http://wiki.iteach.com.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=%D0%9B%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0+%D0%A2%D0%B5%D1%82%D1%8F%D0%BD%D0%B0+%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0 Iteach WIKI - Внесок користувача [uk] 2026-04-11T02:51:11Z Внесок користувача MediaWiki 1.24.1 http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9B%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%A2%D0%B5%D1%82%D1%8F%D0%BD%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6_%D1%83_%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%BB%D0%B5:_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%27%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%22&diff=100882 Портфоліо Ланчинської Тетяни з теми "Подорож у минуле: від абака до комп'ютера" 2012-04-05T08:06:05Z <p>Ланчинська Тетяна Петрівна: /* Опис оцінювання */</p> <hr /> <div><br /> =Назва навчальної теми (творча назва)=<br /> &quot;Подорож у минуле: від абака до комп'ютера&quot;<br /> ==Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети==<br /> Інформатика.<br /> <br /> ==Навчальна тема (як записано в програмі)==<br /> Апаратне забезпечення інформаційних систем.<br /> <br /> ==Вік учнів, клас==<br /> 9 клас.<br /> <br /> ==Стислий опис проекту==<br /> Проект напрямлений на вивчення історії розвитку обчислювальних пристроїв. <br /> Учні ознайомлюються з причинами, які спонукали людину шукати способи обчислення та рахування. Вивчають як і чим користувалися для обчислень і рахування люди в різні історичні періоди. Розглядають перші обчислювальні машини, хто їх створив, їх функції, розміри, швидкість виконуваних операцій, принцип їх функціонування. Прослідковують події, що привели до створення сучасних компютерів.<br /> <br /> ==Повний План вивчення теми==<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWSVZTa3ZoZUdTUmlVakFmbThCUmhOQQ План вивчення теми]<br /> <br /> =Навчальні цілі=<br /> На початку пректу випускається бюлетень, який ознайомлює батьків з проектом над яким працюватимуть учні [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWLWhBTlUxSzdRNjI3RmlBcHVXbnlfUQ Буклет для батьків]<br /> Учням представляють презентацію, яка ознайомлює їх з питаннями проекту, формами роботи і видами оцінювання, розглядаються необхідні ресурси для роботи над проектом [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWQk9JM3BvMVFSc21IX0IzUTFJTGRfUQ Презентація для учнів]<br /> <br /> Учні повинні знати: <br /> *причини що спонукали людину шукати, вигадувати нові способи обчислення;<br /> основні етапи розвитку компютерної техніки;<br /> *Вчених, винахідників, які створювали обчислювальні пристрої, які внесли суттєвий вклад у розвиток компютерної техніки.<br /> *Описує основні етапи розвитку засобів автоматизації обчислень;<br /> *Пояснює імена видатних вчених, які внесли найсуттєвіший вклад в розвиток засобів автоматизації обчислень;<br /> *Пояснює сфери застосувань сучасної комп’ютерної техніки.<br /> *Описує найперші ручні обчислювальні засоби – абак, рахівниця тощо;<br /> *Описує перші засоби механізації обчислень – арифмометри;<br /> *Описує проект першої програмно-керованої обчислювальної машини Чарльза Беббеджа та першу в світі програму автоматичних обчислень Ади Лавлейс;<br /> *Описує покоління ЕОМ та їх особливості;<br /> *Описує перспективи розвитку комп’ютерної техніки.<br /> *Характеризує принципи дії основних пристроїв комп’ютера при опрацюванні повідомлень;<br /> *В учнів будуть вдосконалюватися навички збирання даних кількома способами, аналізу, впорядкування, осмислення та опрацювання відомостей про історію розвитку комп’ютерної техніки.<br /> *Вдосконалення навичок роботи з комп’ютерною технікою та Інтернет.<br /> *Розвивати навички створення компютерних презентацій та wiki-статті.<br /> <br /> =Опис оцінювання=<br /> Опитувальник для учнів на початку роботи над проектом виявляє зацікавленість, бажання та діагностує рівень знань по даній темі на початку роботи над проектом<br /> [https://docs.google.com/spreadsheet/viewform?formkey=dG9GRE5NYldGY0I5SElrTGhKWDk4TEE6MQ Опитувальник на початку роботи над проектом]<br /> <br /> Перед вивченням теми використовуємо метод оцінювання «ЗХД», спочатку кожний учень самостійно заповнює колонки «Що я знаю про історію створення ЕОМ?» і «Що я хочу дізнатися про історію створення ЕОМ?», а тоді проводиться колективне обговорення відповідей з метою виокремлення основних елементів того, про що учні хочуть дізнатися. Наприкінці роботи над проектом учні ще раз звертаються до схеми «ЗХД», відмічають , що вони дізналися. Підводимо підсумки і робимо висновки. Наприкінці роботи над проектом проводимо також опитування за підготовленою формою «Підсумкове оцінювання», яке передбачає самооцінювання і оцінювання роботи учня вчителем.<br /> <br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWVnlFM3MwXzBRUGljUV94dWRFOERaUQ Оцінювання за схемою ЗХД]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWMVZlV01BbllUemlJeXBTN0YyRVpOUQ Поточне оцінювання ]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWTy1DNENjZVJTdmVBaGF3SVFTbWVZZw Підсумкове оцінювання учнівської презентації]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWVVhVTllycG5TUkNkem5lZXM4VWV0Zw Підсумкове оцінювання учнівської вікі-статті]<br /> <br /> [https://docs.google.com/spreadsheet/ccc?key=0AkQUDbLsWlrWdG9GRE5NYldGY0I5SElrTGhKWDk4TEE Результати &quot;Опитувальника&quot;]<br /> <br /> =Діяльність учнів=<br /> Учні представлять свої результати своїх досліджень у вигляді вікі-статті. Інструктаж щодо опанування навичками використання цих інструментів повинен щоденно бути включений у процес занять. <br /> <br /> '''1 День''' Навчальна тема розпочинається з ознайомлення учнів з Ключовим запитанням: Який шлях створення сучасного компютера? Попрошу учнів подумати самостійно про запитання, а потім обговорити їх відповіді. Запитаю, хто добровільно хоче поділитися своєю відповіддю з цілим класом.<br /> Оголошу наступне запитання до проекту: Навіщо людині потрібно було створювати обчислювальні пристрої?<br /> Поясню учням, що вони вивчатимуть це питання упродовж своєї роботи над проектом. Почну проект з презентації проекту. Методом мозкового штурму визначу можливі теми, які могли б мати відповідні набори даних. Обговорю та оціню ідеї учнів, які вони пропонують. Зверну увагу, що нещодавно комп᾽ютерна техніка була іншого рівня, і в деяких установах ще можна побачити стару техніку.<br /> Обговоріть друковані та електронні ресурси для збору даних. Можливі теми можуть включати: <br /> *Які були перші обчислювальні пристрої?<br /> *Які вчені, винахідники займалися розробкою компютерних пристроїв?<br /> *Коли, де і ким було вперше створено ЕОМ?<br /> *Відкриття в яких галузях спияло вдосконаленню прших ЕОМ?<br /> *Хто на сьогоднішній день є провідним виробником сучасних компютерів?<br /> *Роздам учням Форму оцінювання проектів і проведу її обговорення. Ця Форма містить огляд очікувань від створеного ними учнівського проекту. Попрошу учнів використовувати Форму, щоб допомогти їм оцінити свій прогрес і те, як просувається їх навчання.<br /> Учні мають об’єднатися в малі групи ( від 3 до 5 в кожній) і обрати собі одну з тем для дослідження. <br /> <br /> '''2 День'''Запрошу учнів обговорити нові Тематичні запитання: Який принцип роботи створених обчислювальних пристроїв? Як швидко вони виконували обчислення? Яке вони мали значення? Напишіть запитання на аркушах паперу і передайте кожній групі. Групи учнів, відповідно до обраних тем , мають дослідити відповіді на Тематичні запитання. Скажу учням, що вони створюватимуть кінцевий продукти свого проекту, який включатиме відповіді на питання, а також Тематичне запитання, яке було обговорене в перший день: Навіщо людині потрібно було створювати обчислювальні пристрої?<br /> <br /> Кожна група має створити вікі-сайт (публікацію чи презентацію) по темі.<br /> Дозволю учням об’єднуватися в групи за власним бажанням. Членство в команді може бути сформоване на основі теми, до якої вони мають інтерес. Роздам учням Контрольний список для вікі. <br /> <br /> '''3 День'''Учні проводять дослідження користуючись Інтернетом та друкованими джерелами з своїх тем. Проведіть консультації з окремими учнями та групами для відповідей на їх запитання, обговорення їх тем, поясніть, як вони можуть відслідковувати прогрес у роботі та планувати свою роботу, та як буде відбуватися оцінювання їх мислення вищих рівнів. <br /> <br /> '''4 День''' Відвідати бібліотеку. Дослідити відповідну літературу, відсканувати необхідне.<br /> <br /> '''5 День''' Учні створюють хронологію подій, що сприяли розвитку обчислювальних притроїв.<br /> <br /> '''6 День''' Учні завершують своє дослідження.<br /> <br /> '''7 та 8 День''' Учні створюють вікі. Нагадаю учням, щоб вони використовували свої Контрольні списки для перевірки та завершення своїх робіт.<br /> <br /> '''9 День''' <br /> Проведення презентацій (усних виступів з демонстрацією). Використовуйте Форми оцінювання проектів для оцінювання робіт учнів.<br /> <br /> '''10 День''' <br /> Звітування при аудиторіі своїх досліджень. Відповідь на питання слухачів.<br /> <br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWalJoRUtrNTZTanlrSVZoal9xaEVSdw Учнівська презентація &quot;Апаратне забезпечення інформаційних систем&quot;]<br /> <br /> [[wiki-стаття на тему: &quot;Перші обчислювальні пристрої&quot;]]<br /> <br /> =Відомості про автора=<br /> ==Ім'я, прізвище==<br /> Таня Ланчинська<br /> <br /> ==Фах, навчальний предмет==<br /> Вчитель фізики та інформатики<br /> <br /> ==Навчальний заклад==<br /> Комишанська ЗОШ І-ІІІ ступенів<br /> <br /> ==Місто\село, район, область==<br /> с. Комиші Охтирського району Сумської області<br /> <br /> ==Контактні дані==<br /> 555-555-555-555<br /> <br /> =Відомості про тренінг=<br /> ==Дати проведення тренінгу==<br /> 27.02.2012 - 6.03.2012<br /> <br /> ==Місце провведення тренінгу==<br /> СОІППО<br /> <br /> ==Тренери==<br /> Петрова Л.Г.<br /> Герасименко Н.В.</div> Ланчинська Тетяна Петрівна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9B%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%A2%D0%B5%D1%82%D1%8F%D0%BD%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6_%D1%83_%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%BB%D0%B5:_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%27%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%22&diff=100879 Портфоліо Ланчинської Тетяни з теми "Подорож у минуле: від абака до комп'ютера" 2012-04-05T08:04:09Z <p>Ланчинська Тетяна Петрівна: /* Опис оцінювання */</p> <hr /> <div><br /> =Назва навчальної теми (творча назва)=<br /> &quot;Подорож у минуле: від абака до комп'ютера&quot;<br /> ==Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети==<br /> Інформатика.<br /> <br /> ==Навчальна тема (як записано в програмі)==<br /> Апаратне забезпечення інформаційних систем.<br /> <br /> ==Вік учнів, клас==<br /> 9 клас.<br /> <br /> ==Стислий опис проекту==<br /> Проект напрямлений на вивчення історії розвитку обчислювальних пристроїв. <br /> Учні ознайомлюються з причинами, які спонукали людину шукати способи обчислення та рахування. Вивчають як і чим користувалися для обчислень і рахування люди в різні історичні періоди. Розглядають перші обчислювальні машини, хто їх створив, їх функції, розміри, швидкість виконуваних операцій, принцип їх функціонування. Прослідковують події, що привели до створення сучасних компютерів.<br /> <br /> ==Повний План вивчення теми==<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWSVZTa3ZoZUdTUmlVakFmbThCUmhOQQ План вивчення теми]<br /> <br /> =Навчальні цілі=<br /> На початку пректу випускається бюлетень, який ознайомлює батьків з проектом над яким працюватимуть учні [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWLWhBTlUxSzdRNjI3RmlBcHVXbnlfUQ Буклет для батьків]<br /> Учням представляють презентацію, яка ознайомлює їх з питаннями проекту, формами роботи і видами оцінювання, розглядаються необхідні ресурси для роботи над проектом [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWQk9JM3BvMVFSc21IX0IzUTFJTGRfUQ Презентація для учнів]<br /> <br /> Учні повинні знати: <br /> *причини що спонукали людину шукати, вигадувати нові способи обчислення;<br /> основні етапи розвитку компютерної техніки;<br /> *Вчених, винахідників, які створювали обчислювальні пристрої, які внесли суттєвий вклад у розвиток компютерної техніки.<br /> *Описує основні етапи розвитку засобів автоматизації обчислень;<br /> *Пояснює імена видатних вчених, які внесли найсуттєвіший вклад в розвиток засобів автоматизації обчислень;<br /> *Пояснює сфери застосувань сучасної комп’ютерної техніки.<br /> *Описує найперші ручні обчислювальні засоби – абак, рахівниця тощо;<br /> *Описує перші засоби механізації обчислень – арифмометри;<br /> *Описує проект першої програмно-керованої обчислювальної машини Чарльза Беббеджа та першу в світі програму автоматичних обчислень Ади Лавлейс;<br /> *Описує покоління ЕОМ та їх особливості;<br /> *Описує перспективи розвитку комп’ютерної техніки.<br /> *Характеризує принципи дії основних пристроїв комп’ютера при опрацюванні повідомлень;<br /> *В учнів будуть вдосконалюватися навички збирання даних кількома способами, аналізу, впорядкування, осмислення та опрацювання відомостей про історію розвитку комп’ютерної техніки.<br /> *Вдосконалення навичок роботи з комп’ютерною технікою та Інтернет.<br /> *Розвивати навички створення компютерних презентацій та wiki-статті.<br /> <br /> =Опис оцінювання=<br /> Опитувальник для учнів на початку роботи над проектом виявляє зацікавленість, бажання та діагностує рівень знань по даній темі на початку роботи над проектом<br /> [https://docs.google.com/spreadsheet/viewform?formkey=dG9GRE5NYldGY0I5SElrTGhKWDk4TEE6MQ Опитувальник на початку роботи над проектом]<br /> <br /> Перед вивченням теми використовуємо метод оцінювання «ЗХД», спочатку кожний учень самостійно заповнює колонки «Що я знаю про історію створення ЕОМ?» і «Що я хочу дізнатися про історію створення ЕОМ?», а тоді проводиться колективне обговорення відповідей з метою виокремлення основних елементів того, про що учні хочуть дізнатися. Наприкінці роботи над проектом учні ще раз звертаються до схеми «ЗХД», відмічають , що вони дізналися. Підводимо підсумки і робимо висновки. Наприкінці роботи над проектом проводимо також опитування за підготовленою формою «Підсумкове оцінювання», яке передбачає самооцінювання і оцінювання роботи учня вчителем.<br /> <br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWVnlFM3MwXzBRUGljUV94dWRFOERaUQ Оцінювання за схемою ЗХД]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWMVZlV01BbllUemlJeXBTN0YyRVpOUQ Поточне оцінювання ]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWTy1DNENjZVJTdmVBaGF3SVFTbWVZZw Підсумкове оцінювання учнівської презентації]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWVVhVTllycG5TUkNkem5lZXM4VWV0Zw Підсумкове оцінювання учнівської вікі-статті]<br /> <br /> [https://docs.google.com/spreadsheet/ccc?key=0AkQUDbLsWlrWdG9GRE5NYldGY0I5SElrTGhKWDk4TEE Результати опитування &quot;Опитувальника&quot;]<br /> <br /> =Діяльність учнів=<br /> Учні представлять свої результати своїх досліджень у вигляді вікі-статті. Інструктаж щодо опанування навичками використання цих інструментів повинен щоденно бути включений у процес занять. <br /> <br /> '''1 День''' Навчальна тема розпочинається з ознайомлення учнів з Ключовим запитанням: Який шлях створення сучасного компютера? Попрошу учнів подумати самостійно про запитання, а потім обговорити їх відповіді. Запитаю, хто добровільно хоче поділитися своєю відповіддю з цілим класом.<br /> Оголошу наступне запитання до проекту: Навіщо людині потрібно було створювати обчислювальні пристрої?<br /> Поясню учням, що вони вивчатимуть це питання упродовж своєї роботи над проектом. Почну проект з презентації проекту. Методом мозкового штурму визначу можливі теми, які могли б мати відповідні набори даних. Обговорю та оціню ідеї учнів, які вони пропонують. Зверну увагу, що нещодавно комп᾽ютерна техніка була іншого рівня, і в деяких установах ще можна побачити стару техніку.<br /> Обговоріть друковані та електронні ресурси для збору даних. Можливі теми можуть включати: <br /> *Які були перші обчислювальні пристрої?<br /> *Які вчені, винахідники займалися розробкою компютерних пристроїв?<br /> *Коли, де і ким було вперше створено ЕОМ?<br /> *Відкриття в яких галузях спияло вдосконаленню прших ЕОМ?<br /> *Хто на сьогоднішній день є провідним виробником сучасних компютерів?<br /> *Роздам учням Форму оцінювання проектів і проведу її обговорення. Ця Форма містить огляд очікувань від створеного ними учнівського проекту. Попрошу учнів використовувати Форму, щоб допомогти їм оцінити свій прогрес і те, як просувається їх навчання.<br /> Учні мають об’єднатися в малі групи ( від 3 до 5 в кожній) і обрати собі одну з тем для дослідження. <br /> <br /> '''2 День'''Запрошу учнів обговорити нові Тематичні запитання: Який принцип роботи створених обчислювальних пристроїв? Як швидко вони виконували обчислення? Яке вони мали значення? Напишіть запитання на аркушах паперу і передайте кожній групі. Групи учнів, відповідно до обраних тем , мають дослідити відповіді на Тематичні запитання. Скажу учням, що вони створюватимуть кінцевий продукти свого проекту, який включатиме відповіді на питання, а також Тематичне запитання, яке було обговорене в перший день: Навіщо людині потрібно було створювати обчислювальні пристрої?<br /> <br /> Кожна група має створити вікі-сайт (публікацію чи презентацію) по темі.<br /> Дозволю учням об’єднуватися в групи за власним бажанням. Членство в команді може бути сформоване на основі теми, до якої вони мають інтерес. Роздам учням Контрольний список для вікі. <br /> <br /> '''3 День'''Учні проводять дослідження користуючись Інтернетом та друкованими джерелами з своїх тем. Проведіть консультації з окремими учнями та групами для відповідей на їх запитання, обговорення їх тем, поясніть, як вони можуть відслідковувати прогрес у роботі та планувати свою роботу, та як буде відбуватися оцінювання їх мислення вищих рівнів. <br /> <br /> '''4 День''' Відвідати бібліотеку. Дослідити відповідну літературу, відсканувати необхідне.<br /> <br /> '''5 День''' Учні створюють хронологію подій, що сприяли розвитку обчислювальних притроїв.<br /> <br /> '''6 День''' Учні завершують своє дослідження.<br /> <br /> '''7 та 8 День''' Учні створюють вікі. Нагадаю учням, щоб вони використовували свої Контрольні списки для перевірки та завершення своїх робіт.<br /> <br /> '''9 День''' <br /> Проведення презентацій (усних виступів з демонстрацією). Використовуйте Форми оцінювання проектів для оцінювання робіт учнів.<br /> <br /> '''10 День''' <br /> Звітування при аудиторіі своїх досліджень. Відповідь на питання слухачів.<br /> <br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWalJoRUtrNTZTanlrSVZoal9xaEVSdw Учнівська презентація &quot;Апаратне забезпечення інформаційних систем&quot;]<br /> <br /> [[wiki-стаття на тему: &quot;Перші обчислювальні пристрої&quot;]]<br /> <br /> =Відомості про автора=<br /> ==Ім'я, прізвище==<br /> Таня Ланчинська<br /> <br /> ==Фах, навчальний предмет==<br /> Вчитель фізики та інформатики<br /> <br /> ==Навчальний заклад==<br /> Комишанська ЗОШ І-ІІІ ступенів<br /> <br /> ==Місто\село, район, область==<br /> с. Комиші Охтирського району Сумської області<br /> <br /> ==Контактні дані==<br /> 555-555-555-555<br /> <br /> =Відомості про тренінг=<br /> ==Дати проведення тренінгу==<br /> 27.02.2012 - 6.03.2012<br /> <br /> ==Місце провведення тренінгу==<br /> СОІППО<br /> <br /> ==Тренери==<br /> Петрова Л.Г.<br /> Герасименко Н.В.</div> Ланчинська Тетяна Петрівна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9B%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%A2%D0%B5%D1%82%D1%8F%D0%BD%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6_%D1%83_%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%BB%D0%B5:_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%27%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%22&diff=98891 Портфоліо Ланчинської Тетяни з теми "Подорож у минуле: від абака до комп'ютера" 2012-04-02T12:08:06Z <p>Ланчинська Тетяна Петрівна: /* Повний План вивчення теми */</p> <hr /> <div><br /> =Назва навчальної теми (творча назва)=<br /> &quot;Подорож у минуле: від абака до комп'ютера&quot;<br /> ==Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети==<br /> Інформатика.<br /> <br /> ==Навчальна тема (як записано в програмі)==<br /> Апаратне забезпечення інформаційних систем.<br /> <br /> ==Вік учнів, клас==<br /> 9 клас.<br /> <br /> ==Стислий опис проекту==<br /> Проект напрямлений на вивчення історії розвитку обчислювальних пристроїв. <br /> Учні ознайомлюються з причинами, які спонукали людину шукати способи обчислення та рахування. Вивчають як і чим користувалися для обчислень і рахування люди в різні історичні періоди. Розглядають перші обчислювальні машини, хто їх створив, їх функції, розміри, швидкість виконуваних операцій, принцип їх функціонування. Прослідковують події, що привели до створення сучасних компютерів.<br /> <br /> ==Повний План вивчення теми==<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWSVZTa3ZoZUdTUmlVakFmbThCUmhOQQ План вивчення теми]<br /> <br /> =Навчальні цілі=<br /> На початку пректу випускається бюлетень, який ознайомлює батьків з проектом над яким працюватимуть учні [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWLWhBTlUxSzdRNjI3RmlBcHVXbnlfUQ Буклет для батьків]<br /> Учням представляють презентацію, яка ознайомлює їх з питаннями проекту, формами роботи і видами оцінювання, розглядаються необхідні ресурси для роботи над проектом [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWQk9JM3BvMVFSc21IX0IzUTFJTGRfUQ Презентація для учнів]<br /> <br /> Учні повинні знати: <br /> *причини що спонукали людину шукати, вигадувати нові способи обчислення;<br /> основні етапи розвитку компютерної техніки;<br /> *Вчених, винахідників, які створювали обчислювальні пристрої, які внесли суттєвий вклад у розвиток компютерної техніки.<br /> *Описує основні етапи розвитку засобів автоматизації обчислень;<br /> *Пояснює імена видатних вчених, які внесли найсуттєвіший вклад в розвиток засобів автоматизації обчислень;<br /> *Пояснює сфери застосувань сучасної комп’ютерної техніки.<br /> *Описує найперші ручні обчислювальні засоби – абак, рахівниця тощо;<br /> *Описує перші засоби механізації обчислень – арифмометри;<br /> *Описує проект першої програмно-керованої обчислювальної машини Чарльза Беббеджа та першу в світі програму автоматичних обчислень Ади Лавлейс;<br /> *Описує покоління ЕОМ та їх особливості;<br /> *Описує перспективи розвитку комп’ютерної техніки.<br /> *Характеризує принципи дії основних пристроїв комп’ютера при опрацюванні повідомлень;<br /> *В учнів будуть вдосконалюватися навички збирання даних кількома способами, аналізу, впорядкування, осмислення та опрацювання відомостей про історію розвитку комп’ютерної техніки.<br /> *Вдосконалення навичок роботи з комп’ютерною технікою та Інтернет.<br /> *Розвивати навички створення компютерних презентацій та wiki-статті.<br /> <br /> =Опис оцінювання=<br /> Опитувальник для учнів на початку роботи над проектом виявляє зацікавленість, бажання та діагностує рівень знань по даній темі на початку роботи над проектом<br /> [https://docs.google.com/spreadsheet/viewform?formkey=dG9GRE5NYldGY0I5SElrTGhKWDk4TEE6MQ Опитувальник на початку роботи над проектом]<br /> <br /> Перед вивченням теми використовуємо метод оцінювання «ЗХД», спочатку кожний учень самостійно заповнює колонки «Що я знаю про історію створення ЕОМ?» і «Що я хочу дізнатися про історію створення ЕОМ?», а тоді проводиться колективне обговорення відповідей з метою виокремлення основних елементів того, про що учні хочуть дізнатися. Наприкінці роботи над проектом учні ще раз звертаються до схеми «ЗХД», відмічають , що вони дізналися. Підводимо підсумки і робимо висновки. Наприкінці роботи над проектом проводимо також опитування за підготовленою формою «Підсумкове оцінювання», яке передбачає самооцінювання і оцінювання роботи учня вчителем.<br /> <br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWVnlFM3MwXzBRUGljUV94dWRFOERaUQ Оцінювання за схемою ЗХД]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWMVZlV01BbllUemlJeXBTN0YyRVpOUQ Поточне оцінювання ]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWTy1DNENjZVJTdmVBaGF3SVFTbWVZZw Підсумкове оцінювання учнівської презентації]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWVVhVTllycG5TUkNkem5lZXM4VWV0Zw Підсумкове оцінювання учнівської вікі-статті]<br /> <br /> =Діяльність учнів=<br /> Учні представлять свої результати своїх досліджень у вигляді вікі-статті. Інструктаж щодо опанування навичками використання цих інструментів повинен щоденно бути включений у процес занять. <br /> <br /> '''1 День''' Навчальна тема розпочинається з ознайомлення учнів з Ключовим запитанням: Який шлях створення сучасного компютера? Попрошу учнів подумати самостійно про запитання, а потім обговорити їх відповіді. Запитаю, хто добровільно хоче поділитися своєю відповіддю з цілим класом.<br /> Оголошу наступне запитання до проекту: Навіщо людині потрібно було створювати обчислювальні пристрої?<br /> Поясню учням, що вони вивчатимуть це питання упродовж своєї роботи над проектом. Почну проект з презентації проекту. Методом мозкового штурму визначу можливі теми, які могли б мати відповідні набори даних. Обговорю та оціню ідеї учнів, які вони пропонують. Зверну увагу, що нещодавно комп᾽ютерна техніка була іншого рівня, і в деяких установах ще можна побачити стару техніку.<br /> Обговоріть друковані та електронні ресурси для збору даних. Можливі теми можуть включати: <br /> *Які були перші обчислювальні пристрої?<br /> *Які вчені, винахідники займалися розробкою компютерних пристроїв?<br /> *Коли, де і ким було вперше створено ЕОМ?<br /> *Відкриття в яких галузях спияло вдосконаленню прших ЕОМ?<br /> *Хто на сьогоднішній день є провідним виробником сучасних компютерів?<br /> *Роздам учням Форму оцінювання проектів і проведу її обговорення. Ця Форма містить огляд очікувань від створеного ними учнівського проекту. Попрошу учнів використовувати Форму, щоб допомогти їм оцінити свій прогрес і те, як просувається їх навчання.<br /> Учні мають об’єднатися в малі групи ( від 3 до 5 в кожній) і обрати собі одну з тем для дослідження. <br /> <br /> '''2 День'''Запрошу учнів обговорити нові Тематичні запитання: Який принцип роботи створених обчислювальних пристроїв? Як швидко вони виконували обчислення? Яке вони мали значення? Напишіть запитання на аркушах паперу і передайте кожній групі. Групи учнів, відповідно до обраних тем , мають дослідити відповіді на Тематичні запитання. Скажу учням, що вони створюватимуть кінцевий продукти свого проекту, який включатиме відповіді на питання, а також Тематичне запитання, яке було обговорене в перший день: Навіщо людині потрібно було створювати обчислювальні пристрої?<br /> <br /> Кожна група має створити вікі-сайт (публікацію чи презентацію) по темі.<br /> Дозволю учням об’єднуватися в групи за власним бажанням. Членство в команді може бути сформоване на основі теми, до якої вони мають інтерес. Роздам учням Контрольний список для вікі. <br /> <br /> '''3 День'''Учні проводять дослідження користуючись Інтернетом та друкованими джерелами з своїх тем. Проведіть консультації з окремими учнями та групами для відповідей на їх запитання, обговорення їх тем, поясніть, як вони можуть відслідковувати прогрес у роботі та планувати свою роботу, та як буде відбуватися оцінювання їх мислення вищих рівнів. <br /> <br /> '''4 День''' Відвідати бібліотеку. Дослідити відповідну літературу, відсканувати необхідне.<br /> <br /> '''5 День''' Учні створюють хронологію подій, що сприяли розвитку обчислювальних притроїв.<br /> <br /> '''6 День''' Учні завершують своє дослідження.<br /> <br /> '''7 та 8 День''' Учні створюють вікі. Нагадаю учням, щоб вони використовували свої Контрольні списки для перевірки та завершення своїх робіт.<br /> <br /> '''9 День''' <br /> Проведення презентацій (усних виступів з демонстрацією). Використовуйте Форми оцінювання проектів для оцінювання робіт учнів.<br /> <br /> '''10 День''' <br /> Звітування при аудиторіі своїх досліджень. Відповідь на питання слухачів.<br /> <br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWalJoRUtrNTZTanlrSVZoal9xaEVSdw Учнівська презентація &quot;Апаратне забезпечення інформаційних систем&quot;]<br /> <br /> [[wiki-стаття на тему: &quot;Перші обчислювальні пристрої&quot;]]<br /> <br /> =Відомості про автора=<br /> ==Ім'я, прізвище==<br /> Таня Ланчинська<br /> <br /> ==Фах, навчальний предмет==<br /> Вчитель фізики та інформатики<br /> <br /> ==Навчальний заклад==<br /> Комишанська ЗОШ І-ІІІ ступенів<br /> <br /> ==Місто\село, район, область==<br /> с. Комиші Охтирського району Сумської області<br /> <br /> ==Контактні дані==<br /> 555-555-555-555<br /> <br /> =Відомості про тренінг=<br /> ==Дати проведення тренінгу==<br /> 27.02.2012 - 6.03.2012<br /> <br /> ==Місце провведення тренінгу==<br /> СОІППО<br /> <br /> ==Тренери==<br /> Петрова Л.Г.<br /> Герасименко Н.В.</div> Ланчинська Тетяна Петрівна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9B%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%A2%D0%B5%D1%82%D1%8F%D0%BD%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6_%D1%83_%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%BB%D0%B5:_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%27%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%22&diff=98890 Портфоліо Ланчинської Тетяни з теми "Подорож у минуле: від абака до комп'ютера" 2012-04-02T12:04:41Z <p>Ланчинська Тетяна Петрівна: /* Опис оцінювання */</p> <hr /> <div><br /> =Назва навчальної теми (творча назва)=<br /> &quot;Подорож у минуле: від абака до комп'ютера&quot;<br /> ==Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети==<br /> Інформатика.<br /> <br /> ==Навчальна тема (як записано в програмі)==<br /> Апаратне забезпечення інформаційних систем.<br /> <br /> ==Вік учнів, клас==<br /> 9 клас.<br /> <br /> ==Стислий опис проекту==<br /> Проект напрямлений на вивчення історії розвитку обчислювальних пристроїв. <br /> Учні ознайомлюються з причинами, які спонукали людину шукати способи обчислення та рахування. Вивчають як і чим користувалися для обчислень і рахування люди в різні історичні періоди. Розглядають перші обчислювальні машини, хто їх створив, їх функції, розміри, швидкість виконуваних операцій, принцип їх функціонування. Прослідковують події, що привели до створення сучасних компютерів.<br /> <br /> ==Повний План вивчення теми==<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWUTVKQUlZdVZRdDJobE9FTmM4TUxiQQ План вивчення теми]<br /> <br /> =Навчальні цілі=<br /> На початку пректу випускається бюлетень, який ознайомлює батьків з проектом над яким працюватимуть учні [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWLWhBTlUxSzdRNjI3RmlBcHVXbnlfUQ Буклет для батьків]<br /> Учням представляють презентацію, яка ознайомлює їх з питаннями проекту, формами роботи і видами оцінювання, розглядаються необхідні ресурси для роботи над проектом [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWQk9JM3BvMVFSc21IX0IzUTFJTGRfUQ Презентація для учнів]<br /> <br /> Учні повинні знати: <br /> *причини що спонукали людину шукати, вигадувати нові способи обчислення;<br /> основні етапи розвитку компютерної техніки;<br /> *Вчених, винахідників, які створювали обчислювальні пристрої, які внесли суттєвий вклад у розвиток компютерної техніки.<br /> *Описує основні етапи розвитку засобів автоматизації обчислень;<br /> *Пояснює імена видатних вчених, які внесли найсуттєвіший вклад в розвиток засобів автоматизації обчислень;<br /> *Пояснює сфери застосувань сучасної комп’ютерної техніки.<br /> *Описує найперші ручні обчислювальні засоби – абак, рахівниця тощо;<br /> *Описує перші засоби механізації обчислень – арифмометри;<br /> *Описує проект першої програмно-керованої обчислювальної машини Чарльза Беббеджа та першу в світі програму автоматичних обчислень Ади Лавлейс;<br /> *Описує покоління ЕОМ та їх особливості;<br /> *Описує перспективи розвитку комп’ютерної техніки.<br /> *Характеризує принципи дії основних пристроїв комп’ютера при опрацюванні повідомлень;<br /> *В учнів будуть вдосконалюватися навички збирання даних кількома способами, аналізу, впорядкування, осмислення та опрацювання відомостей про історію розвитку комп’ютерної техніки.<br /> *Вдосконалення навичок роботи з комп’ютерною технікою та Інтернет.<br /> *Розвивати навички створення компютерних презентацій та wiki-статті.<br /> <br /> =Опис оцінювання=<br /> Опитувальник для учнів на початку роботи над проектом виявляє зацікавленість, бажання та діагностує рівень знань по даній темі на початку роботи над проектом<br /> [https://docs.google.com/spreadsheet/viewform?formkey=dG9GRE5NYldGY0I5SElrTGhKWDk4TEE6MQ Опитувальник на початку роботи над проектом]<br /> <br /> Перед вивченням теми використовуємо метод оцінювання «ЗХД», спочатку кожний учень самостійно заповнює колонки «Що я знаю про історію створення ЕОМ?» і «Що я хочу дізнатися про історію створення ЕОМ?», а тоді проводиться колективне обговорення відповідей з метою виокремлення основних елементів того, про що учні хочуть дізнатися. Наприкінці роботи над проектом учні ще раз звертаються до схеми «ЗХД», відмічають , що вони дізналися. Підводимо підсумки і робимо висновки. Наприкінці роботи над проектом проводимо також опитування за підготовленою формою «Підсумкове оцінювання», яке передбачає самооцінювання і оцінювання роботи учня вчителем.<br /> <br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWVnlFM3MwXzBRUGljUV94dWRFOERaUQ Оцінювання за схемою ЗХД]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWMVZlV01BbllUemlJeXBTN0YyRVpOUQ Поточне оцінювання ]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWTy1DNENjZVJTdmVBaGF3SVFTbWVZZw Підсумкове оцінювання учнівської презентації]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWVVhVTllycG5TUkNkem5lZXM4VWV0Zw Підсумкове оцінювання учнівської вікі-статті]<br /> <br /> =Діяльність учнів=<br /> Учні представлять свої результати своїх досліджень у вигляді вікі-статті. Інструктаж щодо опанування навичками використання цих інструментів повинен щоденно бути включений у процес занять. <br /> <br /> '''1 День''' Навчальна тема розпочинається з ознайомлення учнів з Ключовим запитанням: Який шлях створення сучасного компютера? Попрошу учнів подумати самостійно про запитання, а потім обговорити їх відповіді. Запитаю, хто добровільно хоче поділитися своєю відповіддю з цілим класом.<br /> Оголошу наступне запитання до проекту: Навіщо людині потрібно було створювати обчислювальні пристрої?<br /> Поясню учням, що вони вивчатимуть це питання упродовж своєї роботи над проектом. Почну проект з презентації проекту. Методом мозкового штурму визначу можливі теми, які могли б мати відповідні набори даних. Обговорю та оціню ідеї учнів, які вони пропонують. Зверну увагу, що нещодавно комп᾽ютерна техніка була іншого рівня, і в деяких установах ще можна побачити стару техніку.<br /> Обговоріть друковані та електронні ресурси для збору даних. Можливі теми можуть включати: <br /> *Які були перші обчислювальні пристрої?<br /> *Які вчені, винахідники займалися розробкою компютерних пристроїв?<br /> *Коли, де і ким було вперше створено ЕОМ?<br /> *Відкриття в яких галузях спияло вдосконаленню прших ЕОМ?<br /> *Хто на сьогоднішній день є провідним виробником сучасних компютерів?<br /> *Роздам учням Форму оцінювання проектів і проведу її обговорення. Ця Форма містить огляд очікувань від створеного ними учнівського проекту. Попрошу учнів використовувати Форму, щоб допомогти їм оцінити свій прогрес і те, як просувається їх навчання.<br /> Учні мають об’єднатися в малі групи ( від 3 до 5 в кожній) і обрати собі одну з тем для дослідження. <br /> <br /> '''2 День'''Запрошу учнів обговорити нові Тематичні запитання: Який принцип роботи створених обчислювальних пристроїв? Як швидко вони виконували обчислення? Яке вони мали значення? Напишіть запитання на аркушах паперу і передайте кожній групі. Групи учнів, відповідно до обраних тем , мають дослідити відповіді на Тематичні запитання. Скажу учням, що вони створюватимуть кінцевий продукти свого проекту, який включатиме відповіді на питання, а також Тематичне запитання, яке було обговорене в перший день: Навіщо людині потрібно було створювати обчислювальні пристрої?<br /> <br /> Кожна група має створити вікі-сайт (публікацію чи презентацію) по темі.<br /> Дозволю учням об’єднуватися в групи за власним бажанням. Членство в команді може бути сформоване на основі теми, до якої вони мають інтерес. Роздам учням Контрольний список для вікі. <br /> <br /> '''3 День'''Учні проводять дослідження користуючись Інтернетом та друкованими джерелами з своїх тем. Проведіть консультації з окремими учнями та групами для відповідей на їх запитання, обговорення їх тем, поясніть, як вони можуть відслідковувати прогрес у роботі та планувати свою роботу, та як буде відбуватися оцінювання їх мислення вищих рівнів. <br /> <br /> '''4 День''' Відвідати бібліотеку. Дослідити відповідну літературу, відсканувати необхідне.<br /> <br /> '''5 День''' Учні створюють хронологію подій, що сприяли розвитку обчислювальних притроїв.<br /> <br /> '''6 День''' Учні завершують своє дослідження.<br /> <br /> '''7 та 8 День''' Учні створюють вікі. Нагадаю учням, щоб вони використовували свої Контрольні списки для перевірки та завершення своїх робіт.<br /> <br /> '''9 День''' <br /> Проведення презентацій (усних виступів з демонстрацією). Використовуйте Форми оцінювання проектів для оцінювання робіт учнів.<br /> <br /> '''10 День''' <br /> Звітування при аудиторіі своїх досліджень. Відповідь на питання слухачів.<br /> <br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWalJoRUtrNTZTanlrSVZoal9xaEVSdw Учнівська презентація &quot;Апаратне забезпечення інформаційних систем&quot;]<br /> <br /> [[wiki-стаття на тему: &quot;Перші обчислювальні пристрої&quot;]]<br /> <br /> =Відомості про автора=<br /> ==Ім'я, прізвище==<br /> Таня Ланчинська<br /> <br /> ==Фах, навчальний предмет==<br /> Вчитель фізики та інформатики<br /> <br /> ==Навчальний заклад==<br /> Комишанська ЗОШ І-ІІІ ступенів<br /> <br /> ==Місто\село, район, область==<br /> с. Комиші Охтирського району Сумської області<br /> <br /> ==Контактні дані==<br /> 555-555-555-555<br /> <br /> =Відомості про тренінг=<br /> ==Дати проведення тренінгу==<br /> 27.02.2012 - 6.03.2012<br /> <br /> ==Місце провведення тренінгу==<br /> СОІППО<br /> <br /> ==Тренери==<br /> Петрова Л.Г.<br /> Герасименко Н.В.</div> Ланчинська Тетяна Петрівна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9B%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%A2%D0%B5%D1%82%D1%8F%D0%BD%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6_%D1%83_%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%BB%D0%B5:_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%27%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%22&diff=98889 Портфоліо Ланчинської Тетяни з теми "Подорож у минуле: від абака до комп'ютера" 2012-04-02T12:03:33Z <p>Ланчинська Тетяна Петрівна: /* Діяльність учнів */</p> <hr /> <div><br /> =Назва навчальної теми (творча назва)=<br /> &quot;Подорож у минуле: від абака до комп'ютера&quot;<br /> ==Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети==<br /> Інформатика.<br /> <br /> ==Навчальна тема (як записано в програмі)==<br /> Апаратне забезпечення інформаційних систем.<br /> <br /> ==Вік учнів, клас==<br /> 9 клас.<br /> <br /> ==Стислий опис проекту==<br /> Проект напрямлений на вивчення історії розвитку обчислювальних пристроїв. <br /> Учні ознайомлюються з причинами, які спонукали людину шукати способи обчислення та рахування. Вивчають як і чим користувалися для обчислень і рахування люди в різні історичні періоди. Розглядають перші обчислювальні машини, хто їх створив, їх функції, розміри, швидкість виконуваних операцій, принцип їх функціонування. Прослідковують події, що привели до створення сучасних компютерів.<br /> <br /> ==Повний План вивчення теми==<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWUTVKQUlZdVZRdDJobE9FTmM4TUxiQQ План вивчення теми]<br /> <br /> =Навчальні цілі=<br /> На початку пректу випускається бюлетень, який ознайомлює батьків з проектом над яким працюватимуть учні [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWLWhBTlUxSzdRNjI3RmlBcHVXbnlfUQ Буклет для батьків]<br /> Учням представляють презентацію, яка ознайомлює їх з питаннями проекту, формами роботи і видами оцінювання, розглядаються необхідні ресурси для роботи над проектом [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWQk9JM3BvMVFSc21IX0IzUTFJTGRfUQ Презентація для учнів]<br /> <br /> Учні повинні знати: <br /> *причини що спонукали людину шукати, вигадувати нові способи обчислення;<br /> основні етапи розвитку компютерної техніки;<br /> *Вчених, винахідників, які створювали обчислювальні пристрої, які внесли суттєвий вклад у розвиток компютерної техніки.<br /> *Описує основні етапи розвитку засобів автоматизації обчислень;<br /> *Пояснює імена видатних вчених, які внесли найсуттєвіший вклад в розвиток засобів автоматизації обчислень;<br /> *Пояснює сфери застосувань сучасної комп’ютерної техніки.<br /> *Описує найперші ручні обчислювальні засоби – абак, рахівниця тощо;<br /> *Описує перші засоби механізації обчислень – арифмометри;<br /> *Описує проект першої програмно-керованої обчислювальної машини Чарльза Беббеджа та першу в світі програму автоматичних обчислень Ади Лавлейс;<br /> *Описує покоління ЕОМ та їх особливості;<br /> *Описує перспективи розвитку комп’ютерної техніки.<br /> *Характеризує принципи дії основних пристроїв комп’ютера при опрацюванні повідомлень;<br /> *В учнів будуть вдосконалюватися навички збирання даних кількома способами, аналізу, впорядкування, осмислення та опрацювання відомостей про історію розвитку комп’ютерної техніки.<br /> *Вдосконалення навичок роботи з комп’ютерною технікою та Інтернет.<br /> *Розвивати навички створення компютерних презентацій та wiki-статті.<br /> <br /> =Опис оцінювання=<br /> Опитувальник для учнів на початку роботи над проектом виявляє зацікавленість, бажання та діагностує рівень знань по даній темі на початку роботи над проектом<br /> [https://docs.google.com/spreadsheet/viewform?formkey=dG9GRE5NYldGY0I5SElrTGhKWDk4TEE6MQ Опитувальник на початку роботи над проектом]<br /> <br /> Перед вивченням теми використовуємо метод оцінювання «ЗХД», спочатку кожний учень самостійно заповнює колонки «Що я знаю про історію створення ЕОМ?» і «Що я хочу дізнатися про історію створення ЕОМ?», а тоді проводиться колективне обговорення відповідей з метою виокремлення основних елементів того, про що учні хочуть дізнатися. Наприкінці роботи над проектом учні ще раз звертаються до схеми «ЗХД», відмічають , що вони дізналися. Підводимо підсумки і робимо висновки. Наприкінці роботи над проектом проводимо також опитування за підготовленою формою «Підсумкове оцінювання», яке передбачає самооцінювання і оцінювання роботи учня вчителем.<br /> <br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWVnlFM3MwXzBRUGljUV94dWRFOERaUQ Оцінювання за схемою ЗХД]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWMVZlV01BbllUemlJeXBTN0YyRVpOUQ Поточне оцінювання ]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWUXJBaTdlcFBSZS1XTTF4VzBaRXNfQQ Підсумкове оцінювання учнівського бюлетня]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWTy1DNENjZVJTdmVBaGF3SVFTbWVZZw Підсумкове оцінювання учнівської презентації]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWVVhVTllycG5TUkNkem5lZXM4VWV0Zw Підсумкове оцінювання учнівської вікі-статті]<br /> <br /> =Діяльність учнів=<br /> Учні представлять свої результати своїх досліджень у вигляді вікі-статті. Інструктаж щодо опанування навичками використання цих інструментів повинен щоденно бути включений у процес занять. <br /> <br /> '''1 День''' Навчальна тема розпочинається з ознайомлення учнів з Ключовим запитанням: Який шлях створення сучасного компютера? Попрошу учнів подумати самостійно про запитання, а потім обговорити їх відповіді. Запитаю, хто добровільно хоче поділитися своєю відповіддю з цілим класом.<br /> Оголошу наступне запитання до проекту: Навіщо людині потрібно було створювати обчислювальні пристрої?<br /> Поясню учням, що вони вивчатимуть це питання упродовж своєї роботи над проектом. Почну проект з презентації проекту. Методом мозкового штурму визначу можливі теми, які могли б мати відповідні набори даних. Обговорю та оціню ідеї учнів, які вони пропонують. Зверну увагу, що нещодавно комп᾽ютерна техніка була іншого рівня, і в деяких установах ще можна побачити стару техніку.<br /> Обговоріть друковані та електронні ресурси для збору даних. Можливі теми можуть включати: <br /> *Які були перші обчислювальні пристрої?<br /> *Які вчені, винахідники займалися розробкою компютерних пристроїв?<br /> *Коли, де і ким було вперше створено ЕОМ?<br /> *Відкриття в яких галузях спияло вдосконаленню прших ЕОМ?<br /> *Хто на сьогоднішній день є провідним виробником сучасних компютерів?<br /> *Роздам учням Форму оцінювання проектів і проведу її обговорення. Ця Форма містить огляд очікувань від створеного ними учнівського проекту. Попрошу учнів використовувати Форму, щоб допомогти їм оцінити свій прогрес і те, як просувається їх навчання.<br /> Учні мають об’єднатися в малі групи ( від 3 до 5 в кожній) і обрати собі одну з тем для дослідження. <br /> <br /> '''2 День'''Запрошу учнів обговорити нові Тематичні запитання: Який принцип роботи створених обчислювальних пристроїв? Як швидко вони виконували обчислення? Яке вони мали значення? Напишіть запитання на аркушах паперу і передайте кожній групі. Групи учнів, відповідно до обраних тем , мають дослідити відповіді на Тематичні запитання. Скажу учням, що вони створюватимуть кінцевий продукти свого проекту, який включатиме відповіді на питання, а також Тематичне запитання, яке було обговорене в перший день: Навіщо людині потрібно було створювати обчислювальні пристрої?<br /> <br /> Кожна група має створити вікі-сайт (публікацію чи презентацію) по темі.<br /> Дозволю учням об’єднуватися в групи за власним бажанням. Членство в команді може бути сформоване на основі теми, до якої вони мають інтерес. Роздам учням Контрольний список для вікі. <br /> <br /> '''3 День'''Учні проводять дослідження користуючись Інтернетом та друкованими джерелами з своїх тем. Проведіть консультації з окремими учнями та групами для відповідей на їх запитання, обговорення їх тем, поясніть, як вони можуть відслідковувати прогрес у роботі та планувати свою роботу, та як буде відбуватися оцінювання їх мислення вищих рівнів. <br /> <br /> '''4 День''' Відвідати бібліотеку. Дослідити відповідну літературу, відсканувати необхідне.<br /> <br /> '''5 День''' Учні створюють хронологію подій, що сприяли розвитку обчислювальних притроїв.<br /> <br /> '''6 День''' Учні завершують своє дослідження.<br /> <br /> '''7 та 8 День''' Учні створюють вікі. Нагадаю учням, щоб вони використовували свої Контрольні списки для перевірки та завершення своїх робіт.<br /> <br /> '''9 День''' <br /> Проведення презентацій (усних виступів з демонстрацією). Використовуйте Форми оцінювання проектів для оцінювання робіт учнів.<br /> <br /> '''10 День''' <br /> Звітування при аудиторіі своїх досліджень. Відповідь на питання слухачів.<br /> <br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWalJoRUtrNTZTanlrSVZoal9xaEVSdw Учнівська презентація &quot;Апаратне забезпечення інформаційних систем&quot;]<br /> <br /> [[wiki-стаття на тему: &quot;Перші обчислювальні пристрої&quot;]]<br /> <br /> =Відомості про автора=<br /> ==Ім'я, прізвище==<br /> Таня Ланчинська<br /> <br /> ==Фах, навчальний предмет==<br /> Вчитель фізики та інформатики<br /> <br /> ==Навчальний заклад==<br /> Комишанська ЗОШ І-ІІІ ступенів<br /> <br /> ==Місто\село, район, область==<br /> с. Комиші Охтирського району Сумської області<br /> <br /> ==Контактні дані==<br /> 555-555-555-555<br /> <br /> =Відомості про тренінг=<br /> ==Дати проведення тренінгу==<br /> 27.02.2012 - 6.03.2012<br /> <br /> ==Місце провведення тренінгу==<br /> СОІППО<br /> <br /> ==Тренери==<br /> Петрова Л.Г.<br /> Герасименко Н.В.</div> Ланчинська Тетяна Петрівна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9B%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%A2%D0%B5%D1%82%D1%8F%D0%BD%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6_%D1%83_%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%BB%D0%B5:_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%27%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%22&diff=98874 Портфоліо Ланчинської Тетяни з теми "Подорож у минуле: від абака до комп'ютера" 2012-04-02T11:34:18Z <p>Ланчинська Тетяна Петрівна: /* Повний План вивчення теми */</p> <hr /> <div><br /> =Назва навчальної теми (творча назва)=<br /> &quot;Подорож у минуле: від абака до комп'ютера&quot;<br /> ==Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети==<br /> Інформатика.<br /> <br /> ==Навчальна тема (як записано в програмі)==<br /> Апаратне забезпечення інформаційних систем.<br /> <br /> ==Вік учнів, клас==<br /> 9 клас.<br /> <br /> ==Стислий опис проекту==<br /> Проект напрямлений на вивчення історії розвитку обчислювальних пристроїв. <br /> Учні ознайомлюються з причинами, які спонукали людину шукати способи обчислення та рахування. Вивчають як і чим користувалися для обчислень і рахування люди в різні історичні періоди. Розглядають перші обчислювальні машини, хто їх створив, їх функції, розміри, швидкість виконуваних операцій, принцип їх функціонування. Прослідковують події, що привели до створення сучасних компютерів.<br /> <br /> ==Повний План вивчення теми==<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWUTVKQUlZdVZRdDJobE9FTmM4TUxiQQ План вивчення теми]<br /> <br /> =Навчальні цілі=<br /> На початку пректу випускається бюлетень, який ознайомлює батьків з проектом над яким працюватимуть учні [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWLWhBTlUxSzdRNjI3RmlBcHVXbnlfUQ Буклет для батьків]<br /> Учням представляють презентацію, яка ознайомлює їх з питаннями проекту, формами роботи і видами оцінювання, розглядаються необхідні ресурси для роботи над проектом [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWQk9JM3BvMVFSc21IX0IzUTFJTGRfUQ Презентація для учнів]<br /> <br /> Учні повинні знати: <br /> *причини що спонукали людину шукати, вигадувати нові способи обчислення;<br /> основні етапи розвитку компютерної техніки;<br /> *Вчених, винахідників, які створювали обчислювальні пристрої, які внесли суттєвий вклад у розвиток компютерної техніки.<br /> *Описує основні етапи розвитку засобів автоматизації обчислень;<br /> *Пояснює імена видатних вчених, які внесли найсуттєвіший вклад в розвиток засобів автоматизації обчислень;<br /> *Пояснює сфери застосувань сучасної комп’ютерної техніки.<br /> *Описує найперші ручні обчислювальні засоби – абак, рахівниця тощо;<br /> *Описує перші засоби механізації обчислень – арифмометри;<br /> *Описує проект першої програмно-керованої обчислювальної машини Чарльза Беббеджа та першу в світі програму автоматичних обчислень Ади Лавлейс;<br /> *Описує покоління ЕОМ та їх особливості;<br /> *Описує перспективи розвитку комп’ютерної техніки.<br /> *Характеризує принципи дії основних пристроїв комп’ютера при опрацюванні повідомлень;<br /> *В учнів будуть вдосконалюватися навички збирання даних кількома способами, аналізу, впорядкування, осмислення та опрацювання відомостей про історію розвитку комп’ютерної техніки.<br /> *Вдосконалення навичок роботи з комп’ютерною технікою та Інтернет.<br /> *Розвивати навички створення компютерних презентацій та wiki-статті.<br /> <br /> =Опис оцінювання=<br /> Опитувальник для учнів на початку роботи над проектом виявляє зацікавленість, бажання та діагностує рівень знань по даній темі на початку роботи над проектом<br /> [https://docs.google.com/spreadsheet/viewform?formkey=dG9GRE5NYldGY0I5SElrTGhKWDk4TEE6MQ Опитувальник на початку роботи над проектом]<br /> <br /> Перед вивченням теми використовуємо метод оцінювання «ЗХД», спочатку кожний учень самостійно заповнює колонки «Що я знаю про історію створення ЕОМ?» і «Що я хочу дізнатися про історію створення ЕОМ?», а тоді проводиться колективне обговорення відповідей з метою виокремлення основних елементів того, про що учні хочуть дізнатися. Наприкінці роботи над проектом учні ще раз звертаються до схеми «ЗХД», відмічають , що вони дізналися. Підводимо підсумки і робимо висновки. Наприкінці роботи над проектом проводимо також опитування за підготовленою формою «Підсумкове оцінювання», яке передбачає самооцінювання і оцінювання роботи учня вчителем.<br /> <br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWVnlFM3MwXzBRUGljUV94dWRFOERaUQ Оцінювання за схемою ЗХД]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWMVZlV01BbllUemlJeXBTN0YyRVpOUQ Поточне оцінювання ]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWUXJBaTdlcFBSZS1XTTF4VzBaRXNfQQ Підсумкове оцінювання учнівського бюлетня]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWTy1DNENjZVJTdmVBaGF3SVFTbWVZZw Підсумкове оцінювання учнівської презентації]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWVVhVTllycG5TUkNkem5lZXM4VWV0Zw Підсумкове оцінювання учнівської вікі-статті]<br /> <br /> =Діяльність учнів=<br /> Учні представлять свої результати своїх досліджень у вигляді вікі-статті. Інструктаж щодо опанування навичками використання цих інструментів повинен щоденно бути включений у процес занять. <br /> <br /> '''1 День''' Навчальна тема розпочинається з ознайомлення учнів з Ключовим запитанням: Який шлях створення сучасного компютера? Попрошу учнів подумати самостійно про запитання, а потім обговорити їх відповіді. Запитаю, хто добровільно хоче поділитися своєю відповіддю з цілим класом.<br /> Оголошу наступне запитання до проекту: Навіщо людині потрібно було створювати обчислювальні пристрої?<br /> Поясню учням, що вони вивчатимуть це питання упродовж своєї роботи над проектом. Почну проект з презентації проекту. Методом мозкового штурму визначу можливі теми, які могли б мати відповідні набори даних. Обговорю та оціню ідеї учнів, які вони пропонують. Зверну увагу, що нещодавно комп᾽ютерна техніка була іншого рівня, і в деяких установах ще можна побачити стару техніку.<br /> Обговоріть друковані та електронні ресурси для збору даних. Можливі теми можуть включати: <br /> *Які були перші обчислювальні пристрої?<br /> *Які вчені, винахідники займалися розробкою компютерних пристроїв?<br /> *Коли, де і ким було вперше створено ЕОМ?<br /> *Відкриття в яких галузях спияло вдосконаленню прших ЕОМ?<br /> *Хто на сьогоднішній день є провідним виробником сучасних компютерів?<br /> *Роздам учням Форму оцінювання проектів і проведу її обговорення. Ця Форма містить огляд очікувань від створеного ними учнівського проекту. Попрошу учнів використовувати Форму, щоб допомогти їм оцінити свій прогрес і те, як просувається їх навчання.<br /> Учні мають об’єднатися в малі групи ( від 3 до 5 в кожній) і обрати собі одну з тем для дослідження. <br /> <br /> '''2 День'''Запрошу учнів обговорити нові Тематичні запитання: Який принцип роботи створених обчислювальних пристроїв? Як швидко вони виконували обчислення? Яке вони мали значення? Напишіть запитання на аркушах паперу і передайте кожній групі. Групи учнів, відповідно до обраних тем , мають дослідити відповіді на Тематичні запитання. Скажу учням, що вони створюватимуть кінцевий продукти свого проекту, який включатиме відповіді на питання, а також Тематичне запитання, яке було обговорене в перший день: Навіщо людині потрібно було створювати обчислювальні пристрої?<br /> <br /> Кожна група має створити вікі-сайт (публікацію чи презентацію) по темі.<br /> Дозволю учням об’єднуватися в групи за власним бажанням. Членство в команді може бути сформоване на основі теми, до якої вони мають інтерес. Роздам учням Контрольний список для вікі. <br /> <br /> '''3 День'''Учні проводять дослідження користуючись Інтернетом та друкованими джерелами з своїх тем. Проведіть консультації з окремими учнями та групами для відповідей на їх запитання, обговорення їх тем, поясніть, як вони можуть відслідковувати прогрес у роботі та планувати свою роботу, та як буде відбуватися оцінювання їх мислення вищих рівнів. <br /> <br /> '''4 День''' Відвідати бібліотеку. Дослідити відповідну літературу, відсканувати необхідне.<br /> <br /> '''5 День''' Учні створюють хронологію подій, що сприяли розвитку обчислювальних притроїв.<br /> <br /> '''6 День''' Учні завершують своє дослідження.<br /> <br /> '''7 та 8 День''' Учні створюють вікі. Нагадаю учням, щоб вони використовували свої Контрольні списки для перевірки та завершення своїх робіт.<br /> <br /> '''9 День''' <br /> Проведення презентацій (усних виступів з демонстрацією). Використовуйте Форми оцінювання проектів для оцінювання робіт учнів.<br /> <br /> '''10 День''' <br /> Звітування при аудиторіі своїх досліджень. Відповідь на питання слухачів.<br /> <br /> [[wiki-стаття на тему: &quot;Перші обчислювальні пристрої&quot;]]<br /> <br /> =Відомості про автора=<br /> ==Ім'я, прізвище==<br /> Таня Ланчинська<br /> <br /> ==Фах, навчальний предмет==<br /> Вчитель фізики та інформатики<br /> <br /> ==Навчальний заклад==<br /> Комишанська ЗОШ І-ІІІ ступенів<br /> <br /> ==Місто\село, район, область==<br /> с. Комиші Охтирського району Сумської області<br /> <br /> ==Контактні дані==<br /> 555-555-555-555<br /> <br /> =Відомості про тренінг=<br /> ==Дати проведення тренінгу==<br /> 27.02.2012 - 6.03.2012<br /> <br /> ==Місце провведення тренінгу==<br /> СОІППО<br /> <br /> ==Тренери==<br /> Петрова Л.Г.<br /> Герасименко Н.В.</div> Ланчинська Тетяна Петрівна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9B%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%A2%D0%B5%D1%82%D1%8F%D0%BD%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6_%D1%83_%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%BB%D0%B5:_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%27%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%22&diff=98873 Портфоліо Ланчинської Тетяни з теми "Подорож у минуле: від абака до комп'ютера" 2012-04-02T11:33:05Z <p>Ланчинська Тетяна Петрівна: /* Діяльність учнів (Скопіювати з Плану) */</p> <hr /> <div><br /> =Назва навчальної теми (творча назва)=<br /> &quot;Подорож у минуле: від абака до комп'ютера&quot;<br /> ==Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети==<br /> Інформатика.<br /> <br /> ==Навчальна тема (як записано в програмі)==<br /> Апаратне забезпечення інформаційних систем.<br /> <br /> ==Вік учнів, клас==<br /> 9 клас.<br /> <br /> ==Стислий опис проекту==<br /> Проект напрямлений на вивчення історії розвитку обчислювальних пристроїв. <br /> Учні ознайомлюються з причинами, які спонукали людину шукати способи обчислення та рахування. Вивчають як і чим користувалися для обчислень і рахування люди в різні історичні періоди. Розглядають перші обчислювальні машини, хто їх створив, їх функції, розміри, швидкість виконуваних операцій, принцип їх функціонування. Прослідковують події, що привели до створення сучасних компютерів.<br /> <br /> ==Повний План вивчення теми==<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWUTVKQUlZdVZRdDJobE9FTmM4TUxiQQ План пректу]<br /> <br /> =Навчальні цілі=<br /> На початку пректу випускається бюлетень, який ознайомлює батьків з проектом над яким працюватимуть учні [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWLWhBTlUxSzdRNjI3RmlBcHVXbnlfUQ Буклет для батьків]<br /> Учням представляють презентацію, яка ознайомлює їх з питаннями проекту, формами роботи і видами оцінювання, розглядаються необхідні ресурси для роботи над проектом [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWQk9JM3BvMVFSc21IX0IzUTFJTGRfUQ Презентація для учнів]<br /> <br /> Учні повинні знати: <br /> *причини що спонукали людину шукати, вигадувати нові способи обчислення;<br /> основні етапи розвитку компютерної техніки;<br /> *Вчених, винахідників, які створювали обчислювальні пристрої, які внесли суттєвий вклад у розвиток компютерної техніки.<br /> *Описує основні етапи розвитку засобів автоматизації обчислень;<br /> *Пояснює імена видатних вчених, які внесли найсуттєвіший вклад в розвиток засобів автоматизації обчислень;<br /> *Пояснює сфери застосувань сучасної комп’ютерної техніки.<br /> *Описує найперші ручні обчислювальні засоби – абак, рахівниця тощо;<br /> *Описує перші засоби механізації обчислень – арифмометри;<br /> *Описує проект першої програмно-керованої обчислювальної машини Чарльза Беббеджа та першу в світі програму автоматичних обчислень Ади Лавлейс;<br /> *Описує покоління ЕОМ та їх особливості;<br /> *Описує перспективи розвитку комп’ютерної техніки.<br /> *Характеризує принципи дії основних пристроїв комп’ютера при опрацюванні повідомлень;<br /> *В учнів будуть вдосконалюватися навички збирання даних кількома способами, аналізу, впорядкування, осмислення та опрацювання відомостей про історію розвитку комп’ютерної техніки.<br /> *Вдосконалення навичок роботи з комп’ютерною технікою та Інтернет.<br /> *Розвивати навички створення компютерних презентацій та wiki-статті.<br /> <br /> =Опис оцінювання=<br /> Опитувальник для учнів на початку роботи над проектом виявляє зацікавленість, бажання та діагностує рівень знань по даній темі на початку роботи над проектом<br /> [https://docs.google.com/spreadsheet/viewform?formkey=dG9GRE5NYldGY0I5SElrTGhKWDk4TEE6MQ Опитувальник на початку роботи над проектом]<br /> <br /> Перед вивченням теми використовуємо метод оцінювання «ЗХД», спочатку кожний учень самостійно заповнює колонки «Що я знаю про історію створення ЕОМ?» і «Що я хочу дізнатися про історію створення ЕОМ?», а тоді проводиться колективне обговорення відповідей з метою виокремлення основних елементів того, про що учні хочуть дізнатися. Наприкінці роботи над проектом учні ще раз звертаються до схеми «ЗХД», відмічають , що вони дізналися. Підводимо підсумки і робимо висновки. Наприкінці роботи над проектом проводимо також опитування за підготовленою формою «Підсумкове оцінювання», яке передбачає самооцінювання і оцінювання роботи учня вчителем.<br /> <br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWVnlFM3MwXzBRUGljUV94dWRFOERaUQ Оцінювання за схемою ЗХД]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWMVZlV01BbllUemlJeXBTN0YyRVpOUQ Поточне оцінювання ]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWUXJBaTdlcFBSZS1XTTF4VzBaRXNfQQ Підсумкове оцінювання учнівського бюлетня]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWTy1DNENjZVJTdmVBaGF3SVFTbWVZZw Підсумкове оцінювання учнівської презентації]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWVVhVTllycG5TUkNkem5lZXM4VWV0Zw Підсумкове оцінювання учнівської вікі-статті]<br /> <br /> =Діяльність учнів=<br /> Учні представлять свої результати своїх досліджень у вигляді вікі-статті. Інструктаж щодо опанування навичками використання цих інструментів повинен щоденно бути включений у процес занять. <br /> <br /> '''1 День''' Навчальна тема розпочинається з ознайомлення учнів з Ключовим запитанням: Який шлях створення сучасного компютера? Попрошу учнів подумати самостійно про запитання, а потім обговорити їх відповіді. Запитаю, хто добровільно хоче поділитися своєю відповіддю з цілим класом.<br /> Оголошу наступне запитання до проекту: Навіщо людині потрібно було створювати обчислювальні пристрої?<br /> Поясню учням, що вони вивчатимуть це питання упродовж своєї роботи над проектом. Почну проект з презентації проекту. Методом мозкового штурму визначу можливі теми, які могли б мати відповідні набори даних. Обговорю та оціню ідеї учнів, які вони пропонують. Зверну увагу, що нещодавно комп᾽ютерна техніка була іншого рівня, і в деяких установах ще можна побачити стару техніку.<br /> Обговоріть друковані та електронні ресурси для збору даних. Можливі теми можуть включати: <br /> *Які були перші обчислювальні пристрої?<br /> *Які вчені, винахідники займалися розробкою компютерних пристроїв?<br /> *Коли, де і ким було вперше створено ЕОМ?<br /> *Відкриття в яких галузях спияло вдосконаленню прших ЕОМ?<br /> *Хто на сьогоднішній день є провідним виробником сучасних компютерів?<br /> *Роздам учням Форму оцінювання проектів і проведу її обговорення. Ця Форма містить огляд очікувань від створеного ними учнівського проекту. Попрошу учнів використовувати Форму, щоб допомогти їм оцінити свій прогрес і те, як просувається їх навчання.<br /> Учні мають об’єднатися в малі групи ( від 3 до 5 в кожній) і обрати собі одну з тем для дослідження. <br /> <br /> '''2 День'''Запрошу учнів обговорити нові Тематичні запитання: Який принцип роботи створених обчислювальних пристроїв? Як швидко вони виконували обчислення? Яке вони мали значення? Напишіть запитання на аркушах паперу і передайте кожній групі. Групи учнів, відповідно до обраних тем , мають дослідити відповіді на Тематичні запитання. Скажу учням, що вони створюватимуть кінцевий продукти свого проекту, який включатиме відповіді на питання, а також Тематичне запитання, яке було обговорене в перший день: Навіщо людині потрібно було створювати обчислювальні пристрої?<br /> <br /> Кожна група має створити вікі-сайт (публікацію чи презентацію) по темі.<br /> Дозволю учням об’єднуватися в групи за власним бажанням. Членство в команді може бути сформоване на основі теми, до якої вони мають інтерес. Роздам учням Контрольний список для вікі. <br /> <br /> '''3 День'''Учні проводять дослідження користуючись Інтернетом та друкованими джерелами з своїх тем. Проведіть консультації з окремими учнями та групами для відповідей на їх запитання, обговорення їх тем, поясніть, як вони можуть відслідковувати прогрес у роботі та планувати свою роботу, та як буде відбуватися оцінювання їх мислення вищих рівнів. <br /> <br /> '''4 День''' Відвідати бібліотеку. Дослідити відповідну літературу, відсканувати необхідне.<br /> <br /> '''5 День''' Учні створюють хронологію подій, що сприяли розвитку обчислювальних притроїв.<br /> <br /> '''6 День''' Учні завершують своє дослідження.<br /> <br /> '''7 та 8 День''' Учні створюють вікі. Нагадаю учням, щоб вони використовували свої Контрольні списки для перевірки та завершення своїх робіт.<br /> <br /> '''9 День''' <br /> Проведення презентацій (усних виступів з демонстрацією). Використовуйте Форми оцінювання проектів для оцінювання робіт учнів.<br /> <br /> '''10 День''' <br /> Звітування при аудиторіі своїх досліджень. Відповідь на питання слухачів.<br /> <br /> [[wiki-стаття на тему: &quot;Перші обчислювальні пристрої&quot;]]<br /> <br /> =Відомості про автора=<br /> ==Ім'я, прізвище==<br /> Таня Ланчинська<br /> <br /> ==Фах, навчальний предмет==<br /> Вчитель фізики та інформатики<br /> <br /> ==Навчальний заклад==<br /> Комишанська ЗОШ І-ІІІ ступенів<br /> <br /> ==Місто\село, район, область==<br /> с. Комиші Охтирського району Сумської області<br /> <br /> ==Контактні дані==<br /> 555-555-555-555<br /> <br /> =Відомості про тренінг=<br /> ==Дати проведення тренінгу==<br /> 27.02.2012 - 6.03.2012<br /> <br /> ==Місце провведення тренінгу==<br /> СОІППО<br /> <br /> ==Тренери==<br /> Петрова Л.Г.<br /> Герасименко Н.В.</div> Ланчинська Тетяна Петрівна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9B%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%A2%D0%B5%D1%82%D1%8F%D0%BD%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6_%D1%83_%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%BB%D0%B5:_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%27%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%22&diff=98872 Портфоліо Ланчинської Тетяни з теми "Подорож у минуле: від абака до комп'ютера" 2012-04-02T11:30:22Z <p>Ланчинська Тетяна Петрівна: /* Діяльність учнів (Скопіювати з Плану) */</p> <hr /> <div><br /> =Назва навчальної теми (творча назва)=<br /> &quot;Подорож у минуле: від абака до комп'ютера&quot;<br /> ==Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети==<br /> Інформатика.<br /> <br /> ==Навчальна тема (як записано в програмі)==<br /> Апаратне забезпечення інформаційних систем.<br /> <br /> ==Вік учнів, клас==<br /> 9 клас.<br /> <br /> ==Стислий опис проекту==<br /> Проект напрямлений на вивчення історії розвитку обчислювальних пристроїв. <br /> Учні ознайомлюються з причинами, які спонукали людину шукати способи обчислення та рахування. Вивчають як і чим користувалися для обчислень і рахування люди в різні історичні періоди. Розглядають перші обчислювальні машини, хто їх створив, їх функції, розміри, швидкість виконуваних операцій, принцип їх функціонування. Прослідковують події, що привели до створення сучасних компютерів.<br /> <br /> ==Повний План вивчення теми==<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWUTVKQUlZdVZRdDJobE9FTmM4TUxiQQ План пректу]<br /> <br /> =Навчальні цілі=<br /> На початку пректу випускається бюлетень, який ознайомлює батьків з проектом над яким працюватимуть учні [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWLWhBTlUxSzdRNjI3RmlBcHVXbnlfUQ Буклет для батьків]<br /> Учням представляють презентацію, яка ознайомлює їх з питаннями проекту, формами роботи і видами оцінювання, розглядаються необхідні ресурси для роботи над проектом [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWQk9JM3BvMVFSc21IX0IzUTFJTGRfUQ Презентація для учнів]<br /> <br /> Учні повинні знати: <br /> *причини що спонукали людину шукати, вигадувати нові способи обчислення;<br /> основні етапи розвитку компютерної техніки;<br /> *Вчених, винахідників, які створювали обчислювальні пристрої, які внесли суттєвий вклад у розвиток компютерної техніки.<br /> *Описує основні етапи розвитку засобів автоматизації обчислень;<br /> *Пояснює імена видатних вчених, які внесли найсуттєвіший вклад в розвиток засобів автоматизації обчислень;<br /> *Пояснює сфери застосувань сучасної комп’ютерної техніки.<br /> *Описує найперші ручні обчислювальні засоби – абак, рахівниця тощо;<br /> *Описує перші засоби механізації обчислень – арифмометри;<br /> *Описує проект першої програмно-керованої обчислювальної машини Чарльза Беббеджа та першу в світі програму автоматичних обчислень Ади Лавлейс;<br /> *Описує покоління ЕОМ та їх особливості;<br /> *Описує перспективи розвитку комп’ютерної техніки.<br /> *Характеризує принципи дії основних пристроїв комп’ютера при опрацюванні повідомлень;<br /> *В учнів будуть вдосконалюватися навички збирання даних кількома способами, аналізу, впорядкування, осмислення та опрацювання відомостей про історію розвитку комп’ютерної техніки.<br /> *Вдосконалення навичок роботи з комп’ютерною технікою та Інтернет.<br /> *Розвивати навички створення компютерних презентацій та wiki-статті.<br /> <br /> =Опис оцінювання=<br /> Опитувальник для учнів на початку роботи над проектом виявляє зацікавленість, бажання та діагностує рівень знань по даній темі на початку роботи над проектом<br /> [https://docs.google.com/spreadsheet/viewform?formkey=dG9GRE5NYldGY0I5SElrTGhKWDk4TEE6MQ Опитувальник на початку роботи над проектом]<br /> <br /> Перед вивченням теми використовуємо метод оцінювання «ЗХД», спочатку кожний учень самостійно заповнює колонки «Що я знаю про історію створення ЕОМ?» і «Що я хочу дізнатися про історію створення ЕОМ?», а тоді проводиться колективне обговорення відповідей з метою виокремлення основних елементів того, про що учні хочуть дізнатися. Наприкінці роботи над проектом учні ще раз звертаються до схеми «ЗХД», відмічають , що вони дізналися. Підводимо підсумки і робимо висновки. Наприкінці роботи над проектом проводимо також опитування за підготовленою формою «Підсумкове оцінювання», яке передбачає самооцінювання і оцінювання роботи учня вчителем.<br /> <br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWVnlFM3MwXzBRUGljUV94dWRFOERaUQ Оцінювання за схемою ЗХД]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWMVZlV01BbllUemlJeXBTN0YyRVpOUQ Поточне оцінювання ]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWUXJBaTdlcFBSZS1XTTF4VzBaRXNfQQ Підсумкове оцінювання учнівського бюлетня]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWTy1DNENjZVJTdmVBaGF3SVFTbWVZZw Підсумкове оцінювання учнівської презентації]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWVVhVTllycG5TUkNkem5lZXM4VWV0Zw Підсумкове оцінювання учнівської вікі-статті]<br /> <br /> =Діяльність учнів (Скопіювати з Плану)=<br /> Учні представлять свої результати своїх досліджень у вигляді вікі- статті. Інструктаж щодо опанування навичками використання цих інструментів повинен щоденно бути включений у процес занять. <br /> <br /> 1 День <br /> Навчальна тема розпочинається з ознайомлення учнів з Ключовим запитанням: Який шлях створення сучасного компютера? Попрошу учнів подумати самостійно про запитання, а потім обговорити їх відповіді. Запитаю, хто добровільно хоче поділитися своєю відповіддю з цілим класом.<br /> Оголошу наступне запитання до проекту: Навіщо людині потрібно було створювати обчислювальні пристрої?<br /> Поясню учням, що вони вивчатимуть це питання упродовж своєї роботи над проектом. Почну проект з презентації проекту. Методом мозкового штурму визначу можливі теми, які могли б мати відповідні набори даних. Обговорю та оціню ідеї учнів, які вони пропонують. Зверну увагу, що нещодавно комп᾽ютерна техніка була іншого рівня, і в деяких установах ще можна побачити стару техніку.<br /> Обговоріть друковані та електронні ресурси для збору даних. Можливі теми можуть включати: <br />  Які були перші обчислювальні пристрої?<br />  Які вчені, винахідники займалися розробкою компютерних пристроїв?<br />  Коли, де і ким було вперше створено ЕОМ?<br />  Відкриття в яких галузях спияло вдосконаленню прших ЕОМ?<br />  Хто на сьогоднішній день є провідним виробником сучасних компютерів?<br /> • Роздам учням Форму оцінювання проектів і проведу її обговорення. Ця Форма містить огляд очікувань від створеного ними учнівського проекту. Попрошу учнів використовувати Форму, щоб допомогти їм оцінити свій прогрес і те, як просувається їх навчання.<br /> Учні мають об’єднатися в малі групи ( від 3 до 5 в кожній) і обрати собі одну з тем для дослідження. <br /> <br /> 2 День<br /> Запрошу учнів обговорити нові Тематичні запитання: Який принцип роботи створених обчислювальних пристроїв? Як швидко вони виконували обчислення? Яке вони мали значення? Напишіть запитання на аркушах паперу і передайте кожній групі. Групи учнів, відповідно до обраних тем , мають дослідити відповіді на Тематичні запитання. Скажу учням, що вони створюватимуть кінцевий продукти свого проекту, який включатиме відповіді на питання, а також Тематичне запитання, яке було обговорене в перший день: Навіщо людині потрібно було створювати обчислювальні пристрої?<br /> <br /> Кожна група має створити вікі-сайт (публікацію чи презентацію) по темі.<br /> Дозволю учням об’єднуватися в групи за власним бажанням. Членство в команді може бути сформоване на основі теми, до якої вони мають інтерес. Роздам учням Контрольний список для вікі. <br /> <br /> 3 День<br /> Учні проводять дослідження користуючись Інтернетом та друкованими джерелами з своїх тем. Проведіть консультації з окремими учнями та групами для відповідей на їх запитання, обговорення їх тем, поясніть, як вони можуть відслідковувати прогрес у роботі та планувати свою роботу, та як буде відбуватися оцінювання їх мислення вищих рівнів. <br /> <br /> 4 День <br /> Відвідати бібліотеку. Дослідити відповідну літературу, відсканувати необхідне.<br /> <br /> 5 День <br /> Учні створюють хронологію подій, що сприяли розвитку обчислювальних притроїв.<br /> <br /> 6 День <br /> Учні завершують своє дослідження.<br /> <br /> 7 та 8 День <br /> Учні створюють вікі. Нагадаю учням, щоб вони використовували свої Контрольні списки для перевірки та завершення своїх робіт.<br /> <br /> 9 День <br /> Проведення презентацій (усних виступів з демонстрацією). Використовуйте Форми оцінювання проектів для оцінювання робіт учнів.<br /> <br /> 10 День <br /> Звітування при аудиторіі своїх досліджень. Відповідь на питання слухачів.<br /> <br /> [[wiki-стаття на тему: &quot;Перші обчислювальні пристрої&quot;]]<br /> <br /> =Відомості про автора=<br /> ==Ім'я, прізвище==<br /> Таня Ланчинська<br /> <br /> ==Фах, навчальний предмет==<br /> Вчитель фізики та інформатики<br /> <br /> ==Навчальний заклад==<br /> Комишанська ЗОШ І-ІІІ ступенів<br /> <br /> ==Місто\село, район, область==<br /> с. Комиші Охтирського району Сумської області<br /> <br /> ==Контактні дані==<br /> 555-555-555-555<br /> <br /> =Відомості про тренінг=<br /> ==Дати проведення тренінгу==<br /> 27.02.2012 - 6.03.2012<br /> <br /> ==Місце провведення тренінгу==<br /> СОІППО<br /> <br /> ==Тренери==<br /> Петрова Л.Г.<br /> Герасименко Н.В.</div> Ланчинська Тетяна Петрівна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9B%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%A2%D0%B5%D1%82%D1%8F%D0%BD%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6_%D1%83_%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%BB%D0%B5:_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%27%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%22&diff=98871 Портфоліо Ланчинської Тетяни з теми "Подорож у минуле: від абака до комп'ютера" 2012-04-02T11:29:26Z <p>Ланчинська Тетяна Петрівна: /* Діяльність учнів (Скопіювати з Плану) */</p> <hr /> <div><br /> =Назва навчальної теми (творча назва)=<br /> &quot;Подорож у минуле: від абака до комп'ютера&quot;<br /> ==Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети==<br /> Інформатика.<br /> <br /> ==Навчальна тема (як записано в програмі)==<br /> Апаратне забезпечення інформаційних систем.<br /> <br /> ==Вік учнів, клас==<br /> 9 клас.<br /> <br /> ==Стислий опис проекту==<br /> Проект напрямлений на вивчення історії розвитку обчислювальних пристроїв. <br /> Учні ознайомлюються з причинами, які спонукали людину шукати способи обчислення та рахування. Вивчають як і чим користувалися для обчислень і рахування люди в різні історичні періоди. Розглядають перші обчислювальні машини, хто їх створив, їх функції, розміри, швидкість виконуваних операцій, принцип їх функціонування. Прослідковують події, що привели до створення сучасних компютерів.<br /> <br /> ==Повний План вивчення теми==<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWUTVKQUlZdVZRdDJobE9FTmM4TUxiQQ План пректу]<br /> <br /> =Навчальні цілі=<br /> На початку пректу випускається бюлетень, який ознайомлює батьків з проектом над яким працюватимуть учні [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWLWhBTlUxSzdRNjI3RmlBcHVXbnlfUQ Буклет для батьків]<br /> Учням представляють презентацію, яка ознайомлює їх з питаннями проекту, формами роботи і видами оцінювання, розглядаються необхідні ресурси для роботи над проектом [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWQk9JM3BvMVFSc21IX0IzUTFJTGRfUQ Презентація для учнів]<br /> <br /> Учні повинні знати: <br /> *причини що спонукали людину шукати, вигадувати нові способи обчислення;<br /> основні етапи розвитку компютерної техніки;<br /> *Вчених, винахідників, які створювали обчислювальні пристрої, які внесли суттєвий вклад у розвиток компютерної техніки.<br /> *Описує основні етапи розвитку засобів автоматизації обчислень;<br /> *Пояснює імена видатних вчених, які внесли найсуттєвіший вклад в розвиток засобів автоматизації обчислень;<br /> *Пояснює сфери застосувань сучасної комп’ютерної техніки.<br /> *Описує найперші ручні обчислювальні засоби – абак, рахівниця тощо;<br /> *Описує перші засоби механізації обчислень – арифмометри;<br /> *Описує проект першої програмно-керованої обчислювальної машини Чарльза Беббеджа та першу в світі програму автоматичних обчислень Ади Лавлейс;<br /> *Описує покоління ЕОМ та їх особливості;<br /> *Описує перспективи розвитку комп’ютерної техніки.<br /> *Характеризує принципи дії основних пристроїв комп’ютера при опрацюванні повідомлень;<br /> *В учнів будуть вдосконалюватися навички збирання даних кількома способами, аналізу, впорядкування, осмислення та опрацювання відомостей про історію розвитку комп’ютерної техніки.<br /> *Вдосконалення навичок роботи з комп’ютерною технікою та Інтернет.<br /> *Розвивати навички створення компютерних презентацій та wiki-статті.<br /> <br /> =Опис оцінювання=<br /> Опитувальник для учнів на початку роботи над проектом виявляє зацікавленість, бажання та діагностує рівень знань по даній темі на початку роботи над проектом<br /> [https://docs.google.com/spreadsheet/viewform?formkey=dG9GRE5NYldGY0I5SElrTGhKWDk4TEE6MQ Опитувальник на початку роботи над проектом]<br /> <br /> Перед вивченням теми використовуємо метод оцінювання «ЗХД», спочатку кожний учень самостійно заповнює колонки «Що я знаю про історію створення ЕОМ?» і «Що я хочу дізнатися про історію створення ЕОМ?», а тоді проводиться колективне обговорення відповідей з метою виокремлення основних елементів того, про що учні хочуть дізнатися. Наприкінці роботи над проектом учні ще раз звертаються до схеми «ЗХД», відмічають , що вони дізналися. Підводимо підсумки і робимо висновки. Наприкінці роботи над проектом проводимо також опитування за підготовленою формою «Підсумкове оцінювання», яке передбачає самооцінювання і оцінювання роботи учня вчителем.<br /> <br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWVnlFM3MwXzBRUGljUV94dWRFOERaUQ Оцінювання за схемою ЗХД]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWMVZlV01BbllUemlJeXBTN0YyRVpOUQ Поточне оцінювання ]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWUXJBaTdlcFBSZS1XTTF4VzBaRXNfQQ Підсумкове оцінювання учнівського бюлетня]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWTy1DNENjZVJTdmVBaGF3SVFTbWVZZw Підсумкове оцінювання учнівської презентації]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWVVhVTllycG5TUkNkem5lZXM4VWV0Zw Підсумкове оцінювання учнівської вікі-статті]<br /> <br /> =Діяльність учнів (Скопіювати з Плану)=<br /> Учні представлять свої результати своїх досліджень у вигляді вікі- статті. Інструктаж щодо опанування навичками використання цих інструментів повинен щоденно бути включений у процес занять. <br /> 1 День <br /> Навчальна тема розпочинається з ознайомлення учнів з Ключовим запитанням: Який шлях створення сучасного компютера? Попрошу учнів подумати самостійно про запитання, а потім обговорити їх відповіді. Запитаю, хто добровільно хоче поділитися своєю відповіддю з цілим класом.<br /> Оголошу наступне запитання до проекту: Навіщо людині потрібно було створювати обчислювальні пристрої?<br /> Поясню учням, що вони вивчатимуть це питання упродовж своєї роботи над проектом. Почну проект з презентації проекту. Методом мозкового штурму визначу можливі теми, які могли б мати відповідні набори даних. Обговорю та оціню ідеї учнів, які вони пропонують. Зверну увагу, що нещодавно комп᾽ютерна техніка була іншого рівня, і в деяких установах ще можна побачити стару техніку.<br /> Обговоріть друковані та електронні ресурси для збору даних. Можливі теми можуть включати: <br />  Які були перші обчислювальні пристрої?<br />  Які вчені, винахідники займалися розробкою компютерних пристроїв?<br />  Коли, де і ким було вперше створено ЕОМ?<br />  Відкриття в яких галузях спияло вдосконаленню прших ЕОМ?<br />  Хто на сьогоднішній день є провідним виробником сучасних компютерів?<br /> • Роздам учням Форму оцінювання проектів і проведу її обговорення. Ця Форма містить огляд очікувань від створеного ними учнівського проекту. Попрошу учнів використовувати Форму, щоб допомогти їм оцінити свій прогрес і те, як просувається їх навчання.<br /> Учні мають об’єднатися в малі групи ( від 3 до 5 в кожній) і обрати собі одну з тем для дослідження. <br /> 2 День<br /> Запрошу учнів обговорити нові Тематичні запитання: Який принцип роботи створених обчислювальних пристроїв? Як швидко вони виконували обчислення? Яке вони мали значення? Напишіть запитання на аркушах паперу і передайте кожній групі. Групи учнів, відповідно до обраних тем , мають дослідити відповіді на Тематичні запитання. Скажу учням, що вони створюватимуть кінцевий продукти свого проекту, який включатиме відповіді на питання, а також Тематичне запитання, яке було обговорене в перший день: Навіщо людині потрібно було створювати обчислювальні пристрої?<br /> <br /> Кожна група має створити вікі-сайт (публікацію чи презентацію) по темі.<br /> Дозволю учням об’єднуватися в групи за власним бажанням. Членство в команді може бути сформоване на основі теми, до якої вони мають інтерес. Роздам учням Контрольний список для вікі. <br /> 3 День<br /> Учні проводять дослідження користуючись Інтернетом та друкованими джерелами з своїх тем. Проведіть консультації з окремими учнями та групами для відповідей на їх запитання, обговорення їх тем, поясніть, як вони можуть відслідковувати прогрес у роботі та планувати свою роботу, та як буде відбуватися оцінювання їх мислення вищих рівнів. <br /> 4 День <br /> Відвідати бібліотеку. Дослідити відповідну літературу, відсканувати необхідне.<br /> 5 День <br /> Учні створюють хронологію подій, що сприяли розвитку обчислювальних притроїв.<br /> 6 День <br /> Учні завершують своє дослідження.<br /> 7 та 8 День <br /> Учні створюють вікі. Нагадаю учням, щоб вони використовували свої Контрольні списки для перевірки та завершення своїх робіт.<br /> 9 День <br /> Проведення презентацій (усних виступів з демонстрацією). Використовуйте Форми оцінювання проектів для оцінювання робіт учнів.<br /> 10 День <br /> Звітування при аудиторіі своїх досліджень. Відповідь на питання слухачів.<br /> <br /> [[wiki-стаття на тему: &quot;Перші обчислювальні пристрої&quot;]]<br /> <br /> =Відомості про автора=<br /> ==Ім'я, прізвище==<br /> Таня Ланчинська<br /> <br /> ==Фах, навчальний предмет==<br /> Вчитель фізики та інформатики<br /> <br /> ==Навчальний заклад==<br /> Комишанська ЗОШ І-ІІІ ступенів<br /> <br /> ==Місто\село, район, область==<br /> с. Комиші Охтирського району Сумської області<br /> <br /> ==Контактні дані==<br /> 555-555-555-555<br /> <br /> =Відомості про тренінг=<br /> ==Дати проведення тренінгу==<br /> 27.02.2012 - 6.03.2012<br /> <br /> ==Місце провведення тренінгу==<br /> СОІППО<br /> <br /> ==Тренери==<br /> Петрова Л.Г.<br /> Герасименко Н.В.</div> Ланчинська Тетяна Петрівна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9B%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%A2%D0%B5%D1%82%D1%8F%D0%BD%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6_%D1%83_%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%BB%D0%B5:_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%27%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%22&diff=98870 Портфоліо Ланчинської Тетяни з теми "Подорож у минуле: від абака до комп'ютера" 2012-04-02T11:28:33Z <p>Ланчинська Тетяна Петрівна: /* Діяльність учнів (Скопіювати з Плану) */</p> <hr /> <div><br /> =Назва навчальної теми (творча назва)=<br /> &quot;Подорож у минуле: від абака до комп'ютера&quot;<br /> ==Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети==<br /> Інформатика.<br /> <br /> ==Навчальна тема (як записано в програмі)==<br /> Апаратне забезпечення інформаційних систем.<br /> <br /> ==Вік учнів, клас==<br /> 9 клас.<br /> <br /> ==Стислий опис проекту==<br /> Проект напрямлений на вивчення історії розвитку обчислювальних пристроїв. <br /> Учні ознайомлюються з причинами, які спонукали людину шукати способи обчислення та рахування. Вивчають як і чим користувалися для обчислень і рахування люди в різні історичні періоди. Розглядають перші обчислювальні машини, хто їх створив, їх функції, розміри, швидкість виконуваних операцій, принцип їх функціонування. Прослідковують події, що привели до створення сучасних компютерів.<br /> <br /> ==Повний План вивчення теми==<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWUTVKQUlZdVZRdDJobE9FTmM4TUxiQQ План пректу]<br /> <br /> =Навчальні цілі=<br /> На початку пректу випускається бюлетень, який ознайомлює батьків з проектом над яким працюватимуть учні [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWLWhBTlUxSzdRNjI3RmlBcHVXbnlfUQ Буклет для батьків]<br /> Учням представляють презентацію, яка ознайомлює їх з питаннями проекту, формами роботи і видами оцінювання, розглядаються необхідні ресурси для роботи над проектом [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWQk9JM3BvMVFSc21IX0IzUTFJTGRfUQ Презентація для учнів]<br /> <br /> Учні повинні знати: <br /> *причини що спонукали людину шукати, вигадувати нові способи обчислення;<br /> основні етапи розвитку компютерної техніки;<br /> *Вчених, винахідників, які створювали обчислювальні пристрої, які внесли суттєвий вклад у розвиток компютерної техніки.<br /> *Описує основні етапи розвитку засобів автоматизації обчислень;<br /> *Пояснює імена видатних вчених, які внесли найсуттєвіший вклад в розвиток засобів автоматизації обчислень;<br /> *Пояснює сфери застосувань сучасної комп’ютерної техніки.<br /> *Описує найперші ручні обчислювальні засоби – абак, рахівниця тощо;<br /> *Описує перші засоби механізації обчислень – арифмометри;<br /> *Описує проект першої програмно-керованої обчислювальної машини Чарльза Беббеджа та першу в світі програму автоматичних обчислень Ади Лавлейс;<br /> *Описує покоління ЕОМ та їх особливості;<br /> *Описує перспективи розвитку комп’ютерної техніки.<br /> *Характеризує принципи дії основних пристроїв комп’ютера при опрацюванні повідомлень;<br /> *В учнів будуть вдосконалюватися навички збирання даних кількома способами, аналізу, впорядкування, осмислення та опрацювання відомостей про історію розвитку комп’ютерної техніки.<br /> *Вдосконалення навичок роботи з комп’ютерною технікою та Інтернет.<br /> *Розвивати навички створення компютерних презентацій та wiki-статті.<br /> <br /> =Опис оцінювання=<br /> Опитувальник для учнів на початку роботи над проектом виявляє зацікавленість, бажання та діагностує рівень знань по даній темі на початку роботи над проектом<br /> [https://docs.google.com/spreadsheet/viewform?formkey=dG9GRE5NYldGY0I5SElrTGhKWDk4TEE6MQ Опитувальник на початку роботи над проектом]<br /> <br /> Перед вивченням теми використовуємо метод оцінювання «ЗХД», спочатку кожний учень самостійно заповнює колонки «Що я знаю про історію створення ЕОМ?» і «Що я хочу дізнатися про історію створення ЕОМ?», а тоді проводиться колективне обговорення відповідей з метою виокремлення основних елементів того, про що учні хочуть дізнатися. Наприкінці роботи над проектом учні ще раз звертаються до схеми «ЗХД», відмічають , що вони дізналися. Підводимо підсумки і робимо висновки. Наприкінці роботи над проектом проводимо також опитування за підготовленою формою «Підсумкове оцінювання», яке передбачає самооцінювання і оцінювання роботи учня вчителем.<br /> <br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWVnlFM3MwXzBRUGljUV94dWRFOERaUQ Оцінювання за схемою ЗХД]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWMVZlV01BbllUemlJeXBTN0YyRVpOUQ Поточне оцінювання ]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWUXJBaTdlcFBSZS1XTTF4VzBaRXNfQQ Підсумкове оцінювання учнівського бюлетня]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWTy1DNENjZVJTdmVBaGF3SVFTbWVZZw Підсумкове оцінювання учнівської презентації]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWVVhVTllycG5TUkNkem5lZXM4VWV0Zw Підсумкове оцінювання учнівської вікі-статті]<br /> <br /> =Діяльність учнів (Скопіювати з Плану)=<br /> Учні представлять свої результати своїх досліджень у вигляді вікі- статті. Інструктаж щодо опанування навичками використання цих інструментів повинен щоденно бути включений у процес занять. <br /> 1 День <br /> Навчальна тема розпочинається з ознайомлення учнів з Ключовим запитанням: Який шлях створення сучасного компютера? Попрошу учнів подумати самостійно про запитання, а потім обговорити їх відповіді. Запитаю, хто добровільно хоче поділитися своєю відповіддю з цілим класом.<br /> Оголошу наступне запитання до проекту: Навіщо людині потрібно було створювати обчислювальні пристрої?<br /> Поясню учням, що вони вивчатимуть це питання упродовж своєї роботи над проектом. Почну проект з презентації проекту. Методом мозкового штурму визначу можливі теми, які могли б мати відповідні набори даних. Обговорю та оціню ідеї учнів, які вони пропонують. Зверну увагу, що нещодавно комп᾽ютерна техніка була іншого рівня, і в деяких установах ще можна побачити стару техніку.<br /> Обговоріть друковані та електронні ресурси для збору даних. Можливі теми можуть включати: <br />  Які були перші обчислювальні пристрої?<br />  Які вчені, винахідники займалися розробкою компютерних пристроїв?<br />  Коли, де і ким було вперше створено ЕОМ?<br />  Відкриття в яких галузях спияло вдосконаленню прших ЕОМ?<br />  Хто на сьогоднішній день є провідним виробником сучасних компютерів?<br /> • Роздам учням Форму оцінювання проектів і проведу її обговорення. Ця Форма містить огляд очікувань від створеного ними учнівського проекту. Попрошу учнів використовувати Форму, щоб допомогти їм оцінити свій прогрес і те, як просувається їх навчання.<br /> Учні мають об’єднатися в малі групи ( від 3 до 5 в кожній) і обрати собі одну з тем для дослідження. <br /> 2 День<br /> Запрошу учнів обговорити нові Тематичні запитання: Який принцип роботи створених обчислювальних пристроїв? Як швидко вони виконували обчислення? Яке вони мали значення? Напишіть запитання на аркушах паперу і передайте кожній групі. Групи учнів, відповідно до обраних тем , мають дослідити відповіді на Тематичні запитання. Скажу учням, що вони створюватимуть кінцевий продукти свого проекту, який включатиме відповіді на питання, а також Тематичне запитання, яке було обговорене в перший день: Навіщо людині потрібно було створювати обчислювальні пристрої?<br /> <br /> Кожна група має створити вікі-сайт (публікацію чи презентацію) по темі.<br /> Дозволю учням об’єднуватися в групи за власним бажанням. Членство в команді може бути сформоване на основі теми, до якої вони мають інтерес. Роздам учням Контрольний список для вікі. <br /> 3 День<br /> Учні проводять дослідження користуючись Інтернетом та друкованими джерелами з своїх тем. Проведіть консультації з окремими учнями та групами для відповідей на їх запитання, обговорення їх тем, поясніть, як вони можуть відслідковувати прогрес у роботі та планувати свою роботу, та як буде відбуватися оцінювання їх мислення вищих рівнів. <br /> 4 День <br /> Відвідати бібліотеку. Дослідити відповідну літературу, відсканувати необхідне.<br /> 5 День <br /> Учні створюють хронологію подій, що сприяли розвитку обчислювальних притроїв.<br /> 6 День <br /> Учні завершують своє дослідження.<br /> 7 та 8 День <br /> Учні створюють вікі. Нагадаю учням, щоб вони використовували свої Контрольні списки для перевірки та завершення своїх робіт.<br /> 9 День <br /> Проведення презентацій (усних виступів з демонстрацією). Використовуйте Форми оцінювання проектів для оцінювання робіт учнів.<br /> 10 День <br /> Звітування при аудиторіі своїх досліджень. Відповідь на питання слухачів.<br /> <br /> [[wiki-стаття на тему: &quot;Перші обчислювальні пристрої&quot;]]<br /> <br /> =Відомості про автора=<br /> ==Ім'я, прізвище==<br /> Таня Ланчинська<br /> <br /> ==Фах, навчальний предмет==<br /> Вчитель фізики та інформатики<br /> <br /> ==Навчальний заклад==<br /> Комишанська ЗОШ І-ІІІ ступенів<br /> <br /> ==Місто\село, район, область==<br /> с. Комиші Охтирського району Сумської області<br /> <br /> ==Контактні дані==<br /> 555-555-555-555<br /> <br /> =Відомості про тренінг=<br /> ==Дати проведення тренінгу==<br /> 27.02.2012 - 6.03.2012<br /> <br /> ==Місце провведення тренінгу==<br /> СОІППО<br /> <br /> ==Тренери==<br /> Петрова Л.Г.<br /> Герасименко Н.В.</div> Ланчинська Тетяна Петрівна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9B%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%A2%D0%B5%D1%82%D1%8F%D0%BD%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6_%D1%83_%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%BB%D0%B5:_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%27%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%22&diff=98853 Портфоліо Ланчинської Тетяни з теми "Подорож у минуле: від абака до комп'ютера" 2012-04-02T11:14:20Z <p>Ланчинська Тетяна Петрівна: /* Навчальні цілі */</p> <hr /> <div><br /> =Назва навчальної теми (творча назва)=<br /> &quot;Подорож у минуле: від абака до комп'ютера&quot;<br /> ==Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети==<br /> Інформатика.<br /> <br /> ==Навчальна тема (як записано в програмі)==<br /> Апаратне забезпечення інформаційних систем.<br /> <br /> ==Вік учнів, клас==<br /> 9 клас.<br /> <br /> ==Стислий опис проекту==<br /> Проект напрямлений на вивчення історії розвитку обчислювальних пристроїв. <br /> Учні ознайомлюються з причинами, які спонукали людину шукати способи обчислення та рахування. Вивчають як і чим користувалися для обчислень і рахування люди в різні історичні періоди. Розглядають перші обчислювальні машини, хто їх створив, їх функції, розміри, швидкість виконуваних операцій, принцип їх функціонування. Прослідковують події, що привели до створення сучасних компютерів.<br /> <br /> ==Повний План вивчення теми==<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWUTVKQUlZdVZRdDJobE9FTmM4TUxiQQ План пректу]<br /> <br /> =Навчальні цілі=<br /> На початку пректу випускається бюлетень, який ознайомлює батьків з проектом над яким працюватимуть учні [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWLWhBTlUxSzdRNjI3RmlBcHVXbnlfUQ Буклет для батьків]<br /> Учням представляють презентацію, яка ознайомлює їх з питаннями проекту, формами роботи і видами оцінювання, розглядаються необхідні ресурси для роботи над проектом [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWQk9JM3BvMVFSc21IX0IzUTFJTGRfUQ Презентація для учнів]<br /> <br /> Учні повинні знати: <br /> *причини що спонукали людину шукати, вигадувати нові способи обчислення;<br /> основні етапи розвитку компютерної техніки;<br /> *Вчених, винахідників, які створювали обчислювальні пристрої, які внесли суттєвий вклад у розвиток компютерної техніки.<br /> *Описує основні етапи розвитку засобів автоматизації обчислень;<br /> *Пояснює імена видатних вчених, які внесли найсуттєвіший вклад в розвиток засобів автоматизації обчислень;<br /> *Пояснює сфери застосувань сучасної комп’ютерної техніки.<br /> *Описує найперші ручні обчислювальні засоби – абак, рахівниця тощо;<br /> *Описує перші засоби механізації обчислень – арифмометри;<br /> *Описує проект першої програмно-керованої обчислювальної машини Чарльза Беббеджа та першу в світі програму автоматичних обчислень Ади Лавлейс;<br /> *Описує покоління ЕОМ та їх особливості;<br /> *Описує перспективи розвитку комп’ютерної техніки.<br /> *Характеризує принципи дії основних пристроїв комп’ютера при опрацюванні повідомлень;<br /> *В учнів будуть вдосконалюватися навички збирання даних кількома способами, аналізу, впорядкування, осмислення та опрацювання відомостей про історію розвитку комп’ютерної техніки.<br /> *Вдосконалення навичок роботи з комп’ютерною технікою та Інтернет.<br /> *Розвивати навички створення компютерних презентацій та wiki-статті.<br /> <br /> =Опис оцінювання=<br /> Опитувальник для учнів на початку роботи над проектом виявляє зацікавленість, бажання та діагностує рівень знань по даній темі на початку роботи над проектом<br /> [https://docs.google.com/spreadsheet/viewform?formkey=dG9GRE5NYldGY0I5SElrTGhKWDk4TEE6MQ Опитувальник на початку роботи над проектом]<br /> <br /> Перед вивченням теми використовуємо метод оцінювання «ЗХД», спочатку кожний учень самостійно заповнює колонки «Що я знаю про історію створення ЕОМ?» і «Що я хочу дізнатися про історію створення ЕОМ?», а тоді проводиться колективне обговорення відповідей з метою виокремлення основних елементів того, про що учні хочуть дізнатися. Наприкінці роботи над проектом учні ще раз звертаються до схеми «ЗХД», відмічають , що вони дізналися. Підводимо підсумки і робимо висновки. Наприкінці роботи над проектом проводимо також опитування за підготовленою формою «Підсумкове оцінювання», яке передбачає самооцінювання і оцінювання роботи учня вчителем.<br /> <br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWVnlFM3MwXzBRUGljUV94dWRFOERaUQ Оцінювання за схемою ЗХД]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWMVZlV01BbllUemlJeXBTN0YyRVpOUQ Поточне оцінювання ]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWUXJBaTdlcFBSZS1XTTF4VzBaRXNfQQ Підсумкове оцінювання учнівського бюлетня]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWTy1DNENjZVJTdmVBaGF3SVFTbWVZZw Підсумкове оцінювання учнівської презентації]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWVVhVTllycG5TUkNkem5lZXM4VWV0Zw Підсумкове оцінювання учнівської вікі-статті]<br /> <br /> =Діяльність учнів (Скопіювати з Плану)=<br /> [[wiki-стаття на тему: &quot;Перші обчислювальні пристрої&quot;]]<br /> <br /> =Відомості про автора=<br /> ==Ім'я, прізвище==<br /> Таня Ланчинська<br /> <br /> ==Фах, навчальний предмет==<br /> Вчитель фізики та інформатики<br /> <br /> ==Навчальний заклад==<br /> Комишанська ЗОШ І-ІІІ ступенів<br /> <br /> ==Місто\село, район, область==<br /> с. Комиші Охтирського району Сумської області<br /> <br /> ==Контактні дані==<br /> 555-555-555-555<br /> <br /> =Відомості про тренінг=<br /> ==Дати проведення тренінгу==<br /> 27.02.2012 - 6.03.2012<br /> <br /> ==Місце провведення тренінгу==<br /> СОІППО<br /> <br /> ==Тренери==<br /> Петрова Л.Г.<br /> Герасименко Н.В.</div> Ланчинська Тетяна Петрівна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9B%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%A2%D0%B5%D1%82%D1%8F%D0%BD%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6_%D1%83_%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%BB%D0%B5:_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%27%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%22&diff=98851 Портфоліо Ланчинської Тетяни з теми "Подорож у минуле: від абака до комп'ютера" 2012-04-02T11:13:41Z <p>Ланчинська Тетяна Петрівна: /* Навчальні цілі */</p> <hr /> <div><br /> =Назва навчальної теми (творча назва)=<br /> &quot;Подорож у минуле: від абака до комп'ютера&quot;<br /> ==Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети==<br /> Інформатика.<br /> <br /> ==Навчальна тема (як записано в програмі)==<br /> Апаратне забезпечення інформаційних систем.<br /> <br /> ==Вік учнів, клас==<br /> 9 клас.<br /> <br /> ==Стислий опис проекту==<br /> Проект напрямлений на вивчення історії розвитку обчислювальних пристроїв. <br /> Учні ознайомлюються з причинами, які спонукали людину шукати способи обчислення та рахування. Вивчають як і чим користувалися для обчислень і рахування люди в різні історичні періоди. Розглядають перші обчислювальні машини, хто їх створив, їх функції, розміри, швидкість виконуваних операцій, принцип їх функціонування. Прослідковують події, що привели до створення сучасних компютерів.<br /> <br /> ==Повний План вивчення теми==<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWUTVKQUlZdVZRdDJobE9FTmM4TUxiQQ План пректу]<br /> <br /> =Навчальні цілі=<br /> На початку пректу випускається бюлетень, який ознайомлює батьків з проектом над яким працюватимуть учні[https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWLWhBTlUxSzdRNjI3RmlBcHVXbnlfUQ Буклет для батьків]<br /> Учням представляють презентацію, яка ознайомлює їх з питаннями проекту, формами роботи і видами оцінювання, розглядаються необхідні ресурси для роботи над проектом [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWQk9JM3BvMVFSc21IX0IzUTFJTGRfUQ Презентація для учнів]<br /> <br /> Учні повинні знати: <br /> *причини що спонукали людину шукати, вигадувати нові способи обчислення;<br /> основні етапи розвитку компютерної техніки;<br /> *Вчених, винахідників, які створювали обчислювальні пристрої, які внесли суттєвий вклад у розвиток компютерної техніки.<br /> *Описує основні етапи розвитку засобів автоматизації обчислень;<br /> *Пояснює імена видатних вчених, які внесли найсуттєвіший вклад в розвиток засобів автоматизації обчислень;<br /> *Пояснює сфери застосувань сучасної комп’ютерної техніки.<br /> *Описує найперші ручні обчислювальні засоби – абак, рахівниця тощо;<br /> *Описує перші засоби механізації обчислень – арифмометри;<br /> *Описує проект першої програмно-керованої обчислювальної машини Чарльза Беббеджа та першу в світі програму автоматичних обчислень Ади Лавлейс;<br /> *Описує покоління ЕОМ та їх особливості;<br /> *Описує перспективи розвитку комп’ютерної техніки.<br /> *Характеризує принципи дії основних пристроїв комп’ютера при опрацюванні повідомлень;<br /> *В учнів будуть вдосконалюватися навички збирання даних кількома способами, аналізу, впорядкування, осмислення та опрацювання відомостей про історію розвитку комп’ютерної техніки.<br /> *Вдосконалення навичок роботи з комп’ютерною технікою та Інтернет.<br /> *Розвивати навички створення компютерних презентацій та wiki-статті.<br /> <br /> =Опис оцінювання=<br /> Опитувальник для учнів на початку роботи над проектом виявляє зацікавленість, бажання та діагностує рівень знань по даній темі на початку роботи над проектом<br /> [https://docs.google.com/spreadsheet/viewform?formkey=dG9GRE5NYldGY0I5SElrTGhKWDk4TEE6MQ Опитувальник на початку роботи над проектом]<br /> <br /> Перед вивченням теми використовуємо метод оцінювання «ЗХД», спочатку кожний учень самостійно заповнює колонки «Що я знаю про історію створення ЕОМ?» і «Що я хочу дізнатися про історію створення ЕОМ?», а тоді проводиться колективне обговорення відповідей з метою виокремлення основних елементів того, про що учні хочуть дізнатися. Наприкінці роботи над проектом учні ще раз звертаються до схеми «ЗХД», відмічають , що вони дізналися. Підводимо підсумки і робимо висновки. Наприкінці роботи над проектом проводимо також опитування за підготовленою формою «Підсумкове оцінювання», яке передбачає самооцінювання і оцінювання роботи учня вчителем.<br /> <br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWVnlFM3MwXzBRUGljUV94dWRFOERaUQ Оцінювання за схемою ЗХД]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWMVZlV01BbllUemlJeXBTN0YyRVpOUQ Поточне оцінювання ]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWUXJBaTdlcFBSZS1XTTF4VzBaRXNfQQ Підсумкове оцінювання учнівського бюлетня]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWTy1DNENjZVJTdmVBaGF3SVFTbWVZZw Підсумкове оцінювання учнівської презентації]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWVVhVTllycG5TUkNkem5lZXM4VWV0Zw Підсумкове оцінювання учнівської вікі-статті]<br /> <br /> =Діяльність учнів (Скопіювати з Плану)=<br /> [[wiki-стаття на тему: &quot;Перші обчислювальні пристрої&quot;]]<br /> <br /> =Відомості про автора=<br /> ==Ім'я, прізвище==<br /> Таня Ланчинська<br /> <br /> ==Фах, навчальний предмет==<br /> Вчитель фізики та інформатики<br /> <br /> ==Навчальний заклад==<br /> Комишанська ЗОШ І-ІІІ ступенів<br /> <br /> ==Місто\село, район, область==<br /> с. Комиші Охтирського району Сумської області<br /> <br /> ==Контактні дані==<br /> 555-555-555-555<br /> <br /> =Відомості про тренінг=<br /> ==Дати проведення тренінгу==<br /> 27.02.2012 - 6.03.2012<br /> <br /> ==Місце провведення тренінгу==<br /> СОІППО<br /> <br /> ==Тренери==<br /> Петрова Л.Г.<br /> Герасименко Н.В.</div> Ланчинська Тетяна Петрівна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%87%D0%B5%D1%85_%D0%9E%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%89%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B8,%D0%BD%D1%96%D0%B6_%D0%BF%D0%BE%D1%87%D1%83%D1%82%D0%B8%22&diff=98809 Портфоліо Пальчех Оксани Дмитрівни з теми "Краще побачити,ніж почути" 2012-04-02T10:42:47Z <p>Ланчинська Тетяна Петрівна: /* Опис оцінювання */</p> <hr /> <div>[[Файл:ImagesCAKY7X5K.jpg]]<br /> =Назва навчальної теми (творча назва)=<br /> ==Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети==<br /> ==Навчальна тема (як записано в програмі)==<br /> ==Вік учнів, клас==<br /> ==Стислий опис проекту==<br /> ==Повний План вивчення теми==<br /> <br /> =Навчальні цілі=<br /> =Опис оцінювання=<br /> [https://docs.google.com/spreadsheet/viewform?formkey=dGNOdnNSdDN4c24xVmFtbkY2SWR0c2c6MQ Анкетуваня учня]<br /> [https://docs.google.com/document/d/1MWXA1ae3_aTGk1RNzJHNuyxtx4ZFOnKwrJdGcB-3_us/edit Оцінювання для буклету і бюлетеню]<br /> [https://docs.google.com/document/d/1SENCkXV--VGwVKaB8CtW0qqT7WKt0ogtHZF_whTxedA/edit оцінювання вікі статті]<br /> [https://docs.google.com/document/d/1mrkqzzocFrBnOrgFLAg2BqsSDaHchsUXi_u5WnqrTR0/edit схема ЗХД]<br /> <br /> =Діяльність учнів (Скопіювати з Плану)=<br /> [[wiki стаття учня з теми&quot;Вивчаючи комп'ютер вивчаю світ&quot;]]<br /> <br /> =Відомості про автора=<br /> ==Ім'я, прізвище==<br /> ==Фах, навчальний предмет==<br /> ==Навчальний заклад==<br /> ==Місто\село, район, область==<br /> ==Контактні дані==<br /> =Відомості про тренінг=<br /> ==Дати проведення тренінгу==<br /> ==Місце провведення тренінгу==<br /> ==Тренери==</div> Ланчинська Тетяна Петрівна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9B%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%A2%D0%B5%D1%82%D1%8F%D0%BD%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6_%D1%83_%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%BB%D0%B5:_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%27%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%22&diff=97973 Портфоліо Ланчинської Тетяни з теми "Подорож у минуле: від абака до комп'ютера" 2012-03-31T16:51:05Z <p>Ланчинська Тетяна Петрівна: /* Повний План вивчення теми */</p> <hr /> <div><br /> =Назва навчальної теми (творча назва)=<br /> &quot;Подорож у минуле: від абака до комп'ютера&quot;<br /> ==Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети==<br /> Інформатика.<br /> <br /> ==Навчальна тема (як записано в програмі)==<br /> Апаратне забезпечення інформаційних систем.<br /> <br /> ==Вік учнів, клас==<br /> 9 клас.<br /> <br /> ==Стислий опис проекту==<br /> Проект напрямлений на вивчення історії розвитку обчислювальних пристроїв. <br /> Учні ознайомлюються з причинами, які спонукали людину шукати способи обчислення та рахування. Вивчають як і чим користувалися для обчислень і рахування люди в різні історичні періоди. Розглядають перші обчислювальні машини, хто їх створив, їх функції, розміри, швидкість виконуваних операцій, принцип їх функціонування. Прослідковують події, що привели до створення сучасних компютерів.<br /> <br /> ==Повний План вивчення теми==<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWUTVKQUlZdVZRdDJobE9FTmM4TUxiQQ План пректу]<br /> <br /> =Навчальні цілі=<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWLWhBTlUxSzdRNjI3RmlBcHVXbnlfUQ Буклет для батьків]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWQk9JM3BvMVFSc21IX0IzUTFJTGRfUQ Презентація для учнів]<br /> Учні повинні знати: <br /> *причини що спонукали людину шукати, вигадувати нові способи обчислення;<br /> основні етапи розвитку компютерної техніки;<br /> *Вчених, винахідників, які створювали обчислювальні пристрої, які внесли суттєвий вклад у розвиток компютерної техніки.<br /> *Описує основні етапи розвитку засобів автоматизації обчислень;<br /> *Пояснює імена видатних вчених, які внесли найсуттєвіший вклад в розвиток засобів автоматизації обчислень;<br /> *Пояснює сфери застосувань сучасної комп’ютерної техніки.<br /> *Описує найперші ручні обчислювальні засоби – абак, рахівниця тощо;<br /> *Описує перші засоби механізації обчислень – арифмометри;<br /> *Описує проект першої програмно-керованої обчислювальної машини Чарльза Беббеджа та першу в світі програму автоматичних обчислень Ади Лавлейс;<br /> *Описує покоління ЕОМ та їх особливості;<br /> *Описує перспективи розвитку комп’ютерної техніки.<br /> *Характеризує принципи дії основних пристроїв комп’ютера при опрацюванні повідомлень;<br /> *В учнів будуть вдосконалюватися навички збирання даних кількома способами, аналізу, впорядкування, осмислення та опрацювання відомостей про історію розвитку комп’ютерної техніки.<br /> *Вдосконалення навичок роботи з комп’ютерною технікою та Інтернет.<br /> *Розвивати навички створення компютерних презентацій та wiki-статті.<br /> <br /> =Опис оцінювання=<br /> Опитувальник для учнів на початку роботи над проектом виявляє зацікавленість, бажання та діагностує рівень знань по даній темі на початку роботи над проектом<br /> [https://docs.google.com/spreadsheet/viewform?formkey=dG9GRE5NYldGY0I5SElrTGhKWDk4TEE6MQ Опитувальник на початку роботи над проектом]<br /> <br /> Перед вивченням теми використовуємо метод оцінювання «ЗХД», спочатку кожний учень самостійно заповнює колонки «Що я знаю про історію створення ЕОМ?» і «Що я хочу дізнатися про історію створення ЕОМ?», а тоді проводиться колективне обговорення відповідей з метою виокремлення основних елементів того, про що учні хочуть дізнатися. Наприкінці роботи над проектом учні ще раз звертаються до схеми «ЗХД», відмічають , що вони дізналися. Підводимо підсумки і робимо висновки. Наприкінці роботи над проектом проводимо також опитування за підготовленою формою «Підсумкове оцінювання», яке передбачає самооцінювання і оцінювання роботи учня вчителем.<br /> <br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWVnlFM3MwXzBRUGljUV94dWRFOERaUQ Оцінювання за схемою ЗХД]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWMVZlV01BbllUemlJeXBTN0YyRVpOUQ Поточне оцінювання ]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWUXJBaTdlcFBSZS1XTTF4VzBaRXNfQQ Підсумкове оцінювання учнівського бюлетня]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWTy1DNENjZVJTdmVBaGF3SVFTbWVZZw Підсумкове оцінювання учнівської презентації]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWVVhVTllycG5TUkNkem5lZXM4VWV0Zw Підсумкове оцінювання учнівської вікі-статті]<br /> <br /> =Діяльність учнів (Скопіювати з Плану)=<br /> [[wiki-стаття на тему: &quot;Перші обчислювальні пристрої&quot;]]<br /> <br /> =Відомості про автора=<br /> ==Ім'я, прізвище==<br /> Таня Ланчинська<br /> <br /> ==Фах, навчальний предмет==<br /> Вчитель фізики та інформатики<br /> <br /> ==Навчальний заклад==<br /> Комишанська ЗОШ І-ІІІ ступенів<br /> <br /> ==Місто\село, район, область==<br /> с. Комиші Охтирського району Сумської області<br /> <br /> ==Контактні дані==<br /> 555-555-555-555<br /> <br /> =Відомості про тренінг=<br /> ==Дати проведення тренінгу==<br /> 27.02.2012 - 6.03.2012<br /> <br /> ==Місце провведення тренінгу==<br /> СОІППО<br /> <br /> ==Тренери==<br /> Петрова Л.Г.<br /> Герасименко Н.В.</div> Ланчинська Тетяна Петрівна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9B%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%A2%D0%B5%D1%82%D1%8F%D0%BD%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6_%D1%83_%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%BB%D0%B5:_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%27%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%22&diff=94098 Портфоліо Ланчинської Тетяни з теми "Подорож у минуле: від абака до комп'ютера" 2012-03-23T21:10:59Z <p>Ланчинська Тетяна Петрівна: /* Навчальні цілі */</p> <hr /> <div><br /> =Назва навчальної теми (творча назва)=<br /> &quot;Подорож у минуле: від абака до комп'ютера&quot;<br /> ==Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети==<br /> Інформатика.<br /> <br /> ==Навчальна тема (як записано в програмі)==<br /> Апаратне забезпечення інформаційних систем.<br /> <br /> ==Вік учнів, клас==<br /> 9 клас.<br /> <br /> ==Стислий опис проекту==<br /> Проект напрямлений на вивчення історії розвитку обчислювальних пристроїв. <br /> Учні ознайомлюються з причинами, які спонукали людину шукати способи обчислення та рахування. Вивчають як і чим користувалися для обчислень і рахування люди в різні історичні періоди. Розглядають перші обчислювальні машини, хто їх створив, їх функції, розміри, швидкість виконуваних операцій, принцип їх функціонування. Прослідковують події, що привели до створення сучасних компютерів.<br /> <br /> ==Повний План вивчення теми==<br /> <br /> =Навчальні цілі=<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWLWhBTlUxSzdRNjI3RmlBcHVXbnlfUQ Буклет для батьків]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWQk9JM3BvMVFSc21IX0IzUTFJTGRfUQ Презентація для учнів]<br /> Учні повинні знати: <br /> *причини що спонукали людину шукати, вигадувати нові способи обчислення;<br /> основні етапи розвитку компютерної техніки;<br /> *Вчених, винахідників, які створювали обчислювальні пристрої, які внесли суттєвий вклад у розвиток компютерної техніки.<br /> *Описує основні етапи розвитку засобів автоматизації обчислень;<br /> *Пояснює імена видатних вчених, які внесли найсуттєвіший вклад в розвиток засобів автоматизації обчислень;<br /> *Пояснює сфери застосувань сучасної комп’ютерної техніки.<br /> *Описує найперші ручні обчислювальні засоби – абак, рахівниця тощо;<br /> *Описує перші засоби механізації обчислень – арифмометри;<br /> *Описує проект першої програмно-керованої обчислювальної машини Чарльза Беббеджа та першу в світі програму автоматичних обчислень Ади Лавлейс;<br /> *Описує покоління ЕОМ та їх особливості;<br /> *Описує перспективи розвитку комп’ютерної техніки.<br /> *Характеризує принципи дії основних пристроїв комп’ютера при опрацюванні повідомлень;<br /> *В учнів будуть вдосконалюватися навички збирання даних кількома способами, аналізу, впорядкування, осмислення та опрацювання відомостей про історію розвитку комп’ютерної техніки.<br /> *Вдосконалення навичок роботи з комп’ютерною технікою та Інтернет.<br /> *Розвивати навички створення компютерних презентацій та wiki-статті.<br /> <br /> =Опис оцінювання=<br /> Опитувальник для учнів на початку роботи над проектом виявляє зацікавленість, бажання та діагностує рівень знань по даній темі на початку роботи над проектом<br /> [https://docs.google.com/spreadsheet/viewform?formkey=dG9GRE5NYldGY0I5SElrTGhKWDk4TEE6MQ Опитувальник на початку роботи над проектом]<br /> <br /> Перед вивченням теми використовуємо метод оцінювання «ЗХД», спочатку кожний учень самостійно заповнює колонки «Що я знаю про історію створення ЕОМ?» і «Що я хочу дізнатися про історію створення ЕОМ?», а тоді проводиться колективне обговорення відповідей з метою виокремлення основних елементів того, про що учні хочуть дізнатися. Наприкінці роботи над проектом учні ще раз звертаються до схеми «ЗХД», відмічають , що вони дізналися. Підводимо підсумки і робимо висновки. Наприкінці роботи над проектом проводимо також опитування за підготовленою формою «Підсумкове оцінювання», яке передбачає самооцінювання і оцінювання роботи учня вчителем.<br /> <br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWVnlFM3MwXzBRUGljUV94dWRFOERaUQ Оцінювання за схемою ЗХД]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWMVZlV01BbllUemlJeXBTN0YyRVpOUQ Поточне оцінювання ]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWUXJBaTdlcFBSZS1XTTF4VzBaRXNfQQ Підсумкове оцінювання учнівського бюлетня]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWTy1DNENjZVJTdmVBaGF3SVFTbWVZZw Підсумкове оцінювання учнівської презентації]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWVVhVTllycG5TUkNkem5lZXM4VWV0Zw Підсумкове оцінювання учнівської вікі-статті]<br /> <br /> =Діяльність учнів (Скопіювати з Плану)=<br /> [[wiki-стаття на тему: &quot;Перші обчислювальні пристрої&quot;]]<br /> <br /> =Відомості про автора=<br /> ==Ім'я, прізвище==<br /> Таня Ланчинська<br /> <br /> ==Фах, навчальний предмет==<br /> Вчитель фізики та інформатики<br /> <br /> ==Навчальний заклад==<br /> Комишанська ЗОШ І-ІІІ ступенів<br /> <br /> ==Місто\село, район, область==<br /> с. Комиші Охтирського району Сумської області<br /> <br /> ==Контактні дані==<br /> 555-555-555-555<br /> <br /> =Відомості про тренінг=<br /> ==Дати проведення тренінгу==<br /> 27.02.2012 - 6.03.2012<br /> <br /> ==Місце провведення тренінгу==<br /> СОІППО<br /> <br /> ==Тренери==<br /> Петрова Л.Г.<br /> Герасименко Н.В.</div> Ланчинська Тетяна Петрівна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9B%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%A2%D0%B5%D1%82%D1%8F%D0%BD%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6_%D1%83_%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%BB%D0%B5:_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%27%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%22&diff=94092 Портфоліо Ланчинської Тетяни з теми "Подорож у минуле: від абака до комп'ютера" 2012-03-23T20:44:45Z <p>Ланчинська Тетяна Петрівна: /* Назва навчальної теми (творча назва) */</p> <hr /> <div><br /> =Назва навчальної теми (творча назва)=<br /> &quot;Подорож у минуле: від абака до комп'ютера&quot;<br /> ==Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети==<br /> Інформатика.<br /> <br /> ==Навчальна тема (як записано в програмі)==<br /> Апаратне забезпечення інформаційних систем.<br /> <br /> ==Вік учнів, клас==<br /> 9 клас.<br /> <br /> ==Стислий опис проекту==<br /> Проект напрямлений на вивчення історії розвитку обчислювальних пристроїв. <br /> Учні ознайомлюються з причинами, які спонукали людину шукати способи обчислення та рахування. Вивчають як і чим користувалися для обчислень і рахування люди в різні історичні періоди. Розглядають перші обчислювальні машини, хто їх створив, їх функції, розміри, швидкість виконуваних операцій, принцип їх функціонування. Прослідковують події, що привели до створення сучасних компютерів.<br /> <br /> ==Повний План вивчення теми==<br /> <br /> =Навчальні цілі=<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWLWhBTlUxSzdRNjI3RmlBcHVXbnlfUQ Буклет для батьків]<br /> <br /> Учні повинні знати: <br /> *причини що спонукали людину шукати, вигадувати нові способи обчислення;<br /> основні етапи розвитку компютерної техніки;<br /> *Вчених, винахідників, які створювали обчислювальні пристрої, які внесли суттєвий вклад у розвиток компютерної техніки.<br /> *Описує основні етапи розвитку засобів автоматизації обчислень;<br /> *Пояснює імена видатних вчених, які внесли найсуттєвіший вклад в розвиток засобів автоматизації обчислень;<br /> *Пояснює сфери застосувань сучасної комп’ютерної техніки.<br /> *Описує найперші ручні обчислювальні засоби – абак, рахівниця тощо;<br /> *Описує перші засоби механізації обчислень – арифмометри;<br /> *Описує проект першої програмно-керованої обчислювальної машини Чарльза Беббеджа та першу в світі програму автоматичних обчислень Ади Лавлейс;<br /> *Описує покоління ЕОМ та їх особливості;<br /> *Описує перспективи розвитку комп’ютерної техніки.<br /> *Характеризує принципи дії основних пристроїв комп’ютера при опрацюванні повідомлень;<br /> *В учнів будуть вдосконалюватися навички збирання даних кількома способами, аналізу, впорядкування, осмислення та опрацювання відомостей про історію розвитку комп’ютерної техніки.<br /> *Вдосконалення навичок роботи з комп’ютерною технікою та Інтернет.<br /> *Розвивати навички створення компютерних презентацій та wiki-статті.<br /> <br /> =Опис оцінювання=<br /> Опитувальник для учнів на початку роботи над проектом виявляє зацікавленість, бажання та діагностує рівень знань по даній темі на початку роботи над проектом<br /> [https://docs.google.com/spreadsheet/viewform?formkey=dG9GRE5NYldGY0I5SElrTGhKWDk4TEE6MQ Опитувальник на початку роботи над проектом]<br /> <br /> Перед вивченням теми використовуємо метод оцінювання «ЗХД», спочатку кожний учень самостійно заповнює колонки «Що я знаю про історію створення ЕОМ?» і «Що я хочу дізнатися про історію створення ЕОМ?», а тоді проводиться колективне обговорення відповідей з метою виокремлення основних елементів того, про що учні хочуть дізнатися. Наприкінці роботи над проектом учні ще раз звертаються до схеми «ЗХД», відмічають , що вони дізналися. Підводимо підсумки і робимо висновки. Наприкінці роботи над проектом проводимо також опитування за підготовленою формою «Підсумкове оцінювання», яке передбачає самооцінювання і оцінювання роботи учня вчителем.<br /> <br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWVnlFM3MwXzBRUGljUV94dWRFOERaUQ Оцінювання за схемою ЗХД]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWMVZlV01BbllUemlJeXBTN0YyRVpOUQ Поточне оцінювання ]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWUXJBaTdlcFBSZS1XTTF4VzBaRXNfQQ Підсумкове оцінювання учнівського бюлетня]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWTy1DNENjZVJTdmVBaGF3SVFTbWVZZw Підсумкове оцінювання учнівської презентації]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWVVhVTllycG5TUkNkem5lZXM4VWV0Zw Підсумкове оцінювання учнівської вікі-статті]<br /> <br /> =Діяльність учнів (Скопіювати з Плану)=<br /> [[wiki-стаття на тему: &quot;Перші обчислювальні пристрої&quot;]]<br /> <br /> =Відомості про автора=<br /> ==Ім'я, прізвище==<br /> Таня Ланчинська<br /> <br /> ==Фах, навчальний предмет==<br /> Вчитель фізики та інформатики<br /> <br /> ==Навчальний заклад==<br /> Комишанська ЗОШ І-ІІІ ступенів<br /> <br /> ==Місто\село, район, область==<br /> с. Комиші Охтирського району Сумської області<br /> <br /> ==Контактні дані==<br /> 555-555-555-555<br /> <br /> =Відомості про тренінг=<br /> ==Дати проведення тренінгу==<br /> 27.02.2012 - 6.03.2012<br /> <br /> ==Місце провведення тренінгу==<br /> СОІППО<br /> <br /> ==Тренери==<br /> Петрова Л.Г.<br /> Герасименко Н.В.</div> Ланчинська Тетяна Петрівна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9B%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%A2%D0%B5%D1%82%D1%8F%D0%BD%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6_%D1%83_%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%BB%D0%B5:_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%27%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%22&diff=93576 Портфоліо Ланчинської Тетяни з теми "Подорож у минуле: від абака до комп'ютера" 2012-03-21T15:31:13Z <p>Ланчинська Тетяна Петрівна: /* Опис оцінювання */</p> <hr /> <div><br /> =Назва навчальної теми (творча назва)=<br /> Подорож у минуле. Історія створення комп'ютерної техніки<br /> ==Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети==<br /> Інформатика.<br /> <br /> ==Навчальна тема (як записано в програмі)==<br /> Апаратне забезпечення інформаційних систем.<br /> <br /> ==Вік учнів, клас==<br /> 9 клас.<br /> <br /> ==Стислий опис проекту==<br /> Проект напрямлений на вивчення історії розвитку обчислювальних пристроїв. <br /> Учні ознайомлюються з причинами, які спонукали людину шукати способи обчислення та рахування. Вивчають як і чим користувалися для обчислень і рахування люди в різні історичні періоди. Розглядають перші обчислювальні машини, хто їх створив, їх функції, розміри, швидкість виконуваних операцій, принцип їх функціонування. Прослідковують події, що привели до створення сучасних компютерів.<br /> <br /> ==Повний План вивчення теми==<br /> <br /> =Навчальні цілі=<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWLWhBTlUxSzdRNjI3RmlBcHVXbnlfUQ Буклет для батьків]<br /> <br /> Учні повинні знати: <br /> *причини що спонукали людину шукати, вигадувати нові способи обчислення;<br /> основні етапи розвитку компютерної техніки;<br /> *Вчених, винахідників, які створювали обчислювальні пристрої, які внесли суттєвий вклад у розвиток компютерної техніки.<br /> *Описує основні етапи розвитку засобів автоматизації обчислень;<br /> *Пояснює імена видатних вчених, які внесли найсуттєвіший вклад в розвиток засобів автоматизації обчислень;<br /> *Пояснює сфери застосувань сучасної комп’ютерної техніки.<br /> *Описує найперші ручні обчислювальні засоби – абак, рахівниця тощо;<br /> *Описує перші засоби механізації обчислень – арифмометри;<br /> *Описує проект першої програмно-керованої обчислювальної машини Чарльза Беббеджа та першу в світі програму автоматичних обчислень Ади Лавлейс;<br /> *Описує покоління ЕОМ та їх особливості;<br /> *Описує перспективи розвитку комп’ютерної техніки.<br /> *Характеризує принципи дії основних пристроїв комп’ютера при опрацюванні повідомлень;<br /> *В учнів будуть вдосконалюватися навички збирання даних кількома способами, аналізу, впорядкування, осмислення та опрацювання відомостей про історію розвитку комп’ютерної техніки.<br /> *Вдосконалення навичок роботи з комп’ютерною технікою та Інтернет.<br /> *Розвивати навички створення компютерних презентацій та wiki-статті.<br /> <br /> =Опис оцінювання=<br /> Опитувальник для учнів на початку роботи над проектом виявляє зацікавленість, бажання та діагностує рівень знань по даній темі на початку роботи над проектом<br /> [https://docs.google.com/spreadsheet/viewform?formkey=dG9GRE5NYldGY0I5SElrTGhKWDk4TEE6MQ Опитувальник на початку роботи над проектом]<br /> <br /> Перед вивченням теми використовуємо метод оцінювання «ЗХД», спочатку кожний учень самостійно заповнює колонки «Що я знаю про історію створення ЕОМ?» і «Що я хочу дізнатися про історію створення ЕОМ?», а тоді проводиться колективне обговорення відповідей з метою виокремлення основних елементів того, про що учні хочуть дізнатися. Наприкінці роботи над проектом учні ще раз звертаються до схеми «ЗХД», відмічають , що вони дізналися. Підводимо підсумки і робимо висновки. Наприкінці роботи над проектом проводимо також опитування за підготовленою формою «Підсумкове оцінювання», яке передбачає самооцінювання і оцінювання роботи учня вчителем.<br /> <br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWVnlFM3MwXzBRUGljUV94dWRFOERaUQ Оцінювання за схемою ЗХД]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWMVZlV01BbllUemlJeXBTN0YyRVpOUQ Поточне оцінювання ]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWUXJBaTdlcFBSZS1XTTF4VzBaRXNfQQ Підсумкове оцінювання учнівського бюлетня]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWTy1DNENjZVJTdmVBaGF3SVFTbWVZZw Підсумкове оцінювання учнівської презентації]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWVVhVTllycG5TUkNkem5lZXM4VWV0Zw Підсумкове оцінювання учнівської вікі-статті]<br /> <br /> =Діяльність учнів (Скопіювати з Плану)=<br /> [[wiki-стаття на тему: &quot;Перші обчислювальні пристрої&quot;]]<br /> <br /> =Відомості про автора=<br /> ==Ім'я, прізвище==<br /> Таня Ланчинська<br /> <br /> ==Фах, навчальний предмет==<br /> Вчитель фізики та інформатики<br /> <br /> ==Навчальний заклад==<br /> Комишанська ЗОШ І-ІІІ ступенів<br /> <br /> ==Місто\село, район, область==<br /> с. Комиші Охтирського району Сумської області<br /> <br /> ==Контактні дані==<br /> 555-555-555-555<br /> <br /> =Відомості про тренінг=<br /> ==Дати проведення тренінгу==<br /> 27.02.2012 - 6.03.2012<br /> <br /> ==Місце провведення тренінгу==<br /> СОІППО<br /> <br /> ==Тренери==<br /> Петрова Л.Г.<br /> Герасименко Н.В.</div> Ланчинська Тетяна Петрівна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9B%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%A2%D0%B5%D1%82%D1%8F%D0%BD%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6_%D1%83_%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%BB%D0%B5:_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%27%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%22&diff=93575 Портфоліо Ланчинської Тетяни з теми "Подорож у минуле: від абака до комп'ютера" 2012-03-21T15:27:47Z <p>Ланчинська Тетяна Петрівна: /* Опис оцінювання */</p> <hr /> <div><br /> =Назва навчальної теми (творча назва)=<br /> Подорож у минуле. Історія створення комп'ютерної техніки<br /> ==Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети==<br /> Інформатика.<br /> <br /> ==Навчальна тема (як записано в програмі)==<br /> Апаратне забезпечення інформаційних систем.<br /> <br /> ==Вік учнів, клас==<br /> 9 клас.<br /> <br /> ==Стислий опис проекту==<br /> Проект напрямлений на вивчення історії розвитку обчислювальних пристроїв. <br /> Учні ознайомлюються з причинами, які спонукали людину шукати способи обчислення та рахування. Вивчають як і чим користувалися для обчислень і рахування люди в різні історичні періоди. Розглядають перші обчислювальні машини, хто їх створив, їх функції, розміри, швидкість виконуваних операцій, принцип їх функціонування. Прослідковують події, що привели до створення сучасних компютерів.<br /> <br /> ==Повний План вивчення теми==<br /> <br /> =Навчальні цілі=<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWLWhBTlUxSzdRNjI3RmlBcHVXbnlfUQ Буклет для батьків]<br /> <br /> Учні повинні знати: <br /> *причини що спонукали людину шукати, вигадувати нові способи обчислення;<br /> основні етапи розвитку компютерної техніки;<br /> *Вчених, винахідників, які створювали обчислювальні пристрої, які внесли суттєвий вклад у розвиток компютерної техніки.<br /> *Описує основні етапи розвитку засобів автоматизації обчислень;<br /> *Пояснює імена видатних вчених, які внесли найсуттєвіший вклад в розвиток засобів автоматизації обчислень;<br /> *Пояснює сфери застосувань сучасної комп’ютерної техніки.<br /> *Описує найперші ручні обчислювальні засоби – абак, рахівниця тощо;<br /> *Описує перші засоби механізації обчислень – арифмометри;<br /> *Описує проект першої програмно-керованої обчислювальної машини Чарльза Беббеджа та першу в світі програму автоматичних обчислень Ади Лавлейс;<br /> *Описує покоління ЕОМ та їх особливості;<br /> *Описує перспективи розвитку комп’ютерної техніки.<br /> *Характеризує принципи дії основних пристроїв комп’ютера при опрацюванні повідомлень;<br /> *В учнів будуть вдосконалюватися навички збирання даних кількома способами, аналізу, впорядкування, осмислення та опрацювання відомостей про історію розвитку комп’ютерної техніки.<br /> *Вдосконалення навичок роботи з комп’ютерною технікою та Інтернет.<br /> *Розвивати навички створення компютерних презентацій та wiki-статті.<br /> <br /> =Опис оцінювання=<br /> Опитувальник для учнів на початку роботи над проектом виявляє зацікавленість, бажання та діагностує рівень знань по даній темі на початку роботи над проектом<br /> [https://docs.google.com/spreadsheet/viewform?formkey=dG9GRE5NYldGY0I5SElrTGhKWDk4TEE6MQ опитувальник на початку роботи над проектом]<br /> <br /> Перед вивченням теми використовуємо метод оцінювання «ЗХД», спочатку кожний учень самостійно заповнює колонки «Що я знаю про блог» і «Що я хочу дізнатися про блог», а тоді проводиться колективне обговорення відповідей з метою виокремлення основних елементів того, про що учні хочуть дізнатися. Наприкінці роботи над проектом учні ще раз звертаються до схеми «ЗХД», відмічають , що вони дізналися. Підводимо підсумки і робимо висновки. Наприкінці роботи над проектом проводимо також опитування за підготовленою формою «Підсумкове оцінювання блогу», яке передбачає само оцінювання і оцінювання роботи учня вчителем.<br /> <br /> [ https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWVnlFM3MwXzBRUGljUV94dWRFOERaUQ Оцінювання за схемою ЗХД] |[https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWMVZlV01BbllUemlJeXBTN0YyRVpOUQ Поточне оцінювання ]|<br /> Підсумкове оцінювання <br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWUXJBaTdlcFBSZS1XTTF4VzBaRXNfQQ Підсумкове оцінювання учнівського бюлетня]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWTy1DNENjZVJTdmVBaGF3SVFTbWVZZw Підсумкове оцінювання учнівської презентації]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWVVhVTllycG5TUkNkem5lZXM4VWV0Zw Підсумкове оцінювання учнівської вікі-статті]<br /> <br /> =Діяльність учнів (Скопіювати з Плану)=<br /> [[wiki-стаття на тему: &quot;Перші обчислювальні пристрої&quot;]]<br /> <br /> =Відомості про автора=<br /> ==Ім'я, прізвище==<br /> Таня Ланчинська<br /> <br /> ==Фах, навчальний предмет==<br /> Вчитель фізики та інформатики<br /> <br /> ==Навчальний заклад==<br /> Комишанська ЗОШ І-ІІІ ступенів<br /> <br /> ==Місто\село, район, область==<br /> с. Комиші Охтирського району Сумської області<br /> <br /> ==Контактні дані==<br /> 555-555-555-555<br /> <br /> =Відомості про тренінг=<br /> ==Дати проведення тренінгу==<br /> 27.02.2012 - 6.03.2012<br /> <br /> ==Місце провведення тренінгу==<br /> СОІППО<br /> <br /> ==Тренери==<br /> Петрова Л.Г.<br /> Герасименко Н.В.</div> Ланчинська Тетяна Петрівна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9B%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%A2%D0%B5%D1%82%D1%8F%D0%BD%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6_%D1%83_%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%BB%D0%B5:_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%27%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%22&diff=93574 Портфоліо Ланчинської Тетяни з теми "Подорож у минуле: від абака до комп'ютера" 2012-03-21T15:25:51Z <p>Ланчинська Тетяна Петрівна: /* Опис оцінювання */</p> <hr /> <div><br /> =Назва навчальної теми (творча назва)=<br /> Подорож у минуле. Історія створення комп'ютерної техніки<br /> ==Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети==<br /> Інформатика.<br /> <br /> ==Навчальна тема (як записано в програмі)==<br /> Апаратне забезпечення інформаційних систем.<br /> <br /> ==Вік учнів, клас==<br /> 9 клас.<br /> <br /> ==Стислий опис проекту==<br /> Проект напрямлений на вивчення історії розвитку обчислювальних пристроїв. <br /> Учні ознайомлюються з причинами, які спонукали людину шукати способи обчислення та рахування. Вивчають як і чим користувалися для обчислень і рахування люди в різні історичні періоди. Розглядають перші обчислювальні машини, хто їх створив, їх функції, розміри, швидкість виконуваних операцій, принцип їх функціонування. Прослідковують події, що привели до створення сучасних компютерів.<br /> <br /> ==Повний План вивчення теми==<br /> <br /> =Навчальні цілі=<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWLWhBTlUxSzdRNjI3RmlBcHVXbnlfUQ Буклет для батьків]<br /> <br /> Учні повинні знати: <br /> *причини що спонукали людину шукати, вигадувати нові способи обчислення;<br /> основні етапи розвитку компютерної техніки;<br /> *Вчених, винахідників, які створювали обчислювальні пристрої, які внесли суттєвий вклад у розвиток компютерної техніки.<br /> *Описує основні етапи розвитку засобів автоматизації обчислень;<br /> *Пояснює імена видатних вчених, які внесли найсуттєвіший вклад в розвиток засобів автоматизації обчислень;<br /> *Пояснює сфери застосувань сучасної комп’ютерної техніки.<br /> *Описує найперші ручні обчислювальні засоби – абак, рахівниця тощо;<br /> *Описує перші засоби механізації обчислень – арифмометри;<br /> *Описує проект першої програмно-керованої обчислювальної машини Чарльза Беббеджа та першу в світі програму автоматичних обчислень Ади Лавлейс;<br /> *Описує покоління ЕОМ та їх особливості;<br /> *Описує перспективи розвитку комп’ютерної техніки.<br /> *Характеризує принципи дії основних пристроїв комп’ютера при опрацюванні повідомлень;<br /> *В учнів будуть вдосконалюватися навички збирання даних кількома способами, аналізу, впорядкування, осмислення та опрацювання відомостей про історію розвитку комп’ютерної техніки.<br /> *Вдосконалення навичок роботи з комп’ютерною технікою та Інтернет.<br /> *Розвивати навички створення компютерних презентацій та wiki-статті.<br /> <br /> =Опис оцінювання=<br /> Опитувальник для учнів на початку роботи над проектом виявляє зацікавленість, бажання та діагностує рівень знань по даній темі на початку роботи над проектом<br /> [https://docs.google.com/spreadsheet/viewform?formkey=dG9GRE5NYldGY0I5SElrTGhKWDk4TEE6MQ опитувальник на початку роботи над проектом]<br /> <br /> Перед вивченням теми використовуємо метод оцінювання «ЗХД», спочатку кожний учень самостійно заповнює колонки «Що я знаю про блог» і «Що я хочу дізнатися про блог», а тоді проводиться колективне обговорення відповідей з метою виокремлення основних елементів того, про що учні хочуть дізнатися. Наприкінці роботи над проектом учні ще раз звертаються до схеми «ЗХД», відмічають , що вони дізналися. Підводимо підсумки і робимо висновки. Наприкінці роботи над проектом проводимо також опитування за підготовленою формою «Підсумкове оцінювання блогу», яке передбачає само оцінювання і оцінювання роботи учня вчителем.<br /> <br /> |[ https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWVnlFM3MwXzBRUGljUV94dWRFOERaUQ] Оцінювання за схемою ЗХД|[https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWMVZlV01BbllUemlJeXBTN0YyRVpOUQ Поточне оцінювання ]|<br /> <br /> Підсумкове оцінювання <br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWUXJBaTdlcFBSZS1XTTF4VzBaRXNfQQ Підсумкове оцінювання учнівського бюлетня]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWTy1DNENjZVJTdmVBaGF3SVFTbWVZZw Підсумкове оцінювання учнівської презентації]<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWVVhVTllycG5TUkNkem5lZXM4VWV0Zw Підсумкове оцінювання учнівської вікі-статті]<br /> <br /> =Діяльність учнів (Скопіювати з Плану)=<br /> [[wiki-стаття на тему: &quot;Перші обчислювальні пристрої&quot;]]<br /> <br /> =Відомості про автора=<br /> ==Ім'я, прізвище==<br /> Таня Ланчинська<br /> <br /> ==Фах, навчальний предмет==<br /> Вчитель фізики та інформатики<br /> <br /> ==Навчальний заклад==<br /> Комишанська ЗОШ І-ІІІ ступенів<br /> <br /> ==Місто\село, район, область==<br /> с. Комиші Охтирського району Сумської області<br /> <br /> ==Контактні дані==<br /> 555-555-555-555<br /> <br /> =Відомості про тренінг=<br /> ==Дати проведення тренінгу==<br /> 27.02.2012 - 6.03.2012<br /> <br /> ==Місце провведення тренінгу==<br /> СОІППО<br /> <br /> ==Тренери==<br /> Петрова Л.Г.<br /> Герасименко Н.В.</div> Ланчинська Тетяна Петрівна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9B%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%A2%D0%B5%D1%82%D1%8F%D0%BD%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6_%D1%83_%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%BB%D0%B5:_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%27%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%22&diff=93571 Портфоліо Ланчинської Тетяни з теми "Подорож у минуле: від абака до комп'ютера" 2012-03-21T14:55:55Z <p>Ланчинська Тетяна Петрівна: /* Опис оцінювання */</p> <hr /> <div><br /> =Назва навчальної теми (творча назва)=<br /> Подорож у минуле. Історія створення комп'ютерної техніки<br /> ==Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети==<br /> Інформатика.<br /> <br /> ==Навчальна тема (як записано в програмі)==<br /> Апаратне забезпечення інформаційних систем.<br /> <br /> ==Вік учнів, клас==<br /> 9 клас.<br /> <br /> ==Стислий опис проекту==<br /> Проект напрямлений на вивчення історії розвитку обчислювальних пристроїв. <br /> Учні ознайомлюються з причинами, які спонукали людину шукати способи обчислення та рахування. Вивчають як і чим користувалися для обчислень і рахування люди в різні історичні періоди. Розглядають перші обчислювальні машини, хто їх створив, їх функції, розміри, швидкість виконуваних операцій, принцип їх функціонування. Прослідковують події, що привели до створення сучасних компютерів.<br /> <br /> ==Повний План вивчення теми==<br /> <br /> =Навчальні цілі=<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWLWhBTlUxSzdRNjI3RmlBcHVXbnlfUQ Буклет для батьків]<br /> <br /> Учні повинні знати: <br /> *причини що спонукали людину шукати, вигадувати нові способи обчислення;<br /> основні етапи розвитку компютерної техніки;<br /> *Вчених, винахідників, які створювали обчислювальні пристрої, які внесли суттєвий вклад у розвиток компютерної техніки.<br /> *Описує основні етапи розвитку засобів автоматизації обчислень;<br /> *Пояснює імена видатних вчених, які внесли найсуттєвіший вклад в розвиток засобів автоматизації обчислень;<br /> *Пояснює сфери застосувань сучасної комп’ютерної техніки.<br /> *Описує найперші ручні обчислювальні засоби – абак, рахівниця тощо;<br /> *Описує перші засоби механізації обчислень – арифмометри;<br /> *Описує проект першої програмно-керованої обчислювальної машини Чарльза Беббеджа та першу в світі програму автоматичних обчислень Ади Лавлейс;<br /> *Описує покоління ЕОМ та їх особливості;<br /> *Описує перспективи розвитку комп’ютерної техніки.<br /> *Характеризує принципи дії основних пристроїв комп’ютера при опрацюванні повідомлень;<br /> *В учнів будуть вдосконалюватися навички збирання даних кількома способами, аналізу, впорядкування, осмислення та опрацювання відомостей про історію розвитку комп’ютерної техніки.<br /> *Вдосконалення навичок роботи з комп’ютерною технікою та Інтернет.<br /> *Розвивати навички створення компютерних презентацій та wiki-статті.<br /> <br /> =Опис оцінювання=<br /> Опитувальник для учнів на початку роботи над проектом виявляє зацікавленість, бажання та діагностує рівень знань по даній темі на початку роботи над проектом<br /> [https://docs.google.com/spreadsheet/viewform?formkey=dG9GRE5NYldGY0I5SElrTGhKWDk4TEE6MQ опитувальник на початку роботи над проектом]<br /> <br /> Перед вивченням теми використовуємо метод оцінювання «ЗХД», спочатку кожний учень самостійно заповнює колонки «Що я знаю про блог» і «Що я хочу дізнатися про блог», а тоді проводиться колективне обговорення відповідей з метою виокремлення основних елементів того, про що учні хочуть дізнатися. Наприкінці роботи над проектом учні ще раз звертаються до схеми «ЗХД», відмічають , що вони дізналися. Підводимо підсумки і робимо висновки. Наприкінці роботи над проектом проводимо також опитування за підготовленою формою «Підсумкове оцінювання блогу», яке передбачає само оцінювання і оцінювання роботи учня вчителем.<br /> <br /> | Оцінювання за схемою ЗХД | Поточне оцінювання | Підсумкове оцінювання<br /> <br /> =Діяльність учнів (Скопіювати з Плану)=<br /> [[wiki-стаття на тему: &quot;Перші обчислювальні пристрої&quot;]]<br /> <br /> =Відомості про автора=<br /> ==Ім'я, прізвище==<br /> Таня Ланчинська<br /> <br /> ==Фах, навчальний предмет==<br /> Вчитель фізики та інформатики<br /> <br /> ==Навчальний заклад==<br /> Комишанська ЗОШ І-ІІІ ступенів<br /> <br /> ==Місто\село, район, область==<br /> с. Комиші Охтирського району Сумської області<br /> <br /> ==Контактні дані==<br /> 555-555-555-555<br /> <br /> =Відомості про тренінг=<br /> ==Дати проведення тренінгу==<br /> 27.02.2012 - 6.03.2012<br /> <br /> ==Місце провведення тренінгу==<br /> СОІППО<br /> <br /> ==Тренери==<br /> Петрова Л.Г.<br /> Герасименко Н.В.</div> Ланчинська Тетяна Петрівна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9B%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%A2%D0%B5%D1%82%D1%8F%D0%BD%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6_%D1%83_%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%BB%D0%B5:_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%27%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%22&diff=93570 Портфоліо Ланчинської Тетяни з теми "Подорож у минуле: від абака до комп'ютера" 2012-03-21T14:49:58Z <p>Ланчинська Тетяна Петрівна: /* Навчальні цілі */</p> <hr /> <div><br /> =Назва навчальної теми (творча назва)=<br /> Подорож у минуле. Історія створення комп'ютерної техніки<br /> ==Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети==<br /> Інформатика.<br /> <br /> ==Навчальна тема (як записано в програмі)==<br /> Апаратне забезпечення інформаційних систем.<br /> <br /> ==Вік учнів, клас==<br /> 9 клас.<br /> <br /> ==Стислий опис проекту==<br /> Проект напрямлений на вивчення історії розвитку обчислювальних пристроїв. <br /> Учні ознайомлюються з причинами, які спонукали людину шукати способи обчислення та рахування. Вивчають як і чим користувалися для обчислень і рахування люди в різні історичні періоди. Розглядають перші обчислювальні машини, хто їх створив, їх функції, розміри, швидкість виконуваних операцій, принцип їх функціонування. Прослідковують події, що привели до створення сучасних компютерів.<br /> <br /> ==Повний План вивчення теми==<br /> <br /> =Навчальні цілі=<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWLWhBTlUxSzdRNjI3RmlBcHVXbnlfUQ Буклет для батьків]<br /> <br /> Учні повинні знати: <br /> *причини що спонукали людину шукати, вигадувати нові способи обчислення;<br /> основні етапи розвитку компютерної техніки;<br /> *Вчених, винахідників, які створювали обчислювальні пристрої, які внесли суттєвий вклад у розвиток компютерної техніки.<br /> *Описує основні етапи розвитку засобів автоматизації обчислень;<br /> *Пояснює імена видатних вчених, які внесли найсуттєвіший вклад в розвиток засобів автоматизації обчислень;<br /> *Пояснює сфери застосувань сучасної комп’ютерної техніки.<br /> *Описує найперші ручні обчислювальні засоби – абак, рахівниця тощо;<br /> *Описує перші засоби механізації обчислень – арифмометри;<br /> *Описує проект першої програмно-керованої обчислювальної машини Чарльза Беббеджа та першу в світі програму автоматичних обчислень Ади Лавлейс;<br /> *Описує покоління ЕОМ та їх особливості;<br /> *Описує перспективи розвитку комп’ютерної техніки.<br /> *Характеризує принципи дії основних пристроїв комп’ютера при опрацюванні повідомлень;<br /> *В учнів будуть вдосконалюватися навички збирання даних кількома способами, аналізу, впорядкування, осмислення та опрацювання відомостей про історію розвитку комп’ютерної техніки.<br /> *Вдосконалення навичок роботи з комп’ютерною технікою та Інтернет.<br /> *Розвивати навички створення компютерних презентацій та wiki-статті.<br /> <br /> =Опис оцінювання=<br /> [Опитувальник для учнів на початку роботи над проектом виявляє зацікавленість, бажання та діагностує рівень знань по даній темі на початку роботи над проектом ]<br /> [https://docs.google.com/spreadsheet/viewform?formkey=dG9GRE5NYldGY0I5SElrTGhKWDk4TEE6MQ опитувальник на початку роботи над проектом]<br /> <br /> =Діяльність учнів (Скопіювати з Плану)=<br /> [[wiki-стаття на тему: &quot;Перші обчислювальні пристрої&quot;]]<br /> <br /> =Відомості про автора=<br /> ==Ім'я, прізвище==<br /> Таня Ланчинська<br /> <br /> ==Фах, навчальний предмет==<br /> Вчитель фізики та інформатики<br /> <br /> ==Навчальний заклад==<br /> Комишанська ЗОШ І-ІІІ ступенів<br /> <br /> ==Місто\село, район, область==<br /> с. Комиші Охтирського району Сумської області<br /> <br /> ==Контактні дані==<br /> 555-555-555-555<br /> <br /> =Відомості про тренінг=<br /> ==Дати проведення тренінгу==<br /> 27.02.2012 - 6.03.2012<br /> <br /> ==Місце провведення тренінгу==<br /> СОІППО<br /> <br /> ==Тренери==<br /> Петрова Л.Г.<br /> Герасименко Н.В.</div> Ланчинська Тетяна Петрівна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A2%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%BD%D0%B3_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D1%83%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B2_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8(27_%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%8C_-_6_%D0%BA%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_2012_%D1%80%D1%96%D0%BA)&diff=92453 Тренінг для учителів інформатики(27 березень - 6 квітня 2012 рік) 2012-03-15T19:24:30Z <p>Ланчинська Тетяна Петрівна: /* Ланчинська Тетяна Петрівна */</p> <hr /> <div>=Дати проведення тренінгу=<br /> =Місце проведення тренінгу=<br /> =Прізвища тренерів=<br /> =Список учасників в вигляді посилань на персональні сторінки=<br /> ==[[Савченко Катерина Павлівна]]==<br /> [http://savaep.blogspot.com/b/post-preview?token=5jxXyzUBAAA.U0VXxRSkv8DNJ1CWEheujg.kk2bmOFcw3BoJsj-UCxRcw&amp;postId=2790497575442826666&amp;type=POST блог-щоденик мого навчання]<br /> <br /> [[Портфоліо Савченко Катерини з теми &quot;Графіка і таблиця як єдине ціле&quot;]]<br /> <br /> ==[[Шабло Тетяна Яківна]]==<br /> [[Портфоліо Шабло Тетяни з теми &quot;Таблиця+текст=документ&quot;]]<br /> <br /> [http://shtua.blogspot.com/b/post-preview?token=tzdXyzUBAAA.CyhHa5tiHRLXcGToRbo-2A.Nn9yuDDCm1xbO3KfhcuThg&amp;postId=4672150189763238628&amp;type=POST блог-щоденник мого навчання]<br /> <br /> ==[[Гученко Людмила Вікторівна]]==<br /> [[Портфоліо Гученко Людмили з теми &quot;У світі діаграм&quot;]]<br /> <br /> [http://glvgip.blogspot.com/b/post-preview?token=tTFXyzUBAAA.EG4pz-fTIG7VQ1A4jknA0Q.S8gS1g5M2ocv53dPyeLFkg&amp;postId=2022412002365315842&amp;type=POST блог-щоденник навчання]<br /> <br /> ==[[Товкус Валерій Леонідович]]==<br /> <br /> [[Портфоліо Товкуса Валерія Леонідович з теми: &quot;Використання таблиць в повсякденному житті&quot;]]<br /> <br /> [http://tovkusvalerijl.blogspot.com/b/post-preview?token=O3dbyzUBAAA.PU4FNamfjGuUt5jUYHOSPg.TuZWCKzfTdprwL7GKrckuA&amp;postId=7696966205777155731&amp;type=POST блог щоденник мого навчання]<br /> <br /> ==[[Лобода Анатолій Павлович]]==<br /> [[Портфоліо Лободи Анатолія з теми:&quot;Графічний світ навколо нас&quot;]]<br /> <br /> [http://loboda12323.blogspot.com/ Блог Щоденник мого навчання]<br /> <br /> ==[[Івануна Іван Васильович]]==<br /> [[Портфоліо Івануни Івана Алгебра логіки - це дуже просто!]]<br /> <br /> [http://www.blogger.com/post-create.g?blogID=7005603395986948218 Блог щоденник мого навчання]<br /> <br /> ==[[Забіяка Оксана Миколаївна]]==<br /> [[Портфоліо Забіяки Оксани з теми &quot;Графіка в тексті&quot;]]<br /> <br /> [http://shon2.blogspot.com Блог-щоденник мого навчання]<br /> <br /> ==[[Білецька Тетяна Володимирівна]]==<br /> [[Портфоліо Білецької Тетяни з теми &quot;Безмежний світ Інтернету&quot;]]<br /> <br /> [http://shodennikbtv.blogspot.com/ Блог-щоденник навчання]<br /> <br /> ==[[Щебетун Рита Василівна]]==<br /> [http://rutka1977.blogspot.com/b/post-preview?token=_yRXyzUBAAA.N-ZefN0zwmT38Y-L9Ac7lg.Guu7-DN65KFZCnM65S4gjA&amp;postId=3269547535078505766&amp;type=POST блог-щоденник мого навчання]<br /> <br /> [[Портфоліо Щебетун Рити з теми &quot;Подорож від минулого до сьогодення&quot;.]]<br /> <br /> ==[[Пальчех Оксана Дмитрівна]]==<br /> [[Портфоліо Пальчех Оксани Дмитрівни з теми &quot;Краще побачити,ніж почути&quot;]]<br /> <br /> [http://opalchekh2.blogspot.com/b/post-preview?token=igpYyzUBAAA.eSzmHhreU31K15007R9THw.8Bpa3YwZDLrgCFKg0ksHqQ&amp;postId=5554504118885520275&amp;type=POST Блог-щоденник навчання]<br /> <br /> ==[[Сотнікова Ольга Миколаївна]]==<br /> [[Портфоліо Сотнікової Ольги Миколаївни з теми:&quot;Все повертається на круги свої&quot;]]<br /> <br /> [http://sotolg.blogspot.com/b/post-preview?token=k7tXyzUBAAA.OmZgJEHbxPGR81pAvb3d7w.GUNPuhIY4R9tXJW36EBD0w&amp;postId=8788608246207923539&amp;type=POST блог-щоденник мого навчання]<br /> <br /> ==[[Шишкін Валерій Олександрович]]==<br /> [[Портфолио Шишкина Валерия по теме: &quot;Выбор есть всегда!&quot;]]<br /> <br /> [http://ferganec07.blogspot.com/b/post-preview?token=Na9XyzUBAAA.86eZaEBtCOp2zcTw6-OVcA.zW97HNyhAuEhnzUpXnd-jA&amp;postId=2005984216221003313&amp;type=POST Блог-щоденник мого начання]<br /> <br /> ==[[Левченко Ольга Валеріївна]]==<br /> [http://skola2012.blogspot.com/b/post-preview?token=vTJXyzUBAAA.-oaCEk7slfE8kVo48rqRQQ.CYCMZA_a2-x6uir4UDcfkQ&amp;postId=1129822393116464414&amp;type=POST Блог-щоденник]<br /> <br /> [[Портфоліо Левченко Ольги з теми &quot;Рекламуй свої ідеї&quot;]]<br /> <br /> ==[[Костирко Ярослав Володимирович]]==<br /> [[Портфоліо Костирко Ярослава Володимировича з теми:&quot;В різноманітті кольорів і образів&quot;]]<br /> <br /> [http://koctirko.blogspot.com/b/post-preview?token=zW1XyzUBAAA.wYpRXtJ3RwowOqUGdRx4eA.UqBB60DSOlU76tyZrJ5rrA&amp;postId=8229580350568784251&amp;type=POST Блог щоденник мого навчання]<br /> <br /> ==[[Ланчинська Тетяна Петрівна]]==<br /> [[Категорія:10 версія]]<br /> [[Портфоліо Ланчинської Тетяни з теми &quot;Подорож у минуле: від абака до комп'ютера&quot;]]<br /> <br /> [http://intellanchinsk.blogspot.com/b/post-preview?token=-41YyzUBAAA.ecUrA03MqxvjX1bHYu_54w.SoLecwu97o8CMGXMz7xgkQ&amp;postId=6441605328863433441&amp;type=POST Блог-щоденник навчання]<br /> <br /> [http://intellanchinsk.blogspot.com/search?updated-max=2012-03-15T11:59:00-07:00&amp;max-results=7&amp;reverse-paginate=true Блог-щоденник]</div> Ланчинська Тетяна Петрівна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A2%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%BD%D0%B3_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D1%83%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B2_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8(27_%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%8C_-_6_%D0%BA%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_2012_%D1%80%D1%96%D0%BA)&diff=92452 Тренінг для учителів інформатики(27 березень - 6 квітня 2012 рік) 2012-03-15T19:22:41Z <p>Ланчинська Тетяна Петрівна: /* Ланчинська Тетяна Петрівна */</p> <hr /> <div>=Дати проведення тренінгу=<br /> =Місце проведення тренінгу=<br /> =Прізвища тренерів=<br /> =Список учасників в вигляді посилань на персональні сторінки=<br /> ==[[Савченко Катерина Павлівна]]==<br /> [http://savaep.blogspot.com/b/post-preview?token=5jxXyzUBAAA.U0VXxRSkv8DNJ1CWEheujg.kk2bmOFcw3BoJsj-UCxRcw&amp;postId=2790497575442826666&amp;type=POST блог-щоденик мого навчання]<br /> <br /> [[Портфоліо Савченко Катерини з теми &quot;Графіка і таблиця як єдине ціле&quot;]]<br /> <br /> ==[[Шабло Тетяна Яківна]]==<br /> [[Портфоліо Шабло Тетяни з теми &quot;Таблиця+текст=документ&quot;]]<br /> <br /> [http://shtua.blogspot.com/b/post-preview?token=tzdXyzUBAAA.CyhHa5tiHRLXcGToRbo-2A.Nn9yuDDCm1xbO3KfhcuThg&amp;postId=4672150189763238628&amp;type=POST блог-щоденник мого навчання]<br /> <br /> ==[[Гученко Людмила Вікторівна]]==<br /> [[Портфоліо Гученко Людмили з теми &quot;У світі діаграм&quot;]]<br /> <br /> [http://glvgip.blogspot.com/b/post-preview?token=tTFXyzUBAAA.EG4pz-fTIG7VQ1A4jknA0Q.S8gS1g5M2ocv53dPyeLFkg&amp;postId=2022412002365315842&amp;type=POST блог-щоденник навчання]<br /> <br /> ==[[Товкус Валерій Леонідович]]==<br /> <br /> [[Портфоліо Товкуса Валерія Леонідович з теми: &quot;Використання таблиць в повсякденному житті&quot;]]<br /> <br /> [http://tovkusvalerijl.blogspot.com/b/post-preview?token=O3dbyzUBAAA.PU4FNamfjGuUt5jUYHOSPg.TuZWCKzfTdprwL7GKrckuA&amp;postId=7696966205777155731&amp;type=POST блог щоденник мого навчання]<br /> <br /> ==[[Лобода Анатолій Павлович]]==<br /> [[Портфоліо Лободи Анатолія з теми:&quot;Графічний світ навколо нас&quot;]]<br /> <br /> [http://loboda12323.blogspot.com/ Блог Щоденник мого навчання]<br /> <br /> ==[[Івануна Іван Васильович]]==<br /> [[Портфоліо Івануни Івана Алгебра логіки - це дуже просто!]]<br /> <br /> [http://www.blogger.com/post-create.g?blogID=7005603395986948218 Блог щоденник мого навчання]<br /> <br /> ==[[Забіяка Оксана Миколаївна]]==<br /> [[Портфоліо Забіяки Оксани з теми &quot;Графіка в тексті&quot;]]<br /> <br /> [http://shon2.blogspot.com Блог-щоденник мого навчання]<br /> <br /> ==[[Білецька Тетяна Володимирівна]]==<br /> [[Портфоліо Білецької Тетяни з теми &quot;Безмежний світ Інтернету&quot;]]<br /> <br /> [http://shodennikbtv.blogspot.com/ Блог-щоденник навчання]<br /> <br /> ==[[Щебетун Рита Василівна]]==<br /> [http://rutka1977.blogspot.com/b/post-preview?token=_yRXyzUBAAA.N-ZefN0zwmT38Y-L9Ac7lg.Guu7-DN65KFZCnM65S4gjA&amp;postId=3269547535078505766&amp;type=POST блог-щоденник мого навчання]<br /> <br /> [[Портфоліо Щебетун Рити з теми &quot;Подорож від минулого до сьогодення&quot;.]]<br /> <br /> ==[[Пальчех Оксана Дмитрівна]]==<br /> [[Портфоліо Пальчех Оксани Дмитрівни з теми &quot;Краще побачити,ніж почути&quot;]]<br /> <br /> [http://opalchekh2.blogspot.com/b/post-preview?token=igpYyzUBAAA.eSzmHhreU31K15007R9THw.8Bpa3YwZDLrgCFKg0ksHqQ&amp;postId=5554504118885520275&amp;type=POST Блог-щоденник навчання]<br /> <br /> ==[[Сотнікова Ольга Миколаївна]]==<br /> [[Портфоліо Сотнікової Ольги Миколаївни з теми:&quot;Все повертається на круги свої&quot;]]<br /> <br /> [http://sotolg.blogspot.com/b/post-preview?token=k7tXyzUBAAA.OmZgJEHbxPGR81pAvb3d7w.GUNPuhIY4R9tXJW36EBD0w&amp;postId=8788608246207923539&amp;type=POST блог-щоденник мого навчання]<br /> <br /> ==[[Шишкін Валерій Олександрович]]==<br /> [[Портфолио Шишкина Валерия по теме: &quot;Выбор есть всегда!&quot;]]<br /> <br /> [http://ferganec07.blogspot.com/b/post-preview?token=Na9XyzUBAAA.86eZaEBtCOp2zcTw6-OVcA.zW97HNyhAuEhnzUpXnd-jA&amp;postId=2005984216221003313&amp;type=POST Блог-щоденник мого начання]<br /> <br /> ==[[Левченко Ольга Валеріївна]]==<br /> [http://skola2012.blogspot.com/b/post-preview?token=vTJXyzUBAAA.-oaCEk7slfE8kVo48rqRQQ.CYCMZA_a2-x6uir4UDcfkQ&amp;postId=1129822393116464414&amp;type=POST Блог-щоденник]<br /> <br /> [[Портфоліо Левченко Ольги з теми &quot;Рекламуй свої ідеї&quot;]]<br /> <br /> ==[[Костирко Ярослав Володимирович]]==<br /> [[Портфоліо Костирко Ярослава Володимировича з теми:&quot;В різноманітті кольорів і образів&quot;]]<br /> <br /> [http://koctirko.blogspot.com/b/post-preview?token=zW1XyzUBAAA.wYpRXtJ3RwowOqUGdRx4eA.UqBB60DSOlU76tyZrJ5rrA&amp;postId=8229580350568784251&amp;type=POST Блог щоденник мого навчання]<br /> <br /> ==[[Ланчинська Тетяна Петрівна]]==<br /> [[Категорія:10 версія]]<br /> [[Портфоліо Ланчинської Тетяни з теми &quot;Подорож у минуле: від абака до комп'ютера&quot;]]<br /> <br /> [http://intellanchinsk.blogspot.com/b/post-preview?token=-41YyzUBAAA.ecUrA03MqxvjX1bHYu_54w.SoLecwu97o8CMGXMz7xgkQ&amp;postId=6441605328863433441&amp;type=POST Блог-щоденник навчання]<br /> [http://intellanchinsk.blogspot.com/search?updated-max=2012-03-15T11:59:00-07:00&amp;max-results=7&amp;reverse-paginate=true блог]</div> Ланчинська Тетяна Петрівна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9B%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%A2%D0%B5%D1%82%D1%8F%D0%BD%D0%B8_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6_%D1%83_%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%BB%D0%B5:_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%27%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%22&diff=92451 Портфоліо Ланчинської Тетяни з теми "Подорож у минуле: від абака до комп'ютера" 2012-03-15T19:16:14Z <p>Ланчинська Тетяна Петрівна: </p> <hr /> <div><br /> =Назва навчальної теми (творча назва)=<br /> Подорож у минуле. Історія створення комп'ютерної техніки<br /> ==Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети==<br /> Інформатика.<br /> <br /> ==Навчальна тема (як записано в програмі)==<br /> Апаратне забезпечення інформаційних систем.<br /> <br /> ==Вік учнів, клас==<br /> 9 клас.<br /> <br /> ==Стислий опис проекту==<br /> Проект напрямлений на вивчення історії розвитку обчислювальних пристроїв. <br /> Учні ознайомлюються з причинами, які спонукали людину шукати способи обчислення та рахування. Вивчають як і чим користувалися для обчислень і рахування люди в різні історичні періоди. Розглядають перші обчислювальні машини, хто їх створив, їх функції, розміри, швидкість виконуваних операцій, принцип їх функціонування. Прослідковують події, що привели до створення сучасних компютерів.<br /> <br /> ==Повний План вивчення теми==<br /> <br /> =Навчальні цілі=<br /> [https://docs.google.com/open?id=0B0QUDbLsWlrWLWhBTlUxSzdRNjI3RmlBcHVXbnlfUQ Буклет для батьків]<br /> <br /> =Опис оцінювання=<br /> [Опитувальник для учнів на початку роботи над проектом виявляє зацікавленість, бажання та діагностує рівень знань по даній темі на початку роботи над проектом ]<br /> [https://docs.google.com/spreadsheet/viewform?formkey=dG9GRE5NYldGY0I5SElrTGhKWDk4TEE6MQ опитувальник на початку роботи над проектом]<br /> <br /> =Діяльність учнів (Скопіювати з Плану)=<br /> [[wiki-стаття на тему: &quot;Перші обчислювальні пристрої&quot;]]<br /> <br /> =Відомості про автора=<br /> ==Ім'я, прізвище==<br /> Таня Ланчинська<br /> <br /> ==Фах, навчальний предмет==<br /> Вчитель фізики та інформатики<br /> <br /> ==Навчальний заклад==<br /> Комишанська ЗОШ І-ІІІ ступенів<br /> <br /> ==Місто\село, район, область==<br /> с. Комиші Охтирського району Сумської області<br /> <br /> ==Контактні дані==<br /> 555-555-555-555<br /> <br /> =Відомості про тренінг=<br /> ==Дати проведення тренінгу==<br /> 27.02.2012 - 6.03.2012<br /> <br /> ==Місце провведення тренінгу==<br /> СОІППО<br /> <br /> ==Тренери==<br /> Петрова Л.Г.<br /> Герасименко Н.В.</div> Ланчинська Тетяна Петрівна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A2%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%BD%D0%B3_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D1%83%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B2_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8(27_%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%8C_-_6_%D0%BA%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_2012_%D1%80%D1%96%D0%BA)&diff=91928 Тренінг для учителів інформатики(27 березень - 6 квітня 2012 рік) 2012-03-12T18:44:35Z <p>Ланчинська Тетяна Петрівна: /* Ланчинська Тетяна Петрівна */</p> <hr /> <div>=Дати проведення тренінгу=<br /> =Місце проведення тренінгу=<br /> =Прізвища тренерів=<br /> =Список учасників в вигляді посилань на персональні сторінки=<br /> ==[[Савченко Катерина Павлівна]]==<br /> [http://savaep.blogspot.com/b/post-preview?token=5jxXyzUBAAA.U0VXxRSkv8DNJ1CWEheujg.kk2bmOFcw3BoJsj-UCxRcw&amp;postId=2790497575442826666&amp;type=POST блог-щоденик мого навчання]<br /> <br /> [[Портфоліо Савченко Катерини з теми &quot;Графіка і таблиця як єдине ціле&quot;]]<br /> <br /> ==[[Шабло Тетяна Яківна]]==<br /> [[Портфоліо Шабло Тетяни з теми &quot;Таблиця+текст=документ&quot;]]<br /> <br /> [http://shtua.blogspot.com/b/post-preview?token=tzdXyzUBAAA.CyhHa5tiHRLXcGToRbo-2A.Nn9yuDDCm1xbO3KfhcuThg&amp;postId=4672150189763238628&amp;type=POST блог-щоденник мого навчання]<br /> <br /> ==[[Гученко Людмила Вікторівна]]==<br /> [[Портфоліо Гученко Людмили з теми &quot;У світі діаграм&quot;]]<br /> <br /> [http://glvgip.blogspot.com/b/post-preview?token=tTFXyzUBAAA.EG4pz-fTIG7VQ1A4jknA0Q.S8gS1g5M2ocv53dPyeLFkg&amp;postId=2022412002365315842&amp;type=POST блог-щоденник навчання]<br /> <br /> ==[[Товкус Валерій Леонідович]]==<br /> <br /> [[Портфоліо Товкуса Валерія Леонідович з теми: &quot;Використання таблиць в повсякденному житті&quot;]]<br /> <br /> [http://tovkusvalerijl.blogspot.com/b/post-preview?token=O3dbyzUBAAA.PU4FNamfjGuUt5jUYHOSPg.TuZWCKzfTdprwL7GKrckuA&amp;postId=7696966205777155731&amp;type=POST блог щоденник мого навчання]<br /> <br /> ==[[Лобода Анатолій Павлович]]==<br /> [[Портфоліо Лободи Анатолія з теми:&quot;Графічний світ навколо нас&quot;]]<br /> <br /> [http://loboda12323.blogspot.com/ Блог Щоденник мого навчання]<br /> <br /> ==[[Івануна Іван Васильович]]==<br /> [[Портфоліо Івануни Івана Алгебра логіки - це дуже просто!]]<br /> <br /> [http://www.blogger.com/post-create.g?blogID=7005603395986948218 Блог щоденник мого навчання]<br /> <br /> ==[[Забіяка Оксана Миколаївна]]==<br /> [[Портфоліо Забіяки Оксани з теми &quot;Графіка в тексті&quot;]]<br /> <br /> [http://shon2.blogspot.com Блог-щоденник мого навчання]<br /> <br /> ==[[Білецька Тетяна Володимирівна]]==<br /> [[Портфоліо Білецької Тетяни з теми &quot;Безмежний світ Інтернету&quot;]]<br /> <br /> [http://shodennikbtv.blogspot.com/ Блог-щоденник навчання]<br /> <br /> ==[[Щебетун Рита Василівна]]==<br /> [http://rutka1977.blogspot.com/b/post-preview?token=_yRXyzUBAAA.N-ZefN0zwmT38Y-L9Ac7lg.Guu7-DN65KFZCnM65S4gjA&amp;postId=3269547535078505766&amp;type=POST блог-щоденник мого навчання]<br /> <br /> [[Портфоліо Щебетун Рити з теми &quot;Подорож від минулого до сьогодення&quot;.]]<br /> <br /> ==[[Пальчех Оксана Дмитрівна]]==<br /> [[Портфоліо Пальчех Оксани Дмитрівни з теми &quot;Краще побачити,ніж почути&quot;]]<br /> <br /> [http://opalchekh2.blogspot.com/b/post-preview?token=igpYyzUBAAA.eSzmHhreU31K15007R9THw.8Bpa3YwZDLrgCFKg0ksHqQ&amp;postId=5554504118885520275&amp;type=POST Блог-щоденник навчання]<br /> <br /> ==[[Сотнікова Ольга Миколаївна]]==<br /> [[Портфоліо Сотнікової Ольги Миколаївни з теми:&quot;Все повертається на круги свої&quot;]]<br /> <br /> [http://sotolg.blogspot.com/b/post-preview?token=k7tXyzUBAAA.OmZgJEHbxPGR81pAvb3d7w.GUNPuhIY4R9tXJW36EBD0w&amp;postId=8788608246207923539&amp;type=POST блог-щоденник мого навчання]<br /> <br /> ==[[Шишкін Валерій Олександрович]]==<br /> [[Портфолио Шишкина Валерия по теме: &quot;Выбор есть всегда!&quot;]]<br /> <br /> [http://ferganec07.blogspot.com/b/post-preview?token=Na9XyzUBAAA.86eZaEBtCOp2zcTw6-OVcA.zW97HNyhAuEhnzUpXnd-jA&amp;postId=2005984216221003313&amp;type=POST Блог-щоденник мого начання]<br /> <br /> ==[[Левченко Ольга Валеріївна]]==<br /> [http://skola2012.blogspot.com/b/post-preview?token=vTJXyzUBAAA.-oaCEk7slfE8kVo48rqRQQ.CYCMZA_a2-x6uir4UDcfkQ&amp;postId=1129822393116464414&amp;type=POST Блог-щоденник]<br /> <br /> [[Портфоліо Левченко Ольги з теми &quot;Рекламуй свої ідеї&quot;]]<br /> <br /> ==[[Костирко Ярослав Володимирович]]==<br /> [[Портфоліо Костирко Ярослава Володимировича з теми:&quot;В різноманітті кольорів і образів&quot;]]<br /> <br /> [http://koctirko.blogspot.com/b/post-preview?token=zW1XyzUBAAA.wYpRXtJ3RwowOqUGdRx4eA.UqBB60DSOlU76tyZrJ5rrA&amp;postId=8229580350568784251&amp;type=POST Блог щоденник мого навчання]<br /> <br /> ==[[Ланчинська Тетяна Петрівна]]==<br /> [[Категорія:10 версія]]<br /> [[Портфоліо Ланчинської Тетяни з теми &quot;Подорож у минуле: від абака до комп'ютера&quot;]]<br /> <br /> [http://intellanchinsk.blogspot.com/b/post-preview?token=-41YyzUBAAA.ecUrA03MqxvjX1bHYu_54w.SoLecwu97o8CMGXMz7xgkQ&amp;postId=6441605328863433441&amp;type=POST Блог-щоденник навчання]</div> Ланчинська Тетяна Петрівна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A2%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%BD%D0%B3_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D1%83%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B2_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8(27_%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%8C_-_6_%D0%BA%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_2012_%D1%80%D1%96%D0%BA)&diff=91925 Тренінг для учителів інформатики(27 березень - 6 квітня 2012 рік) 2012-03-12T18:29:38Z <p>Ланчинська Тетяна Петрівна: /* Ланчинська Тетяна Петрівна */</p> <hr /> <div>=Дати проведення тренінгу=<br /> =Місце проведення тренінгу=<br /> =Прізвища тренерів=<br /> =Список учасників в вигляді посилань на персональні сторінки=<br /> ==[[Савченко Катерина Павлівна]]==<br /> [http://savaep.blogspot.com/b/post-preview?token=5jxXyzUBAAA.U0VXxRSkv8DNJ1CWEheujg.kk2bmOFcw3BoJsj-UCxRcw&amp;postId=2790497575442826666&amp;type=POST блог-щоденик мого навчання]<br /> <br /> [[Портфоліо Савченко Катерини з теми &quot;Графіка і таблиця як єдине ціле&quot;]]<br /> <br /> ==[[Шабло Тетяна Яківна]]==<br /> [[Портфоліо Шабло Тетяни з теми &quot;Таблиця+текст=документ&quot;]]<br /> <br /> [http://shtua.blogspot.com/b/post-preview?token=tzdXyzUBAAA.CyhHa5tiHRLXcGToRbo-2A.Nn9yuDDCm1xbO3KfhcuThg&amp;postId=4672150189763238628&amp;type=POST блог-щоденник мого навчання]<br /> <br /> ==[[Гученко Людмила Вікторівна]]==<br /> [[Портфоліо Гученко Людмили з теми &quot;У світі діаграм&quot;]]<br /> <br /> [http://glvgip.blogspot.com/b/post-preview?token=tTFXyzUBAAA.EG4pz-fTIG7VQ1A4jknA0Q.S8gS1g5M2ocv53dPyeLFkg&amp;postId=2022412002365315842&amp;type=POST блог-щоденник навчання]<br /> <br /> ==[[Товкус Валерій Леонідович]]==<br /> <br /> [[Портфоліо Товкуса Валерія Леонідович з теми: &quot;Використання таблиць в повсякденному житті&quot;]]<br /> <br /> [http://tovkusvalerijl.blogspot.com/b/post-preview?token=O3dbyzUBAAA.PU4FNamfjGuUt5jUYHOSPg.TuZWCKzfTdprwL7GKrckuA&amp;postId=7696966205777155731&amp;type=POST блог щоденник мого навчання]<br /> <br /> ==[[Лобода Анатолій Павлович]]==<br /> [[Портфоліо Лободи Анатолія з теми:&quot;Графічний світ навколо нас&quot;]]<br /> <br /> [http://loboda12323.blogspot.com/ Блог Щоденник мого навчання]<br /> <br /> ==[[Івануна Іван Васильович]]==<br /> [[Портфоліо Івануни Івана Алгебра логіки - це дуже просто!]]<br /> <br /> [http://www.blogger.com/post-create.g?blogID=7005603395986948218 Блог щоденник мого навчання]<br /> <br /> ==[[Забіяка Оксана Миколаївна]]==<br /> [[Портфоліо Забіяки Оксани з теми &quot;Графіка в тексті&quot;]]<br /> <br /> [http://shon2.blogspot.com Блог-щоденник мого навчання]<br /> <br /> ==[[Білецька Тетяна Володимирівна]]==<br /> [[Портфоліо Білецької Тетяни з теми &quot;Безмежний світ Інтернету&quot;]]<br /> <br /> [http://shodennikbtv.blogspot.com/ Блог-щоденник навчання]<br /> <br /> ==[[Щебетун Рита Василівна]]==<br /> [http://rutka1977.blogspot.com/b/post-preview?token=_yRXyzUBAAA.N-ZefN0zwmT38Y-L9Ac7lg.Guu7-DN65KFZCnM65S4gjA&amp;postId=3269547535078505766&amp;type=POST блог-щоденник мого навчання]<br /> <br /> [[Портфоліо Щебетун Рити з теми &quot;Подорож від минулого до сьогодення&quot;.]]<br /> <br /> ==[[Пальчех Оксана Дмитрівна]]==<br /> [[Портфоліо Пальчех Оксани Дмитрівни з теми &quot;Краще побачити,ніж почути&quot;]]<br /> <br /> [http://opalchekh2.blogspot.com/b/post-preview?token=igpYyzUBAAA.eSzmHhreU31K15007R9THw.8Bpa3YwZDLrgCFKg0ksHqQ&amp;postId=5554504118885520275&amp;type=POST Блог-щоденник навчання]<br /> <br /> ==[[Сотнікова Ольга Миколаївна]]==<br /> [[Портфоліо Сотнікової Ольги Миколаївни з теми:&quot;Все повертається на круги свої&quot;]]<br /> <br /> [http://sotolg.blogspot.com/b/post-preview?token=k7tXyzUBAAA.OmZgJEHbxPGR81pAvb3d7w.GUNPuhIY4R9tXJW36EBD0w&amp;postId=8788608246207923539&amp;type=POST блог-щоденник мого навчання]<br /> <br /> ==[[Шишкін Валерій Олександрович]]==<br /> [[Портфолио Шишкина Валерия по теме: &quot;Выбор есть всегда!&quot;]]<br /> <br /> [http://ferganec07.blogspot.com/b/post-preview?token=Na9XyzUBAAA.86eZaEBtCOp2zcTw6-OVcA.zW97HNyhAuEhnzUpXnd-jA&amp;postId=2005984216221003313&amp;type=POST Блог-щоденник мого начання]<br /> <br /> ==[[Левченко Ольга Валеріївна]]==<br /> [http://skola2012.blogspot.com/b/post-preview?token=vTJXyzUBAAA.-oaCEk7slfE8kVo48rqRQQ.CYCMZA_a2-x6uir4UDcfkQ&amp;postId=1129822393116464414&amp;type=POST Блог-щоденник]<br /> <br /> [[Портфоліо Левченко Ольги з теми &quot;Рекламуй свої ідеї&quot;]]<br /> <br /> ==[[Костирко Ярослав Володимирович]]==<br /> [[Портфоліо Костирко Ярослава Володимировича з теми:&quot;В різноманітті кольорів і образів&quot;]]<br /> <br /> [http://koctirko.blogspot.com/b/post-preview?token=zW1XyzUBAAA.wYpRXtJ3RwowOqUGdRx4eA.UqBB60DSOlU76tyZrJ5rrA&amp;postId=8229580350568784251&amp;type=POST Блог щоденник мого навчання]<br /> <br /> ==[[Ланчинська Тетяна Петрівна]]==<br /> [[Категорія:10 версія]]<br /> [[Портфоліо Ланчинської Тетяни з теми &quot;Подорож у минуле. Від абака до комп'ютера&quot;]]<br /> <br /> [http://intellanchinsk.blogspot.com/b/post-preview?token=-41YyzUBAAA.ecUrA03MqxvjX1bHYu_54w.SoLecwu97o8CMGXMz7xgkQ&amp;postId=6441605328863433441&amp;type=POST Блог-щоденник навчання]</div> Ланчинська Тетяна Петрівна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D1%83:_%22%D0%92%D1%96%D0%B4_%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%27%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%22&diff=91711 Wiki-стаття на тему: "Від абака до комп'ютера" 2012-03-11T06:50:53Z <p>Ланчинська Тетяна Петрівна: /* Висновки */</p> <hr /> <div><br /> <br /> ==Назва проекту==<br /> Подорож у майбутнє. Історія створення комп'ютерной техніки.<br /> <br /> ==Автори проекту==<br /> І група учнів 9 класу<br /> <br /> ==Тема дослідження==<br /> Перші обчислювальні пристрої<br /> <br /> ==Проблема дослідження==<br /> Як первісна людина рахувала, які використовувала пристосування<br /> <br /> ==Гіпотеза дослідження==<br /> Перші обчислювальні пристрої були примітивними. Шлях розвитку обчислювальних пристроїв був тривалим і залежав від наукових відкриттів у галузі логіки, математики, фізики і техніки.<br /> <br /> ==Мета дослідження==<br /> Розглянути перші обчислювальні пристрої та принцип їх роботи.<br /> <br /> ==Результати дослідження==<br /> ==Перші обчислювальні машини ==<br /> <br /> '''Неможливо точно відповісти на питання, хто саме винайшов комп'ютер.''' Річ у тому, що комп'ютер не є винаходом однієї людини. Комп'ютер увібрав у собі ідеї та технічні рішення багатьох вчених та інженерів. Розвиток обчислювальної техніки стимулювався потребою у швидких та точних обчислюваннях і тривав сотні років. У процесі розвитку обчислювальна техніка ставала дедалі більш досконалою. Цей процес триває і в наш час.<br /> Основні етапи розвитку комп'ютерної техніки.<br /> Розвитку сучасної обчислювальної техніки сприяв, з одного боку, розвиток пристосувань для рахунку, розвиток систем числення, методів обчислень, математичної логіки, що визначило логічну схему компютера, с іншого боку, розвиток науки та техніки у галузі електрики, електронної теорії, що визначило елементну базу сучасних компютерів'.<br /> <br /> '''Застосування для лічби підручних засобів.'''<br /> Первісні люди не знали чисел і використовували для запам'ятовування певної кількості предметів наочне уявлення – різні підручні засоби: мушлі, камінці тощо. Розвиток рахунку пішов значно швидше, коли людина здогададась звернутися до самого природного рахункового апарата — своїм пальцям. Від пальцевого рахунку бере початок п'ятіркова система числення (одна рука), десяткова (дві руки), двадцяткова (пальці рук і ніг).[[Файл:вузли.jpg|thumb]] Деякі народи для запам'ятовування кількості предметів використовували зарубки. Наприклад, на дощечці зарубками відмічався борг, потім дощечка розламувалася навпіл упоперек всіх зарубок. Одна половина віддавалася боржнику, друга - господареві. Такі дощечки називалися &quot;бірки&quot;. В Англії такий спосіб запису податків існував до кінця XVII ст. На Русі зарубки робилися на палиці, яка називалась носом («зарубити на носу»). Також існували рахункові мотузки. Перуанські рахункові мотузки називалися кіпу. Рахували на них за допомогою вузликів. А щоб не забути, що де рахувалось, кіпу фарбували в різні кольори. Подібний спосіб рахунку застосовували також стародавні індійці та китайці.<br /> <br /> <br /> '''Пристосування для рахунку.''' [[Файл:абак.jpg|thumb|left|Абак]]<br /> Самим поширеним пристосуванням для рахунку був абак (або рахівниця). Найстародавніша рахівниця була знайдена при археологічних розкопках на одному з островів Егейського моря (знахідка відноситься до IV тис. до н.е.).<br /> Абак (від грецького abax-дошка) – рахункова дошка, що широко застосовувалася в Древній Греції. Грецький абак являв собою дошку, на якій паралельні лінії позначали розряди одиниць, десятків, сотень і т.д. На лініях вміщували відповідне число жетонів (камінців, кісточок). У Древньому Римі на дошці для зручності робили для камінчиків жолобки. Це пристосування називалося &quot;калькулі&quot; (&quot;калкулюс&quot; - галька). У Китаї камінчики замінили на намистини, нанизані на прутики, які закріплювались на дерев'яній рамі. Кожний прутик був розділений на дві нерівні частини. У одній частині було 5 намистин, по кількості пальців на руці, а в другій – тільки 2, по кількості рук. Це пристосування називалося &quot;суан-пан&quot;. Їм користувалися в Китаї вже в VI столітті. У Японії подібна конструкція набула назву &quot;соробан&quot;.[[Файл:абак2.jpg|thumb|Податківець рахує на абаку]]<br /> У Західній Європі знайомство з абаком відбулося в Х столітті, коли після знайомства з індо-арабською системою числення Герберт (940-1003) (з 999 р. - Римський папа Сильвестр II) побудував рахункову дошку, на якій замінив певне число жетонів одним жетоном з апісом. У XVI віці абак розповсюдився і в Росії. У російському абаці на один прутик вміщували відразу 10 кісточок, по числу пальців на двох руках. Цей вид абака називався &quot;русские счеты&quot;, або як говорили тоді &quot;руські щоты&quot; і користувалися їми аж до XVIII ст.<br /> [[Файл:логариф.jpg|thumb|left|Логарифмічна лінійка.]]Логарифмічна лінійка. Іншим пристроєм для рахунку, що набув широке визнання, була логарифмічна лінійка, яка з'явилася в XVII в. Винахід логарифмів, що, за словами Лапласа, “скоротив праці астронома, подвоїло його життя”, послужило основою для винаходу чудового обчислювального інструмента, який понад 355 років був службовцем інженерів усього світу.<br /> [[Файл:непер2.jpg|thumb|left|Непер Джон (1550-1617)]]Поняття логарифму ввів шотландський математик Непер (Napier) Джон (1550-1617) в трактаті &quot;Канонічний опис чудових логарифмів&quot;, що вийшов у 1614 році. Сам термін логарифм народився з поєднання грецьких слів logos (відношення) та arithos (число). Логарифми дуже спрощували ділення та множення. Значення логарифмів Непер записував на окремих паличках, маніпулюючи якими можна було набувати нових і нових значень. Ці палички увійшли в історію як &quot;палички Непера&quot;.[[Файл:непер.jpg|thumb]]<br /> У XVI і XVII ст. у Європі з'явилася безліч модифікацій паличок Непера. У 1668 р. вюртембергский єзуїт Каспар Шотт запропонував замінити палички Непера циліндрами, на поверхні яких уздовж утворюючих нанесені ті ж, що і на паличках, числа. Циліндри містилися паралельно один одному в шухлядці, де могли обертатися на минаючих через них осях.<br /> У 1678 р. П'єр Пти, французький математик і фізик, друг Паскаля, наклеїв смужки папера з накресленими “паличками” на картонні стрічки і змусив їх рухатися уздовж осі циліндра. Пристрій одержав назву барабана Пти. У 1727 р. німецький механік Якоб Леопольд видозмінив барабан Пти, додавши йому прямокутну форму.<br /> Прародителькою сучасної логарифмічної лінійки вважається логарифмічна шкала, відома за назвою шкала Гюнтера. Ця шкала являє собою прямолінійний відрізок, на якому відкладалися логарифми чисел тригонометричних величин. Кілька таких шкал наносилося на дерев'яну чи мідну пластинку паралельно. Циркулі-вимірники використовувалися для вирахування відрізків уздовж ліній шкали, що у відповідності з властивостями логарифмів дозволяло знаходити добуток чи частку. Винахідниками перших логарифмічних лінійок вважають Вільяма Отреда і Ричарда Деламейна. Англійські спочатку в 1654 р. Роберт Биссакер, а потім у 1657 р. Сет Патридж — запропонували конструкцію прямокутної логарифмічної лінійки, що складалася з трьох самшитових планок. Мідне оправлення утримувало дві зовнішні планки, між якими вільно сковзала третя — движок лінійки. На обох сторонах лінійки і на движку малися шкали. Довжина такого типу лінійки складала біля 60 см. Винахідником же першої універсальної логарифмічної лінійки, мабуть, варто вважати видатного англійського механіка Дж.Уатта. У 1779 р. він сконструював лінійку, придатну для виконання будь-яких інженерних розрахунків. Дж.Уатт у своїй лінійці розташував ряд шкал дуже розумним образом, їх градуировка була виконана з великою точністю, що дозволило привернути увагу до неї широких кіл.<br /> Принципово нову шкалу для лінійки запропонував П.М.Пиці. Він на движок лінійки наніс звичайну логарифмічну шкалу, а на нерухому частину лінійки — шкалу повторного логарифма, тобто log log N. У силу логарифмічних співвідношень лінійка Пиці дозволяла при одному переміщенні движка одержати результат зведення в ступінь одного числа в інше.<br /> Ідея важливого елемента лінійки — бігунка була уперше висловлена великим Ньютоном. Логарифмічна лінійка, найбільш схожа на сучасну, була сконструйована в 1850 р. 19-літнім французьким офіцером Амедеєм Маннхеймом. Дозволяючи робити розрахунки з двома-трьома точними цифрами, логарифмічна лінійка довго залишилася одним з основних рахункових приладів інженера.<br /> <br /> <br /> '''Леонардо да Вінчі''' <br /> <br /> Вважається, що перший у світі ескізний малюнок тринадцятирозрядного десятинного сумуючого пристрою на базі коліщаток з десятьма зубцями був виконаний Леонардо да Вінчі в одному з його щоденників (вчений почав вести цей щоденник ще до відкриття Америки 1492 р.).<br /> [[Файл:0.jpg|thumb|Ескіз пристрою Леонардо да Вінчі<br /> ]]<br /> '''Вільгельм Шиккард''' <br /> <br /> 1623 року (більш ніж через 100 років після смерті Леонардо да Вінчі) німецький вчений Вільгельм Шиккард запропонував свою модель шестирозрядного десятинного обчислювача, який мав складатися також із зубчатих коліщаток та міг би виконувати додавання, віднімання, а також множення та ділення. Винаходи да Вінчі та Шиккарда були знайдені лише в наш час і залишилися тільки на папері.<br /> [[Файл:Паскаліна.jpg|thumb|left|Пристрій, побудований за ескізами Шиккарда]]<br /> <br /> <br /> '''Блез Паскаль''' <br /> <br /> 1642 року 19-річний французький математик Блез Паскаль сконструював першу в світі працюючу механічну обчислювальну машину, відому як підсумовуюча машина Паскаля («Паскаліна»). Ця машина являла собою комбінацію взаємопов'язаних коліщаток та приводів. На коліщатках були зображені цифри від 0 до 9. Якщо перше коліщатко робить повний оберт від 0 до 9, автоматично починає рухатись друге коліщатко. Якщо і друге коліщатко доходить до цифри 9, починає обертатися третє і так далі. Машина Паскаля могла лише додавати та віднімати.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:Паскаліна2.jpg|thumb|left|Паскаліна<br /> ]]<br /> '''Готфрід Вільгельм фон Лейбніц''' <br /> <br /> 1673 року німецький математик Готфрід Вільгельм фон Лейбніц сконструював свою обчислювальну машину. На відміну від Паскаля, Лейбніц використав у своїй машині циліндри, а не коліщатка та приводи. На циліндри було нанесено цифри. Кожен циліндр мав дев'ять рядків виступів та зубців. При цьому перший ряд мав один виступ, другий ряд — два виступи і так до дев'ятого ряду, який мав відповідно дев'ять виступів. Циліндри з виступами були пересувними, оператор надавав їм певного положення.<br /> <br /> <br /> <br /> Машина Лейбніца, на відміну від підсумовуючої машини Паскаля, була значно складнішою за конструкцією. Вона була здатна виконувати не тільки додавання та віднімання, але й множення, ділення та обчислювання квадратного кореня.<br /> <br /> =='''Обчислювальні машини XIX сторіччя'''== <br /> <br /> [[Файл:3.jpg|thumb|left|Чарльз Беббідж.<br /> ]]<br /> '''Чарльз Бебідж''' <br /> <br /> Винахід першої програмованої обчислювальної машини належить видатному англійському математику Чарлзу Бебіджу (1830 р.). Він присвятив майже все своє життя цій праці, але так і не створив діючу модель. Бебідж назвав свій винахід «Аналітична машина». За планом машина мала діяти завдяки: силі пару. При цьому вона була б здатна сприймати команди, виконувати обчислення та видавати необхідні результати у надрукованому вигляді. Про­грами в свою чергу мали кодуватися та переноситись на перфокарти. Ідея використання перфокарт була запозичена Бебіджем у французького винахідника Жозефа Жаккара (кінець XVIII ст.). Для контролю ткацьких операцій Жаккар використовував отвори, пробиті в картках. Картки з різним розташуванням отворів давали різні візерунки на плетінні тканини. По суті, Бебідж був першим, хто використав перфокарти стосовно обчислювальних машин.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> '''Гаспар де Проні''' <br /> <br /> У своїй машині Бебідж використав також технологію обчислень, запропоновану наприкінці XVIII сторіччя французьким вченим Гаспаром де Проні. Він розділив обчислення на три етапи: розробка чисельного методу, створення програми послідовності арифметичних дій, проведення обчислень шляхом арифметичних операцій над числами згідно зі створеною програмою.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:ада.jpg|thumb|Августа Лавлейс]]'''Августа Лавлейс''' <br /> <br /> Серед учених, які зробили значний внесок у розвиток обчислювальної техніки, була математик леді Августа Лавлейс — дочка видатного англійського поета лорда Байрона. Саме вона переконала Бебіджа у необхідності використання у його винаході двійкової системи обчислення замість десяткової. Вона також розробила принципи програмування, що передбачали повторення послідовності команд та виконання цих команд за певних умов. Ці принципи використовуються і в сучасній обчислювальній техніці.<br /> <br /> <br /> [[Файл:холерит.jpg|thumb|left|Герман Холерит]]'''Герман Холеріт''' <br /> <br /> Чарлз Бебідж вперше висловив ідею використання перфокарт в обчислювальній техніці, але реалізовано цю ідею було тільки 1887 року Германом Холерітом. Його машина була призначена для обробки результатів перепису населення США. Також Холеріт уперше застосував для організації процесу обчислення електричну силу.[[Файл:табулатор.jpg|thumb|Табулатор Холерита]]<br /> <br /> <br /> <br /> Картки використовувались для кодування даних перепису, при цьому на кожну людину була заведена окрема картка. Кодування велося за допомогою певного розташування отворів, що пробивалися в картці по рядках та колонках. Наприклад, отвір, що був пробитий в третій колонці та четвертому рядку, міг означати, що людина одружена. Коли картка, що мала розмір банкноти в один долар, пропускалася крізь машину, вона прощупувалась системою голок. Якщо навпроти голки з'являвся отвір, то голка проходила крізь нього і доторкалася до металевої поверхні, що була розташована під карткою. Контакт, який відбувався при цьому, замикав електричний ланцюг, завдяки чому до результату обчислення додавалася одиниця.<br /> <br /> <br /> '''Механічні машини Російської імперії. '''<br /> [[Файл:Чебишев.jpg|thumb|left|П.Л.Чебишев]]<br /> В Росії перший підсумовуючий пристрій був виготовлений у 1770 р. годинниковим майстром і механіком Е.Якобсоном. Сорок моделей оригінальних механізмів створив видатний російський математик і механік П.Л.Чєбишев і серед них арифмометр (1878 р.), особливістю якого було оригінальне пристосування для перенесення десятків з молодших розрядів в старші. Свого часу це була сама довершена рахункова машина. Ідеї, закладені в цьому арифмометрі, лягли в основу багатьох сучасних обчислювальних пристроїв. У 1875 р. зручний механічний арифмометр сконструював петербурзький інженер В.Т.Однер. За короткий строк цей арифмометр завоював весь світ і на Всесвітній виставці в Парижі, влаштованій в переддень нового ХХ сторіччя, був удостоєний золотій медалі. Промисловий випуск арифмометрів в Росії почався в 1894 р. і продовжувався більше за 70 років. У 1912 р. О.М.Крилов створив механічний інтегратор для розв`язання інтегральних рівнянь. Для економічних та інженерних розрахунків в СРСР використовувались арифмометри &quot;Фелікс&quot;.<br /> <br /> =='''Перші електронно-обчислювальні машини''' ==<br /> <br /> <br /> <br /> Перші електронні комп'ютери з'явилися в першій половині XX ст. На відміну від попередніх, вони могли виконувати задану послідовність операцій за програмою, що була задана раніше, або послідовно розв'язувати задачі різних типів. Перші комп'ютери були здатні зберігати інформацію в спеціальній пам'яті.<br /> <br /> <br /> '''Конрад Цузе''' <br /> <br /> 1934 року німецький студент Конрад Цузе, який працював над дипломним проектом, вирішив створити у себе вдома цифрову обчислювальну машину з програмним управлінням та з використанням (вперше в світі) двійкової системи числення. 1937 року машина 21 (Цузе 1) запрацювала. Вона була 22-розрядною, з пам'яттю на 64 числа і працювала на суто механічній (важільній) базі.<br /> <br /> <br /> <br /> Необхідність у швидких та точних обчисленнях особливо зросла під час Другої світової війни (1939—1945 рр.) перш за все для розв'язання задач балістики, тобто науки про траєкторію польоту артилерійських та інших снарядів до цілі.<br /> <br /> <br /> '''Джон Атанасов''' <br /> <br /> 1937 року Джон Атанасов (американський вчений, болгарин за походженням) вперше запропонував ідею використання електронних ламп як носіїв інформації.<br /> <br /> <br /> [[Файл:алан.jpg|thumb|left|Алан Тьюрінг]]<br /> '''Алан Тьюрінг''' <br /> <br /> В 1942—1943 роках в Англії була створена за участю Алана Тьюрінга обчислювальна машина «Колос». В ній було 2000 електронних ламп. Машина призначалася для розшифрування радіограм німецького вермахту. «Колос» вперше в світі зберігав та обробляв дані за допомогою електроніки, а не механічно.<br /> <br /> <br /> <br /> Машини Цузе та Тьюрінга були засекреченими, про їх створення стало відомо через багато років після закінчення війни.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Говард Айкен - Марк 1'''[[Файл:Марк1.jpg|thumb|Говард Айкен - Марк 1]] <br /> <br /> 1944 року під керівництвом професора Гарвардського університету Говарда Айкена було створено обчислювальну машину з автоматичним керуванням послідовністю дій, відому під назвою Марк 1. Ця обчислювальна машина була здатна сприймати вхідні дані з перфокарт або перфострічок. Машина Марк 1 була електромеханічною, для зберігання даних використовувались механічні прилади (коліщатка та перемикачі). Машина Айкена могла виконувати близько однієї операції за секунду та мала величезні розміри: понад 15 м завдовжки та близько 2,5 м заввишки і складалася більш ніж із 750 тисяч деталей.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Джон Моучлі та Дж. Преспер Еккерт - ЕНІАК''' [[Файл:еніак.jpg|thumb|left|ЕНІАК]]<br /> <br /> 1946 року групою інженерів під керівництвом Джона Моучлі та Дж. Преспера Еккерта на замовлення військового відомства США було створено машину ЕНІАК, яка була здатна виконувати близько 3 тисяч операцій за секунду. За розмірами ЕНІАК був більшим за Марк 1: понад ЗО метрів завдовжки, його об'єм становив 85 м3. Важив ЕНІАК ЗО тонн. Замість тисяч механічних деталей Марка 1, в ЕНІАКу було використано 18 тисяч електронних ламп.<br /> <br /> <br /> [[Файл:нейман.jpg|thumb|Джон фон Нейман]]'''Джон фон Нейман''' <br /> <br /> Суттєвий внесок у створення ЕОМ зробив американський математик Джон фон Нейман, що брав участь у створенні ЕНІАКа. Фон Нейман запропонував ідею зберігання програми в пам'яті машини. Такі ЕОМ були значним кроком уперед на шляху створення більш досконалих машин. Вони були здатні обробляти команди в різному порядку.<br /> <br /> <br /> <br /> '''ЕДСАК''' <br /> <br /> Перша ЕОМ, яка зберігала програми у пам'яті, дістала назву ЕДСАК (Electronic Delay Storage Automatic Calculator — електронний калькулятор з пам'яттю на лініях затримки). Вона була створена в Кембріджському університеті (Англія) 1949 року. З того часу всі ЕОМ є комп'ютерами з програмами, які зберігаються у пам'яті.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:лебедев.jpg|thumb|left|С. Лєбєдєв]]'''С. Лєбєдєв – МЕОМ, ШЕОМ''' [[Файл:месм.jpg|thumb|МЕОМ]]<br /> <br /> 1951 року в Києві під керівництвом С. Лєбєдєва незалежно було створено МЕОМ (Мала Електрична Обчислювальна Машина). 1952 року ним же було створено ШЕОМ (Швидкодіюча Електрична Обчислювальна Машина), яка була на той час кращою в світі та могла виконувати близько 8 тисяч операцій за секунду.[[Файл:унівак.jpg|thumb|UNIVAC]]<br /> <br /> <br /> <br /> '''Джон Моучлі та Дж. Преспер Еккерт - UNIVAC''' <br /> <br /> 1951 року компанія Джона Моучлі та Дж. Преспера Еккерта створила машину UNIVAC (Universal Automatic Computer — універсальна автоматична обчислювальна машина). Перший екземпляр ЮНІВАКа було передано в Бюро перепису населення США. Потім було створено багато різних моделей ЮНІВАКа, які почали застосовуватися у різних сферах діяльності. Таким чином, ЮНІВАК став першим серійним комп'ютером. Крім того, це був перший комп'ютер, в якому замість перфострічок та карток було використано магнітну стрічку.<br /> <br /> =='''Покоління комп'ютерів''' ==<br /> <br /> '''Перше покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> Такі комп'ютери, як ЕНІАК, ЕДСАК, ШЕОМ та ЮНІВАК, являли собою. лише перші моделі ЕОМ. Упродовж десятиріччя після створення ЮНІВАКа було виготовлено та введено в експлуатацію в США близько 5000 комп'ютерів.<br /> <br /> <br /> <br /> Гігантські машини на електронних лампах 50-х років склали перше покоління комп'ютерів.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Друге покоління комп'ютерів'''<br /> <br /> <br /> Друге покоління комп'ютерів з'явилося на початку 60-х років, коли на зміну електронним лампам прийшли транзистори. Винайдені 1948 р. транзистори, як виявилось, були спроможні виконувати всі ті функції, які до цього часу виконували електронні лампи. Але при цьому вони були значно менші за розмірами та споживали набагато менше електроенергії. До того ж транзистори дешевші, випромінюють менше тепла та більш надійні, ніж електронні лампи. І все ж таки найдивовижнішою властивістю транзистора є те, що він один здатен виконувати функції 40 електронних ламп та ще й з більшою швидкістю, ніж вони. В результаті швидкодія машин другого покоління виросла приблизно в 10 разів порівняно з машинами першого покоління, обсяг їх пам'яті також збільшився. Водночас із процесом заміни електронних ламп транзисторами вдосконалювалися методи зберігання інформації. Магнітну стрічку, що вперше було використано в ЕОМ ЮНІВАК, почали використовувати як для введення, так і для виведення інформації. А в середині 60-х років набуло поширення зберігання інформації на дисках.<br /> <br /> <br /> '''Третє покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> <br /> <br /> Поява інтегрованих схем започаткувала новий етап розвитку обчислювальної техніки — народження машин третього покоління. Інтегрована схема, яку також називають кристалом, являє собою мініатюрну електронну схему, витравлену на поверхні кремнієвого кристала площею приблизно 10 мм2. Перші інтегровані схеми (ІС) з'явилися 1964 року.<br /> <br /> <br /> <br /> Поява інтегрованих схем означала справжню революцію в обчислювальній техніці. Одна така схема здатна замінити тисячі транзисторів, кожний 3 яких у свою чергу уже замінив 40 електронних ламп. Інакше кажучи, один крихітний, але складний кристал має такі ж самі обчислювальні можливості, як і 30-тонний ЕНІАК!<br /> <br /> <br /> <br /> Швидкодія ЕОМ третього покоління збільшилася приблизно в 100 разів порівняно з машинами другого покоління, а розміри набагато зменшилися.<br /> <br /> <br /> '''Четверте покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> <br /> <br /> Четверте покоління — ЕОМ на великих інтегрованих схемах.<br /> <br /> Розвиток мікроелектроніки дав змогу розміщати на одному кристалі тисячі інтегрованих схем. Так, 1980 р. центральний процесор невеликої ЕОМ вдалося розташувати на кристалі площею 1,6 см2. Почалася епоха мікрокомп'ютерів. Швидкодія сучасної ЕОМ в десятки разів перевищує швидкодію ЕОМ третього покоління на інтегральних схемах, в 100 разів — швидкодію ЕОМ другого покоління на транзисторах та в 10 000 разів швидкодію ЕОМ першого покоління на електронних лампах.<br /> <br /> <br /> <br /> '''П’яте покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> <br /> <br /> Нині створюються та розвиваються ЕОМ п'ятого покоління — ЕОМ на надвеликих інтегрованих схемах. Ці ЕОМ використовують нові рішення у архітектурі комп'ютерної системи та принципи штучного інтелекту.<br /> <br /> <br /> ==Архітектура Обчислювальної техніки. Класифікація комп'ютерів==<br /> <br /> Сукупність пристроїв, призначених для автоматичної або автоматизованої обробки інформації називають '''обчислювальною технікою'''. Конкретний набір, пов'язаних між собою пристроїв, називають обчислювальною системою. Центральним пристроєм більшості обчислювальних систем є електронна обчислювальна машина (ЕОМ) або комп'ютер.<br /> Архітектура комп'ютера<br /> <br /> '''Комп'ютер''' - це електронний пристрій, що виконує операції введення інформації, зберігання та оброблення її за певною програмою, виведення одержаних результатів у формі, придатній для сприйняття людиною. За кожну з названих операцій відповідають спеціальні блоки комп'ютера:<br /> *пристрій введення<br /> *центральний процесор<br /> *запам'ятовуючий пристрій<br /> *пристрій виведення<br /> <br /> Всі ці блоки складаються з окремих дрібніших пристроїв. Зокрема в центральний процесор можуть входити арифметико-логічний пристрій (АЛП), внутрішній запам'ятовуючий пристрій у вигляді регістрів процесора та внутрішньої кеш-пам'яті, керуючий пристрій (КП). Пристрій введення, як правило, теж не є однією конструктивною одиницею. Оскільки види інформації, що вводиться, різноманітні, джерел може бути декілька. Це стосується і пристрою виведення.<br /> <br /> '''Схематично загальна структура комп'ютера зображена на рис.1.'''<br /> <br /> [[Файл:схема1.gif]]<br /> Рис. 1. Загальна структура комп'ютера<br /> <br /> '''Запам'ятовуючий пристрій''' - це блок ЕОМ, призначений для тимчасового (оперативна пам'ять) та тривалого (постійна пам'ять) зберігання програм, вхідних і результуючих даних та деяких проміжних результатів. Інформація в оперативній пам'яті зберігається тимчасово лише при включеному живленні, але оперативна пам'ять має більшу швидкодію. В постійній пам'яті дані можуть зберігатися навіть при вимкненому комп'ютері, проте швидкість обміну даними між постійною пам'яттю та центральним процесором, у переважній більшості випадків, значно менша.<br /> <br /> '''Арифметико-логічний пристрій''' - це блок ЕОМ, в якому відбувається перетворення даних за командами програми: арифметичні дії над числами, перетворення кодів та ін.<br /> <br /> Керуючий пристрій координує роботу всіх блоків комп'ютера. У певній послідовності він вибирає з оперативної пам'яті команду за командою. Кожна команда декодується, за потреби елементи даних з указаних в команді комірок оперативної пам'яті передаються в АЛП. АЛП настроюється на виконання дії, вказаної поточною командою (в цій дії можуть брати участь також пристрої введення-виведення); дається команда на виконання цієї дії. Цей процес буде продовжуватися доти, доки не виникне одна з наступних ситуацій: вичерпано вхідні дані, з одного з пристроїв надійшла команда на припинення роботи, вимкнено живлення комп'ютера.<br /> <br /> Описаний принцип побудови ЕОМ носить назву архітектури фон Неймана - американського вченого угорського походження Джона фон Неймана, який її запропонував.<br /> '''Сучасну архітектуру комп'ютера визначають також такі принципи:'''<br /> *Принцип програмного керування. Забезпечує автоматизацію процесу обчислень на ЕОМ. Згідно з цим принципом, запропонованим англійським математиком Ч.Беббіджем у 1833 р., для розв'язання кожної задачі складається програма, що визначає послідовність дій комп'ютера. Ефективність програмного керування є високою тоді, коли задача розв'язується за тією самою програмою багато разів (хоч і за різних початкових даних).<br /> *Принцип програми, що зберігається в пам'яті. Згідно з цим принципом, сформульованим Дж. фон Нейманом, команди програми подаються, як і дані, у вигляді чисел й обробляються так само, як і числа, а сама програма перед виконання завантажується в оперативну пам'ять. Це прискорює процес її виконання.<br /> *Принцип довільного доступу до пам'яті. Згідно з цим принципом, елементи програм та даних можуть записуватися у довільне місце оперативної пам'яті. Довільне місце означає можливість звернутися до будь-якої заданої адреси (до конкретної ділянки пам'яті) без перегляду попередніх.<br /> На підставі цих приниців можна стверджувати, що '''сучасний комп'ютер''' - технічний пристрій, який після введення в пам'ять початкових даних у вигляді цифрових кодів і програми їх обробки, вираженої також цифровими кодами, здатний автоматично здійснити обчислювальний процес, заданий програмою, і видати готові результати розв'язання задачі у формі придатній для сприйняття людиною.<br /> <br /> Реальна структура комп'ютера значно складніша, ніж розглянута вище (її можна назвати логічної структурою). У сучасних комп'ютерах, зокрема персональних, все частіше здійснюється відхід від традиційної архітектури фон Неймана, зумовлений прагненням розробників та користувачів до підвищення якості та продуктивності комп'ютерів. Якість ЕОМ характеризується багатьма показниками. Це і набір команд, які комп'ютер здатний розуміти, і швидкість роботи (швидкодія) центрального процесора, кількість периферійних пристроїв введення-виведення, які можна приєднати до комп'ютера одночасно і т.д. Головним показником є швидкодія - кількість операцій, яку процесор здатний виконати за одиницю часу. На практиці корситувача більше цікавить продуктивність комп'ютера - показник його ефективної швидкодії, тобто здатності не просто швидко функціонувати, а швидко розв'язувати конкретні поставлені задачі.<br /> <br /> Як результат, всі ці та інші фактори спричинили принципове і конструктивне вдосконалення елементної бази комп'ютерів, тобто створення нових, більш швидких, надійних і зручних у роботі процесорів, запам'ятовуючих пристроїв, пристроїв введення-виведення і т.д. Проте, слід усвідомлювати, що швидкість роботи елементів неможливо збільшувати безмежно (існують сучасні технологічні обмеження та обмеження, зумовлені фізичними законами). Тому розробники комп'ютерної техніки шукають вирішення цієї проблеми вдосконаленням архітекутри ЕОМ.<br /> <br /> Так, з'явилися комп'ютери з багатопроцесорною архітектурою, в яких кілька процесорів працюють одночасно, а це означає, що продуктивність такого комп'ютера дорівнює сумі продуктивностей процесорів. У потужних комп'ютерах, призначених для складних інженерних розрахунків і систем автоматизованого проектування (САПР), часто встановлюють два або чотири процесори. У надпотужних ЕОМ (такі машини можуть, наприклад, моделювати ядерні реакції в режимі реального часу, передбачати погоду в глобальному масштабі) кількість процесорів досягає кількох десятків.<br /> <br /> Швидкість роботи комп'ютера істотно залежить від швидкодії оперативної пам'яті. Тому постійно ведуться пошуки елементів для оперативної пам'яті, які потребували б якомога менше часу на операції читання-запису. Але разом із швидкодією зростає вартість елементів пам'яті, тому нарощення швидкодійної оперативної пам'яті потрібної ємності не завжди прийнятна економічно.<br /> <br /> Проблема вирішується побудовою багаторівневої пам'яті. Оперативна пам'ять складається з двох-трьох частин: основна частина великої ємності будується на відносно повільних (більш дешевих) елементах, а додаткова (так звана кеш-пам'ять) складається зі швидкодійних елементів. Дані, до яких процесор звертається найчастіше містяться в кеш-пам'яті, а більший обсяг оперативної інформації зберігається в основній пам'яті.<br /> <br /> Раніше роботою пристроїв введення-виведення керував центральний процесор, що займало в нього чимало часу. Архітектура сучасних комп'ютерів передбачає наявність каналів прямого доступу до оперативної пам'яті для обміну даними з пристроями введення-виведення без участі центрального процесора, а також передачу більшості функцій керування периферійними пристроями спеціалізованим процесорам, що розвантажує центральний процесор і підвищує його продуктивність.<br /> <br /> '''Методи класифікації комп'ютерів.'''<br /> <br /> Номенклатура видів комп'ютерів на сьогодні величезна: машини розрізняються за призначенням, потужністю, розмірами, елементною базою і т.д. Тому класифікують ЕОМ за різними ознаками. Слід зауважити, що будь-яка класифікація є певною мірою умовна, оскільки розвиток комп'ютерної науки і техніки настільки стрімкий, що, наприклад, сьогоднішня мікро-ЕОМ не поступається за потужністю міні-ЕОМ п'ятирічної давності і навіть суперкомп'ютерам віддаленішого минулого. Крім того, зарахування комп'ютерів до певного класу досить умовне як через нечіткість розмежування груп, так і в наслідок впровадження в практику замовного складання комп'юерів, коли номенклатуру вузлів і конкретні моделі їх адаптують до вимог замовника. Розглянемо найбільш поширені критерії класифікації комп'ютерів.<br /> <br /> '''Класифікація за призначенням'''<br /> *великі електронно-обчислювальні машини (ЕОМ);<br /> *міні ЕОМ;<br /> *мікро ЕОМ;<br /> *персональні комп'ютери.<br /> <br /> '''Великі ЕОМ (Main Frame)'''<br /> <br /> Застосовують для обслуговування великих галузей народного господарства. Вони характеризуються 64-розрядними паралельно працюючими процесорами (кількість яких досягає до 100), інтегральною швидкодією до десятків мільярдів операцій за секунду, багатокористувацьким режимом роботи. Домінуюче положення у випуску комп'ютерів такого класу займає фірма IBM (США). Найбільш відомими моделями супер-ЕОМ є: IBM 360, IBM 370, IBM ES/9000, Cray 3, Cray 4, VAX-100, Hitachi, Fujitsu VP2000.<br /> <br /> На базі великих ЕОМ створюють обчислювальний центр, що містить декілька відділів або груп (структура якого зображена на рис. 2). Штат обслуговування - десятки людей.<br /> <br /> <br /> [[Файл:схема2.gif]]<br /> Рис.2. Структура обчислювального центру на базі великої ЕОМ<br /> <br /> <br /> '''Центральний процесор''' - основний блок ЕОМ, у якому відбувається обробка даних і обчислення результатів. Уявляє собою декілька системних блоків в окремій кімнаті, де підтримується постійна температура та вологість повітря.<br /> <br /> '''Група системного програмування''' - займається розробкою, відлагодженням і втіленням програмного забезпечення, потрібного для функціонування обчислювальної системи. Системні програми забезпечують взаємодію програм з обладнанням, тобто програмно-апаратний інтерфейс обчислювальної системи.<br /> <br /> '''Група прикладного програмування''' - займається створенням програм для виконання конкретних дій з даними, тобто забезпечення користувацького інтерфейсу обчислювальної системи.<br /> <br /> '''Група підготовки даних''' - займається підготовкою даних, які будуть опрацьовані на прикладних програмах, створених прикладними програмістами. Зокрема, це набір тексту, сканування зображень, заповнення баз даних.<br /> <br /> '''Група технічного забезпечення''' - займається технічним обслуговуванням всієї обчислювальної системи, ремонтом та відлагодженням апаратури, під'єднанням нових пристроїв.<br /> <br /> '''Група інформаційного забезпечення''' - забезпечує технічною інформацією всі підрозділи обчислювального центру, створює і зберігає архіви розроблених програм (бібліотеки програм) та накопичених даних (банки даних).<br /> <br /> '''Відділ видачі даних''' - отримує дані від центрального процесора і перетворює їх у форму, зручну для замовника (роздрук).<br /> <br /> Великим ЕОМ притаманна висока вартість обладнання та обслуговування, тому робота організована у неперервний цикл.<br /> <br /> <br /> '''Міні ЕОМ'''<br /> <br /> Подібна до великих ЕОМ, але менших розмірів. Використовують у великих підприємствах, наукових закладах і установах. Часто використовують для керування виробничими процесами. Характеризуються мультипроцесорною архітектурою, підключенням до 200 терміналів, дисковими запам'ятовуючими пристроями, що нарощуються до сотень гігабайт, розгалуженою периферією. Для організації роботи з мініЕОМ, потрібен обчислювальний центр, але менший ніж для великих ЕОМ.<br /> <br /> <br /> '''МікроЕОМ'''<br /> <br /> Доступні багатьом установам. Для обслуговування достатньо обчислювальної лабораторії у складі декількох чоловік, з наявністю прикладних програмістів. Необхідні системні програми купуються разом з мікроЕОМ, розробку прикладних програм замовляють у великих обчислювальних центрах або спеціалізованих організаціях.<br /> <br /> Програмісти обчислювальної лабораторії займаються втіленням придбаного або замовленого програмного забезпечення, виконують його налаштування і узгоджують його роботу з іншими програмами та пристроями комп'ютера. Можуть вносити зміни в окремі фрагменти програмного та системного забезпечення.<br /> <br /> <br /> '''Персональні комп'ютери'''<br /> <br /> Бурхливий розвиток набули в останні 20 років. Персональний комп'ютер (ПК) призначений для обслуговування одного робочого місця і спроможний задовольнити потреби малих підприємств та окремих осіб. З появою Інтернету популярність зросла значно вище, оскільки за допомогою персонального комп'ютера можна користуватись науковою, довідковою, учбовою та розважальною інформацією.<br /> <br /> Персональні комп'ютери умовно можна поділити на професійні та побутові, але в зв'язку із здешевленням апаратної частини, межі між нами розмиваються. З 1999 року задіяний міжнародний сертифікаційний стандарт - специфікація РС99:<br /> *масовий персональний комп'ютер (Consumer PC)<br /> *діловий персональний комп'ютер (Office PC)<br /> *портативний персональний комп'ютер (Mobile PC)<br /> *робоча станція (WorkStation)<br /> *розважальний персональний комп'ютер (Entertaiment PC)<br /> <br /> Більшість персональних комп'ютерів на ринку підпадають до категорії масових ПК. Ділові ПК - мають мінімум засобів відтворення графіки та звуку. Портативні ПК відрізняються наявністю засобів з'єднання віддаленого доступу (комп'ютерний зв'язок). Робочі станції - збільшені вимоги до пристроїв збереження даних. Розважальні ПК - основний акцент до засобів відтворення графіки та звуку.<br /> Класифікація по рівню спеціалізації<br /> *універсальні;<br /> *спеціалізовані.<br /> <br /> На базі універсальних ПК можна створити будь-яку конфігурацію для роботи з графікою, текстом, музикою, відео тощо. Спеціалізовані ПК створені для рішення конкретних задач, зокрема, бортові комп'ютери у літаках та автомобілях. Спеціалізовані мініЕОМ для роботи з графікою (кіно- відеофільми, реклама) називаються графічними станціями. Спеціалізовані комп'ютери, що об'єднують комп'ютери у єдину мережу, називаються файловими серверами. Комп'ютери, що забезпечують передачу інформації через Інтернет, називаються мережними серверами.<br /> Класифікація за розміром<br /> *настільні (desktop);<br /> *портативні (notebook);<br /> *кишенькові (palmtop).<br /> <br /> Найбільш поширеними є настільні ПК, які дають змогу легко змінювати конфігурацію. Портативні зручні для користування, мають засоби комп'ютерного зв'язку. Кишенькові моделі можна назвати 'інтелектуальними' записниками, дозволяють зберігати оперативні дані і отримувати швидкий доступ.<br /> Класифікація за сумісністю<br /> <br /> Існує безліч видів і типів комп'ютерів, що збираються з деталей, які виготовлені різними виробниками. Важливим є сумісність забезпечення комп'ютера:<br /> *апаратна сумісність (платформа IBM PC та Apple Macintosh)<br /> *сумісність на рівні операційної системи;<br /> *програмна сумісність;<br /> *сумісність на рівні даних.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Oсновними напрямками наукової дiяльностi є:'''<br /> *створення інтелектуальних інтерфейсів і комп'ютерів нового покоління;<br /> *дослідно-конструкторські розробки;<br /> *створення робототехнiчних систем i комп'ютерiв нової генерацiї;<br /> * вирiшення загальнотеоретичних i прикладних проблем штучного iнтелекту;<br /> *комп'ютерна обробка i розпiзнавання мовних i зорових образiв;<br /> *створення природномовних iнтерфейсiв сучасних комп'ютерiв та розпізнавання мовних образів;<br /> *впровадження елементiв штучного iнтелекту при створеннi iнтелектуальних роботiв;<br /> *впровадження сучасних комп'ютерних технологiй:<br /> **до медико-бiологiчних дослiджень функцiональних можливостей людського мозку;<br /> **до сфери освiти: створення iнтелектуальних iнформацiйно-навчальних систем i розробка комп'ютерних пiдручникiв та навчальних посiбникiв;<br /> **до сфери психофiзiологiчних дослiджень iнтелектуальної дiяльностi людини: розробка тестiв для визначення загального рiвня й кiлькiсної оцiнки iнтелекту.<br /> <br /> ==Висновки==<br /> Вивчивши цю тему, ми зрозуміли, який непростий шлях створення сучасного комп'ютера. Багато вчених-винахідників крок за кроком удосконалювали спочатку обчислювальні машини, а потім і комп'ютери.<br /> Але, на нашу думку, на цьому розвиток ЕОМ не закінчиться: і надалі вони будуть удосконалюватися, знаходитимуть все нові застосування.<br /> <br /> ==Корисні ресурси==<br /> <br /> http://uk.wikibooks.org/wiki<br /> <br /> http://www.google.com.ua<br /> <br /> http://ru.wikipedia.org/wiki<br /> <br /> http://www.victoria.lviv.ua/<br /> <br /> http://iai.donetsk.ua/<br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія:10 версія]]</div> Ланчинська Тетяна Петрівна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D1%83:_%22%D0%92%D1%96%D0%B4_%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%27%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%22&diff=91710 Wiki-стаття на тему: "Від абака до комп'ютера" 2012-03-11T06:49:42Z <p>Ланчинська Тетяна Петрівна: /* Корисні ресурси */</p> <hr /> <div><br /> <br /> ==Назва проекту==<br /> Подорож у майбутнє. Історія створення комп'ютерной техніки.<br /> <br /> ==Автори проекту==<br /> І група учнів 9 класу<br /> <br /> ==Тема дослідження==<br /> Перші обчислювальні пристрої<br /> <br /> ==Проблема дослідження==<br /> Як первісна людина рахувала, які використовувала пристосування<br /> <br /> ==Гіпотеза дослідження==<br /> Перші обчислювальні пристрої були примітивними. Шлях розвитку обчислювальних пристроїв був тривалим і залежав від наукових відкриттів у галузі логіки, математики, фізики і техніки.<br /> <br /> ==Мета дослідження==<br /> Розглянути перші обчислювальні пристрої та принцип їх роботи.<br /> <br /> ==Результати дослідження==<br /> ==Перші обчислювальні машини ==<br /> <br /> '''Неможливо точно відповісти на питання, хто саме винайшов комп'ютер.''' Річ у тому, що комп'ютер не є винаходом однієї людини. Комп'ютер увібрав у собі ідеї та технічні рішення багатьох вчених та інженерів. Розвиток обчислювальної техніки стимулювався потребою у швидких та точних обчислюваннях і тривав сотні років. У процесі розвитку обчислювальна техніка ставала дедалі більш досконалою. Цей процес триває і в наш час.<br /> Основні етапи розвитку комп'ютерної техніки.<br /> Розвитку сучасної обчислювальної техніки сприяв, з одного боку, розвиток пристосувань для рахунку, розвиток систем числення, методів обчислень, математичної логіки, що визначило логічну схему компютера, с іншого боку, розвиток науки та техніки у галузі електрики, електронної теорії, що визначило елементну базу сучасних компютерів'.<br /> <br /> '''Застосування для лічби підручних засобів.'''<br /> Первісні люди не знали чисел і використовували для запам'ятовування певної кількості предметів наочне уявлення – різні підручні засоби: мушлі, камінці тощо. Розвиток рахунку пішов значно швидше, коли людина здогададась звернутися до самого природного рахункового апарата — своїм пальцям. Від пальцевого рахунку бере початок п'ятіркова система числення (одна рука), десяткова (дві руки), двадцяткова (пальці рук і ніг).[[Файл:вузли.jpg|thumb]] Деякі народи для запам'ятовування кількості предметів використовували зарубки. Наприклад, на дощечці зарубками відмічався борг, потім дощечка розламувалася навпіл упоперек всіх зарубок. Одна половина віддавалася боржнику, друга - господареві. Такі дощечки називалися &quot;бірки&quot;. В Англії такий спосіб запису податків існував до кінця XVII ст. На Русі зарубки робилися на палиці, яка називалась носом («зарубити на носу»). Також існували рахункові мотузки. Перуанські рахункові мотузки називалися кіпу. Рахували на них за допомогою вузликів. А щоб не забути, що де рахувалось, кіпу фарбували в різні кольори. Подібний спосіб рахунку застосовували також стародавні індійці та китайці.<br /> <br /> <br /> '''Пристосування для рахунку.''' [[Файл:абак.jpg|thumb|left|Абак]]<br /> Самим поширеним пристосуванням для рахунку був абак (або рахівниця). Найстародавніша рахівниця була знайдена при археологічних розкопках на одному з островів Егейського моря (знахідка відноситься до IV тис. до н.е.).<br /> Абак (від грецького abax-дошка) – рахункова дошка, що широко застосовувалася в Древній Греції. Грецький абак являв собою дошку, на якій паралельні лінії позначали розряди одиниць, десятків, сотень і т.д. На лініях вміщували відповідне число жетонів (камінців, кісточок). У Древньому Римі на дошці для зручності робили для камінчиків жолобки. Це пристосування називалося &quot;калькулі&quot; (&quot;калкулюс&quot; - галька). У Китаї камінчики замінили на намистини, нанизані на прутики, які закріплювались на дерев'яній рамі. Кожний прутик був розділений на дві нерівні частини. У одній частині було 5 намистин, по кількості пальців на руці, а в другій – тільки 2, по кількості рук. Це пристосування називалося &quot;суан-пан&quot;. Їм користувалися в Китаї вже в VI столітті. У Японії подібна конструкція набула назву &quot;соробан&quot;.[[Файл:абак2.jpg|thumb|Податківець рахує на абаку]]<br /> У Західній Європі знайомство з абаком відбулося в Х столітті, коли після знайомства з індо-арабською системою числення Герберт (940-1003) (з 999 р. - Римський папа Сильвестр II) побудував рахункову дошку, на якій замінив певне число жетонів одним жетоном з апісом. У XVI віці абак розповсюдився і в Росії. У російському абаці на один прутик вміщували відразу 10 кісточок, по числу пальців на двох руках. Цей вид абака називався &quot;русские счеты&quot;, або як говорили тоді &quot;руські щоты&quot; і користувалися їми аж до XVIII ст.<br /> [[Файл:логариф.jpg|thumb|left|Логарифмічна лінійка.]]Логарифмічна лінійка. Іншим пристроєм для рахунку, що набув широке визнання, була логарифмічна лінійка, яка з'явилася в XVII в. Винахід логарифмів, що, за словами Лапласа, “скоротив праці астронома, подвоїло його життя”, послужило основою для винаходу чудового обчислювального інструмента, який понад 355 років був службовцем інженерів усього світу.<br /> [[Файл:непер2.jpg|thumb|left|Непер Джон (1550-1617)]]Поняття логарифму ввів шотландський математик Непер (Napier) Джон (1550-1617) в трактаті &quot;Канонічний опис чудових логарифмів&quot;, що вийшов у 1614 році. Сам термін логарифм народився з поєднання грецьких слів logos (відношення) та arithos (число). Логарифми дуже спрощували ділення та множення. Значення логарифмів Непер записував на окремих паличках, маніпулюючи якими можна було набувати нових і нових значень. Ці палички увійшли в історію як &quot;палички Непера&quot;.[[Файл:непер.jpg|thumb]]<br /> У XVI і XVII ст. у Європі з'явилася безліч модифікацій паличок Непера. У 1668 р. вюртембергский єзуїт Каспар Шотт запропонував замінити палички Непера циліндрами, на поверхні яких уздовж утворюючих нанесені ті ж, що і на паличках, числа. Циліндри містилися паралельно один одному в шухлядці, де могли обертатися на минаючих через них осях.<br /> У 1678 р. П'єр Пти, французький математик і фізик, друг Паскаля, наклеїв смужки папера з накресленими “паличками” на картонні стрічки і змусив їх рухатися уздовж осі циліндра. Пристрій одержав назву барабана Пти. У 1727 р. німецький механік Якоб Леопольд видозмінив барабан Пти, додавши йому прямокутну форму.<br /> Прародителькою сучасної логарифмічної лінійки вважається логарифмічна шкала, відома за назвою шкала Гюнтера. Ця шкала являє собою прямолінійний відрізок, на якому відкладалися логарифми чисел тригонометричних величин. Кілька таких шкал наносилося на дерев'яну чи мідну пластинку паралельно. Циркулі-вимірники використовувалися для вирахування відрізків уздовж ліній шкали, що у відповідності з властивостями логарифмів дозволяло знаходити добуток чи частку. Винахідниками перших логарифмічних лінійок вважають Вільяма Отреда і Ричарда Деламейна. Англійські спочатку в 1654 р. Роберт Биссакер, а потім у 1657 р. Сет Патридж — запропонували конструкцію прямокутної логарифмічної лінійки, що складалася з трьох самшитових планок. Мідне оправлення утримувало дві зовнішні планки, між якими вільно сковзала третя — движок лінійки. На обох сторонах лінійки і на движку малися шкали. Довжина такого типу лінійки складала біля 60 см. Винахідником же першої універсальної логарифмічної лінійки, мабуть, варто вважати видатного англійського механіка Дж.Уатта. У 1779 р. він сконструював лінійку, придатну для виконання будь-яких інженерних розрахунків. Дж.Уатт у своїй лінійці розташував ряд шкал дуже розумним образом, їх градуировка була виконана з великою точністю, що дозволило привернути увагу до неї широких кіл.<br /> Принципово нову шкалу для лінійки запропонував П.М.Пиці. Він на движок лінійки наніс звичайну логарифмічну шкалу, а на нерухому частину лінійки — шкалу повторного логарифма, тобто log log N. У силу логарифмічних співвідношень лінійка Пиці дозволяла при одному переміщенні движка одержати результат зведення в ступінь одного числа в інше.<br /> Ідея важливого елемента лінійки — бігунка була уперше висловлена великим Ньютоном. Логарифмічна лінійка, найбільш схожа на сучасну, була сконструйована в 1850 р. 19-літнім французьким офіцером Амедеєм Маннхеймом. Дозволяючи робити розрахунки з двома-трьома точними цифрами, логарифмічна лінійка довго залишилася одним з основних рахункових приладів інженера.<br /> <br /> <br /> '''Леонардо да Вінчі''' <br /> <br /> Вважається, що перший у світі ескізний малюнок тринадцятирозрядного десятинного сумуючого пристрою на базі коліщаток з десятьма зубцями був виконаний Леонардо да Вінчі в одному з його щоденників (вчений почав вести цей щоденник ще до відкриття Америки 1492 р.).<br /> [[Файл:0.jpg|thumb|Ескіз пристрою Леонардо да Вінчі<br /> ]]<br /> '''Вільгельм Шиккард''' <br /> <br /> 1623 року (більш ніж через 100 років після смерті Леонардо да Вінчі) німецький вчений Вільгельм Шиккард запропонував свою модель шестирозрядного десятинного обчислювача, який мав складатися також із зубчатих коліщаток та міг би виконувати додавання, віднімання, а також множення та ділення. Винаходи да Вінчі та Шиккарда були знайдені лише в наш час і залишилися тільки на папері.<br /> [[Файл:Паскаліна.jpg|thumb|left|Пристрій, побудований за ескізами Шиккарда]]<br /> <br /> <br /> '''Блез Паскаль''' <br /> <br /> 1642 року 19-річний французький математик Блез Паскаль сконструював першу в світі працюючу механічну обчислювальну машину, відому як підсумовуюча машина Паскаля («Паскаліна»). Ця машина являла собою комбінацію взаємопов'язаних коліщаток та приводів. На коліщатках були зображені цифри від 0 до 9. Якщо перше коліщатко робить повний оберт від 0 до 9, автоматично починає рухатись друге коліщатко. Якщо і друге коліщатко доходить до цифри 9, починає обертатися третє і так далі. Машина Паскаля могла лише додавати та віднімати.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:Паскаліна2.jpg|thumb|left|Паскаліна<br /> ]]<br /> '''Готфрід Вільгельм фон Лейбніц''' <br /> <br /> 1673 року німецький математик Готфрід Вільгельм фон Лейбніц сконструював свою обчислювальну машину. На відміну від Паскаля, Лейбніц використав у своїй машині циліндри, а не коліщатка та приводи. На циліндри було нанесено цифри. Кожен циліндр мав дев'ять рядків виступів та зубців. При цьому перший ряд мав один виступ, другий ряд — два виступи і так до дев'ятого ряду, який мав відповідно дев'ять виступів. Циліндри з виступами були пересувними, оператор надавав їм певного положення.<br /> <br /> <br /> <br /> Машина Лейбніца, на відміну від підсумовуючої машини Паскаля, була значно складнішою за конструкцією. Вона була здатна виконувати не тільки додавання та віднімання, але й множення, ділення та обчислювання квадратного кореня.<br /> <br /> =='''Обчислювальні машини XIX сторіччя'''== <br /> <br /> [[Файл:3.jpg|thumb|left|Чарльз Беббідж.<br /> ]]<br /> '''Чарльз Бебідж''' <br /> <br /> Винахід першої програмованої обчислювальної машини належить видатному англійському математику Чарлзу Бебіджу (1830 р.). Він присвятив майже все своє життя цій праці, але так і не створив діючу модель. Бебідж назвав свій винахід «Аналітична машина». За планом машина мала діяти завдяки: силі пару. При цьому вона була б здатна сприймати команди, виконувати обчислення та видавати необхідні результати у надрукованому вигляді. Про­грами в свою чергу мали кодуватися та переноситись на перфокарти. Ідея використання перфокарт була запозичена Бебіджем у французького винахідника Жозефа Жаккара (кінець XVIII ст.). Для контролю ткацьких операцій Жаккар використовував отвори, пробиті в картках. Картки з різним розташуванням отворів давали різні візерунки на плетінні тканини. По суті, Бебідж був першим, хто використав перфокарти стосовно обчислювальних машин.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> '''Гаспар де Проні''' <br /> <br /> У своїй машині Бебідж використав також технологію обчислень, запропоновану наприкінці XVIII сторіччя французьким вченим Гаспаром де Проні. Він розділив обчислення на три етапи: розробка чисельного методу, створення програми послідовності арифметичних дій, проведення обчислень шляхом арифметичних операцій над числами згідно зі створеною програмою.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:ада.jpg|thumb|Августа Лавлейс]]'''Августа Лавлейс''' <br /> <br /> Серед учених, які зробили значний внесок у розвиток обчислювальної техніки, була математик леді Августа Лавлейс — дочка видатного англійського поета лорда Байрона. Саме вона переконала Бебіджа у необхідності використання у його винаході двійкової системи обчислення замість десяткової. Вона також розробила принципи програмування, що передбачали повторення послідовності команд та виконання цих команд за певних умов. Ці принципи використовуються і в сучасній обчислювальній техніці.<br /> <br /> <br /> [[Файл:холерит.jpg|thumb|left|Герман Холерит]]'''Герман Холеріт''' <br /> <br /> Чарлз Бебідж вперше висловив ідею використання перфокарт в обчислювальній техніці, але реалізовано цю ідею було тільки 1887 року Германом Холерітом. Його машина була призначена для обробки результатів перепису населення США. Також Холеріт уперше застосував для організації процесу обчислення електричну силу.[[Файл:табулатор.jpg|thumb|Табулатор Холерита]]<br /> <br /> <br /> <br /> Картки використовувались для кодування даних перепису, при цьому на кожну людину була заведена окрема картка. Кодування велося за допомогою певного розташування отворів, що пробивалися в картці по рядках та колонках. Наприклад, отвір, що був пробитий в третій колонці та четвертому рядку, міг означати, що людина одружена. Коли картка, що мала розмір банкноти в один долар, пропускалася крізь машину, вона прощупувалась системою голок. Якщо навпроти голки з'являвся отвір, то голка проходила крізь нього і доторкалася до металевої поверхні, що була розташована під карткою. Контакт, який відбувався при цьому, замикав електричний ланцюг, завдяки чому до результату обчислення додавалася одиниця.<br /> <br /> <br /> '''Механічні машини Російської імперії. '''<br /> [[Файл:Чебишев.jpg|thumb|left|П.Л.Чебишев]]<br /> В Росії перший підсумовуючий пристрій був виготовлений у 1770 р. годинниковим майстром і механіком Е.Якобсоном. Сорок моделей оригінальних механізмів створив видатний російський математик і механік П.Л.Чєбишев і серед них арифмометр (1878 р.), особливістю якого було оригінальне пристосування для перенесення десятків з молодших розрядів в старші. Свого часу це була сама довершена рахункова машина. Ідеї, закладені в цьому арифмометрі, лягли в основу багатьох сучасних обчислювальних пристроїв. У 1875 р. зручний механічний арифмометр сконструював петербурзький інженер В.Т.Однер. За короткий строк цей арифмометр завоював весь світ і на Всесвітній виставці в Парижі, влаштованій в переддень нового ХХ сторіччя, був удостоєний золотій медалі. Промисловий випуск арифмометрів в Росії почався в 1894 р. і продовжувався більше за 70 років. У 1912 р. О.М.Крилов створив механічний інтегратор для розв`язання інтегральних рівнянь. Для економічних та інженерних розрахунків в СРСР використовувались арифмометри &quot;Фелікс&quot;.<br /> <br /> =='''Перші електронно-обчислювальні машини''' ==<br /> <br /> <br /> <br /> Перші електронні комп'ютери з'явилися в першій половині XX ст. На відміну від попередніх, вони могли виконувати задану послідовність операцій за програмою, що була задана раніше, або послідовно розв'язувати задачі різних типів. Перші комп'ютери були здатні зберігати інформацію в спеціальній пам'яті.<br /> <br /> <br /> '''Конрад Цузе''' <br /> <br /> 1934 року німецький студент Конрад Цузе, який працював над дипломним проектом, вирішив створити у себе вдома цифрову обчислювальну машину з програмним управлінням та з використанням (вперше в світі) двійкової системи числення. 1937 року машина 21 (Цузе 1) запрацювала. Вона була 22-розрядною, з пам'яттю на 64 числа і працювала на суто механічній (важільній) базі.<br /> <br /> <br /> <br /> Необхідність у швидких та точних обчисленнях особливо зросла під час Другої світової війни (1939—1945 рр.) перш за все для розв'язання задач балістики, тобто науки про траєкторію польоту артилерійських та інших снарядів до цілі.<br /> <br /> <br /> '''Джон Атанасов''' <br /> <br /> 1937 року Джон Атанасов (американський вчений, болгарин за походженням) вперше запропонував ідею використання електронних ламп як носіїв інформації.<br /> <br /> <br /> [[Файл:алан.jpg|thumb|left|Алан Тьюрінг]]<br /> '''Алан Тьюрінг''' <br /> <br /> В 1942—1943 роках в Англії була створена за участю Алана Тьюрінга обчислювальна машина «Колос». В ній було 2000 електронних ламп. Машина призначалася для розшифрування радіограм німецького вермахту. «Колос» вперше в світі зберігав та обробляв дані за допомогою електроніки, а не механічно.<br /> <br /> <br /> <br /> Машини Цузе та Тьюрінга були засекреченими, про їх створення стало відомо через багато років після закінчення війни.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Говард Айкен - Марк 1'''[[Файл:Марк1.jpg|thumb|Говард Айкен - Марк 1]] <br /> <br /> 1944 року під керівництвом професора Гарвардського університету Говарда Айкена було створено обчислювальну машину з автоматичним керуванням послідовністю дій, відому під назвою Марк 1. Ця обчислювальна машина була здатна сприймати вхідні дані з перфокарт або перфострічок. Машина Марк 1 була електромеханічною, для зберігання даних використовувались механічні прилади (коліщатка та перемикачі). Машина Айкена могла виконувати близько однієї операції за секунду та мала величезні розміри: понад 15 м завдовжки та близько 2,5 м заввишки і складалася більш ніж із 750 тисяч деталей.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Джон Моучлі та Дж. Преспер Еккерт - ЕНІАК''' [[Файл:еніак.jpg|thumb|left|ЕНІАК]]<br /> <br /> 1946 року групою інженерів під керівництвом Джона Моучлі та Дж. Преспера Еккерта на замовлення військового відомства США було створено машину ЕНІАК, яка була здатна виконувати близько 3 тисяч операцій за секунду. За розмірами ЕНІАК був більшим за Марк 1: понад ЗО метрів завдовжки, його об'єм становив 85 м3. Важив ЕНІАК ЗО тонн. Замість тисяч механічних деталей Марка 1, в ЕНІАКу було використано 18 тисяч електронних ламп.<br /> <br /> <br /> [[Файл:нейман.jpg|thumb|Джон фон Нейман]]'''Джон фон Нейман''' <br /> <br /> Суттєвий внесок у створення ЕОМ зробив американський математик Джон фон Нейман, що брав участь у створенні ЕНІАКа. Фон Нейман запропонував ідею зберігання програми в пам'яті машини. Такі ЕОМ були значним кроком уперед на шляху створення більш досконалих машин. Вони були здатні обробляти команди в різному порядку.<br /> <br /> <br /> <br /> '''ЕДСАК''' <br /> <br /> Перша ЕОМ, яка зберігала програми у пам'яті, дістала назву ЕДСАК (Electronic Delay Storage Automatic Calculator — електронний калькулятор з пам'яттю на лініях затримки). Вона була створена в Кембріджському університеті (Англія) 1949 року. З того часу всі ЕОМ є комп'ютерами з програмами, які зберігаються у пам'яті.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:лебедев.jpg|thumb|left|С. Лєбєдєв]]'''С. Лєбєдєв – МЕОМ, ШЕОМ''' [[Файл:месм.jpg|thumb|МЕОМ]]<br /> <br /> 1951 року в Києві під керівництвом С. Лєбєдєва незалежно було створено МЕОМ (Мала Електрична Обчислювальна Машина). 1952 року ним же було створено ШЕОМ (Швидкодіюча Електрична Обчислювальна Машина), яка була на той час кращою в світі та могла виконувати близько 8 тисяч операцій за секунду.[[Файл:унівак.jpg|thumb|UNIVAC]]<br /> <br /> <br /> <br /> '''Джон Моучлі та Дж. Преспер Еккерт - UNIVAC''' <br /> <br /> 1951 року компанія Джона Моучлі та Дж. Преспера Еккерта створила машину UNIVAC (Universal Automatic Computer — універсальна автоматична обчислювальна машина). Перший екземпляр ЮНІВАКа було передано в Бюро перепису населення США. Потім було створено багато різних моделей ЮНІВАКа, які почали застосовуватися у різних сферах діяльності. Таким чином, ЮНІВАК став першим серійним комп'ютером. Крім того, це був перший комп'ютер, в якому замість перфострічок та карток було використано магнітну стрічку.<br /> <br /> =='''Покоління комп'ютерів''' ==<br /> <br /> '''Перше покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> Такі комп'ютери, як ЕНІАК, ЕДСАК, ШЕОМ та ЮНІВАК, являли собою. лише перші моделі ЕОМ. Упродовж десятиріччя після створення ЮНІВАКа було виготовлено та введено в експлуатацію в США близько 5000 комп'ютерів.<br /> <br /> <br /> <br /> Гігантські машини на електронних лампах 50-х років склали перше покоління комп'ютерів.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Друге покоління комп'ютерів'''<br /> <br /> <br /> Друге покоління комп'ютерів з'явилося на початку 60-х років, коли на зміну електронним лампам прийшли транзистори. Винайдені 1948 р. транзистори, як виявилось, були спроможні виконувати всі ті функції, які до цього часу виконували електронні лампи. Але при цьому вони були значно менші за розмірами та споживали набагато менше електроенергії. До того ж транзистори дешевші, випромінюють менше тепла та більш надійні, ніж електронні лампи. І все ж таки найдивовижнішою властивістю транзистора є те, що він один здатен виконувати функції 40 електронних ламп та ще й з більшою швидкістю, ніж вони. В результаті швидкодія машин другого покоління виросла приблизно в 10 разів порівняно з машинами першого покоління, обсяг їх пам'яті також збільшився. Водночас із процесом заміни електронних ламп транзисторами вдосконалювалися методи зберігання інформації. Магнітну стрічку, що вперше було використано в ЕОМ ЮНІВАК, почали використовувати як для введення, так і для виведення інформації. А в середині 60-х років набуло поширення зберігання інформації на дисках.<br /> <br /> <br /> '''Третє покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> <br /> <br /> Поява інтегрованих схем започаткувала новий етап розвитку обчислювальної техніки — народження машин третього покоління. Інтегрована схема, яку також називають кристалом, являє собою мініатюрну електронну схему, витравлену на поверхні кремнієвого кристала площею приблизно 10 мм2. Перші інтегровані схеми (ІС) з'явилися 1964 року.<br /> <br /> <br /> <br /> Поява інтегрованих схем означала справжню революцію в обчислювальній техніці. Одна така схема здатна замінити тисячі транзисторів, кожний 3 яких у свою чергу уже замінив 40 електронних ламп. Інакше кажучи, один крихітний, але складний кристал має такі ж самі обчислювальні можливості, як і 30-тонний ЕНІАК!<br /> <br /> <br /> <br /> Швидкодія ЕОМ третього покоління збільшилася приблизно в 100 разів порівняно з машинами другого покоління, а розміри набагато зменшилися.<br /> <br /> <br /> '''Четверте покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> <br /> <br /> Четверте покоління — ЕОМ на великих інтегрованих схемах.<br /> <br /> Розвиток мікроелектроніки дав змогу розміщати на одному кристалі тисячі інтегрованих схем. Так, 1980 р. центральний процесор невеликої ЕОМ вдалося розташувати на кристалі площею 1,6 см2. Почалася епоха мікрокомп'ютерів. Швидкодія сучасної ЕОМ в десятки разів перевищує швидкодію ЕОМ третього покоління на інтегральних схемах, в 100 разів — швидкодію ЕОМ другого покоління на транзисторах та в 10 000 разів швидкодію ЕОМ першого покоління на електронних лампах.<br /> <br /> <br /> <br /> '''П’яте покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> <br /> <br /> Нині створюються та розвиваються ЕОМ п'ятого покоління — ЕОМ на надвеликих інтегрованих схемах. Ці ЕОМ використовують нові рішення у архітектурі комп'ютерної системи та принципи штучного інтелекту.<br /> <br /> <br /> ==Архітектура Обчислювальної техніки. Класифікація комп'ютерів==<br /> <br /> Сукупність пристроїв, призначених для автоматичної або автоматизованої обробки інформації називають '''обчислювальною технікою'''. Конкретний набір, пов'язаних між собою пристроїв, називають обчислювальною системою. Центральним пристроєм більшості обчислювальних систем є електронна обчислювальна машина (ЕОМ) або комп'ютер.<br /> Архітектура комп'ютера<br /> <br /> '''Комп'ютер''' - це електронний пристрій, що виконує операції введення інформації, зберігання та оброблення її за певною програмою, виведення одержаних результатів у формі, придатній для сприйняття людиною. За кожну з названих операцій відповідають спеціальні блоки комп'ютера:<br /> *пристрій введення<br /> *центральний процесор<br /> *запам'ятовуючий пристрій<br /> *пристрій виведення<br /> <br /> Всі ці блоки складаються з окремих дрібніших пристроїв. Зокрема в центральний процесор можуть входити арифметико-логічний пристрій (АЛП), внутрішній запам'ятовуючий пристрій у вигляді регістрів процесора та внутрішньої кеш-пам'яті, керуючий пристрій (КП). Пристрій введення, як правило, теж не є однією конструктивною одиницею. Оскільки види інформації, що вводиться, різноманітні, джерел може бути декілька. Це стосується і пристрою виведення.<br /> <br /> '''Схематично загальна структура комп'ютера зображена на рис.1.'''<br /> <br /> [[Файл:схема1.gif]]<br /> Рис. 1. Загальна структура комп'ютера<br /> <br /> '''Запам'ятовуючий пристрій''' - це блок ЕОМ, призначений для тимчасового (оперативна пам'ять) та тривалого (постійна пам'ять) зберігання програм, вхідних і результуючих даних та деяких проміжних результатів. Інформація в оперативній пам'яті зберігається тимчасово лише при включеному живленні, але оперативна пам'ять має більшу швидкодію. В постійній пам'яті дані можуть зберігатися навіть при вимкненому комп'ютері, проте швидкість обміну даними між постійною пам'яттю та центральним процесором, у переважній більшості випадків, значно менша.<br /> <br /> '''Арифметико-логічний пристрій''' - це блок ЕОМ, в якому відбувається перетворення даних за командами програми: арифметичні дії над числами, перетворення кодів та ін.<br /> <br /> Керуючий пристрій координує роботу всіх блоків комп'ютера. У певній послідовності він вибирає з оперативної пам'яті команду за командою. Кожна команда декодується, за потреби елементи даних з указаних в команді комірок оперативної пам'яті передаються в АЛП. АЛП настроюється на виконання дії, вказаної поточною командою (в цій дії можуть брати участь також пристрої введення-виведення); дається команда на виконання цієї дії. Цей процес буде продовжуватися доти, доки не виникне одна з наступних ситуацій: вичерпано вхідні дані, з одного з пристроїв надійшла команда на припинення роботи, вимкнено живлення комп'ютера.<br /> <br /> Описаний принцип побудови ЕОМ носить назву архітектури фон Неймана - американського вченого угорського походження Джона фон Неймана, який її запропонував.<br /> '''Сучасну архітектуру комп'ютера визначають також такі принципи:'''<br /> *Принцип програмного керування. Забезпечує автоматизацію процесу обчислень на ЕОМ. Згідно з цим принципом, запропонованим англійським математиком Ч.Беббіджем у 1833 р., для розв'язання кожної задачі складається програма, що визначає послідовність дій комп'ютера. Ефективність програмного керування є високою тоді, коли задача розв'язується за тією самою програмою багато разів (хоч і за різних початкових даних).<br /> *Принцип програми, що зберігається в пам'яті. Згідно з цим принципом, сформульованим Дж. фон Нейманом, команди програми подаються, як і дані, у вигляді чисел й обробляються так само, як і числа, а сама програма перед виконання завантажується в оперативну пам'ять. Це прискорює процес її виконання.<br /> *Принцип довільного доступу до пам'яті. Згідно з цим принципом, елементи програм та даних можуть записуватися у довільне місце оперативної пам'яті. Довільне місце означає можливість звернутися до будь-якої заданої адреси (до конкретної ділянки пам'яті) без перегляду попередніх.<br /> На підставі цих приниців можна стверджувати, що '''сучасний комп'ютер''' - технічний пристрій, який після введення в пам'ять початкових даних у вигляді цифрових кодів і програми їх обробки, вираженої також цифровими кодами, здатний автоматично здійснити обчислювальний процес, заданий програмою, і видати готові результати розв'язання задачі у формі придатній для сприйняття людиною.<br /> <br /> Реальна структура комп'ютера значно складніша, ніж розглянута вище (її можна назвати логічної структурою). У сучасних комп'ютерах, зокрема персональних, все частіше здійснюється відхід від традиційної архітектури фон Неймана, зумовлений прагненням розробників та користувачів до підвищення якості та продуктивності комп'ютерів. Якість ЕОМ характеризується багатьма показниками. Це і набір команд, які комп'ютер здатний розуміти, і швидкість роботи (швидкодія) центрального процесора, кількість периферійних пристроїв введення-виведення, які можна приєднати до комп'ютера одночасно і т.д. Головним показником є швидкодія - кількість операцій, яку процесор здатний виконати за одиницю часу. На практиці корситувача більше цікавить продуктивність комп'ютера - показник його ефективної швидкодії, тобто здатності не просто швидко функціонувати, а швидко розв'язувати конкретні поставлені задачі.<br /> <br /> Як результат, всі ці та інші фактори спричинили принципове і конструктивне вдосконалення елементної бази комп'ютерів, тобто створення нових, більш швидких, надійних і зручних у роботі процесорів, запам'ятовуючих пристроїв, пристроїв введення-виведення і т.д. Проте, слід усвідомлювати, що швидкість роботи елементів неможливо збільшувати безмежно (існують сучасні технологічні обмеження та обмеження, зумовлені фізичними законами). Тому розробники комп'ютерної техніки шукають вирішення цієї проблеми вдосконаленням архітекутри ЕОМ.<br /> <br /> Так, з'явилися комп'ютери з багатопроцесорною архітектурою, в яких кілька процесорів працюють одночасно, а це означає, що продуктивність такого комп'ютера дорівнює сумі продуктивностей процесорів. У потужних комп'ютерах, призначених для складних інженерних розрахунків і систем автоматизованого проектування (САПР), часто встановлюють два або чотири процесори. У надпотужних ЕОМ (такі машини можуть, наприклад, моделювати ядерні реакції в режимі реального часу, передбачати погоду в глобальному масштабі) кількість процесорів досягає кількох десятків.<br /> <br /> Швидкість роботи комп'ютера істотно залежить від швидкодії оперативної пам'яті. Тому постійно ведуться пошуки елементів для оперативної пам'яті, які потребували б якомога менше часу на операції читання-запису. Але разом із швидкодією зростає вартість елементів пам'яті, тому нарощення швидкодійної оперативної пам'яті потрібної ємності не завжди прийнятна економічно.<br /> <br /> Проблема вирішується побудовою багаторівневої пам'яті. Оперативна пам'ять складається з двох-трьох частин: основна частина великої ємності будується на відносно повільних (більш дешевих) елементах, а додаткова (так звана кеш-пам'ять) складається зі швидкодійних елементів. Дані, до яких процесор звертається найчастіше містяться в кеш-пам'яті, а більший обсяг оперативної інформації зберігається в основній пам'яті.<br /> <br /> Раніше роботою пристроїв введення-виведення керував центральний процесор, що займало в нього чимало часу. Архітектура сучасних комп'ютерів передбачає наявність каналів прямого доступу до оперативної пам'яті для обміну даними з пристроями введення-виведення без участі центрального процесора, а також передачу більшості функцій керування периферійними пристроями спеціалізованим процесорам, що розвантажує центральний процесор і підвищує його продуктивність.<br /> <br /> '''Методи класифікації комп'ютерів.'''<br /> <br /> Номенклатура видів комп'ютерів на сьогодні величезна: машини розрізняються за призначенням, потужністю, розмірами, елементною базою і т.д. Тому класифікують ЕОМ за різними ознаками. Слід зауважити, що будь-яка класифікація є певною мірою умовна, оскільки розвиток комп'ютерної науки і техніки настільки стрімкий, що, наприклад, сьогоднішня мікро-ЕОМ не поступається за потужністю міні-ЕОМ п'ятирічної давності і навіть суперкомп'ютерам віддаленішого минулого. Крім того, зарахування комп'ютерів до певного класу досить умовне як через нечіткість розмежування груп, так і в наслідок впровадження в практику замовного складання комп'юерів, коли номенклатуру вузлів і конкретні моделі їх адаптують до вимог замовника. Розглянемо найбільш поширені критерії класифікації комп'ютерів.<br /> <br /> '''Класифікація за призначенням'''<br /> *великі електронно-обчислювальні машини (ЕОМ);<br /> *міні ЕОМ;<br /> *мікро ЕОМ;<br /> *персональні комп'ютери.<br /> <br /> '''Великі ЕОМ (Main Frame)'''<br /> <br /> Застосовують для обслуговування великих галузей народного господарства. Вони характеризуються 64-розрядними паралельно працюючими процесорами (кількість яких досягає до 100), інтегральною швидкодією до десятків мільярдів операцій за секунду, багатокористувацьким режимом роботи. Домінуюче положення у випуску комп'ютерів такого класу займає фірма IBM (США). Найбільш відомими моделями супер-ЕОМ є: IBM 360, IBM 370, IBM ES/9000, Cray 3, Cray 4, VAX-100, Hitachi, Fujitsu VP2000.<br /> <br /> На базі великих ЕОМ створюють обчислювальний центр, що містить декілька відділів або груп (структура якого зображена на рис. 2). Штат обслуговування - десятки людей.<br /> <br /> <br /> [[Файл:схема2.gif]]<br /> Рис.2. Структура обчислювального центру на базі великої ЕОМ<br /> <br /> <br /> '''Центральний процесор''' - основний блок ЕОМ, у якому відбувається обробка даних і обчислення результатів. Уявляє собою декілька системних блоків в окремій кімнаті, де підтримується постійна температура та вологість повітря.<br /> <br /> '''Група системного програмування''' - займається розробкою, відлагодженням і втіленням програмного забезпечення, потрібного для функціонування обчислювальної системи. Системні програми забезпечують взаємодію програм з обладнанням, тобто програмно-апаратний інтерфейс обчислювальної системи.<br /> <br /> '''Група прикладного програмування''' - займається створенням програм для виконання конкретних дій з даними, тобто забезпечення користувацького інтерфейсу обчислювальної системи.<br /> <br /> '''Група підготовки даних''' - займається підготовкою даних, які будуть опрацьовані на прикладних програмах, створених прикладними програмістами. Зокрема, це набір тексту, сканування зображень, заповнення баз даних.<br /> <br /> '''Група технічного забезпечення''' - займається технічним обслуговуванням всієї обчислювальної системи, ремонтом та відлагодженням апаратури, під'єднанням нових пристроїв.<br /> <br /> '''Група інформаційного забезпечення''' - забезпечує технічною інформацією всі підрозділи обчислювального центру, створює і зберігає архіви розроблених програм (бібліотеки програм) та накопичених даних (банки даних).<br /> <br /> '''Відділ видачі даних''' - отримує дані від центрального процесора і перетворює їх у форму, зручну для замовника (роздрук).<br /> <br /> Великим ЕОМ притаманна висока вартість обладнання та обслуговування, тому робота організована у неперервний цикл.<br /> <br /> <br /> '''Міні ЕОМ'''<br /> <br /> Подібна до великих ЕОМ, але менших розмірів. Використовують у великих підприємствах, наукових закладах і установах. Часто використовують для керування виробничими процесами. Характеризуються мультипроцесорною архітектурою, підключенням до 200 терміналів, дисковими запам'ятовуючими пристроями, що нарощуються до сотень гігабайт, розгалуженою периферією. Для організації роботи з мініЕОМ, потрібен обчислювальний центр, але менший ніж для великих ЕОМ.<br /> <br /> <br /> '''МікроЕОМ'''<br /> <br /> Доступні багатьом установам. Для обслуговування достатньо обчислювальної лабораторії у складі декількох чоловік, з наявністю прикладних програмістів. Необхідні системні програми купуються разом з мікроЕОМ, розробку прикладних програм замовляють у великих обчислювальних центрах або спеціалізованих організаціях.<br /> <br /> Програмісти обчислювальної лабораторії займаються втіленням придбаного або замовленого програмного забезпечення, виконують його налаштування і узгоджують його роботу з іншими програмами та пристроями комп'ютера. Можуть вносити зміни в окремі фрагменти програмного та системного забезпечення.<br /> <br /> <br /> '''Персональні комп'ютери'''<br /> <br /> Бурхливий розвиток набули в останні 20 років. Персональний комп'ютер (ПК) призначений для обслуговування одного робочого місця і спроможний задовольнити потреби малих підприємств та окремих осіб. З появою Інтернету популярність зросла значно вище, оскільки за допомогою персонального комп'ютера можна користуватись науковою, довідковою, учбовою та розважальною інформацією.<br /> <br /> Персональні комп'ютери умовно можна поділити на професійні та побутові, але в зв'язку із здешевленням апаратної частини, межі між нами розмиваються. З 1999 року задіяний міжнародний сертифікаційний стандарт - специфікація РС99:<br /> *масовий персональний комп'ютер (Consumer PC)<br /> *діловий персональний комп'ютер (Office PC)<br /> *портативний персональний комп'ютер (Mobile PC)<br /> *робоча станція (WorkStation)<br /> *розважальний персональний комп'ютер (Entertaiment PC)<br /> <br /> Більшість персональних комп'ютерів на ринку підпадають до категорії масових ПК. Ділові ПК - мають мінімум засобів відтворення графіки та звуку. Портативні ПК відрізняються наявністю засобів з'єднання віддаленого доступу (комп'ютерний зв'язок). Робочі станції - збільшені вимоги до пристроїв збереження даних. Розважальні ПК - основний акцент до засобів відтворення графіки та звуку.<br /> Класифікація по рівню спеціалізації<br /> *універсальні;<br /> *спеціалізовані.<br /> <br /> На базі універсальних ПК можна створити будь-яку конфігурацію для роботи з графікою, текстом, музикою, відео тощо. Спеціалізовані ПК створені для рішення конкретних задач, зокрема, бортові комп'ютери у літаках та автомобілях. Спеціалізовані мініЕОМ для роботи з графікою (кіно- відеофільми, реклама) називаються графічними станціями. Спеціалізовані комп'ютери, що об'єднують комп'ютери у єдину мережу, називаються файловими серверами. Комп'ютери, що забезпечують передачу інформації через Інтернет, називаються мережними серверами.<br /> Класифікація за розміром<br /> *настільні (desktop);<br /> *портативні (notebook);<br /> *кишенькові (palmtop).<br /> <br /> Найбільш поширеними є настільні ПК, які дають змогу легко змінювати конфігурацію. Портативні зручні для користування, мають засоби комп'ютерного зв'язку. Кишенькові моделі можна назвати 'інтелектуальними' записниками, дозволяють зберігати оперативні дані і отримувати швидкий доступ.<br /> Класифікація за сумісністю<br /> <br /> Існує безліч видів і типів комп'ютерів, що збираються з деталей, які виготовлені різними виробниками. Важливим є сумісність забезпечення комп'ютера:<br /> *апаратна сумісність (платформа IBM PC та Apple Macintosh)<br /> *сумісність на рівні операційної системи;<br /> *програмна сумісність;<br /> *сумісність на рівні даних.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Oсновними напрямками наукової дiяльностi є:'''<br /> *створення інтелектуальних інтерфейсів і комп'ютерів нового покоління;<br /> *дослідно-конструкторські розробки;<br /> *створення робототехнiчних систем i комп'ютерiв нової генерацiї;<br /> * вирiшення загальнотеоретичних i прикладних проблем штучного iнтелекту;<br /> *комп'ютерна обробка i розпiзнавання мовних i зорових образiв;<br /> *створення природномовних iнтерфейсiв сучасних комп'ютерiв та розпізнавання мовних образів;<br /> *впровадження елементiв штучного iнтелекту при створеннi iнтелектуальних роботiв;<br /> *впровадження сучасних комп'ютерних технологiй:<br /> **до медико-бiологiчних дослiджень функцiональних можливостей людського мозку;<br /> **до сфери освiти: створення iнтелектуальних iнформацiйно-навчальних систем i розробка комп'ютерних пiдручникiв та навчальних посiбникiв;<br /> **до сфери психофiзiологiчних дослiджень iнтелектуальної дiяльностi людини: розробка тестiв для визначення загального рiвня й кiлькiсної оцiнки iнтелекту.<br /> <br /> ==Висновки==<br /> Вивчивши цю тему ми зрозуміли, який непростий шлях створення сучасного комп'ютера. Багато вчених-винахідників крок за кроком удосконалювали спочатку обчислювальні машини, а потім і комп'ютери.<br /> Але на нашу думку на цьому розвиток ЕОМ не закінчиться: і надалі вони будуть удосконалюватися, знаходитимуть все нові застосування.<br /> <br /> ==Корисні ресурси==<br /> <br /> http://uk.wikibooks.org/wiki<br /> <br /> http://www.google.com.ua<br /> <br /> http://ru.wikipedia.org/wiki<br /> <br /> http://www.victoria.lviv.ua/<br /> <br /> http://iai.donetsk.ua/<br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія:10 версія]]</div> Ланчинська Тетяна Петрівна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D1%83:_%22%D0%92%D1%96%D0%B4_%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%27%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%22&diff=91709 Wiki-стаття на тему: "Від абака до комп'ютера" 2012-03-11T06:45:24Z <p>Ланчинська Тетяна Петрівна: /* Корисні ресурси */</p> <hr /> <div><br /> <br /> ==Назва проекту==<br /> Подорож у майбутнє. Історія створення комп'ютерной техніки.<br /> <br /> ==Автори проекту==<br /> І група учнів 9 класу<br /> <br /> ==Тема дослідження==<br /> Перші обчислювальні пристрої<br /> <br /> ==Проблема дослідження==<br /> Як первісна людина рахувала, які використовувала пристосування<br /> <br /> ==Гіпотеза дослідження==<br /> Перші обчислювальні пристрої були примітивними. Шлях розвитку обчислювальних пристроїв був тривалим і залежав від наукових відкриттів у галузі логіки, математики, фізики і техніки.<br /> <br /> ==Мета дослідження==<br /> Розглянути перші обчислювальні пристрої та принцип їх роботи.<br /> <br /> ==Результати дослідження==<br /> ==Перші обчислювальні машини ==<br /> <br /> '''Неможливо точно відповісти на питання, хто саме винайшов комп'ютер.''' Річ у тому, що комп'ютер не є винаходом однієї людини. Комп'ютер увібрав у собі ідеї та технічні рішення багатьох вчених та інженерів. Розвиток обчислювальної техніки стимулювався потребою у швидких та точних обчислюваннях і тривав сотні років. У процесі розвитку обчислювальна техніка ставала дедалі більш досконалою. Цей процес триває і в наш час.<br /> Основні етапи розвитку комп'ютерної техніки.<br /> Розвитку сучасної обчислювальної техніки сприяв, з одного боку, розвиток пристосувань для рахунку, розвиток систем числення, методів обчислень, математичної логіки, що визначило логічну схему компютера, с іншого боку, розвиток науки та техніки у галузі електрики, електронної теорії, що визначило елементну базу сучасних компютерів'.<br /> <br /> '''Застосування для лічби підручних засобів.'''<br /> Первісні люди не знали чисел і використовували для запам'ятовування певної кількості предметів наочне уявлення – різні підручні засоби: мушлі, камінці тощо. Розвиток рахунку пішов значно швидше, коли людина здогададась звернутися до самого природного рахункового апарата — своїм пальцям. Від пальцевого рахунку бере початок п'ятіркова система числення (одна рука), десяткова (дві руки), двадцяткова (пальці рук і ніг).[[Файл:вузли.jpg|thumb]] Деякі народи для запам'ятовування кількості предметів використовували зарубки. Наприклад, на дощечці зарубками відмічався борг, потім дощечка розламувалася навпіл упоперек всіх зарубок. Одна половина віддавалася боржнику, друга - господареві. Такі дощечки називалися &quot;бірки&quot;. В Англії такий спосіб запису податків існував до кінця XVII ст. На Русі зарубки робилися на палиці, яка називалась носом («зарубити на носу»). Також існували рахункові мотузки. Перуанські рахункові мотузки називалися кіпу. Рахували на них за допомогою вузликів. А щоб не забути, що де рахувалось, кіпу фарбували в різні кольори. Подібний спосіб рахунку застосовували також стародавні індійці та китайці.<br /> <br /> <br /> '''Пристосування для рахунку.''' [[Файл:абак.jpg|thumb|left|Абак]]<br /> Самим поширеним пристосуванням для рахунку був абак (або рахівниця). Найстародавніша рахівниця була знайдена при археологічних розкопках на одному з островів Егейського моря (знахідка відноситься до IV тис. до н.е.).<br /> Абак (від грецького abax-дошка) – рахункова дошка, що широко застосовувалася в Древній Греції. Грецький абак являв собою дошку, на якій паралельні лінії позначали розряди одиниць, десятків, сотень і т.д. На лініях вміщували відповідне число жетонів (камінців, кісточок). У Древньому Римі на дошці для зручності робили для камінчиків жолобки. Це пристосування називалося &quot;калькулі&quot; (&quot;калкулюс&quot; - галька). У Китаї камінчики замінили на намистини, нанизані на прутики, які закріплювались на дерев'яній рамі. Кожний прутик був розділений на дві нерівні частини. У одній частині було 5 намистин, по кількості пальців на руці, а в другій – тільки 2, по кількості рук. Це пристосування називалося &quot;суан-пан&quot;. Їм користувалися в Китаї вже в VI столітті. У Японії подібна конструкція набула назву &quot;соробан&quot;.[[Файл:абак2.jpg|thumb|Податківець рахує на абаку]]<br /> У Західній Європі знайомство з абаком відбулося в Х столітті, коли після знайомства з індо-арабською системою числення Герберт (940-1003) (з 999 р. - Римський папа Сильвестр II) побудував рахункову дошку, на якій замінив певне число жетонів одним жетоном з апісом. У XVI віці абак розповсюдився і в Росії. У російському абаці на один прутик вміщували відразу 10 кісточок, по числу пальців на двох руках. Цей вид абака називався &quot;русские счеты&quot;, або як говорили тоді &quot;руські щоты&quot; і користувалися їми аж до XVIII ст.<br /> [[Файл:логариф.jpg|thumb|left|Логарифмічна лінійка.]]Логарифмічна лінійка. Іншим пристроєм для рахунку, що набув широке визнання, була логарифмічна лінійка, яка з'явилася в XVII в. Винахід логарифмів, що, за словами Лапласа, “скоротив праці астронома, подвоїло його життя”, послужило основою для винаходу чудового обчислювального інструмента, який понад 355 років був службовцем інженерів усього світу.<br /> [[Файл:непер2.jpg|thumb|left|Непер Джон (1550-1617)]]Поняття логарифму ввів шотландський математик Непер (Napier) Джон (1550-1617) в трактаті &quot;Канонічний опис чудових логарифмів&quot;, що вийшов у 1614 році. Сам термін логарифм народився з поєднання грецьких слів logos (відношення) та arithos (число). Логарифми дуже спрощували ділення та множення. Значення логарифмів Непер записував на окремих паличках, маніпулюючи якими можна було набувати нових і нових значень. Ці палички увійшли в історію як &quot;палички Непера&quot;.[[Файл:непер.jpg|thumb]]<br /> У XVI і XVII ст. у Європі з'явилася безліч модифікацій паличок Непера. У 1668 р. вюртембергский єзуїт Каспар Шотт запропонував замінити палички Непера циліндрами, на поверхні яких уздовж утворюючих нанесені ті ж, що і на паличках, числа. Циліндри містилися паралельно один одному в шухлядці, де могли обертатися на минаючих через них осях.<br /> У 1678 р. П'єр Пти, французький математик і фізик, друг Паскаля, наклеїв смужки папера з накресленими “паличками” на картонні стрічки і змусив їх рухатися уздовж осі циліндра. Пристрій одержав назву барабана Пти. У 1727 р. німецький механік Якоб Леопольд видозмінив барабан Пти, додавши йому прямокутну форму.<br /> Прародителькою сучасної логарифмічної лінійки вважається логарифмічна шкала, відома за назвою шкала Гюнтера. Ця шкала являє собою прямолінійний відрізок, на якому відкладалися логарифми чисел тригонометричних величин. Кілька таких шкал наносилося на дерев'яну чи мідну пластинку паралельно. Циркулі-вимірники використовувалися для вирахування відрізків уздовж ліній шкали, що у відповідності з властивостями логарифмів дозволяло знаходити добуток чи частку. Винахідниками перших логарифмічних лінійок вважають Вільяма Отреда і Ричарда Деламейна. Англійські спочатку в 1654 р. Роберт Биссакер, а потім у 1657 р. Сет Патридж — запропонували конструкцію прямокутної логарифмічної лінійки, що складалася з трьох самшитових планок. Мідне оправлення утримувало дві зовнішні планки, між якими вільно сковзала третя — движок лінійки. На обох сторонах лінійки і на движку малися шкали. Довжина такого типу лінійки складала біля 60 см. Винахідником же першої універсальної логарифмічної лінійки, мабуть, варто вважати видатного англійського механіка Дж.Уатта. У 1779 р. він сконструював лінійку, придатну для виконання будь-яких інженерних розрахунків. Дж.Уатт у своїй лінійці розташував ряд шкал дуже розумним образом, їх градуировка була виконана з великою точністю, що дозволило привернути увагу до неї широких кіл.<br /> Принципово нову шкалу для лінійки запропонував П.М.Пиці. Він на движок лінійки наніс звичайну логарифмічну шкалу, а на нерухому частину лінійки — шкалу повторного логарифма, тобто log log N. У силу логарифмічних співвідношень лінійка Пиці дозволяла при одному переміщенні движка одержати результат зведення в ступінь одного числа в інше.<br /> Ідея важливого елемента лінійки — бігунка була уперше висловлена великим Ньютоном. Логарифмічна лінійка, найбільш схожа на сучасну, була сконструйована в 1850 р. 19-літнім французьким офіцером Амедеєм Маннхеймом. Дозволяючи робити розрахунки з двома-трьома точними цифрами, логарифмічна лінійка довго залишилася одним з основних рахункових приладів інженера.<br /> <br /> <br /> '''Леонардо да Вінчі''' <br /> <br /> Вважається, що перший у світі ескізний малюнок тринадцятирозрядного десятинного сумуючого пристрою на базі коліщаток з десятьма зубцями був виконаний Леонардо да Вінчі в одному з його щоденників (вчений почав вести цей щоденник ще до відкриття Америки 1492 р.).<br /> [[Файл:0.jpg|thumb|Ескіз пристрою Леонардо да Вінчі<br /> ]]<br /> '''Вільгельм Шиккард''' <br /> <br /> 1623 року (більш ніж через 100 років після смерті Леонардо да Вінчі) німецький вчений Вільгельм Шиккард запропонував свою модель шестирозрядного десятинного обчислювача, який мав складатися також із зубчатих коліщаток та міг би виконувати додавання, віднімання, а також множення та ділення. Винаходи да Вінчі та Шиккарда були знайдені лише в наш час і залишилися тільки на папері.<br /> [[Файл:Паскаліна.jpg|thumb|left|Пристрій, побудований за ескізами Шиккарда]]<br /> <br /> <br /> '''Блез Паскаль''' <br /> <br /> 1642 року 19-річний французький математик Блез Паскаль сконструював першу в світі працюючу механічну обчислювальну машину, відому як підсумовуюча машина Паскаля («Паскаліна»). Ця машина являла собою комбінацію взаємопов'язаних коліщаток та приводів. На коліщатках були зображені цифри від 0 до 9. Якщо перше коліщатко робить повний оберт від 0 до 9, автоматично починає рухатись друге коліщатко. Якщо і друге коліщатко доходить до цифри 9, починає обертатися третє і так далі. Машина Паскаля могла лише додавати та віднімати.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:Паскаліна2.jpg|thumb|left|Паскаліна<br /> ]]<br /> '''Готфрід Вільгельм фон Лейбніц''' <br /> <br /> 1673 року німецький математик Готфрід Вільгельм фон Лейбніц сконструював свою обчислювальну машину. На відміну від Паскаля, Лейбніц використав у своїй машині циліндри, а не коліщатка та приводи. На циліндри було нанесено цифри. Кожен циліндр мав дев'ять рядків виступів та зубців. При цьому перший ряд мав один виступ, другий ряд — два виступи і так до дев'ятого ряду, який мав відповідно дев'ять виступів. Циліндри з виступами були пересувними, оператор надавав їм певного положення.<br /> <br /> <br /> <br /> Машина Лейбніца, на відміну від підсумовуючої машини Паскаля, була значно складнішою за конструкцією. Вона була здатна виконувати не тільки додавання та віднімання, але й множення, ділення та обчислювання квадратного кореня.<br /> <br /> =='''Обчислювальні машини XIX сторіччя'''== <br /> <br /> [[Файл:3.jpg|thumb|left|Чарльз Беббідж.<br /> ]]<br /> '''Чарльз Бебідж''' <br /> <br /> Винахід першої програмованої обчислювальної машини належить видатному англійському математику Чарлзу Бебіджу (1830 р.). Він присвятив майже все своє життя цій праці, але так і не створив діючу модель. Бебідж назвав свій винахід «Аналітична машина». За планом машина мала діяти завдяки: силі пару. При цьому вона була б здатна сприймати команди, виконувати обчислення та видавати необхідні результати у надрукованому вигляді. Про­грами в свою чергу мали кодуватися та переноситись на перфокарти. Ідея використання перфокарт була запозичена Бебіджем у французького винахідника Жозефа Жаккара (кінець XVIII ст.). Для контролю ткацьких операцій Жаккар використовував отвори, пробиті в картках. Картки з різним розташуванням отворів давали різні візерунки на плетінні тканини. По суті, Бебідж був першим, хто використав перфокарти стосовно обчислювальних машин.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> '''Гаспар де Проні''' <br /> <br /> У своїй машині Бебідж використав також технологію обчислень, запропоновану наприкінці XVIII сторіччя французьким вченим Гаспаром де Проні. Він розділив обчислення на три етапи: розробка чисельного методу, створення програми послідовності арифметичних дій, проведення обчислень шляхом арифметичних операцій над числами згідно зі створеною програмою.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:ада.jpg|thumb|Августа Лавлейс]]'''Августа Лавлейс''' <br /> <br /> Серед учених, які зробили значний внесок у розвиток обчислювальної техніки, була математик леді Августа Лавлейс — дочка видатного англійського поета лорда Байрона. Саме вона переконала Бебіджа у необхідності використання у його винаході двійкової системи обчислення замість десяткової. Вона також розробила принципи програмування, що передбачали повторення послідовності команд та виконання цих команд за певних умов. Ці принципи використовуються і в сучасній обчислювальній техніці.<br /> <br /> <br /> [[Файл:холерит.jpg|thumb|left|Герман Холерит]]'''Герман Холеріт''' <br /> <br /> Чарлз Бебідж вперше висловив ідею використання перфокарт в обчислювальній техніці, але реалізовано цю ідею було тільки 1887 року Германом Холерітом. Його машина була призначена для обробки результатів перепису населення США. Також Холеріт уперше застосував для організації процесу обчислення електричну силу.[[Файл:табулатор.jpg|thumb|Табулатор Холерита]]<br /> <br /> <br /> <br /> Картки використовувались для кодування даних перепису, при цьому на кожну людину була заведена окрема картка. Кодування велося за допомогою певного розташування отворів, що пробивалися в картці по рядках та колонках. Наприклад, отвір, що був пробитий в третій колонці та четвертому рядку, міг означати, що людина одружена. Коли картка, що мала розмір банкноти в один долар, пропускалася крізь машину, вона прощупувалась системою голок. Якщо навпроти голки з'являвся отвір, то голка проходила крізь нього і доторкалася до металевої поверхні, що була розташована під карткою. Контакт, який відбувався при цьому, замикав електричний ланцюг, завдяки чому до результату обчислення додавалася одиниця.<br /> <br /> <br /> '''Механічні машини Російської імперії. '''<br /> [[Файл:Чебишев.jpg|thumb|left|П.Л.Чебишев]]<br /> В Росії перший підсумовуючий пристрій був виготовлений у 1770 р. годинниковим майстром і механіком Е.Якобсоном. Сорок моделей оригінальних механізмів створив видатний російський математик і механік П.Л.Чєбишев і серед них арифмометр (1878 р.), особливістю якого було оригінальне пристосування для перенесення десятків з молодших розрядів в старші. Свого часу це була сама довершена рахункова машина. Ідеї, закладені в цьому арифмометрі, лягли в основу багатьох сучасних обчислювальних пристроїв. У 1875 р. зручний механічний арифмометр сконструював петербурзький інженер В.Т.Однер. За короткий строк цей арифмометр завоював весь світ і на Всесвітній виставці в Парижі, влаштованій в переддень нового ХХ сторіччя, був удостоєний золотій медалі. Промисловий випуск арифмометрів в Росії почався в 1894 р. і продовжувався більше за 70 років. У 1912 р. О.М.Крилов створив механічний інтегратор для розв`язання інтегральних рівнянь. Для економічних та інженерних розрахунків в СРСР використовувались арифмометри &quot;Фелікс&quot;.<br /> <br /> =='''Перші електронно-обчислювальні машини''' ==<br /> <br /> <br /> <br /> Перші електронні комп'ютери з'явилися в першій половині XX ст. На відміну від попередніх, вони могли виконувати задану послідовність операцій за програмою, що була задана раніше, або послідовно розв'язувати задачі різних типів. Перші комп'ютери були здатні зберігати інформацію в спеціальній пам'яті.<br /> <br /> <br /> '''Конрад Цузе''' <br /> <br /> 1934 року німецький студент Конрад Цузе, який працював над дипломним проектом, вирішив створити у себе вдома цифрову обчислювальну машину з програмним управлінням та з використанням (вперше в світі) двійкової системи числення. 1937 року машина 21 (Цузе 1) запрацювала. Вона була 22-розрядною, з пам'яттю на 64 числа і працювала на суто механічній (важільній) базі.<br /> <br /> <br /> <br /> Необхідність у швидких та точних обчисленнях особливо зросла під час Другої світової війни (1939—1945 рр.) перш за все для розв'язання задач балістики, тобто науки про траєкторію польоту артилерійських та інших снарядів до цілі.<br /> <br /> <br /> '''Джон Атанасов''' <br /> <br /> 1937 року Джон Атанасов (американський вчений, болгарин за походженням) вперше запропонував ідею використання електронних ламп як носіїв інформації.<br /> <br /> <br /> [[Файл:алан.jpg|thumb|left|Алан Тьюрінг]]<br /> '''Алан Тьюрінг''' <br /> <br /> В 1942—1943 роках в Англії була створена за участю Алана Тьюрінга обчислювальна машина «Колос». В ній було 2000 електронних ламп. Машина призначалася для розшифрування радіограм німецького вермахту. «Колос» вперше в світі зберігав та обробляв дані за допомогою електроніки, а не механічно.<br /> <br /> <br /> <br /> Машини Цузе та Тьюрінга були засекреченими, про їх створення стало відомо через багато років після закінчення війни.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Говард Айкен - Марк 1'''[[Файл:Марк1.jpg|thumb|Говард Айкен - Марк 1]] <br /> <br /> 1944 року під керівництвом професора Гарвардського університету Говарда Айкена було створено обчислювальну машину з автоматичним керуванням послідовністю дій, відому під назвою Марк 1. Ця обчислювальна машина була здатна сприймати вхідні дані з перфокарт або перфострічок. Машина Марк 1 була електромеханічною, для зберігання даних використовувались механічні прилади (коліщатка та перемикачі). Машина Айкена могла виконувати близько однієї операції за секунду та мала величезні розміри: понад 15 м завдовжки та близько 2,5 м заввишки і складалася більш ніж із 750 тисяч деталей.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Джон Моучлі та Дж. Преспер Еккерт - ЕНІАК''' [[Файл:еніак.jpg|thumb|left|ЕНІАК]]<br /> <br /> 1946 року групою інженерів під керівництвом Джона Моучлі та Дж. Преспера Еккерта на замовлення військового відомства США було створено машину ЕНІАК, яка була здатна виконувати близько 3 тисяч операцій за секунду. За розмірами ЕНІАК був більшим за Марк 1: понад ЗО метрів завдовжки, його об'єм становив 85 м3. Важив ЕНІАК ЗО тонн. Замість тисяч механічних деталей Марка 1, в ЕНІАКу було використано 18 тисяч електронних ламп.<br /> <br /> <br /> [[Файл:нейман.jpg|thumb|Джон фон Нейман]]'''Джон фон Нейман''' <br /> <br /> Суттєвий внесок у створення ЕОМ зробив американський математик Джон фон Нейман, що брав участь у створенні ЕНІАКа. Фон Нейман запропонував ідею зберігання програми в пам'яті машини. Такі ЕОМ були значним кроком уперед на шляху створення більш досконалих машин. Вони були здатні обробляти команди в різному порядку.<br /> <br /> <br /> <br /> '''ЕДСАК''' <br /> <br /> Перша ЕОМ, яка зберігала програми у пам'яті, дістала назву ЕДСАК (Electronic Delay Storage Automatic Calculator — електронний калькулятор з пам'яттю на лініях затримки). Вона була створена в Кембріджському університеті (Англія) 1949 року. З того часу всі ЕОМ є комп'ютерами з програмами, які зберігаються у пам'яті.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:лебедев.jpg|thumb|left|С. Лєбєдєв]]'''С. Лєбєдєв – МЕОМ, ШЕОМ''' [[Файл:месм.jpg|thumb|МЕОМ]]<br /> <br /> 1951 року в Києві під керівництвом С. Лєбєдєва незалежно було створено МЕОМ (Мала Електрична Обчислювальна Машина). 1952 року ним же було створено ШЕОМ (Швидкодіюча Електрична Обчислювальна Машина), яка була на той час кращою в світі та могла виконувати близько 8 тисяч операцій за секунду.[[Файл:унівак.jpg|thumb|UNIVAC]]<br /> <br /> <br /> <br /> '''Джон Моучлі та Дж. Преспер Еккерт - UNIVAC''' <br /> <br /> 1951 року компанія Джона Моучлі та Дж. Преспера Еккерта створила машину UNIVAC (Universal Automatic Computer — універсальна автоматична обчислювальна машина). Перший екземпляр ЮНІВАКа було передано в Бюро перепису населення США. Потім було створено багато різних моделей ЮНІВАКа, які почали застосовуватися у різних сферах діяльності. Таким чином, ЮНІВАК став першим серійним комп'ютером. Крім того, це був перший комп'ютер, в якому замість перфострічок та карток було використано магнітну стрічку.<br /> <br /> =='''Покоління комп'ютерів''' ==<br /> <br /> '''Перше покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> Такі комп'ютери, як ЕНІАК, ЕДСАК, ШЕОМ та ЮНІВАК, являли собою. лише перші моделі ЕОМ. Упродовж десятиріччя після створення ЮНІВАКа було виготовлено та введено в експлуатацію в США близько 5000 комп'ютерів.<br /> <br /> <br /> <br /> Гігантські машини на електронних лампах 50-х років склали перше покоління комп'ютерів.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Друге покоління комп'ютерів'''<br /> <br /> <br /> Друге покоління комп'ютерів з'явилося на початку 60-х років, коли на зміну електронним лампам прийшли транзистори. Винайдені 1948 р. транзистори, як виявилось, були спроможні виконувати всі ті функції, які до цього часу виконували електронні лампи. Але при цьому вони були значно менші за розмірами та споживали набагато менше електроенергії. До того ж транзистори дешевші, випромінюють менше тепла та більш надійні, ніж електронні лампи. І все ж таки найдивовижнішою властивістю транзистора є те, що він один здатен виконувати функції 40 електронних ламп та ще й з більшою швидкістю, ніж вони. В результаті швидкодія машин другого покоління виросла приблизно в 10 разів порівняно з машинами першого покоління, обсяг їх пам'яті також збільшився. Водночас із процесом заміни електронних ламп транзисторами вдосконалювалися методи зберігання інформації. Магнітну стрічку, що вперше було використано в ЕОМ ЮНІВАК, почали використовувати як для введення, так і для виведення інформації. А в середині 60-х років набуло поширення зберігання інформації на дисках.<br /> <br /> <br /> '''Третє покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> <br /> <br /> Поява інтегрованих схем започаткувала новий етап розвитку обчислювальної техніки — народження машин третього покоління. Інтегрована схема, яку також називають кристалом, являє собою мініатюрну електронну схему, витравлену на поверхні кремнієвого кристала площею приблизно 10 мм2. Перші інтегровані схеми (ІС) з'явилися 1964 року.<br /> <br /> <br /> <br /> Поява інтегрованих схем означала справжню революцію в обчислювальній техніці. Одна така схема здатна замінити тисячі транзисторів, кожний 3 яких у свою чергу уже замінив 40 електронних ламп. Інакше кажучи, один крихітний, але складний кристал має такі ж самі обчислювальні можливості, як і 30-тонний ЕНІАК!<br /> <br /> <br /> <br /> Швидкодія ЕОМ третього покоління збільшилася приблизно в 100 разів порівняно з машинами другого покоління, а розміри набагато зменшилися.<br /> <br /> <br /> '''Четверте покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> <br /> <br /> Четверте покоління — ЕОМ на великих інтегрованих схемах.<br /> <br /> Розвиток мікроелектроніки дав змогу розміщати на одному кристалі тисячі інтегрованих схем. Так, 1980 р. центральний процесор невеликої ЕОМ вдалося розташувати на кристалі площею 1,6 см2. Почалася епоха мікрокомп'ютерів. Швидкодія сучасної ЕОМ в десятки разів перевищує швидкодію ЕОМ третього покоління на інтегральних схемах, в 100 разів — швидкодію ЕОМ другого покоління на транзисторах та в 10 000 разів швидкодію ЕОМ першого покоління на електронних лампах.<br /> <br /> <br /> <br /> '''П’яте покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> <br /> <br /> Нині створюються та розвиваються ЕОМ п'ятого покоління — ЕОМ на надвеликих інтегрованих схемах. Ці ЕОМ використовують нові рішення у архітектурі комп'ютерної системи та принципи штучного інтелекту.<br /> <br /> <br /> ==Архітектура Обчислювальної техніки. Класифікація комп'ютерів==<br /> <br /> Сукупність пристроїв, призначених для автоматичної або автоматизованої обробки інформації називають '''обчислювальною технікою'''. Конкретний набір, пов'язаних між собою пристроїв, називають обчислювальною системою. Центральним пристроєм більшості обчислювальних систем є електронна обчислювальна машина (ЕОМ) або комп'ютер.<br /> Архітектура комп'ютера<br /> <br /> '''Комп'ютер''' - це електронний пристрій, що виконує операції введення інформації, зберігання та оброблення її за певною програмою, виведення одержаних результатів у формі, придатній для сприйняття людиною. За кожну з названих операцій відповідають спеціальні блоки комп'ютера:<br /> *пристрій введення<br /> *центральний процесор<br /> *запам'ятовуючий пристрій<br /> *пристрій виведення<br /> <br /> Всі ці блоки складаються з окремих дрібніших пристроїв. Зокрема в центральний процесор можуть входити арифметико-логічний пристрій (АЛП), внутрішній запам'ятовуючий пристрій у вигляді регістрів процесора та внутрішньої кеш-пам'яті, керуючий пристрій (КП). Пристрій введення, як правило, теж не є однією конструктивною одиницею. Оскільки види інформації, що вводиться, різноманітні, джерел може бути декілька. Це стосується і пристрою виведення.<br /> <br /> '''Схематично загальна структура комп'ютера зображена на рис.1.'''<br /> <br /> [[Файл:схема1.gif]]<br /> Рис. 1. Загальна структура комп'ютера<br /> <br /> '''Запам'ятовуючий пристрій''' - це блок ЕОМ, призначений для тимчасового (оперативна пам'ять) та тривалого (постійна пам'ять) зберігання програм, вхідних і результуючих даних та деяких проміжних результатів. Інформація в оперативній пам'яті зберігається тимчасово лише при включеному живленні, але оперативна пам'ять має більшу швидкодію. В постійній пам'яті дані можуть зберігатися навіть при вимкненому комп'ютері, проте швидкість обміну даними між постійною пам'яттю та центральним процесором, у переважній більшості випадків, значно менша.<br /> <br /> '''Арифметико-логічний пристрій''' - це блок ЕОМ, в якому відбувається перетворення даних за командами програми: арифметичні дії над числами, перетворення кодів та ін.<br /> <br /> Керуючий пристрій координує роботу всіх блоків комп'ютера. У певній послідовності він вибирає з оперативної пам'яті команду за командою. Кожна команда декодується, за потреби елементи даних з указаних в команді комірок оперативної пам'яті передаються в АЛП. АЛП настроюється на виконання дії, вказаної поточною командою (в цій дії можуть брати участь також пристрої введення-виведення); дається команда на виконання цієї дії. Цей процес буде продовжуватися доти, доки не виникне одна з наступних ситуацій: вичерпано вхідні дані, з одного з пристроїв надійшла команда на припинення роботи, вимкнено живлення комп'ютера.<br /> <br /> Описаний принцип побудови ЕОМ носить назву архітектури фон Неймана - американського вченого угорського походження Джона фон Неймана, який її запропонував.<br /> '''Сучасну архітектуру комп'ютера визначають також такі принципи:'''<br /> *Принцип програмного керування. Забезпечує автоматизацію процесу обчислень на ЕОМ. Згідно з цим принципом, запропонованим англійським математиком Ч.Беббіджем у 1833 р., для розв'язання кожної задачі складається програма, що визначає послідовність дій комп'ютера. Ефективність програмного керування є високою тоді, коли задача розв'язується за тією самою програмою багато разів (хоч і за різних початкових даних).<br /> *Принцип програми, що зберігається в пам'яті. Згідно з цим принципом, сформульованим Дж. фон Нейманом, команди програми подаються, як і дані, у вигляді чисел й обробляються так само, як і числа, а сама програма перед виконання завантажується в оперативну пам'ять. Це прискорює процес її виконання.<br /> *Принцип довільного доступу до пам'яті. Згідно з цим принципом, елементи програм та даних можуть записуватися у довільне місце оперативної пам'яті. Довільне місце означає можливість звернутися до будь-якої заданої адреси (до конкретної ділянки пам'яті) без перегляду попередніх.<br /> На підставі цих приниців можна стверджувати, що '''сучасний комп'ютер''' - технічний пристрій, який після введення в пам'ять початкових даних у вигляді цифрових кодів і програми їх обробки, вираженої також цифровими кодами, здатний автоматично здійснити обчислювальний процес, заданий програмою, і видати готові результати розв'язання задачі у формі придатній для сприйняття людиною.<br /> <br /> Реальна структура комп'ютера значно складніша, ніж розглянута вище (її можна назвати логічної структурою). У сучасних комп'ютерах, зокрема персональних, все частіше здійснюється відхід від традиційної архітектури фон Неймана, зумовлений прагненням розробників та користувачів до підвищення якості та продуктивності комп'ютерів. Якість ЕОМ характеризується багатьма показниками. Це і набір команд, які комп'ютер здатний розуміти, і швидкість роботи (швидкодія) центрального процесора, кількість периферійних пристроїв введення-виведення, які можна приєднати до комп'ютера одночасно і т.д. Головним показником є швидкодія - кількість операцій, яку процесор здатний виконати за одиницю часу. На практиці корситувача більше цікавить продуктивність комп'ютера - показник його ефективної швидкодії, тобто здатності не просто швидко функціонувати, а швидко розв'язувати конкретні поставлені задачі.<br /> <br /> Як результат, всі ці та інші фактори спричинили принципове і конструктивне вдосконалення елементної бази комп'ютерів, тобто створення нових, більш швидких, надійних і зручних у роботі процесорів, запам'ятовуючих пристроїв, пристроїв введення-виведення і т.д. Проте, слід усвідомлювати, що швидкість роботи елементів неможливо збільшувати безмежно (існують сучасні технологічні обмеження та обмеження, зумовлені фізичними законами). Тому розробники комп'ютерної техніки шукають вирішення цієї проблеми вдосконаленням архітекутри ЕОМ.<br /> <br /> Так, з'явилися комп'ютери з багатопроцесорною архітектурою, в яких кілька процесорів працюють одночасно, а це означає, що продуктивність такого комп'ютера дорівнює сумі продуктивностей процесорів. У потужних комп'ютерах, призначених для складних інженерних розрахунків і систем автоматизованого проектування (САПР), часто встановлюють два або чотири процесори. У надпотужних ЕОМ (такі машини можуть, наприклад, моделювати ядерні реакції в режимі реального часу, передбачати погоду в глобальному масштабі) кількість процесорів досягає кількох десятків.<br /> <br /> Швидкість роботи комп'ютера істотно залежить від швидкодії оперативної пам'яті. Тому постійно ведуться пошуки елементів для оперативної пам'яті, які потребували б якомога менше часу на операції читання-запису. Але разом із швидкодією зростає вартість елементів пам'яті, тому нарощення швидкодійної оперативної пам'яті потрібної ємності не завжди прийнятна економічно.<br /> <br /> Проблема вирішується побудовою багаторівневої пам'яті. Оперативна пам'ять складається з двох-трьох частин: основна частина великої ємності будується на відносно повільних (більш дешевих) елементах, а додаткова (так звана кеш-пам'ять) складається зі швидкодійних елементів. Дані, до яких процесор звертається найчастіше містяться в кеш-пам'яті, а більший обсяг оперативної інформації зберігається в основній пам'яті.<br /> <br /> Раніше роботою пристроїв введення-виведення керував центральний процесор, що займало в нього чимало часу. Архітектура сучасних комп'ютерів передбачає наявність каналів прямого доступу до оперативної пам'яті для обміну даними з пристроями введення-виведення без участі центрального процесора, а також передачу більшості функцій керування периферійними пристроями спеціалізованим процесорам, що розвантажує центральний процесор і підвищує його продуктивність.<br /> <br /> '''Методи класифікації комп'ютерів.'''<br /> <br /> Номенклатура видів комп'ютерів на сьогодні величезна: машини розрізняються за призначенням, потужністю, розмірами, елементною базою і т.д. Тому класифікують ЕОМ за різними ознаками. Слід зауважити, що будь-яка класифікація є певною мірою умовна, оскільки розвиток комп'ютерної науки і техніки настільки стрімкий, що, наприклад, сьогоднішня мікро-ЕОМ не поступається за потужністю міні-ЕОМ п'ятирічної давності і навіть суперкомп'ютерам віддаленішого минулого. Крім того, зарахування комп'ютерів до певного класу досить умовне як через нечіткість розмежування груп, так і в наслідок впровадження в практику замовного складання комп'юерів, коли номенклатуру вузлів і конкретні моделі їх адаптують до вимог замовника. Розглянемо найбільш поширені критерії класифікації комп'ютерів.<br /> <br /> '''Класифікація за призначенням'''<br /> *великі електронно-обчислювальні машини (ЕОМ);<br /> *міні ЕОМ;<br /> *мікро ЕОМ;<br /> *персональні комп'ютери.<br /> <br /> '''Великі ЕОМ (Main Frame)'''<br /> <br /> Застосовують для обслуговування великих галузей народного господарства. Вони характеризуються 64-розрядними паралельно працюючими процесорами (кількість яких досягає до 100), інтегральною швидкодією до десятків мільярдів операцій за секунду, багатокористувацьким режимом роботи. Домінуюче положення у випуску комп'ютерів такого класу займає фірма IBM (США). Найбільш відомими моделями супер-ЕОМ є: IBM 360, IBM 370, IBM ES/9000, Cray 3, Cray 4, VAX-100, Hitachi, Fujitsu VP2000.<br /> <br /> На базі великих ЕОМ створюють обчислювальний центр, що містить декілька відділів або груп (структура якого зображена на рис. 2). Штат обслуговування - десятки людей.<br /> <br /> <br /> [[Файл:схема2.gif]]<br /> Рис.2. Структура обчислювального центру на базі великої ЕОМ<br /> <br /> <br /> '''Центральний процесор''' - основний блок ЕОМ, у якому відбувається обробка даних і обчислення результатів. Уявляє собою декілька системних блоків в окремій кімнаті, де підтримується постійна температура та вологість повітря.<br /> <br /> '''Група системного програмування''' - займається розробкою, відлагодженням і втіленням програмного забезпечення, потрібного для функціонування обчислювальної системи. Системні програми забезпечують взаємодію програм з обладнанням, тобто програмно-апаратний інтерфейс обчислювальної системи.<br /> <br /> '''Група прикладного програмування''' - займається створенням програм для виконання конкретних дій з даними, тобто забезпечення користувацького інтерфейсу обчислювальної системи.<br /> <br /> '''Група підготовки даних''' - займається підготовкою даних, які будуть опрацьовані на прикладних програмах, створених прикладними програмістами. Зокрема, це набір тексту, сканування зображень, заповнення баз даних.<br /> <br /> '''Група технічного забезпечення''' - займається технічним обслуговуванням всієї обчислювальної системи, ремонтом та відлагодженням апаратури, під'єднанням нових пристроїв.<br /> <br /> '''Група інформаційного забезпечення''' - забезпечує технічною інформацією всі підрозділи обчислювального центру, створює і зберігає архіви розроблених програм (бібліотеки програм) та накопичених даних (банки даних).<br /> <br /> '''Відділ видачі даних''' - отримує дані від центрального процесора і перетворює їх у форму, зручну для замовника (роздрук).<br /> <br /> Великим ЕОМ притаманна висока вартість обладнання та обслуговування, тому робота організована у неперервний цикл.<br /> <br /> <br /> '''Міні ЕОМ'''<br /> <br /> Подібна до великих ЕОМ, але менших розмірів. Використовують у великих підприємствах, наукових закладах і установах. Часто використовують для керування виробничими процесами. Характеризуються мультипроцесорною архітектурою, підключенням до 200 терміналів, дисковими запам'ятовуючими пристроями, що нарощуються до сотень гігабайт, розгалуженою периферією. Для організації роботи з мініЕОМ, потрібен обчислювальний центр, але менший ніж для великих ЕОМ.<br /> <br /> <br /> '''МікроЕОМ'''<br /> <br /> Доступні багатьом установам. Для обслуговування достатньо обчислювальної лабораторії у складі декількох чоловік, з наявністю прикладних програмістів. Необхідні системні програми купуються разом з мікроЕОМ, розробку прикладних програм замовляють у великих обчислювальних центрах або спеціалізованих організаціях.<br /> <br /> Програмісти обчислювальної лабораторії займаються втіленням придбаного або замовленого програмного забезпечення, виконують його налаштування і узгоджують його роботу з іншими програмами та пристроями комп'ютера. Можуть вносити зміни в окремі фрагменти програмного та системного забезпечення.<br /> <br /> <br /> '''Персональні комп'ютери'''<br /> <br /> Бурхливий розвиток набули в останні 20 років. Персональний комп'ютер (ПК) призначений для обслуговування одного робочого місця і спроможний задовольнити потреби малих підприємств та окремих осіб. З появою Інтернету популярність зросла значно вище, оскільки за допомогою персонального комп'ютера можна користуватись науковою, довідковою, учбовою та розважальною інформацією.<br /> <br /> Персональні комп'ютери умовно можна поділити на професійні та побутові, але в зв'язку із здешевленням апаратної частини, межі між нами розмиваються. З 1999 року задіяний міжнародний сертифікаційний стандарт - специфікація РС99:<br /> *масовий персональний комп'ютер (Consumer PC)<br /> *діловий персональний комп'ютер (Office PC)<br /> *портативний персональний комп'ютер (Mobile PC)<br /> *робоча станція (WorkStation)<br /> *розважальний персональний комп'ютер (Entertaiment PC)<br /> <br /> Більшість персональних комп'ютерів на ринку підпадають до категорії масових ПК. Ділові ПК - мають мінімум засобів відтворення графіки та звуку. Портативні ПК відрізняються наявністю засобів з'єднання віддаленого доступу (комп'ютерний зв'язок). Робочі станції - збільшені вимоги до пристроїв збереження даних. Розважальні ПК - основний акцент до засобів відтворення графіки та звуку.<br /> Класифікація по рівню спеціалізації<br /> *універсальні;<br /> *спеціалізовані.<br /> <br /> На базі універсальних ПК можна створити будь-яку конфігурацію для роботи з графікою, текстом, музикою, відео тощо. Спеціалізовані ПК створені для рішення конкретних задач, зокрема, бортові комп'ютери у літаках та автомобілях. Спеціалізовані мініЕОМ для роботи з графікою (кіно- відеофільми, реклама) називаються графічними станціями. Спеціалізовані комп'ютери, що об'єднують комп'ютери у єдину мережу, називаються файловими серверами. Комп'ютери, що забезпечують передачу інформації через Інтернет, називаються мережними серверами.<br /> Класифікація за розміром<br /> *настільні (desktop);<br /> *портативні (notebook);<br /> *кишенькові (palmtop).<br /> <br /> Найбільш поширеними є настільні ПК, які дають змогу легко змінювати конфігурацію. Портативні зручні для користування, мають засоби комп'ютерного зв'язку. Кишенькові моделі можна назвати 'інтелектуальними' записниками, дозволяють зберігати оперативні дані і отримувати швидкий доступ.<br /> Класифікація за сумісністю<br /> <br /> Існує безліч видів і типів комп'ютерів, що збираються з деталей, які виготовлені різними виробниками. Важливим є сумісність забезпечення комп'ютера:<br /> *апаратна сумісність (платформа IBM PC та Apple Macintosh)<br /> *сумісність на рівні операційної системи;<br /> *програмна сумісність;<br /> *сумісність на рівні даних.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Oсновними напрямками наукової дiяльностi є:'''<br /> *створення інтелектуальних інтерфейсів і комп'ютерів нового покоління;<br /> *дослідно-конструкторські розробки;<br /> *створення робототехнiчних систем i комп'ютерiв нової генерацiї;<br /> * вирiшення загальнотеоретичних i прикладних проблем штучного iнтелекту;<br /> *комп'ютерна обробка i розпiзнавання мовних i зорових образiв;<br /> *створення природномовних iнтерфейсiв сучасних комп'ютерiв та розпізнавання мовних образів;<br /> *впровадження елементiв штучного iнтелекту при створеннi iнтелектуальних роботiв;<br /> *впровадження сучасних комп'ютерних технологiй:<br /> **до медико-бiологiчних дослiджень функцiональних можливостей людського мозку;<br /> **до сфери освiти: створення iнтелектуальних iнформацiйно-навчальних систем i розробка комп'ютерних пiдручникiв та навчальних посiбникiв;<br /> **до сфери психофiзiологiчних дослiджень iнтелектуальної дiяльностi людини: розробка тестiв для визначення загального рiвня й кiлькiсної оцiнки iнтелекту.<br /> <br /> ==Висновки==<br /> Вивчивши цю тему ми зрозуміли, який непростий шлях створення сучасного комп'ютера. Багато вчених-винахідників крок за кроком удосконалювали спочатку обчислювальні машини, а потім і комп'ютери.<br /> Але на нашу думку на цьому розвиток ЕОМ не закінчиться: і надалі вони будуть удосконалюватися, знаходитимуть все нові застосування.<br /> <br /> ==Корисні ресурси==<br /> http://uk.wikibooks.org/wiki<br /> http://www.google.com.ua<br /> http://ru.wikipedia.org/wiki<br /> http://www.victoria.lviv.ua/<br /> http://iai.donetsk.ua/<br /> <br /> <br /> [[Категорія:10 версія]]</div> Ланчинська Тетяна Петрівна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D1%83:_%22%D0%92%D1%96%D0%B4_%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%27%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%22&diff=91708 Wiki-стаття на тему: "Від абака до комп'ютера" 2012-03-11T06:42:47Z <p>Ланчинська Тетяна Петрівна: /* Висновки */</p> <hr /> <div><br /> <br /> ==Назва проекту==<br /> Подорож у майбутнє. Історія створення комп'ютерной техніки.<br /> <br /> ==Автори проекту==<br /> І група учнів 9 класу<br /> <br /> ==Тема дослідження==<br /> Перші обчислювальні пристрої<br /> <br /> ==Проблема дослідження==<br /> Як первісна людина рахувала, які використовувала пристосування<br /> <br /> ==Гіпотеза дослідження==<br /> Перші обчислювальні пристрої були примітивними. Шлях розвитку обчислювальних пристроїв був тривалим і залежав від наукових відкриттів у галузі логіки, математики, фізики і техніки.<br /> <br /> ==Мета дослідження==<br /> Розглянути перші обчислювальні пристрої та принцип їх роботи.<br /> <br /> ==Результати дослідження==<br /> ==Перші обчислювальні машини ==<br /> <br /> '''Неможливо точно відповісти на питання, хто саме винайшов комп'ютер.''' Річ у тому, що комп'ютер не є винаходом однієї людини. Комп'ютер увібрав у собі ідеї та технічні рішення багатьох вчених та інженерів. Розвиток обчислювальної техніки стимулювався потребою у швидких та точних обчислюваннях і тривав сотні років. У процесі розвитку обчислювальна техніка ставала дедалі більш досконалою. Цей процес триває і в наш час.<br /> Основні етапи розвитку комп'ютерної техніки.<br /> Розвитку сучасної обчислювальної техніки сприяв, з одного боку, розвиток пристосувань для рахунку, розвиток систем числення, методів обчислень, математичної логіки, що визначило логічну схему компютера, с іншого боку, розвиток науки та техніки у галузі електрики, електронної теорії, що визначило елементну базу сучасних компютерів'.<br /> <br /> '''Застосування для лічби підручних засобів.'''<br /> Первісні люди не знали чисел і використовували для запам'ятовування певної кількості предметів наочне уявлення – різні підручні засоби: мушлі, камінці тощо. Розвиток рахунку пішов значно швидше, коли людина здогададась звернутися до самого природного рахункового апарата — своїм пальцям. Від пальцевого рахунку бере початок п'ятіркова система числення (одна рука), десяткова (дві руки), двадцяткова (пальці рук і ніг).[[Файл:вузли.jpg|thumb]] Деякі народи для запам'ятовування кількості предметів використовували зарубки. Наприклад, на дощечці зарубками відмічався борг, потім дощечка розламувалася навпіл упоперек всіх зарубок. Одна половина віддавалася боржнику, друга - господареві. Такі дощечки називалися &quot;бірки&quot;. В Англії такий спосіб запису податків існував до кінця XVII ст. На Русі зарубки робилися на палиці, яка називалась носом («зарубити на носу»). Також існували рахункові мотузки. Перуанські рахункові мотузки називалися кіпу. Рахували на них за допомогою вузликів. А щоб не забути, що де рахувалось, кіпу фарбували в різні кольори. Подібний спосіб рахунку застосовували також стародавні індійці та китайці.<br /> <br /> <br /> '''Пристосування для рахунку.''' [[Файл:абак.jpg|thumb|left|Абак]]<br /> Самим поширеним пристосуванням для рахунку був абак (або рахівниця). Найстародавніша рахівниця була знайдена при археологічних розкопках на одному з островів Егейського моря (знахідка відноситься до IV тис. до н.е.).<br /> Абак (від грецького abax-дошка) – рахункова дошка, що широко застосовувалася в Древній Греції. Грецький абак являв собою дошку, на якій паралельні лінії позначали розряди одиниць, десятків, сотень і т.д. На лініях вміщували відповідне число жетонів (камінців, кісточок). У Древньому Римі на дошці для зручності робили для камінчиків жолобки. Це пристосування називалося &quot;калькулі&quot; (&quot;калкулюс&quot; - галька). У Китаї камінчики замінили на намистини, нанизані на прутики, які закріплювались на дерев'яній рамі. Кожний прутик був розділений на дві нерівні частини. У одній частині було 5 намистин, по кількості пальців на руці, а в другій – тільки 2, по кількості рук. Це пристосування називалося &quot;суан-пан&quot;. Їм користувалися в Китаї вже в VI столітті. У Японії подібна конструкція набула назву &quot;соробан&quot;.[[Файл:абак2.jpg|thumb|Податківець рахує на абаку]]<br /> У Західній Європі знайомство з абаком відбулося в Х столітті, коли після знайомства з індо-арабською системою числення Герберт (940-1003) (з 999 р. - Римський папа Сильвестр II) побудував рахункову дошку, на якій замінив певне число жетонів одним жетоном з апісом. У XVI віці абак розповсюдився і в Росії. У російському абаці на один прутик вміщували відразу 10 кісточок, по числу пальців на двох руках. Цей вид абака називався &quot;русские счеты&quot;, або як говорили тоді &quot;руські щоты&quot; і користувалися їми аж до XVIII ст.<br /> [[Файл:логариф.jpg|thumb|left|Логарифмічна лінійка.]]Логарифмічна лінійка. Іншим пристроєм для рахунку, що набув широке визнання, була логарифмічна лінійка, яка з'явилася в XVII в. Винахід логарифмів, що, за словами Лапласа, “скоротив праці астронома, подвоїло його життя”, послужило основою для винаходу чудового обчислювального інструмента, який понад 355 років був службовцем інженерів усього світу.<br /> [[Файл:непер2.jpg|thumb|left|Непер Джон (1550-1617)]]Поняття логарифму ввів шотландський математик Непер (Napier) Джон (1550-1617) в трактаті &quot;Канонічний опис чудових логарифмів&quot;, що вийшов у 1614 році. Сам термін логарифм народився з поєднання грецьких слів logos (відношення) та arithos (число). Логарифми дуже спрощували ділення та множення. Значення логарифмів Непер записував на окремих паличках, маніпулюючи якими можна було набувати нових і нових значень. Ці палички увійшли в історію як &quot;палички Непера&quot;.[[Файл:непер.jpg|thumb]]<br /> У XVI і XVII ст. у Європі з'явилася безліч модифікацій паличок Непера. У 1668 р. вюртембергский єзуїт Каспар Шотт запропонував замінити палички Непера циліндрами, на поверхні яких уздовж утворюючих нанесені ті ж, що і на паличках, числа. Циліндри містилися паралельно один одному в шухлядці, де могли обертатися на минаючих через них осях.<br /> У 1678 р. П'єр Пти, французький математик і фізик, друг Паскаля, наклеїв смужки папера з накресленими “паличками” на картонні стрічки і змусив їх рухатися уздовж осі циліндра. Пристрій одержав назву барабана Пти. У 1727 р. німецький механік Якоб Леопольд видозмінив барабан Пти, додавши йому прямокутну форму.<br /> Прародителькою сучасної логарифмічної лінійки вважається логарифмічна шкала, відома за назвою шкала Гюнтера. Ця шкала являє собою прямолінійний відрізок, на якому відкладалися логарифми чисел тригонометричних величин. Кілька таких шкал наносилося на дерев'яну чи мідну пластинку паралельно. Циркулі-вимірники використовувалися для вирахування відрізків уздовж ліній шкали, що у відповідності з властивостями логарифмів дозволяло знаходити добуток чи частку. Винахідниками перших логарифмічних лінійок вважають Вільяма Отреда і Ричарда Деламейна. Англійські спочатку в 1654 р. Роберт Биссакер, а потім у 1657 р. Сет Патридж — запропонували конструкцію прямокутної логарифмічної лінійки, що складалася з трьох самшитових планок. Мідне оправлення утримувало дві зовнішні планки, між якими вільно сковзала третя — движок лінійки. На обох сторонах лінійки і на движку малися шкали. Довжина такого типу лінійки складала біля 60 см. Винахідником же першої універсальної логарифмічної лінійки, мабуть, варто вважати видатного англійського механіка Дж.Уатта. У 1779 р. він сконструював лінійку, придатну для виконання будь-яких інженерних розрахунків. Дж.Уатт у своїй лінійці розташував ряд шкал дуже розумним образом, їх градуировка була виконана з великою точністю, що дозволило привернути увагу до неї широких кіл.<br /> Принципово нову шкалу для лінійки запропонував П.М.Пиці. Він на движок лінійки наніс звичайну логарифмічну шкалу, а на нерухому частину лінійки — шкалу повторного логарифма, тобто log log N. У силу логарифмічних співвідношень лінійка Пиці дозволяла при одному переміщенні движка одержати результат зведення в ступінь одного числа в інше.<br /> Ідея важливого елемента лінійки — бігунка була уперше висловлена великим Ньютоном. Логарифмічна лінійка, найбільш схожа на сучасну, була сконструйована в 1850 р. 19-літнім французьким офіцером Амедеєм Маннхеймом. Дозволяючи робити розрахунки з двома-трьома точними цифрами, логарифмічна лінійка довго залишилася одним з основних рахункових приладів інженера.<br /> <br /> <br /> '''Леонардо да Вінчі''' <br /> <br /> Вважається, що перший у світі ескізний малюнок тринадцятирозрядного десятинного сумуючого пристрою на базі коліщаток з десятьма зубцями був виконаний Леонардо да Вінчі в одному з його щоденників (вчений почав вести цей щоденник ще до відкриття Америки 1492 р.).<br /> [[Файл:0.jpg|thumb|Ескіз пристрою Леонардо да Вінчі<br /> ]]<br /> '''Вільгельм Шиккард''' <br /> <br /> 1623 року (більш ніж через 100 років після смерті Леонардо да Вінчі) німецький вчений Вільгельм Шиккард запропонував свою модель шестирозрядного десятинного обчислювача, який мав складатися також із зубчатих коліщаток та міг би виконувати додавання, віднімання, а також множення та ділення. Винаходи да Вінчі та Шиккарда були знайдені лише в наш час і залишилися тільки на папері.<br /> [[Файл:Паскаліна.jpg|thumb|left|Пристрій, побудований за ескізами Шиккарда]]<br /> <br /> <br /> '''Блез Паскаль''' <br /> <br /> 1642 року 19-річний французький математик Блез Паскаль сконструював першу в світі працюючу механічну обчислювальну машину, відому як підсумовуюча машина Паскаля («Паскаліна»). Ця машина являла собою комбінацію взаємопов'язаних коліщаток та приводів. На коліщатках були зображені цифри від 0 до 9. Якщо перше коліщатко робить повний оберт від 0 до 9, автоматично починає рухатись друге коліщатко. Якщо і друге коліщатко доходить до цифри 9, починає обертатися третє і так далі. Машина Паскаля могла лише додавати та віднімати.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:Паскаліна2.jpg|thumb|left|Паскаліна<br /> ]]<br /> '''Готфрід Вільгельм фон Лейбніц''' <br /> <br /> 1673 року німецький математик Готфрід Вільгельм фон Лейбніц сконструював свою обчислювальну машину. На відміну від Паскаля, Лейбніц використав у своїй машині циліндри, а не коліщатка та приводи. На циліндри було нанесено цифри. Кожен циліндр мав дев'ять рядків виступів та зубців. При цьому перший ряд мав один виступ, другий ряд — два виступи і так до дев'ятого ряду, який мав відповідно дев'ять виступів. Циліндри з виступами були пересувними, оператор надавав їм певного положення.<br /> <br /> <br /> <br /> Машина Лейбніца, на відміну від підсумовуючої машини Паскаля, була значно складнішою за конструкцією. Вона була здатна виконувати не тільки додавання та віднімання, але й множення, ділення та обчислювання квадратного кореня.<br /> <br /> =='''Обчислювальні машини XIX сторіччя'''== <br /> <br /> [[Файл:3.jpg|thumb|left|Чарльз Беббідж.<br /> ]]<br /> '''Чарльз Бебідж''' <br /> <br /> Винахід першої програмованої обчислювальної машини належить видатному англійському математику Чарлзу Бебіджу (1830 р.). Він присвятив майже все своє життя цій праці, але так і не створив діючу модель. Бебідж назвав свій винахід «Аналітична машина». За планом машина мала діяти завдяки: силі пару. При цьому вона була б здатна сприймати команди, виконувати обчислення та видавати необхідні результати у надрукованому вигляді. Про­грами в свою чергу мали кодуватися та переноситись на перфокарти. Ідея використання перфокарт була запозичена Бебіджем у французького винахідника Жозефа Жаккара (кінець XVIII ст.). Для контролю ткацьких операцій Жаккар використовував отвори, пробиті в картках. Картки з різним розташуванням отворів давали різні візерунки на плетінні тканини. По суті, Бебідж був першим, хто використав перфокарти стосовно обчислювальних машин.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> '''Гаспар де Проні''' <br /> <br /> У своїй машині Бебідж використав також технологію обчислень, запропоновану наприкінці XVIII сторіччя французьким вченим Гаспаром де Проні. Він розділив обчислення на три етапи: розробка чисельного методу, створення програми послідовності арифметичних дій, проведення обчислень шляхом арифметичних операцій над числами згідно зі створеною програмою.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:ада.jpg|thumb|Августа Лавлейс]]'''Августа Лавлейс''' <br /> <br /> Серед учених, які зробили значний внесок у розвиток обчислювальної техніки, була математик леді Августа Лавлейс — дочка видатного англійського поета лорда Байрона. Саме вона переконала Бебіджа у необхідності використання у його винаході двійкової системи обчислення замість десяткової. Вона також розробила принципи програмування, що передбачали повторення послідовності команд та виконання цих команд за певних умов. Ці принципи використовуються і в сучасній обчислювальній техніці.<br /> <br /> <br /> [[Файл:холерит.jpg|thumb|left|Герман Холерит]]'''Герман Холеріт''' <br /> <br /> Чарлз Бебідж вперше висловив ідею використання перфокарт в обчислювальній техніці, але реалізовано цю ідею було тільки 1887 року Германом Холерітом. Його машина була призначена для обробки результатів перепису населення США. Також Холеріт уперше застосував для організації процесу обчислення електричну силу.[[Файл:табулатор.jpg|thumb|Табулатор Холерита]]<br /> <br /> <br /> <br /> Картки використовувались для кодування даних перепису, при цьому на кожну людину була заведена окрема картка. Кодування велося за допомогою певного розташування отворів, що пробивалися в картці по рядках та колонках. Наприклад, отвір, що був пробитий в третій колонці та четвертому рядку, міг означати, що людина одружена. Коли картка, що мала розмір банкноти в один долар, пропускалася крізь машину, вона прощупувалась системою голок. Якщо навпроти голки з'являвся отвір, то голка проходила крізь нього і доторкалася до металевої поверхні, що була розташована під карткою. Контакт, який відбувався при цьому, замикав електричний ланцюг, завдяки чому до результату обчислення додавалася одиниця.<br /> <br /> <br /> '''Механічні машини Російської імперії. '''<br /> [[Файл:Чебишев.jpg|thumb|left|П.Л.Чебишев]]<br /> В Росії перший підсумовуючий пристрій був виготовлений у 1770 р. годинниковим майстром і механіком Е.Якобсоном. Сорок моделей оригінальних механізмів створив видатний російський математик і механік П.Л.Чєбишев і серед них арифмометр (1878 р.), особливістю якого було оригінальне пристосування для перенесення десятків з молодших розрядів в старші. Свого часу це була сама довершена рахункова машина. Ідеї, закладені в цьому арифмометрі, лягли в основу багатьох сучасних обчислювальних пристроїв. У 1875 р. зручний механічний арифмометр сконструював петербурзький інженер В.Т.Однер. За короткий строк цей арифмометр завоював весь світ і на Всесвітній виставці в Парижі, влаштованій в переддень нового ХХ сторіччя, був удостоєний золотій медалі. Промисловий випуск арифмометрів в Росії почався в 1894 р. і продовжувався більше за 70 років. У 1912 р. О.М.Крилов створив механічний інтегратор для розв`язання інтегральних рівнянь. Для економічних та інженерних розрахунків в СРСР використовувались арифмометри &quot;Фелікс&quot;.<br /> <br /> =='''Перші електронно-обчислювальні машини''' ==<br /> <br /> <br /> <br /> Перші електронні комп'ютери з'явилися в першій половині XX ст. На відміну від попередніх, вони могли виконувати задану послідовність операцій за програмою, що була задана раніше, або послідовно розв'язувати задачі різних типів. Перші комп'ютери були здатні зберігати інформацію в спеціальній пам'яті.<br /> <br /> <br /> '''Конрад Цузе''' <br /> <br /> 1934 року німецький студент Конрад Цузе, який працював над дипломним проектом, вирішив створити у себе вдома цифрову обчислювальну машину з програмним управлінням та з використанням (вперше в світі) двійкової системи числення. 1937 року машина 21 (Цузе 1) запрацювала. Вона була 22-розрядною, з пам'яттю на 64 числа і працювала на суто механічній (важільній) базі.<br /> <br /> <br /> <br /> Необхідність у швидких та точних обчисленнях особливо зросла під час Другої світової війни (1939—1945 рр.) перш за все для розв'язання задач балістики, тобто науки про траєкторію польоту артилерійських та інших снарядів до цілі.<br /> <br /> <br /> '''Джон Атанасов''' <br /> <br /> 1937 року Джон Атанасов (американський вчений, болгарин за походженням) вперше запропонував ідею використання електронних ламп як носіїв інформації.<br /> <br /> <br /> [[Файл:алан.jpg|thumb|left|Алан Тьюрінг]]<br /> '''Алан Тьюрінг''' <br /> <br /> В 1942—1943 роках в Англії була створена за участю Алана Тьюрінга обчислювальна машина «Колос». В ній було 2000 електронних ламп. Машина призначалася для розшифрування радіограм німецького вермахту. «Колос» вперше в світі зберігав та обробляв дані за допомогою електроніки, а не механічно.<br /> <br /> <br /> <br /> Машини Цузе та Тьюрінга були засекреченими, про їх створення стало відомо через багато років після закінчення війни.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Говард Айкен - Марк 1'''[[Файл:Марк1.jpg|thumb|Говард Айкен - Марк 1]] <br /> <br /> 1944 року під керівництвом професора Гарвардського університету Говарда Айкена було створено обчислювальну машину з автоматичним керуванням послідовністю дій, відому під назвою Марк 1. Ця обчислювальна машина була здатна сприймати вхідні дані з перфокарт або перфострічок. Машина Марк 1 була електромеханічною, для зберігання даних використовувались механічні прилади (коліщатка та перемикачі). Машина Айкена могла виконувати близько однієї операції за секунду та мала величезні розміри: понад 15 м завдовжки та близько 2,5 м заввишки і складалася більш ніж із 750 тисяч деталей.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Джон Моучлі та Дж. Преспер Еккерт - ЕНІАК''' [[Файл:еніак.jpg|thumb|left|ЕНІАК]]<br /> <br /> 1946 року групою інженерів під керівництвом Джона Моучлі та Дж. Преспера Еккерта на замовлення військового відомства США було створено машину ЕНІАК, яка була здатна виконувати близько 3 тисяч операцій за секунду. За розмірами ЕНІАК був більшим за Марк 1: понад ЗО метрів завдовжки, його об'єм становив 85 м3. Важив ЕНІАК ЗО тонн. Замість тисяч механічних деталей Марка 1, в ЕНІАКу було використано 18 тисяч електронних ламп.<br /> <br /> <br /> [[Файл:нейман.jpg|thumb|Джон фон Нейман]]'''Джон фон Нейман''' <br /> <br /> Суттєвий внесок у створення ЕОМ зробив американський математик Джон фон Нейман, що брав участь у створенні ЕНІАКа. Фон Нейман запропонував ідею зберігання програми в пам'яті машини. Такі ЕОМ були значним кроком уперед на шляху створення більш досконалих машин. Вони були здатні обробляти команди в різному порядку.<br /> <br /> <br /> <br /> '''ЕДСАК''' <br /> <br /> Перша ЕОМ, яка зберігала програми у пам'яті, дістала назву ЕДСАК (Electronic Delay Storage Automatic Calculator — електронний калькулятор з пам'яттю на лініях затримки). Вона була створена в Кембріджському університеті (Англія) 1949 року. З того часу всі ЕОМ є комп'ютерами з програмами, які зберігаються у пам'яті.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:лебедев.jpg|thumb|left|С. Лєбєдєв]]'''С. Лєбєдєв – МЕОМ, ШЕОМ''' [[Файл:месм.jpg|thumb|МЕОМ]]<br /> <br /> 1951 року в Києві під керівництвом С. Лєбєдєва незалежно було створено МЕОМ (Мала Електрична Обчислювальна Машина). 1952 року ним же було створено ШЕОМ (Швидкодіюча Електрична Обчислювальна Машина), яка була на той час кращою в світі та могла виконувати близько 8 тисяч операцій за секунду.[[Файл:унівак.jpg|thumb|UNIVAC]]<br /> <br /> <br /> <br /> '''Джон Моучлі та Дж. Преспер Еккерт - UNIVAC''' <br /> <br /> 1951 року компанія Джона Моучлі та Дж. Преспера Еккерта створила машину UNIVAC (Universal Automatic Computer — універсальна автоматична обчислювальна машина). Перший екземпляр ЮНІВАКа було передано в Бюро перепису населення США. Потім було створено багато різних моделей ЮНІВАКа, які почали застосовуватися у різних сферах діяльності. Таким чином, ЮНІВАК став першим серійним комп'ютером. Крім того, це був перший комп'ютер, в якому замість перфострічок та карток було використано магнітну стрічку.<br /> <br /> =='''Покоління комп'ютерів''' ==<br /> <br /> '''Перше покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> Такі комп'ютери, як ЕНІАК, ЕДСАК, ШЕОМ та ЮНІВАК, являли собою. лише перші моделі ЕОМ. Упродовж десятиріччя після створення ЮНІВАКа було виготовлено та введено в експлуатацію в США близько 5000 комп'ютерів.<br /> <br /> <br /> <br /> Гігантські машини на електронних лампах 50-х років склали перше покоління комп'ютерів.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Друге покоління комп'ютерів'''<br /> <br /> <br /> Друге покоління комп'ютерів з'явилося на початку 60-х років, коли на зміну електронним лампам прийшли транзистори. Винайдені 1948 р. транзистори, як виявилось, були спроможні виконувати всі ті функції, які до цього часу виконували електронні лампи. Але при цьому вони були значно менші за розмірами та споживали набагато менше електроенергії. До того ж транзистори дешевші, випромінюють менше тепла та більш надійні, ніж електронні лампи. І все ж таки найдивовижнішою властивістю транзистора є те, що він один здатен виконувати функції 40 електронних ламп та ще й з більшою швидкістю, ніж вони. В результаті швидкодія машин другого покоління виросла приблизно в 10 разів порівняно з машинами першого покоління, обсяг їх пам'яті також збільшився. Водночас із процесом заміни електронних ламп транзисторами вдосконалювалися методи зберігання інформації. Магнітну стрічку, що вперше було використано в ЕОМ ЮНІВАК, почали використовувати як для введення, так і для виведення інформації. А в середині 60-х років набуло поширення зберігання інформації на дисках.<br /> <br /> <br /> '''Третє покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> <br /> <br /> Поява інтегрованих схем започаткувала новий етап розвитку обчислювальної техніки — народження машин третього покоління. Інтегрована схема, яку також називають кристалом, являє собою мініатюрну електронну схему, витравлену на поверхні кремнієвого кристала площею приблизно 10 мм2. Перші інтегровані схеми (ІС) з'явилися 1964 року.<br /> <br /> <br /> <br /> Поява інтегрованих схем означала справжню революцію в обчислювальній техніці. Одна така схема здатна замінити тисячі транзисторів, кожний 3 яких у свою чергу уже замінив 40 електронних ламп. Інакше кажучи, один крихітний, але складний кристал має такі ж самі обчислювальні можливості, як і 30-тонний ЕНІАК!<br /> <br /> <br /> <br /> Швидкодія ЕОМ третього покоління збільшилася приблизно в 100 разів порівняно з машинами другого покоління, а розміри набагато зменшилися.<br /> <br /> <br /> '''Четверте покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> <br /> <br /> Четверте покоління — ЕОМ на великих інтегрованих схемах.<br /> <br /> Розвиток мікроелектроніки дав змогу розміщати на одному кристалі тисячі інтегрованих схем. Так, 1980 р. центральний процесор невеликої ЕОМ вдалося розташувати на кристалі площею 1,6 см2. Почалася епоха мікрокомп'ютерів. Швидкодія сучасної ЕОМ в десятки разів перевищує швидкодію ЕОМ третього покоління на інтегральних схемах, в 100 разів — швидкодію ЕОМ другого покоління на транзисторах та в 10 000 разів швидкодію ЕОМ першого покоління на електронних лампах.<br /> <br /> <br /> <br /> '''П’яте покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> <br /> <br /> Нині створюються та розвиваються ЕОМ п'ятого покоління — ЕОМ на надвеликих інтегрованих схемах. Ці ЕОМ використовують нові рішення у архітектурі комп'ютерної системи та принципи штучного інтелекту.<br /> <br /> <br /> ==Архітектура Обчислювальної техніки. Класифікація комп'ютерів==<br /> <br /> Сукупність пристроїв, призначених для автоматичної або автоматизованої обробки інформації називають '''обчислювальною технікою'''. Конкретний набір, пов'язаних між собою пристроїв, називають обчислювальною системою. Центральним пристроєм більшості обчислювальних систем є електронна обчислювальна машина (ЕОМ) або комп'ютер.<br /> Архітектура комп'ютера<br /> <br /> '''Комп'ютер''' - це електронний пристрій, що виконує операції введення інформації, зберігання та оброблення її за певною програмою, виведення одержаних результатів у формі, придатній для сприйняття людиною. За кожну з названих операцій відповідають спеціальні блоки комп'ютера:<br /> *пристрій введення<br /> *центральний процесор<br /> *запам'ятовуючий пристрій<br /> *пристрій виведення<br /> <br /> Всі ці блоки складаються з окремих дрібніших пристроїв. Зокрема в центральний процесор можуть входити арифметико-логічний пристрій (АЛП), внутрішній запам'ятовуючий пристрій у вигляді регістрів процесора та внутрішньої кеш-пам'яті, керуючий пристрій (КП). Пристрій введення, як правило, теж не є однією конструктивною одиницею. Оскільки види інформації, що вводиться, різноманітні, джерел може бути декілька. Це стосується і пристрою виведення.<br /> <br /> '''Схематично загальна структура комп'ютера зображена на рис.1.'''<br /> <br /> [[Файл:схема1.gif]]<br /> Рис. 1. Загальна структура комп'ютера<br /> <br /> '''Запам'ятовуючий пристрій''' - це блок ЕОМ, призначений для тимчасового (оперативна пам'ять) та тривалого (постійна пам'ять) зберігання програм, вхідних і результуючих даних та деяких проміжних результатів. Інформація в оперативній пам'яті зберігається тимчасово лише при включеному живленні, але оперативна пам'ять має більшу швидкодію. В постійній пам'яті дані можуть зберігатися навіть при вимкненому комп'ютері, проте швидкість обміну даними між постійною пам'яттю та центральним процесором, у переважній більшості випадків, значно менша.<br /> <br /> '''Арифметико-логічний пристрій''' - це блок ЕОМ, в якому відбувається перетворення даних за командами програми: арифметичні дії над числами, перетворення кодів та ін.<br /> <br /> Керуючий пристрій координує роботу всіх блоків комп'ютера. У певній послідовності він вибирає з оперативної пам'яті команду за командою. Кожна команда декодується, за потреби елементи даних з указаних в команді комірок оперативної пам'яті передаються в АЛП. АЛП настроюється на виконання дії, вказаної поточною командою (в цій дії можуть брати участь також пристрої введення-виведення); дається команда на виконання цієї дії. Цей процес буде продовжуватися доти, доки не виникне одна з наступних ситуацій: вичерпано вхідні дані, з одного з пристроїв надійшла команда на припинення роботи, вимкнено живлення комп'ютера.<br /> <br /> Описаний принцип побудови ЕОМ носить назву архітектури фон Неймана - американського вченого угорського походження Джона фон Неймана, який її запропонував.<br /> '''Сучасну архітектуру комп'ютера визначають також такі принципи:'''<br /> *Принцип програмного керування. Забезпечує автоматизацію процесу обчислень на ЕОМ. Згідно з цим принципом, запропонованим англійським математиком Ч.Беббіджем у 1833 р., для розв'язання кожної задачі складається програма, що визначає послідовність дій комп'ютера. Ефективність програмного керування є високою тоді, коли задача розв'язується за тією самою програмою багато разів (хоч і за різних початкових даних).<br /> *Принцип програми, що зберігається в пам'яті. Згідно з цим принципом, сформульованим Дж. фон Нейманом, команди програми подаються, як і дані, у вигляді чисел й обробляються так само, як і числа, а сама програма перед виконання завантажується в оперативну пам'ять. Це прискорює процес її виконання.<br /> *Принцип довільного доступу до пам'яті. Згідно з цим принципом, елементи програм та даних можуть записуватися у довільне місце оперативної пам'яті. Довільне місце означає можливість звернутися до будь-якої заданої адреси (до конкретної ділянки пам'яті) без перегляду попередніх.<br /> На підставі цих приниців можна стверджувати, що '''сучасний комп'ютер''' - технічний пристрій, який після введення в пам'ять початкових даних у вигляді цифрових кодів і програми їх обробки, вираженої також цифровими кодами, здатний автоматично здійснити обчислювальний процес, заданий програмою, і видати готові результати розв'язання задачі у формі придатній для сприйняття людиною.<br /> <br /> Реальна структура комп'ютера значно складніша, ніж розглянута вище (її можна назвати логічної структурою). У сучасних комп'ютерах, зокрема персональних, все частіше здійснюється відхід від традиційної архітектури фон Неймана, зумовлений прагненням розробників та користувачів до підвищення якості та продуктивності комп'ютерів. Якість ЕОМ характеризується багатьма показниками. Це і набір команд, які комп'ютер здатний розуміти, і швидкість роботи (швидкодія) центрального процесора, кількість периферійних пристроїв введення-виведення, які можна приєднати до комп'ютера одночасно і т.д. Головним показником є швидкодія - кількість операцій, яку процесор здатний виконати за одиницю часу. На практиці корситувача більше цікавить продуктивність комп'ютера - показник його ефективної швидкодії, тобто здатності не просто швидко функціонувати, а швидко розв'язувати конкретні поставлені задачі.<br /> <br /> Як результат, всі ці та інші фактори спричинили принципове і конструктивне вдосконалення елементної бази комп'ютерів, тобто створення нових, більш швидких, надійних і зручних у роботі процесорів, запам'ятовуючих пристроїв, пристроїв введення-виведення і т.д. Проте, слід усвідомлювати, що швидкість роботи елементів неможливо збільшувати безмежно (існують сучасні технологічні обмеження та обмеження, зумовлені фізичними законами). Тому розробники комп'ютерної техніки шукають вирішення цієї проблеми вдосконаленням архітекутри ЕОМ.<br /> <br /> Так, з'явилися комп'ютери з багатопроцесорною архітектурою, в яких кілька процесорів працюють одночасно, а це означає, що продуктивність такого комп'ютера дорівнює сумі продуктивностей процесорів. У потужних комп'ютерах, призначених для складних інженерних розрахунків і систем автоматизованого проектування (САПР), часто встановлюють два або чотири процесори. У надпотужних ЕОМ (такі машини можуть, наприклад, моделювати ядерні реакції в режимі реального часу, передбачати погоду в глобальному масштабі) кількість процесорів досягає кількох десятків.<br /> <br /> Швидкість роботи комп'ютера істотно залежить від швидкодії оперативної пам'яті. Тому постійно ведуться пошуки елементів для оперативної пам'яті, які потребували б якомога менше часу на операції читання-запису. Але разом із швидкодією зростає вартість елементів пам'яті, тому нарощення швидкодійної оперативної пам'яті потрібної ємності не завжди прийнятна економічно.<br /> <br /> Проблема вирішується побудовою багаторівневої пам'яті. Оперативна пам'ять складається з двох-трьох частин: основна частина великої ємності будується на відносно повільних (більш дешевих) елементах, а додаткова (так звана кеш-пам'ять) складається зі швидкодійних елементів. Дані, до яких процесор звертається найчастіше містяться в кеш-пам'яті, а більший обсяг оперативної інформації зберігається в основній пам'яті.<br /> <br /> Раніше роботою пристроїв введення-виведення керував центральний процесор, що займало в нього чимало часу. Архітектура сучасних комп'ютерів передбачає наявність каналів прямого доступу до оперативної пам'яті для обміну даними з пристроями введення-виведення без участі центрального процесора, а також передачу більшості функцій керування периферійними пристроями спеціалізованим процесорам, що розвантажує центральний процесор і підвищує його продуктивність.<br /> <br /> '''Методи класифікації комп'ютерів.'''<br /> <br /> Номенклатура видів комп'ютерів на сьогодні величезна: машини розрізняються за призначенням, потужністю, розмірами, елементною базою і т.д. Тому класифікують ЕОМ за різними ознаками. Слід зауважити, що будь-яка класифікація є певною мірою умовна, оскільки розвиток комп'ютерної науки і техніки настільки стрімкий, що, наприклад, сьогоднішня мікро-ЕОМ не поступається за потужністю міні-ЕОМ п'ятирічної давності і навіть суперкомп'ютерам віддаленішого минулого. Крім того, зарахування комп'ютерів до певного класу досить умовне як через нечіткість розмежування груп, так і в наслідок впровадження в практику замовного складання комп'юерів, коли номенклатуру вузлів і конкретні моделі їх адаптують до вимог замовника. Розглянемо найбільш поширені критерії класифікації комп'ютерів.<br /> <br /> '''Класифікація за призначенням'''<br /> *великі електронно-обчислювальні машини (ЕОМ);<br /> *міні ЕОМ;<br /> *мікро ЕОМ;<br /> *персональні комп'ютери.<br /> <br /> '''Великі ЕОМ (Main Frame)'''<br /> <br /> Застосовують для обслуговування великих галузей народного господарства. Вони характеризуються 64-розрядними паралельно працюючими процесорами (кількість яких досягає до 100), інтегральною швидкодією до десятків мільярдів операцій за секунду, багатокористувацьким режимом роботи. Домінуюче положення у випуску комп'ютерів такого класу займає фірма IBM (США). Найбільш відомими моделями супер-ЕОМ є: IBM 360, IBM 370, IBM ES/9000, Cray 3, Cray 4, VAX-100, Hitachi, Fujitsu VP2000.<br /> <br /> На базі великих ЕОМ створюють обчислювальний центр, що містить декілька відділів або груп (структура якого зображена на рис. 2). Штат обслуговування - десятки людей.<br /> <br /> <br /> [[Файл:схема2.gif]]<br /> Рис.2. Структура обчислювального центру на базі великої ЕОМ<br /> <br /> <br /> '''Центральний процесор''' - основний блок ЕОМ, у якому відбувається обробка даних і обчислення результатів. Уявляє собою декілька системних блоків в окремій кімнаті, де підтримується постійна температура та вологість повітря.<br /> <br /> '''Група системного програмування''' - займається розробкою, відлагодженням і втіленням програмного забезпечення, потрібного для функціонування обчислювальної системи. Системні програми забезпечують взаємодію програм з обладнанням, тобто програмно-апаратний інтерфейс обчислювальної системи.<br /> <br /> '''Група прикладного програмування''' - займається створенням програм для виконання конкретних дій з даними, тобто забезпечення користувацького інтерфейсу обчислювальної системи.<br /> <br /> '''Група підготовки даних''' - займається підготовкою даних, які будуть опрацьовані на прикладних програмах, створених прикладними програмістами. Зокрема, це набір тексту, сканування зображень, заповнення баз даних.<br /> <br /> '''Група технічного забезпечення''' - займається технічним обслуговуванням всієї обчислювальної системи, ремонтом та відлагодженням апаратури, під'єднанням нових пристроїв.<br /> <br /> '''Група інформаційного забезпечення''' - забезпечує технічною інформацією всі підрозділи обчислювального центру, створює і зберігає архіви розроблених програм (бібліотеки програм) та накопичених даних (банки даних).<br /> <br /> '''Відділ видачі даних''' - отримує дані від центрального процесора і перетворює їх у форму, зручну для замовника (роздрук).<br /> <br /> Великим ЕОМ притаманна висока вартість обладнання та обслуговування, тому робота організована у неперервний цикл.<br /> <br /> <br /> '''Міні ЕОМ'''<br /> <br /> Подібна до великих ЕОМ, але менших розмірів. Використовують у великих підприємствах, наукових закладах і установах. Часто використовують для керування виробничими процесами. Характеризуються мультипроцесорною архітектурою, підключенням до 200 терміналів, дисковими запам'ятовуючими пристроями, що нарощуються до сотень гігабайт, розгалуженою периферією. Для організації роботи з мініЕОМ, потрібен обчислювальний центр, але менший ніж для великих ЕОМ.<br /> <br /> <br /> '''МікроЕОМ'''<br /> <br /> Доступні багатьом установам. Для обслуговування достатньо обчислювальної лабораторії у складі декількох чоловік, з наявністю прикладних програмістів. Необхідні системні програми купуються разом з мікроЕОМ, розробку прикладних програм замовляють у великих обчислювальних центрах або спеціалізованих організаціях.<br /> <br /> Програмісти обчислювальної лабораторії займаються втіленням придбаного або замовленого програмного забезпечення, виконують його налаштування і узгоджують його роботу з іншими програмами та пристроями комп'ютера. Можуть вносити зміни в окремі фрагменти програмного та системного забезпечення.<br /> <br /> <br /> '''Персональні комп'ютери'''<br /> <br /> Бурхливий розвиток набули в останні 20 років. Персональний комп'ютер (ПК) призначений для обслуговування одного робочого місця і спроможний задовольнити потреби малих підприємств та окремих осіб. З появою Інтернету популярність зросла значно вище, оскільки за допомогою персонального комп'ютера можна користуватись науковою, довідковою, учбовою та розважальною інформацією.<br /> <br /> Персональні комп'ютери умовно можна поділити на професійні та побутові, але в зв'язку із здешевленням апаратної частини, межі між нами розмиваються. З 1999 року задіяний міжнародний сертифікаційний стандарт - специфікація РС99:<br /> *масовий персональний комп'ютер (Consumer PC)<br /> *діловий персональний комп'ютер (Office PC)<br /> *портативний персональний комп'ютер (Mobile PC)<br /> *робоча станція (WorkStation)<br /> *розважальний персональний комп'ютер (Entertaiment PC)<br /> <br /> Більшість персональних комп'ютерів на ринку підпадають до категорії масових ПК. Ділові ПК - мають мінімум засобів відтворення графіки та звуку. Портативні ПК відрізняються наявністю засобів з'єднання віддаленого доступу (комп'ютерний зв'язок). Робочі станції - збільшені вимоги до пристроїв збереження даних. Розважальні ПК - основний акцент до засобів відтворення графіки та звуку.<br /> Класифікація по рівню спеціалізації<br /> *універсальні;<br /> *спеціалізовані.<br /> <br /> На базі універсальних ПК можна створити будь-яку конфігурацію для роботи з графікою, текстом, музикою, відео тощо. Спеціалізовані ПК створені для рішення конкретних задач, зокрема, бортові комп'ютери у літаках та автомобілях. Спеціалізовані мініЕОМ для роботи з графікою (кіно- відеофільми, реклама) називаються графічними станціями. Спеціалізовані комп'ютери, що об'єднують комп'ютери у єдину мережу, називаються файловими серверами. Комп'ютери, що забезпечують передачу інформації через Інтернет, називаються мережними серверами.<br /> Класифікація за розміром<br /> *настільні (desktop);<br /> *портативні (notebook);<br /> *кишенькові (palmtop).<br /> <br /> Найбільш поширеними є настільні ПК, які дають змогу легко змінювати конфігурацію. Портативні зручні для користування, мають засоби комп'ютерного зв'язку. Кишенькові моделі можна назвати 'інтелектуальними' записниками, дозволяють зберігати оперативні дані і отримувати швидкий доступ.<br /> Класифікація за сумісністю<br /> <br /> Існує безліч видів і типів комп'ютерів, що збираються з деталей, які виготовлені різними виробниками. Важливим є сумісність забезпечення комп'ютера:<br /> *апаратна сумісність (платформа IBM PC та Apple Macintosh)<br /> *сумісність на рівні операційної системи;<br /> *програмна сумісність;<br /> *сумісність на рівні даних.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Oсновними напрямками наукової дiяльностi є:'''<br /> *створення інтелектуальних інтерфейсів і комп'ютерів нового покоління;<br /> *дослідно-конструкторські розробки;<br /> *створення робототехнiчних систем i комп'ютерiв нової генерацiї;<br /> * вирiшення загальнотеоретичних i прикладних проблем штучного iнтелекту;<br /> *комп'ютерна обробка i розпiзнавання мовних i зорових образiв;<br /> *створення природномовних iнтерфейсiв сучасних комп'ютерiв та розпізнавання мовних образів;<br /> *впровадження елементiв штучного iнтелекту при створеннi iнтелектуальних роботiв;<br /> *впровадження сучасних комп'ютерних технологiй:<br /> **до медико-бiологiчних дослiджень функцiональних можливостей людського мозку;<br /> **до сфери освiти: створення iнтелектуальних iнформацiйно-навчальних систем i розробка комп'ютерних пiдручникiв та навчальних посiбникiв;<br /> **до сфери психофiзiологiчних дослiджень iнтелектуальної дiяльностi людини: розробка тестiв для визначення загального рiвня й кiлькiсної оцiнки iнтелекту.<br /> <br /> ==Висновки==<br /> Вивчивши цю тему ми зрозуміли, який непростий шлях створення сучасного комп'ютера. Багато вчених-винахідників крок за кроком удосконалювали спочатку обчислювальні машини, а потім і комп'ютери.<br /> Але на нашу думку на цьому розвиток ЕОМ не закінчиться: і надалі вони будуть удосконалюватися, знаходитимуть все нові застосування.<br /> <br /> ==Корисні ресурси==<br /> <br /> [[Категорія:10 версія]]</div> Ланчинська Тетяна Петрівна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D1%83:_%22%D0%92%D1%96%D0%B4_%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%27%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%22&diff=91707 Wiki-стаття на тему: "Від абака до комп'ютера" 2012-03-11T06:35:30Z <p>Ланчинська Тетяна Петрівна: /* Архітектура Обчислювальної техніки. Класифікація комп'ютерів */</p> <hr /> <div><br /> <br /> ==Назва проекту==<br /> Подорож у майбутнє. Історія створення комп'ютерной техніки.<br /> <br /> ==Автори проекту==<br /> І група учнів 9 класу<br /> <br /> ==Тема дослідження==<br /> Перші обчислювальні пристрої<br /> <br /> ==Проблема дослідження==<br /> Як первісна людина рахувала, які використовувала пристосування<br /> <br /> ==Гіпотеза дослідження==<br /> Перші обчислювальні пристрої були примітивними. Шлях розвитку обчислювальних пристроїв був тривалим і залежав від наукових відкриттів у галузі логіки, математики, фізики і техніки.<br /> <br /> ==Мета дослідження==<br /> Розглянути перші обчислювальні пристрої та принцип їх роботи.<br /> <br /> ==Результати дослідження==<br /> ==Перші обчислювальні машини ==<br /> <br /> '''Неможливо точно відповісти на питання, хто саме винайшов комп'ютер.''' Річ у тому, що комп'ютер не є винаходом однієї людини. Комп'ютер увібрав у собі ідеї та технічні рішення багатьох вчених та інженерів. Розвиток обчислювальної техніки стимулювався потребою у швидких та точних обчислюваннях і тривав сотні років. У процесі розвитку обчислювальна техніка ставала дедалі більш досконалою. Цей процес триває і в наш час.<br /> Основні етапи розвитку комп'ютерної техніки.<br /> Розвитку сучасної обчислювальної техніки сприяв, з одного боку, розвиток пристосувань для рахунку, розвиток систем числення, методів обчислень, математичної логіки, що визначило логічну схему компютера, с іншого боку, розвиток науки та техніки у галузі електрики, електронної теорії, що визначило елементну базу сучасних компютерів'.<br /> <br /> '''Застосування для лічби підручних засобів.'''<br /> Первісні люди не знали чисел і використовували для запам'ятовування певної кількості предметів наочне уявлення – різні підручні засоби: мушлі, камінці тощо. Розвиток рахунку пішов значно швидше, коли людина здогададась звернутися до самого природного рахункового апарата — своїм пальцям. Від пальцевого рахунку бере початок п'ятіркова система числення (одна рука), десяткова (дві руки), двадцяткова (пальці рук і ніг).[[Файл:вузли.jpg|thumb]] Деякі народи для запам'ятовування кількості предметів використовували зарубки. Наприклад, на дощечці зарубками відмічався борг, потім дощечка розламувалася навпіл упоперек всіх зарубок. Одна половина віддавалася боржнику, друга - господареві. Такі дощечки називалися &quot;бірки&quot;. В Англії такий спосіб запису податків існував до кінця XVII ст. На Русі зарубки робилися на палиці, яка називалась носом («зарубити на носу»). Також існували рахункові мотузки. Перуанські рахункові мотузки називалися кіпу. Рахували на них за допомогою вузликів. А щоб не забути, що де рахувалось, кіпу фарбували в різні кольори. Подібний спосіб рахунку застосовували також стародавні індійці та китайці.<br /> <br /> <br /> '''Пристосування для рахунку.''' [[Файл:абак.jpg|thumb|left|Абак]]<br /> Самим поширеним пристосуванням для рахунку був абак (або рахівниця). Найстародавніша рахівниця була знайдена при археологічних розкопках на одному з островів Егейського моря (знахідка відноситься до IV тис. до н.е.).<br /> Абак (від грецького abax-дошка) – рахункова дошка, що широко застосовувалася в Древній Греції. Грецький абак являв собою дошку, на якій паралельні лінії позначали розряди одиниць, десятків, сотень і т.д. На лініях вміщували відповідне число жетонів (камінців, кісточок). У Древньому Римі на дошці для зручності робили для камінчиків жолобки. Це пристосування називалося &quot;калькулі&quot; (&quot;калкулюс&quot; - галька). У Китаї камінчики замінили на намистини, нанизані на прутики, які закріплювались на дерев'яній рамі. Кожний прутик був розділений на дві нерівні частини. У одній частині було 5 намистин, по кількості пальців на руці, а в другій – тільки 2, по кількості рук. Це пристосування називалося &quot;суан-пан&quot;. Їм користувалися в Китаї вже в VI столітті. У Японії подібна конструкція набула назву &quot;соробан&quot;.[[Файл:абак2.jpg|thumb|Податківець рахує на абаку]]<br /> У Західній Європі знайомство з абаком відбулося в Х столітті, коли після знайомства з індо-арабською системою числення Герберт (940-1003) (з 999 р. - Римський папа Сильвестр II) побудував рахункову дошку, на якій замінив певне число жетонів одним жетоном з апісом. У XVI віці абак розповсюдився і в Росії. У російському абаці на один прутик вміщували відразу 10 кісточок, по числу пальців на двох руках. Цей вид абака називався &quot;русские счеты&quot;, або як говорили тоді &quot;руські щоты&quot; і користувалися їми аж до XVIII ст.<br /> [[Файл:логариф.jpg|thumb|left|Логарифмічна лінійка.]]Логарифмічна лінійка. Іншим пристроєм для рахунку, що набув широке визнання, була логарифмічна лінійка, яка з'явилася в XVII в. Винахід логарифмів, що, за словами Лапласа, “скоротив праці астронома, подвоїло його життя”, послужило основою для винаходу чудового обчислювального інструмента, який понад 355 років був службовцем інженерів усього світу.<br /> [[Файл:непер2.jpg|thumb|left|Непер Джон (1550-1617)]]Поняття логарифму ввів шотландський математик Непер (Napier) Джон (1550-1617) в трактаті &quot;Канонічний опис чудових логарифмів&quot;, що вийшов у 1614 році. Сам термін логарифм народився з поєднання грецьких слів logos (відношення) та arithos (число). Логарифми дуже спрощували ділення та множення. Значення логарифмів Непер записував на окремих паличках, маніпулюючи якими можна було набувати нових і нових значень. Ці палички увійшли в історію як &quot;палички Непера&quot;.[[Файл:непер.jpg|thumb]]<br /> У XVI і XVII ст. у Європі з'явилася безліч модифікацій паличок Непера. У 1668 р. вюртембергский єзуїт Каспар Шотт запропонував замінити палички Непера циліндрами, на поверхні яких уздовж утворюючих нанесені ті ж, що і на паличках, числа. Циліндри містилися паралельно один одному в шухлядці, де могли обертатися на минаючих через них осях.<br /> У 1678 р. П'єр Пти, французький математик і фізик, друг Паскаля, наклеїв смужки папера з накресленими “паличками” на картонні стрічки і змусив їх рухатися уздовж осі циліндра. Пристрій одержав назву барабана Пти. У 1727 р. німецький механік Якоб Леопольд видозмінив барабан Пти, додавши йому прямокутну форму.<br /> Прародителькою сучасної логарифмічної лінійки вважається логарифмічна шкала, відома за назвою шкала Гюнтера. Ця шкала являє собою прямолінійний відрізок, на якому відкладалися логарифми чисел тригонометричних величин. Кілька таких шкал наносилося на дерев'яну чи мідну пластинку паралельно. Циркулі-вимірники використовувалися для вирахування відрізків уздовж ліній шкали, що у відповідності з властивостями логарифмів дозволяло знаходити добуток чи частку. Винахідниками перших логарифмічних лінійок вважають Вільяма Отреда і Ричарда Деламейна. Англійські спочатку в 1654 р. Роберт Биссакер, а потім у 1657 р. Сет Патридж — запропонували конструкцію прямокутної логарифмічної лінійки, що складалася з трьох самшитових планок. Мідне оправлення утримувало дві зовнішні планки, між якими вільно сковзала третя — движок лінійки. На обох сторонах лінійки і на движку малися шкали. Довжина такого типу лінійки складала біля 60 см. Винахідником же першої універсальної логарифмічної лінійки, мабуть, варто вважати видатного англійського механіка Дж.Уатта. У 1779 р. він сконструював лінійку, придатну для виконання будь-яких інженерних розрахунків. Дж.Уатт у своїй лінійці розташував ряд шкал дуже розумним образом, їх градуировка була виконана з великою точністю, що дозволило привернути увагу до неї широких кіл.<br /> Принципово нову шкалу для лінійки запропонував П.М.Пиці. Він на движок лінійки наніс звичайну логарифмічну шкалу, а на нерухому частину лінійки — шкалу повторного логарифма, тобто log log N. У силу логарифмічних співвідношень лінійка Пиці дозволяла при одному переміщенні движка одержати результат зведення в ступінь одного числа в інше.<br /> Ідея важливого елемента лінійки — бігунка була уперше висловлена великим Ньютоном. Логарифмічна лінійка, найбільш схожа на сучасну, була сконструйована в 1850 р. 19-літнім французьким офіцером Амедеєм Маннхеймом. Дозволяючи робити розрахунки з двома-трьома точними цифрами, логарифмічна лінійка довго залишилася одним з основних рахункових приладів інженера.<br /> <br /> <br /> '''Леонардо да Вінчі''' <br /> <br /> Вважається, що перший у світі ескізний малюнок тринадцятирозрядного десятинного сумуючого пристрою на базі коліщаток з десятьма зубцями був виконаний Леонардо да Вінчі в одному з його щоденників (вчений почав вести цей щоденник ще до відкриття Америки 1492 р.).<br /> [[Файл:0.jpg|thumb|Ескіз пристрою Леонардо да Вінчі<br /> ]]<br /> '''Вільгельм Шиккард''' <br /> <br /> 1623 року (більш ніж через 100 років після смерті Леонардо да Вінчі) німецький вчений Вільгельм Шиккард запропонував свою модель шестирозрядного десятинного обчислювача, який мав складатися також із зубчатих коліщаток та міг би виконувати додавання, віднімання, а також множення та ділення. Винаходи да Вінчі та Шиккарда були знайдені лише в наш час і залишилися тільки на папері.<br /> [[Файл:Паскаліна.jpg|thumb|left|Пристрій, побудований за ескізами Шиккарда]]<br /> <br /> <br /> '''Блез Паскаль''' <br /> <br /> 1642 року 19-річний французький математик Блез Паскаль сконструював першу в світі працюючу механічну обчислювальну машину, відому як підсумовуюча машина Паскаля («Паскаліна»). Ця машина являла собою комбінацію взаємопов'язаних коліщаток та приводів. На коліщатках були зображені цифри від 0 до 9. Якщо перше коліщатко робить повний оберт від 0 до 9, автоматично починає рухатись друге коліщатко. Якщо і друге коліщатко доходить до цифри 9, починає обертатися третє і так далі. Машина Паскаля могла лише додавати та віднімати.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:Паскаліна2.jpg|thumb|left|Паскаліна<br /> ]]<br /> '''Готфрід Вільгельм фон Лейбніц''' <br /> <br /> 1673 року німецький математик Готфрід Вільгельм фон Лейбніц сконструював свою обчислювальну машину. На відміну від Паскаля, Лейбніц використав у своїй машині циліндри, а не коліщатка та приводи. На циліндри було нанесено цифри. Кожен циліндр мав дев'ять рядків виступів та зубців. При цьому перший ряд мав один виступ, другий ряд — два виступи і так до дев'ятого ряду, який мав відповідно дев'ять виступів. Циліндри з виступами були пересувними, оператор надавав їм певного положення.<br /> <br /> <br /> <br /> Машина Лейбніца, на відміну від підсумовуючої машини Паскаля, була значно складнішою за конструкцією. Вона була здатна виконувати не тільки додавання та віднімання, але й множення, ділення та обчислювання квадратного кореня.<br /> <br /> =='''Обчислювальні машини XIX сторіччя'''== <br /> <br /> [[Файл:3.jpg|thumb|left|Чарльз Беббідж.<br /> ]]<br /> '''Чарльз Бебідж''' <br /> <br /> Винахід першої програмованої обчислювальної машини належить видатному англійському математику Чарлзу Бебіджу (1830 р.). Він присвятив майже все своє життя цій праці, але так і не створив діючу модель. Бебідж назвав свій винахід «Аналітична машина». За планом машина мала діяти завдяки: силі пару. При цьому вона була б здатна сприймати команди, виконувати обчислення та видавати необхідні результати у надрукованому вигляді. Про­грами в свою чергу мали кодуватися та переноситись на перфокарти. Ідея використання перфокарт була запозичена Бебіджем у французького винахідника Жозефа Жаккара (кінець XVIII ст.). Для контролю ткацьких операцій Жаккар використовував отвори, пробиті в картках. Картки з різним розташуванням отворів давали різні візерунки на плетінні тканини. По суті, Бебідж був першим, хто використав перфокарти стосовно обчислювальних машин.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> '''Гаспар де Проні''' <br /> <br /> У своїй машині Бебідж використав також технологію обчислень, запропоновану наприкінці XVIII сторіччя французьким вченим Гаспаром де Проні. Він розділив обчислення на три етапи: розробка чисельного методу, створення програми послідовності арифметичних дій, проведення обчислень шляхом арифметичних операцій над числами згідно зі створеною програмою.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:ада.jpg|thumb|Августа Лавлейс]]'''Августа Лавлейс''' <br /> <br /> Серед учених, які зробили значний внесок у розвиток обчислювальної техніки, була математик леді Августа Лавлейс — дочка видатного англійського поета лорда Байрона. Саме вона переконала Бебіджа у необхідності використання у його винаході двійкової системи обчислення замість десяткової. Вона також розробила принципи програмування, що передбачали повторення послідовності команд та виконання цих команд за певних умов. Ці принципи використовуються і в сучасній обчислювальній техніці.<br /> <br /> <br /> [[Файл:холерит.jpg|thumb|left|Герман Холерит]]'''Герман Холеріт''' <br /> <br /> Чарлз Бебідж вперше висловив ідею використання перфокарт в обчислювальній техніці, але реалізовано цю ідею було тільки 1887 року Германом Холерітом. Його машина була призначена для обробки результатів перепису населення США. Також Холеріт уперше застосував для організації процесу обчислення електричну силу.[[Файл:табулатор.jpg|thumb|Табулатор Холерита]]<br /> <br /> <br /> <br /> Картки використовувались для кодування даних перепису, при цьому на кожну людину була заведена окрема картка. Кодування велося за допомогою певного розташування отворів, що пробивалися в картці по рядках та колонках. Наприклад, отвір, що був пробитий в третій колонці та четвертому рядку, міг означати, що людина одружена. Коли картка, що мала розмір банкноти в один долар, пропускалася крізь машину, вона прощупувалась системою голок. Якщо навпроти голки з'являвся отвір, то голка проходила крізь нього і доторкалася до металевої поверхні, що була розташована під карткою. Контакт, який відбувався при цьому, замикав електричний ланцюг, завдяки чому до результату обчислення додавалася одиниця.<br /> <br /> <br /> '''Механічні машини Російської імперії. '''<br /> [[Файл:Чебишев.jpg|thumb|left|П.Л.Чебишев]]<br /> В Росії перший підсумовуючий пристрій був виготовлений у 1770 р. годинниковим майстром і механіком Е.Якобсоном. Сорок моделей оригінальних механізмів створив видатний російський математик і механік П.Л.Чєбишев і серед них арифмометр (1878 р.), особливістю якого було оригінальне пристосування для перенесення десятків з молодших розрядів в старші. Свого часу це була сама довершена рахункова машина. Ідеї, закладені в цьому арифмометрі, лягли в основу багатьох сучасних обчислювальних пристроїв. У 1875 р. зручний механічний арифмометр сконструював петербурзький інженер В.Т.Однер. За короткий строк цей арифмометр завоював весь світ і на Всесвітній виставці в Парижі, влаштованій в переддень нового ХХ сторіччя, був удостоєний золотій медалі. Промисловий випуск арифмометрів в Росії почався в 1894 р. і продовжувався більше за 70 років. У 1912 р. О.М.Крилов створив механічний інтегратор для розв`язання інтегральних рівнянь. Для економічних та інженерних розрахунків в СРСР використовувались арифмометри &quot;Фелікс&quot;.<br /> <br /> =='''Перші електронно-обчислювальні машини''' ==<br /> <br /> <br /> <br /> Перші електронні комп'ютери з'явилися в першій половині XX ст. На відміну від попередніх, вони могли виконувати задану послідовність операцій за програмою, що була задана раніше, або послідовно розв'язувати задачі різних типів. Перші комп'ютери були здатні зберігати інформацію в спеціальній пам'яті.<br /> <br /> <br /> '''Конрад Цузе''' <br /> <br /> 1934 року німецький студент Конрад Цузе, який працював над дипломним проектом, вирішив створити у себе вдома цифрову обчислювальну машину з програмним управлінням та з використанням (вперше в світі) двійкової системи числення. 1937 року машина 21 (Цузе 1) запрацювала. Вона була 22-розрядною, з пам'яттю на 64 числа і працювала на суто механічній (важільній) базі.<br /> <br /> <br /> <br /> Необхідність у швидких та точних обчисленнях особливо зросла під час Другої світової війни (1939—1945 рр.) перш за все для розв'язання задач балістики, тобто науки про траєкторію польоту артилерійських та інших снарядів до цілі.<br /> <br /> <br /> '''Джон Атанасов''' <br /> <br /> 1937 року Джон Атанасов (американський вчений, болгарин за походженням) вперше запропонував ідею використання електронних ламп як носіїв інформації.<br /> <br /> <br /> [[Файл:алан.jpg|thumb|left|Алан Тьюрінг]]<br /> '''Алан Тьюрінг''' <br /> <br /> В 1942—1943 роках в Англії була створена за участю Алана Тьюрінга обчислювальна машина «Колос». В ній було 2000 електронних ламп. Машина призначалася для розшифрування радіограм німецького вермахту. «Колос» вперше в світі зберігав та обробляв дані за допомогою електроніки, а не механічно.<br /> <br /> <br /> <br /> Машини Цузе та Тьюрінга були засекреченими, про їх створення стало відомо через багато років після закінчення війни.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Говард Айкен - Марк 1'''[[Файл:Марк1.jpg|thumb|Говард Айкен - Марк 1]] <br /> <br /> 1944 року під керівництвом професора Гарвардського університету Говарда Айкена було створено обчислювальну машину з автоматичним керуванням послідовністю дій, відому під назвою Марк 1. Ця обчислювальна машина була здатна сприймати вхідні дані з перфокарт або перфострічок. Машина Марк 1 була електромеханічною, для зберігання даних використовувались механічні прилади (коліщатка та перемикачі). Машина Айкена могла виконувати близько однієї операції за секунду та мала величезні розміри: понад 15 м завдовжки та близько 2,5 м заввишки і складалася більш ніж із 750 тисяч деталей.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Джон Моучлі та Дж. Преспер Еккерт - ЕНІАК''' [[Файл:еніак.jpg|thumb|left|ЕНІАК]]<br /> <br /> 1946 року групою інженерів під керівництвом Джона Моучлі та Дж. Преспера Еккерта на замовлення військового відомства США було створено машину ЕНІАК, яка була здатна виконувати близько 3 тисяч операцій за секунду. За розмірами ЕНІАК був більшим за Марк 1: понад ЗО метрів завдовжки, його об'єм становив 85 м3. Важив ЕНІАК ЗО тонн. Замість тисяч механічних деталей Марка 1, в ЕНІАКу було використано 18 тисяч електронних ламп.<br /> <br /> <br /> [[Файл:нейман.jpg|thumb|Джон фон Нейман]]'''Джон фон Нейман''' <br /> <br /> Суттєвий внесок у створення ЕОМ зробив американський математик Джон фон Нейман, що брав участь у створенні ЕНІАКа. Фон Нейман запропонував ідею зберігання програми в пам'яті машини. Такі ЕОМ були значним кроком уперед на шляху створення більш досконалих машин. Вони були здатні обробляти команди в різному порядку.<br /> <br /> <br /> <br /> '''ЕДСАК''' <br /> <br /> Перша ЕОМ, яка зберігала програми у пам'яті, дістала назву ЕДСАК (Electronic Delay Storage Automatic Calculator — електронний калькулятор з пам'яттю на лініях затримки). Вона була створена в Кембріджському університеті (Англія) 1949 року. З того часу всі ЕОМ є комп'ютерами з програмами, які зберігаються у пам'яті.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:лебедев.jpg|thumb|left|С. Лєбєдєв]]'''С. Лєбєдєв – МЕОМ, ШЕОМ''' [[Файл:месм.jpg|thumb|МЕОМ]]<br /> <br /> 1951 року в Києві під керівництвом С. Лєбєдєва незалежно було створено МЕОМ (Мала Електрична Обчислювальна Машина). 1952 року ним же було створено ШЕОМ (Швидкодіюча Електрична Обчислювальна Машина), яка була на той час кращою в світі та могла виконувати близько 8 тисяч операцій за секунду.[[Файл:унівак.jpg|thumb|UNIVAC]]<br /> <br /> <br /> <br /> '''Джон Моучлі та Дж. Преспер Еккерт - UNIVAC''' <br /> <br /> 1951 року компанія Джона Моучлі та Дж. Преспера Еккерта створила машину UNIVAC (Universal Automatic Computer — універсальна автоматична обчислювальна машина). Перший екземпляр ЮНІВАКа було передано в Бюро перепису населення США. Потім було створено багато різних моделей ЮНІВАКа, які почали застосовуватися у різних сферах діяльності. Таким чином, ЮНІВАК став першим серійним комп'ютером. Крім того, це був перший комп'ютер, в якому замість перфострічок та карток було використано магнітну стрічку.<br /> <br /> =='''Покоління комп'ютерів''' ==<br /> <br /> '''Перше покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> Такі комп'ютери, як ЕНІАК, ЕДСАК, ШЕОМ та ЮНІВАК, являли собою. лише перші моделі ЕОМ. Упродовж десятиріччя після створення ЮНІВАКа було виготовлено та введено в експлуатацію в США близько 5000 комп'ютерів.<br /> <br /> <br /> <br /> Гігантські машини на електронних лампах 50-х років склали перше покоління комп'ютерів.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Друге покоління комп'ютерів'''<br /> <br /> <br /> Друге покоління комп'ютерів з'явилося на початку 60-х років, коли на зміну електронним лампам прийшли транзистори. Винайдені 1948 р. транзистори, як виявилось, були спроможні виконувати всі ті функції, які до цього часу виконували електронні лампи. Але при цьому вони були значно менші за розмірами та споживали набагато менше електроенергії. До того ж транзистори дешевші, випромінюють менше тепла та більш надійні, ніж електронні лампи. І все ж таки найдивовижнішою властивістю транзистора є те, що він один здатен виконувати функції 40 електронних ламп та ще й з більшою швидкістю, ніж вони. В результаті швидкодія машин другого покоління виросла приблизно в 10 разів порівняно з машинами першого покоління, обсяг їх пам'яті також збільшився. Водночас із процесом заміни електронних ламп транзисторами вдосконалювалися методи зберігання інформації. Магнітну стрічку, що вперше було використано в ЕОМ ЮНІВАК, почали використовувати як для введення, так і для виведення інформації. А в середині 60-х років набуло поширення зберігання інформації на дисках.<br /> <br /> <br /> '''Третє покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> <br /> <br /> Поява інтегрованих схем започаткувала новий етап розвитку обчислювальної техніки — народження машин третього покоління. Інтегрована схема, яку також називають кристалом, являє собою мініатюрну електронну схему, витравлену на поверхні кремнієвого кристала площею приблизно 10 мм2. Перші інтегровані схеми (ІС) з'явилися 1964 року.<br /> <br /> <br /> <br /> Поява інтегрованих схем означала справжню революцію в обчислювальній техніці. Одна така схема здатна замінити тисячі транзисторів, кожний 3 яких у свою чергу уже замінив 40 електронних ламп. Інакше кажучи, один крихітний, але складний кристал має такі ж самі обчислювальні можливості, як і 30-тонний ЕНІАК!<br /> <br /> <br /> <br /> Швидкодія ЕОМ третього покоління збільшилася приблизно в 100 разів порівняно з машинами другого покоління, а розміри набагато зменшилися.<br /> <br /> <br /> '''Четверте покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> <br /> <br /> Четверте покоління — ЕОМ на великих інтегрованих схемах.<br /> <br /> Розвиток мікроелектроніки дав змогу розміщати на одному кристалі тисячі інтегрованих схем. Так, 1980 р. центральний процесор невеликої ЕОМ вдалося розташувати на кристалі площею 1,6 см2. Почалася епоха мікрокомп'ютерів. Швидкодія сучасної ЕОМ в десятки разів перевищує швидкодію ЕОМ третього покоління на інтегральних схемах, в 100 разів — швидкодію ЕОМ другого покоління на транзисторах та в 10 000 разів швидкодію ЕОМ першого покоління на електронних лампах.<br /> <br /> <br /> <br /> '''П’яте покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> <br /> <br /> Нині створюються та розвиваються ЕОМ п'ятого покоління — ЕОМ на надвеликих інтегрованих схемах. Ці ЕОМ використовують нові рішення у архітектурі комп'ютерної системи та принципи штучного інтелекту.<br /> <br /> <br /> ==Архітектура Обчислювальної техніки. Класифікація комп'ютерів==<br /> <br /> Сукупність пристроїв, призначених для автоматичної або автоматизованої обробки інформації називають '''обчислювальною технікою'''. Конкретний набір, пов'язаних між собою пристроїв, називають обчислювальною системою. Центральним пристроєм більшості обчислювальних систем є електронна обчислювальна машина (ЕОМ) або комп'ютер.<br /> Архітектура комп'ютера<br /> <br /> '''Комп'ютер''' - це електронний пристрій, що виконує операції введення інформації, зберігання та оброблення її за певною програмою, виведення одержаних результатів у формі, придатній для сприйняття людиною. За кожну з названих операцій відповідають спеціальні блоки комп'ютера:<br /> *пристрій введення<br /> *центральний процесор<br /> *запам'ятовуючий пристрій<br /> *пристрій виведення<br /> <br /> Всі ці блоки складаються з окремих дрібніших пристроїв. Зокрема в центральний процесор можуть входити арифметико-логічний пристрій (АЛП), внутрішній запам'ятовуючий пристрій у вигляді регістрів процесора та внутрішньої кеш-пам'яті, керуючий пристрій (КП). Пристрій введення, як правило, теж не є однією конструктивною одиницею. Оскільки види інформації, що вводиться, різноманітні, джерел може бути декілька. Це стосується і пристрою виведення.<br /> <br /> '''Схематично загальна структура комп'ютера зображена на рис.1.'''<br /> <br /> [[Файл:схема1.gif]]<br /> Рис. 1. Загальна структура комп'ютера<br /> <br /> '''Запам'ятовуючий пристрій''' - це блок ЕОМ, призначений для тимчасового (оперативна пам'ять) та тривалого (постійна пам'ять) зберігання програм, вхідних і результуючих даних та деяких проміжних результатів. Інформація в оперативній пам'яті зберігається тимчасово лише при включеному живленні, але оперативна пам'ять має більшу швидкодію. В постійній пам'яті дані можуть зберігатися навіть при вимкненому комп'ютері, проте швидкість обміну даними між постійною пам'яттю та центральним процесором, у переважній більшості випадків, значно менша.<br /> <br /> '''Арифметико-логічний пристрій''' - це блок ЕОМ, в якому відбувається перетворення даних за командами програми: арифметичні дії над числами, перетворення кодів та ін.<br /> <br /> Керуючий пристрій координує роботу всіх блоків комп'ютера. У певній послідовності він вибирає з оперативної пам'яті команду за командою. Кожна команда декодується, за потреби елементи даних з указаних в команді комірок оперативної пам'яті передаються в АЛП. АЛП настроюється на виконання дії, вказаної поточною командою (в цій дії можуть брати участь також пристрої введення-виведення); дається команда на виконання цієї дії. Цей процес буде продовжуватися доти, доки не виникне одна з наступних ситуацій: вичерпано вхідні дані, з одного з пристроїв надійшла команда на припинення роботи, вимкнено живлення комп'ютера.<br /> <br /> Описаний принцип побудови ЕОМ носить назву архітектури фон Неймана - американського вченого угорського походження Джона фон Неймана, який її запропонував.<br /> '''Сучасну архітектуру комп'ютера визначають також такі принципи:'''<br /> *Принцип програмного керування. Забезпечує автоматизацію процесу обчислень на ЕОМ. Згідно з цим принципом, запропонованим англійським математиком Ч.Беббіджем у 1833 р., для розв'язання кожної задачі складається програма, що визначає послідовність дій комп'ютера. Ефективність програмного керування є високою тоді, коли задача розв'язується за тією самою програмою багато разів (хоч і за різних початкових даних).<br /> *Принцип програми, що зберігається в пам'яті. Згідно з цим принципом, сформульованим Дж. фон Нейманом, команди програми подаються, як і дані, у вигляді чисел й обробляються так само, як і числа, а сама програма перед виконання завантажується в оперативну пам'ять. Це прискорює процес її виконання.<br /> *Принцип довільного доступу до пам'яті. Згідно з цим принципом, елементи програм та даних можуть записуватися у довільне місце оперативної пам'яті. Довільне місце означає можливість звернутися до будь-якої заданої адреси (до конкретної ділянки пам'яті) без перегляду попередніх.<br /> На підставі цих приниців можна стверджувати, що '''сучасний комп'ютер''' - технічний пристрій, який після введення в пам'ять початкових даних у вигляді цифрових кодів і програми їх обробки, вираженої також цифровими кодами, здатний автоматично здійснити обчислювальний процес, заданий програмою, і видати готові результати розв'язання задачі у формі придатній для сприйняття людиною.<br /> <br /> Реальна структура комп'ютера значно складніша, ніж розглянута вище (її можна назвати логічної структурою). У сучасних комп'ютерах, зокрема персональних, все частіше здійснюється відхід від традиційної архітектури фон Неймана, зумовлений прагненням розробників та користувачів до підвищення якості та продуктивності комп'ютерів. Якість ЕОМ характеризується багатьма показниками. Це і набір команд, які комп'ютер здатний розуміти, і швидкість роботи (швидкодія) центрального процесора, кількість периферійних пристроїв введення-виведення, які можна приєднати до комп'ютера одночасно і т.д. Головним показником є швидкодія - кількість операцій, яку процесор здатний виконати за одиницю часу. На практиці корситувача більше цікавить продуктивність комп'ютера - показник його ефективної швидкодії, тобто здатності не просто швидко функціонувати, а швидко розв'язувати конкретні поставлені задачі.<br /> <br /> Як результат, всі ці та інші фактори спричинили принципове і конструктивне вдосконалення елементної бази комп'ютерів, тобто створення нових, більш швидких, надійних і зручних у роботі процесорів, запам'ятовуючих пристроїв, пристроїв введення-виведення і т.д. Проте, слід усвідомлювати, що швидкість роботи елементів неможливо збільшувати безмежно (існують сучасні технологічні обмеження та обмеження, зумовлені фізичними законами). Тому розробники комп'ютерної техніки шукають вирішення цієї проблеми вдосконаленням архітекутри ЕОМ.<br /> <br /> Так, з'явилися комп'ютери з багатопроцесорною архітектурою, в яких кілька процесорів працюють одночасно, а це означає, що продуктивність такого комп'ютера дорівнює сумі продуктивностей процесорів. У потужних комп'ютерах, призначених для складних інженерних розрахунків і систем автоматизованого проектування (САПР), часто встановлюють два або чотири процесори. У надпотужних ЕОМ (такі машини можуть, наприклад, моделювати ядерні реакції в режимі реального часу, передбачати погоду в глобальному масштабі) кількість процесорів досягає кількох десятків.<br /> <br /> Швидкість роботи комп'ютера істотно залежить від швидкодії оперативної пам'яті. Тому постійно ведуться пошуки елементів для оперативної пам'яті, які потребували б якомога менше часу на операції читання-запису. Але разом із швидкодією зростає вартість елементів пам'яті, тому нарощення швидкодійної оперативної пам'яті потрібної ємності не завжди прийнятна економічно.<br /> <br /> Проблема вирішується побудовою багаторівневої пам'яті. Оперативна пам'ять складається з двох-трьох частин: основна частина великої ємності будується на відносно повільних (більш дешевих) елементах, а додаткова (так звана кеш-пам'ять) складається зі швидкодійних елементів. Дані, до яких процесор звертається найчастіше містяться в кеш-пам'яті, а більший обсяг оперативної інформації зберігається в основній пам'яті.<br /> <br /> Раніше роботою пристроїв введення-виведення керував центральний процесор, що займало в нього чимало часу. Архітектура сучасних комп'ютерів передбачає наявність каналів прямого доступу до оперативної пам'яті для обміну даними з пристроями введення-виведення без участі центрального процесора, а також передачу більшості функцій керування периферійними пристроями спеціалізованим процесорам, що розвантажує центральний процесор і підвищує його продуктивність.<br /> <br /> '''Методи класифікації комп'ютерів.'''<br /> <br /> Номенклатура видів комп'ютерів на сьогодні величезна: машини розрізняються за призначенням, потужністю, розмірами, елементною базою і т.д. Тому класифікують ЕОМ за різними ознаками. Слід зауважити, що будь-яка класифікація є певною мірою умовна, оскільки розвиток комп'ютерної науки і техніки настільки стрімкий, що, наприклад, сьогоднішня мікро-ЕОМ не поступається за потужністю міні-ЕОМ п'ятирічної давності і навіть суперкомп'ютерам віддаленішого минулого. Крім того, зарахування комп'ютерів до певного класу досить умовне як через нечіткість розмежування груп, так і в наслідок впровадження в практику замовного складання комп'юерів, коли номенклатуру вузлів і конкретні моделі їх адаптують до вимог замовника. Розглянемо найбільш поширені критерії класифікації комп'ютерів.<br /> <br /> '''Класифікація за призначенням'''<br /> *великі електронно-обчислювальні машини (ЕОМ);<br /> *міні ЕОМ;<br /> *мікро ЕОМ;<br /> *персональні комп'ютери.<br /> <br /> '''Великі ЕОМ (Main Frame)'''<br /> <br /> Застосовують для обслуговування великих галузей народного господарства. Вони характеризуються 64-розрядними паралельно працюючими процесорами (кількість яких досягає до 100), інтегральною швидкодією до десятків мільярдів операцій за секунду, багатокористувацьким режимом роботи. Домінуюче положення у випуску комп'ютерів такого класу займає фірма IBM (США). Найбільш відомими моделями супер-ЕОМ є: IBM 360, IBM 370, IBM ES/9000, Cray 3, Cray 4, VAX-100, Hitachi, Fujitsu VP2000.<br /> <br /> На базі великих ЕОМ створюють обчислювальний центр, що містить декілька відділів або груп (структура якого зображена на рис. 2). Штат обслуговування - десятки людей.<br /> <br /> <br /> [[Файл:схема2.gif]]<br /> Рис.2. Структура обчислювального центру на базі великої ЕОМ<br /> <br /> <br /> '''Центральний процесор''' - основний блок ЕОМ, у якому відбувається обробка даних і обчислення результатів. Уявляє собою декілька системних блоків в окремій кімнаті, де підтримується постійна температура та вологість повітря.<br /> <br /> '''Група системного програмування''' - займається розробкою, відлагодженням і втіленням програмного забезпечення, потрібного для функціонування обчислювальної системи. Системні програми забезпечують взаємодію програм з обладнанням, тобто програмно-апаратний інтерфейс обчислювальної системи.<br /> <br /> '''Група прикладного програмування''' - займається створенням програм для виконання конкретних дій з даними, тобто забезпечення користувацького інтерфейсу обчислювальної системи.<br /> <br /> '''Група підготовки даних''' - займається підготовкою даних, які будуть опрацьовані на прикладних програмах, створених прикладними програмістами. Зокрема, це набір тексту, сканування зображень, заповнення баз даних.<br /> <br /> '''Група технічного забезпечення''' - займається технічним обслуговуванням всієї обчислювальної системи, ремонтом та відлагодженням апаратури, під'єднанням нових пристроїв.<br /> <br /> '''Група інформаційного забезпечення''' - забезпечує технічною інформацією всі підрозділи обчислювального центру, створює і зберігає архіви розроблених програм (бібліотеки програм) та накопичених даних (банки даних).<br /> <br /> '''Відділ видачі даних''' - отримує дані від центрального процесора і перетворює їх у форму, зручну для замовника (роздрук).<br /> <br /> Великим ЕОМ притаманна висока вартість обладнання та обслуговування, тому робота організована у неперервний цикл.<br /> <br /> <br /> '''Міні ЕОМ'''<br /> <br /> Подібна до великих ЕОМ, але менших розмірів. Використовують у великих підприємствах, наукових закладах і установах. Часто використовують для керування виробничими процесами. Характеризуються мультипроцесорною архітектурою, підключенням до 200 терміналів, дисковими запам'ятовуючими пристроями, що нарощуються до сотень гігабайт, розгалуженою периферією. Для організації роботи з мініЕОМ, потрібен обчислювальний центр, але менший ніж для великих ЕОМ.<br /> <br /> <br /> '''МікроЕОМ'''<br /> <br /> Доступні багатьом установам. Для обслуговування достатньо обчислювальної лабораторії у складі декількох чоловік, з наявністю прикладних програмістів. Необхідні системні програми купуються разом з мікроЕОМ, розробку прикладних програм замовляють у великих обчислювальних центрах або спеціалізованих організаціях.<br /> <br /> Програмісти обчислювальної лабораторії займаються втіленням придбаного або замовленого програмного забезпечення, виконують його налаштування і узгоджують його роботу з іншими програмами та пристроями комп'ютера. Можуть вносити зміни в окремі фрагменти програмного та системного забезпечення.<br /> <br /> <br /> '''Персональні комп'ютери'''<br /> <br /> Бурхливий розвиток набули в останні 20 років. Персональний комп'ютер (ПК) призначений для обслуговування одного робочого місця і спроможний задовольнити потреби малих підприємств та окремих осіб. З появою Інтернету популярність зросла значно вище, оскільки за допомогою персонального комп'ютера можна користуватись науковою, довідковою, учбовою та розважальною інформацією.<br /> <br /> Персональні комп'ютери умовно можна поділити на професійні та побутові, але в зв'язку із здешевленням апаратної частини, межі між нами розмиваються. З 1999 року задіяний міжнародний сертифікаційний стандарт - специфікація РС99:<br /> *масовий персональний комп'ютер (Consumer PC)<br /> *діловий персональний комп'ютер (Office PC)<br /> *портативний персональний комп'ютер (Mobile PC)<br /> *робоча станція (WorkStation)<br /> *розважальний персональний комп'ютер (Entertaiment PC)<br /> <br /> Більшість персональних комп'ютерів на ринку підпадають до категорії масових ПК. Ділові ПК - мають мінімум засобів відтворення графіки та звуку. Портативні ПК відрізняються наявністю засобів з'єднання віддаленого доступу (комп'ютерний зв'язок). Робочі станції - збільшені вимоги до пристроїв збереження даних. Розважальні ПК - основний акцент до засобів відтворення графіки та звуку.<br /> Класифікація по рівню спеціалізації<br /> *універсальні;<br /> *спеціалізовані.<br /> <br /> На базі універсальних ПК можна створити будь-яку конфігурацію для роботи з графікою, текстом, музикою, відео тощо. Спеціалізовані ПК створені для рішення конкретних задач, зокрема, бортові комп'ютери у літаках та автомобілях. Спеціалізовані мініЕОМ для роботи з графікою (кіно- відеофільми, реклама) називаються графічними станціями. Спеціалізовані комп'ютери, що об'єднують комп'ютери у єдину мережу, називаються файловими серверами. Комп'ютери, що забезпечують передачу інформації через Інтернет, називаються мережними серверами.<br /> Класифікація за розміром<br /> *настільні (desktop);<br /> *портативні (notebook);<br /> *кишенькові (palmtop).<br /> <br /> Найбільш поширеними є настільні ПК, які дають змогу легко змінювати конфігурацію. Портативні зручні для користування, мають засоби комп'ютерного зв'язку. Кишенькові моделі можна назвати 'інтелектуальними' записниками, дозволяють зберігати оперативні дані і отримувати швидкий доступ.<br /> Класифікація за сумісністю<br /> <br /> Існує безліч видів і типів комп'ютерів, що збираються з деталей, які виготовлені різними виробниками. Важливим є сумісність забезпечення комп'ютера:<br /> *апаратна сумісність (платформа IBM PC та Apple Macintosh)<br /> *сумісність на рівні операційної системи;<br /> *програмна сумісність;<br /> *сумісність на рівні даних.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Oсновними напрямками наукової дiяльностi є:'''<br /> *створення інтелектуальних інтерфейсів і комп'ютерів нового покоління;<br /> *дослідно-конструкторські розробки;<br /> *створення робототехнiчних систем i комп'ютерiв нової генерацiї;<br /> * вирiшення загальнотеоретичних i прикладних проблем штучного iнтелекту;<br /> *комп'ютерна обробка i розпiзнавання мовних i зорових образiв;<br /> *створення природномовних iнтерфейсiв сучасних комп'ютерiв та розпізнавання мовних образів;<br /> *впровадження елементiв штучного iнтелекту при створеннi iнтелектуальних роботiв;<br /> *впровадження сучасних комп'ютерних технологiй:<br /> **до медико-бiологiчних дослiджень функцiональних можливостей людського мозку;<br /> **до сфери освiти: створення iнтелектуальних iнформацiйно-навчальних систем i розробка комп'ютерних пiдручникiв та навчальних посiбникiв;<br /> **до сфери психофiзiологiчних дослiджень iнтелектуальної дiяльностi людини: розробка тестiв для визначення загального рiвня й кiлькiсної оцiнки iнтелекту.<br /> <br /> ==Висновки==<br /> ==Корисні ресурси==<br /> <br /> [[Категорія:10 версія]]</div> Ланчинська Тетяна Петрівна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D1%83:_%22%D0%92%D1%96%D0%B4_%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%27%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%22&diff=91706 Wiki-стаття на тему: "Від абака до комп'ютера" 2012-03-11T06:32:25Z <p>Ланчинська Тетяна Петрівна: /* АрхітектураОбчислювальної техніки. Класифікація комп'ютерів */</p> <hr /> <div><br /> <br /> ==Назва проекту==<br /> Подорож у майбутнє. Історія створення комп'ютерной техніки.<br /> <br /> ==Автори проекту==<br /> І група учнів 9 класу<br /> <br /> ==Тема дослідження==<br /> Перші обчислювальні пристрої<br /> <br /> ==Проблема дослідження==<br /> Як первісна людина рахувала, які використовувала пристосування<br /> <br /> ==Гіпотеза дослідження==<br /> Перші обчислювальні пристрої були примітивними. Шлях розвитку обчислювальних пристроїв був тривалим і залежав від наукових відкриттів у галузі логіки, математики, фізики і техніки.<br /> <br /> ==Мета дослідження==<br /> Розглянути перші обчислювальні пристрої та принцип їх роботи.<br /> <br /> ==Результати дослідження==<br /> ==Перші обчислювальні машини ==<br /> <br /> '''Неможливо точно відповісти на питання, хто саме винайшов комп'ютер.''' Річ у тому, що комп'ютер не є винаходом однієї людини. Комп'ютер увібрав у собі ідеї та технічні рішення багатьох вчених та інженерів. Розвиток обчислювальної техніки стимулювався потребою у швидких та точних обчислюваннях і тривав сотні років. У процесі розвитку обчислювальна техніка ставала дедалі більш досконалою. Цей процес триває і в наш час.<br /> Основні етапи розвитку комп'ютерної техніки.<br /> Розвитку сучасної обчислювальної техніки сприяв, з одного боку, розвиток пристосувань для рахунку, розвиток систем числення, методів обчислень, математичної логіки, що визначило логічну схему компютера, с іншого боку, розвиток науки та техніки у галузі електрики, електронної теорії, що визначило елементну базу сучасних компютерів'.<br /> <br /> '''Застосування для лічби підручних засобів.'''<br /> Первісні люди не знали чисел і використовували для запам'ятовування певної кількості предметів наочне уявлення – різні підручні засоби: мушлі, камінці тощо. Розвиток рахунку пішов значно швидше, коли людина здогададась звернутися до самого природного рахункового апарата — своїм пальцям. Від пальцевого рахунку бере початок п'ятіркова система числення (одна рука), десяткова (дві руки), двадцяткова (пальці рук і ніг).[[Файл:вузли.jpg|thumb]] Деякі народи для запам'ятовування кількості предметів використовували зарубки. Наприклад, на дощечці зарубками відмічався борг, потім дощечка розламувалася навпіл упоперек всіх зарубок. Одна половина віддавалася боржнику, друга - господареві. Такі дощечки називалися &quot;бірки&quot;. В Англії такий спосіб запису податків існував до кінця XVII ст. На Русі зарубки робилися на палиці, яка називалась носом («зарубити на носу»). Також існували рахункові мотузки. Перуанські рахункові мотузки називалися кіпу. Рахували на них за допомогою вузликів. А щоб не забути, що де рахувалось, кіпу фарбували в різні кольори. Подібний спосіб рахунку застосовували також стародавні індійці та китайці.<br /> <br /> <br /> '''Пристосування для рахунку.''' [[Файл:абак.jpg|thumb|left|Абак]]<br /> Самим поширеним пристосуванням для рахунку був абак (або рахівниця). Найстародавніша рахівниця була знайдена при археологічних розкопках на одному з островів Егейського моря (знахідка відноситься до IV тис. до н.е.).<br /> Абак (від грецького abax-дошка) – рахункова дошка, що широко застосовувалася в Древній Греції. Грецький абак являв собою дошку, на якій паралельні лінії позначали розряди одиниць, десятків, сотень і т.д. На лініях вміщували відповідне число жетонів (камінців, кісточок). У Древньому Римі на дошці для зручності робили для камінчиків жолобки. Це пристосування називалося &quot;калькулі&quot; (&quot;калкулюс&quot; - галька). У Китаї камінчики замінили на намистини, нанизані на прутики, які закріплювались на дерев'яній рамі. Кожний прутик був розділений на дві нерівні частини. У одній частині було 5 намистин, по кількості пальців на руці, а в другій – тільки 2, по кількості рук. Це пристосування називалося &quot;суан-пан&quot;. Їм користувалися в Китаї вже в VI столітті. У Японії подібна конструкція набула назву &quot;соробан&quot;.[[Файл:абак2.jpg|thumb|Податківець рахує на абаку]]<br /> У Західній Європі знайомство з абаком відбулося в Х столітті, коли після знайомства з індо-арабською системою числення Герберт (940-1003) (з 999 р. - Римський папа Сильвестр II) побудував рахункову дошку, на якій замінив певне число жетонів одним жетоном з апісом. У XVI віці абак розповсюдився і в Росії. У російському абаці на один прутик вміщували відразу 10 кісточок, по числу пальців на двох руках. Цей вид абака називався &quot;русские счеты&quot;, або як говорили тоді &quot;руські щоты&quot; і користувалися їми аж до XVIII ст.<br /> [[Файл:логариф.jpg|thumb|left|Логарифмічна лінійка.]]Логарифмічна лінійка. Іншим пристроєм для рахунку, що набув широке визнання, була логарифмічна лінійка, яка з'явилася в XVII в. Винахід логарифмів, що, за словами Лапласа, “скоротив праці астронома, подвоїло його життя”, послужило основою для винаходу чудового обчислювального інструмента, який понад 355 років був службовцем інженерів усього світу.<br /> [[Файл:непер2.jpg|thumb|left|Непер Джон (1550-1617)]]Поняття логарифму ввів шотландський математик Непер (Napier) Джон (1550-1617) в трактаті &quot;Канонічний опис чудових логарифмів&quot;, що вийшов у 1614 році. Сам термін логарифм народився з поєднання грецьких слів logos (відношення) та arithos (число). Логарифми дуже спрощували ділення та множення. Значення логарифмів Непер записував на окремих паличках, маніпулюючи якими можна було набувати нових і нових значень. Ці палички увійшли в історію як &quot;палички Непера&quot;.[[Файл:непер.jpg|thumb]]<br /> У XVI і XVII ст. у Європі з'явилася безліч модифікацій паличок Непера. У 1668 р. вюртембергский єзуїт Каспар Шотт запропонував замінити палички Непера циліндрами, на поверхні яких уздовж утворюючих нанесені ті ж, що і на паличках, числа. Циліндри містилися паралельно один одному в шухлядці, де могли обертатися на минаючих через них осях.<br /> У 1678 р. П'єр Пти, французький математик і фізик, друг Паскаля, наклеїв смужки папера з накресленими “паличками” на картонні стрічки і змусив їх рухатися уздовж осі циліндра. Пристрій одержав назву барабана Пти. У 1727 р. німецький механік Якоб Леопольд видозмінив барабан Пти, додавши йому прямокутну форму.<br /> Прародителькою сучасної логарифмічної лінійки вважається логарифмічна шкала, відома за назвою шкала Гюнтера. Ця шкала являє собою прямолінійний відрізок, на якому відкладалися логарифми чисел тригонометричних величин. Кілька таких шкал наносилося на дерев'яну чи мідну пластинку паралельно. Циркулі-вимірники використовувалися для вирахування відрізків уздовж ліній шкали, що у відповідності з властивостями логарифмів дозволяло знаходити добуток чи частку. Винахідниками перших логарифмічних лінійок вважають Вільяма Отреда і Ричарда Деламейна. Англійські спочатку в 1654 р. Роберт Биссакер, а потім у 1657 р. Сет Патридж — запропонували конструкцію прямокутної логарифмічної лінійки, що складалася з трьох самшитових планок. Мідне оправлення утримувало дві зовнішні планки, між якими вільно сковзала третя — движок лінійки. На обох сторонах лінійки і на движку малися шкали. Довжина такого типу лінійки складала біля 60 см. Винахідником же першої універсальної логарифмічної лінійки, мабуть, варто вважати видатного англійського механіка Дж.Уатта. У 1779 р. він сконструював лінійку, придатну для виконання будь-яких інженерних розрахунків. Дж.Уатт у своїй лінійці розташував ряд шкал дуже розумним образом, їх градуировка була виконана з великою точністю, що дозволило привернути увагу до неї широких кіл.<br /> Принципово нову шкалу для лінійки запропонував П.М.Пиці. Він на движок лінійки наніс звичайну логарифмічну шкалу, а на нерухому частину лінійки — шкалу повторного логарифма, тобто log log N. У силу логарифмічних співвідношень лінійка Пиці дозволяла при одному переміщенні движка одержати результат зведення в ступінь одного числа в інше.<br /> Ідея важливого елемента лінійки — бігунка була уперше висловлена великим Ньютоном. Логарифмічна лінійка, найбільш схожа на сучасну, була сконструйована в 1850 р. 19-літнім французьким офіцером Амедеєм Маннхеймом. Дозволяючи робити розрахунки з двома-трьома точними цифрами, логарифмічна лінійка довго залишилася одним з основних рахункових приладів інженера.<br /> <br /> <br /> '''Леонардо да Вінчі''' <br /> <br /> Вважається, що перший у світі ескізний малюнок тринадцятирозрядного десятинного сумуючого пристрою на базі коліщаток з десятьма зубцями був виконаний Леонардо да Вінчі в одному з його щоденників (вчений почав вести цей щоденник ще до відкриття Америки 1492 р.).<br /> [[Файл:0.jpg|thumb|Ескіз пристрою Леонардо да Вінчі<br /> ]]<br /> '''Вільгельм Шиккард''' <br /> <br /> 1623 року (більш ніж через 100 років після смерті Леонардо да Вінчі) німецький вчений Вільгельм Шиккард запропонував свою модель шестирозрядного десятинного обчислювача, який мав складатися також із зубчатих коліщаток та міг би виконувати додавання, віднімання, а також множення та ділення. Винаходи да Вінчі та Шиккарда були знайдені лише в наш час і залишилися тільки на папері.<br /> [[Файл:Паскаліна.jpg|thumb|left|Пристрій, побудований за ескізами Шиккарда]]<br /> <br /> <br /> '''Блез Паскаль''' <br /> <br /> 1642 року 19-річний французький математик Блез Паскаль сконструював першу в світі працюючу механічну обчислювальну машину, відому як підсумовуюча машина Паскаля («Паскаліна»). Ця машина являла собою комбінацію взаємопов'язаних коліщаток та приводів. На коліщатках були зображені цифри від 0 до 9. Якщо перше коліщатко робить повний оберт від 0 до 9, автоматично починає рухатись друге коліщатко. Якщо і друге коліщатко доходить до цифри 9, починає обертатися третє і так далі. Машина Паскаля могла лише додавати та віднімати.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:Паскаліна2.jpg|thumb|left|Паскаліна<br /> ]]<br /> '''Готфрід Вільгельм фон Лейбніц''' <br /> <br /> 1673 року німецький математик Готфрід Вільгельм фон Лейбніц сконструював свою обчислювальну машину. На відміну від Паскаля, Лейбніц використав у своїй машині циліндри, а не коліщатка та приводи. На циліндри було нанесено цифри. Кожен циліндр мав дев'ять рядків виступів та зубців. При цьому перший ряд мав один виступ, другий ряд — два виступи і так до дев'ятого ряду, який мав відповідно дев'ять виступів. Циліндри з виступами були пересувними, оператор надавав їм певного положення.<br /> <br /> <br /> <br /> Машина Лейбніца, на відміну від підсумовуючої машини Паскаля, була значно складнішою за конструкцією. Вона була здатна виконувати не тільки додавання та віднімання, але й множення, ділення та обчислювання квадратного кореня.<br /> <br /> =='''Обчислювальні машини XIX сторіччя'''== <br /> <br /> [[Файл:3.jpg|thumb|left|Чарльз Беббідж.<br /> ]]<br /> '''Чарльз Бебідж''' <br /> <br /> Винахід першої програмованої обчислювальної машини належить видатному англійському математику Чарлзу Бебіджу (1830 р.). Він присвятив майже все своє життя цій праці, але так і не створив діючу модель. Бебідж назвав свій винахід «Аналітична машина». За планом машина мала діяти завдяки: силі пару. При цьому вона була б здатна сприймати команди, виконувати обчислення та видавати необхідні результати у надрукованому вигляді. Про­грами в свою чергу мали кодуватися та переноситись на перфокарти. Ідея використання перфокарт була запозичена Бебіджем у французького винахідника Жозефа Жаккара (кінець XVIII ст.). Для контролю ткацьких операцій Жаккар використовував отвори, пробиті в картках. Картки з різним розташуванням отворів давали різні візерунки на плетінні тканини. По суті, Бебідж був першим, хто використав перфокарти стосовно обчислювальних машин.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> '''Гаспар де Проні''' <br /> <br /> У своїй машині Бебідж використав також технологію обчислень, запропоновану наприкінці XVIII сторіччя французьким вченим Гаспаром де Проні. Він розділив обчислення на три етапи: розробка чисельного методу, створення програми послідовності арифметичних дій, проведення обчислень шляхом арифметичних операцій над числами згідно зі створеною програмою.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:ада.jpg|thumb|Августа Лавлейс]]'''Августа Лавлейс''' <br /> <br /> Серед учених, які зробили значний внесок у розвиток обчислювальної техніки, була математик леді Августа Лавлейс — дочка видатного англійського поета лорда Байрона. Саме вона переконала Бебіджа у необхідності використання у його винаході двійкової системи обчислення замість десяткової. Вона також розробила принципи програмування, що передбачали повторення послідовності команд та виконання цих команд за певних умов. Ці принципи використовуються і в сучасній обчислювальній техніці.<br /> <br /> <br /> [[Файл:холерит.jpg|thumb|left|Герман Холерит]]'''Герман Холеріт''' <br /> <br /> Чарлз Бебідж вперше висловив ідею використання перфокарт в обчислювальній техніці, але реалізовано цю ідею було тільки 1887 року Германом Холерітом. Його машина була призначена для обробки результатів перепису населення США. Також Холеріт уперше застосував для організації процесу обчислення електричну силу.[[Файл:табулатор.jpg|thumb|Табулатор Холерита]]<br /> <br /> <br /> <br /> Картки використовувались для кодування даних перепису, при цьому на кожну людину була заведена окрема картка. Кодування велося за допомогою певного розташування отворів, що пробивалися в картці по рядках та колонках. Наприклад, отвір, що був пробитий в третій колонці та четвертому рядку, міг означати, що людина одружена. Коли картка, що мала розмір банкноти в один долар, пропускалася крізь машину, вона прощупувалась системою голок. Якщо навпроти голки з'являвся отвір, то голка проходила крізь нього і доторкалася до металевої поверхні, що була розташована під карткою. Контакт, який відбувався при цьому, замикав електричний ланцюг, завдяки чому до результату обчислення додавалася одиниця.<br /> <br /> <br /> '''Механічні машини Російської імперії. '''<br /> [[Файл:Чебишев.jpg|thumb|left|П.Л.Чебишев]]<br /> В Росії перший підсумовуючий пристрій був виготовлений у 1770 р. годинниковим майстром і механіком Е.Якобсоном. Сорок моделей оригінальних механізмів створив видатний російський математик і механік П.Л.Чєбишев і серед них арифмометр (1878 р.), особливістю якого було оригінальне пристосування для перенесення десятків з молодших розрядів в старші. Свого часу це була сама довершена рахункова машина. Ідеї, закладені в цьому арифмометрі, лягли в основу багатьох сучасних обчислювальних пристроїв. У 1875 р. зручний механічний арифмометр сконструював петербурзький інженер В.Т.Однер. За короткий строк цей арифмометр завоював весь світ і на Всесвітній виставці в Парижі, влаштованій в переддень нового ХХ сторіччя, був удостоєний золотій медалі. Промисловий випуск арифмометрів в Росії почався в 1894 р. і продовжувався більше за 70 років. У 1912 р. О.М.Крилов створив механічний інтегратор для розв`язання інтегральних рівнянь. Для економічних та інженерних розрахунків в СРСР використовувались арифмометри &quot;Фелікс&quot;.<br /> <br /> =='''Перші електронно-обчислювальні машини''' ==<br /> <br /> <br /> <br /> Перші електронні комп'ютери з'явилися в першій половині XX ст. На відміну від попередніх, вони могли виконувати задану послідовність операцій за програмою, що була задана раніше, або послідовно розв'язувати задачі різних типів. Перші комп'ютери були здатні зберігати інформацію в спеціальній пам'яті.<br /> <br /> <br /> '''Конрад Цузе''' <br /> <br /> 1934 року німецький студент Конрад Цузе, який працював над дипломним проектом, вирішив створити у себе вдома цифрову обчислювальну машину з програмним управлінням та з використанням (вперше в світі) двійкової системи числення. 1937 року машина 21 (Цузе 1) запрацювала. Вона була 22-розрядною, з пам'яттю на 64 числа і працювала на суто механічній (важільній) базі.<br /> <br /> <br /> <br /> Необхідність у швидких та точних обчисленнях особливо зросла під час Другої світової війни (1939—1945 рр.) перш за все для розв'язання задач балістики, тобто науки про траєкторію польоту артилерійських та інших снарядів до цілі.<br /> <br /> <br /> '''Джон Атанасов''' <br /> <br /> 1937 року Джон Атанасов (американський вчений, болгарин за походженням) вперше запропонував ідею використання електронних ламп як носіїв інформації.<br /> <br /> <br /> [[Файл:алан.jpg|thumb|left|Алан Тьюрінг]]<br /> '''Алан Тьюрінг''' <br /> <br /> В 1942—1943 роках в Англії була створена за участю Алана Тьюрінга обчислювальна машина «Колос». В ній було 2000 електронних ламп. Машина призначалася для розшифрування радіограм німецького вермахту. «Колос» вперше в світі зберігав та обробляв дані за допомогою електроніки, а не механічно.<br /> <br /> <br /> <br /> Машини Цузе та Тьюрінга були засекреченими, про їх створення стало відомо через багато років після закінчення війни.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Говард Айкен - Марк 1'''[[Файл:Марк1.jpg|thumb|Говард Айкен - Марк 1]] <br /> <br /> 1944 року під керівництвом професора Гарвардського університету Говарда Айкена було створено обчислювальну машину з автоматичним керуванням послідовністю дій, відому під назвою Марк 1. Ця обчислювальна машина була здатна сприймати вхідні дані з перфокарт або перфострічок. Машина Марк 1 була електромеханічною, для зберігання даних використовувались механічні прилади (коліщатка та перемикачі). Машина Айкена могла виконувати близько однієї операції за секунду та мала величезні розміри: понад 15 м завдовжки та близько 2,5 м заввишки і складалася більш ніж із 750 тисяч деталей.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Джон Моучлі та Дж. Преспер Еккерт - ЕНІАК''' [[Файл:еніак.jpg|thumb|left|ЕНІАК]]<br /> <br /> 1946 року групою інженерів під керівництвом Джона Моучлі та Дж. Преспера Еккерта на замовлення військового відомства США було створено машину ЕНІАК, яка була здатна виконувати близько 3 тисяч операцій за секунду. За розмірами ЕНІАК був більшим за Марк 1: понад ЗО метрів завдовжки, його об'єм становив 85 м3. Важив ЕНІАК ЗО тонн. Замість тисяч механічних деталей Марка 1, в ЕНІАКу було використано 18 тисяч електронних ламп.<br /> <br /> <br /> [[Файл:нейман.jpg|thumb|Джон фон Нейман]]'''Джон фон Нейман''' <br /> <br /> Суттєвий внесок у створення ЕОМ зробив американський математик Джон фон Нейман, що брав участь у створенні ЕНІАКа. Фон Нейман запропонував ідею зберігання програми в пам'яті машини. Такі ЕОМ були значним кроком уперед на шляху створення більш досконалих машин. Вони були здатні обробляти команди в різному порядку.<br /> <br /> <br /> <br /> '''ЕДСАК''' <br /> <br /> Перша ЕОМ, яка зберігала програми у пам'яті, дістала назву ЕДСАК (Electronic Delay Storage Automatic Calculator — електронний калькулятор з пам'яттю на лініях затримки). Вона була створена в Кембріджському університеті (Англія) 1949 року. З того часу всі ЕОМ є комп'ютерами з програмами, які зберігаються у пам'яті.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:лебедев.jpg|thumb|left|С. Лєбєдєв]]'''С. Лєбєдєв – МЕОМ, ШЕОМ''' [[Файл:месм.jpg|thumb|МЕОМ]]<br /> <br /> 1951 року в Києві під керівництвом С. Лєбєдєва незалежно було створено МЕОМ (Мала Електрична Обчислювальна Машина). 1952 року ним же було створено ШЕОМ (Швидкодіюча Електрична Обчислювальна Машина), яка була на той час кращою в світі та могла виконувати близько 8 тисяч операцій за секунду.[[Файл:унівак.jpg|thumb|UNIVAC]]<br /> <br /> <br /> <br /> '''Джон Моучлі та Дж. Преспер Еккерт - UNIVAC''' <br /> <br /> 1951 року компанія Джона Моучлі та Дж. Преспера Еккерта створила машину UNIVAC (Universal Automatic Computer — універсальна автоматична обчислювальна машина). Перший екземпляр ЮНІВАКа було передано в Бюро перепису населення США. Потім було створено багато різних моделей ЮНІВАКа, які почали застосовуватися у різних сферах діяльності. Таким чином, ЮНІВАК став першим серійним комп'ютером. Крім того, це був перший комп'ютер, в якому замість перфострічок та карток було використано магнітну стрічку.<br /> <br /> =='''Покоління комп'ютерів''' ==<br /> <br /> '''Перше покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> Такі комп'ютери, як ЕНІАК, ЕДСАК, ШЕОМ та ЮНІВАК, являли собою. лише перші моделі ЕОМ. Упродовж десятиріччя після створення ЮНІВАКа було виготовлено та введено в експлуатацію в США близько 5000 комп'ютерів.<br /> <br /> <br /> <br /> Гігантські машини на електронних лампах 50-х років склали перше покоління комп'ютерів.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Друге покоління комп'ютерів'''<br /> <br /> <br /> Друге покоління комп'ютерів з'явилося на початку 60-х років, коли на зміну електронним лампам прийшли транзистори. Винайдені 1948 р. транзистори, як виявилось, були спроможні виконувати всі ті функції, які до цього часу виконували електронні лампи. Але при цьому вони були значно менші за розмірами та споживали набагато менше електроенергії. До того ж транзистори дешевші, випромінюють менше тепла та більш надійні, ніж електронні лампи. І все ж таки найдивовижнішою властивістю транзистора є те, що він один здатен виконувати функції 40 електронних ламп та ще й з більшою швидкістю, ніж вони. В результаті швидкодія машин другого покоління виросла приблизно в 10 разів порівняно з машинами першого покоління, обсяг їх пам'яті також збільшився. Водночас із процесом заміни електронних ламп транзисторами вдосконалювалися методи зберігання інформації. Магнітну стрічку, що вперше було використано в ЕОМ ЮНІВАК, почали використовувати як для введення, так і для виведення інформації. А в середині 60-х років набуло поширення зберігання інформації на дисках.<br /> <br /> <br /> '''Третє покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> <br /> <br /> Поява інтегрованих схем започаткувала новий етап розвитку обчислювальної техніки — народження машин третього покоління. Інтегрована схема, яку також називають кристалом, являє собою мініатюрну електронну схему, витравлену на поверхні кремнієвого кристала площею приблизно 10 мм2. Перші інтегровані схеми (ІС) з'явилися 1964 року.<br /> <br /> <br /> <br /> Поява інтегрованих схем означала справжню революцію в обчислювальній техніці. Одна така схема здатна замінити тисячі транзисторів, кожний 3 яких у свою чергу уже замінив 40 електронних ламп. Інакше кажучи, один крихітний, але складний кристал має такі ж самі обчислювальні можливості, як і 30-тонний ЕНІАК!<br /> <br /> <br /> <br /> Швидкодія ЕОМ третього покоління збільшилася приблизно в 100 разів порівняно з машинами другого покоління, а розміри набагато зменшилися.<br /> <br /> <br /> '''Четверте покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> <br /> <br /> Четверте покоління — ЕОМ на великих інтегрованих схемах.<br /> <br /> Розвиток мікроелектроніки дав змогу розміщати на одному кристалі тисячі інтегрованих схем. Так, 1980 р. центральний процесор невеликої ЕОМ вдалося розташувати на кристалі площею 1,6 см2. Почалася епоха мікрокомп'ютерів. Швидкодія сучасної ЕОМ в десятки разів перевищує швидкодію ЕОМ третього покоління на інтегральних схемах, в 100 разів — швидкодію ЕОМ другого покоління на транзисторах та в 10 000 разів швидкодію ЕОМ першого покоління на електронних лампах.<br /> <br /> <br /> <br /> '''П’яте покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> <br /> <br /> Нині створюються та розвиваються ЕОМ п'ятого покоління — ЕОМ на надвеликих інтегрованих схемах. Ці ЕОМ використовують нові рішення у архітектурі комп'ютерної системи та принципи штучного інтелекту.<br /> <br /> <br /> ==Архітектура Обчислювальної техніки. Класифікація комп'ютерів==<br /> <br /> Сукупність пристроїв, призначених для автоматичної або автоматизованої обробки інформації називають '''обчислювальною технікою'''. Конкретний набір, пов'язаних між собою пристроїв, називають обчислювальною системою. Центральним пристроєм більшості обчислювальних систем є електронна обчислювальна машина (ЕОМ) або комп'ютер.<br /> Архітектура комп'ютера<br /> <br /> '''Комп'ютер''' - це електронний пристрій, що виконує операції введення інформації, зберігання та оброблення її за певною програмою, виведення одержаних результатів у формі, придатній для сприйняття людиною. За кожну з названих операцій відповідають спеціальні блоки комп'ютера:<br /> *пристрій введення<br /> *центральний процесор<br /> *запам'ятовуючий пристрій<br /> *пристрій виведення<br /> <br /> Всі ці блоки складаються з окремих дрібніших пристроїв. Зокрема в центральний процесор можуть входити арифметико-логічний пристрій (АЛП), внутрішній запам'ятовуючий пристрій у вигляді регістрів процесора та внутрішньої кеш-пам'яті, керуючий пристрій (КП). Пристрій введення, як правило, теж не є однією конструктивною одиницею. Оскільки види інформації, що вводиться, різноманітні, джерел може бути декілька. Це стосується і пристрою виведення.<br /> <br /> '''Схематично загальна структура комп'ютера зображена на рис.1.'''<br /> <br /> [[Файл:схема1.gif|left|Рис. 1. Загальна структура комп'ютера]]<br /> <br /> '''Запам'ятовуючий пристрій''' - це блок ЕОМ, призначений для тимчасового (оперативна пам'ять) та тривалого (постійна пам'ять) зберігання програм, вхідних і результуючих даних та деяких проміжних результатів. Інформація в оперативній пам'яті зберігається тимчасово лише при включеному живленні, але оперативна пам'ять має більшу швидкодію. В постійній пам'яті дані можуть зберігатися навіть при вимкненому комп'ютері, проте швидкість обміну даними між постійною пам'яттю та центральним процесором, у переважній більшості випадків, значно менша.<br /> <br /> '''Арифметико-логічний пристрій''' - це блок ЕОМ, в якому відбувається перетворення даних за командами програми: арифметичні дії над числами, перетворення кодів та ін.<br /> <br /> Керуючий пристрій координує роботу всіх блоків комп'ютера. У певній послідовності він вибирає з оперативної пам'яті команду за командою. Кожна команда декодується, за потреби елементи даних з указаних в команді комірок оперативної пам'яті передаються в АЛП. АЛП настроюється на виконання дії, вказаної поточною командою (в цій дії можуть брати участь також пристрої введення-виведення); дається команда на виконання цієї дії. Цей процес буде продовжуватися доти, доки не виникне одна з наступних ситуацій: вичерпано вхідні дані, з одного з пристроїв надійшла команда на припинення роботи, вимкнено живлення комп'ютера.<br /> <br /> Описаний принцип побудови ЕОМ носить назву архітектури фон Неймана - американського вченого угорського походження Джона фон Неймана, який її запропонував.<br /> '''Сучасну архітектуру комп'ютера визначають також такі принципи:'''<br /> *Принцип програмного керування. Забезпечує автоматизацію процесу обчислень на ЕОМ. Згідно з цим принципом, запропонованим англійським математиком Ч.Беббіджем у 1833 р., для розв'язання кожної задачі складається програма, що визначає послідовність дій комп'ютера. Ефективність програмного керування є високою тоді, коли задача розв'язується за тією самою програмою багато разів (хоч і за різних початкових даних).<br /> *Принцип програми, що зберігається в пам'яті. Згідно з цим принципом, сформульованим Дж. фон Нейманом, команди програми подаються, як і дані, у вигляді чисел й обробляються так само, як і числа, а сама програма перед виконання завантажується в оперативну пам'ять. Це прискорює процес її виконання.<br /> *Принцип довільного доступу до пам'яті. Згідно з цим принципом, елементи програм та даних можуть записуватися у довільне місце оперативної пам'яті. Довільне місце означає можливість звернутися до будь-якої заданої адреси (до конкретної ділянки пам'яті) без перегляду попередніх.<br /> На підставі цих приниців можна стверджувати, що '''сучасний комп'ютер''' - технічний пристрій, який після введення в пам'ять початкових даних у вигляді цифрових кодів і програми їх обробки, вираженої також цифровими кодами, здатний автоматично здійснити обчислювальний процес, заданий програмою, і видати готові результати розв'язання задачі у формі придатній для сприйняття людиною.<br /> <br /> Реальна структура комп'ютера значно складніша, ніж розглянута вище (її можна назвати логічної структурою). У сучасних комп'ютерах, зокрема персональних, все частіше здійснюється відхід від традиційної архітектури фон Неймана, зумовлений прагненням розробників та користувачів до підвищення якості та продуктивності комп'ютерів. Якість ЕОМ характеризується багатьма показниками. Це і набір команд, які комп'ютер здатний розуміти, і швидкість роботи (швидкодія) центрального процесора, кількість периферійних пристроїв введення-виведення, які можна приєднати до комп'ютера одночасно і т.д. Головним показником є швидкодія - кількість операцій, яку процесор здатний виконати за одиницю часу. На практиці корситувача більше цікавить продуктивність комп'ютера - показник його ефективної швидкодії, тобто здатності не просто швидко функціонувати, а швидко розв'язувати конкретні поставлені задачі.<br /> <br /> Як результат, всі ці та інші фактори спричинили принципове і конструктивне вдосконалення елементної бази комп'ютерів, тобто створення нових, більш швидких, надійних і зручних у роботі процесорів, запам'ятовуючих пристроїв, пристроїв введення-виведення і т.д. Проте, слід усвідомлювати, що швидкість роботи елементів неможливо збільшувати безмежно (існують сучасні технологічні обмеження та обмеження, зумовлені фізичними законами). Тому розробники комп'ютерної техніки шукають вирішення цієї проблеми вдосконаленням архітекутри ЕОМ.<br /> <br /> Так, з'явилися комп'ютери з багатопроцесорною архітектурою, в яких кілька процесорів працюють одночасно, а це означає, що продуктивність такого комп'ютера дорівнює сумі продуктивностей процесорів. У потужних комп'ютерах, призначених для складних інженерних розрахунків і систем автоматизованого проектування (САПР), часто встановлюють два або чотири процесори. У надпотужних ЕОМ (такі машини можуть, наприклад, моделювати ядерні реакції в режимі реального часу, передбачати погоду в глобальному масштабі) кількість процесорів досягає кількох десятків.<br /> <br /> Швидкість роботи комп'ютера істотно залежить від швидкодії оперативної пам'яті. Тому постійно ведуться пошуки елементів для оперативної пам'яті, які потребували б якомога менше часу на операції читання-запису. Але разом із швидкодією зростає вартість елементів пам'яті, тому нарощення швидкодійної оперативної пам'яті потрібної ємності не завжди прийнятна економічно.<br /> <br /> Проблема вирішується побудовою багаторівневої пам'яті. Оперативна пам'ять складається з двох-трьох частин: основна частина великої ємності будується на відносно повільних (більш дешевих) елементах, а додаткова (так звана кеш-пам'ять) складається зі швидкодійних елементів. Дані, до яких процесор звертається найчастіше містяться в кеш-пам'яті, а більший обсяг оперативної інформації зберігається в основній пам'яті.<br /> <br /> Раніше роботою пристроїв введення-виведення керував центральний процесор, що займало в нього чимало часу. Архітектура сучасних комп'ютерів передбачає наявність каналів прямого доступу до оперативної пам'яті для обміну даними з пристроями введення-виведення без участі центрального процесора, а також передачу більшості функцій керування периферійними пристроями спеціалізованим процесорам, що розвантажує центральний процесор і підвищує його продуктивність.<br /> <br /> '''Методи класифікації комп'ютерів.'''<br /> <br /> Номенклатура видів комп'ютерів на сьогодні величезна: машини розрізняються за призначенням, потужністю, розмірами, елементною базою і т.д. Тому класифікують ЕОМ за різними ознаками. Слід зауважити, що будь-яка класифікація є певною мірою умовна, оскільки розвиток комп'ютерної науки і техніки настільки стрімкий, що, наприклад, сьогоднішня мікро-ЕОМ не поступається за потужністю міні-ЕОМ п'ятирічної давності і навіть суперкомп'ютерам віддаленішого минулого. Крім того, зарахування комп'ютерів до певного класу досить умовне як через нечіткість розмежування груп, так і в наслідок впровадження в практику замовного складання комп'юерів, коли номенклатуру вузлів і конкретні моделі їх адаптують до вимог замовника. Розглянемо найбільш поширені критерії класифікації комп'ютерів.<br /> <br /> '''Класифікація за призначенням'''<br /> *великі електронно-обчислювальні машини (ЕОМ);<br /> *міні ЕОМ;<br /> *мікро ЕОМ;<br /> *персональні комп'ютери.<br /> <br /> '''Великі ЕОМ (Main Frame)'''<br /> <br /> Застосовують для обслуговування великих галузей народного господарства. Вони характеризуються 64-розрядними паралельно працюючими процесорами (кількість яких досягає до 100), інтегральною швидкодією до десятків мільярдів операцій за секунду, багатокористувацьким режимом роботи. Домінуюче положення у випуску комп'ютерів такого класу займає фірма IBM (США). Найбільш відомими моделями супер-ЕОМ є: IBM 360, IBM 370, IBM ES/9000, Cray 3, Cray 4, VAX-100, Hitachi, Fujitsu VP2000.<br /> <br /> На базі великих ЕОМ створюють обчислювальний центр, що містить декілька відділів або груп (структура якого зображена на рис. 2). Штат обслуговування - десятки людей.<br /> <br /> <br /> [[Файл:схема2.gif|left|'''Рис.2. Структура обчислювального центру на базі великої ЕОМ''']]<br /> <br /> <br /> '''Центральний процесор''' - основний блок ЕОМ, у якому відбувається обробка даних і обчислення результатів. Уявляє собою декілька системних блоків в окремій кімнаті, де підтримується постійна температура та вологість повітря.<br /> <br /> '''Група системного програмування''' - займається розробкою, відлагодженням і втіленням програмного забезпечення, потрібного для функціонування обчислювальної системи. Системні програми забезпечують взаємодію програм з обладнанням, тобто програмно-апаратний інтерфейс обчислювальної системи.<br /> <br /> '''Група прикладного програмування''' - займається створенням програм для виконання конкретних дій з даними, тобто забезпечення користувацького інтерфейсу обчислювальної системи.<br /> <br /> '''Група підготовки даних''' - займається підготовкою даних, які будуть опрацьовані на прикладних програмах, створених прикладними програмістами. Зокрема, це набір тексту, сканування зображень, заповнення баз даних.<br /> <br /> '''Група технічного забезпечення''' - займається технічним обслуговуванням всієї обчислювальної системи, ремонтом та відлагодженням апаратури, під'єднанням нових пристроїв.<br /> <br /> '''Група інформаційного забезпечення''' - забезпечує технічною інформацією всі підрозділи обчислювального центру, створює і зберігає архіви розроблених програм (бібліотеки програм) та накопичених даних (банки даних).<br /> <br /> '''Відділ видачі даних''' - отримує дані від центрального процесора і перетворює їх у форму, зручну для замовника (роздрук).<br /> <br /> Великим ЕОМ притаманна висока вартість обладнання та обслуговування, тому робота організована у неперервний цикл.<br /> <br /> <br /> '''Міні ЕОМ'''<br /> <br /> Подібна до великих ЕОМ, але менших розмірів. Використовують у великих підприємствах, наукових закладах і установах. Часто використовують для керування виробничими процесами. Характеризуються мультипроцесорною архітектурою, підключенням до 200 терміналів, дисковими запам'ятовуючими пристроями, що нарощуються до сотень гігабайт, розгалуженою периферією. Для організації роботи з мініЕОМ, потрібен обчислювальний центр, але менший ніж для великих ЕОМ.<br /> <br /> <br /> '''МікроЕОМ'''<br /> <br /> Доступні багатьом установам. Для обслуговування достатньо обчислювальної лабораторії у складі декількох чоловік, з наявністю прикладних програмістів. Необхідні системні програми купуються разом з мікроЕОМ, розробку прикладних програм замовляють у великих обчислювальних центрах або спеціалізованих організаціях.<br /> <br /> Програмісти обчислювальної лабораторії займаються втіленням придбаного або замовленого програмного забезпечення, виконують його налаштування і узгоджують його роботу з іншими програмами та пристроями комп'ютера. Можуть вносити зміни в окремі фрагменти програмного та системного забезпечення.<br /> <br /> <br /> '''Персональні комп'ютери'''<br /> <br /> Бурхливий розвиток набули в останні 20 років. Персональний комп'ютер (ПК) призначений для обслуговування одного робочого місця і спроможний задовольнити потреби малих підприємств та окремих осіб. З появою Інтернету популярність зросла значно вище, оскільки за допомогою персонального комп'ютера можна користуватись науковою, довідковою, учбовою та розважальною інформацією.<br /> <br /> Персональні комп'ютери умовно можна поділити на професійні та побутові, але в зв'язку із здешевленням апаратної частини, межі між нами розмиваються. З 1999 року задіяний міжнародний сертифікаційний стандарт - специфікація РС99:<br /> *масовий персональний комп'ютер (Consumer PC)<br /> *діловий персональний комп'ютер (Office PC)<br /> *портативний персональний комп'ютер (Mobile PC)<br /> *робоча станція (WorkStation)<br /> *розважальний персональний комп'ютер (Entertaiment PC)<br /> <br /> Більшість персональних комп'ютерів на ринку підпадають до категорії масових ПК. Ділові ПК - мають мінімум засобів відтворення графіки та звуку. Портативні ПК відрізняються наявністю засобів з'єднання віддаленого доступу (комп'ютерний зв'язок). Робочі станції - збільшені вимоги до пристроїв збереження даних. Розважальні ПК - основний акцент до засобів відтворення графіки та звуку.<br /> Класифікація по рівню спеціалізації<br /> *універсальні;<br /> *спеціалізовані.<br /> <br /> На базі універсальних ПК можна створити будь-яку конфігурацію для роботи з графікою, текстом, музикою, відео тощо. Спеціалізовані ПК створені для рішення конкретних задач, зокрема, бортові комп'ютери у літаках та автомобілях. Спеціалізовані мініЕОМ для роботи з графікою (кіно- відеофільми, реклама) називаються графічними станціями. Спеціалізовані комп'ютери, що об'єднують комп'ютери у єдину мережу, називаються файловими серверами. Комп'ютери, що забезпечують передачу інформації через Інтернет, називаються мережними серверами.<br /> Класифікація за розміром<br /> *настільні (desktop);<br /> *портативні (notebook);<br /> *кишенькові (palmtop).<br /> <br /> Найбільш поширеними є настільні ПК, які дають змогу легко змінювати конфігурацію. Портативні зручні для користування, мають засоби комп'ютерного зв'язку. Кишенькові моделі можна назвати 'інтелектуальними' записниками, дозволяють зберігати оперативні дані і отримувати швидкий доступ.<br /> Класифікація за сумісністю<br /> <br /> Існує безліч видів і типів комп'ютерів, що збираються з деталей, які виготовлені різними виробниками. Важливим є сумісність забезпечення комп'ютера:<br /> *апаратна сумісність (платформа IBM PC та Apple Macintosh)<br /> *сумісність на рівні операційної системи;<br /> *програмна сумісність;<br /> *сумісність на рівні даних.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Oсновними напрямками наукової дiяльностi є:'''<br /> *створення інтелектуальних інтерфейсів і комп'ютерів нового покоління;<br /> *дослідно-конструкторські розробки;<br /> *створення робототехнiчних систем i комп'ютерiв нової генерацiї;<br /> * вирiшення загальнотеоретичних i прикладних проблем штучного iнтелекту;<br /> *комп'ютерна обробка i розпiзнавання мовних i зорових образiв;<br /> *створення природномовних iнтерфейсiв сучасних комп'ютерiв та розпізнавання мовних образів;<br /> *впровадження елементiв штучного iнтелекту при створеннi iнтелектуальних роботiв;<br /> *впровадження сучасних комп'ютерних технологiй:<br /> **до медико-бiологiчних дослiджень функцiональних можливостей людського мозку;<br /> **до сфери освiти: створення iнтелектуальних iнформацiйно-навчальних систем i розробка комп'ютерних пiдручникiв та навчальних посiбникiв;<br /> **до сфери психофiзiологiчних дослiджень iнтелектуальної дiяльностi людини: розробка тестiв для визначення загального рiвня й кiлькiсної оцiнки iнтелекту.<br /> <br /> ==Висновки==<br /> ==Корисні ресурси==<br /> <br /> [[Категорія:10 версія]]</div> Ланчинська Тетяна Петрівна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D1%83:_%22%D0%92%D1%96%D0%B4_%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%27%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%22&diff=91705 Wiki-стаття на тему: "Від абака до комп'ютера" 2012-03-11T06:30:18Z <p>Ланчинська Тетяна Петрівна: /* АрхітектураОбчислювальної техніки. Класифікація комп'ютерів */</p> <hr /> <div><br /> <br /> ==Назва проекту==<br /> Подорож у майбутнє. Історія створення комп'ютерной техніки.<br /> <br /> ==Автори проекту==<br /> І група учнів 9 класу<br /> <br /> ==Тема дослідження==<br /> Перші обчислювальні пристрої<br /> <br /> ==Проблема дослідження==<br /> Як первісна людина рахувала, які використовувала пристосування<br /> <br /> ==Гіпотеза дослідження==<br /> Перші обчислювальні пристрої були примітивними. Шлях розвитку обчислювальних пристроїв був тривалим і залежав від наукових відкриттів у галузі логіки, математики, фізики і техніки.<br /> <br /> ==Мета дослідження==<br /> Розглянути перші обчислювальні пристрої та принцип їх роботи.<br /> <br /> ==Результати дослідження==<br /> ==Перші обчислювальні машини ==<br /> <br /> '''Неможливо точно відповісти на питання, хто саме винайшов комп'ютер.''' Річ у тому, що комп'ютер не є винаходом однієї людини. Комп'ютер увібрав у собі ідеї та технічні рішення багатьох вчених та інженерів. Розвиток обчислювальної техніки стимулювався потребою у швидких та точних обчислюваннях і тривав сотні років. У процесі розвитку обчислювальна техніка ставала дедалі більш досконалою. Цей процес триває і в наш час.<br /> Основні етапи розвитку комп'ютерної техніки.<br /> Розвитку сучасної обчислювальної техніки сприяв, з одного боку, розвиток пристосувань для рахунку, розвиток систем числення, методів обчислень, математичної логіки, що визначило логічну схему компютера, с іншого боку, розвиток науки та техніки у галузі електрики, електронної теорії, що визначило елементну базу сучасних компютерів'.<br /> <br /> '''Застосування для лічби підручних засобів.'''<br /> Первісні люди не знали чисел і використовували для запам'ятовування певної кількості предметів наочне уявлення – різні підручні засоби: мушлі, камінці тощо. Розвиток рахунку пішов значно швидше, коли людина здогададась звернутися до самого природного рахункового апарата — своїм пальцям. Від пальцевого рахунку бере початок п'ятіркова система числення (одна рука), десяткова (дві руки), двадцяткова (пальці рук і ніг).[[Файл:вузли.jpg|thumb]] Деякі народи для запам'ятовування кількості предметів використовували зарубки. Наприклад, на дощечці зарубками відмічався борг, потім дощечка розламувалася навпіл упоперек всіх зарубок. Одна половина віддавалася боржнику, друга - господареві. Такі дощечки називалися &quot;бірки&quot;. В Англії такий спосіб запису податків існував до кінця XVII ст. На Русі зарубки робилися на палиці, яка називалась носом («зарубити на носу»). Також існували рахункові мотузки. Перуанські рахункові мотузки називалися кіпу. Рахували на них за допомогою вузликів. А щоб не забути, що де рахувалось, кіпу фарбували в різні кольори. Подібний спосіб рахунку застосовували також стародавні індійці та китайці.<br /> <br /> <br /> '''Пристосування для рахунку.''' [[Файл:абак.jpg|thumb|left|Абак]]<br /> Самим поширеним пристосуванням для рахунку був абак (або рахівниця). Найстародавніша рахівниця була знайдена при археологічних розкопках на одному з островів Егейського моря (знахідка відноситься до IV тис. до н.е.).<br /> Абак (від грецького abax-дошка) – рахункова дошка, що широко застосовувалася в Древній Греції. Грецький абак являв собою дошку, на якій паралельні лінії позначали розряди одиниць, десятків, сотень і т.д. На лініях вміщували відповідне число жетонів (камінців, кісточок). У Древньому Римі на дошці для зручності робили для камінчиків жолобки. Це пристосування називалося &quot;калькулі&quot; (&quot;калкулюс&quot; - галька). У Китаї камінчики замінили на намистини, нанизані на прутики, які закріплювались на дерев'яній рамі. Кожний прутик був розділений на дві нерівні частини. У одній частині було 5 намистин, по кількості пальців на руці, а в другій – тільки 2, по кількості рук. Це пристосування називалося &quot;суан-пан&quot;. Їм користувалися в Китаї вже в VI столітті. У Японії подібна конструкція набула назву &quot;соробан&quot;.[[Файл:абак2.jpg|thumb|Податківець рахує на абаку]]<br /> У Західній Європі знайомство з абаком відбулося в Х столітті, коли після знайомства з індо-арабською системою числення Герберт (940-1003) (з 999 р. - Римський папа Сильвестр II) побудував рахункову дошку, на якій замінив певне число жетонів одним жетоном з апісом. У XVI віці абак розповсюдився і в Росії. У російському абаці на один прутик вміщували відразу 10 кісточок, по числу пальців на двох руках. Цей вид абака називався &quot;русские счеты&quot;, або як говорили тоді &quot;руські щоты&quot; і користувалися їми аж до XVIII ст.<br /> [[Файл:логариф.jpg|thumb|left|Логарифмічна лінійка.]]Логарифмічна лінійка. Іншим пристроєм для рахунку, що набув широке визнання, була логарифмічна лінійка, яка з'явилася в XVII в. Винахід логарифмів, що, за словами Лапласа, “скоротив праці астронома, подвоїло його життя”, послужило основою для винаходу чудового обчислювального інструмента, який понад 355 років був службовцем інженерів усього світу.<br /> [[Файл:непер2.jpg|thumb|left|Непер Джон (1550-1617)]]Поняття логарифму ввів шотландський математик Непер (Napier) Джон (1550-1617) в трактаті &quot;Канонічний опис чудових логарифмів&quot;, що вийшов у 1614 році. Сам термін логарифм народився з поєднання грецьких слів logos (відношення) та arithos (число). Логарифми дуже спрощували ділення та множення. Значення логарифмів Непер записував на окремих паличках, маніпулюючи якими можна було набувати нових і нових значень. Ці палички увійшли в історію як &quot;палички Непера&quot;.[[Файл:непер.jpg|thumb]]<br /> У XVI і XVII ст. у Європі з'явилася безліч модифікацій паличок Непера. У 1668 р. вюртембергский єзуїт Каспар Шотт запропонував замінити палички Непера циліндрами, на поверхні яких уздовж утворюючих нанесені ті ж, що і на паличках, числа. Циліндри містилися паралельно один одному в шухлядці, де могли обертатися на минаючих через них осях.<br /> У 1678 р. П'єр Пти, французький математик і фізик, друг Паскаля, наклеїв смужки папера з накресленими “паличками” на картонні стрічки і змусив їх рухатися уздовж осі циліндра. Пристрій одержав назву барабана Пти. У 1727 р. німецький механік Якоб Леопольд видозмінив барабан Пти, додавши йому прямокутну форму.<br /> Прародителькою сучасної логарифмічної лінійки вважається логарифмічна шкала, відома за назвою шкала Гюнтера. Ця шкала являє собою прямолінійний відрізок, на якому відкладалися логарифми чисел тригонометричних величин. Кілька таких шкал наносилося на дерев'яну чи мідну пластинку паралельно. Циркулі-вимірники використовувалися для вирахування відрізків уздовж ліній шкали, що у відповідності з властивостями логарифмів дозволяло знаходити добуток чи частку. Винахідниками перших логарифмічних лінійок вважають Вільяма Отреда і Ричарда Деламейна. Англійські спочатку в 1654 р. Роберт Биссакер, а потім у 1657 р. Сет Патридж — запропонували конструкцію прямокутної логарифмічної лінійки, що складалася з трьох самшитових планок. Мідне оправлення утримувало дві зовнішні планки, між якими вільно сковзала третя — движок лінійки. На обох сторонах лінійки і на движку малися шкали. Довжина такого типу лінійки складала біля 60 см. Винахідником же першої універсальної логарифмічної лінійки, мабуть, варто вважати видатного англійського механіка Дж.Уатта. У 1779 р. він сконструював лінійку, придатну для виконання будь-яких інженерних розрахунків. Дж.Уатт у своїй лінійці розташував ряд шкал дуже розумним образом, їх градуировка була виконана з великою точністю, що дозволило привернути увагу до неї широких кіл.<br /> Принципово нову шкалу для лінійки запропонував П.М.Пиці. Він на движок лінійки наніс звичайну логарифмічну шкалу, а на нерухому частину лінійки — шкалу повторного логарифма, тобто log log N. У силу логарифмічних співвідношень лінійка Пиці дозволяла при одному переміщенні движка одержати результат зведення в ступінь одного числа в інше.<br /> Ідея важливого елемента лінійки — бігунка була уперше висловлена великим Ньютоном. Логарифмічна лінійка, найбільш схожа на сучасну, була сконструйована в 1850 р. 19-літнім французьким офіцером Амедеєм Маннхеймом. Дозволяючи робити розрахунки з двома-трьома точними цифрами, логарифмічна лінійка довго залишилася одним з основних рахункових приладів інженера.<br /> <br /> <br /> '''Леонардо да Вінчі''' <br /> <br /> Вважається, що перший у світі ескізний малюнок тринадцятирозрядного десятинного сумуючого пристрою на базі коліщаток з десятьма зубцями був виконаний Леонардо да Вінчі в одному з його щоденників (вчений почав вести цей щоденник ще до відкриття Америки 1492 р.).<br /> [[Файл:0.jpg|thumb|Ескіз пристрою Леонардо да Вінчі<br /> ]]<br /> '''Вільгельм Шиккард''' <br /> <br /> 1623 року (більш ніж через 100 років після смерті Леонардо да Вінчі) німецький вчений Вільгельм Шиккард запропонував свою модель шестирозрядного десятинного обчислювача, який мав складатися також із зубчатих коліщаток та міг би виконувати додавання, віднімання, а також множення та ділення. Винаходи да Вінчі та Шиккарда були знайдені лише в наш час і залишилися тільки на папері.<br /> [[Файл:Паскаліна.jpg|thumb|left|Пристрій, побудований за ескізами Шиккарда]]<br /> <br /> <br /> '''Блез Паскаль''' <br /> <br /> 1642 року 19-річний французький математик Блез Паскаль сконструював першу в світі працюючу механічну обчислювальну машину, відому як підсумовуюча машина Паскаля («Паскаліна»). Ця машина являла собою комбінацію взаємопов'язаних коліщаток та приводів. На коліщатках були зображені цифри від 0 до 9. Якщо перше коліщатко робить повний оберт від 0 до 9, автоматично починає рухатись друге коліщатко. Якщо і друге коліщатко доходить до цифри 9, починає обертатися третє і так далі. Машина Паскаля могла лише додавати та віднімати.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:Паскаліна2.jpg|thumb|left|Паскаліна<br /> ]]<br /> '''Готфрід Вільгельм фон Лейбніц''' <br /> <br /> 1673 року німецький математик Готфрід Вільгельм фон Лейбніц сконструював свою обчислювальну машину. На відміну від Паскаля, Лейбніц використав у своїй машині циліндри, а не коліщатка та приводи. На циліндри було нанесено цифри. Кожен циліндр мав дев'ять рядків виступів та зубців. При цьому перший ряд мав один виступ, другий ряд — два виступи і так до дев'ятого ряду, який мав відповідно дев'ять виступів. Циліндри з виступами були пересувними, оператор надавав їм певного положення.<br /> <br /> <br /> <br /> Машина Лейбніца, на відміну від підсумовуючої машини Паскаля, була значно складнішою за конструкцією. Вона була здатна виконувати не тільки додавання та віднімання, але й множення, ділення та обчислювання квадратного кореня.<br /> <br /> =='''Обчислювальні машини XIX сторіччя'''== <br /> <br /> [[Файл:3.jpg|thumb|left|Чарльз Беббідж.<br /> ]]<br /> '''Чарльз Бебідж''' <br /> <br /> Винахід першої програмованої обчислювальної машини належить видатному англійському математику Чарлзу Бебіджу (1830 р.). Він присвятив майже все своє життя цій праці, але так і не створив діючу модель. Бебідж назвав свій винахід «Аналітична машина». За планом машина мала діяти завдяки: силі пару. При цьому вона була б здатна сприймати команди, виконувати обчислення та видавати необхідні результати у надрукованому вигляді. Про­грами в свою чергу мали кодуватися та переноситись на перфокарти. Ідея використання перфокарт була запозичена Бебіджем у французького винахідника Жозефа Жаккара (кінець XVIII ст.). Для контролю ткацьких операцій Жаккар використовував отвори, пробиті в картках. Картки з різним розташуванням отворів давали різні візерунки на плетінні тканини. По суті, Бебідж був першим, хто використав перфокарти стосовно обчислювальних машин.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> '''Гаспар де Проні''' <br /> <br /> У своїй машині Бебідж використав також технологію обчислень, запропоновану наприкінці XVIII сторіччя французьким вченим Гаспаром де Проні. Він розділив обчислення на три етапи: розробка чисельного методу, створення програми послідовності арифметичних дій, проведення обчислень шляхом арифметичних операцій над числами згідно зі створеною програмою.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:ада.jpg|thumb|Августа Лавлейс]]'''Августа Лавлейс''' <br /> <br /> Серед учених, які зробили значний внесок у розвиток обчислювальної техніки, була математик леді Августа Лавлейс — дочка видатного англійського поета лорда Байрона. Саме вона переконала Бебіджа у необхідності використання у його винаході двійкової системи обчислення замість десяткової. Вона також розробила принципи програмування, що передбачали повторення послідовності команд та виконання цих команд за певних умов. Ці принципи використовуються і в сучасній обчислювальній техніці.<br /> <br /> <br /> [[Файл:холерит.jpg|thumb|left|Герман Холерит]]'''Герман Холеріт''' <br /> <br /> Чарлз Бебідж вперше висловив ідею використання перфокарт в обчислювальній техніці, але реалізовано цю ідею було тільки 1887 року Германом Холерітом. Його машина була призначена для обробки результатів перепису населення США. Також Холеріт уперше застосував для організації процесу обчислення електричну силу.[[Файл:табулатор.jpg|thumb|Табулатор Холерита]]<br /> <br /> <br /> <br /> Картки використовувались для кодування даних перепису, при цьому на кожну людину була заведена окрема картка. Кодування велося за допомогою певного розташування отворів, що пробивалися в картці по рядках та колонках. Наприклад, отвір, що був пробитий в третій колонці та четвертому рядку, міг означати, що людина одружена. Коли картка, що мала розмір банкноти в один долар, пропускалася крізь машину, вона прощупувалась системою голок. Якщо навпроти голки з'являвся отвір, то голка проходила крізь нього і доторкалася до металевої поверхні, що була розташована під карткою. Контакт, який відбувався при цьому, замикав електричний ланцюг, завдяки чому до результату обчислення додавалася одиниця.<br /> <br /> <br /> '''Механічні машини Російської імперії. '''<br /> [[Файл:Чебишев.jpg|thumb|left|П.Л.Чебишев]]<br /> В Росії перший підсумовуючий пристрій був виготовлений у 1770 р. годинниковим майстром і механіком Е.Якобсоном. Сорок моделей оригінальних механізмів створив видатний російський математик і механік П.Л.Чєбишев і серед них арифмометр (1878 р.), особливістю якого було оригінальне пристосування для перенесення десятків з молодших розрядів в старші. Свого часу це була сама довершена рахункова машина. Ідеї, закладені в цьому арифмометрі, лягли в основу багатьох сучасних обчислювальних пристроїв. У 1875 р. зручний механічний арифмометр сконструював петербурзький інженер В.Т.Однер. За короткий строк цей арифмометр завоював весь світ і на Всесвітній виставці в Парижі, влаштованій в переддень нового ХХ сторіччя, був удостоєний золотій медалі. Промисловий випуск арифмометрів в Росії почався в 1894 р. і продовжувався більше за 70 років. У 1912 р. О.М.Крилов створив механічний інтегратор для розв`язання інтегральних рівнянь. Для економічних та інженерних розрахунків в СРСР використовувались арифмометри &quot;Фелікс&quot;.<br /> <br /> =='''Перші електронно-обчислювальні машини''' ==<br /> <br /> <br /> <br /> Перші електронні комп'ютери з'явилися в першій половині XX ст. На відміну від попередніх, вони могли виконувати задану послідовність операцій за програмою, що була задана раніше, або послідовно розв'язувати задачі різних типів. Перші комп'ютери були здатні зберігати інформацію в спеціальній пам'яті.<br /> <br /> <br /> '''Конрад Цузе''' <br /> <br /> 1934 року німецький студент Конрад Цузе, який працював над дипломним проектом, вирішив створити у себе вдома цифрову обчислювальну машину з програмним управлінням та з використанням (вперше в світі) двійкової системи числення. 1937 року машина 21 (Цузе 1) запрацювала. Вона була 22-розрядною, з пам'яттю на 64 числа і працювала на суто механічній (важільній) базі.<br /> <br /> <br /> <br /> Необхідність у швидких та точних обчисленнях особливо зросла під час Другої світової війни (1939—1945 рр.) перш за все для розв'язання задач балістики, тобто науки про траєкторію польоту артилерійських та інших снарядів до цілі.<br /> <br /> <br /> '''Джон Атанасов''' <br /> <br /> 1937 року Джон Атанасов (американський вчений, болгарин за походженням) вперше запропонував ідею використання електронних ламп як носіїв інформації.<br /> <br /> <br /> [[Файл:алан.jpg|thumb|left|Алан Тьюрінг]]<br /> '''Алан Тьюрінг''' <br /> <br /> В 1942—1943 роках в Англії була створена за участю Алана Тьюрінга обчислювальна машина «Колос». В ній було 2000 електронних ламп. Машина призначалася для розшифрування радіограм німецького вермахту. «Колос» вперше в світі зберігав та обробляв дані за допомогою електроніки, а не механічно.<br /> <br /> <br /> <br /> Машини Цузе та Тьюрінга були засекреченими, про їх створення стало відомо через багато років після закінчення війни.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Говард Айкен - Марк 1'''[[Файл:Марк1.jpg|thumb|Говард Айкен - Марк 1]] <br /> <br /> 1944 року під керівництвом професора Гарвардського університету Говарда Айкена було створено обчислювальну машину з автоматичним керуванням послідовністю дій, відому під назвою Марк 1. Ця обчислювальна машина була здатна сприймати вхідні дані з перфокарт або перфострічок. Машина Марк 1 була електромеханічною, для зберігання даних використовувались механічні прилади (коліщатка та перемикачі). Машина Айкена могла виконувати близько однієї операції за секунду та мала величезні розміри: понад 15 м завдовжки та близько 2,5 м заввишки і складалася більш ніж із 750 тисяч деталей.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Джон Моучлі та Дж. Преспер Еккерт - ЕНІАК''' [[Файл:еніак.jpg|thumb|left|ЕНІАК]]<br /> <br /> 1946 року групою інженерів під керівництвом Джона Моучлі та Дж. Преспера Еккерта на замовлення військового відомства США було створено машину ЕНІАК, яка була здатна виконувати близько 3 тисяч операцій за секунду. За розмірами ЕНІАК був більшим за Марк 1: понад ЗО метрів завдовжки, його об'єм становив 85 м3. Важив ЕНІАК ЗО тонн. Замість тисяч механічних деталей Марка 1, в ЕНІАКу було використано 18 тисяч електронних ламп.<br /> <br /> <br /> [[Файл:нейман.jpg|thumb|Джон фон Нейман]]'''Джон фон Нейман''' <br /> <br /> Суттєвий внесок у створення ЕОМ зробив американський математик Джон фон Нейман, що брав участь у створенні ЕНІАКа. Фон Нейман запропонував ідею зберігання програми в пам'яті машини. Такі ЕОМ були значним кроком уперед на шляху створення більш досконалих машин. Вони були здатні обробляти команди в різному порядку.<br /> <br /> <br /> <br /> '''ЕДСАК''' <br /> <br /> Перша ЕОМ, яка зберігала програми у пам'яті, дістала назву ЕДСАК (Electronic Delay Storage Automatic Calculator — електронний калькулятор з пам'яттю на лініях затримки). Вона була створена в Кембріджському університеті (Англія) 1949 року. З того часу всі ЕОМ є комп'ютерами з програмами, які зберігаються у пам'яті.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:лебедев.jpg|thumb|left|С. Лєбєдєв]]'''С. Лєбєдєв – МЕОМ, ШЕОМ''' [[Файл:месм.jpg|thumb|МЕОМ]]<br /> <br /> 1951 року в Києві під керівництвом С. Лєбєдєва незалежно було створено МЕОМ (Мала Електрична Обчислювальна Машина). 1952 року ним же було створено ШЕОМ (Швидкодіюча Електрична Обчислювальна Машина), яка була на той час кращою в світі та могла виконувати близько 8 тисяч операцій за секунду.[[Файл:унівак.jpg|thumb|UNIVAC]]<br /> <br /> <br /> <br /> '''Джон Моучлі та Дж. Преспер Еккерт - UNIVAC''' <br /> <br /> 1951 року компанія Джона Моучлі та Дж. Преспера Еккерта створила машину UNIVAC (Universal Automatic Computer — універсальна автоматична обчислювальна машина). Перший екземпляр ЮНІВАКа було передано в Бюро перепису населення США. Потім було створено багато різних моделей ЮНІВАКа, які почали застосовуватися у різних сферах діяльності. Таким чином, ЮНІВАК став першим серійним комп'ютером. Крім того, це був перший комп'ютер, в якому замість перфострічок та карток було використано магнітну стрічку.<br /> <br /> =='''Покоління комп'ютерів''' ==<br /> <br /> '''Перше покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> Такі комп'ютери, як ЕНІАК, ЕДСАК, ШЕОМ та ЮНІВАК, являли собою. лише перші моделі ЕОМ. Упродовж десятиріччя після створення ЮНІВАКа було виготовлено та введено в експлуатацію в США близько 5000 комп'ютерів.<br /> <br /> <br /> <br /> Гігантські машини на електронних лампах 50-х років склали перше покоління комп'ютерів.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Друге покоління комп'ютерів'''<br /> <br /> <br /> Друге покоління комп'ютерів з'явилося на початку 60-х років, коли на зміну електронним лампам прийшли транзистори. Винайдені 1948 р. транзистори, як виявилось, були спроможні виконувати всі ті функції, які до цього часу виконували електронні лампи. Але при цьому вони були значно менші за розмірами та споживали набагато менше електроенергії. До того ж транзистори дешевші, випромінюють менше тепла та більш надійні, ніж електронні лампи. І все ж таки найдивовижнішою властивістю транзистора є те, що він один здатен виконувати функції 40 електронних ламп та ще й з більшою швидкістю, ніж вони. В результаті швидкодія машин другого покоління виросла приблизно в 10 разів порівняно з машинами першого покоління, обсяг їх пам'яті також збільшився. Водночас із процесом заміни електронних ламп транзисторами вдосконалювалися методи зберігання інформації. Магнітну стрічку, що вперше було використано в ЕОМ ЮНІВАК, почали використовувати як для введення, так і для виведення інформації. А в середині 60-х років набуло поширення зберігання інформації на дисках.<br /> <br /> <br /> '''Третє покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> <br /> <br /> Поява інтегрованих схем започаткувала новий етап розвитку обчислювальної техніки — народження машин третього покоління. Інтегрована схема, яку також називають кристалом, являє собою мініатюрну електронну схему, витравлену на поверхні кремнієвого кристала площею приблизно 10 мм2. Перші інтегровані схеми (ІС) з'явилися 1964 року.<br /> <br /> <br /> <br /> Поява інтегрованих схем означала справжню революцію в обчислювальній техніці. Одна така схема здатна замінити тисячі транзисторів, кожний 3 яких у свою чергу уже замінив 40 електронних ламп. Інакше кажучи, один крихітний, але складний кристал має такі ж самі обчислювальні можливості, як і 30-тонний ЕНІАК!<br /> <br /> <br /> <br /> Швидкодія ЕОМ третього покоління збільшилася приблизно в 100 разів порівняно з машинами другого покоління, а розміри набагато зменшилися.<br /> <br /> <br /> '''Четверте покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> <br /> <br /> Четверте покоління — ЕОМ на великих інтегрованих схемах.<br /> <br /> Розвиток мікроелектроніки дав змогу розміщати на одному кристалі тисячі інтегрованих схем. Так, 1980 р. центральний процесор невеликої ЕОМ вдалося розташувати на кристалі площею 1,6 см2. Почалася епоха мікрокомп'ютерів. Швидкодія сучасної ЕОМ в десятки разів перевищує швидкодію ЕОМ третього покоління на інтегральних схемах, в 100 разів — швидкодію ЕОМ другого покоління на транзисторах та в 10 000 разів швидкодію ЕОМ першого покоління на електронних лампах.<br /> <br /> <br /> <br /> '''П’яте покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> <br /> <br /> Нині створюються та розвиваються ЕОМ п'ятого покоління — ЕОМ на надвеликих інтегрованих схемах. Ці ЕОМ використовують нові рішення у архітектурі комп'ютерної системи та принципи штучного інтелекту.<br /> <br /> <br /> ==АрхітектураОбчислювальної техніки. Класифікація комп'ютерів==<br /> <br /> Сукупність пристроїв, призначених для автоматичної або автоматизованої обробки інформації називають '''обчислювальною технікою'''. Конкретний набір, пов'язаних між собою пристроїв, називають обчислювальною системою. Центральним пристроєм більшості обчислювальних систем є електронна обчислювальна машина (ЕОМ) або комп'ютер.<br /> Архітектура комп'ютера<br /> <br /> '''Комп'ютер''' - це електронний пристрій, що виконує операції введення інформації, зберігання та оброблення її за певною програмою, виведення одержаних результатів у формі, придатній для сприйняття людиною. За кожну з названих операцій відповідають спеціальні блоки комп'ютера:<br /> *пристрій введення<br /> *центральний процесор<br /> *запам'ятовуючий пристрій<br /> *пристрій виведення<br /> <br /> Всі ці блоки складаються з окремих дрібніших пристроїв. Зокрема в центральний процесор можуть входити арифметико-логічний пристрій (АЛП), внутрішній запам'ятовуючий пристрій у вигляді регістрів процесора та внутрішньої кеш-пам'яті, керуючий пристрій (КП). Пристрій введення, як правило, теж не є однією конструктивною одиницею. Оскільки види інформації, що вводиться, різноманітні, джерел може бути декілька. Це стосується і пристрою виведення.<br /> <br /> '''Схематично загальна структура комп'ютера зображена на рис.1.'''<br /> <br /> [[Файл:схема1.gif||Рис. 1. Загальна структура комп'ютера]]<br /> <br /> '''Запам'ятовуючий пристрій''' - це блок ЕОМ, призначений для тимчасового (оперативна пам'ять) та тривалого (постійна пам'ять) зберігання програм, вхідних і результуючих даних та деяких проміжних результатів. Інформація в оперативній пам'яті зберігається тимчасово лише при включеному живленні, але оперативна пам'ять має більшу швидкодію. В постійній пам'яті дані можуть зберігатися навіть при вимкненому комп'ютері, проте швидкість обміну даними між постійною пам'яттю та центральним процесором, у переважній більшості випадків, значно менша.<br /> <br /> '''Арифметико-логічний пристрій''' - це блок ЕОМ, в якому відбувається перетворення даних за командами програми: арифметичні дії над числами, перетворення кодів та ін.<br /> <br /> Керуючий пристрій координує роботу всіх блоків комп'ютера. У певній послідовності він вибирає з оперативної пам'яті команду за командою. Кожна команда декодується, за потреби елементи даних з указаних в команді комірок оперативної пам'яті передаються в АЛП. АЛП настроюється на виконання дії, вказаної поточною командою (в цій дії можуть брати участь також пристрої введення-виведення); дається команда на виконання цієї дії. Цей процес буде продовжуватися доти, доки не виникне одна з наступних ситуацій: вичерпано вхідні дані, з одного з пристроїв надійшла команда на припинення роботи, вимкнено живлення комп'ютера.<br /> <br /> Описаний принцип побудови ЕОМ носить назву архітектури фон Неймана - американського вченого угорського походження Джона фон Неймана, який її запропонував.<br /> '''Сучасну архітектуру комп'ютера визначають також такі принципи:'''<br /> *Принцип програмного керування. Забезпечує автоматизацію процесу обчислень на ЕОМ. Згідно з цим принципом, запропонованим англійським математиком Ч.Беббіджем у 1833 р., для розв'язання кожної задачі складається програма, що визначає послідовність дій комп'ютера. Ефективність програмного керування є високою тоді, коли задача розв'язується за тією самою програмою багато разів (хоч і за різних початкових даних).<br /> *Принцип програми, що зберігається в пам'яті. Згідно з цим принципом, сформульованим Дж. фон Нейманом, команди програми подаються, як і дані, у вигляді чисел й обробляються так само, як і числа, а сама програма перед виконання завантажується в оперативну пам'ять. Це прискорює процес її виконання.<br /> *Принцип довільного доступу до пам'яті. Згідно з цим принципом, елементи програм та даних можуть записуватися у довільне місце оперативної пам'яті. Довільне місце означає можливість звернутися до будь-якої заданої адреси (до конкретної ділянки пам'яті) без перегляду попередніх.<br /> На підставі цих приниців можна стверджувати, що '''сучасний комп'ютер''' - технічний пристрій, який після введення в пам'ять початкових даних у вигляді цифрових кодів і програми їх обробки, вираженої також цифровими кодами, здатний автоматично здійснити обчислювальний процес, заданий програмою, і видати готові результати розв'язання задачі у формі придатній для сприйняття людиною.<br /> <br /> Реальна структура комп'ютера значно складніша, ніж розглянута вище (її можна назвати логічної структурою). У сучасних комп'ютерах, зокрема персональних, все частіше здійснюється відхід від традиційної архітектури фон Неймана, зумовлений прагненням розробників та користувачів до підвищення якості та продуктивності комп'ютерів. Якість ЕОМ характеризується багатьма показниками. Це і набір команд, які комп'ютер здатний розуміти, і швидкість роботи (швидкодія) центрального процесора, кількість периферійних пристроїв введення-виведення, які можна приєднати до комп'ютера одночасно і т.д. Головним показником є швидкодія - кількість операцій, яку процесор здатний виконати за одиницю часу. На практиці корситувача більше цікавить продуктивність комп'ютера - показник його ефективної швидкодії, тобто здатності не просто швидко функціонувати, а швидко розв'язувати конкретні поставлені задачі.<br /> <br /> Як результат, всі ці та інші фактори спричинили принципове і конструктивне вдосконалення елементної бази комп'ютерів, тобто створення нових, більш швидких, надійних і зручних у роботі процесорів, запам'ятовуючих пристроїв, пристроїв введення-виведення і т.д. Проте, слід усвідомлювати, що швидкість роботи елементів неможливо збільшувати безмежно (існують сучасні технологічні обмеження та обмеження, зумовлені фізичними законами). Тому розробники комп'ютерної техніки шукають вирішення цієї проблеми вдосконаленням архітекутри ЕОМ.<br /> <br /> Так, з'явилися комп'ютери з багатопроцесорною архітектурою, в яких кілька процесорів працюють одночасно, а це означає, що продуктивність такого комп'ютера дорівнює сумі продуктивностей процесорів. У потужних комп'ютерах, призначених для складних інженерних розрахунків і систем автоматизованого проектування (САПР), часто встановлюють два або чотири процесори. У надпотужних ЕОМ (такі машини можуть, наприклад, моделювати ядерні реакції в режимі реального часу, передбачати погоду в глобальному масштабі) кількість процесорів досягає кількох десятків.<br /> <br /> Швидкість роботи комп'ютера істотно залежить від швидкодії оперативної пам'яті. Тому постійно ведуться пошуки елементів для оперативної пам'яті, які потребували б якомога менше часу на операції читання-запису. Але разом із швидкодією зростає вартість елементів пам'яті, тому нарощення швидкодійної оперативної пам'яті потрібної ємності не завжди прийнятна економічно.<br /> <br /> Проблема вирішується побудовою багаторівневої пам'яті. Оперативна пам'ять складається з двох-трьох частин: основна частина великої ємності будується на відносно повільних (більш дешевих) елементах, а додаткова (так звана кеш-пам'ять) складається зі швидкодійних елементів. Дані, до яких процесор звертається найчастіше містяться в кеш-пам'яті, а більший обсяг оперативної інформації зберігається в основній пам'яті.<br /> <br /> Раніше роботою пристроїв введення-виведення керував центральний процесор, що займало в нього чимало часу. Архітектура сучасних комп'ютерів передбачає наявність каналів прямого доступу до оперативної пам'яті для обміну даними з пристроями введення-виведення без участі центрального процесора, а також передачу більшості функцій керування периферійними пристроями спеціалізованим процесорам, що розвантажує центральний процесор і підвищує його продуктивність.<br /> <br /> '''Методи класифікації комп'ютерів.'''<br /> <br /> Номенклатура видів комп'ютерів на сьогодні величезна: машини розрізняються за призначенням, потужністю, розмірами, елементною базою і т.д. Тому класифікують ЕОМ за різними ознаками. Слід зауважити, що будь-яка класифікація є певною мірою умовна, оскільки розвиток комп'ютерної науки і техніки настільки стрімкий, що, наприклад, сьогоднішня мікро-ЕОМ не поступається за потужністю міні-ЕОМ п'ятирічної давності і навіть суперкомп'ютерам віддаленішого минулого. Крім того, зарахування комп'ютерів до певного класу досить умовне як через нечіткість розмежування груп, так і в наслідок впровадження в практику замовного складання комп'юерів, коли номенклатуру вузлів і конкретні моделі їх адаптують до вимог замовника. Розглянемо найбільш поширені критерії класифікації комп'ютерів.<br /> <br /> '''Класифікація за призначенням'''<br /> *великі електронно-обчислювальні машини (ЕОМ);<br /> *міні ЕОМ;<br /> *мікро ЕОМ;<br /> *персональні комп'ютери.<br /> <br /> '''Великі ЕОМ (Main Frame)'''<br /> <br /> Застосовують для обслуговування великих галузей народного господарства. Вони характеризуються 64-розрядними паралельно працюючими процесорами (кількість яких досягає до 100), інтегральною швидкодією до десятків мільярдів операцій за секунду, багатокористувацьким режимом роботи. Домінуюче положення у випуску комп'ютерів такого класу займає фірма IBM (США). Найбільш відомими моделями супер-ЕОМ є: IBM 360, IBM 370, IBM ES/9000, Cray 3, Cray 4, VAX-100, Hitachi, Fujitsu VP2000.<br /> <br /> На базі великих ЕОМ створюють обчислювальний центр, що містить декілька відділів або груп (структура якого зображена на рис. 2). Штат обслуговування - десятки людей.<br /> <br /> <br /> [[Файл:схема2.gif||'''Рис.2. Структура обчислювального центру на базі великої ЕОМ''']]<br /> <br /> <br /> '''Центральний процесор''' - основний блок ЕОМ, у якому відбувається обробка даних і обчислення результатів. Уявляє собою декілька системних блоків в окремій кімнаті, де підтримується постійна температура та вологість повітря.<br /> <br /> '''Група системного програмування''' - займається розробкою, відлагодженням і втіленням програмного забезпечення, потрібного для функціонування обчислювальної системи. Системні програми забезпечують взаємодію програм з обладнанням, тобто програмно-апаратний інтерфейс обчислювальної системи.<br /> <br /> '''Група прикладного програмування''' - займається створенням програм для виконання конкретних дій з даними, тобто забезпечення користувацького інтерфейсу обчислювальної системи.<br /> <br /> '''Група підготовки даних''' - займається підготовкою даних, які будуть опрацьовані на прикладних програмах, створених прикладними програмістами. Зокрема, це набір тексту, сканування зображень, заповнення баз даних.<br /> <br /> '''Група технічного забезпечення''' - займається технічним обслуговуванням всієї обчислювальної системи, ремонтом та відлагодженням апаратури, під'єднанням нових пристроїв.<br /> <br /> '''Група інформаційного забезпечення''' - забезпечує технічною інформацією всі підрозділи обчислювального центру, створює і зберігає архіви розроблених програм (бібліотеки програм) та накопичених даних (банки даних).<br /> <br /> '''Відділ видачі даних''' - отримує дані від центрального процесора і перетворює їх у форму, зручну для замовника (роздрук).<br /> <br /> Великим ЕОМ притаманна висока вартість обладнання та обслуговування, тому робота організована у неперервний цикл.<br /> <br /> <br /> '''Міні ЕОМ'''<br /> <br /> Подібна до великих ЕОМ, але менших розмірів. Використовують у великих підприємствах, наукових закладах і установах. Часто використовують для керування виробничими процесами. Характеризуються мультипроцесорною архітектурою, підключенням до 200 терміналів, дисковими запам'ятовуючими пристроями, що нарощуються до сотень гігабайт, розгалуженою периферією. Для організації роботи з мініЕОМ, потрібен обчислювальний центр, але менший ніж для великих ЕОМ.<br /> <br /> <br /> '''МікроЕОМ'''<br /> <br /> Доступні багатьом установам. Для обслуговування достатньо обчислювальної лабораторії у складі декількох чоловік, з наявністю прикладних програмістів. Необхідні системні програми купуються разом з мікроЕОМ, розробку прикладних програм замовляють у великих обчислювальних центрах або спеціалізованих організаціях.<br /> <br /> Програмісти обчислювальної лабораторії займаються втіленням придбаного або замовленого програмного забезпечення, виконують його налаштування і узгоджують його роботу з іншими програмами та пристроями комп'ютера. Можуть вносити зміни в окремі фрагменти програмного та системного забезпечення.<br /> <br /> <br /> '''Персональні комп'ютери'''<br /> <br /> Бурхливий розвиток набули в останні 20 років. Персональний комп'ютер (ПК) призначений для обслуговування одного робочого місця і спроможний задовольнити потреби малих підприємств та окремих осіб. З появою Інтернету популярність зросла значно вище, оскільки за допомогою персонального комп'ютера можна користуватись науковою, довідковою, учбовою та розважальною інформацією.<br /> <br /> Персональні комп'ютери умовно можна поділити на професійні та побутові, але в зв'язку із здешевленням апаратної частини, межі між нами розмиваються. З 1999 року задіяний міжнародний сертифікаційний стандарт - специфікація РС99:<br /> *масовий персональний комп'ютер (Consumer PC)<br /> *діловий персональний комп'ютер (Office PC)<br /> *портативний персональний комп'ютер (Mobile PC)<br /> *робоча станція (WorkStation)<br /> *розважальний персональний комп'ютер (Entertaiment PC)<br /> <br /> Більшість персональних комп'ютерів на ринку підпадають до категорії масових ПК. Ділові ПК - мають мінімум засобів відтворення графіки та звуку. Портативні ПК відрізняються наявністю засобів з'єднання віддаленого доступу (комп'ютерний зв'язок). Робочі станції - збільшені вимоги до пристроїв збереження даних. Розважальні ПК - основний акцент до засобів відтворення графіки та звуку.<br /> Класифікація по рівню спеціалізації<br /> *універсальні;<br /> *спеціалізовані.<br /> <br /> На базі універсальних ПК можна створити будь-яку конфігурацію для роботи з графікою, текстом, музикою, відео тощо. Спеціалізовані ПК створені для рішення конкретних задач, зокрема, бортові комп'ютери у літаках та автомобілях. Спеціалізовані мініЕОМ для роботи з графікою (кіно- відеофільми, реклама) називаються графічними станціями. Спеціалізовані комп'ютери, що об'єднують комп'ютери у єдину мережу, називаються файловими серверами. Комп'ютери, що забезпечують передачу інформації через Інтернет, називаються мережними серверами.<br /> Класифікація за розміром<br /> *настільні (desktop);<br /> *портативні (notebook);<br /> *кишенькові (palmtop).<br /> <br /> Найбільш поширеними є настільні ПК, які дають змогу легко змінювати конфігурацію. Портативні зручні для користування, мають засоби комп'ютерного зв'язку. Кишенькові моделі можна назвати 'інтелектуальними' записниками, дозволяють зберігати оперативні дані і отримувати швидкий доступ.<br /> Класифікація за сумісністю<br /> <br /> Існує безліч видів і типів комп'ютерів, що збираються з деталей, які виготовлені різними виробниками. Важливим є сумісність забезпечення комп'ютера:<br /> *апаратна сумісність (платформа IBM PC та Apple Macintosh)<br /> *сумісність на рівні операційної системи;<br /> *програмна сумісність;<br /> *сумісність на рівні даних.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Oсновними напрямками наукової дiяльностi є:'''<br /> *створення інтелектуальних інтерфейсів і комп'ютерів нового покоління;<br /> *дослідно-конструкторські розробки;<br /> *створення робототехнiчних систем i комп'ютерiв нової генерацiї;<br /> * вирiшення загальнотеоретичних i прикладних проблем штучного iнтелекту;<br /> *комп'ютерна обробка i розпiзнавання мовних i зорових образiв;<br /> *створення природномовних iнтерфейсiв сучасних комп'ютерiв та розпізнавання мовних образів;<br /> *впровадження елементiв штучного iнтелекту при створеннi iнтелектуальних роботiв;<br /> *впровадження сучасних комп'ютерних технологiй:<br /> **до медико-бiологiчних дослiджень функцiональних можливостей людського мозку;<br /> **до сфери освiти: створення iнтелектуальних iнформацiйно-навчальних систем i розробка комп'ютерних пiдручникiв та навчальних посiбникiв;<br /> **до сфери психофiзiологiчних дослiджень iнтелектуальної дiяльностi людини: розробка тестiв для визначення загального рiвня й кiлькiсної оцiнки iнтелекту.<br /> <br /> ==Висновки==<br /> ==Корисні ресурси==<br /> <br /> [[Категорія:10 версія]]</div> Ланчинська Тетяна Петрівна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D1%83:_%22%D0%92%D1%96%D0%B4_%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%27%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%22&diff=91704 Wiki-стаття на тему: "Від абака до комп'ютера" 2012-03-11T06:29:04Z <p>Ланчинська Тетяна Петрівна: /* АрхітектураОбчислювальної техніки. Класифікація комп'ютерів */</p> <hr /> <div><br /> <br /> ==Назва проекту==<br /> Подорож у майбутнє. Історія створення комп'ютерной техніки.<br /> <br /> ==Автори проекту==<br /> І група учнів 9 класу<br /> <br /> ==Тема дослідження==<br /> Перші обчислювальні пристрої<br /> <br /> ==Проблема дослідження==<br /> Як первісна людина рахувала, які використовувала пристосування<br /> <br /> ==Гіпотеза дослідження==<br /> Перші обчислювальні пристрої були примітивними. Шлях розвитку обчислювальних пристроїв був тривалим і залежав від наукових відкриттів у галузі логіки, математики, фізики і техніки.<br /> <br /> ==Мета дослідження==<br /> Розглянути перші обчислювальні пристрої та принцип їх роботи.<br /> <br /> ==Результати дослідження==<br /> ==Перші обчислювальні машини ==<br /> <br /> '''Неможливо точно відповісти на питання, хто саме винайшов комп'ютер.''' Річ у тому, що комп'ютер не є винаходом однієї людини. Комп'ютер увібрав у собі ідеї та технічні рішення багатьох вчених та інженерів. Розвиток обчислювальної техніки стимулювався потребою у швидких та точних обчислюваннях і тривав сотні років. У процесі розвитку обчислювальна техніка ставала дедалі більш досконалою. Цей процес триває і в наш час.<br /> Основні етапи розвитку комп'ютерної техніки.<br /> Розвитку сучасної обчислювальної техніки сприяв, з одного боку, розвиток пристосувань для рахунку, розвиток систем числення, методів обчислень, математичної логіки, що визначило логічну схему компютера, с іншого боку, розвиток науки та техніки у галузі електрики, електронної теорії, що визначило елементну базу сучасних компютерів'.<br /> <br /> '''Застосування для лічби підручних засобів.'''<br /> Первісні люди не знали чисел і використовували для запам'ятовування певної кількості предметів наочне уявлення – різні підручні засоби: мушлі, камінці тощо. Розвиток рахунку пішов значно швидше, коли людина здогададась звернутися до самого природного рахункового апарата — своїм пальцям. Від пальцевого рахунку бере початок п'ятіркова система числення (одна рука), десяткова (дві руки), двадцяткова (пальці рук і ніг).[[Файл:вузли.jpg|thumb]] Деякі народи для запам'ятовування кількості предметів використовували зарубки. Наприклад, на дощечці зарубками відмічався борг, потім дощечка розламувалася навпіл упоперек всіх зарубок. Одна половина віддавалася боржнику, друга - господареві. Такі дощечки називалися &quot;бірки&quot;. В Англії такий спосіб запису податків існував до кінця XVII ст. На Русі зарубки робилися на палиці, яка називалась носом («зарубити на носу»). Також існували рахункові мотузки. Перуанські рахункові мотузки називалися кіпу. Рахували на них за допомогою вузликів. А щоб не забути, що де рахувалось, кіпу фарбували в різні кольори. Подібний спосіб рахунку застосовували також стародавні індійці та китайці.<br /> <br /> <br /> '''Пристосування для рахунку.''' [[Файл:абак.jpg|thumb|left|Абак]]<br /> Самим поширеним пристосуванням для рахунку був абак (або рахівниця). Найстародавніша рахівниця була знайдена при археологічних розкопках на одному з островів Егейського моря (знахідка відноситься до IV тис. до н.е.).<br /> Абак (від грецького abax-дошка) – рахункова дошка, що широко застосовувалася в Древній Греції. Грецький абак являв собою дошку, на якій паралельні лінії позначали розряди одиниць, десятків, сотень і т.д. На лініях вміщували відповідне число жетонів (камінців, кісточок). У Древньому Римі на дошці для зручності робили для камінчиків жолобки. Це пристосування називалося &quot;калькулі&quot; (&quot;калкулюс&quot; - галька). У Китаї камінчики замінили на намистини, нанизані на прутики, які закріплювались на дерев'яній рамі. Кожний прутик був розділений на дві нерівні частини. У одній частині було 5 намистин, по кількості пальців на руці, а в другій – тільки 2, по кількості рук. Це пристосування називалося &quot;суан-пан&quot;. Їм користувалися в Китаї вже в VI столітті. У Японії подібна конструкція набула назву &quot;соробан&quot;.[[Файл:абак2.jpg|thumb|Податківець рахує на абаку]]<br /> У Західній Європі знайомство з абаком відбулося в Х столітті, коли після знайомства з індо-арабською системою числення Герберт (940-1003) (з 999 р. - Римський папа Сильвестр II) побудував рахункову дошку, на якій замінив певне число жетонів одним жетоном з апісом. У XVI віці абак розповсюдився і в Росії. У російському абаці на один прутик вміщували відразу 10 кісточок, по числу пальців на двох руках. Цей вид абака називався &quot;русские счеты&quot;, або як говорили тоді &quot;руські щоты&quot; і користувалися їми аж до XVIII ст.<br /> [[Файл:логариф.jpg|thumb|left|Логарифмічна лінійка.]]Логарифмічна лінійка. Іншим пристроєм для рахунку, що набув широке визнання, була логарифмічна лінійка, яка з'явилася в XVII в. Винахід логарифмів, що, за словами Лапласа, “скоротив праці астронома, подвоїло його життя”, послужило основою для винаходу чудового обчислювального інструмента, який понад 355 років був службовцем інженерів усього світу.<br /> [[Файл:непер2.jpg|thumb|left|Непер Джон (1550-1617)]]Поняття логарифму ввів шотландський математик Непер (Napier) Джон (1550-1617) в трактаті &quot;Канонічний опис чудових логарифмів&quot;, що вийшов у 1614 році. Сам термін логарифм народився з поєднання грецьких слів logos (відношення) та arithos (число). Логарифми дуже спрощували ділення та множення. Значення логарифмів Непер записував на окремих паличках, маніпулюючи якими можна було набувати нових і нових значень. Ці палички увійшли в історію як &quot;палички Непера&quot;.[[Файл:непер.jpg|thumb]]<br /> У XVI і XVII ст. у Європі з'явилася безліч модифікацій паличок Непера. У 1668 р. вюртембергский єзуїт Каспар Шотт запропонував замінити палички Непера циліндрами, на поверхні яких уздовж утворюючих нанесені ті ж, що і на паличках, числа. Циліндри містилися паралельно один одному в шухлядці, де могли обертатися на минаючих через них осях.<br /> У 1678 р. П'єр Пти, французький математик і фізик, друг Паскаля, наклеїв смужки папера з накресленими “паличками” на картонні стрічки і змусив їх рухатися уздовж осі циліндра. Пристрій одержав назву барабана Пти. У 1727 р. німецький механік Якоб Леопольд видозмінив барабан Пти, додавши йому прямокутну форму.<br /> Прародителькою сучасної логарифмічної лінійки вважається логарифмічна шкала, відома за назвою шкала Гюнтера. Ця шкала являє собою прямолінійний відрізок, на якому відкладалися логарифми чисел тригонометричних величин. Кілька таких шкал наносилося на дерев'яну чи мідну пластинку паралельно. Циркулі-вимірники використовувалися для вирахування відрізків уздовж ліній шкали, що у відповідності з властивостями логарифмів дозволяло знаходити добуток чи частку. Винахідниками перших логарифмічних лінійок вважають Вільяма Отреда і Ричарда Деламейна. Англійські спочатку в 1654 р. Роберт Биссакер, а потім у 1657 р. Сет Патридж — запропонували конструкцію прямокутної логарифмічної лінійки, що складалася з трьох самшитових планок. Мідне оправлення утримувало дві зовнішні планки, між якими вільно сковзала третя — движок лінійки. На обох сторонах лінійки і на движку малися шкали. Довжина такого типу лінійки складала біля 60 см. Винахідником же першої універсальної логарифмічної лінійки, мабуть, варто вважати видатного англійського механіка Дж.Уатта. У 1779 р. він сконструював лінійку, придатну для виконання будь-яких інженерних розрахунків. Дж.Уатт у своїй лінійці розташував ряд шкал дуже розумним образом, їх градуировка була виконана з великою точністю, що дозволило привернути увагу до неї широких кіл.<br /> Принципово нову шкалу для лінійки запропонував П.М.Пиці. Він на движок лінійки наніс звичайну логарифмічну шкалу, а на нерухому частину лінійки — шкалу повторного логарифма, тобто log log N. У силу логарифмічних співвідношень лінійка Пиці дозволяла при одному переміщенні движка одержати результат зведення в ступінь одного числа в інше.<br /> Ідея важливого елемента лінійки — бігунка була уперше висловлена великим Ньютоном. Логарифмічна лінійка, найбільш схожа на сучасну, була сконструйована в 1850 р. 19-літнім французьким офіцером Амедеєм Маннхеймом. Дозволяючи робити розрахунки з двома-трьома точними цифрами, логарифмічна лінійка довго залишилася одним з основних рахункових приладів інженера.<br /> <br /> <br /> '''Леонардо да Вінчі''' <br /> <br /> Вважається, що перший у світі ескізний малюнок тринадцятирозрядного десятинного сумуючого пристрою на базі коліщаток з десятьма зубцями був виконаний Леонардо да Вінчі в одному з його щоденників (вчений почав вести цей щоденник ще до відкриття Америки 1492 р.).<br /> [[Файл:0.jpg|thumb|Ескіз пристрою Леонардо да Вінчі<br /> ]]<br /> '''Вільгельм Шиккард''' <br /> <br /> 1623 року (більш ніж через 100 років після смерті Леонардо да Вінчі) німецький вчений Вільгельм Шиккард запропонував свою модель шестирозрядного десятинного обчислювача, який мав складатися також із зубчатих коліщаток та міг би виконувати додавання, віднімання, а також множення та ділення. Винаходи да Вінчі та Шиккарда були знайдені лише в наш час і залишилися тільки на папері.<br /> [[Файл:Паскаліна.jpg|thumb|left|Пристрій, побудований за ескізами Шиккарда]]<br /> <br /> <br /> '''Блез Паскаль''' <br /> <br /> 1642 року 19-річний французький математик Блез Паскаль сконструював першу в світі працюючу механічну обчислювальну машину, відому як підсумовуюча машина Паскаля («Паскаліна»). Ця машина являла собою комбінацію взаємопов'язаних коліщаток та приводів. На коліщатках були зображені цифри від 0 до 9. Якщо перше коліщатко робить повний оберт від 0 до 9, автоматично починає рухатись друге коліщатко. Якщо і друге коліщатко доходить до цифри 9, починає обертатися третє і так далі. Машина Паскаля могла лише додавати та віднімати.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:Паскаліна2.jpg|thumb|left|Паскаліна<br /> ]]<br /> '''Готфрід Вільгельм фон Лейбніц''' <br /> <br /> 1673 року німецький математик Готфрід Вільгельм фон Лейбніц сконструював свою обчислювальну машину. На відміну від Паскаля, Лейбніц використав у своїй машині циліндри, а не коліщатка та приводи. На циліндри було нанесено цифри. Кожен циліндр мав дев'ять рядків виступів та зубців. При цьому перший ряд мав один виступ, другий ряд — два виступи і так до дев'ятого ряду, який мав відповідно дев'ять виступів. Циліндри з виступами були пересувними, оператор надавав їм певного положення.<br /> <br /> <br /> <br /> Машина Лейбніца, на відміну від підсумовуючої машини Паскаля, була значно складнішою за конструкцією. Вона була здатна виконувати не тільки додавання та віднімання, але й множення, ділення та обчислювання квадратного кореня.<br /> <br /> =='''Обчислювальні машини XIX сторіччя'''== <br /> <br /> [[Файл:3.jpg|thumb|left|Чарльз Беббідж.<br /> ]]<br /> '''Чарльз Бебідж''' <br /> <br /> Винахід першої програмованої обчислювальної машини належить видатному англійському математику Чарлзу Бебіджу (1830 р.). Він присвятив майже все своє життя цій праці, але так і не створив діючу модель. Бебідж назвав свій винахід «Аналітична машина». За планом машина мала діяти завдяки: силі пару. При цьому вона була б здатна сприймати команди, виконувати обчислення та видавати необхідні результати у надрукованому вигляді. Про­грами в свою чергу мали кодуватися та переноситись на перфокарти. Ідея використання перфокарт була запозичена Бебіджем у французького винахідника Жозефа Жаккара (кінець XVIII ст.). Для контролю ткацьких операцій Жаккар використовував отвори, пробиті в картках. Картки з різним розташуванням отворів давали різні візерунки на плетінні тканини. По суті, Бебідж був першим, хто використав перфокарти стосовно обчислювальних машин.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> '''Гаспар де Проні''' <br /> <br /> У своїй машині Бебідж використав також технологію обчислень, запропоновану наприкінці XVIII сторіччя французьким вченим Гаспаром де Проні. Він розділив обчислення на три етапи: розробка чисельного методу, створення програми послідовності арифметичних дій, проведення обчислень шляхом арифметичних операцій над числами згідно зі створеною програмою.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:ада.jpg|thumb|Августа Лавлейс]]'''Августа Лавлейс''' <br /> <br /> Серед учених, які зробили значний внесок у розвиток обчислювальної техніки, була математик леді Августа Лавлейс — дочка видатного англійського поета лорда Байрона. Саме вона переконала Бебіджа у необхідності використання у його винаході двійкової системи обчислення замість десяткової. Вона також розробила принципи програмування, що передбачали повторення послідовності команд та виконання цих команд за певних умов. Ці принципи використовуються і в сучасній обчислювальній техніці.<br /> <br /> <br /> [[Файл:холерит.jpg|thumb|left|Герман Холерит]]'''Герман Холеріт''' <br /> <br /> Чарлз Бебідж вперше висловив ідею використання перфокарт в обчислювальній техніці, але реалізовано цю ідею було тільки 1887 року Германом Холерітом. Його машина була призначена для обробки результатів перепису населення США. Також Холеріт уперше застосував для організації процесу обчислення електричну силу.[[Файл:табулатор.jpg|thumb|Табулатор Холерита]]<br /> <br /> <br /> <br /> Картки використовувались для кодування даних перепису, при цьому на кожну людину була заведена окрема картка. Кодування велося за допомогою певного розташування отворів, що пробивалися в картці по рядках та колонках. Наприклад, отвір, що був пробитий в третій колонці та четвертому рядку, міг означати, що людина одружена. Коли картка, що мала розмір банкноти в один долар, пропускалася крізь машину, вона прощупувалась системою голок. Якщо навпроти голки з'являвся отвір, то голка проходила крізь нього і доторкалася до металевої поверхні, що була розташована під карткою. Контакт, який відбувався при цьому, замикав електричний ланцюг, завдяки чому до результату обчислення додавалася одиниця.<br /> <br /> <br /> '''Механічні машини Російської імперії. '''<br /> [[Файл:Чебишев.jpg|thumb|left|П.Л.Чебишев]]<br /> В Росії перший підсумовуючий пристрій був виготовлений у 1770 р. годинниковим майстром і механіком Е.Якобсоном. Сорок моделей оригінальних механізмів створив видатний російський математик і механік П.Л.Чєбишев і серед них арифмометр (1878 р.), особливістю якого було оригінальне пристосування для перенесення десятків з молодших розрядів в старші. Свого часу це була сама довершена рахункова машина. Ідеї, закладені в цьому арифмометрі, лягли в основу багатьох сучасних обчислювальних пристроїв. У 1875 р. зручний механічний арифмометр сконструював петербурзький інженер В.Т.Однер. За короткий строк цей арифмометр завоював весь світ і на Всесвітній виставці в Парижі, влаштованій в переддень нового ХХ сторіччя, був удостоєний золотій медалі. Промисловий випуск арифмометрів в Росії почався в 1894 р. і продовжувався більше за 70 років. У 1912 р. О.М.Крилов створив механічний інтегратор для розв`язання інтегральних рівнянь. Для економічних та інженерних розрахунків в СРСР використовувались арифмометри &quot;Фелікс&quot;.<br /> <br /> =='''Перші електронно-обчислювальні машини''' ==<br /> <br /> <br /> <br /> Перші електронні комп'ютери з'явилися в першій половині XX ст. На відміну від попередніх, вони могли виконувати задану послідовність операцій за програмою, що була задана раніше, або послідовно розв'язувати задачі різних типів. Перші комп'ютери були здатні зберігати інформацію в спеціальній пам'яті.<br /> <br /> <br /> '''Конрад Цузе''' <br /> <br /> 1934 року німецький студент Конрад Цузе, який працював над дипломним проектом, вирішив створити у себе вдома цифрову обчислювальну машину з програмним управлінням та з використанням (вперше в світі) двійкової системи числення. 1937 року машина 21 (Цузе 1) запрацювала. Вона була 22-розрядною, з пам'яттю на 64 числа і працювала на суто механічній (важільній) базі.<br /> <br /> <br /> <br /> Необхідність у швидких та точних обчисленнях особливо зросла під час Другої світової війни (1939—1945 рр.) перш за все для розв'язання задач балістики, тобто науки про траєкторію польоту артилерійських та інших снарядів до цілі.<br /> <br /> <br /> '''Джон Атанасов''' <br /> <br /> 1937 року Джон Атанасов (американський вчений, болгарин за походженням) вперше запропонував ідею використання електронних ламп як носіїв інформації.<br /> <br /> <br /> [[Файл:алан.jpg|thumb|left|Алан Тьюрінг]]<br /> '''Алан Тьюрінг''' <br /> <br /> В 1942—1943 роках в Англії була створена за участю Алана Тьюрінга обчислювальна машина «Колос». В ній було 2000 електронних ламп. Машина призначалася для розшифрування радіограм німецького вермахту. «Колос» вперше в світі зберігав та обробляв дані за допомогою електроніки, а не механічно.<br /> <br /> <br /> <br /> Машини Цузе та Тьюрінга були засекреченими, про їх створення стало відомо через багато років після закінчення війни.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Говард Айкен - Марк 1'''[[Файл:Марк1.jpg|thumb|Говард Айкен - Марк 1]] <br /> <br /> 1944 року під керівництвом професора Гарвардського університету Говарда Айкена було створено обчислювальну машину з автоматичним керуванням послідовністю дій, відому під назвою Марк 1. Ця обчислювальна машина була здатна сприймати вхідні дані з перфокарт або перфострічок. Машина Марк 1 була електромеханічною, для зберігання даних використовувались механічні прилади (коліщатка та перемикачі). Машина Айкена могла виконувати близько однієї операції за секунду та мала величезні розміри: понад 15 м завдовжки та близько 2,5 м заввишки і складалася більш ніж із 750 тисяч деталей.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Джон Моучлі та Дж. Преспер Еккерт - ЕНІАК''' [[Файл:еніак.jpg|thumb|left|ЕНІАК]]<br /> <br /> 1946 року групою інженерів під керівництвом Джона Моучлі та Дж. Преспера Еккерта на замовлення військового відомства США було створено машину ЕНІАК, яка була здатна виконувати близько 3 тисяч операцій за секунду. За розмірами ЕНІАК був більшим за Марк 1: понад ЗО метрів завдовжки, його об'єм становив 85 м3. Важив ЕНІАК ЗО тонн. Замість тисяч механічних деталей Марка 1, в ЕНІАКу було використано 18 тисяч електронних ламп.<br /> <br /> <br /> [[Файл:нейман.jpg|thumb|Джон фон Нейман]]'''Джон фон Нейман''' <br /> <br /> Суттєвий внесок у створення ЕОМ зробив американський математик Джон фон Нейман, що брав участь у створенні ЕНІАКа. Фон Нейман запропонував ідею зберігання програми в пам'яті машини. Такі ЕОМ були значним кроком уперед на шляху створення більш досконалих машин. Вони були здатні обробляти команди в різному порядку.<br /> <br /> <br /> <br /> '''ЕДСАК''' <br /> <br /> Перша ЕОМ, яка зберігала програми у пам'яті, дістала назву ЕДСАК (Electronic Delay Storage Automatic Calculator — електронний калькулятор з пам'яттю на лініях затримки). Вона була створена в Кембріджському університеті (Англія) 1949 року. З того часу всі ЕОМ є комп'ютерами з програмами, які зберігаються у пам'яті.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:лебедев.jpg|thumb|left|С. Лєбєдєв]]'''С. Лєбєдєв – МЕОМ, ШЕОМ''' [[Файл:месм.jpg|thumb|МЕОМ]]<br /> <br /> 1951 року в Києві під керівництвом С. Лєбєдєва незалежно було створено МЕОМ (Мала Електрична Обчислювальна Машина). 1952 року ним же було створено ШЕОМ (Швидкодіюча Електрична Обчислювальна Машина), яка була на той час кращою в світі та могла виконувати близько 8 тисяч операцій за секунду.[[Файл:унівак.jpg|thumb|UNIVAC]]<br /> <br /> <br /> <br /> '''Джон Моучлі та Дж. Преспер Еккерт - UNIVAC''' <br /> <br /> 1951 року компанія Джона Моучлі та Дж. Преспера Еккерта створила машину UNIVAC (Universal Automatic Computer — універсальна автоматична обчислювальна машина). Перший екземпляр ЮНІВАКа було передано в Бюро перепису населення США. Потім було створено багато різних моделей ЮНІВАКа, які почали застосовуватися у різних сферах діяльності. Таким чином, ЮНІВАК став першим серійним комп'ютером. Крім того, це був перший комп'ютер, в якому замість перфострічок та карток було використано магнітну стрічку.<br /> <br /> =='''Покоління комп'ютерів''' ==<br /> <br /> '''Перше покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> Такі комп'ютери, як ЕНІАК, ЕДСАК, ШЕОМ та ЮНІВАК, являли собою. лише перші моделі ЕОМ. Упродовж десятиріччя після створення ЮНІВАКа було виготовлено та введено в експлуатацію в США близько 5000 комп'ютерів.<br /> <br /> <br /> <br /> Гігантські машини на електронних лампах 50-х років склали перше покоління комп'ютерів.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Друге покоління комп'ютерів'''<br /> <br /> <br /> Друге покоління комп'ютерів з'явилося на початку 60-х років, коли на зміну електронним лампам прийшли транзистори. Винайдені 1948 р. транзистори, як виявилось, були спроможні виконувати всі ті функції, які до цього часу виконували електронні лампи. Але при цьому вони були значно менші за розмірами та споживали набагато менше електроенергії. До того ж транзистори дешевші, випромінюють менше тепла та більш надійні, ніж електронні лампи. І все ж таки найдивовижнішою властивістю транзистора є те, що він один здатен виконувати функції 40 електронних ламп та ще й з більшою швидкістю, ніж вони. В результаті швидкодія машин другого покоління виросла приблизно в 10 разів порівняно з машинами першого покоління, обсяг їх пам'яті також збільшився. Водночас із процесом заміни електронних ламп транзисторами вдосконалювалися методи зберігання інформації. Магнітну стрічку, що вперше було використано в ЕОМ ЮНІВАК, почали використовувати як для введення, так і для виведення інформації. А в середині 60-х років набуло поширення зберігання інформації на дисках.<br /> <br /> <br /> '''Третє покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> <br /> <br /> Поява інтегрованих схем започаткувала новий етап розвитку обчислювальної техніки — народження машин третього покоління. Інтегрована схема, яку також називають кристалом, являє собою мініатюрну електронну схему, витравлену на поверхні кремнієвого кристала площею приблизно 10 мм2. Перші інтегровані схеми (ІС) з'явилися 1964 року.<br /> <br /> <br /> <br /> Поява інтегрованих схем означала справжню революцію в обчислювальній техніці. Одна така схема здатна замінити тисячі транзисторів, кожний 3 яких у свою чергу уже замінив 40 електронних ламп. Інакше кажучи, один крихітний, але складний кристал має такі ж самі обчислювальні можливості, як і 30-тонний ЕНІАК!<br /> <br /> <br /> <br /> Швидкодія ЕОМ третього покоління збільшилася приблизно в 100 разів порівняно з машинами другого покоління, а розміри набагато зменшилися.<br /> <br /> <br /> '''Четверте покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> <br /> <br /> Четверте покоління — ЕОМ на великих інтегрованих схемах.<br /> <br /> Розвиток мікроелектроніки дав змогу розміщати на одному кристалі тисячі інтегрованих схем. Так, 1980 р. центральний процесор невеликої ЕОМ вдалося розташувати на кристалі площею 1,6 см2. Почалася епоха мікрокомп'ютерів. Швидкодія сучасної ЕОМ в десятки разів перевищує швидкодію ЕОМ третього покоління на інтегральних схемах, в 100 разів — швидкодію ЕОМ другого покоління на транзисторах та в 10 000 разів швидкодію ЕОМ першого покоління на електронних лампах.<br /> <br /> <br /> <br /> '''П’яте покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> <br /> <br /> Нині створюються та розвиваються ЕОМ п'ятого покоління — ЕОМ на надвеликих інтегрованих схемах. Ці ЕОМ використовують нові рішення у архітектурі комп'ютерної системи та принципи штучного інтелекту.<br /> <br /> <br /> ==АрхітектураОбчислювальної техніки. Класифікація комп'ютерів==<br /> <br /> Сукупність пристроїв, призначених для автоматичної або автоматизованої обробки інформації називають '''обчислювальною технікою'''. Конкретний набір, пов'язаних між собою пристроїв, називають обчислювальною системою. Центральним пристроєм більшості обчислювальних систем є електронна обчислювальна машина (ЕОМ) або комп'ютер.<br /> Архітектура комп'ютера<br /> <br /> '''Комп'ютер''' - це електронний пристрій, що виконує операції введення інформації, зберігання та оброблення її за певною програмою, виведення одержаних результатів у формі, придатній для сприйняття людиною. За кожну з названих операцій відповідають спеціальні блоки комп'ютера:<br /> *пристрій введення<br /> *центральний процесор<br /> *запам'ятовуючий пристрій<br /> *пристрій виведення<br /> <br /> Всі ці блоки складаються з окремих дрібніших пристроїв. Зокрема в центральний процесор можуть входити арифметико-логічний пристрій (АЛП), внутрішній запам'ятовуючий пристрій у вигляді регістрів процесора та внутрішньої кеш-пам'яті, керуючий пристрій (КП). Пристрій введення, як правило, теж не є однією конструктивною одиницею. Оскільки види інформації, що вводиться, різноманітні, джерел може бути декілька. Це стосується і пристрою виведення.<br /> <br /> '''Схематично загальна структура комп'ютера зображена на рис.1.'''<br /> <br /> [[Файл:схема1.gif|Рис. 1. Загальна структура комп'ютера]]<br /> <br /> '''Запам'ятовуючий пристрій''' - це блок ЕОМ, призначений для тимчасового (оперативна пам'ять) та тривалого (постійна пам'ять) зберігання програм, вхідних і результуючих даних та деяких проміжних результатів. Інформація в оперативній пам'яті зберігається тимчасово лише при включеному живленні, але оперативна пам'ять має більшу швидкодію. В постійній пам'яті дані можуть зберігатися навіть при вимкненому комп'ютері, проте швидкість обміну даними між постійною пам'яттю та центральним процесором, у переважній більшості випадків, значно менша.<br /> <br /> '''Арифметико-логічний пристрій''' - це блок ЕОМ, в якому відбувається перетворення даних за командами програми: арифметичні дії над числами, перетворення кодів та ін.<br /> <br /> Керуючий пристрій координує роботу всіх блоків комп'ютера. У певній послідовності він вибирає з оперативної пам'яті команду за командою. Кожна команда декодується, за потреби елементи даних з указаних в команді комірок оперативної пам'яті передаються в АЛП. АЛП настроюється на виконання дії, вказаної поточною командою (в цій дії можуть брати участь також пристрої введення-виведення); дається команда на виконання цієї дії. Цей процес буде продовжуватися доти, доки не виникне одна з наступних ситуацій: вичерпано вхідні дані, з одного з пристроїв надійшла команда на припинення роботи, вимкнено живлення комп'ютера.<br /> <br /> Описаний принцип побудови ЕОМ носить назву архітектури фон Неймана - американського вченого угорського походження Джона фон Неймана, який її запропонував.<br /> '''Сучасну архітектуру комп'ютера визначають також такі принципи:'''<br /> *Принцип програмного керування. Забезпечує автоматизацію процесу обчислень на ЕОМ. Згідно з цим принципом, запропонованим англійським математиком Ч.Беббіджем у 1833 р., для розв'язання кожної задачі складається програма, що визначає послідовність дій комп'ютера. Ефективність програмного керування є високою тоді, коли задача розв'язується за тією самою програмою багато разів (хоч і за різних початкових даних).<br /> *Принцип програми, що зберігається в пам'яті. Згідно з цим принципом, сформульованим Дж. фон Нейманом, команди програми подаються, як і дані, у вигляді чисел й обробляються так само, як і числа, а сама програма перед виконання завантажується в оперативну пам'ять. Це прискорює процес її виконання.<br /> *Принцип довільного доступу до пам'яті. Згідно з цим принципом, елементи програм та даних можуть записуватися у довільне місце оперативної пам'яті. Довільне місце означає можливість звернутися до будь-якої заданої адреси (до конкретної ділянки пам'яті) без перегляду попередніх.<br /> На підставі цих приниців можна стверджувати, що '''сучасний комп'ютер''' - технічний пристрій, який після введення в пам'ять початкових даних у вигляді цифрових кодів і програми їх обробки, вираженої також цифровими кодами, здатний автоматично здійснити обчислювальний процес, заданий програмою, і видати готові результати розв'язання задачі у формі придатній для сприйняття людиною.<br /> <br /> Реальна структура комп'ютера значно складніша, ніж розглянута вище (її можна назвати логічної структурою). У сучасних комп'ютерах, зокрема персональних, все частіше здійснюється відхід від традиційної архітектури фон Неймана, зумовлений прагненням розробників та користувачів до підвищення якості та продуктивності комп'ютерів. Якість ЕОМ характеризується багатьма показниками. Це і набір команд, які комп'ютер здатний розуміти, і швидкість роботи (швидкодія) центрального процесора, кількість периферійних пристроїв введення-виведення, які можна приєднати до комп'ютера одночасно і т.д. Головним показником є швидкодія - кількість операцій, яку процесор здатний виконати за одиницю часу. На практиці корситувача більше цікавить продуктивність комп'ютера - показник його ефективної швидкодії, тобто здатності не просто швидко функціонувати, а швидко розв'язувати конкретні поставлені задачі.<br /> <br /> Як результат, всі ці та інші фактори спричинили принципове і конструктивне вдосконалення елементної бази комп'ютерів, тобто створення нових, більш швидких, надійних і зручних у роботі процесорів, запам'ятовуючих пристроїв, пристроїв введення-виведення і т.д. Проте, слід усвідомлювати, що швидкість роботи елементів неможливо збільшувати безмежно (існують сучасні технологічні обмеження та обмеження, зумовлені фізичними законами). Тому розробники комп'ютерної техніки шукають вирішення цієї проблеми вдосконаленням архітекутри ЕОМ.<br /> <br /> Так, з'явилися комп'ютери з багатопроцесорною архітектурою, в яких кілька процесорів працюють одночасно, а це означає, що продуктивність такого комп'ютера дорівнює сумі продуктивностей процесорів. У потужних комп'ютерах, призначених для складних інженерних розрахунків і систем автоматизованого проектування (САПР), часто встановлюють два або чотири процесори. У надпотужних ЕОМ (такі машини можуть, наприклад, моделювати ядерні реакції в режимі реального часу, передбачати погоду в глобальному масштабі) кількість процесорів досягає кількох десятків.<br /> <br /> Швидкість роботи комп'ютера істотно залежить від швидкодії оперативної пам'яті. Тому постійно ведуться пошуки елементів для оперативної пам'яті, які потребували б якомога менше часу на операції читання-запису. Але разом із швидкодією зростає вартість елементів пам'яті, тому нарощення швидкодійної оперативної пам'яті потрібної ємності не завжди прийнятна економічно.<br /> <br /> Проблема вирішується побудовою багаторівневої пам'яті. Оперативна пам'ять складається з двох-трьох частин: основна частина великої ємності будується на відносно повільних (більш дешевих) елементах, а додаткова (так звана кеш-пам'ять) складається зі швидкодійних елементів. Дані, до яких процесор звертається найчастіше містяться в кеш-пам'яті, а більший обсяг оперативної інформації зберігається в основній пам'яті.<br /> <br /> Раніше роботою пристроїв введення-виведення керував центральний процесор, що займало в нього чимало часу. Архітектура сучасних комп'ютерів передбачає наявність каналів прямого доступу до оперативної пам'яті для обміну даними з пристроями введення-виведення без участі центрального процесора, а також передачу більшості функцій керування периферійними пристроями спеціалізованим процесорам, що розвантажує центральний процесор і підвищує його продуктивність.<br /> <br /> '''Методи класифікації комп'ютерів.'''<br /> <br /> Номенклатура видів комп'ютерів на сьогодні величезна: машини розрізняються за призначенням, потужністю, розмірами, елементною базою і т.д. Тому класифікують ЕОМ за різними ознаками. Слід зауважити, що будь-яка класифікація є певною мірою умовна, оскільки розвиток комп'ютерної науки і техніки настільки стрімкий, що, наприклад, сьогоднішня мікро-ЕОМ не поступається за потужністю міні-ЕОМ п'ятирічної давності і навіть суперкомп'ютерам віддаленішого минулого. Крім того, зарахування комп'ютерів до певного класу досить умовне як через нечіткість розмежування груп, так і в наслідок впровадження в практику замовного складання комп'юерів, коли номенклатуру вузлів і конкретні моделі їх адаптують до вимог замовника. Розглянемо найбільш поширені критерії класифікації комп'ютерів.<br /> <br /> '''Класифікація за призначенням'''<br /> *великі електронно-обчислювальні машини (ЕОМ);<br /> *міні ЕОМ;<br /> *мікро ЕОМ;<br /> *персональні комп'ютери.<br /> <br /> '''Великі ЕОМ (Main Frame)'''<br /> <br /> Застосовують для обслуговування великих галузей народного господарства. Вони характеризуються 64-розрядними паралельно працюючими процесорами (кількість яких досягає до 100), інтегральною швидкодією до десятків мільярдів операцій за секунду, багатокористувацьким режимом роботи. Домінуюче положення у випуску комп'ютерів такого класу займає фірма IBM (США). Найбільш відомими моделями супер-ЕОМ є: IBM 360, IBM 370, IBM ES/9000, Cray 3, Cray 4, VAX-100, Hitachi, Fujitsu VP2000.<br /> <br /> На базі великих ЕОМ створюють обчислювальний центр, що містить декілька відділів або груп (структура якого зображена на рис. 2). Штат обслуговування - десятки людей.<br /> <br /> <br /> [[Файл:схема2.gif|'''Рис.2. Структура обчислювального центру на базі великої ЕОМ''']]<br /> <br /> <br /> '''Центральний процесор''' - основний блок ЕОМ, у якому відбувається обробка даних і обчислення результатів. Уявляє собою декілька системних блоків в окремій кімнаті, де підтримується постійна температура та вологість повітря.<br /> <br /> '''Група системного програмування''' - займається розробкою, відлагодженням і втіленням програмного забезпечення, потрібного для функціонування обчислювальної системи. Системні програми забезпечують взаємодію програм з обладнанням, тобто програмно-апаратний інтерфейс обчислювальної системи.<br /> <br /> '''Група прикладного програмування''' - займається створенням програм для виконання конкретних дій з даними, тобто забезпечення користувацького інтерфейсу обчислювальної системи.<br /> <br /> '''Група підготовки даних''' - займається підготовкою даних, які будуть опрацьовані на прикладних програмах, створених прикладними програмістами. Зокрема, це набір тексту, сканування зображень, заповнення баз даних.<br /> <br /> '''Група технічного забезпечення''' - займається технічним обслуговуванням всієї обчислювальної системи, ремонтом та відлагодженням апаратури, під'єднанням нових пристроїв.<br /> <br /> '''Група інформаційного забезпечення''' - забезпечує технічною інформацією всі підрозділи обчислювального центру, створює і зберігає архіви розроблених програм (бібліотеки програм) та накопичених даних (банки даних).<br /> <br /> '''Відділ видачі даних''' - отримує дані від центрального процесора і перетворює їх у форму, зручну для замовника (роздрук).<br /> <br /> Великим ЕОМ притаманна висока вартість обладнання та обслуговування, тому робота організована у неперервний цикл.<br /> <br /> <br /> '''Міні ЕОМ'''<br /> <br /> Подібна до великих ЕОМ, але менших розмірів. Використовують у великих підприємствах, наукових закладах і установах. Часто використовують для керування виробничими процесами. Характеризуються мультипроцесорною архітектурою, підключенням до 200 терміналів, дисковими запам'ятовуючими пристроями, що нарощуються до сотень гігабайт, розгалуженою периферією. Для організації роботи з мініЕОМ, потрібен обчислювальний центр, але менший ніж для великих ЕОМ.<br /> <br /> <br /> '''МікроЕОМ'''<br /> <br /> Доступні багатьом установам. Для обслуговування достатньо обчислювальної лабораторії у складі декількох чоловік, з наявністю прикладних програмістів. Необхідні системні програми купуються разом з мікроЕОМ, розробку прикладних програм замовляють у великих обчислювальних центрах або спеціалізованих організаціях.<br /> <br /> Програмісти обчислювальної лабораторії займаються втіленням придбаного або замовленого програмного забезпечення, виконують його налаштування і узгоджують його роботу з іншими програмами та пристроями комп'ютера. Можуть вносити зміни в окремі фрагменти програмного та системного забезпечення.<br /> <br /> <br /> '''Персональні комп'ютери'''<br /> <br /> Бурхливий розвиток набули в останні 20 років. Персональний комп'ютер (ПК) призначений для обслуговування одного робочого місця і спроможний задовольнити потреби малих підприємств та окремих осіб. З появою Інтернету популярність зросла значно вище, оскільки за допомогою персонального комп'ютера можна користуватись науковою, довідковою, учбовою та розважальною інформацією.<br /> <br /> Персональні комп'ютери умовно можна поділити на професійні та побутові, але в зв'язку із здешевленням апаратної частини, межі між нами розмиваються. З 1999 року задіяний міжнародний сертифікаційний стандарт - специфікація РС99:<br /> *масовий персональний комп'ютер (Consumer PC)<br /> *діловий персональний комп'ютер (Office PC)<br /> *портативний персональний комп'ютер (Mobile PC)<br /> *робоча станція (WorkStation)<br /> *розважальний персональний комп'ютер (Entertaiment PC)<br /> <br /> Більшість персональних комп'ютерів на ринку підпадають до категорії масових ПК. Ділові ПК - мають мінімум засобів відтворення графіки та звуку. Портативні ПК відрізняються наявністю засобів з'єднання віддаленого доступу (комп'ютерний зв'язок). Робочі станції - збільшені вимоги до пристроїв збереження даних. Розважальні ПК - основний акцент до засобів відтворення графіки та звуку.<br /> Класифікація по рівню спеціалізації<br /> *універсальні;<br /> *спеціалізовані.<br /> <br /> На базі універсальних ПК можна створити будь-яку конфігурацію для роботи з графікою, текстом, музикою, відео тощо. Спеціалізовані ПК створені для рішення конкретних задач, зокрема, бортові комп'ютери у літаках та автомобілях. Спеціалізовані мініЕОМ для роботи з графікою (кіно- відеофільми, реклама) називаються графічними станціями. Спеціалізовані комп'ютери, що об'єднують комп'ютери у єдину мережу, називаються файловими серверами. Комп'ютери, що забезпечують передачу інформації через Інтернет, називаються мережними серверами.<br /> Класифікація за розміром<br /> *настільні (desktop);<br /> *портативні (notebook);<br /> *кишенькові (palmtop).<br /> <br /> Найбільш поширеними є настільні ПК, які дають змогу легко змінювати конфігурацію. Портативні зручні для користування, мають засоби комп'ютерного зв'язку. Кишенькові моделі можна назвати 'інтелектуальними' записниками, дозволяють зберігати оперативні дані і отримувати швидкий доступ.<br /> Класифікація за сумісністю<br /> <br /> Існує безліч видів і типів комп'ютерів, що збираються з деталей, які виготовлені різними виробниками. Важливим є сумісність забезпечення комп'ютера:<br /> *апаратна сумісність (платформа IBM PC та Apple Macintosh)<br /> *сумісність на рівні операційної системи;<br /> *програмна сумісність;<br /> *сумісність на рівні даних.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Oсновними напрямками наукової дiяльностi є:'''<br /> *створення інтелектуальних інтерфейсів і комп'ютерів нового покоління;<br /> *дослідно-конструкторські розробки;<br /> *створення робототехнiчних систем i комп'ютерiв нової генерацiї;<br /> * вирiшення загальнотеоретичних i прикладних проблем штучного iнтелекту;<br /> *комп'ютерна обробка i розпiзнавання мовних i зорових образiв;<br /> *створення природномовних iнтерфейсiв сучасних комп'ютерiв та розпізнавання мовних образів;<br /> *впровадження елементiв штучного iнтелекту при створеннi iнтелектуальних роботiв;<br /> *впровадження сучасних комп'ютерних технологiй:<br /> **до медико-бiологiчних дослiджень функцiональних можливостей людського мозку;<br /> **до сфери освiти: створення iнтелектуальних iнформацiйно-навчальних систем i розробка комп'ютерних пiдручникiв та навчальних посiбникiв;<br /> **до сфери психофiзiологiчних дослiджень iнтелектуальної дiяльностi людини: розробка тестiв для визначення загального рiвня й кiлькiсної оцiнки iнтелекту.<br /> <br /> ==Висновки==<br /> ==Корисні ресурси==<br /> <br /> [[Категорія:10 версія]]</div> Ланчинська Тетяна Петрівна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D1%83:_%22%D0%92%D1%96%D0%B4_%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%27%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%22&diff=91703 Wiki-стаття на тему: "Від абака до комп'ютера" 2012-03-11T06:27:31Z <p>Ланчинська Тетяна Петрівна: /* АрхітектураОбчислювальної техніки. Класифікація комп'ютерів */</p> <hr /> <div><br /> <br /> ==Назва проекту==<br /> Подорож у майбутнє. Історія створення комп'ютерной техніки.<br /> <br /> ==Автори проекту==<br /> І група учнів 9 класу<br /> <br /> ==Тема дослідження==<br /> Перші обчислювальні пристрої<br /> <br /> ==Проблема дослідження==<br /> Як первісна людина рахувала, які використовувала пристосування<br /> <br /> ==Гіпотеза дослідження==<br /> Перші обчислювальні пристрої були примітивними. Шлях розвитку обчислювальних пристроїв був тривалим і залежав від наукових відкриттів у галузі логіки, математики, фізики і техніки.<br /> <br /> ==Мета дослідження==<br /> Розглянути перші обчислювальні пристрої та принцип їх роботи.<br /> <br /> ==Результати дослідження==<br /> ==Перші обчислювальні машини ==<br /> <br /> '''Неможливо точно відповісти на питання, хто саме винайшов комп'ютер.''' Річ у тому, що комп'ютер не є винаходом однієї людини. Комп'ютер увібрав у собі ідеї та технічні рішення багатьох вчених та інженерів. Розвиток обчислювальної техніки стимулювався потребою у швидких та точних обчислюваннях і тривав сотні років. У процесі розвитку обчислювальна техніка ставала дедалі більш досконалою. Цей процес триває і в наш час.<br /> Основні етапи розвитку комп'ютерної техніки.<br /> Розвитку сучасної обчислювальної техніки сприяв, з одного боку, розвиток пристосувань для рахунку, розвиток систем числення, методів обчислень, математичної логіки, що визначило логічну схему компютера, с іншого боку, розвиток науки та техніки у галузі електрики, електронної теорії, що визначило елементну базу сучасних компютерів'.<br /> <br /> '''Застосування для лічби підручних засобів.'''<br /> Первісні люди не знали чисел і використовували для запам'ятовування певної кількості предметів наочне уявлення – різні підручні засоби: мушлі, камінці тощо. Розвиток рахунку пішов значно швидше, коли людина здогададась звернутися до самого природного рахункового апарата — своїм пальцям. Від пальцевого рахунку бере початок п'ятіркова система числення (одна рука), десяткова (дві руки), двадцяткова (пальці рук і ніг).[[Файл:вузли.jpg|thumb]] Деякі народи для запам'ятовування кількості предметів використовували зарубки. Наприклад, на дощечці зарубками відмічався борг, потім дощечка розламувалася навпіл упоперек всіх зарубок. Одна половина віддавалася боржнику, друга - господареві. Такі дощечки називалися &quot;бірки&quot;. В Англії такий спосіб запису податків існував до кінця XVII ст. На Русі зарубки робилися на палиці, яка називалась носом («зарубити на носу»). Також існували рахункові мотузки. Перуанські рахункові мотузки називалися кіпу. Рахували на них за допомогою вузликів. А щоб не забути, що де рахувалось, кіпу фарбували в різні кольори. Подібний спосіб рахунку застосовували також стародавні індійці та китайці.<br /> <br /> <br /> '''Пристосування для рахунку.''' [[Файл:абак.jpg|thumb|left|Абак]]<br /> Самим поширеним пристосуванням для рахунку був абак (або рахівниця). Найстародавніша рахівниця була знайдена при археологічних розкопках на одному з островів Егейського моря (знахідка відноситься до IV тис. до н.е.).<br /> Абак (від грецького abax-дошка) – рахункова дошка, що широко застосовувалася в Древній Греції. Грецький абак являв собою дошку, на якій паралельні лінії позначали розряди одиниць, десятків, сотень і т.д. На лініях вміщували відповідне число жетонів (камінців, кісточок). У Древньому Римі на дошці для зручності робили для камінчиків жолобки. Це пристосування називалося &quot;калькулі&quot; (&quot;калкулюс&quot; - галька). У Китаї камінчики замінили на намистини, нанизані на прутики, які закріплювались на дерев'яній рамі. Кожний прутик був розділений на дві нерівні частини. У одній частині було 5 намистин, по кількості пальців на руці, а в другій – тільки 2, по кількості рук. Це пристосування називалося &quot;суан-пан&quot;. Їм користувалися в Китаї вже в VI столітті. У Японії подібна конструкція набула назву &quot;соробан&quot;.[[Файл:абак2.jpg|thumb|Податківець рахує на абаку]]<br /> У Західній Європі знайомство з абаком відбулося в Х столітті, коли після знайомства з індо-арабською системою числення Герберт (940-1003) (з 999 р. - Римський папа Сильвестр II) побудував рахункову дошку, на якій замінив певне число жетонів одним жетоном з апісом. У XVI віці абак розповсюдився і в Росії. У російському абаці на один прутик вміщували відразу 10 кісточок, по числу пальців на двох руках. Цей вид абака називався &quot;русские счеты&quot;, або як говорили тоді &quot;руські щоты&quot; і користувалися їми аж до XVIII ст.<br /> [[Файл:логариф.jpg|thumb|left|Логарифмічна лінійка.]]Логарифмічна лінійка. Іншим пристроєм для рахунку, що набув широке визнання, була логарифмічна лінійка, яка з'явилася в XVII в. Винахід логарифмів, що, за словами Лапласа, “скоротив праці астронома, подвоїло його життя”, послужило основою для винаходу чудового обчислювального інструмента, який понад 355 років був службовцем інженерів усього світу.<br /> [[Файл:непер2.jpg|thumb|left|Непер Джон (1550-1617)]]Поняття логарифму ввів шотландський математик Непер (Napier) Джон (1550-1617) в трактаті &quot;Канонічний опис чудових логарифмів&quot;, що вийшов у 1614 році. Сам термін логарифм народився з поєднання грецьких слів logos (відношення) та arithos (число). Логарифми дуже спрощували ділення та множення. Значення логарифмів Непер записував на окремих паличках, маніпулюючи якими можна було набувати нових і нових значень. Ці палички увійшли в історію як &quot;палички Непера&quot;.[[Файл:непер.jpg|thumb]]<br /> У XVI і XVII ст. у Європі з'явилася безліч модифікацій паличок Непера. У 1668 р. вюртембергский єзуїт Каспар Шотт запропонував замінити палички Непера циліндрами, на поверхні яких уздовж утворюючих нанесені ті ж, що і на паличках, числа. Циліндри містилися паралельно один одному в шухлядці, де могли обертатися на минаючих через них осях.<br /> У 1678 р. П'єр Пти, французький математик і фізик, друг Паскаля, наклеїв смужки папера з накресленими “паличками” на картонні стрічки і змусив їх рухатися уздовж осі циліндра. Пристрій одержав назву барабана Пти. У 1727 р. німецький механік Якоб Леопольд видозмінив барабан Пти, додавши йому прямокутну форму.<br /> Прародителькою сучасної логарифмічної лінійки вважається логарифмічна шкала, відома за назвою шкала Гюнтера. Ця шкала являє собою прямолінійний відрізок, на якому відкладалися логарифми чисел тригонометричних величин. Кілька таких шкал наносилося на дерев'яну чи мідну пластинку паралельно. Циркулі-вимірники використовувалися для вирахування відрізків уздовж ліній шкали, що у відповідності з властивостями логарифмів дозволяло знаходити добуток чи частку. Винахідниками перших логарифмічних лінійок вважають Вільяма Отреда і Ричарда Деламейна. Англійські спочатку в 1654 р. Роберт Биссакер, а потім у 1657 р. Сет Патридж — запропонували конструкцію прямокутної логарифмічної лінійки, що складалася з трьох самшитових планок. Мідне оправлення утримувало дві зовнішні планки, між якими вільно сковзала третя — движок лінійки. На обох сторонах лінійки і на движку малися шкали. Довжина такого типу лінійки складала біля 60 см. Винахідником же першої універсальної логарифмічної лінійки, мабуть, варто вважати видатного англійського механіка Дж.Уатта. У 1779 р. він сконструював лінійку, придатну для виконання будь-яких інженерних розрахунків. Дж.Уатт у своїй лінійці розташував ряд шкал дуже розумним образом, їх градуировка була виконана з великою точністю, що дозволило привернути увагу до неї широких кіл.<br /> Принципово нову шкалу для лінійки запропонував П.М.Пиці. Він на движок лінійки наніс звичайну логарифмічну шкалу, а на нерухому частину лінійки — шкалу повторного логарифма, тобто log log N. У силу логарифмічних співвідношень лінійка Пиці дозволяла при одному переміщенні движка одержати результат зведення в ступінь одного числа в інше.<br /> Ідея важливого елемента лінійки — бігунка була уперше висловлена великим Ньютоном. Логарифмічна лінійка, найбільш схожа на сучасну, була сконструйована в 1850 р. 19-літнім французьким офіцером Амедеєм Маннхеймом. Дозволяючи робити розрахунки з двома-трьома точними цифрами, логарифмічна лінійка довго залишилася одним з основних рахункових приладів інженера.<br /> <br /> <br /> '''Леонардо да Вінчі''' <br /> <br /> Вважається, що перший у світі ескізний малюнок тринадцятирозрядного десятинного сумуючого пристрою на базі коліщаток з десятьма зубцями був виконаний Леонардо да Вінчі в одному з його щоденників (вчений почав вести цей щоденник ще до відкриття Америки 1492 р.).<br /> [[Файл:0.jpg|thumb|Ескіз пристрою Леонардо да Вінчі<br /> ]]<br /> '''Вільгельм Шиккард''' <br /> <br /> 1623 року (більш ніж через 100 років після смерті Леонардо да Вінчі) німецький вчений Вільгельм Шиккард запропонував свою модель шестирозрядного десятинного обчислювача, який мав складатися також із зубчатих коліщаток та міг би виконувати додавання, віднімання, а також множення та ділення. Винаходи да Вінчі та Шиккарда були знайдені лише в наш час і залишилися тільки на папері.<br /> [[Файл:Паскаліна.jpg|thumb|left|Пристрій, побудований за ескізами Шиккарда]]<br /> <br /> <br /> '''Блез Паскаль''' <br /> <br /> 1642 року 19-річний французький математик Блез Паскаль сконструював першу в світі працюючу механічну обчислювальну машину, відому як підсумовуюча машина Паскаля («Паскаліна»). Ця машина являла собою комбінацію взаємопов'язаних коліщаток та приводів. На коліщатках були зображені цифри від 0 до 9. Якщо перше коліщатко робить повний оберт від 0 до 9, автоматично починає рухатись друге коліщатко. Якщо і друге коліщатко доходить до цифри 9, починає обертатися третє і так далі. Машина Паскаля могла лише додавати та віднімати.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:Паскаліна2.jpg|thumb|left|Паскаліна<br /> ]]<br /> '''Готфрід Вільгельм фон Лейбніц''' <br /> <br /> 1673 року німецький математик Готфрід Вільгельм фон Лейбніц сконструював свою обчислювальну машину. На відміну від Паскаля, Лейбніц використав у своїй машині циліндри, а не коліщатка та приводи. На циліндри було нанесено цифри. Кожен циліндр мав дев'ять рядків виступів та зубців. При цьому перший ряд мав один виступ, другий ряд — два виступи і так до дев'ятого ряду, який мав відповідно дев'ять виступів. Циліндри з виступами були пересувними, оператор надавав їм певного положення.<br /> <br /> <br /> <br /> Машина Лейбніца, на відміну від підсумовуючої машини Паскаля, була значно складнішою за конструкцією. Вона була здатна виконувати не тільки додавання та віднімання, але й множення, ділення та обчислювання квадратного кореня.<br /> <br /> =='''Обчислювальні машини XIX сторіччя'''== <br /> <br /> [[Файл:3.jpg|thumb|left|Чарльз Беббідж.<br /> ]]<br /> '''Чарльз Бебідж''' <br /> <br /> Винахід першої програмованої обчислювальної машини належить видатному англійському математику Чарлзу Бебіджу (1830 р.). Він присвятив майже все своє життя цій праці, але так і не створив діючу модель. Бебідж назвав свій винахід «Аналітична машина». За планом машина мала діяти завдяки: силі пару. При цьому вона була б здатна сприймати команди, виконувати обчислення та видавати необхідні результати у надрукованому вигляді. Про­грами в свою чергу мали кодуватися та переноситись на перфокарти. Ідея використання перфокарт була запозичена Бебіджем у французького винахідника Жозефа Жаккара (кінець XVIII ст.). Для контролю ткацьких операцій Жаккар використовував отвори, пробиті в картках. Картки з різним розташуванням отворів давали різні візерунки на плетінні тканини. По суті, Бебідж був першим, хто використав перфокарти стосовно обчислювальних машин.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> '''Гаспар де Проні''' <br /> <br /> У своїй машині Бебідж використав також технологію обчислень, запропоновану наприкінці XVIII сторіччя французьким вченим Гаспаром де Проні. Він розділив обчислення на три етапи: розробка чисельного методу, створення програми послідовності арифметичних дій, проведення обчислень шляхом арифметичних операцій над числами згідно зі створеною програмою.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:ада.jpg|thumb|Августа Лавлейс]]'''Августа Лавлейс''' <br /> <br /> Серед учених, які зробили значний внесок у розвиток обчислювальної техніки, була математик леді Августа Лавлейс — дочка видатного англійського поета лорда Байрона. Саме вона переконала Бебіджа у необхідності використання у його винаході двійкової системи обчислення замість десяткової. Вона також розробила принципи програмування, що передбачали повторення послідовності команд та виконання цих команд за певних умов. Ці принципи використовуються і в сучасній обчислювальній техніці.<br /> <br /> <br /> [[Файл:холерит.jpg|thumb|left|Герман Холерит]]'''Герман Холеріт''' <br /> <br /> Чарлз Бебідж вперше висловив ідею використання перфокарт в обчислювальній техніці, але реалізовано цю ідею було тільки 1887 року Германом Холерітом. Його машина була призначена для обробки результатів перепису населення США. Також Холеріт уперше застосував для організації процесу обчислення електричну силу.[[Файл:табулатор.jpg|thumb|Табулатор Холерита]]<br /> <br /> <br /> <br /> Картки використовувались для кодування даних перепису, при цьому на кожну людину була заведена окрема картка. Кодування велося за допомогою певного розташування отворів, що пробивалися в картці по рядках та колонках. Наприклад, отвір, що був пробитий в третій колонці та четвертому рядку, міг означати, що людина одружена. Коли картка, що мала розмір банкноти в один долар, пропускалася крізь машину, вона прощупувалась системою голок. Якщо навпроти голки з'являвся отвір, то голка проходила крізь нього і доторкалася до металевої поверхні, що була розташована під карткою. Контакт, який відбувався при цьому, замикав електричний ланцюг, завдяки чому до результату обчислення додавалася одиниця.<br /> <br /> <br /> '''Механічні машини Російської імперії. '''<br /> [[Файл:Чебишев.jpg|thumb|left|П.Л.Чебишев]]<br /> В Росії перший підсумовуючий пристрій був виготовлений у 1770 р. годинниковим майстром і механіком Е.Якобсоном. Сорок моделей оригінальних механізмів створив видатний російський математик і механік П.Л.Чєбишев і серед них арифмометр (1878 р.), особливістю якого було оригінальне пристосування для перенесення десятків з молодших розрядів в старші. Свого часу це була сама довершена рахункова машина. Ідеї, закладені в цьому арифмометрі, лягли в основу багатьох сучасних обчислювальних пристроїв. У 1875 р. зручний механічний арифмометр сконструював петербурзький інженер В.Т.Однер. За короткий строк цей арифмометр завоював весь світ і на Всесвітній виставці в Парижі, влаштованій в переддень нового ХХ сторіччя, був удостоєний золотій медалі. Промисловий випуск арифмометрів в Росії почався в 1894 р. і продовжувався більше за 70 років. У 1912 р. О.М.Крилов створив механічний інтегратор для розв`язання інтегральних рівнянь. Для економічних та інженерних розрахунків в СРСР використовувались арифмометри &quot;Фелікс&quot;.<br /> <br /> =='''Перші електронно-обчислювальні машини''' ==<br /> <br /> <br /> <br /> Перші електронні комп'ютери з'явилися в першій половині XX ст. На відміну від попередніх, вони могли виконувати задану послідовність операцій за програмою, що була задана раніше, або послідовно розв'язувати задачі різних типів. Перші комп'ютери були здатні зберігати інформацію в спеціальній пам'яті.<br /> <br /> <br /> '''Конрад Цузе''' <br /> <br /> 1934 року німецький студент Конрад Цузе, який працював над дипломним проектом, вирішив створити у себе вдома цифрову обчислювальну машину з програмним управлінням та з використанням (вперше в світі) двійкової системи числення. 1937 року машина 21 (Цузе 1) запрацювала. Вона була 22-розрядною, з пам'яттю на 64 числа і працювала на суто механічній (важільній) базі.<br /> <br /> <br /> <br /> Необхідність у швидких та точних обчисленнях особливо зросла під час Другої світової війни (1939—1945 рр.) перш за все для розв'язання задач балістики, тобто науки про траєкторію польоту артилерійських та інших снарядів до цілі.<br /> <br /> <br /> '''Джон Атанасов''' <br /> <br /> 1937 року Джон Атанасов (американський вчений, болгарин за походженням) вперше запропонував ідею використання електронних ламп як носіїв інформації.<br /> <br /> <br /> [[Файл:алан.jpg|thumb|left|Алан Тьюрінг]]<br /> '''Алан Тьюрінг''' <br /> <br /> В 1942—1943 роках в Англії була створена за участю Алана Тьюрінга обчислювальна машина «Колос». В ній було 2000 електронних ламп. Машина призначалася для розшифрування радіограм німецького вермахту. «Колос» вперше в світі зберігав та обробляв дані за допомогою електроніки, а не механічно.<br /> <br /> <br /> <br /> Машини Цузе та Тьюрінга були засекреченими, про їх створення стало відомо через багато років після закінчення війни.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Говард Айкен - Марк 1'''[[Файл:Марк1.jpg|thumb|Говард Айкен - Марк 1]] <br /> <br /> 1944 року під керівництвом професора Гарвардського університету Говарда Айкена було створено обчислювальну машину з автоматичним керуванням послідовністю дій, відому під назвою Марк 1. Ця обчислювальна машина була здатна сприймати вхідні дані з перфокарт або перфострічок. Машина Марк 1 була електромеханічною, для зберігання даних використовувались механічні прилади (коліщатка та перемикачі). Машина Айкена могла виконувати близько однієї операції за секунду та мала величезні розміри: понад 15 м завдовжки та близько 2,5 м заввишки і складалася більш ніж із 750 тисяч деталей.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Джон Моучлі та Дж. Преспер Еккерт - ЕНІАК''' [[Файл:еніак.jpg|thumb|left|ЕНІАК]]<br /> <br /> 1946 року групою інженерів під керівництвом Джона Моучлі та Дж. Преспера Еккерта на замовлення військового відомства США було створено машину ЕНІАК, яка була здатна виконувати близько 3 тисяч операцій за секунду. За розмірами ЕНІАК був більшим за Марк 1: понад ЗО метрів завдовжки, його об'єм становив 85 м3. Важив ЕНІАК ЗО тонн. Замість тисяч механічних деталей Марка 1, в ЕНІАКу було використано 18 тисяч електронних ламп.<br /> <br /> <br /> [[Файл:нейман.jpg|thumb|Джон фон Нейман]]'''Джон фон Нейман''' <br /> <br /> Суттєвий внесок у створення ЕОМ зробив американський математик Джон фон Нейман, що брав участь у створенні ЕНІАКа. Фон Нейман запропонував ідею зберігання програми в пам'яті машини. Такі ЕОМ були значним кроком уперед на шляху створення більш досконалих машин. Вони були здатні обробляти команди в різному порядку.<br /> <br /> <br /> <br /> '''ЕДСАК''' <br /> <br /> Перша ЕОМ, яка зберігала програми у пам'яті, дістала назву ЕДСАК (Electronic Delay Storage Automatic Calculator — електронний калькулятор з пам'яттю на лініях затримки). Вона була створена в Кембріджському університеті (Англія) 1949 року. З того часу всі ЕОМ є комп'ютерами з програмами, які зберігаються у пам'яті.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:лебедев.jpg|thumb|left|С. Лєбєдєв]]'''С. Лєбєдєв – МЕОМ, ШЕОМ''' [[Файл:месм.jpg|thumb|МЕОМ]]<br /> <br /> 1951 року в Києві під керівництвом С. Лєбєдєва незалежно було створено МЕОМ (Мала Електрична Обчислювальна Машина). 1952 року ним же було створено ШЕОМ (Швидкодіюча Електрична Обчислювальна Машина), яка була на той час кращою в світі та могла виконувати близько 8 тисяч операцій за секунду.[[Файл:унівак.jpg|thumb|UNIVAC]]<br /> <br /> <br /> <br /> '''Джон Моучлі та Дж. Преспер Еккерт - UNIVAC''' <br /> <br /> 1951 року компанія Джона Моучлі та Дж. Преспера Еккерта створила машину UNIVAC (Universal Automatic Computer — універсальна автоматична обчислювальна машина). Перший екземпляр ЮНІВАКа було передано в Бюро перепису населення США. Потім було створено багато різних моделей ЮНІВАКа, які почали застосовуватися у різних сферах діяльності. Таким чином, ЮНІВАК став першим серійним комп'ютером. Крім того, це був перший комп'ютер, в якому замість перфострічок та карток було використано магнітну стрічку.<br /> <br /> =='''Покоління комп'ютерів''' ==<br /> <br /> '''Перше покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> Такі комп'ютери, як ЕНІАК, ЕДСАК, ШЕОМ та ЮНІВАК, являли собою. лише перші моделі ЕОМ. Упродовж десятиріччя після створення ЮНІВАКа було виготовлено та введено в експлуатацію в США близько 5000 комп'ютерів.<br /> <br /> <br /> <br /> Гігантські машини на електронних лампах 50-х років склали перше покоління комп'ютерів.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Друге покоління комп'ютерів'''<br /> <br /> <br /> Друге покоління комп'ютерів з'явилося на початку 60-х років, коли на зміну електронним лампам прийшли транзистори. Винайдені 1948 р. транзистори, як виявилось, були спроможні виконувати всі ті функції, які до цього часу виконували електронні лампи. Але при цьому вони були значно менші за розмірами та споживали набагато менше електроенергії. До того ж транзистори дешевші, випромінюють менше тепла та більш надійні, ніж електронні лампи. І все ж таки найдивовижнішою властивістю транзистора є те, що він один здатен виконувати функції 40 електронних ламп та ще й з більшою швидкістю, ніж вони. В результаті швидкодія машин другого покоління виросла приблизно в 10 разів порівняно з машинами першого покоління, обсяг їх пам'яті також збільшився. Водночас із процесом заміни електронних ламп транзисторами вдосконалювалися методи зберігання інформації. Магнітну стрічку, що вперше було використано в ЕОМ ЮНІВАК, почали використовувати як для введення, так і для виведення інформації. А в середині 60-х років набуло поширення зберігання інформації на дисках.<br /> <br /> <br /> '''Третє покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> <br /> <br /> Поява інтегрованих схем започаткувала новий етап розвитку обчислювальної техніки — народження машин третього покоління. Інтегрована схема, яку також називають кристалом, являє собою мініатюрну електронну схему, витравлену на поверхні кремнієвого кристала площею приблизно 10 мм2. Перші інтегровані схеми (ІС) з'явилися 1964 року.<br /> <br /> <br /> <br /> Поява інтегрованих схем означала справжню революцію в обчислювальній техніці. Одна така схема здатна замінити тисячі транзисторів, кожний 3 яких у свою чергу уже замінив 40 електронних ламп. Інакше кажучи, один крихітний, але складний кристал має такі ж самі обчислювальні можливості, як і 30-тонний ЕНІАК!<br /> <br /> <br /> <br /> Швидкодія ЕОМ третього покоління збільшилася приблизно в 100 разів порівняно з машинами другого покоління, а розміри набагато зменшилися.<br /> <br /> <br /> '''Четверте покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> <br /> <br /> Четверте покоління — ЕОМ на великих інтегрованих схемах.<br /> <br /> Розвиток мікроелектроніки дав змогу розміщати на одному кристалі тисячі інтегрованих схем. Так, 1980 р. центральний процесор невеликої ЕОМ вдалося розташувати на кристалі площею 1,6 см2. Почалася епоха мікрокомп'ютерів. Швидкодія сучасної ЕОМ в десятки разів перевищує швидкодію ЕОМ третього покоління на інтегральних схемах, в 100 разів — швидкодію ЕОМ другого покоління на транзисторах та в 10 000 разів швидкодію ЕОМ першого покоління на електронних лампах.<br /> <br /> <br /> <br /> '''П’яте покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> <br /> <br /> Нині створюються та розвиваються ЕОМ п'ятого покоління — ЕОМ на надвеликих інтегрованих схемах. Ці ЕОМ використовують нові рішення у архітектурі комп'ютерної системи та принципи штучного інтелекту.<br /> <br /> <br /> ==АрхітектураОбчислювальної техніки. Класифікація комп'ютерів==<br /> <br /> Сукупність пристроїв, призначених для автоматичної або автоматизованої обробки інформації називають '''обчислювальною технікою'''. Конкретний набір, пов'язаних між собою пристроїв, називають обчислювальною системою. Центральним пристроєм більшості обчислювальних систем є електронна обчислювальна машина (ЕОМ) або комп'ютер.<br /> Архітектура комп'ютера<br /> <br /> '''Комп'ютер''' - це електронний пристрій, що виконує операції введення інформації, зберігання та оброблення її за певною програмою, виведення одержаних результатів у формі, придатній для сприйняття людиною. За кожну з названих операцій відповідають спеціальні блоки комп'ютера:<br /> *пристрій введення<br /> *центральний процесор<br /> *запам'ятовуючий пристрій<br /> *пристрій виведення<br /> <br /> Всі ці блоки складаються з окремих дрібніших пристроїв. Зокрема в центральний процесор можуть входити арифметико-логічний пристрій (АЛП), внутрішній запам'ятовуючий пристрій у вигляді регістрів процесора та внутрішньої кеш-пам'яті, керуючий пристрій (КП). Пристрій введення, як правило, теж не є однією конструктивною одиницею. Оскільки види інформації, що вводиться, різноманітні, джерел може бути декілька. Це стосується і пристрою виведення.<br /> <br /> '''Схематично загальна структура комп'ютера зображена на рис.1.'''<br /> <br /> [[Файл:схема1.gif|Рис. 1. Загальна структура комп'ютера]]<br /> <br /> '''Запам'ятовуючий пристрій''' - це блок ЕОМ, призначений для тимчасового (оперативна пам'ять) та тривалого (постійна пам'ять) зберігання програм, вхідних і результуючих даних та деяких проміжних результатів. Інформація в оперативній пам'яті зберігається тимчасово лише при включеному живленні, але оперативна пам'ять має більшу швидкодію. В постійній пам'яті дані можуть зберігатися навіть при вимкненому комп'ютері, проте швидкість обміну даними між постійною пам'яттю та центральним процесором, у переважній більшості випадків, значно менша.<br /> <br /> '''Арифметико-логічний пристрій''' - це блок ЕОМ, в якому відбувається перетворення даних за командами програми: арифметичні дії над числами, перетворення кодів та ін.<br /> <br /> Керуючий пристрій координує роботу всіх блоків комп'ютера. У певній послідовності він вибирає з оперативної пам'яті команду за командою. Кожна команда декодується, за потреби елементи даних з указаних в команді комірок оперативної пам'яті передаються в АЛП. АЛП настроюється на виконання дії, вказаної поточною командою (в цій дії можуть брати участь також пристрої введення-виведення); дається команда на виконання цієї дії. Цей процес буде продовжуватися доти, доки не виникне одна з наступних ситуацій: вичерпано вхідні дані, з одного з пристроїв надійшла команда на припинення роботи, вимкнено живлення комп'ютера.<br /> <br /> Описаний принцип побудови ЕОМ носить назву архітектури фон Неймана - американського вченого угорського походження Джона фон Неймана, який її запропонував.<br /> '''Сучасну архітектуру комп'ютера визначають також такі принципи:'''<br /> *Принцип програмного керування. Забезпечує автоматизацію процесу обчислень на ЕОМ. Згідно з цим принципом, запропонованим англійським математиком Ч.Беббіджем у 1833 р., для розв'язання кожної задачі складається програма, що визначає послідовність дій комп'ютера. Ефективність програмного керування є високою тоді, коли задача розв'язується за тією самою програмою багато разів (хоч і за різних початкових даних).<br /> *Принцип програми, що зберігається в пам'яті. Згідно з цим принципом, сформульованим Дж. фон Нейманом, команди програми подаються, як і дані, у вигляді чисел й обробляються так само, як і числа, а сама програма перед виконання завантажується в оперативну пам'ять. Це прискорює процес її виконання.<br /> *Принцип довільного доступу до пам'яті. Згідно з цим принципом, елементи програм та даних можуть записуватися у довільне місце оперативної пам'яті. Довільне місце означає можливість звернутися до будь-якої заданої адреси (до конкретної ділянки пам'яті) без перегляду попередніх.<br /> На підставі цих приниців можна стверджувати, що '''сучасний комп'ютер''' - технічний пристрій, який після введення в пам'ять початкових даних у вигляді цифрових кодів і програми їх обробки, вираженої також цифровими кодами, здатний автоматично здійснити обчислювальний процес, заданий програмою, і видати готові результати розв'язання задачі у формі придатній для сприйняття людиною.<br /> <br /> Реальна структура комп'ютера значно складніша, ніж розглянута вище (її можна назвати логічної структурою). У сучасних комп'ютерах, зокрема персональних, все частіше здійснюється відхід від традиційної архітектури фон Неймана, зумовлений прагненням розробників та користувачів до підвищення якості та продуктивності комп'ютерів. Якість ЕОМ характеризується багатьма показниками. Це і набір команд, які комп'ютер здатний розуміти, і швидкість роботи (швидкодія) центрального процесора, кількість периферійних пристроїв введення-виведення, які можна приєднати до комп'ютера одночасно і т.д. Головним показником є швидкодія - кількість операцій, яку процесор здатний виконати за одиницю часу. На практиці корситувача більше цікавить продуктивність комп'ютера - показник його ефективної швидкодії, тобто здатності не просто швидко функціонувати, а швидко розв'язувати конкретні поставлені задачі.<br /> <br /> Як результат, всі ці та інші фактори спричинили принципове і конструктивне вдосконалення елементної бази комп'ютерів, тобто створення нових, більш швидких, надійних і зручних у роботі процесорів, запам'ятовуючих пристроїв, пристроїв введення-виведення і т.д. Проте, слід усвідомлювати, що швидкість роботи елементів неможливо збільшувати безмежно (існують сучасні технологічні обмеження та обмеження, зумовлені фізичними законами). Тому розробники комп'ютерної техніки шукають вирішення цієї проблеми вдосконаленням архітекутри ЕОМ.<br /> <br /> Так, з'явилися комп'ютери з багатопроцесорною архітектурою, в яких кілька процесорів працюють одночасно, а це означає, що продуктивність такого комп'ютера дорівнює сумі продуктивностей процесорів. У потужних комп'ютерах, призначених для складних інженерних розрахунків і систем автоматизованого проектування (САПР), часто встановлюють два або чотири процесори. У надпотужних ЕОМ (такі машини можуть, наприклад, моделювати ядерні реакції в режимі реального часу, передбачати погоду в глобальному масштабі) кількість процесорів досягає кількох десятків.<br /> <br /> Швидкість роботи комп'ютера істотно залежить від швидкодії оперативної пам'яті. Тому постійно ведуться пошуки елементів для оперативної пам'яті, які потребували б якомога менше часу на операції читання-запису. Але разом із швидкодією зростає вартість елементів пам'яті, тому нарощення швидкодійної оперативної пам'яті потрібної ємності не завжди прийнятна економічно.<br /> <br /> Проблема вирішується побудовою багаторівневої пам'яті. Оперативна пам'ять складається з двох-трьох частин: основна частина великої ємності будується на відносно повільних (більш дешевих) елементах, а додаткова (так звана кеш-пам'ять) складається зі швидкодійних елементів. Дані, до яких процесор звертається найчастіше містяться в кеш-пам'яті, а більший обсяг оперативної інформації зберігається в основній пам'яті.<br /> <br /> Раніше роботою пристроїв введення-виведення керував центральний процесор, що займало в нього чимало часу. Архітектура сучасних комп'ютерів передбачає наявність каналів прямого доступу до оперативної пам'яті для обміну даними з пристроями введення-виведення без участі центрального процесора, а також передачу більшості функцій керування периферійними пристроями спеціалізованим процесорам, що розвантажує центральний процесор і підвищує його продуктивність.<br /> <br /> '''Методи класифікації комп'ютерів.'''<br /> <br /> Номенклатура видів комп'ютерів на сьогодні величезна: машини розрізняються за призначенням, потужністю, розмірами, елементною базою і т.д. Тому класифікують ЕОМ за різними ознаками. Слід зауважити, що будь-яка класифікація є певною мірою умовна, оскільки розвиток комп'ютерної науки і техніки настільки стрімкий, що, наприклад, сьогоднішня мікро-ЕОМ не поступається за потужністю міні-ЕОМ п'ятирічної давності і навіть суперкомп'ютерам віддаленішого минулого. Крім того, зарахування комп'ютерів до певного класу досить умовне як через нечіткість розмежування груп, так і в наслідок впровадження в практику замовного складання комп'юерів, коли номенклатуру вузлів і конкретні моделі їх адаптують до вимог замовника. Розглянемо найбільш поширені критерії класифікації комп'ютерів.<br /> <br /> '''Класифікація за призначенням'''<br /> *великі електронно-обчислювальні машини (ЕОМ);<br /> *міні ЕОМ;<br /> *мікро ЕОМ;<br /> *персональні комп'ютери.<br /> <br /> '''Великі ЕОМ (Main Frame)'''<br /> <br /> Застосовують для обслуговування великих галузей народного господарства. Вони характеризуються 64-розрядними паралельно працюючими процесорами (кількість яких досягає до 100), інтегральною швидкодією до десятків мільярдів операцій за секунду, багатокористувацьким режимом роботи. Домінуюче положення у випуску комп'ютерів такого класу займає фірма IBM (США). Найбільш відомими моделями супер-ЕОМ є: IBM 360, IBM 370, IBM ES/9000, Cray 3, Cray 4, VAX-100, Hitachi, Fujitsu VP2000.<br /> <br /> На базі великих ЕОМ створюють обчислювальний центр, що містить декілька відділів або груп (структура якого зображена на рис. 2). Штат обслуговування - десятки людей.<br /> <br /> <br /> [[Файл:схема2.gif|Рис.2. Структура обчислювального центру на базі великої ЕОМ]]<br /> <br /> <br /> '''Центральний процесор''' - основний блок ЕОМ, у якому відбувається обробка даних і обчислення результатів. Уявляє собою декілька системних блоків в окремій кімнаті, де підтримується постійна температура та вологість повітря.<br /> <br /> '''Група системного програмування''' - займається розробкою, відлагодженням і втіленням програмного забезпечення, потрібного для функціонування обчислювальної системи. Системні програми забезпечують взаємодію програм з обладнанням, тобто програмно-апаратний інтерфейс обчислювальної системи.<br /> <br /> '''Група прикладного програмування''' - займається створенням програм для виконання конкретних дій з даними, тобто забезпечення користувацького інтерфейсу обчислювальної системи.<br /> <br /> '''Група підготовки даних''' - займається підготовкою даних, які будуть опрацьовані на прикладних програмах, створених прикладними програмістами. Зокрема, це набір тексту, сканування зображень, заповнення баз даних.<br /> <br /> '''Група технічного забезпечення''' - займається технічним обслуговуванням всієї обчислювальної системи, ремонтом та відлагодженням апаратури, під'єднанням нових пристроїв.<br /> <br /> '''Група інформаційного забезпечення''' - забезпечує технічною інформацією всі підрозділи обчислювального центру, створює і зберігає архіви розроблених програм (бібліотеки програм) та накопичених даних (банки даних).<br /> <br /> '''Відділ видачі даних''' - отримує дані від центрального процесора і перетворює їх у форму, зручну для замовника (роздрук).<br /> <br /> Великим ЕОМ притаманна висока вартість обладнання та обслуговування, тому робота організована у неперервний цикл.<br /> <br /> <br /> '''Міні ЕОМ'''<br /> <br /> Подібна до великих ЕОМ, але менших розмірів. Використовують у великих підприємствах, наукових закладах і установах. Часто використовують для керування виробничими процесами. Характеризуються мультипроцесорною архітектурою, підключенням до 200 терміналів, дисковими запам'ятовуючими пристроями, що нарощуються до сотень гігабайт, розгалуженою периферією. Для організації роботи з мініЕОМ, потрібен обчислювальний центр, але менший ніж для великих ЕОМ.<br /> <br /> <br /> '''МікроЕОМ'''<br /> <br /> Доступні багатьом установам. Для обслуговування достатньо обчислювальної лабораторії у складі декількох чоловік, з наявністю прикладних програмістів. Необхідні системні програми купуються разом з мікроЕОМ, розробку прикладних програм замовляють у великих обчислювальних центрах або спеціалізованих організаціях.<br /> <br /> Програмісти обчислювальної лабораторії займаються втіленням придбаного або замовленого програмного забезпечення, виконують його налаштування і узгоджують його роботу з іншими програмами та пристроями комп'ютера. Можуть вносити зміни в окремі фрагменти програмного та системного забезпечення.<br /> <br /> <br /> '''Персональні комп'ютери'''<br /> <br /> Бурхливий розвиток набули в останні 20 років. Персональний комп'ютер (ПК) призначений для обслуговування одного робочого місця і спроможний задовольнити потреби малих підприємств та окремих осіб. З появою Інтернету популярність зросла значно вище, оскільки за допомогою персонального комп'ютера можна користуватись науковою, довідковою, учбовою та розважальною інформацією.<br /> <br /> Персональні комп'ютери умовно можна поділити на професійні та побутові, але в зв'язку із здешевленням апаратної частини, межі між нами розмиваються. З 1999 року задіяний міжнародний сертифікаційний стандарт - специфікація РС99:<br /> *масовий персональний комп'ютер (Consumer PC)<br /> *діловий персональний комп'ютер (Office PC)<br /> *портативний персональний комп'ютер (Mobile PC)<br /> *робоча станція (WorkStation)<br /> *розважальний персональний комп'ютер (Entertaiment PC)<br /> <br /> Більшість персональних комп'ютерів на ринку підпадають до категорії масових ПК. Ділові ПК - мають мінімум засобів відтворення графіки та звуку. Портативні ПК відрізняються наявністю засобів з'єднання віддаленого доступу (комп'ютерний зв'язок). Робочі станції - збільшені вимоги до пристроїв збереження даних. Розважальні ПК - основний акцент до засобів відтворення графіки та звуку.<br /> Класифікація по рівню спеціалізації<br /> *універсальні;<br /> *спеціалізовані.<br /> <br /> На базі універсальних ПК можна створити будь-яку конфігурацію для роботи з графікою, текстом, музикою, відео тощо. Спеціалізовані ПК створені для рішення конкретних задач, зокрема, бортові комп'ютери у літаках та автомобілях. Спеціалізовані мініЕОМ для роботи з графікою (кіно- відеофільми, реклама) називаються графічними станціями. Спеціалізовані комп'ютери, що об'єднують комп'ютери у єдину мережу, називаються файловими серверами. Комп'ютери, що забезпечують передачу інформації через Інтернет, називаються мережними серверами.<br /> Класифікація за розміром<br /> *настільні (desktop);<br /> *портативні (notebook);<br /> *кишенькові (palmtop).<br /> <br /> Найбільш поширеними є настільні ПК, які дають змогу легко змінювати конфігурацію. Портативні зручні для користування, мають засоби комп'ютерного зв'язку. Кишенькові моделі можна назвати 'інтелектуальними' записниками, дозволяють зберігати оперативні дані і отримувати швидкий доступ.<br /> Класифікація за сумісністю<br /> <br /> Існує безліч видів і типів комп'ютерів, що збираються з деталей, які виготовлені різними виробниками. Важливим є сумісність забезпечення комп'ютера:<br /> *апаратна сумісність (платформа IBM PC та Apple Macintosh)<br /> *сумісність на рівні операційної системи;<br /> *програмна сумісність;<br /> *сумісність на рівні даних.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Oсновними напрямками наукової дiяльностi є:'''<br /> *створення інтелектуальних інтерфейсів і комп'ютерів нового покоління;<br /> *дослідно-конструкторські розробки;<br /> *створення робототехнiчних систем i комп'ютерiв нової генерацiї;<br /> * вирiшення загальнотеоретичних i прикладних проблем штучного iнтелекту;<br /> *комп'ютерна обробка i розпiзнавання мовних i зорових образiв;<br /> *створення природномовних iнтерфейсiв сучасних комп'ютерiв та розпізнавання мовних образів;<br /> *впровадження елементiв штучного iнтелекту при створеннi iнтелектуальних роботiв;<br /> *впровадження сучасних комп'ютерних технологiй:<br /> **до медико-бiологiчних дослiджень функцiональних можливостей людського мозку;<br /> **до сфери освiти: створення iнтелектуальних iнформацiйно-навчальних систем i розробка комп'ютерних пiдручникiв та навчальних посiбникiв;<br /> **до сфери психофiзiологiчних дослiджень iнтелектуальної дiяльностi людини: розробка тестiв для визначення загального рiвня й кiлькiсної оцiнки iнтелекту.<br /> <br /> ==Висновки==<br /> ==Корисні ресурси==<br /> <br /> [[Категорія:10 версія]]</div> Ланчинська Тетяна Петрівна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D1%83:_%22%D0%92%D1%96%D0%B4_%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%27%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%22&diff=91702 Wiki-стаття на тему: "Від абака до комп'ютера" 2012-03-11T06:24:50Z <p>Ланчинська Тетяна Петрівна: /* АрхітектураОбчислювальної техніки. Класифікація комп'ютерів */</p> <hr /> <div><br /> <br /> ==Назва проекту==<br /> Подорож у майбутнє. Історія створення комп'ютерной техніки.<br /> <br /> ==Автори проекту==<br /> І група учнів 9 класу<br /> <br /> ==Тема дослідження==<br /> Перші обчислювальні пристрої<br /> <br /> ==Проблема дослідження==<br /> Як первісна людина рахувала, які використовувала пристосування<br /> <br /> ==Гіпотеза дослідження==<br /> Перші обчислювальні пристрої були примітивними. Шлях розвитку обчислювальних пристроїв був тривалим і залежав від наукових відкриттів у галузі логіки, математики, фізики і техніки.<br /> <br /> ==Мета дослідження==<br /> Розглянути перші обчислювальні пристрої та принцип їх роботи.<br /> <br /> ==Результати дослідження==<br /> ==Перші обчислювальні машини ==<br /> <br /> '''Неможливо точно відповісти на питання, хто саме винайшов комп'ютер.''' Річ у тому, що комп'ютер не є винаходом однієї людини. Комп'ютер увібрав у собі ідеї та технічні рішення багатьох вчених та інженерів. Розвиток обчислювальної техніки стимулювався потребою у швидких та точних обчислюваннях і тривав сотні років. У процесі розвитку обчислювальна техніка ставала дедалі більш досконалою. Цей процес триває і в наш час.<br /> Основні етапи розвитку комп'ютерної техніки.<br /> Розвитку сучасної обчислювальної техніки сприяв, з одного боку, розвиток пристосувань для рахунку, розвиток систем числення, методів обчислень, математичної логіки, що визначило логічну схему компютера, с іншого боку, розвиток науки та техніки у галузі електрики, електронної теорії, що визначило елементну базу сучасних компютерів'.<br /> <br /> '''Застосування для лічби підручних засобів.'''<br /> Первісні люди не знали чисел і використовували для запам'ятовування певної кількості предметів наочне уявлення – різні підручні засоби: мушлі, камінці тощо. Розвиток рахунку пішов значно швидше, коли людина здогададась звернутися до самого природного рахункового апарата — своїм пальцям. Від пальцевого рахунку бере початок п'ятіркова система числення (одна рука), десяткова (дві руки), двадцяткова (пальці рук і ніг).[[Файл:вузли.jpg|thumb]] Деякі народи для запам'ятовування кількості предметів використовували зарубки. Наприклад, на дощечці зарубками відмічався борг, потім дощечка розламувалася навпіл упоперек всіх зарубок. Одна половина віддавалася боржнику, друга - господареві. Такі дощечки називалися &quot;бірки&quot;. В Англії такий спосіб запису податків існував до кінця XVII ст. На Русі зарубки робилися на палиці, яка називалась носом («зарубити на носу»). Також існували рахункові мотузки. Перуанські рахункові мотузки називалися кіпу. Рахували на них за допомогою вузликів. А щоб не забути, що де рахувалось, кіпу фарбували в різні кольори. Подібний спосіб рахунку застосовували також стародавні індійці та китайці.<br /> <br /> <br /> '''Пристосування для рахунку.''' [[Файл:абак.jpg|thumb|left|Абак]]<br /> Самим поширеним пристосуванням для рахунку був абак (або рахівниця). Найстародавніша рахівниця була знайдена при археологічних розкопках на одному з островів Егейського моря (знахідка відноситься до IV тис. до н.е.).<br /> Абак (від грецького abax-дошка) – рахункова дошка, що широко застосовувалася в Древній Греції. Грецький абак являв собою дошку, на якій паралельні лінії позначали розряди одиниць, десятків, сотень і т.д. На лініях вміщували відповідне число жетонів (камінців, кісточок). У Древньому Римі на дошці для зручності робили для камінчиків жолобки. Це пристосування називалося &quot;калькулі&quot; (&quot;калкулюс&quot; - галька). У Китаї камінчики замінили на намистини, нанизані на прутики, які закріплювались на дерев'яній рамі. Кожний прутик був розділений на дві нерівні частини. У одній частині було 5 намистин, по кількості пальців на руці, а в другій – тільки 2, по кількості рук. Це пристосування називалося &quot;суан-пан&quot;. Їм користувалися в Китаї вже в VI столітті. У Японії подібна конструкція набула назву &quot;соробан&quot;.[[Файл:абак2.jpg|thumb|Податківець рахує на абаку]]<br /> У Західній Європі знайомство з абаком відбулося в Х столітті, коли після знайомства з індо-арабською системою числення Герберт (940-1003) (з 999 р. - Римський папа Сильвестр II) побудував рахункову дошку, на якій замінив певне число жетонів одним жетоном з апісом. У XVI віці абак розповсюдився і в Росії. У російському абаці на один прутик вміщували відразу 10 кісточок, по числу пальців на двох руках. Цей вид абака називався &quot;русские счеты&quot;, або як говорили тоді &quot;руські щоты&quot; і користувалися їми аж до XVIII ст.<br /> [[Файл:логариф.jpg|thumb|left|Логарифмічна лінійка.]]Логарифмічна лінійка. Іншим пристроєм для рахунку, що набув широке визнання, була логарифмічна лінійка, яка з'явилася в XVII в. Винахід логарифмів, що, за словами Лапласа, “скоротив праці астронома, подвоїло його життя”, послужило основою для винаходу чудового обчислювального інструмента, який понад 355 років був службовцем інженерів усього світу.<br /> [[Файл:непер2.jpg|thumb|left|Непер Джон (1550-1617)]]Поняття логарифму ввів шотландський математик Непер (Napier) Джон (1550-1617) в трактаті &quot;Канонічний опис чудових логарифмів&quot;, що вийшов у 1614 році. Сам термін логарифм народився з поєднання грецьких слів logos (відношення) та arithos (число). Логарифми дуже спрощували ділення та множення. Значення логарифмів Непер записував на окремих паличках, маніпулюючи якими можна було набувати нових і нових значень. Ці палички увійшли в історію як &quot;палички Непера&quot;.[[Файл:непер.jpg|thumb]]<br /> У XVI і XVII ст. у Європі з'явилася безліч модифікацій паличок Непера. У 1668 р. вюртембергский єзуїт Каспар Шотт запропонував замінити палички Непера циліндрами, на поверхні яких уздовж утворюючих нанесені ті ж, що і на паличках, числа. Циліндри містилися паралельно один одному в шухлядці, де могли обертатися на минаючих через них осях.<br /> У 1678 р. П'єр Пти, французький математик і фізик, друг Паскаля, наклеїв смужки папера з накресленими “паличками” на картонні стрічки і змусив їх рухатися уздовж осі циліндра. Пристрій одержав назву барабана Пти. У 1727 р. німецький механік Якоб Леопольд видозмінив барабан Пти, додавши йому прямокутну форму.<br /> Прародителькою сучасної логарифмічної лінійки вважається логарифмічна шкала, відома за назвою шкала Гюнтера. Ця шкала являє собою прямолінійний відрізок, на якому відкладалися логарифми чисел тригонометричних величин. Кілька таких шкал наносилося на дерев'яну чи мідну пластинку паралельно. Циркулі-вимірники використовувалися для вирахування відрізків уздовж ліній шкали, що у відповідності з властивостями логарифмів дозволяло знаходити добуток чи частку. Винахідниками перших логарифмічних лінійок вважають Вільяма Отреда і Ричарда Деламейна. Англійські спочатку в 1654 р. Роберт Биссакер, а потім у 1657 р. Сет Патридж — запропонували конструкцію прямокутної логарифмічної лінійки, що складалася з трьох самшитових планок. Мідне оправлення утримувало дві зовнішні планки, між якими вільно сковзала третя — движок лінійки. На обох сторонах лінійки і на движку малися шкали. Довжина такого типу лінійки складала біля 60 см. Винахідником же першої універсальної логарифмічної лінійки, мабуть, варто вважати видатного англійського механіка Дж.Уатта. У 1779 р. він сконструював лінійку, придатну для виконання будь-яких інженерних розрахунків. Дж.Уатт у своїй лінійці розташував ряд шкал дуже розумним образом, їх градуировка була виконана з великою точністю, що дозволило привернути увагу до неї широких кіл.<br /> Принципово нову шкалу для лінійки запропонував П.М.Пиці. Він на движок лінійки наніс звичайну логарифмічну шкалу, а на нерухому частину лінійки — шкалу повторного логарифма, тобто log log N. У силу логарифмічних співвідношень лінійка Пиці дозволяла при одному переміщенні движка одержати результат зведення в ступінь одного числа в інше.<br /> Ідея важливого елемента лінійки — бігунка була уперше висловлена великим Ньютоном. Логарифмічна лінійка, найбільш схожа на сучасну, була сконструйована в 1850 р. 19-літнім французьким офіцером Амедеєм Маннхеймом. Дозволяючи робити розрахунки з двома-трьома точними цифрами, логарифмічна лінійка довго залишилася одним з основних рахункових приладів інженера.<br /> <br /> <br /> '''Леонардо да Вінчі''' <br /> <br /> Вважається, що перший у світі ескізний малюнок тринадцятирозрядного десятинного сумуючого пристрою на базі коліщаток з десятьма зубцями був виконаний Леонардо да Вінчі в одному з його щоденників (вчений почав вести цей щоденник ще до відкриття Америки 1492 р.).<br /> [[Файл:0.jpg|thumb|Ескіз пристрою Леонардо да Вінчі<br /> ]]<br /> '''Вільгельм Шиккард''' <br /> <br /> 1623 року (більш ніж через 100 років після смерті Леонардо да Вінчі) німецький вчений Вільгельм Шиккард запропонував свою модель шестирозрядного десятинного обчислювача, який мав складатися також із зубчатих коліщаток та міг би виконувати додавання, віднімання, а також множення та ділення. Винаходи да Вінчі та Шиккарда були знайдені лише в наш час і залишилися тільки на папері.<br /> [[Файл:Паскаліна.jpg|thumb|left|Пристрій, побудований за ескізами Шиккарда]]<br /> <br /> <br /> '''Блез Паскаль''' <br /> <br /> 1642 року 19-річний французький математик Блез Паскаль сконструював першу в світі працюючу механічну обчислювальну машину, відому як підсумовуюча машина Паскаля («Паскаліна»). Ця машина являла собою комбінацію взаємопов'язаних коліщаток та приводів. На коліщатках були зображені цифри від 0 до 9. Якщо перше коліщатко робить повний оберт від 0 до 9, автоматично починає рухатись друге коліщатко. Якщо і друге коліщатко доходить до цифри 9, починає обертатися третє і так далі. Машина Паскаля могла лише додавати та віднімати.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:Паскаліна2.jpg|thumb|left|Паскаліна<br /> ]]<br /> '''Готфрід Вільгельм фон Лейбніц''' <br /> <br /> 1673 року німецький математик Готфрід Вільгельм фон Лейбніц сконструював свою обчислювальну машину. На відміну від Паскаля, Лейбніц використав у своїй машині циліндри, а не коліщатка та приводи. На циліндри було нанесено цифри. Кожен циліндр мав дев'ять рядків виступів та зубців. При цьому перший ряд мав один виступ, другий ряд — два виступи і так до дев'ятого ряду, який мав відповідно дев'ять виступів. Циліндри з виступами були пересувними, оператор надавав їм певного положення.<br /> <br /> <br /> <br /> Машина Лейбніца, на відміну від підсумовуючої машини Паскаля, була значно складнішою за конструкцією. Вона була здатна виконувати не тільки додавання та віднімання, але й множення, ділення та обчислювання квадратного кореня.<br /> <br /> =='''Обчислювальні машини XIX сторіччя'''== <br /> <br /> [[Файл:3.jpg|thumb|left|Чарльз Беббідж.<br /> ]]<br /> '''Чарльз Бебідж''' <br /> <br /> Винахід першої програмованої обчислювальної машини належить видатному англійському математику Чарлзу Бебіджу (1830 р.). Він присвятив майже все своє життя цій праці, але так і не створив діючу модель. Бебідж назвав свій винахід «Аналітична машина». За планом машина мала діяти завдяки: силі пару. При цьому вона була б здатна сприймати команди, виконувати обчислення та видавати необхідні результати у надрукованому вигляді. Про­грами в свою чергу мали кодуватися та переноситись на перфокарти. Ідея використання перфокарт була запозичена Бебіджем у французького винахідника Жозефа Жаккара (кінець XVIII ст.). Для контролю ткацьких операцій Жаккар використовував отвори, пробиті в картках. Картки з різним розташуванням отворів давали різні візерунки на плетінні тканини. По суті, Бебідж був першим, хто використав перфокарти стосовно обчислювальних машин.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> '''Гаспар де Проні''' <br /> <br /> У своїй машині Бебідж використав також технологію обчислень, запропоновану наприкінці XVIII сторіччя французьким вченим Гаспаром де Проні. Він розділив обчислення на три етапи: розробка чисельного методу, створення програми послідовності арифметичних дій, проведення обчислень шляхом арифметичних операцій над числами згідно зі створеною програмою.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:ада.jpg|thumb|Августа Лавлейс]]'''Августа Лавлейс''' <br /> <br /> Серед учених, які зробили значний внесок у розвиток обчислювальної техніки, була математик леді Августа Лавлейс — дочка видатного англійського поета лорда Байрона. Саме вона переконала Бебіджа у необхідності використання у його винаході двійкової системи обчислення замість десяткової. Вона також розробила принципи програмування, що передбачали повторення послідовності команд та виконання цих команд за певних умов. Ці принципи використовуються і в сучасній обчислювальній техніці.<br /> <br /> <br /> [[Файл:холерит.jpg|thumb|left|Герман Холерит]]'''Герман Холеріт''' <br /> <br /> Чарлз Бебідж вперше висловив ідею використання перфокарт в обчислювальній техніці, але реалізовано цю ідею було тільки 1887 року Германом Холерітом. Його машина була призначена для обробки результатів перепису населення США. Також Холеріт уперше застосував для організації процесу обчислення електричну силу.[[Файл:табулатор.jpg|thumb|Табулатор Холерита]]<br /> <br /> <br /> <br /> Картки використовувались для кодування даних перепису, при цьому на кожну людину була заведена окрема картка. Кодування велося за допомогою певного розташування отворів, що пробивалися в картці по рядках та колонках. Наприклад, отвір, що був пробитий в третій колонці та четвертому рядку, міг означати, що людина одружена. Коли картка, що мала розмір банкноти в один долар, пропускалася крізь машину, вона прощупувалась системою голок. Якщо навпроти голки з'являвся отвір, то голка проходила крізь нього і доторкалася до металевої поверхні, що була розташована під карткою. Контакт, який відбувався при цьому, замикав електричний ланцюг, завдяки чому до результату обчислення додавалася одиниця.<br /> <br /> <br /> '''Механічні машини Російської імперії. '''<br /> [[Файл:Чебишев.jpg|thumb|left|П.Л.Чебишев]]<br /> В Росії перший підсумовуючий пристрій був виготовлений у 1770 р. годинниковим майстром і механіком Е.Якобсоном. Сорок моделей оригінальних механізмів створив видатний російський математик і механік П.Л.Чєбишев і серед них арифмометр (1878 р.), особливістю якого було оригінальне пристосування для перенесення десятків з молодших розрядів в старші. Свого часу це була сама довершена рахункова машина. Ідеї, закладені в цьому арифмометрі, лягли в основу багатьох сучасних обчислювальних пристроїв. У 1875 р. зручний механічний арифмометр сконструював петербурзький інженер В.Т.Однер. За короткий строк цей арифмометр завоював весь світ і на Всесвітній виставці в Парижі, влаштованій в переддень нового ХХ сторіччя, був удостоєний золотій медалі. Промисловий випуск арифмометрів в Росії почався в 1894 р. і продовжувався більше за 70 років. У 1912 р. О.М.Крилов створив механічний інтегратор для розв`язання інтегральних рівнянь. Для економічних та інженерних розрахунків в СРСР використовувались арифмометри &quot;Фелікс&quot;.<br /> <br /> =='''Перші електронно-обчислювальні машини''' ==<br /> <br /> <br /> <br /> Перші електронні комп'ютери з'явилися в першій половині XX ст. На відміну від попередніх, вони могли виконувати задану послідовність операцій за програмою, що була задана раніше, або послідовно розв'язувати задачі різних типів. Перші комп'ютери були здатні зберігати інформацію в спеціальній пам'яті.<br /> <br /> <br /> '''Конрад Цузе''' <br /> <br /> 1934 року німецький студент Конрад Цузе, який працював над дипломним проектом, вирішив створити у себе вдома цифрову обчислювальну машину з програмним управлінням та з використанням (вперше в світі) двійкової системи числення. 1937 року машина 21 (Цузе 1) запрацювала. Вона була 22-розрядною, з пам'яттю на 64 числа і працювала на суто механічній (важільній) базі.<br /> <br /> <br /> <br /> Необхідність у швидких та точних обчисленнях особливо зросла під час Другої світової війни (1939—1945 рр.) перш за все для розв'язання задач балістики, тобто науки про траєкторію польоту артилерійських та інших снарядів до цілі.<br /> <br /> <br /> '''Джон Атанасов''' <br /> <br /> 1937 року Джон Атанасов (американський вчений, болгарин за походженням) вперше запропонував ідею використання електронних ламп як носіїв інформації.<br /> <br /> <br /> [[Файл:алан.jpg|thumb|left|Алан Тьюрінг]]<br /> '''Алан Тьюрінг''' <br /> <br /> В 1942—1943 роках в Англії була створена за участю Алана Тьюрінга обчислювальна машина «Колос». В ній було 2000 електронних ламп. Машина призначалася для розшифрування радіограм німецького вермахту. «Колос» вперше в світі зберігав та обробляв дані за допомогою електроніки, а не механічно.<br /> <br /> <br /> <br /> Машини Цузе та Тьюрінга були засекреченими, про їх створення стало відомо через багато років після закінчення війни.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Говард Айкен - Марк 1'''[[Файл:Марк1.jpg|thumb|Говард Айкен - Марк 1]] <br /> <br /> 1944 року під керівництвом професора Гарвардського університету Говарда Айкена було створено обчислювальну машину з автоматичним керуванням послідовністю дій, відому під назвою Марк 1. Ця обчислювальна машина була здатна сприймати вхідні дані з перфокарт або перфострічок. Машина Марк 1 була електромеханічною, для зберігання даних використовувались механічні прилади (коліщатка та перемикачі). Машина Айкена могла виконувати близько однієї операції за секунду та мала величезні розміри: понад 15 м завдовжки та близько 2,5 м заввишки і складалася більш ніж із 750 тисяч деталей.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Джон Моучлі та Дж. Преспер Еккерт - ЕНІАК''' [[Файл:еніак.jpg|thumb|left|ЕНІАК]]<br /> <br /> 1946 року групою інженерів під керівництвом Джона Моучлі та Дж. Преспера Еккерта на замовлення військового відомства США було створено машину ЕНІАК, яка була здатна виконувати близько 3 тисяч операцій за секунду. За розмірами ЕНІАК був більшим за Марк 1: понад ЗО метрів завдовжки, його об'єм становив 85 м3. Важив ЕНІАК ЗО тонн. Замість тисяч механічних деталей Марка 1, в ЕНІАКу було використано 18 тисяч електронних ламп.<br /> <br /> <br /> [[Файл:нейман.jpg|thumb|Джон фон Нейман]]'''Джон фон Нейман''' <br /> <br /> Суттєвий внесок у створення ЕОМ зробив американський математик Джон фон Нейман, що брав участь у створенні ЕНІАКа. Фон Нейман запропонував ідею зберігання програми в пам'яті машини. Такі ЕОМ були значним кроком уперед на шляху створення більш досконалих машин. Вони були здатні обробляти команди в різному порядку.<br /> <br /> <br /> <br /> '''ЕДСАК''' <br /> <br /> Перша ЕОМ, яка зберігала програми у пам'яті, дістала назву ЕДСАК (Electronic Delay Storage Automatic Calculator — електронний калькулятор з пам'яттю на лініях затримки). Вона була створена в Кембріджському університеті (Англія) 1949 року. З того часу всі ЕОМ є комп'ютерами з програмами, які зберігаються у пам'яті.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:лебедев.jpg|thumb|left|С. Лєбєдєв]]'''С. Лєбєдєв – МЕОМ, ШЕОМ''' [[Файл:месм.jpg|thumb|МЕОМ]]<br /> <br /> 1951 року в Києві під керівництвом С. Лєбєдєва незалежно було створено МЕОМ (Мала Електрична Обчислювальна Машина). 1952 року ним же було створено ШЕОМ (Швидкодіюча Електрична Обчислювальна Машина), яка була на той час кращою в світі та могла виконувати близько 8 тисяч операцій за секунду.[[Файл:унівак.jpg|thumb|UNIVAC]]<br /> <br /> <br /> <br /> '''Джон Моучлі та Дж. Преспер Еккерт - UNIVAC''' <br /> <br /> 1951 року компанія Джона Моучлі та Дж. Преспера Еккерта створила машину UNIVAC (Universal Automatic Computer — універсальна автоматична обчислювальна машина). Перший екземпляр ЮНІВАКа було передано в Бюро перепису населення США. Потім було створено багато різних моделей ЮНІВАКа, які почали застосовуватися у різних сферах діяльності. Таким чином, ЮНІВАК став першим серійним комп'ютером. Крім того, це був перший комп'ютер, в якому замість перфострічок та карток було використано магнітну стрічку.<br /> <br /> =='''Покоління комп'ютерів''' ==<br /> <br /> '''Перше покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> Такі комп'ютери, як ЕНІАК, ЕДСАК, ШЕОМ та ЮНІВАК, являли собою. лише перші моделі ЕОМ. Упродовж десятиріччя після створення ЮНІВАКа було виготовлено та введено в експлуатацію в США близько 5000 комп'ютерів.<br /> <br /> <br /> <br /> Гігантські машини на електронних лампах 50-х років склали перше покоління комп'ютерів.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Друге покоління комп'ютерів'''<br /> <br /> <br /> Друге покоління комп'ютерів з'явилося на початку 60-х років, коли на зміну електронним лампам прийшли транзистори. Винайдені 1948 р. транзистори, як виявилось, були спроможні виконувати всі ті функції, які до цього часу виконували електронні лампи. Але при цьому вони були значно менші за розмірами та споживали набагато менше електроенергії. До того ж транзистори дешевші, випромінюють менше тепла та більш надійні, ніж електронні лампи. І все ж таки найдивовижнішою властивістю транзистора є те, що він один здатен виконувати функції 40 електронних ламп та ще й з більшою швидкістю, ніж вони. В результаті швидкодія машин другого покоління виросла приблизно в 10 разів порівняно з машинами першого покоління, обсяг їх пам'яті також збільшився. Водночас із процесом заміни електронних ламп транзисторами вдосконалювалися методи зберігання інформації. Магнітну стрічку, що вперше було використано в ЕОМ ЮНІВАК, почали використовувати як для введення, так і для виведення інформації. А в середині 60-х років набуло поширення зберігання інформації на дисках.<br /> <br /> <br /> '''Третє покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> <br /> <br /> Поява інтегрованих схем започаткувала новий етап розвитку обчислювальної техніки — народження машин третього покоління. Інтегрована схема, яку також називають кристалом, являє собою мініатюрну електронну схему, витравлену на поверхні кремнієвого кристала площею приблизно 10 мм2. Перші інтегровані схеми (ІС) з'явилися 1964 року.<br /> <br /> <br /> <br /> Поява інтегрованих схем означала справжню революцію в обчислювальній техніці. Одна така схема здатна замінити тисячі транзисторів, кожний 3 яких у свою чергу уже замінив 40 електронних ламп. Інакше кажучи, один крихітний, але складний кристал має такі ж самі обчислювальні можливості, як і 30-тонний ЕНІАК!<br /> <br /> <br /> <br /> Швидкодія ЕОМ третього покоління збільшилася приблизно в 100 разів порівняно з машинами другого покоління, а розміри набагато зменшилися.<br /> <br /> <br /> '''Четверте покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> <br /> <br /> Четверте покоління — ЕОМ на великих інтегрованих схемах.<br /> <br /> Розвиток мікроелектроніки дав змогу розміщати на одному кристалі тисячі інтегрованих схем. Так, 1980 р. центральний процесор невеликої ЕОМ вдалося розташувати на кристалі площею 1,6 см2. Почалася епоха мікрокомп'ютерів. Швидкодія сучасної ЕОМ в десятки разів перевищує швидкодію ЕОМ третього покоління на інтегральних схемах, в 100 разів — швидкодію ЕОМ другого покоління на транзисторах та в 10 000 разів швидкодію ЕОМ першого покоління на електронних лампах.<br /> <br /> <br /> <br /> '''П’яте покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> <br /> <br /> Нині створюються та розвиваються ЕОМ п'ятого покоління — ЕОМ на надвеликих інтегрованих схемах. Ці ЕОМ використовують нові рішення у архітектурі комп'ютерної системи та принципи штучного інтелекту.<br /> <br /> <br /> ==АрхітектураОбчислювальної техніки. Класифікація комп'ютерів==<br /> <br /> Сукупність пристроїв, призначених для автоматичної або автоматизованої обробки інформації називають '''обчислювальною технікою'''. Конкретний набір, пов'язаних між собою пристроїв, називають обчислювальною системою. Центральним пристроєм більшості обчислювальних систем є електронна обчислювальна машина (ЕОМ) або комп'ютер.<br /> Архітектура комп'ютера<br /> <br /> '''Комп'ютер''' - це електронний пристрій, що виконує операції введення інформації, зберігання та оброблення її за певною програмою, виведення одержаних результатів у формі, придатній для сприйняття людиною. За кожну з названих операцій відповідають спеціальні блоки комп'ютера:<br /> *пристрій введення<br /> *центральний процесор<br /> *запам'ятовуючий пристрій<br /> *пристрій виведення<br /> <br /> Всі ці блоки складаються з окремих дрібніших пристроїв. Зокрема в центральний процесор можуть входити арифметико-логічний пристрій (АЛП), внутрішній запам'ятовуючий пристрій у вигляді регістрів процесора та внутрішньої кеш-пам'яті, керуючий пристрій (КП). Пристрій введення, як правило, теж не є однією конструктивною одиницею. Оскільки види інформації, що вводиться, різноманітні, джерел може бути декілька. Це стосується і пристрою виведення.<br /> <br /> '''Схематично загальна структура комп'ютера зображена на рис.1.'''<br /> [[Файл:схема1.gif|Рис. 1. Загальна структура комп'ютера]]<br /> <br /> '''Запам'ятовуючий пристрій''' - це блок ЕОМ, призначений для тимчасового (оперативна пам'ять) та тривалого (постійна пам'ять) зберігання програм, вхідних і результуючих даних та деяких проміжних результатів. Інформація в оперативній пам'яті зберігається тимчасово лише при включеному живленні, але оперативна пам'ять має більшу швидкодію. В постійній пам'яті дані можуть зберігатися навіть при вимкненому комп'ютері, проте швидкість обміну даними між постійною пам'яттю та центральним процесором, у переважній більшості випадків, значно менша.<br /> <br /> '''Арифметико-логічний пристрій''' - це блок ЕОМ, в якому відбувається перетворення даних за командами програми: арифметичні дії над числами, перетворення кодів та ін.<br /> <br /> Керуючий пристрій координує роботу всіх блоків комп'ютера. У певній послідовності він вибирає з оперативної пам'яті команду за командою. Кожна команда декодується, за потреби елементи даних з указаних в команді комірок оперативної пам'яті передаються в АЛП. АЛП настроюється на виконання дії, вказаної поточною командою (в цій дії можуть брати участь також пристрої введення-виведення); дається команда на виконання цієї дії. Цей процес буде продовжуватися доти, доки не виникне одна з наступних ситуацій: вичерпано вхідні дані, з одного з пристроїв надійшла команда на припинення роботи, вимкнено живлення комп'ютера.<br /> <br /> Описаний принцип побудови ЕОМ носить назву архітектури фон Неймана - американського вченого угорського походження Джона фон Неймана, який її запропонував.<br /> '''Сучасну архітектуру комп'ютера визначають також такі принципи:'''<br /> *Принцип програмного керування. Забезпечує автоматизацію процесу обчислень на ЕОМ. Згідно з цим принципом, запропонованим англійським математиком Ч.Беббіджем у 1833 р., для розв'язання кожної задачі складається програма, що визначає послідовність дій комп'ютера. Ефективність програмного керування є високою тоді, коли задача розв'язується за тією самою програмою багато разів (хоч і за різних початкових даних).<br /> *Принцип програми, що зберігається в пам'яті. Згідно з цим принципом, сформульованим Дж. фон Нейманом, команди програми подаються, як і дані, у вигляді чисел й обробляються так само, як і числа, а сама програма перед виконання завантажується в оперативну пам'ять. Це прискорює процес її виконання.<br /> *Принцип довільного доступу до пам'яті. Згідно з цим принципом, елементи програм та даних можуть записуватися у довільне місце оперативної пам'яті. Довільне місце означає можливість звернутися до будь-якої заданої адреси (до конкретної ділянки пам'яті) без перегляду попередніх.<br /> На підставі цих приниців можна стверджувати, що '''сучасний комп'ютер''' - технічний пристрій, який після введення в пам'ять початкових даних у вигляді цифрових кодів і програми їх обробки, вираженої також цифровими кодами, здатний автоматично здійснити обчислювальний процес, заданий програмою, і видати готові результати розв'язання задачі у формі придатній для сприйняття людиною.<br /> <br /> Реальна структура комп'ютера значно складніша, ніж розглянута вище (її можна назвати логічної структурою). У сучасних комп'ютерах, зокрема персональних, все частіше здійснюється відхід від традиційної архітектури фон Неймана, зумовлений прагненням розробників та користувачів до підвищення якості та продуктивності комп'ютерів. Якість ЕОМ характеризується багатьма показниками. Це і набір команд, які комп'ютер здатний розуміти, і швидкість роботи (швидкодія) центрального процесора, кількість периферійних пристроїв введення-виведення, які можна приєднати до комп'ютера одночасно і т.д. Головним показником є швидкодія - кількість операцій, яку процесор здатний виконати за одиницю часу. На практиці корситувача більше цікавить продуктивність комп'ютера - показник його ефективної швидкодії, тобто здатності не просто швидко функціонувати, а швидко розв'язувати конкретні поставлені задачі.<br /> <br /> Як результат, всі ці та інші фактори спричинили принципове і конструктивне вдосконалення елементної бази комп'ютерів, тобто створення нових, більш швидких, надійних і зручних у роботі процесорів, запам'ятовуючих пристроїв, пристроїв введення-виведення і т.д. Проте, слід усвідомлювати, що швидкість роботи елементів неможливо збільшувати безмежно (існують сучасні технологічні обмеження та обмеження, зумовлені фізичними законами). Тому розробники комп'ютерної техніки шукають вирішення цієї проблеми вдосконаленням архітекутри ЕОМ.<br /> <br /> Так, з'явилися комп'ютери з багатопроцесорною архітектурою, в яких кілька процесорів працюють одночасно, а це означає, що продуктивність такого комп'ютера дорівнює сумі продуктивностей процесорів. У потужних комп'ютерах, призначених для складних інженерних розрахунків і систем автоматизованого проектування (САПР), часто встановлюють два або чотири процесори. У надпотужних ЕОМ (такі машини можуть, наприклад, моделювати ядерні реакції в режимі реального часу, передбачати погоду в глобальному масштабі) кількість процесорів досягає кількох десятків.<br /> <br /> Швидкість роботи комп'ютера істотно залежить від швидкодії оперативної пам'яті. Тому постійно ведуться пошуки елементів для оперативної пам'яті, які потребували б якомога менше часу на операції читання-запису. Але разом із швидкодією зростає вартість елементів пам'яті, тому нарощення швидкодійної оперативної пам'яті потрібної ємності не завжди прийнятна економічно.<br /> <br /> Проблема вирішується побудовою багаторівневої пам'яті. Оперативна пам'ять складається з двох-трьох частин: основна частина великої ємності будується на відносно повільних (більш дешевих) елементах, а додаткова (так звана кеш-пам'ять) складається зі швидкодійних елементів. Дані, до яких процесор звертається найчастіше містяться в кеш-пам'яті, а більший обсяг оперативної інформації зберігається в основній пам'яті.<br /> <br /> Раніше роботою пристроїв введення-виведення керував центральний процесор, що займало в нього чимало часу. Архітектура сучасних комп'ютерів передбачає наявність каналів прямого доступу до оперативної пам'яті для обміну даними з пристроями введення-виведення без участі центрального процесора, а також передачу більшості функцій керування периферійними пристроями спеціалізованим процесорам, що розвантажує центральний процесор і підвищує його продуктивність.<br /> <br /> '''Методи класифікації комп'ютерів.'''<br /> <br /> Номенклатура видів комп'ютерів на сьогодні величезна: машини розрізняються за призначенням, потужністю, розмірами, елементною базою і т.д. Тому класифікують ЕОМ за різними ознаками. Слід зауважити, що будь-яка класифікація є певною мірою умовна, оскільки розвиток комп'ютерної науки і техніки настільки стрімкий, що, наприклад, сьогоднішня мікро-ЕОМ не поступається за потужністю міні-ЕОМ п'ятирічної давності і навіть суперкомп'ютерам віддаленішого минулого. Крім того, зарахування комп'ютерів до певного класу досить умовне як через нечіткість розмежування груп, так і в наслідок впровадження в практику замовного складання комп'юерів, коли номенклатуру вузлів і конкретні моделі їх адаптують до вимог замовника. Розглянемо найбільш поширені критерії класифікації комп'ютерів.<br /> <br /> '''Класифікація за призначенням'''<br /> *великі електронно-обчислювальні машини (ЕОМ);<br /> *міні ЕОМ;<br /> *мікро ЕОМ;<br /> *персональні комп'ютери.<br /> <br /> '''Великі ЕОМ (Main Frame)'''<br /> <br /> Застосовують для обслуговування великих галузей народного господарства. Вони характеризуються 64-розрядними паралельно працюючими процесорами (кількість яких досягає до 100), інтегральною швидкодією до десятків мільярдів операцій за секунду, багатокористувацьким режимом роботи. Домінуюче положення у випуску комп'ютерів такого класу займає фірма IBM (США). Найбільш відомими моделями супер-ЕОМ є: IBM 360, IBM 370, IBM ES/9000, Cray 3, Cray 4, VAX-100, Hitachi, Fujitsu VP2000.<br /> <br /> На базі великих ЕОМ створюють обчислювальний центр, що містить декілька відділів або груп (структура якого зображена на рис. 2). Штат обслуговування - десятки людей.<br /> [[Файл:схема2.gif|Рис.2. Структура обчислювального центру на базі великої ЕОМ]]<br /> <br /> '''Центральний процесор''' - основний блок ЕОМ, у якому відбувається обробка даних і обчислення результатів. Уявляє собою декілька системних блоків в окремій кімнаті, де підтримується постійна температура та вологість повітря.<br /> <br /> '''Група системного програмування''' - займається розробкою, відлагодженням і втіленням програмного забезпечення, потрібного для функціонування обчислювальної системи. Системні програми забезпечують взаємодію програм з обладнанням, тобто програмно-апаратний інтерфейс обчислювальної системи.<br /> <br /> '''Група прикладного програмування''' - займається створенням програм для виконання конкретних дій з даними, тобто забезпечення користувацького інтерфейсу обчислювальної системи.<br /> <br /> '''Група підготовки даних''' - займається підготовкою даних, які будуть опрацьовані на прикладних програмах, створених прикладними програмістами. Зокрема, це набір тексту, сканування зображень, заповнення баз даних.<br /> <br /> '''Група технічного забезпечення''' - займається технічним обслуговуванням всієї обчислювальної системи, ремонтом та відлагодженням апаратури, під'єднанням нових пристроїв.<br /> <br /> '''Група інформаційного забезпечення''' - забезпечує технічною інформацією всі підрозділи обчислювального центру, створює і зберігає архіви розроблених програм (бібліотеки програм) та накопичених даних (банки даних).<br /> <br /> '''Відділ видачі даних''' - отримує дані від центрального процесора і перетворює їх у форму, зручну для замовника (роздрук).<br /> <br /> Великим ЕОМ притаманна висока вартість обладнання та обслуговування, тому робота організована у неперервний цикл.<br /> <br /> <br /> '''Міні ЕОМ'''<br /> <br /> Подібна до великих ЕОМ, але менших розмірів. Використовують у великих підприємствах, наукових закладах і установах. Часто використовують для керування виробничими процесами. Характеризуються мультипроцесорною архітектурою, підключенням до 200 терміналів, дисковими запам'ятовуючими пристроями, що нарощуються до сотень гігабайт, розгалуженою периферією. Для організації роботи з мініЕОМ, потрібен обчислювальний центр, але менший ніж для великих ЕОМ.<br /> <br /> <br /> '''МікроЕОМ'''<br /> <br /> Доступні багатьом установам. Для обслуговування достатньо обчислювальної лабораторії у складі декількох чоловік, з наявністю прикладних програмістів. Необхідні системні програми купуються разом з мікроЕОМ, розробку прикладних програм замовляють у великих обчислювальних центрах або спеціалізованих організаціях.<br /> <br /> Програмісти обчислювальної лабораторії займаються втіленням придбаного або замовленого програмного забезпечення, виконують його налаштування і узгоджують його роботу з іншими програмами та пристроями комп'ютера. Можуть вносити зміни в окремі фрагменти програмного та системного забезпечення.<br /> <br /> <br /> '''Персональні комп'ютери'''<br /> <br /> Бурхливий розвиток набули в останні 20 років. Персональний комп'ютер (ПК) призначений для обслуговування одного робочого місця і спроможний задовольнити потреби малих підприємств та окремих осіб. З появою Інтернету популярність зросла значно вище, оскільки за допомогою персонального комп'ютера можна користуватись науковою, довідковою, учбовою та розважальною інформацією.<br /> <br /> Персональні комп'ютери умовно можна поділити на професійні та побутові, але в зв'язку із здешевленням апаратної частини, межі між нами розмиваються. З 1999 року задіяний міжнародний сертифікаційний стандарт - специфікація РС99:<br /> *масовий персональний комп'ютер (Consumer PC)<br /> *діловий персональний комп'ютер (Office PC)<br /> *портативний персональний комп'ютер (Mobile PC)<br /> *робоча станція (WorkStation)<br /> *розважальний персональний комп'ютер (Entertaiment PC)<br /> <br /> Більшість персональних комп'ютерів на ринку підпадають до категорії масових ПК. Ділові ПК - мають мінімум засобів відтворення графіки та звуку. Портативні ПК відрізняються наявністю засобів з'єднання віддаленого доступу (комп'ютерний зв'язок). Робочі станції - збільшені вимоги до пристроїв збереження даних. Розважальні ПК - основний акцент до засобів відтворення графіки та звуку.<br /> Класифікація по рівню спеціалізації<br /> *універсальні;<br /> *спеціалізовані.<br /> <br /> На базі універсальних ПК можна створити будь-яку конфігурацію для роботи з графікою, текстом, музикою, відео тощо. Спеціалізовані ПК створені для рішення конкретних задач, зокрема, бортові комп'ютери у літаках та автомобілях. Спеціалізовані мініЕОМ для роботи з графікою (кіно- відеофільми, реклама) називаються графічними станціями. Спеціалізовані комп'ютери, що об'єднують комп'ютери у єдину мережу, називаються файловими серверами. Комп'ютери, що забезпечують передачу інформації через Інтернет, називаються мережними серверами.<br /> Класифікація за розміром<br /> *настільні (desktop);<br /> *портативні (notebook);<br /> *кишенькові (palmtop).<br /> <br /> Найбільш поширеними є настільні ПК, які дають змогу легко змінювати конфігурацію. Портативні зручні для користування, мають засоби комп'ютерного зв'язку. Кишенькові моделі можна назвати 'інтелектуальними' записниками, дозволяють зберігати оперативні дані і отримувати швидкий доступ.<br /> Класифікація за сумісністю<br /> <br /> Існує безліч видів і типів комп'ютерів, що збираються з деталей, які виготовлені різними виробниками. Важливим є сумісність забезпечення комп'ютера:<br /> *апаратна сумісність (платформа IBM PC та Apple Macintosh)<br /> *сумісність на рівні операційної системи;<br /> *програмна сумісність;<br /> *сумісність на рівні даних.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Oсновними напрямками наукової дiяльностi є:'''<br /> *створення інтелектуальних інтерфейсів і комп'ютерів нового покоління;<br /> *дослідно-конструкторські розробки;<br /> *створення робототехнiчних систем i комп'ютерiв нової генерацiї;<br /> * вирiшення загальнотеоретичних i прикладних проблем штучного iнтелекту;<br /> *комп'ютерна обробка i розпiзнавання мовних i зорових образiв;<br /> *створення природномовних iнтерфейсiв сучасних комп'ютерiв та розпізнавання мовних образів;<br /> *впровадження елементiв штучного iнтелекту при створеннi iнтелектуальних роботiв;<br /> *впровадження сучасних комп'ютерних технологiй:<br /> **до медико-бiологiчних дослiджень функцiональних можливостей людського мозку;<br /> **до сфери освiти: створення iнтелектуальних iнформацiйно-навчальних систем i розробка комп'ютерних пiдручникiв та навчальних посiбникiв;<br /> **до сфери психофiзiологiчних дослiджень iнтелектуальної дiяльностi людини: розробка тестiв для визначення загального рiвня й кiлькiсної оцiнки iнтелекту.<br /> <br /> ==Висновки==<br /> ==Корисні ресурси==<br /> <br /> [[Категорія:10 версія]]</div> Ланчинська Тетяна Петрівна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D1%83:_%22%D0%92%D1%96%D0%B4_%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%27%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%22&diff=91701 Wiki-стаття на тему: "Від абака до комп'ютера" 2012-03-11T06:19:47Z <p>Ланчинська Тетяна Петрівна: /* АрхітектураОбчислювальної техніки. Класифікація комп'ютерів */</p> <hr /> <div><br /> <br /> ==Назва проекту==<br /> Подорож у майбутнє. Історія створення комп'ютерной техніки.<br /> <br /> ==Автори проекту==<br /> І група учнів 9 класу<br /> <br /> ==Тема дослідження==<br /> Перші обчислювальні пристрої<br /> <br /> ==Проблема дослідження==<br /> Як первісна людина рахувала, які використовувала пристосування<br /> <br /> ==Гіпотеза дослідження==<br /> Перші обчислювальні пристрої були примітивними. Шлях розвитку обчислювальних пристроїв був тривалим і залежав від наукових відкриттів у галузі логіки, математики, фізики і техніки.<br /> <br /> ==Мета дослідження==<br /> Розглянути перші обчислювальні пристрої та принцип їх роботи.<br /> <br /> ==Результати дослідження==<br /> ==Перші обчислювальні машини ==<br /> <br /> '''Неможливо точно відповісти на питання, хто саме винайшов комп'ютер.''' Річ у тому, що комп'ютер не є винаходом однієї людини. Комп'ютер увібрав у собі ідеї та технічні рішення багатьох вчених та інженерів. Розвиток обчислювальної техніки стимулювався потребою у швидких та точних обчислюваннях і тривав сотні років. У процесі розвитку обчислювальна техніка ставала дедалі більш досконалою. Цей процес триває і в наш час.<br /> Основні етапи розвитку комп'ютерної техніки.<br /> Розвитку сучасної обчислювальної техніки сприяв, з одного боку, розвиток пристосувань для рахунку, розвиток систем числення, методів обчислень, математичної логіки, що визначило логічну схему компютера, с іншого боку, розвиток науки та техніки у галузі електрики, електронної теорії, що визначило елементну базу сучасних компютерів'.<br /> <br /> '''Застосування для лічби підручних засобів.'''<br /> Первісні люди не знали чисел і використовували для запам'ятовування певної кількості предметів наочне уявлення – різні підручні засоби: мушлі, камінці тощо. Розвиток рахунку пішов значно швидше, коли людина здогададась звернутися до самого природного рахункового апарата — своїм пальцям. Від пальцевого рахунку бере початок п'ятіркова система числення (одна рука), десяткова (дві руки), двадцяткова (пальці рук і ніг).[[Файл:вузли.jpg|thumb]] Деякі народи для запам'ятовування кількості предметів використовували зарубки. Наприклад, на дощечці зарубками відмічався борг, потім дощечка розламувалася навпіл упоперек всіх зарубок. Одна половина віддавалася боржнику, друга - господареві. Такі дощечки називалися &quot;бірки&quot;. В Англії такий спосіб запису податків існував до кінця XVII ст. На Русі зарубки робилися на палиці, яка називалась носом («зарубити на носу»). Також існували рахункові мотузки. Перуанські рахункові мотузки називалися кіпу. Рахували на них за допомогою вузликів. А щоб не забути, що де рахувалось, кіпу фарбували в різні кольори. Подібний спосіб рахунку застосовували також стародавні індійці та китайці.<br /> <br /> <br /> '''Пристосування для рахунку.''' [[Файл:абак.jpg|thumb|left|Абак]]<br /> Самим поширеним пристосуванням для рахунку був абак (або рахівниця). Найстародавніша рахівниця була знайдена при археологічних розкопках на одному з островів Егейського моря (знахідка відноситься до IV тис. до н.е.).<br /> Абак (від грецького abax-дошка) – рахункова дошка, що широко застосовувалася в Древній Греції. Грецький абак являв собою дошку, на якій паралельні лінії позначали розряди одиниць, десятків, сотень і т.д. На лініях вміщували відповідне число жетонів (камінців, кісточок). У Древньому Римі на дошці для зручності робили для камінчиків жолобки. Це пристосування називалося &quot;калькулі&quot; (&quot;калкулюс&quot; - галька). У Китаї камінчики замінили на намистини, нанизані на прутики, які закріплювались на дерев'яній рамі. Кожний прутик був розділений на дві нерівні частини. У одній частині було 5 намистин, по кількості пальців на руці, а в другій – тільки 2, по кількості рук. Це пристосування називалося &quot;суан-пан&quot;. Їм користувалися в Китаї вже в VI столітті. У Японії подібна конструкція набула назву &quot;соробан&quot;.[[Файл:абак2.jpg|thumb|Податківець рахує на абаку]]<br /> У Західній Європі знайомство з абаком відбулося в Х столітті, коли після знайомства з індо-арабською системою числення Герберт (940-1003) (з 999 р. - Римський папа Сильвестр II) побудував рахункову дошку, на якій замінив певне число жетонів одним жетоном з апісом. У XVI віці абак розповсюдився і в Росії. У російському абаці на один прутик вміщували відразу 10 кісточок, по числу пальців на двох руках. Цей вид абака називався &quot;русские счеты&quot;, або як говорили тоді &quot;руські щоты&quot; і користувалися їми аж до XVIII ст.<br /> [[Файл:логариф.jpg|thumb|left|Логарифмічна лінійка.]]Логарифмічна лінійка. Іншим пристроєм для рахунку, що набув широке визнання, була логарифмічна лінійка, яка з'явилася в XVII в. Винахід логарифмів, що, за словами Лапласа, “скоротив праці астронома, подвоїло його життя”, послужило основою для винаходу чудового обчислювального інструмента, який понад 355 років був службовцем інженерів усього світу.<br /> [[Файл:непер2.jpg|thumb|left|Непер Джон (1550-1617)]]Поняття логарифму ввів шотландський математик Непер (Napier) Джон (1550-1617) в трактаті &quot;Канонічний опис чудових логарифмів&quot;, що вийшов у 1614 році. Сам термін логарифм народився з поєднання грецьких слів logos (відношення) та arithos (число). Логарифми дуже спрощували ділення та множення. Значення логарифмів Непер записував на окремих паличках, маніпулюючи якими можна було набувати нових і нових значень. Ці палички увійшли в історію як &quot;палички Непера&quot;.[[Файл:непер.jpg|thumb]]<br /> У XVI і XVII ст. у Європі з'явилася безліч модифікацій паличок Непера. У 1668 р. вюртембергский єзуїт Каспар Шотт запропонував замінити палички Непера циліндрами, на поверхні яких уздовж утворюючих нанесені ті ж, що і на паличках, числа. Циліндри містилися паралельно один одному в шухлядці, де могли обертатися на минаючих через них осях.<br /> У 1678 р. П'єр Пти, французький математик і фізик, друг Паскаля, наклеїв смужки папера з накресленими “паличками” на картонні стрічки і змусив їх рухатися уздовж осі циліндра. Пристрій одержав назву барабана Пти. У 1727 р. німецький механік Якоб Леопольд видозмінив барабан Пти, додавши йому прямокутну форму.<br /> Прародителькою сучасної логарифмічної лінійки вважається логарифмічна шкала, відома за назвою шкала Гюнтера. Ця шкала являє собою прямолінійний відрізок, на якому відкладалися логарифми чисел тригонометричних величин. Кілька таких шкал наносилося на дерев'яну чи мідну пластинку паралельно. Циркулі-вимірники використовувалися для вирахування відрізків уздовж ліній шкали, що у відповідності з властивостями логарифмів дозволяло знаходити добуток чи частку. Винахідниками перших логарифмічних лінійок вважають Вільяма Отреда і Ричарда Деламейна. Англійські спочатку в 1654 р. Роберт Биссакер, а потім у 1657 р. Сет Патридж — запропонували конструкцію прямокутної логарифмічної лінійки, що складалася з трьох самшитових планок. Мідне оправлення утримувало дві зовнішні планки, між якими вільно сковзала третя — движок лінійки. На обох сторонах лінійки і на движку малися шкали. Довжина такого типу лінійки складала біля 60 см. Винахідником же першої універсальної логарифмічної лінійки, мабуть, варто вважати видатного англійського механіка Дж.Уатта. У 1779 р. він сконструював лінійку, придатну для виконання будь-яких інженерних розрахунків. Дж.Уатт у своїй лінійці розташував ряд шкал дуже розумним образом, їх градуировка була виконана з великою точністю, що дозволило привернути увагу до неї широких кіл.<br /> Принципово нову шкалу для лінійки запропонував П.М.Пиці. Він на движок лінійки наніс звичайну логарифмічну шкалу, а на нерухому частину лінійки — шкалу повторного логарифма, тобто log log N. У силу логарифмічних співвідношень лінійка Пиці дозволяла при одному переміщенні движка одержати результат зведення в ступінь одного числа в інше.<br /> Ідея важливого елемента лінійки — бігунка була уперше висловлена великим Ньютоном. Логарифмічна лінійка, найбільш схожа на сучасну, була сконструйована в 1850 р. 19-літнім французьким офіцером Амедеєм Маннхеймом. Дозволяючи робити розрахунки з двома-трьома точними цифрами, логарифмічна лінійка довго залишилася одним з основних рахункових приладів інженера.<br /> <br /> <br /> '''Леонардо да Вінчі''' <br /> <br /> Вважається, що перший у світі ескізний малюнок тринадцятирозрядного десятинного сумуючого пристрою на базі коліщаток з десятьма зубцями був виконаний Леонардо да Вінчі в одному з його щоденників (вчений почав вести цей щоденник ще до відкриття Америки 1492 р.).<br /> [[Файл:0.jpg|thumb|Ескіз пристрою Леонардо да Вінчі<br /> ]]<br /> '''Вільгельм Шиккард''' <br /> <br /> 1623 року (більш ніж через 100 років після смерті Леонардо да Вінчі) німецький вчений Вільгельм Шиккард запропонував свою модель шестирозрядного десятинного обчислювача, який мав складатися також із зубчатих коліщаток та міг би виконувати додавання, віднімання, а також множення та ділення. Винаходи да Вінчі та Шиккарда були знайдені лише в наш час і залишилися тільки на папері.<br /> [[Файл:Паскаліна.jpg|thumb|left|Пристрій, побудований за ескізами Шиккарда]]<br /> <br /> <br /> '''Блез Паскаль''' <br /> <br /> 1642 року 19-річний французький математик Блез Паскаль сконструював першу в світі працюючу механічну обчислювальну машину, відому як підсумовуюча машина Паскаля («Паскаліна»). Ця машина являла собою комбінацію взаємопов'язаних коліщаток та приводів. На коліщатках були зображені цифри від 0 до 9. Якщо перше коліщатко робить повний оберт від 0 до 9, автоматично починає рухатись друге коліщатко. Якщо і друге коліщатко доходить до цифри 9, починає обертатися третє і так далі. Машина Паскаля могла лише додавати та віднімати.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:Паскаліна2.jpg|thumb|left|Паскаліна<br /> ]]<br /> '''Готфрід Вільгельм фон Лейбніц''' <br /> <br /> 1673 року німецький математик Готфрід Вільгельм фон Лейбніц сконструював свою обчислювальну машину. На відміну від Паскаля, Лейбніц використав у своїй машині циліндри, а не коліщатка та приводи. На циліндри було нанесено цифри. Кожен циліндр мав дев'ять рядків виступів та зубців. При цьому перший ряд мав один виступ, другий ряд — два виступи і так до дев'ятого ряду, який мав відповідно дев'ять виступів. Циліндри з виступами були пересувними, оператор надавав їм певного положення.<br /> <br /> <br /> <br /> Машина Лейбніца, на відміну від підсумовуючої машини Паскаля, була значно складнішою за конструкцією. Вона була здатна виконувати не тільки додавання та віднімання, але й множення, ділення та обчислювання квадратного кореня.<br /> <br /> =='''Обчислювальні машини XIX сторіччя'''== <br /> <br /> [[Файл:3.jpg|thumb|left|Чарльз Беббідж.<br /> ]]<br /> '''Чарльз Бебідж''' <br /> <br /> Винахід першої програмованої обчислювальної машини належить видатному англійському математику Чарлзу Бебіджу (1830 р.). Він присвятив майже все своє життя цій праці, але так і не створив діючу модель. Бебідж назвав свій винахід «Аналітична машина». За планом машина мала діяти завдяки: силі пару. При цьому вона була б здатна сприймати команди, виконувати обчислення та видавати необхідні результати у надрукованому вигляді. Про­грами в свою чергу мали кодуватися та переноситись на перфокарти. Ідея використання перфокарт була запозичена Бебіджем у французького винахідника Жозефа Жаккара (кінець XVIII ст.). Для контролю ткацьких операцій Жаккар використовував отвори, пробиті в картках. Картки з різним розташуванням отворів давали різні візерунки на плетінні тканини. По суті, Бебідж був першим, хто використав перфокарти стосовно обчислювальних машин.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> '''Гаспар де Проні''' <br /> <br /> У своїй машині Бебідж використав також технологію обчислень, запропоновану наприкінці XVIII сторіччя французьким вченим Гаспаром де Проні. Він розділив обчислення на три етапи: розробка чисельного методу, створення програми послідовності арифметичних дій, проведення обчислень шляхом арифметичних операцій над числами згідно зі створеною програмою.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:ада.jpg|thumb|Августа Лавлейс]]'''Августа Лавлейс''' <br /> <br /> Серед учених, які зробили значний внесок у розвиток обчислювальної техніки, була математик леді Августа Лавлейс — дочка видатного англійського поета лорда Байрона. Саме вона переконала Бебіджа у необхідності використання у його винаході двійкової системи обчислення замість десяткової. Вона також розробила принципи програмування, що передбачали повторення послідовності команд та виконання цих команд за певних умов. Ці принципи використовуються і в сучасній обчислювальній техніці.<br /> <br /> <br /> [[Файл:холерит.jpg|thumb|left|Герман Холерит]]'''Герман Холеріт''' <br /> <br /> Чарлз Бебідж вперше висловив ідею використання перфокарт в обчислювальній техніці, але реалізовано цю ідею було тільки 1887 року Германом Холерітом. Його машина була призначена для обробки результатів перепису населення США. Також Холеріт уперше застосував для організації процесу обчислення електричну силу.[[Файл:табулатор.jpg|thumb|Табулатор Холерита]]<br /> <br /> <br /> <br /> Картки використовувались для кодування даних перепису, при цьому на кожну людину була заведена окрема картка. Кодування велося за допомогою певного розташування отворів, що пробивалися в картці по рядках та колонках. Наприклад, отвір, що був пробитий в третій колонці та четвертому рядку, міг означати, що людина одружена. Коли картка, що мала розмір банкноти в один долар, пропускалася крізь машину, вона прощупувалась системою голок. Якщо навпроти голки з'являвся отвір, то голка проходила крізь нього і доторкалася до металевої поверхні, що була розташована під карткою. Контакт, який відбувався при цьому, замикав електричний ланцюг, завдяки чому до результату обчислення додавалася одиниця.<br /> <br /> <br /> '''Механічні машини Російської імперії. '''<br /> [[Файл:Чебишев.jpg|thumb|left|П.Л.Чебишев]]<br /> В Росії перший підсумовуючий пристрій був виготовлений у 1770 р. годинниковим майстром і механіком Е.Якобсоном. Сорок моделей оригінальних механізмів створив видатний російський математик і механік П.Л.Чєбишев і серед них арифмометр (1878 р.), особливістю якого було оригінальне пристосування для перенесення десятків з молодших розрядів в старші. Свого часу це була сама довершена рахункова машина. Ідеї, закладені в цьому арифмометрі, лягли в основу багатьох сучасних обчислювальних пристроїв. У 1875 р. зручний механічний арифмометр сконструював петербурзький інженер В.Т.Однер. За короткий строк цей арифмометр завоював весь світ і на Всесвітній виставці в Парижі, влаштованій в переддень нового ХХ сторіччя, був удостоєний золотій медалі. Промисловий випуск арифмометрів в Росії почався в 1894 р. і продовжувався більше за 70 років. У 1912 р. О.М.Крилов створив механічний інтегратор для розв`язання інтегральних рівнянь. Для економічних та інженерних розрахунків в СРСР використовувались арифмометри &quot;Фелікс&quot;.<br /> <br /> =='''Перші електронно-обчислювальні машини''' ==<br /> <br /> <br /> <br /> Перші електронні комп'ютери з'явилися в першій половині XX ст. На відміну від попередніх, вони могли виконувати задану послідовність операцій за програмою, що була задана раніше, або послідовно розв'язувати задачі різних типів. Перші комп'ютери були здатні зберігати інформацію в спеціальній пам'яті.<br /> <br /> <br /> '''Конрад Цузе''' <br /> <br /> 1934 року німецький студент Конрад Цузе, який працював над дипломним проектом, вирішив створити у себе вдома цифрову обчислювальну машину з програмним управлінням та з використанням (вперше в світі) двійкової системи числення. 1937 року машина 21 (Цузе 1) запрацювала. Вона була 22-розрядною, з пам'яттю на 64 числа і працювала на суто механічній (важільній) базі.<br /> <br /> <br /> <br /> Необхідність у швидких та точних обчисленнях особливо зросла під час Другої світової війни (1939—1945 рр.) перш за все для розв'язання задач балістики, тобто науки про траєкторію польоту артилерійських та інших снарядів до цілі.<br /> <br /> <br /> '''Джон Атанасов''' <br /> <br /> 1937 року Джон Атанасов (американський вчений, болгарин за походженням) вперше запропонував ідею використання електронних ламп як носіїв інформації.<br /> <br /> <br /> [[Файл:алан.jpg|thumb|left|Алан Тьюрінг]]<br /> '''Алан Тьюрінг''' <br /> <br /> В 1942—1943 роках в Англії була створена за участю Алана Тьюрінга обчислювальна машина «Колос». В ній було 2000 електронних ламп. Машина призначалася для розшифрування радіограм німецького вермахту. «Колос» вперше в світі зберігав та обробляв дані за допомогою електроніки, а не механічно.<br /> <br /> <br /> <br /> Машини Цузе та Тьюрінга були засекреченими, про їх створення стало відомо через багато років після закінчення війни.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Говард Айкен - Марк 1'''[[Файл:Марк1.jpg|thumb|Говард Айкен - Марк 1]] <br /> <br /> 1944 року під керівництвом професора Гарвардського університету Говарда Айкена було створено обчислювальну машину з автоматичним керуванням послідовністю дій, відому під назвою Марк 1. Ця обчислювальна машина була здатна сприймати вхідні дані з перфокарт або перфострічок. Машина Марк 1 була електромеханічною, для зберігання даних використовувались механічні прилади (коліщатка та перемикачі). Машина Айкена могла виконувати близько однієї операції за секунду та мала величезні розміри: понад 15 м завдовжки та близько 2,5 м заввишки і складалася більш ніж із 750 тисяч деталей.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Джон Моучлі та Дж. Преспер Еккерт - ЕНІАК''' [[Файл:еніак.jpg|thumb|left|ЕНІАК]]<br /> <br /> 1946 року групою інженерів під керівництвом Джона Моучлі та Дж. Преспера Еккерта на замовлення військового відомства США було створено машину ЕНІАК, яка була здатна виконувати близько 3 тисяч операцій за секунду. За розмірами ЕНІАК був більшим за Марк 1: понад ЗО метрів завдовжки, його об'єм становив 85 м3. Важив ЕНІАК ЗО тонн. Замість тисяч механічних деталей Марка 1, в ЕНІАКу було використано 18 тисяч електронних ламп.<br /> <br /> <br /> [[Файл:нейман.jpg|thumb|Джон фон Нейман]]'''Джон фон Нейман''' <br /> <br /> Суттєвий внесок у створення ЕОМ зробив американський математик Джон фон Нейман, що брав участь у створенні ЕНІАКа. Фон Нейман запропонував ідею зберігання програми в пам'яті машини. Такі ЕОМ були значним кроком уперед на шляху створення більш досконалих машин. Вони були здатні обробляти команди в різному порядку.<br /> <br /> <br /> <br /> '''ЕДСАК''' <br /> <br /> Перша ЕОМ, яка зберігала програми у пам'яті, дістала назву ЕДСАК (Electronic Delay Storage Automatic Calculator — електронний калькулятор з пам'яттю на лініях затримки). Вона була створена в Кембріджському університеті (Англія) 1949 року. З того часу всі ЕОМ є комп'ютерами з програмами, які зберігаються у пам'яті.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:лебедев.jpg|thumb|left|С. Лєбєдєв]]'''С. Лєбєдєв – МЕОМ, ШЕОМ''' [[Файл:месм.jpg|thumb|МЕОМ]]<br /> <br /> 1951 року в Києві під керівництвом С. Лєбєдєва незалежно було створено МЕОМ (Мала Електрична Обчислювальна Машина). 1952 року ним же було створено ШЕОМ (Швидкодіюча Електрична Обчислювальна Машина), яка була на той час кращою в світі та могла виконувати близько 8 тисяч операцій за секунду.[[Файл:унівак.jpg|thumb|UNIVAC]]<br /> <br /> <br /> <br /> '''Джон Моучлі та Дж. Преспер Еккерт - UNIVAC''' <br /> <br /> 1951 року компанія Джона Моучлі та Дж. Преспера Еккерта створила машину UNIVAC (Universal Automatic Computer — універсальна автоматична обчислювальна машина). Перший екземпляр ЮНІВАКа було передано в Бюро перепису населення США. Потім було створено багато різних моделей ЮНІВАКа, які почали застосовуватися у різних сферах діяльності. Таким чином, ЮНІВАК став першим серійним комп'ютером. Крім того, це був перший комп'ютер, в якому замість перфострічок та карток було використано магнітну стрічку.<br /> <br /> =='''Покоління комп'ютерів''' ==<br /> <br /> '''Перше покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> Такі комп'ютери, як ЕНІАК, ЕДСАК, ШЕОМ та ЮНІВАК, являли собою. лише перші моделі ЕОМ. Упродовж десятиріччя після створення ЮНІВАКа було виготовлено та введено в експлуатацію в США близько 5000 комп'ютерів.<br /> <br /> <br /> <br /> Гігантські машини на електронних лампах 50-х років склали перше покоління комп'ютерів.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Друге покоління комп'ютерів'''<br /> <br /> <br /> Друге покоління комп'ютерів з'явилося на початку 60-х років, коли на зміну електронним лампам прийшли транзистори. Винайдені 1948 р. транзистори, як виявилось, були спроможні виконувати всі ті функції, які до цього часу виконували електронні лампи. Але при цьому вони були значно менші за розмірами та споживали набагато менше електроенергії. До того ж транзистори дешевші, випромінюють менше тепла та більш надійні, ніж електронні лампи. І все ж таки найдивовижнішою властивістю транзистора є те, що він один здатен виконувати функції 40 електронних ламп та ще й з більшою швидкістю, ніж вони. В результаті швидкодія машин другого покоління виросла приблизно в 10 разів порівняно з машинами першого покоління, обсяг їх пам'яті також збільшився. Водночас із процесом заміни електронних ламп транзисторами вдосконалювалися методи зберігання інформації. Магнітну стрічку, що вперше було використано в ЕОМ ЮНІВАК, почали використовувати як для введення, так і для виведення інформації. А в середині 60-х років набуло поширення зберігання інформації на дисках.<br /> <br /> <br /> '''Третє покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> <br /> <br /> Поява інтегрованих схем започаткувала новий етап розвитку обчислювальної техніки — народження машин третього покоління. Інтегрована схема, яку також називають кристалом, являє собою мініатюрну електронну схему, витравлену на поверхні кремнієвого кристала площею приблизно 10 мм2. Перші інтегровані схеми (ІС) з'явилися 1964 року.<br /> <br /> <br /> <br /> Поява інтегрованих схем означала справжню революцію в обчислювальній техніці. Одна така схема здатна замінити тисячі транзисторів, кожний 3 яких у свою чергу уже замінив 40 електронних ламп. Інакше кажучи, один крихітний, але складний кристал має такі ж самі обчислювальні можливості, як і 30-тонний ЕНІАК!<br /> <br /> <br /> <br /> Швидкодія ЕОМ третього покоління збільшилася приблизно в 100 разів порівняно з машинами другого покоління, а розміри набагато зменшилися.<br /> <br /> <br /> '''Четверте покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> <br /> <br /> Четверте покоління — ЕОМ на великих інтегрованих схемах.<br /> <br /> Розвиток мікроелектроніки дав змогу розміщати на одному кристалі тисячі інтегрованих схем. Так, 1980 р. центральний процесор невеликої ЕОМ вдалося розташувати на кристалі площею 1,6 см2. Почалася епоха мікрокомп'ютерів. Швидкодія сучасної ЕОМ в десятки разів перевищує швидкодію ЕОМ третього покоління на інтегральних схемах, в 100 разів — швидкодію ЕОМ другого покоління на транзисторах та в 10 000 разів швидкодію ЕОМ першого покоління на електронних лампах.<br /> <br /> <br /> <br /> '''П’яте покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> <br /> <br /> Нині створюються та розвиваються ЕОМ п'ятого покоління — ЕОМ на надвеликих інтегрованих схемах. Ці ЕОМ використовують нові рішення у архітектурі комп'ютерної системи та принципи штучного інтелекту.<br /> <br /> <br /> ==АрхітектураОбчислювальної техніки. Класифікація комп'ютерів==<br /> <br /> Сукупність пристроїв, призначених для автоматичної або автоматизованої обробки інформації називають '''обчислювальною технікою'''. Конкретний набір, пов'язаних між собою пристроїв, називають обчислювальною системою. Центральним пристроєм більшості обчислювальних систем є електронна обчислювальна машина (ЕОМ) або комп'ютер.<br /> Архітектура комп'ютера<br /> <br /> '''Комп'ютер''' - це електронний пристрій, що виконує операції введення інформації, зберігання та оброблення її за певною програмою, виведення одержаних результатів у формі, придатній для сприйняття людиною. За кожну з названих операцій відповідають спеціальні блоки комп'ютера:<br /> *пристрій введення<br /> *центральний процесор<br /> *запам'ятовуючий пристрій<br /> *пристрій виведення<br /> <br /> Всі ці блоки складаються з окремих дрібніших пристроїв. Зокрема в центральний процесор можуть входити арифметико-логічний пристрій (АЛП), внутрішній запам'ятовуючий пристрій у вигляді регістрів процесора та внутрішньої кеш-пам'яті, керуючий пристрій (КП). Пристрій введення, як правило, теж не є однією конструктивною одиницею. Оскільки види інформації, що вводиться, різноманітні, джерел може бути декілька. Це стосується і пристрою виведення.<br /> <br /> '''Схематично загальна структура комп'ютера зображена на рис.1.'''<br /> [[Файл:схема1.gif|thumb|Рис. 1. Загальна структура комп'ютера]]<br /> <br /> '''Запам'ятовуючий пристрій''' - це блок ЕОМ, призначений для тимчасового (оперативна пам'ять) та тривалого (постійна пам'ять) зберігання програм, вхідних і результуючих даних та деяких проміжних результатів. Інформація в оперативній пам'яті зберігається тимчасово лише при включеному живленні, але оперативна пам'ять має більшу швидкодію. В постійній пам'яті дані можуть зберігатися навіть при вимкненому комп'ютері, проте швидкість обміну даними між постійною пам'яттю та центральним процесором, у переважній більшості випадків, значно менша.<br /> <br /> '''Арифметико-логічний пристрій''' - це блок ЕОМ, в якому відбувається перетворення даних за командами програми: арифметичні дії над числами, перетворення кодів та ін.<br /> <br /> Керуючий пристрій координує роботу всіх блоків комп'ютера. У певній послідовності він вибирає з оперативної пам'яті команду за командою. Кожна команда декодується, за потреби елементи даних з указаних в команді комірок оперативної пам'яті передаються в АЛП. АЛП настроюється на виконання дії, вказаної поточною командою (в цій дії можуть брати участь також пристрої введення-виведення); дається команда на виконання цієї дії. Цей процес буде продовжуватися доти, доки не виникне одна з наступних ситуацій: вичерпано вхідні дані, з одного з пристроїв надійшла команда на припинення роботи, вимкнено живлення комп'ютера.<br /> <br /> Описаний принцип побудови ЕОМ носить назву архітектури фон Неймана - американського вченого угорського походження Джона фон Неймана, який її запропонував.<br /> '''Сучасну архітектуру комп'ютера визначають також такі принципи:'''<br /> *Принцип програмного керування. Забезпечує автоматизацію процесу обчислень на ЕОМ. Згідно з цим принципом, запропонованим англійським математиком Ч.Беббіджем у 1833 р., для розв'язання кожної задачі складається програма, що визначає послідовність дій комп'ютера. Ефективність програмного керування є високою тоді, коли задача розв'язується за тією самою програмою багато разів (хоч і за різних початкових даних).<br /> *Принцип програми, що зберігається в пам'яті. Згідно з цим принципом, сформульованим Дж. фон Нейманом, команди програми подаються, як і дані, у вигляді чисел й обробляються так само, як і числа, а сама програма перед виконання завантажується в оперативну пам'ять. Це прискорює процес її виконання.<br /> *Принцип довільного доступу до пам'яті. Згідно з цим принципом, елементи програм та даних можуть записуватися у довільне місце оперативної пам'яті. Довільне місце означає можливість звернутися до будь-якої заданої адреси (до конкретної ділянки пам'яті) без перегляду попередніх.<br /> На підставі цих приниців можна стверджувати, що '''сучасний комп'ютер''' - технічний пристрій, який після введення в пам'ять початкових даних у вигляді цифрових кодів і програми їх обробки, вираженої також цифровими кодами, здатний автоматично здійснити обчислювальний процес, заданий програмою, і видати готові результати розв'язання задачі у формі придатній для сприйняття людиною.<br /> <br /> Реальна структура комп'ютера значно складніша, ніж розглянута вище (її можна назвати логічної структурою). У сучасних комп'ютерах, зокрема персональних, все частіше здійснюється відхід від традиційної архітектури фон Неймана, зумовлений прагненням розробників та користувачів до підвищення якості та продуктивності комп'ютерів. Якість ЕОМ характеризується багатьма показниками. Це і набір команд, які комп'ютер здатний розуміти, і швидкість роботи (швидкодія) центрального процесора, кількість периферійних пристроїв введення-виведення, які можна приєднати до комп'ютера одночасно і т.д. Головним показником є швидкодія - кількість операцій, яку процесор здатний виконати за одиницю часу. На практиці корситувача більше цікавить продуктивність комп'ютера - показник його ефективної швидкодії, тобто здатності не просто швидко функціонувати, а швидко розв'язувати конкретні поставлені задачі.<br /> <br /> Як результат, всі ці та інші фактори спричинили принципове і конструктивне вдосконалення елементної бази комп'ютерів, тобто створення нових, більш швидких, надійних і зручних у роботі процесорів, запам'ятовуючих пристроїв, пристроїв введення-виведення і т.д. Проте, слід усвідомлювати, що швидкість роботи елементів неможливо збільшувати безмежно (існують сучасні технологічні обмеження та обмеження, зумовлені фізичними законами). Тому розробники комп'ютерної техніки шукають вирішення цієї проблеми вдосконаленням архітекутри ЕОМ.<br /> <br /> Так, з'явилися комп'ютери з багатопроцесорною архітектурою, в яких кілька процесорів працюють одночасно, а це означає, що продуктивність такого комп'ютера дорівнює сумі продуктивностей процесорів. У потужних комп'ютерах, призначених для складних інженерних розрахунків і систем автоматизованого проектування (САПР), часто встановлюють два або чотири процесори. У надпотужних ЕОМ (такі машини можуть, наприклад, моделювати ядерні реакції в режимі реального часу, передбачати погоду в глобальному масштабі) кількість процесорів досягає кількох десятків.<br /> <br /> Швидкість роботи комп'ютера істотно залежить від швидкодії оперативної пам'яті. Тому постійно ведуться пошуки елементів для оперативної пам'яті, які потребували б якомога менше часу на операції читання-запису. Але разом із швидкодією зростає вартість елементів пам'яті, тому нарощення швидкодійної оперативної пам'яті потрібної ємності не завжди прийнятна економічно.<br /> <br /> Проблема вирішується побудовою багаторівневої пам'яті. Оперативна пам'ять складається з двох-трьох частин: основна частина великої ємності будується на відносно повільних (більш дешевих) елементах, а додаткова (так звана кеш-пам'ять) складається зі швидкодійних елементів. Дані, до яких процесор звертається найчастіше містяться в кеш-пам'яті, а більший обсяг оперативної інформації зберігається в основній пам'яті.<br /> <br /> Раніше роботою пристроїв введення-виведення керував центральний процесор, що займало в нього чимало часу. Архітектура сучасних комп'ютерів передбачає наявність каналів прямого доступу до оперативної пам'яті для обміну даними з пристроями введення-виведення без участі центрального процесора, а також передачу більшості функцій керування периферійними пристроями спеціалізованим процесорам, що розвантажує центральний процесор і підвищує його продуктивність.<br /> <br /> '''Методи класифікації комп'ютерів.'''<br /> <br /> Номенклатура видів комп'ютерів на сьогодні величезна: машини розрізняються за призначенням, потужністю, розмірами, елементною базою і т.д. Тому класифікують ЕОМ за різними ознаками. Слід зауважити, що будь-яка класифікація є певною мірою умовна, оскільки розвиток комп'ютерної науки і техніки настільки стрімкий, що, наприклад, сьогоднішня мікро-ЕОМ не поступається за потужністю міні-ЕОМ п'ятирічної давності і навіть суперкомп'ютерам віддаленішого минулого. Крім того, зарахування комп'ютерів до певного класу досить умовне як через нечіткість розмежування груп, так і в наслідок впровадження в практику замовного складання комп'юерів, коли номенклатуру вузлів і конкретні моделі їх адаптують до вимог замовника. Розглянемо найбільш поширені критерії класифікації комп'ютерів.<br /> <br /> '''Класифікація за призначенням'''<br /> *великі електронно-обчислювальні машини (ЕОМ);<br /> *міні ЕОМ;<br /> *мікро ЕОМ;<br /> *персональні комп'ютери.<br /> <br /> '''Великі ЕОМ (Main Frame)'''<br /> <br /> Застосовують для обслуговування великих галузей народного господарства. Вони характеризуються 64-розрядними паралельно працюючими процесорами (кількість яких досягає до 100), інтегральною швидкодією до десятків мільярдів операцій за секунду, багатокористувацьким режимом роботи. Домінуюче положення у випуску комп'ютерів такого класу займає фірма IBM (США). Найбільш відомими моделями супер-ЕОМ є: IBM 360, IBM 370, IBM ES/9000, Cray 3, Cray 4, VAX-100, Hitachi, Fujitsu VP2000.<br /> <br /> На базі великих ЕОМ створюють обчислювальний центр, що містить декілька відділів або груп (структура якого зображена на рис. 2). Штат обслуговування - десятки людей.<br /> [[Файл:схема2.gif|thumb|Рис.2. Структура обчислювального центру на базі великої ЕОМ]]<br /> <br /> '''Центральний процесор''' - основний блок ЕОМ, у якому відбувається обробка даних і обчислення результатів. Уявляє собою декілька системних блоків в окремій кімнаті, де підтримується постійна температура та вологість повітря.<br /> <br /> '''Група системного програмування''' - займається розробкою, відлагодженням і втіленням програмного забезпечення, потрібного для функціонування обчислювальної системи. Системні програми забезпечують взаємодію програм з обладнанням, тобто програмно-апаратний інтерфейс обчислювальної системи.<br /> '''Група прикладного програмування''' - займається створенням програм для виконання конкретних дій з даними, тобто забезпечення користувацького інтерфейсу обчислювальної системи.<br /> '''Група підготовки даних''' - займається підготовкою даних, які будуть опрацьовані на прикладних програмах, створених прикладними програмістами. Зокрема, це набір тексту, сканування зображень, заповнення баз даних.<br /> '''Група технічного забезпечення''' - займається технічним обслуговуванням всієї обчислювальної системи, ремонтом та відлагодженням апаратури, під'єднанням нових пристроїв.<br /> '''Група інформаційного забезпечення''' - забезпечує технічною інформацією всі підрозділи обчислювального центру, створює і зберігає архіви розроблених програм (бібліотеки програм) та накопичених даних (банки даних).<br /> '''Відділ видачі даних''' - отримує дані від центрального процесора і перетворює їх у форму, зручну для замовника (роздрук).<br /> <br /> Великим ЕОМ притаманна висока вартість обладнання та обслуговування, тому робота організована у неперервний цикл.<br /> <br /> <br /> '''Міні ЕОМ'''<br /> <br /> Подібна до великих ЕОМ, але менших розмірів. Використовують у великих підприємствах, наукових закладах і установах. Часто використовують для керування виробничими процесами. Характеризуються мультипроцесорною архітектурою, підключенням до 200 терміналів, дисковими запам'ятовуючими пристроями, що нарощуються до сотень гігабайт, розгалуженою периферією. Для організації роботи з мініЕОМ, потрібен обчислювальний центр, але менший ніж для великих ЕОМ.<br /> <br /> <br /> '''МікроЕОМ'''<br /> <br /> Доступні багатьом установам. Для обслуговування достатньо обчислювальної лабораторії у складі декількох чоловік, з наявністю прикладних програмістів. Необхідні системні програми купуються разом з мікроЕОМ, розробку прикладних програм замовляють у великих обчислювальних центрах або спеціалізованих організаціях.<br /> <br /> Програмісти обчислювальної лабораторії займаються втіленням придбаного або замовленого програмного забезпечення, виконують його налаштування і узгоджують його роботу з іншими програмами та пристроями комп'ютера. Можуть вносити зміни в окремі фрагменти програмного та системного забезпечення.<br /> Персональні комп'ютери<br /> <br /> Бурхливий розвиток набули в останні 20 років. Персональний комп'ютер (ПК) призначений для обслуговування одного робочого місця і спроможний задовольнити потреби малих підприємств та окремих осіб. З появою Інтернету популярність зросла значно вище, оскільки за допомогою персонального комп'ютера можна користуватись науковою, довідковою, учбовою та розважальною інформацією.<br /> <br /> Персональні комп'ютери умовно можна поділити на професійні та побутові, але в зв'язку із здешевленням апаратної частини, межі між нами розмиваються. З 1999 року задіяний міжнародний сертифікаційний стандарт - специфікація РС99:<br /> *масовий персональний комп'ютер (Consumer PC)<br /> *діловий персональний комп'ютер (Office PC)<br /> *портативний персональний комп'ютер (Mobile PC)<br /> *робоча станція (WorkStation)<br /> *розважальний персональний комп'ютер (Entertaiment PC)<br /> <br /> Більшість персональних комп'ютерів на ринку підпадають до категорії масових ПК. Ділові ПК - мають мінімум засобів відтворення графіки та звуку. Портативні ПК відрізняються наявністю засобів з'єднання віддаленого доступу (комп'ютерний зв'язок). Робочі станції - збільшені вимоги до пристроїв збереження даних. Розважальні ПК - основний акцент до засобів відтворення графіки та звуку.<br /> Класифікація по рівню спеціалізації<br /> *універсальні;<br /> *спеціалізовані.<br /> <br /> На базі універсальних ПК можна створити будь-яку конфігурацію для роботи з графікою, текстом, музикою, відео тощо. Спеціалізовані ПК створені для рішення конкретних задач, зокрема, бортові комп'ютери у літаках та автомобілях. Спеціалізовані мініЕОМ для роботи з графікою (кіно- відеофільми, реклама) називаються графічними станціями. Спеціалізовані комп'ютери, що об'єднують комп'ютери у єдину мережу, називаються файловими серверами. Комп'ютери, що забезпечують передачу інформації через Інтернет, називаються мережними серверами.<br /> Класифікація за розміром<br /> *настільні (desktop);<br /> *портативні (notebook);<br /> *кишенькові (palmtop).<br /> <br /> Найбільш поширеними є настільні ПК, які дають змогу легко змінювати конфігурацію. Портативні зручні для користування, мають засоби комп'ютерного зв'язку. Кишенькові моделі можна назвати 'інтелектуальними' записниками, дозволяють зберігати оперативні дані і отримувати швидкий доступ.<br /> Класифікація за сумісністю<br /> <br /> Існує безліч видів і типів комп'ютерів, що збираються з деталей, які виготовлені різними виробниками. Важливим є сумісність забезпечення комп'ютера:<br /> *апаратна сумісність (платформа IBM PC та Apple Macintosh)<br /> *сумісність на рівні операційної системи;<br /> *програмна сумісність;<br /> *сумісність на рівні даних.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Oсновними напрямками наукової дiяльностi є:'''<br /> *створення інтелектуальних інтерфейсів і комп'ютерів нового покоління;<br /> *дослідно-конструкторські розробки;<br /> *створення робототехнiчних систем i комп'ютерiв нової генерацiї;<br /> * вирiшення загальнотеоретичних i прикладних проблем штучного iнтелекту;<br /> *комп'ютерна обробка i розпiзнавання мовних i зорових образiв;<br /> *створення природномовних iнтерфейсiв сучасних комп'ютерiв та розпізнавання мовних образів;<br /> *впровадження елементiв штучного iнтелекту при створеннi iнтелектуальних роботiв;<br /> *впровадження сучасних комп'ютерних технологiй:<br /> **до медико-бiологiчних дослiджень функцiональних можливостей людського мозку;<br /> **до сфери освiти: створення iнтелектуальних iнформацiйно-навчальних систем i розробка комп'ютерних пiдручникiв та навчальних посiбникiв;<br /> **до сфери психофiзiологiчних дослiджень iнтелектуальної дiяльностi людини: розробка тестiв для визначення загального рiвня й кiлькiсної оцiнки iнтелекту.<br /> <br /> ==Висновки==<br /> ==Корисні ресурси==<br /> <br /> [[Категорія:10 версія]]</div> Ланчинська Тетяна Петрівна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D1%83:_%22%D0%92%D1%96%D0%B4_%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%27%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%22&diff=91700 Wiki-стаття на тему: "Від абака до комп'ютера" 2012-03-11T06:14:37Z <p>Ланчинська Тетяна Петрівна: /* АрхітектураОбчислювальної техніки. Класифікація комп'ютерів */</p> <hr /> <div><br /> <br /> ==Назва проекту==<br /> Подорож у майбутнє. Історія створення комп'ютерной техніки.<br /> <br /> ==Автори проекту==<br /> І група учнів 9 класу<br /> <br /> ==Тема дослідження==<br /> Перші обчислювальні пристрої<br /> <br /> ==Проблема дослідження==<br /> Як первісна людина рахувала, які використовувала пристосування<br /> <br /> ==Гіпотеза дослідження==<br /> Перші обчислювальні пристрої були примітивними. Шлях розвитку обчислювальних пристроїв був тривалим і залежав від наукових відкриттів у галузі логіки, математики, фізики і техніки.<br /> <br /> ==Мета дослідження==<br /> Розглянути перші обчислювальні пристрої та принцип їх роботи.<br /> <br /> ==Результати дослідження==<br /> ==Перші обчислювальні машини ==<br /> <br /> '''Неможливо точно відповісти на питання, хто саме винайшов комп'ютер.''' Річ у тому, що комп'ютер не є винаходом однієї людини. Комп'ютер увібрав у собі ідеї та технічні рішення багатьох вчених та інженерів. Розвиток обчислювальної техніки стимулювався потребою у швидких та точних обчислюваннях і тривав сотні років. У процесі розвитку обчислювальна техніка ставала дедалі більш досконалою. Цей процес триває і в наш час.<br /> Основні етапи розвитку комп'ютерної техніки.<br /> Розвитку сучасної обчислювальної техніки сприяв, з одного боку, розвиток пристосувань для рахунку, розвиток систем числення, методів обчислень, математичної логіки, що визначило логічну схему компютера, с іншого боку, розвиток науки та техніки у галузі електрики, електронної теорії, що визначило елементну базу сучасних компютерів'.<br /> <br /> '''Застосування для лічби підручних засобів.'''<br /> Первісні люди не знали чисел і використовували для запам'ятовування певної кількості предметів наочне уявлення – різні підручні засоби: мушлі, камінці тощо. Розвиток рахунку пішов значно швидше, коли людина здогададась звернутися до самого природного рахункового апарата — своїм пальцям. Від пальцевого рахунку бере початок п'ятіркова система числення (одна рука), десяткова (дві руки), двадцяткова (пальці рук і ніг).[[Файл:вузли.jpg|thumb]] Деякі народи для запам'ятовування кількості предметів використовували зарубки. Наприклад, на дощечці зарубками відмічався борг, потім дощечка розламувалася навпіл упоперек всіх зарубок. Одна половина віддавалася боржнику, друга - господареві. Такі дощечки називалися &quot;бірки&quot;. В Англії такий спосіб запису податків існував до кінця XVII ст. На Русі зарубки робилися на палиці, яка називалась носом («зарубити на носу»). Також існували рахункові мотузки. Перуанські рахункові мотузки називалися кіпу. Рахували на них за допомогою вузликів. А щоб не забути, що де рахувалось, кіпу фарбували в різні кольори. Подібний спосіб рахунку застосовували також стародавні індійці та китайці.<br /> <br /> <br /> '''Пристосування для рахунку.''' [[Файл:абак.jpg|thumb|left|Абак]]<br /> Самим поширеним пристосуванням для рахунку був абак (або рахівниця). Найстародавніша рахівниця була знайдена при археологічних розкопках на одному з островів Егейського моря (знахідка відноситься до IV тис. до н.е.).<br /> Абак (від грецького abax-дошка) – рахункова дошка, що широко застосовувалася в Древній Греції. Грецький абак являв собою дошку, на якій паралельні лінії позначали розряди одиниць, десятків, сотень і т.д. На лініях вміщували відповідне число жетонів (камінців, кісточок). У Древньому Римі на дошці для зручності робили для камінчиків жолобки. Це пристосування називалося &quot;калькулі&quot; (&quot;калкулюс&quot; - галька). У Китаї камінчики замінили на намистини, нанизані на прутики, які закріплювались на дерев'яній рамі. Кожний прутик був розділений на дві нерівні частини. У одній частині було 5 намистин, по кількості пальців на руці, а в другій – тільки 2, по кількості рук. Це пристосування називалося &quot;суан-пан&quot;. Їм користувалися в Китаї вже в VI столітті. У Японії подібна конструкція набула назву &quot;соробан&quot;.[[Файл:абак2.jpg|thumb|Податківець рахує на абаку]]<br /> У Західній Європі знайомство з абаком відбулося в Х столітті, коли після знайомства з індо-арабською системою числення Герберт (940-1003) (з 999 р. - Римський папа Сильвестр II) побудував рахункову дошку, на якій замінив певне число жетонів одним жетоном з апісом. У XVI віці абак розповсюдився і в Росії. У російському абаці на один прутик вміщували відразу 10 кісточок, по числу пальців на двох руках. Цей вид абака називався &quot;русские счеты&quot;, або як говорили тоді &quot;руські щоты&quot; і користувалися їми аж до XVIII ст.<br /> [[Файл:логариф.jpg|thumb|left|Логарифмічна лінійка.]]Логарифмічна лінійка. Іншим пристроєм для рахунку, що набув широке визнання, була логарифмічна лінійка, яка з'явилася в XVII в. Винахід логарифмів, що, за словами Лапласа, “скоротив праці астронома, подвоїло його життя”, послужило основою для винаходу чудового обчислювального інструмента, який понад 355 років був службовцем інженерів усього світу.<br /> [[Файл:непер2.jpg|thumb|left|Непер Джон (1550-1617)]]Поняття логарифму ввів шотландський математик Непер (Napier) Джон (1550-1617) в трактаті &quot;Канонічний опис чудових логарифмів&quot;, що вийшов у 1614 році. Сам термін логарифм народився з поєднання грецьких слів logos (відношення) та arithos (число). Логарифми дуже спрощували ділення та множення. Значення логарифмів Непер записував на окремих паличках, маніпулюючи якими можна було набувати нових і нових значень. Ці палички увійшли в історію як &quot;палички Непера&quot;.[[Файл:непер.jpg|thumb]]<br /> У XVI і XVII ст. у Європі з'явилася безліч модифікацій паличок Непера. У 1668 р. вюртембергский єзуїт Каспар Шотт запропонував замінити палички Непера циліндрами, на поверхні яких уздовж утворюючих нанесені ті ж, що і на паличках, числа. Циліндри містилися паралельно один одному в шухлядці, де могли обертатися на минаючих через них осях.<br /> У 1678 р. П'єр Пти, французький математик і фізик, друг Паскаля, наклеїв смужки папера з накресленими “паличками” на картонні стрічки і змусив їх рухатися уздовж осі циліндра. Пристрій одержав назву барабана Пти. У 1727 р. німецький механік Якоб Леопольд видозмінив барабан Пти, додавши йому прямокутну форму.<br /> Прародителькою сучасної логарифмічної лінійки вважається логарифмічна шкала, відома за назвою шкала Гюнтера. Ця шкала являє собою прямолінійний відрізок, на якому відкладалися логарифми чисел тригонометричних величин. Кілька таких шкал наносилося на дерев'яну чи мідну пластинку паралельно. Циркулі-вимірники використовувалися для вирахування відрізків уздовж ліній шкали, що у відповідності з властивостями логарифмів дозволяло знаходити добуток чи частку. Винахідниками перших логарифмічних лінійок вважають Вільяма Отреда і Ричарда Деламейна. Англійські спочатку в 1654 р. Роберт Биссакер, а потім у 1657 р. Сет Патридж — запропонували конструкцію прямокутної логарифмічної лінійки, що складалася з трьох самшитових планок. Мідне оправлення утримувало дві зовнішні планки, між якими вільно сковзала третя — движок лінійки. На обох сторонах лінійки і на движку малися шкали. Довжина такого типу лінійки складала біля 60 см. Винахідником же першої універсальної логарифмічної лінійки, мабуть, варто вважати видатного англійського механіка Дж.Уатта. У 1779 р. він сконструював лінійку, придатну для виконання будь-яких інженерних розрахунків. Дж.Уатт у своїй лінійці розташував ряд шкал дуже розумним образом, їх градуировка була виконана з великою точністю, що дозволило привернути увагу до неї широких кіл.<br /> Принципово нову шкалу для лінійки запропонував П.М.Пиці. Він на движок лінійки наніс звичайну логарифмічну шкалу, а на нерухому частину лінійки — шкалу повторного логарифма, тобто log log N. У силу логарифмічних співвідношень лінійка Пиці дозволяла при одному переміщенні движка одержати результат зведення в ступінь одного числа в інше.<br /> Ідея важливого елемента лінійки — бігунка була уперше висловлена великим Ньютоном. Логарифмічна лінійка, найбільш схожа на сучасну, була сконструйована в 1850 р. 19-літнім французьким офіцером Амедеєм Маннхеймом. Дозволяючи робити розрахунки з двома-трьома точними цифрами, логарифмічна лінійка довго залишилася одним з основних рахункових приладів інженера.<br /> <br /> <br /> '''Леонардо да Вінчі''' <br /> <br /> Вважається, що перший у світі ескізний малюнок тринадцятирозрядного десятинного сумуючого пристрою на базі коліщаток з десятьма зубцями був виконаний Леонардо да Вінчі в одному з його щоденників (вчений почав вести цей щоденник ще до відкриття Америки 1492 р.).<br /> [[Файл:0.jpg|thumb|Ескіз пристрою Леонардо да Вінчі<br /> ]]<br /> '''Вільгельм Шиккард''' <br /> <br /> 1623 року (більш ніж через 100 років після смерті Леонардо да Вінчі) німецький вчений Вільгельм Шиккард запропонував свою модель шестирозрядного десятинного обчислювача, який мав складатися також із зубчатих коліщаток та міг би виконувати додавання, віднімання, а також множення та ділення. Винаходи да Вінчі та Шиккарда були знайдені лише в наш час і залишилися тільки на папері.<br /> [[Файл:Паскаліна.jpg|thumb|left|Пристрій, побудований за ескізами Шиккарда]]<br /> <br /> <br /> '''Блез Паскаль''' <br /> <br /> 1642 року 19-річний французький математик Блез Паскаль сконструював першу в світі працюючу механічну обчислювальну машину, відому як підсумовуюча машина Паскаля («Паскаліна»). Ця машина являла собою комбінацію взаємопов'язаних коліщаток та приводів. На коліщатках були зображені цифри від 0 до 9. Якщо перше коліщатко робить повний оберт від 0 до 9, автоматично починає рухатись друге коліщатко. Якщо і друге коліщатко доходить до цифри 9, починає обертатися третє і так далі. Машина Паскаля могла лише додавати та віднімати.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:Паскаліна2.jpg|thumb|left|Паскаліна<br /> ]]<br /> '''Готфрід Вільгельм фон Лейбніц''' <br /> <br /> 1673 року німецький математик Готфрід Вільгельм фон Лейбніц сконструював свою обчислювальну машину. На відміну від Паскаля, Лейбніц використав у своїй машині циліндри, а не коліщатка та приводи. На циліндри було нанесено цифри. Кожен циліндр мав дев'ять рядків виступів та зубців. При цьому перший ряд мав один виступ, другий ряд — два виступи і так до дев'ятого ряду, який мав відповідно дев'ять виступів. Циліндри з виступами були пересувними, оператор надавав їм певного положення.<br /> <br /> <br /> <br /> Машина Лейбніца, на відміну від підсумовуючої машини Паскаля, була значно складнішою за конструкцією. Вона була здатна виконувати не тільки додавання та віднімання, але й множення, ділення та обчислювання квадратного кореня.<br /> <br /> =='''Обчислювальні машини XIX сторіччя'''== <br /> <br /> [[Файл:3.jpg|thumb|left|Чарльз Беббідж.<br /> ]]<br /> '''Чарльз Бебідж''' <br /> <br /> Винахід першої програмованої обчислювальної машини належить видатному англійському математику Чарлзу Бебіджу (1830 р.). Він присвятив майже все своє життя цій праці, але так і не створив діючу модель. Бебідж назвав свій винахід «Аналітична машина». За планом машина мала діяти завдяки: силі пару. При цьому вона була б здатна сприймати команди, виконувати обчислення та видавати необхідні результати у надрукованому вигляді. Про­грами в свою чергу мали кодуватися та переноситись на перфокарти. Ідея використання перфокарт була запозичена Бебіджем у французького винахідника Жозефа Жаккара (кінець XVIII ст.). Для контролю ткацьких операцій Жаккар використовував отвори, пробиті в картках. Картки з різним розташуванням отворів давали різні візерунки на плетінні тканини. По суті, Бебідж був першим, хто використав перфокарти стосовно обчислювальних машин.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> '''Гаспар де Проні''' <br /> <br /> У своїй машині Бебідж використав також технологію обчислень, запропоновану наприкінці XVIII сторіччя французьким вченим Гаспаром де Проні. Він розділив обчислення на три етапи: розробка чисельного методу, створення програми послідовності арифметичних дій, проведення обчислень шляхом арифметичних операцій над числами згідно зі створеною програмою.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:ада.jpg|thumb|Августа Лавлейс]]'''Августа Лавлейс''' <br /> <br /> Серед учених, які зробили значний внесок у розвиток обчислювальної техніки, була математик леді Августа Лавлейс — дочка видатного англійського поета лорда Байрона. Саме вона переконала Бебіджа у необхідності використання у його винаході двійкової системи обчислення замість десяткової. Вона також розробила принципи програмування, що передбачали повторення послідовності команд та виконання цих команд за певних умов. Ці принципи використовуються і в сучасній обчислювальній техніці.<br /> <br /> <br /> [[Файл:холерит.jpg|thumb|left|Герман Холерит]]'''Герман Холеріт''' <br /> <br /> Чарлз Бебідж вперше висловив ідею використання перфокарт в обчислювальній техніці, але реалізовано цю ідею було тільки 1887 року Германом Холерітом. Його машина була призначена для обробки результатів перепису населення США. Також Холеріт уперше застосував для організації процесу обчислення електричну силу.[[Файл:табулатор.jpg|thumb|Табулатор Холерита]]<br /> <br /> <br /> <br /> Картки використовувались для кодування даних перепису, при цьому на кожну людину була заведена окрема картка. Кодування велося за допомогою певного розташування отворів, що пробивалися в картці по рядках та колонках. Наприклад, отвір, що був пробитий в третій колонці та четвертому рядку, міг означати, що людина одружена. Коли картка, що мала розмір банкноти в один долар, пропускалася крізь машину, вона прощупувалась системою голок. Якщо навпроти голки з'являвся отвір, то голка проходила крізь нього і доторкалася до металевої поверхні, що була розташована під карткою. Контакт, який відбувався при цьому, замикав електричний ланцюг, завдяки чому до результату обчислення додавалася одиниця.<br /> <br /> <br /> '''Механічні машини Російської імперії. '''<br /> [[Файл:Чебишев.jpg|thumb|left|П.Л.Чебишев]]<br /> В Росії перший підсумовуючий пристрій був виготовлений у 1770 р. годинниковим майстром і механіком Е.Якобсоном. Сорок моделей оригінальних механізмів створив видатний російський математик і механік П.Л.Чєбишев і серед них арифмометр (1878 р.), особливістю якого було оригінальне пристосування для перенесення десятків з молодших розрядів в старші. Свого часу це була сама довершена рахункова машина. Ідеї, закладені в цьому арифмометрі, лягли в основу багатьох сучасних обчислювальних пристроїв. У 1875 р. зручний механічний арифмометр сконструював петербурзький інженер В.Т.Однер. За короткий строк цей арифмометр завоював весь світ і на Всесвітній виставці в Парижі, влаштованій в переддень нового ХХ сторіччя, був удостоєний золотій медалі. Промисловий випуск арифмометрів в Росії почався в 1894 р. і продовжувався більше за 70 років. У 1912 р. О.М.Крилов створив механічний інтегратор для розв`язання інтегральних рівнянь. Для економічних та інженерних розрахунків в СРСР використовувались арифмометри &quot;Фелікс&quot;.<br /> <br /> =='''Перші електронно-обчислювальні машини''' ==<br /> <br /> <br /> <br /> Перші електронні комп'ютери з'явилися в першій половині XX ст. На відміну від попередніх, вони могли виконувати задану послідовність операцій за програмою, що була задана раніше, або послідовно розв'язувати задачі різних типів. Перші комп'ютери були здатні зберігати інформацію в спеціальній пам'яті.<br /> <br /> <br /> '''Конрад Цузе''' <br /> <br /> 1934 року німецький студент Конрад Цузе, який працював над дипломним проектом, вирішив створити у себе вдома цифрову обчислювальну машину з програмним управлінням та з використанням (вперше в світі) двійкової системи числення. 1937 року машина 21 (Цузе 1) запрацювала. Вона була 22-розрядною, з пам'яттю на 64 числа і працювала на суто механічній (важільній) базі.<br /> <br /> <br /> <br /> Необхідність у швидких та точних обчисленнях особливо зросла під час Другої світової війни (1939—1945 рр.) перш за все для розв'язання задач балістики, тобто науки про траєкторію польоту артилерійських та інших снарядів до цілі.<br /> <br /> <br /> '''Джон Атанасов''' <br /> <br /> 1937 року Джон Атанасов (американський вчений, болгарин за походженням) вперше запропонував ідею використання електронних ламп як носіїв інформації.<br /> <br /> <br /> [[Файл:алан.jpg|thumb|left|Алан Тьюрінг]]<br /> '''Алан Тьюрінг''' <br /> <br /> В 1942—1943 роках в Англії була створена за участю Алана Тьюрінга обчислювальна машина «Колос». В ній було 2000 електронних ламп. Машина призначалася для розшифрування радіограм німецького вермахту. «Колос» вперше в світі зберігав та обробляв дані за допомогою електроніки, а не механічно.<br /> <br /> <br /> <br /> Машини Цузе та Тьюрінга були засекреченими, про їх створення стало відомо через багато років після закінчення війни.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Говард Айкен - Марк 1'''[[Файл:Марк1.jpg|thumb|Говард Айкен - Марк 1]] <br /> <br /> 1944 року під керівництвом професора Гарвардського університету Говарда Айкена було створено обчислювальну машину з автоматичним керуванням послідовністю дій, відому під назвою Марк 1. Ця обчислювальна машина була здатна сприймати вхідні дані з перфокарт або перфострічок. Машина Марк 1 була електромеханічною, для зберігання даних використовувались механічні прилади (коліщатка та перемикачі). Машина Айкена могла виконувати близько однієї операції за секунду та мала величезні розміри: понад 15 м завдовжки та близько 2,5 м заввишки і складалася більш ніж із 750 тисяч деталей.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Джон Моучлі та Дж. Преспер Еккерт - ЕНІАК''' [[Файл:еніак.jpg|thumb|left|ЕНІАК]]<br /> <br /> 1946 року групою інженерів під керівництвом Джона Моучлі та Дж. Преспера Еккерта на замовлення військового відомства США було створено машину ЕНІАК, яка була здатна виконувати близько 3 тисяч операцій за секунду. За розмірами ЕНІАК був більшим за Марк 1: понад ЗО метрів завдовжки, його об'єм становив 85 м3. Важив ЕНІАК ЗО тонн. Замість тисяч механічних деталей Марка 1, в ЕНІАКу було використано 18 тисяч електронних ламп.<br /> <br /> <br /> [[Файл:нейман.jpg|thumb|Джон фон Нейман]]'''Джон фон Нейман''' <br /> <br /> Суттєвий внесок у створення ЕОМ зробив американський математик Джон фон Нейман, що брав участь у створенні ЕНІАКа. Фон Нейман запропонував ідею зберігання програми в пам'яті машини. Такі ЕОМ були значним кроком уперед на шляху створення більш досконалих машин. Вони були здатні обробляти команди в різному порядку.<br /> <br /> <br /> <br /> '''ЕДСАК''' <br /> <br /> Перша ЕОМ, яка зберігала програми у пам'яті, дістала назву ЕДСАК (Electronic Delay Storage Automatic Calculator — електронний калькулятор з пам'яттю на лініях затримки). Вона була створена в Кембріджському університеті (Англія) 1949 року. З того часу всі ЕОМ є комп'ютерами з програмами, які зберігаються у пам'яті.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:лебедев.jpg|thumb|left|С. Лєбєдєв]]'''С. Лєбєдєв – МЕОМ, ШЕОМ''' [[Файл:месм.jpg|thumb|МЕОМ]]<br /> <br /> 1951 року в Києві під керівництвом С. Лєбєдєва незалежно було створено МЕОМ (Мала Електрична Обчислювальна Машина). 1952 року ним же було створено ШЕОМ (Швидкодіюча Електрична Обчислювальна Машина), яка була на той час кращою в світі та могла виконувати близько 8 тисяч операцій за секунду.[[Файл:унівак.jpg|thumb|UNIVAC]]<br /> <br /> <br /> <br /> '''Джон Моучлі та Дж. Преспер Еккерт - UNIVAC''' <br /> <br /> 1951 року компанія Джона Моучлі та Дж. Преспера Еккерта створила машину UNIVAC (Universal Automatic Computer — універсальна автоматична обчислювальна машина). Перший екземпляр ЮНІВАКа було передано в Бюро перепису населення США. Потім було створено багато різних моделей ЮНІВАКа, які почали застосовуватися у різних сферах діяльності. Таким чином, ЮНІВАК став першим серійним комп'ютером. Крім того, це був перший комп'ютер, в якому замість перфострічок та карток було використано магнітну стрічку.<br /> <br /> =='''Покоління комп'ютерів''' ==<br /> <br /> '''Перше покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> Такі комп'ютери, як ЕНІАК, ЕДСАК, ШЕОМ та ЮНІВАК, являли собою. лише перші моделі ЕОМ. Упродовж десятиріччя після створення ЮНІВАКа було виготовлено та введено в експлуатацію в США близько 5000 комп'ютерів.<br /> <br /> <br /> <br /> Гігантські машини на електронних лампах 50-х років склали перше покоління комп'ютерів.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Друге покоління комп'ютерів'''<br /> <br /> <br /> Друге покоління комп'ютерів з'явилося на початку 60-х років, коли на зміну електронним лампам прийшли транзистори. Винайдені 1948 р. транзистори, як виявилось, були спроможні виконувати всі ті функції, які до цього часу виконували електронні лампи. Але при цьому вони були значно менші за розмірами та споживали набагато менше електроенергії. До того ж транзистори дешевші, випромінюють менше тепла та більш надійні, ніж електронні лампи. І все ж таки найдивовижнішою властивістю транзистора є те, що він один здатен виконувати функції 40 електронних ламп та ще й з більшою швидкістю, ніж вони. В результаті швидкодія машин другого покоління виросла приблизно в 10 разів порівняно з машинами першого покоління, обсяг їх пам'яті також збільшився. Водночас із процесом заміни електронних ламп транзисторами вдосконалювалися методи зберігання інформації. Магнітну стрічку, що вперше було використано в ЕОМ ЮНІВАК, почали використовувати як для введення, так і для виведення інформації. А в середині 60-х років набуло поширення зберігання інформації на дисках.<br /> <br /> <br /> '''Третє покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> <br /> <br /> Поява інтегрованих схем започаткувала новий етап розвитку обчислювальної техніки — народження машин третього покоління. Інтегрована схема, яку також називають кристалом, являє собою мініатюрну електронну схему, витравлену на поверхні кремнієвого кристала площею приблизно 10 мм2. Перші інтегровані схеми (ІС) з'явилися 1964 року.<br /> <br /> <br /> <br /> Поява інтегрованих схем означала справжню революцію в обчислювальній техніці. Одна така схема здатна замінити тисячі транзисторів, кожний 3 яких у свою чергу уже замінив 40 електронних ламп. Інакше кажучи, один крихітний, але складний кристал має такі ж самі обчислювальні можливості, як і 30-тонний ЕНІАК!<br /> <br /> <br /> <br /> Швидкодія ЕОМ третього покоління збільшилася приблизно в 100 разів порівняно з машинами другого покоління, а розміри набагато зменшилися.<br /> <br /> <br /> '''Четверте покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> <br /> <br /> Четверте покоління — ЕОМ на великих інтегрованих схемах.<br /> <br /> Розвиток мікроелектроніки дав змогу розміщати на одному кристалі тисячі інтегрованих схем. Так, 1980 р. центральний процесор невеликої ЕОМ вдалося розташувати на кристалі площею 1,6 см2. Почалася епоха мікрокомп'ютерів. Швидкодія сучасної ЕОМ в десятки разів перевищує швидкодію ЕОМ третього покоління на інтегральних схемах, в 100 разів — швидкодію ЕОМ другого покоління на транзисторах та в 10 000 разів швидкодію ЕОМ першого покоління на електронних лампах.<br /> <br /> <br /> <br /> '''П’яте покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> <br /> <br /> Нині створюються та розвиваються ЕОМ п'ятого покоління — ЕОМ на надвеликих інтегрованих схемах. Ці ЕОМ використовують нові рішення у архітектурі комп'ютерної системи та принципи штучного інтелекту.<br /> <br /> <br /> ==АрхітектураОбчислювальної техніки. Класифікація комп'ютерів==<br /> <br /> Сукупність пристроїв, призначених для автоматичної або автоматизованої обробки інформації називають '''обчислювальною технікою'''. Конкретний набір, пов'язаних між собою пристроїв, називають обчислювальною системою. Центральним пристроєм більшості обчислювальних систем є електронна обчислювальна машина (ЕОМ) або комп'ютер.<br /> Архітектура комп'ютера<br /> <br /> '''Комп'ютер''' - це електронний пристрій, що виконує операції введення інформації, зберігання та оброблення її за певною програмою, виведення одержаних результатів у формі, придатній для сприйняття людиною. За кожну з названих операцій відповідають спеціальні блоки комп'ютера:<br /> *пристрій введення<br /> *центральний процесор<br /> *запам'ятовуючий пристрій<br /> *пристрій виведення<br /> <br /> Всі ці блоки складаються з окремих дрібніших пристроїв. Зокрема в центральний процесор можуть входити арифметико-логічний пристрій (АЛП), внутрішній запам'ятовуючий пристрій у вигляді регістрів процесора та внутрішньої кеш-пам'яті, керуючий пристрій (КП). Пристрій введення, як правило, теж не є однією конструктивною одиницею. Оскільки види інформації, що вводиться, різноманітні, джерел може бути декілька. Це стосується і пристрою виведення.<br /> <br /> '''Схематично загальна структура комп'ютера зображена на рис.1.'''<br /> [[Файл:схема1.gif|Рис. 1. Загальна структура комп'ютера]]<br /> <br /> '''Запам'ятовуючий пристрій''' - це блок ЕОМ, призначений для тимчасового (оперативна пам'ять) та тривалого (постійна пам'ять) зберігання програм, вхідних і результуючих даних та деяких проміжних результатів. Інформація в оперативній пам'яті зберігається тимчасово лише при включеному живленні, але оперативна пам'ять має більшу швидкодію. В постійній пам'яті дані можуть зберігатися навіть при вимкненому комп'ютері, проте швидкість обміну даними між постійною пам'яттю та центральним процесором, у переважній більшості випадків, значно менша.<br /> <br /> '''Арифметико-логічний пристрій''' - це блок ЕОМ, в якому відбувається перетворення даних за командами програми: арифметичні дії над числами, перетворення кодів та ін.<br /> <br /> Керуючий пристрій координує роботу всіх блоків комп'ютера. У певній послідовності він вибирає з оперативної пам'яті команду за командою. Кожна команда декодується, за потреби елементи даних з указаних в команді комірок оперативної пам'яті передаються в АЛП. АЛП настроюється на виконання дії, вказаної поточною командою (в цій дії можуть брати участь також пристрої введення-виведення); дається команда на виконання цієї дії. Цей процес буде продовжуватися доти, доки не виникне одна з наступних ситуацій: вичерпано вхідні дані, з одного з пристроїв надійшла команда на припинення роботи, вимкнено живлення комп'ютера.<br /> <br /> Описаний принцип побудови ЕОМ носить назву архітектури фон Неймана - американського вченого угорського походження Джона фон Неймана, який її запропонував.<br /> '''Сучасну архітектуру комп'ютера визначають також такі принципи:'''<br /> *Принцип програмного керування. Забезпечує автоматизацію процесу обчислень на ЕОМ. Згідно з цим принципом, запропонованим англійським математиком Ч.Беббіджем у 1833 р., для розв'язання кожної задачі складається програма, що визначає послідовність дій комп'ютера. Ефективність програмного керування є високою тоді, коли задача розв'язується за тією самою програмою багато разів (хоч і за різних початкових даних).<br /> *Принцип програми, що зберігається в пам'яті. Згідно з цим принципом, сформульованим Дж. фон Нейманом, команди програми подаються, як і дані, у вигляді чисел й обробляються так само, як і числа, а сама програма перед виконання завантажується в оперативну пам'ять. Це прискорює процес її виконання.<br /> *Принцип довільного доступу до пам'яті. Згідно з цим принципом, елементи програм та даних можуть записуватися у довільне місце оперативної пам'яті. Довільне місце означає можливість звернутися до будь-якої заданої адреси (до конкретної ділянки пам'яті) без перегляду попередніх.<br /> На підставі цих приниців можна стверджувати, що '''сучасний комп'ютер''' - технічний пристрій, який після введення в пам'ять початкових даних у вигляді цифрових кодів і програми їх обробки, вираженої також цифровими кодами, здатний автоматично здійснити обчислювальний процес, заданий програмою, і видати готові результати розв'язання задачі у формі придатній для сприйняття людиною.<br /> <br /> Реальна структура комп'ютера значно складніша, ніж розглянута вище (її можна назвати логічної структурою). У сучасних комп'ютерах, зокрема персональних, все частіше здійснюється відхід від традиційної архітектури фон Неймана, зумовлений прагненням розробників та користувачів до підвищення якості та продуктивності комп'ютерів. Якість ЕОМ характеризується багатьма показниками. Це і набір команд, які комп'ютер здатний розуміти, і швидкість роботи (швидкодія) центрального процесора, кількість периферійних пристроїв введення-виведення, які можна приєднати до комп'ютера одночасно і т.д. Головним показником є швидкодія - кількість операцій, яку процесор здатний виконати за одиницю часу. На практиці корситувача більше цікавить продуктивність комп'ютера - показник його ефективної швидкодії, тобто здатності не просто швидко функціонувати, а швидко розв'язувати конкретні поставлені задачі.<br /> <br /> Як результат, всі ці та інші фактори спричинили принципове і конструктивне вдосконалення елементної бази комп'ютерів, тобто створення нових, більш швидких, надійних і зручних у роботі процесорів, запам'ятовуючих пристроїв, пристроїв введення-виведення і т.д. Проте, слід усвідомлювати, що швидкість роботи елементів неможливо збільшувати безмежно (існують сучасні технологічні обмеження та обмеження, зумовлені фізичними законами). Тому розробники комп'ютерної техніки шукають вирішення цієї проблеми вдосконаленням архітекутри ЕОМ.<br /> <br /> Так, з'явилися комп'ютери з багатопроцесорною архітектурою, в яких кілька процесорів працюють одночасно, а це означає, що продуктивність такого комп'ютера дорівнює сумі продуктивностей процесорів. У потужних комп'ютерах, призначених для складних інженерних розрахунків і систем автоматизованого проектування (САПР), часто встановлюють два або чотири процесори. У надпотужних ЕОМ (такі машини можуть, наприклад, моделювати ядерні реакції в режимі реального часу, передбачати погоду в глобальному масштабі) кількість процесорів досягає кількох десятків.<br /> <br /> Швидкість роботи комп'ютера істотно залежить від швидкодії оперативної пам'яті. Тому постійно ведуться пошуки елементів для оперативної пам'яті, які потребували б якомога менше часу на операції читання-запису. Але разом із швидкодією зростає вартість елементів пам'яті, тому нарощення швидкодійної оперативної пам'яті потрібної ємності не завжди прийнятна економічно.<br /> <br /> Проблема вирішується побудовою багаторівневої пам'яті. Оперативна пам'ять складається з двох-трьох частин: основна частина великої ємності будується на відносно повільних (більш дешевих) елементах, а додаткова (так звана кеш-пам'ять) складається зі швидкодійних елементів. Дані, до яких процесор звертається найчастіше містяться в кеш-пам'яті, а більший обсяг оперативної інформації зберігається в основній пам'яті.<br /> <br /> Раніше роботою пристроїв введення-виведення керував центральний процесор, що займало в нього чимало часу. Архітектура сучасних комп'ютерів передбачає наявність каналів прямого доступу до оперативної пам'яті для обміну даними з пристроями введення-виведення без участі центрального процесора, а також передачу більшості функцій керування периферійними пристроями спеціалізованим процесорам, що розвантажує центральний процесор і підвищує його продуктивність.<br /> '''Методи класифікації комп'ютерів.'''<br /> <br /> Номенклатура видів комп'ютерів на сьогодні величезна: машини розрізняються за призначенням, потужністю, розмірами, елементною базою і т.д. Тому класифікують ЕОМ за різними ознаками. Слід зауважити, що будь-яка класифікація є певною мірою умовна, оскільки розвиток комп'ютерної науки і техніки настільки стрімкий, що, наприклад, сьогоднішня мікро-ЕОМ не поступається за потужністю міні-ЕОМ п'ятирічної давності і навіть суперкомп'ютерам віддаленішого минулого. Крім того, зарахування комп'ютерів до певного класу досить умовне як через нечіткість розмежування груп, так і в наслідок впровадження в практику замовного складання комп'юерів, коли номенклатуру вузлів і конкретні моделі їх адаптують до вимог замовника. Розглянемо найбільш поширені критерії класифікації комп'ютерів.<br /> '''Класифікація за призначенням'''<br /> *великі електронно-обчислювальні машини (ЕОМ);<br /> *міні ЕОМ;<br /> *мікро ЕОМ;<br /> *персональні комп'ютери.<br /> <br /> '''Великі ЕОМ (Main Frame)'''<br /> <br /> Застосовують для обслуговування великих галузей народного господарства. Вони характеризуються 64-розрядними паралельно працюючими процесорами (кількість яких досягає до 100), інтегральною швидкодією до десятків мільярдів операцій за секунду, багатокористувацьким режимом роботи. Домінуюче положення у випуску комп'ютерів такого класу займає фірма IBM (США). Найбільш відомими моделями супер-ЕОМ є: IBM 360, IBM 370, IBM ES/9000, Cray 3, Cray 4, VAX-100, Hitachi, Fujitsu VP2000.<br /> <br /> На базі великих ЕОМ створюють обчислювальний центр, що містить декілька відділів або груп (структура якого зображена на рис. 2). Штат обслуговування - десятки людей.<br /> [[Файл:схема2.gif|Рис.2. Структура обчислювального центру на базі великої ЕОМ]]<br /> <br /> '''Центральний процесор''' - основний блок ЕОМ, у якому відбувається обробка даних і обчислення результатів. Уявляє собою декілька системних блоків в окремій кімнаті, де підтримується постійна температура та вологість повітря.<br /> <br /> '''Група системного програмування''' - займається розробкою, відлагодженням і втіленням програмного забезпечення, потрібного для функціонування обчислювальної системи. Системні програми забезпечують взаємодію програм з обладнанням, тобто програмно-апаратний інтерфейс обчислювальної системи.<br /> '''<br /> Група прикладного програмування''' - займається створенням програм для виконання конкретних дій з даними, тобто забезпечення користувацького інтерфейсу обчислювальної системи.<br /> '''<br /> Група підготовки даних''' - займається підготовкою даних, які будуть опрацьовані на прикладних програмах, створених прикладними програмістами. Зокрема, це набір тексту, сканування зображень, заповнення баз даних.<br /> <br /> '''Група технічного забезпечення''' - займається технічним обслуговуванням всієї обчислювальної системи, ремонтом та відлагодженням апаратури, під'єднанням нових пристроїв.<br /> <br /> '''Група інформаційного забезпечення''' - забезпечує технічною інформацією всі підрозділи обчислювального центру, створює і зберігає архіви розроблених програм (бібліотеки програм) та накопичених даних (банки даних).<br /> <br /> '''Відділ видачі даних''' - отримує дані від центрального процесора і перетворює їх у форму, зручну для замовника (роздрук).<br /> <br /> Великим ЕОМ притаманна висока вартість обладнання та обслуговування, тому робота організована у неперервний цикл.<br /> '''Міні ЕОМ'''<br /> <br /> Подібна до великих ЕОМ, але менших розмірів. Використовують у великих підприємствах, наукових закладах і установах. Часто використовують для керування виробничими процесами. Характеризуються мультипроцесорною архітектурою, підключенням до 200 терміналів, дисковими запам'ятовуючими пристроями, що нарощуються до сотень гігабайт, розгалуженою периферією. Для організації роботи з мініЕОМ, потрібен обчислювальний центр, але менший ніж для великих ЕОМ.<br /> МікроЕОМ<br /> <br /> Доступні багатьом установам. Для обслуговування достатньо обчислювальної лабораторії у складі декількох чоловік, з наявністю прикладних програмістів. Необхідні системні програми купуються разом з мікроЕОМ, розробку прикладних програм замовляють у великих обчислювальних центрах або спеціалізованих організаціях.<br /> <br /> Програмісти обчислювальної лабораторії займаються втіленням придбаного або замовленого програмного забезпечення, виконують його налаштування і узгоджують його роботу з іншими програмами та пристроями комп'ютера. Можуть вносити зміни в окремі фрагменти програмного та системного забезпечення.<br /> Персональні комп'ютери<br /> <br /> Бурхливий розвиток набули в останні 20 років. Персональний комп'ютер (ПК) призначений для обслуговування одного робочого місця і спроможний задовольнити потреби малих підприємств та окремих осіб. З появою Інтернету популярність зросла значно вище, оскільки за допомогою персонального комп'ютера можна користуватись науковою, довідковою, учбовою та розважальною інформацією.<br /> <br /> Персональні комп'ютери умовно можна поділити на професійні та побутові, але в зв'язку із здешевленням апаратної частини, межі між нами розмиваються. З 1999 року задіяний міжнародний сертифікаційний стандарт - специфікація РС99:<br /> *масовий персональний комп'ютер (Consumer PC)<br /> *діловий персональний комп'ютер (Office PC)<br /> *портативний персональний комп'ютер (Mobile PC)<br /> *робоча станція (WorkStation)<br /> *розважальний персональний комп'ютер (Entertaiment PC)<br /> <br /> Більшість персональних комп'ютерів на ринку підпадають до категорії масових ПК. Ділові ПК - мають мінімум засобів відтворення графіки та звуку. Портативні ПК відрізняються наявністю засобів з'єднання віддаленого доступу (комп'ютерний зв'язок). Робочі станції - збільшені вимоги до пристроїв збереження даних. Розважальні ПК - основний акцент до засобів відтворення графіки та звуку.<br /> Класифікація по рівню спеціалізації<br /> *універсальні;<br /> *спеціалізовані.<br /> <br /> На базі універсальних ПК можна створити будь-яку конфігурацію для роботи з графікою, текстом, музикою, відео тощо. Спеціалізовані ПК створені для рішення конкретних задач, зокрема, бортові комп'ютери у літаках та автомобілях. Спеціалізовані мініЕОМ для роботи з графікою (кіно- відеофільми, реклама) називаються графічними станціями. Спеціалізовані комп'ютери, що об'єднують комп'ютери у єдину мережу, називаються файловими серверами. Комп'ютери, що забезпечують передачу інформації через Інтернет, називаються мережними серверами.<br /> Класифікація за розміром<br /> *настільні (desktop);<br /> *портативні (notebook);<br /> *кишенькові (palmtop).<br /> <br /> Найбільш поширеними є настільні ПК, які дають змогу легко змінювати конфігурацію. Портативні зручні для користування, мають засоби комп'ютерного зв'язку. Кишенькові моделі можна назвати 'інтелектуальними' записниками, дозволяють зберігати оперативні дані і отримувати швидкий доступ.<br /> Класифікація за сумісністю<br /> <br /> Існує безліч видів і типів комп'ютерів, що збираються з деталей, які виготовлені різними виробниками. Важливим є сумісність забезпечення комп'ютера:<br /> *апаратна сумісність (платформа IBM PC та Apple Macintosh)<br /> *сумісність на рівні операційної системи;<br /> *програмна сумісність;<br /> *сумісність на рівні даних.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Oсновними напрямками наукової дiяльностi є:'''<br /> *створення інтелектуальних інтерфейсів і комп'ютерів нового покоління;<br /> *дослідно-конструкторські розробки;<br /> *створення робототехнiчних систем i комп'ютерiв нової генерацiї;<br /> * вирiшення загальнотеоретичних i прикладних проблем штучного iнтелекту;<br /> *комп'ютерна обробка i розпiзнавання мовних i зорових образiв;<br /> *створення природномовних iнтерфейсiв сучасних комп'ютерiв та розпізнавання мовних образів;<br /> *впровадження елементiв штучного iнтелекту при створеннi iнтелектуальних роботiв;<br /> *впровадження сучасних комп'ютерних технологiй:<br /> **до медико-бiологiчних дослiджень функцiональних можливостей людського мозку;<br /> **до сфери освiти: створення iнтелектуальних iнформацiйно-навчальних систем i розробка комп'ютерних пiдручникiв та навчальних посiбникiв;<br /> **до сфери психофiзiологiчних дослiджень iнтелектуальної дiяльностi людини: розробка тестiв для визначення загального рiвня й кiлькiсної оцiнки iнтелекту.<br /> <br /> ==Висновки==<br /> ==Корисні ресурси==<br /> <br /> [[Категорія:10 версія]]</div> Ланчинська Тетяна Петрівна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1c%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B01.gif&diff=91699 Файл:Сcхема1.gif 2012-03-11T06:12:50Z <p>Ланчинська Тетяна Петрівна: </p> <hr /> <div></div> Ланчинська Тетяна Петрівна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D1%83:_%22%D0%92%D1%96%D0%B4_%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%27%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%22&diff=91698 Wiki-стаття на тему: "Від абака до комп'ютера" 2012-03-11T06:10:02Z <p>Ланчинська Тетяна Петрівна: /* АрхітектураОбчислювальної техніки. Класифікація комп'ютерів */</p> <hr /> <div><br /> <br /> ==Назва проекту==<br /> Подорож у майбутнє. Історія створення комп'ютерной техніки.<br /> <br /> ==Автори проекту==<br /> І група учнів 9 класу<br /> <br /> ==Тема дослідження==<br /> Перші обчислювальні пристрої<br /> <br /> ==Проблема дослідження==<br /> Як первісна людина рахувала, які використовувала пристосування<br /> <br /> ==Гіпотеза дослідження==<br /> Перші обчислювальні пристрої були примітивними. Шлях розвитку обчислювальних пристроїв був тривалим і залежав від наукових відкриттів у галузі логіки, математики, фізики і техніки.<br /> <br /> ==Мета дослідження==<br /> Розглянути перші обчислювальні пристрої та принцип їх роботи.<br /> <br /> ==Результати дослідження==<br /> ==Перші обчислювальні машини ==<br /> <br /> '''Неможливо точно відповісти на питання, хто саме винайшов комп'ютер.''' Річ у тому, що комп'ютер не є винаходом однієї людини. Комп'ютер увібрав у собі ідеї та технічні рішення багатьох вчених та інженерів. Розвиток обчислювальної техніки стимулювався потребою у швидких та точних обчислюваннях і тривав сотні років. У процесі розвитку обчислювальна техніка ставала дедалі більш досконалою. Цей процес триває і в наш час.<br /> Основні етапи розвитку комп'ютерної техніки.<br /> Розвитку сучасної обчислювальної техніки сприяв, з одного боку, розвиток пристосувань для рахунку, розвиток систем числення, методів обчислень, математичної логіки, що визначило логічну схему компютера, с іншого боку, розвиток науки та техніки у галузі електрики, електронної теорії, що визначило елементну базу сучасних компютерів'.<br /> <br /> '''Застосування для лічби підручних засобів.'''<br /> Первісні люди не знали чисел і використовували для запам'ятовування певної кількості предметів наочне уявлення – різні підручні засоби: мушлі, камінці тощо. Розвиток рахунку пішов значно швидше, коли людина здогададась звернутися до самого природного рахункового апарата — своїм пальцям. Від пальцевого рахунку бере початок п'ятіркова система числення (одна рука), десяткова (дві руки), двадцяткова (пальці рук і ніг).[[Файл:вузли.jpg|thumb]] Деякі народи для запам'ятовування кількості предметів використовували зарубки. Наприклад, на дощечці зарубками відмічався борг, потім дощечка розламувалася навпіл упоперек всіх зарубок. Одна половина віддавалася боржнику, друга - господареві. Такі дощечки називалися &quot;бірки&quot;. В Англії такий спосіб запису податків існував до кінця XVII ст. На Русі зарубки робилися на палиці, яка називалась носом («зарубити на носу»). Також існували рахункові мотузки. Перуанські рахункові мотузки називалися кіпу. Рахували на них за допомогою вузликів. А щоб не забути, що де рахувалось, кіпу фарбували в різні кольори. Подібний спосіб рахунку застосовували також стародавні індійці та китайці.<br /> <br /> <br /> '''Пристосування для рахунку.''' [[Файл:абак.jpg|thumb|left|Абак]]<br /> Самим поширеним пристосуванням для рахунку був абак (або рахівниця). Найстародавніша рахівниця була знайдена при археологічних розкопках на одному з островів Егейського моря (знахідка відноситься до IV тис. до н.е.).<br /> Абак (від грецького abax-дошка) – рахункова дошка, що широко застосовувалася в Древній Греції. Грецький абак являв собою дошку, на якій паралельні лінії позначали розряди одиниць, десятків, сотень і т.д. На лініях вміщували відповідне число жетонів (камінців, кісточок). У Древньому Римі на дошці для зручності робили для камінчиків жолобки. Це пристосування називалося &quot;калькулі&quot; (&quot;калкулюс&quot; - галька). У Китаї камінчики замінили на намистини, нанизані на прутики, які закріплювались на дерев'яній рамі. Кожний прутик був розділений на дві нерівні частини. У одній частині було 5 намистин, по кількості пальців на руці, а в другій – тільки 2, по кількості рук. Це пристосування називалося &quot;суан-пан&quot;. Їм користувалися в Китаї вже в VI столітті. У Японії подібна конструкція набула назву &quot;соробан&quot;.[[Файл:абак2.jpg|thumb|Податківець рахує на абаку]]<br /> У Західній Європі знайомство з абаком відбулося в Х столітті, коли після знайомства з індо-арабською системою числення Герберт (940-1003) (з 999 р. - Римський папа Сильвестр II) побудував рахункову дошку, на якій замінив певне число жетонів одним жетоном з апісом. У XVI віці абак розповсюдився і в Росії. У російському абаці на один прутик вміщували відразу 10 кісточок, по числу пальців на двох руках. Цей вид абака називався &quot;русские счеты&quot;, або як говорили тоді &quot;руські щоты&quot; і користувалися їми аж до XVIII ст.<br /> [[Файл:логариф.jpg|thumb|left|Логарифмічна лінійка.]]Логарифмічна лінійка. Іншим пристроєм для рахунку, що набув широке визнання, була логарифмічна лінійка, яка з'явилася в XVII в. Винахід логарифмів, що, за словами Лапласа, “скоротив праці астронома, подвоїло його життя”, послужило основою для винаходу чудового обчислювального інструмента, який понад 355 років був службовцем інженерів усього світу.<br /> [[Файл:непер2.jpg|thumb|left|Непер Джон (1550-1617)]]Поняття логарифму ввів шотландський математик Непер (Napier) Джон (1550-1617) в трактаті &quot;Канонічний опис чудових логарифмів&quot;, що вийшов у 1614 році. Сам термін логарифм народився з поєднання грецьких слів logos (відношення) та arithos (число). Логарифми дуже спрощували ділення та множення. Значення логарифмів Непер записував на окремих паличках, маніпулюючи якими можна було набувати нових і нових значень. Ці палички увійшли в історію як &quot;палички Непера&quot;.[[Файл:непер.jpg|thumb]]<br /> У XVI і XVII ст. у Європі з'явилася безліч модифікацій паличок Непера. У 1668 р. вюртембергский єзуїт Каспар Шотт запропонував замінити палички Непера циліндрами, на поверхні яких уздовж утворюючих нанесені ті ж, що і на паличках, числа. Циліндри містилися паралельно один одному в шухлядці, де могли обертатися на минаючих через них осях.<br /> У 1678 р. П'єр Пти, французький математик і фізик, друг Паскаля, наклеїв смужки папера з накресленими “паличками” на картонні стрічки і змусив їх рухатися уздовж осі циліндра. Пристрій одержав назву барабана Пти. У 1727 р. німецький механік Якоб Леопольд видозмінив барабан Пти, додавши йому прямокутну форму.<br /> Прародителькою сучасної логарифмічної лінійки вважається логарифмічна шкала, відома за назвою шкала Гюнтера. Ця шкала являє собою прямолінійний відрізок, на якому відкладалися логарифми чисел тригонометричних величин. Кілька таких шкал наносилося на дерев'яну чи мідну пластинку паралельно. Циркулі-вимірники використовувалися для вирахування відрізків уздовж ліній шкали, що у відповідності з властивостями логарифмів дозволяло знаходити добуток чи частку. Винахідниками перших логарифмічних лінійок вважають Вільяма Отреда і Ричарда Деламейна. Англійські спочатку в 1654 р. Роберт Биссакер, а потім у 1657 р. Сет Патридж — запропонували конструкцію прямокутної логарифмічної лінійки, що складалася з трьох самшитових планок. Мідне оправлення утримувало дві зовнішні планки, між якими вільно сковзала третя — движок лінійки. На обох сторонах лінійки і на движку малися шкали. Довжина такого типу лінійки складала біля 60 см. Винахідником же першої універсальної логарифмічної лінійки, мабуть, варто вважати видатного англійського механіка Дж.Уатта. У 1779 р. він сконструював лінійку, придатну для виконання будь-яких інженерних розрахунків. Дж.Уатт у своїй лінійці розташував ряд шкал дуже розумним образом, їх градуировка була виконана з великою точністю, що дозволило привернути увагу до неї широких кіл.<br /> Принципово нову шкалу для лінійки запропонував П.М.Пиці. Він на движок лінійки наніс звичайну логарифмічну шкалу, а на нерухому частину лінійки — шкалу повторного логарифма, тобто log log N. У силу логарифмічних співвідношень лінійка Пиці дозволяла при одному переміщенні движка одержати результат зведення в ступінь одного числа в інше.<br /> Ідея важливого елемента лінійки — бігунка була уперше висловлена великим Ньютоном. Логарифмічна лінійка, найбільш схожа на сучасну, була сконструйована в 1850 р. 19-літнім французьким офіцером Амедеєм Маннхеймом. Дозволяючи робити розрахунки з двома-трьома точними цифрами, логарифмічна лінійка довго залишилася одним з основних рахункових приладів інженера.<br /> <br /> <br /> '''Леонардо да Вінчі''' <br /> <br /> Вважається, що перший у світі ескізний малюнок тринадцятирозрядного десятинного сумуючого пристрою на базі коліщаток з десятьма зубцями був виконаний Леонардо да Вінчі в одному з його щоденників (вчений почав вести цей щоденник ще до відкриття Америки 1492 р.).<br /> [[Файл:0.jpg|thumb|Ескіз пристрою Леонардо да Вінчі<br /> ]]<br /> '''Вільгельм Шиккард''' <br /> <br /> 1623 року (більш ніж через 100 років після смерті Леонардо да Вінчі) німецький вчений Вільгельм Шиккард запропонував свою модель шестирозрядного десятинного обчислювача, який мав складатися також із зубчатих коліщаток та міг би виконувати додавання, віднімання, а також множення та ділення. Винаходи да Вінчі та Шиккарда були знайдені лише в наш час і залишилися тільки на папері.<br /> [[Файл:Паскаліна.jpg|thumb|left|Пристрій, побудований за ескізами Шиккарда]]<br /> <br /> <br /> '''Блез Паскаль''' <br /> <br /> 1642 року 19-річний французький математик Блез Паскаль сконструював першу в світі працюючу механічну обчислювальну машину, відому як підсумовуюча машина Паскаля («Паскаліна»). Ця машина являла собою комбінацію взаємопов'язаних коліщаток та приводів. На коліщатках були зображені цифри від 0 до 9. Якщо перше коліщатко робить повний оберт від 0 до 9, автоматично починає рухатись друге коліщатко. Якщо і друге коліщатко доходить до цифри 9, починає обертатися третє і так далі. Машина Паскаля могла лише додавати та віднімати.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:Паскаліна2.jpg|thumb|left|Паскаліна<br /> ]]<br /> '''Готфрід Вільгельм фон Лейбніц''' <br /> <br /> 1673 року німецький математик Готфрід Вільгельм фон Лейбніц сконструював свою обчислювальну машину. На відміну від Паскаля, Лейбніц використав у своїй машині циліндри, а не коліщатка та приводи. На циліндри було нанесено цифри. Кожен циліндр мав дев'ять рядків виступів та зубців. При цьому перший ряд мав один виступ, другий ряд — два виступи і так до дев'ятого ряду, який мав відповідно дев'ять виступів. Циліндри з виступами були пересувними, оператор надавав їм певного положення.<br /> <br /> <br /> <br /> Машина Лейбніца, на відміну від підсумовуючої машини Паскаля, була значно складнішою за конструкцією. Вона була здатна виконувати не тільки додавання та віднімання, але й множення, ділення та обчислювання квадратного кореня.<br /> <br /> =='''Обчислювальні машини XIX сторіччя'''== <br /> <br /> [[Файл:3.jpg|thumb|left|Чарльз Беббідж.<br /> ]]<br /> '''Чарльз Бебідж''' <br /> <br /> Винахід першої програмованої обчислювальної машини належить видатному англійському математику Чарлзу Бебіджу (1830 р.). Він присвятив майже все своє життя цій праці, але так і не створив діючу модель. Бебідж назвав свій винахід «Аналітична машина». За планом машина мала діяти завдяки: силі пару. При цьому вона була б здатна сприймати команди, виконувати обчислення та видавати необхідні результати у надрукованому вигляді. Про­грами в свою чергу мали кодуватися та переноситись на перфокарти. Ідея використання перфокарт була запозичена Бебіджем у французького винахідника Жозефа Жаккара (кінець XVIII ст.). Для контролю ткацьких операцій Жаккар використовував отвори, пробиті в картках. Картки з різним розташуванням отворів давали різні візерунки на плетінні тканини. По суті, Бебідж був першим, хто використав перфокарти стосовно обчислювальних машин.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> '''Гаспар де Проні''' <br /> <br /> У своїй машині Бебідж використав також технологію обчислень, запропоновану наприкінці XVIII сторіччя французьким вченим Гаспаром де Проні. Він розділив обчислення на три етапи: розробка чисельного методу, створення програми послідовності арифметичних дій, проведення обчислень шляхом арифметичних операцій над числами згідно зі створеною програмою.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:ада.jpg|thumb|Августа Лавлейс]]'''Августа Лавлейс''' <br /> <br /> Серед учених, які зробили значний внесок у розвиток обчислювальної техніки, була математик леді Августа Лавлейс — дочка видатного англійського поета лорда Байрона. Саме вона переконала Бебіджа у необхідності використання у його винаході двійкової системи обчислення замість десяткової. Вона також розробила принципи програмування, що передбачали повторення послідовності команд та виконання цих команд за певних умов. Ці принципи використовуються і в сучасній обчислювальній техніці.<br /> <br /> <br /> [[Файл:холерит.jpg|thumb|left|Герман Холерит]]'''Герман Холеріт''' <br /> <br /> Чарлз Бебідж вперше висловив ідею використання перфокарт в обчислювальній техніці, але реалізовано цю ідею було тільки 1887 року Германом Холерітом. Його машина була призначена для обробки результатів перепису населення США. Також Холеріт уперше застосував для організації процесу обчислення електричну силу.[[Файл:табулатор.jpg|thumb|Табулатор Холерита]]<br /> <br /> <br /> <br /> Картки використовувались для кодування даних перепису, при цьому на кожну людину була заведена окрема картка. Кодування велося за допомогою певного розташування отворів, що пробивалися в картці по рядках та колонках. Наприклад, отвір, що був пробитий в третій колонці та четвертому рядку, міг означати, що людина одружена. Коли картка, що мала розмір банкноти в один долар, пропускалася крізь машину, вона прощупувалась системою голок. Якщо навпроти голки з'являвся отвір, то голка проходила крізь нього і доторкалася до металевої поверхні, що була розташована під карткою. Контакт, який відбувався при цьому, замикав електричний ланцюг, завдяки чому до результату обчислення додавалася одиниця.<br /> <br /> <br /> '''Механічні машини Російської імперії. '''<br /> [[Файл:Чебишев.jpg|thumb|left|П.Л.Чебишев]]<br /> В Росії перший підсумовуючий пристрій був виготовлений у 1770 р. годинниковим майстром і механіком Е.Якобсоном. Сорок моделей оригінальних механізмів створив видатний російський математик і механік П.Л.Чєбишев і серед них арифмометр (1878 р.), особливістю якого було оригінальне пристосування для перенесення десятків з молодших розрядів в старші. Свого часу це була сама довершена рахункова машина. Ідеї, закладені в цьому арифмометрі, лягли в основу багатьох сучасних обчислювальних пристроїв. У 1875 р. зручний механічний арифмометр сконструював петербурзький інженер В.Т.Однер. За короткий строк цей арифмометр завоював весь світ і на Всесвітній виставці в Парижі, влаштованій в переддень нового ХХ сторіччя, був удостоєний золотій медалі. Промисловий випуск арифмометрів в Росії почався в 1894 р. і продовжувався більше за 70 років. У 1912 р. О.М.Крилов створив механічний інтегратор для розв`язання інтегральних рівнянь. Для економічних та інженерних розрахунків в СРСР використовувались арифмометри &quot;Фелікс&quot;.<br /> <br /> =='''Перші електронно-обчислювальні машини''' ==<br /> <br /> <br /> <br /> Перші електронні комп'ютери з'явилися в першій половині XX ст. На відміну від попередніх, вони могли виконувати задану послідовність операцій за програмою, що була задана раніше, або послідовно розв'язувати задачі різних типів. Перші комп'ютери були здатні зберігати інформацію в спеціальній пам'яті.<br /> <br /> <br /> '''Конрад Цузе''' <br /> <br /> 1934 року німецький студент Конрад Цузе, який працював над дипломним проектом, вирішив створити у себе вдома цифрову обчислювальну машину з програмним управлінням та з використанням (вперше в світі) двійкової системи числення. 1937 року машина 21 (Цузе 1) запрацювала. Вона була 22-розрядною, з пам'яттю на 64 числа і працювала на суто механічній (важільній) базі.<br /> <br /> <br /> <br /> Необхідність у швидких та точних обчисленнях особливо зросла під час Другої світової війни (1939—1945 рр.) перш за все для розв'язання задач балістики, тобто науки про траєкторію польоту артилерійських та інших снарядів до цілі.<br /> <br /> <br /> '''Джон Атанасов''' <br /> <br /> 1937 року Джон Атанасов (американський вчений, болгарин за походженням) вперше запропонував ідею використання електронних ламп як носіїв інформації.<br /> <br /> <br /> [[Файл:алан.jpg|thumb|left|Алан Тьюрінг]]<br /> '''Алан Тьюрінг''' <br /> <br /> В 1942—1943 роках в Англії була створена за участю Алана Тьюрінга обчислювальна машина «Колос». В ній було 2000 електронних ламп. Машина призначалася для розшифрування радіограм німецького вермахту. «Колос» вперше в світі зберігав та обробляв дані за допомогою електроніки, а не механічно.<br /> <br /> <br /> <br /> Машини Цузе та Тьюрінга були засекреченими, про їх створення стало відомо через багато років після закінчення війни.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Говард Айкен - Марк 1'''[[Файл:Марк1.jpg|thumb|Говард Айкен - Марк 1]] <br /> <br /> 1944 року під керівництвом професора Гарвардського університету Говарда Айкена було створено обчислювальну машину з автоматичним керуванням послідовністю дій, відому під назвою Марк 1. Ця обчислювальна машина була здатна сприймати вхідні дані з перфокарт або перфострічок. Машина Марк 1 була електромеханічною, для зберігання даних використовувались механічні прилади (коліщатка та перемикачі). Машина Айкена могла виконувати близько однієї операції за секунду та мала величезні розміри: понад 15 м завдовжки та близько 2,5 м заввишки і складалася більш ніж із 750 тисяч деталей.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Джон Моучлі та Дж. Преспер Еккерт - ЕНІАК''' [[Файл:еніак.jpg|thumb|left|ЕНІАК]]<br /> <br /> 1946 року групою інженерів під керівництвом Джона Моучлі та Дж. Преспера Еккерта на замовлення військового відомства США було створено машину ЕНІАК, яка була здатна виконувати близько 3 тисяч операцій за секунду. За розмірами ЕНІАК був більшим за Марк 1: понад ЗО метрів завдовжки, його об'єм становив 85 м3. Важив ЕНІАК ЗО тонн. Замість тисяч механічних деталей Марка 1, в ЕНІАКу було використано 18 тисяч електронних ламп.<br /> <br /> <br /> [[Файл:нейман.jpg|thumb|Джон фон Нейман]]'''Джон фон Нейман''' <br /> <br /> Суттєвий внесок у створення ЕОМ зробив американський математик Джон фон Нейман, що брав участь у створенні ЕНІАКа. Фон Нейман запропонував ідею зберігання програми в пам'яті машини. Такі ЕОМ були значним кроком уперед на шляху створення більш досконалих машин. Вони були здатні обробляти команди в різному порядку.<br /> <br /> <br /> <br /> '''ЕДСАК''' <br /> <br /> Перша ЕОМ, яка зберігала програми у пам'яті, дістала назву ЕДСАК (Electronic Delay Storage Automatic Calculator — електронний калькулятор з пам'яттю на лініях затримки). Вона була створена в Кембріджському університеті (Англія) 1949 року. З того часу всі ЕОМ є комп'ютерами з програмами, які зберігаються у пам'яті.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:лебедев.jpg|thumb|left|С. Лєбєдєв]]'''С. Лєбєдєв – МЕОМ, ШЕОМ''' [[Файл:месм.jpg|thumb|МЕОМ]]<br /> <br /> 1951 року в Києві під керівництвом С. Лєбєдєва незалежно було створено МЕОМ (Мала Електрична Обчислювальна Машина). 1952 року ним же було створено ШЕОМ (Швидкодіюча Електрична Обчислювальна Машина), яка була на той час кращою в світі та могла виконувати близько 8 тисяч операцій за секунду.[[Файл:унівак.jpg|thumb|UNIVAC]]<br /> <br /> <br /> <br /> '''Джон Моучлі та Дж. Преспер Еккерт - UNIVAC''' <br /> <br /> 1951 року компанія Джона Моучлі та Дж. Преспера Еккерта створила машину UNIVAC (Universal Automatic Computer — універсальна автоматична обчислювальна машина). Перший екземпляр ЮНІВАКа було передано в Бюро перепису населення США. Потім було створено багато різних моделей ЮНІВАКа, які почали застосовуватися у різних сферах діяльності. Таким чином, ЮНІВАК став першим серійним комп'ютером. Крім того, це був перший комп'ютер, в якому замість перфострічок та карток було використано магнітну стрічку.<br /> <br /> =='''Покоління комп'ютерів''' ==<br /> <br /> '''Перше покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> Такі комп'ютери, як ЕНІАК, ЕДСАК, ШЕОМ та ЮНІВАК, являли собою. лише перші моделі ЕОМ. Упродовж десятиріччя після створення ЮНІВАКа було виготовлено та введено в експлуатацію в США близько 5000 комп'ютерів.<br /> <br /> <br /> <br /> Гігантські машини на електронних лампах 50-х років склали перше покоління комп'ютерів.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Друге покоління комп'ютерів'''<br /> <br /> <br /> Друге покоління комп'ютерів з'явилося на початку 60-х років, коли на зміну електронним лампам прийшли транзистори. Винайдені 1948 р. транзистори, як виявилось, були спроможні виконувати всі ті функції, які до цього часу виконували електронні лампи. Але при цьому вони були значно менші за розмірами та споживали набагато менше електроенергії. До того ж транзистори дешевші, випромінюють менше тепла та більш надійні, ніж електронні лампи. І все ж таки найдивовижнішою властивістю транзистора є те, що він один здатен виконувати функції 40 електронних ламп та ще й з більшою швидкістю, ніж вони. В результаті швидкодія машин другого покоління виросла приблизно в 10 разів порівняно з машинами першого покоління, обсяг їх пам'яті також збільшився. Водночас із процесом заміни електронних ламп транзисторами вдосконалювалися методи зберігання інформації. Магнітну стрічку, що вперше було використано в ЕОМ ЮНІВАК, почали використовувати як для введення, так і для виведення інформації. А в середині 60-х років набуло поширення зберігання інформації на дисках.<br /> <br /> <br /> '''Третє покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> <br /> <br /> Поява інтегрованих схем започаткувала новий етап розвитку обчислювальної техніки — народження машин третього покоління. Інтегрована схема, яку також називають кристалом, являє собою мініатюрну електронну схему, витравлену на поверхні кремнієвого кристала площею приблизно 10 мм2. Перші інтегровані схеми (ІС) з'явилися 1964 року.<br /> <br /> <br /> <br /> Поява інтегрованих схем означала справжню революцію в обчислювальній техніці. Одна така схема здатна замінити тисячі транзисторів, кожний 3 яких у свою чергу уже замінив 40 електронних ламп. Інакше кажучи, один крихітний, але складний кристал має такі ж самі обчислювальні можливості, як і 30-тонний ЕНІАК!<br /> <br /> <br /> <br /> Швидкодія ЕОМ третього покоління збільшилася приблизно в 100 разів порівняно з машинами другого покоління, а розміри набагато зменшилися.<br /> <br /> <br /> '''Четверте покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> <br /> <br /> Четверте покоління — ЕОМ на великих інтегрованих схемах.<br /> <br /> Розвиток мікроелектроніки дав змогу розміщати на одному кристалі тисячі інтегрованих схем. Так, 1980 р. центральний процесор невеликої ЕОМ вдалося розташувати на кристалі площею 1,6 см2. Почалася епоха мікрокомп'ютерів. Швидкодія сучасної ЕОМ в десятки разів перевищує швидкодію ЕОМ третього покоління на інтегральних схемах, в 100 разів — швидкодію ЕОМ другого покоління на транзисторах та в 10 000 разів швидкодію ЕОМ першого покоління на електронних лампах.<br /> <br /> <br /> <br /> '''П’яте покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> <br /> <br /> Нині створюються та розвиваються ЕОМ п'ятого покоління — ЕОМ на надвеликих інтегрованих схемах. Ці ЕОМ використовують нові рішення у архітектурі комп'ютерної системи та принципи штучного інтелекту.<br /> <br /> <br /> ==АрхітектураОбчислювальної техніки. Класифікація комп'ютерів==<br /> <br /> Сукупність пристроїв, призначених для автоматичної або автоматизованої обробки інформації називають '''обчислювальною технікою'''. Конкретний набір, пов'язаних між собою пристроїв, називають обчислювальною системою. Центральним пристроєм більшості обчислювальних систем є електронна обчислювальна машина (ЕОМ) або комп'ютер.<br /> Архітектура комп'ютера<br /> <br /> '''Комп'ютер''' - це електронний пристрій, що виконує операції введення інформації, зберігання та оброблення її за певною програмою, виведення одержаних результатів у формі, придатній для сприйняття людиною. За кожну з названих операцій відповідають спеціальні блоки комп'ютера:<br /> *пристрій введення<br /> *центральний процесор<br /> *запам'ятовуючий пристрій<br /> *пристрій виведення<br /> <br /> Всі ці блоки складаються з окремих дрібніших пристроїв. Зокрема в центральний процесор можуть входити арифметико-логічний пристрій (АЛП), внутрішній запам'ятовуючий пристрій у вигляді регістрів процесора та внутрішньої кеш-пам'яті, керуючий пристрій (КП). Пристрій введення, як правило, теж не є однією конструктивною одиницею. Оскільки види інформації, що вводиться, різноманітні, джерел може бути декілька. Це стосується і пристрою виведення.<br /> <br /> '''Схематично загальна структура комп'ютера зображена на рис.1.'''<br /> [[Файл:схема1.jpg|Рис. 1. Загальна структура комп'ютера]]<br /> <br /> '''Запам'ятовуючий пристрій''' - це блок ЕОМ, призначений для тимчасового (оперативна пам'ять) та тривалого (постійна пам'ять) зберігання програм, вхідних і результуючих даних та деяких проміжних результатів. Інформація в оперативній пам'яті зберігається тимчасово лише при включеному живленні, але оперативна пам'ять має більшу швидкодію. В постійній пам'яті дані можуть зберігатися навіть при вимкненому комп'ютері, проте швидкість обміну даними між постійною пам'яттю та центральним процесором, у переважній більшості випадків, значно менша.<br /> <br /> '''Арифметико-логічний пристрій''' - це блок ЕОМ, в якому відбувається перетворення даних за командами програми: арифметичні дії над числами, перетворення кодів та ін.<br /> <br /> Керуючий пристрій координує роботу всіх блоків комп'ютера. У певній послідовності він вибирає з оперативної пам'яті команду за командою. Кожна команда декодується, за потреби елементи даних з указаних в команді комірок оперативної пам'яті передаються в АЛП. АЛП настроюється на виконання дії, вказаної поточною командою (в цій дії можуть брати участь також пристрої введення-виведення); дається команда на виконання цієї дії. Цей процес буде продовжуватися доти, доки не виникне одна з наступних ситуацій: вичерпано вхідні дані, з одного з пристроїв надійшла команда на припинення роботи, вимкнено живлення комп'ютера.<br /> <br /> Описаний принцип побудови ЕОМ носить назву архітектури фон Неймана - американського вченого угорського походження Джона фон Неймана, який її запропонував.<br /> '''Сучасну архітектуру комп'ютера визначають також такі принципи:'''<br /> *Принцип програмного керування. Забезпечує автоматизацію процесу обчислень на ЕОМ. Згідно з цим принципом, запропонованим англійським математиком Ч.Беббіджем у 1833 р., для розв'язання кожної задачі складається програма, що визначає послідовність дій комп'ютера. Ефективність програмного керування є високою тоді, коли задача розв'язується за тією самою програмою багато разів (хоч і за різних початкових даних).<br /> *Принцип програми, що зберігається в пам'яті. Згідно з цим принципом, сформульованим Дж. фон Нейманом, команди програми подаються, як і дані, у вигляді чисел й обробляються так само, як і числа, а сама програма перед виконання завантажується в оперативну пам'ять. Це прискорює процес її виконання.<br /> *Принцип довільного доступу до пам'яті. Згідно з цим принципом, елементи програм та даних можуть записуватися у довільне місце оперативної пам'яті. Довільне місце означає можливість звернутися до будь-якої заданої адреси (до конкретної ділянки пам'яті) без перегляду попередніх.<br /> <br /> <br /> На підставі цих приниців можна стверджувати, що '''сучасний комп'ютер''' - технічний пристрій, який після введення в пам'ять початкових даних у вигляді цифрових кодів і програми їх обробки, вираженої також цифровими кодами, здатний автоматично здійснити обчислювальний процес, заданий програмою, і видати готові результати розв'язання задачі у формі придатній для сприйняття людиною.<br /> <br /> Реальна структура комп'ютера значно складніша, ніж розглянута вище (її можна назвати логічної структурою). У сучасних комп'ютерах, зокрема персональних, все частіше здійснюється відхід від традиційної архітектури фон Неймана, зумовлений прагненням розробників та користувачів до підвищення якості та продуктивності комп'ютерів. Якість ЕОМ характеризується багатьма показниками. Це і набір команд, які комп'ютер здатний розуміти, і швидкість роботи (швидкодія) центрального процесора, кількість периферійних пристроїв введення-виведення, які можна приєднати до комп'ютера одночасно і т.д. Головним показником є швидкодія - кількість операцій, яку процесор здатний виконати за одиницю часу. На практиці корситувача більше цікавить продуктивність комп'ютера - показник його ефективної швидкодії, тобто здатності не просто швидко функціонувати, а швидко розв'язувати конкретні поставлені задачі.<br /> <br /> Як результат, всі ці та інші фактори спричинили принципове і конструктивне вдосконалення елементної бази комп'ютерів, тобто створення нових, більш швидких, надійних і зручних у роботі процесорів, запам'ятовуючих пристроїв, пристроїв введення-виведення і т.д. Проте, слід усвідомлювати, що швидкість роботи елементів неможливо збільшувати безмежно (існують сучасні технологічні обмеження та обмеження, зумовлені фізичними законами). Тому розробники комп'ютерної техніки шукають вирішення цієї проблеми вдосконаленням архітекутри ЕОМ.<br /> <br /> Так, з'явилися комп'ютери з багатопроцесорною архітектурою, в яких кілька процесорів працюють одночасно, а це означає, що продуктивність такого комп'ютера дорівнює сумі продуктивностей процесорів. У потужних комп'ютерах, призначених для складних інженерних розрахунків і систем автоматизованого проектування (САПР), часто встановлюють два або чотири процесори. У надпотужних ЕОМ (такі машини можуть, наприклад, моделювати ядерні реакції в режимі реального часу, передбачати погоду в глобальному масштабі) кількість процесорів досягає кількох десятків.<br /> <br /> Швидкість роботи комп'ютера істотно залежить від швидкодії оперативної пам'яті. Тому постійно ведуться пошуки елементів для оперативної пам'яті, які потребували б якомога менше часу на операції читання-запису. Але разом із швидкодією зростає вартість елементів пам'яті, тому нарощення швидкодійної оперативної пам'яті потрібної ємності не завжди прийнятна економічно.<br /> <br /> Проблема вирішується побудовою багаторівневої пам'яті. Оперативна пам'ять складається з двох-трьох частин: основна частина великої ємності будується на відносно повільних (більш дешевих) елементах, а додаткова (так звана кеш-пам'ять) складається зі швидкодійних елементів. Дані, до яких процесор звертається найчастіше містяться в кеш-пам'яті, а більший обсяг оперативної інформації зберігається в основній пам'яті.<br /> <br /> Раніше роботою пристроїв введення-виведення керував центральний процесор, що займало в нього чимало часу. Архітектура сучасних комп'ютерів передбачає наявність каналів прямого доступу до оперативної пам'яті для обміну даними з пристроями введення-виведення без участі центрального процесора, а також передачу більшості функцій керування периферійними пристроями спеціалізованим процесорам, що розвантажує центральний процесор і підвищує його продуктивність.<br /> '''Методи класифікації комп'ютерів.'''<br /> <br /> Номенклатура видів комп'ютерів на сьогодні величезна: машини розрізняються за призначенням, потужністю, розмірами, елементною базою і т.д. Тому класифікують ЕОМ за різними ознаками. Слід зауважити, що будь-яка класифікація є певною мірою умовна, оскільки розвиток комп'ютерної науки і техніки настільки стрімкий, що, наприклад, сьогоднішня мікро-ЕОМ не поступається за потужністю міні-ЕОМ п'ятирічної давності і навіть суперкомп'ютерам віддаленішого минулого. Крім того, зарахування комп'ютерів до певного класу досить умовне як через нечіткість розмежування груп, так і в наслідок впровадження в практику замовного складання комп'юерів, коли номенклатуру вузлів і конкретні моделі їх адаптують до вимог замовника. Розглянемо найбільш поширені критерії класифікації комп'ютерів.<br /> '''Класифікація за призначенням'''<br /> *великі електронно-обчислювальні машини (ЕОМ);<br /> *міні ЕОМ;<br /> *мікро ЕОМ;<br /> *персональні комп'ютери.<br /> <br /> '''Великі ЕОМ (Main Frame)'''<br /> <br /> Застосовують для обслуговування великих галузей народного господарства. Вони характеризуються 64-розрядними паралельно працюючими процесорами (кількість яких досягає до 100), інтегральною швидкодією до десятків мільярдів операцій за секунду, багатокористувацьким режимом роботи. Домінуюче положення у випуску комп'ютерів такого класу займає фірма IBM (США). Найбільш відомими моделями супер-ЕОМ є: IBM 360, IBM 370, IBM ES/9000, Cray 3, Cray 4, VAX-100, Hitachi, Fujitsu VP2000.<br /> <br /> На базі великих ЕОМ створюють обчислювальний центр, що містить декілька відділів або груп (структура якого зображена на рис. 2). Штат обслуговування - десятки людей.<br /> [[Файл:схема2.jpg|Рис.2. Структура обчислювального центру на базі великої ЕОМ]]<br /> <br /> '''Центральний процесор''' - основний блок ЕОМ, у якому відбувається обробка даних і обчислення результатів. Уявляє собою декілька системних блоків в окремій кімнаті, де підтримується постійна температура та вологість повітря.<br /> <br /> '''Група системного програмування''' - займається розробкою, відлагодженням і втіленням програмного забезпечення, потрібного для функціонування обчислювальної системи. Системні програми забезпечують взаємодію програм з обладнанням, тобто програмно-апаратний інтерфейс обчислювальної системи.<br /> '''<br /> Група прикладного програмування''' - займається створенням програм для виконання конкретних дій з даними, тобто забезпечення користувацького інтерфейсу обчислювальної системи.<br /> '''<br /> Група підготовки даних''' - займається підготовкою даних, які будуть опрацьовані на прикладних програмах, створених прикладними програмістами. Зокрема, це набір тексту, сканування зображень, заповнення баз даних.<br /> <br /> '''Група технічного забезпечення''' - займається технічним обслуговуванням всієї обчислювальної системи, ремонтом та відлагодженням апаратури, під'єднанням нових пристроїв.<br /> <br /> '''Група інформаційного забезпечення''' - забезпечує технічною інформацією всі підрозділи обчислювального центру, створює і зберігає архіви розроблених програм (бібліотеки програм) та накопичених даних (банки даних).<br /> <br /> '''Відділ видачі даних''' - отримує дані від центрального процесора і перетворює їх у форму, зручну для замовника (роздрук).<br /> <br /> Великим ЕОМ притаманна висока вартість обладнання та обслуговування, тому робота організована у неперервний цикл.<br /> '''Міні ЕОМ'''<br /> <br /> Подібна до великих ЕОМ, але менших розмірів. Використовують у великих підприємствах, наукових закладах і установах. Часто використовують для керування виробничими процесами. Характеризуються мультипроцесорною архітектурою, підключенням до 200 терміналів, дисковими запам'ятовуючими пристроями, що нарощуються до сотень гігабайт, розгалуженою периферією. Для організації роботи з мініЕОМ, потрібен обчислювальний центр, але менший ніж для великих ЕОМ.<br /> МікроЕОМ<br /> <br /> Доступні багатьом установам. Для обслуговування достатньо обчислювальної лабораторії у складі декількох чоловік, з наявністю прикладних програмістів. Необхідні системні програми купуються разом з мікроЕОМ, розробку прикладних програм замовляють у великих обчислювальних центрах або спеціалізованих організаціях.<br /> <br /> Програмісти обчислювальної лабораторії займаються втіленням придбаного або замовленого програмного забезпечення, виконують його налаштування і узгоджують його роботу з іншими програмами та пристроями комп'ютера. Можуть вносити зміни в окремі фрагменти програмного та системного забезпечення.<br /> Персональні комп'ютери<br /> <br /> Бурхливий розвиток набули в останні 20 років. Персональний комп'ютер (ПК) призначений для обслуговування одного робочого місця і спроможний задовольнити потреби малих підприємств та окремих осіб. З появою Інтернету популярність зросла значно вище, оскільки за допомогою персонального комп'ютера можна користуватись науковою, довідковою, учбовою та розважальною інформацією.<br /> <br /> Персональні комп'ютери умовно можна поділити на професійні та побутові, але в зв'язку із здешевленням апаратної частини, межі між нами розмиваються. З 1999 року задіяний міжнародний сертифікаційний стандарт - специфікація РС99:<br /> *масовий персональний комп'ютер (Consumer PC)<br /> *діловий персональний комп'ютер (Office PC)<br /> *портативний персональний комп'ютер (Mobile PC)<br /> *робоча станція (WorkStation)<br /> *розважальний персональний комп'ютер (Entertaiment PC)<br /> <br /> Більшість персональних комп'ютерів на ринку підпадають до категорії масових ПК. Ділові ПК - мають мінімум засобів відтворення графіки та звуку. Портативні ПК відрізняються наявністю засобів з'єднання віддаленого доступу (комп'ютерний зв'язок). Робочі станції - збільшені вимоги до пристроїв збереження даних. Розважальні ПК - основний акцент до засобів відтворення графіки та звуку.<br /> Класифікація по рівню спеціалізації<br /> *універсальні;<br /> *спеціалізовані.<br /> <br /> На базі універсальних ПК можна створити будь-яку конфігурацію для роботи з графікою, текстом, музикою, відео тощо. Спеціалізовані ПК створені для рішення конкретних задач, зокрема, бортові комп'ютери у літаках та автомобілях. Спеціалізовані мініЕОМ для роботи з графікою (кіно- відеофільми, реклама) називаються графічними станціями. Спеціалізовані комп'ютери, що об'єднують комп'ютери у єдину мережу, називаються файловими серверами. Комп'ютери, що забезпечують передачу інформації через Інтернет, називаються мережними серверами.<br /> Класифікація за розміром<br /> *настільні (desktop);<br /> *портативні (notebook);<br /> *кишенькові (palmtop).<br /> <br /> Найбільш поширеними є настільні ПК, які дають змогу легко змінювати конфігурацію. Портативні зручні для користування, мають засоби комп'ютерного зв'язку. Кишенькові моделі можна назвати 'інтелектуальними' записниками, дозволяють зберігати оперативні дані і отримувати швидкий доступ.<br /> Класифікація за сумісністю<br /> <br /> Існує безліч видів і типів комп'ютерів, що збираються з деталей, які виготовлені різними виробниками. Важливим є сумісність забезпечення комп'ютера:<br /> *апаратна сумісність (платформа IBM PC та Apple Macintosh)<br /> *сумісність на рівні операційної системи;<br /> *програмна сумісність;<br /> *сумісність на рівні даних.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Oсновними напрямками наукової дiяльностi є:'''<br /> *створення інтелектуальних інтерфейсів і комп'ютерів нового покоління;<br /> *дослідно-конструкторські розробки;<br /> *створення робототехнiчних систем i комп'ютерiв нової генерацiї;<br /> * вирiшення загальнотеоретичних i прикладних проблем штучного iнтелекту;<br /> *комп'ютерна обробка i розпiзнавання мовних i зорових образiв;<br /> *створення природномовних iнтерфейсiв сучасних комп'ютерiв та розпізнавання мовних образів;<br /> *впровадження елементiв штучного iнтелекту при створеннi iнтелектуальних роботiв;<br /> *впровадження сучасних комп'ютерних технологiй:<br /> **до медико-бiологiчних дослiджень функцiональних можливостей людського мозку;<br /> **до сфери освiти: створення iнтелектуальних iнформацiйно-навчальних систем i розробка комп'ютерних пiдручникiв та навчальних посiбникiв;<br /> **до сфери психофiзiологiчних дослiджень iнтелектуальної дiяльностi людини: розробка тестiв для визначення загального рiвня й кiлькiсної оцiнки iнтелекту.<br /> <br /> ==Висновки==<br /> ==Корисні ресурси==<br /> <br /> [[Категорія:10 версія]]</div> Ланчинська Тетяна Петрівна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B02.gif&diff=91697 Файл:Схема2.gif 2012-03-11T06:01:17Z <p>Ланчинська Тетяна Петрівна: </p> <hr /> <div></div> Ланчинська Тетяна Петрівна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B01.gif&diff=91696 Файл:Схема1.gif 2012-03-11T06:00:57Z <p>Ланчинська Тетяна Петрівна: </p> <hr /> <div></div> Ланчинська Тетяна Петрівна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D1%83:_%22%D0%92%D1%96%D0%B4_%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%27%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%22&diff=91695 Wiki-стаття на тему: "Від абака до комп'ютера" 2012-03-11T05:56:03Z <p>Ланчинська Тетяна Петрівна: /* АрхітектураОбчислювальної техніки. Класифікація комп'ютерів */</p> <hr /> <div><br /> <br /> ==Назва проекту==<br /> Подорож у майбутнє. Історія створення комп'ютерной техніки.<br /> <br /> ==Автори проекту==<br /> І група учнів 9 класу<br /> <br /> ==Тема дослідження==<br /> Перші обчислювальні пристрої<br /> <br /> ==Проблема дослідження==<br /> Як первісна людина рахувала, які використовувала пристосування<br /> <br /> ==Гіпотеза дослідження==<br /> Перші обчислювальні пристрої були примітивними. Шлях розвитку обчислювальних пристроїв був тривалим і залежав від наукових відкриттів у галузі логіки, математики, фізики і техніки.<br /> <br /> ==Мета дослідження==<br /> Розглянути перші обчислювальні пристрої та принцип їх роботи.<br /> <br /> ==Результати дослідження==<br /> ==Перші обчислювальні машини ==<br /> <br /> '''Неможливо точно відповісти на питання, хто саме винайшов комп'ютер.''' Річ у тому, що комп'ютер не є винаходом однієї людини. Комп'ютер увібрав у собі ідеї та технічні рішення багатьох вчених та інженерів. Розвиток обчислювальної техніки стимулювався потребою у швидких та точних обчислюваннях і тривав сотні років. У процесі розвитку обчислювальна техніка ставала дедалі більш досконалою. Цей процес триває і в наш час.<br /> Основні етапи розвитку комп'ютерної техніки.<br /> Розвитку сучасної обчислювальної техніки сприяв, з одного боку, розвиток пристосувань для рахунку, розвиток систем числення, методів обчислень, математичної логіки, що визначило логічну схему компютера, с іншого боку, розвиток науки та техніки у галузі електрики, електронної теорії, що визначило елементну базу сучасних компютерів'.<br /> <br /> '''Застосування для лічби підручних засобів.'''<br /> Первісні люди не знали чисел і використовували для запам'ятовування певної кількості предметів наочне уявлення – різні підручні засоби: мушлі, камінці тощо. Розвиток рахунку пішов значно швидше, коли людина здогададась звернутися до самого природного рахункового апарата — своїм пальцям. Від пальцевого рахунку бере початок п'ятіркова система числення (одна рука), десяткова (дві руки), двадцяткова (пальці рук і ніг).[[Файл:вузли.jpg|thumb]] Деякі народи для запам'ятовування кількості предметів використовували зарубки. Наприклад, на дощечці зарубками відмічався борг, потім дощечка розламувалася навпіл упоперек всіх зарубок. Одна половина віддавалася боржнику, друга - господареві. Такі дощечки називалися &quot;бірки&quot;. В Англії такий спосіб запису податків існував до кінця XVII ст. На Русі зарубки робилися на палиці, яка називалась носом («зарубити на носу»). Також існували рахункові мотузки. Перуанські рахункові мотузки називалися кіпу. Рахували на них за допомогою вузликів. А щоб не забути, що де рахувалось, кіпу фарбували в різні кольори. Подібний спосіб рахунку застосовували також стародавні індійці та китайці.<br /> <br /> <br /> '''Пристосування для рахунку.''' [[Файл:абак.jpg|thumb|left|Абак]]<br /> Самим поширеним пристосуванням для рахунку був абак (або рахівниця). Найстародавніша рахівниця була знайдена при археологічних розкопках на одному з островів Егейського моря (знахідка відноситься до IV тис. до н.е.).<br /> Абак (від грецького abax-дошка) – рахункова дошка, що широко застосовувалася в Древній Греції. Грецький абак являв собою дошку, на якій паралельні лінії позначали розряди одиниць, десятків, сотень і т.д. На лініях вміщували відповідне число жетонів (камінців, кісточок). У Древньому Римі на дошці для зручності робили для камінчиків жолобки. Це пристосування називалося &quot;калькулі&quot; (&quot;калкулюс&quot; - галька). У Китаї камінчики замінили на намистини, нанизані на прутики, які закріплювались на дерев'яній рамі. Кожний прутик був розділений на дві нерівні частини. У одній частині було 5 намистин, по кількості пальців на руці, а в другій – тільки 2, по кількості рук. Це пристосування називалося &quot;суан-пан&quot;. Їм користувалися в Китаї вже в VI столітті. У Японії подібна конструкція набула назву &quot;соробан&quot;.[[Файл:абак2.jpg|thumb|Податківець рахує на абаку]]<br /> У Західній Європі знайомство з абаком відбулося в Х столітті, коли після знайомства з індо-арабською системою числення Герберт (940-1003) (з 999 р. - Римський папа Сильвестр II) побудував рахункову дошку, на якій замінив певне число жетонів одним жетоном з апісом. У XVI віці абак розповсюдився і в Росії. У російському абаці на один прутик вміщували відразу 10 кісточок, по числу пальців на двох руках. Цей вид абака називався &quot;русские счеты&quot;, або як говорили тоді &quot;руські щоты&quot; і користувалися їми аж до XVIII ст.<br /> [[Файл:логариф.jpg|thumb|left|Логарифмічна лінійка.]]Логарифмічна лінійка. Іншим пристроєм для рахунку, що набув широке визнання, була логарифмічна лінійка, яка з'явилася в XVII в. Винахід логарифмів, що, за словами Лапласа, “скоротив праці астронома, подвоїло його життя”, послужило основою для винаходу чудового обчислювального інструмента, який понад 355 років був службовцем інженерів усього світу.<br /> [[Файл:непер2.jpg|thumb|left|Непер Джон (1550-1617)]]Поняття логарифму ввів шотландський математик Непер (Napier) Джон (1550-1617) в трактаті &quot;Канонічний опис чудових логарифмів&quot;, що вийшов у 1614 році. Сам термін логарифм народився з поєднання грецьких слів logos (відношення) та arithos (число). Логарифми дуже спрощували ділення та множення. Значення логарифмів Непер записував на окремих паличках, маніпулюючи якими можна було набувати нових і нових значень. Ці палички увійшли в історію як &quot;палички Непера&quot;.[[Файл:непер.jpg|thumb]]<br /> У XVI і XVII ст. у Європі з'явилася безліч модифікацій паличок Непера. У 1668 р. вюртембергский єзуїт Каспар Шотт запропонував замінити палички Непера циліндрами, на поверхні яких уздовж утворюючих нанесені ті ж, що і на паличках, числа. Циліндри містилися паралельно один одному в шухлядці, де могли обертатися на минаючих через них осях.<br /> У 1678 р. П'єр Пти, французький математик і фізик, друг Паскаля, наклеїв смужки папера з накресленими “паличками” на картонні стрічки і змусив їх рухатися уздовж осі циліндра. Пристрій одержав назву барабана Пти. У 1727 р. німецький механік Якоб Леопольд видозмінив барабан Пти, додавши йому прямокутну форму.<br /> Прародителькою сучасної логарифмічної лінійки вважається логарифмічна шкала, відома за назвою шкала Гюнтера. Ця шкала являє собою прямолінійний відрізок, на якому відкладалися логарифми чисел тригонометричних величин. Кілька таких шкал наносилося на дерев'яну чи мідну пластинку паралельно. Циркулі-вимірники використовувалися для вирахування відрізків уздовж ліній шкали, що у відповідності з властивостями логарифмів дозволяло знаходити добуток чи частку. Винахідниками перших логарифмічних лінійок вважають Вільяма Отреда і Ричарда Деламейна. Англійські спочатку в 1654 р. Роберт Биссакер, а потім у 1657 р. Сет Патридж — запропонували конструкцію прямокутної логарифмічної лінійки, що складалася з трьох самшитових планок. Мідне оправлення утримувало дві зовнішні планки, між якими вільно сковзала третя — движок лінійки. На обох сторонах лінійки і на движку малися шкали. Довжина такого типу лінійки складала біля 60 см. Винахідником же першої універсальної логарифмічної лінійки, мабуть, варто вважати видатного англійського механіка Дж.Уатта. У 1779 р. він сконструював лінійку, придатну для виконання будь-яких інженерних розрахунків. Дж.Уатт у своїй лінійці розташував ряд шкал дуже розумним образом, їх градуировка була виконана з великою точністю, що дозволило привернути увагу до неї широких кіл.<br /> Принципово нову шкалу для лінійки запропонував П.М.Пиці. Він на движок лінійки наніс звичайну логарифмічну шкалу, а на нерухому частину лінійки — шкалу повторного логарифма, тобто log log N. У силу логарифмічних співвідношень лінійка Пиці дозволяла при одному переміщенні движка одержати результат зведення в ступінь одного числа в інше.<br /> Ідея важливого елемента лінійки — бігунка була уперше висловлена великим Ньютоном. Логарифмічна лінійка, найбільш схожа на сучасну, була сконструйована в 1850 р. 19-літнім французьким офіцером Амедеєм Маннхеймом. Дозволяючи робити розрахунки з двома-трьома точними цифрами, логарифмічна лінійка довго залишилася одним з основних рахункових приладів інженера.<br /> <br /> <br /> '''Леонардо да Вінчі''' <br /> <br /> Вважається, що перший у світі ескізний малюнок тринадцятирозрядного десятинного сумуючого пристрою на базі коліщаток з десятьма зубцями був виконаний Леонардо да Вінчі в одному з його щоденників (вчений почав вести цей щоденник ще до відкриття Америки 1492 р.).<br /> [[Файл:0.jpg|thumb|Ескіз пристрою Леонардо да Вінчі<br /> ]]<br /> '''Вільгельм Шиккард''' <br /> <br /> 1623 року (більш ніж через 100 років після смерті Леонардо да Вінчі) німецький вчений Вільгельм Шиккард запропонував свою модель шестирозрядного десятинного обчислювача, який мав складатися також із зубчатих коліщаток та міг би виконувати додавання, віднімання, а також множення та ділення. Винаходи да Вінчі та Шиккарда були знайдені лише в наш час і залишилися тільки на папері.<br /> [[Файл:Паскаліна.jpg|thumb|left|Пристрій, побудований за ескізами Шиккарда]]<br /> <br /> <br /> '''Блез Паскаль''' <br /> <br /> 1642 року 19-річний французький математик Блез Паскаль сконструював першу в світі працюючу механічну обчислювальну машину, відому як підсумовуюча машина Паскаля («Паскаліна»). Ця машина являла собою комбінацію взаємопов'язаних коліщаток та приводів. На коліщатках були зображені цифри від 0 до 9. Якщо перше коліщатко робить повний оберт від 0 до 9, автоматично починає рухатись друге коліщатко. Якщо і друге коліщатко доходить до цифри 9, починає обертатися третє і так далі. Машина Паскаля могла лише додавати та віднімати.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:Паскаліна2.jpg|thumb|left|Паскаліна<br /> ]]<br /> '''Готфрід Вільгельм фон Лейбніц''' <br /> <br /> 1673 року німецький математик Готфрід Вільгельм фон Лейбніц сконструював свою обчислювальну машину. На відміну від Паскаля, Лейбніц використав у своїй машині циліндри, а не коліщатка та приводи. На циліндри було нанесено цифри. Кожен циліндр мав дев'ять рядків виступів та зубців. При цьому перший ряд мав один виступ, другий ряд — два виступи і так до дев'ятого ряду, який мав відповідно дев'ять виступів. Циліндри з виступами були пересувними, оператор надавав їм певного положення.<br /> <br /> <br /> <br /> Машина Лейбніца, на відміну від підсумовуючої машини Паскаля, була значно складнішою за конструкцією. Вона була здатна виконувати не тільки додавання та віднімання, але й множення, ділення та обчислювання квадратного кореня.<br /> <br /> =='''Обчислювальні машини XIX сторіччя'''== <br /> <br /> [[Файл:3.jpg|thumb|left|Чарльз Беббідж.<br /> ]]<br /> '''Чарльз Бебідж''' <br /> <br /> Винахід першої програмованої обчислювальної машини належить видатному англійському математику Чарлзу Бебіджу (1830 р.). Він присвятив майже все своє життя цій праці, але так і не створив діючу модель. Бебідж назвав свій винахід «Аналітична машина». За планом машина мала діяти завдяки: силі пару. При цьому вона була б здатна сприймати команди, виконувати обчислення та видавати необхідні результати у надрукованому вигляді. Про­грами в свою чергу мали кодуватися та переноситись на перфокарти. Ідея використання перфокарт була запозичена Бебіджем у французького винахідника Жозефа Жаккара (кінець XVIII ст.). Для контролю ткацьких операцій Жаккар використовував отвори, пробиті в картках. Картки з різним розташуванням отворів давали різні візерунки на плетінні тканини. По суті, Бебідж був першим, хто використав перфокарти стосовно обчислювальних машин.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> '''Гаспар де Проні''' <br /> <br /> У своїй машині Бебідж використав також технологію обчислень, запропоновану наприкінці XVIII сторіччя французьким вченим Гаспаром де Проні. Він розділив обчислення на три етапи: розробка чисельного методу, створення програми послідовності арифметичних дій, проведення обчислень шляхом арифметичних операцій над числами згідно зі створеною програмою.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:ада.jpg|thumb|Августа Лавлейс]]'''Августа Лавлейс''' <br /> <br /> Серед учених, які зробили значний внесок у розвиток обчислювальної техніки, була математик леді Августа Лавлейс — дочка видатного англійського поета лорда Байрона. Саме вона переконала Бебіджа у необхідності використання у його винаході двійкової системи обчислення замість десяткової. Вона також розробила принципи програмування, що передбачали повторення послідовності команд та виконання цих команд за певних умов. Ці принципи використовуються і в сучасній обчислювальній техніці.<br /> <br /> <br /> [[Файл:холерит.jpg|thumb|left|Герман Холерит]]'''Герман Холеріт''' <br /> <br /> Чарлз Бебідж вперше висловив ідею використання перфокарт в обчислювальній техніці, але реалізовано цю ідею було тільки 1887 року Германом Холерітом. Його машина була призначена для обробки результатів перепису населення США. Також Холеріт уперше застосував для організації процесу обчислення електричну силу.[[Файл:табулатор.jpg|thumb|Табулатор Холерита]]<br /> <br /> <br /> <br /> Картки використовувались для кодування даних перепису, при цьому на кожну людину була заведена окрема картка. Кодування велося за допомогою певного розташування отворів, що пробивалися в картці по рядках та колонках. Наприклад, отвір, що був пробитий в третій колонці та четвертому рядку, міг означати, що людина одружена. Коли картка, що мала розмір банкноти в один долар, пропускалася крізь машину, вона прощупувалась системою голок. Якщо навпроти голки з'являвся отвір, то голка проходила крізь нього і доторкалася до металевої поверхні, що була розташована під карткою. Контакт, який відбувався при цьому, замикав електричний ланцюг, завдяки чому до результату обчислення додавалася одиниця.<br /> <br /> <br /> '''Механічні машини Російської імперії. '''<br /> [[Файл:Чебишев.jpg|thumb|left|П.Л.Чебишев]]<br /> В Росії перший підсумовуючий пристрій був виготовлений у 1770 р. годинниковим майстром і механіком Е.Якобсоном. Сорок моделей оригінальних механізмів створив видатний російський математик і механік П.Л.Чєбишев і серед них арифмометр (1878 р.), особливістю якого було оригінальне пристосування для перенесення десятків з молодших розрядів в старші. Свого часу це була сама довершена рахункова машина. Ідеї, закладені в цьому арифмометрі, лягли в основу багатьох сучасних обчислювальних пристроїв. У 1875 р. зручний механічний арифмометр сконструював петербурзький інженер В.Т.Однер. За короткий строк цей арифмометр завоював весь світ і на Всесвітній виставці в Парижі, влаштованій в переддень нового ХХ сторіччя, був удостоєний золотій медалі. Промисловий випуск арифмометрів в Росії почався в 1894 р. і продовжувався більше за 70 років. У 1912 р. О.М.Крилов створив механічний інтегратор для розв`язання інтегральних рівнянь. Для економічних та інженерних розрахунків в СРСР використовувались арифмометри &quot;Фелікс&quot;.<br /> <br /> =='''Перші електронно-обчислювальні машини''' ==<br /> <br /> <br /> <br /> Перші електронні комп'ютери з'явилися в першій половині XX ст. На відміну від попередніх, вони могли виконувати задану послідовність операцій за програмою, що була задана раніше, або послідовно розв'язувати задачі різних типів. Перші комп'ютери були здатні зберігати інформацію в спеціальній пам'яті.<br /> <br /> <br /> '''Конрад Цузе''' <br /> <br /> 1934 року німецький студент Конрад Цузе, який працював над дипломним проектом, вирішив створити у себе вдома цифрову обчислювальну машину з програмним управлінням та з використанням (вперше в світі) двійкової системи числення. 1937 року машина 21 (Цузе 1) запрацювала. Вона була 22-розрядною, з пам'яттю на 64 числа і працювала на суто механічній (важільній) базі.<br /> <br /> <br /> <br /> Необхідність у швидких та точних обчисленнях особливо зросла під час Другої світової війни (1939—1945 рр.) перш за все для розв'язання задач балістики, тобто науки про траєкторію польоту артилерійських та інших снарядів до цілі.<br /> <br /> <br /> '''Джон Атанасов''' <br /> <br /> 1937 року Джон Атанасов (американський вчений, болгарин за походженням) вперше запропонував ідею використання електронних ламп як носіїв інформації.<br /> <br /> <br /> [[Файл:алан.jpg|thumb|left|Алан Тьюрінг]]<br /> '''Алан Тьюрінг''' <br /> <br /> В 1942—1943 роках в Англії була створена за участю Алана Тьюрінга обчислювальна машина «Колос». В ній було 2000 електронних ламп. Машина призначалася для розшифрування радіограм німецького вермахту. «Колос» вперше в світі зберігав та обробляв дані за допомогою електроніки, а не механічно.<br /> <br /> <br /> <br /> Машини Цузе та Тьюрінга були засекреченими, про їх створення стало відомо через багато років після закінчення війни.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Говард Айкен - Марк 1'''[[Файл:Марк1.jpg|thumb|Говард Айкен - Марк 1]] <br /> <br /> 1944 року під керівництвом професора Гарвардського університету Говарда Айкена було створено обчислювальну машину з автоматичним керуванням послідовністю дій, відому під назвою Марк 1. Ця обчислювальна машина була здатна сприймати вхідні дані з перфокарт або перфострічок. Машина Марк 1 була електромеханічною, для зберігання даних використовувались механічні прилади (коліщатка та перемикачі). Машина Айкена могла виконувати близько однієї операції за секунду та мала величезні розміри: понад 15 м завдовжки та близько 2,5 м заввишки і складалася більш ніж із 750 тисяч деталей.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Джон Моучлі та Дж. Преспер Еккерт - ЕНІАК''' [[Файл:еніак.jpg|thumb|left|ЕНІАК]]<br /> <br /> 1946 року групою інженерів під керівництвом Джона Моучлі та Дж. Преспера Еккерта на замовлення військового відомства США було створено машину ЕНІАК, яка була здатна виконувати близько 3 тисяч операцій за секунду. За розмірами ЕНІАК був більшим за Марк 1: понад ЗО метрів завдовжки, його об'єм становив 85 м3. Важив ЕНІАК ЗО тонн. Замість тисяч механічних деталей Марка 1, в ЕНІАКу було використано 18 тисяч електронних ламп.<br /> <br /> <br /> [[Файл:нейман.jpg|thumb|Джон фон Нейман]]'''Джон фон Нейман''' <br /> <br /> Суттєвий внесок у створення ЕОМ зробив американський математик Джон фон Нейман, що брав участь у створенні ЕНІАКа. Фон Нейман запропонував ідею зберігання програми в пам'яті машини. Такі ЕОМ були значним кроком уперед на шляху створення більш досконалих машин. Вони були здатні обробляти команди в різному порядку.<br /> <br /> <br /> <br /> '''ЕДСАК''' <br /> <br /> Перша ЕОМ, яка зберігала програми у пам'яті, дістала назву ЕДСАК (Electronic Delay Storage Automatic Calculator — електронний калькулятор з пам'яттю на лініях затримки). Вона була створена в Кембріджському університеті (Англія) 1949 року. З того часу всі ЕОМ є комп'ютерами з програмами, які зберігаються у пам'яті.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:лебедев.jpg|thumb|left|С. Лєбєдєв]]'''С. Лєбєдєв – МЕОМ, ШЕОМ''' [[Файл:месм.jpg|thumb|МЕОМ]]<br /> <br /> 1951 року в Києві під керівництвом С. Лєбєдєва незалежно було створено МЕОМ (Мала Електрична Обчислювальна Машина). 1952 року ним же було створено ШЕОМ (Швидкодіюча Електрична Обчислювальна Машина), яка була на той час кращою в світі та могла виконувати близько 8 тисяч операцій за секунду.[[Файл:унівак.jpg|thumb|UNIVAC]]<br /> <br /> <br /> <br /> '''Джон Моучлі та Дж. Преспер Еккерт - UNIVAC''' <br /> <br /> 1951 року компанія Джона Моучлі та Дж. Преспера Еккерта створила машину UNIVAC (Universal Automatic Computer — універсальна автоматична обчислювальна машина). Перший екземпляр ЮНІВАКа було передано в Бюро перепису населення США. Потім було створено багато різних моделей ЮНІВАКа, які почали застосовуватися у різних сферах діяльності. Таким чином, ЮНІВАК став першим серійним комп'ютером. Крім того, це був перший комп'ютер, в якому замість перфострічок та карток було використано магнітну стрічку.<br /> <br /> =='''Покоління комп'ютерів''' ==<br /> <br /> '''Перше покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> Такі комп'ютери, як ЕНІАК, ЕДСАК, ШЕОМ та ЮНІВАК, являли собою. лише перші моделі ЕОМ. Упродовж десятиріччя після створення ЮНІВАКа було виготовлено та введено в експлуатацію в США близько 5000 комп'ютерів.<br /> <br /> <br /> <br /> Гігантські машини на електронних лампах 50-х років склали перше покоління комп'ютерів.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Друге покоління комп'ютерів'''<br /> <br /> <br /> Друге покоління комп'ютерів з'явилося на початку 60-х років, коли на зміну електронним лампам прийшли транзистори. Винайдені 1948 р. транзистори, як виявилось, були спроможні виконувати всі ті функції, які до цього часу виконували електронні лампи. Але при цьому вони були значно менші за розмірами та споживали набагато менше електроенергії. До того ж транзистори дешевші, випромінюють менше тепла та більш надійні, ніж електронні лампи. І все ж таки найдивовижнішою властивістю транзистора є те, що він один здатен виконувати функції 40 електронних ламп та ще й з більшою швидкістю, ніж вони. В результаті швидкодія машин другого покоління виросла приблизно в 10 разів порівняно з машинами першого покоління, обсяг їх пам'яті також збільшився. Водночас із процесом заміни електронних ламп транзисторами вдосконалювалися методи зберігання інформації. Магнітну стрічку, що вперше було використано в ЕОМ ЮНІВАК, почали використовувати як для введення, так і для виведення інформації. А в середині 60-х років набуло поширення зберігання інформації на дисках.<br /> <br /> <br /> '''Третє покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> <br /> <br /> Поява інтегрованих схем започаткувала новий етап розвитку обчислювальної техніки — народження машин третього покоління. Інтегрована схема, яку також називають кристалом, являє собою мініатюрну електронну схему, витравлену на поверхні кремнієвого кристала площею приблизно 10 мм2. Перші інтегровані схеми (ІС) з'явилися 1964 року.<br /> <br /> <br /> <br /> Поява інтегрованих схем означала справжню революцію в обчислювальній техніці. Одна така схема здатна замінити тисячі транзисторів, кожний 3 яких у свою чергу уже замінив 40 електронних ламп. Інакше кажучи, один крихітний, але складний кристал має такі ж самі обчислювальні можливості, як і 30-тонний ЕНІАК!<br /> <br /> <br /> <br /> Швидкодія ЕОМ третього покоління збільшилася приблизно в 100 разів порівняно з машинами другого покоління, а розміри набагато зменшилися.<br /> <br /> <br /> '''Четверте покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> <br /> <br /> Четверте покоління — ЕОМ на великих інтегрованих схемах.<br /> <br /> Розвиток мікроелектроніки дав змогу розміщати на одному кристалі тисячі інтегрованих схем. Так, 1980 р. центральний процесор невеликої ЕОМ вдалося розташувати на кристалі площею 1,6 см2. Почалася епоха мікрокомп'ютерів. Швидкодія сучасної ЕОМ в десятки разів перевищує швидкодію ЕОМ третього покоління на інтегральних схемах, в 100 разів — швидкодію ЕОМ другого покоління на транзисторах та в 10 000 разів швидкодію ЕОМ першого покоління на електронних лампах.<br /> <br /> <br /> <br /> '''П’яте покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> <br /> <br /> Нині створюються та розвиваються ЕОМ п'ятого покоління — ЕОМ на надвеликих інтегрованих схемах. Ці ЕОМ використовують нові рішення у архітектурі комп'ютерної системи та принципи штучного інтелекту.<br /> <br /> <br /> ==АрхітектураОбчислювальної техніки. Класифікація комп'ютерів==<br /> <br /> Сукупність пристроїв, призначених для автоматичної або автоматизованої обробки інформації називають '''обчислювальною технікою'''. Конкретний набір, пов'язаних між собою пристроїв, називають обчислювальною системою. Центральним пристроєм більшості обчислювальних систем є електронна обчислювальна машина (ЕОМ) або комп'ютер.<br /> Архітектура комп'ютера<br /> <br /> '''Комп'ютер''' - це електронний пристрій, що виконує операції введення інформації, зберігання та оброблення її за певною програмою, виведення одержаних результатів у формі, придатній для сприйняття людиною. За кожну з названих операцій відповідають спеціальні блоки комп'ютера:<br /> *пристрій введення<br /> *центральний процесор<br /> *запам'ятовуючий пристрій<br /> *пристрій виведення<br /> пристрій введення,<br /> центральний процесор,<br /> запам'ятовуючий пристрій,<br /> пристрій виведення.<br /> <br /> Всі ці блоки складаються з окремих дрібніших пристроїв. Зокрема в центральний процесор можуть входити арифметико-логічний пристрій (АЛП), внутрішній запам'ятовуючий пристрій у вигляді регістрів процесора та внутрішньої кеш-пам'яті, керуючий пристрій (КП). Пристрій введення, як правило, теж не є однією конструктивною одиницею. Оскільки види інформації, що вводиться, різноманітні, джерел може бути декілька. Це стосується і пристрою виведення.<br /> <br /> '''Схематично загальна структура комп'ютера зображена на рис.1.'''<br /> Рис. 1. Загальна структура комп'ютера<br /> '''<br /> Запам'ятовуючий пристрій''' - це блок ЕОМ, призначений для тимчасового (оперативна пам'ять) та тривалого (постійна пам'ять) зберігання програм, вхідних і результуючих даних та деяких проміжних результатів. Інформація в оперативній пам'яті зберігається тимчасово лише при включеному живленні, але оперативна пам'ять має більшу швидкодію. В постійній пам'яті дані можуть зберігатися навіть при вимкненому комп'ютері, проте швидкість обміну даними між постійною пам'яттю та центральним процесором, у переважній більшості випадків, значно менша.<br /> <br /> '''Арифметико-логічний пристрій''' - це блок ЕОМ, в якому відбувається перетворення даних за командами програми: арифметичні дії над числами, перетворення кодів та ін.<br /> <br /> Керуючий пристрій координує роботу всіх блоків комп'ютера. У певній послідовності він вибирає з оперативної пам'яті команду за командою. Кожна команда декодується, за потреби елементи даних з указаних в команді комірок оперативної пам'яті передаються в АЛП. АЛП настроюється на виконання дії, вказаної поточною командою (в цій дії можуть брати участь також пристрої введення-виведення); дається команда на виконання цієї дії. Цей процес буде продовжуватися доти, доки не виникне одна з наступних ситуацій: вичерпано вхідні дані, з одного з пристроїв надійшла команда на припинення роботи, вимкнено живлення комп'ютера.<br /> <br /> Описаний принцип побудови ЕОМ носить назву архітектури фон Неймана - американського вченого угорського походження Джона фон Неймана, який її запропонував.<br /> '''Сучасну архітектуру комп'ютера визначають також такі принципи:'''<br /> <br /> *Принцип програмного керування. Забезпечує автоматизацію процесу обчислень на ЕОМ. Згідно з цим принципом, запропонованим англійським математиком Ч.Беббіджем у 1833 р., для розв'язання кожної задачі складається програма, що визначає послідовність дій комп'ютера. Ефективність програмного керування є високою тоді, коли задача розв'язується за тією самою програмою багато разів (хоч і за різних початкових даних).<br /> *Принцип програми, що зберігається в пам'яті. Згідно з цим принципом, сформульованим Дж. фон Нейманом, команди програми подаються, як і дані, у вигляді чисел й обробляються так само, як і числа, а сама програма перед виконання завантажується в оперативну пам'ять. Це прискорює процес її виконання.<br /> *Принцип довільного доступу до пам'яті. Згідно з цим принципом, елементи програм та даних можуть записуватися у довільне місце оперативної пам'яті. Довільне місце означає можливість звернутися до будь-якої заданої адреси (до конкретної ділянки пам'яті) без перегляду попередніх.<br /> <br /> На підставі цих приниців можна стверджувати, що '''сучасний комп'ютер''' - технічний пристрій, який після введення в пам'ять початкових даних у вигляді цифрових кодів і програми їх обробки, вираженої також цифровими кодами, здатний автоматично здійснити обчислювальний процес, заданий програмою, і видати готові результати розв'язання задачі у формі придатній для сприйняття людиною.<br /> <br /> Реальна структура комп'ютера значно складніша, ніж розглянута вище (її можна назвати логічної структурою). У сучасних комп'ютерах, зокрема персональних, все частіше здійснюється відхід від традиційної архітектури фон Неймана, зумовлений прагненням розробників та користувачів до підвищення якості та продуктивності комп'ютерів. Якість ЕОМ характеризується багатьма показниками. Це і набір команд, які комп'ютер здатний розуміти, і швидкість роботи (швидкодія) центрального процесора, кількість периферійних пристроїв введення-виведення, які можна приєднати до комп'ютера одночасно і т.д. Головним показником є швидкодія - кількість операцій, яку процесор здатний виконати за одиницю часу. На практиці корситувача більше цікавить продуктивність комп'ютера - показник його ефективної швидкодії, тобто здатності не просто швидко функціонувати, а швидко розв'язувати конкретні поставлені задачі.<br /> <br /> Як результат, всі ці та інші фактори спричинили принципове і конструктивне вдосконалення елементної бази комп'ютерів, тобто створення нових, більш швидких, надійних і зручних у роботі процесорів, запам'ятовуючих пристроїв, пристроїв введення-виведення і т.д. Проте, слід усвідомлювати, що швидкість роботи елементів неможливо збільшувати безмежно (існують сучасні технологічні обмеження та обмеження, зумовлені фізичними законами). Тому розробники комп'ютерної техніки шукають вирішення цієї проблеми вдосконаленням архітекутри ЕОМ.<br /> <br /> Так, з'явилися комп'ютери з багатопроцесорною архітектурою, в яких кілька процесорів працюють одночасно, а це означає, що продуктивність такого комп'ютера дорівнює сумі продуктивностей процесорів. У потужних комп'ютерах, призначених для складних інженерних розрахунків і систем автоматизованого проектування (САПР), часто встановлюють два або чотири процесори. У надпотужних ЕОМ (такі машини можуть, наприклад, моделювати ядерні реакції в режимі реального часу, передбачати погоду в глобальному масштабі) кількість процесорів досягає кількох десятків.<br /> <br /> Швидкість роботи комп'ютера істотно залежить від швидкодії оперативної пам'яті. Тому постійно ведуться пошуки елементів для оперативної пам'яті, які потребували б якомога менше часу на операції читання-запису. Але разом із швидкодією зростає вартість елементів пам'яті, тому нарощення швидкодійної оперативної пам'яті потрібної ємності не завжди прийнятна економічно.<br /> <br /> Проблема вирішується побудовою багаторівневої пам'яті. Оперативна пам'ять складається з двох-трьох частин: основна частина великої ємності будується на відносно повільних (більш дешевих) елементах, а додаткова (так звана кеш-пам'ять) складається зі швидкодійних елементів. Дані, до яких процесор звертається найчастіше містяться в кеш-пам'яті, а більший обсяг оперативної інформації зберігається в основній пам'яті.<br /> <br /> Раніше роботою пристроїв введення-виведення керував центральний процесор, що займало в нього чимало часу. Архітектура сучасних комп'ютерів передбачає наявність каналів прямого доступу до оперативної пам'яті для обміну даними з пристроями введення-виведення без участі центрального процесора, а також передачу більшості функцій керування периферійними пристроями спеціалізованим процесорам, що розвантажує центральний процесор і підвищує його продуктивність.<br /> '''Методи класифікації комп'ютерів.'''<br /> <br /> Номенклатура видів комп'ютерів на сьогодні величезна: машини розрізняються за призначенням, потужністю, розмірами, елементною базою і т.д. Тому класифікують ЕОМ за різними ознаками. Слід зауважити, що будь-яка класифікація є певною мірою умовна, оскільки розвиток комп'ютерної науки і техніки настільки стрімкий, що, наприклад, сьогоднішня мікро-ЕОМ не поступається за потужністю міні-ЕОМ п'ятирічної давності і навіть суперкомп'ютерам віддаленішого минулого. Крім того, зарахування комп'ютерів до певного класу досить умовне як через нечіткість розмежування груп, так і в наслідок впровадження в практику замовного складання комп'юерів, коли номенклатуру вузлів і конкретні моделі їх адаптують до вимог замовника. Розглянемо найбільш поширені критерії класифікації комп'ютерів.<br /> '''Класифікація за призначенням'''<br /> <br /> *великі електронно-обчислювальні машини (ЕОМ);<br /> *міні ЕОМ;<br /> *мікро ЕОМ;<br /> *персональні комп'ютери.<br /> <br /> '''Великі ЕОМ (Main Frame)'''<br /> <br /> Застосовують для обслуговування великих галузей народного господарства. Вони характеризуються 64-розрядними паралельно працюючими процесорами (кількість яких досягає до 100), інтегральною швидкодією до десятків мільярдів операцій за секунду, багатокористувацьким режимом роботи. Домінуюче положення у випуску комп'ютерів такого класу займає фірма IBM (США). Найбільш відомими моделями супер-ЕОМ є: IBM 360, IBM 370, IBM ES/9000, Cray 3, Cray 4, VAX-100, Hitachi, Fujitsu VP2000.<br /> <br /> На базі великих ЕОМ створюють обчислювальний центр, що містить декілька відділів або груп (структура якого зображена на рис. 2). Штат обслуговування - десятки людей.<br /> <br /> Рис.2. Структура обчислювального центру на базі великої ЕОМ<br /> <br /> '''Центральний процесор''' - основний блок ЕОМ, у якому відбувається обробка даних і обчислення результатів. Уявляє собою декілька системних блоків в окремій кімнаті, де підтримується постійна температура та вологість повітря.<br /> <br /> '''Група системного програмування''' - займається розробкою, відлагодженням і втіленням програмного забезпечення, потрібного для функціонування обчислювальної системи. Системні програми забезпечують взаємодію програм з обладнанням, тобто програмно-апаратний інтерфейс обчислювальної системи.<br /> '''<br /> Група прикладного програмування''' - займається створенням програм для виконання конкретних дій з даними, тобто забезпечення користувацького інтерфейсу обчислювальної системи.<br /> '''<br /> Група підготовки даних''' - займається підготовкою даних, які будуть опрацьовані на прикладних програмах, створених прикладними програмістами. Зокрема, це набір тексту, сканування зображень, заповнення баз даних.<br /> <br /> '''Група технічного забезпечення''' - займається технічним обслуговуванням всієї обчислювальної системи, ремонтом та відлагодженням апаратури, під'єднанням нових пристроїв.<br /> <br /> '''Група інформаційного забезпечення''' - забезпечує технічною інформацією всі підрозділи обчислювального центру, створює і зберігає архіви розроблених програм (бібліотеки програм) та накопичених даних (банки даних).<br /> <br /> '''Відділ видачі даних''' - отримує дані від центрального процесора і перетворює їх у форму, зручну для замовника (роздрук).<br /> <br /> Великим ЕОМ притаманна висока вартість обладнання та обслуговування, тому робота організована у неперервний цикл.<br /> '''Міні ЕОМ'''<br /> <br /> Подібна до великих ЕОМ, але менших розмірів. Використовують у великих підприємствах, наукових закладах і установах. Часто використовують для керування виробничими процесами. Характеризуються мультипроцесорною архітектурою, підключенням до 200 терміналів, дисковими запам'ятовуючими пристроями, що нарощуються до сотень гігабайт, розгалуженою периферією. Для організації роботи з мініЕОМ, потрібен обчислювальний центр, але менший ніж для великих ЕОМ.<br /> МікроЕОМ<br /> <br /> Доступні багатьом установам. Для обслуговування достатньо обчислювальної лабораторії у складі декількох чоловік, з наявністю прикладних програмістів. Необхідні системні програми купуються разом з мікроЕОМ, розробку прикладних програм замовляють у великих обчислювальних центрах або спеціалізованих організаціях.<br /> <br /> Програмісти обчислювальної лабораторії займаються втіленням придбаного або замовленого програмного забезпечення, виконують його налаштування і узгоджують його роботу з іншими програмами та пристроями комп'ютера. Можуть вносити зміни в окремі фрагменти програмного та системного забезпечення.<br /> Персональні комп'ютери<br /> <br /> Бурхливий розвиток набули в останні 20 років. Персональний комп'ютер (ПК) призначений для обслуговування одного робочого місця і спроможний задовольнити потреби малих підприємств та окремих осіб. З появою Інтернету популярність зросла значно вище, оскільки за допомогою персонального комп'ютера можна користуватись науковою, довідковою, учбовою та розважальною інформацією.<br /> <br /> Персональні комп'ютери умовно можна поділити на професійні та побутові, але в зв'язку із здешевленням апаратної частини, межі між нами розмиваються. З 1999 року задіяний міжнародний сертифікаційний стандарт - специфікація РС99:<br /> <br /> масовий персональний комп'ютер (Consumer PC)<br /> діловий персональний комп'ютер (Office PC)<br /> портативний персональний комп'ютер (Mobile PC)<br /> робоча станція (WorkStation)<br /> розважальний персональний комп'ютер (Entertaiment PC)<br /> <br /> Більшість персональних комп'ютерів на ринку підпадають до категорії масових ПК. Ділові ПК - мають мінімум засобів відтворення графіки та звуку. Портативні ПК відрізняються наявністю засобів з'єднання віддаленого доступу (комп'ютерний зв'язок). Робочі станції - збільшені вимоги до пристроїв збереження даних. Розважальні ПК - основний акцент до засобів відтворення графіки та звуку.<br /> Класифікація по рівню спеціалізації<br /> <br /> універсальні;<br /> спеціалізовані.<br /> <br /> На базі універсальних ПК можна створити будь-яку конфігурацію для роботи з графікою, текстом, музикою, відео тощо. Спеціалізовані ПК створені для рішення конкретних задач, зокрема, бортові комп'ютери у літаках та автомобілях. Спеціалізовані мініЕОМ для роботи з графікою (кіно- відеофільми, реклама) називаються графічними станціями. Спеціалізовані комп'ютери, що об'єднують комп'ютери у єдину мережу, називаються файловими серверами. Комп'ютери, що забезпечують передачу інформації через Інтернет, називаються мережними серверами.<br /> Класифікація за розміром<br /> <br /> настільні (desktop);<br /> портативні (notebook);<br /> кишенькові (palmtop).<br /> <br /> Найбільш поширеними є настільні ПК, які дають змогу легко змінювати конфігурацію. Портативні зручні для користування, мають засоби комп'ютерного зв'язку. Кишенькові моделі можна назвати 'інтелектуальними' записниками, дозволяють зберігати оперативні дані і отримувати швидкий доступ.<br /> Класифікація за сумісністю<br /> <br /> Існує безліч видів і типів комп'ютерів, що збираються з деталей, які виготовлені різними виробниками. Важливим є сумісність забезпечення комп'ютера:<br /> <br /> апаратна сумісність (платформа IBM PC та Apple Macintosh)<br /> сумісність на рівні операційної системи;<br /> програмна сумісність;<br /> сумісність на рівні даних.<br /> <br /> <br /> '''Oсновними напрямками наукової дiяльностi є:'''<br /> <br /> створення інтелектуальних інтерфейсів і комп'ютерів нового покоління;<br /> дослідно-конструкторські розробки;<br /> створення робототехнiчних систем i комп'ютерiв нової генерацiї;<br /> вирiшення загальнотеоретичних i прикладних проблем штучного iнтелекту;<br /> комп'ютерна обробка i розпiзнавання мовних i зорових образiв;<br /> створення природномовних iнтерфейсiв сучасних комп'ютерiв та розпізнавання мовних образів;<br /> впровадження елементiв штучного iнтелекту при створеннi iнтелектуальних роботiв;<br /> впровадження сучасних комп'ютерних технологiй:<br /> до медико-бiологiчних дослiджень функцiональних можливостей людського мозку;<br /> до сфери освiти: створення iнтелектуальних iнформацiйно-навчальних систем i розробка комп'ютерних пiдручникiв та навчальних посiбникiв;<br /> до сфери психофiзiологiчних дослiджень iнтелектуальної дiяльностi людини: розробка тестiв для визначення загального рiвня й кiлькiсної оцiнки iнтелекту.<br /> <br /> ==Висновки==<br /> ==Корисні ресурси==<br /> <br /> [[Категорія:10 версія]]</div> Ланчинська Тетяна Петрівна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D1%83:_%22%D0%92%D1%96%D0%B4_%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%27%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%22&diff=91694 Wiki-стаття на тему: "Від абака до комп'ютера" 2012-03-11T05:54:20Z <p>Ланчинська Тетяна Петрівна: /* АрхітектураОбчислювальної техніки. Класифікація комп'ютерів */</p> <hr /> <div><br /> <br /> ==Назва проекту==<br /> Подорож у майбутнє. Історія створення комп'ютерной техніки.<br /> <br /> ==Автори проекту==<br /> І група учнів 9 класу<br /> <br /> ==Тема дослідження==<br /> Перші обчислювальні пристрої<br /> <br /> ==Проблема дослідження==<br /> Як первісна людина рахувала, які використовувала пристосування<br /> <br /> ==Гіпотеза дослідження==<br /> Перші обчислювальні пристрої були примітивними. Шлях розвитку обчислювальних пристроїв був тривалим і залежав від наукових відкриттів у галузі логіки, математики, фізики і техніки.<br /> <br /> ==Мета дослідження==<br /> Розглянути перші обчислювальні пристрої та принцип їх роботи.<br /> <br /> ==Результати дослідження==<br /> ==Перші обчислювальні машини ==<br /> <br /> '''Неможливо точно відповісти на питання, хто саме винайшов комп'ютер.''' Річ у тому, що комп'ютер не є винаходом однієї людини. Комп'ютер увібрав у собі ідеї та технічні рішення багатьох вчених та інженерів. Розвиток обчислювальної техніки стимулювався потребою у швидких та точних обчислюваннях і тривав сотні років. У процесі розвитку обчислювальна техніка ставала дедалі більш досконалою. Цей процес триває і в наш час.<br /> Основні етапи розвитку комп'ютерної техніки.<br /> Розвитку сучасної обчислювальної техніки сприяв, з одного боку, розвиток пристосувань для рахунку, розвиток систем числення, методів обчислень, математичної логіки, що визначило логічну схему компютера, с іншого боку, розвиток науки та техніки у галузі електрики, електронної теорії, що визначило елементну базу сучасних компютерів'.<br /> <br /> '''Застосування для лічби підручних засобів.'''<br /> Первісні люди не знали чисел і використовували для запам'ятовування певної кількості предметів наочне уявлення – різні підручні засоби: мушлі, камінці тощо. Розвиток рахунку пішов значно швидше, коли людина здогададась звернутися до самого природного рахункового апарата — своїм пальцям. Від пальцевого рахунку бере початок п'ятіркова система числення (одна рука), десяткова (дві руки), двадцяткова (пальці рук і ніг).[[Файл:вузли.jpg|thumb]] Деякі народи для запам'ятовування кількості предметів використовували зарубки. Наприклад, на дощечці зарубками відмічався борг, потім дощечка розламувалася навпіл упоперек всіх зарубок. Одна половина віддавалася боржнику, друга - господареві. Такі дощечки називалися &quot;бірки&quot;. В Англії такий спосіб запису податків існував до кінця XVII ст. На Русі зарубки робилися на палиці, яка називалась носом («зарубити на носу»). Також існували рахункові мотузки. Перуанські рахункові мотузки називалися кіпу. Рахували на них за допомогою вузликів. А щоб не забути, що де рахувалось, кіпу фарбували в різні кольори. Подібний спосіб рахунку застосовували також стародавні індійці та китайці.<br /> <br /> <br /> '''Пристосування для рахунку.''' [[Файл:абак.jpg|thumb|left|Абак]]<br /> Самим поширеним пристосуванням для рахунку був абак (або рахівниця). Найстародавніша рахівниця була знайдена при археологічних розкопках на одному з островів Егейського моря (знахідка відноситься до IV тис. до н.е.).<br /> Абак (від грецького abax-дошка) – рахункова дошка, що широко застосовувалася в Древній Греції. Грецький абак являв собою дошку, на якій паралельні лінії позначали розряди одиниць, десятків, сотень і т.д. На лініях вміщували відповідне число жетонів (камінців, кісточок). У Древньому Римі на дошці для зручності робили для камінчиків жолобки. Це пристосування називалося &quot;калькулі&quot; (&quot;калкулюс&quot; - галька). У Китаї камінчики замінили на намистини, нанизані на прутики, які закріплювались на дерев'яній рамі. Кожний прутик був розділений на дві нерівні частини. У одній частині було 5 намистин, по кількості пальців на руці, а в другій – тільки 2, по кількості рук. Це пристосування називалося &quot;суан-пан&quot;. Їм користувалися в Китаї вже в VI столітті. У Японії подібна конструкція набула назву &quot;соробан&quot;.[[Файл:абак2.jpg|thumb|Податківець рахує на абаку]]<br /> У Західній Європі знайомство з абаком відбулося в Х столітті, коли після знайомства з індо-арабською системою числення Герберт (940-1003) (з 999 р. - Римський папа Сильвестр II) побудував рахункову дошку, на якій замінив певне число жетонів одним жетоном з апісом. У XVI віці абак розповсюдився і в Росії. У російському абаці на один прутик вміщували відразу 10 кісточок, по числу пальців на двох руках. Цей вид абака називався &quot;русские счеты&quot;, або як говорили тоді &quot;руські щоты&quot; і користувалися їми аж до XVIII ст.<br /> [[Файл:логариф.jpg|thumb|left|Логарифмічна лінійка.]]Логарифмічна лінійка. Іншим пристроєм для рахунку, що набув широке визнання, була логарифмічна лінійка, яка з'явилася в XVII в. Винахід логарифмів, що, за словами Лапласа, “скоротив праці астронома, подвоїло його життя”, послужило основою для винаходу чудового обчислювального інструмента, який понад 355 років був службовцем інженерів усього світу.<br /> [[Файл:непер2.jpg|thumb|left|Непер Джон (1550-1617)]]Поняття логарифму ввів шотландський математик Непер (Napier) Джон (1550-1617) в трактаті &quot;Канонічний опис чудових логарифмів&quot;, що вийшов у 1614 році. Сам термін логарифм народився з поєднання грецьких слів logos (відношення) та arithos (число). Логарифми дуже спрощували ділення та множення. Значення логарифмів Непер записував на окремих паличках, маніпулюючи якими можна було набувати нових і нових значень. Ці палички увійшли в історію як &quot;палички Непера&quot;.[[Файл:непер.jpg|thumb]]<br /> У XVI і XVII ст. у Європі з'явилася безліч модифікацій паличок Непера. У 1668 р. вюртембергский єзуїт Каспар Шотт запропонував замінити палички Непера циліндрами, на поверхні яких уздовж утворюючих нанесені ті ж, що і на паличках, числа. Циліндри містилися паралельно один одному в шухлядці, де могли обертатися на минаючих через них осях.<br /> У 1678 р. П'єр Пти, французький математик і фізик, друг Паскаля, наклеїв смужки папера з накресленими “паличками” на картонні стрічки і змусив їх рухатися уздовж осі циліндра. Пристрій одержав назву барабана Пти. У 1727 р. німецький механік Якоб Леопольд видозмінив барабан Пти, додавши йому прямокутну форму.<br /> Прародителькою сучасної логарифмічної лінійки вважається логарифмічна шкала, відома за назвою шкала Гюнтера. Ця шкала являє собою прямолінійний відрізок, на якому відкладалися логарифми чисел тригонометричних величин. Кілька таких шкал наносилося на дерев'яну чи мідну пластинку паралельно. Циркулі-вимірники використовувалися для вирахування відрізків уздовж ліній шкали, що у відповідності з властивостями логарифмів дозволяло знаходити добуток чи частку. Винахідниками перших логарифмічних лінійок вважають Вільяма Отреда і Ричарда Деламейна. Англійські спочатку в 1654 р. Роберт Биссакер, а потім у 1657 р. Сет Патридж — запропонували конструкцію прямокутної логарифмічної лінійки, що складалася з трьох самшитових планок. Мідне оправлення утримувало дві зовнішні планки, між якими вільно сковзала третя — движок лінійки. На обох сторонах лінійки і на движку малися шкали. Довжина такого типу лінійки складала біля 60 см. Винахідником же першої універсальної логарифмічної лінійки, мабуть, варто вважати видатного англійського механіка Дж.Уатта. У 1779 р. він сконструював лінійку, придатну для виконання будь-яких інженерних розрахунків. Дж.Уатт у своїй лінійці розташував ряд шкал дуже розумним образом, їх градуировка була виконана з великою точністю, що дозволило привернути увагу до неї широких кіл.<br /> Принципово нову шкалу для лінійки запропонував П.М.Пиці. Він на движок лінійки наніс звичайну логарифмічну шкалу, а на нерухому частину лінійки — шкалу повторного логарифма, тобто log log N. У силу логарифмічних співвідношень лінійка Пиці дозволяла при одному переміщенні движка одержати результат зведення в ступінь одного числа в інше.<br /> Ідея важливого елемента лінійки — бігунка була уперше висловлена великим Ньютоном. Логарифмічна лінійка, найбільш схожа на сучасну, була сконструйована в 1850 р. 19-літнім французьким офіцером Амедеєм Маннхеймом. Дозволяючи робити розрахунки з двома-трьома точними цифрами, логарифмічна лінійка довго залишилася одним з основних рахункових приладів інженера.<br /> <br /> <br /> '''Леонардо да Вінчі''' <br /> <br /> Вважається, що перший у світі ескізний малюнок тринадцятирозрядного десятинного сумуючого пристрою на базі коліщаток з десятьма зубцями був виконаний Леонардо да Вінчі в одному з його щоденників (вчений почав вести цей щоденник ще до відкриття Америки 1492 р.).<br /> [[Файл:0.jpg|thumb|Ескіз пристрою Леонардо да Вінчі<br /> ]]<br /> '''Вільгельм Шиккард''' <br /> <br /> 1623 року (більш ніж через 100 років після смерті Леонардо да Вінчі) німецький вчений Вільгельм Шиккард запропонував свою модель шестирозрядного десятинного обчислювача, який мав складатися також із зубчатих коліщаток та міг би виконувати додавання, віднімання, а також множення та ділення. Винаходи да Вінчі та Шиккарда були знайдені лише в наш час і залишилися тільки на папері.<br /> [[Файл:Паскаліна.jpg|thumb|left|Пристрій, побудований за ескізами Шиккарда]]<br /> <br /> <br /> '''Блез Паскаль''' <br /> <br /> 1642 року 19-річний французький математик Блез Паскаль сконструював першу в світі працюючу механічну обчислювальну машину, відому як підсумовуюча машина Паскаля («Паскаліна»). Ця машина являла собою комбінацію взаємопов'язаних коліщаток та приводів. На коліщатках були зображені цифри від 0 до 9. Якщо перше коліщатко робить повний оберт від 0 до 9, автоматично починає рухатись друге коліщатко. Якщо і друге коліщатко доходить до цифри 9, починає обертатися третє і так далі. Машина Паскаля могла лише додавати та віднімати.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:Паскаліна2.jpg|thumb|left|Паскаліна<br /> ]]<br /> '''Готфрід Вільгельм фон Лейбніц''' <br /> <br /> 1673 року німецький математик Готфрід Вільгельм фон Лейбніц сконструював свою обчислювальну машину. На відміну від Паскаля, Лейбніц використав у своїй машині циліндри, а не коліщатка та приводи. На циліндри було нанесено цифри. Кожен циліндр мав дев'ять рядків виступів та зубців. При цьому перший ряд мав один виступ, другий ряд — два виступи і так до дев'ятого ряду, який мав відповідно дев'ять виступів. Циліндри з виступами були пересувними, оператор надавав їм певного положення.<br /> <br /> <br /> <br /> Машина Лейбніца, на відміну від підсумовуючої машини Паскаля, була значно складнішою за конструкцією. Вона була здатна виконувати не тільки додавання та віднімання, але й множення, ділення та обчислювання квадратного кореня.<br /> <br /> =='''Обчислювальні машини XIX сторіччя'''== <br /> <br /> [[Файл:3.jpg|thumb|left|Чарльз Беббідж.<br /> ]]<br /> '''Чарльз Бебідж''' <br /> <br /> Винахід першої програмованої обчислювальної машини належить видатному англійському математику Чарлзу Бебіджу (1830 р.). Він присвятив майже все своє життя цій праці, але так і не створив діючу модель. Бебідж назвав свій винахід «Аналітична машина». За планом машина мала діяти завдяки: силі пару. При цьому вона була б здатна сприймати команди, виконувати обчислення та видавати необхідні результати у надрукованому вигляді. Про­грами в свою чергу мали кодуватися та переноситись на перфокарти. Ідея використання перфокарт була запозичена Бебіджем у французького винахідника Жозефа Жаккара (кінець XVIII ст.). Для контролю ткацьких операцій Жаккар використовував отвори, пробиті в картках. Картки з різним розташуванням отворів давали різні візерунки на плетінні тканини. По суті, Бебідж був першим, хто використав перфокарти стосовно обчислювальних машин.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> '''Гаспар де Проні''' <br /> <br /> У своїй машині Бебідж використав також технологію обчислень, запропоновану наприкінці XVIII сторіччя французьким вченим Гаспаром де Проні. Він розділив обчислення на три етапи: розробка чисельного методу, створення програми послідовності арифметичних дій, проведення обчислень шляхом арифметичних операцій над числами згідно зі створеною програмою.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:ада.jpg|thumb|Августа Лавлейс]]'''Августа Лавлейс''' <br /> <br /> Серед учених, які зробили значний внесок у розвиток обчислювальної техніки, була математик леді Августа Лавлейс — дочка видатного англійського поета лорда Байрона. Саме вона переконала Бебіджа у необхідності використання у його винаході двійкової системи обчислення замість десяткової. Вона також розробила принципи програмування, що передбачали повторення послідовності команд та виконання цих команд за певних умов. Ці принципи використовуються і в сучасній обчислювальній техніці.<br /> <br /> <br /> [[Файл:холерит.jpg|thumb|left|Герман Холерит]]'''Герман Холеріт''' <br /> <br /> Чарлз Бебідж вперше висловив ідею використання перфокарт в обчислювальній техніці, але реалізовано цю ідею було тільки 1887 року Германом Холерітом. Його машина була призначена для обробки результатів перепису населення США. Також Холеріт уперше застосував для організації процесу обчислення електричну силу.[[Файл:табулатор.jpg|thumb|Табулатор Холерита]]<br /> <br /> <br /> <br /> Картки використовувались для кодування даних перепису, при цьому на кожну людину була заведена окрема картка. Кодування велося за допомогою певного розташування отворів, що пробивалися в картці по рядках та колонках. Наприклад, отвір, що був пробитий в третій колонці та четвертому рядку, міг означати, що людина одружена. Коли картка, що мала розмір банкноти в один долар, пропускалася крізь машину, вона прощупувалась системою голок. Якщо навпроти голки з'являвся отвір, то голка проходила крізь нього і доторкалася до металевої поверхні, що була розташована під карткою. Контакт, який відбувався при цьому, замикав електричний ланцюг, завдяки чому до результату обчислення додавалася одиниця.<br /> <br /> <br /> '''Механічні машини Російської імперії. '''<br /> [[Файл:Чебишев.jpg|thumb|left|П.Л.Чебишев]]<br /> В Росії перший підсумовуючий пристрій був виготовлений у 1770 р. годинниковим майстром і механіком Е.Якобсоном. Сорок моделей оригінальних механізмів створив видатний російський математик і механік П.Л.Чєбишев і серед них арифмометр (1878 р.), особливістю якого було оригінальне пристосування для перенесення десятків з молодших розрядів в старші. Свого часу це була сама довершена рахункова машина. Ідеї, закладені в цьому арифмометрі, лягли в основу багатьох сучасних обчислювальних пристроїв. У 1875 р. зручний механічний арифмометр сконструював петербурзький інженер В.Т.Однер. За короткий строк цей арифмометр завоював весь світ і на Всесвітній виставці в Парижі, влаштованій в переддень нового ХХ сторіччя, був удостоєний золотій медалі. Промисловий випуск арифмометрів в Росії почався в 1894 р. і продовжувався більше за 70 років. У 1912 р. О.М.Крилов створив механічний інтегратор для розв`язання інтегральних рівнянь. Для економічних та інженерних розрахунків в СРСР використовувались арифмометри &quot;Фелікс&quot;.<br /> <br /> =='''Перші електронно-обчислювальні машини''' ==<br /> <br /> <br /> <br /> Перші електронні комп'ютери з'явилися в першій половині XX ст. На відміну від попередніх, вони могли виконувати задану послідовність операцій за програмою, що була задана раніше, або послідовно розв'язувати задачі різних типів. Перші комп'ютери були здатні зберігати інформацію в спеціальній пам'яті.<br /> <br /> <br /> '''Конрад Цузе''' <br /> <br /> 1934 року німецький студент Конрад Цузе, який працював над дипломним проектом, вирішив створити у себе вдома цифрову обчислювальну машину з програмним управлінням та з використанням (вперше в світі) двійкової системи числення. 1937 року машина 21 (Цузе 1) запрацювала. Вона була 22-розрядною, з пам'яттю на 64 числа і працювала на суто механічній (важільній) базі.<br /> <br /> <br /> <br /> Необхідність у швидких та точних обчисленнях особливо зросла під час Другої світової війни (1939—1945 рр.) перш за все для розв'язання задач балістики, тобто науки про траєкторію польоту артилерійських та інших снарядів до цілі.<br /> <br /> <br /> '''Джон Атанасов''' <br /> <br /> 1937 року Джон Атанасов (американський вчений, болгарин за походженням) вперше запропонував ідею використання електронних ламп як носіїв інформації.<br /> <br /> <br /> [[Файл:алан.jpg|thumb|left|Алан Тьюрінг]]<br /> '''Алан Тьюрінг''' <br /> <br /> В 1942—1943 роках в Англії була створена за участю Алана Тьюрінга обчислювальна машина «Колос». В ній було 2000 електронних ламп. Машина призначалася для розшифрування радіограм німецького вермахту. «Колос» вперше в світі зберігав та обробляв дані за допомогою електроніки, а не механічно.<br /> <br /> <br /> <br /> Машини Цузе та Тьюрінга були засекреченими, про їх створення стало відомо через багато років після закінчення війни.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Говард Айкен - Марк 1'''[[Файл:Марк1.jpg|thumb|Говард Айкен - Марк 1]] <br /> <br /> 1944 року під керівництвом професора Гарвардського університету Говарда Айкена було створено обчислювальну машину з автоматичним керуванням послідовністю дій, відому під назвою Марк 1. Ця обчислювальна машина була здатна сприймати вхідні дані з перфокарт або перфострічок. Машина Марк 1 була електромеханічною, для зберігання даних використовувались механічні прилади (коліщатка та перемикачі). Машина Айкена могла виконувати близько однієї операції за секунду та мала величезні розміри: понад 15 м завдовжки та близько 2,5 м заввишки і складалася більш ніж із 750 тисяч деталей.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Джон Моучлі та Дж. Преспер Еккерт - ЕНІАК''' [[Файл:еніак.jpg|thumb|left|ЕНІАК]]<br /> <br /> 1946 року групою інженерів під керівництвом Джона Моучлі та Дж. Преспера Еккерта на замовлення військового відомства США було створено машину ЕНІАК, яка була здатна виконувати близько 3 тисяч операцій за секунду. За розмірами ЕНІАК був більшим за Марк 1: понад ЗО метрів завдовжки, його об'єм становив 85 м3. Важив ЕНІАК ЗО тонн. Замість тисяч механічних деталей Марка 1, в ЕНІАКу було використано 18 тисяч електронних ламп.<br /> <br /> <br /> [[Файл:нейман.jpg|thumb|Джон фон Нейман]]'''Джон фон Нейман''' <br /> <br /> Суттєвий внесок у створення ЕОМ зробив американський математик Джон фон Нейман, що брав участь у створенні ЕНІАКа. Фон Нейман запропонував ідею зберігання програми в пам'яті машини. Такі ЕОМ були значним кроком уперед на шляху створення більш досконалих машин. Вони були здатні обробляти команди в різному порядку.<br /> <br /> <br /> <br /> '''ЕДСАК''' <br /> <br /> Перша ЕОМ, яка зберігала програми у пам'яті, дістала назву ЕДСАК (Electronic Delay Storage Automatic Calculator — електронний калькулятор з пам'яттю на лініях затримки). Вона була створена в Кембріджському університеті (Англія) 1949 року. З того часу всі ЕОМ є комп'ютерами з програмами, які зберігаються у пам'яті.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:лебедев.jpg|thumb|left|С. Лєбєдєв]]'''С. Лєбєдєв – МЕОМ, ШЕОМ''' [[Файл:месм.jpg|thumb|МЕОМ]]<br /> <br /> 1951 року в Києві під керівництвом С. Лєбєдєва незалежно було створено МЕОМ (Мала Електрична Обчислювальна Машина). 1952 року ним же було створено ШЕОМ (Швидкодіюча Електрична Обчислювальна Машина), яка була на той час кращою в світі та могла виконувати близько 8 тисяч операцій за секунду.[[Файл:унівак.jpg|thumb|UNIVAC]]<br /> <br /> <br /> <br /> '''Джон Моучлі та Дж. Преспер Еккерт - UNIVAC''' <br /> <br /> 1951 року компанія Джона Моучлі та Дж. Преспера Еккерта створила машину UNIVAC (Universal Automatic Computer — універсальна автоматична обчислювальна машина). Перший екземпляр ЮНІВАКа було передано в Бюро перепису населення США. Потім було створено багато різних моделей ЮНІВАКа, які почали застосовуватися у різних сферах діяльності. Таким чином, ЮНІВАК став першим серійним комп'ютером. Крім того, це був перший комп'ютер, в якому замість перфострічок та карток було використано магнітну стрічку.<br /> <br /> =='''Покоління комп'ютерів''' ==<br /> <br /> '''Перше покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> Такі комп'ютери, як ЕНІАК, ЕДСАК, ШЕОМ та ЮНІВАК, являли собою. лише перші моделі ЕОМ. Упродовж десятиріччя після створення ЮНІВАКа було виготовлено та введено в експлуатацію в США близько 5000 комп'ютерів.<br /> <br /> <br /> <br /> Гігантські машини на електронних лампах 50-х років склали перше покоління комп'ютерів.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Друге покоління комп'ютерів'''<br /> <br /> <br /> Друге покоління комп'ютерів з'явилося на початку 60-х років, коли на зміну електронним лампам прийшли транзистори. Винайдені 1948 р. транзистори, як виявилось, були спроможні виконувати всі ті функції, які до цього часу виконували електронні лампи. Але при цьому вони були значно менші за розмірами та споживали набагато менше електроенергії. До того ж транзистори дешевші, випромінюють менше тепла та більш надійні, ніж електронні лампи. І все ж таки найдивовижнішою властивістю транзистора є те, що він один здатен виконувати функції 40 електронних ламп та ще й з більшою швидкістю, ніж вони. В результаті швидкодія машин другого покоління виросла приблизно в 10 разів порівняно з машинами першого покоління, обсяг їх пам'яті також збільшився. Водночас із процесом заміни електронних ламп транзисторами вдосконалювалися методи зберігання інформації. Магнітну стрічку, що вперше було використано в ЕОМ ЮНІВАК, почали використовувати як для введення, так і для виведення інформації. А в середині 60-х років набуло поширення зберігання інформації на дисках.<br /> <br /> <br /> '''Третє покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> <br /> <br /> Поява інтегрованих схем започаткувала новий етап розвитку обчислювальної техніки — народження машин третього покоління. Інтегрована схема, яку також називають кристалом, являє собою мініатюрну електронну схему, витравлену на поверхні кремнієвого кристала площею приблизно 10 мм2. Перші інтегровані схеми (ІС) з'явилися 1964 року.<br /> <br /> <br /> <br /> Поява інтегрованих схем означала справжню революцію в обчислювальній техніці. Одна така схема здатна замінити тисячі транзисторів, кожний 3 яких у свою чергу уже замінив 40 електронних ламп. Інакше кажучи, один крихітний, але складний кристал має такі ж самі обчислювальні можливості, як і 30-тонний ЕНІАК!<br /> <br /> <br /> <br /> Швидкодія ЕОМ третього покоління збільшилася приблизно в 100 разів порівняно з машинами другого покоління, а розміри набагато зменшилися.<br /> <br /> <br /> '''Четверте покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> <br /> <br /> Четверте покоління — ЕОМ на великих інтегрованих схемах.<br /> <br /> Розвиток мікроелектроніки дав змогу розміщати на одному кристалі тисячі інтегрованих схем. Так, 1980 р. центральний процесор невеликої ЕОМ вдалося розташувати на кристалі площею 1,6 см2. Почалася епоха мікрокомп'ютерів. Швидкодія сучасної ЕОМ в десятки разів перевищує швидкодію ЕОМ третього покоління на інтегральних схемах, в 100 разів — швидкодію ЕОМ другого покоління на транзисторах та в 10 000 разів швидкодію ЕОМ першого покоління на електронних лампах.<br /> <br /> <br /> <br /> '''П’яте покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> <br /> <br /> Нині створюються та розвиваються ЕОМ п'ятого покоління — ЕОМ на надвеликих інтегрованих схемах. Ці ЕОМ використовують нові рішення у архітектурі комп'ютерної системи та принципи штучного інтелекту.<br /> <br /> <br /> ==АрхітектураОбчислювальної техніки. Класифікація комп'ютерів==<br /> <br /> Сукупність пристроїв, призначених для автоматичної або автоматизованої обробки інформації називають '''обчислювальною технікою'''. Конкретний набір, пов'язаних між собою пристроїв, називають обчислювальною системою. Центральним пристроєм більшості обчислювальних систем є електронна обчислювальна машина (ЕОМ) або комп'ютер.<br /> Архітектура комп'ютера<br /> <br /> '''Комп'ютер''' - це електронний пристрій, що виконує операції введення інформації, зберігання та оброблення її за певною програмою, виведення одержаних результатів у формі, придатній для сприйняття людиною. За кожну з названих операцій відповідають спеціальні блоки комп'ютера:<br /> пристрій введення,<br /> центральний процесор,<br /> запам'ятовуючий пристрій,<br /> пристрій виведення.<br /> <br /> Всі ці блоки складаються з окремих дрібніших пристроїв. Зокрема в центральний процесор можуть входити арифметико-логічний пристрій (АЛП), внутрішній запам'ятовуючий пристрій у вигляді регістрів процесора та внутрішньої кеш-пам'яті, керуючий пристрій (КП). Пристрій введення, як правило, теж не є однією конструктивною одиницею. Оскільки види інформації, що вводиться, різноманітні, джерел може бути декілька. Це стосується і пристрою виведення.<br /> <br /> '''Схематично загальна структура комп'ютера зображена на рис.1.'''<br /> Рис. 1. Загальна структура комп'ютера<br /> '''<br /> Запам'ятовуючий пристрій''' - це блок ЕОМ, призначений для тимчасового (оперативна пам'ять) та тривалого (постійна пам'ять) зберігання програм, вхідних і результуючих даних та деяких проміжних результатів. Інформація в оперативній пам'яті зберігається тимчасово лише при включеному живленні, але оперативна пам'ять має більшу швидкодію. В постійній пам'яті дані можуть зберігатися навіть при вимкненому комп'ютері, проте швидкість обміну даними між постійною пам'яттю та центральним процесором, у переважній більшості випадків, значно менша.<br /> <br /> '''Арифметико-логічний пристрій''' - це блок ЕОМ, в якому відбувається перетворення даних за командами програми: арифметичні дії над числами, перетворення кодів та ін.<br /> <br /> Керуючий пристрій координує роботу всіх блоків комп'ютера. У певній послідовності він вибирає з оперативної пам'яті команду за командою. Кожна команда декодується, за потреби елементи даних з указаних в команді комірок оперативної пам'яті передаються в АЛП. АЛП настроюється на виконання дії, вказаної поточною командою (в цій дії можуть брати участь також пристрої введення-виведення); дається команда на виконання цієї дії. Цей процес буде продовжуватися доти, доки не виникне одна з наступних ситуацій: вичерпано вхідні дані, з одного з пристроїв надійшла команда на припинення роботи, вимкнено живлення комп'ютера.<br /> <br /> Описаний принцип побудови ЕОМ носить назву архітектури фон Неймана - американського вченого угорського походження Джона фон Неймана, який її запропонував.<br /> '''Сучасну архітектуру комп'ютера визначають також такі принципи:'''<br /> <br /> *Принцип програмного керування. Забезпечує автоматизацію процесу обчислень на ЕОМ. Згідно з цим принципом, запропонованим англійським математиком Ч.Беббіджем у 1833 р., для розв'язання кожної задачі складається програма, що визначає послідовність дій комп'ютера. Ефективність програмного керування є високою тоді, коли задача розв'язується за тією самою програмою багато разів (хоч і за різних початкових даних).<br /> *Принцип програми, що зберігається в пам'яті. Згідно з цим принципом, сформульованим Дж. фон Нейманом, команди програми подаються, як і дані, у вигляді чисел й обробляються так само, як і числа, а сама програма перед виконання завантажується в оперативну пам'ять. Це прискорює процес її виконання.<br /> *Принцип довільного доступу до пам'яті. Згідно з цим принципом, елементи програм та даних можуть записуватися у довільне місце оперативної пам'яті. Довільне місце означає можливість звернутися до будь-якої заданої адреси (до конкретної ділянки пам'яті) без перегляду попередніх.<br /> <br /> На підставі цих приниців можна стверджувати, що '''сучасний комп'ютер''' - технічний пристрій, який після введення в пам'ять початкових даних у вигляді цифрових кодів і програми їх обробки, вираженої також цифровими кодами, здатний автоматично здійснити обчислювальний процес, заданий програмою, і видати готові результати розв'язання задачі у формі придатній для сприйняття людиною.<br /> <br /> Реальна структура комп'ютера значно складніша, ніж розглянута вище (її можна назвати логічної структурою). У сучасних комп'ютерах, зокрема персональних, все частіше здійснюється відхід від традиційної архітектури фон Неймана, зумовлений прагненням розробників та користувачів до підвищення якості та продуктивності комп'ютерів. Якість ЕОМ характеризується багатьма показниками. Це і набір команд, які комп'ютер здатний розуміти, і швидкість роботи (швидкодія) центрального процесора, кількість периферійних пристроїв введення-виведення, які можна приєднати до комп'ютера одночасно і т.д. Головним показником є швидкодія - кількість операцій, яку процесор здатний виконати за одиницю часу. На практиці корситувача більше цікавить продуктивність комп'ютера - показник його ефективної швидкодії, тобто здатності не просто швидко функціонувати, а швидко розв'язувати конкретні поставлені задачі.<br /> <br /> Як результат, всі ці та інші фактори спричинили принципове і конструктивне вдосконалення елементної бази комп'ютерів, тобто створення нових, більш швидких, надійних і зручних у роботі процесорів, запам'ятовуючих пристроїв, пристроїв введення-виведення і т.д. Проте, слід усвідомлювати, що швидкість роботи елементів неможливо збільшувати безмежно (існують сучасні технологічні обмеження та обмеження, зумовлені фізичними законами). Тому розробники комп'ютерної техніки шукають вирішення цієї проблеми вдосконаленням архітекутри ЕОМ.<br /> <br /> Так, з'явилися комп'ютери з багатопроцесорною архітектурою, в яких кілька процесорів працюють одночасно, а це означає, що продуктивність такого комп'ютера дорівнює сумі продуктивностей процесорів. У потужних комп'ютерах, призначених для складних інженерних розрахунків і систем автоматизованого проектування (САПР), часто встановлюють два або чотири процесори. У надпотужних ЕОМ (такі машини можуть, наприклад, моделювати ядерні реакції в режимі реального часу, передбачати погоду в глобальному масштабі) кількість процесорів досягає кількох десятків.<br /> <br /> Швидкість роботи комп'ютера істотно залежить від швидкодії оперативної пам'яті. Тому постійно ведуться пошуки елементів для оперативної пам'яті, які потребували б якомога менше часу на операції читання-запису. Але разом із швидкодією зростає вартість елементів пам'яті, тому нарощення швидкодійної оперативної пам'яті потрібної ємності не завжди прийнятна економічно.<br /> <br /> Проблема вирішується побудовою багаторівневої пам'яті. Оперативна пам'ять складається з двох-трьох частин: основна частина великої ємності будується на відносно повільних (більш дешевих) елементах, а додаткова (так звана кеш-пам'ять) складається зі швидкодійних елементів. Дані, до яких процесор звертається найчастіше містяться в кеш-пам'яті, а більший обсяг оперативної інформації зберігається в основній пам'яті.<br /> <br /> Раніше роботою пристроїв введення-виведення керував центральний процесор, що займало в нього чимало часу. Архітектура сучасних комп'ютерів передбачає наявність каналів прямого доступу до оперативної пам'яті для обміну даними з пристроями введення-виведення без участі центрального процесора, а також передачу більшості функцій керування периферійними пристроями спеціалізованим процесорам, що розвантажує центральний процесор і підвищує його продуктивність.<br /> '''Методи класифікації комп'ютерів.'''<br /> <br /> Номенклатура видів комп'ютерів на сьогодні величезна: машини розрізняються за призначенням, потужністю, розмірами, елементною базою і т.д. Тому класифікують ЕОМ за різними ознаками. Слід зауважити, що будь-яка класифікація є певною мірою умовна, оскільки розвиток комп'ютерної науки і техніки настільки стрімкий, що, наприклад, сьогоднішня мікро-ЕОМ не поступається за потужністю міні-ЕОМ п'ятирічної давності і навіть суперкомп'ютерам віддаленішого минулого. Крім того, зарахування комп'ютерів до певного класу досить умовне як через нечіткість розмежування груп, так і в наслідок впровадження в практику замовного складання комп'юерів, коли номенклатуру вузлів і конкретні моделі їх адаптують до вимог замовника. Розглянемо найбільш поширені критерії класифікації комп'ютерів.<br /> '''Класифікація за призначенням'''<br /> <br /> *великі електронно-обчислювальні машини (ЕОМ);<br /> *міні ЕОМ;<br /> *мікро ЕОМ;<br /> *персональні комп'ютери.<br /> <br /> '''Великі ЕОМ (Main Frame)'''<br /> <br /> Застосовують для обслуговування великих галузей народного господарства. Вони характеризуються 64-розрядними паралельно працюючими процесорами (кількість яких досягає до 100), інтегральною швидкодією до десятків мільярдів операцій за секунду, багатокористувацьким режимом роботи. Домінуюче положення у випуску комп'ютерів такого класу займає фірма IBM (США). Найбільш відомими моделями супер-ЕОМ є: IBM 360, IBM 370, IBM ES/9000, Cray 3, Cray 4, VAX-100, Hitachi, Fujitsu VP2000.<br /> <br /> На базі великих ЕОМ створюють обчислювальний центр, що містить декілька відділів або груп (структура якого зображена на рис. 2). Штат обслуговування - десятки людей.<br /> <br /> Рис.2. Структура обчислювального центру на базі великої ЕОМ<br /> <br /> '''Центральний процесор''' - основний блок ЕОМ, у якому відбувається обробка даних і обчислення результатів. Уявляє собою декілька системних блоків в окремій кімнаті, де підтримується постійна температура та вологість повітря.<br /> <br /> '''Група системного програмування''' - займається розробкою, відлагодженням і втіленням програмного забезпечення, потрібного для функціонування обчислювальної системи. Системні програми забезпечують взаємодію програм з обладнанням, тобто програмно-апаратний інтерфейс обчислювальної системи.<br /> '''<br /> Група прикладного програмування''' - займається створенням програм для виконання конкретних дій з даними, тобто забезпечення користувацького інтерфейсу обчислювальної системи.<br /> '''<br /> Група підготовки даних''' - займається підготовкою даних, які будуть опрацьовані на прикладних програмах, створених прикладними програмістами. Зокрема, це набір тексту, сканування зображень, заповнення баз даних.<br /> <br /> '''Група технічного забезпечення''' - займається технічним обслуговуванням всієї обчислювальної системи, ремонтом та відлагодженням апаратури, під'єднанням нових пристроїв.<br /> <br /> '''Група інформаційного забезпечення''' - забезпечує технічною інформацією всі підрозділи обчислювального центру, створює і зберігає архіви розроблених програм (бібліотеки програм) та накопичених даних (банки даних).<br /> <br /> '''Відділ видачі даних''' - отримує дані від центрального процесора і перетворює їх у форму, зручну для замовника (роздрук).<br /> <br /> Великим ЕОМ притаманна висока вартість обладнання та обслуговування, тому робота організована у неперервний цикл.<br /> '''Міні ЕОМ'''<br /> <br /> Подібна до великих ЕОМ, але менших розмірів. Використовують у великих підприємствах, наукових закладах і установах. Часто використовують для керування виробничими процесами. Характеризуються мультипроцесорною архітектурою, підключенням до 200 терміналів, дисковими запам'ятовуючими пристроями, що нарощуються до сотень гігабайт, розгалуженою периферією. Для організації роботи з мініЕОМ, потрібен обчислювальний центр, але менший ніж для великих ЕОМ.<br /> МікроЕОМ<br /> <br /> Доступні багатьом установам. Для обслуговування достатньо обчислювальної лабораторії у складі декількох чоловік, з наявністю прикладних програмістів. Необхідні системні програми купуються разом з мікроЕОМ, розробку прикладних програм замовляють у великих обчислювальних центрах або спеціалізованих організаціях.<br /> <br /> Програмісти обчислювальної лабораторії займаються втіленням придбаного або замовленого програмного забезпечення, виконують його налаштування і узгоджують його роботу з іншими програмами та пристроями комп'ютера. Можуть вносити зміни в окремі фрагменти програмного та системного забезпечення.<br /> Персональні комп'ютери<br /> <br /> Бурхливий розвиток набули в останні 20 років. Персональний комп'ютер (ПК) призначений для обслуговування одного робочого місця і спроможний задовольнити потреби малих підприємств та окремих осіб. З появою Інтернету популярність зросла значно вище, оскільки за допомогою персонального комп'ютера можна користуватись науковою, довідковою, учбовою та розважальною інформацією.<br /> <br /> Персональні комп'ютери умовно можна поділити на професійні та побутові, але в зв'язку із здешевленням апаратної частини, межі між нами розмиваються. З 1999 року задіяний міжнародний сертифікаційний стандарт - специфікація РС99:<br /> <br /> масовий персональний комп'ютер (Consumer PC)<br /> діловий персональний комп'ютер (Office PC)<br /> портативний персональний комп'ютер (Mobile PC)<br /> робоча станція (WorkStation)<br /> розважальний персональний комп'ютер (Entertaiment PC)<br /> <br /> Більшість персональних комп'ютерів на ринку підпадають до категорії масових ПК. Ділові ПК - мають мінімум засобів відтворення графіки та звуку. Портативні ПК відрізняються наявністю засобів з'єднання віддаленого доступу (комп'ютерний зв'язок). Робочі станції - збільшені вимоги до пристроїв збереження даних. Розважальні ПК - основний акцент до засобів відтворення графіки та звуку.<br /> Класифікація по рівню спеціалізації<br /> <br /> універсальні;<br /> спеціалізовані.<br /> <br /> На базі універсальних ПК можна створити будь-яку конфігурацію для роботи з графікою, текстом, музикою, відео тощо. Спеціалізовані ПК створені для рішення конкретних задач, зокрема, бортові комп'ютери у літаках та автомобілях. Спеціалізовані мініЕОМ для роботи з графікою (кіно- відеофільми, реклама) називаються графічними станціями. Спеціалізовані комп'ютери, що об'єднують комп'ютери у єдину мережу, називаються файловими серверами. Комп'ютери, що забезпечують передачу інформації через Інтернет, називаються мережними серверами.<br /> Класифікація за розміром<br /> <br /> настільні (desktop);<br /> портативні (notebook);<br /> кишенькові (palmtop).<br /> <br /> Найбільш поширеними є настільні ПК, які дають змогу легко змінювати конфігурацію. Портативні зручні для користування, мають засоби комп'ютерного зв'язку. Кишенькові моделі можна назвати 'інтелектуальними' записниками, дозволяють зберігати оперативні дані і отримувати швидкий доступ.<br /> Класифікація за сумісністю<br /> <br /> Існує безліч видів і типів комп'ютерів, що збираються з деталей, які виготовлені різними виробниками. Важливим є сумісність забезпечення комп'ютера:<br /> <br /> апаратна сумісність (платформа IBM PC та Apple Macintosh)<br /> сумісність на рівні операційної системи;<br /> програмна сумісність;<br /> сумісність на рівні даних.<br /> <br /> <br /> '''Oсновними напрямками наукової дiяльностi є:'''<br /> <br /> створення інтелектуальних інтерфейсів і комп'ютерів нового покоління;<br /> дослідно-конструкторські розробки;<br /> створення робототехнiчних систем i комп'ютерiв нової генерацiї;<br /> вирiшення загальнотеоретичних i прикладних проблем штучного iнтелекту;<br /> комп'ютерна обробка i розпiзнавання мовних i зорових образiв;<br /> створення природномовних iнтерфейсiв сучасних комп'ютерiв та розпізнавання мовних образів;<br /> впровадження елементiв штучного iнтелекту при створеннi iнтелектуальних роботiв;<br /> впровадження сучасних комп'ютерних технологiй:<br /> до медико-бiологiчних дослiджень функцiональних можливостей людського мозку;<br /> до сфери освiти: створення iнтелектуальних iнформацiйно-навчальних систем i розробка комп'ютерних пiдручникiв та навчальних посiбникiв;<br /> до сфери психофiзiологiчних дослiджень iнтелектуальної дiяльностi людини: розробка тестiв для визначення загального рiвня й кiлькiсної оцiнки iнтелекту.<br /> <br /> ==Висновки==<br /> ==Корисні ресурси==<br /> <br /> [[Категорія:10 версія]]</div> Ланчинська Тетяна Петрівна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D1%83:_%22%D0%92%D1%96%D0%B4_%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%27%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%22&diff=91693 Wiki-стаття на тему: "Від абака до комп'ютера" 2012-03-11T05:53:24Z <p>Ланчинська Тетяна Петрівна: /* АрхітектураОбчислювальної техніки. Класифікація комп'ютерів */</p> <hr /> <div><br /> <br /> ==Назва проекту==<br /> Подорож у майбутнє. Історія створення комп'ютерной техніки.<br /> <br /> ==Автори проекту==<br /> І група учнів 9 класу<br /> <br /> ==Тема дослідження==<br /> Перші обчислювальні пристрої<br /> <br /> ==Проблема дослідження==<br /> Як первісна людина рахувала, які використовувала пристосування<br /> <br /> ==Гіпотеза дослідження==<br /> Перші обчислювальні пристрої були примітивними. Шлях розвитку обчислювальних пристроїв був тривалим і залежав від наукових відкриттів у галузі логіки, математики, фізики і техніки.<br /> <br /> ==Мета дослідження==<br /> Розглянути перші обчислювальні пристрої та принцип їх роботи.<br /> <br /> ==Результати дослідження==<br /> ==Перші обчислювальні машини ==<br /> <br /> '''Неможливо точно відповісти на питання, хто саме винайшов комп'ютер.''' Річ у тому, що комп'ютер не є винаходом однієї людини. Комп'ютер увібрав у собі ідеї та технічні рішення багатьох вчених та інженерів. Розвиток обчислювальної техніки стимулювався потребою у швидких та точних обчислюваннях і тривав сотні років. У процесі розвитку обчислювальна техніка ставала дедалі більш досконалою. Цей процес триває і в наш час.<br /> Основні етапи розвитку комп'ютерної техніки.<br /> Розвитку сучасної обчислювальної техніки сприяв, з одного боку, розвиток пристосувань для рахунку, розвиток систем числення, методів обчислень, математичної логіки, що визначило логічну схему компютера, с іншого боку, розвиток науки та техніки у галузі електрики, електронної теорії, що визначило елементну базу сучасних компютерів'.<br /> <br /> '''Застосування для лічби підручних засобів.'''<br /> Первісні люди не знали чисел і використовували для запам'ятовування певної кількості предметів наочне уявлення – різні підручні засоби: мушлі, камінці тощо. Розвиток рахунку пішов значно швидше, коли людина здогададась звернутися до самого природного рахункового апарата — своїм пальцям. Від пальцевого рахунку бере початок п'ятіркова система числення (одна рука), десяткова (дві руки), двадцяткова (пальці рук і ніг).[[Файл:вузли.jpg|thumb]] Деякі народи для запам'ятовування кількості предметів використовували зарубки. Наприклад, на дощечці зарубками відмічався борг, потім дощечка розламувалася навпіл упоперек всіх зарубок. Одна половина віддавалася боржнику, друга - господареві. Такі дощечки називалися &quot;бірки&quot;. В Англії такий спосіб запису податків існував до кінця XVII ст. На Русі зарубки робилися на палиці, яка називалась носом («зарубити на носу»). Також існували рахункові мотузки. Перуанські рахункові мотузки називалися кіпу. Рахували на них за допомогою вузликів. А щоб не забути, що де рахувалось, кіпу фарбували в різні кольори. Подібний спосіб рахунку застосовували також стародавні індійці та китайці.<br /> <br /> <br /> '''Пристосування для рахунку.''' [[Файл:абак.jpg|thumb|left|Абак]]<br /> Самим поширеним пристосуванням для рахунку був абак (або рахівниця). Найстародавніша рахівниця була знайдена при археологічних розкопках на одному з островів Егейського моря (знахідка відноситься до IV тис. до н.е.).<br /> Абак (від грецького abax-дошка) – рахункова дошка, що широко застосовувалася в Древній Греції. Грецький абак являв собою дошку, на якій паралельні лінії позначали розряди одиниць, десятків, сотень і т.д. На лініях вміщували відповідне число жетонів (камінців, кісточок). У Древньому Римі на дошці для зручності робили для камінчиків жолобки. Це пристосування називалося &quot;калькулі&quot; (&quot;калкулюс&quot; - галька). У Китаї камінчики замінили на намистини, нанизані на прутики, які закріплювались на дерев'яній рамі. Кожний прутик був розділений на дві нерівні частини. У одній частині було 5 намистин, по кількості пальців на руці, а в другій – тільки 2, по кількості рук. Це пристосування називалося &quot;суан-пан&quot;. Їм користувалися в Китаї вже в VI столітті. У Японії подібна конструкція набула назву &quot;соробан&quot;.[[Файл:абак2.jpg|thumb|Податківець рахує на абаку]]<br /> У Західній Європі знайомство з абаком відбулося в Х столітті, коли після знайомства з індо-арабською системою числення Герберт (940-1003) (з 999 р. - Римський папа Сильвестр II) побудував рахункову дошку, на якій замінив певне число жетонів одним жетоном з апісом. У XVI віці абак розповсюдився і в Росії. У російському абаці на один прутик вміщували відразу 10 кісточок, по числу пальців на двох руках. Цей вид абака називався &quot;русские счеты&quot;, або як говорили тоді &quot;руські щоты&quot; і користувалися їми аж до XVIII ст.<br /> [[Файл:логариф.jpg|thumb|left|Логарифмічна лінійка.]]Логарифмічна лінійка. Іншим пристроєм для рахунку, що набув широке визнання, була логарифмічна лінійка, яка з'явилася в XVII в. Винахід логарифмів, що, за словами Лапласа, “скоротив праці астронома, подвоїло його життя”, послужило основою для винаходу чудового обчислювального інструмента, який понад 355 років був службовцем інженерів усього світу.<br /> [[Файл:непер2.jpg|thumb|left|Непер Джон (1550-1617)]]Поняття логарифму ввів шотландський математик Непер (Napier) Джон (1550-1617) в трактаті &quot;Канонічний опис чудових логарифмів&quot;, що вийшов у 1614 році. Сам термін логарифм народився з поєднання грецьких слів logos (відношення) та arithos (число). Логарифми дуже спрощували ділення та множення. Значення логарифмів Непер записував на окремих паличках, маніпулюючи якими можна було набувати нових і нових значень. Ці палички увійшли в історію як &quot;палички Непера&quot;.[[Файл:непер.jpg|thumb]]<br /> У XVI і XVII ст. у Європі з'явилася безліч модифікацій паличок Непера. У 1668 р. вюртембергский єзуїт Каспар Шотт запропонував замінити палички Непера циліндрами, на поверхні яких уздовж утворюючих нанесені ті ж, що і на паличках, числа. Циліндри містилися паралельно один одному в шухлядці, де могли обертатися на минаючих через них осях.<br /> У 1678 р. П'єр Пти, французький математик і фізик, друг Паскаля, наклеїв смужки папера з накресленими “паличками” на картонні стрічки і змусив їх рухатися уздовж осі циліндра. Пристрій одержав назву барабана Пти. У 1727 р. німецький механік Якоб Леопольд видозмінив барабан Пти, додавши йому прямокутну форму.<br /> Прародителькою сучасної логарифмічної лінійки вважається логарифмічна шкала, відома за назвою шкала Гюнтера. Ця шкала являє собою прямолінійний відрізок, на якому відкладалися логарифми чисел тригонометричних величин. Кілька таких шкал наносилося на дерев'яну чи мідну пластинку паралельно. Циркулі-вимірники використовувалися для вирахування відрізків уздовж ліній шкали, що у відповідності з властивостями логарифмів дозволяло знаходити добуток чи частку. Винахідниками перших логарифмічних лінійок вважають Вільяма Отреда і Ричарда Деламейна. Англійські спочатку в 1654 р. Роберт Биссакер, а потім у 1657 р. Сет Патридж — запропонували конструкцію прямокутної логарифмічної лінійки, що складалася з трьох самшитових планок. Мідне оправлення утримувало дві зовнішні планки, між якими вільно сковзала третя — движок лінійки. На обох сторонах лінійки і на движку малися шкали. Довжина такого типу лінійки складала біля 60 см. Винахідником же першої універсальної логарифмічної лінійки, мабуть, варто вважати видатного англійського механіка Дж.Уатта. У 1779 р. він сконструював лінійку, придатну для виконання будь-яких інженерних розрахунків. Дж.Уатт у своїй лінійці розташував ряд шкал дуже розумним образом, їх градуировка була виконана з великою точністю, що дозволило привернути увагу до неї широких кіл.<br /> Принципово нову шкалу для лінійки запропонував П.М.Пиці. Він на движок лінійки наніс звичайну логарифмічну шкалу, а на нерухому частину лінійки — шкалу повторного логарифма, тобто log log N. У силу логарифмічних співвідношень лінійка Пиці дозволяла при одному переміщенні движка одержати результат зведення в ступінь одного числа в інше.<br /> Ідея важливого елемента лінійки — бігунка була уперше висловлена великим Ньютоном. Логарифмічна лінійка, найбільш схожа на сучасну, була сконструйована в 1850 р. 19-літнім французьким офіцером Амедеєм Маннхеймом. Дозволяючи робити розрахунки з двома-трьома точними цифрами, логарифмічна лінійка довго залишилася одним з основних рахункових приладів інженера.<br /> <br /> <br /> '''Леонардо да Вінчі''' <br /> <br /> Вважається, що перший у світі ескізний малюнок тринадцятирозрядного десятинного сумуючого пристрою на базі коліщаток з десятьма зубцями був виконаний Леонардо да Вінчі в одному з його щоденників (вчений почав вести цей щоденник ще до відкриття Америки 1492 р.).<br /> [[Файл:0.jpg|thumb|Ескіз пристрою Леонардо да Вінчі<br /> ]]<br /> '''Вільгельм Шиккард''' <br /> <br /> 1623 року (більш ніж через 100 років після смерті Леонардо да Вінчі) німецький вчений Вільгельм Шиккард запропонував свою модель шестирозрядного десятинного обчислювача, який мав складатися також із зубчатих коліщаток та міг би виконувати додавання, віднімання, а також множення та ділення. Винаходи да Вінчі та Шиккарда були знайдені лише в наш час і залишилися тільки на папері.<br /> [[Файл:Паскаліна.jpg|thumb|left|Пристрій, побудований за ескізами Шиккарда]]<br /> <br /> <br /> '''Блез Паскаль''' <br /> <br /> 1642 року 19-річний французький математик Блез Паскаль сконструював першу в світі працюючу механічну обчислювальну машину, відому як підсумовуюча машина Паскаля («Паскаліна»). Ця машина являла собою комбінацію взаємопов'язаних коліщаток та приводів. На коліщатках були зображені цифри від 0 до 9. Якщо перше коліщатко робить повний оберт від 0 до 9, автоматично починає рухатись друге коліщатко. Якщо і друге коліщатко доходить до цифри 9, починає обертатися третє і так далі. Машина Паскаля могла лише додавати та віднімати.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:Паскаліна2.jpg|thumb|left|Паскаліна<br /> ]]<br /> '''Готфрід Вільгельм фон Лейбніц''' <br /> <br /> 1673 року німецький математик Готфрід Вільгельм фон Лейбніц сконструював свою обчислювальну машину. На відміну від Паскаля, Лейбніц використав у своїй машині циліндри, а не коліщатка та приводи. На циліндри було нанесено цифри. Кожен циліндр мав дев'ять рядків виступів та зубців. При цьому перший ряд мав один виступ, другий ряд — два виступи і так до дев'ятого ряду, який мав відповідно дев'ять виступів. Циліндри з виступами були пересувними, оператор надавав їм певного положення.<br /> <br /> <br /> <br /> Машина Лейбніца, на відміну від підсумовуючої машини Паскаля, була значно складнішою за конструкцією. Вона була здатна виконувати не тільки додавання та віднімання, але й множення, ділення та обчислювання квадратного кореня.<br /> <br /> =='''Обчислювальні машини XIX сторіччя'''== <br /> <br /> [[Файл:3.jpg|thumb|left|Чарльз Беббідж.<br /> ]]<br /> '''Чарльз Бебідж''' <br /> <br /> Винахід першої програмованої обчислювальної машини належить видатному англійському математику Чарлзу Бебіджу (1830 р.). Він присвятив майже все своє життя цій праці, але так і не створив діючу модель. Бебідж назвав свій винахід «Аналітична машина». За планом машина мала діяти завдяки: силі пару. При цьому вона була б здатна сприймати команди, виконувати обчислення та видавати необхідні результати у надрукованому вигляді. Про­грами в свою чергу мали кодуватися та переноситись на перфокарти. Ідея використання перфокарт була запозичена Бебіджем у французького винахідника Жозефа Жаккара (кінець XVIII ст.). Для контролю ткацьких операцій Жаккар використовував отвори, пробиті в картках. Картки з різним розташуванням отворів давали різні візерунки на плетінні тканини. По суті, Бебідж був першим, хто використав перфокарти стосовно обчислювальних машин.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> '''Гаспар де Проні''' <br /> <br /> У своїй машині Бебідж використав також технологію обчислень, запропоновану наприкінці XVIII сторіччя французьким вченим Гаспаром де Проні. Він розділив обчислення на три етапи: розробка чисельного методу, створення програми послідовності арифметичних дій, проведення обчислень шляхом арифметичних операцій над числами згідно зі створеною програмою.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:ада.jpg|thumb|Августа Лавлейс]]'''Августа Лавлейс''' <br /> <br /> Серед учених, які зробили значний внесок у розвиток обчислювальної техніки, була математик леді Августа Лавлейс — дочка видатного англійського поета лорда Байрона. Саме вона переконала Бебіджа у необхідності використання у його винаході двійкової системи обчислення замість десяткової. Вона також розробила принципи програмування, що передбачали повторення послідовності команд та виконання цих команд за певних умов. Ці принципи використовуються і в сучасній обчислювальній техніці.<br /> <br /> <br /> [[Файл:холерит.jpg|thumb|left|Герман Холерит]]'''Герман Холеріт''' <br /> <br /> Чарлз Бебідж вперше висловив ідею використання перфокарт в обчислювальній техніці, але реалізовано цю ідею було тільки 1887 року Германом Холерітом. Його машина була призначена для обробки результатів перепису населення США. Також Холеріт уперше застосував для організації процесу обчислення електричну силу.[[Файл:табулатор.jpg|thumb|Табулатор Холерита]]<br /> <br /> <br /> <br /> Картки використовувались для кодування даних перепису, при цьому на кожну людину була заведена окрема картка. Кодування велося за допомогою певного розташування отворів, що пробивалися в картці по рядках та колонках. Наприклад, отвір, що був пробитий в третій колонці та четвертому рядку, міг означати, що людина одружена. Коли картка, що мала розмір банкноти в один долар, пропускалася крізь машину, вона прощупувалась системою голок. Якщо навпроти голки з'являвся отвір, то голка проходила крізь нього і доторкалася до металевої поверхні, що була розташована під карткою. Контакт, який відбувався при цьому, замикав електричний ланцюг, завдяки чому до результату обчислення додавалася одиниця.<br /> <br /> <br /> '''Механічні машини Російської імперії. '''<br /> [[Файл:Чебишев.jpg|thumb|left|П.Л.Чебишев]]<br /> В Росії перший підсумовуючий пристрій був виготовлений у 1770 р. годинниковим майстром і механіком Е.Якобсоном. Сорок моделей оригінальних механізмів створив видатний російський математик і механік П.Л.Чєбишев і серед них арифмометр (1878 р.), особливістю якого було оригінальне пристосування для перенесення десятків з молодших розрядів в старші. Свого часу це була сама довершена рахункова машина. Ідеї, закладені в цьому арифмометрі, лягли в основу багатьох сучасних обчислювальних пристроїв. У 1875 р. зручний механічний арифмометр сконструював петербурзький інженер В.Т.Однер. За короткий строк цей арифмометр завоював весь світ і на Всесвітній виставці в Парижі, влаштованій в переддень нового ХХ сторіччя, був удостоєний золотій медалі. Промисловий випуск арифмометрів в Росії почався в 1894 р. і продовжувався більше за 70 років. У 1912 р. О.М.Крилов створив механічний інтегратор для розв`язання інтегральних рівнянь. Для економічних та інженерних розрахунків в СРСР використовувались арифмометри &quot;Фелікс&quot;.<br /> <br /> =='''Перші електронно-обчислювальні машини''' ==<br /> <br /> <br /> <br /> Перші електронні комп'ютери з'явилися в першій половині XX ст. На відміну від попередніх, вони могли виконувати задану послідовність операцій за програмою, що була задана раніше, або послідовно розв'язувати задачі різних типів. Перші комп'ютери були здатні зберігати інформацію в спеціальній пам'яті.<br /> <br /> <br /> '''Конрад Цузе''' <br /> <br /> 1934 року німецький студент Конрад Цузе, який працював над дипломним проектом, вирішив створити у себе вдома цифрову обчислювальну машину з програмним управлінням та з використанням (вперше в світі) двійкової системи числення. 1937 року машина 21 (Цузе 1) запрацювала. Вона була 22-розрядною, з пам'яттю на 64 числа і працювала на суто механічній (важільній) базі.<br /> <br /> <br /> <br /> Необхідність у швидких та точних обчисленнях особливо зросла під час Другої світової війни (1939—1945 рр.) перш за все для розв'язання задач балістики, тобто науки про траєкторію польоту артилерійських та інших снарядів до цілі.<br /> <br /> <br /> '''Джон Атанасов''' <br /> <br /> 1937 року Джон Атанасов (американський вчений, болгарин за походженням) вперше запропонував ідею використання електронних ламп як носіїв інформації.<br /> <br /> <br /> [[Файл:алан.jpg|thumb|left|Алан Тьюрінг]]<br /> '''Алан Тьюрінг''' <br /> <br /> В 1942—1943 роках в Англії була створена за участю Алана Тьюрінга обчислювальна машина «Колос». В ній було 2000 електронних ламп. Машина призначалася для розшифрування радіограм німецького вермахту. «Колос» вперше в світі зберігав та обробляв дані за допомогою електроніки, а не механічно.<br /> <br /> <br /> <br /> Машини Цузе та Тьюрінга були засекреченими, про їх створення стало відомо через багато років після закінчення війни.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Говард Айкен - Марк 1'''[[Файл:Марк1.jpg|thumb|Говард Айкен - Марк 1]] <br /> <br /> 1944 року під керівництвом професора Гарвардського університету Говарда Айкена було створено обчислювальну машину з автоматичним керуванням послідовністю дій, відому під назвою Марк 1. Ця обчислювальна машина була здатна сприймати вхідні дані з перфокарт або перфострічок. Машина Марк 1 була електромеханічною, для зберігання даних використовувались механічні прилади (коліщатка та перемикачі). Машина Айкена могла виконувати близько однієї операції за секунду та мала величезні розміри: понад 15 м завдовжки та близько 2,5 м заввишки і складалася більш ніж із 750 тисяч деталей.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Джон Моучлі та Дж. Преспер Еккерт - ЕНІАК''' [[Файл:еніак.jpg|thumb|left|ЕНІАК]]<br /> <br /> 1946 року групою інженерів під керівництвом Джона Моучлі та Дж. Преспера Еккерта на замовлення військового відомства США було створено машину ЕНІАК, яка була здатна виконувати близько 3 тисяч операцій за секунду. За розмірами ЕНІАК був більшим за Марк 1: понад ЗО метрів завдовжки, його об'єм становив 85 м3. Важив ЕНІАК ЗО тонн. Замість тисяч механічних деталей Марка 1, в ЕНІАКу було використано 18 тисяч електронних ламп.<br /> <br /> <br /> [[Файл:нейман.jpg|thumb|Джон фон Нейман]]'''Джон фон Нейман''' <br /> <br /> Суттєвий внесок у створення ЕОМ зробив американський математик Джон фон Нейман, що брав участь у створенні ЕНІАКа. Фон Нейман запропонував ідею зберігання програми в пам'яті машини. Такі ЕОМ були значним кроком уперед на шляху створення більш досконалих машин. Вони були здатні обробляти команди в різному порядку.<br /> <br /> <br /> <br /> '''ЕДСАК''' <br /> <br /> Перша ЕОМ, яка зберігала програми у пам'яті, дістала назву ЕДСАК (Electronic Delay Storage Automatic Calculator — електронний калькулятор з пам'яттю на лініях затримки). Вона була створена в Кембріджському університеті (Англія) 1949 року. З того часу всі ЕОМ є комп'ютерами з програмами, які зберігаються у пам'яті.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:лебедев.jpg|thumb|left|С. Лєбєдєв]]'''С. Лєбєдєв – МЕОМ, ШЕОМ''' [[Файл:месм.jpg|thumb|МЕОМ]]<br /> <br /> 1951 року в Києві під керівництвом С. Лєбєдєва незалежно було створено МЕОМ (Мала Електрична Обчислювальна Машина). 1952 року ним же було створено ШЕОМ (Швидкодіюча Електрична Обчислювальна Машина), яка була на той час кращою в світі та могла виконувати близько 8 тисяч операцій за секунду.[[Файл:унівак.jpg|thumb|UNIVAC]]<br /> <br /> <br /> <br /> '''Джон Моучлі та Дж. Преспер Еккерт - UNIVAC''' <br /> <br /> 1951 року компанія Джона Моучлі та Дж. Преспера Еккерта створила машину UNIVAC (Universal Automatic Computer — універсальна автоматична обчислювальна машина). Перший екземпляр ЮНІВАКа було передано в Бюро перепису населення США. Потім було створено багато різних моделей ЮНІВАКа, які почали застосовуватися у різних сферах діяльності. Таким чином, ЮНІВАК став першим серійним комп'ютером. Крім того, це був перший комп'ютер, в якому замість перфострічок та карток було використано магнітну стрічку.<br /> <br /> =='''Покоління комп'ютерів''' ==<br /> <br /> '''Перше покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> Такі комп'ютери, як ЕНІАК, ЕДСАК, ШЕОМ та ЮНІВАК, являли собою. лише перші моделі ЕОМ. Упродовж десятиріччя після створення ЮНІВАКа було виготовлено та введено в експлуатацію в США близько 5000 комп'ютерів.<br /> <br /> <br /> <br /> Гігантські машини на електронних лампах 50-х років склали перше покоління комп'ютерів.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Друге покоління комп'ютерів'''<br /> <br /> <br /> Друге покоління комп'ютерів з'явилося на початку 60-х років, коли на зміну електронним лампам прийшли транзистори. Винайдені 1948 р. транзистори, як виявилось, були спроможні виконувати всі ті функції, які до цього часу виконували електронні лампи. Але при цьому вони були значно менші за розмірами та споживали набагато менше електроенергії. До того ж транзистори дешевші, випромінюють менше тепла та більш надійні, ніж електронні лампи. І все ж таки найдивовижнішою властивістю транзистора є те, що він один здатен виконувати функції 40 електронних ламп та ще й з більшою швидкістю, ніж вони. В результаті швидкодія машин другого покоління виросла приблизно в 10 разів порівняно з машинами першого покоління, обсяг їх пам'яті також збільшився. Водночас із процесом заміни електронних ламп транзисторами вдосконалювалися методи зберігання інформації. Магнітну стрічку, що вперше було використано в ЕОМ ЮНІВАК, почали використовувати як для введення, так і для виведення інформації. А в середині 60-х років набуло поширення зберігання інформації на дисках.<br /> <br /> <br /> '''Третє покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> <br /> <br /> Поява інтегрованих схем започаткувала новий етап розвитку обчислювальної техніки — народження машин третього покоління. Інтегрована схема, яку також називають кристалом, являє собою мініатюрну електронну схему, витравлену на поверхні кремнієвого кристала площею приблизно 10 мм2. Перші інтегровані схеми (ІС) з'явилися 1964 року.<br /> <br /> <br /> <br /> Поява інтегрованих схем означала справжню революцію в обчислювальній техніці. Одна така схема здатна замінити тисячі транзисторів, кожний 3 яких у свою чергу уже замінив 40 електронних ламп. Інакше кажучи, один крихітний, але складний кристал має такі ж самі обчислювальні можливості, як і 30-тонний ЕНІАК!<br /> <br /> <br /> <br /> Швидкодія ЕОМ третього покоління збільшилася приблизно в 100 разів порівняно з машинами другого покоління, а розміри набагато зменшилися.<br /> <br /> <br /> '''Четверте покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> <br /> <br /> Четверте покоління — ЕОМ на великих інтегрованих схемах.<br /> <br /> Розвиток мікроелектроніки дав змогу розміщати на одному кристалі тисячі інтегрованих схем. Так, 1980 р. центральний процесор невеликої ЕОМ вдалося розташувати на кристалі площею 1,6 см2. Почалася епоха мікрокомп'ютерів. Швидкодія сучасної ЕОМ в десятки разів перевищує швидкодію ЕОМ третього покоління на інтегральних схемах, в 100 разів — швидкодію ЕОМ другого покоління на транзисторах та в 10 000 разів швидкодію ЕОМ першого покоління на електронних лампах.<br /> <br /> <br /> <br /> '''П’яте покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> <br /> <br /> Нині створюються та розвиваються ЕОМ п'ятого покоління — ЕОМ на надвеликих інтегрованих схемах. Ці ЕОМ використовують нові рішення у архітектурі комп'ютерної системи та принципи штучного інтелекту.<br /> <br /> <br /> ==АрхітектураОбчислювальної техніки. Класифікація комп'ютерів==<br /> <br /> Сукупність пристроїв, призначених для автоматичної або автоматизованої обробки інформації називають '''обчислювальною технікою'''. Конкретний набір, пов'язаних між собою пристроїв, називають обчислювальною системою. Центральним пристроєм більшості обчислювальних систем є електронна обчислювальна машина (ЕОМ) або комп'ютер.<br /> Архітектура комп'ютера<br /> <br /> '''Комп'ютер''' - це електронний пристрій, що виконує операції введення інформації, зберігання та оброблення її за певною програмою, виведення одержаних результатів у формі, придатній для сприйняття людиною. За кожну з названих операцій відповідають спеціальні блоки комп'ютера:<br /> *пристрій введення,<br /> *центральний процесор,<br /> *запам'ятовуючий пристрій,<br /> *пристрій виведення.<br /> <br /> Всі ці блоки складаються з окремих дрібніших пристроїв. Зокрема в центральний процесор можуть входити арифметико-логічний пристрій (АЛП), внутрішній запам'ятовуючий пристрій у вигляді регістрів процесора та внутрішньої кеш-пам'яті, керуючий пристрій (КП). Пристрій введення, як правило, теж не є однією конструктивною одиницею. Оскільки види інформації, що вводиться, різноманітні, джерел може бути декілька. Це стосується і пристрою виведення.<br /> <br /> '''Схематично загальна структура комп'ютера зображена на рис.1.'''<br /> Рис. 1. Загальна структура комп'ютера<br /> '''<br /> Запам'ятовуючий пристрій''' - це блок ЕОМ, призначений для тимчасового (оперативна пам'ять) та тривалого (постійна пам'ять) зберігання програм, вхідних і результуючих даних та деяких проміжних результатів. Інформація в оперативній пам'яті зберігається тимчасово лише при включеному живленні, але оперативна пам'ять має більшу швидкодію. В постійній пам'яті дані можуть зберігатися навіть при вимкненому комп'ютері, проте швидкість обміну даними між постійною пам'яттю та центральним процесором, у переважній більшості випадків, значно менша.<br /> <br /> '''Арифметико-логічний пристрій''' - це блок ЕОМ, в якому відбувається перетворення даних за командами програми: арифметичні дії над числами, перетворення кодів та ін.<br /> <br /> Керуючий пристрій координує роботу всіх блоків комп'ютера. У певній послідовності він вибирає з оперативної пам'яті команду за командою. Кожна команда декодується, за потреби елементи даних з указаних в команді комірок оперативної пам'яті передаються в АЛП. АЛП настроюється на виконання дії, вказаної поточною командою (в цій дії можуть брати участь також пристрої введення-виведення); дається команда на виконання цієї дії. Цей процес буде продовжуватися доти, доки не виникне одна з наступних ситуацій: вичерпано вхідні дані, з одного з пристроїв надійшла команда на припинення роботи, вимкнено живлення комп'ютера.<br /> <br /> Описаний принцип побудови ЕОМ носить назву архітектури фон Неймана - американського вченого угорського походження Джона фон Неймана, який її запропонував.<br /> '''Сучасну архітектуру комп'ютера визначають також такі принципи:'''<br /> <br /> *Принцип програмного керування. Забезпечує автоматизацію процесу обчислень на ЕОМ. Згідно з цим принципом, запропонованим англійським математиком Ч.Беббіджем у 1833 р., для розв'язання кожної задачі складається програма, що визначає послідовність дій комп'ютера. Ефективність програмного керування є високою тоді, коли задача розв'язується за тією самою програмою багато разів (хоч і за різних початкових даних).<br /> *Принцип програми, що зберігається в пам'яті. Згідно з цим принципом, сформульованим Дж. фон Нейманом, команди програми подаються, як і дані, у вигляді чисел й обробляються так само, як і числа, а сама програма перед виконання завантажується в оперативну пам'ять. Це прискорює процес її виконання.<br /> *Принцип довільного доступу до пам'яті. Згідно з цим принципом, елементи програм та даних можуть записуватися у довільне місце оперативної пам'яті. Довільне місце означає можливість звернутися до будь-якої заданої адреси (до конкретної ділянки пам'яті) без перегляду попередніх.<br /> <br /> На підставі цих приниців можна стверджувати, що '''сучасний комп'ютер''' - технічний пристрій, який після введення в пам'ять початкових даних у вигляді цифрових кодів і програми їх обробки, вираженої також цифровими кодами, здатний автоматично здійснити обчислювальний процес, заданий програмою, і видати готові результати розв'язання задачі у формі придатній для сприйняття людиною.<br /> <br /> Реальна структура комп'ютера значно складніша, ніж розглянута вище (її можна назвати логічної структурою). У сучасних комп'ютерах, зокрема персональних, все частіше здійснюється відхід від традиційної архітектури фон Неймана, зумовлений прагненням розробників та користувачів до підвищення якості та продуктивності комп'ютерів. Якість ЕОМ характеризується багатьма показниками. Це і набір команд, які комп'ютер здатний розуміти, і швидкість роботи (швидкодія) центрального процесора, кількість периферійних пристроїв введення-виведення, які можна приєднати до комп'ютера одночасно і т.д. Головним показником є швидкодія - кількість операцій, яку процесор здатний виконати за одиницю часу. На практиці корситувача більше цікавить продуктивність комп'ютера - показник його ефективної швидкодії, тобто здатності не просто швидко функціонувати, а швидко розв'язувати конкретні поставлені задачі.<br /> <br /> Як результат, всі ці та інші фактори спричинили принципове і конструктивне вдосконалення елементної бази комп'ютерів, тобто створення нових, більш швидких, надійних і зручних у роботі процесорів, запам'ятовуючих пристроїв, пристроїв введення-виведення і т.д. Проте, слід усвідомлювати, що швидкість роботи елементів неможливо збільшувати безмежно (існують сучасні технологічні обмеження та обмеження, зумовлені фізичними законами). Тому розробники комп'ютерної техніки шукають вирішення цієї проблеми вдосконаленням архітекутри ЕОМ.<br /> <br /> Так, з'явилися комп'ютери з багатопроцесорною архітектурою, в яких кілька процесорів працюють одночасно, а це означає, що продуктивність такого комп'ютера дорівнює сумі продуктивностей процесорів. У потужних комп'ютерах, призначених для складних інженерних розрахунків і систем автоматизованого проектування (САПР), часто встановлюють два або чотири процесори. У надпотужних ЕОМ (такі машини можуть, наприклад, моделювати ядерні реакції в режимі реального часу, передбачати погоду в глобальному масштабі) кількість процесорів досягає кількох десятків.<br /> <br /> Швидкість роботи комп'ютера істотно залежить від швидкодії оперативної пам'яті. Тому постійно ведуться пошуки елементів для оперативної пам'яті, які потребували б якомога менше часу на операції читання-запису. Але разом із швидкодією зростає вартість елементів пам'яті, тому нарощення швидкодійної оперативної пам'яті потрібної ємності не завжди прийнятна економічно.<br /> <br /> Проблема вирішується побудовою багаторівневої пам'яті. Оперативна пам'ять складається з двох-трьох частин: основна частина великої ємності будується на відносно повільних (більш дешевих) елементах, а додаткова (так звана кеш-пам'ять) складається зі швидкодійних елементів. Дані, до яких процесор звертається найчастіше містяться в кеш-пам'яті, а більший обсяг оперативної інформації зберігається в основній пам'яті.<br /> <br /> Раніше роботою пристроїв введення-виведення керував центральний процесор, що займало в нього чимало часу. Архітектура сучасних комп'ютерів передбачає наявність каналів прямого доступу до оперативної пам'яті для обміну даними з пристроями введення-виведення без участі центрального процесора, а також передачу більшості функцій керування периферійними пристроями спеціалізованим процесорам, що розвантажує центральний процесор і підвищує його продуктивність.<br /> '''Методи класифікації комп'ютерів.'''<br /> <br /> Номенклатура видів комп'ютерів на сьогодні величезна: машини розрізняються за призначенням, потужністю, розмірами, елементною базою і т.д. Тому класифікують ЕОМ за різними ознаками. Слід зауважити, що будь-яка класифікація є певною мірою умовна, оскільки розвиток комп'ютерної науки і техніки настільки стрімкий, що, наприклад, сьогоднішня мікро-ЕОМ не поступається за потужністю міні-ЕОМ п'ятирічної давності і навіть суперкомп'ютерам віддаленішого минулого. Крім того, зарахування комп'ютерів до певного класу досить умовне як через нечіткість розмежування груп, так і в наслідок впровадження в практику замовного складання комп'юерів, коли номенклатуру вузлів і конкретні моделі їх адаптують до вимог замовника. Розглянемо найбільш поширені критерії класифікації комп'ютерів.<br /> '''Класифікація за призначенням'''<br /> <br /> *великі електронно-обчислювальні машини (ЕОМ);<br /> *міні ЕОМ;<br /> *мікро ЕОМ;<br /> *персональні комп'ютери.<br /> <br /> '''Великі ЕОМ (Main Frame)'''<br /> <br /> Застосовують для обслуговування великих галузей народного господарства. Вони характеризуються 64-розрядними паралельно працюючими процесорами (кількість яких досягає до 100), інтегральною швидкодією до десятків мільярдів операцій за секунду, багатокористувацьким режимом роботи. Домінуюче положення у випуску комп'ютерів такого класу займає фірма IBM (США). Найбільш відомими моделями супер-ЕОМ є: IBM 360, IBM 370, IBM ES/9000, Cray 3, Cray 4, VAX-100, Hitachi, Fujitsu VP2000.<br /> <br /> На базі великих ЕОМ створюють обчислювальний центр, що містить декілька відділів або груп (структура якого зображена на рис. 2). Штат обслуговування - десятки людей.<br /> <br /> Рис.2. Структура обчислювального центру на базі великої ЕОМ<br /> <br /> '''Центральний процесор''' - основний блок ЕОМ, у якому відбувається обробка даних і обчислення результатів. Уявляє собою декілька системних блоків в окремій кімнаті, де підтримується постійна температура та вологість повітря.<br /> <br /> '''Група системного програмування''' - займається розробкою, відлагодженням і втіленням програмного забезпечення, потрібного для функціонування обчислювальної системи. Системні програми забезпечують взаємодію програм з обладнанням, тобто програмно-апаратний інтерфейс обчислювальної системи.<br /> '''<br /> Група прикладного програмування''' - займається створенням програм для виконання конкретних дій з даними, тобто забезпечення користувацького інтерфейсу обчислювальної системи.<br /> '''<br /> Група підготовки даних''' - займається підготовкою даних, які будуть опрацьовані на прикладних програмах, створених прикладними програмістами. Зокрема, це набір тексту, сканування зображень, заповнення баз даних.<br /> <br /> '''Група технічного забезпечення''' - займається технічним обслуговуванням всієї обчислювальної системи, ремонтом та відлагодженням апаратури, під'єднанням нових пристроїв.<br /> <br /> '''Група інформаційного забезпечення''' - забезпечує технічною інформацією всі підрозділи обчислювального центру, створює і зберігає архіви розроблених програм (бібліотеки програм) та накопичених даних (банки даних).<br /> <br /> '''Відділ видачі даних''' - отримує дані від центрального процесора і перетворює їх у форму, зручну для замовника (роздрук).<br /> <br /> Великим ЕОМ притаманна висока вартість обладнання та обслуговування, тому робота організована у неперервний цикл.<br /> '''Міні ЕОМ'''<br /> <br /> Подібна до великих ЕОМ, але менших розмірів. Використовують у великих підприємствах, наукових закладах і установах. Часто використовують для керування виробничими процесами. Характеризуються мультипроцесорною архітектурою, підключенням до 200 терміналів, дисковими запам'ятовуючими пристроями, що нарощуються до сотень гігабайт, розгалуженою периферією. Для організації роботи з мініЕОМ, потрібен обчислювальний центр, але менший ніж для великих ЕОМ.<br /> МікроЕОМ<br /> <br /> Доступні багатьом установам. Для обслуговування достатньо обчислювальної лабораторії у складі декількох чоловік, з наявністю прикладних програмістів. Необхідні системні програми купуються разом з мікроЕОМ, розробку прикладних програм замовляють у великих обчислювальних центрах або спеціалізованих організаціях.<br /> <br /> Програмісти обчислювальної лабораторії займаються втіленням придбаного або замовленого програмного забезпечення, виконують його налаштування і узгоджують його роботу з іншими програмами та пристроями комп'ютера. Можуть вносити зміни в окремі фрагменти програмного та системного забезпечення.<br /> Персональні комп'ютери<br /> <br /> Бурхливий розвиток набули в останні 20 років. Персональний комп'ютер (ПК) призначений для обслуговування одного робочого місця і спроможний задовольнити потреби малих підприємств та окремих осіб. З появою Інтернету популярність зросла значно вище, оскільки за допомогою персонального комп'ютера можна користуватись науковою, довідковою, учбовою та розважальною інформацією.<br /> <br /> Персональні комп'ютери умовно можна поділити на професійні та побутові, але в зв'язку із здешевленням апаратної частини, межі між нами розмиваються. З 1999 року задіяний міжнародний сертифікаційний стандарт - специфікація РС99:<br /> <br /> масовий персональний комп'ютер (Consumer PC)<br /> діловий персональний комп'ютер (Office PC)<br /> портативний персональний комп'ютер (Mobile PC)<br /> робоча станція (WorkStation)<br /> розважальний персональний комп'ютер (Entertaiment PC)<br /> <br /> Більшість персональних комп'ютерів на ринку підпадають до категорії масових ПК. Ділові ПК - мають мінімум засобів відтворення графіки та звуку. Портативні ПК відрізняються наявністю засобів з'єднання віддаленого доступу (комп'ютерний зв'язок). Робочі станції - збільшені вимоги до пристроїв збереження даних. Розважальні ПК - основний акцент до засобів відтворення графіки та звуку.<br /> Класифікація по рівню спеціалізації<br /> <br /> універсальні;<br /> спеціалізовані.<br /> <br /> На базі універсальних ПК можна створити будь-яку конфігурацію для роботи з графікою, текстом, музикою, відео тощо. Спеціалізовані ПК створені для рішення конкретних задач, зокрема, бортові комп'ютери у літаках та автомобілях. Спеціалізовані мініЕОМ для роботи з графікою (кіно- відеофільми, реклама) називаються графічними станціями. Спеціалізовані комп'ютери, що об'єднують комп'ютери у єдину мережу, називаються файловими серверами. Комп'ютери, що забезпечують передачу інформації через Інтернет, називаються мережними серверами.<br /> Класифікація за розміром<br /> <br /> настільні (desktop);<br /> портативні (notebook);<br /> кишенькові (palmtop).<br /> <br /> Найбільш поширеними є настільні ПК, які дають змогу легко змінювати конфігурацію. Портативні зручні для користування, мають засоби комп'ютерного зв'язку. Кишенькові моделі можна назвати 'інтелектуальними' записниками, дозволяють зберігати оперативні дані і отримувати швидкий доступ.<br /> Класифікація за сумісністю<br /> <br /> Існує безліч видів і типів комп'ютерів, що збираються з деталей, які виготовлені різними виробниками. Важливим є сумісність забезпечення комп'ютера:<br /> <br /> апаратна сумісність (платформа IBM PC та Apple Macintosh)<br /> сумісність на рівні операційної системи;<br /> програмна сумісність;<br /> сумісність на рівні даних.<br /> <br /> <br /> '''Oсновними напрямками наукової дiяльностi є:'''<br /> <br /> створення інтелектуальних інтерфейсів і комп'ютерів нового покоління;<br /> дослідно-конструкторські розробки;<br /> створення робототехнiчних систем i комп'ютерiв нової генерацiї;<br /> вирiшення загальнотеоретичних i прикладних проблем штучного iнтелекту;<br /> комп'ютерна обробка i розпiзнавання мовних i зорових образiв;<br /> створення природномовних iнтерфейсiв сучасних комп'ютерiв та розпізнавання мовних образів;<br /> впровадження елементiв штучного iнтелекту при створеннi iнтелектуальних роботiв;<br /> впровадження сучасних комп'ютерних технологiй:<br /> до медико-бiологiчних дослiджень функцiональних можливостей людського мозку;<br /> до сфери освiти: створення iнтелектуальних iнформацiйно-навчальних систем i розробка комп'ютерних пiдручникiв та навчальних посiбникiв;<br /> до сфери психофiзiологiчних дослiджень iнтелектуальної дiяльностi людини: розробка тестiв для визначення загального рiвня й кiлькiсної оцiнки iнтелекту.<br /> <br /> ==Висновки==<br /> ==Корисні ресурси==<br /> <br /> [[Категорія:10 версія]]</div> Ланчинська Тетяна Петрівна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Wiki-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D1%83:_%22%D0%92%D1%96%D0%B4_%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%27%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%22&diff=91692 Wiki-стаття на тему: "Від абака до комп'ютера" 2012-03-11T05:51:45Z <p>Ланчинська Тетяна Петрівна: /* Перші електронно-обчислювальні машини */</p> <hr /> <div><br /> <br /> ==Назва проекту==<br /> Подорож у майбутнє. Історія створення комп'ютерной техніки.<br /> <br /> ==Автори проекту==<br /> І група учнів 9 класу<br /> <br /> ==Тема дослідження==<br /> Перші обчислювальні пристрої<br /> <br /> ==Проблема дослідження==<br /> Як первісна людина рахувала, які використовувала пристосування<br /> <br /> ==Гіпотеза дослідження==<br /> Перші обчислювальні пристрої були примітивними. Шлях розвитку обчислювальних пристроїв був тривалим і залежав від наукових відкриттів у галузі логіки, математики, фізики і техніки.<br /> <br /> ==Мета дослідження==<br /> Розглянути перші обчислювальні пристрої та принцип їх роботи.<br /> <br /> ==Результати дослідження==<br /> ==Перші обчислювальні машини ==<br /> <br /> '''Неможливо точно відповісти на питання, хто саме винайшов комп'ютер.''' Річ у тому, що комп'ютер не є винаходом однієї людини. Комп'ютер увібрав у собі ідеї та технічні рішення багатьох вчених та інженерів. Розвиток обчислювальної техніки стимулювався потребою у швидких та точних обчислюваннях і тривав сотні років. У процесі розвитку обчислювальна техніка ставала дедалі більш досконалою. Цей процес триває і в наш час.<br /> Основні етапи розвитку комп'ютерної техніки.<br /> Розвитку сучасної обчислювальної техніки сприяв, з одного боку, розвиток пристосувань для рахунку, розвиток систем числення, методів обчислень, математичної логіки, що визначило логічну схему компютера, с іншого боку, розвиток науки та техніки у галузі електрики, електронної теорії, що визначило елементну базу сучасних компютерів'.<br /> <br /> '''Застосування для лічби підручних засобів.'''<br /> Первісні люди не знали чисел і використовували для запам'ятовування певної кількості предметів наочне уявлення – різні підручні засоби: мушлі, камінці тощо. Розвиток рахунку пішов значно швидше, коли людина здогададась звернутися до самого природного рахункового апарата — своїм пальцям. Від пальцевого рахунку бере початок п'ятіркова система числення (одна рука), десяткова (дві руки), двадцяткова (пальці рук і ніг).[[Файл:вузли.jpg|thumb]] Деякі народи для запам'ятовування кількості предметів використовували зарубки. Наприклад, на дощечці зарубками відмічався борг, потім дощечка розламувалася навпіл упоперек всіх зарубок. Одна половина віддавалася боржнику, друга - господареві. Такі дощечки називалися &quot;бірки&quot;. В Англії такий спосіб запису податків існував до кінця XVII ст. На Русі зарубки робилися на палиці, яка називалась носом («зарубити на носу»). Також існували рахункові мотузки. Перуанські рахункові мотузки називалися кіпу. Рахували на них за допомогою вузликів. А щоб не забути, що де рахувалось, кіпу фарбували в різні кольори. Подібний спосіб рахунку застосовували також стародавні індійці та китайці.<br /> <br /> <br /> '''Пристосування для рахунку.''' [[Файл:абак.jpg|thumb|left|Абак]]<br /> Самим поширеним пристосуванням для рахунку був абак (або рахівниця). Найстародавніша рахівниця була знайдена при археологічних розкопках на одному з островів Егейського моря (знахідка відноситься до IV тис. до н.е.).<br /> Абак (від грецького abax-дошка) – рахункова дошка, що широко застосовувалася в Древній Греції. Грецький абак являв собою дошку, на якій паралельні лінії позначали розряди одиниць, десятків, сотень і т.д. На лініях вміщували відповідне число жетонів (камінців, кісточок). У Древньому Римі на дошці для зручності робили для камінчиків жолобки. Це пристосування називалося &quot;калькулі&quot; (&quot;калкулюс&quot; - галька). У Китаї камінчики замінили на намистини, нанизані на прутики, які закріплювались на дерев'яній рамі. Кожний прутик був розділений на дві нерівні частини. У одній частині було 5 намистин, по кількості пальців на руці, а в другій – тільки 2, по кількості рук. Це пристосування називалося &quot;суан-пан&quot;. Їм користувалися в Китаї вже в VI столітті. У Японії подібна конструкція набула назву &quot;соробан&quot;.[[Файл:абак2.jpg|thumb|Податківець рахує на абаку]]<br /> У Західній Європі знайомство з абаком відбулося в Х столітті, коли після знайомства з індо-арабською системою числення Герберт (940-1003) (з 999 р. - Римський папа Сильвестр II) побудував рахункову дошку, на якій замінив певне число жетонів одним жетоном з апісом. У XVI віці абак розповсюдився і в Росії. У російському абаці на один прутик вміщували відразу 10 кісточок, по числу пальців на двох руках. Цей вид абака називався &quot;русские счеты&quot;, або як говорили тоді &quot;руські щоты&quot; і користувалися їми аж до XVIII ст.<br /> [[Файл:логариф.jpg|thumb|left|Логарифмічна лінійка.]]Логарифмічна лінійка. Іншим пристроєм для рахунку, що набув широке визнання, була логарифмічна лінійка, яка з'явилася в XVII в. Винахід логарифмів, що, за словами Лапласа, “скоротив праці астронома, подвоїло його життя”, послужило основою для винаходу чудового обчислювального інструмента, який понад 355 років був службовцем інженерів усього світу.<br /> [[Файл:непер2.jpg|thumb|left|Непер Джон (1550-1617)]]Поняття логарифму ввів шотландський математик Непер (Napier) Джон (1550-1617) в трактаті &quot;Канонічний опис чудових логарифмів&quot;, що вийшов у 1614 році. Сам термін логарифм народився з поєднання грецьких слів logos (відношення) та arithos (число). Логарифми дуже спрощували ділення та множення. Значення логарифмів Непер записував на окремих паличках, маніпулюючи якими можна було набувати нових і нових значень. Ці палички увійшли в історію як &quot;палички Непера&quot;.[[Файл:непер.jpg|thumb]]<br /> У XVI і XVII ст. у Європі з'явилася безліч модифікацій паличок Непера. У 1668 р. вюртембергский єзуїт Каспар Шотт запропонував замінити палички Непера циліндрами, на поверхні яких уздовж утворюючих нанесені ті ж, що і на паличках, числа. Циліндри містилися паралельно один одному в шухлядці, де могли обертатися на минаючих через них осях.<br /> У 1678 р. П'єр Пти, французький математик і фізик, друг Паскаля, наклеїв смужки папера з накресленими “паличками” на картонні стрічки і змусив їх рухатися уздовж осі циліндра. Пристрій одержав назву барабана Пти. У 1727 р. німецький механік Якоб Леопольд видозмінив барабан Пти, додавши йому прямокутну форму.<br /> Прародителькою сучасної логарифмічної лінійки вважається логарифмічна шкала, відома за назвою шкала Гюнтера. Ця шкала являє собою прямолінійний відрізок, на якому відкладалися логарифми чисел тригонометричних величин. Кілька таких шкал наносилося на дерев'яну чи мідну пластинку паралельно. Циркулі-вимірники використовувалися для вирахування відрізків уздовж ліній шкали, що у відповідності з властивостями логарифмів дозволяло знаходити добуток чи частку. Винахідниками перших логарифмічних лінійок вважають Вільяма Отреда і Ричарда Деламейна. Англійські спочатку в 1654 р. Роберт Биссакер, а потім у 1657 р. Сет Патридж — запропонували конструкцію прямокутної логарифмічної лінійки, що складалася з трьох самшитових планок. Мідне оправлення утримувало дві зовнішні планки, між якими вільно сковзала третя — движок лінійки. На обох сторонах лінійки і на движку малися шкали. Довжина такого типу лінійки складала біля 60 см. Винахідником же першої універсальної логарифмічної лінійки, мабуть, варто вважати видатного англійського механіка Дж.Уатта. У 1779 р. він сконструював лінійку, придатну для виконання будь-яких інженерних розрахунків. Дж.Уатт у своїй лінійці розташував ряд шкал дуже розумним образом, їх градуировка була виконана з великою точністю, що дозволило привернути увагу до неї широких кіл.<br /> Принципово нову шкалу для лінійки запропонував П.М.Пиці. Він на движок лінійки наніс звичайну логарифмічну шкалу, а на нерухому частину лінійки — шкалу повторного логарифма, тобто log log N. У силу логарифмічних співвідношень лінійка Пиці дозволяла при одному переміщенні движка одержати результат зведення в ступінь одного числа в інше.<br /> Ідея важливого елемента лінійки — бігунка була уперше висловлена великим Ньютоном. Логарифмічна лінійка, найбільш схожа на сучасну, була сконструйована в 1850 р. 19-літнім французьким офіцером Амедеєм Маннхеймом. Дозволяючи робити розрахунки з двома-трьома точними цифрами, логарифмічна лінійка довго залишилася одним з основних рахункових приладів інженера.<br /> <br /> <br /> '''Леонардо да Вінчі''' <br /> <br /> Вважається, що перший у світі ескізний малюнок тринадцятирозрядного десятинного сумуючого пристрою на базі коліщаток з десятьма зубцями був виконаний Леонардо да Вінчі в одному з його щоденників (вчений почав вести цей щоденник ще до відкриття Америки 1492 р.).<br /> [[Файл:0.jpg|thumb|Ескіз пристрою Леонардо да Вінчі<br /> ]]<br /> '''Вільгельм Шиккард''' <br /> <br /> 1623 року (більш ніж через 100 років після смерті Леонардо да Вінчі) німецький вчений Вільгельм Шиккард запропонував свою модель шестирозрядного десятинного обчислювача, який мав складатися також із зубчатих коліщаток та міг би виконувати додавання, віднімання, а також множення та ділення. Винаходи да Вінчі та Шиккарда були знайдені лише в наш час і залишилися тільки на папері.<br /> [[Файл:Паскаліна.jpg|thumb|left|Пристрій, побудований за ескізами Шиккарда]]<br /> <br /> <br /> '''Блез Паскаль''' <br /> <br /> 1642 року 19-річний французький математик Блез Паскаль сконструював першу в світі працюючу механічну обчислювальну машину, відому як підсумовуюча машина Паскаля («Паскаліна»). Ця машина являла собою комбінацію взаємопов'язаних коліщаток та приводів. На коліщатках були зображені цифри від 0 до 9. Якщо перше коліщатко робить повний оберт від 0 до 9, автоматично починає рухатись друге коліщатко. Якщо і друге коліщатко доходить до цифри 9, починає обертатися третє і так далі. Машина Паскаля могла лише додавати та віднімати.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:Паскаліна2.jpg|thumb|left|Паскаліна<br /> ]]<br /> '''Готфрід Вільгельм фон Лейбніц''' <br /> <br /> 1673 року німецький математик Готфрід Вільгельм фон Лейбніц сконструював свою обчислювальну машину. На відміну від Паскаля, Лейбніц використав у своїй машині циліндри, а не коліщатка та приводи. На циліндри було нанесено цифри. Кожен циліндр мав дев'ять рядків виступів та зубців. При цьому перший ряд мав один виступ, другий ряд — два виступи і так до дев'ятого ряду, який мав відповідно дев'ять виступів. Циліндри з виступами були пересувними, оператор надавав їм певного положення.<br /> <br /> <br /> <br /> Машина Лейбніца, на відміну від підсумовуючої машини Паскаля, була значно складнішою за конструкцією. Вона була здатна виконувати не тільки додавання та віднімання, але й множення, ділення та обчислювання квадратного кореня.<br /> <br /> =='''Обчислювальні машини XIX сторіччя'''== <br /> <br /> [[Файл:3.jpg|thumb|left|Чарльз Беббідж.<br /> ]]<br /> '''Чарльз Бебідж''' <br /> <br /> Винахід першої програмованої обчислювальної машини належить видатному англійському математику Чарлзу Бебіджу (1830 р.). Він присвятив майже все своє життя цій праці, але так і не створив діючу модель. Бебідж назвав свій винахід «Аналітична машина». За планом машина мала діяти завдяки: силі пару. При цьому вона була б здатна сприймати команди, виконувати обчислення та видавати необхідні результати у надрукованому вигляді. Про­грами в свою чергу мали кодуватися та переноситись на перфокарти. Ідея використання перфокарт була запозичена Бебіджем у французького винахідника Жозефа Жаккара (кінець XVIII ст.). Для контролю ткацьких операцій Жаккар використовував отвори, пробиті в картках. Картки з різним розташуванням отворів давали різні візерунки на плетінні тканини. По суті, Бебідж був першим, хто використав перфокарти стосовно обчислювальних машин.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> '''Гаспар де Проні''' <br /> <br /> У своїй машині Бебідж використав також технологію обчислень, запропоновану наприкінці XVIII сторіччя французьким вченим Гаспаром де Проні. Він розділив обчислення на три етапи: розробка чисельного методу, створення програми послідовності арифметичних дій, проведення обчислень шляхом арифметичних операцій над числами згідно зі створеною програмою.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:ада.jpg|thumb|Августа Лавлейс]]'''Августа Лавлейс''' <br /> <br /> Серед учених, які зробили значний внесок у розвиток обчислювальної техніки, була математик леді Августа Лавлейс — дочка видатного англійського поета лорда Байрона. Саме вона переконала Бебіджа у необхідності використання у його винаході двійкової системи обчислення замість десяткової. Вона також розробила принципи програмування, що передбачали повторення послідовності команд та виконання цих команд за певних умов. Ці принципи використовуються і в сучасній обчислювальній техніці.<br /> <br /> <br /> [[Файл:холерит.jpg|thumb|left|Герман Холерит]]'''Герман Холеріт''' <br /> <br /> Чарлз Бебідж вперше висловив ідею використання перфокарт в обчислювальній техніці, але реалізовано цю ідею було тільки 1887 року Германом Холерітом. Його машина була призначена для обробки результатів перепису населення США. Також Холеріт уперше застосував для організації процесу обчислення електричну силу.[[Файл:табулатор.jpg|thumb|Табулатор Холерита]]<br /> <br /> <br /> <br /> Картки використовувались для кодування даних перепису, при цьому на кожну людину була заведена окрема картка. Кодування велося за допомогою певного розташування отворів, що пробивалися в картці по рядках та колонках. Наприклад, отвір, що був пробитий в третій колонці та четвертому рядку, міг означати, що людина одружена. Коли картка, що мала розмір банкноти в один долар, пропускалася крізь машину, вона прощупувалась системою голок. Якщо навпроти голки з'являвся отвір, то голка проходила крізь нього і доторкалася до металевої поверхні, що була розташована під карткою. Контакт, який відбувався при цьому, замикав електричний ланцюг, завдяки чому до результату обчислення додавалася одиниця.<br /> <br /> <br /> '''Механічні машини Російської імперії. '''<br /> [[Файл:Чебишев.jpg|thumb|left|П.Л.Чебишев]]<br /> В Росії перший підсумовуючий пристрій був виготовлений у 1770 р. годинниковим майстром і механіком Е.Якобсоном. Сорок моделей оригінальних механізмів створив видатний російський математик і механік П.Л.Чєбишев і серед них арифмометр (1878 р.), особливістю якого було оригінальне пристосування для перенесення десятків з молодших розрядів в старші. Свого часу це була сама довершена рахункова машина. Ідеї, закладені в цьому арифмометрі, лягли в основу багатьох сучасних обчислювальних пристроїв. У 1875 р. зручний механічний арифмометр сконструював петербурзький інженер В.Т.Однер. За короткий строк цей арифмометр завоював весь світ і на Всесвітній виставці в Парижі, влаштованій в переддень нового ХХ сторіччя, був удостоєний золотій медалі. Промисловий випуск арифмометрів в Росії почався в 1894 р. і продовжувався більше за 70 років. У 1912 р. О.М.Крилов створив механічний інтегратор для розв`язання інтегральних рівнянь. Для економічних та інженерних розрахунків в СРСР використовувались арифмометри &quot;Фелікс&quot;.<br /> <br /> =='''Перші електронно-обчислювальні машини''' ==<br /> <br /> <br /> <br /> Перші електронні комп'ютери з'явилися в першій половині XX ст. На відміну від попередніх, вони могли виконувати задану послідовність операцій за програмою, що була задана раніше, або послідовно розв'язувати задачі різних типів. Перші комп'ютери були здатні зберігати інформацію в спеціальній пам'яті.<br /> <br /> <br /> '''Конрад Цузе''' <br /> <br /> 1934 року німецький студент Конрад Цузе, який працював над дипломним проектом, вирішив створити у себе вдома цифрову обчислювальну машину з програмним управлінням та з використанням (вперше в світі) двійкової системи числення. 1937 року машина 21 (Цузе 1) запрацювала. Вона була 22-розрядною, з пам'яттю на 64 числа і працювала на суто механічній (важільній) базі.<br /> <br /> <br /> <br /> Необхідність у швидких та точних обчисленнях особливо зросла під час Другої світової війни (1939—1945 рр.) перш за все для розв'язання задач балістики, тобто науки про траєкторію польоту артилерійських та інших снарядів до цілі.<br /> <br /> <br /> '''Джон Атанасов''' <br /> <br /> 1937 року Джон Атанасов (американський вчений, болгарин за походженням) вперше запропонував ідею використання електронних ламп як носіїв інформації.<br /> <br /> <br /> [[Файл:алан.jpg|thumb|left|Алан Тьюрінг]]<br /> '''Алан Тьюрінг''' <br /> <br /> В 1942—1943 роках в Англії була створена за участю Алана Тьюрінга обчислювальна машина «Колос». В ній було 2000 електронних ламп. Машина призначалася для розшифрування радіограм німецького вермахту. «Колос» вперше в світі зберігав та обробляв дані за допомогою електроніки, а не механічно.<br /> <br /> <br /> <br /> Машини Цузе та Тьюрінга були засекреченими, про їх створення стало відомо через багато років після закінчення війни.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Говард Айкен - Марк 1'''[[Файл:Марк1.jpg|thumb|Говард Айкен - Марк 1]] <br /> <br /> 1944 року під керівництвом професора Гарвардського університету Говарда Айкена було створено обчислювальну машину з автоматичним керуванням послідовністю дій, відому під назвою Марк 1. Ця обчислювальна машина була здатна сприймати вхідні дані з перфокарт або перфострічок. Машина Марк 1 була електромеханічною, для зберігання даних використовувались механічні прилади (коліщатка та перемикачі). Машина Айкена могла виконувати близько однієї операції за секунду та мала величезні розміри: понад 15 м завдовжки та близько 2,5 м заввишки і складалася більш ніж із 750 тисяч деталей.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Джон Моучлі та Дж. Преспер Еккерт - ЕНІАК''' [[Файл:еніак.jpg|thumb|left|ЕНІАК]]<br /> <br /> 1946 року групою інженерів під керівництвом Джона Моучлі та Дж. Преспера Еккерта на замовлення військового відомства США було створено машину ЕНІАК, яка була здатна виконувати близько 3 тисяч операцій за секунду. За розмірами ЕНІАК був більшим за Марк 1: понад ЗО метрів завдовжки, його об'єм становив 85 м3. Важив ЕНІАК ЗО тонн. Замість тисяч механічних деталей Марка 1, в ЕНІАКу було використано 18 тисяч електронних ламп.<br /> <br /> <br /> [[Файл:нейман.jpg|thumb|Джон фон Нейман]]'''Джон фон Нейман''' <br /> <br /> Суттєвий внесок у створення ЕОМ зробив американський математик Джон фон Нейман, що брав участь у створенні ЕНІАКа. Фон Нейман запропонував ідею зберігання програми в пам'яті машини. Такі ЕОМ були значним кроком уперед на шляху створення більш досконалих машин. Вони були здатні обробляти команди в різному порядку.<br /> <br /> <br /> <br /> '''ЕДСАК''' <br /> <br /> Перша ЕОМ, яка зберігала програми у пам'яті, дістала назву ЕДСАК (Electronic Delay Storage Automatic Calculator — електронний калькулятор з пам'яттю на лініях затримки). Вона була створена в Кембріджському університеті (Англія) 1949 року. З того часу всі ЕОМ є комп'ютерами з програмами, які зберігаються у пам'яті.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:лебедев.jpg|thumb|left|С. Лєбєдєв]]'''С. Лєбєдєв – МЕОМ, ШЕОМ''' [[Файл:месм.jpg|thumb|МЕОМ]]<br /> <br /> 1951 року в Києві під керівництвом С. Лєбєдєва незалежно було створено МЕОМ (Мала Електрична Обчислювальна Машина). 1952 року ним же було створено ШЕОМ (Швидкодіюча Електрична Обчислювальна Машина), яка була на той час кращою в світі та могла виконувати близько 8 тисяч операцій за секунду.[[Файл:унівак.jpg|thumb|UNIVAC]]<br /> <br /> <br /> <br /> '''Джон Моучлі та Дж. Преспер Еккерт - UNIVAC''' <br /> <br /> 1951 року компанія Джона Моучлі та Дж. Преспера Еккерта створила машину UNIVAC (Universal Automatic Computer — універсальна автоматична обчислювальна машина). Перший екземпляр ЮНІВАКа було передано в Бюро перепису населення США. Потім було створено багато різних моделей ЮНІВАКа, які почали застосовуватися у різних сферах діяльності. Таким чином, ЮНІВАК став першим серійним комп'ютером. Крім того, це був перший комп'ютер, в якому замість перфострічок та карток було використано магнітну стрічку.<br /> <br /> =='''Покоління комп'ютерів''' ==<br /> <br /> '''Перше покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> Такі комп'ютери, як ЕНІАК, ЕДСАК, ШЕОМ та ЮНІВАК, являли собою. лише перші моделі ЕОМ. Упродовж десятиріччя після створення ЮНІВАКа було виготовлено та введено в експлуатацію в США близько 5000 комп'ютерів.<br /> <br /> <br /> <br /> Гігантські машини на електронних лампах 50-х років склали перше покоління комп'ютерів.<br /> <br /> <br /> <br /> '''Друге покоління комп'ютерів'''<br /> <br /> <br /> Друге покоління комп'ютерів з'явилося на початку 60-х років, коли на зміну електронним лампам прийшли транзистори. Винайдені 1948 р. транзистори, як виявилось, були спроможні виконувати всі ті функції, які до цього часу виконували електронні лампи. Але при цьому вони були значно менші за розмірами та споживали набагато менше електроенергії. До того ж транзистори дешевші, випромінюють менше тепла та більш надійні, ніж електронні лампи. І все ж таки найдивовижнішою властивістю транзистора є те, що він один здатен виконувати функції 40 електронних ламп та ще й з більшою швидкістю, ніж вони. В результаті швидкодія машин другого покоління виросла приблизно в 10 разів порівняно з машинами першого покоління, обсяг їх пам'яті також збільшився. Водночас із процесом заміни електронних ламп транзисторами вдосконалювалися методи зберігання інформації. Магнітну стрічку, що вперше було використано в ЕОМ ЮНІВАК, почали використовувати як для введення, так і для виведення інформації. А в середині 60-х років набуло поширення зберігання інформації на дисках.<br /> <br /> <br /> '''Третє покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> <br /> <br /> Поява інтегрованих схем започаткувала новий етап розвитку обчислювальної техніки — народження машин третього покоління. Інтегрована схема, яку також називають кристалом, являє собою мініатюрну електронну схему, витравлену на поверхні кремнієвого кристала площею приблизно 10 мм2. Перші інтегровані схеми (ІС) з'явилися 1964 року.<br /> <br /> <br /> <br /> Поява інтегрованих схем означала справжню революцію в обчислювальній техніці. Одна така схема здатна замінити тисячі транзисторів, кожний 3 яких у свою чергу уже замінив 40 електронних ламп. Інакше кажучи, один крихітний, але складний кристал має такі ж самі обчислювальні можливості, як і 30-тонний ЕНІАК!<br /> <br /> <br /> <br /> Швидкодія ЕОМ третього покоління збільшилася приблизно в 100 разів порівняно з машинами другого покоління, а розміри набагато зменшилися.<br /> <br /> <br /> '''Четверте покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> <br /> <br /> Четверте покоління — ЕОМ на великих інтегрованих схемах.<br /> <br /> Розвиток мікроелектроніки дав змогу розміщати на одному кристалі тисячі інтегрованих схем. Так, 1980 р. центральний процесор невеликої ЕОМ вдалося розташувати на кристалі площею 1,6 см2. Почалася епоха мікрокомп'ютерів. Швидкодія сучасної ЕОМ в десятки разів перевищує швидкодію ЕОМ третього покоління на інтегральних схемах, в 100 разів — швидкодію ЕОМ другого покоління на транзисторах та в 10 000 разів швидкодію ЕОМ першого покоління на електронних лампах.<br /> <br /> <br /> <br /> '''П’яте покоління комп'ютерів''' <br /> <br /> <br /> <br /> Нині створюються та розвиваються ЕОМ п'ятого покоління — ЕОМ на надвеликих інтегрованих схемах. Ці ЕОМ використовують нові рішення у архітектурі комп'ютерної системи та принципи штучного інтелекту.<br /> <br /> <br /> ==АрхітектураОбчислювальної техніки. Класифікація комп'ютерів==<br /> <br /> Сукупність пристроїв, призначених для автоматичної або автоматизованої обробки інформації називають '''обчислювальною технікою'''. Конкретний набір, пов'язаних між собою пристроїв, називають обчислювальною системою. Центральним пристроєм більшості обчислювальних систем є електронна обчислювальна машина (ЕОМ) або комп'ютер.<br /> Архітектура комп'ютера<br /> <br /> '''Комп'ютер''' - це електронний пристрій, що виконує операції введення інформації, зберігання та оброблення її за певною програмою, виведення одержаних результатів у формі, придатній для сприйняття людиною. За кожну з названих операцій відповідають спеціальні блоки комп'ютера:<br /> <br /> *пристрій введення,<br /> *центральний процесор,<br /> *запам'ятовуючий пристрій,<br /> *пристрій виведення.<br /> <br /> Всі ці блоки складаються з окремих дрібніших пристроїв. Зокрема в центральний процесор можуть входити арифметико-логічний пристрій (АЛП), внутрішній запам'ятовуючий пристрій у вигляді регістрів процесора та внутрішньої кеш-пам'яті, керуючий пристрій (КП). Пристрій введення, як правило, теж не є однією конструктивною одиницею. Оскільки види інформації, що вводиться, різноманітні, джерел може бути декілька. Це стосується і пристрою виведення.<br /> <br /> '''Схематично загальна структура комп'ютера зображена на рис.1.'''<br /> Рис. 1. Загальна структура комп'ютера<br /> '''<br /> Запам'ятовуючий пристрій''' - це блок ЕОМ, призначений для тимчасового (оперативна пам'ять) та тривалого (постійна пам'ять) зберігання програм, вхідних і результуючих даних та деяких проміжних результатів. Інформація в оперативній пам'яті зберігається тимчасово лише при включеному живленні, але оперативна пам'ять має більшу швидкодію. В постійній пам'яті дані можуть зберігатися навіть при вимкненому комп'ютері, проте швидкість обміну даними між постійною пам'яттю та центральним процесором, у переважній більшості випадків, значно менша.<br /> <br /> '''Арифметико-логічний пристрій''' - це блок ЕОМ, в якому відбувається перетворення даних за командами програми: арифметичні дії над числами, перетворення кодів та ін.<br /> <br /> Керуючий пристрій координує роботу всіх блоків комп'ютера. У певній послідовності він вибирає з оперативної пам'яті команду за командою. Кожна команда декодується, за потреби елементи даних з указаних в команді комірок оперативної пам'яті передаються в АЛП. АЛП настроюється на виконання дії, вказаної поточною командою (в цій дії можуть брати участь також пристрої введення-виведення); дається команда на виконання цієї дії. Цей процес буде продовжуватися доти, доки не виникне одна з наступних ситуацій: вичерпано вхідні дані, з одного з пристроїв надійшла команда на припинення роботи, вимкнено живлення комп'ютера.<br /> <br /> Описаний принцип побудови ЕОМ носить назву архітектури фон Неймана - американського вченого угорського походження Джона фон Неймана, який її запропонував.<br /> '''Сучасну архітектуру комп'ютера визначають також такі принципи:'''<br /> <br /> *Принцип програмного керування. Забезпечує автоматизацію процесу обчислень на ЕОМ. Згідно з цим принципом, запропонованим англійським математиком Ч.Беббіджем у 1833 р., для розв'язання кожної задачі складається програма, що визначає послідовність дій комп'ютера. Ефективність програмного керування є високою тоді, коли задача розв'язується за тією самою програмою багато разів (хоч і за різних початкових даних).<br /> *Принцип програми, що зберігається в пам'яті. Згідно з цим принципом, сформульованим Дж. фон Нейманом, команди програми подаються, як і дані, у вигляді чисел й обробляються так само, як і числа, а сама програма перед виконання завантажується в оперативну пам'ять. Це прискорює процес її виконання.<br /> *Принцип довільного доступу до пам'яті. Згідно з цим принципом, елементи програм та даних можуть записуватися у довільне місце оперативної пам'яті. Довільне місце означає можливість звернутися до будь-якої заданої адреси (до конкретної ділянки пам'яті) без перегляду попередніх.<br /> <br /> На підставі цих приниців можна стверджувати, що '''сучасний комп'ютер''' - технічний пристрій, який після введення в пам'ять початкових даних у вигляді цифрових кодів і програми їх обробки, вираженої також цифровими кодами, здатний автоматично здійснити обчислювальний процес, заданий програмою, і видати готові результати розв'язання задачі у формі придатній для сприйняття людиною.<br /> <br /> Реальна структура комп'ютера значно складніша, ніж розглянута вище (її можна назвати логічної структурою). У сучасних комп'ютерах, зокрема персональних, все частіше здійснюється відхід від традиційної архітектури фон Неймана, зумовлений прагненням розробників та користувачів до підвищення якості та продуктивності комп'ютерів. Якість ЕОМ характеризується багатьма показниками. Це і набір команд, які комп'ютер здатний розуміти, і швидкість роботи (швидкодія) центрального процесора, кількість периферійних пристроїв введення-виведення, які можна приєднати до комп'ютера одночасно і т.д. Головним показником є швидкодія - кількість операцій, яку процесор здатний виконати за одиницю часу. На практиці корситувача більше цікавить продуктивність комп'ютера - показник його ефективної швидкодії, тобто здатності не просто швидко функціонувати, а швидко розв'язувати конкретні поставлені задачі.<br /> <br /> Як результат, всі ці та інші фактори спричинили принципове і конструктивне вдосконалення елементної бази комп'ютерів, тобто створення нових, більш швидких, надійних і зручних у роботі процесорів, запам'ятовуючих пристроїв, пристроїв введення-виведення і т.д. Проте, слід усвідомлювати, що швидкість роботи елементів неможливо збільшувати безмежно (існують сучасні технологічні обмеження та обмеження, зумовлені фізичними законами). Тому розробники комп'ютерної техніки шукають вирішення цієї проблеми вдосконаленням архітекутри ЕОМ.<br /> <br /> Так, з'явилися комп'ютери з багатопроцесорною архітектурою, в яких кілька процесорів працюють одночасно, а це означає, що продуктивність такого комп'ютера дорівнює сумі продуктивностей процесорів. У потужних комп'ютерах, призначених для складних інженерних розрахунків і систем автоматизованого проектування (САПР), часто встановлюють два або чотири процесори. У надпотужних ЕОМ (такі машини можуть, наприклад, моделювати ядерні реакції в режимі реального часу, передбачати погоду в глобальному масштабі) кількість процесорів досягає кількох десятків.<br /> <br /> Швидкість роботи комп'ютера істотно залежить від швидкодії оперативної пам'яті. Тому постійно ведуться пошуки елементів для оперативної пам'яті, які потребували б якомога менше часу на операції читання-запису. Але разом із швидкодією зростає вартість елементів пам'яті, тому нарощення швидкодійної оперативної пам'яті потрібної ємності не завжди прийнятна економічно.<br /> <br /> Проблема вирішується побудовою багаторівневої пам'яті. Оперативна пам'ять складається з двох-трьох частин: основна частина великої ємності будується на відносно повільних (більш дешевих) елементах, а додаткова (так звана кеш-пам'ять) складається зі швидкодійних елементів. Дані, до яких процесор звертається найчастіше містяться в кеш-пам'яті, а більший обсяг оперативної інформації зберігається в основній пам'яті.<br /> <br /> Раніше роботою пристроїв введення-виведення керував центральний процесор, що займало в нього чимало часу. Архітектура сучасних комп'ютерів передбачає наявність каналів прямого доступу до оперативної пам'яті для обміну даними з пристроями введення-виведення без участі центрального процесора, а також передачу більшості функцій керування периферійними пристроями спеціалізованим процесорам, що розвантажує центральний процесор і підвищує його продуктивність.<br /> '''Методи класифікації комп'ютерів.'''<br /> <br /> Номенклатура видів комп'ютерів на сьогодні величезна: машини розрізняються за призначенням, потужністю, розмірами, елементною базою і т.д. Тому класифікують ЕОМ за різними ознаками. Слід зауважити, що будь-яка класифікація є певною мірою умовна, оскільки розвиток комп'ютерної науки і техніки настільки стрімкий, що, наприклад, сьогоднішня мікро-ЕОМ не поступається за потужністю міні-ЕОМ п'ятирічної давності і навіть суперкомп'ютерам віддаленішого минулого. Крім того, зарахування комп'ютерів до певного класу досить умовне як через нечіткість розмежування груп, так і в наслідок впровадження в практику замовного складання комп'юерів, коли номенклатуру вузлів і конкретні моделі їх адаптують до вимог замовника. Розглянемо найбільш поширені критерії класифікації комп'ютерів.<br /> '''Класифікація за призначенням'''<br /> <br /> *великі електронно-обчислювальні машини (ЕОМ);<br /> *міні ЕОМ;<br /> *мікро ЕОМ;<br /> *персональні комп'ютери.<br /> <br /> '''Великі ЕОМ (Main Frame)'''<br /> <br /> Застосовують для обслуговування великих галузей народного господарства. Вони характеризуються 64-розрядними паралельно працюючими процесорами (кількість яких досягає до 100), інтегральною швидкодією до десятків мільярдів операцій за секунду, багатокористувацьким режимом роботи. Домінуюче положення у випуску комп'ютерів такого класу займає фірма IBM (США). Найбільш відомими моделями супер-ЕОМ є: IBM 360, IBM 370, IBM ES/9000, Cray 3, Cray 4, VAX-100, Hitachi, Fujitsu VP2000.<br /> <br /> На базі великих ЕОМ створюють обчислювальний центр, що містить декілька відділів або груп (структура якого зображена на рис. 2). Штат обслуговування - десятки людей.<br /> <br /> Рис.2. Структура обчислювального центру на базі великої ЕОМ<br /> <br /> '''Центральний процесор''' - основний блок ЕОМ, у якому відбувається обробка даних і обчислення результатів. Уявляє собою декілька системних блоків в окремій кімнаті, де підтримується постійна температура та вологість повітря.<br /> <br /> '''Група системного програмування''' - займається розробкою, відлагодженням і втіленням програмного забезпечення, потрібного для функціонування обчислювальної системи. Системні програми забезпечують взаємодію програм з обладнанням, тобто програмно-апаратний інтерфейс обчислювальної системи.<br /> '''<br /> Група прикладного програмування''' - займається створенням програм для виконання конкретних дій з даними, тобто забезпечення користувацького інтерфейсу обчислювальної системи.<br /> '''<br /> Група підготовки даних''' - займається підготовкою даних, які будуть опрацьовані на прикладних програмах, створених прикладними програмістами. Зокрема, це набір тексту, сканування зображень, заповнення баз даних.<br /> <br /> '''Група технічного забезпечення''' - займається технічним обслуговуванням всієї обчислювальної системи, ремонтом та відлагодженням апаратури, під'єднанням нових пристроїв.<br /> <br /> '''Група інформаційного забезпечення''' - забезпечує технічною інформацією всі підрозділи обчислювального центру, створює і зберігає архіви розроблених програм (бібліотеки програм) та накопичених даних (банки даних).<br /> <br /> '''Відділ видачі даних''' - отримує дані від центрального процесора і перетворює їх у форму, зручну для замовника (роздрук).<br /> <br /> Великим ЕОМ притаманна висока вартість обладнання та обслуговування, тому робота організована у неперервний цикл.<br /> '''Міні ЕОМ'''<br /> <br /> Подібна до великих ЕОМ, але менших розмірів. Використовують у великих підприємствах, наукових закладах і установах. Часто використовують для керування виробничими процесами. Характеризуються мультипроцесорною архітектурою, підключенням до 200 терміналів, дисковими запам'ятовуючими пристроями, що нарощуються до сотень гігабайт, розгалуженою периферією. Для організації роботи з мініЕОМ, потрібен обчислювальний центр, але менший ніж для великих ЕОМ.<br /> МікроЕОМ<br /> <br /> Доступні багатьом установам. Для обслуговування достатньо обчислювальної лабораторії у складі декількох чоловік, з наявністю прикладних програмістів. Необхідні системні програми купуються разом з мікроЕОМ, розробку прикладних програм замовляють у великих обчислювальних центрах або спеціалізованих організаціях.<br /> <br /> Програмісти обчислювальної лабораторії займаються втіленням придбаного або замовленого програмного забезпечення, виконують його налаштування і узгоджують його роботу з іншими програмами та пристроями комп'ютера. Можуть вносити зміни в окремі фрагменти програмного та системного забезпечення.<br /> Персональні комп'ютери<br /> <br /> Бурхливий розвиток набули в останні 20 років. Персональний комп'ютер (ПК) призначений для обслуговування одного робочого місця і спроможний задовольнити потреби малих підприємств та окремих осіб. З появою Інтернету популярність зросла значно вище, оскільки за допомогою персонального комп'ютера можна користуватись науковою, довідковою, учбовою та розважальною інформацією.<br /> <br /> Персональні комп'ютери умовно можна поділити на професійні та побутові, але в зв'язку із здешевленням апаратної частини, межі між нами розмиваються. З 1999 року задіяний міжнародний сертифікаційний стандарт - специфікація РС99:<br /> <br /> масовий персональний комп'ютер (Consumer PC)<br /> діловий персональний комп'ютер (Office PC)<br /> портативний персональний комп'ютер (Mobile PC)<br /> робоча станція (WorkStation)<br /> розважальний персональний комп'ютер (Entertaiment PC)<br /> <br /> Більшість персональних комп'ютерів на ринку підпадають до категорії масових ПК. Ділові ПК - мають мінімум засобів відтворення графіки та звуку. Портативні ПК відрізняються наявністю засобів з'єднання віддаленого доступу (комп'ютерний зв'язок). Робочі станції - збільшені вимоги до пристроїв збереження даних. Розважальні ПК - основний акцент до засобів відтворення графіки та звуку.<br /> Класифікація по рівню спеціалізації<br /> <br /> універсальні;<br /> спеціалізовані.<br /> <br /> На базі універсальних ПК можна створити будь-яку конфігурацію для роботи з графікою, текстом, музикою, відео тощо. Спеціалізовані ПК створені для рішення конкретних задач, зокрема, бортові комп'ютери у літаках та автомобілях. Спеціалізовані мініЕОМ для роботи з графікою (кіно- відеофільми, реклама) називаються графічними станціями. Спеціалізовані комп'ютери, що об'єднують комп'ютери у єдину мережу, називаються файловими серверами. Комп'ютери, що забезпечують передачу інформації через Інтернет, називаються мережними серверами.<br /> Класифікація за розміром<br /> <br /> настільні (desktop);<br /> портативні (notebook);<br /> кишенькові (palmtop).<br /> <br /> Найбільш поширеними є настільні ПК, які дають змогу легко змінювати конфігурацію. Портативні зручні для користування, мають засоби комп'ютерного зв'язку. Кишенькові моделі можна назвати 'інтелектуальними' записниками, дозволяють зберігати оперативні дані і отримувати швидкий доступ.<br /> Класифікація за сумісністю<br /> <br /> Існує безліч видів і типів комп'ютерів, що збираються з деталей, які виготовлені різними виробниками. Важливим є сумісність забезпечення комп'ютера:<br /> <br /> апаратна сумісність (платформа IBM PC та Apple Macintosh)<br /> сумісність на рівні операційної системи;<br /> програмна сумісність;<br /> сумісність на рівні даних.<br /> <br /> <br /> '''Oсновними напрямками наукової дiяльностi є:'''<br /> <br /> створення інтелектуальних інтерфейсів і комп'ютерів нового покоління;<br /> дослідно-конструкторські розробки;<br /> створення робототехнiчних систем i комп'ютерiв нової генерацiї;<br /> вирiшення загальнотеоретичних i прикладних проблем штучного iнтелекту;<br /> комп'ютерна обробка i розпiзнавання мовних i зорових образiв;<br /> створення природномовних iнтерфейсiв сучасних комп'ютерiв та розпізнавання мовних образів;<br /> впровадження елементiв штучного iнтелекту при створеннi iнтелектуальних роботiв;<br /> впровадження сучасних комп'ютерних технологiй:<br /> до медико-бiологiчних дослiджень функцiональних можливостей людського мозку;<br /> до сфери освiти: створення iнтелектуальних iнформацiйно-навчальних систем i розробка комп'ютерних пiдручникiв та навчальних посiбникiв;<br /> до сфери психофiзiологiчних дослiджень iнтелектуальної дiяльностi людини: розробка тестiв для визначення загального рiвня й кiлькiсної оцiнки iнтелекту.<br /> <br /> ==Висновки==<br /> ==Корисні ресурси==<br /> <br /> [[Категорія:10 версія]]</div> Ланчинська Тетяна Петрівна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9C%D0%B5%D1%81%D0%BC.jpg&diff=91691 Файл:Месм.jpg 2012-03-11T05:49:52Z <p>Ланчинська Тетяна Петрівна: </p> <hr /> <div></div> Ланчинська Тетяна Петрівна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A3%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B0%D0%BA.jpg&diff=91690 Файл:Унівак.jpg 2012-03-11T05:47:12Z <p>Ланчинська Тетяна Петрівна: </p> <hr /> <div></div> Ланчинська Тетяна Петрівна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%B2.jpg&diff=91689 Файл:Лебедев.jpg 2012-03-11T05:43:50Z <p>Ланчинська Тетяна Петрівна: </p> <hr /> <div></div> Ланчинська Тетяна Петрівна http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9D%D0%B5%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D0%BD.jpg&diff=91688 Файл:Нейман.jpg 2012-03-11T05:41:42Z <p>Ланчинська Тетяна Петрівна: </p> <hr /> <div></div> Ланчинська Тетяна Петрівна