<?xml version="1.0"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE+%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD+%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87</id>
		<title>Iteach WIKI - Внесок користувача [uk]</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="http://wiki.iteach.com.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE+%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD+%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA/%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87"/>
		<updated>2026-04-25T10:18:56Z</updated>
		<subtitle>Внесок користувача</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.24.1</generator>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=815102</id>
		<title>Учнівська вікі--стаття</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=815102"/>
				<updated>2015-02-25T11:10:49Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Коваленко Іван Васильович: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
Три великих задачі старовини&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
Застосування історичних задач на уроках математики&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
Чи можна розвязати дані задачі за допомогою циркуля і лінійки ?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
Дослідити розвиток математичних знань древнього світу&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
Три великі задачі старовини:&lt;br /&gt;
•	1. Квадратура круга - побудова квадрата, рівновеликого даному кругу (завдання про квадратуру круга),&lt;br /&gt;
•	2. Подвоєння куба - побудова куба, об′єм якого у два рази перевищує об′єм даного (завдання про подвоєння об'єму куба),&lt;br /&gt;
•	3. Трисекція кута - розбиття кута на три рівні частини (завдання про трисекцію кута).&lt;br /&gt;
У XIX столітті було доведено, що всі три задачі нерозв'язні циркулем та лінійкою. Питання можливості побудови повністю вирішене алгебраїчними методами, основаними на теорії Галуа.&lt;br /&gt;
Таким чином, ці задачі виявилися розв'язними за допомогою інших, більше сильних аналітичних засобів. Але їхня значимість у математиці й у науці велика, вони суттєво вплинули на подальший розвиток багатьох розділів математики. Суперечливість і неможливість доведення за допомогою одних засобів і можливість розв'язання їх за допомогою інших, сильніших, виявилося потужним поштовхом у розвитку математики, її основ і філософії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Квадратура круга'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:190.jpg|200px|thumb|left|квадратура круга]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Круг і квадрат однакової площі&lt;br /&gt;
Квадратура круга — задача, що полягає в знаходженні побудови за допомогою циркуля та лінійки квадрата, рівновеликого за площею до даного круга.&lt;br /&gt;
Поруч із трисекцією кута та подвоєнням куба, є однією із найвідоміших задач, що неможливо розв'язати за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Нерозв'язність'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо прийняти за одиницю вимірювання радіус кола і позначити x довжину сторони шуканого квадрата, то задача зводиться до розв'язання рівняння:  , звідки:  . Як відомо, за допомогою циркуля та лінійки можливо виконати всі 4 арифметичні дії та видобуток квадратного кореня; звідси виходить, що квадратура круга можлива тоді і тільки тоді, коли за допомогою кінцевого числа таких дій можна побудувати відрізок довжини  . Таким чином, нерозв'язність цієї задачі витікає з неалгебричності (трансцендентності) числа  , яка була доведена в 1882 Ліндеманном.&lt;br /&gt;
Однак цю нерозв'язність слід розуміти, як нерозв'язність при використанні тільки циркуля та лінійки. Задача стає розв'язною, якщо, крім циркуля та лінійки, використовувати інші засоби (наприклад, квадратрису).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Приблизний розв'язок'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В дане коло вписується квадрат. До потроєного діаметру кола додається п'ята частина сторони цього квадрата. Довжина відрізка відрізняється від довжини кола менше ніж на  .&lt;br /&gt;
Метафора «Квадратура круга»&lt;br /&gt;
Математичне доведення неможливості квадратури круга не заважало багатьом ентузіастам втрачати роки на розв'язання проблеми. Марність досліджень з розв'язання задачі квадратури круга перенесла цей вираз у багато інших галузей, де він просто позначає безнадійне, безглузде або марне починання.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба&lt;br /&gt;
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба - класична антична задача на побудову циркулем та лінійкою ребра куба, об'єм якого вдвічі більший за об'єм заданого куба.&lt;br /&gt;
Разом з трисекцією кута та квадратурою круга, є однією з найвідоміших нерозв'язних задач на побудову за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Легенда'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згідно з античною легендою, одного разу на острові Делос почалася епідемія чуми. Мешканці острова звернулись до дельфійського оракула, і той повідомив, що необхідно подвоїти жертовне святилище, яке мало форму куба. Мешканці Делоса спорудили ще один такий же куб та поставили його на перший, але епідемія не припинилася. Після повторного звернення оракул роз'яснив, що подвоєний жертовник також повинен мати форму куба.&lt;br /&gt;
З того часу дельфійською задачею займались найкращі математики античного світу, було запропоновано декілька розв'язків, але ніхто не зміг виконати таку побудову, використовуючи тільки циркуль та лінійку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Спроби розв'язку'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::•	Гіппократ Хіоський (кінець V ст. до н. е.) показав, що задача зводиться до знаходження двох середніх пропорційних між одним відрізком та іншим, вдвічі більшим за нього. У сучасних позначеннях - до знаходження   та   таких, що&lt;br /&gt;
Звідси  .&lt;br /&gt;
•	Архіт Тарентський (початок IV ст. до н. е.) запропонував розв'язок, заснований на перетині тора, конуса та кругового циліндра.&lt;br /&gt;
•	Платон (перша половина IV ст. до н. е.) запропонував механічний розв'язок, заснований на побудові трьох прямокутних трикутників з потрібним співвідношенням сторін.&lt;br /&gt;
•	Менехм (середина IV ст. до н. е.) знайшов два розв'язки цієї задачі, засновані на використанні конічних перетинів. У першому розв'язку відшукується точка перетину двох парабол, а у другому - параболи та гіперболи.&lt;br /&gt;
•	Ератосфен (III ст. до н. е.) запропонував ще один розв'язок, в якому використовується спеціальний механічний інструмент - мезолябія, а також описав розв'язок своїх попередників.&lt;br /&gt;
•	Нікомед (II ст. до н. е.) використовував для розв'язку цієї задачі метод вставки, яка виконується за допомогою спеціальної кривої - конхоїди.&lt;br /&gt;
•	Група схожих між собою розв'язків, належачих Аполлонію, Філону Візантійському та Герону, також використовує метод вставки.&lt;br /&gt;
•	У ще одній групі схожих між собою розв'язків, належачих Діоклу, Паппу та Спору, використовується та ж ідея, що і у розв'язку Платона, при цьому Діокл застосовує для побудови спеціальну криву - цисоїду.&lt;br /&gt;
Свої розв'язки також запропонували Вієт, Декарт, Грегуар де Сен-Венсан, Гюйгенс, Ньютон.&lt;br /&gt;
Нерозв'язність&lt;br /&gt;
У сучасних позначеннях, задача зводиться до розв'язку рівняння  . Розв'язок має вигляд  . Все зводиться до проблеми побудови відрізка довжиною  .&lt;br /&gt;
Ванцель довів у 1837 році, що ця задача не може бути розв'язана за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Трисекція кута.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Неперевірена версія'''&lt;br /&gt;
Трисекція кута — задача про поділ заданого кута на три рівні частини за допомогою циркуля та лінійки. Інакше кажучи, необхідно побудувати трисектриси кута — промені, що ділять кут на три рівні частини.&lt;br /&gt;
Поруч із задачами про квадратуру круга та подвоєння куба є однією з класичних задач на побудову, відомих з часів стародавньої Греції.&lt;br /&gt;
П'єр Лоран Ванцель у 1837 році довів, що задача розв'язна тільки тоді, коли розв'язне в квадратних радикалах рівняння:&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Наприклад, трисекція здійсненна для кутів α = 360°/n при умові, що ціле n не ділиться на &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Тим не менш, в пресі час від часу публікуються (хибні) способи здійснення трисекції кута циркулем та лінійкою.&lt;br /&gt;
Побудова за допомогою додаткових інструментівХоча трисекція кута в загальному випадку нездійсненна за допомогою циркуля і лінійки, існують криві, за допомогою яких цю побудову можна здійснити. Равлик Паскаля або трисектриса, Квадратриса (в давнину також називалась трисектрисою), Конхоїда Нікомеда, Конічні перетини, Спіралі Архімеда.&lt;br /&gt;
•	Трисекция можлива при побудова за допомогою плаского оригамі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
У XIX столітті було доведено, що всі три задачі нерозв'язні циркулем та лінійкою. Питання можливості побудови повністю вирішене алгебраїчними методами, основаними на теорії Галуа. Таким чином, ці задачі виявилися розв'язними за допомогою інших, більше сильних аналітичних засобів. Але їхня значимість у математиці й у науці велика, вони суттєво вплинули на подальший розвиток багатьох розділів математики. Суперечливість і неможливість доведення за допомогою одних засобів і можливість розв'язання їх за допомогою інших, сильніших, виявилося потужним поштовхом у розвитку математики, її основ і філософії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;br /&gt;
http://uk.wikipedia.org/wiki/&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Коваленко Іван Васильович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%A6%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD%D0%B8%D1%85%22&amp;diff=815101</id>
		<title>Портфоліо Коваленка Івана Васильовича з теми &quot;Цікаві старовинні задачі та розвязки до них&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%A6%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD%D0%B8%D1%85%22&amp;diff=815101"/>
				<updated>2015-02-25T11:10:29Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Коваленко Іван Васильович: /* Діяльність учителя та учнів */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Назва навчальної теми=&lt;br /&gt;
Цікаві старовинні задачі з математики та розвязки до них&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Основний та другорядні  (дотичні) навчальні предмети=&lt;br /&gt;
Алгебра, геометрія&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Вік учнів, клас=&lt;br /&gt;
5,6 клас 12,13 років&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=&lt;br /&gt;
Цей проект розрахований для учнів 5,6 класу для позакласної роботи. В позаурочний час учні, об’єднавшись у групи, збирають необхідний матеріал, класифікують його. Результати проекту учні подають у вигляді презентації, публікації, веб-сторінки. Завдяки участі в проекті діти отримують та вдосконалюють уміння працювати з різноманітними джерелами інформації, розвивати навички роботи на комп’ютері, здобувати знання та досвід, необхідний для подальшого життя, вчаться на практиці використовувати здобуті знання, переконуються в тому, що знання з математики потрібні в повсякденному житті. Працюючи над даним проектом, учні повинні з’ясувати: що задачі існували на різних етапах розвитку математики,знаходили своє відображення в архітектурі, літературі, музиці.&lt;br /&gt;
Учні повинні оформити свою роботу у вигляді презентації , публікації та створити вікі-статтю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=План вивчення теми (вставити файл)=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/document/d/1gWcfsR1XMlPp71vwm6fChg0jDqFsPhxh7JHhwcyDPy0/edit?usp=sharing план вивчення теми]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Оцінювання досягнень учнів=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_SWFjZEVRcFphNXc/view?usp=sharing Асоціативний кущ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_ZDBMa2ItbVNIWXc/view?usp=sharing З-Х-Д схема]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://docs.google.com/forms/d/1p4aD-OWJ-YWpN5cJlwMr_EJou7kbEA6WgGvakvkqkJU/edit?usp=drive_web  Опитувальник]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_T2NzTVdVMV9LekU/view?usp=sharing Оцінювання блогу]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_S2hxLVBuT09aV0k/view?usp=sharing Оцінювання вікі--статті]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_a3JBQXc1NEdtTDg/view?usp=sharing Оцінювання презентації]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Діяльність учителя та учнів=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Учні об'єднуються в групи та визначають завдання кожної групи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Відбувається планування роботи кожної групи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Опрацювання літератури, збір інформації по зазначеному питанню, підбір матеріалів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Підготовка опрацьованого матеріалу, результатів власних досліджень до представлення аудиторії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Презентація результатів досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. результати роботи над проектом:\&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_MlN0a0xTazBwT28/view?usp=sharing Учнівська презентація] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::: [[Учнівська вікі--стаття]] Цікаві старовинні задачі та розвязки до них&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::: [http://vilshana.blogspot.com/2015/02/blog-post_84.html Учнівський блог]&lt;br /&gt;
::: [https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_MjB6NDJlaXl6anM/view?usp=sharing Учнівська презентація 2 ]&lt;br /&gt;
::: [https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_aUo1UTBpWFRiWHc/view?usp=sharing презентація вчителя ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про автора=&lt;br /&gt;
==Ім'я, прізвище==&lt;br /&gt;
Коваленко І.В.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Фах, навчальний предмет==&lt;br /&gt;
вчитель математики і фізики математика&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальний заклад==&lt;br /&gt;
Вільшанська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів&lt;br /&gt;
==Місто\село, район, область==&lt;br /&gt;
село Вільшана, Недригайлівський район,Сумська область&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контактні дані==&lt;br /&gt;
Сумська область, Недригайлівський район,село Вільшана, вулиця Рудка 116,1962vanja@gmail.com&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про тренінг=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тренінг для учителів математики&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дати проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дати проведення тренінгу 19 січня- 27 лютого 2015 рік)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місце проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місце проведення тренінгу СОІППО&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тренери==&lt;br /&gt;
Ніколаєнко Михайло Сергійович&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Синько Людмила Степанівна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Тренінг_для_учителів_математики_на_базі_Сумського_ОІППО_(19_січня_2015_р._-_27_лютого_2015_р.) ]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: 10 версія]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: НП &amp;quot;Відкритий світ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Банк проектів]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Коваленко Іван Васильович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%A6%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD%D0%B8%D1%85%22&amp;diff=814255</id>
		<title>Портфоліо Коваленка Івана Васильовича з теми &quot;Цікаві старовинні задачі та розвязки до них&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%A6%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD%D0%B8%D1%85%22&amp;diff=814255"/>
				<updated>2015-02-24T07:09:10Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Коваленко Іван Васильович: /* Діяльність учителя та учнів */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Назва навчальної теми=&lt;br /&gt;
Цікаві старовинні задачі з математики та розвязки до них&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Основний та другорядні  (дотичні) навчальні предмети=&lt;br /&gt;
Алгебра, геометрія&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Вік учнів, клас=&lt;br /&gt;
5,6 клас 12,13 років&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=&lt;br /&gt;
Цей проект розрахований для учнів 5,6 класу для позакласної роботи. В позаурочний час учні, об’єднавшись у групи, збирають необхідний матеріал, класифікують його. Результати проекту учні подають у вигляді презентації, публікації, веб-сторінки. Завдяки участі в проекті діти отримують та вдосконалюють уміння працювати з різноманітними джерелами інформації, розвивати навички роботи на комп’ютері, здобувати знання та досвід, необхідний для подальшого життя, вчаться на практиці використовувати здобуті знання, переконуються в тому, що знання з математики потрібні в повсякденному житті. Працюючи над даним проектом, учні повинні з’ясувати: що задачі існували на різних етапах розвитку математики,знаходили своє відображення в архітектурі, літературі, музиці.&lt;br /&gt;
Учні повинні оформити свою роботу у вигляді презентації , публікації та створити вікі-статтю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=План вивчення теми (вставити файл)=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/document/d/1gWcfsR1XMlPp71vwm6fChg0jDqFsPhxh7JHhwcyDPy0/edit?usp=sharing план вивчення теми]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Оцінювання досягнень учнів=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_SWFjZEVRcFphNXc/view?usp=sharing Асоціативний кущ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_ZDBMa2ItbVNIWXc/view?usp=sharing З-Х-Д схема]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://docs.google.com/forms/d/1p4aD-OWJ-YWpN5cJlwMr_EJou7kbEA6WgGvakvkqkJU/edit?usp=drive_web  Опитувальник]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_T2NzTVdVMV9LekU/view?usp=sharing Оцінювання блогу]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_S2hxLVBuT09aV0k/view?usp=sharing Оцінювання вікі--статті]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_a3JBQXc1NEdtTDg/view?usp=sharing Оцінювання презентації]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Діяльність учителя та учнів=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Учні об'єднуються в групи та визначають завдання кожної групи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Відбувається планування роботи кожної групи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Опрацювання літератури, збір інформації по зазначеному питанню, підбір матеріалів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Підготовка опрацьованого матеріалу, результатів власних досліджень до представлення аудиторії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Презентація результатів досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. результати роботи над проектом:\&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_MlN0a0xTazBwT28/view?usp=sharing Учнівська презентація] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::: [[Учнівська вікі--стаття]]Цікаві старовинні задачі та розвязки до них&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::: [http://vilshana.blogspot.com/2015/02/blog-post_84.html Учнівський блог]&lt;br /&gt;
::: [https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_MjB6NDJlaXl6anM/view?usp=sharing Учнівська презентація 2 ]&lt;br /&gt;
::: [https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_aUo1UTBpWFRiWHc/view?usp=sharing презентація вчителя ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про автора=&lt;br /&gt;
==Ім'я, прізвище==&lt;br /&gt;
Коваленко І.В.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Фах, навчальний предмет==&lt;br /&gt;
вчитель математики і фізики математика&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальний заклад==&lt;br /&gt;
Вільшанська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів&lt;br /&gt;
==Місто\село, район, область==&lt;br /&gt;
село Вільшана, Недригайлівський район,Сумська область&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контактні дані==&lt;br /&gt;
Сумська область, Недригайлівський район,село Вільшана, вулиця Рудка 116,1962vanja@gmail.com&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про тренінг=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тренінг для учителів математики&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дати проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дати проведення тренінгу 19 січня- 27 лютого 2015 рік)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місце проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місце проведення тренінгу СОІППО&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тренери==&lt;br /&gt;
Ніколаєнко Михайло Сергійович&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Синько Людмила Степанівна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Тренінг_для_учителів_математики_на_базі_Сумського_ОІППО_(19_січня_2015_р._-_27_лютого_2015_р.) ]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: 10 версія]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: НП &amp;quot;Відкритий світ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Банк проектів]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Коваленко Іван Васильович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%A6%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD%D0%B8%D1%85%22&amp;diff=814254</id>
		<title>Портфоліо Коваленка Івана Васильовича з теми &quot;Цікаві старовинні задачі та розвязки до них&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%A6%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD%D0%B8%D1%85%22&amp;diff=814254"/>
				<updated>2015-02-24T07:06:09Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Коваленко Іван Васильович: /* Діяльність учителя та учнів */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Назва навчальної теми=&lt;br /&gt;
Цікаві старовинні задачі з математики та розвязки до них&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Основний та другорядні  (дотичні) навчальні предмети=&lt;br /&gt;
Алгебра, геометрія&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Вік учнів, клас=&lt;br /&gt;
5,6 клас 12,13 років&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=&lt;br /&gt;
Цей проект розрахований для учнів 5,6 класу для позакласної роботи. В позаурочний час учні, об’єднавшись у групи, збирають необхідний матеріал, класифікують його. Результати проекту учні подають у вигляді презентації, публікації, веб-сторінки. Завдяки участі в проекті діти отримують та вдосконалюють уміння працювати з різноманітними джерелами інформації, розвивати навички роботи на комп’ютері, здобувати знання та досвід, необхідний для подальшого життя, вчаться на практиці використовувати здобуті знання, переконуються в тому, що знання з математики потрібні в повсякденному житті. Працюючи над даним проектом, учні повинні з’ясувати: що задачі існували на різних етапах розвитку математики,знаходили своє відображення в архітектурі, літературі, музиці.&lt;br /&gt;
Учні повинні оформити свою роботу у вигляді презентації , публікації та створити вікі-статтю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=План вивчення теми (вставити файл)=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/document/d/1gWcfsR1XMlPp71vwm6fChg0jDqFsPhxh7JHhwcyDPy0/edit?usp=sharing план вивчення теми]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Оцінювання досягнень учнів=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_SWFjZEVRcFphNXc/view?usp=sharing Асоціативний кущ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_ZDBMa2ItbVNIWXc/view?usp=sharing З-Х-Д схема]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://docs.google.com/forms/d/1p4aD-OWJ-YWpN5cJlwMr_EJou7kbEA6WgGvakvkqkJU/edit?usp=drive_web  Опитувальник]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_T2NzTVdVMV9LekU/view?usp=sharing Оцінювання блогу]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_S2hxLVBuT09aV0k/view?usp=sharing Оцінювання вікі--статті]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_a3JBQXc1NEdtTDg/view?usp=sharing Оцінювання презентації]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Діяльність учителя та учнів=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Учні об'єднуються в групи та визначають завдання кожної групи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Відбувається планування роботи кожної групи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Опрацювання літератури, збір інформації по зазначеному питанню, підбір матеріалів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Підготовка опрацьованого матеріалу, результатів власних досліджень до представлення аудиторії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Презентація результатів досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. результати роботи над проектом:\&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_MlN0a0xTazBwT28/view?usp=sharing Учнівська презентація] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::: [[Учнівська вікі--стаття]]Цікаві старовинні задачі та розвязки до них&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::: [http://vilshana.blogspot.com/2015/02/blog-post_84.html Учнівський блог]&lt;br /&gt;
::: [https://drive.google.com/?tab=wo&amp;amp;authuser=0#my-drive Учнівська презентація 2 ]&lt;br /&gt;
::: [https://drive.google.com/?tab=wo&amp;amp;authuser=0#my-https://drive.google.com/?tab=wo&amp;amp;authuser=0#my-drive презентація вчителя ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про автора=&lt;br /&gt;
==Ім'я, прізвище==&lt;br /&gt;
Коваленко І.В.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Фах, навчальний предмет==&lt;br /&gt;
вчитель математики і фізики математика&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальний заклад==&lt;br /&gt;
Вільшанська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів&lt;br /&gt;
==Місто\село, район, область==&lt;br /&gt;
село Вільшана, Недригайлівський район,Сумська область&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контактні дані==&lt;br /&gt;
Сумська область, Недригайлівський район,село Вільшана, вулиця Рудка 116,1962vanja@gmail.com&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про тренінг=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тренінг для учителів математики&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дати проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дати проведення тренінгу 19 січня- 27 лютого 2015 рік)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місце проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місце проведення тренінгу СОІППО&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тренери==&lt;br /&gt;
Ніколаєнко Михайло Сергійович&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Синько Людмила Степанівна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Тренінг_для_учителів_математики_на_базі_Сумського_ОІППО_(19_січня_2015_р._-_27_лютого_2015_р.) ]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: 10 версія]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: НП &amp;quot;Відкритий світ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Банк проектів]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Коваленко Іван Васильович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%A6%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD%D0%B8%D1%85%22&amp;diff=814247</id>
		<title>Портфоліо Коваленка Івана Васильовича з теми &quot;Цікаві старовинні задачі та розвязки до них&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%A6%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD%D0%B8%D1%85%22&amp;diff=814247"/>
				<updated>2015-02-24T06:47:33Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Коваленко Іван Васильович: /* План вивчення теми (вставити файл) */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Назва навчальної теми=&lt;br /&gt;
Цікаві старовинні задачі з математики та розвязки до них&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Основний та другорядні  (дотичні) навчальні предмети=&lt;br /&gt;
Алгебра, геометрія&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Вік учнів, клас=&lt;br /&gt;
5,6 клас 12,13 років&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=&lt;br /&gt;
Цей проект розрахований для учнів 5,6 класу для позакласної роботи. В позаурочний час учні, об’єднавшись у групи, збирають необхідний матеріал, класифікують його. Результати проекту учні подають у вигляді презентації, публікації, веб-сторінки. Завдяки участі в проекті діти отримують та вдосконалюють уміння працювати з різноманітними джерелами інформації, розвивати навички роботи на комп’ютері, здобувати знання та досвід, необхідний для подальшого життя, вчаться на практиці використовувати здобуті знання, переконуються в тому, що знання з математики потрібні в повсякденному житті. Працюючи над даним проектом, учні повинні з’ясувати: що задачі існували на різних етапах розвитку математики,знаходили своє відображення в архітектурі, літературі, музиці.&lt;br /&gt;
Учні повинні оформити свою роботу у вигляді презентації , публікації та створити вікі-статтю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=План вивчення теми (вставити файл)=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/document/d/1gWcfsR1XMlPp71vwm6fChg0jDqFsPhxh7JHhwcyDPy0/edit?usp=sharing план вивчення теми]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Оцінювання досягнень учнів=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_SWFjZEVRcFphNXc/view?usp=sharing Асоціативний кущ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_ZDBMa2ItbVNIWXc/view?usp=sharing З-Х-Д схема]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://docs.google.com/forms/d/1p4aD-OWJ-YWpN5cJlwMr_EJou7kbEA6WgGvakvkqkJU/edit?usp=drive_web  Опитувальник]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_T2NzTVdVMV9LekU/view?usp=sharing Оцінювання блогу]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_S2hxLVBuT09aV0k/view?usp=sharing Оцінювання вікі--статті]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_a3JBQXc1NEdtTDg/view?usp=sharing Оцінювання презентації]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Діяльність учителя та учнів=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Учні об'єднуються в групи та визначають завдання кожної групи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Відбувається планування роботи кожної групи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Опрацювання літератури, збір інформації по зазначеному питанню, підбір матеріалів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Підготовка опрацьованого матеріалу, результатів власних досліджень до представлення аудиторії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Презентація результатів досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. результати роботи над проектом:\&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_MlN0a0xTazBwT28/view?usp=sharing Учнівська презентація] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::: [[Учнівська вікі--стаття]]Цікаві старовинні задачі та розвязки до них&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::: [http://vilshana.blogspot.com/2015/02/blog-post_84.html Учнівський блог]&lt;br /&gt;
::: [https://drive.google.com/?tab=wo&amp;amp;authuser=0#my-drive Учнівська презентація 2 ]&lt;br /&gt;
::: [https://drive.google.com/?tab=wo&amp;amp;authuser=0#my-drive Презентація вчителя ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про автора=&lt;br /&gt;
==Ім'я, прізвище==&lt;br /&gt;
Коваленко І.В.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Фах, навчальний предмет==&lt;br /&gt;
вчитель математики і фізики математика&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальний заклад==&lt;br /&gt;
Вільшанська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів&lt;br /&gt;
==Місто\село, район, область==&lt;br /&gt;
село Вільшана, Недригайлівський район,Сумська область&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контактні дані==&lt;br /&gt;
Сумська область, Недригайлівський район,село Вільшана, вулиця Рудка 116,1962vanja@gmail.com&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про тренінг=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тренінг для учителів математики&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дати проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дати проведення тренінгу 19 січня- 27 лютого 2015 рік)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місце проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місце проведення тренінгу СОІППО&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тренери==&lt;br /&gt;
Ніколаєнко Михайло Сергійович&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Синько Людмила Степанівна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Тренінг_для_учителів_математики_на_базі_Сумського_ОІППО_(19_січня_2015_р._-_27_лютого_2015_р.) ]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: 10 версія]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: НП &amp;quot;Відкритий світ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Банк проектів]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Коваленко Іван Васильович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%A6%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD%D0%B8%D1%85%22&amp;diff=814246</id>
		<title>Портфоліо Коваленка Івана Васильовича з теми &quot;Цікаві старовинні задачі та розвязки до них&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%A6%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD%D0%B8%D1%85%22&amp;diff=814246"/>
				<updated>2015-02-24T06:46:29Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Коваленко Іван Васильович: /* Оцінювання досягнень учнів */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Назва навчальної теми=&lt;br /&gt;
Цікаві старовинні задачі з математики та розвязки до них&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Основний та другорядні  (дотичні) навчальні предмети=&lt;br /&gt;
Алгебра, геометрія&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Вік учнів, клас=&lt;br /&gt;
5,6 клас 12,13 років&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=&lt;br /&gt;
Цей проект розрахований для учнів 5,6 класу для позакласної роботи. В позаурочний час учні, об’єднавшись у групи, збирають необхідний матеріал, класифікують його. Результати проекту учні подають у вигляді презентації, публікації, веб-сторінки. Завдяки участі в проекті діти отримують та вдосконалюють уміння працювати з різноманітними джерелами інформації, розвивати навички роботи на комп’ютері, здобувати знання та досвід, необхідний для подальшого життя, вчаться на практиці використовувати здобуті знання, переконуються в тому, що знання з математики потрібні в повсякденному житті. Працюючи над даним проектом, учні повинні з’ясувати: що задачі існували на різних етапах розвитку математики,знаходили своє відображення в архітектурі, літературі, музиці.&lt;br /&gt;
Учні повинні оформити свою роботу у вигляді презентації , публікації та створити вікі-статтю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=План вивчення теми (вставити файл)=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/document/d/1gWcfsR1XMlPp71vwm6fChg0jDqFsPhxh7JHhwcyDPy0/edit?usp=sharing]план вивчення теми]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Оцінювання досягнень учнів=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_SWFjZEVRcFphNXc/view?usp=sharing Асоціативний кущ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_ZDBMa2ItbVNIWXc/view?usp=sharing З-Х-Д схема]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://docs.google.com/forms/d/1p4aD-OWJ-YWpN5cJlwMr_EJou7kbEA6WgGvakvkqkJU/edit?usp=drive_web  Опитувальник]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_T2NzTVdVMV9LekU/view?usp=sharing Оцінювання блогу]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_S2hxLVBuT09aV0k/view?usp=sharing Оцінювання вікі--статті]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_a3JBQXc1NEdtTDg/view?usp=sharing Оцінювання презентації]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Діяльність учителя та учнів=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Учні об'єднуються в групи та визначають завдання кожної групи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Відбувається планування роботи кожної групи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Опрацювання літератури, збір інформації по зазначеному питанню, підбір матеріалів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Підготовка опрацьованого матеріалу, результатів власних досліджень до представлення аудиторії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Презентація результатів досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. результати роботи над проектом:\&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_MlN0a0xTazBwT28/view?usp=sharing Учнівська презентація] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::: [[Учнівська вікі--стаття]]Цікаві старовинні задачі та розвязки до них&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::: [http://vilshana.blogspot.com/2015/02/blog-post_84.html Учнівський блог]&lt;br /&gt;
::: [https://drive.google.com/?tab=wo&amp;amp;authuser=0#my-drive Учнівська презентація 2 ]&lt;br /&gt;
::: [https://drive.google.com/?tab=wo&amp;amp;authuser=0#my-drive Презентація вчителя ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про автора=&lt;br /&gt;
==Ім'я, прізвище==&lt;br /&gt;
Коваленко І.В.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Фах, навчальний предмет==&lt;br /&gt;
вчитель математики і фізики математика&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальний заклад==&lt;br /&gt;
Вільшанська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів&lt;br /&gt;
==Місто\село, район, область==&lt;br /&gt;
село Вільшана, Недригайлівський район,Сумська область&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контактні дані==&lt;br /&gt;
Сумська область, Недригайлівський район,село Вільшана, вулиця Рудка 116,1962vanja@gmail.com&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про тренінг=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тренінг для учителів математики&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дати проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дати проведення тренінгу 19 січня- 27 лютого 2015 рік)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місце проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місце проведення тренінгу СОІППО&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тренери==&lt;br /&gt;
Ніколаєнко Михайло Сергійович&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Синько Людмила Степанівна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Тренінг_для_учителів_математики_на_базі_Сумського_ОІППО_(19_січня_2015_р._-_27_лютого_2015_р.) ]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: 10 версія]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: НП &amp;quot;Відкритий світ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Банк проектів]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Коваленко Іван Васильович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%A6%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD%D0%B8%D1%85%22&amp;diff=814245</id>
		<title>Портфоліо Коваленка Івана Васильовича з теми &quot;Цікаві старовинні задачі та розвязки до них&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%A6%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD%D0%B8%D1%85%22&amp;diff=814245"/>
				<updated>2015-02-24T06:46:11Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Коваленко Іван Васильович: /* План вивчення теми (вставити файл) */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Назва навчальної теми=&lt;br /&gt;
Цікаві старовинні задачі з математики та розвязки до них&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Основний та другорядні  (дотичні) навчальні предмети=&lt;br /&gt;
Алгебра, геометрія&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Вік учнів, клас=&lt;br /&gt;
5,6 клас 12,13 років&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=&lt;br /&gt;
Цей проект розрахований для учнів 5,6 класу для позакласної роботи. В позаурочний час учні, об’єднавшись у групи, збирають необхідний матеріал, класифікують його. Результати проекту учні подають у вигляді презентації, публікації, веб-сторінки. Завдяки участі в проекті діти отримують та вдосконалюють уміння працювати з різноманітними джерелами інформації, розвивати навички роботи на комп’ютері, здобувати знання та досвід, необхідний для подальшого життя, вчаться на практиці використовувати здобуті знання, переконуються в тому, що знання з математики потрібні в повсякденному житті. Працюючи над даним проектом, учні повинні з’ясувати: що задачі існували на різних етапах розвитку математики,знаходили своє відображення в архітектурі, літературі, музиці.&lt;br /&gt;
Учні повинні оформити свою роботу у вигляді презентації , публікації та створити вікі-статтю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=План вивчення теми (вставити файл)=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/document/d/1gWcfsR1XMlPp71vwm6fChg0jDqFsPhxh7JHhwcyDPy0/edit?usp=sharing]план вивчення теми]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Оцінювання досягнень учнів=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_SWFjZEVRcFphNXc/view?usp=sharing Асоціативний кущ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_ZDBMa2ItbVNIWXc/view?usp=sharing З-Х-Д схема]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://docs.google.com/forms/d/1p4aD-OWJ-YWpN5cJlwMr_EJou7kbEA6WgGvakvkqkJU/edit?usp=drive_web  Опитувальник]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_T2NzTVdVMV9LekU/view?usp=sharing Оцінювання блогу]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_S2hxLVBuT09aV0k/view?usp=sharing Оцінювання вікі--статті]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_a3JBQXc1NEdtTDg/view?usp=sharing Оцінювання презентації]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Діяльність учителя та учнів=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Учні об'єднуються в групи та визначають завдання кожної групи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Відбувається планування роботи кожної групи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Опрацювання літератури, збір інформації по зазначеному питанню, підбір матеріалів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Підготовка опрацьованого матеріалу, результатів власних досліджень до представлення аудиторії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Презентація результатів досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. результати роботи над проектом:\&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_MlN0a0xTazBwT28/view?usp=sharing Учнівська презентація] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::: [[Учнівська вікі--стаття]]Цікаві старовинні задачі та розвязки до них&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::: [http://vilshana.blogspot.com/2015/02/blog-post_84.html Учнівський блог]&lt;br /&gt;
::: [https://drive.google.com/?tab=wo&amp;amp;authuser=0#my-drive Учнівська презентація 2 ]&lt;br /&gt;
::: [https://drive.google.com/?tab=wo&amp;amp;authuser=0#my-drive Презентація вчителя ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про автора=&lt;br /&gt;
==Ім'я, прізвище==&lt;br /&gt;
Коваленко І.В.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Фах, навчальний предмет==&lt;br /&gt;
вчитель математики і фізики математика&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальний заклад==&lt;br /&gt;
Вільшанська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів&lt;br /&gt;
==Місто\село, район, область==&lt;br /&gt;
село Вільшана, Недригайлівський район,Сумська область&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контактні дані==&lt;br /&gt;
Сумська область, Недригайлівський район,село Вільшана, вулиця Рудка 116,1962vanja@gmail.com&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про тренінг=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тренінг для учителів математики&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дати проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дати проведення тренінгу 19 січня- 27 лютого 2015 рік)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місце проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місце проведення тренінгу СОІППО&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тренери==&lt;br /&gt;
Ніколаєнко Михайло Сергійович&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Синько Людмила Степанівна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Тренінг_для_учителів_математики_на_базі_Сумського_ОІППО_(19_січня_2015_р._-_27_лютого_2015_р.) ]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: 10 версія]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: НП &amp;quot;Відкритий світ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Банк проектів]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Коваленко Іван Васильович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%A6%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD%D0%B8%D1%85%22&amp;diff=814244</id>
		<title>Портфоліо Коваленка Івана Васильовича з теми &quot;Цікаві старовинні задачі та розвязки до них&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%A6%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD%D0%B8%D1%85%22&amp;diff=814244"/>
				<updated>2015-02-24T06:45:51Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Коваленко Іван Васильович: /* План вивчення теми (вставити файл) */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Назва навчальної теми=&lt;br /&gt;
Цікаві старовинні задачі з математики та розвязки до них&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Основний та другорядні  (дотичні) навчальні предмети=&lt;br /&gt;
Алгебра, геометрія&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Вік учнів, клас=&lt;br /&gt;
5,6 клас 12,13 років&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=&lt;br /&gt;
Цей проект розрахований для учнів 5,6 класу для позакласної роботи. В позаурочний час учні, об’єднавшись у групи, збирають необхідний матеріал, класифікують його. Результати проекту учні подають у вигляді презентації, публікації, веб-сторінки. Завдяки участі в проекті діти отримують та вдосконалюють уміння працювати з різноманітними джерелами інформації, розвивати навички роботи на комп’ютері, здобувати знання та досвід, необхідний для подальшого життя, вчаться на практиці використовувати здобуті знання, переконуються в тому, що знання з математики потрібні в повсякденному житті. Працюючи над даним проектом, учні повинні з’ясувати: що задачі існували на різних етапах розвитку математики,знаходили своє відображення в архітектурі, літературі, музиці.&lt;br /&gt;
Учні повинні оформити свою роботу у вигляді презентації , публікації та створити вікі-статтю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=План вивчення теми (вставити файл)=&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/document/d/1gWcfsR1XMlPp71vwm6fChg0jDqFsPhxh7JHhwcyDPy0/edit?usp=sharing]план вивчення теми]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Оцінювання досягнень учнів=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_SWFjZEVRcFphNXc/view?usp=sharing Асоціативний кущ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_ZDBMa2ItbVNIWXc/view?usp=sharing З-Х-Д схема]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://docs.google.com/forms/d/1p4aD-OWJ-YWpN5cJlwMr_EJou7kbEA6WgGvakvkqkJU/edit?usp=drive_web  Опитувальник]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_T2NzTVdVMV9LekU/view?usp=sharing Оцінювання блогу]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_S2hxLVBuT09aV0k/view?usp=sharing Оцінювання вікі--статті]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_a3JBQXc1NEdtTDg/view?usp=sharing Оцінювання презентації]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Діяльність учителя та учнів=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Учні об'єднуються в групи та визначають завдання кожної групи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Відбувається планування роботи кожної групи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Опрацювання літератури, збір інформації по зазначеному питанню, підбір матеріалів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Підготовка опрацьованого матеріалу, результатів власних досліджень до представлення аудиторії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Презентація результатів досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. результати роботи над проектом:\&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_MlN0a0xTazBwT28/view?usp=sharing Учнівська презентація] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::: [[Учнівська вікі--стаття]]Цікаві старовинні задачі та розвязки до них&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::: [http://vilshana.blogspot.com/2015/02/blog-post_84.html Учнівський блог]&lt;br /&gt;
::: [https://drive.google.com/?tab=wo&amp;amp;authuser=0#my-drive Учнівська презентація 2 ]&lt;br /&gt;
::: [https://drive.google.com/?tab=wo&amp;amp;authuser=0#my-drive Презентація вчителя ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про автора=&lt;br /&gt;
==Ім'я, прізвище==&lt;br /&gt;
Коваленко І.В.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Фах, навчальний предмет==&lt;br /&gt;
вчитель математики і фізики математика&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальний заклад==&lt;br /&gt;
Вільшанська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів&lt;br /&gt;
==Місто\село, район, область==&lt;br /&gt;
село Вільшана, Недригайлівський район,Сумська область&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контактні дані==&lt;br /&gt;
Сумська область, Недригайлівський район,село Вільшана, вулиця Рудка 116,1962vanja@gmail.com&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про тренінг=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тренінг для учителів математики&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дати проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дати проведення тренінгу 19 січня- 27 лютого 2015 рік)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місце проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місце проведення тренінгу СОІППО&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тренери==&lt;br /&gt;
Ніколаєнко Михайло Сергійович&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Синько Людмила Степанівна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Тренінг_для_учителів_математики_на_базі_Сумського_ОІППО_(19_січня_2015_р._-_27_лютого_2015_р.) ]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: 10 версія]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: НП &amp;quot;Відкритий світ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Банк проектів]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Коваленко Іван Васильович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%A6%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD%D0%B8%D1%85%22&amp;diff=814243</id>
		<title>Портфоліо Коваленка Івана Васильовича з теми &quot;Цікаві старовинні задачі та розвязки до них&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%A6%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD%D0%B8%D1%85%22&amp;diff=814243"/>
				<updated>2015-02-24T06:45:35Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Коваленко Іван Васильович: /* План вивчення теми (вставити файл) */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Назва навчальної теми=&lt;br /&gt;
Цікаві старовинні задачі з математики та розвязки до них&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Основний та другорядні  (дотичні) навчальні предмети=&lt;br /&gt;
Алгебра, геометрія&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Вік учнів, клас=&lt;br /&gt;
5,6 клас 12,13 років&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=&lt;br /&gt;
Цей проект розрахований для учнів 5,6 класу для позакласної роботи. В позаурочний час учні, об’єднавшись у групи, збирають необхідний матеріал, класифікують його. Результати проекту учні подають у вигляді презентації, публікації, веб-сторінки. Завдяки участі в проекті діти отримують та вдосконалюють уміння працювати з різноманітними джерелами інформації, розвивати навички роботи на комп’ютері, здобувати знання та досвід, необхідний для подальшого життя, вчаться на практиці використовувати здобуті знання, переконуються в тому, що знання з математики потрібні в повсякденному житті. Працюючи над даним проектом, учні повинні з’ясувати: що задачі існували на різних етапах розвитку математики,знаходили своє відображення в архітектурі, літературі, музиці.&lt;br /&gt;
Учні повинні оформити свою роботу у вигляді презентації , публікації та створити вікі-статтю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=План вивчення теми (вставити файл)=&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/document/d/1gWcfsR1XMlPp71vwm6fChg0jDqFsPhxh7JHhwcyDPy0/edit?usp=sharing] план вивчення теми]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Оцінювання досягнень учнів=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_SWFjZEVRcFphNXc/view?usp=sharing Асоціативний кущ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_ZDBMa2ItbVNIWXc/view?usp=sharing З-Х-Д схема]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://docs.google.com/forms/d/1p4aD-OWJ-YWpN5cJlwMr_EJou7kbEA6WgGvakvkqkJU/edit?usp=drive_web  Опитувальник]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_T2NzTVdVMV9LekU/view?usp=sharing Оцінювання блогу]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_S2hxLVBuT09aV0k/view?usp=sharing Оцінювання вікі--статті]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_a3JBQXc1NEdtTDg/view?usp=sharing Оцінювання презентації]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Діяльність учителя та учнів=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Учні об'єднуються в групи та визначають завдання кожної групи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Відбувається планування роботи кожної групи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Опрацювання літератури, збір інформації по зазначеному питанню, підбір матеріалів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Підготовка опрацьованого матеріалу, результатів власних досліджень до представлення аудиторії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Презентація результатів досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. результати роботи над проектом:\&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_MlN0a0xTazBwT28/view?usp=sharing Учнівська презентація] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::: [[Учнівська вікі--стаття]]Цікаві старовинні задачі та розвязки до них&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::: [http://vilshana.blogspot.com/2015/02/blog-post_84.html Учнівський блог]&lt;br /&gt;
::: [https://drive.google.com/?tab=wo&amp;amp;authuser=0#my-drive Учнівська презентація 2 ]&lt;br /&gt;
::: [https://drive.google.com/?tab=wo&amp;amp;authuser=0#my-drive Презентація вчителя ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про автора=&lt;br /&gt;
==Ім'я, прізвище==&lt;br /&gt;
Коваленко І.В.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Фах, навчальний предмет==&lt;br /&gt;
вчитель математики і фізики математика&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальний заклад==&lt;br /&gt;
Вільшанська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів&lt;br /&gt;
==Місто\село, район, область==&lt;br /&gt;
село Вільшана, Недригайлівський район,Сумська область&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контактні дані==&lt;br /&gt;
Сумська область, Недригайлівський район,село Вільшана, вулиця Рудка 116,1962vanja@gmail.com&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про тренінг=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тренінг для учителів математики&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дати проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дати проведення тренінгу 19 січня- 27 лютого 2015 рік)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місце проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місце проведення тренінгу СОІППО&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тренери==&lt;br /&gt;
Ніколаєнко Михайло Сергійович&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Синько Людмила Степанівна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Тренінг_для_учителів_математики_на_базі_Сумського_ОІППО_(19_січня_2015_р._-_27_лютого_2015_р.) ]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: 10 версія]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: НП &amp;quot;Відкритий світ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Банк проектів]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Коваленко Іван Васильович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=814163</id>
		<title>Учнівська вікі--стаття</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=814163"/>
				<updated>2015-02-23T18:49:22Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Коваленко Іван Васильович: /* Проблема дослідження */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Жирний текст'''==Назва проекту==&lt;br /&gt;
:::[Три великих задачі старовини ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Жирний текст'''==Назва проекту==&lt;br /&gt;
:::[Три великих задачі старовини ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
Три великих задачі старовини&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
Застосування історичних задач на уроках математики&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
Чи можна розвязати дані задачі за допомогою циркуля і лінійки ?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
Дослідити розвиток математичних знань древнього світу&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
Три великі задачі старовини:&lt;br /&gt;
•	1. Квадратура круга - побудова квадрата, рівновеликого даному кругу (завдання про квадратуру круга),&lt;br /&gt;
•	2. Подвоєння куба - побудова куба, об′єм якого у два рази перевищує об′єм даного (завдання про подвоєння об'єму куба),&lt;br /&gt;
•	3. Трисекція кута - розбиття кута на три рівні частини (завдання про трисекцію кута).&lt;br /&gt;
У XIX столітті було доведено, що всі три задачі нерозв'язні циркулем та лінійкою. Питання можливості побудови повністю вирішене алгебраїчними методами, основаними на теорії Галуа.&lt;br /&gt;
Таким чином, ці задачі виявилися розв'язними за допомогою інших, більше сильних аналітичних засобів. Але їхня значимість у математиці й у науці велика, вони суттєво вплинули на подальший розвиток багатьох розділів математики. Суперечливість і неможливість доведення за допомогою одних засобів і можливість розв'язання їх за допомогою інших, сильніших, виявилося потужним поштовхом у розвитку математики, її основ і філософії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Квадратура круга'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:190.jpg|200px|thumb|left|квадратура круга]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Круг і квадрат однакової площі&lt;br /&gt;
Квадратура круга — задача, що полягає в знаходженні побудови за допомогою циркуля та лінійки квадрата, рівновеликого за площею до даного круга.&lt;br /&gt;
Поруч із трисекцією кута та подвоєнням куба, є однією із найвідоміших задач, що неможливо розв'язати за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Нерозв'язність'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо прийняти за одиницю вимірювання радіус кола і позначити x довжину сторони шуканого квадрата, то задача зводиться до розв'язання рівняння:  , звідки:  . Як відомо, за допомогою циркуля та лінійки можливо виконати всі 4 арифметичні дії та видобуток квадратного кореня; звідси виходить, що квадратура круга можлива тоді і тільки тоді, коли за допомогою кінцевого числа таких дій можна побудувати відрізок довжини  . Таким чином, нерозв'язність цієї задачі витікає з неалгебричності (трансцендентності) числа  , яка була доведена в 1882 Ліндеманном.&lt;br /&gt;
Однак цю нерозв'язність слід розуміти, як нерозв'язність при використанні тільки циркуля та лінійки. Задача стає розв'язною, якщо, крім циркуля та лінійки, використовувати інші засоби (наприклад, квадратрису).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Приблизний розв'язок'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В дане коло вписується квадрат. До потроєного діаметру кола додається п'ята частина сторони цього квадрата. Довжина відрізка відрізняється від довжини кола менше ніж на  .&lt;br /&gt;
Метафора «Квадратура круга»&lt;br /&gt;
Математичне доведення неможливості квадратури круга не заважало багатьом ентузіастам втрачати роки на розв'язання проблеми. Марність досліджень з розв'язання задачі квадратури круга перенесла цей вираз у багато інших галузей, де він просто позначає безнадійне, безглузде або марне починання.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба&lt;br /&gt;
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба - класична антична задача на побудову циркулем та лінійкою ребра куба, об'єм якого вдвічі більший за об'єм заданого куба.&lt;br /&gt;
Разом з трисекцією кута та квадратурою круга, є однією з найвідоміших нерозв'язних задач на побудову за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Легенда'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згідно з античною легендою, одного разу на острові Делос почалася епідемія чуми. Мешканці острова звернулись до дельфійського оракула, і той повідомив, що необхідно подвоїти жертовне святилище, яке мало форму куба. Мешканці Делоса спорудили ще один такий же куб та поставили його на перший, але епідемія не припинилася. Після повторного звернення оракул роз'яснив, що подвоєний жертовник також повинен мати форму куба.&lt;br /&gt;
З того часу дельфійською задачею займались найкращі математики античного світу, було запропоновано декілька розв'язків, але ніхто не зміг виконати таку побудову, використовуючи тільки циркуль та лінійку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Спроби розв'язку'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::•	Гіппократ Хіоський (кінець V ст. до н. е.) показав, що задача зводиться до знаходження двох середніх пропорційних між одним відрізком та іншим, вдвічі більшим за нього. У сучасних позначеннях - до знаходження   та   таких, що&lt;br /&gt;
Звідси  .&lt;br /&gt;
•	Архіт Тарентський (початок IV ст. до н. е.) запропонував розв'язок, заснований на перетині тора, конуса та кругового циліндра.&lt;br /&gt;
•	Платон (перша половина IV ст. до н. е.) запропонував механічний розв'язок, заснований на побудові трьох прямокутних трикутників з потрібним співвідношенням сторін.&lt;br /&gt;
•	Менехм (середина IV ст. до н. е.) знайшов два розв'язки цієї задачі, засновані на використанні конічних перетинів. У першому розв'язку відшукується точка перетину двох парабол, а у другому - параболи та гіперболи.&lt;br /&gt;
•	Ератосфен (III ст. до н. е.) запропонував ще один розв'язок, в якому використовується спеціальний механічний інструмент - мезолябія, а також описав розв'язок своїх попередників.&lt;br /&gt;
•	Нікомед (II ст. до н. е.) використовував для розв'язку цієї задачі метод вставки, яка виконується за допомогою спеціальної кривої - конхоїди.&lt;br /&gt;
•	Група схожих між собою розв'язків, належачих Аполлонію, Філону Візантійському та Герону, також використовує метод вставки.&lt;br /&gt;
•	У ще одній групі схожих між собою розв'язків, належачих Діоклу, Паппу та Спору, використовується та ж ідея, що і у розв'язку Платона, при цьому Діокл застосовує для побудови спеціальну криву - цисоїду.&lt;br /&gt;
Свої розв'язки також запропонували Вієт, Декарт, Грегуар де Сен-Венсан, Гюйгенс, Ньютон.&lt;br /&gt;
Нерозв'язність&lt;br /&gt;
У сучасних позначеннях, задача зводиться до розв'язку рівняння  . Розв'язок має вигляд  . Все зводиться до проблеми побудови відрізка довжиною  .&lt;br /&gt;
Ванцель довів у 1837 році, що ця задача не може бути розв'язана за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Трисекція кута.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Неперевірена версія'''&lt;br /&gt;
Трисекція кута — задача про поділ заданого кута на три рівні частини за допомогою циркуля та лінійки. Інакше кажучи, необхідно побудувати трисектриси кута — промені, що ділять кут на три рівні частини.&lt;br /&gt;
Поруч із задачами про квадратуру круга та подвоєння куба є однією з класичних задач на побудову, відомих з часів стародавньої Греції.&lt;br /&gt;
П'єр Лоран Ванцель у 1837 році довів, що задача розв'язна тільки тоді, коли розв'язне в квадратних радикалах рівняння:&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Наприклад, трисекція здійсненна для кутів α = 360°/n при умові, що ціле n не ділиться на &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Тим не менш, в пресі час від часу публікуються (хибні) способи здійснення трисекції кута циркулем та лінійкою.&lt;br /&gt;
Побудова за допомогою додаткових інструментівХоча трисекція кута в загальному випадку нездійсненна за допомогою циркуля і лінійки, існують криві, за допомогою яких цю побудову можна здійснити. Равлик Паскаля або трисектриса, Квадратриса (в давнину також називалась трисектрисою), Конхоїда Нікомеда, Конічні перетини, Спіралі Архімеда.&lt;br /&gt;
•	Трисекция можлива при побудова за допомогою плаского оригамі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
У XIX столітті було доведено, що всі три задачі нерозв'язні циркулем та лінійкою. Питання можливості побудови повністю вирішене алгебраїчними методами, основаними на теорії Галуа. Таким чином, ці задачі виявилися розв'язними за допомогою інших, більше сильних аналітичних засобів. Але їхня значимість у математиці й у науці велика, вони суттєво вплинули на подальший розвиток багатьох розділів математики. Суперечливість і неможливість доведення за допомогою одних засобів і можливість розв'язання їх за допомогою інших, сильніших, виявилося потужним поштовхом у розвитку математики, її основ і філософії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;br /&gt;
http://uk.wikipedia.org/wiki/&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Коваленко Іван Васильович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=814162</id>
		<title>Учнівська вікі--стаття</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=814162"/>
				<updated>2015-02-23T18:44:53Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Коваленко Іван Васильович: /* Мета дослідження */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Жирний текст'''==Назва проекту==&lt;br /&gt;
:::[Три великих задачі старовини ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Жирний текст'''==Назва проекту==&lt;br /&gt;
:::[Три великих задачі старовини ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
Три великих задачі старовини&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
Чи можна розвязати дані задачі за допомогою циркуля і лінійки ?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
Дослідити розвиток математичних знань древнього світу&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
Три великі задачі старовини:&lt;br /&gt;
•	1. Квадратура круга - побудова квадрата, рівновеликого даному кругу (завдання про квадратуру круга),&lt;br /&gt;
•	2. Подвоєння куба - побудова куба, об′єм якого у два рази перевищує об′єм даного (завдання про подвоєння об'єму куба),&lt;br /&gt;
•	3. Трисекція кута - розбиття кута на три рівні частини (завдання про трисекцію кута).&lt;br /&gt;
У XIX столітті було доведено, що всі три задачі нерозв'язні циркулем та лінійкою. Питання можливості побудови повністю вирішене алгебраїчними методами, основаними на теорії Галуа.&lt;br /&gt;
Таким чином, ці задачі виявилися розв'язними за допомогою інших, більше сильних аналітичних засобів. Але їхня значимість у математиці й у науці велика, вони суттєво вплинули на подальший розвиток багатьох розділів математики. Суперечливість і неможливість доведення за допомогою одних засобів і можливість розв'язання їх за допомогою інших, сильніших, виявилося потужним поштовхом у розвитку математики, її основ і філософії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Квадратура круга'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:190.jpg|200px|thumb|left|квадратура круга]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Круг і квадрат однакової площі&lt;br /&gt;
Квадратура круга — задача, що полягає в знаходженні побудови за допомогою циркуля та лінійки квадрата, рівновеликого за площею до даного круга.&lt;br /&gt;
Поруч із трисекцією кута та подвоєнням куба, є однією із найвідоміших задач, що неможливо розв'язати за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Нерозв'язність'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо прийняти за одиницю вимірювання радіус кола і позначити x довжину сторони шуканого квадрата, то задача зводиться до розв'язання рівняння:  , звідки:  . Як відомо, за допомогою циркуля та лінійки можливо виконати всі 4 арифметичні дії та видобуток квадратного кореня; звідси виходить, що квадратура круга можлива тоді і тільки тоді, коли за допомогою кінцевого числа таких дій можна побудувати відрізок довжини  . Таким чином, нерозв'язність цієї задачі витікає з неалгебричності (трансцендентності) числа  , яка була доведена в 1882 Ліндеманном.&lt;br /&gt;
Однак цю нерозв'язність слід розуміти, як нерозв'язність при використанні тільки циркуля та лінійки. Задача стає розв'язною, якщо, крім циркуля та лінійки, використовувати інші засоби (наприклад, квадратрису).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Приблизний розв'язок'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В дане коло вписується квадрат. До потроєного діаметру кола додається п'ята частина сторони цього квадрата. Довжина відрізка відрізняється від довжини кола менше ніж на  .&lt;br /&gt;
Метафора «Квадратура круга»&lt;br /&gt;
Математичне доведення неможливості квадратури круга не заважало багатьом ентузіастам втрачати роки на розв'язання проблеми. Марність досліджень з розв'язання задачі квадратури круга перенесла цей вираз у багато інших галузей, де він просто позначає безнадійне, безглузде або марне починання.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба&lt;br /&gt;
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба - класична антична задача на побудову циркулем та лінійкою ребра куба, об'єм якого вдвічі більший за об'єм заданого куба.&lt;br /&gt;
Разом з трисекцією кута та квадратурою круга, є однією з найвідоміших нерозв'язних задач на побудову за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Легенда'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згідно з античною легендою, одного разу на острові Делос почалася епідемія чуми. Мешканці острова звернулись до дельфійського оракула, і той повідомив, що необхідно подвоїти жертовне святилище, яке мало форму куба. Мешканці Делоса спорудили ще один такий же куб та поставили його на перший, але епідемія не припинилася. Після повторного звернення оракул роз'яснив, що подвоєний жертовник також повинен мати форму куба.&lt;br /&gt;
З того часу дельфійською задачею займались найкращі математики античного світу, було запропоновано декілька розв'язків, але ніхто не зміг виконати таку побудову, використовуючи тільки циркуль та лінійку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Спроби розв'язку'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::•	Гіппократ Хіоський (кінець V ст. до н. е.) показав, що задача зводиться до знаходження двох середніх пропорційних між одним відрізком та іншим, вдвічі більшим за нього. У сучасних позначеннях - до знаходження   та   таких, що&lt;br /&gt;
Звідси  .&lt;br /&gt;
•	Архіт Тарентський (початок IV ст. до н. е.) запропонував розв'язок, заснований на перетині тора, конуса та кругового циліндра.&lt;br /&gt;
•	Платон (перша половина IV ст. до н. е.) запропонував механічний розв'язок, заснований на побудові трьох прямокутних трикутників з потрібним співвідношенням сторін.&lt;br /&gt;
•	Менехм (середина IV ст. до н. е.) знайшов два розв'язки цієї задачі, засновані на використанні конічних перетинів. У першому розв'язку відшукується точка перетину двох парабол, а у другому - параболи та гіперболи.&lt;br /&gt;
•	Ератосфен (III ст. до н. е.) запропонував ще один розв'язок, в якому використовується спеціальний механічний інструмент - мезолябія, а також описав розв'язок своїх попередників.&lt;br /&gt;
•	Нікомед (II ст. до н. е.) використовував для розв'язку цієї задачі метод вставки, яка виконується за допомогою спеціальної кривої - конхоїди.&lt;br /&gt;
•	Група схожих між собою розв'язків, належачих Аполлонію, Філону Візантійському та Герону, також використовує метод вставки.&lt;br /&gt;
•	У ще одній групі схожих між собою розв'язків, належачих Діоклу, Паппу та Спору, використовується та ж ідея, що і у розв'язку Платона, при цьому Діокл застосовує для побудови спеціальну криву - цисоїду.&lt;br /&gt;
Свої розв'язки також запропонували Вієт, Декарт, Грегуар де Сен-Венсан, Гюйгенс, Ньютон.&lt;br /&gt;
Нерозв'язність&lt;br /&gt;
У сучасних позначеннях, задача зводиться до розв'язку рівняння  . Розв'язок має вигляд  . Все зводиться до проблеми побудови відрізка довжиною  .&lt;br /&gt;
Ванцель довів у 1837 році, що ця задача не може бути розв'язана за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Трисекція кута.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Неперевірена версія'''&lt;br /&gt;
Трисекція кута — задача про поділ заданого кута на три рівні частини за допомогою циркуля та лінійки. Інакше кажучи, необхідно побудувати трисектриси кута — промені, що ділять кут на три рівні частини.&lt;br /&gt;
Поруч із задачами про квадратуру круга та подвоєння куба є однією з класичних задач на побудову, відомих з часів стародавньої Греції.&lt;br /&gt;
П'єр Лоран Ванцель у 1837 році довів, що задача розв'язна тільки тоді, коли розв'язне в квадратних радикалах рівняння:&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Наприклад, трисекція здійсненна для кутів α = 360°/n при умові, що ціле n не ділиться на &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Тим не менш, в пресі час від часу публікуються (хибні) способи здійснення трисекції кута циркулем та лінійкою.&lt;br /&gt;
Побудова за допомогою додаткових інструментівХоча трисекція кута в загальному випадку нездійсненна за допомогою циркуля і лінійки, існують криві, за допомогою яких цю побудову можна здійснити. Равлик Паскаля або трисектриса, Квадратриса (в давнину також називалась трисектрисою), Конхоїда Нікомеда, Конічні перетини, Спіралі Архімеда.&lt;br /&gt;
•	Трисекция можлива при побудова за допомогою плаского оригамі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
У XIX столітті було доведено, що всі три задачі нерозв'язні циркулем та лінійкою. Питання можливості побудови повністю вирішене алгебраїчними методами, основаними на теорії Галуа. Таким чином, ці задачі виявилися розв'язними за допомогою інших, більше сильних аналітичних засобів. Але їхня значимість у математиці й у науці велика, вони суттєво вплинули на подальший розвиток багатьох розділів математики. Суперечливість і неможливість доведення за допомогою одних засобів і можливість розв'язання їх за допомогою інших, сильніших, виявилося потужним поштовхом у розвитку математики, її основ і філософії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;br /&gt;
http://uk.wikipedia.org/wiki/&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Коваленко Іван Васильович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=814158</id>
		<title>Учнівська вікі--стаття</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=814158"/>
				<updated>2015-02-23T18:24:52Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Коваленко Іван Васильович: /* Корисні ресурси */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Жирний текст'''==Назва проекту==&lt;br /&gt;
:::[Три великих задачі старовини ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Жирний текст'''==Назва проекту==&lt;br /&gt;
:::[Три великих задачі старовини ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
Три великих задачі старовини&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
Чи можна розвязати дані задачі за допомогою циркуля і лінійки ?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
Три великі задачі старовини:&lt;br /&gt;
•	1. Квадратура круга - побудова квадрата, рівновеликого даному кругу (завдання про квадратуру круга),&lt;br /&gt;
•	2. Подвоєння куба - побудова куба, об′єм якого у два рази перевищує об′єм даного (завдання про подвоєння об'єму куба),&lt;br /&gt;
•	3. Трисекція кута - розбиття кута на три рівні частини (завдання про трисекцію кута).&lt;br /&gt;
У XIX столітті було доведено, що всі три задачі нерозв'язні циркулем та лінійкою. Питання можливості побудови повністю вирішене алгебраїчними методами, основаними на теорії Галуа.&lt;br /&gt;
Таким чином, ці задачі виявилися розв'язними за допомогою інших, більше сильних аналітичних засобів. Але їхня значимість у математиці й у науці велика, вони суттєво вплинули на подальший розвиток багатьох розділів математики. Суперечливість і неможливість доведення за допомогою одних засобів і можливість розв'язання їх за допомогою інших, сильніших, виявилося потужним поштовхом у розвитку математики, її основ і філософії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Квадратура круга'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:190.jpg|200px|thumb|left|квадратура круга]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Круг і квадрат однакової площі&lt;br /&gt;
Квадратура круга — задача, що полягає в знаходженні побудови за допомогою циркуля та лінійки квадрата, рівновеликого за площею до даного круга.&lt;br /&gt;
Поруч із трисекцією кута та подвоєнням куба, є однією із найвідоміших задач, що неможливо розв'язати за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Нерозв'язність'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо прийняти за одиницю вимірювання радіус кола і позначити x довжину сторони шуканого квадрата, то задача зводиться до розв'язання рівняння:  , звідки:  . Як відомо, за допомогою циркуля та лінійки можливо виконати всі 4 арифметичні дії та видобуток квадратного кореня; звідси виходить, що квадратура круга можлива тоді і тільки тоді, коли за допомогою кінцевого числа таких дій можна побудувати відрізок довжини  . Таким чином, нерозв'язність цієї задачі витікає з неалгебричності (трансцендентності) числа  , яка була доведена в 1882 Ліндеманном.&lt;br /&gt;
Однак цю нерозв'язність слід розуміти, як нерозв'язність при використанні тільки циркуля та лінійки. Задача стає розв'язною, якщо, крім циркуля та лінійки, використовувати інші засоби (наприклад, квадратрису).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Приблизний розв'язок'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В дане коло вписується квадрат. До потроєного діаметру кола додається п'ята частина сторони цього квадрата. Довжина відрізка відрізняється від довжини кола менше ніж на  .&lt;br /&gt;
Метафора «Квадратура круга»&lt;br /&gt;
Математичне доведення неможливості квадратури круга не заважало багатьом ентузіастам втрачати роки на розв'язання проблеми. Марність досліджень з розв'язання задачі квадратури круга перенесла цей вираз у багато інших галузей, де він просто позначає безнадійне, безглузде або марне починання.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба&lt;br /&gt;
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба - класична антична задача на побудову циркулем та лінійкою ребра куба, об'єм якого вдвічі більший за об'єм заданого куба.&lt;br /&gt;
Разом з трисекцією кута та квадратурою круга, є однією з найвідоміших нерозв'язних задач на побудову за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Легенда'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згідно з античною легендою, одного разу на острові Делос почалася епідемія чуми. Мешканці острова звернулись до дельфійського оракула, і той повідомив, що необхідно подвоїти жертовне святилище, яке мало форму куба. Мешканці Делоса спорудили ще один такий же куб та поставили його на перший, але епідемія не припинилася. Після повторного звернення оракул роз'яснив, що подвоєний жертовник також повинен мати форму куба.&lt;br /&gt;
З того часу дельфійською задачею займались найкращі математики античного світу, було запропоновано декілька розв'язків, але ніхто не зміг виконати таку побудову, використовуючи тільки циркуль та лінійку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Спроби розв'язку'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::•	Гіппократ Хіоський (кінець V ст. до н. е.) показав, що задача зводиться до знаходження двох середніх пропорційних між одним відрізком та іншим, вдвічі більшим за нього. У сучасних позначеннях - до знаходження   та   таких, що&lt;br /&gt;
Звідси  .&lt;br /&gt;
•	Архіт Тарентський (початок IV ст. до н. е.) запропонував розв'язок, заснований на перетині тора, конуса та кругового циліндра.&lt;br /&gt;
•	Платон (перша половина IV ст. до н. е.) запропонував механічний розв'язок, заснований на побудові трьох прямокутних трикутників з потрібним співвідношенням сторін.&lt;br /&gt;
•	Менехм (середина IV ст. до н. е.) знайшов два розв'язки цієї задачі, засновані на використанні конічних перетинів. У першому розв'язку відшукується точка перетину двох парабол, а у другому - параболи та гіперболи.&lt;br /&gt;
•	Ератосфен (III ст. до н. е.) запропонував ще один розв'язок, в якому використовується спеціальний механічний інструмент - мезолябія, а також описав розв'язок своїх попередників.&lt;br /&gt;
•	Нікомед (II ст. до н. е.) використовував для розв'язку цієї задачі метод вставки, яка виконується за допомогою спеціальної кривої - конхоїди.&lt;br /&gt;
•	Група схожих між собою розв'язків, належачих Аполлонію, Філону Візантійському та Герону, також використовує метод вставки.&lt;br /&gt;
•	У ще одній групі схожих між собою розв'язків, належачих Діоклу, Паппу та Спору, використовується та ж ідея, що і у розв'язку Платона, при цьому Діокл застосовує для побудови спеціальну криву - цисоїду.&lt;br /&gt;
Свої розв'язки також запропонували Вієт, Декарт, Грегуар де Сен-Венсан, Гюйгенс, Ньютон.&lt;br /&gt;
Нерозв'язність&lt;br /&gt;
У сучасних позначеннях, задача зводиться до розв'язку рівняння  . Розв'язок має вигляд  . Все зводиться до проблеми побудови відрізка довжиною  .&lt;br /&gt;
Ванцель довів у 1837 році, що ця задача не може бути розв'язана за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Трисекція кута.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Неперевірена версія'''&lt;br /&gt;
Трисекція кута — задача про поділ заданого кута на три рівні частини за допомогою циркуля та лінійки. Інакше кажучи, необхідно побудувати трисектриси кута — промені, що ділять кут на три рівні частини.&lt;br /&gt;
Поруч із задачами про квадратуру круга та подвоєння куба є однією з класичних задач на побудову, відомих з часів стародавньої Греції.&lt;br /&gt;
П'єр Лоран Ванцель у 1837 році довів, що задача розв'язна тільки тоді, коли розв'язне в квадратних радикалах рівняння:&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Наприклад, трисекція здійсненна для кутів α = 360°/n при умові, що ціле n не ділиться на &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Тим не менш, в пресі час від часу публікуються (хибні) способи здійснення трисекції кута циркулем та лінійкою.&lt;br /&gt;
Побудова за допомогою додаткових інструментівХоча трисекція кута в загальному випадку нездійсненна за допомогою циркуля і лінійки, існують криві, за допомогою яких цю побудову можна здійснити. Равлик Паскаля або трисектриса, Квадратриса (в давнину також називалась трисектрисою), Конхоїда Нікомеда, Конічні перетини, Спіралі Архімеда.&lt;br /&gt;
•	Трисекция можлива при побудова за допомогою плаского оригамі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
У XIX столітті було доведено, що всі три задачі нерозв'язні циркулем та лінійкою. Питання можливості побудови повністю вирішене алгебраїчними методами, основаними на теорії Галуа. Таким чином, ці задачі виявилися розв'язними за допомогою інших, більше сильних аналітичних засобів. Але їхня значимість у математиці й у науці велика, вони суттєво вплинули на подальший розвиток багатьох розділів математики. Суперечливість і неможливість доведення за допомогою одних засобів і можливість розв'язання їх за допомогою інших, сильніших, виявилося потужним поштовхом у розвитку математики, її основ і філософії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;br /&gt;
http://uk.wikipedia.org/wiki/&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Коваленко Іван Васильович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=814153</id>
		<title>Учнівська вікі--стаття</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=814153"/>
				<updated>2015-02-23T18:21:32Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Коваленко Іван Васильович: /* Корисні ресурси */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Жирний текст'''==Назва проекту==&lt;br /&gt;
:::[Три великих задачі старовини ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Жирний текст'''==Назва проекту==&lt;br /&gt;
:::[Три великих задачі старовини ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
Три великих задачі старовини&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
Чи можна розвязати дані задачі за допомогою циркуля і лінійки ?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
Три великі задачі старовини:&lt;br /&gt;
•	1. Квадратура круга - побудова квадрата, рівновеликого даному кругу (завдання про квадратуру круга),&lt;br /&gt;
•	2. Подвоєння куба - побудова куба, об′єм якого у два рази перевищує об′єм даного (завдання про подвоєння об'єму куба),&lt;br /&gt;
•	3. Трисекція кута - розбиття кута на три рівні частини (завдання про трисекцію кута).&lt;br /&gt;
У XIX столітті було доведено, що всі три задачі нерозв'язні циркулем та лінійкою. Питання можливості побудови повністю вирішене алгебраїчними методами, основаними на теорії Галуа.&lt;br /&gt;
Таким чином, ці задачі виявилися розв'язними за допомогою інших, більше сильних аналітичних засобів. Але їхня значимість у математиці й у науці велика, вони суттєво вплинули на подальший розвиток багатьох розділів математики. Суперечливість і неможливість доведення за допомогою одних засобів і можливість розв'язання їх за допомогою інших, сильніших, виявилося потужним поштовхом у розвитку математики, її основ і філософії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Квадратура круга'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:190.jpg|200px|thumb|left|квадратура круга]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Круг і квадрат однакової площі&lt;br /&gt;
Квадратура круга — задача, що полягає в знаходженні побудови за допомогою циркуля та лінійки квадрата, рівновеликого за площею до даного круга.&lt;br /&gt;
Поруч із трисекцією кута та подвоєнням куба, є однією із найвідоміших задач, що неможливо розв'язати за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Нерозв'язність'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо прийняти за одиницю вимірювання радіус кола і позначити x довжину сторони шуканого квадрата, то задача зводиться до розв'язання рівняння:  , звідки:  . Як відомо, за допомогою циркуля та лінійки можливо виконати всі 4 арифметичні дії та видобуток квадратного кореня; звідси виходить, що квадратура круга можлива тоді і тільки тоді, коли за допомогою кінцевого числа таких дій можна побудувати відрізок довжини  . Таким чином, нерозв'язність цієї задачі витікає з неалгебричності (трансцендентності) числа  , яка була доведена в 1882 Ліндеманном.&lt;br /&gt;
Однак цю нерозв'язність слід розуміти, як нерозв'язність при використанні тільки циркуля та лінійки. Задача стає розв'язною, якщо, крім циркуля та лінійки, використовувати інші засоби (наприклад, квадратрису).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Приблизний розв'язок'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В дане коло вписується квадрат. До потроєного діаметру кола додається п'ята частина сторони цього квадрата. Довжина відрізка відрізняється від довжини кола менше ніж на  .&lt;br /&gt;
Метафора «Квадратура круга»&lt;br /&gt;
Математичне доведення неможливості квадратури круга не заважало багатьом ентузіастам втрачати роки на розв'язання проблеми. Марність досліджень з розв'язання задачі квадратури круга перенесла цей вираз у багато інших галузей, де він просто позначає безнадійне, безглузде або марне починання.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба&lt;br /&gt;
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба - класична антична задача на побудову циркулем та лінійкою ребра куба, об'єм якого вдвічі більший за об'єм заданого куба.&lt;br /&gt;
Разом з трисекцією кута та квадратурою круга, є однією з найвідоміших нерозв'язних задач на побудову за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Легенда'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згідно з античною легендою, одного разу на острові Делос почалася епідемія чуми. Мешканці острова звернулись до дельфійського оракула, і той повідомив, що необхідно подвоїти жертовне святилище, яке мало форму куба. Мешканці Делоса спорудили ще один такий же куб та поставили його на перший, але епідемія не припинилася. Після повторного звернення оракул роз'яснив, що подвоєний жертовник також повинен мати форму куба.&lt;br /&gt;
З того часу дельфійською задачею займались найкращі математики античного світу, було запропоновано декілька розв'язків, але ніхто не зміг виконати таку побудову, використовуючи тільки циркуль та лінійку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Спроби розв'язку'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::•	Гіппократ Хіоський (кінець V ст. до н. е.) показав, що задача зводиться до знаходження двох середніх пропорційних між одним відрізком та іншим, вдвічі більшим за нього. У сучасних позначеннях - до знаходження   та   таких, що&lt;br /&gt;
Звідси  .&lt;br /&gt;
•	Архіт Тарентський (початок IV ст. до н. е.) запропонував розв'язок, заснований на перетині тора, конуса та кругового циліндра.&lt;br /&gt;
•	Платон (перша половина IV ст. до н. е.) запропонував механічний розв'язок, заснований на побудові трьох прямокутних трикутників з потрібним співвідношенням сторін.&lt;br /&gt;
•	Менехм (середина IV ст. до н. е.) знайшов два розв'язки цієї задачі, засновані на використанні конічних перетинів. У першому розв'язку відшукується точка перетину двох парабол, а у другому - параболи та гіперболи.&lt;br /&gt;
•	Ератосфен (III ст. до н. е.) запропонував ще один розв'язок, в якому використовується спеціальний механічний інструмент - мезолябія, а також описав розв'язок своїх попередників.&lt;br /&gt;
•	Нікомед (II ст. до н. е.) використовував для розв'язку цієї задачі метод вставки, яка виконується за допомогою спеціальної кривої - конхоїди.&lt;br /&gt;
•	Група схожих між собою розв'язків, належачих Аполлонію, Філону Візантійському та Герону, також використовує метод вставки.&lt;br /&gt;
•	У ще одній групі схожих між собою розв'язків, належачих Діоклу, Паппу та Спору, використовується та ж ідея, що і у розв'язку Платона, при цьому Діокл застосовує для побудови спеціальну криву - цисоїду.&lt;br /&gt;
Свої розв'язки також запропонували Вієт, Декарт, Грегуар де Сен-Венсан, Гюйгенс, Ньютон.&lt;br /&gt;
Нерозв'язність&lt;br /&gt;
У сучасних позначеннях, задача зводиться до розв'язку рівняння  . Розв'язок має вигляд  . Все зводиться до проблеми побудови відрізка довжиною  .&lt;br /&gt;
Ванцель довів у 1837 році, що ця задача не може бути розв'язана за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Трисекція кута.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Неперевірена версія'''&lt;br /&gt;
Трисекція кута — задача про поділ заданого кута на три рівні частини за допомогою циркуля та лінійки. Інакше кажучи, необхідно побудувати трисектриси кута — промені, що ділять кут на три рівні частини.&lt;br /&gt;
Поруч із задачами про квадратуру круга та подвоєння куба є однією з класичних задач на побудову, відомих з часів стародавньої Греції.&lt;br /&gt;
П'єр Лоран Ванцель у 1837 році довів, що задача розв'язна тільки тоді, коли розв'язне в квадратних радикалах рівняння:&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Наприклад, трисекція здійсненна для кутів α = 360°/n при умові, що ціле n не ділиться на &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Тим не менш, в пресі час від часу публікуються (хибні) способи здійснення трисекції кута циркулем та лінійкою.&lt;br /&gt;
Побудова за допомогою додаткових інструментівХоча трисекція кута в загальному випадку нездійсненна за допомогою циркуля і лінійки, існують криві, за допомогою яких цю побудову можна здійснити. Равлик Паскаля або трисектриса, Квадратриса (в давнину також називалась трисектрисою), Конхоїда Нікомеда, Конічні перетини, Спіралі Архімеда.&lt;br /&gt;
•	Трисекция можлива при побудова за допомогою плаского оригамі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
У XIX столітті було доведено, що всі три задачі нерозв'язні циркулем та лінійкою. Питання можливості побудови повністю вирішене алгебраїчними методами, основаними на теорії Галуа. Таким чином, ці задачі виявилися розв'язними за допомогою інших, більше сильних аналітичних засобів. Але їхня значимість у математиці й у науці велика, вони суттєво вплинули на подальший розвиток багатьох розділів математики. Суперечливість і неможливість доведення за допомогою одних засобів і можливість розв'язання їх за допомогою інших, сильніших, виявилося потужним поштовхом у розвитку математики, її основ і філософії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Коваленко Іван Васильович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=814152</id>
		<title>Учнівська вікі--стаття</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=814152"/>
				<updated>2015-02-23T18:20:32Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Коваленко Іван Васильович: /* Корисні ресурси */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Жирний текст'''==Назва проекту==&lt;br /&gt;
:::[Три великих задачі старовини ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Жирний текст'''==Назва проекту==&lt;br /&gt;
:::[Три великих задачі старовини ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
Три великих задачі старовини&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
Чи можна розвязати дані задачі за допомогою циркуля і лінійки ?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
Три великі задачі старовини:&lt;br /&gt;
•	1. Квадратура круга - побудова квадрата, рівновеликого даному кругу (завдання про квадратуру круга),&lt;br /&gt;
•	2. Подвоєння куба - побудова куба, об′єм якого у два рази перевищує об′єм даного (завдання про подвоєння об'єму куба),&lt;br /&gt;
•	3. Трисекція кута - розбиття кута на три рівні частини (завдання про трисекцію кута).&lt;br /&gt;
У XIX столітті було доведено, що всі три задачі нерозв'язні циркулем та лінійкою. Питання можливості побудови повністю вирішене алгебраїчними методами, основаними на теорії Галуа.&lt;br /&gt;
Таким чином, ці задачі виявилися розв'язними за допомогою інших, більше сильних аналітичних засобів. Але їхня значимість у математиці й у науці велика, вони суттєво вплинули на подальший розвиток багатьох розділів математики. Суперечливість і неможливість доведення за допомогою одних засобів і можливість розв'язання їх за допомогою інших, сильніших, виявилося потужним поштовхом у розвитку математики, її основ і філософії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Квадратура круга'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:190.jpg|200px|thumb|left|квадратура круга]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Круг і квадрат однакової площі&lt;br /&gt;
Квадратура круга — задача, що полягає в знаходженні побудови за допомогою циркуля та лінійки квадрата, рівновеликого за площею до даного круга.&lt;br /&gt;
Поруч із трисекцією кута та подвоєнням куба, є однією із найвідоміших задач, що неможливо розв'язати за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Нерозв'язність'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо прийняти за одиницю вимірювання радіус кола і позначити x довжину сторони шуканого квадрата, то задача зводиться до розв'язання рівняння:  , звідки:  . Як відомо, за допомогою циркуля та лінійки можливо виконати всі 4 арифметичні дії та видобуток квадратного кореня; звідси виходить, що квадратура круга можлива тоді і тільки тоді, коли за допомогою кінцевого числа таких дій можна побудувати відрізок довжини  . Таким чином, нерозв'язність цієї задачі витікає з неалгебричності (трансцендентності) числа  , яка була доведена в 1882 Ліндеманном.&lt;br /&gt;
Однак цю нерозв'язність слід розуміти, як нерозв'язність при використанні тільки циркуля та лінійки. Задача стає розв'язною, якщо, крім циркуля та лінійки, використовувати інші засоби (наприклад, квадратрису).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Приблизний розв'язок'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В дане коло вписується квадрат. До потроєного діаметру кола додається п'ята частина сторони цього квадрата. Довжина відрізка відрізняється від довжини кола менше ніж на  .&lt;br /&gt;
Метафора «Квадратура круга»&lt;br /&gt;
Математичне доведення неможливості квадратури круга не заважало багатьом ентузіастам втрачати роки на розв'язання проблеми. Марність досліджень з розв'язання задачі квадратури круга перенесла цей вираз у багато інших галузей, де він просто позначає безнадійне, безглузде або марне починання.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба&lt;br /&gt;
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба - класична антична задача на побудову циркулем та лінійкою ребра куба, об'єм якого вдвічі більший за об'єм заданого куба.&lt;br /&gt;
Разом з трисекцією кута та квадратурою круга, є однією з найвідоміших нерозв'язних задач на побудову за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Легенда'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згідно з античною легендою, одного разу на острові Делос почалася епідемія чуми. Мешканці острова звернулись до дельфійського оракула, і той повідомив, що необхідно подвоїти жертовне святилище, яке мало форму куба. Мешканці Делоса спорудили ще один такий же куб та поставили його на перший, але епідемія не припинилася. Після повторного звернення оракул роз'яснив, що подвоєний жертовник також повинен мати форму куба.&lt;br /&gt;
З того часу дельфійською задачею займались найкращі математики античного світу, було запропоновано декілька розв'язків, але ніхто не зміг виконати таку побудову, використовуючи тільки циркуль та лінійку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Спроби розв'язку'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::•	Гіппократ Хіоський (кінець V ст. до н. е.) показав, що задача зводиться до знаходження двох середніх пропорційних між одним відрізком та іншим, вдвічі більшим за нього. У сучасних позначеннях - до знаходження   та   таких, що&lt;br /&gt;
Звідси  .&lt;br /&gt;
•	Архіт Тарентський (початок IV ст. до н. е.) запропонував розв'язок, заснований на перетині тора, конуса та кругового циліндра.&lt;br /&gt;
•	Платон (перша половина IV ст. до н. е.) запропонував механічний розв'язок, заснований на побудові трьох прямокутних трикутників з потрібним співвідношенням сторін.&lt;br /&gt;
•	Менехм (середина IV ст. до н. е.) знайшов два розв'язки цієї задачі, засновані на використанні конічних перетинів. У першому розв'язку відшукується точка перетину двох парабол, а у другому - параболи та гіперболи.&lt;br /&gt;
•	Ератосфен (III ст. до н. е.) запропонував ще один розв'язок, в якому використовується спеціальний механічний інструмент - мезолябія, а також описав розв'язок своїх попередників.&lt;br /&gt;
•	Нікомед (II ст. до н. е.) використовував для розв'язку цієї задачі метод вставки, яка виконується за допомогою спеціальної кривої - конхоїди.&lt;br /&gt;
•	Група схожих між собою розв'язків, належачих Аполлонію, Філону Візантійському та Герону, також використовує метод вставки.&lt;br /&gt;
•	У ще одній групі схожих між собою розв'язків, належачих Діоклу, Паппу та Спору, використовується та ж ідея, що і у розв'язку Платона, при цьому Діокл застосовує для побудови спеціальну криву - цисоїду.&lt;br /&gt;
Свої розв'язки також запропонували Вієт, Декарт, Грегуар де Сен-Венсан, Гюйгенс, Ньютон.&lt;br /&gt;
Нерозв'язність&lt;br /&gt;
У сучасних позначеннях, задача зводиться до розв'язку рівняння  . Розв'язок має вигляд  . Все зводиться до проблеми побудови відрізка довжиною  .&lt;br /&gt;
Ванцель довів у 1837 році, що ця задача не може бути розв'язана за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Трисекція кута.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Неперевірена версія'''&lt;br /&gt;
Трисекція кута — задача про поділ заданого кута на три рівні частини за допомогою циркуля та лінійки. Інакше кажучи, необхідно побудувати трисектриси кута — промені, що ділять кут на три рівні частини.&lt;br /&gt;
Поруч із задачами про квадратуру круга та подвоєння куба є однією з класичних задач на побудову, відомих з часів стародавньої Греції.&lt;br /&gt;
П'єр Лоран Ванцель у 1837 році довів, що задача розв'язна тільки тоді, коли розв'язне в квадратних радикалах рівняння:&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Наприклад, трисекція здійсненна для кутів α = 360°/n при умові, що ціле n не ділиться на &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Тим не менш, в пресі час від часу публікуються (хибні) способи здійснення трисекції кута циркулем та лінійкою.&lt;br /&gt;
Побудова за допомогою додаткових інструментівХоча трисекція кута в загальному випадку нездійсненна за допомогою циркуля і лінійки, існують криві, за допомогою яких цю побудову можна здійснити. Равлик Паскаля або трисектриса, Квадратриса (в давнину також називалась трисектрисою), Конхоїда Нікомеда, Конічні перетини, Спіралі Архімеда.&lt;br /&gt;
•	Трисекция можлива при побудова за допомогою плаского оригамі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
У XIX столітті було доведено, що всі три задачі нерозв'язні циркулем та лінійкою. Питання можливості побудови повністю вирішене алгебраїчними методами, основаними на теорії Галуа. Таким чином, ці задачі виявилися розв'язними за допомогою інших, більше сильних аналітичних засобів. Але їхня значимість у математиці й у науці велика, вони суттєво вплинули на подальший розвиток багатьох розділів математики. Суперечливість і неможливість доведення за допомогою одних засобів і можливість розв'язання їх за допомогою інших, сильніших, виявилося потужним поштовхом у розвитку математики, її основ і філософії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;br /&gt;
http://www.alleng.ru/d/math/math323.htm&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Коваленко Іван Васильович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=814150</id>
		<title>Учнівська вікі--стаття</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=814150"/>
				<updated>2015-02-23T18:18:36Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Коваленко Іван Васильович: /* Гіпотеза дослідження */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Жирний текст'''==Назва проекту==&lt;br /&gt;
:::[Три великих задачі старовини ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Жирний текст'''==Назва проекту==&lt;br /&gt;
:::[Три великих задачі старовини ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
Три великих задачі старовини&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
Чи можна розвязати дані задачі за допомогою циркуля і лінійки ?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
Три великі задачі старовини:&lt;br /&gt;
•	1. Квадратура круга - побудова квадрата, рівновеликого даному кругу (завдання про квадратуру круга),&lt;br /&gt;
•	2. Подвоєння куба - побудова куба, об′єм якого у два рази перевищує об′єм даного (завдання про подвоєння об'єму куба),&lt;br /&gt;
•	3. Трисекція кута - розбиття кута на три рівні частини (завдання про трисекцію кута).&lt;br /&gt;
У XIX столітті було доведено, що всі три задачі нерозв'язні циркулем та лінійкою. Питання можливості побудови повністю вирішене алгебраїчними методами, основаними на теорії Галуа.&lt;br /&gt;
Таким чином, ці задачі виявилися розв'язними за допомогою інших, більше сильних аналітичних засобів. Але їхня значимість у математиці й у науці велика, вони суттєво вплинули на подальший розвиток багатьох розділів математики. Суперечливість і неможливість доведення за допомогою одних засобів і можливість розв'язання їх за допомогою інших, сильніших, виявилося потужним поштовхом у розвитку математики, її основ і філософії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Квадратура круга'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:190.jpg|200px|thumb|left|квадратура круга]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Круг і квадрат однакової площі&lt;br /&gt;
Квадратура круга — задача, що полягає в знаходженні побудови за допомогою циркуля та лінійки квадрата, рівновеликого за площею до даного круга.&lt;br /&gt;
Поруч із трисекцією кута та подвоєнням куба, є однією із найвідоміших задач, що неможливо розв'язати за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Нерозв'язність'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо прийняти за одиницю вимірювання радіус кола і позначити x довжину сторони шуканого квадрата, то задача зводиться до розв'язання рівняння:  , звідки:  . Як відомо, за допомогою циркуля та лінійки можливо виконати всі 4 арифметичні дії та видобуток квадратного кореня; звідси виходить, що квадратура круга можлива тоді і тільки тоді, коли за допомогою кінцевого числа таких дій можна побудувати відрізок довжини  . Таким чином, нерозв'язність цієї задачі витікає з неалгебричності (трансцендентності) числа  , яка була доведена в 1882 Ліндеманном.&lt;br /&gt;
Однак цю нерозв'язність слід розуміти, як нерозв'язність при використанні тільки циркуля та лінійки. Задача стає розв'язною, якщо, крім циркуля та лінійки, використовувати інші засоби (наприклад, квадратрису).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Приблизний розв'язок'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В дане коло вписується квадрат. До потроєного діаметру кола додається п'ята частина сторони цього квадрата. Довжина відрізка відрізняється від довжини кола менше ніж на  .&lt;br /&gt;
Метафора «Квадратура круга»&lt;br /&gt;
Математичне доведення неможливості квадратури круга не заважало багатьом ентузіастам втрачати роки на розв'язання проблеми. Марність досліджень з розв'язання задачі квадратури круга перенесла цей вираз у багато інших галузей, де він просто позначає безнадійне, безглузде або марне починання.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба&lt;br /&gt;
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба - класична антична задача на побудову циркулем та лінійкою ребра куба, об'єм якого вдвічі більший за об'єм заданого куба.&lt;br /&gt;
Разом з трисекцією кута та квадратурою круга, є однією з найвідоміших нерозв'язних задач на побудову за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Легенда'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згідно з античною легендою, одного разу на острові Делос почалася епідемія чуми. Мешканці острова звернулись до дельфійського оракула, і той повідомив, що необхідно подвоїти жертовне святилище, яке мало форму куба. Мешканці Делоса спорудили ще один такий же куб та поставили його на перший, але епідемія не припинилася. Після повторного звернення оракул роз'яснив, що подвоєний жертовник також повинен мати форму куба.&lt;br /&gt;
З того часу дельфійською задачею займались найкращі математики античного світу, було запропоновано декілька розв'язків, але ніхто не зміг виконати таку побудову, використовуючи тільки циркуль та лінійку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Спроби розв'язку'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::•	Гіппократ Хіоський (кінець V ст. до н. е.) показав, що задача зводиться до знаходження двох середніх пропорційних між одним відрізком та іншим, вдвічі більшим за нього. У сучасних позначеннях - до знаходження   та   таких, що&lt;br /&gt;
Звідси  .&lt;br /&gt;
•	Архіт Тарентський (початок IV ст. до н. е.) запропонував розв'язок, заснований на перетині тора, конуса та кругового циліндра.&lt;br /&gt;
•	Платон (перша половина IV ст. до н. е.) запропонував механічний розв'язок, заснований на побудові трьох прямокутних трикутників з потрібним співвідношенням сторін.&lt;br /&gt;
•	Менехм (середина IV ст. до н. е.) знайшов два розв'язки цієї задачі, засновані на використанні конічних перетинів. У першому розв'язку відшукується точка перетину двох парабол, а у другому - параболи та гіперболи.&lt;br /&gt;
•	Ератосфен (III ст. до н. е.) запропонував ще один розв'язок, в якому використовується спеціальний механічний інструмент - мезолябія, а також описав розв'язок своїх попередників.&lt;br /&gt;
•	Нікомед (II ст. до н. е.) використовував для розв'язку цієї задачі метод вставки, яка виконується за допомогою спеціальної кривої - конхоїди.&lt;br /&gt;
•	Група схожих між собою розв'язків, належачих Аполлонію, Філону Візантійському та Герону, також використовує метод вставки.&lt;br /&gt;
•	У ще одній групі схожих між собою розв'язків, належачих Діоклу, Паппу та Спору, використовується та ж ідея, що і у розв'язку Платона, при цьому Діокл застосовує для побудови спеціальну криву - цисоїду.&lt;br /&gt;
Свої розв'язки також запропонували Вієт, Декарт, Грегуар де Сен-Венсан, Гюйгенс, Ньютон.&lt;br /&gt;
Нерозв'язність&lt;br /&gt;
У сучасних позначеннях, задача зводиться до розв'язку рівняння  . Розв'язок має вигляд  . Все зводиться до проблеми побудови відрізка довжиною  .&lt;br /&gt;
Ванцель довів у 1837 році, що ця задача не може бути розв'язана за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Трисекція кута.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Неперевірена версія'''&lt;br /&gt;
Трисекція кута — задача про поділ заданого кута на три рівні частини за допомогою циркуля та лінійки. Інакше кажучи, необхідно побудувати трисектриси кута — промені, що ділять кут на три рівні частини.&lt;br /&gt;
Поруч із задачами про квадратуру круга та подвоєння куба є однією з класичних задач на побудову, відомих з часів стародавньої Греції.&lt;br /&gt;
П'єр Лоран Ванцель у 1837 році довів, що задача розв'язна тільки тоді, коли розв'язне в квадратних радикалах рівняння:&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Наприклад, трисекція здійсненна для кутів α = 360°/n при умові, що ціле n не ділиться на &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Тим не менш, в пресі час від часу публікуються (хибні) способи здійснення трисекції кута циркулем та лінійкою.&lt;br /&gt;
Побудова за допомогою додаткових інструментівХоча трисекція кута в загальному випадку нездійсненна за допомогою циркуля і лінійки, існують криві, за допомогою яких цю побудову можна здійснити. Равлик Паскаля або трисектриса, Квадратриса (в давнину також називалась трисектрисою), Конхоїда Нікомеда, Конічні перетини, Спіралі Архімеда.&lt;br /&gt;
•	Трисекция можлива при побудова за допомогою плаского оригамі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
У XIX столітті було доведено, що всі три задачі нерозв'язні циркулем та лінійкою. Питання можливості побудови повністю вирішене алгебраїчними методами, основаними на теорії Галуа. Таким чином, ці задачі виявилися розв'язними за допомогою інших, більше сильних аналітичних засобів. Але їхня значимість у математиці й у науці велика, вони суттєво вплинули на подальший розвиток багатьох розділів математики. Суперечливість і неможливість доведення за допомогою одних засобів і можливість розв'язання їх за допомогою інших, сильніших, виявилося потужним поштовхом у розвитку математики, її основ і філософії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Коваленко Іван Васильович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=814149</id>
		<title>Учнівська вікі--стаття</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=814149"/>
				<updated>2015-02-23T18:18:00Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Коваленко Іван Васильович: /* Висновки */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Жирний текст'''==Назва проекту==&lt;br /&gt;
:::[Три великих задачі старовини ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Жирний текст'''==Назва проекту==&lt;br /&gt;
:::[Три великих задачі старовини ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
Три великих задачі старовини&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
Чи можна розвязати дані задачі за допомогою циркуля і лінійки&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
Три великі задачі старовини:&lt;br /&gt;
•	1. Квадратура круга - побудова квадрата, рівновеликого даному кругу (завдання про квадратуру круга),&lt;br /&gt;
•	2. Подвоєння куба - побудова куба, об′єм якого у два рази перевищує об′єм даного (завдання про подвоєння об'єму куба),&lt;br /&gt;
•	3. Трисекція кута - розбиття кута на три рівні частини (завдання про трисекцію кута).&lt;br /&gt;
У XIX столітті було доведено, що всі три задачі нерозв'язні циркулем та лінійкою. Питання можливості побудови повністю вирішене алгебраїчними методами, основаними на теорії Галуа.&lt;br /&gt;
Таким чином, ці задачі виявилися розв'язними за допомогою інших, більше сильних аналітичних засобів. Але їхня значимість у математиці й у науці велика, вони суттєво вплинули на подальший розвиток багатьох розділів математики. Суперечливість і неможливість доведення за допомогою одних засобів і можливість розв'язання їх за допомогою інших, сильніших, виявилося потужним поштовхом у розвитку математики, її основ і філософії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Квадратура круга'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:190.jpg|200px|thumb|left|квадратура круга]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Круг і квадрат однакової площі&lt;br /&gt;
Квадратура круга — задача, що полягає в знаходженні побудови за допомогою циркуля та лінійки квадрата, рівновеликого за площею до даного круга.&lt;br /&gt;
Поруч із трисекцією кута та подвоєнням куба, є однією із найвідоміших задач, що неможливо розв'язати за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Нерозв'язність'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо прийняти за одиницю вимірювання радіус кола і позначити x довжину сторони шуканого квадрата, то задача зводиться до розв'язання рівняння:  , звідки:  . Як відомо, за допомогою циркуля та лінійки можливо виконати всі 4 арифметичні дії та видобуток квадратного кореня; звідси виходить, що квадратура круга можлива тоді і тільки тоді, коли за допомогою кінцевого числа таких дій можна побудувати відрізок довжини  . Таким чином, нерозв'язність цієї задачі витікає з неалгебричності (трансцендентності) числа  , яка була доведена в 1882 Ліндеманном.&lt;br /&gt;
Однак цю нерозв'язність слід розуміти, як нерозв'язність при використанні тільки циркуля та лінійки. Задача стає розв'язною, якщо, крім циркуля та лінійки, використовувати інші засоби (наприклад, квадратрису).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Приблизний розв'язок'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В дане коло вписується квадрат. До потроєного діаметру кола додається п'ята частина сторони цього квадрата. Довжина відрізка відрізняється від довжини кола менше ніж на  .&lt;br /&gt;
Метафора «Квадратура круга»&lt;br /&gt;
Математичне доведення неможливості квадратури круга не заважало багатьом ентузіастам втрачати роки на розв'язання проблеми. Марність досліджень з розв'язання задачі квадратури круга перенесла цей вираз у багато інших галузей, де він просто позначає безнадійне, безглузде або марне починання.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба&lt;br /&gt;
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба - класична антична задача на побудову циркулем та лінійкою ребра куба, об'єм якого вдвічі більший за об'єм заданого куба.&lt;br /&gt;
Разом з трисекцією кута та квадратурою круга, є однією з найвідоміших нерозв'язних задач на побудову за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Легенда'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згідно з античною легендою, одного разу на острові Делос почалася епідемія чуми. Мешканці острова звернулись до дельфійського оракула, і той повідомив, що необхідно подвоїти жертовне святилище, яке мало форму куба. Мешканці Делоса спорудили ще один такий же куб та поставили його на перший, але епідемія не припинилася. Після повторного звернення оракул роз'яснив, що подвоєний жертовник також повинен мати форму куба.&lt;br /&gt;
З того часу дельфійською задачею займались найкращі математики античного світу, було запропоновано декілька розв'язків, але ніхто не зміг виконати таку побудову, використовуючи тільки циркуль та лінійку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Спроби розв'язку'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::•	Гіппократ Хіоський (кінець V ст. до н. е.) показав, що задача зводиться до знаходження двох середніх пропорційних між одним відрізком та іншим, вдвічі більшим за нього. У сучасних позначеннях - до знаходження   та   таких, що&lt;br /&gt;
Звідси  .&lt;br /&gt;
•	Архіт Тарентський (початок IV ст. до н. е.) запропонував розв'язок, заснований на перетині тора, конуса та кругового циліндра.&lt;br /&gt;
•	Платон (перша половина IV ст. до н. е.) запропонував механічний розв'язок, заснований на побудові трьох прямокутних трикутників з потрібним співвідношенням сторін.&lt;br /&gt;
•	Менехм (середина IV ст. до н. е.) знайшов два розв'язки цієї задачі, засновані на використанні конічних перетинів. У першому розв'язку відшукується точка перетину двох парабол, а у другому - параболи та гіперболи.&lt;br /&gt;
•	Ератосфен (III ст. до н. е.) запропонував ще один розв'язок, в якому використовується спеціальний механічний інструмент - мезолябія, а також описав розв'язок своїх попередників.&lt;br /&gt;
•	Нікомед (II ст. до н. е.) використовував для розв'язку цієї задачі метод вставки, яка виконується за допомогою спеціальної кривої - конхоїди.&lt;br /&gt;
•	Група схожих між собою розв'язків, належачих Аполлонію, Філону Візантійському та Герону, також використовує метод вставки.&lt;br /&gt;
•	У ще одній групі схожих між собою розв'язків, належачих Діоклу, Паппу та Спору, використовується та ж ідея, що і у розв'язку Платона, при цьому Діокл застосовує для побудови спеціальну криву - цисоїду.&lt;br /&gt;
Свої розв'язки також запропонували Вієт, Декарт, Грегуар де Сен-Венсан, Гюйгенс, Ньютон.&lt;br /&gt;
Нерозв'язність&lt;br /&gt;
У сучасних позначеннях, задача зводиться до розв'язку рівняння  . Розв'язок має вигляд  . Все зводиться до проблеми побудови відрізка довжиною  .&lt;br /&gt;
Ванцель довів у 1837 році, що ця задача не може бути розв'язана за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Трисекція кута.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Неперевірена версія'''&lt;br /&gt;
Трисекція кута — задача про поділ заданого кута на три рівні частини за допомогою циркуля та лінійки. Інакше кажучи, необхідно побудувати трисектриси кута — промені, що ділять кут на три рівні частини.&lt;br /&gt;
Поруч із задачами про квадратуру круга та подвоєння куба є однією з класичних задач на побудову, відомих з часів стародавньої Греції.&lt;br /&gt;
П'єр Лоран Ванцель у 1837 році довів, що задача розв'язна тільки тоді, коли розв'язне в квадратних радикалах рівняння:&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Наприклад, трисекція здійсненна для кутів α = 360°/n при умові, що ціле n не ділиться на &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Тим не менш, в пресі час від часу публікуються (хибні) способи здійснення трисекції кута циркулем та лінійкою.&lt;br /&gt;
Побудова за допомогою додаткових інструментівХоча трисекція кута в загальному випадку нездійсненна за допомогою циркуля і лінійки, існують криві, за допомогою яких цю побудову можна здійснити. Равлик Паскаля або трисектриса, Квадратриса (в давнину також називалась трисектрисою), Конхоїда Нікомеда, Конічні перетини, Спіралі Архімеда.&lt;br /&gt;
•	Трисекция можлива при побудова за допомогою плаского оригамі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
У XIX столітті було доведено, що всі три задачі нерозв'язні циркулем та лінійкою. Питання можливості побудови повністю вирішене алгебраїчними методами, основаними на теорії Галуа. Таким чином, ці задачі виявилися розв'язними за допомогою інших, більше сильних аналітичних засобів. Але їхня значимість у математиці й у науці велика, вони суттєво вплинули на подальший розвиток багатьох розділів математики. Суперечливість і неможливість доведення за допомогою одних засобів і можливість розв'язання їх за допомогою інших, сильніших, виявилося потужним поштовхом у розвитку математики, її основ і філософії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Коваленко Іван Васильович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=814143</id>
		<title>Учнівська вікі--стаття</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=814143"/>
				<updated>2015-02-23T18:11:36Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Коваленко Іван Васильович: /* Гіпотеза дослідження */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Жирний текст'''==Назва проекту==&lt;br /&gt;
:::[Три великих задачі старовини ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Жирний текст'''==Назва проекту==&lt;br /&gt;
:::[Три великих задачі старовини ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
Три великих задачі старовини&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
Чи можна розвязати дані задачі за допомогою циркуля і лінійки&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
Три великі задачі старовини:&lt;br /&gt;
•	1. Квадратура круга - побудова квадрата, рівновеликого даному кругу (завдання про квадратуру круга),&lt;br /&gt;
•	2. Подвоєння куба - побудова куба, об′єм якого у два рази перевищує об′єм даного (завдання про подвоєння об'єму куба),&lt;br /&gt;
•	3. Трисекція кута - розбиття кута на три рівні частини (завдання про трисекцію кута).&lt;br /&gt;
У XIX столітті було доведено, що всі три задачі нерозв'язні циркулем та лінійкою. Питання можливості побудови повністю вирішене алгебраїчними методами, основаними на теорії Галуа.&lt;br /&gt;
Таким чином, ці задачі виявилися розв'язними за допомогою інших, більше сильних аналітичних засобів. Але їхня значимість у математиці й у науці велика, вони суттєво вплинули на подальший розвиток багатьох розділів математики. Суперечливість і неможливість доведення за допомогою одних засобів і можливість розв'язання їх за допомогою інших, сильніших, виявилося потужним поштовхом у розвитку математики, її основ і філософії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Квадратура круга'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:190.jpg|200px|thumb|left|квадратура круга]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Круг і квадрат однакової площі&lt;br /&gt;
Квадратура круга — задача, що полягає в знаходженні побудови за допомогою циркуля та лінійки квадрата, рівновеликого за площею до даного круга.&lt;br /&gt;
Поруч із трисекцією кута та подвоєнням куба, є однією із найвідоміших задач, що неможливо розв'язати за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Нерозв'язність'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо прийняти за одиницю вимірювання радіус кола і позначити x довжину сторони шуканого квадрата, то задача зводиться до розв'язання рівняння:  , звідки:  . Як відомо, за допомогою циркуля та лінійки можливо виконати всі 4 арифметичні дії та видобуток квадратного кореня; звідси виходить, що квадратура круга можлива тоді і тільки тоді, коли за допомогою кінцевого числа таких дій можна побудувати відрізок довжини  . Таким чином, нерозв'язність цієї задачі витікає з неалгебричності (трансцендентності) числа  , яка була доведена в 1882 Ліндеманном.&lt;br /&gt;
Однак цю нерозв'язність слід розуміти, як нерозв'язність при використанні тільки циркуля та лінійки. Задача стає розв'язною, якщо, крім циркуля та лінійки, використовувати інші засоби (наприклад, квадратрису).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Приблизний розв'язок'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В дане коло вписується квадрат. До потроєного діаметру кола додається п'ята частина сторони цього квадрата. Довжина відрізка відрізняється від довжини кола менше ніж на  .&lt;br /&gt;
Метафора «Квадратура круга»&lt;br /&gt;
Математичне доведення неможливості квадратури круга не заважало багатьом ентузіастам втрачати роки на розв'язання проблеми. Марність досліджень з розв'язання задачі квадратури круга перенесла цей вираз у багато інших галузей, де він просто позначає безнадійне, безглузде або марне починання.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба&lt;br /&gt;
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба - класична антична задача на побудову циркулем та лінійкою ребра куба, об'єм якого вдвічі більший за об'єм заданого куба.&lt;br /&gt;
Разом з трисекцією кута та квадратурою круга, є однією з найвідоміших нерозв'язних задач на побудову за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Легенда'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згідно з античною легендою, одного разу на острові Делос почалася епідемія чуми. Мешканці острова звернулись до дельфійського оракула, і той повідомив, що необхідно подвоїти жертовне святилище, яке мало форму куба. Мешканці Делоса спорудили ще один такий же куб та поставили його на перший, але епідемія не припинилася. Після повторного звернення оракул роз'яснив, що подвоєний жертовник також повинен мати форму куба.&lt;br /&gt;
З того часу дельфійською задачею займались найкращі математики античного світу, було запропоновано декілька розв'язків, але ніхто не зміг виконати таку побудову, використовуючи тільки циркуль та лінійку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Спроби розв'язку'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::•	Гіппократ Хіоський (кінець V ст. до н. е.) показав, що задача зводиться до знаходження двох середніх пропорційних між одним відрізком та іншим, вдвічі більшим за нього. У сучасних позначеннях - до знаходження   та   таких, що&lt;br /&gt;
Звідси  .&lt;br /&gt;
•	Архіт Тарентський (початок IV ст. до н. е.) запропонував розв'язок, заснований на перетині тора, конуса та кругового циліндра.&lt;br /&gt;
•	Платон (перша половина IV ст. до н. е.) запропонував механічний розв'язок, заснований на побудові трьох прямокутних трикутників з потрібним співвідношенням сторін.&lt;br /&gt;
•	Менехм (середина IV ст. до н. е.) знайшов два розв'язки цієї задачі, засновані на використанні конічних перетинів. У першому розв'язку відшукується точка перетину двох парабол, а у другому - параболи та гіперболи.&lt;br /&gt;
•	Ератосфен (III ст. до н. е.) запропонував ще один розв'язок, в якому використовується спеціальний механічний інструмент - мезолябія, а також описав розв'язок своїх попередників.&lt;br /&gt;
•	Нікомед (II ст. до н. е.) використовував для розв'язку цієї задачі метод вставки, яка виконується за допомогою спеціальної кривої - конхоїди.&lt;br /&gt;
•	Група схожих між собою розв'язків, належачих Аполлонію, Філону Візантійському та Герону, також використовує метод вставки.&lt;br /&gt;
•	У ще одній групі схожих між собою розв'язків, належачих Діоклу, Паппу та Спору, використовується та ж ідея, що і у розв'язку Платона, при цьому Діокл застосовує для побудови спеціальну криву - цисоїду.&lt;br /&gt;
Свої розв'язки також запропонували Вієт, Декарт, Грегуар де Сен-Венсан, Гюйгенс, Ньютон.&lt;br /&gt;
Нерозв'язність&lt;br /&gt;
У сучасних позначеннях, задача зводиться до розв'язку рівняння  . Розв'язок має вигляд  . Все зводиться до проблеми побудови відрізка довжиною  .&lt;br /&gt;
Ванцель довів у 1837 році, що ця задача не може бути розв'язана за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Трисекція кута.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Неперевірена версія'''&lt;br /&gt;
Трисекція кута — задача про поділ заданого кута на три рівні частини за допомогою циркуля та лінійки. Інакше кажучи, необхідно побудувати трисектриси кута — промені, що ділять кут на три рівні частини.&lt;br /&gt;
Поруч із задачами про квадратуру круга та подвоєння куба є однією з класичних задач на побудову, відомих з часів стародавньої Греції.&lt;br /&gt;
П'єр Лоран Ванцель у 1837 році довів, що задача розв'язна тільки тоді, коли розв'язне в квадратних радикалах рівняння:&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Наприклад, трисекція здійсненна для кутів α = 360°/n при умові, що ціле n не ділиться на &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Тим не менш, в пресі час від часу публікуються (хибні) способи здійснення трисекції кута циркулем та лінійкою.&lt;br /&gt;
Побудова за допомогою додаткових інструментівХоча трисекція кута в загальному випадку нездійсненна за допомогою циркуля і лінійки, існують криві, за допомогою яких цю побудову можна здійснити. Равлик Паскаля або трисектриса, Квадратриса (в давнину також називалась трисектрисою), Конхоїда Нікомеда, Конічні перетини, Спіралі Архімеда.&lt;br /&gt;
•	Трисекция можлива при побудова за допомогою плаского оригамі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Коваленко Іван Васильович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=814142</id>
		<title>Учнівська вікі--стаття</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=814142"/>
				<updated>2015-02-23T18:10:18Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Коваленко Іван Васильович: /* Тема дослідження */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Жирний текст'''==Назва проекту==&lt;br /&gt;
:::[Три великих задачі старовини ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Жирний текст'''==Назва проекту==&lt;br /&gt;
:::[Три великих задачі старовини ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
Три великих задачі старовини&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
Три великі задачі старовини:&lt;br /&gt;
•	1. Квадратура круга - побудова квадрата, рівновеликого даному кругу (завдання про квадратуру круга),&lt;br /&gt;
•	2. Подвоєння куба - побудова куба, об′єм якого у два рази перевищує об′єм даного (завдання про подвоєння об'єму куба),&lt;br /&gt;
•	3. Трисекція кута - розбиття кута на три рівні частини (завдання про трисекцію кута).&lt;br /&gt;
У XIX столітті було доведено, що всі три задачі нерозв'язні циркулем та лінійкою. Питання можливості побудови повністю вирішене алгебраїчними методами, основаними на теорії Галуа.&lt;br /&gt;
Таким чином, ці задачі виявилися розв'язними за допомогою інших, більше сильних аналітичних засобів. Але їхня значимість у математиці й у науці велика, вони суттєво вплинули на подальший розвиток багатьох розділів математики. Суперечливість і неможливість доведення за допомогою одних засобів і можливість розв'язання їх за допомогою інших, сильніших, виявилося потужним поштовхом у розвитку математики, її основ і філософії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Квадратура круга'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:190.jpg|200px|thumb|left|квадратура круга]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Круг і квадрат однакової площі&lt;br /&gt;
Квадратура круга — задача, що полягає в знаходженні побудови за допомогою циркуля та лінійки квадрата, рівновеликого за площею до даного круга.&lt;br /&gt;
Поруч із трисекцією кута та подвоєнням куба, є однією із найвідоміших задач, що неможливо розв'язати за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Нерозв'язність'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо прийняти за одиницю вимірювання радіус кола і позначити x довжину сторони шуканого квадрата, то задача зводиться до розв'язання рівняння:  , звідки:  . Як відомо, за допомогою циркуля та лінійки можливо виконати всі 4 арифметичні дії та видобуток квадратного кореня; звідси виходить, що квадратура круга можлива тоді і тільки тоді, коли за допомогою кінцевого числа таких дій можна побудувати відрізок довжини  . Таким чином, нерозв'язність цієї задачі витікає з неалгебричності (трансцендентності) числа  , яка була доведена в 1882 Ліндеманном.&lt;br /&gt;
Однак цю нерозв'язність слід розуміти, як нерозв'язність при використанні тільки циркуля та лінійки. Задача стає розв'язною, якщо, крім циркуля та лінійки, використовувати інші засоби (наприклад, квадратрису).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Приблизний розв'язок'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В дане коло вписується квадрат. До потроєного діаметру кола додається п'ята частина сторони цього квадрата. Довжина відрізка відрізняється від довжини кола менше ніж на  .&lt;br /&gt;
Метафора «Квадратура круга»&lt;br /&gt;
Математичне доведення неможливості квадратури круга не заважало багатьом ентузіастам втрачати роки на розв'язання проблеми. Марність досліджень з розв'язання задачі квадратури круга перенесла цей вираз у багато інших галузей, де він просто позначає безнадійне, безглузде або марне починання.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба&lt;br /&gt;
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба - класична антична задача на побудову циркулем та лінійкою ребра куба, об'єм якого вдвічі більший за об'єм заданого куба.&lt;br /&gt;
Разом з трисекцією кута та квадратурою круга, є однією з найвідоміших нерозв'язних задач на побудову за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Легенда'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згідно з античною легендою, одного разу на острові Делос почалася епідемія чуми. Мешканці острова звернулись до дельфійського оракула, і той повідомив, що необхідно подвоїти жертовне святилище, яке мало форму куба. Мешканці Делоса спорудили ще один такий же куб та поставили його на перший, але епідемія не припинилася. Після повторного звернення оракул роз'яснив, що подвоєний жертовник також повинен мати форму куба.&lt;br /&gt;
З того часу дельфійською задачею займались найкращі математики античного світу, було запропоновано декілька розв'язків, але ніхто не зміг виконати таку побудову, використовуючи тільки циркуль та лінійку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Спроби розв'язку'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::•	Гіппократ Хіоський (кінець V ст. до н. е.) показав, що задача зводиться до знаходження двох середніх пропорційних між одним відрізком та іншим, вдвічі більшим за нього. У сучасних позначеннях - до знаходження   та   таких, що&lt;br /&gt;
Звідси  .&lt;br /&gt;
•	Архіт Тарентський (початок IV ст. до н. е.) запропонував розв'язок, заснований на перетині тора, конуса та кругового циліндра.&lt;br /&gt;
•	Платон (перша половина IV ст. до н. е.) запропонував механічний розв'язок, заснований на побудові трьох прямокутних трикутників з потрібним співвідношенням сторін.&lt;br /&gt;
•	Менехм (середина IV ст. до н. е.) знайшов два розв'язки цієї задачі, засновані на використанні конічних перетинів. У першому розв'язку відшукується точка перетину двох парабол, а у другому - параболи та гіперболи.&lt;br /&gt;
•	Ератосфен (III ст. до н. е.) запропонував ще один розв'язок, в якому використовується спеціальний механічний інструмент - мезолябія, а також описав розв'язок своїх попередників.&lt;br /&gt;
•	Нікомед (II ст. до н. е.) використовував для розв'язку цієї задачі метод вставки, яка виконується за допомогою спеціальної кривої - конхоїди.&lt;br /&gt;
•	Група схожих між собою розв'язків, належачих Аполлонію, Філону Візантійському та Герону, також використовує метод вставки.&lt;br /&gt;
•	У ще одній групі схожих між собою розв'язків, належачих Діоклу, Паппу та Спору, використовується та ж ідея, що і у розв'язку Платона, при цьому Діокл застосовує для побудови спеціальну криву - цисоїду.&lt;br /&gt;
Свої розв'язки також запропонували Вієт, Декарт, Грегуар де Сен-Венсан, Гюйгенс, Ньютон.&lt;br /&gt;
Нерозв'язність&lt;br /&gt;
У сучасних позначеннях, задача зводиться до розв'язку рівняння  . Розв'язок має вигляд  . Все зводиться до проблеми побудови відрізка довжиною  .&lt;br /&gt;
Ванцель довів у 1837 році, що ця задача не може бути розв'язана за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Трисекція кута.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Неперевірена версія'''&lt;br /&gt;
Трисекція кута — задача про поділ заданого кута на три рівні частини за допомогою циркуля та лінійки. Інакше кажучи, необхідно побудувати трисектриси кута — промені, що ділять кут на три рівні частини.&lt;br /&gt;
Поруч із задачами про квадратуру круга та подвоєння куба є однією з класичних задач на побудову, відомих з часів стародавньої Греції.&lt;br /&gt;
П'єр Лоран Ванцель у 1837 році довів, що задача розв'язна тільки тоді, коли розв'язне в квадратних радикалах рівняння:&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Наприклад, трисекція здійсненна для кутів α = 360°/n при умові, що ціле n не ділиться на &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Тим не менш, в пресі час від часу публікуються (хибні) способи здійснення трисекції кута циркулем та лінійкою.&lt;br /&gt;
Побудова за допомогою додаткових інструментівХоча трисекція кута в загальному випадку нездійсненна за допомогою циркуля і лінійки, існують криві, за допомогою яких цю побудову можна здійснити. Равлик Паскаля або трисектриса, Квадратриса (в давнину також називалась трисектрисою), Конхоїда Нікомеда, Конічні перетини, Спіралі Архімеда.&lt;br /&gt;
•	Трисекция можлива при побудова за допомогою плаского оригамі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Коваленко Іван Васильович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=814141</id>
		<title>Учнівська вікі--стаття</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=814141"/>
				<updated>2015-02-23T18:09:27Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Коваленко Іван Васильович: /* Тема дослідження */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Жирний текст'''==Назва проекту==&lt;br /&gt;
:::[Три великих задачі старовини ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Жирний текст'''==Назва проекту==&lt;br /&gt;
:::[Три великих задачі старовини ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
Три великі задачі старовини:&lt;br /&gt;
•	1. Квадратура круга - побудова квадрата, рівновеликого даному кругу (завдання про квадратуру круга),&lt;br /&gt;
•	2. Подвоєння куба - побудова куба, об′єм якого у два рази перевищує об′єм даного (завдання про подвоєння об'єму куба),&lt;br /&gt;
•	3. Трисекція кута - розбиття кута на три рівні частини (завдання про трисекцію кута).&lt;br /&gt;
У XIX столітті було доведено, що всі три задачі нерозв'язні циркулем та лінійкою. Питання можливості побудови повністю вирішене алгебраїчними методами, основаними на теорії Галуа.&lt;br /&gt;
Таким чином, ці задачі виявилися розв'язними за допомогою інших, більше сильних аналітичних засобів. Але їхня значимість у математиці й у науці велика, вони суттєво вплинули на подальший розвиток багатьох розділів математики. Суперечливість і неможливість доведення за допомогою одних засобів і можливість розв'язання їх за допомогою інших, сильніших, виявилося потужним поштовхом у розвитку математики, її основ і філософії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Квадратура круга'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:190.jpg|200px|thumb|left|квадратура круга]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Круг і квадрат однакової площі&lt;br /&gt;
Квадратура круга — задача, що полягає в знаходженні побудови за допомогою циркуля та лінійки квадрата, рівновеликого за площею до даного круга.&lt;br /&gt;
Поруч із трисекцією кута та подвоєнням куба, є однією із найвідоміших задач, що неможливо розв'язати за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Нерозв'язність'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо прийняти за одиницю вимірювання радіус кола і позначити x довжину сторони шуканого квадрата, то задача зводиться до розв'язання рівняння:  , звідки:  . Як відомо, за допомогою циркуля та лінійки можливо виконати всі 4 арифметичні дії та видобуток квадратного кореня; звідси виходить, що квадратура круга можлива тоді і тільки тоді, коли за допомогою кінцевого числа таких дій можна побудувати відрізок довжини  . Таким чином, нерозв'язність цієї задачі витікає з неалгебричності (трансцендентності) числа  , яка була доведена в 1882 Ліндеманном.&lt;br /&gt;
Однак цю нерозв'язність слід розуміти, як нерозв'язність при використанні тільки циркуля та лінійки. Задача стає розв'язною, якщо, крім циркуля та лінійки, використовувати інші засоби (наприклад, квадратрису).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Приблизний розв'язок'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В дане коло вписується квадрат. До потроєного діаметру кола додається п'ята частина сторони цього квадрата. Довжина відрізка відрізняється від довжини кола менше ніж на  .&lt;br /&gt;
Метафора «Квадратура круга»&lt;br /&gt;
Математичне доведення неможливості квадратури круга не заважало багатьом ентузіастам втрачати роки на розв'язання проблеми. Марність досліджень з розв'язання задачі квадратури круга перенесла цей вираз у багато інших галузей, де він просто позначає безнадійне, безглузде або марне починання.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба&lt;br /&gt;
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба - класична антична задача на побудову циркулем та лінійкою ребра куба, об'єм якого вдвічі більший за об'єм заданого куба.&lt;br /&gt;
Разом з трисекцією кута та квадратурою круга, є однією з найвідоміших нерозв'язних задач на побудову за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Легенда'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згідно з античною легендою, одного разу на острові Делос почалася епідемія чуми. Мешканці острова звернулись до дельфійського оракула, і той повідомив, що необхідно подвоїти жертовне святилище, яке мало форму куба. Мешканці Делоса спорудили ще один такий же куб та поставили його на перший, але епідемія не припинилася. Після повторного звернення оракул роз'яснив, що подвоєний жертовник також повинен мати форму куба.&lt;br /&gt;
З того часу дельфійською задачею займались найкращі математики античного світу, було запропоновано декілька розв'язків, але ніхто не зміг виконати таку побудову, використовуючи тільки циркуль та лінійку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Спроби розв'язку'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::•	Гіппократ Хіоський (кінець V ст. до н. е.) показав, що задача зводиться до знаходження двох середніх пропорційних між одним відрізком та іншим, вдвічі більшим за нього. У сучасних позначеннях - до знаходження   та   таких, що&lt;br /&gt;
Звідси  .&lt;br /&gt;
•	Архіт Тарентський (початок IV ст. до н. е.) запропонував розв'язок, заснований на перетині тора, конуса та кругового циліндра.&lt;br /&gt;
•	Платон (перша половина IV ст. до н. е.) запропонував механічний розв'язок, заснований на побудові трьох прямокутних трикутників з потрібним співвідношенням сторін.&lt;br /&gt;
•	Менехм (середина IV ст. до н. е.) знайшов два розв'язки цієї задачі, засновані на використанні конічних перетинів. У першому розв'язку відшукується точка перетину двох парабол, а у другому - параболи та гіперболи.&lt;br /&gt;
•	Ератосфен (III ст. до н. е.) запропонував ще один розв'язок, в якому використовується спеціальний механічний інструмент - мезолябія, а також описав розв'язок своїх попередників.&lt;br /&gt;
•	Нікомед (II ст. до н. е.) використовував для розв'язку цієї задачі метод вставки, яка виконується за допомогою спеціальної кривої - конхоїди.&lt;br /&gt;
•	Група схожих між собою розв'язків, належачих Аполлонію, Філону Візантійському та Герону, також використовує метод вставки.&lt;br /&gt;
•	У ще одній групі схожих між собою розв'язків, належачих Діоклу, Паппу та Спору, використовується та ж ідея, що і у розв'язку Платона, при цьому Діокл застосовує для побудови спеціальну криву - цисоїду.&lt;br /&gt;
Свої розв'язки також запропонували Вієт, Декарт, Грегуар де Сен-Венсан, Гюйгенс, Ньютон.&lt;br /&gt;
Нерозв'язність&lt;br /&gt;
У сучасних позначеннях, задача зводиться до розв'язку рівняння  . Розв'язок має вигляд  . Все зводиться до проблеми побудови відрізка довжиною  .&lt;br /&gt;
Ванцель довів у 1837 році, що ця задача не може бути розв'язана за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Трисекція кута.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Неперевірена версія'''&lt;br /&gt;
Трисекція кута — задача про поділ заданого кута на три рівні частини за допомогою циркуля та лінійки. Інакше кажучи, необхідно побудувати трисектриси кута — промені, що ділять кут на три рівні частини.&lt;br /&gt;
Поруч із задачами про квадратуру круга та подвоєння куба є однією з класичних задач на побудову, відомих з часів стародавньої Греції.&lt;br /&gt;
П'єр Лоран Ванцель у 1837 році довів, що задача розв'язна тільки тоді, коли розв'язне в квадратних радикалах рівняння:&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Наприклад, трисекція здійсненна для кутів α = 360°/n при умові, що ціле n не ділиться на &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Тим не менш, в пресі час від часу публікуються (хибні) способи здійснення трисекції кута циркулем та лінійкою.&lt;br /&gt;
Побудова за допомогою додаткових інструментівХоча трисекція кута в загальному випадку нездійсненна за допомогою циркуля і лінійки, існують криві, за допомогою яких цю побудову можна здійснити. Равлик Паскаля або трисектриса, Квадратриса (в давнину також називалась трисектрисою), Конхоїда Нікомеда, Конічні перетини, Спіралі Архімеда.&lt;br /&gt;
•	Трисекция можлива при побудова за допомогою плаского оригамі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Коваленко Іван Васильович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=814139</id>
		<title>Учнівська вікі--стаття</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=814139"/>
				<updated>2015-02-23T18:08:49Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Коваленко Іван Васильович: /* Тема дослідження */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Жирний текст'''==Назва проекту==&lt;br /&gt;
:::[Три великих задачі старовини ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Жирний текст'''==Назва проекту==&lt;br /&gt;
:::[Три великих задачі старовини ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження== &lt;br /&gt;
 Три великих задачі старовини&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
Три великі задачі старовини:&lt;br /&gt;
•	1. Квадратура круга - побудова квадрата, рівновеликого даному кругу (завдання про квадратуру круга),&lt;br /&gt;
•	2. Подвоєння куба - побудова куба, об′єм якого у два рази перевищує об′єм даного (завдання про подвоєння об'єму куба),&lt;br /&gt;
•	3. Трисекція кута - розбиття кута на три рівні частини (завдання про трисекцію кута).&lt;br /&gt;
У XIX столітті було доведено, що всі три задачі нерозв'язні циркулем та лінійкою. Питання можливості побудови повністю вирішене алгебраїчними методами, основаними на теорії Галуа.&lt;br /&gt;
Таким чином, ці задачі виявилися розв'язними за допомогою інших, більше сильних аналітичних засобів. Але їхня значимість у математиці й у науці велика, вони суттєво вплинули на подальший розвиток багатьох розділів математики. Суперечливість і неможливість доведення за допомогою одних засобів і можливість розв'язання їх за допомогою інших, сильніших, виявилося потужним поштовхом у розвитку математики, її основ і філософії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Квадратура круга'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:190.jpg|200px|thumb|left|квадратура круга]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Круг і квадрат однакової площі&lt;br /&gt;
Квадратура круга — задача, що полягає в знаходженні побудови за допомогою циркуля та лінійки квадрата, рівновеликого за площею до даного круга.&lt;br /&gt;
Поруч із трисекцією кута та подвоєнням куба, є однією із найвідоміших задач, що неможливо розв'язати за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Нерозв'язність'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо прийняти за одиницю вимірювання радіус кола і позначити x довжину сторони шуканого квадрата, то задача зводиться до розв'язання рівняння:  , звідки:  . Як відомо, за допомогою циркуля та лінійки можливо виконати всі 4 арифметичні дії та видобуток квадратного кореня; звідси виходить, що квадратура круга можлива тоді і тільки тоді, коли за допомогою кінцевого числа таких дій можна побудувати відрізок довжини  . Таким чином, нерозв'язність цієї задачі витікає з неалгебричності (трансцендентності) числа  , яка була доведена в 1882 Ліндеманном.&lt;br /&gt;
Однак цю нерозв'язність слід розуміти, як нерозв'язність при використанні тільки циркуля та лінійки. Задача стає розв'язною, якщо, крім циркуля та лінійки, використовувати інші засоби (наприклад, квадратрису).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Приблизний розв'язок'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В дане коло вписується квадрат. До потроєного діаметру кола додається п'ята частина сторони цього квадрата. Довжина відрізка відрізняється від довжини кола менше ніж на  .&lt;br /&gt;
Метафора «Квадратура круга»&lt;br /&gt;
Математичне доведення неможливості квадратури круга не заважало багатьом ентузіастам втрачати роки на розв'язання проблеми. Марність досліджень з розв'язання задачі квадратури круга перенесла цей вираз у багато інших галузей, де він просто позначає безнадійне, безглузде або марне починання.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба&lt;br /&gt;
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба - класична антична задача на побудову циркулем та лінійкою ребра куба, об'єм якого вдвічі більший за об'єм заданого куба.&lt;br /&gt;
Разом з трисекцією кута та квадратурою круга, є однією з найвідоміших нерозв'язних задач на побудову за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Легенда'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згідно з античною легендою, одного разу на острові Делос почалася епідемія чуми. Мешканці острова звернулись до дельфійського оракула, і той повідомив, що необхідно подвоїти жертовне святилище, яке мало форму куба. Мешканці Делоса спорудили ще один такий же куб та поставили його на перший, але епідемія не припинилася. Після повторного звернення оракул роз'яснив, що подвоєний жертовник також повинен мати форму куба.&lt;br /&gt;
З того часу дельфійською задачею займались найкращі математики античного світу, було запропоновано декілька розв'язків, але ніхто не зміг виконати таку побудову, використовуючи тільки циркуль та лінійку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Спроби розв'язку'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::•	Гіппократ Хіоський (кінець V ст. до н. е.) показав, що задача зводиться до знаходження двох середніх пропорційних між одним відрізком та іншим, вдвічі більшим за нього. У сучасних позначеннях - до знаходження   та   таких, що&lt;br /&gt;
Звідси  .&lt;br /&gt;
•	Архіт Тарентський (початок IV ст. до н. е.) запропонував розв'язок, заснований на перетині тора, конуса та кругового циліндра.&lt;br /&gt;
•	Платон (перша половина IV ст. до н. е.) запропонував механічний розв'язок, заснований на побудові трьох прямокутних трикутників з потрібним співвідношенням сторін.&lt;br /&gt;
•	Менехм (середина IV ст. до н. е.) знайшов два розв'язки цієї задачі, засновані на використанні конічних перетинів. У першому розв'язку відшукується точка перетину двох парабол, а у другому - параболи та гіперболи.&lt;br /&gt;
•	Ератосфен (III ст. до н. е.) запропонував ще один розв'язок, в якому використовується спеціальний механічний інструмент - мезолябія, а також описав розв'язок своїх попередників.&lt;br /&gt;
•	Нікомед (II ст. до н. е.) використовував для розв'язку цієї задачі метод вставки, яка виконується за допомогою спеціальної кривої - конхоїди.&lt;br /&gt;
•	Група схожих між собою розв'язків, належачих Аполлонію, Філону Візантійському та Герону, також використовує метод вставки.&lt;br /&gt;
•	У ще одній групі схожих між собою розв'язків, належачих Діоклу, Паппу та Спору, використовується та ж ідея, що і у розв'язку Платона, при цьому Діокл застосовує для побудови спеціальну криву - цисоїду.&lt;br /&gt;
Свої розв'язки також запропонували Вієт, Декарт, Грегуар де Сен-Венсан, Гюйгенс, Ньютон.&lt;br /&gt;
Нерозв'язність&lt;br /&gt;
У сучасних позначеннях, задача зводиться до розв'язку рівняння  . Розв'язок має вигляд  . Все зводиться до проблеми побудови відрізка довжиною  .&lt;br /&gt;
Ванцель довів у 1837 році, що ця задача не може бути розв'язана за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Трисекція кута.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Неперевірена версія'''&lt;br /&gt;
Трисекція кута — задача про поділ заданого кута на три рівні частини за допомогою циркуля та лінійки. Інакше кажучи, необхідно побудувати трисектриси кута — промені, що ділять кут на три рівні частини.&lt;br /&gt;
Поруч із задачами про квадратуру круга та подвоєння куба є однією з класичних задач на побудову, відомих з часів стародавньої Греції.&lt;br /&gt;
П'єр Лоран Ванцель у 1837 році довів, що задача розв'язна тільки тоді, коли розв'язне в квадратних радикалах рівняння:&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Наприклад, трисекція здійсненна для кутів α = 360°/n при умові, що ціле n не ділиться на &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Тим не менш, в пресі час від часу публікуються (хибні) способи здійснення трисекції кута циркулем та лінійкою.&lt;br /&gt;
Побудова за допомогою додаткових інструментівХоча трисекція кута в загальному випадку нездійсненна за допомогою циркуля і лінійки, існують криві, за допомогою яких цю побудову можна здійснити. Равлик Паскаля або трисектриса, Квадратриса (в давнину також називалась трисектрисою), Конхоїда Нікомеда, Конічні перетини, Спіралі Архімеда.&lt;br /&gt;
•	Трисекция можлива при побудова за допомогою плаского оригамі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Коваленко Іван Васильович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=814138</id>
		<title>Учнівська вікі--стаття</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=814138"/>
				<updated>2015-02-23T18:07:17Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Коваленко Іван Васильович: /* Тема дослідження */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Жирний текст'''==Назва проекту==&lt;br /&gt;
:::[Три великих задачі старовини ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Жирний текст'''==Назва проекту==&lt;br /&gt;
:::[Три великих задачі старовини ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження== &lt;br /&gt;
 Три великі задачі старовини&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
Три великі задачі старовини:&lt;br /&gt;
•	1. Квадратура круга - побудова квадрата, рівновеликого даному кругу (завдання про квадратуру круга),&lt;br /&gt;
•	2. Подвоєння куба - побудова куба, об′єм якого у два рази перевищує об′єм даного (завдання про подвоєння об'єму куба),&lt;br /&gt;
•	3. Трисекція кута - розбиття кута на три рівні частини (завдання про трисекцію кута).&lt;br /&gt;
У XIX столітті було доведено, що всі три задачі нерозв'язні циркулем та лінійкою. Питання можливості побудови повністю вирішене алгебраїчними методами, основаними на теорії Галуа.&lt;br /&gt;
Таким чином, ці задачі виявилися розв'язними за допомогою інших, більше сильних аналітичних засобів. Але їхня значимість у математиці й у науці велика, вони суттєво вплинули на подальший розвиток багатьох розділів математики. Суперечливість і неможливість доведення за допомогою одних засобів і можливість розв'язання їх за допомогою інших, сильніших, виявилося потужним поштовхом у розвитку математики, її основ і філософії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Квадратура круга'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:190.jpg|200px|thumb|left|квадратура круга]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Круг і квадрат однакової площі&lt;br /&gt;
Квадратура круга — задача, що полягає в знаходженні побудови за допомогою циркуля та лінійки квадрата, рівновеликого за площею до даного круга.&lt;br /&gt;
Поруч із трисекцією кута та подвоєнням куба, є однією із найвідоміших задач, що неможливо розв'язати за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Нерозв'язність'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо прийняти за одиницю вимірювання радіус кола і позначити x довжину сторони шуканого квадрата, то задача зводиться до розв'язання рівняння:  , звідки:  . Як відомо, за допомогою циркуля та лінійки можливо виконати всі 4 арифметичні дії та видобуток квадратного кореня; звідси виходить, що квадратура круга можлива тоді і тільки тоді, коли за допомогою кінцевого числа таких дій можна побудувати відрізок довжини  . Таким чином, нерозв'язність цієї задачі витікає з неалгебричності (трансцендентності) числа  , яка була доведена в 1882 Ліндеманном.&lt;br /&gt;
Однак цю нерозв'язність слід розуміти, як нерозв'язність при використанні тільки циркуля та лінійки. Задача стає розв'язною, якщо, крім циркуля та лінійки, використовувати інші засоби (наприклад, квадратрису).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Приблизний розв'язок'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В дане коло вписується квадрат. До потроєного діаметру кола додається п'ята частина сторони цього квадрата. Довжина відрізка відрізняється від довжини кола менше ніж на  .&lt;br /&gt;
Метафора «Квадратура круга»&lt;br /&gt;
Математичне доведення неможливості квадратури круга не заважало багатьом ентузіастам втрачати роки на розв'язання проблеми. Марність досліджень з розв'язання задачі квадратури круга перенесла цей вираз у багато інших галузей, де він просто позначає безнадійне, безглузде або марне починання.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба&lt;br /&gt;
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба - класична антична задача на побудову циркулем та лінійкою ребра куба, об'єм якого вдвічі більший за об'єм заданого куба.&lt;br /&gt;
Разом з трисекцією кута та квадратурою круга, є однією з найвідоміших нерозв'язних задач на побудову за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Легенда'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згідно з античною легендою, одного разу на острові Делос почалася епідемія чуми. Мешканці острова звернулись до дельфійського оракула, і той повідомив, що необхідно подвоїти жертовне святилище, яке мало форму куба. Мешканці Делоса спорудили ще один такий же куб та поставили його на перший, але епідемія не припинилася. Після повторного звернення оракул роз'яснив, що подвоєний жертовник також повинен мати форму куба.&lt;br /&gt;
З того часу дельфійською задачею займались найкращі математики античного світу, було запропоновано декілька розв'язків, але ніхто не зміг виконати таку побудову, використовуючи тільки циркуль та лінійку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Спроби розв'язку'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::•	Гіппократ Хіоський (кінець V ст. до н. е.) показав, що задача зводиться до знаходження двох середніх пропорційних між одним відрізком та іншим, вдвічі більшим за нього. У сучасних позначеннях - до знаходження   та   таких, що&lt;br /&gt;
Звідси  .&lt;br /&gt;
•	Архіт Тарентський (початок IV ст. до н. е.) запропонував розв'язок, заснований на перетині тора, конуса та кругового циліндра.&lt;br /&gt;
•	Платон (перша половина IV ст. до н. е.) запропонував механічний розв'язок, заснований на побудові трьох прямокутних трикутників з потрібним співвідношенням сторін.&lt;br /&gt;
•	Менехм (середина IV ст. до н. е.) знайшов два розв'язки цієї задачі, засновані на використанні конічних перетинів. У першому розв'язку відшукується точка перетину двох парабол, а у другому - параболи та гіперболи.&lt;br /&gt;
•	Ератосфен (III ст. до н. е.) запропонував ще один розв'язок, в якому використовується спеціальний механічний інструмент - мезолябія, а також описав розв'язок своїх попередників.&lt;br /&gt;
•	Нікомед (II ст. до н. е.) використовував для розв'язку цієї задачі метод вставки, яка виконується за допомогою спеціальної кривої - конхоїди.&lt;br /&gt;
•	Група схожих між собою розв'язків, належачих Аполлонію, Філону Візантійському та Герону, також використовує метод вставки.&lt;br /&gt;
•	У ще одній групі схожих між собою розв'язків, належачих Діоклу, Паппу та Спору, використовується та ж ідея, що і у розв'язку Платона, при цьому Діокл застосовує для побудови спеціальну криву - цисоїду.&lt;br /&gt;
Свої розв'язки також запропонували Вієт, Декарт, Грегуар де Сен-Венсан, Гюйгенс, Ньютон.&lt;br /&gt;
Нерозв'язність&lt;br /&gt;
У сучасних позначеннях, задача зводиться до розв'язку рівняння  . Розв'язок має вигляд  . Все зводиться до проблеми побудови відрізка довжиною  .&lt;br /&gt;
Ванцель довів у 1837 році, що ця задача не може бути розв'язана за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Трисекція кута.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Неперевірена версія'''&lt;br /&gt;
Трисекція кута — задача про поділ заданого кута на три рівні частини за допомогою циркуля та лінійки. Інакше кажучи, необхідно побудувати трисектриси кута — промені, що ділять кут на три рівні частини.&lt;br /&gt;
Поруч із задачами про квадратуру круга та подвоєння куба є однією з класичних задач на побудову, відомих з часів стародавньої Греції.&lt;br /&gt;
П'єр Лоран Ванцель у 1837 році довів, що задача розв'язна тільки тоді, коли розв'язне в квадратних радикалах рівняння:&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Наприклад, трисекція здійсненна для кутів α = 360°/n при умові, що ціле n не ділиться на &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Тим не менш, в пресі час від часу публікуються (хибні) способи здійснення трисекції кута циркулем та лінійкою.&lt;br /&gt;
Побудова за допомогою додаткових інструментівХоча трисекція кута в загальному випадку нездійсненна за допомогою циркуля і лінійки, існують криві, за допомогою яких цю побудову можна здійснити. Равлик Паскаля або трисектриса, Квадратриса (в давнину також називалась трисектрисою), Конхоїда Нікомеда, Конічні перетини, Спіралі Архімеда.&lt;br /&gt;
•	Трисекция можлива при побудова за допомогою плаского оригамі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Коваленко Іван Васильович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=814137</id>
		<title>Учнівська вікі--стаття</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=814137"/>
				<updated>2015-02-23T18:06:57Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Коваленко Іван Васильович: /* Тема дослідження */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Жирний текст'''==Назва проекту==&lt;br /&gt;
:::[Три великих задачі старовини ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Жирний текст'''==Назва проекту==&lt;br /&gt;
:::[Три великих задачі старовини ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження== &lt;br /&gt;
[ Три великі задачі старовини ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
Три великі задачі старовини:&lt;br /&gt;
•	1. Квадратура круга - побудова квадрата, рівновеликого даному кругу (завдання про квадратуру круга),&lt;br /&gt;
•	2. Подвоєння куба - побудова куба, об′єм якого у два рази перевищує об′єм даного (завдання про подвоєння об'єму куба),&lt;br /&gt;
•	3. Трисекція кута - розбиття кута на три рівні частини (завдання про трисекцію кута).&lt;br /&gt;
У XIX столітті було доведено, що всі три задачі нерозв'язні циркулем та лінійкою. Питання можливості побудови повністю вирішене алгебраїчними методами, основаними на теорії Галуа.&lt;br /&gt;
Таким чином, ці задачі виявилися розв'язними за допомогою інших, більше сильних аналітичних засобів. Але їхня значимість у математиці й у науці велика, вони суттєво вплинули на подальший розвиток багатьох розділів математики. Суперечливість і неможливість доведення за допомогою одних засобів і можливість розв'язання їх за допомогою інших, сильніших, виявилося потужним поштовхом у розвитку математики, її основ і філософії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Квадратура круга'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:190.jpg|200px|thumb|left|квадратура круга]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Круг і квадрат однакової площі&lt;br /&gt;
Квадратура круга — задача, що полягає в знаходженні побудови за допомогою циркуля та лінійки квадрата, рівновеликого за площею до даного круга.&lt;br /&gt;
Поруч із трисекцією кута та подвоєнням куба, є однією із найвідоміших задач, що неможливо розв'язати за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Нерозв'язність'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо прийняти за одиницю вимірювання радіус кола і позначити x довжину сторони шуканого квадрата, то задача зводиться до розв'язання рівняння:  , звідки:  . Як відомо, за допомогою циркуля та лінійки можливо виконати всі 4 арифметичні дії та видобуток квадратного кореня; звідси виходить, що квадратура круга можлива тоді і тільки тоді, коли за допомогою кінцевого числа таких дій можна побудувати відрізок довжини  . Таким чином, нерозв'язність цієї задачі витікає з неалгебричності (трансцендентності) числа  , яка була доведена в 1882 Ліндеманном.&lt;br /&gt;
Однак цю нерозв'язність слід розуміти, як нерозв'язність при використанні тільки циркуля та лінійки. Задача стає розв'язною, якщо, крім циркуля та лінійки, використовувати інші засоби (наприклад, квадратрису).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Приблизний розв'язок'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В дане коло вписується квадрат. До потроєного діаметру кола додається п'ята частина сторони цього квадрата. Довжина відрізка відрізняється від довжини кола менше ніж на  .&lt;br /&gt;
Метафора «Квадратура круга»&lt;br /&gt;
Математичне доведення неможливості квадратури круга не заважало багатьом ентузіастам втрачати роки на розв'язання проблеми. Марність досліджень з розв'язання задачі квадратури круга перенесла цей вираз у багато інших галузей, де він просто позначає безнадійне, безглузде або марне починання.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба&lt;br /&gt;
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба - класична антична задача на побудову циркулем та лінійкою ребра куба, об'єм якого вдвічі більший за об'єм заданого куба.&lt;br /&gt;
Разом з трисекцією кута та квадратурою круга, є однією з найвідоміших нерозв'язних задач на побудову за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Легенда'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згідно з античною легендою, одного разу на острові Делос почалася епідемія чуми. Мешканці острова звернулись до дельфійського оракула, і той повідомив, що необхідно подвоїти жертовне святилище, яке мало форму куба. Мешканці Делоса спорудили ще один такий же куб та поставили його на перший, але епідемія не припинилася. Після повторного звернення оракул роз'яснив, що подвоєний жертовник також повинен мати форму куба.&lt;br /&gt;
З того часу дельфійською задачею займались найкращі математики античного світу, було запропоновано декілька розв'язків, але ніхто не зміг виконати таку побудову, використовуючи тільки циркуль та лінійку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Спроби розв'язку'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::•	Гіппократ Хіоський (кінець V ст. до н. е.) показав, що задача зводиться до знаходження двох середніх пропорційних між одним відрізком та іншим, вдвічі більшим за нього. У сучасних позначеннях - до знаходження   та   таких, що&lt;br /&gt;
Звідси  .&lt;br /&gt;
•	Архіт Тарентський (початок IV ст. до н. е.) запропонував розв'язок, заснований на перетині тора, конуса та кругового циліндра.&lt;br /&gt;
•	Платон (перша половина IV ст. до н. е.) запропонував механічний розв'язок, заснований на побудові трьох прямокутних трикутників з потрібним співвідношенням сторін.&lt;br /&gt;
•	Менехм (середина IV ст. до н. е.) знайшов два розв'язки цієї задачі, засновані на використанні конічних перетинів. У першому розв'язку відшукується точка перетину двох парабол, а у другому - параболи та гіперболи.&lt;br /&gt;
•	Ератосфен (III ст. до н. е.) запропонував ще один розв'язок, в якому використовується спеціальний механічний інструмент - мезолябія, а також описав розв'язок своїх попередників.&lt;br /&gt;
•	Нікомед (II ст. до н. е.) використовував для розв'язку цієї задачі метод вставки, яка виконується за допомогою спеціальної кривої - конхоїди.&lt;br /&gt;
•	Група схожих між собою розв'язків, належачих Аполлонію, Філону Візантійському та Герону, також використовує метод вставки.&lt;br /&gt;
•	У ще одній групі схожих між собою розв'язків, належачих Діоклу, Паппу та Спору, використовується та ж ідея, що і у розв'язку Платона, при цьому Діокл застосовує для побудови спеціальну криву - цисоїду.&lt;br /&gt;
Свої розв'язки також запропонували Вієт, Декарт, Грегуар де Сен-Венсан, Гюйгенс, Ньютон.&lt;br /&gt;
Нерозв'язність&lt;br /&gt;
У сучасних позначеннях, задача зводиться до розв'язку рівняння  . Розв'язок має вигляд  . Все зводиться до проблеми побудови відрізка довжиною  .&lt;br /&gt;
Ванцель довів у 1837 році, що ця задача не може бути розв'язана за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Трисекція кута.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Неперевірена версія'''&lt;br /&gt;
Трисекція кута — задача про поділ заданого кута на три рівні частини за допомогою циркуля та лінійки. Інакше кажучи, необхідно побудувати трисектриси кута — промені, що ділять кут на три рівні частини.&lt;br /&gt;
Поруч із задачами про квадратуру круга та подвоєння куба є однією з класичних задач на побудову, відомих з часів стародавньої Греції.&lt;br /&gt;
П'єр Лоран Ванцель у 1837 році довів, що задача розв'язна тільки тоді, коли розв'язне в квадратних радикалах рівняння:&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Наприклад, трисекція здійсненна для кутів α = 360°/n при умові, що ціле n не ділиться на &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Тим не менш, в пресі час від часу публікуються (хибні) способи здійснення трисекції кута циркулем та лінійкою.&lt;br /&gt;
Побудова за допомогою додаткових інструментівХоча трисекція кута в загальному випадку нездійсненна за допомогою циркуля і лінійки, існують криві, за допомогою яких цю побудову можна здійснити. Равлик Паскаля або трисектриса, Квадратриса (в давнину також називалась трисектрисою), Конхоїда Нікомеда, Конічні перетини, Спіралі Архімеда.&lt;br /&gt;
•	Трисекция можлива при побудова за допомогою плаского оригамі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Коваленко Іван Васильович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%A6%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD%D0%B8%D1%85%22&amp;diff=814120</id>
		<title>Портфоліо Коваленка Івана Васильовича з теми &quot;Цікаві старовинні задачі та розвязки до них&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%A6%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD%D0%B8%D1%85%22&amp;diff=814120"/>
				<updated>2015-02-23T17:52:01Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Коваленко Іван Васильович: /* Діяльність учителя та учнів */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Назва навчальної теми=&lt;br /&gt;
Цікаві старовинні задачі з математики та розвязки до них&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Основний та другорядні  (дотичні) навчальні предмети=&lt;br /&gt;
Алгебра, геометрія&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Вік учнів, клас=&lt;br /&gt;
5,6 клас 12,13 років&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=&lt;br /&gt;
Цей проект розрахований для учнів 5,6 класу для позакласної роботи. В позаурочний час учні, об’єднавшись у групи, збирають необхідний матеріал, класифікують його. Результати проекту учні подають у вигляді презентації, публікації, веб-сторінки. Завдяки участі в проекті діти отримують та вдосконалюють уміння працювати з різноманітними джерелами інформації, розвивати навички роботи на комп’ютері, здобувати знання та досвід, необхідний для подальшого життя, вчаться на практиці використовувати здобуті знання, переконуються в тому, що знання з математики потрібні в повсякденному житті. Працюючи над даним проектом, учні повинні з’ясувати: що задачі існували на різних етапах розвитку математики,знаходили своє відображення в архітектурі, літературі, музиці.&lt;br /&gt;
Учні повинні оформити свою роботу у вигляді презентації , публікації та створити вікі-статтю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=План вивчення теми (вставити файл)=&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/document/d/1gWcfsR1XMlPp71vwm6fChg0jDqFsPhxh7JHhwcyDPy0/edit?usp=sharing] план вивчення теми&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Оцінювання досягнень учнів=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_SWFjZEVRcFphNXc/view?usp=sharing Асоціативний кущ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_ZDBMa2ItbVNIWXc/view?usp=sharing З-Х-Д схема]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://docs.google.com/forms/d/1p4aD-OWJ-YWpN5cJlwMr_EJou7kbEA6WgGvakvkqkJU/edit?usp=drive_web  Опитувальник]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_T2NzTVdVMV9LekU/view?usp=sharing Оцінювання блогу]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_S2hxLVBuT09aV0k/view?usp=sharing Оцінювання вікі--статті]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_a3JBQXc1NEdtTDg/view?usp=sharing Оцінювання презентації]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Діяльність учителя та учнів=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Учні об'єднуються в групи та визначають завдання кожної групи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Відбувається планування роботи кожної групи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Опрацювання літератури, збір інформації по зазначеному питанню, підбір матеріалів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Підготовка опрацьованого матеріалу, результатів власних досліджень до представлення аудиторії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Презентація результатів досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. результати роботи над проектом:\&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_MlN0a0xTazBwT28/view?usp=sharing Учнівська презентація] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::: [[Учнівська вікі--стаття]]Цікаві старовинні задачі та розвязки до них&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::: [http://vilshana.blogspot.com/2015/02/blog-post_84.html Учнівський блог]&lt;br /&gt;
::: [https://drive.google.com/?tab=wo&amp;amp;authuser=0#my-drive Учнівська презентація 2 ]&lt;br /&gt;
::: [https://drive.google.com/?tab=wo&amp;amp;authuser=0#my-drive Презентація вчителя ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про автора=&lt;br /&gt;
==Ім'я, прізвище==&lt;br /&gt;
Коваленко І.В.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Фах, навчальний предмет==&lt;br /&gt;
вчитель математики і фізики математика&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальний заклад==&lt;br /&gt;
Вільшанська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів&lt;br /&gt;
==Місто\село, район, область==&lt;br /&gt;
село Вільшана, Недригайлівський район,Сумська область&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контактні дані==&lt;br /&gt;
Сумська область, Недригайлівський район,село Вільшана, вулиця Рудка 116,1962vanja@gmail.com&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про тренінг=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тренінг для учителів математики&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дати проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дати проведення тренінгу 19 січня- 27 лютого 2015 рік)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місце проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місце проведення тренінгу СОІППО&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тренери==&lt;br /&gt;
Ніколаєнко Михайло Сергійович&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Синько Людмила Степанівна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Тренінг_для_учителів_математики_на_базі_Сумського_ОІППО_(19_січня_2015_р._-_27_лютого_2015_р.) ]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: 10 версія]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: НП &amp;quot;Відкритий світ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Банк проектів]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Коваленко Іван Васильович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%A6%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD%D0%B8%D1%85%22&amp;diff=814118</id>
		<title>Портфоліо Коваленка Івана Васильовича з теми &quot;Цікаві старовинні задачі та розвязки до них&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%A6%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD%D0%B8%D1%85%22&amp;diff=814118"/>
				<updated>2015-02-23T17:49:19Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Коваленко Іван Васильович: /* Діяльність учителя та учнів */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Назва навчальної теми=&lt;br /&gt;
Цікаві старовинні задачі з математики та розвязки до них&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Основний та другорядні  (дотичні) навчальні предмети=&lt;br /&gt;
Алгебра, геометрія&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Вік учнів, клас=&lt;br /&gt;
5,6 клас 12,13 років&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=&lt;br /&gt;
Цей проект розрахований для учнів 5,6 класу для позакласної роботи. В позаурочний час учні, об’єднавшись у групи, збирають необхідний матеріал, класифікують його. Результати проекту учні подають у вигляді презентації, публікації, веб-сторінки. Завдяки участі в проекті діти отримують та вдосконалюють уміння працювати з різноманітними джерелами інформації, розвивати навички роботи на комп’ютері, здобувати знання та досвід, необхідний для подальшого життя, вчаться на практиці використовувати здобуті знання, переконуються в тому, що знання з математики потрібні в повсякденному житті. Працюючи над даним проектом, учні повинні з’ясувати: що задачі існували на різних етапах розвитку математики,знаходили своє відображення в архітектурі, літературі, музиці.&lt;br /&gt;
Учні повинні оформити свою роботу у вигляді презентації , публікації та створити вікі-статтю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=План вивчення теми (вставити файл)=&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/document/d/1gWcfsR1XMlPp71vwm6fChg0jDqFsPhxh7JHhwcyDPy0/edit?usp=sharing] план вивчення теми&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Оцінювання досягнень учнів=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_SWFjZEVRcFphNXc/view?usp=sharing Асоціативний кущ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_ZDBMa2ItbVNIWXc/view?usp=sharing З-Х-Д схема]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://docs.google.com/forms/d/1p4aD-OWJ-YWpN5cJlwMr_EJou7kbEA6WgGvakvkqkJU/edit?usp=drive_web  Опитувальник]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_T2NzTVdVMV9LekU/view?usp=sharing Оцінювання блогу]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_S2hxLVBuT09aV0k/view?usp=sharing Оцінювання вікі--статті]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_a3JBQXc1NEdtTDg/view?usp=sharing Оцінювання презентації]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Діяльність учителя та учнів=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Учні об'єднуються в групи та визначають завдання кожної групи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Відбувається планування роботи кожної групи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Опрацювання літератури, збір інформації по зазначеному питанню, підбір матеріалів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Підготовка опрацьованого матеріалу, результатів власних досліджень до представлення аудиторії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Презентація результатів досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. результати роботи над проектом:\&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_MlN0a0xTazBwT28/view?usp=sharing Учнівська презентація] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::: [[Учнівська вікі--стаття]]Цікаві старовинні задачі та розвязки до них&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::: [http://vilshana.blogspot.com/2015/02/blog-post_84.html Учнівський блог]&lt;br /&gt;
::: [https://drive.google.com/?tab=wo&amp;amp;authuser=0#my-drive Учнівська презентація 2 ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про автора=&lt;br /&gt;
==Ім'я, прізвище==&lt;br /&gt;
Коваленко І.В.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Фах, навчальний предмет==&lt;br /&gt;
вчитель математики і фізики математика&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальний заклад==&lt;br /&gt;
Вільшанська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів&lt;br /&gt;
==Місто\село, район, область==&lt;br /&gt;
село Вільшана, Недригайлівський район,Сумська область&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контактні дані==&lt;br /&gt;
Сумська область, Недригайлівський район,село Вільшана, вулиця Рудка 116,1962vanja@gmail.com&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про тренінг=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тренінг для учителів математики&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дати проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дати проведення тренінгу 19 січня- 27 лютого 2015 рік)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місце проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місце проведення тренінгу СОІППО&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тренери==&lt;br /&gt;
Ніколаєнко Михайло Сергійович&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Синько Людмила Степанівна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Тренінг_для_учителів_математики_на_базі_Сумського_ОІППО_(19_січня_2015_р._-_27_лютого_2015_р.) ]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: 10 версія]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: НП &amp;quot;Відкритий світ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Банк проектів]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Коваленко Іван Васильович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=814083</id>
		<title>Учнівська вікі--стаття</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=814083"/>
				<updated>2015-02-23T15:40:16Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Коваленко Іван Васильович: /* Автори проекту */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Жирний текст'''==Назва проекту==&lt;br /&gt;
:::[Три великих задачі старовини ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Жирний текст'''==Назва проекту==&lt;br /&gt;
:::[Три великих задачі старовини ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
Три великі задачі старовини:&lt;br /&gt;
•	1. Квадратура круга - побудова квадрата, рівновеликого даному кругу (завдання про квадратуру круга),&lt;br /&gt;
•	2. Подвоєння куба - побудова куба, об′єм якого у два рази перевищує об′єм даного (завдання про подвоєння об'єму куба),&lt;br /&gt;
•	3. Трисекція кута - розбиття кута на три рівні частини (завдання про трисекцію кута).&lt;br /&gt;
У XIX столітті було доведено, що всі три задачі нерозв'язні циркулем та лінійкою. Питання можливості побудови повністю вирішене алгебраїчними методами, основаними на теорії Галуа.&lt;br /&gt;
Таким чином, ці задачі виявилися розв'язними за допомогою інших, більше сильних аналітичних засобів. Але їхня значимість у математиці й у науці велика, вони суттєво вплинули на подальший розвиток багатьох розділів математики. Суперечливість і неможливість доведення за допомогою одних засобів і можливість розв'язання їх за допомогою інших, сильніших, виявилося потужним поштовхом у розвитку математики, її основ і філософії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Квадратура круга'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:190.jpg|200px|thumb|left|квадратура круга]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Круг і квадрат однакової площі&lt;br /&gt;
Квадратура круга — задача, що полягає в знаходженні побудови за допомогою циркуля та лінійки квадрата, рівновеликого за площею до даного круга.&lt;br /&gt;
Поруч із трисекцією кута та подвоєнням куба, є однією із найвідоміших задач, що неможливо розв'язати за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Нерозв'язність'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо прийняти за одиницю вимірювання радіус кола і позначити x довжину сторони шуканого квадрата, то задача зводиться до розв'язання рівняння:  , звідки:  . Як відомо, за допомогою циркуля та лінійки можливо виконати всі 4 арифметичні дії та видобуток квадратного кореня; звідси виходить, що квадратура круга можлива тоді і тільки тоді, коли за допомогою кінцевого числа таких дій можна побудувати відрізок довжини  . Таким чином, нерозв'язність цієї задачі витікає з неалгебричності (трансцендентності) числа  , яка була доведена в 1882 Ліндеманном.&lt;br /&gt;
Однак цю нерозв'язність слід розуміти, як нерозв'язність при використанні тільки циркуля та лінійки. Задача стає розв'язною, якщо, крім циркуля та лінійки, використовувати інші засоби (наприклад, квадратрису).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Приблизний розв'язок'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В дане коло вписується квадрат. До потроєного діаметру кола додається п'ята частина сторони цього квадрата. Довжина відрізка відрізняється від довжини кола менше ніж на  .&lt;br /&gt;
Метафора «Квадратура круга»&lt;br /&gt;
Математичне доведення неможливості квадратури круга не заважало багатьом ентузіастам втрачати роки на розв'язання проблеми. Марність досліджень з розв'язання задачі квадратури круга перенесла цей вираз у багато інших галузей, де він просто позначає безнадійне, безглузде або марне починання.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба&lt;br /&gt;
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба - класична антична задача на побудову циркулем та лінійкою ребра куба, об'єм якого вдвічі більший за об'єм заданого куба.&lt;br /&gt;
Разом з трисекцією кута та квадратурою круга, є однією з найвідоміших нерозв'язних задач на побудову за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Легенда'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згідно з античною легендою, одного разу на острові Делос почалася епідемія чуми. Мешканці острова звернулись до дельфійського оракула, і той повідомив, що необхідно подвоїти жертовне святилище, яке мало форму куба. Мешканці Делоса спорудили ще один такий же куб та поставили його на перший, але епідемія не припинилася. Після повторного звернення оракул роз'яснив, що подвоєний жертовник також повинен мати форму куба.&lt;br /&gt;
З того часу дельфійською задачею займались найкращі математики античного світу, було запропоновано декілька розв'язків, але ніхто не зміг виконати таку побудову, використовуючи тільки циркуль та лінійку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Спроби розв'язку'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::•	Гіппократ Хіоський (кінець V ст. до н. е.) показав, що задача зводиться до знаходження двох середніх пропорційних між одним відрізком та іншим, вдвічі більшим за нього. У сучасних позначеннях - до знаходження   та   таких, що&lt;br /&gt;
Звідси  .&lt;br /&gt;
•	Архіт Тарентський (початок IV ст. до н. е.) запропонував розв'язок, заснований на перетині тора, конуса та кругового циліндра.&lt;br /&gt;
•	Платон (перша половина IV ст. до н. е.) запропонував механічний розв'язок, заснований на побудові трьох прямокутних трикутників з потрібним співвідношенням сторін.&lt;br /&gt;
•	Менехм (середина IV ст. до н. е.) знайшов два розв'язки цієї задачі, засновані на використанні конічних перетинів. У першому розв'язку відшукується точка перетину двох парабол, а у другому - параболи та гіперболи.&lt;br /&gt;
•	Ератосфен (III ст. до н. е.) запропонував ще один розв'язок, в якому використовується спеціальний механічний інструмент - мезолябія, а також описав розв'язок своїх попередників.&lt;br /&gt;
•	Нікомед (II ст. до н. е.) використовував для розв'язку цієї задачі метод вставки, яка виконується за допомогою спеціальної кривої - конхоїди.&lt;br /&gt;
•	Група схожих між собою розв'язків, належачих Аполлонію, Філону Візантійському та Герону, також використовує метод вставки.&lt;br /&gt;
•	У ще одній групі схожих між собою розв'язків, належачих Діоклу, Паппу та Спору, використовується та ж ідея, що і у розв'язку Платона, при цьому Діокл застосовує для побудови спеціальну криву - цисоїду.&lt;br /&gt;
Свої розв'язки також запропонували Вієт, Декарт, Грегуар де Сен-Венсан, Гюйгенс, Ньютон.&lt;br /&gt;
Нерозв'язність&lt;br /&gt;
У сучасних позначеннях, задача зводиться до розв'язку рівняння  . Розв'язок має вигляд  . Все зводиться до проблеми побудови відрізка довжиною  .&lt;br /&gt;
Ванцель довів у 1837 році, що ця задача не може бути розв'язана за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Трисекція кута.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Неперевірена версія'''&lt;br /&gt;
Трисекція кута — задача про поділ заданого кута на три рівні частини за допомогою циркуля та лінійки. Інакше кажучи, необхідно побудувати трисектриси кута — промені, що ділять кут на три рівні частини.&lt;br /&gt;
Поруч із задачами про квадратуру круга та подвоєння куба є однією з класичних задач на побудову, відомих з часів стародавньої Греції.&lt;br /&gt;
П'єр Лоран Ванцель у 1837 році довів, що задача розв'язна тільки тоді, коли розв'язне в квадратних радикалах рівняння:&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Наприклад, трисекція здійсненна для кутів α = 360°/n при умові, що ціле n не ділиться на &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Тим не менш, в пресі час від часу публікуються (хибні) способи здійснення трисекції кута циркулем та лінійкою.&lt;br /&gt;
Побудова за допомогою додаткових інструментівХоча трисекція кута в загальному випадку нездійсненна за допомогою циркуля і лінійки, існують криві, за допомогою яких цю побудову можна здійснити. Равлик Паскаля або трисектриса, Квадратриса (в давнину також називалась трисектрисою), Конхоїда Нікомеда, Конічні перетини, Спіралі Архімеда.&lt;br /&gt;
•	Трисекция можлива при побудова за допомогою плаского оригамі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Коваленко Іван Васильович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=814082</id>
		<title>Учнівська вікі--стаття</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=814082"/>
				<updated>2015-02-23T15:39:32Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Коваленко Іван Васильович: /* Назва проекту */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Жирний текст'''==Назва проекту==&lt;br /&gt;
:::[Три великих задачі старовини ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автори проекту==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
Три великі задачі старовини:&lt;br /&gt;
•	1. Квадратура круга - побудова квадрата, рівновеликого даному кругу (завдання про квадратуру круга),&lt;br /&gt;
•	2. Подвоєння куба - побудова куба, об′єм якого у два рази перевищує об′єм даного (завдання про подвоєння об'єму куба),&lt;br /&gt;
•	3. Трисекція кута - розбиття кута на три рівні частини (завдання про трисекцію кута).&lt;br /&gt;
У XIX столітті було доведено, що всі три задачі нерозв'язні циркулем та лінійкою. Питання можливості побудови повністю вирішене алгебраїчними методами, основаними на теорії Галуа.&lt;br /&gt;
Таким чином, ці задачі виявилися розв'язними за допомогою інших, більше сильних аналітичних засобів. Але їхня значимість у математиці й у науці велика, вони суттєво вплинули на подальший розвиток багатьох розділів математики. Суперечливість і неможливість доведення за допомогою одних засобів і можливість розв'язання їх за допомогою інших, сильніших, виявилося потужним поштовхом у розвитку математики, її основ і філософії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Квадратура круга'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:190.jpg|200px|thumb|left|квадратура круга]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Круг і квадрат однакової площі&lt;br /&gt;
Квадратура круга — задача, що полягає в знаходженні побудови за допомогою циркуля та лінійки квадрата, рівновеликого за площею до даного круга.&lt;br /&gt;
Поруч із трисекцією кута та подвоєнням куба, є однією із найвідоміших задач, що неможливо розв'язати за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Нерозв'язність'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо прийняти за одиницю вимірювання радіус кола і позначити x довжину сторони шуканого квадрата, то задача зводиться до розв'язання рівняння:  , звідки:  . Як відомо, за допомогою циркуля та лінійки можливо виконати всі 4 арифметичні дії та видобуток квадратного кореня; звідси виходить, що квадратура круга можлива тоді і тільки тоді, коли за допомогою кінцевого числа таких дій можна побудувати відрізок довжини  . Таким чином, нерозв'язність цієї задачі витікає з неалгебричності (трансцендентності) числа  , яка була доведена в 1882 Ліндеманном.&lt;br /&gt;
Однак цю нерозв'язність слід розуміти, як нерозв'язність при використанні тільки циркуля та лінійки. Задача стає розв'язною, якщо, крім циркуля та лінійки, використовувати інші засоби (наприклад, квадратрису).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Приблизний розв'язок'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В дане коло вписується квадрат. До потроєного діаметру кола додається п'ята частина сторони цього квадрата. Довжина відрізка відрізняється від довжини кола менше ніж на  .&lt;br /&gt;
Метафора «Квадратура круга»&lt;br /&gt;
Математичне доведення неможливості квадратури круга не заважало багатьом ентузіастам втрачати роки на розв'язання проблеми. Марність досліджень з розв'язання задачі квадратури круга перенесла цей вираз у багато інших галузей, де він просто позначає безнадійне, безглузде або марне починання.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба&lt;br /&gt;
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба - класична антична задача на побудову циркулем та лінійкою ребра куба, об'єм якого вдвічі більший за об'єм заданого куба.&lt;br /&gt;
Разом з трисекцією кута та квадратурою круга, є однією з найвідоміших нерозв'язних задач на побудову за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Легенда'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згідно з античною легендою, одного разу на острові Делос почалася епідемія чуми. Мешканці острова звернулись до дельфійського оракула, і той повідомив, що необхідно подвоїти жертовне святилище, яке мало форму куба. Мешканці Делоса спорудили ще один такий же куб та поставили його на перший, але епідемія не припинилася. Після повторного звернення оракул роз'яснив, що подвоєний жертовник також повинен мати форму куба.&lt;br /&gt;
З того часу дельфійською задачею займались найкращі математики античного світу, було запропоновано декілька розв'язків, але ніхто не зміг виконати таку побудову, використовуючи тільки циркуль та лінійку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Спроби розв'язку'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::•	Гіппократ Хіоський (кінець V ст. до н. е.) показав, що задача зводиться до знаходження двох середніх пропорційних між одним відрізком та іншим, вдвічі більшим за нього. У сучасних позначеннях - до знаходження   та   таких, що&lt;br /&gt;
Звідси  .&lt;br /&gt;
•	Архіт Тарентський (початок IV ст. до н. е.) запропонував розв'язок, заснований на перетині тора, конуса та кругового циліндра.&lt;br /&gt;
•	Платон (перша половина IV ст. до н. е.) запропонував механічний розв'язок, заснований на побудові трьох прямокутних трикутників з потрібним співвідношенням сторін.&lt;br /&gt;
•	Менехм (середина IV ст. до н. е.) знайшов два розв'язки цієї задачі, засновані на використанні конічних перетинів. У першому розв'язку відшукується точка перетину двох парабол, а у другому - параболи та гіперболи.&lt;br /&gt;
•	Ератосфен (III ст. до н. е.) запропонував ще один розв'язок, в якому використовується спеціальний механічний інструмент - мезолябія, а також описав розв'язок своїх попередників.&lt;br /&gt;
•	Нікомед (II ст. до н. е.) використовував для розв'язку цієї задачі метод вставки, яка виконується за допомогою спеціальної кривої - конхоїди.&lt;br /&gt;
•	Група схожих між собою розв'язків, належачих Аполлонію, Філону Візантійському та Герону, також використовує метод вставки.&lt;br /&gt;
•	У ще одній групі схожих між собою розв'язків, належачих Діоклу, Паппу та Спору, використовується та ж ідея, що і у розв'язку Платона, при цьому Діокл застосовує для побудови спеціальну криву - цисоїду.&lt;br /&gt;
Свої розв'язки також запропонували Вієт, Декарт, Грегуар де Сен-Венсан, Гюйгенс, Ньютон.&lt;br /&gt;
Нерозв'язність&lt;br /&gt;
У сучасних позначеннях, задача зводиться до розв'язку рівняння  . Розв'язок має вигляд  . Все зводиться до проблеми побудови відрізка довжиною  .&lt;br /&gt;
Ванцель довів у 1837 році, що ця задача не може бути розв'язана за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Трисекція кута.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Неперевірена версія'''&lt;br /&gt;
Трисекція кута — задача про поділ заданого кута на три рівні частини за допомогою циркуля та лінійки. Інакше кажучи, необхідно побудувати трисектриси кута — промені, що ділять кут на три рівні частини.&lt;br /&gt;
Поруч із задачами про квадратуру круга та подвоєння куба є однією з класичних задач на побудову, відомих з часів стародавньої Греції.&lt;br /&gt;
П'єр Лоран Ванцель у 1837 році довів, що задача розв'язна тільки тоді, коли розв'язне в квадратних радикалах рівняння:&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Наприклад, трисекція здійсненна для кутів α = 360°/n при умові, що ціле n не ділиться на &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Тим не менш, в пресі час від часу публікуються (хибні) способи здійснення трисекції кута циркулем та лінійкою.&lt;br /&gt;
Побудова за допомогою додаткових інструментівХоча трисекція кута в загальному випадку нездійсненна за допомогою циркуля і лінійки, існують криві, за допомогою яких цю побудову можна здійснити. Равлик Паскаля або трисектриса, Квадратриса (в давнину також називалась трисектрисою), Конхоїда Нікомеда, Конічні перетини, Спіралі Архімеда.&lt;br /&gt;
•	Трисекция можлива при побудова за допомогою плаского оригамі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Коваленко Іван Васильович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=814081</id>
		<title>Учнівська вікі--стаття</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=814081"/>
				<updated>2015-02-23T15:39:13Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Коваленко Іван Васильович: /* Назва проекту */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;==Назва проекту==&lt;br /&gt;
:::[Три великих задачі старовини ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автори проекту==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
Три великі задачі старовини:&lt;br /&gt;
•	1. Квадратура круга - побудова квадрата, рівновеликого даному кругу (завдання про квадратуру круга),&lt;br /&gt;
•	2. Подвоєння куба - побудова куба, об′єм якого у два рази перевищує об′єм даного (завдання про подвоєння об'єму куба),&lt;br /&gt;
•	3. Трисекція кута - розбиття кута на три рівні частини (завдання про трисекцію кута).&lt;br /&gt;
У XIX столітті було доведено, що всі три задачі нерозв'язні циркулем та лінійкою. Питання можливості побудови повністю вирішене алгебраїчними методами, основаними на теорії Галуа.&lt;br /&gt;
Таким чином, ці задачі виявилися розв'язними за допомогою інших, більше сильних аналітичних засобів. Але їхня значимість у математиці й у науці велика, вони суттєво вплинули на подальший розвиток багатьох розділів математики. Суперечливість і неможливість доведення за допомогою одних засобів і можливість розв'язання їх за допомогою інших, сильніших, виявилося потужним поштовхом у розвитку математики, її основ і філософії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Квадратура круга'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:190.jpg|200px|thumb|left|квадратура круга]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Круг і квадрат однакової площі&lt;br /&gt;
Квадратура круга — задача, що полягає в знаходженні побудови за допомогою циркуля та лінійки квадрата, рівновеликого за площею до даного круга.&lt;br /&gt;
Поруч із трисекцією кута та подвоєнням куба, є однією із найвідоміших задач, що неможливо розв'язати за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Нерозв'язність'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо прийняти за одиницю вимірювання радіус кола і позначити x довжину сторони шуканого квадрата, то задача зводиться до розв'язання рівняння:  , звідки:  . Як відомо, за допомогою циркуля та лінійки можливо виконати всі 4 арифметичні дії та видобуток квадратного кореня; звідси виходить, що квадратура круга можлива тоді і тільки тоді, коли за допомогою кінцевого числа таких дій можна побудувати відрізок довжини  . Таким чином, нерозв'язність цієї задачі витікає з неалгебричності (трансцендентності) числа  , яка була доведена в 1882 Ліндеманном.&lt;br /&gt;
Однак цю нерозв'язність слід розуміти, як нерозв'язність при використанні тільки циркуля та лінійки. Задача стає розв'язною, якщо, крім циркуля та лінійки, використовувати інші засоби (наприклад, квадратрису).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Приблизний розв'язок'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В дане коло вписується квадрат. До потроєного діаметру кола додається п'ята частина сторони цього квадрата. Довжина відрізка відрізняється від довжини кола менше ніж на  .&lt;br /&gt;
Метафора «Квадратура круга»&lt;br /&gt;
Математичне доведення неможливості квадратури круга не заважало багатьом ентузіастам втрачати роки на розв'язання проблеми. Марність досліджень з розв'язання задачі квадратури круга перенесла цей вираз у багато інших галузей, де він просто позначає безнадійне, безглузде або марне починання.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба&lt;br /&gt;
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба - класична антична задача на побудову циркулем та лінійкою ребра куба, об'єм якого вдвічі більший за об'єм заданого куба.&lt;br /&gt;
Разом з трисекцією кута та квадратурою круга, є однією з найвідоміших нерозв'язних задач на побудову за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Легенда'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згідно з античною легендою, одного разу на острові Делос почалася епідемія чуми. Мешканці острова звернулись до дельфійського оракула, і той повідомив, що необхідно подвоїти жертовне святилище, яке мало форму куба. Мешканці Делоса спорудили ще один такий же куб та поставили його на перший, але епідемія не припинилася. Після повторного звернення оракул роз'яснив, що подвоєний жертовник також повинен мати форму куба.&lt;br /&gt;
З того часу дельфійською задачею займались найкращі математики античного світу, було запропоновано декілька розв'язків, але ніхто не зміг виконати таку побудову, використовуючи тільки циркуль та лінійку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Спроби розв'язку'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::•	Гіппократ Хіоський (кінець V ст. до н. е.) показав, що задача зводиться до знаходження двох середніх пропорційних між одним відрізком та іншим, вдвічі більшим за нього. У сучасних позначеннях - до знаходження   та   таких, що&lt;br /&gt;
Звідси  .&lt;br /&gt;
•	Архіт Тарентський (початок IV ст. до н. е.) запропонував розв'язок, заснований на перетині тора, конуса та кругового циліндра.&lt;br /&gt;
•	Платон (перша половина IV ст. до н. е.) запропонував механічний розв'язок, заснований на побудові трьох прямокутних трикутників з потрібним співвідношенням сторін.&lt;br /&gt;
•	Менехм (середина IV ст. до н. е.) знайшов два розв'язки цієї задачі, засновані на використанні конічних перетинів. У першому розв'язку відшукується точка перетину двох парабол, а у другому - параболи та гіперболи.&lt;br /&gt;
•	Ератосфен (III ст. до н. е.) запропонував ще один розв'язок, в якому використовується спеціальний механічний інструмент - мезолябія, а також описав розв'язок своїх попередників.&lt;br /&gt;
•	Нікомед (II ст. до н. е.) використовував для розв'язку цієї задачі метод вставки, яка виконується за допомогою спеціальної кривої - конхоїди.&lt;br /&gt;
•	Група схожих між собою розв'язків, належачих Аполлонію, Філону Візантійському та Герону, також використовує метод вставки.&lt;br /&gt;
•	У ще одній групі схожих між собою розв'язків, належачих Діоклу, Паппу та Спору, використовується та ж ідея, що і у розв'язку Платона, при цьому Діокл застосовує для побудови спеціальну криву - цисоїду.&lt;br /&gt;
Свої розв'язки також запропонували Вієт, Декарт, Грегуар де Сен-Венсан, Гюйгенс, Ньютон.&lt;br /&gt;
Нерозв'язність&lt;br /&gt;
У сучасних позначеннях, задача зводиться до розв'язку рівняння  . Розв'язок має вигляд  . Все зводиться до проблеми побудови відрізка довжиною  .&lt;br /&gt;
Ванцель довів у 1837 році, що ця задача не може бути розв'язана за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Трисекція кута.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Неперевірена версія'''&lt;br /&gt;
Трисекція кута — задача про поділ заданого кута на три рівні частини за допомогою циркуля та лінійки. Інакше кажучи, необхідно побудувати трисектриси кута — промені, що ділять кут на три рівні частини.&lt;br /&gt;
Поруч із задачами про квадратуру круга та подвоєння куба є однією з класичних задач на побудову, відомих з часів стародавньої Греції.&lt;br /&gt;
П'єр Лоран Ванцель у 1837 році довів, що задача розв'язна тільки тоді, коли розв'язне в квадратних радикалах рівняння:&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Наприклад, трисекція здійсненна для кутів α = 360°/n при умові, що ціле n не ділиться на &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Тим не менш, в пресі час від часу публікуються (хибні) способи здійснення трисекції кута циркулем та лінійкою.&lt;br /&gt;
Побудова за допомогою додаткових інструментівХоча трисекція кута в загальному випадку нездійсненна за допомогою циркуля і лінійки, існують криві, за допомогою яких цю побудову можна здійснити. Равлик Паскаля або трисектриса, Квадратриса (в давнину також називалась трисектрисою), Конхоїда Нікомеда, Конічні перетини, Спіралі Архімеда.&lt;br /&gt;
•	Трисекция можлива при побудова за допомогою плаского оригамі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Коваленко Іван Васильович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=814079</id>
		<title>Учнівська вікі--стаття</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=814079"/>
				<updated>2015-02-23T15:37:05Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Коваленко Іван Васильович: /* Назва проекту */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;==Назва проекту==&lt;br /&gt;
три великих задачі старовини&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автори проекту==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
Три великі задачі старовини:&lt;br /&gt;
•	1. Квадратура круга - побудова квадрата, рівновеликого даному кругу (завдання про квадратуру круга),&lt;br /&gt;
•	2. Подвоєння куба - побудова куба, об′єм якого у два рази перевищує об′єм даного (завдання про подвоєння об'єму куба),&lt;br /&gt;
•	3. Трисекція кута - розбиття кута на три рівні частини (завдання про трисекцію кута).&lt;br /&gt;
У XIX столітті було доведено, що всі три задачі нерозв'язні циркулем та лінійкою. Питання можливості побудови повністю вирішене алгебраїчними методами, основаними на теорії Галуа.&lt;br /&gt;
Таким чином, ці задачі виявилися розв'язними за допомогою інших, більше сильних аналітичних засобів. Але їхня значимість у математиці й у науці велика, вони суттєво вплинули на подальший розвиток багатьох розділів математики. Суперечливість і неможливість доведення за допомогою одних засобів і можливість розв'язання їх за допомогою інших, сильніших, виявилося потужним поштовхом у розвитку математики, її основ і філософії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Квадратура круга'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:190.jpg|200px|thumb|left|квадратура круга]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Круг і квадрат однакової площі&lt;br /&gt;
Квадратура круга — задача, що полягає в знаходженні побудови за допомогою циркуля та лінійки квадрата, рівновеликого за площею до даного круга.&lt;br /&gt;
Поруч із трисекцією кута та подвоєнням куба, є однією із найвідоміших задач, що неможливо розв'язати за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Нерозв'язність'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо прийняти за одиницю вимірювання радіус кола і позначити x довжину сторони шуканого квадрата, то задача зводиться до розв'язання рівняння:  , звідки:  . Як відомо, за допомогою циркуля та лінійки можливо виконати всі 4 арифметичні дії та видобуток квадратного кореня; звідси виходить, що квадратура круга можлива тоді і тільки тоді, коли за допомогою кінцевого числа таких дій можна побудувати відрізок довжини  . Таким чином, нерозв'язність цієї задачі витікає з неалгебричності (трансцендентності) числа  , яка була доведена в 1882 Ліндеманном.&lt;br /&gt;
Однак цю нерозв'язність слід розуміти, як нерозв'язність при використанні тільки циркуля та лінійки. Задача стає розв'язною, якщо, крім циркуля та лінійки, використовувати інші засоби (наприклад, квадратрису).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Приблизний розв'язок'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В дане коло вписується квадрат. До потроєного діаметру кола додається п'ята частина сторони цього квадрата. Довжина відрізка відрізняється від довжини кола менше ніж на  .&lt;br /&gt;
Метафора «Квадратура круга»&lt;br /&gt;
Математичне доведення неможливості квадратури круга не заважало багатьом ентузіастам втрачати роки на розв'язання проблеми. Марність досліджень з розв'язання задачі квадратури круга перенесла цей вираз у багато інших галузей, де він просто позначає безнадійне, безглузде або марне починання.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба&lt;br /&gt;
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба - класична антична задача на побудову циркулем та лінійкою ребра куба, об'єм якого вдвічі більший за об'єм заданого куба.&lt;br /&gt;
Разом з трисекцією кута та квадратурою круга, є однією з найвідоміших нерозв'язних задач на побудову за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Легенда'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згідно з античною легендою, одного разу на острові Делос почалася епідемія чуми. Мешканці острова звернулись до дельфійського оракула, і той повідомив, що необхідно подвоїти жертовне святилище, яке мало форму куба. Мешканці Делоса спорудили ще один такий же куб та поставили його на перший, але епідемія не припинилася. Після повторного звернення оракул роз'яснив, що подвоєний жертовник також повинен мати форму куба.&lt;br /&gt;
З того часу дельфійською задачею займались найкращі математики античного світу, було запропоновано декілька розв'язків, але ніхто не зміг виконати таку побудову, використовуючи тільки циркуль та лінійку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Спроби розв'язку'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::•	Гіппократ Хіоський (кінець V ст. до н. е.) показав, що задача зводиться до знаходження двох середніх пропорційних між одним відрізком та іншим, вдвічі більшим за нього. У сучасних позначеннях - до знаходження   та   таких, що&lt;br /&gt;
Звідси  .&lt;br /&gt;
•	Архіт Тарентський (початок IV ст. до н. е.) запропонував розв'язок, заснований на перетині тора, конуса та кругового циліндра.&lt;br /&gt;
•	Платон (перша половина IV ст. до н. е.) запропонував механічний розв'язок, заснований на побудові трьох прямокутних трикутників з потрібним співвідношенням сторін.&lt;br /&gt;
•	Менехм (середина IV ст. до н. е.) знайшов два розв'язки цієї задачі, засновані на використанні конічних перетинів. У першому розв'язку відшукується точка перетину двох парабол, а у другому - параболи та гіперболи.&lt;br /&gt;
•	Ератосфен (III ст. до н. е.) запропонував ще один розв'язок, в якому використовується спеціальний механічний інструмент - мезолябія, а також описав розв'язок своїх попередників.&lt;br /&gt;
•	Нікомед (II ст. до н. е.) використовував для розв'язку цієї задачі метод вставки, яка виконується за допомогою спеціальної кривої - конхоїди.&lt;br /&gt;
•	Група схожих між собою розв'язків, належачих Аполлонію, Філону Візантійському та Герону, також використовує метод вставки.&lt;br /&gt;
•	У ще одній групі схожих між собою розв'язків, належачих Діоклу, Паппу та Спору, використовується та ж ідея, що і у розв'язку Платона, при цьому Діокл застосовує для побудови спеціальну криву - цисоїду.&lt;br /&gt;
Свої розв'язки також запропонували Вієт, Декарт, Грегуар де Сен-Венсан, Гюйгенс, Ньютон.&lt;br /&gt;
Нерозв'язність&lt;br /&gt;
У сучасних позначеннях, задача зводиться до розв'язку рівняння  . Розв'язок має вигляд  . Все зводиться до проблеми побудови відрізка довжиною  .&lt;br /&gt;
Ванцель довів у 1837 році, що ця задача не може бути розв'язана за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Трисекція кута.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Неперевірена версія'''&lt;br /&gt;
Трисекція кута — задача про поділ заданого кута на три рівні частини за допомогою циркуля та лінійки. Інакше кажучи, необхідно побудувати трисектриси кута — промені, що ділять кут на три рівні частини.&lt;br /&gt;
Поруч із задачами про квадратуру круга та подвоєння куба є однією з класичних задач на побудову, відомих з часів стародавньої Греції.&lt;br /&gt;
П'єр Лоран Ванцель у 1837 році довів, що задача розв'язна тільки тоді, коли розв'язне в квадратних радикалах рівняння:&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Наприклад, трисекція здійсненна для кутів α = 360°/n при умові, що ціле n не ділиться на &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Тим не менш, в пресі час від часу публікуються (хибні) способи здійснення трисекції кута циркулем та лінійкою.&lt;br /&gt;
Побудова за допомогою додаткових інструментівХоча трисекція кута в загальному випадку нездійсненна за допомогою циркуля і лінійки, існують криві, за допомогою яких цю побудову можна здійснити. Равлик Паскаля або трисектриса, Квадратриса (в давнину також називалась трисектрисою), Конхоїда Нікомеда, Конічні перетини, Спіралі Архімеда.&lt;br /&gt;
•	Трисекция можлива при побудова за допомогою плаского оригамі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Коваленко Іван Васильович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%A6%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD%D0%B8%D1%85%22&amp;diff=813785</id>
		<title>Портфоліо Коваленка Івана Васильовича з теми &quot;Цікаві старовинні задачі та розвязки до них&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%A6%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD%D0%B8%D1%85%22&amp;diff=813785"/>
				<updated>2015-02-23T10:53:22Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Коваленко Іван Васильович: /* Діяльність учителя та учнів */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Назва навчальної теми=&lt;br /&gt;
Цікаві старовинні задачі з математики та розвязки до них&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Основний та другорядні  (дотичні) навчальні предмети=&lt;br /&gt;
Алгебра, геометрія&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Вік учнів, клас=&lt;br /&gt;
5,6 клас 12,13 років&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=&lt;br /&gt;
Цей проект розрахований для учнів 5,6 класу для позакласної роботи. В позаурочний час учні, об’єднавшись у групи, збирають необхідний матеріал, класифікують його. Результати проекту учні подають у вигляді презентації, публікації, веб-сторінки. Завдяки участі в проекті діти отримують та вдосконалюють уміння працювати з різноманітними джерелами інформації, розвивати навички роботи на комп’ютері, здобувати знання та досвід, необхідний для подальшого життя, вчаться на практиці використовувати здобуті знання, переконуються в тому, що знання з математики потрібні в повсякденному житті. Працюючи над даним проектом, учні повинні з’ясувати: що задачі існували на різних етапах розвитку математики,знаходили своє відображення в архітектурі, літературі, музиці.&lt;br /&gt;
Учні повинні оформити свою роботу у вигляді презентації , публікації та створити вікі-статтю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=План вивчення теми (вставити файл)=&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/document/d/1gWcfsR1XMlPp71vwm6fChg0jDqFsPhxh7JHhwcyDPy0/edit?usp=sharing] план вивчення теми&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Оцінювання досягнень учнів=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_SWFjZEVRcFphNXc/view?usp=sharing Асоціативний кущ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_ZDBMa2ItbVNIWXc/view?usp=sharing З-Х-Д схема]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://docs.google.com/forms/d/1p4aD-OWJ-YWpN5cJlwMr_EJou7kbEA6WgGvakvkqkJU/edit?usp=drive_web  Опитувальник]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_T2NzTVdVMV9LekU/view?usp=sharing Оцінювання блогу]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_S2hxLVBuT09aV0k/view?usp=sharing Оцінювання вікі--статті]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_a3JBQXc1NEdtTDg/view?usp=sharing Оцінювання презентації]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Діяльність учителя та учнів=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Учні об'єднуються в групи та визначають завдання кожної групи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Відбувається планування роботи кожної групи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Опрацювання літератури, збір інформації по зазначеному питанню, підбір матеріалів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Підготовка опрацьованого матеріалу, результатів власних досліджень до представлення аудиторії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Презентація результатів досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. результати роботи над проектом:\&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_MlN0a0xTazBwT28/view?usp=sharing Учнівська презентація] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::: [[Учнівська вікі--стаття]]Цікаві старовинні задачі та розвязки до них&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::: [http://vilshana.blogspot.com/2015/02/blog-post_84.html Учнівський блог]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про автора=&lt;br /&gt;
==Ім'я, прізвище==&lt;br /&gt;
Коваленко І.В.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Фах, навчальний предмет==&lt;br /&gt;
вчитель математики і фізики математика&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальний заклад==&lt;br /&gt;
Вільшанська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів&lt;br /&gt;
==Місто\село, район, область==&lt;br /&gt;
село Вільшана, Недригайлівський район,Сумська область&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контактні дані==&lt;br /&gt;
Сумська область, Недригайлівський район,село Вільшана, вулиця Рудка 116,1962vanja@gmail.com&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про тренінг=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тренінг для учителів математики&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дати проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дати проведення тренінгу 19 січня- 27 лютого 2015 рік)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місце проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місце проведення тренінгу СОІППО&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тренери==&lt;br /&gt;
Ніколаєнко Михайло Сергійович&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Синько Людмила Степанівна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Тренінг_для_учителів_математики_на_базі_Сумського_ОІППО_(19_січня_2015_р._-_27_лютого_2015_р.) ]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: 10 версія]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: НП &amp;quot;Відкритий світ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Банк проектів]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Коваленко Іван Васильович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%A6%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD%D0%B8%D1%85%22&amp;diff=813781</id>
		<title>Портфоліо Коваленка Івана Васильовича з теми &quot;Цікаві старовинні задачі та розвязки до них&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%A6%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD%D0%B8%D1%85%22&amp;diff=813781"/>
				<updated>2015-02-23T10:46:40Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Коваленко Іван Васильович: /* Оцінювання досягнень учнів */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Назва навчальної теми=&lt;br /&gt;
Цікаві старовинні задачі з математики та розвязки до них&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Основний та другорядні  (дотичні) навчальні предмети=&lt;br /&gt;
Алгебра, геометрія&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Вік учнів, клас=&lt;br /&gt;
5,6 клас 12,13 років&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=&lt;br /&gt;
Цей проект розрахований для учнів 5,6 класу для позакласної роботи. В позаурочний час учні, об’єднавшись у групи, збирають необхідний матеріал, класифікують його. Результати проекту учні подають у вигляді презентації, публікації, веб-сторінки. Завдяки участі в проекті діти отримують та вдосконалюють уміння працювати з різноманітними джерелами інформації, розвивати навички роботи на комп’ютері, здобувати знання та досвід, необхідний для подальшого життя, вчаться на практиці використовувати здобуті знання, переконуються в тому, що знання з математики потрібні в повсякденному житті. Працюючи над даним проектом, учні повинні з’ясувати: що задачі існували на різних етапах розвитку математики,знаходили своє відображення в архітектурі, літературі, музиці.&lt;br /&gt;
Учні повинні оформити свою роботу у вигляді презентації , публікації та створити вікі-статтю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=План вивчення теми (вставити файл)=&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/document/d/1gWcfsR1XMlPp71vwm6fChg0jDqFsPhxh7JHhwcyDPy0/edit?usp=sharing] план вивчення теми&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Оцінювання досягнень учнів=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_SWFjZEVRcFphNXc/view?usp=sharing Асоціативний кущ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_ZDBMa2ItbVNIWXc/view?usp=sharing З-Х-Д схема]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://docs.google.com/forms/d/1p4aD-OWJ-YWpN5cJlwMr_EJou7kbEA6WgGvakvkqkJU/edit?usp=drive_web  Опитувальник]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_T2NzTVdVMV9LekU/view?usp=sharing Оцінювання блогу]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_S2hxLVBuT09aV0k/view?usp=sharing Оцінювання вікі--статті]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_a3JBQXc1NEdtTDg/view?usp=sharing Оцінювання презентації]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Діяльність учителя та учнів=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Учні об'єднуються в групи та визначають завдання кожної групи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Відбувається планування роботи кожної групи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Опрацювання літератури, збір інформації по зазначеному питанню, підбір матеріалів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Підготовка опрацьованого матеріалу, результатів власних досліджень до представлення аудиторії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Презентація результатів досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. результати роботи над проектом:\&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_MlN0a0xTazBwT28/view?usp=sharing Учнівська презентація] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::: [[Учнівська вікі--стаття]]Цікаві старовинні задачі та розвязки до них&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::: [http://vilshana.blogspot.com/2015/02/blog-post_84.html Учнівський блог]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[ https://drive.google.com/?tab=wo&amp;amp;authuser=0#my-drive]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про автора=&lt;br /&gt;
==Ім'я, прізвище==&lt;br /&gt;
Коваленко І.В.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Фах, навчальний предмет==&lt;br /&gt;
вчитель математики і фізики математика&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальний заклад==&lt;br /&gt;
Вільшанська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів&lt;br /&gt;
==Місто\село, район, область==&lt;br /&gt;
село Вільшана, Недригайлівський район,Сумська область&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контактні дані==&lt;br /&gt;
Сумська область, Недригайлівський район,село Вільшана, вулиця Рудка 116,1962vanja@gmail.com&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про тренінг=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тренінг для учителів математики&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дати проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дати проведення тренінгу 19 січня- 27 лютого 2015 рік)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місце проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місце проведення тренінгу СОІППО&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тренери==&lt;br /&gt;
Ніколаєнко Михайло Сергійович&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Синько Людмила Степанівна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Тренінг_для_учителів_математики_на_базі_Сумського_ОІППО_(19_січня_2015_р._-_27_лютого_2015_р.) ]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: 10 версія]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: НП &amp;quot;Відкритий світ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Банк проектів]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Коваленко Іван Васильович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%A6%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD%D0%B8%D1%85%22&amp;diff=813778</id>
		<title>Портфоліо Коваленка Івана Васильовича з теми &quot;Цікаві старовинні задачі та розвязки до них&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%A6%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD%D0%B8%D1%85%22&amp;diff=813778"/>
				<updated>2015-02-23T10:44:26Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Коваленко Іван Васильович: /* План вивчення теми (вставити файл) */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Назва навчальної теми=&lt;br /&gt;
Цікаві старовинні задачі з математики та розвязки до них&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Основний та другорядні  (дотичні) навчальні предмети=&lt;br /&gt;
Алгебра, геометрія&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Вік учнів, клас=&lt;br /&gt;
5,6 клас 12,13 років&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=&lt;br /&gt;
Цей проект розрахований для учнів 5,6 класу для позакласної роботи. В позаурочний час учні, об’єднавшись у групи, збирають необхідний матеріал, класифікують його. Результати проекту учні подають у вигляді презентації, публікації, веб-сторінки. Завдяки участі в проекті діти отримують та вдосконалюють уміння працювати з різноманітними джерелами інформації, розвивати навички роботи на комп’ютері, здобувати знання та досвід, необхідний для подальшого життя, вчаться на практиці використовувати здобуті знання, переконуються в тому, що знання з математики потрібні в повсякденному житті. Працюючи над даним проектом, учні повинні з’ясувати: що задачі існували на різних етапах розвитку математики,знаходили своє відображення в архітектурі, літературі, музиці.&lt;br /&gt;
Учні повинні оформити свою роботу у вигляді презентації , публікації та створити вікі-статтю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=План вивчення теми (вставити файл)=&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/document/d/1gWcfsR1XMlPp71vwm6fChg0jDqFsPhxh7JHhwcyDPy0/edit?usp=sharing] план вивчення теми&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Оцінювання досягнень учнів=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_SWFjZEVRcFphNXc/view?usp=sharing Асоціативний кущ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_ZDBMa2ItbVNIWXc/view?usp=sharing З-Х-Д схема]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/forms/d/1p4aD-OWJ-YWpN5cJlwMr_EJou7kbEA6WgGvakvkqkJU/edit?usp=drive_web  Опитувальник]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_T2NzTVdVMV9LekU/view?usp=sharing Оцінювання блогу]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_S2hxLVBuT09aV0k/view?usp=sharing Оцінювання вікі--статті]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_a3JBQXc1NEdtTDg/view?usp=sharing Оцінювання презентації]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Діяльність учителя та учнів=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Учні об'єднуються в групи та визначають завдання кожної групи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Відбувається планування роботи кожної групи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Опрацювання літератури, збір інформації по зазначеному питанню, підбір матеріалів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Підготовка опрацьованого матеріалу, результатів власних досліджень до представлення аудиторії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Презентація результатів досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. результати роботи над проектом:\&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_MlN0a0xTazBwT28/view?usp=sharing Учнівська презентація] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::: [[Учнівська вікі--стаття]]Цікаві старовинні задачі та розвязки до них&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::: [http://vilshana.blogspot.com/2015/02/blog-post_84.html Учнівський блог]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[ https://drive.google.com/?tab=wo&amp;amp;authuser=0#my-drive]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про автора=&lt;br /&gt;
==Ім'я, прізвище==&lt;br /&gt;
Коваленко І.В.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Фах, навчальний предмет==&lt;br /&gt;
вчитель математики і фізики математика&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальний заклад==&lt;br /&gt;
Вільшанська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів&lt;br /&gt;
==Місто\село, район, область==&lt;br /&gt;
село Вільшана, Недригайлівський район,Сумська область&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контактні дані==&lt;br /&gt;
Сумська область, Недригайлівський район,село Вільшана, вулиця Рудка 116,1962vanja@gmail.com&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про тренінг=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тренінг для учителів математики&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дати проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дати проведення тренінгу 19 січня- 27 лютого 2015 рік)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місце проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місце проведення тренінгу СОІППО&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тренери==&lt;br /&gt;
Ніколаєнко Михайло Сергійович&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Синько Людмила Степанівна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Тренінг_для_учителів_математики_на_базі_Сумського_ОІППО_(19_січня_2015_р._-_27_лютого_2015_р.) ]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: 10 версія]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: НП &amp;quot;Відкритий світ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Банк проектів]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Коваленко Іван Васильович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%A6%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD%D0%B8%D1%85%22&amp;diff=813768</id>
		<title>Портфоліо Коваленка Івана Васильовича з теми &quot;Цікаві старовинні задачі та розвязки до них&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%A6%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD%D0%B8%D1%85%22&amp;diff=813768"/>
				<updated>2015-02-23T10:40:05Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Коваленко Іван Васильович: /* Оцінювання досягнень учнів */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Назва навчальної теми=&lt;br /&gt;
Цікаві старовинні задачі з математики та розвязки до них&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Основний та другорядні  (дотичні) навчальні предмети=&lt;br /&gt;
Алгебра, геометрія&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Вік учнів, клас=&lt;br /&gt;
5,6 клас 12,13 років&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=&lt;br /&gt;
Цей проект розрахований для учнів 5,6 класу для позакласної роботи. В позаурочний час учні, об’єднавшись у групи, збирають необхідний матеріал, класифікують його. Результати проекту учні подають у вигляді презентації, публікації, веб-сторінки. Завдяки участі в проекті діти отримують та вдосконалюють уміння працювати з різноманітними джерелами інформації, розвивати навички роботи на комп’ютері, здобувати знання та досвід, необхідний для подальшого життя, вчаться на практиці використовувати здобуті знання, переконуються в тому, що знання з математики потрібні в повсякденному житті. Працюючи над даним проектом, учні повинні з’ясувати: що задачі існували на різних етапах розвитку математики,знаходили своє відображення в архітектурі, літературі, музиці.&lt;br /&gt;
Учні повинні оформити свою роботу у вигляді презентації , публікації та створити вікі-статтю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=План вивчення теми (вставити файл)=&lt;br /&gt;
план вивчення теми [https://docs.google.com/document/d/1gWcfsR1XMlPp71vwm6fChg0jDqFsPhxh7JHhwcyDPy0/edit]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Оцінювання досягнень учнів=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_SWFjZEVRcFphNXc/view?usp=sharing Асоціативний кущ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_ZDBMa2ItbVNIWXc/view?usp=sharing З-Х-Д схема]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/forms/d/1p4aD-OWJ-YWpN5cJlwMr_EJou7kbEA6WgGvakvkqkJU/edit?usp=drive_web  Опитувальник]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_T2NzTVdVMV9LekU/view?usp=sharing Оцінювання блогу]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_S2hxLVBuT09aV0k/view?usp=sharing Оцінювання вікі--статті]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_a3JBQXc1NEdtTDg/view?usp=sharing Оцінювання презентації]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Діяльність учителя та учнів=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Учні об'єднуються в групи та визначають завдання кожної групи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Відбувається планування роботи кожної групи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Опрацювання літератури, збір інформації по зазначеному питанню, підбір матеріалів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Підготовка опрацьованого матеріалу, результатів власних досліджень до представлення аудиторії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Презентація результатів досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. результати роботи над проектом:\&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_MlN0a0xTazBwT28/view?usp=sharing Учнівська презентація] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::: [[Учнівська вікі--стаття]]Цікаві старовинні задачі та розвязки до них&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::: [http://vilshana.blogspot.com/2015/02/blog-post_84.html Учнівський блог]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[ https://drive.google.com/?tab=wo&amp;amp;authuser=0#my-drive]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про автора=&lt;br /&gt;
==Ім'я, прізвище==&lt;br /&gt;
Коваленко І.В.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Фах, навчальний предмет==&lt;br /&gt;
вчитель математики і фізики математика&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальний заклад==&lt;br /&gt;
Вільшанська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів&lt;br /&gt;
==Місто\село, район, область==&lt;br /&gt;
село Вільшана, Недригайлівський район,Сумська область&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контактні дані==&lt;br /&gt;
Сумська область, Недригайлівський район,село Вільшана, вулиця Рудка 116,1962vanja@gmail.com&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про тренінг=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тренінг для учителів математики&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дати проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дати проведення тренінгу 19 січня- 27 лютого 2015 рік)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місце проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місце проведення тренінгу СОІППО&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тренери==&lt;br /&gt;
Ніколаєнко Михайло Сергійович&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Синько Людмила Степанівна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Тренінг_для_учителів_математики_на_базі_Сумського_ОІППО_(19_січня_2015_р._-_27_лютого_2015_р.) ]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: 10 версія]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: НП &amp;quot;Відкритий світ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Банк проектів]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Коваленко Іван Васильович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%A6%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD%D0%B8%D1%85%22&amp;diff=813742</id>
		<title>Портфоліо Коваленка Івана Васильовича з теми &quot;Цікаві старовинні задачі та розвязки до них&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%A6%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD%D0%B8%D1%85%22&amp;diff=813742"/>
				<updated>2015-02-23T10:28:12Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Коваленко Іван Васильович: /* Оцінювання досягнень учнів */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Назва навчальної теми=&lt;br /&gt;
Цікаві старовинні задачі з математики та розвязки до них&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Основний та другорядні  (дотичні) навчальні предмети=&lt;br /&gt;
Алгебра, геометрія&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Вік учнів, клас=&lt;br /&gt;
5,6 клас 12,13 років&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=&lt;br /&gt;
Цей проект розрахований для учнів 5,6 класу для позакласної роботи. В позаурочний час учні, об’єднавшись у групи, збирають необхідний матеріал, класифікують його. Результати проекту учні подають у вигляді презентації, публікації, веб-сторінки. Завдяки участі в проекті діти отримують та вдосконалюють уміння працювати з різноманітними джерелами інформації, розвивати навички роботи на комп’ютері, здобувати знання та досвід, необхідний для подальшого життя, вчаться на практиці використовувати здобуті знання, переконуються в тому, що знання з математики потрібні в повсякденному житті. Працюючи над даним проектом, учні повинні з’ясувати: що задачі існували на різних етапах розвитку математики,знаходили своє відображення в архітектурі, літературі, музиці.&lt;br /&gt;
Учні повинні оформити свою роботу у вигляді презентації , публікації та створити вікі-статтю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=План вивчення теми (вставити файл)=&lt;br /&gt;
план вивчення теми [https://docs.google.com/document/d/1gWcfsR1XMlPp71vwm6fChg0jDqFsPhxh7JHhwcyDPy0/edit]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Оцінювання досягнень учнів=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_SWFjZEVRcFphNXc/view?usp=sharing Асоціативний кущ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_ZDBMa2ItbVNIWXc/view?usp=sharing З-Х-Д схема]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/forms/d/1p4aD-OWJ-YWpN5cJlwMr_EJou7kbEA6WgGvakvkqkJU/edit?usp=drive_webОпитувальник]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_T2NzTVdVMV9LekU/view?usp=sharing Оцінювання блогу]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_S2hxLVBuT09aV0k/view?usp=sharing Оцінювання вікі--статті]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_a3JBQXc1NEdtTDg/view?usp=sharing Оцінювання презентації]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Діяльність учителя та учнів=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Учні об'єднуються в групи та визначають завдання кожної групи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Відбувається планування роботи кожної групи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Опрацювання літератури, збір інформації по зазначеному питанню, підбір матеріалів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Підготовка опрацьованого матеріалу, результатів власних досліджень до представлення аудиторії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Презентація результатів досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. результати роботи над проектом:\&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_MlN0a0xTazBwT28/view?usp=sharing Учнівська презентація] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::: [[Учнівська вікі--стаття]]Цікаві старовинні задачі та розвязки до них&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::: [http://vilshana.blogspot.com/2015/02/blog-post_84.html Учнівський блог]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[ https://drive.google.com/?tab=wo&amp;amp;authuser=0#my-drive]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про автора=&lt;br /&gt;
==Ім'я, прізвище==&lt;br /&gt;
Коваленко І.В.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Фах, навчальний предмет==&lt;br /&gt;
вчитель математики і фізики математика&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальний заклад==&lt;br /&gt;
Вільшанська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів&lt;br /&gt;
==Місто\село, район, область==&lt;br /&gt;
село Вільшана, Недригайлівський район,Сумська область&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контактні дані==&lt;br /&gt;
Сумська область, Недригайлівський район,село Вільшана, вулиця Рудка 116,1962vanja@gmail.com&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про тренінг=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тренінг для учителів математики&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дати проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дати проведення тренінгу 19 січня- 27 лютого 2015 рік)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місце проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місце проведення тренінгу СОІППО&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тренери==&lt;br /&gt;
Ніколаєнко Михайло Сергійович&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Синько Людмила Степанівна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Тренінг_для_учителів_математики_на_базі_Сумського_ОІППО_(19_січня_2015_р._-_27_лютого_2015_р.) ]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: 10 версія]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: НП &amp;quot;Відкритий світ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Банк проектів]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Коваленко Іван Васильович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=813694</id>
		<title>Учнівська вікі--стаття</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=813694"/>
				<updated>2015-02-23T10:02:15Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Коваленко Іван Васильович: /* Результати дослідження */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;==Назва проекту==&lt;br /&gt;
Цікаві старовинні задачі та розвязки до них&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автори проекту==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
Три великі задачі старовини:&lt;br /&gt;
•	1. Квадратура круга - побудова квадрата, рівновеликого даному кругу (завдання про квадратуру круга),&lt;br /&gt;
•	2. Подвоєння куба - побудова куба, об′єм якого у два рази перевищує об′єм даного (завдання про подвоєння об'єму куба),&lt;br /&gt;
•	3. Трисекція кута - розбиття кута на три рівні частини (завдання про трисекцію кута).&lt;br /&gt;
У XIX столітті було доведено, що всі три задачі нерозв'язні циркулем та лінійкою. Питання можливості побудови повністю вирішене алгебраїчними методами, основаними на теорії Галуа.&lt;br /&gt;
Таким чином, ці задачі виявилися розв'язними за допомогою інших, більше сильних аналітичних засобів. Але їхня значимість у математиці й у науці велика, вони суттєво вплинули на подальший розвиток багатьох розділів математики. Суперечливість і неможливість доведення за допомогою одних засобів і можливість розв'язання їх за допомогою інших, сильніших, виявилося потужним поштовхом у розвитку математики, її основ і філософії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Квадратура круга'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:190.jpg|200px|thumb|left|квадратура круга]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Круг і квадрат однакової площі&lt;br /&gt;
Квадратура круга — задача, що полягає в знаходженні побудови за допомогою циркуля та лінійки квадрата, рівновеликого за площею до даного круга.&lt;br /&gt;
Поруч із трисекцією кута та подвоєнням куба, є однією із найвідоміших задач, що неможливо розв'язати за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Нерозв'язність'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо прийняти за одиницю вимірювання радіус кола і позначити x довжину сторони шуканого квадрата, то задача зводиться до розв'язання рівняння:  , звідки:  . Як відомо, за допомогою циркуля та лінійки можливо виконати всі 4 арифметичні дії та видобуток квадратного кореня; звідси виходить, що квадратура круга можлива тоді і тільки тоді, коли за допомогою кінцевого числа таких дій можна побудувати відрізок довжини  . Таким чином, нерозв'язність цієї задачі витікає з неалгебричності (трансцендентності) числа  , яка була доведена в 1882 Ліндеманном.&lt;br /&gt;
Однак цю нерозв'язність слід розуміти, як нерозв'язність при використанні тільки циркуля та лінійки. Задача стає розв'язною, якщо, крім циркуля та лінійки, використовувати інші засоби (наприклад, квадратрису).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Приблизний розв'язок'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В дане коло вписується квадрат. До потроєного діаметру кола додається п'ята частина сторони цього квадрата. Довжина відрізка відрізняється від довжини кола менше ніж на  .&lt;br /&gt;
Метафора «Квадратура круга»&lt;br /&gt;
Математичне доведення неможливості квадратури круга не заважало багатьом ентузіастам втрачати роки на розв'язання проблеми. Марність досліджень з розв'язання задачі квадратури круга перенесла цей вираз у багато інших галузей, де він просто позначає безнадійне, безглузде або марне починання.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба&lt;br /&gt;
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба - класична антична задача на побудову циркулем та лінійкою ребра куба, об'єм якого вдвічі більший за об'єм заданого куба.&lt;br /&gt;
Разом з трисекцією кута та квадратурою круга, є однією з найвідоміших нерозв'язних задач на побудову за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Легенда'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згідно з античною легендою, одного разу на острові Делос почалася епідемія чуми. Мешканці острова звернулись до дельфійського оракула, і той повідомив, що необхідно подвоїти жертовне святилище, яке мало форму куба. Мешканці Делоса спорудили ще один такий же куб та поставили його на перший, але епідемія не припинилася. Після повторного звернення оракул роз'яснив, що подвоєний жертовник також повинен мати форму куба.&lt;br /&gt;
З того часу дельфійською задачею займались найкращі математики античного світу, було запропоновано декілька розв'язків, але ніхто не зміг виконати таку побудову, використовуючи тільки циркуль та лінійку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Спроби розв'язку'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::•	Гіппократ Хіоський (кінець V ст. до н. е.) показав, що задача зводиться до знаходження двох середніх пропорційних між одним відрізком та іншим, вдвічі більшим за нього. У сучасних позначеннях - до знаходження   та   таких, що&lt;br /&gt;
Звідси  .&lt;br /&gt;
•	Архіт Тарентський (початок IV ст. до н. е.) запропонував розв'язок, заснований на перетині тора, конуса та кругового циліндра.&lt;br /&gt;
•	Платон (перша половина IV ст. до н. е.) запропонував механічний розв'язок, заснований на побудові трьох прямокутних трикутників з потрібним співвідношенням сторін.&lt;br /&gt;
•	Менехм (середина IV ст. до н. е.) знайшов два розв'язки цієї задачі, засновані на використанні конічних перетинів. У першому розв'язку відшукується точка перетину двох парабол, а у другому - параболи та гіперболи.&lt;br /&gt;
•	Ератосфен (III ст. до н. е.) запропонував ще один розв'язок, в якому використовується спеціальний механічний інструмент - мезолябія, а також описав розв'язок своїх попередників.&lt;br /&gt;
•	Нікомед (II ст. до н. е.) використовував для розв'язку цієї задачі метод вставки, яка виконується за допомогою спеціальної кривої - конхоїди.&lt;br /&gt;
•	Група схожих між собою розв'язків, належачих Аполлонію, Філону Візантійському та Герону, також використовує метод вставки.&lt;br /&gt;
•	У ще одній групі схожих між собою розв'язків, належачих Діоклу, Паппу та Спору, використовується та ж ідея, що і у розв'язку Платона, при цьому Діокл застосовує для побудови спеціальну криву - цисоїду.&lt;br /&gt;
Свої розв'язки також запропонували Вієт, Декарт, Грегуар де Сен-Венсан, Гюйгенс, Ньютон.&lt;br /&gt;
Нерозв'язність&lt;br /&gt;
У сучасних позначеннях, задача зводиться до розв'язку рівняння  . Розв'язок має вигляд  . Все зводиться до проблеми побудови відрізка довжиною  .&lt;br /&gt;
Ванцель довів у 1837 році, що ця задача не може бути розв'язана за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Трисекція кута.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Неперевірена версія'''&lt;br /&gt;
Трисекція кута — задача про поділ заданого кута на три рівні частини за допомогою циркуля та лінійки. Інакше кажучи, необхідно побудувати трисектриси кута — промені, що ділять кут на три рівні частини.&lt;br /&gt;
Поруч із задачами про квадратуру круга та подвоєння куба є однією з класичних задач на побудову, відомих з часів стародавньої Греції.&lt;br /&gt;
П'єр Лоран Ванцель у 1837 році довів, що задача розв'язна тільки тоді, коли розв'язне в квадратних радикалах рівняння:&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Наприклад, трисекція здійсненна для кутів α = 360°/n при умові, що ціле n не ділиться на &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Тим не менш, в пресі час від часу публікуються (хибні) способи здійснення трисекції кута циркулем та лінійкою.&lt;br /&gt;
Побудова за допомогою додаткових інструментівХоча трисекція кута в загальному випадку нездійсненна за допомогою циркуля і лінійки, існують криві, за допомогою яких цю побудову можна здійснити. Равлик Паскаля або трисектриса, Квадратриса (в давнину також називалась трисектрисою), Конхоїда Нікомеда, Конічні перетини, Спіралі Архімеда.&lt;br /&gt;
•	Трисекция можлива при побудова за допомогою плаского оригамі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Коваленко Іван Васильович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=813691</id>
		<title>Учнівська вікі--стаття</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=813691"/>
				<updated>2015-02-23T10:01:27Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Коваленко Іван Васильович: /* Результати дослідження */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;==Назва проекту==&lt;br /&gt;
Цікаві старовинні задачі та розвязки до них&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автори проекту==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
Три великі задачі старовини:&lt;br /&gt;
•	1. Квадратура круга - побудова квадрата, рівновеликого даному кругу (завдання про квадратуру круга),&lt;br /&gt;
•	2. Подвоєння куба - побудова куба, об′єм якого у два рази перевищує об′єм даного (завдання про подвоєння об'єму куба),&lt;br /&gt;
•	3. Трисекція кута - розбиття кута на три рівні частини (завдання про трисекцію кута).&lt;br /&gt;
У XIX столітті було доведено, що всі три задачі нерозв'язні циркулем та лінійкою. Питання можливості побудови повністю вирішене алгебраїчними методами, основаними на теорії Галуа.&lt;br /&gt;
Таким чином, ці задачі виявилися розв'язними за допомогою інших, більше сильних аналітичних засобів. Але їхня значимість у математиці й у науці велика, вони суттєво вплинули на подальший розвиток багатьох розділів математики. Суперечливість і неможливість доведення за допомогою одних засобів і можливість розв'язання їх за допомогою інших, сильніших, виявилося потужним поштовхом у розвитку математики, її основ і філософії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Квадратура круга'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:190.jpg|200px|thumb|left|квадратура круга]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Круг і квадрат однакової площі&lt;br /&gt;
Квадратура круга — задача, що полягає в знаходженні побудови за допомогою циркуля та лінійки квадрата, рівновеликого за площею до даного круга.&lt;br /&gt;
Поруч із трисекцією кута та подвоєнням куба, є однією із найвідоміших задач, що неможливо розв'язати за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Нерозв'язність'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо прийняти за одиницю вимірювання радіус кола і позначити x довжину сторони шуканого квадрата, то задача зводиться до розв'язання рівняння:  , звідки:  . Як відомо, за допомогою циркуля та лінійки можливо виконати всі 4 арифметичні дії та видобуток квадратного кореня; звідси виходить, що квадратура круга можлива тоді і тільки тоді, коли за допомогою кінцевого числа таких дій можна побудувати відрізок довжини  . Таким чином, нерозв'язність цієї задачі витікає з неалгебричності (трансцендентності) числа  , яка була доведена в 1882 Ліндеманном.&lt;br /&gt;
Однак цю нерозв'язність слід розуміти, як нерозв'язність при використанні тільки циркуля та лінійки. Задача стає розв'язною, якщо, крім циркуля та лінійки, використовувати інші засоби (наприклад, квадратрису).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Приблизний розв'язок'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В дане коло вписується квадрат. До потроєного діаметру кола додається п'ята частина сторони цього квадрата. Довжина відрізка відрізняється від довжини кола менше ніж на  .&lt;br /&gt;
Метафора «Квадратура круга»&lt;br /&gt;
Математичне доведення неможливості квадратури круга не заважало багатьом ентузіастам втрачати роки на розв'язання проблеми. Марність досліджень з розв'язання задачі квадратури круга перенесла цей вираз у багато інших галузей, де він просто позначає безнадійне, безглузде або марне починання.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба&lt;br /&gt;
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба - класична антична задача на побудову циркулем та лінійкою ребра куба, об'єм якого вдвічі більший за об'єм заданого куба.&lt;br /&gt;
Разом з трисекцією кута та квадратурою круга, є однією з найвідоміших нерозв'язних задач на побудову за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Легенда'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згідно з античною легендою, одного разу на острові Делос почалася епідемія чуми. Мешканці острова звернулись до дельфійського оракула, і той повідомив, що необхідно подвоїти жертовне святилище, яке мало форму куба. Мешканці Делоса спорудили ще один такий же куб та поставили його на перший, але епідемія не припинилася. Після повторного звернення оракул роз'яснив, що подвоєний жертовник також повинен мати форму куба.&lt;br /&gt;
З того часу дельфійською задачею займались найкращі математики античного світу, було запропоновано декілька розв'язків, але ніхто не зміг виконати таку побудову, використовуючи тільки циркуль та лінійку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Спроби розв'язку'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::•	Гіппократ Хіоський (кінець V ст. до н. е.) показав, що задача зводиться до знаходження двох середніх пропорційних між одним відрізком та іншим, вдвічі більшим за нього. У сучасних позначеннях - до знаходження   та   таких, що&lt;br /&gt;
 . Звідси  .&lt;br /&gt;
•	Архіт Тарентський (початок IV ст. до н. е.) запропонував розв'язок, заснований на перетині тора, конуса та кругового циліндра.&lt;br /&gt;
•	Платон (перша половина IV ст. до н. е.) запропонував механічний розв'язок, заснований на побудові трьох прямокутних трикутників з потрібним співвідношенням сторін.&lt;br /&gt;
•	Менехм (середина IV ст. до н. е.) знайшов два розв'язки цієї задачі, засновані на використанні конічних перетинів. У першому розв'язку відшукується точка перетину двох парабол, а у другому - параболи та гіперболи.&lt;br /&gt;
•	Ератосфен (III ст. до н. е.) запропонував ще один розв'язок, в якому використовується спеціальний механічний інструмент - мезолябія, а також описав розв'язок своїх попередників.&lt;br /&gt;
•	Нікомед (II ст. до н. е.) використовував для розв'язку цієї задачі метод вставки, яка виконується за допомогою спеціальної кривої - конхоїди.&lt;br /&gt;
•	Група схожих між собою розв'язків, належачих Аполлонію, Філону Візантійському та Герону, також використовує метод вставки.&lt;br /&gt;
•	У ще одній групі схожих між собою розв'язків, належачих Діоклу, Паппу та Спору, використовується та ж ідея, що і у розв'язку Платона, при цьому Діокл застосовує для побудови спеціальну криву - цисоїду.&lt;br /&gt;
Свої розв'язки також запропонували Вієт, Декарт, Грегуар де Сен-Венсан, Гюйгенс, Ньютон.&lt;br /&gt;
Нерозв'язність&lt;br /&gt;
У сучасних позначеннях, задача зводиться до розв'язку рівняння  . Розв'язок має вигляд  . Все зводиться до проблеми побудови відрізка довжиною  .&lt;br /&gt;
Ванцель довів у 1837 році, що ця задача не може бути розв'язана за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Трисекція кута.'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Неперевірена версія'''&lt;br /&gt;
Трисекція кута — задача про поділ заданого кута на три рівні частини за допомогою циркуля та лінійки. Інакше кажучи, необхідно побудувати трисектриси кута — промені, що ділять кут на три рівні частини.&lt;br /&gt;
Поруч із задачами про квадратуру круга та подвоєння куба є однією з класичних задач на побудову, відомих з часів стародавньої Греції.&lt;br /&gt;
П'єр Лоран Ванцель у 1837 році довів, що задача розв'язна тільки тоді, коли розв'язне в квадратних радикалах рівняння:&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Наприклад, трисекція здійсненна для кутів α = 360°/n при умові, що ціле n не ділиться на &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Тим не менш, в пресі час від часу публікуються (хибні) способи здійснення трисекції кута циркулем та лінійкою.&lt;br /&gt;
Побудова за допомогою додаткових інструментівХоча трисекція кута в загальному випадку нездійсненна за допомогою циркуля і лінійки, існують криві, за допомогою яких цю побудову можна здійснити. Равлик Паскаля або трисектриса, Квадратриса (в давнину також називалась трисектрисою), Конхоїда Нікомеда, Конічні перетини, Спіралі Архімеда.&lt;br /&gt;
•	Трисекция можлива при побудова за допомогою плаского оригамі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Коваленко Іван Васильович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=813687</id>
		<title>Учнівська вікі--стаття</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=813687"/>
				<updated>2015-02-23T09:57:46Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Коваленко Іван Васильович: /* Результати дослідження */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;==Назва проекту==&lt;br /&gt;
Цікаві старовинні задачі та розвязки до них&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автори проекту==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
Три великі задачі старовини:&lt;br /&gt;
•	1. Квадратура круга - побудова квадрата, рівновеликого даному кругу (завдання про квадратуру круга),&lt;br /&gt;
•	2. Подвоєння куба - побудова куба, об′єм якого у два рази перевищує об′єм даного (завдання про подвоєння об'єму куба),&lt;br /&gt;
•	3. Трисекція кута - розбиття кута на три рівні частини (завдання про трисекцію кута).&lt;br /&gt;
У XIX столітті було доведено, що всі три задачі нерозв'язні циркулем та лінійкою. Питання можливості побудови повністю вирішене алгебраїчними методами, основаними на теорії Галуа.&lt;br /&gt;
Таким чином, ці задачі виявилися розв'язними за допомогою інших, більше сильних аналітичних засобів. Але їхня значимість у математиці й у науці велика, вони суттєво вплинули на подальший розвиток багатьох розділів математики. Суперечливість і неможливість доведення за допомогою одних засобів і можливість розв'язання їх за допомогою інших, сильніших, виявилося потужним поштовхом у розвитку математики, її основ і філософії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Квадратура круга'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:190.jpg|200px|thumb|left|квадратура круга]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Круг і квадрат однакової площі&lt;br /&gt;
Квадратура круга — задача, що полягає в знаходженні побудови за допомогою циркуля та лінійки квадрата, рівновеликого за площею до даного круга.&lt;br /&gt;
Поруч із трисекцією кута та подвоєнням куба, є однією із найвідоміших задач, що неможливо розв'язати за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Нерозв'язність&lt;br /&gt;
Якщо прийняти за одиницю вимірювання радіус кола і позначити x довжину сторони шуканого квадрата, то задача зводиться до розв'язання рівняння:  , звідки:  . Як відомо, за допомогою циркуля та лінійки можливо виконати всі 4 арифметичні дії та видобуток квадратного кореня; звідси виходить, що квадратура круга можлива тоді і тільки тоді, коли за допомогою кінцевого числа таких дій можна побудувати відрізок довжини  . Таким чином, нерозв'язність цієї задачі витікає з неалгебричності (трансцендентності) числа  , яка була доведена в 1882 Ліндеманном.&lt;br /&gt;
Однак цю нерозв'язність слід розуміти, як нерозв'язність при використанні тільки циркуля та лінійки. Задача стає розв'язною, якщо, крім циркуля та лінійки, використовувати інші засоби (наприклад, квадратрису).&lt;br /&gt;
Приблизний розв'язок&lt;br /&gt;
В дане коло вписується квадрат. До потроєного діаметру кола додається п'ята частина сторони цього квадрата. Довжина відрізка відрізняється від довжини кола менше ніж на  .&lt;br /&gt;
Метафора «Квадратура круга»&lt;br /&gt;
Математичне доведення неможливості квадратури круга не заважало багатьом ентузіастам втрачати роки на розв'язання проблеми. Марність досліджень з розв'язання задачі квадратури круга перенесла цей вираз у багато інших галузей, де він просто позначає безнадійне, безглузде або марне починання.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба&lt;br /&gt;
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба - класична антична задача на побудову циркулем та лінійкою ребра куба, об'єм якого вдвічі більший за об'єм заданого куба.&lt;br /&gt;
Разом з трисекцією кута та квадратурою круга, є однією з найвідоміших нерозв'язних задач на побудову за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
Легенда&lt;br /&gt;
Згідно з античною легендою, одного разу на острові Делос почалася епідемія чуми. Мешканці острова звернулись до дельфійського оракула, і той повідомив, що необхідно подвоїти жертовне святилище, яке мало форму куба. Мешканці Делоса спорудили ще один такий же куб та поставили його на перший, але епідемія не припинилася. Після повторного звернення оракул роз'яснив, що подвоєний жертовник також повинен мати форму куба.&lt;br /&gt;
З того часу дельфійською задачею займались найкращі математики античного світу, було запропоновано декілька розв'язків, але ніхто не зміг виконати таку побудову, використовуючи тільки циркуль та лінійку.&lt;br /&gt;
Спроби розв'язку&lt;br /&gt;
•	Гіппократ Хіоський (кінець V ст. до н. е.) показав, що задача зводиться до знаходження двох середніх пропорційних між одним відрізком та іншим, вдвічі більшим за нього. У сучасних позначеннях - до знаходження   та   таких, що&lt;br /&gt;
 . Звідси  .&lt;br /&gt;
•	Архіт Тарентський (початок IV ст. до н. е.) запропонував розв'язок, заснований на перетині тора, конуса та кругового циліндра.&lt;br /&gt;
•	Платон (перша половина IV ст. до н. е.) запропонував механічний розв'язок, заснований на побудові трьох прямокутних трикутників з потрібним співвідношенням сторін.&lt;br /&gt;
•	Менехм (середина IV ст. до н. е.) знайшов два розв'язки цієї задачі, засновані на використанні конічних перетинів. У першому розв'язку відшукується точка перетину двох парабол, а у другому - параболи та гіперболи.&lt;br /&gt;
•	Ератосфен (III ст. до н. е.) запропонував ще один розв'язок, в якому використовується спеціальний механічний інструмент - мезолябія, а також описав розв'язок своїх попередників.&lt;br /&gt;
•	Нікомед (II ст. до н. е.) використовував для розв'язку цієї задачі метод вставки, яка виконується за допомогою спеціальної кривої - конхоїди.&lt;br /&gt;
•	Група схожих між собою розв'язків, належачих Аполлонію, Філону Візантійському та Герону, також використовує метод вставки.&lt;br /&gt;
•	У ще одній групі схожих між собою розв'язків, належачих Діоклу, Паппу та Спору, використовується та ж ідея, що і у розв'язку Платона, при цьому Діокл застосовує для побудови спеціальну криву - цисоїду.&lt;br /&gt;
Свої розв'язки також запропонували Вієт, Декарт, Грегуар де Сен-Венсан, Гюйгенс, Ньютон.&lt;br /&gt;
Нерозв'язність&lt;br /&gt;
У сучасних позначеннях, задача зводиться до розв'язку рівняння  . Розв'язок має вигляд  . Все зводиться до проблеми побудови відрізка довжиною  .&lt;br /&gt;
Ванцель довів у 1837 році, що ця задача не може бути розв'язана за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
Трисекція кута.&lt;br /&gt;
Неперевірена версія&lt;br /&gt;
Трисекція кута — задача про поділ заданого кута на три рівні частини за допомогою циркуля та лінійки. Інакше кажучи, необхідно побудувати трисектриси кута — промені, що ділять кут на три рівні частини.&lt;br /&gt;
Поруч із задачами про квадратуру круга та подвоєння куба є однією з класичних задач на побудову, відомих з часів стародавньої Греції.&lt;br /&gt;
П'єр Лоран Ванцель у 1837 році довів, що задача розв'язна тільки тоді, коли розв'язне в квадратних радикалах рівняння:&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Наприклад, трисекція здійсненна для кутів α = 360°/n при умові, що ціле n не ділиться на 3. Тим не менш, в пресі час від часу публікуються (хибні) способи здійснення трисекції кута циркулем та лінійкою.&lt;br /&gt;
Побудова за допомогою додаткових інструментівХоча трисекція кута в загальному випадку нездійсненна за допомогою циркуля і лінійки, існують криві, за допомогою яких цю побудову можна здійснити. Равлик Паскаля або трисектриса, Квадратриса (в давнину також називалась трисектрисою), Конхоїда Нікомеда, Конічні перетини, Спіралі Архімеда.&lt;br /&gt;
•	Трисекция можлива при побудова за допомогою плаского оригамі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Коваленко Іван Васильович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=813685</id>
		<title>Учнівська вікі--стаття</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=813685"/>
				<updated>2015-02-23T09:57:28Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Коваленко Іван Васильович: /* Результати дослідження */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;==Назва проекту==&lt;br /&gt;
Цікаві старовинні задачі та розвязки до них&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автори проекту==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
Три великі задачі старовини:&lt;br /&gt;
•	1. Квадратура круга - побудова квадрата, рівновеликого даному кругу (завдання про квадратуру круга),&lt;br /&gt;
•	2. Подвоєння куба - побудова куба, об′єм якого у два рази перевищує об′єм даного (завдання про подвоєння об'єму куба),&lt;br /&gt;
•	3. Трисекція кута - розбиття кута на три рівні частини (завдання про трисекцію кута).&lt;br /&gt;
У XIX столітті було доведено, що всі три задачі нерозв'язні циркулем та лінійкою. Питання можливості побудови повністю вирішене алгебраїчними методами, основаними на теорії Галуа.&lt;br /&gt;
Таким чином, ці задачі виявилися розв'язними за допомогою інших, більше сильних аналітичних засобів. Але їхня значимість у математиці й у науці велика, вони суттєво вплинули на подальший розвиток багатьох розділів математики. Суперечливість і неможливість доведення за допомогою одних засобів і можливість розв'язання їх за допомогою інших, сильніших, виявилося потужним поштовхом у розвитку математики, її основ і філософії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Квадратура круга'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:190.jpg|200px|thumb|left|квадратура круга]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Круг і квадрат однакової площі&lt;br /&gt;
Квадратура круга — задача, що полягає в знаходженні побудови за допомогою циркуля та лінійки квадрата, рівновеликого за площею до даного круга.&lt;br /&gt;
Поруч із трисекцією кута та подвоєнням куба, є однією із найвідоміших задач, що неможливо розв'язати за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Нерозв'язність&lt;br /&gt;
Якщо прийняти за одиницю вимірювання радіус кола і позначити x довжину сторони шуканого квадрата, то задача зводиться до розв'язання рівняння:  , звідки:  . Як відомо, за допомогою циркуля та лінійки можливо виконати всі 4 арифметичні дії та видобуток квадратного кореня; звідси виходить, що квадратура круга можлива тоді і тільки тоді, коли за допомогою кінцевого числа таких дій можна побудувати відрізок довжини  . Таким чином, нерозв'язність цієї задачі витікає з неалгебричності (трансцендентності) числа  , яка була доведена в 1882 Ліндеманном.&lt;br /&gt;
Однак цю нерозв'язність слід розуміти, як нерозв'язність при використанні тільки циркуля та лінійки. Задача стає розв'язною, якщо, крім циркуля та лінійки, використовувати інші засоби (наприклад, квадратрису).&lt;br /&gt;
Приблизний розв'язок&lt;br /&gt;
В дане коло вписується квадрат. До потроєного діаметру кола додається п'ята частина сторони цього квадрата. Довжина відрізка відрізняється від довжини кола менше ніж на  .&lt;br /&gt;
Метафора «Квадратура круга»&lt;br /&gt;
Математичне доведення неможливості квадратури круга не заважало багатьом ентузіастам втрачати роки на розв'язання проблеми. Марність досліджень з розв'язання задачі квадратури круга перенесла цей вираз у багато інших галузей, де він просто позначає безнадійне, безглузде або марне починання.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба&lt;br /&gt;
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба - класична антична задача на побудову циркулем та лінійкою ребра куба, об'єм якого вдвічі більший за об'єм заданого куба.&lt;br /&gt;
Разом з трисекцією кута та квадратурою круга, є однією з найвідоміших нерозв'язних задач на побудову за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
Легенда&lt;br /&gt;
Згідно з античною легендою, одного разу на острові Делос почалася епідемія чуми. Мешканці острова звернулись до дельфійського оракула, і той повідомив, що необхідно подвоїти жертовне святилище, яке мало форму куба. Мешканці Делоса спорудили ще один такий же куб та поставили його на перший, але епідемія не припинилася. Після повторного звернення оракул роз'яснив, що подвоєний жертовник також повинен мати форму куба.&lt;br /&gt;
З того часу дельфійською задачею займались найкращі математики античного світу, було запропоновано декілька розв'язків, але ніхто не зміг виконати таку побудову, використовуючи тільки циркуль та лінійку.&lt;br /&gt;
Спроби розв'язку&lt;br /&gt;
•	Гіппократ Хіоський (кінець V ст. до н. е.) показав, що задача зводиться до знаходження двох середніх пропорційних між одним відрізком та іншим, вдвічі більшим за нього. У сучасних позначеннях - до знаходження   та   таких, що&lt;br /&gt;
 . Звідси  .&lt;br /&gt;
•	Архіт Тарентський (початок IV ст. до н. е.) запропонував розв'язок, заснований на перетині тора, конуса та кругового циліндра.&lt;br /&gt;
•	Платон (перша половина IV ст. до н. е.) запропонував механічний розв'язок, заснований на побудові трьох прямокутних трикутників з потрібним співвідношенням сторін.&lt;br /&gt;
•	Менехм (середина IV ст. до н. е.) знайшов два розв'язки цієї задачі, засновані на використанні конічних перетинів. У першому розв'язку відшукується точка перетину двох парабол, а у другому - параболи та гіперболи.&lt;br /&gt;
•	Ератосфен (III ст. до н. е.) запропонував ще один розв'язок, в якому використовується спеціальний механічний інструмент - мезолябія, а також описав розв'язок своїх попередників.&lt;br /&gt;
•	Нікомед (II ст. до н. е.) використовував для розв'язку цієї задачі метод вставки, яка виконується за допомогою спеціальної кривої - конхоїди.&lt;br /&gt;
•	Група схожих між собою розв'язків, належачих Аполлонію, Філону Візантійському та Герону, також використовує метод вставки.&lt;br /&gt;
•	У ще одній групі схожих між собою розв'язків, належачих Діоклу, Паппу та Спору, використовується та ж ідея, що і у розв'язку Платона, при цьому Діокл застосовує для побудови спеціальну криву - цисоїду.&lt;br /&gt;
Свої розв'язки також запропонували Вієт, Декарт, Грегуар де Сен-Венсан, Гюйгенс, Ньютон.&lt;br /&gt;
Нерозв'язність&lt;br /&gt;
У сучасних позначеннях, задача зводиться до розв'язку рівняння  . Розв'язок має вигляд  . Все зводиться до проблеми побудови відрізка довжиною  .&lt;br /&gt;
Ванцель довів у 1837 році, що ця задача не може бути розв'язана за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
Трисекція кута.&lt;br /&gt;
Неперевірена версія&lt;br /&gt;
Трисекція кута — задача про поділ заданого кута на три рівні частини за допомогою циркуля та лінійки. Інакше кажучи, необхідно побудувати трисектриси кута — промені, що ділять кут на три рівні частини.&lt;br /&gt;
Поруч із задачами про квадратуру круга та подвоєння куба є однією з класичних задач на побудову, відомих з часів стародавньої Греції.&lt;br /&gt;
П'єр Лоран Ванцель у 1837 році довів, що задача розв'язна тільки тоді, коли розв'язне в квадратних радикалах рівняння:&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Наприклад, трисекція здійсненна для кутів α = 360°/n при умові, що ціле n не ділиться на 3. Тим не менш, в пресі час від часу публікуються (хибні) способи здійснення трисекції кута циркулем та лінійкою.&lt;br /&gt;
Побудова за допомогою додаткових інструментівХоча трисекція кута в загальному випадку нездійсненна за допомогою циркуля і лінійки, існують криві, за допомогою яких цю побудову можна здійснити. Равлик Паскаля або трисектриса, Квадратриса (в давнину також називалась трисектрисою), Конхоїда Нікомеда, Конічні перетини, Спіралі Архімеда.&lt;br /&gt;
•	Трисекция можлива при побудова за допомогою плаского оригамі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Коваленко Іван Васильович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:190.jpg&amp;diff=813684</id>
		<title>Файл:190.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:190.jpg&amp;diff=813684"/>
				<updated>2015-02-23T09:56:53Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Коваленко Іван Васильович: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Коваленко Іван Васильович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=813682</id>
		<title>Учнівська вікі--стаття</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=813682"/>
				<updated>2015-02-23T09:56:28Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Коваленко Іван Васильович: /* Результати дослідження */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;==Назва проекту==&lt;br /&gt;
Цікаві старовинні задачі та розвязки до них&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автори проекту==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
Три великі задачі старовини:&lt;br /&gt;
•	1. Квадратура круга - побудова квадрата, рівновеликого даному кругу (завдання про квадратуру круга),&lt;br /&gt;
•	2. Подвоєння куба - побудова куба, об′єм якого у два рази перевищує об′єм даного (завдання про подвоєння об'єму куба),&lt;br /&gt;
•	3. Трисекція кута - розбиття кута на три рівні частини (завдання про трисекцію кута).&lt;br /&gt;
У XIX столітті було доведено, що всі три задачі нерозв'язні циркулем та лінійкою. Питання можливості побудови повністю вирішене алгебраїчними методами, основаними на теорії Галуа.&lt;br /&gt;
Таким чином, ці задачі виявилися розв'язними за допомогою інших, більше сильних аналітичних засобів. Але їхня значимість у математиці й у науці велика, вони суттєво вплинули на подальший розвиток багатьох розділів математики. Суперечливість і неможливість доведення за допомогою одних засобів і можливість розв'язання їх за допомогою інших, сильніших, виявилося потужним поштовхом у розвитку математики, її основ і філософії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Квадратура круга'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:190.jpg|400px|thumb|left|квадратура круга]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Круг і квадрат однакової площі&lt;br /&gt;
Квадратура круга — задача, що полягає в знаходженні побудови за допомогою циркуля та лінійки квадрата, рівновеликого за площею до даного круга.&lt;br /&gt;
Поруч із трисекцією кута та подвоєнням куба, є однією із найвідоміших задач, що неможливо розв'язати за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Нерозв'язність&lt;br /&gt;
Якщо прийняти за одиницю вимірювання радіус кола і позначити x довжину сторони шуканого квадрата, то задача зводиться до розв'язання рівняння:  , звідки:  . Як відомо, за допомогою циркуля та лінійки можливо виконати всі 4 арифметичні дії та видобуток квадратного кореня; звідси виходить, що квадратура круга можлива тоді і тільки тоді, коли за допомогою кінцевого числа таких дій можна побудувати відрізок довжини  . Таким чином, нерозв'язність цієї задачі витікає з неалгебричності (трансцендентності) числа  , яка була доведена в 1882 Ліндеманном.&lt;br /&gt;
Однак цю нерозв'язність слід розуміти, як нерозв'язність при використанні тільки циркуля та лінійки. Задача стає розв'язною, якщо, крім циркуля та лінійки, використовувати інші засоби (наприклад, квадратрису).&lt;br /&gt;
Приблизний розв'язок&lt;br /&gt;
В дане коло вписується квадрат. До потроєного діаметру кола додається п'ята частина сторони цього квадрата. Довжина відрізка відрізняється від довжини кола менше ніж на  .&lt;br /&gt;
Метафора «Квадратура круга»&lt;br /&gt;
Математичне доведення неможливості квадратури круга не заважало багатьом ентузіастам втрачати роки на розв'язання проблеми. Марність досліджень з розв'язання задачі квадратури круга перенесла цей вираз у багато інших галузей, де він просто позначає безнадійне, безглузде або марне починання.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба&lt;br /&gt;
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба - класична антична задача на побудову циркулем та лінійкою ребра куба, об'єм якого вдвічі більший за об'єм заданого куба.&lt;br /&gt;
Разом з трисекцією кута та квадратурою круга, є однією з найвідоміших нерозв'язних задач на побудову за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
Легенда&lt;br /&gt;
Згідно з античною легендою, одного разу на острові Делос почалася епідемія чуми. Мешканці острова звернулись до дельфійського оракула, і той повідомив, що необхідно подвоїти жертовне святилище, яке мало форму куба. Мешканці Делоса спорудили ще один такий же куб та поставили його на перший, але епідемія не припинилася. Після повторного звернення оракул роз'яснив, що подвоєний жертовник також повинен мати форму куба.&lt;br /&gt;
З того часу дельфійською задачею займались найкращі математики античного світу, було запропоновано декілька розв'язків, але ніхто не зміг виконати таку побудову, використовуючи тільки циркуль та лінійку.&lt;br /&gt;
Спроби розв'язку&lt;br /&gt;
•	Гіппократ Хіоський (кінець V ст. до н. е.) показав, що задача зводиться до знаходження двох середніх пропорційних між одним відрізком та іншим, вдвічі більшим за нього. У сучасних позначеннях - до знаходження   та   таких, що&lt;br /&gt;
 . Звідси  .&lt;br /&gt;
•	Архіт Тарентський (початок IV ст. до н. е.) запропонував розв'язок, заснований на перетині тора, конуса та кругового циліндра.&lt;br /&gt;
•	Платон (перша половина IV ст. до н. е.) запропонував механічний розв'язок, заснований на побудові трьох прямокутних трикутників з потрібним співвідношенням сторін.&lt;br /&gt;
•	Менехм (середина IV ст. до н. е.) знайшов два розв'язки цієї задачі, засновані на використанні конічних перетинів. У першому розв'язку відшукується точка перетину двох парабол, а у другому - параболи та гіперболи.&lt;br /&gt;
•	Ератосфен (III ст. до н. е.) запропонував ще один розв'язок, в якому використовується спеціальний механічний інструмент - мезолябія, а також описав розв'язок своїх попередників.&lt;br /&gt;
•	Нікомед (II ст. до н. е.) використовував для розв'язку цієї задачі метод вставки, яка виконується за допомогою спеціальної кривої - конхоїди.&lt;br /&gt;
•	Група схожих між собою розв'язків, належачих Аполлонію, Філону Візантійському та Герону, також використовує метод вставки.&lt;br /&gt;
•	У ще одній групі схожих між собою розв'язків, належачих Діоклу, Паппу та Спору, використовується та ж ідея, що і у розв'язку Платона, при цьому Діокл застосовує для побудови спеціальну криву - цисоїду.&lt;br /&gt;
Свої розв'язки також запропонували Вієт, Декарт, Грегуар де Сен-Венсан, Гюйгенс, Ньютон.&lt;br /&gt;
Нерозв'язність&lt;br /&gt;
У сучасних позначеннях, задача зводиться до розв'язку рівняння  . Розв'язок має вигляд  . Все зводиться до проблеми побудови відрізка довжиною  .&lt;br /&gt;
Ванцель довів у 1837 році, що ця задача не може бути розв'язана за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
Трисекція кута.&lt;br /&gt;
Неперевірена версія&lt;br /&gt;
Трисекція кута — задача про поділ заданого кута на три рівні частини за допомогою циркуля та лінійки. Інакше кажучи, необхідно побудувати трисектриси кута — промені, що ділять кут на три рівні частини.&lt;br /&gt;
Поруч із задачами про квадратуру круга та подвоєння куба є однією з класичних задач на побудову, відомих з часів стародавньої Греції.&lt;br /&gt;
П'єр Лоран Ванцель у 1837 році довів, що задача розв'язна тільки тоді, коли розв'язне в квадратних радикалах рівняння:&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Наприклад, трисекція здійсненна для кутів α = 360°/n при умові, що ціле n не ділиться на 3. Тим не менш, в пресі час від часу публікуються (хибні) способи здійснення трисекції кута циркулем та лінійкою.&lt;br /&gt;
Побудова за допомогою додаткових інструментівХоча трисекція кута в загальному випадку нездійсненна за допомогою циркуля і лінійки, існують криві, за допомогою яких цю побудову можна здійснити. Равлик Паскаля або трисектриса, Квадратриса (в давнину також називалась трисектрисою), Конхоїда Нікомеда, Конічні перетини, Спіралі Архімеда.&lt;br /&gt;
•	Трисекция можлива при побудова за допомогою плаского оригамі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Коваленко Іван Васильович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=813681</id>
		<title>Учнівська вікі--стаття</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=813681"/>
				<updated>2015-02-23T09:56:19Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Коваленко Іван Васильович: /* Результати дослідження */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;==Назва проекту==&lt;br /&gt;
Цікаві старовинні задачі та розвязки до них&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автори проекту==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
Три великі задачі старовини:&lt;br /&gt;
•	1. Квадратура круга - побудова квадрата, рівновеликого даному кругу (завдання про квадратуру круга),&lt;br /&gt;
•	2. Подвоєння куба - побудова куба, об′єм якого у два рази перевищує об′єм даного (завдання про подвоєння об'єму куба),&lt;br /&gt;
•	3. Трисекція кута - розбиття кута на три рівні частини (завдання про трисекцію кута).&lt;br /&gt;
У XIX столітті було доведено, що всі три задачі нерозв'язні циркулем та лінійкою. Питання можливості побудови повністю вирішене алгебраїчними методами, основаними на теорії Галуа.&lt;br /&gt;
Таким чином, ці задачі виявилися розв'язними за допомогою інших, більше сильних аналітичних засобів. Але їхня значимість у математиці й у науці велика, вони суттєво вплинули на подальший розвиток багатьох розділів математики. Суперечливість і неможливість доведення за допомогою одних засобів і можливість розв'язання їх за допомогою інших, сильніших, виявилося потужним поштовхом у розвитку математики, її основ і філософії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Квадратура круга'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:190.jpg|400px|thumb|left|квадратура круга]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Круг і квадрат однакової площі&lt;br /&gt;
Квадратура круга — задача, що полягає в знаходженні побудови за допомогою циркуля та лінійки квадрата, рівновеликого за площею до даного круга.&lt;br /&gt;
Поруч із трисекцією кута та подвоєнням куба, є однією із найвідоміших задач, що неможливо розв'язати за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Нерозв'язність&lt;br /&gt;
Якщо прийняти за одиницю вимірювання радіус кола і позначити x довжину сторони шуканого квадрата, то задача зводиться до розв'язання рівняння:  , звідки:  . Як відомо, за допомогою циркуля та лінійки можливо виконати всі 4 арифметичні дії та видобуток квадратного кореня; звідси виходить, що квадратура круга можлива тоді і тільки тоді, коли за допомогою кінцевого числа таких дій можна побудувати відрізок довжини  . Таким чином, нерозв'язність цієї задачі витікає з неалгебричності (трансцендентності) числа  , яка була доведена в 1882 Ліндеманном.&lt;br /&gt;
Однак цю нерозв'язність слід розуміти, як нерозв'язність при використанні тільки циркуля та лінійки. Задача стає розв'язною, якщо, крім циркуля та лінійки, використовувати інші засоби (наприклад, квадратрису).&lt;br /&gt;
Приблизний розв'язок&lt;br /&gt;
В дане коло вписується квадрат. До потроєного діаметру кола додається п'ята частина сторони цього квадрата. Довжина відрізка відрізняється від довжини кола менше ніж на  .&lt;br /&gt;
Метафора «Квадратура круга»&lt;br /&gt;
Математичне доведення неможливості квадратури круга не заважало багатьом ентузіастам втрачати роки на розв'язання проблеми. Марність досліджень з розв'язання задачі квадратури круга перенесла цей вираз у багато інших галузей, де він просто позначає безнадійне, безглузде або марне починання.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба&lt;br /&gt;
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба - класична антична задача на побудову циркулем та лінійкою ребра куба, об'єм якого вдвічі більший за об'єм заданого куба.&lt;br /&gt;
Разом з трисекцією кута та квадратурою круга, є однією з найвідоміших нерозв'язних задач на побудову за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
Легенда&lt;br /&gt;
Згідно з античною легендою, одного разу на острові Делос почалася епідемія чуми. Мешканці острова звернулись до дельфійського оракула, і той повідомив, що необхідно подвоїти жертовне святилище, яке мало форму куба. Мешканці Делоса спорудили ще один такий же куб та поставили його на перший, але епідемія не припинилася. Після повторного звернення оракул роз'яснив, що подвоєний жертовник також повинен мати форму куба.&lt;br /&gt;
З того часу дельфійською задачею займались найкращі математики античного світу, було запропоновано декілька розв'язків, але ніхто не зміг виконати таку побудову, використовуючи тільки циркуль та лінійку.&lt;br /&gt;
Спроби розв'язку&lt;br /&gt;
•	Гіппократ Хіоський (кінець V ст. до н. е.) показав, що задача зводиться до знаходження двох середніх пропорційних між одним відрізком та іншим, вдвічі більшим за нього. У сучасних позначеннях - до знаходження   та   таких, що&lt;br /&gt;
 . Звідси  .&lt;br /&gt;
•	Архіт Тарентський (початок IV ст. до н. е.) запропонував розв'язок, заснований на перетині тора, конуса та кругового циліндра.&lt;br /&gt;
•	Платон (перша половина IV ст. до н. е.) запропонував механічний розв'язок, заснований на побудові трьох прямокутних трикутників з потрібним співвідношенням сторін.&lt;br /&gt;
•	Менехм (середина IV ст. до н. е.) знайшов два розв'язки цієї задачі, засновані на використанні конічних перетинів. У першому розв'язку відшукується точка перетину двох парабол, а у другому - параболи та гіперболи.&lt;br /&gt;
•	Ератосфен (III ст. до н. е.) запропонував ще один розв'язок, в якому використовується спеціальний механічний інструмент - мезолябія, а також описав розв'язок своїх попередників.&lt;br /&gt;
•	Нікомед (II ст. до н. е.) використовував для розв'язку цієї задачі метод вставки, яка виконується за допомогою спеціальної кривої - конхоїди.&lt;br /&gt;
•	Група схожих між собою розв'язків, належачих Аполлонію, Філону Візантійському та Герону, також використовує метод вставки.&lt;br /&gt;
•	У ще одній групі схожих між собою розв'язків, належачих Діоклу, Паппу та Спору, використовується та ж ідея, що і у розв'язку Платона, при цьому Діокл застосовує для побудови спеціальну криву - цисоїду.&lt;br /&gt;
Свої розв'язки також запропонували Вієт, Декарт, Грегуар де Сен-Венсан, Гюйгенс, Ньютон.&lt;br /&gt;
Нерозв'язність&lt;br /&gt;
У сучасних позначеннях, задача зводиться до розв'язку рівняння  . Розв'язок має вигляд  . Все зводиться до проблеми побудови відрізка довжиною  .&lt;br /&gt;
Ванцель довів у 1837 році, що ця задача не може бути розв'язана за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
Трисекція кута.&lt;br /&gt;
Неперевірена версія&lt;br /&gt;
Трисекція кута — задача про поділ заданого кута на три рівні частини за допомогою циркуля та лінійки. Інакше кажучи, необхідно побудувати трисектриси кута — промені, що ділять кут на три рівні частини.&lt;br /&gt;
Поруч із задачами про квадратуру круга та подвоєння куба є однією з класичних задач на побудову, відомих з часів стародавньої Греції.&lt;br /&gt;
П'єр Лоран Ванцель у 1837 році довів, що задача розв'язна тільки тоді, коли розв'язне в квадратних радикалах рівняння:&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Наприклад, трисекція здійсненна для кутів α = 360°/n при умові, що ціле n не ділиться на 3. Тим не менш, в пресі час від часу публікуються (хибні) способи здійснення трисекції кута циркулем та лінійкою.&lt;br /&gt;
Побудова за допомогою додаткових інструментівХоча трисекція кута в загальному випадку нездійсненна за допомогою циркуля і лінійки, існують криві, за допомогою яких цю побудову можна здійснити. Равлик Паскаля або трисектриса, Квадратриса (в давнину також називалась трисектрисою), Конхоїда Нікомеда, Конічні перетини, Спіралі Архімеда.&lt;br /&gt;
•	Трисекция можлива при побудова за допомогою плаского оригамі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Коваленко Іван Васильович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=813680</id>
		<title>Учнівська вікі--стаття</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=813680"/>
				<updated>2015-02-23T09:55:44Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Коваленко Іван Васильович: /* Результати дослідження */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;==Назва проекту==&lt;br /&gt;
Цікаві старовинні задачі та розвязки до них&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автори проекту==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
Три великі задачі старовини:&lt;br /&gt;
•	1. Квадратура круга - побудова квадрата, рівновеликого даному кругу (завдання про квадратуру круга),&lt;br /&gt;
•	2. Подвоєння куба - побудова куба, об′єм якого у два рази перевищує об′єм даного (завдання про подвоєння об'єму куба),&lt;br /&gt;
•	3. Трисекція кута - розбиття кута на три рівні частини (завдання про трисекцію кута).&lt;br /&gt;
У XIX столітті було доведено, що всі три задачі нерозв'язні циркулем та лінійкою. Питання можливості побудови повністю вирішене алгебраїчними методами, основаними на теорії Галуа.&lt;br /&gt;
Таким чином, ці задачі виявилися розв'язними за допомогою інших, більше сильних аналітичних засобів. Але їхня значимість у математиці й у науці велика, вони суттєво вплинули на подальший розвиток багатьох розділів математики. Суперечливість і неможливість доведення за допомогою одних засобів і можливість розв'язання їх за допомогою інших, сильніших, виявилося потужним поштовхом у розвитку математики, її основ і філософії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Квадратура круга'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:19.jpg|400px|thumb|left|квадратура круга]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Круг і квадрат однакової площі&lt;br /&gt;
Квадратура круга — задача, що полягає в знаходженні побудови за допомогою циркуля та лінійки квадрата, рівновеликого за площею до даного круга.&lt;br /&gt;
Поруч із трисекцією кута та подвоєнням куба, є однією із найвідоміших задач, що неможливо розв'язати за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Нерозв'язність&lt;br /&gt;
Якщо прийняти за одиницю вимірювання радіус кола і позначити x довжину сторони шуканого квадрата, то задача зводиться до розв'язання рівняння:  , звідки:  . Як відомо, за допомогою циркуля та лінійки можливо виконати всі 4 арифметичні дії та видобуток квадратного кореня; звідси виходить, що квадратура круга можлива тоді і тільки тоді, коли за допомогою кінцевого числа таких дій можна побудувати відрізок довжини  . Таким чином, нерозв'язність цієї задачі витікає з неалгебричності (трансцендентності) числа  , яка була доведена в 1882 Ліндеманном.&lt;br /&gt;
Однак цю нерозв'язність слід розуміти, як нерозв'язність при використанні тільки циркуля та лінійки. Задача стає розв'язною, якщо, крім циркуля та лінійки, використовувати інші засоби (наприклад, квадратрису).&lt;br /&gt;
Приблизний розв'язок&lt;br /&gt;
В дане коло вписується квадрат. До потроєного діаметру кола додається п'ята частина сторони цього квадрата. Довжина відрізка відрізняється від довжини кола менше ніж на  .&lt;br /&gt;
Метафора «Квадратура круга»&lt;br /&gt;
Математичне доведення неможливості квадратури круга не заважало багатьом ентузіастам втрачати роки на розв'язання проблеми. Марність досліджень з розв'язання задачі квадратури круга перенесла цей вираз у багато інших галузей, де він просто позначає безнадійне, безглузде або марне починання.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба&lt;br /&gt;
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба - класична антична задача на побудову циркулем та лінійкою ребра куба, об'єм якого вдвічі більший за об'єм заданого куба.&lt;br /&gt;
Разом з трисекцією кута та квадратурою круга, є однією з найвідоміших нерозв'язних задач на побудову за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
Легенда&lt;br /&gt;
Згідно з античною легендою, одного разу на острові Делос почалася епідемія чуми. Мешканці острова звернулись до дельфійського оракула, і той повідомив, що необхідно подвоїти жертовне святилище, яке мало форму куба. Мешканці Делоса спорудили ще один такий же куб та поставили його на перший, але епідемія не припинилася. Після повторного звернення оракул роз'яснив, що подвоєний жертовник також повинен мати форму куба.&lt;br /&gt;
З того часу дельфійською задачею займались найкращі математики античного світу, було запропоновано декілька розв'язків, але ніхто не зміг виконати таку побудову, використовуючи тільки циркуль та лінійку.&lt;br /&gt;
Спроби розв'язку&lt;br /&gt;
•	Гіппократ Хіоський (кінець V ст. до н. е.) показав, що задача зводиться до знаходження двох середніх пропорційних між одним відрізком та іншим, вдвічі більшим за нього. У сучасних позначеннях - до знаходження   та   таких, що&lt;br /&gt;
 . Звідси  .&lt;br /&gt;
•	Архіт Тарентський (початок IV ст. до н. е.) запропонував розв'язок, заснований на перетині тора, конуса та кругового циліндра.&lt;br /&gt;
•	Платон (перша половина IV ст. до н. е.) запропонував механічний розв'язок, заснований на побудові трьох прямокутних трикутників з потрібним співвідношенням сторін.&lt;br /&gt;
•	Менехм (середина IV ст. до н. е.) знайшов два розв'язки цієї задачі, засновані на використанні конічних перетинів. У першому розв'язку відшукується точка перетину двох парабол, а у другому - параболи та гіперболи.&lt;br /&gt;
•	Ератосфен (III ст. до н. е.) запропонував ще один розв'язок, в якому використовується спеціальний механічний інструмент - мезолябія, а також описав розв'язок своїх попередників.&lt;br /&gt;
•	Нікомед (II ст. до н. е.) використовував для розв'язку цієї задачі метод вставки, яка виконується за допомогою спеціальної кривої - конхоїди.&lt;br /&gt;
•	Група схожих між собою розв'язків, належачих Аполлонію, Філону Візантійському та Герону, також використовує метод вставки.&lt;br /&gt;
•	У ще одній групі схожих між собою розв'язків, належачих Діоклу, Паппу та Спору, використовується та ж ідея, що і у розв'язку Платона, при цьому Діокл застосовує для побудови спеціальну криву - цисоїду.&lt;br /&gt;
Свої розв'язки також запропонували Вієт, Декарт, Грегуар де Сен-Венсан, Гюйгенс, Ньютон.&lt;br /&gt;
Нерозв'язність&lt;br /&gt;
У сучасних позначеннях, задача зводиться до розв'язку рівняння  . Розв'язок має вигляд  . Все зводиться до проблеми побудови відрізка довжиною  .&lt;br /&gt;
Ванцель довів у 1837 році, що ця задача не може бути розв'язана за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
Трисекція кута.&lt;br /&gt;
Неперевірена версія&lt;br /&gt;
Трисекція кута — задача про поділ заданого кута на три рівні частини за допомогою циркуля та лінійки. Інакше кажучи, необхідно побудувати трисектриси кута — промені, що ділять кут на три рівні частини.&lt;br /&gt;
Поруч із задачами про квадратуру круга та подвоєння куба є однією з класичних задач на побудову, відомих з часів стародавньої Греції.&lt;br /&gt;
П'єр Лоран Ванцель у 1837 році довів, що задача розв'язна тільки тоді, коли розв'язне в квадратних радикалах рівняння:&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Наприклад, трисекція здійсненна для кутів α = 360°/n при умові, що ціле n не ділиться на 3. Тим не менш, в пресі час від часу публікуються (хибні) способи здійснення трисекції кута циркулем та лінійкою.&lt;br /&gt;
Побудова за допомогою додаткових інструментівХоча трисекція кута в загальному випадку нездійсненна за допомогою циркуля і лінійки, існують криві, за допомогою яких цю побудову можна здійснити. Равлик Паскаля або трисектриса, Квадратриса (в давнину також називалась трисектрисою), Конхоїда Нікомеда, Конічні перетини, Спіралі Архімеда.&lt;br /&gt;
•	Трисекция можлива при побудова за допомогою плаского оригамі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Коваленко Іван Васильович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=813678</id>
		<title>Учнівська вікі--стаття</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=813678"/>
				<updated>2015-02-23T09:55:11Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Коваленко Іван Васильович: /* Результати дослідження */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;==Назва проекту==&lt;br /&gt;
Цікаві старовинні задачі та розвязки до них&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автори проекту==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
Три великі задачі старовини:&lt;br /&gt;
•	1. Квадратура круга - побудова квадрата, рівновеликого даному кругу (завдання про квадратуру круга),&lt;br /&gt;
•	2. Подвоєння куба - побудова куба, об′єм якого у два рази перевищує об′єм даного (завдання про подвоєння об'єму куба),&lt;br /&gt;
•	3. Трисекція кута - розбиття кута на три рівні частини (завдання про трисекцію кута).&lt;br /&gt;
У XIX столітті було доведено, що всі три задачі нерозв'язні циркулем та лінійкою. Питання можливості побудови повністю вирішене алгебраїчними методами, основаними на теорії Галуа.&lt;br /&gt;
Таким чином, ці задачі виявилися розв'язними за допомогою інших, більше сильних аналітичних засобів. Але їхня значимість у математиці й у науці велика, вони суттєво вплинули на подальший розвиток багатьох розділів математики. Суперечливість і неможливість доведення за допомогою одних засобів і можливість розв'язання їх за допомогою інших, сильніших, виявилося потужним поштовхом у розвитку математики, її основ і філософії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Квадратура круга'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:1.jpg|400px|thumb|left|квадратура круга]] &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Круг і квадрат однакової площі&lt;br /&gt;
Квадратура круга — задача, що полягає в знаходженні побудови за допомогою циркуля та лінійки квадрата, рівновеликого за площею до даного круга.&lt;br /&gt;
Поруч із трисекцією кута та подвоєнням куба, є однією із найвідоміших задач, що неможливо розв'язати за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Нерозв'язність&lt;br /&gt;
Якщо прийняти за одиницю вимірювання радіус кола і позначити x довжину сторони шуканого квадрата, то задача зводиться до розв'язання рівняння:  , звідки:  . Як відомо, за допомогою циркуля та лінійки можливо виконати всі 4 арифметичні дії та видобуток квадратного кореня; звідси виходить, що квадратура круга можлива тоді і тільки тоді, коли за допомогою кінцевого числа таких дій можна побудувати відрізок довжини  . Таким чином, нерозв'язність цієї задачі витікає з неалгебричності (трансцендентності) числа  , яка була доведена в 1882 Ліндеманном.&lt;br /&gt;
Однак цю нерозв'язність слід розуміти, як нерозв'язність при використанні тільки циркуля та лінійки. Задача стає розв'язною, якщо, крім циркуля та лінійки, використовувати інші засоби (наприклад, квадратрису).&lt;br /&gt;
Приблизний розв'язок&lt;br /&gt;
В дане коло вписується квадрат. До потроєного діаметру кола додається п'ята частина сторони цього квадрата. Довжина відрізка відрізняється від довжини кола менше ніж на  .&lt;br /&gt;
Метафора «Квадратура круга»&lt;br /&gt;
Математичне доведення неможливості квадратури круга не заважало багатьом ентузіастам втрачати роки на розв'язання проблеми. Марність досліджень з розв'язання задачі квадратури круга перенесла цей вираз у багато інших галузей, де він просто позначає безнадійне, безглузде або марне починання.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба&lt;br /&gt;
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба - класична антична задача на побудову циркулем та лінійкою ребра куба, об'єм якого вдвічі більший за об'єм заданого куба.&lt;br /&gt;
Разом з трисекцією кута та квадратурою круга, є однією з найвідоміших нерозв'язних задач на побудову за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
Легенда&lt;br /&gt;
Згідно з античною легендою, одного разу на острові Делос почалася епідемія чуми. Мешканці острова звернулись до дельфійського оракула, і той повідомив, що необхідно подвоїти жертовне святилище, яке мало форму куба. Мешканці Делоса спорудили ще один такий же куб та поставили його на перший, але епідемія не припинилася. Після повторного звернення оракул роз'яснив, що подвоєний жертовник також повинен мати форму куба.&lt;br /&gt;
З того часу дельфійською задачею займались найкращі математики античного світу, було запропоновано декілька розв'язків, але ніхто не зміг виконати таку побудову, використовуючи тільки циркуль та лінійку.&lt;br /&gt;
Спроби розв'язку&lt;br /&gt;
•	Гіппократ Хіоський (кінець V ст. до н. е.) показав, що задача зводиться до знаходження двох середніх пропорційних між одним відрізком та іншим, вдвічі більшим за нього. У сучасних позначеннях - до знаходження   та   таких, що&lt;br /&gt;
 . Звідси  .&lt;br /&gt;
•	Архіт Тарентський (початок IV ст. до н. е.) запропонував розв'язок, заснований на перетині тора, конуса та кругового циліндра.&lt;br /&gt;
•	Платон (перша половина IV ст. до н. е.) запропонував механічний розв'язок, заснований на побудові трьох прямокутних трикутників з потрібним співвідношенням сторін.&lt;br /&gt;
•	Менехм (середина IV ст. до н. е.) знайшов два розв'язки цієї задачі, засновані на використанні конічних перетинів. У першому розв'язку відшукується точка перетину двох парабол, а у другому - параболи та гіперболи.&lt;br /&gt;
•	Ератосфен (III ст. до н. е.) запропонував ще один розв'язок, в якому використовується спеціальний механічний інструмент - мезолябія, а також описав розв'язок своїх попередників.&lt;br /&gt;
•	Нікомед (II ст. до н. е.) використовував для розв'язку цієї задачі метод вставки, яка виконується за допомогою спеціальної кривої - конхоїди.&lt;br /&gt;
•	Група схожих між собою розв'язків, належачих Аполлонію, Філону Візантійському та Герону, також використовує метод вставки.&lt;br /&gt;
•	У ще одній групі схожих між собою розв'язків, належачих Діоклу, Паппу та Спору, використовується та ж ідея, що і у розв'язку Платона, при цьому Діокл застосовує для побудови спеціальну криву - цисоїду.&lt;br /&gt;
Свої розв'язки також запропонували Вієт, Декарт, Грегуар де Сен-Венсан, Гюйгенс, Ньютон.&lt;br /&gt;
Нерозв'язність&lt;br /&gt;
У сучасних позначеннях, задача зводиться до розв'язку рівняння  . Розв'язок має вигляд  . Все зводиться до проблеми побудови відрізка довжиною  .&lt;br /&gt;
Ванцель довів у 1837 році, що ця задача не може бути розв'язана за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
Трисекція кута.&lt;br /&gt;
Неперевірена версія&lt;br /&gt;
Трисекція кута — задача про поділ заданого кута на три рівні частини за допомогою циркуля та лінійки. Інакше кажучи, необхідно побудувати трисектриси кута — промені, що ділять кут на три рівні частини.&lt;br /&gt;
Поруч із задачами про квадратуру круга та подвоєння куба є однією з класичних задач на побудову, відомих з часів стародавньої Греції.&lt;br /&gt;
П'єр Лоран Ванцель у 1837 році довів, що задача розв'язна тільки тоді, коли розв'язне в квадратних радикалах рівняння:&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Наприклад, трисекція здійсненна для кутів α = 360°/n при умові, що ціле n не ділиться на 3. Тим не менш, в пресі час від часу публікуються (хибні) способи здійснення трисекції кута циркулем та лінійкою.&lt;br /&gt;
Побудова за допомогою додаткових інструментівХоча трисекція кута в загальному випадку нездійсненна за допомогою циркуля і лінійки, існують криві, за допомогою яких цю побудову можна здійснити. Равлик Паскаля або трисектриса, Квадратриса (в давнину також називалась трисектрисою), Конхоїда Нікомеда, Конічні перетини, Спіралі Архімеда.&lt;br /&gt;
•	Трисекция можлива при побудова за допомогою плаского оригамі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Коваленко Іван Васильович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=813675</id>
		<title>Учнівська вікі--стаття</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=813675"/>
				<updated>2015-02-23T09:54:14Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Коваленко Іван Васильович: /* Результати дослідження */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;==Назва проекту==&lt;br /&gt;
Цікаві старовинні задачі та розвязки до них&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автори проекту==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
Три великі задачі старовини:&lt;br /&gt;
•	1. Квадратура круга - побудова квадрата, рівновеликого даному кругу (завдання про квадратуру круга),&lt;br /&gt;
•	2. Подвоєння куба - побудова куба, об′єм якого у два рази перевищує об′єм даного (завдання про подвоєння об'єму куба),&lt;br /&gt;
•	3. Трисекція кута - розбиття кута на три рівні частини (завдання про трисекцію кута).&lt;br /&gt;
У XIX столітті було доведено, що всі три задачі нерозв'язні циркулем та лінійкою. Питання можливості побудови повністю вирішене алгебраїчними методами, основаними на теорії Галуа.&lt;br /&gt;
Таким чином, ці задачі виявилися розв'язними за допомогою інших, більше сильних аналітичних засобів. Але їхня значимість у математиці й у науці велика, вони суттєво вплинули на подальший розвиток багатьох розділів математики. Суперечливість і неможливість доведення за допомогою одних засобів і можливість розв'язання їх за допомогою інших, сильніших, виявилося потужним поштовхом у розвитку математики, її основ і філософії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Квадратура круга'''&lt;br /&gt;
[[Файл:Буклет 01.jpg|400px|thumb|left|квадратура круга]] &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Круг і квадрат однакової площі&lt;br /&gt;
Квадратура круга — задача, що полягає в знаходженні побудови за допомогою циркуля та лінійки квадрата, рівновеликого за площею до даного круга.&lt;br /&gt;
Поруч із трисекцією кута та подвоєнням куба, є однією із найвідоміших задач, що неможливо розв'язати за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Нерозв'язність&lt;br /&gt;
Якщо прийняти за одиницю вимірювання радіус кола і позначити x довжину сторони шуканого квадрата, то задача зводиться до розв'язання рівняння:  , звідки:  . Як відомо, за допомогою циркуля та лінійки можливо виконати всі 4 арифметичні дії та видобуток квадратного кореня; звідси виходить, що квадратура круга можлива тоді і тільки тоді, коли за допомогою кінцевого числа таких дій можна побудувати відрізок довжини  . Таким чином, нерозв'язність цієї задачі витікає з неалгебричності (трансцендентності) числа  , яка була доведена в 1882 Ліндеманном.&lt;br /&gt;
Однак цю нерозв'язність слід розуміти, як нерозв'язність при використанні тільки циркуля та лінійки. Задача стає розв'язною, якщо, крім циркуля та лінійки, використовувати інші засоби (наприклад, квадратрису).&lt;br /&gt;
Приблизний розв'язок&lt;br /&gt;
В дане коло вписується квадрат. До потроєного діаметру кола додається п'ята частина сторони цього квадрата. Довжина відрізка відрізняється від довжини кола менше ніж на  .&lt;br /&gt;
Метафора «Квадратура круга»&lt;br /&gt;
Математичне доведення неможливості квадратури круга не заважало багатьом ентузіастам втрачати роки на розв'язання проблеми. Марність досліджень з розв'язання задачі квадратури круга перенесла цей вираз у багато інших галузей, де він просто позначає безнадійне, безглузде або марне починання.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба&lt;br /&gt;
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба - класична антична задача на побудову циркулем та лінійкою ребра куба, об'єм якого вдвічі більший за об'єм заданого куба.&lt;br /&gt;
Разом з трисекцією кута та квадратурою круга, є однією з найвідоміших нерозв'язних задач на побудову за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
Легенда&lt;br /&gt;
Згідно з античною легендою, одного разу на острові Делос почалася епідемія чуми. Мешканці острова звернулись до дельфійського оракула, і той повідомив, що необхідно подвоїти жертовне святилище, яке мало форму куба. Мешканці Делоса спорудили ще один такий же куб та поставили його на перший, але епідемія не припинилася. Після повторного звернення оракул роз'яснив, що подвоєний жертовник також повинен мати форму куба.&lt;br /&gt;
З того часу дельфійською задачею займались найкращі математики античного світу, було запропоновано декілька розв'язків, але ніхто не зміг виконати таку побудову, використовуючи тільки циркуль та лінійку.&lt;br /&gt;
Спроби розв'язку&lt;br /&gt;
•	Гіппократ Хіоський (кінець V ст. до н. е.) показав, що задача зводиться до знаходження двох середніх пропорційних між одним відрізком та іншим, вдвічі більшим за нього. У сучасних позначеннях - до знаходження   та   таких, що&lt;br /&gt;
 . Звідси  .&lt;br /&gt;
•	Архіт Тарентський (початок IV ст. до н. е.) запропонував розв'язок, заснований на перетині тора, конуса та кругового циліндра.&lt;br /&gt;
•	Платон (перша половина IV ст. до н. е.) запропонував механічний розв'язок, заснований на побудові трьох прямокутних трикутників з потрібним співвідношенням сторін.&lt;br /&gt;
•	Менехм (середина IV ст. до н. е.) знайшов два розв'язки цієї задачі, засновані на використанні конічних перетинів. У першому розв'язку відшукується точка перетину двох парабол, а у другому - параболи та гіперболи.&lt;br /&gt;
•	Ератосфен (III ст. до н. е.) запропонував ще один розв'язок, в якому використовується спеціальний механічний інструмент - мезолябія, а також описав розв'язок своїх попередників.&lt;br /&gt;
•	Нікомед (II ст. до н. е.) використовував для розв'язку цієї задачі метод вставки, яка виконується за допомогою спеціальної кривої - конхоїди.&lt;br /&gt;
•	Група схожих між собою розв'язків, належачих Аполлонію, Філону Візантійському та Герону, також використовує метод вставки.&lt;br /&gt;
•	У ще одній групі схожих між собою розв'язків, належачих Діоклу, Паппу та Спору, використовується та ж ідея, що і у розв'язку Платона, при цьому Діокл застосовує для побудови спеціальну криву - цисоїду.&lt;br /&gt;
Свої розв'язки також запропонували Вієт, Декарт, Грегуар де Сен-Венсан, Гюйгенс, Ньютон.&lt;br /&gt;
Нерозв'язність&lt;br /&gt;
У сучасних позначеннях, задача зводиться до розв'язку рівняння  . Розв'язок має вигляд  . Все зводиться до проблеми побудови відрізка довжиною  .&lt;br /&gt;
Ванцель довів у 1837 році, що ця задача не може бути розв'язана за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
Трисекція кута.&lt;br /&gt;
Неперевірена версія&lt;br /&gt;
Трисекція кута — задача про поділ заданого кута на три рівні частини за допомогою циркуля та лінійки. Інакше кажучи, необхідно побудувати трисектриси кута — промені, що ділять кут на три рівні частини.&lt;br /&gt;
Поруч із задачами про квадратуру круга та подвоєння куба є однією з класичних задач на побудову, відомих з часів стародавньої Греції.&lt;br /&gt;
П'єр Лоран Ванцель у 1837 році довів, що задача розв'язна тільки тоді, коли розв'язне в квадратних радикалах рівняння:&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Наприклад, трисекція здійсненна для кутів α = 360°/n при умові, що ціле n не ділиться на 3. Тим не менш, в пресі час від часу публікуються (хибні) способи здійснення трисекції кута циркулем та лінійкою.&lt;br /&gt;
Побудова за допомогою додаткових інструментівХоча трисекція кута в загальному випадку нездійсненна за допомогою циркуля і лінійки, існують криві, за допомогою яких цю побудову можна здійснити. Равлик Паскаля або трисектриса, Квадратриса (в давнину також називалась трисектрисою), Конхоїда Нікомеда, Конічні перетини, Спіралі Архімеда.&lt;br /&gt;
•	Трисекция можлива при побудова за допомогою плаского оригамі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Коваленко Іван Васильович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=813660</id>
		<title>Учнівська вікі--стаття</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=813660"/>
				<updated>2015-02-23T09:47:53Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Коваленко Іван Васильович: /* Результати дослідження */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;==Назва проекту==&lt;br /&gt;
Цікаві старовинні задачі та розвязки до них&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автори проекту==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
Три великі задачі старовини:&lt;br /&gt;
•	1. Квадратура круга - побудова квадрата, рівновеликого даному кругу (завдання про квадратуру круга),&lt;br /&gt;
•	2. Подвоєння куба - побудова куба, об′єм якого у два рази перевищує об′єм даного (завдання про подвоєння об'єму куба),&lt;br /&gt;
•	3. Трисекція кута - розбиття кута на три рівні частини (завдання про трисекцію кута).&lt;br /&gt;
У XIX столітті було доведено, що всі три задачі нерозв'язні циркулем та лінійкою. Питання можливості побудови повністю вирішене алгебраїчними методами, основаними на теорії Галуа.&lt;br /&gt;
Таким чином, ці задачі виявилися розв'язними за допомогою інших, більше сильних аналітичних засобів. Але їхня значимість у математиці й у науці велика, вони суттєво вплинули на подальший розвиток багатьох розділів математики. Суперечливість і неможливість доведення за допомогою одних засобів і можливість розв'язання їх за допомогою інших, сильніших, виявилося потужним поштовхом у розвитку математики, її основ і філософії.&lt;br /&gt;
Квадратура круга&lt;br /&gt;
\&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Круг і квадрат однакової площі&lt;br /&gt;
Квадратура круга — задача, що полягає в знаходженні побудови за допомогою циркуля та лінійки квадрата, рівновеликого за площею до даного круга.&lt;br /&gt;
Поруч із трисекцією кута та подвоєнням куба, є однією із найвідоміших задач, що неможливо розв'язати за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Нерозв'язність&lt;br /&gt;
Якщо прийняти за одиницю вимірювання радіус кола і позначити x довжину сторони шуканого квадрата, то задача зводиться до розв'язання рівняння:  , звідки:  . Як відомо, за допомогою циркуля та лінійки можливо виконати всі 4 арифметичні дії та видобуток квадратного кореня; звідси виходить, що квадратура круга можлива тоді і тільки тоді, коли за допомогою кінцевого числа таких дій можна побудувати відрізок довжини  . Таким чином, нерозв'язність цієї задачі витікає з неалгебричності (трансцендентності) числа  , яка була доведена в 1882 Ліндеманном.&lt;br /&gt;
Однак цю нерозв'язність слід розуміти, як нерозв'язність при використанні тільки циркуля та лінійки. Задача стає розв'язною, якщо, крім циркуля та лінійки, використовувати інші засоби (наприклад, квадратрису).&lt;br /&gt;
Приблизний розв'язок&lt;br /&gt;
В дане коло вписується квадрат. До потроєного діаметру кола додається п'ята частина сторони цього квадрата. Довжина відрізка відрізняється від довжини кола менше ніж на  .&lt;br /&gt;
Метафора «Квадратура круга»&lt;br /&gt;
Математичне доведення неможливості квадратури круга не заважало багатьом ентузіастам втрачати роки на розв'язання проблеми. Марність досліджень з розв'язання задачі квадратури круга перенесла цей вираз у багато інших галузей, де він просто позначає безнадійне, безглузде або марне починання.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба&lt;br /&gt;
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.&lt;br /&gt;
Подвоєння куба - класична антична задача на побудову циркулем та лінійкою ребра куба, об'єм якого вдвічі більший за об'єм заданого куба.&lt;br /&gt;
Разом з трисекцією кута та квадратурою круга, є однією з найвідоміших нерозв'язних задач на побудову за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
Легенда&lt;br /&gt;
Згідно з античною легендою, одного разу на острові Делос почалася епідемія чуми. Мешканці острова звернулись до дельфійського оракула, і той повідомив, що необхідно подвоїти жертовне святилище, яке мало форму куба. Мешканці Делоса спорудили ще один такий же куб та поставили його на перший, але епідемія не припинилася. Після повторного звернення оракул роз'яснив, що подвоєний жертовник також повинен мати форму куба.&lt;br /&gt;
З того часу дельфійською задачею займались найкращі математики античного світу, було запропоновано декілька розв'язків, але ніхто не зміг виконати таку побудову, використовуючи тільки циркуль та лінійку.&lt;br /&gt;
Спроби розв'язку&lt;br /&gt;
•	Гіппократ Хіоський (кінець V ст. до н. е.) показав, що задача зводиться до знаходження двох середніх пропорційних між одним відрізком та іншим, вдвічі більшим за нього. У сучасних позначеннях - до знаходження   та   таких, що&lt;br /&gt;
 . Звідси  .&lt;br /&gt;
•	Архіт Тарентський (початок IV ст. до н. е.) запропонував розв'язок, заснований на перетині тора, конуса та кругового циліндра.&lt;br /&gt;
•	Платон (перша половина IV ст. до н. е.) запропонував механічний розв'язок, заснований на побудові трьох прямокутних трикутників з потрібним співвідношенням сторін.&lt;br /&gt;
•	Менехм (середина IV ст. до н. е.) знайшов два розв'язки цієї задачі, засновані на використанні конічних перетинів. У першому розв'язку відшукується точка перетину двох парабол, а у другому - параболи та гіперболи.&lt;br /&gt;
•	Ератосфен (III ст. до н. е.) запропонував ще один розв'язок, в якому використовується спеціальний механічний інструмент - мезолябія, а також описав розв'язок своїх попередників.&lt;br /&gt;
•	Нікомед (II ст. до н. е.) використовував для розв'язку цієї задачі метод вставки, яка виконується за допомогою спеціальної кривої - конхоїди.&lt;br /&gt;
•	Група схожих між собою розв'язків, належачих Аполлонію, Філону Візантійському та Герону, також використовує метод вставки.&lt;br /&gt;
•	У ще одній групі схожих між собою розв'язків, належачих Діоклу, Паппу та Спору, використовується та ж ідея, що і у розв'язку Платона, при цьому Діокл застосовує для побудови спеціальну криву - цисоїду.&lt;br /&gt;
Свої розв'язки також запропонували Вієт, Декарт, Грегуар де Сен-Венсан, Гюйгенс, Ньютон.&lt;br /&gt;
Нерозв'язність&lt;br /&gt;
У сучасних позначеннях, задача зводиться до розв'язку рівняння  . Розв'язок має вигляд  . Все зводиться до проблеми побудови відрізка довжиною  .&lt;br /&gt;
Ванцель довів у 1837 році, що ця задача не може бути розв'язана за допомогою циркуля та лінійки.&lt;br /&gt;
Трисекція кута.&lt;br /&gt;
Неперевірена версія&lt;br /&gt;
Трисекція кута — задача про поділ заданого кута на три рівні частини за допомогою циркуля та лінійки. Інакше кажучи, необхідно побудувати трисектриси кута — промені, що ділять кут на три рівні частини.&lt;br /&gt;
Поруч із задачами про квадратуру круга та подвоєння куба є однією з класичних задач на побудову, відомих з часів стародавньої Греції.&lt;br /&gt;
П'єр Лоран Ванцель у 1837 році довів, що задача розв'язна тільки тоді, коли розв'язне в квадратних радикалах рівняння:&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Наприклад, трисекція здійсненна для кутів α = 360°/n при умові, що ціле n не ділиться на 3. Тим не менш, в пресі час від часу публікуються (хибні) способи здійснення трисекції кута циркулем та лінійкою.&lt;br /&gt;
Побудова за допомогою додаткових інструментівХоча трисекція кута в загальному випадку нездійсненна за допомогою циркуля і лінійки, існують криві, за допомогою яких цю побудову можна здійснити. Равлик Паскаля або трисектриса, Квадратриса (в давнину також називалась трисектрисою), Конхоїда Нікомеда, Конічні перетини, Спіралі Архімеда.&lt;br /&gt;
•	Трисекция можлива при побудова за допомогою плаского оригамі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Коваленко Іван Васильович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%A6%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD%D0%B8%D1%85%22&amp;diff=813559</id>
		<title>Портфоліо Коваленка Івана Васильовича з теми &quot;Цікаві старовинні задачі та розвязки до них&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%A6%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD%D0%B8%D1%85%22&amp;diff=813559"/>
				<updated>2015-02-23T06:18:19Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Коваленко Іван Васильович: /* Діяльність учителя та учнів */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Назва навчальної теми=&lt;br /&gt;
Цікаві старовинні задачі з математики та розвязки до них&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Основний та другорядні  (дотичні) навчальні предмети=&lt;br /&gt;
Алгебра, геометрія&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Вік учнів, клас=&lt;br /&gt;
5,6 клас 12,13 років&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=&lt;br /&gt;
Цей проект розрахований для учнів 5,6 класу для позакласної роботи. В позаурочний час учні, об’єднавшись у групи, збирають необхідний матеріал, класифікують його. Результати проекту учні подають у вигляді презентації, публікації, веб-сторінки. Завдяки участі в проекті діти отримують та вдосконалюють уміння працювати з різноманітними джерелами інформації, розвивати навички роботи на комп’ютері, здобувати знання та досвід, необхідний для подальшого життя, вчаться на практиці використовувати здобуті знання, переконуються в тому, що знання з математики потрібні в повсякденному житті. Працюючи над даним проектом, учні повинні з’ясувати: що задачі існували на різних етапах розвитку математики,знаходили своє відображення в архітектурі, літературі, музиці.&lt;br /&gt;
Учні повинні оформити свою роботу у вигляді презентації , публікації та створити вікі-статтю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=План вивчення теми (вставити файл)=&lt;br /&gt;
план вивчення теми [https://docs.google.com/document/d/1gWcfsR1XMlPp71vwm6fChg0jDqFsPhxh7JHhwcyDPy0/edit]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Оцінювання досягнень учнів=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_SWFjZEVRcFphNXc/view?usp=sharing Асоціативний кущ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_ZDBMa2ItbVNIWXc/view?usp=sharing З-Х-Д схема]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/forms/d/1I7Q9lPhHVLsi1VihZrq6CBlCJqqw3Cl-GsnhkSumV1E/edit?usp=sharing Опитувальник]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_T2NzTVdVMV9LekU/view?usp=sharing Оцінювання блогу]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_S2hxLVBuT09aV0k/view?usp=sharing Оцінювання вікі--статті]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_a3JBQXc1NEdtTDg/view?usp=sharing Оцінювання презентації]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Діяльність учителя та учнів=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Учні об'єднуються в групи та визначають завдання кожної групи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Відбувається планування роботи кожної групи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Опрацювання літератури, збір інформації по зазначеному питанню, підбір матеріалів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Підготовка опрацьованого матеріалу, результатів власних досліджень до представлення аудиторії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Презентація результатів досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. результати роботи над проектом:\&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_MlN0a0xTazBwT28/view?usp=sharing Учнівська презентація] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::: [[Учнівська вікі--стаття]]Цікаві старовинні задачі та розвязки до них&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::: [http://vilshana.blogspot.com/2015/02/blog-post_84.html Учнівський блог]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[ https://drive.google.com/?tab=wo&amp;amp;authuser=0#my-drive]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про автора=&lt;br /&gt;
==Ім'я, прізвище==&lt;br /&gt;
Коваленко І.В.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Фах, навчальний предмет==&lt;br /&gt;
вчитель математики і фізики математика&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальний заклад==&lt;br /&gt;
Вільшанська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів&lt;br /&gt;
==Місто\село, район, область==&lt;br /&gt;
село Вільшана, Недригайлівський район,Сумська область&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контактні дані==&lt;br /&gt;
Сумська область, Недригайлівський район,село Вільшана, вулиця Рудка 116,1962vanja@gmail.com&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про тренінг=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тренінг для учителів математики&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дати проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дати проведення тренінгу 19 січня- 27 лютого 2015 рік)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місце проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місце проведення тренінгу СОІППО&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тренери==&lt;br /&gt;
Ніколаєнко Михайло Сергійович&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Синько Людмила Степанівна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Тренінг_для_учителів_математики_на_базі_Сумського_ОІППО_(19_січня_2015_р._-_27_лютого_2015_р.) ]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: 10 версія]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: НП &amp;quot;Відкритий світ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Банк проектів]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Коваленко Іван Васильович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%A6%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD%D0%B8%D1%85%22&amp;diff=813558</id>
		<title>Портфоліо Коваленка Івана Васильовича з теми &quot;Цікаві старовинні задачі та розвязки до них&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%A6%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD%D0%B8%D1%85%22&amp;diff=813558"/>
				<updated>2015-02-23T04:57:35Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Коваленко Іван Васильович: /* Оцінювання досягнень учнів */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Назва навчальної теми=&lt;br /&gt;
Цікаві старовинні задачі з математики та розвязки до них&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Основний та другорядні  (дотичні) навчальні предмети=&lt;br /&gt;
Алгебра, геометрія&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Вік учнів, клас=&lt;br /&gt;
5,6 клас 12,13 років&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=&lt;br /&gt;
Цей проект розрахований для учнів 5,6 класу для позакласної роботи. В позаурочний час учні, об’єднавшись у групи, збирають необхідний матеріал, класифікують його. Результати проекту учні подають у вигляді презентації, публікації, веб-сторінки. Завдяки участі в проекті діти отримують та вдосконалюють уміння працювати з різноманітними джерелами інформації, розвивати навички роботи на комп’ютері, здобувати знання та досвід, необхідний для подальшого життя, вчаться на практиці використовувати здобуті знання, переконуються в тому, що знання з математики потрібні в повсякденному житті. Працюючи над даним проектом, учні повинні з’ясувати: що задачі існували на різних етапах розвитку математики,знаходили своє відображення в архітектурі, літературі, музиці.&lt;br /&gt;
Учні повинні оформити свою роботу у вигляді презентації , публікації та створити вікі-статтю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=План вивчення теми (вставити файл)=&lt;br /&gt;
план вивчення теми [https://docs.google.com/document/d/1gWcfsR1XMlPp71vwm6fChg0jDqFsPhxh7JHhwcyDPy0/edit]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Оцінювання досягнень учнів=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_SWFjZEVRcFphNXc/view?usp=sharing Асоціативний кущ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_ZDBMa2ItbVNIWXc/view?usp=sharing З-Х-Д схема]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/forms/d/1I7Q9lPhHVLsi1VihZrq6CBlCJqqw3Cl-GsnhkSumV1E/edit?usp=sharing Опитувальник]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_T2NzTVdVMV9LekU/view?usp=sharing Оцінювання блогу]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_S2hxLVBuT09aV0k/view?usp=sharing Оцінювання вікі--статті]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_a3JBQXc1NEdtTDg/view?usp=sharing Оцінювання презентації]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Діяльність учителя та учнів=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Учні об'єднуються в групи та визначають завдання кожної групи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Відбувається планування роботи кожної групи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Опрацювання літератури, збір інформації по зазначеному питанню, підбір матеріалів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Підготовка опрацьованого матеріалу, результатів власних досліджень до представлення аудиторії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Презентація результатів досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. результати роботи над проектом:\&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_MlN0a0xTazBwT28/view?usp=sharing Учнівська презентація] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::: [[Учнівська вікі--стаття]]Цікаві старовинні задачі та розвязки до них&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::: [http://vilshana.blogspot.com/ Учнівський блог]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[ https://drive.google.com/?tab=wo&amp;amp;authuser=0#my-drive]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про автора=&lt;br /&gt;
==Ім'я, прізвище==&lt;br /&gt;
Коваленко І.В.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Фах, навчальний предмет==&lt;br /&gt;
вчитель математики і фізики математика&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальний заклад==&lt;br /&gt;
Вільшанська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів&lt;br /&gt;
==Місто\село, район, область==&lt;br /&gt;
село Вільшана, Недригайлівський район,Сумська область&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контактні дані==&lt;br /&gt;
Сумська область, Недригайлівський район,село Вільшана, вулиця Рудка 116,1962vanja@gmail.com&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про тренінг=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тренінг для учителів математики&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дати проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дати проведення тренінгу 19 січня- 27 лютого 2015 рік)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місце проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місце проведення тренінгу СОІППО&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тренери==&lt;br /&gt;
Ніколаєнко Михайло Сергійович&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Синько Людмила Степанівна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Тренінг_для_учителів_математики_на_базі_Сумського_ОІППО_(19_січня_2015_р._-_27_лютого_2015_р.) ]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: 10 версія]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: НП &amp;quot;Відкритий світ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Банк проектів]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Коваленко Іван Васильович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%A6%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD%D0%B8%D1%85%22&amp;diff=813557</id>
		<title>Портфоліо Коваленка Івана Васильовича з теми &quot;Цікаві старовинні задачі та розвязки до них&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%A6%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD%D0%B8%D1%85%22&amp;diff=813557"/>
				<updated>2015-02-23T04:50:37Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Коваленко Іван Васильович: /* Діяльність учителя та учнів */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Назва навчальної теми=&lt;br /&gt;
Цікаві старовинні задачі з математики та розвязки до них&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Основний та другорядні  (дотичні) навчальні предмети=&lt;br /&gt;
Алгебра, геометрія&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Вік учнів, клас=&lt;br /&gt;
5,6 клас 12,13 років&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=&lt;br /&gt;
Цей проект розрахований для учнів 5,6 класу для позакласної роботи. В позаурочний час учні, об’єднавшись у групи, збирають необхідний матеріал, класифікують його. Результати проекту учні подають у вигляді презентації, публікації, веб-сторінки. Завдяки участі в проекті діти отримують та вдосконалюють уміння працювати з різноманітними джерелами інформації, розвивати навички роботи на комп’ютері, здобувати знання та досвід, необхідний для подальшого життя, вчаться на практиці використовувати здобуті знання, переконуються в тому, що знання з математики потрібні в повсякденному житті. Працюючи над даним проектом, учні повинні з’ясувати: що задачі існували на різних етапах розвитку математики,знаходили своє відображення в архітектурі, літературі, музиці.&lt;br /&gt;
Учні повинні оформити свою роботу у вигляді презентації , публікації та створити вікі-статтю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=План вивчення теми (вставити файл)=&lt;br /&gt;
план вивчення теми [https://docs.google.com/document/d/1gWcfsR1XMlPp71vwm6fChg0jDqFsPhxh7JHhwcyDPy0/edit]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Оцінювання досягнень учнів=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Діяльність учителя та учнів=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Учні об'єднуються в групи та визначають завдання кожної групи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Відбувається планування роботи кожної групи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Опрацювання літератури, збір інформації по зазначеному питанню, підбір матеріалів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Підготовка опрацьованого матеріалу, результатів власних досліджень до представлення аудиторії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Презентація результатів досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. результати роботи над проектом:\&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_MlN0a0xTazBwT28/view?usp=sharing Учнівська презентація] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::: [[Учнівська вікі--стаття]]Цікаві старовинні задачі та розвязки до них&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::: [http://vilshana.blogspot.com/ Учнівський блог]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[ https://drive.google.com/?tab=wo&amp;amp;authuser=0#my-drive]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про автора=&lt;br /&gt;
==Ім'я, прізвище==&lt;br /&gt;
Коваленко І.В.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Фах, навчальний предмет==&lt;br /&gt;
вчитель математики і фізики математика&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальний заклад==&lt;br /&gt;
Вільшанська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів&lt;br /&gt;
==Місто\село, район, область==&lt;br /&gt;
село Вільшана, Недригайлівський район,Сумська область&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контактні дані==&lt;br /&gt;
Сумська область, Недригайлівський район,село Вільшана, вулиця Рудка 116,1962vanja@gmail.com&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про тренінг=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тренінг для учителів математики&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дати проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дати проведення тренінгу 19 січня- 27 лютого 2015 рік)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місце проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місце проведення тренінгу СОІППО&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тренери==&lt;br /&gt;
Ніколаєнко Михайло Сергійович&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Синько Людмила Степанівна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Тренінг_для_учителів_математики_на_базі_Сумського_ОІППО_(19_січня_2015_р._-_27_лютого_2015_р.) ]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: 10 версія]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: НП &amp;quot;Відкритий світ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Банк проектів]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Коваленко Іван Васильович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%A6%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD%D0%B8%D1%85%22&amp;diff=813556</id>
		<title>Портфоліо Коваленка Івана Васильовича з теми &quot;Цікаві старовинні задачі та розвязки до них&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%A6%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD%D0%B8%D1%85%22&amp;diff=813556"/>
				<updated>2015-02-23T04:48:51Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Коваленко Іван Васильович: /* Діяльність учителя та учнів */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Назва навчальної теми=&lt;br /&gt;
Цікаві старовинні задачі з математики та розвязки до них&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Основний та другорядні  (дотичні) навчальні предмети=&lt;br /&gt;
Алгебра, геометрія&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Вік учнів, клас=&lt;br /&gt;
5,6 клас 12,13 років&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=&lt;br /&gt;
Цей проект розрахований для учнів 5,6 класу для позакласної роботи. В позаурочний час учні, об’єднавшись у групи, збирають необхідний матеріал, класифікують його. Результати проекту учні подають у вигляді презентації, публікації, веб-сторінки. Завдяки участі в проекті діти отримують та вдосконалюють уміння працювати з різноманітними джерелами інформації, розвивати навички роботи на комп’ютері, здобувати знання та досвід, необхідний для подальшого життя, вчаться на практиці використовувати здобуті знання, переконуються в тому, що знання з математики потрібні в повсякденному житті. Працюючи над даним проектом, учні повинні з’ясувати: що задачі існували на різних етапах розвитку математики,знаходили своє відображення в архітектурі, літературі, музиці.&lt;br /&gt;
Учні повинні оформити свою роботу у вигляді презентації , публікації та створити вікі-статтю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=План вивчення теми (вставити файл)=&lt;br /&gt;
план вивчення теми [https://docs.google.com/document/d/1gWcfsR1XMlPp71vwm6fChg0jDqFsPhxh7JHhwcyDPy0/edit]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Оцінювання досягнень учнів=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Діяльність учителя та учнів=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Учні об'єднуються в групи та визначають завдання кожної групи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Відбувається планування роботи кожної групи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Опрацювання літератури, збір інформації по зазначеному питанню, підбір матеріалів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Підготовка опрацьованого матеріалу, результатів власних досліджень до представлення аудиторії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Презентація результатів досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. результати роботи над проектом:\&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_MlN0a0xTazBwT28/view?usp=sharing Учнівська презентація] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::: [[Учнівська вікі--стаття]]Цікаві старовинні задачі та розвязки до них&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[ https://drive.google.com/?tab=wo&amp;amp;authuser=0#my-drive]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про автора=&lt;br /&gt;
==Ім'я, прізвище==&lt;br /&gt;
Коваленко І.В.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Фах, навчальний предмет==&lt;br /&gt;
вчитель математики і фізики математика&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальний заклад==&lt;br /&gt;
Вільшанська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів&lt;br /&gt;
==Місто\село, район, область==&lt;br /&gt;
село Вільшана, Недригайлівський район,Сумська область&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контактні дані==&lt;br /&gt;
Сумська область, Недригайлівський район,село Вільшана, вулиця Рудка 116,1962vanja@gmail.com&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про тренінг=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тренінг для учителів математики&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дати проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дати проведення тренінгу 19 січня- 27 лютого 2015 рік)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місце проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місце проведення тренінгу СОІППО&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тренери==&lt;br /&gt;
Ніколаєнко Михайло Сергійович&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Синько Людмила Степанівна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Тренінг_для_учителів_математики_на_базі_Сумського_ОІППО_(19_січня_2015_р._-_27_лютого_2015_р.) ]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: 10 версія]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: НП &amp;quot;Відкритий світ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Банк проектів]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Коваленко Іван Васильович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=813555</id>
		<title>Учнівська вікі--стаття</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96--%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&amp;diff=813555"/>
				<updated>2015-02-23T04:48:23Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Коваленко Іван Васильович: Створена сторінка: ==Назва проекту== Цікаві старовинні задачі та розвязки до них  ==Автори проекту==  ==Тема до...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;==Назва проекту==&lt;br /&gt;
Цікаві старовинні задачі та розвязки до них&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автори проекту==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тема дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Проблема дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Гіпотеза дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мета дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Результати дослідження==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Висновки==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Корисні ресурси==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Коваленко Іван Васильович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%A6%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD%D0%B8%D1%85%22&amp;diff=813554</id>
		<title>Портфоліо Коваленка Івана Васильовича з теми &quot;Цікаві старовинні задачі та розвязки до них&quot;</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0_%D0%B7_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%22%D0%A6%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD%D0%B8%D1%85%22&amp;diff=813554"/>
				<updated>2015-02-23T04:48:13Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Коваленко Іван Васильович: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Назва навчальної теми=&lt;br /&gt;
Цікаві старовинні задачі з математики та розвязки до них&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Основний та другорядні  (дотичні) навчальні предмети=&lt;br /&gt;
Алгебра, геометрія&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Вік учнів, клас=&lt;br /&gt;
5,6 клас 12,13 років&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=&lt;br /&gt;
Цей проект розрахований для учнів 5,6 класу для позакласної роботи. В позаурочний час учні, об’єднавшись у групи, збирають необхідний матеріал, класифікують його. Результати проекту учні подають у вигляді презентації, публікації, веб-сторінки. Завдяки участі в проекті діти отримують та вдосконалюють уміння працювати з різноманітними джерелами інформації, розвивати навички роботи на комп’ютері, здобувати знання та досвід, необхідний для подальшого життя, вчаться на практиці використовувати здобуті знання, переконуються в тому, що знання з математики потрібні в повсякденному житті. Працюючи над даним проектом, учні повинні з’ясувати: що задачі існували на різних етапах розвитку математики,знаходили своє відображення в архітектурі, літературі, музиці.&lt;br /&gt;
Учні повинні оформити свою роботу у вигляді презентації , публікації та створити вікі-статтю.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=План вивчення теми (вставити файл)=&lt;br /&gt;
план вивчення теми [https://docs.google.com/document/d/1gWcfsR1XMlPp71vwm6fChg0jDqFsPhxh7JHhwcyDPy0/edit]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Оцінювання досягнень учнів=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Діяльність учителя та учнів=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Учні об'єднуються в групи та визначають завдання кожної групи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Відбувається планування роботи кожної групи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Опрацювання літератури, збір інформації по зазначеному питанню, підбір матеріалів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Підготовка опрацьованого матеріалу, результатів власних досліджень до представлення аудиторії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Презентація результатів досліджень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. результати роботи над проектом:\&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::[https://drive.google.com/file/d/0B3zENdzuY5i_MlN0a0xTazBwT28/view?usp=sharing Учнівська презентація] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
::: [[Учнівська вікі--стаття]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[ https://drive.google.com/?tab=wo&amp;amp;authuser=0#my-drive]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про автора=&lt;br /&gt;
==Ім'я, прізвище==&lt;br /&gt;
Коваленко І.В.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Фах, навчальний предмет==&lt;br /&gt;
вчитель математики і фізики математика&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Навчальний заклад==&lt;br /&gt;
Вільшанська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів&lt;br /&gt;
==Місто\село, район, область==&lt;br /&gt;
село Вільшана, Недригайлівський район,Сумська область&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контактні дані==&lt;br /&gt;
Сумська область, Недригайлівський район,село Вільшана, вулиця Рудка 116,1962vanja@gmail.com&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Відомості про тренінг=&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тренінг для учителів математики&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дати проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дати проведення тренінгу 19 січня- 27 лютого 2015 рік)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місце проведення тренінгу==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місце проведення тренінгу СОІППО&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тренери==&lt;br /&gt;
Ніколаєнко Михайло Сергійович&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Синько Людмила Степанівна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Тренінг_для_учителів_математики_на_базі_Сумського_ОІППО_(19_січня_2015_р._-_27_лютого_2015_р.) ]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: Шаблони]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: 10 версія]]&lt;br /&gt;
[[Категорія: НП &amp;quot;Відкритий світ&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Банк проектів]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Коваленко Іван Васильович</name></author>	</entry>

	</feed>