<?xml version="1.0"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE+%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0+%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0</id>
		<title>Iteach WIKI - Внесок користувача [uk]</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="http://wiki.iteach.com.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE+%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0+%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA/%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0"/>
		<updated>2026-06-23T00:06:39Z</updated>
		<subtitle>Внесок користувача</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.24.1</generator>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D1%96%D0%B2_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BE-%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9%22&amp;diff=532697</id>
		<title>Портфоліо Скопенко Ольги з теми &quot;Глухів історико-архітектурний&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D1%96%D0%B2_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BE-%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9%22&amp;diff=532697"/>
				<updated>2014-01-30T11:04:29Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Скопенко Ольга Іванівна: /* Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи) */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Назва навчальної теми=&lt;br /&gt;
Географічна характеристика своєї області.&lt;br /&gt;
Особливості культури і побуту місцевого населення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Основний та другорядні  (дотичні) навчальні предмети=&lt;br /&gt;
Географія.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Вік учнів, клас=&lt;br /&gt;
14-15 років, 9 клас.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=&lt;br /&gt;
Учні об’єднуються у пошукову дослідницьку групу, яка вивчає архітектурні пам’ятки м. Глухова, історичні події, які з ними пов’язані та сучасний їх стан і використання в наш час. &lt;br /&gt;
Свою роботу учні починають з обробки певного матеріалу у краєзнавчому музеї, створюють відеофільм про місто, виступають у ролі журналістів, ведуть зйомку по місту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=План вивчення теми (вставити файл)=&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/file/d/0B-sYydfoQWHWU2JTbFBmTXZfalk/edit  План вивчення теми]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=&lt;br /&gt;
Перед початком проекту учитель використовує ЗХД таблицю та асоціативний кущ для з’ясування навчальних потреб учнів та їх попередні знання щодо проблеми проекту. Протягом роботи над проектом для відслідкування прогресу у навчанні та оцінювання рівня мислення учнів вчитель веде журнал спостереження, надає консультації, використовує контрольні списки і форми оцінювання продуктів учнівської діяльності. Наприкінці роботи над проектом учні закінчують працювати із ЗХД таблицею, учитель перевіряє набуті ними знання за допомогою опитувальника. За допомогою форм з критеріями оцінювання відбувається постійне самооцінювання та взаємооцінювання учнів. Наприкінці проекту відбувається захист проекту.&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/file/d/0B-sYydfoQWHWLVo5bGY1Y3lDdTQ/edit ЗХД таблиця]&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/file/d/0B-sYydfoQWHWY0J2c2RKZVA2ZnM/edit Асоціативний кущ][https://docs.google.com/file/d/0B-sYydfoQWHWYXZTNHYtdzYwSWc/edit Контрольний список]&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/file/d/0B-sYydfoQWHWNUQtYWRXZmIxQTA/edit Оцінювання учнівської статті]&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/file/d/0B-sYydfoQWHWYlJfT0VBc3JLSVU/edit Підсумкове оцінювання блогу]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=&lt;br /&gt;
Перед початком вивчення теми учитель демонструє стартову [https://drive.google.com/file/d/0B-sYydfoQWHWaEVLUUc1NmlpbDA/edit?usp=sharing  презентацію] «Сучасне місто у фотооб’єктиві», де розповідає про сучасні та давні будівлі міста, не визначаючи їх використання у наш час. На початковому етапі учитель обговорює ключове питання «Які визначні пам’ятки міста сховані під його куполом?». Методом «Мозкової атаки» визначають напрямки досліджень, ставлять завдання, визначають мету.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Отримання потрібної додаткової інформації та співпраця з науковими робітниками краєзнавчого музею.&lt;br /&gt;
2. Ознайомлення з експонатами музею за даною темо.&lt;br /&gt;
3.Проведення відео зйомки по місту за його визначними пам’ятками.&lt;br /&gt;
4. Оформлення відеофільму.&lt;br /&gt;
5. Створення учнівської презентації за фотографіями.&lt;br /&gt;
6. Звітування творчої групи перед старшокласниками школи.&lt;br /&gt;
За долпомогою учителя учні утворюють проектні груп та отримують завдання з урахуванням своїх інтересів:&lt;br /&gt;
І група «Науковці» - Які особливості появи архітектурних будівель міста?(результати дослідження представляють у вигляді wiki-статті).&lt;br /&gt;
ІІ група «Журналісти» - Які архітектурні стилі переважають у будівлях? (результати досліджень представляють у вигляді [https://docs.google.com/presentation/d/1svLaWiVG_JJemVHlhl9Q39PQPfmd5-g3Cxol2eqUh0Q/edit#slide=id.p15 презентації])&lt;br /&gt;
ІІІ група «Режисери» - Яким історичним подіям приурочені архітектурні будівлі? (результати досліджень представляють у вигляді [http://glukhiv2014.blogspot.com/  блогу]).&lt;br /&gt;
Впродовж всього навчання учитель консультує учнів, спостерігає та аналізує їх діяльність. Використовуючи різні методи та інструменти оцінювання (ЗХД схема, асоціативний кущ, контрольний список) учитель виявляє  навчальні потреби учнів. Наприкінці вивчення теми, за допомогою [https://docs.google.com/forms/d/1d7wmitzIdq8vwFbUO5IAtIXcPAQSlCgTLT27hUnc180/viewform опитувальника] , відбувається перевірка результатів досягнень учнів. Учні представляють результати досліджень.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Wiki-стаття з теми &amp;quot;Особливості появи архітектурних будівель Глухова&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про автора=&lt;br /&gt;
==Ім'я, прізвище==&lt;br /&gt;
Скопенко Ольга Іванівна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Фах, навчальний предмет==&lt;br /&gt;
Учитель географії&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальний заклад==&lt;br /&gt;
[http://banichinvk.ucoz.ua/ Баницький НВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ &amp;quot;Барвінок&amp;quot;]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місто\село, район, область==&lt;br /&gt;
село Баничі, Глухівський район, Сумська область.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контактні дані==&lt;br /&gt;
skopenko.olga2@gmail.com&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про тренінг=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дати проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
27.01.2014 - 02.02.2014р.р.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місце проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
Баницький навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад «Барвінок»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тренери==&lt;br /&gt;
Антонченко Марія Олексіївна, &lt;br /&gt;
Клочко Оксана Миколаївна&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: 10 версія]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: НП &amp;quot;Відкритий світ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Банк проектів]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Скопенко Ольга Іванівна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D1%96%D0%B2_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BE-%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9%22&amp;diff=532680</id>
		<title>Портфоліо Скопенко Ольги з теми &quot;Глухів історико-архітектурний&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D1%96%D0%B2_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BE-%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9%22&amp;diff=532680"/>
				<updated>2014-01-30T10:59:21Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Скопенко Ольга Іванівна: /* Оцінювання (стислий опис і інструменти) */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Назва навчальної теми=&lt;br /&gt;
Географічна характеристика своєї області.&lt;br /&gt;
Особливості культури і побуту місцевого населення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Основний та другорядні  (дотичні) навчальні предмети=&lt;br /&gt;
Географія.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Вік учнів, клас=&lt;br /&gt;
14-15 років, 9 клас.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=&lt;br /&gt;
Учні об’єднуються у пошукову дослідницьку групу, яка вивчає архітектурні пам’ятки м. Глухова, історичні події, які з ними пов’язані та сучасний їх стан і використання в наш час. &lt;br /&gt;
Свою роботу учні починають з обробки певного матеріалу у краєзнавчому музеї, створюють відеофільм про місто, виступають у ролі журналістів, ведуть зйомку по місту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=План вивчення теми (вставити файл)=&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/file/d/0B-sYydfoQWHWU2JTbFBmTXZfalk/edit  План вивчення теми]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=&lt;br /&gt;
Перед початком проекту учитель використовує ЗХД таблицю та асоціативний кущ для з’ясування навчальних потреб учнів та їх попередні знання щодо проблеми проекту. Протягом роботи над проектом для відслідкування прогресу у навчанні та оцінювання рівня мислення учнів вчитель веде журнал спостереження, надає консультації, використовує контрольні списки і форми оцінювання продуктів учнівської діяльності. Наприкінці роботи над проектом учні закінчують працювати із ЗХД таблицею, учитель перевіряє набуті ними знання за допомогою опитувальника. За допомогою форм з критеріями оцінювання відбувається постійне самооцінювання та взаємооцінювання учнів. Наприкінці проекту відбувається захист проекту.&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/file/d/0B-sYydfoQWHWLVo5bGY1Y3lDdTQ/edit ЗХД таблиця]&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/file/d/0B-sYydfoQWHWY0J2c2RKZVA2ZnM/edit Асоціативний кущ][https://docs.google.com/file/d/0B-sYydfoQWHWYXZTNHYtdzYwSWc/edit Контрольний список]&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/file/d/0B-sYydfoQWHWNUQtYWRXZmIxQTA/edit Оцінювання учнівської статті]&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/file/d/0B-sYydfoQWHWYlJfT0VBc3JLSVU/edit Підсумкове оцінювання блогу]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=&lt;br /&gt;
Перед початком вивчення теми учитель демонструє стартову [https://drive.google.com/file/d/0B-sYydfoQWHWaEVLUUc1NmlpbDA/edit?usp=sharing  презентацію] «Сучасне місто у фотооб’єктиві», де розповідає про сучасні та давні будівлі міста, не визначаючи їх використання у наш час. На початковому етапі учитель обговорює ключове питання «Які визначні пам’ятки міста сховані під його куполом?». Методом «Мозкової атаки» визначають напрямки досліджень, ставлять завдання, визначають мету.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Отримання потрібної додаткової інформації та співпраця з науковими робітниками краєзнавчого музею.&lt;br /&gt;
2. Ознайомлення з експонатами музею за даною темо.&lt;br /&gt;
3.Проведення відео зйомки по місту за його визначними пам’ятками.&lt;br /&gt;
4. Оформлення відеофільму.&lt;br /&gt;
5. Створення учнівської презентації за фотографіями.&lt;br /&gt;
6. Звітування творчої групи перед старшокласниками школи.&lt;br /&gt;
За долпомогою учителя учні утворюють проектні груп та отримують завдання з урахуванням своїх інтересів:&lt;br /&gt;
І група «Науковці» - Які особливості появи архітектурних будівель міста?(результати дослідження представляють у вигляді wiki-статті).&lt;br /&gt;
ІІ група «Журналісти» - Які архітектурні стилі переважають у будівлях? (результати досліджень представляють у вигляді [https://docs.google.com/forms/d/1d7wmitzIdq8vwFbUO5IAtIXcPAQSlCgTLT27hUnc180/viewform презентації])&lt;br /&gt;
ІІІ група «Режисери» - Яким історичним подіям приурочені архітектурні будівлі? (результати досліджень представляють у вигляді [http://glukhiv2014.blogspot.com/  блогу]).&lt;br /&gt;
Впродовж всього навчання учитель консультує учнів, спостерігає та аналізує їх діяльність. Використовуючи різні методи та інструменти оцінювання (ЗХД схема, асоціативний кущ, контрольний список) учитель виявляє  навчальні потреби учнів. Наприкінці вивчення теми, за допомогою [https://docs.google.com/forms/d/1d7wmitzIdq8vwFbUO5IAtIXcPAQSlCgTLT27hUnc180/viewform опитувальника] , відбувається перевірка результатів досягнень учнів. Учні представляють результати досліджень.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Wiki-стаття з теми &amp;quot;Особливості появи архітектурних будівель Глухова&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про автора=&lt;br /&gt;
==Ім'я, прізвище==&lt;br /&gt;
Скопенко Ольга Іванівна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Фах, навчальний предмет==&lt;br /&gt;
Учитель географії&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальний заклад==&lt;br /&gt;
[http://banichinvk.ucoz.ua/ Баницький НВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ &amp;quot;Барвінок&amp;quot;]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місто\село, район, область==&lt;br /&gt;
село Баничі, Глухівський район, Сумська область.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контактні дані==&lt;br /&gt;
skopenko.olga2@gmail.com&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про тренінг=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дати проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
27.01.2014 - 02.02.2014р.р.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місце проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
Баницький навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад «Барвінок»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тренери==&lt;br /&gt;
Антонченко Марія Олексіївна, &lt;br /&gt;
Клочко Оксана Миколаївна&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: 10 версія]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: НП &amp;quot;Відкритий світ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Банк проектів]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Скопенко Ольга Іванівна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D1%96%D0%B2_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BE-%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9%22&amp;diff=532607</id>
		<title>Портфоліо Скопенко Ольги з теми &quot;Глухів історико-архітектурний&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D1%96%D0%B2_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BE-%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9%22&amp;diff=532607"/>
				<updated>2014-01-30T10:46:35Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Скопенко Ольга Іванівна: /* Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи) */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Назва навчальної теми=&lt;br /&gt;
Географічна характеристика своєї області.&lt;br /&gt;
Особливості культури і побуту місцевого населення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Основний та другорядні  (дотичні) навчальні предмети=&lt;br /&gt;
Географія.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Вік учнів, клас=&lt;br /&gt;
14-15 років, 9 клас.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=&lt;br /&gt;
Учні об’єднуються у пошукову дослідницьку групу, яка вивчає архітектурні пам’ятки м. Глухова, історичні події, які з ними пов’язані та сучасний їх стан і використання в наш час. &lt;br /&gt;
Свою роботу учні починають з обробки певного матеріалу у краєзнавчому музеї, створюють відеофільм про місто, виступають у ролі журналістів, ведуть зйомку по місту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=План вивчення теми (вставити файл)=&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/file/d/0B-sYydfoQWHWU2JTbFBmTXZfalk/edit  План вивчення теми]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=&lt;br /&gt;
Перед початком проекту учитель використовує ЗХД таблицю та асоціативний кущ для з’ясування навчальних потреб учнів та їх попередні знання щодо проблеми проекту. Протягом роботи над проектом для відслідкування прогресу у навчанні та оцінювання рівня мислення учнів вчитель веде журнал спостереження, надає консультації, використовує контрольні списки і форми оцінювання продуктів учнівської діяльності. Наприкінці роботи над проектом учні закінчують працювати із ЗХД таблицею, учитель перевіряє набуті ними знання за допомогою опитувальника. За допомогою форм з критеріями оцінювання відбувається постійне самооцінювання та взаємооцінювання учнів. Наприкінці проекту відбувається захист проекту.&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/file/d/0B-sYydfoQWHWLVo5bGY1Y3lDdTQ/edit ЗХД таблиця]&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/file/d/0B-sYydfoQWHWY0J2c2RKZVA2ZnM/edit Асоціативний кущ][https://docs.google.com/file/d/0B-sYydfoQWHWYXZTNHYtdzYwSWc/edit Контрольний список]&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/file/d/0B-sYydfoQWHWNUQtYWRXZmIxQTA/edit Оцінювання учнівської статті]&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/file/d/0B-sYydfoQWHWYlJfT0VBc3JLSVU/edit Підсумкове оцінювання]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=&lt;br /&gt;
Перед початком вивчення теми учитель демонструє стартову [https://drive.google.com/file/d/0B-sYydfoQWHWaEVLUUc1NmlpbDA/edit?usp=sharing  презентацію] «Сучасне місто у фотооб’єктиві», де розповідає про сучасні та давні будівлі міста, не визначаючи їх використання у наш час. На початковому етапі учитель обговорює ключове питання «Які визначні пам’ятки міста сховані під його куполом?». Методом «Мозкової атаки» визначають напрямки досліджень, ставлять завдання, визначають мету.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Отримання потрібної додаткової інформації та співпраця з науковими робітниками краєзнавчого музею.&lt;br /&gt;
2. Ознайомлення з експонатами музею за даною темо.&lt;br /&gt;
3.Проведення відео зйомки по місту за його визначними пам’ятками.&lt;br /&gt;
4. Оформлення відеофільму.&lt;br /&gt;
5. Створення учнівської презентації за фотографіями.&lt;br /&gt;
6. Звітування творчої групи перед старшокласниками школи.&lt;br /&gt;
За долпомогою учителя учні утворюють проектні груп та отримують завдання з урахуванням своїх інтересів:&lt;br /&gt;
І група «Науковці» - Які особливості появи архітектурних будівель міста?(результати дослідження представляють у вигляді wiki-статті).&lt;br /&gt;
ІІ група «Журналісти» - Які архітектурні стилі переважають у будівлях? (результати досліджень представляють у вигляді [https://docs.google.com/forms/d/1d7wmitzIdq8vwFbUO5IAtIXcPAQSlCgTLT27hUnc180/viewform презентації])&lt;br /&gt;
ІІІ група «Режисери» - Яким історичним подіям приурочені архітектурні будівлі? (результати досліджень представляють у вигляді [http://glukhiv2014.blogspot.com/  блогу]).&lt;br /&gt;
Впродовж всього навчання учитель консультує учнів, спостерігає та аналізує їх діяльність. Використовуючи різні методи та інструменти оцінювання (ЗХД схема, асоціативний кущ, контрольний список) учитель виявляє  навчальні потреби учнів. Наприкінці вивчення теми, за допомогою [https://docs.google.com/forms/d/1d7wmitzIdq8vwFbUO5IAtIXcPAQSlCgTLT27hUnc180/viewform опитувальника] , відбувається перевірка результатів досягнень учнів. Учні представляють результати досліджень.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Wiki-стаття з теми &amp;quot;Особливості появи архітектурних будівель Глухова&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про автора=&lt;br /&gt;
==Ім'я, прізвище==&lt;br /&gt;
Скопенко Ольга Іванівна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Фах, навчальний предмет==&lt;br /&gt;
Учитель географії&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальний заклад==&lt;br /&gt;
[http://banichinvk.ucoz.ua/ Баницький НВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ &amp;quot;Барвінок&amp;quot;]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місто\село, район, область==&lt;br /&gt;
село Баничі, Глухівський район, Сумська область.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контактні дані==&lt;br /&gt;
skopenko.olga2@gmail.com&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про тренінг=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дати проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
27.01.2014 - 02.02.2014р.р.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місце проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
Баницький навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад «Барвінок»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тренери==&lt;br /&gt;
Антонченко Марія Олексіївна, &lt;br /&gt;
Клочко Оксана Миколаївна&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: 10 версія]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: НП &amp;quot;Відкритий світ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Банк проектів]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Скопенко Ольга Іванівна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D1%96%D0%B2_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BE-%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9%22&amp;diff=532594</id>
		<title>Портфоліо Скопенко Ольги з теми &quot;Глухів історико-архітектурний&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D1%96%D0%B2_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BE-%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9%22&amp;diff=532594"/>
				<updated>2014-01-30T10:43:50Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Скопенко Ольга Іванівна: /* Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи) */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Назва навчальної теми=&lt;br /&gt;
Географічна характеристика своєї області.&lt;br /&gt;
Особливості культури і побуту місцевого населення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Основний та другорядні  (дотичні) навчальні предмети=&lt;br /&gt;
Географія.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Вік учнів, клас=&lt;br /&gt;
14-15 років, 9 клас.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=&lt;br /&gt;
Учні об’єднуються у пошукову дослідницьку групу, яка вивчає архітектурні пам’ятки м. Глухова, історичні події, які з ними пов’язані та сучасний їх стан і використання в наш час. &lt;br /&gt;
Свою роботу учні починають з обробки певного матеріалу у краєзнавчому музеї, створюють відеофільм про місто, виступають у ролі журналістів, ведуть зйомку по місту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=План вивчення теми (вставити файл)=&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/file/d/0B-sYydfoQWHWU2JTbFBmTXZfalk/edit  План вивчення теми]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=&lt;br /&gt;
Перед початком проекту учитель використовує ЗХД таблицю та асоціативний кущ для з’ясування навчальних потреб учнів та їх попередні знання щодо проблеми проекту. Протягом роботи над проектом для відслідкування прогресу у навчанні та оцінювання рівня мислення учнів вчитель веде журнал спостереження, надає консультації, використовує контрольні списки і форми оцінювання продуктів учнівської діяльності. Наприкінці роботи над проектом учні закінчують працювати із ЗХД таблицею, учитель перевіряє набуті ними знання за допомогою опитувальника. За допомогою форм з критеріями оцінювання відбувається постійне самооцінювання та взаємооцінювання учнів. Наприкінці проекту відбувається захист проекту.&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/file/d/0B-sYydfoQWHWLVo5bGY1Y3lDdTQ/edit ЗХД таблиця]&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/file/d/0B-sYydfoQWHWY0J2c2RKZVA2ZnM/edit Асоціативний кущ][https://docs.google.com/file/d/0B-sYydfoQWHWYXZTNHYtdzYwSWc/edit Контрольний список]&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/file/d/0B-sYydfoQWHWNUQtYWRXZmIxQTA/edit Оцінювання учнівської статті]&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/file/d/0B-sYydfoQWHWYlJfT0VBc3JLSVU/edit Підсумкове оцінювання]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=&lt;br /&gt;
Перед початком вивчення теми учитель демонструє стартову [https://drive.google.com/file/d/0B-sYydfoQWHWaEVLUUc1NmlpbDA/edit?usp=sharing  презентацію] «Сучасне місто у фотооб’єктиві», де розповідає про сучасні та давні будівлі міста, не визначаючи їх використання у наш час. На початковому етапі учитель обговорює ключове питання «Які визначні пам’ятки міста сховані під його куполом?». Методом «Мозкової атаки» визначають напрямки досліджень, ставлять завдання, визначають мету.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Отримання потрібної додаткової інформації та співпраця з науковими робітниками краєзнавчого музею.&lt;br /&gt;
2. Ознайомлення з експонатами музею за даною темо.&lt;br /&gt;
3.Проведення відео зйомки по місту за його визначними пам’ятками.&lt;br /&gt;
4. Оформлення відеофільму.&lt;br /&gt;
5. Створення учнівської презентації за фотографіями.&lt;br /&gt;
6. Звітування творчої групи перед старшокласниками школи.&lt;br /&gt;
За долпомогою учителя учні утворюють проектні груп та отримують завдання з урахуванням своїх інтересів:&lt;br /&gt;
І група «Науковці» - Які особливості появи архітектурних будівель міста?(результати дослідження представляють у вигляді wiki-статті).&lt;br /&gt;
ІІ група «Журналісти» - Які архітектурні стилі переважають у будівлях? (результати досліджень представляють у вигляді [https://docs.google.com/forms/d/1d7wmitzIdq8vwFbUO5IAtIXcPAQSlCgTLT27hUnc180/viewform презентації])&lt;br /&gt;
ІІІ група «Режисери» - Яким історичним подіям приурочені архітектурні будівлі? (результати досліджень представляють у вигляді блогу).&lt;br /&gt;
Впродовж всього навчання учитель консультує учнів, спостерігає та аналізує їх діяльність. Використовуючи різні методи та інструменти оцінювання (ЗХД схема, асоціативний кущ, контрольний список) учитель виявляє  навчальні потреби учнів. Наприкінці вивчення теми, за допомогою [https://docs.google.com/forms/d/1d7wmitzIdq8vwFbUO5IAtIXcPAQSlCgTLT27hUnc180/viewform опитувальника] , відбувається перевірка результатів досягнень учнів. Учні представляють результати досліджень.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Wiki-стаття з теми &amp;quot;Особливості появи архітектурних будівель Глухова&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про автора=&lt;br /&gt;
==Ім'я, прізвище==&lt;br /&gt;
Скопенко Ольга Іванівна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Фах, навчальний предмет==&lt;br /&gt;
Учитель географії&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальний заклад==&lt;br /&gt;
[http://banichinvk.ucoz.ua/ Баницький НВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ &amp;quot;Барвінок&amp;quot;]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місто\село, район, область==&lt;br /&gt;
село Баничі, Глухівський район, Сумська область.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контактні дані==&lt;br /&gt;
skopenko.olga2@gmail.com&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про тренінг=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дати проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
27.01.2014 - 02.02.2014р.р.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місце проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
Баницький навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад «Барвінок»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тренери==&lt;br /&gt;
Антонченко Марія Олексіївна, &lt;br /&gt;
Клочко Оксана Миколаївна&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: 10 версія]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: НП &amp;quot;Відкритий світ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Банк проектів]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Скопенко Ольга Іванівна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D1%96%D0%B2_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BE-%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9%22&amp;diff=532570</id>
		<title>Портфоліо Скопенко Ольги з теми &quot;Глухів історико-архітектурний&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D1%96%D0%B2_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BE-%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9%22&amp;diff=532570"/>
				<updated>2014-01-30T10:38:58Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Скопенко Ольга Іванівна: /* Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи) */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Назва навчальної теми=&lt;br /&gt;
Географічна характеристика своєї області.&lt;br /&gt;
Особливості культури і побуту місцевого населення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Основний та другорядні  (дотичні) навчальні предмети=&lt;br /&gt;
Географія.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Вік учнів, клас=&lt;br /&gt;
14-15 років, 9 клас.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=&lt;br /&gt;
Учні об’єднуються у пошукову дослідницьку групу, яка вивчає архітектурні пам’ятки м. Глухова, історичні події, які з ними пов’язані та сучасний їх стан і використання в наш час. &lt;br /&gt;
Свою роботу учні починають з обробки певного матеріалу у краєзнавчому музеї, створюють відеофільм про місто, виступають у ролі журналістів, ведуть зйомку по місту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=План вивчення теми (вставити файл)=&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/file/d/0B-sYydfoQWHWU2JTbFBmTXZfalk/edit  План вивчення теми]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=&lt;br /&gt;
Перед початком проекту учитель використовує ЗХД таблицю та асоціативний кущ для з’ясування навчальних потреб учнів та їх попередні знання щодо проблеми проекту. Протягом роботи над проектом для відслідкування прогресу у навчанні та оцінювання рівня мислення учнів вчитель веде журнал спостереження, надає консультації, використовує контрольні списки і форми оцінювання продуктів учнівської діяльності. Наприкінці роботи над проектом учні закінчують працювати із ЗХД таблицею, учитель перевіряє набуті ними знання за допомогою опитувальника. За допомогою форм з критеріями оцінювання відбувається постійне самооцінювання та взаємооцінювання учнів. Наприкінці проекту відбувається захист проекту.&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/file/d/0B-sYydfoQWHWLVo5bGY1Y3lDdTQ/edit ЗХД таблиця]&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/file/d/0B-sYydfoQWHWY0J2c2RKZVA2ZnM/edit Асоціативний кущ][https://docs.google.com/file/d/0B-sYydfoQWHWYXZTNHYtdzYwSWc/edit Контрольний список]&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/file/d/0B-sYydfoQWHWNUQtYWRXZmIxQTA/edit Оцінювання учнівської статті]&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/file/d/0B-sYydfoQWHWYlJfT0VBc3JLSVU/edit Підсумкове оцінювання]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=&lt;br /&gt;
Перед початком вивчення теми учитель демонструє стартову презентацію «Сучасне місто у фотооб’єктиві», де розповідає про сучасні та давні будівлі міста, не визначаючи їх використання у наш час. На початковому етапі учитель обговорює ключове питання «Які визначні пам’ятки міста сховані під його куполом?». Методом «Мозкової атаки» визначають напрямки досліджень, ставлять завдання, визначають мету.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Отримання потрібної додаткової інформації та співпраця з науковими робітниками краєзнавчого музею.&lt;br /&gt;
2. Ознайомлення з експонатами музею за даною темо.&lt;br /&gt;
3.Проведення відео зйомки по місту за його визначними пам’ятками.&lt;br /&gt;
4. Оформлення відеофільму.&lt;br /&gt;
5. Створення учнівської презентації за фотографіями.&lt;br /&gt;
6. Звітування творчої групи перед старшокласниками школи.&lt;br /&gt;
За долпомогою учителя учні утворюють проектні груп та отримують завдання з урахуванням своїх інтересів:&lt;br /&gt;
І група «Науковці» - Які особливості появи архітектурних будівель міста?(результати дослідження представляють у вигляді wiki-статті).&lt;br /&gt;
ІІ група «Журналісти» - Які архітектурні стилі переважають у будівлях? (результати досліджень представляють у вигляді презентації)&lt;br /&gt;
ІІІ група «Режисери» - Яким історичним подіям приурочені архітектурні будівлі? (результати досліджень представляють у вигляді блогу).&lt;br /&gt;
Впродовж всього навчання учитель консультує учнів, спостерігає та аналізує їх діяльність. Використовуючи різні методи та інструменти оцінювання (ЗХД схема, асоціативний кущ, контрольний список) учитель виявляє  навчальні потреби учнів. Наприкінці вивчення теми, за допомогою [https://docs.google.com/forms/d/1d7wmitzIdq8vwFbUO5IAtIXcPAQSlCgTLT27hUnc180/viewform опитувальника] , відбувається перевірка результатів досягнень учнів. Учні представляють результати досліджень.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Wiki-стаття з теми &amp;quot;Особливості появи архітектурних будівель Глухова&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про автора=&lt;br /&gt;
==Ім'я, прізвище==&lt;br /&gt;
Скопенко Ольга Іванівна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Фах, навчальний предмет==&lt;br /&gt;
Учитель географії&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальний заклад==&lt;br /&gt;
[http://banichinvk.ucoz.ua/ Баницький НВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ &amp;quot;Барвінок&amp;quot;]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місто\село, район, область==&lt;br /&gt;
село Баничі, Глухівський район, Сумська область.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контактні дані==&lt;br /&gt;
skopenko.olga2@gmail.com&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про тренінг=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дати проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
27.01.2014 - 02.02.2014р.р.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місце проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
Баницький навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад «Барвінок»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тренери==&lt;br /&gt;
Антонченко Марія Олексіївна, &lt;br /&gt;
Клочко Оксана Миколаївна&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: 10 версія]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: НП &amp;quot;Відкритий світ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Банк проектів]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Скопенко Ольга Іванівна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D1%96%D0%B2_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BE-%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9%22&amp;diff=532531</id>
		<title>Портфоліо Скопенко Ольги з теми &quot;Глухів історико-архітектурний&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D1%96%D0%B2_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BE-%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9%22&amp;diff=532531"/>
				<updated>2014-01-30T10:33:08Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Скопенко Ольга Іванівна: /* Оцінювання (стислий опис і інструменти) */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Назва навчальної теми=&lt;br /&gt;
Географічна характеристика своєї області.&lt;br /&gt;
Особливості культури і побуту місцевого населення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Основний та другорядні  (дотичні) навчальні предмети=&lt;br /&gt;
Географія.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Вік учнів, клас=&lt;br /&gt;
14-15 років, 9 клас.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=&lt;br /&gt;
Учні об’єднуються у пошукову дослідницьку групу, яка вивчає архітектурні пам’ятки м. Глухова, історичні події, які з ними пов’язані та сучасний їх стан і використання в наш час. &lt;br /&gt;
Свою роботу учні починають з обробки певного матеріалу у краєзнавчому музеї, створюють відеофільм про місто, виступають у ролі журналістів, ведуть зйомку по місту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=План вивчення теми (вставити файл)=&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/file/d/0B-sYydfoQWHWU2JTbFBmTXZfalk/edit  План вивчення теми]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=&lt;br /&gt;
Перед початком проекту учитель використовує ЗХД таблицю та асоціативний кущ для з’ясування навчальних потреб учнів та їх попередні знання щодо проблеми проекту. Протягом роботи над проектом для відслідкування прогресу у навчанні та оцінювання рівня мислення учнів вчитель веде журнал спостереження, надає консультації, використовує контрольні списки і форми оцінювання продуктів учнівської діяльності. Наприкінці роботи над проектом учні закінчують працювати із ЗХД таблицею, учитель перевіряє набуті ними знання за допомогою опитувальника. За допомогою форм з критеріями оцінювання відбувається постійне самооцінювання та взаємооцінювання учнів. Наприкінці проекту відбувається захист проекту.&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/file/d/0B-sYydfoQWHWLVo5bGY1Y3lDdTQ/edit ЗХД таблиця]&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/file/d/0B-sYydfoQWHWY0J2c2RKZVA2ZnM/edit Асоціативний кущ][https://docs.google.com/file/d/0B-sYydfoQWHWYXZTNHYtdzYwSWc/edit Контрольний список]&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/file/d/0B-sYydfoQWHWNUQtYWRXZmIxQTA/edit Оцінювання учнівської статті]&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/file/d/0B-sYydfoQWHWYlJfT0VBc3JLSVU/edit Підсумкове оцінювання]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=&lt;br /&gt;
Перед початком вивчення теми учитель демонструє стартову презентацію «Сучасне місто у фотооб’єктиві», де розповідає про сучасні та давні будівлі міста, не визначаючи їх використання у наш час. На початковому етапі учитель обговорює ключове питання «Які визначні пам’ятки міста сховані під його куполом?». Методом «Мозкової атаки» визначають напрямки досліджень, ставлять завдання, визначають мету.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Отримання потрібної додаткової інформації та співпраця з науковими робітниками краєзнавчого музею.&lt;br /&gt;
2. Ознайомлення з експонатами музею за даною темо.&lt;br /&gt;
3.Проведення відео зйомки по місту за його визначними пам’ятками.&lt;br /&gt;
4. Оформлення відеофільму.&lt;br /&gt;
5. Створення учнівської презентації за фотографіями.&lt;br /&gt;
6. Звітування творчої групи перед старшокласниками школи.&lt;br /&gt;
За долпомогою учителя учні утворюють проектні груп та отримують завдання з урахуванням своїх інтересів:&lt;br /&gt;
І група «Науковці» - Які особливості появи архітектурних будівель міста?(результати дослідження представляють у вигляді wiki-статті).&lt;br /&gt;
ІІ група «Журналісти» - Які архітектурні стилі переважають у будівлях? (результати досліджень представляють у вигляді презентації)&lt;br /&gt;
ІІІ група «Режисери» - Яким історичним подіям приурочені архітектурні будівлі? (результати досліджень представляють у вигляді блогу).&lt;br /&gt;
Впродовж всього навчання учитель консультує учнів, спостерігає та аналізує їх діяльність. Використовуючи різні методи та інструменти оцінювання (ЗХД схема, асоціативний кущ, контрольний список) учитель виявляє  навчальні потреби учнів. Наприкінці вивчення теми, за допомогою опитувальника, відбувається перевірка результатів досягнень учнів. Учні представляють результати досліджень.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Wiki-стаття з теми &amp;quot;Особливості появи архітектурних будівель Глухова&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про автора=&lt;br /&gt;
==Ім'я, прізвище==&lt;br /&gt;
Скопенко Ольга Іванівна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Фах, навчальний предмет==&lt;br /&gt;
Учитель географії&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальний заклад==&lt;br /&gt;
[http://banichinvk.ucoz.ua/ Баницький НВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ &amp;quot;Барвінок&amp;quot;]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місто\село, район, область==&lt;br /&gt;
село Баничі, Глухівський район, Сумська область.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контактні дані==&lt;br /&gt;
skopenko.olga2@gmail.com&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про тренінг=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дати проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
27.01.2014 - 02.02.2014р.р.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місце проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
Баницький навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад «Барвінок»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тренери==&lt;br /&gt;
Антонченко Марія Олексіївна, &lt;br /&gt;
Клочко Оксана Миколаївна&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: 10 версія]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: НП &amp;quot;Відкритий світ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Банк проектів]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Скопенко Ольга Іванівна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D1%96%D0%B2_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BE-%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9%22&amp;diff=532485</id>
		<title>Портфоліо Скопенко Ольги з теми &quot;Глухів історико-архітектурний&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D1%96%D0%B2_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BE-%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9%22&amp;diff=532485"/>
				<updated>2014-01-30T10:24:01Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Скопенко Ольга Іванівна: /* План вивчення теми (вставити файл) */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Назва навчальної теми=&lt;br /&gt;
Географічна характеристика своєї області.&lt;br /&gt;
Особливості культури і побуту місцевого населення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Основний та другорядні  (дотичні) навчальні предмети=&lt;br /&gt;
Географія.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Вік учнів, клас=&lt;br /&gt;
14-15 років, 9 клас.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=&lt;br /&gt;
Учні об’єднуються у пошукову дослідницьку групу, яка вивчає архітектурні пам’ятки м. Глухова, історичні події, які з ними пов’язані та сучасний їх стан і використання в наш час. &lt;br /&gt;
Свою роботу учні починають з обробки певного матеріалу у краєзнавчому музеї, створюють відеофільм про місто, виступають у ролі журналістів, ведуть зйомку по місту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=План вивчення теми (вставити файл)=&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/file/d/0B-sYydfoQWHWU2JTbFBmTXZfalk/edit  План вивчення теми]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=&lt;br /&gt;
Перед початком проекту учитель використовує ЗХД таблицю та асоціативний кущ для з’ясування навчальних потреб учнів та їх попередні знання щодо проблеми проекту. Протягом роботи над проектом для відслідкування прогресу у навчанні та оцінювання рівня мислення учнів вчитель веде журнал спостереження, надає консультації, використовує контрольні списки і форми оцінювання продуктів учнівської діяльності. Наприкінці роботи над проектом учні закінчують працювати із ЗХД таблицею, учитель перевіряє набуті ними знання за допомогою опитувальника. За допомогою форм з критеріями оцінювання відбувається постійне самооцінювання та взаємооцінювання учнів. Наприкінці проекту відбувається захист проекту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=&lt;br /&gt;
Перед початком вивчення теми учитель демонструє стартову презентацію «Сучасне місто у фотооб’єктиві», де розповідає про сучасні та давні будівлі міста, не визначаючи їх використання у наш час. На початковому етапі учитель обговорює ключове питання «Які визначні пам’ятки міста сховані під його куполом?». Методом «Мозкової атаки» визначають напрямки досліджень, ставлять завдання, визначають мету.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Отримання потрібної додаткової інформації та співпраця з науковими робітниками краєзнавчого музею.&lt;br /&gt;
2. Ознайомлення з експонатами музею за даною темо.&lt;br /&gt;
3.Проведення відео зйомки по місту за його визначними пам’ятками.&lt;br /&gt;
4. Оформлення відеофільму.&lt;br /&gt;
5. Створення учнівської презентації за фотографіями.&lt;br /&gt;
6. Звітування творчої групи перед старшокласниками школи.&lt;br /&gt;
За долпомогою учителя учні утворюють проектні груп та отримують завдання з урахуванням своїх інтересів:&lt;br /&gt;
І група «Науковці» - Які особливості появи архітектурних будівель міста?(результати дослідження представляють у вигляді wiki-статті).&lt;br /&gt;
ІІ група «Журналісти» - Які архітектурні стилі переважають у будівлях? (результати досліджень представляють у вигляді презентації)&lt;br /&gt;
ІІІ група «Режисери» - Яким історичним подіям приурочені архітектурні будівлі? (результати досліджень представляють у вигляді блогу).&lt;br /&gt;
Впродовж всього навчання учитель консультує учнів, спостерігає та аналізує їх діяльність. Використовуючи різні методи та інструменти оцінювання (ЗХД схема, асоціативний кущ, контрольний список) учитель виявляє  навчальні потреби учнів. Наприкінці вивчення теми, за допомогою опитувальника, відбувається перевірка результатів досягнень учнів. Учні представляють результати досліджень.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Wiki-стаття з теми &amp;quot;Особливості появи архітектурних будівель Глухова&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про автора=&lt;br /&gt;
==Ім'я, прізвище==&lt;br /&gt;
Скопенко Ольга Іванівна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Фах, навчальний предмет==&lt;br /&gt;
Учитель географії&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальний заклад==&lt;br /&gt;
[http://banichinvk.ucoz.ua/ Баницький НВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ &amp;quot;Барвінок&amp;quot;]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місто\село, район, область==&lt;br /&gt;
село Баничі, Глухівський район, Сумська область.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контактні дані==&lt;br /&gt;
skopenko.olga2@gmail.com&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про тренінг=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дати проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
27.01.2014 - 02.02.2014р.р.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місце проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
Баницький навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад «Барвінок»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тренери==&lt;br /&gt;
Антонченко Марія Олексіївна, &lt;br /&gt;
Клочко Оксана Миколаївна&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: 10 версія]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: НП &amp;quot;Відкритий світ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Банк проектів]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Скопенко Ольга Іванівна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530950</id>
		<title>Wiki-стаття з теми &quot;Особливості появи архітектурних будівель Глухова&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530950"/>
				<updated>2014-01-29T09:34:29Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Скопенко Ольга Іванівна: /* Результати дослідження */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Назва проекту==&lt;br /&gt;
&amp;quot;Глухів історирко-архітектурний&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автори проекту==&lt;br /&gt;
учні 9 класу&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
Особливості появи архітектурних будівель Глухова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
проблема вивчення рідного краю є дуже актуальною у наш час.Вивчаючи минулу історію нашого краю таким способом, як це зроблено нашою пошуковою групою, отримуються не тільки знання, а ще передається безцінна скарбниця трепетного відношення до рідного краю, до унікальних пам’яток минулого «живої історії», що збереглись до нашого часу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
У кожну епоху виховують не абстрактну людину, а представника того чи іншого народу, носія певної національної культури. Для розширення світогляду, активізації творчих мрій, вивчення духовних надбань рідного краю, нашим захопленням стала дана дослідницька краєзнавча робота.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
Пошуково-дослідицький характер ставить на меті розвивати елементарні прийоми пошукової і дослідницької діяльності, формувати вміння і навички самостійного здобуття знань, підвищення пізнавальної активності і розвитку творчих здібностей.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
[[Файл:Images_%288%29.jpg | left]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протягом майже всього 18 ст. Глухів був столицею України, резиденцією гетьманів, резиденцією останніх гетьманів, ареною державницьких змагань і прикрих поразок.&lt;br /&gt;
&amp;quot;Доля міста подібна долі всієї України, руйнування, спроби відродження, пожежі, теперішня ситуація ...» та все ж не зважаючи на історичні катаклізми, тут збереглося 52 унікальних пам'ятки оборонної, церковної та цивільної архітектури, є малодосліджений археологічний культурний пласт, неповторний природний ландшафт, визначні місця, пов'язані з іменами багатьох видатних Українців&lt;br /&gt;
Тисячолітній Глухів багатий не тільки пам'ятниками історичної минувшини, а й літературно-мистецьким надбанням. Борис Олійник писав: &amp;quot;Якщо з цього гнізда вилетіли такі два могутні орли, як Максим Березовський і Дмитро Бортнянський, то Глухів виправдав своє призначення в історії українського народу&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Місто Глухів засноване в кінці X ст. Глухів згадується в давньоруських літописах тричі - в 1152, 1167 та 1239 р.р. Частково зруйноване монголо-татарами 1239 р. Городище запустіло 1352 р. після епідемії чуми.&lt;br /&gt;
Городище   площею   близько   2,7   га   розташоване   на   мису   прирічного лівобережного плато, обмеженому з заходу долиною р. Есмань, а півночі долиною струмка Нетеча (інші назви - Малоча, Починок), який нині пересох. Городище обмежують: з заходу і півночі - вул. Валова, з півдня - вул. Спартака, зі сходу - вул. Леніна. Городище має неправильну форму плану, близьку до овалу.&lt;br /&gt;
З укріпленнями Глухівської фортеці пов'язано визначну подію в історії України - Глухівську оборону проти польської армії взимку 1663-64 р.р.&lt;br /&gt;
В 1685 р. укріплення Глухова знищила пожежа. Після цього їх реконструювали, створивши єдину загальноміську фортецю: в  плані лінія укріплень була овальною з 12 бастіонами і напівбастіонами. &lt;br /&gt;
Земляний вал з бруствером ішов по рельєфу , повторюючи його вигини. З боку Есмані і струмка Нетечі рову не було, а лише з напільного східного боку місто огинала плавна дуга з ровом. Периметр фортеці становив 2300 м і вона мала 5 брам. 1749 р. за проектом інженера-підполковника Д. Дебоскета кондуктор Ю.Наумов реконструював фортечні брами. У 1766-69 р.р. за проектом архіт. А.П.Квасова споруджено муровані брами – Московську і Київську.&lt;br /&gt;
Говорячи про сьогоднішній Глухів не можна не зупинитись на його історико-архітектурних пам’ятках, бо вони не тільки бережуть історичну пам'ять міста, але й в значній мірі визначають його неповторний вигляд.&lt;br /&gt;
[[Файл:Images_%286%29.jpg| right]]&lt;br /&gt;
Ми не можемо не згадати про пам’ятку культури, яка була побудована на честь доньки Петра І Єлизавети, яка двічі приїздила до Глухова. Це Київська брама або ворота.Брама збудована в стилі раннього класицизму з відголосками барокко: спарені колони, рустовані пілястри, розкрепований карніз і фронтон, а також кругла скульптура (не збереглася).&lt;br /&gt;
Брама стоїть посередині частково збереженої західної частини давньої фортеці і замикає собою перспективу головної вулиці.&lt;br /&gt;
На головній вулиці Києво-Московській знаходилось багато історичних споруд :&lt;br /&gt;
1.	Дитячий притулок для дітей та сиріт, споруджений  у 1872 р на кошти М.Терещенка (зараз ЗОШ № 3 для дітей 1-3 класів);&lt;br /&gt;
2.	Трьох класне міське училище ім.Ф.Терещенка (побудоване у 1903 році на кошти брата Миколи Терещенка Федора. Це пам’ятка неокласицизму і меценатської діяльності родини Терещенків.&lt;br /&gt;
3.	Чоловіча гімназія (побудована у 1880 році як навчальний корпус 4-х класної , а потім 8 класної гімназії. Гімназія була визначальним культурним осередком краю – мала свій симфонічний оркестр. Тут навчалися  брати Нарбути, Ернсти, історик Романовський, О.Довженко,  Шапорін, С.Сергеєв-Ценський та інші видатні таланти (зараз центральний корпус педагогічного університету).&lt;br /&gt;
[[Файл:Загруженное.jpg | left]]&lt;br /&gt;
4.	Будинок Бештака і Неплюєва. Двоповерхова споруда, на І поверсі 4 магазини, а на ІІ поверсі перший кінотеатр м.Глухова.&lt;br /&gt;
5.	У нашому місті жив і працював М.І.Неплюєв, педагог, філософ і громадський діяч (1851-1908) організатор Хрестовоздвиженського трудового братства на Глухівщині. Від був меценатом для талановитих і обдарованих дітей із бідних сімей ( зараз це будинок райдержадміністрації) . Це один з найкращих будинків епохи класицизму на Сумщині.&lt;br /&gt;
6.	Вчительський інститут. Засновано в 1874 р. (із 3 будівель). Першим його директором був учень К.Ушинського - А.В.Білявський. Це був другий в Україні найвидатнішій педагогічний вищий навчальний заклад &lt;br /&gt;
7.	Будинок Лютого належав дворянській родині, а у 1918 році жив П.П.Лютий, фотограф. Двоповерховий будинок в стилі французького Ренесансу і Бароко (зараз будинок юнацтва і бібліотека для дітей).&lt;br /&gt;
[[Файл:Images_%285%29.jpg | right]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не можна не згадати архітектурну споруду Водогінну Башту, яка була споруджена в 1927-28р.р., у зв’язку з влаштуванням водогону в Глухові. Автора проекту не встановлено, збудовано силами місцевих будівельних організацій. Вежа розташована в центрі міста, на найвищій відмітці в межах міського центру. Її добре видно з дальніх видових точок. Загальна висота башти 41 м.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Миколаївська церква&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На центральній площі, де відбувалися ради, за замовленням Глухівського сотника Федоровича у 1693 р. побудовано кам'яну Миколаївську церкву, котра до 1784 р. була головною громадською спорудою України, перед нею відбувалися козацькі ради, тут обирали гетьманів, тут же їх і проклинали. Зодчий цієї чудової споруди — Матвій Єфимов, керівник артілі будівничих майстрів.&lt;br /&gt;
Збудовано церкву на місці однойменної дерев'яної, контракт на побудову було укладено 8 лютого 1693 р. Зразком правила Михайлівська церква в Глухові збудована тим же майстром 1692 р. первісно була тридільною триверховою з двозаломним центральним верхом, збудована в стилі українського барокко. У 18 ст. церкву оточили численними низенькими побудовами-ризницями і притворами, з тих часів збереглася південна ризниця. 1811 р. при капітальному ремонті прибудовано нові південний і північний притвори. В 1871 р. за проектом Глухівського архітектора А. Гросса розібрано верх над бабинцем і прибудовано західний притвор з високою двоярусною дзвіницею, вінчання якої імітує тризаломний верх. Церква займає острівне положення. Висота центрального верху 30 м. &lt;br /&gt;
Миколаївська церква - головна домінанта Глухова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В 1884 році було затверджено проект побудови нової Трьох-Анастасіївської церкви.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Автором був академік із Сенкт-Петербурга Андрій Гун.  Церкву освячено 1893 р. на місці старої поставили каплицю (розібрано в 1950-ж р.) Трьох-Анастасіївська церква масивна, кубічна, п'ятиповерха, вшрішена в неовізантійському стилі. Храм тринефний, чотиристовпний, хрестоиокупольнйи, трьома абсидами і обширним підвалом. Храм пишно, з великим смаком декоровано зовні і всередини. У зовнішньому декорі переважають вертикальні членування -лопатки, вузьки високі вікна, напівколони, тощо.&lt;br /&gt;
В інтер'єрі велику цінність становлять розписи виконані 1893 року братами Павлом і Олександром Сведомськими. Розписи зроблено у вигляді геометричних орнаментів по золотому фону, подібно до розписів Володимирського собору у Києві.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Історичну цінність представляє Чоловіча гімназія.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Збудовано у 1880-х рр. Як корпус (навчальний) Глухівської 4-х класної, а потім : 4 класної чоловічої прогімназії, створеної на базі повітового училища. 1889 р. перетворено на повну 8-класну гімназію. Автор проекту, вірогідно, П.Шлейфер. У 1880-92 рр. Збудовано пансіон для гімназистів. Гімназія була визначним культурним осередком краю, навіть мала свій симфонічний оркестр. Тут навчалися художник Г.Нарбут, поет В.Нарбут, письменник Ю.Смолич, мистецтвознавець Ф. Ернст, археолог М.Ернст, історик В.Романовський, правник М.Василенко, композитор Ю.Шапорін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будинок Лютого.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Збудований в кінці 19 ст. як власний будинок відомої глухівської дворянської родини Лютих. Перед 1918 р. належав Павлу Петровичу Лютому Глухівському фотографу.&lt;br /&gt;
Двоповерховий на підвалі мурований будинок розташований на розі вулиць Києво-Московської (Радянська) і Шостенської (Леніна). Має два фасади південний і східний, прямий кут між якими зрізано і первісно було акцентовано вежею і еркером. Будинок вирішено в еклектичних архітектурних формах за переваженням стилістики французького Ренессансу і Барокко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Меценати  міста ХІХ-ХХ століть. Це :&lt;br /&gt;
1.	Родина Терещенків – 1 млн.500 тис. руб.&lt;br /&gt;
2.	Олександровичи – організували виставки талановитих учнів, надали допомогу Г.Нарбуту і Ю.Шапоріну.&lt;br /&gt;
3.	М.І.Неплюєв – надавали допомогу бідним і талановитим дітям.&lt;br /&gt;
4.	Сім’я Шугурових. Ніна Олександрівна передала музею Української старини у 1902 році колекцію книг 1348 шт., 114 фото, 53 гравюри та 88 археологічних пам’яток. (Додаток 1, 2)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
Сучасному людству, яке перейшло на якісно новий ступінь нового тисячоліття, потрібна історична оцінка минулих досягнень з метою визначення, що візьмемо з собою у майбутнє.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;br /&gt;
Глухівський краєзнавчий музей (hlukhiv.com.ua), Національний заповідник Глухів (Email: dikz@ukr.net)&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Скопенко Ольга Іванівна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530949</id>
		<title>Wiki-стаття з теми &quot;Особливості появи архітектурних будівель Глухова&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530949"/>
				<updated>2014-01-29T09:33:57Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Скопенко Ольга Іванівна: /* Результати дослідження */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Назва проекту==&lt;br /&gt;
&amp;quot;Глухів історирко-архітектурний&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автори проекту==&lt;br /&gt;
учні 9 класу&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
Особливості появи архітектурних будівель Глухова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
проблема вивчення рідного краю є дуже актуальною у наш час.Вивчаючи минулу історію нашого краю таким способом, як це зроблено нашою пошуковою групою, отримуються не тільки знання, а ще передається безцінна скарбниця трепетного відношення до рідного краю, до унікальних пам’яток минулого «живої історії», що збереглись до нашого часу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
У кожну епоху виховують не абстрактну людину, а представника того чи іншого народу, носія певної національної культури. Для розширення світогляду, активізації творчих мрій, вивчення духовних надбань рідного краю, нашим захопленням стала дана дослідницька краєзнавча робота.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
Пошуково-дослідицький характер ставить на меті розвивати елементарні прийоми пошукової і дослідницької діяльності, формувати вміння і навички самостійного здобуття знань, підвищення пізнавальної активності і розвитку творчих здібностей.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
[[Файл:Images_%288%29.jpg | left]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протягом майже всього 18 ст. Глухів був столицею України, резиденцією гетьманів, резиденцією останніх гетьманів, ареною державницьких змагань і прикрих поразок.&lt;br /&gt;
&amp;quot;Доля міста подібна долі всієї України, руйнування, спроби відродження, пожежі, теперішня ситуація ...» та все ж не зважаючи на історичні катаклізми, тут збереглося 52 унікальних пам'ятки оборонної, церковної та цивільної архітектури, є малодосліджений археологічний культурний пласт, неповторний природний ландшафт, визначні місця, пов'язані з іменами багатьох видатних Українців&lt;br /&gt;
Тисячолітній Глухів багатий не тільки пам'ятниками історичної минувшини, а й літературно-мистецьким надбанням. Борис Олійник писав: &amp;quot;Якщо з цього гнізда вилетіли такі два могутні орли, як Максим Березовський і Дмитро Бортнянський, то Глухів виправдав своє призначення в історії українського народу&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Місто Глухів засноване в кінці X ст. Глухів згадується в давньоруських літописах тричі - в 1152, 1167 та 1239 р.р. Частково зруйноване монголо-татарами 1239 р. Городище запустіло 1352 р. після епідемії чуми.&lt;br /&gt;
Городище   площею   близько   2,7   га   розташоване   на   мису   прирічного лівобережного плато, обмеженому з заходу долиною р. Есмань, а півночі долиною струмка Нетеча (інші назви - Малоча, Починок), який нині пересох. Городище обмежують: з заходу і півночі - вул. Валова, з півдня - вул. Спартака, зі сходу - вул. Леніна. Городище має неправильну форму плану, близьку до овалу.&lt;br /&gt;
З укріпленнями Глухівської фортеці пов'язано визначну подію в історії України - Глухівську оборону проти польської армії взимку 1663-64 р.р.&lt;br /&gt;
В 1685 р. укріплення Глухова знищила пожежа. Після цього їх реконструювали, створивши єдину загальноміську фортецю: в  плані лінія укріплень була овальною з 12 бастіонами і напівбастіонами. &lt;br /&gt;
Земляний вал з бруствером ішов по рельєфу , повторюючи його вигини. З боку Есмані і струмка Нетечі рову не було, а лише з напільного східного боку місто огинала плавна дуга з ровом. Периметр фортеці становив 2300 м і вона мала 5 брам. 1749 р. за проектом інженера-підполковника Д. Дебоскета кондуктор Ю.Наумов реконструював фортечні брами. У 1766-69 р.р. за проектом архіт. А.П.Квасова споруджено муровані брами – Московську і Київську.&lt;br /&gt;
Говорячи про сьогоднішній Глухів не можна не зупинитись на його історико-архітектурних пам’ятках, бо вони не тільки бережуть історичну пам'ять міста, але й в значній мірі визначають його неповторний вигляд.&lt;br /&gt;
[[Файл:Images_%286%29.jpg| right]]&lt;br /&gt;
Ми не можемо не згадати про пам’ятку культури, яка була побудована на честь доньки Петра І Єлизавети, яка двічі приїздила до Глухова. Це Київська брама або ворота.Брама збудована в стилі раннього класицизму з відголосками барокко: спарені колони, рустовані пілястри, розкрепований карніз і фронтон, а також кругла скульптура (не збереглася).&lt;br /&gt;
Брама стоїть посередині частково збереженої західної частини давньої фортеці і замикає собою перспективу головної вулиці.&lt;br /&gt;
На головній вулиці Києво-Московській знаходилось багато історичних споруд :&lt;br /&gt;
1.	Дитячий притулок для дітей та сиріт, споруджений  у 1872 р на кошти М.Терещенка (зараз ЗОШ № 3 для дітей 1-3 класів);&lt;br /&gt;
2.	Трьох класне міське училище ім.Ф.Терещенка (побудоване у 1903 році на кошти брата Миколи Терещенка Федора. Це пам’ятка неокласицизму і меценатської діяльності родини Терещенків.&lt;br /&gt;
3.	Чоловіча гімназія (побудована у 1880 році як навчальний корпус 4-х класної , а потім 8 класної гімназії. Гімназія була визначальним культурним осередком краю – мала свій симфонічний оркестр. Тут навчалися  брати Нарбути, Ернсти, історик Романовський, О.Довженко,  Шапорін, С.Сергеєв-Ценський та інші видатні таланти (зараз центральний корпус педагогічного університету).&lt;br /&gt;
[[Файл:Загруженное.jpg | left]]&lt;br /&gt;
4.	Будинок Бештака і Неплюєва. Двоповерхова споруда, на І поверсі 4 магазини, а на ІІ поверсі перший кінотеатр м.Глухова.&lt;br /&gt;
5.	У нашому місті жив і працював М.І.Неплюєв, педагог, філософ і громадський діяч (1851-1908) організатор Хрестовоздвиженського трудового братства на Глухівщині. Від був меценатом для талановитих і обдарованих дітей із бідних сімей ( зараз це будинок райдержадміністрації) . Це один з найкращих будинків епохи класицизму на Сумщині.&lt;br /&gt;
6.	Вчительський інститут. Засновано в 1874 р. (із 3 будівель). Першим його директором був учень К.Ушинського - А.В.Білявський. Це був другий в Україні найвидатнішій педагогічний вищий навчальний заклад &lt;br /&gt;
7.	Будинок Лютого належав дворянській родині, а у 1918 році жив П.П.Лютий, фотограф. Двоповерховий будинок в стилі французького Ренесансу і Бароко (зараз будинок юнацтва і бібліотека для дітей).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Images_%285%29.jpg | right]]&lt;br /&gt;
Не можна не згадати архітектурну споруду Водогінну Башту, яка була споруджена в 1927-28р.р., у зв’язку з влаштуванням водогону в Глухові. Автора проекту не встановлено, збудовано силами місцевих будівельних організацій. Вежа розташована в центрі міста, на найвищій відмітці в межах міського центру. Її добре видно з дальніх видових точок. Загальна висота башти 41 м.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Миколаївська церква&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На центральній площі, де відбувалися ради, за замовленням Глухівського сотника Федоровича у 1693 р. побудовано кам'яну Миколаївську церкву, котра до 1784 р. була головною громадською спорудою України, перед нею відбувалися козацькі ради, тут обирали гетьманів, тут же їх і проклинали. Зодчий цієї чудової споруди — Матвій Єфимов, керівник артілі будівничих майстрів.&lt;br /&gt;
Збудовано церкву на місці однойменної дерев'яної, контракт на побудову було укладено 8 лютого 1693 р. Зразком правила Михайлівська церква в Глухові збудована тим же майстром 1692 р. первісно була тридільною триверховою з двозаломним центральним верхом, збудована в стилі українського барокко. У 18 ст. церкву оточили численними низенькими побудовами-ризницями і притворами, з тих часів збереглася південна ризниця. 1811 р. при капітальному ремонті прибудовано нові південний і північний притвори. В 1871 р. за проектом Глухівського архітектора А. Гросса розібрано верх над бабинцем і прибудовано західний притвор з високою двоярусною дзвіницею, вінчання якої імітує тризаломний верх. Церква займає острівне положення. Висота центрального верху 30 м. &lt;br /&gt;
Миколаївська церква - головна домінанта Глухова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В 1884 році було затверджено проект побудови нової Трьох-Анастасіївської церкви.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Автором був академік із Сенкт-Петербурга Андрій Гун.  Церкву освячено 1893 р. на місці старої поставили каплицю (розібрано в 1950-ж р.) Трьох-Анастасіївська церква масивна, кубічна, п'ятиповерха, вшрішена в неовізантійському стилі. Храм тринефний, чотиристовпний, хрестоиокупольнйи, трьома абсидами і обширним підвалом. Храм пишно, з великим смаком декоровано зовні і всередини. У зовнішньому декорі переважають вертикальні членування -лопатки, вузьки високі вікна, напівколони, тощо.&lt;br /&gt;
В інтер'єрі велику цінність становлять розписи виконані 1893 року братами Павлом і Олександром Сведомськими. Розписи зроблено у вигляді геометричних орнаментів по золотому фону, подібно до розписів Володимирського собору у Києві.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Історичну цінність представляє Чоловіча гімназія.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Збудовано у 1880-х рр. Як корпус (навчальний) Глухівської 4-х класної, а потім : 4 класної чоловічої прогімназії, створеної на базі повітового училища. 1889 р. перетворено на повну 8-класну гімназію. Автор проекту, вірогідно, П.Шлейфер. У 1880-92 рр. Збудовано пансіон для гімназистів. Гімназія була визначним культурним осередком краю, навіть мала свій симфонічний оркестр. Тут навчалися художник Г.Нарбут, поет В.Нарбут, письменник Ю.Смолич, мистецтвознавець Ф. Ернст, археолог М.Ернст, історик В.Романовський, правник М.Василенко, композитор Ю.Шапорін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будинок Лютого.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Збудований в кінці 19 ст. як власний будинок відомої глухівської дворянської родини Лютих. Перед 1918 р. належав Павлу Петровичу Лютому Глухівському фотографу.&lt;br /&gt;
Двоповерховий на підвалі мурований будинок розташований на розі вулиць Києво-Московської (Радянська) і Шостенської (Леніна). Має два фасади південний і східний, прямий кут між якими зрізано і первісно було акцентовано вежею і еркером. Будинок вирішено в еклектичних архітектурних формах за переваженням стилістики французького Ренессансу і Барокко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Меценати  міста ХІХ-ХХ століть. Це :&lt;br /&gt;
1.	Родина Терещенків – 1 млн.500 тис. руб.&lt;br /&gt;
2.	Олександровичи – організували виставки талановитих учнів, надали допомогу Г.Нарбуту і Ю.Шапоріну.&lt;br /&gt;
3.	М.І.Неплюєв – надавали допомогу бідним і талановитим дітям.&lt;br /&gt;
4.	Сім’я Шугурових. Ніна Олександрівна передала музею Української старини у 1902 році колекцію книг 1348 шт., 114 фото, 53 гравюри та 88 археологічних пам’яток. (Додаток 1, 2)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
Сучасному людству, яке перейшло на якісно новий ступінь нового тисячоліття, потрібна історична оцінка минулих досягнень з метою визначення, що візьмемо з собою у майбутнє.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;br /&gt;
Глухівський краєзнавчий музей (hlukhiv.com.ua), Національний заповідник Глухів (Email: dikz@ukr.net)&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Скопенко Ольга Іванівна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530948</id>
		<title>Wiki-стаття з теми &quot;Особливості появи архітектурних будівель Глухова&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530948"/>
				<updated>2014-01-29T09:33:30Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Скопенко Ольга Іванівна: /* Результати дослідження */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Назва проекту==&lt;br /&gt;
&amp;quot;Глухів історирко-архітектурний&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автори проекту==&lt;br /&gt;
учні 9 класу&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
Особливості появи архітектурних будівель Глухова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
проблема вивчення рідного краю є дуже актуальною у наш час.Вивчаючи минулу історію нашого краю таким способом, як це зроблено нашою пошуковою групою, отримуються не тільки знання, а ще передається безцінна скарбниця трепетного відношення до рідного краю, до унікальних пам’яток минулого «живої історії», що збереглись до нашого часу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
У кожну епоху виховують не абстрактну людину, а представника того чи іншого народу, носія певної національної культури. Для розширення світогляду, активізації творчих мрій, вивчення духовних надбань рідного краю, нашим захопленням стала дана дослідницька краєзнавча робота.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
Пошуково-дослідицький характер ставить на меті розвивати елементарні прийоми пошукової і дослідницької діяльності, формувати вміння і навички самостійного здобуття знань, підвищення пізнавальної активності і розвитку творчих здібностей.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
[[Файл:Images_%288%29.jpg | left]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протягом майже всього 18 ст. Глухів був столицею України, резиденцією гетьманів, резиденцією останніх гетьманів, ареною державницьких змагань і прикрих поразок.&lt;br /&gt;
&amp;quot;Доля міста подібна долі всієї України, руйнування, спроби відродження, пожежі, теперішня ситуація ...» та все ж не зважаючи на історичні катаклізми, тут збереглося 52 унікальних пам'ятки оборонної, церковної та цивільної архітектури, є малодосліджений археологічний культурний пласт, неповторний природний ландшафт, визначні місця, пов'язані з іменами багатьох видатних Українців&lt;br /&gt;
Тисячолітній Глухів багатий не тільки пам'ятниками історичної минувшини, а й літературно-мистецьким надбанням. Борис Олійник писав: &amp;quot;Якщо з цього гнізда вилетіли такі два могутні орли, як Максим Березовський і Дмитро Бортнянський, то Глухів виправдав своє призначення в історії українського народу&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Місто Глухів засноване в кінці X ст. Глухів згадується в давньоруських літописах тричі - в 1152, 1167 та 1239 р.р. Частково зруйноване монголо-татарами 1239 р. Городище запустіло 1352 р. після епідемії чуми.&lt;br /&gt;
Городище   площею   близько   2,7   га   розташоване   на   мису   прирічного лівобережного плато, обмеженому з заходу долиною р. Есмань, а півночі долиною струмка Нетеча (інші назви - Малоча, Починок), який нині пересох. Городище обмежують: з заходу і півночі - вул. Валова, з півдня - вул. Спартака, зі сходу - вул. Леніна. Городище має неправильну форму плану, близьку до овалу.&lt;br /&gt;
З укріпленнями Глухівської фортеці пов'язано визначну подію в історії України - Глухівську оборону проти польської армії взимку 1663-64 р.р.&lt;br /&gt;
В 1685 р. укріплення Глухова знищила пожежа. Після цього їх реконструювали, створивши єдину загальноміську фортецю: в  плані лінія укріплень була овальною з 12 бастіонами і напівбастіонами. &lt;br /&gt;
Земляний вал з бруствером ішов по рельєфу , повторюючи його вигини. З боку Есмані і струмка Нетечі рову не було, а лише з напільного східного боку місто огинала плавна дуга з ровом. Периметр фортеці становив 2300 м і вона мала 5 брам. 1749 р. за проектом інженера-підполковника Д. Дебоскета кондуктор Ю.Наумов реконструював фортечні брами. У 1766-69 р.р. за проектом архіт. А.П.Квасова споруджено муровані брами – Московську і Київську.&lt;br /&gt;
Говорячи про сьогоднішній Глухів не можна не зупинитись на його історико-архітектурних пам’ятках, бо вони не тільки бережуть історичну пам'ять міста, але й в значній мірі визначають його неповторний вигляд.&lt;br /&gt;
[[Файл:Images_%286%29.jpg| right]]&lt;br /&gt;
Ми не можемо не згадати про пам’ятку культури, яка була побудована на честь доньки Петра І Єлизавети, яка двічі приїздила до Глухова. Це Київська брама або ворота.Брама збудована в стилі раннього класицизму з відголосками барокко: спарені колони, рустовані пілястри, розкрепований карніз і фронтон, а також кругла скульптура (не збереглася).&lt;br /&gt;
Брама стоїть посередині частково збереженої західної частини давньої фортеці і замикає собою перспективу головної вулиці.&lt;br /&gt;
На головній вулиці Києво-Московській знаходилось багато історичних споруд :&lt;br /&gt;
1.	Дитячий притулок для дітей та сиріт, споруджений  у 1872 р на кошти М.Терещенка (зараз ЗОШ № 3 для дітей 1-3 класів);&lt;br /&gt;
2.	Трьох класне міське училище ім.Ф.Терещенка (побудоване у 1903 році на кошти брата Миколи Терещенка Федора. Це пам’ятка неокласицизму і меценатської діяльності родини Терещенків.&lt;br /&gt;
3.	Чоловіча гімназія (побудована у 1880 році як навчальний корпус 4-х класної , а потім 8 класної гімназії. Гімназія була визначальним культурним осередком краю – мала свій симфонічний оркестр. Тут навчалися  брати Нарбути, Ернсти, історик Романовський, О.Довженко,  Шапорін, С.Сергеєв-Ценський та інші видатні таланти (зараз центральний корпус педагогічного університету).&lt;br /&gt;
[[Файл:Загруженное.jpg | left]]&lt;br /&gt;
4.	Будинок Бештака і Неплюєва. Двоповерхова споруда, на І поверсі 4 магазини, а на ІІ поверсі перший кінотеатр м.Глухова.&lt;br /&gt;
5.	У нашому місті жив і працював М.І.Неплюєв, педагог, філософ і громадський діяч (1851-1908) організатор Хрестовоздвиженського трудового братства на Глухівщині. Від був меценатом для талановитих і обдарованих дітей із бідних сімей ( зараз це будинок райдержадміністрації) . Це один з найкращих будинків епохи класицизму на Сумщині.&lt;br /&gt;
6.	Вчительський інститут. Засновано в 1874 р. (із 3 будівель). Першим його директором був учень К.Ушинського - А.В.Білявський. Це був другий в Україні найвидатнішій педагогічний вищий навчальний заклад &lt;br /&gt;
7.	Будинок Лютого належав дворянській родині, а у 1918 році жив П.П.Лютий, фотограф. Двоповерховий будинок в стилі французького Ренесансу і Бароко (зараз будинок юнацтва і бібліотека для дітей).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Images_%285%29.jpg | right]]&lt;br /&gt;
Не можна не згадати архітектурну споруду Водогінну Башту, яка була споруджена в 1927-28р.р., у зв’язку з влаштуванням водогону в Глухові. Автора проекту не встановлено, збудовано силами місцевих будівельних організацій. Вежа розташована в центрі міста, на найвищій відмітці в межах міського центру. Її добре видно з дальніх видових точок. Загальна висота башти 41 м.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Миколаївська церква&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На центральній площі, де відбувалися ради, за замовленням Глухівського сотника Федоровича у 1693 р. побудовано кам'яну Миколаївську церкву, котра до 1784 р. була головною громадською спорудою України, перед нею відбувалися козацькі ради, тут обирали гетьманів, тут же їх і проклинали. Зодчий цієї чудової споруди — Матвій Єфимов, керівник артілі будівничих майстрів.&lt;br /&gt;
Збудовано церкву на місці однойменної дерев'яної, контракт на побудову було укладено 8 лютого 1693 р. Зразком правила Михайлівська церква в Глухові збудована тим же майстром 1692 р. первісно була тридільною триверховою з двозаломним центральним верхом, збудована в стилі українського барокко. У 18 ст. церкву оточили численними низенькими побудовами-ризницями і притворами, з тих часів збереглася південна ризниця. 1811 р. при капітальному ремонті прибудовано нові південний і північний притвори. В 1871 р. за проектом Глухівського архітектора А. Гросса розібрано верх над бабинцем і прибудовано західний притвор з високою двоярусною дзвіницею, вінчання якої імітує тризаломний верх. Церква займає острівне положення. Висота центрального верху 30 м. &lt;br /&gt;
Миколаївська церква - головна домінанта Глухова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В 1884 році було затверджено проект побудови нової Трьох-Анастасіївської церкви.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Автором був академік із Сенкт-Петербурга Андрій Гун.  Церкву освячено 1893 р. на місці старої поставили каплицю (розібрано в 1950-ж р.) Трьох-Анастасіївська церква масивна, кубічна, п'ятиповерха, вшрішена в неовізантійському стилі. Храм тринефний, чотиристовпний, хрестоиокупольнйи, трьома абсидами і обширним підвалом. Храм пишно, з великим смаком декоровано зовні і всередини. У зовнішньому декорі переважають вертикальні членування -лопатки, вузьки високі вікна, напівколони, тощо.&lt;br /&gt;
В інтер'єрі велику цінність становлять розписи виконані 1893 року братами Павлом і Олександром Сведомськими. Розписи зроблено у вигляді геометричних орнаментів по золотому фону, подібно до розписів Володимирського собору у Києві.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Історичну цінність представляє Чоловіча гімназія.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Збудовано у 1880-х рр. Як корпус (навчальний) Глухівської 4-х класної, а потім : 4 класної чоловічої прогімназії, створеної на базі повітового училища. 1889 р. перетворено на повну 8-класну гімназію. Автор проекту, вірогідно, П.Шлейфер. У 1880-92 рр. Збудовано пансіон для гімназистів. Гімназія була визначним культурним осередком краю, навіть мала свій симфонічний оркестр. Тут навчалися художник Г.Нарбут, поет В.Нарбут, письменник Ю.Смолич, мистецтвознавець Ф. Ернст, археолог М.Ернст, історик В.Романовський, правник М.Василенко, композитор Ю.Шапорін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будинок Лютого.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Збудований в кінці 19 ст. як власний будинок відомої глухівської дворянської родини Лютих. Перед 1918 р. належав Павлу Петровичу Лютому Глухівському фотографу.&lt;br /&gt;
Двоповерховий на підвалі мурований будинок розташований на розі вулиць Києво-Московської (Радянська) і Шостенської (Леніна). Має два фасади південний і східний, прямий кут між якими зрізано і первісно було акцентовано вежею і еркером. Будинок вирішено в еклектичних архітектурних формах за переваженням стилістики французького Ренессансу і Барокко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Меценати  міста ХІХ-ХХ століть. Це :&lt;br /&gt;
1.	Родина Терещенків – 1 млн.500 тис. руб.&lt;br /&gt;
2.	Олександровичи – організували виставки талановитих учнів, надали допомогу Г.Нарбуту і Ю.Шапоріну.&lt;br /&gt;
3.	М.І.Неплюєв – надавали допомогу бідним і талановитим дітям.&lt;br /&gt;
4.	Сім’я Шугурових. Ніна Олександрівна передала музею Української старини у 1902 році колекцію книг 1348 шт., 114 фото, 53 гравюри та 88 археологічних пам’яток. (Додаток 1, 2)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
Сучасному людству, яке перейшло на якісно новий ступінь нового тисячоліття, потрібна історична оцінка минулих досягнень з метою визначення, що візьмемо з собою у майбутнє.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;br /&gt;
Глухівський краєзнавчий музей (hlukhiv.com.ua), Національний заповідник Глухів (Email: dikz@ukr.net)&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Скопенко Ольга Іванівна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530947</id>
		<title>Wiki-стаття з теми &quot;Особливості появи архітектурних будівель Глухова&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530947"/>
				<updated>2014-01-29T09:33:08Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Скопенко Ольга Іванівна: /* Результати дослідження */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Назва проекту==&lt;br /&gt;
&amp;quot;Глухів історирко-архітектурний&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автори проекту==&lt;br /&gt;
учні 9 класу&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
Особливості появи архітектурних будівель Глухова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
проблема вивчення рідного краю є дуже актуальною у наш час.Вивчаючи минулу історію нашого краю таким способом, як це зроблено нашою пошуковою групою, отримуються не тільки знання, а ще передається безцінна скарбниця трепетного відношення до рідного краю, до унікальних пам’яток минулого «живої історії», що збереглись до нашого часу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
У кожну епоху виховують не абстрактну людину, а представника того чи іншого народу, носія певної національної культури. Для розширення світогляду, активізації творчих мрій, вивчення духовних надбань рідного краю, нашим захопленням стала дана дослідницька краєзнавча робота.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
Пошуково-дослідицький характер ставить на меті розвивати елементарні прийоми пошукової і дослідницької діяльності, формувати вміння і навички самостійного здобуття знань, підвищення пізнавальної активності і розвитку творчих здібностей.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
[[Файл:Images_%288%29.jpg | left]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протягом майже всього 18 ст. Глухів був столицею України, резиденцією гетьманів, резиденцією останніх гетьманів, ареною державницьких змагань і прикрих поразок.&lt;br /&gt;
&amp;quot;Доля міста подібна долі всієї України, руйнування, спроби відродження, пожежі, теперішня ситуація ...» та все ж не зважаючи на історичні катаклізми, тут збереглося 52 унікальних пам'ятки оборонної, церковної та цивільної архітектури, є малодосліджений археологічний культурний пласт, неповторний природний ландшафт, визначні місця, пов'язані з іменами багатьох видатних Українців&lt;br /&gt;
Тисячолітній Глухів багатий не тільки пам'ятниками історичної минувшини, а й літературно-мистецьким надбанням. Борис Олійник писав: &amp;quot;Якщо з цього гнізда вилетіли такі два могутні орли, як Максим Березовський і Дмитро Бортнянський, то Глухів виправдав своє призначення в історії українського народу&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Місто Глухів засноване в кінці X ст. Глухів згадується в давньоруських літописах тричі - в 1152, 1167 та 1239 р.р. Частково зруйноване монголо-татарами 1239 р. Городище запустіло 1352 р. після епідемії чуми.&lt;br /&gt;
Городище   площею   близько   2,7   га   розташоване   на   мису   прирічного лівобережного плато, обмеженому з заходу долиною р. Есмань, а півночі долиною струмка Нетеча (інші назви - Малоча, Починок), який нині пересох. Городище обмежують: з заходу і півночі - вул. Валова, з півдня - вул. Спартака, зі сходу - вул. Леніна. Городище має неправильну форму плану, близьку до овалу.&lt;br /&gt;
З укріпленнями Глухівської фортеці пов'язано визначну подію в історії України - Глухівську оборону проти польської армії взимку 1663-64 р.р.&lt;br /&gt;
В 1685 р. укріплення Глухова знищила пожежа. Після цього їх реконструювали, створивши єдину загальноміську фортецю: в  плані лінія укріплень була овальною з 12 бастіонами і напівбастіонами. &lt;br /&gt;
Земляний вал з бруствером ішов по рельєфу , повторюючи його вигини. З боку Есмані і струмка Нетечі рову не було, а лише з напільного східного боку місто огинала плавна дуга з ровом. Периметр фортеці становив 2300 м і вона мала 5 брам. 1749 р. за проектом інженера-підполковника Д. Дебоскета кондуктор Ю.Наумов реконструював фортечні брами. У 1766-69 р.р. за проектом архіт. А.П.Квасова споруджено муровані брами – Московську і Київську.&lt;br /&gt;
Говорячи про сьогоднішній Глухів не можна не зупинитись на його історико-архітектурних пам’ятках, бо вони не тільки бережуть історичну пам'ять міста, але й в значній мірі визначають його неповторний вигляд.&lt;br /&gt;
[[Файл:Images_%286%29.jpg| right]]&lt;br /&gt;
Ми не можемо не згадати про пам’ятку культури, яка була побудована на честь доньки Петра І Єлизавети, яка двічі приїздила до Глухова. Це Київська брама або ворота.Брама збудована в стилі раннього класицизму з відголосками барокко: спарені колони, рустовані пілястри, розкрепований карніз і фронтон, а також кругла скульптура (не збереглася).&lt;br /&gt;
Брама стоїть посередині частково збереженої західної частини давньої фортеці і замикає собою перспективу головної вулиці.&lt;br /&gt;
На головній вулиці Києво-Московській знаходилось багато історичних споруд :&lt;br /&gt;
1.	Дитячий притулок для дітей та сиріт, споруджений  у 1872 р на кошти М.Терещенка (зараз ЗОШ № 3 для дітей 1-3 класів);&lt;br /&gt;
2.	Трьох класне міське училище ім.Ф.Терещенка (побудоване у 1903 році на кошти брата Миколи Терещенка Федора. Це пам’ятка неокласицизму і меценатської діяльності родини Терещенків.&lt;br /&gt;
3.	Чоловіча гімназія (побудована у 1880 році як навчальний корпус 4-х класної , а потім 8 класної гімназії. Гімназія була визначальним культурним осередком краю – мала свій симфонічний оркестр. Тут навчалися  брати Нарбути, Ернсти, історик Романовський, О.Довженко,  Шапорін, С.Сергеєв-Ценський та інші видатні таланти (зараз центральний корпус педагогічного університету).&lt;br /&gt;
[[Файл:Загруженное.jpg | left]]&lt;br /&gt;
4.	Будинок Бештака і Неплюєва. Двоповерхова споруда, на І поверсі 4 магазини, а на ІІ поверсі перший кінотеатр м.Глухова.&lt;br /&gt;
5.	У нашому місті жив і працював М.І.Неплюєв, педагог, філософ і громадський діяч (1851-1908) організатор Хрестовоздвиженського трудового братства на Глухівщині. Від був меценатом для талановитих і обдарованих дітей із бідних сімей ( зараз це будинок райдержадміністрації) . Це один з найкращих будинків епохи класицизму на Сумщині.&lt;br /&gt;
6.	Вчительський інститут. Засновано в 1874 р. (із 3 будівель). Першим його директором був учень К.Ушинського - А.В.Білявський. Це був другий в Україні найвидатнішій педагогічний вищий навчальний заклад &lt;br /&gt;
7.	Будинок Лютого належав дворянській родині, а у 1918 році жив П.П.Лютий, фотограф. Двоповерховий будинок в стилі французького Ренесансу і Бароко (зараз будинок юнацтва і бібліотека для дітей).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Images_%285%29.jpg | right]&lt;br /&gt;
Не можна не згадати архітектурну споруду Водогінну Башту, яка була споруджена в 1927-28р.р., у зв’язку з влаштуванням водогону в Глухові. Автора проекту не встановлено, збудовано силами місцевих будівельних організацій. Вежа розташована в центрі міста, на найвищій відмітці в межах міського центру. Її добре видно з дальніх видових точок. Загальна висота башти 41 м.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Миколаївська церква&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На центральній площі, де відбувалися ради, за замовленням Глухівського сотника Федоровича у 1693 р. побудовано кам'яну Миколаївську церкву, котра до 1784 р. була головною громадською спорудою України, перед нею відбувалися козацькі ради, тут обирали гетьманів, тут же їх і проклинали. Зодчий цієї чудової споруди — Матвій Єфимов, керівник артілі будівничих майстрів.&lt;br /&gt;
Збудовано церкву на місці однойменної дерев'яної, контракт на побудову було укладено 8 лютого 1693 р. Зразком правила Михайлівська церква в Глухові збудована тим же майстром 1692 р. первісно була тридільною триверховою з двозаломним центральним верхом, збудована в стилі українського барокко. У 18 ст. церкву оточили численними низенькими побудовами-ризницями і притворами, з тих часів збереглася південна ризниця. 1811 р. при капітальному ремонті прибудовано нові південний і північний притвори. В 1871 р. за проектом Глухівського архітектора А. Гросса розібрано верх над бабинцем і прибудовано західний притвор з високою двоярусною дзвіницею, вінчання якої імітує тризаломний верх. Церква займає острівне положення. Висота центрального верху 30 м. &lt;br /&gt;
Миколаївська церква - головна домінанта Глухова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В 1884 році було затверджено проект побудови нової Трьох-Анастасіївської церкви.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Автором був академік із Сенкт-Петербурга Андрій Гун.  Церкву освячено 1893 р. на місці старої поставили каплицю (розібрано в 1950-ж р.) Трьох-Анастасіївська церква масивна, кубічна, п'ятиповерха, вшрішена в неовізантійському стилі. Храм тринефний, чотиристовпний, хрестоиокупольнйи, трьома абсидами і обширним підвалом. Храм пишно, з великим смаком декоровано зовні і всередини. У зовнішньому декорі переважають вертикальні членування -лопатки, вузьки високі вікна, напівколони, тощо.&lt;br /&gt;
В інтер'єрі велику цінність становлять розписи виконані 1893 року братами Павлом і Олександром Сведомськими. Розписи зроблено у вигляді геометричних орнаментів по золотому фону, подібно до розписів Володимирського собору у Києві.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Історичну цінність представляє Чоловіча гімназія.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Збудовано у 1880-х рр. Як корпус (навчальний) Глухівської 4-х класної, а потім : 4 класної чоловічої прогімназії, створеної на базі повітового училища. 1889 р. перетворено на повну 8-класну гімназію. Автор проекту, вірогідно, П.Шлейфер. У 1880-92 рр. Збудовано пансіон для гімназистів. Гімназія була визначним культурним осередком краю, навіть мала свій симфонічний оркестр. Тут навчалися художник Г.Нарбут, поет В.Нарбут, письменник Ю.Смолич, мистецтвознавець Ф. Ернст, археолог М.Ернст, історик В.Романовський, правник М.Василенко, композитор Ю.Шапорін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будинок Лютого.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Збудований в кінці 19 ст. як власний будинок відомої глухівської дворянської родини Лютих. Перед 1918 р. належав Павлу Петровичу Лютому Глухівському фотографу.&lt;br /&gt;
Двоповерховий на підвалі мурований будинок розташований на розі вулиць Києво-Московської (Радянська) і Шостенської (Леніна). Має два фасади південний і східний, прямий кут між якими зрізано і первісно було акцентовано вежею і еркером. Будинок вирішено в еклектичних архітектурних формах за переваженням стилістики французького Ренессансу і Барокко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Меценати  міста ХІХ-ХХ століть. Це :&lt;br /&gt;
1.	Родина Терещенків – 1 млн.500 тис. руб.&lt;br /&gt;
2.	Олександровичи – організували виставки талановитих учнів, надали допомогу Г.Нарбуту і Ю.Шапоріну.&lt;br /&gt;
3.	М.І.Неплюєв – надавали допомогу бідним і талановитим дітям.&lt;br /&gt;
4.	Сім’я Шугурових. Ніна Олександрівна передала музею Української старини у 1902 році колекцію книг 1348 шт., 114 фото, 53 гравюри та 88 археологічних пам’яток. (Додаток 1, 2)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
Сучасному людству, яке перейшло на якісно новий ступінь нового тисячоліття, потрібна історична оцінка минулих досягнень з метою визначення, що візьмемо з собою у майбутнє.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;br /&gt;
Глухівський краєзнавчий музей (hlukhiv.com.ua), Національний заповідник Глухів (Email: dikz@ukr.net)&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Скопенко Ольга Іванівна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530946</id>
		<title>Wiki-стаття з теми &quot;Особливості появи архітектурних будівель Глухова&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530946"/>
				<updated>2014-01-29T09:32:14Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Скопенко Ольга Іванівна: /* Результати дослідження */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Назва проекту==&lt;br /&gt;
&amp;quot;Глухів історирко-архітектурний&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автори проекту==&lt;br /&gt;
учні 9 класу&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
Особливості появи архітектурних будівель Глухова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
проблема вивчення рідного краю є дуже актуальною у наш час.Вивчаючи минулу історію нашого краю таким способом, як це зроблено нашою пошуковою групою, отримуються не тільки знання, а ще передається безцінна скарбниця трепетного відношення до рідного краю, до унікальних пам’яток минулого «живої історії», що збереглись до нашого часу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
У кожну епоху виховують не абстрактну людину, а представника того чи іншого народу, носія певної національної культури. Для розширення світогляду, активізації творчих мрій, вивчення духовних надбань рідного краю, нашим захопленням стала дана дослідницька краєзнавча робота.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
Пошуково-дослідицький характер ставить на меті розвивати елементарні прийоми пошукової і дослідницької діяльності, формувати вміння і навички самостійного здобуття знань, підвищення пізнавальної активності і розвитку творчих здібностей.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
[[Файл:Images_%288%29.jpg | left]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протягом майже всього 18 ст. Глухів був столицею України, резиденцією гетьманів, резиденцією останніх гетьманів, ареною державницьких змагань і прикрих поразок.&lt;br /&gt;
&amp;quot;Доля міста подібна долі всієї України, руйнування, спроби відродження, пожежі, теперішня ситуація ...» та все ж не зважаючи на історичні катаклізми, тут збереглося 52 унікальних пам'ятки оборонної, церковної та цивільної архітектури, є малодосліджений археологічний культурний пласт, неповторний природний ландшафт, визначні місця, пов'язані з іменами багатьох видатних Українців&lt;br /&gt;
Тисячолітній Глухів багатий не тільки пам'ятниками історичної минувшини, а й літературно-мистецьким надбанням. Борис Олійник писав: &amp;quot;Якщо з цього гнізда вилетіли такі два могутні орли, як Максим Березовський і Дмитро Бортнянський, то Глухів виправдав своє призначення в історії українського народу&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Місто Глухів засноване в кінці X ст. Глухів згадується в давньоруських літописах тричі - в 1152, 1167 та 1239 р.р. Частково зруйноване монголо-татарами 1239 р. Городище запустіло 1352 р. після епідемії чуми.&lt;br /&gt;
Городище   площею   близько   2,7   га   розташоване   на   мису   прирічного лівобережного плато, обмеженому з заходу долиною р. Есмань, а півночі долиною струмка Нетеча (інші назви - Малоча, Починок), який нині пересох. Городище обмежують: з заходу і півночі - вул. Валова, з півдня - вул. Спартака, зі сходу - вул. Леніна. Городище має неправильну форму плану, близьку до овалу.&lt;br /&gt;
З укріпленнями Глухівської фортеці пов'язано визначну подію в історії України - Глухівську оборону проти польської армії взимку 1663-64 р.р.&lt;br /&gt;
В 1685 р. укріплення Глухова знищила пожежа. Після цього їх реконструювали, створивши єдину загальноміську фортецю: в  плані лінія укріплень була овальною з 12 бастіонами і напівбастіонами. &lt;br /&gt;
Земляний вал з бруствером ішов по рельєфу , повторюючи його вигини. З боку Есмані і струмка Нетечі рову не було, а лише з напільного східного боку місто огинала плавна дуга з ровом. Периметр фортеці становив 2300 м і вона мала 5 брам. 1749 р. за проектом інженера-підполковника Д. Дебоскета кондуктор Ю.Наумов реконструював фортечні брами. У 1766-69 р.р. за проектом архіт. А.П.Квасова споруджено муровані брами – Московську і Київську.&lt;br /&gt;
Говорячи про сьогоднішній Глухів не можна не зупинитись на його історико-архітектурних пам’ятках, бо вони не тільки бережуть історичну пам'ять міста, але й в значній мірі визначають його неповторний вигляд.&lt;br /&gt;
[[Файл:Images_%286%29.jpg| right]]&lt;br /&gt;
Ми не можемо не згадати про пам’ятку культури, яка була побудована на честь доньки Петра І Єлизавети, яка двічі приїздила до Глухова. Це Київська брама або ворота.Брама збудована в стилі раннього класицизму з відголосками барокко: спарені колони, рустовані пілястри, розкрепований карніз і фронтон, а також кругла скульптура (не збереглася).&lt;br /&gt;
Брама стоїть посередині частково збереженої західної частини давньої фортеці і замикає собою перспективу головної вулиці.&lt;br /&gt;
На головній вулиці Києво-Московській знаходилось багато історичних споруд :&lt;br /&gt;
1.	Дитячий притулок для дітей та сиріт, споруджений  у 1872 р на кошти М.Терещенка (зараз ЗОШ № 3 для дітей 1-3 класів);&lt;br /&gt;
2.	Трьох класне міське училище ім.Ф.Терещенка (побудоване у 1903 році на кошти брата Миколи Терещенка Федора. Це пам’ятка неокласицизму і меценатської діяльності родини Терещенків.&lt;br /&gt;
3.	Чоловіча гімназія (побудована у 1880 році як навчальний корпус 4-х класної , а потім 8 класної гімназії. Гімназія була визначальним культурним осередком краю – мала свій симфонічний оркестр. Тут навчалися  брати Нарбути, Ернсти, історик Романовський, О.Довженко,  Шапорін, С.Сергеєв-Ценський та інші видатні таланти (зараз центральний корпус педагогічного університету).&lt;br /&gt;
[[Файл:Загруженное.jpg | left]]&lt;br /&gt;
4.	Будинок Бештака і Неплюєва. Двоповерхова споруда, на І поверсі 4 магазини, а на ІІ поверсі перший кінотеатр м.Глухова.&lt;br /&gt;
5.	У нашому місті жив і працював М.І.Неплюєв, педагог, філософ і громадський діяч (1851-1908) організатор Хрестовоздвиженського трудового братства на Глухівщині. Від був меценатом для талановитих і обдарованих дітей із бідних сімей ( зараз це будинок райдержадміністрації) . Це один з найкращих будинків епохи класицизму на Сумщині.&lt;br /&gt;
6.	Вчительський інститут. Засновано в 1874 р. (із 3 будівель). Першим його директором був учень К.Ушинського - А.В.Білявський. Це був другий в Україні найвидатнішій педагогічний вищий навчальний заклад &lt;br /&gt;
7.	Будинок Лютого належав дворянській родині, а у 1918 році жив П.П.Лютий, фотограф. Двоповерховий будинок в стилі французького Ренесансу і Бароко (зараз будинок юнацтва і бібліотека для дітей).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не можна не згадати архітектурну споруду Водогінну Башту, [[Файл:Images_%285%29.jpg | right]]яка була споруджена в 1927-28р.р., у зв’язку з влаштуванням водогону в Глухові. Автора проекту не встановлено, збудовано силами місцевих будівельних організацій. Вежа розташована в центрі міста, на найвищій відмітці в межах міського центру. Її добре видно з дальніх видових точок. Загальна висота башти 41 м.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Миколаївська церква&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На центральній площі, де відбувалися ради, за замовленням Глухівського сотника Федоровича у 1693 р. побудовано кам'яну Миколаївську церкву, котра до 1784 р. була головною громадською спорудою України, перед нею відбувалися козацькі ради, тут обирали гетьманів, тут же їх і проклинали. Зодчий цієї чудової споруди — Матвій Єфимов, керівник артілі будівничих майстрів.&lt;br /&gt;
Збудовано церкву на місці однойменної дерев'яної, контракт на побудову було укладено 8 лютого 1693 р. Зразком правила Михайлівська церква в Глухові збудована тим же майстром 1692 р. первісно була тридільною триверховою з двозаломним центральним верхом, збудована в стилі українського барокко. У 18 ст. церкву оточили численними низенькими побудовами-ризницями і притворами, з тих часів збереглася південна ризниця. 1811 р. при капітальному ремонті прибудовано нові південний і північний притвори. В 1871 р. за проектом Глухівського архітектора А. Гросса розібрано верх над бабинцем і прибудовано західний притвор з високою двоярусною дзвіницею, вінчання якої імітує тризаломний верх. Церква займає острівне положення. Висота центрального верху 30 м. &lt;br /&gt;
Миколаївська церква - головна домінанта Глухова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В 1884 році було затверджено проект побудови нової Трьох-Анастасіївської церкви.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Автором був академік із Сенкт-Петербурга Андрій Гун.  Церкву освячено 1893 р. на місці старої поставили каплицю (розібрано в 1950-ж р.) Трьох-Анастасіївська церква масивна, кубічна, п'ятиповерха, вшрішена в неовізантійському стилі. Храм тринефний, чотиристовпний, хрестоиокупольнйи, трьома абсидами і обширним підвалом. Храм пишно, з великим смаком декоровано зовні і всередини. У зовнішньому декорі переважають вертикальні членування -лопатки, вузьки високі вікна, напівколони, тощо.&lt;br /&gt;
В інтер'єрі велику цінність становлять розписи виконані 1893 року братами Павлом і Олександром Сведомськими. Розписи зроблено у вигляді геометричних орнаментів по золотому фону, подібно до розписів Володимирського собору у Києві.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Історичну цінність представляє Чоловіча гімназія.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Збудовано у 1880-х рр. Як корпус (навчальний) Глухівської 4-х класної, а потім : 4 класної чоловічої прогімназії, створеної на базі повітового училища. 1889 р. перетворено на повну 8-класну гімназію. Автор проекту, вірогідно, П.Шлейфер. У 1880-92 рр. Збудовано пансіон для гімназистів. Гімназія була визначним культурним осередком краю, навіть мала свій симфонічний оркестр. Тут навчалися художник Г.Нарбут, поет В.Нарбут, письменник Ю.Смолич, мистецтвознавець Ф. Ернст, археолог М.Ернст, історик В.Романовський, правник М.Василенко, композитор Ю.Шапорін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будинок Лютого.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Збудований в кінці 19 ст. як власний будинок відомої глухівської дворянської родини Лютих. Перед 1918 р. належав Павлу Петровичу Лютому Глухівському фотографу.&lt;br /&gt;
Двоповерховий на підвалі мурований будинок розташований на розі вулиць Києво-Московської (Радянська) і Шостенської (Леніна). Має два фасади південний і східний, прямий кут між якими зрізано і первісно було акцентовано вежею і еркером. Будинок вирішено в еклектичних архітектурних формах за переваженням стилістики французького Ренессансу і Барокко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Меценати  міста ХІХ-ХХ століть. Це :&lt;br /&gt;
1.	Родина Терещенків – 1 млн.500 тис. руб.&lt;br /&gt;
2.	Олександровичи – організували виставки талановитих учнів, надали допомогу Г.Нарбуту і Ю.Шапоріну.&lt;br /&gt;
3.	М.І.Неплюєв – надавали допомогу бідним і талановитим дітям.&lt;br /&gt;
4.	Сім’я Шугурових. Ніна Олександрівна передала музею Української старини у 1902 році колекцію книг 1348 шт., 114 фото, 53 гравюри та 88 археологічних пам’яток. (Додаток 1, 2)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
Сучасному людству, яке перейшло на якісно новий ступінь нового тисячоліття, потрібна історична оцінка минулих досягнень з метою визначення, що візьмемо з собою у майбутнє.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;br /&gt;
Глухівський краєзнавчий музей (hlukhiv.com.ua), Національний заповідник Глухів (Email: dikz@ukr.net)&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Скопенко Ольга Іванівна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530945</id>
		<title>Wiki-стаття з теми &quot;Особливості появи архітектурних будівель Глухова&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530945"/>
				<updated>2014-01-29T09:31:14Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Скопенко Ольга Іванівна: /* Результати дослідження */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Назва проекту==&lt;br /&gt;
&amp;quot;Глухів історирко-архітектурний&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автори проекту==&lt;br /&gt;
учні 9 класу&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
Особливості появи архітектурних будівель Глухова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
проблема вивчення рідного краю є дуже актуальною у наш час.Вивчаючи минулу історію нашого краю таким способом, як це зроблено нашою пошуковою групою, отримуються не тільки знання, а ще передається безцінна скарбниця трепетного відношення до рідного краю, до унікальних пам’яток минулого «живої історії», що збереглись до нашого часу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
У кожну епоху виховують не абстрактну людину, а представника того чи іншого народу, носія певної національної культури. Для розширення світогляду, активізації творчих мрій, вивчення духовних надбань рідного краю, нашим захопленням стала дана дослідницька краєзнавча робота.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
Пошуково-дослідицький характер ставить на меті розвивати елементарні прийоми пошукової і дослідницької діяльності, формувати вміння і навички самостійного здобуття знань, підвищення пізнавальної активності і розвитку творчих здібностей.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
[[Файл:Images_%288%29.jpg | left]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протягом майже всього 18 ст. Глухів був столицею України, резиденцією гетьманів, резиденцією останніх гетьманів, ареною державницьких змагань і прикрих поразок.&lt;br /&gt;
&amp;quot;Доля міста подібна долі всієї України, руйнування, спроби відродження, пожежі, теперішня ситуація ...» та все ж не зважаючи на історичні катаклізми, тут збереглося 52 унікальних пам'ятки оборонної, церковної та цивільної архітектури, є малодосліджений археологічний культурний пласт, неповторний природний ландшафт, визначні місця, пов'язані з іменами багатьох видатних Українців&lt;br /&gt;
Тисячолітній Глухів багатий не тільки пам'ятниками історичної минувшини, а й літературно-мистецьким надбанням. Борис Олійник писав: &amp;quot;Якщо з цього гнізда вилетіли такі два могутні орли, як Максим Березовський і Дмитро Бортнянський, то Глухів виправдав своє призначення в історії українського народу&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Місто Глухів засноване в кінці X ст. Глухів згадується в давньоруських літописах тричі - в 1152, 1167 та 1239 р.р. Частково зруйноване монголо-татарами 1239 р. Городище запустіло 1352 р. після епідемії чуми.&lt;br /&gt;
Городище   площею   близько   2,7   га   розташоване   на   мису   прирічного лівобережного плато, обмеженому з заходу долиною р. Есмань, а півночі долиною струмка Нетеча (інші назви - Малоча, Починок), який нині пересох. Городище обмежують: з заходу і півночі - вул. Валова, з півдня - вул. Спартака, зі сходу - вул. Леніна. Городище має неправильну форму плану, близьку до овалу.&lt;br /&gt;
З укріпленнями Глухівської фортеці пов'язано визначну подію в історії України - Глухівську оборону проти польської армії взимку 1663-64 р.р.&lt;br /&gt;
В 1685 р. укріплення Глухова знищила пожежа. Після цього їх реконструювали, створивши єдину загальноміську фортецю: в  плані лінія укріплень була овальною з 12 бастіонами і напівбастіонами. &lt;br /&gt;
Земляний вал з бруствером ішов по рельєфу , повторюючи його вигини. З боку Есмані і струмка Нетечі рову не було, а лише з напільного східного боку місто огинала плавна дуга з ровом. Периметр фортеці становив 2300 м і вона мала 5 брам. 1749 р. за проектом інженера-підполковника Д. Дебоскета кондуктор Ю.Наумов реконструював фортечні брами. У 1766-69 р.р. за проектом архіт. А.П.Квасова споруджено муровані брами – Московську і Київську.&lt;br /&gt;
Говорячи про сьогоднішній Глухів не можна не зупинитись на його історико-архітектурних пам’ятках, бо вони не тільки бережуть історичну пам'ять міста, але й в значній мірі визначають його неповторний вигляд.&lt;br /&gt;
[[Файл:Images_%286%29.jpg| right]]&lt;br /&gt;
Ми не можемо не згадати про пам’ятку культури, яка була побудована на честь доньки Петра І Єлизавети, яка двічі приїздила до Глухова. Це Київська брама або ворота.Брама збудована в стилі раннього класицизму з відголосками барокко: спарені колони, рустовані пілястри, розкрепований карніз і фронтон, а також кругла скульптура (не збереглася).&lt;br /&gt;
Брама стоїть посередині частково збереженої західної частини давньої фортеці і замикає собою перспективу головної вулиці.&lt;br /&gt;
На головній вулиці Києво-Московській знаходилось багато історичних споруд :&lt;br /&gt;
1.	Дитячий притулок для дітей та сиріт, споруджений  у 1872 р на кошти М.Терещенка (зараз ЗОШ № 3 для дітей 1-3 класів);&lt;br /&gt;
2.	Трьох класне міське училище ім.Ф.Терещенка (побудоване у 1903 році на кошти брата Миколи Терещенка Федора. Це пам’ятка неокласицизму і меценатської діяльності родини Терещенків.&lt;br /&gt;
3.	Чоловіча гімназія (побудована у 1880 році як навчальний корпус 4-х класної , а потім 8 класної гімназії. Гімназія була визначальним культурним осередком краю – мала свій симфонічний оркестр. Тут навчалися  брати Нарбути, Ернсти, історик Романовський, О.Довженко,  Шапорін, С.Сергеєв-Ценський та інші видатні таланти (зараз центральний корпус педагогічного університету).&lt;br /&gt;
[[Файл:Загруженное.jpg | left]]&lt;br /&gt;
4.	Будинок Бештака і Неплюєва. Двоповерхова споруда, на І поверсі 4 магазини, а на ІІ поверсі перший кінотеатр м.Глухова.&lt;br /&gt;
5.	У нашому місті жив і працював М.І.Неплюєв, педагог, філософ і громадський діяч (1851-1908) організатор Хрестовоздвиженського трудового братства на Глухівщині. Від був меценатом для талановитих і обдарованих дітей із бідних сімей ( зараз це будинок райдержадміністрації) . Це один з найкращих будинків епохи класицизму на Сумщині.&lt;br /&gt;
6.	Вчительський інститут. Засновано в 1874 р. (із 3 будівель). Першим його директором був учень К.Ушинського - А.В.Білявський. Це був другий в Україні найвидатнішій педагогічний вищий навчальний заклад &lt;br /&gt;
7.	Будинок Лютого належав дворянській родині, а у 1918 році жив П.П.Лютий, фотограф. Двоповерховий будинок в стилі французького Ренесансу і Бароко (зараз будинок юнацтва і бібліотека для дітей).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не можна не згадати архітектурну споруду Водогінну Башту, [[Файл:Images_%285%29.jpg | right]]яка була споруджена в 1927-28р.р., у зв’язку з влаштуванням водогону в Глухові. Автора проекту не встановлено, збудовано силами місцевих будівельних організацій. Вежа розташована в центрі міста, на найвищій відмітці в межах міського центру. Її добре видно з дальніх видових точок. Загальна висота башти 41 м.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Миколаївська церква&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На центральній площі, де відбувалися ради, за замовленням Глухівського сотника Федоровича у 1693 р. побудовано кам'яну Миколаївську церкву, котра до 1784 р. була головною громадською спорудою України, перед нею відбувалися козацькі ради, тут обирали гетьманів, тут же їх і проклинали. Зодчий цієї чудової споруди — Матвій Єфимов, керівник артілі будівничих майстрів.&lt;br /&gt;
Збудовано церкву на місці однойменної дерев'яної, контракт на побудову було укладено 8 лютого 1693 р. Зразком правила Михайлівська церква в Глухові збудована тим же майстром 1692 р. первісно була тридільною триверховою з двозаломним центральним верхом, збудована в стилі українського барокко. У 18 ст. церкву оточили численними низенькими побудовами-ризницями і притворами, з тих часів збереглася південна ризниця. 1811 р. при капітальному ремонті прибудовано нові південний і північний притвори. В 1871 р. за проектом Глухівського архітектора А. Гросса розібрано верх над бабинцем і прибудовано західний притвор з високою двоярусною дзвіницею, вінчання якої імітує тризаломний верх. Церква займає острівне положення. Висота центрального верху 30 м. &lt;br /&gt;
Миколаївська церква - головна домінанта Глухова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В 1884 році було затверджено проект побудови нової Трьох-Анастасіївської церкви.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Автором був академік із Сенкт-Петербурга Андрій Гун.  Церкву освячено 1893 р. на місці старої поставили каплицю (розібрано в 1950-ж р.) Трьох-Анастасіївська церква масивна, кубічна, п'ятиповерха, вшрішена в неовізантійському стилі. Храм тринефний, чотиристовпний, хрестоиокупольнйи, трьома абсидами і обширним підвалом. Храм пишно, з великим смаком декоровано зовні і всередини. У зовнішньому декорі переважають вертикальні членування -лопатки, вузьки високі вікна, напівколони, тощо.&lt;br /&gt;
В інтер'єрі велику цінність становлять розписи виконані 1893 року братами Павлом і Олександром Сведомськими. Розписи зроблено у вигляді геометричних орнаментів по золотому фону, подібно до розписів Володимирського собору у Києві.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Історичну цінність представляє Чоловіча гімназія.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Збудовано у 1880-х рр. Як корпус (навчальний) Глухівської 4-х класної, а потім : 4 класної чоловічої прогімназії, створеної на базі повітового училища. 1889 р. перетворено на повну 8-класну гімназію. Автор проекту, вірогідно, П.Шлейфер. У 1880-92 рр. Збудовано пансіон для гімназистів. Гімназія була визначним культурним осередком краю, навіть мала свій симфонічний оркестр. Тут навчалися художник Г.Нарбут, поет В.Нарбут, письменник Ю.Смолич, мистецтвознавець Ф. Ернст, археолог М.Ернст, історик В.Романовський, правник М.Василенко, композитор Ю.Шапорін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будинок Лютого.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Збудований в кінці 19 ст. як власний будинок відомої глухівської дворянської родини Лютих. Перед 1918 р. належав Павлу Петровичу Лютому Глухівському фотографу.&lt;br /&gt;
Двоповерховий на підвалі мурований будинок розташований на розі вулиць Києво-Московської (Радянська) і Шостенської (Леніна). Має два фасади південний і східний, прямий кут між якими зрізано і первісно було акцентовано вежею і еркером. Будинок вирішено в еклектичних архітектурних формах за переваженням стилістики французького Ренессансу і Барокко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Меценати  міста ХІХ-ХХ століть. Це :&lt;br /&gt;
1.	Родина Терещенків – 1 млн.500 тис. руб.&lt;br /&gt;
2.	Олександровичи – організували виставки талановитих учнів, надали допомогу Г.Нарбуту і Ю.Шапоріну.&lt;br /&gt;
3.	М.І.Неплюєв – надавали допомогу бідним і талановитим дітям.&lt;br /&gt;
4.	Сім’я Шугурових. Ніна Олександрівна передала музею Української старини у 1902 році колекцію книг 1348 шт., 114 фото, 53 гравюри та 88 археологічних пам’яток. (Додаток 1, 2)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
Сучасному людству, яке перейшло на якісно новий ступінь нового тисячоліття, потрібна історична оцінка минулих досягнень з метою визначення, що візьмемо з собою у майбутнє.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;br /&gt;
Глухівський краєзнавчий музей (hlukhiv.com.ua), Національний заповідник Глухів (Email: dikz@ukr.net)&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Скопенко Ольга Іванівна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530943</id>
		<title>Wiki-стаття з теми &quot;Особливості появи архітектурних будівель Глухова&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530943"/>
				<updated>2014-01-29T09:29:20Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Скопенко Ольга Іванівна: /* Результати дослідження */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Назва проекту==&lt;br /&gt;
&amp;quot;Глухів історирко-архітектурний&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автори проекту==&lt;br /&gt;
учні 9 класу&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
Особливості появи архітектурних будівель Глухова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
проблема вивчення рідного краю є дуже актуальною у наш час.Вивчаючи минулу історію нашого краю таким способом, як це зроблено нашою пошуковою групою, отримуються не тільки знання, а ще передається безцінна скарбниця трепетного відношення до рідного краю, до унікальних пам’яток минулого «живої історії», що збереглись до нашого часу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
У кожну епоху виховують не абстрактну людину, а представника того чи іншого народу, носія певної національної культури. Для розширення світогляду, активізації творчих мрій, вивчення духовних надбань рідного краю, нашим захопленням стала дана дослідницька краєзнавча робота.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
Пошуково-дослідицький характер ставить на меті розвивати елементарні прийоми пошукової і дослідницької діяльності, формувати вміння і навички самостійного здобуття знань, підвищення пізнавальної активності і розвитку творчих здібностей.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
[[Файл:Images_%288%29.jpg | left]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протягом майже всього 18 ст. Глухів був столицею України, резиденцією гетьманів, резиденцією останніх гетьманів, ареною державницьких змагань і прикрих поразок.&lt;br /&gt;
&amp;quot;Доля міста подібна долі всієї України, руйнування, спроби відродження, пожежі, теперішня ситуація ...» та все ж не зважаючи на історичні катаклізми, тут збереглося 52 унікальних пам'ятки оборонної, церковної та цивільної архітектури, є малодосліджений археологічний культурний пласт, неповторний природний ландшафт, визначні місця, пов'язані з іменами багатьох видатних Українців&lt;br /&gt;
Тисячолітній Глухів багатий не тільки пам'ятниками історичної минувшини, а й літературно-мистецьким надбанням. Борис Олійник писав: &amp;quot;Якщо з цього гнізда вилетіли такі два могутні орли, як Максим Березовський і Дмитро Бортнянський, то Глухів виправдав своє призначення в історії українського народу&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Місто Глухів засноване в кінці X ст. Глухів згадується в давньоруських літописах тричі - в 1152, 1167 та 1239 р.р. Частково зруйноване монголо-татарами 1239 р. Городище запустіло 1352 р. після епідемії чуми.&lt;br /&gt;
Городище   площею   близько   2,7   га   розташоване   на   мису   прирічного лівобережного плато, обмеженому з заходу долиною р. Есмань, а півночі долиною струмка Нетеча (інші назви - Малоча, Починок), який нині пересох. Городище обмежують: з заходу і півночі - вул. Валова, з півдня - вул. Спартака, зі сходу - вул. Леніна. Городище має неправильну форму плану, близьку до овалу.&lt;br /&gt;
З укріпленнями Глухівської фортеці пов'язано визначну подію в історії України - Глухівську оборону проти польської армії взимку 1663-64 р.р.&lt;br /&gt;
В 1685 р. укріплення Глухова знищила пожежа. Після цього їх реконструювали, створивши єдину загальноміську фортецю: в  плані лінія укріплень була овальною з 12 бастіонами і напівбастіонами. &lt;br /&gt;
Земляний вал з бруствером ішов по рельєфу , повторюючи його вигини. З боку Есмані і струмка Нетечі рову не було, а лише з напільного східного боку місто огинала плавна дуга з ровом. Периметр фортеці становив 2300 м і вона мала 5 брам. 1749 р. за проектом інженера-підполковника Д. Дебоскета кондуктор Ю.Наумов реконструював фортечні брами. У 1766-69 р.р. за проектом архіт. А.П.Квасова споруджено муровані брами – Московську і Київську.&lt;br /&gt;
Говорячи про сьогоднішній Глухів не можна не зупинитись на його історико-архітектурних пам’ятках, бо вони не тільки бережуть історичну пам'ять міста, але й в значній мірі визначають його неповторний вигляд.&lt;br /&gt;
[[Файл:Images_%286%29.jpg| right]]&lt;br /&gt;
Ми не можемо не згадати про пам’ятку культури, яка була побудована на честь доньки Петра І Єлизавети, яка двічі приїздила до Глухова. Це Київська брама або ворота.Брама збудована в стилі раннього класицизму з відголосками барокко: спарені колони, рустовані пілястри, розкрепований карніз і фронтон, а також кругла скульптура (не збереглася).&lt;br /&gt;
Брама стоїть посередині частково збереженої західної частини давньої фортеці і замикає собою перспективу головної вулиці.&lt;br /&gt;
На головній вулиці Києво-Московській знаходилось багато історичних споруд :&lt;br /&gt;
1.	Дитячий притулок для дітей та сиріт, споруджений  у 1872 р на кошти М.Терещенка (зараз ЗОШ № 3 для дітей 1-3 класів);&lt;br /&gt;
2.	Трьох класне міське училище ім.Ф.Терещенка (побудоване у 1903 році на кошти брата Миколи Терещенка Федора. Це пам’ятка неокласицизму і меценатської діяльності родини Терещенків.&lt;br /&gt;
3.	Чоловіча гімназія (побудована у 1880 році як навчальний корпус 4-х класної , а потім 8 класної гімназії. Гімназія була визначальним культурним осередком краю – мала свій симфонічний оркестр. Тут навчалися  брати Нарбути, Ернсти, історик Романовський, О.Довженко,  Шапорін, С.Сергеєв-Ценський та інші видатні таланти (зараз центральний корпус педагогічного університету).&lt;br /&gt;
[[Файл:Загруженное.jpg | left]]&lt;br /&gt;
4.	Будинок Бештака і Неплюєва. Двоповерхова споруда, на І поверсі 4 магазини, а на ІІ поверсі перший кінотеатр м.Глухова.&lt;br /&gt;
5.	У нашому місті жив і працював М.І.Неплюєв, педагог, філософ і громадський діяч (1851-1908) організатор Хрестовоздвиженського трудового братства на Глухівщині. Від був меценатом для талановитих і обдарованих дітей із бідних сімей ( зараз це будинок райдержадміністрації) . Це один з найкращих будинків епохи класицизму на Сумщині.&lt;br /&gt;
6.	Вчительський інститут. Засновано в 1874 р. (із 3 будівель). Першим його директором був учень К.Ушинського - А.В.Білявський. Це був другий в Україні найвидатнішій педагогічний вищий навчальний заклад &lt;br /&gt;
7.	Будинок Лютого належав дворянській родині, а у 1918 році жив П.П.Лютий, фотограф. Двоповерховий будинок в стилі французького Ренесансу і Бароко (зараз будинок юнацтва і бібліотека для дітей).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не можна не згадати архітектурну споруду Водогінну Башту, [[Файл:Images_%285%29.jpg]]яка була споруджена в 1927-28р.р., у зв’язку з влаштуванням водогону в Глухові. Автора проекту не встановлено, збудовано силами місцевих будівельних організацій. Вежа розташована в центрі міста, на найвищій відмітці в межах міського центру. Її добре видно з дальніх видових точок. Загальна висота башти 41 м.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Миколаївська церква&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На центральній площі, де відбувалися ради, за замовленням Глухівського сотника Федоровича у 1693 р. побудовано кам'яну Миколаївську церкву, котра до 1784 р. була головною громадською спорудою України, перед нею відбувалися козацькі ради, тут обирали гетьманів, тут же їх і проклинали. Зодчий цієї чудової споруди — Матвій Єфимов, керівник артілі будівничих майстрів.&lt;br /&gt;
Збудовано церкву на місці однойменної дерев'яної, контракт на побудову було укладено 8 лютого 1693 р. Зразком правила Михайлівська церква в Глухові збудована тим же майстром 1692 р. первісно була тридільною триверховою з двозаломним центральним верхом, збудована в стилі українського барокко. У 18 ст. церкву оточили численними низенькими побудовами-ризницями і притворами, з тих часів збереглася південна ризниця. 1811 р. при капітальному ремонті прибудовано нові південний і північний притвори. В 1871 р. за проектом Глухівського архітектора А. Гросса розібрано верх над бабинцем і прибудовано західний притвор з високою двоярусною дзвіницею, вінчання якої імітує тризаломний верх. Церква займає острівне положення. Висота центрального верху 30 м. &lt;br /&gt;
Миколаївська церква - головна домінанта Глухова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В 1884 році було затверджено проект побудови нової Трьох-Анастасіївської церкви.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Автором був академік із Сенкт-Петербурга Андрій Гун.  Церкву освячено 1893 р. на місці старої поставили каплицю (розібрано в 1950-ж р.) Трьох-Анастасіївська церква масивна, кубічна, п'ятиповерха, вшрішена в неовізантійському стилі. Храм тринефний, чотиристовпний, хрестоиокупольнйи, трьома абсидами і обширним підвалом. Храм пишно, з великим смаком декоровано зовні і всередини. У зовнішньому декорі переважають вертикальні членування -лопатки, вузьки високі вікна, напівколони, тощо.&lt;br /&gt;
В інтер'єрі велику цінність становлять розписи виконані 1893 року братами Павлом і Олександром Сведомськими. Розписи зроблено у вигляді геометричних орнаментів по золотому фону, подібно до розписів Володимирського собору у Києві.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Історичну цінність представляє Чоловіча гімназія.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Збудовано у 1880-х рр. Як корпус (навчальний) Глухівської 4-х класної, а потім : 4 класної чоловічої прогімназії, створеної на базі повітового училища. 1889 р. перетворено на повну 8-класну гімназію. Автор проекту, вірогідно, П.Шлейфер. У 1880-92 рр. Збудовано пансіон для гімназистів. Гімназія була визначним культурним осередком краю, навіть мала свій симфонічний оркестр. Тут навчалися художник Г.Нарбут, поет В.Нарбут, письменник Ю.Смолич, мистецтвознавець Ф. Ернст, археолог М.Ернст, історик В.Романовський, правник М.Василенко, композитор Ю.Шапорін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будинок Лютого.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Збудований в кінці 19 ст. як власний будинок відомої глухівської дворянської родини Лютих. Перед 1918 р. належав Павлу Петровичу Лютому Глухівському фотографу.&lt;br /&gt;
Двоповерховий на підвалі мурований будинок розташований на розі вулиць Києво-Московської (Радянська) і Шостенської (Леніна). Має два фасади південний і східний, прямий кут між якими зрізано і первісно було акцентовано вежею і еркером. Будинок вирішено в еклектичних архітектурних формах за переваженням стилістики французького Ренессансу і Барокко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Меценати  міста ХІХ-ХХ століть. Це :&lt;br /&gt;
1.	Родина Терещенків – 1 млн.500 тис. руб.&lt;br /&gt;
2.	Олександровичи – організували виставки талановитих учнів, надали допомогу Г.Нарбуту і Ю.Шапоріну.&lt;br /&gt;
3.	М.І.Неплюєв – надавали допомогу бідним і талановитим дітям.&lt;br /&gt;
4.	Сім’я Шугурових. Ніна Олександрівна передала музею Української старини у 1902 році колекцію книг 1348 шт., 114 фото, 53 гравюри та 88 археологічних пам’яток. (Додаток 1, 2)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
Сучасному людству, яке перейшло на якісно новий ступінь нового тисячоліття, потрібна історична оцінка минулих досягнень з метою визначення, що візьмемо з собою у майбутнє.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;br /&gt;
Глухівський краєзнавчий музей (hlukhiv.com.ua), Національний заповідник Глухів (Email: dikz@ukr.net)&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Скопенко Ольга Іванівна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530942</id>
		<title>Wiki-стаття з теми &quot;Особливості появи архітектурних будівель Глухова&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530942"/>
				<updated>2014-01-29T09:28:08Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Скопенко Ольга Іванівна: /* Результати дослідження */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Назва проекту==&lt;br /&gt;
&amp;quot;Глухів історирко-архітектурний&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автори проекту==&lt;br /&gt;
учні 9 класу&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
Особливості появи архітектурних будівель Глухова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
проблема вивчення рідного краю є дуже актуальною у наш час.Вивчаючи минулу історію нашого краю таким способом, як це зроблено нашою пошуковою групою, отримуються не тільки знання, а ще передається безцінна скарбниця трепетного відношення до рідного краю, до унікальних пам’яток минулого «живої історії», що збереглись до нашого часу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
У кожну епоху виховують не абстрактну людину, а представника того чи іншого народу, носія певної національної культури. Для розширення світогляду, активізації творчих мрій, вивчення духовних надбань рідного краю, нашим захопленням стала дана дослідницька краєзнавча робота.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
Пошуково-дослідицький характер ставить на меті розвивати елементарні прийоми пошукової і дослідницької діяльності, формувати вміння і навички самостійного здобуття знань, підвищення пізнавальної активності і розвитку творчих здібностей.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
[[Файл:Images_%288%29.jpg | left]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протягом майже всього 18 ст. Глухів був столицею України, резиденцією гетьманів, резиденцією останніх гетьманів, ареною державницьких змагань і прикрих поразок.&lt;br /&gt;
&amp;quot;Доля міста подібна долі всієї України, руйнування, спроби відродження, пожежі, теперішня ситуація ...» та все ж не зважаючи на історичні катаклізми, тут збереглося 52 унікальних пам'ятки оборонної, церковної та цивільної архітектури, є малодосліджений археологічний культурний пласт, неповторний природний ландшафт, визначні місця, пов'язані з іменами багатьох видатних Українців&lt;br /&gt;
Тисячолітній Глухів багатий не тільки пам'ятниками історичної минувшини, а й літературно-мистецьким надбанням. Борис Олійник писав: &amp;quot;Якщо з цього гнізда вилетіли такі два могутні орли, як Максим Березовський і Дмитро Бортнянський, то Глухів виправдав своє призначення в історії українського народу&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Місто Глухів засноване в кінці X ст. Глухів згадується в давньоруських літописах тричі - в 1152, 1167 та 1239 р.р. Частково зруйноване монголо-татарами 1239 р. Городище запустіло 1352 р. після епідемії чуми.&lt;br /&gt;
Городище   площею   близько   2,7   га   розташоване   на   мису   прирічного лівобережного плато, обмеженому з заходу долиною р. Есмань, а півночі долиною струмка Нетеча (інші назви - Малоча, Починок), який нині пересох. Городище обмежують: з заходу і півночі - вул. Валова, з півдня - вул. Спартака, зі сходу - вул. Леніна. Городище має неправильну форму плану, близьку до овалу.&lt;br /&gt;
З укріпленнями Глухівської фортеці пов'язано визначну подію в історії України - Глухівську оборону проти польської армії взимку 1663-64 р.р.&lt;br /&gt;
В 1685 р. укріплення Глухова знищила пожежа. Після цього їх реконструювали, створивши єдину загальноміську фортецю: в  плані лінія укріплень була овальною з 12 бастіонами і напівбастіонами. &lt;br /&gt;
Земляний вал з бруствером ішов по рельєфу , повторюючи його вигини. З боку Есмані і струмка Нетечі рову не було, а лише з напільного східного боку місто огинала плавна дуга з ровом. Периметр фортеці становив 2300 м і вона мала 5 брам. 1749 р. за проектом інженера-підполковника Д. Дебоскета кондуктор Ю.Наумов реконструював фортечні брами. У 1766-69 р.р. за проектом архіт. А.П.Квасова споруджено муровані брами – Московську і Київську.&lt;br /&gt;
Говорячи про сьогоднішній Глухів не можна не зупинитись на його історико-архітектурних пам’ятках, бо вони не тільки бережуть історичну пам'ять міста, але й в значній мірі визначають його неповторний вигляд.&lt;br /&gt;
[[Файл:Images_%286%29.jpg| right]]&lt;br /&gt;
Ми не можемо не згадати про пам’ятку культури, яка була побудована на честь доньки Петра І Єлизавети, яка двічі приїздила до Глухова. Це Київська брама або ворота.Брама збудована в стилі раннього класицизму з відголосками барокко: спарені колони, рустовані пілястри, розкрепований карніз і фронтон, а також кругла скульптура (не збереглася).&lt;br /&gt;
Брама стоїть посередині частково збереженої західної частини давньої фортеці і замикає собою перспективу головної вулиці.&lt;br /&gt;
На головній вулиці Києво-Московській знаходилось багато історичних споруд :&lt;br /&gt;
1.	Дитячий притулок для дітей та сиріт, споруджений  у 1872 р на кошти М.Терещенка (зараз ЗОШ № 3 для дітей 1-3 класів);&lt;br /&gt;
2.	Трьох класне міське училище ім.Ф.Терещенка (побудоване у 1903 році на кошти брата Миколи Терещенка Федора. Це пам’ятка неокласицизму і меценатської діяльності родини Терещенків.&lt;br /&gt;
3.	Чоловіча гімназія (побудована у 1880 році як навчальний корпус 4-х класної , а потім 8 класної гімназії. Гімназія була визначальним культурним осередком краю – мала свій симфонічний оркестр. Тут навчалися  брати Нарбути, Ернсти, історик Романовський, О.Довженко,  Шапорін, С.Сергеєв-Ценський та інші видатні таланти (зараз центральний корпус педагогічного університету).&lt;br /&gt;
[[Файл:Загруженное.jpg]]&lt;br /&gt;
4.	Будинок Бештака і Неплюєва. Двоповерхова споруда, на І поверсі 4 магазини, а на ІІ поверсі перший кінотеатр м.Глухова.&lt;br /&gt;
5.	У нашому місті жив і працював М.І.Неплюєв, педагог, філософ і громадський діяч (1851-1908) організатор Хрестовоздвиженського трудового братства на Глухівщині. Від був меценатом для талановитих і обдарованих дітей із бідних сімей ( зараз це будинок райдержадміністрації) . Це один з найкращих будинків епохи класицизму на Сумщині.&lt;br /&gt;
6.	Вчительський інститут. Засновано в 1874 р. (із 3 будівель). Першим його директором був учень К.Ушинського - А.В.Білявський. Це був другий в Україні найвидатнішій педагогічний вищий навчальний заклад &lt;br /&gt;
7.	Будинок Лютого належав дворянській родині, а у 1918 році жив П.П.Лютий, фотограф. Двоповерховий будинок в стилі французького Ренесансу і Бароко (зараз будинок юнацтва і бібліотека для дітей).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не можна не згадати архітектурну споруду Водогінну Башту, [[Файл:Images_%285%29.jpg]]яка була споруджена в 1927-28р.р., у зв’язку з влаштуванням водогону в Глухові. Автора проекту не встановлено, збудовано силами місцевих будівельних організацій. Вежа розташована в центрі міста, на найвищій відмітці в межах міського центру. Її добре видно з дальніх видових точок. Загальна висота башти 41 м.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Миколаївська церква&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На центральній площі, де відбувалися ради, за замовленням Глухівського сотника Федоровича у 1693 р. побудовано кам'яну Миколаївську церкву, котра до 1784 р. була головною громадською спорудою України, перед нею відбувалися козацькі ради, тут обирали гетьманів, тут же їх і проклинали. Зодчий цієї чудової споруди — Матвій Єфимов, керівник артілі будівничих майстрів.&lt;br /&gt;
Збудовано церкву на місці однойменної дерев'яної, контракт на побудову було укладено 8 лютого 1693 р. Зразком правила Михайлівська церква в Глухові збудована тим же майстром 1692 р. первісно була тридільною триверховою з двозаломним центральним верхом, збудована в стилі українського барокко. У 18 ст. церкву оточили численними низенькими побудовами-ризницями і притворами, з тих часів збереглася південна ризниця. 1811 р. при капітальному ремонті прибудовано нові південний і північний притвори. В 1871 р. за проектом Глухівського архітектора А. Гросса розібрано верх над бабинцем і прибудовано західний притвор з високою двоярусною дзвіницею, вінчання якої імітує тризаломний верх. Церква займає острівне положення. Висота центрального верху 30 м. &lt;br /&gt;
Миколаївська церква - головна домінанта Глухова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В 1884 році було затверджено проект побудови нової Трьох-Анастасіївської церкви.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Автором був академік із Сенкт-Петербурга Андрій Гун.  Церкву освячено 1893 р. на місці старої поставили каплицю (розібрано в 1950-ж р.) Трьох-Анастасіївська церква масивна, кубічна, п'ятиповерха, вшрішена в неовізантійському стилі. Храм тринефний, чотиристовпний, хрестоиокупольнйи, трьома абсидами і обширним підвалом. Храм пишно, з великим смаком декоровано зовні і всередини. У зовнішньому декорі переважають вертикальні членування -лопатки, вузьки високі вікна, напівколони, тощо.&lt;br /&gt;
В інтер'єрі велику цінність становлять розписи виконані 1893 року братами Павлом і Олександром Сведомськими. Розписи зроблено у вигляді геометричних орнаментів по золотому фону, подібно до розписів Володимирського собору у Києві.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Історичну цінність представляє Чоловіча гімназія.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Збудовано у 1880-х рр. Як корпус (навчальний) Глухівської 4-х класної, а потім : 4 класної чоловічої прогімназії, створеної на базі повітового училища. 1889 р. перетворено на повну 8-класну гімназію. Автор проекту, вірогідно, П.Шлейфер. У 1880-92 рр. Збудовано пансіон для гімназистів. Гімназія була визначним культурним осередком краю, навіть мала свій симфонічний оркестр. Тут навчалися художник Г.Нарбут, поет В.Нарбут, письменник Ю.Смолич, мистецтвознавець Ф. Ернст, археолог М.Ернст, історик В.Романовський, правник М.Василенко, композитор Ю.Шапорін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будинок Лютого.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Збудований в кінці 19 ст. як власний будинок відомої глухівської дворянської родини Лютих. Перед 1918 р. належав Павлу Петровичу Лютому Глухівському фотографу.&lt;br /&gt;
Двоповерховий на підвалі мурований будинок розташований на розі вулиць Києво-Московської (Радянська) і Шостенської (Леніна). Має два фасади південний і східний, прямий кут між якими зрізано і первісно було акцентовано вежею і еркером. Будинок вирішено в еклектичних архітектурних формах за переваженням стилістики французького Ренессансу і Барокко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Меценати  міста ХІХ-ХХ століть. Це :&lt;br /&gt;
1.	Родина Терещенків – 1 млн.500 тис. руб.&lt;br /&gt;
2.	Олександровичи – організували виставки талановитих учнів, надали допомогу Г.Нарбуту і Ю.Шапоріну.&lt;br /&gt;
3.	М.І.Неплюєв – надавали допомогу бідним і талановитим дітям.&lt;br /&gt;
4.	Сім’я Шугурових. Ніна Олександрівна передала музею Української старини у 1902 році колекцію книг 1348 шт., 114 фото, 53 гравюри та 88 археологічних пам’яток. (Додаток 1, 2)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
Сучасному людству, яке перейшло на якісно новий ступінь нового тисячоліття, потрібна історична оцінка минулих досягнень з метою визначення, що візьмемо з собою у майбутнє.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;br /&gt;
Глухівський краєзнавчий музей (hlukhiv.com.ua), Національний заповідник Глухів (Email: dikz@ukr.net)&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Скопенко Ольга Іванівна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530941</id>
		<title>Wiki-стаття з теми &quot;Особливості появи архітектурних будівель Глухова&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530941"/>
				<updated>2014-01-29T09:27:40Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Скопенко Ольга Іванівна: /* Результати дослідження */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Назва проекту==&lt;br /&gt;
&amp;quot;Глухів історирко-архітектурний&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автори проекту==&lt;br /&gt;
учні 9 класу&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
Особливості появи архітектурних будівель Глухова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
проблема вивчення рідного краю є дуже актуальною у наш час.Вивчаючи минулу історію нашого краю таким способом, як це зроблено нашою пошуковою групою, отримуються не тільки знання, а ще передається безцінна скарбниця трепетного відношення до рідного краю, до унікальних пам’яток минулого «живої історії», що збереглись до нашого часу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
У кожну епоху виховують не абстрактну людину, а представника того чи іншого народу, носія певної національної культури. Для розширення світогляду, активізації творчих мрій, вивчення духовних надбань рідного краю, нашим захопленням стала дана дослідницька краєзнавча робота.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
Пошуково-дослідицький характер ставить на меті розвивати елементарні прийоми пошукової і дослідницької діяльності, формувати вміння і навички самостійного здобуття знань, підвищення пізнавальної активності і розвитку творчих здібностей.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
[[Файл:Images_%288%29.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протягом майже всього 18 ст. Глухів був столицею України, резиденцією гетьманів, резиденцією останніх гетьманів, ареною державницьких змагань і прикрих поразок.&lt;br /&gt;
&amp;quot;Доля міста подібна долі всієї України, руйнування, спроби відродження, пожежі, теперішня ситуація ...» та все ж не зважаючи на історичні катаклізми, тут збереглося 52 унікальних пам'ятки оборонної, церковної та цивільної архітектури, є малодосліджений археологічний культурний пласт, неповторний природний ландшафт, визначні місця, пов'язані з іменами багатьох видатних Українців&lt;br /&gt;
Тисячолітній Глухів багатий не тільки пам'ятниками історичної минувшини, а й літературно-мистецьким надбанням. Борис Олійник писав: &amp;quot;Якщо з цього гнізда вилетіли такі два могутні орли, як Максим Березовський і Дмитро Бортнянський, то Глухів виправдав своє призначення в історії українського народу&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Місто Глухів засноване в кінці X ст. Глухів згадується в давньоруських літописах тричі - в 1152, 1167 та 1239 р.р. Частково зруйноване монголо-татарами 1239 р. Городище запустіло 1352 р. після епідемії чуми.&lt;br /&gt;
Городище   площею   близько   2,7   га   розташоване   на   мису   прирічного лівобережного плато, обмеженому з заходу долиною р. Есмань, а півночі долиною струмка Нетеча (інші назви - Малоча, Починок), який нині пересох. Городище обмежують: з заходу і півночі - вул. Валова, з півдня - вул. Спартака, зі сходу - вул. Леніна. Городище має неправильну форму плану, близьку до овалу.&lt;br /&gt;
З укріпленнями Глухівської фортеці пов'язано визначну подію в історії України - Глухівську оборону проти польської армії взимку 1663-64 р.р.&lt;br /&gt;
В 1685 р. укріплення Глухова знищила пожежа. Після цього їх реконструювали, створивши єдину загальноміську фортецю: в  плані лінія укріплень була овальною з 12 бастіонами і напівбастіонами. &lt;br /&gt;
Земляний вал з бруствером ішов по рельєфу , повторюючи його вигини. З боку Есмані і струмка Нетечі рову не було, а лише з напільного східного боку місто огинала плавна дуга з ровом. Периметр фортеці становив 2300 м і вона мала 5 брам. 1749 р. за проектом інженера-підполковника Д. Дебоскета кондуктор Ю.Наумов реконструював фортечні брами. У 1766-69 р.р. за проектом архіт. А.П.Квасова споруджено муровані брами – Московську і Київську.&lt;br /&gt;
Говорячи про сьогоднішній Глухів не можна не зупинитись на його історико-архітектурних пам’ятках, бо вони не тільки бережуть історичну пам'ять міста, але й в значній мірі визначають його неповторний вигляд.&lt;br /&gt;
[[Файл:Images_%286%29.jpg| right]]&lt;br /&gt;
Ми не можемо не згадати про пам’ятку культури, яка була побудована на честь доньки Петра І Єлизавети, яка двічі приїздила до Глухова. Це Київська брама або ворота.Брама збудована в стилі раннього класицизму з відголосками барокко: спарені колони, рустовані пілястри, розкрепований карніз і фронтон, а також кругла скульптура (не збереглася).&lt;br /&gt;
Брама стоїть посередині частково збереженої західної частини давньої фортеці і замикає собою перспективу головної вулиці.&lt;br /&gt;
На головній вулиці Києво-Московській знаходилось багато історичних споруд :&lt;br /&gt;
1.	Дитячий притулок для дітей та сиріт, споруджений  у 1872 р на кошти М.Терещенка (зараз ЗОШ № 3 для дітей 1-3 класів);&lt;br /&gt;
2.	Трьох класне міське училище ім.Ф.Терещенка (побудоване у 1903 році на кошти брата Миколи Терещенка Федора. Це пам’ятка неокласицизму і меценатської діяльності родини Терещенків.&lt;br /&gt;
3.	Чоловіча гімназія (побудована у 1880 році як навчальний корпус 4-х класної , а потім 8 класної гімназії. Гімназія була визначальним культурним осередком краю – мала свій симфонічний оркестр. Тут навчалися  брати Нарбути, Ернсти, історик Романовський, О.Довженко,  Шапорін, С.Сергеєв-Ценський та інші видатні таланти (зараз центральний корпус педагогічного університету).&lt;br /&gt;
[[Файл:Загруженное.jpg]]&lt;br /&gt;
4.	Будинок Бештака і Неплюєва. Двоповерхова споруда, на І поверсі 4 магазини, а на ІІ поверсі перший кінотеатр м.Глухова.&lt;br /&gt;
5.	У нашому місті жив і працював М.І.Неплюєв, педагог, філософ і громадський діяч (1851-1908) організатор Хрестовоздвиженського трудового братства на Глухівщині. Від був меценатом для талановитих і обдарованих дітей із бідних сімей ( зараз це будинок райдержадміністрації) . Це один з найкращих будинків епохи класицизму на Сумщині.&lt;br /&gt;
6.	Вчительський інститут. Засновано в 1874 р. (із 3 будівель). Першим його директором був учень К.Ушинського - А.В.Білявський. Це був другий в Україні найвидатнішій педагогічний вищий навчальний заклад &lt;br /&gt;
7.	Будинок Лютого належав дворянській родині, а у 1918 році жив П.П.Лютий, фотограф. Двоповерховий будинок в стилі французького Ренесансу і Бароко (зараз будинок юнацтва і бібліотека для дітей).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не можна не згадати архітектурну споруду Водогінну Башту, [[Файл:Images_%285%29.jpg]]яка була споруджена в 1927-28р.р., у зв’язку з влаштуванням водогону в Глухові. Автора проекту не встановлено, збудовано силами місцевих будівельних організацій. Вежа розташована в центрі міста, на найвищій відмітці в межах міського центру. Її добре видно з дальніх видових точок. Загальна висота башти 41 м.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Миколаївська церква&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На центральній площі, де відбувалися ради, за замовленням Глухівського сотника Федоровича у 1693 р. побудовано кам'яну Миколаївську церкву, котра до 1784 р. була головною громадською спорудою України, перед нею відбувалися козацькі ради, тут обирали гетьманів, тут же їх і проклинали. Зодчий цієї чудової споруди — Матвій Єфимов, керівник артілі будівничих майстрів.&lt;br /&gt;
Збудовано церкву на місці однойменної дерев'яної, контракт на побудову було укладено 8 лютого 1693 р. Зразком правила Михайлівська церква в Глухові збудована тим же майстром 1692 р. первісно була тридільною триверховою з двозаломним центральним верхом, збудована в стилі українського барокко. У 18 ст. церкву оточили численними низенькими побудовами-ризницями і притворами, з тих часів збереглася південна ризниця. 1811 р. при капітальному ремонті прибудовано нові південний і північний притвори. В 1871 р. за проектом Глухівського архітектора А. Гросса розібрано верх над бабинцем і прибудовано західний притвор з високою двоярусною дзвіницею, вінчання якої імітує тризаломний верх. Церква займає острівне положення. Висота центрального верху 30 м. &lt;br /&gt;
Миколаївська церква - головна домінанта Глухова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В 1884 році було затверджено проект побудови нової Трьох-Анастасіївської церкви.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Автором був академік із Сенкт-Петербурга Андрій Гун.  Церкву освячено 1893 р. на місці старої поставили каплицю (розібрано в 1950-ж р.) Трьох-Анастасіївська церква масивна, кубічна, п'ятиповерха, вшрішена в неовізантійському стилі. Храм тринефний, чотиристовпний, хрестоиокупольнйи, трьома абсидами і обширним підвалом. Храм пишно, з великим смаком декоровано зовні і всередини. У зовнішньому декорі переважають вертикальні членування -лопатки, вузьки високі вікна, напівколони, тощо.&lt;br /&gt;
В інтер'єрі велику цінність становлять розписи виконані 1893 року братами Павлом і Олександром Сведомськими. Розписи зроблено у вигляді геометричних орнаментів по золотому фону, подібно до розписів Володимирського собору у Києві.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Історичну цінність представляє Чоловіча гімназія.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Збудовано у 1880-х рр. Як корпус (навчальний) Глухівської 4-х класної, а потім : 4 класної чоловічої прогімназії, створеної на базі повітового училища. 1889 р. перетворено на повну 8-класну гімназію. Автор проекту, вірогідно, П.Шлейфер. У 1880-92 рр. Збудовано пансіон для гімназистів. Гімназія була визначним культурним осередком краю, навіть мала свій симфонічний оркестр. Тут навчалися художник Г.Нарбут, поет В.Нарбут, письменник Ю.Смолич, мистецтвознавець Ф. Ернст, археолог М.Ернст, історик В.Романовський, правник М.Василенко, композитор Ю.Шапорін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будинок Лютого.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Збудований в кінці 19 ст. як власний будинок відомої глухівської дворянської родини Лютих. Перед 1918 р. належав Павлу Петровичу Лютому Глухівському фотографу.&lt;br /&gt;
Двоповерховий на підвалі мурований будинок розташований на розі вулиць Києво-Московської (Радянська) і Шостенської (Леніна). Має два фасади південний і східний, прямий кут між якими зрізано і первісно було акцентовано вежею і еркером. Будинок вирішено в еклектичних архітектурних формах за переваженням стилістики французького Ренессансу і Барокко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Меценати  міста ХІХ-ХХ століть. Це :&lt;br /&gt;
1.	Родина Терещенків – 1 млн.500 тис. руб.&lt;br /&gt;
2.	Олександровичи – організували виставки талановитих учнів, надали допомогу Г.Нарбуту і Ю.Шапоріну.&lt;br /&gt;
3.	М.І.Неплюєв – надавали допомогу бідним і талановитим дітям.&lt;br /&gt;
4.	Сім’я Шугурових. Ніна Олександрівна передала музею Української старини у 1902 році колекцію книг 1348 шт., 114 фото, 53 гравюри та 88 археологічних пам’яток. (Додаток 1, 2)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
Сучасному людству, яке перейшло на якісно новий ступінь нового тисячоліття, потрібна історична оцінка минулих досягнень з метою визначення, що візьмемо з собою у майбутнє.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;br /&gt;
Глухівський краєзнавчий музей (hlukhiv.com.ua), Національний заповідник Глухів (Email: dikz@ukr.net)&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Скопенко Ольга Іванівна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530915</id>
		<title>Wiki-стаття з теми &quot;Особливості появи архітектурних будівель Глухова&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530915"/>
				<updated>2014-01-29T08:39:14Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Скопенко Ольга Іванівна: /* Результати дослідження */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Назва проекту==&lt;br /&gt;
&amp;quot;Глухів історирко-архітектурний&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автори проекту==&lt;br /&gt;
учні 9 класу&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
Особливості появи архітектурних будівель Глухова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
проблема вивчення рідного краю є дуже актуальною у наш час.Вивчаючи минулу історію нашого краю таким способом, як це зроблено нашою пошуковою групою, отримуються не тільки знання, а ще передається безцінна скарбниця трепетного відношення до рідного краю, до унікальних пам’яток минулого «живої історії», що збереглись до нашого часу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
У кожну епоху виховують не абстрактну людину, а представника того чи іншого народу, носія певної національної культури. Для розширення світогляду, активізації творчих мрій, вивчення духовних надбань рідного краю, нашим захопленням стала дана дослідницька краєзнавча робота.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
Пошуково-дослідицький характер ставить на меті розвивати елементарні прийоми пошукової і дослідницької діяльності, формувати вміння і навички самостійного здобуття знань, підвищення пізнавальної активності і розвитку творчих здібностей.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
[[Файл:Images_%288%29.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протягом майже всього 18 ст. Глухів був столицею України, резиденцією гетьманів, резиденцією останніх гетьманів, ареною державницьких змагань і прикрих поразок.&lt;br /&gt;
&amp;quot;Доля міста подібна долі всієї України, руйнування, спроби відродження, пожежі, теперішня ситуація ...» та все ж не зважаючи на історичні катаклізми, тут збереглося 52 унікальних пам'ятки оборонної, церковної та цивільної архітектури, є малодосліджений археологічний культурний пласт, неповторний природний ландшафт, визначні місця, пов'язані з іменами багатьох видатних Українців&lt;br /&gt;
Тисячолітній Глухів багатий не тільки пам'ятниками історичної минувшини, а й літературно-мистецьким надбанням. Борис Олійник писав: &amp;quot;Якщо з цього гнізда вилетіли такі два могутні орли, як Максим Березовський і Дмитро Бортнянський, то Глухів виправдав своє призначення в історії українського народу&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Місто Глухів засноване в кінці X ст. Глухів згадується в давньоруських літописах тричі - в 1152, 1167 та 1239 р.р. Частково зруйноване монголо-татарами 1239 р. Городище запустіло 1352 р. після епідемії чуми.&lt;br /&gt;
Городище   площею   близько   2,7   га   розташоване   на   мису   прирічного лівобережного плато, обмеженому з заходу долиною р. Есмань, а півночі долиною струмка Нетеча (інші назви - Малоча, Починок), який нині пересох. Городище обмежують: з заходу і півночі - вул. Валова, з півдня - вул. Спартака, зі сходу - вул. Леніна. Городище має неправильну форму плану, близьку до овалу.&lt;br /&gt;
З укріпленнями Глухівської фортеці пов'язано визначну подію в історії України - Глухівську оборону проти польської армії взимку 1663-64 р.р.&lt;br /&gt;
В 1685 р. укріплення Глухова знищила пожежа. Після цього їх реконструювали, створивши єдину загальноміську фортецю: в  плані лінія укріплень була овальною з 12 бастіонами і напівбастіонами. &lt;br /&gt;
Земляний вал з бруствером ішов по рельєфу , повторюючи його вигини. З боку Есмані і струмка Нетечі рову не було, а лише з напільного східного боку місто огинала плавна дуга з ровом. Периметр фортеці становив 2300 м і вона мала 5 брам. 1749 р. за проектом інженера-підполковника Д. Дебоскета кондуктор Ю.Наумов реконструював фортечні брами. У 1766-69 р.р. за проектом архіт. А.П.Квасова споруджено муровані брами – Московську і Київську.&lt;br /&gt;
Говорячи про сьогоднішній Глухів не можна не зупинитись на його історико-архітектурних пам’ятках, бо вони не тільки бережуть історичну пам'ять міста, але й в значній мірі визначають його неповторний вигляд.&lt;br /&gt;
[[Файл:Images_%286%29.jpg]]&lt;br /&gt;
Ми не можемо не згадати про пам’ятку культури, яка була побудована на честь доньки Петра І Єлизавети, яка двічі приїздила до Глухова. Це Київська брама або ворота.Брама збудована в стилі раннього класицизму з відголосками барокко: спарені колони, рустовані пілястри, розкрепований карніз і фронтон, а також кругла скульптура (не збереглася).&lt;br /&gt;
Брама стоїть посередині частково збереженої західної частини давньої фортеці і замикає собою перспективу головної вулиці.&lt;br /&gt;
На головній вулиці Києво-Московській знаходилось багато історичних споруд :&lt;br /&gt;
1.	Дитячий притулок для дітей та сиріт, споруджений  у 1872 р на кошти М.Терещенка (зараз ЗОШ № 3 для дітей 1-3 класів);&lt;br /&gt;
2.	Трьох класне міське училище ім.Ф.Терещенка (побудоване у 1903 році на кошти брата Миколи Терещенка Федора. Це пам’ятка неокласицизму і меценатської діяльності родини Терещенків.&lt;br /&gt;
3.	Чоловіча гімназія (побудована у 1880 році як навчальний корпус 4-х класної , а потім 8 класної гімназії. Гімназія була визначальним культурним осередком краю – мала свій симфонічний оркестр. Тут навчалися  брати Нарбути, Ернсти, історик Романовський, О.Довженко,  Шапорін, С.Сергеєв-Ценський та інші видатні таланти (зараз центральний корпус педагогічного університету).&lt;br /&gt;
[[Файл:Загруженное.jpg]]&lt;br /&gt;
4.	Будинок Бештака і Неплюєва. Двоповерхова споруда, на І поверсі 4 магазини, а на ІІ поверсі перший кінотеатр м.Глухова.&lt;br /&gt;
5.	У нашому місті жив і працював М.І.Неплюєв, педагог, філософ і громадський діяч (1851-1908) організатор Хрестовоздвиженського трудового братства на Глухівщині. Від був меценатом для талановитих і обдарованих дітей із бідних сімей ( зараз це будинок райдержадміністрації) . Це один з найкращих будинків епохи класицизму на Сумщині.&lt;br /&gt;
6.	Вчительський інститут. Засновано в 1874 р. (із 3 будівель). Першим його директором був учень К.Ушинського - А.В.Білявський. Це був другий в Україні найвидатнішій педагогічний вищий навчальний заклад &lt;br /&gt;
7.	Будинок Лютого належав дворянській родині, а у 1918 році жив П.П.Лютий, фотограф. Двоповерховий будинок в стилі французького Ренесансу і Бароко (зараз будинок юнацтва і бібліотека для дітей).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не можна не згадати архітектурну споруду Водогінну Башту, [[Файл:Images_%285%29.jpg]]яка була споруджена в 1927-28р.р., у зв’язку з влаштуванням водогону в Глухові. Автора проекту не встановлено, збудовано силами місцевих будівельних організацій. Вежа розташована в центрі міста, на найвищій відмітці в межах міського центру. Її добре видно з дальніх видових точок. Загальна висота башти 41 м.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Миколаївська церква&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На центральній площі, де відбувалися ради, за замовленням Глухівського сотника Федоровича у 1693 р. побудовано кам'яну Миколаївську церкву, котра до 1784 р. була головною громадською спорудою України, перед нею відбувалися козацькі ради, тут обирали гетьманів, тут же їх і проклинали. Зодчий цієї чудової споруди — Матвій Єфимов, керівник артілі будівничих майстрів.&lt;br /&gt;
Збудовано церкву на місці однойменної дерев'яної, контракт на побудову було укладено 8 лютого 1693 р. Зразком правила Михайлівська церква в Глухові збудована тим же майстром 1692 р. первісно була тридільною триверховою з двозаломним центральним верхом, збудована в стилі українського барокко. У 18 ст. церкву оточили численними низенькими побудовами-ризницями і притворами, з тих часів збереглася південна ризниця. 1811 р. при капітальному ремонті прибудовано нові південний і північний притвори. В 1871 р. за проектом Глухівського архітектора А. Гросса розібрано верх над бабинцем і прибудовано західний притвор з високою двоярусною дзвіницею, вінчання якої імітує тризаломний верх. Церква займає острівне положення. Висота центрального верху 30 м. &lt;br /&gt;
Миколаївська церква - головна домінанта Глухова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В 1884 році було затверджено проект побудови нової Трьох-Анастасіївської церкви.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Автором був академік із Сенкт-Петербурга Андрій Гун.  Церкву освячено 1893 р. на місці старої поставили каплицю (розібрано в 1950-ж р.) Трьох-Анастасіївська церква масивна, кубічна, п'ятиповерха, вшрішена в неовізантійському стилі. Храм тринефний, чотиристовпний, хрестоиокупольнйи, трьома абсидами і обширним підвалом. Храм пишно, з великим смаком декоровано зовні і всередини. У зовнішньому декорі переважають вертикальні членування -лопатки, вузьки високі вікна, напівколони, тощо.&lt;br /&gt;
В інтер'єрі велику цінність становлять розписи виконані 1893 року братами Павлом і Олександром Сведомськими. Розписи зроблено у вигляді геометричних орнаментів по золотому фону, подібно до розписів Володимирського собору у Києві.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Історичну цінність представляє Чоловіча гімназія.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Збудовано у 1880-х рр. Як корпус (навчальний) Глухівської 4-х класної, а потім : 4 класної чоловічої прогімназії, створеної на базі повітового училища. 1889 р. перетворено на повну 8-класну гімназію. Автор проекту, вірогідно, П.Шлейфер. У 1880-92 рр. Збудовано пансіон для гімназистів. Гімназія була визначним культурним осередком краю, навіть мала свій симфонічний оркестр. Тут навчалися художник Г.Нарбут, поет В.Нарбут, письменник Ю.Смолич, мистецтвознавець Ф. Ернст, археолог М.Ернст, історик В.Романовський, правник М.Василенко, композитор Ю.Шапорін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будинок Лютого.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Збудований в кінці 19 ст. як власний будинок відомої глухівської дворянської родини Лютих. Перед 1918 р. належав Павлу Петровичу Лютому Глухівському фотографу.&lt;br /&gt;
Двоповерховий на підвалі мурований будинок розташований на розі вулиць Києво-Московської (Радянська) і Шостенської (Леніна). Має два фасади південний і східний, прямий кут між якими зрізано і первісно було акцентовано вежею і еркером. Будинок вирішено в еклектичних архітектурних формах за переваженням стилістики французького Ренессансу і Барокко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Меценати  міста ХІХ-ХХ століть. Це :&lt;br /&gt;
1.	Родина Терещенків – 1 млн.500 тис. руб.&lt;br /&gt;
2.	Олександровичи – організували виставки талановитих учнів, надали допомогу Г.Нарбуту і Ю.Шапоріну.&lt;br /&gt;
3.	М.І.Неплюєв – надавали допомогу бідним і талановитим дітям.&lt;br /&gt;
4.	Сім’я Шугурових. Ніна Олександрівна передала музею Української старини у 1902 році колекцію книг 1348 шт., 114 фото, 53 гравюри та 88 археологічних пам’яток. (Додаток 1, 2)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
Сучасному людству, яке перейшло на якісно новий ступінь нового тисячоліття, потрібна історична оцінка минулих досягнень з метою визначення, що візьмемо з собою у майбутнє.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;br /&gt;
Глухівський краєзнавчий музей (hlukhiv.com.ua), Національний заповідник Глухів (Email: dikz@ukr.net)&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Скопенко Ольга Іванівна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B5.jpg&amp;diff=530913</id>
		<title>Файл:Загруженное.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B5.jpg&amp;diff=530913"/>
				<updated>2014-01-29T08:38:28Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Скопенко Ольга Іванівна: завантажив нову версію «Файл:Загруженное.jpg»&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Скопенко Ольга Іванівна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530910</id>
		<title>Wiki-стаття з теми &quot;Особливості появи архітектурних будівель Глухова&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530910"/>
				<updated>2014-01-29T08:37:08Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Скопенко Ольга Іванівна: /* Результати дослідження */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Назва проекту==&lt;br /&gt;
&amp;quot;Глухів історирко-архітектурний&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автори проекту==&lt;br /&gt;
учні 9 класу&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
Особливості появи архітектурних будівель Глухова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
проблема вивчення рідного краю є дуже актуальною у наш час.Вивчаючи минулу історію нашого краю таким способом, як це зроблено нашою пошуковою групою, отримуються не тільки знання, а ще передається безцінна скарбниця трепетного відношення до рідного краю, до унікальних пам’яток минулого «живої історії», що збереглись до нашого часу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
У кожну епоху виховують не абстрактну людину, а представника того чи іншого народу, носія певної національної культури. Для розширення світогляду, активізації творчих мрій, вивчення духовних надбань рідного краю, нашим захопленням стала дана дослідницька краєзнавча робота.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
Пошуково-дослідицький характер ставить на меті розвивати елементарні прийоми пошукової і дослідницької діяльності, формувати вміння і навички самостійного здобуття знань, підвищення пізнавальної активності і розвитку творчих здібностей.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
[[Файл:Images_%288%29.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протягом майже всього 18 ст. Глухів був столицею України, резиденцією гетьманів, резиденцією останніх гетьманів, ареною державницьких змагань і прикрих поразок.&lt;br /&gt;
&amp;quot;Доля міста подібна долі всієї України, руйнування, спроби відродження, пожежі, теперішня ситуація ...» та все ж не зважаючи на історичні катаклізми, тут збереглося 52 унікальних пам'ятки оборонної, церковної та цивільної архітектури, є малодосліджений археологічний культурний пласт, неповторний природний ландшафт, визначні місця, пов'язані з іменами багатьох видатних Українців&lt;br /&gt;
Тисячолітній Глухів багатий не тільки пам'ятниками історичної минувшини, а й літературно-мистецьким надбанням. Борис Олійник писав: &amp;quot;Якщо з цього гнізда вилетіли такі два могутні орли, як Максим Березовський і Дмитро Бортнянський, то Глухів виправдав своє призначення в історії українського народу&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Місто Глухів засноване в кінці X ст. Глухів згадується в давньоруських літописах тричі - в 1152, 1167 та 1239 р.р. Частково зруйноване монголо-татарами 1239 р. Городище запустіло 1352 р. після епідемії чуми.&lt;br /&gt;
Городище   площею   близько   2,7   га   розташоване   на   мису   прирічного лівобережного плато, обмеженому з заходу долиною р. Есмань, а півночі долиною струмка Нетеча (інші назви - Малоча, Починок), який нині пересох. Городище обмежують: з заходу і півночі - вул. Валова, з півдня - вул. Спартака, зі сходу - вул. Леніна. Городище має неправильну форму плану, близьку до овалу.&lt;br /&gt;
З укріпленнями Глухівської фортеці пов'язано визначну подію в історії України - Глухівську оборону проти польської армії взимку 1663-64 р.р.&lt;br /&gt;
В 1685 р. укріплення Глухова знищила пожежа. Після цього їх реконструювали, створивши єдину загальноміську фортецю: в  плані лінія укріплень була овальною з 12 бастіонами і напівбастіонами. &lt;br /&gt;
Земляний вал з бруствером ішов по рельєфу , повторюючи його вигини. З боку Есмані і струмка Нетечі рову не було, а лише з напільного східного боку місто огинала плавна дуга з ровом. Периметр фортеці становив 2300 м і вона мала 5 брам. 1749 р. за проектом інженера-підполковника Д. Дебоскета кондуктор Ю.Наумов реконструював фортечні брами. У 1766-69 р.р. за проектом архіт. А.П.Квасова споруджено муровані брами – Московську і Київську.&lt;br /&gt;
Говорячи про сьогоднішній Глухів не можна не зупинитись на його історико-архітектурних пам’ятках, бо вони не тільки бережуть історичну пам'ять міста, але й в значній мірі визначають його неповторний вигляд.&lt;br /&gt;
[[Файл:Images_%286%29.jpg]]&lt;br /&gt;
Ми не можемо не згадати про пам’ятку культури, яка була побудована на честь доньки Петра І Єлизавети, яка двічі приїздила до Глухова. Це Київська брама або ворота.Брама збудована в стилі раннього класицизму з відголосками барокко: спарені колони, рустовані пілястри, розкрепований карніз і фронтон, а також кругла скульптура (не збереглася).&lt;br /&gt;
Брама стоїть посередині частково збереженої західної частини давньої фортеці і замикає собою перспективу головної вулиці.&lt;br /&gt;
На головній вулиці Києво-Московській знаходилось багато історичних споруд :&lt;br /&gt;
1.	Дитячий притулок для дітей та сиріт, споруджений  у 1872 р на кошти М.Терещенка (зараз ЗОШ № 3 для дітей 1-3 класів);&lt;br /&gt;
2.	Трьох класне міське училище ім.Ф.Терещенка (побудоване у 1903 році на кошти брата Миколи Терещенка Федора. Це пам’ятка неокласицизму і меценатської діяльності родини Терещенків.&lt;br /&gt;
3.	Чоловіча гімназія (побудована у 1880 році як навчальний корпус 4-х класної , а потім 8 класної гімназії. Гімназія була визначальним культурним осередком краю – мала свій симфонічний оркестр. Тут навчалися  брати Нарбути, Ернсти, історик Романовський, О.Довженко,  Шапорін, С.Сергеєв-Ценський та інші видатні таланти (зараз центральний корпус педагогічного університету).&lt;br /&gt;
4.	Будинок Бештака і Неплюєва. Двоповерхова споруда, на І поверсі 4 магазини, а на ІІ поверсі перший кінотеатр м.Глухова.&lt;br /&gt;
5.	У нашому місті жив і працював М.І.Неплюєв, педагог, філософ і громадський діяч (1851-1908) організатор Хрестовоздвиженського трудового братства на Глухівщині. Від був меценатом для талановитих і обдарованих дітей із бідних сімей ( зараз це будинок райдержадміністрації) . Це один з найкращих будинків епохи класицизму на Сумщині.&lt;br /&gt;
6.	Вчительський інститут. Засновано в 1874 р. (із 3 будівель). Першим його директором був учень К.Ушинського - А.В.Білявський. Це був другий в Україні найвидатнішій педагогічний вищий навчальний заклад &lt;br /&gt;
7.	Будинок Лютого належав дворянській родині, а у 1918 році жив П.П.Лютий, фотограф. Двоповерховий будинок в стилі французького Ренесансу і Бароко (зараз будинок юнацтва і бібліотека для дітей).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не можна не згадати архітектурну споруду Водогінну Башту, [[Файл:Images_%285%29.jpg]]яка була споруджена в 1927-28р.р., у зв’язку з влаштуванням водогону в Глухові. Автора проекту не встановлено, збудовано силами місцевих будівельних організацій. Вежа розташована в центрі міста, на найвищій відмітці в межах міського центру. Її добре видно з дальніх видових точок. Загальна висота башти 41 м.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Миколаївська церква&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На центральній площі, де відбувалися ради, за замовленням Глухівського сотника Федоровича у 1693 р. побудовано кам'яну Миколаївську церкву, котра до 1784 р. була головною громадською спорудою України, перед нею відбувалися козацькі ради, тут обирали гетьманів, тут же їх і проклинали. Зодчий цієї чудової споруди — Матвій Єфимов, керівник артілі будівничих майстрів.&lt;br /&gt;
Збудовано церкву на місці однойменної дерев'яної, контракт на побудову було укладено 8 лютого 1693 р. Зразком правила Михайлівська церква в Глухові збудована тим же майстром 1692 р. первісно була тридільною триверховою з двозаломним центральним верхом, збудована в стилі українського барокко. У 18 ст. церкву оточили численними низенькими побудовами-ризницями і притворами, з тих часів збереглася південна ризниця. 1811 р. при капітальному ремонті прибудовано нові південний і північний притвори. В 1871 р. за проектом Глухівського архітектора А. Гросса розібрано верх над бабинцем і прибудовано західний притвор з високою двоярусною дзвіницею, вінчання якої імітує тризаломний верх. Церква займає острівне положення. Висота центрального верху 30 м. &lt;br /&gt;
Миколаївська церква - головна домінанта Глухова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В 1884 році було затверджено проект побудови нової Трьох-Анастасіївської церкви.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Автором був академік із Сенкт-Петербурга Андрій Гун.  Церкву освячено 1893 р. на місці старої поставили каплицю (розібрано в 1950-ж р.) Трьох-Анастасіївська церква масивна, кубічна, п'ятиповерха, вшрішена в неовізантійському стилі. Храм тринефний, чотиристовпний, хрестоиокупольнйи, трьома абсидами і обширним підвалом. Храм пишно, з великим смаком декоровано зовні і всередини. У зовнішньому декорі переважають вертикальні членування -лопатки, вузьки високі вікна, напівколони, тощо.&lt;br /&gt;
В інтер'єрі велику цінність становлять розписи виконані 1893 року братами Павлом і Олександром Сведомськими. Розписи зроблено у вигляді геометричних орнаментів по золотому фону, подібно до розписів Володимирського собору у Києві.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Історичну цінність представляє Чоловіча гімназія.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Збудовано у 1880-х рр. Як корпус (навчальний) Глухівської 4-х класної, а потім : 4 класної чоловічої прогімназії, створеної на базі повітового училища. 1889 р. перетворено на повну 8-класну гімназію. Автор проекту, вірогідно, П.Шлейфер. У 1880-92 рр. Збудовано пансіон для гімназистів. Гімназія була визначним культурним осередком краю, навіть мала свій симфонічний оркестр. Тут навчалися художник Г.Нарбут, поет В.Нарбут, письменник Ю.Смолич, мистецтвознавець Ф. Ернст, археолог М.Ернст, історик В.Романовський, правник М.Василенко, композитор Ю.Шапорін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будинок Лютого.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Збудований в кінці 19 ст. як власний будинок відомої глухівської дворянської родини Лютих. Перед 1918 р. належав Павлу Петровичу Лютому Глухівському фотографу.&lt;br /&gt;
Двоповерховий на підвалі мурований будинок розташований на розі вулиць Києво-Московської (Радянська) і Шостенської (Леніна). Має два фасади південний і східний, прямий кут між якими зрізано і первісно було акцентовано вежею і еркером. Будинок вирішено в еклектичних архітектурних формах за переваженням стилістики французького Ренессансу і Барокко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Меценати  міста ХІХ-ХХ століть. Це :&lt;br /&gt;
1.	Родина Терещенків – 1 млн.500 тис. руб.&lt;br /&gt;
2.	Олександровичи – організували виставки талановитих учнів, надали допомогу Г.Нарбуту і Ю.Шапоріну.&lt;br /&gt;
3.	М.І.Неплюєв – надавали допомогу бідним і талановитим дітям.&lt;br /&gt;
4.	Сім’я Шугурових. Ніна Олександрівна передала музею Української старини у 1902 році колекцію книг 1348 шт., 114 фото, 53 гравюри та 88 археологічних пам’яток. (Додаток 1, 2)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
Сучасному людству, яке перейшло на якісно новий ступінь нового тисячоліття, потрібна історична оцінка минулих досягнень з метою визначення, що візьмемо з собою у майбутнє.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;br /&gt;
Глухівський краєзнавчий музей (hlukhiv.com.ua), Національний заповідник Глухів (Email: dikz@ukr.net)&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Скопенко Ольга Іванівна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Images_(6).jpg&amp;diff=530907</id>
		<title>Файл:Images (6).jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Images_(6).jpg&amp;diff=530907"/>
				<updated>2014-01-29T08:36:09Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Скопенко Ольга Іванівна: завантажив нову версію «Файл:Images (6).jpg»&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Скопенко Ольга Іванівна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530905</id>
		<title>Wiki-стаття з теми &quot;Особливості появи архітектурних будівель Глухова&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530905"/>
				<updated>2014-01-29T08:34:34Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Скопенко Ольга Іванівна: /* Результати дослідження */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Назва проекту==&lt;br /&gt;
&amp;quot;Глухів історирко-архітектурний&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автори проекту==&lt;br /&gt;
учні 9 класу&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
Особливості появи архітектурних будівель Глухова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
проблема вивчення рідного краю є дуже актуальною у наш час.Вивчаючи минулу історію нашого краю таким способом, як це зроблено нашою пошуковою групою, отримуються не тільки знання, а ще передається безцінна скарбниця трепетного відношення до рідного краю, до унікальних пам’яток минулого «живої історії», що збереглись до нашого часу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
У кожну епоху виховують не абстрактну людину, а представника того чи іншого народу, носія певної національної культури. Для розширення світогляду, активізації творчих мрій, вивчення духовних надбань рідного краю, нашим захопленням стала дана дослідницька краєзнавча робота.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
Пошуково-дослідицький характер ставить на меті розвивати елементарні прийоми пошукової і дослідницької діяльності, формувати вміння і навички самостійного здобуття знань, підвищення пізнавальної активності і розвитку творчих здібностей.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
[[Файл:Images_%288%29.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протягом майже всього 18 ст. Глухів був столицею України, резиденцією гетьманів, резиденцією останніх гетьманів, ареною державницьких змагань і прикрих поразок.&lt;br /&gt;
&amp;quot;Доля міста подібна долі всієї України, руйнування, спроби відродження, пожежі, теперішня ситуація ...» та все ж не зважаючи на історичні катаклізми, тут збереглося 52 унікальних пам'ятки оборонної, церковної та цивільної архітектури, є малодосліджений археологічний культурний пласт, неповторний природний ландшафт, визначні місця, пов'язані з іменами багатьох видатних Українців&lt;br /&gt;
Тисячолітній Глухів багатий не тільки пам'ятниками історичної минувшини, а й літературно-мистецьким надбанням. Борис Олійник писав: &amp;quot;Якщо з цього гнізда вилетіли такі два могутні орли, як Максим Березовський і Дмитро Бортнянський, то Глухів виправдав своє призначення в історії українського народу&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Місто Глухів засноване в кінці X ст. Глухів згадується в давньоруських літописах тричі - в 1152, 1167 та 1239 р.р. Частково зруйноване монголо-татарами 1239 р. Городище запустіло 1352 р. після епідемії чуми.&lt;br /&gt;
Городище   площею   близько   2,7   га   розташоване   на   мису   прирічного лівобережного плато, обмеженому з заходу долиною р. Есмань, а півночі долиною струмка Нетеча (інші назви - Малоча, Починок), який нині пересох. Городище обмежують: з заходу і півночі - вул. Валова, з півдня - вул. Спартака, зі сходу - вул. Леніна. Городище має неправильну форму плану, близьку до овалу.&lt;br /&gt;
З укріпленнями Глухівської фортеці пов'язано визначну подію в історії України - Глухівську оборону проти польської армії взимку 1663-64 р.р.&lt;br /&gt;
В 1685 р. укріплення Глухова знищила пожежа. Після цього їх реконструювали, створивши єдину загальноміську фортецю: в  плані лінія укріплень була овальною з 12 бастіонами і напівбастіонами. &lt;br /&gt;
Земляний вал з бруствером ішов по рельєфу , повторюючи його вигини. З боку Есмані і струмка Нетечі рову не було, а лише з напільного східного боку місто огинала плавна дуга з ровом. Периметр фортеці становив 2300 м і вона мала 5 брам. 1749 р. за проектом інженера-підполковника Д. Дебоскета кондуктор Ю.Наумов реконструював фортечні брами. У 1766-69 р.р. за проектом архіт. А.П.Квасова споруджено муровані брами – Московську і Київську.&lt;br /&gt;
Говорячи про сьогоднішній Глухів не можна не зупинитись на його історико-архітектурних пам’ятках, бо вони не тільки бережуть історичну пам'ять міста, але й в значній мірі визначають його неповторний вигляд.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ми не можемо не згадати про пам’ятку культури, яка була побудована на честь доньки Петра І Єлизавети, яка двічі приїздила до Глухова. Це Київська брама або ворота.Брама збудована в стилі раннього класицизму з відголосками барокко: спарені колони, рустовані пілястри, розкрепований карніз і фронтон, а також кругла скульптура (не збереглася).&lt;br /&gt;
Брама стоїть посередині частково збереженої західної частини давньої фортеці і замикає собою перспективу головної вулиці.&lt;br /&gt;
На головній вулиці Києво-Московській знаходилось багато історичних споруд :&lt;br /&gt;
1.	Дитячий притулок для дітей та сиріт, споруджений  у 1872 р на кошти М.Терещенка (зараз ЗОШ № 3 для дітей 1-3 класів);&lt;br /&gt;
2.	Трьох класне міське училище ім.Ф.Терещенка (побудоване у 1903 році на кошти брата Миколи Терещенка Федора. Це пам’ятка неокласицизму і меценатської діяльності родини Терещенків.&lt;br /&gt;
3.	Чоловіча гімназія (побудована у 1880 році як навчальний корпус 4-х класної , а потім 8 класної гімназії. Гімназія була визначальним культурним осередком краю – мала свій симфонічний оркестр. Тут навчалися  брати Нарбути, Ернсти, історик Романовський, О.Довженко,  Шапорін, С.Сергеєв-Ценський та інші видатні таланти (зараз центральний корпус педагогічного університету).&lt;br /&gt;
4.	Будинок Бештака і Неплюєва. Двоповерхова споруда, на І поверсі 4 магазини, а на ІІ поверсі перший кінотеатр м.Глухова.&lt;br /&gt;
5.	У нашому місті жив і працював М.І.Неплюєв, педагог, філософ і громадський діяч (1851-1908) організатор Хрестовоздвиженського трудового братства на Глухівщині. Від був меценатом для талановитих і обдарованих дітей із бідних сімей ( зараз це будинок райдержадміністрації) . Це один з найкращих будинків епохи класицизму на Сумщині.&lt;br /&gt;
6.	Вчительський інститут. Засновано в 1874 р. (із 3 будівель). Першим його директором був учень К.Ушинського - А.В.Білявський. Це був другий в Україні найвидатнішій педагогічний вищий навчальний заклад &lt;br /&gt;
7.	Будинок Лютого належав дворянській родині, а у 1918 році жив П.П.Лютий, фотограф. Двоповерховий будинок в стилі французького Ренесансу і Бароко (зараз будинок юнацтва і бібліотека для дітей).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не можна не згадати архітектурну споруду Водогінну Башту, [[Файл:Images_%285%29.jpg]]яка була споруджена в 1927-28р.р., у зв’язку з влаштуванням водогону в Глухові. Автора проекту не встановлено, збудовано силами місцевих будівельних організацій. Вежа розташована в центрі міста, на найвищій відмітці в межах міського центру. Її добре видно з дальніх видових точок. Загальна висота башти 41 м.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Миколаївська церква&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На центральній площі, де відбувалися ради, за замовленням Глухівського сотника Федоровича у 1693 р. побудовано кам'яну Миколаївську церкву, котра до 1784 р. була головною громадською спорудою України, перед нею відбувалися козацькі ради, тут обирали гетьманів, тут же їх і проклинали. Зодчий цієї чудової споруди — Матвій Єфимов, керівник артілі будівничих майстрів.&lt;br /&gt;
Збудовано церкву на місці однойменної дерев'яної, контракт на побудову було укладено 8 лютого 1693 р. Зразком правила Михайлівська церква в Глухові збудована тим же майстром 1692 р. первісно була тридільною триверховою з двозаломним центральним верхом, збудована в стилі українського барокко. У 18 ст. церкву оточили численними низенькими побудовами-ризницями і притворами, з тих часів збереглася південна ризниця. 1811 р. при капітальному ремонті прибудовано нові південний і північний притвори. В 1871 р. за проектом Глухівського архітектора А. Гросса розібрано верх над бабинцем і прибудовано західний притвор з високою двоярусною дзвіницею, вінчання якої імітує тризаломний верх. Церква займає острівне положення. Висота центрального верху 30 м. &lt;br /&gt;
Миколаївська церква - головна домінанта Глухова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В 1884 році було затверджено проект побудови нової Трьох-Анастасіївської церкви.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Автором був академік із Сенкт-Петербурга Андрій Гун.  Церкву освячено 1893 р. на місці старої поставили каплицю (розібрано в 1950-ж р.) Трьох-Анастасіївська церква масивна, кубічна, п'ятиповерха, вшрішена в неовізантійському стилі. Храм тринефний, чотиристовпний, хрестоиокупольнйи, трьома абсидами і обширним підвалом. Храм пишно, з великим смаком декоровано зовні і всередини. У зовнішньому декорі переважають вертикальні членування -лопатки, вузьки високі вікна, напівколони, тощо.&lt;br /&gt;
В інтер'єрі велику цінність становлять розписи виконані 1893 року братами Павлом і Олександром Сведомськими. Розписи зроблено у вигляді геометричних орнаментів по золотому фону, подібно до розписів Володимирського собору у Києві.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Історичну цінність представляє Чоловіча гімназія.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Збудовано у 1880-х рр. Як корпус (навчальний) Глухівської 4-х класної, а потім : 4 класної чоловічої прогімназії, створеної на базі повітового училища. 1889 р. перетворено на повну 8-класну гімназію. Автор проекту, вірогідно, П.Шлейфер. У 1880-92 рр. Збудовано пансіон для гімназистів. Гімназія була визначним культурним осередком краю, навіть мала свій симфонічний оркестр. Тут навчалися художник Г.Нарбут, поет В.Нарбут, письменник Ю.Смолич, мистецтвознавець Ф. Ернст, археолог М.Ернст, історик В.Романовський, правник М.Василенко, композитор Ю.Шапорін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будинок Лютого.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Збудований в кінці 19 ст. як власний будинок відомої глухівської дворянської родини Лютих. Перед 1918 р. належав Павлу Петровичу Лютому Глухівському фотографу.&lt;br /&gt;
Двоповерховий на підвалі мурований будинок розташований на розі вулиць Києво-Московської (Радянська) і Шостенської (Леніна). Має два фасади південний і східний, прямий кут між якими зрізано і первісно було акцентовано вежею і еркером. Будинок вирішено в еклектичних архітектурних формах за переваженням стилістики французького Ренессансу і Барокко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Меценати  міста ХІХ-ХХ століть. Це :&lt;br /&gt;
1.	Родина Терещенків – 1 млн.500 тис. руб.&lt;br /&gt;
2.	Олександровичи – організували виставки талановитих учнів, надали допомогу Г.Нарбуту і Ю.Шапоріну.&lt;br /&gt;
3.	М.І.Неплюєв – надавали допомогу бідним і талановитим дітям.&lt;br /&gt;
4.	Сім’я Шугурових. Ніна Олександрівна передала музею Української старини у 1902 році колекцію книг 1348 шт., 114 фото, 53 гравюри та 88 археологічних пам’яток. (Додаток 1, 2)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
Сучасному людству, яке перейшло на якісно новий ступінь нового тисячоліття, потрібна історична оцінка минулих досягнень з метою визначення, що візьмемо з собою у майбутнє.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;br /&gt;
Глухівський краєзнавчий музей (hlukhiv.com.ua), Національний заповідник Глухів (Email: dikz@ukr.net)&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Скопенко Ольга Іванівна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530901</id>
		<title>Wiki-стаття з теми &quot;Особливості появи архітектурних будівель Глухова&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530901"/>
				<updated>2014-01-29T08:33:11Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Скопенко Ольга Іванівна: /* Результати дослідження */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Назва проекту==&lt;br /&gt;
&amp;quot;Глухів історирко-архітектурний&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автори проекту==&lt;br /&gt;
учні 9 класу&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
Особливості появи архітектурних будівель Глухова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
проблема вивчення рідного краю є дуже актуальною у наш час.Вивчаючи минулу історію нашого краю таким способом, як це зроблено нашою пошуковою групою, отримуються не тільки знання, а ще передається безцінна скарбниця трепетного відношення до рідного краю, до унікальних пам’яток минулого «живої історії», що збереглись до нашого часу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
У кожну епоху виховують не абстрактну людину, а представника того чи іншого народу, носія певної національної культури. Для розширення світогляду, активізації творчих мрій, вивчення духовних надбань рідного краю, нашим захопленням стала дана дослідницька краєзнавча робота.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
Пошуково-дослідицький характер ставить на меті розвивати елементарні прийоми пошукової і дослідницької діяльності, формувати вміння і навички самостійного здобуття знань, підвищення пізнавальної активності і розвитку творчих здібностей.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
[[Файл:Images_%288%29.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протягом майже всього 18 ст. Глухів був столицею України, резиденцією гетьманів, резиденцією останніх гетьманів, ареною державницьких змагань і прикрих поразок.&lt;br /&gt;
&amp;quot;Доля міста подібна долі всієї України, руйнування, спроби відродження, пожежі, теперішня ситуація ...» та все ж не зважаючи на історичні катаклізми, тут збереглося 52 унікальних пам'ятки оборонної, церковної та цивільної архітектури, є малодосліджений археологічний культурний пласт, неповторний природний ландшафт, визначні місця, пов'язані з іменами багатьох видатних Українців&lt;br /&gt;
Тисячолітній Глухів багатий не тільки пам'ятниками історичної минувшини, а й літературно-мистецьким надбанням. Борис Олійник писав: &amp;quot;Якщо з цього гнізда вилетіли такі два могутні орли, як Максим Березовський і Дмитро Бортнянський, то Глухів виправдав своє призначення в історії українського народу&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Місто Глухів засноване в кінці X ст. Глухів згадується в давньоруських літописах тричі - в 1152, 1167 та 1239 р.р. Частково зруйноване монголо-татарами 1239 р. Городище запустіло 1352 р. після епідемії чуми.&lt;br /&gt;
Городище   площею   близько   2,7   га   розташоване   на   мису   прирічного лівобережного плато, обмеженому з заходу долиною р. Есмань, а півночі долиною струмка Нетеча (інші назви - Малоча, Починок), який нині пересох. Городище обмежують: з заходу і півночі - вул. Валова, з півдня - вул. Спартака, зі сходу - вул. Леніна. Городище має неправильну форму плану, близьку до овалу.&lt;br /&gt;
З укріпленнями Глухівської фортеці пов'язано визначну подію в історії України - Глухівську оборону проти польської армії взимку 1663-64 р.р.&lt;br /&gt;
В 1685 р. укріплення Глухова знищила пожежа. Після цього їх реконструювали, створивши єдину загальноміську фортецю: в  плані лінія укріплень була овальною з 12 бастіонами і напівбастіонами. &lt;br /&gt;
Земляний вал з бруствером ішов по рельєфу , повторюючи його вигини. З боку Есмані і струмка Нетечі рову не було, а лише з напільного східного боку місто огинала плавна дуга з ровом. Периметр фортеці становив 2300 м і вона мала 5 брам. 1749 р. за проектом інженера-підполковника Д. Дебоскета кондуктор Ю.Наумов реконструював фортечні брами. У 1766-69 р.р. за проектом архіт. А.П.Квасова споруджено муровані брами – Московську і Київську.&lt;br /&gt;
Говорячи про сьогоднішній Глухів не можна не зупинитись на його історико-архітектурних пам’ятках, бо вони не тільки бережуть історичну пам'ять міста, але й в значній мірі визначають його неповторний вигляд.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ми не можемо не згадати про пам’ятку культури, яка була побудована на честь доньки Петра І Єлизавети, яка двічі приїздила до Глухова. Це Київська брама або ворота.Брама збудована в стилі раннього класицизму з відголосками барокко: спарені колони, рустовані пілястри, розкрепований карніз і фронтон, а також кругла скульптура (не збереглася).&lt;br /&gt;
Брама стоїть посередині частково збереженої західної частини давньої фортеці і замикає собою перспективу головної вулиці.&lt;br /&gt;
На головній вулиці Києво-Московській знаходилось багато історичних споруд :&lt;br /&gt;
1.	Дитячий притулок для дітей та сиріт, споруджений  у 1872 р на кошти М.Терещенка (зараз ЗОШ № 3 для дітей 1-3 класів);&lt;br /&gt;
2.	Трьох класне міське училище ім.Ф.Терещенка (побудоване у 1903 році на кошти брата Миколи Терещенка Федора. Це пам’ятка неокласицизму і меценатської діяльності родини Терещенків.&lt;br /&gt;
3.	Чоловіча гімназія (побудована у 1880 році як навчальний корпус 4-х класної , а потім 8 класної гімназії. Гімназія була визначальним культурним осередком краю – мала свій симфонічний оркестр. Тут навчалися  брати Нарбути, Ернсти, історик Романовський, О.Довженко,  Шапорін, С.Сергеєв-Ценський та інші видатні таланти (зараз центральний корпус педагогічного університету).&lt;br /&gt;
4.	Будинок Бештака і Неплюєва. Двоповерхова споруда, на І поверсі 4 магазини, а на ІІ поверсі перший кінотеатр м.Глухова.&lt;br /&gt;
5.	У нашому місті жив і працював М.І.Неплюєв, педагог, філософ і громадський діяч (1851-1908) організатор Хрестовоздвиженського трудового братства на Глухівщині. Від був меценатом для талановитих і обдарованих дітей із бідних сімей ( зараз це будинок райдержадміністрації) . Це один з найкращих будинків епохи класицизму на Сумщині.&lt;br /&gt;
6.	Вчительський інститут. Засновано в 1874 р. (із 3 будівель). Першим його директором був учень К.Ушинського - А.В.Білявський. Це був другий в Україні найвидатнішій педагогічний вищий навчальний заклад &lt;br /&gt;
7.	Будинок Лютого належав дворянській родині, а у 1918 році жив П.П.Лютий, фотограф. Двоповерховий будинок в стилі французького Ренесансу і Бароко (зараз будинок юнацтва і бібліотека для дітей).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не можна не згадати архітектурну споруду Водогінну Башту, [[Файл:images/8/8b/Images_%285%29.jpg]]яка була споруджена в 1927-28р.р., у зв’язку з влаштуванням водогону в Глухові. Автора проекту не встановлено, збудовано силами місцевих будівельних організацій. Вежа розташована в центрі міста, на найвищій відмітці в межах міського центру. Її добре видно з дальніх видових точок. Загальна висота башти 41 м.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Миколаївська церква&lt;br /&gt;
[[Файл:.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На центральній площі, де відбувалися ради, за замовленням Глухівського сотника Федоровича у 1693 р. побудовано кам'яну Миколаївську церкву, котра до 1784 р. була головною громадською спорудою України, перед нею відбувалися козацькі ради, тут обирали гетьманів, тут же їх і проклинали. Зодчий цієї чудової споруди — Матвій Єфимов, керівник артілі будівничих майстрів.&lt;br /&gt;
Збудовано церкву на місці однойменної дерев'яної, контракт на побудову було укладено 8 лютого 1693 р. Зразком правила Михайлівська церква в Глухові збудована тим же майстром 1692 р. первісно була тридільною триверховою з двозаломним центральним верхом, збудована в стилі українського барокко. У 18 ст. церкву оточили численними низенькими побудовами-ризницями і притворами, з тих часів збереглася південна ризниця. 1811 р. при капітальному ремонті прибудовано нові південний і північний притвори. В 1871 р. за проектом Глухівського архітектора А. Гросса розібрано верх над бабинцем і прибудовано західний притвор з високою двоярусною дзвіницею, вінчання якої імітує тризаломний верх. Церква займає острівне положення. Висота центрального верху 30 м. &lt;br /&gt;
Миколаївська церква - головна домінанта Глухова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В 1884 році було затверджено проект побудови нової Трьох-Анастасіївської церкви.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Автором був академік із Сенкт-Петербурга Андрій Гун.  Церкву освячено 1893 р. на місці старої поставили каплицю (розібрано в 1950-ж р.) Трьох-Анастасіївська церква масивна, кубічна, п'ятиповерха, вшрішена в неовізантійському стилі. Храм тринефний, чотиристовпний, хрестоиокупольнйи, трьома абсидами і обширним підвалом. Храм пишно, з великим смаком декоровано зовні і всередини. У зовнішньому декорі переважають вертикальні членування -лопатки, вузьки високі вікна, напівколони, тощо.&lt;br /&gt;
В інтер'єрі велику цінність становлять розписи виконані 1893 року братами Павлом і Олександром Сведомськими. Розписи зроблено у вигляді геометричних орнаментів по золотому фону, подібно до розписів Володимирського собору у Києві.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Історичну цінність представляє Чоловіча гімназія.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Збудовано у 1880-х рр. Як корпус (навчальний) Глухівської 4-х класної, а потім : 4 класної чоловічої прогімназії, створеної на базі повітового училища. 1889 р. перетворено на повну 8-класну гімназію. Автор проекту, вірогідно, П.Шлейфер. У 1880-92 рр. Збудовано пансіон для гімназистів. Гімназія була визначним культурним осередком краю, навіть мала свій симфонічний оркестр. Тут навчалися художник Г.Нарбут, поет В.Нарбут, письменник Ю.Смолич, мистецтвознавець Ф. Ернст, археолог М.Ернст, історик В.Романовський, правник М.Василенко, композитор Ю.Шапорін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будинок Лютого.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Збудований в кінці 19 ст. як власний будинок відомої глухівської дворянської родини Лютих. Перед 1918 р. належав Павлу Петровичу Лютому Глухівському фотографу.&lt;br /&gt;
Двоповерховий на підвалі мурований будинок розташований на розі вулиць Києво-Московської (Радянська) і Шостенської (Леніна). Має два фасади південний і східний, прямий кут між якими зрізано і первісно було акцентовано вежею і еркером. Будинок вирішено в еклектичних архітектурних формах за переваженням стилістики французького Ренессансу і Барокко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Меценати  міста ХІХ-ХХ століть. Це :&lt;br /&gt;
1.	Родина Терещенків – 1 млн.500 тис. руб.&lt;br /&gt;
2.	Олександровичи – організували виставки талановитих учнів, надали допомогу Г.Нарбуту і Ю.Шапоріну.&lt;br /&gt;
3.	М.І.Неплюєв – надавали допомогу бідним і талановитим дітям.&lt;br /&gt;
4.	Сім’я Шугурових. Ніна Олександрівна передала музею Української старини у 1902 році колекцію книг 1348 шт., 114 фото, 53 гравюри та 88 археологічних пам’яток. (Додаток 1, 2)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
Сучасному людству, яке перейшло на якісно новий ступінь нового тисячоліття, потрібна історична оцінка минулих досягнень з метою визначення, що візьмемо з собою у майбутнє.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;br /&gt;
Глухівський краєзнавчий музей (hlukhiv.com.ua), Національний заповідник Глухів (Email: dikz@ukr.net)&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Скопенко Ольга Іванівна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Images_(5).jpg&amp;diff=530900</id>
		<title>Файл:Images (5).jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Images_(5).jpg&amp;diff=530900"/>
				<updated>2014-01-29T08:32:09Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Скопенко Ольга Іванівна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Скопенко Ольга Іванівна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530896</id>
		<title>Wiki-стаття з теми &quot;Особливості появи архітектурних будівель Глухова&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530896"/>
				<updated>2014-01-29T08:29:17Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Скопенко Ольга Іванівна: /* Результати дослідження */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Назва проекту==&lt;br /&gt;
&amp;quot;Глухів історирко-архітектурний&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автори проекту==&lt;br /&gt;
учні 9 класу&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
Особливості появи архітектурних будівель Глухова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
проблема вивчення рідного краю є дуже актуальною у наш час.Вивчаючи минулу історію нашого краю таким способом, як це зроблено нашою пошуковою групою, отримуються не тільки знання, а ще передається безцінна скарбниця трепетного відношення до рідного краю, до унікальних пам’яток минулого «живої історії», що збереглись до нашого часу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
У кожну епоху виховують не абстрактну людину, а представника того чи іншого народу, носія певної національної культури. Для розширення світогляду, активізації творчих мрій, вивчення духовних надбань рідного краю, нашим захопленням стала дана дослідницька краєзнавча робота.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
Пошуково-дослідицький характер ставить на меті розвивати елементарні прийоми пошукової і дослідницької діяльності, формувати вміння і навички самостійного здобуття знань, підвищення пізнавальної активності і розвитку творчих здібностей.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
[[Файл:Images_%288%29.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протягом майже всього 18 ст. Глухів був столицею України, резиденцією гетьманів, резиденцією останніх гетьманів, ареною державницьких змагань і прикрих поразок.&lt;br /&gt;
&amp;quot;Доля міста подібна долі всієї України, руйнування, спроби відродження, пожежі, теперішня ситуація ...» та все ж не зважаючи на історичні катаклізми, тут збереглося 52 унікальних пам'ятки оборонної, церковної та цивільної архітектури, є малодосліджений археологічний культурний пласт, неповторний природний ландшафт, визначні місця, пов'язані з іменами багатьох видатних Українців&lt;br /&gt;
Тисячолітній Глухів багатий не тільки пам'ятниками історичної минувшини, а й літературно-мистецьким надбанням. Борис Олійник писав: &amp;quot;Якщо з цього гнізда вилетіли такі два могутні орли, як Максим Березовський і Дмитро Бортнянський, то Глухів виправдав своє призначення в історії українського народу&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Місто Глухів засноване в кінці X ст. Глухів згадується в давньоруських літописах тричі - в 1152, 1167 та 1239 р.р. Частково зруйноване монголо-татарами 1239 р. Городище запустіло 1352 р. після епідемії чуми.&lt;br /&gt;
Городище   площею   близько   2,7   га   розташоване   на   мису   прирічного лівобережного плато, обмеженому з заходу долиною р. Есмань, а півночі долиною струмка Нетеча (інші назви - Малоча, Починок), який нині пересох. Городище обмежують: з заходу і півночі - вул. Валова, з півдня - вул. Спартака, зі сходу - вул. Леніна. Городище має неправильну форму плану, близьку до овалу.&lt;br /&gt;
З укріпленнями Глухівської фортеці пов'язано визначну подію в історії України - Глухівську оборону проти польської армії взимку 1663-64 р.р.&lt;br /&gt;
В 1685 р. укріплення Глухова знищила пожежа. Після цього їх реконструювали, створивши єдину загальноміську фортецю: в  плані лінія укріплень була овальною з 12 бастіонами і напівбастіонами. &lt;br /&gt;
Земляний вал з бруствером ішов по рельєфу , повторюючи його вигини. З боку Есмані і струмка Нетечі рову не було, а лише з напільного східного боку місто огинала плавна дуга з ровом. Периметр фортеці становив 2300 м і вона мала 5 брам. 1749 р. за проектом інженера-підполковника Д. Дебоскета кондуктор Ю.Наумов реконструював фортечні брами. У 1766-69 р.р. за проектом архіт. А.П.Квасова споруджено муровані брами – Московську і Київську.&lt;br /&gt;
Говорячи про сьогоднішній Глухів не можна не зупинитись на його історико-архітектурних пам’ятках, бо вони не тільки бережуть історичну пам'ять міста, але й в значній мірі визначають його неповторний вигляд.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ми не можемо не згадати про пам’ятку культури, яка була побудована на честь доньки Петра І Єлизавети, яка двічі приїздила до Глухова. Це Київська брама або ворота.Брама збудована в стилі раннього класицизму з відголосками барокко: спарені колони, рустовані пілястри, розкрепований карніз і фронтон, а також кругла скульптура (не збереглася).&lt;br /&gt;
Брама стоїть посередині частково збереженої західної частини давньої фортеці і замикає собою перспективу головної вулиці.&lt;br /&gt;
На головній вулиці Києво-Московській знаходилось багато історичних споруд :&lt;br /&gt;
1.	Дитячий притулок для дітей та сиріт, споруджений  у 1872 р на кошти М.Терещенка (зараз ЗОШ № 3 для дітей 1-3 класів);&lt;br /&gt;
2.	Трьох класне міське училище ім.Ф.Терещенка (побудоване у 1903 році на кошти брата Миколи Терещенка Федора. Це пам’ятка неокласицизму і меценатської діяльності родини Терещенків.&lt;br /&gt;
3.	Чоловіча гімназія (побудована у 1880 році як навчальний корпус 4-х класної , а потім 8 класної гімназії. Гімназія була визначальним культурним осередком краю – мала свій симфонічний оркестр. Тут навчалися  брати Нарбути, Ернсти, історик Романовський, О.Довженко,  Шапорін, С.Сергеєв-Ценський та інші видатні таланти (зараз центральний корпус педагогічного університету).&lt;br /&gt;
4.	Будинок Бештака і Неплюєва. Двоповерхова споруда, на І поверсі 4 магазини, а на ІІ поверсі перший кінотеатр м.Глухова.&lt;br /&gt;
5.	У нашому місті жив і працював М.І.Неплюєв, педагог, філософ і громадський діяч (1851-1908) організатор Хрестовоздвиженського трудового братства на Глухівщині. Від був меценатом для талановитих і обдарованих дітей із бідних сімей ( зараз це будинок райдержадміністрації) . Це один з найкращих будинків епохи класицизму на Сумщині.&lt;br /&gt;
6.	Вчительський інститут. Засновано в 1874 р. (із 3 будівель). Першим його директором був учень К.Ушинського - А.В.Білявський. Це був другий в Україні найвидатнішій педагогічний вищий навчальний заклад &lt;br /&gt;
7.	Будинок Лютого належав дворянській родині, а у 1918 році жив П.П.Лютий, фотограф. Двоповерховий будинок в стилі французького Ренесансу і Бароко (зараз будинок юнацтва і бібліотека для дітей).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не можна не згадати архітектурну споруду Водогінну Башту, яка була споруджена в 1927-28р.р., у зв’язку з влаштуванням водогону в Глухові. Автора проекту не встановлено, збудовано силами місцевих будівельних організацій. Вежа розташована в центрі міста, на найвищій відмітці в межах міського центру. Її добре видно з дальніх видових точок. Загальна висота башти 41 м.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Миколаївська церква.&lt;br /&gt;
[[Файл:_(2).jpg‎ ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На центральній площі, де відбувалися ради, за замовленням Глухівського сотника Федоровича у 1693 р. побудовано кам'яну Миколаївську церкву, котра до 1784 р. була головною громадською спорудою України, перед нею відбувалися козацькі ради, тут обирали гетьманів, тут же їх і проклинали. Зодчий цієї чудової споруди — Матвій Єфимов, керівник артілі будівничих майстрів.&lt;br /&gt;
Збудовано церкву на місці однойменної дерев'яної, контракт на побудову було укладено 8 лютого 1693 р. Зразком правила Михайлівська церква в Глухові збудована тим же майстром 1692 р. первісно була тридільною триверховою з двозаломним центральним верхом, збудована в стилі українського барокко. У 18 ст. церкву оточили численними низенькими побудовами-ризницями і притворами, з тих часів збереглася південна ризниця. 1811 р. при капітальному ремонті прибудовано нові південний і північний притвори. В 1871 р. за проектом Глухівського архітектора А. Гросса розібрано верх над бабинцем і прибудовано західний притвор з високою двоярусною дзвіницею, вінчання якої імітує тризаломний верх. Церква займає острівне положення. Висота центрального верху 30 м. &lt;br /&gt;
Миколаївська церква - головна домінанта Глухова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В 1884 році було затверджено проект побудови нової Трьох-Анастасіївської церкви.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Автором був академік із Сенкт-Петербурга Андрій Гун.  Церкву освячено 1893 р. на місці старої поставили каплицю (розібрано в 1950-ж р.) Трьох-Анастасіївська церква масивна, кубічна, п'ятиповерха, вшрішена в неовізантійському стилі. Храм тринефний, чотиристовпний, хрестоиокупольнйи, трьома абсидами і обширним підвалом. Храм пишно, з великим смаком декоровано зовні і всередини. У зовнішньому декорі переважають вертикальні членування -лопатки, вузьки високі вікна, напівколони, тощо.&lt;br /&gt;
В інтер'єрі велику цінність становлять розписи виконані 1893 року братами Павлом і Олександром Сведомськими. Розписи зроблено у вигляді геометричних орнаментів по золотому фону, подібно до розписів Володимирського собору у Києві.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Історичну цінність представляє Чоловіча гімназія.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Збудовано у 1880-х рр. Як корпус (навчальний) Глухівської 4-х класної, а потім : 4 класної чоловічої прогімназії, створеної на базі повітового училища. 1889 р. перетворено на повну 8-класну гімназію. Автор проекту, вірогідно, П.Шлейфер. У 1880-92 рр. Збудовано пансіон для гімназистів. Гімназія була визначним культурним осередком краю, навіть мала свій симфонічний оркестр. Тут навчалися художник Г.Нарбут, поет В.Нарбут, письменник Ю.Смолич, мистецтвознавець Ф. Ернст, археолог М.Ернст, історик В.Романовський, правник М.Василенко, композитор Ю.Шапорін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будинок Лютого.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Збудований в кінці 19 ст. як власний будинок відомої глухівської дворянської родини Лютих. Перед 1918 р. належав Павлу Петровичу Лютому Глухівському фотографу.&lt;br /&gt;
Двоповерховий на підвалі мурований будинок розташований на розі вулиць Києво-Московської (Радянська) і Шостенської (Леніна). Має два фасади південний і східний, прямий кут між якими зрізано і первісно було акцентовано вежею і еркером. Будинок вирішено в еклектичних архітектурних формах за переваженням стилістики французького Ренессансу і Барокко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Меценати  міста ХІХ-ХХ століть. Це :&lt;br /&gt;
1.	Родина Терещенків – 1 млн.500 тис. руб.&lt;br /&gt;
2.	Олександровичи – організували виставки талановитих учнів, надали допомогу Г.Нарбуту і Ю.Шапоріну.&lt;br /&gt;
3.	М.І.Неплюєв – надавали допомогу бідним і талановитим дітям.&lt;br /&gt;
4.	Сім’я Шугурових. Ніна Олександрівна передала музею Української старини у 1902 році колекцію книг 1348 шт., 114 фото, 53 гравюри та 88 археологічних пам’яток. (Додаток 1, 2)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
Сучасному людству, яке перейшло на якісно новий ступінь нового тисячоліття, потрібна історична оцінка минулих досягнень з метою визначення, що візьмемо з собою у майбутнє.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;br /&gt;
Глухівський краєзнавчий музей (hlukhiv.com.ua), Національний заповідник Глухів (Email: dikz@ukr.net)&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Скопенко Ольга Іванівна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B5_(2).jpg&amp;diff=530894</id>
		<title>Файл:Загруженное (2).jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B5_(2).jpg&amp;diff=530894"/>
				<updated>2014-01-29T08:28:12Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Скопенко Ольга Іванівна: завантажив нову версію «Файл:Загруженное (2).jpg»&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Скопенко Ольга Іванівна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530890</id>
		<title>Wiki-стаття з теми &quot;Особливості появи архітектурних будівель Глухова&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530890"/>
				<updated>2014-01-29T08:26:37Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Скопенко Ольга Іванівна: /* Результати дослідження */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Назва проекту==&lt;br /&gt;
&amp;quot;Глухів історирко-архітектурний&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автори проекту==&lt;br /&gt;
учні 9 класу&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
Особливості появи архітектурних будівель Глухова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
проблема вивчення рідного краю є дуже актуальною у наш час.Вивчаючи минулу історію нашого краю таким способом, як це зроблено нашою пошуковою групою, отримуються не тільки знання, а ще передається безцінна скарбниця трепетного відношення до рідного краю, до унікальних пам’яток минулого «живої історії», що збереглись до нашого часу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
У кожну епоху виховують не абстрактну людину, а представника того чи іншого народу, носія певної національної культури. Для розширення світогляду, активізації творчих мрій, вивчення духовних надбань рідного краю, нашим захопленням стала дана дослідницька краєзнавча робота.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
Пошуково-дослідицький характер ставить на меті розвивати елементарні прийоми пошукової і дослідницької діяльності, формувати вміння і навички самостійного здобуття знань, підвищення пізнавальної активності і розвитку творчих здібностей.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
[[Файл:Images_%288%29.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протягом майже всього 18 ст. Глухів був столицею України, резиденцією гетьманів, резиденцією останніх гетьманів, ареною державницьких змагань і прикрих поразок.&lt;br /&gt;
&amp;quot;Доля міста подібна долі всієї України, руйнування, спроби відродження, пожежі, теперішня ситуація ...» та все ж не зважаючи на історичні катаклізми, тут збереглося 52 унікальних пам'ятки оборонної, церковної та цивільної архітектури, є малодосліджений археологічний культурний пласт, неповторний природний ландшафт, визначні місця, пов'язані з іменами багатьох видатних Українців&lt;br /&gt;
Тисячолітній Глухів багатий не тільки пам'ятниками історичної минувшини, а й літературно-мистецьким надбанням. Борис Олійник писав: &amp;quot;Якщо з цього гнізда вилетіли такі два могутні орли, як Максим Березовський і Дмитро Бортнянський, то Глухів виправдав своє призначення в історії українського народу&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Місто Глухів засноване в кінці X ст. Глухів згадується в давньоруських літописах тричі - в 1152, 1167 та 1239 р.р. Частково зруйноване монголо-татарами 1239 р. Городище запустіло 1352 р. після епідемії чуми.&lt;br /&gt;
Городище   площею   близько   2,7   га   розташоване   на   мису   прирічного лівобережного плато, обмеженому з заходу долиною р. Есмань, а півночі долиною струмка Нетеча (інші назви - Малоча, Починок), який нині пересох. Городище обмежують: з заходу і півночі - вул. Валова, з півдня - вул. Спартака, зі сходу - вул. Леніна. Городище має неправильну форму плану, близьку до овалу.&lt;br /&gt;
З укріпленнями Глухівської фортеці пов'язано визначну подію в історії України - Глухівську оборону проти польської армії взимку 1663-64 р.р.&lt;br /&gt;
В 1685 р. укріплення Глухова знищила пожежа. Після цього їх реконструювали, створивши єдину загальноміську фортецю: в  плані лінія укріплень була овальною з 12 бастіонами і напівбастіонами. &lt;br /&gt;
Земляний вал з бруствером ішов по рельєфу , повторюючи його вигини. З боку Есмані і струмка Нетечі рову не було, а лише з напільного східного боку місто огинала плавна дуга з ровом. Периметр фортеці становив 2300 м і вона мала 5 брам. 1749 р. за проектом інженера-підполковника Д. Дебоскета кондуктор Ю.Наумов реконструював фортечні брами. У 1766-69 р.р. за проектом архіт. А.П.Квасова споруджено муровані брами – Московську і Київську.&lt;br /&gt;
Говорячи про сьогоднішній Глухів не можна не зупинитись на його історико-архітектурних пам’ятках, бо вони не тільки бережуть історичну пам'ять міста, але й в значній мірі визначають його неповторний вигляд.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ми не можемо не згадати про пам’ятку культури, яка була побудована на честь доньки Петра І Єлизавети, яка двічі приїздила до Глухова. Це Київська брама або ворота.Брама збудована в стилі раннього класицизму з відголосками барокко: спарені колони, рустовані пілястри, розкрепований карніз і фронтон, а також кругла скульптура (не збереглася).&lt;br /&gt;
Брама стоїть посередині частково збереженої західної частини давньої фортеці і замикає собою перспективу головної вулиці.&lt;br /&gt;
На головній вулиці Києво-Московській знаходилось багато історичних споруд :&lt;br /&gt;
1.	Дитячий притулок для дітей та сиріт, споруджений  у 1872 р на кошти М.Терещенка (зараз ЗОШ № 3 для дітей 1-3 класів);&lt;br /&gt;
2.	Трьох класне міське училище ім.Ф.Терещенка (побудоване у 1903 році на кошти брата Миколи Терещенка Федора. Це пам’ятка неокласицизму і меценатської діяльності родини Терещенків.&lt;br /&gt;
3.	Чоловіча гімназія (побудована у 1880 році як навчальний корпус 4-х класної , а потім 8 класної гімназії. Гімназія була визначальним культурним осередком краю – мала свій симфонічний оркестр. Тут навчалися  брати Нарбути, Ернсти, історик Романовський, О.Довженко,  Шапорін, С.Сергеєв-Ценський та інші видатні таланти (зараз центральний корпус педагогічного університету).&lt;br /&gt;
4.	Будинок Бештака і Неплюєва. Двоповерхова споруда, на І поверсі 4 магазини, а на ІІ поверсі перший кінотеатр м.Глухова.&lt;br /&gt;
5.	У нашому місті жив і працював М.І.Неплюєв, педагог, філософ і громадський діяч (1851-1908) організатор Хрестовоздвиженського трудового братства на Глухівщині. Від був меценатом для талановитих і обдарованих дітей із бідних сімей ( зараз це будинок райдержадміністрації) . Це один з найкращих будинків епохи класицизму на Сумщині.&lt;br /&gt;
6.	Вчительський інститут. Засновано в 1874 р. (із 3 будівель). Першим його директором був учень К.Ушинського - А.В.Білявський. Це був другий в Україні найвидатнішій педагогічний вищий навчальний заклад &lt;br /&gt;
7.	Будинок Лютого належав дворянській родині, а у 1918 році жив П.П.Лютий, фотограф. Двоповерховий будинок в стилі французького Ренесансу і Бароко (зараз будинок юнацтва і бібліотека для дітей).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не можна не згадати архітектурну споруду Водогінну Башту, яка була споруджена в 1927-28р.р., у зв’язку з влаштуванням водогону в Глухові. Автора проекту не встановлено, збудовано силами місцевих будівельних організацій. Вежа розташована в центрі міста, на найвищій відмітці в межах міського центру. Її добре видно з дальніх видових точок. Загальна висота башти 41 м.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Миколаївська церква.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На центральній площі, де відбувалися ради, за замовленням Глухівського сотника Федоровича у 1693 р. побудовано кам'яну Миколаївську церкву, котра до 1784 р. була головною громадською спорудою України, перед нею відбувалися козацькі ради, тут обирали гетьманів, тут же їх і проклинали. Зодчий цієї чудової споруди — Матвій Єфимов, керівник артілі будівничих майстрів.&lt;br /&gt;
Збудовано церкву на місці однойменної дерев'яної, контракт на побудову було укладено 8 лютого 1693 р. Зразком правила Михайлівська церква в Глухові збудована тим же майстром 1692 р. первісно була тридільною триверховою з двозаломним центральним верхом, збудована в стилі українського барокко. У 18 ст. церкву оточили численними низенькими побудовами-ризницями і притворами, з тих часів збереглася південна ризниця. 1811 р. при капітальному ремонті прибудовано нові південний і північний притвори. В 1871 р. за проектом Глухівського архітектора А. Гросса розібрано верх над бабинцем і прибудовано західний притвор з високою двоярусною дзвіницею, вінчання якої імітує тризаломний верх. Церква займає острівне положення. Висота центрального верху 30 м. &lt;br /&gt;
Миколаївська церква - головна домінанта Глухова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В 1884 році було затверджено проект побудови нової Трьох-Анастасіївської церкви.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Автором був академік із Сенкт-Петербурга Андрій Гун.  Церкву освячено 1893 р. на місці старої поставили каплицю (розібрано в 1950-ж р.) Трьох-Анастасіївська церква масивна, кубічна, п'ятиповерха, вшрішена в неовізантійському стилі. Храм тринефний, чотиристовпний, хрестоиокупольнйи, трьома абсидами і обширним підвалом. Храм пишно, з великим смаком декоровано зовні і всередини. У зовнішньому декорі переважають вертикальні членування -лопатки, вузьки високі вікна, напівколони, тощо.&lt;br /&gt;
В інтер'єрі велику цінність становлять розписи виконані 1893 року братами Павлом і Олександром Сведомськими. Розписи зроблено у вигляді геометричних орнаментів по золотому фону, подібно до розписів Володимирського собору у Києві.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Історичну цінність представляє Чоловіча гімназія.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Збудовано у 1880-х рр. Як корпус (навчальний) Глухівської 4-х класної, а потім : 4 класної чоловічої прогімназії, створеної на базі повітового училища. 1889 р. перетворено на повну 8-класну гімназію. Автор проекту, вірогідно, П.Шлейфер. У 1880-92 рр. Збудовано пансіон для гімназистів. Гімназія була визначним культурним осередком краю, навіть мала свій симфонічний оркестр. Тут навчалися художник Г.Нарбут, поет В.Нарбут, письменник Ю.Смолич, мистецтвознавець Ф. Ернст, археолог М.Ернст, історик В.Романовський, правник М.Василенко, композитор Ю.Шапорін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будинок Лютого.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Збудований в кінці 19 ст. як власний будинок відомої глухівської дворянської родини Лютих. Перед 1918 р. належав Павлу Петровичу Лютому Глухівському фотографу.&lt;br /&gt;
Двоповерховий на підвалі мурований будинок розташований на розі вулиць Києво-Московської (Радянська) і Шостенської (Леніна). Має два фасади південний і східний, прямий кут між якими зрізано і первісно було акцентовано вежею і еркером. Будинок вирішено в еклектичних архітектурних формах за переваженням стилістики французького Ренессансу і Барокко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Меценати  міста ХІХ-ХХ століть. Це :&lt;br /&gt;
1.	Родина Терещенків – 1 млн.500 тис. руб.&lt;br /&gt;
2.	Олександровичи – організували виставки талановитих учнів, надали допомогу Г.Нарбуту і Ю.Шапоріну.&lt;br /&gt;
3.	М.І.Неплюєв – надавали допомогу бідним і талановитим дітям.&lt;br /&gt;
4.	Сім’я Шугурових. Ніна Олександрівна передала музею Української старини у 1902 році колекцію книг 1348 шт., 114 фото, 53 гравюри та 88 археологічних пам’яток. (Додаток 1, 2)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
Сучасному людству, яке перейшло на якісно новий ступінь нового тисячоліття, потрібна історична оцінка минулих досягнень з метою визначення, що візьмемо з собою у майбутнє.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;br /&gt;
Глухівський краєзнавчий музей (hlukhiv.com.ua), Національний заповідник Глухів (Email: dikz@ukr.net)&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Скопенко Ольга Іванівна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530886</id>
		<title>Wiki-стаття з теми &quot;Особливості появи архітектурних будівель Глухова&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530886"/>
				<updated>2014-01-29T08:25:18Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Скопенко Ольга Іванівна: /* Результати дослідження */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Назва проекту==&lt;br /&gt;
&amp;quot;Глухів історирко-архітектурний&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автори проекту==&lt;br /&gt;
учні 9 класу&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
Особливості появи архітектурних будівель Глухова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
проблема вивчення рідного краю є дуже актуальною у наш час.Вивчаючи минулу історію нашого краю таким способом, як це зроблено нашою пошуковою групою, отримуються не тільки знання, а ще передається безцінна скарбниця трепетного відношення до рідного краю, до унікальних пам’яток минулого «живої історії», що збереглись до нашого часу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
У кожну епоху виховують не абстрактну людину, а представника того чи іншого народу, носія певної національної культури. Для розширення світогляду, активізації творчих мрій, вивчення духовних надбань рідного краю, нашим захопленням стала дана дослідницька краєзнавча робота.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
Пошуково-дослідицький характер ставить на меті розвивати елементарні прийоми пошукової і дослідницької діяльності, формувати вміння і навички самостійного здобуття знань, підвищення пізнавальної активності і розвитку творчих здібностей.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
[[Файл:http://wiki.iteach.com.ua/images/c/c1/Images_%288%29.jpg]]&lt;br /&gt;
Протягом майже всього 18 ст. Глухів був столицею України, резиденцією гетьманів, резиденцією останніх гетьманів, ареною державницьких змагань і прикрих поразок.&lt;br /&gt;
&amp;quot;Доля міста подібна долі всієї України, руйнування, спроби відродження, пожежі, теперішня ситуація ...» та все ж не зважаючи на історичні катаклізми, тут збереглося 52 унікальних пам'ятки оборонної, церковної та цивільної архітектури, є малодосліджений археологічний культурний пласт, неповторний природний ландшафт, визначні місця, пов'язані з іменами багатьох видатних Українців&lt;br /&gt;
Тисячолітній Глухів багатий не тільки пам'ятниками історичної минувшини, а й літературно-мистецьким надбанням. Борис Олійник писав: &amp;quot;Якщо з цього гнізда вилетіли такі два могутні орли, як Максим Березовський і Дмитро Бортнянський, то Глухів виправдав своє призначення в історії українського народу&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Місто Глухів засноване в кінці X ст. Глухів згадується в давньоруських літописах тричі - в 1152, 1167 та 1239 р.р. Частково зруйноване монголо-татарами 1239 р. Городище запустіло 1352 р. після епідемії чуми.&lt;br /&gt;
Городище   площею   близько   2,7   га   розташоване   на   мису   прирічного лівобережного плато, обмеженому з заходу долиною р. Есмань, а півночі долиною струмка Нетеча (інші назви - Малоча, Починок), який нині пересох. Городище обмежують: з заходу і півночі - вул. Валова, з півдня - вул. Спартака, зі сходу - вул. Леніна. Городище має неправильну форму плану, близьку до овалу.&lt;br /&gt;
З укріпленнями Глухівської фортеці пов'язано визначну подію в історії України - Глухівську оборону проти польської армії взимку 1663-64 р.р.&lt;br /&gt;
В 1685 р. укріплення Глухова знищила пожежа. Після цього їх реконструювали, створивши єдину загальноміську фортецю: в  плані лінія укріплень була овальною з 12 бастіонами і напівбастіонами. &lt;br /&gt;
Земляний вал з бруствером ішов по рельєфу , повторюючи його вигини. З боку Есмані і струмка Нетечі рову не було, а лише з напільного східного боку місто огинала плавна дуга з ровом. Периметр фортеці становив 2300 м і вона мала 5 брам. 1749 р. за проектом інженера-підполковника Д. Дебоскета кондуктор Ю.Наумов реконструював фортечні брами. У 1766-69 р.р. за проектом архіт. А.П.Квасова споруджено муровані брами – Московську і Київську.&lt;br /&gt;
Говорячи про сьогоднішній Глухів не можна не зупинитись на його історико-архітектурних пам’ятках, бо вони не тільки бережуть історичну пам'ять міста, але й в значній мірі визначають його неповторний вигляд.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ми не можемо не згадати про пам’ятку культури, яка була побудована на честь доньки Петра І Єлизавети, яка двічі приїздила до Глухова. Це Київська брама або ворота.Брама збудована в стилі раннього класицизму з відголосками барокко: спарені колони, рустовані пілястри, розкрепований карніз і фронтон, а також кругла скульптура (не збереглася).&lt;br /&gt;
Брама стоїть посередині частково збереженої західної частини давньої фортеці і замикає собою перспективу головної вулиці.&lt;br /&gt;
На головній вулиці Києво-Московській знаходилось багато історичних споруд :&lt;br /&gt;
1.	Дитячий притулок для дітей та сиріт, споруджений  у 1872 р на кошти М.Терещенка (зараз ЗОШ № 3 для дітей 1-3 класів);&lt;br /&gt;
2.	Трьох класне міське училище ім.Ф.Терещенка (побудоване у 1903 році на кошти брата Миколи Терещенка Федора. Це пам’ятка неокласицизму і меценатської діяльності родини Терещенків.&lt;br /&gt;
3.	Чоловіча гімназія (побудована у 1880 році як навчальний корпус 4-х класної , а потім 8 класної гімназії. Гімназія була визначальним культурним осередком краю – мала свій симфонічний оркестр. Тут навчалися  брати Нарбути, Ернсти, історик Романовський, О.Довженко,  Шапорін, С.Сергеєв-Ценський та інші видатні таланти (зараз центральний корпус педагогічного університету).&lt;br /&gt;
4.	Будинок Бештака і Неплюєва. Двоповерхова споруда, на І поверсі 4 магазини, а на ІІ поверсі перший кінотеатр м.Глухова.&lt;br /&gt;
5.	У нашому місті жив і працював М.І.Неплюєв, педагог, філософ і громадський діяч (1851-1908) організатор Хрестовоздвиженського трудового братства на Глухівщині. Від був меценатом для талановитих і обдарованих дітей із бідних сімей ( зараз це будинок райдержадміністрації) . Це один з найкращих будинків епохи класицизму на Сумщині.&lt;br /&gt;
6.	Вчительський інститут. Засновано в 1874 р. (із 3 будівель). Першим його директором був учень К.Ушинського - А.В.Білявський. Це був другий в Україні найвидатнішій педагогічний вищий навчальний заклад &lt;br /&gt;
7.	Будинок Лютого належав дворянській родині, а у 1918 році жив П.П.Лютий, фотограф. Двоповерховий будинок в стилі французького Ренесансу і Бароко (зараз будинок юнацтва і бібліотека для дітей).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не можна не згадати архітектурну споруду Водогінну Башту, яка була споруджена в 1927-28р.р., у зв’язку з влаштуванням водогону в Глухові. Автора проекту не встановлено, збудовано силами місцевих будівельних організацій. Вежа розташована в центрі міста, на найвищій відмітці в межах міського центру. Її добре видно з дальніх видових точок. Загальна висота башти 41 м.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Миколаївська церква.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На центральній площі, де відбувалися ради, за замовленням Глухівського сотника Федоровича у 1693 р. побудовано кам'яну Миколаївську церкву, котра до 1784 р. була головною громадською спорудою України, перед нею відбувалися козацькі ради, тут обирали гетьманів, тут же їх і проклинали. Зодчий цієї чудової споруди — Матвій Єфимов, керівник артілі будівничих майстрів.&lt;br /&gt;
Збудовано церкву на місці однойменної дерев'яної, контракт на побудову було укладено 8 лютого 1693 р. Зразком правила Михайлівська церква в Глухові збудована тим же майстром 1692 р. первісно була тридільною триверховою з двозаломним центральним верхом, збудована в стилі українського барокко. У 18 ст. церкву оточили численними низенькими побудовами-ризницями і притворами, з тих часів збереглася південна ризниця. 1811 р. при капітальному ремонті прибудовано нові південний і північний притвори. В 1871 р. за проектом Глухівського архітектора А. Гросса розібрано верх над бабинцем і прибудовано західний притвор з високою двоярусною дзвіницею, вінчання якої імітує тризаломний верх. Церква займає острівне положення. Висота центрального верху 30 м. &lt;br /&gt;
Миколаївська церква - головна домінанта Глухова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В 1884 році було затверджено проект побудови нової Трьох-Анастасіївської церкви.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Автором був академік із Сенкт-Петербурга Андрій Гун.  Церкву освячено 1893 р. на місці старої поставили каплицю (розібрано в 1950-ж р.) Трьох-Анастасіївська церква масивна, кубічна, п'ятиповерха, вшрішена в неовізантійському стилі. Храм тринефний, чотиристовпний, хрестоиокупольнйи, трьома абсидами і обширним підвалом. Храм пишно, з великим смаком декоровано зовні і всередини. У зовнішньому декорі переважають вертикальні членування -лопатки, вузьки високі вікна, напівколони, тощо.&lt;br /&gt;
В інтер'єрі велику цінність становлять розписи виконані 1893 року братами Павлом і Олександром Сведомськими. Розписи зроблено у вигляді геометричних орнаментів по золотому фону, подібно до розписів Володимирського собору у Києві.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Історичну цінність представляє Чоловіча гімназія.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Збудовано у 1880-х рр. Як корпус (навчальний) Глухівської 4-х класної, а потім : 4 класної чоловічої прогімназії, створеної на базі повітового училища. 1889 р. перетворено на повну 8-класну гімназію. Автор проекту, вірогідно, П.Шлейфер. У 1880-92 рр. Збудовано пансіон для гімназистів. Гімназія була визначним культурним осередком краю, навіть мала свій симфонічний оркестр. Тут навчалися художник Г.Нарбут, поет В.Нарбут, письменник Ю.Смолич, мистецтвознавець Ф. Ернст, археолог М.Ернст, історик В.Романовський, правник М.Василенко, композитор Ю.Шапорін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будинок Лютого.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Збудований в кінці 19 ст. як власний будинок відомої глухівської дворянської родини Лютих. Перед 1918 р. належав Павлу Петровичу Лютому Глухівському фотографу.&lt;br /&gt;
Двоповерховий на підвалі мурований будинок розташований на розі вулиць Києво-Московської (Радянська) і Шостенської (Леніна). Має два фасади південний і східний, прямий кут між якими зрізано і первісно було акцентовано вежею і еркером. Будинок вирішено в еклектичних архітектурних формах за переваженням стилістики французького Ренессансу і Барокко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Меценати  міста ХІХ-ХХ століть. Це :&lt;br /&gt;
1.	Родина Терещенків – 1 млн.500 тис. руб.&lt;br /&gt;
2.	Олександровичи – організували виставки талановитих учнів, надали допомогу Г.Нарбуту і Ю.Шапоріну.&lt;br /&gt;
3.	М.І.Неплюєв – надавали допомогу бідним і талановитим дітям.&lt;br /&gt;
4.	Сім’я Шугурових. Ніна Олександрівна передала музею Української старини у 1902 році колекцію книг 1348 шт., 114 фото, 53 гравюри та 88 археологічних пам’яток. (Додаток 1, 2)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
Сучасному людству, яке перейшло на якісно новий ступінь нового тисячоліття, потрібна історична оцінка минулих досягнень з метою визначення, що візьмемо з собою у майбутнє.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;br /&gt;
Глухівський краєзнавчий музей (hlukhiv.com.ua), Національний заповідник Глухів (Email: dikz@ukr.net)&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Скопенко Ольга Іванівна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Gluhiv.jpg&amp;diff=530881</id>
		<title>Файл:Gluhiv.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Gluhiv.jpg&amp;diff=530881"/>
				<updated>2014-01-29T08:23:31Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Скопенко Ольга Іванівна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Скопенко Ольга Іванівна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Images_(8).jpg&amp;diff=530879</id>
		<title>Файл:Images (8).jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Images_(8).jpg&amp;diff=530879"/>
				<updated>2014-01-29T08:21:51Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Скопенко Ольга Іванівна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Скопенко Ольга Іванівна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530859</id>
		<title>Wiki-стаття з теми &quot;Особливості появи архітектурних будівель Глухова&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530859"/>
				<updated>2014-01-29T08:16:02Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Скопенко Ольга Іванівна: /* Корисні ресурси */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Назва проекту==&lt;br /&gt;
&amp;quot;Глухів історирко-архітектурний&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автори проекту==&lt;br /&gt;
учні 9 класу&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
Особливості появи архітектурних будівель Глухова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
проблема вивчення рідного краю є дуже актуальною у наш час.Вивчаючи минулу історію нашого краю таким способом, як це зроблено нашою пошуковою групою, отримуються не тільки знання, а ще передається безцінна скарбниця трепетного відношення до рідного краю, до унікальних пам’яток минулого «живої історії», що збереглись до нашого часу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
У кожну епоху виховують не абстрактну людину, а представника того чи іншого народу, носія певної національної культури. Для розширення світогляду, активізації творчих мрій, вивчення духовних надбань рідного краю, нашим захопленням стала дана дослідницька краєзнавча робота.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
Пошуково-дослідицький характер ставить на меті розвивати елементарні прийоми пошукової і дослідницької діяльності, формувати вміння і навички самостійного здобуття знань, підвищення пізнавальної активності і розвитку творчих здібностей.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
Протягом майже всього 18 ст. Глухів був столицею України, резиденцією гетьманів, резиденцією останніх гетьманів, ареною державницьких змагань і прикрих поразок.&lt;br /&gt;
&amp;quot;Доля міста подібна долі всієї України, руйнування, спроби відродження, пожежі, теперішня ситуація ...» та все ж не зважаючи на історичні катаклізми, тут збереглося 52 унікальних пам'ятки оборонної, церковної та цивільної архітектури, є малодосліджений археологічний культурний пласт, неповторний природний ландшафт, визначні місця, пов'язані з іменами багатьох видатних Українців&lt;br /&gt;
Тисячолітній Глухів багатий не тільки пам'ятниками історичної минувшини, а й літературно-мистецьким надбанням. Борис Олійник писав: &amp;quot;Якщо з цього гнізда вилетіли такі два могутні орли, як Максим Березовський і Дмитро Бортнянський, то Глухів виправдав своє призначення в історії українського народу&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Місто Глухів засноване в кінці X ст. Глухів згадується в давньоруських літописах тричі - в 1152, 1167 та 1239 р.р. Частково зруйноване монголо-татарами 1239 р. Городище запустіло 1352 р. після епідемії чуми.&lt;br /&gt;
Городище   площею   близько   2,7   га   розташоване   на   мису   прирічного лівобережного плато, обмеженому з заходу долиною р. Есмань, а півночі долиною струмка Нетеча (інші назви - Малоча, Починок), який нині пересох. Городище обмежують: з заходу і півночі - вул. Валова, з півдня - вул. Спартака, зі сходу - вул. Леніна. Городище має неправильну форму плану, близьку до овалу.&lt;br /&gt;
З укріпленнями Глухівської фортеці пов'язано визначну подію в історії України - Глухівську оборону проти польської армії взимку 1663-64 р.р.&lt;br /&gt;
В 1685 р. укріплення Глухова знищила пожежа. Після цього їх реконструювали, створивши єдину загальноміську фортецю: в  плані лінія укріплень була овальною з 12 бастіонами і напівбастіонами. &lt;br /&gt;
Земляний вал з бруствером ішов по рельєфу , повторюючи його вигини. З боку Есмані і струмка Нетечі рову не було, а лише з напільного східного боку місто огинала плавна дуга з ровом. Периметр фортеці становив 2300 м і вона мала 5 брам. 1749 р. за проектом інженера-підполковника Д. Дебоскета кондуктор Ю.Наумов реконструював фортечні брами. У 1766-69 р.р. за проектом архіт. А.П.Квасова споруджено муровані брами – Московську і Київську.&lt;br /&gt;
Говорячи про сьогоднішній Глухів не можна не зупинитись на його історико-архітектурних пам’ятках, бо вони не тільки бережуть історичну пам'ять міста, але й в значній мірі визначають його неповторний вигляд.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ми не можемо не згадати про пам’ятку культури, яка була побудована на честь доньки Петра І Єлизавети, яка двічі приїздила до Глухова. Це Київська брама або ворота.Брама збудована в стилі раннього класицизму з відголосками барокко: спарені колони, рустовані пілястри, розкрепований карніз і фронтон, а також кругла скульптура (не збереглася).&lt;br /&gt;
Брама стоїть посередині частково збереженої західної частини давньої фортеці і замикає собою перспективу головної вулиці.&lt;br /&gt;
На головній вулиці Києво-Московській знаходилось багато історичних споруд :&lt;br /&gt;
1.	Дитячий притулок для дітей та сиріт, споруджений  у 1872 р на кошти М.Терещенка (зараз ЗОШ № 3 для дітей 1-3 класів);&lt;br /&gt;
2.	Трьох класне міське училище ім.Ф.Терещенка (побудоване у 1903 році на кошти брата Миколи Терещенка Федора. Це пам’ятка неокласицизму і меценатської діяльності родини Терещенків.&lt;br /&gt;
3.	Чоловіча гімназія (побудована у 1880 році як навчальний корпус 4-х класної , а потім 8 класної гімназії. Гімназія була визначальним культурним осередком краю – мала свій симфонічний оркестр. Тут навчалися  брати Нарбути, Ернсти, історик Романовський, О.Довженко,  Шапорін, С.Сергеєв-Ценський та інші видатні таланти (зараз центральний корпус педагогічного університету).&lt;br /&gt;
4.	Будинок Бештака і Неплюєва. Двоповерхова споруда, на І поверсі 4 магазини, а на ІІ поверсі перший кінотеатр м.Глухова.&lt;br /&gt;
5.	У нашому місті жив і працював М.І.Неплюєв, педагог, філософ і громадський діяч (1851-1908) організатор Хрестовоздвиженського трудового братства на Глухівщині. Від був меценатом для талановитих і обдарованих дітей із бідних сімей ( зараз це будинок райдержадміністрації) . Це один з найкращих будинків епохи класицизму на Сумщині.&lt;br /&gt;
6.	Вчительський інститут. Засновано в 1874 р. (із 3 будівель). Першим його директором був учень К.Ушинського - А.В.Білявський. Це був другий в Україні найвидатнішій педагогічний вищий навчальний заклад &lt;br /&gt;
7.	Будинок Лютого належав дворянській родині, а у 1918 році жив П.П.Лютий, фотограф. Двоповерховий будинок в стилі французького Ренесансу і Бароко (зараз будинок юнацтва і бібліотека для дітей).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не можна не згадати архітектурну споруду Водогінну Башту, яка була споруджена в 1927-28р.р., у зв’язку з влаштуванням водогону в Глухові. Автора проекту не встановлено, збудовано силами місцевих будівельних організацій. Вежа розташована в центрі міста, на найвищій відмітці в межах міського центру. Її добре видно з дальніх видових точок. Загальна висота башти 41 м.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Миколаївська церква.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На центральній площі, де відбувалися ради, за замовленням Глухівського сотника Федоровича у 1693 р. побудовано кам'яну Миколаївську церкву, котра до 1784 р. була головною громадською спорудою України, перед нею відбувалися козацькі ради, тут обирали гетьманів, тут же їх і проклинали. Зодчий цієї чудової споруди — Матвій Єфимов, керівник артілі будівничих майстрів.&lt;br /&gt;
Збудовано церкву на місці однойменної дерев'яної, контракт на побудову було укладено 8 лютого 1693 р. Зразком правила Михайлівська церква в Глухові збудована тим же майстром 1692 р. первісно була тридільною триверховою з двозаломним центральним верхом, збудована в стилі українського барокко. У 18 ст. церкву оточили численними низенькими побудовами-ризницями і притворами, з тих часів збереглася південна ризниця. 1811 р. при капітальному ремонті прибудовано нові південний і північний притвори. В 1871 р. за проектом Глухівського архітектора А. Гросса розібрано верх над бабинцем і прибудовано західний притвор з високою двоярусною дзвіницею, вінчання якої імітує тризаломний верх. Церква займає острівне положення. Висота центрального верху 30 м. &lt;br /&gt;
Миколаївська церква - головна домінанта Глухова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В 1884 році було затверджено проект побудови нової Трьох-Анастасіївської церкви.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Автором був академік із Сенкт-Петербурга Андрій Гун.  Церкву освячено 1893 р. на місці старої поставили каплицю (розібрано в 1950-ж р.) Трьох-Анастасіївська церква масивна, кубічна, п'ятиповерха, вшрішена в неовізантійському стилі. Храм тринефний, чотиристовпний, хрестоиокупольнйи, трьома абсидами і обширним підвалом. Храм пишно, з великим смаком декоровано зовні і всередини. У зовнішньому декорі переважають вертикальні членування -лопатки, вузьки високі вікна, напівколони, тощо.&lt;br /&gt;
В інтер'єрі велику цінність становлять розписи виконані 1893 року братами Павлом і Олександром Сведомськими. Розписи зроблено у вигляді геометричних орнаментів по золотому фону, подібно до розписів Володимирського собору у Києві.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Історичну цінність представляє Чоловіча гімназія.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Збудовано у 1880-х рр. Як корпус (навчальний) Глухівської 4-х класної, а потім : 4 класної чоловічої прогімназії, створеної на базі повітового училища. 1889 р. перетворено на повну 8-класну гімназію. Автор проекту, вірогідно, П.Шлейфер. У 1880-92 рр. Збудовано пансіон для гімназистів. Гімназія була визначним культурним осередком краю, навіть мала свій симфонічний оркестр. Тут навчалися художник Г.Нарбут, поет В.Нарбут, письменник Ю.Смолич, мистецтвознавець Ф. Ернст, археолог М.Ернст, історик В.Романовський, правник М.Василенко, композитор Ю.Шапорін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будинок Лютого.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Збудований в кінці 19 ст. як власний будинок відомої глухівської дворянської родини Лютих. Перед 1918 р. належав Павлу Петровичу Лютому Глухівському фотографу.&lt;br /&gt;
Двоповерховий на підвалі мурований будинок розташований на розі вулиць Києво-Московської (Радянська) і Шостенської (Леніна). Має два фасади південний і східний, прямий кут між якими зрізано і первісно було акцентовано вежею і еркером. Будинок вирішено в еклектичних архітектурних формах за переваженням стилістики французького Ренессансу і Барокко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Меценати  міста ХІХ-ХХ століть. Це :&lt;br /&gt;
1.	Родина Терещенків – 1 млн.500 тис. руб.&lt;br /&gt;
2.	Олександровичи – організували виставки талановитих учнів, надали допомогу Г.Нарбуту і Ю.Шапоріну.&lt;br /&gt;
3.	М.І.Неплюєв – надавали допомогу бідним і талановитим дітям.&lt;br /&gt;
4.	Сім’я Шугурових. Ніна Олександрівна передала музею Української старини у 1902 році колекцію книг 1348 шт., 114 фото, 53 гравюри та 88 археологічних пам’яток. (Додаток 1, 2)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
Сучасному людству, яке перейшло на якісно новий ступінь нового тисячоліття, потрібна історична оцінка минулих досягнень з метою визначення, що візьмемо з собою у майбутнє.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;br /&gt;
Глухівський краєзнавчий музей (hlukhiv.com.ua), Національний заповідник Глухів (Email: dikz@ukr.net)&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Скопенко Ольга Іванівна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530857</id>
		<title>Wiki-стаття з теми &quot;Особливості появи архітектурних будівель Глухова&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530857"/>
				<updated>2014-01-29T08:15:18Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Скопенко Ольга Іванівна: /* Результати дослідження */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Назва проекту==&lt;br /&gt;
&amp;quot;Глухів історирко-архітектурний&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автори проекту==&lt;br /&gt;
учні 9 класу&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
Особливості появи архітектурних будівель Глухова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
проблема вивчення рідного краю є дуже актуальною у наш час.Вивчаючи минулу історію нашого краю таким способом, як це зроблено нашою пошуковою групою, отримуються не тільки знання, а ще передається безцінна скарбниця трепетного відношення до рідного краю, до унікальних пам’яток минулого «живої історії», що збереглись до нашого часу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
У кожну епоху виховують не абстрактну людину, а представника того чи іншого народу, носія певної національної культури. Для розширення світогляду, активізації творчих мрій, вивчення духовних надбань рідного краю, нашим захопленням стала дана дослідницька краєзнавча робота.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
Пошуково-дослідицький характер ставить на меті розвивати елементарні прийоми пошукової і дослідницької діяльності, формувати вміння і навички самостійного здобуття знань, підвищення пізнавальної активності і розвитку творчих здібностей.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
Протягом майже всього 18 ст. Глухів був столицею України, резиденцією гетьманів, резиденцією останніх гетьманів, ареною державницьких змагань і прикрих поразок.&lt;br /&gt;
&amp;quot;Доля міста подібна долі всієї України, руйнування, спроби відродження, пожежі, теперішня ситуація ...» та все ж не зважаючи на історичні катаклізми, тут збереглося 52 унікальних пам'ятки оборонної, церковної та цивільної архітектури, є малодосліджений археологічний культурний пласт, неповторний природний ландшафт, визначні місця, пов'язані з іменами багатьох видатних Українців&lt;br /&gt;
Тисячолітній Глухів багатий не тільки пам'ятниками історичної минувшини, а й літературно-мистецьким надбанням. Борис Олійник писав: &amp;quot;Якщо з цього гнізда вилетіли такі два могутні орли, як Максим Березовський і Дмитро Бортнянський, то Глухів виправдав своє призначення в історії українського народу&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Місто Глухів засноване в кінці X ст. Глухів згадується в давньоруських літописах тричі - в 1152, 1167 та 1239 р.р. Частково зруйноване монголо-татарами 1239 р. Городище запустіло 1352 р. після епідемії чуми.&lt;br /&gt;
Городище   площею   близько   2,7   га   розташоване   на   мису   прирічного лівобережного плато, обмеженому з заходу долиною р. Есмань, а півночі долиною струмка Нетеча (інші назви - Малоча, Починок), який нині пересох. Городище обмежують: з заходу і півночі - вул. Валова, з півдня - вул. Спартака, зі сходу - вул. Леніна. Городище має неправильну форму плану, близьку до овалу.&lt;br /&gt;
З укріпленнями Глухівської фортеці пов'язано визначну подію в історії України - Глухівську оборону проти польської армії взимку 1663-64 р.р.&lt;br /&gt;
В 1685 р. укріплення Глухова знищила пожежа. Після цього їх реконструювали, створивши єдину загальноміську фортецю: в  плані лінія укріплень була овальною з 12 бастіонами і напівбастіонами. &lt;br /&gt;
Земляний вал з бруствером ішов по рельєфу , повторюючи його вигини. З боку Есмані і струмка Нетечі рову не було, а лише з напільного східного боку місто огинала плавна дуга з ровом. Периметр фортеці становив 2300 м і вона мала 5 брам. 1749 р. за проектом інженера-підполковника Д. Дебоскета кондуктор Ю.Наумов реконструював фортечні брами. У 1766-69 р.р. за проектом архіт. А.П.Квасова споруджено муровані брами – Московську і Київську.&lt;br /&gt;
Говорячи про сьогоднішній Глухів не можна не зупинитись на його історико-архітектурних пам’ятках, бо вони не тільки бережуть історичну пам'ять міста, але й в значній мірі визначають його неповторний вигляд.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ми не можемо не згадати про пам’ятку культури, яка була побудована на честь доньки Петра І Єлизавети, яка двічі приїздила до Глухова. Це Київська брама або ворота.Брама збудована в стилі раннього класицизму з відголосками барокко: спарені колони, рустовані пілястри, розкрепований карніз і фронтон, а також кругла скульптура (не збереглася).&lt;br /&gt;
Брама стоїть посередині частково збереженої західної частини давньої фортеці і замикає собою перспективу головної вулиці.&lt;br /&gt;
На головній вулиці Києво-Московській знаходилось багато історичних споруд :&lt;br /&gt;
1.	Дитячий притулок для дітей та сиріт, споруджений  у 1872 р на кошти М.Терещенка (зараз ЗОШ № 3 для дітей 1-3 класів);&lt;br /&gt;
2.	Трьох класне міське училище ім.Ф.Терещенка (побудоване у 1903 році на кошти брата Миколи Терещенка Федора. Це пам’ятка неокласицизму і меценатської діяльності родини Терещенків.&lt;br /&gt;
3.	Чоловіча гімназія (побудована у 1880 році як навчальний корпус 4-х класної , а потім 8 класної гімназії. Гімназія була визначальним культурним осередком краю – мала свій симфонічний оркестр. Тут навчалися  брати Нарбути, Ернсти, історик Романовський, О.Довженко,  Шапорін, С.Сергеєв-Ценський та інші видатні таланти (зараз центральний корпус педагогічного університету).&lt;br /&gt;
4.	Будинок Бештака і Неплюєва. Двоповерхова споруда, на І поверсі 4 магазини, а на ІІ поверсі перший кінотеатр м.Глухова.&lt;br /&gt;
5.	У нашому місті жив і працював М.І.Неплюєв, педагог, філософ і громадський діяч (1851-1908) організатор Хрестовоздвиженського трудового братства на Глухівщині. Від був меценатом для талановитих і обдарованих дітей із бідних сімей ( зараз це будинок райдержадміністрації) . Це один з найкращих будинків епохи класицизму на Сумщині.&lt;br /&gt;
6.	Вчительський інститут. Засновано в 1874 р. (із 3 будівель). Першим його директором був учень К.Ушинського - А.В.Білявський. Це був другий в Україні найвидатнішій педагогічний вищий навчальний заклад &lt;br /&gt;
7.	Будинок Лютого належав дворянській родині, а у 1918 році жив П.П.Лютий, фотограф. Двоповерховий будинок в стилі французького Ренесансу і Бароко (зараз будинок юнацтва і бібліотека для дітей).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не можна не згадати архітектурну споруду Водогінну Башту, яка була споруджена в 1927-28р.р., у зв’язку з влаштуванням водогону в Глухові. Автора проекту не встановлено, збудовано силами місцевих будівельних організацій. Вежа розташована в центрі міста, на найвищій відмітці в межах міського центру. Її добре видно з дальніх видових точок. Загальна висота башти 41 м.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Миколаївська церква.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На центральній площі, де відбувалися ради, за замовленням Глухівського сотника Федоровича у 1693 р. побудовано кам'яну Миколаївську церкву, котра до 1784 р. була головною громадською спорудою України, перед нею відбувалися козацькі ради, тут обирали гетьманів, тут же їх і проклинали. Зодчий цієї чудової споруди — Матвій Єфимов, керівник артілі будівничих майстрів.&lt;br /&gt;
Збудовано церкву на місці однойменної дерев'яної, контракт на побудову було укладено 8 лютого 1693 р. Зразком правила Михайлівська церква в Глухові збудована тим же майстром 1692 р. первісно була тридільною триверховою з двозаломним центральним верхом, збудована в стилі українського барокко. У 18 ст. церкву оточили численними низенькими побудовами-ризницями і притворами, з тих часів збереглася південна ризниця. 1811 р. при капітальному ремонті прибудовано нові південний і північний притвори. В 1871 р. за проектом Глухівського архітектора А. Гросса розібрано верх над бабинцем і прибудовано західний притвор з високою двоярусною дзвіницею, вінчання якої імітує тризаломний верх. Церква займає острівне положення. Висота центрального верху 30 м. &lt;br /&gt;
Миколаївська церква - головна домінанта Глухова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В 1884 році було затверджено проект побудови нової Трьох-Анастасіївської церкви.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Автором був академік із Сенкт-Петербурга Андрій Гун.  Церкву освячено 1893 р. на місці старої поставили каплицю (розібрано в 1950-ж р.) Трьох-Анастасіївська церква масивна, кубічна, п'ятиповерха, вшрішена в неовізантійському стилі. Храм тринефний, чотиристовпний, хрестоиокупольнйи, трьома абсидами і обширним підвалом. Храм пишно, з великим смаком декоровано зовні і всередини. У зовнішньому декорі переважають вертикальні членування -лопатки, вузьки високі вікна, напівколони, тощо.&lt;br /&gt;
В інтер'єрі велику цінність становлять розписи виконані 1893 року братами Павлом і Олександром Сведомськими. Розписи зроблено у вигляді геометричних орнаментів по золотому фону, подібно до розписів Володимирського собору у Києві.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Історичну цінність представляє Чоловіча гімназія.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Збудовано у 1880-х рр. Як корпус (навчальний) Глухівської 4-х класної, а потім : 4 класної чоловічої прогімназії, створеної на базі повітового училища. 1889 р. перетворено на повну 8-класну гімназію. Автор проекту, вірогідно, П.Шлейфер. У 1880-92 рр. Збудовано пансіон для гімназистів. Гімназія була визначним культурним осередком краю, навіть мала свій симфонічний оркестр. Тут навчалися художник Г.Нарбут, поет В.Нарбут, письменник Ю.Смолич, мистецтвознавець Ф. Ернст, археолог М.Ернст, історик В.Романовський, правник М.Василенко, композитор Ю.Шапорін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будинок Лютого.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Збудований в кінці 19 ст. як власний будинок відомої глухівської дворянської родини Лютих. Перед 1918 р. належав Павлу Петровичу Лютому Глухівському фотографу.&lt;br /&gt;
Двоповерховий на підвалі мурований будинок розташований на розі вулиць Києво-Московської (Радянська) і Шостенської (Леніна). Має два фасади південний і східний, прямий кут між якими зрізано і первісно було акцентовано вежею і еркером. Будинок вирішено в еклектичних архітектурних формах за переваженням стилістики французького Ренессансу і Барокко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Меценати  міста ХІХ-ХХ століть. Це :&lt;br /&gt;
1.	Родина Терещенків – 1 млн.500 тис. руб.&lt;br /&gt;
2.	Олександровичи – організували виставки талановитих учнів, надали допомогу Г.Нарбуту і Ю.Шапоріну.&lt;br /&gt;
3.	М.І.Неплюєв – надавали допомогу бідним і талановитим дітям.&lt;br /&gt;
4.	Сім’я Шугурових. Ніна Олександрівна передала музею Української старини у 1902 році колекцію книг 1348 шт., 114 фото, 53 гравюри та 88 археологічних пам’яток. (Додаток 1, 2)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
Сучасному людству, яке перейшло на якісно новий ступінь нового тисячоліття, потрібна історична оцінка минулих досягнень з метою визначення, що візьмемо з собою у майбутнє.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Скопенко Ольга Іванівна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530855</id>
		<title>Wiki-стаття з теми &quot;Особливості появи архітектурних будівель Глухова&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530855"/>
				<updated>2014-01-29T08:14:43Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Скопенко Ольга Іванівна: /* Результати дослідження */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Назва проекту==&lt;br /&gt;
&amp;quot;Глухів історирко-архітектурний&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автори проекту==&lt;br /&gt;
учні 9 класу&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
Особливості появи архітектурних будівель Глухова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
проблема вивчення рідного краю є дуже актуальною у наш час.Вивчаючи минулу історію нашого краю таким способом, як це зроблено нашою пошуковою групою, отримуються не тільки знання, а ще передається безцінна скарбниця трепетного відношення до рідного краю, до унікальних пам’яток минулого «живої історії», що збереглись до нашого часу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
У кожну епоху виховують не абстрактну людину, а представника того чи іншого народу, носія певної національної культури. Для розширення світогляду, активізації творчих мрій, вивчення духовних надбань рідного краю, нашим захопленням стала дана дослідницька краєзнавча робота.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
Пошуково-дослідицький характер ставить на меті розвивати елементарні прийоми пошукової і дослідницької діяльності, формувати вміння і навички самостійного здобуття знань, підвищення пізнавальної активності і розвитку творчих здібностей.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
Протягом майже всього 18 ст. Глухів був столицею України, резиденцією гетьманів, резиденцією останніх гетьманів, ареною державницьких змагань і прикрих поразок.&lt;br /&gt;
&amp;quot;Доля міста подібна долі всієї України, руйнування, спроби відродження, пожежі, теперішня ситуація ...» та все ж не зважаючи на історичні катаклізми, тут збереглося 52 унікальних пам'ятки оборонної, церковної та цивільної архітектури, є малодосліджений археологічний культурний пласт, неповторний природний ландшафт, визначні місця, пов'язані з іменами багатьох видатних Українців&lt;br /&gt;
Тисячолітній Глухів багатий не тільки пам'ятниками історичної минувшини, а й літературно-мистецьким надбанням. Борис Олійник писав: &amp;quot;Якщо з цього гнізда вилетіли такі два могутні орли, як Максим Березовський і Дмитро Бортнянський, то Глухів виправдав своє призначення в історії українського народу&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Місто Глухів засноване в кінці X ст. Глухів згадується в давньоруських літописах тричі - в 1152, 1167 та 1239 р.р. Частково зруйноване монголо-татарами 1239 р. Городище запустіло 1352 р. після епідемії чуми.&lt;br /&gt;
Городище   площею   близько   2,7   га   розташоване   на   мису   прирічного лівобережного плато, обмеженому з заходу долиною р. Есмань, а півночі долиною струмка Нетеча (інші назви - Малоча, Починок), який нині пересох. Городище обмежують: з заходу і півночі - вул. Валова, з півдня - вул. Спартака, зі сходу - вул. Леніна. Городище має неправильну форму плану, близьку до овалу.&lt;br /&gt;
З укріпленнями Глухівської фортеці пов'язано визначну подію в історії України - Глухівську оборону проти польської армії взимку 1663-64 р.р.&lt;br /&gt;
В 1685 р. укріплення Глухова знищила пожежа. Після цього їх реконструювали, створивши єдину загальноміську фортецю: в  плані лінія укріплень була овальною з 12 бастіонами і напівбастіонами. &lt;br /&gt;
Земляний вал з бруствером ішов по рельєфу , повторюючи його вигини. З боку Есмані і струмка Нетечі рову не було, а лише з напільного східного боку місто огинала плавна дуга з ровом. Периметр фортеці становив 2300 м і вона мала 5 брам. 1749 р. за проектом інженера-підполковника Д. Дебоскета кондуктор Ю.Наумов реконструював фортечні брами. У 1766-69 р.р. за проектом архіт. А.П.Квасова споруджено муровані брами – Московську і Київську.&lt;br /&gt;
Говорячи про сьогоднішній Глухів не можна не зупинитись на його історико-архітектурних пам’ятках, бо вони не тільки бережуть історичну пам'ять міста, але й в значній мірі визначають його неповторний вигляд.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ми не можемо не згадати про пам’ятку культури, яка була побудована на честь доньки Петра І Єлизавети, яка двічі приїздила до Глухова. Це Київська брама або ворота.Брама збудована в стилі раннього класицизму з відголосками барокко: спарені колони, рустовані пілястри, розкрепований карніз і фронтон, а також кругла скульптура (не збереглася).&lt;br /&gt;
Брама стоїть посередині частково збереженої західної частини давньої фортеці і замикає собою перспективу головної вулиці.&lt;br /&gt;
 На головній вулиці Києво-Московській знаходилось багато історичних споруд :&lt;br /&gt;
1.	Дитячий притулок для дітей та сиріт, споруджений  у 1872 р на кошти М.Терещенка (зараз ЗОШ № 3 для дітей 1-3 класів);&lt;br /&gt;
2.	Трьох класне міське училище ім.Ф.Терещенка (побудоване у 1903 році на кошти брата Миколи Терещенка Федора. Це пам’ятка неокласицизму і меценатської діяльності родини Терещенків.&lt;br /&gt;
3.	Чоловіча гімназія (побудована у 1880 році як навчальний корпус 4-х класної , а потім 8 класної гімназії. Гімназія була визначальним культурним осередком краю – мала свій симфонічний оркестр. Тут навчалися  брати Нарбути, Ернсти, історик Романовський, О.Довженко,  Шапорін, С.Сергеєв-Ценський та інші видатні таланти (зараз центральний корпус педагогічного університету).&lt;br /&gt;
4.	Будинок Бештака і Неплюєва. Двоповерхова споруда, на І поверсі 4 магазини, а на ІІ поверсі перший кінотеатр м.Глухова.&lt;br /&gt;
5.	У нашому місті жив і працював М.І.Неплюєв, педагог, філософ і громадський діяч (1851-1908) організатор Хрестовоздвиженського трудового братства на Глухівщині. Від був меценатом для талановитих і обдарованих дітей із бідних сімей ( зараз це будинок райдержадміністрації) . Це один з найкращих будинків епохи класицизму на Сумщині.&lt;br /&gt;
6.	Вчительський інститут. Засновано в 1874 р. (із 3 будівель). Першим його директором був учень К.Ушинського - А.В.Білявський. Це був другий в Україні найвидатнішій педагогічний вищий навчальний заклад &lt;br /&gt;
7.	Будинок Лютого належав дворянській родині, а у 1918 році жив П.П.Лютий, фотограф. Двоповерховий будинок в стилі французького Ренесансу і Бароко (зараз будинок юнацтва і бібліотека для дітей).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не можна не згадати архітектурну споруду Водогінну Башту, яка була споруджена в 1927-28р.р., у зв’язку з влаштуванням водогону в Глухові. Автора проекту не встановлено, збудовано силами місцевих будівельних організацій. Вежа розташована в центрі міста, на найвищій відмітці в межах міського центру. Її добре видно з дальніх видових точок. Загальна висота башти 41 м.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Миколаївська церква.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На центральній площі, де відбувалися ради, за замовленням Глухівського сотника Федоровича у 1693 р. побудовано кам'яну Миколаївську церкву, котра до 1784 р. була головною громадською спорудою України, перед нею відбувалися козацькі ради, тут обирали гетьманів, тут же їх і проклинали. Зодчий цієї чудової споруди — Матвій Єфимов, керівник артілі будівничих майстрів.&lt;br /&gt;
Збудовано церкву на місці однойменної дерев'яної, контракт на побудову було укладено 8 лютого 1693 р. Зразком правила Михайлівська церква в Глухові збудована тим же майстром 1692 р. первісно була тридільною триверховою з двозаломним центральним верхом, збудована в стилі українського барокко. У 18 ст. церкву оточили численними низенькими побудовами-ризницями і притворами, з тих часів збереглася південна ризниця. 1811 р. при капітальному ремонті прибудовано нові південний і північний притвори. В 1871 р. за проектом Глухівського архітектора А. Гросса розібрано верх над бабинцем і прибудовано західний притвор з високою двоярусною дзвіницею, вінчання якої імітує тризаломний верх. Церква займає острівне положення. Висота центрального верху 30 м. &lt;br /&gt;
Миколаївська церква - головна домінанта Глухова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В 1884 році було затверджено проект побудови нової Трьох-Анастасіївської церкви.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Автором був академік із Сенкт-Петербурга Андрій Гун.  Церкву освячено 1893 р. на місці старої поставили каплицю (розібрано в 1950-ж р.) Трьох-Анастасіївська церква масивна, кубічна, п'ятиповерха, вшрішена в неовізантійському стилі. Храм тринефний, чотиристовпний, хрестоиокупольнйи, трьома абсидами і обширним підвалом. Храм пишно, з великим смаком декоровано зовні і всередини. У зовнішньому декорі переважають вертикальні членування -лопатки, вузьки високі вікна, напівколони, тощо.&lt;br /&gt;
В інтер'єрі велику цінність становлять розписи виконані 1893 року братами Павлом і Олександром Сведомськими. Розписи зроблено у вигляді геометричних орнаментів по золотому фону, подібно до розписів Володимирського собору у Києві.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Історичну цінність представляє Чоловіча гімназія.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Збудовано у 1880-х рр. Як корпус (навчальний) Глухівської 4-х класної, а потім : 4 класної чоловічої прогімназії, створеної на базі повітового училища. 1889 р. перетворено на повну 8-класну гімназію. Автор проекту, вірогідно, П.Шлейфер. У 1880-92 рр. Збудовано пансіон для гімназистів. Гімназія була визначним культурним осередком краю, навіть мала свій симфонічний оркестр. Тут навчалися художник Г.Нарбут, поет В.Нарбут, письменник Ю.Смолич, мистецтвознавець Ф. Ернст, археолог М.Ернст, історик В.Романовський, правник М.Василенко, композитор Ю.Шапорін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будинок Лютого.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Збудований в кінці 19 ст. як власний будинок відомої глухівської дворянської родини Лютих. Перед 1918 р. належав Павлу Петровичу Лютому Глухівському фотографу.&lt;br /&gt;
Двоповерховий на підвалі мурований будинок розташований на розі вулиць Києво-Московської (Радянська) і Шостенської (Леніна). Має два фасади південний і східний, прямий кут між якими зрізано і первісно було акцентовано вежею і еркером. Будинок вирішено в еклектичних архітектурних формах за переваженням стилістики французького Ренессансу і Барокко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Меценати  міста ХІХ-ХХ століть. Це :&lt;br /&gt;
1.	Родина Терещенків – 1 млн.500 тис. руб.&lt;br /&gt;
2.	Олександровичи – організували виставки талановитих учнів, надали допомогу Г.Нарбуту і Ю.Шапоріну.&lt;br /&gt;
3.	М.І.Неплюєв – надавали допомогу бідним і талановитим дітям.&lt;br /&gt;
4.	Сім’я Шугурових. Ніна Олександрівна передала музею Української старини у 1902 році колекцію книг 1348 шт., 114 фото, 53 гравюри та 88 археологічних пам’яток. (Додаток 1, 2)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
Сучасному людству, яке перейшло на якісно новий ступінь нового тисячоліття, потрібна історична оцінка минулих досягнень з метою визначення, що візьмемо з собою у майбутнє.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Скопенко Ольга Іванівна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530853</id>
		<title>Wiki-стаття з теми &quot;Особливості появи архітектурних будівель Глухова&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530853"/>
				<updated>2014-01-29T08:13:57Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Скопенко Ольга Іванівна: /* Результати дослідження */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Назва проекту==&lt;br /&gt;
&amp;quot;Глухів історирко-архітектурний&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автори проекту==&lt;br /&gt;
учні 9 класу&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
Особливості появи архітектурних будівель Глухова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
проблема вивчення рідного краю є дуже актуальною у наш час.Вивчаючи минулу історію нашого краю таким способом, як це зроблено нашою пошуковою групою, отримуються не тільки знання, а ще передається безцінна скарбниця трепетного відношення до рідного краю, до унікальних пам’яток минулого «живої історії», що збереглись до нашого часу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
У кожну епоху виховують не абстрактну людину, а представника того чи іншого народу, носія певної національної культури. Для розширення світогляду, активізації творчих мрій, вивчення духовних надбань рідного краю, нашим захопленням стала дана дослідницька краєзнавча робота.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
Пошуково-дослідицький характер ставить на меті розвивати елементарні прийоми пошукової і дослідницької діяльності, формувати вміння і навички самостійного здобуття знань, підвищення пізнавальної активності і розвитку творчих здібностей.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
Протягом майже всього 18 ст. Глухів був столицею України, резиденцією гетьманів, резиденцією останніх гетьманів, ареною державницьких змагань і прикрих поразок.&lt;br /&gt;
&amp;quot;Доля міста подібна долі всієї України, руйнування, спроби відродження, пожежі, теперішня ситуація ...» та все ж не зважаючи на історичні катаклізми, тут збереглося 52 унікальних пам'ятки оборонної, церковної та цивільної архітектури, є малодосліджений археологічний культурний пласт, неповторний природний ландшафт, визначні місця, пов'язані з іменами багатьох видатних Українців&lt;br /&gt;
Тисячолітній Глухів багатий не тільки пам'ятниками історичної минувшини, а й літературно-мистецьким надбанням. Борис Олійник писав: &amp;quot;Якщо з цього гнізда вилетіли такі два могутні орли, як Максим Березовський і Дмитро Бортнянський, то Глухів виправдав своє призначення в історії українського народу&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Місто Глухів засноване в кінці X ст. Глухів згадується в давньоруських літописах тричі - в 1152, 1167 та 1239 р.р. Частково зруйноване монголо-татарами 1239 р. Городище запустіло 1352 р. після епідемії чуми.&lt;br /&gt;
Городище   площею   близько   2,7   га   розташоване   на   мису   прирічного лівобережного плато, обмеженому з заходу долиною р. Есмань, а півночі долиною струмка Нетеча (інші назви - Малоча, Починок), який нині пересох. Городище обмежують: з заходу і півночі - вул. Валова, з півдня - вул. Спартака, зі сходу - вул. Леніна. Городище має неправильну форму плану, близьку до овалу.&lt;br /&gt;
З укріпленнями Глухівської фортеці пов'язано визначну подію в історії України - Глухівську оборону проти польської армії взимку 1663-64 р.р.&lt;br /&gt;
В 1685 р. укріплення Глухова знищила пожежа. Після цього їх реконструювали, створивши єдину загальноміську фортецю: в  плані лінія укріплень була овальною з 12 бастіонами і напівбастіонами. &lt;br /&gt;
Земляний вал з бруствером ішов по рельєфу , повторюючи його вигини. З боку Есмані і струмка Нетечі рову не було, а лише з напільного східного боку місто огинала плавна дуга з ровом. Периметр фортеці становив 2300 м і вона мала 5 брам. 1749 р. за проектом інженера-підполковника Д. Дебоскета кондуктор Ю.Наумов реконструював фортечні брами. У 1766-69 р.р. за проектом архіт. А.П.Квасова споруджено муровані брами – Московську і Київську.&lt;br /&gt;
Говорячи про сьогоднішній Глухів не можна не зупинитись на його історико-архітектурних пам’ятках, бо вони не тільки бережуть історичну пам'ять міста, але й в значній мірі визначають його неповторний вигляд.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ми не можемо не згадати про пам’ятку культури, яка була побудована на честь доньки Петра І Єлизавети, яка двічі приїздила до Глухова. Це Київська брама або ворота.Брама збудована в стилі раннього класицизму з відголосками барокко: спарені колони, рустовані пілястри, розкрепований карніз і фронтон, а також кругла скульптура (не збереглася).&lt;br /&gt;
Брама стоїть посередині частково збереженої західної частини давньої фортеці і замикає собою перспективу головної вулиці.&lt;br /&gt;
 На головній вулиці Києво-Московській знаходилось багато історичних споруд :&lt;br /&gt;
1.	Дитячий притулок для дітей та сиріт, споруджений  у 1872 р на кошти М.Терещенка (зараз ЗОШ № 3 для дітей 1-3 класів);&lt;br /&gt;
2.	Трьох класне міське училище ім.Ф.Терещенка (побудоване у 1903 році на кошти брата Миколи Терещенка Федора. Це пам’ятка неокласицизму і меценатської діяльності родини Терещенків.&lt;br /&gt;
3.	Чоловіча гімназія (побудована у 1880 році як навчальний корпус 4-х класної , а потім 8 класної гімназії. Гімназія була визначальним культурним осередком краю – мала свій симфонічний оркестр. Тут навчалися  брати Нарбути, Ернсти, історик Романовський, О.Довженко,  Шапорін, С.Сергеєв-Ценський та інші видатні таланти (зараз центральний корпус педагогічного університету).&lt;br /&gt;
4.	Будинок Бештака і Неплюєва. Двоповерхова споруда, на І поверсі 4 магазини, а на ІІ поверсі перший кінотеатр м.Глухова.&lt;br /&gt;
5.	У нашому місті жив і працював М.І.Неплюєв, педагог, філософ і громадський діяч (1851-1908) організатор Хрестовоздвиженського трудового братства на Глухівщині. Від був меценатом для талановитих і обдарованих дітей із бідних сімей ( зараз це будинок райдержадміністрації) . Це один з найкращих будинків епохи класицизму на Сумщині.&lt;br /&gt;
6.	Вчительський інститут. Засновано в 1874 р. (із 3 будівель). Першим його директором був учень К.Ушинського - А.В.Білявський. Це був другий в Україні найвидатнішій педагогічний вищий навчальний заклад &lt;br /&gt;
7.	Будинок Лютого належав дворянській родині, а у 1918 році жив П.П.Лютий, фотограф. Двоповерховий будинок в стилі французького Ренесансу і Бароко (зараз будинок юнацтва і бібліотека для дітей).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 Не можна не згадати архітектурну споруду Водогінну Башту, яка була споруджена в 1927-28р.р., у зв’язку з влаштуванням водогону в Глухові. Автора проекту не встановлено, збудовано силами місцевих будівельних організацій. Вежа розташована в центрі міста, на найвищій відмітці в межах міського центру. Її добре видно з дальніх видових точок. Загальна висота башти 41 м.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Миколаївська церква.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На центральній площі, де відбувалися ради, за замовленням Глухівського сотника Федоровича у 1693 р. побудовано кам'яну Миколаївську церкву, котра до 1784 р. була головною громадською спорудою України, перед нею відбувалися козацькі ради, тут обирали гетьманів, тут же їх і проклинали. Зодчий цієї чудової споруди — Матвій Єфимов, керівник артілі будівничих майстрів.&lt;br /&gt;
Збудовано церкву на місці однойменної дерев'яної, контракт на побудову було укладено 8 лютого 1693 р. Зразком правила Михайлівська церква в Глухові збудована тим же майстром 1692 р. первісно була тридільною триверховою з двозаломним центральним верхом, збудована в стилі українського барокко. У 18 ст. церкву оточили численними низенькими побудовами-ризницями і притворами, з тих часів збереглася південна ризниця. 1811 р. при капітальному ремонті прибудовано нові південний і північний притвори. В 1871 р. за проектом Глухівського архітектора А. Гросса розібрано верх над бабинцем і прибудовано західний притвор з високою двоярусною дзвіницею, вінчання якої імітує тризаломний верх. Церква займає острівне положення. Висота центрального верху 30 м. &lt;br /&gt;
Миколаївська церква - головна домінанта Глухова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В 1884 році було затверджено проект побудови нової Трьох-Анастасіївської церкви.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Автором був академік із Сенкт-Петербурга Андрій Гун.  Церкву освячено 1893 р. на місці старої поставили каплицю (розібрано в 1950-ж р.) Трьох-Анастасіївська церква масивна, кубічна, п'ятиповерха, вшрішена в неовізантійському стилі. Храм тринефний, чотиристовпний, хрестоиокупольнйи, трьома абсидами і обширним підвалом. Храм пишно, з великим смаком декоровано зовні і всередини. У зовнішньому декорі переважають вертикальні членування -лопатки, вузьки високі вікна, напівколони, тощо.&lt;br /&gt;
В інтер'єрі велику цінність становлять розписи виконані 1893 року братами Павлом і Олександром Сведомськими. Розписи зроблено у вигляді геометричних орнаментів по золотому фону, подібно до розписів Володимирського собору у Києві.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Історичну цінність представляє Чоловіча гімназія.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Збудовано у 1880-х рр. Як корпус (навчальний) Глухівської 4-х класної, а потім : 4 класної чоловічої прогімназії, створеної на базі повітового училища. 1889 р. перетворено на повну 8-класну гімназію. Автор проекту, вірогідно, П.Шлейфер. У 1880-92 рр. Збудовано пансіон для гімназистів. Гімназія була визначним культурним осередком краю, навіть мала свій симфонічний оркестр. Тут навчалися художник Г.Нарбут, поет В.Нарбут, письменник Ю.Смолич, мистецтвознавець Ф. Ернст, археолог М.Ернст, історик В.Романовський, правник М.Василенко, композитор Ю.Шапорін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будинок Лютого.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Збудований в кінці 19 ст. як власний будинок відомої глухівської дворянської родини Лютих. Перед 1918 р. належав Павлу Петровичу Лютому Глухівському фотографу.&lt;br /&gt;
Двоповерховий на підвалі мурований будинок розташований на розі вулиць Києво-Московської (Радянська) і Шостенської (Леніна). Має два фасади південний і східний, прямий кут між якими зрізано і первісно було акцентовано вежею і еркером. Будинок вирішено в еклектичних архітектурних формах за переваженням стилістики французького Ренессансу і Барокко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Меценати  міста ХІХ-ХХ століть. Це :&lt;br /&gt;
1.	Родина Терещенків – 1 млн.500 тис. руб.&lt;br /&gt;
2.	Олександровичи – організували виставки талановитих учнів, надали допомогу Г.Нарбуту і Ю.Шапоріну.&lt;br /&gt;
3.	М.І.Неплюєв – надавали допомогу бідним і талановитим дітям.&lt;br /&gt;
4.	Сім’я Шугурових. Ніна Олександрівна передала музею Української старини у 1902 році колекцію книг 1348 шт., 114 фото, 53 гравюри та 88 археологічних пам’яток. (Додаток 1, 2)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
Сучасному людству, яке перейшло на якісно новий ступінь нового тисячоліття, потрібна історична оцінка минулих досягнень з метою визначення, що візьмемо з собою у майбутнє.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Скопенко Ольга Іванівна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530848</id>
		<title>Wiki-стаття з теми &quot;Особливості появи архітектурних будівель Глухова&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530848"/>
				<updated>2014-01-29T08:12:57Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Скопенко Ольга Іванівна: /* Висновки */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Назва проекту==&lt;br /&gt;
&amp;quot;Глухів історирко-архітектурний&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автори проекту==&lt;br /&gt;
учні 9 класу&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
Особливості появи архітектурних будівель Глухова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
проблема вивчення рідного краю є дуже актуальною у наш час.Вивчаючи минулу історію нашого краю таким способом, як це зроблено нашою пошуковою групою, отримуються не тільки знання, а ще передається безцінна скарбниця трепетного відношення до рідного краю, до унікальних пам’яток минулого «живої історії», що збереглись до нашого часу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
У кожну епоху виховують не абстрактну людину, а представника того чи іншого народу, носія певної національної культури. Для розширення світогляду, активізації творчих мрій, вивчення духовних надбань рідного краю, нашим захопленням стала дана дослідницька краєзнавча робота.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
Пошуково-дослідицький характер ставить на меті розвивати елементарні прийоми пошукової і дослідницької діяльності, формувати вміння і навички самостійного здобуття знань, підвищення пізнавальної активності і розвитку творчих здібностей.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
Протягом майже всього 18 ст. Глухів був столицею України, резиденцією гетьманів, резиденцією останніх гетьманів, ареною державницьких змагань і прикрих поразок.&lt;br /&gt;
&amp;quot;Доля міста подібна долі всієї України, руйнування, спроби відродження, пожежі, теперішня ситуація ...» та все ж не зважаючи на історичні катаклізми, тут збереглося 52 унікальних пам'ятки оборонної, церковної та цивільної архітектури, є малодосліджений археологічний культурний пласт, неповторний природний ландшафт, визначні місця, пов'язані з іменами багатьох видатних Українців&lt;br /&gt;
Тисячолітній Глухів багатий не тільки пам'ятниками історичної минувшини, а й літературно-мистецьким надбанням. Борис Олійник писав: &amp;quot;Якщо з цього гнізда вилетіли такі два могутні орли, як Максим Березовський і Дмитро Бортнянський, то Глухів виправдав своє призначення в історії українського народу&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Місто Глухів засноване в кінці X ст. Глухів згадується в давньоруських літописах тричі - в 1152, 1167 та 1239 р.р. Частково зруйноване монголо-татарами 1239 р. Городище запустіло 1352 р. після епідемії чуми.&lt;br /&gt;
Городище   площею   близько   2,7   га   розташоване   на   мису   прирічного лівобережного плато, обмеженому з заходу долиною р. Есмань, а півночі долиною струмка Нетеча (інші назви - Малоча, Починок), який нині пересох. Городище обмежують: з заходу і півночі - вул. Валова, з півдня - вул. Спартака, зі сходу - вул. Леніна. Городище має неправильну форму плану, близьку до овалу.&lt;br /&gt;
З укріпленнями Глухівської фортеці пов'язано визначну подію в історії України - Глухівську оборону проти польської армії взимку 1663-64 р.р.&lt;br /&gt;
В 1685 р. укріплення Глухова знищила пожежа. Після цього їх реконструювали, створивши єдину загальноміську фортецю: в  плані лінія укріплень була овальною з 12 бастіонами і напівбастіонами. &lt;br /&gt;
Земляний вал з бруствером ішов по рельєфу , повторюючи його вигини. З боку Есмані і струмка Нетечі рову не було, а лише з напільного східного боку місто огинала плавна дуга з ровом. Периметр фортеці становив 2300 м і вона мала 5 брам. 1749 р. за проектом інженера-підполковника Д. Дебоскета кондуктор Ю.Наумов реконструював фортечні брами. У 1766-69 р.р. за проектом архіт. А.П.Квасова споруджено муровані брами – Московську і Київську.&lt;br /&gt;
Говорячи про сьогоднішній Глухів не можна не зупинитись на його історико-архітектурних пам’ятках, бо вони не тільки бережуть історичну пам'ять міста, але й в значній мірі визначають його неповторний вигляд.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ми не можемо не згадати про пам’ятку культури, яка була побудована на честь доньки Петра І Єлизавети, яка двічі приїздила до Глухова. Це Київська брама або ворота.Брама збудована в стилі раннього класицизму з відголосками барокко: спарені колони, рустовані пілястри, розкрепований карніз і фронтон, а також кругла скульптура (не збереглася).&lt;br /&gt;
Брама стоїть посередині частково збереженої західної частини давньої фортеці і замикає собою перспективу головної вулиці.&lt;br /&gt;
 На головній вулиці Києво-Московській знаходилось багато історичних споруд :&lt;br /&gt;
1.	Дитячий притулок для дітей та сиріт, споруджений  у 1872 р на кошти М.Терещенка (зараз ЗОШ № 3 для дітей 1-3 класів);&lt;br /&gt;
2.	Трьох класне міське училище ім.Ф.Терещенка (побудоване у 1903 році на кошти брата Миколи Терещенка Федора. Це пам’ятка неокласицизму і меценатської діяльності родини Терещенків.&lt;br /&gt;
3.	Чоловіча гімназія (побудована у 1880 році як навчальний корпус 4-х класної , а потім 8 класної гімназії. Гімназія була визначальним культурним осередком краю – мала свій симфонічний оркестр. Тут навчалися  брати Нарбути, Ернсти, історик Романовський, О.Довженко,  Шапорін, С.Сергеєв-Ценський та інші видатні таланти (зараз центральний корпус педагогічного університету).&lt;br /&gt;
4.	Будинок Бештака і Неплюєва. Двоповерхова споруда, на І поверсі 4 магазини, а на ІІ поверсі перший кінотеатр м.Глухова.&lt;br /&gt;
5.	У нашому місті жив і працював М.І.Неплюєв, педагог, філософ і громадський діяч (1851-1908) організатор Хрестовоздвиженського трудового братства на Глухівщині. Від був меценатом для талановитих і обдарованих дітей із бідних сімей ( зараз це будинок райдержадміністрації) . Це один з найкращих будинків епохи класицизму на Сумщині.&lt;br /&gt;
6.	Вчительський інститут. Засновано в 1874 р. (із 3 будівель). Першим його директором був учень К.Ушинського - А.В.Білявський. Це був другий в Україні найвидатнішій педагогічний вищий навчальний заклад &lt;br /&gt;
7.	Будинок Лютого належав дворянській родині, а у 1918 році жив П.П.Лютий, фотограф. Двоповерховий будинок в стилі французького Ренесансу і Бароко (зараз будинок юнацтва і бібліотека для дітей).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
     Не можна не згадати архітектурну споруду Водогінну Башту, яка була споруджена в 1927-28р.р., у зв’язку з влаштуванням водогону в Глухові. Автора проекту не встановлено, збудовано силами місцевих будівельних організацій. Вежа розташована в центрі міста, на найвищій відмітці в межах міського центру. Її добре видно з дальніх видових точок. Загальна висота башти 41 м.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Миколаївська церква.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На центральній площі, де відбувалися ради, за замовленням Глухівського сотника Федоровича у 1693 р. побудовано кам'яну Миколаївську церкву, котра до 1784 р. була головною громадською спорудою України, перед нею відбувалися козацькі ради, тут обирали гетьманів, тут же їх і проклинали. Зодчий цієї чудової споруди — Матвій Єфимов, керівник артілі будівничих майстрів.&lt;br /&gt;
Збудовано церкву на місці однойменної дерев'яної, контракт на побудову було укладено 8 лютого 1693 р. Зразком правила Михайлівська церква в Глухові збудована тим же майстром 1692 р. первісно була тридільною триверховою з двозаломним центральним верхом, збудована в стилі українського барокко. У 18 ст. церкву оточили численними низенькими побудовами-ризницями і притворами, з тих часів збереглася південна ризниця. 1811 р. при капітальному ремонті прибудовано нові південний і північний притвори. В 1871 р. за проектом Глухівського архітектора А. Гросса розібрано верх над бабинцем і прибудовано західний притвор з високою двоярусною дзвіницею, вінчання якої імітує тризаломний верх. Церква займає острівне положення. Висота центрального верху 30 м. &lt;br /&gt;
Миколаївська церква - головна домінанта Глухова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В 1884 році було затверджено проект побудови нової Трьох-Анастасіївської церкви.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 Автором був академік із Сенкт-Петербурга Андрій Гун.  Церкву освячено 1893 р. на місці старої поставили каплицю (розібрано в 1950-ж р.) Трьох-Анастасіївська церква масивна, кубічна, п'ятиповерха, вшрішена в неовізантійському стилі. Храм тринефний, чотиристовпний, хрестоиокупольнйи, трьома абсидами і обширним підвалом. Храм пишно, з великим смаком декоровано зовні і всередини. У зовнішньому декорі переважають вертикальні членування -лопатки, вузьки високі вікна, напівколони, тощо.&lt;br /&gt;
В інтер'єрі велику цінність становлять розписи виконані 1893 року братами Павлом і Олександром Сведомськими. Розписи зроблено у вигляді геометричних орнаментів по золотому фону, подібно до розписів Володимирського собору у Києві.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Історичну цінність представляє Чоловіча гімназія.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
           Збудовано у 1880-х рр. Як корпус (навчальний) Глухівської 4-х класної, а потім : 4 класної чоловічої прогімназії, створеної на базі повітового училища. 1889 р. перетворено на повну 8-класну гімназію. Автор проекту, вірогідно, П.Шлейфер. У 1880-92 рр. Збудовано пансіон для гімназистів. Гімназія була визначним культурним осередком краю, навіть мала свій симфонічний оркестр. Тут навчалися художник Г.Нарбут, поет В.Нарбут, письменник Ю.Смолич, мистецтвознавець Ф. Ернст, археолог М.Ернст, історик В.Романовський, правник М.Василенко, композитор Ю.Шапорін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будинок Лютого.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Збудований в кінці 19 ст. як власний будинок відомої глухівської дворянської родини Лютих. Перед 1918 р. належав Павлу Петровичу Лютому Глухівському фотографу.&lt;br /&gt;
Двоповерховий на підвалі мурований будинок розташований на розі вулиць Києво-Московської (Радянська) і Шостенської (Леніна). Має два фасади південний і східний, прямий кут між якими зрізано і первісно було акцентовано вежею і еркером. Будинок вирішено в еклектичних архітектурних формах за переваженням стилістики французького Ренессансу і Барокко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Меценати  міста ХІХ-ХХ століть. Це :&lt;br /&gt;
1.	Родина Терещенків – 1 млн.500 тис. руб.&lt;br /&gt;
2.	Олександровичи – організували виставки талановитих учнів, надали допомогу Г.Нарбуту і Ю.Шапоріну.&lt;br /&gt;
3.	М.І.Неплюєв – надавали допомогу бідним і талановитим дітям.&lt;br /&gt;
4.	Сім’я Шугурових. Ніна Олександрівна передала музею Української старини у 1902 році колекцію книг 1348 шт., 114 фото, 53 гравюри та 88 археологічних пам’яток. (Додаток 1, 2)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
Сучасному людству, яке перейшло на якісно новий ступінь нового тисячоліття, потрібна історична оцінка минулих досягнень з метою визначення, що візьмемо з собою у майбутнє.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Скопенко Ольга Іванівна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530842</id>
		<title>Wiki-стаття з теми &quot;Особливості появи архітектурних будівель Глухова&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530842"/>
				<updated>2014-01-29T08:08:37Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Скопенко Ольга Іванівна: /* Результати дослідження */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Назва проекту==&lt;br /&gt;
&amp;quot;Глухів історирко-архітектурний&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автори проекту==&lt;br /&gt;
учні 9 класу&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
Особливості появи архітектурних будівель Глухова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
проблема вивчення рідного краю є дуже актуальною у наш час.Вивчаючи минулу історію нашого краю таким способом, як це зроблено нашою пошуковою групою, отримуються не тільки знання, а ще передається безцінна скарбниця трепетного відношення до рідного краю, до унікальних пам’яток минулого «живої історії», що збереглись до нашого часу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
У кожну епоху виховують не абстрактну людину, а представника того чи іншого народу, носія певної національної культури. Для розширення світогляду, активізації творчих мрій, вивчення духовних надбань рідного краю, нашим захопленням стала дана дослідницька краєзнавча робота.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
Пошуково-дослідицький характер ставить на меті розвивати елементарні прийоми пошукової і дослідницької діяльності, формувати вміння і навички самостійного здобуття знань, підвищення пізнавальної активності і розвитку творчих здібностей.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
Протягом майже всього 18 ст. Глухів був столицею України, резиденцією гетьманів, резиденцією останніх гетьманів, ареною державницьких змагань і прикрих поразок.&lt;br /&gt;
&amp;quot;Доля міста подібна долі всієї України, руйнування, спроби відродження, пожежі, теперішня ситуація ...» та все ж не зважаючи на історичні катаклізми, тут збереглося 52 унікальних пам'ятки оборонної, церковної та цивільної архітектури, є малодосліджений археологічний культурний пласт, неповторний природний ландшафт, визначні місця, пов'язані з іменами багатьох видатних Українців&lt;br /&gt;
Тисячолітній Глухів багатий не тільки пам'ятниками історичної минувшини, а й літературно-мистецьким надбанням. Борис Олійник писав: &amp;quot;Якщо з цього гнізда вилетіли такі два могутні орли, як Максим Березовський і Дмитро Бортнянський, то Глухів виправдав своє призначення в історії українського народу&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Місто Глухів засноване в кінці X ст. Глухів згадується в давньоруських літописах тричі - в 1152, 1167 та 1239 р.р. Частково зруйноване монголо-татарами 1239 р. Городище запустіло 1352 р. після епідемії чуми.&lt;br /&gt;
Городище   площею   близько   2,7   га   розташоване   на   мису   прирічного лівобережного плато, обмеженому з заходу долиною р. Есмань, а півночі долиною струмка Нетеча (інші назви - Малоча, Починок), який нині пересох. Городище обмежують: з заходу і півночі - вул. Валова, з півдня - вул. Спартака, зі сходу - вул. Леніна. Городище має неправильну форму плану, близьку до овалу.&lt;br /&gt;
З укріпленнями Глухівської фортеці пов'язано визначну подію в історії України - Глухівську оборону проти польської армії взимку 1663-64 р.р.&lt;br /&gt;
В 1685 р. укріплення Глухова знищила пожежа. Після цього їх реконструювали, створивши єдину загальноміську фортецю: в  плані лінія укріплень була овальною з 12 бастіонами і напівбастіонами. &lt;br /&gt;
Земляний вал з бруствером ішов по рельєфу , повторюючи його вигини. З боку Есмані і струмка Нетечі рову не було, а лише з напільного східного боку місто огинала плавна дуга з ровом. Периметр фортеці становив 2300 м і вона мала 5 брам. 1749 р. за проектом інженера-підполковника Д. Дебоскета кондуктор Ю.Наумов реконструював фортечні брами. У 1766-69 р.р. за проектом архіт. А.П.Квасова споруджено муровані брами – Московську і Київську.&lt;br /&gt;
Говорячи про сьогоднішній Глухів не можна не зупинитись на його історико-архітектурних пам’ятках, бо вони не тільки бережуть історичну пам'ять міста, але й в значній мірі визначають його неповторний вигляд.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ми не можемо не згадати про пам’ятку культури, яка була побудована на честь доньки Петра І Єлизавети, яка двічі приїздила до Глухова. Це Київська брама або ворота.Брама збудована в стилі раннього класицизму з відголосками барокко: спарені колони, рустовані пілястри, розкрепований карніз і фронтон, а також кругла скульптура (не збереглася).&lt;br /&gt;
Брама стоїть посередині частково збереженої західної частини давньої фортеці і замикає собою перспективу головної вулиці.&lt;br /&gt;
 На головній вулиці Києво-Московській знаходилось багато історичних споруд :&lt;br /&gt;
1.	Дитячий притулок для дітей та сиріт, споруджений  у 1872 р на кошти М.Терещенка (зараз ЗОШ № 3 для дітей 1-3 класів);&lt;br /&gt;
2.	Трьох класне міське училище ім.Ф.Терещенка (побудоване у 1903 році на кошти брата Миколи Терещенка Федора. Це пам’ятка неокласицизму і меценатської діяльності родини Терещенків.&lt;br /&gt;
3.	Чоловіча гімназія (побудована у 1880 році як навчальний корпус 4-х класної , а потім 8 класної гімназії. Гімназія була визначальним культурним осередком краю – мала свій симфонічний оркестр. Тут навчалися  брати Нарбути, Ернсти, історик Романовський, О.Довженко,  Шапорін, С.Сергеєв-Ценський та інші видатні таланти (зараз центральний корпус педагогічного університету).&lt;br /&gt;
4.	Будинок Бештака і Неплюєва. Двоповерхова споруда, на І поверсі 4 магазини, а на ІІ поверсі перший кінотеатр м.Глухова.&lt;br /&gt;
5.	У нашому місті жив і працював М.І.Неплюєв, педагог, філософ і громадський діяч (1851-1908) організатор Хрестовоздвиженського трудового братства на Глухівщині. Від був меценатом для талановитих і обдарованих дітей із бідних сімей ( зараз це будинок райдержадміністрації) . Це один з найкращих будинків епохи класицизму на Сумщині.&lt;br /&gt;
6.	Вчительський інститут. Засновано в 1874 р. (із 3 будівель). Першим його директором був учень К.Ушинського - А.В.Білявський. Це був другий в Україні найвидатнішій педагогічний вищий навчальний заклад &lt;br /&gt;
7.	Будинок Лютого належав дворянській родині, а у 1918 році жив П.П.Лютий, фотограф. Двоповерховий будинок в стилі французького Ренесансу і Бароко (зараз будинок юнацтва і бібліотека для дітей).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
     Не можна не згадати архітектурну споруду Водогінну Башту, яка була споруджена в 1927-28р.р., у зв’язку з влаштуванням водогону в Глухові. Автора проекту не встановлено, збудовано силами місцевих будівельних організацій. Вежа розташована в центрі міста, на найвищій відмітці в межах міського центру. Її добре видно з дальніх видових точок. Загальна висота башти 41 м.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Миколаївська церква.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На центральній площі, де відбувалися ради, за замовленням Глухівського сотника Федоровича у 1693 р. побудовано кам'яну Миколаївську церкву, котра до 1784 р. була головною громадською спорудою України, перед нею відбувалися козацькі ради, тут обирали гетьманів, тут же їх і проклинали. Зодчий цієї чудової споруди — Матвій Єфимов, керівник артілі будівничих майстрів.&lt;br /&gt;
Збудовано церкву на місці однойменної дерев'яної, контракт на побудову було укладено 8 лютого 1693 р. Зразком правила Михайлівська церква в Глухові збудована тим же майстром 1692 р. первісно була тридільною триверховою з двозаломним центральним верхом, збудована в стилі українського барокко. У 18 ст. церкву оточили численними низенькими побудовами-ризницями і притворами, з тих часів збереглася південна ризниця. 1811 р. при капітальному ремонті прибудовано нові південний і північний притвори. В 1871 р. за проектом Глухівського архітектора А. Гросса розібрано верх над бабинцем і прибудовано західний притвор з високою двоярусною дзвіницею, вінчання якої імітує тризаломний верх. Церква займає острівне положення. Висота центрального верху 30 м. &lt;br /&gt;
Миколаївська церква - головна домінанта Глухова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В 1884 році було затверджено проект побудови нової Трьох-Анастасіївської церкви.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 Автором був академік із Сенкт-Петербурга Андрій Гун.  Церкву освячено 1893 р. на місці старої поставили каплицю (розібрано в 1950-ж р.) Трьох-Анастасіївська церква масивна, кубічна, п'ятиповерха, вшрішена в неовізантійському стилі. Храм тринефний, чотиристовпний, хрестоиокупольнйи, трьома абсидами і обширним підвалом. Храм пишно, з великим смаком декоровано зовні і всередини. У зовнішньому декорі переважають вертикальні членування -лопатки, вузьки високі вікна, напівколони, тощо.&lt;br /&gt;
В інтер'єрі велику цінність становлять розписи виконані 1893 року братами Павлом і Олександром Сведомськими. Розписи зроблено у вигляді геометричних орнаментів по золотому фону, подібно до розписів Володимирського собору у Києві.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Історичну цінність представляє Чоловіча гімназія.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
           Збудовано у 1880-х рр. Як корпус (навчальний) Глухівської 4-х класної, а потім : 4 класної чоловічої прогімназії, створеної на базі повітового училища. 1889 р. перетворено на повну 8-класну гімназію. Автор проекту, вірогідно, П.Шлейфер. У 1880-92 рр. Збудовано пансіон для гімназистів. Гімназія була визначним культурним осередком краю, навіть мала свій симфонічний оркестр. Тут навчалися художник Г.Нарбут, поет В.Нарбут, письменник Ю.Смолич, мистецтвознавець Ф. Ернст, археолог М.Ернст, історик В.Романовський, правник М.Василенко, композитор Ю.Шапорін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будинок Лютого.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Збудований в кінці 19 ст. як власний будинок відомої глухівської дворянської родини Лютих. Перед 1918 р. належав Павлу Петровичу Лютому Глухівському фотографу.&lt;br /&gt;
Двоповерховий на підвалі мурований будинок розташований на розі вулиць Києво-Московської (Радянська) і Шостенської (Леніна). Має два фасади південний і східний, прямий кут між якими зрізано і первісно було акцентовано вежею і еркером. Будинок вирішено в еклектичних архітектурних формах за переваженням стилістики французького Ренессансу і Барокко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Меценати  міста ХІХ-ХХ століть. Це :&lt;br /&gt;
1.	Родина Терещенків – 1 млн.500 тис. руб.&lt;br /&gt;
2.	Олександровичи – організували виставки талановитих учнів, надали допомогу Г.Нарбуту і Ю.Шапоріну.&lt;br /&gt;
3.	М.І.Неплюєв – надавали допомогу бідним і талановитим дітям.&lt;br /&gt;
4.	Сім’я Шугурових. Ніна Олександрівна передала музею Української старини у 1902 році колекцію книг 1348 шт., 114 фото, 53 гравюри та 88 археологічних пам’яток. (Додаток 1, 2)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Скопенко Ольга Іванівна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530820</id>
		<title>Wiki-стаття з теми &quot;Особливості появи архітектурних будівель Глухова&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530820"/>
				<updated>2014-01-29T08:01:37Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Скопенко Ольга Іванівна: /* Мета дослідження */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Назва проекту==&lt;br /&gt;
&amp;quot;Глухів історирко-архітектурний&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автори проекту==&lt;br /&gt;
учні 9 класу&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
Особливості появи архітектурних будівель Глухова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
проблема вивчення рідного краю є дуже актуальною у наш час.Вивчаючи минулу історію нашого краю таким способом, як це зроблено нашою пошуковою групою, отримуються не тільки знання, а ще передається безцінна скарбниця трепетного відношення до рідного краю, до унікальних пам’яток минулого «живої історії», що збереглись до нашого часу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
У кожну епоху виховують не абстрактну людину, а представника того чи іншого народу, носія певної національної культури. Для розширення світогляду, активізації творчих мрій, вивчення духовних надбань рідного краю, нашим захопленням стала дана дослідницька краєзнавча робота.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
Пошуково-дослідицький характер ставить на меті розвивати елементарні прийоми пошукової і дослідницької діяльності, формувати вміння і навички самостійного здобуття знань, підвищення пізнавальної активності і розвитку творчих здібностей.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Скопенко Ольга Іванівна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530814</id>
		<title>Wiki-стаття з теми &quot;Особливості появи архітектурних будівель Глухова&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530814"/>
				<updated>2014-01-29T07:59:51Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Скопенко Ольга Іванівна: /* Гіпотеза дослідження */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Назва проекту==&lt;br /&gt;
&amp;quot;Глухів історирко-архітектурний&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автори проекту==&lt;br /&gt;
учні 9 класу&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
Особливості появи архітектурних будівель Глухова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
проблема вивчення рідного краю є дуже актуальною у наш час.Вивчаючи минулу історію нашого краю таким способом, як це зроблено нашою пошуковою групою, отримуються не тільки знання, а ще передається безцінна скарбниця трепетного відношення до рідного краю, до унікальних пам’яток минулого «живої історії», що збереглись до нашого часу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
У кожну епоху виховують не абстрактну людину, а представника того чи іншого народу, носія певної національної культури. Для розширення світогляду, активізації творчих мрій, вивчення духовних надбань рідного краю, нашим захопленням стала дана дослідницька краєзнавча робота.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Скопенко Ольга Іванівна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530807</id>
		<title>Wiki-стаття з теми &quot;Особливості появи архітектурних будівель Глухова&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530807"/>
				<updated>2014-01-29T07:58:03Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Скопенко Ольга Іванівна: /* Проблема дослідження */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Назва проекту==&lt;br /&gt;
&amp;quot;Глухів історирко-архітектурний&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автори проекту==&lt;br /&gt;
учні 9 класу&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
Особливості появи архітектурних будівель Глухова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
проблема вивчення рідного краю є дуже актуальною у наш час.Вивчаючи минулу історію нашого краю таким способом, як це зроблено нашою пошуковою групою, отримуються не тільки знання, а ще передається безцінна скарбниця трепетного відношення до рідного краю, до унікальних пам’яток минулого «живої історії», що збереглись до нашого часу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Скопенко Ольга Іванівна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530799</id>
		<title>Wiki-стаття з теми &quot;Особливості появи архітектурних будівель Глухова&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530799"/>
				<updated>2014-01-29T07:53:39Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Скопенко Ольга Іванівна: /* Тема дослідження */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Назва проекту==&lt;br /&gt;
&amp;quot;Глухів історирко-архітектурний&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автори проекту==&lt;br /&gt;
учні 9 класу&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
Особливості появи архітектурних будівель Глухова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Скопенко Ольга Іванівна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530796</id>
		<title>Wiki-стаття з теми &quot;Особливості появи архітектурних будівель Глухова&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530796"/>
				<updated>2014-01-29T07:52:39Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Скопенко Ольга Іванівна: /* Автори проекту */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Назва проекту==&lt;br /&gt;
&amp;quot;Глухів історирко-архітектурний&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автори проекту==&lt;br /&gt;
учні 9 класу&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Скопенко Ольга Іванівна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530795</id>
		<title>Wiki-стаття з теми &quot;Особливості появи архітектурних будівель Глухова&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530795"/>
				<updated>2014-01-29T07:52:05Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Скопенко Ольга Іванівна: /* Назва проекту */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Назва проекту==&lt;br /&gt;
&amp;quot;Глухів історирко-архітектурний&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автори проекту==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Скопенко Ольга Іванівна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530793</id>
		<title>Wiki-стаття з теми &quot;Особливості появи архітектурних будівель Глухова&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%22&amp;diff=530793"/>
				<updated>2014-01-29T07:51:22Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Скопенко Ольга Іванівна: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Вікі-стаття учня}}&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Назва проекту==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автори проекту==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Скопенко Ольга Іванівна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D1%96%D0%B2_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BE-%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9%22&amp;diff=530791</id>
		<title>Портфоліо Скопенко Ольги з теми &quot;Глухів історико-архітектурний&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D1%96%D0%B2_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BE-%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9%22&amp;diff=530791"/>
				<updated>2014-01-29T07:51:03Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Скопенко Ольга Іванівна: /* Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи) */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Назва навчальної теми=&lt;br /&gt;
Географічна характеристика своєї області.&lt;br /&gt;
Особливості культури і побуту місцевого населення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Основний та другорядні  (дотичні) навчальні предмети=&lt;br /&gt;
Географія.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Вік учнів, клас=&lt;br /&gt;
14-15 років, 9 клас.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=&lt;br /&gt;
Учні об’єднуються у пошукову дослідницьку групу, яка вивчає архітектурні пам’ятки м. Глухова, історичні події, які з ними пов’язані та сучасний їх стан і використання в наш час. &lt;br /&gt;
Свою роботу учні починають з обробки певного матеріалу у краєзнавчому музеї, створюють відеофільм про місто, виступають у ролі журналістів, ведуть зйомку по місту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=План вивчення теми (вставити файл)=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=&lt;br /&gt;
Перед початком проекту учитель використовує ЗХД таблицю та асоціативний кущ для з’ясування навчальних потреб учнів та їх попередні знання щодо проблеми проекту. Протягом роботи над проектом для відслідкування прогресу у навчанні та оцінювання рівня мислення учнів вчитель веде журнал спостереження, надає консультації, використовує контрольні списки і форми оцінювання продуктів учнівської діяльності. Наприкінці роботи над проектом учні закінчують працювати із ЗХД таблицею, учитель перевіряє набуті ними знання за допомогою опитувальника. За допомогою форм з критеріями оцінювання відбувається постійне самооцінювання та взаємооцінювання учнів. Наприкінці проекту відбувається захист проекту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=&lt;br /&gt;
Перед початком вивчення теми учитель демонструє стартову презентацію «Сучасне місто у фотооб’єктиві», де розповідає про сучасні та давні будівлі міста, не визначаючи їх використання у наш час. На початковому етапі учитель обговорює ключове питання «Які визначні пам’ятки міста сховані під його куполом?». Методом «Мозкової атаки» визначають напрямки досліджень, ставлять завдання, визначають мету.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Отримання потрібної додаткової інформації та співпраця з науковими робітниками краєзнавчого музею.&lt;br /&gt;
2. Ознайомлення з експонатами музею за даною темо.&lt;br /&gt;
3.Проведення відео зйомки по місту за його визначними пам’ятками.&lt;br /&gt;
4. Оформлення відеофільму.&lt;br /&gt;
5. Створення учнівської презентації за фотографіями.&lt;br /&gt;
6. Звітування творчої групи перед старшокласниками школи.&lt;br /&gt;
За долпомогою учителя учні утворюють проектні груп та отримують завдання з урахуванням своїх інтересів:&lt;br /&gt;
І група «Науковці» - Які особливості появи архітектурних будівель міста?(результати дослідження представляють у вигляді wiki-статті).&lt;br /&gt;
ІІ група «Журналісти» - Які архітектурні стилі переважають у будівлях? (результати досліджень представляють у вигляді презентації)&lt;br /&gt;
ІІІ група «Режисери» - Яким історичним подіям приурочені архітектурні будівлі? (результати досліджень представляють у вигляді блогу).&lt;br /&gt;
Впродовж всього навчання учитель консультує учнів, спостерігає та аналізує їх діяльність. Використовуючи різні методи та інструменти оцінювання (ЗХД схема, асоціативний кущ, контрольний список) учитель виявляє  навчальні потреби учнів. Наприкінці вивчення теми, за допомогою опитувальника, відбувається перевірка результатів досягнень учнів. Учні представляють результати досліджень.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Wiki-стаття з теми &amp;quot;Особливості появи архітектурних будівель Глухова&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про автора=&lt;br /&gt;
==Ім'я, прізвище==&lt;br /&gt;
Скопенко Ольга Іванівна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Фах, навчальний предмет==&lt;br /&gt;
Учитель географії&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальний заклад==&lt;br /&gt;
Баницький навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад «Барвінок».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місто\село, район, область==&lt;br /&gt;
село Баничі, Глухівський район, Сумська область.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контактні дані==&lt;br /&gt;
skopenko.olga2@gmail.com&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про тренінг=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дати проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
27.01.2014 - 02.02.2014р.р.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місце проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
Баницький навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад «Барвінок»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тренери==&lt;br /&gt;
Антонченко Марія Олексіївна, &lt;br /&gt;
Клочко Оксана Миколаївна&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: 10 версія]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: НП &amp;quot;Відкритий світ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Банк проектів]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Скопенко Ольга Іванівна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D1%96%D0%B2_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BE-%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9%22&amp;diff=530781</id>
		<title>Портфоліо Скопенко Ольги з теми &quot;Глухів історико-архітектурний&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D1%96%D0%B2_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BE-%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9%22&amp;diff=530781"/>
				<updated>2014-01-29T07:48:12Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Скопенко Ольга Іванівна: /* Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи) */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Назва навчальної теми=&lt;br /&gt;
Географічна характеристика своєї області.&lt;br /&gt;
Особливості культури і побуту місцевого населення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Основний та другорядні  (дотичні) навчальні предмети=&lt;br /&gt;
Географія.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Вік учнів, клас=&lt;br /&gt;
14-15 років, 9 клас.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=&lt;br /&gt;
Учні об’єднуються у пошукову дослідницьку групу, яка вивчає архітектурні пам’ятки м. Глухова, історичні події, які з ними пов’язані та сучасний їх стан і використання в наш час. &lt;br /&gt;
Свою роботу учні починають з обробки певного матеріалу у краєзнавчому музеї, створюють відеофільм про місто, виступають у ролі журналістів, ведуть зйомку по місту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=План вивчення теми (вставити файл)=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=&lt;br /&gt;
Перед початком проекту учитель використовує ЗХД таблицю та асоціативний кущ для з’ясування навчальних потреб учнів та їх попередні знання щодо проблеми проекту. Протягом роботи над проектом для відслідкування прогресу у навчанні та оцінювання рівня мислення учнів вчитель веде журнал спостереження, надає консультації, використовує контрольні списки і форми оцінювання продуктів учнівської діяльності. Наприкінці роботи над проектом учні закінчують працювати із ЗХД таблицею, учитель перевіряє набуті ними знання за допомогою опитувальника. За допомогою форм з критеріями оцінювання відбувається постійне самооцінювання та взаємооцінювання учнів. Наприкінці проекту відбувається захист проекту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=&lt;br /&gt;
Перед початком вивчення теми учитель демонструє стартову презентацію «Сучасне місто у фотооб’єктиві», де розповідає про сучасні та давні будівлі міста, не визначаючи їх використання у наш час. На початковому етапі учитель обговорює ключове питання «Які визначні пам’ятки міста сховані під його куполом?». Методом «Мозкової атаки» визначають напрямки досліджень, ставлять завдання, визначають мету.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Отримання потрібної додаткової інформації та співпраця з науковими робітниками краєзнавчого музею.&lt;br /&gt;
2. Ознайомлення з експонатами музею за даною темо.&lt;br /&gt;
3.Проведення відео зйомки по місту за його визначними пам’ятками.&lt;br /&gt;
4. Оформлення відеофільму.&lt;br /&gt;
5. Створення учнівської презентації за фотографіями.&lt;br /&gt;
6. Звітування творчої групи перед старшокласниками школи.&lt;br /&gt;
За долпомогою учителя учні утворюють проектні груп та отримують завдання з урахуванням своїх інтересів:&lt;br /&gt;
І група «Науковці» - Які особливості появи архітектурних будівель міста?(результати дослідження представляють у вигляді wiki-статті).&lt;br /&gt;
ІІ група «Журналісти» - Які архітектурні стилі переважають у будівлях? (результати досліджень представляють у вигляді презентації)&lt;br /&gt;
ІІІ група «Режисери» - Яким історичним подіям приурочені архітектурні будівлі? (результати досліджень представляють у вигляді блогу).&lt;br /&gt;
Впродовж всього навчання учитель консультує учнів, спостерігає та аналізує їх діяльність. Використовуючи різні методи та інструменти оцінювання (ЗХД схема, асоціативний кущ, контрольний список) учитель виявляє  навчальні потреби учнів. Наприкінці вивчення теми, за допомогою опитувальника, відбувається перевірка результатів досягнень учнів. Учні представляють результати досліджень.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Wiki-стаття з теми &amp;quot;Історичні події, яким приурочені архітектурні будівлі Глухова&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про автора=&lt;br /&gt;
==Ім'я, прізвище==&lt;br /&gt;
Скопенко Ольга Іванівна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Фах, навчальний предмет==&lt;br /&gt;
Учитель географії&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальний заклад==&lt;br /&gt;
Баницький навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад «Барвінок».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місто\село, район, область==&lt;br /&gt;
село Баничі, Глухівський район, Сумська область.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контактні дані==&lt;br /&gt;
skopenko.olga2@gmail.com&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про тренінг=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дати проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
27.01.2014 - 02.02.2014р.р.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місце проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
Баницький навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад «Барвінок»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тренери==&lt;br /&gt;
Антонченко Марія Олексіївна, &lt;br /&gt;
Клочко Оксана Миколаївна&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: 10 версія]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: НП &amp;quot;Відкритий світ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Банк проектів]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Скопенко Ольга Іванівна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D1%96%D0%B2_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BE-%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9%22&amp;diff=530711</id>
		<title>Портфоліо Скопенко Ольги з теми &quot;Глухів історико-архітектурний&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D1%96%D0%B2_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BE-%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9%22&amp;diff=530711"/>
				<updated>2014-01-29T07:26:24Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Скопенко Ольга Іванівна: /* Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи) */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Назва навчальної теми=&lt;br /&gt;
Географічна характеристика своєї області.&lt;br /&gt;
Особливості культури і побуту місцевого населення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Основний та другорядні  (дотичні) навчальні предмети=&lt;br /&gt;
Географія.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Вік учнів, клас=&lt;br /&gt;
14-15 років, 9 клас.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=&lt;br /&gt;
Учні об’єднуються у пошукову дослідницьку групу, яка вивчає архітектурні пам’ятки м. Глухова, історичні події, які з ними пов’язані та сучасний їх стан і використання в наш час. &lt;br /&gt;
Свою роботу учні починають з обробки певного матеріалу у краєзнавчому музеї, створюють відеофільм про місто, виступають у ролі журналістів, ведуть зйомку по місту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=План вивчення теми (вставити файл)=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=&lt;br /&gt;
Перед початком проекту учитель використовує ЗХД таблицю та асоціативний кущ для з’ясування навчальних потреб учнів та їх попередні знання щодо проблеми проекту. Протягом роботи над проектом для відслідкування прогресу у навчанні та оцінювання рівня мислення учнів вчитель веде журнал спостереження, надає консультації, використовує контрольні списки і форми оцінювання продуктів учнівської діяльності. Наприкінці роботи над проектом учні закінчують працювати із ЗХД таблицею, учитель перевіряє набуті ними знання за допомогою опитувальника. За допомогою форм з критеріями оцінювання відбувається постійне самооцінювання та взаємооцінювання учнів. Наприкінці проекту відбувається захист проекту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=&lt;br /&gt;
Перед початком вивчення теми учитель демонструє стартову презентацію «Сучасне місто у фотооб’єктиві», де розповідає про сучасні та давні будівлі міста, не визначаючи їх використання у наш час. На початковому етапі учитель обговорює ключове питання «Які визначні пам’ятки міста сховані під його куполом?». Методом «Мозкової атаки» визначають напрямки досліджень, ставлять завдання, визначають мету.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Отримання потрібної додаткової інформації та співпраця з науковими робітниками краєзнавчого музею.&lt;br /&gt;
2. Ознайомлення з експонатами музею за даною темо.&lt;br /&gt;
3.Проведення відео зйомки по місту за його визначними пам’ятками.&lt;br /&gt;
4. Оформлення відеофільму.&lt;br /&gt;
5. Створення учнівської презентації за фотографіями.&lt;br /&gt;
6. Звітування творчої групи перед старшокласниками школи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Wiki-стаття з теми &amp;quot;Історичні події, яким приурочені архітектурні будівлі Глухова&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про автора=&lt;br /&gt;
==Ім'я, прізвище==&lt;br /&gt;
Скопенко Ольга Іванівна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Фах, навчальний предмет==&lt;br /&gt;
Учитель географії&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальний заклад==&lt;br /&gt;
Баницький навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад «Барвінок».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місто\село, район, область==&lt;br /&gt;
село Баничі, Глухівський район, Сумська область.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контактні дані==&lt;br /&gt;
skopenko.olga2@gmail.com&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про тренінг=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дати проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
27.01.2014 - 02.02.2014р.р.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місце проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
Баницький навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад «Барвінок»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тренери==&lt;br /&gt;
Антонченко Марія Олексіївна, &lt;br /&gt;
Клочко Оксана Миколаївна&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: 10 версія]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: НП &amp;quot;Відкритий світ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Банк проектів]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Скопенко Ольга Іванівна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D1%96%D0%B2_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BE-%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9%22&amp;diff=530709</id>
		<title>Портфоліо Скопенко Ольги з теми &quot;Глухів історико-архітектурний&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D1%96%D0%B2_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BE-%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9%22&amp;diff=530709"/>
				<updated>2014-01-29T07:26:01Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Скопенко Ольга Іванівна: /* Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи) */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Назва навчальної теми=&lt;br /&gt;
Географічна характеристика своєї області.&lt;br /&gt;
Особливості культури і побуту місцевого населення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Основний та другорядні  (дотичні) навчальні предмети=&lt;br /&gt;
Географія.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Вік учнів, клас=&lt;br /&gt;
14-15 років, 9 клас.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=&lt;br /&gt;
Учні об’єднуються у пошукову дослідницьку групу, яка вивчає архітектурні пам’ятки м. Глухова, історичні події, які з ними пов’язані та сучасний їх стан і використання в наш час. &lt;br /&gt;
Свою роботу учні починають з обробки певного матеріалу у краєзнавчому музеї, створюють відеофільм про місто, виступають у ролі журналістів, ведуть зйомку по місту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=План вивчення теми (вставити файл)=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=&lt;br /&gt;
Перед початком проекту учитель використовує ЗХД таблицю та асоціативний кущ для з’ясування навчальних потреб учнів та їх попередні знання щодо проблеми проекту. Протягом роботи над проектом для відслідкування прогресу у навчанні та оцінювання рівня мислення учнів вчитель веде журнал спостереження, надає консультації, використовує контрольні списки і форми оцінювання продуктів учнівської діяльності. Наприкінці роботи над проектом учні закінчують працювати із ЗХД таблицею, учитель перевіряє набуті ними знання за допомогою опитувальника. За допомогою форм з критеріями оцінювання відбувається постійне самооцінювання та взаємооцінювання учнів. Наприкінці проекту відбувається захист проекту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=&lt;br /&gt;
Перед початком вивчення теми учитель демонструє стартову презентацію «Сучасне місто у фотооб’єктиві», де розповідає про сучасні та давні будівлі міста, не визначаючи їх використання у наш час. На початковому етапі учитель обговорює ключове питання «Які визначні пам’ятки міста сховані під його куполом?». Методом «Мозкової атаки» визначають напрямки досліджень, ставлять завдання, визначають мету.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Отримання потрібної додаткової інформації та співпраця з науковими робітниками краєзнавчого музею.&lt;br /&gt;
2. Ознайомлення з експонатами музею за даною темо.&lt;br /&gt;
3.Проведення відео зйомки по місту за його визначними пам’ятками.&lt;br /&gt;
4. Оформлення відеофільму.&lt;br /&gt;
5. Створення учнівської презентації за фотографіями.&lt;br /&gt;
6. Звітування творчої групи перед старшокласниками школи. &lt;br /&gt;
[[Wiki-стаття з теми &amp;quot;Історичні події, яким приурочені архітектурні будівлі Глухова&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про автора=&lt;br /&gt;
==Ім'я, прізвище==&lt;br /&gt;
Скопенко Ольга Іванівна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Фах, навчальний предмет==&lt;br /&gt;
Учитель географії&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальний заклад==&lt;br /&gt;
Баницький навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад «Барвінок».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місто\село, район, область==&lt;br /&gt;
село Баничі, Глухівський район, Сумська область.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контактні дані==&lt;br /&gt;
skopenko.olga2@gmail.com&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про тренінг=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дати проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
27.01.2014 - 02.02.2014р.р.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місце проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
Баницький навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад «Барвінок»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тренери==&lt;br /&gt;
Антонченко Марія Олексіївна, &lt;br /&gt;
Клочко Оксана Миколаївна&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: 10 версія]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: НП &amp;quot;Відкритий світ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Банк проектів]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Скопенко Ольга Іванівна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D1%96%D0%B2_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BE-%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9%22&amp;diff=530704</id>
		<title>Портфоліо Скопенко Ольги з теми &quot;Глухів історико-архітектурний&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D1%96%D0%B2_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BE-%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9%22&amp;diff=530704"/>
				<updated>2014-01-29T07:24:59Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Скопенко Ольга Іванівна: /* Тренери */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Назва навчальної теми=&lt;br /&gt;
Географічна характеристика своєї області.&lt;br /&gt;
Особливості культури і побуту місцевого населення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Основний та другорядні  (дотичні) навчальні предмети=&lt;br /&gt;
Географія.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Вік учнів, клас=&lt;br /&gt;
14-15 років, 9 клас.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=&lt;br /&gt;
Учні об’єднуються у пошукову дослідницьку групу, яка вивчає архітектурні пам’ятки м. Глухова, історичні події, які з ними пов’язані та сучасний їх стан і використання в наш час. &lt;br /&gt;
Свою роботу учні починають з обробки певного матеріалу у краєзнавчому музеї, створюють відеофільм про місто, виступають у ролі журналістів, ведуть зйомку по місту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=План вивчення теми (вставити файл)=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=&lt;br /&gt;
Перед початком проекту учитель використовує ЗХД таблицю та асоціативний кущ для з’ясування навчальних потреб учнів та їх попередні знання щодо проблеми проекту. Протягом роботи над проектом для відслідкування прогресу у навчанні та оцінювання рівня мислення учнів вчитель веде журнал спостереження, надає консультації, використовує контрольні списки і форми оцінювання продуктів учнівської діяльності. Наприкінці роботи над проектом учні закінчують працювати із ЗХД таблицею, учитель перевіряє набуті ними знання за допомогою опитувальника. За допомогою форм з критеріями оцінювання відбувається постійне самооцінювання та взаємооцінювання учнів. Наприкінці проекту відбувається захист проекту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=&lt;br /&gt;
[[Wiki-стаття з теми &amp;quot;Історичні події, яким приурочені архітектурні будівлі Глухова&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про автора=&lt;br /&gt;
==Ім'я, прізвище==&lt;br /&gt;
Скопенко Ольга Іванівна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Фах, навчальний предмет==&lt;br /&gt;
Учитель географії&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальний заклад==&lt;br /&gt;
Баницький навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад «Барвінок».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місто\село, район, область==&lt;br /&gt;
село Баничі, Глухівський район, Сумська область.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контактні дані==&lt;br /&gt;
skopenko.olga2@gmail.com&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про тренінг=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дати проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
27.01.2014 - 02.02.2014р.р.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місце проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
Баницький навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад «Барвінок»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тренери==&lt;br /&gt;
Антонченко Марія Олексіївна, &lt;br /&gt;
Клочко Оксана Миколаївна&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: 10 версія]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: НП &amp;quot;Відкритий світ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Банк проектів]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Скопенко Ольга Іванівна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D1%96%D0%B2_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BE-%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9%22&amp;diff=530703</id>
		<title>Портфоліо Скопенко Ольги з теми &quot;Глухів історико-архітектурний&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D1%96%D0%B2_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BE-%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9%22&amp;diff=530703"/>
				<updated>2014-01-29T07:24:43Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Скопенко Ольга Іванівна: /* Тренери */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Назва навчальної теми=&lt;br /&gt;
Географічна характеристика своєї області.&lt;br /&gt;
Особливості культури і побуту місцевого населення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Основний та другорядні  (дотичні) навчальні предмети=&lt;br /&gt;
Географія.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Вік учнів, клас=&lt;br /&gt;
14-15 років, 9 клас.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=&lt;br /&gt;
Учні об’єднуються у пошукову дослідницьку групу, яка вивчає архітектурні пам’ятки м. Глухова, історичні події, які з ними пов’язані та сучасний їх стан і використання в наш час. &lt;br /&gt;
Свою роботу учні починають з обробки певного матеріалу у краєзнавчому музеї, створюють відеофільм про місто, виступають у ролі журналістів, ведуть зйомку по місту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=План вивчення теми (вставити файл)=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=&lt;br /&gt;
Перед початком проекту учитель використовує ЗХД таблицю та асоціативний кущ для з’ясування навчальних потреб учнів та їх попередні знання щодо проблеми проекту. Протягом роботи над проектом для відслідкування прогресу у навчанні та оцінювання рівня мислення учнів вчитель веде журнал спостереження, надає консультації, використовує контрольні списки і форми оцінювання продуктів учнівської діяльності. Наприкінці роботи над проектом учні закінчують працювати із ЗХД таблицею, учитель перевіряє набуті ними знання за допомогою опитувальника. За допомогою форм з критеріями оцінювання відбувається постійне самооцінювання та взаємооцінювання учнів. Наприкінці проекту відбувається захист проекту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=&lt;br /&gt;
[[Wiki-стаття з теми &amp;quot;Історичні події, яким приурочені архітектурні будівлі Глухова&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про автора=&lt;br /&gt;
==Ім'я, прізвище==&lt;br /&gt;
Скопенко Ольга Іванівна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Фах, навчальний предмет==&lt;br /&gt;
Учитель географії&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальний заклад==&lt;br /&gt;
Баницький навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад «Барвінок».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місто\село, район, область==&lt;br /&gt;
село Баничі, Глухівський район, Сумська область.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контактні дані==&lt;br /&gt;
skopenko.olga2@gmail.com&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про тренінг=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дати проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
27.01.2014 - 02.02.2014р.р.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місце проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
Баницький навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад «Барвінок»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тренери==&lt;br /&gt;
Антонченко Марія Олексіївна&lt;br /&gt;
Клочко Оксана Миколаївна&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: 10 версія]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: НП &amp;quot;Відкритий світ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Банк проектів]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Скопенко Ольга Іванівна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D1%96%D0%B2_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BE-%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9%22&amp;diff=530696</id>
		<title>Портфоліо Скопенко Ольги з теми &quot;Глухів історико-архітектурний&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D1%96%D0%B2_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BE-%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9%22&amp;diff=530696"/>
				<updated>2014-01-29T07:22:54Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Скопенко Ольга Іванівна: /* Місце проведення тренінгу */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Назва навчальної теми=&lt;br /&gt;
Географічна характеристика своєї області.&lt;br /&gt;
Особливості культури і побуту місцевого населення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Основний та другорядні  (дотичні) навчальні предмети=&lt;br /&gt;
Географія.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Вік учнів, клас=&lt;br /&gt;
14-15 років, 9 клас.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=&lt;br /&gt;
Учні об’єднуються у пошукову дослідницьку групу, яка вивчає архітектурні пам’ятки м. Глухова, історичні події, які з ними пов’язані та сучасний їх стан і використання в наш час. &lt;br /&gt;
Свою роботу учні починають з обробки певного матеріалу у краєзнавчому музеї, створюють відеофільм про місто, виступають у ролі журналістів, ведуть зйомку по місту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=План вивчення теми (вставити файл)=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=&lt;br /&gt;
Перед початком проекту учитель використовує ЗХД таблицю та асоціативний кущ для з’ясування навчальних потреб учнів та їх попередні знання щодо проблеми проекту. Протягом роботи над проектом для відслідкування прогресу у навчанні та оцінювання рівня мислення учнів вчитель веде журнал спостереження, надає консультації, використовує контрольні списки і форми оцінювання продуктів учнівської діяльності. Наприкінці роботи над проектом учні закінчують працювати із ЗХД таблицею, учитель перевіряє набуті ними знання за допомогою опитувальника. За допомогою форм з критеріями оцінювання відбувається постійне самооцінювання та взаємооцінювання учнів. Наприкінці проекту відбувається захист проекту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=&lt;br /&gt;
[[Wiki-стаття з теми &amp;quot;Історичні події, яким приурочені архітектурні будівлі Глухова&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про автора=&lt;br /&gt;
==Ім'я, прізвище==&lt;br /&gt;
Скопенко Ольга Іванівна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Фах, навчальний предмет==&lt;br /&gt;
Учитель географії&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальний заклад==&lt;br /&gt;
Баницький навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад «Барвінок».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місто\село, район, область==&lt;br /&gt;
село Баничі, Глухівський район, Сумська область.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контактні дані==&lt;br /&gt;
skopenko.olga2@gmail.com&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про тренінг=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дати проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
27.01.2014 - 02.02.2014р.р.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місце проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
Баницький навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад «Барвінок»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тренери==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: 10 версія]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: НП &amp;quot;Відкритий світ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Банк проектів]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Скопенко Ольга Іванівна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D1%96%D0%B2_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BE-%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9%22&amp;diff=530694</id>
		<title>Портфоліо Скопенко Ольги з теми &quot;Глухів історико-архітектурний&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D1%96%D0%B2_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BE-%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9%22&amp;diff=530694"/>
				<updated>2014-01-29T07:22:35Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Скопенко Ольга Іванівна: /* Дати проведення тренінгу */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Назва навчальної теми=&lt;br /&gt;
Географічна характеристика своєї області.&lt;br /&gt;
Особливості культури і побуту місцевого населення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Основний та другорядні  (дотичні) навчальні предмети=&lt;br /&gt;
Географія.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Вік учнів, клас=&lt;br /&gt;
14-15 років, 9 клас.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=&lt;br /&gt;
Учні об’єднуються у пошукову дослідницьку групу, яка вивчає архітектурні пам’ятки м. Глухова, історичні події, які з ними пов’язані та сучасний їх стан і використання в наш час. &lt;br /&gt;
Свою роботу учні починають з обробки певного матеріалу у краєзнавчому музеї, створюють відеофільм про місто, виступають у ролі журналістів, ведуть зйомку по місту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=План вивчення теми (вставити файл)=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=&lt;br /&gt;
Перед початком проекту учитель використовує ЗХД таблицю та асоціативний кущ для з’ясування навчальних потреб учнів та їх попередні знання щодо проблеми проекту. Протягом роботи над проектом для відслідкування прогресу у навчанні та оцінювання рівня мислення учнів вчитель веде журнал спостереження, надає консультації, використовує контрольні списки і форми оцінювання продуктів учнівської діяльності. Наприкінці роботи над проектом учні закінчують працювати із ЗХД таблицею, учитель перевіряє набуті ними знання за допомогою опитувальника. За допомогою форм з критеріями оцінювання відбувається постійне самооцінювання та взаємооцінювання учнів. Наприкінці проекту відбувається захист проекту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=&lt;br /&gt;
[[Wiki-стаття з теми &amp;quot;Історичні події, яким приурочені архітектурні будівлі Глухова&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про автора=&lt;br /&gt;
==Ім'я, прізвище==&lt;br /&gt;
Скопенко Ольга Іванівна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Фах, навчальний предмет==&lt;br /&gt;
Учитель географії&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальний заклад==&lt;br /&gt;
Баницький навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад «Барвінок».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місто\село, район, область==&lt;br /&gt;
село Баничі, Глухівський район, Сумська область.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контактні дані==&lt;br /&gt;
skopenko.olga2@gmail.com&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про тренінг=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дати проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
27.01.2014 - 02.02.2014р.р.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місце проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тренери==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: 10 версія]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: НП &amp;quot;Відкритий світ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Банк проектів]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Скопенко Ольга Іванівна</name></author>	</entry>

	</feed>