Iteach WIKI - Внесок користувача [uk]

Физиологические и психологические особенности подросткового возраста

2012-11-15T19:05:24Z

Снежана Юрьевна:

== Название проекта ==
Такой вот подростковый возраст

==Автор проекту==
[[Користувач:Снежана Юрьевна|Снежана Юрьевна,]] учитель биологии и основ здоровья, ЗВР Молочанской специализированной школы І-ІІІ ступеней Токмакского района Запорожской области
== Номинация ==
Успішний навчальний проект

== Перелік шкільних навчальних предметів ==
литература, музыка, биология, психология, физическая культура

== Цель ==
#Сформировать у учащихся понятия о физиологической и социальной зрелости подростков
#Раскрыть проблемы подросткового возраста

== Класс и возраст учеников, которые брали участие в проекте ==
9 класс, 15 лет

== Время проведения ==
октябрь-ноябрь 2012 года

== Блог проекта ==

== Описание проекта ==
Подростковый возраст – это время кардинальных физиологических изменений и развития социального статуса. В западных культурах это переходный период между детством и взрослой жизнью, обычно охватывающий период с 12 до 16 лет. Основная часть значительных изменений в подростковом организме происходит за первые несколько лет этого периода. Однако важные и глубокие изменения в поведении и в ролевых отношениях имеют место в течение всего этого отрезка жизни
В ответ на повышение уровня мужских и женских гормонов начинают проявляться внешние признаки созревания мужчины и женщины. Изменение голоса, вызванное ростом гортани, отмечается у обоих полов, но наиболее драматично это происходит у мальчиков. Последние часто испытывают неловкость, когда их голос ломается и перескакивает с низких тонов на высокие и наоборот. Многие из этих изменений в организме могут стать причиной беспокойства или гордости подростка и его (ее) семьи или друзей. Обычной реакцией становится смущение, и особенно сильно смущаются те, кто опережает или отстает в развитии от других:
Описанные нами изменения происходят достаточно быстро и интенсивно. Тело, к которому за долгие годы привык человек, подвергается загадочным переменам, которые зачастую смущают и расстраивают. Происходят и социальные изменения. Нередки перемены в дружбе мальчика и девочки. Подростковый период характеризуется не только физическими изменениями, но и важными переменами в поведении.
Состояние нервной системы у подростков иное, чем у взрослых и детей. Это проявляется в усиленной работе тех ее отделов, которые обеспечивают энергозатраты и адаптацию различных систем организма к внешним условиям.
У части подростков возбуждение нервных процессов преобладает над торможением: реакция на словесную, устную информацию бывает замедленной или неадекватной, что необходимо учитывать при построении учебных программ и контроле за их соответствием возрастным особенностям. Неустойчивость нервной системы может вызывать изменения в работе жизненно важных органов и систем. Внешние признаки этого – повышенная возбудимость, выраженные эмоциональные реакции на минимальные стрессовые ситуации, потливость...
Эндокринная система
Биологические особенности подросткового возраста в значительной мере зависят от функции эндокринных желез.
Основной особенностью эндокринной перестройки в подростковом периоде является активация системы гипоталамус–гипофиз. Это ведет к изменению гормонального статуса.
Основными гормонами гипофиза, обеспечивающими рост и развитие организма в подростковом периоде, являются гормоны его передней доли. Гормон роста отвечает за развитие и рост тканей тела. Он стимулирует жироотложение, активизирует биосинтез белка, усиливает обменные процессы. Выработка гормона роста достигает пика к двенадцати-четырнадцати годам. Именно с этим связан максимальный ростовой скачок у подростков.
С другим гормоном гипофиза – стимулятором выработки гормонов корой надпочечников – связаны важнейшие физиологические функции интенсивно растущего организма. Вырабатываемые под его воздействием вещества влияют на рост костной и мышечной ткани, на приспособительные реакции организма к стрессовым воздействиям. В подростковом возрасте это в определенной мере обеспечивает биологические основы усвоения знаний, трудовых и жизненных навыков, выработки и за-крепления других социально значимых условных рефлексов.
Половое созревание, формирование и становление репродуктивной функции в подростковом возрасте в основном зависят от уровня тех гормонов гипофиза, которые влияют на функцию половых желез. Эти гормоны совместно с гормонами половых желез, воздействуя на структуры центральной нервной системы, могут влиять на половое поведение.
Важную роль в растущем организме играют гормоны щитовидной железы. Нет ни одного органа, работа которого не зависела бы от них. Они участвуют во всех видах обмена веществ, в развитии мозга, определяют уровень интеллекта, физического развития, созревания репродуктивной системы, адаптационных возможностей. Функция щитовидной железы, в свою очередь, “управляется” гипофизарным гормоном, который регулирует обмен йода, углеводный обмен, стимулирует синтез белка...
Потребность организма в гормонах щитовидной железы у подростков повышена, и это может вызвать “рабочее” увеличение щитовидной железы, которое чаще встречается у девочек, чем у мальчиков. К так называемому возрастному увеличению щитовидной железы следует относиться с большим вниманием, потому что оно может маскировать различные болезни этого органа. Многолетний перерыв в йодной профилактике, нарастание экологического неблагополучия, усиление стрессов привели в последние годы к значительному росту болезней щитовидной железы.
Гормональная перестройка, а также факторы внешней среды могут приводить к снижению адаптационных возможностей иммунной системы у подростков, что является причиной возникновения многих хронических заболеваний. Это необходимо учитывать при организации медицинского наблюдения, при определении объема и спектра оздоровительных мероприятий, проводимых в образовательных учреждениях.
Деятельность сердца и сосудов в подростковом периоде также имеет свои особенности, в значительной мере связанные с изменением гормонального статуса и нервной системы. В период полового созревания происходит интенсивный рост сердца в длину, ширину, увеличивается объем его полостей.
Меняются уровни артериального и венозного давления, ритм сердечных сокращений. Во всех возрастных группах у девушек отмечается более частый сердечный ритм, чем у юношей. Подростки часто испытывают неприятные ощущения в области сердца (боли, чувство давления, сердцебиение), они страдают повышенной утомляемостью, склонностью к обморочным состояниям.
Повышение уровня АД в период полового созревания нельзя однозначно рассматривать как плохой прогноз на будущее. В то же время подростки с повышенным АД, в сочетании с наследственной отягощенностью, ожирением и другими признаками, имеют высокий риск заполучить в дальнейшем гипертониче-скую болезнь.
В период полового созревания в основном завершается формирование костной ткани. Для нормального роста костей скелета необходимо поддерживать достаточный уровень кальциевого обмена, то есть подросток должен получать более значительное, чем взрослый и ребенок, количество кальция – это важно для пропорционального увеличения массы и плотности кости.
Ряд особенностей характерен и для системы органов дыхания. Происходит интенсивное развитие грудной клетки, дыхательных мышц, рост легких. Дыхание становится глубже, реже. Устанавливаются половые различия в его типе (у юношей – брюшной, у девушек – грудной).
Интенсивная перестройка органов дыхания должна обеспечить бурно растущий организм кислородом, недостаток которого при интенсивной физической нагрузке особо чувствителен. Как правило, девушки хуже адаптируются к недостатку кислорода, чем юноши.
Особенностью функции желез пищеварительной системы у подростков является высокая ее ранимость при длительном эмоциональном и физическом напряжении, нарушении режима питания, труда и отдыха, что приводит к увеличению частоты гастроэнтерологических заболеваний, склонных к прогрессированию, особенно при несвоевременной диагностике и лечении.
Конкретное, образное мышление, характерное для детей, в подростковом возрасте все больше уступает место абстрактному, становится более самостоятельным, активным, творческим. Эти особенности важно учитывать, поскольку они влияют на качество получаемого общего и профессионального образования, на усвоение основных практических навыков, определенных стереотипов поведения, образа жизни.
Подростковый возраст характеризуется выраженной эмоциональной неустойчивостью. Пик ее у мальчиков приходится на одиннадцать–тринадцать лет, у девочек – на тринадцать–пятнадцать. В старшем подро-стковом возрасте настроение становится более устойчивым, эмоциональные реакции – более дифференцированными, хотя могут сохраняться их непредсказуемость и неадекватность.
Подростки, по сравнению с детьми, более целеустремленны, настойчивы. Однако проявления этих качеств часто бывают односторонними. Для них характерно попеременное проявление полярных свойств психики: целеустремленность и настойчивость могут сочетаться с импульсивностью и неустойчивостью; повышенная самоуверенность и безапелляционность в суждениях – сменяться легкой ранимостью и неуверенностью в себе; возвышенность чувств может уживаться с сухим рационализмом, циничностью, враждебностью и даже жестокостью. Становление характера, переход от опекаемого взрослыми детства к самостоятельности – все это обнажает и заостряет слабые стороны личности подростка, делает ее особенно уязвимой и чувствительной к неблагоприятным влияниям среды.

В интеллектуальной сфере происходят качественные изменения: продолжает развиваться теоретическое и рефлексивное мышление. В этом возрасте появляется мужской взгляд на мир и женский. Активно начинают развиваться творческие способности. Изменения в интеллектуальной сфере приводят к расширению способности самостоятельно справляться со школьной программой. В тоже время многие подростки испытывают трудности в учебе. Для многих учеба отходит на второй план.
Центральное новообразование подростничества - "чувство взрослости"- отношение подростка к себе как к взрослому. Это выражается в желании, чтобы все - и взрослые, и сверстники - относились к нему не как к маленькому, а как к взрослому. Он претендует на равноправие в отношениях со старшими и идет на конфликты, отстаивая свою "взрослую" позицию. Чувство взрослости проявляется и в стремлении к самостоятельности, желании оградить какие-то стороны своей жизни от вмешательства родителей. Это касается вопросов внешности, отношений с ровесниками, может быть - учебы. Чувство взрослости связано с этическими нормами поведения, которые усваиваются детьми в это время. Появляется моральный "кодекс", предписывающий подросткам четкий стиль поведения в дружеских отношениях со сверстниками.
2. Развитие самосознания (формирование "Я-концепции" система внутренне согласованных представлений о себе, образов "Я".
3. Критичность мышления, склонность к рефлексии, формирование самоанализа.
4. Трудности роста, половое созревание, сексуальные переживания, интерес к противоположному полу.
5. Повышенная возбудимость, частая смена настроений, неуравновешенность.
6. Заметное развитие волевых качеств.
7. Потребность в самоутверждении, в деятельности, имеющий личностный смысл. Направленность личности:
- гуманистическая направленность;
- отношение подростка к себе и обществу положительны;
- эгоистическая направленность;
- он сам является более значимым, чем общество;
- депрессивная направленность;
- он сам никакой ценности не представляет для себя. Его отношение к обществу можно назвать условно положительным;
- суицидальная направленность;
- ни общество, ни личность для самой себя не представляет никакой ценности.
Обычно о подростковом возрасте говорят как о периоде повышенной эмоциональности. Это проявляется в возбудимости, частой смене настроения, неуравновешенности. Характер многих подростков становится АКЦЕНТУИРОВАННЫМ - крайний вариант нормы.
У подростков от типа акцентуации характера зависит многое - особенности транзиторных нарушений поведения ("пубертатных кризов"), острых аффективных реакций и неврозов (как в их к картине, так и в отношении вызывающих их причин). С типом акцентуации характера необходимо считаться при разработке реабилитационных программ для подростков. Этот тип служит одним из главных ориентиров для медико-психологических рекомендаций, для советов в отношении будущей профессии и трудоустройства, что весьма существенно для устойчивой социальной адаптации

Физиологические и психологические особенности подросткового возраста

2012-11-15T19:04:24Z

Снежана Юрьевна:

== Название проекта ==
Такой вот подростковый возраст
[[Файл:Слайд1.jpg|300px|thumb|left]]
==Автор проекту==
[[Користувач:Снежана Юрьевна|Снежана Юрьевна,]] учитель биологии и основ здоровья, ЗВР Молочанской специализированной школы І-ІІІ ступеней Токмакского района Запорожской области
== Номинация ==
Успішний навчальний проект

== Перелік шкільних навчальних предметів ==
литература, музыка, биология, психология, физическая культура

== Цель ==
#Сформировать у учащихся понятия о физиологической и социальной зрелости подростков
#Раскрыть проблемы подросткового возраста

== Класс и возраст учеников, которые брали участие в проекте ==
9 класс, 15 лет

== Время проведения ==
октябрь-ноябрь 2012 года

== Блог проекта ==

== Описание проекта ==
Подростковый возраст – это время кардинальных физиологических изменений и развития социального статуса. В западных культурах это переходный период между детством и взрослой жизнью, обычно охватывающий период с 12 до 16 лет. Основная часть значительных изменений в подростковом организме происходит за первые несколько лет этого периода. Однако важные и глубокие изменения в поведении и в ролевых отношениях имеют место в течение всего этого отрезка жизни
В ответ на повышение уровня мужских и женских гормонов начинают проявляться внешние признаки созревания мужчины и женщины. Изменение голоса, вызванное ростом гортани, отмечается у обоих полов, но наиболее драматично это происходит у мальчиков. Последние часто испытывают неловкость, когда их голос ломается и перескакивает с низких тонов на высокие и наоборот. Многие из этих изменений в организме могут стать причиной беспокойства или гордости подростка и его (ее) семьи или друзей. Обычной реакцией становится смущение, и особенно сильно смущаются те, кто опережает или отстает в развитии от других:
Описанные нами изменения происходят достаточно быстро и интенсивно. Тело, к которому за долгие годы привык человек, подвергается загадочным переменам, которые зачастую смущают и расстраивают. Происходят и социальные изменения. Нередки перемены в дружбе мальчика и девочки. Подростковый период характеризуется не только физическими изменениями, но и важными переменами в поведении.
Состояние нервной системы у подростков иное, чем у взрослых и детей. Это проявляется в усиленной работе тех ее отделов, которые обеспечивают энергозатраты и адаптацию различных систем организма к внешним условиям.
У части подростков возбуждение нервных процессов преобладает над торможением: реакция на словесную, устную информацию бывает замедленной или неадекватной, что необходимо учитывать при построении учебных программ и контроле за их соответствием возрастным особенностям. Неустойчивость нервной системы может вызывать изменения в работе жизненно важных органов и систем. Внешние признаки этого – повышенная возбудимость, выраженные эмоциональные реакции на минимальные стрессовые ситуации, потливость...
Эндокринная система
Биологические особенности подросткового возраста в значительной мере зависят от функции эндокринных желез.
Основной особенностью эндокринной перестройки в подростковом периоде является активация системы гипоталамус–гипофиз. Это ведет к изменению гормонального статуса.
Основными гормонами гипофиза, обеспечивающими рост и развитие организма в подростковом периоде, являются гормоны его передней доли. Гормон роста отвечает за развитие и рост тканей тела. Он стимулирует жироотложение, активизирует биосинтез белка, усиливает обменные процессы. Выработка гормона роста достигает пика к двенадцати-четырнадцати годам. Именно с этим связан максимальный ростовой скачок у подростков.
С другим гормоном гипофиза – стимулятором выработки гормонов корой надпочечников – связаны важнейшие физиологические функции интенсивно растущего организма. Вырабатываемые под его воздействием вещества влияют на рост костной и мышечной ткани, на приспособительные реакции организма к стрессовым воздействиям. В подростковом возрасте это в определенной мере обеспечивает биологические основы усвоения знаний, трудовых и жизненных навыков, выработки и за-крепления других социально значимых условных рефлексов.
Половое созревание, формирование и становление репродуктивной функции в подростковом возрасте в основном зависят от уровня тех гормонов гипофиза, которые влияют на функцию половых желез. Эти гормоны совместно с гормонами половых желез, воздействуя на структуры центральной нервной системы, могут влиять на половое поведение.
Важную роль в растущем организме играют гормоны щитовидной железы. Нет ни одного органа, работа которого не зависела бы от них. Они участвуют во всех видах обмена веществ, в развитии мозга, определяют уровень интеллекта, физического развития, созревания репродуктивной системы, адаптационных возможностей. Функция щитовидной железы, в свою очередь, “управляется” гипофизарным гормоном, который регулирует обмен йода, углеводный обмен, стимулирует синтез белка...
Потребность организма в гормонах щитовидной железы у подростков повышена, и это может вызвать “рабочее” увеличение щитовидной железы, которое чаще встречается у девочек, чем у мальчиков. К так называемому возрастному увеличению щитовидной железы следует относиться с большим вниманием, потому что оно может маскировать различные болезни этого органа. Многолетний перерыв в йодной профилактике, нарастание экологического неблагополучия, усиление стрессов привели в последние годы к значительному росту болезней щитовидной железы.
Гормональная перестройка, а также факторы внешней среды могут приводить к снижению адаптационных возможностей иммунной системы у подростков, что является причиной возникновения многих хронических заболеваний. Это необходимо учитывать при организации медицинского наблюдения, при определении объема и спектра оздоровительных мероприятий, проводимых в образовательных учреждениях.
Деятельность сердца и сосудов в подростковом периоде также имеет свои особенности, в значительной мере связанные с изменением гормонального статуса и нервной системы. В период полового созревания происходит интенсивный рост сердца в длину, ширину, увеличивается объем его полостей.
Меняются уровни артериального и венозного давления, ритм сердечных сокращений. Во всех возрастных группах у девушек отмечается более частый сердечный ритм, чем у юношей. Подростки часто испытывают неприятные ощущения в области сердца (боли, чувство давления, сердцебиение), они страдают повышенной утомляемостью, склонностью к обморочным состояниям.
Повышение уровня АД в период полового созревания нельзя однозначно рассматривать как плохой прогноз на будущее. В то же время подростки с повышенным АД, в сочетании с наследственной отягощенностью, ожирением и другими признаками, имеют высокий риск заполучить в дальнейшем гипертониче-скую болезнь.
В период полового созревания в основном завершается формирование костной ткани. Для нормального роста костей скелета необходимо поддерживать достаточный уровень кальциевого обмена, то есть подросток должен получать более значительное, чем взрослый и ребенок, количество кальция – это важно для пропорционального увеличения массы и плотности кости.
Ряд особенностей характерен и для системы органов дыхания. Происходит интенсивное развитие грудной клетки, дыхательных мышц, рост легких. Дыхание становится глубже, реже. Устанавливаются половые различия в его типе (у юношей – брюшной, у девушек – грудной).
Интенсивная перестройка органов дыхания должна обеспечить бурно растущий организм кислородом, недостаток которого при интенсивной физической нагрузке особо чувствителен. Как правило, девушки хуже адаптируются к недостатку кислорода, чем юноши.
Особенностью функции желез пищеварительной системы у подростков является высокая ее ранимость при длительном эмоциональном и физическом напряжении, нарушении режима питания, труда и отдыха, что приводит к увеличению частоты гастроэнтерологических заболеваний, склонных к прогрессированию, особенно при несвоевременной диагностике и лечении.
Конкретное, образное мышление, характерное для детей, в подростковом возрасте все больше уступает место абстрактному, становится более самостоятельным, активным, творческим. Эти особенности важно учитывать, поскольку они влияют на качество получаемого общего и профессионального образования, на усвоение основных практических навыков, определенных стереотипов поведения, образа жизни.
Подростковый возраст характеризуется выраженной эмоциональной неустойчивостью. Пик ее у мальчиков приходится на одиннадцать–тринадцать лет, у девочек – на тринадцать–пятнадцать. В старшем подро-стковом возрасте настроение становится более устойчивым, эмоциональные реакции – более дифференцированными, хотя могут сохраняться их непредсказуемость и неадекватность.
Подростки, по сравнению с детьми, более целеустремленны, настойчивы. Однако проявления этих качеств часто бывают односторонними. Для них характерно попеременное проявление полярных свойств психики: целеустремленность и настойчивость могут сочетаться с импульсивностью и неустойчивостью; повышенная самоуверенность и безапелляционность в суждениях – сменяться легкой ранимостью и неуверенностью в себе; возвышенность чувств может уживаться с сухим рационализмом, циничностью, враждебностью и даже жестокостью. Становление характера, переход от опекаемого взрослыми детства к самостоятельности – все это обнажает и заостряет слабые стороны личности подростка, делает ее особенно уязвимой и чувствительной к неблагоприятным влияниям среды.

В интеллектуальной сфере происходят качественные изменения: продолжает развиваться теоретическое и рефлексивное мышление. В этом возрасте появляется мужской взгляд на мир и женский. Активно начинают развиваться творческие способности. Изменения в интеллектуальной сфере приводят к расширению способности самостоятельно справляться со школьной программой. В тоже время многие подростки испытывают трудности в учебе. Для многих учеба отходит на второй план.
Центральное новообразование подростничества - "чувство взрослости"- отношение подростка к себе как к взрослому. Это выражается в желании, чтобы все - и взрослые, и сверстники - относились к нему не как к маленькому, а как к взрослому. Он претендует на равноправие в отношениях со старшими и идет на конфликты, отстаивая свою "взрослую" позицию. Чувство взрослости проявляется и в стремлении к самостоятельности, желании оградить какие-то стороны своей жизни от вмешательства родителей. Это касается вопросов внешности, отношений с ровесниками, может быть - учебы. Чувство взрослости связано с этическими нормами поведения, которые усваиваются детьми в это время. Появляется моральный "кодекс", предписывающий подросткам четкий стиль поведения в дружеских отношениях со сверстниками.
2. Развитие самосознания (формирование "Я-концепции" система внутренне согласованных представлений о себе, образов "Я".
3. Критичность мышления, склонность к рефлексии, формирование самоанализа.
4. Трудности роста, половое созревание, сексуальные переживания, интерес к противоположному полу.
5. Повышенная возбудимость, частая смена настроений, неуравновешенность.
6. Заметное развитие волевых качеств.
7. Потребность в самоутверждении, в деятельности, имеющий личностный смысл. Направленность личности:
- гуманистическая направленность;
- отношение подростка к себе и обществу положительны;
- эгоистическая направленность;
- он сам является более значимым, чем общество;
- депрессивная направленность;
- он сам никакой ценности не представляет для себя. Его отношение к обществу можно назвать условно положительным;
- суицидальная направленность;
- ни общество, ни личность для самой себя не представляет никакой ценности.
Обычно о подростковом возрасте говорят как о периоде повышенной эмоциональности. Это проявляется в возбудимости, частой смене настроения, неуравновешенности. Характер многих подростков становится АКЦЕНТУИРОВАННЫМ - крайний вариант нормы.
У подростков от типа акцентуации характера зависит многое - особенности транзиторных нарушений поведения ("пубертатных кризов"), острых аффективных реакций и неврозов (как в их к картине, так и в отношении вызывающих их причин). С типом акцентуации характера необходимо считаться при разработке реабилитационных программ для подростков. Этот тип служит одним из главных ориентиров для медико-психологических рекомендаций, для советов в отношении будущей профессии и трудоустройства, что весьма существенно для устойчивой социальной адаптации

Физиологические и психологические особенности подросткового возраста

2012-11-15T19:03:41Z

Снежана Юрьевна:

== Название проекта ==
Такой вот подростковый возраст
[[Файл:Слайд1.jpg|300px|thumb|left]]
==Автор проекту==
[[Користувач:Снежана Юрьевна|Снежана Юрьевна,]] учитель биологии и основ здоровья, ЗВР Молочанской специализированной школы І-ІІІ ступеней Токмакского района Запорожской области
== Номинация ==
Успішний навчальний проект

[http://project.iteach.com.ua/projects/?id=220 (зареєстровано на сайті спільноти)]

== Перелік шкільних навчальних предметів ==
литература, музыка, биология, психология, физическая культура

== Цель ==
#Сформировать у учащихся понятия о физиологической и социальной зрелости подростков
#Раскрыть проблемы подросткового возраста

== Класс и возраст учеников, которые брали участие в проекте ==
9 класс, 15 лет

== Время проведения ==
октябрь-ноябрь 2012 года

== Блог проекта ==

== Описание проекта ==
Подростковый возраст – это время кардинальных физиологических изменений и развития социального статуса. В западных культурах это переходный период между детством и взрослой жизнью, обычно охватывающий период с 12 до 16 лет. Основная часть значительных изменений в подростковом организме происходит за первые несколько лет этого периода. Однако важные и глубокие изменения в поведении и в ролевых отношениях имеют место в течение всего этого отрезка жизни
В ответ на повышение уровня мужских и женских гормонов начинают проявляться внешние признаки созревания мужчины и женщины. Изменение голоса, вызванное ростом гортани, отмечается у обоих полов, но наиболее драматично это происходит у мальчиков. Последние часто испытывают неловкость, когда их голос ломается и перескакивает с низких тонов на высокие и наоборот. Многие из этих изменений в организме могут стать причиной беспокойства или гордости подростка и его (ее) семьи или друзей. Обычной реакцией становится смущение, и особенно сильно смущаются те, кто опережает или отстает в развитии от других:
Описанные нами изменения происходят достаточно быстро и интенсивно. Тело, к которому за долгие годы привык человек, подвергается загадочным переменам, которые зачастую смущают и расстраивают. Происходят и социальные изменения. Нередки перемены в дружбе мальчика и девочки. Подростковый период характеризуется не только физическими изменениями, но и важными переменами в поведении.
Состояние нервной системы у подростков иное, чем у взрослых и детей. Это проявляется в усиленной работе тех ее отделов, которые обеспечивают энергозатраты и адаптацию различных систем организма к внешним условиям.
У части подростков возбуждение нервных процессов преобладает над торможением: реакция на словесную, устную информацию бывает замедленной или неадекватной, что необходимо учитывать при построении учебных программ и контроле за их соответствием возрастным особенностям. Неустойчивость нервной системы может вызывать изменения в работе жизненно важных органов и систем. Внешние признаки этого – повышенная возбудимость, выраженные эмоциональные реакции на минимальные стрессовые ситуации, потливость...
Эндокринная система
Биологические особенности подросткового возраста в значительной мере зависят от функции эндокринных желез.
Основной особенностью эндокринной перестройки в подростковом периоде является активация системы гипоталамус–гипофиз. Это ведет к изменению гормонального статуса.
Основными гормонами гипофиза, обеспечивающими рост и развитие организма в подростковом периоде, являются гормоны его передней доли. Гормон роста отвечает за развитие и рост тканей тела. Он стимулирует жироотложение, активизирует биосинтез белка, усиливает обменные процессы. Выработка гормона роста достигает пика к двенадцати-четырнадцати годам. Именно с этим связан максимальный ростовой скачок у подростков.
С другим гормоном гипофиза – стимулятором выработки гормонов корой надпочечников – связаны важнейшие физиологические функции интенсивно растущего организма. Вырабатываемые под его воздействием вещества влияют на рост костной и мышечной ткани, на приспособительные реакции организма к стрессовым воздействиям. В подростковом возрасте это в определенной мере обеспечивает биологические основы усвоения знаний, трудовых и жизненных навыков, выработки и за-крепления других социально значимых условных рефлексов.
Половое созревание, формирование и становление репродуктивной функции в подростковом возрасте в основном зависят от уровня тех гормонов гипофиза, которые влияют на функцию половых желез. Эти гормоны совместно с гормонами половых желез, воздействуя на структуры центральной нервной системы, могут влиять на половое поведение.
Важную роль в растущем организме играют гормоны щитовидной железы. Нет ни одного органа, работа которого не зависела бы от них. Они участвуют во всех видах обмена веществ, в развитии мозга, определяют уровень интеллекта, физического развития, созревания репродуктивной системы, адаптационных возможностей. Функция щитовидной железы, в свою очередь, “управляется” гипофизарным гормоном, который регулирует обмен йода, углеводный обмен, стимулирует синтез белка...
Потребность организма в гормонах щитовидной железы у подростков повышена, и это может вызвать “рабочее” увеличение щитовидной железы, которое чаще встречается у девочек, чем у мальчиков. К так называемому возрастному увеличению щитовидной железы следует относиться с большим вниманием, потому что оно может маскировать различные болезни этого органа. Многолетний перерыв в йодной профилактике, нарастание экологического неблагополучия, усиление стрессов привели в последние годы к значительному росту болезней щитовидной железы.
Гормональная перестройка, а также факторы внешней среды могут приводить к снижению адаптационных возможностей иммунной системы у подростков, что является причиной возникновения многих хронических заболеваний. Это необходимо учитывать при организации медицинского наблюдения, при определении объема и спектра оздоровительных мероприятий, проводимых в образовательных учреждениях.
Деятельность сердца и сосудов в подростковом периоде также имеет свои особенности, в значительной мере связанные с изменением гормонального статуса и нервной системы. В период полового созревания происходит интенсивный рост сердца в длину, ширину, увеличивается объем его полостей.
Меняются уровни артериального и венозного давления, ритм сердечных сокращений. Во всех возрастных группах у девушек отмечается более частый сердечный ритм, чем у юношей. Подростки часто испытывают неприятные ощущения в области сердца (боли, чувство давления, сердцебиение), они страдают повышенной утомляемостью, склонностью к обморочным состояниям.
Повышение уровня АД в период полового созревания нельзя однозначно рассматривать как плохой прогноз на будущее. В то же время подростки с повышенным АД, в сочетании с наследственной отягощенностью, ожирением и другими признаками, имеют высокий риск заполучить в дальнейшем гипертониче-скую болезнь.
В период полового созревания в основном завершается формирование костной ткани. Для нормального роста костей скелета необходимо поддерживать достаточный уровень кальциевого обмена, то есть подросток должен получать более значительное, чем взрослый и ребенок, количество кальция – это важно для пропорционального увеличения массы и плотности кости.
Ряд особенностей характерен и для системы органов дыхания. Происходит интенсивное развитие грудной клетки, дыхательных мышц, рост легких. Дыхание становится глубже, реже. Устанавливаются половые различия в его типе (у юношей – брюшной, у девушек – грудной).
Интенсивная перестройка органов дыхания должна обеспечить бурно растущий организм кислородом, недостаток которого при интенсивной физической нагрузке особо чувствителен. Как правило, девушки хуже адаптируются к недостатку кислорода, чем юноши.
Особенностью функции желез пищеварительной системы у подростков является высокая ее ранимость при длительном эмоциональном и физическом напряжении, нарушении режима питания, труда и отдыха, что приводит к увеличению частоты гастроэнтерологических заболеваний, склонных к прогрессированию, особенно при несвоевременной диагностике и лечении.
Конкретное, образное мышление, характерное для детей, в подростковом возрасте все больше уступает место абстрактному, становится более самостоятельным, активным, творческим. Эти особенности важно учитывать, поскольку они влияют на качество получаемого общего и профессионального образования, на усвоение основных практических навыков, определенных стереотипов поведения, образа жизни.
Подростковый возраст характеризуется выраженной эмоциональной неустойчивостью. Пик ее у мальчиков приходится на одиннадцать–тринадцать лет, у девочек – на тринадцать–пятнадцать. В старшем подро-стковом возрасте настроение становится более устойчивым, эмоциональные реакции – более дифференцированными, хотя могут сохраняться их непредсказуемость и неадекватность.
Подростки, по сравнению с детьми, более целеустремленны, настойчивы. Однако проявления этих качеств часто бывают односторонними. Для них характерно попеременное проявление полярных свойств психики: целеустремленность и настойчивость могут сочетаться с импульсивностью и неустойчивостью; повышенная самоуверенность и безапелляционность в суждениях – сменяться легкой ранимостью и неуверенностью в себе; возвышенность чувств может уживаться с сухим рационализмом, циничностью, враждебностью и даже жестокостью. Становление характера, переход от опекаемого взрослыми детства к самостоятельности – все это обнажает и заостряет слабые стороны личности подростка, делает ее особенно уязвимой и чувствительной к неблагоприятным влияниям среды.

В интеллектуальной сфере происходят качественные изменения: продолжает развиваться теоретическое и рефлексивное мышление. В этом возрасте появляется мужской взгляд на мир и женский. Активно начинают развиваться творческие способности. Изменения в интеллектуальной сфере приводят к расширению способности самостоятельно справляться со школьной программой. В тоже время многие подростки испытывают трудности в учебе. Для многих учеба отходит на второй план.
Центральное новообразование подростничества - "чувство взрослости"- отношение подростка к себе как к взрослому. Это выражается в желании, чтобы все - и взрослые, и сверстники - относились к нему не как к маленькому, а как к взрослому. Он претендует на равноправие в отношениях со старшими и идет на конфликты, отстаивая свою "взрослую" позицию. Чувство взрослости проявляется и в стремлении к самостоятельности, желании оградить какие-то стороны своей жизни от вмешательства родителей. Это касается вопросов внешности, отношений с ровесниками, может быть - учебы. Чувство взрослости связано с этическими нормами поведения, которые усваиваются детьми в это время. Появляется моральный "кодекс", предписывающий подросткам четкий стиль поведения в дружеских отношениях со сверстниками.
2. Развитие самосознания (формирование "Я-концепции" система внутренне согласованных представлений о себе, образов "Я".
3. Критичность мышления, склонность к рефлексии, формирование самоанализа.
4. Трудности роста, половое созревание, сексуальные переживания, интерес к противоположному полу.
5. Повышенная возбудимость, частая смена настроений, неуравновешенность.
6. Заметное развитие волевых качеств.
7. Потребность в самоутверждении, в деятельности, имеющий личностный смысл. Направленность личности:
- гуманистическая направленность;
- отношение подростка к себе и обществу положительны;
- эгоистическая направленность;
- он сам является более значимым, чем общество;
- депрессивная направленность;
- он сам никакой ценности не представляет для себя. Его отношение к обществу можно назвать условно положительным;
- суицидальная направленность;
- ни общество, ни личность для самой себя не представляет никакой ценности.
Обычно о подростковом возрасте говорят как о периоде повышенной эмоциональности. Это проявляется в возбудимости, частой смене настроения, неуравновешенности. Характер многих подростков становится АКЦЕНТУИРОВАННЫМ - крайний вариант нормы.
У подростков от типа акцентуации характера зависит многое - особенности транзиторных нарушений поведения ("пубертатных кризов"), острых аффективных реакций и неврозов (как в их к картине, так и в отношении вызывающих их причин). С типом акцентуации характера необходимо считаться при разработке реабилитационных программ для подростков. Этот тип служит одним из главных ориентиров для медико-психологических рекомендаций, для советов в отношении будущей профессии и трудоустройства, что весьма существенно для устойчивой социальной адаптации

Физиологические и психологические особенности подросткового возраста

2012-10-30T18:55:58Z

Снежана Юрьевна: Створена сторінка: Зміст 1 Назва проекту 2.1 Автор проекту 2.2 Номінація 2.3 Перелік ш...

Зміст

1 Назва проекту
2.1 Автор проекту
2.2 Номінація
2.3 Перелік шкільних навчальних предметів
2.4 Перелік ключових компетентностей, розвиток яких передбачено проектом
2.5 Клас та вік учнів, які брали участь у проекті
2.6 Час проведення
2.7 План проекту
2.8 Мета проекту
2.9 Опис проекту
2.9.1 Ідея проекту:
2.9.2 Основні питання:
2.9.2.1 Ключове питання:
2.9.2.2 Тематичне питання:
2.9.2.3 Змістовні питання:
2.9.3 Структура проекту
2.9.4 Стислий опис:
2.9.5 Навчальні цілі та очікувані результати навчання
2.9.6 Які дослідження проводили учні? Що вони робили?
2.9.7 Як учні використовували інформаційно – комунікаційні технології в дослідницькій роботі над проектом?
2.9.8 Зведена таблиця роботи учнів над проектом
2.9.9 Які результати одержали учні в проекті?
2.9.10 Наш фотоальбом
2.10 Матеріали проекту:
2.10.1 План роботи над проектом
2.10.2 Учнівська анкети
2.10.3 Презентація результатів
2.10.4 мотиваційні вправи
2.10.5 Практичні роботи
2.10.6 Учнівські презентації
2.10.7 Вчительська презентація
2.10.8 Відео
2.10.9 Схема оцінювання
2.10.10 Засоби оцінювання
2.10.11 Це зробили ми
2.11 Використані матеріали:
2.11.1 Інтернет-ресурси
2.11.2 Список літератури
2.11.3 Проекти подібної тематики
2.12 Відгуки про проект

Користувач:Снежана Юрьевна

2012-10-30T18:50:06Z

Снежана Юрьевна:

[[Файл:Гора_Снежана_Юрьевна.jpg |left|320px|]]
'''ФИО:''' Гора Сніжана Юріївна

'''Место работы:''' [[Молочанська № 2 спеціалізована школа І-ІІІ ст.]]

'''Должность:''' ЗВР, вчитель біології

'''Контактные данные:''' моб. т. +380689811448;

Email: i.gora2012@yandex.ua

'''[http://snizhanagora.blogspot.com/ Мій блог]'''

'''Мої проекти'''

[[Физиологические и психологические особенности подросткового возраста]]

'''Мої статті'''

[[Модель виховної роботи в Молочанській № 2 спеціалізованій школі І-ІІІ ст.]]

[https://docs.google.com/presentation/d/1MkP2cdJz5IySlLUdGsB4tWwTjm9lIcnEYWe-mjWWK4Q/edit#slide=id.p| Презентація]

[https://www.google.com/calendar/embed?height=600&wkst=1&bgcolor=%23FFFFFF&src=g9ik39cdgbhr5vkm6m8mn81nr0%40group.calendar.google.com&color=%23875509&ctz=Europe%2FKiev| Мій онлайн календар]

[[Перелік необхідної документації заступника директора з ВР]]

[[Основні функції класної години:]]

[[Основні компоненти класної години]]

[[Критерії оцінки діяльності навчальних закладів щодо організації виховної роботи(проект)]]

[[Социальный_плакат_"Не_убивай_себя_наркотиками",_Молочанська_спеціалізована_школа_№2| Медиафестиваль. Конкурсное направление «Печатные и электронные СМИ»]]

Файл:Photofile 1330259909 750484707 big.jpg

2012-10-30T18:43:15Z

Снежана Юрьевна:

Социальный плакат "Не убивай себя наркотиками", Молочанська спеціалізована школа №2

2012-10-30T18:42:56Z

Снежана Юрьевна: Створена сторінка: Файл:photofile_1330259909_750484707_big.jpg

[[Файл:photofile_1330259909_750484707_big.jpg]]

Користувач:Снежана Юрьевна

2012-10-30T18:40:03Z

Снежана Юрьевна:

[[Файл:Гора_Снежана_Юрьевна.jpg |left|320px|]]
'''ФИО:''' Гора Сніжана Юріївна

'''Место работы:''' [[Молочанська № 2 спеціалізована школа І-ІІІ ст.]]

'''Должность:''' ЗВР, вчитель біології

'''Контактные данные:''' моб. т. +380689811448;

Email: i.gora2012@yandex.ua

'''[http://snizhanagora.blogspot.com/ Мій блог]'''

'''Мої статті'''

[[Модель виховної роботи в Молочанській № 2 спеціалізованій школі І-ІІІ ст.]]

[https://docs.google.com/presentation/d/1MkP2cdJz5IySlLUdGsB4tWwTjm9lIcnEYWe-mjWWK4Q/edit#slide=id.p| Презентація]

[https://www.google.com/calendar/embed?height=600&wkst=1&bgcolor=%23FFFFFF&src=g9ik39cdgbhr5vkm6m8mn81nr0%40group.calendar.google.com&color=%23875509&ctz=Europe%2FKiev| Мій онлайн календар]

[[Перелік необхідної документації заступника директора з ВР]]

[[Основні функції класної години:]]

[[Основні компоненти класної години]]

[[Критерії оцінки діяльності навчальних закладів щодо організації виховної роботи(проект)]]

[[Социальный_плакат_"Не_убивай_себя_наркотиками",_Молочанська_спеціалізована_школа_№2| Медиафестиваль. Конкурсное направление «Печатные и электронные СМИ»]]

Критерії оцінки діяльності навчальних закладів щодо організації виховної роботи(проект)

2012-10-30T18:38:52Z

Снежана Юрьевна: Створена сторінка: Основні компоненти класної години Цільовий. Цільові установки пов'язані перш за все з р...

Основні компоненти класної години Цільовий. Цільові установки пов'язані перш за все з розвитком індивідуальності, суб’єктності і креативності дитини, з проектуванням і становленням унікального способу його життєдіяльності. Змістовний. Зміст класної години є особистісно значущим. Включається матеріал, необхідний для формування самостійності, самореалізації і самоствердження особистості дитини. Зміст класної години визначається соціальним замовленням суспільству, пріоритетними напрямками виховання в сучасних умовах, рівнем вихованості та розвитку учнів, їх інтересами, захопленнями. Організаційно-діяльнісний.

Учні є повноправними організаторами класної години. Передбачається активна участь і зацікавленість кожної дитини, актуалізація його життєвого досвіду, прояв і розвиток його індивідуальності.

Оцінно-аналітичний. Критеріями оцінки результативності класної години виступають: прояв і збагачення життєвого досвіду дитини, індивідуально-особистісне значення засвоюваної інформації, що впливає на розвиток індивідуальності і творчих здібностей учнів. Форми і методи проведення класної години

Методика організації та проведення класної години має відповідати конкретним умовам школи, класу (місце знаходження, матеріальна база, вікові та психологічні особливості учнів, рівень знань учнів, рівень їх вихованості), а також цілям і задачам які визначає класний керівник в своїй роботі.

Поради з організації класної години. – Зміст класної години слід будувати так, щоб поступово переходити від предметної інформації до її оцінки, від загальних оцінок до розгорнених суджень. – Необхідно враховувати психологічні особливості сприйняття матеріалу учнями, стежити за їх увагою, при її зниженні – використати цікаві за змістом факти або поставити гостре питання; можна також використовувати музичну паузу або змінити вид діяльності. – У процесі обговорення поставлених питань класний керівник повинен бути дуже уважним до виступів учнів, вносити потрібні корективи, ставити додаткові навідні питання, акцентувати увагу на важливих моментах, розмірковувати разом з дітьми й допомогти їм знайти правильне рішення проблеми.

Форми проведення можуть бути різноманітні: бесіди, тематичні лекції, рольові та ділові ігри, заочні подорожі, уроки мужності, диспути, вікторини, дискусії, екскурсії, туристичні подорожі, відтворення свят тощо.

Особливе місце в системі виховних годин займають класні збори. Це форма розвитку учнівського самоврядування первинного колективу, це вищий орган учнівського самоврядування в класі. Темою зборів дитячого колективу, як стверджував А. С. Макаренко, «повинен бути рух вперед… З точки зору цього прагнення вперед повинні розглядатися всі питання як навчальні, господарські, виробничі, так і питання дисципліни». Класні збори можуть вирішувати такі питання життєдіяльності класного колективу: – планування і аналіз роботи колективу; – організація самообслуговування, збереження шкільного майна; – чергування з метою підтримки порядку; – вибори активу і розподіл громадських доручень та обговорення звітів про їх виконання; – розподіл коштів, які зароблені спільною працею учнів; – вирішення питань про заохочення та стягнення; – організація ремонту; – розв’язання конфліктних ситуацій тощо.

Періодичність класних зборів визначається кожним класним колективом, але не менше ніж два рази на семестр, також можуть бути проведені і незаплановані класні збори (в залежності від ситуації).

Участь школярів у роботі зборів, як і самоврядування взагалі – не лише їх право, але й обов’язок, що, зазвичай, закріплено в Положенні про учнівське самоврядування, в Правилах для учнів, конкретного навчального закладу. На зборах учні вчаться відстоювати свою думку, поважати погляди інших, можуть вносити пропозиції щодо проблем як обговорюються, мають право вибирати та бути вибраними. Кожен учень, якщо того потребують збори повинен прозвітуватися перед колективом про виконання доручення, про ставлення до навчання, про поведінку.

Важливим елементом класних зборів є прийняття рішення, ведення документації. Учнів необхідно вчити вести протоколи зборів. Рішення може бути прийнятим якщо за нього проголосувала більшість учнів. При цьому класний керівник теж бере участь у голосуванні на загальних правах. Періодично потрібно розглядати питання виконання попередньо прийнятих рішень. Це сприятиме формуванню почуття відповідальності у кожного члена класного колективу.

Література 1. Красовицький М. Ю. Перший урок демократії. – К. Рад. школа, 1991. 2. Макаренко А. С. Методика организации воспитательного процесса. – Пед. соч. в 8-ми томах. т. 1: – М., 1983. с. 267–329. 3. Ученическое самоуправление в школе: сегодня и завтра: Книга для учителя / В.Е Гурин, В. Б. Помелов, Т. Н. Сальникова и др.; сост. В. В. Жуков; под ред. Л. Ю. Гордина. – К.: Рад. Школа, 1989. – 334 с. 4. Сибирцова Г. Н. Настольная книга заместителя директора по воспитательной работе. / Опыт работы, рекомендации, документы. – Ростов / Дон: Феникс, 2003. 5. Щуркова Н. Е. Практикум по педагогической технологии. – М., 1998. 6. Щуркова Н. Е. Вы стали классным руководителем. – М., 1989. Критерії оцінки діяльності навчальних закладів щодо організації виховної роботи (проект) Для подолання протиріч між темпами суспільного та індивідуального соціально-культурного розвитку сучасні навчальні заклади потребують створення, освоєння та впровадження виховних технологій та інновацій, спрямованих на орієнтацію особистості до зростаючих змін у суспільстві, готовності до майбутнього життя шляхом самореалізації, саморозвитку її здібностей, творчості та соціалізації в цілому. Нині духовно-моральний стан суспільства вимагає розробки принципово нових підходів до виховання підростаючого покоління і критеріїв оцінки організації і змісту виховної діяльності. Навчальний заклад – це складна соціально-педагогічна система, що виконує замовлення суспільства – формувати інтелектуальну, творчу особистість, здатну жити і творити в умовах, що постійно видозмінюються і розвиваються, забезпечуючи прогрес культурного розвитку країни. Для того, щоб прогнозувати свою діяльність, успішно здійснювати організацію та управління виховним процесом, необхідно аналізувати тенденції, процеси, що відбуваються у суспільному житті країни, досконало знати внутрішні потенційні можливості і ресурси свого навчального закладу, опиратися на оптимальний об’єм і зміст регіонального компоненту, використовуючи найбільш раціональне й оптимальне для даного закладу та мати чіткі механізми здійснення контролю і моніторингу. Успішним може бути той заклад, в якому створено цілеспрямовану виховну систему роботи, що опирається на сучасні запити держави та в якому задіяні всі суб’єкти виховного процесу, готові до практичної реалізації цієї системи. Одним з найважливіших показників ефективності управління в навчальному закладі (загальноосвітньому, позашкільному, професійно-технічному, вищому) на сучасному етапі є результативність національного виховання учнівської та студентської молоді, його системний характер, втілення в життя ідей, поглядів, переконань, ідеалів, традицій, звичаїв українського народу, форм соціальної практики, спрямованої на організацію життєдіяльності підростаючих поколінь відповідно до природно-історичного розвитку матеріальної та духовної культури нації. Критерії оцінки результативності виховної діяльності навчального закладу 1. Забезпечення функціонування системи виховної діяльності закладу. 2. Управління виховною діяльністю навчального закладу. 3. Результати виховних досягнень учнів, вихованців, студентів.

Показники першого критерію

1. Чітке усвідомлення моделі сформованої особистості як мети виховання. 2. Забезпечення умов реалізації соціального замовлення для розвитку конкурентоспроможної життєвотворчої особистості. 3. Комплексність у процесі прогнозування системи виховання учнівської та студентської молоді. 4. Пріоритетні напрями системи національного виховання. 5. Орієнтація на загальнолюдські, національні цінності в процесі здійснення виховних заходів. 6. Функціонування учнівського та студентського самоврядування на демократичній основі співуправління різних поколінь. 7. Індивідуалізація виховного процесу відповідно до формули «від саморозвитку – до самовиховання». 8. Висока фахова та методична підготовка вчителів і викладачів, їх готовність до здійснення виховного процесу тощо. 9. Задоволеність батьків результатами навчання і виховання своєї дитини, її становищем у колективі. Показники другого критерію 1. Визначення цілей і завдань виховання з урахуванням вимог суспільства, умов навчального закладу, вікових та індивідуальних особливостей учнів, вихованців, студентів. 2. Наявність чіткого багатопланового координаційного центру, що забезпечує реалізацію виховних завдань закладу. 3. Забезпечення комплексного планування з урахуванням індивідуальних інтересів, запитів, схильностей, здібностей, талантів, професійної спрямованості учнів та студентів (план виховної роботи закладу). 4. Оперативне інформування про використання форм організації, що проводяться в навчальному закладі, та їх результативність. 5. Прилучення до управління виховним процесом закладу представників батьківської громадськості. 6. Регулярний контроль і аналіз результатів виховного процесу тощо. 7. Зовнішній вигляд закладу, кабінетів, інших приміщень, їх санітарний стан та збереження майна. 8. Наявність ефективних форм і методів організації духовно-морального виховання учнів і студентів. 9. Задоволеність педагогів змістом, організацією й умовами трудової діяльності, взаємовідносинами в навчальному середовищі. 10. Комфортність, захищеність учня (студента), його ставлення до основних аспектів життєдіяльності в навчальному закладі. Показники третього критерію 1. Сформованість ставлення учнів і студентів до Батьківщини, суспільства, сім’ї, себе, людей, природи, мистецтва, праці. 2. Культура поведінки учнів та студентів. 3. Зовнішній вигляд та охайність вихованців. 4. Громадська активність учнівської та студентської молоді. 5. Стиль стосунків між вихованцями в навчальному закладі, класі, групі, гуртку. 6. Ставлення учнів до навчання в залежності від рівня їх здібностей. 7. Рівень сформованості в учнів, вихованців, студентів навичок морального етикету. 8. Рівень духовно-морального виховання випускників навчального закладу. 9. Уміння і прагнення до пізнання, прояву й реалізації своїх здібностей. 10. Креативність вихованця, наявність високих досягнень в одному чи декількох видах діяльності. 11. Вибір моральних форм і способів самореалізації і самоствердження. 12. Наявність позитивної самооцінки, впевненості в своїх силах і можливостях. 13. Сформованість цілісного світоглядного мислення вихованців (світопізнання, світобачення, світовідчуття). В процесі аналізу й оцінки виховної діяльності навчального закладу за показниками трьох критеріїв застосовуємо таку методику: з кожного показника виводиться оцінка в балах відповідно до відсотків, що відображає рівень реалізації на практиці закладених у ньому вимог. Таких рівнів три: високий – забезпечується реалізацією більшості вимог, закладених в кожному з показників, на 90-100% (80–100 балів); середній – забезпечується реалізація вимог на 70-80% (60–80 балів); достатній – здійснюється часткова реалізація вимог на 50-60% (40–60 балів). Критерії виховної діяльності педагога-організатора, класного керівника, куратора групи, керівника творчого об’єднання позашкільного навчального закладу

Доцільність вибору форм, методів і засобів організації виховної роботи (за спрямованістю);

• Продуктивність (за результатом, рівнем знань, вихованістю учнів, вихованців, студентів); • Оптимальність сучасних засобів і прийомів виховної діяльності; • Творчість (за змістом діяльності). Показники:

Уміння поставити найближчі педагогічні завдання і перспективи в роботі з кожним вихованцем та колективом в цілому.

1. Створення атмосфери взаємної доброзичливості, взаємоповаги, взаємодопомоги. 2. Врахування і використання виховної ролі сім’ї у формуванні особистості. 3. Вміння вести психолого-педагогічні спостереження і використовувати інформацію про особисті якості учнів (студентів). 4. Організація спільної діяльності, спрямованої на колективні творчі справи. 5. Толерантне ставлення до вихованців, об’єктивна оцінка їх вчинків. 6. Інтерес до суспільного життя країни, знання правових норм. 10. Загальна етична культура. 11. Естетична культура і розвиток художньої творчості учнівської та студентської молоді. 12. Рівень педагогічної майстерності. Характеристика рівнів виховної діяльності педагога-організатора, класного керівника, куратора групи та керівника творчого об’єднання позашкільного навчального закладу Творчий рівень (9–10 балів) синтезує показники, що характеризують здібності, мотиви, знання і вміння особистості, що чітко вирізняється новизною, оригінальністю, унікальністю. Такий стан притаманний переважно обдарованим особистостям і забезпечує творчий результат будь-якої діяльності без особливих зусиль. Цьому рівню властиві: креативність, образне (творче) мислення, відкритість до інновацій, пошук або творення нових ідей, нестандартні підходи в розробці проблем, чутливість до ключових найперспективніших ліній пошуку. Мотивація до діяльності зумовлена переважно внутрішньою потребою до творчої самореалізації. Високий рівень (7–8 балів) характеризується досконалим володінням знаннями, вміннями, навичками у сфері творчої діяльності, здатністю до осмислення нових ідей, самостійністю в проектуванні педагогічних систем на інноваційному рівні, проявами активності та стимулюванням до творчої діяльності інших; здатністю до систематизації і узагальнення вітчизняного та світового професійного досвіду й успішного програмування його творчого використання. Провідним мотивом діяльності виступає потреба в професійній досконалості. Середній рівень (4–6 бали) відрізняється наявністю окремих знань, умінь і навичок, що характеризують творчість педагога; періодичними проявами активності в організації професійної діяльності; вивченні вітчизняного та світового педагогічного досвіду, який використовується ситуативно з причин повільної адаптації до змін, пов’язаних із творчими нововведеннями. Мотив діяльності – професійний. Достатній рівень (1–3 бали) характерний для педагогів, схильних до засвоєння знань, пов’язаних з педагогічною творчістю, які цікавляться відповідною інформацією у цій сфері, проявляють інтерес до інноваційної діяльності, однак через відсутність практичних умінь і навичок творчого осмислення та реалізації ідеї досягнення вітчизняного та світового досвіду можуть впроваджувати лише в співпраці з іншими педагогами-наставниками.

Як творчий компонент виокремлюється інноваційний підхід до організації виховного процесу. При цьому варто враховувати чинники, що впливають на впровадження досягнень педагогічної науки, ідей, досвіду як основи поліпшення роботи закладу.

Критерії, що узагальнюють результативність виховання в навчальних закладах, які здійснюють інноваційний підхід до виховного процесу (творчий рівень – 100 балів) 1. Чітка скоординованість і мотиваційність роботи закладу: відповідність змісту роботи соціальному замовленню; скоординованість виховних зусиль параметрально до змісту виховного процесу; наявність альтернатив та оптимального вибору у творчій діяльності. 2. Інтегрування виховних компонентів, що виокремлюються як чинники впливу на підструктури особистості: природну, соціальну, духовну. 3. Реалізація виховання як цілісної педагогічної системи, що грунтується на загальнолюдських, національних, регіональних, етнічних цінностях. 4. Загальна психологічна комфортність у загальноосвітньому закладі, соціальна захищеність дитини та педагога, позитивна емоційна насиченість життя колективу. Дотримання правил і принципів здорового способу життя. 5. Високий рівень творчої самореалізації педагогів і учнів: діяльність за принципом – творчий педагог виховує творчого учня, вибір гуманістичної активної життєвої стратегії, розвинута самосвідомість, здатність до саморозвитку. 6. Сформованість гармонійної гуманістичної «Я-концепції» в процесі творчого самовдосконалення на позиції «сам собі учитель», «сам собі лікар», «сам собі психолог», «сам собі господар» тощо. 7. Наявність засобів, що формують потребу до творчої самореалізації. 8. Високий рівень духовного розвитку, творчого потенціалу учнів та вчителя. 9. Професійна компетентність та інноваційний підхід до діяльності закладу. 10. Високий рівень культури – інтелектуальної, моральної, духовної.

Перелік наявної документації та інформаційно-методичних матеріалів, необхідних для проведення оцінки діяльності навчального закладу щодо організації виховної роботи 1. Управління виховним процесом навчального закладу: • інструктивно-нормативні документи і матеріали з проблем виховної роботи; • методична, довідкова література, інформаційні матеріали з проблем виховання; • матеріали педагогічних, вчених рад та виробничих нарад; • матеріали інформаційно-рекламної служби навчального закладу. 2. Робота з учнівським або студентським колективом: • план виховної роботи • план та матеріали роботи органів учнівського та студентського самоврядування; • матеріали про роботу учнівських та студентських громадських організацій; • щоденний план роботи заступника директора (ректора) з виховної роботи; • картотека передового педагогічного досвіду з питань виховної діяльності. 3. Діяльність класного керівника, куратора, керівника творчого об’єднання та працівників соціально-педагогічної служби закладу: • план роботи психолого-педагогічної служби, методичних об’єднань, класних керівників, кураторів, вихователів; • орієнтовну програму діяльності класного керівника, куратора, вихователя, керівника творчого об’єднання; • психолого-педагогічна карта вивчення особистості учня, (студента); • матеріали передового педагогічного досвіду класного керівника, куратора, вихователя, керівника творчого об’єднання; • матеріали про роботу керівників гуртків, творчих та наукових об’єднань учнів та студентів; 4. Робота з батьківською громадськістю: o навчально-тематичний план та програму батьківського всеобучу; o журнал педагогічного всеобучу батьків; o список рекомендованої літератури для батьків з проблем виховання учнівської та студентської молоді; o пам’ятки та поради батькам, розроблені лікарями, психологами, юристами, педагогами; o матеріали передового педагогічного досвіду з проблем родинно-сімейного виховання; o матеріали періодики з проблем сімейного виховання.

Основні компоненти класної години

2012-10-30T18:38:24Z

Снежана Юрьевна: Створена сторінка: Основні функції класної години: – освітня (ознайомлення зі світом); – орієнтована (оці...

Основні функції класної години:

– освітня (ознайомлення зі світом);

– орієнтована (оцінювання світу);

– спрямовуюча (взаємодія зі світом).

У процесі підготовки та проведення класних годин можливо вирішення наступних задач:

— створення умов для розвитку особистості учня, прояву його суб'єктності та індивідуальності;

— збагачення свідомості учня знаннями про природу, суспільство, людину;

— формування емоційно-чутливої сфери та ціннісних ставлень особистості дитини;

— засвоєння учнями знань, умінь і навичок пізнавальної і практико-створювальної діяльності;

— формування класного колективу як сприятливого середовища для розвитку та життєдіяльності школярів.

Основні функції класної години:

2012-10-30T18:38:05Z

Перелік необхідної документації заступника директора з ВР

2012-10-30T18:37:11Z

Снежана Юрьевна: Створена сторінка: Перелік необхідної документації заступника директора з ВР 1. Аналіз виховної роботи за...

Перелік необхідної документації заступника директора з ВР

1. Аналіз виховної роботи за попередній навчальний рік.

2. Соціальний паспорт школи

3. Узагальнююча карта, яка відображає рівень вихованості учнів.

4. Планробопи на навчальний рік.

5. План роботи на семестр або чверть (план-сітка).

6. План позакласної роботи (діяльність гуртків, секцій, клубів тощо), розклад занять.

7. Журнали обліку роботи гуртків, секцій тощо.

8. Журнал внутрішньошкільного контролю.

9. Книга протоколів нарад і семінарів класних керівників.

10. Матеріали роботи з дітьми, схильними до девіантної поведінки

11. Методичний фонд: методична література; методичні рекомендації; сценарії свят, вечорів тощо.

12. Плани роботи на канікули.

13. Матеріали з узагальнення досвіду роботи класних керівників, керівників гуртків тощо.

14. Особистий план заступника директора з виховної роботи.

Модель виховної роботи в Молочанській № 2 спеціалізованій школі І-ІІІ ст.

2012-10-30T18:36:35Z

Снежана Юрьевна: Створена сторінка: Модель виховної роботи в Молочанській № 2 спеціалізованій школі І-ІІІ ст. Мета : побудо...

Модель виховної роботи в Молочанській № 2 спеціалізованій школі І-ІІІ ст.

Мета : побудова трирівневої життєздатної системи "Школа+Родина+Я” :

- Виховання Особистості, враховуючи індивідуальні особливості - Виховання активної життєвої позиції, прагнення до перетворень; - Формування шанобливого ставлення до школи, її працівників, однокласників;

- Турботливе ставлення до малят-школярів;

Створення дитячої організації шкільного самоврядування.

- Пряма участь у вирішенні проблем школи; - Участь в організації позаурочної діяльності й дозвілля школярів;

- Створення шкільної батьківської ради.

- Розробка діагностичних програм; - Створення єдиної програми виховних заходів, що включає основні напрями виховної діяльності; - Створення програми заходів, що сприяють розширенню світогляду й вихованню потреб інтелектуального розвитку особистості.

Файл:Гора Снежана Юрьевна.jpg

2012-10-30T18:35:06Z

Снежана Юрьевна:

Користувач:Снежана Юрьевна

2012-10-30T18:34:46Z

Снежана Юрьевна: Створена сторінка: 320px| '''ФИО:''' Гора Сніжана Юріївна '''Место работы:''' [[Мо...

[[Файл:Гора_Снежана_Юрьевна.jpg |left|320px|]]
'''ФИО:''' Гора Сніжана Юріївна

'''Место работы:''' [[Молочанська № 2 спеціалізована школа І-ІІІ ст.]]

'''Должность:''' ЗВР, вчитель біології [[Файл:Структура_Біології,_як_предмета.jpg]]

'''Контактные данные:''' моб. т. +380689811448;

Email: i.gora2012@yandex.ua

'''[http://snizhanagora.blogspot.com/ Мій блог]'''

'''Мої статті'''

[[Модель виховної роботи в Молочанській № 2 спеціалізованій школі І-ІІІ ст.]]

[https://docs.google.com/presentation/d/1MkP2cdJz5IySlLUdGsB4tWwTjm9lIcnEYWe-mjWWK4Q/edit#slide=id.p| Презентація]

[https://www.google.com/calendar/embed?height=600&wkst=1&bgcolor=%23FFFFFF&src=g9ik39cdgbhr5vkm6m8mn81nr0%40group.calendar.google.com&color=%23875509&ctz=Europe%2FKiev| Мій онлайн календар]

[[Перелік необхідної документації заступника директора з ВР]]

[[Основні функції класної години:]]

[[Основні компоненти класної години]]

[[Критерії оцінки діяльності навчальних закладів щодо організації виховної роботи(проект)]]

[[Виртуальное МО учителей Запорожской области]]

[[Виртуальные МО других категорий пед.работников]]

[http://friends.qip.ru/groups/groupinfo/88696/| Меморі.Ру]

[http://www.sbio.info/page.php?al=uchenym_udalos_prolit_sv| Генетика]

[https://picasaweb.google.com/109490806692897414209/SwjOAE?authuser=0&feat=directlink|Видатні Математики]

[http://www.youtube.com/watch?v=dfbmKHWkynw| Строение растительной клетки]

<mediaplayer>http://www.youtube.com/watch?v=dfbmKHWkynw</mediaplayer>

[[Социальный_плакат_"Не_убивай_себя_наркотиками",_Молочанська_спеціалізована_школа_№2| Медиафестиваль. Конкурсное направление «Печатные и электронные СМИ»]]

[https://docs.google.com/?tab=wo&authuser=0&pli=1#home| Мои документы]

* [[Участник:Kirr7580|Вергун Кирилл Андреевич]]
* [[Участник:Ylya2022|Горбачова Юлія Іванівна]]

{|border=1
|'''Питання:'''
|'''Відповідь:'''
|'''Посилання на фото:'''
|'''Посилання на координати:'''
|-
|''Де в місті Молочанськ знаходиться дворець культури?''
|''вул.Шевченко, 34''
|''http://www.panoramio.com/photo/10350824''
|''
[http://wikimapia.org/12384366/ru/%D0%94%D0%BE%D0%BC-%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D1%8B| 47°12'20"N 35°35'51"E]
''

[[Категория: Участники]]