Iteach WIKI - Внесок користувача [uk]

Портфоліо Дяченко Інни з теми "Цікаве поруч з нами"

2012-08-23T09:27:25Z

Дяченко Інна Олександрівна: /* Діяльність учнів (скопіювати з Плану) */

=Назва проекту=

'''Цікаве поруч з нами'''

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=

'''Хімія,екологія та інформатика'''

=Навчальна тема (як записано в програмі)=

'''Кислоти, їх склад, назви. Класифікація. поширення в природі. Застосування'''

=Вік учнів, клас=

'''8 клас, 14 років'''

=Стислий опис=

Навчальний проект для учнів 8 класу з теми: Кислоти, їх склад, назви. Класифікація. поширення в природі. Застосування Учні об’єднуються в групи ,досліджують звідки походять назви кислот., вивчають історію знайомства людства з цим класом неорганічних сполук, способи застосування кислот у 21 столітті у природі, їх значення для людини. Аналізують наслідки впливу застосування для природи. Після вивчення теми, учні готують повідомлення, презентації.

= Повний План вивчення теми =
[https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6LWlISmNvWnVWNkE Повний план вивчення теми]

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=

'''Учень:'''

Розрізняє формули кислот серед інших класів сполук;

Дає визначення поняття « кислоти »;

Називає кислоти за сучасною українською номенклатурою;

Складає формули кислот за назвою;

Оцінює значення кислот у природі та побуті;

Класифікує кислоти за Оксисеном, основністю, силою.

Обчислює задачі на масову частку елемента, кількість речовини.

Створити та демонструвати ефективні презентації, підкріплені мультимедійним засобами

Створити інформаційні бюлетені або вікі-сайти.

Учні демонструватимуть можливість ефективно співпрацювати у групі з метою виконання спільного завдання

Учні вдосконалять вміння швидко та ефективно шукати інформацію, критично її осмислювати, творчо її використовувати для вирішення проблем.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Підготовку до проекту вчитель починає з оцінювання. Учні заповнюють [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6dTRLOHBrclQ3TzQ Т-таблицю], в якій наводять відомості про те, що вони знають , в чому полягає різниця між фактами та домислами, а також показують свої попередні знання щодо основних класів неорганічних сполук. Учитель проводить декілька разів оцінювання навчальних потреб учнів для того, щоб з’ясувати попередні знання учнів з цієї теми.
В результаті вчитель готує список навчальних цілей розрахований на різні рівні підготовки учнів.
Учні постійно працюють над таблицею [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6WjR0NjBtMUs2V3M З-Х-Д] (поступово заповнюють її). Цей документ допомагає вчителю відслідковувати, як саме іде процес навчання учнів. До того, як учні почнуть працювати над міні-проектом зі створення бюлетеню, учні розробляють план роботи групи для того, щоб спрямувати своє навчання. Впродовж роботи над проектом учні також використовують Форму оцінювання, яка допомагає їм добре виконати завдання та спрямовує їх у виконанні завдань проекту.
Вчитель просить учнів самостійно оцінювати знання та робити записи під час роботи, щоб учні могли контролювати своє розуміння матеріалу. Вчитель супроводжує дослідження інформаційних джерел уроками та вправами орієнтованими на поняття, які знадобляться учням для завершення проекту. Учитель використовує організацію дискусії, щоб з’ясувати, як учні володіють обраним матеріалом та можуть ним оперувати. У роботі над проектом учні використовують критерії оцінювання проекту. Спеціально відведений час вони використовують для роботи у групі за якою спостерігає вчитель. Після проведення дослідження учні готуються до презентації та захисту результатів своєї роботи використовуючи [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6QThseXh3eFZpa2M критерії оцінювання]. На етапі завершення проекту вчитель оцінює учнівські роботи , закінчує роботу з З-Х-Д таблицями та проводить письмову роботу, аналізує відповіді учнів, щоб зрозуміти як вони засвоїли тему.

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=

Перед початком роботи над проектом вчитель проводить перевірку знань шляхом опитування[https://docs.google.com/spreadsheet/viewform?formkey=dGdpakRXVTZULTRlY2tQWVBlMEFGQ0E6MQ Опитувальник для учнів].
Потім учні ознайомлюються з темою проекту, переглядають '''презентацію''' [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6RDlUck52VFdLTHM Метод проектів ] вчителя та формують 3 робочі групи: 1 група – екологи, які досліджують вплив кислот та продуктів, що утворюються в результаті їхнього виробництва на природу та матеріал подають у вигляді [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6NXJ2bUFIV2ZycDg презентації];

2 група – експерти -досліджують проблему використання кислот у побуті та створюють [http://asidathome.blogspot.com/ Блог "Цікаве поруч з нами"];

3 група - технологи досліджують способи добування кислот та історію їх виробництва та створюють [[Учнівська вікі-сторінка "Цікаве поруч з нами" ]] . Кожна група опрацьовує матеріал зі своеї теми.

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==

Дяченко Інна Олександрівна

==Фах, навчальний предмет==

Вчитель хімії та природознавства

== Навчальний заклад==
Конотопська ЗОШ №7 імені Григорія Гуляницького

==Місто\село, район, область==

м.Конотоп, Сумськ обл.

==Контактні дані==
innadjachenko@gmail.com/

=Відомості про тренінг=
==Дати проведення тренінгу==
з 20.08.2012 по 26.08.2012

==Місце провведення тренінгу==
м.Конотоп
К ЗОШ №7 імені Григорія Гуляницького
==Тренери==
Герасименко Н.В.
Николаенко С.П.

[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Дяченко Інни з теми "Цікаве поруч з нами"

2012-08-23T09:11:37Z

Дяченко Інна Олександрівна: /* Повний План вивчення теми */

=Назва проекту=

'''Цікаве поруч з нами'''

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=

'''Хімія,екологія та інформатика'''

=Навчальна тема (як записано в програмі)=

'''Кислоти, їх склад, назви. Класифікація. поширення в природі. Застосування'''

=Вік учнів, клас=

'''8 клас, 14 років'''

=Стислий опис=

Навчальний проект для учнів 8 класу з теми: Кислоти, їх склад, назви. Класифікація. поширення в природі. Застосування Учні об’єднуються в групи ,досліджують звідки походять назви кислот., вивчають історію знайомства людства з цим класом неорганічних сполук, способи застосування кислот у 21 столітті у природі, їх значення для людини. Аналізують наслідки впливу застосування для природи. Після вивчення теми, учні готують повідомлення, презентації.

= Повний План вивчення теми =
[https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6LWlISmNvWnVWNkE Повний план вивчення теми]

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=

'''Учень:'''

Розрізняє формули кислот серед інших класів сполук;

Дає визначення поняття « кислоти »;

Називає кислоти за сучасною українською номенклатурою;

Складає формули кислот за назвою;

Оцінює значення кислот у природі та побуті;

Класифікує кислоти за Оксисеном, основністю, силою.

Обчислює задачі на масову частку елемента, кількість речовини.

Створити та демонструвати ефективні презентації, підкріплені мультимедійним засобами

Створити інформаційні бюлетені або вікі-сайти.

Учні демонструватимуть можливість ефективно співпрацювати у групі з метою виконання спільного завдання

Учні вдосконалять вміння швидко та ефективно шукати інформацію, критично її осмислювати, творчо її використовувати для вирішення проблем.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Підготовку до проекту вчитель починає з оцінювання. Учні заповнюють [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6dTRLOHBrclQ3TzQ Т-таблицю], в якій наводять відомості про те, що вони знають , в чому полягає різниця між фактами та домислами, а також показують свої попередні знання щодо основних класів неорганічних сполук. Учитель проводить декілька разів оцінювання навчальних потреб учнів для того, щоб з’ясувати попередні знання учнів з цієї теми.
В результаті вчитель готує список навчальних цілей розрахований на різні рівні підготовки учнів.
Учні постійно працюють над таблицею [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6WjR0NjBtMUs2V3M З-Х-Д] (поступово заповнюють її). Цей документ допомагає вчителю відслідковувати, як саме іде процес навчання учнів. До того, як учні почнуть працювати над міні-проектом зі створення бюлетеню, учні розробляють план роботи групи для того, щоб спрямувати своє навчання. Впродовж роботи над проектом учні також використовують Форму оцінювання, яка допомагає їм добре виконати завдання та спрямовує їх у виконанні завдань проекту.
Вчитель просить учнів самостійно оцінювати знання та робити записи під час роботи, щоб учні могли контролювати своє розуміння матеріалу. Вчитель супроводжує дослідження інформаційних джерел уроками та вправами орієнтованими на поняття, які знадобляться учням для завершення проекту. Учитель використовує організацію дискусії, щоб з’ясувати, як учні володіють обраним матеріалом та можуть ним оперувати. У роботі над проектом учні використовують критерії оцінювання проекту. Спеціально відведений час вони використовують для роботи у групі за якою спостерігає вчитель. Після проведення дослідження учні готуються до презентації та захисту результатів своєї роботи використовуючи [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6QThseXh3eFZpa2M критерії оцінювання]. На етапі завершення проекту вчитель оцінює учнівські роботи , закінчує роботу з З-Х-Д таблицями та проводить письмову роботу, аналізує відповіді учнів, щоб зрозуміти як вони засвоїли тему.

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=

Перед початком роботи над проектом вчитель проводить перевірку знань шляхом опитування[https://docs.google.com/spreadsheet/viewform?formkey=dGdpakRXVTZULTRlY2tQWVBlMEFGQ0E6MQ Опитувальник для учнів].
Потім учні ознайомлюються з темою проекту, переглядають '''презентацію''' [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6RDlUck52VFdLTHM Метод проектів ] вчителя та формують 3 робочі групи: 1 група – екологи, які досліджують вплив кислот та продуктів, що утворюються в результаті їхнього виробництва на природу та матеріал подають у вигляді [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6NXJ2bUFIV2ZycDg презентації];

2 група – експерти -досліджують проблему використання кислот у побуті та створюють [блог];

3 група - технологи досліджують способи добування кислот та історію їх виробництва та створюють [[Учнівська вікі-сторінка "Цікаве поруч з нами" ]] . Кожна група опрацьовує матеріал зі своеї теми.

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==

Дяченко Інна Олександрівна

==Фах, навчальний предмет==

Вчитель хімії та природознавства

== Навчальний заклад==
Конотопська ЗОШ №7 імені Григорія Гуляницького

==Місто\село, район, область==

м.Конотоп, Сумськ обл.

==Контактні дані==
innadjachenko@gmail.com/

=Відомості про тренінг=
==Дати проведення тренінгу==
з 20.08.2012 по 26.08.2012

==Місце провведення тренінгу==
м.Конотоп
К ЗОШ №7 імені Григорія Гуляницького
==Тренери==
Герасименко Н.В.
Николаенко С.П.

[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Дяченко Інни з теми "Цікаве поруч з нами"

2012-08-23T08:47:46Z

Дяченко Інна Олександрівна: /* Діяльність учнів (скопіювати з Плану) */

=Назва проекту=

'''Цікаве поруч з нами'''

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=

'''Хімія,екологія та інформатика'''

=Навчальна тема (як записано в програмі)=

'''Кислоти, їх склад, назви. Класифікація. поширення в природі. Застосування'''

=Вік учнів, клас=

'''8 клас, 14 років'''

=Стислий опис=

Навчальний проект для учнів 8 класу з теми: Кислоти, їх склад, назви. Класифікація. поширення в природі. Застосування Учні об’єднуються в групи ,досліджують звідки походять назви кислот., вивчають історію знайомства людства з цим класом неорганічних сполук, способи застосування кислот у 21 столітті у природі, їх значення для людини. Аналізують наслідки впливу застосування для природи. Після вивчення теми, учні готують повідомлення, презентації.

= Повний План вивчення теми =
[https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6VzJ1N3BlSkNfSXM Повний план вивчення теми]

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=

'''Учень:'''

Розрізняє формули кислот серед інших класів сполук;

Дає визначення поняття « кислоти »;

Називає кислоти за сучасною українською номенклатурою;

Складає формули кислот за назвою;

Оцінює значення кислот у природі та побуті;

Класифікує кислоти за Оксисеном, основністю, силою.

Обчислює задачі на масову частку елемента, кількість речовини.

Створити та демонструвати ефективні презентації, підкріплені мультимедійним засобами

Створити інформаційні бюлетені або вікі-сайти.

Учні демонструватимуть можливість ефективно співпрацювати у групі з метою виконання спільного завдання

Учні вдосконалять вміння швидко та ефективно шукати інформацію, критично її осмислювати, творчо її використовувати для вирішення проблем.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Підготовку до проекту вчитель починає з оцінювання. Учні заповнюють [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6dTRLOHBrclQ3TzQ Т-таблицю], в якій наводять відомості про те, що вони знають , в чому полягає різниця між фактами та домислами, а також показують свої попередні знання щодо основних класів неорганічних сполук. Учитель проводить декілька разів оцінювання навчальних потреб учнів для того, щоб з’ясувати попередні знання учнів з цієї теми.
В результаті вчитель готує список навчальних цілей розрахований на різні рівні підготовки учнів.
Учні постійно працюють над таблицею [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6WjR0NjBtMUs2V3M З-Х-Д] (поступово заповнюють її). Цей документ допомагає вчителю відслідковувати, як саме іде процес навчання учнів. До того, як учні почнуть працювати над міні-проектом зі створення бюлетеню, учні розробляють план роботи групи для того, щоб спрямувати своє навчання. Впродовж роботи над проектом учні також використовують Форму оцінювання, яка допомагає їм добре виконати завдання та спрямовує їх у виконанні завдань проекту.
Вчитель просить учнів самостійно оцінювати знання та робити записи під час роботи, щоб учні могли контролювати своє розуміння матеріалу. Вчитель супроводжує дослідження інформаційних джерел уроками та вправами орієнтованими на поняття, які знадобляться учням для завершення проекту. Учитель використовує організацію дискусії, щоб з’ясувати, як учні володіють обраним матеріалом та можуть ним оперувати. У роботі над проектом учні використовують критерії оцінювання проекту. Спеціально відведений час вони використовують для роботи у групі за якою спостерігає вчитель. Після проведення дослідження учні готуються до презентації та захисту результатів своєї роботи використовуючи [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6QThseXh3eFZpa2M критерії оцінювання]. На етапі завершення проекту вчитель оцінює учнівські роботи , закінчує роботу з З-Х-Д таблицями та проводить письмову роботу, аналізує відповіді учнів, щоб зрозуміти як вони засвоїли тему.

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=

Перед початком роботи над проектом вчитель проводить перевірку знань шляхом опитування[https://docs.google.com/spreadsheet/viewform?formkey=dGdpakRXVTZULTRlY2tQWVBlMEFGQ0E6MQ Опитувальник для учнів].
Потім учні ознайомлюються з темою проекту, переглядають '''презентацію''' [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6RDlUck52VFdLTHM Метод проектів ] вчителя та формують 3 робочі групи: 1 група – екологи, які досліджують вплив кислот та продуктів, що утворюються в результаті їхнього виробництва на природу та матеріал подають у вигляді [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6NXJ2bUFIV2ZycDg презентації];

2 група – експерти -досліджують проблему використання кислот у побуті та створюють [блог];

3 група - технологи досліджують способи добування кислот та історію їх виробництва та створюють [[Учнівська вікі-сторінка "Цікаве поруч з нами" ]] . Кожна група опрацьовує матеріал зі своеї теми.

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==

Дяченко Інна Олександрівна

==Фах, навчальний предмет==

Вчитель хімії та природознавства

== Навчальний заклад==
Конотопська ЗОШ №7 імені Григорія Гуляницького

==Місто\село, район, область==

м.Конотоп, Сумськ обл.

==Контактні дані==
innadjachenko@gmail.com/

=Відомості про тренінг=
==Дати проведення тренінгу==
з 20.08.2012 по 26.08.2012

==Місце провведення тренінгу==
м.Конотоп
К ЗОШ №7 імені Григорія Гуляницького
==Тренери==
Герасименко Н.В.
Николаенко С.П.

[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Дяченко Інни з теми "Цікаве поруч з нами"

2012-08-23T08:47:28Z

Дяченко Інна Олександрівна: /* Діяльність учнів (скопіювати з Плану) */

=Назва проекту=

'''Цікаве поруч з нами'''

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=

'''Хімія,екологія та інформатика'''

=Навчальна тема (як записано в програмі)=

'''Кислоти, їх склад, назви. Класифікація. поширення в природі. Застосування'''

=Вік учнів, клас=

'''8 клас, 14 років'''

=Стислий опис=

Навчальний проект для учнів 8 класу з теми: Кислоти, їх склад, назви. Класифікація. поширення в природі. Застосування Учні об’єднуються в групи ,досліджують звідки походять назви кислот., вивчають історію знайомства людства з цим класом неорганічних сполук, способи застосування кислот у 21 столітті у природі, їх значення для людини. Аналізують наслідки впливу застосування для природи. Після вивчення теми, учні готують повідомлення, презентації.

= Повний План вивчення теми =
[https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6VzJ1N3BlSkNfSXM Повний план вивчення теми]

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=

'''Учень:'''

Розрізняє формули кислот серед інших класів сполук;

Дає визначення поняття « кислоти »;

Називає кислоти за сучасною українською номенклатурою;

Складає формули кислот за назвою;

Оцінює значення кислот у природі та побуті;

Класифікує кислоти за Оксисеном, основністю, силою.

Обчислює задачі на масову частку елемента, кількість речовини.

Створити та демонструвати ефективні презентації, підкріплені мультимедійним засобами

Створити інформаційні бюлетені або вікі-сайти.

Учні демонструватимуть можливість ефективно співпрацювати у групі з метою виконання спільного завдання

Учні вдосконалять вміння швидко та ефективно шукати інформацію, критично її осмислювати, творчо її використовувати для вирішення проблем.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Підготовку до проекту вчитель починає з оцінювання. Учні заповнюють [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6dTRLOHBrclQ3TzQ Т-таблицю], в якій наводять відомості про те, що вони знають , в чому полягає різниця між фактами та домислами, а також показують свої попередні знання щодо основних класів неорганічних сполук. Учитель проводить декілька разів оцінювання навчальних потреб учнів для того, щоб з’ясувати попередні знання учнів з цієї теми.
В результаті вчитель готує список навчальних цілей розрахований на різні рівні підготовки учнів.
Учні постійно працюють над таблицею [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6WjR0NjBtMUs2V3M З-Х-Д] (поступово заповнюють її). Цей документ допомагає вчителю відслідковувати, як саме іде процес навчання учнів. До того, як учні почнуть працювати над міні-проектом зі створення бюлетеню, учні розробляють план роботи групи для того, щоб спрямувати своє навчання. Впродовж роботи над проектом учні також використовують Форму оцінювання, яка допомагає їм добре виконати завдання та спрямовує їх у виконанні завдань проекту.
Вчитель просить учнів самостійно оцінювати знання та робити записи під час роботи, щоб учні могли контролювати своє розуміння матеріалу. Вчитель супроводжує дослідження інформаційних джерел уроками та вправами орієнтованими на поняття, які знадобляться учням для завершення проекту. Учитель використовує організацію дискусії, щоб з’ясувати, як учні володіють обраним матеріалом та можуть ним оперувати. У роботі над проектом учні використовують критерії оцінювання проекту. Спеціально відведений час вони використовують для роботи у групі за якою спостерігає вчитель. Після проведення дослідження учні готуються до презентації та захисту результатів своєї роботи використовуючи [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6QThseXh3eFZpa2M критерії оцінювання]. На етапі завершення проекту вчитель оцінює учнівські роботи , закінчує роботу з З-Х-Д таблицями та проводить письмову роботу, аналізує відповіді учнів, щоб зрозуміти як вони засвоїли тему.

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=

Перед початком роботи над проектом вчитель проводить перевірку знань шляхом опитування[https://docs.google.com/spreadsheet/viewform?formkey=dGdpakRXVTZULTRlY2tQWVBlMEFGQ0E6MQ Опитувальник для учнів].
Потім учні ознайомлюються з темою проекту, переглядають '''презентацію'''[https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6RDlUck52VFdLTHM Метод проектів ] вчителя та формують 3 робочі групи: 1 група – екологи, які досліджують вплив кислот та продуктів, що утворюються в результаті їхнього виробництва на природу та матеріал подають у вигляді [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6NXJ2bUFIV2ZycDg презентації];

2 група – експерти -досліджують проблему використання кислот у побуті та створюють [блог];

3 група - технологи досліджують способи добування кислот та історію їх виробництва та створюють [[Учнівська вікі-сторінка "Цікаве поруч з нами" ]] . Кожна група опрацьовує матеріал зі своеї теми.

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==

Дяченко Інна Олександрівна

==Фах, навчальний предмет==

Вчитель хімії та природознавства

== Навчальний заклад==
Конотопська ЗОШ №7 імені Григорія Гуляницького

==Місто\село, район, область==

м.Конотоп, Сумськ обл.

==Контактні дані==
innadjachenko@gmail.com/

=Відомості про тренінг=
==Дати проведення тренінгу==
з 20.08.2012 по 26.08.2012

==Місце провведення тренінгу==
м.Конотоп
К ЗОШ №7 імені Григорія Гуляницького
==Тренери==
Герасименко Н.В.
Николаенко С.П.

[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Дяченко Інни з теми "Цікаве поруч з нами"

2012-08-23T08:05:43Z

Дяченко Інна Олександрівна: /* Діяльність учнів (скопіювати з Плану) */

=Назва проекту=

'''Цікаве поруч з нами'''

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=

'''Хімія,екологія та інформатика'''

=Навчальна тема (як записано в програмі)=

'''Кислоти, їх склад, назви. Класифікація. поширення в природі. Застосування'''

=Вік учнів, клас=

'''8 клас, 14 років'''

=Стислий опис=

Навчальний проект для учнів 8 класу з теми: Кислоти, їх склад, назви. Класифікація. поширення в природі. Застосування Учні об’єднуються в групи ,досліджують звідки походять назви кислот., вивчають історію знайомства людства з цим класом неорганічних сполук, способи застосування кислот у 21 столітті у природі, їх значення для людини. Аналізують наслідки впливу застосування для природи. Після вивчення теми, учні готують повідомлення, презентації.

= Повний План вивчення теми =
[https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6VzJ1N3BlSkNfSXM Повний план вивчення теми]

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=

'''Учень:'''

Розрізняє формули кислот серед інших класів сполук;

Дає визначення поняття « кислоти »;

Називає кислоти за сучасною українською номенклатурою;

Складає формули кислот за назвою;

Оцінює значення кислот у природі та побуті;

Класифікує кислоти за Оксисеном, основністю, силою.

Обчислює задачі на масову частку елемента, кількість речовини.

Створити та демонструвати ефективні презентації, підкріплені мультимедійним засобами

Створити інформаційні бюлетені або вікі-сайти.

Учні демонструватимуть можливість ефективно співпрацювати у групі з метою виконання спільного завдання

Учні вдосконалять вміння швидко та ефективно шукати інформацію, критично її осмислювати, творчо її використовувати для вирішення проблем.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Підготовку до проекту вчитель починає з оцінювання. Учні заповнюють [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6dTRLOHBrclQ3TzQ Т-таблицю], в якій наводять відомості про те, що вони знають , в чому полягає різниця між фактами та домислами, а також показують свої попередні знання щодо основних класів неорганічних сполук. Учитель проводить декілька разів оцінювання навчальних потреб учнів для того, щоб з’ясувати попередні знання учнів з цієї теми.
В результаті вчитель готує список навчальних цілей розрахований на різні рівні підготовки учнів.
Учні постійно працюють над таблицею [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6WjR0NjBtMUs2V3M З-Х-Д] (поступово заповнюють її). Цей документ допомагає вчителю відслідковувати, як саме іде процес навчання учнів. До того, як учні почнуть працювати над міні-проектом зі створення бюлетеню, учні розробляють план роботи групи для того, щоб спрямувати своє навчання. Впродовж роботи над проектом учні також використовують Форму оцінювання, яка допомагає їм добре виконати завдання та спрямовує їх у виконанні завдань проекту.
Вчитель просить учнів самостійно оцінювати знання та робити записи під час роботи, щоб учні могли контролювати своє розуміння матеріалу. Вчитель супроводжує дослідження інформаційних джерел уроками та вправами орієнтованими на поняття, які знадобляться учням для завершення проекту. Учитель використовує організацію дискусії, щоб з’ясувати, як учні володіють обраним матеріалом та можуть ним оперувати. У роботі над проектом учні використовують критерії оцінювання проекту. Спеціально відведений час вони використовують для роботи у групі за якою спостерігає вчитель. Після проведення дослідження учні готуються до презентації та захисту результатів своєї роботи використовуючи [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6QThseXh3eFZpa2M критерії оцінювання]. На етапі завершення проекту вчитель оцінює учнівські роботи , закінчує роботу з З-Х-Д таблицями та проводить письмову роботу, аналізує відповіді учнів, щоб зрозуміти як вони засвоїли тему.

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=

Перед початком роботи над проектом вчитель проводить перевірку знань шляхом опитування[https://docs.google.com/spreadsheet/viewform?formkey=dGdpakRXVTZULTRlY2tQWVBlMEFGQ0E6MQ Опитувальник для учнів].
Потім учні ознайомлюються з темою проекту, переглядають '''презентацію'''[https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6c2JmSFQ5d0ZYNlE Метод проектів ] вчителя та формують 3 робочі групи: 1 група – екологи, які досліджують вплив кислот та продуктів, що утворюються в результаті їхнього виробництва на природу та матеріал подають у вигляді [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6NXJ2bUFIV2ZycDg презентації];

2 група – експерти -досліджують проблему використання кислот у побуті та створюють [блог];

3 група - технологи досліджують способи добування кислот та історію їх виробництва та створюють [[Учнівська вікі-сторінка "Цікаве поруч з нами" ]] . Кожна група опрацьовує матеріал зі своеї теми.

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==

Дяченко Інна Олександрівна

==Фах, навчальний предмет==

Вчитель хімії та природознавства

== Навчальний заклад==
Конотопська ЗОШ №7 імені Григорія Гуляницького

==Місто\село, район, область==

м.Конотоп, Сумськ обл.

==Контактні дані==
innadjachenko@gmail.com/

=Відомості про тренінг=
==Дати проведення тренінгу==
з 20.08.2012 по 26.08.2012

==Місце провведення тренінгу==
м.Конотоп
К ЗОШ №7 імені Григорія Гуляницького
==Тренери==
Герасименко Н.В.
Николаенко С.П.

[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Дяченко Інни з теми "Цікаве поруч з нами"

2012-08-23T06:41:54Z

Дяченко Інна Олександрівна: /* Повний План вивчення теми */

=Назва проекту=

'''Цікаве поруч з нами'''

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=

'''Хімія,екологія та інформатика'''

=Навчальна тема (як записано в програмі)=

'''Кислоти, їх склад, назви. Класифікація. поширення в природі. Застосування'''

=Вік учнів, клас=

'''8 клас, 14 років'''

=Стислий опис=

Навчальний проект для учнів 8 класу з теми: Кислоти, їх склад, назви. Класифікація. поширення в природі. Застосування Учні об’єднуються в групи ,досліджують звідки походять назви кислот., вивчають історію знайомства людства з цим класом неорганічних сполук, способи застосування кислот у 21 столітті у природі, їх значення для людини. Аналізують наслідки впливу застосування для природи. Після вивчення теми, учні готують повідомлення, презентації.

= Повний План вивчення теми =
[https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6VzJ1N3BlSkNfSXM Повний план вивчення теми]

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=

'''Учень:'''

Розрізняє формули кислот серед інших класів сполук;

Дає визначення поняття « кислоти »;

Називає кислоти за сучасною українською номенклатурою;

Складає формули кислот за назвою;

Оцінює значення кислот у природі та побуті;

Класифікує кислоти за Оксисеном, основністю, силою.

Обчислює задачі на масову частку елемента, кількість речовини.

Створити та демонструвати ефективні презентації, підкріплені мультимедійним засобами

Створити інформаційні бюлетені або вікі-сайти.

Учні демонструватимуть можливість ефективно співпрацювати у групі з метою виконання спільного завдання

Учні вдосконалять вміння швидко та ефективно шукати інформацію, критично її осмислювати, творчо її використовувати для вирішення проблем.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Підготовку до проекту вчитель починає з оцінювання. Учні заповнюють [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6dTRLOHBrclQ3TzQ Т-таблицю], в якій наводять відомості про те, що вони знають , в чому полягає різниця між фактами та домислами, а також показують свої попередні знання щодо основних класів неорганічних сполук. Учитель проводить декілька разів оцінювання навчальних потреб учнів для того, щоб з’ясувати попередні знання учнів з цієї теми.
В результаті вчитель готує список навчальних цілей розрахований на різні рівні підготовки учнів.
Учні постійно працюють над таблицею [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6WjR0NjBtMUs2V3M З-Х-Д] (поступово заповнюють її). Цей документ допомагає вчителю відслідковувати, як саме іде процес навчання учнів. До того, як учні почнуть працювати над міні-проектом зі створення бюлетеню, учні розробляють план роботи групи для того, щоб спрямувати своє навчання. Впродовж роботи над проектом учні також використовують Форму оцінювання, яка допомагає їм добре виконати завдання та спрямовує їх у виконанні завдань проекту.
Вчитель просить учнів самостійно оцінювати знання та робити записи під час роботи, щоб учні могли контролювати своє розуміння матеріалу. Вчитель супроводжує дослідження інформаційних джерел уроками та вправами орієнтованими на поняття, які знадобляться учням для завершення проекту. Учитель використовує організацію дискусії, щоб з’ясувати, як учні володіють обраним матеріалом та можуть ним оперувати. У роботі над проектом учні використовують критерії оцінювання проекту. Спеціально відведений час вони використовують для роботи у групі за якою спостерігає вчитель. Після проведення дослідження учні готуються до презентації та захисту результатів своєї роботи використовуючи [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6QThseXh3eFZpa2M критерії оцінювання]. На етапі завершення проекту вчитель оцінює учнівські роботи , закінчує роботу з З-Х-Д таблицями та проводить письмову роботу, аналізує відповіді учнів, щоб зрозуміти як вони засвоїли тему.

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=

Перед початком роботи над проектом вчитель проводить перевірку знань шляхом опитування[https://docs.google.com/spreadsheet/viewform?formkey=dGdpakRXVTZULTRlY2tQWVBlMEFGQ0E6MQ Опитувальник для учнів].
Потім учні ознайомлюються з темою проекту, переглядають '''презентацію''' вчителя та формують 3 робочі групи: 1 група – екологи, які досліджують вплив кислот та продуктів, що утворюються в результаті їхнього виробництва на природу та матеріал подають у вигляді [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6NXJ2bUFIV2ZycDg презентації];

2 група – експерти -досліджують проблему використання кислот у побуті та створюють [блог];

3 група - технологи досліджують способи добування кислот та історію їх виробництва та створюють [[Учнівська вікі-сторінка "Цікаве поруч з нами" ]] . Кожна група опрацьовує матеріал зі своеї теми.

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==

Дяченко Інна Олександрівна

==Фах, навчальний предмет==

Вчитель хімії та природознавства

== Навчальний заклад==
Конотопська ЗОШ №7 імені Григорія Гуляницького

==Місто\село, район, область==

м.Конотоп, Сумськ обл.

==Контактні дані==
innadjachenko@gmail.com/

=Відомості про тренінг=
==Дати проведення тренінгу==
з 20.08.2012 по 26.08.2012

==Місце провведення тренінгу==
м.Конотоп
К ЗОШ №7 імені Григорія Гуляницького
==Тренери==
Герасименко Н.В.
Николаенко С.П.

[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Дяченко Інни з теми "Цікаве поруч з нами"

2012-08-23T06:41:25Z

Дяченко Інна Олександрівна: /* Повний План вивчення теми */

=Назва проекту=

'''Цікаве поруч з нами'''

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=

'''Хімія,екологія та інформатика'''

=Навчальна тема (як записано в програмі)=

'''Кислоти, їх склад, назви. Класифікація. поширення в природі. Застосування'''

=Вік учнів, клас=

'''8 клас, 14 років'''

=Стислий опис=

Навчальний проект для учнів 8 класу з теми: Кислоти, їх склад, назви. Класифікація. поширення в природі. Застосування Учні об’єднуються в групи ,досліджують звідки походять назви кислот., вивчають історію знайомства людства з цим класом неорганічних сполук, способи застосування кислот у 21 столітті у природі, їх значення для людини. Аналізують наслідки впливу застосування для природи. Після вивчення теми, учні готують повідомлення, презентації.

= Повний План вивчення теми =
[https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6VzJ1N3BlSkNfSXM повний план вивчення теми]

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=

'''Учень:'''

Розрізняє формули кислот серед інших класів сполук;

Дає визначення поняття « кислоти »;

Називає кислоти за сучасною українською номенклатурою;

Складає формули кислот за назвою;

Оцінює значення кислот у природі та побуті;

Класифікує кислоти за Оксисеном, основністю, силою.

Обчислює задачі на масову частку елемента, кількість речовини.

Створити та демонструвати ефективні презентації, підкріплені мультимедійним засобами

Створити інформаційні бюлетені або вікі-сайти.

Учні демонструватимуть можливість ефективно співпрацювати у групі з метою виконання спільного завдання

Учні вдосконалять вміння швидко та ефективно шукати інформацію, критично її осмислювати, творчо її використовувати для вирішення проблем.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Підготовку до проекту вчитель починає з оцінювання. Учні заповнюють [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6dTRLOHBrclQ3TzQ Т-таблицю], в якій наводять відомості про те, що вони знають , в чому полягає різниця між фактами та домислами, а також показують свої попередні знання щодо основних класів неорганічних сполук. Учитель проводить декілька разів оцінювання навчальних потреб учнів для того, щоб з’ясувати попередні знання учнів з цієї теми.
В результаті вчитель готує список навчальних цілей розрахований на різні рівні підготовки учнів.
Учні постійно працюють над таблицею [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6WjR0NjBtMUs2V3M З-Х-Д] (поступово заповнюють її). Цей документ допомагає вчителю відслідковувати, як саме іде процес навчання учнів. До того, як учні почнуть працювати над міні-проектом зі створення бюлетеню, учні розробляють план роботи групи для того, щоб спрямувати своє навчання. Впродовж роботи над проектом учні також використовують Форму оцінювання, яка допомагає їм добре виконати завдання та спрямовує їх у виконанні завдань проекту.
Вчитель просить учнів самостійно оцінювати знання та робити записи під час роботи, щоб учні могли контролювати своє розуміння матеріалу. Вчитель супроводжує дослідження інформаційних джерел уроками та вправами орієнтованими на поняття, які знадобляться учням для завершення проекту. Учитель використовує організацію дискусії, щоб з’ясувати, як учні володіють обраним матеріалом та можуть ним оперувати. У роботі над проектом учні використовують критерії оцінювання проекту. Спеціально відведений час вони використовують для роботи у групі за якою спостерігає вчитель. Після проведення дослідження учні готуються до презентації та захисту результатів своєї роботи використовуючи [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6QThseXh3eFZpa2M критерії оцінювання]. На етапі завершення проекту вчитель оцінює учнівські роботи , закінчує роботу з З-Х-Д таблицями та проводить письмову роботу, аналізує відповіді учнів, щоб зрозуміти як вони засвоїли тему.

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=

Перед початком роботи над проектом вчитель проводить перевірку знань шляхом опитування[https://docs.google.com/spreadsheet/viewform?formkey=dGdpakRXVTZULTRlY2tQWVBlMEFGQ0E6MQ Опитувальник для учнів].
Потім учні ознайомлюються з темою проекту, переглядають '''презентацію''' вчителя та формують 3 робочі групи: 1 група – екологи, які досліджують вплив кислот та продуктів, що утворюються в результаті їхнього виробництва на природу та матеріал подають у вигляді [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6NXJ2bUFIV2ZycDg презентації];

2 група – експерти -досліджують проблему використання кислот у побуті та створюють [блог];

3 група - технологи досліджують способи добування кислот та історію їх виробництва та створюють [[Учнівська вікі-сторінка "Цікаве поруч з нами" ]] . Кожна група опрацьовує матеріал зі своеї теми.

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==

Дяченко Інна Олександрівна

==Фах, навчальний предмет==

Вчитель хімії та природознавства

== Навчальний заклад==
Конотопська ЗОШ №7 імені Григорія Гуляницького

==Місто\село, район, область==

м.Конотоп, Сумськ обл.

==Контактні дані==
innadjachenko@gmail.com/

=Відомості про тренінг=
==Дати проведення тренінгу==
з 20.08.2012 по 26.08.2012

==Місце провведення тренінгу==
м.Конотоп
К ЗОШ №7 імені Григорія Гуляницького
==Тренери==
Герасименко Н.В.
Николаенко С.П.

[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Дяченко Інни з теми "Цікаве поруч з нами"

2012-08-23T06:33:33Z

Дяченко Інна Олександрівна: /* Діяльність учнів (скопіювати з Плану) */

=Назва проекту=

'''Цікаве поруч з нами'''

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=

'''Хімія,екологія та інформатика'''

=Навчальна тема (як записано в програмі)=

'''Кислоти, їх склад, назви. Класифікація. поширення в природі. Застосування'''

=Вік учнів, клас=

'''8 клас, 14 років'''

=Стислий опис=

Навчальний проект для учнів 8 класу з теми: Кислоти, їх склад, назви. Класифікація. поширення в природі. Застосування Учні об’єднуються в групи ,досліджують звідки походять назви кислот., вивчають історію знайомства людства з цим класом неорганічних сполук, способи застосування кислот у 21 столітті у природі, їх значення для людини. Аналізують наслідки впливу застосування для природи. Після вивчення теми, учні готують повідомлення, презентації.

= Повний План вивчення теми =

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=

'''Учень:'''

Розрізняє формули кислот серед інших класів сполук;

Дає визначення поняття « кислоти »;

Називає кислоти за сучасною українською номенклатурою;

Складає формули кислот за назвою;

Оцінює значення кислот у природі та побуті;

Класифікує кислоти за Оксисеном, основністю, силою.

Обчислює задачі на масову частку елемента, кількість речовини.

Створити та демонструвати ефективні презентації, підкріплені мультимедійним засобами

Створити інформаційні бюлетені або вікі-сайти.

Учні демонструватимуть можливість ефективно співпрацювати у групі з метою виконання спільного завдання

Учні вдосконалять вміння швидко та ефективно шукати інформацію, критично її осмислювати, творчо її використовувати для вирішення проблем.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Підготовку до проекту вчитель починає з оцінювання. Учні заповнюють [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6dTRLOHBrclQ3TzQ Т-таблицю], в якій наводять відомості про те, що вони знають , в чому полягає різниця між фактами та домислами, а також показують свої попередні знання щодо основних класів неорганічних сполук. Учитель проводить декілька разів оцінювання навчальних потреб учнів для того, щоб з’ясувати попередні знання учнів з цієї теми.
В результаті вчитель готує список навчальних цілей розрахований на різні рівні підготовки учнів.
Учні постійно працюють над таблицею [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6WjR0NjBtMUs2V3M З-Х-Д] (поступово заповнюють її). Цей документ допомагає вчителю відслідковувати, як саме іде процес навчання учнів. До того, як учні почнуть працювати над міні-проектом зі створення бюлетеню, учні розробляють план роботи групи для того, щоб спрямувати своє навчання. Впродовж роботи над проектом учні також використовують Форму оцінювання, яка допомагає їм добре виконати завдання та спрямовує їх у виконанні завдань проекту.
Вчитель просить учнів самостійно оцінювати знання та робити записи під час роботи, щоб учні могли контролювати своє розуміння матеріалу. Вчитель супроводжує дослідження інформаційних джерел уроками та вправами орієнтованими на поняття, які знадобляться учням для завершення проекту. Учитель використовує організацію дискусії, щоб з’ясувати, як учні володіють обраним матеріалом та можуть ним оперувати. У роботі над проектом учні використовують критерії оцінювання проекту. Спеціально відведений час вони використовують для роботи у групі за якою спостерігає вчитель. Після проведення дослідження учні готуються до презентації та захисту результатів своєї роботи використовуючи [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6QThseXh3eFZpa2M критерії оцінювання]. На етапі завершення проекту вчитель оцінює учнівські роботи , закінчує роботу з З-Х-Д таблицями та проводить письмову роботу, аналізує відповіді учнів, щоб зрозуміти як вони засвоїли тему.

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=

Перед початком роботи над проектом вчитель проводить перевірку знань шляхом опитування[https://docs.google.com/spreadsheet/viewform?formkey=dGdpakRXVTZULTRlY2tQWVBlMEFGQ0E6MQ Опитувальник для учнів].
Потім учні ознайомлюються з темою проекту, переглядають '''презентацію''' вчителя та формують 3 робочі групи: 1 група – екологи, які досліджують вплив кислот та продуктів, що утворюються в результаті їхнього виробництва на природу та матеріал подають у вигляді [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6NXJ2bUFIV2ZycDg презентації];

2 група – експерти -досліджують проблему використання кислот у побуті та створюють [блог];

3 група - технологи досліджують способи добування кислот та історію їх виробництва та створюють [[Учнівська вікі-сторінка "Цікаве поруч з нами" ]] . Кожна група опрацьовує матеріал зі своеї теми.

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==

Дяченко Інна Олександрівна

==Фах, навчальний предмет==

Вчитель хімії та природознавства

== Навчальний заклад==
Конотопська ЗОШ №7 імені Григорія Гуляницького

==Місто\село, район, область==

м.Конотоп, Сумськ обл.

==Контактні дані==
innadjachenko@gmail.com/

=Відомості про тренінг=
==Дати проведення тренінгу==
з 20.08.2012 по 26.08.2012

==Місце провведення тренінгу==
м.Конотоп
К ЗОШ №7 імені Григорія Гуляницького
==Тренери==
Герасименко Н.В.
Николаенко С.П.

[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Учнівська вікі-сторінка "Цікаве поруч з нами"

2012-08-22T13:57:58Z

Дяченко Інна Олександрівна: /* Результати дослідження */

==Назва проекту==

Способи одержання кислот

==Автори проекту==

1 група 8 класу "Хіміки"

==Тема дослідження==
Яким чином одержують [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9A%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B8 кислоти?]

==Проблема дослідження==
Дослідження та порівняння різних способів добування кислот.Вивчення розвиток способів добування кислот.

==Гіпотеза дослідження==
Синтез кислот - це багатоступінчатий, складний процес.

==Мета дослідження==

З'ясувати який з зі способів добування кислот є найбільш економічно вигіднішим.Проаналізувати зміни об'ємів добування кислот.
Дослідити, розвиток промисловості з добування килот в Україні.

==Результати дослідження==

'''Сульфатна кислота'''
Великий внесок у виробництво сульфатної кислоти зробив Іван Ададуров.Учений провів понад 20 досліджень з удосконалення технології виробництва сульфатної кислоти. За його пропозицією свинцеві труби в продукційній частині виробництва сульфатної кислоти нітрозним способом замінили на залізні та чавунні.
Розробив новий метод одержання сірчаної кислоти — через контактне окислення вологого оксиду сірки, який одержували, окислюючи сірководень.
Самий древнiй метод отримання – термiчним розкладом залiзного купоросу FeSO4, нинi сiрчана кислота виробляється двома способами:
- нiтрозним;
- контактним.
Найсучасніший спосіб добування сульфатної кислоти у промисловості — це контактний. Як сировина використо¬вується пірит FeS2
(залізний або сірчаний колчедан), гази, які утворюються в якості відходів при відновленні кольорових металів із їх руд, сірководень H2S, який міститься в газах при коксуванні вугілля, а також вільна сірка.
Перша стадія процесу — випалювання колчедану і добу¬вання діоксиду сульфуру:
4FeS2 + 1102 = 2Fe2O3 + 8SO2 ; = -13476 кДж.
Цей процес відбувається у колчеданних печах, з яких виходить випалювальний газ. Він містить, окрім діоксиду сульфуру SO2, ще кисень, азот, водяну пару та інші доміш¬ки. Його очищають, висушують і подають на другу стадію виробництва у контактний апарат.
Друга стадія — окиснення діоксиду сульфуру і добуван¬ня триоксиду сульфуру: V2O5 Окиснення відбувається в контактному апараті за наяв¬ності каталізатора і високої температури.
Але ви можете запитати, навіщо тут висока температура, якщо реакція екзотермічна. Адже ми знаємо, що згідно з принципом Ле Шательє зміщенню рівноваги у бік утворен¬ня SO3 сприятимуть низька температура і високий тиск.
Це справедливо, але річ у тім, що високий тиск застосу¬вати майже неможливо, бо SO2 одразу перейде у рідкий стан. І низькі температури використати не можна, бо швидкість реакції буде надто малою. Тому й застосовують каталізатор V2O5, щоб пришвидшити процес, а каталізатор сам стає активним лише при 450°С. Ось чому, незважаючи на екзотермічність реакції, використовують ще додаткове нагрівання. Теплоту, яка виділяється під час реакції, відво¬дять і використовують для нагрівання випалювального газу, який встигає охолонути, проходячи складну систему очис¬них споруд перед надходженням у контактний апарат (див. схему виробництва сульфатної кислоти на слайді).
[[Файл:Процес.jpg|thumb|left| Контактний апарат]]

Отже, процес окиснення SO2 в SO3 здійснюється склад¬но, бо ця реакція оборотна й екзотермічна. Умови її здій¬снення визначаються в основному згідно з принципом Ле Шательє^
Третя стадія виробництва — поглинання триоксиду сульфуру й утворення сульфатної кислоти H2SO4.
Добутий у контактному апараті триоксид сульфуру SO3 надходить у поглинальну башту — абсорбер1, де поглинаєть¬ся концентрованою сульфатною кислотою (масова частка H2SO4 96—98%). В абсорбері SO3 взаємодіє з водою, що міститься у концентрованому розчині сульфатної кислоти, утворюючи безводну, 100%-ву сульфатну кислоту, яка на¬зивається моногідратом:
SO3 + Н2О = H2SO4; АН = -130,6
Чистою водою поглинати триоксид сульфуру SO3 не можна, оскільки утворюється дуже стійкий «туман» із дріб¬них крапель сульфатної кислоти, який погано конденсу¬ється.
Кінцевий продукт виробництва — олеум (розчин SO3 y моногідраті). Його розбавляють водою до сульфатної кисло¬ти потрібної концентрації.

'''Нітратна кислота'''

Азотна кислота отримується шляхом реакції діоксиду азоту (NO2) з водою.

3NO2 + H2 → 2HNO3 + NO
Як правило, [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%B4_%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D1%82%D1%83(II)монооксид азоту] який отримується в результаті реакціїї, знову окислюється киснем повітря та може бути використаний для отримання додаткового діоксиду азоту. Майже чиста азотна кислота може бути утворена шляхом реакції сірчаної кислотою з з натрієвою сіллю.

2 NaNO3 + H2SO4 → 2 HNO3 + Na2SO4
Промислова нітратна кислота містить як правило 52% - 68% азотної кислоти. У сучасній хімічній промисловості нітратну кислоту добувають шляхом каталітичного окиснення аміаку до монооксиду азоту з наступним окисненням NO киснем [повітря] при 700—900 °C до діоксиду (гемітетраоксиду) азоту і поглинанням останнього водою. Каталізатор — платинова сітка.

Хімічні процеси, що відбуваються при виробництві нітратної кислоти, можна представити рядом реакцій: Суміш аміаку з повітрям у певному співвідношенні спалюють у спеціальному приладі на платиновій сітці, яка служить каталізатором (без каталізатора аміак окиснюється до вільного азоту):

4NH3 + 5O2 = 4NO + 6H2O
Одержуваний монооксид азоту охолоджують і окиснюють киснем повітря до діоксиду (гемітетраоксиду) азоту:

2NO + O2 = 2NO2
Суміш діоксиду і гемітетраоксиду поглинають водою і одержують розчин суміші нітратної і нітритної кислот:

N2O4 + H2O = HNO3 + HNO2
Нітритна кислота нестійка, особливо при деякому нагріванні, і легко розкладається на монооксид і діоксид азоту і воду:

2HNO2 = NO + NO2 + H2O
Процес поглинання оксидів азоту водою проводять при надлишку кисню. Тому утворюваний за останньою реакцією монооксид азоту відразу перетворюється в діоксид азоту і знову вступає в процес утворення нітратної кислоти. В результаті утворюється лише нітратна кислота.

==Висновки==
У даній статті ми проаналізували добування кислот різними способами.З'ясували, які з них є найбільш перспективними. Дали короткий опис історії розвитку сособів добування кислот.

==Корисні ресурси==

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%84%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B0 Вікіпедія]

[http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=25081 Реферат" Виробництво сульфатної кислоти"]

[http://ua-referat.com/%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D1%81%D1%96%D1%80%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B8 Виробництво сірчаної кислоти]

Учнівська вікі-сторінка "Цікаве поруч з нами"

2012-08-22T13:54:20Z

Дяченко Інна Олександрівна: /* Тема дослідження */

==Назва проекту==

Способи одержання кислот

==Автори проекту==

1 група 8 класу "Хіміки"

==Тема дослідження==
Яким чином одержують [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9A%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B8 кислоти?]

==Проблема дослідження==
Дослідження та порівняння різних способів добування кислот.Вивчення розвиток способів добування кислот.

==Гіпотеза дослідження==
Синтез кислот - це багатоступінчатий, складний процес.

==Мета дослідження==

З'ясувати який з зі способів добування кислот є найбільш економічно вигіднішим.Проаналізувати зміни об'ємів добування кислот.
Дослідити, розвиток промисловості з добування килот в Україні.

==Результати дослідження==

'''Сульфатна кислота'''
Великий внесок у виробництво сульфатної кислоти зробив Іван Ададуров.Учений провів понад 20 досліджень з удосконалення технології виробництва сульфатної кислоти. За його пропозицією свинцеві труби в продукційній частині виробництва сульфатної кислоти нітрозним способом замінили на залізні та чавунні.
Розробив новий метод одержання сірчаної кислоти — через контактне окислення вологого оксиду сірки, який одержували, окислюючи сірководень.
Самий древнiй метод отримання – термiчним розкладом залiзного купоросу FeSO4, нинi сiрчана кислота виробляється двома способами:
- нiтрозним;
- контактним.
Найсучасніший спосіб добування сульфатної кислоти у промисловості — це контактний. Як сировина використо¬вується пірит FeS2
(залізний або сірчаний колчедан), гази, які утворюються в якості відходів при відновленні кольорових металів із їх руд, сірководень H2S, який міститься в газах при коксуванні вугілля, а також вільна сірка.
Перша стадія процесу — випалювання колчедану і добу¬вання діоксиду сульфуру:
4FeS2 + 1102 = 2Fe2O3 + 8SO2 ; = -13476 кДж.
Цей процес відбувається у колчеданних печах, з яких виходить випалювальний газ. Він містить, окрім діоксиду сульфуру SO2, ще кисень, азот, водяну пару та інші доміш¬ки. Його очищають, висушують і подають на другу стадію виробництва у контактний апарат.
Друга стадія — окиснення діоксиду сульфуру і добуван¬ня триоксиду сульфуру: V2O5 Окиснення відбувається в контактному апараті за наяв¬ності каталізатора і високої температури.
Але ви можете запитати, навіщо тут висока температура, якщо реакція екзотермічна. Адже ми знаємо, що згідно з принципом Ле Шательє зміщенню рівноваги у бік утворен¬ня SO3 сприятимуть низька температура і високий тиск.
Це справедливо, але річ у тім, що високий тиск застосу¬вати майже неможливо, бо SO2 одразу перейде у рідкий стан. І низькі температури використати не можна, бо швидкість реакції буде надто малою. Тому й застосовують каталізатор V2O5, щоб пришвидшити процес, а каталізатор сам стає активним лише при 450°С. Ось чому, незважаючи на екзотермічність реакції, використовують ще додаткове нагрівання. Теплоту, яка виділяється під час реакції, відво¬дять і використовують для нагрівання випалювального газу, який встигає охолонути, проходячи складну систему очис¬них споруд перед надходженням у контактний апарат (див. схему виробництва сульфатної кислоти на слайді).
[[Файл:Процес.jpg|thumb|left| Контактний апарат]]

Отже, процес окиснення SO2 в SO3 здійснюється склад¬но, бо ця реакція оборотна й екзотермічна. Умови її здій¬снення визначаються в основному згідно з принципом Ле Шательє^
Третя стадія виробництва — поглинання триоксиду сульфуру й утворення сульфатної кислоти H2SO4.
Добутий у контактному апараті триоксид сульфуру SO3 надходить у поглинальну башту — абсорбер1, де поглинаєть¬ся концентрованою сульфатною кислотою (масова частка H2SO4 96—98%). В абсорбері SO3 взаємодіє з водою, що міститься у концентрованому розчині сульфатної кислоти, утворюючи безводну, 100%-ву сульфатну кислоту, яка на¬зивається моногідратом:
SO3 + Н2О = H2SO4; АН = -130,6
Чистою водою поглинати триоксид сульфуру SO3 не можна, оскільки утворюється дуже стійкий «туман» із дріб¬них крапель сульфатної кислоти, який погано конденсу¬ється.
Кінцевий продукт виробництва — олеум (розчин SO3 y моногідраті). Його розбавляють водою до сульфатної кисло¬ти потрібної концентрації.

'''Нітратна кислота'''

Азотна кислота отримується шляхом реакції діоксиду азоту (NO2) з водою.

3NO2 + H2 → 2HNO3 + NO
Як правило, монооксид азоту який отримується в результаті реакціїї, знову окислюється киснем повітря та може бути використаний для отримання додаткового діоксиду азоту. Майже чиста азотна кислота може бути утворена шляхом реакції сірчаної кислотою з з натрієвою сіллю.

2 NaNO3 + H2SO4 → 2 HNO3 + Na2SO4
Промислова нітратна кислота містить як правило 52% - 68% азотної кислоти. У сучасній хімічній промисловості нітратну кислоту добувають шляхом каталітичного окиснення аміаку до монооксиду азоту з наступним окисненням NO киснем [повітря] при 700—900 °C до діоксиду (гемітетраоксиду) азоту і поглинанням останнього водою. Каталізатор — платинова сітка.

Хімічні процеси, що відбуваються при виробництві нітратної кислоти, можна представити рядом реакцій: Суміш аміаку з повітрям у певному співвідношенні спалюють у спеціальному приладі на платиновій сітці, яка служить каталізатором (без каталізатора аміак окиснюється до вільного азоту):

4NH3 + 5O2 = 4NO + 6H2O
Одержуваний монооксид азоту охолоджують і окиснюють киснем повітря до діоксиду (гемітетраоксиду) азоту:

2NO + O2 = 2NO2
Суміш діоксиду і гемітетраоксиду поглинають водою і одержують розчин суміші нітратної і нітритної кислот:

N2O4 + H2O = HNO3 + HNO2
Нітритна кислота нестійка, особливо при деякому нагріванні, і легко розкладається на монооксид і діоксид азоту і воду:

2HNO2 = NO + NO2 + H2O
Процес поглинання оксидів азоту водою проводять при надлишку кисню. Тому утворюваний за останньою реакцією монооксид азоту відразу перетворюється в діоксид азоту і знову вступає в процес утворення нітратної кислоти. В результаті утворюється лише нітратна кислота.

==Висновки==
У даній статті ми проаналізували добування кислот різними способами.З'ясували, які з них є найбільш перспективними. Дали короткий опис історії розвитку сособів добування кислот.

==Корисні ресурси==

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%84%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B0 Вікіпедія]

[http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=25081 Реферат" Виробництво сульфатної кислоти"]

[http://ua-referat.com/%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D1%81%D1%96%D1%80%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B8 Виробництво сірчаної кислоти]

Учнівська вікі-сторінка "Цікаве поруч з нами"

2012-08-22T13:51:57Z

Дяченко Інна Олександрівна: /* Висновки */

==Назва проекту==

Способи одержання кислот

==Автори проекту==

1 група 8 класу "Хіміки"

==Тема дослідження==
Яким чином одержують кислоти?

==Проблема дослідження==
Дослідження та порівняння різних способів добування кислот.Вивчення розвиток способів добування кислот.

==Гіпотеза дослідження==
Синтез кислот - це багатоступінчатий, складний процес.

==Мета дослідження==

З'ясувати який з зі способів добування кислот є найбільш економічно вигіднішим.Проаналізувати зміни об'ємів добування кислот.
Дослідити, розвиток промисловості з добування килот в Україні.

==Результати дослідження==

'''Сульфатна кислота'''
Великий внесок у виробництво сульфатної кислоти зробив Іван Ададуров.Учений провів понад 20 досліджень з удосконалення технології виробництва сульфатної кислоти. За його пропозицією свинцеві труби в продукційній частині виробництва сульфатної кислоти нітрозним способом замінили на залізні та чавунні.
Розробив новий метод одержання сірчаної кислоти — через контактне окислення вологого оксиду сірки, який одержували, окислюючи сірководень.
Самий древнiй метод отримання – термiчним розкладом залiзного купоросу FeSO4, нинi сiрчана кислота виробляється двома способами:
- нiтрозним;
- контактним.
Найсучасніший спосіб добування сульфатної кислоти у промисловості — це контактний. Як сировина використо¬вується пірит FeS2
(залізний або сірчаний колчедан), гази, які утворюються в якості відходів при відновленні кольорових металів із їх руд, сірководень H2S, який міститься в газах при коксуванні вугілля, а також вільна сірка.
Перша стадія процесу — випалювання колчедану і добу¬вання діоксиду сульфуру:
4FeS2 + 1102 = 2Fe2O3 + 8SO2 ; = -13476 кДж.
Цей процес відбувається у колчеданних печах, з яких виходить випалювальний газ. Він містить, окрім діоксиду сульфуру SO2, ще кисень, азот, водяну пару та інші доміш¬ки. Його очищають, висушують і подають на другу стадію виробництва у контактний апарат.
Друга стадія — окиснення діоксиду сульфуру і добуван¬ня триоксиду сульфуру: V2O5 Окиснення відбувається в контактному апараті за наяв¬ності каталізатора і високої температури.
Але ви можете запитати, навіщо тут висока температура, якщо реакція екзотермічна. Адже ми знаємо, що згідно з принципом Ле Шательє зміщенню рівноваги у бік утворен¬ня SO3 сприятимуть низька температура і високий тиск.
Це справедливо, але річ у тім, що високий тиск застосу¬вати майже неможливо, бо SO2 одразу перейде у рідкий стан. І низькі температури використати не можна, бо швидкість реакції буде надто малою. Тому й застосовують каталізатор V2O5, щоб пришвидшити процес, а каталізатор сам стає активним лише при 450°С. Ось чому, незважаючи на екзотермічність реакції, використовують ще додаткове нагрівання. Теплоту, яка виділяється під час реакції, відво¬дять і використовують для нагрівання випалювального газу, який встигає охолонути, проходячи складну систему очис¬них споруд перед надходженням у контактний апарат (див. схему виробництва сульфатної кислоти на слайді).
[[Файл:Процес.jpg|thumb|left| Контактний апарат]]

Отже, процес окиснення SO2 в SO3 здійснюється склад¬но, бо ця реакція оборотна й екзотермічна. Умови її здій¬снення визначаються в основному згідно з принципом Ле Шательє^
Третя стадія виробництва — поглинання триоксиду сульфуру й утворення сульфатної кислоти H2SO4.
Добутий у контактному апараті триоксид сульфуру SO3 надходить у поглинальну башту — абсорбер1, де поглинаєть¬ся концентрованою сульфатною кислотою (масова частка H2SO4 96—98%). В абсорбері SO3 взаємодіє з водою, що міститься у концентрованому розчині сульфатної кислоти, утворюючи безводну, 100%-ву сульфатну кислоту, яка на¬зивається моногідратом:
SO3 + Н2О = H2SO4; АН = -130,6
Чистою водою поглинати триоксид сульфуру SO3 не можна, оскільки утворюється дуже стійкий «туман» із дріб¬них крапель сульфатної кислоти, який погано конденсу¬ється.
Кінцевий продукт виробництва — олеум (розчин SO3 y моногідраті). Його розбавляють водою до сульфатної кисло¬ти потрібної концентрації.

'''Нітратна кислота'''

Азотна кислота отримується шляхом реакції діоксиду азоту (NO2) з водою.

3NO2 + H2 → 2HNO3 + NO
Як правило, монооксид азоту який отримується в результаті реакціїї, знову окислюється киснем повітря та може бути використаний для отримання додаткового діоксиду азоту. Майже чиста азотна кислота може бути утворена шляхом реакції сірчаної кислотою з з натрієвою сіллю.

2 NaNO3 + H2SO4 → 2 HNO3 + Na2SO4
Промислова нітратна кислота містить як правило 52% - 68% азотної кислоти. У сучасній хімічній промисловості нітратну кислоту добувають шляхом каталітичного окиснення аміаку до монооксиду азоту з наступним окисненням NO киснем [повітря] при 700—900 °C до діоксиду (гемітетраоксиду) азоту і поглинанням останнього водою. Каталізатор — платинова сітка.

Хімічні процеси, що відбуваються при виробництві нітратної кислоти, можна представити рядом реакцій: Суміш аміаку з повітрям у певному співвідношенні спалюють у спеціальному приладі на платиновій сітці, яка служить каталізатором (без каталізатора аміак окиснюється до вільного азоту):

4NH3 + 5O2 = 4NO + 6H2O
Одержуваний монооксид азоту охолоджують і окиснюють киснем повітря до діоксиду (гемітетраоксиду) азоту:

2NO + O2 = 2NO2
Суміш діоксиду і гемітетраоксиду поглинають водою і одержують розчин суміші нітратної і нітритної кислот:

N2O4 + H2O = HNO3 + HNO2
Нітритна кислота нестійка, особливо при деякому нагріванні, і легко розкладається на монооксид і діоксид азоту і воду:

2HNO2 = NO + NO2 + H2O
Процес поглинання оксидів азоту водою проводять при надлишку кисню. Тому утворюваний за останньою реакцією монооксид азоту відразу перетворюється в діоксид азоту і знову вступає в процес утворення нітратної кислоти. В результаті утворюється лише нітратна кислота.

==Висновки==
У даній статті ми проаналізували добування кислот різними способами.З'ясували, які з них є найбільш перспективними. Дали короткий опис історії розвитку сособів добування кислот.

==Корисні ресурси==

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%84%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B0 Вікіпедія]

[http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=25081 Реферат" Виробництво сульфатної кислоти"]

[http://ua-referat.com/%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D1%81%D1%96%D1%80%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B8 Виробництво сірчаної кислоти]

Портфоліо Дяченко Інни з теми "Цікаве поруч з нами"

2012-08-22T13:50:28Z

Дяченко Інна Олександрівна: /* Діяльність учнів (скопіювати з Плану) */

=Назва проекту=

'''Цікаве поруч з нами'''

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=

'''Хімія,екологія та інформатика'''

=Навчальна тема (як записано в програмі)=

'''Кислоти, їх склад, назви. Класифікація. поширення в природі. Застосування'''

=Вік учнів, клас=

'''8 клас, 14 років'''

=Стислий опис=

Навчальний проект для учнів 8 класу з теми: Кислоти, їх склад, назви. Класифікація. поширення в природі. Застосування Учні об’єднуються в групи ,досліджують звідки походять назви кислот., вивчають історію знайомства людства з цим класом неорганічних сполук, способи застосування кислот у 21 столітті у природі, їх значення для людини. Аналізують наслідки впливу застосування для природи. Після вивчення теми, учні готують повідомлення, презентації.

= Повний План вивчення теми =

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=

'''Учень:'''

Розрізняє формули кислот серед інших класів сполук;

Дає визначення поняття « кислоти »;

Називає кислоти за сучасною українською номенклатурою;

Складає формули кислот за назвою;

Оцінює значення кислот у природі та побуті;

Класифікує кислоти за Оксисеном, основністю, силою.

Обчислює задачі на масову частку елемента, кількість речовини.

Створити та демонструвати ефективні презентації, підкріплені мультимедійним засобами

Створити інформаційні бюлетені або вікі-сайти.

Учні демонструватимуть можливість ефективно співпрацювати у групі з метою виконання спільного завдання

Учні вдосконалять вміння швидко та ефективно шукати інформацію, критично її осмислювати, творчо її використовувати для вирішення проблем.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Підготовку до проекту вчитель починає з оцінювання. Учні заповнюють [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6dTRLOHBrclQ3TzQ Т-таблицю], в якій наводять відомості про те, що вони знають , в чому полягає різниця між фактами та домислами, а також показують свої попередні знання щодо основних класів неорганічних сполук. Учитель проводить декілька разів оцінювання навчальних потреб учнів для того, щоб з’ясувати попередні знання учнів з цієї теми.
В результаті вчитель готує список навчальних цілей розрахований на різні рівні підготовки учнів.
Учні постійно працюють над таблицею [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6WjR0NjBtMUs2V3M З-Х-Д] (поступово заповнюють її). Цей документ допомагає вчителю відслідковувати, як саме іде процес навчання учнів. До того, як учні почнуть працювати над міні-проектом зі створення бюлетеню, учні розробляють план роботи групи для того, щоб спрямувати своє навчання. Впродовж роботи над проектом учні також використовують Форму оцінювання, яка допомагає їм добре виконати завдання та спрямовує їх у виконанні завдань проекту.
Вчитель просить учнів самостійно оцінювати знання та робити записи під час роботи, щоб учні могли контролювати своє розуміння матеріалу. Вчитель супроводжує дослідження інформаційних джерел уроками та вправами орієнтованими на поняття, які знадобляться учням для завершення проекту. Учитель використовує організацію дискусії, щоб з’ясувати, як учні володіють обраним матеріалом та можуть ним оперувати. У роботі над проектом учні використовують критерії оцінювання проекту. Спеціально відведений час вони використовують для роботи у групі за якою спостерігає вчитель. Після проведення дослідження учні готуються до презентації та захисту результатів своєї роботи використовуючи [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6QThseXh3eFZpa2M критерії оцінювання]. На етапі завершення проекту вчитель оцінює учнівські роботи , закінчує роботу з З-Х-Д таблицями та проводить письмову роботу, аналізує відповіді учнів, щоб зрозуміти як вони засвоїли тему.

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=

Перед початком роботи над проектом вчитель проводить перевірку знань шляхом опитування[https://docs.google.com/spreadsheet/viewform?formkey=dGdpakRXVTZULTRlY2tQWVBlMEFGQ0E6MQ Опитувальник для учнів].
Потім учні ознайомлюються з темою проекту, переглядають презентацію вчителя та формують 3 робочі групи: 1 група – екологи, які досліджують вплив кислот та продуктів, що утворюються в результаті їхнього виробництва на природу та матеріал подають у вигляді [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6NXJ2bUFIV2ZycDg презентації];

2 група – експерти -досліджують проблему використання кислот у побуті та створюють [блог];

3 група - технологи досліджують способи добування кислот та історію їх виробництва та створюють [[Учнівська вікі-сторінка "Цікаве поруч з нами" ]] . Кожна група опрацьовує матеріал зі своеї теми.

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==

Дяченко Інна Олександрівна

==Фах, навчальний предмет==

Вчитель хімії та природознавства

== Навчальний заклад==
Конотопська ЗОШ №7 імені Григорія Гуляницького

==Місто\село, район, область==

м.Конотоп, Сумськ обл.

==Контактні дані==
innadjachenko@gmail.com/

=Відомості про тренінг=
==Дати проведення тренінгу==
з 20.08.2012 по 26.08.2012

==Місце провведення тренінгу==
м.Конотоп
К ЗОШ №7 імені Григорія Гуляницького
==Тренери==
Герасименко Н.В.
Николаенко С.П.

[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Дяченко Інни з теми "Цікаве поруч з нами"

2012-08-22T13:46:42Z

Дяченко Інна Олександрівна: /* Діяльність учнів (скопіювати з Плану) */

=Назва проекту=

'''Цікаве поруч з нами'''

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=

'''Хімія,екологія та інформатика'''

=Навчальна тема (як записано в програмі)=

'''Кислоти, їх склад, назви. Класифікація. поширення в природі. Застосування'''

=Вік учнів, клас=

'''8 клас, 14 років'''

=Стислий опис=

Навчальний проект для учнів 8 класу з теми: Кислоти, їх склад, назви. Класифікація. поширення в природі. Застосування Учні об’єднуються в групи ,досліджують звідки походять назви кислот., вивчають історію знайомства людства з цим класом неорганічних сполук, способи застосування кислот у 21 столітті у природі, їх значення для людини. Аналізують наслідки впливу застосування для природи. Після вивчення теми, учні готують повідомлення, презентації.

= Повний План вивчення теми =

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=

'''Учень:'''

Розрізняє формули кислот серед інших класів сполук;

Дає визначення поняття « кислоти »;

Називає кислоти за сучасною українською номенклатурою;

Складає формули кислот за назвою;

Оцінює значення кислот у природі та побуті;

Класифікує кислоти за Оксисеном, основністю, силою.

Обчислює задачі на масову частку елемента, кількість речовини.

Створити та демонструвати ефективні презентації, підкріплені мультимедійним засобами

Створити інформаційні бюлетені або вікі-сайти.

Учні демонструватимуть можливість ефективно співпрацювати у групі з метою виконання спільного завдання

Учні вдосконалять вміння швидко та ефективно шукати інформацію, критично її осмислювати, творчо її використовувати для вирішення проблем.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Підготовку до проекту вчитель починає з оцінювання. Учні заповнюють [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6dTRLOHBrclQ3TzQ Т-таблицю], в якій наводять відомості про те, що вони знають , в чому полягає різниця між фактами та домислами, а також показують свої попередні знання щодо основних класів неорганічних сполук. Учитель проводить декілька разів оцінювання навчальних потреб учнів для того, щоб з’ясувати попередні знання учнів з цієї теми.
В результаті вчитель готує список навчальних цілей розрахований на різні рівні підготовки учнів.
Учні постійно працюють над таблицею [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6WjR0NjBtMUs2V3M З-Х-Д] (поступово заповнюють її). Цей документ допомагає вчителю відслідковувати, як саме іде процес навчання учнів. До того, як учні почнуть працювати над міні-проектом зі створення бюлетеню, учні розробляють план роботи групи для того, щоб спрямувати своє навчання. Впродовж роботи над проектом учні також використовують Форму оцінювання, яка допомагає їм добре виконати завдання та спрямовує їх у виконанні завдань проекту.
Вчитель просить учнів самостійно оцінювати знання та робити записи під час роботи, щоб учні могли контролювати своє розуміння матеріалу. Вчитель супроводжує дослідження інформаційних джерел уроками та вправами орієнтованими на поняття, які знадобляться учням для завершення проекту. Учитель використовує організацію дискусії, щоб з’ясувати, як учні володіють обраним матеріалом та можуть ним оперувати. У роботі над проектом учні використовують критерії оцінювання проекту. Спеціально відведений час вони використовують для роботи у групі за якою спостерігає вчитель. Після проведення дослідження учні готуються до презентації та захисту результатів своєї роботи використовуючи [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6QThseXh3eFZpa2M критерії оцінювання]. На етапі завершення проекту вчитель оцінює учнівські роботи , закінчує роботу з З-Х-Д таблицями та проводить письмову роботу, аналізує відповіді учнів, щоб зрозуміти як вони засвоїли тему.

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=

Перед початком роботи над проектом вчитель проводить перевірку знань шляхом опитування[https://docs.google.com/spreadsheet/viewform?formkey=dGdpakRXVTZULTRlY2tQWVBlMEFGQ0E6MQ Опитувальник для учнів] .
Потім учні ознайомлюються з темою проекту , переглядають презентацію вчителя та формують 3 робочі групи: 1 група – екологи, які досліджують вплив кислот та продуктів, що утворюються в результаті їхнього виробництва на природу та матеріал подають у вигляді [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6enU0SmlZVXp3S2c презентації] ;

2 група – експерти -досліджують проблему використання кислот у побуті та створюють [блог];

3 група - технологи досліджують способи добування кислот та історію їх виробництва та створюють [[Учнівська вікі-сторінка "Цікаве поруч з нами" ]] . Кожна група опрацьовує матеріал зі своеї теми.

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==

Дяченко Інна Олександрівна

==Фах, навчальний предмет==

Вчитель хімії та природознавства

== Навчальний заклад==
Конотопська ЗОШ №7 імені Григорія Гуляницького

==Місто\село, район, область==

м.Конотоп, Сумськ обл.

==Контактні дані==
innadjachenko@gmail.com/

=Відомості про тренінг=
==Дати проведення тренінгу==
з 20.08.2012 по 26.08.2012

==Місце провведення тренінгу==
м.Конотоп
К ЗОШ №7 імені Григорія Гуляницького
==Тренери==
Герасименко Н.В.
Николаенко С.П.

[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Дяченко Інни з теми "Цікаве поруч з нами"

2012-08-22T13:29:39Z

Дяченко Інна Олександрівна: /* Діяльність учнів (скопіювати з Плану) */

=Назва проекту=

'''Цікаве поруч з нами'''

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=

'''Хімія,екологія та інформатика'''

=Навчальна тема (як записано в програмі)=

'''Кислоти, їх склад, назви. Класифікація. поширення в природі. Застосування'''

=Вік учнів, клас=

'''8 клас, 14 років'''

=Стислий опис=

Навчальний проект для учнів 8 класу з теми: Кислоти, їх склад, назви. Класифікація. поширення в природі. Застосування Учні об’єднуються в групи ,досліджують звідки походять назви кислот., вивчають історію знайомства людства з цим класом неорганічних сполук, способи застосування кислот у 21 столітті у природі, їх значення для людини. Аналізують наслідки впливу застосування для природи. Після вивчення теми, учні готують повідомлення, презентації.

= Повний План вивчення теми =

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=

'''Учень:'''

Розрізняє формули кислот серед інших класів сполук;

Дає визначення поняття « кислоти »;

Називає кислоти за сучасною українською номенклатурою;

Складає формули кислот за назвою;

Оцінює значення кислот у природі та побуті;

Класифікує кислоти за Оксисеном, основністю, силою.

Обчислює задачі на масову частку елемента, кількість речовини.

Створити та демонструвати ефективні презентації, підкріплені мультимедійним засобами

Створити інформаційні бюлетені або вікі-сайти.

Учні демонструватимуть можливість ефективно співпрацювати у групі з метою виконання спільного завдання

Учні вдосконалять вміння швидко та ефективно шукати інформацію, критично її осмислювати, творчо її використовувати для вирішення проблем.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Підготовку до проекту вчитель починає з оцінювання. Учні заповнюють [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6dTRLOHBrclQ3TzQ Т-таблицю], в якій наводять відомості про те, що вони знають , в чому полягає різниця між фактами та домислами, а також показують свої попередні знання щодо основних класів неорганічних сполук. Учитель проводить декілька разів оцінювання навчальних потреб учнів для того, щоб з’ясувати попередні знання учнів з цієї теми.
В результаті вчитель готує список навчальних цілей розрахований на різні рівні підготовки учнів.
Учні постійно працюють над таблицею [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6WjR0NjBtMUs2V3M З-Х-Д] (поступово заповнюють її). Цей документ допомагає вчителю відслідковувати, як саме іде процес навчання учнів. До того, як учні почнуть працювати над міні-проектом зі створення бюлетеню, учні розробляють план роботи групи для того, щоб спрямувати своє навчання. Впродовж роботи над проектом учні також використовують Форму оцінювання, яка допомагає їм добре виконати завдання та спрямовує їх у виконанні завдань проекту.
Вчитель просить учнів самостійно оцінювати знання та робити записи під час роботи, щоб учні могли контролювати своє розуміння матеріалу. Вчитель супроводжує дослідження інформаційних джерел уроками та вправами орієнтованими на поняття, які знадобляться учням для завершення проекту. Учитель використовує організацію дискусії, щоб з’ясувати, як учні володіють обраним матеріалом та можуть ним оперувати. У роботі над проектом учні використовують критерії оцінювання проекту. Спеціально відведений час вони використовують для роботи у групі за якою спостерігає вчитель. Після проведення дослідження учні готуються до презентації та захисту результатів своєї роботи використовуючи [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6QThseXh3eFZpa2M критерії оцінювання]. На етапі завершення проекту вчитель оцінює учнівські роботи , закінчує роботу з З-Х-Д таблицями та проводить письмову роботу, аналізує відповіді учнів, щоб зрозуміти як вони засвоїли тему.

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=

Перед початком роботи над проектом вчитель проводить перевірку знань[https://docs.google.com/spreadsheet/viewform?formkey=dGdpakRXVTZULTRlY2tQWVBlMEFGQ0E6MQ шляхом опитування.
Потім учні ознайомлюються з темою проекту , переглядають презентацію вчителя та формують 3 робочі групи: 1 група – екологи, які досліджують вплив кислот та продуктів, що утворюються в результаті їхнього виробництва на природу та матеріал подають у вигляді [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6enU0SmlZVXp3S2c презентації] ;

2 група – експерти -досліджують проблему використання кислот у побуті та створюють [блог];

3 група - технологи досліджують способи добування кислот та історію їх виробництва та створюють [[Учнівська вікі-сторінка "Цікаве поруч з нами" ]] . Кожна група опрацьовує матеріал зі своеї теми.

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==

Дяченко Інна Олександрівна

==Фах, навчальний предмет==

Вчитель хімії та природознавства

== Навчальний заклад==
Конотопська ЗОШ №7 імені Григорія Гуляницького

==Місто\село, район, область==

м.Конотоп, Сумськ обл.

==Контактні дані==
innadjachenko@gmail.com/

=Відомості про тренінг=
==Дати проведення тренінгу==
з 20.08.2012 по 26.08.2012

==Місце провведення тренінгу==
м.Конотоп
К ЗОШ №7 імені Григорія Гуляницького
==Тренери==
Герасименко Н.В.
Николаенко С.П.

[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Дяченко Інни з теми "Цікаве поруч з нами"

2012-08-22T13:28:25Z

Дяченко Інна Олександрівна: /* Діяльність учнів (скопіювати з Плану) */

=Назва проекту=

'''Цікаве поруч з нами'''

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=

'''Хімія,екологія та інформатика'''

=Навчальна тема (як записано в програмі)=

'''Кислоти, їх склад, назви. Класифікація. поширення в природі. Застосування'''

=Вік учнів, клас=

'''8 клас, 14 років'''

=Стислий опис=

Навчальний проект для учнів 8 класу з теми: Кислоти, їх склад, назви. Класифікація. поширення в природі. Застосування Учні об’єднуються в групи ,досліджують звідки походять назви кислот., вивчають історію знайомства людства з цим класом неорганічних сполук, способи застосування кислот у 21 столітті у природі, їх значення для людини. Аналізують наслідки впливу застосування для природи. Після вивчення теми, учні готують повідомлення, презентації.

= Повний План вивчення теми =

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=

'''Учень:'''

Розрізняє формули кислот серед інших класів сполук;

Дає визначення поняття « кислоти »;

Називає кислоти за сучасною українською номенклатурою;

Складає формули кислот за назвою;

Оцінює значення кислот у природі та побуті;

Класифікує кислоти за Оксисеном, основністю, силою.

Обчислює задачі на масову частку елемента, кількість речовини.

Створити та демонструвати ефективні презентації, підкріплені мультимедійним засобами

Створити інформаційні бюлетені або вікі-сайти.

Учні демонструватимуть можливість ефективно співпрацювати у групі з метою виконання спільного завдання

Учні вдосконалять вміння швидко та ефективно шукати інформацію, критично її осмислювати, творчо її використовувати для вирішення проблем.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Підготовку до проекту вчитель починає з оцінювання. Учні заповнюють [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6dTRLOHBrclQ3TzQ Т-таблицю], в якій наводять відомості про те, що вони знають , в чому полягає різниця між фактами та домислами, а також показують свої попередні знання щодо основних класів неорганічних сполук. Учитель проводить декілька разів оцінювання навчальних потреб учнів для того, щоб з’ясувати попередні знання учнів з цієї теми.
В результаті вчитель готує список навчальних цілей розрахований на різні рівні підготовки учнів.
Учні постійно працюють над таблицею [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6WjR0NjBtMUs2V3M З-Х-Д] (поступово заповнюють її). Цей документ допомагає вчителю відслідковувати, як саме іде процес навчання учнів. До того, як учні почнуть працювати над міні-проектом зі створення бюлетеню, учні розробляють план роботи групи для того, щоб спрямувати своє навчання. Впродовж роботи над проектом учні також використовують Форму оцінювання, яка допомагає їм добре виконати завдання та спрямовує їх у виконанні завдань проекту.
Вчитель просить учнів самостійно оцінювати знання та робити записи під час роботи, щоб учні могли контролювати своє розуміння матеріалу. Вчитель супроводжує дослідження інформаційних джерел уроками та вправами орієнтованими на поняття, які знадобляться учням для завершення проекту. Учитель використовує організацію дискусії, щоб з’ясувати, як учні володіють обраним матеріалом та можуть ним оперувати. У роботі над проектом учні використовують критерії оцінювання проекту. Спеціально відведений час вони використовують для роботи у групі за якою спостерігає вчитель. Після проведення дослідження учні готуються до презентації та захисту результатів своєї роботи використовуючи [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6QThseXh3eFZpa2M критерії оцінювання]. На етапі завершення проекту вчитель оцінює учнівські роботи , закінчує роботу з З-Х-Д таблицями та проводить письмову роботу, аналізує відповіді учнів, щоб зрозуміти як вони засвоїли тему.

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=

Перед початком роботи над проектом вчитель проводить перевірку знань[https://docs.google.com/spreadsheet/viewform?formkey=dGdpakRXVTZULTRlY2tQWVBlMEFGQ0E6MQ шляхом опитування. Потім учні ознайомлюються з темою проекту , переглядають презентацію вчителя та формують 3 робочі групи: 1 група – екологи, які досліджують вплив кислот та продуктів, що утворюються в результаті їхнього виробництва на природу та матеріал подають у вигляді [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6enU0SmlZVXp3S2c презентації] ;

2 група – експерти -досліджують проблему використання кислот у побуті та створюють [блог];

3 група - технологи досліджують способи добування кислот та історію їх виробництва та створюють [[Учнівська вікі-сторінка "Цікаве поруч з нами" ]] . Кожна група опрацьовує матеріал зі своеї теми.

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==

Дяченко Інна Олександрівна

==Фах, навчальний предмет==

Вчитель хімії та природознавства

== Навчальний заклад==
Конотопська ЗОШ №7 імені Григорія Гуляницького

==Місто\село, район, область==

м.Конотоп, Сумськ обл.

==Контактні дані==
innadjachenko@gmail.com/

=Відомості про тренінг=
==Дати проведення тренінгу==
з 20.08.2012 по 26.08.2012

==Місце провведення тренінгу==
м.Конотоп
К ЗОШ №7 імені Григорія Гуляницького
==Тренери==
Герасименко Н.В.
Николаенко С.П.

[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Дяченко Інни з теми "Цікаве поруч з нами"

2012-08-22T13:28:07Z

Дяченко Інна Олександрівна: /* Діяльність учнів (скопіювати з Плану) */

=Назва проекту=

'''Цікаве поруч з нами'''

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=

'''Хімія,екологія та інформатика'''

=Навчальна тема (як записано в програмі)=

'''Кислоти, їх склад, назви. Класифікація. поширення в природі. Застосування'''

=Вік учнів, клас=

'''8 клас, 14 років'''

=Стислий опис=

Навчальний проект для учнів 8 класу з теми: Кислоти, їх склад, назви. Класифікація. поширення в природі. Застосування Учні об’єднуються в групи ,досліджують звідки походять назви кислот., вивчають історію знайомства людства з цим класом неорганічних сполук, способи застосування кислот у 21 столітті у природі, їх значення для людини. Аналізують наслідки впливу застосування для природи. Після вивчення теми, учні готують повідомлення, презентації.

= Повний План вивчення теми =

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=

'''Учень:'''

Розрізняє формули кислот серед інших класів сполук;

Дає визначення поняття « кислоти »;

Називає кислоти за сучасною українською номенклатурою;

Складає формули кислот за назвою;

Оцінює значення кислот у природі та побуті;

Класифікує кислоти за Оксисеном, основністю, силою.

Обчислює задачі на масову частку елемента, кількість речовини.

Створити та демонструвати ефективні презентації, підкріплені мультимедійним засобами

Створити інформаційні бюлетені або вікі-сайти.

Учні демонструватимуть можливість ефективно співпрацювати у групі з метою виконання спільного завдання

Учні вдосконалять вміння швидко та ефективно шукати інформацію, критично її осмислювати, творчо її використовувати для вирішення проблем.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Підготовку до проекту вчитель починає з оцінювання. Учні заповнюють [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6dTRLOHBrclQ3TzQ Т-таблицю], в якій наводять відомості про те, що вони знають , в чому полягає різниця між фактами та домислами, а також показують свої попередні знання щодо основних класів неорганічних сполук. Учитель проводить декілька разів оцінювання навчальних потреб учнів для того, щоб з’ясувати попередні знання учнів з цієї теми.
В результаті вчитель готує список навчальних цілей розрахований на різні рівні підготовки учнів.
Учні постійно працюють над таблицею [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6WjR0NjBtMUs2V3M З-Х-Д] (поступово заповнюють її). Цей документ допомагає вчителю відслідковувати, як саме іде процес навчання учнів. До того, як учні почнуть працювати над міні-проектом зі створення бюлетеню, учні розробляють план роботи групи для того, щоб спрямувати своє навчання. Впродовж роботи над проектом учні також використовують Форму оцінювання, яка допомагає їм добре виконати завдання та спрямовує їх у виконанні завдань проекту.
Вчитель просить учнів самостійно оцінювати знання та робити записи під час роботи, щоб учні могли контролювати своє розуміння матеріалу. Вчитель супроводжує дослідження інформаційних джерел уроками та вправами орієнтованими на поняття, які знадобляться учням для завершення проекту. Учитель використовує організацію дискусії, щоб з’ясувати, як учні володіють обраним матеріалом та можуть ним оперувати. У роботі над проектом учні використовують критерії оцінювання проекту. Спеціально відведений час вони використовують для роботи у групі за якою спостерігає вчитель. Після проведення дослідження учні готуються до презентації та захисту результатів своєї роботи використовуючи [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6QThseXh3eFZpa2M критерії оцінювання]. На етапі завершення проекту вчитель оцінює учнівські роботи , закінчує роботу з З-Х-Д таблицями та проводить письмову роботу, аналізує відповіді учнів, щоб зрозуміти як вони засвоїли тему.

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=

Перед початком роботи над проектом вчитель проводить перевірку знань[https://docs.google.com/spreadsheet/viewform?formkey=dGdpakRXVTZULTRlY2tQWVBlMEFGQ0E6MQ шляхом опитування. Потім учні ознайомлюються з темою проекту , переглядають презентацію вчителя та формують 3 робочі групи: 1 група – екологи, які досліджують вплив кислот та продуктів, що утворюються в результаті їхнього виробництва на природу та матеріал подають у вигляді [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6enU0SmlZVXp3S2c презентації] ;

2 група – експерти -досліджують проблему використання кислот у побуті та створюють [блог];

3 група - технологи досліджують способи добування кислот та історію їх виробництва та створюють [[Учнівська вікі-сторінка "Цікаве поруч з нами" ]] . Кожна група опрацьовує матеріал зі своеї теми.

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==

Дяченко Інна Олександрівна

==Фах, навчальний предмет==

Вчитель хімії та природознавства

== Навчальний заклад==
Конотопська ЗОШ №7 імені Григорія Гуляницького

==Місто\село, район, область==

м.Конотоп, Сумськ обл.

==Контактні дані==
innadjachenko@gmail.com/

=Відомості про тренінг=
==Дати проведення тренінгу==
з 20.08.2012 по 26.08.2012

==Місце провведення тренінгу==
м.Конотоп
К ЗОШ №7 імені Григорія Гуляницького
==Тренери==
Герасименко Н.В.
Николаенко С.П.

[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Дяченко Інни з теми "Цікаве поруч з нами"

2012-08-22T13:27:19Z

Дяченко Інна Олександрівна: /* Діяльність учнів (скопіювати з Плану) */

=Назва проекту=

'''Цікаве поруч з нами'''

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=

'''Хімія,екологія та інформатика'''

=Навчальна тема (як записано в програмі)=

'''Кислоти, їх склад, назви. Класифікація. поширення в природі. Застосування'''

=Вік учнів, клас=

'''8 клас, 14 років'''

=Стислий опис=

Навчальний проект для учнів 8 класу з теми: Кислоти, їх склад, назви. Класифікація. поширення в природі. Застосування Учні об’єднуються в групи ,досліджують звідки походять назви кислот., вивчають історію знайомства людства з цим класом неорганічних сполук, способи застосування кислот у 21 столітті у природі, їх значення для людини. Аналізують наслідки впливу застосування для природи. Після вивчення теми, учні готують повідомлення, презентації.

= Повний План вивчення теми =

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=

'''Учень:'''

Розрізняє формули кислот серед інших класів сполук;

Дає визначення поняття « кислоти »;

Називає кислоти за сучасною українською номенклатурою;

Складає формули кислот за назвою;

Оцінює значення кислот у природі та побуті;

Класифікує кислоти за Оксисеном, основністю, силою.

Обчислює задачі на масову частку елемента, кількість речовини.

Створити та демонструвати ефективні презентації, підкріплені мультимедійним засобами

Створити інформаційні бюлетені або вікі-сайти.

Учні демонструватимуть можливість ефективно співпрацювати у групі з метою виконання спільного завдання

Учні вдосконалять вміння швидко та ефективно шукати інформацію, критично її осмислювати, творчо її використовувати для вирішення проблем.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Підготовку до проекту вчитель починає з оцінювання. Учні заповнюють [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6dTRLOHBrclQ3TzQ Т-таблицю], в якій наводять відомості про те, що вони знають , в чому полягає різниця між фактами та домислами, а також показують свої попередні знання щодо основних класів неорганічних сполук. Учитель проводить декілька разів оцінювання навчальних потреб учнів для того, щоб з’ясувати попередні знання учнів з цієї теми.
В результаті вчитель готує список навчальних цілей розрахований на різні рівні підготовки учнів.
Учні постійно працюють над таблицею [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6WjR0NjBtMUs2V3M З-Х-Д] (поступово заповнюють її). Цей документ допомагає вчителю відслідковувати, як саме іде процес навчання учнів. До того, як учні почнуть працювати над міні-проектом зі створення бюлетеню, учні розробляють план роботи групи для того, щоб спрямувати своє навчання. Впродовж роботи над проектом учні також використовують Форму оцінювання, яка допомагає їм добре виконати завдання та спрямовує їх у виконанні завдань проекту.
Вчитель просить учнів самостійно оцінювати знання та робити записи під час роботи, щоб учні могли контролювати своє розуміння матеріалу. Вчитель супроводжує дослідження інформаційних джерел уроками та вправами орієнтованими на поняття, які знадобляться учням для завершення проекту. Учитель використовує організацію дискусії, щоб з’ясувати, як учні володіють обраним матеріалом та можуть ним оперувати. У роботі над проектом учні використовують критерії оцінювання проекту. Спеціально відведений час вони використовують для роботи у групі за якою спостерігає вчитель. Після проведення дослідження учні готуються до презентації та захисту результатів своєї роботи використовуючи [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6QThseXh3eFZpa2M критерії оцінювання]. На етапі завершення проекту вчитель оцінює учнівські роботи , закінчує роботу з З-Х-Д таблицями та проводить письмову роботу, аналізує відповіді учнів, щоб зрозуміти як вони засвоїли тему.

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=

Перед початком роботи над проектом вчитель проводить перевірку знань[https://docs.google.com/spreadsheet/viewform?formkey=dGdpakRXVTZULTRlY2tQWVBlMEFGQ0E6MQ шляхом опитування. Потім учні ознайомлюються з темою проекту , переглядають презентацію вчителя та формують 3 робочі групи: 1 група – екологи, які досліджують вплив кислот та продуктів, що утворюються в результаті їхнього виробництва на природу та матеріал подають у вигляді [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6enU0SmlZVXp3S2c презентації] ; 2 група – експерти -досліджують проблему використання кислот у побуті та створюють [блог];
3 група - технологи досліджують способи добування кислот та історію їх виробництва та створюють [[Учнівська вікі-сторінка "Цікаве поруч з нами" ]] . Кожна група опрацьовує матеріал зі своеї теми.

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==

Дяченко Інна Олександрівна

==Фах, навчальний предмет==

Вчитель хімії та природознавства

== Навчальний заклад==
Конотопська ЗОШ №7 імені Григорія Гуляницького

==Місто\село, район, область==

м.Конотоп, Сумськ обл.

==Контактні дані==
innadjachenko@gmail.com/

=Відомості про тренінг=
==Дати проведення тренінгу==
з 20.08.2012 по 26.08.2012

==Місце провведення тренінгу==
м.Конотоп
К ЗОШ №7 імені Григорія Гуляницького
==Тренери==
Герасименко Н.В.
Николаенко С.П.

[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Дяченко Інни з теми "Цікаве поруч з нами"

2012-08-22T12:45:35Z

Дяченко Інна Олександрівна: /* Опис оцінювання (скопіювати з Плану) */

=Назва проекту=

'''Цікаве поруч з нами'''

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=

'''Хімія,екологія та інформатика'''

=Навчальна тема (як записано в програмі)=

'''Кислоти, їх склад, назви. Класифікація. поширення в природі. Застосування'''

=Вік учнів, клас=

'''8 клас, 14 років'''

=Стислий опис=

Навчальний проект для учнів 8 класу з теми: Кислоти, їх склад, назви. Класифікація. поширення в природі. Застосування Учні об’єднуються в групи ,досліджують звідки походять назви кислот., вивчають історію знайомства людства з цим класом неорганічних сполук, способи застосування кислот у 21 столітті у природі, їх значення для людини. Аналізують наслідки впливу застосування для природи. Після вивчення теми, учні готують повідомлення, презентації.

= Повний План вивчення теми =

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=

'''Учень:'''

Розрізняє формули кислот серед інших класів сполук;

Дає визначення поняття « кислоти »;

Називає кислоти за сучасною українською номенклатурою;

Складає формули кислот за назвою;

Оцінює значення кислот у природі та побуті;

Класифікує кислоти за Оксисеном, основністю, силою.

Обчислює задачі на масову частку елемента, кількість речовини.

Створити та демонструвати ефективні презентації, підкріплені мультимедійним засобами

Створити інформаційні бюлетені або вікі-сайти.

Учні демонструватимуть можливість ефективно співпрацювати у групі з метою виконання спільного завдання

Учні вдосконалять вміння швидко та ефективно шукати інформацію, критично її осмислювати, творчо її використовувати для вирішення проблем.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Підготовку до проекту вчитель починає з оцінювання. Учні заповнюють [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6dTRLOHBrclQ3TzQ Т-таблицю], в якій наводять відомості про те, що вони знають , в чому полягає різниця між фактами та домислами, а також показують свої попередні знання щодо основних класів неорганічних сполук. Учитель проводить декілька разів оцінювання навчальних потреб учнів для того, щоб з’ясувати попередні знання учнів з цієї теми.
В результаті вчитель готує список навчальних цілей розрахований на різні рівні підготовки учнів.
Учні постійно працюють над таблицею [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6WjR0NjBtMUs2V3M З-Х-Д] (поступово заповнюють її). Цей документ допомагає вчителю відслідковувати, як саме іде процес навчання учнів. До того, як учні почнуть працювати над міні-проектом зі створення бюлетеню, учні розробляють план роботи групи для того, щоб спрямувати своє навчання. Впродовж роботи над проектом учні також використовують Форму оцінювання, яка допомагає їм добре виконати завдання та спрямовує їх у виконанні завдань проекту.
Вчитель просить учнів самостійно оцінювати знання та робити записи під час роботи, щоб учні могли контролювати своє розуміння матеріалу. Вчитель супроводжує дослідження інформаційних джерел уроками та вправами орієнтованими на поняття, які знадобляться учням для завершення проекту. Учитель використовує організацію дискусії, щоб з’ясувати, як учні володіють обраним матеріалом та можуть ним оперувати. У роботі над проектом учні використовують критерії оцінювання проекту. Спеціально відведений час вони використовують для роботи у групі за якою спостерігає вчитель. Після проведення дослідження учні готуються до презентації та захисту результатів своєї роботи використовуючи [https://docs.google.com/open?id=0B1bHGag-wLu6QThseXh3eFZpa2M критерії оцінювання]. На етапі завершення проекту вчитель оцінює учнівські роботи , закінчує роботу з З-Х-Д таблицями та проводить письмову роботу, аналізує відповіді учнів, щоб зрозуміти як вони засвоїли тему.

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=

Учні розробили [https://docs.google.com/spreadsheet/viewform?formkey=dGdpakRXVTZULTRlY2tQWVBlMEFGQ0E6MQ опитувальник] для однoкласників

[[Учнівська вікі-сторінка "Цікаве поруч з нами" ]]

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==

Дяченко Інна Олександрівна

==Фах, навчальний предмет==

Вчитель хімії та природознавства

== Навчальний заклад==
Конотопська ЗОШ №7 імені Григорія Гуляницького

==Місто\село, район, область==

м.Конотоп, Сумськ обл.

==Контактні дані==
innadjachenko@gmail.com/

=Відомості про тренінг=
==Дати проведення тренінгу==
з 20.08.2012 по 26.08.2012

==Місце провведення тренінгу==
м.Конотоп
К ЗОШ №7 імені Григорія Гуляницького
==Тренери==
Герасименко Н.В.
Николаенко С.П.

[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Дяченко Інни з теми "Цікаве поруч з нами"

2012-08-22T12:42:53Z

Дяченко Інна Олександрівна: /* Опис оцінювання (скопіювати з Плану) */

=Назва проекту=

'''Цікаве поруч з нами'''

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=

'''Хімія,екологія та інформатика'''

=Навчальна тема (як записано в програмі)=

'''Кислоти, їх склад, назви. Класифікація. поширення в природі. Застосування'''

=Вік учнів, клас=

'''8 клас, 14 років'''

=Стислий опис=

Навчальний проект для учнів 8 класу з теми: Кислоти, їх склад, назви. Класифікація. поширення в природі. Застосування Учні об’єднуються в групи ,досліджують звідки походять назви кислот., вивчають історію знайомства людства з цим класом неорганічних сполук, способи застосування кислот у 21 столітті у природі, їх значення для людини. Аналізують наслідки впливу застосування для природи. Після вивчення теми, учні готують повідомлення, презентації.

= Повний План вивчення теми =

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=

'''Учень:'''

Розрізняє формули кислот серед інших класів сполук;

Дає визначення поняття « кислоти »;

Називає кислоти за сучасною українською номенклатурою;

Складає формули кислот за назвою;

Оцінює значення кислот у природі та побуті;

Класифікує кислоти за Оксисеном, основністю, силою.

Обчислює задачі на масову частку елемента, кількість речовини.

Створити та демонструвати ефективні презентації, підкріплені мультимедійним засобами

Створити інформаційні бюлетені або вікі-сайти.

Учні демонструватимуть можливість ефективно співпрацювати у групі з метою виконання спільного завдання

Учні вдосконалять вміння швидко та ефективно шукати інформацію, критично її осмислювати, творчо її використовувати для вирішення проблем.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Підготовку до проекту вчитель починає з оцінювання. Учні заповнюють [Т-таблицю], в якій наводять відомості про те, що вони знають , в чому полягає різниця між фактами та домислами, а також показують свої попередні знання щодо основних класів неорганічних сполук. Учитель проводить декілька разів оцінювання навчальних потреб учнів для того, щоб з’ясувати попередні знання учнів з цієї теми.
В результаті вчитель готує список навчальних цілей розрахований на різні рівні підготовки учнів.
Учні постійно працюють над таблицею [З-Х-Д] (поступово заповнюють її). Цей документ допомагає вчителю відслідковувати, як саме іде процес навчання учнів. До того, як учні почнуть працювати над міні-проектом зі створення бюлетеню, учні розробляють план роботи групи для того, щоб спрямувати своє навчання. Впродовж роботи над проектом учні також використовують Форму оцінювання, яка допомагає їм добре виконати завдання та спрямовує їх у виконанні завдань проекту.
Вчитель просить учнів самостійно оцінювати знання та робити записи під час роботи, щоб учні могли контролювати своє розуміння матеріалу. Вчитель супроводжує дослідження інформаційних джерел уроками та вправами орієнтованими на поняття, які знадобляться учням для завершення проекту. Учитель використовує організацію дискусії, щоб з’ясувати, як учні володіють обраним матеріалом та можуть ним оперувати. У роботі над проектом учні використовують критерії оцінювання проекту. Спеціально відведений час вони використовують для роботи у групі за якою спостерігає вчитель. Після проведення дослідження учні готуються до презентації та захисту результатів своєї роботи використовуючи [критерії оцінювання]. На етапі завершення проекту вчитель оцінює учнівські роботи , закінчує роботу з З-Х-Д таблицями та проводить письмову роботу, аналізує відповіді учнів, щоб зрозуміти як вони засвоїли тему.

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=

Учні розробили [https://docs.google.com/spreadsheet/viewform?formkey=dGdpakRXVTZULTRlY2tQWVBlMEFGQ0E6MQ опитувальник] для однoкласників

[[Учнівська вікі-сторінка "Цікаве поруч з нами" ]]

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==

Дяченко Інна Олександрівна

==Фах, навчальний предмет==

Вчитель хімії та природознавства

== Навчальний заклад==
Конотопська ЗОШ №7 імені Григорія Гуляницького

==Місто\село, район, область==

м.Конотоп, Сумськ обл.

==Контактні дані==
innadjachenko@gmail.com/

=Відомості про тренінг=
==Дати проведення тренінгу==
з 20.08.2012 по 26.08.2012

==Місце провведення тренінгу==
м.Конотоп
К ЗОШ №7 імені Григорія Гуляницького
==Тренери==
Герасименко Н.В.
Николаенко С.П.

[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Дяченко Інни з теми "Цікаве поруч з нами"

2012-08-22T12:42:43Z

Дяченко Інна Олександрівна: /* Опис оцінювання (скопіювати з Плану) */

=Назва проекту=

'''Цікаве поруч з нами'''

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=

'''Хімія,екологія та інформатика'''

=Навчальна тема (як записано в програмі)=

'''Кислоти, їх склад, назви. Класифікація. поширення в природі. Застосування'''

=Вік учнів, клас=

'''8 клас, 14 років'''

=Стислий опис=

Навчальний проект для учнів 8 класу з теми: Кислоти, їх склад, назви. Класифікація. поширення в природі. Застосування Учні об’єднуються в групи ,досліджують звідки походять назви кислот., вивчають історію знайомства людства з цим класом неорганічних сполук, способи застосування кислот у 21 столітті у природі, їх значення для людини. Аналізують наслідки впливу застосування для природи. Після вивчення теми, учні готують повідомлення, презентації.

= Повний План вивчення теми =

=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=

'''Учень:'''

Розрізняє формули кислот серед інших класів сполук;

Дає визначення поняття « кислоти »;

Називає кислоти за сучасною українською номенклатурою;

Складає формули кислот за назвою;

Оцінює значення кислот у природі та побуті;

Класифікує кислоти за Оксисеном, основністю, силою.

Обчислює задачі на масову частку елемента, кількість речовини.

Створити та демонструвати ефективні презентації, підкріплені мультимедійним засобами

Створити інформаційні бюлетені або вікі-сайти.

Учні демонструватимуть можливість ефективно співпрацювати у групі з метою виконання спільного завдання

Учні вдосконалять вміння швидко та ефективно шукати інформацію, критично її осмислювати, творчо її використовувати для вирішення проблем.

=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
Підготовку до проекту вчитель починає з оцінювання. Учні заповнюють [Т-таблицю], в якій наводять відомості про те, що вони знають , в чому полягає різниця між фактами та домислами, а також показують свої попередні знання щодо основних класів неорганічних сполук. Учитель проводить декілька разів оцінювання навчальних потреб учнів для того, щоб з’ясувати попередні знання учнів з цієї теми.
В результаті вчитель готує список навчальних цілей розрахований на різні рівні підготовки учнів.
Учні постійно працюють над таблицею [З-Х-Д] (поступово заповнюють її). Цей документ допомагає вчителю відслідковувати, як саме іде процес навчання учнів. До того, як учні почнуть працювати над міні-проектом зі створення бюлетеню, учні розробляють план роботи групи для того, щоб спрямувати своє навчання. Впродовж роботи над проектом учні також використовують Форму оцінювання, яка допомагає їм добре виконати завдання та спрямовує їх у виконанні завдань проекту.
Вчитель просить учнів самостійно оцінювати знання та робити записи під час роботи, щоб учні могли контролювати своє розуміння матеріалу. Вчитель супроводжує дослідження інформаційних джерел уроками та вправами орієнтованими на поняття, які знадобляться учням для завершення проекту. Учитель використовує організацію дискусії, щоб з’ясувати, як учні володіють обраним матеріалом та можуть ним оперувати. У роботі над проектом учні використовують критерії оцінювання проекту. Спеціально відведений час вони використовують для роботи у групі за якою спостерігає вчитель. Після проведення дослідження учні готуються до презентації та захисту результатів своєї роботи використовуючи [критерії оцінювання]. На етапі завершення проекту вчитель оцінює учнівські роботи , закінчує роботу з З-Х-Д таблицями та проводить письмову роботу, аналізує відповіді учнів, щоб зрозуміти як вони засвоїли тему.

=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=

Учні розробили [https://docs.google.com/spreadsheet/viewform?formkey=dGdpakRXVTZULTRlY2tQWVBlMEFGQ0E6MQ опитувальник] для однoкласників

[[Учнівська вікі-сторінка "Цікаве поруч з нами" ]]

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==

Дяченко Інна Олександрівна

==Фах, навчальний предмет==

Вчитель хімії та природознавства

== Навчальний заклад==
Конотопська ЗОШ №7 імені Григорія Гуляницького

==Місто\село, район, область==

м.Конотоп, Сумськ обл.

==Контактні дані==
innadjachenko@gmail.com/

=Відомості про тренінг=
==Дати проведення тренінгу==
з 20.08.2012 по 26.08.2012

==Місце провведення тренінгу==
м.Конотоп
К ЗОШ №7 імені Григорія Гуляницького
==Тренери==
Герасименко Н.В.
Николаенко С.П.

[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Дяченко Інни з теми "Цікаве поруч з нами"

2012-08-22T12:41:20Z

Дяченко Інна Олександрівна: /* Навчальні цілі (скопіювати з Плану) */

Портфоліо Дяченко Інни з теми "Цікаве поруч з нами"

2012-08-22T12:40:37Z

Дяченко Інна Олександрівна: /* Навчальні цілі (скопіювати з Плану) */

Учнівська вікі-сторінка "Цікаве поруч з нами"

2012-08-22T06:30:03Z

Дяченко Інна Олександрівна: /* Результати дослідження */

==Назва проекту==

Способи одержання кислот

==Автори проекту==

1 група 8 класу "Хіміки"

==Тема дослідження==
Яким чином одержують кислоти?

==Проблема дослідження==
Дослідження та порівняння різних способів добування кислот.Вивчення розвиток способів добування кислот.

==Гіпотеза дослідження==
Синтез кислот - це багатоступінчатий, складний процес.

==Мета дослідження==

З'ясувати який з зі способів добування кислот є найбільш економічно вигіднішим.Проаналізувати зміни об'ємів добування кислот.
Дослідити, розвиток промисловості з добування килот в Україні.

==Результати дослідження==

'''Сульфатна кислота'''
Великий внесок у виробництво сульфатної кислоти зробив Іван Ададуров.Учений провів понад 20 досліджень з удосконалення технології виробництва сульфатної кислоти. За його пропозицією свинцеві труби в продукційній частині виробництва сульфатної кислоти нітрозним способом замінили на залізні та чавунні.
Розробив новий метод одержання сірчаної кислоти — через контактне окислення вологого оксиду сірки, який одержували, окислюючи сірководень.
Самий древнiй метод отримання – термiчним розкладом залiзного купоросу FeSO4, нинi сiрчана кислота виробляється двома способами:
- нiтрозним;
- контактним.
Найсучасніший спосіб добування сульфатної кислоти у промисловості — це контактний. Як сировина використо¬вується пірит FeS2
(залізний або сірчаний колчедан), гази, які утворюються в якості відходів при відновленні кольорових металів із їх руд, сірководень H2S, який міститься в газах при коксуванні вугілля, а також вільна сірка.
Перша стадія процесу — випалювання колчедану і добу¬вання діоксиду сульфуру:
4FeS2 + 1102 = 2Fe2O3 + 8SO2 ; = -13476 кДж.
Цей процес відбувається у колчеданних печах, з яких виходить випалювальний газ. Він містить, окрім діоксиду сульфуру SO2, ще кисень, азот, водяну пару та інші доміш¬ки. Його очищають, висушують і подають на другу стадію виробництва у контактний апарат.
Друга стадія — окиснення діоксиду сульфуру і добуван¬ня триоксиду сульфуру: V2O5 Окиснення відбувається в контактному апараті за наяв¬ності каталізатора і високої температури.
Але ви можете запитати, навіщо тут висока температура, якщо реакція екзотермічна. Адже ми знаємо, що згідно з принципом Ле Шательє зміщенню рівноваги у бік утворен¬ня SO3 сприятимуть низька температура і високий тиск.
Це справедливо, але річ у тім, що високий тиск застосу¬вати майже неможливо, бо SO2 одразу перейде у рідкий стан. І низькі температури використати не можна, бо швидкість реакції буде надто малою. Тому й застосовують каталізатор V2O5, щоб пришвидшити процес, а каталізатор сам стає активним лише при 450°С. Ось чому, незважаючи на екзотермічність реакції, використовують ще додаткове нагрівання. Теплоту, яка виділяється під час реакції, відво¬дять і використовують для нагрівання випалювального газу, який встигає охолонути, проходячи складну систему очис¬них споруд перед надходженням у контактний апарат (див. схему виробництва сульфатної кислоти на слайді).
[[Файл:Процес.jpg|thumb|left| Контактний апарат]]

Отже, процес окиснення SO2 в SO3 здійснюється склад¬но, бо ця реакція оборотна й екзотермічна. Умови її здій¬снення визначаються в основному згідно з принципом Ле Шательє^
Третя стадія виробництва — поглинання триоксиду сульфуру й утворення сульфатної кислоти H2SO4.
Добутий у контактному апараті триоксид сульфуру SO3 надходить у поглинальну башту — абсорбер1, де поглинаєть¬ся концентрованою сульфатною кислотою (масова частка H2SO4 96—98%). В абсорбері SO3 взаємодіє з водою, що міститься у концентрованому розчині сульфатної кислоти, утворюючи безводну, 100%-ву сульфатну кислоту, яка на¬зивається моногідратом:
SO3 + Н2О = H2SO4; АН = -130,6
Чистою водою поглинати триоксид сульфуру SO3 не можна, оскільки утворюється дуже стійкий «туман» із дріб¬них крапель сульфатної кислоти, який погано конденсу¬ється.
Кінцевий продукт виробництва — олеум (розчин SO3 y моногідраті). Його розбавляють водою до сульфатної кисло¬ти потрібної концентрації.

'''Нітратна кислота'''

Азотна кислота отримується шляхом реакції діоксиду азоту (NO2) з водою.

3NO2 + H2 → 2HNO3 + NO
Як правило, монооксид азоту який отримується в результаті реакціїї, знову окислюється киснем повітря та може бути використаний для отримання додаткового діоксиду азоту. Майже чиста азотна кислота може бути утворена шляхом реакції сірчаної кислотою з з натрієвою сіллю.

2 NaNO3 + H2SO4 → 2 HNO3 + Na2SO4
Промислова нітратна кислота містить як правило 52% - 68% азотної кислоти. У сучасній хімічній промисловості нітратну кислоту добувають шляхом каталітичного окиснення аміаку до монооксиду азоту з наступним окисненням NO киснем [повітря] при 700—900 °C до діоксиду (гемітетраоксиду) азоту і поглинанням останнього водою. Каталізатор — платинова сітка.

Хімічні процеси, що відбуваються при виробництві нітратної кислоти, можна представити рядом реакцій: Суміш аміаку з повітрям у певному співвідношенні спалюють у спеціальному приладі на платиновій сітці, яка служить каталізатором (без каталізатора аміак окиснюється до вільного азоту):

4NH3 + 5O2 = 4NO + 6H2O
Одержуваний монооксид азоту охолоджують і окиснюють киснем повітря до діоксиду (гемітетраоксиду) азоту:

2NO + O2 = 2NO2
Суміш діоксиду і гемітетраоксиду поглинають водою і одержують розчин суміші нітратної і нітритної кислот:

N2O4 + H2O = HNO3 + HNO2
Нітритна кислота нестійка, особливо при деякому нагріванні, і легко розкладається на монооксид і діоксид азоту і воду:

2HNO2 = NO + NO2 + H2O
Процес поглинання оксидів азоту водою проводять при надлишку кисню. Тому утворюваний за останньою реакцією монооксид азоту відразу перетворюється в діоксид азоту і знову вступає в процес утворення нітратної кислоти. В результаті утворюється лише нітратна кислота.

==Висновки==
У даній статті учні проаналізували добування кислот різними способами.З'ясували, які з них є найбільш перспективними. Дали короткий опис історії розвитку сособів добування кислот.

==Корисні ресурси==

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%84%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B0 Вікіпедія]

[http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=25081 Реферат" Виробництво сульфатної кислоти"]

[http://ua-referat.com/%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D1%81%D1%96%D1%80%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B8 Виробництво сірчаної кислоти]

Учнівська вікі-сторінка "Цікаве поруч з нами"

2012-08-22T06:29:37Z

Дяченко Інна Олександрівна: /* Результати дослідження */

==Назва проекту==

Способи одержання кислот

==Автори проекту==

1 група 8 класу "Хіміки"

==Тема дослідження==
Яким чином одержують кислоти?

==Проблема дослідження==
Дослідження та порівняння різних способів добування кислот.Вивчення розвиток способів добування кислот.

==Гіпотеза дослідження==
Синтез кислот - це багатоступінчатий, складний процес.

==Мета дослідження==

З'ясувати який з зі способів добування кислот є найбільш економічно вигіднішим.Проаналізувати зміни об'ємів добування кислот.
Дослідити, розвиток промисловості з добування килот в Україні.

==Результати дослідження==

'''Сульфатна кислота'''
[[Файл:Процес.jpg|thumb|left| Контактний апарат]]
Великий внесок у виробництво сульфатної кислоти зробив Іван Ададуров.Учений провів понад 20 досліджень з удосконалення технології виробництва сульфатної кислоти. За його пропозицією свинцеві труби в продукційній частині виробництва сульфатної кислоти нітрозним способом замінили на залізні та чавунні.
Розробив новий метод одержання сірчаної кислоти — через контактне окислення вологого оксиду сірки, який одержували, окислюючи сірководень.
Самий древнiй метод отримання – термiчним розкладом залiзного купоросу FeSO4, нинi сiрчана кислота виробляється двома способами:
- нiтрозним;
- контактним.
Найсучасніший спосіб добування сульфатної кислоти у промисловості — це контактний. Як сировина використо¬вується пірит FeS2
(залізний або сірчаний колчедан), гази, які утворюються в якості відходів при відновленні кольорових металів із їх руд, сірководень H2S, який міститься в газах при коксуванні вугілля, а також вільна сірка.
Перша стадія процесу — випалювання колчедану і добу¬вання діоксиду сульфуру:
4FeS2 + 1102 = 2Fe2O3 + 8SO2 ; = -13476 кДж.
Цей процес відбувається у колчеданних печах, з яких виходить випалювальний газ. Він містить, окрім діоксиду сульфуру SO2, ще кисень, азот, водяну пару та інші доміш¬ки. Його очищають, висушують і подають на другу стадію виробництва у контактний апарат.
Друга стадія — окиснення діоксиду сульфуру і добуван¬ня триоксиду сульфуру: V2O5 Окиснення відбувається в контактному апараті за наяв¬ності каталізатора і високої температури.
Але ви можете запитати, навіщо тут висока температура, якщо реакція екзотермічна. Адже ми знаємо, що згідно з принципом Ле Шательє зміщенню рівноваги у бік утворен¬ня SO3 сприятимуть низька температура і високий тиск.
Це справедливо, але річ у тім, що високий тиск застосу¬вати майже неможливо, бо SO2 одразу перейде у рідкий стан. І низькі температури використати не можна, бо швидкість реакції буде надто малою. Тому й застосовують каталізатор V2O5, щоб пришвидшити процес, а каталізатор сам стає активним лише при 450°С. Ось чому, незважаючи на екзотермічність реакції, використовують ще додаткове нагрівання. Теплоту, яка виділяється під час реакції, відво¬дять і використовують для нагрівання випалювального газу, який встигає охолонути, проходячи складну систему очис¬них споруд перед надходженням у контактний апарат (див. схему виробництва сульфатної кислоти на слайді).
[[Файл:Процес.jpg|thumb|left| Контактний апарат]]

Отже, процес окиснення SO2 в SO3 здійснюється склад¬но, бо ця реакція оборотна й екзотермічна. Умови її здій¬снення визначаються в основному згідно з принципом Ле Шательє^
Третя стадія виробництва — поглинання триоксиду сульфуру й утворення сульфатної кислоти H2SO4.
Добутий у контактному апараті триоксид сульфуру SO3 надходить у поглинальну башту — абсорбер1, де поглинаєть¬ся концентрованою сульфатною кислотою (масова частка H2SO4 96—98%). В абсорбері SO3 взаємодіє з водою, що міститься у концентрованому розчині сульфатної кислоти, утворюючи безводну, 100%-ву сульфатну кислоту, яка на¬зивається моногідратом:
SO3 + Н2О = H2SO4; АН = -130,6
Чистою водою поглинати триоксид сульфуру SO3 не можна, оскільки утворюється дуже стійкий «туман» із дріб¬них крапель сульфатної кислоти, який погано конденсу¬ється.
Кінцевий продукт виробництва — олеум (розчин SO3 y моногідраті). Його розбавляють водою до сульфатної кисло¬ти потрібної концентрації.

'''Нітратна кислота'''

Азотна кислота отримується шляхом реакції діоксиду азоту (NO2) з водою.

3NO2 + H2 → 2HNO3 + NO
Як правило, монооксид азоту який отримується в результаті реакціїї, знову окислюється киснем повітря та може бути використаний для отримання додаткового діоксиду азоту. Майже чиста азотна кислота може бути утворена шляхом реакції сірчаної кислотою з з натрієвою сіллю.

2 NaNO3 + H2SO4 → 2 HNO3 + Na2SO4
Промислова нітратна кислота містить як правило 52% - 68% азотної кислоти. У сучасній хімічній промисловості нітратну кислоту добувають шляхом каталітичного окиснення аміаку до монооксиду азоту з наступним окисненням NO киснем [повітря] при 700—900 °C до діоксиду (гемітетраоксиду) азоту і поглинанням останнього водою. Каталізатор — платинова сітка.

Хімічні процеси, що відбуваються при виробництві нітратної кислоти, можна представити рядом реакцій: Суміш аміаку з повітрям у певному співвідношенні спалюють у спеціальному приладі на платиновій сітці, яка служить каталізатором (без каталізатора аміак окиснюється до вільного азоту):

4NH3 + 5O2 = 4NO + 6H2O
Одержуваний монооксид азоту охолоджують і окиснюють киснем повітря до діоксиду (гемітетраоксиду) азоту:

2NO + O2 = 2NO2
Суміш діоксиду і гемітетраоксиду поглинають водою і одержують розчин суміші нітратної і нітритної кислот:

N2O4 + H2O = HNO3 + HNO2
Нітритна кислота нестійка, особливо при деякому нагріванні, і легко розкладається на монооксид і діоксид азоту і воду:

2HNO2 = NO + NO2 + H2O
Процес поглинання оксидів азоту водою проводять при надлишку кисню. Тому утворюваний за останньою реакцією монооксид азоту відразу перетворюється в діоксид азоту і знову вступає в процес утворення нітратної кислоти. В результаті утворюється лише нітратна кислота.

==Висновки==
У даній статті учні проаналізували добування кислот різними способами.З'ясували, які з них є найбільш перспективними. Дали короткий опис історії розвитку сособів добування кислот.

==Корисні ресурси==

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%84%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B0 Вікіпедія]

[http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=25081 Реферат" Виробництво сульфатної кислоти"]

[http://ua-referat.com/%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D1%81%D1%96%D1%80%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B8 Виробництво сірчаної кислоти]

Учнівська вікі-сторінка "Цікаве поруч з нами"

2012-08-22T06:25:32Z

Дяченко Інна Олександрівна: /* Результати дослідження */

==Назва проекту==

Способи одержання кислот

==Автори проекту==

1 група 8 класу "Хіміки"

==Тема дослідження==
Яким чином одержують кислоти?

==Проблема дослідження==
Дослідження та порівняння різних способів добування кислот.Вивчення розвиток способів добування кислот.

==Гіпотеза дослідження==
Синтез кислот - це багатоступінчатий, складний процес.

==Мета дослідження==

З'ясувати який з зі способів добування кислот є найбільш економічно вигіднішим.Проаналізувати зміни об'ємів добування кислот.
Дослідити, розвиток промисловості з добування килот в Україні.

==Результати дослідження==

'''Сульфатна кислота'''
[[Файл:Процес.jpg|thumb|left| Контактний апарат]]
Великий внесок у виробництво сульфатної кислоти зробив Іван Ададуров.Учений провів понад 20 досліджень з удосконалення технології виробництва сульфатної кислоти. За його пропозицією свинцеві труби в продукційній частині виробництва сульфатної кислоти нітрозним способом замінили на залізні та чавунні.
Розробив новий метод одержання сірчаної кислоти — через контактне окислення вологого оксиду сірки, який одержували, окислюючи сірководень.
Самий древнiй метод отримання – термiчним розкладом залiзного купоросу FeSO4, нинi сiрчана кислота виробляється двома способами:
- нiтрозним;
- контактним.
Найсучасніший спосіб добування сульфатної кислоти у промисловості — це контактний. Як сировина використо¬вується пірит FeS2
(залізний або сірчаний колчедан), гази, які утворюються в якості відходів при відновленні кольорових металів із їх руд, сірководень H2S, який міститься в газах при коксуванні вугілля, а також вільна сірка.
Перша стадія процесу — випалювання колчедану і добу¬вання діоксиду сульфуру:
4FeS2 + 1102 = 2Fe2O3 + 8SO2 ; = -13476 кДж.
Цей процес відбувається у колчеданних печах, з яких виходить випалювальний газ. Він містить, окрім діоксиду сульфуру SO2, ще кисень, азот, водяну пару та інші доміш¬ки. Його очищають, висушують і подають на другу стадію виробництва у контактний апарат.
Друга стадія — окиснення діоксиду сульфуру і добуван¬ня триоксиду сульфуру: V2O5 Окиснення відбувається в контактному апараті за наяв¬ності каталізатора і високої температури.
Але ви можете запитати, навіщо тут висока температура, якщо реакція екзотермічна. Адже ми знаємо, що згідно з принципом Ле Шательє зміщенню рівноваги у бік утворен¬ня SO3 сприятимуть низька температура і високий тиск.
Це справедливо, але річ у тім, що високий тиск застосу¬вати майже неможливо, бо SO2 одразу перейде у рідкий стан. І низькі температури використати не можна, бо швидкість реакції буде надто малою. Тому й застосовують каталізатор V2O5, щоб пришвидшити процес, а каталізатор сам стає активним лише при 450°С. Ось чому, незважаючи на екзотермічність реакції, використовують ще додаткове нагрівання. Теплоту, яка виділяється під час реакції, відво¬дять і використовують для нагрівання випалювального газу, який встигає охолонути, проходячи складну систему очис¬них споруд перед надходженням у контактний апарат (див. схему виробництва сульфатної кислоти на слайді).
Отже, процес окиснення SO2 в SO3 здійснюється склад¬но, бо ця реакція оборотна й екзотермічна. Умови її здій¬снення визначаються в основному згідно з принципом Ле Шательє^
Третя стадія виробництва — поглинання триоксиду сульфуру й утворення сульфатної кислоти H2SO4.
Добутий у контактному апараті триоксид сульфуру SO3 надходить у поглинальну башту — абсорбер1, де поглинаєть¬ся концентрованою сульфатною кислотою (масова частка H2SO4 96—98%). В абсорбері SO3 взаємодіє з водою, що міститься у концентрованому розчині сульфатної кислоти, утворюючи безводну, 100%-ву сульфатну кислоту, яка на¬зивається моногідратом:
SO3 + Н2О = H2SO4; АН = -130,6
Чистою водою поглинати триоксид сульфуру SO3 не можна, оскільки утворюється дуже стійкий «туман» із дріб¬них крапель сульфатної кислоти, який погано конденсу¬ється.
Кінцевий продукт виробництва — олеум (розчин SO3 y моногідраті). Його розбавляють водою до сульфатної кисло¬ти потрібної концентрації.

'''Нітратна кислота'''

Азотна кислота отримується шляхом реакції діоксиду азоту (NO2) з водою.

3NO2 + H2 → 2HNO3 + NO
Як правило, монооксид азоту який отримується в результаті реакціїї, знову окислюється киснем повітря та може бути використаний для отримання додаткового діоксиду азоту. Майже чиста азотна кислота може бути утворена шляхом реакції сірчаної кислотою з з натрієвою сіллю.

2 NaNO3 + H2SO4 → 2 HNO3 + Na2SO4
Промислова нітратна кислота містить як правило 52% - 68% азотної кислоти. У сучасній хімічній промисловості нітратну кислоту добувають шляхом каталітичного окиснення аміаку до монооксиду азоту з наступним окисненням NO киснем [повітря] при 700—900 °C до діоксиду (гемітетраоксиду) азоту і поглинанням останнього водою. Каталізатор — платинова сітка.

Хімічні процеси, що відбуваються при виробництві нітратної кислоти, можна представити рядом реакцій: Суміш аміаку з повітрям у певному співвідношенні спалюють у спеціальному приладі на платиновій сітці, яка служить каталізатором (без каталізатора аміак окиснюється до вільного азоту):

4NH3 + 5O2 = 4NO + 6H2O
Одержуваний монооксид азоту охолоджують і окиснюють киснем повітря до діоксиду (гемітетраоксиду) азоту:

2NO + O2 = 2NO2
Суміш діоксиду і гемітетраоксиду поглинають водою і одержують розчин суміші нітратної і нітритної кислот:

N2O4 + H2O = HNO3 + HNO2
Нітритна кислота нестійка, особливо при деякому нагріванні, і легко розкладається на монооксид і діоксид азоту і воду:

2HNO2 = NO + NO2 + H2O
Процес поглинання оксидів азоту водою проводять при надлишку кисню. Тому утворюваний за останньою реакцією монооксид азоту відразу перетворюється в діоксид азоту і знову вступає в процес утворення нітратної кислоти. В результаті утворюється лише нітратна кислота.

==Висновки==
У даній статті учні проаналізували добування кислот різними способами.З'ясували, які з них є найбільш перспективними. Дали короткий опис історії розвитку сособів добування кислот.

==Корисні ресурси==

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%84%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B0 Вікіпедія]

[http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=25081 Реферат" Виробництво сульфатної кислоти"]

[http://ua-referat.com/%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D1%81%D1%96%D1%80%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B8 Виробництво сірчаної кислоти]

Учнівська вікі-сторінка "Цікаве поруч з нами"

2012-08-22T06:24:02Z

Дяченко Інна Олександрівна: /* Результати дослідження */

==Назва проекту==

Способи одержання кислот

==Автори проекту==

1 група 8 класу "Хіміки"

==Тема дослідження==
Яким чином одержують кислоти?

==Проблема дослідження==
Дослідження та порівняння різних способів добування кислот.Вивчення розвиток способів добування кислот.

==Гіпотеза дослідження==
Синтез кислот - це багатоступінчатий, складний процес.

==Мета дослідження==

З'ясувати який з зі способів добування кислот є найбільш економічно вигіднішим.Проаналізувати зміни об'ємів добування кислот.
Дослідити, розвиток промисловості з добування килот в Україні.

==Результати дослідження==

'''Сульфатна кислота'''
[[Файл:Процес.jpg|thumb|left| Контактний апарат]]
Великий внесок у виробництво сульфатної кислоти зробив Іван Ададуров.Учений провів понад 20 досліджень з удосконалення технології виробництва сульфатної кислоти. За його пропозицією свинцеві труби в продукційній частині виробництва сульфатної кислоти нітрозним способом замінили на залізні та чавунні.
Розробив новий метод одержання сірчаної кислоти — через контактне окислення вологого оксиду сірки, який одержували, окислюючи сірководень.
Самий древнiй метод отримання – термiчним розкладом залiзного купоросу FeSO4, нинi сiрчана кислота виробляється двома способами:
- нiтрозним;
- контактним.
Найсучасніший спосіб добування сульфатної кислоти у промисловості — це контактний. Як сировина використо¬вується пірит FeS2
(залізний або сірчаний колчедан), гази, які утворюються в якості відходів при відновленні кольорових металів із їх руд, сірководень H2S, який міститься в газах при коксуванні вугілля, а також вільна сірка.
Перша стадія процесу — випалювання колчедану і добу¬вання діоксиду сульфуру:
4FeS2 + 1102 = 2Fe2O3 + 8SO2 ; = -13476 кДж.
Цей процес відбувається у колчеданних печах, з яких виходить випалювальний газ. Він містить, окрім діоксиду сульфуру SO2, ще кисень, азот, водяну пару та інші доміш¬ки. Його очищають, висушують і подають на другу стадію виробництва у контактний апарат.
Друга стадія — окиснення діоксиду сульфуру і добуван¬ня триоксиду сульфуру: V2O5 Окиснення відбувається в контактному апараті за наяв¬ності каталізатора і високої температури.
Але ви можете запитати, навіщо тут висока температура, якщо реакція екзотермічна. Адже ми знаємо, що згідно з принципом Ле Шательє зміщенню рівноваги у бік утворен¬ня SO3 сприятимуть низька температура і високий тиск.
Це справедливо, але річ у тім, що високий тиск застосу¬вати майже неможливо, бо SO2 одразу перейде у рідкий стан. І низькі температури використати не можна, бо швидкість реакції буде надто малою. Тому й застосовують каталізатор V2O5, щоб пришвидшити процес, а каталізатор сам стає активним лише при 450°С. Ось чому, незважаючи на екзотермічність реакції, використовують ще додаткове нагрівання. Теплоту, яка виділяється під час реакції, відво¬дять і використовують для нагрівання випалювального газу, який встигає охолонути, проходячи складну систему очис¬них споруд перед надходженням у контактний апарат (див. схему виробництва сульфатної кислоти на слайді).
Отже, процес окиснення SO2 в SO3 здійснюється склад¬но, бо ця реакція оборотна й екзотермічна. Умови її здій¬снення визначаються в основному згідно з принципом Ле Шательє^
Третя стадія виробництва — поглинання триоксиду сульфуру й утворення сульфатної кислоти H2SO4.
Добутий у контактному апараті триоксид сульфуру SO3 надходить у поглинальну башту — абсорбер1, де поглинаєть¬ся концентрованою сульфатною кислотою (масова частка H2SO4 96—98%). В абсорбері SO3 взаємодіє з водою, що міститься у концентрованому розчині сульфатної кислоти, утворюючи безводну, 100%-ву сульфатну кислоту, яка на¬зивається моногідратом:
SO3 + Н2О = H2SO4; АН = -130,6
Чистою водою поглинати триоксид сульфуру SO3 не можна, оскільки утворюється дуже стійкий «туман» із дріб¬них крапель сульфатної кислоти, який погано конденсу¬ється.
Кінцевий продукт виробництва — олеум (розчин SO3 y моногідраті). Його розбавляють водою до сульфатної кисло¬ти потрібної концентрації.

'''Нітратна кислота'''

Азотна кислота отримується шляхом реакції діоксиду азоту (NO2) з водою.

3NO2 + H2 → 2HNO3 + NO
Як правило, монооксид азоту який отримується в результаті реакціїї, знову окислюється киснем повітря та може бути використаний для отримання додаткового діоксиду азоту. Майже чиста азотна кислота може бути утворена шляхом реакції сірчаної кислотою з з натрієвою сіллю.

2 NaNO3 + H2SO4 → 2 HNO3 + Na2SO4
Промислова нітратна кислота містить як правило 52% - 68% азотної кислоти. У сучасній хімічній промисловості нітратну кислоту добувають шляхом каталітичного окиснення аміаку до монооксиду азоту з наступним окисненням NO киснем [повітря] при 700—900 °C до діоксиду (гемітетраоксиду) азоту і поглинанням останнього водою. Каталізатор — платинова сітка.

Хімічні процеси, що відбуваються при виробництві нітратної кислоти, можна представити рядом реакцій: Суміш аміаку з повітрям у певному співвідношенні спалюють у спеціальному приладі на платиновій сітці, яка служить каталізатором (без каталізатора аміак окиснюється до вільного азоту):

4NH3 + 5O2 = 4NO + 6H2O
Одержуваний монооксид азоту охолоджують і окиснюють киснем повітря до діоксиду (гемітетраоксиду) азоту:

2NO + O2 = 2NO2
Суміш діоксиду і гемітетраоксиду поглинають водою і одержують розчин суміші нітратної і нітритної кислот:

N2O4 + H2O = HNO3 + HNO2
Нітритна кислота нестійка, особливо при деякому нагріванні, і легко розкладається на монооксид і діоксид азоту і воду:

2HNO2 = NO + NO2 + H2O
Процес поглинання оксидів азоту водою проводять при надлишку кисню. Тому утворюваний за останньою реакцією монооксид азоту відразу перетворюється в діоксид азоту і знову вступає в процес утворення нітратної кислоти. В результаті утворюється лише нітратна кислота.

==Висновки==
У даній статті учні проаналізували добування кислот різними способами.З'ясували, які з них є найбільш перспективними. Дали короткий опис історії розвитку сособів добування кислот.

==Корисні ресурси==

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%84%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B0 Вікіпедія]

[http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=25081 Реферат" Виробництво сульфатної кислоти"]

[http://ua-referat.com/%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D1%81%D1%96%D1%80%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B8 Виробництво сірчаної кислоти]

Учнівська вікі-сторінка "Цікаве поруч з нами"

2012-08-22T06:22:37Z

Дяченко Інна Олександрівна: /* Результати дослідження */

==Назва проекту==

Способи одержання кислот

==Автори проекту==

1 група 8 класу "Хіміки"

==Тема дослідження==
Яким чином одержують кислоти?

==Проблема дослідження==
Дослідження та порівняння різних способів добування кислот.Вивчення розвиток способів добування кислот.

==Гіпотеза дослідження==
Синтез кислот - це багатоступінчатий, складний процес.

==Мета дослідження==

З'ясувати який з зі способів добування кислот є найбільш економічно вигіднішим.Проаналізувати зміни об'ємів добування кислот.
Дослідити, розвиток промисловості з добування килот в Україні.

==Результати дослідження==

'''Сульфатна кислота'''
[[Файл:Процес.jpg|thumb|left| Контактний апарат]]
Великий внесок у виробництво сульфатної кислоти зробив Іван Ададуров.Учений провів понад 20 досліджень з удосконалення технології виробництва сульфатної кислоти. За його пропозицією свинцеві труби в продукційній частині виробництва сульфатної кислоти нітрозним способом замінили на залізні та чавунні.
Розробив новий метод одержання сірчаної кислоти — через контактне окислення вологого оксиду сірки, який одержували, окислюючи сірководень.
Самий древнiй метод отримання – термiчним розкладом залiзного купоросу FeSO4, нинi сiрчана кислота виробляється двома способами:
- нiтрозним;
- контактним.
Найсучасніший спосіб добування сульфатної кислоти у промисловості — це контактний. Як сировина використо¬вується пірит FeS2 FeS2
(залізний або сірчаний колчедан), гази, які утворюються в якості відходів при відновленні кольорових металів із їх руд, сірководень H2S, який міститься в газах при коксуванні вугілля, а також вільна сірка.
Перша стадія процесу — випалювання колчедану і добу¬вання діоксиду сульфуру:
4FeS2 + 1102 = 2Fe2O3 + 8SO2 ; = -13476 кДж.
Цей процес відбувається у колчеданних печах, з яких виходить випалювальний газ. Він містить, окрім діоксиду сульфуру SO2, ще кисень, азот, водяну пару та інші доміш¬ки. Його очищають, висушують і подають на другу стадію виробництва у контактний апарат.
Друга стадія — окиснення діоксиду сульфуру і добуван¬ня триоксиду сульфуру: V2O5 Окиснення відбувається в контактному апараті за наяв¬ності каталізатора і високої температури.
Але ви можете запитати, навіщо тут висока температура, якщо реакція екзотермічна. Адже ми знаємо, що згідно з принципом Ле Шательє зміщенню рівноваги у бік утворен¬ня SO3 сприятимуть низька температура і високий тиск.
Це справедливо, але річ у тім, що високий тиск застосу¬вати майже неможливо, бо SO2 одразу перейде у рідкий стан. І низькі температури використати не можна, бо швидкість реакції буде надто малою. Тому й застосовують каталізатор V2O5, щоб пришвидшити процес, а каталізатор сам стає активним лише при 450°С. Ось чому, незважаючи на екзотермічність реакції, використовують ще додаткове нагрівання. Теплоту, яка виділяється під час реакції, відво¬дять і використовують для нагрівання випалювального газу, який встигає охолонути, проходячи складну систему очис¬них споруд перед надходженням у контактний апарат (див. схему виробництва сульфатної кислоти на слайді).
Отже, процес окиснення SO2 в SO3 здійснюється склад¬но, бо ця реакція оборотна й екзотермічна. Умови її здій¬снення визначаються в основному згідно з принципом Ле Шательє^
Третя стадія виробництва — поглинання триоксиду сульфуру й утворення сульфатної кислоти H2SO4.
Добутий у контактному апараті триоксид сульфуру SO3 надходить у поглинальну башту — абсорбер1, де поглинаєть¬ся концентрованою сульфатною кислотою (масова частка H2SO4 96—98%). В абсорбері SO3 взаємодіє з водою, що міститься у концентрованому розчині сульфатної кислоти, утворюючи безводну, 100%-ву сульфатну кислоту, яка на¬зивається моногідратом:
SO3 + Н2О = H2SO4; АН = -130,6
Чистою водою поглинати триоксид сульфуру SO3 не можна, оскільки утворюється дуже стійкий «туман» із дріб¬них крапель сульфатної кислоти, який погано конденсу¬ється.
Кінцевий продукт виробництва — олеум (розчин SO3 y моногідраті). Його розбавляють водою до сульфатної кисло¬ти потрібної концентрації.

'''Нітратна кислота'''

Азотна кислота отримується шляхом реакції діоксиду азоту (NO2) з водою.

3NO2 + H2 → 2HNO3 + NO
Як правило, монооксид азоту який отримується в результаті реакціїї, знову окислюється киснем повітря та може бути використаний для отримання додаткового діоксиду азоту. Майже чиста азотна кислота може бути утворена шляхом реакції сірчаної кислотою з з натрієвою сіллю.

2 NaNO3 + H2SO4 → 2 HNO3 + Na2SO4
Промислова нітратна кислота містить як правило 52% - 68% азотної кислоти. У сучасній хімічній промисловості нітратну кислоту добувають шляхом каталітичного окиснення аміаку до монооксиду азоту з наступним окисненням NO киснем [повітря] при 700—900 °C до діоксиду (гемітетраоксиду) азоту і поглинанням останнього водою. Каталізатор — платинова сітка.

Хімічні процеси, що відбуваються при виробництві нітратної кислоти, можна представити рядом реакцій: Суміш аміаку з повітрям у певному співвідношенні спалюють у спеціальному приладі на платиновій сітці, яка служить каталізатором (без каталізатора аміак окиснюється до вільного азоту):

4NH3 + 5O2 = 4NO + 6H2O
Одержуваний монооксид азоту охолоджують і окиснюють киснем повітря до діоксиду (гемітетраоксиду) азоту:

2NO + O2 = 2NO2
Суміш діоксиду і гемітетраоксиду поглинають водою і одержують розчин суміші нітратної і нітритної кислот:

N2O4 + H2O = HNO3 + HNO2
Нітритна кислота нестійка, особливо при деякому нагріванні, і легко розкладається на монооксид і діоксид азоту і воду:

2HNO2 = NO + NO2 + H2O
Процес поглинання оксидів азоту водою проводять при надлишку кисню. Тому утворюваний за останньою реакцією монооксид азоту відразу перетворюється в діоксид азоту і знову вступає в процес утворення нітратної кислоти. В результаті утворюється лише нітратна кислота.

==Висновки==
У даній статті учні проаналізували добування кислот різними способами.З'ясували, які з них є найбільш перспективними. Дали короткий опис історії розвитку сособів добування кислот.

==Корисні ресурси==

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%84%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B0 Вікіпедія]

[http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=25081 Реферат" Виробництво сульфатної кислоти"]

[http://ua-referat.com/%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D1%81%D1%96%D1%80%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B8 Виробництво сірчаної кислоти]

Портфоліо Дяченко Інни з теми "Цікаве поруч з нами"

2012-08-21T13:42:55Z

Дяченко Інна Олександрівна: /* Відомості про тренінг */

Портфоліо Дяченко Інни з теми "Цікаве поруч з нами"

2012-08-21T13:40:49Z

Дяченко Інна Олександрівна: /* Відомості про тренінг */

Портфоліо Дяченко Інни з теми "Цікаве поруч з нами"

2012-08-21T13:39:33Z

Дяченко Інна Олександрівна: /* Контактні дані */

Портфоліо Дяченко Інни з теми "Цікаве поруч з нами"

2012-08-21T13:38:08Z

Дяченко Інна Олександрівна: /* Дати проведення тренінгу */

Портфоліо Дяченко Інни з теми "Цікаве поруч з нами"

2012-08-21T13:37:56Z

Дяченко Інна Олександрівна: /* Дати проведення тренінгу */

Портфоліо Дяченко Інни з теми "Цікаве поруч з нами"

2012-08-21T13:37:19Z

Дяченко Інна Олександрівна: /* Відомості про автора */

Учнівська вікі-сторінка "Цікаве поруч з нами"

2012-08-21T13:35:06Z

Дяченко Інна Олександрівна: /* Гіпотеза дослідження */

==Назва проекту==

Способи одержання кислот

==Автори проекту==

1 група 8 класу "Хіміки"

==Тема дослідження==
Яким чином одержують кислоти?

==Проблема дослідження==
Дослідження та порівняння різних способів добування кислот.Вивчення розвиток способів добування кислот.

==Гіпотеза дослідження==
Синтез кислот - це багатоступінчатий, складний процес.

==Мета дослідження==

З'ясувати який з зі способів добування кислот є найбільш економічно вигіднішим.Проаналізувати зміни об'ємів добування кислот.
Дослідити, розвиток промисловості з добування килот в Україні.

==Результати дослідження==

'''Сульфатна кислота'''
[[Файл:Процес.jpg|thumb|left| Контактний апарат]]
Великий внесок у виробництво сульфатної кислоти зробив Іван Ададуров.Учений провів понад 20 досліджень з удосконалення технології виробництва сульфатної кислоти. За його пропозицією свинцеві труби в продукційній частині виробництва сульфатної кислоти нітрозним способом замінили на залізні та чавунні.
Розробив новий метод одержання сірчаної кислоти — через контактне окислення вологого оксиду сірки, який одержували, окислюючи сірководень.
Самий древнiй метод отримання – термiчним розкладом залiзного купоросу FeSO4, нинi сiрчана кислота виробляється двома способами:
- нiтрозним;
- контактним.
Найсучасніший спосіб добування сульфатної кислоти у промисловості — це контактний. Як сировина використо¬вується пірит FeS2 (залізний або сірчаний колчедан), гази, які утворюються в якості відходів при відновленні кольорових металів із їх руд, сірководень H2S, який міститься в газах при коксуванні вугілля, а також вільна сірка.
Перша стадія процесу — випалювання колчедану і добу¬вання діоксиду сульфуру:
4FeS2 + 1102 = 2Fe2O3 + 8SO2 ; = -13476 кДж.
Цей процес відбувається у колчеданних печах, з яких виходить випалювальний газ. Він містить, окрім діоксиду сульфуру SO2, ще кисень, азот, водяну пару та інші доміш¬ки. Його очищають, висушують і подають на другу стадію виробництва у контактний апарат.
Друга стадія — окиснення діоксиду сульфуру і добуван¬ня триоксиду сульфуру: V2O5 Окиснення відбувається в контактному апараті за наяв¬ності каталізатора і високої температури.
Але ви можете запитати, навіщо тут висока температура, якщо реакція екзотермічна. Адже ми знаємо, що згідно з принципом Ле Шательє зміщенню рівноваги у бік утворен¬ня SO3 сприятимуть низька температура і високий тиск.
Це справедливо, але річ у тім, що високий тиск застосу¬вати майже неможливо, бо SO2 одразу перейде у рідкий стан. І низькі температури використати не можна, бо швидкість реакції буде надто малою. Тому й застосовують каталізатор V2O5, щоб пришвидшити процес, а каталізатор сам стає активним лише при 450°С. Ось чому, незважаючи на екзотермічність реакції, використовують ще додаткове нагрівання. Теплоту, яка виділяється під час реакції, відво¬дять і використовують для нагрівання випалювального газу, який встигає охолонути, проходячи складну систему очис¬них споруд перед надходженням у контактний апарат (див. схему виробництва сульфатної кислоти на слайді).
Отже, процес окиснення SO2 в SO3 здійснюється склад¬но, бо ця реакція оборотна й екзотермічна. Умови її здій¬снення визначаються в основному згідно з принципом Ле Шательє^
Третя стадія виробництва — поглинання триоксиду сульфуру й утворення сульфатної кислоти H2SO4.
Добутий у контактному апараті триоксид сульфуру SO3 надходить у поглинальну башту — абсорбер1, де поглинаєть¬ся концентрованою сульфатною кислотою (масова частка H2SO4 96—98%). В абсорбері SO3 взаємодіє з водою, що міститься у концентрованому розчині сульфатної кислоти, утворюючи безводну, 100%-ву сульфатну кислоту, яка на¬зивається моногідратом:
SO3 + Н2О = H2SO4; АН = -130,6
Чистою водою поглинати триоксид сульфуру SO3 не можна, оскільки утворюється дуже стійкий «туман» із дріб¬них крапель сульфатної кислоти, який погано конденсу¬ється.
Кінцевий продукт виробництва — олеум (розчин SO3 y моногідраті). Його розбавляють водою до сульфатної кисло¬ти потрібної концентрації.

'''Нітратна кислота'''

Азотна кислота отримується шляхом реакції діоксиду азоту (NO2) з водою.

3NO2 + H2 → 2HNO3 + NO
Як правило, монооксид азоту який отримується в результаті реакціїї, знову окислюється киснем повітря та може бути використаний для отримання додаткового діоксиду азоту. Майже чиста азотна кислота може бути утворена шляхом реакції сірчаної кислотою з з натрієвою сіллю.

2 NaNO3 + H2SO4 → 2 HNO3 + Na2SO4
Промислова нітратна кислота містить як правило 52% - 68% азотної кислоти. У сучасній хімічній промисловості нітратну кислоту добувають шляхом каталітичного окиснення аміаку до монооксиду азоту з наступним окисненням NO киснем [повітря] при 700—900 °C до діоксиду (гемітетраоксиду) азоту і поглинанням останнього водою. Каталізатор — платинова сітка.

Хімічні процеси, що відбуваються при виробництві нітратної кислоти, можна представити рядом реакцій: Суміш аміаку з повітрям у певному співвідношенні спалюють у спеціальному приладі на платиновій сітці, яка служить каталізатором (без каталізатора аміак окиснюється до вільного азоту):

4NH3 + 5O2 = 4NO + 6H2O
Одержуваний монооксид азоту охолоджують і окиснюють киснем повітря до діоксиду (гемітетраоксиду) азоту:

2NO + O2 = 2NO2
Суміш діоксиду і гемітетраоксиду поглинають водою і одержують розчин суміші нітратної і нітритної кислот:

N2O4 + H2O = HNO3 + HNO2
Нітритна кислота нестійка, особливо при деякому нагріванні, і легко розкладається на монооксид і діоксид азоту і воду:

2HNO2 = NO + NO2 + H2O
Процес поглинання оксидів азоту водою проводять при надлишку кисню. Тому утворюваний за останньою реакцією монооксид азоту відразу перетворюється в діоксид азоту і знову вступає в процес утворення нітратної кислоти. В результаті утворюється лише нітратна кислота.

==Висновки==
У даній статті учні проаналізували добування кислот різними способами.З'ясували, які з них є найбільш перспективними. Дали короткий опис історії розвитку сособів добування кислот.

==Корисні ресурси==

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%84%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B0 Вікіпедія]

[http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=25081 Реферат" Виробництво сульфатної кислоти"]

[http://ua-referat.com/%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D1%81%D1%96%D1%80%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B8 Виробництво сірчаної кислоти]

Учнівська вікі-сторінка "Цікаве поруч з нами"

2012-08-21T13:31:27Z

Дяченко Інна Олександрівна: /* Результати дослідження */

==Назва проекту==

Способи одержання кислот

==Автори проекту==

1 група 8 класу "Хіміки"

==Тема дослідження==
Яким чином одержують кислоти?

==Проблема дослідження==
Дослідження та порівняння різних способів добування кислот.Вивчення розвиток способів добування кислот.

==Гіпотеза дослідження==
Сірчана кислота є незамінною у хімічній промисловості.ЇЇ можна добувати декількома способами. Але найбільш перспективним є контактний метод.

==Мета дослідження==

З'ясувати який з зі способів добування кислот є найбільш економічно вигіднішим.Проаналізувати зміни об'ємів добування кислот.
Дослідити, розвиток промисловості з добування килот в Україні.

==Результати дослідження==

'''Сульфатна кислота'''
[[Файл:Процес.jpg|thumb|left| Контактний апарат]]
Великий внесок у виробництво сульфатної кислоти зробив Іван Ададуров.Учений провів понад 20 досліджень з удосконалення технології виробництва сульфатної кислоти. За його пропозицією свинцеві труби в продукційній частині виробництва сульфатної кислоти нітрозним способом замінили на залізні та чавунні.
Розробив новий метод одержання сірчаної кислоти — через контактне окислення вологого оксиду сірки, який одержували, окислюючи сірководень.
Самий древнiй метод отримання – термiчним розкладом залiзного купоросу FeSO4, нинi сiрчана кислота виробляється двома способами:
- нiтрозним;
- контактним.
Найсучасніший спосіб добування сульфатної кислоти у промисловості — це контактний. Як сировина використо¬вується пірит FeS2 (залізний або сірчаний колчедан), гази, які утворюються в якості відходів при відновленні кольорових металів із їх руд, сірководень H2S, який міститься в газах при коксуванні вугілля, а також вільна сірка.
Перша стадія процесу — випалювання колчедану і добу¬вання діоксиду сульфуру:
4FeS2 + 1102 = 2Fe2O3 + 8SO2 ; = -13476 кДж.
Цей процес відбувається у колчеданних печах, з яких виходить випалювальний газ. Він містить, окрім діоксиду сульфуру SO2, ще кисень, азот, водяну пару та інші доміш¬ки. Його очищають, висушують і подають на другу стадію виробництва у контактний апарат.
Друга стадія — окиснення діоксиду сульфуру і добуван¬ня триоксиду сульфуру: V2O5 Окиснення відбувається в контактному апараті за наяв¬ності каталізатора і високої температури.
Але ви можете запитати, навіщо тут висока температура, якщо реакція екзотермічна. Адже ми знаємо, що згідно з принципом Ле Шательє зміщенню рівноваги у бік утворен¬ня SO3 сприятимуть низька температура і високий тиск.
Це справедливо, але річ у тім, що високий тиск застосу¬вати майже неможливо, бо SO2 одразу перейде у рідкий стан. І низькі температури використати не можна, бо швидкість реакції буде надто малою. Тому й застосовують каталізатор V2O5, щоб пришвидшити процес, а каталізатор сам стає активним лише при 450°С. Ось чому, незважаючи на екзотермічність реакції, використовують ще додаткове нагрівання. Теплоту, яка виділяється під час реакції, відво¬дять і використовують для нагрівання випалювального газу, який встигає охолонути, проходячи складну систему очис¬них споруд перед надходженням у контактний апарат (див. схему виробництва сульфатної кислоти на слайді).
Отже, процес окиснення SO2 в SO3 здійснюється склад¬но, бо ця реакція оборотна й екзотермічна. Умови її здій¬снення визначаються в основному згідно з принципом Ле Шательє^
Третя стадія виробництва — поглинання триоксиду сульфуру й утворення сульфатної кислоти H2SO4.
Добутий у контактному апараті триоксид сульфуру SO3 надходить у поглинальну башту — абсорбер1, де поглинаєть¬ся концентрованою сульфатною кислотою (масова частка H2SO4 96—98%). В абсорбері SO3 взаємодіє з водою, що міститься у концентрованому розчині сульфатної кислоти, утворюючи безводну, 100%-ву сульфатну кислоту, яка на¬зивається моногідратом:
SO3 + Н2О = H2SO4; АН = -130,6
Чистою водою поглинати триоксид сульфуру SO3 не можна, оскільки утворюється дуже стійкий «туман» із дріб¬них крапель сульфатної кислоти, який погано конденсу¬ється.
Кінцевий продукт виробництва — олеум (розчин SO3 y моногідраті). Його розбавляють водою до сульфатної кисло¬ти потрібної концентрації.

'''Нітратна кислота'''

Азотна кислота отримується шляхом реакції діоксиду азоту (NO2) з водою.

3NO2 + H2 → 2HNO3 + NO
Як правило, монооксид азоту який отримується в результаті реакціїї, знову окислюється киснем повітря та може бути використаний для отримання додаткового діоксиду азоту. Майже чиста азотна кислота може бути утворена шляхом реакції сірчаної кислотою з з натрієвою сіллю.

2 NaNO3 + H2SO4 → 2 HNO3 + Na2SO4
Промислова нітратна кислота містить як правило 52% - 68% азотної кислоти. У сучасній хімічній промисловості нітратну кислоту добувають шляхом каталітичного окиснення аміаку до монооксиду азоту з наступним окисненням NO киснем [повітря] при 700—900 °C до діоксиду (гемітетраоксиду) азоту і поглинанням останнього водою. Каталізатор — платинова сітка.

Хімічні процеси, що відбуваються при виробництві нітратної кислоти, можна представити рядом реакцій: Суміш аміаку з повітрям у певному співвідношенні спалюють у спеціальному приладі на платиновій сітці, яка служить каталізатором (без каталізатора аміак окиснюється до вільного азоту):

4NH3 + 5O2 = 4NO + 6H2O
Одержуваний монооксид азоту охолоджують і окиснюють киснем повітря до діоксиду (гемітетраоксиду) азоту:

2NO + O2 = 2NO2
Суміш діоксиду і гемітетраоксиду поглинають водою і одержують розчин суміші нітратної і нітритної кислот:

N2O4 + H2O = HNO3 + HNO2
Нітритна кислота нестійка, особливо при деякому нагріванні, і легко розкладається на монооксид і діоксид азоту і воду:

2HNO2 = NO + NO2 + H2O
Процес поглинання оксидів азоту водою проводять при надлишку кисню. Тому утворюваний за останньою реакцією монооксид азоту відразу перетворюється в діоксид азоту і знову вступає в процес утворення нітратної кислоти. В результаті утворюється лише нітратна кислота.

==Висновки==
У даній статті учні проаналізували добування кислот різними способами.З'ясували, які з них є найбільш перспективними. Дали короткий опис історії розвитку сособів добування кислот.

==Корисні ресурси==

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%84%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B0 Вікіпедія]

[http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=25081 Реферат" Виробництво сульфатної кислоти"]

[http://ua-referat.com/%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D1%81%D1%96%D1%80%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B8 Виробництво сірчаної кислоти]

Учнівська вікі-сторінка "Цікаве поруч з нами"

2012-08-21T13:27:43Z

Дяченко Інна Олександрівна: /* Гіпотеза дослідження */

==Назва проекту==

Способи одержання кислот

==Автори проекту==

1 група 8 класу "Хіміки"

==Тема дослідження==
Яким чином одержують кислоти?

==Проблема дослідження==
Дослідження та порівняння різних способів добування кислот.Вивчення розвиток способів добування кислот.

==Гіпотеза дослідження==
Сірчана кислота є незамінною у хімічній промисловості.ЇЇ можна добувати декількома способами. Але найбільш перспективним є контактний метод.

==Мета дослідження==

З'ясувати який з зі способів добування кислот є найбільш економічно вигіднішим.Проаналізувати зміни об'ємів добування кислот.
Дослідити, розвиток промисловості з добування килот в Україні.

==Результати дослідження==

[[Файл:Процес.jpg|thumb|left| Контактний апарат]]
Великий внесок у виробництво сульфатної кислоти зробив Іван Ададуров.Учений провів понад 20 досліджень з удосконалення технології виробництва сульфатної кислоти. За його пропозицією свинцеві труби в продукційній частині виробництва сульфатної кислоти нітрозним способом замінили на залізні та чавунні.
Розробив новий метод одержання сірчаної кислоти — через контактне окислення вологого оксиду сірки, який одержували, окислюючи сірководень.
Самий древнiй метод отримання – термiчним розкладом залiзного купоросу FeSO4, нинi сiрчана кислота виробляється двома способами:
- нiтрозним;
- контактним.
Найсучасніший спосіб добування сульфатної кислоти у промисловості — це контактний. Як сировина використо¬вується пірит FeS2 (залізний або сірчаний колчедан), гази, які утворюються в якості відходів при відновленні кольорових металів із їх руд, сірководень H2S, який міститься в газах при коксуванні вугілля, а також вільна сірка.
Перша стадія процесу — випалювання колчедану і добу¬вання діоксиду сульфуру:
4FeS2 + 1102 = 2Fe2O3 + 8SO2 ; = -13476 кДж.
Цей процес відбувається у колчеданних печах, з яких виходить випалювальний газ. Він містить, окрім діоксиду сульфуру SO2, ще кисень, азот, водяну пару та інші доміш¬ки. Його очищають, висушують і подають на другу стадію виробництва у контактний апарат.
Друга стадія — окиснення діоксиду сульфуру і добуван¬ня триоксиду сульфуру: V2O5 Окиснення відбувається в контактному апараті за наяв¬ності каталізатора і високої температури.
Але ви можете запитати, навіщо тут висока температура, якщо реакція екзотермічна. Адже ми знаємо, що згідно з принципом Ле Шательє зміщенню рівноваги у бік утворен¬ня SO3 сприятимуть низька температура і високий тиск.
Це справедливо, але річ у тім, що високий тиск застосу¬вати майже неможливо, бо SO2 одразу перейде у рідкий стан. І низькі температури використати не можна, бо швидкість реакції буде надто малою. Тому й застосовують каталізатор V2O5, щоб пришвидшити процес, а каталізатор сам стає активним лише при 450°С. Ось чому, незважаючи на екзотермічність реакції, використовують ще додаткове нагрівання. Теплоту, яка виділяється під час реакції, відво¬дять і використовують для нагрівання випалювального газу, який встигає охолонути, проходячи складну систему очис¬них споруд перед надходженням у контактний апарат (див. схему виробництва сульфатної кислоти на слайді).
Отже, процес окиснення SO2 в SO3 здійснюється склад¬но, бо ця реакція оборотна й екзотермічна. Умови її здій¬снення визначаються в основному згідно з принципом Ле Шательє^
Третя стадія виробництва — поглинання триоксиду сульфуру й утворення сульфатної кислоти H2SO4.
Добутий у контактному апараті триоксид сульфуру SO3 надходить у поглинальну башту — абсорбер1, де поглинаєть¬ся концентрованою сульфатною кислотою (масова частка H2SO4 96—98%). В абсорбері SO3 взаємодіє з водою, що міститься у концентрованому розчині сульфатної кислоти, утворюючи безводну, 100%-ву сульфатну кислоту, яка на¬зивається моногідратом:
SO3 + Н2О = H2SO4; АН = -130,6
Чистою водою поглинати триоксид сульфуру SO3 не можна, оскільки утворюється дуже стійкий «туман» із дріб¬них крапель сульфатної кислоти, який погано конденсу¬ється.
Кінцевий продукт виробництва — олеум (розчин SO3 y моногідраті). Його розбавляють водою до сульфатної кисло¬ти потрібної концентрації.

==Висновки==
У даній статті учні проаналізували добування кислот різними способами.З'ясували, які з них є найбільш перспективними. Дали короткий опис історії розвитку сособів добування кислот.

==Корисні ресурси==

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%84%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B0 Вікіпедія]

[http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=25081 Реферат" Виробництво сульфатної кислоти"]

[http://ua-referat.com/%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D1%81%D1%96%D1%80%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B8 Виробництво сірчаної кислоти]

Учнівська вікі-сторінка "Цікаве поруч з нами"

2012-08-21T13:26:12Z

Дяченко Інна Олександрівна: /* Корисні ресурси */

Учнівська вікі-сторінка "Цікаве поруч з нами"

2012-08-21T13:25:59Z

Дяченко Інна Олександрівна: /* Корисні ресурси */

Учнівська вікі-сторінка "Цікаве поруч з нами"

2012-08-21T13:24:22Z

Дяченко Інна Олександрівна: /* Корисні ресурси */

Учнівська вікі-сторінка "Цікаве поруч з нами"

2012-08-21T13:23:33Z

Дяченко Інна Олександрівна: /* Корисні ресурси */

Учнівська вікі-сторінка "Цікаве поруч з нами"

2012-08-21T13:19:26Z

Дяченко Інна Олександрівна: /* Результати дослідження */

Учнівська вікі-сторінка "Цікаве поруч з нами"

2012-08-21T13:18:48Z

Дяченко Інна Олександрівна: /* Результати дослідження */

Учнівська вікі-сторінка "Цікаве поруч з нами"

2012-08-21T13:17:14Z

Дяченко Інна Олександрівна: /* Результати дослідження */

Файл:Процес.jpg

2012-08-21T13:16:42Z

Дяченко Інна Олександрівна:

Учнівська вікі-сторінка "Цікаве поруч з нами"

2012-08-21T13:09:32Z

Дяченко Інна Олександрівна: /* Мета дослідження */

Учнівська вікі-сторінка "Цікаве поруч з нами"

2012-08-21T13:00:18Z

Дяченко Інна Олександрівна: /* Результати дослідження */

Учнівська вікі-сторінка "Цікаве поруч з нами"

2012-08-21T12:59:32Z

Дяченко Інна Олександрівна: /* Результати дослідження */

==Назва проекту==

Способи одержання кислот

==Автори проекту==

1 група 8 класу "Хіміки"

==Тема дослідження==
Яким чином одержують кислоти?

==Проблема дослідження==
Дослідження та порівняння різних способів добування кислот.Вивчення розвиток способів добування кислот.

==Гіпотеза дослідження==

==Мета дослідження==

З'ясувати який з зі способів добування кислот є найбільш економічно вигіднішим.Проаналізувати зміни об'ємів добування кислот.

==Результати дослідження==
Великий внесок у виробництво сульфатної кислоти зробив Іван Ададуров.Учений провів понад 20 досліджень з удосконалення технології виробництва сульфатної кислоти. За його пропозицією свинцеві труби в продукційній частині виробництва сульфатної кислоти нітрозним способом замінили на залізні та чавунні.
Розробив новий метод одержання сірчаної кислоти — через контактне окислення вологого оксиду сірки, який одержували, окислюючи сірководень.
Самий древнiй метод отримання – термiчним розкладом залiзного купоросу FeSO4, нинi сiрчана кислота виробляється двома способами:
- нiтрозним;
- контактним.

Найсучасніший спосіб добування сульфатної кислоти у промисловості — це контактний. Як сировина використо¬вується пірит FeS2 (залізний або сірчаний колчедан), гази, які утворюються в якості відходів при відновленні кольорових металів із їх руд, сірководень H2S, який міститься в газах при коксуванні вугілля, а також вільна сірка.
3 картинка
Перша стадія процесу — випалювання колчедану і добу¬вання діоксиду сульфуру:
4FeS2 + 1102 = 2Fe2O3 + 8SO2 ; = -13476 кДж.
Цей процес відбувається у колчеданних печах, з яких виходить випалювальний газ. Він містить, окрім діоксиду сульфуру SO2, ще кисень, азот, водяну пару та інші доміш¬ки. Його очищають, висушують і подають на другу стадію виробництва у контактний апарат.
Друга стадія — окиснення діоксиду сульфуру і добуван¬ня триоксиду сульфуру: V2O5 Окиснення відбувається в контактному апараті за наяв¬ності каталізатора і високої температури.
Але ви можете запитати, навіщо тут висока температура, якщо реакція екзотермічна. Адже ми знаємо, що згідно з принципом Ле Шательє зміщенню рівноваги у бік утворен¬ня SO3 сприятимуть низька температура і високий тиск.
Це справедливо, але річ у тім, що високий тиск застосу¬вати майже неможливо, бо SO2 одразу перейде у рідкий стан. І низькі температури використати не можна, бо швидкість реакції буде надто малою. Тому й застосовують каталізатор V2O5, щоб пришвидшити процес, а каталізатор сам стає активним лише при 450°С. Ось чому, незважаючи на екзотермічність реакції, використовують ще додаткове нагрівання. Теплоту, яка виділяється під час реакції, відво¬дять і використовують для нагрівання випалювального газу, який встигає охолонути, проходячи складну систему очис¬них споруд перед надходженням у контактний апарат (див. схему виробництва сульфатної кислоти на слайді).
Отже, процес окиснення SO2 в SO3 здійснюється склад¬но, бо ця реакція оборотна й екзотермічна. Умови її здій¬снення визначаються в основному згідно з принципом Ле Шательє^
Третя стадія виробництва — поглинання триоксиду сульфуру й утворення сульфатної кислоти H2SO4.
Добутий у контактному апараті триоксид сульфуру SO3 надходить у поглинальну башту — абсорбер1, де поглинаєть¬ся концентрованою сульфатною кислотою (масова частка H2SO4 96—98%). В абсорбері SO3 взаємодіє з водою, що міститься у концентрованому розчині сульфатної кислоти, утворюючи безводну, 100%-ву сульфатну кислоту, яка на¬зивається моногідратом:
SO3 + Н2О = H2SO4; АН = -130,6
Чистою водою поглинати триоксид сульфуру SO3 не можна, оскільки утворюється дуже стійкий «туман» із дріб¬них крапель сульфатної кислоти, який погано конденсу¬ється.
Кінцевий продукт виробництва — олеум (розчин SO3 y моногідраті). Його розбавляють водою до сульфатної кисло¬ти потрібної концентрації.
4 картинка
Сірчанокислóтна промислóвість, одна з основних галузей хім. пр-сті, яка виробляє сірчану кислоту (далі С.к.). Тому що транспортування С. к. на велику віддаль нерентабельне, виробництво її розміщено у районах її споживання (особливо в місцях виробництва мінеральних добрив) і видобутку сірки.
До революції С. п. була на Україні слабо розвинена; працювали лише З заводи: Костянтинівський (з 1897) і менші: Одеський і Вінницький. У 1913 Україна виробляла 45 000 т сірчаної кислоти (вся Російська Імперія — 145 000 т) переважно на імпортному колчедані. Під час перших п'ятирічок ґрунтовно реконструйовано діючі вже заводи і створено нові.

==Висновки==
У даній статті учні проаналізували добування кислот різними способами.З'ясували, які з них є найбільш перспективними. Дали короткий опис історії розвитку сособів добування кислот.

==Корисні ресурси==

Учнівська вікі-сторінка "Цікаве поруч з нами"

2012-08-21T12:51:29Z

Дяченко Інна Олександрівна: /* Висновки */

Учнівська вікі-сторінка "Цікаве поруч з нами"

2012-08-21T12:48:30Z

Дяченко Інна Олександрівна: /* Мета дослідження */

Учнівська вікі-сторінка "Цікаве поруч з нами"

2012-08-21T12:46:40Z

Дяченко Інна Олександрівна: /* Мета дослідження */