http://wiki.iteach.com.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=%D0%9C%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA+%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BD%D0%B0 2026-04-04T10:39:54Z Внесок користувача MediaWiki 1.24.1 http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%22%D0%A2%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96_%D1%87%D0%B8_%D1%87%D1%83%D0%B4%D0%B5%D1%81%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81%22&diff=55356 2011-07-20T07:53:46Z

<p>Мельник Антоніна: /* Матеріали по формуючому й підсумковому оцінюванню */</p> <hr /> <div><br /> <br /> == Автор проекту ==<br /> '''Мельник Антоніна Анатоліївна''' ''- вчитель фізики та інформатики Ліцею інформаційних технологій Олександрійської міської ради Кіровоградської області''<br /> <br /> == Назва проекту ==<br /> <br /> == '''Таємниці чи чудеса навколо нас''' ==<br /> <br /> == Предмет, клас ==<br /> '''Фізика, 7 клас'''<br /> == Коротка анотація проекту ==<br /> Чи знайома Вам ситуація, коли ви спостерігаєте природне явище і не можете пояснити його суть? Але бажання проникнути у таємницю незбагненого Вас переповнює? Тому пізнавайте світ разом з нами.<br /> <br /> Основна ідея проекту полягає у розвитку в учнів навичок мислення високого рівня, а саме: навчити учнів збирати інформацію, аналізувати та класифікувати її; висувати гіпотези та ідеї; обговорювати результати досліджень, презентувати свої роботи.<br /> <br /> Для виконання завдань учні об’єднуються у групи. Перша група учнів - дослідників розглянуть досконалість людського ока, проведуть дослідження , результати якого оформлять у вигляді презентації.<br /> <br /> Друга група учнів – експериментаторів проведуть серію дослідів на з’ясування властивостей людського ока, результати яких оформлять у вигляді , вікі-статті.<br /> <br /> Третя група учнів – теоретиків розглянуть оптичні явища, які спостерігаються в природі, класифікують їх, покажуть красу і загадковість цих явищ та опишуть причини їх виникнення з фізичної точки зору у вигляді публікації.<br /> <br /> Результати спостережень і досліджень учні представляють на конференції фізиків - оптиків «Загадки природи та людського ока»<br /> <br /> == Спрямовуючі запитання ==<br /> <br /> ===''Ключове запитання''===<br /> <br /> == Чи можна темряву вважати світлом? ==<br /> <br /> ===''Тематичні запитання''===<br /> '''Чи можна вірити своїм очам?'''<br /> <br /> '''Як впливає світло на сприйняття навколишнього світу?'''<br /> <br /> '''В чому краса і загадковість явищ природи?'''<br /> <br /> ===''Змістові запитання''===<br /> <br /> '''Яка будова ока?'''<br /> <br /> '''Які властивості ока ви знаєте?'''<br /> <br /> '''Як пояснити зорові ілюзії?'''<br /> <br /> '''Чому ми можемо бачити кіно?'''<br /> <br /> '''Чому дорівнює роздільна здатність вашого ока?'''<br /> <br /> '''Що таке міраж?'''<br /> <br /> '''Як утворюється веселка?'''<br /> <br /> '''Які види гало найчастіше спостерігаються?'''<br /> <br /> == План проведення проекту ==<br /> [https://docs.google.com/document/d/1E4EQqISpgXFbH5zaK3LyGMMT-1BqIkRTscqhj01jEA0/edit?hl=uk# Реалізація Проекту]<br /> <br /> ==Публікація вчителя ==<br /> [[Файл:Публікація для батьків.jpg| 200 px]]<br /> [[Файл:Публікація для батьків1.jpg| 200 px]]<br /> <br /> == Візитна картка проекту ==<br /> [https://docs.google.com/document/d/1EAyehhtWYW7hQkhE7vV5NdvmqaphD4GeT20MKMRn7dM/edit?hl=uk# Візитка проекту]<br /> <br /> == Презентація вчителя для виявлення уявлень й інтересів учнів ==<br /> [https://docs.google.com/present/edit?id=dhfrm93h_12cg6nxcn8# Вчительська презентація]<br /> <br /> == Приклади продуктів проектної діяльності учнів ==<br /> [https://docs.google.com/present/edit?id=dhfrm93h_1fxg6wndc Учнівська презентація ]<br /> <br /> <br /> <br /> [http://wiki.iteach.com.ua/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE_%D1%96_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81 Учнівська Вікі-стаття]<br /> <br /> == Матеріали по формуючому й підсумковому оцінюванню ==<br /> [https://docs.google.com/document/d/1EPTaiWdXDeOqIJ75UHbz14Z2nlookHbu1dYQHYZa9ss/edit?hl=uk# Оцінювання учнівської презентації]<br /> <br /> [https://docs.google.com/document/d/1H0jkzd5qTiCJdFpHBWeDwRjZjwsptiZE74ONtzzA4Ts/edit?hl=uk# Оцінювання вікі-публікації]<br /> <br /> == Матеріали по супроводу й підтримці проектної діяльності ==<br /> <br /> [https://docs.google.com/document/d/1SlGMKrpKRt0vOkWelyicKIwr1VSNGAygl7QpJv9d6GU/edit?hl=uk# Тест для перевірки знань учнів ]<br /> <br /> == Корисні ресурси==<br /> [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BF%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B5_%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8E%D0%B7%D0%B8%D0%B8 Зір та оптичні ілюзії]<br /> <br /> [http://www.google.com.ua/search?q=%D0%BE%D0%BF%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B5+%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8E%D0%B7%D0%B8%D0%B8&amp;hl=ru&amp;prmd=ivns&amp;tbm=isch&amp;tbo=u&amp;source=univ&amp;sa=X&amp;ei=tXsmTrCoJ430sgaZkOyfCQ&amp;ved=0CCIQsAQ&amp;biw=1419&amp;bih=724 Малюнки_оптичні ілюзії]<br /> <br /> [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D1%87%D0%B5%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%BA%D0%B0 Властивості ока]</div>

Мельник Антоніна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%22%D0%A2%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96_%D1%87%D0%B8_%D1%87%D1%83%D0%B4%D0%B5%D1%81%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81%22&diff=55349 2011-07-20T07:33:08Z

<p>Мельник Антоніна: /* Проекти з аналогічною тематикою */</p> <hr /> <div><br /> <br /> == Автор проекту ==<br /> '''Мельник Антоніна Анатоліївна''' ''- вчитель фізики та інформатики Ліцею інформаційних технологій Олександрійської міської ради Кіровоградської області''<br /> <br /> == Назва проекту ==<br /> <br /> == '''Таємниці чи чудеса навколо нас''' ==<br /> <br /> == Предмет, клас ==<br /> '''Фізика, 7 клас'''<br /> == Коротка анотація проекту ==<br /> Чи знайома Вам ситуація, коли ви спостерігаєте природне явище і не можете пояснити його суть? Але бажання проникнути у таємницю незбагненого Вас переповнює? Тому пізнавайте світ разом з нами.<br /> <br /> Основна ідея проекту полягає у розвитку в учнів навичок мислення високого рівня, а саме: навчити учнів збирати інформацію, аналізувати та класифікувати її; висувати гіпотези та ідеї; обговорювати результати досліджень, презентувати свої роботи.<br /> <br /> Для виконання завдань учні об’єднуються у групи. Перша група учнів - дослідників розглянуть досконалість людського ока, проведуть дослідження , результати якого оформлять у вигляді презентації.<br /> <br /> Друга група учнів – експериментаторів проведуть серію дослідів на з’ясування властивостей людського ока, результати яких оформлять у вигляді , вікі-статті.<br /> <br /> Третя група учнів – теоретиків розглянуть оптичні явища, які спостерігаються в природі, класифікують їх, покажуть красу і загадковість цих явищ та опишуть причини їх виникнення з фізичної точки зору у вигляді публікації.<br /> <br /> Результати спостережень і досліджень учні представляють на конференції фізиків - оптиків «Загадки природи та людського ока»<br /> <br /> == Спрямовуючі запитання ==<br /> <br /> ===''Ключове запитання''===<br /> <br /> == Чи можна темряву вважати світлом? ==<br /> <br /> ===''Тематичні запитання''===<br /> '''Чи можна вірити своїм очам?'''<br /> <br /> '''Як впливає світло на сприйняття навколишнього світу?'''<br /> <br /> '''В чому краса і загадковість явищ природи?'''<br /> <br /> ===''Змістові запитання''===<br /> <br /> '''Яка будова ока?'''<br /> <br /> '''Які властивості ока ви знаєте?'''<br /> <br /> '''Як пояснити зорові ілюзії?'''<br /> <br /> '''Чому ми можемо бачити кіно?'''<br /> <br /> '''Чому дорівнює роздільна здатність вашого ока?'''<br /> <br /> '''Що таке міраж?'''<br /> <br /> '''Як утворюється веселка?'''<br /> <br /> '''Які види гало найчастіше спостерігаються?'''<br /> <br /> == План проведення проекту ==<br /> [https://docs.google.com/document/d/1E4EQqISpgXFbH5zaK3LyGMMT-1BqIkRTscqhj01jEA0/edit?hl=uk# Реалізація Проекту]<br /> <br /> ==Публікація вчителя ==<br /> [[Файл:Публікація для батьків.jpg| 200 px]]<br /> [[Файл:Публікація для батьків1.jpg| 200 px]]<br /> <br /> == Візитна картка проекту ==<br /> [https://docs.google.com/document/d/1EAyehhtWYW7hQkhE7vV5NdvmqaphD4GeT20MKMRn7dM/edit?hl=uk# Візитка проекту]<br /> <br /> == Презентація вчителя для виявлення уявлень й інтересів учнів ==<br /> [https://docs.google.com/present/edit?id=dhfrm93h_12cg6nxcn8# Вчительська презентація]<br /> <br /> == Приклади продуктів проектної діяльності учнів ==<br /> [https://docs.google.com/present/edit?id=dhfrm93h_1fxg6wndc Учнівська презентація ]<br /> <br /> <br /> <br /> [http://wiki.iteach.com.ua/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE_%D1%96_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81 Учнівська Вікі-стаття]<br /> <br /> == Матеріали по формуючому й підсумковому оцінюванню ==<br /> [https://docs.google.com/document/d/1EPTaiWdXDeOqIJ75UHbz14Z2nlookHbu1dYQHYZa9ss/edit?hl=uk# Оцінювання учнівської презентації]<br /> <br /> == Матеріали по супроводу й підтримці проектної діяльності ==<br /> <br /> [https://docs.google.com/document/d/1SlGMKrpKRt0vOkWelyicKIwr1VSNGAygl7QpJv9d6GU/edit?hl=uk# Тест для перевірки знань учнів ]<br /> <br /> == Корисні ресурси==<br /> [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BF%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B5_%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8E%D0%B7%D0%B8%D0%B8 Зір та оптичні ілюзії]<br /> <br /> [http://www.google.com.ua/search?q=%D0%BE%D0%BF%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B5+%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8E%D0%B7%D0%B8%D0%B8&amp;hl=ru&amp;prmd=ivns&amp;tbm=isch&amp;tbo=u&amp;source=univ&amp;sa=X&amp;ei=tXsmTrCoJ430sgaZkOyfCQ&amp;ved=0CCIQsAQ&amp;biw=1419&amp;bih=724 Малюнки_оптичні ілюзії]<br /> <br /> [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D1%87%D0%B5%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%BA%D0%B0 Властивості ока]</div>

Мельник Антоніна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%22%D0%A2%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96_%D1%87%D0%B8_%D1%87%D1%83%D0%B4%D0%B5%D1%81%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81%22&diff=55348 2011-07-20T07:32:31Z

<p>Мельник Антоніна: /* Інші документи */</p> <hr /> <div><br /> <br /> == Автор проекту ==<br /> '''Мельник Антоніна Анатоліївна''' ''- вчитель фізики та інформатики Ліцею інформаційних технологій Олександрійської міської ради Кіровоградської області''<br /> <br /> == Назва проекту ==<br /> <br /> == '''Таємниці чи чудеса навколо нас''' ==<br /> <br /> == Предмет, клас ==<br /> '''Фізика, 7 клас'''<br /> == Коротка анотація проекту ==<br /> Чи знайома Вам ситуація, коли ви спостерігаєте природне явище і не можете пояснити його суть? Але бажання проникнути у таємницю незбагненого Вас переповнює? Тому пізнавайте світ разом з нами.<br /> <br /> Основна ідея проекту полягає у розвитку в учнів навичок мислення високого рівня, а саме: навчити учнів збирати інформацію, аналізувати та класифікувати її; висувати гіпотези та ідеї; обговорювати результати досліджень, презентувати свої роботи.<br /> <br /> Для виконання завдань учні об’єднуються у групи. Перша група учнів - дослідників розглянуть досконалість людського ока, проведуть дослідження , результати якого оформлять у вигляді презентації.<br /> <br /> Друга група учнів – експериментаторів проведуть серію дослідів на з’ясування властивостей людського ока, результати яких оформлять у вигляді , вікі-статті.<br /> <br /> Третя група учнів – теоретиків розглянуть оптичні явища, які спостерігаються в природі, класифікують їх, покажуть красу і загадковість цих явищ та опишуть причини їх виникнення з фізичної точки зору у вигляді публікації.<br /> <br /> Результати спостережень і досліджень учні представляють на конференції фізиків - оптиків «Загадки природи та людського ока»<br /> <br /> == Спрямовуючі запитання ==<br /> <br /> ===''Ключове запитання''===<br /> <br /> == Чи можна темряву вважати світлом? ==<br /> <br /> ===''Тематичні запитання''===<br /> '''Чи можна вірити своїм очам?'''<br /> <br /> '''Як впливає світло на сприйняття навколишнього світу?'''<br /> <br /> '''В чому краса і загадковість явищ природи?'''<br /> <br /> ===''Змістові запитання''===<br /> <br /> '''Яка будова ока?'''<br /> <br /> '''Які властивості ока ви знаєте?'''<br /> <br /> '''Як пояснити зорові ілюзії?'''<br /> <br /> '''Чому ми можемо бачити кіно?'''<br /> <br /> '''Чому дорівнює роздільна здатність вашого ока?'''<br /> <br /> '''Що таке міраж?'''<br /> <br /> '''Як утворюється веселка?'''<br /> <br /> '''Які види гало найчастіше спостерігаються?'''<br /> <br /> == План проведення проекту ==<br /> [https://docs.google.com/document/d/1E4EQqISpgXFbH5zaK3LyGMMT-1BqIkRTscqhj01jEA0/edit?hl=uk# Реалізація Проекту]<br /> <br /> ==Публікація вчителя ==<br /> [[Файл:Публікація для батьків.jpg| 200 px]]<br /> [[Файл:Публікація для батьків1.jpg| 200 px]]<br /> <br /> == Візитна картка проекту ==<br /> [https://docs.google.com/document/d/1EAyehhtWYW7hQkhE7vV5NdvmqaphD4GeT20MKMRn7dM/edit?hl=uk# Візитка проекту]<br /> <br /> == Презентація вчителя для виявлення уявлень й інтересів учнів ==<br /> [https://docs.google.com/present/edit?id=dhfrm93h_12cg6nxcn8# Вчительська презентація]<br /> <br /> == Приклади продуктів проектної діяльності учнів ==<br /> [https://docs.google.com/present/edit?id=dhfrm93h_1fxg6wndc Учнівська презентація ]<br /> <br /> <br /> <br /> [http://wiki.iteach.com.ua/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE_%D1%96_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81 Учнівська Вікі-стаття]<br /> <br /> == Матеріали по формуючому й підсумковому оцінюванню ==<br /> [https://docs.google.com/document/d/1EPTaiWdXDeOqIJ75UHbz14Z2nlookHbu1dYQHYZa9ss/edit?hl=uk# Оцінювання учнівської презентації]<br /> <br /> == Матеріали по супроводу й підтримці проектної діяльності ==<br /> <br /> [https://docs.google.com/document/d/1SlGMKrpKRt0vOkWelyicKIwr1VSNGAygl7QpJv9d6GU/edit?hl=uk# Тест для перевірки знань учнів ]<br /> <br /> == Корисні ресурси==<br /> [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BF%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B5_%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8E%D0%B7%D0%B8%D0%B8 Зір та оптичні ілюзії]<br /> <br /> [http://www.google.com.ua/search?q=%D0%BE%D0%BF%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B5+%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8E%D0%B7%D0%B8%D0%B8&amp;hl=ru&amp;prmd=ivns&amp;tbm=isch&amp;tbo=u&amp;source=univ&amp;sa=X&amp;ei=tXsmTrCoJ430sgaZkOyfCQ&amp;ved=0CCIQsAQ&amp;biw=1419&amp;bih=724 Малюнки_оптичні ілюзії]<br /> <br /> [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D1%87%D0%B5%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%BA%D0%B0 Властивості ока]<br /> <br /> == Проекти з аналогічною тематикою==</div>

Мельник Антоніна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%22%D0%A2%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96_%D1%87%D0%B8_%D1%87%D1%83%D0%B4%D0%B5%D1%81%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81%22&diff=55347 2011-07-20T07:26:50Z

<p>Мельник Антоніна: /* Корисні ресурси */</p> <hr /> <div><br /> <br /> == Автор проекту ==<br /> '''Мельник Антоніна Анатоліївна''' ''- вчитель фізики та інформатики Ліцею інформаційних технологій Олександрійської міської ради Кіровоградської області''<br /> <br /> == Назва проекту ==<br /> <br /> == '''Таємниці чи чудеса навколо нас''' ==<br /> <br /> == Предмет, клас ==<br /> '''Фізика, 7 клас'''<br /> == Коротка анотація проекту ==<br /> Чи знайома Вам ситуація, коли ви спостерігаєте природне явище і не можете пояснити його суть? Але бажання проникнути у таємницю незбагненого Вас переповнює? Тому пізнавайте світ разом з нами.<br /> <br /> Основна ідея проекту полягає у розвитку в учнів навичок мислення високого рівня, а саме: навчити учнів збирати інформацію, аналізувати та класифікувати її; висувати гіпотези та ідеї; обговорювати результати досліджень, презентувати свої роботи.<br /> <br /> Для виконання завдань учні об’єднуються у групи. Перша група учнів - дослідників розглянуть досконалість людського ока, проведуть дослідження , результати якого оформлять у вигляді презентації.<br /> <br /> Друга група учнів – експериментаторів проведуть серію дослідів на з’ясування властивостей людського ока, результати яких оформлять у вигляді , вікі-статті.<br /> <br /> Третя група учнів – теоретиків розглянуть оптичні явища, які спостерігаються в природі, класифікують їх, покажуть красу і загадковість цих явищ та опишуть причини їх виникнення з фізичної точки зору у вигляді публікації.<br /> <br /> Результати спостережень і досліджень учні представляють на конференції фізиків - оптиків «Загадки природи та людського ока»<br /> <br /> == Спрямовуючі запитання ==<br /> <br /> ===''Ключове запитання''===<br /> <br /> == Чи можна темряву вважати світлом? ==<br /> <br /> ===''Тематичні запитання''===<br /> '''Чи можна вірити своїм очам?'''<br /> <br /> '''Як впливає світло на сприйняття навколишнього світу?'''<br /> <br /> '''В чому краса і загадковість явищ природи?'''<br /> <br /> ===''Змістові запитання''===<br /> <br /> '''Яка будова ока?'''<br /> <br /> '''Які властивості ока ви знаєте?'''<br /> <br /> '''Як пояснити зорові ілюзії?'''<br /> <br /> '''Чому ми можемо бачити кіно?'''<br /> <br /> '''Чому дорівнює роздільна здатність вашого ока?'''<br /> <br /> '''Що таке міраж?'''<br /> <br /> '''Як утворюється веселка?'''<br /> <br /> '''Які види гало найчастіше спостерігаються?'''<br /> <br /> == План проведення проекту ==<br /> [https://docs.google.com/document/d/1E4EQqISpgXFbH5zaK3LyGMMT-1BqIkRTscqhj01jEA0/edit?hl=uk# Реалізація Проекту]<br /> <br /> ==Публікація вчителя ==<br /> [[Файл:Публікація для батьків.jpg| 200 px]]<br /> [[Файл:Публікація для батьків1.jpg| 200 px]]<br /> <br /> == Візитна картка проекту ==<br /> [https://docs.google.com/document/d/1EAyehhtWYW7hQkhE7vV5NdvmqaphD4GeT20MKMRn7dM/edit?hl=uk# Візитка проекту]<br /> <br /> == Презентація вчителя для виявлення уявлень й інтересів учнів ==<br /> [https://docs.google.com/present/edit?id=dhfrm93h_12cg6nxcn8# Вчительська презентація]<br /> <br /> == Приклади продуктів проектної діяльності учнів ==<br /> [https://docs.google.com/present/edit?id=dhfrm93h_1fxg6wndc Учнівська презентація ]<br /> <br /> <br /> <br /> [http://wiki.iteach.com.ua/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE_%D1%96_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81 Учнівська Вікі-стаття]<br /> <br /> == Матеріали по формуючому й підсумковому оцінюванню ==<br /> [https://docs.google.com/document/d/1EPTaiWdXDeOqIJ75UHbz14Z2nlookHbu1dYQHYZa9ss/edit?hl=uk# Оцінювання учнівської презентації]<br /> <br /> == Матеріали по супроводу й підтримці проектної діяльності ==<br /> <br /> [https://docs.google.com/document/d/1SlGMKrpKRt0vOkWelyicKIwr1VSNGAygl7QpJv9d6GU/edit?hl=uk# Тест для перевірки знань учнів ]<br /> <br /> == Корисні ресурси==<br /> [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BF%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B5_%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8E%D0%B7%D0%B8%D0%B8 Зір та оптичні ілюзії]<br /> <br /> [http://www.google.com.ua/search?q=%D0%BE%D0%BF%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B5+%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8E%D0%B7%D0%B8%D0%B8&amp;hl=ru&amp;prmd=ivns&amp;tbm=isch&amp;tbo=u&amp;source=univ&amp;sa=X&amp;ei=tXsmTrCoJ430sgaZkOyfCQ&amp;ved=0CCIQsAQ&amp;biw=1419&amp;bih=724 Малюнки_оптичні ілюзії]<br /> <br /> [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D1%87%D0%B5%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%BA%D0%B0 Властивості ока]<br /> <br /> == Проекти з аналогічною тематикою==<br /> <br /> == Інші документи ==<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Банк проектів]]</div>

Мельник Антоніна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%22%D0%A2%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96_%D1%87%D0%B8_%D1%87%D1%83%D0%B4%D0%B5%D1%81%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81%22&diff=55346 2011-07-20T07:25:12Z

<p>Мельник Антоніна: /* Корисні ресурси */</p> <hr /> <div><br /> <br /> == Автор проекту ==<br /> '''Мельник Антоніна Анатоліївна''' ''- вчитель фізики та інформатики Ліцею інформаційних технологій Олександрійської міської ради Кіровоградської області''<br /> <br /> == Назва проекту ==<br /> <br /> == '''Таємниці чи чудеса навколо нас''' ==<br /> <br /> == Предмет, клас ==<br /> '''Фізика, 7 клас'''<br /> == Коротка анотація проекту ==<br /> Чи знайома Вам ситуація, коли ви спостерігаєте природне явище і не можете пояснити його суть? Але бажання проникнути у таємницю незбагненого Вас переповнює? Тому пізнавайте світ разом з нами.<br /> <br /> Основна ідея проекту полягає у розвитку в учнів навичок мислення високого рівня, а саме: навчити учнів збирати інформацію, аналізувати та класифікувати її; висувати гіпотези та ідеї; обговорювати результати досліджень, презентувати свої роботи.<br /> <br /> Для виконання завдань учні об’єднуються у групи. Перша група учнів - дослідників розглянуть досконалість людського ока, проведуть дослідження , результати якого оформлять у вигляді презентації.<br /> <br /> Друга група учнів – експериментаторів проведуть серію дослідів на з’ясування властивостей людського ока, результати яких оформлять у вигляді , вікі-статті.<br /> <br /> Третя група учнів – теоретиків розглянуть оптичні явища, які спостерігаються в природі, класифікують їх, покажуть красу і загадковість цих явищ та опишуть причини їх виникнення з фізичної точки зору у вигляді публікації.<br /> <br /> Результати спостережень і досліджень учні представляють на конференції фізиків - оптиків «Загадки природи та людського ока»<br /> <br /> == Спрямовуючі запитання ==<br /> <br /> ===''Ключове запитання''===<br /> <br /> == Чи можна темряву вважати світлом? ==<br /> <br /> ===''Тематичні запитання''===<br /> '''Чи можна вірити своїм очам?'''<br /> <br /> '''Як впливає світло на сприйняття навколишнього світу?'''<br /> <br /> '''В чому краса і загадковість явищ природи?'''<br /> <br /> ===''Змістові запитання''===<br /> <br /> '''Яка будова ока?'''<br /> <br /> '''Які властивості ока ви знаєте?'''<br /> <br /> '''Як пояснити зорові ілюзії?'''<br /> <br /> '''Чому ми можемо бачити кіно?'''<br /> <br /> '''Чому дорівнює роздільна здатність вашого ока?'''<br /> <br /> '''Що таке міраж?'''<br /> <br /> '''Як утворюється веселка?'''<br /> <br /> '''Які види гало найчастіше спостерігаються?'''<br /> <br /> == План проведення проекту ==<br /> [https://docs.google.com/document/d/1E4EQqISpgXFbH5zaK3LyGMMT-1BqIkRTscqhj01jEA0/edit?hl=uk# Реалізація Проекту]<br /> <br /> ==Публікація вчителя ==<br /> [[Файл:Публікація для батьків.jpg| 200 px]]<br /> [[Файл:Публікація для батьків1.jpg| 200 px]]<br /> <br /> == Візитна картка проекту ==<br /> [https://docs.google.com/document/d/1EAyehhtWYW7hQkhE7vV5NdvmqaphD4GeT20MKMRn7dM/edit?hl=uk# Візитка проекту]<br /> <br /> == Презентація вчителя для виявлення уявлень й інтересів учнів ==<br /> [https://docs.google.com/present/edit?id=dhfrm93h_12cg6nxcn8# Вчительська презентація]<br /> <br /> == Приклади продуктів проектної діяльності учнів ==<br /> [https://docs.google.com/present/edit?id=dhfrm93h_1fxg6wndc Учнівська презентація ]<br /> <br /> <br /> <br /> [http://wiki.iteach.com.ua/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE_%D1%96_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81 Учнівська Вікі-стаття]<br /> <br /> == Матеріали по формуючому й підсумковому оцінюванню ==<br /> [https://docs.google.com/document/d/1EPTaiWdXDeOqIJ75UHbz14Z2nlookHbu1dYQHYZa9ss/edit?hl=uk# Оцінювання учнівської презентації]<br /> <br /> == Матеріали по супроводу й підтримці проектної діяльності ==<br /> <br /> [https://docs.google.com/document/d/1SlGMKrpKRt0vOkWelyicKIwr1VSNGAygl7QpJv9d6GU/edit?hl=uk# Тест для перевірки знань учнів ]<br /> <br /> == Корисні ресурси==<br /> [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BF%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B5_%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8E%D0%B7%D0%B8%D0%B8 Зір та оптичні ілюзії]<br /> <br /> [http://www.google.com.ua/search?q=%D0%BE%D0%BF%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B5+%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8E%D0%B7%D0%B8%D0%B8&amp;hl=ru&amp;prmd=ivns&amp;tbm=isch&amp;tbo=u&amp;source=univ&amp;sa=X&amp;ei=tXsmTrCoJ430sgaZkOyfCQ&amp;ved=0CCIQsAQ&amp;biw=1419&amp;bih=724 Малюнки_оптичні ілюзії]<br /> <br /> == Проекти з аналогічною тематикою==<br /> <br /> == Інші документи ==<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Банк проектів]]</div>

Мельник Антоніна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%22%D0%A2%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96_%D1%87%D0%B8_%D1%87%D1%83%D0%B4%D0%B5%D1%81%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81%22&diff=55345 2011-07-20T07:23:06Z

<p>Мельник Антоніна: /* Корисні ресурси */</p> <hr /> <div><br /> <br /> == Автор проекту ==<br /> '''Мельник Антоніна Анатоліївна''' ''- вчитель фізики та інформатики Ліцею інформаційних технологій Олександрійської міської ради Кіровоградської області''<br /> <br /> == Назва проекту ==<br /> <br /> == '''Таємниці чи чудеса навколо нас''' ==<br /> <br /> == Предмет, клас ==<br /> '''Фізика, 7 клас'''<br /> == Коротка анотація проекту ==<br /> Чи знайома Вам ситуація, коли ви спостерігаєте природне явище і не можете пояснити його суть? Але бажання проникнути у таємницю незбагненого Вас переповнює? Тому пізнавайте світ разом з нами.<br /> <br /> Основна ідея проекту полягає у розвитку в учнів навичок мислення високого рівня, а саме: навчити учнів збирати інформацію, аналізувати та класифікувати її; висувати гіпотези та ідеї; обговорювати результати досліджень, презентувати свої роботи.<br /> <br /> Для виконання завдань учні об’єднуються у групи. Перша група учнів - дослідників розглянуть досконалість людського ока, проведуть дослідження , результати якого оформлять у вигляді презентації.<br /> <br /> Друга група учнів – експериментаторів проведуть серію дослідів на з’ясування властивостей людського ока, результати яких оформлять у вигляді , вікі-статті.<br /> <br /> Третя група учнів – теоретиків розглянуть оптичні явища, які спостерігаються в природі, класифікують їх, покажуть красу і загадковість цих явищ та опишуть причини їх виникнення з фізичної точки зору у вигляді публікації.<br /> <br /> Результати спостережень і досліджень учні представляють на конференції фізиків - оптиків «Загадки природи та людського ока»<br /> <br /> == Спрямовуючі запитання ==<br /> <br /> ===''Ключове запитання''===<br /> <br /> == Чи можна темряву вважати світлом? ==<br /> <br /> ===''Тематичні запитання''===<br /> '''Чи можна вірити своїм очам?'''<br /> <br /> '''Як впливає світло на сприйняття навколишнього світу?'''<br /> <br /> '''В чому краса і загадковість явищ природи?'''<br /> <br /> ===''Змістові запитання''===<br /> <br /> '''Яка будова ока?'''<br /> <br /> '''Які властивості ока ви знаєте?'''<br /> <br /> '''Як пояснити зорові ілюзії?'''<br /> <br /> '''Чому ми можемо бачити кіно?'''<br /> <br /> '''Чому дорівнює роздільна здатність вашого ока?'''<br /> <br /> '''Що таке міраж?'''<br /> <br /> '''Як утворюється веселка?'''<br /> <br /> '''Які види гало найчастіше спостерігаються?'''<br /> <br /> == План проведення проекту ==<br /> [https://docs.google.com/document/d/1E4EQqISpgXFbH5zaK3LyGMMT-1BqIkRTscqhj01jEA0/edit?hl=uk# Реалізація Проекту]<br /> <br /> ==Публікація вчителя ==<br /> [[Файл:Публікація для батьків.jpg| 200 px]]<br /> [[Файл:Публікація для батьків1.jpg| 200 px]]<br /> <br /> == Візитна картка проекту ==<br /> [https://docs.google.com/document/d/1EAyehhtWYW7hQkhE7vV5NdvmqaphD4GeT20MKMRn7dM/edit?hl=uk# Візитка проекту]<br /> <br /> == Презентація вчителя для виявлення уявлень й інтересів учнів ==<br /> [https://docs.google.com/present/edit?id=dhfrm93h_12cg6nxcn8# Вчительська презентація]<br /> <br /> == Приклади продуктів проектної діяльності учнів ==<br /> [https://docs.google.com/present/edit?id=dhfrm93h_1fxg6wndc Учнівська презентація ]<br /> <br /> <br /> <br /> [http://wiki.iteach.com.ua/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE_%D1%96_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81 Учнівська Вікі-стаття]<br /> <br /> == Матеріали по формуючому й підсумковому оцінюванню ==<br /> [https://docs.google.com/document/d/1EPTaiWdXDeOqIJ75UHbz14Z2nlookHbu1dYQHYZa9ss/edit?hl=uk# Оцінювання учнівської презентації]<br /> <br /> == Матеріали по супроводу й підтримці проектної діяльності ==<br /> <br /> [https://docs.google.com/document/d/1SlGMKrpKRt0vOkWelyicKIwr1VSNGAygl7QpJv9d6GU/edit?hl=uk# Тест для перевірки знань учнів ]<br /> <br /> == Корисні ресурси==<br /> [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BF%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B5_%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D1%8E%D0%B7%D0%B8%D0%B8 Зір та оптичні ілюзії]<br /> <br /> == Проекти з аналогічною тематикою==<br /> <br /> == Інші документи ==<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Банк проектів]]</div>

Мельник Антоніна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%22%D0%A2%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96_%D1%87%D0%B8_%D1%87%D1%83%D0%B4%D0%B5%D1%81%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81%22&diff=55306 2011-07-19T11:41:45Z

<p>Мельник Антоніна: /* Матеріали по формуючому й підсумковому оцінюванню */</p> <hr /> <div><br /> <br /> == Автор проекту ==<br /> '''Мельник Антоніна Анатоліївна''' ''- вчитель фізики та інформатики Ліцею інформаційних технологій Олександрійської міської ради Кіровоградської області''<br /> <br /> == Назва проекту ==<br /> <br /> == '''Таємниці чи чудеса навколо нас''' ==<br /> <br /> == Предмет, клас ==<br /> '''Фізика, 7 клас'''<br /> == Коротка анотація проекту ==<br /> Чи знайома Вам ситуація, коли ви спостерігаєте природне явище і не можете пояснити його суть? Але бажання проникнути у таємницю незбагненого Вас переповнює? Тому пізнавайте світ разом з нами.<br /> <br /> Основна ідея проекту полягає у розвитку в учнів навичок мислення високого рівня, а саме: навчити учнів збирати інформацію, аналізувати та класифікувати її; висувати гіпотези та ідеї; обговорювати результати досліджень, презентувати свої роботи.<br /> <br /> Для виконання завдань учні об’єднуються у групи. Перша група учнів - дослідників розглянуть досконалість людського ока, проведуть дослідження , результати якого оформлять у вигляді презентації.<br /> <br /> Друга група учнів – експериментаторів проведуть серію дослідів на з’ясування властивостей людського ока, результати яких оформлять у вигляді , вікі-статті.<br /> <br /> Третя група учнів – теоретиків розглянуть оптичні явища, які спостерігаються в природі, класифікують їх, покажуть красу і загадковість цих явищ та опишуть причини їх виникнення з фізичної точки зору у вигляді публікації.<br /> <br /> Результати спостережень і досліджень учні представляють на конференції фізиків - оптиків «Загадки природи та людського ока»<br /> <br /> == Спрямовуючі запитання ==<br /> <br /> ===''Ключове запитання''===<br /> <br /> == Чи можна темряву вважати світлом? ==<br /> <br /> ===''Тематичні запитання''===<br /> '''Чи можна вірити своїм очам?'''<br /> <br /> '''Як впливає світло на сприйняття навколишнього світу?'''<br /> <br /> '''В чому краса і загадковість явищ природи?'''<br /> <br /> ===''Змістові запитання''===<br /> <br /> '''Яка будова ока?'''<br /> <br /> '''Які властивості ока ви знаєте?'''<br /> <br /> '''Як пояснити зорові ілюзії?'''<br /> <br /> '''Чому ми можемо бачити кіно?'''<br /> <br /> '''Чому дорівнює роздільна здатність вашого ока?'''<br /> <br /> '''Що таке міраж?'''<br /> <br /> '''Як утворюється веселка?'''<br /> <br /> '''Які види гало найчастіше спостерігаються?'''<br /> <br /> == План проведення проекту ==<br /> [https://docs.google.com/document/d/1E4EQqISpgXFbH5zaK3LyGMMT-1BqIkRTscqhj01jEA0/edit?hl=uk# Реалізація Проекту]<br /> <br /> ==Публікація вчителя ==<br /> [[Файл:Публікація для батьків.jpg| 200 px]]<br /> [[Файл:Публікація для батьків1.jpg| 200 px]]<br /> <br /> == Візитна картка проекту ==<br /> [https://docs.google.com/document/d/1EAyehhtWYW7hQkhE7vV5NdvmqaphD4GeT20MKMRn7dM/edit?hl=uk# Візитка проекту]<br /> <br /> == Презентація вчителя для виявлення уявлень й інтересів учнів ==<br /> [https://docs.google.com/present/edit?id=dhfrm93h_12cg6nxcn8# Вчительська презентація]<br /> <br /> == Приклади продуктів проектної діяльності учнів ==<br /> [https://docs.google.com/present/edit?id=dhfrm93h_1fxg6wndc Учнівська презентація ]<br /> <br /> <br /> <br /> [http://wiki.iteach.com.ua/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE_%D1%96_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81 Учнівська Вікі-стаття]<br /> <br /> == Матеріали по формуючому й підсумковому оцінюванню ==<br /> [https://docs.google.com/document/d/1EPTaiWdXDeOqIJ75UHbz14Z2nlookHbu1dYQHYZa9ss/edit?hl=uk# Оцінювання учнівської презентації]<br /> <br /> == Матеріали по супроводу й підтримці проектної діяльності ==<br /> <br /> [https://docs.google.com/document/d/1SlGMKrpKRt0vOkWelyicKIwr1VSNGAygl7QpJv9d6GU/edit?hl=uk# Тест для перевірки знань учнів ]<br /> <br /> == Корисні ресурси==<br /> <br /> == Проекти з аналогічною тематикою==<br /> <br /> == Інші документи ==<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Банк проектів]]</div>

Мельник Антоніна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%22%D0%A2%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96_%D1%87%D0%B8_%D1%87%D1%83%D0%B4%D0%B5%D1%81%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81%22&diff=55273 2011-07-19T06:11:30Z

<p>Мельник Антоніна: /* Матеріали по супроводу й підтримці проектної діяльності */</p> <hr /> <div><br /> <br /> == Автор проекту ==<br /> '''Мельник Антоніна Анатоліївна''' ''- вчитель фізики та інформатики Ліцею інформаційних технологій Олександрійської міської ради Кіровоградської області''<br /> <br /> == Назва проекту ==<br /> <br /> == '''Таємниці чи чудеса навколо нас''' ==<br /> <br /> == Предмет, клас ==<br /> '''Фізика, 7 клас'''<br /> == Коротка анотація проекту ==<br /> Чи знайома Вам ситуація, коли ви спостерігаєте природне явище і не можете пояснити його суть? Але бажання проникнути у таємницю незбагненого Вас переповнює? Тому пізнавайте світ разом з нами.<br /> <br /> Основна ідея проекту полягає у розвитку в учнів навичок мислення високого рівня, а саме: навчити учнів збирати інформацію, аналізувати та класифікувати її; висувати гіпотези та ідеї; обговорювати результати досліджень, презентувати свої роботи.<br /> <br /> Для виконання завдань учні об’єднуються у групи. Перша група учнів - дослідників розглянуть досконалість людського ока, проведуть дослідження , результати якого оформлять у вигляді презентації.<br /> <br /> Друга група учнів – експериментаторів проведуть серію дослідів на з’ясування властивостей людського ока, результати яких оформлять у вигляді , вікі-статті.<br /> <br /> Третя група учнів – теоретиків розглянуть оптичні явища, які спостерігаються в природі, класифікують їх, покажуть красу і загадковість цих явищ та опишуть причини їх виникнення з фізичної точки зору у вигляді публікації.<br /> <br /> Результати спостережень і досліджень учні представляють на конференції фізиків - оптиків «Загадки природи та людського ока»<br /> <br /> == Спрямовуючі запитання ==<br /> <br /> ===''Ключове запитання''===<br /> <br /> == Чи можна темряву вважати світлом? ==<br /> <br /> ===''Тематичні запитання''===<br /> '''Чи можна вірити своїм очам?'''<br /> <br /> '''Як впливає світло на сприйняття навколишнього світу?'''<br /> <br /> '''В чому краса і загадковість явищ природи?'''<br /> <br /> ===''Змістові запитання''===<br /> <br /> '''Яка будова ока?'''<br /> <br /> '''Які властивості ока ви знаєте?'''<br /> <br /> '''Як пояснити зорові ілюзії?'''<br /> <br /> '''Чому ми можемо бачити кіно?'''<br /> <br /> '''Чому дорівнює роздільна здатність вашого ока?'''<br /> <br /> '''Що таке міраж?'''<br /> <br /> '''Як утворюється веселка?'''<br /> <br /> '''Які види гало найчастіше спостерігаються?'''<br /> <br /> == План проведення проекту ==<br /> [https://docs.google.com/document/d/1E4EQqISpgXFbH5zaK3LyGMMT-1BqIkRTscqhj01jEA0/edit?hl=uk# Реалізація Проекту]<br /> <br /> ==Публікація вчителя ==<br /> [[Файл:Публікація для батьків.jpg| 200 px]]<br /> [[Файл:Публікація для батьків1.jpg| 200 px]]<br /> <br /> == Візитна картка проекту ==<br /> [https://docs.google.com/document/d/1EAyehhtWYW7hQkhE7vV5NdvmqaphD4GeT20MKMRn7dM/edit?hl=uk# Візитка проекту]<br /> <br /> == Презентація вчителя для виявлення уявлень й інтересів учнів ==<br /> [https://docs.google.com/present/edit?id=dhfrm93h_12cg6nxcn8# Вчительська презентація]<br /> <br /> == Приклади продуктів проектної діяльності учнів ==<br /> [https://docs.google.com/present/edit?id=dhfrm93h_1fxg6wndc Учнівська презентація ]<br /> <br /> <br /> <br /> [http://wiki.iteach.com.ua/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE_%D1%96_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81 Учнівська Вікі-стаття]<br /> <br /> == Матеріали по формуючому й підсумковому оцінюванню ==<br /> <br /> == Матеріали по супроводу й підтримці проектної діяльності ==<br /> <br /> [https://docs.google.com/document/d/1SlGMKrpKRt0vOkWelyicKIwr1VSNGAygl7QpJv9d6GU/edit?hl=uk# Тест для перевірки знань учнів ]<br /> <br /> == Корисні ресурси==<br /> <br /> == Проекти з аналогічною тематикою==<br /> <br /> == Інші документи ==<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Банк проектів]]</div>

Мельник Антоніна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%22%D0%A2%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96_%D1%87%D0%B8_%D1%87%D1%83%D0%B4%D0%B5%D1%81%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81%22&diff=55262 2011-07-18T21:36:41Z

<p>Мельник Антоніна: /* Візитна картка проекту */</p> <hr /> <div><br /> <br /> == Автор проекту ==<br /> '''Мельник Антоніна Анатоліївна''' ''- вчитель фізики та інформатики Ліцею інформаційних технологій Олександрійської міської ради Кіровоградської області''<br /> <br /> == Назва проекту ==<br /> <br /> == '''Таємниці чи чудеса навколо нас''' ==<br /> <br /> == Предмет, клас ==<br /> '''Фізика, 7 клас'''<br /> == Коротка анотація проекту ==<br /> Чи знайома Вам ситуація, коли ви спостерігаєте природне явище і не можете пояснити його суть? Але бажання проникнути у таємницю незбагненого Вас переповнює? Тому пізнавайте світ разом з нами.<br /> <br /> Основна ідея проекту полягає у розвитку в учнів навичок мислення високого рівня, а саме: навчити учнів збирати інформацію, аналізувати та класифікувати її; висувати гіпотези та ідеї; обговорювати результати досліджень, презентувати свої роботи.<br /> <br /> Для виконання завдань учні об’єднуються у групи. Перша група учнів - дослідників розглянуть досконалість людського ока, проведуть дослідження , результати якого оформлять у вигляді презентації.<br /> <br /> Друга група учнів – експериментаторів проведуть серію дослідів на з’ясування властивостей людського ока, результати яких оформлять у вигляді , вікі-статті.<br /> <br /> Третя група учнів – теоретиків розглянуть оптичні явища, які спостерігаються в природі, класифікують їх, покажуть красу і загадковість цих явищ та опишуть причини їх виникнення з фізичної точки зору у вигляді публікації.<br /> <br /> Результати спостережень і досліджень учні представляють на конференції фізиків - оптиків «Загадки природи та людського ока»<br /> <br /> == Спрямовуючі запитання ==<br /> <br /> ===''Ключове запитання''===<br /> <br /> == Чи можна темряву вважати світлом? ==<br /> <br /> ===''Тематичні запитання''===<br /> '''Чи можна вірити своїм очам?'''<br /> <br /> '''Як впливає світло на сприйняття навколишнього світу?'''<br /> <br /> '''В чому краса і загадковість явищ природи?'''<br /> <br /> ===''Змістові запитання''===<br /> <br /> '''Яка будова ока?'''<br /> <br /> '''Які властивості ока ви знаєте?'''<br /> <br /> '''Як пояснити зорові ілюзії?'''<br /> <br /> '''Чому ми можемо бачити кіно?'''<br /> <br /> '''Чому дорівнює роздільна здатність вашого ока?'''<br /> <br /> '''Що таке міраж?'''<br /> <br /> '''Як утворюється веселка?'''<br /> <br /> '''Які види гало найчастіше спостерігаються?'''<br /> <br /> == План проведення проекту ==<br /> [https://docs.google.com/document/d/1E4EQqISpgXFbH5zaK3LyGMMT-1BqIkRTscqhj01jEA0/edit?hl=uk# Реалізація Проекту]<br /> <br /> ==Публікація вчителя ==<br /> [[Файл:Публікація для батьків.jpg| 200 px]]<br /> [[Файл:Публікація для батьків1.jpg| 200 px]]<br /> <br /> == Візитна картка проекту ==<br /> [https://docs.google.com/document/d/1EAyehhtWYW7hQkhE7vV5NdvmqaphD4GeT20MKMRn7dM/edit?hl=uk# Візитка проекту]<br /> <br /> == Презентація вчителя для виявлення уявлень й інтересів учнів ==<br /> [https://docs.google.com/present/edit?id=dhfrm93h_12cg6nxcn8# Вчительська презентація]<br /> <br /> == Приклади продуктів проектної діяльності учнів ==<br /> [https://docs.google.com/present/edit?id=dhfrm93h_1fxg6wndc Учнівська презентація ]<br /> <br /> <br /> <br /> [http://wiki.iteach.com.ua/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE_%D1%96_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81 Учнівська Вікі-стаття]<br /> <br /> == Матеріали по формуючому й підсумковому оцінюванню ==<br /> <br /> == Матеріали по супроводу й підтримці проектної діяльності ==<br /> <br /> == Корисні ресурси==<br /> <br /> == Проекти з аналогічною тематикою==<br /> <br /> == Інші документи ==<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Банк проектів]]</div>

Мельник Антоніна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%22%D0%A2%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96_%D1%87%D0%B8_%D1%87%D1%83%D0%B4%D0%B5%D1%81%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81%22&diff=55261 2011-07-18T21:05:03Z

<p>Мельник Антоніна: /* Презентація вчителя для виявлення уявлень й інтересів учнів */</p> <hr /> <div><br /> <br /> == Автор проекту ==<br /> '''Мельник Антоніна Анатоліївна''' ''- вчитель фізики та інформатики Ліцею інформаційних технологій Олександрійської міської ради Кіровоградської області''<br /> <br /> == Назва проекту ==<br /> <br /> == '''Таємниці чи чудеса навколо нас''' ==<br /> <br /> == Предмет, клас ==<br /> '''Фізика, 7 клас'''<br /> == Коротка анотація проекту ==<br /> Чи знайома Вам ситуація, коли ви спостерігаєте природне явище і не можете пояснити його суть? Але бажання проникнути у таємницю незбагненого Вас переповнює? Тому пізнавайте світ разом з нами.<br /> <br /> Основна ідея проекту полягає у розвитку в учнів навичок мислення високого рівня, а саме: навчити учнів збирати інформацію, аналізувати та класифікувати її; висувати гіпотези та ідеї; обговорювати результати досліджень, презентувати свої роботи.<br /> <br /> Для виконання завдань учні об’єднуються у групи. Перша група учнів - дослідників розглянуть досконалість людського ока, проведуть дослідження , результати якого оформлять у вигляді презентації.<br /> <br /> Друга група учнів – експериментаторів проведуть серію дослідів на з’ясування властивостей людського ока, результати яких оформлять у вигляді , вікі-статті.<br /> <br /> Третя група учнів – теоретиків розглянуть оптичні явища, які спостерігаються в природі, класифікують їх, покажуть красу і загадковість цих явищ та опишуть причини їх виникнення з фізичної точки зору у вигляді публікації.<br /> <br /> Результати спостережень і досліджень учні представляють на конференції фізиків - оптиків «Загадки природи та людського ока»<br /> <br /> == Спрямовуючі запитання ==<br /> <br /> ===''Ключове запитання''===<br /> <br /> == Чи можна темряву вважати світлом? ==<br /> <br /> ===''Тематичні запитання''===<br /> '''Чи можна вірити своїм очам?'''<br /> <br /> '''Як впливає світло на сприйняття навколишнього світу?'''<br /> <br /> '''В чому краса і загадковість явищ природи?'''<br /> <br /> ===''Змістові запитання''===<br /> <br /> '''Яка будова ока?'''<br /> <br /> '''Які властивості ока ви знаєте?'''<br /> <br /> '''Як пояснити зорові ілюзії?'''<br /> <br /> '''Чому ми можемо бачити кіно?'''<br /> <br /> '''Чому дорівнює роздільна здатність вашого ока?'''<br /> <br /> '''Що таке міраж?'''<br /> <br /> '''Як утворюється веселка?'''<br /> <br /> '''Які види гало найчастіше спостерігаються?'''<br /> <br /> == План проведення проекту ==<br /> [https://docs.google.com/document/d/1E4EQqISpgXFbH5zaK3LyGMMT-1BqIkRTscqhj01jEA0/edit?hl=uk# Реалізація Проекту]<br /> <br /> ==Публікація вчителя ==<br /> [[Файл:Публікація для батьків.jpg| 200 px]]<br /> [[Файл:Публікація для батьків1.jpg| 200 px]]<br /> <br /> == Візитна картка проекту ==<br /> <br /> == Презентація вчителя для виявлення уявлень й інтересів учнів ==<br /> [https://docs.google.com/present/edit?id=dhfrm93h_12cg6nxcn8# Вчительська презентація]<br /> <br /> == Приклади продуктів проектної діяльності учнів ==<br /> [https://docs.google.com/present/edit?id=dhfrm93h_1fxg6wndc Учнівська презентація ]<br /> <br /> <br /> <br /> [http://wiki.iteach.com.ua/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE_%D1%96_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81 Учнівська Вікі-стаття]<br /> <br /> == Матеріали по формуючому й підсумковому оцінюванню ==<br /> <br /> == Матеріали по супроводу й підтримці проектної діяльності ==<br /> <br /> == Корисні ресурси==<br /> <br /> == Проекти з аналогічною тематикою==<br /> <br /> == Інші документи ==<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Банк проектів]]</div>

Мельник Антоніна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%22%D0%A2%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96_%D1%87%D0%B8_%D1%87%D1%83%D0%B4%D0%B5%D1%81%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81%22&diff=55260 2011-07-18T21:03:48Z

<p>Мельник Антоніна: /* Презентація вчителя для виявлення уявлень й інтересів учнів */</p> <hr /> <div><br /> <br /> == Автор проекту ==<br /> '''Мельник Антоніна Анатоліївна''' ''- вчитель фізики та інформатики Ліцею інформаційних технологій Олександрійської міської ради Кіровоградської області''<br /> <br /> == Назва проекту ==<br /> <br /> == '''Таємниці чи чудеса навколо нас''' ==<br /> <br /> == Предмет, клас ==<br /> '''Фізика, 7 клас'''<br /> == Коротка анотація проекту ==<br /> Чи знайома Вам ситуація, коли ви спостерігаєте природне явище і не можете пояснити його суть? Але бажання проникнути у таємницю незбагненого Вас переповнює? Тому пізнавайте світ разом з нами.<br /> <br /> Основна ідея проекту полягає у розвитку в учнів навичок мислення високого рівня, а саме: навчити учнів збирати інформацію, аналізувати та класифікувати її; висувати гіпотези та ідеї; обговорювати результати досліджень, презентувати свої роботи.<br /> <br /> Для виконання завдань учні об’єднуються у групи. Перша група учнів - дослідників розглянуть досконалість людського ока, проведуть дослідження , результати якого оформлять у вигляді презентації.<br /> <br /> Друга група учнів – експериментаторів проведуть серію дослідів на з’ясування властивостей людського ока, результати яких оформлять у вигляді , вікі-статті.<br /> <br /> Третя група учнів – теоретиків розглянуть оптичні явища, які спостерігаються в природі, класифікують їх, покажуть красу і загадковість цих явищ та опишуть причини їх виникнення з фізичної точки зору у вигляді публікації.<br /> <br /> Результати спостережень і досліджень учні представляють на конференції фізиків - оптиків «Загадки природи та людського ока»<br /> <br /> == Спрямовуючі запитання ==<br /> <br /> ===''Ключове запитання''===<br /> <br /> == Чи можна темряву вважати світлом? ==<br /> <br /> ===''Тематичні запитання''===<br /> '''Чи можна вірити своїм очам?'''<br /> <br /> '''Як впливає світло на сприйняття навколишнього світу?'''<br /> <br /> '''В чому краса і загадковість явищ природи?'''<br /> <br /> ===''Змістові запитання''===<br /> <br /> '''Яка будова ока?'''<br /> <br /> '''Які властивості ока ви знаєте?'''<br /> <br /> '''Як пояснити зорові ілюзії?'''<br /> <br /> '''Чому ми можемо бачити кіно?'''<br /> <br /> '''Чому дорівнює роздільна здатність вашого ока?'''<br /> <br /> '''Що таке міраж?'''<br /> <br /> '''Як утворюється веселка?'''<br /> <br /> '''Які види гало найчастіше спостерігаються?'''<br /> <br /> == План проведення проекту ==<br /> [https://docs.google.com/document/d/1E4EQqISpgXFbH5zaK3LyGMMT-1BqIkRTscqhj01jEA0/edit?hl=uk# Реалізація Проекту]<br /> <br /> ==Публікація вчителя ==<br /> [[Файл:Публікація для батьків.jpg| 200 px]]<br /> [[Файл:Публікація для батьків1.jpg| 200 px]]<br /> <br /> == Візитна картка проекту ==<br /> <br /> == Презентація вчителя для виявлення уявлень й інтересів учнів ==<br /> [https://docs.google.com/present/edit?id=dhfrm93h_12cg6nxcn8#Вчительська презентація]<br /> <br /> == Приклади продуктів проектної діяльності учнів ==<br /> [https://docs.google.com/present/edit?id=dhfrm93h_1fxg6wndc Учнівська презентація ]<br /> <br /> <br /> <br /> [http://wiki.iteach.com.ua/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE_%D1%96_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81 Учнівська Вікі-стаття]<br /> <br /> == Матеріали по формуючому й підсумковому оцінюванню ==<br /> <br /> == Матеріали по супроводу й підтримці проектної діяльності ==<br /> <br /> == Корисні ресурси==<br /> <br /> == Проекти з аналогічною тематикою==<br /> <br /> == Інші документи ==<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Банк проектів]]</div>

Мельник Антоніна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%22%D0%A2%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96_%D1%87%D0%B8_%D1%87%D1%83%D0%B4%D0%B5%D1%81%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81%22&diff=55191 2011-07-18T12:02:41Z

<p>Мельник Антоніна: /* План проведення проекту */</p> <hr /> <div><br /> <br /> == Автор проекту ==<br /> '''Мельник Антоніна Анатоліївна''' ''- вчитель фізики та інформатики Ліцею інформаційних технологій Олександрійської міської ради Кіровоградської області''<br /> <br /> == Назва проекту ==<br /> <br /> == '''Таємниці чи чудеса навколо нас''' ==<br /> <br /> == Предмет, клас ==<br /> '''Фізика, 7 клас'''<br /> == Коротка анотація проекту ==<br /> Чи знайома Вам ситуація, коли ви спостерігаєте природне явище і не можете пояснити його суть? Але бажання проникнути у таємницю незбагненого Вас переповнює? Тому пізнавайте світ разом з нами.<br /> <br /> Основна ідея проекту полягає у розвитку в учнів навичок мислення високого рівня, а саме: навчити учнів збирати інформацію, аналізувати та класифікувати її; висувати гіпотези та ідеї; обговорювати результати досліджень, презентувати свої роботи.<br /> <br /> Для виконання завдань учні об’єднуються у групи. Перша група учнів - дослідників розглянуть досконалість людського ока, проведуть дослідження , результати якого оформлять у вигляді презентації.<br /> <br /> Друга група учнів – експериментаторів проведуть серію дослідів на з’ясування властивостей людського ока, результати яких оформлять у вигляді , вікі-статті.<br /> <br /> Третя група учнів – теоретиків розглянуть оптичні явища, які спостерігаються в природі, класифікують їх, покажуть красу і загадковість цих явищ та опишуть причини їх виникнення з фізичної точки зору у вигляді публікації.<br /> <br /> Результати спостережень і досліджень учні представляють на конференції фізиків - оптиків «Загадки природи та людського ока»<br /> <br /> == Спрямовуючі запитання ==<br /> <br /> ===''Ключове запитання''===<br /> <br /> == Чи можна темряву вважати світлом? ==<br /> <br /> ===''Тематичні запитання''===<br /> '''Чи можна вірити своїм очам?'''<br /> <br /> '''Як впливає світло на сприйняття навколишнього світу?'''<br /> <br /> '''В чому краса і загадковість явищ природи?'''<br /> <br /> ===''Змістові запитання''===<br /> <br /> '''Яка будова ока?'''<br /> <br /> '''Які властивості ока ви знаєте?'''<br /> <br /> '''Як пояснити зорові ілюзії?'''<br /> <br /> '''Чому ми можемо бачити кіно?'''<br /> <br /> '''Чому дорівнює роздільна здатність вашого ока?'''<br /> <br /> '''Що таке міраж?'''<br /> <br /> '''Як утворюється веселка?'''<br /> <br /> '''Які види гало найчастіше спостерігаються?'''<br /> <br /> == План проведення проекту ==<br /> [https://docs.google.com/document/d/1E4EQqISpgXFbH5zaK3LyGMMT-1BqIkRTscqhj01jEA0/edit?hl=uk# Реалізація Проекту]<br /> <br /> ==Публікація вчителя ==<br /> [[Файл:Публікація для батьків.jpg| 200 px]]<br /> [[Файл:Публікація для батьків1.jpg| 200 px]]<br /> <br /> == Візитна картка проекту ==<br /> <br /> == Презентація вчителя для виявлення уявлень й інтересів учнів ==<br /> <br /> == Приклади продуктів проектної діяльності учнів ==<br /> [https://docs.google.com/present/edit?id=dhfrm93h_1fxg6wndc Учнівська презентація ]<br /> <br /> <br /> <br /> [http://wiki.iteach.com.ua/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE_%D1%96_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81 Учнівська Вікі-стаття]<br /> <br /> == Матеріали по формуючому й підсумковому оцінюванню ==<br /> <br /> == Матеріали по супроводу й підтримці проектної діяльності ==<br /> <br /> == Корисні ресурси==<br /> <br /> == Проекти з аналогічною тематикою==<br /> <br /> == Інші документи ==<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Банк проектів]]</div>

Мельник Антоніна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%22%D0%A2%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96_%D1%87%D0%B8_%D1%87%D1%83%D0%B4%D0%B5%D1%81%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81%22&diff=55187 2011-07-18T11:24:41Z

<p>Мельник Антоніна: /* Текст заголовка */</p> <hr /> <div><br /> <br /> == Автор проекту ==<br /> '''Мельник Антоніна Анатоліївна''' ''- вчитель фізики та інформатики Ліцею інформаційних технологій Олександрійської міської ради Кіровоградської області''<br /> <br /> == Назва проекту ==<br /> <br /> == '''Таємниці чи чудеса навколо нас''' ==<br /> <br /> == Предмет, клас ==<br /> '''Фізика, 7 клас'''<br /> == Коротка анотація проекту ==<br /> Чи знайома Вам ситуація, коли ви спостерігаєте природне явище і не можете пояснити його суть? Але бажання проникнути у таємницю незбагненого Вас переповнює? Тому пізнавайте світ разом з нами.<br /> <br /> Основна ідея проекту полягає у розвитку в учнів навичок мислення високого рівня, а саме: навчити учнів збирати інформацію, аналізувати та класифікувати її; висувати гіпотези та ідеї; обговорювати результати досліджень, презентувати свої роботи.<br /> <br /> Для виконання завдань учні об’єднуються у групи. Перша група учнів - дослідників розглянуть досконалість людського ока, проведуть дослідження , результати якого оформлять у вигляді презентації.<br /> <br /> Друга група учнів – експериментаторів проведуть серію дослідів на з’ясування властивостей людського ока, результати яких оформлять у вигляді , вікі-статті.<br /> <br /> Третя група учнів – теоретиків розглянуть оптичні явища, які спостерігаються в природі, класифікують їх, покажуть красу і загадковість цих явищ та опишуть причини їх виникнення з фізичної точки зору у вигляді публікації.<br /> <br /> Результати спостережень і досліджень учні представляють на конференції фізиків - оптиків «Загадки природи та людського ока»<br /> <br /> == Спрямовуючі запитання ==<br /> <br /> ===''Ключове запитання''===<br /> <br /> == Чи можна темряву вважати світлом? ==<br /> <br /> ===''Тематичні запитання''===<br /> '''Чи можна вірити своїм очам?'''<br /> <br /> '''Як впливає світло на сприйняття навколишнього світу?'''<br /> <br /> '''В чому краса і загадковість явищ природи?'''<br /> <br /> ===''Змістові запитання''===<br /> <br /> '''Яка будова ока?'''<br /> <br /> '''Які властивості ока ви знаєте?'''<br /> <br /> '''Як пояснити зорові ілюзії?'''<br /> <br /> '''Чому ми можемо бачити кіно?'''<br /> <br /> '''Чому дорівнює роздільна здатність вашого ока?'''<br /> <br /> '''Що таке міраж?'''<br /> <br /> '''Як утворюється веселка?'''<br /> <br /> '''Які види гало найчастіше спостерігаються?'''<br /> <br /> == План проведення проекту ==<br /> <br /> ==Публікація вчителя ==<br /> [[Файл:Публікація для батьків.jpg| 200 px]]<br /> [[Файл:Публікація для батьків1.jpg| 200 px]]<br /> <br /> == Візитна картка проекту ==<br /> <br /> == Презентація вчителя для виявлення уявлень й інтересів учнів ==<br /> <br /> == Приклади продуктів проектної діяльності учнів ==<br /> [https://docs.google.com/present/edit?id=dhfrm93h_1fxg6wndc Учнівська презентація ]<br /> <br /> <br /> <br /> [http://wiki.iteach.com.ua/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE_%D1%96_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81 Учнівська Вікі-стаття]<br /> <br /> == Матеріали по формуючому й підсумковому оцінюванню ==<br /> <br /> == Матеріали по супроводу й підтримці проектної діяльності ==<br /> <br /> == Корисні ресурси==<br /> <br /> == Проекти з аналогічною тематикою==<br /> <br /> == Інші документи ==<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Банк проектів]]</div>

Мельник Антоніна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%22%D0%A2%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96_%D1%87%D0%B8_%D1%87%D1%83%D0%B4%D0%B5%D1%81%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81%22&diff=55185 2011-07-18T10:25:29Z

<p>Мельник Антоніна: /* Коротка анотація проекту */</p> <hr /> <div><br /> <br /> == Автор проекту ==<br /> '''Мельник Антоніна Анатоліївна''' ''- вчитель фізики та інформатики Ліцею інформаційних технологій Олександрійської міської ради Кіровоградської області''<br /> <br /> == Назва проекту ==<br /> <br /> == '''Таємниці чи чудеса навколо нас''' ==<br /> <br /> == Предмет, клас ==<br /> '''Фізика, 7 клас'''<br /> == Текст заголовка ==<br /> <br /> == Коротка анотація проекту ==<br /> Чи знайома Вам ситуація, коли ви спостерігаєте природне явище і не можете пояснити його суть? Але бажання проникнути у таємницю незбагненого Вас переповнює? Тому пізнавайте світ разом з нами.<br /> <br /> Основна ідея проекту полягає у розвитку в учнів навичок мислення високого рівня, а саме: навчити учнів збирати інформацію, аналізувати та класифікувати її; висувати гіпотези та ідеї; обговорювати результати досліджень, презентувати свої роботи.<br /> <br /> Для виконання завдань учні об’єднуються у групи. Перша група учнів - дослідників розглянуть досконалість людського ока, проведуть дослідження , результати якого оформлять у вигляді презентації.<br /> <br /> Друга група учнів – експериментаторів проведуть серію дослідів на з’ясування властивостей людського ока, результати яких оформлять у вигляді , вікі-статті.<br /> <br /> Третя група учнів – теоретиків розглянуть оптичні явища, які спостерігаються в природі, класифікують їх, покажуть красу і загадковість цих явищ та опишуть причини їх виникнення з фізичної точки зору у вигляді публікації.<br /> <br /> Результати спостережень і досліджень учні представляють на конференції фізиків - оптиків «Загадки природи та людського ока»<br /> <br /> == Спрямовуючі запитання ==<br /> <br /> ===''Ключове запитання''===<br /> <br /> == Чи можна темряву вважати світлом? ==<br /> <br /> ===''Тематичні запитання''===<br /> '''Чи можна вірити своїм очам?'''<br /> <br /> '''Як впливає світло на сприйняття навколишнього світу?'''<br /> <br /> '''В чому краса і загадковість явищ природи?'''<br /> <br /> ===''Змістові запитання''===<br /> <br /> '''Яка будова ока?'''<br /> <br /> '''Які властивості ока ви знаєте?'''<br /> <br /> '''Як пояснити зорові ілюзії?'''<br /> <br /> '''Чому ми можемо бачити кіно?'''<br /> <br /> '''Чому дорівнює роздільна здатність вашого ока?'''<br /> <br /> '''Що таке міраж?'''<br /> <br /> '''Як утворюється веселка?'''<br /> <br /> '''Які види гало найчастіше спостерігаються?'''<br /> <br /> == План проведення проекту ==<br /> <br /> ==Публікація вчителя ==<br /> [[Файл:Публікація для батьків.jpg| 200 px]]<br /> [[Файл:Публікація для батьків1.jpg| 200 px]]<br /> <br /> == Візитна картка проекту ==<br /> <br /> == Презентація вчителя для виявлення уявлень й інтересів учнів ==<br /> <br /> == Приклади продуктів проектної діяльності учнів ==<br /> [https://docs.google.com/present/edit?id=dhfrm93h_1fxg6wndc Учнівська презентація ]<br /> <br /> <br /> <br /> [http://wiki.iteach.com.ua/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE_%D1%96_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81 Учнівська Вікі-стаття]<br /> <br /> == Матеріали по формуючому й підсумковому оцінюванню ==<br /> <br /> == Матеріали по супроводу й підтримці проектної діяльності ==<br /> <br /> == Корисні ресурси==<br /> <br /> == Проекти з аналогічною тематикою==<br /> <br /> == Інші документи ==<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Банк проектів]]</div>

Мельник Антоніна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE_%D1%96_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81&diff=53600 2011-07-04T16:08:59Z

<p>Мельник Антоніна: /* Питання для дослідження */</p> <hr /> <div><br /> <br /> '''Великі відкриття не всякому вдаються, але той, хто не наважується пробувати, напевне нічого не відкриє. В.А. Обручев '''<br /> == Назва проекту==<br /> '''Світ і світло наколо нас'''<br /> <br /> == Автори проекту==<br /> Корнієнко Марина, Марков Олександр, Будна Аліна, Гейко Маргарита, Карета Максим.<br /> <br /> == Тема дослідження==<br /> Властивості людського ока<br /> <br /> == Питання для дослідження==<br /> '''Чи можна вірити своїм очам?'''<br /> <br /> Яка будова ока?<br /> <br /> Які властивості ока існують?<br /> <br /> Чому ми можемо бачити кіно?<br /> <br /> Чому дорівнює роздільна здатність вашого ока?<br /> <br /> == Мета дослідження==<br /> Вивчити будову ока та його властивості, визначити роздільну здатність ока, провести опитування серед однолітків.<br /> <br /> == Результати дослідження==<br /> '''Чи знайомі Ви з можливостями ока?''' <br /> <br /> Око людини - це оптична система. Як у будь-якому оптичному приладі є лінзи, так і око має кришталик. За допомогою м'язів кришталик товщає, коли предмет розглядається близько, і стає тоншим, коли предмет знаходиться на відстані. <br /> <br /> Пам'ятайте, що відстань найкращого зору—25 см. Тому шкідливо “писати носом”, тобто близько до зошита. Як дізнатися, що ваш зір нормальний? Візьміть у руки книгу і розташуйте її на витягнутих руках: на найбільш зручній відстані від ока для читання. Якщо відстань менше 25 см—розвивається короткозорість. Якщо відстань більше 25 см—далекозорість. <br /> <br /> Не читайте лежачи! <br /> <br /> Не перевтомлюйте очі! <br /> <br /> Бережіть зір!<br /> Корнієнко Марина <br /> <br /> '''А чи можна бачити вдень та вночі?'''<br /> <br /> На сітківці очей, що сприймає світло, є два види світлочутливих елементів: товстіші і короткі, які називаються колбочками, а більш тонкі й довгі—паличками. Колбочки розташовуються в основному в центрі сітківки, їхнє число швидко зменшується до її периферії. Палички, навпаки, займають в основному периферію сітківки. Колбочок є близько 7 млн., паличок—130 млн. Колбочки сприйнятливі тільки до досить яскравого світла й тому “працюють” вдень. Палички здатні реагувати лише на слабкі світлові потоки й “працюють” у сутінках та вночі. Відповідно до двох видів світло елементів, які сприймають світло, й особливостей їх роботи розрізняють денне бачення й нічне. <br /> Марков Олександр<br /> <br /> '''Чому ви щулитися, коли потрапляєте на світло?'''<br /> <br /> У зору людини є ще одна дивна здатність: пристосовуватися до сприйняття оточуючих предметів при зміні їхньої яскравості чи освітлення у великих межах; вона називається адаптацією. <br /> <br /> При зміні дня вночі протікає темнова адаптація, при переході від ночі до дня—світлова. При зміні освітленості змінюється площа отвору зіниці, що пропускає світловий потік в око. Якщо ви потрапили з темного приміщення на яскраве світло, то ви щулитеся, намагаючись скоротити площу зіниці до мінімуму. <br /> <br /> Головний же фактор, що забезпечує адаптацію зору,- переключення з колб очкового механізму сприйняття на паличковий (при темновій адаптації) й паличкового на колб очковий (при світловій). Процес адаптації відбувається не миттєво, на нього потрібен час. Темнова адаптація йде повільніше, ніж світлова.<br /> <br /> Будна Аліна <br /> <br /> '''Чому дивитися на світ двома очима цікавіше?'''<br /> <br /> У людини двоє очей. Яке це має значення? <br /> <br /> Виконаємо такі досліди. Закриємо одне око і спробуємо потрапити вістрям одного олівця у вістря іншого олівця—це навряд чи вдасться. Попробуємо просмикнути нитку у вушко голки, якщо будемо дивитися одним оком,- не вийде. Зір одним оком не дозволяє точно розрізнити, який предмет ближче до нас, який—далі. Тому предмети здаються нам розташованими в одній площині. <br /> <br /> Наша здатність бачити всі предмети об’ємно й сприймати зорову різницю відстаней у глибині простору називається стереоскопічним зором. Цим зором ми володіємо тому, що бачимо двома очима. <br /> <br /> Гейко Маргарита<br /> '''Кадр за кадром'''<br /> <br /> Зорове враження викликає світлове подразнення сітківки ока. З припиненням подразнення зорове враження зникає не відразу — воно продовжується ще приблизно 0,1 с. Тому світлові подразнення з перервами менше 0,1 с дають враження, що зливаються в єдине ціле. <br /> <br /> Виконаємо дослід: візьмемо рамку на ніжці, у яку вставлений лист картону з еамальованою на одній стороні кліткою, а на другій стороні—пташкою; будемо рамку обертати за допомогою центрифуги; при швидкому обертанні рамки ми побачимо пташку, що сидить у клітці. Дослід підтверджує інерцію зору. На цій властивості ока засновано кіно. <br /> <br /> Карета Максим <br /> <br /> Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою:<br /> <br /> <br /> По результатам експерименту побудували діаграму:<br /> [[Файл:Diagramma_rezult.png]]<br /> <br /> == Висновки==<br /> Наша група вивчила властивості ока, визначила його роздільну здатність, провела опитування серед однолітків і встановила, що незнання може привести до втрати зору, розвитку різноманітних хвороб.<br /> <br /> Під час дослідження ми встановили:<br /> <br /> 1) відстань найкращого зору 25 см;<br /> <br /> 2) за допомогою колбочок та паличок людина може бачити і вдень, і вночі;<br /> <br /> 3) існують світлова та темнова адаптація;<br /> <br /> 4) зір людини - бінокулярний;<br /> <br /> 5) кіно-це рух кадрів, існує інерція зору;<br /> <br /> 6) кожна людина має різну роздільну здатність ока.<br /> <br /> Бережіть очі й зір!<br /> <br /> == Корисні посилання==<br /> [http://www.sfe.ru/v_book_zfii5.php] - бінокулярний зір<br /> <br /> [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%98%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%86%D0%B8%D1%8F_%D0%B7%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F] - інерція зору<br /> <br /> [http://www.opticstoday.com/katalog-statej/stati-na-ukrainskom/biomedichna-optika/xarakteristiki-zoru.html] - роздільна здатність ока<br /> <br /> == Інші документи ==<br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Шаблони]] <br /> '''Не шукайте чудес, їх немає. Шукайте знання—воно є. І усе, що люди називають чудесами, - той або інший ступінь знання. Індійська мудрість '''</div>

Мельник Антоніна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE_%D1%96_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81&diff=53599 2011-07-04T16:07:54Z

<p>Мельник Антоніна: /* Гіпотеза дослідження */</p> <hr /> <div><br /> <br /> '''Великі відкриття не всякому вдаються, але той, хто не наважується пробувати, напевне нічого не відкриє. В.А. Обручев '''<br /> == Назва проекту==<br /> '''Світ і світло наколо нас'''<br /> <br /> == Автори проекту==<br /> Корнієнко Марина, Марков Олександр, Будна Аліна, Гейко Маргарита, Карета Максим.<br /> <br /> == Тема дослідження==<br /> Властивості людського ока<br /> <br /> == Питання для дослідження==<br /> '''Чи можна вірити своїм очам?'''<br /> <br /> == Мета дослідження==<br /> Вивчити будову ока та його властивості, визначити роздільну здатність ока, провести опитування серед однолітків.<br /> <br /> == Результати дослідження==<br /> '''Чи знайомі Ви з можливостями ока?''' <br /> <br /> Око людини - це оптична система. Як у будь-якому оптичному приладі є лінзи, так і око має кришталик. За допомогою м'язів кришталик товщає, коли предмет розглядається близько, і стає тоншим, коли предмет знаходиться на відстані. <br /> <br /> Пам'ятайте, що відстань найкращого зору—25 см. Тому шкідливо “писати носом”, тобто близько до зошита. Як дізнатися, що ваш зір нормальний? Візьміть у руки книгу і розташуйте її на витягнутих руках: на найбільш зручній відстані від ока для читання. Якщо відстань менше 25 см—розвивається короткозорість. Якщо відстань більше 25 см—далекозорість. <br /> <br /> Не читайте лежачи! <br /> <br /> Не перевтомлюйте очі! <br /> <br /> Бережіть зір!<br /> Корнієнко Марина <br /> <br /> '''А чи можна бачити вдень та вночі?'''<br /> <br /> На сітківці очей, що сприймає світло, є два види світлочутливих елементів: товстіші і короткі, які називаються колбочками, а більш тонкі й довгі—паличками. Колбочки розташовуються в основному в центрі сітківки, їхнє число швидко зменшується до її периферії. Палички, навпаки, займають в основному периферію сітківки. Колбочок є близько 7 млн., паличок—130 млн. Колбочки сприйнятливі тільки до досить яскравого світла й тому “працюють” вдень. Палички здатні реагувати лише на слабкі світлові потоки й “працюють” у сутінках та вночі. Відповідно до двох видів світло елементів, які сприймають світло, й особливостей їх роботи розрізняють денне бачення й нічне. <br /> Марков Олександр<br /> <br /> '''Чому ви щулитися, коли потрапляєте на світло?'''<br /> <br /> У зору людини є ще одна дивна здатність: пристосовуватися до сприйняття оточуючих предметів при зміні їхньої яскравості чи освітлення у великих межах; вона називається адаптацією. <br /> <br /> При зміні дня вночі протікає темнова адаптація, при переході від ночі до дня—світлова. При зміні освітленості змінюється площа отвору зіниці, що пропускає світловий потік в око. Якщо ви потрапили з темного приміщення на яскраве світло, то ви щулитеся, намагаючись скоротити площу зіниці до мінімуму. <br /> <br /> Головний же фактор, що забезпечує адаптацію зору,- переключення з колб очкового механізму сприйняття на паличковий (при темновій адаптації) й паличкового на колб очковий (при світловій). Процес адаптації відбувається не миттєво, на нього потрібен час. Темнова адаптація йде повільніше, ніж світлова.<br /> <br /> Будна Аліна <br /> <br /> '''Чому дивитися на світ двома очима цікавіше?'''<br /> <br /> У людини двоє очей. Яке це має значення? <br /> <br /> Виконаємо такі досліди. Закриємо одне око і спробуємо потрапити вістрям одного олівця у вістря іншого олівця—це навряд чи вдасться. Попробуємо просмикнути нитку у вушко голки, якщо будемо дивитися одним оком,- не вийде. Зір одним оком не дозволяє точно розрізнити, який предмет ближче до нас, який—далі. Тому предмети здаються нам розташованими в одній площині. <br /> <br /> Наша здатність бачити всі предмети об’ємно й сприймати зорову різницю відстаней у глибині простору називається стереоскопічним зором. Цим зором ми володіємо тому, що бачимо двома очима. <br /> <br /> Гейко Маргарита<br /> '''Кадр за кадром'''<br /> <br /> Зорове враження викликає світлове подразнення сітківки ока. З припиненням подразнення зорове враження зникає не відразу — воно продовжується ще приблизно 0,1 с. Тому світлові подразнення з перервами менше 0,1 с дають враження, що зливаються в єдине ціле. <br /> <br /> Виконаємо дослід: візьмемо рамку на ніжці, у яку вставлений лист картону з еамальованою на одній стороні кліткою, а на другій стороні—пташкою; будемо рамку обертати за допомогою центрифуги; при швидкому обертанні рамки ми побачимо пташку, що сидить у клітці. Дослід підтверджує інерцію зору. На цій властивості ока засновано кіно. <br /> <br /> Карета Максим <br /> <br /> Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою:<br /> <br /> <br /> По результатам експерименту побудували діаграму:<br /> [[Файл:Diagramma_rezult.png]]<br /> <br /> == Висновки==<br /> Наша група вивчила властивості ока, визначила його роздільну здатність, провела опитування серед однолітків і встановила, що незнання може привести до втрати зору, розвитку різноманітних хвороб.<br /> <br /> Під час дослідження ми встановили:<br /> <br /> 1) відстань найкращого зору 25 см;<br /> <br /> 2) за допомогою колбочок та паличок людина може бачити і вдень, і вночі;<br /> <br /> 3) існують світлова та темнова адаптація;<br /> <br /> 4) зір людини - бінокулярний;<br /> <br /> 5) кіно-це рух кадрів, існує інерція зору;<br /> <br /> 6) кожна людина має різну роздільну здатність ока.<br /> <br /> Бережіть очі й зір!<br /> <br /> == Корисні посилання==<br /> [http://www.sfe.ru/v_book_zfii5.php] - бінокулярний зір<br /> <br /> [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%98%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%86%D0%B8%D1%8F_%D0%B7%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F] - інерція зору<br /> <br /> [http://www.opticstoday.com/katalog-statej/stati-na-ukrainskom/biomedichna-optika/xarakteristiki-zoru.html] - роздільна здатність ока<br /> <br /> == Інші документи ==<br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Шаблони]] <br /> '''Не шукайте чудес, їх немає. Шукайте знання—воно є. І усе, що люди називають чудесами, - той або інший ступінь знання. Індійська мудрість '''</div>

Мельник Антоніна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE_%D1%96_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81&diff=53598 2011-07-04T16:07:35Z

<p>Мельник Антоніна: /* Корисні посилання */</p> <hr /> <div><br /> <br /> '''Великі відкриття не всякому вдаються, але той, хто не наважується пробувати, напевне нічого не відкриє. В.А. Обручев '''<br /> == Назва проекту==<br /> '''Світ і світло наколо нас'''<br /> <br /> == Автори проекту==<br /> Корнієнко Марина, Марков Олександр, Будна Аліна, Гейко Маргарита, Карета Максим.<br /> <br /> == Тема дослідження==<br /> Властивості людського ока<br /> <br /> == Питання для дослідження==<br /> '''Чи можна вірити своїм очам?'''<br /> <br /> == Гіпотеза дослідження ==<br /> <br /> == Мета дослідження==<br /> Вивчити будову ока та його властивості, визначити роздільну здатність ока, провести опитування серед однолітків.<br /> <br /> == Результати дослідження==<br /> '''Чи знайомі Ви з можливостями ока?''' <br /> <br /> Око людини - це оптична система. Як у будь-якому оптичному приладі є лінзи, так і око має кришталик. За допомогою м'язів кришталик товщає, коли предмет розглядається близько, і стає тоншим, коли предмет знаходиться на відстані. <br /> <br /> Пам'ятайте, що відстань найкращого зору—25 см. Тому шкідливо “писати носом”, тобто близько до зошита. Як дізнатися, що ваш зір нормальний? Візьміть у руки книгу і розташуйте її на витягнутих руках: на найбільш зручній відстані від ока для читання. Якщо відстань менше 25 см—розвивається короткозорість. Якщо відстань більше 25 см—далекозорість. <br /> <br /> Не читайте лежачи! <br /> <br /> Не перевтомлюйте очі! <br /> <br /> Бережіть зір!<br /> Корнієнко Марина <br /> <br /> '''А чи можна бачити вдень та вночі?'''<br /> <br /> На сітківці очей, що сприймає світло, є два види світлочутливих елементів: товстіші і короткі, які називаються колбочками, а більш тонкі й довгі—паличками. Колбочки розташовуються в основному в центрі сітківки, їхнє число швидко зменшується до її периферії. Палички, навпаки, займають в основному периферію сітківки. Колбочок є близько 7 млн., паличок—130 млн. Колбочки сприйнятливі тільки до досить яскравого світла й тому “працюють” вдень. Палички здатні реагувати лише на слабкі світлові потоки й “працюють” у сутінках та вночі. Відповідно до двох видів світло елементів, які сприймають світло, й особливостей їх роботи розрізняють денне бачення й нічне. <br /> Марков Олександр<br /> <br /> '''Чому ви щулитися, коли потрапляєте на світло?'''<br /> <br /> У зору людини є ще одна дивна здатність: пристосовуватися до сприйняття оточуючих предметів при зміні їхньої яскравості чи освітлення у великих межах; вона називається адаптацією. <br /> <br /> При зміні дня вночі протікає темнова адаптація, при переході від ночі до дня—світлова. При зміні освітленості змінюється площа отвору зіниці, що пропускає світловий потік в око. Якщо ви потрапили з темного приміщення на яскраве світло, то ви щулитеся, намагаючись скоротити площу зіниці до мінімуму. <br /> <br /> Головний же фактор, що забезпечує адаптацію зору,- переключення з колб очкового механізму сприйняття на паличковий (при темновій адаптації) й паличкового на колб очковий (при світловій). Процес адаптації відбувається не миттєво, на нього потрібен час. Темнова адаптація йде повільніше, ніж світлова.<br /> <br /> Будна Аліна <br /> <br /> '''Чому дивитися на світ двома очима цікавіше?'''<br /> <br /> У людини двоє очей. Яке це має значення? <br /> <br /> Виконаємо такі досліди. Закриємо одне око і спробуємо потрапити вістрям одного олівця у вістря іншого олівця—це навряд чи вдасться. Попробуємо просмикнути нитку у вушко голки, якщо будемо дивитися одним оком,- не вийде. Зір одним оком не дозволяє точно розрізнити, який предмет ближче до нас, який—далі. Тому предмети здаються нам розташованими в одній площині. <br /> <br /> Наша здатність бачити всі предмети об’ємно й сприймати зорову різницю відстаней у глибині простору називається стереоскопічним зором. Цим зором ми володіємо тому, що бачимо двома очима. <br /> <br /> Гейко Маргарита<br /> '''Кадр за кадром'''<br /> <br /> Зорове враження викликає світлове подразнення сітківки ока. З припиненням подразнення зорове враження зникає не відразу — воно продовжується ще приблизно 0,1 с. Тому світлові подразнення з перервами менше 0,1 с дають враження, що зливаються в єдине ціле. <br /> <br /> Виконаємо дослід: візьмемо рамку на ніжці, у яку вставлений лист картону з еамальованою на одній стороні кліткою, а на другій стороні—пташкою; будемо рамку обертати за допомогою центрифуги; при швидкому обертанні рамки ми побачимо пташку, що сидить у клітці. Дослід підтверджує інерцію зору. На цій властивості ока засновано кіно. <br /> <br /> Карета Максим <br /> <br /> Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою:<br /> <br /> <br /> По результатам експерименту побудували діаграму:<br /> [[Файл:Diagramma_rezult.png]]<br /> <br /> == Висновки==<br /> Наша група вивчила властивості ока, визначила його роздільну здатність, провела опитування серед однолітків і встановила, що незнання може привести до втрати зору, розвитку різноманітних хвороб.<br /> <br /> Під час дослідження ми встановили:<br /> <br /> 1) відстань найкращого зору 25 см;<br /> <br /> 2) за допомогою колбочок та паличок людина може бачити і вдень, і вночі;<br /> <br /> 3) існують світлова та темнова адаптація;<br /> <br /> 4) зір людини - бінокулярний;<br /> <br /> 5) кіно-це рух кадрів, існує інерція зору;<br /> <br /> 6) кожна людина має різну роздільну здатність ока.<br /> <br /> Бережіть очі й зір!<br /> <br /> == Корисні посилання==<br /> [http://www.sfe.ru/v_book_zfii5.php] - бінокулярний зір<br /> <br /> [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%98%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%86%D0%B8%D1%8F_%D0%B7%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F] - інерція зору<br /> <br /> [http://www.opticstoday.com/katalog-statej/stati-na-ukrainskom/biomedichna-optika/xarakteristiki-zoru.html] - роздільна здатність ока<br /> <br /> == Інші документи ==<br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Шаблони]] <br /> '''Не шукайте чудес, їх немає. Шукайте знання—воно є. І усе, що люди називають чудесами, - той або інший ступінь знання. Індійська мудрість '''</div>

Мельник Антоніна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE_%D1%96_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81&diff=53597 2011-07-04T16:06:07Z

<p>Мельник Антоніна: /* Корисні посилання */</p> <hr /> <div><br /> <br /> '''Великі відкриття не всякому вдаються, але той, хто не наважується пробувати, напевне нічого не відкриє. В.А. Обручев '''<br /> == Назва проекту==<br /> '''Світ і світло наколо нас'''<br /> <br /> == Автори проекту==<br /> Корнієнко Марина, Марков Олександр, Будна Аліна, Гейко Маргарита, Карета Максим.<br /> <br /> == Тема дослідження==<br /> Властивості людського ока<br /> <br /> == Питання для дослідження==<br /> '''Чи можна вірити своїм очам?'''<br /> <br /> == Гіпотеза дослідження ==<br /> <br /> == Мета дослідження==<br /> Вивчити будову ока та його властивості, визначити роздільну здатність ока, провести опитування серед однолітків.<br /> <br /> == Результати дослідження==<br /> '''Чи знайомі Ви з можливостями ока?''' <br /> <br /> Око людини - це оптична система. Як у будь-якому оптичному приладі є лінзи, так і око має кришталик. За допомогою м'язів кришталик товщає, коли предмет розглядається близько, і стає тоншим, коли предмет знаходиться на відстані. <br /> <br /> Пам'ятайте, що відстань найкращого зору—25 см. Тому шкідливо “писати носом”, тобто близько до зошита. Як дізнатися, що ваш зір нормальний? Візьміть у руки книгу і розташуйте її на витягнутих руках: на найбільш зручній відстані від ока для читання. Якщо відстань менше 25 см—розвивається короткозорість. Якщо відстань більше 25 см—далекозорість. <br /> <br /> Не читайте лежачи! <br /> <br /> Не перевтомлюйте очі! <br /> <br /> Бережіть зір!<br /> Корнієнко Марина <br /> <br /> '''А чи можна бачити вдень та вночі?'''<br /> <br /> На сітківці очей, що сприймає світло, є два види світлочутливих елементів: товстіші і короткі, які називаються колбочками, а більш тонкі й довгі—паличками. Колбочки розташовуються в основному в центрі сітківки, їхнє число швидко зменшується до її периферії. Палички, навпаки, займають в основному периферію сітківки. Колбочок є близько 7 млн., паличок—130 млн. Колбочки сприйнятливі тільки до досить яскравого світла й тому “працюють” вдень. Палички здатні реагувати лише на слабкі світлові потоки й “працюють” у сутінках та вночі. Відповідно до двох видів світло елементів, які сприймають світло, й особливостей їх роботи розрізняють денне бачення й нічне. <br /> Марков Олександр<br /> <br /> '''Чому ви щулитися, коли потрапляєте на світло?'''<br /> <br /> У зору людини є ще одна дивна здатність: пристосовуватися до сприйняття оточуючих предметів при зміні їхньої яскравості чи освітлення у великих межах; вона називається адаптацією. <br /> <br /> При зміні дня вночі протікає темнова адаптація, при переході від ночі до дня—світлова. При зміні освітленості змінюється площа отвору зіниці, що пропускає світловий потік в око. Якщо ви потрапили з темного приміщення на яскраве світло, то ви щулитеся, намагаючись скоротити площу зіниці до мінімуму. <br /> <br /> Головний же фактор, що забезпечує адаптацію зору,- переключення з колб очкового механізму сприйняття на паличковий (при темновій адаптації) й паличкового на колб очковий (при світловій). Процес адаптації відбувається не миттєво, на нього потрібен час. Темнова адаптація йде повільніше, ніж світлова.<br /> <br /> Будна Аліна <br /> <br /> '''Чому дивитися на світ двома очима цікавіше?'''<br /> <br /> У людини двоє очей. Яке це має значення? <br /> <br /> Виконаємо такі досліди. Закриємо одне око і спробуємо потрапити вістрям одного олівця у вістря іншого олівця—це навряд чи вдасться. Попробуємо просмикнути нитку у вушко голки, якщо будемо дивитися одним оком,- не вийде. Зір одним оком не дозволяє точно розрізнити, який предмет ближче до нас, який—далі. Тому предмети здаються нам розташованими в одній площині. <br /> <br /> Наша здатність бачити всі предмети об’ємно й сприймати зорову різницю відстаней у глибині простору називається стереоскопічним зором. Цим зором ми володіємо тому, що бачимо двома очима. <br /> <br /> Гейко Маргарита<br /> '''Кадр за кадром'''<br /> <br /> Зорове враження викликає світлове подразнення сітківки ока. З припиненням подразнення зорове враження зникає не відразу — воно продовжується ще приблизно 0,1 с. Тому світлові подразнення з перервами менше 0,1 с дають враження, що зливаються в єдине ціле. <br /> <br /> Виконаємо дослід: візьмемо рамку на ніжці, у яку вставлений лист картону з еамальованою на одній стороні кліткою, а на другій стороні—пташкою; будемо рамку обертати за допомогою центрифуги; при швидкому обертанні рамки ми побачимо пташку, що сидить у клітці. Дослід підтверджує інерцію зору. На цій властивості ока засновано кіно. <br /> <br /> Карета Максим <br /> <br /> Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою:<br /> <br /> <br /> По результатам експерименту побудували діаграму:<br /> [[Файл:Diagramma_rezult.png]]<br /> <br /> == Висновки==<br /> Наша група вивчила властивості ока, визначила його роздільну здатність, провела опитування серед однолітків і встановила, що незнання може привести до втрати зору, розвитку різноманітних хвороб.<br /> <br /> Під час дослідження ми встановили:<br /> <br /> 1) відстань найкращого зору 25 см;<br /> <br /> 2) за допомогою колбочок та паличок людина може бачити і вдень, і вночі;<br /> <br /> 3) існують світлова та темнова адаптація;<br /> <br /> 4) зір людини - бінокулярний;<br /> <br /> 5) кіно-це рух кадрів, існує інерція зору;<br /> <br /> 6) кожна людина має різну роздільну здатність ока.<br /> <br /> Бережіть очі й зір!<br /> <br /> == Корисні посилання==<br /> [http://www.sfe.ru/v_book_zfii5.php] - бінокулярний зір<br /> <br /> [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%98%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%86%D0%B8%D1%8F_%D0%B7%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F] - інерція зору<br /> <br /> == Інші документи ==<br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Шаблони]] <br /> '''Не шукайте чудес, їх немає. Шукайте знання—воно є. І усе, що люди називають чудесами, - той або інший ступінь знання. Індійська мудрість '''</div>

Мельник Антоніна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE_%D1%96_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81&diff=53596 2011-07-04T16:04:38Z

<p>Мельник Антоніна: /* Корисні посилання */</p> <hr /> <div><br /> <br /> '''Великі відкриття не всякому вдаються, але той, хто не наважується пробувати, напевне нічого не відкриє. В.А. Обручев '''<br /> == Назва проекту==<br /> '''Світ і світло наколо нас'''<br /> <br /> == Автори проекту==<br /> Корнієнко Марина, Марков Олександр, Будна Аліна, Гейко Маргарита, Карета Максим.<br /> <br /> == Тема дослідження==<br /> Властивості людського ока<br /> <br /> == Питання для дослідження==<br /> '''Чи можна вірити своїм очам?'''<br /> <br /> == Гіпотеза дослідження ==<br /> <br /> == Мета дослідження==<br /> Вивчити будову ока та його властивості, визначити роздільну здатність ока, провести опитування серед однолітків.<br /> <br /> == Результати дослідження==<br /> '''Чи знайомі Ви з можливостями ока?''' <br /> <br /> Око людини - це оптична система. Як у будь-якому оптичному приладі є лінзи, так і око має кришталик. За допомогою м'язів кришталик товщає, коли предмет розглядається близько, і стає тоншим, коли предмет знаходиться на відстані. <br /> <br /> Пам'ятайте, що відстань найкращого зору—25 см. Тому шкідливо “писати носом”, тобто близько до зошита. Як дізнатися, що ваш зір нормальний? Візьміть у руки книгу і розташуйте її на витягнутих руках: на найбільш зручній відстані від ока для читання. Якщо відстань менше 25 см—розвивається короткозорість. Якщо відстань більше 25 см—далекозорість. <br /> <br /> Не читайте лежачи! <br /> <br /> Не перевтомлюйте очі! <br /> <br /> Бережіть зір!<br /> Корнієнко Марина <br /> <br /> '''А чи можна бачити вдень та вночі?'''<br /> <br /> На сітківці очей, що сприймає світло, є два види світлочутливих елементів: товстіші і короткі, які називаються колбочками, а більш тонкі й довгі—паличками. Колбочки розташовуються в основному в центрі сітківки, їхнє число швидко зменшується до її периферії. Палички, навпаки, займають в основному периферію сітківки. Колбочок є близько 7 млн., паличок—130 млн. Колбочки сприйнятливі тільки до досить яскравого світла й тому “працюють” вдень. Палички здатні реагувати лише на слабкі світлові потоки й “працюють” у сутінках та вночі. Відповідно до двох видів світло елементів, які сприймають світло, й особливостей їх роботи розрізняють денне бачення й нічне. <br /> Марков Олександр<br /> <br /> '''Чому ви щулитися, коли потрапляєте на світло?'''<br /> <br /> У зору людини є ще одна дивна здатність: пристосовуватися до сприйняття оточуючих предметів при зміні їхньої яскравості чи освітлення у великих межах; вона називається адаптацією. <br /> <br /> При зміні дня вночі протікає темнова адаптація, при переході від ночі до дня—світлова. При зміні освітленості змінюється площа отвору зіниці, що пропускає світловий потік в око. Якщо ви потрапили з темного приміщення на яскраве світло, то ви щулитеся, намагаючись скоротити площу зіниці до мінімуму. <br /> <br /> Головний же фактор, що забезпечує адаптацію зору,- переключення з колб очкового механізму сприйняття на паличковий (при темновій адаптації) й паличкового на колб очковий (при світловій). Процес адаптації відбувається не миттєво, на нього потрібен час. Темнова адаптація йде повільніше, ніж світлова.<br /> <br /> Будна Аліна <br /> <br /> '''Чому дивитися на світ двома очима цікавіше?'''<br /> <br /> У людини двоє очей. Яке це має значення? <br /> <br /> Виконаємо такі досліди. Закриємо одне око і спробуємо потрапити вістрям одного олівця у вістря іншого олівця—це навряд чи вдасться. Попробуємо просмикнути нитку у вушко голки, якщо будемо дивитися одним оком,- не вийде. Зір одним оком не дозволяє точно розрізнити, який предмет ближче до нас, який—далі. Тому предмети здаються нам розташованими в одній площині. <br /> <br /> Наша здатність бачити всі предмети об’ємно й сприймати зорову різницю відстаней у глибині простору називається стереоскопічним зором. Цим зором ми володіємо тому, що бачимо двома очима. <br /> <br /> Гейко Маргарита<br /> '''Кадр за кадром'''<br /> <br /> Зорове враження викликає світлове подразнення сітківки ока. З припиненням подразнення зорове враження зникає не відразу — воно продовжується ще приблизно 0,1 с. Тому світлові подразнення з перервами менше 0,1 с дають враження, що зливаються в єдине ціле. <br /> <br /> Виконаємо дослід: візьмемо рамку на ніжці, у яку вставлений лист картону з еамальованою на одній стороні кліткою, а на другій стороні—пташкою; будемо рамку обертати за допомогою центрифуги; при швидкому обертанні рамки ми побачимо пташку, що сидить у клітці. Дослід підтверджує інерцію зору. На цій властивості ока засновано кіно. <br /> <br /> Карета Максим <br /> <br /> Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою:<br /> <br /> <br /> По результатам експерименту побудували діаграму:<br /> [[Файл:Diagramma_rezult.png]]<br /> <br /> == Висновки==<br /> Наша група вивчила властивості ока, визначила його роздільну здатність, провела опитування серед однолітків і встановила, що незнання може привести до втрати зору, розвитку різноманітних хвороб.<br /> <br /> Під час дослідження ми встановили:<br /> <br /> 1) відстань найкращого зору 25 см;<br /> <br /> 2) за допомогою колбочок та паличок людина може бачити і вдень, і вночі;<br /> <br /> 3) існують світлова та темнова адаптація;<br /> <br /> 4) зір людини - бінокулярний;<br /> <br /> 5) кіно-це рух кадрів, існує інерція зору;<br /> <br /> 6) кожна людина має різну роздільну здатність ока.<br /> <br /> Бережіть очі й зір!<br /> <br /> == Корисні посилання==<br /> [http://www.sfe.ru/v_book_zfii5.php] - бінокулярний зір<br /> <br /> == Інші документи ==<br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Шаблони]] <br /> '''Не шукайте чудес, їх немає. Шукайте знання—воно є. І усе, що люди називають чудесами, - той або інший ступінь знання. Індійська мудрість '''</div>

Мельник Антоніна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE_%D1%96_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81&diff=53595 2011-07-04T16:01:27Z

<p>Мельник Антоніна: /* Не шукайте чудес, їх немає. Шукайте знання—воно є. І усе, що люди називають чудесами, - той або інший ступінь знання. Індій</p> <hr /> <div><br /> <br /> '''Великі відкриття не всякому вдаються, але той, хто не наважується пробувати, напевне нічого не відкриє. В.А. Обручев '''<br /> == Назва проекту==<br /> '''Світ і світло наколо нас'''<br /> <br /> == Автори проекту==<br /> Корнієнко Марина, Марков Олександр, Будна Аліна, Гейко Маргарита, Карета Максим.<br /> <br /> == Тема дослідження==<br /> Властивості людського ока<br /> <br /> == Питання для дослідження==<br /> '''Чи можна вірити своїм очам?'''<br /> <br /> == Гіпотеза дослідження ==<br /> <br /> == Мета дослідження==<br /> Вивчити будову ока та його властивості, визначити роздільну здатність ока, провести опитування серед однолітків.<br /> <br /> == Результати дослідження==<br /> '''Чи знайомі Ви з можливостями ока?''' <br /> <br /> Око людини - це оптична система. Як у будь-якому оптичному приладі є лінзи, так і око має кришталик. За допомогою м'язів кришталик товщає, коли предмет розглядається близько, і стає тоншим, коли предмет знаходиться на відстані. <br /> <br /> Пам'ятайте, що відстань найкращого зору—25 см. Тому шкідливо “писати носом”, тобто близько до зошита. Як дізнатися, що ваш зір нормальний? Візьміть у руки книгу і розташуйте її на витягнутих руках: на найбільш зручній відстані від ока для читання. Якщо відстань менше 25 см—розвивається короткозорість. Якщо відстань більше 25 см—далекозорість. <br /> <br /> Не читайте лежачи! <br /> <br /> Не перевтомлюйте очі! <br /> <br /> Бережіть зір!<br /> Корнієнко Марина <br /> <br /> '''А чи можна бачити вдень та вночі?'''<br /> <br /> На сітківці очей, що сприймає світло, є два види світлочутливих елементів: товстіші і короткі, які називаються колбочками, а більш тонкі й довгі—паличками. Колбочки розташовуються в основному в центрі сітківки, їхнє число швидко зменшується до її периферії. Палички, навпаки, займають в основному периферію сітківки. Колбочок є близько 7 млн., паличок—130 млн. Колбочки сприйнятливі тільки до досить яскравого світла й тому “працюють” вдень. Палички здатні реагувати лише на слабкі світлові потоки й “працюють” у сутінках та вночі. Відповідно до двох видів світло елементів, які сприймають світло, й особливостей їх роботи розрізняють денне бачення й нічне. <br /> Марков Олександр<br /> <br /> '''Чому ви щулитися, коли потрапляєте на світло?'''<br /> <br /> У зору людини є ще одна дивна здатність: пристосовуватися до сприйняття оточуючих предметів при зміні їхньої яскравості чи освітлення у великих межах; вона називається адаптацією. <br /> <br /> При зміні дня вночі протікає темнова адаптація, при переході від ночі до дня—світлова. При зміні освітленості змінюється площа отвору зіниці, що пропускає світловий потік в око. Якщо ви потрапили з темного приміщення на яскраве світло, то ви щулитеся, намагаючись скоротити площу зіниці до мінімуму. <br /> <br /> Головний же фактор, що забезпечує адаптацію зору,- переключення з колб очкового механізму сприйняття на паличковий (при темновій адаптації) й паличкового на колб очковий (при світловій). Процес адаптації відбувається не миттєво, на нього потрібен час. Темнова адаптація йде повільніше, ніж світлова.<br /> <br /> Будна Аліна <br /> <br /> '''Чому дивитися на світ двома очима цікавіше?'''<br /> <br /> У людини двоє очей. Яке це має значення? <br /> <br /> Виконаємо такі досліди. Закриємо одне око і спробуємо потрапити вістрям одного олівця у вістря іншого олівця—це навряд чи вдасться. Попробуємо просмикнути нитку у вушко голки, якщо будемо дивитися одним оком,- не вийде. Зір одним оком не дозволяє точно розрізнити, який предмет ближче до нас, який—далі. Тому предмети здаються нам розташованими в одній площині. <br /> <br /> Наша здатність бачити всі предмети об’ємно й сприймати зорову різницю відстаней у глибині простору називається стереоскопічним зором. Цим зором ми володіємо тому, що бачимо двома очима. <br /> <br /> Гейко Маргарита<br /> '''Кадр за кадром'''<br /> <br /> Зорове враження викликає світлове подразнення сітківки ока. З припиненням подразнення зорове враження зникає не відразу — воно продовжується ще приблизно 0,1 с. Тому світлові подразнення з перервами менше 0,1 с дають враження, що зливаються в єдине ціле. <br /> <br /> Виконаємо дослід: візьмемо рамку на ніжці, у яку вставлений лист картону з еамальованою на одній стороні кліткою, а на другій стороні—пташкою; будемо рамку обертати за допомогою центрифуги; при швидкому обертанні рамки ми побачимо пташку, що сидить у клітці. Дослід підтверджує інерцію зору. На цій властивості ока засновано кіно. <br /> <br /> Карета Максим <br /> <br /> Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою:<br /> <br /> <br /> По результатам експерименту побудували діаграму:<br /> [[Файл:Diagramma_rezult.png]]<br /> <br /> == Висновки==<br /> Наша група вивчила властивості ока, визначила його роздільну здатність, провела опитування серед однолітків і встановила, що незнання може привести до втрати зору, розвитку різноманітних хвороб.<br /> <br /> Під час дослідження ми встановили:<br /> <br /> 1) відстань найкращого зору 25 см;<br /> <br /> 2) за допомогою колбочок та паличок людина може бачити і вдень, і вночі;<br /> <br /> 3) існують світлова та темнова адаптація;<br /> <br /> 4) зір людини - бінокулярний;<br /> <br /> 5) кіно-це рух кадрів, існує інерція зору;<br /> <br /> 6) кожна людина має різну роздільну здатність ока.<br /> <br /> Бережіть очі й зір!<br /> <br /> == Корисні посилання==<br /> <br /> == Інші документи ==<br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Шаблони]] <br /> '''Не шукайте чудес, їх немає. Шукайте знання—воно є. І усе, що люди називають чудесами, - той або інший ступінь знання. Індійська мудрість '''</div>

Мельник Антоніна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE_%D1%96_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81&diff=53594 2011-07-04T16:00:59Z

<p>Мельник Антоніна: /* Кадр за кадром */</p> <hr /> <div><br /> <br /> '''Великі відкриття не всякому вдаються, але той, хто не наважується пробувати, напевне нічого не відкриє. В.А. Обручев '''<br /> == Назва проекту==<br /> '''Світ і світло наколо нас'''<br /> <br /> == Автори проекту==<br /> Корнієнко Марина, Марков Олександр, Будна Аліна, Гейко Маргарита, Карета Максим.<br /> <br /> == Тема дослідження==<br /> Властивості людського ока<br /> <br /> == Питання для дослідження==<br /> '''Чи можна вірити своїм очам?'''<br /> <br /> == Гіпотеза дослідження ==<br /> <br /> == Мета дослідження==<br /> Вивчити будову ока та його властивості, визначити роздільну здатність ока, провести опитування серед однолітків.<br /> <br /> == Результати дослідження==<br /> '''Чи знайомі Ви з можливостями ока?''' <br /> <br /> Око людини - це оптична система. Як у будь-якому оптичному приладі є лінзи, так і око має кришталик. За допомогою м'язів кришталик товщає, коли предмет розглядається близько, і стає тоншим, коли предмет знаходиться на відстані. <br /> <br /> Пам'ятайте, що відстань найкращого зору—25 см. Тому шкідливо “писати носом”, тобто близько до зошита. Як дізнатися, що ваш зір нормальний? Візьміть у руки книгу і розташуйте її на витягнутих руках: на найбільш зручній відстані від ока для читання. Якщо відстань менше 25 см—розвивається короткозорість. Якщо відстань більше 25 см—далекозорість. <br /> <br /> Не читайте лежачи! <br /> <br /> Не перевтомлюйте очі! <br /> <br /> Бережіть зір!<br /> Корнієнко Марина <br /> <br /> '''А чи можна бачити вдень та вночі?'''<br /> <br /> На сітківці очей, що сприймає світло, є два види світлочутливих елементів: товстіші і короткі, які називаються колбочками, а більш тонкі й довгі—паличками. Колбочки розташовуються в основному в центрі сітківки, їхнє число швидко зменшується до її периферії. Палички, навпаки, займають в основному периферію сітківки. Колбочок є близько 7 млн., паличок—130 млн. Колбочки сприйнятливі тільки до досить яскравого світла й тому “працюють” вдень. Палички здатні реагувати лише на слабкі світлові потоки й “працюють” у сутінках та вночі. Відповідно до двох видів світло елементів, які сприймають світло, й особливостей їх роботи розрізняють денне бачення й нічне. <br /> Марков Олександр<br /> <br /> '''Чому ви щулитися, коли потрапляєте на світло?'''<br /> <br /> У зору людини є ще одна дивна здатність: пристосовуватися до сприйняття оточуючих предметів при зміні їхньої яскравості чи освітлення у великих межах; вона називається адаптацією. <br /> <br /> При зміні дня вночі протікає темнова адаптація, при переході від ночі до дня—світлова. При зміні освітленості змінюється площа отвору зіниці, що пропускає світловий потік в око. Якщо ви потрапили з темного приміщення на яскраве світло, то ви щулитеся, намагаючись скоротити площу зіниці до мінімуму. <br /> <br /> Головний же фактор, що забезпечує адаптацію зору,- переключення з колб очкового механізму сприйняття на паличковий (при темновій адаптації) й паличкового на колб очковий (при світловій). Процес адаптації відбувається не миттєво, на нього потрібен час. Темнова адаптація йде повільніше, ніж світлова.<br /> <br /> Будна Аліна <br /> <br /> '''Чому дивитися на світ двома очима цікавіше?'''<br /> <br /> У людини двоє очей. Яке це має значення? <br /> <br /> Виконаємо такі досліди. Закриємо одне око і спробуємо потрапити вістрям одного олівця у вістря іншого олівця—це навряд чи вдасться. Попробуємо просмикнути нитку у вушко голки, якщо будемо дивитися одним оком,- не вийде. Зір одним оком не дозволяє точно розрізнити, який предмет ближче до нас, який—далі. Тому предмети здаються нам розташованими в одній площині. <br /> <br /> Наша здатність бачити всі предмети об’ємно й сприймати зорову різницю відстаней у глибині простору називається стереоскопічним зором. Цим зором ми володіємо тому, що бачимо двома очима. <br /> <br /> Гейко Маргарита<br /> '''Кадр за кадром'''<br /> <br /> Зорове враження викликає світлове подразнення сітківки ока. З припиненням подразнення зорове враження зникає не відразу — воно продовжується ще приблизно 0,1 с. Тому світлові подразнення з перервами менше 0,1 с дають враження, що зливаються в єдине ціле. <br /> <br /> Виконаємо дослід: візьмемо рамку на ніжці, у яку вставлений лист картону з еамальованою на одній стороні кліткою, а на другій стороні—пташкою; будемо рамку обертати за допомогою центрифуги; при швидкому обертанні рамки ми побачимо пташку, що сидить у клітці. Дослід підтверджує інерцію зору. На цій властивості ока засновано кіно. <br /> <br /> Карета Максим <br /> <br /> Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою:<br /> <br /> <br /> По результатам експерименту побудували діаграму:<br /> [[Файл:Diagramma_rezult.png]]<br /> <br /> == Висновки==<br /> Наша група вивчила властивості ока, визначила його роздільну здатність, провела опитування серед однолітків і встановила, що незнання може привести до втрати зору, розвитку різноманітних хвороб.<br /> <br /> Під час дослідження ми встановили:<br /> <br /> 1) відстань найкращого зору 25 см;<br /> <br /> 2) за допомогою колбочок та паличок людина може бачити і вдень, і вночі;<br /> <br /> 3) існують світлова та темнова адаптація;<br /> <br /> 4) зір людини - бінокулярний;<br /> <br /> 5) кіно-це рух кадрів, існує інерція зору;<br /> <br /> 6) кожна людина має різну роздільну здатність ока.<br /> <br /> Бережіть очі й зір!<br /> <br /> == Корисні посилання==<br /> <br /> == Інші документи ==<br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Шаблони]] <br /> == '''Не шукайте чудес, їх немає. Шукайте знання—воно є. І усе, що люди називають чудесами, - той або інший ступінь знання. Індійська мудрість ''' ==</div>

Мельник Антоніна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE_%D1%96_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81&diff=53593 2011-07-04T16:00:42Z

<p>Мельник Антоніна: /* Чи сприймає око сонячний спектр? */</p> <hr /> <div><br /> <br /> '''Великі відкриття не всякому вдаються, але той, хто не наважується пробувати, напевне нічого не відкриє. В.А. Обручев '''<br /> == Назва проекту==<br /> '''Світ і світло наколо нас'''<br /> <br /> == Автори проекту==<br /> Корнієнко Марина, Марков Олександр, Будна Аліна, Гейко Маргарита, Карета Максим.<br /> <br /> == Тема дослідження==<br /> Властивості людського ока<br /> <br /> == Питання для дослідження==<br /> '''Чи можна вірити своїм очам?'''<br /> <br /> == Гіпотеза дослідження ==<br /> <br /> == Мета дослідження==<br /> Вивчити будову ока та його властивості, визначити роздільну здатність ока, провести опитування серед однолітків.<br /> <br /> == Результати дослідження==<br /> '''Чи знайомі Ви з можливостями ока?''' <br /> <br /> Око людини - це оптична система. Як у будь-якому оптичному приладі є лінзи, так і око має кришталик. За допомогою м'язів кришталик товщає, коли предмет розглядається близько, і стає тоншим, коли предмет знаходиться на відстані. <br /> <br /> Пам'ятайте, що відстань найкращого зору—25 см. Тому шкідливо “писати носом”, тобто близько до зошита. Як дізнатися, що ваш зір нормальний? Візьміть у руки книгу і розташуйте її на витягнутих руках: на найбільш зручній відстані від ока для читання. Якщо відстань менше 25 см—розвивається короткозорість. Якщо відстань більше 25 см—далекозорість. <br /> <br /> Не читайте лежачи! <br /> <br /> Не перевтомлюйте очі! <br /> <br /> Бережіть зір!<br /> Корнієнко Марина <br /> <br /> '''А чи можна бачити вдень та вночі?'''<br /> <br /> На сітківці очей, що сприймає світло, є два види світлочутливих елементів: товстіші і короткі, які називаються колбочками, а більш тонкі й довгі—паличками. Колбочки розташовуються в основному в центрі сітківки, їхнє число швидко зменшується до її периферії. Палички, навпаки, займають в основному периферію сітківки. Колбочок є близько 7 млн., паличок—130 млн. Колбочки сприйнятливі тільки до досить яскравого світла й тому “працюють” вдень. Палички здатні реагувати лише на слабкі світлові потоки й “працюють” у сутінках та вночі. Відповідно до двох видів світло елементів, які сприймають світло, й особливостей їх роботи розрізняють денне бачення й нічне. <br /> Марков Олександр<br /> <br /> '''Чому ви щулитися, коли потрапляєте на світло?'''<br /> <br /> У зору людини є ще одна дивна здатність: пристосовуватися до сприйняття оточуючих предметів при зміні їхньої яскравості чи освітлення у великих межах; вона називається адаптацією. <br /> <br /> При зміні дня вночі протікає темнова адаптація, при переході від ночі до дня—світлова. При зміні освітленості змінюється площа отвору зіниці, що пропускає світловий потік в око. Якщо ви потрапили з темного приміщення на яскраве світло, то ви щулитеся, намагаючись скоротити площу зіниці до мінімуму. <br /> <br /> Головний же фактор, що забезпечує адаптацію зору,- переключення з колб очкового механізму сприйняття на паличковий (при темновій адаптації) й паличкового на колб очковий (при світловій). Процес адаптації відбувається не миттєво, на нього потрібен час. Темнова адаптація йде повільніше, ніж світлова.<br /> <br /> Будна Аліна <br /> <br /> '''Чому дивитися на світ двома очима цікавіше?'''<br /> <br /> У людини двоє очей. Яке це має значення? <br /> <br /> Виконаємо такі досліди. Закриємо одне око і спробуємо потрапити вістрям одного олівця у вістря іншого олівця—це навряд чи вдасться. Попробуємо просмикнути нитку у вушко голки, якщо будемо дивитися одним оком,- не вийде. Зір одним оком не дозволяє точно розрізнити, який предмет ближче до нас, який—далі. Тому предмети здаються нам розташованими в одній площині. <br /> <br /> Наша здатність бачити всі предмети об’ємно й сприймати зорову різницю відстаней у глибині простору називається стереоскопічним зором. Цим зором ми володіємо тому, що бачимо двома очима. <br /> <br /> Гейко Маргарита<br /> '''Кадр за кадром'''<br /> <br /> Зорове враження викликає світлове подразнення сітківки ока. З припиненням подразнення зорове враження зникає не відразу — воно продовжується ще приблизно 0,1 с. Тому світлові подразнення з перервами менше 0,1 с дають враження, що зливаються в єдине ціле. <br /> <br /> Виконаємо дослід: візьмемо рамку на ніжці, у яку вставлений лист картону з еамальованою на одній стороні кліткою, а на другій стороні—пташкою; будемо рамку обертати за допомогою центрифуги; при швидкому обертанні рамки ми побачимо пташку, що сидить у клітці. Дослід підтверджує інерцію зору. На цій властивості ока засновано кіно. <br /> <br /> Карета Максим <br /> <br /> Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою:<br /> <br /> <br /> По результатам експерименту побудували діаграму:<br /> [[Файл:Diagramma_rezult.png]]<br /> <br /> == Висновки==<br /> Наша група вивчила властивості ока, визначила його роздільну здатність, провела опитування серед однолітків і встановила, що незнання може привести до втрати зору, розвитку різноманітних хвороб.<br /> <br /> Під час дослідження ми встановили:<br /> <br /> 1) відстань найкращого зору 25 см;<br /> <br /> 2) за допомогою колбочок та паличок людина може бачити і вдень, і вночі;<br /> <br /> 3) існують світлова та темнова адаптація;<br /> <br /> 4) зір людини - бінокулярний;<br /> <br /> 5) кіно-це рух кадрів, існує інерція зору;<br /> <br /> 6) кожна людина має різну роздільну здатність ока.<br /> <br /> Бережіть очі й зір!<br /> <br /> == Корисні посилання==<br /> <br /> == Інші документи ==<br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Шаблони]] <br /> == '''Кадр за кадром''' ==<br /> <br /> Зорове враження викликає світлове подразнення сітківки ока. З припиненням подразнення зорове враження зникає не відразу — воно продовжується ще приблизно 0,1 с. Тому світлові подразнення з перервами менше 0,1 с дають враження, що зливаються в єдине ціле.<br /> <br /> Виконаємо дослід: візьмемо рамку на ніжці, у яку вставлений лист картону з еамальованою на одній стороні кліткою, а на другій стороні—пташкою; будемо рамку обертати за допомогою центрифуги; при швидкому обертанні рамки ми побачимо пташку, що сидить у клітці. Дослід підтверджує інерцію зору. На цій властивості ока засновано кіно.<br /> Марков О.<br /> <br /> == '''Не шукайте чудес, їх немає. Шукайте знання—воно є. І усе, що люди називають чудесами, - той або інший ступінь знання. Індійська мудрість ''' ==</div>

Мельник Антоніна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE_%D1%96_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81&diff=53592 2011-07-04T16:00:22Z

<p>Мельник Антоніна: /* Визначення роздільної здатності ока */</p> <hr /> <div><br /> <br /> '''Великі відкриття не всякому вдаються, але той, хто не наважується пробувати, напевне нічого не відкриє. В.А. Обручев '''<br /> == Назва проекту==<br /> '''Світ і світло наколо нас'''<br /> <br /> == Автори проекту==<br /> Корнієнко Марина, Марков Олександр, Будна Аліна, Гейко Маргарита, Карета Максим.<br /> <br /> == Тема дослідження==<br /> Властивості людського ока<br /> <br /> == Питання для дослідження==<br /> '''Чи можна вірити своїм очам?'''<br /> <br /> == Гіпотеза дослідження ==<br /> <br /> == Мета дослідження==<br /> Вивчити будову ока та його властивості, визначити роздільну здатність ока, провести опитування серед однолітків.<br /> <br /> == Результати дослідження==<br /> '''Чи знайомі Ви з можливостями ока?''' <br /> <br /> Око людини - це оптична система. Як у будь-якому оптичному приладі є лінзи, так і око має кришталик. За допомогою м'язів кришталик товщає, коли предмет розглядається близько, і стає тоншим, коли предмет знаходиться на відстані. <br /> <br /> Пам'ятайте, що відстань найкращого зору—25 см. Тому шкідливо “писати носом”, тобто близько до зошита. Як дізнатися, що ваш зір нормальний? Візьміть у руки книгу і розташуйте її на витягнутих руках: на найбільш зручній відстані від ока для читання. Якщо відстань менше 25 см—розвивається короткозорість. Якщо відстань більше 25 см—далекозорість. <br /> <br /> Не читайте лежачи! <br /> <br /> Не перевтомлюйте очі! <br /> <br /> Бережіть зір!<br /> Корнієнко Марина <br /> <br /> '''А чи можна бачити вдень та вночі?'''<br /> <br /> На сітківці очей, що сприймає світло, є два види світлочутливих елементів: товстіші і короткі, які називаються колбочками, а більш тонкі й довгі—паличками. Колбочки розташовуються в основному в центрі сітківки, їхнє число швидко зменшується до її периферії. Палички, навпаки, займають в основному периферію сітківки. Колбочок є близько 7 млн., паличок—130 млн. Колбочки сприйнятливі тільки до досить яскравого світла й тому “працюють” вдень. Палички здатні реагувати лише на слабкі світлові потоки й “працюють” у сутінках та вночі. Відповідно до двох видів світло елементів, які сприймають світло, й особливостей їх роботи розрізняють денне бачення й нічне. <br /> Марков Олександр<br /> <br /> '''Чому ви щулитися, коли потрапляєте на світло?'''<br /> <br /> У зору людини є ще одна дивна здатність: пристосовуватися до сприйняття оточуючих предметів при зміні їхньої яскравості чи освітлення у великих межах; вона називається адаптацією. <br /> <br /> При зміні дня вночі протікає темнова адаптація, при переході від ночі до дня—світлова. При зміні освітленості змінюється площа отвору зіниці, що пропускає світловий потік в око. Якщо ви потрапили з темного приміщення на яскраве світло, то ви щулитеся, намагаючись скоротити площу зіниці до мінімуму. <br /> <br /> Головний же фактор, що забезпечує адаптацію зору,- переключення з колб очкового механізму сприйняття на паличковий (при темновій адаптації) й паличкового на колб очковий (при світловій). Процес адаптації відбувається не миттєво, на нього потрібен час. Темнова адаптація йде повільніше, ніж світлова.<br /> <br /> Будна Аліна <br /> <br /> '''Чому дивитися на світ двома очима цікавіше?'''<br /> <br /> У людини двоє очей. Яке це має значення? <br /> <br /> Виконаємо такі досліди. Закриємо одне око і спробуємо потрапити вістрям одного олівця у вістря іншого олівця—це навряд чи вдасться. Попробуємо просмикнути нитку у вушко голки, якщо будемо дивитися одним оком,- не вийде. Зір одним оком не дозволяє точно розрізнити, який предмет ближче до нас, який—далі. Тому предмети здаються нам розташованими в одній площині. <br /> <br /> Наша здатність бачити всі предмети об’ємно й сприймати зорову різницю відстаней у глибині простору називається стереоскопічним зором. Цим зором ми володіємо тому, що бачимо двома очима. <br /> <br /> Гейко Маргарита<br /> '''Кадр за кадром'''<br /> <br /> Зорове враження викликає світлове подразнення сітківки ока. З припиненням подразнення зорове враження зникає не відразу — воно продовжується ще приблизно 0,1 с. Тому світлові подразнення з перервами менше 0,1 с дають враження, що зливаються в єдине ціле. <br /> <br /> Виконаємо дослід: візьмемо рамку на ніжці, у яку вставлений лист картону з еамальованою на одній стороні кліткою, а на другій стороні—пташкою; будемо рамку обертати за допомогою центрифуги; при швидкому обертанні рамки ми побачимо пташку, що сидить у клітці. Дослід підтверджує інерцію зору. На цій властивості ока засновано кіно. <br /> <br /> Карета Максим <br /> <br /> Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою:<br /> <br /> <br /> По результатам експерименту побудували діаграму:<br /> [[Файл:Diagramma_rezult.png]]<br /> <br /> == Висновки==<br /> Наша група вивчила властивості ока, визначила його роздільну здатність, провела опитування серед однолітків і встановила, що незнання може привести до втрати зору, розвитку різноманітних хвороб.<br /> <br /> Під час дослідження ми встановили:<br /> <br /> 1) відстань найкращого зору 25 см;<br /> <br /> 2) за допомогою колбочок та паличок людина може бачити і вдень, і вночі;<br /> <br /> 3) існують світлова та темнова адаптація;<br /> <br /> 4) зір людини - бінокулярний;<br /> <br /> 5) кіно-це рух кадрів, існує інерція зору;<br /> <br /> 6) кожна людина має різну роздільну здатність ока.<br /> <br /> Бережіть очі й зір!<br /> <br /> == Корисні посилання==<br /> <br /> == Інші документи ==<br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Шаблони]] <br /> == '''Чи сприймає око сонячний спектр? ''' ==<br /> <br /> На дні очного яблука є сітківка з безліччю нервових закінчень. Виявляється, не усяке світло дратує нервові закінчення.<br /> Існує світло трьох діапазонів: інфрачервоні промені, видимі, ультрафіолетові промені.<br /> <br /> Інфрачервоні промені за довжиною хвилі більше червоних. Ми гріємося в цих променях. Їх називають тепловими, але око їх не сприймає.<br /> Видимі промені сприймає око.<br /> <br /> Ультрафіолетові промені теж не видимі оком, у них довжина хвилі менше фіолетових. Але ці промені викликають засмагу, вигорання фарб. У помірних дозах вони корисні, а надлишок завдає шкоди. <br /> <br /> Пам'ятайте, що влітку не бажано загоряти до “шоколадки”, куди гарніше і корисніше золотава засмага. Є люди, у яких нервові закінчення на очному дні не сприймають різницю в довжинах хвиль, тобто в кольорі, це дальтоніки. Собаки сприймають світ чорно-білим.<br /> <br /> А чи всі кольори бачите ви?<br /> Корнієнко М.<br /> <br /> == '''Кадр за кадром''' ==<br /> <br /> Зорове враження викликає світлове подразнення сітківки ока. З припиненням подразнення зорове враження зникає не відразу — воно продовжується ще приблизно 0,1 с. Тому світлові подразнення з перервами менше 0,1 с дають враження, що зливаються в єдине ціле.<br /> <br /> Виконаємо дослід: візьмемо рамку на ніжці, у яку вставлений лист картону з еамальованою на одній стороні кліткою, а на другій стороні—пташкою; будемо рамку обертати за допомогою центрифуги; при швидкому обертанні рамки ми побачимо пташку, що сидить у клітці. Дослід підтверджує інерцію зору. На цій властивості ока засновано кіно.<br /> Марков О.<br /> <br /> == '''Не шукайте чудес, їх немає. Шукайте знання—воно є. І усе, що люди називають чудесами, - той або інший ступінь знання. Індійська мудрість ''' ==</div>

Мельник Антоніна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE_%D1%96_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81&diff=53591 2011-07-04T16:00:04Z

<p>Мельник Антоніна: /* Великі відкриття не всякому вдаються, але той, хто не наважується пробувати, напевне нічого не відкриє. В.А. Обручев */</p> <hr /> <div><br /> <br /> '''Великі відкриття не всякому вдаються, але той, хто не наважується пробувати, напевне нічого не відкриє. В.А. Обручев '''<br /> == Назва проекту==<br /> '''Світ і світло наколо нас'''<br /> <br /> == Автори проекту==<br /> Корнієнко Марина, Марков Олександр, Будна Аліна, Гейко Маргарита, Карета Максим.<br /> <br /> == Тема дослідження==<br /> Властивості людського ока<br /> <br /> == Питання для дослідження==<br /> '''Чи можна вірити своїм очам?'''<br /> <br /> == Гіпотеза дослідження ==<br /> <br /> == Мета дослідження==<br /> Вивчити будову ока та його властивості, визначити роздільну здатність ока, провести опитування серед однолітків.<br /> <br /> == Результати дослідження==<br /> '''Чи знайомі Ви з можливостями ока?''' <br /> <br /> Око людини - це оптична система. Як у будь-якому оптичному приладі є лінзи, так і око має кришталик. За допомогою м'язів кришталик товщає, коли предмет розглядається близько, і стає тоншим, коли предмет знаходиться на відстані. <br /> <br /> Пам'ятайте, що відстань найкращого зору—25 см. Тому шкідливо “писати носом”, тобто близько до зошита. Як дізнатися, що ваш зір нормальний? Візьміть у руки книгу і розташуйте її на витягнутих руках: на найбільш зручній відстані від ока для читання. Якщо відстань менше 25 см—розвивається короткозорість. Якщо відстань більше 25 см—далекозорість. <br /> <br /> Не читайте лежачи! <br /> <br /> Не перевтомлюйте очі! <br /> <br /> Бережіть зір!<br /> Корнієнко Марина <br /> <br /> '''А чи можна бачити вдень та вночі?'''<br /> <br /> На сітківці очей, що сприймає світло, є два види світлочутливих елементів: товстіші і короткі, які називаються колбочками, а більш тонкі й довгі—паличками. Колбочки розташовуються в основному в центрі сітківки, їхнє число швидко зменшується до її периферії. Палички, навпаки, займають в основному периферію сітківки. Колбочок є близько 7 млн., паличок—130 млн. Колбочки сприйнятливі тільки до досить яскравого світла й тому “працюють” вдень. Палички здатні реагувати лише на слабкі світлові потоки й “працюють” у сутінках та вночі. Відповідно до двох видів світло елементів, які сприймають світло, й особливостей їх роботи розрізняють денне бачення й нічне. <br /> Марков Олександр<br /> <br /> '''Чому ви щулитися, коли потрапляєте на світло?'''<br /> <br /> У зору людини є ще одна дивна здатність: пристосовуватися до сприйняття оточуючих предметів при зміні їхньої яскравості чи освітлення у великих межах; вона називається адаптацією. <br /> <br /> При зміні дня вночі протікає темнова адаптація, при переході від ночі до дня—світлова. При зміні освітленості змінюється площа отвору зіниці, що пропускає світловий потік в око. Якщо ви потрапили з темного приміщення на яскраве світло, то ви щулитеся, намагаючись скоротити площу зіниці до мінімуму. <br /> <br /> Головний же фактор, що забезпечує адаптацію зору,- переключення з колб очкового механізму сприйняття на паличковий (при темновій адаптації) й паличкового на колб очковий (при світловій). Процес адаптації відбувається не миттєво, на нього потрібен час. Темнова адаптація йде повільніше, ніж світлова.<br /> <br /> Будна Аліна <br /> <br /> '''Чому дивитися на світ двома очима цікавіше?'''<br /> <br /> У людини двоє очей. Яке це має значення? <br /> <br /> Виконаємо такі досліди. Закриємо одне око і спробуємо потрапити вістрям одного олівця у вістря іншого олівця—це навряд чи вдасться. Попробуємо просмикнути нитку у вушко голки, якщо будемо дивитися одним оком,- не вийде. Зір одним оком не дозволяє точно розрізнити, який предмет ближче до нас, який—далі. Тому предмети здаються нам розташованими в одній площині. <br /> <br /> Наша здатність бачити всі предмети об’ємно й сприймати зорову різницю відстаней у глибині простору називається стереоскопічним зором. Цим зором ми володіємо тому, що бачимо двома очима. <br /> <br /> Гейко Маргарита<br /> '''Кадр за кадром'''<br /> <br /> Зорове враження викликає світлове подразнення сітківки ока. З припиненням подразнення зорове враження зникає не відразу — воно продовжується ще приблизно 0,1 с. Тому світлові подразнення з перервами менше 0,1 с дають враження, що зливаються в єдине ціле. <br /> <br /> Виконаємо дослід: візьмемо рамку на ніжці, у яку вставлений лист картону з еамальованою на одній стороні кліткою, а на другій стороні—пташкою; будемо рамку обертати за допомогою центрифуги; при швидкому обертанні рамки ми побачимо пташку, що сидить у клітці. Дослід підтверджує інерцію зору. На цій властивості ока засновано кіно. <br /> <br /> Карета Максим <br /> <br /> Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою:<br /> <br /> <br /> По результатам експерименту побудували діаграму:<br /> [[Файл:Diagramma_rezult.png]]<br /> <br /> == Висновки==<br /> Наша група вивчила властивості ока, визначила його роздільну здатність, провела опитування серед однолітків і встановила, що незнання може привести до втрати зору, розвитку різноманітних хвороб.<br /> <br /> Під час дослідження ми встановили:<br /> <br /> 1) відстань найкращого зору 25 см;<br /> <br /> 2) за допомогою колбочок та паличок людина може бачити і вдень, і вночі;<br /> <br /> 3) існують світлова та темнова адаптація;<br /> <br /> 4) зір людини - бінокулярний;<br /> <br /> 5) кіно-це рух кадрів, існує інерція зору;<br /> <br /> 6) кожна людина має різну роздільну здатність ока.<br /> <br /> Бережіть очі й зір!<br /> <br /> == Корисні посилання==<br /> <br /> == Інші документи ==<br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Шаблони]] <br /> == '''Визначення роздільної здатності ока ''' ==<br /> Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. <br /> Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою: <br /> <br /> По результатам експерименту побудували діаграму:<br /> <br /> [[Файл:http://wiki.iteach.com.ua/images/d/d6/%D0%A0%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA6.png]]<br /> <br /> <br /> == '''Чи сприймає око сонячний спектр? ''' ==<br /> <br /> На дні очного яблука є сітківка з безліччю нервових закінчень. Виявляється, не усяке світло дратує нервові закінчення.<br /> Існує світло трьох діапазонів: інфрачервоні промені, видимі, ультрафіолетові промені.<br /> <br /> Інфрачервоні промені за довжиною хвилі більше червоних. Ми гріємося в цих променях. Їх називають тепловими, але око їх не сприймає.<br /> Видимі промені сприймає око.<br /> <br /> Ультрафіолетові промені теж не видимі оком, у них довжина хвилі менше фіолетових. Але ці промені викликають засмагу, вигорання фарб. У помірних дозах вони корисні, а надлишок завдає шкоди. <br /> <br /> Пам'ятайте, що влітку не бажано загоряти до “шоколадки”, куди гарніше і корисніше золотава засмага. Є люди, у яких нервові закінчення на очному дні не сприймають різницю в довжинах хвиль, тобто в кольорі, це дальтоніки. Собаки сприймають світ чорно-білим.<br /> <br /> А чи всі кольори бачите ви?<br /> Корнієнко М.<br /> <br /> == '''Кадр за кадром''' ==<br /> <br /> Зорове враження викликає світлове подразнення сітківки ока. З припиненням подразнення зорове враження зникає не відразу — воно продовжується ще приблизно 0,1 с. Тому світлові подразнення з перервами менше 0,1 с дають враження, що зливаються в єдине ціле.<br /> <br /> Виконаємо дослід: візьмемо рамку на ніжці, у яку вставлений лист картону з еамальованою на одній стороні кліткою, а на другій стороні—пташкою; будемо рамку обертати за допомогою центрифуги; при швидкому обертанні рамки ми побачимо пташку, що сидить у клітці. Дослід підтверджує інерцію зору. На цій властивості ока засновано кіно.<br /> Марков О.<br /> <br /> == '''Не шукайте чудес, їх немає. Шукайте знання—воно є. І усе, що люди називають чудесами, - той або інший ступінь знання. Індійська мудрість ''' ==</div>

Мельник Антоніна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE_%D1%96_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81&diff=53590 2011-07-04T15:59:38Z

<p>Мельник Антоніна: /* Назва проекту */</p> <hr /> <div><br /> <br /> '''Великі відкриття не всякому вдаються, але той, хто не наважується пробувати, напевне нічого не відкриє. В.А. Обручев '''<br /> == Назва проекту==<br /> '''Світ і світло наколо нас'''<br /> <br /> == Автори проекту==<br /> Корнієнко Марина, Марков Олександр, Будна Аліна, Гейко Маргарита, Карета Максим.<br /> <br /> == Тема дослідження==<br /> Властивості людського ока<br /> <br /> == Питання для дослідження==<br /> '''Чи можна вірити своїм очам?'''<br /> <br /> == Гіпотеза дослідження ==<br /> <br /> == Мета дослідження==<br /> Вивчити будову ока та його властивості, визначити роздільну здатність ока, провести опитування серед однолітків.<br /> <br /> == Результати дослідження==<br /> '''Чи знайомі Ви з можливостями ока?''' <br /> <br /> Око людини - це оптична система. Як у будь-якому оптичному приладі є лінзи, так і око має кришталик. За допомогою м'язів кришталик товщає, коли предмет розглядається близько, і стає тоншим, коли предмет знаходиться на відстані. <br /> <br /> Пам'ятайте, що відстань найкращого зору—25 см. Тому шкідливо “писати носом”, тобто близько до зошита. Як дізнатися, що ваш зір нормальний? Візьміть у руки книгу і розташуйте її на витягнутих руках: на найбільш зручній відстані від ока для читання. Якщо відстань менше 25 см—розвивається короткозорість. Якщо відстань більше 25 см—далекозорість. <br /> <br /> Не читайте лежачи! <br /> <br /> Не перевтомлюйте очі! <br /> <br /> Бережіть зір!<br /> Корнієнко Марина <br /> <br /> '''А чи можна бачити вдень та вночі?'''<br /> <br /> На сітківці очей, що сприймає світло, є два види світлочутливих елементів: товстіші і короткі, які називаються колбочками, а більш тонкі й довгі—паличками. Колбочки розташовуються в основному в центрі сітківки, їхнє число швидко зменшується до її периферії. Палички, навпаки, займають в основному периферію сітківки. Колбочок є близько 7 млн., паличок—130 млн. Колбочки сприйнятливі тільки до досить яскравого світла й тому “працюють” вдень. Палички здатні реагувати лише на слабкі світлові потоки й “працюють” у сутінках та вночі. Відповідно до двох видів світло елементів, які сприймають світло, й особливостей їх роботи розрізняють денне бачення й нічне. <br /> Марков Олександр<br /> <br /> '''Чому ви щулитися, коли потрапляєте на світло?'''<br /> <br /> У зору людини є ще одна дивна здатність: пристосовуватися до сприйняття оточуючих предметів при зміні їхньої яскравості чи освітлення у великих межах; вона називається адаптацією. <br /> <br /> При зміні дня вночі протікає темнова адаптація, при переході від ночі до дня—світлова. При зміні освітленості змінюється площа отвору зіниці, що пропускає світловий потік в око. Якщо ви потрапили з темного приміщення на яскраве світло, то ви щулитеся, намагаючись скоротити площу зіниці до мінімуму. <br /> <br /> Головний же фактор, що забезпечує адаптацію зору,- переключення з колб очкового механізму сприйняття на паличковий (при темновій адаптації) й паличкового на колб очковий (при світловій). Процес адаптації відбувається не миттєво, на нього потрібен час. Темнова адаптація йде повільніше, ніж світлова.<br /> <br /> Будна Аліна <br /> <br /> '''Чому дивитися на світ двома очима цікавіше?'''<br /> <br /> У людини двоє очей. Яке це має значення? <br /> <br /> Виконаємо такі досліди. Закриємо одне око і спробуємо потрапити вістрям одного олівця у вістря іншого олівця—це навряд чи вдасться. Попробуємо просмикнути нитку у вушко голки, якщо будемо дивитися одним оком,- не вийде. Зір одним оком не дозволяє точно розрізнити, який предмет ближче до нас, який—далі. Тому предмети здаються нам розташованими в одній площині. <br /> <br /> Наша здатність бачити всі предмети об’ємно й сприймати зорову різницю відстаней у глибині простору називається стереоскопічним зором. Цим зором ми володіємо тому, що бачимо двома очима. <br /> <br /> Гейко Маргарита<br /> '''Кадр за кадром'''<br /> <br /> Зорове враження викликає світлове подразнення сітківки ока. З припиненням подразнення зорове враження зникає не відразу — воно продовжується ще приблизно 0,1 с. Тому світлові подразнення з перервами менше 0,1 с дають враження, що зливаються в єдине ціле. <br /> <br /> Виконаємо дослід: візьмемо рамку на ніжці, у яку вставлений лист картону з еамальованою на одній стороні кліткою, а на другій стороні—пташкою; будемо рамку обертати за допомогою центрифуги; при швидкому обертанні рамки ми побачимо пташку, що сидить у клітці. Дослід підтверджує інерцію зору. На цій властивості ока засновано кіно. <br /> <br /> Карета Максим <br /> <br /> Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою:<br /> <br /> <br /> По результатам експерименту побудували діаграму:<br /> [[Файл:Diagramma_rezult.png]]<br /> <br /> == Висновки==<br /> Наша група вивчила властивості ока, визначила його роздільну здатність, провела опитування серед однолітків і встановила, що незнання може привести до втрати зору, розвитку різноманітних хвороб.<br /> <br /> Під час дослідження ми встановили:<br /> <br /> 1) відстань найкращого зору 25 см;<br /> <br /> 2) за допомогою колбочок та паличок людина може бачити і вдень, і вночі;<br /> <br /> 3) існують світлова та темнова адаптація;<br /> <br /> 4) зір людини - бінокулярний;<br /> <br /> 5) кіно-це рух кадрів, існує інерція зору;<br /> <br /> 6) кожна людина має різну роздільну здатність ока.<br /> <br /> Бережіть очі й зір!<br /> <br /> == Корисні посилання==<br /> <br /> == Інші документи ==<br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Шаблони]] <br /> == ''''' Великі відкриття не всякому вдаються, але той, хто не наважується пробувати, напевне нічого не відкриє. В.А. Обручев''''' ==<br /> <br /> <br /> '''''ЯКЩО Б ОПТИК ПРИНІС МЕНІ НАСТІЛЬКИ НЕДОСКОНАЛИЙ ІНСТРУМЕНТ, ЯК ЛЮДСЬКЕ ОКО, Я Б НЕГАЙНО ВИКИНУВ ЙОГО ЗА ДВЕРІ.Г.ГЕЛЬМГОЛЬЦ '''''<br /> <br /> == '''Визначення роздільної здатності ока ''' ==<br /> Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. <br /> Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою: <br /> <br /> По результатам експерименту побудували діаграму:<br /> <br /> [[Файл:http://wiki.iteach.com.ua/images/d/d6/%D0%A0%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA6.png]]<br /> <br /> <br /> == '''Чи сприймає око сонячний спектр? ''' ==<br /> <br /> На дні очного яблука є сітківка з безліччю нервових закінчень. Виявляється, не усяке світло дратує нервові закінчення.<br /> Існує світло трьох діапазонів: інфрачервоні промені, видимі, ультрафіолетові промені.<br /> <br /> Інфрачервоні промені за довжиною хвилі більше червоних. Ми гріємося в цих променях. Їх називають тепловими, але око їх не сприймає.<br /> Видимі промені сприймає око.<br /> <br /> Ультрафіолетові промені теж не видимі оком, у них довжина хвилі менше фіолетових. Але ці промені викликають засмагу, вигорання фарб. У помірних дозах вони корисні, а надлишок завдає шкоди. <br /> <br /> Пам'ятайте, що влітку не бажано загоряти до “шоколадки”, куди гарніше і корисніше золотава засмага. Є люди, у яких нервові закінчення на очному дні не сприймають різницю в довжинах хвиль, тобто в кольорі, це дальтоніки. Собаки сприймають світ чорно-білим.<br /> <br /> А чи всі кольори бачите ви?<br /> Корнієнко М.<br /> <br /> == '''Кадр за кадром''' ==<br /> <br /> Зорове враження викликає світлове подразнення сітківки ока. З припиненням подразнення зорове враження зникає не відразу — воно продовжується ще приблизно 0,1 с. Тому світлові подразнення з перервами менше 0,1 с дають враження, що зливаються в єдине ціле.<br /> <br /> Виконаємо дослід: візьмемо рамку на ніжці, у яку вставлений лист картону з еамальованою на одній стороні кліткою, а на другій стороні—пташкою; будемо рамку обертати за допомогою центрифуги; при швидкому обертанні рамки ми побачимо пташку, що сидить у клітці. Дослід підтверджує інерцію зору. На цій властивості ока засновано кіно.<br /> Марков О.<br /> <br /> == '''Не шукайте чудес, їх немає. Шукайте знання—воно є. І усе, що люди називають чудесами, - той або інший ступінь знання. Індійська мудрість ''' ==</div>

Мельник Антоніна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE_%D1%96_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81&diff=53589 2011-07-04T15:58:23Z

<p>Мельник Антоніна: /* Висновки */</p> <hr /> <div><br /> <br /> == Назва проекту==<br /> '''Світ і світло наколо нас'''<br /> <br /> == Автори проекту==<br /> Корнієнко Марина, Марков Олександр, Будна Аліна, Гейко Маргарита, Карета Максим.<br /> <br /> == Тема дослідження==<br /> Властивості людського ока<br /> <br /> == Питання для дослідження==<br /> '''Чи можна вірити своїм очам?'''<br /> <br /> == Гіпотеза дослідження ==<br /> <br /> == Мета дослідження==<br /> Вивчити будову ока та його властивості, визначити роздільну здатність ока, провести опитування серед однолітків.<br /> <br /> == Результати дослідження==<br /> '''Чи знайомі Ви з можливостями ока?''' <br /> <br /> Око людини - це оптична система. Як у будь-якому оптичному приладі є лінзи, так і око має кришталик. За допомогою м'язів кришталик товщає, коли предмет розглядається близько, і стає тоншим, коли предмет знаходиться на відстані. <br /> <br /> Пам'ятайте, що відстань найкращого зору—25 см. Тому шкідливо “писати носом”, тобто близько до зошита. Як дізнатися, що ваш зір нормальний? Візьміть у руки книгу і розташуйте її на витягнутих руках: на найбільш зручній відстані від ока для читання. Якщо відстань менше 25 см—розвивається короткозорість. Якщо відстань більше 25 см—далекозорість. <br /> <br /> Не читайте лежачи! <br /> <br /> Не перевтомлюйте очі! <br /> <br /> Бережіть зір!<br /> Корнієнко Марина <br /> <br /> '''А чи можна бачити вдень та вночі?'''<br /> <br /> На сітківці очей, що сприймає світло, є два види світлочутливих елементів: товстіші і короткі, які називаються колбочками, а більш тонкі й довгі—паличками. Колбочки розташовуються в основному в центрі сітківки, їхнє число швидко зменшується до її периферії. Палички, навпаки, займають в основному периферію сітківки. Колбочок є близько 7 млн., паличок—130 млн. Колбочки сприйнятливі тільки до досить яскравого світла й тому “працюють” вдень. Палички здатні реагувати лише на слабкі світлові потоки й “працюють” у сутінках та вночі. Відповідно до двох видів світло елементів, які сприймають світло, й особливостей їх роботи розрізняють денне бачення й нічне. <br /> Марков Олександр<br /> <br /> '''Чому ви щулитися, коли потрапляєте на світло?'''<br /> <br /> У зору людини є ще одна дивна здатність: пристосовуватися до сприйняття оточуючих предметів при зміні їхньої яскравості чи освітлення у великих межах; вона називається адаптацією. <br /> <br /> При зміні дня вночі протікає темнова адаптація, при переході від ночі до дня—світлова. При зміні освітленості змінюється площа отвору зіниці, що пропускає світловий потік в око. Якщо ви потрапили з темного приміщення на яскраве світло, то ви щулитеся, намагаючись скоротити площу зіниці до мінімуму. <br /> <br /> Головний же фактор, що забезпечує адаптацію зору,- переключення з колб очкового механізму сприйняття на паличковий (при темновій адаптації) й паличкового на колб очковий (при світловій). Процес адаптації відбувається не миттєво, на нього потрібен час. Темнова адаптація йде повільніше, ніж світлова.<br /> <br /> Будна Аліна <br /> <br /> '''Чому дивитися на світ двома очима цікавіше?'''<br /> <br /> У людини двоє очей. Яке це має значення? <br /> <br /> Виконаємо такі досліди. Закриємо одне око і спробуємо потрапити вістрям одного олівця у вістря іншого олівця—це навряд чи вдасться. Попробуємо просмикнути нитку у вушко голки, якщо будемо дивитися одним оком,- не вийде. Зір одним оком не дозволяє точно розрізнити, який предмет ближче до нас, який—далі. Тому предмети здаються нам розташованими в одній площині. <br /> <br /> Наша здатність бачити всі предмети об’ємно й сприймати зорову різницю відстаней у глибині простору називається стереоскопічним зором. Цим зором ми володіємо тому, що бачимо двома очима. <br /> <br /> Гейко Маргарита<br /> '''Кадр за кадром'''<br /> <br /> Зорове враження викликає світлове подразнення сітківки ока. З припиненням подразнення зорове враження зникає не відразу — воно продовжується ще приблизно 0,1 с. Тому світлові подразнення з перервами менше 0,1 с дають враження, що зливаються в єдине ціле. <br /> <br /> Виконаємо дослід: візьмемо рамку на ніжці, у яку вставлений лист картону з еамальованою на одній стороні кліткою, а на другій стороні—пташкою; будемо рамку обертати за допомогою центрифуги; при швидкому обертанні рамки ми побачимо пташку, що сидить у клітці. Дослід підтверджує інерцію зору. На цій властивості ока засновано кіно. <br /> <br /> Карета Максим <br /> <br /> Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою:<br /> <br /> <br /> По результатам експерименту побудували діаграму:<br /> [[Файл:Diagramma_rezult.png]]<br /> <br /> == Висновки==<br /> Наша група вивчила властивості ока, визначила його роздільну здатність, провела опитування серед однолітків і встановила, що незнання може привести до втрати зору, розвитку різноманітних хвороб.<br /> <br /> Під час дослідження ми встановили:<br /> <br /> 1) відстань найкращого зору 25 см;<br /> <br /> 2) за допомогою колбочок та паличок людина може бачити і вдень, і вночі;<br /> <br /> 3) існують світлова та темнова адаптація;<br /> <br /> 4) зір людини - бінокулярний;<br /> <br /> 5) кіно-це рух кадрів, існує інерція зору;<br /> <br /> 6) кожна людина має різну роздільну здатність ока.<br /> <br /> Бережіть очі й зір!<br /> <br /> == Корисні посилання==<br /> <br /> == Інші документи ==<br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Шаблони]] <br /> == ''''' Великі відкриття не всякому вдаються, але той, хто не наважується пробувати, напевне нічого не відкриє. В.А. Обручев''''' ==<br /> <br /> <br /> '''''ЯКЩО Б ОПТИК ПРИНІС МЕНІ НАСТІЛЬКИ НЕДОСКОНАЛИЙ ІНСТРУМЕНТ, ЯК ЛЮДСЬКЕ ОКО, Я Б НЕГАЙНО ВИКИНУВ ЙОГО ЗА ДВЕРІ.Г.ГЕЛЬМГОЛЬЦ '''''<br /> <br /> == '''Визначення роздільної здатності ока ''' ==<br /> Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. <br /> Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою: <br /> <br /> По результатам експерименту побудували діаграму:<br /> <br /> [[Файл:http://wiki.iteach.com.ua/images/d/d6/%D0%A0%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA6.png]]<br /> <br /> <br /> == '''Чи сприймає око сонячний спектр? ''' ==<br /> <br /> На дні очного яблука є сітківка з безліччю нервових закінчень. Виявляється, не усяке світло дратує нервові закінчення.<br /> Існує світло трьох діапазонів: інфрачервоні промені, видимі, ультрафіолетові промені.<br /> <br /> Інфрачервоні промені за довжиною хвилі більше червоних. Ми гріємося в цих променях. Їх називають тепловими, але око їх не сприймає.<br /> Видимі промені сприймає око.<br /> <br /> Ультрафіолетові промені теж не видимі оком, у них довжина хвилі менше фіолетових. Але ці промені викликають засмагу, вигорання фарб. У помірних дозах вони корисні, а надлишок завдає шкоди. <br /> <br /> Пам'ятайте, що влітку не бажано загоряти до “шоколадки”, куди гарніше і корисніше золотава засмага. Є люди, у яких нервові закінчення на очному дні не сприймають різницю в довжинах хвиль, тобто в кольорі, це дальтоніки. Собаки сприймають світ чорно-білим.<br /> <br /> А чи всі кольори бачите ви?<br /> Корнієнко М.<br /> <br /> == '''Кадр за кадром''' ==<br /> <br /> Зорове враження викликає світлове подразнення сітківки ока. З припиненням подразнення зорове враження зникає не відразу — воно продовжується ще приблизно 0,1 с. Тому світлові подразнення з перервами менше 0,1 с дають враження, що зливаються в єдине ціле.<br /> <br /> Виконаємо дослід: візьмемо рамку на ніжці, у яку вставлений лист картону з еамальованою на одній стороні кліткою, а на другій стороні—пташкою; будемо рамку обертати за допомогою центрифуги; при швидкому обертанні рамки ми побачимо пташку, що сидить у клітці. Дослід підтверджує інерцію зору. На цій властивості ока засновано кіно.<br /> Марков О.<br /> <br /> == '''Не шукайте чудес, їх немає. Шукайте знання—воно є. І усе, що люди називають чудесами, - той або інший ступінь знання. Індійська мудрість ''' ==</div>

Мельник Антоніна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE_%D1%96_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81&diff=53588 2011-07-04T15:57:43Z

<p>Мельник Антоніна: /* Висновки */</p> <hr /> <div><br /> <br /> == Назва проекту==<br /> '''Світ і світло наколо нас'''<br /> <br /> == Автори проекту==<br /> Корнієнко Марина, Марков Олександр, Будна Аліна, Гейко Маргарита, Карета Максим.<br /> <br /> == Тема дослідження==<br /> Властивості людського ока<br /> <br /> == Питання для дослідження==<br /> '''Чи можна вірити своїм очам?'''<br /> <br /> == Гіпотеза дослідження ==<br /> <br /> == Мета дослідження==<br /> Вивчити будову ока та його властивості, визначити роздільну здатність ока, провести опитування серед однолітків.<br /> <br /> == Результати дослідження==<br /> '''Чи знайомі Ви з можливостями ока?''' <br /> <br /> Око людини - це оптична система. Як у будь-якому оптичному приладі є лінзи, так і око має кришталик. За допомогою м'язів кришталик товщає, коли предмет розглядається близько, і стає тоншим, коли предмет знаходиться на відстані. <br /> <br /> Пам'ятайте, що відстань найкращого зору—25 см. Тому шкідливо “писати носом”, тобто близько до зошита. Як дізнатися, що ваш зір нормальний? Візьміть у руки книгу і розташуйте її на витягнутих руках: на найбільш зручній відстані від ока для читання. Якщо відстань менше 25 см—розвивається короткозорість. Якщо відстань більше 25 см—далекозорість. <br /> <br /> Не читайте лежачи! <br /> <br /> Не перевтомлюйте очі! <br /> <br /> Бережіть зір!<br /> Корнієнко Марина <br /> <br /> '''А чи можна бачити вдень та вночі?'''<br /> <br /> На сітківці очей, що сприймає світло, є два види світлочутливих елементів: товстіші і короткі, які називаються колбочками, а більш тонкі й довгі—паличками. Колбочки розташовуються в основному в центрі сітківки, їхнє число швидко зменшується до її периферії. Палички, навпаки, займають в основному периферію сітківки. Колбочок є близько 7 млн., паличок—130 млн. Колбочки сприйнятливі тільки до досить яскравого світла й тому “працюють” вдень. Палички здатні реагувати лише на слабкі світлові потоки й “працюють” у сутінках та вночі. Відповідно до двох видів світло елементів, які сприймають світло, й особливостей їх роботи розрізняють денне бачення й нічне. <br /> Марков Олександр<br /> <br /> '''Чому ви щулитися, коли потрапляєте на світло?'''<br /> <br /> У зору людини є ще одна дивна здатність: пристосовуватися до сприйняття оточуючих предметів при зміні їхньої яскравості чи освітлення у великих межах; вона називається адаптацією. <br /> <br /> При зміні дня вночі протікає темнова адаптація, при переході від ночі до дня—світлова. При зміні освітленості змінюється площа отвору зіниці, що пропускає світловий потік в око. Якщо ви потрапили з темного приміщення на яскраве світло, то ви щулитеся, намагаючись скоротити площу зіниці до мінімуму. <br /> <br /> Головний же фактор, що забезпечує адаптацію зору,- переключення з колб очкового механізму сприйняття на паличковий (при темновій адаптації) й паличкового на колб очковий (при світловій). Процес адаптації відбувається не миттєво, на нього потрібен час. Темнова адаптація йде повільніше, ніж світлова.<br /> <br /> Будна Аліна <br /> <br /> '''Чому дивитися на світ двома очима цікавіше?'''<br /> <br /> У людини двоє очей. Яке це має значення? <br /> <br /> Виконаємо такі досліди. Закриємо одне око і спробуємо потрапити вістрям одного олівця у вістря іншого олівця—це навряд чи вдасться. Попробуємо просмикнути нитку у вушко голки, якщо будемо дивитися одним оком,- не вийде. Зір одним оком не дозволяє точно розрізнити, який предмет ближче до нас, який—далі. Тому предмети здаються нам розташованими в одній площині. <br /> <br /> Наша здатність бачити всі предмети об’ємно й сприймати зорову різницю відстаней у глибині простору називається стереоскопічним зором. Цим зором ми володіємо тому, що бачимо двома очима. <br /> <br /> Гейко Маргарита<br /> '''Кадр за кадром'''<br /> <br /> Зорове враження викликає світлове подразнення сітківки ока. З припиненням подразнення зорове враження зникає не відразу — воно продовжується ще приблизно 0,1 с. Тому світлові подразнення з перервами менше 0,1 с дають враження, що зливаються в єдине ціле. <br /> <br /> Виконаємо дослід: візьмемо рамку на ніжці, у яку вставлений лист картону з еамальованою на одній стороні кліткою, а на другій стороні—пташкою; будемо рамку обертати за допомогою центрифуги; при швидкому обертанні рамки ми побачимо пташку, що сидить у клітці. Дослід підтверджує інерцію зору. На цій властивості ока засновано кіно. <br /> <br /> Карета Максим <br /> <br /> Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою:<br /> <br /> <br /> По результатам експерименту побудували діаграму:<br /> [[Файл:Diagramma_rezult.png]]<br /> <br /> == Висновки==<br /> Наша група вивчила властивості ока, визначила його роздільну здатність, провела опитування серед однолітків і встановила, що незнання може привести до втрати зору, розвитку різноманітних хвороб.<br /> Під час дослідження ми встановили:<br /> 1) відстань найкращого зору 25 см;<br /> 2) за допомогою колбочок та паличок людина може бачити і вдень, і вночі;<br /> 3) існують світлова та темнова адаптація;<br /> 4) зір людини - бінокулярний;<br /> 5) кіно-це рух кадрів, існує інерція зору;<br /> 6) кожна людина має різну роздільну здатність ока.<br /> Бережіть очі й зір!<br /> <br /> == Корисні посилання==<br /> <br /> == Інші документи ==<br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Шаблони]] <br /> == ''''' Великі відкриття не всякому вдаються, але той, хто не наважується пробувати, напевне нічого не відкриє. В.А. Обручев''''' ==<br /> <br /> <br /> '''''ЯКЩО Б ОПТИК ПРИНІС МЕНІ НАСТІЛЬКИ НЕДОСКОНАЛИЙ ІНСТРУМЕНТ, ЯК ЛЮДСЬКЕ ОКО, Я Б НЕГАЙНО ВИКИНУВ ЙОГО ЗА ДВЕРІ.Г.ГЕЛЬМГОЛЬЦ '''''<br /> <br /> == '''Визначення роздільної здатності ока ''' ==<br /> Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. <br /> Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою: <br /> <br /> По результатам експерименту побудували діаграму:<br /> <br /> [[Файл:http://wiki.iteach.com.ua/images/d/d6/%D0%A0%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA6.png]]<br /> <br /> <br /> == '''Чи сприймає око сонячний спектр? ''' ==<br /> <br /> На дні очного яблука є сітківка з безліччю нервових закінчень. Виявляється, не усяке світло дратує нервові закінчення.<br /> Існує світло трьох діапазонів: інфрачервоні промені, видимі, ультрафіолетові промені.<br /> <br /> Інфрачервоні промені за довжиною хвилі більше червоних. Ми гріємося в цих променях. Їх називають тепловими, але око їх не сприймає.<br /> Видимі промені сприймає око.<br /> <br /> Ультрафіолетові промені теж не видимі оком, у них довжина хвилі менше фіолетових. Але ці промені викликають засмагу, вигорання фарб. У помірних дозах вони корисні, а надлишок завдає шкоди. <br /> <br /> Пам'ятайте, що влітку не бажано загоряти до “шоколадки”, куди гарніше і корисніше золотава засмага. Є люди, у яких нервові закінчення на очному дні не сприймають різницю в довжинах хвиль, тобто в кольорі, це дальтоніки. Собаки сприймають світ чорно-білим.<br /> <br /> А чи всі кольори бачите ви?<br /> Корнієнко М.<br /> <br /> == '''Кадр за кадром''' ==<br /> <br /> Зорове враження викликає світлове подразнення сітківки ока. З припиненням подразнення зорове враження зникає не відразу — воно продовжується ще приблизно 0,1 с. Тому світлові подразнення з перервами менше 0,1 с дають враження, що зливаються в єдине ціле.<br /> <br /> Виконаємо дослід: візьмемо рамку на ніжці, у яку вставлений лист картону з еамальованою на одній стороні кліткою, а на другій стороні—пташкою; будемо рамку обертати за допомогою центрифуги; при швидкому обертанні рамки ми побачимо пташку, що сидить у клітці. Дослід підтверджує інерцію зору. На цій властивості ока засновано кіно.<br /> Марков О.<br /> <br /> == '''Не шукайте чудес, їх немає. Шукайте знання—воно є. І усе, що люди називають чудесами, - той або інший ступінь знання. Індійська мудрість ''' ==</div>

Мельник Антоніна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE_%D1%96_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81&diff=53585 2011-07-04T15:48:53Z

<p>Мельник Антоніна: /* Результати дослідження */</p> <hr /> <div><br /> <br /> == Назва проекту==<br /> '''Світ і світло наколо нас'''<br /> <br /> == Автори проекту==<br /> Корнієнко Марина, Марков Олександр, Будна Аліна, Гейко Маргарита, Карета Максим.<br /> <br /> == Тема дослідження==<br /> Властивості людського ока<br /> <br /> == Питання для дослідження==<br /> '''Чи можна вірити своїм очам?'''<br /> <br /> == Гіпотеза дослідження ==<br /> <br /> == Мета дослідження==<br /> Вивчити будову ока та його властивості, визначити роздільну здатність ока, провести опитування серед однолітків.<br /> <br /> == Результати дослідження==<br /> '''Чи знайомі Ви з можливостями ока?''' <br /> <br /> Око людини - це оптична система. Як у будь-якому оптичному приладі є лінзи, так і око має кришталик. За допомогою м'язів кришталик товщає, коли предмет розглядається близько, і стає тоншим, коли предмет знаходиться на відстані. <br /> <br /> Пам'ятайте, що відстань найкращого зору—25 см. Тому шкідливо “писати носом”, тобто близько до зошита. Як дізнатися, що ваш зір нормальний? Візьміть у руки книгу і розташуйте її на витягнутих руках: на найбільш зручній відстані від ока для читання. Якщо відстань менше 25 см—розвивається короткозорість. Якщо відстань більше 25 см—далекозорість. <br /> <br /> Не читайте лежачи! <br /> <br /> Не перевтомлюйте очі! <br /> <br /> Бережіть зір!<br /> Корнієнко Марина <br /> <br /> '''А чи можна бачити вдень та вночі?'''<br /> <br /> На сітківці очей, що сприймає світло, є два види світлочутливих елементів: товстіші і короткі, які називаються колбочками, а більш тонкі й довгі—паличками. Колбочки розташовуються в основному в центрі сітківки, їхнє число швидко зменшується до її периферії. Палички, навпаки, займають в основному периферію сітківки. Колбочок є близько 7 млн., паличок—130 млн. Колбочки сприйнятливі тільки до досить яскравого світла й тому “працюють” вдень. Палички здатні реагувати лише на слабкі світлові потоки й “працюють” у сутінках та вночі. Відповідно до двох видів світло елементів, які сприймають світло, й особливостей їх роботи розрізняють денне бачення й нічне. <br /> Марков Олександр<br /> <br /> '''Чому ви щулитися, коли потрапляєте на світло?'''<br /> <br /> У зору людини є ще одна дивна здатність: пристосовуватися до сприйняття оточуючих предметів при зміні їхньої яскравості чи освітлення у великих межах; вона називається адаптацією. <br /> <br /> При зміні дня вночі протікає темнова адаптація, при переході від ночі до дня—світлова. При зміні освітленості змінюється площа отвору зіниці, що пропускає світловий потік в око. Якщо ви потрапили з темного приміщення на яскраве світло, то ви щулитеся, намагаючись скоротити площу зіниці до мінімуму. <br /> <br /> Головний же фактор, що забезпечує адаптацію зору,- переключення з колб очкового механізму сприйняття на паличковий (при темновій адаптації) й паличкового на колб очковий (при світловій). Процес адаптації відбувається не миттєво, на нього потрібен час. Темнова адаптація йде повільніше, ніж світлова.<br /> <br /> Будна Аліна <br /> <br /> '''Чому дивитися на світ двома очима цікавіше?'''<br /> <br /> У людини двоє очей. Яке це має значення? <br /> <br /> Виконаємо такі досліди. Закриємо одне око і спробуємо потрапити вістрям одного олівця у вістря іншого олівця—це навряд чи вдасться. Попробуємо просмикнути нитку у вушко голки, якщо будемо дивитися одним оком,- не вийде. Зір одним оком не дозволяє точно розрізнити, який предмет ближче до нас, який—далі. Тому предмети здаються нам розташованими в одній площині. <br /> <br /> Наша здатність бачити всі предмети об’ємно й сприймати зорову різницю відстаней у глибині простору називається стереоскопічним зором. Цим зором ми володіємо тому, що бачимо двома очима. <br /> <br /> Гейко Маргарита<br /> '''Кадр за кадром'''<br /> <br /> Зорове враження викликає світлове подразнення сітківки ока. З припиненням подразнення зорове враження зникає не відразу — воно продовжується ще приблизно 0,1 с. Тому світлові подразнення з перервами менше 0,1 с дають враження, що зливаються в єдине ціле. <br /> <br /> Виконаємо дослід: візьмемо рамку на ніжці, у яку вставлений лист картону з еамальованою на одній стороні кліткою, а на другій стороні—пташкою; будемо рамку обертати за допомогою центрифуги; при швидкому обертанні рамки ми побачимо пташку, що сидить у клітці. Дослід підтверджує інерцію зору. На цій властивості ока засновано кіно. <br /> <br /> Карета Максим <br /> <br /> Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою:<br /> <br /> <br /> По результатам експерименту побудували діаграму:<br /> [[Файл:Diagramma_rezult.png]]<br /> <br /> == Висновки==<br /> <br /> == Корисні посилання==<br /> <br /> == Інші документи ==<br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Шаблони]] <br /> == ''''' Великі відкриття не всякому вдаються, але той, хто не наважується пробувати, напевне нічого не відкриє. В.А. Обручев''''' ==<br /> <br /> <br /> '''''ЯКЩО Б ОПТИК ПРИНІС МЕНІ НАСТІЛЬКИ НЕДОСКОНАЛИЙ ІНСТРУМЕНТ, ЯК ЛЮДСЬКЕ ОКО, Я Б НЕГАЙНО ВИКИНУВ ЙОГО ЗА ДВЕРІ.Г.ГЕЛЬМГОЛЬЦ '''''<br /> <br /> == '''Визначення роздільної здатності ока ''' ==<br /> Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. <br /> Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою: <br /> <br /> По результатам експерименту побудували діаграму:<br /> <br /> [[Файл:http://wiki.iteach.com.ua/images/d/d6/%D0%A0%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA6.png]]<br /> <br /> <br /> == '''Чи сприймає око сонячний спектр? ''' ==<br /> <br /> На дні очного яблука є сітківка з безліччю нервових закінчень. Виявляється, не усяке світло дратує нервові закінчення.<br /> Існує світло трьох діапазонів: інфрачервоні промені, видимі, ультрафіолетові промені.<br /> <br /> Інфрачервоні промені за довжиною хвилі більше червоних. Ми гріємося в цих променях. Їх називають тепловими, але око їх не сприймає.<br /> Видимі промені сприймає око.<br /> <br /> Ультрафіолетові промені теж не видимі оком, у них довжина хвилі менше фіолетових. Але ці промені викликають засмагу, вигорання фарб. У помірних дозах вони корисні, а надлишок завдає шкоди. <br /> <br /> Пам'ятайте, що влітку не бажано загоряти до “шоколадки”, куди гарніше і корисніше золотава засмага. Є люди, у яких нервові закінчення на очному дні не сприймають різницю в довжинах хвиль, тобто в кольорі, це дальтоніки. Собаки сприймають світ чорно-білим.<br /> <br /> А чи всі кольори бачите ви?<br /> Корнієнко М.<br /> <br /> == '''Кадр за кадром''' ==<br /> <br /> Зорове враження викликає світлове подразнення сітківки ока. З припиненням подразнення зорове враження зникає не відразу — воно продовжується ще приблизно 0,1 с. Тому світлові подразнення з перервами менше 0,1 с дають враження, що зливаються в єдине ціле.<br /> <br /> Виконаємо дослід: візьмемо рамку на ніжці, у яку вставлений лист картону з еамальованою на одній стороні кліткою, а на другій стороні—пташкою; будемо рамку обертати за допомогою центрифуги; при швидкому обертанні рамки ми побачимо пташку, що сидить у клітці. Дослід підтверджує інерцію зору. На цій властивості ока засновано кіно.<br /> Марков О.<br /> <br /> == '''Не шукайте чудес, їх немає. Шукайте знання—воно є. І усе, що люди називають чудесами, - той або інший ступінь знання. Індійська мудрість ''' ==</div>

Мельник Антоніна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE_%D1%96_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81&diff=53584 2011-07-04T15:48:14Z

<p>Мельник Антоніна: /* Результати дослідження */</p> <hr /> <div><br /> <br /> == Назва проекту==<br /> '''Світ і світло наколо нас'''<br /> <br /> == Автори проекту==<br /> Корнієнко Марина, Марков Олександр, Будна Аліна, Гейко Маргарита, Карета Максим.<br /> <br /> == Тема дослідження==<br /> Властивості людського ока<br /> <br /> == Питання для дослідження==<br /> '''Чи можна вірити своїм очам?'''<br /> <br /> == Гіпотеза дослідження ==<br /> <br /> == Мета дослідження==<br /> Вивчити будову ока та його властивості, визначити роздільну здатність ока, провести опитування серед однолітків.<br /> <br /> == Результати дослідження==<br /> '''Чи знайомі Ви з можливостями ока?''' <br /> <br /> Око людини - це оптична система. Як у будь-якому оптичному приладі є лінзи, так і око має кришталик. За допомогою м'язів кришталик товщає, коли предмет розглядається близько, і стає тоншим, коли предмет знаходиться на відстані. <br /> <br /> Пам'ятайте, що відстань найкращого зору—25 см. Тому шкідливо “писати носом”, тобто близько до зошита. Як дізнатися, що ваш зір нормальний? Візьміть у руки книгу і розташуйте її на витягнутих руках: на найбільш зручній відстані від ока для читання. Якщо відстань менше 25 см—розвивається короткозорість. Якщо відстань більше 25 см—далекозорість. <br /> <br /> Не читайте лежачи! <br /> <br /> Не перевтомлюйте очі! <br /> <br /> Бережіть зір!<br /> Корнієнко Марина <br /> <br /> '''А чи можна бачити вдень та вночі?'''<br /> <br /> На сітківці очей, що сприймає світло, є два види світлочутливих елементів: товстіші і короткі, які називаються колбочками, а більш тонкі й довгі—паличками. Колбочки розташовуються в основному в центрі сітківки, їхнє число швидко зменшується до її периферії. Палички, навпаки, займають в основному периферію сітківки. Колбочок є близько 7 млн., паличок—130 млн. Колбочки сприйнятливі тільки до досить яскравого світла й тому “працюють” вдень. Палички здатні реагувати лише на слабкі світлові потоки й “працюють” у сутінках та вночі. Відповідно до двох видів світло елементів, які сприймають світло, й особливостей їх роботи розрізняють денне бачення й нічне. <br /> Марков Олександр<br /> <br /> '''Чому ви щулитися, коли потрапляєте на світло?'''<br /> <br /> У зору людини є ще одна дивна здатність: пристосовуватися до сприйняття оточуючих предметів при зміні їхньої яскравості чи освітлення у великих межах; вона називається адаптацією. <br /> <br /> При зміні дня вночі протікає темнова адаптація, при переході від ночі до дня—світлова. При зміні освітленості змінюється площа отвору зіниці, що пропускає світловий потік в око. Якщо ви потрапили з темного приміщення на яскраве світло, то ви щулитеся, намагаючись скоротити площу зіниці до мінімуму. <br /> <br /> Головний же фактор, що забезпечує адаптацію зору,- переключення з колб очкового механізму сприйняття на паличковий (при темновій адаптації) й паличкового на колб очковий (при світловій). Процес адаптації відбувається не миттєво, на нього потрібен час. Темнова адаптація йде повільніше, ніж світлова.<br /> <br /> Будна Аліна <br /> <br /> '''Чому дивитися на світ двома очима цікавіше?'''<br /> <br /> У людини двоє очей. Яке це має значення? <br /> <br /> Виконаємо такі досліди. Закриємо одне око і спробуємо потрапити вістрям одного олівця у вістря іншого олівця—це навряд чи вдасться. Попробуємо просмикнути нитку у вушко голки, якщо будемо дивитися одним оком,- не вийде. Зір одним оком не дозволяє точно розрізнити, який предмет ближче до нас, який—далі. Тому предмети здаються нам розташованими в одній площині. <br /> <br /> Наша здатність бачити всі предмети об’ємно й сприймати зорову різницю відстаней у глибині простору називається стереоскопічним зором. Цим зором ми володіємо тому, що бачимо двома очима. <br /> <br /> Гейко Маргарита<br /> '''Кадр за кадром'''<br /> <br /> Зорове враження викликає світлове подразнення сітківки ока. З припиненням подразнення зорове враження зникає не відразу — воно продовжується ще приблизно 0,1 с. Тому світлові подразнення з перервами менше 0,1 с дають враження, що зливаються в єдине ціле. <br /> <br /> Виконаємо дослід: візьмемо рамку на ніжці, у яку вставлений лист картону з еамальованою на одній стороні кліткою, а на другій стороні—пташкою; будемо рамку обертати за допомогою центрифуги; при швидкому обертанні рамки ми побачимо пташку, що сидить у клітці. Дослід підтверджує інерцію зору. На цій властивості ока засновано кіно. <br /> <br /> Карета Максим <br /> <br /> Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою:<br /> <br /> <br /> По результатам експерименту побудували діаграму:<br /> [[Файл:Diagramma_rezult.png|right]]<br /> <br /> == Висновки==<br /> <br /> == Корисні посилання==<br /> <br /> == Інші документи ==<br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Шаблони]] <br /> == ''''' Великі відкриття не всякому вдаються, але той, хто не наважується пробувати, напевне нічого не відкриє. В.А. Обручев''''' ==<br /> <br /> <br /> '''''ЯКЩО Б ОПТИК ПРИНІС МЕНІ НАСТІЛЬКИ НЕДОСКОНАЛИЙ ІНСТРУМЕНТ, ЯК ЛЮДСЬКЕ ОКО, Я Б НЕГАЙНО ВИКИНУВ ЙОГО ЗА ДВЕРІ.Г.ГЕЛЬМГОЛЬЦ '''''<br /> <br /> == '''Визначення роздільної здатності ока ''' ==<br /> Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. <br /> Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою: <br /> <br /> По результатам експерименту побудували діаграму:<br /> <br /> [[Файл:http://wiki.iteach.com.ua/images/d/d6/%D0%A0%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA6.png]]<br /> <br /> <br /> == '''Чи сприймає око сонячний спектр? ''' ==<br /> <br /> На дні очного яблука є сітківка з безліччю нервових закінчень. Виявляється, не усяке світло дратує нервові закінчення.<br /> Існує світло трьох діапазонів: інфрачервоні промені, видимі, ультрафіолетові промені.<br /> <br /> Інфрачервоні промені за довжиною хвилі більше червоних. Ми гріємося в цих променях. Їх називають тепловими, але око їх не сприймає.<br /> Видимі промені сприймає око.<br /> <br /> Ультрафіолетові промені теж не видимі оком, у них довжина хвилі менше фіолетових. Але ці промені викликають засмагу, вигорання фарб. У помірних дозах вони корисні, а надлишок завдає шкоди. <br /> <br /> Пам'ятайте, що влітку не бажано загоряти до “шоколадки”, куди гарніше і корисніше золотава засмага. Є люди, у яких нервові закінчення на очному дні не сприймають різницю в довжинах хвиль, тобто в кольорі, це дальтоніки. Собаки сприймають світ чорно-білим.<br /> <br /> А чи всі кольори бачите ви?<br /> Корнієнко М.<br /> <br /> == '''Кадр за кадром''' ==<br /> <br /> Зорове враження викликає світлове подразнення сітківки ока. З припиненням подразнення зорове враження зникає не відразу — воно продовжується ще приблизно 0,1 с. Тому світлові подразнення з перервами менше 0,1 с дають враження, що зливаються в єдине ціле.<br /> <br /> Виконаємо дослід: візьмемо рамку на ніжці, у яку вставлений лист картону з еамальованою на одній стороні кліткою, а на другій стороні—пташкою; будемо рамку обертати за допомогою центрифуги; при швидкому обертанні рамки ми побачимо пташку, що сидить у клітці. Дослід підтверджує інерцію зору. На цій властивості ока засновано кіно.<br /> Марков О.<br /> <br /> == '''Не шукайте чудес, їх немає. Шукайте знання—воно є. І усе, що люди називають чудесами, - той або інший ступінь знання. Індійська мудрість ''' ==</div>

Мельник Антоніна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE_%D1%96_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81&diff=53583 2011-07-04T15:20:17Z

<p>Мельник Антоніна: /* Результати дослідження */</p> <hr /> <div><br /> <br /> == Назва проекту==<br /> '''Світ і світло наколо нас'''<br /> <br /> == Автори проекту==<br /> Корнієнко Марина, Марков Олександр, Будна Аліна, Гейко Маргарита, Карета Максим.<br /> <br /> == Тема дослідження==<br /> Властивості людського ока<br /> <br /> == Питання для дослідження==<br /> '''Чи можна вірити своїм очам?'''<br /> <br /> == Гіпотеза дослідження ==<br /> <br /> == Мета дослідження==<br /> Вивчити будову ока та його властивості, визначити роздільну здатність ока, провести опитування серед однолітків.<br /> <br /> == Результати дослідження==<br /> '''Чи знайомі Ви з можливостями ока?''' <br /> <br /> Око людини - це оптична система. Як у будь-якому оптичному приладі є лінзи, так і око має кришталик. За допомогою м'язів кришталик товщає, коли предмет розглядається близько, і стає тоншим, коли предмет знаходиться на відстані. <br /> <br /> Пам'ятайте, що відстань найкращого зору—25 см. Тому шкідливо “писати носом”, тобто близько до зошита. Як дізнатися, що ваш зір нормальний? Візьміть у руки книгу і розташуйте її на витягнутих руках: на найбільш зручній відстані від ока для читання. Якщо відстань менше 25 см—розвивається короткозорість. Якщо відстань більше 25 см—далекозорість. <br /> <br /> Не читайте лежачи! <br /> <br /> Не перевтомлюйте очі! <br /> <br /> Бережіть зір!<br /> Корнієнко Марина <br /> <br /> '''А чи можна бачити вдень та вночі?'''<br /> <br /> На сітківці очей, що сприймає світло, є два види світлочутливих елементів: товстіші і короткі, які називаються колбочками, а більш тонкі й довгі—паличками. Колбочки розташовуються в основному в центрі сітківки, їхнє число швидко зменшується до її периферії. Палички, навпаки, займають в основному периферію сітківки. Колбочок є близько 7 млн., паличок—130 млн. Колбочки сприйнятливі тільки до досить яскравого світла й тому “працюють” вдень. Палички здатні реагувати лише на слабкі світлові потоки й “працюють” у сутінках та вночі. Відповідно до двох видів світло елементів, які сприймають світло, й особливостей їх роботи розрізняють денне бачення й нічне. <br /> Марков Олександр<br /> <br /> '''Чому ви щулитися, коли потрапляєте на світло?'''<br /> <br /> У зору людини є ще одна дивна здатність: пристосовуватися до сприйняття оточуючих предметів при зміні їхньої яскравості чи освітлення у великих межах; вона називається адаптацією. <br /> <br /> При зміні дня вночі протікає темнова адаптація, при переході від ночі до дня—світлова. При зміні освітленості змінюється площа отвору зіниці, що пропускає світловий потік в око. Якщо ви потрапили з темного приміщення на яскраве світло, то ви щулитеся, намагаючись скоротити площу зіниці до мінімуму. <br /> <br /> Головний же фактор, що забезпечує адаптацію зору,- переключення з колб очкового механізму сприйняття на паличковий (при темновій адаптації) й паличкового на колб очковий (при світловій). Процес адаптації відбувається не миттєво, на нього потрібен час. Темнова адаптація йде повільніше, ніж світлова.<br /> <br /> Будна Аліна <br /> <br /> '''Чому дивитися на світ двома очима цікавіше?'''<br /> <br /> У людини двоє очей. Яке це має значення? <br /> <br /> Виконаємо такі досліди. Закриємо одне око і спробуємо потрапити вістрям одного олівця у вістря іншого олівця—це навряд чи вдасться. Попробуємо просмикнути нитку у вушко голки, якщо будемо дивитися одним оком,- не вийде. Зір одним оком не дозволяє точно розрізнити, який предмет ближче до нас, який—далі. Тому предмети здаються нам розташованими в одній площині. <br /> <br /> Наша здатність бачити всі предмети об’ємно й сприймати зорову різницю відстаней у глибині простору називається стереоскопічним зором. Цим зором ми володіємо тому, що бачимо двома очима. <br /> <br /> Гейко Маргарита<br /> '''Кадр за кадром'''<br /> <br /> Зорове враження викликає світлове подразнення сітківки ока. З припиненням подразнення зорове враження зникає не відразу — воно продовжується ще приблизно 0,1 с. Тому світлові подразнення з перервами менше 0,1 с дають враження, що зливаються в єдине ціле. <br /> <br /> Виконаємо дослід: візьмемо рамку на ніжці, у яку вставлений лист картону з еамальованою на одній стороні кліткою, а на другій стороні—пташкою; будемо рамку обертати за допомогою центрифуги; при швидкому обертанні рамки ми побачимо пташку, що сидить у клітці. Дослід підтверджує інерцію зору. На цій властивості ока засновано кіно. <br /> <br /> Карета Максим <br /> <br /> Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою:<br /> <br /> <br /> По результатам експерименту побудували діаграму:<br /> [[Файл:Diagramma_rezult.png]]<br /> <br /> == Висновки==<br /> <br /> == Корисні посилання==<br /> <br /> == Інші документи ==<br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Шаблони]] <br /> == ''''' Великі відкриття не всякому вдаються, але той, хто не наважується пробувати, напевне нічого не відкриє. В.А. Обручев''''' ==<br /> <br /> <br /> '''''ЯКЩО Б ОПТИК ПРИНІС МЕНІ НАСТІЛЬКИ НЕДОСКОНАЛИЙ ІНСТРУМЕНТ, ЯК ЛЮДСЬКЕ ОКО, Я Б НЕГАЙНО ВИКИНУВ ЙОГО ЗА ДВЕРІ.Г.ГЕЛЬМГОЛЬЦ '''''<br /> <br /> == '''Визначення роздільної здатності ока ''' ==<br /> Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. <br /> Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою: <br /> <br /> По результатам експерименту побудували діаграму:<br /> <br /> [[Файл:http://wiki.iteach.com.ua/images/d/d6/%D0%A0%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA6.png]]<br /> <br /> <br /> == '''Чи сприймає око сонячний спектр? ''' ==<br /> <br /> На дні очного яблука є сітківка з безліччю нервових закінчень. Виявляється, не усяке світло дратує нервові закінчення.<br /> Існує світло трьох діапазонів: інфрачервоні промені, видимі, ультрафіолетові промені.<br /> <br /> Інфрачервоні промені за довжиною хвилі більше червоних. Ми гріємося в цих променях. Їх називають тепловими, але око їх не сприймає.<br /> Видимі промені сприймає око.<br /> <br /> Ультрафіолетові промені теж не видимі оком, у них довжина хвилі менше фіолетових. Але ці промені викликають засмагу, вигорання фарб. У помірних дозах вони корисні, а надлишок завдає шкоди. <br /> <br /> Пам'ятайте, що влітку не бажано загоряти до “шоколадки”, куди гарніше і корисніше золотава засмага. Є люди, у яких нервові закінчення на очному дні не сприймають різницю в довжинах хвиль, тобто в кольорі, це дальтоніки. Собаки сприймають світ чорно-білим.<br /> <br /> А чи всі кольори бачите ви?<br /> Корнієнко М.<br /> <br /> == '''Кадр за кадром''' ==<br /> <br /> Зорове враження викликає світлове подразнення сітківки ока. З припиненням подразнення зорове враження зникає не відразу — воно продовжується ще приблизно 0,1 с. Тому світлові подразнення з перервами менше 0,1 с дають враження, що зливаються в єдине ціле.<br /> <br /> Виконаємо дослід: візьмемо рамку на ніжці, у яку вставлений лист картону з еамальованою на одній стороні кліткою, а на другій стороні—пташкою; будемо рамку обертати за допомогою центрифуги; при швидкому обертанні рамки ми побачимо пташку, що сидить у клітці. Дослід підтверджує інерцію зору. На цій властивості ока засновано кіно.<br /> Марков О.<br /> <br /> == '''Не шукайте чудес, їх немає. Шукайте знання—воно є. І усе, що люди називають чудесами, - той або інший ступінь знання. Індійська мудрість ''' ==</div>

Мельник Антоніна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE_%D1%96_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81&diff=53582 2011-07-04T15:19:29Z

<p>Мельник Антоніна: /* Результати дослідження */</p> <hr /> <div><br /> <br /> == Назва проекту==<br /> '''Світ і світло наколо нас'''<br /> <br /> == Автори проекту==<br /> Корнієнко Марина, Марков Олександр, Будна Аліна, Гейко Маргарита, Карета Максим.<br /> <br /> == Тема дослідження==<br /> Властивості людського ока<br /> <br /> == Питання для дослідження==<br /> '''Чи можна вірити своїм очам?'''<br /> <br /> == Гіпотеза дослідження ==<br /> <br /> == Мета дослідження==<br /> Вивчити будову ока та його властивості, визначити роздільну здатність ока, провести опитування серед однолітків.<br /> <br /> == Результати дослідження==<br /> '''Чи знайомі Ви з можливостями ока?''' <br /> <br /> Око людини - це оптична система. Як у будь-якому оптичному приладі є лінзи, так і око має кришталик. За допомогою м'язів кришталик товщає, коли предмет розглядається близько, і стає тоншим, коли предмет знаходиться на відстані. <br /> <br /> Пам'ятайте, що відстань найкращого зору—25 см. Тому шкідливо “писати носом”, тобто близько до зошита. Як дізнатися, що ваш зір нормальний? Візьміть у руки книгу і розташуйте її на витягнутих руках: на найбільш зручній відстані від ока для читання. Якщо відстань менше 25 см—розвивається короткозорість. Якщо відстань більше 25 см—далекозорість. <br /> <br /> Не читайте лежачи! <br /> <br /> Не перевтомлюйте очі! <br /> <br /> Бережіть зір!<br /> Корнієнко Марина <br /> <br /> '''А чи можна бачити вдень та вночі?'''<br /> <br /> На сітківці очей, що сприймає світло, є два види світлочутливих елементів: товстіші і короткі, які називаються колбочками, а більш тонкі й довгі—паличками. Колбочки розташовуються в основному в центрі сітківки, їхнє число швидко зменшується до її периферії. Палички, навпаки, займають в основному периферію сітківки. Колбочок є близько 7 млн., паличок—130 млн. Колбочки сприйнятливі тільки до досить яскравого світла й тому “працюють” вдень. Палички здатні реагувати лише на слабкі світлові потоки й “працюють” у сутінках та вночі. Відповідно до двох видів світло елементів, які сприймають світло, й особливостей їх роботи розрізняють денне бачення й нічне. <br /> Марков Олександр<br /> <br /> '''Чому ви щулитися, коли потрапляєте на світло?'''<br /> <br /> У зору людини є ще одна дивна здатність: пристосовуватися до сприйняття оточуючих предметів при зміні їхньої яскравості чи освітлення у великих межах; вона називається адаптацією. <br /> <br /> При зміні дня вночі протікає темнова адаптація, при переході від ночі до дня—світлова. При зміні освітленості змінюється площа отвору зіниці, що пропускає світловий потік в око. Якщо ви потрапили з темного приміщення на яскраве світло, то ви щулитеся, намагаючись скоротити площу зіниці до мінімуму. <br /> <br /> Головний же фактор, що забезпечує адаптацію зору,- переключення з колб очкового механізму сприйняття на паличковий (при темновій адаптації) й паличкового на колб очковий (при світловій). Процес адаптації відбувається не миттєво, на нього потрібен час. Темнова адаптація йде повільніше, ніж світлова.<br /> <br /> Будна Аліна <br /> <br /> '''Чому дивитися на світ двома очима цікавіше?'''<br /> <br /> У людини двоє очей. Яке це має значення? <br /> <br /> Виконаємо такі досліди. Закриємо одне око і спробуємо потрапити вістрям одного олівця у вістря іншого олівця—це навряд чи вдасться. Попробуємо просмикнути нитку у вушко голки, якщо будемо дивитися одним оком,- не вийде. Зір одним оком не дозволяє точно розрізнити, який предмет ближче до нас, який—далі. Тому предмети здаються нам розташованими в одній площині. <br /> <br /> Наша здатність бачити всі предмети об’ємно й сприймати зорову різницю відстаней у глибині простору називається стереоскопічним зором. Цим зором ми володіємо тому, що бачимо двома очима. <br /> <br /> Гейко Маргарита<br /> '''Кадр за кадром'''<br /> <br /> Зорове враження викликає світлове подразнення сітківки ока. З припиненням подразнення зорове враження зникає не відразу — воно продовжується ще приблизно 0,1 с. Тому світлові подразнення з перервами менше 0,1 с дають враження, що зливаються в єдине ціле. <br /> <br /> Виконаємо дослід: візьмемо рамку на ніжці, у яку вставлений лист картону з еамальованою на одній стороні кліткою, а на другій стороні—пташкою; будемо рамку обертати за допомогою центрифуги; при швидкому обертанні рамки ми побачимо пташку, що сидить у клітці. Дослід підтверджує інерцію зору. На цій властивості ока засновано кіно. <br /> <br /> Карета Максим <br /> <br /> Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою:<br /> <br /> <br /> По результатам експерименту побудували діаграму:<br /> [[Файл:http://wiki.iteach.com.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Diagramma_rezult.png]]<br /> <br /> == Висновки==<br /> <br /> == Корисні посилання==<br /> <br /> == Інші документи ==<br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Шаблони]] <br /> == ''''' Великі відкриття не всякому вдаються, але той, хто не наважується пробувати, напевне нічого не відкриє. В.А. Обручев''''' ==<br /> <br /> <br /> '''''ЯКЩО Б ОПТИК ПРИНІС МЕНІ НАСТІЛЬКИ НЕДОСКОНАЛИЙ ІНСТРУМЕНТ, ЯК ЛЮДСЬКЕ ОКО, Я Б НЕГАЙНО ВИКИНУВ ЙОГО ЗА ДВЕРІ.Г.ГЕЛЬМГОЛЬЦ '''''<br /> <br /> == '''Визначення роздільної здатності ока ''' ==<br /> Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. <br /> Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою: <br /> <br /> По результатам експерименту побудували діаграму:<br /> <br /> [[Файл:http://wiki.iteach.com.ua/images/d/d6/%D0%A0%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA6.png]]<br /> <br /> <br /> == '''Чи сприймає око сонячний спектр? ''' ==<br /> <br /> На дні очного яблука є сітківка з безліччю нервових закінчень. Виявляється, не усяке світло дратує нервові закінчення.<br /> Існує світло трьох діапазонів: інфрачервоні промені, видимі, ультрафіолетові промені.<br /> <br /> Інфрачервоні промені за довжиною хвилі більше червоних. Ми гріємося в цих променях. Їх називають тепловими, але око їх не сприймає.<br /> Видимі промені сприймає око.<br /> <br /> Ультрафіолетові промені теж не видимі оком, у них довжина хвилі менше фіолетових. Але ці промені викликають засмагу, вигорання фарб. У помірних дозах вони корисні, а надлишок завдає шкоди. <br /> <br /> Пам'ятайте, що влітку не бажано загоряти до “шоколадки”, куди гарніше і корисніше золотава засмага. Є люди, у яких нервові закінчення на очному дні не сприймають різницю в довжинах хвиль, тобто в кольорі, це дальтоніки. Собаки сприймають світ чорно-білим.<br /> <br /> А чи всі кольори бачите ви?<br /> Корнієнко М.<br /> <br /> == '''Кадр за кадром''' ==<br /> <br /> Зорове враження викликає світлове подразнення сітківки ока. З припиненням подразнення зорове враження зникає не відразу — воно продовжується ще приблизно 0,1 с. Тому світлові подразнення з перервами менше 0,1 с дають враження, що зливаються в єдине ціле.<br /> <br /> Виконаємо дослід: візьмемо рамку на ніжці, у яку вставлений лист картону з еамальованою на одній стороні кліткою, а на другій стороні—пташкою; будемо рамку обертати за допомогою центрифуги; при швидкому обертанні рамки ми побачимо пташку, що сидить у клітці. Дослід підтверджує інерцію зору. На цій властивості ока засновано кіно.<br /> Марков О.<br /> <br /> == '''Не шукайте чудес, їх немає. Шукайте знання—воно є. І усе, що люди називають чудесами, - той або інший ступінь знання. Індійська мудрість ''' ==</div>

Мельник Антоніна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Diagramma_rezult.png&diff=53581 2011-07-04T15:18:19Z

<p>Мельник Антоніна: </p> <hr /> <div></div>

Мельник Антоніна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA6.png&diff=53580 2011-07-04T15:13:41Z

<p>Мельник Антоніна: завантажив нову версію «Файл:Рисунок6.png»</p> <hr /> <div></div>

Мельник Антоніна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE_%D1%96_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81&diff=53578 2011-07-04T15:12:12Z

<p>Мельник Антоніна: /* Результати дослідження */</p> <hr /> <div><br /> <br /> == Назва проекту==<br /> '''Світ і світло наколо нас'''<br /> <br /> == Автори проекту==<br /> Корнієнко Марина, Марков Олександр, Будна Аліна, Гейко Маргарита, Карета Максим.<br /> <br /> == Тема дослідження==<br /> Властивості людського ока<br /> <br /> == Питання для дослідження==<br /> '''Чи можна вірити своїм очам?'''<br /> <br /> == Гіпотеза дослідження ==<br /> <br /> == Мета дослідження==<br /> Вивчити будову ока та його властивості, визначити роздільну здатність ока, провести опитування серед однолітків.<br /> <br /> == Результати дослідження==<br /> '''Чи знайомі Ви з можливостями ока?''' <br /> <br /> Око людини - це оптична система. Як у будь-якому оптичному приладі є лінзи, так і око має кришталик. За допомогою м'язів кришталик товщає, коли предмет розглядається близько, і стає тоншим, коли предмет знаходиться на відстані. <br /> <br /> Пам'ятайте, що відстань найкращого зору—25 см. Тому шкідливо “писати носом”, тобто близько до зошита. Як дізнатися, що ваш зір нормальний? Візьміть у руки книгу і розташуйте її на витягнутих руках: на найбільш зручній відстані від ока для читання. Якщо відстань менше 25 см—розвивається короткозорість. Якщо відстань більше 25 см—далекозорість. <br /> <br /> Не читайте лежачи! <br /> <br /> Не перевтомлюйте очі! <br /> <br /> Бережіть зір!<br /> Корнієнко Марина <br /> <br /> '''А чи можна бачити вдень та вночі?'''<br /> <br /> На сітківці очей, що сприймає світло, є два види світлочутливих елементів: товстіші і короткі, які називаються колбочками, а більш тонкі й довгі—паличками. Колбочки розташовуються в основному в центрі сітківки, їхнє число швидко зменшується до її периферії. Палички, навпаки, займають в основному периферію сітківки. Колбочок є близько 7 млн., паличок—130 млн. Колбочки сприйнятливі тільки до досить яскравого світла й тому “працюють” вдень. Палички здатні реагувати лише на слабкі світлові потоки й “працюють” у сутінках та вночі. Відповідно до двох видів світло елементів, які сприймають світло, й особливостей їх роботи розрізняють денне бачення й нічне. <br /> Марков Олександр<br /> <br /> '''Чому ви щулитися, коли потрапляєте на світло?'''<br /> <br /> У зору людини є ще одна дивна здатність: пристосовуватися до сприйняття оточуючих предметів при зміні їхньої яскравості чи освітлення у великих межах; вона називається адаптацією. <br /> <br /> При зміні дня вночі протікає темнова адаптація, при переході від ночі до дня—світлова. При зміні освітленості змінюється площа отвору зіниці, що пропускає світловий потік в око. Якщо ви потрапили з темного приміщення на яскраве світло, то ви щулитеся, намагаючись скоротити площу зіниці до мінімуму. <br /> <br /> Головний же фактор, що забезпечує адаптацію зору,- переключення з колб очкового механізму сприйняття на паличковий (при темновій адаптації) й паличкового на колб очковий (при світловій). Процес адаптації відбувається не миттєво, на нього потрібен час. Темнова адаптація йде повільніше, ніж світлова.<br /> <br /> Будна Аліна <br /> <br /> '''Чому дивитися на світ двома очима цікавіше?'''<br /> <br /> У людини двоє очей. Яке це має значення? <br /> <br /> Виконаємо такі досліди. Закриємо одне око і спробуємо потрапити вістрям одного олівця у вістря іншого олівця—це навряд чи вдасться. Попробуємо просмикнути нитку у вушко голки, якщо будемо дивитися одним оком,- не вийде. Зір одним оком не дозволяє точно розрізнити, який предмет ближче до нас, який—далі. Тому предмети здаються нам розташованими в одній площині. <br /> <br /> Наша здатність бачити всі предмети об’ємно й сприймати зорову різницю відстаней у глибині простору називається стереоскопічним зором. Цим зором ми володіємо тому, що бачимо двома очима. <br /> <br /> Гейко Маргарита<br /> '''Кадр за кадром'''<br /> <br /> Зорове враження викликає світлове подразнення сітківки ока. З припиненням подразнення зорове враження зникає не відразу — воно продовжується ще приблизно 0,1 с. Тому світлові подразнення з перервами менше 0,1 с дають враження, що зливаються в єдине ціле. <br /> <br /> Виконаємо дослід: візьмемо рамку на ніжці, у яку вставлений лист картону з еамальованою на одній стороні кліткою, а на другій стороні—пташкою; будемо рамку обертати за допомогою центрифуги; при швидкому обертанні рамки ми побачимо пташку, що сидить у клітці. Дослід підтверджує інерцію зору. На цій властивості ока засновано кіно. <br /> <br /> Карета Максим <br /> <br /> Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою:<br /> <br /> <br /> По результатам експерименту побудували діаграму:<br /> [[Файл:F:\Мама Тоня\Tonya\Intel\12.03-16.03.07\Portfolio_Melnik_Antonina\dopomigni_materialy\Рисунок6.png]]<br /> <br /> == Висновки==<br /> <br /> == Корисні посилання==<br /> <br /> == Інші документи ==<br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Шаблони]] <br /> == ''''' Великі відкриття не всякому вдаються, але той, хто не наважується пробувати, напевне нічого не відкриє. В.А. Обручев''''' ==<br /> <br /> <br /> '''''ЯКЩО Б ОПТИК ПРИНІС МЕНІ НАСТІЛЬКИ НЕДОСКОНАЛИЙ ІНСТРУМЕНТ, ЯК ЛЮДСЬКЕ ОКО, Я Б НЕГАЙНО ВИКИНУВ ЙОГО ЗА ДВЕРІ.Г.ГЕЛЬМГОЛЬЦ '''''<br /> <br /> == '''Визначення роздільної здатності ока ''' ==<br /> Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. <br /> Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою: <br /> <br /> По результатам експерименту побудували діаграму:<br /> <br /> [[Файл:http://wiki.iteach.com.ua/images/d/d6/%D0%A0%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA6.png]]<br /> <br /> <br /> == '''Чи сприймає око сонячний спектр? ''' ==<br /> <br /> На дні очного яблука є сітківка з безліччю нервових закінчень. Виявляється, не усяке світло дратує нервові закінчення.<br /> Існує світло трьох діапазонів: інфрачервоні промені, видимі, ультрафіолетові промені.<br /> <br /> Інфрачервоні промені за довжиною хвилі більше червоних. Ми гріємося в цих променях. Їх називають тепловими, але око їх не сприймає.<br /> Видимі промені сприймає око.<br /> <br /> Ультрафіолетові промені теж не видимі оком, у них довжина хвилі менше фіолетових. Але ці промені викликають засмагу, вигорання фарб. У помірних дозах вони корисні, а надлишок завдає шкоди. <br /> <br /> Пам'ятайте, що влітку не бажано загоряти до “шоколадки”, куди гарніше і корисніше золотава засмага. Є люди, у яких нервові закінчення на очному дні не сприймають різницю в довжинах хвиль, тобто в кольорі, це дальтоніки. Собаки сприймають світ чорно-білим.<br /> <br /> А чи всі кольори бачите ви?<br /> Корнієнко М.<br /> <br /> == '''Кадр за кадром''' ==<br /> <br /> Зорове враження викликає світлове подразнення сітківки ока. З припиненням подразнення зорове враження зникає не відразу — воно продовжується ще приблизно 0,1 с. Тому світлові подразнення з перервами менше 0,1 с дають враження, що зливаються в єдине ціле.<br /> <br /> Виконаємо дослід: візьмемо рамку на ніжці, у яку вставлений лист картону з еамальованою на одній стороні кліткою, а на другій стороні—пташкою; будемо рамку обертати за допомогою центрифуги; при швидкому обертанні рамки ми побачимо пташку, що сидить у клітці. Дослід підтверджує інерцію зору. На цій властивості ока засновано кіно.<br /> Марков О.<br /> <br /> == '''Не шукайте чудес, їх немає. Шукайте знання—воно є. І усе, що люди називають чудесами, - той або інший ступінь знання. Індійська мудрість ''' ==</div>

Мельник Антоніна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE_%D1%96_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81&diff=53576 2011-07-04T15:09:18Z

<p>Мельник Антоніна: /* Чому дивитися на світ двома очима цікавіше? */</p> <hr /> <div><br /> <br /> == Назва проекту==<br /> '''Світ і світло наколо нас'''<br /> <br /> == Автори проекту==<br /> Корнієнко Марина, Марков Олександр, Будна Аліна, Гейко Маргарита, Карета Максим.<br /> <br /> == Тема дослідження==<br /> Властивості людського ока<br /> <br /> == Питання для дослідження==<br /> '''Чи можна вірити своїм очам?'''<br /> <br /> == Гіпотеза дослідження ==<br /> <br /> == Мета дослідження==<br /> Вивчити будову ока та його властивості, визначити роздільну здатність ока, провести опитування серед однолітків.<br /> <br /> == Результати дослідження==<br /> '''Чи знайомі Ви з можливостями ока?''' <br /> <br /> Око людини - це оптична система. Як у будь-якому оптичному приладі є лінзи, так і око має кришталик. За допомогою м'язів кришталик товщає, коли предмет розглядається близько, і стає тоншим, коли предмет знаходиться на відстані. <br /> <br /> Пам'ятайте, що відстань найкращого зору—25 см. Тому шкідливо “писати носом”, тобто близько до зошита. Як дізнатися, що ваш зір нормальний? Візьміть у руки книгу і розташуйте її на витягнутих руках: на найбільш зручній відстані від ока для читання. Якщо відстань менше 25 см—розвивається короткозорість. Якщо відстань більше 25 см—далекозорість. <br /> <br /> Не читайте лежачи! <br /> <br /> Не перевтомлюйте очі! <br /> <br /> Бережіть зір!<br /> Корнієнко Марина <br /> <br /> '''А чи можна бачити вдень та вночі?'''<br /> <br /> На сітківці очей, що сприймає світло, є два види світлочутливих елементів: товстіші і короткі, які називаються колбочками, а більш тонкі й довгі—паличками. Колбочки розташовуються в основному в центрі сітківки, їхнє число швидко зменшується до її периферії. Палички, навпаки, займають в основному периферію сітківки. Колбочок є близько 7 млн., паличок—130 млн. Колбочки сприйнятливі тільки до досить яскравого світла й тому “працюють” вдень. Палички здатні реагувати лише на слабкі світлові потоки й “працюють” у сутінках та вночі. Відповідно до двох видів світло елементів, які сприймають світло, й особливостей їх роботи розрізняють денне бачення й нічне. <br /> Марков Олександр<br /> <br /> '''Чому ви щулитися, коли потрапляєте на світло?'''<br /> <br /> У зору людини є ще одна дивна здатність: пристосовуватися до сприйняття оточуючих предметів при зміні їхньої яскравості чи освітлення у великих межах; вона називається адаптацією. <br /> <br /> При зміні дня вночі протікає темнова адаптація, при переході від ночі до дня—світлова. При зміні освітленості змінюється площа отвору зіниці, що пропускає світловий потік в око. Якщо ви потрапили з темного приміщення на яскраве світло, то ви щулитеся, намагаючись скоротити площу зіниці до мінімуму. <br /> <br /> Головний же фактор, що забезпечує адаптацію зору,- переключення з колб очкового механізму сприйняття на паличковий (при темновій адаптації) й паличкового на колб очковий (при світловій). Процес адаптації відбувається не миттєво, на нього потрібен час. Темнова адаптація йде повільніше, ніж світлова.<br /> <br /> Будна Аліна <br /> <br /> '''Чому дивитися на світ двома очима цікавіше?'''<br /> <br /> У людини двоє очей. Яке це має значення? <br /> <br /> Виконаємо такі досліди. Закриємо одне око і спробуємо потрапити вістрям одного олівця у вістря іншого олівця—це навряд чи вдасться. Попробуємо просмикнути нитку у вушко голки, якщо будемо дивитися одним оком,- не вийде. Зір одним оком не дозволяє точно розрізнити, який предмет ближче до нас, який—далі. Тому предмети здаються нам розташованими в одній площині. <br /> <br /> Наша здатність бачити всі предмети об’ємно й сприймати зорову різницю відстаней у глибині простору називається стереоскопічним зором. Цим зором ми володіємо тому, що бачимо двома очима. <br /> <br /> Гейко Маргарита<br /> <br /> <br /> Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою:<br /> &lt;math&gt;&lt;/math&gt; <br /> <br /> По результатам експерименту побудували діаграму:<br /> <br /> == Висновки==<br /> <br /> == Корисні посилання==<br /> <br /> == Інші документи ==<br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Шаблони]] <br /> == ''''' Великі відкриття не всякому вдаються, але той, хто не наважується пробувати, напевне нічого не відкриє. В.А. Обручев''''' ==<br /> <br /> <br /> '''''ЯКЩО Б ОПТИК ПРИНІС МЕНІ НАСТІЛЬКИ НЕДОСКОНАЛИЙ ІНСТРУМЕНТ, ЯК ЛЮДСЬКЕ ОКО, Я Б НЕГАЙНО ВИКИНУВ ЙОГО ЗА ДВЕРІ.Г.ГЕЛЬМГОЛЬЦ '''''<br /> <br /> == '''Визначення роздільної здатності ока ''' ==<br /> Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. <br /> Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою: <br /> <br /> По результатам експерименту побудували діаграму:<br /> <br /> [[Файл:http://wiki.iteach.com.ua/images/d/d6/%D0%A0%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA6.png]]<br /> <br /> <br /> == '''Чи сприймає око сонячний спектр? ''' ==<br /> <br /> На дні очного яблука є сітківка з безліччю нервових закінчень. Виявляється, не усяке світло дратує нервові закінчення.<br /> Існує світло трьох діапазонів: інфрачервоні промені, видимі, ультрафіолетові промені.<br /> <br /> Інфрачервоні промені за довжиною хвилі більше червоних. Ми гріємося в цих променях. Їх називають тепловими, але око їх не сприймає.<br /> Видимі промені сприймає око.<br /> <br /> Ультрафіолетові промені теж не видимі оком, у них довжина хвилі менше фіолетових. Але ці промені викликають засмагу, вигорання фарб. У помірних дозах вони корисні, а надлишок завдає шкоди. <br /> <br /> Пам'ятайте, що влітку не бажано загоряти до “шоколадки”, куди гарніше і корисніше золотава засмага. Є люди, у яких нервові закінчення на очному дні не сприймають різницю в довжинах хвиль, тобто в кольорі, це дальтоніки. Собаки сприймають світ чорно-білим.<br /> <br /> А чи всі кольори бачите ви?<br /> Корнієнко М.<br /> <br /> == '''Кадр за кадром''' ==<br /> <br /> Зорове враження викликає світлове подразнення сітківки ока. З припиненням подразнення зорове враження зникає не відразу — воно продовжується ще приблизно 0,1 с. Тому світлові подразнення з перервами менше 0,1 с дають враження, що зливаються в єдине ціле.<br /> <br /> Виконаємо дослід: візьмемо рамку на ніжці, у яку вставлений лист картону з еамальованою на одній стороні кліткою, а на другій стороні—пташкою; будемо рамку обертати за допомогою центрифуги; при швидкому обертанні рамки ми побачимо пташку, що сидить у клітці. Дослід підтверджує інерцію зору. На цій властивості ока засновано кіно.<br /> Марков О.<br /> <br /> == '''Не шукайте чудес, їх немає. Шукайте знання—воно є. І усе, що люди називають чудесами, - той або інший ступінь знання. Індійська мудрість ''' ==</div>

Мельник Антоніна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE_%D1%96_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81&diff=53575 2011-07-04T15:08:50Z

<p>Мельник Антоніна: /* Результати дослідження */</p> <hr /> <div><br /> <br /> == Назва проекту==<br /> '''Світ і світло наколо нас'''<br /> <br /> == Автори проекту==<br /> Корнієнко Марина, Марков Олександр, Будна Аліна, Гейко Маргарита, Карета Максим.<br /> <br /> == Тема дослідження==<br /> Властивості людського ока<br /> <br /> == Питання для дослідження==<br /> '''Чи можна вірити своїм очам?'''<br /> <br /> == Гіпотеза дослідження ==<br /> <br /> == Мета дослідження==<br /> Вивчити будову ока та його властивості, визначити роздільну здатність ока, провести опитування серед однолітків.<br /> <br /> == Результати дослідження==<br /> '''Чи знайомі Ви з можливостями ока?''' <br /> <br /> Око людини - це оптична система. Як у будь-якому оптичному приладі є лінзи, так і око має кришталик. За допомогою м'язів кришталик товщає, коли предмет розглядається близько, і стає тоншим, коли предмет знаходиться на відстані. <br /> <br /> Пам'ятайте, що відстань найкращого зору—25 см. Тому шкідливо “писати носом”, тобто близько до зошита. Як дізнатися, що ваш зір нормальний? Візьміть у руки книгу і розташуйте її на витягнутих руках: на найбільш зручній відстані від ока для читання. Якщо відстань менше 25 см—розвивається короткозорість. Якщо відстань більше 25 см—далекозорість. <br /> <br /> Не читайте лежачи! <br /> <br /> Не перевтомлюйте очі! <br /> <br /> Бережіть зір!<br /> Корнієнко Марина <br /> <br /> '''А чи можна бачити вдень та вночі?'''<br /> <br /> На сітківці очей, що сприймає світло, є два види світлочутливих елементів: товстіші і короткі, які називаються колбочками, а більш тонкі й довгі—паличками. Колбочки розташовуються в основному в центрі сітківки, їхнє число швидко зменшується до її периферії. Палички, навпаки, займають в основному периферію сітківки. Колбочок є близько 7 млн., паличок—130 млн. Колбочки сприйнятливі тільки до досить яскравого світла й тому “працюють” вдень. Палички здатні реагувати лише на слабкі світлові потоки й “працюють” у сутінках та вночі. Відповідно до двох видів світло елементів, які сприймають світло, й особливостей їх роботи розрізняють денне бачення й нічне. <br /> Марков Олександр<br /> <br /> '''Чому ви щулитися, коли потрапляєте на світло?'''<br /> <br /> У зору людини є ще одна дивна здатність: пристосовуватися до сприйняття оточуючих предметів при зміні їхньої яскравості чи освітлення у великих межах; вона називається адаптацією. <br /> <br /> При зміні дня вночі протікає темнова адаптація, при переході від ночі до дня—світлова. При зміні освітленості змінюється площа отвору зіниці, що пропускає світловий потік в око. Якщо ви потрапили з темного приміщення на яскраве світло, то ви щулитеся, намагаючись скоротити площу зіниці до мінімуму. <br /> <br /> Головний же фактор, що забезпечує адаптацію зору,- переключення з колб очкового механізму сприйняття на паличковий (при темновій адаптації) й паличкового на колб очковий (при світловій). Процес адаптації відбувається не миттєво, на нього потрібен час. Темнова адаптація йде повільніше, ніж світлова.<br /> <br /> Будна Аліна <br /> <br /> '''Чому дивитися на світ двома очима цікавіше?'''<br /> <br /> У людини двоє очей. Яке це має значення? <br /> <br /> Виконаємо такі досліди. Закриємо одне око і спробуємо потрапити вістрям одного олівця у вістря іншого олівця—це навряд чи вдасться. Попробуємо просмикнути нитку у вушко голки, якщо будемо дивитися одним оком,- не вийде. Зір одним оком не дозволяє точно розрізнити, який предмет ближче до нас, який—далі. Тому предмети здаються нам розташованими в одній площині. <br /> <br /> Наша здатність бачити всі предмети об’ємно й сприймати зорову різницю відстаней у глибині простору називається стереоскопічним зором. Цим зором ми володіємо тому, що бачимо двома очима. <br /> <br /> Гейко Маргарита<br /> <br /> <br /> Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою:<br /> &lt;math&gt;&lt;/math&gt; <br /> <br /> По результатам експерименту побудували діаграму:<br /> <br /> == Висновки==<br /> <br /> == Корисні посилання==<br /> <br /> == Інші документи ==<br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Шаблони]] <br /> == ''''' Великі відкриття не всякому вдаються, але той, хто не наважується пробувати, напевне нічого не відкриє. В.А. Обручев''''' ==<br /> <br /> <br /> '''''ЯКЩО Б ОПТИК ПРИНІС МЕНІ НАСТІЛЬКИ НЕДОСКОНАЛИЙ ІНСТРУМЕНТ, ЯК ЛЮДСЬКЕ ОКО, Я Б НЕГАЙНО ВИКИНУВ ЙОГО ЗА ДВЕРІ.Г.ГЕЛЬМГОЛЬЦ '''''<br /> <br /> == '''Чому дивитися на світ двома очима цікавіше?''' ==<br /> У людини двоє очей. Яке це має значення? <br /> <br /> Виконаємо такі досліди. Закриємо одне око і спробуємо потрапити вістрям одного олівця у вістря іншого олівця—це навряд чи вдасться. Попробуємо просмикнути нитку у вушко голки, якщо будемо дивитися одним оком,- не вийде. Зір одним оком не дозволяє точно розрізнити, який предмет ближче до нас, який—далі. Тому предмети здаються нам розташованими в одній площині. <br /> <br /> Наша здатність бачити всі предмети об’ємно й сприймати зорову різницю відстаней у глибині простору називається стереоскопічним зором. Цим зором ми володіємо тому, що бачимо двома очима. <br /> Будна А.<br /> <br /> == '''Визначення роздільної здатності ока ''' ==<br /> Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. <br /> Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою: <br /> <br /> По результатам експерименту побудували діаграму:<br /> <br /> [[Файл:http://wiki.iteach.com.ua/images/d/d6/%D0%A0%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA6.png]]<br /> <br /> <br /> == '''Чи сприймає око сонячний спектр? ''' ==<br /> <br /> На дні очного яблука є сітківка з безліччю нервових закінчень. Виявляється, не усяке світло дратує нервові закінчення.<br /> Існує світло трьох діапазонів: інфрачервоні промені, видимі, ультрафіолетові промені.<br /> <br /> Інфрачервоні промені за довжиною хвилі більше червоних. Ми гріємося в цих променях. Їх називають тепловими, але око їх не сприймає.<br /> Видимі промені сприймає око.<br /> <br /> Ультрафіолетові промені теж не видимі оком, у них довжина хвилі менше фіолетових. Але ці промені викликають засмагу, вигорання фарб. У помірних дозах вони корисні, а надлишок завдає шкоди. <br /> <br /> Пам'ятайте, що влітку не бажано загоряти до “шоколадки”, куди гарніше і корисніше золотава засмага. Є люди, у яких нервові закінчення на очному дні не сприймають різницю в довжинах хвиль, тобто в кольорі, це дальтоніки. Собаки сприймають світ чорно-білим.<br /> <br /> А чи всі кольори бачите ви?<br /> Корнієнко М.<br /> <br /> == '''Кадр за кадром''' ==<br /> <br /> Зорове враження викликає світлове подразнення сітківки ока. З припиненням подразнення зорове враження зникає не відразу — воно продовжується ще приблизно 0,1 с. Тому світлові подразнення з перервами менше 0,1 с дають враження, що зливаються в єдине ціле.<br /> <br /> Виконаємо дослід: візьмемо рамку на ніжці, у яку вставлений лист картону з еамальованою на одній стороні кліткою, а на другій стороні—пташкою; будемо рамку обертати за допомогою центрифуги; при швидкому обертанні рамки ми побачимо пташку, що сидить у клітці. Дослід підтверджує інерцію зору. На цій властивості ока засновано кіно.<br /> Марков О.<br /> <br /> == '''Не шукайте чудес, їх немає. Шукайте знання—воно є. І усе, що люди називають чудесами, - той або інший ступінь знання. Індійська мудрість ''' ==</div>

Мельник Антоніна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE_%D1%96_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81&diff=53574 2011-07-04T15:06:53Z

<p>Мельник Антоніна: /* Чому ви щулитися, коли потрапляєте на світло? */</p> <hr /> <div><br /> <br /> == Назва проекту==<br /> '''Світ і світло наколо нас'''<br /> <br /> == Автори проекту==<br /> Корнієнко Марина, Марков Олександр, Будна Аліна, Гейко Маргарита, Карета Максим.<br /> <br /> == Тема дослідження==<br /> Властивості людського ока<br /> <br /> == Питання для дослідження==<br /> '''Чи можна вірити своїм очам?'''<br /> <br /> == Гіпотеза дослідження ==<br /> <br /> == Мета дослідження==<br /> Вивчити будову ока та його властивості, визначити роздільну здатність ока, провести опитування серед однолітків.<br /> <br /> == Результати дослідження==<br /> '''Чи знайомі Ви з можливостями ока?''' <br /> <br /> Око людини - це оптична система. Як у будь-якому оптичному приладі є лінзи, так і око має кришталик. За допомогою м'язів кришталик товщає, коли предмет розглядається близько, і стає тоншим, коли предмет знаходиться на відстані. <br /> <br /> Пам'ятайте, що відстань найкращого зору—25 см. Тому шкідливо “писати носом”, тобто близько до зошита. Як дізнатися, що ваш зір нормальний? Візьміть у руки книгу і розташуйте її на витягнутих руках: на найбільш зручній відстані від ока для читання. Якщо відстань менше 25 см—розвивається короткозорість. Якщо відстань більше 25 см—далекозорість. <br /> <br /> Не читайте лежачи! <br /> <br /> Не перевтомлюйте очі! <br /> <br /> Бережіть зір!<br /> Корнієнко Марина <br /> <br /> '''А чи можна бачити вдень та вночі?'''<br /> <br /> На сітківці очей, що сприймає світло, є два види світлочутливих елементів: товстіші і короткі, які називаються колбочками, а більш тонкі й довгі—паличками. Колбочки розташовуються в основному в центрі сітківки, їхнє число швидко зменшується до її периферії. Палички, навпаки, займають в основному периферію сітківки. Колбочок є близько 7 млн., паличок—130 млн. Колбочки сприйнятливі тільки до досить яскравого світла й тому “працюють” вдень. Палички здатні реагувати лише на слабкі світлові потоки й “працюють” у сутінках та вночі. Відповідно до двох видів світло елементів, які сприймають світло, й особливостей їх роботи розрізняють денне бачення й нічне. <br /> Марков Олександр<br /> <br /> '''Чому ви щулитися, коли потрапляєте на світло?'''<br /> <br /> У зору людини є ще одна дивна здатність: пристосовуватися до сприйняття оточуючих предметів при зміні їхньої яскравості чи освітлення у великих межах; вона називається адаптацією. <br /> <br /> При зміні дня вночі протікає темнова адаптація, при переході від ночі до дня—світлова. При зміні освітленості змінюється площа отвору зіниці, що пропускає світловий потік в око. Якщо ви потрапили з темного приміщення на яскраве світло, то ви щулитеся, намагаючись скоротити площу зіниці до мінімуму. <br /> <br /> Головний же фактор, що забезпечує адаптацію зору,- переключення з колб очкового механізму сприйняття на паличковий (при темновій адаптації) й паличкового на колб очковий (при світловій). Процес адаптації відбувається не миттєво, на нього потрібен час. Темнова адаптація йде повільніше, ніж світлова.<br /> <br /> Будна Аліна <br /> <br /> <br /> Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою:<br /> &lt;math&gt;&lt;/math&gt; <br /> <br /> По результатам експерименту побудували діаграму:<br /> <br /> == Висновки==<br /> <br /> == Корисні посилання==<br /> <br /> == Інші документи ==<br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Шаблони]] <br /> == ''''' Великі відкриття не всякому вдаються, але той, хто не наважується пробувати, напевне нічого не відкриє. В.А. Обручев''''' ==<br /> <br /> <br /> '''''ЯКЩО Б ОПТИК ПРИНІС МЕНІ НАСТІЛЬКИ НЕДОСКОНАЛИЙ ІНСТРУМЕНТ, ЯК ЛЮДСЬКЕ ОКО, Я Б НЕГАЙНО ВИКИНУВ ЙОГО ЗА ДВЕРІ.Г.ГЕЛЬМГОЛЬЦ '''''<br /> <br /> == '''Чому дивитися на світ двома очима цікавіше?''' ==<br /> У людини двоє очей. Яке це має значення? <br /> <br /> Виконаємо такі досліди. Закриємо одне око і спробуємо потрапити вістрям одного олівця у вістря іншого олівця—це навряд чи вдасться. Попробуємо просмикнути нитку у вушко голки, якщо будемо дивитися одним оком,- не вийде. Зір одним оком не дозволяє точно розрізнити, який предмет ближче до нас, який—далі. Тому предмети здаються нам розташованими в одній площині. <br /> <br /> Наша здатність бачити всі предмети об’ємно й сприймати зорову різницю відстаней у глибині простору називається стереоскопічним зором. Цим зором ми володіємо тому, що бачимо двома очима. <br /> Будна А.<br /> <br /> == '''Визначення роздільної здатності ока ''' ==<br /> Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. <br /> Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою: <br /> <br /> По результатам експерименту побудували діаграму:<br /> <br /> [[Файл:http://wiki.iteach.com.ua/images/d/d6/%D0%A0%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA6.png]]<br /> <br /> <br /> == '''Чи сприймає око сонячний спектр? ''' ==<br /> <br /> На дні очного яблука є сітківка з безліччю нервових закінчень. Виявляється, не усяке світло дратує нервові закінчення.<br /> Існує світло трьох діапазонів: інфрачервоні промені, видимі, ультрафіолетові промені.<br /> <br /> Інфрачервоні промені за довжиною хвилі більше червоних. Ми гріємося в цих променях. Їх називають тепловими, але око їх не сприймає.<br /> Видимі промені сприймає око.<br /> <br /> Ультрафіолетові промені теж не видимі оком, у них довжина хвилі менше фіолетових. Але ці промені викликають засмагу, вигорання фарб. У помірних дозах вони корисні, а надлишок завдає шкоди. <br /> <br /> Пам'ятайте, що влітку не бажано загоряти до “шоколадки”, куди гарніше і корисніше золотава засмага. Є люди, у яких нервові закінчення на очному дні не сприймають різницю в довжинах хвиль, тобто в кольорі, це дальтоніки. Собаки сприймають світ чорно-білим.<br /> <br /> А чи всі кольори бачите ви?<br /> Корнієнко М.<br /> <br /> == '''Кадр за кадром''' ==<br /> <br /> Зорове враження викликає світлове подразнення сітківки ока. З припиненням подразнення зорове враження зникає не відразу — воно продовжується ще приблизно 0,1 с. Тому світлові подразнення з перервами менше 0,1 с дають враження, що зливаються в єдине ціле.<br /> <br /> Виконаємо дослід: візьмемо рамку на ніжці, у яку вставлений лист картону з еамальованою на одній стороні кліткою, а на другій стороні—пташкою; будемо рамку обертати за допомогою центрифуги; при швидкому обертанні рамки ми побачимо пташку, що сидить у клітці. Дослід підтверджує інерцію зору. На цій властивості ока засновано кіно.<br /> Марков О.<br /> <br /> == '''Не шукайте чудес, їх немає. Шукайте знання—воно є. І усе, що люди називають чудесами, - той або інший ступінь знання. Індійська мудрість ''' ==</div>

Мельник Антоніна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE_%D1%96_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81&diff=53572 2011-07-04T15:06:24Z

<p>Мельник Антоніна: /* Результати дослідження */</p> <hr /> <div><br /> <br /> == Назва проекту==<br /> '''Світ і світло наколо нас'''<br /> <br /> == Автори проекту==<br /> Корнієнко Марина, Марков Олександр, Будна Аліна, Гейко Маргарита, Карета Максим.<br /> <br /> == Тема дослідження==<br /> Властивості людського ока<br /> <br /> == Питання для дослідження==<br /> '''Чи можна вірити своїм очам?'''<br /> <br /> == Гіпотеза дослідження ==<br /> <br /> == Мета дослідження==<br /> Вивчити будову ока та його властивості, визначити роздільну здатність ока, провести опитування серед однолітків.<br /> <br /> == Результати дослідження==<br /> '''Чи знайомі Ви з можливостями ока?''' <br /> <br /> Око людини - це оптична система. Як у будь-якому оптичному приладі є лінзи, так і око має кришталик. За допомогою м'язів кришталик товщає, коли предмет розглядається близько, і стає тоншим, коли предмет знаходиться на відстані. <br /> <br /> Пам'ятайте, що відстань найкращого зору—25 см. Тому шкідливо “писати носом”, тобто близько до зошита. Як дізнатися, що ваш зір нормальний? Візьміть у руки книгу і розташуйте її на витягнутих руках: на найбільш зручній відстані від ока для читання. Якщо відстань менше 25 см—розвивається короткозорість. Якщо відстань більше 25 см—далекозорість. <br /> <br /> Не читайте лежачи! <br /> <br /> Не перевтомлюйте очі! <br /> <br /> Бережіть зір!<br /> Корнієнко Марина <br /> <br /> '''А чи можна бачити вдень та вночі?'''<br /> <br /> На сітківці очей, що сприймає світло, є два види світлочутливих елементів: товстіші і короткі, які називаються колбочками, а більш тонкі й довгі—паличками. Колбочки розташовуються в основному в центрі сітківки, їхнє число швидко зменшується до її периферії. Палички, навпаки, займають в основному периферію сітківки. Колбочок є близько 7 млн., паличок—130 млн. Колбочки сприйнятливі тільки до досить яскравого світла й тому “працюють” вдень. Палички здатні реагувати лише на слабкі світлові потоки й “працюють” у сутінках та вночі. Відповідно до двох видів світло елементів, які сприймають світло, й особливостей їх роботи розрізняють денне бачення й нічне. <br /> Марков Олександр<br /> <br /> '''Чому ви щулитися, коли потрапляєте на світло?'''<br /> <br /> У зору людини є ще одна дивна здатність: пристосовуватися до сприйняття оточуючих предметів при зміні їхньої яскравості чи освітлення у великих межах; вона називається адаптацією. <br /> <br /> При зміні дня вночі протікає темнова адаптація, при переході від ночі до дня—світлова. При зміні освітленості змінюється площа отвору зіниці, що пропускає світловий потік в око. Якщо ви потрапили з темного приміщення на яскраве світло, то ви щулитеся, намагаючись скоротити площу зіниці до мінімуму. <br /> <br /> Головний же фактор, що забезпечує адаптацію зору,- переключення з колб очкового механізму сприйняття на паличковий (при темновій адаптації) й паличкового на колб очковий (при світловій). Процес адаптації відбувається не миттєво, на нього потрібен час. Темнова адаптація йде повільніше, ніж світлова.<br /> <br /> Будна Аліна <br /> <br /> <br /> Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою:<br /> &lt;math&gt;&lt;/math&gt; <br /> <br /> По результатам експерименту побудували діаграму:<br /> <br /> == Висновки==<br /> <br /> == Корисні посилання==<br /> <br /> == Інші документи ==<br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Шаблони]] <br /> == ''''' Великі відкриття не всякому вдаються, але той, хто не наважується пробувати, напевне нічого не відкриє. В.А. Обручев''''' ==<br /> <br /> == '''Чому ви щулитися, коли потрапляєте на світло? ''' ==<br /> У зору людини є ще одна дивна здатність: пристосовуватися до сприйняття оточуючих предметів при зміні їхньої яскравості чи освітлення у великих межах; вона називається адаптацією. <br /> <br /> При зміні дня вночі протікає темнова адаптація, при переході від ночі до дня—світлова. При зміні освітленості змінюється площа отвору зіниці, що пропускає світловий потік в око. Якщо ви потрапили з темного приміщення на яскраве світло, то ви щулитеся, намагаючись скоротити площу зіниці до мінімуму. <br /> <br /> Головний же фактор, що забезпечує адаптацію зору,- переключення з колб очкового механізму сприйняття на паличковий (при темновій адаптації) й паличкового на колб очковий (при світловій). Процес адаптації відбувається не миттєво, на нього потрібен час. <br /> Темнова адаптація йде повільніше, ніж світлова. <br /> Гейко Р.<br /> <br /> <br /> '''''ЯКЩО Б ОПТИК ПРИНІС МЕНІ НАСТІЛЬКИ НЕДОСКОНАЛИЙ ІНСТРУМЕНТ, ЯК ЛЮДСЬКЕ ОКО, Я Б НЕГАЙНО ВИКИНУВ ЙОГО ЗА ДВЕРІ.Г.ГЕЛЬМГОЛЬЦ '''''<br /> <br /> == '''Чому дивитися на світ двома очима цікавіше?''' ==<br /> У людини двоє очей. Яке це має значення? <br /> <br /> Виконаємо такі досліди. Закриємо одне око і спробуємо потрапити вістрям одного олівця у вістря іншого олівця—це навряд чи вдасться. Попробуємо просмикнути нитку у вушко голки, якщо будемо дивитися одним оком,- не вийде. Зір одним оком не дозволяє точно розрізнити, який предмет ближче до нас, який—далі. Тому предмети здаються нам розташованими в одній площині. <br /> <br /> Наша здатність бачити всі предмети об’ємно й сприймати зорову різницю відстаней у глибині простору називається стереоскопічним зором. Цим зором ми володіємо тому, що бачимо двома очима. <br /> Будна А.<br /> <br /> == '''Визначення роздільної здатності ока ''' ==<br /> Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. <br /> Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою: <br /> <br /> По результатам експерименту побудували діаграму:<br /> <br /> [[Файл:http://wiki.iteach.com.ua/images/d/d6/%D0%A0%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA6.png]]<br /> <br /> <br /> == '''Чи сприймає око сонячний спектр? ''' ==<br /> <br /> На дні очного яблука є сітківка з безліччю нервових закінчень. Виявляється, не усяке світло дратує нервові закінчення.<br /> Існує світло трьох діапазонів: інфрачервоні промені, видимі, ультрафіолетові промені.<br /> <br /> Інфрачервоні промені за довжиною хвилі більше червоних. Ми гріємося в цих променях. Їх називають тепловими, але око їх не сприймає.<br /> Видимі промені сприймає око.<br /> <br /> Ультрафіолетові промені теж не видимі оком, у них довжина хвилі менше фіолетових. Але ці промені викликають засмагу, вигорання фарб. У помірних дозах вони корисні, а надлишок завдає шкоди. <br /> <br /> Пам'ятайте, що влітку не бажано загоряти до “шоколадки”, куди гарніше і корисніше золотава засмага. Є люди, у яких нервові закінчення на очному дні не сприймають різницю в довжинах хвиль, тобто в кольорі, це дальтоніки. Собаки сприймають світ чорно-білим.<br /> <br /> А чи всі кольори бачите ви?<br /> Корнієнко М.<br /> <br /> == '''Кадр за кадром''' ==<br /> <br /> Зорове враження викликає світлове подразнення сітківки ока. З припиненням подразнення зорове враження зникає не відразу — воно продовжується ще приблизно 0,1 с. Тому світлові подразнення з перервами менше 0,1 с дають враження, що зливаються в єдине ціле.<br /> <br /> Виконаємо дослід: візьмемо рамку на ніжці, у яку вставлений лист картону з еамальованою на одній стороні кліткою, а на другій стороні—пташкою; будемо рамку обертати за допомогою центрифуги; при швидкому обертанні рамки ми побачимо пташку, що сидить у клітці. Дослід підтверджує інерцію зору. На цій властивості ока засновано кіно.<br /> Марков О.<br /> <br /> == '''Не шукайте чудес, їх немає. Шукайте знання—воно є. І усе, що люди називають чудесами, - той або інший ступінь знання. Індійська мудрість ''' ==</div>

Мельник Антоніна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE_%D1%96_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81&diff=53571 2011-07-04T15:05:05Z

<p>Мельник Антоніна: /* А чи можна бачити вдень та вночі? */</p> <hr /> <div><br /> <br /> == Назва проекту==<br /> '''Світ і світло наколо нас'''<br /> <br /> == Автори проекту==<br /> Корнієнко Марина, Марков Олександр, Будна Аліна, Гейко Маргарита, Карета Максим.<br /> <br /> == Тема дослідження==<br /> Властивості людського ока<br /> <br /> == Питання для дослідження==<br /> '''Чи можна вірити своїм очам?'''<br /> <br /> == Гіпотеза дослідження ==<br /> <br /> == Мета дослідження==<br /> Вивчити будову ока та його властивості, визначити роздільну здатність ока, провести опитування серед однолітків.<br /> <br /> == Результати дослідження==<br /> '''Чи знайомі Ви з можливостями ока?''' <br /> <br /> Око людини - це оптична система. Як у будь-якому оптичному приладі є лінзи, так і око має кришталик. За допомогою м'язів кришталик товщає, коли предмет розглядається близько, і стає тоншим, коли предмет знаходиться на відстані. <br /> <br /> Пам'ятайте, що відстань найкращого зору—25 см. Тому шкідливо “писати носом”, тобто близько до зошита. Як дізнатися, що ваш зір нормальний? Візьміть у руки книгу і розташуйте її на витягнутих руках: на найбільш зручній відстані від ока для читання. Якщо відстань менше 25 см—розвивається короткозорість. Якщо відстань більше 25 см—далекозорість. <br /> <br /> Не читайте лежачи! <br /> <br /> Не перевтомлюйте очі! <br /> <br /> Бережіть зір!<br /> Корнієнко Марина <br /> <br /> '''А чи можна бачити вдень та вночі?'''<br /> <br /> На сітківці очей, що сприймає світло, є два види світлочутливих елементів: товстіші і короткі, які називаються колбочками, а більш тонкі й довгі—паличками. Колбочки розташовуються в основному в центрі сітківки, їхнє число швидко зменшується до її периферії. Палички, навпаки, займають в основному периферію сітківки. Колбочок є близько 7 млн., паличок—130 млн. Колбочки сприйнятливі тільки до досить яскравого світла й тому “працюють” вдень. Палички здатні реагувати лише на слабкі світлові потоки й “працюють” у сутінках та вночі. Відповідно до двох видів світло елементів, які сприймають світло, й особливостей їх роботи розрізняють денне бачення й нічне. <br /> Марков Олександр<br /> <br /> <br /> <br /> Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою:<br /> &lt;math&gt;&lt;/math&gt; <br /> <br /> По результатам експерименту побудували діаграму:<br /> <br /> == Висновки==<br /> <br /> == Корисні посилання==<br /> <br /> == Інші документи ==<br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Шаблони]] <br /> == ''''' Великі відкриття не всякому вдаються, але той, хто не наважується пробувати, напевне нічого не відкриє. В.А. Обручев''''' ==<br /> <br /> == '''Чому ви щулитися, коли потрапляєте на світло? ''' ==<br /> У зору людини є ще одна дивна здатність: пристосовуватися до сприйняття оточуючих предметів при зміні їхньої яскравості чи освітлення у великих межах; вона називається адаптацією. <br /> <br /> При зміні дня вночі протікає темнова адаптація, при переході від ночі до дня—світлова. При зміні освітленості змінюється площа отвору зіниці, що пропускає світловий потік в око. Якщо ви потрапили з темного приміщення на яскраве світло, то ви щулитеся, намагаючись скоротити площу зіниці до мінімуму. <br /> <br /> Головний же фактор, що забезпечує адаптацію зору,- переключення з колб очкового механізму сприйняття на паличковий (при темновій адаптації) й паличкового на колб очковий (при світловій). Процес адаптації відбувається не миттєво, на нього потрібен час. <br /> Темнова адаптація йде повільніше, ніж світлова. <br /> Гейко Р.<br /> <br /> <br /> '''''ЯКЩО Б ОПТИК ПРИНІС МЕНІ НАСТІЛЬКИ НЕДОСКОНАЛИЙ ІНСТРУМЕНТ, ЯК ЛЮДСЬКЕ ОКО, Я Б НЕГАЙНО ВИКИНУВ ЙОГО ЗА ДВЕРІ.Г.ГЕЛЬМГОЛЬЦ '''''<br /> <br /> == '''Чому дивитися на світ двома очима цікавіше?''' ==<br /> У людини двоє очей. Яке це має значення? <br /> <br /> Виконаємо такі досліди. Закриємо одне око і спробуємо потрапити вістрям одного олівця у вістря іншого олівця—це навряд чи вдасться. Попробуємо просмикнути нитку у вушко голки, якщо будемо дивитися одним оком,- не вийде. Зір одним оком не дозволяє точно розрізнити, який предмет ближче до нас, який—далі. Тому предмети здаються нам розташованими в одній площині. <br /> <br /> Наша здатність бачити всі предмети об’ємно й сприймати зорову різницю відстаней у глибині простору називається стереоскопічним зором. Цим зором ми володіємо тому, що бачимо двома очима. <br /> Будна А.<br /> <br /> == '''Визначення роздільної здатності ока ''' ==<br /> Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. <br /> Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою: <br /> <br /> По результатам експерименту побудували діаграму:<br /> <br /> [[Файл:http://wiki.iteach.com.ua/images/d/d6/%D0%A0%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA6.png]]<br /> <br /> <br /> == '''Чи сприймає око сонячний спектр? ''' ==<br /> <br /> На дні очного яблука є сітківка з безліччю нервових закінчень. Виявляється, не усяке світло дратує нервові закінчення.<br /> Існує світло трьох діапазонів: інфрачервоні промені, видимі, ультрафіолетові промені.<br /> <br /> Інфрачервоні промені за довжиною хвилі більше червоних. Ми гріємося в цих променях. Їх називають тепловими, але око їх не сприймає.<br /> Видимі промені сприймає око.<br /> <br /> Ультрафіолетові промені теж не видимі оком, у них довжина хвилі менше фіолетових. Але ці промені викликають засмагу, вигорання фарб. У помірних дозах вони корисні, а надлишок завдає шкоди. <br /> <br /> Пам'ятайте, що влітку не бажано загоряти до “шоколадки”, куди гарніше і корисніше золотава засмага. Є люди, у яких нервові закінчення на очному дні не сприймають різницю в довжинах хвиль, тобто в кольорі, це дальтоніки. Собаки сприймають світ чорно-білим.<br /> <br /> А чи всі кольори бачите ви?<br /> Корнієнко М.<br /> <br /> == '''Кадр за кадром''' ==<br /> <br /> Зорове враження викликає світлове подразнення сітківки ока. З припиненням подразнення зорове враження зникає не відразу — воно продовжується ще приблизно 0,1 с. Тому світлові подразнення з перервами менше 0,1 с дають враження, що зливаються в єдине ціле.<br /> <br /> Виконаємо дослід: візьмемо рамку на ніжці, у яку вставлений лист картону з еамальованою на одній стороні кліткою, а на другій стороні—пташкою; будемо рамку обертати за допомогою центрифуги; при швидкому обертанні рамки ми побачимо пташку, що сидить у клітці. Дослід підтверджує інерцію зору. На цій властивості ока засновано кіно.<br /> Марков О.<br /> <br /> == '''Не шукайте чудес, їх немає. Шукайте знання—воно є. І усе, що люди називають чудесами, - той або інший ступінь знання. Індійська мудрість ''' ==</div>

Мельник Антоніна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE_%D1%96_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81&diff=53569 2011-07-04T15:04:38Z

<p>Мельник Антоніна: /* Чи знайомі Ви з можливостями ока? */</p> <hr /> <div><br /> <br /> == Назва проекту==<br /> '''Світ і світло наколо нас'''<br /> <br /> == Автори проекту==<br /> Корнієнко Марина, Марков Олександр, Будна Аліна, Гейко Маргарита, Карета Максим.<br /> <br /> == Тема дослідження==<br /> Властивості людського ока<br /> <br /> == Питання для дослідження==<br /> '''Чи можна вірити своїм очам?'''<br /> <br /> == Гіпотеза дослідження ==<br /> <br /> == Мета дослідження==<br /> Вивчити будову ока та його властивості, визначити роздільну здатність ока, провести опитування серед однолітків.<br /> <br /> == Результати дослідження==<br /> '''Чи знайомі Ви з можливостями ока?''' <br /> <br /> Око людини - це оптична система. Як у будь-якому оптичному приладі є лінзи, так і око має кришталик. За допомогою м'язів кришталик товщає, коли предмет розглядається близько, і стає тоншим, коли предмет знаходиться на відстані. <br /> <br /> Пам'ятайте, що відстань найкращого зору—25 см. Тому шкідливо “писати носом”, тобто близько до зошита. Як дізнатися, що ваш зір нормальний? Візьміть у руки книгу і розташуйте її на витягнутих руках: на найбільш зручній відстані від ока для читання. Якщо відстань менше 25 см—розвивається короткозорість. Якщо відстань більше 25 см—далекозорість. <br /> <br /> Не читайте лежачи! <br /> <br /> Не перевтомлюйте очі! <br /> <br /> Бережіть зір!<br /> Корнієнко Марина <br /> <br /> '''А чи можна бачити вдень та вночі?'''<br /> <br /> На сітківці очей, що сприймає світло, є два види світлочутливих елементів: товстіші і короткі, які називаються колбочками, а більш тонкі й довгі—паличками. Колбочки розташовуються в основному в центрі сітківки, їхнє число швидко зменшується до її периферії. Палички, навпаки, займають в основному периферію сітківки. Колбочок є близько 7 млн., паличок—130 млн. Колбочки сприйнятливі тільки до досить яскравого світла й тому “працюють” вдень. Палички здатні реагувати лише на слабкі світлові потоки й “працюють” у сутінках та вночі. Відповідно до двох видів світло елементів, які сприймають світло, й особливостей їх роботи розрізняють денне бачення й нічне. <br /> Марков Олександр<br /> <br /> <br /> <br /> Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою:<br /> &lt;math&gt;&lt;/math&gt; <br /> <br /> По результатам експерименту побудували діаграму:<br /> <br /> == Висновки==<br /> <br /> == Корисні посилання==<br /> <br /> == Інші документи ==<br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Шаблони]] <br /> == ''''' Великі відкриття не всякому вдаються, але той, хто не наважується пробувати, напевне нічого не відкриє. В.А. Обручев''''' ==<br /> <br /> == '''А чи можна бачити вдень та вночі?''' ==<br /> На сітківці очей, що сприймає світло, є два види світлочутливих елементів: товстіші і короткі, які називаються колбочками, а більш тонкі й довгі—паличками. Колбочки розташовуються в основному в центрі сітківки, їхнє число швидко зменшується до її периферії. <br /> Палички, навпаки, займають в основному периферію сітківки. Колбочок є близько 7 млн., паличок—130 млн. Колбочки сприйнятливі тільки до досить яскравого світла й тому “працюють” вдень. Палички здатні реагувати лише на слабкі світлові потоки й “працюють” у сутінках та вночі. Відповідно до двох видів світло елементів, які сприймають світло, й особливостей їх роботи розрізняють денне бачення й нічне. <br /> Карета М.<br /> <br /> == '''Чому ви щулитися, коли потрапляєте на світло? ''' ==<br /> У зору людини є ще одна дивна здатність: пристосовуватися до сприйняття оточуючих предметів при зміні їхньої яскравості чи освітлення у великих межах; вона називається адаптацією. <br /> <br /> При зміні дня вночі протікає темнова адаптація, при переході від ночі до дня—світлова. При зміні освітленості змінюється площа отвору зіниці, що пропускає світловий потік в око. Якщо ви потрапили з темного приміщення на яскраве світло, то ви щулитеся, намагаючись скоротити площу зіниці до мінімуму. <br /> <br /> Головний же фактор, що забезпечує адаптацію зору,- переключення з колб очкового механізму сприйняття на паличковий (при темновій адаптації) й паличкового на колб очковий (при світловій). Процес адаптації відбувається не миттєво, на нього потрібен час. <br /> Темнова адаптація йде повільніше, ніж світлова. <br /> Гейко Р.<br /> <br /> <br /> '''''ЯКЩО Б ОПТИК ПРИНІС МЕНІ НАСТІЛЬКИ НЕДОСКОНАЛИЙ ІНСТРУМЕНТ, ЯК ЛЮДСЬКЕ ОКО, Я Б НЕГАЙНО ВИКИНУВ ЙОГО ЗА ДВЕРІ.Г.ГЕЛЬМГОЛЬЦ '''''<br /> <br /> == '''Чому дивитися на світ двома очима цікавіше?''' ==<br /> У людини двоє очей. Яке це має значення? <br /> <br /> Виконаємо такі досліди. Закриємо одне око і спробуємо потрапити вістрям одного олівця у вістря іншого олівця—це навряд чи вдасться. Попробуємо просмикнути нитку у вушко голки, якщо будемо дивитися одним оком,- не вийде. Зір одним оком не дозволяє точно розрізнити, який предмет ближче до нас, який—далі. Тому предмети здаються нам розташованими в одній площині. <br /> <br /> Наша здатність бачити всі предмети об’ємно й сприймати зорову різницю відстаней у глибині простору називається стереоскопічним зором. Цим зором ми володіємо тому, що бачимо двома очима. <br /> Будна А.<br /> <br /> == '''Визначення роздільної здатності ока ''' ==<br /> Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. <br /> Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою: <br /> <br /> По результатам експерименту побудували діаграму:<br /> <br /> [[Файл:http://wiki.iteach.com.ua/images/d/d6/%D0%A0%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA6.png]]<br /> <br /> <br /> == '''Чи сприймає око сонячний спектр? ''' ==<br /> <br /> На дні очного яблука є сітківка з безліччю нервових закінчень. Виявляється, не усяке світло дратує нервові закінчення.<br /> Існує світло трьох діапазонів: інфрачервоні промені, видимі, ультрафіолетові промені.<br /> <br /> Інфрачервоні промені за довжиною хвилі більше червоних. Ми гріємося в цих променях. Їх називають тепловими, але око їх не сприймає.<br /> Видимі промені сприймає око.<br /> <br /> Ультрафіолетові промені теж не видимі оком, у них довжина хвилі менше фіолетових. Але ці промені викликають засмагу, вигорання фарб. У помірних дозах вони корисні, а надлишок завдає шкоди. <br /> <br /> Пам'ятайте, що влітку не бажано загоряти до “шоколадки”, куди гарніше і корисніше золотава засмага. Є люди, у яких нервові закінчення на очному дні не сприймають різницю в довжинах хвиль, тобто в кольорі, це дальтоніки. Собаки сприймають світ чорно-білим.<br /> <br /> А чи всі кольори бачите ви?<br /> Корнієнко М.<br /> <br /> == '''Кадр за кадром''' ==<br /> <br /> Зорове враження викликає світлове подразнення сітківки ока. З припиненням подразнення зорове враження зникає не відразу — воно продовжується ще приблизно 0,1 с. Тому світлові подразнення з перервами менше 0,1 с дають враження, що зливаються в єдине ціле.<br /> <br /> Виконаємо дослід: візьмемо рамку на ніжці, у яку вставлений лист картону з еамальованою на одній стороні кліткою, а на другій стороні—пташкою; будемо рамку обертати за допомогою центрифуги; при швидкому обертанні рамки ми побачимо пташку, що сидить у клітці. Дослід підтверджує інерцію зору. На цій властивості ока засновано кіно.<br /> Марков О.<br /> <br /> == '''Не шукайте чудес, їх немає. Шукайте знання—воно є. І усе, що люди називають чудесами, - той або інший ступінь знання. Індійська мудрість ''' ==</div>

Мельник Антоніна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE_%D1%96_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81&diff=53568 2011-07-04T15:03:55Z

<p>Мельник Антоніна: /* Результати дослідження */</p> <hr /> <div><br /> <br /> == Назва проекту==<br /> '''Світ і світло наколо нас'''<br /> <br /> == Автори проекту==<br /> Корнієнко Марина, Марков Олександр, Будна Аліна, Гейко Маргарита, Карета Максим.<br /> <br /> == Тема дослідження==<br /> Властивості людського ока<br /> <br /> == Питання для дослідження==<br /> '''Чи можна вірити своїм очам?'''<br /> <br /> == Гіпотеза дослідження ==<br /> <br /> == Мета дослідження==<br /> Вивчити будову ока та його властивості, визначити роздільну здатність ока, провести опитування серед однолітків.<br /> <br /> == Результати дослідження==<br /> '''Чи знайомі Ви з можливостями ока?''' <br /> <br /> Око людини - це оптична система. Як у будь-якому оптичному приладі є лінзи, так і око має кришталик. За допомогою м'язів кришталик товщає, коли предмет розглядається близько, і стає тоншим, коли предмет знаходиться на відстані. <br /> <br /> Пам'ятайте, що відстань найкращого зору—25 см. Тому шкідливо “писати носом”, тобто близько до зошита. Як дізнатися, що ваш зір нормальний? Візьміть у руки книгу і розташуйте її на витягнутих руках: на найбільш зручній відстані від ока для читання. Якщо відстань менше 25 см—розвивається короткозорість. Якщо відстань більше 25 см—далекозорість. <br /> <br /> Не читайте лежачи! <br /> <br /> Не перевтомлюйте очі! <br /> <br /> Бережіть зір!<br /> Корнієнко Марина <br /> <br /> '''А чи можна бачити вдень та вночі?'''<br /> <br /> На сітківці очей, що сприймає світло, є два види світлочутливих елементів: товстіші і короткі, які називаються колбочками, а більш тонкі й довгі—паличками. Колбочки розташовуються в основному в центрі сітківки, їхнє число швидко зменшується до її периферії. Палички, навпаки, займають в основному периферію сітківки. Колбочок є близько 7 млн., паличок—130 млн. Колбочки сприйнятливі тільки до досить яскравого світла й тому “працюють” вдень. Палички здатні реагувати лише на слабкі світлові потоки й “працюють” у сутінках та вночі. Відповідно до двох видів світло елементів, які сприймають світло, й особливостей їх роботи розрізняють денне бачення й нічне. <br /> Марков Олександр<br /> <br /> <br /> <br /> Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою:<br /> &lt;math&gt;&lt;/math&gt; <br /> <br /> По результатам експерименту побудували діаграму:<br /> <br /> == Висновки==<br /> <br /> == Корисні посилання==<br /> <br /> == Інші документи ==<br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Шаблони]] <br /> == ''''' Великі відкриття не всякому вдаються, але той, хто не наважується пробувати, напевне нічого не відкриє. В.А. Обручев''''' ==<br /> <br /> == ''' Чи знайомі Ви з можливостями ока?''' ==<br /> <br /> <br /> Око людини - це оптична система. Як у будь-якому оптичному приладі є лінзи, так і око має кришталик. За допомогою м'язів кришталик товщає, коли предмет розглядається близько, і стає тоншим, коли предмет знаходиться на відстані.<br /> <br /> [[Файл:F:\Мама Тоня\Tonya\Intel\12.03-16.03.07\Portfolio_Melnik_Antonina\dopomigni_materialy\1.jpeg]]<br /> <br /> Пам'ятайте, що відстань найкращого зору—25 см. Тому шкідливо “писати носом”, тобто близько до зошита. Як дізнатися, що ваш зір нормальний? Візьміть у руки книгу і розташуйте її на витягнутих руках: на найбільш зручній відстані від ока для читання. Якщо відстань менше 25 см—розвивається короткозорість. Якщо відстань більше 25 см—далекозорість.<br /> <br /> Не читайте лежачи!<br /> <br /> Не перевтомлюйте очі!<br /> <br /> Бережіть зір!<br /> <br /> Знати будову ока та його властивості потрібно всім, тому що незнання може привести до втрати зору, розвитку різноманітних хвороб. Наша група вивчила властивості ока, визначила його роздільну здатність, провела опитування серед однолітків. Результатом нашої роботи є даний бюлетень.<br /> <br /> Читайте, отримуйте задоволення, поповнюйте знання. <br /> <br /> Група експериментаторів з 7-А класу: Карета М., Гейко Р.,Калашник М., Корнієнко М., Марков О., Будна А<br /> <br /> == '''А чи можна бачити вдень та вночі?''' ==<br /> На сітківці очей, що сприймає світло, є два види світлочутливих елементів: товстіші і короткі, які називаються колбочками, а більш тонкі й довгі—паличками. Колбочки розташовуються в основному в центрі сітківки, їхнє число швидко зменшується до її периферії. <br /> Палички, навпаки, займають в основному периферію сітківки. Колбочок є близько 7 млн., паличок—130 млн. Колбочки сприйнятливі тільки до досить яскравого світла й тому “працюють” вдень. Палички здатні реагувати лише на слабкі світлові потоки й “працюють” у сутінках та вночі. Відповідно до двох видів світло елементів, які сприймають світло, й особливостей їх роботи розрізняють денне бачення й нічне. <br /> Карета М.<br /> <br /> == '''Чому ви щулитися, коли потрапляєте на світло? ''' ==<br /> У зору людини є ще одна дивна здатність: пристосовуватися до сприйняття оточуючих предметів при зміні їхньої яскравості чи освітлення у великих межах; вона називається адаптацією. <br /> <br /> При зміні дня вночі протікає темнова адаптація, при переході від ночі до дня—світлова. При зміні освітленості змінюється площа отвору зіниці, що пропускає світловий потік в око. Якщо ви потрапили з темного приміщення на яскраве світло, то ви щулитеся, намагаючись скоротити площу зіниці до мінімуму. <br /> <br /> Головний же фактор, що забезпечує адаптацію зору,- переключення з колб очкового механізму сприйняття на паличковий (при темновій адаптації) й паличкового на колб очковий (при світловій). Процес адаптації відбувається не миттєво, на нього потрібен час. <br /> Темнова адаптація йде повільніше, ніж світлова. <br /> Гейко Р.<br /> <br /> <br /> '''''ЯКЩО Б ОПТИК ПРИНІС МЕНІ НАСТІЛЬКИ НЕДОСКОНАЛИЙ ІНСТРУМЕНТ, ЯК ЛЮДСЬКЕ ОКО, Я Б НЕГАЙНО ВИКИНУВ ЙОГО ЗА ДВЕРІ.Г.ГЕЛЬМГОЛЬЦ '''''<br /> <br /> == '''Чому дивитися на світ двома очима цікавіше?''' ==<br /> У людини двоє очей. Яке це має значення? <br /> <br /> Виконаємо такі досліди. Закриємо одне око і спробуємо потрапити вістрям одного олівця у вістря іншого олівця—це навряд чи вдасться. Попробуємо просмикнути нитку у вушко голки, якщо будемо дивитися одним оком,- не вийде. Зір одним оком не дозволяє точно розрізнити, який предмет ближче до нас, який—далі. Тому предмети здаються нам розташованими в одній площині. <br /> <br /> Наша здатність бачити всі предмети об’ємно й сприймати зорову різницю відстаней у глибині простору називається стереоскопічним зором. Цим зором ми володіємо тому, що бачимо двома очима. <br /> Будна А.<br /> <br /> == '''Визначення роздільної здатності ока ''' ==<br /> Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. <br /> Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою: <br /> <br /> По результатам експерименту побудували діаграму:<br /> <br /> [[Файл:http://wiki.iteach.com.ua/images/d/d6/%D0%A0%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA6.png]]<br /> <br /> <br /> == '''Чи сприймає око сонячний спектр? ''' ==<br /> <br /> На дні очного яблука є сітківка з безліччю нервових закінчень. Виявляється, не усяке світло дратує нервові закінчення.<br /> Існує світло трьох діапазонів: інфрачервоні промені, видимі, ультрафіолетові промені.<br /> <br /> Інфрачервоні промені за довжиною хвилі більше червоних. Ми гріємося в цих променях. Їх називають тепловими, але око їх не сприймає.<br /> Видимі промені сприймає око.<br /> <br /> Ультрафіолетові промені теж не видимі оком, у них довжина хвилі менше фіолетових. Але ці промені викликають засмагу, вигорання фарб. У помірних дозах вони корисні, а надлишок завдає шкоди. <br /> <br /> Пам'ятайте, що влітку не бажано загоряти до “шоколадки”, куди гарніше і корисніше золотава засмага. Є люди, у яких нервові закінчення на очному дні не сприймають різницю в довжинах хвиль, тобто в кольорі, це дальтоніки. Собаки сприймають світ чорно-білим.<br /> <br /> А чи всі кольори бачите ви?<br /> Корнієнко М.<br /> <br /> == '''Кадр за кадром''' ==<br /> <br /> Зорове враження викликає світлове подразнення сітківки ока. З припиненням подразнення зорове враження зникає не відразу — воно продовжується ще приблизно 0,1 с. Тому світлові подразнення з перервами менше 0,1 с дають враження, що зливаються в єдине ціле.<br /> <br /> Виконаємо дослід: візьмемо рамку на ніжці, у яку вставлений лист картону з еамальованою на одній стороні кліткою, а на другій стороні—пташкою; будемо рамку обертати за допомогою центрифуги; при швидкому обертанні рамки ми побачимо пташку, що сидить у клітці. Дослід підтверджує інерцію зору. На цій властивості ока засновано кіно.<br /> Марков О.<br /> <br /> == '''Не шукайте чудес, їх немає. Шукайте знання—воно є. І усе, що люди називають чудесами, - той або інший ступінь знання. Індійська мудрість ''' ==</div>

Мельник Антоніна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE_%D1%96_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81&diff=53567 2011-07-04T15:01:54Z

<p>Мельник Антоніна: /* Результати дослідження */</p> <hr /> <div><br /> <br /> == Назва проекту==<br /> '''Світ і світло наколо нас'''<br /> <br /> == Автори проекту==<br /> Корнієнко Марина, Марков Олександр, Будна Аліна, Гейко Маргарита, Карета Максим.<br /> <br /> == Тема дослідження==<br /> Властивості людського ока<br /> <br /> == Питання для дослідження==<br /> '''Чи можна вірити своїм очам?'''<br /> <br /> == Гіпотеза дослідження ==<br /> <br /> == Мета дослідження==<br /> Вивчити будову ока та його властивості, визначити роздільну здатність ока, провести опитування серед однолітків.<br /> <br /> == Результати дослідження==<br /> '''Чи знайомі Ви з можливостями ока?''' <br /> <br /> Око людини - це оптична система. Як у будь-якому оптичному приладі є лінзи, так і око має кришталик. За допомогою м'язів кришталик товщає, коли предмет розглядається близько, і стає тоншим, коли предмет знаходиться на відстані. <br /> <br /> Пам'ятайте, що відстань найкращого зору—25 см. Тому шкідливо “писати носом”, тобто близько до зошита. Як дізнатися, що ваш зір нормальний? Візьміть у руки книгу і розташуйте її на витягнутих руках: на найбільш зручній відстані від ока для читання. Якщо відстань менше 25 см—розвивається короткозорість. Якщо відстань більше 25 см—далекозорість. <br /> <br /> Не читайте лежачи! <br /> <br /> Не перевтомлюйте очі! <br /> <br /> Бережіть зір! <br /> <br /> <br /> <br /> Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою:<br /> &lt;math&gt;&lt;/math&gt; <br /> <br /> По результатам експерименту побудували діаграму:<br /> <br /> == Висновки==<br /> <br /> == Корисні посилання==<br /> <br /> == Інші документи ==<br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Шаблони]] <br /> == ''''' Великі відкриття не всякому вдаються, але той, хто не наважується пробувати, напевне нічого не відкриє. В.А. Обручев''''' ==<br /> <br /> == ''' Чи знайомі Ви з можливостями ока?''' ==<br /> <br /> <br /> Око людини - це оптична система. Як у будь-якому оптичному приладі є лінзи, так і око має кришталик. За допомогою м'язів кришталик товщає, коли предмет розглядається близько, і стає тоншим, коли предмет знаходиться на відстані.<br /> <br /> [[Файл:F:\Мама Тоня\Tonya\Intel\12.03-16.03.07\Portfolio_Melnik_Antonina\dopomigni_materialy\1.jpeg]]<br /> <br /> Пам'ятайте, що відстань найкращого зору—25 см. Тому шкідливо “писати носом”, тобто близько до зошита. Як дізнатися, що ваш зір нормальний? Візьміть у руки книгу і розташуйте її на витягнутих руках: на найбільш зручній відстані від ока для читання. Якщо відстань менше 25 см—розвивається короткозорість. Якщо відстань більше 25 см—далекозорість.<br /> <br /> Не читайте лежачи!<br /> <br /> Не перевтомлюйте очі!<br /> <br /> Бережіть зір!<br /> <br /> Знати будову ока та його властивості потрібно всім, тому що незнання може привести до втрати зору, розвитку різноманітних хвороб. Наша група вивчила властивості ока, визначила його роздільну здатність, провела опитування серед однолітків. Результатом нашої роботи є даний бюлетень.<br /> <br /> Читайте, отримуйте задоволення, поповнюйте знання. <br /> <br /> Група експериментаторів з 7-А класу: Карета М., Гейко Р.,Калашник М., Корнієнко М., Марков О., Будна А<br /> <br /> == '''А чи можна бачити вдень та вночі?''' ==<br /> На сітківці очей, що сприймає світло, є два види світлочутливих елементів: товстіші і короткі, які називаються колбочками, а більш тонкі й довгі—паличками. Колбочки розташовуються в основному в центрі сітківки, їхнє число швидко зменшується до її периферії. <br /> Палички, навпаки, займають в основному периферію сітківки. Колбочок є близько 7 млн., паличок—130 млн. Колбочки сприйнятливі тільки до досить яскравого світла й тому “працюють” вдень. Палички здатні реагувати лише на слабкі світлові потоки й “працюють” у сутінках та вночі. Відповідно до двох видів світло елементів, які сприймають світло, й особливостей їх роботи розрізняють денне бачення й нічне. <br /> Карета М.<br /> <br /> == '''Чому ви щулитися, коли потрапляєте на світло? ''' ==<br /> У зору людини є ще одна дивна здатність: пристосовуватися до сприйняття оточуючих предметів при зміні їхньої яскравості чи освітлення у великих межах; вона називається адаптацією. <br /> <br /> При зміні дня вночі протікає темнова адаптація, при переході від ночі до дня—світлова. При зміні освітленості змінюється площа отвору зіниці, що пропускає світловий потік в око. Якщо ви потрапили з темного приміщення на яскраве світло, то ви щулитеся, намагаючись скоротити площу зіниці до мінімуму. <br /> <br /> Головний же фактор, що забезпечує адаптацію зору,- переключення з колб очкового механізму сприйняття на паличковий (при темновій адаптації) й паличкового на колб очковий (при світловій). Процес адаптації відбувається не миттєво, на нього потрібен час. <br /> Темнова адаптація йде повільніше, ніж світлова. <br /> Гейко Р.<br /> <br /> <br /> '''''ЯКЩО Б ОПТИК ПРИНІС МЕНІ НАСТІЛЬКИ НЕДОСКОНАЛИЙ ІНСТРУМЕНТ, ЯК ЛЮДСЬКЕ ОКО, Я Б НЕГАЙНО ВИКИНУВ ЙОГО ЗА ДВЕРІ.Г.ГЕЛЬМГОЛЬЦ '''''<br /> <br /> == '''Чому дивитися на світ двома очима цікавіше?''' ==<br /> У людини двоє очей. Яке це має значення? <br /> <br /> Виконаємо такі досліди. Закриємо одне око і спробуємо потрапити вістрям одного олівця у вістря іншого олівця—це навряд чи вдасться. Попробуємо просмикнути нитку у вушко голки, якщо будемо дивитися одним оком,- не вийде. Зір одним оком не дозволяє точно розрізнити, який предмет ближче до нас, який—далі. Тому предмети здаються нам розташованими в одній площині. <br /> <br /> Наша здатність бачити всі предмети об’ємно й сприймати зорову різницю відстаней у глибині простору називається стереоскопічним зором. Цим зором ми володіємо тому, що бачимо двома очима. <br /> Будна А.<br /> <br /> == '''Визначення роздільної здатності ока ''' ==<br /> Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. <br /> Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою: <br /> <br /> По результатам експерименту побудували діаграму:<br /> <br /> [[Файл:http://wiki.iteach.com.ua/images/d/d6/%D0%A0%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA6.png]]<br /> <br /> <br /> == '''Чи сприймає око сонячний спектр? ''' ==<br /> <br /> На дні очного яблука є сітківка з безліччю нервових закінчень. Виявляється, не усяке світло дратує нервові закінчення.<br /> Існує світло трьох діапазонів: інфрачервоні промені, видимі, ультрафіолетові промені.<br /> <br /> Інфрачервоні промені за довжиною хвилі більше червоних. Ми гріємося в цих променях. Їх називають тепловими, але око їх не сприймає.<br /> Видимі промені сприймає око.<br /> <br /> Ультрафіолетові промені теж не видимі оком, у них довжина хвилі менше фіолетових. Але ці промені викликають засмагу, вигорання фарб. У помірних дозах вони корисні, а надлишок завдає шкоди. <br /> <br /> Пам'ятайте, що влітку не бажано загоряти до “шоколадки”, куди гарніше і корисніше золотава засмага. Є люди, у яких нервові закінчення на очному дні не сприймають різницю в довжинах хвиль, тобто в кольорі, це дальтоніки. Собаки сприймають світ чорно-білим.<br /> <br /> А чи всі кольори бачите ви?<br /> Корнієнко М.<br /> <br /> == '''Кадр за кадром''' ==<br /> <br /> Зорове враження викликає світлове подразнення сітківки ока. З припиненням подразнення зорове враження зникає не відразу — воно продовжується ще приблизно 0,1 с. Тому світлові подразнення з перервами менше 0,1 с дають враження, що зливаються в єдине ціле.<br /> <br /> Виконаємо дослід: візьмемо рамку на ніжці, у яку вставлений лист картону з еамальованою на одній стороні кліткою, а на другій стороні—пташкою; будемо рамку обертати за допомогою центрифуги; при швидкому обертанні рамки ми побачимо пташку, що сидить у клітці. Дослід підтверджує інерцію зору. На цій властивості ока засновано кіно.<br /> Марков О.<br /> <br /> == '''Не шукайте чудес, їх немає. Шукайте знання—воно є. І усе, що люди називають чудесами, - той або інший ступінь знання. Індійська мудрість ''' ==</div>

Мельник Антоніна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE_%D1%96_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81&diff=53565 2011-07-04T14:59:35Z

<p>Мельник Антоніна: /* Результати дослідження */</p> <hr /> <div><br /> <br /> == Назва проекту==<br /> '''Світ і світло наколо нас'''<br /> <br /> == Автори проекту==<br /> Корнієнко Марина, Марков Олександр, Будна Аліна, Гейко Маргарита, Карета Максим.<br /> <br /> == Тема дослідження==<br /> Властивості людського ока<br /> <br /> == Питання для дослідження==<br /> '''Чи можна вірити своїм очам?'''<br /> <br /> == Гіпотеза дослідження ==<br /> <br /> == Мета дослідження==<br /> Вивчити будову ока та його властивості, визначити роздільну здатність ока, провести опитування серед однолітків.<br /> <br /> == Результати дослідження==<br /> Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою:<br /> &lt;math&gt;&lt;/math&gt; <br /> <br /> По результатам експерименту побудували діаграму:<br /> <br /> == Висновки==<br /> <br /> == Корисні посилання==<br /> <br /> == Інші документи ==<br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Шаблони]] <br /> == ''''' Великі відкриття не всякому вдаються, але той, хто не наважується пробувати, напевне нічого не відкриє. В.А. Обручев''''' ==<br /> <br /> == ''' Чи знайомі Ви з можливостями ока?''' ==<br /> <br /> <br /> Око людини - це оптична система. Як у будь-якому оптичному приладі є лінзи, так і око має кришталик. За допомогою м'язів кришталик товщає, коли предмет розглядається близько, і стає тоншим, коли предмет знаходиться на відстані.<br /> <br /> [[Файл:F:\Мама Тоня\Tonya\Intel\12.03-16.03.07\Portfolio_Melnik_Antonina\dopomigni_materialy\1.jpeg]]<br /> <br /> Пам'ятайте, що відстань найкращого зору—25 см. Тому шкідливо “писати носом”, тобто близько до зошита. Як дізнатися, що ваш зір нормальний? Візьміть у руки книгу і розташуйте її на витягнутих руках: на найбільш зручній відстані від ока для читання. Якщо відстань менше 25 см—розвивається короткозорість. Якщо відстань більше 25 см—далекозорість.<br /> <br /> Не читайте лежачи!<br /> <br /> Не перевтомлюйте очі!<br /> <br /> Бережіть зір!<br /> <br /> Знати будову ока та його властивості потрібно всім, тому що незнання може привести до втрати зору, розвитку різноманітних хвороб. Наша група вивчила властивості ока, визначила його роздільну здатність, провела опитування серед однолітків. Результатом нашої роботи є даний бюлетень.<br /> <br /> Читайте, отримуйте задоволення, поповнюйте знання. <br /> <br /> Група експериментаторів з 7-А класу: Карета М., Гейко Р.,Калашник М., Корнієнко М., Марков О., Будна А<br /> <br /> == '''А чи можна бачити вдень та вночі?''' ==<br /> На сітківці очей, що сприймає світло, є два види світлочутливих елементів: товстіші і короткі, які називаються колбочками, а більш тонкі й довгі—паличками. Колбочки розташовуються в основному в центрі сітківки, їхнє число швидко зменшується до її периферії. <br /> Палички, навпаки, займають в основному периферію сітківки. Колбочок є близько 7 млн., паличок—130 млн. Колбочки сприйнятливі тільки до досить яскравого світла й тому “працюють” вдень. Палички здатні реагувати лише на слабкі світлові потоки й “працюють” у сутінках та вночі. Відповідно до двох видів світло елементів, які сприймають світло, й особливостей їх роботи розрізняють денне бачення й нічне. <br /> Карета М.<br /> <br /> == '''Чому ви щулитися, коли потрапляєте на світло? ''' ==<br /> У зору людини є ще одна дивна здатність: пристосовуватися до сприйняття оточуючих предметів при зміні їхньої яскравості чи освітлення у великих межах; вона називається адаптацією. <br /> <br /> При зміні дня вночі протікає темнова адаптація, при переході від ночі до дня—світлова. При зміні освітленості змінюється площа отвору зіниці, що пропускає світловий потік в око. Якщо ви потрапили з темного приміщення на яскраве світло, то ви щулитеся, намагаючись скоротити площу зіниці до мінімуму. <br /> <br /> Головний же фактор, що забезпечує адаптацію зору,- переключення з колб очкового механізму сприйняття на паличковий (при темновій адаптації) й паличкового на колб очковий (при світловій). Процес адаптації відбувається не миттєво, на нього потрібен час. <br /> Темнова адаптація йде повільніше, ніж світлова. <br /> Гейко Р.<br /> <br /> <br /> '''''ЯКЩО Б ОПТИК ПРИНІС МЕНІ НАСТІЛЬКИ НЕДОСКОНАЛИЙ ІНСТРУМЕНТ, ЯК ЛЮДСЬКЕ ОКО, Я Б НЕГАЙНО ВИКИНУВ ЙОГО ЗА ДВЕРІ.Г.ГЕЛЬМГОЛЬЦ '''''<br /> <br /> == '''Чому дивитися на світ двома очима цікавіше?''' ==<br /> У людини двоє очей. Яке це має значення? <br /> <br /> Виконаємо такі досліди. Закриємо одне око і спробуємо потрапити вістрям одного олівця у вістря іншого олівця—це навряд чи вдасться. Попробуємо просмикнути нитку у вушко голки, якщо будемо дивитися одним оком,- не вийде. Зір одним оком не дозволяє точно розрізнити, який предмет ближче до нас, який—далі. Тому предмети здаються нам розташованими в одній площині. <br /> <br /> Наша здатність бачити всі предмети об’ємно й сприймати зорову різницю відстаней у глибині простору називається стереоскопічним зором. Цим зором ми володіємо тому, що бачимо двома очима. <br /> Будна А.<br /> <br /> == '''Визначення роздільної здатності ока ''' ==<br /> Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. <br /> Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою: <br /> <br /> По результатам експерименту побудували діаграму:<br /> <br /> [[Файл:http://wiki.iteach.com.ua/images/d/d6/%D0%A0%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA6.png]]<br /> <br /> <br /> == '''Чи сприймає око сонячний спектр? ''' ==<br /> <br /> На дні очного яблука є сітківка з безліччю нервових закінчень. Виявляється, не усяке світло дратує нервові закінчення.<br /> Існує світло трьох діапазонів: інфрачервоні промені, видимі, ультрафіолетові промені.<br /> <br /> Інфрачервоні промені за довжиною хвилі більше червоних. Ми гріємося в цих променях. Їх називають тепловими, але око їх не сприймає.<br /> Видимі промені сприймає око.<br /> <br /> Ультрафіолетові промені теж не видимі оком, у них довжина хвилі менше фіолетових. Але ці промені викликають засмагу, вигорання фарб. У помірних дозах вони корисні, а надлишок завдає шкоди. <br /> <br /> Пам'ятайте, що влітку не бажано загоряти до “шоколадки”, куди гарніше і корисніше золотава засмага. Є люди, у яких нервові закінчення на очному дні не сприймають різницю в довжинах хвиль, тобто в кольорі, це дальтоніки. Собаки сприймають світ чорно-білим.<br /> <br /> А чи всі кольори бачите ви?<br /> Корнієнко М.<br /> <br /> == '''Кадр за кадром''' ==<br /> <br /> Зорове враження викликає світлове подразнення сітківки ока. З припиненням подразнення зорове враження зникає не відразу — воно продовжується ще приблизно 0,1 с. Тому світлові подразнення з перервами менше 0,1 с дають враження, що зливаються в єдине ціле.<br /> <br /> Виконаємо дослід: візьмемо рамку на ніжці, у яку вставлений лист картону з еамальованою на одній стороні кліткою, а на другій стороні—пташкою; будемо рамку обертати за допомогою центрифуги; при швидкому обертанні рамки ми побачимо пташку, що сидить у клітці. Дослід підтверджує інерцію зору. На цій властивості ока засновано кіно.<br /> Марков О.<br /> <br /> == '''Не шукайте чудес, їх немає. Шукайте знання—воно є. І усе, що люди називають чудесами, - той або інший ступінь знання. Індійська мудрість ''' ==</div>

Мельник Антоніна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE_%D1%96_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81&diff=53564 2011-07-04T14:58:05Z

<p>Мельник Антоніна: /* Мета дослідження */</p> <hr /> <div><br /> <br /> == Назва проекту==<br /> '''Світ і світло наколо нас'''<br /> <br /> == Автори проекту==<br /> Корнієнко Марина, Марков Олександр, Будна Аліна, Гейко Маргарита, Карета Максим.<br /> <br /> == Тема дослідження==<br /> Властивості людського ока<br /> <br /> == Питання для дослідження==<br /> '''Чи можна вірити своїм очам?'''<br /> <br /> == Гіпотеза дослідження ==<br /> <br /> == Мета дослідження==<br /> Вивчити будову ока та його властивості, визначити роздільну здатність ока, провести опитування серед однолітків.<br /> <br /> == Результати дослідження==<br /> <br /> == Висновки==<br /> <br /> == Корисні посилання==<br /> <br /> == Інші документи ==<br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Шаблони]] <br /> == ''''' Великі відкриття не всякому вдаються, але той, хто не наважується пробувати, напевне нічого не відкриє. В.А. Обручев''''' ==<br /> <br /> == ''' Чи знайомі Ви з можливостями ока?''' ==<br /> <br /> <br /> Око людини - це оптична система. Як у будь-якому оптичному приладі є лінзи, так і око має кришталик. За допомогою м'язів кришталик товщає, коли предмет розглядається близько, і стає тоншим, коли предмет знаходиться на відстані.<br /> <br /> [[Файл:F:\Мама Тоня\Tonya\Intel\12.03-16.03.07\Portfolio_Melnik_Antonina\dopomigni_materialy\1.jpeg]]<br /> <br /> Пам'ятайте, що відстань найкращого зору—25 см. Тому шкідливо “писати носом”, тобто близько до зошита. Як дізнатися, що ваш зір нормальний? Візьміть у руки книгу і розташуйте її на витягнутих руках: на найбільш зручній відстані від ока для читання. Якщо відстань менше 25 см—розвивається короткозорість. Якщо відстань більше 25 см—далекозорість.<br /> <br /> Не читайте лежачи!<br /> <br /> Не перевтомлюйте очі!<br /> <br /> Бережіть зір!<br /> <br /> Знати будову ока та його властивості потрібно всім, тому що незнання може привести до втрати зору, розвитку різноманітних хвороб. Наша група вивчила властивості ока, визначила його роздільну здатність, провела опитування серед однолітків. Результатом нашої роботи є даний бюлетень.<br /> <br /> Читайте, отримуйте задоволення, поповнюйте знання. <br /> <br /> Група експериментаторів з 7-А класу: Карета М., Гейко Р.,Калашник М., Корнієнко М., Марков О., Будна А<br /> <br /> == '''А чи можна бачити вдень та вночі?''' ==<br /> На сітківці очей, що сприймає світло, є два види світлочутливих елементів: товстіші і короткі, які називаються колбочками, а більш тонкі й довгі—паличками. Колбочки розташовуються в основному в центрі сітківки, їхнє число швидко зменшується до її периферії. <br /> Палички, навпаки, займають в основному периферію сітківки. Колбочок є близько 7 млн., паличок—130 млн. Колбочки сприйнятливі тільки до досить яскравого світла й тому “працюють” вдень. Палички здатні реагувати лише на слабкі світлові потоки й “працюють” у сутінках та вночі. Відповідно до двох видів світло елементів, які сприймають світло, й особливостей їх роботи розрізняють денне бачення й нічне. <br /> Карета М.<br /> <br /> == '''Чому ви щулитися, коли потрапляєте на світло? ''' ==<br /> У зору людини є ще одна дивна здатність: пристосовуватися до сприйняття оточуючих предметів при зміні їхньої яскравості чи освітлення у великих межах; вона називається адаптацією. <br /> <br /> При зміні дня вночі протікає темнова адаптація, при переході від ночі до дня—світлова. При зміні освітленості змінюється площа отвору зіниці, що пропускає світловий потік в око. Якщо ви потрапили з темного приміщення на яскраве світло, то ви щулитеся, намагаючись скоротити площу зіниці до мінімуму. <br /> <br /> Головний же фактор, що забезпечує адаптацію зору,- переключення з колб очкового механізму сприйняття на паличковий (при темновій адаптації) й паличкового на колб очковий (при світловій). Процес адаптації відбувається не миттєво, на нього потрібен час. <br /> Темнова адаптація йде повільніше, ніж світлова. <br /> Гейко Р.<br /> <br /> <br /> '''''ЯКЩО Б ОПТИК ПРИНІС МЕНІ НАСТІЛЬКИ НЕДОСКОНАЛИЙ ІНСТРУМЕНТ, ЯК ЛЮДСЬКЕ ОКО, Я Б НЕГАЙНО ВИКИНУВ ЙОГО ЗА ДВЕРІ.Г.ГЕЛЬМГОЛЬЦ '''''<br /> <br /> == '''Чому дивитися на світ двома очима цікавіше?''' ==<br /> У людини двоє очей. Яке це має значення? <br /> <br /> Виконаємо такі досліди. Закриємо одне око і спробуємо потрапити вістрям одного олівця у вістря іншого олівця—це навряд чи вдасться. Попробуємо просмикнути нитку у вушко голки, якщо будемо дивитися одним оком,- не вийде. Зір одним оком не дозволяє точно розрізнити, який предмет ближче до нас, який—далі. Тому предмети здаються нам розташованими в одній площині. <br /> <br /> Наша здатність бачити всі предмети об’ємно й сприймати зорову різницю відстаней у глибині простору називається стереоскопічним зором. Цим зором ми володіємо тому, що бачимо двома очима. <br /> Будна А.<br /> <br /> == '''Визначення роздільної здатності ока ''' ==<br /> Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. <br /> Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою: <br /> <br /> По результатам експерименту побудували діаграму:<br /> <br /> [[Файл:http://wiki.iteach.com.ua/images/d/d6/%D0%A0%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA6.png]]<br /> <br /> <br /> == '''Чи сприймає око сонячний спектр? ''' ==<br /> <br /> На дні очного яблука є сітківка з безліччю нервових закінчень. Виявляється, не усяке світло дратує нервові закінчення.<br /> Існує світло трьох діапазонів: інфрачервоні промені, видимі, ультрафіолетові промені.<br /> <br /> Інфрачервоні промені за довжиною хвилі більше червоних. Ми гріємося в цих променях. Їх називають тепловими, але око їх не сприймає.<br /> Видимі промені сприймає око.<br /> <br /> Ультрафіолетові промені теж не видимі оком, у них довжина хвилі менше фіолетових. Але ці промені викликають засмагу, вигорання фарб. У помірних дозах вони корисні, а надлишок завдає шкоди. <br /> <br /> Пам'ятайте, що влітку не бажано загоряти до “шоколадки”, куди гарніше і корисніше золотава засмага. Є люди, у яких нервові закінчення на очному дні не сприймають різницю в довжинах хвиль, тобто в кольорі, це дальтоніки. Собаки сприймають світ чорно-білим.<br /> <br /> А чи всі кольори бачите ви?<br /> Корнієнко М.<br /> <br /> == '''Кадр за кадром''' ==<br /> <br /> Зорове враження викликає світлове подразнення сітківки ока. З припиненням подразнення зорове враження зникає не відразу — воно продовжується ще приблизно 0,1 с. Тому світлові подразнення з перервами менше 0,1 с дають враження, що зливаються в єдине ціле.<br /> <br /> Виконаємо дослід: візьмемо рамку на ніжці, у яку вставлений лист картону з еамальованою на одній стороні кліткою, а на другій стороні—пташкою; будемо рамку обертати за допомогою центрифуги; при швидкому обертанні рамки ми побачимо пташку, що сидить у клітці. Дослід підтверджує інерцію зору. На цій властивості ока засновано кіно.<br /> Марков О.<br /> <br /> == '''Не шукайте чудес, їх немає. Шукайте знання—воно є. І усе, що люди називають чудесами, - той або інший ступінь знання. Індійська мудрість ''' ==</div>

Мельник Антоніна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE_%D1%96_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81&diff=53561 2011-07-04T14:54:25Z

<p>Мельник Антоніна: /* Питання для дослідження */</p> <hr /> <div><br /> <br /> == Назва проекту==<br /> '''Світ і світло наколо нас'''<br /> <br /> == Автори проекту==<br /> Корнієнко Марина, Марков Олександр, Будна Аліна, Гейко Маргарита, Карета Максим.<br /> <br /> == Тема дослідження==<br /> Властивості людського ока<br /> <br /> == Питання для дослідження==<br /> '''Чи можна вірити своїм очам?'''<br /> <br /> == Гіпотеза дослідження ==<br /> <br /> == Мета дослідження==<br /> <br /> == Результати дослідження==<br /> <br /> == Висновки==<br /> <br /> == Корисні посилання==<br /> <br /> == Інші документи ==<br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Шаблони]] <br /> == ''''' Великі відкриття не всякому вдаються, але той, хто не наважується пробувати, напевне нічого не відкриє. В.А. Обручев''''' ==<br /> <br /> == ''' Чи знайомі Ви з можливостями ока?''' ==<br /> <br /> <br /> Око людини - це оптична система. Як у будь-якому оптичному приладі є лінзи, так і око має кришталик. За допомогою м'язів кришталик товщає, коли предмет розглядається близько, і стає тоншим, коли предмет знаходиться на відстані.<br /> <br /> [[Файл:F:\Мама Тоня\Tonya\Intel\12.03-16.03.07\Portfolio_Melnik_Antonina\dopomigni_materialy\1.jpeg]]<br /> <br /> Пам'ятайте, що відстань найкращого зору—25 см. Тому шкідливо “писати носом”, тобто близько до зошита. Як дізнатися, що ваш зір нормальний? Візьміть у руки книгу і розташуйте її на витягнутих руках: на найбільш зручній відстані від ока для читання. Якщо відстань менше 25 см—розвивається короткозорість. Якщо відстань більше 25 см—далекозорість.<br /> <br /> Не читайте лежачи!<br /> <br /> Не перевтомлюйте очі!<br /> <br /> Бережіть зір!<br /> <br /> Знати будову ока та його властивості потрібно всім, тому що незнання може привести до втрати зору, розвитку різноманітних хвороб. Наша група вивчила властивості ока, визначила його роздільну здатність, провела опитування серед однолітків. Результатом нашої роботи є даний бюлетень.<br /> <br /> Читайте, отримуйте задоволення, поповнюйте знання. <br /> <br /> Група експериментаторів з 7-А класу: Карета М., Гейко Р.,Калашник М., Корнієнко М., Марков О., Будна А<br /> <br /> == '''А чи можна бачити вдень та вночі?''' ==<br /> На сітківці очей, що сприймає світло, є два види світлочутливих елементів: товстіші і короткі, які називаються колбочками, а більш тонкі й довгі—паличками. Колбочки розташовуються в основному в центрі сітківки, їхнє число швидко зменшується до її периферії. <br /> Палички, навпаки, займають в основному периферію сітківки. Колбочок є близько 7 млн., паличок—130 млн. Колбочки сприйнятливі тільки до досить яскравого світла й тому “працюють” вдень. Палички здатні реагувати лише на слабкі світлові потоки й “працюють” у сутінках та вночі. Відповідно до двох видів світло елементів, які сприймають світло, й особливостей їх роботи розрізняють денне бачення й нічне. <br /> Карета М.<br /> <br /> == '''Чому ви щулитися, коли потрапляєте на світло? ''' ==<br /> У зору людини є ще одна дивна здатність: пристосовуватися до сприйняття оточуючих предметів при зміні їхньої яскравості чи освітлення у великих межах; вона називається адаптацією. <br /> <br /> При зміні дня вночі протікає темнова адаптація, при переході від ночі до дня—світлова. При зміні освітленості змінюється площа отвору зіниці, що пропускає світловий потік в око. Якщо ви потрапили з темного приміщення на яскраве світло, то ви щулитеся, намагаючись скоротити площу зіниці до мінімуму. <br /> <br /> Головний же фактор, що забезпечує адаптацію зору,- переключення з колб очкового механізму сприйняття на паличковий (при темновій адаптації) й паличкового на колб очковий (при світловій). Процес адаптації відбувається не миттєво, на нього потрібен час. <br /> Темнова адаптація йде повільніше, ніж світлова. <br /> Гейко Р.<br /> <br /> <br /> '''''ЯКЩО Б ОПТИК ПРИНІС МЕНІ НАСТІЛЬКИ НЕДОСКОНАЛИЙ ІНСТРУМЕНТ, ЯК ЛЮДСЬКЕ ОКО, Я Б НЕГАЙНО ВИКИНУВ ЙОГО ЗА ДВЕРІ.Г.ГЕЛЬМГОЛЬЦ '''''<br /> <br /> == '''Чому дивитися на світ двома очима цікавіше?''' ==<br /> У людини двоє очей. Яке це має значення? <br /> <br /> Виконаємо такі досліди. Закриємо одне око і спробуємо потрапити вістрям одного олівця у вістря іншого олівця—це навряд чи вдасться. Попробуємо просмикнути нитку у вушко голки, якщо будемо дивитися одним оком,- не вийде. Зір одним оком не дозволяє точно розрізнити, який предмет ближче до нас, який—далі. Тому предмети здаються нам розташованими в одній площині. <br /> <br /> Наша здатність бачити всі предмети об’ємно й сприймати зорову різницю відстаней у глибині простору називається стереоскопічним зором. Цим зором ми володіємо тому, що бачимо двома очима. <br /> Будна А.<br /> <br /> == '''Визначення роздільної здатності ока ''' ==<br /> Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. <br /> Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою: <br /> <br /> По результатам експерименту побудували діаграму:<br /> <br /> [[Файл:http://wiki.iteach.com.ua/images/d/d6/%D0%A0%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA6.png]]<br /> <br /> <br /> == '''Чи сприймає око сонячний спектр? ''' ==<br /> <br /> На дні очного яблука є сітківка з безліччю нервових закінчень. Виявляється, не усяке світло дратує нервові закінчення.<br /> Існує світло трьох діапазонів: інфрачервоні промені, видимі, ультрафіолетові промені.<br /> <br /> Інфрачервоні промені за довжиною хвилі більше червоних. Ми гріємося в цих променях. Їх називають тепловими, але око їх не сприймає.<br /> Видимі промені сприймає око.<br /> <br /> Ультрафіолетові промені теж не видимі оком, у них довжина хвилі менше фіолетових. Але ці промені викликають засмагу, вигорання фарб. У помірних дозах вони корисні, а надлишок завдає шкоди. <br /> <br /> Пам'ятайте, що влітку не бажано загоряти до “шоколадки”, куди гарніше і корисніше золотава засмага. Є люди, у яких нервові закінчення на очному дні не сприймають різницю в довжинах хвиль, тобто в кольорі, це дальтоніки. Собаки сприймають світ чорно-білим.<br /> <br /> А чи всі кольори бачите ви?<br /> Корнієнко М.<br /> <br /> == '''Кадр за кадром''' ==<br /> <br /> Зорове враження викликає світлове подразнення сітківки ока. З припиненням подразнення зорове враження зникає не відразу — воно продовжується ще приблизно 0,1 с. Тому світлові подразнення з перервами менше 0,1 с дають враження, що зливаються в єдине ціле.<br /> <br /> Виконаємо дослід: візьмемо рамку на ніжці, у яку вставлений лист картону з еамальованою на одній стороні кліткою, а на другій стороні—пташкою; будемо рамку обертати за допомогою центрифуги; при швидкому обертанні рамки ми побачимо пташку, що сидить у клітці. Дослід підтверджує інерцію зору. На цій властивості ока засновано кіно.<br /> Марков О.<br /> <br /> == '''Не шукайте чудес, їх немає. Шукайте знання—воно є. І усе, що люди називають чудесами, - той або інший ступінь знання. Індійська мудрість ''' ==</div>

Мельник Антоніна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE_%D1%96_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81&diff=53560 2011-07-04T14:54:03Z

<p>Мельник Антоніна: /* Питання для дослідження */</p> <hr /> <div><br /> <br /> == Назва проекту==<br /> '''Світ і світло наколо нас'''<br /> <br /> == Автори проекту==<br /> Корнієнко Марина, Марков Олександр, Будна Аліна, Гейко Маргарита, Карета Максим.<br /> <br /> == Тема дослідження==<br /> Властивості людського ока<br /> <br /> == Питання для дослідження==<br /> '''Чи можна вірити своїм очам??'''<br /> <br /> == Гіпотеза дослідження ==<br /> <br /> == Мета дослідження==<br /> <br /> == Результати дослідження==<br /> <br /> == Висновки==<br /> <br /> == Корисні посилання==<br /> <br /> == Інші документи ==<br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Шаблони]] <br /> == ''''' Великі відкриття не всякому вдаються, але той, хто не наважується пробувати, напевне нічого не відкриє. В.А. Обручев''''' ==<br /> <br /> == ''' Чи знайомі Ви з можливостями ока?''' ==<br /> <br /> <br /> Око людини - це оптична система. Як у будь-якому оптичному приладі є лінзи, так і око має кришталик. За допомогою м'язів кришталик товщає, коли предмет розглядається близько, і стає тоншим, коли предмет знаходиться на відстані.<br /> <br /> [[Файл:F:\Мама Тоня\Tonya\Intel\12.03-16.03.07\Portfolio_Melnik_Antonina\dopomigni_materialy\1.jpeg]]<br /> <br /> Пам'ятайте, що відстань найкращого зору—25 см. Тому шкідливо “писати носом”, тобто близько до зошита. Як дізнатися, що ваш зір нормальний? Візьміть у руки книгу і розташуйте її на витягнутих руках: на найбільш зручній відстані від ока для читання. Якщо відстань менше 25 см—розвивається короткозорість. Якщо відстань більше 25 см—далекозорість.<br /> <br /> Не читайте лежачи!<br /> <br /> Не перевтомлюйте очі!<br /> <br /> Бережіть зір!<br /> <br /> Знати будову ока та його властивості потрібно всім, тому що незнання може привести до втрати зору, розвитку різноманітних хвороб. Наша група вивчила властивості ока, визначила його роздільну здатність, провела опитування серед однолітків. Результатом нашої роботи є даний бюлетень.<br /> <br /> Читайте, отримуйте задоволення, поповнюйте знання. <br /> <br /> Група експериментаторів з 7-А класу: Карета М., Гейко Р.,Калашник М., Корнієнко М., Марков О., Будна А<br /> <br /> == '''А чи можна бачити вдень та вночі?''' ==<br /> На сітківці очей, що сприймає світло, є два види світлочутливих елементів: товстіші і короткі, які називаються колбочками, а більш тонкі й довгі—паличками. Колбочки розташовуються в основному в центрі сітківки, їхнє число швидко зменшується до її периферії. <br /> Палички, навпаки, займають в основному периферію сітківки. Колбочок є близько 7 млн., паличок—130 млн. Колбочки сприйнятливі тільки до досить яскравого світла й тому “працюють” вдень. Палички здатні реагувати лише на слабкі світлові потоки й “працюють” у сутінках та вночі. Відповідно до двох видів світло елементів, які сприймають світло, й особливостей їх роботи розрізняють денне бачення й нічне. <br /> Карета М.<br /> <br /> == '''Чому ви щулитися, коли потрапляєте на світло? ''' ==<br /> У зору людини є ще одна дивна здатність: пристосовуватися до сприйняття оточуючих предметів при зміні їхньої яскравості чи освітлення у великих межах; вона називається адаптацією. <br /> <br /> При зміні дня вночі протікає темнова адаптація, при переході від ночі до дня—світлова. При зміні освітленості змінюється площа отвору зіниці, що пропускає світловий потік в око. Якщо ви потрапили з темного приміщення на яскраве світло, то ви щулитеся, намагаючись скоротити площу зіниці до мінімуму. <br /> <br /> Головний же фактор, що забезпечує адаптацію зору,- переключення з колб очкового механізму сприйняття на паличковий (при темновій адаптації) й паличкового на колб очковий (при світловій). Процес адаптації відбувається не миттєво, на нього потрібен час. <br /> Темнова адаптація йде повільніше, ніж світлова. <br /> Гейко Р.<br /> <br /> <br /> '''''ЯКЩО Б ОПТИК ПРИНІС МЕНІ НАСТІЛЬКИ НЕДОСКОНАЛИЙ ІНСТРУМЕНТ, ЯК ЛЮДСЬКЕ ОКО, Я Б НЕГАЙНО ВИКИНУВ ЙОГО ЗА ДВЕРІ.Г.ГЕЛЬМГОЛЬЦ '''''<br /> <br /> == '''Чому дивитися на світ двома очима цікавіше?''' ==<br /> У людини двоє очей. Яке це має значення? <br /> <br /> Виконаємо такі досліди. Закриємо одне око і спробуємо потрапити вістрям одного олівця у вістря іншого олівця—це навряд чи вдасться. Попробуємо просмикнути нитку у вушко голки, якщо будемо дивитися одним оком,- не вийде. Зір одним оком не дозволяє точно розрізнити, який предмет ближче до нас, який—далі. Тому предмети здаються нам розташованими в одній площині. <br /> <br /> Наша здатність бачити всі предмети об’ємно й сприймати зорову різницю відстаней у глибині простору називається стереоскопічним зором. Цим зором ми володіємо тому, що бачимо двома очима. <br /> Будна А.<br /> <br /> == '''Визначення роздільної здатності ока ''' ==<br /> Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. <br /> Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою: <br /> <br /> По результатам експерименту побудували діаграму:<br /> <br /> [[Файл:http://wiki.iteach.com.ua/images/d/d6/%D0%A0%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA6.png]]<br /> <br /> <br /> == '''Чи сприймає око сонячний спектр? ''' ==<br /> <br /> На дні очного яблука є сітківка з безліччю нервових закінчень. Виявляється, не усяке світло дратує нервові закінчення.<br /> Існує світло трьох діапазонів: інфрачервоні промені, видимі, ультрафіолетові промені.<br /> <br /> Інфрачервоні промені за довжиною хвилі більше червоних. Ми гріємося в цих променях. Їх називають тепловими, але око їх не сприймає.<br /> Видимі промені сприймає око.<br /> <br /> Ультрафіолетові промені теж не видимі оком, у них довжина хвилі менше фіолетових. Але ці промені викликають засмагу, вигорання фарб. У помірних дозах вони корисні, а надлишок завдає шкоди. <br /> <br /> Пам'ятайте, що влітку не бажано загоряти до “шоколадки”, куди гарніше і корисніше золотава засмага. Є люди, у яких нервові закінчення на очному дні не сприймають різницю в довжинах хвиль, тобто в кольорі, це дальтоніки. Собаки сприймають світ чорно-білим.<br /> <br /> А чи всі кольори бачите ви?<br /> Корнієнко М.<br /> <br /> == '''Кадр за кадром''' ==<br /> <br /> Зорове враження викликає світлове подразнення сітківки ока. З припиненням подразнення зорове враження зникає не відразу — воно продовжується ще приблизно 0,1 с. Тому світлові подразнення з перервами менше 0,1 с дають враження, що зливаються в єдине ціле.<br /> <br /> Виконаємо дослід: візьмемо рамку на ніжці, у яку вставлений лист картону з еамальованою на одній стороні кліткою, а на другій стороні—пташкою; будемо рамку обертати за допомогою центрифуги; при швидкому обертанні рамки ми побачимо пташку, що сидить у клітці. Дослід підтверджує інерцію зору. На цій властивості ока засновано кіно.<br /> Марков О.<br /> <br /> == '''Не шукайте чудес, їх немає. Шукайте знання—воно є. І усе, що люди називають чудесами, - той або інший ступінь знання. Індійська мудрість ''' ==</div>

Мельник Антоніна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE_%D1%96_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81&diff=53559 2011-07-04T14:52:37Z

<p>Мельник Антоніна: /* Питання для дослідження */</p> <hr /> <div><br /> <br /> == Назва проекту==<br /> '''Світ і світло наколо нас'''<br /> <br /> == Автори проекту==<br /> Корнієнко Марина, Марков Олександр, Будна Аліна, Гейко Маргарита, Карета Максим.<br /> <br /> == Тема дослідження==<br /> Властивості людського ока<br /> <br /> == Питання для дослідження==<br /> '''Чи знайомі Ви з можливостями ока?'''<br /> <br /> == Гіпотеза дослідження ==<br /> <br /> == Мета дослідження==<br /> <br /> == Результати дослідження==<br /> <br /> == Висновки==<br /> <br /> == Корисні посилання==<br /> <br /> == Інші документи ==<br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Шаблони]] <br /> == ''''' Великі відкриття не всякому вдаються, але той, хто не наважується пробувати, напевне нічого не відкриє. В.А. Обручев''''' ==<br /> <br /> == ''' Чи знайомі Ви з можливостями ока?''' ==<br /> <br /> <br /> Око людини - це оптична система. Як у будь-якому оптичному приладі є лінзи, так і око має кришталик. За допомогою м'язів кришталик товщає, коли предмет розглядається близько, і стає тоншим, коли предмет знаходиться на відстані.<br /> <br /> [[Файл:F:\Мама Тоня\Tonya\Intel\12.03-16.03.07\Portfolio_Melnik_Antonina\dopomigni_materialy\1.jpeg]]<br /> <br /> Пам'ятайте, що відстань найкращого зору—25 см. Тому шкідливо “писати носом”, тобто близько до зошита. Як дізнатися, що ваш зір нормальний? Візьміть у руки книгу і розташуйте її на витягнутих руках: на найбільш зручній відстані від ока для читання. Якщо відстань менше 25 см—розвивається короткозорість. Якщо відстань більше 25 см—далекозорість.<br /> <br /> Не читайте лежачи!<br /> <br /> Не перевтомлюйте очі!<br /> <br /> Бережіть зір!<br /> <br /> Знати будову ока та його властивості потрібно всім, тому що незнання може привести до втрати зору, розвитку різноманітних хвороб. Наша група вивчила властивості ока, визначила його роздільну здатність, провела опитування серед однолітків. Результатом нашої роботи є даний бюлетень.<br /> <br /> Читайте, отримуйте задоволення, поповнюйте знання. <br /> <br /> Група експериментаторів з 7-А класу: Карета М., Гейко Р.,Калашник М., Корнієнко М., Марков О., Будна А<br /> <br /> == '''А чи можна бачити вдень та вночі?''' ==<br /> На сітківці очей, що сприймає світло, є два види світлочутливих елементів: товстіші і короткі, які називаються колбочками, а більш тонкі й довгі—паличками. Колбочки розташовуються в основному в центрі сітківки, їхнє число швидко зменшується до її периферії. <br /> Палички, навпаки, займають в основному периферію сітківки. Колбочок є близько 7 млн., паличок—130 млн. Колбочки сприйнятливі тільки до досить яскравого світла й тому “працюють” вдень. Палички здатні реагувати лише на слабкі світлові потоки й “працюють” у сутінках та вночі. Відповідно до двох видів світло елементів, які сприймають світло, й особливостей їх роботи розрізняють денне бачення й нічне. <br /> Карета М.<br /> <br /> == '''Чому ви щулитися, коли потрапляєте на світло? ''' ==<br /> У зору людини є ще одна дивна здатність: пристосовуватися до сприйняття оточуючих предметів при зміні їхньої яскравості чи освітлення у великих межах; вона називається адаптацією. <br /> <br /> При зміні дня вночі протікає темнова адаптація, при переході від ночі до дня—світлова. При зміні освітленості змінюється площа отвору зіниці, що пропускає світловий потік в око. Якщо ви потрапили з темного приміщення на яскраве світло, то ви щулитеся, намагаючись скоротити площу зіниці до мінімуму. <br /> <br /> Головний же фактор, що забезпечує адаптацію зору,- переключення з колб очкового механізму сприйняття на паличковий (при темновій адаптації) й паличкового на колб очковий (при світловій). Процес адаптації відбувається не миттєво, на нього потрібен час. <br /> Темнова адаптація йде повільніше, ніж світлова. <br /> Гейко Р.<br /> <br /> <br /> '''''ЯКЩО Б ОПТИК ПРИНІС МЕНІ НАСТІЛЬКИ НЕДОСКОНАЛИЙ ІНСТРУМЕНТ, ЯК ЛЮДСЬКЕ ОКО, Я Б НЕГАЙНО ВИКИНУВ ЙОГО ЗА ДВЕРІ.Г.ГЕЛЬМГОЛЬЦ '''''<br /> <br /> == '''Чому дивитися на світ двома очима цікавіше?''' ==<br /> У людини двоє очей. Яке це має значення? <br /> <br /> Виконаємо такі досліди. Закриємо одне око і спробуємо потрапити вістрям одного олівця у вістря іншого олівця—це навряд чи вдасться. Попробуємо просмикнути нитку у вушко голки, якщо будемо дивитися одним оком,- не вийде. Зір одним оком не дозволяє точно розрізнити, який предмет ближче до нас, який—далі. Тому предмети здаються нам розташованими в одній площині. <br /> <br /> Наша здатність бачити всі предмети об’ємно й сприймати зорову різницю відстаней у глибині простору називається стереоскопічним зором. Цим зором ми володіємо тому, що бачимо двома очима. <br /> Будна А.<br /> <br /> == '''Визначення роздільної здатності ока ''' ==<br /> Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. <br /> Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою: <br /> <br /> По результатам експерименту побудували діаграму:<br /> <br /> [[Файл:http://wiki.iteach.com.ua/images/d/d6/%D0%A0%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA6.png]]<br /> <br /> <br /> == '''Чи сприймає око сонячний спектр? ''' ==<br /> <br /> На дні очного яблука є сітківка з безліччю нервових закінчень. Виявляється, не усяке світло дратує нервові закінчення.<br /> Існує світло трьох діапазонів: інфрачервоні промені, видимі, ультрафіолетові промені.<br /> <br /> Інфрачервоні промені за довжиною хвилі більше червоних. Ми гріємося в цих променях. Їх називають тепловими, але око їх не сприймає.<br /> Видимі промені сприймає око.<br /> <br /> Ультрафіолетові промені теж не видимі оком, у них довжина хвилі менше фіолетових. Але ці промені викликають засмагу, вигорання фарб. У помірних дозах вони корисні, а надлишок завдає шкоди. <br /> <br /> Пам'ятайте, що влітку не бажано загоряти до “шоколадки”, куди гарніше і корисніше золотава засмага. Є люди, у яких нервові закінчення на очному дні не сприймають різницю в довжинах хвиль, тобто в кольорі, це дальтоніки. Собаки сприймають світ чорно-білим.<br /> <br /> А чи всі кольори бачите ви?<br /> Корнієнко М.<br /> <br /> == '''Кадр за кадром''' ==<br /> <br /> Зорове враження викликає світлове подразнення сітківки ока. З припиненням подразнення зорове враження зникає не відразу — воно продовжується ще приблизно 0,1 с. Тому світлові подразнення з перервами менше 0,1 с дають враження, що зливаються в єдине ціле.<br /> <br /> Виконаємо дослід: візьмемо рамку на ніжці, у яку вставлений лист картону з еамальованою на одній стороні кліткою, а на другій стороні—пташкою; будемо рамку обертати за допомогою центрифуги; при швидкому обертанні рамки ми побачимо пташку, що сидить у клітці. Дослід підтверджує інерцію зору. На цій властивості ока засновано кіно.<br /> Марков О.<br /> <br /> == '''Не шукайте чудес, їх немає. Шукайте знання—воно є. І усе, що люди називають чудесами, - той або інший ступінь знання. Індійська мудрість ''' ==</div>

Мельник Антоніна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE_%D1%96_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81&diff=53557 2011-07-04T14:52:00Z

<p>Мельник Антоніна: /* Питання для дослідження */</p> <hr /> <div><br /> <br /> == Назва проекту==<br /> '''Світ і світло наколо нас'''<br /> <br /> == Автори проекту==<br /> Корнієнко Марина, Марков Олександр, Будна Аліна, Гейко Маргарита, Карета Максим.<br /> <br /> == Тема дослідження==<br /> Властивості людського ока<br /> <br /> == Питання для дослідження==<br /> '''Чи знайомі Ви з властивостями ока?'''<br /> <br /> == Гіпотеза дослідження ==<br /> <br /> == Мета дослідження==<br /> <br /> == Результати дослідження==<br /> <br /> == Висновки==<br /> <br /> == Корисні посилання==<br /> <br /> == Інші документи ==<br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Шаблони]] <br /> == ''''' Великі відкриття не всякому вдаються, але той, хто не наважується пробувати, напевне нічого не відкриє. В.А. Обручев''''' ==<br /> <br /> == ''' Чи знайомі Ви з можливостями ока?''' ==<br /> <br /> <br /> Око людини - це оптична система. Як у будь-якому оптичному приладі є лінзи, так і око має кришталик. За допомогою м'язів кришталик товщає, коли предмет розглядається близько, і стає тоншим, коли предмет знаходиться на відстані.<br /> <br /> [[Файл:F:\Мама Тоня\Tonya\Intel\12.03-16.03.07\Portfolio_Melnik_Antonina\dopomigni_materialy\1.jpeg]]<br /> <br /> Пам'ятайте, що відстань найкращого зору—25 см. Тому шкідливо “писати носом”, тобто близько до зошита. Як дізнатися, що ваш зір нормальний? Візьміть у руки книгу і розташуйте її на витягнутих руках: на найбільш зручній відстані від ока для читання. Якщо відстань менше 25 см—розвивається короткозорість. Якщо відстань більше 25 см—далекозорість.<br /> <br /> Не читайте лежачи!<br /> <br /> Не перевтомлюйте очі!<br /> <br /> Бережіть зір!<br /> <br /> Знати будову ока та його властивості потрібно всім, тому що незнання може привести до втрати зору, розвитку різноманітних хвороб. Наша група вивчила властивості ока, визначила його роздільну здатність, провела опитування серед однолітків. Результатом нашої роботи є даний бюлетень.<br /> <br /> Читайте, отримуйте задоволення, поповнюйте знання. <br /> <br /> Група експериментаторів з 7-А класу: Карета М., Гейко Р.,Калашник М., Корнієнко М., Марков О., Будна А<br /> <br /> == '''А чи можна бачити вдень та вночі?''' ==<br /> На сітківці очей, що сприймає світло, є два види світлочутливих елементів: товстіші і короткі, які називаються колбочками, а більш тонкі й довгі—паличками. Колбочки розташовуються в основному в центрі сітківки, їхнє число швидко зменшується до її периферії. <br /> Палички, навпаки, займають в основному периферію сітківки. Колбочок є близько 7 млн., паличок—130 млн. Колбочки сприйнятливі тільки до досить яскравого світла й тому “працюють” вдень. Палички здатні реагувати лише на слабкі світлові потоки й “працюють” у сутінках та вночі. Відповідно до двох видів світло елементів, які сприймають світло, й особливостей їх роботи розрізняють денне бачення й нічне. <br /> Карета М.<br /> <br /> == '''Чому ви щулитися, коли потрапляєте на світло? ''' ==<br /> У зору людини є ще одна дивна здатність: пристосовуватися до сприйняття оточуючих предметів при зміні їхньої яскравості чи освітлення у великих межах; вона називається адаптацією. <br /> <br /> При зміні дня вночі протікає темнова адаптація, при переході від ночі до дня—світлова. При зміні освітленості змінюється площа отвору зіниці, що пропускає світловий потік в око. Якщо ви потрапили з темного приміщення на яскраве світло, то ви щулитеся, намагаючись скоротити площу зіниці до мінімуму. <br /> <br /> Головний же фактор, що забезпечує адаптацію зору,- переключення з колб очкового механізму сприйняття на паличковий (при темновій адаптації) й паличкового на колб очковий (при світловій). Процес адаптації відбувається не миттєво, на нього потрібен час. <br /> Темнова адаптація йде повільніше, ніж світлова. <br /> Гейко Р.<br /> <br /> <br /> '''''ЯКЩО Б ОПТИК ПРИНІС МЕНІ НАСТІЛЬКИ НЕДОСКОНАЛИЙ ІНСТРУМЕНТ, ЯК ЛЮДСЬКЕ ОКО, Я Б НЕГАЙНО ВИКИНУВ ЙОГО ЗА ДВЕРІ.Г.ГЕЛЬМГОЛЬЦ '''''<br /> <br /> == '''Чому дивитися на світ двома очима цікавіше?''' ==<br /> У людини двоє очей. Яке це має значення? <br /> <br /> Виконаємо такі досліди. Закриємо одне око і спробуємо потрапити вістрям одного олівця у вістря іншого олівця—це навряд чи вдасться. Попробуємо просмикнути нитку у вушко голки, якщо будемо дивитися одним оком,- не вийде. Зір одним оком не дозволяє точно розрізнити, який предмет ближче до нас, який—далі. Тому предмети здаються нам розташованими в одній площині. <br /> <br /> Наша здатність бачити всі предмети об’ємно й сприймати зорову різницю відстаней у глибині простору називається стереоскопічним зором. Цим зором ми володіємо тому, що бачимо двома очима. <br /> Будна А.<br /> <br /> == '''Визначення роздільної здатності ока ''' ==<br /> Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. <br /> Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою: <br /> <br /> По результатам експерименту побудували діаграму:<br /> <br /> [[Файл:http://wiki.iteach.com.ua/images/d/d6/%D0%A0%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA6.png]]<br /> <br /> <br /> == '''Чи сприймає око сонячний спектр? ''' ==<br /> <br /> На дні очного яблука є сітківка з безліччю нервових закінчень. Виявляється, не усяке світло дратує нервові закінчення.<br /> Існує світло трьох діапазонів: інфрачервоні промені, видимі, ультрафіолетові промені.<br /> <br /> Інфрачервоні промені за довжиною хвилі більше червоних. Ми гріємося в цих променях. Їх називають тепловими, але око їх не сприймає.<br /> Видимі промені сприймає око.<br /> <br /> Ультрафіолетові промені теж не видимі оком, у них довжина хвилі менше фіолетових. Але ці промені викликають засмагу, вигорання фарб. У помірних дозах вони корисні, а надлишок завдає шкоди. <br /> <br /> Пам'ятайте, що влітку не бажано загоряти до “шоколадки”, куди гарніше і корисніше золотава засмага. Є люди, у яких нервові закінчення на очному дні не сприймають різницю в довжинах хвиль, тобто в кольорі, це дальтоніки. Собаки сприймають світ чорно-білим.<br /> <br /> А чи всі кольори бачите ви?<br /> Корнієнко М.<br /> <br /> == '''Кадр за кадром''' ==<br /> <br /> Зорове враження викликає світлове подразнення сітківки ока. З припиненням подразнення зорове враження зникає не відразу — воно продовжується ще приблизно 0,1 с. Тому світлові подразнення з перервами менше 0,1 с дають враження, що зливаються в єдине ціле.<br /> <br /> Виконаємо дослід: візьмемо рамку на ніжці, у яку вставлений лист картону з еамальованою на одній стороні кліткою, а на другій стороні—пташкою; будемо рамку обертати за допомогою центрифуги; при швидкому обертанні рамки ми побачимо пташку, що сидить у клітці. Дослід підтверджує інерцію зору. На цій властивості ока засновано кіно.<br /> Марков О.<br /> <br /> == '''Не шукайте чудес, їх немає. Шукайте знання—воно є. І усе, що люди називають чудесами, - той або інший ступінь знання. Індійська мудрість ''' ==</div>

Мельник Антоніна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE_%D1%96_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81&diff=53555 2011-07-04T14:51:26Z

<p>Мельник Антоніна: /* Тема дослідження */</p> <hr /> <div><br /> <br /> == Назва проекту==<br /> '''Світ і світло наколо нас'''<br /> <br /> == Автори проекту==<br /> Корнієнко Марина, Марков Олександр, Будна Аліна, Гейко Маргарита, Карета Максим.<br /> <br /> == Тема дослідження==<br /> Властивості людського ока<br /> <br /> == Питання для дослідження==<br /> <br /> == Гіпотеза дослідження ==<br /> <br /> == Мета дослідження==<br /> <br /> == Результати дослідження==<br /> <br /> == Висновки==<br /> <br /> == Корисні посилання==<br /> <br /> == Інші документи ==<br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Шаблони]] <br /> == ''''' Великі відкриття не всякому вдаються, але той, хто не наважується пробувати, напевне нічого не відкриє. В.А. Обручев''''' ==<br /> <br /> == ''' Чи знайомі Ви з можливостями ока?''' ==<br /> <br /> <br /> Око людини - це оптична система. Як у будь-якому оптичному приладі є лінзи, так і око має кришталик. За допомогою м'язів кришталик товщає, коли предмет розглядається близько, і стає тоншим, коли предмет знаходиться на відстані.<br /> <br /> [[Файл:F:\Мама Тоня\Tonya\Intel\12.03-16.03.07\Portfolio_Melnik_Antonina\dopomigni_materialy\1.jpeg]]<br /> <br /> Пам'ятайте, що відстань найкращого зору—25 см. Тому шкідливо “писати носом”, тобто близько до зошита. Як дізнатися, що ваш зір нормальний? Візьміть у руки книгу і розташуйте її на витягнутих руках: на найбільш зручній відстані від ока для читання. Якщо відстань менше 25 см—розвивається короткозорість. Якщо відстань більше 25 см—далекозорість.<br /> <br /> Не читайте лежачи!<br /> <br /> Не перевтомлюйте очі!<br /> <br /> Бережіть зір!<br /> <br /> Знати будову ока та його властивості потрібно всім, тому що незнання може привести до втрати зору, розвитку різноманітних хвороб. Наша група вивчила властивості ока, визначила його роздільну здатність, провела опитування серед однолітків. Результатом нашої роботи є даний бюлетень.<br /> <br /> Читайте, отримуйте задоволення, поповнюйте знання. <br /> <br /> Група експериментаторів з 7-А класу: Карета М., Гейко Р.,Калашник М., Корнієнко М., Марков О., Будна А<br /> <br /> == '''А чи можна бачити вдень та вночі?''' ==<br /> На сітківці очей, що сприймає світло, є два види світлочутливих елементів: товстіші і короткі, які називаються колбочками, а більш тонкі й довгі—паличками. Колбочки розташовуються в основному в центрі сітківки, їхнє число швидко зменшується до її периферії. <br /> Палички, навпаки, займають в основному периферію сітківки. Колбочок є близько 7 млн., паличок—130 млн. Колбочки сприйнятливі тільки до досить яскравого світла й тому “працюють” вдень. Палички здатні реагувати лише на слабкі світлові потоки й “працюють” у сутінках та вночі. Відповідно до двох видів світло елементів, які сприймають світло, й особливостей їх роботи розрізняють денне бачення й нічне. <br /> Карета М.<br /> <br /> == '''Чому ви щулитися, коли потрапляєте на світло? ''' ==<br /> У зору людини є ще одна дивна здатність: пристосовуватися до сприйняття оточуючих предметів при зміні їхньої яскравості чи освітлення у великих межах; вона називається адаптацією. <br /> <br /> При зміні дня вночі протікає темнова адаптація, при переході від ночі до дня—світлова. При зміні освітленості змінюється площа отвору зіниці, що пропускає світловий потік в око. Якщо ви потрапили з темного приміщення на яскраве світло, то ви щулитеся, намагаючись скоротити площу зіниці до мінімуму. <br /> <br /> Головний же фактор, що забезпечує адаптацію зору,- переключення з колб очкового механізму сприйняття на паличковий (при темновій адаптації) й паличкового на колб очковий (при світловій). Процес адаптації відбувається не миттєво, на нього потрібен час. <br /> Темнова адаптація йде повільніше, ніж світлова. <br /> Гейко Р.<br /> <br /> <br /> '''''ЯКЩО Б ОПТИК ПРИНІС МЕНІ НАСТІЛЬКИ НЕДОСКОНАЛИЙ ІНСТРУМЕНТ, ЯК ЛЮДСЬКЕ ОКО, Я Б НЕГАЙНО ВИКИНУВ ЙОГО ЗА ДВЕРІ.Г.ГЕЛЬМГОЛЬЦ '''''<br /> <br /> == '''Чому дивитися на світ двома очима цікавіше?''' ==<br /> У людини двоє очей. Яке це має значення? <br /> <br /> Виконаємо такі досліди. Закриємо одне око і спробуємо потрапити вістрям одного олівця у вістря іншого олівця—це навряд чи вдасться. Попробуємо просмикнути нитку у вушко голки, якщо будемо дивитися одним оком,- не вийде. Зір одним оком не дозволяє точно розрізнити, який предмет ближче до нас, який—далі. Тому предмети здаються нам розташованими в одній площині. <br /> <br /> Наша здатність бачити всі предмети об’ємно й сприймати зорову різницю відстаней у глибині простору називається стереоскопічним зором. Цим зором ми володіємо тому, що бачимо двома очима. <br /> Будна А.<br /> <br /> == '''Визначення роздільної здатності ока ''' ==<br /> Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. <br /> Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою: <br /> <br /> По результатам експерименту побудували діаграму:<br /> <br /> [[Файл:http://wiki.iteach.com.ua/images/d/d6/%D0%A0%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA6.png]]<br /> <br /> <br /> == '''Чи сприймає око сонячний спектр? ''' ==<br /> <br /> На дні очного яблука є сітківка з безліччю нервових закінчень. Виявляється, не усяке світло дратує нервові закінчення.<br /> Існує світло трьох діапазонів: інфрачервоні промені, видимі, ультрафіолетові промені.<br /> <br /> Інфрачервоні промені за довжиною хвилі більше червоних. Ми гріємося в цих променях. Їх називають тепловими, але око їх не сприймає.<br /> Видимі промені сприймає око.<br /> <br /> Ультрафіолетові промені теж не видимі оком, у них довжина хвилі менше фіолетових. Але ці промені викликають засмагу, вигорання фарб. У помірних дозах вони корисні, а надлишок завдає шкоди. <br /> <br /> Пам'ятайте, що влітку не бажано загоряти до “шоколадки”, куди гарніше і корисніше золотава засмага. Є люди, у яких нервові закінчення на очному дні не сприймають різницю в довжинах хвиль, тобто в кольорі, це дальтоніки. Собаки сприймають світ чорно-білим.<br /> <br /> А чи всі кольори бачите ви?<br /> Корнієнко М.<br /> <br /> == '''Кадр за кадром''' ==<br /> <br /> Зорове враження викликає світлове подразнення сітківки ока. З припиненням подразнення зорове враження зникає не відразу — воно продовжується ще приблизно 0,1 с. Тому світлові подразнення з перервами менше 0,1 с дають враження, що зливаються в єдине ціле.<br /> <br /> Виконаємо дослід: візьмемо рамку на ніжці, у яку вставлений лист картону з еамальованою на одній стороні кліткою, а на другій стороні—пташкою; будемо рамку обертати за допомогою центрифуги; при швидкому обертанні рамки ми побачимо пташку, що сидить у клітці. Дослід підтверджує інерцію зору. На цій властивості ока засновано кіно.<br /> Марков О.<br /> <br /> == '''Не шукайте чудес, їх немає. Шукайте знання—воно є. І усе, що люди називають чудесами, - той або інший ступінь знання. Індійська мудрість ''' ==</div>

Мельник Антоніна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE_%D1%96_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81&diff=53553 2011-07-04T14:50:52Z

<p>Мельник Антоніна: /* Автори проекту */</p> <hr /> <div><br /> <br /> == Назва проекту==<br /> '''Світ і світло наколо нас'''<br /> <br /> == Автори проекту==<br /> Корнієнко Марина, Марков Олександр, Будна Аліна, Гейко Маргарита, Карета Максим.<br /> <br /> == Тема дослідження==<br /> <br /> == Питання для дослідження==<br /> <br /> == Гіпотеза дослідження ==<br /> <br /> == Мета дослідження==<br /> <br /> == Результати дослідження==<br /> <br /> == Висновки==<br /> <br /> == Корисні посилання==<br /> <br /> == Інші документи ==<br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Шаблони]] <br /> == ''''' Великі відкриття не всякому вдаються, але той, хто не наважується пробувати, напевне нічого не відкриє. В.А. Обручев''''' ==<br /> <br /> == ''' Чи знайомі Ви з можливостями ока?''' ==<br /> <br /> <br /> Око людини - це оптична система. Як у будь-якому оптичному приладі є лінзи, так і око має кришталик. За допомогою м'язів кришталик товщає, коли предмет розглядається близько, і стає тоншим, коли предмет знаходиться на відстані.<br /> <br /> [[Файл:F:\Мама Тоня\Tonya\Intel\12.03-16.03.07\Portfolio_Melnik_Antonina\dopomigni_materialy\1.jpeg]]<br /> <br /> Пам'ятайте, що відстань найкращого зору—25 см. Тому шкідливо “писати носом”, тобто близько до зошита. Як дізнатися, що ваш зір нормальний? Візьміть у руки книгу і розташуйте її на витягнутих руках: на найбільш зручній відстані від ока для читання. Якщо відстань менше 25 см—розвивається короткозорість. Якщо відстань більше 25 см—далекозорість.<br /> <br /> Не читайте лежачи!<br /> <br /> Не перевтомлюйте очі!<br /> <br /> Бережіть зір!<br /> <br /> Знати будову ока та його властивості потрібно всім, тому що незнання може привести до втрати зору, розвитку різноманітних хвороб. Наша група вивчила властивості ока, визначила його роздільну здатність, провела опитування серед однолітків. Результатом нашої роботи є даний бюлетень.<br /> <br /> Читайте, отримуйте задоволення, поповнюйте знання. <br /> <br /> Група експериментаторів з 7-А класу: Карета М., Гейко Р.,Калашник М., Корнієнко М., Марков О., Будна А<br /> <br /> == '''А чи можна бачити вдень та вночі?''' ==<br /> На сітківці очей, що сприймає світло, є два види світлочутливих елементів: товстіші і короткі, які називаються колбочками, а більш тонкі й довгі—паличками. Колбочки розташовуються в основному в центрі сітківки, їхнє число швидко зменшується до її периферії. <br /> Палички, навпаки, займають в основному периферію сітківки. Колбочок є близько 7 млн., паличок—130 млн. Колбочки сприйнятливі тільки до досить яскравого світла й тому “працюють” вдень. Палички здатні реагувати лише на слабкі світлові потоки й “працюють” у сутінках та вночі. Відповідно до двох видів світло елементів, які сприймають світло, й особливостей їх роботи розрізняють денне бачення й нічне. <br /> Карета М.<br /> <br /> == '''Чому ви щулитися, коли потрапляєте на світло? ''' ==<br /> У зору людини є ще одна дивна здатність: пристосовуватися до сприйняття оточуючих предметів при зміні їхньої яскравості чи освітлення у великих межах; вона називається адаптацією. <br /> <br /> При зміні дня вночі протікає темнова адаптація, при переході від ночі до дня—світлова. При зміні освітленості змінюється площа отвору зіниці, що пропускає світловий потік в око. Якщо ви потрапили з темного приміщення на яскраве світло, то ви щулитеся, намагаючись скоротити площу зіниці до мінімуму. <br /> <br /> Головний же фактор, що забезпечує адаптацію зору,- переключення з колб очкового механізму сприйняття на паличковий (при темновій адаптації) й паличкового на колб очковий (при світловій). Процес адаптації відбувається не миттєво, на нього потрібен час. <br /> Темнова адаптація йде повільніше, ніж світлова. <br /> Гейко Р.<br /> <br /> <br /> '''''ЯКЩО Б ОПТИК ПРИНІС МЕНІ НАСТІЛЬКИ НЕДОСКОНАЛИЙ ІНСТРУМЕНТ, ЯК ЛЮДСЬКЕ ОКО, Я Б НЕГАЙНО ВИКИНУВ ЙОГО ЗА ДВЕРІ.Г.ГЕЛЬМГОЛЬЦ '''''<br /> <br /> == '''Чому дивитися на світ двома очима цікавіше?''' ==<br /> У людини двоє очей. Яке це має значення? <br /> <br /> Виконаємо такі досліди. Закриємо одне око і спробуємо потрапити вістрям одного олівця у вістря іншого олівця—це навряд чи вдасться. Попробуємо просмикнути нитку у вушко голки, якщо будемо дивитися одним оком,- не вийде. Зір одним оком не дозволяє точно розрізнити, який предмет ближче до нас, який—далі. Тому предмети здаються нам розташованими в одній площині. <br /> <br /> Наша здатність бачити всі предмети об’ємно й сприймати зорову різницю відстаней у глибині простору називається стереоскопічним зором. Цим зором ми володіємо тому, що бачимо двома очима. <br /> Будна А.<br /> <br /> == '''Визначення роздільної здатності ока ''' ==<br /> Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. <br /> Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою: <br /> <br /> По результатам експерименту побудували діаграму:<br /> <br /> [[Файл:http://wiki.iteach.com.ua/images/d/d6/%D0%A0%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA6.png]]<br /> <br /> <br /> == '''Чи сприймає око сонячний спектр? ''' ==<br /> <br /> На дні очного яблука є сітківка з безліччю нервових закінчень. Виявляється, не усяке світло дратує нервові закінчення.<br /> Існує світло трьох діапазонів: інфрачервоні промені, видимі, ультрафіолетові промені.<br /> <br /> Інфрачервоні промені за довжиною хвилі більше червоних. Ми гріємося в цих променях. Їх називають тепловими, але око їх не сприймає.<br /> Видимі промені сприймає око.<br /> <br /> Ультрафіолетові промені теж не видимі оком, у них довжина хвилі менше фіолетових. Але ці промені викликають засмагу, вигорання фарб. У помірних дозах вони корисні, а надлишок завдає шкоди. <br /> <br /> Пам'ятайте, що влітку не бажано загоряти до “шоколадки”, куди гарніше і корисніше золотава засмага. Є люди, у яких нервові закінчення на очному дні не сприймають різницю в довжинах хвиль, тобто в кольорі, це дальтоніки. Собаки сприймають світ чорно-білим.<br /> <br /> А чи всі кольори бачите ви?<br /> Корнієнко М.<br /> <br /> == '''Кадр за кадром''' ==<br /> <br /> Зорове враження викликає світлове подразнення сітківки ока. З припиненням подразнення зорове враження зникає не відразу — воно продовжується ще приблизно 0,1 с. Тому світлові подразнення з перервами менше 0,1 с дають враження, що зливаються в єдине ціле.<br /> <br /> Виконаємо дослід: візьмемо рамку на ніжці, у яку вставлений лист картону з еамальованою на одній стороні кліткою, а на другій стороні—пташкою; будемо рамку обертати за допомогою центрифуги; при швидкому обертанні рамки ми побачимо пташку, що сидить у клітці. Дослід підтверджує інерцію зору. На цій властивості ока засновано кіно.<br /> Марков О.<br /> <br /> == '''Не шукайте чудес, їх немає. Шукайте знання—воно є. І усе, що люди називають чудесами, - той або інший ступінь знання. Індійська мудрість ''' ==</div>

Мельник Антоніна