Iteach WIKI - Внесок користувача [uk]

Портфоліо Папенко Наталії з теми "Вершник без голови"

2012-08-23T07:24:55Z

Папенко Наталія Миколаївна: /* Повний План вивчення теми */

=Назва проекту=
'''''Вершник без голови'''''

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Біологія та хімія, основи здоров'я, медицина

=Навчальна тема (як записано в програмі)=
Тема 1. Неклітинні форми життя.
Віруси, їхній хімічний склад, будова, життєві цикли. Роль в природі й житті людини.
Профілактика ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших вірусних захворювань людини. Пріони.

=Вік учнів, клас=
16 років, 10 клас

=Стислий опис=
Навчальний проект з біології для учнів 10 класу з теми «Неклітинні форми життя. ВІЛ/СНІД. Учні об’єднуються у групи, збирають інформацію з різних джерел, зустрічаються з лікарями, проводять анкетування учнів, батьків, жителів мікрорайону щодо проблеми ВІЛ/СНІДУ. Опрацьовують місцеві періодичні видання, розглядають дане питання не лише з точки зору науки, а й як глобальну соціал у проблему. Учні користуються електронними таблицями для опитування, організації й оцінки результатів дослідження для створення буклетів профілактики захворювання, шляхів передачі , ВІЛ/Сніду, поведінки в соціумі з метою уникнення стигми . Учні готують і представляють свої висновки і рекомендації для місцевої громади, громадських організацій та інших зацікавлених сторін. Наприкінці кожної публічної презентації учні збирають дані щодо реакції громадськості щодо даних і збирають ідеї про те, як зменшити поширення ВІЛ-інфекції та негативне відношення людей до даної проблеми. Ці рекомендації зведені в єдиний інформаційний бюлетень і вікі-сайт для поширення їх серед більш широкої аудиторії.

= Повний План вивчення теми =
[https://docs.google.com/open?id=0ByGvQPU4a8L4N0JrM2dlNEJTbjA План вивчення теми]

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=
*учні пояснюють гіпотези походження неклітинних форм життя;
*наводить приклади захворювань людини, що спричинені вірусами і пріонами;
*характеризують хімічний склад, будову та життєвий цикл вірусів, білки та нуклеїнові кислоти, які входять до складу вірусів, пріонів;
*наводять механізми проникнення вірусів у клітини людини, тварин, рослин, бактерій;
*обґрунтовують способи боротьби з вірусними захворюваннями, заходи профілактики вірусних захворювань людини, зокрема ВІЛ-інфекції/СНІДу, шляхи розповсюдження вірусних захворювань людини;
*застосовують знання про процеси життєдіяльності вірусів для профілактики вірусних захворювань людини;
*роблять висновки що віруси – неклітинні форми життя, обов’язкові внутрішньоклітинні паразити.
*набувають уміння користуватися комп’ютерними мережами і працювати з комп'ютерними системами різного призначення; застосовувати комп’ютерні засоби у проектній діяльності, користуватися засобами проектної діяльності;
*обґрунтовано обирають в проектній діяльності аналоги і прототипи;
*визначають умови реалізації проектного задуму;
*демонструють можливості ефективної співпраці в групі з метою виконання спільних завдань.
Результати дослідження учні представляють у вигляді презентацій, публікацій, вікі-статей, блогів.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Перед початком проекту проводиться мозкова атака з метою виявлення навчальних потреб учнів і постановки тематичних питань у проекті. Учитель проводить бесіду з використанням форми [https://docs.google.com/open?id=0ByGvQPU4a8L4eEVJN3VEekNBUnc Асоціативний кущ], які вмотивують учнів до участі у проекті.
За результатами опитування та анкетування вчитель формує пакет завдань для кожної робочої групи з урахування індивідуального підходу.
На початку виконання практичної частини проекту учні об’єднуються у три робочі групи «Дослідники», «Фізіологи», «Консультанти». Учасники кожної з груп отримують список питань, які необхідно опрацювати, знайти відповіді.
Група «Дослідників» працює над питаннями з’ясування будови вірусів, зокрема ВІЛ та шляхи передачі, займаються пошуком інформації в Інтернеті, створюють опитувальник для батьків та презентацію «ВІЛ та СНІД». Учні керуються контрольним списком презентації ходу результатів [https://docs.google.com/open?id=0ByGvQPU4a8L4MXVnUk5jS1VVYzA Оцінка презентації ходу та результатів роботи]
Група «Фізіологи» опрацьовує питання захисних функцій організму та подають його у вигляді Вікі-статті "Захисний екран організму".
Учасники групи «Консультанти» опрацьовують матеріал Інтернету про нові досягнення медицини з питань профілактики та лікування ВІЛ/СНІДу і подають його у вигляді блогу. Протягом роботи учні груп пишуть відгук на Вікі-статтю однокласників [https://docs.google.com/open?id=0ByGvQPU4a8L4Yk5SV3BzeEpNQ1E Форма відгуку на вікі-статтю].
Оцінювання відбувається упродовж усієї навчальної теми, щоб перевірити мислення учнів та їх міркування. З-Х-Д- схеми та асоціативний кущ допомагають відслідковувати індивідуальні навчальні потреби учнів.
Виконуючи дослідження, учні самостійно розподіляють роль один одного у спільній роботі, навантаження, висувають гіпотези, формулюють висновки. З метою забезпечення спільної роботи, обміну інформацією та власними міркуваннями стосовно питань, учні використовують засоби електронної пошти, миттєвих повідомлень, Skype.
По закінченню проекту учні підбивають підсумки чи вдалося їм досягти поставленої перед собою мети на початку проекту. Завершують таблицю «ЗХД».

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=
Перш, ніж почати проектну діяльність з учнями, учитель демонструє свою [https://docs.google.com/open?id=0ByGvQPU4a8L4TER3NmJmMWJYT3M презентацію], що пояснює переваги навчання за методом проектів.

Перед початком проекту проводиться мозкова атака з метою виявлення навчальних потреб учнів і постановки тематичних питань у проекті. Учитель проводить бесіду з використанням Асоціативного куща, які вмотивують учнів до участі у проекті.
За результатами опитування та анкетування вчитель формує пакет завдань для кожної робочої групи з урахування індивідуального підходу.
На початку виконання практичної частини проекту учні об’єднуються у три робочі групи «Дослідники», «Фізіологи», «Консультанти». Учасники кожної з груп отримують список питань, які необхідно опрацювати, знайти відповіді.
Група «Дослідники» працює над питаннями з’ясування будови вірусів, зокрема ВІЛ та шляхи передачі, займаються пошуком інформації в Інтернеті, створюють опитувальник [https://docs.google.com/spreadsheet/viewform?formkey=dGlQNFpOMHB1Qnp0bnFwZms3MWhZdXc6MQ опитувальник] для батьків та презентує свою роботу у вигляді [https://docs.google.com/open?id=0ByGvQPU4a8L4VXU3aUZEYXhMc1k презентації «ВІЛ та СНІД»]. Учні керуються контрольним списком презентації ходу результатів
Група «Фізіологи» опрацьовує питання захисних функцій організму та подають його у вигляді Вікі-статті "Захисний екран організму" [[Учнівська вікі-стаття "Захисний екран організму"]] .
Учасники групи «Консультанти» опрацьовують матеріал Інтернету про нові досягнення медицини з питань профілактики та лікування ВІЛ/СНІДу і подають його у вигляді блогу [http://vilsnid.blogspot.com/ Учнівський блог] .
Оцінювання відбувається упродовж усієї навчальної теми, щоб перевірити мислення учнів та їх міркування. З-Х-Д- схеми та асоціативний кущ допомагають відслідковувати індивідуальні навчальні потреби учнів.
Виконуючи дослідження, учні самостійно розподіляють роль один одного у спільній роботі, навантаження, висувають гіпотези, формулюють висновки. З метою забезпечення спільної роботи, обміну інформацією та власними міркуваннями стосовно питань, учні використовують засоби електронної пошти, миттєвих повідомлень, Skype.
По закінченню проекту учні підбивають підсумки чи вдалося їм досягти поставленої перед собою мети на початку проекту. Завершують таблицю «ЗХД»

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Наталія Папенко

==Фах, навчальний предмет==
Учитель біології, біологія

== Навчальний заклад==
Конотопська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 імені Григорія Гуляницького

==Місто\село, район, область==
м.Конотоп, обл.Сумська

==Контактні дані==
papenko2012@gmail.com

=Відомості про тренінг=
==Дати проведення тренінгу==
20.08-26.08.2012

==Місце провведення тренінгу==
КЗОШ №7

==Тренери==
[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія:Банк проектів]]
Ніколаєнко С.П., Герасименко Н.В.

Учнівська вікі-стаття "Захисний екран організму"

2012-08-22T14:12:49Z

Папенко Наталія Миколаївна: /* Результати дослідження */

==Назва проекту==
Вершник без голови

==Автори проекту==
Пивоваров Всеволод, Кисла Аліса, Ковшар Антоній, Ступак Тетяна

==Тема дослідження==
Імунна система організму людини

==Проблема дослідження==
Вивчення недосконалості механізмів захисту організму людини

==Гіпотеза дослідження==
Імунна система людини -досконалий механізм чи збіг випадкових обставин

==Мета дослідження==
Проаналізували захисні можливості організму людини та механізми їх дії

==Результати дослідження==
Іму́нна систе́ма — сукупність органів, тканин, клітин, які забезпечують захист організму; система організму, яка контролює сталість клітинного і гуморального складу організму. Знищенню імунною системою підлягає генетично чужорідне (все, що генетично не запрограмоване в даному організмі; до чужорідного відносяться клітини іншого організму, пошкоджені клітини власного організму, мікробні клітини, молекули, до яких утворюються антитіла), і «генетично своє», яке стає старим, або представляють клітини або білки початкових етапів ембріонального розвитку людини
Імунна система багатокомпонентна, але працює як єдине ціле. Вона обіймає численні еволюційні старі, вузькоспеціалізовані компоненти й еволюційно нові, такі, що визначають високу специфічність імунних реакцій. Усі ці компоненти працюють у тісному взаємозв'язку, і, що особливо важливо, кожен неспецифічний компонент за рахунок зв'язків системи функціонує як специфічний.
До складу імунної системи входять:
#Органи і тканини імунної системи:
##центральні (кістковий мозок і тимус)
##периферичні (селезінка, лімфатичні вузли та інші накопичення лімфоїдних тканин)
#Клітини імунної системи:
##[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%B9%D0%BA%D0%BE%D1%86%D0%B8%D1%82%D0%B8 лейкоцити] (спеціальні клітини імунної системи):
##лімфоцити (Т-лімфоцити, В-лімфоцити, Нормальні кіллери)
##фагоцити (макрофаги, еозинофіли, нейтрофіли, базофіли, дендритні клітини, мікроглії, купферовські клітини)
##допоміжні клітини (тучні клітини, тромбоцити)

'''Дві сторони імунної системи'''
{|border=2
|'''Вроджена імунна система'''
|'''Набута імунна система'''
|-
|
* Реакція неспецифічна
* Зіткнення з інфекцією призводить до негайної максимальної реакції
* Клітинні і гуморальні ланки
* Не має імунологічної пам'ятi
* Виявляється практично у всіх форм життя
|
*Специфічна реакція, прив'язана до чужорідного антигену
*Між контактом з інфекцією і максимальним відповіддю латентний період
*Клітинні і гуморальні ланки
*Зіткнення з чужорідним агентом призводить до імунологічної пам'яті
*Виявлено тільки у деяких організмів
|}
Лімфоцити
Клітини імунної системи, на які покладені ключові функції щодо здійснення набутого імунітету, відносяться до лімфоцитів, які є підтипом лейкоцитів. Велика частина лімфоцитів відповідає за специфічний набутий імунітет, оскільки можуть розпізнавати збудників інфекції всередині або поза клітинами, в тканинах або в крові.
Основними типами лімфоцитів є B-лімфоцити та T-лімфоцити, які відбуваються з плюріпотентних гемопоетичних стовбурових клітин; у дорослої людини вони утворюються в кістковому мозку, а T-лімфоцити додатково проходять частина етапів диференціювання в тимусі. B-клітини відповідають за гуморальну ланку набутого імунітету, тобто виробляють антитіло, в той час як T-клітини є основу клітинної ланки специфічної імунної відповіді.
На етапі розвитку лімфоцити проходять відбір: залишаються тільки значимі з точки зору захисту організму, а також ті, які не несуть загрози власних тканин організму. Паралельно з цим процесом лімфоцити поділяються на групи, здатні виконувати ту чи іншу функцію захисту. Існують різні види лімфоцитів. Зокрема, за морфологічними ознаками їх поділяють на малі лімфоцити та великі гранулярні лімфоцити (ВГЛ). За структурою зовнішніх рецепторів серед лімфоцитів виділяють, зокрема, B-лімфоцити та T-лімфоцити.
Як B-, так і T-клітини несуть на своїй поверхні рецепторні молекули, які розпізнають специфічні мішені. Рецептори представляють із себе як би «дзеркальний відбиток» певної частини чужорідної молекули, здатний приєднуватися до неї. При цьому одна клітина може містити рецептори тільки для одного виду антигенів.
T-кілери розпізнають тільки антигени, які об'єднані з молекулами головного комплексу гістосумісності I класу, у той час як T-хелпери розпізнають тільки антигени, розташовані на поверхні клітин в поєднанні з молекулами головного комплексу гістосумісності II класу. Ця різниця у презентації антигену відображає різні ролі зазначених двох типів T-клітин. Іншим, менш поширеним підтипом T-клітин, є γδ T-клітини, які розпізнають незмінені антигени, не пов'язані з рецепторами головного комплексу гістосумісності[2].
На відміну від T-клітин, B-клітини не потребують обробки антигену та експресії його на поверхні клітини. Їх рецептори до антигену є фіксовані на поверхні B-клітини антитілоподібні білки. Кожна пройшла диференціювання лінія B-клітин експрессірует унікальне тільки для неї антитіло, і ніяке інше. Таким чином, повний набір антигенних рецепторів всіх B-клітин організму представляє все антитіла, які організм може виробляти. Функція B-лімфоцитів полягає насамперед у виробленні антитіл — гуморального субстрату специфічного імунітету —, дія яких спрямована насамперед проти внеклеточно розташованих збудників.
Крім того, існують лімфоцити, не специфічно проявляють цитотоксичність — природні кілери.
T-кілери
Т-кілери являють собою підгрупу T-клітин, функцією яких є руйнування власних клітин організму, інфікованих вірусами або іншими патогенними внутрішньоклітинними мікроорганізмами, або клітин, які пошкоджені або невірно функціонують (наприклад, пухлинні клітини). Як і B-клітини, кожна конкретна лінія T-клітин розпізнає тільки один антиген. T-кілери активуються при з'єднанні своїм T-клітинним рецептором (ТКР) зі специфічним антигеном в комплексі з рецептором головного комплексу гістосумісності I класу іншої клітини. Розпізнавання цього комплексу рецептора гістосумісності з антигеном здійснюється за участю розташованого на поверхні T-клітини допоміжного рецептора CD8.
T-хелпери
Т-хелпери регулюють реакції як вродженого, так і набутого імунітету, і дозволяють визначати тип відповіді, який організм зробить на конкретний чужорідний матеріал. Ці клітини не виявляють цитотоксичності та не беруть участь у знищенні інфікованих клітин або безпосередньо збудників. Замість цього, вони керують імунною відповіддю, спрямовуючи інші клітини на виконання цих завдань.
Гамма-дельта T-клітини
5-10 % T-клітин несуть на своїй поверхні ТКРгамма-дельта та позначаються як γδ T-клітини.
B-лімфоцити та антитіла
В-клітини становлять 5-15 % циркулюючих лімфоцитів та характеризуються поверхневими імуноглобулінами, вбудованими в клітинну мембрану та виконують функцію специфічного антигенного рецептора. Цей рецептор, специфічний лише для певного антигену, називається антитілом. Антиген, зв'язуючись з відповідним антитілом на поверхні В-клітини, індукує проліферацію та диференціювання В-клітини до плазматичних клітин та клітин пам'яті, специфічність яких така ж, як і специфічність вихідної В-клітини. Плазматичні клітини секретують велику кількість антитіл у вигляді розчинних молекул, які розпізнають вихідний антиген. Секретуються антитіла мають ту ж специфічність, що та відповідний В-клітинний рецептор

==Висновки==
Отже, захисні механізми організму складні та різноманітні, містять багаторівневу систему захисту, проте недосконала, так як дозволяє вірусам себе обманути.

==Корисні ресурси==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0 Вільна енциклопедія]
[http://www.mzz.com.ua/imunna-sistema-odna-z-najjvazhlivishikh-sistem-lyudskogo-organizmu.html Молодь за здоров'я]

Портфоліо Папенко Наталії з теми "Вершник без голови"

2012-08-22T14:07:12Z

Папенко Наталія Миколаївна: /* Діяльність учнів (скопіювати з Плану) */

=Назва проекту=
'''''Вершник без голови'''''

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Біологія та хімія, основи здоров'я, медицина

=Навчальна тема (як записано в програмі)=
Тема 1. Неклітинні форми життя.
Віруси, їхній хімічний склад, будова, життєві цикли. Роль в природі й житті людини.
Профілактика ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших вірусних захворювань людини. Пріони.

=Вік учнів, клас=
16 років, 10 клас

=Стислий опис=
Навчальний проект з біології для учнів 10 класу з теми «Неклітинні форми життя. ВІЛ/СНІД. Учні об’єднуються у групи, збирають інформацію з різних джерел, зустрічаються з лікарями, проводять анкетування учнів, батьків, жителів мікрорайону щодо проблеми ВІЛ/СНІДУ. Опрацьовують місцеві періодичні видання, розглядають дане питання не лише з точки зору науки, а й як глобальну соціал у проблему. Учні користуються електронними таблицями для опитування, організації й оцінки результатів дослідження для створення буклетів профілактики захворювання, шляхів передачі , ВІЛ/Сніду, поведінки в соціумі з метою уникнення стигми . Учні готують і представляють свої висновки і рекомендації для місцевої громади, громадських організацій та інших зацікавлених сторін. Наприкінці кожної публічної презентації учні збирають дані щодо реакції громадськості щодо даних і збирають ідеї про те, як зменшити поширення ВІЛ-інфекції та негативне відношення людей до даної проблеми. Ці рекомендації зведені в єдиний інформаційний бюлетень і вікі-сайт для поширення їх серед більш широкої аудиторії.

= Повний План вивчення теми =

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=
*учні пояснюють гіпотези походження неклітинних форм життя;
*наводить приклади захворювань людини, що спричинені вірусами і пріонами;
*характеризують хімічний склад, будову та життєвий цикл вірусів, білки та нуклеїнові кислоти, які входять до складу вірусів, пріонів;
*наводять механізми проникнення вірусів у клітини людини, тварин, рослин, бактерій;
*обґрунтовують способи боротьби з вірусними захворюваннями, заходи профілактики вірусних захворювань людини, зокрема ВІЛ-інфекції/СНІДу, шляхи розповсюдження вірусних захворювань людини;
*застосовують знання про процеси життєдіяльності вірусів для профілактики вірусних захворювань людини;
*роблять висновки що віруси – неклітинні форми життя, обов’язкові внутрішньоклітинні паразити.
*набувають уміння користуватися комп’ютерними мережами і працювати з комп'ютерними системами різного призначення; застосовувати комп’ютерні засоби у проектній діяльності, користуватися засобами проектної діяльності;
*обґрунтовано обирають в проектній діяльності аналоги і прототипи;
*визначають умови реалізації проектного задуму;
*демонструють можливості ефективної співпраці в групі з метою виконання спільних завдань.
Результати дослідження учні представляють у вигляді презентацій, публікацій, вікі-статей, блогів.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Перед початком проекту проводиться мозкова атака з метою виявлення навчальних потреб учнів і постановки тематичних питань у проекті. Учитель проводить бесіду з використанням форми [https://docs.google.com/open?id=0ByGvQPU4a8L4eEVJN3VEekNBUnc Асоціативний кущ], які вмотивують учнів до участі у проекті.
За результатами опитування та анкетування вчитель формує пакет завдань для кожної робочої групи з урахування індивідуального підходу.
На початку виконання практичної частини проекту учні об’єднуються у три робочі групи «Дослідники», «Фізіологи», «Консультанти». Учасники кожної з груп отримують список питань, які необхідно опрацювати, знайти відповіді.
Група «Дослідників» працює над питаннями з’ясування будови вірусів, зокрема ВІЛ та шляхи передачі, займаються пошуком інформації в Інтернеті, створюють опитувальник для батьків та презентацію «ВІЛ та СНІД». Учні керуються контрольним списком презентації ходу результатів [https://docs.google.com/open?id=0ByGvQPU4a8L4MXVnUk5jS1VVYzA Оцінка презентації ходу та результатів роботи]
Група «Фізіологи» опрацьовує питання захисних функцій організму та подають його у вигляді Вікі-статті "Захисний екран організму".
Учасники групи «Консультанти» опрацьовують матеріал Інтернету про нові досягнення медицини з питань профілактики та лікування ВІЛ/СНІДу і подають його у вигляді блогу. Протягом роботи учні груп пишуть відгук на Вікі-статтю однокласників [https://docs.google.com/open?id=0ByGvQPU4a8L4Yk5SV3BzeEpNQ1E Форма відгуку на вікі-статтю].
Оцінювання відбувається упродовж усієї навчальної теми, щоб перевірити мислення учнів та їх міркування. З-Х-Д- схеми та асоціативний кущ допомагають відслідковувати індивідуальні навчальні потреби учнів.
Виконуючи дослідження, учні самостійно розподіляють роль один одного у спільній роботі, навантаження, висувають гіпотези, формулюють висновки. З метою забезпечення спільної роботи, обміну інформацією та власними міркуваннями стосовно питань, учні використовують засоби електронної пошти, миттєвих повідомлень, Skype.
По закінченню проекту учні підбивають підсумки чи вдалося їм досягти поставленої перед собою мети на початку проекту. Завершують таблицю «ЗХД».

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=
Перш, ніж почати проектну діяльність з учнями, учитель демонструє свою [https://docs.google.com/open?id=0ByGvQPU4a8L4TER3NmJmMWJYT3M презентацію], що пояснює переваги навчання за методом проектів.

Перед початком проекту проводиться мозкова атака з метою виявлення навчальних потреб учнів і постановки тематичних питань у проекті. Учитель проводить бесіду з використанням Асоціативного куща, які вмотивують учнів до участі у проекті.
За результатами опитування та анкетування вчитель формує пакет завдань для кожної робочої групи з урахування індивідуального підходу.
На початку виконання практичної частини проекту учні об’єднуються у три робочі групи «Дослідники», «Фізіологи», «Консультанти». Учасники кожної з груп отримують список питань, які необхідно опрацювати, знайти відповіді.
Група «Дослідники» працює над питаннями з’ясування будови вірусів, зокрема ВІЛ та шляхи передачі, займаються пошуком інформації в Інтернеті, створюють опитувальник [https://docs.google.com/spreadsheet/viewform?formkey=dGlQNFpOMHB1Qnp0bnFwZms3MWhZdXc6MQ опитувальник] для батьків та презентує свою роботу у вигляді [https://docs.google.com/open?id=0ByGvQPU4a8L4VXU3aUZEYXhMc1k презентації «ВІЛ та СНІД»]. Учні керуються контрольним списком презентації ходу результатів
Група «Фізіологи» опрацьовує питання захисних функцій організму та подають його у вигляді Вікі-статті "Захисний екран організму" [[Учнівська вікі-стаття "Захисний екран організму"]] .
Учасники групи «Консультанти» опрацьовують матеріал Інтернету про нові досягнення медицини з питань профілактики та лікування ВІЛ/СНІДу і подають його у вигляді блогу [http://vilsnid.blogspot.com/ Учнівський блог] .
Оцінювання відбувається упродовж усієї навчальної теми, щоб перевірити мислення учнів та їх міркування. З-Х-Д- схеми та асоціативний кущ допомагають відслідковувати індивідуальні навчальні потреби учнів.
Виконуючи дослідження, учні самостійно розподіляють роль один одного у спільній роботі, навантаження, висувають гіпотези, формулюють висновки. З метою забезпечення спільної роботи, обміну інформацією та власними міркуваннями стосовно питань, учні використовують засоби електронної пошти, миттєвих повідомлень, Skype.
По закінченню проекту учні підбивають підсумки чи вдалося їм досягти поставленої перед собою мети на початку проекту. Завершують таблицю «ЗХД»

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Наталія Папенко

==Фах, навчальний предмет==
Учитель біології, біологія

== Навчальний заклад==
Конотопська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 імені Григорія Гуляницького

==Місто\село, район, область==
м.Конотоп, обл.Сумська

==Контактні дані==
papenko2012@gmail.com

=Відомості про тренінг=
==Дати проведення тренінгу==
20.08-26.08.2012

==Місце провведення тренінгу==
КЗОШ №7

==Тренери==
[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія:Банк проектів]]
Ніколаєнко С.П., Герасименко Н.В.

Портфоліо Папенко Наталії з теми "Вершник без голови"

2012-08-22T14:02:06Z

Папенко Наталія Миколаївна: /* Діяльність учнів (скопіювати з Плану) */

=Назва проекту=
'''''Вершник без голови'''''

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Біологія та хімія, основи здоров'я, медицина

=Навчальна тема (як записано в програмі)=
Тема 1. Неклітинні форми життя.
Віруси, їхній хімічний склад, будова, життєві цикли. Роль в природі й житті людини.
Профілактика ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших вірусних захворювань людини. Пріони.

=Вік учнів, клас=
16 років, 10 клас

=Стислий опис=
Навчальний проект з біології для учнів 10 класу з теми «Неклітинні форми життя. ВІЛ/СНІД. Учні об’єднуються у групи, збирають інформацію з різних джерел, зустрічаються з лікарями, проводять анкетування учнів, батьків, жителів мікрорайону щодо проблеми ВІЛ/СНІДУ. Опрацьовують місцеві періодичні видання, розглядають дане питання не лише з точки зору науки, а й як глобальну соціал у проблему. Учні користуються електронними таблицями для опитування, організації й оцінки результатів дослідження для створення буклетів профілактики захворювання, шляхів передачі , ВІЛ/Сніду, поведінки в соціумі з метою уникнення стигми . Учні готують і представляють свої висновки і рекомендації для місцевої громади, громадських організацій та інших зацікавлених сторін. Наприкінці кожної публічної презентації учні збирають дані щодо реакції громадськості щодо даних і збирають ідеї про те, як зменшити поширення ВІЛ-інфекції та негативне відношення людей до даної проблеми. Ці рекомендації зведені в єдиний інформаційний бюлетень і вікі-сайт для поширення їх серед більш широкої аудиторії.

= Повний План вивчення теми =

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=
*учні пояснюють гіпотези походження неклітинних форм життя;
*наводить приклади захворювань людини, що спричинені вірусами і пріонами;
*характеризують хімічний склад, будову та життєвий цикл вірусів, білки та нуклеїнові кислоти, які входять до складу вірусів, пріонів;
*наводять механізми проникнення вірусів у клітини людини, тварин, рослин, бактерій;
*обґрунтовують способи боротьби з вірусними захворюваннями, заходи профілактики вірусних захворювань людини, зокрема ВІЛ-інфекції/СНІДу, шляхи розповсюдження вірусних захворювань людини;
*застосовують знання про процеси життєдіяльності вірусів для профілактики вірусних захворювань людини;
*роблять висновки що віруси – неклітинні форми життя, обов’язкові внутрішньоклітинні паразити.
*набувають уміння користуватися комп’ютерними мережами і працювати з комп'ютерними системами різного призначення; застосовувати комп’ютерні засоби у проектній діяльності, користуватися засобами проектної діяльності;
*обґрунтовано обирають в проектній діяльності аналоги і прототипи;
*визначають умови реалізації проектного задуму;
*демонструють можливості ефективної співпраці в групі з метою виконання спільних завдань.
Результати дослідження учні представляють у вигляді презентацій, публікацій, вікі-статей, блогів.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Перед початком проекту проводиться мозкова атака з метою виявлення навчальних потреб учнів і постановки тематичних питань у проекті. Учитель проводить бесіду з використанням форми [https://docs.google.com/open?id=0ByGvQPU4a8L4eEVJN3VEekNBUnc Асоціативний кущ], які вмотивують учнів до участі у проекті.
За результатами опитування та анкетування вчитель формує пакет завдань для кожної робочої групи з урахування індивідуального підходу.
На початку виконання практичної частини проекту учні об’єднуються у три робочі групи «Дослідники», «Фізіологи», «Консультанти». Учасники кожної з груп отримують список питань, які необхідно опрацювати, знайти відповіді.
Група «Дослідників» працює над питаннями з’ясування будови вірусів, зокрема ВІЛ та шляхи передачі, займаються пошуком інформації в Інтернеті, створюють опитувальник для батьків та презентацію «ВІЛ та СНІД». Учні керуються контрольним списком презентації ходу результатів [https://docs.google.com/open?id=0ByGvQPU4a8L4MXVnUk5jS1VVYzA Оцінка презентації ходу та результатів роботи]
Група «Фізіологи» опрацьовує питання захисних функцій організму та подають його у вигляді Вікі-статті "Захисний екран організму".
Учасники групи «Консультанти» опрацьовують матеріал Інтернету про нові досягнення медицини з питань профілактики та лікування ВІЛ/СНІДу і подають його у вигляді блогу. Протягом роботи учні груп пишуть відгук на Вікі-статтю однокласників [https://docs.google.com/open?id=0ByGvQPU4a8L4Yk5SV3BzeEpNQ1E Форма відгуку на вікі-статтю].
Оцінювання відбувається упродовж усієї навчальної теми, щоб перевірити мислення учнів та їх міркування. З-Х-Д- схеми та асоціативний кущ допомагають відслідковувати індивідуальні навчальні потреби учнів.
Виконуючи дослідження, учні самостійно розподіляють роль один одного у спільній роботі, навантаження, висувають гіпотези, формулюють висновки. З метою забезпечення спільної роботи, обміну інформацією та власними міркуваннями стосовно питань, учні використовують засоби електронної пошти, миттєвих повідомлень, Skype.
По закінченню проекту учні підбивають підсумки чи вдалося їм досягти поставленої перед собою мети на початку проекту. Завершують таблицю «ЗХД».

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=
Перед початком проекту проводиться мозкова атака з метою виявлення навчальних потреб учнів і постановки тематичних питань у проекті. Учитель проводить бесіду з використанням Асоціативного куща, які вмотивують учнів до участі у проекті.
За результатами опитування та анкетування вчитель формує пакет завдань для кожної робочої групи з урахування індивідуального підходу.
На початку виконання практичної частини проекту учні об’єднуються у три робочі групи «Дослідники», «Фізіологи», «Консультанти». Учасники кожної з груп отримують список питань, які необхідно опрацювати, знайти відповіді.
Група «Дослідники» працює над питаннями з’ясування будови вірусів, зокрема ВІЛ та шляхи передачі, займаються пошуком інформації в Інтернеті, створюють опитувальник [https://docs.google.com/spreadsheet/viewform?formkey=dGlQNFpOMHB1Qnp0bnFwZms3MWhZdXc6MQ опитувальник] для батьків та презентує свою роботу у вигляді [https://docs.google.com/open?id=0ByGvQPU4a8L4VXU3aUZEYXhMc1k презентації «ВІЛ та СНІД»]. Учні керуються контрольним списком презентації ходу результатів
Група «Фізіологи» опрацьовує питання захисних функцій організму та подають його у вигляді Вікі-статті "Захисний екран організму" [[Учнівська вікі-стаття "Захисний екран організму"]] .
Учасники групи «Консультанти» опрацьовують матеріал Інтернету про нові досягнення медицини з питань профілактики та лікування ВІЛ/СНІДу і подають його у вигляді блогу [http://vilsnid.blogspot.com/ Учнівський блог] .
Оцінювання відбувається упродовж усієї навчальної теми, щоб перевірити мислення учнів та їх міркування. З-Х-Д- схеми та асоціативний кущ допомагають відслідковувати індивідуальні навчальні потреби учнів.
Виконуючи дослідження, учні самостійно розподіляють роль один одного у спільній роботі, навантаження, висувають гіпотези, формулюють висновки. З метою забезпечення спільної роботи, обміну інформацією та власними міркуваннями стосовно питань, учні використовують засоби електронної пошти, миттєвих повідомлень, Skype.
По закінченню проекту учні підбивають підсумки чи вдалося їм досягти поставленої перед собою мети на початку проекту. Завершують таблицю «ЗХД»

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Наталія Папенко

==Фах, навчальний предмет==
Учитель біології, біологія

== Навчальний заклад==
Конотопська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 імені Григорія Гуляницького

==Місто\село, район, область==
м.Конотоп, обл.Сумська

==Контактні дані==
papenko2012@gmail.com

=Відомості про тренінг=
==Дати проведення тренінгу==
20.08-26.08.2012

==Місце провведення тренінгу==
КЗОШ №7

==Тренери==
[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія:Банк проектів]]
Ніколаєнко С.П., Герасименко Н.В.

Портфоліо Папенко Наталії з теми "Вершник без голови"

2012-08-22T13:00:06Z

Папенко Наталія Миколаївна: /* Діяльність учнів (скопіювати з Плану) */

=Назва проекту=
'''''Вершник без голови'''''

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Біологія та хімія, основи здоров'я, медицина

=Навчальна тема (як записано в програмі)=
Тема 1. Неклітинні форми життя.
Віруси, їхній хімічний склад, будова, життєві цикли. Роль в природі й житті людини.
Профілактика ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших вірусних захворювань людини. Пріони.

=Вік учнів, клас=
16 років, 10 клас

=Стислий опис=
Навчальний проект з біології для учнів 10 класу з теми «Неклітинні форми життя. ВІЛ/СНІД. Учні об’єднуються у групи, збирають інформацію з різних джерел, зустрічаються з лікарями, проводять анкетування учнів, батьків, жителів мікрорайону щодо проблеми ВІЛ/СНІДУ. Опрацьовують місцеві періодичні видання, розглядають дане питання не лише з точки зору науки, а й як глобальну соціал у проблему. Учні користуються електронними таблицями для опитування, організації й оцінки результатів дослідження для створення буклетів профілактики захворювання, шляхів передачі , ВІЛ/Сніду, поведінки в соціумі з метою уникнення стигми . Учні готують і представляють свої висновки і рекомендації для місцевої громади, громадських організацій та інших зацікавлених сторін. Наприкінці кожної публічної презентації учні збирають дані щодо реакції громадськості щодо даних і збирають ідеї про те, як зменшити поширення ВІЛ-інфекції та негативне відношення людей до даної проблеми. Ці рекомендації зведені в єдиний інформаційний бюлетень і вікі-сайт для поширення їх серед більш широкої аудиторії.

= Повний План вивчення теми =

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=
*учні пояснюють гіпотези походження неклітинних форм життя;
*наводить приклади захворювань людини, що спричинені вірусами і пріонами;
*характеризують хімічний склад, будову та життєвий цикл вірусів, білки та нуклеїнові кислоти, які входять до складу вірусів, пріонів;
*наводять механізми проникнення вірусів у клітини людини, тварин, рослин, бактерій;
*обґрунтовують способи боротьби з вірусними захворюваннями, заходи профілактики вірусних захворювань людини, зокрема ВІЛ-інфекції/СНІДу, шляхи розповсюдження вірусних захворювань людини;
*застосовують знання про процеси життєдіяльності вірусів для профілактики вірусних захворювань людини;
*роблять висновки що віруси – неклітинні форми життя, обов’язкові внутрішньоклітинні паразити.
*набувають уміння користуватися комп’ютерними мережами і працювати з комп'ютерними системами різного призначення; застосовувати комп’ютерні засоби у проектній діяльності, користуватися засобами проектної діяльності;
*обґрунтовано обирають в проектній діяльності аналоги і прототипи;
*визначають умови реалізації проектного задуму;
*демонструють можливості ефективної співпраці в групі з метою виконання спільних завдань.
Результати дослідження учні представляють у вигляді презентацій, публікацій, вікі-статей, блогів.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Перед початком проекту проводиться мозкова атака з метою виявлення навчальних потреб учнів і постановки тематичних питань у проекті. Учитель проводить бесіду з використанням форми [https://docs.google.com/open?id=0ByGvQPU4a8L4eEVJN3VEekNBUnc Асоціативний кущ], які вмотивують учнів до участі у проекті.
За результатами опитування та анкетування вчитель формує пакет завдань для кожної робочої групи з урахування індивідуального підходу.
На початку виконання практичної частини проекту учні об’єднуються у три робочі групи «Дослідники», «Фізіологи», «Консультанти». Учасники кожної з груп отримують список питань, які необхідно опрацювати, знайти відповіді.
Група «Дослідників» працює над питаннями з’ясування будови вірусів, зокрема ВІЛ та шляхи передачі, займаються пошуком інформації в Інтернеті, створюють опитувальник для батьків та презентацію «ВІЛ та СНІД». Учні керуються контрольним списком презентації ходу результатів [https://docs.google.com/open?id=0ByGvQPU4a8L4MXVnUk5jS1VVYzA Оцінка презентації ходу та результатів роботи]
Група «Фізіологи» опрацьовує питання захисних функцій організму та подають його у вигляді Вікі-статті "Захисний екран організму".
Учасники групи «Консультанти» опрацьовують матеріал Інтернету про нові досягнення медицини з питань профілактики та лікування ВІЛ/СНІДу і подають його у вигляді блогу. Протягом роботи учні груп пишуть відгук на Вікі-статтю однокласників [https://docs.google.com/open?id=0ByGvQPU4a8L4Yk5SV3BzeEpNQ1E Форма відгуку на вікі-статтю].
Оцінювання відбувається упродовж усієї навчальної теми, щоб перевірити мислення учнів та їх міркування. З-Х-Д- схеми та асоціативний кущ допомагають відслідковувати індивідуальні навчальні потреби учнів.
Виконуючи дослідження, учні самостійно розподіляють роль один одного у спільній роботі, навантаження, висувають гіпотези, формулюють висновки. З метою забезпечення спільної роботи, обміну інформацією та власними міркуваннями стосовно питань, учні використовують засоби електронної пошти, миттєвих повідомлень, Skype.
По закінченню проекту учні підбивають підсумки чи вдалося їм досягти поставленої перед собою мети на початку проекту. Завершують таблицю «ЗХД».

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=
Перед початком проекту проводиться мозкова атака з метою виявлення навчальних потреб учнів і постановки тематичних питань у проекті. Учитель проводить бесіду з використанням Асоціативного куща, які вмотивують учнів до участі у проекті.
За результатами опитування та анкетування вчитель формує пакет завдань для кожної робочої групи з урахування індивідуального підходу.
На початку виконання практичної частини проекту учні об’єднуються у три робочі групи «Дослідники», «Фізіологи», «Консультанти». Учасники кожної з груп отримують список питань, які необхідно опрацювати, знайти відповіді.
Група «Дослідники» працює над питаннями з’ясування будови вірусів, зокрема ВІЛ та шляхи передачі, займаються пошуком інформації в Інтернеті, створюють опитувальник [https://docs.google.com/spreadsheet/viewform?formkey=dGlQNFpOMHB1Qnp0bnFwZms3MWhZdXc6MQ опитувальник] для батьків та презентує свою роботу у вигляді презентації «ВІЛ та СНІД». Учні керуються контрольним списком презентації ходу результатів
Група «Фізіологи» опрацьовує питання захисних функцій організму та подають його у вигляді Вікі-статті "Захисний екран організму" [[Учнівська вікі-стаття "Захисний екран організму"]] .
Учасники групи «Консультанти» опрацьовують матеріал Інтернету про нові досягнення медицини з питань профілактики та лікування ВІЛ/СНІДу і подають його у вигляді блогу [http://vilsnid.blogspot.com/ Учнівський блог] .
Оцінювання відбувається упродовж усієї навчальної теми, щоб перевірити мислення учнів та їх міркування. З-Х-Д- схеми та асоціативний кущ допомагають відслідковувати індивідуальні навчальні потреби учнів.
Виконуючи дослідження, учні самостійно розподіляють роль один одного у спільній роботі, навантаження, висувають гіпотези, формулюють висновки. З метою забезпечення спільної роботи, обміну інформацією та власними міркуваннями стосовно питань, учні використовують засоби електронної пошти, миттєвих повідомлень, Skype.
По закінченню проекту учні підбивають підсумки чи вдалося їм досягти поставленої перед собою мети на початку проекту. Завершують таблицю «ЗХД»

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Наталія Папенко

==Фах, навчальний предмет==
Учитель біології, біологія

== Навчальний заклад==
Конотопська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 імені Григорія Гуляницького

==Місто\село, район, область==
м.Конотоп, обл.Сумська

==Контактні дані==
papenko2012@gmail.com

=Відомості про тренінг=
==Дати проведення тренінгу==
20.08-26.08.2012

==Місце провведення тренінгу==
КЗОШ №7

==Тренери==
[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія:Банк проектів]]
Ніколаєнко С.П., Герасименко Н.В.

Портфоліо Папенко Наталії з теми "Вершник без голови"

2012-08-22T10:19:19Z

Папенко Наталія Миколаївна: /* Опис оцінювання (скопіювати з Плану) */

=Назва проекту=
'''''Вершник без голови'''''

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Біологія та хімія, основи здоров'я, медицина

=Навчальна тема (як записано в програмі)=
Тема 1. Неклітинні форми життя.
Віруси, їхній хімічний склад, будова, життєві цикли. Роль в природі й житті людини.
Профілактика ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших вірусних захворювань людини. Пріони.

=Вік учнів, клас=
16 років, 10 клас

=Стислий опис=
Навчальний проект з біології для учнів 10 класу з теми «Неклітинні форми життя. ВІЛ/СНІД. Учні об’єднуються у групи, збирають інформацію з різних джерел, зустрічаються з лікарями, проводять анкетування учнів, батьків, жителів мікрорайону щодо проблеми ВІЛ/СНІДУ. Опрацьовують місцеві періодичні видання, розглядають дане питання не лише з точки зору науки, а й як глобальну соціал у проблему. Учні користуються електронними таблицями для опитування, організації й оцінки результатів дослідження для створення буклетів профілактики захворювання, шляхів передачі , ВІЛ/Сніду, поведінки в соціумі з метою уникнення стигми . Учні готують і представляють свої висновки і рекомендації для місцевої громади, громадських організацій та інших зацікавлених сторін. Наприкінці кожної публічної презентації учні збирають дані щодо реакції громадськості щодо даних і збирають ідеї про те, як зменшити поширення ВІЛ-інфекції та негативне відношення людей до даної проблеми. Ці рекомендації зведені в єдиний інформаційний бюлетень і вікі-сайт для поширення їх серед більш широкої аудиторії.

= Повний План вивчення теми =

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=
*учні пояснюють гіпотези походження неклітинних форм життя;
*наводить приклади захворювань людини, що спричинені вірусами і пріонами;
*характеризують хімічний склад, будову та життєвий цикл вірусів, білки та нуклеїнові кислоти, які входять до складу вірусів, пріонів;
*наводять механізми проникнення вірусів у клітини людини, тварин, рослин, бактерій;
*обґрунтовують способи боротьби з вірусними захворюваннями, заходи профілактики вірусних захворювань людини, зокрема ВІЛ-інфекції/СНІДу, шляхи розповсюдження вірусних захворювань людини;
*застосовують знання про процеси життєдіяльності вірусів для профілактики вірусних захворювань людини;
*роблять висновки що віруси – неклітинні форми життя, обов’язкові внутрішньоклітинні паразити.
*набувають уміння користуватися комп’ютерними мережами і працювати з комп'ютерними системами різного призначення; застосовувати комп’ютерні засоби у проектній діяльності, користуватися засобами проектної діяльності;
*обґрунтовано обирають в проектній діяльності аналоги і прототипи;
*визначають умови реалізації проектного задуму;
*демонструють можливості ефективної співпраці в групі з метою виконання спільних завдань.
Результати дослідження учні представляють у вигляді презентацій, публікацій, вікі-статей, блогів.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Перед початком проекту проводиться мозкова атака з метою виявлення навчальних потреб учнів і постановки тематичних питань у проекті. Учитель проводить бесіду з використанням форми [https://docs.google.com/open?id=0ByGvQPU4a8L4eEVJN3VEekNBUnc Асоціативний кущ], які вмотивують учнів до участі у проекті.
За результатами опитування та анкетування вчитель формує пакет завдань для кожної робочої групи з урахування індивідуального підходу.
На початку виконання практичної частини проекту учні об’єднуються у три робочі групи «Дослідники», «Фізіологи», «Консультанти». Учасники кожної з груп отримують список питань, які необхідно опрацювати, знайти відповіді.
Група «Дослідників» працює над питаннями з’ясування будови вірусів, зокрема ВІЛ та шляхи передачі, займаються пошуком інформації в Інтернеті, створюють опитувальник для батьків та презентацію «ВІЛ та СНІД». Учні керуються контрольним списком презентації ходу результатів [https://docs.google.com/open?id=0ByGvQPU4a8L4MXVnUk5jS1VVYzA Оцінка презентації ходу та результатів роботи]
Група «Фізіологи» опрацьовує питання захисних функцій організму та подають його у вигляді Вікі-статті "Захисний екран організму".
Учасники групи «Консультанти» опрацьовують матеріал Інтернету про нові досягнення медицини з питань профілактики та лікування ВІЛ/СНІДу і подають його у вигляді блогу. Протягом роботи учні груп пишуть відгук на Вікі-статтю однокласників [https://docs.google.com/open?id=0ByGvQPU4a8L4Yk5SV3BzeEpNQ1E Форма відгуку на вікі-статтю].
Оцінювання відбувається упродовж усієї навчальної теми, щоб перевірити мислення учнів та їх міркування. З-Х-Д- схеми та асоціативний кущ допомагають відслідковувати індивідуальні навчальні потреби учнів.
Виконуючи дослідження, учні самостійно розподіляють роль один одного у спільній роботі, навантаження, висувають гіпотези, формулюють висновки. З метою забезпечення спільної роботи, обміну інформацією та власними міркуваннями стосовно питань, учні використовують засоби електронної пошти, миттєвих повідомлень, Skype.
По закінченню проекту учні підбивають підсумки чи вдалося їм досягти поставленої перед собою мети на початку проекту. Завершують таблицю «ЗХД».

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=

[https://docs.google.com/spreadsheet/viewform?formkey=dGlQNFpOMHB1Qnp0bnFwZms3MWhZdXc6MQ опитувальник]
[[Учнівська вікі-стаття "Захисний екран організму"]]

[http://vilsnid.blogspot.com/ Учнівський блог]

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Наталія Папенко

==Фах, навчальний предмет==
Учитель біології, біологія

== Навчальний заклад==
Конотопська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 імені Григорія Гуляницького

==Місто\село, район, область==
м.Конотоп, обл.Сумська

==Контактні дані==
papenko2012@gmail.com

=Відомості про тренінг=
==Дати проведення тренінгу==
20.08-26.08.2012

==Місце провведення тренінгу==
КЗОШ №7

==Тренери==
[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія:Банк проектів]]
Ніколаєнко С.П., Герасименко Н.В.

Портфоліо Папенко Наталії з теми "Вершник без голови"

2012-08-22T10:18:51Z

Папенко Наталія Миколаївна: /* Опис оцінювання (скопіювати з Плану) */

=Назва проекту=
'''''Вершник без голови'''''

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Біологія та хімія, основи здоров'я, медицина

=Навчальна тема (як записано в програмі)=
Тема 1. Неклітинні форми життя.
Віруси, їхній хімічний склад, будова, життєві цикли. Роль в природі й житті людини.
Профілактика ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших вірусних захворювань людини. Пріони.

=Вік учнів, клас=
16 років, 10 клас

=Стислий опис=
Навчальний проект з біології для учнів 10 класу з теми «Неклітинні форми життя. ВІЛ/СНІД. Учні об’єднуються у групи, збирають інформацію з різних джерел, зустрічаються з лікарями, проводять анкетування учнів, батьків, жителів мікрорайону щодо проблеми ВІЛ/СНІДУ. Опрацьовують місцеві періодичні видання, розглядають дане питання не лише з точки зору науки, а й як глобальну соціал у проблему. Учні користуються електронними таблицями для опитування, організації й оцінки результатів дослідження для створення буклетів профілактики захворювання, шляхів передачі , ВІЛ/Сніду, поведінки в соціумі з метою уникнення стигми . Учні готують і представляють свої висновки і рекомендації для місцевої громади, громадських організацій та інших зацікавлених сторін. Наприкінці кожної публічної презентації учні збирають дані щодо реакції громадськості щодо даних і збирають ідеї про те, як зменшити поширення ВІЛ-інфекції та негативне відношення людей до даної проблеми. Ці рекомендації зведені в єдиний інформаційний бюлетень і вікі-сайт для поширення їх серед більш широкої аудиторії.

= Повний План вивчення теми =

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=
*учні пояснюють гіпотези походження неклітинних форм життя;
*наводить приклади захворювань людини, що спричинені вірусами і пріонами;
*характеризують хімічний склад, будову та життєвий цикл вірусів, білки та нуклеїнові кислоти, які входять до складу вірусів, пріонів;
*наводять механізми проникнення вірусів у клітини людини, тварин, рослин, бактерій;
*обґрунтовують способи боротьби з вірусними захворюваннями, заходи профілактики вірусних захворювань людини, зокрема ВІЛ-інфекції/СНІДу, шляхи розповсюдження вірусних захворювань людини;
*застосовують знання про процеси життєдіяльності вірусів для профілактики вірусних захворювань людини;
*роблять висновки що віруси – неклітинні форми життя, обов’язкові внутрішньоклітинні паразити.
*набувають уміння користуватися комп’ютерними мережами і працювати з комп'ютерними системами різного призначення; застосовувати комп’ютерні засоби у проектній діяльності, користуватися засобами проектної діяльності;
*обґрунтовано обирають в проектній діяльності аналоги і прототипи;
*визначають умови реалізації проектного задуму;
*демонструють можливості ефективної співпраці в групі з метою виконання спільних завдань.
Результати дослідження учні представляють у вигляді презентацій, публікацій, вікі-статей, блогів.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Перед початком проекту проводиться мозкова атака з метою виявлення навчальних потреб учнів і постановки тематичних питань у проекті. Учитель проводить бесіду з використанням форми [https://docs.google.com/open?id=0ByGvQPU4a8L4eEVJN3VEekNBUnc Асоціативний кущ], які вмотивують учнів до участі у проекті.
За результатами опитування та анкетування вчитель формує пакет завдань для кожної робочої групи з урахування індивідуального підходу.
На початку виконання практичної частини проекту учні об’єднуються у три робочі групи «Дослідники», «Фізіологи», «Консультанти». Учасники кожної з груп отримують список питань, які необхідно опрацювати, знайти відповіді.
Група «Дослідників» працює над питаннями з’ясування будови вірусів, зокрема ВІЛ та шляхи передачі, займаються пошуком інформації в Інтернеті, створюють опитувальник для батьків та презентацію «ВІЛ та СНІД». Учні керуються контрольним списком презентації ходу результатів [https://docs.google.com/open?id=0ByGvQPU4a8L4MXVnUk5jS1VVYzA Оцінка презентації ходу та результатів роботи]
Група «Фізіологи» опрацьовує питання захисних функцій організму та подають його у вигляді Вікі-статті "Захисний екран організму".
Учасники групи «Консультанти» опрацьовують матеріал Інтернету про нові досягнення медицини з питань профілактики та лікування ВІЛ/СНІДу і подають його у вигляді блогу. Протягом роботи учні груп пишуть відгук на Вікі-статтю однокласників[https://docs.google.com/open?id=0ByGvQPU4a8L4Yk5SV3BzeEpNQ1E Форма відгуку на вікі-статтю].
Оцінювання відбувається упродовж усієї навчальної теми, щоб перевірити мислення учнів та їх міркування. З-Х-Д- схеми та асоціативний кущ допомагають відслідковувати індивідуальні навчальні потреби учнів.
Виконуючи дослідження, учні самостійно розподіляють роль один одного у спільній роботі, навантаження, висувають гіпотези, формулюють висновки. З метою забезпечення спільної роботи, обміну інформацією та власними міркуваннями стосовно питань, учні використовують засоби електронної пошти, миттєвих повідомлень, Skype.
По закінченню проекту учні підбивають підсумки чи вдалося їм досягти поставленої перед собою мети на початку проекту. Завершують таблицю «ЗХД».

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=

[https://docs.google.com/spreadsheet/viewform?formkey=dGlQNFpOMHB1Qnp0bnFwZms3MWhZdXc6MQ опитувальник]
[[Учнівська вікі-стаття "Захисний екран організму"]]

[http://vilsnid.blogspot.com/ Учнівський блог]

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Наталія Папенко

==Фах, навчальний предмет==
Учитель біології, біологія

== Навчальний заклад==
Конотопська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 імені Григорія Гуляницького

==Місто\село, район, область==
м.Конотоп, обл.Сумська

==Контактні дані==
papenko2012@gmail.com

=Відомості про тренінг=
==Дати проведення тренінгу==
20.08-26.08.2012

==Місце провведення тренінгу==
КЗОШ №7

==Тренери==
[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія:Банк проектів]]
Ніколаєнко С.П., Герасименко Н.В.

Портфоліо Папенко Наталії з теми "Вершник без голови"

2012-08-22T10:18:12Z

Папенко Наталія Миколаївна: /* Опис оцінювання (скопіювати з Плану) */

=Назва проекту=
'''''Вершник без голови'''''

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Біологія та хімія, основи здоров'я, медицина

=Навчальна тема (як записано в програмі)=
Тема 1. Неклітинні форми життя.
Віруси, їхній хімічний склад, будова, життєві цикли. Роль в природі й житті людини.
Профілактика ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших вірусних захворювань людини. Пріони.

=Вік учнів, клас=
16 років, 10 клас

=Стислий опис=
Навчальний проект з біології для учнів 10 класу з теми «Неклітинні форми життя. ВІЛ/СНІД. Учні об’єднуються у групи, збирають інформацію з різних джерел, зустрічаються з лікарями, проводять анкетування учнів, батьків, жителів мікрорайону щодо проблеми ВІЛ/СНІДУ. Опрацьовують місцеві періодичні видання, розглядають дане питання не лише з точки зору науки, а й як глобальну соціал у проблему. Учні користуються електронними таблицями для опитування, організації й оцінки результатів дослідження для створення буклетів профілактики захворювання, шляхів передачі , ВІЛ/Сніду, поведінки в соціумі з метою уникнення стигми . Учні готують і представляють свої висновки і рекомендації для місцевої громади, громадських організацій та інших зацікавлених сторін. Наприкінці кожної публічної презентації учні збирають дані щодо реакції громадськості щодо даних і збирають ідеї про те, як зменшити поширення ВІЛ-інфекції та негативне відношення людей до даної проблеми. Ці рекомендації зведені в єдиний інформаційний бюлетень і вікі-сайт для поширення їх серед більш широкої аудиторії.

= Повний План вивчення теми =

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=
*учні пояснюють гіпотези походження неклітинних форм життя;
*наводить приклади захворювань людини, що спричинені вірусами і пріонами;
*характеризують хімічний склад, будову та життєвий цикл вірусів, білки та нуклеїнові кислоти, які входять до складу вірусів, пріонів;
*наводять механізми проникнення вірусів у клітини людини, тварин, рослин, бактерій;
*обґрунтовують способи боротьби з вірусними захворюваннями, заходи профілактики вірусних захворювань людини, зокрема ВІЛ-інфекції/СНІДу, шляхи розповсюдження вірусних захворювань людини;
*застосовують знання про процеси життєдіяльності вірусів для профілактики вірусних захворювань людини;
*роблять висновки що віруси – неклітинні форми життя, обов’язкові внутрішньоклітинні паразити.
*набувають уміння користуватися комп’ютерними мережами і працювати з комп'ютерними системами різного призначення; застосовувати комп’ютерні засоби у проектній діяльності, користуватися засобами проектної діяльності;
*обґрунтовано обирають в проектній діяльності аналоги і прототипи;
*визначають умови реалізації проектного задуму;
*демонструють можливості ефективної співпраці в групі з метою виконання спільних завдань.
Результати дослідження учні представляють у вигляді презентацій, публікацій, вікі-статей, блогів.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Перед початком проекту проводиться мозкова атака з метою виявлення навчальних потреб учнів і постановки тематичних питань у проекті. Учитель проводить бесіду з використанням форми [https://docs.google.com/open?id=0ByGvQPU4a8L4eEVJN3VEekNBUnc Асоціативний кущ], які вмотивують учнів до участі у проекті.
За результатами опитування та анкетування вчитель формує пакет завдань для кожної робочої групи з урахування індивідуального підходу.
На початку виконання практичної частини проекту учні об’єднуються у три робочі групи «Дослідники», «Фізіологи», «Консультанти». Учасники кожної з груп отримують список питань, які необхідно опрацювати, знайти відповіді.
Група «Дослідників» працює над питаннями з’ясування будови вірусів, зокрема ВІЛ та шляхи передачі, займаються пошуком інформації в Інтернеті, створюють опитувальник для батьків та презентацію «ВІЛ та СНІД». Учні керуються контрольним списком презентації ходу результатів[https://docs.google.com/open?id=0ByGvQPU4a8L4MXVnUk5jS1VVYzA Оцінка презентації ходу та результатів роботи]
Група «Фізіологи» опрацьовує питання захисних функцій організму та подають його у вигляді Вікі-статті "Захисний екран організму".
Учасники групи «Консультанти» опрацьовують матеріал Інтернету про нові досягнення медицини з питань профілактики та лікування ВІЛ/СНІДу і подають його у вигляді блогу. Протягом роботи учні груп пишуть відгук на Вікі-статтю однокласників[https://docs.google.com/open?id=0ByGvQPU4a8L4Yk5SV3BzeEpNQ1E Форма відгуку на вікі-статтю].
Оцінювання відбувається упродовж усієї навчальної теми, щоб перевірити мислення учнів та їх міркування. З-Х-Д- схеми та асоціативний кущ допомагають відслідковувати індивідуальні навчальні потреби учнів.
Виконуючи дослідження, учні самостійно розподіляють роль один одного у спільній роботі, навантаження, висувають гіпотези, формулюють висновки. З метою забезпечення спільної роботи, обміну інформацією та власними міркуваннями стосовно питань, учні використовують засоби електронної пошти, миттєвих повідомлень, Skype.
По закінченню проекту учні підбивають підсумки чи вдалося їм досягти поставленої перед собою мети на початку проекту. Завершують таблицю «ЗХД».

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=

[https://docs.google.com/spreadsheet/viewform?formkey=dGlQNFpOMHB1Qnp0bnFwZms3MWhZdXc6MQ опитувальник]
[[Учнівська вікі-стаття "Захисний екран організму"]]

[http://vilsnid.blogspot.com/ Учнівський блог]

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Наталія Папенко

==Фах, навчальний предмет==
Учитель біології, біологія

== Навчальний заклад==
Конотопська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 імені Григорія Гуляницького

==Місто\село, район, область==
м.Конотоп, обл.Сумська

==Контактні дані==
papenko2012@gmail.com

=Відомості про тренінг=
==Дати проведення тренінгу==
20.08-26.08.2012

==Місце провведення тренінгу==
КЗОШ №7

==Тренери==
[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія:Банк проектів]]
Ніколаєнко С.П., Герасименко Н.В.

Портфоліо Папенко Наталії з теми "Вершник без голови"

2012-08-22T10:16:42Z

Папенко Наталія Миколаївна: /* Опис оцінювання (скопіювати з Плану) */

=Назва проекту=
'''''Вершник без голови'''''

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Біологія та хімія, основи здоров'я, медицина

=Навчальна тема (як записано в програмі)=
Тема 1. Неклітинні форми життя.
Віруси, їхній хімічний склад, будова, життєві цикли. Роль в природі й житті людини.
Профілактика ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших вірусних захворювань людини. Пріони.

=Вік учнів, клас=
16 років, 10 клас

=Стислий опис=
Навчальний проект з біології для учнів 10 класу з теми «Неклітинні форми життя. ВІЛ/СНІД. Учні об’єднуються у групи, збирають інформацію з різних джерел, зустрічаються з лікарями, проводять анкетування учнів, батьків, жителів мікрорайону щодо проблеми ВІЛ/СНІДУ. Опрацьовують місцеві періодичні видання, розглядають дане питання не лише з точки зору науки, а й як глобальну соціал у проблему. Учні користуються електронними таблицями для опитування, організації й оцінки результатів дослідження для створення буклетів профілактики захворювання, шляхів передачі , ВІЛ/Сніду, поведінки в соціумі з метою уникнення стигми . Учні готують і представляють свої висновки і рекомендації для місцевої громади, громадських організацій та інших зацікавлених сторін. Наприкінці кожної публічної презентації учні збирають дані щодо реакції громадськості щодо даних і збирають ідеї про те, як зменшити поширення ВІЛ-інфекції та негативне відношення людей до даної проблеми. Ці рекомендації зведені в єдиний інформаційний бюлетень і вікі-сайт для поширення їх серед більш широкої аудиторії.

= Повний План вивчення теми =

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=
*учні пояснюють гіпотези походження неклітинних форм життя;
*наводить приклади захворювань людини, що спричинені вірусами і пріонами;
*характеризують хімічний склад, будову та життєвий цикл вірусів, білки та нуклеїнові кислоти, які входять до складу вірусів, пріонів;
*наводять механізми проникнення вірусів у клітини людини, тварин, рослин, бактерій;
*обґрунтовують способи боротьби з вірусними захворюваннями, заходи профілактики вірусних захворювань людини, зокрема ВІЛ-інфекції/СНІДу, шляхи розповсюдження вірусних захворювань людини;
*застосовують знання про процеси життєдіяльності вірусів для профілактики вірусних захворювань людини;
*роблять висновки що віруси – неклітинні форми життя, обов’язкові внутрішньоклітинні паразити.
*набувають уміння користуватися комп’ютерними мережами і працювати з комп'ютерними системами різного призначення; застосовувати комп’ютерні засоби у проектній діяльності, користуватися засобами проектної діяльності;
*обґрунтовано обирають в проектній діяльності аналоги і прототипи;
*визначають умови реалізації проектного задуму;
*демонструють можливості ефективної співпраці в групі з метою виконання спільних завдань.
Результати дослідження учні представляють у вигляді презентацій, публікацій, вікі-статей, блогів.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Перед початком проекту проводиться мозкова атака з метою виявлення навчальних потреб учнів і постановки тематичних питань у проекті. Учитель проводить бесіду з використанням Асоціативного куща[https://docs.google.com/open?id=0ByGvQPU4a8L4eEVJN3VEekNBUnc Асоціативний кущ], які вмотивують учнів до участі у проекті.
За результатами опитування та анкетування вчитель формує пакет завдань для кожної робочої групи з урахування індивідуального підходу.
На початку виконання практичної частини проекту учні об’єднуються у три робочі групи «Дослідники», «Фізіологи», «Консультанти». Учасники кожної з груп отримують список питань, які необхідно опрацювати, знайти відповіді.
Група «Дослідників» працює над питаннями з’ясування будови вірусів, зокрема ВІЛ та шляхи передачі, займаються пошуком інформації в Інтернеті, створюють опитувальник для батьків та презентацію «ВІЛ та СНІД». Учні керуються контрольним списком презентації ходу результатів[https://docs.google.com/open?id=0ByGvQPU4a8L4MXVnUk5jS1VVYzA Оцінка презентації ходу та результатів роботи]
Група «Фізіологи» опрацьовує питання захисних функцій організму та подають його у вигляді Вікі-статті "Захисний екран організму".
Учасники групи «Консультанти» опрацьовують матеріал Інтернету про нові досягнення медицини з питань профілактики та лікування ВІЛ/СНІДу і подають його у вигляді блогу. Протягом роботи учні груп пишуть відгук на Вікі-статтю однокласників[https://docs.google.com/open?id=0ByGvQPU4a8L4Yk5SV3BzeEpNQ1E Форма відгуку на вікі-статтю].
Оцінювання відбувається упродовж усієї навчальної теми, щоб перевірити мислення учнів та їх міркування. З-Х-Д- схеми та асоціативний кущ допомагають відслідковувати індивідуальні навчальні потреби учнів.
Виконуючи дослідження, учні самостійно розподіляють роль один одного у спільній роботі, навантаження, висувають гіпотези, формулюють висновки. З метою забезпечення спільної роботи, обміну інформацією та власними міркуваннями стосовно питань, учні використовують засоби електронної пошти, миттєвих повідомлень, Skype.
По закінченню проекту учні підбивають підсумки чи вдалося їм досягти поставленої перед собою мети на початку проекту. Завершують таблицю «ЗХД».

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=

[https://docs.google.com/spreadsheet/viewform?formkey=dGlQNFpOMHB1Qnp0bnFwZms3MWhZdXc6MQ опитувальник]
[[Учнівська вікі-стаття "Захисний екран організму"]]

[http://vilsnid.blogspot.com/ Учнівський блог]

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Наталія Папенко

==Фах, навчальний предмет==
Учитель біології, біологія

== Навчальний заклад==
Конотопська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 імені Григорія Гуляницького

==Місто\село, район, область==
м.Конотоп, обл.Сумська

==Контактні дані==
papenko2012@gmail.com

=Відомості про тренінг=
==Дати проведення тренінгу==
20.08-26.08.2012

==Місце провведення тренінгу==
КЗОШ №7

==Тренери==
[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія:Банк проектів]]
Ніколаєнко С.П., Герасименко Н.В.

Портфоліо Папенко Наталії з теми "Вершник без голови"

2012-08-22T10:09:20Z

Папенко Наталія Миколаївна: /* Опис оцінювання (скопіювати з Плану) */

Портфоліо Папенко Наталії з теми "Вершник без голови"

2012-08-22T10:06:22Z

Папенко Наталія Миколаївна: /* Опис оцінювання (скопіювати з Плану) */

Портфоліо Папенко Наталії з теми "Вершник без голови"

2012-08-22T10:03:37Z

Папенко Наталія Миколаївна: /* Опис оцінювання (скопіювати з Плану) */

Портфоліо Папенко Наталії з теми "Вершник без голови"

2012-08-22T09:39:48Z

Папенко Наталія Миколаївна: /* Діяльність учнів (скопіювати з Плану) */

Портфоліо Папенко Наталії з теми "Вершник без голови"

2012-08-21T13:39:13Z

Папенко Наталія Миколаївна: /* Навчальні цілі (скопіювати з Плану) */

Портфоліо Папенко Наталії з теми "Вершник без голови"

2012-08-21T13:38:42Z

Папенко Наталія Миколаївна: /* Навчальні цілі (скопіювати з Плану) */

Портфоліо Папенко Наталії з теми "Вершник без голови"

2012-08-21T13:38:07Z

Папенко Наталія Миколаївна: /* Навчальні цілі (скопіювати з Плану) */

Портфоліо Папенко Наталії з теми "Вершник без голови"

2012-08-21T13:35:22Z

Папенко Наталія Миколаївна: /* Тренери */

Портфоліо Папенко Наталії з теми "Вершник без голови"

2012-08-21T13:33:17Z

Папенко Наталія Миколаївна: /* Місце провведення тренінгу */

Портфоліо Папенко Наталії з теми "Вершник без голови"

2012-08-21T13:32:41Z

Папенко Наталія Миколаївна: /* Дати проведення тренінгу */

Портфоліо Папенко Наталії з теми "Вершник без голови"

2012-08-21T13:31:59Z

Папенко Наталія Миколаївна: /* Контактні дані */

Портфоліо Папенко Наталії з теми "Вершник без голови"

2012-08-21T13:30:48Z

Папенко Наталія Миколаївна: /* Місто\село, район, область */

Портфоліо Папенко Наталії з теми "Вершник без голови"

2012-08-21T13:30:08Z

Папенко Наталія Миколаївна: /* Навчальний заклад */

Портфоліо Папенко Наталії з теми "Вершник без голови"

2012-08-21T13:29:11Z

Папенко Наталія Миколаївна: /* Фах, навчальний предмет */

Портфоліо Папенко Наталії з теми "Вершник без голови"

2012-08-21T13:28:36Z

Папенко Наталія Миколаївна: /* Ім'я, прізвище */

Учнівська вікі-стаття "Захисний екран організму"

2012-08-21T13:24:05Z

Папенко Наталія Миколаївна: /* Корисні ресурси */

==Назва проекту==
Вершник без голови

==Автори проекту==
Пивоваров Всеволод, Кисла Аліса, Ковшар Антоній, Ступак Тетяна

==Тема дослідження==
Імунна система організму людини

==Проблема дослідження==
Вивчення недосконалості механізмів захисту організму людини

==Гіпотеза дослідження==
Імунна система людини -досконалий механізм чи збіг випадкових обставин

==Мета дослідження==
Проаналізували захисні можливості організму людини та механізми їх дії

==Результати дослідження==
Іму́нна систе́ма — сукупність органів, тканин, клітин, які забезпечують захист організму; система організму, яка контролює сталість клітинного і гуморального складу організму. Знищенню імунною системою підлягає генетично чужорідне (все, що генетично не запрограмоване в даному організмі; до чужорідного відносяться клітини іншого організму, пошкоджені клітини власного організму, мікробні клітини, молекули, до яких утворюються антитіла), і «генетично своє», яке стає старим, або представляють клітини або білки початкових етапів ембріонального розвитку людини
Імунна система багатокомпонентна, але працює як єдине ціле. Вона обіймає численні еволюційні старі, вузькоспеціалізовані компоненти й еволюційно нові, такі, що визначають високу специфічність імунних реакцій. Усі ці компоненти працюють у тісному взаємозв'язку, і, що особливо важливо, кожен неспецифічний компонент за рахунок зв'язків системи функціонує як специфічний.
До складу імунної системи входять:
#Органи і тканини імунної системи:
##центральні (кістковий мозок і тимус)
##периферичні (селезінка, лімфатичні вузли та інші накопичення лімфоїдних тканин)
#Клітини імунної системи:
##лейкоцити (спеціальні клітини імунної системи):
##лімфоцити (Т-лімфоцити, В-лімфоцити, Нормальні кіллери)
##фагоцити (макрофаги, еозинофіли, нейтрофіли, базофіли, дендритні клітини, мікроглії, купферовські клітини)
##допоміжні клітини (тучні клітини, тромбоцити)

'''Дві сторони імунної системи'''
{|border=2
|'''Вроджена імунна система'''
|'''Набута імунна система'''
|-
|
* Реакція неспецифічна
* Зіткнення з інфекцією призводить до негайної максимальної реакції
* Клітинні і гуморальні ланки
* Не має імунологічної пам'ятi
* Виявляється практично у всіх форм життя
|
*Специфічна реакція, прив'язана до чужорідного антигену
*Між контактом з інфекцією і максимальним відповіддю латентний період
*Клітинні і гуморальні ланки
*Зіткнення з чужорідним агентом призводить до імунологічної пам'яті
*Виявлено тільки у деяких організмів
|}
Лімфоцити
Клітини імунної системи, на які покладені ключові функції щодо здійснення набутого імунітету, відносяться до лімфоцитів, які є підтипом лейкоцитів. Велика частина лімфоцитів відповідає за специфічний набутий імунітет, оскільки можуть розпізнавати збудників інфекції всередині або поза клітинами, в тканинах або в крові.
Основними типами лімфоцитів є B-лімфоцити та T-лімфоцити, які відбуваються з плюріпотентних гемопоетичних стовбурових клітин; у дорослої людини вони утворюються в кістковому мозку, а T-лімфоцити додатково проходять частина етапів диференціювання в тимусі. B-клітини відповідають за гуморальну ланку набутого імунітету, тобто виробляють антитіло, в той час як T-клітини є основу клітинної ланки специфічної імунної відповіді.
На етапі розвитку лімфоцити проходять відбір: залишаються тільки значимі з точки зору захисту організму, а також ті, які не несуть загрози власних тканин організму. Паралельно з цим процесом лімфоцити поділяються на групи, здатні виконувати ту чи іншу функцію захисту. Існують різні види лімфоцитів. Зокрема, за морфологічними ознаками їх поділяють на малі лімфоцити та великі гранулярні лімфоцити (ВГЛ). За структурою зовнішніх рецепторів серед лімфоцитів виділяють, зокрема, B-лімфоцити та T-лімфоцити.
Як B-, так і T-клітини несуть на своїй поверхні рецепторні молекули, які розпізнають специфічні мішені. Рецептори представляють із себе як би «дзеркальний відбиток» певної частини чужорідної молекули, здатний приєднуватися до неї. При цьому одна клітина може містити рецептори тільки для одного виду антигенів.
T-кілери розпізнають тільки антигени, які об'єднані з молекулами головного комплексу гістосумісності I класу, у той час як T-хелпери розпізнають тільки антигени, розташовані на поверхні клітин в поєднанні з молекулами головного комплексу гістосумісності II класу. Ця різниця у презентації антигену відображає різні ролі зазначених двох типів T-клітин. Іншим, менш поширеним підтипом T-клітин, є γδ T-клітини, які розпізнають незмінені антигени, не пов'язані з рецепторами головного комплексу гістосумісності[2].
На відміну від T-клітин, B-клітини не потребують обробки антигену та експресії його на поверхні клітини. Їх рецептори до антигену є фіксовані на поверхні B-клітини антитілоподібні білки. Кожна пройшла диференціювання лінія B-клітин експрессірует унікальне тільки для неї антитіло, і ніяке інше. Таким чином, повний набір антигенних рецепторів всіх B-клітин організму представляє все антитіла, які організм може виробляти. Функція B-лімфоцитів полягає насамперед у виробленні антитіл — гуморального субстрату специфічного імунітету —, дія яких спрямована насамперед проти внеклеточно розташованих збудників.
Крім того, існують лімфоцити, не специфічно проявляють цитотоксичність — природні кілери.
T-кілери
Т-кілери являють собою підгрупу T-клітин, функцією яких є руйнування власних клітин організму, інфікованих вірусами або іншими патогенними внутрішньоклітинними мікроорганізмами, або клітин, які пошкоджені або невірно функціонують (наприклад, пухлинні клітини). Як і B-клітини, кожна конкретна лінія T-клітин розпізнає тільки один антиген. T-кілери активуються при з'єднанні своїм T-клітинним рецептором (ТКР) зі специфічним антигеном в комплексі з рецептором головного комплексу гістосумісності I класу іншої клітини. Розпізнавання цього комплексу рецептора гістосумісності з антигеном здійснюється за участю розташованого на поверхні T-клітини допоміжного рецептора CD8.
T-хелпери
Т-хелпери регулюють реакції як вродженого, так і набутого імунітету, і дозволяють визначати тип відповіді, який організм зробить на конкретний чужорідний матеріал. Ці клітини не виявляють цитотоксичності та не беруть участь у знищенні інфікованих клітин або безпосередньо збудників. Замість цього, вони керують імунною відповіддю, спрямовуючи інші клітини на виконання цих завдань.
Гамма-дельта T-клітини
5-10 % T-клітин несуть на своїй поверхні ТКРгамма-дельта та позначаються як γδ T-клітини.
B-лімфоцити та антитіла
В-клітини становлять 5-15 % циркулюючих лімфоцитів та характеризуються поверхневими імуноглобулінами, вбудованими в клітинну мембрану та виконують функцію специфічного антигенного рецептора. Цей рецептор, специфічний лише для певного антигену, називається антитілом. Антиген, зв'язуючись з відповідним антитілом на поверхні В-клітини, індукує проліферацію та диференціювання В-клітини до плазматичних клітин та клітин пам'яті, специфічність яких така ж, як і специфічність вихідної В-клітини. Плазматичні клітини секретують велику кількість антитіл у вигляді розчинних молекул, які розпізнають вихідний антиген. Секретуються антитіла мають ту ж специфічність, що та відповідний В-клітинний рецептор

==Висновки==
Отже, захисні механізми організму складні та різноманітні, містять багаторівневу систему захисту, проте недосконала, так як дозволяє вірусам себе обманути.

==Корисні ресурси==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0 Вільна енциклопедія]
[http://www.mzz.com.ua/imunna-sistema-odna-z-najjvazhlivishikh-sistem-lyudskogo-organizmu.html Молодь за здоров'я]

Учнівська вікі-стаття "Захисний екран організму"

2012-08-21T13:20:12Z

Папенко Наталія Миколаївна: /* Корисні ресурси */

==Назва проекту==
Вершник без голови

==Автори проекту==
Пивоваров Всеволод, Кисла Аліса, Ковшар Антоній, Ступак Тетяна

==Тема дослідження==
Імунна система організму людини

==Проблема дослідження==
Вивчення недосконалості механізмів захисту організму людини

==Гіпотеза дослідження==
Імунна система людини -досконалий механізм чи збіг випадкових обставин

==Мета дослідження==
Проаналізували захисні можливості організму людини та механізми їх дії

==Результати дослідження==
Іму́нна систе́ма — сукупність органів, тканин, клітин, які забезпечують захист організму; система організму, яка контролює сталість клітинного і гуморального складу організму. Знищенню імунною системою підлягає генетично чужорідне (все, що генетично не запрограмоване в даному організмі; до чужорідного відносяться клітини іншого організму, пошкоджені клітини власного організму, мікробні клітини, молекули, до яких утворюються антитіла), і «генетично своє», яке стає старим, або представляють клітини або білки початкових етапів ембріонального розвитку людини
Імунна система багатокомпонентна, але працює як єдине ціле. Вона обіймає численні еволюційні старі, вузькоспеціалізовані компоненти й еволюційно нові, такі, що визначають високу специфічність імунних реакцій. Усі ці компоненти працюють у тісному взаємозв'язку, і, що особливо важливо, кожен неспецифічний компонент за рахунок зв'язків системи функціонує як специфічний.
До складу імунної системи входять:
#Органи і тканини імунної системи:
##центральні (кістковий мозок і тимус)
##периферичні (селезінка, лімфатичні вузли та інші накопичення лімфоїдних тканин)
#Клітини імунної системи:
##лейкоцити (спеціальні клітини імунної системи):
##лімфоцити (Т-лімфоцити, В-лімфоцити, Нормальні кіллери)
##фагоцити (макрофаги, еозинофіли, нейтрофіли, базофіли, дендритні клітини, мікроглії, купферовські клітини)
##допоміжні клітини (тучні клітини, тромбоцити)

'''Дві сторони імунної системи'''
{|border=2
|'''Вроджена імунна система'''
|'''Набута імунна система'''
|-
|
* Реакція неспецифічна
* Зіткнення з інфекцією призводить до негайної максимальної реакції
* Клітинні і гуморальні ланки
* Не має імунологічної пам'ятi
* Виявляється практично у всіх форм життя
|
*Специфічна реакція, прив'язана до чужорідного антигену
*Між контактом з інфекцією і максимальним відповіддю латентний період
*Клітинні і гуморальні ланки
*Зіткнення з чужорідним агентом призводить до імунологічної пам'яті
*Виявлено тільки у деяких організмів
|}
Лімфоцити
Клітини імунної системи, на які покладені ключові функції щодо здійснення набутого імунітету, відносяться до лімфоцитів, які є підтипом лейкоцитів. Велика частина лімфоцитів відповідає за специфічний набутий імунітет, оскільки можуть розпізнавати збудників інфекції всередині або поза клітинами, в тканинах або в крові.
Основними типами лімфоцитів є B-лімфоцити та T-лімфоцити, які відбуваються з плюріпотентних гемопоетичних стовбурових клітин; у дорослої людини вони утворюються в кістковому мозку, а T-лімфоцити додатково проходять частина етапів диференціювання в тимусі. B-клітини відповідають за гуморальну ланку набутого імунітету, тобто виробляють антитіло, в той час як T-клітини є основу клітинної ланки специфічної імунної відповіді.
На етапі розвитку лімфоцити проходять відбір: залишаються тільки значимі з точки зору захисту організму, а також ті, які не несуть загрози власних тканин організму. Паралельно з цим процесом лімфоцити поділяються на групи, здатні виконувати ту чи іншу функцію захисту. Існують різні види лімфоцитів. Зокрема, за морфологічними ознаками їх поділяють на малі лімфоцити та великі гранулярні лімфоцити (ВГЛ). За структурою зовнішніх рецепторів серед лімфоцитів виділяють, зокрема, B-лімфоцити та T-лімфоцити.
Як B-, так і T-клітини несуть на своїй поверхні рецепторні молекули, які розпізнають специфічні мішені. Рецептори представляють із себе як би «дзеркальний відбиток» певної частини чужорідної молекули, здатний приєднуватися до неї. При цьому одна клітина може містити рецептори тільки для одного виду антигенів.
T-кілери розпізнають тільки антигени, які об'єднані з молекулами головного комплексу гістосумісності I класу, у той час як T-хелпери розпізнають тільки антигени, розташовані на поверхні клітин в поєднанні з молекулами головного комплексу гістосумісності II класу. Ця різниця у презентації антигену відображає різні ролі зазначених двох типів T-клітин. Іншим, менш поширеним підтипом T-клітин, є γδ T-клітини, які розпізнають незмінені антигени, не пов'язані з рецепторами головного комплексу гістосумісності[2].
На відміну від T-клітин, B-клітини не потребують обробки антигену та експресії його на поверхні клітини. Їх рецептори до антигену є фіксовані на поверхні B-клітини антитілоподібні білки. Кожна пройшла диференціювання лінія B-клітин експрессірует унікальне тільки для неї антитіло, і ніяке інше. Таким чином, повний набір антигенних рецепторів всіх B-клітин організму представляє все антитіла, які організм може виробляти. Функція B-лімфоцитів полягає насамперед у виробленні антитіл — гуморального субстрату специфічного імунітету —, дія яких спрямована насамперед проти внеклеточно розташованих збудників.
Крім того, існують лімфоцити, не специфічно проявляють цитотоксичність — природні кілери.
T-кілери
Т-кілери являють собою підгрупу T-клітин, функцією яких є руйнування власних клітин організму, інфікованих вірусами або іншими патогенними внутрішньоклітинними мікроорганізмами, або клітин, які пошкоджені або невірно функціонують (наприклад, пухлинні клітини). Як і B-клітини, кожна конкретна лінія T-клітин розпізнає тільки один антиген. T-кілери активуються при з'єднанні своїм T-клітинним рецептором (ТКР) зі специфічним антигеном в комплексі з рецептором головного комплексу гістосумісності I класу іншої клітини. Розпізнавання цього комплексу рецептора гістосумісності з антигеном здійснюється за участю розташованого на поверхні T-клітини допоміжного рецептора CD8.
T-хелпери
Т-хелпери регулюють реакції як вродженого, так і набутого імунітету, і дозволяють визначати тип відповіді, який організм зробить на конкретний чужорідний матеріал. Ці клітини не виявляють цитотоксичності та не беруть участь у знищенні інфікованих клітин або безпосередньо збудників. Замість цього, вони керують імунною відповіддю, спрямовуючи інші клітини на виконання цих завдань.
Гамма-дельта T-клітини
5-10 % T-клітин несуть на своїй поверхні ТКРгамма-дельта та позначаються як γδ T-клітини.
B-лімфоцити та антитіла
В-клітини становлять 5-15 % циркулюючих лімфоцитів та характеризуються поверхневими імуноглобулінами, вбудованими в клітинну мембрану та виконують функцію специфічного антигенного рецептора. Цей рецептор, специфічний лише для певного антигену, називається антитілом. Антиген, зв'язуючись з відповідним антитілом на поверхні В-клітини, індукує проліферацію та диференціювання В-клітини до плазматичних клітин та клітин пам'яті, специфічність яких така ж, як і специфічність вихідної В-клітини. Плазматичні клітини секретують велику кількість антитіл у вигляді розчинних молекул, які розпізнають вихідний антиген. Секретуються антитіла мають ту ж специфічність, що та відповідний В-клітинний рецептор

==Висновки==
Отже, захисні механізми організму складні та різноманітні, містять багаторівневу систему захисту, проте недосконала, так як дозволяє вірусам себе обманути.

==Корисні ресурси==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0 Вільна енциклопедія]

Учнівська вікі-стаття "Захисний екран організму"

2012-08-21T13:18:26Z

Папенко Наталія Миколаївна: /* Корисні ресурси */

==Назва проекту==
Вершник без голови

==Автори проекту==
Пивоваров Всеволод, Кисла Аліса, Ковшар Антоній, Ступак Тетяна

==Тема дослідження==
Імунна система організму людини

==Проблема дослідження==
Вивчення недосконалості механізмів захисту організму людини

==Гіпотеза дослідження==
Імунна система людини -досконалий механізм чи збіг випадкових обставин

==Мета дослідження==
Проаналізували захисні можливості організму людини та механізми їх дії

==Результати дослідження==
Іму́нна систе́ма — сукупність органів, тканин, клітин, які забезпечують захист організму; система організму, яка контролює сталість клітинного і гуморального складу організму. Знищенню імунною системою підлягає генетично чужорідне (все, що генетично не запрограмоване в даному організмі; до чужорідного відносяться клітини іншого організму, пошкоджені клітини власного організму, мікробні клітини, молекули, до яких утворюються антитіла), і «генетично своє», яке стає старим, або представляють клітини або білки початкових етапів ембріонального розвитку людини
Імунна система багатокомпонентна, але працює як єдине ціле. Вона обіймає численні еволюційні старі, вузькоспеціалізовані компоненти й еволюційно нові, такі, що визначають високу специфічність імунних реакцій. Усі ці компоненти працюють у тісному взаємозв'язку, і, що особливо важливо, кожен неспецифічний компонент за рахунок зв'язків системи функціонує як специфічний.
До складу імунної системи входять:
#Органи і тканини імунної системи:
##центральні (кістковий мозок і тимус)
##периферичні (селезінка, лімфатичні вузли та інші накопичення лімфоїдних тканин)
#Клітини імунної системи:
##лейкоцити (спеціальні клітини імунної системи):
##лімфоцити (Т-лімфоцити, В-лімфоцити, Нормальні кіллери)
##фагоцити (макрофаги, еозинофіли, нейтрофіли, базофіли, дендритні клітини, мікроглії, купферовські клітини)
##допоміжні клітини (тучні клітини, тромбоцити)

'''Дві сторони імунної системи'''
{|border=2
|'''Вроджена імунна система'''
|'''Набута імунна система'''
|-
|
* Реакція неспецифічна
* Зіткнення з інфекцією призводить до негайної максимальної реакції
* Клітинні і гуморальні ланки
* Не має імунологічної пам'ятi
* Виявляється практично у всіх форм життя
|
*Специфічна реакція, прив'язана до чужорідного антигену
*Між контактом з інфекцією і максимальним відповіддю латентний період
*Клітинні і гуморальні ланки
*Зіткнення з чужорідним агентом призводить до імунологічної пам'яті
*Виявлено тільки у деяких організмів
|}
Лімфоцити
Клітини імунної системи, на які покладені ключові функції щодо здійснення набутого імунітету, відносяться до лімфоцитів, які є підтипом лейкоцитів. Велика частина лімфоцитів відповідає за специфічний набутий імунітет, оскільки можуть розпізнавати збудників інфекції всередині або поза клітинами, в тканинах або в крові.
Основними типами лімфоцитів є B-лімфоцити та T-лімфоцити, які відбуваються з плюріпотентних гемопоетичних стовбурових клітин; у дорослої людини вони утворюються в кістковому мозку, а T-лімфоцити додатково проходять частина етапів диференціювання в тимусі. B-клітини відповідають за гуморальну ланку набутого імунітету, тобто виробляють антитіло, в той час як T-клітини є основу клітинної ланки специфічної імунної відповіді.
На етапі розвитку лімфоцити проходять відбір: залишаються тільки значимі з точки зору захисту організму, а також ті, які не несуть загрози власних тканин організму. Паралельно з цим процесом лімфоцити поділяються на групи, здатні виконувати ту чи іншу функцію захисту. Існують різні види лімфоцитів. Зокрема, за морфологічними ознаками їх поділяють на малі лімфоцити та великі гранулярні лімфоцити (ВГЛ). За структурою зовнішніх рецепторів серед лімфоцитів виділяють, зокрема, B-лімфоцити та T-лімфоцити.
Як B-, так і T-клітини несуть на своїй поверхні рецепторні молекули, які розпізнають специфічні мішені. Рецептори представляють із себе як би «дзеркальний відбиток» певної частини чужорідної молекули, здатний приєднуватися до неї. При цьому одна клітина може містити рецептори тільки для одного виду антигенів.
T-кілери розпізнають тільки антигени, які об'єднані з молекулами головного комплексу гістосумісності I класу, у той час як T-хелпери розпізнають тільки антигени, розташовані на поверхні клітин в поєднанні з молекулами головного комплексу гістосумісності II класу. Ця різниця у презентації антигену відображає різні ролі зазначених двох типів T-клітин. Іншим, менш поширеним підтипом T-клітин, є γδ T-клітини, які розпізнають незмінені антигени, не пов'язані з рецепторами головного комплексу гістосумісності[2].
На відміну від T-клітин, B-клітини не потребують обробки антигену та експресії його на поверхні клітини. Їх рецептори до антигену є фіксовані на поверхні B-клітини антитілоподібні білки. Кожна пройшла диференціювання лінія B-клітин експрессірует унікальне тільки для неї антитіло, і ніяке інше. Таким чином, повний набір антигенних рецепторів всіх B-клітин організму представляє все антитіла, які організм може виробляти. Функція B-лімфоцитів полягає насамперед у виробленні антитіл — гуморального субстрату специфічного імунітету —, дія яких спрямована насамперед проти внеклеточно розташованих збудників.
Крім того, існують лімфоцити, не специфічно проявляють цитотоксичність — природні кілери.
T-кілери
Т-кілери являють собою підгрупу T-клітин, функцією яких є руйнування власних клітин організму, інфікованих вірусами або іншими патогенними внутрішньоклітинними мікроорганізмами, або клітин, які пошкоджені або невірно функціонують (наприклад, пухлинні клітини). Як і B-клітини, кожна конкретна лінія T-клітин розпізнає тільки один антиген. T-кілери активуються при з'єднанні своїм T-клітинним рецептором (ТКР) зі специфічним антигеном в комплексі з рецептором головного комплексу гістосумісності I класу іншої клітини. Розпізнавання цього комплексу рецептора гістосумісності з антигеном здійснюється за участю розташованого на поверхні T-клітини допоміжного рецептора CD8.
T-хелпери
Т-хелпери регулюють реакції як вродженого, так і набутого імунітету, і дозволяють визначати тип відповіді, який організм зробить на конкретний чужорідний матеріал. Ці клітини не виявляють цитотоксичності та не беруть участь у знищенні інфікованих клітин або безпосередньо збудників. Замість цього, вони керують імунною відповіддю, спрямовуючи інші клітини на виконання цих завдань.
Гамма-дельта T-клітини
5-10 % T-клітин несуть на своїй поверхні ТКРгамма-дельта та позначаються як γδ T-клітини.
B-лімфоцити та антитіла
В-клітини становлять 5-15 % циркулюючих лімфоцитів та характеризуються поверхневими імуноглобулінами, вбудованими в клітинну мембрану та виконують функцію специфічного антигенного рецептора. Цей рецептор, специфічний лише для певного антигену, називається антитілом. Антиген, зв'язуючись з відповідним антитілом на поверхні В-клітини, індукує проліферацію та диференціювання В-клітини до плазматичних клітин та клітин пам'яті, специфічність яких така ж, як і специфічність вихідної В-клітини. Плазматичні клітини секретують велику кількість антитіл у вигляді розчинних молекул, які розпізнають вихідний антиген. Секретуються антитіла мають ту ж специфічність, що та відповідний В-клітинний рецептор

==Висновки==
Отже, захисні механізми організму складні та різноманітні, містять багаторівневу систему захисту, проте недосконала, так як дозволяє вірусам себе обманути.

==Корисні ресурси==
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0

Учнівська вікі-стаття "Захисний екран організму"

2012-08-21T13:15:56Z

Папенко Наталія Миколаївна: /* Висновки */

==Назва проекту==
Вершник без голови

==Автори проекту==
Пивоваров Всеволод, Кисла Аліса, Ковшар Антоній, Ступак Тетяна

==Тема дослідження==
Імунна система організму людини

==Проблема дослідження==
Вивчення недосконалості механізмів захисту організму людини

==Гіпотеза дослідження==
Імунна система людини -досконалий механізм чи збіг випадкових обставин

==Мета дослідження==
Проаналізували захисні можливості організму людини та механізми їх дії

==Результати дослідження==
Іму́нна систе́ма — сукупність органів, тканин, клітин, які забезпечують захист організму; система організму, яка контролює сталість клітинного і гуморального складу організму. Знищенню імунною системою підлягає генетично чужорідне (все, що генетично не запрограмоване в даному організмі; до чужорідного відносяться клітини іншого організму, пошкоджені клітини власного організму, мікробні клітини, молекули, до яких утворюються антитіла), і «генетично своє», яке стає старим, або представляють клітини або білки початкових етапів ембріонального розвитку людини
Імунна система багатокомпонентна, але працює як єдине ціле. Вона обіймає численні еволюційні старі, вузькоспеціалізовані компоненти й еволюційно нові, такі, що визначають високу специфічність імунних реакцій. Усі ці компоненти працюють у тісному взаємозв'язку, і, що особливо важливо, кожен неспецифічний компонент за рахунок зв'язків системи функціонує як специфічний.
До складу імунної системи входять:
#Органи і тканини імунної системи:
##центральні (кістковий мозок і тимус)
##периферичні (селезінка, лімфатичні вузли та інші накопичення лімфоїдних тканин)
#Клітини імунної системи:
##лейкоцити (спеціальні клітини імунної системи):
##лімфоцити (Т-лімфоцити, В-лімфоцити, Нормальні кіллери)
##фагоцити (макрофаги, еозинофіли, нейтрофіли, базофіли, дендритні клітини, мікроглії, купферовські клітини)
##допоміжні клітини (тучні клітини, тромбоцити)

'''Дві сторони імунної системи'''
{|border=2
|'''Вроджена імунна система'''
|'''Набута імунна система'''
|-
|
* Реакція неспецифічна
* Зіткнення з інфекцією призводить до негайної максимальної реакції
* Клітинні і гуморальні ланки
* Не має імунологічної пам'ятi
* Виявляється практично у всіх форм життя
|
*Специфічна реакція, прив'язана до чужорідного антигену
*Між контактом з інфекцією і максимальним відповіддю латентний період
*Клітинні і гуморальні ланки
*Зіткнення з чужорідним агентом призводить до імунологічної пам'яті
*Виявлено тільки у деяких організмів
|}
Лімфоцити
Клітини імунної системи, на які покладені ключові функції щодо здійснення набутого імунітету, відносяться до лімфоцитів, які є підтипом лейкоцитів. Велика частина лімфоцитів відповідає за специфічний набутий імунітет, оскільки можуть розпізнавати збудників інфекції всередині або поза клітинами, в тканинах або в крові.
Основними типами лімфоцитів є B-лімфоцити та T-лімфоцити, які відбуваються з плюріпотентних гемопоетичних стовбурових клітин; у дорослої людини вони утворюються в кістковому мозку, а T-лімфоцити додатково проходять частина етапів диференціювання в тимусі. B-клітини відповідають за гуморальну ланку набутого імунітету, тобто виробляють антитіло, в той час як T-клітини є основу клітинної ланки специфічної імунної відповіді.
На етапі розвитку лімфоцити проходять відбір: залишаються тільки значимі з точки зору захисту організму, а також ті, які не несуть загрози власних тканин організму. Паралельно з цим процесом лімфоцити поділяються на групи, здатні виконувати ту чи іншу функцію захисту. Існують різні види лімфоцитів. Зокрема, за морфологічними ознаками їх поділяють на малі лімфоцити та великі гранулярні лімфоцити (ВГЛ). За структурою зовнішніх рецепторів серед лімфоцитів виділяють, зокрема, B-лімфоцити та T-лімфоцити.
Як B-, так і T-клітини несуть на своїй поверхні рецепторні молекули, які розпізнають специфічні мішені. Рецептори представляють із себе як би «дзеркальний відбиток» певної частини чужорідної молекули, здатний приєднуватися до неї. При цьому одна клітина може містити рецептори тільки для одного виду антигенів.
T-кілери розпізнають тільки антигени, які об'єднані з молекулами головного комплексу гістосумісності I класу, у той час як T-хелпери розпізнають тільки антигени, розташовані на поверхні клітин в поєднанні з молекулами головного комплексу гістосумісності II класу. Ця різниця у презентації антигену відображає різні ролі зазначених двох типів T-клітин. Іншим, менш поширеним підтипом T-клітин, є γδ T-клітини, які розпізнають незмінені антигени, не пов'язані з рецепторами головного комплексу гістосумісності[2].
На відміну від T-клітин, B-клітини не потребують обробки антигену та експресії його на поверхні клітини. Їх рецептори до антигену є фіксовані на поверхні B-клітини антитілоподібні білки. Кожна пройшла диференціювання лінія B-клітин експрессірует унікальне тільки для неї антитіло, і ніяке інше. Таким чином, повний набір антигенних рецепторів всіх B-клітин організму представляє все антитіла, які організм може виробляти. Функція B-лімфоцитів полягає насамперед у виробленні антитіл — гуморального субстрату специфічного імунітету —, дія яких спрямована насамперед проти внеклеточно розташованих збудників.
Крім того, існують лімфоцити, не специфічно проявляють цитотоксичність — природні кілери.
T-кілери
Т-кілери являють собою підгрупу T-клітин, функцією яких є руйнування власних клітин організму, інфікованих вірусами або іншими патогенними внутрішньоклітинними мікроорганізмами, або клітин, які пошкоджені або невірно функціонують (наприклад, пухлинні клітини). Як і B-клітини, кожна конкретна лінія T-клітин розпізнає тільки один антиген. T-кілери активуються при з'єднанні своїм T-клітинним рецептором (ТКР) зі специфічним антигеном в комплексі з рецептором головного комплексу гістосумісності I класу іншої клітини. Розпізнавання цього комплексу рецептора гістосумісності з антигеном здійснюється за участю розташованого на поверхні T-клітини допоміжного рецептора CD8.
T-хелпери
Т-хелпери регулюють реакції як вродженого, так і набутого імунітету, і дозволяють визначати тип відповіді, який організм зробить на конкретний чужорідний матеріал. Ці клітини не виявляють цитотоксичності та не беруть участь у знищенні інфікованих клітин або безпосередньо збудників. Замість цього, вони керують імунною відповіддю, спрямовуючи інші клітини на виконання цих завдань.
Гамма-дельта T-клітини
5-10 % T-клітин несуть на своїй поверхні ТКРгамма-дельта та позначаються як γδ T-клітини.
B-лімфоцити та антитіла
В-клітини становлять 5-15 % циркулюючих лімфоцитів та характеризуються поверхневими імуноглобулінами, вбудованими в клітинну мембрану та виконують функцію специфічного антигенного рецептора. Цей рецептор, специфічний лише для певного антигену, називається антитілом. Антиген, зв'язуючись з відповідним антитілом на поверхні В-клітини, індукує проліферацію та диференціювання В-клітини до плазматичних клітин та клітин пам'яті, специфічність яких така ж, як і специфічність вихідної В-клітини. Плазматичні клітини секретують велику кількість антитіл у вигляді розчинних молекул, які розпізнають вихідний антиген. Секретуються антитіла мають ту ж специфічність, що та відповідний В-клітинний рецептор

==Висновки==
Отже, захисні механізми організму складні та різноманітні, містять багаторівневу систему захисту, проте недосконала, так як дозволяє вірусам себе обманути.

==Корисні ресурси==

Учнівська вікі-стаття "Захисний екран організму"

2012-08-21T13:12:48Z

Папенко Наталія Миколаївна: /* Результати дослідження */

==Назва проекту==
Вершник без голови

==Автори проекту==
Пивоваров Всеволод, Кисла Аліса, Ковшар Антоній, Ступак Тетяна

==Тема дослідження==
Імунна система організму людини

==Проблема дослідження==
Вивчення недосконалості механізмів захисту організму людини

==Гіпотеза дослідження==
Імунна система людини -досконалий механізм чи збіг випадкових обставин

==Мета дослідження==
Проаналізували захисні можливості організму людини та механізми їх дії

==Результати дослідження==
Іму́нна систе́ма — сукупність органів, тканин, клітин, які забезпечують захист організму; система організму, яка контролює сталість клітинного і гуморального складу організму. Знищенню імунною системою підлягає генетично чужорідне (все, що генетично не запрограмоване в даному організмі; до чужорідного відносяться клітини іншого організму, пошкоджені клітини власного організму, мікробні клітини, молекули, до яких утворюються антитіла), і «генетично своє», яке стає старим, або представляють клітини або білки початкових етапів ембріонального розвитку людини
Імунна система багатокомпонентна, але працює як єдине ціле. Вона обіймає численні еволюційні старі, вузькоспеціалізовані компоненти й еволюційно нові, такі, що визначають високу специфічність імунних реакцій. Усі ці компоненти працюють у тісному взаємозв'язку, і, що особливо важливо, кожен неспецифічний компонент за рахунок зв'язків системи функціонує як специфічний.
До складу імунної системи входять:
#Органи і тканини імунної системи:
##центральні (кістковий мозок і тимус)
##периферичні (селезінка, лімфатичні вузли та інші накопичення лімфоїдних тканин)
#Клітини імунної системи:
##лейкоцити (спеціальні клітини імунної системи):
##лімфоцити (Т-лімфоцити, В-лімфоцити, Нормальні кіллери)
##фагоцити (макрофаги, еозинофіли, нейтрофіли, базофіли, дендритні клітини, мікроглії, купферовські клітини)
##допоміжні клітини (тучні клітини, тромбоцити)

'''Дві сторони імунної системи'''
{|border=2
|'''Вроджена імунна система'''
|'''Набута імунна система'''
|-
|
* Реакція неспецифічна
* Зіткнення з інфекцією призводить до негайної максимальної реакції
* Клітинні і гуморальні ланки
* Не має імунологічної пам'ятi
* Виявляється практично у всіх форм життя
|
*Специфічна реакція, прив'язана до чужорідного антигену
*Між контактом з інфекцією і максимальним відповіддю латентний період
*Клітинні і гуморальні ланки
*Зіткнення з чужорідним агентом призводить до імунологічної пам'яті
*Виявлено тільки у деяких організмів
|}
Лімфоцити
Клітини імунної системи, на які покладені ключові функції щодо здійснення набутого імунітету, відносяться до лімфоцитів, які є підтипом лейкоцитів. Велика частина лімфоцитів відповідає за специфічний набутий імунітет, оскільки можуть розпізнавати збудників інфекції всередині або поза клітинами, в тканинах або в крові.
Основними типами лімфоцитів є B-лімфоцити та T-лімфоцити, які відбуваються з плюріпотентних гемопоетичних стовбурових клітин; у дорослої людини вони утворюються в кістковому мозку, а T-лімфоцити додатково проходять частина етапів диференціювання в тимусі. B-клітини відповідають за гуморальну ланку набутого імунітету, тобто виробляють антитіло, в той час як T-клітини є основу клітинної ланки специфічної імунної відповіді.
На етапі розвитку лімфоцити проходять відбір: залишаються тільки значимі з точки зору захисту організму, а також ті, які не несуть загрози власних тканин організму. Паралельно з цим процесом лімфоцити поділяються на групи, здатні виконувати ту чи іншу функцію захисту. Існують різні види лімфоцитів. Зокрема, за морфологічними ознаками їх поділяють на малі лімфоцити та великі гранулярні лімфоцити (ВГЛ). За структурою зовнішніх рецепторів серед лімфоцитів виділяють, зокрема, B-лімфоцити та T-лімфоцити.
Як B-, так і T-клітини несуть на своїй поверхні рецепторні молекули, які розпізнають специфічні мішені. Рецептори представляють із себе як би «дзеркальний відбиток» певної частини чужорідної молекули, здатний приєднуватися до неї. При цьому одна клітина може містити рецептори тільки для одного виду антигенів.
T-кілери розпізнають тільки антигени, які об'єднані з молекулами головного комплексу гістосумісності I класу, у той час як T-хелпери розпізнають тільки антигени, розташовані на поверхні клітин в поєднанні з молекулами головного комплексу гістосумісності II класу. Ця різниця у презентації антигену відображає різні ролі зазначених двох типів T-клітин. Іншим, менш поширеним підтипом T-клітин, є γδ T-клітини, які розпізнають незмінені антигени, не пов'язані з рецепторами головного комплексу гістосумісності[2].
На відміну від T-клітин, B-клітини не потребують обробки антигену та експресії його на поверхні клітини. Їх рецептори до антигену є фіксовані на поверхні B-клітини антитілоподібні білки. Кожна пройшла диференціювання лінія B-клітин експрессірует унікальне тільки для неї антитіло, і ніяке інше. Таким чином, повний набір антигенних рецепторів всіх B-клітин організму представляє все антитіла, які організм може виробляти. Функція B-лімфоцитів полягає насамперед у виробленні антитіл — гуморального субстрату специфічного імунітету —, дія яких спрямована насамперед проти внеклеточно розташованих збудників.
Крім того, існують лімфоцити, не специфічно проявляють цитотоксичність — природні кілери.
T-кілери
Т-кілери являють собою підгрупу T-клітин, функцією яких є руйнування власних клітин організму, інфікованих вірусами або іншими патогенними внутрішньоклітинними мікроорганізмами, або клітин, які пошкоджені або невірно функціонують (наприклад, пухлинні клітини). Як і B-клітини, кожна конкретна лінія T-клітин розпізнає тільки один антиген. T-кілери активуються при з'єднанні своїм T-клітинним рецептором (ТКР) зі специфічним антигеном в комплексі з рецептором головного комплексу гістосумісності I класу іншої клітини. Розпізнавання цього комплексу рецептора гістосумісності з антигеном здійснюється за участю розташованого на поверхні T-клітини допоміжного рецептора CD8.
T-хелпери
Т-хелпери регулюють реакції як вродженого, так і набутого імунітету, і дозволяють визначати тип відповіді, який організм зробить на конкретний чужорідний матеріал. Ці клітини не виявляють цитотоксичності та не беруть участь у знищенні інфікованих клітин або безпосередньо збудників. Замість цього, вони керують імунною відповіддю, спрямовуючи інші клітини на виконання цих завдань.
Гамма-дельта T-клітини
5-10 % T-клітин несуть на своїй поверхні ТКРгамма-дельта та позначаються як γδ T-клітини.
B-лімфоцити та антитіла
В-клітини становлять 5-15 % циркулюючих лімфоцитів та характеризуються поверхневими імуноглобулінами, вбудованими в клітинну мембрану та виконують функцію специфічного антигенного рецептора. Цей рецептор, специфічний лише для певного антигену, називається антитілом. Антиген, зв'язуючись з відповідним антитілом на поверхні В-клітини, індукує проліферацію та диференціювання В-клітини до плазматичних клітин та клітин пам'яті, специфічність яких така ж, як і специфічність вихідної В-клітини. Плазматичні клітини секретують велику кількість антитіл у вигляді розчинних молекул, які розпізнають вихідний антиген. Секретуються антитіла мають ту ж специфічність, що та відповідний В-клітинний рецептор

==Висновки==

==Корисні ресурси==

Учнівська вікі-стаття "Захисний екран організму"

2012-08-21T13:11:32Z

Папенко Наталія Миколаївна: /* Результати дослідження */

Учнівська вікі-стаття "Захисний екран організму"

2012-08-21T13:10:50Z

Папенко Наталія Миколаївна: /* Результати дослідження */

Учнівська вікі-стаття "Захисний екран організму"

2012-08-21T13:09:56Z

Папенко Наталія Миколаївна: /* Результати дослідження */

Учнівська вікі-стаття "Захисний екран організму"

2012-08-21T13:09:42Z

Папенко Наталія Миколаївна: /* Результати дослідження */

Учнівська вікі-стаття "Захисний екран організму"

2012-08-21T13:09:29Z

Папенко Наталія Миколаївна: /* Результати дослідження */

Учнівська вікі-стаття "Захисний екран організму"

2012-08-21T13:09:06Z

Папенко Наталія Миколаївна: /* Результати дослідження */

Учнівська вікі-стаття "Захисний екран організму"

2012-08-21T13:08:02Z

Папенко Наталія Миколаївна: /* Результати дослідження */

Учнівська вікі-стаття "Захисний екран організму"

2012-08-21T13:07:35Z

Папенко Наталія Миколаївна: /* Результати дослідження */

Учнівська вікі-стаття "Захисний екран організму"

2012-08-21T13:07:18Z

Папенко Наталія Миколаївна: /* Результати дослідження */

Учнівська вікі-стаття "Захисний екран організму"

2012-08-21T13:06:32Z

Папенко Наталія Миколаївна: /* Результати дослідження */

Учнівська вікі-стаття "Захисний екран організму"

2012-08-21T13:05:59Z

Папенко Наталія Миколаївна: /* Результати дослідження */

Учнівська вікі-стаття "Захисний екран організму"

2012-08-21T13:05:30Z

Папенко Наталія Миколаївна: /* Результати дослідження */

Учнівська вікі-стаття "Захисний екран організму"

2012-08-21T13:04:52Z

Папенко Наталія Миколаївна: /* Результати дослідження */

Учнівська вікі-стаття "Захисний екран організму"

2012-08-21T13:02:10Z

Папенко Наталія Миколаївна: /* Результати дослідження */

Учнівська вікі-стаття "Захисний екран організму"

2012-08-21T13:00:28Z

Папенко Наталія Миколаївна: /* Результати дослідження */

Учнівська вікі-стаття "Захисний екран організму"

2012-08-21T13:00:00Z

Папенко Наталія Миколаївна: /* Результати дослідження */

Учнівська вікі-стаття "Захисний екран організму"

2012-08-21T12:59:36Z

Папенко Наталія Миколаївна: /* Результати дослідження */

Учнівська вікі-стаття "Захисний екран організму"

2012-08-21T12:59:15Z

Папенко Наталія Миколаївна: /* Результати дослідження */

Учнівська вікі-стаття "Захисний екран організму"

2012-08-21T12:57:43Z

Папенко Наталія Миколаївна: /* Результати дослідження */

Учнівська вікі-стаття "Захисний екран організму"

2012-08-21T12:38:58Z

Папенко Наталія Миколаївна: /* Мета дослідження */

Учнівська вікі-стаття "Захисний екран організму"

2012-08-21T12:37:14Z

Папенко Наталія Миколаївна: /* Гіпотеза дослідження */