Iteach WIKI - Внесок користувача [uk]

Учнівська wiki-стаття "Синтаксична роль дієслова?"

2014-02-15T09:24:32Z

Книшенко Тетяна Василівна: /* Результати дослідження */

==Назва проекту==

Вживання дієслів

==Автори проекту==

Група учнів 7 класу

==Тема дослідження==

Вживання дієслів у різних стилях мовлення

==Проблема дослідження==

Де найчастіше вживаються дієслова?

==Гіпотеза дослідження==

Дієслова найчастіше вживаються в розмовно-побутовому та художньому стилях.

==Мета дослідження==

Метою дослідження є з’ясування найуживаніших дієслів

==Результати дослідження==

[[Файл:Images (6).jpg]]

Часи дієслів
В українській мові є чотири часи дієслова: теперішній, минулий, давноминулий і майбутній.
Теперішній час означає дію, яка відбувається постійно або в момент мовлення. Дієслова у теперішньому часі завжди недоконаного виду і змінюються за особами й числами.
Минулий час означає дію, яка відбувалася або відбулася до моменту мовлення про неї. Дієслова минулого часу можуть бути і недоконаного і доконаного виду. Минулий час змінюється за родами і числами.
Давньоминулий час (плюсквамперфект) означає дію, що відбувалася або відбулася до іншої дії в минулому. Утворюється через поєднання форми минулого часу відповідного дієслова зі службовим дієсловом "бути" (також у минулому часі): був подумав, збирався був. Дієслова давньоминулого часу можуть бути доконаного і недоконаного виду. Давньоминулий час змінюється за родами та числами.
Майбутній час означає дію, яка відбувається після мовлення про неї. Майбутній час має три форми: просту доконаного виду (посаджу, зберу), просту недоконаного виду (садитиму, збиратиму) та складену недоконаного виду (буду садити, буду збирати).
В українській мові розрізняють три способи дієслів: дійсний, умовний і наказовий.
Дійсний спосіб означає реальну дію, тобто таку, яка відбулася чи відбувалася, відбувається чи відбудеться. Н-д: пожовтіла картопля. Жовте листя так легко летить повз вікно.
Дієслова дійсного способу можуть вживатися із заперечною часткою не: Не гріє сонце на чужині.
Дієслова дійсного способу змінюються за часами, а в теперішньому і майбутньому часі — за особами.
Умовний спосіб означає дію бажану або можливу за певних умов: Хотіла б я піснею стати у свою хвилину ясну.
Дієслова умовного способу утворюються від дієслів минулого часу за допомогою частки б і би.
Дієслова умовного способу не мають часу і особи, а змінюються за родами і числами.
Наказовий спосіб дієслова через наказ, прохання, побажання, заклик, пораду виражає спонукання до дії. Дія реально ще не існує і не існувала, але той, хто говорить, сподівається що вона повинна відбутися: Грай же, море, мовчіть, гори, Гуляй, буйний, полем! Плачте, діти козацькії, — Така ваша доля!
Дієслова наказового способу не мають форм часу, але вони змінюються за особами в однині і множині. В однині вони мають форму 2-ї особи, а в множині — 1-ї і 2-ї.
Спеціальної форми 3-ї особи наказовий спосіб не має. Якщо треба передати наказ у 3-їй особі, то вживаються частки хай, нехай і форма 3-ї особи дійсного способу: Хай не зітруться підкови, хай не підіб'ються ваші коні (Гонч).
Види дієслів
Вид — одна з найважливіших ознак дієслова. Дієслова можуть означати дію завершену і незавершену. Залежно від цього вони поділяються на дієслова недоконаного і доконаного виду. Дієслова недоконаного виду означають незавершену дію і відповідають на питання що робити? що робив? що роблю? що буду робити? Дієслова доконаного виду означають дію завершену і відповідають на питання що зробити? що зробив? що зроблю?
Дієслову даного виду переважно відповідає дієслово іншого виду. Лексичне значення таких дієслів на має змінюватися: іти — прийти, шити — пошити. Такі дієслова утворюють видові пари.
Доконаний вид дієслова утворюється від недоконаного виду за допомогою:
наговоритися, розгомонітися, розгніватися, роздратуватися, надуматися, натерпітися, надивитися, насміятися, напрацюватися.
Лише недоконаний вид мають дієслова: гордувати, грабувати, бродити, літати, володіти, зимувати, лихоманити, тріумфувати, намагатися, прагнути, марити, потребувати, зорити, імпонувати.
Окремі дієслова поєднують у собі значення як доконаного, так і недоконаного виду. До них належать дієслова з суфіксом — ува; переважно іншомовного походження: гарантувати, організувати, телеграфувати, наслідувати, воєнізувати, а також веліти, женити.

==Висновки==

Таким чином ми з’ясували, що дієслова найчастіше вживаються в розмовно-побутовому та художньому стилях, мають спосіб, час, вид, рід та число, дієвідміну, особу.

==Корисні ресурси==

http://www.iteach.com.ua – український сайт програми Intel «Навчання для майбутнього».

http://www.iteach.ru — російський сайт програми Intel «Навчання для майбутнього»

http://www.mon.gov.ua/ - Intel® Teach

http://www.osvita.org – Освітньо-консультативний центр "Освіта"

http://ostriv.in.ua – освітній портал „Острів знань”

Підручник Глазова О.О. Рідна мова. 7 клас : Підруч. для загальноосвіт. навч. закл. / О.О. Глазова — К. : Генеза, 2007. — 288 с.

[[Категорія: Шаблони]]

Файл:Images (6).jpg

2014-02-15T09:23:47Z

Книшенко Тетяна Василівна: завантажив нову версію «Файл:Images (6).jpg»

Тренінг для вчителів Сумської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 10 м. Суми (10.02.2014 - 16.02.2014 р.)

2014-02-14T17:08:12Z

Книшенко Тетяна Василівна: /* 5. Книшенко Тетяна Василівна */

='''Дати і місце проведення тренінгу=
'''10.02.2014р.-16.02.2014р.'''

[http://www.school10sumy.jimdo.com Комунальна установа Сумська спеціалізована школа № 10 імені Героя Радянського Союзу О. Бутка]

[https://plus.google.com/u/0/photos/116255541111514851013/albums/5979615079204727057 Фотоальбом тренінгу]

[https://plus.google.com/116255541111514851013/posts/dbY3TeX4Xq5 Слайд-шоу]

[https://docs.google.com/drawings/d/1eKTUz3pL-jOHEJfVF6qCgSbpIZw1HkZOE1YGkI-Q08c/pub?w=960&h=720 Правила тренінгу]

=Тренери=

[[Користувач:Діана Пінчук|Пінчук Діана Миколаївна]]

[[Користувач:Івашина Людмила Петрівна|Івашина Людмила Петрівна]]

=Учасники=

[https://docs.google.com/spreadsheet/ccc?key=0AqVtv-BKiqcBdHhCWlhKQTNpa2RrS3J6RkJIVExRb1E&usp=sharing Анкета учасників]

==1. [[Користувач:Бірюк Інна Миколаївна|Бірюк Інна Миколаївна]] ==

[[Портфоліо Бірюк Інни з теми «Країна книжок і літописів»]]

[http://innabiriuk.blogspot.com/ блог-щоденник навчання]

==2. [[Користувач:Бездідько Марина Володимирівна|Бездідько Марина Володимирівна]] ==

[[Портфоліо Бездідько Марини з теми «Ми різні?»]]

блог-щоденник навчання

==3. [[Користувач:Єрьоменко Алла Владленівна|Єрьоменко Алла Владленівна]] ==

[[Портфоліо Єрьоменко Алли з теми «Природа - наша мати»]]

[http://lada060665.blogspot.com/ блог-щоденник навчання]

==4. [[Користувач:Закорко Світлана Іванівна|Закорко Світлана Іванівна]] ==

[[Портфоліо Закорко Світлани з теми «Дія. Це що?»]]

блог-щоденник навчання

==5. [[Користувач:Книшенко Тетяна Василівна|Книшенко Тетяна Василівна]] ==

[[Портфоліо Книшенко Тетяни з теми «Його величність дієслово»]]

[http://tetyana3110.blogspot.com/ блог-щоденник навчання]

==6. [[Користувач:Красуля Валентина Миколаївна|Красуля Валентина Миколаївна]] ==

[[Портфоліо Красулі Валентини з теми «Антарктида - короліва холоду»]]

[http://krasylia0607.blogspot.com/ блог-щоденник навчання]

==7. [[Користувач:Кріль Ольга Григорівна|Кріль Ольга Григорівна]] ==

[[Портфоліо Кріль Ольги з теми «Дивовижний світ оптичних явищ»]]

[http://qwer06070.blogspot.com/ блог-щоденник навчання ]

==8. [[Користувач:Мельник Ростислав Петрович|Мельник Ростислав Петрович]] ==

[[Портфоліо Мельника Ростислава з теми «Такий чудовий світ»]]

[http://7rost.blogspot.com/ блог-щоденник навчання]

==9. [[Користувач:Нагорна Віра Іванівна|Нагорна Віра Іванівна]] ==

[[Портфоліо Нагорної Віри з теми «Як уникнути екологічної катастрофи»]]

[http://verasvani.blogspot.com/ блог-щоденник навчання]

==10. [[Користувач:Сенчуріна Лариса Єгорівна|Сенчуріна Лариса Єгорівна]] ==

[[Портфоліо Сенчуріної Лариси з теми «Джерелами повниться криниця»]]

[http://sencuri.blogspot.com/ блог-щоденник навчання]

==11. [[Користувач:Скоробагатько Алла |Скоробагатько Алла Миколаївна]] ==

[[Портфоліо Скоробагатько Алли з теми «Таємниці геометрії трикутників»]]

блог-щоденник навчання

==12. [[Користувач:Сушкова Світлана Анатоліївна|Сушкова Світлана Анатоліївна]] ==

[[Портфоліо Сушкової Світлани з теми «Таємнича квітка»]]

[http://svetik1971.blogspot.com/ блог-щоденник навчання]

==13. [[Користувач:Філіппова Наталія Миколаївна|Філіппова Наталія Миколаївна]] ==

[[Портфоліо Філіппової Наталії з теми «Службові, але самостійні!»]]

блог-щоденник навчання

==14. [[Користувач:Фільчакова Олена Анатоліївна|Фільчакова Олена Анатоліївна]] ==

[[Портфоліо Фільчакової Олени з теми «Хімічна абетка їжі»]]

[http://baileys25.blogspot.com блог- щоденник навчання]

=Обговорюємо педагогічні питання, пов'язані з використанням ІКТ (педради)=

[[Педрада.Модуль 5. Тренінг для вчителів ССШ І-ІІІ- ст. № 10 м.Суми|Педрада.Модуль 5]]

[[Педрада.Модуль 6. Тренінг для вчителів ССШ І-ІІІ- ст. № 10 м.Суми|Педрада.Модуль 6]]

[[Педрада.Модуль 7. Тренінг для вчителів ССШ І-ІІІ- ст. № 10 м.Суми|Педрада.Модуль 7]]

=Шаблони=

[[Шаблон:Персональна сторінка]]

[[Шаблон:Опис Портфоліо і його складових.10 версія]]

[[Шаблон:Вікі-стаття учня]]

[[Шаблон:Форма оцінювання демонстрації Портфоліо]]

=Корисні ресурси=

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96 Новачкам: що таке вікі]

[http://wiki.irkutsk.ru/index.php/%D0%A1%D0%BE%D1%86%D0%B8%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%8B_Web_2.0 Сервіси Веб 2.0 - інструкції, як працювати із сервісами]

[http://www.ted.com/talks/lang/ru/ken_robinson_says_schools_kill_creativity.html Лекція Теда Робінсона про творчість]

[http://linoit.com/home Сервіс для спільної роботи учнів]

[http://www.symbaloo.com/ Сервіс для створення візуальних закладок]

[http://www.calameo.com/ Ресурс для публікації документів]

[[Категорія:Шаблони]]
[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія:НП "Відкритий світ"]]

Учнівська wiki-стаття "Синтаксична роль дієслова?"

2014-02-14T15:29:30Z

Книшенко Тетяна Василівна: /* Корисні ресурси */

==Назва проекту==

Вживання дієслів

==Автори проекту==

Група учнів 7 класу

==Тема дослідження==

Вживання дієслів у різних стилях мовлення

==Проблема дослідження==

Де найчастіше вживаються дієслова?

==Гіпотеза дослідження==

Дієслова найчастіше вживаються в розмовно-побутовому та художньому стилях.

==Мета дослідження==

Метою дослідження є з’ясування найуживаніших дієслів

==Результати дослідження==

Часи дієслів
В українській мові є чотири часи дієслова: теперішній, минулий, давноминулий і майбутній.
Теперішній час означає дію, яка відбувається постійно або в момент мовлення. Дієслова у теперішньому часі завжди недоконаного виду і змінюються за особами й числами.
Минулий час означає дію, яка відбувалася або відбулася до моменту мовлення про неї. Дієслова минулого часу можуть бути і недоконаного і доконаного виду. Минулий час змінюється за родами і числами.
Давньоминулий час (плюсквамперфект) означає дію, що відбувалася або відбулася до іншої дії в минулому. Утворюється через поєднання форми минулого часу відповідного дієслова зі службовим дієсловом "бути" (також у минулому часі): був подумав, збирався був. Дієслова давньоминулого часу можуть бути доконаного і недоконаного виду. Давньоминулий час змінюється за родами та числами.
Майбутній час означає дію, яка відбувається після мовлення про неї. Майбутній час має три форми: просту доконаного виду (посаджу, зберу), просту недоконаного виду (садитиму, збиратиму) та складену недоконаного виду (буду садити, буду збирати).
В українській мові розрізняють три способи дієслів: дійсний, умовний і наказовий.
Дійсний спосіб означає реальну дію, тобто таку, яка відбулася чи відбувалася, відбувається чи відбудеться. Н-д: пожовтіла картопля. Жовте листя так легко летить повз вікно.
Дієслова дійсного способу можуть вживатися із заперечною часткою не: Не гріє сонце на чужині.
Дієслова дійсного способу змінюються за часами, а в теперішньому і майбутньому часі — за особами.
Умовний спосіб означає дію бажану або можливу за певних умов: Хотіла б я піснею стати у свою хвилину ясну.
Дієслова умовного способу утворюються від дієслів минулого часу за допомогою частки б і би.
Дієслова умовного способу не мають часу і особи, а змінюються за родами і числами.
Наказовий спосіб дієслова через наказ, прохання, побажання, заклик, пораду виражає спонукання до дії. Дія реально ще не існує і не існувала, але той, хто говорить, сподівається що вона повинна відбутися: Грай же, море, мовчіть, гори, Гуляй, буйний, полем! Плачте, діти козацькії, — Така ваша доля!
Дієслова наказового способу не мають форм часу, але вони змінюються за особами в однині і множині. В однині вони мають форму 2-ї особи, а в множині — 1-ї і 2-ї.
Спеціальної форми 3-ї особи наказовий спосіб не має. Якщо треба передати наказ у 3-їй особі, то вживаються частки хай, нехай і форма 3-ї особи дійсного способу: Хай не зітруться підкови, хай не підіб'ються ваші коні (Гонч).
Види дієслів
Вид — одна з найважливіших ознак дієслова. Дієслова можуть означати дію завершену і незавершену. Залежно від цього вони поділяються на дієслова недоконаного і доконаного виду. Дієслова недоконаного виду означають незавершену дію і відповідають на питання що робити? що робив? що роблю? що буду робити? Дієслова доконаного виду означають дію завершену і відповідають на питання що зробити? що зробив? що зроблю?
Дієслову даного виду переважно відповідає дієслово іншого виду. Лексичне значення таких дієслів на має змінюватися: іти — прийти, шити — пошити. Такі дієслова утворюють видові пари.
Доконаний вид дієслова утворюється від недоконаного виду за допомогою:
наговоритися, розгомонітися, розгніватися, роздратуватися, надуматися, натерпітися, надивитися, насміятися, напрацюватися.
Лише недоконаний вид мають дієслова: гордувати, грабувати, бродити, літати, володіти, зимувати, лихоманити, тріумфувати, намагатися, прагнути, марити, потребувати, зорити, імпонувати.
Окремі дієслова поєднують у собі значення як доконаного, так і недоконаного виду. До них належать дієслова з суфіксом — ува; переважно іншомовного походження: гарантувати, організувати, телеграфувати, наслідувати, воєнізувати, а також веліти, женити.

==Висновки==

Таким чином ми з’ясували, що дієслова найчастіше вживаються в розмовно-побутовому та художньому стилях, мають спосіб, час, вид, рід та число, дієвідміну, особу.

==Корисні ресурси==

http://www.iteach.com.ua – український сайт програми Intel «Навчання для майбутнього».

http://www.iteach.ru — російський сайт програми Intel «Навчання для майбутнього»

http://www.mon.gov.ua/ - Intel® Teach

http://www.osvita.org – Освітньо-консультативний центр "Освіта"

http://ostriv.in.ua – освітній портал „Острів знань”

Підручник Глазова О.О. Рідна мова. 7 клас : Підруч. для загальноосвіт. навч. закл. / О.О. Глазова — К. : Генеза, 2007. — 288 с.

[[Категорія: Шаблони]]

Учнівська wiki-стаття "Синтаксична роль дієслова?"

2014-02-14T15:29:11Z

Книшенко Тетяна Василівна: /* Результати дослідження */

==Назва проекту==

Вживання дієслів

==Автори проекту==

Група учнів 7 класу

==Тема дослідження==

Вживання дієслів у різних стилях мовлення

==Проблема дослідження==

Де найчастіше вживаються дієслова?

==Гіпотеза дослідження==

Дієслова найчастіше вживаються в розмовно-побутовому та художньому стилях.

==Мета дослідження==

Метою дослідження є з’ясування найуживаніших дієслів

==Результати дослідження==

Часи дієслів
В українській мові є чотири часи дієслова: теперішній, минулий, давноминулий і майбутній.
Теперішній час означає дію, яка відбувається постійно або в момент мовлення. Дієслова у теперішньому часі завжди недоконаного виду і змінюються за особами й числами.
Минулий час означає дію, яка відбувалася або відбулася до моменту мовлення про неї. Дієслова минулого часу можуть бути і недоконаного і доконаного виду. Минулий час змінюється за родами і числами.
Давньоминулий час (плюсквамперфект) означає дію, що відбувалася або відбулася до іншої дії в минулому. Утворюється через поєднання форми минулого часу відповідного дієслова зі службовим дієсловом "бути" (також у минулому часі): був подумав, збирався був. Дієслова давньоминулого часу можуть бути доконаного і недоконаного виду. Давньоминулий час змінюється за родами та числами.
Майбутній час означає дію, яка відбувається після мовлення про неї. Майбутній час має три форми: просту доконаного виду (посаджу, зберу), просту недоконаного виду (садитиму, збиратиму) та складену недоконаного виду (буду садити, буду збирати).
В українській мові розрізняють три способи дієслів: дійсний, умовний і наказовий.
Дійсний спосіб означає реальну дію, тобто таку, яка відбулася чи відбувалася, відбувається чи відбудеться. Н-д: пожовтіла картопля. Жовте листя так легко летить повз вікно.
Дієслова дійсного способу можуть вживатися із заперечною часткою не: Не гріє сонце на чужині.
Дієслова дійсного способу змінюються за часами, а в теперішньому і майбутньому часі — за особами.
Умовний спосіб означає дію бажану або можливу за певних умов: Хотіла б я піснею стати у свою хвилину ясну.
Дієслова умовного способу утворюються від дієслів минулого часу за допомогою частки б і би.
Дієслова умовного способу не мають часу і особи, а змінюються за родами і числами.
Наказовий спосіб дієслова через наказ, прохання, побажання, заклик, пораду виражає спонукання до дії. Дія реально ще не існує і не існувала, але той, хто говорить, сподівається що вона повинна відбутися: Грай же, море, мовчіть, гори, Гуляй, буйний, полем! Плачте, діти козацькії, — Така ваша доля!
Дієслова наказового способу не мають форм часу, але вони змінюються за особами в однині і множині. В однині вони мають форму 2-ї особи, а в множині — 1-ї і 2-ї.
Спеціальної форми 3-ї особи наказовий спосіб не має. Якщо треба передати наказ у 3-їй особі, то вживаються частки хай, нехай і форма 3-ї особи дійсного способу: Хай не зітруться підкови, хай не підіб'ються ваші коні (Гонч).
Види дієслів
Вид — одна з найважливіших ознак дієслова. Дієслова можуть означати дію завершену і незавершену. Залежно від цього вони поділяються на дієслова недоконаного і доконаного виду. Дієслова недоконаного виду означають незавершену дію і відповідають на питання що робити? що робив? що роблю? що буду робити? Дієслова доконаного виду означають дію завершену і відповідають на питання що зробити? що зробив? що зроблю?
Дієслову даного виду переважно відповідає дієслово іншого виду. Лексичне значення таких дієслів на має змінюватися: іти — прийти, шити — пошити. Такі дієслова утворюють видові пари.
Доконаний вид дієслова утворюється від недоконаного виду за допомогою:
наговоритися, розгомонітися, розгніватися, роздратуватися, надуматися, натерпітися, надивитися, насміятися, напрацюватися.
Лише недоконаний вид мають дієслова: гордувати, грабувати, бродити, літати, володіти, зимувати, лихоманити, тріумфувати, намагатися, прагнути, марити, потребувати, зорити, імпонувати.
Окремі дієслова поєднують у собі значення як доконаного, так і недоконаного виду. До них належать дієслова з суфіксом — ува; переважно іншомовного походження: гарантувати, організувати, телеграфувати, наслідувати, воєнізувати, а також веліти, женити.

==Висновки==

Таким чином ми з’ясували, що дієслова найчастіше вживаються в розмовно-побутовому та художньому стилях, мають спосіб, час, вид, рід та число, дієвідміну, особу.

==Корисні ресурси==

http://www.iteach.com.ua – український сайт програми Intel «Навчання для майбутнього».
http://www.iteach.ru — російський сайт програми Intel «Навчання для майбутнього»
http://www.mon.gov.ua/ - Intel® Teach
http://www.osvita.org – Освітньо-консультативний центр "Освіта"
http://ostriv.in.ua – освітній портал „Острів знань”
Підручник Глазова О.О. Рідна мова. 7 клас : Підруч. для загальноосвіт. навч. закл. / О.О. Глазова — К. : Генеза, 2007. — 288 с.

[[Категорія: Шаблони]]

Учнівська wiki-стаття "Синтаксична роль дієслова?"

2014-02-14T15:28:44Z

Книшенко Тетяна Василівна:

==Назва проекту==

Вживання дієслів

==Автори проекту==

Група учнів 7 класу

==Тема дослідження==

Вживання дієслів у різних стилях мовлення

==Проблема дослідження==

Де найчастіше вживаються дієслова?

==Гіпотеза дослідження==

Дієслова найчастіше вживаються в розмовно-побутовому та художньому стилях.

==Мета дослідження==

Метою дослідження є з’ясування найуживаніших дієслів

==Результати дослідження==

Часи дієслів
В українській мові є чотири часи дієслова: теперішній, минулий, давноминулий і майбутній.
Теперішній час означає дію, яка відбувається постійно або в момент мовлення. Дієслова у теперішньому часі завжди недоконаного виду і змінюються за особами й числами.
Минулий час означає дію, яка відбувалася або відбулася до моменту мовлення про неї. Дієслова минулого часу можуть бути і недоконаного і доконаного виду. Минулий час змінюється за родами і числами.
Давньоминулий час (плюсквамперфект) означає дію, що відбувалася або відбулася до іншої дії в минулому. Утворюється через поєднання форми минулого часу відповідного дієслова зі службовим дієсловом "бути" (також у минулому часі): був подумав, збирався був. Дієслова давньоминулого часу можуть бути доконаного і недоконаного виду. Давньоминулий час змінюється за родами та числами.
Майбутній час означає дію, яка відбувається після мовлення про неї. Майбутній час має три форми: просту доконаного виду (посаджу, зберу), просту недоконаного виду (садитиму, збиратиму) та складену недоконаного виду (буду садити, буду збирати).
Способи дієслів
В українській мові розрізняють три способи дієслів: дійсний, умовний і наказовий.
Дійсний спосіб означає реальну дію, тобто таку, яка відбулася чи відбувалася, відбувається чи відбудеться. Н-д: пожовтіла картопля. Жовте листя так легко летить повз вікно.
Дієслова дійсного способу можуть вживатися із заперечною часткою не: Не гріє сонце на чужині.
Дієслова дійсного способу змінюються за часами, а в теперішньому і майбутньому часі — за особами.
Умовний спосіб означає дію бажану або можливу за певних умов: Хотіла б я піснею стати у свою хвилину ясну.
Дієслова умовного способу утворюються від дієслів минулого часу за допомогою частки б і би.
Дієслова умовного способу не мають часу і особи, а змінюються за родами і числами.
Наказовий спосіб дієслова через наказ, прохання, побажання, заклик, пораду виражає спонукання до дії. Дія реально ще не існує і не існувала, але той, хто говорить, сподівається що вона повинна відбутися: Грай же, море, мовчіть, гори, Гуляй, буйний, полем! Плачте, діти козацькії, — Така ваша доля!
Дієслова наказового способу не мають форм часу, але вони змінюються за особами в однині і множині. В однині вони мають форму 2-ї особи, а в множині — 1-ї і 2-ї.
Спеціальної форми 3-ї особи наказовий спосіб не має. Якщо треба передати наказ у 3-їй особі, то вживаються частки хай, нехай і форма 3-ї особи дійсного способу: Хай не зітруться підкови, хай не підіб'ються ваші коні (Гонч).
Види дієслів
Вид — одна з найважливіших ознак дієслова. Дієслова можуть означати дію завершену і незавершену. Залежно від цього вони поділяються на дієслова недоконаного і доконаного виду. Дієслова недоконаного виду означають незавершену дію і відповідають на питання що робити? що робив? що роблю? що буду робити? Дієслова доконаного виду означають дію завершену і відповідають на питання що зробити? що зробив? що зроблю?
Дієслову даного виду переважно відповідає дієслово іншого виду. Лексичне значення таких дієслів на має змінюватися: іти — прийти, шити — пошити. Такі дієслова утворюють видові пари.
Доконаний вид дієслова утворюється від недоконаного виду за допомогою:
наговоритися, розгомонітися, розгніватися, роздратуватися, надуматися, натерпітися, надивитися, насміятися, напрацюватися.
Лише недоконаний вид мають дієслова: гордувати, грабувати, бродити, літати, володіти, зимувати, лихоманити, тріумфувати, намагатися, прагнути, марити, потребувати, зорити, імпонувати.
Окремі дієслова поєднують у собі значення як доконаного, так і недоконаного виду. До них належать дієслова з суфіксом — ува; переважно іншомовного походження: гарантувати, організувати, телеграфувати, наслідувати, воєнізувати, а також веліти, женити.

==Висновки==

Таким чином ми з’ясували, що дієслова найчастіше вживаються в розмовно-побутовому та художньому стилях, мають спосіб, час, вид, рід та число, дієвідміну, особу.

==Корисні ресурси==

http://www.iteach.com.ua – український сайт програми Intel «Навчання для майбутнього».
http://www.iteach.ru — російський сайт програми Intel «Навчання для майбутнього»
http://www.mon.gov.ua/ - Intel® Teach
http://www.osvita.org – Освітньо-консультативний центр "Освіта"
http://ostriv.in.ua – освітній портал „Острів знань”
Підручник Глазова О.О. Рідна мова. 7 клас : Підруч. для загальноосвіт. навч. закл. / О.О. Глазова — К. : Генеза, 2007. — 288 с.

[[Категорія: Шаблони]]

Учнівська wiki-стаття "Синтаксична роль дієслова?"

2014-02-14T14:51:46Z

Книшенко Тетяна Василівна: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Вікі-стаття учня}}

==Назва проекту==

==Автори проекту==

==Тема дослідження==

==Проблема дослідження==

==Гіпотеза дослідження==

==Мета дослідження==

==Результати дослідження==

==Висновки==

==Корисні ресурси==

[[Категорія: Шаблони]]

Портфоліо Івашини Людмили з теми «Заговори, щоб я тебе побачив...»

2014-02-14T14:50:01Z

Книшенко Тетяна Василівна: /* Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи) */

=Назва навчальної теми=
Заговори, щоб я тебе побачив...

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=

Українська мова. Тема «Основні правила спілкування». Предмет може стосуватися предметів етика, українська література, світова література, музичне мистецтво.

=Вік учнів, клас=

5 клас, вік учнів – 11років.

=Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)=

Навчальний проект для учнів 5 класу з теми «Основні правила спілкування». Учні, об’єднавшись у групи, аналізують правила культури мовлення, спілкування, з’ясовують вживання ввічливих слів у житті людей, обґрунтовують питання про те, чи вміємо ми говорити та слухати співрозмовника, досліджують місце основних правил спілкування в житті людини. Учні працюють шляхом пошуку інформації в інтернеті, роботи зі словниками, довідниками, спілкування з учителями інших предметів (етики, літератури, учнями школи. Результати презентують у вигляді презентації, учнівського блогу, wiki-статті.

=План вивчення теми (вставити файл)=

[https://drive.google.com/file/d/0B1ap4NvBKE-VMGhZQnVtX0Vudm8/edit?usp=sharinghttp://www.example.com План вивчення теми]

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=

Перед початком проекту учитель використовує ЗХД-таблицю та асоціативний кущ для з’ясування навчальних потреб учнів, їх попередні знання щодо проблеми проекту «Яке місце в житті людини займають основні правила спілкування». Протягом роботи над проектом для відслідковування прогресу у навчанні та оцінювання рівня мислення учнів вчитель веде журнал спостереження, надає консультації, використовує контрольні списки і форми оцінювання продуктів учнівської діяльності. Наприкінці роботи над проектом учні закінчують працювати із ЗХД таблицею. Учитель перевіряє набуті знання учнів за допомогою опитувальника. Впродовж проекту відбувається постійне само оцінювання та взаємооцінювання учнів. Наприкінці проекту відбувається захист проектів.

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=

Перед початком вивчення теми учитель демонструє [https://drive.google.com/file/d/0B1ap4NvBKE-VUUZyUW1TYmdEMmc/edit?usp=sharing стартову презентацію] з теми «Заговори, щоб я тебе побачив…», розповідає про майбутнє дослідження учнів, залучивши до роботи над темою проектів учнів середніх класів. На початковому етапі учитель обговорює з класом проблемне питання «Яке місце в житті людини займають основні правила спілкування?». Методом мозкової атки визначають майбутні напрямки своїх досліджень. За допомогою вчителя учні утворюють проектні групи та отримують завдання з урахуванням своїх інтересів:
*'''1 група''' - Чому важливо розуміти основні правила спілкування?, результати дослідження ведуть у вигляді [http://lyudaivashyna1.blogspot.com/ учнівського блогу]
*'''2 група''' – Чи вміємо ми говорити та слухати співрозмовника?, представляє результати у вигляді [[Учнівська wiki-стаття "Чи вміємо ми говорити і слухати співрозмовника?" | учнівської вікі-статті]].
*'''3 група''' – В чому сутність основних правил спілкування?, аналізує результати у вигляді [https://drive.google.com/file/d/0B1ap4NvBKE-VRjdEMVZjZGwxTDQ/edit?usp=sharing учнівської презентації].
Впродовж всього навчання учитель консультує учнів, спостерігає та аналізує їх діяльність. Використовуючи різні методи та інструменти оцінювання ([https://drive.google.com/file/d/0B1ap4NvBKE-VczlTRHQxTm00dnc/edit?usp=sharing ЗХД-схема], [https://drive.google.com/file/d/0B1ap4NvBKE-VcVFZUXpWYWxUbUU/edit?usp=sharing асоціативний кущ], [https://drive.google.com/file/d/0B1ap4NvBKE-VQklPXzZnM3RQSFk/edit?usp=sharing контрольний список учнівської презентації], [https://drive.google.com/file/d/0B1ap4NvBKE-VdUFjUjJfbGdUTzA/edit?usp=sharing підсумкове оцінювання блогу]) учитель виявляє навчальні потреби учнів. Наприкінці вивчення теми за допомогою [https://docs.google.com/forms/d/1FMRHSHGsT6pKKnXeJF7pMs78oyokoLWhGBiKMqGntmk/viewform опитувальника] відбувається перевірка результатів досягнень учнів. Наприкінці проекту відбувається представлення результати досліджень.

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Івашина Людмила Петрівна

==Фах, навчальний предмет==
Українська мова

==Навчальний заклад==
[http://soippo.edu.ua/ '''Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти''']

==Місто\село, район, область==
м. Суми Сумська область

==Контактні дані==
lyudaivashyna@gmail.com

=Відомості про тренінг=

[[Тренінг для учителів Сумської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 2 м.Суми (28.102013-03.11.2013 р.)]]

=Дата проведення тренінгу=
28.102013-03.11.2013 р.

=Місце проведення тренінгу=
Сумська спеціалізована школи І-ІІІ ступенів № 2 м.Суми ім. Д.Косаренка

=Тренери=
[[Користувач:Герасименко Наталія|Герасименко Наталія Вікторівна]]

[[Користувач:Антонченко Марія Олексіївна|Антонченко Марія Олексіївна]]