Iteach WIKI - Внесок користувача [uk]

Тренінг для вчителів Сумської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 10 м. Суми (10.02.2014 - 16.02.2014 р.)

2014-02-14T13:38:33Z

Бірюк Інна Миколаївна: /* 1. Бірюк Інна Миколаївна */

='''Дати і місце проведення тренінгу=
'''10.02.2014р.-16.02.2014р.'''

[http://www.school10sumy.jimdo.com Комунальна установа Сумська спеціалізована школа № 10 імені Героя Радянського Союзу О. Бутка]

[https://plus.google.com/u/0/photos/116255541111514851013/albums/5979615079204727057 Фотоальбом тренінгу]

[https://plus.google.com/116255541111514851013/posts/dbY3TeX4Xq5 Слайд-шоу]

[https://docs.google.com/drawings/d/1eKTUz3pL-jOHEJfVF6qCgSbpIZw1HkZOE1YGkI-Q08c/pub?w=960&h=720 Правила тренінгу]

=Тренери=

[[Користувач:Діана Пінчук|Пінчук Діана Миколаївна]]

[[Користувач:Івашина Людмила Петрівна|Івашина Людмила Петрівна]]

=Учасники=

[https://docs.google.com/spreadsheet/ccc?key=0AqVtv-BKiqcBdHhCWlhKQTNpa2RrS3J6RkJIVExRb1E&usp=sharing Анкета учасників]

==1. [[Користувач:Бірюк Інна Миколаївна|Бірюк Інна Миколаївна]] ==

[[Портфоліо Бірюк Інни з теми «Країна книжок і літописів»]]

[http://innabiriuk.blogspot.com/ блог-щоденник навчання]

==2. [[Користувач:Бездідько Марина Володимирівна|Бездідько Марина Володимирівна]] ==

[[Портфоліо Бездідько Марини з теми «Ми різні?»]]

блог-щоденник навчання

==3. [[Користувач:Єрьоменко Алла Владленівна|Єрьоменко Алла Владленівна]] ==

[[Портфоліо Єрьоменко Алли з теми «Природа - наша мати»]]

[http://lada060665.blogspot.com/ блог-щоденник навчання]

==4. [[Користувач:Закорко Світлана Іванівна|Закорко Світлана Іванівна]] ==

[[Портфоліо Закорко Світлани з теми «Дія. Це що?»]]

блог-щоденник навчання

==5. [[Користувач:Книшенко Тетяна Василівна|Книшенко Тетяна Василівна]] ==

[[Портфоліо Книшенко Тетяни з теми «Його величність дієслово»]]

блог-щоденник навчання

==6. [[Користувач:Красуля Валентина Миколаївна|Красуля Валентина Миколаївна]] ==

[[Портфоліо Красулі Валентини з теми «Антарктида - короліва холоду»]]

блог-щоденник навчання

==7. [[Користувач:Кріль Ольга Григорівна|Кріль Ольга Григорівна]] ==

[[Портфоліо Кріль Ольги з теми «Дивовижний світ оптичних явищ»]]

[http://qwer06070.blogspot.com/ блог-щоденник навчання ]

==8. [[Користувач:Мельник Ростислав Петрович|Мельник Ростислав Петрович]] ==

[[Портфоліо Мельника Ростислава з теми «Такий чудовий світ»]]

блог-щоденник навчання

==9. [[Користувач:Нагорна Віра Іванівна|Нагорна Віра Іванівна]] ==

[[Портфоліо Нагорної Віри з теми «Як уникнути екологічної катастрофи»]]

блог-щоденник навчання

==10. [[Користувач:Сенчуріна Лариса Єгорівна|Сенчуріна Лариса Єгорівна]] ==

[[Портфоліо Сенчуріної Лариси з теми «Джерелами повниться криниця»]]

[http://sencuri.blogspot.com/ блог-щоденник навчання]

==11. [[Користувач:Скоробагатько Алла |Скоробагатько Алла Миколаївна]] ==

[[Портфоліо Скоробагатько Алли з теми «Таємниці геометрії трикутників»]]

блог-щоденник навчання

==12. [[Користувач:Сушкова Світлана Анатоліївна|Сушкова Світлана Анатоліївна]] ==

[[Портфоліо Сушкової Світлани з теми «Таємнича квітка»]]

[http://svetik1971.blogspot.com/ блог-щоденник навчання]

==13. [[Користувач:Філіппова Наталія Миколаївна|Філіппова Наталія Миколаївна]] ==

[[Портфоліо Філіппової Наталії з теми «Службові, але самостійні!»]]

блог-щоденник навчання

==14. [[Користувач:Фільчакова Олена Анатоліївна|Фільчакова Олена Анатоліївна]] ==

[[Портфоліо Фільчакової Олени з теми «Хімічна абетка їжі»]]

[http://baileys25.blogspot.com блог- щоденник навчання]

=Обговорюємо педагогічні питання, пов'язані з використанням ІКТ (педради)=

[[Педрада.Модуль 5. Тренінг для вчителів ССШ І-ІІІ- ст. № 10 м.Суми|Педрада.Модуль 5]]

[[Педрада.Модуль 6. Тренінг для вчителів ССШ І-ІІІ- ст. № 10 м.Суми|Педрада.Модуль 6]]

[[Педрада.Модуль 7. Тренінг для вчителів ССШ І-ІІІ- ст. № 10 м.Суми|Педрада.Модуль 7]]

=Шаблони=

[[Шаблон:Персональна сторінка]]

[[Шаблон:Опис Портфоліо і його складових.10 версія]]

[[Шаблон:Вікі-стаття учня]]

[[Шаблон:Форма оцінювання демонстрації Портфоліо]]

=Корисні ресурси=

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96 Новачкам: що таке вікі]

[http://wiki.irkutsk.ru/index.php/%D0%A1%D0%BE%D1%86%D0%B8%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%8B_Web_2.0 Сервіси Веб 2.0 - інструкції, як працювати із сервісами]

[http://www.ted.com/talks/lang/ru/ken_robinson_says_schools_kill_creativity.html Лекція Теда Робінсона про творчість]

[http://linoit.com/home Сервіс для спільної роботи учнів]

[http://www.symbaloo.com/ Сервіс для створення візуальних закладок]

[http://www.calameo.com/ Ресурс для публікації документів]

[[Категорія:Шаблони]]
[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія:НП "Відкритий світ"]]

Тренінг для вчителів Сумської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 10 м. Суми (10.02.2014 - 16.02.2014 р.)

2014-02-14T13:37:56Z

Бірюк Інна Миколаївна: /* 1. Бірюк Інна Миколаївна */

='''Дати і місце проведення тренінгу=
'''10.02.2014р.-16.02.2014р.'''

[http://www.school10sumy.jimdo.com Комунальна установа Сумська спеціалізована школа № 10 імені Героя Радянського Союзу О. Бутка]

[https://plus.google.com/u/0/photos/116255541111514851013/albums/5979615079204727057 Фотоальбом тренінгу]

[https://plus.google.com/116255541111514851013/posts/dbY3TeX4Xq5 Слайд-шоу]

[https://docs.google.com/drawings/d/1eKTUz3pL-jOHEJfVF6qCgSbpIZw1HkZOE1YGkI-Q08c/pub?w=960&h=720 Правила тренінгу]

=Тренери=

[[Користувач:Діана Пінчук|Пінчук Діана Миколаївна]]

[[Користувач:Івашина Людмила Петрівна|Івашина Людмила Петрівна]]

=Учасники=

[https://docs.google.com/spreadsheet/ccc?key=0AqVtv-BKiqcBdHhCWlhKQTNpa2RrS3J6RkJIVExRb1E&usp=sharing Анкета учасників]

==1. [[Користувач:Бірюк Інна Миколаївна|Бірюк Інна Миколаївна]] ==

[[Портфоліо Бірюк Інни з теми «Країна книжок і літописів»]]

[[http://innabiriuk.blogspot.com/ блог-щоденник навчання]

==2. [[Користувач:Бездідько Марина Володимирівна|Бездідько Марина Володимирівна]] ==

[[Портфоліо Бездідько Марини з теми «Ми різні?»]]

блог-щоденник навчання

==3. [[Користувач:Єрьоменко Алла Владленівна|Єрьоменко Алла Владленівна]] ==

[[Портфоліо Єрьоменко Алли з теми «Природа - наша мати»]]

[http://lada060665.blogspot.com/ блог-щоденник навчання]

==4. [[Користувач:Закорко Світлана Іванівна|Закорко Світлана Іванівна]] ==

[[Портфоліо Закорко Світлани з теми «Дія. Це що?»]]

блог-щоденник навчання

==5. [[Користувач:Книшенко Тетяна Василівна|Книшенко Тетяна Василівна]] ==

[[Портфоліо Книшенко Тетяни з теми «Його величність дієслово»]]

блог-щоденник навчання

==6. [[Користувач:Красуля Валентина Миколаївна|Красуля Валентина Миколаївна]] ==

[[Портфоліо Красулі Валентини з теми «Антарктида - короліва холоду»]]

блог-щоденник навчання

==7. [[Користувач:Кріль Ольга Григорівна|Кріль Ольга Григорівна]] ==

[[Портфоліо Кріль Ольги з теми «Дивовижний світ оптичних явищ»]]

[http://qwer06070.blogspot.com/ блог-щоденник навчання ]

==8. [[Користувач:Мельник Ростислав Петрович|Мельник Ростислав Петрович]] ==

[[Портфоліо Мельника Ростислава з теми «Такий чудовий світ»]]

блог-щоденник навчання

==9. [[Користувач:Нагорна Віра Іванівна|Нагорна Віра Іванівна]] ==

[[Портфоліо Нагорної Віри з теми «Як уникнути екологічної катастрофи»]]

блог-щоденник навчання

==10. [[Користувач:Сенчуріна Лариса Єгорівна|Сенчуріна Лариса Єгорівна]] ==

[[Портфоліо Сенчуріної Лариси з теми «Джерелами повниться криниця»]]

[http://sencuri.blogspot.com/ блог-щоденник навчання]

==11. [[Користувач:Скоробагатько Алла |Скоробагатько Алла Миколаївна]] ==

[[Портфоліо Скоробагатько Алли з теми «Таємниці геометрії трикутників»]]

блог-щоденник навчання

==12. [[Користувач:Сушкова Світлана Анатоліївна|Сушкова Світлана Анатоліївна]] ==

[[Портфоліо Сушкової Світлани з теми «Таємнича квітка»]]

[http://svetik1971.blogspot.com/ блог-щоденник навчання]

==13. [[Користувач:Філіппова Наталія Миколаївна|Філіппова Наталія Миколаївна]] ==

[[Портфоліо Філіппової Наталії з теми «Службові, але самостійні!»]]

блог-щоденник навчання

==14. [[Користувач:Фільчакова Олена Анатоліївна|Фільчакова Олена Анатоліївна]] ==

[[Портфоліо Фільчакової Олени з теми «Хімічна абетка їжі»]]

[http://baileys25.blogspot.com блог- щоденник навчання]

=Обговорюємо педагогічні питання, пов'язані з використанням ІКТ (педради)=

[[Педрада.Модуль 5. Тренінг для вчителів ССШ І-ІІІ- ст. № 10 м.Суми|Педрада.Модуль 5]]

[[Педрада.Модуль 6. Тренінг для вчителів ССШ І-ІІІ- ст. № 10 м.Суми|Педрада.Модуль 6]]

[[Педрада.Модуль 7. Тренінг для вчителів ССШ І-ІІІ- ст. № 10 м.Суми|Педрада.Модуль 7]]

=Шаблони=

[[Шаблон:Персональна сторінка]]

[[Шаблон:Опис Портфоліо і його складових.10 версія]]

[[Шаблон:Вікі-стаття учня]]

[[Шаблон:Форма оцінювання демонстрації Портфоліо]]

=Корисні ресурси=

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96 Новачкам: що таке вікі]

[http://wiki.irkutsk.ru/index.php/%D0%A1%D0%BE%D1%86%D0%B8%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%8B_Web_2.0 Сервіси Веб 2.0 - інструкції, як працювати із сервісами]

[http://www.ted.com/talks/lang/ru/ken_robinson_says_schools_kill_creativity.html Лекція Теда Робінсона про творчість]

[http://linoit.com/home Сервіс для спільної роботи учнів]

[http://www.symbaloo.com/ Сервіс для створення візуальних закладок]

[http://www.calameo.com/ Ресурс для публікації документів]

[[Категорія:Шаблони]]
[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія:НП "Відкритий світ"]]

Учнівська вікі-стаття «Освіта в давньоруських школах»

2014-02-14T13:35:50Z

Бірюк Інна Миколаївна: /* Корисні ресурси */

==Назва проекту==

«Країна книжок і літописів»

==Автори проекту==

Група учнів 7 класу

==Тема дослідження==

Освіта в давньоруських школах

==Проблема дослідження==

Якою є освіта в давньоруських школах ?

==Гіпотеза дослідження==

Часи Київської Русі слугували «великою сходинкою» у розвитку сучасної культури суспільства

==Мета дослідження==

Мета дослідження полягає у вивченні впливу освіти на розвиток культури та комплексному аналізі розвитку шкільництва Київської Русі в період роздробленості

==Результати дослідження==

Нами був проведений комплексний аналіз освіти в давньоруських школах
Завдяки опрацювання джерел та літератури. В результаті аналізу ми з’ясували наступне:
* Існування писемності на Русі в язичницький період, очевидно, підтримувалось як індивідуальним, так і груповим навчанням грамоти. Групове навчання було зародковою формою шкіл, які з’являються з винайденням буквенно-звукової системи письма. До прийняття християнства перші школи були двох типів:
– язичницькі школи, які задовольняють потреби язичницької верхівки;
– християнські школи. Відомо, що християнство проникає на Русь задовго до його офіційного запровадження.
* Розвиткові освіти і шкільництва на Русі сприяло запровадження християнства. Воно прилучило Русь до античної культури і науки, зблизило її з багатьма країнами Європи.
Перше офіційне свідчення про появу шкіл на Русі датується 988 р. і пов’язане воно з хрещенням Русі. У "Повісті временних літ" вказується, що князь Володимир відкрив у Києві при Десятинній церкві школу "книжного вчення".
Хрещення Русі і розповсюдження грамотності через шкільне навчання були ланками однієї політики князя Володимира, який бажав укріплення держави, і тому прагнув підготувати грамотних людей, передусім, для дер-жавного апарату, які б могли уміло вести внутрішню і зовнішню політику.
З іншої сторони, і християнська церква була зацікавлена у підготовці освічених людей – ідеологів нової релігії. Та й рівень розвитку ремесла і торгівлі вимагав грамотних людей. Слід відзначити заслугу християнської церкви у поширенні шкільництва на Русі. Саме вона принесла сюди традицію шкільної освіти, якої на Русі не було.
* На ХI ст., коли припадає період розквіту Київської Русі, тут склалася така система шкіл і виховання: школи "книжного вчення", монастирські школи, школи грамоти, кормильство, жіночі школи.
#Школи "книжного вчення" – школи підвищеного типу. Як правило, тут викладалося "сім вільних мистецтв". Особливістю таких шкіл було те, що навчання здійснювалось за привнесеною християнством книжною систе¬мою, де головною була робота з книгою, з текстом. А це розширювало рамки пізнання і можливості освіти.
Ці школи готували своїх вихованців до діяльності у різних сферах дер-жавного, культурного та церковного життя. Прикладом шкіл "книжного вчення" були школа Володимира (988 р.), двірцева школа Ярослава Муд¬рого (1037 р.) і ін. Остання існувала при Софійському соборі і мала між¬на¬родне значення. Це була школа підвищеного типу, тут велося перепису¬вання книг, а також готувалися писарі і перекладачі для цієї справи. В ній було започатковано першу на Русі бібліотеку, яка стала дуже відомою.
# Монастирські школи запроваджувались з ХI ст. при монастирях згідно Студитського статуту, який вимагав, щоб монахи жили в гуртожитках і навчалися грамоти. Спочатку існували тільки закриті монастирські школи, їх відвідували новоприйняті монахи. Такі школи функціонували лише в період навчання останніх. Навчання носило індивідуальний характер.
У деяких монастирях існували школи підвищеного типу. Такою була школа в Києво-Печерському монастирі (1068 р.). Вона давала богословську освіту, яка досягала рівня візантійської духовної патріаршої академії. Школа відома своєю бібліотекою. Києво-Печерський монастир став центром руського літописання, був постачальником книжкової продукції у всій Київській Русі.
Головне завдання монастирських шкіл полягало в суворому аске¬тичному вихованні, зміст якого зводився до формування в ченців покори, терпіння, відмови від радощів земного життя.
З ХII ст. за ініціативою князя Ярослава Осмомисла (1153-1187 рр.) в Галицько-Волинському князівстві запроваджуються перші відкриті монастирські школи для населення.
# Школи грамоти існували переважно в містах (в село грамота не про-никала). Тут вчились діти бояр, посадників, купців, лихварів, заможних ремісників. Утримувались такі школи на кошти батьків, тому для бідного населення були недоступні. Вивчали читання, письмо, лічбу і хоровий спів. Під час занять учитель працював з кожним учнем окремо або з невеликою групою учнів (8-10 чол.).
# Кормильство – форма домашнього виховання дітей феодальної знаті. Князі підбирали для малолітніх княжичів (віком 5-7 років) кормильців з числа воєвод і знатних бояр, що жили в окремих волостях. Княжич не тільки там виховувався, але й княжив. Кормильці були і як наставники, і як управителі. Кормильство передбачало не лише військово-фізичне виховання, але й орієнтувалось на високий рівень освіти. Князі володіли 5-6 іноземними мовами.
Розсаджування київськими князями своїх дітей по містах і областях спочатку сприяло консолідації східнослов’янських земель. Але згодом виявились його негативні наслідки: батьки погано знали дітей, брати не знали один одного, що посилювало міжусобиці; високий статус кормильців давав їм змогу втручатися в родинні суперечки князя, в політичні інтриги і придворні змови. Починаючи з ХIII ст. кормильці заміняються дядьками – високоосві-ченими людьми (вперше термін зустрічається 1202 р.). Вони ставали домаш-німи вчителями. На зміну кормильству приходять елементи гувернерства.
# Жіночі школи. Прикладом таких шкіл є жіноча школа, відкрита Ганною Всеволодівною (сестрою Володимира Мономаха) при Андріївській церкві у Києві (1086 р.). Пізніше такі школи були відкриті в Суздалі, Полоцьку та інших містах. Ряд джерел засвідчують високу освіченість жінок, особливо у князівських верхах. Це піднімало престиж Київської Русі в очах Європи.
*Більшість дітей, передусім, простих людей виховувались у сім’ї. Їх вчили сільськогосподарської праці та іншій домашній роботі. Дітей могли віддавати якомусь майстрові для вивчення ремесла. Там вони інколи могли вивчати грамоту та хоровий спів.
За порівняно короткий час (ХI-ХII ст.) Київська Русь досягла надзвичайно великих успіхів у поширенні грамотності та шкіл і за станом освіти не поступалася західноєвропейським країнам. Прикладом цьому є двірцева школа Ярослава Мудрого. Причинами, які сприяли розпов¬сюдженню грамотності й шкільництва на Русі, були:
– про освіту турбувалася не лише і не стільки церква, а й князівська (світська) влада;
– навчання в школах проводилось рідною мовою (слов’янською);
– з Болгарії проникала і поширювалась кирило-мефодіївська писемна традиція (Русь приступила до шкільної освіти не на голому місці, а маючи вже багато болгарських перекладів літератури на слов’янську мову);
– існувала самоосвіта, майже невідома на Заході того часу;
– школа була відкрита для широких мас, хоч мова про всеобуч не йде;
– школа в Київській Русі була доступна для дівчат;
– давньоруські школи за своєю організацією були більш демократичними, тут дисципліна мала більш м’який характер, ніж у західноєвропейських школах.

==Висновки==

Дослідження культури Київської Русі ІХ-ХІІІ ст. мають велике значення для вдосконалення та розвитку культури сьогодення. Освіта того часу була під владою держави та церкви. Школи мали на меті виховати освічених людей і державних діячів. В Київській Русі, як і зараз, існувало приватне навчання. Тут видатною подією було заснування бібліотек у Софії Київській. У давньоруських школах і бібліотеках виховувалось багато видатних літописців і літераторів, богословів і філософів, публіцистів. Імена деяких із них за умов, коли авторству не надавалося такого значення, як пізніше, дивом збереглися до наших днів. Це літописці Никон Великий, Іоанн, Нестор, Сільвестр та інші.
У справах освіти на Русі роль Софії Київської важко переоцінити. Книги, які виходили із її стін, служили основою для створення наукових бібліотек. У великих монастирях за прикладом Софії Київської виникали свої майстерні по переписуванню книг, що разом з бібліотеками стали базою для розвитку писемності, літератури та взагалі освіти того часу, що стало основою сучасної освіти.
На Русі широкого розповсюдження набуло освоєння знань в галузі фізичних та хімічних властивостей матеріалів, набуло розповсюдження математичних і астрономічних знань, що слугувало базою для розвитку у сучасності усіх наук.
Таким чином,часи Київської Русі слугували «великою сходинкою» у розвитку сучасної культури суспільства.

==Корисні ресурси==

[[Файл:Image027-150.jpg|200px|thumb|left]],

[http://litopys.org.ua/ Ізборник]

[http://historical-club.org.ua/ Всеукраїнський клуб істориків]

[http://www.history.org.ua/ Інститут історії України НАН України]

[http://www.ukrhistory.narod.ru/ Українська історична бібліотека ]

[http://www.history.univ.kiev.ua/uk/homepage.html Історичний факультет є ровесником Київського національного університету імені Тараса Шевченка]

Інші ресурси
1. Греков Б.Д. Київська Русь. – М., 1953. – 351

2. Замалеев А.Ф., Зоу В.А. Мислители Киевськой Руси. – К.: Изд-во при Киев. ун-те, 1981. – 159

3. Історія Української культури./За ред. С.М. Клапчука, В.Ф. Остафійчука. – К, 2000. – 606

4 Історія україни: Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів/ Ю. Свідерський, Т. Ладиченко, Н. Ромашин. – Київ: Грамота, 2007. – 272 с.

6. Толочко П. Київська Русь. – К.: Абрис. – 360

[[Категорія: Шаблони]]

Файл:Image027-150.jpg

2014-02-14T13:35:18Z

Бірюк Інна Миколаївна: завантажив нову версію «Файл:Image027-150.jpg»

Файл:Image027-150.jpg

2014-02-14T13:32:34Z

Бірюк Інна Миколаївна:

Учнівська вікі-стаття «Освіта в давньоруських школах»

2014-02-14T12:57:26Z

Бірюк Інна Миколаївна: /* Корисні ресурси */

==Назва проекту==

«Країна книжок і літописів»

==Автори проекту==

Група учнів 7 класу

==Тема дослідження==

Освіта в давньоруських школах

==Проблема дослідження==

Якою є освіта в давньоруських школах ?

==Гіпотеза дослідження==

Часи Київської Русі слугували «великою сходинкою» у розвитку сучасної культури суспільства

==Мета дослідження==

Мета дослідження полягає у вивченні впливу освіти на розвиток культури та комплексному аналізі розвитку шкільництва Київської Русі в період роздробленості

==Результати дослідження==

Нами був проведений комплексний аналіз освіти в давньоруських школах
Завдяки опрацювання джерел та літератури. В результаті аналізу ми з’ясували наступне:
* Існування писемності на Русі в язичницький період, очевидно, підтримувалось як індивідуальним, так і груповим навчанням грамоти. Групове навчання було зародковою формою шкіл, які з’являються з винайденням буквенно-звукової системи письма. До прийняття християнства перші школи були двох типів:
– язичницькі школи, які задовольняють потреби язичницької верхівки;
– християнські школи. Відомо, що християнство проникає на Русь задовго до його офіційного запровадження.
* Розвиткові освіти і шкільництва на Русі сприяло запровадження християнства. Воно прилучило Русь до античної культури і науки, зблизило її з багатьма країнами Європи.
Перше офіційне свідчення про появу шкіл на Русі датується 988 р. і пов’язане воно з хрещенням Русі. У "Повісті временних літ" вказується, що князь Володимир відкрив у Києві при Десятинній церкві школу "книжного вчення".
Хрещення Русі і розповсюдження грамотності через шкільне навчання були ланками однієї політики князя Володимира, який бажав укріплення держави, і тому прагнув підготувати грамотних людей, передусім, для дер-жавного апарату, які б могли уміло вести внутрішню і зовнішню політику.
З іншої сторони, і християнська церква була зацікавлена у підготовці освічених людей – ідеологів нової релігії. Та й рівень розвитку ремесла і торгівлі вимагав грамотних людей. Слід відзначити заслугу християнської церкви у поширенні шкільництва на Русі. Саме вона принесла сюди традицію шкільної освіти, якої на Русі не було.
* На ХI ст., коли припадає період розквіту Київської Русі, тут склалася така система шкіл і виховання: школи "книжного вчення", монастирські школи, школи грамоти, кормильство, жіночі школи.
#Школи "книжного вчення" – школи підвищеного типу. Як правило, тут викладалося "сім вільних мистецтв". Особливістю таких шкіл було те, що навчання здійснювалось за привнесеною християнством книжною систе¬мою, де головною була робота з книгою, з текстом. А це розширювало рамки пізнання і можливості освіти.
Ці школи готували своїх вихованців до діяльності у різних сферах дер-жавного, культурного та церковного життя. Прикладом шкіл "книжного вчення" були школа Володимира (988 р.), двірцева школа Ярослава Муд¬рого (1037 р.) і ін. Остання існувала при Софійському соборі і мала між¬на¬родне значення. Це була школа підвищеного типу, тут велося перепису¬вання книг, а також готувалися писарі і перекладачі для цієї справи. В ній було започатковано першу на Русі бібліотеку, яка стала дуже відомою.
# Монастирські школи запроваджувались з ХI ст. при монастирях згідно Студитського статуту, який вимагав, щоб монахи жили в гуртожитках і навчалися грамоти. Спочатку існували тільки закриті монастирські школи, їх відвідували новоприйняті монахи. Такі школи функціонували лише в період навчання останніх. Навчання носило індивідуальний характер.
У деяких монастирях існували школи підвищеного типу. Такою була школа в Києво-Печерському монастирі (1068 р.). Вона давала богословську освіту, яка досягала рівня візантійської духовної патріаршої академії. Школа відома своєю бібліотекою. Києво-Печерський монастир став центром руського літописання, був постачальником книжкової продукції у всій Київській Русі.
Головне завдання монастирських шкіл полягало в суворому аске¬тичному вихованні, зміст якого зводився до формування в ченців покори, терпіння, відмови від радощів земного життя.
З ХII ст. за ініціативою князя Ярослава Осмомисла (1153-1187 рр.) в Галицько-Волинському князівстві запроваджуються перші відкриті монастирські школи для населення.
# Школи грамоти існували переважно в містах (в село грамота не про-никала). Тут вчились діти бояр, посадників, купців, лихварів, заможних ремісників. Утримувались такі школи на кошти батьків, тому для бідного населення були недоступні. Вивчали читання, письмо, лічбу і хоровий спів. Під час занять учитель працював з кожним учнем окремо або з невеликою групою учнів (8-10 чол.).
# Кормильство – форма домашнього виховання дітей феодальної знаті. Князі підбирали для малолітніх княжичів (віком 5-7 років) кормильців з числа воєвод і знатних бояр, що жили в окремих волостях. Княжич не тільки там виховувався, але й княжив. Кормильці були і як наставники, і як управителі. Кормильство передбачало не лише військово-фізичне виховання, але й орієнтувалось на високий рівень освіти. Князі володіли 5-6 іноземними мовами.
Розсаджування київськими князями своїх дітей по містах і областях спочатку сприяло консолідації східнослов’янських земель. Але згодом виявились його негативні наслідки: батьки погано знали дітей, брати не знали один одного, що посилювало міжусобиці; високий статус кормильців давав їм змогу втручатися в родинні суперечки князя, в політичні інтриги і придворні змови. Починаючи з ХIII ст. кормильці заміняються дядьками – високоосві-ченими людьми (вперше термін зустрічається 1202 р.). Вони ставали домаш-німи вчителями. На зміну кормильству приходять елементи гувернерства.
# Жіночі школи. Прикладом таких шкіл є жіноча школа, відкрита Ганною Всеволодівною (сестрою Володимира Мономаха) при Андріївській церкві у Києві (1086 р.). Пізніше такі школи були відкриті в Суздалі, Полоцьку та інших містах. Ряд джерел засвідчують високу освіченість жінок, особливо у князівських верхах. Це піднімало престиж Київської Русі в очах Європи.
*Більшість дітей, передусім, простих людей виховувались у сім’ї. Їх вчили сільськогосподарської праці та іншій домашній роботі. Дітей могли віддавати якомусь майстрові для вивчення ремесла. Там вони інколи могли вивчати грамоту та хоровий спів.
За порівняно короткий час (ХI-ХII ст.) Київська Русь досягла надзвичайно великих успіхів у поширенні грамотності та шкіл і за станом освіти не поступалася західноєвропейським країнам. Прикладом цьому є двірцева школа Ярослава Мудрого. Причинами, які сприяли розпов¬сюдженню грамотності й шкільництва на Русі, були:
– про освіту турбувалася не лише і не стільки церква, а й князівська (світська) влада;
– навчання в школах проводилось рідною мовою (слов’янською);
– з Болгарії проникала і поширювалась кирило-мефодіївська писемна традиція (Русь приступила до шкільної освіти не на голому місці, а маючи вже багато болгарських перекладів літератури на слов’янську мову);
– існувала самоосвіта, майже невідома на Заході того часу;
– школа була відкрита для широких мас, хоч мова про всеобуч не йде;
– школа в Київській Русі була доступна для дівчат;
– давньоруські школи за своєю організацією були більш демократичними, тут дисципліна мала більш м’який характер, ніж у західноєвропейських школах.

==Висновки==

Дослідження культури Київської Русі ІХ-ХІІІ ст. мають велике значення для вдосконалення та розвитку культури сьогодення. Освіта того часу була під владою держави та церкви. Школи мали на меті виховати освічених людей і державних діячів. В Київській Русі, як і зараз, існувало приватне навчання. Тут видатною подією було заснування бібліотек у Софії Київській. У давньоруських школах і бібліотеках виховувалось багато видатних літописців і літераторів, богословів і філософів, публіцистів. Імена деяких із них за умов, коли авторству не надавалося такого значення, як пізніше, дивом збереглися до наших днів. Це літописці Никон Великий, Іоанн, Нестор, Сільвестр та інші.
У справах освіти на Русі роль Софії Київської важко переоцінити. Книги, які виходили із її стін, служили основою для створення наукових бібліотек. У великих монастирях за прикладом Софії Київської виникали свої майстерні по переписуванню книг, що разом з бібліотеками стали базою для розвитку писемності, літератури та взагалі освіти того часу, що стало основою сучасної освіти.
На Русі широкого розповсюдження набуло освоєння знань в галузі фізичних та хімічних властивостей матеріалів, набуло розповсюдження математичних і астрономічних знань, що слугувало базою для розвитку у сучасності усіх наук.
Таким чином,часи Київської Русі слугували «великою сходинкою» у розвитку сучасної культури суспільства.

==Корисні ресурси==

[http://litopys.org.ua/ Ізборник]

[http://historical-club.org.ua/ Всеукраїнський клуб істориків]

[http://www.history.org.ua/ Інститут історії України НАН України]

[http://www.ukrhistory.narod.ru/ Українська історична бібліотека ]

[http://www.history.univ.kiev.ua/uk/homepage.html Історичний факультет є ровесником Київського національного університету імені Тараса Шевченка]

Інші ресурси
1. Греков Б.Д. Київська Русь. – М., 1953. – 351

2. Замалеев А.Ф., Зоу В.А. Мислители Киевськой Руси. – К.: Изд-во при Киев. ун-те, 1981. – 159

3. Історія Української культури./За ред. С.М. Клапчука, В.Ф. Остафійчука. – К, 2000. – 606

4 Історія україни: Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів/ Ю. Свідерський, Т. Ладиченко, Н. Ромашин. – Київ: Грамота, 2007. – 272 с.

6. Толочко П. Київська Русь. – К.: Абрис. – 360

[[Категорія: Шаблони]]

Учнівська вікі-стаття «Освіта в давньоруських школах»

2014-02-14T12:57:00Z

Бірюк Інна Миколаївна: /* Корисні ресурси */

==Назва проекту==

«Країна книжок і літописів»

==Автори проекту==

Група учнів 7 класу

==Тема дослідження==

Освіта в давньоруських школах

==Проблема дослідження==

Якою є освіта в давньоруських школах ?

==Гіпотеза дослідження==

Часи Київської Русі слугували «великою сходинкою» у розвитку сучасної культури суспільства

==Мета дослідження==

Мета дослідження полягає у вивченні впливу освіти на розвиток культури та комплексному аналізі розвитку шкільництва Київської Русі в період роздробленості

==Результати дослідження==

Нами був проведений комплексний аналіз освіти в давньоруських школах
Завдяки опрацювання джерел та літератури. В результаті аналізу ми з’ясували наступне:
* Існування писемності на Русі в язичницький період, очевидно, підтримувалось як індивідуальним, так і груповим навчанням грамоти. Групове навчання було зародковою формою шкіл, які з’являються з винайденням буквенно-звукової системи письма. До прийняття християнства перші школи були двох типів:
– язичницькі школи, які задовольняють потреби язичницької верхівки;
– християнські школи. Відомо, що християнство проникає на Русь задовго до його офіційного запровадження.
* Розвиткові освіти і шкільництва на Русі сприяло запровадження християнства. Воно прилучило Русь до античної культури і науки, зблизило її з багатьма країнами Європи.
Перше офіційне свідчення про появу шкіл на Русі датується 988 р. і пов’язане воно з хрещенням Русі. У "Повісті временних літ" вказується, що князь Володимир відкрив у Києві при Десятинній церкві школу "книжного вчення".
Хрещення Русі і розповсюдження грамотності через шкільне навчання були ланками однієї політики князя Володимира, який бажав укріплення держави, і тому прагнув підготувати грамотних людей, передусім, для дер-жавного апарату, які б могли уміло вести внутрішню і зовнішню політику.
З іншої сторони, і християнська церква була зацікавлена у підготовці освічених людей – ідеологів нової релігії. Та й рівень розвитку ремесла і торгівлі вимагав грамотних людей. Слід відзначити заслугу християнської церкви у поширенні шкільництва на Русі. Саме вона принесла сюди традицію шкільної освіти, якої на Русі не було.
* На ХI ст., коли припадає період розквіту Київської Русі, тут склалася така система шкіл і виховання: школи "книжного вчення", монастирські школи, школи грамоти, кормильство, жіночі школи.
#Школи "книжного вчення" – школи підвищеного типу. Як правило, тут викладалося "сім вільних мистецтв". Особливістю таких шкіл було те, що навчання здійснювалось за привнесеною християнством книжною систе¬мою, де головною була робота з книгою, з текстом. А це розширювало рамки пізнання і можливості освіти.
Ці школи готували своїх вихованців до діяльності у різних сферах дер-жавного, культурного та церковного життя. Прикладом шкіл "книжного вчення" були школа Володимира (988 р.), двірцева школа Ярослава Муд¬рого (1037 р.) і ін. Остання існувала при Софійському соборі і мала між¬на¬родне значення. Це була школа підвищеного типу, тут велося перепису¬вання книг, а також готувалися писарі і перекладачі для цієї справи. В ній було започатковано першу на Русі бібліотеку, яка стала дуже відомою.
# Монастирські школи запроваджувались з ХI ст. при монастирях згідно Студитського статуту, який вимагав, щоб монахи жили в гуртожитках і навчалися грамоти. Спочатку існували тільки закриті монастирські школи, їх відвідували новоприйняті монахи. Такі школи функціонували лише в період навчання останніх. Навчання носило індивідуальний характер.
У деяких монастирях існували школи підвищеного типу. Такою була школа в Києво-Печерському монастирі (1068 р.). Вона давала богословську освіту, яка досягала рівня візантійської духовної патріаршої академії. Школа відома своєю бібліотекою. Києво-Печерський монастир став центром руського літописання, був постачальником книжкової продукції у всій Київській Русі.
Головне завдання монастирських шкіл полягало в суворому аске¬тичному вихованні, зміст якого зводився до формування в ченців покори, терпіння, відмови від радощів земного життя.
З ХII ст. за ініціативою князя Ярослава Осмомисла (1153-1187 рр.) в Галицько-Волинському князівстві запроваджуються перші відкриті монастирські школи для населення.
# Школи грамоти існували переважно в містах (в село грамота не про-никала). Тут вчились діти бояр, посадників, купців, лихварів, заможних ремісників. Утримувались такі школи на кошти батьків, тому для бідного населення були недоступні. Вивчали читання, письмо, лічбу і хоровий спів. Під час занять учитель працював з кожним учнем окремо або з невеликою групою учнів (8-10 чол.).
# Кормильство – форма домашнього виховання дітей феодальної знаті. Князі підбирали для малолітніх княжичів (віком 5-7 років) кормильців з числа воєвод і знатних бояр, що жили в окремих волостях. Княжич не тільки там виховувався, але й княжив. Кормильці були і як наставники, і як управителі. Кормильство передбачало не лише військово-фізичне виховання, але й орієнтувалось на високий рівень освіти. Князі володіли 5-6 іноземними мовами.
Розсаджування київськими князями своїх дітей по містах і областях спочатку сприяло консолідації східнослов’янських земель. Але згодом виявились його негативні наслідки: батьки погано знали дітей, брати не знали один одного, що посилювало міжусобиці; високий статус кормильців давав їм змогу втручатися в родинні суперечки князя, в політичні інтриги і придворні змови. Починаючи з ХIII ст. кормильці заміняються дядьками – високоосві-ченими людьми (вперше термін зустрічається 1202 р.). Вони ставали домаш-німи вчителями. На зміну кормильству приходять елементи гувернерства.
# Жіночі школи. Прикладом таких шкіл є жіноча школа, відкрита Ганною Всеволодівною (сестрою Володимира Мономаха) при Андріївській церкві у Києві (1086 р.). Пізніше такі школи були відкриті в Суздалі, Полоцьку та інших містах. Ряд джерел засвідчують високу освіченість жінок, особливо у князівських верхах. Це піднімало престиж Київської Русі в очах Європи.
*Більшість дітей, передусім, простих людей виховувались у сім’ї. Їх вчили сільськогосподарської праці та іншій домашній роботі. Дітей могли віддавати якомусь майстрові для вивчення ремесла. Там вони інколи могли вивчати грамоту та хоровий спів.
За порівняно короткий час (ХI-ХII ст.) Київська Русь досягла надзвичайно великих успіхів у поширенні грамотності та шкіл і за станом освіти не поступалася західноєвропейським країнам. Прикладом цьому є двірцева школа Ярослава Мудрого. Причинами, які сприяли розпов¬сюдженню грамотності й шкільництва на Русі, були:
– про освіту турбувалася не лише і не стільки церква, а й князівська (світська) влада;
– навчання в школах проводилось рідною мовою (слов’янською);
– з Болгарії проникала і поширювалась кирило-мефодіївська писемна традиція (Русь приступила до шкільної освіти не на голому місці, а маючи вже багато болгарських перекладів літератури на слов’янську мову);
– існувала самоосвіта, майже невідома на Заході того часу;
– школа була відкрита для широких мас, хоч мова про всеобуч не йде;
– школа в Київській Русі була доступна для дівчат;
– давньоруські школи за своєю організацією були більш демократичними, тут дисципліна мала більш м’який характер, ніж у західноєвропейських школах.

==Висновки==

Дослідження культури Київської Русі ІХ-ХІІІ ст. мають велике значення для вдосконалення та розвитку культури сьогодення. Освіта того часу була під владою держави та церкви. Школи мали на меті виховати освічених людей і державних діячів. В Київській Русі, як і зараз, існувало приватне навчання. Тут видатною подією було заснування бібліотек у Софії Київській. У давньоруських школах і бібліотеках виховувалось багато видатних літописців і літераторів, богословів і філософів, публіцистів. Імена деяких із них за умов, коли авторству не надавалося такого значення, як пізніше, дивом збереглися до наших днів. Це літописці Никон Великий, Іоанн, Нестор, Сільвестр та інші.
У справах освіти на Русі роль Софії Київської важко переоцінити. Книги, які виходили із її стін, служили основою для створення наукових бібліотек. У великих монастирях за прикладом Софії Київської виникали свої майстерні по переписуванню книг, що разом з бібліотеками стали базою для розвитку писемності, літератури та взагалі освіти того часу, що стало основою сучасної освіти.
На Русі широкого розповсюдження набуло освоєння знань в галузі фізичних та хімічних властивостей матеріалів, набуло розповсюдження математичних і астрономічних знань, що слугувало базою для розвитку у сучасності усіх наук.
Таким чином,часи Київської Русі слугували «великою сходинкою» у розвитку сучасної культури суспільства.

==Корисні ресурси==

[http://litopys.org.ua/ Ізборник]
[http://historical-club.org.ua/ Всеукраїнський клуб істориків]
[http://www.history.org.ua/ Інститут історії України НАН України]
[http://www.ukrhistory.narod.ru/ Українська історична бібліотека ]
[http://www.history.univ.kiev.ua/uk/homepage.html Історичний факультет є ровесником Київського національного університету імені Тараса Шевченка]

Інші ресурси
1. Греков Б.Д. Київська Русь. – М., 1953. – 351
2. Замалеев А.Ф., Зоу В.А. Мислители Киевськой Руси. – К.: Изд-во при Киев. ун-те, 1981. – 159
3. Історія Української культури./За ред. С.М. Клапчука, В.Ф. Остафійчука. – К, 2000. – 606
4 Історія україни: Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів/ Ю. Свідерський, Т. Ладиченко, Н. Ромашин. – Київ: Грамота, 2007. – 272 с.
6. Толочко П. Київська Русь. – К.: Абрис. – 360

[[Категорія: Шаблони]]

Учнівська вікі-стаття «Освіта в давньоруських школах»

2014-02-14T12:55:10Z

Бірюк Інна Миколаївна: /* Висновки */

Учнівська вікі-стаття «Освіта в давньоруських школах»

2014-02-14T12:54:48Z

Бірюк Інна Миколаївна: /* Результати дослідження */

==Назва проекту==

«Країна книжок і літописів»

==Автори проекту==

Група учнів 7 класу

==Тема дослідження==

Освіта в давньоруських школах

==Проблема дослідження==

Якою є освіта в давньоруських школах ?

==Гіпотеза дослідження==

Часи Київської Русі слугували «великою сходинкою» у розвитку сучасної культури суспільства

==Мета дослідження==

Мета дослідження полягає у вивченні впливу освіти на розвиток культури та комплексному аналізі розвитку шкільництва Київської Русі в період роздробленості

==Результати дослідження==

Нами був проведений комплексний аналіз освіти в давньоруських школах
Завдяки опрацювання джерел та літератури. В результаті аналізу ми з’ясували наступне:
* Існування писемності на Русі в язичницький період, очевидно, підтримувалось як індивідуальним, так і груповим навчанням грамоти. Групове навчання було зародковою формою шкіл, які з’являються з винайденням буквенно-звукової системи письма. До прийняття християнства перші школи були двох типів:
– язичницькі школи, які задовольняють потреби язичницької верхівки;
– християнські школи. Відомо, що християнство проникає на Русь задовго до його офіційного запровадження.
* Розвиткові освіти і шкільництва на Русі сприяло запровадження християнства. Воно прилучило Русь до античної культури і науки, зблизило її з багатьма країнами Європи.
Перше офіційне свідчення про появу шкіл на Русі датується 988 р. і пов’язане воно з хрещенням Русі. У "Повісті временних літ" вказується, що князь Володимир відкрив у Києві при Десятинній церкві школу "книжного вчення".
Хрещення Русі і розповсюдження грамотності через шкільне навчання були ланками однієї політики князя Володимира, який бажав укріплення держави, і тому прагнув підготувати грамотних людей, передусім, для дер-жавного апарату, які б могли уміло вести внутрішню і зовнішню політику.
З іншої сторони, і християнська церква була зацікавлена у підготовці освічених людей – ідеологів нової релігії. Та й рівень розвитку ремесла і торгівлі вимагав грамотних людей. Слід відзначити заслугу християнської церкви у поширенні шкільництва на Русі. Саме вона принесла сюди традицію шкільної освіти, якої на Русі не було.
* На ХI ст., коли припадає період розквіту Київської Русі, тут склалася така система шкіл і виховання: школи "книжного вчення", монастирські школи, школи грамоти, кормильство, жіночі школи.
#Школи "книжного вчення" – школи підвищеного типу. Як правило, тут викладалося "сім вільних мистецтв". Особливістю таких шкіл було те, що навчання здійснювалось за привнесеною християнством книжною систе¬мою, де головною була робота з книгою, з текстом. А це розширювало рамки пізнання і можливості освіти.
Ці школи готували своїх вихованців до діяльності у різних сферах дер-жавного, культурного та церковного життя. Прикладом шкіл "книжного вчення" були школа Володимира (988 р.), двірцева школа Ярослава Муд¬рого (1037 р.) і ін. Остання існувала при Софійському соборі і мала між¬на¬родне значення. Це була школа підвищеного типу, тут велося перепису¬вання книг, а також готувалися писарі і перекладачі для цієї справи. В ній було започатковано першу на Русі бібліотеку, яка стала дуже відомою.
# Монастирські школи запроваджувались з ХI ст. при монастирях згідно Студитського статуту, який вимагав, щоб монахи жили в гуртожитках і навчалися грамоти. Спочатку існували тільки закриті монастирські школи, їх відвідували новоприйняті монахи. Такі школи функціонували лише в період навчання останніх. Навчання носило індивідуальний характер.
У деяких монастирях існували школи підвищеного типу. Такою була школа в Києво-Печерському монастирі (1068 р.). Вона давала богословську освіту, яка досягала рівня візантійської духовної патріаршої академії. Школа відома своєю бібліотекою. Києво-Печерський монастир став центром руського літописання, був постачальником книжкової продукції у всій Київській Русі.
Головне завдання монастирських шкіл полягало в суворому аске¬тичному вихованні, зміст якого зводився до формування в ченців покори, терпіння, відмови від радощів земного життя.
З ХII ст. за ініціативою князя Ярослава Осмомисла (1153-1187 рр.) в Галицько-Волинському князівстві запроваджуються перші відкриті монастирські школи для населення.
# Школи грамоти існували переважно в містах (в село грамота не про-никала). Тут вчились діти бояр, посадників, купців, лихварів, заможних ремісників. Утримувались такі школи на кошти батьків, тому для бідного населення були недоступні. Вивчали читання, письмо, лічбу і хоровий спів. Під час занять учитель працював з кожним учнем окремо або з невеликою групою учнів (8-10 чол.).
# Кормильство – форма домашнього виховання дітей феодальної знаті. Князі підбирали для малолітніх княжичів (віком 5-7 років) кормильців з числа воєвод і знатних бояр, що жили в окремих волостях. Княжич не тільки там виховувався, але й княжив. Кормильці були і як наставники, і як управителі. Кормильство передбачало не лише військово-фізичне виховання, але й орієнтувалось на високий рівень освіти. Князі володіли 5-6 іноземними мовами.
Розсаджування київськими князями своїх дітей по містах і областях спочатку сприяло консолідації східнослов’янських земель. Але згодом виявились його негативні наслідки: батьки погано знали дітей, брати не знали один одного, що посилювало міжусобиці; високий статус кормильців давав їм змогу втручатися в родинні суперечки князя, в політичні інтриги і придворні змови. Починаючи з ХIII ст. кормильці заміняються дядьками – високоосві-ченими людьми (вперше термін зустрічається 1202 р.). Вони ставали домаш-німи вчителями. На зміну кормильству приходять елементи гувернерства.
# Жіночі школи. Прикладом таких шкіл є жіноча школа, відкрита Ганною Всеволодівною (сестрою Володимира Мономаха) при Андріївській церкві у Києві (1086 р.). Пізніше такі школи були відкриті в Суздалі, Полоцьку та інших містах. Ряд джерел засвідчують високу освіченість жінок, особливо у князівських верхах. Це піднімало престиж Київської Русі в очах Європи.
*Більшість дітей, передусім, простих людей виховувались у сім’ї. Їх вчили сільськогосподарської праці та іншій домашній роботі. Дітей могли віддавати якомусь майстрові для вивчення ремесла. Там вони інколи могли вивчати грамоту та хоровий спів.
За порівняно короткий час (ХI-ХII ст.) Київська Русь досягла надзвичайно великих успіхів у поширенні грамотності та шкіл і за станом освіти не поступалася західноєвропейським країнам. Прикладом цьому є двірцева школа Ярослава Мудрого. Причинами, які сприяли розпов¬сюдженню грамотності й шкільництва на Русі, були:
– про освіту турбувалася не лише і не стільки церква, а й князівська (світська) влада;
– навчання в школах проводилось рідною мовою (слов’янською);
– з Болгарії проникала і поширювалась кирило-мефодіївська писемна традиція (Русь приступила до шкільної освіти не на голому місці, а маючи вже багато болгарських перекладів літератури на слов’янську мову);
– існувала самоосвіта, майже невідома на Заході того часу;
– школа була відкрита для широких мас, хоч мова про всеобуч не йде;
– школа в Київській Русі була доступна для дівчат;
– давньоруські школи за своєю організацією були більш демократичними, тут дисципліна мала більш м’який характер, ніж у західноєвропейських школах.

==Висновки==

==Корисні ресурси==

[[Категорія: Шаблони]]

Учнівська вікі-стаття «Освіта в давньоруських школах»

2014-02-14T12:54:08Z

Бірюк Інна Миколаївна: /* Результати дослідження */

==Назва проекту==

«Країна книжок і літописів»

==Автори проекту==

Група учнів 7 класу

==Тема дослідження==

Освіта в давньоруських школах

==Проблема дослідження==

Якою є освіта в давньоруських школах ?

==Гіпотеза дослідження==

Часи Київської Русі слугували «великою сходинкою» у розвитку сучасної культури суспільства

==Мета дослідження==

Мета дослідження полягає у вивченні впливу освіти на розвиток культури та комплексному аналізі розвитку шкільництва Київської Русі в період роздробленості

==Результати дослідження==

Нами був проведений комплексний аналіз освіти в давньоруських школах
Завдяки опрацювання джерел та літератури. В результаті аналізу ми з’ясували наступне:
* Існування писемності на Русі в язичницький період, очевидно, підтримувалось як індивідуальним, так і груповим навчанням грамоти. Групове навчання було зародковою формою шкіл, які з’являються з винайденням буквенно-звукової системи письма. До прийняття християнства перші школи були двох типів:
– язичницькі школи, які задовольняють потреби язичницької верхівки;
– християнські школи. Відомо, що християнство проникає на Русь задовго до його офіційного запровадження.
* Розвиткові освіти і шкільництва на Русі сприяло запровадження християнства. Воно прилучило Русь до античної культури і науки, зблизило її з багатьма країнами Європи.
Перше офіційне свідчення про появу шкіл на Русі датується 988 р. і пов’язане воно з хрещенням Русі. У "Повісті временних літ" вказується, що князь Володимир відкрив у Києві при Десятинній церкві школу "книжного вчення".
Хрещення Русі і розповсюдження грамотності через шкільне навчання були ланками однієї політики князя Володимира, який бажав укріплення держави, і тому прагнув підготувати грамотних людей, передусім, для дер-жавного апарату, які б могли уміло вести внутрішню і зовнішню політику.
З іншої сторони, і християнська церква була зацікавлена у підготовці освічених людей – ідеологів нової релігії. Та й рівень розвитку ремесла і торгівлі вимагав грамотних людей. Слід відзначити заслугу християнської церкви у поширенні шкільництва на Русі. Саме вона принесла сюди традицію шкільної освіти, якої на Русі не було.
* На ХI ст., коли припадає період розквіту Київської Русі, тут склалася така система шкіл і виховання: школи "книжного вчення", монастирські школи, школи грамоти, кормильство, жіночі школи.
#Школи "книжного вчення" – школи підвищеного типу. Як правило, тут викладалося "сім вільних мистецтв". Особливістю таких шкіл було те, що навчання здійснювалось за привнесеною християнством книжною систе¬мою, де головною була робота з книгою, з текстом. А це розширювало рамки пізнання і можливості освіти.
Ці школи готували своїх вихованців до діяльності у різних сферах дер-жавного, культурного та церковного життя. Прикладом шкіл "книжного вчення" були школа Володимира (988 р.), двірцева школа Ярослава Муд¬рого (1037 р.) і ін. Остання існувала при Софійському соборі і мала між¬на¬родне значення. Це була школа підвищеного типу, тут велося перепису¬вання книг, а також готувалися писарі і перекладачі для цієї справи. В ній було започатковано першу на Русі бібліотеку, яка стала дуже відомою.
# Монастирські школи запроваджувались з ХI ст. при монастирях згідно Студитського статуту, який вимагав, щоб монахи жили в гуртожитках і навчалися грамоти. Спочатку існували тільки закриті монастирські школи, їх відвідували новоприйняті монахи. Такі школи функціонували лише в період навчання останніх. Навчання носило індивідуальний характер.
У деяких монастирях існували школи підвищеного типу. Такою була школа в Києво-Печерському монастирі (1068 р.). Вона давала богословську освіту, яка досягала рівня візантійської духовної патріаршої академії. Школа відома своєю бібліотекою. Києво-Печерський монастир став центром руського літописання, був постачальником книжкової продукції у всій Київській Русі.
Головне завдання монастирських шкіл полягало в суворому аске¬тичному вихованні, зміст якого зводився до формування в ченців покори, терпіння, відмови від радощів земного життя.
З ХII ст. за ініціативою князя Ярослава Осмомисла (1153-1187 рр.) в Галицько-Волинському князівстві запроваджуються перші відкриті монастирські школи для населення.
# Школи грамоти існували переважно в містах (в село грамота не про-никала). Тут вчились діти бояр, посадників, купців, лихварів, заможних ремісників. Утримувались такі школи на кошти батьків, тому для бідного населення були недоступні. Вивчали читання, письмо, лічбу і хоровий спів. Під час занять учитель працював з кожним учнем окремо або з невеликою групою учнів (8-10 чол.).
# Кормильство – форма домашнього виховання дітей феодальної знаті. Князі підбирали для малолітніх княжичів (віком 5-7 років) кормильців з числа воєвод і знатних бояр, що жили в окремих волостях. Княжич не тільки там виховувався, але й княжив. Кормильці були і як наставники, і як управителі. Кормильство передбачало не лише військово-фізичне виховання, але й орієнтувалось на високий рівень освіти. Князі володіли 5-6 іноземними мовами.
Розсаджування київськими князями своїх дітей по містах і областях спочатку сприяло консолідації східнослов’янських земель. Але згодом виявились його негативні наслідки: батьки погано знали дітей, брати не знали один одного, що посилювало міжусобиці; високий статус кормильців давав їм змогу втручатися в родинні суперечки князя, в політичні інтриги і придворні змови. Починаючи з ХIII ст. кормильці заміняються дядьками – високоосві-ченими людьми (вперше термін зустрічається 1202 р.). Вони ставали домаш-німи вчителями. На зміну кормильству приходять елементи гувернерства.
# Жіночі школи. Прикладом таких шкіл є жіноча школа, відкрита Ганною Всеволодівною (сестрою Володимира Мономаха) при Андріївській церкві у Києві (1086 р.). Пізніше такі школи були відкриті в Суздалі, Полоцьку та інших містах. Ряд джерел засвідчують високу освіченість жінок, особливо у князівських верхах. Це піднімало престиж Київської Русі в очах Європи.
*Більшість дітей, передусім, простих людей виховувались у сім’ї. Їх вчили сільськогосподарської праці та іншій домашній роботі. Дітей могли віддавати якомусь майстрові для вивчення ремесла. Там вони інколи могли вивчати грамоту та хоровий спів.
За порівняно короткий час (ХI-ХII ст.) Київська Русь досягла надзвичайно великих успіхів у поширенні грамотності та шкіл і за станом освіти не поступалася західноєвропейським країнам. Прикладом цьому є двірцева школа Ярослава Мудрого. Причинами, які сприяли розпов¬сюдженню грамотності й шкільництва на Русі, були:
– про освіту турбувалася не лише і не стільки церква, а й князівська (світська) влада;
– навчання в школах проводилось рідною мовою (слов’янською);
– з Болгарії проникала і поширювалась кирило-мефодіївська писемна традиція (Русь приступила до шкільної освіти не на голому місці, а маючи вже багато болгарських перекладів літератури на слов’янську мову);
– існувала самоосвіта, майже невідома на Заході того часу;
– школа була відкрита для широких мас, хоч мова про всеобуч не йде;
– школа в Київській Русі була доступна для дівчат;
– давньоруські школи за своєю організацією були більш демократичними, тут дисципліна мала більш м’який характер, ніж у західноєвропейських школах.

==Висновки==

==Корисні ресурси==

[[Категорія: Шаблони]]

Учнівська вікі-стаття «Освіта в давньоруських школах»

2014-02-14T12:52:48Z

Бірюк Інна Миколаївна: /* Результати дослідження */

==Назва проекту==

«Країна книжок і літописів»

==Автори проекту==

Група учнів 7 класу

==Тема дослідження==

Освіта в давньоруських школах

==Проблема дослідження==

Якою є освіта в давньоруських школах ?

==Гіпотеза дослідження==

Часи Київської Русі слугували «великою сходинкою» у розвитку сучасної культури суспільства

==Мета дослідження==

Мета дослідження полягає у вивченні впливу освіти на розвиток культури та комплексному аналізі розвитку шкільництва Київської Русі в період роздробленості

==Результати дослідження==

Нами був проведений комплексний аналіз освіти в давньоруських школах
Завдяки опрацювання джерел та літератури. В результаті аналізу ми з’ясували наступне:
* Існування писемності на Русі в язичницький період, очевидно, підтримувалось як індивідуальним, так і груповим навчанням грамоти. Групове навчання було зародковою формою шкіл, які з’являються з винайденням буквенно-звукової системи письма. До прийняття християнства перші школи були двох типів:
– язичницькі школи, які задовольняють потреби язичницької верхівки;
– християнські школи. Відомо, що християнство проникає на Русь задовго до його офіційного запровадження.
* Розвиткові освіти і шкільництва на Русі сприяло запровадження християнства. Воно прилучило Русь до античної культури і науки, зблизило її з багатьма країнами Європи.
Перше офіційне свідчення про появу шкіл на Русі датується 988 р. і пов’язане воно з хрещенням Русі. У "Повісті временних літ" вказується, що князь Володимир відкрив у Києві при Десятинній церкві школу "книжного вчення".
Хрещення Русі і розповсюдження грамотності через шкільне навчання були ланками однієї політики князя Володимира, який бажав укріплення держави, і тому прагнув підготувати грамотних людей, передусім, для дер-жавного апарату, які б могли уміло вести внутрішню і зовнішню політику.
З іншої сторони, і християнська церква була зацікавлена у підготовці освічених людей – ідеологів нової релігії. Та й рівень розвитку ремесла і торгівлі вимагав грамотних людей. Слід відзначити заслугу християнської церкви у поширенні шкільництва на Русі. Саме вона принесла сюди традицію шкільної освіти, якої на Русі не було.
* На ХI ст., коли припадає період розквіту Київської Русі, тут склалася така система шкіл і виховання: школи "книжного вчення", монастирські школи, школи грамоти, кормильство, жіночі школи.
#Школи "книжного вчення" – школи підвищеного типу. Як правило, тут викладалося "сім вільних мистецтв". Особливістю таких шкіл було те, що навчання здійснювалось за привнесеною християнством книжною систе¬мою, де головною була робота з книгою, з текстом. А це розширювало рамки пізнання і можливості освіти.
Ці школи готували своїх вихованців до діяльності у різних сферах дер-жавного, культурного та церковного життя. Прикладом шкіл "книжного вчення" були школа Володимира (988 р.), двірцева школа Ярослава Муд¬рого (1037 р.) і ін. Остання існувала при Софійському соборі і мала між¬на¬родне значення. Це була школа підвищеного типу, тут велося перепису¬вання книг, а також готувалися писарі і перекладачі для цієї справи. В ній було започатковано першу на Русі бібліотеку, яка стала дуже відомою.
# Монастирські школи запроваджувались з ХI ст. при монастирях згідно Студитського статуту, який вимагав, щоб монахи жили в гуртожитках і навчалися грамоти. Спочатку існували тільки закриті монастирські школи, їх відвідували новоприйняті монахи. Такі школи функціонували лише в період навчання останніх. Навчання носило індивідуальний характер.
У деяких монастирях існували школи підвищеного типу. Такою була школа в Києво-Печерському монастирі (1068 р.). Вона давала богословську освіту, яка досягала рівня візантійської духовної патріаршої академії. Школа відома своєю бібліотекою. Києво-Печерський монастир став центром руського літописання, був постачальником книжкової продукції у всій Київській Русі.
Головне завдання монастирських шкіл полягало в суворому аске¬тичному вихованні, зміст якого зводився до формування в ченців покори, терпіння, відмови від радощів земного життя.
З ХII ст. за ініціативою князя Ярослава Осмомисла (1153-1187 рр.) в Галицько-Волинському князівстві запроваджуються перші відкриті монастирські школи для населення.
# Школи грамоти існували переважно в містах (в село грамота не про-никала). Тут вчились діти бояр, посадників, купців, лихварів, заможних ремісників. Утримувались такі школи на кошти батьків, тому для бідного населення були недоступні. Вивчали читання, письмо, лічбу і хоровий спів. Під час занять учитель працював з кожним учнем окремо або з невеликою групою учнів (8-10 чол.).
# Кормильство – форма домашнього виховання дітей феодальної знаті. Князі підбирали для малолітніх княжичів (віком 5-7 років) кормильців з числа воєвод і знатних бояр, що жили в окремих волостях. Княжич не тільки там виховувався, але й княжив. Кормильці були і як наставники, і як управителі. Кормильство передбачало не лише військово-фізичне виховання, але й орієнтувалось на високий рівень освіти. Князі володіли 5-6 іноземними мовами.
Розсаджування київськими князями своїх дітей по містах і областях спочатку сприяло консолідації східнослов’янських земель. Але згодом виявились його негативні наслідки: батьки погано знали дітей, брати не знали один одного, що посилювало міжусобиці; високий статус кормильців давав їм змогу втручатися в родинні суперечки князя, в політичні інтриги і придворні змови. Починаючи з ХIII ст. кормильці заміняються дядьками – високоосві-ченими людьми (вперше термін зустрічається 1202 р.). Вони ставали домаш-німи вчителями. На зміну кормильству приходять елементи гувернерства.
# Жіночі школи. Прикладом таких шкіл є жіноча школа, відкрита Ганною Всеволодівною (сестрою Володимира Мономаха) при Андріївській церкві у Києві (1086 р.). Пізніше такі школи були відкриті в Суздалі, Полоцьку та інших містах. Ряд джерел засвідчують високу освіченість жінок, особливо у князівських верхах. Це піднімало престиж Київської Русі в очах Європи.
*Більшість дітей, передусім, простих людей виховувались у сім’ї. Їх вчили сільськогосподарської праці та іншій домашній роботі. Дітей могли віддавати якомусь майстрові для вивчення ремесла. Там вони інколи могли вивчати грамоту та хоровий спів.
За порівняно короткий час (ХI-ХII ст.) Київська Русь досягла надзвичайно великих успіхів у поширенні грамотності та шкіл і за станом освіти не поступалася західноєвропейським країнам. Прикладом цьому є двірцева школа Ярослава Мудрого. Причинами, які сприяли розпов¬сюдженню грамотності й шкільництва на Русі, були:
– про освіту турбувалася не лише і не стільки церква, а й князівська (світська) влада;
– навчання в школах проводилось рідною мовою (слов’янською);
– з Болгарії проникала і поширювалась кирило-мефодіївська писемна традиція (Русь приступила до шкільної освіти не на голому місці, а маючи вже багато болгарських перекладів літератури на слов’янську мову);
– існувала самоосвіта, майже невідома на Заході того часу;
– школа була відкрита для широких мас, хоч мова про всеобуч не йде;
– школа в Київській Русі була доступна для дівчат;
– давньоруські школи за своєю організацією були більш демократичними, тут дисципліна мала більш м’який характер, ніж у західноєвропейських школах.

==Висновки==

==Корисні ресурси==

[[Категорія: Шаблони]]

Учнівська вікі-стаття «Освіта в давньоруських школах»

2014-02-14T12:52:20Z

Бірюк Інна Миколаївна: /* Мета дослідження */

Учнівська вікі-стаття «Освіта в давньоруських школах»

2014-02-14T12:51:40Z

Бірюк Інна Миколаївна: /* Гіпотеза дослідження */

Учнівська вікі-стаття «Освіта в давньоруських школах»

2014-02-14T12:49:43Z

Бірюк Інна Миколаївна: /* Проблема дослідження */

==Назва проекту==

«Країна книжок і літописів»

==Автори проекту==

Група учнів 7 класу

==Тема дослідження==

Освіта в давньоруських школах

==Проблема дослідження==

Якою є освіта в давньоруських школах ?

==Гіпотеза дослідження==

==Мета дослідження==

==Результати дослідження==

==Висновки==

==Корисні ресурси==

[[Категорія: Шаблони]]

Учнівська вікі-стаття «Освіта в давньоруських школах»

2014-02-14T12:49:19Z

Бірюк Інна Миколаївна: /* Тема дослідження */

==Назва проекту==

«Країна книжок і літописів»

==Автори проекту==

Група учнів 7 класу

==Тема дослідження==

Освіта в давньоруських школах

==Проблема дослідження==

==Гіпотеза дослідження==

==Мета дослідження==

==Результати дослідження==

==Висновки==

==Корисні ресурси==

[[Категорія: Шаблони]]

Учнівська вікі-стаття «Освіта в давньоруських школах»

2014-02-14T12:49:02Z

Бірюк Інна Миколаївна: /* Автори проекту */

==Назва проекту==

«Країна книжок і літописів»

==Автори проекту==

Група учнів 7 класу

==Тема дослідження==

==Проблема дослідження==

==Гіпотеза дослідження==

==Мета дослідження==

==Результати дослідження==

==Висновки==

==Корисні ресурси==

[[Категорія: Шаблони]]

Учнівська вікі-стаття «Освіта в давньоруських школах»

2014-02-14T12:47:46Z

Бірюк Інна Миколаївна: /* Назва проекту */

==Назва проекту==

«Країна книжок і літописів»

==Автори проекту==

==Тема дослідження==

==Проблема дослідження==

==Гіпотеза дослідження==

==Мета дослідження==

==Результати дослідження==

==Висновки==

==Корисні ресурси==

[[Категорія: Шаблони]]

Учнівська вікі-стаття «Освіта в давньоруських школах»

2014-02-14T12:47:12Z

Бірюк Інна Миколаївна: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Вікі-стаття учня}}

==Назва проекту==

==Автори проекту==

==Тема дослідження==

==Проблема дослідження==

==Гіпотеза дослідження==

==Мета дослідження==

==Результати дослідження==

==Висновки==

==Корисні ресурси==

[[Категорія: Шаблони]]

Тренінг для вчителів Сумської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 10 м. Суми (10.02.2014 - 16.02.2014 р.)

2014-02-14T12:46:06Z

Бірюк Інна Миколаївна: /* 1. Бірюк Інна Миколаївна */

='''Дати і місце проведення тренінгу=
'''10.02.2014р.-16.02.2014р.'''

[http://www.school10sumy.jimdo.com Комунальна установа Сумська спеціалізована школа № 10 імені Героя Радянського Союзу О. Бутка]

[https://plus.google.com/u/0/photos/116255541111514851013/albums/5979615079204727057 Фотоальбом тренінгу]

[https://plus.google.com/116255541111514851013/posts/dbY3TeX4Xq5 Слайд-шоу]

[https://docs.google.com/drawings/d/1eKTUz3pL-jOHEJfVF6qCgSbpIZw1HkZOE1YGkI-Q08c/pub?w=960&h=720 Правила тренінгу]

=Тренери=

[[Користувач:Діана Пінчук|Пінчук Діана Миколаївна]]

[[Користувач:Івашина Людмила Петрівна|Івашина Людмила Петрівна]]

=Учасники=

[https://docs.google.com/spreadsheet/ccc?key=0AqVtv-BKiqcBdHhCWlhKQTNpa2RrS3J6RkJIVExRb1E&usp=sharing Анкета учасників]

==1. [[Користувач:Бірюк Інна Миколаївна|Бірюк Інна Миколаївна]] ==

[[Портфоліо Бірюк Інни з теми «Країна книжок і літописів»]]

[http://innabiriuk.blogspot.com/ блог-щоденник навчання]

==2. [[Користувач:Бездідько Марина Володимирівна|Бездідько Марина Володимирівна]] ==

[[Портфоліо Бездідько Марини з теми «Ми різні?»]]

блог-щоденник навчання

==3. [[Користувач:Єрьоменко Алла Владленівна|Єрьоменко Алла Владленівна]] ==

[[Портфоліо Єрьоменко Алли з теми «Природа - наша мати»]]

блог-щоденник навчання

==4. [[Користувач:Закорко Світлана Іванівна|Закорко Світлана Іванівна]] ==

[[Портфоліо Закорко Світлани з теми «Дія. Це що?»]]

блог-щоденник навчання

==5. [[Користувач:Книшенко Тетяна Василівна|Книшенко Тетяна Василівна]] ==

[[Портфоліо Книшенко Тетяни з теми «Його величність дієслово»]]

блог-щоденник навчання

==6. [[Користувач:Красуля Валентина Миколаївна|Красуля Валентина Миколаївна]] ==

[[Портфоліо Красулі Валентини з теми «Антарктида - короліва холоду»]]

блог-щоденник навчання

==7. [[Користувач:Кріль Ольга Григорівна|Кріль Ольга Григорівна]] ==

[[Портфоліо Кріль Ольги з теми «Дивовижний світ оптичних явищ»]]

блог-щоденник навчання

==8. [[Користувач:Мельник Ростислав Петрович|Мельник Ростислав Петрович]] ==

[[Портфоліо Мельника Ростислава з теми «Такий чудовий світ»]]

блог-щоденник навчання

==9. [[Користувач:Нагорна Віра Іванівна|Нагорна Віра Іванівна]] ==

[[Портфоліо Нагорної Віри з теми «Як уникнути екологічної катастрофи»]]

блог-щоденник навчання

==10. [[Користувач:Сенчуріна Лариса Єгорівна|Сенчуріна Лариса Єгорівна]] ==

[[Портфоліо Сенчуріної Лариси з теми «Джерелами повниться криниця»]]

[http://sencuri.blogspot.com/ блог-щоденник навчання]

==11. [[Користувач:Скоробагатько Алла |Скоробагатько Алла Миколаївна]] ==

[[Портфоліо Скоробагатько Алли з теми «Таємниці геометрії трикутників»]]

блог-щоденник навчання

==12. [[Користувач:Сушкова Світлана Анатоліївна|Сушкова Світлана Анатоліївна]] ==

[[Портфоліо Сушкової Світлани з теми «Таємнича квітка»]]

[http://svetik1971.blogspot.com/ блог-щоденник навчання]

==13. [[Користувач:Філіппова Наталія Миколаївна|Філіппова Наталія Миколаївна]] ==

[[Портфоліо Філіппової Наталії з теми «Службові, але самостійні!»]]

блог-щоденник навчання

==14. [[Користувач:Фільчакова Олена Анатоліївна|Фільчакова Олена Анатоліївна]] ==

[[Портфоліо Фільчакової Олени з теми «Хімічна абетка їжі»]]

блог-щоденник навчання

=Обговорюємо педагогічні питання, пов'язані з використанням ІКТ (педради)=

[[Педрада.Модуль 5. Тренінг для вчителів ССШ І-ІІІ- ст. № 10 м.Суми|Педрада.Модуль 5]]

[[Педрада.Модуль 6. Тренінг для вчителів ССШ І-ІІІ- ст. № 10 м.Суми|Педрада.Модуль 6]]

[[Педрада.Модуль 7. Тренінг для вчителів ССШ І-ІІІ- ст. № 10 м.Суми|Педрада.Модуль 7]]

=Шаблони=

[[Шаблон:Персональна сторінка]]

[[Шаблон:Опис Портфоліо і його складових.10 версія]]

[[Шаблон:Вікі-стаття учня]]

[[Шаблон:Форма оцінювання демонстрації Портфоліо]]

=Корисні ресурси=

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96 Новачкам: що таке вікі]

[http://wiki.irkutsk.ru/index.php/%D0%A1%D0%BE%D1%86%D0%B8%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%8B_Web_2.0 Сервіси Веб 2.0 - інструкції, як працювати із сервісами]

[http://www.ted.com/talks/lang/ru/ken_robinson_says_schools_kill_creativity.html Лекція Теда Робінсона про творчість]

[http://linoit.com/home Сервіс для спільної роботи учнів]

[http://www.symbaloo.com/ Сервіс для створення візуальних закладок]

[http://www.calameo.com/ Ресурс для публікації документів]

[[Категорія:Шаблони]]
[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія:НП "Відкритий світ"]]