http://wiki.iteach.com.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B0+%D0%9B%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%B0 2026-04-22T22:43:49Z Внесок користувача MediaWiki 1.24.1 http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A2%D0%B5%D1%82%D1%8F%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=838769 2015-04-02T06:34:26Z

<p>Ромашина Лариса: /* Вікі стаття */</p> <hr /> <div>=Прізвище, імя, побатькові=<br /> <br /> Соколовська Тетяна Віталіївна<br /> <br /> =Фото=<br /> <br /> [[Файл:Соколовська ТВ.jpg]]<br /> <br /> =Місце роботи=<br /> <br /> Шевченківський НВК<br /> <br /> =Посада=<br /> <br /> Вчитель біології<br /> <br /> =Педагогічне кредо=<br /> <br /> <br /> <br /> =Електрона пошта=<br /> <br /> tetyanasokolovsyka@gmail.com<br /> <br /> =Мій сайт=<br /> <br /> [http://tetyanasokolovs.ucoz.ua/]<br /> <br /> =Мій блог=<br /> <br /> [http://tetyanasokolovsyka.blogspot.com/]<br /> <br /> =Вікі стаття=<br /> <br /> [[Основною характеристикою традиційної системи освіти]] є конкретно-практичні знання, викладені у вигляді готових зразків. Традиційна методика викладання предметів початкової ланки спрямована здебільшого на запам’ятовування програмового матеріалу і відтворення його.<br /> Нині у початкових класах потрібно змінювати пріоритети цілей навчання: на перший план треба висувати його розвиваючу функцію, культ самостійності і нестандартності думок.<br /> У північних народів є простий і мудрий афоризм: “Якщо подарувати людині одну рибину, вона буде ситою один день. Якщо подарувати дві, буде ситою два дні. А якщо навчити ловити рибу – буде ситою все життя.” Так і в навчанні: скільки б у школяра не було предметних знань і вмінь, старанності, сумлінності – їх все одно буде замало для подальшого успішного навчання і розвитку.<br /> Стратегія розвитку освіти в Україні відповідно до національної програми “Освіта” передбачає використання світового досвіду для створення системи освіти, яка б відповідала стандартам ХХІ ст. До таких наукових розробок належить система розвивального навчання, що є прообразом принципово нової системи освіти. Його основна мета – розвиток здібностей дитини, на відміну від “навчання”, де відбувається механічне засвоєння знань.<br /> [[Розвивальна мета]] реалізується на всіх уроках в початкових класах. Якщо учень залишається звичайним виконавцем і йому не вдається відчути задоволення від творчості, то сформувати стійкі пізнавальні інтереси не можливо. [[Розвивальні можливості]] уроку мають такі важливі напрями роботи:<br /> 1) розвиток процесів сприймання;<br /> 2) оволодіння загальнонавчальних умінь і навичок;<br /> 3) нагромадження індивідуального досвіду пошукової діяльності;<br /> 4) розвиток уяви, уваги.<br /> Пильна увага до проблеми активності і пізнавальної самостійності школярів у процесі навчання, інтересу до знань характерна для сучасного періоду розвитку школи.<br /> Пропагуючи активізацію, самостійність, інтерес до знань сучасна дидактика водночас критично переосмислювала і уточнювала теоретичні положення з цього питання видатних педагогів минулого - Яна Амоса Коменського, Йогана Фрідріха Герберта, Адольфа Дістервега, Костянтина Дмитровича Ушинського. У період розбудови української національної школи висунуто ряд принципових положень, які свідчать, що педагогічна теорія і практика підходять до загальної ідеї необхідності активізації учня не з вузькодидактичних позицій, а з погляду можливостей системи шкільної освіти для всебічного розвитку особистості, подолання суперечностей між інтересами дитини і цілями суспільства. Пошуки теоретиків і практиків спрямовані на створення сприятливих умов для навчання, мають на меті викликати в дітей бажання до активної розумової і практичної діяльності.<br /> Помітним явищем в теорії розвитку самостійності учнів були роботи Є. Я. Голанта, у яких учений визначив три види самостійності школярів: організаційно-технічну самостійність, самостійність у практичній діяльності, самостійність у процесі пізнавальної діяльності. Є. Я. Голант розглядає самостійність як першорядну умову всебічного розвитку особистості учня. (5, 11)<br /> Один з перших дослідників розвитку пізнавальної самостійності, відомий дидакт М. О. Данилов зазначав, що її суть виявляється в потребі й умінні учнів самостійно мислити, у здатності орієнтуватися в новій ситуації, самому бачити питання, задачу і знайти підхід до її розв'язання. пізнавальна самостійність виявляється, наприклад, в умінні самостійно аналізувати складні навчальні задачі і виконувати їх без сторонньої допомоги і характеризується певною критичністю розуму школяра, здатністю висловлювати свою думку незалежно від суджень інших. (8, 33)<br /> Всебічного розгляду питання самстійної діяльності школярів здобули у працях П. І. Підкасистого (18). У результаті тривалого теоретико-експериментального дослідження вчений обгрунтував модель самостійної діяльності учня, розкрив у зв'язку з цим такі вихідні поняття, як дидактична задача, пізнавальна задача, визначив специфічні особливості формування самостійних дій, розробив класифікацію самостійних робіт.<br /> Внаслідок проведеної роботи вчені дійшли висновку, що пізнавальна активність є передумовою і результатом розвитку дитини. Вона може виявлятися в різних видахдіяльності: грі, навчанні, праці, громадській роботі, спорті тощо. Залежно від змісту діяльності і рівня розвитку дитини пізнавальна активність виявляється по-різному. У психолого-педагогічних дослідженнях визначені різні рівні розвитку активності в школярів:<br /> 1. Репродуктивно-наслідувальна активність, за допомогою якої досвід діяльності однієї особи нагромаджується через досвід іншої. Засвоєння зразків людиною відбувається протягом усього життя, але рівень особистої активності недостатній.<br /> 2. Пошуково-виконавчій активності властивий більший ступінь самостійності. На цьому рівні треба сприйняти задачу і самостійно відшукати її розв'язування.<br /> 3. Творча активність є вищим рівнем, бо й саму задачу можна ставити школярам, а способи її розв'язування обирати нові, нешаблонні, оригінальні. (40, 27)<br /> Ативність і самостійність школяра в навчальній роботі - поняття взаємозв'язані, але не тотожні. О. В. Скрипченко зауважує з цього приводу: &quot;Активність може і не включати самостійності. Можна навести чимало прикладів, коли учень, виявляючи активність у роботі, не виявляє самостійності, наприклад, копіювання виробу на уроках ручної праці тощо.<br /> У навчальній роботі самостійність виявляється в активності, спрямованій на набування, вдосконалення знань, оволодіння прийомами роботи. Останнє пов'язане з формуванням пізнавальних інтересів та інших мотивів, які стимулюють і зміцнюють вольові зусилля для виконування тих чи інших завдань.&quot; (29, 26)<br /> Отже, пізнавальна активність і самостійність є якісними характеристиками пізнавальної діяльності, вони взаємозумовлені, взаємозв'язані, але не тотожні. &quot;Активність... - означає свідоме, вольове, цілеспрямоване виконання розумової чи фізичної роботи, необхідної для оволодіння знаннями, вміннями, навичками, включаючи користування ними у подальшій навчальній роботі і практичній діяльності. (11, 67) Вона виявляється у характері сприймання, реакції на нові знання, кількості пізнавальних питань тощо. Пізнавальна активність супроводжує будь-яку самостійну дію, це, по суті, готовність (здатність і прагення) до енергійного, ініціативного оволодіння знаннями, докладання вольових зусиль. Пізнавальна самостійнвсть завжди спрямована на засвоєння нових знань, передбачає готовність учня до пошукової роботи, а пізнавальна активність має місце і під час засвоєння знань і під час їх відтворення, закріплення. Пізнавальна самостійність співвідноситься з творчими здібностями як родове і видове поняття, але формування обох цих якостей можливе лише в процесі активної інтелектуальної діяльності. Пізнавальна активність і пізнавальна самстійність взаємно посилюють одна одну: в умовах мислительної активності виявляється самостійність учня, яка є необхідним внутрішнім стимулом розвитку мислення. Але хоч ці сторони навчальної діяльності тісно пов'язані, кожна з них через специфічність виявів і формування є окремим предметом дослідження.<br /> Об'єктивна можливість розвитку пізнавальної самостійності учнів зумовлена діалектичним характером навчального процесу, який, як відомо, характеризується двома протилежними тендеціями і цілеспрямованістю і суворою послідовністю викладання, з одного боку і безперервним збудженням активності учнів і створення простору для творчої діяльності класу і кожного учня, з другого боку. Саме з цих джерел виникає потреба розвитку пізнавальної активності і самостійності учнів.<br /> Самостійність особистості характеризується двома факторами: по-перше, знаннями, вміннями і навичками, по-друге, ставленням до процесу діяльності, результатів і умов її здійснення, а також зв'язками, які створюються під час діяльності з іншими людьми. Самостійність - це насамперед свідоме мотивування дій та їх обгрунтованість, непіддавання чужим впливам, прагнення і здатність чинити відповідно до своїх особистих переконань. Вона виявляється нерівномірно і специфічно в різних видах діяльності. Так, побутова практична і пізнавальна форми самостійності, хоч і мають певну спільність, виявляються в кожному виді діяльності неоднаково. Найвищий рівень самостійності в її загальному значенні передбачає не просто відтворення зразка розумової чи фізичної дії, а внесенням суб'єктом у працю свого суб'єктивного нового розуміння, створення власного способу мислення і дії.&quot;<br /> &quot;Загальне поняття &quot;самостійність&quot;, - підкреслює М. І. Махмутов, - не розкриває, однак, специфіки самостійності людини в процесі учіння, коли мають виявитися особливі риси самостійності школяра, пов'язані з специфікою його навчальної праці, керованої вчителем. Ця самостійність і визначається терміном &quot;пізнавальна самостійність&quot;.<br /> У більшості досліджень пізнавальна самостійність учня визнається як сформованість прагнення і уміння пізнавати в процесі цілеспрямованого пошуку. Дослідники розрізняють в даній якості два аспекти: мотиваційний і процесуальний. Мотиваційний зумовлює потребу і прагнення особистості до пізнання. Це виявляється в активному сприйманні, допитливості, пізнавальних інтересах, самостійному ставленню до результатів праці, у потребі в самоконтролі. Проте мотиваційна сторона пізнавальної самостійності не забезпечує і не формує саме по собі технологічної, процесуальної сторони пізнавання, тобто не забезпечує оволодіння засобами і способами пізнавання, тими практичними і інтелектуаотними можливостями особистості, які зумовлюють виконання самого механізму пізнання, інакше кажучи, вміння пізнавати в процесі цілеспрямованого пошуку.<br /> Обидві сторони пізнавальної самостійності впливають одне на одну і є структурно неподільними. Водночас кожна з них досліджується як особливий об'єкт впливу, як риса особистості, яка може існувати незалежно від іншої. Наприклад, учень прагне бути допитливим, тягнеться до пізнавання нового, але йому бракує знань і пізнавальних умінь. Іноді ж буває навпаки: учень знає і вміє, але не виявляє пізнавальних інтересів, допитливості чи активності. Тому цілком справедливою є думка дослідників про те, що пізнавальну самостійність не можна зводити тільки до розвитку інтелектуальних сил школяра. На будь-якому рівні навчання мова йде не про звичайну допитливість і прагнення до самостійності, а про глибокий вплив на пізнавальну діяльність школяра, спонукання його до активного й осмисленого засвоєння знань і способів дій. Самостійна дія людини, як зазначають психологи, починається з виникнення потреби, прагнення до діяльності. Отже, найістотніше знання має зв'язок пізнавальної самостійності з розвитком особистості в цілому, її мотивацією і особливо світоглядом, який є методологічною основою пізнавальної діяльності.<br /> <br /> =Корисні посилання=<br /> <br /> [http://vasilkrmk.dnepredu.com/uk/site/index.html/ Васильківський районний методичний кабінет]</div>

Ромашина Лариса http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A7%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BA_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=838759 2015-04-02T06:23:42Z

<p>Ромашина Лариса: </p> <hr /> <div>=Прізвище, імя, побатькові=<br /> <br /> Чумак Юрій Іванович<br /> <br /> =Фото=<br /> <br /> [[Файл:ЧумакЮІ.jpg]]<br /> <br /> =Місце роботи=<br /> <br /> Шевченківський НВК<br /> <br /> =Посада=<br /> <br /> Вчитель фізичного виховання<br /> <br /> =Педагогічне кредо=<br /> <br /> =Електрона пошта=<br /> <br /> yuriyhumak@gmail.com<br /> <br /> =Мій сайт=<br /> <br /> [http://yuriyhumak.ucoz.ua/]<br /> <br /> =Мій блог=<br /> <br /> [http://yuriyhumak.blogspot.com/]<br /> <br /> =Вікі стаття=<br /> <br /> [[Загартовування]] - це система гігієнічних заходів, спрямованих на підвищення стійкості організму до несприятливих впливів різних метеорологічних факторів (холоду, тепла, сонячної радіації, зниженого атмосферного тиску). Загартовування організму - потужний оздоровчий засіб - важливий і необхідний елемент здорового способу життя людини. Встановлено, що систематичне загартовування знижує ймовірність простудних захворювань в 4 рази, і навіть виключає їх виникнення.<br /> [[Загартовування]] має загальнозміцнюючу дію на організм, підвищує тонус центральної нервової системи, покращує кровообіг, нормалізує обмін речовин, підвищує адаптивність організму до несприятливих впливів зовнішнього середовища, сприяє активізації розумової та фізичної працездатності. При багаторазовому впливі специфічних подразників під впливом нервової регуляції в організмі утворюються певні функціональні системи, що забезпечують пристосувальний ефект. Пристосувальні реакції формуються в нервовій системі, в ендокринному апараті, в органах, тканинах і клітинах. Організм здобуває можливість безболісно переносити надмірне вплив холоду, високої температури і т.п. <br /> Наприклад, при регулярному загартовуванні холодною водою посилюється теплопродукція і підвищується температура шкіри, одночасно тоншає її роговий шар, що зменшує інтенсивність роздратування закладених в ній рецепторів. Все це сприяє підвищенню стійкості організму до дії низької температури. При загартовуванні удосконалюються не тільки гомеостатичні реакції організму, але й розширюється діапазон переносимих коливань внутрішнього середовища.<br /> Приступати до загартовування можна практично в будь-якому віці. Чим раніше воно розпочато, тим здоровіше і стійкіше до впливів зовнішнього середовища буде організм. Не рекомендується застосовувати гартують процедури при гострих захворюваннях і загостренні хронічних недуг. Гартувати - значить зміцнювати.<br /> Загартовування включає в себе гігієнічні процедури, які пробуджують сплячі сили організму, направляючи їх на оздоровлення. Загартована людина витривалий, в будь-яких умов зберігає спокій, бадьорість, оптимізм, володіє високим життєвим потенціалом. Йому притаманні тверезість судження і ясність думки. Тренування температурної регуляції у людини відбувається круглий рік. Влітку, під час спеки, організм пристосовується, активізуючи системи охолодження, взимку - активізуючи системи вироблення тепла. Шкіра містить багато холодових рецепторів - в 12-15 разів більше, ніж теплових. <br /> <br /> =Корисні посилання=<br /> <br /> [http://vasilkrmk.dnepredu.com/uk/site/index.html/ Васильківський районний методичний кабінет]</div>

Ромашина Лариса http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9B%D1%96%D0%B4%D1%96%D1%8F_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=838659 2015-04-02T05:42:59Z

<p>Ромашина Лариса: </p> <hr /> <div>=Прізвище, імя, побатькові=<br /> <br /> Хмеловська Лідія Олександрівна<br /> <br /> =Фото=<br /> <br /> [[Файл:Хмеловська ЛО.jpg]]<br /> <br /> =Місце роботи=<br /> <br /> Шевченківський НВК<br /> <br /> =Посада=<br /> <br /> Вчитель географії<br /> <br /> =Педагогічне кредо=<br /> <br /> “Навчи свого учня так, щоб потім було в кого вчитися”<br /> <br /> =Електрона пошта=<br /> <br /> lidiyachmelovska@gmail.com<br /> <br /> =Мій сайт=<br /> <br /> [http://lidiyachmelovsk.ucoz.com/]<br /> <br /> =Мій блог=<br /> <br /> [http://lidiyachmelovska.blogspot.com/]<br /> <br /> =Вікі стаття=<br /> <br /> [[Порода свиней «Українська степова біла»]]<br /> [[Характеристика]]<br /> Виведена академіком М. Ф. Івановим (1934 р.) в &quot;Асканії-Нова&quot; Херсонської області засобом простої гібридизації місцевих аборигенних маток півдня України з кнурами великої білої англійської породи (Керзон № 378, Барнон № 197) і застосування ризикованого у свинарстві методу — тісного інбридингу на батька і братів з сестрами. Арсенал її поширення — Херсонська, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Дніпропетровська області. Невелику кількість цих тварин розводять у Луганській, Кіровоградській, Київській, Тернопільській і Донецькій областях, а також в Автономній Республіці Крим і Молдові.<br /> За чисельністю порода посідає друге місце після великої білої і має міцну племінну базу на півдні України. Частка її в Херсонській області становить 94%, Запорізькій — 84,7, Одеській — 24,5, Миколаївській — 19,3, Дніпропетровській — 6,8, Кіровоградській — 0,26, в Автономній Республіці Крим — 0,19, у Молдові - 0,12%.<br /> Методичне керівництво вдосконаленням породи здійснюють наукові співробітники лабораторії селекції і розведення свиней Інституту тваринництва степових районів ім. М. Ф. Іванова &quot;Асканія-Нова&quot; УААН за участю спеціалістів Мелітопольського племпідприємства, Миколаївської дослідної станції в провідних племзаводах &quot;Молочне&quot;, &quot;Сиваський&quot;, &quot;Пам'ять Леніна&quot; Херсонської, ім. Калініна, &quot;Зоря&quot; Запорізької, плем-радгоспі &quot;Добра Криниця&quot; Миколаївської областей, а також у 29 племгоспах зони діяльності Мелітопольського племпідприємства Запорізької області.<br /> Українська степова біла — порода універсального напряму продуктивності. Тварини мають високу резистентність і чудово адаптовані до умов посушливого півдня України. Для них властиві засвоюваність кормів, небагатих на поживні речовини, та невибагливість до умов утримання. Вони грубіші порівняно з чистокровними великими білими свиньми, а за витривалістю в умовах посушливого півдня України перевершують останніх. Окремі статі екстер'єру: кістяк міцний, ноги дуже сильні й міцні, голова невелика, легка, з помірно ввігнутим профілем. Щетина довга, густа, рівномірно вкриває тулуб, масть біла. Окости м'ясисті, добре розвинені.<br /> В породі чітко визначена генеалогічна структура 18 ліній кнурів (Асканій, Задорний, Степняк, Дружок, Боєць, Новий, Мирний, Асканієць, Амур, Алмаз, Забавний, Статний, Смілий, Добрий, Бериславець, Крон, Арсенал, Аспект), до яких належить 38 родин маток.<br /> Жива маса кнурів становить 335—345 кг (max. — 423 кг), довжина тулуба в середньому — 180 см (max. — 215), у свиноматок — відповідно 230—255 кг (max. — 368), 167см (max. — 186). Кнури відзначаються високою відтворювальною здатністю, а матки мають багатоплідність 12—19 поросят на один опорос, молочність — 54—60 і більше кілограмів.<br /> До тварин з рекордними показниками розвитку і продуктивності належать: Асканій 11 — жива маса — 400 кг, довжина тулуба — 182 см, Новий 423 — відповідні показники 422 кг, 195 см, Асканієць 3245 — 415 кг, 215 см, Шкода 142 — 288 кг, 168 см, багатоплідність — 15 поросят, молочність — 126 кг; Надія 614 — жива маса — 335 кг, довжина тулуба — 170 см, багатоплідність — 15 поросят, молочність — 75 кг; Вага 842 — жива маса — 368 кг, довжина тулуба — 186 см, багатоплідність — 15 поросят, молочність — 90 кг.<br /> На контрольній відгодівлі рекордні показники скороспілості — 153 дні, середньодобовий приріст — 1078 г, затрати кормів на 1 кг приросту — 2,44 к. од., забійний вихід — 87%, довжина туші — 109 см, маса окосту — 12,7 кг.<br /> За останні 20 років у племінних стадах української степової білої породи проведена значна селекційна робота по підвищенню показників розвитку, продуктивності та скороспілості через виведення нових ліній Арсенала, Аспекта і Крона. Для тварин характерні пишні форми добре розвинених окостів. Багатоплідність маток сягає 12—13 поросят на опорос, середня маса поросят у 2 місяці — 20—22 кг; на контрольній відгодівлі вік досягнення живої маси 100 кг — 170—180 днів, середньодобовий приріст — 840—850 г, затрати кормів на 1 кг приросту — 3,54 к. од., вихід м'яса з туші — 60—61%. Тривалість використання кнурів і маток становить 10—13 років.<br /> Лідерами породи є родоначальники ліній Асканій І № 46, Задорний 975, Степняк 1422, Дружок 975, Боєць 96, Новий 1607, Мирний 1059, Алмаз 1019, Забавний 201, Статний 895, Добрий 1705, Смілий 111, Асканієць 637, Арсенал 487, Аспект 615, Крон 1437 і родоначальниці родин Долина 1002, Вага 686, Мирна 1272, Айва 378, Арсенальна 510, Алея 1224.<br /> Українська степова біла порода відзначається зниженим рівнем поліморфізму В, D і F систем груп крові. За системою Е-груп крові виявлено 5 алелей (Eaeg — 0,012; Ebdg —0,291; Eedg — 0,384; Eedth — 0,312; Ebdt — 0,001) і 10 генотипів. Значення ефективного числа алелей і середнього числа фенотипів за сумою В, D, Е генетичних систем груп крові для свиней цієї породи становлять відповідно 8,2 та 14,8. Гетерозиготність за комплексом В, Е і локусів — 33,4%.<br /> Створена в екстремальних умовах годівлі й утримання, але за добре продуманою науково обгрунтованою методикою, українська степова біла порода свиней користується великим попитом.<br /> <br /> =Корисні посилання=<br /> <br /> [http://vasilkrmk.dnepredu.com/uk/site/index.html/ Васильківський районний методичний кабінет]</div>

Ромашина Лариса http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=838624 2015-04-02T05:15:46Z

<p>Ромашина Лариса: /* Вікі стаття */</p> <hr /> <div>=Прізвище, імя, побатькові=<br /> <br /> Субота Ольга Володимирівна<br /> <br /> =Фото=<br /> <br /> [[Файл:Subotaov.jpg]]<br /> <br /> =Місце роботи=<br /> <br /> Шевченківський НВК<br /> <br /> =Посада=<br /> <br /> Вихователь дитячого садка<br /> <br /> =Педагогічне кредо=<br /> <br /> <br /> <br /> =Електрона пошта=<br /> <br /> =Мій сайт=<br /> <br /> [http://olyhasubota.ucoz.com/]<br /> <br /> =Мій блог=<br /> <br /> [http://olyhasubota.blogspot.com/]<br /> <br /> =Вікі стаття=<br /> <br /> [[І до весілля ідіть рука в руку]]<br /> З давніх – давен в кожної людини живе потяг до прекрасного. Красива й щедра душа українського народу виявляє себе в традиціях, обрядах, святкуваннях. Малі й дорослі охоче стають учасниками різних празникових дійств. <br /> Утворенню сім’ї українці завжди надавали великого значення. Відповідно до цього формувалася весільна обрядовість — справжня народна драма, що включала ігрові дії, танці, співи, музику. <br /> У характері Весільного обряду відбилися народна мораль, звичаєве право, етичні норми та світоглядні уявлення, що формувалися протягом століть.<br /> [[Традиції українського весілля]] сягають корінням у далеку давнину. Зараз, в наші дні весільні обряди і традиції [[весільні обряди і традиції]] не втратили свого значення, а навпаки, допомагають відчути єднання двох люблячих сердець.<br /> Перед самим весіллям було сватання. Батьки нареченого посилали сватів до батьків нареченої. Приходили вони з вишитим рушником, на якому був хліб з сіллю, і говорили: « Прийшли сватати. У нас є купець, у вас є товар». На сватанні дівчина старалась бути цнотливою ( поводилась тихо; опустивши очі, виходила до гостей або взагалі не виходила, ховалась у своїй кімнаті). Якщо батьки погоджувались на весілля, то дівчина перев’язувала сватів вишитими рушниками. До цього її з дитинства готувала мати ( готувала придане ). Після «запивали» дівчину: готували стіл, пригощали сватів. Звичайно день сватання не обходився без пісні. Всі співали, але найчастіше дівчата, збираючись окремо:<br /> Ой там на горі <br /> Шовковій траві<br /> Сиділа пара голубів<br /> Сиділи парувалия<br /> Сизими крильми обіймалися.<br /> У п’ятницю, напередодні весілля, збираються дівчата у нареченої, щоб плести «долю» (віночки). Заздалегідь хлопці приносили або привозили з лісу барвінок до хати нареченої. Ввечері сходились дівчата, несли квіти. <br /> Дівчата плетуть „долю&quot; з барвінку, вплітають у неї квітки „на щастя, на долю молодим&quot;. Співають сумні пісні, бо вже молодята не будуть із дівчатами і хлопцями вечорами ходити. З мірти або барвінку плели і віночки молодим. З ним дівчина пов'язувала свою долю. Говорили матері: -Благослови, Боже, весілля діждати, <br /> Щоб вінок з барвінку доні закладати.<br /> Коли дівчина довго не одружується, то про неї кажуть: „Ще не зійшов її вінчик-барвінчик&quot;.<br /> Під час плетіння віночків дівчата-дружки співали:<br /> -Журилися сусідоньки, <br /> Журилися люди,<br /> Що на моїй головоньці<br /> Віночка не буде.<br /> Не журіться сусідоньки, <br /> В Бога я просила. <br /> Русу косу розчесала,<br /> Вінок заложила.<br /> У цей вечір дівчата також робили весільні букетики для кожного запрошеного гостя: галузечку мірти прикрашали квіточкою та стрічкою. Пізніше приходить молодий з дружбами, який мусить „долю&quot; і віночки викупити і за них добре заплатити. Потім хлопці чіпляють „ долю&quot; над образом, під яким сидітимуть молоді на весіллі, на вхідні у хату двері та на ворота.<br /> Батьки нареченої пригощають всіх вечерею. Хлопці та дівчата жартують, співають, веселяться, радіють за молодих і бажають їм, щоб були веселі, мов жайворонки в полі і раділи своїй долі.<br /> Під кінець весілля «долю» розбирають собі дівчата на щасливу долю.<br /> Напередодні весілля молоді ходили по селу запрошували гостей на весілля:<br /> Просив тато, просила мати, <br /> Прошу і я, щоб ви пришли на весілля.<br /> Готувалися до весілля заздалегідь. Пекли короваї, шишки, робили гільце. Дівчата збиралися ввечері, співали сумні пісні. Дерево або гілку прикрашали кольоровими стрічками, сухими квітами ( згідно пори року) і носили його по селу, співаючи обрядові пісні.<br /> Горіла сосна палала <br /> Під ней дівчина стояла.<br /> Під ней дівчина стояла,<br /> Русяву косу чесала, <br /> Ой, коси, коси, ви мої,<br /> Довго служили ви мені<br /> Більше служить не будете<br /> Під білий вельон підете.<br /> Під білий вельон під вінець <br /> Більш не підеш ти у танець.<br /> Під білий вельон з кистями,<br /> Під білий вельон з кистями,<br /> Більш не підеш ти з хлопцями…<br /> Головний день весільного дійства –субота.<br /> Наречений був в себе вдома. Його вбрання було чорне. В піджаку біля серця кишеня і в цій кишені маленький букет зі стрічками.<br /> Наречений запрошує хлопців супроводити його до нареченої. <br /> Прикрашали коней і візок, на якому їхали до нареченої, квітками, а по боках на конях вішали напис, це було ім'я дівчини і хлопця. З ними був обов'язково гармоніст (музика). По дорозі хлопці співали:<br /> Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці, <br /> Бо на вечорницях дівки-чарівниці. <br /> Котра дівчина чари добре знала, <br /> Вона того Гриця та й причарувала. <br /> Хлопець відповідав товаришам: <br /> В неї брови до любові, <br /> А устонька до розмови. <br /> Не треба ж мені злата, <br /> Я й сам придбаю, <br /> А треба мені дівчину, <br /> Що я кохаю.<br /> А в цей час дівчата вбирали наречену. Вона вдома , її одягають у білу сукню, а на голові – фата і вінок з квітів, на якому прикріплені різнокольорові стрічки. Наречена одягає білі панчохи і білі туфлі, а якщо не було білих , то подруги нареченої брали крейду і розмальовували їх. <br /> Потім всі виходили до воріт. <br /> Зранку перед поїздкою наречений зі старостами та дружбою мав забрати наречену з дому. Він під'їжджав до будинку дівчини. Але непросто було побачитися з коханою. Дівчина була в самій далекій кімнаті. <br /> Спочатку треба було заплатити „ворітню&quot;. Ворота перев'язувалися красивою стрічкою. З двору виходив молодший брат нареченої і вимагав за сестру „викуп&quot;(викуп міг брати і інший хлопець, якщо молодшого брата не було). Хлопцеві могло забажатися чого завгодно: цукерок, фруктів, грошей і т. ін. І тільки виконавши його забаганку, жених міг пройти у двір. Але при вході в будинок його чекали вже жінки : тітки, сестри молодої, які теж могли вимагати за дівчину, що їм заманеться. Відкупившись ще раз, наречений заходив до будинку. <br /> Молодий приходить до нареченої, заходить до неї в кімнату, знімає з обличчя фату, цілує і знову закриває обличчя, тому що прийдуть свати.<br /> Прийшов боярин, дружка , старости і забирають її під вінець у церкву. <br /> Виводив дівчину з хати. Тут вже чекали батьки молодої з хлібом-сіллю та іконою. Вони благословляли молодих на довге щасливе життя. Мати молодої зв’язувала їм руки весільним рушником. По святковій доріжці, простеленій від порогу до самих воріт, молоді виходили на вулицю і вирушали до церкви. За ними йшли всі родичі, близькі, друзі. <br /> Хлопці, дівчата, наречений та наречена їдуть вінчатися. Батюшка вінчає наречених і при цьому говорить: &quot;Тих, кого поєднав навіки Бог, нехай ніхто не роз’єднає.&quot;<br /> Молоді повертаються до нареченої. Біля воріт батьки зустрічають їх з хлібом-сіллю. Мати говорить: &quot;Дорогі діти! Благословляю вас на спільне життя.&quot; При цьому іконою тричі хрестить молодих і обсипає зерном, на щастя, на долю, на багатство. <br /> Гості запрошувалися до святкового столу, де були вже різні наварені та напечені страви. В центрі столу стояло весільне гільце, прикрашене квітами, стрічками, цукерками. Гарно! У такий час душа зичить усім добра, злагоди, усіляких життєвих гараздів. Весілля продовжується. Хтось із хлопців лізе тихенько під стіл і знімає з нареченої взуття, а наречений повинен потім віддати викуп, якщо сміливцю поталанило таке зробити. Далі добре підкріпившись, ріжуть весільний коровай та ділять весільне гільце. Нареченій говорили: &quot; Будь здорова як вода, а багата як земля.&quot;<br /> Батьки вітають молодих, дарують подарунки і говорять: &quot;Бодай на вас добра година та грошей торбина, а до того дітвори сотні півтори!&quot; <br /> Ввечері молодята вирушають до батьків нареченого. На порозі хати молодих зустрічають батьки з іконою в руках, щоб благословити дітей на подружнє життя. <br /> Батьки нареченої і вся родина, взявши придане ( все, що приготували доньці в подарунок) , вирушають до отчого дому жениха. Тих, хто ніс придане, називали приданчиками. Вони співали: <br /> Ой на горі ластка гніздо в’є.<br /> Ой чи всім нам приданчикам місце є?<br /> Свати відповідали: « Є». <br /> Виводять другу дружку, першу дружку, а потім молоду, яка бере своїх батьків за руки і веде до святкового столу.<br /> Довго лунає музика та пісні. Та ось майбутня свекруха запрошує всіх звернути увагу на молодих. Вона підходить до молодої, знімає вінок і на голову пов’язує хустину. Це означає, дівчина відтепер жінка і говорить: &quot;Бувай здорова, як риба, гожа, як вода, весела, як весна, робоча, як бджола, багата, як земля!&quot;<br /> Невістка дарує їй 12 метрів тканини ( «балець») і обмотує її. Над молодими старший дружок і дружка держать свічки. Весільний староста веде обмотану свекруху до танцю і розкручують «балець». <br /> На весіллі часто свашки співають:<br /> Ой колеться верба, коле<br /> Від верха до коріння.<br /> Берешся дівча, бере<br /> До свойого вікна ( майна ) .<br /> Ой дай ми, мати, дай ми.<br /> Дві корови стайні,<br /> Дві корови тільні,<br /> Дві овечки кітні<br /> І коня вороного <br /> Під пана молодого…<br /> Ось так цікаво проходили весілля в нашому селі. Хотілося б, щоб ці традиції не забувалися і щоб ми додавали до святкування щось нове, своє.<br /> <br /> =Корисні посилання=<br /> <br /> [http://vasilkrmk.dnepredu.com/uk/site/index.html/ Васильківський районний методичний кабінет]</div>

Ромашина Лариса http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=838622 2015-04-02T05:14:04Z

<p>Ромашина Лариса: </p> <hr /> <div>=Прізвище, імя, побатькові=<br /> <br /> Субота Ольга Володимирівна<br /> <br /> =Фото=<br /> <br /> [[Файл:Subotaov.jpg]]<br /> <br /> =Місце роботи=<br /> <br /> Шевченківський НВК<br /> <br /> =Посада=<br /> <br /> Вихователь дитячого садка<br /> <br /> =Педагогічне кредо=<br /> <br /> <br /> <br /> =Електрона пошта=<br /> <br /> =Мій сайт=<br /> <br /> [http://olyhasubota.ucoz.com/]<br /> <br /> =Мій блог=<br /> <br /> [http://olyhasubota.blogspot.com/]<br /> <br /> =Вікі стаття=<br /> <br /> [[Ідо весілля ідіть рука в руку]]<br /> З давніх – давен в кожної людини живе потяг до прекрасного. Красива й щедра душа українського народу виявляє себе в традиціях, обрядах, святкуваннях. Малі й дорослі охоче стають учасниками різних празникових дійств. <br /> Утворенню сім’ї українці завжди надавали великого значення. Відповідно до цього формувалася весільна обрядовість — справжня народна драма, що включала ігрові дії, танці, співи, музику. <br /> У характері Весільного обряду відбилися народна мораль, звичаєве право, етичні норми та світоглядні уявлення, що формувалися протягом століть.<br /> [[Традиції українського весілля]] сягають корінням у далеку давнину. Зараз, в наші дні весільні обряди і традиції [[весільні обряди і традиції]] не втратили свого значення, а навпаки, допомагають відчути єднання двох люблячих сердець.<br /> Перед самим весіллям було сватання. Батьки нареченого посилали сватів до батьків нареченої. Приходили вони з вишитим рушником, на якому був хліб з сіллю, і говорили: « Прийшли сватати. У нас є купець, у вас є товар». На сватанні дівчина старалась бути цнотливою ( поводилась тихо; опустивши очі, виходила до гостей або взагалі не виходила, ховалась у своїй кімнаті). Якщо батьки погоджувались на весілля, то дівчина перев’язувала сватів вишитими рушниками. До цього її з дитинства готувала мати ( готувала придане ). Після «запивали» дівчину: готували стіл, пригощали сватів. Звичайно день сватання не обходився без пісні. Всі співали, але найчастіше дівчата, збираючись окремо:<br /> Ой там на горі <br /> Шовковій траві<br /> Сиділа пара голубів<br /> Сиділи парувалия<br /> Сизими крильми обіймалися.<br /> У п’ятницю, напередодні весілля, збираються дівчата у нареченої, щоб плести «долю» (віночки). Заздалегідь хлопці приносили або привозили з лісу барвінок до хати нареченої. Ввечері сходились дівчата, несли квіти. <br /> Дівчата плетуть „долю&quot; з барвінку, вплітають у неї квітки „на щастя, на долю молодим&quot;. Співають сумні пісні, бо вже молодята не будуть із дівчатами і хлопцями вечорами ходити. З мірти або барвінку плели і віночки молодим. З ним дівчина пов'язувала свою долю. Говорили матері: -Благослови, Боже, весілля діждати, <br /> Щоб вінок з барвінку доні закладати.<br /> Коли дівчина довго не одружується, то про неї кажуть: „Ще не зійшов її вінчик-барвінчик&quot;.<br /> Під час плетіння віночків дівчата-дружки співали:<br /> -Журилися сусідоньки, <br /> Журилися люди,<br /> Що на моїй головоньці<br /> Віночка не буде.<br /> Не журіться сусідоньки, <br /> В Бога я просила. <br /> Русу косу розчесала,<br /> Вінок заложила.<br /> У цей вечір дівчата також робили весільні букетики для кожного запрошеного гостя: галузечку мірти прикрашали квіточкою та стрічкою. Пізніше приходить молодий з дружбами, який мусить „долю&quot; і віночки викупити і за них добре заплатити. Потім хлопці чіпляють „ долю&quot; над образом, під яким сидітимуть молоді на весіллі, на вхідні у хату двері та на ворота.<br /> Батьки нареченої пригощають всіх вечерею. Хлопці та дівчата жартують, співають, веселяться, радіють за молодих і бажають їм, щоб були веселі, мов жайворонки в полі і раділи своїй долі.<br /> Під кінець весілля «долю» розбирають собі дівчата на щасливу долю.<br /> Напередодні весілля молоді ходили по селу запрошували гостей на весілля:<br /> Просив тато, просила мати, <br /> Прошу і я, <br /> щоб ви пришли на весілля.<br /> Готувалися до весілля заздалегідь. Пекли короваї, шишки, робили гільце. Дівчата збиралися ввечері, співали сумні пісні. Дерево або гілку прикрашали кольоровими стрічками, сухими квітами ( згідно пори року) і носили його по селу, співаючи обрядові пісні.<br /> Горіла сосна палала <br /> Під ней дівчина стояла.<br /> Під ней дівчина стояла,<br /> Русяву косу чесала, <br /> Ой, коси, коси, ви мої,<br /> Довго служили ви мені<br /> Більше служить не будете<br /> Під білий вельон підете.<br /> Під білий вельон під вінець <br /> Більш не підеш ти у танець.<br /> Під білий вельон з кистями,<br /> Під білий вельон з кистями,<br /> Більш не підеш ти з хлопцями…<br /> Головний день весільного дійства –субота.<br /> Наречений був в себе вдома. Його вбрання було чорне. В піджаку біля серця кишеня і в цій кишені маленький букет зі стрічками.<br /> Наречений запрошує хлопців супроводити його до нареченої. <br /> Прикрашали коней і візок, на якому їхали до нареченої, квітками, а по боках на конях вішали напис, це було ім'я дівчини і хлопця. З ними був обов'язково гармоніст (музика). По дорозі хлопці співали:<br /> Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці, <br /> Бо на вечорницях дівки-чарівниці. <br /> Котра дівчина чари добре знала, <br /> Вона того Гриця та й причарувала. <br /> Хлопець відповідав товаришам: <br /> В неї брови до любові, <br /> А устонька до розмови. <br /> Не треба ж мені злата, <br /> Я й сам придбаю, <br /> А треба мені дівчину, <br /> Що я кохаю.<br /> А в цей час дівчата вбирали наречену. Вона вдома , її одягають у білу сукню, а на голові – фата і вінок з квітів, на якому прикріплені різнокольорові стрічки. Наречена одягає білі панчохи і білі туфлі, а якщо не було білих , то подруги нареченої брали крейду і розмальовували їх. <br /> Потім всі виходили до воріт. <br /> Зранку перед поїздкою наречений зі старостами та дружбою мав забрати наречену з дому. Він під'їжджав до будинку дівчини. Але непросто було побачитися з коханою. Дівчина була в самій далекій кімнаті. <br /> Спочатку треба було заплатити „ворітню&quot;. Ворота перев'язувалися красивою стрічкою. З двору виходив молодший брат нареченої і вимагав за сестру „викуп&quot;(викуп міг брати і інший хлопець, якщо молодшого брата не було). Хлопцеві могло забажатися чого завгодно: цукерок, фруктів, грошей і т. ін. І тільки виконавши його забаганку, жених міг пройти у двір. Але при вході в будинок його чекали вже жінки : тітки, сестри молодої, які теж могли вимагати за дівчину, що їм заманеться. Відкупившись ще раз, наречений заходив до будинку. <br /> Молодий приходить до нареченої, заходить до неї в кімнату, знімає з обличчя фату, цілує і знову закриває обличчя, тому що прийдуть свати.<br /> Прийшов боярин, дружка , старости і забирають її під вінець у церкву. <br /> Виводив дівчину з хати. Тут вже чекали батьки молодої з хлібом-сіллю та іконою. Вони благословляли молодих на довге щасливе життя. Мати молодої зв’язувала їм руки весільним рушником. По святковій доріжці, простеленій від порогу до самих воріт, молоді виходили на вулицю і вирушали до церкви. За ними йшли всі родичі, близькі, друзі. <br /> Хлопці, дівчата, наречений та наречена їдуть вінчатися. Батюшка вінчає наречених і при цьому говорить: &quot;Тих, кого поєднав навіки Бог, нехай ніхто не роз’єднає.&quot;<br /> Молоді повертаються до нареченої. Біля воріт батьки зустрічають їх з хлібом-сіллю. Мати говорить: &quot;Дорогі діти! Благословляю вас на спільне життя.&quot; При цьому іконою тричі хрестить молодих і обсипає зерном, на щастя, на долю, на багатство. <br /> Гості запрошувалися до святкового столу, де були вже різні наварені та напечені страви. В центрі столу стояло весільне гільце, прикрашене квітами, стрічками, цукерками. Гарно! У такий час душа зичить усім добра, злагоди, усіляких життєвих гараздів. Весілля продовжується. Хтось із хлопців лізе тихенько під стіл і знімає з нареченої взуття, а наречений повинен потім віддати викуп, якщо сміливцю поталанило таке зробити. Далі добре підкріпившись, ріжуть весільний коровай та ділять весільне гільце. Нареченій говорили: &quot; Будь здорова як вода, а багата як земля.&quot;<br /> Батьки вітають молодих, дарують подарунки і говорять: &quot;Бодай на вас добра година та грошей торбина, а до того дітвори сотні півтори!&quot; <br /> Ввечері молодята вирушають до батьків нареченого. На порозі хати молодих зустрічають батьки з іконою в руках, щоб благословити дітей на подружнє життя. <br /> Батьки нареченої і вся родина, взявши придане ( все, що приготували доньці в подарунок) , вирушають до отчого дому жениха. Тих, хто ніс придане, називали приданчиками. Вони співали: <br /> Ой на горі ластка гніздо в’є.<br /> Ой чи всім нам приданчикам місце є?<br /> Свати відповідали: « Є». <br /> Виводять другу дружку, першу дружку, а потім молоду, яка бере своїх батьків за руки і веде до святкового столу.<br /> Довго лунає музика та пісні. Та ось майбутня свекруха запрошує всіх звернути увагу на молодих. Вона підходить до молодої, знімає вінок і на голову пов’язує хустину. Це означає, дівчина відтепер жінка і говорить: &quot;Бувай здорова, як риба, гожа, як вода, весела, як весна, робоча, як бджола, багата, як земля!&quot;<br /> Невістка дарує їй 12 метрів тканини ( «балець») і обмотує її. Над молодими старший дружок і дружка держать свічки. Весільний староста веде обмотану свекруху до танцю і розкручують «балець». <br /> На весіллі часто свашки співають:<br /> Ой колеться верба, коле<br /> Від верха до коріння.<br /> Берешся дівча, бере<br /> До свойого вікна ( майна ) .<br /> Ой дай ми, мати, дай ми.<br /> Дві корови стайні,<br /> Дві корови тільні,<br /> Дві овечки кітні<br /> І коня вороного <br /> Під пана молодого…<br /> Ось так цікаво проходили весілля в нашому селі. Хотілося б, щоб ці традиції не забувалися і щоб ми додавали до святкування щось нове, своє.<br /> <br /> =Корисні посилання=<br /> <br /> [http://vasilkrmk.dnepredu.com/uk/site/index.html/ Васильківський районний методичний кабінет]</div>

Ромашина Лариса http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A2%D0%B5%D1%82%D1%8F%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=838603 2015-04-02T04:42:34Z

<p>Ромашина Лариса: </p> <hr /> <div>=Прізвище, імя, побатькові=<br /> <br /> Соколовська Тетяна Віталіївна<br /> <br /> =Фото=<br /> <br /> [[Файл:Соколовська ТВ.jpg]]<br /> <br /> =Місце роботи=<br /> <br /> Шевченківський НВК<br /> <br /> =Посада=<br /> <br /> Вчитель біології<br /> <br /> =Педагогічне кредо=<br /> <br /> <br /> <br /> =Електрона пошта=<br /> <br /> tetyanasokolovsyka@gmail.com<br /> <br /> =Мій сайт=<br /> <br /> [http://tetyanasokolovs.ucoz.ua/]<br /> <br /> =Мій блог=<br /> <br /> [http://tetyanasokolovsyka.blogspot.com/]<br /> <br /> =Вікі стаття=<br /> <br /> =Корисні посилання=<br /> <br /> [http://vasilkrmk.dnepredu.com/uk/site/index.html/ Васильківський районний методичний кабінет]</div>

Ромашина Лариса http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%87%D1%83%D0%BA_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=838596 2015-04-02T04:12:51Z

<p>Ромашина Лариса: /* Педагогічне кредо */</p> <hr /> <div>=Прізвище, імя, побатькові=<br /> <br /> Саранчук Ольга Іванівна<br /> <br /> =Фото=<br /> <br /> [[Файл:Saranchukoi.jpg]]<br /> <br /> =Місце роботи=<br /> <br /> Шевченківський НВК<br /> <br /> =Посада=<br /> <br /> Вчитель початкових класів<br /> <br /> =Педагогічне кредо=<br /> <br /> - ТОРКНИСЬ ДУШЕЮ ДО ДУШІ ДИТИНИІ ЗАПАЛИ ТИ ЇЇ МИЛОСЕРДЯМ!<br /> - ОКРИЛЮЙ ВІРОЮ,НАДІЄЮ,ЛЮБОВ’Ю!<br /> - НАВЧИ ДИТИНУ ВЧИТИСЬ, ЩОБ ПОВНОЦІННО ЖИТИ!<br /> - ДАРУЙ ДИТИНІ РАДІСТЬ І ТЕПЛО!<br /> - НЕ ЗГАСИ ВОГНИК ЖИТТЄТВОРЧОСТІ!<br /> <br /> =Електрона пошта=<br /> <br /> olyhasaran@gmail.com<br /> <br /> =Мій сайт=<br /> <br /> [http://olyhasaran.ucoz.com/]<br /> <br /> =Мій блог=<br /> <br /> [http://olyhasaran.blogspot.com/]<br /> <br /> =Вікі стаття=<br /> <br /> [[ЛІНА КОСТЕНКО]]<br /> (Нар. 1930 p.)<br /> Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930р. в містечку Ржищеві на Київщині в родині вчителів. У 1936p. родина перебралася до Києва, де майбутня поетеса закінчила середню школу. Ці скупі дані біографічної довідки стануть хвилюючими поетичними мотивами, коли авторка згодом розповість у віршах про біженські дороги воєнних років і про «балетну школу» замінюваного поля, по якому доводилося ходити, і про перший — написаний в окопі — вірш.<br /> Після закінчення середньої школи молода поетеса навчається в Київському педінституті, а згодом — у Московському літературному інституті ім. О. М. Горького, який закінчила 1956р. Ліна Костенко була однією з перших і найпримітніших у плеяді молодих українських поетів, що виступили на рубежі 50—60-х років. Збірки її віршів «Проміння землі» (1957) та «Вітрила» (1958) викликали інтерес читача й критики, а книга «Мандрівки серця», що вийшла в 1961р., не тільки закріпила успіх, а й засвідчила справжню творчу зрілість поетеси, поставила її ім'я серед визначних майстрів української поезії.<br /> Книги Л. Костенко «Над берегами вічної ріки» (1977), «Маруся Чурай» (1979), «Неповторність» (1980) стали небуденними явищами сучасної української поезії, явищами, які помітно впливають на весь її дальший розвиток.<br /> Творчий розвиток Ліни Костенко — поетеси гострої думки і палкого темпераменту — не був позбавлений ускладнюючих моментів. Обмеження свободи творчої думки, різні «опали» в часи застою призвели до того, що досить тривалий час вірші Л. Костенко практично не потрапляли до друку. Та саме в ті роки поетеса, незважаючи ні на що, посилено працювала, крім ліричних жанрів, над своїм найвидатнішим досьогодні твором — романом у віршах «Маруся Чурай», за який вона в 1987p. була удостоєна Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка.<br /> Перу поетеси належать також збірка поезій «Сад нетанучих скульптур» (1987) та збірка віршів для дітей «Бузиновий цар» (1987). Живе та працює Ліна Костенко в Києві.<br /> <br /> =Корисні посилання=<br /> <br /> [http://vasilkrmk.dnepredu.com/uk/site/index.html/ Васильківський районний методичний кабінет]</div>

Ромашина Лариса http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%87%D1%83%D0%BA_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=838595 2015-04-02T04:12:33Z

<p>Ромашина Лариса: /* Корисні посилання */</p> <hr /> <div>=Прізвище, імя, побатькові=<br /> <br /> Саранчук Ольга Іванівна<br /> <br /> =Фото=<br /> <br /> [[Файл:Saranchukoi.jpg]]<br /> <br /> =Місце роботи=<br /> <br /> Шевченківський НВК<br /> <br /> =Посада=<br /> <br /> Вчитель початкових класів<br /> <br /> =Педагогічне кредо=<br /> <br /> - ТОРКНИСЬ ДУШЕЮ ДО ДУШІ ДИТИНИІ ЗАПАЛИ ТИ ЇЇ МИЛОСЕРДЯМ!<br /> - ОКРИЛЮЙ ВІРОЮ,НАДІЄЮ,ЛЮБОВ’Ю!<br /> - НАВЧИ ДИТИНУ ВЧИТИСЬ, ЩОБ ПОВНОЦІННО ЖИТИ!<br /> - ДАРУЙ ДИТИНІ РАДІСТЬ І ТЕПЛО!<br /> - НЕ ЗГАСИ ВОГНИК ЖИТТЄТВОРЧОСТІ!<br /> <br /> =Електрона пошта=<br /> <br /> olyhasaran@gmail.com<br /> <br /> =Мій сайт=<br /> <br /> [http://olyhasaran.ucoz.com/]<br /> <br /> =Мій блог=<br /> <br /> [http://olyhasaran.blogspot.com/]<br /> <br /> =Вікі стаття=<br /> <br /> [[ЛІНА КОСТЕНКО]]<br /> (Нар. 1930 p.)<br /> Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930р. в містечку Ржищеві на Київщині в родині вчителів. У 1936p. родина перебралася до Києва, де майбутня поетеса закінчила середню школу. Ці скупі дані біографічної довідки стануть хвилюючими поетичними мотивами, коли авторка згодом розповість у віршах про біженські дороги воєнних років і про «балетну школу» замінюваного поля, по якому доводилося ходити, і про перший — написаний в окопі — вірш.<br /> Після закінчення середньої школи молода поетеса навчається в Київському педінституті, а згодом — у Московському літературному інституті ім. О. М. Горького, який закінчила 1956р. Ліна Костенко була однією з перших і найпримітніших у плеяді молодих українських поетів, що виступили на рубежі 50—60-х років. Збірки її віршів «Проміння землі» (1957) та «Вітрила» (1958) викликали інтерес читача й критики, а книга «Мандрівки серця», що вийшла в 1961р., не тільки закріпила успіх, а й засвідчила справжню творчу зрілість поетеси, поставила її ім'я серед визначних майстрів української поезії.<br /> Книги Л. Костенко «Над берегами вічної ріки» (1977), «Маруся Чурай» (1979), «Неповторність» (1980) стали небуденними явищами сучасної української поезії, явищами, які помітно впливають на весь її дальший розвиток.<br /> Творчий розвиток Ліни Костенко — поетеси гострої думки і палкого темпераменту — не був позбавлений ускладнюючих моментів. Обмеження свободи творчої думки, різні «опали» в часи застою призвели до того, що досить тривалий час вірші Л. Костенко практично не потрапляли до друку. Та саме в ті роки поетеса, незважаючи ні на що, посилено працювала, крім ліричних жанрів, над своїм найвидатнішим досьогодні твором — романом у віршах «Маруся Чурай», за який вона в 1987p. була удостоєна Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка.<br /> Перу поетеси належать також збірка поезій «Сад нетанучих скульптур» (1987) та збірка віршів для дітей «Бузиновий цар» (1987). Живе та працює Ліна Костенко в Києві.<br /> <br /> =Корисні посилання=<br /> <br /> [http://vasilkrmk.dnepredu.com/uk/site/index.html/ Васильківський районний методичний кабінет]</div>

Ромашина Лариса http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%87%D1%83%D0%BA_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=838594 2015-04-02T04:10:47Z

<p>Ромашина Лариса: </p> <hr /> <div>=Прізвище, імя, побатькові=<br /> <br /> Саранчук Ольга Іванівна<br /> <br /> =Фото=<br /> <br /> [[Файл:Saranchukoi.jpg]]<br /> <br /> =Місце роботи=<br /> <br /> Шевченківський НВК<br /> <br /> =Посада=<br /> <br /> Вчитель початкових класів<br /> <br /> =Педагогічне кредо=<br /> <br /> - ТОРКНИСЬ ДУШЕЮ ДО ДУШІ ДИТИНИІ ЗАПАЛИ ТИ ЇЇ МИЛОСЕРДЯМ!<br /> - ОКРИЛЮЙ ВІРОЮ,НАДІЄЮ,ЛЮБОВ’Ю!<br /> - НАВЧИ ДИТИНУ ВЧИТИСЬ, ЩОБ ПОВНОЦІННО ЖИТИ!<br /> - ДАРУЙ ДИТИНІ РАДІСТЬ І ТЕПЛО!<br /> - НЕ ЗГАСИ ВОГНИК ЖИТТЄТВОРЧОСТІ!<br /> <br /> =Електрона пошта=<br /> <br /> olyhasaran@gmail.com<br /> <br /> =Мій сайт=<br /> <br /> [http://olyhasaran.ucoz.com/]<br /> <br /> =Мій блог=<br /> <br /> [http://olyhasaran.blogspot.com/]<br /> <br /> =Вікі стаття=<br /> <br /> [[ЛІНА КОСТЕНКО]]<br /> (Нар. 1930 p.)<br /> Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930р. в містечку Ржищеві на Київщині в родині вчителів. У 1936p. родина перебралася до Києва, де майбутня поетеса закінчила середню школу. Ці скупі дані біографічної довідки стануть хвилюючими поетичними мотивами, коли авторка згодом розповість у віршах про біженські дороги воєнних років і про «балетну школу» замінюваного поля, по якому доводилося ходити, і про перший — написаний в окопі — вірш.<br /> Після закінчення середньої школи молода поетеса навчається в Київському педінституті, а згодом — у Московському літературному інституті ім. О. М. Горького, який закінчила 1956р. Ліна Костенко була однією з перших і найпримітніших у плеяді молодих українських поетів, що виступили на рубежі 50—60-х років. Збірки її віршів «Проміння землі» (1957) та «Вітрила» (1958) викликали інтерес читача й критики, а книга «Мандрівки серця», що вийшла в 1961р., не тільки закріпила успіх, а й засвідчила справжню творчу зрілість поетеси, поставила її ім'я серед визначних майстрів української поезії.<br /> Книги Л. Костенко «Над берегами вічної ріки» (1977), «Маруся Чурай» (1979), «Неповторність» (1980) стали небуденними явищами сучасної української поезії, явищами, які помітно впливають на весь її дальший розвиток.<br /> Творчий розвиток Ліни Костенко — поетеси гострої думки і палкого темпераменту — не був позбавлений ускладнюючих моментів. Обмеження свободи творчої думки, різні «опали» в часи застою призвели до того, що досить тривалий час вірші Л. Костенко практично не потрапляли до друку. Та саме в ті роки поетеса, незважаючи ні на що, посилено працювала, крім ліричних жанрів, над своїм найвидатнішим досьогодні твором — романом у віршах «Маруся Чурай», за який вона в 1987p. була удостоєна Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка.<br /> Перу поетеси належать також збірка поезій «Сад нетанучих скульптур» (1987) та збірка віршів для дітей «Бузиновий цар» (1987). Живе та працює Ліна Костенко в Києві.<br /> <br /> =Корисні посилання=<br /> <br /> Васильківський районний методичний кабінет</div>

Ромашина Лариса http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=838348 2015-04-01T15:50:14Z

<p>Ромашина Лариса: /* Фото */</p> <hr /> <div>= Прізвище, імя, побатькові =<br /> <br /> Коваленко Андрій Григорович<br /> <br /> = Фото =<br /> <br /> [[Файл:Andriykov.jpg]]<br /> <br /> = Місце роботи =<br /> <br /> Шевченківський НВК<br /> <br /> = Посада =<br /> <br /> Вчитель історії<br /> <br /> = Педагогічне кредо =<br /> <br /> = Електрона пошта =<br /> <br /> &lt;span style=&quot;color: rgb(102, 102, 102); font-family: Arial, sans-serif; font-size: 13px; white-space: nowrap; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;andriykovalenko76@gmail.com&lt;/span&gt;<br /> <br /> = Мій сайт =<br /> <br /> [http://andriykovalenko.ucoz.ua/ http://andriykovalenko.ucoz.ua/]<br /> <br /> = Мій блог =<br /> <br /> [http://andriykovalenko76.blogspot.com/ http://andriykovalenko76.blogspot.com/]<br /> <br /> = Вікі стаття =<br /> <br /> [[Васильківський район]] створений у 1923 році. Він розташований у південно-східній частині Дніпропетровської області. Район поділено на 13 адміністративно-територіальних одиниць: 3 - селищних, 10 сільських рад, у яких проживають 35,5 тис. осіб. Площа сільгоспугідь - 101,2 тис га., лісових насаджень - 5715 га., пасовищ - 15302 га. Основні водні артерії району - мілководні річки Вовча, Верхня Терса. Територію району із заходу на схід перетинає двоколійна залізниця Синельникове - Чаплине Придніпровської залізниці та дорога з твердим покриттям Дніпропетровськ – Мелітополь.<br /> У 1707 році за наказом Коша Запорізького на [[річку Вовчу]] був виставлений козацький пост, який вів спостереження за рухом татар. Так тут виник запорізький зимівник. Після ліквідації Січі у цій місцевості поселилася група козаків. До них в 1775 році приєдналось чимало родин, що переселилися з-під Кобиляк, що на Полтавщині. Зимівник перетворився на військову слободу Василькова. У вересні 1775 року вона стала Васильківкою. Назва її пов’язана з іменем першого поселенця Василя Покваліпта. До 1923 року Васильківка входила до Катеринославської губернії Павлоградського повіту.<br /> Економічну основу району забезпечує аграрний сектор та промисловість. Сільськогосподарську діяльність в районі здійснюють 310 сільськогосподарських підприємств, з яких 299 – селянські фермерські господарства та 11 товариств. Провідними господарствами є СФГ &quot;Україна-2000&quot;, СФГ&quot;Лілія&quot;, СФГ &quot;Мічуріна&quot;, ТОВ &quot;Авангард&quot;. На території району розташований ЗАТ &quot;Васильківський Комбікормовий завод&quot;, який базується на переробці сільгосппродукції. <br /> [[Основна галузь]] промисловості - видобувна. Питома вага видобувної промисловості в загальному обсязі промислової продукції становить 95,0%.<br /> За період з 1991 – 2006 роки в районі побудовано 69,8 тис.кв.м. житлового фонду, введено в дію за ці роки два 16-ти квартирних будинки в сел. Чаплине та в с.Хуторо – Чаплине, 52,2 км водопроводу та 294 км газопроводів, газифіковано 4620 квартир та будинків. В населених пунктах прокладено 81,9 км доріг з твердим покриттям. <br /> У районі функціонують 24 школи, де навчаються 4321 учнів, 6 дитячих садків, в яких виховуються 311 дітей, 2 ДЮСШ, дитячий будинок, де мешкають 56 дітей.<br /> У 22 клубних закладах діють 150 клубних формувань, які об’єднують 1200 аматорів. Один аматорський колектив має почесне звання „народний”. <br /> На Васильківщині 104 пам’ятники історії, культури та мистецтва, 421 пам’ятки археології, з яких 9 - кам’яні баби тюркського періоду.<br /> <br /> = Корисні посилання =<br /> <br /> [http://vasilkrmk.dnepredu.com/uk/site/index.html Васильківський районний методичний кабінет]<br /> [[Category:Сторінки, що посилаються на неіснуючі файли]]</div>

Ромашина Лариса http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=838347 2015-04-01T15:48:35Z

<p>Ромашина Лариса: /* Вікі стаття */</p> <hr /> <div>= Прізвище, імя, побатькові =<br /> <br /> Коваленко Андрій Григорович<br /> <br /> = Фото =<br /> <br /> [[File:andriykov]]<br /> <br /> = Місце роботи =<br /> <br /> Шевченківський НВК<br /> <br /> = Посада =<br /> <br /> Вчитель історії<br /> <br /> = Педагогічне кредо =<br /> <br /> = Електрона пошта =<br /> <br /> &lt;span style=&quot;color: rgb(102, 102, 102); font-family: Arial, sans-serif; font-size: 13px; white-space: nowrap; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;andriykovalenko76@gmail.com&lt;/span&gt;<br /> <br /> = Мій сайт =<br /> <br /> [http://andriykovalenko.ucoz.ua/ http://andriykovalenko.ucoz.ua/]<br /> <br /> = Мій блог =<br /> <br /> [http://andriykovalenko76.blogspot.com/ http://andriykovalenko76.blogspot.com/]<br /> <br /> = Вікі стаття =<br /> <br /> [[Васильківський район]] створений у 1923 році. Він розташований у південно-східній частині Дніпропетровської області. Район поділено на 13 адміністративно-територіальних одиниць: 3 - селищних, 10 сільських рад, у яких проживають 35,5 тис. осіб. Площа сільгоспугідь - 101,2 тис га., лісових насаджень - 5715 га., пасовищ - 15302 га. Основні водні артерії району - мілководні річки Вовча, Верхня Терса. Територію району із заходу на схід перетинає двоколійна залізниця Синельникове - Чаплине Придніпровської залізниці та дорога з твердим покриттям Дніпропетровськ – Мелітополь.<br /> У 1707 році за наказом Коша Запорізького на [[річку Вовчу]] був виставлений козацький пост, який вів спостереження за рухом татар. Так тут виник запорізький зимівник. Після ліквідації Січі у цій місцевості поселилася група козаків. До них в 1775 році приєдналось чимало родин, що переселилися з-під Кобиляк, що на Полтавщині. Зимівник перетворився на військову слободу Василькова. У вересні 1775 року вона стала Васильківкою. Назва її пов’язана з іменем першого поселенця Василя Покваліпта. До 1923 року Васильківка входила до Катеринославської губернії Павлоградського повіту.<br /> Економічну основу району забезпечує аграрний сектор та промисловість. Сільськогосподарську діяльність в районі здійснюють 310 сільськогосподарських підприємств, з яких 299 – селянські фермерські господарства та 11 товариств. Провідними господарствами є СФГ &quot;Україна-2000&quot;, СФГ&quot;Лілія&quot;, СФГ &quot;Мічуріна&quot;, ТОВ &quot;Авангард&quot;. На території району розташований ЗАТ &quot;Васильківський Комбікормовий завод&quot;, який базується на переробці сільгосппродукції. <br /> [[Основна галузь]] промисловості - видобувна. Питома вага видобувної промисловості в загальному обсязі промислової продукції становить 95,0%.<br /> За період з 1991 – 2006 роки в районі побудовано 69,8 тис.кв.м. житлового фонду, введено в дію за ці роки два 16-ти квартирних будинки в сел. Чаплине та в с.Хуторо – Чаплине, 52,2 км водопроводу та 294 км газопроводів, газифіковано 4620 квартир та будинків. В населених пунктах прокладено 81,9 км доріг з твердим покриттям. <br /> У районі функціонують 24 школи, де навчаються 4321 учнів, 6 дитячих садків, в яких виховуються 311 дітей, 2 ДЮСШ, дитячий будинок, де мешкають 56 дітей.<br /> У 22 клубних закладах діють 150 клубних формувань, які об’єднують 1200 аматорів. Один аматорський колектив має почесне звання „народний”. <br /> На Васильківщині 104 пам’ятники історії, культури та мистецтва, 421 пам’ятки археології, з яких 9 - кам’яні баби тюркського періоду.<br /> <br /> = Корисні посилання =<br /> <br /> [http://vasilkrmk.dnepredu.com/uk/site/index.html Васильківський районний методичний кабінет]<br /> [[Category:Сторінки, що посилаються на неіснуючі файли]]</div>

Ромашина Лариса http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=838346 2015-04-01T15:47:51Z

<p>Ромашина Лариса: /* Вікі стаття */</p> <hr /> <div>= Прізвище, імя, побатькові =<br /> <br /> Коваленко Андрій Григорович<br /> <br /> = Фото =<br /> <br /> [[File:andriykov]]<br /> <br /> = Місце роботи =<br /> <br /> Шевченківський НВК<br /> <br /> = Посада =<br /> <br /> Вчитель історії<br /> <br /> = Педагогічне кредо =<br /> <br /> = Електрона пошта =<br /> <br /> &lt;span style=&quot;color: rgb(102, 102, 102); font-family: Arial, sans-serif; font-size: 13px; white-space: nowrap; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;andriykovalenko76@gmail.com&lt;/span&gt;<br /> <br /> = Мій сайт =<br /> <br /> [http://andriykovalenko.ucoz.ua/ http://andriykovalenko.ucoz.ua/]<br /> <br /> = Мій блог =<br /> <br /> [http://andriykovalenko76.blogspot.com/ http://andriykovalenko76.blogspot.com/]<br /> <br /> = Вікі стаття =<br /> [[Васильківський район]] створений у 1923 році. Він розташований у південно-східній частині Дніпропетровської області. Район поділено на 13 адміністративно-територіальних одиниць: 3 - селищних, 10 сільських рад, у яких проживають 35,5 тис. осіб. Площа сільгоспугідь - 101,2 тис га., лісових насаджень - 5715 га., пасовищ - 15302 га. Основні водні артерії району - мілководні річки Вовча, Верхня Терса. Територію району із заходу на схід перетинає двоколійна залізниця Синельникове - Чаплине Придніпровської залізниці та дорога з твердим покриттям Дніпропетровськ – Мелітополь.<br /> У 1707 році за наказом Коша Запорізького на [[річку Вовчу]] був виставлений козацький пост, який вів спостереження за рухом татар. Так тут виник запорізький зимівник. Після ліквідації Січі у цій місцевості поселилася група козаків. До них в 1775 році приєдналось чимало родин, що переселилися з-під Кобиляк, що на Полтавщині. Зимівник перетворився на військову слободу Василькова. У вересні 1775 року вона стала Васильківкою. Назва її пов’язана з іменем першого поселенця Василя Покваліпта. До 1923 року Васильківка входила до Катеринославської губернії Павлоградського повіту.<br /> Економічну основу району забезпечує аграрний сектор та промисловість. Сільськогосподарську діяльність в районі здійснюють 310 сільськогосподарських підприємств, з яких 299 – селянські фермерські господарства та 11 товариств. Провідними господарствами є СФГ &quot;Україна-2000&quot;, СФГ&quot;Лілія&quot;, СФГ &quot;Мічуріна&quot;, ТОВ &quot;Авангард&quot;. На території району розташований ЗАТ &quot;Васильківський Комбікормовий завод&quot;, який базується на переробці сільгосппродукції. <br /> [[Основна галузь]] промисловості - видобувна. Питома вага видобувної промисловості в загальному обсязі промислової продукції становить 95,0%.<br /> За період з 1991 – 2006 роки в районі побудовано 69,8 тис.кв.м. житлового фонду, введено в дію за ці роки два 16-ти квартирних будинки в сел. Чаплине та в с.Хуторо – Чаплине, 52,2 км водопроводу та 294 км газопроводів, газифіковано 4620 квартир та будинків. В населених пунктах прокладено 81,9 км доріг з твердим покриттям. <br /> У районі функціонують 24 школи, де навчаються 4321 учнів, 6 дитячих садків, в яких виховуються 311 дітей, 2 ДЮСШ, дитячий будинок, де мешкають 56 дітей.<br /> У 22 клубних закладах діють 150 клубних формувань, які об’єднують 1200 аматорів. Один аматорський колектив має почесне звання „народний”. <br /> На Васильківщині 104 пам’ятники історії, культури та мистецтва, 421 пам’ятки археології, з яких 9 - кам’яні баби тюркського періоду.<br /> <br /> = Корисні посилання =<br /> <br /> [http://vasilkrmk.dnepredu.com/uk/site/index.html Васильківський районний методичний кабінет]<br /> [[Category:Сторінки, що посилаються на неіснуючі файли]]</div>

Ромашина Лариса http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D0%86%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=838342 2015-04-01T15:30:30Z

<p>Ромашина Лариса: /* Фото */</p> <hr /> <div>= Прізвище, імя, побатькові =<br /> <br /> Мединець Ірина Михайлівна<br /> <br /> = Фото =<br /> [[Файл:medinezy.jpg]]<br /> <br /> = Місце роботи =<br /> <br /> Шевченківський НВК<br /> <br /> = Посада =<br /> <br /> Вчитель фізики<br /> <br /> = Педагогічне кредо =<br /> <br /> «Люби! Твори! Навчай!»<br /> <br /> = Електрона пошта =<br /> <br /> &lt;span style=&quot;color: rgb(102, 102, 102); font-family: Arial, sans-serif; font-size: 13px; white-space: nowrap; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;irinamedenez@gmail.com&lt;/span&gt;<br /> <br /> = Мій сайт =<br /> <br /> [http://irinamedenez.ucoz.ua/ http://irinamedenez.ucoz.ua/]<br /> <br /> = Мій блог =<br /> <br /> [http://irinamedenez.blogspot.com/ http://irinamedenez.blogspot.com/]<br /> <br /> = Вікі стаття=<br /> <br /> '''[[Ультразвукова локація у світі живої природи]]'''<br /> '''[[ЛЕТЮЧА МИША.]]<br /> Випускає ультразвуки, а потім вловлює луну, відбиту від перешкод. Володіючи здатністю &amp;nbsp;оцінювати надкороткі проміжки часу від посилання звукового сигналу до його повернення, вона дуже точно визначає відстань до комах, за якими полює, і впевнено, не натикаючись на дерева, літає в густому лісі. Частота звуків, що випускає летюча миша, тобто лежить далеко за межами частот, які чує людина. Миша робить до 30 ультразвукових посилань в 1с, тривалістю1мс кожна. За 1мс звук проходить біля 34 см, отже, летюча миша може виявити перешкоду на відстані від 17см і далі.<br /> '''[[КАШАЛОТ]]'''– водяний ссавець з підряду зубчастих китів. Сягає 19м довжини і 106 Н ваги. Має добрий ультразвуковий ехолокатор: у надчерепному просторі є повітряні мішки, розділені тонкою перетинкою. Стискуючи особливі м’язи, кит перекачує повітря з одного мішка до іншого, примушуючи цим коливатися перетинку з ультразвуковою частотою. Вловлюючи відбиті сигнали, він відшукує здобич на глибині до 2 км.<br /> '''[[ДЕЛЬФІН]]''' володіє досконалим звуколокаційним апаратом. Його локаційні посилання мають частоту від 750 Гц до 800 кГц. Частота посилань і інтервали між ними залежать від відстані до тіла, що відбиває ці посилання. Дивовижна здатність дельфіна відрізняти сигнали, відбиті рибами, від сигналів, відбитих предметами таких же розмірів. Він може знайти кинуту у воду дробинку на відстані до 20-30 м.<br /> '''[[Інфразвуки у світі живої природи]]'''<br /> Під час шторму тертя хвиль породжує інфразвуки з частотою 8-13 Гц, які з великою швидкістю розповсюджуються по воді. Ці звуки, недосяжні для вуха людини, сприймають найпростіші морські тварини- медузи, завдяки чому вони за багато годин узнають про наближення шторму. У медузи є стебельце, що закінчується кулькою з рідиною, в якій плавають камінці, що спираються на кінцівку нерва. Першою сприймає „голос”шторму колба з рідиною, потім через камінці цей голос передається нервам.<br /> Вивчення органів медузи, що сприймають інфразвуки, дозволило вченим створити прилад, який передбачає наближення шторму за 15 годин. В цьому приладі є рупор, що вловлює звуки, резонатор, що пропускає інфразвукові коливання, п’єзодатчик, який перетворює ці коливання на електричні імпульси, посилювач цих імпульсів і прилад, що реєструє їхню силу.<br /> <br /> = Корисні посилання =<br /> <br /> [http://vasilkrmk.dnepredu.com/uk/site/index.html Васильківський районний методичний кабінет]</div>

Ромашина Лариса http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D0%86%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=838341 2015-04-01T15:29:15Z

<p>Ромашина Лариса: /* Фото */</p> <hr /> <div>= Прізвище, імя, побатькові =<br /> <br /> Мединець Ірина Михайлівна<br /> <br /> = Фото =<br /> [[Файл:IMG 0567.jpg]]<br /> <br /> = Місце роботи =<br /> <br /> Шевченківський НВК<br /> <br /> = Посада =<br /> <br /> Вчитель фізики<br /> <br /> = Педагогічне кредо =<br /> <br /> «Люби! Твори! Навчай!»<br /> <br /> = Електрона пошта =<br /> <br /> &lt;span style=&quot;color: rgb(102, 102, 102); font-family: Arial, sans-serif; font-size: 13px; white-space: nowrap; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;irinamedenez@gmail.com&lt;/span&gt;<br /> <br /> = Мій сайт =<br /> <br /> [http://irinamedenez.ucoz.ua/ http://irinamedenez.ucoz.ua/]<br /> <br /> = Мій блог =<br /> <br /> [http://irinamedenez.blogspot.com/ http://irinamedenez.blogspot.com/]<br /> <br /> = Вікі стаття=<br /> <br /> '''[[Ультразвукова локація у світі живої природи]]'''<br /> '''[[ЛЕТЮЧА МИША.]]<br /> Випускає ультразвуки, а потім вловлює луну, відбиту від перешкод. Володіючи здатністю &amp;nbsp;оцінювати надкороткі проміжки часу від посилання звукового сигналу до його повернення, вона дуже точно визначає відстань до комах, за якими полює, і впевнено, не натикаючись на дерева, літає в густому лісі. Частота звуків, що випускає летюча миша, тобто лежить далеко за межами частот, які чує людина. Миша робить до 30 ультразвукових посилань в 1с, тривалістю1мс кожна. За 1мс звук проходить біля 34 см, отже, летюча миша може виявити перешкоду на відстані від 17см і далі.<br /> '''[[КАШАЛОТ]]'''– водяний ссавець з підряду зубчастих китів. Сягає 19м довжини і 106 Н ваги. Має добрий ультразвуковий ехолокатор: у надчерепному просторі є повітряні мішки, розділені тонкою перетинкою. Стискуючи особливі м’язи, кит перекачує повітря з одного мішка до іншого, примушуючи цим коливатися перетинку з ультразвуковою частотою. Вловлюючи відбиті сигнали, він відшукує здобич на глибині до 2 км.<br /> '''[[ДЕЛЬФІН]]''' володіє досконалим звуколокаційним апаратом. Його локаційні посилання мають частоту від 750 Гц до 800 кГц. Частота посилань і інтервали між ними залежать від відстані до тіла, що відбиває ці посилання. Дивовижна здатність дельфіна відрізняти сигнали, відбиті рибами, від сигналів, відбитих предметами таких же розмірів. Він може знайти кинуту у воду дробинку на відстані до 20-30 м.<br /> '''[[Інфразвуки у світі живої природи]]'''<br /> Під час шторму тертя хвиль породжує інфразвуки з частотою 8-13 Гц, які з великою швидкістю розповсюджуються по воді. Ці звуки, недосяжні для вуха людини, сприймають найпростіші морські тварини- медузи, завдяки чому вони за багато годин узнають про наближення шторму. У медузи є стебельце, що закінчується кулькою з рідиною, в якій плавають камінці, що спираються на кінцівку нерва. Першою сприймає „голос”шторму колба з рідиною, потім через камінці цей голос передається нервам.<br /> Вивчення органів медузи, що сприймають інфразвуки, дозволило вченим створити прилад, який передбачає наближення шторму за 15 годин. В цьому приладі є рупор, що вловлює звуки, резонатор, що пропускає інфразвукові коливання, п’єзодатчик, який перетворює ці коливання на електричні імпульси, посилювач цих імпульсів і прилад, що реєструє їхню силу.<br /> <br /> = Корисні посилання =<br /> <br /> [http://vasilkrmk.dnepredu.com/uk/site/index.html Васильківський районний методичний кабінет]</div>

Ромашина Лариса http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D0%86%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=838340 2015-04-01T15:25:39Z

<p>Ромашина Лариса: /* Мій блог */</p> <hr /> <div>= Прізвище, імя, побатькові =<br /> <br /> Мединець Ірина Михайлівна<br /> <br /> = Фото =<br /> <br /> = Місце роботи =<br /> <br /> Шевченківський НВК<br /> <br /> = Посада =<br /> <br /> Вчитель фізики<br /> <br /> = Педагогічне кредо =<br /> <br /> «Люби! Твори! Навчай!»<br /> <br /> = Електрона пошта =<br /> <br /> &lt;span style=&quot;color: rgb(102, 102, 102); font-family: Arial, sans-serif; font-size: 13px; white-space: nowrap; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;irinamedenez@gmail.com&lt;/span&gt;<br /> <br /> = Мій сайт =<br /> <br /> [http://irinamedenez.ucoz.ua/ http://irinamedenez.ucoz.ua/]<br /> <br /> = Мій блог =<br /> <br /> [http://irinamedenez.blogspot.com/ http://irinamedenez.blogspot.com/]<br /> <br /> = Вікі стаття=<br /> <br /> '''[[Ультразвукова локація у світі живої природи]]'''<br /> '''[[ЛЕТЮЧА МИША.]]<br /> Випускає ультразвуки, а потім вловлює луну, відбиту від перешкод. Володіючи здатністю &amp;nbsp;оцінювати надкороткі проміжки часу від посилання звукового сигналу до його повернення, вона дуже точно визначає відстань до комах, за якими полює, і впевнено, не натикаючись на дерева, літає в густому лісі. Частота звуків, що випускає летюча миша, тобто лежить далеко за межами частот, які чує людина. Миша робить до 30 ультразвукових посилань в 1с, тривалістю1мс кожна. За 1мс звук проходить біля 34 см, отже, летюча миша може виявити перешкоду на відстані від 17см і далі.<br /> '''[[КАШАЛОТ]]'''– водяний ссавець з підряду зубчастих китів. Сягає 19м довжини і 106 Н ваги. Має добрий ультразвуковий ехолокатор: у надчерепному просторі є повітряні мішки, розділені тонкою перетинкою. Стискуючи особливі м’язи, кит перекачує повітря з одного мішка до іншого, примушуючи цим коливатися перетинку з ультразвуковою частотою. Вловлюючи відбиті сигнали, він відшукує здобич на глибині до 2 км.<br /> '''[[ДЕЛЬФІН]]''' володіє досконалим звуколокаційним апаратом. Його локаційні посилання мають частоту від 750 Гц до 800 кГц. Частота посилань і інтервали між ними залежать від відстані до тіла, що відбиває ці посилання. Дивовижна здатність дельфіна відрізняти сигнали, відбиті рибами, від сигналів, відбитих предметами таких же розмірів. Він може знайти кинуту у воду дробинку на відстані до 20-30 м.<br /> '''[[Інфразвуки у світі живої природи]]'''<br /> Під час шторму тертя хвиль породжує інфразвуки з частотою 8-13 Гц, які з великою швидкістю розповсюджуються по воді. Ці звуки, недосяжні для вуха людини, сприймають найпростіші морські тварини- медузи, завдяки чому вони за багато годин узнають про наближення шторму. У медузи є стебельце, що закінчується кулькою з рідиною, в якій плавають камінці, що спираються на кінцівку нерва. Першою сприймає „голос”шторму колба з рідиною, потім через камінці цей голос передається нервам.<br /> Вивчення органів медузи, що сприймають інфразвуки, дозволило вченим створити прилад, який передбачає наближення шторму за 15 годин. В цьому приладі є рупор, що вловлює звуки, резонатор, що пропускає інфразвукові коливання, п’єзодатчик, який перетворює ці коливання на електричні імпульси, посилювач цих імпульсів і прилад, що реєструє їхню силу.<br /> <br /> = Корисні посилання =<br /> <br /> [http://vasilkrmk.dnepredu.com/uk/site/index.html Васильківський районний методичний кабінет]</div>

Ромашина Лариса http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D0%86%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=838339 2015-04-01T15:25:14Z

<p>Ромашина Лариса: /* Мій сайт */</p> <hr /> <div>= Прізвище, імя, побатькові =<br /> <br /> Мединець Ірина Михайлівна<br /> <br /> = Фото =<br /> <br /> = Місце роботи =<br /> <br /> Шевченківський НВК<br /> <br /> = Посада =<br /> <br /> Вчитель фізики<br /> <br /> = Педагогічне кредо =<br /> <br /> «Люби! Твори! Навчай!»<br /> <br /> = Електрона пошта =<br /> <br /> &lt;span style=&quot;color: rgb(102, 102, 102); font-family: Arial, sans-serif; font-size: 13px; white-space: nowrap; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;irinamedenez@gmail.com&lt;/span&gt;<br /> <br /> = Мій сайт =<br /> <br /> [http://irinamedenez.ucoz.ua/ http://irinamedenez.ucoz.ua/]<br /> <br /> = Мій блог =<br /> <br /> [[http://irinamedenez.blogspot.com/ http://irinamedenez.blogspot.com/]]<br /> <br /> = Вікі стаття=<br /> <br /> '''[[Ультразвукова локація у світі живої природи]]'''<br /> '''[[ЛЕТЮЧА МИША.]]<br /> Випускає ультразвуки, а потім вловлює луну, відбиту від перешкод. Володіючи здатністю &amp;nbsp;оцінювати надкороткі проміжки часу від посилання звукового сигналу до його повернення, вона дуже точно визначає відстань до комах, за якими полює, і впевнено, не натикаючись на дерева, літає в густому лісі. Частота звуків, що випускає летюча миша, тобто лежить далеко за межами частот, які чує людина. Миша робить до 30 ультразвукових посилань в 1с, тривалістю1мс кожна. За 1мс звук проходить біля 34 см, отже, летюча миша може виявити перешкоду на відстані від 17см і далі.<br /> '''[[КАШАЛОТ]]'''– водяний ссавець з підряду зубчастих китів. Сягає 19м довжини і 106 Н ваги. Має добрий ультразвуковий ехолокатор: у надчерепному просторі є повітряні мішки, розділені тонкою перетинкою. Стискуючи особливі м’язи, кит перекачує повітря з одного мішка до іншого, примушуючи цим коливатися перетинку з ультразвуковою частотою. Вловлюючи відбиті сигнали, він відшукує здобич на глибині до 2 км.<br /> '''[[ДЕЛЬФІН]]''' володіє досконалим звуколокаційним апаратом. Його локаційні посилання мають частоту від 750 Гц до 800 кГц. Частота посилань і інтервали між ними залежать від відстані до тіла, що відбиває ці посилання. Дивовижна здатність дельфіна відрізняти сигнали, відбиті рибами, від сигналів, відбитих предметами таких же розмірів. Він може знайти кинуту у воду дробинку на відстані до 20-30 м.<br /> '''[[Інфразвуки у світі живої природи]]'''<br /> Під час шторму тертя хвиль породжує інфразвуки з частотою 8-13 Гц, які з великою швидкістю розповсюджуються по воді. Ці звуки, недосяжні для вуха людини, сприймають найпростіші морські тварини- медузи, завдяки чому вони за багато годин узнають про наближення шторму. У медузи є стебельце, що закінчується кулькою з рідиною, в якій плавають камінці, що спираються на кінцівку нерва. Першою сприймає „голос”шторму колба з рідиною, потім через камінці цей голос передається нервам.<br /> Вивчення органів медузи, що сприймають інфразвуки, дозволило вченим створити прилад, який передбачає наближення шторму за 15 годин. В цьому приладі є рупор, що вловлює звуки, резонатор, що пропускає інфразвукові коливання, п’єзодатчик, який перетворює ці коливання на електричні імпульси, посилювач цих імпульсів і прилад, що реєструє їхню силу.<br /> <br /> = Корисні посилання =<br /> <br /> [http://vasilkrmk.dnepredu.com/uk/site/index.html Васильківський районний методичний кабінет]</div>

Ромашина Лариса http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D0%86%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=838338 2015-04-01T15:24:38Z

<p>Ромашина Лариса: /* Вікі стаття&amp;nbsp; */</p> <hr /> <div>= Прізвище, імя, побатькові =<br /> <br /> Мединець Ірина Михайлівна<br /> <br /> = Фото =<br /> <br /> = Місце роботи =<br /> <br /> Шевченківський НВК<br /> <br /> = Посада =<br /> <br /> Вчитель фізики<br /> <br /> = Педагогічне кредо =<br /> <br /> «Люби! Твори! Навчай!»<br /> <br /> = Електрона пошта =<br /> <br /> &lt;span style=&quot;color: rgb(102, 102, 102); font-family: Arial, sans-serif; font-size: 13px; white-space: nowrap; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;irinamedenez@gmail.com&lt;/span&gt;<br /> <br /> = Мій сайт =<br /> <br /> [[http://irinamedenez.ucoz.ua/ http://irinamedenez.ucoz.ua/]]<br /> <br /> = Мій блог =<br /> <br /> [[http://irinamedenez.blogspot.com/ http://irinamedenez.blogspot.com/]]<br /> <br /> = Вікі стаття=<br /> <br /> '''[[Ультразвукова локація у світі живої природи]]'''<br /> '''[[ЛЕТЮЧА МИША.]]<br /> Випускає ультразвуки, а потім вловлює луну, відбиту від перешкод. Володіючи здатністю &amp;nbsp;оцінювати надкороткі проміжки часу від посилання звукового сигналу до його повернення, вона дуже точно визначає відстань до комах, за якими полює, і впевнено, не натикаючись на дерева, літає в густому лісі. Частота звуків, що випускає летюча миша, тобто лежить далеко за межами частот, які чує людина. Миша робить до 30 ультразвукових посилань в 1с, тривалістю1мс кожна. За 1мс звук проходить біля 34 см, отже, летюча миша може виявити перешкоду на відстані від 17см і далі.<br /> '''[[КАШАЛОТ]]'''– водяний ссавець з підряду зубчастих китів. Сягає 19м довжини і 106 Н ваги. Має добрий ультразвуковий ехолокатор: у надчерепному просторі є повітряні мішки, розділені тонкою перетинкою. Стискуючи особливі м’язи, кит перекачує повітря з одного мішка до іншого, примушуючи цим коливатися перетинку з ультразвуковою частотою. Вловлюючи відбиті сигнали, він відшукує здобич на глибині до 2 км.<br /> '''[[ДЕЛЬФІН]]''' володіє досконалим звуколокаційним апаратом. Його локаційні посилання мають частоту від 750 Гц до 800 кГц. Частота посилань і інтервали між ними залежать від відстані до тіла, що відбиває ці посилання. Дивовижна здатність дельфіна відрізняти сигнали, відбиті рибами, від сигналів, відбитих предметами таких же розмірів. Він може знайти кинуту у воду дробинку на відстані до 20-30 м.<br /> '''[[Інфразвуки у світі живої природи]]'''<br /> Під час шторму тертя хвиль породжує інфразвуки з частотою 8-13 Гц, які з великою швидкістю розповсюджуються по воді. Ці звуки, недосяжні для вуха людини, сприймають найпростіші морські тварини- медузи, завдяки чому вони за багато годин узнають про наближення шторму. У медузи є стебельце, що закінчується кулькою з рідиною, в якій плавають камінці, що спираються на кінцівку нерва. Першою сприймає „голос”шторму колба з рідиною, потім через камінці цей голос передається нервам.<br /> Вивчення органів медузи, що сприймають інфразвуки, дозволило вченим створити прилад, який передбачає наближення шторму за 15 годин. В цьому приладі є рупор, що вловлює звуки, резонатор, що пропускає інфразвукові коливання, п’єзодатчик, який перетворює ці коливання на електричні імпульси, посилювач цих імпульсів і прилад, що реєструє їхню силу.<br /> <br /> = Корисні посилання =<br /> <br /> [http://vasilkrmk.dnepredu.com/uk/site/index.html Васильківський районний методичний кабінет]</div>

Ромашина Лариса http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D0%86%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=838337 2015-04-01T15:19:44Z

<p>Ромашина Лариса: </p> <hr /> <div>= Прізвище, імя, побатькові =<br /> <br /> Мединець Ірина Михайлівна<br /> <br /> = Фото =<br /> <br /> = Місце роботи =<br /> <br /> Шевченківський НВК<br /> <br /> = Посада =<br /> <br /> Вчитель фізики<br /> <br /> = Педагогічне кредо =<br /> <br /> «Люби! Твори! Навчай!»<br /> <br /> = Електрона пошта =<br /> <br /> &lt;span style=&quot;color: rgb(102, 102, 102); font-family: Arial, sans-serif; font-size: 13px; white-space: nowrap; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;irinamedenez@gmail.com&lt;/span&gt;<br /> <br /> = Мій сайт =<br /> <br /> [[http://irinamedenez.ucoz.ua/ http://irinamedenez.ucoz.ua/]]<br /> <br /> = Мій блог =<br /> <br /> [[http://irinamedenez.blogspot.com/ http://irinamedenez.blogspot.com/]]<br /> <br /> = Вікі стаття&amp;nbsp; =<br /> <br /> <br /> <br /> '''&amp;#x5B;&amp;#x5B;Ультразвукова локація у світі живої природи&amp;#x5D;&amp;#x5D;'''&amp;nbsp;<br /> <br /> '''[[ЛЕТЮЧА МИША'''.]]<br /> <br /> Випускає ультразвуки, а потім вловлює луну, відбиту від перешкод. Володіючи здатністю &amp;nbsp;оцінювати надкороткі проміжки часу від посилання звукового сигналу до його повернення, вона дуже точно визначає відстань до комах, за якими полює, і впевнено, не &amp;nbsp;<br /> <br /> натикаючись на дерева, літає в густому лісі. Частота звуків, що випускає летюча миша, тобто лежить далеко за межами частот, які чує людина. Миша робить до 30 ультразвукових посилань в 1с, тривалістю1мс кожна. За 1мс звук проходить біля 34 см, отже, летюча миша може виявити перешкоду на відстані від 17см і далі.<br /> <br /> '''&amp;#x5B;&amp;#x5B;КАШАЛОТ&amp;#x5D;&amp;#x5D;'''&amp;nbsp;– водяний ссавець з підряду зубчастих китів. Сягає 19м довжини і 106 Н ваги. Має добрий ультразвуковий ехолокатор: у надчерепному просторі є повітряні мішки, розділені тонкою перетинкою. Стискуючи особливі м’язи, кит перекачує повітря з одного мішка до іншого, примушуючи цим коливатися перетинку з ультразвуковою частотою. Вловлюючи відбиті сигнали, він відшукує здобич на глибині до 2 км.<br /> <br /> '''&amp;#x5B;&amp;#x5B;ДЕЛЬФІН&amp;#x5D;&amp;#x5D;'''&amp;nbsp; володіє досконалим звуколокаційним апаратом. Його локаційні посилання мають частоту від 750 Гц до 800 кГц. Частота посилань і інтервали між ними залежать від відстані до тіла, що відбиває ці посилання. Дивовижна здатність дельфіна відрізняти сигнали, відбиті рибами, від сигналів, відбитих предметами таких же розмірів. Він може знайти кинуту у воду дробинку на відстані до 20-30 м.<br /> <br /> '''&amp;#x5B;&amp;#x5B;Інфразвуки у світі живої природи&amp;#x5D;&amp;#x5D;'''<br /> <br /> Під час шторму тертя хвиль породжує інфразвуки з частотою 8-13 Гц, які з великою швидкістю розповсюджуються по воді. Ці звуки, недосяжні для вуха людини, сприймають найпростіші морські тварини- медузи, завдяки чому вони за багато годин узнають про наближення шторму. У медузи є стебельце, що закінчується кулькою з рідиною, в якій плавають камінці, що спираються на кінцівку нерва. Першою сприймає „голос”шторму колба з рідиною, потім через камінці цей голос передається нервам.<br /> <br /> Вивчення органів медузи, що сприймають інфразвуки, дозволило вченим створити прилад, який передбачає наближення шторму за 15 годин. В цьому приладі є рупор, що вловлює звуки, резонатор, що пропускає інфразвукові коливання, п’єзодатчик, який перетворює ці коливання на електричні імпульси, посилювач цих імпульсів і прилад, що реєструє їхню силу.<br /> <br /> = Корисні посилання =<br /> <br /> [http://vasilkrmk.dnepredu.com/uk/site/index.html Васильківський районний методичний кабінет]</div>

Ромашина Лариса http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=838311 2015-04-01T13:47:15Z

<p>Ромашина Лариса: </p> <hr /> <div>= Прізвище, імя, побатькові =<br /> <br /> Коваленко Андрій Григорович<br /> <br /> = Фото =<br /> <br /> [[File:andriykov]]<br /> <br /> = Місце роботи =<br /> <br /> Шевченківський НВК<br /> <br /> = Посада =<br /> <br /> Вчитель історії<br /> <br /> = Педагогічне кредо =<br /> <br /> = Електрона пошта =<br /> <br /> &lt;span style=&quot;color: rgb(102, 102, 102); font-family: Arial, sans-serif; font-size: 13px; white-space: nowrap; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;andriykovalenko76@gmail.com&lt;/span&gt;<br /> <br /> = Мій сайт =<br /> <br /> [http://andriykovalenko.ucoz.ua/ http://andriykovalenko.ucoz.ua/]<br /> <br /> = Мій блог =<br /> <br /> [http://andriykovalenko76.blogspot.com/ http://andriykovalenko76.blogspot.com/]<br /> <br /> = Вікі стаття =<br /> &lt;p style=&quot;margin: 0.5em 5px; color: rgb(102, 102, 102); font-family: 'Lucida Grande', Arial, Helvetica, 'Liberation Sans', FreeSans, sans-serif; font-size: 13px; line-height: 24px; text-align: justify; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;'''Історія'''&amp;nbsp;(від грец. historia - оповідь про минулі події, про те, що пізнано) - наука, яка вивчає розвиток окремих&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/d/derzhava держав]&amp;nbsp;і народів, а&amp;nbsp;також людства в цілому в усій його конкретності й різноманітності, яке пізнається з метою розуміння його минулого, сучасного стану і перспектив у майбутньому. Є однією із суспільних наук, яка відображає важливу сторону людського колективу, його&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/p/potrebi потребу]&amp;nbsp;в самоусвідомленні; однією з форм самоусвідомлення людства.'''''&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 0.5em 5px; color: rgb(102, 102, 102); font-family: 'Lucida Grande', Arial, Helvetica, 'Liberation Sans', FreeSans, sans-serif; font-size: 13px; line-height: 24px; text-align: justify; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;'''''Історія як процес розвитку людства виникає з появою людей на Землі, виокремлення їх із природного світу і формування у первісний колектив. З цього моменту люди як&amp;nbsp;'''суб'єкти&amp;nbsp;''''''історії'''починають створювати матеріальні й духовні цінності, вести боротьбу з довкіллям і&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/d/dolya долати]&amp;nbsp;суперечності, що виникають у&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/s/suspilstvo суспільстві], змінюючи при цьому відносини між&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/s/sobor собою]. Люди живуть у несхожих природних умовах, посідають різне місце в системі&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/v/virobnictvo-virobnictvo-suspilne виробництва]&amp;nbsp;і споживання, мають неоднаковий рівень свідомості і т. ін. Поступальна хода історії виявляється передусім в історії матеріального виробництва. Починаючи з виготовлення примітивних кам'яних знарядь, людство переходить до виготовлення і використання досконаліших знарядь з міді, бронзи, заліза, на наступних етапах створює різні пристрої, механічні двигуни, машини, системи машин, чим закладає підвалини сучасного виробництва. Водночас відбуваються процеси переходу від первісних колективів до суспільства рабів і рабовласників, кріпаків і феодалів, підприємців і найманих робітників і т. д. Людство пройшло шлях від підкорення силам природи і поклоніння їм до потреби усвідомленого перетворення природи, мірою пізнання законів її розвитку.&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 0.5em 5px; color: rgb(102, 102, 102); font-family: 'Lucida Grande', Arial, Helvetica, 'Liberation Sans', FreeSans, sans-serif; font-size: 13px; line-height: 24px; text-align: justify; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;Шлях, пройдений людством за сотні тисяч років, показує, що процес його історичного розвитку має об'єктивний характер. На&amp;nbsp;'''розвиток суспільства впливають багато чинників''', що взаємодіють між собою: насамперед виробництво матеріальних&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/b/blago благ], тобто засобів для життя людини; рівень розвитку продуктивних сил, стан виробничих відносин і відповідні їм надбудови (держава, право і т. ін.), географічне положення, щільність і темпи зростання народонаселення, спілкування народів та ін. Кожен із чинників справляє істотний вплив на суспільство, створюючи в сукупності необхідні умови для його існування й розвитку.&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 0.5em 5px; color: rgb(102, 102, 102); font-family: 'Lucida Grande', Arial, Helvetica, 'Liberation Sans', FreeSans, sans-serif; font-size: 13px; line-height: 24px; text-align: justify; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;'''Матеріальне життя суспільства'''&amp;nbsp;як об'єктивний бік історичного процесу його розвитку є первинним, а людська свідомість - вторинною щодо нього. Історія суспільства виявляється у свідомій діяльності кожної людини, що становить суб'єктивний бік історичного процесу. Суспільна свідомість людського колективу є відбитком його суспільного буття і передусім досягнутого в ньому способу виробництва. Залежно від цього кожне покоління людей застає певний рівень продуктивних сил і виробничих відносин, що стає базою для майбутньої їхньої діяльності, яка повинна мати реальний характер. На хід розвитку&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/b/bazis-i-nadbudova базисних], матеріальних відносин постійно впливають різні елементи надбудови:&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/p/polis політичні]&amp;nbsp;відносини, правові форми, політичні, філософські, юридичні&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/t/teoriya теорії],&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/r/religiya релігійні]&amp;nbsp;уподобання тощо. Цей чинник є визначальним у створенні відповідних&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/f/formaciya-suspilno-ekonomichna суспільно-економічних формацій].&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 0.5em 5px; color: rgb(102, 102, 102); font-family: 'Lucida Grande', Arial, Helvetica, 'Liberation Sans', FreeSans, sans-serif; font-size: 13px; line-height: 24px; text-align: justify; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;Внутрішнім джерелом розвитку суспільства є суперечності, які постійно виникають і переборюються, - між людством і природою та усередині суспільства. Подолання перших зумовлювало відкриття нових сил природи, їх використання в процесі розвитку продуктивних сил. Але головним у&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/p/progres-i-regres прогресі]&amp;nbsp;суспільства є переборювання суперечностей між продуктивними силами і виробничими відносинами, що в суспільстві становлять спосіб виробництва матеріальних благ.&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 0.5em 5px; color: rgb(102, 102, 102); font-family: 'Lucida Grande', Arial, Helvetica, 'Liberation Sans', FreeSans, sans-serif; font-size: 13px; line-height: 24px; text-align: justify; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;Ці суперечності відображаються у свідомості людей і є причиною появи нових оригінальних ідей. Вони призводять до боротьби певних груп людей - тим, кому до вподоби старі форми власності, політичні інституції, що їх підтримують, та прихильниками нових економічних засад у суспільстві і відповідних елементів надбудови, що сприяє подальшому прогресу матеріальних продуктивних сил. Розв'язання цього принципового конфлікту залежить від багатьох чинників як економічного, так і політичного характеру. Поступальний розвиток людського суспільства має і просторовий характер. Первісні люди з місць початкової появи поступово розселяються по всій земній&amp;nbsp;[http://histua.com/personi/k/kulsh-mikola-gurovich кулі]. З'являються регіони, де&amp;nbsp;''[http://histua.com/slovnik/c/civilizaciya цивілізація]''''&amp;nbsp;'''''&lt;b&gt;розвивається швидше, де вперше починають складатися державні об'єднання рабовласницького типу, які впливають на життя та побут сусідніх територій. Потім люди освоюють нові обширні землі, дедалі тісніше спілкуючись між собою, вельми прискореними темпами проходячи стадії каменю, металу (міді, бронзи, заліза), виникнення, розвитку та падіння кожної суспільно-економічної формації.[http://histua.com/slovnik/z/zvichai Звичайно], цей&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/p/proces-istorichnij історичний процес]&amp;nbsp;був різноманітним і водночас мав багато спільних рис у різних народів і в різних країнах, що зміцнювало їх зв'язок і взаємовплив.&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 0.5em 5px; color: rgb(102, 102, 102); font-family: 'Lucida Grande', Arial, Helvetica, 'Liberation Sans', FreeSans, sans-serif; font-size: 13px; line-height: 24px; text-align: justify; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;Історія''''''&amp;nbsp;''''''є наукою про розвиток суспільства'''. Вона, як і інші науки, мірою свого розвитку всотувала досвід багатьох людських поколінь, збагачувався і розширювався її зміст, відбувався процес інтенсивного накопичення знань. Всесвітня історія стала охоронцем тисячолітніх надбань людства в усіх галузях матеріального й духовного життя. Цей процес почався в глибоку давнину в усній народній творчості, а на межі V-IV ст. до н. е., з виникненням писемності, тривав в писемних пам'ятках.'''&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 0.5em 5px; color: rgb(102, 102, 102); font-family: 'Lucida Grande', Arial, Helvetica, 'Liberation Sans', FreeSans, sans-serif; font-size: 13px; line-height: 24px; text-align: justify; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;'''Упродовж тривалого часу історія мала винятково описовий характер. Безпосереднім об'єктом її уваги були зовнішні, головним чином політичні події людської історії в їх&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/x/xronologiya хронологічній]послідовності, вивчення окремих аспектів історичного процесу. Тільки пізніше в історичній науці почали вичленовувати елементи, зв'язки, структури людського суспільства, з'ясовувати механізм історичного процесу, її предметом стало конкретне і розмаїте життя людства в усіх його виявах в історичній послідовності, починаючи з появи людського суспільства до наших днів.'''&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 0.5em 5px; color: rgb(102, 102, 102); font-family: 'Lucida Grande', Arial, Helvetica, 'Liberation Sans', FreeSans, sans-serif; font-size: 13px; line-height: 24px; text-align: justify; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;'''У вивченні конкретної історії суспільства&amp;nbsp;'''історична наука спирається на факти минулого й сучасності''', в яких відображається об'єктивний процес розвитку людства. Внутрішньою основою історичної науки є накопичення фактів, їх систематизація і вивчення їх взаємозв'язків. Завдяки цьому вд ллося зафіксувати взаємовплив окремих явищ, типовість деяких із них для всіх народів, груп країн, накопичити знання про розвиток суспільства. Важливою&amp;nbsp;'''складовою розвитку історичної науки'''&amp;nbsp;є постійне виявлення усієї сукупності фактів про різні події, явища й процеси, вивчення і висвітлення їх. В історії значне місце посідають опис і розповідь, завдяки використанню яких з'являлися численні історичні дослідження, присвячені вивченню окремих подій, локальних явищ, різних фактів життя суспільства. Завдання історика полягало в тому, щоб дати максимально точний і стислий опис подій або явищ, які досліджувалися.'''&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 0.5em 5px; color: rgb(102, 102, 102); font-family: 'Lucida Grande', Arial, Helvetica, 'Liberation Sans', FreeSans, sans-serif; font-size: 13px; line-height: 24px; text-align: justify; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;'''Але історична наука повинна зрозуміти і пояснити описувані факти. На підставі аналізу їх у сукупності вона з'ясовує сутність специфічних законів розвитку суспільства, особливості історичного процесу окремих країн і народів порівняно з іншими. Внаслідок цього з'являються теоретичні узагальнення. Порушення цього принципу тією чи іншою мірою призводить до спотворення процесу пізнання історії суспільства, що негативно відбивається на якості досліджень. Необхідною умовою об'єктивного вивчення фактів і явищ суспільного життя є&amp;nbsp;''історизм.''Ще історики Стародавнього Сходу, античного світу ([http://histua.com/ru/personi/g/gerodot Геродот], Фукідід, Полівій, Ксенофонт, Плутарх, Тіт Лівій та ін.) намагалися дати опис історичних подій у хронологічній послідовності. Пізніше прагнення до історизму виявилось у спробах з'ясувати тенденції історичного процесу, головні етапи його розвитку, їх зв'язки, розглянути кінцевий результат. Ігнорування принципу історизму призводить до спотворення історичної дійсності, напр. до безпідставного звеличення минулого, його невиправданої модернізації тощо.'''&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 0.5em 5px; color: rgb(102, 102, 102); font-family: 'Lucida Grande', Arial, Helvetica, 'Liberation Sans', FreeSans, sans-serif; font-size: 13px; line-height: 24px; text-align: justify; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;Історична наука пов'язана'''&amp;nbsp;із соціологією,&amp;nbsp;''[http://histua.com/slovnik/p/politologiya політологією],''''''&lt;i&gt;&amp;nbsp;&lt;/i&gt;економікою, юриспруденцією, філософією, філологією та іншими конкретними суспільними науками, використовує їх досягнення у вивченні різних аспектів життя суспільства або специфічних його явищ, запозичує теоретичні поняття, категорії, які використовують ці науки. У процесі вивчення історії суспільства в історичній науці відбувається спеціалізація, виокремлення її частин.&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 0.5em 5px; color: rgb(102, 102, 102); font-family: 'Lucida Grande', Arial, Helvetica, 'Liberation Sans', FreeSans, sans-serif; font-size: 13px; line-height: 24px; text-align: justify; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;Насамперед це - всесвітня І. (історія первісного суспільства, стародавня І., середньовічна, нова й новітня); І. великих, пов'язаних між собою регіонів (Європи, Близького і Середнього Сходу, Середньої Азії&amp;nbsp;та ін.); І. окремих країн (Великої Британії, США, Росії, України та ін.); І. загального й особливого в явищах, які пережили групи країн і народів ([http://histua.com/slovnik/v/vidrodzhennya-renesans Відродження], Реформації і т. д.). Дослідження окремих сторін І. людства привело до появи таких галузей історичної науки, як економічна, політична,&amp;nbsp;''[http://histua.com/slovnik/v/vijskova-istoriya військова історія]''''&amp;nbsp;'''''&lt;b&gt;тощо. Таке розгалуження у своєму поєднанні сприяє ґрунтовному пізнанню всесвітньої історії за її частинами та розділами, аналізу накопичення знань та їх узагальненню.&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 0.5em 5px; color: rgb(102, 102, 102); font-family: 'Lucida Grande', Arial, Helvetica, 'Liberation Sans', FreeSans, sans-serif; font-size: 13px; line-height: 24px; text-align: justify; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;'''Ще одну групу галузей історичної науки становлять допоміжні (спеціальні) історичні дисципліни (джерелознавство,&amp;nbsp;''[http://histua.com/slovnik/a/arxeologiya археологія],&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/p/paleografiya палеографія],&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/d/diplomatika дипломатика], хронологія,&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/s/sfragistika-sigilografiya сфрагістика],''геральдика, нумізматика та ін.), поява яких була зумовлена необхідністю розробки для І. власної&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/m/metodika методики]&amp;nbsp;дослідження. Названі дисципліни вивчають природу джерел, їх зміст, види, кількість, рівень зберігання. Вони розробляють правила відтворення джерел, їх датування, перевірки їх свідчень за відомостями з інших джерел, прийоми виявлення, відбору та вивчення фактичного матеріалу. Органічними частинами І. є дві спеціальні історичні науки археологія і''[http://histua.com/slovnik/e/etnografiya етнографія];''''''&lt;i&gt;&amp;nbsp;&lt;/i&gt;окрему групу становлять суміжні дисципліни: І. природознавства та його розділів (фізики, математики, біології, хімії та ін.), І. техніки, держави і права, економічних, політичних учень, військового&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/m/mistectvo мистецтва]&amp;nbsp;тощо. І. розвитку самої історичної науки вивчає&amp;nbsp;''[http://histua.com/slovnik/i/istoriografiya історіографія].''&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 0.5em 5px; color: rgb(102, 102, 102); font-family: 'Lucida Grande', Arial, Helvetica, 'Liberation Sans', FreeSans, sans-serif; font-size: 13px; line-height: 24px; text-align: justify; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;Історія як суспільна наука виконує важливу&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/g/gromada громадськоосвітню]&amp;nbsp;функцію. Найбільша її цінність для сучасного суспільства полягає в тих її результатах, яких вона досягла в пізнанні закономірностей історичного процесу. Узагальнений нею досвід буття людства дає змогу відділити необхідне від випадкового, загальне від одиничного, сформулювати закони розвитку суспільства.&lt;/p&gt;<br /> = Корисні посилання =<br /> <br /> [http://vasilkrmk.dnepredu.com/uk/site/index.html Васильківський районний методичний кабінет]<br /> [[Category:Сторінки, що посилаються на неіснуючі файли]]</div>

Ромашина Лариса http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=838309 2015-04-01T13:43:44Z

<p>Ромашина Лариса: </p> <hr /> <div>= Прізвище, імя, побатькові =<br /> <br /> Коваленко Андрій Григорович<br /> <br /> = Фото =<br /> <br /> [[File:andriykov]]<br /> [[Category:Сторінки, що посилаються на неіснуючі файли]]<br /> <br /> = Місце роботи =<br /> <br /> Шевченківський НВК<br /> <br /> = Посада =<br /> <br /> Вчитель історії<br /> <br /> = Педагогічне кредо =<br /> <br /> = Електрона пошта =<br /> <br /> &lt;span style=&quot;color: rgb(102, 102, 102); font-family: Arial, sans-serif; font-size: 13px; white-space: nowrap; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;andriykovalenko76@gmail.com&lt;/span&gt;<br /> <br /> = Мій сайт =<br /> <br /> [http://andriykovalenko.ucoz.ua/ http://andriykovalenko.ucoz.ua/]<br /> <br /> = Мій блог =<br /> <br /> [http://andriykovalenko76.blogspot.com/ http://andriykovalenko76.blogspot.com/]<br /> <br /> = Вікі стаття =<br /> &lt;p style=&quot;margin: 0.5em 5px; color: rgb(102, 102, 102); font-family: 'Lucida Grande', Arial, Helvetica, 'Liberation Sans', FreeSans, sans-serif; font-size: 13px; line-height: 24px; text-align: justify; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;'''Історія'''&amp;nbsp;(від грец. historia - оповідь про минулі події, про те, що пізнано) - наука, яка вивчає розвиток окремих&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/d/derzhava держав]&amp;nbsp;і народів, а&amp;nbsp;також людства в цілому в усій його конкретності й різноманітності, яке пізнається з метою розуміння його минулого, сучасного стану і перспектив у майбутньому. Є однією із суспільних наук, яка відображає важливу сторону людського колективу, його&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/p/potrebi потребу]&amp;nbsp;в самоусвідомленні; однією з форм самоусвідомлення людства.'''''&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 0.5em 5px; color: rgb(102, 102, 102); font-family: 'Lucida Grande', Arial, Helvetica, 'Liberation Sans', FreeSans, sans-serif; font-size: 13px; line-height: 24px; text-align: justify; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;'''''Історія як процес розвитку людства виникає з появою людей на Землі, виокремлення їх із природного світу і формування у первісний колектив. З цього моменту люди як&amp;nbsp;'''суб'єкти&amp;nbsp;''''''історії'''починають створювати матеріальні й духовні цінності, вести боротьбу з довкіллям і&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/d/dolya долати]&amp;nbsp;суперечності, що виникають у&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/s/suspilstvo суспільстві], змінюючи при цьому відносини між&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/s/sobor собою]. Люди живуть у несхожих природних умовах, посідають різне місце в системі&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/v/virobnictvo-virobnictvo-suspilne виробництва]&amp;nbsp;і споживання, мають неоднаковий рівень свідомості і т. ін. Поступальна хода історії виявляється передусім в історії матеріального виробництва. Починаючи з виготовлення примітивних кам'яних знарядь, людство переходить до виготовлення і використання досконаліших знарядь з міді, бронзи, заліза, на наступних етапах створює різні пристрої, механічні двигуни, машини, системи машин, чим закладає підвалини сучасного виробництва. Водночас відбуваються процеси переходу від первісних колективів до суспільства рабів і рабовласників, кріпаків і феодалів, підприємців і найманих робітників і т. д. Людство пройшло шлях від підкорення силам природи і поклоніння їм до потреби усвідомленого перетворення природи, мірою пізнання законів її розвитку.&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 0.5em 5px; color: rgb(102, 102, 102); font-family: 'Lucida Grande', Arial, Helvetica, 'Liberation Sans', FreeSans, sans-serif; font-size: 13px; line-height: 24px; text-align: justify; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;Шлях, пройдений людством за сотні тисяч років, показує, що процес його історичного розвитку має об'єктивний характер. На&amp;nbsp;'''розвиток суспільства впливають багато чинників''', що взаємодіють між собою: насамперед виробництво матеріальних&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/b/blago благ], тобто засобів для життя людини; рівень розвитку продуктивних сил, стан виробничих відносин і відповідні їм надбудови (держава, право і т. ін.), географічне положення, щільність і темпи зростання народонаселення, спілкування народів та ін. Кожен із чинників справляє істотний вплив на суспільство, створюючи в сукупності необхідні умови для його існування й розвитку.&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 0.5em 5px; color: rgb(102, 102, 102); font-family: 'Lucida Grande', Arial, Helvetica, 'Liberation Sans', FreeSans, sans-serif; font-size: 13px; line-height: 24px; text-align: justify; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;'''Матеріальне життя суспільства'''&amp;nbsp;як об'єктивний бік історичного процесу його розвитку є первинним, а людська свідомість - вторинною щодо нього. Історія суспільства виявляється у свідомій діяльності кожної людини, що становить суб'єктивний бік історичного процесу. Суспільна свідомість людського колективу є відбитком його суспільного буття і передусім досягнутого в ньому способу виробництва. Залежно від цього кожне покоління людей застає певний рівень продуктивних сил і виробничих відносин, що стає базою для майбутньої їхньої діяльності, яка повинна мати реальний характер. На хід розвитку&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/b/bazis-i-nadbudova базисних], матеріальних відносин постійно впливають різні елементи надбудови:&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/p/polis політичні]&amp;nbsp;відносини, правові форми, політичні, філософські, юридичні&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/t/teoriya теорії],&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/r/religiya релігійні]&amp;nbsp;уподобання тощо. Цей чинник є визначальним у створенні відповідних&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/f/formaciya-suspilno-ekonomichna суспільно-економічних формацій].&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 0.5em 5px; color: rgb(102, 102, 102); font-family: 'Lucida Grande', Arial, Helvetica, 'Liberation Sans', FreeSans, sans-serif; font-size: 13px; line-height: 24px; text-align: justify; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;Внутрішнім джерелом розвитку суспільства є суперечності, які постійно виникають і переборюються, - між людством і природою та усередині суспільства. Подолання перших зумовлювало відкриття нових сил природи, їх використання в процесі розвитку продуктивних сил. Але головним у&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/p/progres-i-regres прогресі]&amp;nbsp;суспільства є переборювання суперечностей між продуктивними силами і виробничими відносинами, що в суспільстві становлять спосіб виробництва матеріальних благ.&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 0.5em 5px; color: rgb(102, 102, 102); font-family: 'Lucida Grande', Arial, Helvetica, 'Liberation Sans', FreeSans, sans-serif; font-size: 13px; line-height: 24px; text-align: justify; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;Ці суперечності відображаються у свідомості людей і є причиною появи нових оригінальних ідей. Вони призводять до боротьби певних груп людей - тим, кому до вподоби старі форми власності, політичні інституції, що їх підтримують, та прихильниками нових економічних засад у суспільстві і відповідних елементів надбудови, що сприяє подальшому прогресу матеріальних продуктивних сил. Розв'язання цього принципового конфлікту залежить від багатьох чинників як економічного, так і політичного характеру. Поступальний розвиток людського суспільства має і просторовий характер. Первісні люди з місць початкової появи поступово розселяються по всій земній&amp;nbsp;[http://histua.com/personi/k/kulsh-mikola-gurovich кулі]. З'являються регіони, де&amp;nbsp;''[http://histua.com/slovnik/c/civilizaciya цивілізація]''''&amp;nbsp;'''''&lt;b&gt;розвивається швидше, де вперше починають складатися державні об'єднання рабовласницького типу, які впливають на життя та побут сусідніх територій. Потім люди освоюють нові обширні землі, дедалі тісніше спілкуючись між собою, вельми прискореними темпами проходячи стадії каменю, металу (міді, бронзи, заліза), виникнення, розвитку та падіння кожної суспільно-економічної формації.[http://histua.com/slovnik/z/zvichai Звичайно], цей&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/p/proces-istorichnij історичний процес]&amp;nbsp;був різноманітним і водночас мав багато спільних рис у різних народів і в різних країнах, що зміцнювало їх зв'язок і взаємовплив.&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 0.5em 5px; color: rgb(102, 102, 102); font-family: 'Lucida Grande', Arial, Helvetica, 'Liberation Sans', FreeSans, sans-serif; font-size: 13px; line-height: 24px; text-align: justify; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;Історія''''''&amp;nbsp;''''''є наукою про розвиток суспільства'''. Вона, як і інші науки, мірою свого розвитку всотувала досвід багатьох людських поколінь, збагачувався і розширювався її зміст, відбувався процес інтенсивного накопичення знань. Всесвітня історія стала охоронцем тисячолітніх надбань людства в усіх галузях матеріального й духовного життя. Цей процес почався в глибоку давнину в усній народній творчості, а на межі V-IV ст. до н. е., з виникненням писемності, тривав в писемних пам'ятках.'''&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 0.5em 5px; color: rgb(102, 102, 102); font-family: 'Lucida Grande', Arial, Helvetica, 'Liberation Sans', FreeSans, sans-serif; font-size: 13px; line-height: 24px; text-align: justify; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;'''Упродовж тривалого часу історія мала винятково описовий характер. Безпосереднім об'єктом її уваги були зовнішні, головним чином політичні події людської історії в їх&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/x/xronologiya хронологічній]послідовності, вивчення окремих аспектів історичного процесу. Тільки пізніше в історичній науці почали вичленовувати елементи, зв'язки, структури людського суспільства, з'ясовувати механізм історичного процесу, її предметом стало конкретне і розмаїте життя людства в усіх його виявах в історичній послідовності, починаючи з появи людського суспільства до наших днів.'''&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 0.5em 5px; color: rgb(102, 102, 102); font-family: 'Lucida Grande', Arial, Helvetica, 'Liberation Sans', FreeSans, sans-serif; font-size: 13px; line-height: 24px; text-align: justify; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;'''У вивченні конкретної історії суспільства&amp;nbsp;'''історична наука спирається на факти минулого й сучасності''', в яких відображається об'єктивний процес розвитку людства. Внутрішньою основою історичної науки є накопичення фактів, їх систематизація і вивчення їх взаємозв'язків. Завдяки цьому вд ллося зафіксувати взаємовплив окремих явищ, типовість деяких із них для всіх народів, груп країн, накопичити знання про розвиток суспільства. Важливою&amp;nbsp;'''складовою розвитку історичної науки'''&amp;nbsp;є постійне виявлення усієї сукупності фактів про різні події, явища й процеси, вивчення і висвітлення їх. В історії значне місце посідають опис і розповідь, завдяки використанню яких з'являлися численні історичні дослідження, присвячені вивченню окремих подій, локальних явищ, різних фактів життя суспільства. Завдання історика полягало в тому, щоб дати максимально точний і стислий опис подій або явищ, які досліджувалися.'''&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 0.5em 5px; color: rgb(102, 102, 102); font-family: 'Lucida Grande', Arial, Helvetica, 'Liberation Sans', FreeSans, sans-serif; font-size: 13px; line-height: 24px; text-align: justify; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;'''Але історична наука повинна зрозуміти і пояснити описувані факти. На підставі аналізу їх у сукупності вона з'ясовує сутність специфічних законів розвитку суспільства, особливості історичного процесу окремих країн і народів порівняно з іншими. Внаслідок цього з'являються теоретичні узагальнення. Порушення цього принципу тією чи іншою мірою призводить до спотворення процесу пізнання історії суспільства, що негативно відбивається на якості досліджень. Необхідною умовою об'єктивного вивчення фактів і явищ суспільного життя є&amp;nbsp;''історизм.''Ще історики Стародавнього Сходу, античного світу ([http://histua.com/ru/personi/g/gerodot Геродот], Фукідід, Полівій, Ксенофонт, Плутарх, Тіт Лівій та ін.) намагалися дати опис історичних подій у хронологічній послідовності. Пізніше прагнення до історизму виявилось у спробах з'ясувати тенденції історичного процесу, головні етапи його розвитку, їх зв'язки, розглянути кінцевий результат. Ігнорування принципу історизму призводить до спотворення історичної дійсності, напр. до безпідставного звеличення минулого, його невиправданої модернізації тощо.'''&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 0.5em 5px; color: rgb(102, 102, 102); font-family: 'Lucida Grande', Arial, Helvetica, 'Liberation Sans', FreeSans, sans-serif; font-size: 13px; line-height: 24px; text-align: justify; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;Історична наука пов'язана'''&amp;nbsp;із соціологією,&amp;nbsp;''[http://histua.com/slovnik/p/politologiya політологією],''''''&lt;i&gt;&amp;nbsp;&lt;/i&gt;економікою, юриспруденцією, філософією, філологією та іншими конкретними суспільними науками, використовує їх досягнення у вивченні різних аспектів життя суспільства або специфічних його явищ, запозичує теоретичні поняття, категорії, які використовують ці науки. У процесі вивчення історії суспільства в історичній науці відбувається спеціалізація, виокремлення її частин.&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 0.5em 5px; color: rgb(102, 102, 102); font-family: 'Lucida Grande', Arial, Helvetica, 'Liberation Sans', FreeSans, sans-serif; font-size: 13px; line-height: 24px; text-align: justify; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;Насамперед це - всесвітня І. (історія первісного суспільства, стародавня І., середньовічна, нова й новітня); І. великих, пов'язаних між собою регіонів (Європи, Близького і Середнього Сходу, Середньої Азії&amp;nbsp;та ін.); І. окремих країн (Великої Британії, США, Росії, України та ін.); І. загального й особливого в явищах, які пережили групи країн і народів ([http://histua.com/slovnik/v/vidrodzhennya-renesans Відродження], Реформації і т. д.). Дослідження окремих сторін І. людства привело до появи таких галузей історичної науки, як економічна, політична,&amp;nbsp;''[http://histua.com/slovnik/v/vijskova-istoriya військова історія]''''&amp;nbsp;'''''&lt;b&gt;тощо. Таке розгалуження у своєму поєднанні сприяє ґрунтовному пізнанню всесвітньої історії за її частинами та розділами, аналізу накопичення знань та їх узагальненню.&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 0.5em 5px; color: rgb(102, 102, 102); font-family: 'Lucida Grande', Arial, Helvetica, 'Liberation Sans', FreeSans, sans-serif; font-size: 13px; line-height: 24px; text-align: justify; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;'''Ще одну групу галузей історичної науки становлять допоміжні (спеціальні) історичні дисципліни (джерелознавство,&amp;nbsp;''[http://histua.com/slovnik/a/arxeologiya археологія],&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/p/paleografiya палеографія],&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/d/diplomatika дипломатика], хронологія,&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/s/sfragistika-sigilografiya сфрагістика],''геральдика, нумізматика та ін.), поява яких була зумовлена необхідністю розробки для І. власної&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/m/metodika методики]&amp;nbsp;дослідження. Названі дисципліни вивчають природу джерел, їх зміст, види, кількість, рівень зберігання. Вони розробляють правила відтворення джерел, їх датування, перевірки їх свідчень за відомостями з інших джерел, прийоми виявлення, відбору та вивчення фактичного матеріалу. Органічними частинами І. є дві спеціальні історичні науки археологія і''[http://histua.com/slovnik/e/etnografiya етнографія];''''''&lt;i&gt;&amp;nbsp;&lt;/i&gt;окрему групу становлять суміжні дисципліни: І. природознавства та його розділів (фізики, математики, біології, хімії та ін.), І. техніки, держави і права, економічних, політичних учень, військового&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/m/mistectvo мистецтва]&amp;nbsp;тощо. І. розвитку самої історичної науки вивчає&amp;nbsp;''[http://histua.com/slovnik/i/istoriografiya історіографія].''&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 0.5em 5px; color: rgb(102, 102, 102); font-family: 'Lucida Grande', Arial, Helvetica, 'Liberation Sans', FreeSans, sans-serif; font-size: 13px; line-height: 24px; text-align: justify; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;Історія як суспільна наука виконує важливу&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/g/gromada громадськоосвітню]&amp;nbsp;функцію. Найбільша її цінність для сучасного суспільства полягає в тих її результатах, яких вона досягла в пізнанні закономірностей історичного процесу. Узагальнений нею досвід буття людства дає змогу відділити необхідне від випадкового, загальне від одиничного, сформулювати закони розвитку суспільства.&lt;/p&gt;<br /> = Корисні посилання =<br /> <br /> [http://vasilkrmk.dnepredu.com/uk/site/index.html Васильківський районний методичний кабінет]<br /> [[Category:Сторінки, що посилаються на неіснуючі файли]]</div>

Ромашина Лариса http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=838308 2015-04-01T13:41:40Z

<p>Ромашина Лариса: </p> <hr /> <div>= Прізвище, імя, побатькові =<br /> <br /> Коваленко Андрій Григорович<br /> <br /> = Фото =<br /> <br /> [[File:Коваленко|RTENOTITLE]]<br /> <br /> = Місце роботи =<br /> <br /> Шевченківський НВК<br /> <br /> = Посада =<br /> <br /> Вчитель історії<br /> <br /> = Педагогічне кредо =<br /> <br /> = Електрона пошта =<br /> <br /> &lt;span style=&quot;color: rgb(102, 102, 102); font-family: Arial, sans-serif; font-size: 13px; white-space: nowrap; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;andriykovalenko76@gmail.com&lt;/span&gt;<br /> <br /> = Мій сайт =<br /> <br /> [http://andriykovalenko.ucoz.ua/ http://andriykovalenko.ucoz.ua/]<br /> <br /> = Мій блог =<br /> <br /> [http://andriykovalenko76.blogspot.com/ http://andriykovalenko76.blogspot.com/]<br /> <br /> = Вікі стаття =<br /> &lt;p style=&quot;margin: 0.5em 5px; color: rgb(102, 102, 102); font-family: 'Lucida Grande', Arial, Helvetica, 'Liberation Sans', FreeSans, sans-serif; font-size: 13px; line-height: 24px; text-align: justify; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;'''Історія'''&amp;nbsp;(від грец. historia - оповідь про минулі події, про те, що пізнано) - наука, яка вивчає розвиток окремих&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/d/derzhava держав]&amp;nbsp;і народів, а&amp;nbsp;також людства в цілому в усій його конкретності й різноманітності, яке пізнається з метою розуміння його минулого, сучасного стану і перспектив у майбутньому. Є однією із суспільних наук, яка відображає важливу сторону людського колективу, його&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/p/potrebi потребу]&amp;nbsp;в самоусвідомленні; однією з форм самоусвідомлення людства.'''''&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 0.5em 5px; color: rgb(102, 102, 102); font-family: 'Lucida Grande', Arial, Helvetica, 'Liberation Sans', FreeSans, sans-serif; font-size: 13px; line-height: 24px; text-align: justify; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;'''''Історія як процес розвитку людства виникає з появою людей на Землі, виокремлення їх із природного світу і формування у первісний колектив. З цього моменту люди як&amp;nbsp;'''суб'єкти&amp;nbsp;''''''історії'''починають створювати матеріальні й духовні цінності, вести боротьбу з довкіллям і&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/d/dolya долати]&amp;nbsp;суперечності, що виникають у&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/s/suspilstvo суспільстві], змінюючи при цьому відносини між&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/s/sobor собою]. Люди живуть у несхожих природних умовах, посідають різне місце в системі&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/v/virobnictvo-virobnictvo-suspilne виробництва]&amp;nbsp;і споживання, мають неоднаковий рівень свідомості і т. ін. Поступальна хода історії виявляється передусім в історії матеріального виробництва. Починаючи з виготовлення примітивних кам'яних знарядь, людство переходить до виготовлення і використання досконаліших знарядь з міді, бронзи, заліза, на наступних етапах створює різні пристрої, механічні двигуни, машини, системи машин, чим закладає підвалини сучасного виробництва. Водночас відбуваються процеси переходу від первісних колективів до суспільства рабів і рабовласників, кріпаків і феодалів, підприємців і найманих робітників і т. д. Людство пройшло шлях від підкорення силам природи і поклоніння їм до потреби усвідомленого перетворення природи, мірою пізнання законів її розвитку.&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 0.5em 5px; color: rgb(102, 102, 102); font-family: 'Lucida Grande', Arial, Helvetica, 'Liberation Sans', FreeSans, sans-serif; font-size: 13px; line-height: 24px; text-align: justify; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;Шлях, пройдений людством за сотні тисяч років, показує, що процес його історичного розвитку має об'єктивний характер. На&amp;nbsp;'''розвиток суспільства впливають багато чинників''', що взаємодіють між собою: насамперед виробництво матеріальних&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/b/blago благ], тобто засобів для життя людини; рівень розвитку продуктивних сил, стан виробничих відносин і відповідні їм надбудови (держава, право і т. ін.), географічне положення, щільність і темпи зростання народонаселення, спілкування народів та ін. Кожен із чинників справляє істотний вплив на суспільство, створюючи в сукупності необхідні умови для його існування й розвитку.&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 0.5em 5px; color: rgb(102, 102, 102); font-family: 'Lucida Grande', Arial, Helvetica, 'Liberation Sans', FreeSans, sans-serif; font-size: 13px; line-height: 24px; text-align: justify; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;'''Матеріальне життя суспільства'''&amp;nbsp;як об'єктивний бік історичного процесу його розвитку є первинним, а людська свідомість - вторинною щодо нього. Історія суспільства виявляється у свідомій діяльності кожної людини, що становить суб'єктивний бік історичного процесу. Суспільна свідомість людського колективу є відбитком його суспільного буття і передусім досягнутого в ньому способу виробництва. Залежно від цього кожне покоління людей застає певний рівень продуктивних сил і виробничих відносин, що стає базою для майбутньої їхньої діяльності, яка повинна мати реальний характер. На хід розвитку&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/b/bazis-i-nadbudova базисних], матеріальних відносин постійно впливають різні елементи надбудови:&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/p/polis політичні]&amp;nbsp;відносини, правові форми, політичні, філософські, юридичні&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/t/teoriya теорії],&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/r/religiya релігійні]&amp;nbsp;уподобання тощо. Цей чинник є визначальним у створенні відповідних&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/f/formaciya-suspilno-ekonomichna суспільно-економічних формацій].&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 0.5em 5px; color: rgb(102, 102, 102); font-family: 'Lucida Grande', Arial, Helvetica, 'Liberation Sans', FreeSans, sans-serif; font-size: 13px; line-height: 24px; text-align: justify; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;Внутрішнім джерелом розвитку суспільства є суперечності, які постійно виникають і переборюються, - між людством і природою та усередині суспільства. Подолання перших зумовлювало відкриття нових сил природи, їх використання в процесі розвитку продуктивних сил. Але головним у&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/p/progres-i-regres прогресі]&amp;nbsp;суспільства є переборювання суперечностей між продуктивними силами і виробничими відносинами, що в суспільстві становлять спосіб виробництва матеріальних благ.&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 0.5em 5px; color: rgb(102, 102, 102); font-family: 'Lucida Grande', Arial, Helvetica, 'Liberation Sans', FreeSans, sans-serif; font-size: 13px; line-height: 24px; text-align: justify; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;Ці суперечності відображаються у свідомості людей і є причиною появи нових оригінальних ідей. Вони призводять до боротьби певних груп людей - тим, кому до вподоби старі форми власності, політичні інституції, що їх підтримують, та прихильниками нових економічних засад у суспільстві і відповідних елементів надбудови, що сприяє подальшому прогресу матеріальних продуктивних сил. Розв'язання цього принципового конфлікту залежить від багатьох чинників як економічного, так і політичного характеру. Поступальний розвиток людського суспільства має і просторовий характер. Первісні люди з місць початкової появи поступово розселяються по всій земній&amp;nbsp;[http://histua.com/personi/k/kulsh-mikola-gurovich кулі]. З'являються регіони, де&amp;nbsp;''[http://histua.com/slovnik/c/civilizaciya цивілізація]''''&amp;nbsp;'''''&lt;b&gt;розвивається швидше, де вперше починають складатися державні об'єднання рабовласницького типу, які впливають на життя та побут сусідніх територій. Потім люди освоюють нові обширні землі, дедалі тісніше спілкуючись між собою, вельми прискореними темпами проходячи стадії каменю, металу (міді, бронзи, заліза), виникнення, розвитку та падіння кожної суспільно-економічної формації.[http://histua.com/slovnik/z/zvichai Звичайно], цей&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/p/proces-istorichnij історичний процес]&amp;nbsp;був різноманітним і водночас мав багато спільних рис у різних народів і в різних країнах, що зміцнювало їх зв'язок і взаємовплив.&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 0.5em 5px; color: rgb(102, 102, 102); font-family: 'Lucida Grande', Arial, Helvetica, 'Liberation Sans', FreeSans, sans-serif; font-size: 13px; line-height: 24px; text-align: justify; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;Історія''''''&amp;nbsp;''''''є наукою про розвиток суспільства'''. Вона, як і інші науки, мірою свого розвитку всотувала досвід багатьох людських поколінь, збагачувався і розширювався її зміст, відбувався процес інтенсивного накопичення знань. Всесвітня історія стала охоронцем тисячолітніх надбань людства в усіх галузях матеріального й духовного життя. Цей процес почався в глибоку давнину в усній народній творчості, а на межі V-IV ст. до н. е., з виникненням писемності, тривав в писемних пам'ятках.'''&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 0.5em 5px; color: rgb(102, 102, 102); font-family: 'Lucida Grande', Arial, Helvetica, 'Liberation Sans', FreeSans, sans-serif; font-size: 13px; line-height: 24px; text-align: justify; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;'''Упродовж тривалого часу історія мала винятково описовий характер. Безпосереднім об'єктом її уваги були зовнішні, головним чином політичні події людської історії в їх&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/x/xronologiya хронологічній]послідовності, вивчення окремих аспектів історичного процесу. Тільки пізніше в історичній науці почали вичленовувати елементи, зв'язки, структури людського суспільства, з'ясовувати механізм історичного процесу, її предметом стало конкретне і розмаїте життя людства в усіх його виявах в історичній послідовності, починаючи з появи людського суспільства до наших днів.'''&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 0.5em 5px; color: rgb(102, 102, 102); font-family: 'Lucida Grande', Arial, Helvetica, 'Liberation Sans', FreeSans, sans-serif; font-size: 13px; line-height: 24px; text-align: justify; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;'''У вивченні конкретної історії суспільства&amp;nbsp;'''історична наука спирається на факти минулого й сучасності''', в яких відображається об'єктивний процес розвитку людства. Внутрішньою основою історичної науки є накопичення фактів, їх систематизація і вивчення їх взаємозв'язків. Завдяки цьому вд ллося зафіксувати взаємовплив окремих явищ, типовість деяких із них для всіх народів, груп країн, накопичити знання про розвиток суспільства. Важливою&amp;nbsp;'''складовою розвитку історичної науки'''&amp;nbsp;є постійне виявлення усієї сукупності фактів про різні події, явища й процеси, вивчення і висвітлення їх. В історії значне місце посідають опис і розповідь, завдяки використанню яких з'являлися численні історичні дослідження, присвячені вивченню окремих подій, локальних явищ, різних фактів життя суспільства. Завдання історика полягало в тому, щоб дати максимально точний і стислий опис подій або явищ, які досліджувалися.'''&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 0.5em 5px; color: rgb(102, 102, 102); font-family: 'Lucida Grande', Arial, Helvetica, 'Liberation Sans', FreeSans, sans-serif; font-size: 13px; line-height: 24px; text-align: justify; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;'''Але історична наука повинна зрозуміти і пояснити описувані факти. На підставі аналізу їх у сукупності вона з'ясовує сутність специфічних законів розвитку суспільства, особливості історичного процесу окремих країн і народів порівняно з іншими. Внаслідок цього з'являються теоретичні узагальнення. Порушення цього принципу тією чи іншою мірою призводить до спотворення процесу пізнання історії суспільства, що негативно відбивається на якості досліджень. Необхідною умовою об'єктивного вивчення фактів і явищ суспільного життя є&amp;nbsp;''історизм.''Ще історики Стародавнього Сходу, античного світу ([http://histua.com/ru/personi/g/gerodot Геродот], Фукідід, Полівій, Ксенофонт, Плутарх, Тіт Лівій та ін.) намагалися дати опис історичних подій у хронологічній послідовності. Пізніше прагнення до історизму виявилось у спробах з'ясувати тенденції історичного процесу, головні етапи його розвитку, їх зв'язки, розглянути кінцевий результат. Ігнорування принципу історизму призводить до спотворення історичної дійсності, напр. до безпідставного звеличення минулого, його невиправданої модернізації тощо.'''&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 0.5em 5px; color: rgb(102, 102, 102); font-family: 'Lucida Grande', Arial, Helvetica, 'Liberation Sans', FreeSans, sans-serif; font-size: 13px; line-height: 24px; text-align: justify; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;Історична наука пов'язана'''&amp;nbsp;із соціологією,&amp;nbsp;''[http://histua.com/slovnik/p/politologiya політологією],''''''&lt;i&gt;&amp;nbsp;&lt;/i&gt;економікою, юриспруденцією, філософією, філологією та іншими конкретними суспільними науками, використовує їх досягнення у вивченні різних аспектів життя суспільства або специфічних його явищ, запозичує теоретичні поняття, категорії, які використовують ці науки. У процесі вивчення історії суспільства в історичній науці відбувається спеціалізація, виокремлення її частин.&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 0.5em 5px; color: rgb(102, 102, 102); font-family: 'Lucida Grande', Arial, Helvetica, 'Liberation Sans', FreeSans, sans-serif; font-size: 13px; line-height: 24px; text-align: justify; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;Насамперед це - всесвітня І. (історія первісного суспільства, стародавня І., середньовічна, нова й новітня); І. великих, пов'язаних між собою регіонів (Європи, Близького і Середнього Сходу, Середньої Азії&amp;nbsp;та ін.); І. окремих країн (Великої Британії, США, Росії, України та ін.); І. загального й особливого в явищах, які пережили групи країн і народів ([http://histua.com/slovnik/v/vidrodzhennya-renesans Відродження], Реформації і т. д.). Дослідження окремих сторін І. людства привело до появи таких галузей історичної науки, як економічна, політична,&amp;nbsp;''[http://histua.com/slovnik/v/vijskova-istoriya військова історія]''''&amp;nbsp;'''''&lt;b&gt;тощо. Таке розгалуження у своєму поєднанні сприяє ґрунтовному пізнанню всесвітньої історії за її частинами та розділами, аналізу накопичення знань та їх узагальненню.&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 0.5em 5px; color: rgb(102, 102, 102); font-family: 'Lucida Grande', Arial, Helvetica, 'Liberation Sans', FreeSans, sans-serif; font-size: 13px; line-height: 24px; text-align: justify; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;'''Ще одну групу галузей історичної науки становлять допоміжні (спеціальні) історичні дисципліни (джерелознавство,&amp;nbsp;''[http://histua.com/slovnik/a/arxeologiya археологія],&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/p/paleografiya палеографія],&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/d/diplomatika дипломатика], хронологія,&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/s/sfragistika-sigilografiya сфрагістика],''геральдика, нумізматика та ін.), поява яких була зумовлена необхідністю розробки для І. власної&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/m/metodika методики]&amp;nbsp;дослідження. Названі дисципліни вивчають природу джерел, їх зміст, види, кількість, рівень зберігання. Вони розробляють правила відтворення джерел, їх датування, перевірки їх свідчень за відомостями з інших джерел, прийоми виявлення, відбору та вивчення фактичного матеріалу. Органічними частинами І. є дві спеціальні історичні науки археологія і''[http://histua.com/slovnik/e/etnografiya етнографія];''''''&lt;i&gt;&amp;nbsp;&lt;/i&gt;окрему групу становлять суміжні дисципліни: І. природознавства та його розділів (фізики, математики, біології, хімії та ін.), І. техніки, держави і права, економічних, політичних учень, військового&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/m/mistectvo мистецтва]&amp;nbsp;тощо. І. розвитку самої історичної науки вивчає&amp;nbsp;''[http://histua.com/slovnik/i/istoriografiya історіографія].''&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 0.5em 5px; color: rgb(102, 102, 102); font-family: 'Lucida Grande', Arial, Helvetica, 'Liberation Sans', FreeSans, sans-serif; font-size: 13px; line-height: 24px; text-align: justify; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;Історія як суспільна наука виконує важливу&amp;nbsp;[http://histua.com/slovnik/g/gromada громадськоосвітню]&amp;nbsp;функцію. Найбільша її цінність для сучасного суспільства полягає в тих її результатах, яких вона досягла в пізнанні закономірностей історичного процесу. Узагальнений нею досвід буття людства дає змогу відділити необхідне від випадкового, загальне від одиничного, сформулювати закони розвитку суспільства.&lt;/p&gt;<br /> = Корисні посилання =<br /> <br /> [http://vasilkrmk.dnepredu.com/uk/site/index.html Васильківський районний методичний кабінет]<br /> [[Category:Сторінки, що посилаються на неіснуючі файли]]</div>

Ромашина Лариса http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%B2%D0%B3%D0%B0_%D0%A2%D0%B5%D1%82%D1%8F%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=837275 2015-04-01T04:04:38Z

<p>Ромашина Лариса: /* Мій блог */</p> <hr /> <div>=Прізвище, імя, побатькові=<br /> <br /> '''Довга Тетяна Вікторівна'''<br /> <br /> =Фото=<br /> <br /> [[Файл:Довга ТВ_.jpg]]<br /> <br /> =Місце роботи=<br /> <br /> Шевченківське НВК<br /> <br /> =Посада=<br /> <br /> Вихователь дитячого садка<br /> <br /> =Педагогічне кредо=<br /> <br /> &quot;Кожна дитина - індивідуальність. ЇЇ треба любити, поважати і приймати такою, яка вона є&quot;<br /> <br /> =Електрона пошта=<br /> <br /> tetyanadovha@gmail.com<br /> <br /> =Мій сайт=<br /> <br /> [http://tetyanadovha.ucoz.ua/]<br /> <br /> =Мій блог=<br /> <br /> [http://tetyanadovha.blogspot.com/]<br /> <br /> =Вікі стаття=<br /> <br /> [[МОВЛЕННЄВІ ЗАНЯТТЯ В СИСТЕМІ СУЧАСНОЇ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ]]<br /> Мовленнєвий розвиток дошкільника - складний психологічний процес, що не зводиться до простого відтворення дитиною почутої мови. Він визначається мірою сформованості знань, умінь та навичок дитини і виявляється в соціальній та інтелектуальній активності у колі дорослих та однолітків. Щоб створити оптимальні умови для мовленнєвого розвитку дошкільника, педагогам слід використовувати різні форми роботи: ігри, проблемні ситуації і, звичайно, заняття.<br /> Неможливо уявити належний рівень життєвої компетенції людини без оволодіння мовленням. Видатний педагог Костянтин Ушинський зауважував, що рідне слово є основою розумового розви­тку й скарбницею всіх знань. Оволодіваючи мовленням, вивчаючи мову, дитина засвоює систему знань, суспільно прийняті норми по­ведінки - основу її життєвої компетентності, тобто, як влучно висло­вилася заступник директора Інституту проблем виховання АПН Укра­їни, доктор педагогічних наук Олена Кононко, «оволодіває наукою і мистецтвом жити серед інших». З огляду на це проблема розвитку мовлення дитини завжди була однією з центральних у дошкільній освіті. Нині ж провідною метою дошкільної лінгводидактики є вихо­вання мовної особистості.<br /> [[Значення занять у формуванні мовленнєвої компетенції дошкільників]]<br /> Мовленнєва компетенція - це вміння на практиці доречно ко­ристуватися мовою (висловлювати свої думки, бажання, наміри, про­хання тощо), використовувати для цього як мовні, так і позамовні (мі­міка, жести, рухи) та інтонаційні засоби. Це полікомпонентний утвір, що містить такі компетенції:<br /> •· лексичну (наявність певного запасу слів у межах вікового пе­ріоду, їх доречне застосування, вживання засобів мовної ви­разності: приказки, прислів'я, фразеологізми, епітети, порів­няння);<br /> •· фонетичну (правильна звуковимова, розвинений фонема­тичний слух, володіння інтонаційними засобами виразності);<br /> •· граматичну (практичне вживання відповідних граматичних форм рідної мови: рід, число, відмінки, час тощо) та діамонологічну (розуміння зв'язного тексту, вміння відповідати та звертатися із запитаннями, вести діалог, складати різні ви­ди розповідей, переказувати).<br /> Мовленням дитина оволодіває в процесі спілкування під час різ­них видів діяльності, адже всі вони тісно пов'язані з мовленням і супроводжуються ним. Але повсякденного спілкування для становлен­ня мовленнєвої компетенції, звісно, недостатньо. Основною формою навчання дошкільнят у процесі організованої пізнавальної діяльності все ж лишається заняття. Саме на заняттях вихова­тель систематично та послідовно формує у дітей мовленнєві уміння та навички, які закріплюються при спілкуванні дітей під час різних видів діяльності в повсякденному житті.<br /> На заняттях з мовленнєвим пріоритетом діти мають не стільки засвоювати матеріал про навко­лишній світ, скільки вправлятися в мовленнєвій ді­яльності. Необхідно звертати увагу вихователів на те, що на такому занятті основну увагу варто зосереджу­вати на практичному засвоєнні дітьми норм рідної мо­ви (фонетичних, лексичних, граматичних), формуван­ні навичок розповідання та переказування. Заняття з мовленнєвого спілкування проводять у всіх вікових групах не рідше одного разу на тиждень, краще з підгрупами дітей. Тільки за цієї умови можна забезпечити максимальну мовленнєву активність дітей на занятті.<br /> [[Види занять з мовленнєвого спілкування]]<br /> Заняття з мовленнєвого спілкування бувають комплексними та спеціальними.<br /> Комплексне заняття з мовленнєвого спілкування проводиться тричі на місяць.Цей вид заняття поєднує завдання що­найменше з трьох компонентів мовлення, серед яких; звукова куль­тура, лексика, граматика і власне зв'язне мовлення. Причому остан­нє є обов'язковою складовою такого заняття.<br /> Спеціальне заняття з мовленнєвого спілкування (в методичній літературі зустрічається і під іншою назвою - «домінантне») охоп­лює лише один компонент мовлення (звукова культура мовлення, лексика або граматика) і проводиться лише один раз на місяць.<br /> [[Планування занять з мовленнєвим пріоритетом]]<br /> Доктор педагогічних наук Алла Богуш пропонує проводити про­тягом місяця три комплексні й одне спеціальне заняття з мовленнє­вого спілкування: на перші три тижні місяця плануються по одному комплексному, а на останній тиждень - спеціальне заняття.<br /> Плануючи комплексні заняття, вихователь слідкує, щоб усі завдання з розвитку мовлення рівномірно чергувалися протягом місяця.<br /> Спеціальні заняття доцільно планувати на квартал. У першому місяці кварталу, скажімо, у вересні, завданням спеціального заняття може бути формування звукової культури мовлення. Наступного мі­сяця, у жовтні, спеціальне заняття варто присвятити виключно фор­муванню граматичної правильності мовлення, а у листопаді - слов­никовій роботі. Відповідно плануються заняття з мовленнєвого спіл­кування і в наступних кварталах.<br /> Плануючи спеціальні заняття, необхідно враховувати вікові осо­бливості мовлення дітей. Так, у молодшому дошкільному віці спеціальні заняття, присвячені формуванню звукової культури мовлення, можна про­водити частіше одного разу на квартал, а в роботі з дітьми старшого дошкільного віку більше уваги слід приділити грама­тиці. Тож спеціальне заняття з форму­вання граматичної структури мовлення в старшій групі можна спланувати в од­ному з кварталів двічі.<br /> Складаючи програмовий зміст комплексного заняття, вихователь має передбачити розвиток різних компонентів мовлення і відповідно визначити зміст роботи над кожним завданням із розви­тку мовлення на цьому занятті. До речі, вихователь сам визначає, які завдання (словник, звукова культура чи зв'язне мовлення) розв'язувати на початку, в середині чи в кінці заняття - це залежить від його змісту та рівня мовленнєвої під­готовки дітей.<br /> Програмовий зміст спеціального за­няття містить завдання по роботі лише за одним компонентом мов­лення, наприклад, над звуковою культурою мовлення. Вихователь закріплює той матеріал, який подавався на комплексних заняттях, та додатково планує одне-два нових завдання стосовно роботи над звуковою культурою мовлення.<br /> Плануючи спеціальне заняття зі словникової роботи, особливу увагу варто приділити формуванню у дітей узагальнюючих понять (меблі, одяг, транспорт тощо), ознайомленню їх з якостями та власти­востями предметів.<br /> При плануванні треба слідкувати, щоб заняття з мовленнєвим пріоритетом було взаємопов'язане з іншими заняттями, насамперед з художньої літератури, ознайомлення з навколишнім світом, рідною природою тощо, тобто відповідало темі тематичного тижня. Так, наприклад, для складання розповіді на занятті з мовленнєвого спілкування дітям слід запропонувати вже знайому картину, яку вони розглядали під час заняття з рідної природи чи ознайомлення з навколишнім світом; для переказу можна взяти твір, з яким дітей ознайомили на занятті з художньої літератури. Пропо­нуючи тему для розповідання, вихователь має враховувати попере­дній досвід дітей.<br /> <br /> =Корисні посилання=<br /> <br /> [http://vasilkrmk.dnepredu.com/uk/site/index.html/ Висильківський районний методичний кабінет]</div>

Ромашина Лариса http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%B2%D0%B3%D0%B0_%D0%A2%D0%B5%D1%82%D1%8F%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=837069 2015-03-31T17:44:42Z

<p>Ромашина Лариса: /* Фото */</p> <hr /> <div>=Прізвище, імя, побатькові=<br /> <br /> '''Довга Тетяна Вікторівна'''<br /> <br /> =Фото=<br /> <br /> [[Файл:Довга ТВ_.jpg]]<br /> <br /> =Місце роботи=<br /> <br /> Шевченківське НВК<br /> <br /> =Посада=<br /> <br /> Вихователь дитячого садка<br /> <br /> =Педагогічне кредо=<br /> <br /> &quot;Кожна дитина - індивідуальність. ЇЇ треба любити, поважати і приймати такою, яка вона є&quot;<br /> <br /> =Електрона пошта=<br /> <br /> tetyanadovha@gmail.com<br /> <br /> =Мій сайт=<br /> <br /> [http://tetyanadovha.ucoz.ua/]<br /> <br /> =Мій блог=<br /> <br /> =Вікі стаття=<br /> <br /> [[МОВЛЕННЄВІ ЗАНЯТТЯ В СИСТЕМІ СУЧАСНОЇ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ]]<br /> Мовленнєвий розвиток дошкільника - складний психологічний процес, що не зводиться до простого відтворення дитиною почутої мови. Він визначається мірою сформованості знань, умінь та навичок дитини і виявляється в соціальній та інтелектуальній активності у колі дорослих та однолітків. Щоб створити оптимальні умови для мовленнєвого розвитку дошкільника, педагогам слід використовувати різні форми роботи: ігри, проблемні ситуації і, звичайно, заняття.<br /> Неможливо уявити належний рівень життєвої компетенції людини без оволодіння мовленням. Видатний педагог Костянтин Ушинський зауважував, що рідне слово є основою розумового розви­тку й скарбницею всіх знань. Оволодіваючи мовленням, вивчаючи мову, дитина засвоює систему знань, суспільно прийняті норми по­ведінки - основу її життєвої компетентності, тобто, як влучно висло­вилася заступник директора Інституту проблем виховання АПН Укра­їни, доктор педагогічних наук Олена Кононко, «оволодіває наукою і мистецтвом жити серед інших». З огляду на це проблема розвитку мовлення дитини завжди була однією з центральних у дошкільній освіті. Нині ж провідною метою дошкільної лінгводидактики є вихо­вання мовної особистості.<br /> [[Значення занять у формуванні мовленнєвої компетенції дошкільників]]<br /> Мовленнєва компетенція - це вміння на практиці доречно ко­ристуватися мовою (висловлювати свої думки, бажання, наміри, про­хання тощо), використовувати для цього як мовні, так і позамовні (мі­міка, жести, рухи) та інтонаційні засоби. Це полікомпонентний утвір, що містить такі компетенції:<br /> •· лексичну (наявність певного запасу слів у межах вікового пе­ріоду, їх доречне застосування, вживання засобів мовної ви­разності: приказки, прислів'я, фразеологізми, епітети, порів­няння);<br /> •· фонетичну (правильна звуковимова, розвинений фонема­тичний слух, володіння інтонаційними засобами виразності);<br /> •· граматичну (практичне вживання відповідних граматичних форм рідної мови: рід, число, відмінки, час тощо) та діамонологічну (розуміння зв'язного тексту, вміння відповідати та звертатися із запитаннями, вести діалог, складати різні ви­ди розповідей, переказувати).<br /> Мовленням дитина оволодіває в процесі спілкування під час різ­них видів діяльності, адже всі вони тісно пов'язані з мовленням і супроводжуються ним. Але повсякденного спілкування для становлен­ня мовленнєвої компетенції, звісно, недостатньо. Основною формою навчання дошкільнят у процесі організованої пізнавальної діяльності все ж лишається заняття. Саме на заняттях вихова­тель систематично та послідовно формує у дітей мовленнєві уміння та навички, які закріплюються при спілкуванні дітей під час різних видів діяльності в повсякденному житті.<br /> На заняттях з мовленнєвим пріоритетом діти мають не стільки засвоювати матеріал про навко­лишній світ, скільки вправлятися в мовленнєвій ді­яльності. Необхідно звертати увагу вихователів на те, що на такому занятті основну увагу варто зосереджу­вати на практичному засвоєнні дітьми норм рідної мо­ви (фонетичних, лексичних, граматичних), формуван­ні навичок розповідання та переказування. Заняття з мовленнєвого спілкування проводять у всіх вікових групах не рідше одного разу на тиждень, краще з підгрупами дітей. Тільки за цієї умови можна забезпечити максимальну мовленнєву активність дітей на занятті.<br /> [[Види занять з мовленнєвого спілкування]]<br /> Заняття з мовленнєвого спілкування бувають комплексними та спеціальними.<br /> Комплексне заняття з мовленнєвого спілкування проводиться тричі на місяць.Цей вид заняття поєднує завдання що­найменше з трьох компонентів мовлення, серед яких; звукова куль­тура, лексика, граматика і власне зв'язне мовлення. Причому остан­нє є обов'язковою складовою такого заняття.<br /> Спеціальне заняття з мовленнєвого спілкування (в методичній літературі зустрічається і під іншою назвою - «домінантне») охоп­лює лише один компонент мовлення (звукова культура мовлення, лексика або граматика) і проводиться лише один раз на місяць.<br /> [[Планування занять з мовленнєвим пріоритетом]]<br /> Доктор педагогічних наук Алла Богуш пропонує проводити про­тягом місяця три комплексні й одне спеціальне заняття з мовленнє­вого спілкування: на перші три тижні місяця плануються по одному комплексному, а на останній тиждень - спеціальне заняття.<br /> Плануючи комплексні заняття, вихователь слідкує, щоб усі завдання з розвитку мовлення рівномірно чергувалися протягом місяця.<br /> Спеціальні заняття доцільно планувати на квартал. У першому місяці кварталу, скажімо, у вересні, завданням спеціального заняття може бути формування звукової культури мовлення. Наступного мі­сяця, у жовтні, спеціальне заняття варто присвятити виключно фор­муванню граматичної правильності мовлення, а у листопаді - слов­никовій роботі. Відповідно плануються заняття з мовленнєвого спіл­кування і в наступних кварталах.<br /> Плануючи спеціальні заняття, необхідно враховувати вікові осо­бливості мовлення дітей. Так, у молодшому дошкільному віці спеціальні заняття, присвячені формуванню звукової культури мовлення, можна про­водити частіше одного разу на квартал, а в роботі з дітьми старшого дошкільного віку більше уваги слід приділити грама­тиці. Тож спеціальне заняття з форму­вання граматичної структури мовлення в старшій групі можна спланувати в од­ному з кварталів двічі.<br /> Складаючи програмовий зміст комплексного заняття, вихователь має передбачити розвиток різних компонентів мовлення і відповідно визначити зміст роботи над кожним завданням із розви­тку мовлення на цьому занятті. До речі, вихователь сам визначає, які завдання (словник, звукова культура чи зв'язне мовлення) розв'язувати на початку, в середині чи в кінці заняття - це залежить від його змісту та рівня мовленнєвої під­готовки дітей.<br /> Програмовий зміст спеціального за­няття містить завдання по роботі лише за одним компонентом мов­лення, наприклад, над звуковою культурою мовлення. Вихователь закріплює той матеріал, який подавався на комплексних заняттях, та додатково планує одне-два нових завдання стосовно роботи над звуковою культурою мовлення.<br /> Плануючи спеціальне заняття зі словникової роботи, особливу увагу варто приділити формуванню у дітей узагальнюючих понять (меблі, одяг, транспорт тощо), ознайомленню їх з якостями та власти­востями предметів.<br /> При плануванні треба слідкувати, щоб заняття з мовленнєвим пріоритетом було взаємопов'язане з іншими заняттями, насамперед з художньої літератури, ознайомлення з навколишнім світом, рідною природою тощо, тобто відповідало темі тематичного тижня. Так, наприклад, для складання розповіді на занятті з мовленнєвого спілкування дітям слід запропонувати вже знайому картину, яку вони розглядали під час заняття з рідної природи чи ознайомлення з навколишнім світом; для переказу можна взяти твір, з яким дітей ознайомили на занятті з художньої літератури. Пропо­нуючи тему для розповідання, вихователь має враховувати попере­дній досвід дітей.<br /> <br /> =Корисні посилання=<br /> <br /> [http://vasilkrmk.dnepredu.com/uk/site/index.html/ Висильківський районний методичний кабінет]</div>

Ромашина Лариса http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%B2%D0%B3%D0%B0_%D0%A2%D0%B5%D1%82%D1%8F%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=837052 2015-03-31T17:29:06Z

<p>Ромашина Лариса: </p> <hr /> <div>=Прізвище, імя, побатькові=<br /> <br /> '''Довга Тетяна Вікторівна'''<br /> <br /> =Фото=<br /> <br /> =Місце роботи=<br /> <br /> Шевченківське НВК<br /> <br /> =Посада=<br /> <br /> Вихователь дитячого садка<br /> <br /> =Педагогічне кредо=<br /> <br /> &quot;Кожна дитина - індивідуальність. ЇЇ треба любити, поважати і приймати такою, яка вона є&quot;<br /> <br /> =Електрона пошта=<br /> <br /> tetyanadovha@gmail.com<br /> <br /> =Мій сайт=<br /> <br /> [http://tetyanadovha.ucoz.ua/]<br /> <br /> =Мій блог=<br /> <br /> =Вікі стаття=<br /> <br /> [[МОВЛЕННЄВІ ЗАНЯТТЯ В СИСТЕМІ СУЧАСНОЇ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ]]<br /> Мовленнєвий розвиток дошкільника - складний психологічний процес, що не зводиться до простого відтворення дитиною почутої мови. Він визначається мірою сформованості знань, умінь та навичок дитини і виявляється в соціальній та інтелектуальній активності у колі дорослих та однолітків. Щоб створити оптимальні умови для мовленнєвого розвитку дошкільника, педагогам слід використовувати різні форми роботи: ігри, проблемні ситуації і, звичайно, заняття.<br /> Неможливо уявити належний рівень життєвої компетенції людини без оволодіння мовленням. Видатний педагог Костянтин Ушинський зауважував, що рідне слово є основою розумового розви­тку й скарбницею всіх знань. Оволодіваючи мовленням, вивчаючи мову, дитина засвоює систему знань, суспільно прийняті норми по­ведінки - основу її життєвої компетентності, тобто, як влучно висло­вилася заступник директора Інституту проблем виховання АПН Укра­їни, доктор педагогічних наук Олена Кононко, «оволодіває наукою і мистецтвом жити серед інших». З огляду на це проблема розвитку мовлення дитини завжди була однією з центральних у дошкільній освіті. Нині ж провідною метою дошкільної лінгводидактики є вихо­вання мовної особистості.<br /> [[Значення занять у формуванні мовленнєвої компетенції дошкільників]]<br /> Мовленнєва компетенція - це вміння на практиці доречно ко­ристуватися мовою (висловлювати свої думки, бажання, наміри, про­хання тощо), використовувати для цього як мовні, так і позамовні (мі­міка, жести, рухи) та інтонаційні засоби. Це полікомпонентний утвір, що містить такі компетенції:<br /> •· лексичну (наявність певного запасу слів у межах вікового пе­ріоду, їх доречне застосування, вживання засобів мовної ви­разності: приказки, прислів'я, фразеологізми, епітети, порів­няння);<br /> •· фонетичну (правильна звуковимова, розвинений фонема­тичний слух, володіння інтонаційними засобами виразності);<br /> •· граматичну (практичне вживання відповідних граматичних форм рідної мови: рід, число, відмінки, час тощо) та діамонологічну (розуміння зв'язного тексту, вміння відповідати та звертатися із запитаннями, вести діалог, складати різні ви­ди розповідей, переказувати).<br /> Мовленням дитина оволодіває в процесі спілкування під час різ­них видів діяльності, адже всі вони тісно пов'язані з мовленням і супроводжуються ним. Але повсякденного спілкування для становлен­ня мовленнєвої компетенції, звісно, недостатньо. Основною формою навчання дошкільнят у процесі організованої пізнавальної діяльності все ж лишається заняття. Саме на заняттях вихова­тель систематично та послідовно формує у дітей мовленнєві уміння та навички, які закріплюються при спілкуванні дітей під час різних видів діяльності в повсякденному житті.<br /> На заняттях з мовленнєвим пріоритетом діти мають не стільки засвоювати матеріал про навко­лишній світ, скільки вправлятися в мовленнєвій ді­яльності. Необхідно звертати увагу вихователів на те, що на такому занятті основну увагу варто зосереджу­вати на практичному засвоєнні дітьми норм рідної мо­ви (фонетичних, лексичних, граматичних), формуван­ні навичок розповідання та переказування. Заняття з мовленнєвого спілкування проводять у всіх вікових групах не рідше одного разу на тиждень, краще з підгрупами дітей. Тільки за цієї умови можна забезпечити максимальну мовленнєву активність дітей на занятті.<br /> [[Види занять з мовленнєвого спілкування]]<br /> Заняття з мовленнєвого спілкування бувають комплексними та спеціальними.<br /> Комплексне заняття з мовленнєвого спілкування проводиться тричі на місяць.Цей вид заняття поєднує завдання що­найменше з трьох компонентів мовлення, серед яких; звукова куль­тура, лексика, граматика і власне зв'язне мовлення. Причому остан­нє є обов'язковою складовою такого заняття.<br /> Спеціальне заняття з мовленнєвого спілкування (в методичній літературі зустрічається і під іншою назвою - «домінантне») охоп­лює лише один компонент мовлення (звукова культура мовлення, лексика або граматика) і проводиться лише один раз на місяць.<br /> [[Планування занять з мовленнєвим пріоритетом]]<br /> Доктор педагогічних наук Алла Богуш пропонує проводити про­тягом місяця три комплексні й одне спеціальне заняття з мовленнє­вого спілкування: на перші три тижні місяця плануються по одному комплексному, а на останній тиждень - спеціальне заняття.<br /> Плануючи комплексні заняття, вихователь слідкує, щоб усі завдання з розвитку мовлення рівномірно чергувалися протягом місяця.<br /> Спеціальні заняття доцільно планувати на квартал. У першому місяці кварталу, скажімо, у вересні, завданням спеціального заняття може бути формування звукової культури мовлення. Наступного мі­сяця, у жовтні, спеціальне заняття варто присвятити виключно фор­муванню граматичної правильності мовлення, а у листопаді - слов­никовій роботі. Відповідно плануються заняття з мовленнєвого спіл­кування і в наступних кварталах.<br /> Плануючи спеціальні заняття, необхідно враховувати вікові осо­бливості мовлення дітей. Так, у молодшому дошкільному віці спеціальні заняття, присвячені формуванню звукової культури мовлення, можна про­водити частіше одного разу на квартал, а в роботі з дітьми старшого дошкільного віку більше уваги слід приділити грама­тиці. Тож спеціальне заняття з форму­вання граматичної структури мовлення в старшій групі можна спланувати в од­ному з кварталів двічі.<br /> Складаючи програмовий зміст комплексного заняття, вихователь має передбачити розвиток різних компонентів мовлення і відповідно визначити зміст роботи над кожним завданням із розви­тку мовлення на цьому занятті. До речі, вихователь сам визначає, які завдання (словник, звукова культура чи зв'язне мовлення) розв'язувати на початку, в середині чи в кінці заняття - це залежить від його змісту та рівня мовленнєвої під­готовки дітей.<br /> Програмовий зміст спеціального за­няття містить завдання по роботі лише за одним компонентом мов­лення, наприклад, над звуковою культурою мовлення. Вихователь закріплює той матеріал, який подавався на комплексних заняттях, та додатково планує одне-два нових завдання стосовно роботи над звуковою культурою мовлення.<br /> Плануючи спеціальне заняття зі словникової роботи, особливу увагу варто приділити формуванню у дітей узагальнюючих понять (меблі, одяг, транспорт тощо), ознайомленню їх з якостями та власти­востями предметів.<br /> При плануванні треба слідкувати, щоб заняття з мовленнєвим пріоритетом було взаємопов'язане з іншими заняттями, насамперед з художньої літератури, ознайомлення з навколишнім світом, рідною природою тощо, тобто відповідало темі тематичного тижня. Так, наприклад, для складання розповіді на занятті з мовленнєвого спілкування дітям слід запропонувати вже знайому картину, яку вони розглядали під час заняття з рідної природи чи ознайомлення з навколишнім світом; для переказу можна взяти твір, з яким дітей ознайомили на занятті з художньої літератури. Пропо­нуючи тему для розповідання, вихователь має враховувати попере­дній досвід дітей.<br /> <br /> =Корисні посилання=<br /> <br /> [http://vasilkrmk.dnepredu.com/uk/site/index.html/ Висильківський районний методичний кабінет]</div>

Ромашина Лариса http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%86%D0%B2%D0%B0%D1%85%D0%BD%D0%BE_%D0%9D%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=837045 2015-03-31T17:06:18Z

<p>Ромашина Лариса: /* Фото */</p> <hr /> <div>=Прізвище, імя, побатькові=<br /> <br /> Івахно Наталія Василівна<br /> <br /> =Фото=<br /> <br /> [[Файл:Івахно Н.В..jpg]]<br /> <br /> =Місце роботи=<br /> <br /> Шевченківський НВК<br /> <br /> =Посада=<br /> <br /> Вихователь дошкільної групи<br /> <br /> =Педагогічне кредо=<br /> <br /> «Тоді знання лягає дітям в душі, коли дорослий серце віддає!»<br /> <br /> =Електрона пошта=<br /> <br /> nataliyaivachno@gmail.com<br /> <br /> =Мій сайт=<br /> <br /> [http://nataliyaivachno.ucoz.com/]<br /> <br /> =Мій блог=<br /> <br /> [http://nataliyaivachno.blogspot.com/]<br /> <br /> =Вікі стаття=<br /> <br /> [[Шарль Бодлер]] <br /> [[Дитинство. Отроцтво. Юність]]<br /> Народився Шарль Бодлер 17 квітня 1821 р. у Парижі. За по¬етовим визнанням, родичі його відзначалися «сильними, пристрастями». Батько колись навчався у духовній семінарії, але духовної кар'єри не обрав. Був деякий час викладачем у колежі, а потім наставником і вчителем дітей знатного вельможі. Коли почалася Французька революція, він мав друзів в обох таборах — і серед аристократів, і серед революціонерів. У суворі дні революційного терору бігав по тюрмах, судах, заступався за звинувачених, хоча це було дуже небезпечно. Вів любив мистецтво, від батька Шарлі. Бодлер успадкував захоплення живописом та пластичними видами мистецтва. Навіть дорослим поет з теплотою згадував прогулянки з батьком у парки, де вони вдвох милувалися скульптурами. Батьки не стало, копій хлопчику було лише шість років, але його обрам Бодлер на все життя зберігав у своїй пам'яті. Невдовзі мати вдруге вийшла заміж за майора Опіка, у майбутньому — генерала, посла, сенатора. Поспішний шлюб матері завдав Шарлю болю, тому добрих стосунків із вітчимом у хлопчика не склалося.<br /> Здобував освіту Бодлер у Ліоні і Парижі, залежно від місця служби вітчима. За традицією, яка існувала в той час у більшої; ті заможних родин, під час навчання він перебував у пансіоні, и додому його забирали на свята та вихідні дні. Останнім місцем навчання Бодлера був паризький ліцей Людовіка Великого.<br /> Вийшовши з ліцею, Бодлер відмовився від службової кар'єри,<br /> зробити яку йому взявся допомогти вітчим, на той час вже генерал. «Ми були вражені, коли він раптом відмовився від усього, що хотіли для нього зробити, виявив бажання сам у себе вкрасти крила і став письменником. Яке розчарування у нашому родинному житті, до того часу такому щасливому! Який сум!»,— згадувала з часом мати поета. .<br /> Молодий Бодлер бачив ці події у іншому світлі. Його знамениту збірку «Квіти зла» відкриває поезія «Благословення», в якій зображена трагічна доля поета у ворожому йому світі:<br /> Коли з'являється Поет на цьому світі, <br /> Його родителька від розпачу й журби<br /> На Бога кидає прокльони ядовиті,<br /> І співчутливо Бог сприймає ті клятьби: <br /> ''Чом народила я цей поглум? Чи не краще <br /> На світ спровадити гадюк ціле кубло? <br /> Будь прокляте моє кохання негодяще<br /> І лоно трепетне, що блазня зачало&quot;.<br /> (Переклад Дм. Павличка.)<br /> Таким чином, уже в дитинстві, в оточенні родини, у Бодлера формується модель відносин зі світом, для якої характерні, з одного боку, протест, а з іншого — відчуженість і відчай.<br /> [[Початок літературної діяльності. Подорож. Повернення]]<br /> Кілька років, з 1839 по 1841-й., Бодлер жив богемним життям, мешкаючи у славетному Латинському кварталі Парижа. Тоді ж він познайомився з поетами Леконтом де Лілем, Дюпоном. У той час Бодлер багато читав, серед його улюблених авторів були Т. Готьє, Ж. де Местр.<br /> 1841 року мати й вітчим Бодлера, занепокоєні поведінкою свого енна, вирішили влаштувати його на службу й відправити у Французькі колонії, викладачем на острів Бурбон, що в Індійському океані.<br /> Атлантика, Індійський океан, зупинка на острові Маврикій із його тропічними дивами — чи можна придумати щось краще для майбутнього романтичного поета!<br /> Тропічна природа і мандрівка океанами залишили глибокий слід пам'яті юнака і неодноразово втілювалися в його поезії («Краєвид», «До дами-креолки», «Запрошення до подорожі»). Поет мріє про сині небокраї, про мармури колон, де водограй ридає», «де в сонця пестощах пурпуристий сад, де затінь від дерев пливе благоуханна». У вірші «Екзотичний аромат» Бодлер згадує «лінивий острівець, де золоті дари природа подає в нев'янучім розмаю»:<br /> Я бачу гавані в блакиті Осяйній,<br /> Де стомлені від хвиль хитаються вітрила. <br /> Незнаний аромат пливе в душі моїй, <br /> До співу моряків домішується в ній, <br /> Де тамариндових дерев буяють крила.<br /> (Переклад Дм. Павличка,)<br /> Але лишатися у Французьких колоніях поет наміру не мав. діерез рік він повернувся у Париж. Йому виповнився 21 рік, він став повнолітнім, отже, мав право отримати спадок свого батька. Гроші були чималі — 75 тисяч франків. Комусь цих грошей було достатньо, щоб прожити безбідно багато років. Комусь, але не молодому поету. Саме у цей час у його житті виникає одна особа, яка мала значний вплив на поетову долю.<br /> Бодлер був гарний містифікатор і вигадував про себе безліч історій, які були так само далекі від правди, як Париж від Індії, е він, згідно з його розповідями, був постачальником м'яса для французької армії. «Щиро чи маючи бажання бути оригінальним, Бодлер після повернення зі своєї подорожі стверджував, що йому вже ніколи не сподобаються білі жінки. Доля наче підслуховувала його. Через деякий час він дійсно закохався в актрису одного з паризьких театрів Жанну Дюваль. Вона була мулатка і, як казали друзі, на все життя прибрала Шарля до рук»,— писав біограф. Ті ж друзі стверджували, що ні красою, ні розумом, ні талантом Жанна не вирізнялася. А була егоїстична, легковажна та жадібна до грошей. Покохавши її, Бодлер вважав, своїм обов'язком не залишати Жанну, хоча й розумів, що зв'язок цей протиприродний: вона обманювала його, розорювала, через неї він мав таку кількість боргів, що не міг з них вилізти до кінця своїх днів. Ще за молодих літ Жанну розбив параліч. Бодлер, відмовляючи с в усьому, влаштував нещасну в гарну клініку. Навіть не долікувавшись, Жанна вийшла звідти й оселилася разом з поетом у йо квартирі. Таке життя надзвичайно погано впливало на Бодлера, а. він виніс кілька років такого існування. Навіть в останні роки перебуваючи у добровільному вигнанні у Бельгії, потерпаючи від злиднів, Бодлер не забував допомагати їй. І, як кажуть біографи, Жанна теж не забувала про нього: навіть коли він сам уже був на порозі іншого світу, вона надсилала йому гнівні листи, вимагаючи грошей. Після смерті поета Жанна прожила недовго і померла у шпиталі для бідних.<br /> Але до такого сумного кінця ще було далеко. На початку 40-х Бодлер поринає у художній і літературний світ столиці. Вважаючи поезію своїм основним покликанням, він, однак, пише дуже мало, старанно працюючи над кожним рядком. Саме у цей період поет інтенсивно студіює літературу: захоплюється титанами доби Просвітництва і творами сучасників — Стендаля і Бальзака. Одночасно<br /> Бодлер вивчає живопис. <br /> Біографи розповідають і про зустріч з Бальзаком: «Кажуть, що Бальзак і Бодлер налетіли один на одного на прогулянці і разом розсміялися. Це й допомогло їм познайомитися. Вже через півгодини вони були певні, що знайомі давно і добре: їм було про що говорити. Бальзак був одним із улюбленіших письменників Бодлера і вчителем у літературі». <br /> Але доля уже готувала йому новий удар. У 1844 році мати, й вітчим встановили через суд опіку над Бодлером, оскільки за два роки він витратив майже половину грошей, які залишилися від батька. Згідно з рішенням суду, тепер не Бодлер, а мати й нотаріус мали розпоряджатися його грошима. Судове рішення було болючим і принизливим: воно проголошувало Бодлера «недієздатною особою».<br /> Свій тодішній стан Бодлер називав страшним. Про що б не говорив поет у той час: про політику, звичаї, культуру, мистецтво, літературу,— слово «занепад» було одним з найуживаніших.<br /> У той час він почав виступати як художній критик. Статті Бодлера про виставки сучасного живопису «Салон 1845 року» і «Салон І846 року» відкрили нові грані його таланту. Тонний смак, точність оцінки мистецького явища, які виявив Бодлер у цих статтях, піднесли його авторитет мистецтвознавця.<br /> 1846 р. Бодлер відкрив для себе Е. По, у таланті якого вбачав багато спільних рис із власним обдаруванням. Бодлерівські переклади віршів та новел Б. По французькою відіграли важливу роль у світовому визнанні творчості американського письменника.<br /> Саме в той час Бодлер зближується з молодими поетами і художниками романтично-бунтівного напряму — «покоління молодого, серйозного, насмішкуватого й загрозливого», як характеризував його він сам. Ці юні бунтівники проклинали у своїх творах «господарів життя» — ситих і вдоволених буржуа, дріб'язкове і меркантильне буржуазне середовище, гостро відчували драматизм становища мистецтва і художника у буржуазному суспільстві, співчували усім приниженим. <br /> У цьому середовищі сформувалася яскраво виражена антибуржуазність — одна із головних рис світогляду й творчості Бодлера. Тому для нього було цілком природним взяти участь у Липневій революції 1848 року.<br /> Один з сучасників зазначав: «Я ніколи не бачив Бодлера в такому стані. Цього дня він був сміливим і готовим принести себе в жертву». Сам же Бодлер говорив про цей порив так: «Моє сп'яніння у 1848 році. Яка була природа цього сп'яніння? Потяг до помсти. Природне задоволення від руйнування. Літературне сп'яніння, спогади про прочитане».<br /> [[Поразка. Криза. «Квіти зла». Суд]]<br /> Після 1848 року Бодлер переживав душевну кризу, яка затяглася майже на десятиліття і збіглася з кризою суспільною.<br /> У цей період поет занотовує у щоденнику: «У кожній людині є<br /> два одночасні прагнення, одне спрямоване до Бога, одне до Сатани.<br /> Поклик Бога, або духовність,— це прагнення внутрішнього піднесення, поклик Сатани, або тваринність,— це насолода від власного падіння».<br /> У січні 1852 раку вийшла стаття Бодлера «Язичеська школа», в якій Бодлер виступає проти теорії «чистого мистецтва», яка і на його думку, прагне «перетворити людину на інертну істоту, а пись¬менника — на курця опіуму».<br /> У віршах, створених між 1852 і 1856 роками, поет доходить висновку, що зло панує у світі і що завдання мистецтва — пере¬творювати зло на добро. І наступний його твір — збірка «Квіти зла», видана у 1857 році,— стає «динамітною бомбою, яка впала на буржуазне суспільство Другої імперії»,<br /> Проти Бодлера, як за півроку до того проти Флобера, була по¬рушена судова справа. Бодлера звинуватили у «грубому реалізмі, який ображає сором'язливість». За опублікування «Квітів зла» автор був засуджений до сплати штрафу у розмірі 300 франків. Вирок передбачав також заборону і вилучення зі збірки шести віршів, що фактично означало знищення непроданого накладу і загрожувало поету банкрутством.<br /> «Міщанська преса цькувала поета, а літератор А. Бордо, на¬ставляючи Бодлера, не полінувався написати збірку «Квіти добра». Зате такі письменники як Флобер, Гюґо, Дюпон, Дельво виступили на захист поета»,— писав біограф Бодлера.<br /> 30 серпня 1857 року з-за кордону Бодлер отримав поздоровлен¬ня: «Я кричу браво! З усіх моїх сил браво вашому таланту. Ви отримали одну з тих рідкісних нагород, які здатен дати існуючий режим. Те, що він називає своїм правосуддям, засудило вас в ім’я того, що він називає своєю мораллю. Ви отримали ще один він Тисну вашу руку, поете. Віктор Гюґо»<br /> Бодлер продовжував працювати. 1857 року він видав другий том перекладів творів Є. По.<br /> 1858 року вийшли з друку перші розділи книги «Штучний рай», в якій він, знову викликаючи «праведний гнів» благопристойних буржуа, розповідав про вплив наркотичних речовин на людину. Висновок, якого дійшов поет, був безсумнівний: наркотики аморальні, «наркоман, який сподівається стати ангелом, насправді перевтілюється на скотину».<br /> [[Останні роки]]<br /> Найважливішими художніми творами останнього періоду творчості поета є 32 нових вірші, які увійшли до другого видання «Квітів зла» (1861), і «Вірші у прозі» («Паризький сплін»), видані посмертно. Більшість цих творів свідчать про розширення й поглиблення діапазону творчості Бодлера і показують, що творчість поета живиться не лише «усією його ненавистю» до буржуазії, але й «усією його ніжністю» до пригнічених. «Він відчув душу робітничого Парижа,— писав про поета Анатоль Франс,— відчув поезію передмість, зрозумів велич маленьких людей, показав, як багато благородства живе навіть у душі п'яного ганчірника». <br /> Тим часом тавро судового вироку незримо супроводжувало автора «Квітів зла». Редактори періодичних видань відмовлялися брати його статті і художні твори як «неприйнятні до друку», вимагали від Бодлера внесення у ті чи інші твори виправлень політичного характеру. Видавці відмовлялися друкувати його праці окремими книгами, нав'язували нечувано принизливі матеріальні умови. <br /> Вже на Початку 60-х років Бодлер почувався виснаженим і хворим. Хвороба наступала не сама, за нею тяглися злидні і обступали поета з різних боків. Десь поділися гумор, дотепність, веселість! і балакучість, які колись вирізняли його з-поміж молодих людей. Залюблений колись у Париж з його гомінким життям, сяйвом. і злиднями, тепер він відчував до цього міста лише відразу. Ось які спогади залишив сучасник поета: «Коли Бодлер вирушив у Бельгію! у сорок три роки, він здавався людиною дуже похилого віку і був живим зразком бунтівного відчаю. Треба бачити його світлини тих років. Чоло ще велично видається з-під густого та довгого волосся, в якому вже вгадується сивина, але який безкінечний сум у темних; очах, який у них до того ж впертий виклик? Скільки презирства на губах, стулених, наче для того, щоб подавити нудоту. Це лик вигнанця і мученика, який прийняв на себе всі гріхи цього світу». Літературні заробітки були мізерні. По-перше, він дуже суворо ставився до своїх творів, не поспішав їх друкувати. По-друге, він через хворобу не міг працювати у повну силу. Бодлер і раніше не відзначався плідністю у творчості та високими гонорарами, а тепер про це й думати було не варто. На довершення усіх нещасть видавець і друг Бодлера розорився. Благородний і самовідданий поет розділив з другом відповідальність і матеріальні зобов'язання перед кредиторами. У цей час бельгійські художники запросили його прочитати курс публічних лекцій про мистецтво.. Бодлер з радістю ухопився за цю пропозицію, бо антрепренер пообіцяв 500 франків за лекцію. Лекції успіху не мали, мрії дістати грошей розвіялися. Антрепренер платив спочатку по 100 франків, а потім ще менше — по 50 франків за лекцію. Цих грошей вистачало лише на нужденне існування. Але Бодлер вирішив не залишати Бельгію, поки не виконає взятих на себе обов'язків. Він готував викривальну книжку про буржуазну, міщанську Бельгію, в якій бачив майбутнє Франції. Працювати йому було вже важко, бо хвороба наступала.<br /> Увесь цей час він розповідає у щоденнику про свої думки, надії, переживання. Йому вже не хочеться нікого шокувати, з нього досить «Квітів зла». Несподівано приходить усвідомлення, що він завдав страшного болю близьким, особливо матері. Йому дуже хочеться хоча б у якийсь спосіб віддячити їй за любов. Він мріє заробити грошей і поділити їх на чотири частини: одну для себе, другу для матері, третю для Жанни та друзів, четверту для кредиторів. Як звинувачує він себе у щоденнику за марно витрачені роки молодості. Він вірить у те, що ще зможе змінитися: він буде працювати з ранку й до пізнього вечора, «зустрічаючи і завершуючи свій день розмовою з небом». Але цим мріям не судилося здійснитися.<br /> Він встиг написати «Маленькі поеми у прозі», які були видані 1869р. вже після смерті поета.<br /> 4 лютого 1864 р. під час відправи у церкві Сен-Лу у Намюре Бодлер втратив свідомість. Це був початок кінця. Бодлера розбив параліч, права сторона його тіла не діяла, відняло й мову. Його перевезли у Париж, до гарної клініки. Мати весь цей час була поруч із ним. Лікування ніби було результативним: бували дні, коли він міг навіть підвестися з ліжка, зробити кілька кроків, вимовити кілька слів. Але прогрес змінювався регресом, і нарешті хвороба взяла гору. 31 серпня 1867 року він тихо спочив, наче вже давно був готовий до цього таїнства. Було йому 46 років.<br /> <br /> =Корисні посилання=<br /> <br /> [http://vasilkrmk.dnepredu.com/uk/site/index.html/ Васильківський районний методичний кабінет]</div>

Ромашина Лариса http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%86%D0%B2%D0%B0%D1%85%D0%BD%D0%BE_%D0%9D%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=837044 2015-03-31T17:03:54Z

<p>Ромашина Лариса: /* Вікі стаття */</p> <hr /> <div>=Прізвище, імя, побатькові=<br /> <br /> Івахно Наталія Василівна<br /> <br /> =Фото=<br /> <br /> =Місце роботи=<br /> <br /> Шевченківський НВК<br /> <br /> =Посада=<br /> <br /> Вихователь дошкільної групи<br /> <br /> =Педагогічне кредо=<br /> <br /> «Тоді знання лягає дітям в душі, коли дорослий серце віддає!»<br /> <br /> =Електрона пошта=<br /> <br /> nataliyaivachno@gmail.com<br /> <br /> =Мій сайт=<br /> <br /> [http://nataliyaivachno.ucoz.com/]<br /> <br /> =Мій блог=<br /> <br /> [http://nataliyaivachno.blogspot.com/]<br /> <br /> =Вікі стаття=<br /> <br /> [[Шарль Бодлер]] <br /> [[Дитинство. Отроцтво. Юність]]<br /> Народився Шарль Бодлер 17 квітня 1821 р. у Парижі. За по¬етовим визнанням, родичі його відзначалися «сильними, пристрастями». Батько колись навчався у духовній семінарії, але духовної кар'єри не обрав. Був деякий час викладачем у колежі, а потім наставником і вчителем дітей знатного вельможі. Коли почалася Французька революція, він мав друзів в обох таборах — і серед аристократів, і серед революціонерів. У суворі дні революційного терору бігав по тюрмах, судах, заступався за звинувачених, хоча це було дуже небезпечно. Вів любив мистецтво, від батька Шарлі. Бодлер успадкував захоплення живописом та пластичними видами мистецтва. Навіть дорослим поет з теплотою згадував прогулянки з батьком у парки, де вони вдвох милувалися скульптурами. Батьки не стало, копій хлопчику було лише шість років, але його обрам Бодлер на все життя зберігав у своїй пам'яті. Невдовзі мати вдруге вийшла заміж за майора Опіка, у майбутньому — генерала, посла, сенатора. Поспішний шлюб матері завдав Шарлю болю, тому добрих стосунків із вітчимом у хлопчика не склалося.<br /> Здобував освіту Бодлер у Ліоні і Парижі, залежно від місця служби вітчима. За традицією, яка існувала в той час у більшої; ті заможних родин, під час навчання він перебував у пансіоні, и додому його забирали на свята та вихідні дні. Останнім місцем навчання Бодлера був паризький ліцей Людовіка Великого.<br /> Вийшовши з ліцею, Бодлер відмовився від службової кар'єри,<br /> зробити яку йому взявся допомогти вітчим, на той час вже генерал. «Ми були вражені, коли він раптом відмовився від усього, що хотіли для нього зробити, виявив бажання сам у себе вкрасти крила і став письменником. Яке розчарування у нашому родинному житті, до того часу такому щасливому! Який сум!»,— згадувала з часом мати поета. .<br /> Молодий Бодлер бачив ці події у іншому світлі. Його знамениту збірку «Квіти зла» відкриває поезія «Благословення», в якій зображена трагічна доля поета у ворожому йому світі:<br /> Коли з'являється Поет на цьому світі, <br /> Його родителька від розпачу й журби<br /> На Бога кидає прокльони ядовиті,<br /> І співчутливо Бог сприймає ті клятьби: <br /> ''Чом народила я цей поглум? Чи не краще <br /> На світ спровадити гадюк ціле кубло? <br /> Будь прокляте моє кохання негодяще<br /> І лоно трепетне, що блазня зачало&quot;.<br /> (Переклад Дм. Павличка.)<br /> Таким чином, уже в дитинстві, в оточенні родини, у Бодлера формується модель відносин зі світом, для якої характерні, з одного боку, протест, а з іншого — відчуженість і відчай.<br /> [[Початок літературної діяльності. Подорож. Повернення]]<br /> Кілька років, з 1839 по 1841-й., Бодлер жив богемним життям, мешкаючи у славетному Латинському кварталі Парижа. Тоді ж він познайомився з поетами Леконтом де Лілем, Дюпоном. У той час Бодлер багато читав, серед його улюблених авторів були Т. Готьє, Ж. де Местр.<br /> 1841 року мати й вітчим Бодлера, занепокоєні поведінкою свого енна, вирішили влаштувати його на службу й відправити у Французькі колонії, викладачем на острів Бурбон, що в Індійському океані.<br /> Атлантика, Індійський океан, зупинка на острові Маврикій із його тропічними дивами — чи можна придумати щось краще для майбутнього романтичного поета!<br /> Тропічна природа і мандрівка океанами залишили глибокий слід пам'яті юнака і неодноразово втілювалися в його поезії («Краєвид», «До дами-креолки», «Запрошення до подорожі»). Поет мріє про сині небокраї, про мармури колон, де водограй ридає», «де в сонця пестощах пурпуристий сад, де затінь від дерев пливе благоуханна». У вірші «Екзотичний аромат» Бодлер згадує «лінивий острівець, де золоті дари природа подає в нев'янучім розмаю»:<br /> Я бачу гавані в блакиті Осяйній,<br /> Де стомлені від хвиль хитаються вітрила. <br /> Незнаний аромат пливе в душі моїй, <br /> До співу моряків домішується в ній, <br /> Де тамариндових дерев буяють крила.<br /> (Переклад Дм. Павличка,)<br /> Але лишатися у Французьких колоніях поет наміру не мав. діерез рік він повернувся у Париж. Йому виповнився 21 рік, він став повнолітнім, отже, мав право отримати спадок свого батька. Гроші були чималі — 75 тисяч франків. Комусь цих грошей було достатньо, щоб прожити безбідно багато років. Комусь, але не молодому поету. Саме у цей час у його житті виникає одна особа, яка мала значний вплив на поетову долю.<br /> Бодлер був гарний містифікатор і вигадував про себе безліч історій, які були так само далекі від правди, як Париж від Індії, е він, згідно з його розповідями, був постачальником м'яса для французької армії. «Щиро чи маючи бажання бути оригінальним, Бодлер після повернення зі своєї подорожі стверджував, що йому вже ніколи не сподобаються білі жінки. Доля наче підслуховувала його. Через деякий час він дійсно закохався в актрису одного з паризьких театрів Жанну Дюваль. Вона була мулатка і, як казали друзі, на все життя прибрала Шарля до рук»,— писав біограф. Ті ж друзі стверджували, що ні красою, ні розумом, ні талантом Жанна не вирізнялася. А була егоїстична, легковажна та жадібна до грошей. Покохавши її, Бодлер вважав, своїм обов'язком не залишати Жанну, хоча й розумів, що зв'язок цей протиприродний: вона обманювала його, розорювала, через неї він мав таку кількість боргів, що не міг з них вилізти до кінця своїх днів. Ще за молодих літ Жанну розбив параліч. Бодлер, відмовляючи с в усьому, влаштував нещасну в гарну клініку. Навіть не долікувавшись, Жанна вийшла звідти й оселилася разом з поетом у йо квартирі. Таке життя надзвичайно погано впливало на Бодлера, а. він виніс кілька років такого існування. Навіть в останні роки перебуваючи у добровільному вигнанні у Бельгії, потерпаючи від злиднів, Бодлер не забував допомагати їй. І, як кажуть біографи, Жанна теж не забувала про нього: навіть коли він сам уже був на порозі іншого світу, вона надсилала йому гнівні листи, вимагаючи грошей. Після смерті поета Жанна прожила недовго і померла у шпиталі для бідних.<br /> Але до такого сумного кінця ще було далеко. На початку 40-х Бодлер поринає у художній і літературний світ столиці. Вважаючи поезію своїм основним покликанням, він, однак, пише дуже мало, старанно працюючи над кожним рядком. Саме у цей період поет інтенсивно студіює літературу: захоплюється титанами доби Просвітництва і творами сучасників — Стендаля і Бальзака. Одночасно<br /> Бодлер вивчає живопис. <br /> Біографи розповідають і про зустріч з Бальзаком: «Кажуть, що Бальзак і Бодлер налетіли один на одного на прогулянці і разом розсміялися. Це й допомогло їм познайомитися. Вже через півгодини вони були певні, що знайомі давно і добре: їм було про що говорити. Бальзак був одним із улюбленіших письменників Бодлера і вчителем у літературі». <br /> Але доля уже готувала йому новий удар. У 1844 році мати, й вітчим встановили через суд опіку над Бодлером, оскільки за два роки він витратив майже половину грошей, які залишилися від батька. Згідно з рішенням суду, тепер не Бодлер, а мати й нотаріус мали розпоряджатися його грошима. Судове рішення було болючим і принизливим: воно проголошувало Бодлера «недієздатною особою».<br /> Свій тодішній стан Бодлер називав страшним. Про що б не говорив поет у той час: про політику, звичаї, культуру, мистецтво, літературу,— слово «занепад» було одним з найуживаніших.<br /> У той час він почав виступати як художній критик. Статті Бодлера про виставки сучасного живопису «Салон 1845 року» і «Салон І846 року» відкрили нові грані його таланту. Тонний смак, точність оцінки мистецького явища, які виявив Бодлер у цих статтях, піднесли його авторитет мистецтвознавця.<br /> 1846 р. Бодлер відкрив для себе Е. По, у таланті якого вбачав багато спільних рис із власним обдаруванням. Бодлерівські переклади віршів та новел Б. По французькою відіграли важливу роль у світовому визнанні творчості американського письменника.<br /> Саме в той час Бодлер зближується з молодими поетами і художниками романтично-бунтівного напряму — «покоління молодого, серйозного, насмішкуватого й загрозливого», як характеризував його він сам. Ці юні бунтівники проклинали у своїх творах «господарів життя» — ситих і вдоволених буржуа, дріб'язкове і меркантильне буржуазне середовище, гостро відчували драматизм становища мистецтва і художника у буржуазному суспільстві, співчували усім приниженим. <br /> У цьому середовищі сформувалася яскраво виражена антибуржуазність — одна із головних рис світогляду й творчості Бодлера. Тому для нього було цілком природним взяти участь у Липневій революції 1848 року.<br /> Один з сучасників зазначав: «Я ніколи не бачив Бодлера в такому стані. Цього дня він був сміливим і готовим принести себе в жертву». Сам же Бодлер говорив про цей порив так: «Моє сп'яніння у 1848 році. Яка була природа цього сп'яніння? Потяг до помсти. Природне задоволення від руйнування. Літературне сп'яніння, спогади про прочитане».<br /> [[Поразка. Криза. «Квіти зла». Суд]]<br /> Після 1848 року Бодлер переживав душевну кризу, яка затяглася майже на десятиліття і збіглася з кризою суспільною.<br /> У цей період поет занотовує у щоденнику: «У кожній людині є<br /> два одночасні прагнення, одне спрямоване до Бога, одне до Сатани.<br /> Поклик Бога, або духовність,— це прагнення внутрішнього піднесення, поклик Сатани, або тваринність,— це насолода від власного падіння».<br /> У січні 1852 раку вийшла стаття Бодлера «Язичеська школа», в якій Бодлер виступає проти теорії «чистого мистецтва», яка і на його думку, прагне «перетворити людину на інертну істоту, а пись¬менника — на курця опіуму».<br /> У віршах, створених між 1852 і 1856 роками, поет доходить висновку, що зло панує у світі і що завдання мистецтва — пере¬творювати зло на добро. І наступний його твір — збірка «Квіти зла», видана у 1857 році,— стає «динамітною бомбою, яка впала на буржуазне суспільство Другої імперії»,<br /> Проти Бодлера, як за півроку до того проти Флобера, була по¬рушена судова справа. Бодлера звинуватили у «грубому реалізмі, який ображає сором'язливість». За опублікування «Квітів зла» автор був засуджений до сплати штрафу у розмірі 300 франків. Вирок передбачав також заборону і вилучення зі збірки шести віршів, що фактично означало знищення непроданого накладу і загрожувало поету банкрутством.<br /> «Міщанська преса цькувала поета, а літератор А. Бордо, на¬ставляючи Бодлера, не полінувався написати збірку «Квіти добра». Зате такі письменники як Флобер, Гюґо, Дюпон, Дельво виступили на захист поета»,— писав біограф Бодлера.<br /> 30 серпня 1857 року з-за кордону Бодлер отримав поздоровлен¬ня: «Я кричу браво! З усіх моїх сил браво вашому таланту. Ви отримали одну з тих рідкісних нагород, які здатен дати існуючий режим. Те, що він називає своїм правосуддям, засудило вас в ім’я того, що він називає своєю мораллю. Ви отримали ще один він Тисну вашу руку, поете. Віктор Гюґо»<br /> Бодлер продовжував працювати. 1857 року він видав другий том перекладів творів Є. По.<br /> 1858 року вийшли з друку перші розділи книги «Штучний рай», в якій він, знову викликаючи «праведний гнів» благопристойних буржуа, розповідав про вплив наркотичних речовин на людину. Висновок, якого дійшов поет, був безсумнівний: наркотики аморальні, «наркоман, який сподівається стати ангелом, насправді перевтілюється на скотину».<br /> [[Останні роки]]<br /> Найважливішими художніми творами останнього періоду творчості поета є 32 нових вірші, які увійшли до другого видання «Квітів зла» (1861), і «Вірші у прозі» («Паризький сплін»), видані посмертно. Більшість цих творів свідчать про розширення й поглиблення діапазону творчості Бодлера і показують, що творчість поета живиться не лише «усією його ненавистю» до буржуазії, але й «усією його ніжністю» до пригнічених. «Він відчув душу робітничого Парижа,— писав про поета Анатоль Франс,— відчув поезію передмість, зрозумів велич маленьких людей, показав, як багато благородства живе навіть у душі п'яного ганчірника». <br /> Тим часом тавро судового вироку незримо супроводжувало автора «Квітів зла». Редактори періодичних видань відмовлялися брати його статті і художні твори як «неприйнятні до друку», вимагали від Бодлера внесення у ті чи інші твори виправлень політичного характеру. Видавці відмовлялися друкувати його праці окремими книгами, нав'язували нечувано принизливі матеріальні умови. <br /> Вже на Початку 60-х років Бодлер почувався виснаженим і хворим. Хвороба наступала не сама, за нею тяглися злидні і обступали поета з різних боків. Десь поділися гумор, дотепність, веселість! і балакучість, які колись вирізняли його з-поміж молодих людей. Залюблений колись у Париж з його гомінким життям, сяйвом. і злиднями, тепер він відчував до цього міста лише відразу. Ось які спогади залишив сучасник поета: «Коли Бодлер вирушив у Бельгію! у сорок три роки, він здавався людиною дуже похилого віку і був живим зразком бунтівного відчаю. Треба бачити його світлини тих років. Чоло ще велично видається з-під густого та довгого волосся, в якому вже вгадується сивина, але який безкінечний сум у темних; очах, який у них до того ж впертий виклик? Скільки презирства на губах, стулених, наче для того, щоб подавити нудоту. Це лик вигнанця і мученика, який прийняв на себе всі гріхи цього світу». Літературні заробітки були мізерні. По-перше, він дуже суворо ставився до своїх творів, не поспішав їх друкувати. По-друге, він через хворобу не міг працювати у повну силу. Бодлер і раніше не відзначався плідністю у творчості та високими гонорарами, а тепер про це й думати було не варто. На довершення усіх нещасть видавець і друг Бодлера розорився. Благородний і самовідданий поет розділив з другом відповідальність і матеріальні зобов'язання перед кредиторами. У цей час бельгійські художники запросили його прочитати курс публічних лекцій про мистецтво.. Бодлер з радістю ухопився за цю пропозицію, бо антрепренер пообіцяв 500 франків за лекцію. Лекції успіху не мали, мрії дістати грошей розвіялися. Антрепренер платив спочатку по 100 франків, а потім ще менше — по 50 франків за лекцію. Цих грошей вистачало лише на нужденне існування. Але Бодлер вирішив не залишати Бельгію, поки не виконає взятих на себе обов'язків. Він готував викривальну книжку про буржуазну, міщанську Бельгію, в якій бачив майбутнє Франції. Працювати йому було вже важко, бо хвороба наступала.<br /> Увесь цей час він розповідає у щоденнику про свої думки, надії, переживання. Йому вже не хочеться нікого шокувати, з нього досить «Квітів зла». Несподівано приходить усвідомлення, що він завдав страшного болю близьким, особливо матері. Йому дуже хочеться хоча б у якийсь спосіб віддячити їй за любов. Він мріє заробити грошей і поділити їх на чотири частини: одну для себе, другу для матері, третю для Жанни та друзів, четверту для кредиторів. Як звинувачує він себе у щоденнику за марно витрачені роки молодості. Він вірить у те, що ще зможе змінитися: він буде працювати з ранку й до пізнього вечора, «зустрічаючи і завершуючи свій день розмовою з небом». Але цим мріям не судилося здійснитися.<br /> Він встиг написати «Маленькі поеми у прозі», які були видані 1869р. вже після смерті поета.<br /> 4 лютого 1864 р. під час відправи у церкві Сен-Лу у Намюре Бодлер втратив свідомість. Це був початок кінця. Бодлера розбив параліч, права сторона його тіла не діяла, відняло й мову. Його перевезли у Париж, до гарної клініки. Мати весь цей час була поруч із ним. Лікування ніби було результативним: бували дні, коли він міг навіть підвестися з ліжка, зробити кілька кроків, вимовити кілька слів. Але прогрес змінювався регресом, і нарешті хвороба взяла гору. 31 серпня 1867 року він тихо спочив, наче вже давно був готовий до цього таїнства. Було йому 46 років.<br /> <br /> =Корисні посилання=<br /> <br /> [http://vasilkrmk.dnepredu.com/uk/site/index.html/ Васильківський районний методичний кабінет]</div>

Ромашина Лариса http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%86%D0%B2%D0%B0%D1%85%D0%BD%D0%BE_%D0%9D%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=837043 2015-03-31T17:02:30Z

<p>Ромашина Лариса: /* Вікі стаття */</p> <hr /> <div>=Прізвище, імя, побатькові=<br /> <br /> Івахно Наталія Василівна<br /> <br /> =Фото=<br /> <br /> =Місце роботи=<br /> <br /> Шевченківський НВК<br /> <br /> =Посада=<br /> <br /> Вихователь дошкільної групи<br /> <br /> =Педагогічне кредо=<br /> <br /> «Тоді знання лягає дітям в душі, коли дорослий серце віддає!»<br /> <br /> =Електрона пошта=<br /> <br /> nataliyaivachno@gmail.com<br /> <br /> =Мій сайт=<br /> <br /> [http://nataliyaivachno.ucoz.com/]<br /> <br /> =Мій блог=<br /> <br /> [http://nataliyaivachno.blogspot.com/]<br /> <br /> =Вікі стаття=<br /> <br /> [[Шарль Бодлер]] <br /> [[Дитинство. Отроцтво. Юність]]<br /> Народився Шарль Бодлер 17 квітня 1821 р. у Парижі. За по¬етовим визнанням, родичі його відзначалися «сильними, пристрастями». Батько колись навчався у духовній семінарії, але духовної кар'єри не обрав. Був деякий час викладачем у колежі, а потім наставником і вчителем дітей знатного вельможі. Коли почалася Французька революція, він мав друзів в обох таборах — і серед аристократів, і серед революціонерів. У суворі дні революційного терору бігав по тюрмах, судах, заступався за звинувачених, хоча це було дуже небезпечно. Вів любив мистецтво, від батька Шарлі. Бодлер успадкував захоплення живописом та пластичними видами мистецтва. Навіть дорослим поет з теплотою згадував прогулянки з батьком у парки, де вони вдвох милувалися скульптурами. Батьки не стало, копій хлопчику було лише шість років, але його обрам Бодлер на все життя зберігав у своїй пам'яті. Невдовзі мати вдруге вийшла заміж за майора Опіка, у майбутньому — генерала, посла, сенатора. Поспішний шлюб матері завдав Шарлю болю, тому добрих стосунків із вітчимом у хлопчика не склалося.<br /> Здобував освіту Бодлер у Ліоні і Парижі, залежно від місця служби вітчима. За традицією, яка існувала в той час у більшої; ті заможних родин, під час навчання він перебував у пансіоні, и додому його забирали на свята та вихідні дні. Останнім місцем навчання Бодлера був паризький ліцей Людовіка Великого.<br /> Вийшовши з ліцею, Бодлер відмовився від службової кар'єри,<br /> зробити яку йому взявся допомогти вітчим, на той час вже генерал. «Ми були вражені, коли він раптом відмовився від усього, що хотіли для нього зробити, виявив бажання сам у себе вкрасти крила і став письменником. Яке розчарування у нашому родинному житті, до того часу такому щасливому! Який сум!»,— згадувала з часом мати поета. .<br /> Молодий Бодлер бачив ці події у іншому світлі. Його знамениту збірку «Квіти зла» відкриває поезія «Благословення», в якій зображена трагічна доля поета у ворожому йому світі:<br /> Коли з'являється Поет на цьому світі, <br /> Його родителька від розпачу й журби<br /> На Бога кидає прокльони ядовиті,<br /> І співчутливо Бог сприймає ті клятьби: <br /> ''Чом народила я цей поглум? Чи не краще <br /> На світ спровадити гадюк ціле кубло? <br /> Будь прокляте моє кохання негодяще<br /> І лоно трепетне, що блазня зачало&quot;.<br /> (Переклад Дм. Павличка.)<br /> Таким чином, уже в дитинстві, в оточенні родини, у Бодлера формується модель відносин зі світом, для якої характерні, з одного боку, протест, а з іншого — відчуженість і відчай.<br /> [[Початок літературної діяльності. Подорож. Повернення]]<br /> Кілька років, з 1839 по 1841-й., Бодлер жив богемним життям, мешкаючи у славетному Латинському кварталі Парижа. Тоді ж він познайомився з поетами Леконтом де Лілем, Дюпоном. У той час Бодлер багато читав, серед його улюблених авторів були Т. Готьє, Ж. де Местр.<br /> 1841 року мати й вітчим Бодлера, занепокоєні поведінкою свого енна, вирішили влаштувати його на службу й відправити у Французькі колонії, викладачем на острів Бурбон, що в Індійському океані.<br /> Атлантика, Індійський океан, зупинка на острові Маврикій із його тропічними дивами — чи можна придумати щось краще для майбутнього романтичного поета!<br /> Тропічна природа і мандрівка океанами залишили глибокий слід пам'яті юнака і неодноразово втілювалися в його поезії («Краєвид», «До дами-креолки», «Запрошення до подорожі»). Поет мріє про сині небокраї, про мармури колон, де водограй ридає», «де в сонця пестощах пурпуристий сад, де затінь від дерев пливе благоуханна». У вірші «Екзотичний аромат» Бодлер згадує «лінивий острівець, де золоті дари природа подає в нев'янучім розмаю»:<br /> Я бачу гавані в блакиті Осяйній,<br /> Де стомлені від хвиль хитаються вітрила. <br /> Незнаний аромат пливе в душі моїй, <br /> До співу моряків домішується в ній, <br /> Де тамариндових дерев буяють крила.<br /> (Переклад Дм. Павличка,)<br /> Але лишатися у Французьких колоніях поет наміру не мав. діерез рік він повернувся у Париж. Йому виповнився 21 рік, він став повнолітнім, отже, мав право отримати спадок свого батька. Гроші були чималі — 75 тисяч франків. Комусь цих грошей було достатньо, щоб прожити безбідно багато років. Комусь, але не молодому поету. Саме у цей час у його житті виникає одна особа, яка мала значний вплив на поетову долю.<br /> Бодлер був гарний містифікатор і вигадував про себе безліч історій, які були так само далекі від правди, як Париж від Індії, е він, згідно з його розповідями, був постачальником м'яса для французької армії. «Щиро чи маючи бажання бути оригінальним, Бодлер після повернення зі своєї подорожі стверджував, що йому вже ніколи не сподобаються білі жінки. Доля наче підслуховувала його. Через деякий час він дійсно закохався в актрису одного з паризьких театрів Жанну Дюваль. Вона була мулатка і, як казали друзі, на все життя прибрала Шарля до рук»,— писав біограф. Ті ж друзі стверджували, що ні красою, ні розумом, ні талантом Жанна не вирізнялася. А була егоїстична, легковажна та жадібна до грошей. Покохавши її, Бодлер вважав, своїм обов'язком не залишати Жанну, хоча й розумів, що зв'язок цей протиприродний: вона обманювала його, розорювала, через неї він мав таку кількість боргів, що не міг з них вилізти до кінця своїх днів. Ще за молодих літ Жанну розбив параліч. Бодлер, відмовляючи с в усьому, влаштував нещасну в гарну клініку. Навіть не долікувавшись, Жанна вийшла звідти й оселилася разом з поетом у йо квартирі. Таке життя надзвичайно погано впливало на Бодлера, а. він виніс кілька років такого існування. Навіть в останні роки перебуваючи у добровільному вигнанні у Бельгії, потерпаючи від злиднів, Бодлер не забував допомагати їй. І, як кажуть біографи, Жанна теж не забувала про нього: навіть коли він сам уже був на порозі іншого світу, вона надсилала йому гнівні листи, вимагаючи грошей. Після смерті поета Жанна прожила недовго і померла у шпиталі для бідних.<br /> Але до такого сумного кінця ще було далеко. На початку 40-х Бодлер поринає у художній і літературний світ столиці. Вважаючи поезію своїм основним покликанням, він, однак, пише дуже мало, старанно працюючи над кожним рядком. Саме у цей період поет інтенсивно студіює літературу: захоплюється титанами доби Просвітництва і творами сучасників — Стендаля і Бальзака. Одночасно<br /> Бодлер вивчає живопис. <br /> Біографи розповідають і про зустріч з Бальзаком: «Кажуть, що Бальзак і Бодлер налетіли один на одного на прогулянці і разом розсміялися. Це й допомогло їм познайомитися. Вже через півгодини вони були певні, що знайомі давно і добре: їм було про що говорити. Бальзак був одним із улюбленіших письменників Бодлера і вчителем у літературі». <br /> Але доля уже готувала йому новий удар. У 1844 році мати, й вітчим встановили через суд опіку над Бодлером, оскільки за два роки він витратив майже половину грошей, які залишилися від батька. Згідно з рішенням суду, тепер не Бодлер, а мати й нотаріус мали розпоряджатися його грошима. Судове рішення було болючим і принизливим: воно проголошувало Бодлера «недієздатною особою».<br /> Свій тодішній стан Бодлер називав страшним. Про що б не говорив поет у той час: про політику, звичаї, культуру, мистецтво, літературу,— слово «занепад» було одним з найуживаніших.<br /> У той час він почав виступати як художній критик. Статті Бодлера про виставки сучасного живопису «Салон 1845 року» і «Салон І846 року» відкрили нові грані його таланту. Тонний смак, точність оцінки мистецького явища, які виявив Бодлер у цих статтях, піднесли його авторитет мистецтвознавця.<br /> 1846 р. Бодлер відкрив для себе Е. По, у таланті якого вбачав багато спільних рис із власним обдаруванням. Бодлерівські переклади віршів та новел Б. По французькою відіграли важливу роль у світовому визнанні творчості американського письменника.<br /> Саме в той час Бодлер зближується з молодими поетами і художниками романтично-бунтівного напряму — «покоління молодого, серйозного, насмішкуватого й загрозливого», як характеризував його він сам. Ці юні бунтівники проклинали у своїх творах «господарів життя» — ситих і вдоволених буржуа, дріб'язкове і меркантильне буржуазне середовище, гостро відчували драматизм становища мистецтва і художника у буржуазному суспільстві, співчували усім приниженим. <br /> У цьому середовищі сформувалася яскраво виражена антибуржуазність — одна із головних рис світогляду й творчості Бодлера. Тому для нього було цілком природним взяти участь у Липневій революції 1848 року.<br /> Один з сучасників зазначав: «Я ніколи не бачив Бодлера в такому стані. Цього дня він був сміливим і готовим принести себе в жертву». Сам же Бодлер говорив про цей порив так: «Моє сп'яніння у 1848 році. Яка була природа цього сп'яніння? Потяг до помсти. Природне задоволення від руйнування. Літературне сп'яніння, спогади про прочитане».<br /> [[Поразка. Криза. «Квіти зла». Суд]]<br /> Після 1848 року Бодлер переживав душевну кризу, яка затяглася майже на десятиліття і збіглася з кризою суспільною.<br /> У цей період поет занотовує у щоденнику: «У кожній людині є<br /> два одночасні прагнення, одне спрямоване до Бога, одне до Сатани.<br /> Поклик Бога, або духовність,— це прагнення внутрішнього піднесення, поклик Сатани, або тваринність,— це насолода від власного падіння».<br /> У січні 1852 раку вийшла стаття Бодлера «Язичеська школа», в якій Бодлер виступає проти теорії «чистого мистецтва», яка і на його думку, прагне «перетворити людину на інертну істоту, а пись¬менника — на курця опіуму».<br /> У віршах, створених між 1852 і 1856 роками, поет доходить висновку, що зло панує у світі і що завдання мистецтва — пере¬творювати зло на добро. І наступний його твір — збірка «Квіти зла», видана у 1857 році,— стає «динамітною бомбою, яка впала на буржуазне суспільство Другої імперії»,<br /> Проти Бодлера, як за півроку до того проти Флобера, була по¬рушена судова справа. Бодлера звинуватили у «грубому реалізмі, який ображає сором'язливість». За опублікування «Квітів зла» автор був засуджений до сплати штрафу у розмірі 300 франків. Вирок передбачав також заборону і вилучення зі збірки шести віршів, що фактично означало знищення непроданого накладу і загрожувало поету банкрутством.<br /> «Міщанська преса цькувала поета, а літератор А. Бордо, на¬ставляючи Бодлера, не полінувався написати збірку «Квіти добра». Зате такі письменники як Флобер, Гюґо, Дюпон, Дельво виступили на захист поета»,— писав біограф Бодлера.<br /> 30 серпня 1857 року з-за кордону Бодлер отримав поздоровлен¬ня: «Я кричу браво! З усіх моїх сил браво вашому таланту. Ви отримали одну з тих рідкісних нагород, які здатен дати існуючий режим. Те, що він називає своїм правосуддям, засудило вас в ім’я того, що він називає своєю мораллю. Ви отримали ще один він Тисну вашу руку, поете. Віктор Гюґо»<br /> Бодлер продовжував працювати. 1857 року він видав другий том перекладів творів Є. По.<br /> 1858 року вийшли з друку перші розділи книги «Штучний рай», в якій він, знову викликаючи «праведний гнів» благопристойних буржуа, розповідав про вплив наркотичних речовин на людину. Висновок, якого дійшов поет, був безсумнівний: наркотики аморальні, «наркоман, який сподівається стати ангелом, насправді перевтілюється на скотину».<br /> [[Останні роки]]<br /> Найважливішими художніми творами останнього періоду творчості поета є 32 нових вірші, які увійшли до другого видання «Квітів зла» (1861), і «Вірші у прозі» («Паризький сплін»), видані посмертно. Більшість цих творів свідчать про розширення й поглиблення діапазону творчості Бодлера і показують, що творчість поета живиться не лише «усією його ненавистю» до буржуазії, але й «усією його ніжністю» до пригнічених. «Він відчув душу робітничого Парижа,— писав про поета Анатоль Франс,— відчув поезію передмість, зрозумів велич маленьких людей, показав, як багато благородства живе навіть у душі п'яного ганчірника». <br /> Тим часом тавро судового вироку незримо супроводжувало автора «Квітів зла». Редактори періодичних видань відмовлялися брати його статті і художні твори як «неприйнятні до друку», вимагали від Бодлера внесення у ті чи інші твори виправлень політичного характеру. Видавці відмовлялися друкувати його праці окремими книгами, нав'язували нечувано принизливі матеріальні умови. <br /> Вже на Початку 60-х років Бодлер почувався виснаженим і хворим. Хвороба наступала не сама, за нею тяглися злидні і обступали поета з різних боків. Десь поділися гумор, дотепність, веселість! і балакучість, які колись вирізняли його з-поміж молодих людей. Залюблений колись у Париж з його гомінким життям, сяйвом. і злиднями, тепер він відчував до цього міста лише відразу. Ось які спогади залишив сучасник поета: «Коли Бодлер вирушив у Бельгію! у сорок три роки, він здавався людиною дуже похилого віку і був живим зразком бунтівного відчаю. Треба бачити його світлини тих років. Чоло ще велично видається з-під густого та довгого волосся, в якому вже вгадується сивина, але який безкінечний сум у темних; очах, який у них до того ж впертий виклик? Скільки презирства на губах, стулених, наче для того, щоб подавити нудоту. Це лик вигнанця і мученика, який прийняв на себе всі гріхи цього світу». Літературні заробітки були мізерні. По-перше, він дуже суворо ставився до своїх творів, не поспішав їх друкувати. По-друге, він через хворобу не міг працювати у повну силу. Бодлер і раніше не відзначався плідністю у творчості та високими гонорарами, а тепер про це й думати було не варто. На довершення усіх нещасть видавець і друг Бодлера розорився. Благородний і самовідданий поет розділив з другом відповідальність і матеріальні зобов'язання перед кредиторами. У цей час бельгійські художники запросили його прочитати курс публічних лекцій про мистецтво.. Бодлер з радістю ухопився за цю пропозицію, бо антрепренер пообіцяв 500 франків за лекцію. Лекції успіху не мали, мрії дістати грошей розвіялися. Антрепренер платив спочатку по 100 франків, а потім ще менше — по 50 франків за лекцію. Цих грошей вистачало лише на нужденне існування. Але Бодлер вирішив не залишати Бельгію, поки не виконає взятих на себе обов'язків. Він готував викривальну книжку про буржуазну, міщанську Бельгію, в якій бачив майбутнє Франції. Працювати йому було вже важко, бо хвороба наступала.<br /> Увесь цей час він розповідає у щоденнику про свої думки, надії, переживання. Йому вже не хочеться нікого шокувати, з нього досить «Квітів зла». Несподівано приходить усвідомлення, що він завдав страшного болю близьким, особливо матері. Йому дуже хочеться хоча б у якийсь спосіб віддячити їй за любов. Він мріє заробити грошей і поділити їх на чотири частини: одну для себе, другу для матері, третю для Жанни та друзів, четверту для кредиторів. Як звинувачує він себе у щоденнику за марно витрачені роки молодості. Він вірить у те, що ще зможе змінитися: він буде працювати з ранку й до пізнього вечора, «зустрічаючи і завершуючи свій день розмовою з небом». Але цим мріям не судилося здійснитися.<br /> Він встиг написати «Маленькі поеми у прозі», які були видані 1869р. вже після смерті поета.<br /> 4 лютого 1864 р. під час відправи у церкві Сен-Лу у Намюре Бодлер втратив свідомість. Це був початок кінця. Бодлера розбив параліч, права сторона його тіла не діяла, відняло й мову. Його перевезли у Париж, до гарної клініки. Мати весь цей час була поруч із ним. Лікування ніби було результативним: бували дні, коли він міг навіть підвестися з ліжка, зробити кілька кроків, вимовити кілька слів. Але прогрес змінювався регресом, і нарешті хвороба взяла гору. 31 серпня 1867 року він тихо спочив, наче вже давно був готовий до цього таїнства. Було йому 46 років.<br /> <br /> =Корисні посилання=<br /> <br /> [http://vasilkrmk.dnepredu.com/uk/site/index.html/Васильківський районний методичний кабінет]</div>

Ромашина Лариса http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%86%D0%B2%D0%B0%D1%85%D0%BD%D0%BE_%D0%9D%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=837042 2015-03-31T17:01:14Z

<p>Ромашина Лариса: </p> <hr /> <div>=Прізвище, імя, побатькові=<br /> <br /> Івахно Наталія Василівна<br /> <br /> =Фото=<br /> <br /> =Місце роботи=<br /> <br /> Шевченківський НВК<br /> <br /> =Посада=<br /> <br /> Вихователь дошкільної групи<br /> <br /> =Педагогічне кредо=<br /> <br /> «Тоді знання лягає дітям в душі, коли дорослий серце віддає!»<br /> <br /> =Електрона пошта=<br /> <br /> nataliyaivachno@gmail.com<br /> <br /> =Мій сайт=<br /> <br /> [http://nataliyaivachno.ucoz.com/]<br /> <br /> =Мій блог=<br /> <br /> [http://nataliyaivachno.blogspot.com/]<br /> <br /> =Вікі стаття=<br /> <br /> [[Шарль Бодлер]] <br /> [[Дитинство. Отроцтво. Юність]]<br /> Народився Шарль Бодлер 17 квітня 1821 р. у Парижі. За по¬етовим визнанням, родичі його відзначалися «сильними, пристрастями». Батько колись навчався у духовній семінарії, але духовної кар'єри не обрав. Був деякий час викладачем у колежі, а потім наставником і вчителем дітей знатного вельможі. Коли почалася Французька революція, він мав друзів в обох таборах — і серед аристократів, і серед революціонерів. У суворі дні революційного терору бігав по тюрмах, судах, заступався за звинувачених, хоча це було дуже небезпечно. Вів любив мистецтво, від батька Шарлі. Бодлер успадкував захоплення живописом та пластичними видами мистецтва. Навіть дорослим поет з теплотою згадував прогулянки з батьком у парки, де вони вдвох милувалися скульптурами. Батьки не стало, копій хлопчику було лише шість років, але його обрам Бодлер на все життя зберігав у своїй пам'яті. Невдовзі мати вдруге вийшла заміж за майора Опіка, у майбутньому — генерала, посла, сенатора. Поспішний шлюб матері завдав Шарлю болю, тому добрих стосунків із вітчимом у хлопчика не склалося.<br /> Здобував освіту Бодлер у Ліоні і Парижі, залежно від місця служби вітчима. За традицією, яка існувала в той час у більшої; ті заможних родин, під час навчання він перебував у пансіоні, и додому його забирали на свята та вихідні дні. Останнім місцем навчання Бодлера був паризький ліцей Людовіка Великого.<br /> Вийшовши з ліцею, Бодлер відмовився від службової кар'єри,<br /> зробити яку йому взявся допомогти вітчим, на той час вже генерал. «Ми були вражені, коли він раптом відмовився від усього, що хотіли для нього зробити, виявив бажання сам у себе вкрасти крила і став письменником. Яке розчарування у нашому родинному житті, до того часу такому щасливому! Який сум!»,— згадувала з часом мати поета. .<br /> Молодий Бодлер бачив ці події у іншому світлі. Його знамениту збірку «Квіти зла» відкриває поезія «Благословення», в якій зображена трагічна доля поета у ворожому йому світі:<br /> Коли з'являється Поет на цьому світі, <br /> Його родителька від розпачу й журби<br /> На Бога кидає прокльони ядовиті,<br /> І співчутливо Бог сприймає ті клятьби: <br /> ''Чом народила я цей поглум? Чи не краще <br /> На світ спровадити гадюк ціле кубло? <br /> Будь прокляте моє кохання негодяще<br /> І лоно трепетне, що блазня зачало&quot;.<br /> (Переклад Дм. Павличка.)<br /> Таким чином, уже в дитинстві, в оточенні родини, у Бодлера формується модель відносин зі світом, для якої характерні, з одного боку, протест, а з іншого — відчуженість і відчай.<br /> <br /> [[Початок літературної діяльності. Подорож. Повернення]]<br /> Кілька років, з 1839 по 1841-й., Бодлер жив богемним життям, мешкаючи у славетному Латинському кварталі Парижа. Тоді ж він познайомився з поетами Леконтом де Лілем, Дюпоном. У той час Бодлер багато читав, серед його улюблених авторів були Т. Готьє, Ж. де Местр.<br /> 1841 року мати й вітчим Бодлера, занепокоєні поведінкою свого енна, вирішили влаштувати його на службу й відправити у Французькі колонії, викладачем на острів Бурбон, що в Індійському океані.<br /> Атлантика, Індійський океан, зупинка на острові Маврикій із його тропічними дивами — чи можна придумати щось краще для майбутнього романтичного поета!<br /> Тропічна природа і мандрівка океанами залишили глибокий слід пам'яті юнака і неодноразово втілювалися в його поезії («Краєвид», «До дами-креолки», «Запрошення до подорожі»). Поет мріє про сині небокраї, про мармури колон, де водограй ридає», «де в сонця пестощах пурпуристий сад, де затінь від дерев пливе благоуханна». У вірші «Екзотичний аромат» Бодлер згадує «лінивий острівець, де золоті дари природа подає в нев'янучім розмаю»:<br /> Я бачу гавані в блакиті Осяйній,<br /> Де стомлені від хвиль хитаються вітрила. <br /> Незнаний аромат пливе в душі моїй, <br /> До співу моряків домішується в ній, <br /> Де тамариндових дерев буяють крила.<br /> (Переклад Дм. Павличка,)<br /> Але лишатися у Французьких колоніях поет наміру не мав. діерез рік він повернувся у Париж. Йому виповнився 21 рік, він став повнолітнім, отже, мав право отримати спадок свого батька. Гроші були чималі — 75 тисяч франків. Комусь цих грошей було достатньо, щоб прожити безбідно багато років. Комусь, але не молодому поету. Саме у цей час у його житті виникає одна особа, яка мала значний вплив на поетову долю.<br /> Бодлер був гарний містифікатор і вигадував про себе безліч історій, які були так само далекі від правди, як Париж від Індії, е він, згідно з його розповідями, був постачальником м'яса для французької армії. «Щиро чи маючи бажання бути оригінальним, Бодлер після повернення зі своєї подорожі стверджував, що йому вже ніколи не сподобаються білі жінки. Доля наче підслуховувала його. Через деякий час він дійсно закохався в актрису одного з паризьких театрів Жанну Дюваль. Вона була мулатка і, як казали друзі, на все життя прибрала Шарля до рук»,— писав біограф. Ті ж друзі стверджували, що ні красою, ні розумом, ні талантом Жанна не вирізнялася. А була егоїстична, легковажна та жадібна до грошей. Покохавши її, Бодлер вважав, своїм обов'язком не залишати Жанну, хоча й розумів, що зв'язок цей протиприродний: вона обманювала його, розорювала, через неї він мав таку кількість боргів, що не міг з них вилізти до кінця своїх днів. Ще за молодих літ Жанну розбив параліч. Бодлер, відмовляючи с в усьому, влаштував нещасну в гарну клініку. Навіть не долікувавшись, Жанна вийшла звідти й оселилася разом з поетом у йо квартирі. Таке життя надзвичайно погано впливало на Бодлера, а. він виніс кілька років такого існування. Навіть в останні роки перебуваючи у добровільному вигнанні у Бельгії, потерпаючи від злиднів, Бодлер не забував допомагати їй. І, як кажуть біографи, Жанна теж не забувала про нього: навіть коли він сам уже був на порозі іншого світу, вона надсилала йому гнівні листи, вимагаючи грошей. Після смерті поета Жанна прожила недовго і померла у шпиталі для бідних.<br /> Але до такого сумного кінця ще було далеко. На початку 40-х Бодлер поринає у художній і літературний світ столиці. Вважаючи поезію своїм основним покликанням, він, однак, пише дуже мало, старанно працюючи над кожним рядком. Саме у цей період поет інтенсивно студіює літературу: захоплюється титанами доби Просвітництва і творами сучасників — Стендаля і Бальзака. Одночасно<br /> Бодлер вивчає живопис. <br /> Біографи розповідають і про зустріч з Бальзаком: «Кажуть, що Бальзак і Бодлер налетіли один на одного на прогулянці і разом розсміялися. Це й допомогло їм познайомитися. Вже через півгодини вони були певні, що знайомі давно і добре: їм було про що говорити. Бальзак був одним із улюбленіших письменників Бодлера і вчителем у літературі». <br /> Але доля уже готувала йому новий удар. У 1844 році мати, й вітчим встановили через суд опіку над Бодлером, оскільки за два роки він витратив майже половину грошей, які залишилися від батька. Згідно з рішенням суду, тепер не Бодлер, а мати й нотаріус мали розпоряджатися його грошима. Судове рішення було болючим і принизливим: воно проголошувало Бодлера «недієздатною особою».<br /> Свій тодішній стан Бодлер називав страшним. Про що б не говорив поет у той час: про політику, звичаї, культуру, мистецтво, літературу,— слово «занепад» було одним з найуживаніших.<br /> У той час він почав виступати як художній критик. Статті Бодлера про виставки сучасного живопису «Салон 1845 року» і «Салон І846 року» відкрили нові грані його таланту. Тонний смак, точність оцінки мистецького явища, які виявив Бодлер у цих статтях, піднесли його авторитет мистецтвознавця.<br /> 1846 р. Бодлер відкрив для себе Е. По, у таланті якого вбачав багато спільних рис із власним обдаруванням. Бодлерівські переклади віршів та новел Б. По французькою відіграли важливу роль у світовому визнанні творчості американського письменника.<br /> Саме в той час Бодлер зближується з молодими поетами і художниками романтично-бунтівного напряму — «покоління молодого, серйозного, насмішкуватого й загрозливого», як характеризував його він сам. Ці юні бунтівники проклинали у своїх творах «господарів життя» — ситих і вдоволених буржуа, дріб'язкове і меркантильне буржуазне середовище, гостро відчували драматизм становища мистецтва і художника у буржуазному суспільстві, співчували усім приниженим. <br /> У цьому середовищі сформувалася яскраво виражена антибуржуазність — одна із головних рис світогляду й творчості Бодлера. Тому для нього було цілком природним взяти участь у Липневій революції 1848 року.<br /> Один з сучасників зазначав: «Я ніколи не бачив Бодлера в такому стані. Цього дня він був сміливим і готовим принести себе в жертву». Сам же Бодлер говорив про цей порив так: «Моє сп'яніння у 1848 році. Яка була природа цього сп'яніння? Потяг до помсти. Природне задоволення від руйнування. Літературне сп'яніння, спогади про прочитане».<br /> [[Поразка. Криза. «Квіти зла». Суд]]<br /> Після 1848 року Бодлер переживав душевну кризу, яка затяглася майже на десятиліття і збіглася з кризою суспільною.<br /> У цей період поет занотовує у щоденнику: «У кожній людині є<br /> два одночасні прагнення, одне спрямоване до Бога, одне до Сатани.<br /> Поклик Бога, або духовність,— це прагнення внутрішнього піднесення, поклик Сатани, або тваринність,— це насолода від власного<br /> падіння».<br /> У січні 1852 раку вийшла стаття Бодлера «Язичеська школа», в якій Бодлер виступає проти теорії «чистого мистецтва», яка і на його думку, прагне «перетворити людину на інертну істоту, а пись¬менника — на курця опіуму».<br /> У віршах, створених між 1852 і 1856 роками, поет доходить висновку, що зло панує у світі і що завдання мистецтва — пере¬творювати зло на добро. І наступний його твір — збірка «Квіти зла», видана у 1857 році,— стає «динамітною бомбою, яка впала на буржуазне суспільство Другої імперії»,<br /> Проти Бодлера, як за півроку до того проти Флобера, була по¬рушена судова справа. Бодлера звинуватили у «грубому реалізмі, який ображає сором'язливість». За опублікування «Квітів зла» автор був засуджений до сплати штрафу у розмірі 300 франків. Вирок передбачав також заборону і вилучення зі збірки шести віршів, що фактично означало знищення непроданого накладу і загрожувало поету банкрутством.<br /> «Міщанська преса цькувала поета, а літератор А. Бордо, на¬ставляючи Бодлера, не полінувався написати збірку «Квіти добра». Зате такі письменники як Флобер, Гюґо, Дюпон, Дельво виступили на захист поета»,— писав біограф Бодлера.<br /> 30 серпня 1857 року з-за кордону Бодлер отримав поздоровлен¬ня: «Я кричу браво! З усіх моїх сил браво вашому таланту. Ви отримали одну з тих рідкісних нагород, які здатен дати існуючий режим. Те, що він називає своїм правосуддям, засудило вас в ім’я того, що він називає своєю мораллю. Ви отримали ще один він Тисну вашу руку, поете. Віктор Гюґо»<br /> Бодлер продовжував працювати. 1857 року він видав другий том перекладів творів Є. По.<br /> 1858 року вийшли з друку перші розділи книги «Штучний рай», в якій він, знову викликаючи «праведний гнів» благопристойних буржуа, розповідав про вплив наркотичних речовин на людину. Висновок, якого дійшов поет, був безсумнівний: наркотики аморальні, «наркоман, який сподівається стати ангелом, насправді перевтілюється на скотину».<br /> [[Останні роки]]<br /> Найважливішими художніми творами останнього періоду творчості поета є 32 нових вірші, які увійшли до другого видання «Квітів зла» (1861), і «Вірші у прозі» («Паризький сплін»), видані посмертно. Більшість цих творів свідчать про розширення й поглиблення діапазону творчості Бодлера і показують, що творчість поета живиться не лише «усією його ненавистю» до буржуазії, але й «усією його ніжністю» до пригнічених. «Він відчув душу робітничого Парижа,— писав про поета Анатоль Франс,— відчув поезію передмість, зрозумів велич маленьких людей, показав, як багато благородства живе навіть у душі п'яного ганчірника». <br /> Тим часом тавро судового вироку незримо супроводжувало автора «Квітів зла». Редактори періодичних видань відмовлялися брати його статті і художні твори як «неприйнятні до друку», вимагали від Бодлера внесення у ті чи інші твори виправлень політичного характеру. Видавці відмовлялися друкувати його праці окремими книгами, нав'язували нечувано принизливі матеріальні умови. <br /> Вже на Початку 60-х років Бодлер почувався виснаженим і хворим. Хвороба наступала не сама, за нею тяглися злидні і обступали поета з різних боків. Десь поділися гумор, дотепність, веселість! і балакучість, які колись вирізняли його з-поміж молодих людей. Залюблений колись у Париж з його гомінким життям, сяйвом. і злиднями, тепер він відчував до цього міста лише відразу. Ось які спогади залишив сучасник поета: «Коли Бодлер вирушив у Бельгію! у сорок три роки, він здавався людиною дуже похилого віку і був живим зразком бунтівного відчаю. Треба бачити його світлини тих років. Чоло ще велично видається з-під густого та довгого волосся, в якому вже вгадується сивина, але який безкінечний сум у темних; очах, який у них до того ж впертий виклик? Скільки презирства на губах, стулених, наче для того, щоб подавити нудоту. Це лик вигнанця і мученика, який прийняв на себе всі гріхи цього світу». Літературні заробітки були мізерні. По-перше, він дуже суворо ставився до своїх творів, не поспішав їх друкувати. По-друге, він через хворобу не міг працювати у повну силу. Бодлер і раніше не відзначався плідністю у творчості та високими гонорарами, а тепер про це й думати було не варто. На довершення усіх нещасть видавець і друг Бодлера розорився. Благородний і самовідданий поет розділив з другом відповідальність і матеріальні зобов'язання перед кредиторами. У цей час бельгійські художники запросили його прочитати курс публічних лекцій про мистецтво.. Бодлер з радістю ухопився за цю пропозицію, бо антрепренер пообіцяв 500 франків за лекцію. Лекції успіху не мали, мрії дістати грошей розвіялися. Антрепренер платив спочатку по 100 франків, а потім ще менше — по 50 франків за лекцію. Цих грошей вистачало лише на нужденне існування. Але Бодлер вирішив не залишати Бельгію, поки не виконає взятих на себе обов'язків. Він готував викривальну книжку про буржуазну, міщанську Бельгію, в якій бачив майбутнє Франції. Працювати йому було вже важко, бо хвороба наступала.<br /> Увесь цей час він розповідає у щоденнику про свої думки, надії, переживання. Йому вже не хочеться нікого шокувати, з нього досить «Квітів зла». Несподівано приходить усвідомлення, що він завдав страшного болю близьким, особливо матері. Йому дуже хочеться хоча б у якийсь спосіб віддячити їй за любов. Він мріє заробити грошей і поділити їх на чотири частини: одну для себе, другу для матері, третю для Жанни та друзів, четверту для кредиторів. Як звинувачує він себе у щоденнику за марно витрачені роки молодості. Він вірить у те, що ще зможе змінитися: він буде працювати з ранку й до пізнього вечора, «зустрічаючи і завершуючи свій день розмовою з небом». Але цим мріям не судилося здійснитися.<br /> Він встиг написати «Маленькі поеми у прозі», які були видані 1869р. вже після смерті поета.<br /> 4 лютого 1864 р. під час відправи у церкві Сен-Лу у Намюре Бодлер втратив свідомість. Це був початок кінця. Бодлера розбив параліч, права сторона його тіла не діяла, відняло й мову. Його перевезли у Париж, до гарної клініки. Мати весь цей час була поруч із ним. Лікування ніби було результативним: бували дні, коли він міг навіть підвестися з ліжка, зробити кілька кроків, вимовити кілька слів. Але прогрес змінювався регресом, і нарешті хвороба взяла гору. 31 серпня 1867 року він тихо спочив, наче вже давно був готовий до цього таїнства. Було йому 46 років.<br /> <br /> =Корисні посилання=<br /> <br /> [http://vasilkrmk.dnepredu.com/uk/site/index.html/Васильківський районний методичний кабінет]</div>

Ромашина Лариса http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%94%D0%B2%D0%B0_%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=836900 2015-03-31T14:21:47Z

<p>Ромашина Лариса: /* Корисні посилання */</p> <hr /> <div>=Прізвище, імя, побатькові=<br /> <br /> Глагольєва світлана Миколаївна<br /> <br /> =Фото=<br /> <br /> [[Файл:hlaholyeva.jpg]]<br /> <br /> =Місце роботи=<br /> <br /> Шевченківський НВК<br /> <br /> =Посада=<br /> <br /> Директор<br /> <br /> =Педагогічне кредо=<br /> <br /> “У серце увійде лише те, що йде від серця”. (Руссо Ж.-Ж.)<br /> <br /> =Електрона пошта=<br /> <br /> svitlanahlaholyeva@gmail.com<br /> <br /> =Мій сайт=<br /> <br /> [http://svitlanahlaholy.ucoz.ua/]<br /> <br /> =Мій блог=<br /> <br /> [http://svitlanahlaholyeva.blogspot.com/]<br /> <br /> =Вікі стаття=<br /> <br /> [[УРОК-САЛОН]] <br /> Цікавою є форма проведення уроку підбиття підсумків з питань вивчення культури. Такі форми уроків дозволяють розвивати в уч¬нів уміння самостійно одержувати знання й творчо їх використову¬вати, а також формують в учнів інтерес до культурних надбань усього людства.<br /> [[Основні принципи організації уроку-салону]]<br /> 1. За два-три тижні до уроку клас ділиться на шість творчих груп (по чотири-п'ять осіб).<br /> 2. Вибирається «господиня салону».<br /> 3. Визначається символічне місце і час (наприклад, Київ, 1945 р., Му¬зей мистецтв).<br /> 4. Кабінет обладнано подібно до салону.<br /> [[Основні правила проведення уроку-салону]]<br /> 1. Вступне слово вчителя. Актуалізація опорних знань.<br /> 2. Вступне слово господині салону (розповідь про умови розвитку куль¬тури, представлення гостей).<br /> 3. Виступ групи 1 «Науковці» (представлення стіннівки; доповіді). Решта учнів класу записують почуте в табличку.<br /> 4. Виступ групи 2 «Літературознавці» (захист стіннівки; доповіді). Решта учнів класу записують почуте в табличку.<br /> 5. Виступ групи 3 «Мистецтвознавці» (доповідь: показ і коментар репродукцій, фотоілюстрацій, плакатів). Решта учнів класу складають табличку.<br /> 6. Виступ групи 4 (представлення стіннівки; доповіді, музичний номер). Решта учнів складають таблицю.<br /> 7. Виступ групи 5 «Науковці» (представлення стіннівки; доповіді). Решта учнів класу записують почуте в табличку.<br /> 8. Виступ групи 6 «Статисти» (копії доповідей роздають усім учням класу, а ті записують дані у свої таблички).<br /> 9. Завершальне слово господині салону та вчителя. Підсумок уроку. Домашнє завдання.<br /> Вищезгадана форма сприяє кращому засвоєнню нового матеріалу, дає можливість більше побачити надбань культури (творів живопису, архітектури, скульптури), учні вчаться самостійно записувати почуте у своїх конспектах.<br /> [[ПІДГОТОВЧА ЧАСТИНА]] <br />  Повідомлення теми, мети уроку (за два тижні до уроку).<br /> <br />  Розподіл ролей, випереджувальні завдання.<br /> <br />  Підбір літератури, джерел інформації.<br /> <br />  Оформлення класу, підбір костюмів<br /> [[ОСНОВНА ЧАСТИНА]]<br />  Урок розпочинають словами ведучого (вчителя).<br /> <br />  Надання слова першому гостю.<br /> <br />  Надання слова другому гостю.<br /> <br />  Надання слова третьому гостю.<br /> <br />  Надання слова четвертому гостю.<br /> <br />  У перерві між паузами звучать фрагменти пісень. <br /> [[ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА]]<br />  Виконаннязавдання до першого виступу.<br /> <br />  Виконаннязавдання до другого виступу <br /> <br />  Виконаннязавдання до третього виступу .<br /> <br />  Виконаннязавдання до четвертого виступу .<br /> <br />  Підсумок уроку.<br /> <br /> Домашнє завдання<br /> <br /> =Корисні посилання=<br /> <br /> [http://vasilkrmk.dnepredu.com/uk/site/index.html/ Районний методичний кабінет]<br /> <br /> [http://doippo.dp.ua/ ДОІППО]</div>

Ромашина Лариса http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%94%D0%B2%D0%B0_%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=836898 2015-03-31T14:20:54Z

<p>Ромашина Лариса: /* Корисні посилання */</p> <hr /> <div>=Прізвище, імя, побатькові=<br /> <br /> Глагольєва світлана Миколаївна<br /> <br /> =Фото=<br /> <br /> [[Файл:hlaholyeva.jpg]]<br /> <br /> =Місце роботи=<br /> <br /> Шевченківський НВК<br /> <br /> =Посада=<br /> <br /> Директор<br /> <br /> =Педагогічне кредо=<br /> <br /> “У серце увійде лише те, що йде від серця”. (Руссо Ж.-Ж.)<br /> <br /> =Електрона пошта=<br /> <br /> svitlanahlaholyeva@gmail.com<br /> <br /> =Мій сайт=<br /> <br /> [http://svitlanahlaholy.ucoz.ua/]<br /> <br /> =Мій блог=<br /> <br /> [http://svitlanahlaholyeva.blogspot.com/]<br /> <br /> =Вікі стаття=<br /> <br /> [[УРОК-САЛОН]] <br /> Цікавою є форма проведення уроку підбиття підсумків з питань вивчення культури. Такі форми уроків дозволяють розвивати в уч¬нів уміння самостійно одержувати знання й творчо їх використову¬вати, а також формують в учнів інтерес до культурних надбань усього людства.<br /> [[Основні принципи організації уроку-салону]]<br /> 1. За два-три тижні до уроку клас ділиться на шість творчих груп (по чотири-п'ять осіб).<br /> 2. Вибирається «господиня салону».<br /> 3. Визначається символічне місце і час (наприклад, Київ, 1945 р., Му¬зей мистецтв).<br /> 4. Кабінет обладнано подібно до салону.<br /> [[Основні правила проведення уроку-салону]]<br /> 1. Вступне слово вчителя. Актуалізація опорних знань.<br /> 2. Вступне слово господині салону (розповідь про умови розвитку куль¬тури, представлення гостей).<br /> 3. Виступ групи 1 «Науковці» (представлення стіннівки; доповіді). Решта учнів класу записують почуте в табличку.<br /> 4. Виступ групи 2 «Літературознавці» (захист стіннівки; доповіді). Решта учнів класу записують почуте в табличку.<br /> 5. Виступ групи 3 «Мистецтвознавці» (доповідь: показ і коментар репродукцій, фотоілюстрацій, плакатів). Решта учнів класу складають табличку.<br /> 6. Виступ групи 4 (представлення стіннівки; доповіді, музичний номер). Решта учнів складають таблицю.<br /> 7. Виступ групи 5 «Науковці» (представлення стіннівки; доповіді). Решта учнів класу записують почуте в табличку.<br /> 8. Виступ групи 6 «Статисти» (копії доповідей роздають усім учням класу, а ті записують дані у свої таблички).<br /> 9. Завершальне слово господині салону та вчителя. Підсумок уроку. Домашнє завдання.<br /> Вищезгадана форма сприяє кращому засвоєнню нового матеріалу, дає можливість більше побачити надбань культури (творів живопису, архітектури, скульптури), учні вчаться самостійно записувати почуте у своїх конспектах.<br /> [[ПІДГОТОВЧА ЧАСТИНА]] <br />  Повідомлення теми, мети уроку (за два тижні до уроку).<br /> <br />  Розподіл ролей, випереджувальні завдання.<br /> <br />  Підбір літератури, джерел інформації.<br /> <br />  Оформлення класу, підбір костюмів<br /> [[ОСНОВНА ЧАСТИНА]]<br />  Урок розпочинають словами ведучого (вчителя).<br /> <br />  Надання слова першому гостю.<br /> <br />  Надання слова другому гостю.<br /> <br />  Надання слова третьому гостю.<br /> <br />  Надання слова четвертому гостю.<br /> <br />  У перерві між паузами звучать фрагменти пісень. <br /> [[ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА]]<br />  Виконаннязавдання до першого виступу.<br /> <br />  Виконаннязавдання до другого виступу <br /> <br />  Виконаннязавдання до третього виступу .<br /> <br />  Виконаннязавдання до четвертого виступу .<br /> <br />  Підсумок уроку.<br /> <br /> Домашнє завдання<br /> <br /> =Корисні посилання=<br /> <br /> [http://vasilkrmk.dnepredu.com/uk/site/index.html/Районний методичний кабінет]<br /> <br /> [http://doippo.dp.ua/ ДОІППО]</div>

Ромашина Лариса http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%94%D0%B2%D0%B0_%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=836897 2015-03-31T14:19:28Z

<p>Ромашина Лариса: /* Вікі стаття */</p> <hr /> <div>=Прізвище, імя, побатькові=<br /> <br /> Глагольєва світлана Миколаївна<br /> <br /> =Фото=<br /> <br /> [[Файл:hlaholyeva.jpg]]<br /> <br /> =Місце роботи=<br /> <br /> Шевченківський НВК<br /> <br /> =Посада=<br /> <br /> Директор<br /> <br /> =Педагогічне кредо=<br /> <br /> “У серце увійде лише те, що йде від серця”. (Руссо Ж.-Ж.)<br /> <br /> =Електрона пошта=<br /> <br /> svitlanahlaholyeva@gmail.com<br /> <br /> =Мій сайт=<br /> <br /> [http://svitlanahlaholy.ucoz.ua/]<br /> <br /> =Мій блог=<br /> <br /> [http://svitlanahlaholyeva.blogspot.com/]<br /> <br /> =Вікі стаття=<br /> <br /> [[УРОК-САЛОН]] <br /> Цікавою є форма проведення уроку підбиття підсумків з питань вивчення культури. Такі форми уроків дозволяють розвивати в уч¬нів уміння самостійно одержувати знання й творчо їх використову¬вати, а також формують в учнів інтерес до культурних надбань усього людства.<br /> [[Основні принципи організації уроку-салону]]<br /> 1. За два-три тижні до уроку клас ділиться на шість творчих груп (по чотири-п'ять осіб).<br /> 2. Вибирається «господиня салону».<br /> 3. Визначається символічне місце і час (наприклад, Київ, 1945 р., Му¬зей мистецтв).<br /> 4. Кабінет обладнано подібно до салону.<br /> [[Основні правила проведення уроку-салону]]<br /> 1. Вступне слово вчителя. Актуалізація опорних знань.<br /> 2. Вступне слово господині салону (розповідь про умови розвитку куль¬тури, представлення гостей).<br /> 3. Виступ групи 1 «Науковці» (представлення стіннівки; доповіді). Решта учнів класу записують почуте в табличку.<br /> 4. Виступ групи 2 «Літературознавці» (захист стіннівки; доповіді). Решта учнів класу записують почуте в табличку.<br /> 5. Виступ групи 3 «Мистецтвознавці» (доповідь: показ і коментар репродукцій, фотоілюстрацій, плакатів). Решта учнів класу складають табличку.<br /> 6. Виступ групи 4 (представлення стіннівки; доповіді, музичний номер). Решта учнів складають таблицю.<br /> 7. Виступ групи 5 «Науковці» (представлення стіннівки; доповіді). Решта учнів класу записують почуте в табличку.<br /> 8. Виступ групи 6 «Статисти» (копії доповідей роздають усім учням класу, а ті записують дані у свої таблички).<br /> 9. Завершальне слово господині салону та вчителя. Підсумок уроку. Домашнє завдання.<br /> Вищезгадана форма сприяє кращому засвоєнню нового матеріалу, дає можливість більше побачити надбань культури (творів живопису, архітектури, скульптури), учні вчаться самостійно записувати почуте у своїх конспектах.<br /> [[ПІДГОТОВЧА ЧАСТИНА]] <br />  Повідомлення теми, мети уроку (за два тижні до уроку).<br /> <br />  Розподіл ролей, випереджувальні завдання.<br /> <br />  Підбір літератури, джерел інформації.<br /> <br />  Оформлення класу, підбір костюмів<br /> [[ОСНОВНА ЧАСТИНА]]<br />  Урок розпочинають словами ведучого (вчителя).<br /> <br />  Надання слова першому гостю.<br /> <br />  Надання слова другому гостю.<br /> <br />  Надання слова третьому гостю.<br /> <br />  Надання слова четвертому гостю.<br /> <br />  У перерві між паузами звучать фрагменти пісень. <br /> [[ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА]]<br />  Виконаннязавдання до першого виступу.<br /> <br />  Виконаннязавдання до другого виступу <br /> <br />  Виконаннязавдання до третього виступу .<br /> <br />  Виконаннязавдання до четвертого виступу .<br /> <br />  Підсумок уроку.<br /> <br /> Домашнє завдання<br /> <br /> =Корисні посилання=<br /> <br /> http://vasilkrmk.dnepredu.com/uk/site/index.html/Районний методичний кабінет<br /> [http://doippo.dp.ua/ДОІППО]</div>

Ромашина Лариса http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%94%D0%B2%D0%B0_%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=836895 2015-03-31T14:17:19Z

<p>Ромашина Лариса: /* Фото */</p> <hr /> <div>=Прізвище, імя, побатькові=<br /> <br /> Глагольєва світлана Миколаївна<br /> <br /> =Фото=<br /> <br /> [[Файл:hlaholyeva.jpg]]<br /> <br /> =Місце роботи=<br /> <br /> Шевченківський НВК<br /> <br /> =Посада=<br /> <br /> Директор<br /> <br /> =Педагогічне кредо=<br /> <br /> “У серце увійде лише те, що йде від серця”. (Руссо Ж.-Ж.)<br /> <br /> =Електрона пошта=<br /> <br /> svitlanahlaholyeva@gmail.com<br /> <br /> =Мій сайт=<br /> <br /> [http://svitlanahlaholy.ucoz.ua/]<br /> <br /> =Мій блог=<br /> <br /> [http://svitlanahlaholyeva.blogspot.com/]<br /> <br /> =Вікі стаття=<br /> <br /> [[УРОК-САЛОН]] <br /> Цікавою є форма проведення уроку підбиття підсумків з питань вивчення культури. Такі форми уроків дозволяють розвивати в уч¬нів уміння самостійно одержувати знання й творчо їх використову¬вати, а також формують в учнів інтерес до культурних надбань усього людства.<br /> [[Основні принципи організації уроку-салону]]<br /> 1. За два-три тижні до уроку клас ділиться на шість творчих груп (по чотири-п'ять осіб).<br /> 2. Вибирається «господиня салону».<br /> 3. Визначається символічне місце і час (наприклад, Київ, 1945 р., Му¬зей мистецтв).<br /> 4. Кабінет обладнано подібно до салону.<br /> [[Основні правила проведення уроку-салону]]<br /> 1. Вступне слово вчителя. Актуалізація опорних знань.<br /> 2. Вступне слово господині салону (розповідь про умови розвитку куль¬тури, представлення гостей).<br /> 3. Виступ групи 1 «Науковці» (представлення стіннівки; доповіді). Решта учнів класу записують почуте в табличку.<br /> 4. Виступ групи 2 «Літературознавці» (захист стіннівки; доповіді). Решта учнів класу записують почуте в табличку.<br /> 5. Виступ групи 3 «Мистецтвознавці» (доповідь: показ і коментар репродукцій, фотоілюстрацій, плакатів). Решта учнів класу складають табличку.<br /> 6. Виступ групи 4 (представлення стіннівки; доповіді, музичний номер). Решта учнів складають таблицю.<br /> 7. Виступ групи 5 «Науковці» (представлення стіннівки; доповіді). Решта учнів класу записують почуте в табличку.<br /> 8. Виступ групи 6 «Статисти» (копії доповідей роздають усім учням класу, а ті записують дані у свої таблички).<br /> 9. Завершальне слово господині салону та вчителя. Підсумок уроку. Домашнє завдання.<br /> Вищезгадана форма сприяє кращому засвоєнню нового матеріалу, дає можливість більше побачити надбань культури (творів живопису, архітектури, скульптури), учні вчаться самостійно записувати почуте у своїх конспектах.<br /> [[ПІДГОТОВЧА ЧАСТИНА]] <br />  Повідомлення теми, мети уроку (за два тижні до уроку).<br /> <br />  Розподіл ролей, випереджувальні завдання.<br /> <br />  Підбір літератури, джерел інформації.<br /> <br />  Оформлення класу, підбір костюмів<br /> [[ОСНОВНА ЧАСТИНА]]<br />  Урок розпочинають словами ведучого (вчителя).<br /> <br />  Надання слова першому гостю.<br /> <br />  Надання слова другому гостю.<br /> <br />  Надання слова третьому гостю.<br /> <br />  Надання слова четвертому гостю.<br /> <br />  У перерві між паузами звучать фрагменти пісень. <br /> [[ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА]]<br />  Виконаннязавдання до першого виступу.<br /> <br />  Виконаннязавдання до другого виступу <br /> <br />  Виконаннязавдання до третього виступу .<br /> <br />  Виконаннязавдання до четвертого виступу .<br /> <br />  Підсумок уроку.<br /> <br /> Домашнє завдання<br /> <br /> =Корисні посилання=<br /> <br /> http://vasilkrmk.dnepredu.com/uk/site/index.html/Районний методичний кабінет<br /> [http://doippo.dp.ua/ДОІППО]</div>

Ромашина Лариса http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%94%D0%B2%D0%B0_%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=836894 2015-03-31T14:15:46Z

<p>Ромашина Лариса: /* Фото */</p> <hr /> <div>=Прізвище, імя, побатькові=<br /> <br /> Глагольєва світлана Миколаївна<br /> <br /> =Фото=<br /> <br /> [[Файл:hlaholyeva.ipg]]<br /> <br /> =Місце роботи=<br /> <br /> Шевченківський НВК<br /> <br /> =Посада=<br /> <br /> Директор<br /> <br /> =Педагогічне кредо=<br /> <br /> “У серце увійде лише те, що йде від серця”. (Руссо Ж.-Ж.)<br /> <br /> =Електрона пошта=<br /> <br /> svitlanahlaholyeva@gmail.com<br /> <br /> =Мій сайт=<br /> <br /> [http://svitlanahlaholy.ucoz.ua/]<br /> <br /> =Мій блог=<br /> <br /> [http://svitlanahlaholyeva.blogspot.com/]<br /> <br /> =Вікі стаття=<br /> <br /> [[УРОК-САЛОН]] <br /> Цікавою є форма проведення уроку підбиття підсумків з питань вивчення культури. Такі форми уроків дозволяють розвивати в уч¬нів уміння самостійно одержувати знання й творчо їх використову¬вати, а також формують в учнів інтерес до культурних надбань усього людства.<br /> [[Основні принципи організації уроку-салону]]<br /> 1. За два-три тижні до уроку клас ділиться на шість творчих груп (по чотири-п'ять осіб).<br /> 2. Вибирається «господиня салону».<br /> 3. Визначається символічне місце і час (наприклад, Київ, 1945 р., Му¬зей мистецтв).<br /> 4. Кабінет обладнано подібно до салону.<br /> [[Основні правила проведення уроку-салону]]<br /> 1. Вступне слово вчителя. Актуалізація опорних знань.<br /> 2. Вступне слово господині салону (розповідь про умови розвитку куль¬тури, представлення гостей).<br /> 3. Виступ групи 1 «Науковці» (представлення стіннівки; доповіді). Решта учнів класу записують почуте в табличку.<br /> 4. Виступ групи 2 «Літературознавці» (захист стіннівки; доповіді). Решта учнів класу записують почуте в табличку.<br /> 5. Виступ групи 3 «Мистецтвознавці» (доповідь: показ і коментар репродукцій, фотоілюстрацій, плакатів). Решта учнів класу складають табличку.<br /> 6. Виступ групи 4 (представлення стіннівки; доповіді, музичний номер). Решта учнів складають таблицю.<br /> 7. Виступ групи 5 «Науковці» (представлення стіннівки; доповіді). Решта учнів класу записують почуте в табличку.<br /> 8. Виступ групи 6 «Статисти» (копії доповідей роздають усім учням класу, а ті записують дані у свої таблички).<br /> 9. Завершальне слово господині салону та вчителя. Підсумок уроку. Домашнє завдання.<br /> Вищезгадана форма сприяє кращому засвоєнню нового матеріалу, дає можливість більше побачити надбань культури (творів живопису, архітектури, скульптури), учні вчаться самостійно записувати почуте у своїх конспектах.<br /> [[ПІДГОТОВЧА ЧАСТИНА]] <br />  Повідомлення теми, мети уроку (за два тижні до уроку).<br /> <br />  Розподіл ролей, випереджувальні завдання.<br /> <br />  Підбір літератури, джерел інформації.<br /> <br />  Оформлення класу, підбір костюмів<br /> [[ОСНОВНА ЧАСТИНА]]<br />  Урок розпочинають словами ведучого (вчителя).<br /> <br />  Надання слова першому гостю.<br /> <br />  Надання слова другому гостю.<br /> <br />  Надання слова третьому гостю.<br /> <br />  Надання слова четвертому гостю.<br /> <br />  У перерві між паузами звучать фрагменти пісень. <br /> [[ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА]]<br />  Виконаннязавдання до першого виступу.<br /> <br />  Виконаннязавдання до другого виступу <br /> <br />  Виконаннязавдання до третього виступу .<br /> <br />  Виконаннязавдання до четвертого виступу .<br /> <br />  Підсумок уроку.<br /> <br /> Домашнє завдання<br /> <br /> =Корисні посилання=<br /> <br /> http://vasilkrmk.dnepredu.com/uk/site/index.html/Районний методичний кабінет<br /> [http://doippo.dp.ua/ДОІППО]</div>

Ромашина Лариса http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%94%D0%B2%D0%B0_%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=836893 2015-03-31T14:10:16Z

<p>Ромашина Лариса: </p> <hr /> <div>=Прізвище, імя, побатькові=<br /> <br /> Глагольєва світлана Миколаївна<br /> <br /> =Фото=<br /> <br /> [[Файл:hlaholyeva.tif]]<br /> <br /> =Місце роботи=<br /> <br /> Шевченківський НВК<br /> <br /> =Посада=<br /> <br /> Директор<br /> <br /> =Педагогічне кредо=<br /> <br /> “У серце увійде лише те, що йде від серця”. (Руссо Ж.-Ж.)<br /> <br /> =Електрона пошта=<br /> <br /> svitlanahlaholyeva@gmail.com<br /> <br /> =Мій сайт=<br /> <br /> [http://svitlanahlaholy.ucoz.ua/]<br /> <br /> =Мій блог=<br /> <br /> [http://svitlanahlaholyeva.blogspot.com/]<br /> <br /> =Вікі стаття=<br /> <br /> [[УРОК-САЛОН]] <br /> Цікавою є форма проведення уроку підбиття підсумків з питань вивчення культури. Такі форми уроків дозволяють розвивати в уч¬нів уміння самостійно одержувати знання й творчо їх використову¬вати, а також формують в учнів інтерес до культурних надбань усього людства.<br /> [[Основні принципи організації уроку-салону]]<br /> 1. За два-три тижні до уроку клас ділиться на шість творчих груп (по чотири-п'ять осіб).<br /> 2. Вибирається «господиня салону».<br /> 3. Визначається символічне місце і час (наприклад, Київ, 1945 р., Му¬зей мистецтв).<br /> 4. Кабінет обладнано подібно до салону.<br /> [[Основні правила проведення уроку-салону]]<br /> 1. Вступне слово вчителя. Актуалізація опорних знань.<br /> 2. Вступне слово господині салону (розповідь про умови розвитку куль¬тури, представлення гостей).<br /> 3. Виступ групи 1 «Науковці» (представлення стіннівки; доповіді). Решта учнів класу записують почуте в табличку.<br /> 4. Виступ групи 2 «Літературознавці» (захист стіннівки; доповіді). Решта учнів класу записують почуте в табличку.<br /> 5. Виступ групи 3 «Мистецтвознавці» (доповідь: показ і коментар репродукцій, фотоілюстрацій, плакатів). Решта учнів класу складають табличку.<br /> 6. Виступ групи 4 (представлення стіннівки; доповіді, музичний номер). Решта учнів складають таблицю.<br /> 7. Виступ групи 5 «Науковці» (представлення стіннівки; доповіді). Решта учнів класу записують почуте в табличку.<br /> 8. Виступ групи 6 «Статисти» (копії доповідей роздають усім учням класу, а ті записують дані у свої таблички).<br /> 9. Завершальне слово господині салону та вчителя. Підсумок уроку. Домашнє завдання.<br /> Вищезгадана форма сприяє кращому засвоєнню нового матеріалу, дає можливість більше побачити надбань культури (творів живопису, архітектури, скульптури), учні вчаться самостійно записувати почуте у своїх конспектах.<br /> [[ПІДГОТОВЧА ЧАСТИНА]] <br />  Повідомлення теми, мети уроку (за два тижні до уроку).<br /> <br />  Розподіл ролей, випереджувальні завдання.<br /> <br />  Підбір літератури, джерел інформації.<br /> <br />  Оформлення класу, підбір костюмів<br /> [[ОСНОВНА ЧАСТИНА]]<br />  Урок розпочинають словами ведучого (вчителя).<br /> <br />  Надання слова першому гостю.<br /> <br />  Надання слова другому гостю.<br /> <br />  Надання слова третьому гостю.<br /> <br />  Надання слова четвертому гостю.<br /> <br />  У перерві між паузами звучать фрагменти пісень. <br /> [[ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА]]<br />  Виконаннязавдання до першого виступу.<br /> <br />  Виконаннязавдання до другого виступу <br /> <br />  Виконаннязавдання до третього виступу .<br /> <br />  Виконаннязавдання до четвертого виступу .<br /> <br />  Підсумок уроку.<br /> <br /> Домашнє завдання<br /> <br /> =Корисні посилання=<br /> <br /> http://vasilkrmk.dnepredu.com/uk/site/index.html/Районний методичний кабінет<br /> [http://doippo.dp.ua/ДОІППО]</div>

Ромашина Лариса http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%91%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=836859 2015-03-31T13:18:07Z

<p>Ромашина Лариса: /* Фото */</p> <hr /> <div>=Прізвище, імя, побатькові=<br /> <br /> Бондар Валентина Василівна<br /> <br /> =Фото=<br /> <br /> [[Файл:bondar_v_v.png]]<br /> <br /> =Місце роботи=<br /> <br /> Шевченківський НВК<br /> <br /> =Посада=<br /> <br /> Вчитель початкових класів<br /> <br /> =Педагогічне кредо=<br /> <br /> &quot;Навчити учнів не лише дивитися, а й бачити, не лише знати, а й розуміти&quot;<br /> <br /> =Електрона пошта=<br /> <br /> valentinabondar71@gmail.com<br /> <br /> =Мій сайт=<br /> <br /> [http://valentinabondar.ucoz.ua/]<br /> <br /> =Мій блог=<br /> <br /> [http://valentinabondar71.blogspot.com/]<br /> <br /> =Вікі стаття=<br /> <br /> [[З чого виготовляють скульптури?]]<br /> Важливий і складний питання вибору матеріалу для скульптури, зв'язок матеріалу зі змістом та формою, допустимість перекладу одного і того ж твору в різні матеріали. Створюючи скульптурний твір, майстер мислить його в певному матеріалі. <br /> За великим рахунком скульптури можна робити з чого завгодно. Класична скульптура - мармурова скульптура. Саме цей чудовий матеріал - розкішний зовні і зручний в обробці - використовували художники античності і Відродження. Але часи змінюються, і на початку ХХ століття скульптори взялися висікати свої творіння переважно з граніту. Справа не в тому, що світові запаси мармуру вичерпалися. Просто цей камінь не виносить сучасної екології і під впливом навколишнього середовища неухильно руйнується. Сучасна міська та паркова скульптура найчастіше висічена з граніту або ж відлита з металу - в основному бронзи або інших стійких до корозії сплавів. Для російсько-радянських парків традиційні дерев'яні скульптури на чолі з національним символом - клишоногим ведмедиком. Скульптура благородна, стационарна. [[Художнє лиття скульптур за моделями у земляні форми. Це найпростіший спосіб отримання виливків скульптур.]] Шаблон [[скульптури]] може бути виготовлений з будь-якого матеріалу - пластиліну, гіпсу (найбільш прийнятні і зручні матеріали), з дерева, пластмаси, металу. Моделлю може служити і сама [[скульптура]]; якщо потрібно зробити таку ж (відновити її первісний вигляд), то пластиліном нарощують на реставрується або відновлюваної скульптурі відсутні частини по початковому зразку. <br /> Матеріали для виготовлення моделей [[скульптур]]: <br /> 1. Пластилін, гіпс, пластик, дерево. <br /> 2. Віск, парафін, стеарин; технічний желатин, столярний клей. <br /> 3. Полістирол (пінопласт) - пористий пластик. <br /> Для отримання кількох однакових моделей [[скульптури]] з воску застосовують еластичну форму. З метою тиражування воскових моделей для відливання однакових [[скульптур]] або деталей художніх творів, наприклад литих прикрас для художньої огорожі, виготовляють гумову прес-форму. [[Скульптурні]] твори з металу - кольорового, чорного або дорогоцінного як завершення всього процесу виготовлення обов'язково потребують декоративній обробці. Причому вона не тільки покращує зовнішній вигляд [[скульптури]], ажурною або кованих грат каміна, карбованого рельєфу або [[художнього литва]], а й захищають твір, створені в будь-якій техніці, від дії зовнішнього середовища, продовжує їхній вік. Відомо чимало рецептів нанесення найтонших захисних покриттів різного кольору, що мають свою технологію. Вибір того чи іншого виду декоративної обробки металевого [[скульптурного]] вироби диктується якостями самого металу, а також призначенням того чи іншого виробу. <br /> <br /> =Корисні посилання=<br /> <br /> [http://vasilkrmk.dnepredu.com/uk/site/index.html/Васильківський районний методичний кабінет]</div>

Ромашина Лариса http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%91%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=836856 2015-03-31T13:12:17Z

<p>Ромашина Лариса: /* Фото */</p> <hr /> <div>=Прізвище, імя, побатькові=<br /> <br /> Бондар Валентина Василівна<br /> <br /> =Фото=<br /> <br /> [[Файл:bondar.png]]<br /> <br /> =Місце роботи=<br /> <br /> Шевченківський НВК<br /> <br /> =Посада=<br /> <br /> Вчитель початкових класів<br /> <br /> =Педагогічне кредо=<br /> <br /> &quot;Навчити учнів не лише дивитися, а й бачити, не лише знати, а й розуміти&quot;<br /> <br /> =Електрона пошта=<br /> <br /> valentinabondar71@gmail.com<br /> <br /> =Мій сайт=<br /> <br /> [http://valentinabondar.ucoz.ua/]<br /> <br /> =Мій блог=<br /> <br /> [http://valentinabondar71.blogspot.com/]<br /> <br /> =Вікі стаття=<br /> <br /> [[З чого виготовляють скульптури?]]<br /> Важливий і складний питання вибору матеріалу для скульптури, зв'язок матеріалу зі змістом та формою, допустимість перекладу одного і того ж твору в різні матеріали. Створюючи скульптурний твір, майстер мислить його в певному матеріалі. <br /> За великим рахунком скульптури можна робити з чого завгодно. Класична скульптура - мармурова скульптура. Саме цей чудовий матеріал - розкішний зовні і зручний в обробці - використовували художники античності і Відродження. Але часи змінюються, і на початку ХХ століття скульптори взялися висікати свої творіння переважно з граніту. Справа не в тому, що світові запаси мармуру вичерпалися. Просто цей камінь не виносить сучасної екології і під впливом навколишнього середовища неухильно руйнується. Сучасна міська та паркова скульптура найчастіше висічена з граніту або ж відлита з металу - в основному бронзи або інших стійких до корозії сплавів. Для російсько-радянських парків традиційні дерев'яні скульптури на чолі з національним символом - клишоногим ведмедиком. Скульптура благородна, стационарна. [[Художнє лиття скульптур за моделями у земляні форми. Це найпростіший спосіб отримання виливків скульптур.]] Шаблон [[скульптури]] може бути виготовлений з будь-якого матеріалу - пластиліну, гіпсу (найбільш прийнятні і зручні матеріали), з дерева, пластмаси, металу. Моделлю може служити і сама [[скульптура]]; якщо потрібно зробити таку ж (відновити її первісний вигляд), то пластиліном нарощують на реставрується або відновлюваної скульптурі відсутні частини по початковому зразку. <br /> Матеріали для виготовлення моделей [[скульптур]]: <br /> 1. Пластилін, гіпс, пластик, дерево. <br /> 2. Віск, парафін, стеарин; технічний желатин, столярний клей. <br /> 3. Полістирол (пінопласт) - пористий пластик. <br /> Для отримання кількох однакових моделей [[скульптури]] з воску застосовують еластичну форму. З метою тиражування воскових моделей для відливання однакових [[скульптур]] або деталей художніх творів, наприклад литих прикрас для художньої огорожі, виготовляють гумову прес-форму. [[Скульптурні]] твори з металу - кольорового, чорного або дорогоцінного як завершення всього процесу виготовлення обов'язково потребують декоративній обробці. Причому вона не тільки покращує зовнішній вигляд [[скульптури]], ажурною або кованих грат каміна, карбованого рельєфу або [[художнього литва]], а й захищають твір, створені в будь-якій техніці, від дії зовнішнього середовища, продовжує їхній вік. Відомо чимало рецептів нанесення найтонших захисних покриттів різного кольору, що мають свою технологію. Вибір того чи іншого виду декоративної обробки металевого [[скульптурного]] вироби диктується якостями самого металу, а також призначенням того чи іншого виробу. <br /> <br /> =Корисні посилання=<br /> <br /> [http://vasilkrmk.dnepredu.com/uk/site/index.html/Васильківський районний методичний кабінет]</div>

Ромашина Лариса http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%91%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=836852 2015-03-31T13:04:00Z

<p>Ромашина Лариса: /* Фото */</p> <hr /> <div>=Прізвище, імя, побатькові=<br /> <br /> Бондар Валентина Василівна<br /> <br /> =Фото=<br /> <br /> [[Файл:bondar.ipg]]<br /> <br /> =Місце роботи=<br /> <br /> Шевченківський НВК<br /> <br /> =Посада=<br /> <br /> Вчитель початкових класів<br /> <br /> =Педагогічне кредо=<br /> <br /> &quot;Навчити учнів не лише дивитися, а й бачити, не лише знати, а й розуміти&quot;<br /> <br /> =Електрона пошта=<br /> <br /> valentinabondar71@gmail.com<br /> <br /> =Мій сайт=<br /> <br /> [http://valentinabondar.ucoz.ua/]<br /> <br /> =Мій блог=<br /> <br /> [http://valentinabondar71.blogspot.com/]<br /> <br /> =Вікі стаття=<br /> <br /> [[З чого виготовляють скульптури?]]<br /> Важливий і складний питання вибору матеріалу для скульптури, зв'язок матеріалу зі змістом та формою, допустимість перекладу одного і того ж твору в різні матеріали. Створюючи скульптурний твір, майстер мислить його в певному матеріалі. <br /> За великим рахунком скульптури можна робити з чого завгодно. Класична скульптура - мармурова скульптура. Саме цей чудовий матеріал - розкішний зовні і зручний в обробці - використовували художники античності і Відродження. Але часи змінюються, і на початку ХХ століття скульптори взялися висікати свої творіння переважно з граніту. Справа не в тому, що світові запаси мармуру вичерпалися. Просто цей камінь не виносить сучасної екології і під впливом навколишнього середовища неухильно руйнується. Сучасна міська та паркова скульптура найчастіше висічена з граніту або ж відлита з металу - в основному бронзи або інших стійких до корозії сплавів. Для російсько-радянських парків традиційні дерев'яні скульптури на чолі з національним символом - клишоногим ведмедиком. Скульптура благородна, стационарна. [[Художнє лиття скульптур за моделями у земляні форми. Це найпростіший спосіб отримання виливків скульптур.]] Шаблон [[скульптури]] може бути виготовлений з будь-якого матеріалу - пластиліну, гіпсу (найбільш прийнятні і зручні матеріали), з дерева, пластмаси, металу. Моделлю може служити і сама [[скульптура]]; якщо потрібно зробити таку ж (відновити її первісний вигляд), то пластиліном нарощують на реставрується або відновлюваної скульптурі відсутні частини по початковому зразку. <br /> Матеріали для виготовлення моделей [[скульптур]]: <br /> 1. Пластилін, гіпс, пластик, дерево. <br /> 2. Віск, парафін, стеарин; технічний желатин, столярний клей. <br /> 3. Полістирол (пінопласт) - пористий пластик. <br /> Для отримання кількох однакових моделей [[скульптури]] з воску застосовують еластичну форму. З метою тиражування воскових моделей для відливання однакових [[скульптур]] або деталей художніх творів, наприклад литих прикрас для художньої огорожі, виготовляють гумову прес-форму. [[Скульптурні]] твори з металу - кольорового, чорного або дорогоцінного як завершення всього процесу виготовлення обов'язково потребують декоративній обробці. Причому вона не тільки покращує зовнішній вигляд [[скульптури]], ажурною або кованих грат каміна, карбованого рельєфу або [[художнього литва]], а й захищають твір, створені в будь-якій техніці, від дії зовнішнього середовища, продовжує їхній вік. Відомо чимало рецептів нанесення найтонших захисних покриттів різного кольору, що мають свою технологію. Вибір того чи іншого виду декоративної обробки металевого [[скульптурного]] вироби диктується якостями самого металу, а також призначенням того чи іншого виробу. <br /> <br /> =Корисні посилання=<br /> <br /> [http://vasilkrmk.dnepredu.com/uk/site/index.html/Васильківський районний методичний кабінет]</div>

Ромашина Лариса http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%91%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=836849 2015-03-31T13:00:39Z

<p>Ромашина Лариса: /* Фото */</p> <hr /> <div>=Прізвище, імя, побатькові=<br /> <br /> Бондар Валентина Василівна<br /> <br /> =Фото=<br /> <br /> [[Файл:Bondarv.jpg]]<br /> <br /> =Місце роботи=<br /> <br /> Шевченківський НВК<br /> <br /> =Посада=<br /> <br /> Вчитель початкових класів<br /> <br /> =Педагогічне кредо=<br /> <br /> &quot;Навчити учнів не лише дивитися, а й бачити, не лише знати, а й розуміти&quot;<br /> <br /> =Електрона пошта=<br /> <br /> valentinabondar71@gmail.com<br /> <br /> =Мій сайт=<br /> <br /> [http://valentinabondar.ucoz.ua/]<br /> <br /> =Мій блог=<br /> <br /> [http://valentinabondar71.blogspot.com/]<br /> <br /> =Вікі стаття=<br /> <br /> [[З чого виготовляють скульптури?]]<br /> Важливий і складний питання вибору матеріалу для скульптури, зв'язок матеріалу зі змістом та формою, допустимість перекладу одного і того ж твору в різні матеріали. Створюючи скульптурний твір, майстер мислить його в певному матеріалі. <br /> За великим рахунком скульптури можна робити з чого завгодно. Класична скульптура - мармурова скульптура. Саме цей чудовий матеріал - розкішний зовні і зручний в обробці - використовували художники античності і Відродження. Але часи змінюються, і на початку ХХ століття скульптори взялися висікати свої творіння переважно з граніту. Справа не в тому, що світові запаси мармуру вичерпалися. Просто цей камінь не виносить сучасної екології і під впливом навколишнього середовища неухильно руйнується. Сучасна міська та паркова скульптура найчастіше висічена з граніту або ж відлита з металу - в основному бронзи або інших стійких до корозії сплавів. Для російсько-радянських парків традиційні дерев'яні скульптури на чолі з національним символом - клишоногим ведмедиком. Скульптура благородна, стационарна. [[Художнє лиття скульптур за моделями у земляні форми. Це найпростіший спосіб отримання виливків скульптур.]] Шаблон [[скульптури]] може бути виготовлений з будь-якого матеріалу - пластиліну, гіпсу (найбільш прийнятні і зручні матеріали), з дерева, пластмаси, металу. Моделлю може служити і сама [[скульптура]]; якщо потрібно зробити таку ж (відновити її первісний вигляд), то пластиліном нарощують на реставрується або відновлюваної скульптурі відсутні частини по початковому зразку. <br /> Матеріали для виготовлення моделей [[скульптур]]: <br /> 1. Пластилін, гіпс, пластик, дерево. <br /> 2. Віск, парафін, стеарин; технічний желатин, столярний клей. <br /> 3. Полістирол (пінопласт) - пористий пластик. <br /> Для отримання кількох однакових моделей [[скульптури]] з воску застосовують еластичну форму. З метою тиражування воскових моделей для відливання однакових [[скульптур]] або деталей художніх творів, наприклад литих прикрас для художньої огорожі, виготовляють гумову прес-форму. [[Скульптурні]] твори з металу - кольорового, чорного або дорогоцінного як завершення всього процесу виготовлення обов'язково потребують декоративній обробці. Причому вона не тільки покращує зовнішній вигляд [[скульптури]], ажурною або кованих грат каміна, карбованого рельєфу або [[художнього литва]], а й захищають твір, створені в будь-якій техніці, від дії зовнішнього середовища, продовжує їхній вік. Відомо чимало рецептів нанесення найтонших захисних покриттів різного кольору, що мають свою технологію. Вибір того чи іншого виду декоративної обробки металевого [[скульптурного]] вироби диктується якостями самого металу, а також призначенням того чи іншого виробу. <br /> <br /> =Корисні посилання=<br /> <br /> [http://vasilkrmk.dnepredu.com/uk/site/index.html/Васильківський районний методичний кабінет]</div>

Ромашина Лариса http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%91%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=836848 2015-03-31T12:59:18Z

<p>Ромашина Лариса: /* Фото */</p> <hr /> <div>=Прізвище, імя, побатькові=<br /> <br /> Бондар Валентина Василівна<br /> <br /> =Фото=<br /> <br /> [[Файл:foto_1.jpg]]<br /> <br /> =Місце роботи=<br /> <br /> Шевченківський НВК<br /> <br /> =Посада=<br /> <br /> Вчитель початкових класів<br /> <br /> =Педагогічне кредо=<br /> <br /> &quot;Навчити учнів не лише дивитися, а й бачити, не лише знати, а й розуміти&quot;<br /> <br /> =Електрона пошта=<br /> <br /> valentinabondar71@gmail.com<br /> <br /> =Мій сайт=<br /> <br /> [http://valentinabondar.ucoz.ua/]<br /> <br /> =Мій блог=<br /> <br /> [http://valentinabondar71.blogspot.com/]<br /> <br /> =Вікі стаття=<br /> <br /> [[З чого виготовляють скульптури?]]<br /> Важливий і складний питання вибору матеріалу для скульптури, зв'язок матеріалу зі змістом та формою, допустимість перекладу одного і того ж твору в різні матеріали. Створюючи скульптурний твір, майстер мислить його в певному матеріалі. <br /> За великим рахунком скульптури можна робити з чого завгодно. Класична скульптура - мармурова скульптура. Саме цей чудовий матеріал - розкішний зовні і зручний в обробці - використовували художники античності і Відродження. Але часи змінюються, і на початку ХХ століття скульптори взялися висікати свої творіння переважно з граніту. Справа не в тому, що світові запаси мармуру вичерпалися. Просто цей камінь не виносить сучасної екології і під впливом навколишнього середовища неухильно руйнується. Сучасна міська та паркова скульптура найчастіше висічена з граніту або ж відлита з металу - в основному бронзи або інших стійких до корозії сплавів. Для російсько-радянських парків традиційні дерев'яні скульптури на чолі з національним символом - клишоногим ведмедиком. Скульптура благородна, стационарна. [[Художнє лиття скульптур за моделями у земляні форми. Це найпростіший спосіб отримання виливків скульптур.]] Шаблон [[скульптури]] може бути виготовлений з будь-якого матеріалу - пластиліну, гіпсу (найбільш прийнятні і зручні матеріали), з дерева, пластмаси, металу. Моделлю може служити і сама [[скульптура]]; якщо потрібно зробити таку ж (відновити її первісний вигляд), то пластиліном нарощують на реставрується або відновлюваної скульптурі відсутні частини по початковому зразку. <br /> Матеріали для виготовлення моделей [[скульптур]]: <br /> 1. Пластилін, гіпс, пластик, дерево. <br /> 2. Віск, парафін, стеарин; технічний желатин, столярний клей. <br /> 3. Полістирол (пінопласт) - пористий пластик. <br /> Для отримання кількох однакових моделей [[скульптури]] з воску застосовують еластичну форму. З метою тиражування воскових моделей для відливання однакових [[скульптур]] або деталей художніх творів, наприклад литих прикрас для художньої огорожі, виготовляють гумову прес-форму. [[Скульптурні]] твори з металу - кольорового, чорного або дорогоцінного як завершення всього процесу виготовлення обов'язково потребують декоративній обробці. Причому вона не тільки покращує зовнішній вигляд [[скульптури]], ажурною або кованих грат каміна, карбованого рельєфу або [[художнього литва]], а й захищають твір, створені в будь-якій техніці, від дії зовнішнього середовища, продовжує їхній вік. Відомо чимало рецептів нанесення найтонших захисних покриттів різного кольору, що мають свою технологію. Вибір того чи іншого виду декоративної обробки металевого [[скульптурного]] вироби диктується якостями самого металу, а також призначенням того чи іншого виробу. <br /> <br /> =Корисні посилання=<br /> <br /> [http://vasilkrmk.dnepredu.com/uk/site/index.html/Васильківський районний методичний кабінет]</div>

Ромашина Лариса http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%91%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=836846 2015-03-31T12:55:54Z

<p>Ромашина Лариса: /* Корисні посилання */</p> <hr /> <div>=Прізвище, імя, побатькові=<br /> <br /> Бондар Валентина Василівна<br /> <br /> =Фото=<br /> <br /> [[Файл:Bondar_V_V.jpg]]<br /> <br /> =Місце роботи=<br /> <br /> Шевченківський НВК<br /> <br /> =Посада=<br /> <br /> Вчитель початкових класів<br /> <br /> =Педагогічне кредо=<br /> <br /> &quot;Навчити учнів не лише дивитися, а й бачити, не лише знати, а й розуміти&quot;<br /> <br /> =Електрона пошта=<br /> <br /> valentinabondar71@gmail.com<br /> <br /> =Мій сайт=<br /> <br /> [http://valentinabondar.ucoz.ua/]<br /> <br /> =Мій блог=<br /> <br /> [http://valentinabondar71.blogspot.com/]<br /> <br /> =Вікі стаття=<br /> <br /> [[З чого виготовляють скульптури?]]<br /> Важливий і складний питання вибору матеріалу для скульптури, зв'язок матеріалу зі змістом та формою, допустимість перекладу одного і того ж твору в різні матеріали. Створюючи скульптурний твір, майстер мислить його в певному матеріалі. <br /> За великим рахунком скульптури можна робити з чого завгодно. Класична скульптура - мармурова скульптура. Саме цей чудовий матеріал - розкішний зовні і зручний в обробці - використовували художники античності і Відродження. Але часи змінюються, і на початку ХХ століття скульптори взялися висікати свої творіння переважно з граніту. Справа не в тому, що світові запаси мармуру вичерпалися. Просто цей камінь не виносить сучасної екології і під впливом навколишнього середовища неухильно руйнується. Сучасна міська та паркова скульптура найчастіше висічена з граніту або ж відлита з металу - в основному бронзи або інших стійких до корозії сплавів. Для російсько-радянських парків традиційні дерев'яні скульптури на чолі з національним символом - клишоногим ведмедиком. Скульптура благородна, стационарна. [[Художнє лиття скульптур за моделями у земляні форми. Це найпростіший спосіб отримання виливків скульптур.]] Шаблон [[скульптури]] може бути виготовлений з будь-якого матеріалу - пластиліну, гіпсу (найбільш прийнятні і зручні матеріали), з дерева, пластмаси, металу. Моделлю може служити і сама [[скульптура]]; якщо потрібно зробити таку ж (відновити її первісний вигляд), то пластиліном нарощують на реставрується або відновлюваної скульптурі відсутні частини по початковому зразку. <br /> Матеріали для виготовлення моделей [[скульптур]]: <br /> 1. Пластилін, гіпс, пластик, дерево. <br /> 2. Віск, парафін, стеарин; технічний желатин, столярний клей. <br /> 3. Полістирол (пінопласт) - пористий пластик. <br /> Для отримання кількох однакових моделей [[скульптури]] з воску застосовують еластичну форму. З метою тиражування воскових моделей для відливання однакових [[скульптур]] або деталей художніх творів, наприклад литих прикрас для художньої огорожі, виготовляють гумову прес-форму. [[Скульптурні]] твори з металу - кольорового, чорного або дорогоцінного як завершення всього процесу виготовлення обов'язково потребують декоративній обробці. Причому вона не тільки покращує зовнішній вигляд [[скульптури]], ажурною або кованих грат каміна, карбованого рельєфу або [[художнього литва]], а й захищають твір, створені в будь-якій техніці, від дії зовнішнього середовища, продовжує їхній вік. Відомо чимало рецептів нанесення найтонших захисних покриттів різного кольору, що мають свою технологію. Вибір того чи іншого виду декоративної обробки металевого [[скульптурного]] вироби диктується якостями самого металу, а також призначенням того чи іншого виробу. <br /> <br /> =Корисні посилання=<br /> <br /> [http://vasilkrmk.dnepredu.com/uk/site/index.html/Васильківський районний методичний кабінет]</div>

Ромашина Лариса http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%91%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=836842 2015-03-31T12:54:33Z

<p>Ромашина Лариса: /* Мій сайт */</p> <hr /> <div>=Прізвище, імя, побатькові=<br /> <br /> Бондар Валентина Василівна<br /> <br /> =Фото=<br /> <br /> [[Файл:Bondar_V_V.jpg]]<br /> <br /> =Місце роботи=<br /> <br /> Шевченківський НВК<br /> <br /> =Посада=<br /> <br /> Вчитель початкових класів<br /> <br /> =Педагогічне кредо=<br /> <br /> &quot;Навчити учнів не лише дивитися, а й бачити, не лише знати, а й розуміти&quot;<br /> <br /> =Електрона пошта=<br /> <br /> valentinabondar71@gmail.com<br /> <br /> =Мій сайт=<br /> <br /> [http://valentinabondar.ucoz.ua/]<br /> <br /> =Мій блог=<br /> <br /> [http://valentinabondar71.blogspot.com/]<br /> <br /> =Вікі стаття=<br /> <br /> [[З чого виготовляють скульптури?]]<br /> Важливий і складний питання вибору матеріалу для скульптури, зв'язок матеріалу зі змістом та формою, допустимість перекладу одного і того ж твору в різні матеріали. Створюючи скульптурний твір, майстер мислить його в певному матеріалі. <br /> За великим рахунком скульптури можна робити з чого завгодно. Класична скульптура - мармурова скульптура. Саме цей чудовий матеріал - розкішний зовні і зручний в обробці - використовували художники античності і Відродження. Але часи змінюються, і на початку ХХ століття скульптори взялися висікати свої творіння переважно з граніту. Справа не в тому, що світові запаси мармуру вичерпалися. Просто цей камінь не виносить сучасної екології і під впливом навколишнього середовища неухильно руйнується. Сучасна міська та паркова скульптура найчастіше висічена з граніту або ж відлита з металу - в основному бронзи або інших стійких до корозії сплавів. Для російсько-радянських парків традиційні дерев'яні скульптури на чолі з національним символом - клишоногим ведмедиком. Скульптура благородна, стационарна. [[Художнє лиття скульптур за моделями у земляні форми. Це найпростіший спосіб отримання виливків скульптур.]] Шаблон [[скульптури]] може бути виготовлений з будь-якого матеріалу - пластиліну, гіпсу (найбільш прийнятні і зручні матеріали), з дерева, пластмаси, металу. Моделлю може служити і сама [[скульптура]]; якщо потрібно зробити таку ж (відновити її первісний вигляд), то пластиліном нарощують на реставрується або відновлюваної скульптурі відсутні частини по початковому зразку. <br /> Матеріали для виготовлення моделей [[скульптур]]: <br /> 1. Пластилін, гіпс, пластик, дерево. <br /> 2. Віск, парафін, стеарин; технічний желатин, столярний клей. <br /> 3. Полістирол (пінопласт) - пористий пластик. <br /> Для отримання кількох однакових моделей [[скульптури]] з воску застосовують еластичну форму. З метою тиражування воскових моделей для відливання однакових [[скульптур]] або деталей художніх творів, наприклад литих прикрас для художньої огорожі, виготовляють гумову прес-форму. [[Скульптурні]] твори з металу - кольорового, чорного або дорогоцінного як завершення всього процесу виготовлення обов'язково потребують декоративній обробці. Причому вона не тільки покращує зовнішній вигляд [[скульптури]], ажурною або кованих грат каміна, карбованого рельєфу або [[художнього литва]], а й захищають твір, створені в будь-якій техніці, від дії зовнішнього середовища, продовжує їхній вік. Відомо чимало рецептів нанесення найтонших захисних покриттів різного кольору, що мають свою технологію. Вибір того чи іншого виду декоративної обробки металевого [[скульптурного]] вироби диктується якостями самого металу, а також призначенням того чи іншого виробу. <br /> <br /> =Корисні посилання=<br /> <br /> [http://vasilkrmk.dnepredu.com/uk/site/index.html]/Васильківський районний методичний кабінет</div>

Ромашина Лариса http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%91%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=836841 2015-03-31T12:54:02Z

<p>Ромашина Лариса: /* Мій сайт */</p> <hr /> <div>=Прізвище, імя, побатькові=<br /> <br /> Бондар Валентина Василівна<br /> <br /> =Фото=<br /> <br /> [[Файл:Bondar_V_V.jpg]]<br /> <br /> =Місце роботи=<br /> <br /> Шевченківський НВК<br /> <br /> =Посада=<br /> <br /> Вчитель початкових класів<br /> <br /> =Педагогічне кредо=<br /> <br /> &quot;Навчити учнів не лише дивитися, а й бачити, не лише знати, а й розуміти&quot;<br /> <br /> =Електрона пошта=<br /> <br /> valentinabondar71@gmail.com<br /> <br /> =Мій сайт=<br /> <br /> [[http://valentinabondar.ucoz.ua/]]<br /> <br /> =Мій блог=<br /> <br /> [http://valentinabondar71.blogspot.com/]<br /> <br /> =Вікі стаття=<br /> <br /> [[З чого виготовляють скульптури?]]<br /> Важливий і складний питання вибору матеріалу для скульптури, зв'язок матеріалу зі змістом та формою, допустимість перекладу одного і того ж твору в різні матеріали. Створюючи скульптурний твір, майстер мислить його в певному матеріалі. <br /> За великим рахунком скульптури можна робити з чого завгодно. Класична скульптура - мармурова скульптура. Саме цей чудовий матеріал - розкішний зовні і зручний в обробці - використовували художники античності і Відродження. Але часи змінюються, і на початку ХХ століття скульптори взялися висікати свої творіння переважно з граніту. Справа не в тому, що світові запаси мармуру вичерпалися. Просто цей камінь не виносить сучасної екології і під впливом навколишнього середовища неухильно руйнується. Сучасна міська та паркова скульптура найчастіше висічена з граніту або ж відлита з металу - в основному бронзи або інших стійких до корозії сплавів. Для російсько-радянських парків традиційні дерев'яні скульптури на чолі з національним символом - клишоногим ведмедиком. Скульптура благородна, стационарна. [[Художнє лиття скульптур за моделями у земляні форми. Це найпростіший спосіб отримання виливків скульптур.]] Шаблон [[скульптури]] може бути виготовлений з будь-якого матеріалу - пластиліну, гіпсу (найбільш прийнятні і зручні матеріали), з дерева, пластмаси, металу. Моделлю може служити і сама [[скульптура]]; якщо потрібно зробити таку ж (відновити її первісний вигляд), то пластиліном нарощують на реставрується або відновлюваної скульптурі відсутні частини по початковому зразку. <br /> Матеріали для виготовлення моделей [[скульптур]]: <br /> 1. Пластилін, гіпс, пластик, дерево. <br /> 2. Віск, парафін, стеарин; технічний желатин, столярний клей. <br /> 3. Полістирол (пінопласт) - пористий пластик. <br /> Для отримання кількох однакових моделей [[скульптури]] з воску застосовують еластичну форму. З метою тиражування воскових моделей для відливання однакових [[скульптур]] або деталей художніх творів, наприклад литих прикрас для художньої огорожі, виготовляють гумову прес-форму. [[Скульптурні]] твори з металу - кольорового, чорного або дорогоцінного як завершення всього процесу виготовлення обов'язково потребують декоративній обробці. Причому вона не тільки покращує зовнішній вигляд [[скульптури]], ажурною або кованих грат каміна, карбованого рельєфу або [[художнього литва]], а й захищають твір, створені в будь-якій техніці, від дії зовнішнього середовища, продовжує їхній вік. Відомо чимало рецептів нанесення найтонших захисних покриттів різного кольору, що мають свою технологію. Вибір того чи іншого виду декоративної обробки металевого [[скульптурного]] вироби диктується якостями самого металу, а також призначенням того чи іншого виробу. <br /> <br /> =Корисні посилання=<br /> <br /> [http://vasilkrmk.dnepredu.com/uk/site/index.html]/Васильківський районний методичний кабінет</div>

Ромашина Лариса http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%91%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=836840 2015-03-31T12:51:28Z

<p>Ромашина Лариса: /* Фото */</p> <hr /> <div>=Прізвище, імя, побатькові=<br /> <br /> Бондар Валентина Василівна<br /> <br /> =Фото=<br /> <br /> [[Файл:Bondar_V_V.jpg]]<br /> <br /> =Місце роботи=<br /> <br /> Шевченківський НВК<br /> <br /> =Посада=<br /> <br /> Вчитель початкових класів<br /> <br /> =Педагогічне кредо=<br /> <br /> &quot;Навчити учнів не лише дивитися, а й бачити, не лише знати, а й розуміти&quot;<br /> <br /> =Електрона пошта=<br /> <br /> valentinabondar71@gmail.com<br /> <br /> =Мій сайт=<br /> <br /> [http://valentinabondar.ucoz.ua/]<br /> <br /> =Мій блог=<br /> <br /> [http://valentinabondar71.blogspot.com/]<br /> <br /> =Вікі стаття=<br /> <br /> [[З чого виготовляють скульптури?]]<br /> Важливий і складний питання вибору матеріалу для скульптури, зв'язок матеріалу зі змістом та формою, допустимість перекладу одного і того ж твору в різні матеріали. Створюючи скульптурний твір, майстер мислить його в певному матеріалі. <br /> За великим рахунком скульптури можна робити з чого завгодно. Класична скульптура - мармурова скульптура. Саме цей чудовий матеріал - розкішний зовні і зручний в обробці - використовували художники античності і Відродження. Але часи змінюються, і на початку ХХ століття скульптори взялися висікати свої творіння переважно з граніту. Справа не в тому, що світові запаси мармуру вичерпалися. Просто цей камінь не виносить сучасної екології і під впливом навколишнього середовища неухильно руйнується. Сучасна міська та паркова скульптура найчастіше висічена з граніту або ж відлита з металу - в основному бронзи або інших стійких до корозії сплавів. Для російсько-радянських парків традиційні дерев'яні скульптури на чолі з національним символом - клишоногим ведмедиком. Скульптура благородна, стационарна. [[Художнє лиття скульптур за моделями у земляні форми. Це найпростіший спосіб отримання виливків скульптур.]] Шаблон [[скульптури]] може бути виготовлений з будь-якого матеріалу - пластиліну, гіпсу (найбільш прийнятні і зручні матеріали), з дерева, пластмаси, металу. Моделлю може служити і сама [[скульптура]]; якщо потрібно зробити таку ж (відновити її первісний вигляд), то пластиліном нарощують на реставрується або відновлюваної скульптурі відсутні частини по початковому зразку. <br /> Матеріали для виготовлення моделей [[скульптур]]: <br /> 1. Пластилін, гіпс, пластик, дерево. <br /> 2. Віск, парафін, стеарин; технічний желатин, столярний клей. <br /> 3. Полістирол (пінопласт) - пористий пластик. <br /> Для отримання кількох однакових моделей [[скульптури]] з воску застосовують еластичну форму. З метою тиражування воскових моделей для відливання однакових [[скульптур]] або деталей художніх творів, наприклад литих прикрас для художньої огорожі, виготовляють гумову прес-форму. [[Скульптурні]] твори з металу - кольорового, чорного або дорогоцінного як завершення всього процесу виготовлення обов'язково потребують декоративній обробці. Причому вона не тільки покращує зовнішній вигляд [[скульптури]], ажурною або кованих грат каміна, карбованого рельєфу або [[художнього литва]], а й захищають твір, створені в будь-якій техніці, від дії зовнішнього середовища, продовжує їхній вік. Відомо чимало рецептів нанесення найтонших захисних покриттів різного кольору, що мають свою технологію. Вибір того чи іншого виду декоративної обробки металевого [[скульптурного]] вироби диктується якостями самого металу, а також призначенням того чи іншого виробу. <br /> <br /> =Корисні посилання=<br /> <br /> [http://vasilkrmk.dnepredu.com/uk/site/index.html]/Васильківський районний методичний кабінет</div>

Ромашина Лариса http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%91%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=836836 2015-03-31T12:37:26Z

<p>Ромашина Лариса: /* Фото */</p> <hr /> <div>=Прізвище, імя, побатькові=<br /> <br /> Бондар Валентина Василівна<br /> <br /> =Фото=<br /> <br /> [[Файл:valentina bondar.jpg]]<br /> <br /> =Місце роботи=<br /> <br /> Шевченківський НВК<br /> <br /> =Посада=<br /> <br /> Вчитель початкових класів<br /> <br /> =Педагогічне кредо=<br /> <br /> &quot;Навчити учнів не лише дивитися, а й бачити, не лише знати, а й розуміти&quot;<br /> <br /> =Електрона пошта=<br /> <br /> valentinabondar71@gmail.com<br /> <br /> =Мій сайт=<br /> <br /> [http://valentinabondar.ucoz.ua/]<br /> <br /> =Мій блог=<br /> <br /> [http://valentinabondar71.blogspot.com/]<br /> <br /> =Вікі стаття=<br /> <br /> [[З чого виготовляють скульптури?]]<br /> Важливий і складний питання вибору матеріалу для скульптури, зв'язок матеріалу зі змістом та формою, допустимість перекладу одного і того ж твору в різні матеріали. Створюючи скульптурний твір, майстер мислить його в певному матеріалі. <br /> За великим рахунком скульптури можна робити з чого завгодно. Класична скульптура - мармурова скульптура. Саме цей чудовий матеріал - розкішний зовні і зручний в обробці - використовували художники античності і Відродження. Але часи змінюються, і на початку ХХ століття скульптори взялися висікати свої творіння переважно з граніту. Справа не в тому, що світові запаси мармуру вичерпалися. Просто цей камінь не виносить сучасної екології і під впливом навколишнього середовища неухильно руйнується. Сучасна міська та паркова скульптура найчастіше висічена з граніту або ж відлита з металу - в основному бронзи або інших стійких до корозії сплавів. Для російсько-радянських парків традиційні дерев'яні скульптури на чолі з національним символом - клишоногим ведмедиком. Скульптура благородна, стационарна. [[Художнє лиття скульптур за моделями у земляні форми. Це найпростіший спосіб отримання виливків скульптур.]] Шаблон [[скульптури]] може бути виготовлений з будь-якого матеріалу - пластиліну, гіпсу (найбільш прийнятні і зручні матеріали), з дерева, пластмаси, металу. Моделлю може служити і сама [[скульптура]]; якщо потрібно зробити таку ж (відновити її первісний вигляд), то пластиліном нарощують на реставрується або відновлюваної скульптурі відсутні частини по початковому зразку. <br /> Матеріали для виготовлення моделей [[скульптур]]: <br /> 1. Пластилін, гіпс, пластик, дерево. <br /> 2. Віск, парафін, стеарин; технічний желатин, столярний клей. <br /> 3. Полістирол (пінопласт) - пористий пластик. <br /> Для отримання кількох однакових моделей [[скульптури]] з воску застосовують еластичну форму. З метою тиражування воскових моделей для відливання однакових [[скульптур]] або деталей художніх творів, наприклад литих прикрас для художньої огорожі, виготовляють гумову прес-форму. [[Скульптурні]] твори з металу - кольорового, чорного або дорогоцінного як завершення всього процесу виготовлення обов'язково потребують декоративній обробці. Причому вона не тільки покращує зовнішній вигляд [[скульптури]], ажурною або кованих грат каміна, карбованого рельєфу або [[художнього литва]], а й захищають твір, створені в будь-якій техніці, від дії зовнішнього середовища, продовжує їхній вік. Відомо чимало рецептів нанесення найтонших захисних покриттів різного кольору, що мають свою технологію. Вибір того чи іншого виду декоративної обробки металевого [[скульптурного]] вироби диктується якостями самого металу, а також призначенням того чи іншого виробу. <br /> <br /> =Корисні посилання=<br /> <br /> [http://vasilkrmk.dnepredu.com/uk/site/index.html]/Васильківський районний методичний кабінет</div>

Ромашина Лариса http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%91%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=836835 2015-03-31T12:35:34Z

<p>Ромашина Лариса: /* Фото */</p> <hr /> <div>=Прізвище, імя, побатькові=<br /> <br /> Бондар Валентина Василівна<br /> <br /> =Фото=<br /> <br /> [[Файл:v1.jpg]]<br /> <br /> =Місце роботи=<br /> <br /> Шевченківський НВК<br /> <br /> =Посада=<br /> <br /> Вчитель початкових класів<br /> <br /> =Педагогічне кредо=<br /> <br /> &quot;Навчити учнів не лише дивитися, а й бачити, не лише знати, а й розуміти&quot;<br /> <br /> =Електрона пошта=<br /> <br /> valentinabondar71@gmail.com<br /> <br /> =Мій сайт=<br /> <br /> [http://valentinabondar.ucoz.ua/]<br /> <br /> =Мій блог=<br /> <br /> [http://valentinabondar71.blogspot.com/]<br /> <br /> =Вікі стаття=<br /> <br /> [[З чого виготовляють скульптури?]]<br /> Важливий і складний питання вибору матеріалу для скульптури, зв'язок матеріалу зі змістом та формою, допустимість перекладу одного і того ж твору в різні матеріали. Створюючи скульптурний твір, майстер мислить його в певному матеріалі. <br /> За великим рахунком скульптури можна робити з чого завгодно. Класична скульптура - мармурова скульптура. Саме цей чудовий матеріал - розкішний зовні і зручний в обробці - використовували художники античності і Відродження. Але часи змінюються, і на початку ХХ століття скульптори взялися висікати свої творіння переважно з граніту. Справа не в тому, що світові запаси мармуру вичерпалися. Просто цей камінь не виносить сучасної екології і під впливом навколишнього середовища неухильно руйнується. Сучасна міська та паркова скульптура найчастіше висічена з граніту або ж відлита з металу - в основному бронзи або інших стійких до корозії сплавів. Для російсько-радянських парків традиційні дерев'яні скульптури на чолі з національним символом - клишоногим ведмедиком. Скульптура благородна, стационарна. [[Художнє лиття скульптур за моделями у земляні форми. Це найпростіший спосіб отримання виливків скульптур.]] Шаблон [[скульптури]] може бути виготовлений з будь-якого матеріалу - пластиліну, гіпсу (найбільш прийнятні і зручні матеріали), з дерева, пластмаси, металу. Моделлю може служити і сама [[скульптура]]; якщо потрібно зробити таку ж (відновити її первісний вигляд), то пластиліном нарощують на реставрується або відновлюваної скульптурі відсутні частини по початковому зразку. <br /> Матеріали для виготовлення моделей [[скульптур]]: <br /> 1. Пластилін, гіпс, пластик, дерево. <br /> 2. Віск, парафін, стеарин; технічний желатин, столярний клей. <br /> 3. Полістирол (пінопласт) - пористий пластик. <br /> Для отримання кількох однакових моделей [[скульптури]] з воску застосовують еластичну форму. З метою тиражування воскових моделей для відливання однакових [[скульптур]] або деталей художніх творів, наприклад литих прикрас для художньої огорожі, виготовляють гумову прес-форму. [[Скульптурні]] твори з металу - кольорового, чорного або дорогоцінного як завершення всього процесу виготовлення обов'язково потребують декоративній обробці. Причому вона не тільки покращує зовнішній вигляд [[скульптури]], ажурною або кованих грат каміна, карбованого рельєфу або [[художнього литва]], а й захищають твір, створені в будь-якій техніці, від дії зовнішнього середовища, продовжує їхній вік. Відомо чимало рецептів нанесення найтонших захисних покриттів різного кольору, що мають свою технологію. Вибір того чи іншого виду декоративної обробки металевого [[скульптурного]] вироби диктується якостями самого металу, а також призначенням того чи іншого виробу. <br /> <br /> =Корисні посилання=<br /> <br /> [http://vasilkrmk.dnepredu.com/uk/site/index.html]/Васильківський районний методичний кабінет</div>

Ромашина Лариса http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%91%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=836834 2015-03-31T12:32:17Z

<p>Ромашина Лариса: </p> <hr /> <div>=Прізвище, імя, побатькові=<br /> <br /> Бондар Валентина Василівна<br /> <br /> =Фото=<br /> <br /> [[Файл:Bondar.jpg]]<br /> <br /> =Місце роботи=<br /> <br /> Шевченківський НВК<br /> <br /> =Посада=<br /> <br /> Вчитель початкових класів<br /> <br /> =Педагогічне кредо=<br /> <br /> &quot;Навчити учнів не лише дивитися, а й бачити, не лише знати, а й розуміти&quot;<br /> <br /> =Електрона пошта=<br /> <br /> valentinabondar71@gmail.com<br /> <br /> =Мій сайт=<br /> <br /> [http://valentinabondar.ucoz.ua/]<br /> <br /> =Мій блог=<br /> <br /> [http://valentinabondar71.blogspot.com/]<br /> <br /> =Вікі стаття=<br /> <br /> [[З чого виготовляють скульптури?]]<br /> Важливий і складний питання вибору матеріалу для скульптури, зв'язок матеріалу зі змістом та формою, допустимість перекладу одного і того ж твору в різні матеріали. Створюючи скульптурний твір, майстер мислить його в певному матеріалі. <br /> За великим рахунком скульптури можна робити з чого завгодно. Класична скульптура - мармурова скульптура. Саме цей чудовий матеріал - розкішний зовні і зручний в обробці - використовували художники античності і Відродження. Але часи змінюються, і на початку ХХ століття скульптори взялися висікати свої творіння переважно з граніту. Справа не в тому, що світові запаси мармуру вичерпалися. Просто цей камінь не виносить сучасної екології і під впливом навколишнього середовища неухильно руйнується. Сучасна міська та паркова скульптура найчастіше висічена з граніту або ж відлита з металу - в основному бронзи або інших стійких до корозії сплавів. Для російсько-радянських парків традиційні дерев'яні скульптури на чолі з національним символом - клишоногим ведмедиком. Скульптура благородна, стационарна. [[Художнє лиття скульптур за моделями у земляні форми. Це найпростіший спосіб отримання виливків скульптур.]] Шаблон [[скульптури]] може бути виготовлений з будь-якого матеріалу - пластиліну, гіпсу (найбільш прийнятні і зручні матеріали), з дерева, пластмаси, металу. Моделлю може служити і сама [[скульптура]]; якщо потрібно зробити таку ж (відновити її первісний вигляд), то пластиліном нарощують на реставрується або відновлюваної скульптурі відсутні частини по початковому зразку. <br /> Матеріали для виготовлення моделей [[скульптур]]: <br /> 1. Пластилін, гіпс, пластик, дерево. <br /> 2. Віск, парафін, стеарин; технічний желатин, столярний клей. <br /> 3. Полістирол (пінопласт) - пористий пластик. <br /> Для отримання кількох однакових моделей [[скульптури]] з воску застосовують еластичну форму. З метою тиражування воскових моделей для відливання однакових [[скульптур]] або деталей художніх творів, наприклад литих прикрас для художньої огорожі, виготовляють гумову прес-форму. [[Скульптурні]] твори з металу - кольорового, чорного або дорогоцінного як завершення всього процесу виготовлення обов'язково потребують декоративній обробці. Причому вона не тільки покращує зовнішній вигляд [[скульптури]], ажурною або кованих грат каміна, карбованого рельєфу або [[художнього литва]], а й захищають твір, створені в будь-якій техніці, від дії зовнішнього середовища, продовжує їхній вік. Відомо чимало рецептів нанесення найтонших захисних покриттів різного кольору, що мають свою технологію. Вибір того чи іншого виду декоративної обробки металевого [[скульптурного]] вироби диктується якостями самого металу, а також призначенням того чи іншого виробу. <br /> <br /> =Корисні посилання=<br /> <br /> [http://vasilkrmk.dnepredu.com/uk/site/index.html]/Васильківський районний методичний кабінет</div>

Ромашина Лариса http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A7%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BA_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=826983 2015-03-23T05:45:31Z

<p>Ромашина Лариса: Створена сторінка: =Прізвище, імя, побатькові= =Фото= =Місце роботи= =Посада= =Педагогічне кредо= =Електрон...</p> <hr /> <div>=Прізвище, імя, побатькові=<br /> <br /> =Фото=<br /> <br /> =Місце роботи=<br /> <br /> =Посада=<br /> <br /> =Педагогічне кредо=<br /> <br /> =Електрона пошта=<br /> <br /> =Мій сайт=<br /> <br /> =Мій блог=<br /> <br /> =Вікі стаття=<br /> <br /> =Корисні посилання=</div>

Ромашина Лариса http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9B%D1%96%D0%B4%D1%96%D1%8F_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=826982 2015-03-23T05:45:18Z

<p>Ромашина Лариса: Створена сторінка: =Прізвище, імя, побатькові= =Фото= =Місце роботи= =Посада= =Педагогічне кредо= =Електрон...</p> <hr /> <div>=Прізвище, імя, побатькові=<br /> <br /> =Фото=<br /> <br /> =Місце роботи=<br /> <br /> =Посада=<br /> <br /> =Педагогічне кредо=<br /> <br /> =Електрона пошта=<br /> <br /> =Мій сайт=<br /> <br /> =Мій блог=<br /> <br /> =Вікі стаття=<br /> <br /> =Корисні посилання=</div>

Ромашина Лариса http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=826981 2015-03-23T05:45:06Z

<p>Ромашина Лариса: Створена сторінка: =Прізвище, імя, побатькові= =Фото= =Місце роботи= =Посада= =Педагогічне кредо= =Електрон...</p> <hr /> <div>=Прізвище, імя, побатькові=<br /> <br /> =Фото=<br /> <br /> =Місце роботи=<br /> <br /> =Посада=<br /> <br /> =Педагогічне кредо=<br /> <br /> =Електрона пошта=<br /> <br /> =Мій сайт=<br /> <br /> =Мій блог=<br /> <br /> =Вікі стаття=<br /> <br /> =Корисні посилання=</div>

Ромашина Лариса http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A2%D0%B5%D1%82%D1%8F%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=826980 2015-03-23T05:44:53Z

<p>Ромашина Лариса: Створена сторінка: =Прізвище, імя, побатькові= =Фото= =Місце роботи= =Посада= =Педагогічне кредо= =Електрон...</p> <hr /> <div>=Прізвище, імя, побатькові=<br /> <br /> =Фото=<br /> <br /> =Місце роботи=<br /> <br /> =Посада=<br /> <br /> =Педагогічне кредо=<br /> <br /> =Електрона пошта=<br /> <br /> =Мій сайт=<br /> <br /> =Мій блог=<br /> <br /> =Вікі стаття=<br /> <br /> =Корисні посилання=</div>

Ромашина Лариса