Користувач:Олена Жалоба

2012-10-26T06:30:21Z

Олена Жалоба: Створена сторінка: [['''ЖИТТЄВІ НАВИЧКИ – ШЛЯХ ДО ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ І ЕЛЕМЕН...

[['''ЖИТТЄВІ НАВИЧКИ – ШЛЯХ ДО ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ І ЕЛЕМЕНТ ВИСОКОЯКІСНОЇ ОСВІТИ''']]

За визначенням ВООЗ, життєві навички - це здатність до адаптації, позитивної поведінки і подолання труднощів повсякденного життя.
Життєві навички – низка психологічних і соціальних компетентностей, які допомагають людині ладнати зі своїм світом і будувати продуктивні стосунки із зовнішнім оточеням.
Особливе місце серед них належить навичкам протидії соціальному тиску, незалежно діяти у сучасному світі. Вони сприяють формуванню гармонійно розвиненої особистості, її кращій соціальній адаптації, інтелектуальному та емоційному благополуччю, позитивній і здоровій поведінці. Тому їх ще називають «життєвими навичками, сприятливими для здоров`я.
Навчання на засадах життєвих навичок є необхідним елементом вискоякісної освіти. Вони підвищують конкурентноспроможність випускників на ринку праці. Адже сьогодні кандидату на пристойну посаду недостатньо досконалого володіння професією. Йому необхідно набути психосоціальних умінь: критично і творчо мислити, адекватно сприймати себе і оточення, приймати виважені рішення, будувати конструктивні міжособистісні стосунки, працювати в команді, демонструвати здатність біти лідером, зацікавлювати і створювати мотивації для інших, розв`язувати проблеми і керувати стресами.
Метод розвитку життєвих навичок є синтезом найуспішнішого педагогічного досвіду і досягнень психологічної науки.
На відміну від багатьох педагогічних підходів, розвиток життєвих навичок має на меті позитивні зміни у поведінці учнів. Тому він передбачає зміни не лише у знаннях, а й у ставленнях і навичках, які стимулюватимуть бажані поведінкові зміни.
Знання – інформація, необхідна для розуміння того, які внутрішні та зовнішні чинники впливають на здоров`я, поведінку і спосіб життя людини.
Ставлення- психологічні установки, які визначають те, що людям подобаться чи не подобається, що є вартим чи не є вартим їхньої уваги. Ставлення залежить від особистої системи цінностей та соціальних, культурни і моральних норм, які пропагують у суспільстві.
Навички (спеціальні та соціально-психологічні) – спроможність самоорганізувати своє життя у здоровий і продуктивний спосіб.
В основі цієї методики – повага до загальнолюдських ціностей. Навчання на засадах життєвих навичок реалізує концепцію особистісно орієнтованого навчання і виховання. Цей метод враховує вікові та індивідуальні особливості учнів, етнічні, релігійні та соціально-економічні аспекти їхнього життя, передбачає делікатне ставлення до гендерних питань.
Він спрямований на задоволення природних потреб дітей , підлітків і молоді.
Розвиток житєвих навичок – це підхід, зосереджений на учнях, намагання зробити процес викладання динамічнішим і привабливішим, можливість негайного відпрацювання умінь з використанням інтерактивних методів навчання.
Приклади життєвих навичок: навички самооцінки
Самооцінка – це наші уявленя про себе, як ми себе оцінюємо у різних аспектах (зовнішній вигляд, інтелектуальні здібності, життєва компетентність тощо).
Дитина з високою позитивною смооцінкою добре почувається, вневнена у собі, гідно поводиться і вільно спілкується з різними людьми. Позитивна самооцінка є для неї своєрідним психологічним захистом.
Рекомендації щодо підвищення самооцінки учнів:
• будьте демократичні;
• називайте їх на ім`я;
• доручіть кожному виконання певного обов`язку;
• привертайте увагу класу до позитивних результатів роботи кожного;
• демонструйте однакові вимоги для всіх (не виявляйте до когось особливої прихильності чи антипатії;
• час від часу спілкуйтеся з дітьми віч-на-віч;
• перетворюйте їхні невдачі на позитивний навчальний досвід;
• дайте змогу показати їхні досягнення у різний спосоіб;
• дайте змогу в безпечних умовах апробовувати різні моделі поведінки;
• уникайте надмірної опіки, дозволяйте їм вчитися на власних помилках;
• поводьтесь як друг, уникайте моралізаторства.
• заохочуйте взаємопідтримку у класі.
Приклади життєвих навичок: навички асертивної поведінки
Асертивність – це вміння відстоювати свої права, переконувати, вести переговори, відмовляти.
Той , хто поводиться асертивно, навпаки, вважає інших людей «добрими», налаштованими на співпрацю. При цьому він точно знає, чого хоче, і чітко дає зрозуміти, що його прохання законне й абсолютно моральне.
Він здатний відмовити без почуття провини, запропонуваи компроміс, змінити свою думку, погодитися зі слушними аргументами.
Він розрізнає справедливу та несправедливу критику і адекватно реагує на неї. Він здатний розпізнати маніпуляції і спокійно захищається від них.
Приклади житєвих навичок: навички протидії соціальному тиску.
Навичками протидії соціальному тиску є навички критичного мислення, переговорів, відмови і розв`язання конфліктів.
Навчання навичкам протидії соціальному тиску є необхідним компонентом профілактики поведінкових ризиків і проблем підлітків, зокрема щодо тютюнопаління, вживання алкоголю, наркотиків та ВІЛ/СНІДу.
Навчання навичкам відмови здійснюється шляхом спостереження і практики. Існує думка, що необхідно близько 29 повторень у різних ситуаціях, щоб це уміння стало автоматичним.
Приклади життєвих навичок: навички управління стресами
Стрес має погану репутацію. Однак, за визначенням Ганса Сельє, - це нейтральна реакція організму на зміни у навколишньому середовищі. Залежно від обставин, він може бути як корисним, так і шкідливим.
Недостатній рівень стресу робить життя надто нудним. А нудьга – це одна з причин, яка схиляє підлітків до ризикованої поведінки і вживання психоактивних речовин (ПАР).
Надмірний рівень стресу ще небезпечніший. Його називають дистресом.
Важливо вчити дітей раціонально планувати час, самостійно виконувати домашні завдання, знижувати рівень стресу перед контрольними, правильно відпочивати.

Iteach WIKI - Внесок користувача [uk]

Користувач:Олена Жалоба