Iteach WIKI - Внесок користувача [uk]

Учнівська вікі-стаття: Історія писанкарства

2014-05-15T12:03:50Z

Браславець Ірина: /* Корисні ресурси */

==Назва проекту==

Великодний сувенір

==Автори проекту==

Учні 9 класу, група Історики

==Тема дослідження==

Що ви знаєте про історію писанки?

==Проблема дослідження==

Історичні передумови сучасного писанкарства.

==Гіпотеза дослідження==

Писанка символізує культурну та духову спадщину нашого народу. Традиції, побут, вірування все це відображалося в різноманітні символіці.

==Мета дослідження==

Проаналізувати історію виникнення та розвиток народного мистецтва на теренах України.

==Результати дослідження==

Яйце існувало у повір'ях і побуті багатьох народів як символ сонця, яке займало перше місце в дохристиянських культах. Шанування яйця було зумовлене уявленнями про весняне відродження творчих сил природи. У стародавніх народів були поширені оповіді про яйце як джерело життя і всесвіту. Металеві зображення яєць зберігали в храмах, яйця закопували на місці побудови міст. Існує, наприклад, переказ про те, що місто Неаполь в Італії зведено на яйці.
Пташине яйце, розписане мініатюрним орнаментом, називають писанкою. Назва її походить від слова "писати", тобто прикрашати орнаментом. Оздоблюються писанки геометричним, рослинним, зооморфним (риби, птахи, звірі, людина), пейзажним орнаментами, християнськими символами. Писанка - одна зі стародавніх форм українського народного розпису, у якому наші пращури втілювали свої прагнення, віру.

Писанки характерні майже для всіх європейських народів, як і для давніх народів Африки та Азії (під час розкопок знайдено розписані страусині та гусячі яйця, в тому числі й глиняні, а також золоте яйце страуса, датоване 3300 р. до н. е., що свідчить про початок писанкарства ще в далекому доісторичному періоді.

[[Файл:Gbcfyrf.jpg]]

'''Звідки ж пішла традиція оздоблювати яйце в Україні?''' Досліджуючи матеріали археологічних експедицій з вивчення трипільської культури (V-II тис. до н. е.), вчені побачили на кераміці орнаментальні малюнки, які дуже нагадують орнамент на сучасних українських писанках. Так, зображена на малюнку богиня Лада дуже нагадує образ Берегині, їх поєднують благальне піднесені догори руки та інші характерні елементи.

Біля села Лука Врублівецька було знайдено декілька керамічних яєць з так званими торохкальцями - маленькими камінчиками, що вільно торохтіли всередині яйця, їх використовували як засоби, що відлякують злих духів. Завдяки цій важливій знахідці вчені змогли визначити, коли почав розвиватися рослинний і геометричний орнамент.

У '''І тисячолітті н. е.''', коли відбувався перехід від первіснообщинного ладу до феодалізму, мистецтво східних слов'ян було важливою потребою побуту, що виявилося в орнаментах, які мали певний зміст у системі язичницьких вірувань. Декоративні візерунки, створені людиною, мали призначення - оберігати її від лиха, допомагати в житті та праці. Найбільш поширеними й улюбленими орнаментами давніх слов'ян були: розетка - символ Сонця, хвиляста лінія - вода, жінка з руками-гілками, яка знаменувала велику богиню землі, праматір Берегиню.
На території України писанкарство набуло найбільшого поширення за часів Київської Русі, в X-XIII ст.
Запроваджуючи християнство на Русі, церква вдало використала язичницькі вірування і народні звичаї, в тому числі й святкування Великодня навесні як пробудження всього живого на землі, що збіглося з християнськими пасхальними святами на честь воскресіння Ісуса Христа.

'''Через крихкість матеріалу давні розписані пташині яйця не збереглися.''' Від XI -XIII століть до наших днів дійшли керамічні писанки, на які нерідко натрапляють археологи під час розкопок. Ці писанки робились звичайно порожніми всередині. В порожнину майже завжди вставлялась керамічна кулька. Вони мали досить значне поширення у Київській Русі і зустрічаються як під час розкопок поселень, так і в похованнях.

[[Файл:22222_(1).jpg]]

В Україні й дотепер писанка функціонує у християнсько-обрядовому дійстві . Червоні яйця пишуться під час великоднього посту, але в різних регіонах України це роблять по-різному, залежно від місцевих традицій. Їх могли писати протягом усього великоднього посту або тільки в останній його тиждень, особливо в чистий четвер. У деяких селах Західної України писанки починали писати на сам Великдень після обіду. Закінчували писати теж по-різному. Переважно це було у Страсну суботу, але, наприклад, на Львівщині писали і після Великодня, аж до Провідної неділі, а в деяких селах і до Зелених свят.

Також в Україні писанки відзначаються поліфункціональністю, виконуючи обрядову, ігрову, декоративну та інші функції. Обрядова функція писанки пов'язана зі святкуванням перших днів Пасхи. Зі свячених писанок починався великодній обід, їх дарували на знак поваги, любові, з побажанням добра. Писанки були своєрідним оберегом у хаті, тому їх намагалися зберегти до наступної весни. Схована під стріху писанка оберігала житло від пожежі; закопана під поріг хати, вона охороняла від злих духів; захована в хаті між мисниками, допомагала у ведені господарства, оберігала рід від всілякої напасті; дівчата вмивалися водою, в якій лежала писанка, щоб бути привабливими; знахарки використовували писанки для лікування всіляких недуг, чарування та закликань. Боячись злого око, від якого вони могли б втратити цю силу, їх не писали гуртом. Кожна жінка писала писанку сама і, як правило, ввечері, щоб до хати ніхто не зайшов і не наврочив.

'''У давнину писання писанок було огорнене святістю.''' Тому жінки і дівчата готувалися до цього обряду заздалегідь. Вони мали упорядкувати думки, викинути зло із серця та налаштуватися на святу дію. Тільки із за таких умов виходила гарна, без похибу писанка.

При писанні обов’язково щось приговорювалося. Одні наспівували веснянки чи гаївки, інші читали молитви. Уже в кінці ХІХ століття перед початком роботи жінки говорили «Боже поможи».
У ХІХ столітті дослідники зафіксували писання писанок на замовлення. Жінок, які добре володіли цим ремеслом називали писанкарками чи писарками. Плату за свою роботу вони брали яйцями, продуктами або грошима. Цікаво, що писанкарки носили продавати свої писанки на ярмарок в Угорщину.

Писанки служили об'єктом забави для дітей та молоді. З ними проводили ігри "навбитки" (з двох гравців виграє той, у кого яйце після вдаряння одне об одне залишається цілим), "навкатки" (необхідно з відстані влучити в писанку іншого, котячи своєю по землі) та ін.

Прикрашені відповідними узорами, писанки водночас були яскравою оздобою кошика з харчами, який несли до церкви святити, а потім їх виставляли на видному місці на столі. З випорожнілих писанок виготовляли так звані голуби, додаючи з кольорового паперу хвіст, крила, а голову робили з тіста. Цими голубами та писанками, нанизаними на шнурочки, прикрашали житло, насамперед поблизу ікон.
У 20-30-х роках XX ст., у часи войовничо-атеїстичної пропаганди, писанки були зараховані до шкідливих культових атрибутів, а ті, хто їх виготовляв, заслуговували зневаги, висміювання, а пізніше - покарання.
Виготовлення писанок припинилося у центральних та східних, а потім і західних областях, за винятком віддалених карпатських сіл.
У 60-х роках XX ст. у зв'язку з посиленням інтересу до народного мистецтва відновилося й писанкарство. Навесні, перед великодніми святами, у Вижниці, Косові та Коломиї народні майстри продавали писанки на ярмарках, сприяючи цим стихійному виникненню писанкарського промислу. Проте писанкарство не сягало далі Прикарпаття і відроджувалося дуже повільно, оскільки було майже повністю забуте і втрачене.

У 70-х роках писанки як твори народного мистецтва вже експонувалися на виставках. З'явилися приватні колекції писанок. Відновилося виготовлення писанок із дерева, відоме у XVIII-XIX ст.

У 80-х роках до писанкарства звертаються професійні художники, народні майстри старшого покоління.

У містах виникають музеї писанок (м. Коломия). Великі експозиції писанок має Львівський музей етнографії та художніх промислів України - понад 11 000 штук з 20 областей України. Українські писанки можна побачити за межами України: в Лондонському королівському музеї, у Санкт-Петербурзі в колишньому музеї етнографії народів СРСР, в музеях Праги і Кракова.

Нові знахідки зроблені в останні роки. Дві керамічні писанки знайдені під час археологічних розкопок влітку 1983 року біля села Липове Талалаївського району Чернігівської області, які проводила експедиція Інституту археології Національної Академії наук України під керівництвом О.П.Моці за участю співробітників Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського. Вони знаходились у різних місцях поховання часів Київської Русі.

Ще одна писанка віднайдена науковим співробітником відділу археології Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарновського О.В.Шекуном під час обстеження давньоруського поселення біля села Сибереж Ріпкинського району на Чернігівщині. Влітку 1987 року працівниками того ж таки відділу археології під керівництвом А.Л.Казакова на території стародавнього Передгороддя також знайдена керамічна писанка з глиняною кулькою всередині. Оздоблена вона полив'яними фігурними скобками між лініями, що з'єднують полюси яйця. У цьому випадку попередньо зроблені в глині заглиблення заповнили поливою. Оболонка яйця досить товста (7-8 мм). Подібні зразки були знайдені і в інших місцях.

==Висновки==

Писанкарство виникло як своєрідне відображення уявлення людини про Всесвіт. Ще з часів язичництва для одних орнаментальна писанка символізувала світ, що пішов від яйця, була схемою його побудови, іншим вона нагадувала сонце, служила його символом (згадаймо, наші предки - язичники - то сонцепоклонники, які за головного бога мали Сонце). З прийняттям християнства почалося витравлювання колишньої релігії, внаслідок чого загинуло багато стародавніх пам'яток - храмів, скульптур, рукописів, власне, загинула ціла культура. Але християнство не змогло здолати багатьох атрибутів і ритуалів язичництва: згадаймо язичницьке свято Івана Купала, писанки, що стали атрибутом християнства, символом Великодня.

==Корисні ресурси==

Вікіпедія [http://uk.wikipedia.org/wiki/Писанка]

Рукотворне диво [https://sites.google.com/site/rukotvornedivopisanka/istoria-pisanki]

Мандрівка часом [http://travel-in-time.org/uk/istoriya-vinahodiv/kult-yaytsya-ta-pisanka-v-istoriyi/]

[[Категорія: Шаблони]]

Учнівська вікі-стаття: Історія писанкарства

2014-05-15T12:03:21Z

Браславець Ірина: /* Корисні ресурси */

==Назва проекту==

Великодний сувенір

==Автори проекту==

Учні 9 класу, група Історики

==Тема дослідження==

Що ви знаєте про історію писанки?

==Проблема дослідження==

Історичні передумови сучасного писанкарства.

==Гіпотеза дослідження==

Писанка символізує культурну та духову спадщину нашого народу. Традиції, побут, вірування все це відображалося в різноманітні символіці.

==Мета дослідження==

Проаналізувати історію виникнення та розвиток народного мистецтва на теренах України.

==Результати дослідження==

Яйце існувало у повір'ях і побуті багатьох народів як символ сонця, яке займало перше місце в дохристиянських культах. Шанування яйця було зумовлене уявленнями про весняне відродження творчих сил природи. У стародавніх народів були поширені оповіді про яйце як джерело життя і всесвіту. Металеві зображення яєць зберігали в храмах, яйця закопували на місці побудови міст. Існує, наприклад, переказ про те, що місто Неаполь в Італії зведено на яйці.
Пташине яйце, розписане мініатюрним орнаментом, називають писанкою. Назва її походить від слова "писати", тобто прикрашати орнаментом. Оздоблюються писанки геометричним, рослинним, зооморфним (риби, птахи, звірі, людина), пейзажним орнаментами, християнськими символами. Писанка - одна зі стародавніх форм українського народного розпису, у якому наші пращури втілювали свої прагнення, віру.

Писанки характерні майже для всіх європейських народів, як і для давніх народів Африки та Азії (під час розкопок знайдено розписані страусині та гусячі яйця, в тому числі й глиняні, а також золоте яйце страуса, датоване 3300 р. до н. е., що свідчить про початок писанкарства ще в далекому доісторичному періоді.

[[Файл:Gbcfyrf.jpg]]

'''Звідки ж пішла традиція оздоблювати яйце в Україні?''' Досліджуючи матеріали археологічних експедицій з вивчення трипільської культури (V-II тис. до н. е.), вчені побачили на кераміці орнаментальні малюнки, які дуже нагадують орнамент на сучасних українських писанках. Так, зображена на малюнку богиня Лада дуже нагадує образ Берегині, їх поєднують благальне піднесені догори руки та інші характерні елементи.

Біля села Лука Врублівецька було знайдено декілька керамічних яєць з так званими торохкальцями - маленькими камінчиками, що вільно торохтіли всередині яйця, їх використовували як засоби, що відлякують злих духів. Завдяки цій важливій знахідці вчені змогли визначити, коли почав розвиватися рослинний і геометричний орнамент.

У '''І тисячолітті н. е.''', коли відбувався перехід від первіснообщинного ладу до феодалізму, мистецтво східних слов'ян було важливою потребою побуту, що виявилося в орнаментах, які мали певний зміст у системі язичницьких вірувань. Декоративні візерунки, створені людиною, мали призначення - оберігати її від лиха, допомагати в житті та праці. Найбільш поширеними й улюбленими орнаментами давніх слов'ян були: розетка - символ Сонця, хвиляста лінія - вода, жінка з руками-гілками, яка знаменувала велику богиню землі, праматір Берегиню.
На території України писанкарство набуло найбільшого поширення за часів Київської Русі, в X-XIII ст.
Запроваджуючи християнство на Русі, церква вдало використала язичницькі вірування і народні звичаї, в тому числі й святкування Великодня навесні як пробудження всього живого на землі, що збіглося з християнськими пасхальними святами на честь воскресіння Ісуса Христа.

'''Через крихкість матеріалу давні розписані пташині яйця не збереглися.''' Від XI -XIII століть до наших днів дійшли керамічні писанки, на які нерідко натрапляють археологи під час розкопок. Ці писанки робились звичайно порожніми всередині. В порожнину майже завжди вставлялась керамічна кулька. Вони мали досить значне поширення у Київській Русі і зустрічаються як під час розкопок поселень, так і в похованнях.

[[Файл:22222_(1).jpg]]

В Україні й дотепер писанка функціонує у християнсько-обрядовому дійстві . Червоні яйця пишуться під час великоднього посту, але в різних регіонах України це роблять по-різному, залежно від місцевих традицій. Їх могли писати протягом усього великоднього посту або тільки в останній його тиждень, особливо в чистий четвер. У деяких селах Західної України писанки починали писати на сам Великдень після обіду. Закінчували писати теж по-різному. Переважно це було у Страсну суботу, але, наприклад, на Львівщині писали і після Великодня, аж до Провідної неділі, а в деяких селах і до Зелених свят.

Також в Україні писанки відзначаються поліфункціональністю, виконуючи обрядову, ігрову, декоративну та інші функції. Обрядова функція писанки пов'язана зі святкуванням перших днів Пасхи. Зі свячених писанок починався великодній обід, їх дарували на знак поваги, любові, з побажанням добра. Писанки були своєрідним оберегом у хаті, тому їх намагалися зберегти до наступної весни. Схована під стріху писанка оберігала житло від пожежі; закопана під поріг хати, вона охороняла від злих духів; захована в хаті між мисниками, допомагала у ведені господарства, оберігала рід від всілякої напасті; дівчата вмивалися водою, в якій лежала писанка, щоб бути привабливими; знахарки використовували писанки для лікування всіляких недуг, чарування та закликань. Боячись злого око, від якого вони могли б втратити цю силу, їх не писали гуртом. Кожна жінка писала писанку сама і, як правило, ввечері, щоб до хати ніхто не зайшов і не наврочив.

'''У давнину писання писанок було огорнене святістю.''' Тому жінки і дівчата готувалися до цього обряду заздалегідь. Вони мали упорядкувати думки, викинути зло із серця та налаштуватися на святу дію. Тільки із за таких умов виходила гарна, без похибу писанка.

При писанні обов’язково щось приговорювалося. Одні наспівували веснянки чи гаївки, інші читали молитви. Уже в кінці ХІХ століття перед початком роботи жінки говорили «Боже поможи».
У ХІХ столітті дослідники зафіксували писання писанок на замовлення. Жінок, які добре володіли цим ремеслом називали писанкарками чи писарками. Плату за свою роботу вони брали яйцями, продуктами або грошима. Цікаво, що писанкарки носили продавати свої писанки на ярмарок в Угорщину.

Писанки служили об'єктом забави для дітей та молоді. З ними проводили ігри "навбитки" (з двох гравців виграє той, у кого яйце після вдаряння одне об одне залишається цілим), "навкатки" (необхідно з відстані влучити в писанку іншого, котячи своєю по землі) та ін.

Прикрашені відповідними узорами, писанки водночас були яскравою оздобою кошика з харчами, який несли до церкви святити, а потім їх виставляли на видному місці на столі. З випорожнілих писанок виготовляли так звані голуби, додаючи з кольорового паперу хвіст, крила, а голову робили з тіста. Цими голубами та писанками, нанизаними на шнурочки, прикрашали житло, насамперед поблизу ікон.
У 20-30-х роках XX ст., у часи войовничо-атеїстичної пропаганди, писанки були зараховані до шкідливих культових атрибутів, а ті, хто їх виготовляв, заслуговували зневаги, висміювання, а пізніше - покарання.
Виготовлення писанок припинилося у центральних та східних, а потім і західних областях, за винятком віддалених карпатських сіл.
У 60-х роках XX ст. у зв'язку з посиленням інтересу до народного мистецтва відновилося й писанкарство. Навесні, перед великодніми святами, у Вижниці, Косові та Коломиї народні майстри продавали писанки на ярмарках, сприяючи цим стихійному виникненню писанкарського промислу. Проте писанкарство не сягало далі Прикарпаття і відроджувалося дуже повільно, оскільки було майже повністю забуте і втрачене.

У 70-х роках писанки як твори народного мистецтва вже експонувалися на виставках. З'явилися приватні колекції писанок. Відновилося виготовлення писанок із дерева, відоме у XVIII-XIX ст.

У 80-х роках до писанкарства звертаються професійні художники, народні майстри старшого покоління.

У містах виникають музеї писанок (м. Коломия). Великі експозиції писанок має Львівський музей етнографії та художніх промислів України - понад 11 000 штук з 20 областей України. Українські писанки можна побачити за межами України: в Лондонському королівському музеї, у Санкт-Петербурзі в колишньому музеї етнографії народів СРСР, в музеях Праги і Кракова.

Нові знахідки зроблені в останні роки. Дві керамічні писанки знайдені під час археологічних розкопок влітку 1983 року біля села Липове Талалаївського району Чернігівської області, які проводила експедиція Інституту археології Національної Академії наук України під керівництвом О.П.Моці за участю співробітників Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського. Вони знаходились у різних місцях поховання часів Київської Русі.

Ще одна писанка віднайдена науковим співробітником відділу археології Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарновського О.В.Шекуном під час обстеження давньоруського поселення біля села Сибереж Ріпкинського району на Чернігівщині. Влітку 1987 року працівниками того ж таки відділу археології під керівництвом А.Л.Казакова на території стародавнього Передгороддя також знайдена керамічна писанка з глиняною кулькою всередині. Оздоблена вона полив'яними фігурними скобками між лініями, що з'єднують полюси яйця. У цьому випадку попередньо зроблені в глині заглиблення заповнили поливою. Оболонка яйця досить товста (7-8 мм). Подібні зразки були знайдені і в інших місцях.

==Висновки==

Писанкарство виникло як своєрідне відображення уявлення людини про Всесвіт. Ще з часів язичництва для одних орнаментальна писанка символізувала світ, що пішов від яйця, була схемою його побудови, іншим вона нагадувала сонце, служила його символом (згадаймо, наші предки - язичники - то сонцепоклонники, які за головного бога мали Сонце). З прийняттям християнства почалося витравлювання колишньої релігії, внаслідок чого загинуло багато стародавніх пам'яток - храмів, скульптур, рукописів, власне, загинула ціла культура. Але християнство не змогло здолати багатьох атрибутів і ритуалів язичництва: згадаймо язичницьке свято Івана Купала, писанки, що стали атрибутом християнства, символом Великодня.

==Корисні ресурси==

[ Вікіпедія http://uk.wikipedia.org/wiki/Писанка]

[ Рукотворне диво https://sites.google.com/site/rukotvornedivopisanka/istoria-pisanki]

Мандрівка часом [http://travel-in-time.org/uk/istoriya-vinahodiv/kult-yaytsya-ta-pisanka-v-istoriyi/]

[[Категорія: Шаблони]]

Учнівська вікі-стаття: Історія писанкарства

2014-05-15T12:00:47Z

Браславець Ірина: /* Результати дослідження */

==Назва проекту==

Великодний сувенір

==Автори проекту==

Учні 9 класу, група Історики

==Тема дослідження==

Що ви знаєте про історію писанки?

==Проблема дослідження==

Історичні передумови сучасного писанкарства.

==Гіпотеза дослідження==

Писанка символізує культурну та духову спадщину нашого народу. Традиції, побут, вірування все це відображалося в різноманітні символіці.

==Мета дослідження==

Проаналізувати історію виникнення та розвиток народного мистецтва на теренах України.

==Результати дослідження==

Яйце існувало у повір'ях і побуті багатьох народів як символ сонця, яке займало перше місце в дохристиянських культах. Шанування яйця було зумовлене уявленнями про весняне відродження творчих сил природи. У стародавніх народів були поширені оповіді про яйце як джерело життя і всесвіту. Металеві зображення яєць зберігали в храмах, яйця закопували на місці побудови міст. Існує, наприклад, переказ про те, що місто Неаполь в Італії зведено на яйці.
Пташине яйце, розписане мініатюрним орнаментом, називають писанкою. Назва її походить від слова "писати", тобто прикрашати орнаментом. Оздоблюються писанки геометричним, рослинним, зооморфним (риби, птахи, звірі, людина), пейзажним орнаментами, християнськими символами. Писанка - одна зі стародавніх форм українського народного розпису, у якому наші пращури втілювали свої прагнення, віру.

Писанки характерні майже для всіх європейських народів, як і для давніх народів Африки та Азії (під час розкопок знайдено розписані страусині та гусячі яйця, в тому числі й глиняні, а також золоте яйце страуса, датоване 3300 р. до н. е., що свідчить про початок писанкарства ще в далекому доісторичному періоді.

[[Файл:Gbcfyrf.jpg]]

'''Звідки ж пішла традиція оздоблювати яйце в Україні?''' Досліджуючи матеріали археологічних експедицій з вивчення трипільської культури (V-II тис. до н. е.), вчені побачили на кераміці орнаментальні малюнки, які дуже нагадують орнамент на сучасних українських писанках. Так, зображена на малюнку богиня Лада дуже нагадує образ Берегині, їх поєднують благальне піднесені догори руки та інші характерні елементи.

Біля села Лука Врублівецька було знайдено декілька керамічних яєць з так званими торохкальцями - маленькими камінчиками, що вільно торохтіли всередині яйця, їх використовували як засоби, що відлякують злих духів. Завдяки цій важливій знахідці вчені змогли визначити, коли почав розвиватися рослинний і геометричний орнамент.

У '''І тисячолітті н. е.''', коли відбувався перехід від первіснообщинного ладу до феодалізму, мистецтво східних слов'ян було важливою потребою побуту, що виявилося в орнаментах, які мали певний зміст у системі язичницьких вірувань. Декоративні візерунки, створені людиною, мали призначення - оберігати її від лиха, допомагати в житті та праці. Найбільш поширеними й улюбленими орнаментами давніх слов'ян були: розетка - символ Сонця, хвиляста лінія - вода, жінка з руками-гілками, яка знаменувала велику богиню землі, праматір Берегиню.
На території України писанкарство набуло найбільшого поширення за часів Київської Русі, в X-XIII ст.
Запроваджуючи християнство на Русі, церква вдало використала язичницькі вірування і народні звичаї, в тому числі й святкування Великодня навесні як пробудження всього живого на землі, що збіглося з християнськими пасхальними святами на честь воскресіння Ісуса Христа.

'''Через крихкість матеріалу давні розписані пташині яйця не збереглися.''' Від XI -XIII століть до наших днів дійшли керамічні писанки, на які нерідко натрапляють археологи під час розкопок. Ці писанки робились звичайно порожніми всередині. В порожнину майже завжди вставлялась керамічна кулька. Вони мали досить значне поширення у Київській Русі і зустрічаються як під час розкопок поселень, так і в похованнях.

[[Файл:22222_(1).jpg]]

В Україні й дотепер писанка функціонує у християнсько-обрядовому дійстві . Червоні яйця пишуться під час великоднього посту, але в різних регіонах України це роблять по-різному, залежно від місцевих традицій. Їх могли писати протягом усього великоднього посту або тільки в останній його тиждень, особливо в чистий четвер. У деяких селах Західної України писанки починали писати на сам Великдень після обіду. Закінчували писати теж по-різному. Переважно це було у Страсну суботу, але, наприклад, на Львівщині писали і після Великодня, аж до Провідної неділі, а в деяких селах і до Зелених свят.

Також в Україні писанки відзначаються поліфункціональністю, виконуючи обрядову, ігрову, декоративну та інші функції. Обрядова функція писанки пов'язана зі святкуванням перших днів Пасхи. Зі свячених писанок починався великодній обід, їх дарували на знак поваги, любові, з побажанням добра. Писанки були своєрідним оберегом у хаті, тому їх намагалися зберегти до наступної весни. Схована під стріху писанка оберігала житло від пожежі; закопана під поріг хати, вона охороняла від злих духів; захована в хаті між мисниками, допомагала у ведені господарства, оберігала рід від всілякої напасті; дівчата вмивалися водою, в якій лежала писанка, щоб бути привабливими; знахарки використовували писанки для лікування всіляких недуг, чарування та закликань. Боячись злого око, від якого вони могли б втратити цю силу, їх не писали гуртом. Кожна жінка писала писанку сама і, як правило, ввечері, щоб до хати ніхто не зайшов і не наврочив.

'''У давнину писання писанок було огорнене святістю.''' Тому жінки і дівчата готувалися до цього обряду заздалегідь. Вони мали упорядкувати думки, викинути зло із серця та налаштуватися на святу дію. Тільки із за таких умов виходила гарна, без похибу писанка.

При писанні обов’язково щось приговорювалося. Одні наспівували веснянки чи гаївки, інші читали молитви. Уже в кінці ХІХ століття перед початком роботи жінки говорили «Боже поможи».
У ХІХ столітті дослідники зафіксували писання писанок на замовлення. Жінок, які добре володіли цим ремеслом називали писанкарками чи писарками. Плату за свою роботу вони брали яйцями, продуктами або грошима. Цікаво, що писанкарки носили продавати свої писанки на ярмарок в Угорщину.

Писанки служили об'єктом забави для дітей та молоді. З ними проводили ігри "навбитки" (з двох гравців виграє той, у кого яйце після вдаряння одне об одне залишається цілим), "навкатки" (необхідно з відстані влучити в писанку іншого, котячи своєю по землі) та ін.

Прикрашені відповідними узорами, писанки водночас були яскравою оздобою кошика з харчами, який несли до церкви святити, а потім їх виставляли на видному місці на столі. З випорожнілих писанок виготовляли так звані голуби, додаючи з кольорового паперу хвіст, крила, а голову робили з тіста. Цими голубами та писанками, нанизаними на шнурочки, прикрашали житло, насамперед поблизу ікон.
У 20-30-х роках XX ст., у часи войовничо-атеїстичної пропаганди, писанки були зараховані до шкідливих культових атрибутів, а ті, хто їх виготовляв, заслуговували зневаги, висміювання, а пізніше - покарання.
Виготовлення писанок припинилося у центральних та східних, а потім і західних областях, за винятком віддалених карпатських сіл.
У 60-х роках XX ст. у зв'язку з посиленням інтересу до народного мистецтва відновилося й писанкарство. Навесні, перед великодніми святами, у Вижниці, Косові та Коломиї народні майстри продавали писанки на ярмарках, сприяючи цим стихійному виникненню писанкарського промислу. Проте писанкарство не сягало далі Прикарпаття і відроджувалося дуже повільно, оскільки було майже повністю забуте і втрачене.

У 70-х роках писанки як твори народного мистецтва вже експонувалися на виставках. З'явилися приватні колекції писанок. Відновилося виготовлення писанок із дерева, відоме у XVIII-XIX ст.

У 80-х роках до писанкарства звертаються професійні художники, народні майстри старшого покоління.

У містах виникають музеї писанок (м. Коломия). Великі експозиції писанок має Львівський музей етнографії та художніх промислів України - понад 11 000 штук з 20 областей України. Українські писанки можна побачити за межами України: в Лондонському королівському музеї, у Санкт-Петербурзі в колишньому музеї етнографії народів СРСР, в музеях Праги і Кракова.

Нові знахідки зроблені в останні роки. Дві керамічні писанки знайдені під час археологічних розкопок влітку 1983 року біля села Липове Талалаївського району Чернігівської області, які проводила експедиція Інституту археології Національної Академії наук України під керівництвом О.П.Моці за участю співробітників Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського. Вони знаходились у різних місцях поховання часів Київської Русі.

Ще одна писанка віднайдена науковим співробітником відділу археології Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарновського О.В.Шекуном під час обстеження давньоруського поселення біля села Сибереж Ріпкинського району на Чернігівщині. Влітку 1987 року працівниками того ж таки відділу археології під керівництвом А.Л.Казакова на території стародавнього Передгороддя також знайдена керамічна писанка з глиняною кулькою всередині. Оздоблена вона полив'яними фігурними скобками між лініями, що з'єднують полюси яйця. У цьому випадку попередньо зроблені в глині заглиблення заповнили поливою. Оболонка яйця досить товста (7-8 мм). Подібні зразки були знайдені і в інших місцях.

==Висновки==

Писанкарство виникло як своєрідне відображення уявлення людини про Всесвіт. Ще з часів язичництва для одних орнаментальна писанка символізувала світ, що пішов від яйця, була схемою його побудови, іншим вона нагадувала сонце, служила його символом (згадаймо, наші предки - язичники - то сонцепоклонники, які за головного бога мали Сонце). З прийняттям християнства почалося витравлювання колишньої релігії, внаслідок чого загинуло багато стародавніх пам'яток - храмів, скульптур, рукописів, власне, загинула ціла культура. Але християнство не змогло здолати багатьох атрибутів і ритуалів язичництва: згадаймо язичницьке свято Івана Купала, писанки, що стали атрибутом християнства, символом Великодня.

==Корисні ресурси==

[ Вікіпедія http://uk.wikipedia.org/wiki/Писанка]

[ Рукотворне диво https://sites.google.com/site/rukotvornedivopisanka/istoria-pisanki]

[ Мандрівка часом http://travel-in-time.org/uk/istoriya-vinahodiv/kult-yaytsya-ta-pisanka-v-istoriyi/]

[[Категорія: Шаблони]]

Учнівська вікі-стаття: Історія писанкарства

2014-05-15T11:58:27Z

Браславець Ірина: /* Результати дослідження */

==Назва проекту==

Великодний сувенір

==Автори проекту==

Учні 9 класу, група Історики

==Тема дослідження==

Що ви знаєте про історію писанки?

==Проблема дослідження==

Історичні передумови сучасного писанкарства.

==Гіпотеза дослідження==

Писанка символізує культурну та духову спадщину нашого народу. Традиції, побут, вірування все це відображалося в різноманітні символіці.

==Мета дослідження==

Проаналізувати історію виникнення та розвиток народного мистецтва на теренах України.

==Результати дослідження==

Яйце існувало у повір'ях і побуті багатьох народів як символ сонця, яке займало перше місце в дохристиянських культах. Шанування яйця було зумовлене уявленнями про весняне відродження творчих сил природи. У стародавніх народів були поширені оповіді про яйце як джерело життя і всесвіту. Металеві зображення яєць зберігали в храмах, яйця закопували на місці побудови міст. Існує, наприклад, переказ про те, що місто Неаполь в Італії зведено на яйці.
Пташине яйце, розписане мініатюрним орнаментом, називають писанкою. Назва її походить від слова "писати", тобто прикрашати орнаментом. Оздоблюються писанки геометричним, рослинним, зооморфним (риби, птахи, звірі, людина), пейзажним орнаментами, християнськими символами. Писанка - одна зі стародавніх форм українського народного розпису, у якому наші пращури втілювали свої прагнення, віру.

Писанки характерні майже для всіх європейських народів, як і для давніх народів Африки та Азії (під час розкопок знайдено розписані страусині та гусячі яйця, в тому числі й глиняні, а також золоте яйце страуса, датоване 3300 р. до н. е., що свідчить про початок писанкарства ще в далекому доісторичному періоді.

[[Файл:Gbcfyrf.jpg]]

'''Звідки ж пішла традиція оздоблювати яйце в Україні?''' Досліджуючи матеріали археологічних експедицій з вивчення трипільської культури (V-II тис. до н. е.), вчені побачили на кераміці орнаментальні малюнки, які дуже нагадують орнамент на сучасних українських писанках. Так, зображена на малюнку богиня Лада дуже нагадує образ Берегині, їх поєднують благальне піднесені догори руки та інші характерні елементи.

Біля села Лука Врублівецька було знайдено декілька керамічних яєць з так званими торохкальцями - маленькими камінчиками, що вільно торохтіли всередині яйця, їх використовували як засоби, що відлякують злих духів. Завдяки цій важливій знахідці вчені змогли визначити, коли почав розвиватися рослинний і геометричний орнамент.

У '''І тисячолітті н. е.''', коли відбувався перехід від первіснообщинного ладу до феодалізму, мистецтво східних слов'ян було важливою потребою побуту, що виявилося в орнаментах, які мали певний зміст у системі язичницьких вірувань. Декоративні візерунки, створені людиною, мали призначення - оберігати її від лиха, допомагати в житті та праці. Найбільш поширеними й улюбленими орнаментами давніх слов'ян були: розетка - символ Сонця, хвиляста лінія - вода, жінка з руками-гілками, яка знаменувала велику богиню землі, праматір Берегиню.
На території України писанкарство набуло найбільшого поширення за часів Київської Русі, в X-XIII ст.
Запроваджуючи християнство на Русі, церква вдало використала язичницькі вірування і народні звичаї, в тому числі й святкування Великодня навесні як пробудження всього живого на землі, що збіглося з християнськими пасхальними святами на честь воскресіння Ісуса Христа.

'''Через крихкість матеріалу давні розписані пташині яйця не збереглися.''' Від XI -XIII століть до наших днів дійшли керамічні писанки, на які нерідко натрапляють археологи під час розкопок. Ці писанки робились звичайно порожніми всередині. В порожнину майже завжди вставлялась керамічна кулька. Вони мали досить значне поширення у Київській Русі і зустрічаються як під час розкопок поселень, так і в похованнях.

[[Файл:rrrrrrrrrr.jpg]]

В Україні й дотепер писанка функціонує у християнсько-обрядовому дійстві . Червоні яйця пишуться під час великоднього посту, але в різних регіонах України це роблять по-різному, залежно від місцевих традицій. Їх могли писати протягом усього великоднього посту або тільки в останній його тиждень, особливо в чистий четвер. У деяких селах Західної України писанки починали писати на сам Великдень після обіду. Закінчували писати теж по-різному. Переважно це було у Страсну суботу, але, наприклад, на Львівщині писали і після Великодня, аж до Провідної неділі, а в деяких селах і до Зелених свят.

Також в Україні писанки відзначаються поліфункціональністю, виконуючи обрядову, ігрову, декоративну та інші функції. Обрядова функція писанки пов'язана зі святкуванням перших днів Пасхи. Зі свячених писанок починався великодній обід, їх дарували на знак поваги, любові, з побажанням добра. Писанки були своєрідним оберегом у хаті, тому їх намагалися зберегти до наступної весни. Схована під стріху писанка оберігала житло від пожежі; закопана під поріг хати, вона охороняла від злих духів; захована в хаті між мисниками, допомагала у ведені господарства, оберігала рід від всілякої напасті; дівчата вмивалися водою, в якій лежала писанка, щоб бути привабливими; знахарки використовували писанки для лікування всіляких недуг, чарування та закликань. Боячись злого око, від якого вони могли б втратити цю силу, їх не писали гуртом. Кожна жінка писала писанку сама і, як правило, ввечері, щоб до хати ніхто не зайшов і не наврочив.

'''У давнину писання писанок було огорнене святістю.''' Тому жінки і дівчата готувалися до цього обряду заздалегідь. Вони мали упорядкувати думки, викинути зло із серця та налаштуватися на святу дію. Тільки із за таких умов виходила гарна, без похибу писанка.

При писанні обов’язково щось приговорювалося. Одні наспівували веснянки чи гаївки, інші читали молитви. Уже в кінці ХІХ століття перед початком роботи жінки говорили «Боже поможи».
У ХІХ столітті дослідники зафіксували писання писанок на замовлення. Жінок, які добре володіли цим ремеслом називали писанкарками чи писарками. Плату за свою роботу вони брали яйцями, продуктами або грошима. Цікаво, що писанкарки носили продавати свої писанки на ярмарок в Угорщину.

Писанки служили об'єктом забави для дітей та молоді. З ними проводили ігри "навбитки" (з двох гравців виграє той, у кого яйце після вдаряння одне об одне залишається цілим), "навкатки" (необхідно з відстані влучити в писанку іншого, котячи своєю по землі) та ін.

Прикрашені відповідними узорами, писанки водночас були яскравою оздобою кошика з харчами, який несли до церкви святити, а потім їх виставляли на видному місці на столі. З випорожнілих писанок виготовляли так звані голуби, додаючи з кольорового паперу хвіст, крила, а голову робили з тіста. Цими голубами та писанками, нанизаними на шнурочки, прикрашали житло, насамперед поблизу ікон.
У 20-30-х роках XX ст., у часи войовничо-атеїстичної пропаганди, писанки були зараховані до шкідливих культових атрибутів, а ті, хто їх виготовляв, заслуговували зневаги, висміювання, а пізніше - покарання.
Виготовлення писанок припинилося у центральних та східних, а потім і західних областях, за винятком віддалених карпатських сіл.
У 60-х роках XX ст. у зв'язку з посиленням інтересу до народного мистецтва відновилося й писанкарство. Навесні, перед великодніми святами, у Вижниці, Косові та Коломиї народні майстри продавали писанки на ярмарках, сприяючи цим стихійному виникненню писанкарського промислу. Проте писанкарство не сягало далі Прикарпаття і відроджувалося дуже повільно, оскільки було майже повністю забуте і втрачене.

У 70-х роках писанки як твори народного мистецтва вже експонувалися на виставках. З'явилися приватні колекції писанок. Відновилося виготовлення писанок із дерева, відоме у XVIII-XIX ст.

У 80-х роках до писанкарства звертаються професійні художники, народні майстри старшого покоління.

У містах виникають музеї писанок (м. Коломия). Великі експозиції писанок має Львівський музей етнографії та художніх промислів України - понад 11 000 штук з 20 областей України. Українські писанки можна побачити за межами України: в Лондонському королівському музеї, у Санкт-Петербурзі в колишньому музеї етнографії народів СРСР, в музеях Праги і Кракова.

Нові знахідки зроблені в останні роки. Дві керамічні писанки знайдені під час археологічних розкопок влітку 1983 року біля села Липове Талалаївського району Чернігівської області, які проводила експедиція Інституту археології Національної Академії наук України під керівництвом О.П.Моці за участю співробітників Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського. Вони знаходились у різних місцях поховання часів Київської Русі.

Ще одна писанка віднайдена науковим співробітником відділу археології Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарновського О.В.Шекуном під час обстеження давньоруського поселення біля села Сибереж Ріпкинського району на Чернігівщині. Влітку 1987 року працівниками того ж таки відділу археології під керівництвом А.Л.Казакова на території стародавнього Передгороддя також знайдена керамічна писанка з глиняною кулькою всередині. Оздоблена вона полив'яними фігурними скобками між лініями, що з'єднують полюси яйця. У цьому випадку попередньо зроблені в глині заглиблення заповнили поливою. Оболонка яйця досить товста (7-8 мм). Подібні зразки були знайдені і в інших місцях.

==Висновки==

Писанкарство виникло як своєрідне відображення уявлення людини про Всесвіт. Ще з часів язичництва для одних орнаментальна писанка символізувала світ, що пішов від яйця, була схемою його побудови, іншим вона нагадувала сонце, служила його символом (згадаймо, наші предки - язичники - то сонцепоклонники, які за головного бога мали Сонце). З прийняттям християнства почалося витравлювання колишньої релігії, внаслідок чого загинуло багато стародавніх пам'яток - храмів, скульптур, рукописів, власне, загинула ціла культура. Але християнство не змогло здолати багатьох атрибутів і ритуалів язичництва: згадаймо язичницьке свято Івана Купала, писанки, що стали атрибутом християнства, символом Великодня.

==Корисні ресурси==

[ Вікіпедія http://uk.wikipedia.org/wiki/Писанка]

[ Рукотворне диво https://sites.google.com/site/rukotvornedivopisanka/istoria-pisanki]

[ Мандрівка часом http://travel-in-time.org/uk/istoriya-vinahodiv/kult-yaytsya-ta-pisanka-v-istoriyi/]

[[Категорія: Шаблони]]

Учнівська вікі-стаття: Історія писанкарства

2014-05-15T11:58:06Z

Браславець Ірина: /* Результати дослідження */

==Назва проекту==

Великодний сувенір

==Автори проекту==

Учні 9 класу, група Історики

==Тема дослідження==

Що ви знаєте про історію писанки?

==Проблема дослідження==

Історичні передумови сучасного писанкарства.

==Гіпотеза дослідження==

Писанка символізує культурну та духову спадщину нашого народу. Традиції, побут, вірування все це відображалося в різноманітні символіці.

==Мета дослідження==

Проаналізувати історію виникнення та розвиток народного мистецтва на теренах України.

==Результати дослідження==

Яйце існувало у повір'ях і побуті багатьох народів як символ сонця, яке займало перше місце в дохристиянських культах. Шанування яйця було зумовлене уявленнями про весняне відродження творчих сил природи. У стародавніх народів були поширені оповіді про яйце як джерело життя і всесвіту. Металеві зображення яєць зберігали в храмах, яйця закопували на місці побудови міст. Існує, наприклад, переказ про те, що місто Неаполь в Італії зведено на яйці.
Пташине яйце, розписане мініатюрним орнаментом, називають писанкою. Назва її походить від слова "писати", тобто прикрашати орнаментом. Оздоблюються писанки геометричним, рослинним, зооморфним (риби, птахи, звірі, людина), пейзажним орнаментами, християнськими символами. Писанка - одна зі стародавніх форм українського народного розпису, у якому наші пращури втілювали свої прагнення, віру.

Писанки характерні майже для всіх європейських народів, як і для давніх народів Африки та Азії (під час розкопок знайдено розписані страусині та гусячі яйця, в тому числі й глиняні, а також золоте яйце страуса, датоване 3300 р. до н. е., що свідчить про початок писанкарства ще в далекому доісторичному періоді.

[[Файл:Gbcfyrf.jpg]]

'''Звідки ж пішла традиція оздоблювати яйце в Україні?''' Досліджуючи матеріали археологічних експедицій з вивчення трипільської культури (V-II тис. до н. е.), вчені побачили на кераміці орнаментальні малюнки, які дуже нагадують орнамент на сучасних українських писанках. Так, зображена на малюнку богиня Лада дуже нагадує образ Берегині, їх поєднують благальне піднесені догори руки та інші характерні елементи.

Біля села Лука Врублівецька було знайдено декілька керамічних яєць з так званими торохкальцями - маленькими камінчиками, що вільно торохтіли всередині яйця, їх використовували як засоби, що відлякують злих духів. Завдяки цій важливій знахідці вчені змогли визначити, коли почав розвиватися рослинний і геометричний орнамент.

У '''І тисячолітті н. е.''', коли відбувався перехід від первіснообщинного ладу до феодалізму, мистецтво східних слов'ян було важливою потребою побуту, що виявилося в орнаментах, які мали певний зміст у системі язичницьких вірувань. Декоративні візерунки, створені людиною, мали призначення - оберігати її від лиха, допомагати в житті та праці. Найбільш поширеними й улюбленими орнаментами давніх слов'ян були: розетка - символ Сонця, хвиляста лінія - вода, жінка з руками-гілками, яка знаменувала велику богиню землі, праматір Берегиню.
На території України писанкарство набуло найбільшого поширення за часів Київської Русі, в X-XIII ст.
Запроваджуючи християнство на Русі, церква вдало використала язичницькі вірування і народні звичаї, в тому числі й святкування Великодня навесні як пробудження всього живого на землі, що збіглося з християнськими пасхальними святами на честь воскресіння Ісуса Христа.

'''Через крихкість матеріалу давні розписані пташині яйця не збереглися.''' Від XI -XIII століть до наших днів дійшли керамічні писанки, на які нерідко натрапляють археологи під час розкопок. Ці писанки робились звичайно порожніми всередині. В порожнину майже завжди вставлялась керамічна кулька. Вони мали досить значне поширення у Київській Русі і зустрічаються як під час розкопок поселень, так і в похованнях.

[[Файл:Rrrrrrrrrr.jpg]]

В Україні й дотепер писанка функціонує у християнсько-обрядовому дійстві . Червоні яйця пишуться під час великоднього посту, але в різних регіонах України це роблять по-різному, залежно від місцевих традицій. Їх могли писати протягом усього великоднього посту або тільки в останній його тиждень, особливо в чистий четвер. У деяких селах Західної України писанки починали писати на сам Великдень після обіду. Закінчували писати теж по-різному. Переважно це було у Страсну суботу, але, наприклад, на Львівщині писали і після Великодня, аж до Провідної неділі, а в деяких селах і до Зелених свят.

Також в Україні писанки відзначаються поліфункціональністю, виконуючи обрядову, ігрову, декоративну та інші функції. Обрядова функція писанки пов'язана зі святкуванням перших днів Пасхи. Зі свячених писанок починався великодній обід, їх дарували на знак поваги, любові, з побажанням добра. Писанки були своєрідним оберегом у хаті, тому їх намагалися зберегти до наступної весни. Схована під стріху писанка оберігала житло від пожежі; закопана під поріг хати, вона охороняла від злих духів; захована в хаті між мисниками, допомагала у ведені господарства, оберігала рід від всілякої напасті; дівчата вмивалися водою, в якій лежала писанка, щоб бути привабливими; знахарки використовували писанки для лікування всіляких недуг, чарування та закликань. Боячись злого око, від якого вони могли б втратити цю силу, їх не писали гуртом. Кожна жінка писала писанку сама і, як правило, ввечері, щоб до хати ніхто не зайшов і не наврочив.

'''У давнину писання писанок було огорнене святістю.''' Тому жінки і дівчата готувалися до цього обряду заздалегідь. Вони мали упорядкувати думки, викинути зло із серця та налаштуватися на святу дію. Тільки із за таких умов виходила гарна, без похибу писанка.

При писанні обов’язково щось приговорювалося. Одні наспівували веснянки чи гаївки, інші читали молитви. Уже в кінці ХІХ століття перед початком роботи жінки говорили «Боже поможи».
У ХІХ столітті дослідники зафіксували писання писанок на замовлення. Жінок, які добре володіли цим ремеслом називали писанкарками чи писарками. Плату за свою роботу вони брали яйцями, продуктами або грошима. Цікаво, що писанкарки носили продавати свої писанки на ярмарок в Угорщину.

Писанки служили об'єктом забави для дітей та молоді. З ними проводили ігри "навбитки" (з двох гравців виграє той, у кого яйце після вдаряння одне об одне залишається цілим), "навкатки" (необхідно з відстані влучити в писанку іншого, котячи своєю по землі) та ін.

Прикрашені відповідними узорами, писанки водночас були яскравою оздобою кошика з харчами, який несли до церкви святити, а потім їх виставляли на видному місці на столі. З випорожнілих писанок виготовляли так звані голуби, додаючи з кольорового паперу хвіст, крила, а голову робили з тіста. Цими голубами та писанками, нанизаними на шнурочки, прикрашали житло, насамперед поблизу ікон.
У 20-30-х роках XX ст., у часи войовничо-атеїстичної пропаганди, писанки були зараховані до шкідливих культових атрибутів, а ті, хто їх виготовляв, заслуговували зневаги, висміювання, а пізніше - покарання.
Виготовлення писанок припинилося у центральних та східних, а потім і західних областях, за винятком віддалених карпатських сіл.
У 60-х роках XX ст. у зв'язку з посиленням інтересу до народного мистецтва відновилося й писанкарство. Навесні, перед великодніми святами, у Вижниці, Косові та Коломиї народні майстри продавали писанки на ярмарках, сприяючи цим стихійному виникненню писанкарського промислу. Проте писанкарство не сягало далі Прикарпаття і відроджувалося дуже повільно, оскільки було майже повністю забуте і втрачене.

У 70-х роках писанки як твори народного мистецтва вже експонувалися на виставках. З'явилися приватні колекції писанок. Відновилося виготовлення писанок із дерева, відоме у XVIII-XIX ст.

У 80-х роках до писанкарства звертаються професійні художники, народні майстри старшого покоління.

У містах виникають музеї писанок (м. Коломия). Великі експозиції писанок має Львівський музей етнографії та художніх промислів України - понад 11 000 штук з 20 областей України. Українські писанки можна побачити за межами України: в Лондонському королівському музеї, у Санкт-Петербурзі в колишньому музеї етнографії народів СРСР, в музеях Праги і Кракова.

Нові знахідки зроблені в останні роки. Дві керамічні писанки знайдені під час археологічних розкопок влітку 1983 року біля села Липове Талалаївського району Чернігівської області, які проводила експедиція Інституту археології Національної Академії наук України під керівництвом О.П.Моці за участю співробітників Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського. Вони знаходились у різних місцях поховання часів Київської Русі.

Ще одна писанка віднайдена науковим співробітником відділу археології Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарновського О.В.Шекуном під час обстеження давньоруського поселення біля села Сибереж Ріпкинського району на Чернігівщині. Влітку 1987 року працівниками того ж таки відділу археології під керівництвом А.Л.Казакова на території стародавнього Передгороддя також знайдена керамічна писанка з глиняною кулькою всередині. Оздоблена вона полив'яними фігурними скобками між лініями, що з'єднують полюси яйця. У цьому випадку попередньо зроблені в глині заглиблення заповнили поливою. Оболонка яйця досить товста (7-8 мм). Подібні зразки були знайдені і в інших місцях.

==Висновки==

Писанкарство виникло як своєрідне відображення уявлення людини про Всесвіт. Ще з часів язичництва для одних орнаментальна писанка символізувала світ, що пішов від яйця, була схемою його побудови, іншим вона нагадувала сонце, служила його символом (згадаймо, наші предки - язичники - то сонцепоклонники, які за головного бога мали Сонце). З прийняттям християнства почалося витравлювання колишньої релігії, внаслідок чого загинуло багато стародавніх пам'яток - храмів, скульптур, рукописів, власне, загинула ціла культура. Але християнство не змогло здолати багатьох атрибутів і ритуалів язичництва: згадаймо язичницьке свято Івана Купала, писанки, що стали атрибутом християнства, символом Великодня.

==Корисні ресурси==

[ Вікіпедія http://uk.wikipedia.org/wiki/Писанка]

[ Рукотворне диво https://sites.google.com/site/rukotvornedivopisanka/istoria-pisanki]

[ Мандрівка часом http://travel-in-time.org/uk/istoriya-vinahodiv/kult-yaytsya-ta-pisanka-v-istoriyi/]

[[Категорія: Шаблони]]

Учнівська вікі-стаття: Історія писанкарства

2014-05-15T11:44:16Z

Браславець Ірина: /* Результати дослідження */

==Назва проекту==

Великодний сувенір

==Автори проекту==

Учні 9 класу, група Історики

==Тема дослідження==

Що ви знаєте про історію писанки?

==Проблема дослідження==

Історичні передумови сучасного писанкарства.

==Гіпотеза дослідження==

Писанка символізує культурну та духову спадщину нашого народу. Традиції, побут, вірування все це відображалося в різноманітні символіці.

==Мета дослідження==

Проаналізувати історію виникнення та розвиток народного мистецтва на теренах України.

==Результати дослідження==

Яйце існувало у повір'ях і побуті багатьох народів як символ сонця, яке займало перше місце в дохристиянських культах. Шанування яйця було зумовлене уявленнями про весняне відродження творчих сил природи. У стародавніх народів були поширені оповіді про яйце як джерело життя і всесвіту. Металеві зображення яєць зберігали в храмах, яйця закопували на місці побудови міст. Існує, наприклад, переказ про те, що місто Неаполь в Італії зведено на яйці.
Пташине яйце, розписане мініатюрним орнаментом, називають писанкою. Назва її походить від слова "писати", тобто прикрашати орнаментом. Оздоблюються писанки геометричним, рослинним, зооморфним (риби, птахи, звірі, людина), пейзажним орнаментами, християнськими символами. Писанка - одна зі стародавніх форм українського народного розпису, у якому наші пращури втілювали свої прагнення, віру.

Писанки характерні майже для всіх європейських народів, як і для давніх народів Африки та Азії (під час розкопок знайдено розписані страусині та гусячі яйця, в тому числі й глиняні, а також золоте яйце страуса, датоване 3300 р. до н. е., що свідчить про початок писанкарства ще в далекому доісторичному періоді.

[[Файл:Gbcfyrf.jpg]]

'''Звідки ж пішла традиція оздоблювати яйце в Україні?''' Досліджуючи матеріали археологічних експедицій з вивчення трипільської культури (V-II тис. до н. е.), вчені побачили на кераміці орнаментальні малюнки, які дуже нагадують орнамент на сучасних українських писанках. Так, зображена на малюнку богиня Лада дуже нагадує образ Берегині, їх поєднують благальне піднесені догори руки та інші характерні елементи.

Біля села Лука Врублівецька було знайдено декілька керамічних яєць з так званими торохкальцями - маленькими камінчиками, що вільно торохтіли всередині яйця, їх використовували як засоби, що відлякують злих духів. Завдяки цій важливій знахідці вчені змогли визначити, коли почав розвиватися рослинний і геометричний орнамент.

У '''І тисячолітті н. е.''', коли відбувався перехід від первіснообщинного ладу до феодалізму, мистецтво східних слов'ян було важливою потребою побуту, що виявилося в орнаментах, які мали певний зміст у системі язичницьких вірувань. Декоративні візерунки, створені людиною, мали призначення - оберігати її від лиха, допомагати в житті та праці. Найбільш поширеними й улюбленими орнаментами давніх слов'ян були: розетка - символ Сонця, хвиляста лінія - вода, жінка з руками-гілками, яка знаменувала велику богиню землі, праматір Берегиню.
На території України писанкарство набуло найбільшого поширення за часів Київської Русі, в X-XIII ст.
Запроваджуючи християнство на Русі, церква вдало використала язичницькі вірування і народні звичаї, в тому числі й святкування Великодня навесні як пробудження всього живого на землі, що збіглося з християнськими пасхальними святами на честь воскресіння Ісуса Христа.

'''Через крихкість матеріалу давні розписані пташині яйця не збереглися.''' Від XI -XIII століть до наших днів дійшли керамічні писанки, на які нерідко натрапляють археологи під час розкопок. Ці писанки робились звичайно порожніми всередині. В порожнину майже завжди вставлялась керамічна кулька. Вони мали досить значне поширення у Київській Русі і зустрічаються як під час розкопок поселень, так і в похованнях.

В Україні й дотепер писанка функціонує у християнсько-обрядовому дійстві . Червоні яйця пишуться під час великоднього посту, але в різних регіонах України це роблять по-різному, залежно від місцевих традицій. Їх могли писати протягом усього великоднього посту або тільки в останній його тиждень, особливо в чистий четвер. У деяких селах Західної України писанки починали писати на сам Великдень після обіду. Закінчували писати теж по-різному. Переважно це було у Страсну суботу, але, наприклад, на Львівщині писали і після Великодня, аж до Провідної неділі, а в деяких селах і до Зелених свят.

Також в Україні писанки відзначаються поліфункціональністю, виконуючи обрядову, ігрову, декоративну та інші функції. Обрядова функція писанки пов'язана зі святкуванням перших днів Пасхи. Зі свячених писанок починався великодній обід, їх дарували на знак поваги, любові, з побажанням добра. Писанки були своєрідним оберегом у хаті, тому їх намагалися зберегти до наступної весни. Схована під стріху писанка оберігала житло від пожежі; закопана під поріг хати, вона охороняла від злих духів; захована в хаті між мисниками, допомагала у ведені господарства, оберігала рід від всілякої напасті; дівчата вмивалися водою, в якій лежала писанка, щоб бути привабливими; знахарки використовували писанки для лікування всіляких недуг, чарування та закликань. Боячись злого око, від якого вони могли б втратити цю силу, їх не писали гуртом. Кожна жінка писала писанку сама і, як правило, ввечері, щоб до хати ніхто не зайшов і не наврочив.

'''У давнину писання писанок було огорнене святістю.''' Тому жінки і дівчата готувалися до цього обряду заздалегідь. Вони мали упорядкувати думки, викинути зло із серця та налаштуватися на святу дію. Тільки із за таких умов виходила гарна, без похибу писанка.

При писанні обов’язково щось приговорювалося. Одні наспівували веснянки чи гаївки, інші читали молитви. Уже в кінці ХІХ століття перед початком роботи жінки говорили «Боже поможи».
У ХІХ столітті дослідники зафіксували писання писанок на замовлення. Жінок, які добре володіли цим ремеслом називали писанкарками чи писарками. Плату за свою роботу вони брали яйцями, продуктами або грошима. Цікаво, що писанкарки носили продавати свої писанки на ярмарок в Угорщину.

Писанки служили об'єктом забави для дітей та молоді. З ними проводили ігри "навбитки" (з двох гравців виграє той, у кого яйце після вдаряння одне об одне залишається цілим), "навкатки" (необхідно з відстані влучити в писанку іншого, котячи своєю по землі) та ін.

Прикрашені відповідними узорами, писанки водночас були яскравою оздобою кошика з харчами, який несли до церкви святити, а потім їх виставляли на видному місці на столі. З випорожнілих писанок виготовляли так звані голуби, додаючи з кольорового паперу хвіст, крила, а голову робили з тіста. Цими голубами та писанками, нанизаними на шнурочки, прикрашали житло, насамперед поблизу ікон.
У 20-30-х роках XX ст., у часи войовничо-атеїстичної пропаганди, писанки були зараховані до шкідливих культових атрибутів, а ті, хто їх виготовляв, заслуговували зневаги, висміювання, а пізніше - покарання.
Виготовлення писанок припинилося у центральних та східних, а потім і західних областях, за винятком віддалених карпатських сіл.
У 60-х роках XX ст. у зв'язку з посиленням інтересу до народного мистецтва відновилося й писанкарство. Навесні, перед великодніми святами, у Вижниці, Косові та Коломиї народні майстри продавали писанки на ярмарках, сприяючи цим стихійному виникненню писанкарського промислу. Проте писанкарство не сягало далі Прикарпаття і відроджувалося дуже повільно, оскільки було майже повністю забуте і втрачене.

У 70-х роках писанки як твори народного мистецтва вже експонувалися на виставках. З'явилися приватні колекції писанок. Відновилося виготовлення писанок із дерева, відоме у XVIII-XIX ст.

У 80-х роках до писанкарства звертаються професійні художники, народні майстри старшого покоління.

У містах виникають музеї писанок (м. Коломия). Великі експозиції писанок має Львівський музей етнографії та художніх промислів України - понад 11 000 штук з 20 областей України. Українські писанки можна побачити за межами України: в Лондонському королівському музеї, у Санкт-Петербурзі в колишньому музеї етнографії народів СРСР, в музеях Праги і Кракова.

Нові знахідки зроблені в останні роки. Дві керамічні писанки знайдені під час археологічних розкопок влітку 1983 року біля села Липове Талалаївського району Чернігівської області, які проводила експедиція Інституту археології Національної Академії наук України під керівництвом О.П.Моці за участю співробітників Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського. Вони знаходились у різних місцях поховання часів Київської Русі.

Ще одна писанка віднайдена науковим співробітником відділу археології Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарновського О.В.Шекуном під час обстеження давньоруського поселення біля села Сибереж Ріпкинського району на Чернігівщині. Влітку 1987 року працівниками того ж таки відділу археології під керівництвом А.Л.Казакова на території стародавнього Передгороддя також знайдена керамічна писанка з глиняною кулькою всередині. Оздоблена вона полив'яними фігурними скобками між лініями, що з'єднують полюси яйця. У цьому випадку попередньо зроблені в глині заглиблення заповнили поливою. Оболонка яйця досить товста (7-8 мм). Подібні зразки були знайдені і в інших місцях.

==Висновки==

Писанкарство виникло як своєрідне відображення уявлення людини про Всесвіт. Ще з часів язичництва для одних орнаментальна писанка символізувала світ, що пішов від яйця, була схемою його побудови, іншим вона нагадувала сонце, служила його символом (згадаймо, наші предки - язичники - то сонцепоклонники, які за головного бога мали Сонце). З прийняттям християнства почалося витравлювання колишньої релігії, внаслідок чого загинуло багато стародавніх пам'яток - храмів, скульптур, рукописів, власне, загинула ціла культура. Але християнство не змогло здолати багатьох атрибутів і ритуалів язичництва: згадаймо язичницьке свято Івана Купала, писанки, що стали атрибутом християнства, символом Великодня.

==Корисні ресурси==

[ Вікіпедія http://uk.wikipedia.org/wiki/Писанка]

[ Рукотворне диво https://sites.google.com/site/rukotvornedivopisanka/istoria-pisanki]

[ Мандрівка часом http://travel-in-time.org/uk/istoriya-vinahodiv/kult-yaytsya-ta-pisanka-v-istoriyi/]

[[Категорія: Шаблони]]

Учнівська вікі-стаття: Історія писанкарства

2014-05-15T11:42:58Z

Браславець Ірина: /* Результати дослідження */

==Назва проекту==

Великодний сувенір

==Автори проекту==

Учні 9 класу, група Історики

==Тема дослідження==

Що ви знаєте про історію писанки?

==Проблема дослідження==

Історичні передумови сучасного писанкарства.

==Гіпотеза дослідження==

Писанка символізує культурну та духову спадщину нашого народу. Традиції, побут, вірування все це відображалося в різноманітні символіці.

==Мета дослідження==

Проаналізувати історію виникнення та розвиток народного мистецтва на теренах України.

==Результати дослідження==

Яйце існувало у повір'ях і побуті багатьох народів як символ сонця, яке займало перше місце в дохристиянських культах. Шанування яйця було зумовлене уявленнями про весняне відродження творчих сил природи. У стародавніх народів були поширені оповіді про яйце як джерело життя і всесвіту. Металеві зображення яєць зберігали в храмах, яйця закопували на місці побудови міст. Існує, наприклад, переказ про те, що місто Неаполь в Італії зведено на яйці.
Пташине яйце, розписане мініатюрним орнаментом, називають писанкою. Назва її походить від слова "писати", тобто прикрашати орнаментом. Оздоблюються писанки геометричним, рослинним, зооморфним (риби, птахи, звірі, людина), пейзажним орнаментами, християнськими символами. Писанка - одна зі стародавніх форм українського народного розпису, у якому наші пращури втілювали свої прагнення, віру.

Писанки характерні майже для всіх європейських народів, як і для давніх народів Африки та Азії (під час розкопок знайдено розписані страусині та гусячі яйця, в тому числі й глиняні, а також золоте яйце страуса, датоване 3300 р. до н. е., що свідчить про початок писанкарства ще в далекому доісторичному періоді.

[[Файл:Gbcfyrf.jpg]]

'''Звідки ж пішла традиція оздоблювати яйце в Україні?''' Досліджуючи матеріали археологічних експедицій з вивчення трипільської культури (V-II тис. до н. е.), вчені побачили на кераміці орнаментальні малюнки, які дуже нагадують орнамент на сучасних українських писанках. Так, зображена на малюнку богиня Лада дуже нагадує образ Берегині, їх поєднують благальне піднесені догори руки та інші характерні елементи.

Біля села Лука Врублівецька було знайдено декілька керамічних яєць з так званими торохкальцями - маленькими камінчиками, що вільно торохтіли всередині яйця, їх використовували як засоби, що відлякують злих духів. Завдяки цій важливій знахідці вчені змогли визначити, коли почав розвиватися рослинний і геометричний орнамент.

У '''І тисячолітті н. е.''', коли відбувався перехід від первіснообщинного ладу до феодалізму, мистецтво східних слов'ян було важливою потребою побуту, що виявилося в орнаментах, які мали певний зміст у системі язичницьких вірувань. Декоративні візерунки, створені людиною, мали призначення - оберігати її від лиха, допомагати в житті та праці. Найбільш поширеними й улюбленими орнаментами давніх слов'ян були: розетка - символ Сонця, хвиляста лінія - вода, жінка з руками-гілками, яка знаменувала велику богиню землі, праматір Берегиню.
На території України писанкарство набуло найбільшого поширення за часів Київської Русі, в X-XIII ст.
Запроваджуючи християнство на Русі, церква вдало використала язичницькі вірування і народні звичаї, в тому числі й святкування Великодня навесні як пробудження всього живого на землі, що збіглося з християнськими пасхальними святами на честь воскресіння Ісуса Христа.

'''Через крихкість матеріалу давні розписані пташині яйця не збереглися.''' Від XI -XIII століть до наших днів дійшли керамічні писанки, на які нерідко натрапляють археологи під час розкопок. Ці писанки робились звичайно порожніми всередині. В порожнину майже завжди вставлялась керамічна кулька. Вони мали досить значне поширення у Київській Русі і зустрічаються як під час розкопок поселень, так і в похованнях.

[[Файл:Pisanka2.jpg]]

В Україні й дотепер писанка функціонує у християнсько-обрядовому дійстві . Червоні яйця пишуться під час великоднього посту, але в різних регіонах України це роблять по-різному, залежно від місцевих традицій. Їх могли писати протягом усього великоднього посту або тільки в останній його тиждень, особливо в чистий четвер. У деяких селах Західної України писанки починали писати на сам Великдень після обіду. Закінчували писати теж по-різному. Переважно це було у Страсну суботу, але, наприклад, на Львівщині писали і після Великодня, аж до Провідної неділі, а в деяких селах і до Зелених свят.

Також в Україні писанки відзначаються поліфункціональністю, виконуючи обрядову, ігрову, декоративну та інші функції. Обрядова функція писанки пов'язана зі святкуванням перших днів Пасхи. Зі свячених писанок починався великодній обід, їх дарували на знак поваги, любові, з побажанням добра. Писанки були своєрідним оберегом у хаті, тому їх намагалися зберегти до наступної весни. Схована під стріху писанка оберігала житло від пожежі; закопана під поріг хати, вона охороняла від злих духів; захована в хаті між мисниками, допомагала у ведені господарства, оберігала рід від всілякої напасті; дівчата вмивалися водою, в якій лежала писанка, щоб бути привабливими; знахарки використовували писанки для лікування всіляких недуг, чарування та закликань. Боячись злого око, від якого вони могли б втратити цю силу, їх не писали гуртом. Кожна жінка писала писанку сама і, як правило, ввечері, щоб до хати ніхто не зайшов і не наврочив.

'''У давнину писання писанок було огорнене святістю.''' Тому жінки і дівчата готувалися до цього обряду заздалегідь. Вони мали упорядкувати думки, викинути зло із серця та налаштуватися на святу дію. Тільки із за таких умов виходила гарна, без похибу писанка.

При писанні обов’язково щось приговорювалося. Одні наспівували веснянки чи гаївки, інші читали молитви. Уже в кінці ХІХ століття перед початком роботи жінки говорили «Боже поможи».
У ХІХ столітті дослідники зафіксували писання писанок на замовлення. Жінок, які добре володіли цим ремеслом називали писанкарками чи писарками. Плату за свою роботу вони брали яйцями, продуктами або грошима. Цікаво, що писанкарки носили продавати свої писанки на ярмарок в Угорщину.

Писанки служили об'єктом забави для дітей та молоді. З ними проводили ігри "навбитки" (з двох гравців виграє той, у кого яйце після вдаряння одне об одне залишається цілим), "навкатки" (необхідно з відстані влучити в писанку іншого, котячи своєю по землі) та ін.

Прикрашені відповідними узорами, писанки водночас були яскравою оздобою кошика з харчами, який несли до церкви святити, а потім їх виставляли на видному місці на столі. З випорожнілих писанок виготовляли так звані голуби, додаючи з кольорового паперу хвіст, крила, а голову робили з тіста. Цими голубами та писанками, нанизаними на шнурочки, прикрашали житло, насамперед поблизу ікон.
У 20-30-х роках XX ст., у часи войовничо-атеїстичної пропаганди, писанки були зараховані до шкідливих культових атрибутів, а ті, хто їх виготовляв, заслуговували зневаги, висміювання, а пізніше - покарання.
Виготовлення писанок припинилося у центральних та східних, а потім і західних областях, за винятком віддалених карпатських сіл.
У 60-х роках XX ст. у зв'язку з посиленням інтересу до народного мистецтва відновилося й писанкарство. Навесні, перед великодніми святами, у Вижниці, Косові та Коломиї народні майстри продавали писанки на ярмарках, сприяючи цим стихійному виникненню писанкарського промислу. Проте писанкарство не сягало далі Прикарпаття і відроджувалося дуже повільно, оскільки було майже повністю забуте і втрачене.

У 70-х роках писанки як твори народного мистецтва вже експонувалися на виставках. З'явилися приватні колекції писанок. Відновилося виготовлення писанок із дерева, відоме у XVIII-XIX ст.

У 80-х роках до писанкарства звертаються професійні художники, народні майстри старшого покоління.

У містах виникають музеї писанок (м. Коломия). Великі експозиції писанок має Львівський музей етнографії та художніх промислів України - понад 11 000 штук з 20 областей України. Українські писанки можна побачити за межами України: в Лондонському королівському музеї, у Санкт-Петербурзі в колишньому музеї етнографії народів СРСР, в музеях Праги і Кракова.

Нові знахідки зроблені в останні роки. Дві керамічні писанки знайдені під час археологічних розкопок влітку 1983 року біля села Липове Талалаївського району Чернігівської області, які проводила експедиція Інституту археології Національної Академії наук України під керівництвом О.П.Моці за участю співробітників Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського. Вони знаходились у різних місцях поховання часів Київської Русі.

Ще одна писанка віднайдена науковим співробітником відділу археології Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарновського О.В.Шекуном під час обстеження давньоруського поселення біля села Сибереж Ріпкинського району на Чернігівщині. Влітку 1987 року працівниками того ж таки відділу археології під керівництвом А.Л.Казакова на території стародавнього Передгороддя також знайдена керамічна писанка з глиняною кулькою всередині. Оздоблена вона полив'яними фігурними скобками між лініями, що з'єднують полюси яйця. У цьому випадку попередньо зроблені в глині заглиблення заповнили поливою. Оболонка яйця досить товста (7-8 мм). Подібні зразки були знайдені і в інших місцях.

==Висновки==

Писанкарство виникло як своєрідне відображення уявлення людини про Всесвіт. Ще з часів язичництва для одних орнаментальна писанка символізувала світ, що пішов від яйця, була схемою його побудови, іншим вона нагадувала сонце, служила його символом (згадаймо, наші предки - язичники - то сонцепоклонники, які за головного бога мали Сонце). З прийняттям християнства почалося витравлювання колишньої релігії, внаслідок чого загинуло багато стародавніх пам'яток - храмів, скульптур, рукописів, власне, загинула ціла культура. Але християнство не змогло здолати багатьох атрибутів і ритуалів язичництва: згадаймо язичницьке свято Івана Купала, писанки, що стали атрибутом християнства, символом Великодня.

==Корисні ресурси==

[ Вікіпедія http://uk.wikipedia.org/wiki/Писанка]

[ Рукотворне диво https://sites.google.com/site/rukotvornedivopisanka/istoria-pisanki]

[ Мандрівка часом http://travel-in-time.org/uk/istoriya-vinahodiv/kult-yaytsya-ta-pisanka-v-istoriyi/]

[[Категорія: Шаблони]]

Учнівська вікі-стаття: Історія писанкарства

2014-05-15T11:40:04Z

Браславець Ірина:

==Назва проекту==

Великодний сувенір

==Автори проекту==

Учні 9 класу, група Історики

==Тема дослідження==

Що ви знаєте про історію писанки?

==Проблема дослідження==

Історичні передумови сучасного писанкарства.

==Гіпотеза дослідження==

Писанка символізує культурну та духову спадщину нашого народу. Традиції, побут, вірування все це відображалося в різноманітні символіці.

==Мета дослідження==

Проаналізувати історію виникнення та розвиток народного мистецтва на теренах України.

==Результати дослідження==

Яйце існувало у повір'ях і побуті багатьох народів як символ сонця, яке займало перше місце в дохристиянських культах. Шанування яйця було зумовлене уявленнями про весняне відродження творчих сил природи. У стародавніх народів були поширені оповіді про яйце як джерело життя і всесвіту. Металеві зображення яєць зберігали в храмах, яйця закопували на місці побудови міст. Існує, наприклад, переказ про те, що місто Неаполь в Італії зведено на яйці.
Пташине яйце, розписане мініатюрним орнаментом, називають писанкою. Назва її походить від слова "писати", тобто прикрашати орнаментом. Оздоблюються писанки геометричним, рослинним, зооморфним (риби, птахи, звірі, людина), пейзажним орнаментами, християнськими символами. Писанка - одна зі стародавніх форм українського народного розпису, у якому наші пращури втілювали свої прагнення, віру.

Писанки характерні майже для всіх європейських народів, як і для давніх народів Африки та Азії (під час розкопок знайдено розписані страусині та гусячі яйця, в тому числі й глиняні, а також золоте яйце страуса, датоване 3300 р. до н. е., що свідчить про початок писанкарства ще в далекому доісторичному періоді.

[[Файл:Gbcfyrf.jpg]]

'''Звідки ж пішла традиція оздоблювати яйце в Україні?''' Досліджуючи матеріали археологічних експедицій з вивчення трипільської культури (V-II тис. до н. е.), вчені побачили на кераміці орнаментальні малюнки, які дуже нагадують орнамент на сучасних українських писанках. Так, зображена на малюнку богиня Лада дуже нагадує образ Берегині, їх поєднують благальне піднесені догори руки та інші характерні елементи.

Біля села Лука Врублівецька було знайдено декілька керамічних яєць з так званими торохкальцями - маленькими камінчиками, що вільно торохтіли всередині яйця, їх використовували як засоби, що відлякують злих духів. Завдяки цій важливій знахідці вчені змогли визначити, коли почав розвиватися рослинний і геометричний орнамент.

У '''І тисячолітті н. е.''', коли відбувався перехід від первіснообщинного ладу до феодалізму, мистецтво східних слов'ян було важливою потребою побуту, що виявилося в орнаментах, які мали певний зміст у системі язичницьких вірувань. Декоративні візерунки, створені людиною, мали призначення - оберігати її від лиха, допомагати в житті та праці. Найбільш поширеними й улюбленими орнаментами давніх слов'ян були: розетка - символ Сонця, хвиляста лінія - вода, жінка з руками-гілками, яка знаменувала велику богиню землі, праматір Берегиню.
На території України писанкарство набуло найбільшого поширення за часів Київської Русі, в X-XIII ст.
Запроваджуючи християнство на Русі, церква вдало використала язичницькі вірування і народні звичаї, в тому числі й святкування Великодня навесні як пробудження всього живого на землі, що збіглося з християнськими пасхальними святами на честь воскресіння Ісуса Христа.

'''Через крихкість матеріалу давні розписані пташині яйця не збереглися.''' Від XI -XIII століть до наших днів дійшли керамічні писанки, на які нерідко натрапляють археологи під час розкопок. Ці писанки робились звичайно порожніми всередині. В порожнину майже завжди вставлялась керамічна кулька. Вони мали досить значне поширення у Київській Русі і зустрічаються як під час розкопок поселень, так і в похованнях.

В Україні й дотепер писанка функціонує у християнсько-обрядовому дійстві . Червоні яйця пишуться під час великоднього посту, але в різних регіонах України це роблять по-різному, залежно від місцевих традицій. Їх могли писати протягом усього великоднього посту або тільки в останній його тиждень, особливо в чистий четвер. У деяких селах Західної України писанки починали писати на сам Великдень після обіду. Закінчували писати теж по-різному. Переважно це було у Страсну суботу, але, наприклад, на Львівщині писали і після Великодня, аж до Провідної неділі, а в деяких селах і до Зелених свят.

Також в Україні писанки відзначаються поліфункціональністю, виконуючи обрядову, ігрову, декоративну та інші функції. Обрядова функція писанки пов'язана зі святкуванням перших днів Пасхи. Зі свячених писанок починався великодній обід, їх дарували на знак поваги, любові, з побажанням добра. Писанки були своєрідним оберегом у хаті, тому їх намагалися зберегти до наступної весни. Схована під стріху писанка оберігала житло від пожежі; закопана під поріг хати, вона охороняла від злих духів; захована в хаті між мисниками, допомагала у ведені господарства, оберігала рід від всілякої напасті; дівчата вмивалися водою, в якій лежала писанка, щоб бути привабливими; знахарки використовували писанки для лікування всіляких недуг, чарування та закликань. Боячись злого око, від якого вони могли б втратити цю силу, їх не писали гуртом. Кожна жінка писала писанку сама і, як правило, ввечері, щоб до хати ніхто не зайшов і не наврочив.

'''У давнину писання писанок було огорнене святістю.''' Тому жінки і дівчата готувалися до цього обряду заздалегідь. Вони мали упорядкувати думки, викинути зло із серця та налаштуватися на святу дію. Тільки із за таких умов виходила гарна, без похибу писанка.

При писанні обов’язково щось приговорювалося. Одні наспівували веснянки чи гаївки, інші читали молитви. Уже в кінці ХІХ століття перед початком роботи жінки говорили «Боже поможи».
У ХІХ столітті дослідники зафіксували писання писанок на замовлення. Жінок, які добре володіли цим ремеслом називали писанкарками чи писарками. Плату за свою роботу вони брали яйцями, продуктами або грошима. Цікаво, що писанкарки носили продавати свої писанки на ярмарок в Угорщину.

Писанки служили об'єктом забави для дітей та молоді. З ними проводили ігри "навбитки" (з двох гравців виграє той, у кого яйце після вдаряння одне об одне залишається цілим), "навкатки" (необхідно з відстані влучити в писанку іншого, котячи своєю по землі) та ін.

Прикрашені відповідними узорами, писанки водночас були яскравою оздобою кошика з харчами, який несли до церкви святити, а потім їх виставляли на видному місці на столі. З випорожнілих писанок виготовляли так звані голуби, додаючи з кольорового паперу хвіст, крила, а голову робили з тіста. Цими голубами та писанками, нанизаними на шнурочки, прикрашали житло, насамперед поблизу ікон.
У 20-30-х роках XX ст., у часи войовничо-атеїстичної пропаганди, писанки були зараховані до шкідливих культових атрибутів, а ті, хто їх виготовляв, заслуговували зневаги, висміювання, а пізніше - покарання.
Виготовлення писанок припинилося у центральних та східних, а потім і західних областях, за винятком віддалених карпатських сіл.
У 60-х роках XX ст. у зв'язку з посиленням інтересу до народного мистецтва відновилося й писанкарство. Навесні, перед великодніми святами, у Вижниці, Косові та Коломиї народні майстри продавали писанки на ярмарках, сприяючи цим стихійному виникненню писанкарського промислу. Проте писанкарство не сягало далі Прикарпаття і відроджувалося дуже повільно, оскільки було майже повністю забуте і втрачене.

У 70-х роках писанки як твори народного мистецтва вже експонувалися на виставках. З'явилися приватні колекції писанок. Відновилося виготовлення писанок із дерева, відоме у XVIII-XIX ст.

У 80-х роках до писанкарства звертаються професійні художники, народні майстри старшого покоління.

У містах виникають музеї писанок (м. Коломия). Великі експозиції писанок має Львівський музей етнографії та художніх промислів України - понад 11 000 штук з 20 областей України. Українські писанки можна побачити за межами України: в Лондонському королівському музеї, у Санкт-Петербурзі в колишньому музеї етнографії народів СРСР, в музеях Праги і Кракова.

Нові знахідки зроблені в останні роки. Дві керамічні писанки знайдені під час археологічних розкопок влітку 1983 року біля села Липове Талалаївського району Чернігівської області, які проводила експедиція Інституту археології Національної Академії наук України під керівництвом О.П.Моці за участю співробітників Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського. Вони знаходились у різних місцях поховання часів Київської Русі.

Ще одна писанка віднайдена науковим співробітником відділу археології Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарновського О.В.Шекуном під час обстеження давньоруського поселення біля села Сибереж Ріпкинського району на Чернігівщині. Влітку 1987 року працівниками того ж таки відділу археології під керівництвом А.Л.Казакова на території стародавнього Передгороддя також знайдена керамічна писанка з глиняною кулькою всередині. Оздоблена вона полив'яними фігурними скобками між лініями, що з'єднують полюси яйця. У цьому випадку попередньо зроблені в глині заглиблення заповнили поливою. Оболонка яйця досить товста (7-8 мм). Подібні зразки були знайдені і в інших місцях.

==Висновки==

Писанкарство виникло як своєрідне відображення уявлення людини про Всесвіт. Ще з часів язичництва для одних орнаментальна писанка символізувала світ, що пішов від яйця, була схемою його побудови, іншим вона нагадувала сонце, служила його символом (згадаймо, наші предки - язичники - то сонцепоклонники, які за головного бога мали Сонце). З прийняттям християнства почалося витравлювання колишньої релігії, внаслідок чого загинуло багато стародавніх пам'яток - храмів, скульптур, рукописів, власне, загинула ціла культура. Але християнство не змогло здолати багатьох атрибутів і ритуалів язичництва: згадаймо язичницьке свято Івана Купала, писанки, що стали атрибутом християнства, символом Великодня.

==Корисні ресурси==

[ Вікіпедія http://uk.wikipedia.org/wiki/Писанка]

[ Рукотворне диво https://sites.google.com/site/rukotvornedivopisanka/istoria-pisanki]

[ Мандрівка часом http://travel-in-time.org/uk/istoriya-vinahodiv/kult-yaytsya-ta-pisanka-v-istoriyi/]

[[Категорія: Шаблони]]

Учнівська вікі-стаття: Історія писанкарства

2014-05-15T11:39:32Z

Браславець Ірина: /* Результати дослідження */

==Назва проекту==

Великодний сувенір

==Автори проекту==

Учні 9 класу, група Історики

==Тема дослідження==

Що ви знаєте про історію писанки?

==Проблема дослідження==

Історичні передумови сучасного писанкарства.

==Гіпотеза дослідження==

Писанка символізує культурну та духову спадщину нашого народу. Традиції, побут, вірування все це відображалося в різноманітні символіці.

==Мета дослідження==

Проаналізувати історію виникнення та розвиток народного мистецтва на теренах України.

==Результати дослідження==

Яйце існувало у повір'ях і побуті багатьох народів як символ сонця, яке займало перше місце в дохристиянських культах. Шанування яйця було зумовлене уявленнями про весняне відродження творчих сил природи. У стародавніх народів були поширені оповіді про яйце як джерело життя і всесвіту. Металеві зображення яєць зберігали в храмах, яйця закопували на місці побудови міст. Існує, наприклад, переказ про те, що місто Неаполь в Італії зведено на яйці.
Пташине яйце, розписане мініатюрним орнаментом, називають писанкою. Назва її походить від слова "писати", тобто прикрашати орнаментом. Оздоблюються писанки геометричним, рослинним, зооморфним (риби, птахи, звірі, людина), пейзажним орнаментами, християнськими символами. Писанка - одна зі стародавніх форм українського народного розпису, у якому наші пращури втілювали свої прагнення, віру.

Писанки характерні майже для всіх європейських народів, як і для давніх народів Африки та Азії (під час розкопок знайдено розписані страусині та гусячі яйця, в тому числі й глиняні, а також золоте яйце страуса, датоване 3300 р. до н. е., що свідчить про початок писанкарства ще в далекому доісторичному періоді.

'''Звідки ж пішла традиція оздоблювати яйце в Україні?''' Досліджуючи матеріали археологічних експедицій з вивчення трипільської культури (V-II тис. до н. е.), вчені побачили на кераміці орнаментальні малюнки, які дуже нагадують орнамент на сучасних українських писанках. Так, зображена на малюнку богиня Лада дуже нагадує образ Берегині, їх поєднують благальне піднесені догори руки та інші характерні елементи.

Біля села Лука Врублівецька було знайдено декілька керамічних яєць з так званими торохкальцями - маленькими камінчиками, що вільно торохтіли всередині яйця, їх використовували як засоби, що відлякують злих духів. Завдяки цій важливій знахідці вчені змогли визначити, коли почав розвиватися рослинний і геометричний орнамент.

У '''І тисячолітті н. е.''', коли відбувався перехід від первіснообщинного ладу до феодалізму, мистецтво східних слов'ян було важливою потребою побуту, що виявилося в орнаментах, які мали певний зміст у системі язичницьких вірувань. Декоративні візерунки, створені людиною, мали призначення - оберігати її від лиха, допомагати в житті та праці. Найбільш поширеними й улюбленими орнаментами давніх слов'ян були: розетка - символ Сонця, хвиляста лінія - вода, жінка з руками-гілками, яка знаменувала велику богиню землі, праматір Берегиню.
На території України писанкарство набуло найбільшого поширення за часів Київської Русі, в X-XIII ст.
Запроваджуючи християнство на Русі, церква вдало використала язичницькі вірування і народні звичаї, в тому числі й святкування Великодня навесні як пробудження всього живого на землі, що збіглося з християнськими пасхальними святами на честь воскресіння Ісуса Христа.

'''Через крихкість матеріалу давні розписані пташині яйця не збереглися.''' Від XI -XIII століть до наших днів дійшли керамічні писанки, на які нерідко натрапляють археологи під час розкопок. Ці писанки робились звичайно порожніми всередині. В порожнину майже завжди вставлялась керамічна кулька. Вони мали досить значне поширення у Київській Русі і зустрічаються як під час розкопок поселень, так і в похованнях.
[[Файл:Gbcfyrf.jpg]]
В Україні й дотепер писанка функціонує у християнсько-обрядовому дійстві . Червоні яйця пишуться під час великоднього посту, але в різних регіонах України це роблять по-різному, залежно від місцевих традицій. Їх могли писати протягом усього великоднього посту або тільки в останній його тиждень, особливо в чистий четвер. У деяких селах Західної України писанки починали писати на сам Великдень після обіду. Закінчували писати теж по-різному. Переважно це було у Страсну суботу, але, наприклад, на Львівщині писали і після Великодня, аж до Провідної неділі, а в деяких селах і до Зелених свят.

Також в Україні писанки відзначаються поліфункціональністю, виконуючи обрядову, ігрову, декоративну та інші функції. Обрядова функція писанки пов'язана зі святкуванням перших днів Пасхи. Зі свячених писанок починався великодній обід, їх дарували на знак поваги, любові, з побажанням добра. Писанки були своєрідним оберегом у хаті, тому їх намагалися зберегти до наступної весни. Схована під стріху писанка оберігала житло від пожежі; закопана під поріг хати, вона охороняла від злих духів; захована в хаті між мисниками, допомагала у ведені господарства, оберігала рід від всілякої напасті; дівчата вмивалися водою, в якій лежала писанка, щоб бути привабливими; знахарки використовували писанки для лікування всіляких недуг, чарування та закликань. Боячись злого око, від якого вони могли б втратити цю силу, їх не писали гуртом. Кожна жінка писала писанку сама і, як правило, ввечері, щоб до хати ніхто не зайшов і не наврочив.

'''У давнину писання писанок було огорнене святістю.''' Тому жінки і дівчата готувалися до цього обряду заздалегідь. Вони мали упорядкувати думки, викинути зло із серця та налаштуватися на святу дію. Тільки із за таких умов виходила гарна, без похибу писанка.

При писанні обов’язково щось приговорювалося. Одні наспівували веснянки чи гаївки, інші читали молитви. Уже в кінці ХІХ століття перед початком роботи жінки говорили «Боже поможи».
У ХІХ столітті дослідники зафіксували писання писанок на замовлення. Жінок, які добре володіли цим ремеслом називали писанкарками чи писарками. Плату за свою роботу вони брали яйцями, продуктами або грошима. Цікаво, що писанкарки носили продавати свої писанки на ярмарок в Угорщину.

Писанки служили об'єктом забави для дітей та молоді. З ними проводили ігри "навбитки" (з двох гравців виграє той, у кого яйце після вдаряння одне об одне залишається цілим), "навкатки" (необхідно з відстані влучити в писанку іншого, котячи своєю по землі) та ін.

Прикрашені відповідними узорами, писанки водночас були яскравою оздобою кошика з харчами, який несли до церкви святити, а потім їх виставляли на видному місці на столі. З випорожнілих писанок виготовляли так звані голуби, додаючи з кольорового паперу хвіст, крила, а голову робили з тіста. Цими голубами та писанками, нанизаними на шнурочки, прикрашали житло, насамперед поблизу ікон.
У 20-30-х роках XX ст., у часи войовничо-атеїстичної пропаганди, писанки були зараховані до шкідливих культових атрибутів, а ті, хто їх виготовляв, заслуговували зневаги, висміювання, а пізніше - покарання.
Виготовлення писанок припинилося у центральних та східних, а потім і західних областях, за винятком віддалених карпатських сіл.
У 60-х роках XX ст. у зв'язку з посиленням інтересу до народного мистецтва відновилося й писанкарство. Навесні, перед великодніми святами, у Вижниці, Косові та Коломиї народні майстри продавали писанки на ярмарках, сприяючи цим стихійному виникненню писанкарського промислу. Проте писанкарство не сягало далі Прикарпаття і відроджувалося дуже повільно, оскільки було майже повністю забуте і втрачене.

У 70-х роках писанки як твори народного мистецтва вже експонувалися на виставках. З'явилися приватні колекції писанок. Відновилося виготовлення писанок із дерева, відоме у XVIII-XIX ст.

У 80-х роках до писанкарства звертаються професійні художники, народні майстри старшого покоління.

У містах виникають музеї писанок (м. Коломия). Великі експозиції писанок має Львівський музей етнографії та художніх промислів України - понад 11 000 штук з 20 областей України. Українські писанки можна побачити за межами України: в Лондонському королівському музеї, у Санкт-Петербурзі в колишньому музеї етнографії народів СРСР, в музеях Праги і Кракова.

Нові знахідки зроблені в останні роки. Дві керамічні писанки знайдені під час археологічних розкопок влітку 1983 року біля села Липове Талалаївського району Чернігівської області, які проводила експедиція Інституту археології Національної Академії наук України під керівництвом О.П.Моці за участю співробітників Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського. Вони знаходились у різних місцях поховання часів Київської Русі.

Ще одна писанка віднайдена науковим співробітником відділу археології Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарновського О.В.Шекуном під час обстеження давньоруського поселення біля села Сибереж Ріпкинського району на Чернігівщині. Влітку 1987 року працівниками того ж таки відділу археології під керівництвом А.Л.Казакова на території стародавнього Передгороддя також знайдена керамічна писанка з глиняною кулькою всередині. Оздоблена вона полив'яними фігурними скобками між лініями, що з'єднують полюси яйця. У цьому випадку попередньо зроблені в глині заглиблення заповнили поливою. Оболонка яйця досить товста (7-8 мм). Подібні зразки були знайдені і в інших місцях.

==Висновки==

Писанкарство виникло як своєрідне відображення уявлення людини про Всесвіт. Ще з часів язичництва для одних орнаментальна писанка символізувала світ, що пішов від яйця, була схемою його побудови, іншим вона нагадувала сонце, служила його символом (згадаймо, наші предки - язичники - то сонцепоклонники, які за головного бога мали Сонце). З прийняттям християнства почалося витравлювання колишньої релігії, внаслідок чого загинуло багато стародавніх пам'яток - храмів, скульптур, рукописів, власне, загинула ціла культура. Але християнство не змогло здолати багатьох атрибутів і ритуалів язичництва: згадаймо язичницьке свято Івана Купала, писанки, що стали атрибутом християнства, символом Великодня.

==Корисні ресурси==

[ Вікіпедія http://uk.wikipedia.org/wiki/Писанка]

[ Рукотворне диво https://sites.google.com/site/rukotvornedivopisanka/istoria-pisanki]

[ Мандрівка часом http://travel-in-time.org/uk/istoriya-vinahodiv/kult-yaytsya-ta-pisanka-v-istoriyi/]

[[Категорія: Шаблони]]

Портфоліо Браславець Ірини з теми "Основи технології писанкарства"

2014-05-15T10:49:44Z

Браславець Ірина: /* Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи) */

=Назва навчальної теми=
Тема. "Основи технології писанкарства"

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Українознавство, інформатика.

=Вік учнів, клас=

9 клас, 13-14 років

=Стислий опис проекту=
Навчальний проект "Великодний сувенір" розроблено відповідно до навчальної програми варіативного модуля з трудового навчання для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Проект має на меті:
- розширити і поглибити наявні знання учнів з теми «Основи технології писанкарства» ;
- познайомити учнів з історією писанкарства на теренах України;
- навчити розпізнавати техніки писанкарства та символи які використовуються в писанкарстві та виготовляти писанку;
- розгорнути знання про застосування писанки в побуті;
- застосувати на практиці отримані знання щодо виготовлення писанки;
- розвити логічне мислення , навички роботи в колективі та естетичний смак.
Учні класу будуть розбиті на 3 групи за сферою інтересів: історики, етнографи та писанкарі. Протягом роботи над проектом учні дізнаються про історію виникнення та застосування в побуті писанки, про символіку яка використовується на писанці та практично зможуть самі виготовити писанку. Результати дослідження будуть представлені в вигляді презентацій та майстер-класу.

=План вивчення теми =

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN3BRTG1IOFlGUms/edit План вивчення теми]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEdoeXhySVVNdUU/edit План впровадження]

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
На протязі усього проекту відбувається його оцінювання. На початку виконання проекту і відповідної йому теми вчитель організовує колективне обговорення ключового питання, для полегшення розуміння учнів вчитель пропонує переглянути створену ним [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUHhaNkF5cFRyRGM/edit презентацію]. Наступним етапом попереднього оцінювання є робота учнів над таблицею [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQckItaGktUXV4a3c/edit З-Д-Х], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit Т-схемою] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQb2JJNW80NzgwaHc/edit Асоціативним кущем] які допоможуть краще виявити наявний рівень знань учнів. Під час роботи над проектом учні аналізують і опрацьовують інформацію з різних доступних їм джерел інформації, зокрема з Інтернету, при цьому заповнюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN0kzSFNibEdRamM/edit таблицю Контрольний список для оцінки Веб-сайтів] [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUnIzUHZhVGttbjg/edit (Приклад 1)]. Учні під час роботи над проектом здійснюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeGlnaXBadXZsUmM/edit самооцінку свого просування у навчанні] за допомогою розробленої вчителем Форми самооцінювання блогу. Роботу над проектом учні супроводжують постійним проведенням самооцінки виконаної роботи опираючись на [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit контрольний список самоспрямування у навчанні] заповнюючи схему [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQcHMxYUdZcW5kamc/edit Форма самоспрямування роботи у проекті]. При цьому вчитель проводить оцінку роботи учнів в вигляді усних опитувань. Наприкінці роботи над проектом проводиться оцінювання діяльності за формами оцінювання учнівських робіт ([https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit блогу], [http://wiki.iteach.com.ua/Створення_та_оформлення_вікі-статті вікі-статті], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit презентації])

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQNXJLcnQ3bnQwV28/edit Форма для оцінювання обраних стандартів, програм та сформульованих навчальних цілей]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWRWV3pQLVYzUDA/edit Форма для оцінювання моєї роботи з учнями при колективному обговоренні в Інтернеті]

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Перед початком роботи над проектом потрібно перевірити чи учні знайомі (знають) з основними поняттями, які будуть розкриватись у проекті; чи учні знають основи роботи в Інтернеті [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVZ0NU5MMVpCelU/edit (інструкція для пошуку в інтернеті)] та роботи з текстовими документами і презентаціями. За тиждень до проекту вчитель роздає [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQXpYTEh2RHlWMzA/edit брошуру] по проектній діяльності батькам та отримує [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTHY3RFAzNF9NNDg/edit дозвіл від батьків] для користування інтернетом. Усі завдання, що будь задані учням під час проекту можна переглянути на [http://blogvchytela.blogspot.com/ Блозі вчителя "Великодній сувенір"]. Після організаційного моменту вчитель роздає учням [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN3lQMmRyeU13dkE/edit Інструкцію про правила роботи за комп’ютером], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWnB5NzlEN3V6R3M/edit Форму реєстрації роботи на комп'ютері].

'''Тиждень 1.'''

На початку роботи вчитель ставить перед учнями ключове запитання: Що є духовним багатством рідного народу? Обговорення цього питання можна провести у вигляді дискусії, мозкового штурму. Для правильного та чіткого усвідомлення учнями сутті проблеми вчитель знайомить учнів з [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVRnb1JVZ25jR2c/edit презентацією],в якій вказано тематичні питання:

1. Історія писанкарства – цікавість чи духовна потреба?

2. Як ми можемо реалізувати свій творчий потенціал?

3. Яким чином ми можемо зберегти національну спадщину?

Після розгляду і обговорення питань учні об’єднуються у 3 групи: Історики, Етнографи, Писанкарі (за інтересами). Учитель пропонує учням дати відповіді на запитання [https://docs.google.com/forms/d/16Y7AWF79lK-kR_ER6Eh_854odow6vo9wSAtSZLlf54A/viewform опитувальника]. Після остаточного уточнення списків груп, в кожній з них буде обрано командира. Кожна з груп отримує своє унікальне завдання та можливість за необхідності залучати до виконання конкретної роботи вільних на цей час учасників інших груп. Після організаційного моменту вчитель нагадує учням, що упродовж всього дослідження вони заповнюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWFVYWm02QkMtcWc/edit журнал дослідженння].

'''Тиждень 2.'''

Перед початком роботи вчитель ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQbWNiOGRyamVnR1U/edit презентацією Авторське право та правомірне використання джерел] та пропонує учням пройти [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWI4VnB6ZkpNdVU/edit Тест про авторське право], проводить бесіду із учнями щодо безпеки і правил роботи в мережі Інтернет, ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRldHLVpYMFdWWFU/edit Формою оцінювання Інтернет-ресурсів]. Учитель пропонує учням використовувати [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQc0lsU1pQcHNPUkk/edit Інтернет-ресурси] для спільного використання. Перший тиждень виконання проекту – пошуково-дослідницький, учні збирають інформацію, аналізують її, висувають гіпотези та перевіряють їх.

На цьому тижні учні отримують такі завдання:

• '''І група''' – «Історики»:

- Зібрати матеріали про ісорію писанки;

- Пояснити занепад та відродження писанки

• '''ІІ група''' –«Етнографи»:

- Виділити символіку яка використовується на писанках;

- Визначити найбільш поширені символи.

• '''ІІІ група'''– «Писанкарі»:

- Порівняти способи написання писанки;

- Обрати найбільш оптимальний спосіб написання писанки.

'''Тиждень 3.'''

Утвореним групам дається завдання:

Історики:

1) Проаналізувати поняття писанки та писанкарства.

2) Опрацювати різні джерела і дослідити історичне минуле писанки.

3) Опрацювати різні джерела які стосуються писанкарства і дізнатись якими були перші писанки.

4) Обговорити творчість відомих писанкарів сучасності.

5) Дослідити історію писанкарства і визначити коли писанкарство набуло найбільшого поширення на теренах України.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](історія писанки, обрядова функція писанки).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/3.html завдань] групою створюється вікі-стаття за наданим [http://wiki.iteach.com.ua/%D0%A1%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96 шаблоном].

Етнографи:

1) Дослідити яку роль відігравала писанка для наших предків.

2) Опрацювати різні джерела і визначити які символи були найпоширенішими для писанок.

3) Дослідити обряд написання писанок.

4) З’ясувати символіку малюнку та кольору на писанках.

5) Опрацювати джерела та відзначити техніки писанок.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](призначення, кольори, символи) та проводять оппитування за [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQa19EcmZ0bTgzejQ/edit шаблоном] створюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVDZ2Y1NNaWdEcEE/edit діаграму до вивчення теми] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWQ1cEFqS3VtZlE/edit діаграму після вивчення].

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/blog-page_8.html завдань] групою створюється презентація за таким [http://prezi.com/ad-dj3baqqjh/?utm_campaign=share&utm_medium=copy шаблоном].

Писанкарі:

1) Опрацювати джерела та визначити які існують фарби для писанок.

2) З’ясувати які інструменти використовують для написання писанки.

3) З’ясувати як відбувається процес написання та фарбування писанки.

4) Виробити практичні навички написання писанок. Виконуючи це завдання учні можуть користуватися [http://www.youtube.com/watch?v=afk9dNksMxA відео].

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](технологія виготовлення, інструменти та матеріали, техніки розпису).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/2_8.html завдань] групою створюється блог.

Рефлексія та консультації, взаємооцінювання відбувається протягом всієї роботи. Для забезпечення диференціації у навчанні вчитель рекомендує учням використовувати форму оцінювання самоспрямування власного навчання. Для забезпечення диференційованого підходу у навчанні вчитель використовує у роботі доцільні стратегії навчання і оцінювання [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRWJ1TEc3VXNIX0E/edit обдарованих учнів] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQdVBHbU05TEMxaW8/edit учнів з обмеженими можливостями].

'''Тиждень 4.'''

Щоб перевірити рівень володіння учнями навчальним матеріалом, відбувається підсумкове оцінювання вмінь і навичок та заповнюється і обговорюється таблиця З-Х-Д. Використовують лист-контроль [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQzE3Q1E5b0REWlE/edit Оцінювання навичок спільної діяльності роботи в групі] та вклад, який зробив кожен учень в роботу групи і наскільки його вклад був цінним. Після представлення всіх результатів відбувається обговорення ключового питання. Доцільно для подальшої участі учнів у навчальних проектах здійснити [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQd09OYzdFaVlCLWs/edit рефлексію].

Для оцінювання результатів проекту вчитель використовує всі здані учнями форми оцінювання і самооцінювання, а також - [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEZyWjNWZjFwN2s/edit Загальні критерії оцінювання проекту].

Відбувається заключний етап роботи, на якому кожна з груп презентує свої результати роботи:

'''І група''' – «Історики» працюють над завданнями:

-Підготувати та презентувати матеріали з історії писанкарства;

-Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді вікі-статті.

Для узагальнення та оцінювання знань учнів виконується ними [http://LearningApps.org/watch?v=pzrzfibs201 вікторина]

'''ІІ група''' –«Етнографи» працюють над завданням:

-Підготувати та презентувати матеріали, щодо символів та кольорів які використовують для написання писанки;

-Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді презентації.

Для узагальнення та оцінювання знань учнів виконується [http://LearningApps.org/watch?v=p333z38z201 тестування].

'''ІІІ група''' – «Писанкарі» працюють над завданням:

-Підготувати матеріали для практичного виготовлення писанки звертаючись до [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUGV6ZExhSGlwZUU/edit інструкції з виготовлення писанки];

-Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді блогу.

Для того щоб узагальнити та оцінити знаня учнів проведемо [http://LearningApps.org/watch?v=pp80g87gt01 гру].

[http://wiki.iteach.com.ua/Учнівська_вікі-стаття:_Історія_писанкарства#.D0.9A.D0.BE.D1.80.D0.B8.D1.81.D0.BD.D1.96_.D1.80.D0.B5.D1.81.D1.83.D1.80.D1.81.D0.B8 Учнівська вікі-стаття] – група Історики

[http://prezi.com/urpf5bllaiqv/?utm_campaign=share&utm_medium=copy Учнівська презентація] – група Етнографи

[http://pusankari.blogspot.com/ Учнівський блог] – група Писанкарі
Учні проходять [https://docs.google.com/forms/d/1zZj8i3u__vYV--0jDmsMZk-shF1hzJrHQV-wt_5Y0j4/viewform підсумкове опитування] з теми, підсумовуються оцінки учнів.

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Браславець Ірина Олексіївна

==Фах, навчальний предмет==
Студент ОКР "Магістр". Спеціальність "Технологічна освіта". Спеціалізація "Основи дизайну".

==Навчальний заклад==
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Місто\село, район, область==
м. Вінниця

==Контактні дані==
irkabraslavec92 на gmail.com

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
25.02.2014 – 14.05.2014

==Місце проведення тренінгу==
Вінниця, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Тренери==
Кобися Алла Петрівна

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Учнівська вікі-стаття: Історія писанкарства

2014-05-15T10:49:07Z

Браславець Ірина: /* Результати дослідження */

==Назва проекту==

Великодний сувенір

==Автори проекту==

Учні 9 класу, група Історики

==Тема дослідження==

Що ви знаєте про історію писанки?

==Проблема дослідження==

Історичні передумови сучасного писанкарства.

==Гіпотеза дослідження==

Писанка символізує культурну та духову спадщину нашого народу. Традиції, побут, вірування все це відображалося в різноманітні символіці.

==Мета дослідження==

Проаналізувати історію виникнення та розвиток народного мистецтва на теренах України.

==Результати дослідження==

Яйце існувало у повір'ях і побуті багатьох народів як символ сонця, яке займало перше місце в дохристиянських культах. Шанування яйця було зумовлене уявленнями про весняне відродження творчих сил природи. У стародавніх народів були поширені оповіді про яйце як джерело життя і всесвіту. Металеві зображення яєць зберігали в храмах, яйця закопували на місці побудови міст. Існує, наприклад, переказ про те, що місто Неаполь в Італії зведено на яйці.
Пташине яйце, розписане мініатюрним орнаментом, називають писанкою. Назва її походить від слова "писати", тобто прикрашати орнаментом. Оздоблюються писанки геометричним, рослинним, зооморфним (риби, птахи, звірі, людина), пейзажним орнаментами, християнськими символами. Писанка - одна зі стародавніх форм українського народного розпису, у якому наші пращури втілювали свої прагнення, віру.

Писанки характерні майже для всіх європейських народів, як і для давніх народів Африки та Азії (під час розкопок знайдено розписані страусині та гусячі яйця, в тому числі й глиняні, а також золоте яйце страуса, датоване 3300 р. до н. е., що свідчить про початок писанкарства ще в далекому доісторичному періоді.

'''Звідки ж пішла традиція оздоблювати яйце в Україні?''' Досліджуючи матеріали археологічних експедицій з вивчення трипільської культури (V-II тис. до н. е.), вчені побачили на кераміці орнаментальні малюнки, які дуже нагадують орнамент на сучасних українських писанках. Так, зображена на малюнку богиня Лада дуже нагадує образ Берегині, їх поєднують благальне піднесені догори руки та інші характерні елементи.

Біля села Лука Врублівецька було знайдено декілька керамічних яєць з так званими торохкальцями - маленькими камінчиками, що вільно торохтіли всередині яйця, їх використовували як засоби, що відлякують злих духів. Завдяки цій важливій знахідці вчені змогли визначити, коли почав розвиватися рослинний і геометричний орнамент.

У '''І тисячолітті н. е.''', коли відбувався перехід від первіснообщинного ладу до феодалізму, мистецтво східних слов'ян було важливою потребою побуту, що виявилося в орнаментах, які мали певний зміст у системі язичницьких вірувань. Декоративні візерунки, створені людиною, мали призначення - оберігати її від лиха, допомагати в житті та праці. Найбільш поширеними й улюбленими орнаментами давніх слов'ян були: розетка - символ Сонця, хвиляста лінія - вода, жінка з руками-гілками, яка знаменувала велику богиню землі, праматір Берегиню.
На території України писанкарство набуло найбільшого поширення за часів Київської Русі, в X-XIII ст.
Запроваджуючи християнство на Русі, церква вдало використала язичницькі вірування і народні звичаї, в тому числі й святкування Великодня навесні як пробудження всього живого на землі, що збіглося з християнськими пасхальними святами на честь воскресіння Ісуса Христа.

'''Через крихкість матеріалу давні розписані пташині яйця не збереглися.''' Від XI -XIII століть до наших днів дійшли керамічні писанки, на які нерідко натрапляють археологи під час розкопок. Ці писанки робились звичайно порожніми всередині. В порожнину майже завжди вставлялась керамічна кулька. Вони мали досить значне поширення у Київській Русі і зустрічаються як під час розкопок поселень, так і в похованнях.

В Україні й дотепер писанка функціонує у християнсько-обрядовому дійстві . Червоні яйця пишуться під час великоднього посту, але в різних регіонах України це роблять по-різному, залежно від місцевих традицій. Їх могли писати протягом усього великоднього посту або тільки в останній його тиждень, особливо в чистий четвер. У деяких селах Західної України писанки починали писати на сам Великдень після обіду. Закінчували писати теж по-різному. Переважно це було у Страсну суботу, але, наприклад, на Львівщині писали і після Великодня, аж до Провідної неділі, а в деяких селах і до Зелених свят.

Також в Україні писанки відзначаються поліфункціональністю, виконуючи обрядову, ігрову, декоративну та інші функції. Обрядова функція писанки пов'язана зі святкуванням перших днів Пасхи. Зі свячених писанок починався великодній обід, їх дарували на знак поваги, любові, з побажанням добра. Писанки були своєрідним оберегом у хаті, тому їх намагалися зберегти до наступної весни. Схована під стріху писанка оберігала житло від пожежі; закопана під поріг хати, вона охороняла від злих духів; захована в хаті між мисниками, допомагала у ведені господарства, оберігала рід від всілякої напасті; дівчата вмивалися водою, в якій лежала писанка, щоб бути привабливими; знахарки використовували писанки для лікування всіляких недуг, чарування та закликань. Боячись злого око, від якого вони могли б втратити цю силу, їх не писали гуртом. Кожна жінка писала писанку сама і, як правило, ввечері, щоб до хати ніхто не зайшов і не наврочив.

'''У давнину писання писанок було огорнене святістю.''' Тому жінки і дівчата готувалися до цього обряду заздалегідь. Вони мали упорядкувати думки, викинути зло із серця та налаштуватися на святу дію. Тільки із за таких умов виходила гарна, без похибу писанка.

При писанні обов’язково щось приговорювалося. Одні наспівували веснянки чи гаївки, інші читали молитви. Уже в кінці ХІХ століття перед початком роботи жінки говорили «Боже поможи».
У ХІХ столітті дослідники зафіксували писання писанок на замовлення. Жінок, які добре володіли цим ремеслом називали писанкарками чи писарками. Плату за свою роботу вони брали яйцями, продуктами або грошима. Цікаво, що писанкарки носили продавати свої писанки на ярмарок в Угорщину.

Писанки служили об'єктом забави для дітей та молоді. З ними проводили ігри "навбитки" (з двох гравців виграє той, у кого яйце після вдаряння одне об одне залишається цілим), "навкатки" (необхідно з відстані влучити в писанку іншого, котячи своєю по землі) та ін.

Прикрашені відповідними узорами, писанки водночас були яскравою оздобою кошика з харчами, який несли до церкви святити, а потім їх виставляли на видному місці на столі. З випорожнілих писанок виготовляли так звані голуби, додаючи з кольорового паперу хвіст, крила, а голову робили з тіста. Цими голубами та писанками, нанизаними на шнурочки, прикрашали житло, насамперед поблизу ікон.
У 20-30-х роках XX ст., у часи войовничо-атеїстичної пропаганди, писанки були зараховані до шкідливих культових атрибутів, а ті, хто їх виготовляв, заслуговували зневаги, висміювання, а пізніше - покарання.
Виготовлення писанок припинилося у центральних та східних, а потім і західних областях, за винятком віддалених карпатських сіл.
У 60-х роках XX ст. у зв'язку з посиленням інтересу до народного мистецтва відновилося й писанкарство. Навесні, перед великодніми святами, у Вижниці, Косові та Коломиї народні майстри продавали писанки на ярмарках, сприяючи цим стихійному виникненню писанкарського промислу. Проте писанкарство не сягало далі Прикарпаття і відроджувалося дуже повільно, оскільки було майже повністю забуте і втрачене.

У 70-х роках писанки як твори народного мистецтва вже експонувалися на виставках. З'явилися приватні колекції писанок. Відновилося виготовлення писанок із дерева, відоме у XVIII-XIX ст.

У 80-х роках до писанкарства звертаються професійні художники, народні майстри старшого покоління.

У містах виникають музеї писанок (м. Коломия). Великі експозиції писанок має Львівський музей етнографії та художніх промислів України - понад 11 000 штук з 20 областей України. Українські писанки можна побачити за межами України: в Лондонському королівському музеї, у Санкт-Петербурзі в колишньому музеї етнографії народів СРСР, в музеях Праги і Кракова.

Нові знахідки зроблені в останні роки. Дві керамічні писанки знайдені під час археологічних розкопок влітку 1983 року біля села Липове Талалаївського району Чернігівської області, які проводила експедиція Інституту археології Національної Академії наук України під керівництвом О.П.Моці за участю співробітників Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського. Вони знаходились у різних місцях поховання часів Київської Русі.

Ще одна писанка віднайдена науковим співробітником відділу археології Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарновського О.В.Шекуном під час обстеження давньоруського поселення біля села Сибереж Ріпкинського району на Чернігівщині. Влітку 1987 року працівниками того ж таки відділу археології під керівництвом А.Л.Казакова на території стародавнього Передгороддя також знайдена керамічна писанка з глиняною кулькою всередині. Оздоблена вона полив'яними фігурними скобками між лініями, що з'єднують полюси яйця. У цьому випадку попередньо зроблені в глині заглиблення заповнили поливою. Оболонка яйця досить товста (7-8 мм). Подібні зразки були знайдені і в інших місцях.

==Висновки==

Писанкарство виникло як своєрідне відображення уявлення людини про Всесвіт. Ще з часів язичництва для одних орнаментальна писанка символізувала світ, що пішов від яйця, була схемою його побудови, іншим вона нагадувала сонце, служила його символом (згадаймо, наші предки - язичники - то сонцепоклонники, які за головного бога мали Сонце). З прийняттям християнства почалося витравлювання колишньої релігії, внаслідок чого загинуло багато стародавніх пам'яток - храмів, скульптур, рукописів, власне, загинула ціла культура. Але християнство не змогло здолати багатьох атрибутів і ритуалів язичництва: згадаймо язичницьке свято Івана Купала, писанки, що стали атрибутом християнства, символом Великодня.

==Корисні ресурси==

[ Вікіпедія http://uk.wikipedia.org/wiki/Писанка]

[ Рукотворне диво https://sites.google.com/site/rukotvornedivopisanka/istoria-pisanki]

[ Мандрівка часом http://travel-in-time.org/uk/istoriya-vinahodiv/kult-yaytsya-ta-pisanka-v-istoriyi/]

[[Категорія: Шаблони]]

Портфоліо Браславець Ірини з теми "Основи технології писанкарства"

2014-05-15T10:18:09Z

Браславець Ірина: /* Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи) */

=Назва навчальної теми=
Тема. "Основи технології писанкарства"

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Українознавство, інформатика.

=Вік учнів, клас=

9 клас, 13-14 років

=Стислий опис проекту=
Навчальний проект "Великодний сувенір" розроблено відповідно до навчальної програми варіативного модуля з трудового навчання для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Проект має на меті:
- розширити і поглибити наявні знання учнів з теми «Основи технології писанкарства» ;
- познайомити учнів з історією писанкарства на теренах України;
- навчити розпізнавати техніки писанкарства та символи які використовуються в писанкарстві та виготовляти писанку;
- розгорнути знання про застосування писанки в побуті;
- застосувати на практиці отримані знання щодо виготовлення писанки;
- розвити логічне мислення , навички роботи в колективі та естетичний смак.
Учні класу будуть розбиті на 3 групи за сферою інтересів: історики, етнографи та писанкарі. Протягом роботи над проектом учні дізнаються про історію виникнення та застосування в побуті писанки, про символіку яка використовується на писанці та практично зможуть самі виготовити писанку. Результати дослідження будуть представлені в вигляді презентацій та майстер-класу.

=План вивчення теми =

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN3BRTG1IOFlGUms/edit План вивчення теми]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEdoeXhySVVNdUU/edit План впровадження]

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
На протязі усього проекту відбувається його оцінювання. На початку виконання проекту і відповідної йому теми вчитель організовує колективне обговорення ключового питання, для полегшення розуміння учнів вчитель пропонує переглянути створену ним [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUHhaNkF5cFRyRGM/edit презентацію]. Наступним етапом попереднього оцінювання є робота учнів над таблицею [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQckItaGktUXV4a3c/edit З-Д-Х], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit Т-схемою] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQb2JJNW80NzgwaHc/edit Асоціативним кущем] які допоможуть краще виявити наявний рівень знань учнів. Під час роботи над проектом учні аналізують і опрацьовують інформацію з різних доступних їм джерел інформації, зокрема з Інтернету, при цьому заповнюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN0kzSFNibEdRamM/edit таблицю Контрольний список для оцінки Веб-сайтів] [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUnIzUHZhVGttbjg/edit (Приклад 1)]. Учні під час роботи над проектом здійснюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeGlnaXBadXZsUmM/edit самооцінку свого просування у навчанні] за допомогою розробленої вчителем Форми самооцінювання блогу. Роботу над проектом учні супроводжують постійним проведенням самооцінки виконаної роботи опираючись на [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit контрольний список самоспрямування у навчанні] заповнюючи схему [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQcHMxYUdZcW5kamc/edit Форма самоспрямування роботи у проекті]. При цьому вчитель проводить оцінку роботи учнів в вигляді усних опитувань. Наприкінці роботи над проектом проводиться оцінювання діяльності за формами оцінювання учнівських робіт ([https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit блогу], [http://wiki.iteach.com.ua/Створення_та_оформлення_вікі-статті вікі-статті], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit презентації])

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQNXJLcnQ3bnQwV28/edit Форма для оцінювання обраних стандартів, програм та сформульованих навчальних цілей]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWRWV3pQLVYzUDA/edit Форма для оцінювання моєї роботи з учнями при колективному обговоренні в Інтернеті]

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Перед початком роботи над проектом потрібно перевірити чи учні знайомі (знають) з основними поняттями, які будуть розкриватись у проекті; чи учні знають основи роботи в Інтернеті [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVZ0NU5MMVpCelU/edit (інструкція для пошуку в інтернеті)] та роботи з текстовими документами і презентаціями. За тиждень до проекту вчитель роздає [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQXpYTEh2RHlWMzA/edit брошуру] по проектній діяльності батькам та отримує [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTHY3RFAzNF9NNDg/edit дозвіл від батьків] для користування інтернетом. Усі завдання, що будь задані учням під час проекту можна переглянути на [http://blogvchytela.blogspot.com/ Блозі вчителя "Великодній сувенір"]. Після організаційного моменту вчитель роздає учням [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN3lQMmRyeU13dkE/edit Інструкцію про правила роботи за комп’ютером], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWnB5NzlEN3V6R3M/edit Форму реєстрації роботи на комп'ютері].

'''Тиждень 1.'''

На початку роботи вчитель ставить перед учнями ключове запитання: Що є духовним багатством рідного народу? Обговорення цього питання можна провести у вигляді дискусії, мозкового штурму. Для правильного та чіткого усвідомлення учнями сутті проблеми вчитель знайомить учнів з [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVRnb1JVZ25jR2c/edit презентацією],в якій вказано тематичні питання:

1. Історія писанкарства – цікавість чи духовна потреба?

2. Як ми можемо реалізувати свій творчий потенціал?

3. Яким чином ми можемо зберегти національну спадщину?

Після розгляду і обговорення питань учні об’єднуються у 3 групи: Історики, Етнографи, Писанкарі (за інтересами). Учитель пропонує учням дати відповіді на запитання [https://docs.google.com/forms/d/16Y7AWF79lK-kR_ER6Eh_854odow6vo9wSAtSZLlf54A/viewform опитувальника]. Після остаточного уточнення списків груп, в кожній з них буде обрано командира. Кожна з груп отримує своє унікальне завдання та можливість за необхідності залучати до виконання конкретної роботи вільних на цей час учасників інших груп. Після організаційного моменту вчитель нагадує учням, що упродовж всього дослідження вони заповнюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWFVYWm02QkMtcWc/edit журнал дослідженння].

'''Тиждень 2.'''

Перед початком роботи вчитель ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQbWNiOGRyamVnR1U/edit презентацією Авторське право та правомірне використання джерел] та пропонує учням пройти [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWI4VnB6ZkpNdVU/edit Тест про авторське право], проводить бесіду із учнями щодо безпеки і правил роботи в мережі Інтернет, ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRldHLVpYMFdWWFU/edit Формою оцінювання Інтернет-ресурсів]. Учитель пропонує учням використовувати [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQc0lsU1pQcHNPUkk/edit Інтернет-ресурси] для спільного використання. Перший тиждень виконання проекту – пошуково-дослідницький, учні збирають інформацію, аналізують її, висувають гіпотези та перевіряють їх.

На цьому тижні учні отримують такі завдання:

• '''І група''' – «Історики»:

- Зібрати матеріали про ісорію писанки;

- Пояснити занепад та відродження писанки

• '''ІІ група''' –«Етнографи»:

- Виділити символіку яка використовується на писанках;

- Визначити найбільш поширені символи.

• '''ІІІ група'''– «Писанкарі»:

- Порівняти способи написання писанки;

- Обрати найбільш оптимальний спосіб написання писанки.

'''Тиждень 3.'''

Утвореним групам дається завдання:

Історики:

1) Проаналізувати поняття писанки та писанкарства.

2) Опрацювати різні джерела і дослідити історичне минуле писанки.

3) Опрацювати різні джерела які стосуються писанкарства і дізнатись якими були перші писанки.

4) Обговорити творчість відомих писанкарів сучасності.

5) Дослідити історію писанкарства і визначити коли писанкарство набуло найбільшого поширення на теренах України.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](історія писанки, обрядова функція писанки).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/3.html завдань] групою створюється вікі-стаття за наданим [http://wiki.iteach.com.ua/%D0%A1%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96 шаблоном].

Етнографи:

1) Дослідити яку роль відігравала писанка для наших предків.

2) Опрацювати різні джерела і визначити які символи були найпоширенішими для писанок.

3) Дослідити обряд написання писанок.

4) З’ясувати символіку малюнку та кольору на писанках.

5) Опрацювати джерела та відзначити техніки писанок.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](призначення, кольори, символи) та проводять оппитування за [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQa19EcmZ0bTgzejQ/edit шаблоном] створюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVDZ2Y1NNaWdEcEE/edit діаграму до вивчення теми] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWQ1cEFqS3VtZlE/edit діаграму після вивчення].

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/blog-page_8.html завдань] групою створюється презентація за таким [http://prezi.com/ad-dj3baqqjh/?utm_campaign=share&utm_medium=copy шаблоном].

Писанкарі:

1) Опрацювати джерела та визначити які існують фарби для писанок.

2) З’ясувати які інструменти використовують для написання писанки.

3) З’ясувати як відбувається процес написання та фарбування писанки.

4) Виробити практичні навички написання писанок. Виконуючи це завдання учні можуть користуватися [http://www.youtube.com/watch?v=afk9dNksMxA відео].

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](технологія виготовлення, інструменти та матеріали, техніки розпису).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/2_8.html завдань] групою створюється блог.

Рефлексія та консультації, взаємооцінювання відбувається протягом всієї роботи. Для забезпечення диференціації у навчанні вчитель рекомендує учням використовувати форму оцінювання самоспрямування власного навчання. Для забезпечення диференційованого підходу у навчанні вчитель використовує у роботі доцільні стратегії навчання і оцінювання [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRWJ1TEc3VXNIX0E/edit обдарованих учнів] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQdVBHbU05TEMxaW8/edit учнів з обмеженими можливостями].

'''Тиждень 4.'''

Щоб перевірити рівень володіння учнями навчальним матеріалом, відбувається підсумкове оцінювання вмінь і навичок та заповнюється і обговорюється таблиця З-Х-Д. Використовують лист-контроль [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQzE3Q1E5b0REWlE/edit Оцінювання навичок спільної діяльності роботи в групі] та вклад, який зробив кожен учень в роботу групи і наскільки його вклад був цінним. Після представлення всіх результатів відбувається обговорення ключового питання. Доцільно для подальшої участі учнів у навчальних проектах здійснити [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQd09OYzdFaVlCLWs/edit рефлексію].

Для оцінювання результатів проекту вчитель використовує всі здані учнями форми оцінювання і самооцінювання, а також - [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEZyWjNWZjFwN2s/edit Загальні критерії оцінювання проекту].

Відбувається заключний етап роботи, на якому кожна з груп презентує свої результати роботи:

'''І група''' – «Історики» працюють над завданнями:

-Підготувати та презентувати матеріали з історії писанкарства;

-Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді вікі-статті.

Для узагальнення та оцінювання знань учнів виконується ними [http://LearningApps.org/watch?v=pzrzfibs201 вікторина]

'''ІІ група''' –«Етнографи» працюють над завданням:

-Підготувати та презентувати матеріали, щодо символів та кольорів які використовують для написання писанки;

-Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді презентації.

Для узагальнення та оцінювання знань учнів виконується [http://LearningApps.org/watch?v=p333z38z201 тестування].

'''ІІІ група''' – «Писанкарі» працюють над завданням:

-Підготувати матеріали для практичного виготовлення писанки звертаючись до [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUGV6ZExhSGlwZUU/edit інструкції з виготовлення писанки];

-Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді блогу.

Для того щоб узагальнити та оцінити знаня учнів проведемо [http://LearningApps.org/watch?v=pp80g87gt01 гру].

[http://wiki.iteach.com.ua/Учнівська_вікі-стаття:_Історія_писанкарства#.D0.9A.D0.BE.D1.80.D0.B8.D1.81.D0.BD.D1.96_.D1.80.D0.B5.D1.81.D1.83.D1.80.D1.81.D0.B8 Учнівська вікі-стаття] – група Історики

[http://prezi.com/urpf5bllaiqv/?utm_campaign=share&utm_medium=copy Учнівська презентація] – група Етнографи

[http://pusankari.blogspot.com/ Учнівський блог] – група Писанкарі

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Браславець Ірина Олексіївна

==Фах, навчальний предмет==
Студент ОКР "Магістр". Спеціальність "Технологічна освіта". Спеціалізація "Основи дизайну".

==Навчальний заклад==
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Місто\село, район, область==
м. Вінниця

==Контактні дані==
irkabraslavec92 на gmail.com

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
25.02.2014 – 14.05.2014

==Місце проведення тренінгу==
Вінниця, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Тренери==
Кобися Алла Петрівна

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Браславець Ірини з теми "Основи технології писанкарства"

2014-05-15T10:17:20Z

Браславець Ірина: /* Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи) */

=Назва навчальної теми=
Тема. "Основи технології писанкарства"

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Українознавство, інформатика.

=Вік учнів, клас=

9 клас, 13-14 років

=Стислий опис проекту=
Навчальний проект "Великодний сувенір" розроблено відповідно до навчальної програми варіативного модуля з трудового навчання для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Проект має на меті:
- розширити і поглибити наявні знання учнів з теми «Основи технології писанкарства» ;
- познайомити учнів з історією писанкарства на теренах України;
- навчити розпізнавати техніки писанкарства та символи які використовуються в писанкарстві та виготовляти писанку;
- розгорнути знання про застосування писанки в побуті;
- застосувати на практиці отримані знання щодо виготовлення писанки;
- розвити логічне мислення , навички роботи в колективі та естетичний смак.
Учні класу будуть розбиті на 3 групи за сферою інтересів: історики, етнографи та писанкарі. Протягом роботи над проектом учні дізнаються про історію виникнення та застосування в побуті писанки, про символіку яка використовується на писанці та практично зможуть самі виготовити писанку. Результати дослідження будуть представлені в вигляді презентацій та майстер-класу.

=План вивчення теми =

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN3BRTG1IOFlGUms/edit План вивчення теми]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEdoeXhySVVNdUU/edit План впровадження]

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
На протязі усього проекту відбувається його оцінювання. На початку виконання проекту і відповідної йому теми вчитель організовує колективне обговорення ключового питання, для полегшення розуміння учнів вчитель пропонує переглянути створену ним [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUHhaNkF5cFRyRGM/edit презентацію]. Наступним етапом попереднього оцінювання є робота учнів над таблицею [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQckItaGktUXV4a3c/edit З-Д-Х], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit Т-схемою] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQb2JJNW80NzgwaHc/edit Асоціативним кущем] які допоможуть краще виявити наявний рівень знань учнів. Під час роботи над проектом учні аналізують і опрацьовують інформацію з різних доступних їм джерел інформації, зокрема з Інтернету, при цьому заповнюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN0kzSFNibEdRamM/edit таблицю Контрольний список для оцінки Веб-сайтів] [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUnIzUHZhVGttbjg/edit (Приклад 1)]. Учні під час роботи над проектом здійснюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeGlnaXBadXZsUmM/edit самооцінку свого просування у навчанні] за допомогою розробленої вчителем Форми самооцінювання блогу. Роботу над проектом учні супроводжують постійним проведенням самооцінки виконаної роботи опираючись на [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit контрольний список самоспрямування у навчанні] заповнюючи схему [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQcHMxYUdZcW5kamc/edit Форма самоспрямування роботи у проекті]. При цьому вчитель проводить оцінку роботи учнів в вигляді усних опитувань. Наприкінці роботи над проектом проводиться оцінювання діяльності за формами оцінювання учнівських робіт ([https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit блогу], [http://wiki.iteach.com.ua/Створення_та_оформлення_вікі-статті вікі-статті], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit презентації])

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQNXJLcnQ3bnQwV28/edit Форма для оцінювання обраних стандартів, програм та сформульованих навчальних цілей]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWRWV3pQLVYzUDA/edit Форма для оцінювання моєї роботи з учнями при колективному обговоренні в Інтернеті]

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Перед початком роботи над проектом потрібно перевірити чи учні знайомі (знають) з основними поняттями, які будуть розкриватись у проекті; чи учні знають основи роботи в Інтернеті [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVZ0NU5MMVpCelU/edit (інструкція для пошуку в інтернеті)] та роботи з текстовими документами і презентаціями. За тиждень до проекту вчитель роздає [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQXpYTEh2RHlWMzA/edit брошуру] по проектній діяльності батькам та отримує [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTHY3RFAzNF9NNDg/edit дозвіл від батьків] для користування інтернетом. Усі завдання, що будь задані учням під час проекту можна переглянути на [http://blogvchytela.blogspot.com/ Блозі вчителя "Великодній сувенір"]. Після організаційного моменту вчитель роздає учням [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN3lQMmRyeU13dkE/edit Інструкцію про правила роботи за комп’ютером], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWnB5NzlEN3V6R3M/edit Форму реєстрації роботи на комп'ютері].

'''Тиждень 1.'''

На початку роботи вчитель ставить перед учнями ключове запитання: Що є духовним багатством рідного народу? Обговорення цього питання можна провести у вигляді дискусії, мозкового штурму. Для правильного та чіткого усвідомлення учнями сутті проблеми вчитель знайомить учнів з [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVRnb1JVZ25jR2c/edit презентацією],в якій вказано тематичні питання:

1. Історія писанкарства – цікавість чи духовна потреба?

2. Як ми можемо реалізувати свій творчий потенціал?

3. Яким чином ми можемо зберегти національну спадщину?

Після розгляду і обговорення питань учні об’єднуються у 3 групи: Історики, Етнографи, Писанкарі (за інтересами). Учитель пропонує учням дати відповіді на запитання [https://docs.google.com/forms/d/16Y7AWF79lK-kR_ER6Eh_854odow6vo9wSAtSZLlf54A/viewform опитувальника]. Після остаточного уточнення списків груп, в кожній з них буде обрано командира. Кожна з груп отримує своє унікальне завдання та можливість за необхідності залучати до виконання конкретної роботи вільних на цей час учасників інших груп. Після організаційного моменту вчитель нагадує учням, що упродовж всього дослідження вони заповнюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWFVYWm02QkMtcWc/edit журнал дослідженння].

'''Тиждень 2.'''

Перед початком роботи вчитель ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQbWNiOGRyamVnR1U/edit презентацією Авторське право та правомірне використання джерел] та пропонує учням пройти [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWI4VnB6ZkpNdVU/edit Тест про авторське право], проводить бесіду із учнями щодо безпеки і правил роботи в мережі Інтернет, ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRldHLVpYMFdWWFU/edit Формою оцінювання Інтернет-ресурсів]. Учитель пропонує учням використовувати [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQc0lsU1pQcHNPUkk/edit Інтернет-ресурси] для спільного використання. Перший тиждень виконання проекту – пошуково-дослідницький, учні збирають інформацію, аналізують її, висувають гіпотези та перевіряють їх.

На цьому тижні учні отримують такі завдання:

• '''І група''' – «Історики»:

- Зібрати матеріали про ісорію писанки;

- Пояснити занепад та відродження писанки

• '''ІІ група''' –«Етнографи»:

- Виділити символіку яка використовується на писанках;

- Визначити найбільш поширені символи.

• '''ІІІ група'''– «Писанкарі»:

- Порівняти способи написання писанки;

- Обрати найбільш оптимальний спосіб написання писанки.

'''Тиждень 3.'''

Утвореним групам дається завдання:

Історики:

1) Проаналізувати поняття писанки та писанкарства.

2) Опрацювати різні джерела і дослідити історичне минуле писанки.

3) Опрацювати різні джерела які стосуються писанкарства і дізнатись якими були перші писанки.

4) Обговорити творчість відомих писанкарів сучасності.

5) Дослідити історію писанкарства і визначити коли писанкарство набуло найбільшого поширення на теренах України.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](історія писанки, обрядова функція писанки).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/3.html завдань] групою створюється вікі-стаття за наданим [http://wiki.iteach.com.ua/%D0%A1%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96 шабланом].

Етнографи:

1) Дослідити яку роль відігравала писанка для наших предків.

2) Опрацювати різні джерела і визначити які символи були найпоширенішими для писанок.

3) Дослідити обряд написання писанок.

4) З’ясувати символіку малюнку та кольору на писанках.

5) Опрацювати джерела та відзначити техніки писанок.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](призначення, кольори, символи) та проводять оппитування за [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQa19EcmZ0bTgzejQ/edit шаблоном] створюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVDZ2Y1NNaWdEcEE/edit діаграму до вивчення теми] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWQ1cEFqS3VtZlE/edit діаграму після вивчення].

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/blog-page_8.html завдань] групою створюється презентація за таким [http://prezi.com/ad-dj3baqqjh/?utm_campaign=share&utm_medium=copy шаблоном].

Писанкарі:

1) Опрацювати джерела та визначити які існують фарби для писанок.

2) З’ясувати які інструменти використовують для написання писанки.

3) З’ясувати як відбувається процес написання та фарбування писанки.

4) Виробити практичні навички написання писанок. Виконуючи це завдання учні можуть користуватися [http://www.youtube.com/watch?v=afk9dNksMxA відео].

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](технологія виготовлення, інструменти та матеріали, техніки розпису).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/2_8.html завдань] групою створюється блог.

Рефлексія та консультації, взаємооцінювання відбувається протягом всієї роботи. Для забезпечення диференціації у навчанні вчитель рекомендує учням використовувати форму оцінювання самоспрямування власного навчання. Для забезпечення диференційованого підходу у навчанні вчитель використовує у роботі доцільні стратегії навчання і оцінювання [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRWJ1TEc3VXNIX0E/edit обдарованих учнів] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQdVBHbU05TEMxaW8/edit учнів з обмеженими можливостями].

'''Тиждень 4.'''

Щоб перевірити рівень володіння учнями навчальним матеріалом, відбувається підсумкове оцінювання вмінь і навичок та заповнюється і обговорюється таблиця З-Х-Д. Використовують лист-контроль [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQzE3Q1E5b0REWlE/edit Оцінювання навичок спільної діяльності роботи в групі] та вклад, який зробив кожен учень в роботу групи і наскільки його вклад був цінним. Після представлення всіх результатів відбувається обговорення ключового питання. Доцільно для подальшої участі учнів у навчальних проектах здійснити [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQd09OYzdFaVlCLWs/edit рефлексію].

Для оцінювання результатів проекту вчитель використовує всі здані учнями форми оцінювання і самооцінювання, а також - [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEZyWjNWZjFwN2s/edit Загальні критерії оцінювання проекту].

Відбувається заключний етап роботи, на якому кожна з груп презентує свої результати роботи:

'''І група''' – «Історики» працюють над завданнями:

-Підготувати та презентувати матеріали з історії писанкарства;

-Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді вікі-статті.

Для узагальнення та оцінювання знань учнів виконується ними [http://LearningApps.org/watch?v=pzrzfibs201 вікторина]

'''ІІ група''' –«Етнографи» працюють над завданням:

-Підготувати та презентувати матеріали, щодо символів та кольорів які використовують для написання писанки;

-Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді презентації.

Для узагальнення та оцінювання знань учнів виконується [http://LearningApps.org/watch?v=p333z38z201 тестування].

'''ІІІ група''' – «Писанкарі» працюють над завданням:

-Підготувати матеріали для практичного виготовлення писанки звертаючись до [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUGV6ZExhSGlwZUU/edit інструкції з виготовлення писанки];

-Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді блогу.

Для того щоб узагальнити та оцінити знаня учнів проведемо [http://LearningApps.org/watch?v=pp80g87gt01 гру].

[http://wiki.iteach.com.ua/Учнівська_вікі-стаття:_Історія_писанкарства#.D0.9A.D0.BE.D1.80.D0.B8.D1.81.D0.BD.D1.96_.D1.80.D0.B5.D1.81.D1.83.D1.80.D1.81.D0.B8 Учнівська вікі-стаття] – група Історики

[http://prezi.com/urpf5bllaiqv/?utm_campaign=share&utm_medium=copy Учнівська презентація] – група Етнографи

[http://pusankari.blogspot.com/ Учнівський блог] – група Писанкарі

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Браславець Ірина Олексіївна

==Фах, навчальний предмет==
Студент ОКР "Магістр". Спеціальність "Технологічна освіта". Спеціалізація "Основи дизайну".

==Навчальний заклад==
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Місто\село, район, область==
м. Вінниця

==Контактні дані==
irkabraslavec92 на gmail.com

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
25.02.2014 – 14.05.2014

==Місце проведення тренінгу==
Вінниця, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Тренери==
Кобися Алла Петрівна

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Браславець Ірини з теми "Основи технології писанкарства"

2014-05-15T10:04:16Z

Браславець Ірина: /* Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи) */

=Назва навчальної теми=
Тема. "Основи технології писанкарства"

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Українознавство, інформатика.

=Вік учнів, клас=

9 клас, 13-14 років

=Стислий опис проекту=
Навчальний проект "Великодний сувенір" розроблено відповідно до навчальної програми варіативного модуля з трудового навчання для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Проект має на меті:
- розширити і поглибити наявні знання учнів з теми «Основи технології писанкарства» ;
- познайомити учнів з історією писанкарства на теренах України;
- навчити розпізнавати техніки писанкарства та символи які використовуються в писанкарстві та виготовляти писанку;
- розгорнути знання про застосування писанки в побуті;
- застосувати на практиці отримані знання щодо виготовлення писанки;
- розвити логічне мислення , навички роботи в колективі та естетичний смак.
Учні класу будуть розбиті на 3 групи за сферою інтересів: історики, етнографи та писанкарі. Протягом роботи над проектом учні дізнаються про історію виникнення та застосування в побуті писанки, про символіку яка використовується на писанці та практично зможуть самі виготовити писанку. Результати дослідження будуть представлені в вигляді презентацій та майстер-класу.

=План вивчення теми =

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN3BRTG1IOFlGUms/edit План вивчення теми]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEdoeXhySVVNdUU/edit План впровадження]

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
На протязі усього проекту відбувається його оцінювання. На початку виконання проекту і відповідної йому теми вчитель організовує колективне обговорення ключового питання, для полегшення розуміння учнів вчитель пропонує переглянути створену ним [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUHhaNkF5cFRyRGM/edit презентацію]. Наступним етапом попереднього оцінювання є робота учнів над таблицею [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQckItaGktUXV4a3c/edit З-Д-Х], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit Т-схемою] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQb2JJNW80NzgwaHc/edit Асоціативним кущем] які допоможуть краще виявити наявний рівень знань учнів. Під час роботи над проектом учні аналізують і опрацьовують інформацію з різних доступних їм джерел інформації, зокрема з Інтернету, при цьому заповнюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN0kzSFNibEdRamM/edit таблицю Контрольний список для оцінки Веб-сайтів] [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUnIzUHZhVGttbjg/edit (Приклад 1)]. Учні під час роботи над проектом здійснюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeGlnaXBadXZsUmM/edit самооцінку свого просування у навчанні] за допомогою розробленої вчителем Форми самооцінювання блогу. Роботу над проектом учні супроводжують постійним проведенням самооцінки виконаної роботи опираючись на [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit контрольний список самоспрямування у навчанні] заповнюючи схему [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQcHMxYUdZcW5kamc/edit Форма самоспрямування роботи у проекті]. При цьому вчитель проводить оцінку роботи учнів в вигляді усних опитувань. Наприкінці роботи над проектом проводиться оцінювання діяльності за формами оцінювання учнівських робіт ([https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit блогу], [http://wiki.iteach.com.ua/Створення_та_оформлення_вікі-статті вікі-статті], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit презентації])

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQNXJLcnQ3bnQwV28/edit Форма для оцінювання обраних стандартів, програм та сформульованих навчальних цілей]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWRWV3pQLVYzUDA/edit Форма для оцінювання моєї роботи з учнями при колективному обговоренні в Інтернеті]

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Перед початком роботи над проектом потрібно перевірити чи учні знайомі (знають) з основними поняттями, які будуть розкриватись у проекті; чи учні знають основи роботи в Інтернеті [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVZ0NU5MMVpCelU/edit (інструкція для пошуку в інтернеті)] та роботи з текстовими документами і презентаціями. За тиждень до проекту вчитель роздає [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQXpYTEh2RHlWMzA/edit брошуру] по проектній діяльності батькам та отримує [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTHY3RFAzNF9NNDg/edit дозвіл від батьків] для користування інтернетом. Усі завдання, що будь задані учням під час проекту можна переглянути на [http://blogvchytela.blogspot.com/ Блозі вчителя "Великодній сувенір"]. Після організаційного моменту вчитель роздає учням [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN3lQMmRyeU13dkE/edit Інструкцію про правила роботи за комп’ютером], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWnB5NzlEN3V6R3M/edit Форму реєстрації роботи на комп'ютері].

'''Тиждень 1.'''

На початку роботи вчитель ставить перед учнями ключове запитання: Що є духовним багатством рідного народу? Обговорення цього питання можна провести у вигляді дискусії, мозкового штурму. Для правильного та чіткого усвідомлення учнями сутті проблеми вчитель знайомить учнів з [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVRnb1JVZ25jR2c/edit презентацією],в якій вказано тематичні питання:

1. Історія писанкарства – цікавість чи духовна потреба?

2. Як ми можемо реалізувати свій творчий потенціал?

3. Яким чином ми можемо зберегти національну спадщину?

Після розгляду і обговорення питань учні об’єднуються у 3 групи: Історики, Етнографи, Писанкарі (за інтересами). Учитель пропонує учням дати відповіді на запитання [https://docs.google.com/forms/d/16Y7AWF79lK-kR_ER6Eh_854odow6vo9wSAtSZLlf54A/viewform опитувальника]. Після остаточного уточнення списків груп, в кожній з них буде обрано командира. Кожна з груп отримує своє унікальне завдання та можливість за необхідності залучати до виконання конкретної роботи вільних на цей час учасників інших груп. Після організаційного моменту вчитель нагадує учням, що упродовж всього дослідження вони заповнюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWFVYWm02QkMtcWc/edit журнал дослідженння].

'''Тиждень 2.'''

Перед початком роботи вчитель ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQbWNiOGRyamVnR1U/edit презентацією Авторське право та правомірне використання джерел] та пропонує учням пройти [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWI4VnB6ZkpNdVU/edit Тест про авторське право], проводить бесіду із учнями щодо безпеки і правил роботи в мережі Інтернет, ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRldHLVpYMFdWWFU/edit Формою оцінювання Інтернет-ресурсів]. Учитель пропонує учням використовувати [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQc0lsU1pQcHNPUkk/edit Інтернет-ресурси] для спільного використання. Перший тиждень виконання проекту – пошуково-дослідницький, учні збирають інформацію, аналізують її, висувають гіпотези та перевіряють їх.

На цьому тижні учні отримують такі завдання:

• '''І група''' – «Історики»:

- Зібрати матеріали про ісорію писанки;

- Пояснити занепад та відродження писанки

• '''ІІ група''' –«Етнографи»:

- Виділити символіку яка використовується на писанках;

- Визначити найбільш поширені символи.

• '''ІІІ група'''– «Писанкарі»:

- Порівняти способи написання писанки;

- Обрати найбільш оптимальний спосіб написання писанки.

'''Тиждень 3.'''

Утвореним групам дається завдання:

Історики:

1) Проаналізувати поняття писанки та писанкарства.

2) Опрацювати різні джерела і дослідити історичне минуле писанки.

3) Опрацювати різні джерела які стосуються писанкарства і дізнатись якими були перші писанки.

4) Обговорити творчість відомих писанкарів сучасності.

5) Дослідити історію писанкарства і визначити коли писанкарство набуло найбільшого поширення на теренах України.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](історія писанки, обрядова функція писанки).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/3.html завдань] групою створюється вікі-стаття.

Етнографи:

1) Дослідити яку роль відігравала писанка для наших предків.

2) Опрацювати різні джерела і визначити які символи були найпоширенішими для писанок.

3) Дослідити обряд написання писанок.

4) З’ясувати символіку малюнку та кольору на писанках.

5) Опрацювати джерела та відзначити техніки писанок.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](призначення, кольори, символи) та проводять оппитування за [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQa19EcmZ0bTgzejQ/edit шаблоном] створюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVDZ2Y1NNaWdEcEE/edit діаграму до вивчення теми] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWQ1cEFqS3VtZlE/edit діаграму після вивчення].

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/blog-page_8.html завдань] групою створюється презентація за таким [http://prezi.com/ad-dj3baqqjh/?utm_campaign=share&utm_medium=copy шаблоном].

Писанкарі:

1) Опрацювати джерела та визначити які існують фарби для писанок.

2) З’ясувати які інструменти використовують для написання писанки.

3) З’ясувати як відбувається процес написання та фарбування писанки.

4) Виробити практичні навички написання писанок. Виконуючи це завдання учні можуть користуватися [http://www.youtube.com/watch?v=afk9dNksMxA відео].

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](технологія виготовлення, інструменти та матеріали, техніки розпису).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/2_8.html завдань] групою створюється блог.

Рефлексія та консультації, взаємооцінювання відбувається протягом всієї роботи. Для забезпечення диференціації у навчанні вчитель рекомендує учням використовувати форму оцінювання самоспрямування власного навчання. Для забезпечення диференційованого підходу у навчанні вчитель використовує у роботі доцільні стратегії навчання і оцінювання [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRWJ1TEc3VXNIX0E/edit обдарованих учнів] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQdVBHbU05TEMxaW8/edit учнів з обмеженими можливостями].

'''Тиждень 4.'''

Щоб перевірити рівень володіння учнями навчальним матеріалом, відбувається підсумкове оцінювання вмінь і навичок та заповнюється і обговорюється таблиця З-Х-Д. Використовують лист-контроль [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQzE3Q1E5b0REWlE/edit Оцінювання навичок спільної діяльності роботи в групі] та вклад, який зробив кожен учень в роботу групи і наскільки його вклад був цінним. Після представлення всіх результатів відбувається обговорення ключового питання. Доцільно для подальшої участі учнів у навчальних проектах здійснити [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQd09OYzdFaVlCLWs/edit рефлексію].

Для оцінювання результатів проекту вчитель використовує всі здані учнями форми оцінювання і самооцінювання, а також - [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEZyWjNWZjFwN2s/edit Загальні критерії оцінювання проекту].

Відбувається заключний етап роботи, на якому кожна з груп презентує свої результати роботи:

'''І група''' – «Історики» працюють над завданнями:

-Підготувати та презентувати матеріали з історії писанкарства;

-Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді вікі-статті.

Для узагальнення та оцінювання знань учнів виконується ними [http://LearningApps.org/watch?v=pzrzfibs201 вікторина]

'''ІІ група''' –«Етнографи» працюють над завданням:

-Підготувати та презентувати матеріали, щодо символів та кольорів які використовують для написання писанки;

-Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді презентації.

Для узагальнення та оцінювання знань учнів виконується [http://LearningApps.org/watch?v=p333z38z201 тестування].

'''ІІІ група''' – «Писанкарі» працюють над завданням:

-Підготувати матеріали для практичного виготовлення писанки звертаючись до [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUGV6ZExhSGlwZUU/edit інструкції з виготовлення писанки];

-Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді блогу.

Для того щоб узагальнити та оцінити знаня учнів проведемо [http://LearningApps.org/watch?v=pp80g87gt01 гру].

[http://wiki.iteach.com.ua/Учнівська_вікі-стаття:_Історія_писанкарства#.D0.9A.D0.BE.D1.80.D0.B8.D1.81.D0.BD.D1.96_.D1.80.D0.B5.D1.81.D1.83.D1.80.D1.81.D0.B8 Учнівська вікі-стаття] – група Історики

[http://prezi.com/urpf5bllaiqv/?utm_campaign=share&utm_medium=copy Учнівська презентація] – група Етнографи

[http://pusankari.blogspot.com/ Учнівський блог] – група Писанкарі

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Браславець Ірина Олексіївна

==Фах, навчальний предмет==
Студент ОКР "Магістр". Спеціальність "Технологічна освіта". Спеціалізація "Основи дизайну".

==Навчальний заклад==
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Місто\село, район, область==
м. Вінниця

==Контактні дані==
irkabraslavec92 на gmail.com

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
25.02.2014 – 14.05.2014

==Місце проведення тренінгу==
Вінниця, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Тренери==
Кобися Алла Петрівна

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Браславець Ірини з теми "Основи технології писанкарства"

2014-05-15T09:38:12Z

Браславець Ірина: /* План вивчення теми */

=Назва навчальної теми=
Тема. "Основи технології писанкарства"

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Українознавство, інформатика.

=Вік учнів, клас=

9 клас, 13-14 років

=Стислий опис проекту=
Навчальний проект "Великодний сувенір" розроблено відповідно до навчальної програми варіативного модуля з трудового навчання для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Проект має на меті:
- розширити і поглибити наявні знання учнів з теми «Основи технології писанкарства» ;
- познайомити учнів з історією писанкарства на теренах України;
- навчити розпізнавати техніки писанкарства та символи які використовуються в писанкарстві та виготовляти писанку;
- розгорнути знання про застосування писанки в побуті;
- застосувати на практиці отримані знання щодо виготовлення писанки;
- розвити логічне мислення , навички роботи в колективі та естетичний смак.
Учні класу будуть розбиті на 3 групи за сферою інтересів: історики, етнографи та писанкарі. Протягом роботи над проектом учні дізнаються про історію виникнення та застосування в побуті писанки, про символіку яка використовується на писанці та практично зможуть самі виготовити писанку. Результати дослідження будуть представлені в вигляді презентацій та майстер-класу.

=План вивчення теми =

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN3BRTG1IOFlGUms/edit План вивчення теми]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEdoeXhySVVNdUU/edit План впровадження]

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
На протязі усього проекту відбувається його оцінювання. На початку виконання проекту і відповідної йому теми вчитель організовує колективне обговорення ключового питання, для полегшення розуміння учнів вчитель пропонує переглянути створену ним [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUHhaNkF5cFRyRGM/edit презентацію]. Наступним етапом попереднього оцінювання є робота учнів над таблицею [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQckItaGktUXV4a3c/edit З-Д-Х], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit Т-схемою] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQb2JJNW80NzgwaHc/edit Асоціативним кущем] які допоможуть краще виявити наявний рівень знань учнів. Під час роботи над проектом учні аналізують і опрацьовують інформацію з різних доступних їм джерел інформації, зокрема з Інтернету, при цьому заповнюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN0kzSFNibEdRamM/edit таблицю Контрольний список для оцінки Веб-сайтів] [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUnIzUHZhVGttbjg/edit (Приклад 1)]. Учні під час роботи над проектом здійснюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeGlnaXBadXZsUmM/edit самооцінку свого просування у навчанні] за допомогою розробленої вчителем Форми самооцінювання блогу. Роботу над проектом учні супроводжують постійним проведенням самооцінки виконаної роботи опираючись на [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit контрольний список самоспрямування у навчанні] заповнюючи схему [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQcHMxYUdZcW5kamc/edit Форма самоспрямування роботи у проекті]. При цьому вчитель проводить оцінку роботи учнів в вигляді усних опитувань. Наприкінці роботи над проектом проводиться оцінювання діяльності за формами оцінювання учнівських робіт ([https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit блогу], [http://wiki.iteach.com.ua/Створення_та_оформлення_вікі-статті вікі-статті], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit презентації])

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQNXJLcnQ3bnQwV28/edit Форма для оцінювання обраних стандартів, програм та сформульованих навчальних цілей]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWRWV3pQLVYzUDA/edit Форма для оцінювання моєї роботи з учнями при колективному обговоренні в Інтернеті]

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Перед початком роботи над проектом потрібно перевірити чи учні знайомі (знають) з основними поняттями, які будуть розкриватись у проекті; чи учні знають основи роботи в Інтернеті [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVZ0NU5MMVpCelU/edit (інструкція для пошуку в інтернеті)] та роботи з текстовими документами і презентаціями. За тиждень до проекту вчитель роздає [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQXpYTEh2RHlWMzA/edit брошуру] по проектній діяльності батькам та отримує [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTHY3RFAzNF9NNDg/edit дозвіл від батьків] для користування інтернетом. Усі завдання, що будь задані учням під час проекту можна переглянути на [http://blogvchytela.blogspot.com/ Блозі вчителя "Великодній сувенір"]. Після організаційного моменту вчитель роздає учням [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN3lQMmRyeU13dkE/edit Інструкцію про правила роботи за комп’ютером], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWnB5NzlEN3V6R3M/edit Форму реєстрації роботи на комп'ютері].

'''Тиждень 1.'''

На початку роботи вчитель ставить перед учнями ключове запитання: Що є духовним багатством рідного народу? Обговорення цього питання можна провести у вигляді дискусії, мозкового штурму. Для правильного та чіткого усвідомлення учнями сутті проблеми вчитель знайомить учнів з [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVRnb1JVZ25jR2c/edit презентацією],в якій вказано тематичні питання:

1. Історія писанкарства – цікавість чи духовна потреба?

2. Як ми можемо реалізувати свій творчий потенціал?

3. Яким чином ми можемо зберегти національну спадщину?

Після розгляду і обговорення питань учні об’єднуються у 3 групи: Історики, Етнографи, Писанкарі (за інтересами). Учитель пропонує учням дати відповіді на запитання [https://docs.google.com/forms/d/16Y7AWF79lK-kR_ER6Eh_854odow6vo9wSAtSZLlf54A/viewform опитувальника]. Після остаточного уточнення списків груп, в кожній з них буде обрано командира. Кожна з груп отримує своє унікальне завдання та можливість за необхідності залучати до виконання конкретної роботи вільних на цей час учасників інших груп. Після організаційного моменту вчитель нагадує учням, що упродовж всього дослідження вони заповнюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWFVYWm02QkMtcWc/edit журнал дослідженння].

'''Тиждень 2.'''

Перед початком роботи вчитель ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQbWNiOGRyamVnR1U/edit презентацією Авторське право та правомірне використання джерел] та пропонує учням пройти [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWI4VnB6ZkpNdVU/edit Тест про авторське право], проводить бесіду із учнями щодо безпеки і правил роботи в мережі Інтернет, ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRldHLVpYMFdWWFU/edit Формою оцінювання Інтернет-ресурсів]. Учитель пропонує учням використовувати [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQc0lsU1pQcHNPUkk/edit Інтернет-ресурси] для спільного використання. Перший тиждень виконання проекту – пошуково-дослідницький, учні збирають інформацію, аналізують її, висувають гіпотези та перевіряють їх.

На цьому тижні учні отримують такі завдання:

• '''І група''' – «Історики»:

- Зібрати матеріали про ісорію писанки;

- Пояснити занепад та відродження писанки

• '''ІІ група''' –«Етнографи»:

- Виділити символіку яка використовується на писанках;

- Визначити найбільш поширені символи.

• '''ІІІ група'''– «Писанкарі»:

- Порівняти способи написання писанки;

- Обрати найбільш оптимальний спосіб написання писанки.

'''Тиждень 3.'''

Утвореним групам дається завдання:

Історики:

1) Проаналізувати поняття писанки та писанкарства.

2) Опрацювати різні джерела і дослідити історичне минуле писанки.

3) Опрацювати різні джерела які стосуються писанкарства і дізнатись якими були перші писанки.

4) Обговорити творчість відомих писанкарів сучасності.

5) Дослідити історію писанкарства і визначити коли писанкарство набуло найбільшого поширення на теренах України.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](історія писанки, обрядова функція писанки).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/3.html завдань] групою створюється вікі-стаття.

Етнографи:

1) Дослідити яку роль відігравала писанка для наших предків.

2) Опрацювати різні джерела і визначити які символи були найпоширенішими для писанок.

3) Дослідити обряд написання писанок.

4) З’ясувати символіку малюнку та кольору на писанках.

5) Опрацювати джерела та відзначити техніки писанок.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](призначення, кольори, символи) та проводять оппитування за [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQa19EcmZ0bTgzejQ/edit шаблоном] створюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVDZ2Y1NNaWdEcEE/edit діаграму до вивчення теми] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWQ1cEFqS3VtZlE/edit діаграму після вивчення].

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/blog-page_8.html завдань] групою створюється презентація.

Писанкарі:

1) Опрацювати джерела та визначити які існують фарби для писанок.

2) З’ясувати які інструменти використовують для написання писанки.

3) З’ясувати як відбувається процес написання та фарбування писанки.

4) Виробити практичні навички написання писанок. Виконуючи це завдання учні можуть користуватися [http://www.youtube.com/watch?v=afk9dNksMxA відео].

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](технологія виготовлення, інструменти та матеріали, техніки розпису).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/2_8.html завдань] групою створюється блог.

Рефлексія та консультації, взаємооцінювання відбувається протягом всієї роботи. Для забезпечення диференціації у навчанні вчитель рекомендує учням використовувати форму оцінювання самоспрямування власного навчання. Для забезпечення диференційованого підходу у навчанні вчитель використовує у роботі доцільні стратегії навчання і оцінювання [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRWJ1TEc3VXNIX0E/edit обдарованих учнів] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQdVBHbU05TEMxaW8/edit учнів з обмеженими можливостями].

'''Тиждень 4.'''

Щоб перевірити рівень володіння учнями навчальним матеріалом, відбувається підсумкове оцінювання вмінь і навичок та заповнюється і обговорюється таблиця З-Х-Д. Використовують лист-контроль [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQzE3Q1E5b0REWlE/edit Оцінювання навичок спільної діяльності роботи в групі] та вклад, який зробив кожен учень в роботу групи і наскільки його вклад був цінним. Після представлення всіх результатів відбувається обговорення ключового питання. Доцільно для подальшої участі учнів у навчальних проектах здійснити [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQd09OYzdFaVlCLWs/edit рефлексію].

Для оцінювання результатів проекту вчитель використовує всі здані учнями форми оцінювання і самооцінювання, а також - [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEZyWjNWZjFwN2s/edit Загальні критерії оцінювання проекту].

Відбувається заключний етап роботи, на якому кожна з груп презентує свої результати роботи:

'''І група''' – «Історики» працюють над завданнями:

-Підготувати та презентувати матеріали з історії писанкарства;

-Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді вікі-статті.

Для узагальнення та оцінювання знань учнів виконується ними [http://LearningApps.org/watch?v=pzrzfibs201 вікторина]

'''ІІ група''' –«Етнографи» працюють над завданням:

-Підготувати та презентувати матеріали, щодо символів та кольорів які використовують для написання писанки;

-Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді презентації.

Для узагальнення та оцінювання знань учнів виконується [http://LearningApps.org/watch?v=p333z38z201 тестування].

'''ІІІ група''' – «Писанкарі» працюють над завданням:

-Підготувати матеріали для практичного виготовлення писанки звертаючись до [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUGV6ZExhSGlwZUU/edit інструкції з виготовлення писанки];

-Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді блогу.

Для того щоб узагальнити та оцінити знаня учнів проведемо [http://LearningApps.org/watch?v=pp80g87gt01 гру].

[http://wiki.iteach.com.ua/Учнівська_вікі-стаття:_Історія_писанкарства#.D0.9A.D0.BE.D1.80.D0.B8.D1.81.D0.BD.D1.96_.D1.80.D0.B5.D1.81.D1.83.D1.80.D1.81.D0.B8 Учнівська вікі-стаття] – група Історики

[http://prezi.com/urpf5bllaiqv/?utm_campaign=share&utm_medium=copy Учнівська презентація] – група Етнографи

[http://pusankari.blogspot.com/ Учнівський блог] – група Писанкарі

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Браславець Ірина Олексіївна

==Фах, навчальний предмет==
Студент ОКР "Магістр". Спеціальність "Технологічна освіта". Спеціалізація "Основи дизайну".

==Навчальний заклад==
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Місто\село, район, область==
м. Вінниця

==Контактні дані==
irkabraslavec92 на gmail.com

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
25.02.2014 – 14.05.2014

==Місце проведення тренінгу==
Вінниця, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Тренери==
Кобися Алла Петрівна

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Браславець Ірини з теми "Основи технології писанкарства"

2014-05-15T09:20:28Z

Браславець Ірина: /* Оцінювання (стислий опис і інструменти) */

=Назва навчальної теми=
Тема. "Основи технології писанкарства"

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Українознавство, інформатика.

=Вік учнів, клас=

9 клас, 13-14 років

=Стислий опис проекту=
Навчальний проект "Великодний сувенір" розроблено відповідно до навчальної програми варіативного модуля з трудового навчання для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Проект має на меті:
- розширити і поглибити наявні знання учнів з теми «Основи технології писанкарства» ;
- познайомити учнів з історією писанкарства на теренах України;
- навчити розпізнавати техніки писанкарства та символи які використовуються в писанкарстві та виготовляти писанку;
- розгорнути знання про застосування писанки в побуті;
- застосувати на практиці отримані знання щодо виготовлення писанки;
- розвити логічне мислення , навички роботи в колективі та естетичний смак.
Учні класу будуть розбиті на 3 групи за сферою інтересів: історики, етнографи та писанкарі. Протягом роботи над проектом учні дізнаються про історію виникнення та застосування в побуті писанки, про символіку яка використовується на писанці та практично зможуть самі виготовити писанку. Результати дослідження будуть представлені в вигляді презентацій та майстер-класу.

=План вивчення теми =

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQV3N1bUU4MUM0QjQ/edit План вивчення теми]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEdoeXhySVVNdUU/edit План впровадження]

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
На протязі усього проекту відбувається його оцінювання. На початку виконання проекту і відповідної йому теми вчитель організовує колективне обговорення ключового питання, для полегшення розуміння учнів вчитель пропонує переглянути створену ним [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUHhaNkF5cFRyRGM/edit презентацію]. Наступним етапом попереднього оцінювання є робота учнів над таблицею [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQckItaGktUXV4a3c/edit З-Д-Х], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit Т-схемою] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQb2JJNW80NzgwaHc/edit Асоціативним кущем] які допоможуть краще виявити наявний рівень знань учнів. Під час роботи над проектом учні аналізують і опрацьовують інформацію з різних доступних їм джерел інформації, зокрема з Інтернету, при цьому заповнюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN0kzSFNibEdRamM/edit таблицю Контрольний список для оцінки Веб-сайтів] [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUnIzUHZhVGttbjg/edit (Приклад 1)]. Учні під час роботи над проектом здійснюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeGlnaXBadXZsUmM/edit самооцінку свого просування у навчанні] за допомогою розробленої вчителем Форми самооцінювання блогу. Роботу над проектом учні супроводжують постійним проведенням самооцінки виконаної роботи опираючись на [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit контрольний список самоспрямування у навчанні] заповнюючи схему [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQcHMxYUdZcW5kamc/edit Форма самоспрямування роботи у проекті]. При цьому вчитель проводить оцінку роботи учнів в вигляді усних опитувань. Наприкінці роботи над проектом проводиться оцінювання діяльності за формами оцінювання учнівських робіт ([https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit блогу], [http://wiki.iteach.com.ua/Створення_та_оформлення_вікі-статті вікі-статті], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit презентації])

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQNXJLcnQ3bnQwV28/edit Форма для оцінювання обраних стандартів, програм та сформульованих навчальних цілей]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWRWV3pQLVYzUDA/edit Форма для оцінювання моєї роботи з учнями при колективному обговоренні в Інтернеті]

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Перед початком роботи над проектом потрібно перевірити чи учні знайомі (знають) з основними поняттями, які будуть розкриватись у проекті; чи учні знають основи роботи в Інтернеті [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVZ0NU5MMVpCelU/edit (інструкція для пошуку в інтернеті)] та роботи з текстовими документами і презентаціями. За тиждень до проекту вчитель роздає [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQXpYTEh2RHlWMzA/edit брошуру] по проектній діяльності батькам та отримує [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTHY3RFAzNF9NNDg/edit дозвіл від батьків] для користування інтернетом. Усі завдання, що будь задані учням під час проекту можна переглянути на [http://blogvchytela.blogspot.com/ Блозі вчителя "Великодній сувенір"]. Після організаційного моменту вчитель роздає учням [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN3lQMmRyeU13dkE/edit Інструкцію про правила роботи за комп’ютером], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWnB5NzlEN3V6R3M/edit Форму реєстрації роботи на комп'ютері].

'''Тиждень 1.'''

На початку роботи вчитель ставить перед учнями ключове запитання: Що є духовним багатством рідного народу? Обговорення цього питання можна провести у вигляді дискусії, мозкового штурму. Для правильного та чіткого усвідомлення учнями сутті проблеми вчитель знайомить учнів з [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVRnb1JVZ25jR2c/edit презентацією],в якій вказано тематичні питання:

1. Історія писанкарства – цікавість чи духовна потреба?

2. Як ми можемо реалізувати свій творчий потенціал?

3. Яким чином ми можемо зберегти національну спадщину?

Після розгляду і обговорення питань учні об’єднуються у 3 групи: Історики, Етнографи, Писанкарі (за інтересами). Учитель пропонує учням дати відповіді на запитання [https://docs.google.com/forms/d/16Y7AWF79lK-kR_ER6Eh_854odow6vo9wSAtSZLlf54A/viewform опитувальника]. Після остаточного уточнення списків груп, в кожній з них буде обрано командира. Кожна з груп отримує своє унікальне завдання та можливість за необхідності залучати до виконання конкретної роботи вільних на цей час учасників інших груп. Після організаційного моменту вчитель нагадує учням, що упродовж всього дослідження вони заповнюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWFVYWm02QkMtcWc/edit журнал дослідженння].

'''Тиждень 2.'''

Перед початком роботи вчитель ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQbWNiOGRyamVnR1U/edit презентацією Авторське право та правомірне використання джерел] та пропонує учням пройти [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWI4VnB6ZkpNdVU/edit Тест про авторське право], проводить бесіду із учнями щодо безпеки і правил роботи в мережі Інтернет, ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRldHLVpYMFdWWFU/edit Формою оцінювання Інтернет-ресурсів]. Учитель пропонує учням використовувати [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQc0lsU1pQcHNPUkk/edit Інтернет-ресурси] для спільного використання. Перший тиждень виконання проекту – пошуково-дослідницький, учні збирають інформацію, аналізують її, висувають гіпотези та перевіряють їх.

На цьому тижні учні отримують такі завдання:

• '''І група''' – «Історики»:

- Зібрати матеріали про ісорію писанки;

- Пояснити занепад та відродження писанки

• '''ІІ група''' –«Етнографи»:

- Виділити символіку яка використовується на писанках;

- Визначити найбільш поширені символи.

• '''ІІІ група'''– «Писанкарі»:

- Порівняти способи написання писанки;

- Обрати найбільш оптимальний спосіб написання писанки.

'''Тиждень 3.'''

Утвореним групам дається завдання:

Історики:

1) Проаналізувати поняття писанки та писанкарства.

2) Опрацювати різні джерела і дослідити історичне минуле писанки.

3) Опрацювати різні джерела які стосуються писанкарства і дізнатись якими були перші писанки.

4) Обговорити творчість відомих писанкарів сучасності.

5) Дослідити історію писанкарства і визначити коли писанкарство набуло найбільшого поширення на теренах України.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](історія писанки, обрядова функція писанки).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/3.html завдань] групою створюється вікі-стаття.

Етнографи:

1) Дослідити яку роль відігравала писанка для наших предків.

2) Опрацювати різні джерела і визначити які символи були найпоширенішими для писанок.

3) Дослідити обряд написання писанок.

4) З’ясувати символіку малюнку та кольору на писанках.

5) Опрацювати джерела та відзначити техніки писанок.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](призначення, кольори, символи) та проводять оппитування за [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQa19EcmZ0bTgzejQ/edit шаблоном] створюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVDZ2Y1NNaWdEcEE/edit діаграму до вивчення теми] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWQ1cEFqS3VtZlE/edit діаграму після вивчення].

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/blog-page_8.html завдань] групою створюється презентація.

Писанкарі:

1) Опрацювати джерела та визначити які існують фарби для писанок.

2) З’ясувати які інструменти використовують для написання писанки.

3) З’ясувати як відбувається процес написання та фарбування писанки.

4) Виробити практичні навички написання писанок. Виконуючи це завдання учні можуть користуватися [http://www.youtube.com/watch?v=afk9dNksMxA відео].

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](технологія виготовлення, інструменти та матеріали, техніки розпису).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/2_8.html завдань] групою створюється блог.

Рефлексія та консультації, взаємооцінювання відбувається протягом всієї роботи. Для забезпечення диференціації у навчанні вчитель рекомендує учням використовувати форму оцінювання самоспрямування власного навчання. Для забезпечення диференційованого підходу у навчанні вчитель використовує у роботі доцільні стратегії навчання і оцінювання [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRWJ1TEc3VXNIX0E/edit обдарованих учнів] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQdVBHbU05TEMxaW8/edit учнів з обмеженими можливостями].

'''Тиждень 4.'''

Щоб перевірити рівень володіння учнями навчальним матеріалом, відбувається підсумкове оцінювання вмінь і навичок та заповнюється і обговорюється таблиця З-Х-Д. Використовують лист-контроль [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQzE3Q1E5b0REWlE/edit Оцінювання навичок спільної діяльності роботи в групі] та вклад, який зробив кожен учень в роботу групи і наскільки його вклад був цінним. Після представлення всіх результатів відбувається обговорення ключового питання. Доцільно для подальшої участі учнів у навчальних проектах здійснити [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQd09OYzdFaVlCLWs/edit рефлексію].

Для оцінювання результатів проекту вчитель використовує всі здані учнями форми оцінювання і самооцінювання, а також - [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEZyWjNWZjFwN2s/edit Загальні критерії оцінювання проекту].

Відбувається заключний етап роботи, на якому кожна з груп презентує свої результати роботи:

'''І група''' – «Історики» працюють над завданнями:

-Підготувати та презентувати матеріали з історії писанкарства;

-Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді вікі-статті.

Для узагальнення та оцінювання знань учнів виконується ними [http://LearningApps.org/watch?v=pzrzfibs201 вікторина]

'''ІІ група''' –«Етнографи» працюють над завданням:

-Підготувати та презентувати матеріали, щодо символів та кольорів які використовують для написання писанки;

-Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді презентації.

Для узагальнення та оцінювання знань учнів виконується [http://LearningApps.org/watch?v=p333z38z201 тестування].

'''ІІІ група''' – «Писанкарі» працюють над завданням:

-Підготувати матеріали для практичного виготовлення писанки звертаючись до [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUGV6ZExhSGlwZUU/edit інструкції з виготовлення писанки];

-Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді блогу.

Для того щоб узагальнити та оцінити знаня учнів проведемо [http://LearningApps.org/watch?v=pp80g87gt01 гру].

[http://wiki.iteach.com.ua/Учнівська_вікі-стаття:_Історія_писанкарства#.D0.9A.D0.BE.D1.80.D0.B8.D1.81.D0.BD.D1.96_.D1.80.D0.B5.D1.81.D1.83.D1.80.D1.81.D0.B8 Учнівська вікі-стаття] – група Історики

[http://prezi.com/urpf5bllaiqv/?utm_campaign=share&utm_medium=copy Учнівська презентація] – група Етнографи

[http://pusankari.blogspot.com/ Учнівський блог] – група Писанкарі

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Браславець Ірина Олексіївна

==Фах, навчальний предмет==
Студент ОКР "Магістр". Спеціальність "Технологічна освіта". Спеціалізація "Основи дизайну".

==Навчальний заклад==
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Місто\село, район, область==
м. Вінниця

==Контактні дані==
irkabraslavec92 на gmail.com

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
25.02.2014 – 14.05.2014

==Місце проведення тренінгу==
Вінниця, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Тренери==
Кобися Алла Петрівна

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Браславець Ірини з теми "Основи технології писанкарства"

2014-05-15T08:36:06Z

Браславець Ірина: /* Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи) */

=Назва навчальної теми=
Тема. "Основи технології писанкарства"

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Українознавство, інформатика.

=Вік учнів, клас=

9 клас, 13-14 років

=Стислий опис проекту=
Навчальний проект "Великодний сувенір" розроблено відповідно до навчальної програми варіативного модуля з трудового навчання для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Проект має на меті:
- розширити і поглибити наявні знання учнів з теми «Основи технології писанкарства» ;
- познайомити учнів з історією писанкарства на теренах України;
- навчити розпізнавати техніки писанкарства та символи які використовуються в писанкарстві та виготовляти писанку;
- розгорнути знання про застосування писанки в побуті;
- застосувати на практиці отримані знання щодо виготовлення писанки;
- розвити логічне мислення , навички роботи в колективі та естетичний смак.
Учні класу будуть розбиті на 3 групи за сферою інтересів: історики, етнографи та писанкарі. Протягом роботи над проектом учні дізнаються про історію виникнення та застосування в побуті писанки, про символіку яка використовується на писанці та практично зможуть самі виготовити писанку. Результати дослідження будуть представлені в вигляді презентацій та майстер-класу.

=План вивчення теми =

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQV3N1bUU4MUM0QjQ/edit План вивчення теми]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEdoeXhySVVNdUU/edit План впровадження]

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
На протязі усього проекту відбувається його оцінювання. На початку виконання проекту і відповідної йому теми вчитель організовує колективне обговорення ключового питання, для полегшення розуміння учнів вчитель пропонує переглянути створену ним [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQU1VpTXB6SXV3VDQ/edit презентацію]. Наступним етапом попереднього оцінювання є робота учнів над таблицею [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQckItaGktUXV4a3c/edit З-Д-Х], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit Т-схемою] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQb2JJNW80NzgwaHc/edit Асоціативним кущем] які допоможуть краще виявити наявний рівень знань учнів. Під час роботи над проектом учні аналізують і опрацьовують інформацію з різних доступних їм джерел інформації, зокрема з Інтернету, при цьому заповнюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN0kzSFNibEdRamM/edit таблицю Контрольний список для оцінки Веб-сайтів] [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUnIzUHZhVGttbjg/edit (Приклад 1)]. Учні під час роботи над проектом здійснюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeGlnaXBadXZsUmM/edit самооцінку свого просування у навчанні] за допомогою розробленої вчителем Форми самооцінювання блогу. Роботу над проектом учні супроводжують постійним проведенням самооцінки виконаної роботи опираючись на [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit контрольний список самоспрямування у навчанні] заповнюючи схему [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQcHMxYUdZcW5kamc/edit Форма самоспрямування роботи у проекті]. При цьому вчитель проводить оцінку роботи учнів в вигляді усних опитувань. Наприкінці роботи над проектом проводиться оцінювання діяльності за формами оцінювання учнівських робіт ([https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit блогу], [http://wiki.iteach.com.ua/Створення_та_оформлення_вікі-статті вікі-статті], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit презентації])

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQNXJLcnQ3bnQwV28/edit Форма для оцінювання обраних стандартів, програм та сформульованих навчальних цілей]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWRWV3pQLVYzUDA/edit Форма для оцінювання моєї роботи з учнями при колективному обговоренні в Інтернеті]

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Перед початком роботи над проектом потрібно перевірити чи учні знайомі (знають) з основними поняттями, які будуть розкриватись у проекті; чи учні знають основи роботи в Інтернеті [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVZ0NU5MMVpCelU/edit (інструкція для пошуку в інтернеті)] та роботи з текстовими документами і презентаціями. За тиждень до проекту вчитель роздає [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQXpYTEh2RHlWMzA/edit брошуру] по проектній діяльності батькам та отримує [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTHY3RFAzNF9NNDg/edit дозвіл від батьків] для користування інтернетом. Усі завдання, що будь задані учням під час проекту можна переглянути на [http://blogvchytela.blogspot.com/ Блозі вчителя "Великодній сувенір"]. Після організаційного моменту вчитель роздає учням [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN3lQMmRyeU13dkE/edit Інструкцію про правила роботи за комп’ютером], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWnB5NzlEN3V6R3M/edit Форму реєстрації роботи на комп'ютері].

'''Тиждень 1.'''

На початку роботи вчитель ставить перед учнями ключове запитання: Що є духовним багатством рідного народу? Обговорення цього питання можна провести у вигляді дискусії, мозкового штурму. Для правильного та чіткого усвідомлення учнями сутті проблеми вчитель знайомить учнів з [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVRnb1JVZ25jR2c/edit презентацією],в якій вказано тематичні питання:

1. Історія писанкарства – цікавість чи духовна потреба?

2. Як ми можемо реалізувати свій творчий потенціал?

3. Яким чином ми можемо зберегти національну спадщину?

Після розгляду і обговорення питань учні об’єднуються у 3 групи: Історики, Етнографи, Писанкарі (за інтересами). Учитель пропонує учням дати відповіді на запитання [https://docs.google.com/forms/d/16Y7AWF79lK-kR_ER6Eh_854odow6vo9wSAtSZLlf54A/viewform опитувальника]. Після остаточного уточнення списків груп, в кожній з них буде обрано командира. Кожна з груп отримує своє унікальне завдання та можливість за необхідності залучати до виконання конкретної роботи вільних на цей час учасників інших груп. Після організаційного моменту вчитель нагадує учням, що упродовж всього дослідження вони заповнюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWFVYWm02QkMtcWc/edit журнал дослідженння].

'''Тиждень 2.'''

Перед початком роботи вчитель ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQbWNiOGRyamVnR1U/edit презентацією Авторське право та правомірне використання джерел] та пропонує учням пройти [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWI4VnB6ZkpNdVU/edit Тест про авторське право], проводить бесіду із учнями щодо безпеки і правил роботи в мережі Інтернет, ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRldHLVpYMFdWWFU/edit Формою оцінювання Інтернет-ресурсів]. Учитель пропонує учням використовувати [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQc0lsU1pQcHNPUkk/edit Інтернет-ресурси] для спільного використання. Перший тиждень виконання проекту – пошуково-дослідницький, учні збирають інформацію, аналізують її, висувають гіпотези та перевіряють їх.

На цьому тижні учні отримують такі завдання:

• '''І група''' – «Історики»:

- Зібрати матеріали про ісорію писанки;

- Пояснити занепад та відродження писанки

• '''ІІ група''' –«Етнографи»:

- Виділити символіку яка використовується на писанках;

- Визначити найбільш поширені символи.

• '''ІІІ група'''– «Писанкарі»:

- Порівняти способи написання писанки;

- Обрати найбільш оптимальний спосіб написання писанки.

'''Тиждень 3.'''

Утвореним групам дається завдання:

Історики:

1) Проаналізувати поняття писанки та писанкарства.

2) Опрацювати різні джерела і дослідити історичне минуле писанки.

3) Опрацювати різні джерела які стосуються писанкарства і дізнатись якими були перші писанки.

4) Обговорити творчість відомих писанкарів сучасності.

5) Дослідити історію писанкарства і визначити коли писанкарство набуло найбільшого поширення на теренах України.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](історія писанки, обрядова функція писанки).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/3.html завдань] групою створюється вікі-стаття.

Етнографи:

1) Дослідити яку роль відігравала писанка для наших предків.

2) Опрацювати різні джерела і визначити які символи були найпоширенішими для писанок.

3) Дослідити обряд написання писанок.

4) З’ясувати символіку малюнку та кольору на писанках.

5) Опрацювати джерела та відзначити техніки писанок.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](призначення, кольори, символи) та проводять оппитування за [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQa19EcmZ0bTgzejQ/edit шаблоном] створюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVDZ2Y1NNaWdEcEE/edit діаграму до вивчення теми] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWQ1cEFqS3VtZlE/edit діаграму після вивчення].

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/blog-page_8.html завдань] групою створюється презентація.

Писанкарі:

1) Опрацювати джерела та визначити які існують фарби для писанок.

2) З’ясувати які інструменти використовують для написання писанки.

3) З’ясувати як відбувається процес написання та фарбування писанки.

4) Виробити практичні навички написання писанок. Виконуючи це завдання учні можуть користуватися [http://www.youtube.com/watch?v=afk9dNksMxA відео].

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](технологія виготовлення, інструменти та матеріали, техніки розпису).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/2_8.html завдань] групою створюється блог.

Рефлексія та консультації, взаємооцінювання відбувається протягом всієї роботи. Для забезпечення диференціації у навчанні вчитель рекомендує учням використовувати форму оцінювання самоспрямування власного навчання. Для забезпечення диференційованого підходу у навчанні вчитель використовує у роботі доцільні стратегії навчання і оцінювання [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRWJ1TEc3VXNIX0E/edit обдарованих учнів] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQdVBHbU05TEMxaW8/edit учнів з обмеженими можливостями].

'''Тиждень 4.'''

Щоб перевірити рівень володіння учнями навчальним матеріалом, відбувається підсумкове оцінювання вмінь і навичок та заповнюється і обговорюється таблиця З-Х-Д. Використовують лист-контроль [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQzE3Q1E5b0REWlE/edit Оцінювання навичок спільної діяльності роботи в групі] та вклад, який зробив кожен учень в роботу групи і наскільки його вклад був цінним. Після представлення всіх результатів відбувається обговорення ключового питання. Доцільно для подальшої участі учнів у навчальних проектах здійснити [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQd09OYzdFaVlCLWs/edit рефлексію].

Для оцінювання результатів проекту вчитель використовує всі здані учнями форми оцінювання і самооцінювання, а також - [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEZyWjNWZjFwN2s/edit Загальні критерії оцінювання проекту].

Відбувається заключний етап роботи, на якому кожна з груп презентує свої результати роботи:

'''І група''' – «Історики» працюють над завданнями:

-Підготувати та презентувати матеріали з історії писанкарства;

-Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді вікі-статті.

Для узагальнення та оцінювання знань учнів виконується ними [http://LearningApps.org/watch?v=pzrzfibs201 вікторина]

'''ІІ група''' –«Етнографи» працюють над завданням:

-Підготувати та презентувати матеріали, щодо символів та кольорів які використовують для написання писанки;

-Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді презентації.

Для узагальнення та оцінювання знань учнів виконується [http://LearningApps.org/watch?v=p333z38z201 тестування].

'''ІІІ група''' – «Писанкарі» працюють над завданням:

-Підготувати матеріали для практичного виготовлення писанки звертаючись до [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUGV6ZExhSGlwZUU/edit інструкції з виготовлення писанки];

-Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді блогу.

Для того щоб узагальнити та оцінити знаня учнів проведемо [http://LearningApps.org/watch?v=pp80g87gt01 гру].

[http://wiki.iteach.com.ua/Учнівська_вікі-стаття:_Історія_писанкарства#.D0.9A.D0.BE.D1.80.D0.B8.D1.81.D0.BD.D1.96_.D1.80.D0.B5.D1.81.D1.83.D1.80.D1.81.D0.B8 Учнівська вікі-стаття] – група Історики

[http://prezi.com/urpf5bllaiqv/?utm_campaign=share&utm_medium=copy Учнівська презентація] – група Етнографи

[http://pusankari.blogspot.com/ Учнівський блог] – група Писанкарі

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Браславець Ірина Олексіївна

==Фах, навчальний предмет==
Студент ОКР "Магістр". Спеціальність "Технологічна освіта". Спеціалізація "Основи дизайну".

==Навчальний заклад==
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Місто\село, район, область==
м. Вінниця

==Контактні дані==
irkabraslavec92 на gmail.com

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
25.02.2014 – 14.05.2014

==Місце проведення тренінгу==
Вінниця, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Тренери==
Кобися Алла Петрівна

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Браславець Ірини з теми "Основи технології писанкарства"

2014-05-15T05:17:16Z

Браславець Ірина: /* Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи) */

=Назва навчальної теми=
Тема. "Основи технології писанкарства"

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Українознавство, інформатика.

=Вік учнів, клас=

9 клас, 13-14 років

=Стислий опис проекту=
Навчальний проект "Великодний сувенір" розроблено відповідно до навчальної програми варіативного модуля з трудового навчання для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Проект має на меті:
- розширити і поглибити наявні знання учнів з теми «Основи технології писанкарства» ;
- познайомити учнів з історією писанкарства на теренах України;
- навчити розпізнавати техніки писанкарства та символи які використовуються в писанкарстві та виготовляти писанку;
- розгорнути знання про застосування писанки в побуті;
- застосувати на практиці отримані знання щодо виготовлення писанки;
- розвити логічне мислення , навички роботи в колективі та естетичний смак.
Учні класу будуть розбиті на 3 групи за сферою інтересів: історики, етнографи та писанкарі. Протягом роботи над проектом учні дізнаються про історію виникнення та застосування в побуті писанки, про символіку яка використовується на писанці та практично зможуть самі виготовити писанку. Результати дослідження будуть представлені в вигляді презентацій та майстер-класу.

=План вивчення теми =

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQV3N1bUU4MUM0QjQ/edit План вивчення теми]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEdoeXhySVVNdUU/edit План впровадження]

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
На протязі усього проекту відбувається його оцінювання. На початку виконання проекту і відповідної йому теми вчитель організовує колективне обговорення ключового питання, для полегшення розуміння учнів вчитель пропонує переглянути створену ним [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQU1VpTXB6SXV3VDQ/edit презентацію]. Наступним етапом попереднього оцінювання є робота учнів над таблицею [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQckItaGktUXV4a3c/edit З-Д-Х], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit Т-схемою] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQb2JJNW80NzgwaHc/edit Асоціативним кущем] які допоможуть краще виявити наявний рівень знань учнів. Під час роботи над проектом учні аналізують і опрацьовують інформацію з різних доступних їм джерел інформації, зокрема з Інтернету, при цьому заповнюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN0kzSFNibEdRamM/edit таблицю Контрольний список для оцінки Веб-сайтів] [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUnIzUHZhVGttbjg/edit (Приклад 1)]. Учні під час роботи над проектом здійснюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeGlnaXBadXZsUmM/edit самооцінку свого просування у навчанні] за допомогою розробленої вчителем Форми самооцінювання блогу. Роботу над проектом учні супроводжують постійним проведенням самооцінки виконаної роботи опираючись на [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit контрольний список самоспрямування у навчанні] заповнюючи схему [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQcHMxYUdZcW5kamc/edit Форма самоспрямування роботи у проекті]. При цьому вчитель проводить оцінку роботи учнів в вигляді усних опитувань. Наприкінці роботи над проектом проводиться оцінювання діяльності за формами оцінювання учнівських робіт ([https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit блогу], [http://wiki.iteach.com.ua/Створення_та_оформлення_вікі-статті вікі-статті], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit презентації])

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQNXJLcnQ3bnQwV28/edit Форма для оцінювання обраних стандартів, програм та сформульованих навчальних цілей]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWRWV3pQLVYzUDA/edit Форма для оцінювання моєї роботи з учнями при колективному обговоренні в Інтернеті]

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Перед початком роботи над проектом потрібно перевірити чи учні знайомі (знають) з основними поняттями, які будуть розкриватись у проекті; чи учні знають основи роботи в Інтернеті [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVZ0NU5MMVpCelU/edit (інструкція для пошуку в інтернеті)] та роботи з текстовими документами і презентаціями. За тиждень до проекту вчитель роздає [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQXpYTEh2RHlWMzA/edit брошуру] по проектній діяльності батькам та отримує [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTHY3RFAzNF9NNDg/edit дозвіл від батьків] для користування інтернетом. Усі завдання, що будь задані учням під час проекту можна переглянути на [http://blogvchytela.blogspot.com/ Блозі вчителя "Великодній сувенір"]. Після організаційного моменту вчитель роздає учням [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN3lQMmRyeU13dkE/edit Інструкцію про правила роботи за комп’ютером], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWnB5NzlEN3V6R3M/edit Форму реєстрації роботи на комп'ютері].

'''Тиждень 1.'''

На початку роботи вчитель ставить перед учнями ключове запитання: Що є духовним багатством рідного народу? Обговорення цього питання можна провести у вигляді дискусії, мозкового штурму. Для правильного та чіткого усвідомлення учнями сутті проблеми вчитель знайомить учнів з [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVRnb1JVZ25jR2c/edit презентацією],в якій вказано тематичні питання:

1. Історія писанкарства – цікавість чи духовна потреба?

2. Як ми можемо реалізувати свій творчий потенціал?

3. Яким чином ми можемо зберегти національну спадщину?

Після розгляду і обговорення питань учні об’єднуються у 3 групи: Історики, Етнографи, Писанкарі (за інтересами). Учитель пропонує учням дати відповіді на запитання [https://docs.google.com/forms/d/16Y7AWF79lK-kR_ER6Eh_854odow6vo9wSAtSZLlf54A/viewform опитувальника]. Після остаточного уточнення списків груп, в кожній з них буде обрано командира. Кожна з груп отримує своє унікальне завдання та можливість за необхідності залучати до виконання конкретної роботи вільних на цей час учасників інших груп. Після організаційного моменту вчитель нагадує учням, що упродовж всього дослідження вони заповнюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWFVYWm02QkMtcWc/edit журнал дослідженння].

'''Тиждень 2.'''

Перед початком роботи вчитель ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQbWNiOGRyamVnR1U/edit презентацією Авторське право та правомірне використання джерел] та пропонує учням пройти [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWI4VnB6ZkpNdVU/edit Тест про авторське право], проводить бесіду із учнями щодо безпеки і правил роботи в мережі Інтернет, ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRldHLVpYMFdWWFU/edit Формою оцінювання Інтернет-ресурсів]. Учитель пропонує учням використовувати [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQc0lsU1pQcHNPUkk/edit Інтернет-ресурси] для спільного використання. Перший тиждень виконання проекту – пошуково-дослідницький, учні збирають інформацію, аналізують її, висувають гіпотези та перевіряють їх.

На цьому тижні учні отримують такі завдання:

• '''І група''' – «Історики»:

- Зібрати матеріали про ісорію писанки;

- Пояснити занепад та відродження писанки

• '''ІІ група''' –«Етнографи»:

- Виділити символіку яка використовується на писанках;

- Визначити найбільш поширені символи.

• '''ІІІ група'''– «Писанкарі»:

- Порівняти способи написання писанки;

- Обрати найбільш оптимальний спосіб написання писанки.

'''Тиждень 3.'''

Утвореним групам дається завдання:

Історики:

1) Проаналізувати поняття писанки та писанкарства.

2) Опрацювати різні джерела і дослідити історичне минуле писанки.

3) Опрацювати різні джерела які стосуються писанкарства і дізнатись якими були перші писанки.

4) Дізнатися про відомих писанкарів сучасності.

5) Дослідити історію писанкарства і визначити коли писанкарство набуло найбільшого поширення на теренах України.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](історія писанки, обрядова функція писанки).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/3.html завдань] групою створюється вікі-стаття.

Етнографи:

1) Дослідити яку роль відігравала писанка для наших предків.

2) Опрацювати різні джерела і визначити які символи були найпоширенішими для писанок.

3) Дослідити обряд написання писанок.

4) З’ясувати символіку малюнку та кольору на писанках.

5) Опрацювати джерела та відзначити техніки писанок.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](призначення, кольори, символи) та проводять оппитування за [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQa19EcmZ0bTgzejQ/edit шаблоном] створюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVDZ2Y1NNaWdEcEE/edit діаграму до вивчення теми] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWQ1cEFqS3VtZlE/edit діаграму після вивчення].

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/blog-page_8.html завдань] групою створюється презентація.

Писанкарі:

1) Опрацювати джерела та визначити які існують фарби для писанок.

2) З’ясувати які інструменти використовують для написання писанки.

3) З’ясувати як відбувається процес написання та фарбування писанки.

4) Виробити практичні навички написання писанок. Виконуючи це завдання учні можуть користуватися [http://www.youtube.com/watch?v=afk9dNksMxA відео].

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](технологія виготовлення, інструменти та матеріали, техніки розпису).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/2_8.html завдань] групою створюється блог.

Рефлексія та консультації, взаємооцінювання відбувається протягом всієї роботи. Для забезпечення диференціації у навчанні вчитель рекомендує учням використовувати форму оцінювання самоспрямування власного навчання. Для забезпечення диференційованого підходу у навчанні вчитель використовує у роботі доцільні стратегії навчання і оцінювання [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRWJ1TEc3VXNIX0E/edit обдарованих учнів] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQdVBHbU05TEMxaW8/edit учнів з обмеженими можливостями].

'''Тиждень 4.'''

Щоб перевірити рівень володіння учнями навчальним матеріалом, відбувається підсумкове оцінювання вмінь і навичок та заповнюється і обговорюється таблиця З-Х-Д. Використовують лист-контроль [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQzE3Q1E5b0REWlE/edit Оцінювання навичок спільної діяльності роботи в групі] та вклад, який зробив кожен учень в роботу групи і наскільки його вклад був цінним. Після представлення всіх результатів відбувається обговорення ключового питання. Доцільно для подальшої участі учнів у навчальних проектах здійснити [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQd09OYzdFaVlCLWs/edit рефлексію].

Для оцінювання результатів проекту вчитель використовує всі здані учнями форми оцінювання і самооцінювання, а також - [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEZyWjNWZjFwN2s/edit Загальні критерії оцінювання проекту].

Відбувається заключний етап роботи, на якому кожна з груп презентує свої результати роботи:

'''І група''' – «Історики» працюють над завданнями:

-Підготувати та презентувати матеріали з історії писанкарства;

-Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді вікі-статті.

Для узагальнення та оцінювання знань учнів виконується ними [http://LearningApps.org/watch?v=pzrzfibs201 вікторина]

'''ІІ група''' –«Етнографи» працюють над завданням:

-Підготувати та презентувати матеріали, щодо символів та кольорів які використовують для написання писанки;

-Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді презентації.

Для узагальнення та оцінювання знань учнів виконується [http://LearningApps.org/watch?v=p333z38z201 тестування].

'''ІІІ група''' – «Писанкарі» працюють над завданням:

-Підготувати матеріали для практичного виготовлення писанки звертаючись до [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUGV6ZExhSGlwZUU/edit інструкції з виготовлення писанки];

-Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді блогу.

Для того щоб узагальнити та оцінити знаня учнів проведемо [http://LearningApps.org/watch?v=pp80g87gt01 гру].

[http://wiki.iteach.com.ua/Учнівська_вікі-стаття:_Історія_писанкарства#.D0.9A.D0.BE.D1.80.D0.B8.D1.81.D0.BD.D1.96_.D1.80.D0.B5.D1.81.D1.83.D1.80.D1.81.D0.B8 Учнівська вікі-стаття] – група Історики

[http://prezi.com/urpf5bllaiqv/?utm_campaign=share&utm_medium=copy Учнівська презентація] – група Етнографи

[http://pusankari.blogspot.com/ Учнівський блог] – група Писанкарі

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Браславець Ірина Олексіївна

==Фах, навчальний предмет==
Студент ОКР "Магістр". Спеціальність "Технологічна освіта". Спеціалізація "Основи дизайну".

==Навчальний заклад==
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Місто\село, район, область==
м. Вінниця

==Контактні дані==
irkabraslavec92 на gmail.com

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
25.02.2014 – 14.05.2014

==Місце проведення тренінгу==
Вінниця, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Тренери==
Кобися Алла Петрівна

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Браславець Ірини з теми "Основи технології писанкарства"

2014-05-15T05:15:24Z

Браславець Ірина: /* Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи) */

=Назва навчальної теми=
Тема. "Основи технології писанкарства"

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Українознавство, інформатика.

=Вік учнів, клас=

9 клас, 13-14 років

=Стислий опис проекту=
Навчальний проект "Великодний сувенір" розроблено відповідно до навчальної програми варіативного модуля з трудового навчання для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Проект має на меті:
- розширити і поглибити наявні знання учнів з теми «Основи технології писанкарства» ;
- познайомити учнів з історією писанкарства на теренах України;
- навчити розпізнавати техніки писанкарства та символи які використовуються в писанкарстві та виготовляти писанку;
- розгорнути знання про застосування писанки в побуті;
- застосувати на практиці отримані знання щодо виготовлення писанки;
- розвити логічне мислення , навички роботи в колективі та естетичний смак.
Учні класу будуть розбиті на 3 групи за сферою інтересів: історики, етнографи та писанкарі. Протягом роботи над проектом учні дізнаються про історію виникнення та застосування в побуті писанки, про символіку яка використовується на писанці та практично зможуть самі виготовити писанку. Результати дослідження будуть представлені в вигляді презентацій та майстер-класу.

=План вивчення теми =

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQV3N1bUU4MUM0QjQ/edit План вивчення теми]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEdoeXhySVVNdUU/edit План впровадження]

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
На протязі усього проекту відбувається його оцінювання. На початку виконання проекту і відповідної йому теми вчитель організовує колективне обговорення ключового питання, для полегшення розуміння учнів вчитель пропонує переглянути створену ним [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQU1VpTXB6SXV3VDQ/edit презентацію]. Наступним етапом попереднього оцінювання є робота учнів над таблицею [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQckItaGktUXV4a3c/edit З-Д-Х], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit Т-схемою] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQb2JJNW80NzgwaHc/edit Асоціативним кущем] які допоможуть краще виявити наявний рівень знань учнів. Під час роботи над проектом учні аналізують і опрацьовують інформацію з різних доступних їм джерел інформації, зокрема з Інтернету, при цьому заповнюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN0kzSFNibEdRamM/edit таблицю Контрольний список для оцінки Веб-сайтів] [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUnIzUHZhVGttbjg/edit (Приклад 1)]. Учні під час роботи над проектом здійснюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeGlnaXBadXZsUmM/edit самооцінку свого просування у навчанні] за допомогою розробленої вчителем Форми самооцінювання блогу. Роботу над проектом учні супроводжують постійним проведенням самооцінки виконаної роботи опираючись на [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit контрольний список самоспрямування у навчанні] заповнюючи схему [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQcHMxYUdZcW5kamc/edit Форма самоспрямування роботи у проекті]. При цьому вчитель проводить оцінку роботи учнів в вигляді усних опитувань. Наприкінці роботи над проектом проводиться оцінювання діяльності за формами оцінювання учнівських робіт ([https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit блогу], [http://wiki.iteach.com.ua/Створення_та_оформлення_вікі-статті вікі-статті], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit презентації])

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQNXJLcnQ3bnQwV28/edit Форма для оцінювання обраних стандартів, програм та сформульованих навчальних цілей]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWRWV3pQLVYzUDA/edit Форма для оцінювання моєї роботи з учнями при колективному обговоренні в Інтернеті]

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Перед початком роботи над проектом потрібно перевірити чи учні знайомі (знають) з основними поняттями, які будуть розкриватись у проекті; чи учні знають основи роботи в Інтернеті [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVZ0NU5MMVpCelU/edit (інструкція для пошуку в інтернеті)] та роботи з текстовими документами і презентаціями. За тиждень до проекту вчитель роздає [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQXpYTEh2RHlWMzA/edit брошуру] по проектній діяльності батькам та отримує [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTHY3RFAzNF9NNDg/edit дозвіл від батьків] для користування інтернетом. Усі завдання, що будь задані учням під час проекту можна переглянути на [http://blogvchytela.blogspot.com/ Блозі вчителя "Великодній сувенір"]. Після організаційного моменту вчитель роздає учням [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN3lQMmRyeU13dkE/edit Інструкцію про правила роботи за комп’ютером], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWnB5NzlEN3V6R3M/edit Форму реєстрації роботи на комп'ютері].

'''Тиждень 1.'''

На початку роботи вчитель ставить перед учнями ключове запитання: Що є духовним багатством рідного народу? Обговорення цього питання можна провести у вигляді дискусії, мозкового штурму. Для правильного та чіткого усвідомлення учнями сутті проблеми вчитель знайомить учнів з [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVRnb1JVZ25jR2c/edit презентацією],в якій вказано тематичні питання:

1. Історія писанкарства – цікавість чи духовна потреба?

2. Як ми можемо реалізувати свій творчий потенціал?

3. Яким чином ми можемо зберегти національну спадщину?

Після розгляду і обговорення питань учні об’єднуються у 3 групи: Історики, Етнографи, Писанкарі (за інтересами). Учитель пропонує учням дати відповіді на запитання [https://docs.google.com/forms/d/16Y7AWF79lK-kR_ER6Eh_854odow6vo9wSAtSZLlf54A/viewform опитувальника]. Після остаточного уточнення списків груп, в кожній з них буде обрано командира. Кожна з груп отримує своє унікальне завдання та можливість за необхідності залучати до виконання конкретної роботи вільних на цей час учасників інших груп. Після організаційного моменту вчитель нагадує учням, що упродовж всього дослідження вони заповнюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWFVYWm02QkMtcWc/edit журнал дослідженння].

'''Тиждень 2.'''

Перед початком роботи вчитель ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQbWNiOGRyamVnR1U/edit презентацією Авторське право та правомірне використання джерел] та пропонує учням пройти [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWI4VnB6ZkpNdVU/edit Тест про авторське право], проводить бесіду із учнями щодо безпеки і правил роботи в мережі Інтернет, ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRldHLVpYMFdWWFU/edit Формою оцінювання Інтернет-ресурсів]. Учитель пропонує учням використовувати [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQc0lsU1pQcHNPUkk/edit Інтернет-ресурси] для спільного використання. Перший тиждень виконання проекту – пошуково-дослідницький, учні збирають інформацію, аналізують її, висувають гіпотези та перевіряють їх.

На цьому тижні учні отримують такі завдання:

• '''І група''' – «Історики»:

- Зібрати матеріали про ісорію писанки;

- Пояснити занепад та відродження писанки

• '''ІІ група''' –«Етнографи»:

- Виділити символіку яка використовується на писанках;

- Визначити найбільш поширені символи.

• '''ІІІ група'''– «Писанкарі»:

- Порівняти способи написання писанки;

- Обрати найбільш оптимальний спосіб написання писанки.

'''Тиждень 3.'''

Утвореним групам дається завдання:

Історики:

1) Проаналізувати поняття писанки та писанкарства.

2) Опрацювати різні джерела і дослідити історичне минуле писанки.

3) Опрацювати різні джерела які стосуються писанкарства і дізнатись якими були перші писанки.

4) Дізнатися про відомих писанкарів сучасності.

5) Дослідити історію писанкарства і визначити коли писанкарство набуло найбільшого поширення на теренах України.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](історія писанки, обрядова функція писанки).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/3.html завдань] групою створюється вікі-стаття.

Етнографи:

1) Дослідити яку роль відігравала писанка для наших предків.

2) Опрацювати різні джерела і визначити які символи були найпоширенішими для писанок.

3) Дослідити обряд написання писанок.

4) З’ясувати символіку малюнку та кольору на писанках.

5) Опрацювати джерела та відзначити техніки писанок.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](призначення, кольори, символи) та проводять оппитування за [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQa19EcmZ0bTgzejQ/edit шаблоном] створюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVDZ2Y1NNaWdEcEE/edit діаграму до вивчення теми] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWQ1cEFqS3VtZlE/edit діаграму після вивчення].

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/blog-page_8.html завдань] групою створюється презентація.

Писанкарі:

1) Опрацювати джерела та визначити які існують фарби для писанок.

2) З’ясувати які інструменти використовують для написання писанки.

3) З’ясувати як відбувається процес написання та фарбування писанки.

4) Виробити практичні навички написання писанок. Виконуючи це завдання учні можуть користуватися [http://www.youtube.com/watch?v=afk9dNksMxA відео].

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](технологія виготовлення, інструменти та матеріали, техніки розпису).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/2_8.html завдань] групою створюється блог.

Рефлексія та консультації, взаємооцінювання відбувається протягом всієї роботи. Для забезпечення диференціації у навчанні вчитель рекомендує учням використовувати форму оцінювання самоспрямування власного навчання. Для забезпечення диференційованого підходу у навчанні вчитель використовує у роботі доцільні стратегії навчання і оцінювання [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRWJ1TEc3VXNIX0E/edit обдарованих учнів] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQdVBHbU05TEMxaW8/edit учнів з обмеженими можливостями].

'''Тиждень 4.'''

Щоб перевірити рівень володіння учнями навчальним матеріалом, відбувається підсумкове оцінювання вмінь і навичок та заповнюється і обговорюється таблиця З-Х-Д. Використовують лист-контроль [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQzE3Q1E5b0REWlE/edit Оцінювання навичок спільної діяльності роботи в групі] та вклад, який зробив кожен учень в роботу групи і наскільки його вклад був цінним. Після представлення всіх результатів відбувається обговорення ключового питання. Доцільно для подальшої участі учнів у навчальних проектах здійснити [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQd09OYzdFaVlCLWs/edit рефлексію].

Для оцінювання результатів проекту вчитель використовує всі здані учнями форми оцінювання і самооцінювання, а також - [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEZyWjNWZjFwN2s/edit Загальні критерії оцінювання проекту].

Відбувається заключний етап роботи, на якому кожна з груп презентує свої результати роботи:

'''І група''' – «Історики» працюють над завданнями:

-Підготувати та презентувати матеріали з історії писанкарства;

-Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді вікі-статті.

Для узагальнення та оцінювання знань учнів виконується ними [http://LearningApps.org/watch?v=pzrzfibs201 вікторина]

'''ІІ група''' –«Етнографи» працюють над завданням:

-Підготувати та презентувати матеріали, щодо символів та кольорів які використовують для написання писанки;

-Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді презентації.

Для узагальнення та оцінювання знань учнів виконується [http://LearningApps.org/watch?v=p333z38z201 тестування].

'''ІІІ група''' – «Писанкарі» працюють над завданням:

-Підготувати матеріали для практичного виготовлення писанки звертаючись до [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUGV6ZExhSGlwZUU/edit інструкції з виготовлення писанки];

-Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді блогу.

Для того щоб узагальнити та оцінити знаня учнів проведемо [http://LearningApps.org/display?v=pp80g87gt01 гру].

[http://wiki.iteach.com.ua/Учнівська_вікі-стаття:_Історія_писанкарства#.D0.9A.D0.BE.D1.80.D0.B8.D1.81.D0.BD.D1.96_.D1.80.D0.B5.D1.81.D1.83.D1.80.D1.81.D0.B8 Учнівська вікі-стаття] – група Історики

[http://prezi.com/urpf5bllaiqv/?utm_campaign=share&utm_medium=copy Учнівська презентація] – група Етнографи

[http://pusankari.blogspot.com/ Учнівський блог] – група Писанкарі

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Браславець Ірина Олексіївна

==Фах, навчальний предмет==
Студент ОКР "Магістр". Спеціальність "Технологічна освіта". Спеціалізація "Основи дизайну".

==Навчальний заклад==
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Місто\село, район, область==
м. Вінниця

==Контактні дані==
irkabraslavec92 на gmail.com

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
25.02.2014 – 14.05.2014

==Місце проведення тренінгу==
Вінниця, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Тренери==
Кобися Алла Петрівна

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Браславець Ірини з теми "Основи технології писанкарства"

2014-05-15T05:12:09Z

Браславець Ірина: /* Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи) */

=Назва навчальної теми=
Тема. "Основи технології писанкарства"

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Українознавство, інформатика.

=Вік учнів, клас=

9 клас, 13-14 років

=Стислий опис проекту=
Навчальний проект "Великодний сувенір" розроблено відповідно до навчальної програми варіативного модуля з трудового навчання для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Проект має на меті:
- розширити і поглибити наявні знання учнів з теми «Основи технології писанкарства» ;
- познайомити учнів з історією писанкарства на теренах України;
- навчити розпізнавати техніки писанкарства та символи які використовуються в писанкарстві та виготовляти писанку;
- розгорнути знання про застосування писанки в побуті;
- застосувати на практиці отримані знання щодо виготовлення писанки;
- розвити логічне мислення , навички роботи в колективі та естетичний смак.
Учні класу будуть розбиті на 3 групи за сферою інтересів: історики, етнографи та писанкарі. Протягом роботи над проектом учні дізнаються про історію виникнення та застосування в побуті писанки, про символіку яка використовується на писанці та практично зможуть самі виготовити писанку. Результати дослідження будуть представлені в вигляді презентацій та майстер-класу.

=План вивчення теми =

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQV3N1bUU4MUM0QjQ/edit План вивчення теми]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEdoeXhySVVNdUU/edit План впровадження]

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
На протязі усього проекту відбувається його оцінювання. На початку виконання проекту і відповідної йому теми вчитель організовує колективне обговорення ключового питання, для полегшення розуміння учнів вчитель пропонує переглянути створену ним [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQU1VpTXB6SXV3VDQ/edit презентацію]. Наступним етапом попереднього оцінювання є робота учнів над таблицею [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQckItaGktUXV4a3c/edit З-Д-Х], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit Т-схемою] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQb2JJNW80NzgwaHc/edit Асоціативним кущем] які допоможуть краще виявити наявний рівень знань учнів. Під час роботи над проектом учні аналізують і опрацьовують інформацію з різних доступних їм джерел інформації, зокрема з Інтернету, при цьому заповнюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN0kzSFNibEdRamM/edit таблицю Контрольний список для оцінки Веб-сайтів] [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUnIzUHZhVGttbjg/edit (Приклад 1)]. Учні під час роботи над проектом здійснюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeGlnaXBadXZsUmM/edit самооцінку свого просування у навчанні] за допомогою розробленої вчителем Форми самооцінювання блогу. Роботу над проектом учні супроводжують постійним проведенням самооцінки виконаної роботи опираючись на [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit контрольний список самоспрямування у навчанні] заповнюючи схему [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQcHMxYUdZcW5kamc/edit Форма самоспрямування роботи у проекті]. При цьому вчитель проводить оцінку роботи учнів в вигляді усних опитувань. Наприкінці роботи над проектом проводиться оцінювання діяльності за формами оцінювання учнівських робіт ([https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit блогу], [http://wiki.iteach.com.ua/Створення_та_оформлення_вікі-статті вікі-статті], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit презентації])

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQNXJLcnQ3bnQwV28/edit Форма для оцінювання обраних стандартів, програм та сформульованих навчальних цілей]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWRWV3pQLVYzUDA/edit Форма для оцінювання моєї роботи з учнями при колективному обговоренні в Інтернеті]

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Перед початком роботи над проектом потрібно перевірити чи учні знайомі (знають) з основними поняттями, які будуть розкриватись у проекті; чи учні знають основи роботи в Інтернеті [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVZ0NU5MMVpCelU/edit (інструкція для пошуку в інтернеті)] та роботи з текстовими документами і презентаціями. За тиждень до проекту вчитель роздає [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQXpYTEh2RHlWMzA/edit брошуру] по проектній діяльності батькам та отримує [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTHY3RFAzNF9NNDg/edit дозвіл від батьків] для користування інтернетом. Усі завдання, що будь задані учням під час проекту можна переглянути на [http://blogvchytela.blogspot.com/ Блозі вчителя "Великодній сувенір"]. Після організаційного моменту вчитель роздає учням [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN3lQMmRyeU13dkE/edit Інструкцію про правила роботи за комп’ютером], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWnB5NzlEN3V6R3M/edit Форму реєстрації роботи на комп'ютері].

'''Тиждень 1.'''

На початку роботи вчитель ставить перед учнями ключове запитання: Що є духовним багатством рідного народу? Обговорення цього питання можна провести у вигляді дискусії, мозкового штурму. Для правильного та чіткого усвідомлення учнями сутті проблеми вчитель знайомить учнів з [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVRnb1JVZ25jR2c/edit презентацією],в якій вказано тематичні питання:

1. Історія писанкарства – цікавість чи духовна потреба?

2. Як ми можемо реалізувати свій творчий потенціал?

3. Яким чином ми можемо зберегти національну спадщину?

Після розгляду і обговорення питань учні об’єднуються у 3 групи: Історики, Етнографи, Писанкарі (за інтересами). Учитель пропонує учням дати відповіді на запитання [https://docs.google.com/forms/d/16Y7AWF79lK-kR_ER6Eh_854odow6vo9wSAtSZLlf54A/viewform опитувальника]. Після остаточного уточнення списків груп, в кожній з них буде обрано командира. Кожна з груп отримує своє унікальне завдання та можливість за необхідності залучати до виконання конкретної роботи вільних на цей час учасників інших груп. Після організаційного моменту вчитель нагадує учням, що упродовж всього дослідження вони заповнюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWFVYWm02QkMtcWc/edit журнал дослідженння].

'''Тиждень 2.'''

Перед початком роботи вчитель ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQbWNiOGRyamVnR1U/edit презентацією Авторське право та правомірне використання джерел] та пропонує учням пройти [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWI4VnB6ZkpNdVU/edit Тест про авторське право], проводить бесіду із учнями щодо безпеки і правил роботи в мережі Інтернет, ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRldHLVpYMFdWWFU/edit Формою оцінювання Інтернет-ресурсів]. Учитель пропонує учням використовувати [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQc0lsU1pQcHNPUkk/edit Інтернет-ресурси] для спільного використання. Перший тиждень виконання проекту – пошуково-дослідницький, учні збирають інформацію, аналізують її, висувають гіпотези та перевіряють їх.

На цьому тижні учні отримують такі завдання:

• '''І група''' – «Історики»:

- Зібрати матеріали про ісорію писанки;

- Пояснити занепад та відродження писанки

• '''ІІ група''' –«Етнографи»:

- Виділити символіку яка використовується на писанках;

- Визначити найбільш поширені символи.

• '''ІІІ група'''– «Писанкарі»:

- Порівняти способи написання писанки;

- Обрати найбільш оптимальний спосіб написання писанки.

'''Тиждень 3.'''

Утвореним групам дається завдання:

Історики:

1) Проаналізувати поняття писанки та писанкарства.

2) Опрацювати різні джерела і дослідити історичне минуле писанки.

3) Опрацювати різні джерела які стосуються писанкарства і дізнатись якими були перші писанки.

4) Дізнатися про відомих писанкарів сучасності.

5) Дослідити історію писанкарства і визначити коли писанкарство набуло найбільшого поширення на теренах України.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](історія писанки, обрядова функція писанки).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/3.html завдань] групою створюється вікі-стаття.

Етнографи:

1) Дослідити яку роль відігравала писанка для наших предків.

2) Опрацювати різні джерела і визначити які символи були найпоширенішими для писанок.

3) Дослідити обряд написання писанок.

4) З’ясувати символіку малюнку та кольору на писанках.

5) Опрацювати джерела та відзначити техніки писанок.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](призначення, кольори, символи) та проводять оппитування за [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQa19EcmZ0bTgzejQ/edit шаблоном] створюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVDZ2Y1NNaWdEcEE/edit діаграму до вивчення теми] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWQ1cEFqS3VtZlE/edit діаграму після вивчення].

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/blog-page_8.html завдань] групою створюється презентація.

Писанкарі:

1) Опрацювати джерела та визначити які існують фарби для писанок.

2) З’ясувати які інструменти використовують для написання писанки.

3) З’ясувати як відбувається процес написання та фарбування писанки.

4) Виробити практичні навички написання писанок. Виконуючи це завдання учні можуть користуватися [http://www.youtube.com/watch?v=afk9dNksMxA відео].

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](технологія виготовлення, інструменти та матеріали, техніки розпису).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/2_8.html завдань] групою створюється блог.

Рефлексія та консультації, взаємооцінювання відбувається протягом всієї роботи. Для забезпечення диференціації у навчанні вчитель рекомендує учням використовувати форму оцінювання самоспрямування власного навчання. Для забезпечення диференційованого підходу у навчанні вчитель використовує у роботі доцільні стратегії навчання і оцінювання [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRWJ1TEc3VXNIX0E/edit обдарованих учнів] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQdVBHbU05TEMxaW8/edit учнів з обмеженими можливостями].

'''Тиждень 4.'''

Щоб перевірити рівень володіння учнями навчальним матеріалом, відбувається підсумкове оцінювання вмінь і навичок та заповнюється і обговорюється таблиця З-Х-Д. Використовують лист-контроль [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQzE3Q1E5b0REWlE/edit Оцінювання навичок спільної діяльності роботи в групі] та вклад, який зробив кожен учень в роботу групи і наскільки його вклад був цінним. Після представлення всіх результатів відбувається обговорення ключового питання. Доцільно для подальшої участі учнів у навчальних проектах здійснити [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQd09OYzdFaVlCLWs/edit рефлексію].

Для оцінювання результатів проекту вчитель використовує всі здані учнями форми оцінювання і самооцінювання, а також - [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEZyWjNWZjFwN2s/edit Загальні критерії оцінювання проекту].

Відбувається заключний етап роботи, на якому кожна з груп презентує свої результати роботи:

'''І група''' – «Історики» працюють над завданнями:

-Підготувати та презентувати матеріали з історії писанкарства;

-Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді вікі-статті.

Для узагальнення та оцінювання знань учнів виконується ними [http://LearningApps.org/watch?v=pzrzfibs201 вікторина]

'''ІІ група''' –«Етнографи» працюють над завданням:

-Підготувати та презентувати матеріали, щодо символів та кольорів які використовують для написання писанки;

-Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді презентації.

Для узагальнення та оцінювання знань учнів виконується [http://LearningApps.org/display?v=p333z38z201 тестування].

'''ІІІ група''' – «Писанкарі» працюють над завданням:

-Підготувати матеріали для практичного виготовлення писанки звертаючись до [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUGV6ZExhSGlwZUU/edit інструкції з виготовлення писанки];

-Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді блогу.

Для того щоб узагальнити та оцінити знаня учнів проведемо [http://LearningApps.org/display?v=pp80g87gt01 гру].

[http://wiki.iteach.com.ua/Учнівська_вікі-стаття:_Історія_писанкарства#.D0.9A.D0.BE.D1.80.D0.B8.D1.81.D0.BD.D1.96_.D1.80.D0.B5.D1.81.D1.83.D1.80.D1.81.D0.B8 Учнівська вікі-стаття] – група Історики

[http://prezi.com/urpf5bllaiqv/?utm_campaign=share&utm_medium=copy Учнівська презентація] – група Етнографи

[http://pusankari.blogspot.com/ Учнівський блог] – група Писанкарі

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Браславець Ірина Олексіївна

==Фах, навчальний предмет==
Студент ОКР "Магістр". Спеціальність "Технологічна освіта". Спеціалізація "Основи дизайну".

==Навчальний заклад==
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Місто\село, район, область==
м. Вінниця

==Контактні дані==
irkabraslavec92 на gmail.com

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
25.02.2014 – 14.05.2014

==Місце проведення тренінгу==
Вінниця, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Тренери==
Кобися Алла Петрівна

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Браславець Ірини з теми "Основи технології писанкарства"

2014-05-14T21:24:15Z

Браславець Ірина: /* План вивчення теми */

=Назва навчальної теми=
Тема. "Основи технології писанкарства"

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Українознавство, інформатика.

=Вік учнів, клас=

9 клас, 13-14 років

=Стислий опис проекту=
Навчальний проект "Великодний сувенір" розроблено відповідно до навчальної програми варіативного модуля з трудового навчання для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Проект має на меті:
- розширити і поглибити наявні знання учнів з теми «Основи технології писанкарства» ;
- познайомити учнів з історією писанкарства на теренах України;
- навчити розпізнавати техніки писанкарства та символи які використовуються в писанкарстві та виготовляти писанку;
- розгорнути знання про застосування писанки в побуті;
- застосувати на практиці отримані знання щодо виготовлення писанки;
- розвити логічне мислення , навички роботи в колективі та естетичний смак.
Учні класу будуть розбиті на 3 групи за сферою інтересів: історики, етнографи та писанкарі. Протягом роботи над проектом учні дізнаються про історію виникнення та застосування в побуті писанки, про символіку яка використовується на писанці та практично зможуть самі виготовити писанку. Результати дослідження будуть представлені в вигляді презентацій та майстер-класу.

=План вивчення теми =

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQV3N1bUU4MUM0QjQ/edit План вивчення теми]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEdoeXhySVVNdUU/edit План впровадження]

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
На протязі усього проекту відбувається його оцінювання. На початку виконання проекту і відповідної йому теми вчитель організовує колективне обговорення ключового питання, для полегшення розуміння учнів вчитель пропонує переглянути створену ним [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQU1VpTXB6SXV3VDQ/edit презентацію]. Наступним етапом попереднього оцінювання є робота учнів над таблицею [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQckItaGktUXV4a3c/edit З-Д-Х], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit Т-схемою] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQb2JJNW80NzgwaHc/edit Асоціативним кущем] які допоможуть краще виявити наявний рівень знань учнів. Під час роботи над проектом учні аналізують і опрацьовують інформацію з різних доступних їм джерел інформації, зокрема з Інтернету, при цьому заповнюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN0kzSFNibEdRamM/edit таблицю Контрольний список для оцінки Веб-сайтів] [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUnIzUHZhVGttbjg/edit (Приклад 1)]. Учні під час роботи над проектом здійснюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeGlnaXBadXZsUmM/edit самооцінку свого просування у навчанні] за допомогою розробленої вчителем Форми самооцінювання блогу. Роботу над проектом учні супроводжують постійним проведенням самооцінки виконаної роботи опираючись на [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit контрольний список самоспрямування у навчанні] заповнюючи схему [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQcHMxYUdZcW5kamc/edit Форма самоспрямування роботи у проекті]. При цьому вчитель проводить оцінку роботи учнів в вигляді усних опитувань. Наприкінці роботи над проектом проводиться оцінювання діяльності за формами оцінювання учнівських робіт ([https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit блогу], [http://wiki.iteach.com.ua/Створення_та_оформлення_вікі-статті вікі-статті], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit презентації])

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQNXJLcnQ3bnQwV28/edit Форма для оцінювання обраних стандартів, програм та сформульованих навчальних цілей]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWRWV3pQLVYzUDA/edit Форма для оцінювання моєї роботи з учнями при колективному обговоренні в Інтернеті]

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Перед початком роботи над проектом потрібно перевірити чи учні знайомі (знають) з основними поняттями, які будуть розкриватись у проекті; чи учні знають основи роботи в Інтернеті [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVZ0NU5MMVpCelU/edit (інструкція для пошуку в інтернеті)] та роботи з текстовими документами і презентаціями. За тиждень до проекту вчитель роздає [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQXpYTEh2RHlWMzA/edit брошуру] по проектній діяльності батькам та отримує [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTHY3RFAzNF9NNDg/edit дозвіл від батьків] для користування інтернетом. Усі завдання, що будь задані учням під час проекту можна переглянути на [http://blogvchytela.blogspot.com/ Блозі вчителя "Великодній сувенір"]. Після організаційного моменту вчитель роздає учням [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN3lQMmRyeU13dkE/edit Інструкцію про правила роботи за комп’ютером], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWnB5NzlEN3V6R3M/edit Форму реєстрації роботи на комп'ютері].

'''Тиждень 1.'''

На початку роботи вчитель ставить перед учнями ключове запитання: Що є духовним багатством рідного народу? Обговорення цього питання можна провести у вигляді дискусії, мозкового штурму. Для правильного та чіткого усвідомлення учнями сутті проблеми вчитель знайомить учнів з [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVRnb1JVZ25jR2c/edit презентацією],в якій вказано тематичні питання:

1. Історія писанкарства – цікавість чи духовна потреба?

2. Як ми можемо реалізувати свій творчий потенціал?

3. Яким чином ми можемо зберегти національну спадщину?

Після розгляду і обговорення питань учні об’єднуються у 3 групи: Історики, Етнографи, Писанкарі (за інтересами). Учитель пропонує учням дати відповіді на запитання [https://docs.google.com/forms/d/16Y7AWF79lK-kR_ER6Eh_854odow6vo9wSAtSZLlf54A/viewform опитувальника]. Після остаточного уточнення списків груп, в кожній з них буде обрано командира. Кожна з груп отримує своє унікальне завдання та можливість за необхідності залучати до виконання конкретної роботи вільних на цей час учасників інших груп. Після організаційного моменту вчитель нагадує учням, що упродовж всього дослідження вони заповнюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWFVYWm02QkMtcWc/edit журнал дослідженння].

'''Тиждень 2.'''

Перед початком роботи вчитель ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQbWNiOGRyamVnR1U/edit презентацією Авторське право та правомірне використання джерел] та пропонує учням пройти [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWI4VnB6ZkpNdVU/edit Тест про авторське право], проводить бесіду із учнями щодо безпеки і правил роботи в мережі Інтернет, ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRldHLVpYMFdWWFU/edit Формою оцінювання Інтернет-ресурсів]. Учитель пропонує учням використовувати [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQc0lsU1pQcHNPUkk/edit Інтернет-ресурси] для спільного використання. Перший тиждень виконання проекту – пошуково-дослідницький, учні збирають інформацію, аналізують її, висувають гіпотези та перевіряють їх.

На цьому тижні учні отримують такі завдання:

• '''І група''' – «Історики»:

- Зібрати матеріали про ісорію писанки;

- Пояснити занепад та відродження писанки

• '''ІІ група''' –«Етнографи»:

- Виділити символіку яка використовується на писанках;

- Визначити найбільш поширені символи.

• '''ІІІ група'''– «Писанкарі»:

- Порівняти способи написання писанки;

- Обрати найбільш оптимальний спосіб написання писанки.

'''Тиждень 3.'''

Утвореним групам дається завдання:

Історики:

1) Проаналізувати поняття писанки та писанкарства.

2) Опрацювати різні джерела і дослідити історичне минуле писанки.

3) Опрацювати різні джерела які стосуються писанкарства і дізнатись якими були перші писанки.

4) Дізнатися про відомих писанкарів сучасності.

5) Дослідити історію писанкарства і визначити коли писанкарство набуло найбільшого поширення на теренах України.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](історія писанки, обрядова функція писанки).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/3.html завдань] групою створюється вікі-стаття.

Етнографи:

1) Дослідити яку роль відігравала писанка для наших предків.

2) Опрацювати різні джерела і визначити які символи були найпоширенішими для писанок.

3) Дослідити обряд написання писанок.

4) З’ясувати символіку малюнку та кольору на писанках.

5) Опрацювати джерела та відзначити техніки писанок.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](призначення, кольори, символи) та проводять оппитування за [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQa19EcmZ0bTgzejQ/edit шаблоном] створюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVDZ2Y1NNaWdEcEE/edit діаграму до вивчення теми] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWQ1cEFqS3VtZlE/edit діаграму після вивчення].

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/blog-page_8.html завдань] групою створюється презентація.

Писанкарі:

1) Опрацювати джерела та визначити які існують фарби для писанок.

2) З’ясувати які інструменти використовують для написання писанки.

3) З’ясувати як відбувається процес написання та фарбування писанки.

4) Виробити практичні навички написання писанок. Виконуючи це завдання учні можуть користуватися [http://www.youtube.com/watch?v=afk9dNksMxA відео].

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](технологія виготовлення, інструменти та матеріали, техніки розпису).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/2_8.html завдань] групою створюється блог.

Рефлексія та консультації, взаємооцінювання відбувається протягом всієї роботи. Для забезпечення диференціації у навчанні вчитель рекомендує учням використовувати форму оцінювання самоспрямування власного навчання. Для забезпечення диференційованого підходу у навчанні вчитель використовує у роботі доцільні стратегії навчання і оцінювання [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRWJ1TEc3VXNIX0E/edit обдарованих учнів] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQdVBHbU05TEMxaW8/edit учнів з обмеженими можливостями].

'''Тиждень 4.'''

Щоб перевірити рівень володіння учнями навчальним матеріалом, відбувається підсумкове оцінювання вмінь і навичок та заповнюється і обговорюється таблиця З-Х-Д. Використовують лист-контроль [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQzE3Q1E5b0REWlE/edit Оцінювання навичок спільної діяльності роботи в групі] та вклад, який зробив кожен учень в роботу групи і наскільки його вклад був цінним. Після представлення всіх результатів відбувається обговорення ключового питання. Доцільно для подальшої участі учнів у навчальних проектах здійснити [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQd09OYzdFaVlCLWs/edit рефлексію].

Для оцінювання результатів проекту вчитель використовує всі здані учнями форми оцінювання і самооцінювання, а також - [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEZyWjNWZjFwN2s/edit Загальні критерії оцінювання проекту].

Відбувається заключний етап роботи, на якому кожна з груп презентує свої результати роботи:

'''І група''' – «Історики» працюють над завданнями:

-Підготувати та презентувати матеріали з історії писанкарства;

-Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді вікі-статті.

Для узагальнення та оцінювання знань учнів виконується ними [http://LearningApps.org/display?v=pzrzfibs201 вікторина]

'''ІІ група''' –«Етнографи» працюють над завданням:

-Підготувати та презентувати матеріали, щодо символів та кольорів які використовують для написання писанки;

-Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді презентації.

Для узагальнення та оцінювання знань учнів виконується [http://LearningApps.org/display?v=p333z38z201 тестування].

'''ІІІ група''' – «Писанкарі» працюють над завданням:

-Підготувати матеріали для практичного виготовлення писанки звертаючись до [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUGV6ZExhSGlwZUU/edit інструкції з виготовлення писанки];

-Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді блогу.

Для того щоб узагальнити та оцінити знаня учнів проведемо [http://LearningApps.org/display?v=pp80g87gt01 гру].

[http://wiki.iteach.com.ua/Учнівська_вікі-стаття:_Історія_писанкарства#.D0.9A.D0.BE.D1.80.D0.B8.D1.81.D0.BD.D1.96_.D1.80.D0.B5.D1.81.D1.83.D1.80.D1.81.D0.B8 Учнівська вікі-стаття] – група Історики

[http://prezi.com/urpf5bllaiqv/?utm_campaign=share&utm_medium=copy Учнівська презентація] – група Етнографи

[http://pusankari.blogspot.com/ Учнівський блог] – група Писанкарі

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Браславець Ірина Олексіївна

==Фах, навчальний предмет==
Студент ОКР "Магістр". Спеціальність "Технологічна освіта". Спеціалізація "Основи дизайну".

==Навчальний заклад==
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Місто\село, район, область==
м. Вінниця

==Контактні дані==
irkabraslavec92 на gmail.com

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
25.02.2014 – 14.05.2014

==Місце проведення тренінгу==
Вінниця, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Тренери==
Кобися Алла Петрівна

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Браславець Ірини з теми "Основи технології писанкарства"

2014-05-14T21:11:50Z

Браславець Ірина: /* Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи) */

=Назва навчальної теми=
Тема. "Основи технології писанкарства"

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Українознавство, інформатика.

=Вік учнів, клас=

9 клас, 13-14 років

=Стислий опис проекту=
Навчальний проект "Великодний сувенір" розроблено відповідно до навчальної програми варіативного модуля з трудового навчання для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Проект має на меті:
- розширити і поглибити наявні знання учнів з теми «Основи технології писанкарства» ;
- познайомити учнів з історією писанкарства на теренах України;
- навчити розпізнавати техніки писанкарства та символи які використовуються в писанкарстві та виготовляти писанку;
- розгорнути знання про застосування писанки в побуті;
- застосувати на практиці отримані знання щодо виготовлення писанки;
- розвити логічне мислення , навички роботи в колективі та естетичний смак.
Учні класу будуть розбиті на 3 групи за сферою інтересів: історики, етнографи та писанкарі. Протягом роботи над проектом учні дізнаються про історію виникнення та застосування в побуті писанки, про символіку яка використовується на писанці та практично зможуть самі виготовити писанку. Результати дослідження будуть представлені в вигляді презентацій та майстер-класу.

=План вивчення теми =

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQWpwSTdQWjJNSzQ/edit План вивчення теми]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEdoeXhySVVNdUU/edit План впровадження]

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
На протязі усього проекту відбувається його оцінювання. На початку виконання проекту і відповідної йому теми вчитель організовує колективне обговорення ключового питання, для полегшення розуміння учнів вчитель пропонує переглянути створену ним [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQU1VpTXB6SXV3VDQ/edit презентацію]. Наступним етапом попереднього оцінювання є робота учнів над таблицею [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQckItaGktUXV4a3c/edit З-Д-Х], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit Т-схемою] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQb2JJNW80NzgwaHc/edit Асоціативним кущем] які допоможуть краще виявити наявний рівень знань учнів. Під час роботи над проектом учні аналізують і опрацьовують інформацію з різних доступних їм джерел інформації, зокрема з Інтернету, при цьому заповнюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN0kzSFNibEdRamM/edit таблицю Контрольний список для оцінки Веб-сайтів] [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUnIzUHZhVGttbjg/edit (Приклад 1)]. Учні під час роботи над проектом здійснюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeGlnaXBadXZsUmM/edit самооцінку свого просування у навчанні] за допомогою розробленої вчителем Форми самооцінювання блогу. Роботу над проектом учні супроводжують постійним проведенням самооцінки виконаної роботи опираючись на [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit контрольний список самоспрямування у навчанні] заповнюючи схему [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQcHMxYUdZcW5kamc/edit Форма самоспрямування роботи у проекті]. При цьому вчитель проводить оцінку роботи учнів в вигляді усних опитувань. Наприкінці роботи над проектом проводиться оцінювання діяльності за формами оцінювання учнівських робіт ([https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit блогу], [http://wiki.iteach.com.ua/Створення_та_оформлення_вікі-статті вікі-статті], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit презентації])

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQNXJLcnQ3bnQwV28/edit Форма для оцінювання обраних стандартів, програм та сформульованих навчальних цілей]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWRWV3pQLVYzUDA/edit Форма для оцінювання моєї роботи з учнями при колективному обговоренні в Інтернеті]

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Перед початком роботи над проектом потрібно перевірити чи учні знайомі (знають) з основними поняттями, які будуть розкриватись у проекті; чи учні знають основи роботи в Інтернеті [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVZ0NU5MMVpCelU/edit (інструкція для пошуку в інтернеті)] та роботи з текстовими документами і презентаціями. За тиждень до проекту вчитель роздає [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQXpYTEh2RHlWMzA/edit брошуру] по проектній діяльності батькам та отримує [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTHY3RFAzNF9NNDg/edit дозвіл від батьків] для користування інтернетом. Усі завдання, що будь задані учням під час проекту можна переглянути на [http://blogvchytela.blogspot.com/ Блозі вчителя "Великодній сувенір"]. Після організаційного моменту вчитель роздає учням [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN3lQMmRyeU13dkE/edit Інструкцію про правила роботи за комп’ютером], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWnB5NzlEN3V6R3M/edit Форму реєстрації роботи на комп'ютері].

'''Тиждень 1.'''

На початку роботи вчитель ставить перед учнями ключове запитання: Що є духовним багатством рідного народу? Обговорення цього питання можна провести у вигляді дискусії, мозкового штурму. Для правильного та чіткого усвідомлення учнями сутті проблеми вчитель знайомить учнів з [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVRnb1JVZ25jR2c/edit презентацією],в якій вказано тематичні питання:

1. Історія писанкарства – цікавість чи духовна потреба?

2. Як ми можемо реалізувати свій творчий потенціал?

3. Яким чином ми можемо зберегти національну спадщину?

Після розгляду і обговорення питань учні об’єднуються у 3 групи: Історики, Етнографи, Писанкарі (за інтересами). Учитель пропонує учням дати відповіді на запитання [https://docs.google.com/forms/d/16Y7AWF79lK-kR_ER6Eh_854odow6vo9wSAtSZLlf54A/viewform опитувальника]. Після остаточного уточнення списків груп, в кожній з них буде обрано командира. Кожна з груп отримує своє унікальне завдання та можливість за необхідності залучати до виконання конкретної роботи вільних на цей час учасників інших груп. Після організаційного моменту вчитель нагадує учням, що упродовж всього дослідження вони заповнюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWFVYWm02QkMtcWc/edit журнал дослідженння].

'''Тиждень 2.'''

Перед початком роботи вчитель ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQbWNiOGRyamVnR1U/edit презентацією Авторське право та правомірне використання джерел] та пропонує учням пройти [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWI4VnB6ZkpNdVU/edit Тест про авторське право], проводить бесіду із учнями щодо безпеки і правил роботи в мережі Інтернет, ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRldHLVpYMFdWWFU/edit Формою оцінювання Інтернет-ресурсів]. Учитель пропонує учням використовувати [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQc0lsU1pQcHNPUkk/edit Інтернет-ресурси] для спільного використання. Перший тиждень виконання проекту – пошуково-дослідницький, учні збирають інформацію, аналізують її, висувають гіпотези та перевіряють їх.

На цьому тижні учні отримують такі завдання:

• '''І група''' – «Історики»:

- Зібрати матеріали про ісорію писанки;

- Пояснити занепад та відродження писанки

• '''ІІ група''' –«Етнографи»:

- Виділити символіку яка використовується на писанках;

- Визначити найбільш поширені символи.

• '''ІІІ група'''– «Писанкарі»:

- Порівняти способи написання писанки;

- Обрати найбільш оптимальний спосіб написання писанки.

'''Тиждень 3.'''

Утвореним групам дається завдання:

Історики:

1) Проаналізувати поняття писанки та писанкарства.

2) Опрацювати різні джерела і дослідити історичне минуле писанки.

3) Опрацювати різні джерела які стосуються писанкарства і дізнатись якими були перші писанки.

4) Дізнатися про відомих писанкарів сучасності.

5) Дослідити історію писанкарства і визначити коли писанкарство набуло найбільшого поширення на теренах України.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](історія писанки, обрядова функція писанки).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/3.html завдань] групою створюється вікі-стаття.

Етнографи:

1) Дослідити яку роль відігравала писанка для наших предків.

2) Опрацювати різні джерела і визначити які символи були найпоширенішими для писанок.

3) Дослідити обряд написання писанок.

4) З’ясувати символіку малюнку та кольору на писанках.

5) Опрацювати джерела та відзначити техніки писанок.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](призначення, кольори, символи) та проводять оппитування за [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQa19EcmZ0bTgzejQ/edit шаблоном] створюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVDZ2Y1NNaWdEcEE/edit діаграму до вивчення теми] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWQ1cEFqS3VtZlE/edit діаграму після вивчення].

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/blog-page_8.html завдань] групою створюється презентація.

Писанкарі:

1) Опрацювати джерела та визначити які існують фарби для писанок.

2) З’ясувати які інструменти використовують для написання писанки.

3) З’ясувати як відбувається процес написання та фарбування писанки.

4) Виробити практичні навички написання писанок. Виконуючи це завдання учні можуть користуватися [http://www.youtube.com/watch?v=afk9dNksMxA відео].

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](технологія виготовлення, інструменти та матеріали, техніки розпису).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/2_8.html завдань] групою створюється блог.

Рефлексія та консультації, взаємооцінювання відбувається протягом всієї роботи. Для забезпечення диференціації у навчанні вчитель рекомендує учням використовувати форму оцінювання самоспрямування власного навчання. Для забезпечення диференційованого підходу у навчанні вчитель використовує у роботі доцільні стратегії навчання і оцінювання [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRWJ1TEc3VXNIX0E/edit обдарованих учнів] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQdVBHbU05TEMxaW8/edit учнів з обмеженими можливостями].

'''Тиждень 4.'''

Щоб перевірити рівень володіння учнями навчальним матеріалом, відбувається підсумкове оцінювання вмінь і навичок та заповнюється і обговорюється таблиця З-Х-Д. Використовують лист-контроль [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQzE3Q1E5b0REWlE/edit Оцінювання навичок спільної діяльності роботи в групі] та вклад, який зробив кожен учень в роботу групи і наскільки його вклад був цінним. Після представлення всіх результатів відбувається обговорення ключового питання. Доцільно для подальшої участі учнів у навчальних проектах здійснити [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQd09OYzdFaVlCLWs/edit рефлексію].

Для оцінювання результатів проекту вчитель використовує всі здані учнями форми оцінювання і самооцінювання, а також - [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEZyWjNWZjFwN2s/edit Загальні критерії оцінювання проекту].

Відбувається заключний етап роботи, на якому кожна з груп презентує свої результати роботи:

'''І група''' – «Історики» працюють над завданнями:

-Підготувати та презентувати матеріали з історії писанкарства;

-Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді вікі-статті.

Для узагальнення та оцінювання знань учнів виконується ними [http://LearningApps.org/display?v=pzrzfibs201 вікторина]

'''ІІ група''' –«Етнографи» працюють над завданням:

-Підготувати та презентувати матеріали, щодо символів та кольорів які використовують для написання писанки;

-Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді презентації.

Для узагальнення та оцінювання знань учнів виконується [http://LearningApps.org/display?v=p333z38z201 тестування].

'''ІІІ група''' – «Писанкарі» працюють над завданням:

-Підготувати матеріали для практичного виготовлення писанки звертаючись до [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUGV6ZExhSGlwZUU/edit інструкції з виготовлення писанки];

-Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді блогу.

Для того щоб узагальнити та оцінити знаня учнів проведемо [http://LearningApps.org/display?v=pp80g87gt01 гру].

[http://wiki.iteach.com.ua/Учнівська_вікі-стаття:_Історія_писанкарства#.D0.9A.D0.BE.D1.80.D0.B8.D1.81.D0.BD.D1.96_.D1.80.D0.B5.D1.81.D1.83.D1.80.D1.81.D0.B8 Учнівська вікі-стаття] – група Історики

[http://prezi.com/urpf5bllaiqv/?utm_campaign=share&utm_medium=copy Учнівська презентація] – група Етнографи

[http://pusankari.blogspot.com/ Учнівський блог] – група Писанкарі

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Браславець Ірина Олексіївна

==Фах, навчальний предмет==
Студент ОКР "Магістр". Спеціальність "Технологічна освіта". Спеціалізація "Основи дизайну".

==Навчальний заклад==
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Місто\село, район, область==
м. Вінниця

==Контактні дані==
irkabraslavec92 на gmail.com

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
25.02.2014 – 14.05.2014

==Місце проведення тренінгу==
Вінниця, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Тренери==
Кобися Алла Петрівна

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Браславець Ірини з теми "Основи технології писанкарства"

2014-05-14T21:11:26Z

Браславець Ірина: /* Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи) */

=Назва навчальної теми=
Тема. "Основи технології писанкарства"

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Українознавство, інформатика.

=Вік учнів, клас=

9 клас, 13-14 років

=Стислий опис проекту=
Навчальний проект "Великодний сувенір" розроблено відповідно до навчальної програми варіативного модуля з трудового навчання для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Проект має на меті:
- розширити і поглибити наявні знання учнів з теми «Основи технології писанкарства» ;
- познайомити учнів з історією писанкарства на теренах України;
- навчити розпізнавати техніки писанкарства та символи які використовуються в писанкарстві та виготовляти писанку;
- розгорнути знання про застосування писанки в побуті;
- застосувати на практиці отримані знання щодо виготовлення писанки;
- розвити логічне мислення , навички роботи в колективі та естетичний смак.
Учні класу будуть розбиті на 3 групи за сферою інтересів: історики, етнографи та писанкарі. Протягом роботи над проектом учні дізнаються про історію виникнення та застосування в побуті писанки, про символіку яка використовується на писанці та практично зможуть самі виготовити писанку. Результати дослідження будуть представлені в вигляді презентацій та майстер-класу.

=План вивчення теми =

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQWpwSTdQWjJNSzQ/edit План вивчення теми]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEdoeXhySVVNdUU/edit План впровадження]

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
На протязі усього проекту відбувається його оцінювання. На початку виконання проекту і відповідної йому теми вчитель організовує колективне обговорення ключового питання, для полегшення розуміння учнів вчитель пропонує переглянути створену ним [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQU1VpTXB6SXV3VDQ/edit презентацію]. Наступним етапом попереднього оцінювання є робота учнів над таблицею [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQckItaGktUXV4a3c/edit З-Д-Х], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit Т-схемою] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQb2JJNW80NzgwaHc/edit Асоціативним кущем] які допоможуть краще виявити наявний рівень знань учнів. Під час роботи над проектом учні аналізують і опрацьовують інформацію з різних доступних їм джерел інформації, зокрема з Інтернету, при цьому заповнюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN0kzSFNibEdRamM/edit таблицю Контрольний список для оцінки Веб-сайтів] [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUnIzUHZhVGttbjg/edit (Приклад 1)]. Учні під час роботи над проектом здійснюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeGlnaXBadXZsUmM/edit самооцінку свого просування у навчанні] за допомогою розробленої вчителем Форми самооцінювання блогу. Роботу над проектом учні супроводжують постійним проведенням самооцінки виконаної роботи опираючись на [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit контрольний список самоспрямування у навчанні] заповнюючи схему [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQcHMxYUdZcW5kamc/edit Форма самоспрямування роботи у проекті]. При цьому вчитель проводить оцінку роботи учнів в вигляді усних опитувань. Наприкінці роботи над проектом проводиться оцінювання діяльності за формами оцінювання учнівських робіт ([https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit блогу], [http://wiki.iteach.com.ua/Створення_та_оформлення_вікі-статті вікі-статті], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit презентації])

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQNXJLcnQ3bnQwV28/edit Форма для оцінювання обраних стандартів, програм та сформульованих навчальних цілей]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWRWV3pQLVYzUDA/edit Форма для оцінювання моєї роботи з учнями при колективному обговоренні в Інтернеті]

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Перед початком роботи над проектом потрібно перевірити чи учні знайомі (знають) з основними поняттями, які будуть розкриватись у проекті; чи учні знають основи роботи в Інтернеті [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVZ0NU5MMVpCelU/edit (інструкція для пошуку в інтернеті)] та роботи з текстовими документами і презентаціями. За тиждень до проекту вчитель роздає [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQXpYTEh2RHlWMzA/edit брошуру] по проектній діяльності батькам та отримує [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTHY3RFAzNF9NNDg/edit дозвіл від батьків] для користування інтернетом. Усі завдання, що будь задані учням під час проекту можна переглянути на [http://blogvchytela.blogspot.com/ Блозі вчителя "Великодній сувенір"]. Після організаційного моменту вчитель роздає учням [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN3lQMmRyeU13dkE/edit Інструкцію про правила роботи за комп’ютером], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWnB5NzlEN3V6R3M/edit Форму реєстрації роботи на комп'ютері].

'''Тиждень 1.'''

На початку роботи вчитель ставить перед учнями ключове запитання: Що є духовним багатством рідного народу? Обговорення цього питання можна провести у вигляді дискусії, мозкового штурму. Для правильного та чіткого усвідомлення учнями сутті проблеми вчитель знайомить учнів з [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVRnb1JVZ25jR2c/edit презентацією],в якій вказано тематичні питання:

1. Історія писанкарства – цікавість чи духовна потреба?

2. Як ми можемо реалізувати свій творчий потенціал?

3. Яким чином ми можемо зберегти національну спадщину?

Після розгляду і обговорення питань учні об’єднуються у 3 групи: Історики, Етнографи, Писанкарі (за інтересами). Учитель пропонує учням дати відповіді на запитання [https://docs.google.com/forms/d/16Y7AWF79lK-kR_ER6Eh_854odow6vo9wSAtSZLlf54A/viewform опитувальника]. Після остаточного уточнення списків груп, в кожній з них буде обрано командира. Кожна з груп отримує своє унікальне завдання та можливість за необхідності залучати до виконання конкретної роботи вільних на цей час учасників інших груп. Після організаційного моменту вчитель нагадує учням, що упродовж всього дослідження вони заповнюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWFVYWm02QkMtcWc/edit журнал дослідженння].

'''Тиждень 2.'''

Перед початком роботи вчитель ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQbWNiOGRyamVnR1U/edit презентацією Авторське право та правомірне використання джерел] та пропонує учням пройти [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWI4VnB6ZkpNdVU/edit Тест про авторське право], проводить бесіду із учнями щодо безпеки і правил роботи в мережі Інтернет, ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRldHLVpYMFdWWFU/edit Формою оцінювання Інтернет-ресурсів]. Учитель пропонує учням використовувати [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQc0lsU1pQcHNPUkk/edit Інтернет-ресурси] для спільного використання. Перший тиждень виконання проекту – пошуково-дослідницький, учні збирають інформацію, аналізують її, висувають гіпотези та перевіряють їх.

На цьому тижні учні отримують такі завдання:

• '''І група''' – «Історики»:

- Зібрати матеріали про ісорію писанки;

- Пояснити занепад та відродження писанки

• '''ІІ група''' –«Етнографи»:

- Виділити символіку яка використовується на писанках;

- Визначити найбільш поширені символи.

• '''ІІІ група'''– «Писанкарі»:

- Порівняти способи написання писанки;

- Обрати найбільш оптимальний спосіб написання писанки.

'''Тиждень 3.'''

Утвореним групам дається завдання:

Історики:

1) Проаналізувати поняття писанки та писанкарства.

2) Опрацювати різні джерела і дослідити історичне минуле писанки.

3) Опрацювати різні джерела які стосуються писанкарства і дізнатись якими були перші писанки.

4) Дізнатися про відомих писанкарів сучасності.

5) Дослідити історію писанкарства і визначити коли писанкарство набуло найбільшого поширення на теренах України.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](історія писанки, обрядова функція писанки).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/3.html завдань] групою створюється вікі-стаття.

Етнографи:

1) Дослідити яку роль відігравала писанка для наших предків.

2) Опрацювати різні джерела і визначити які символи були найпоширенішими для писанок.

3) Дослідити обряд написання писанок.

4) З’ясувати символіку малюнку та кольору на писанках.

5) Опрацювати джерела та відзначити техніки писанок.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](призначення, кольори, символи) та проводять оппитування за [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQa19EcmZ0bTgzejQ/edit шаблоном] створюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVDZ2Y1NNaWdEcEE/edit діаграму до вивчення теми] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWQ1cEFqS3VtZlE/edit діаграму після вивчення].

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/blog-page_8.html завдань] групою створюється презентація.

Писанкарі:

1) Опрацювати джерела та визначити які існують фарби для писанок.

2) З’ясувати які інструменти використовують для написання писанки.

3) З’ясувати як відбувається процес написання та фарбування писанки.

4) Виробити практичні навички написання писанок. Виконуючи це завдання учні можуть користуватися [http://www.youtube.com/watch?v=afk9dNksMxA відео].

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](технологія виготовлення, інструменти та матеріали, техніки розпису).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/2_8.html завдань] групою створюється блог.

Рефлексія та консультації, взаємооцінювання відбувається протягом всієї роботи. Для забезпечення диференціації у навчанні вчитель рекомендує учням використовувати форму оцінювання самоспрямування власного навчання. Для забезпечення диференційованого підходу у навчанні вчитель використовує у роботі доцільні стратегії навчання і оцінювання [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRWJ1TEc3VXNIX0E/edit обдарованих учнів] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQdVBHbU05TEMxaW8/edit учнів з обмеженими можливостями].

'''Тиждень 4.'''

Щоб перевірити рівень володіння учнями навчальним матеріалом, відбувається підсумкове оцінювання вмінь і навичок та заповнюється і обговорюється таблиця З-Х-Д. Використовують лист-контроль [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQzE3Q1E5b0REWlE/edit Оцінювання навичок спільної діяльності роботи в групі] та вклад, який зробив кожен учень в роботу групи і наскільки його вклад був цінним. Після представлення всіх результатів відбувається обговорення ключового питання. Доцільно для подальшої участі учнів у навчальних проектах здійснити [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQd09OYzdFaVlCLWs/edit рефлексію].

Для оцінювання результатів проекту вчитель використовує всі здані учнями форми оцінювання і самооцінювання, а також - [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEZyWjNWZjFwN2s/edit Загальні критерії оцінювання проекту].

Відбувається заключний етап роботи, на якому кожна з груп презентує свої результати роботи:

'''І група''' – «Історики» працюють над завданнями:

-Підготувати та презентувати матеріали з історії писанкарства;

-Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді вікі-статті.

Для узагальнення та оцінювання знань учнів виконується ними [http://LearningApps.org/display?v=pzrzfibs201 вікторина]

'''ІІ група''' –«Етнографи» працюють над завданням:

-Підготувати та презентувати матеріали, щодо символів та кольорів які використовують для написання писанки;

-Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді презентації.

Для узагальнення та оцінювання знань учнів виконується [http://LearningApps.org/display?v=p333z38z201 тестування].

'''ІІІ група''' – «Писанкарі» працюють над завданням:

-Підготувати матеріали для практичного виготовлення писанки звертаючись до [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUGV6ZExhSGlwZUU/edit інструкції з виготовлення писанки];

-Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді блогу.

Для того щоб узагальнити та оцінити знаня учнів проведемо [http://LearningApps.org/display?v=pp80g87gt01 гру].

[http://wiki.iteach.com.ua/Учнівська_вікі-стаття:_Історія_писанкарства#.D0.9A.D0.BE.D1.80.D0.B8.D1.81.D0.BD.D1.96_.D1.80.D0.B5.D1.81.D1.83.D1.80.D1.81.D0.B8 Учнівська вікі-стаття] – група Історики

[http://prezi.com/urpf5bllaiqv/?utm_campaign=share&utm_medium=copy Учнівська презентація] – група Етнографи

[http://pusankari.blogspot.com/ Учнівський блог] – група Писанкарі

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Браславець Ірина Олексіївна

==Фах, навчальний предмет==
Студент ОКР "Магістр". Спеціальність "Технологічна освіта". Спеціалізація "Основи дизайну".

==Навчальний заклад==
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Місто\село, район, область==
м. Вінниця

==Контактні дані==
irkabraslavec92 на gmail.com

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
25.02.2014 – 14.05.2014

==Місце проведення тренінгу==
Вінниця, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Тренери==
Кобися Алла Петрівна

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Браславець Ірини з теми "Основи технології писанкарства"

2014-05-14T21:02:28Z

Браславець Ірина: /* Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи) */

=Назва навчальної теми=
Тема. "Основи технології писанкарства"

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Українознавство, інформатика.

=Вік учнів, клас=

9 клас, 13-14 років

=Стислий опис проекту=
Навчальний проект "Великодний сувенір" розроблено відповідно до навчальної програми варіативного модуля з трудового навчання для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Проект має на меті:
- розширити і поглибити наявні знання учнів з теми «Основи технології писанкарства» ;
- познайомити учнів з історією писанкарства на теренах України;
- навчити розпізнавати техніки писанкарства та символи які використовуються в писанкарстві та виготовляти писанку;
- розгорнути знання про застосування писанки в побуті;
- застосувати на практиці отримані знання щодо виготовлення писанки;
- розвити логічне мислення , навички роботи в колективі та естетичний смак.
Учні класу будуть розбиті на 3 групи за сферою інтересів: історики, етнографи та писанкарі. Протягом роботи над проектом учні дізнаються про історію виникнення та застосування в побуті писанки, про символіку яка використовується на писанці та практично зможуть самі виготовити писанку. Результати дослідження будуть представлені в вигляді презентацій та майстер-класу.

=План вивчення теми =

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQWpwSTdQWjJNSzQ/edit План вивчення теми]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEdoeXhySVVNdUU/edit План впровадження]

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
На протязі усього проекту відбувається його оцінювання. На початку виконання проекту і відповідної йому теми вчитель організовує колективне обговорення ключового питання, для полегшення розуміння учнів вчитель пропонує переглянути створену ним [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQU1VpTXB6SXV3VDQ/edit презентацію]. Наступним етапом попереднього оцінювання є робота учнів над таблицею [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQckItaGktUXV4a3c/edit З-Д-Х], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit Т-схемою] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQb2JJNW80NzgwaHc/edit Асоціативним кущем] які допоможуть краще виявити наявний рівень знань учнів. Під час роботи над проектом учні аналізують і опрацьовують інформацію з різних доступних їм джерел інформації, зокрема з Інтернету, при цьому заповнюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN0kzSFNibEdRamM/edit таблицю Контрольний список для оцінки Веб-сайтів] [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUnIzUHZhVGttbjg/edit (Приклад 1)]. Учні під час роботи над проектом здійснюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeGlnaXBadXZsUmM/edit самооцінку свого просування у навчанні] за допомогою розробленої вчителем Форми самооцінювання блогу. Роботу над проектом учні супроводжують постійним проведенням самооцінки виконаної роботи опираючись на [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit контрольний список самоспрямування у навчанні] заповнюючи схему [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQcHMxYUdZcW5kamc/edit Форма самоспрямування роботи у проекті]. При цьому вчитель проводить оцінку роботи учнів в вигляді усних опитувань. Наприкінці роботи над проектом проводиться оцінювання діяльності за формами оцінювання учнівських робіт ([https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit блогу], [http://wiki.iteach.com.ua/Створення_та_оформлення_вікі-статті вікі-статті], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit презентації])

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQNXJLcnQ3bnQwV28/edit Форма для оцінювання обраних стандартів, програм та сформульованих навчальних цілей]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWRWV3pQLVYzUDA/edit Форма для оцінювання моєї роботи з учнями при колективному обговоренні в Інтернеті]

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Перед початком роботи над проектом потрібно перевірити чи учні знайомі (знають) з основними поняттями, які будуть розкриватись у проекті; чи учні знають основи роботи в Інтернеті [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVZ0NU5MMVpCelU/edit (інструкція для пошуку в інтернеті)] та роботи з текстовими документами і презентаціями. За тиждень до проекту вчитель роздає [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQXpYTEh2RHlWMzA/edit брошуру] по проектній діяльності батькам та отримує [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTHY3RFAzNF9NNDg/edit дозвіл від батьків] для користування інтернетом. Усі завдання, що будь задані учням під час проекту можна переглянути на [http://blogvchytela.blogspot.com/ Блозі вчителя "Великодній сувенір"]. Після організаційного моменту вчитель роздає учням [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN3lQMmRyeU13dkE/edit Інструкцію про правила роботи за комп’ютером], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWnB5NzlEN3V6R3M/edit Форму реєстрації роботи на комп'ютері].

'''Тиждень 1.'''

На початку роботи вчитель ставить перед учнями ключове запитання: Що є духовним багатством рідного народу? Обговорення цього питання можна провести у вигляді дискусії, мозкового штурму. Для правильного та чіткого усвідомлення учнями сутті проблеми вчитель знайомить учнів з [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVRnb1JVZ25jR2c/edit презентацією],в якій вказано тематичні питання:

1. Історія писанкарства – цікавість чи духовна потреба?

2. Як ми можемо реалізувати свій творчий потенціал?

3. Яким чином ми можемо зберегти національну спадщину?

Після розгляду і обговорення питань учні об’єднуються у 3 групи: Історики, Етнографи, Писанкарі (за інтересами). Учитель пропонує учням дати відповіді на запитання [https://docs.google.com/forms/d/16Y7AWF79lK-kR_ER6Eh_854odow6vo9wSAtSZLlf54A/viewform опитувальника]. Після остаточного уточнення списків груп, в кожній з них буде обрано командира. Кожна з груп отримує своє унікальне завдання та можливість за необхідності залучати до виконання конкретної роботи вільних на цей час учасників інших груп. Після організаційного моменту вчитель нагадує учням, що упродовж всього дослідження вони заповнюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWFVYWm02QkMtcWc/edit журнал дослідженння].

'''Тиждень 2.'''

Перед початком роботи вчитель ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQbWNiOGRyamVnR1U/edit презентацією Авторське право та правомірне використання джерел] та пропонує учням пройти [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWI4VnB6ZkpNdVU/edit Тест про авторське право], проводить бесіду із учнями щодо безпеки і правил роботи в мережі Інтернет, ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRldHLVpYMFdWWFU/edit Формою оцінювання Інтернет-ресурсів]. Учитель пропонує учням використовувати [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQc0lsU1pQcHNPUkk/edit Інтернет-ресурси] для спільного використання. Перший тиждень виконання проекту – пошуково-дослідницький, учні збирають інформацію, аналізують її, висувають гіпотези та перевіряють їх.

На цьому тижні учні отримують такі завдання:

• '''І група''' – «Історики»:

- Зібрати матеріали про ісорію писанки;

- Пояснити занепад та відродження писанки

• '''ІІ група''' –«Етнографи»:

- Виділити символіку яка використовується на писанках;

- Визначити найбільш поширені символи.

• '''ІІІ група'''– «Писанкарі»:

- Порівняти способи написання писанки;

- Обрати найбільш оптимальний спосіб написання писанки.

'''Тиждень 3.'''

Утвореним групам дається завдання:

Історики:

1) Проаналізувати поняття писанки та писанкарства.

2) Опрацювати різні джерела і дослідити історичне минуле писанки.

3) Опрацювати різні джерела які стосуються писанкарства і дізнатись якими були перші писанки.

4) Дізнатися про відомих писанкарів сучасності.

5) Дослідити історію писанкарства і визначити коли писанкарство набуло найбільшого поширення на теренах України.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](історія писанки, обрядова функція писанки).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/3.html завдань] групою створюється вікі-стаття.

Етнографи:

1) Дослідити яку роль відігравала писанка для наших предків.

2) Опрацювати різні джерела і визначити які символи були найпоширенішими для писанок.

3) Дослідити обряд написання писанок.

4) З’ясувати символіку малюнку та кольору на писанках.

5) Опрацювати джерела та відзначити техніки писанок.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](призначення, кольори, символи) та проводять оппитування за [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQa19EcmZ0bTgzejQ/edit шаблоном] створюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVDZ2Y1NNaWdEcEE/edit діаграму до вивчення теми] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWQ1cEFqS3VtZlE/edit діаграму після вивчення].

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/blog-page_8.html завдань] групою створюється презентація.

Писанкарі:

1) Опрацювати джерела та визначити які існують фарби для писанок.

2) З’ясувати які інструменти використовують для написання писанки.

3) З’ясувати як відбувається процес написання та фарбування писанки.

4) Виробити практичні навички написання писанок. Виконуючи це завдання учні можуть користуватися [http://www.youtube.com/watch?v=afk9dNksMxA відео].

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](технологія виготовлення, інструменти та матеріали, техніки розпису).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/2_8.html завдань] групою створюється блог.

Рефлексія та консультації, взаємооцінювання відбувається протягом всієї роботи. Для забезпечення диференціації у навчанні вчитель рекомендує учням використовувати форму оцінювання самоспрямування власного навчання. Для забезпечення диференційованого підходу у навчанні вчитель використовує у роботі доцільні стратегії навчання і оцінювання [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRWJ1TEc3VXNIX0E/edit обдарованих учнів] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQdVBHbU05TEMxaW8/edit учнів з обмеженими можливостями].

'''Тиждень 4.'''

Щоб перевірити рівень володіння учнями навчальним матеріалом, відбувається підсумкове оцінювання вмінь і навичок та заповнюється і обговорюється таблиця З-Х-Д. Використовують лист-контроль [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQzE3Q1E5b0REWlE/edit Оцінювання навичок спільної діяльності роботи в групі] та вклад, який зробив кожен учень в роботу групи і наскільки його вклад був цінним. Після представлення всіх результатів відбувається обговорення ключового питання. Доцільно для подальшої участі учнів у навчальних проектах здійснити [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQd09OYzdFaVlCLWs/edit рефлексію].

Для оцінювання результатів проекту вчитель використовує всі здані учнями форми оцінювання і самооцінювання, а також - [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEZyWjNWZjFwN2s/edit Загальні критерії оцінювання проекту].

Відбувається заключний етап роботи, на якому кожна з груп презентує свої результати роботи:

'''І група''' – «Історики» працюють над завданнями: -Підготувати та презентувати матеріали з історії писанкарства; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді вікі-статті. Для узагальнення та оцінювання знань учнів виконується ними [http://LearningApps.org/display?v=pzrzfibs201 вікторина]

'''ІІ група''' –«Етнографи» працюють над завданням: -Підготувати та презентувати матеріали, щодо символів та кольорів які використовують для написання писанки; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді презентації. Для узагальнення та оцінювання знань учнів виконується [http://LearningApps.org/display?v=p333z38z201 тестування].

'''ІІІ група''' – «Писанкарі» працюють над завданням: -Підготувати матеріали для практичного виготовлення писанки звертаючись до [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUGV6ZExhSGlwZUU/edit інструкції з виготовлення писанки]; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді блогу. Для того щоб узагальнити та оцінити знаня учнів проведемо [http://LearningApps.org/display?v=pp80g87gt01 гру].

[http://wiki.iteach.com.ua/Учнівська_вікі-стаття:_Історія_писанкарства#.D0.9A.D0.BE.D1.80.D0.B8.D1.81.D0.BD.D1.96_.D1.80.D0.B5.D1.81.D1.83.D1.80.D1.81.D0.B8 Учнівська вікі-стаття] – група Історики

[http://prezi.com/urpf5bllaiqv/?utm_campaign=share&utm_medium=copy Учнівська презентація] – група Етнографи

[http://pusankari.blogspot.com/ Учнівський блог] – група Писанкарі

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Браславець Ірина Олексіївна

==Фах, навчальний предмет==
Студент ОКР "Магістр". Спеціальність "Технологічна освіта". Спеціалізація "Основи дизайну".

==Навчальний заклад==
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Місто\село, район, область==
м. Вінниця

==Контактні дані==
irkabraslavec92 на gmail.com

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
25.02.2014 – 14.05.2014

==Місце проведення тренінгу==
Вінниця, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Тренери==
Кобися Алла Петрівна

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Браславець Ірини з теми "Основи технології писанкарства"

2014-05-14T21:01:52Z

Браславець Ірина: /* Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи) */

=Назва навчальної теми=
Тема. "Основи технології писанкарства"

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Українознавство, інформатика.

=Вік учнів, клас=

9 клас, 13-14 років

=Стислий опис проекту=
Навчальний проект "Великодний сувенір" розроблено відповідно до навчальної програми варіативного модуля з трудового навчання для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Проект має на меті:
- розширити і поглибити наявні знання учнів з теми «Основи технології писанкарства» ;
- познайомити учнів з історією писанкарства на теренах України;
- навчити розпізнавати техніки писанкарства та символи які використовуються в писанкарстві та виготовляти писанку;
- розгорнути знання про застосування писанки в побуті;
- застосувати на практиці отримані знання щодо виготовлення писанки;
- розвити логічне мислення , навички роботи в колективі та естетичний смак.
Учні класу будуть розбиті на 3 групи за сферою інтересів: історики, етнографи та писанкарі. Протягом роботи над проектом учні дізнаються про історію виникнення та застосування в побуті писанки, про символіку яка використовується на писанці та практично зможуть самі виготовити писанку. Результати дослідження будуть представлені в вигляді презентацій та майстер-класу.

=План вивчення теми =

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQWpwSTdQWjJNSzQ/edit План вивчення теми]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEdoeXhySVVNdUU/edit План впровадження]

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
На протязі усього проекту відбувається його оцінювання. На початку виконання проекту і відповідної йому теми вчитель організовує колективне обговорення ключового питання, для полегшення розуміння учнів вчитель пропонує переглянути створену ним [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQU1VpTXB6SXV3VDQ/edit презентацію]. Наступним етапом попереднього оцінювання є робота учнів над таблицею [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQckItaGktUXV4a3c/edit З-Д-Х], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit Т-схемою] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQb2JJNW80NzgwaHc/edit Асоціативним кущем] які допоможуть краще виявити наявний рівень знань учнів. Під час роботи над проектом учні аналізують і опрацьовують інформацію з різних доступних їм джерел інформації, зокрема з Інтернету, при цьому заповнюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN0kzSFNibEdRamM/edit таблицю Контрольний список для оцінки Веб-сайтів] [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUnIzUHZhVGttbjg/edit (Приклад 1)]. Учні під час роботи над проектом здійснюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeGlnaXBadXZsUmM/edit самооцінку свого просування у навчанні] за допомогою розробленої вчителем Форми самооцінювання блогу. Роботу над проектом учні супроводжують постійним проведенням самооцінки виконаної роботи опираючись на [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit контрольний список самоспрямування у навчанні] заповнюючи схему [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQcHMxYUdZcW5kamc/edit Форма самоспрямування роботи у проекті]. При цьому вчитель проводить оцінку роботи учнів в вигляді усних опитувань. Наприкінці роботи над проектом проводиться оцінювання діяльності за формами оцінювання учнівських робіт ([https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit блогу], [http://wiki.iteach.com.ua/Створення_та_оформлення_вікі-статті вікі-статті], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit презентації])

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQNXJLcnQ3bnQwV28/edit Форма для оцінювання обраних стандартів, програм та сформульованих навчальних цілей]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWRWV3pQLVYzUDA/edit Форма для оцінювання моєї роботи з учнями при колективному обговоренні в Інтернеті]

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Перед початком роботи над проектом потрібно перевірити чи учні знайомі (знають) з основними поняттями, які будуть розкриватись у проекті; чи учні знають основи роботи в Інтернеті [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVZ0NU5MMVpCelU/edit (інструкція для пошуку в інтернеті)] та роботи з текстовими документами і презентаціями. За тиждень до проекту вчитель роздає [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQXpYTEh2RHlWMzA/edit брошуру] по проектній діяльності батькам та отримує [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTHY3RFAzNF9NNDg/edit дозвіл від батьків] для користування інтернетом. Усі завдання, що будь задані учням під час проекту можна переглянути на [http://blogvchytela.blogspot.com/ Блозі вчителя "Великодній сувенір"]. Після організаційного моменту вчитель роздає учням [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN3lQMmRyeU13dkE/edit Інструкцію про правила роботи за комп’ютером], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWnB5NzlEN3V6R3M/edit Форму реєстрації роботи на комп'ютері].

'''Тиждень 1.'''

На початку роботи вчитель ставить перед учнями ключове запитання: Що є духовним багатством рідного народу? Обговорення цього питання можна провести у вигляді дискусії, мозкового штурму. Для правильного та чіткого усвідомлення учнями сутті проблеми вчитель знайомить учнів з [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVRnb1JVZ25jR2c/edit презентацією],в якій вказано тематичні питання:

1. Історія писанкарства – цікавість чи духовна потреба?

2. Як ми можемо реалізувати свій творчий потенціал?

3. Яким чином ми можемо зберегти національну спадщину?

Після розгляду і обговорення питань учні об’єднуються у 3 групи: Історики, Етнографи, Писанкарі (за інтересами). Учитель пропонує учням дати відповіді на запитання [https://docs.google.com/forms/d/16Y7AWF79lK-kR_ER6Eh_854odow6vo9wSAtSZLlf54A/viewform опитувальника]. Після остаточного уточнення списків груп, в кожній з них буде обрано командира. Кожна з груп отримує своє унікальне завдання та можливість за необхідності залучати до виконання конкретної роботи вільних на цей час учасників інших груп. Після організаційного моменту вчитель нагадує учням, що упродовж всього дослідження вони заповнюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWFVYWm02QkMtcWc/edit журнал дослідженння].

'''Тиждень 2.'''

Перед початком роботи вчитель ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQbWNiOGRyamVnR1U/edit презентацією Авторське право та правомірне використання джерел] та пропонує учням пройти [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWI4VnB6ZkpNdVU/edit Тест про авторське право], проводить бесіду із учнями щодо безпеки і правил роботи в мережі Інтернет, ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRldHLVpYMFdWWFU/edit Формою оцінювання Інтернет-ресурсів]. Учитель пропонує учням використовувати [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQc0lsU1pQcHNPUkk/edit Інтернет-ресурси] для спільного використання. Перший тиждень виконання проекту – пошуково-дослідницький, учні збирають інформацію, аналізують її, висувають гіпотези та перевіряють їх.

На цьому тижні учні отримують такі завдання:

• '''І група''' – «Історики»:

- Зібрати матеріали про ісорію писанки;

- Пояснити занепад та відродження писанки

• '''ІІ група''' –«Етнографи»:

- Виділити символіку яка використовується на писанках;

- Визначити найбільш поширені символи.

• '''ІІІ група'''– «Писанкарі»:

- Порівняти способи написання писанки;

- Обрати найбільш оптимальний спосіб написання писанки.

'''Тиждень 3.'''

Утвореним групам дається завдання:

Історики:

1) Проаналізувати поняття писанки та писанкарства.

2) Опрацювати різні джерела і дослідити історичне минуле писанки.

3) Опрацювати різні джерела які стосуються писанкарства і дізнатись якими були перші писанки.

4) Дізнатися про відомих писанкарів сучасності.

5) Дослідити історію писанкарства і визначити коли писанкарство набуло найбільшого поширення на теренах України.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](історія писанки, обрядова функція писанки).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/3.html завдань] групою створюється вікі-стаття.

Етнографи:

1) Дослідити яку роль відігравала писанка для наших предків.

2) Опрацювати різні джерела і визначити які символи були найпоширенішими для писанок.

3) Дослідити обряд написання писанок.

4) З’ясувати символіку малюнку та кольору на писанках.

5) Опрацювати джерела та відзначити техніки писанок.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](призначення, кольори, символи) та проводять оппитування за [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQa19EcmZ0bTgzejQ/edit шаблоном] створюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVDZ2Y1NNaWdEcEE/edit діаграму до вивчення теми] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWQ1cEFqS3VtZlE/edit діаграму після вивчення].

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/blog-page_8.html завдань] групою створюється презентація.

Писанкарі:

1) Опрацювати джерела та визначити які існують фарби для писанок.

2) З’ясувати які інструменти використовують для написання писанки.

3) З’ясувати як відбувається процес написання та фарбування писанки.

4) Виробити практичні навички написання писанок. Виконуючи це завдання учні можуть користуватися [http://www.youtube.com/watch?v=afk9dNksMxA відео].

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](технологія виготовлення, інструменти та матеріали, техніки розпису).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/2_8.html завдань] групою створюється блог.

Рефлексія та консультації, взаємооцінювання відбувається протягом всієї роботи. Для забезпечення диференціації у навчанні вчитель рекомендує учням використовувати форму оцінювання самоспрямування власного навчання. Для забезпечення диференційованого підходу у навчанні вчитель використовує у роботі доцільні стратегії навчання і оцінювання [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRWJ1TEc3VXNIX0E/edit обдарованих учнів] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQdVBHbU05TEMxaW8/edit учнів з обмеженими можливостями].

'''Тиждень 4.'''

Щоб перевірити рівень володіння учнями навчальним матеріалом, відбувається підсумкове оцінювання вмінь і навичок та заповнюється і обговорюється таблиця З-Х-Д. Використовують лист-контроль [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQzE3Q1E5b0REWlE/edit Оцінювання навичок спільної діяльності роботи в групі] та вклад, який зробив кожен учень в роботу групи і наскільки його вклад був цінним. Після представлення всіх результатів відбувається обговорення ключового питання. Доцільно для подальшої участі учнів у навчальних проектах здійснити [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQd09OYzdFaVlCLWs/edit рефлексію].

Для оцінювання результатів проекту вчитель використовує всі здані учнями форми оцінювання і самооцінювання, а також - [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEZyWjNWZjFwN2s/edit Загальні критерії оцінювання проекту].

Відбувається заключний етап роботи, на якому кожна з груп презентує свої результати роботи:

'''І група''' – «Історики» працюють над завданнями: -Підготувати та презентувати матеріали з історії писанкарства; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді вікі-статті. Для узагальнення та оцінювання знань учнів виконується ними [http://LearningApps.org/display?v=pzrzfibs201 вікторина]

'''ІІ група''' –«Етнографи» працюють над завданням: -Підготувати та презентувати матеріали, щодо символів та кольорів які використовують для написання писанки; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді презентації. Для узагальнення та оцінювання знань учнів виконується [http://LearningApps.org/display?v=p333z38z201 тестування].

'''ІІІ група''' – «Писанкарі» працюють над завданням: -Підготувати матеріали для практичного виготовлення писанки звертаючись до [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUGV6ZExhSGlwZUU/edit інструкції з виготовлення писанки]; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді блогу. Для того щоб узагальнити та оцінити знаня учнів проведемо [http://LearningApps.org/display?v=pp80g87gt01 гру].

[http://wiki.iteach.com.ua/Учнівська_вікі-стаття:_Історія_писанкарства#.D0.9A.D0.BE.D1.80.D0.B8.D1.81.D0.BD.D1.96_.D1.80.D0.B5.D1.81.D1.83.D1.80.D1.81.D0.B8 Учнівська вікі-стаття] – група Історики

[http://prezi.com/urpf5bllaiqv/?utm_campaign=share&utm_medium=copy Учнівська презентація] – група Етнографи

[http://pusankari.blogspot.com/ Учнівський блог] – група Писанкарі

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Браславець Ірина Олексіївна

==Фах, навчальний предмет==
Студент ОКР "Магістр". Спеціальність "Технологічна освіта". Спеціалізація "Основи дизайну".

==Навчальний заклад==
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Місто\село, район, область==
м. Вінниця

==Контактні дані==
irkabraslavec92 на gmail.com

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
25.02.2014 – 14.05.2014

==Місце проведення тренінгу==
Вінниця, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Тренери==
Кобися Алла Петрівна

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Браславець Ірини з теми "Основи технології писанкарства"

2014-05-14T21:01:31Z

Браславець Ірина: /* Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи) */

=Назва навчальної теми=
Тема. "Основи технології писанкарства"

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Українознавство, інформатика.

=Вік учнів, клас=

9 клас, 13-14 років

=Стислий опис проекту=
Навчальний проект "Великодний сувенір" розроблено відповідно до навчальної програми варіативного модуля з трудового навчання для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Проект має на меті:
- розширити і поглибити наявні знання учнів з теми «Основи технології писанкарства» ;
- познайомити учнів з історією писанкарства на теренах України;
- навчити розпізнавати техніки писанкарства та символи які використовуються в писанкарстві та виготовляти писанку;
- розгорнути знання про застосування писанки в побуті;
- застосувати на практиці отримані знання щодо виготовлення писанки;
- розвити логічне мислення , навички роботи в колективі та естетичний смак.
Учні класу будуть розбиті на 3 групи за сферою інтересів: історики, етнографи та писанкарі. Протягом роботи над проектом учні дізнаються про історію виникнення та застосування в побуті писанки, про символіку яка використовується на писанці та практично зможуть самі виготовити писанку. Результати дослідження будуть представлені в вигляді презентацій та майстер-класу.

=План вивчення теми =

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQWpwSTdQWjJNSzQ/edit План вивчення теми]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEdoeXhySVVNdUU/edit План впровадження]

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
На протязі усього проекту відбувається його оцінювання. На початку виконання проекту і відповідної йому теми вчитель організовує колективне обговорення ключового питання, для полегшення розуміння учнів вчитель пропонує переглянути створену ним [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQU1VpTXB6SXV3VDQ/edit презентацію]. Наступним етапом попереднього оцінювання є робота учнів над таблицею [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQckItaGktUXV4a3c/edit З-Д-Х], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit Т-схемою] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQb2JJNW80NzgwaHc/edit Асоціативним кущем] які допоможуть краще виявити наявний рівень знань учнів. Під час роботи над проектом учні аналізують і опрацьовують інформацію з різних доступних їм джерел інформації, зокрема з Інтернету, при цьому заповнюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN0kzSFNibEdRamM/edit таблицю Контрольний список для оцінки Веб-сайтів] [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUnIzUHZhVGttbjg/edit (Приклад 1)]. Учні під час роботи над проектом здійснюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeGlnaXBadXZsUmM/edit самооцінку свого просування у навчанні] за допомогою розробленої вчителем Форми самооцінювання блогу. Роботу над проектом учні супроводжують постійним проведенням самооцінки виконаної роботи опираючись на [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit контрольний список самоспрямування у навчанні] заповнюючи схему [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQcHMxYUdZcW5kamc/edit Форма самоспрямування роботи у проекті]. При цьому вчитель проводить оцінку роботи учнів в вигляді усних опитувань. Наприкінці роботи над проектом проводиться оцінювання діяльності за формами оцінювання учнівських робіт ([https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit блогу], [http://wiki.iteach.com.ua/Створення_та_оформлення_вікі-статті вікі-статті], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit презентації])

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQNXJLcnQ3bnQwV28/edit Форма для оцінювання обраних стандартів, програм та сформульованих навчальних цілей]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWRWV3pQLVYzUDA/edit Форма для оцінювання моєї роботи з учнями при колективному обговоренні в Інтернеті]

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Перед початком роботи над проектом потрібно перевірити чи учні знайомі (знають) з основними поняттями, які будуть розкриватись у проекті; чи учні знають основи роботи в Інтернеті [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVZ0NU5MMVpCelU/edit (інструкція для пошуку в інтернеті)] та роботи з текстовими документами і презентаціями. За тиждень до проекту вчитель роздає [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQXpYTEh2RHlWMzA/edit брошуру] по проектній діяльності батькам та отримує [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTHY3RFAzNF9NNDg/edit дозвіл від батьків] для користування інтернетом. Усі завдання, що будь задані учням під час проекту можна переглянути на [http://blogvchytela.blogspot.com/ Блозі вчителя "Великодній сувенір"]. Після організаційного моменту вчитель роздає учням [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN3lQMmRyeU13dkE/edit Інструкцію про правила роботи за комп’ютером], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWnB5NzlEN3V6R3M/edit Форму реєстрації роботи на комп'ютері].

'''Тиждень 1.'''

На початку роботи вчитель ставить перед учнями ключове запитання: Що є духовним багатством рідного народу? Обговорення цього питання можна провести у вигляді дискусії, мозкового штурму. Для правильного та чіткого усвідомлення учнями сутті проблеми вчитель знайомить учнів з [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVRnb1JVZ25jR2c/edit презентацією],в якій вказано тематичні питання:

1. Історія писанкарства – цікавість чи духовна потреба?

2. Як ми можемо реалізувати свій творчий потенціал?

3. Яким чином ми можемо зберегти національну спадщину?

Після розгляду і обговорення питань учні об’єднуються у 3 групи: Історики, Етнографи, Писанкарі (за інтересами). Учитель пропонує учням дати відповіді на запитання [https://docs.google.com/forms/d/16Y7AWF79lK-kR_ER6Eh_854odow6vo9wSAtSZLlf54A/viewform опитувальника]. Після остаточного уточнення списків груп, в кожній з них буде обрано командира. Кожна з груп отримує своє унікальне завдання та можливість за необхідності залучати до виконання конкретної роботи вільних на цей час учасників інших груп. Після організаційного моменту вчитель нагадує учням, що упродовж всього дослідження вони заповнюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWFVYWm02QkMtcWc/edit журнал дослідженння].

'''Тиждень 2.'''

Перед початком роботи вчитель ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQbWNiOGRyamVnR1U/edit презентацією Авторське право та правомірне використання джерел] та пропонує учням пройти [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWI4VnB6ZkpNdVU/edit Тест про авторське право], проводить бесіду із учнями щодо безпеки і правил роботи в мережі Інтернет, ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRldHLVpYMFdWWFU/edit Формою оцінювання Інтернет-ресурсів]. Учитель пропонує учням використовувати [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQc0lsU1pQcHNPUkk/edit Інтернет-ресурси] для спільного використання. Перший тиждень виконання проекту – пошуково-дослідницький, учні збирають інформацію, аналізують її, висувають гіпотези та перевіряють їх.

На цьому тижні учні отримують такі завдання:

• '''І група''' – «Історики»:
- Зібрати матеріали про ісорію писанки;
- Пояснити занепад та відродження писанки

• '''ІІ група''' –«Етнографи»:
- Виділити символіку яка використовується на писанках;
- Визначити найбільш поширені символи.

• '''ІІІ група'''– «Писанкарі»:
- Порівняти способи написання писанки;
- Обрати найбільш оптимальний спосіб написання писанки.

'''Тиждень 3.'''

Утвореним групам дається завдання:

Історики:

1) Проаналізувати поняття писанки та писанкарства.

2) Опрацювати різні джерела і дослідити історичне минуле писанки.

3) Опрацювати різні джерела які стосуються писанкарства і дізнатись якими були перші писанки.

4) Дізнатися про відомих писанкарів сучасності.

5) Дослідити історію писанкарства і визначити коли писанкарство набуло найбільшого поширення на теренах України.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](історія писанки, обрядова функція писанки).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/3.html завдань] групою створюється вікі-стаття.

Етнографи:

1) Дослідити яку роль відігравала писанка для наших предків.

2) Опрацювати різні джерела і визначити які символи були найпоширенішими для писанок.

3) Дослідити обряд написання писанок.

4) З’ясувати символіку малюнку та кольору на писанках.

5) Опрацювати джерела та відзначити техніки писанок.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](призначення, кольори, символи) та проводять оппитування за [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQa19EcmZ0bTgzejQ/edit шаблоном] створюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVDZ2Y1NNaWdEcEE/edit діаграму до вивчення теми] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWQ1cEFqS3VtZlE/edit діаграму після вивчення].

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/blog-page_8.html завдань] групою створюється презентація.

Писанкарі:

1) Опрацювати джерела та визначити які існують фарби для писанок.

2) З’ясувати які інструменти використовують для написання писанки.

3) З’ясувати як відбувається процес написання та фарбування писанки.

4) Виробити практичні навички написання писанок. Виконуючи це завдання учні можуть користуватися [http://www.youtube.com/watch?v=afk9dNksMxA відео].

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](технологія виготовлення, інструменти та матеріали, техніки розпису).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/2_8.html завдань] групою створюється блог.

Рефлексія та консультації, взаємооцінювання відбувається протягом всієї роботи. Для забезпечення диференціації у навчанні вчитель рекомендує учням використовувати форму оцінювання самоспрямування власного навчання. Для забезпечення диференційованого підходу у навчанні вчитель використовує у роботі доцільні стратегії навчання і оцінювання [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRWJ1TEc3VXNIX0E/edit обдарованих учнів] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQdVBHbU05TEMxaW8/edit учнів з обмеженими можливостями].

'''Тиждень 4.'''

Щоб перевірити рівень володіння учнями навчальним матеріалом, відбувається підсумкове оцінювання вмінь і навичок та заповнюється і обговорюється таблиця З-Х-Д. Використовують лист-контроль [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQzE3Q1E5b0REWlE/edit Оцінювання навичок спільної діяльності роботи в групі] та вклад, який зробив кожен учень в роботу групи і наскільки його вклад був цінним. Після представлення всіх результатів відбувається обговорення ключового питання. Доцільно для подальшої участі учнів у навчальних проектах здійснити [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQd09OYzdFaVlCLWs/edit рефлексію].

Для оцінювання результатів проекту вчитель використовує всі здані учнями форми оцінювання і самооцінювання, а також - [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEZyWjNWZjFwN2s/edit Загальні критерії оцінювання проекту].

Відбувається заключний етап роботи, на якому кожна з груп презентує свої результати роботи:

'''І група''' – «Історики» працюють над завданнями: -Підготувати та презентувати матеріали з історії писанкарства; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді вікі-статті. Для узагальнення та оцінювання знань учнів виконується ними [http://LearningApps.org/display?v=pzrzfibs201 вікторина]

'''ІІ група''' –«Етнографи» працюють над завданням: -Підготувати та презентувати матеріали, щодо символів та кольорів які використовують для написання писанки; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді презентації. Для узагальнення та оцінювання знань учнів виконується [http://LearningApps.org/display?v=p333z38z201 тестування].

'''ІІІ група''' – «Писанкарі» працюють над завданням: -Підготувати матеріали для практичного виготовлення писанки звертаючись до [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUGV6ZExhSGlwZUU/edit інструкції з виготовлення писанки]; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді блогу. Для того щоб узагальнити та оцінити знаня учнів проведемо [http://LearningApps.org/display?v=pp80g87gt01 гру].

[http://wiki.iteach.com.ua/Учнівська_вікі-стаття:_Історія_писанкарства#.D0.9A.D0.BE.D1.80.D0.B8.D1.81.D0.BD.D1.96_.D1.80.D0.B5.D1.81.D1.83.D1.80.D1.81.D0.B8 Учнівська вікі-стаття] – група Історики

[http://prezi.com/urpf5bllaiqv/?utm_campaign=share&utm_medium=copy Учнівська презентація] – група Етнографи

[http://pusankari.blogspot.com/ Учнівський блог] – група Писанкарі

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Браславець Ірина Олексіївна

==Фах, навчальний предмет==
Студент ОКР "Магістр". Спеціальність "Технологічна освіта". Спеціалізація "Основи дизайну".

==Навчальний заклад==
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Місто\село, район, область==
м. Вінниця

==Контактні дані==
irkabraslavec92 на gmail.com

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
25.02.2014 – 14.05.2014

==Місце проведення тренінгу==
Вінниця, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Тренери==
Кобися Алла Петрівна

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Браславець Ірини з теми "Основи технології писанкарства"

2014-05-14T21:00:53Z

Браславець Ірина: /* Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи) */

=Назва навчальної теми=
Тема. "Основи технології писанкарства"

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Українознавство, інформатика.

=Вік учнів, клас=

9 клас, 13-14 років

=Стислий опис проекту=
Навчальний проект "Великодний сувенір" розроблено відповідно до навчальної програми варіативного модуля з трудового навчання для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Проект має на меті:
- розширити і поглибити наявні знання учнів з теми «Основи технології писанкарства» ;
- познайомити учнів з історією писанкарства на теренах України;
- навчити розпізнавати техніки писанкарства та символи які використовуються в писанкарстві та виготовляти писанку;
- розгорнути знання про застосування писанки в побуті;
- застосувати на практиці отримані знання щодо виготовлення писанки;
- розвити логічне мислення , навички роботи в колективі та естетичний смак.
Учні класу будуть розбиті на 3 групи за сферою інтересів: історики, етнографи та писанкарі. Протягом роботи над проектом учні дізнаються про історію виникнення та застосування в побуті писанки, про символіку яка використовується на писанці та практично зможуть самі виготовити писанку. Результати дослідження будуть представлені в вигляді презентацій та майстер-класу.

=План вивчення теми =

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQWpwSTdQWjJNSzQ/edit План вивчення теми]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEdoeXhySVVNdUU/edit План впровадження]

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
На протязі усього проекту відбувається його оцінювання. На початку виконання проекту і відповідної йому теми вчитель організовує колективне обговорення ключового питання, для полегшення розуміння учнів вчитель пропонує переглянути створену ним [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQU1VpTXB6SXV3VDQ/edit презентацію]. Наступним етапом попереднього оцінювання є робота учнів над таблицею [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQckItaGktUXV4a3c/edit З-Д-Х], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit Т-схемою] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQb2JJNW80NzgwaHc/edit Асоціативним кущем] які допоможуть краще виявити наявний рівень знань учнів. Під час роботи над проектом учні аналізують і опрацьовують інформацію з різних доступних їм джерел інформації, зокрема з Інтернету, при цьому заповнюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN0kzSFNibEdRamM/edit таблицю Контрольний список для оцінки Веб-сайтів] [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUnIzUHZhVGttbjg/edit (Приклад 1)]. Учні під час роботи над проектом здійснюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeGlnaXBadXZsUmM/edit самооцінку свого просування у навчанні] за допомогою розробленої вчителем Форми самооцінювання блогу. Роботу над проектом учні супроводжують постійним проведенням самооцінки виконаної роботи опираючись на [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit контрольний список самоспрямування у навчанні] заповнюючи схему [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQcHMxYUdZcW5kamc/edit Форма самоспрямування роботи у проекті]. При цьому вчитель проводить оцінку роботи учнів в вигляді усних опитувань. Наприкінці роботи над проектом проводиться оцінювання діяльності за формами оцінювання учнівських робіт ([https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit блогу], [http://wiki.iteach.com.ua/Створення_та_оформлення_вікі-статті вікі-статті], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit презентації])

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQNXJLcnQ3bnQwV28/edit Форма для оцінювання обраних стандартів, програм та сформульованих навчальних цілей]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWRWV3pQLVYzUDA/edit Форма для оцінювання моєї роботи з учнями при колективному обговоренні в Інтернеті]

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Перед початком роботи над проектом потрібно перевірити чи учні знайомі (знають) з основними поняттями, які будуть розкриватись у проекті; чи учні знають основи роботи в Інтернеті [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVZ0NU5MMVpCelU/edit (інструкція для пошуку в інтернеті)] та роботи з текстовими документами і презентаціями. За тиждень до проекту вчитель роздає [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQXpYTEh2RHlWMzA/edit брошуру] по проектній діяльності батькам та отримує [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTHY3RFAzNF9NNDg/edit дозвіл від батьків] для користування інтернетом. Усі завдання, що будь задані учням під час проекту можна переглянути на [http://blogvchytela.blogspot.com/ Блозі вчителя "Великодній сувенір"]. Після організаційного моменту вчитель роздає учням [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN3lQMmRyeU13dkE/edit Інструкцію про правила роботи за комп’ютером], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWnB5NzlEN3V6R3M/edit Форму реєстрації роботи на комп'ютері].

'''Тиждень 1.'''

На початку роботи вчитель ставить перед учнями ключове запитання: Що є духовним багатством рідного народу? Обговорення цього питання можна провести у вигляді дискусії, мозкового штурму. Для правильного та чіткого усвідомлення учнями сутті проблеми вчитель знайомить учнів з [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVRnb1JVZ25jR2c/edit презентацією],в якій вказано тематичні питання:

1. Історія писанкарства – цікавість чи духовна потреба?

2. Як ми можемо реалізувати свій творчий потенціал?

3. Яким чином ми можемо зберегти національну спадщину?

Після розгляду і обговорення питань учні об’єднуються у 3 групи: Історики, Етнографи, Писанкарі (за інтересами). Учитель пропонує учням дати відповіді на запитання [https://docs.google.com/forms/d/16Y7AWF79lK-kR_ER6Eh_854odow6vo9wSAtSZLlf54A/viewform опитувальника]. Після остаточного уточнення списків груп, в кожній з них буде обрано командира. Кожна з груп отримує своє унікальне завдання та можливість за необхідності залучати до виконання конкретної роботи вільних на цей час учасників інших груп. Після організаційного моменту вчитель нагадує учням, що упродовж всього дослідження вони заповнюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWFVYWm02QkMtcWc/edit журнал дослідженння].

'''Тиждень 2.'''

Перед початком роботи вчитель ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQbWNiOGRyamVnR1U/edit презентацією Авторське право та правомірне використання джерел] та пропонує учням пройти [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWI4VnB6ZkpNdVU/edit Тест про авторське право], проводить бесіду із учнями щодо безпеки і правил роботи в мережі Інтернет, ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRldHLVpYMFdWWFU/edit Формою оцінювання Інтернет-ресурсів]. Учитель пропонує учням використовувати [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQc0lsU1pQcHNPUkk/edit Інтернет-ресурси] для спільного використання. Перший тиждень виконання проекту – пошуково-дослідницький, учні збирають інформацію, аналізують її, висувають гіпотези та перевіряють їх.

На цьому тижні учні отримують такі завдання:

• '''І група''' – «Історики»: - Зібрати матеріали про ісорію писанки;
- Пояснити занепад та відродження писанки

• '''ІІ група''' –«Етнографи»: - Виділити символіку яка використовується на писанках;
- Визначити найбільш поширені символи.

• '''ІІІ група'''– «Писанкарі»: - Порівняти способи написання писанки;
- Обрати найбільш оптимальний спосіб написання писанки.

'''Тиждень 3.'''

Утвореним групам дається завдання:

Історики:

1) Проаналізувати поняття писанки та писанкарства.

2) Опрацювати різні джерела і дослідити історичне минуле писанки.

3) Опрацювати різні джерела які стосуються писанкарства і дізнатись якими були перші писанки.

4) Дізнатися про відомих писанкарів сучасності.

5) Дослідити історію писанкарства і визначити коли писанкарство набуло найбільшого поширення на теренах України.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](історія писанки, обрядова функція писанки).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/3.html завдань] групою створюється вікі-стаття.

Етнографи:

1) Дослідити яку роль відігравала писанка для наших предків.

2) Опрацювати різні джерела і визначити які символи були найпоширенішими для писанок.

3) Дослідити обряд написання писанок.

4) З’ясувати символіку малюнку та кольору на писанках.

5) Опрацювати джерела та відзначити техніки писанок.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](призначення, кольори, символи) та проводять оппитування за [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQa19EcmZ0bTgzejQ/edit шаблоном] створюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVDZ2Y1NNaWdEcEE/edit діаграму до вивчення теми] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWQ1cEFqS3VtZlE/edit діаграму після вивчення].

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/blog-page_8.html завдань] групою створюється презентація.

Писанкарі:

1) Опрацювати джерела та визначити які існують фарби для писанок.

2) З’ясувати які інструменти використовують для написання писанки.

3) З’ясувати як відбувається процес написання та фарбування писанки.

4) Виробити практичні навички написання писанок. Виконуючи це завдання учні можуть користуватися [http://www.youtube.com/watch?v=afk9dNksMxA відео].

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](технологія виготовлення, інструменти та матеріали, техніки розпису).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/2_8.html завдань] групою створюється блог.

Рефлексія та консультації, взаємооцінювання відбувається протягом всієї роботи. Для забезпечення диференціації у навчанні вчитель рекомендує учням використовувати форму оцінювання самоспрямування власного навчання. Для забезпечення диференційованого підходу у навчанні вчитель використовує у роботі доцільні стратегії навчання і оцінювання [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRWJ1TEc3VXNIX0E/edit обдарованих учнів] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQdVBHbU05TEMxaW8/edit учнів з обмеженими можливостями].

'''Тиждень 4.'''

Щоб перевірити рівень володіння учнями навчальним матеріалом, відбувається підсумкове оцінювання вмінь і навичок та заповнюється і обговорюється таблиця З-Х-Д. Використовують лист-контроль [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQzE3Q1E5b0REWlE/edit Оцінювання навичок спільної діяльності роботи в групі] та вклад, який зробив кожен учень в роботу групи і наскільки його вклад був цінним. Після представлення всіх результатів відбувається обговорення ключового питання. Доцільно для подальшої участі учнів у навчальних проектах здійснити [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQd09OYzdFaVlCLWs/edit рефлексію].

Для оцінювання результатів проекту вчитель використовує всі здані учнями форми оцінювання і самооцінювання, а також - [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEZyWjNWZjFwN2s/edit Загальні критерії оцінювання проекту].

Відбувається заключний етап роботи, на якому кожна з груп презентує свої результати роботи:

'''І група''' – «Історики» працюють над завданнями: -Підготувати та презентувати матеріали з історії писанкарства; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді вікі-статті. Для узагальнення та оцінювання знань учнів виконується ними [http://LearningApps.org/display?v=pzrzfibs201 вікторина]

'''ІІ група''' –«Етнографи» працюють над завданням: -Підготувати та презентувати матеріали, щодо символів та кольорів які використовують для написання писанки; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді презентації. Для узагальнення та оцінювання знань учнів виконується [http://LearningApps.org/display?v=p333z38z201 тестування].

'''ІІІ група''' – «Писанкарі» працюють над завданням: -Підготувати матеріали для практичного виготовлення писанки звертаючись до [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUGV6ZExhSGlwZUU/edit інструкції з виготовлення писанки]; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді блогу. Для того щоб узагальнити та оцінити знаня учнів проведемо [http://LearningApps.org/display?v=pp80g87gt01 гру].

[http://wiki.iteach.com.ua/Учнівська_вікі-стаття:_Історія_писанкарства#.D0.9A.D0.BE.D1.80.D0.B8.D1.81.D0.BD.D1.96_.D1.80.D0.B5.D1.81.D1.83.D1.80.D1.81.D0.B8 Учнівська вікі-стаття] – група Історики

[http://prezi.com/urpf5bllaiqv/?utm_campaign=share&utm_medium=copy Учнівська презентація] – група Етнографи

[http://pusankari.blogspot.com/ Учнівський блог] – група Писанкарі

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Браславець Ірина Олексіївна

==Фах, навчальний предмет==
Студент ОКР "Магістр". Спеціальність "Технологічна освіта". Спеціалізація "Основи дизайну".

==Навчальний заклад==
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Місто\село, район, область==
м. Вінниця

==Контактні дані==
irkabraslavec92 на gmail.com

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
25.02.2014 – 14.05.2014

==Місце проведення тренінгу==
Вінниця, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Тренери==
Кобися Алла Петрівна

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Учнівська вікі-стаття: Історія писанкарства

2014-05-14T20:05:34Z

Браславець Ірина:

==Назва проекту==

Великодний сувенір

==Автори проекту==

Учні 9 класу, група Історики

==Тема дослідження==

Що ви знаєте про історію писанки?

==Проблема дослідження==

Історичні передумови сучасного писанкарства.

==Гіпотеза дослідження==

Писанка символізує культурну та духову спадщину нашого народу. Традиції, побут, вірування все це відображалося в різноманітні символіці.

==Мета дослідження==

Проаналізувати історію виникнення та розвиток народного мистецтва на теренах України.

==Результати дослідження==

Яйце існувало у повір'ях і побуті багатьох народів як символ сонця, яке займало перше місце в дохристиянських культах. Шанування яйця було зумовлене уявленнями про весняне відродження творчих сил природи. У стародавніх народів були поширені оповіді про яйце як джерело життя і всесвіту. Металеві зображення яєць зберігали в храмах, яйця закопували на місці побудови міст. Існує, наприклад, переказ про те, що місто Неаполь в Італії зведено на яйці.
Пташине яйце, розписане мініатюрним орнаментом, називають писанкою. Назва її походить від слова "писати", тобто прикрашати орнаментом. Оздоблюються писанки геометричним, рослинним, зооморфним (риби, птахи, звірі, людина), пейзажним орнаментами, християнськими символами. Писанка - одна зі стародавніх форм українського народного розпису, у якому наші пращури втілювали свої прагнення, віру.

Писанки характерні майже для всіх європейських народів, як і для давніх народів Африки та Азії (під час розкопок знайдено розписані страусині та гусячі яйця, в тому числі й глиняні, а також золоте яйце страуса, датоване 3300 р. до н. е., що свідчить про початок писанкарства ще в далекому доісторичному періоді.

Звідки ж пішла традиція оздоблювати яйце в Україні? Досліджуючи матеріали археологічних експедицій з вивчення трипільської культури (V-II тис. до н. е.), вчені побачили на кераміці орнаментальні малюнки, які дуже нагадують орнамент на сучасних українських писанках. Так, зображена на малюнку богиня Лада дуже нагадує образ Берегині, їх поєднують благальне піднесені догори руки та інші характерні елементи.

Біля села Лука Врублівецька було знайдено декілька керамічних яєць з так званими торохкальцями - маленькими камінчиками, що вільно торохтіли всередині яйця, їх використовували як засоби, що відлякують злих духів. Завдяки цій важливій знахідці вчені змогли визначити, коли почав розвиватися рослинний і геометричний орнамент.
У І тисячолітті н. е., коли відбувався перехід від первіснообщинного ладу до феодалізму, мистецтво східних слов'ян було важливою потребою побуту, що виявилося в орнаментах, які мали певний зміст у системі язичницьких вірувань. Декоративні візерунки, створені людиною, мали призначення - оберігати її від лиха, допомагати в житті та праці. Найбільш поширеними й улюбленими орнаментами давніх слов'ян були: розетка - символ Сонця, хвиляста лінія - вода, жінка з руками-гілками, яка знаменувала велику богиню землі, праматір Берегиню[мал.№5].
На території України писанкарство набуло найбільшого поширення за часів Київської Русі, в X-XIII ст.
Запроваджуючи християнство на Русі, церква вдало використала язичницькі вірування і народні звичаї, в тому числі й святкування Великодня навесні як пробудження всього живого на землі, що збіглося з християнськими пасхальними святами на честь воскресіння Ісуса Христа.
Через крихкість матеріалу давні розписані пташині яйця не збереглися. Від XI -XIII століть до наших днів дійшли керамічні писанки, на які нерідко натрапляють археологи під час розкопок. Ці писанки робились звичайно порожніми всередині. В порожнину майже завжди вставлялась керамічна кулька. Вони мали досить значне поширення у Київській Русі і зустрічаються як під час розкопок поселень, так і в похованнях.
В Україні й дотепер писанка функціонує у християнсько-обрядовому дійстві . Червоні яйця пишуться під час великоднього посту, але в різних регіонах України це роблять по-різному, залежно від місцевих традицій. Їх могли писати протягом усього великоднього посту або тільки в останній його тиждень, особливо в чистий четвер. У деяких селах Західної України писанки починали писати на сам Великдень після обіду. Закінчували писати теж по-різному. Переважно це було у Страсну суботу, але, наприклад, на Львівщині писали і після Великодня, аж до Провідної неділі, а в деяких селах і до Зелених свят.

Також в Україні писанки відзначаються поліфункціональністю, виконуючи обрядову, ігрову, декоративну та інші функції. Обрядова функція писанки пов'язана зі святкуванням перших днів Пасхи. Зі свячених писанок починався великодній обід, їх дарували на знак поваги, любові, з побажанням добра. Писанки були своєрідним оберегом у хаті, тому їх намагалися зберегти до наступної весни. Схована під стріху писанка оберігала житло від пожежі; закопана під поріг хати, вона охороняла від злих духів; захована в хаті між мисниками, допомагала у ведені господарства, оберігала рід від всілякої напасті; дівчата вмивалися водою, в якій лежала писанка, щоб бути привабливими; знахарки використовували писанки для лікування всіляких недуг, чарування та закликань. Боячись злого око, від якого вони могли б втратити цю силу, їх не писали гуртом. Кожна жінка писала писанку сама і, як правило, ввечері, щоб до хати ніхто не зайшов і не наврочив.

У давнину писання писанок було огорнене святістю. Тому жінки і дівчата готувалися до цього обряду заздалегідь. Вони мали упорядкувати думки, викинути зло із серця та налаштуватися на святу дію. Тільки із за таких умов виходила гарна, без похибу писанка.

При писанні обов’язково щось приговорювалося. Одні наспівували веснянки чи гаївки, інші читали молитви. Уже в кінці ХІХ століття перед початком роботи жінки говорили «Боже поможи».
У ХІХ столітті дослідники зафіксували писання писанок на замовлення. Жінок, які добре володіли цим ремеслом називали писанкарками чи писарками. Плату за свою роботу вони брали яйцями, продуктами або грошима. Цікаво, що писанкарки носили продавати свої писанки на ярмарок в Угорщину.

Писанки служили об'єктом забави для дітей та молоді. З ними проводили ігри "навбитки" (з двох гравців виграє той, у кого яйце після вдаряння одне об одне залишається цілим), "навкатки" (необхідно з відстані влучити в писанку іншого, котячи своєю по землі) та ін.

Прикрашені відповідними узорами, писанки водночас були яскравою оздобою кошика з харчами, який несли до церкви святити, а потім їх виставляли на видному місці на столі. З випорожнілих писанок виготовляли так звані голуби, додаючи з кольорового паперу хвіст, крила, а голову робили з тіста. Цими голубами та писанками, нанизаними на шнурочки, прикрашали житло, насамперед поблизу ікон.
У 20-30-х роках XX ст., у часи войовничо-атеїстичної пропаганди, писанки були зараховані до шкідливих культових атрибутів, а ті, хто їх виготовляв, заслуговували зневаги, висміювання, а пізніше - покарання.
Виготовлення писанок припинилося у центральних та східних, а потім і західних областях, за винятком віддалених карпатських сіл.
У 60-х роках XX ст. у зв'язку з посиленням інтересу до народного мистецтва відновилося й писанкарство. Навесні, перед великодніми святами, у Вижниці, Косові та Коломиї народні майстри продавали писанки на ярмарках, сприяючи цим стихійному виникненню писанкарського промислу. Проте писанкарство не сягало далі Прикарпаття і відроджувалося дуже повільно, оскільки було майже повністю забуте і втрачене.

У 70-х роках писанки як твори народного мистецтва вже експонувалися на виставках. З'явилися приватні колекції писанок. Відновилося виготовлення писанок із дерева, відоме у XVIII-XIX ст.

У 80-х роках до писанкарства звертаються професійні художники, народні майстри старшого покоління.

У містах виникають музеї писанок (м. Коломия). Великі експозиції писанок має Львівський музей етнографії та художніх промислів України - понад 11 000 штук з 20 областей України. Українські писанки можна побачити за межами України: в Лондонському королівському музеї, у Санкт-Петербурзі в колишньому музеї етнографії народів СРСР, в музеях Праги і Кракова.

Нові знахідки зроблені в останні роки. Дві керамічні писанки знайдені під час археологічних розкопок влітку 1983 року біля села Липове Талалаївського району Чернігівської області, які проводила експедиція Інституту археології Національної Академії наук України під керівництвом О.П.Моці за участю співробітників Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського. Вони знаходились у різних місцях поховання часів Київської Русі.

Ще одна писанка віднайдена науковим співробітником відділу археології Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарновського О.В.Шекуном під час обстеження давньоруського поселення біля села Сибереж Ріпкинського району на Чернігівщині. Влітку 1987 року працівниками того ж таки відділу археології під керівництвом А.Л.Казакова на території стародавнього Передгороддя також знайдена керамічна писанка з глиняною кулькою всередині. Оздоблена вона полив'яними фігурними скобками між лініями, що з'єднують полюси яйця. У цьому випадку попередньо зроблені в глині заглиблення заповнили поливою. Оболонка яйця досить товста (7-8 мм). Подібні зразки були знайдені і в інших місцях

==Висновки==

Писанкарство виникло як своєрідне відображення уявлення людини про Всесвіт. Ще з часів язичництва для одних орнаментальна писанка символізувала світ, що пішов від яйця, була схемою його побудови, іншим вона нагадувала сонце, служила його символом (згадаймо, наші предки - язичники - то сонцепоклонники, які за головного бога мали Сонце). З прийняттям християнства почалося витравлювання колишньої релігії, внаслідок чого загинуло багато стародавніх пам'яток - храмів, скульптур, рукописів, власне, загинула ціла культура. Але християнство не змогло здолати багатьох атрибутів і ритуалів язичництва: згадаймо язичницьке свято Івана Купала, писанки, що стали атрибутом християнства, символом Великодня.

==Корисні ресурси==

[ Вікіпедія http://uk.wikipedia.org/wiki/Писанка]

[ Рукотворне диво https://sites.google.com/site/rukotvornedivopisanka/istoria-pisanki]

[ Мандрівка часом http://travel-in-time.org/uk/istoriya-vinahodiv/kult-yaytsya-ta-pisanka-v-istoriyi/]

[[Категорія: Шаблони]]

Портфоліо Браславець Ірини з теми "Основи технології писанкарства"

2014-05-14T20:03:02Z

Браславець Ірина: /* Оцінювання (стислий опис і інструменти) */

=Назва навчальної теми=
Тема. "Основи технології писанкарства"

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Українознавство, інформатика.

=Вік учнів, клас=

9 клас, 13-14 років

=Стислий опис проекту=
Навчальний проект "Великодний сувенір" розроблено відповідно до навчальної програми варіативного модуля з трудового навчання для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Проект має на меті:
- розширити і поглибити наявні знання учнів з теми «Основи технології писанкарства» ;
- познайомити учнів з історією писанкарства на теренах України;
- навчити розпізнавати техніки писанкарства та символи які використовуються в писанкарстві та виготовляти писанку;
- розгорнути знання про застосування писанки в побуті;
- застосувати на практиці отримані знання щодо виготовлення писанки;
- розвити логічне мислення , навички роботи в колективі та естетичний смак.
Учні класу будуть розбиті на 3 групи за сферою інтересів: історики, етнографи та писанкарі. Протягом роботи над проектом учні дізнаються про історію виникнення та застосування в побуті писанки, про символіку яка використовується на писанці та практично зможуть самі виготовити писанку. Результати дослідження будуть представлені в вигляді презентацій та майстер-класу.

=План вивчення теми =

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQWpwSTdQWjJNSzQ/edit План вивчення теми]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEdoeXhySVVNdUU/edit План впровадження]

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
На протязі усього проекту відбувається його оцінювання. На початку виконання проекту і відповідної йому теми вчитель організовує колективне обговорення ключового питання, для полегшення розуміння учнів вчитель пропонує переглянути створену ним [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQU1VpTXB6SXV3VDQ/edit презентацію]. Наступним етапом попереднього оцінювання є робота учнів над таблицею [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQckItaGktUXV4a3c/edit З-Д-Х], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit Т-схемою] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQb2JJNW80NzgwaHc/edit Асоціативним кущем] які допоможуть краще виявити наявний рівень знань учнів. Під час роботи над проектом учні аналізують і опрацьовують інформацію з різних доступних їм джерел інформації, зокрема з Інтернету, при цьому заповнюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN0kzSFNibEdRamM/edit таблицю Контрольний список для оцінки Веб-сайтів] [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUnIzUHZhVGttbjg/edit (Приклад 1)]. Учні під час роботи над проектом здійснюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeGlnaXBadXZsUmM/edit самооцінку свого просування у навчанні] за допомогою розробленої вчителем Форми самооцінювання блогу. Роботу над проектом учні супроводжують постійним проведенням самооцінки виконаної роботи опираючись на [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit контрольний список самоспрямування у навчанні] заповнюючи схему [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQcHMxYUdZcW5kamc/edit Форма самоспрямування роботи у проекті]. При цьому вчитель проводить оцінку роботи учнів в вигляді усних опитувань. Наприкінці роботи над проектом проводиться оцінювання діяльності за формами оцінювання учнівських робіт ([https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit блогу], [http://wiki.iteach.com.ua/Створення_та_оформлення_вікі-статті вікі-статті], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit презентації])

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQNXJLcnQ3bnQwV28/edit Форма для оцінювання обраних стандартів, програм та сформульованих навчальних цілей]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWRWV3pQLVYzUDA/edit Форма для оцінювання моєї роботи з учнями при колективному обговоренні в Інтернеті]

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Перед початком роботи над проектом потрібно перевірити чи учні знайомі (знають) з основними поняттями, які будуть розкриватись у проекті; чи учні знають основи роботи в Інтернеті [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVZ0NU5MMVpCelU/edit (інструкція для пошуку в інтернеті)] та роботи з текстовими документами і презентаціями. За тиждень до проекту вчитель роздає [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQXpYTEh2RHlWMzA/edit брошуру] по проектній діяльності батькам та отримує [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTHY3RFAzNF9NNDg/edit дозвіл від батьків] для користування інтернетом. Усі завдання, що будь задані учням під час проекту можна переглянути на [http://blogvchytela.blogspot.com/ Блозі вчителя "Великодній сувенір"]. Після організаційного моменту вчитель роздає учням [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN3lQMmRyeU13dkE/edit Інструкцію про правила роботи за комп’ютером], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWnB5NzlEN3V6R3M/edit Форму реєстрації роботи на комп'ютері].

'''Тиждень 1.'''

На початку роботи вчитель ставить перед учнями ключове запитання: Що є духовним багатством рідного народу? Обговорення цього питання можна провести у вигляді дискусії, мозкового штурму. Для правильного та чіткого усвідомлення учнями сутті проблеми вчитель знайомить учнів з [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVRnb1JVZ25jR2c/edit презентацією],в якій вказано тематичні питання:

1. Історія писанкарства – цікавість чи духовна потреба?

2. Як ми можемо реалізувати свій творчий потенціал?

3. Яким чином ми можемо зберегти національну спадщину?

Після розгляду і обговорення питань учні об’єднуються у 3 групи: Історики, Етнографи, Писанкарі (за інтересами). Учитель пропонує учням дати відповіді на запитання [https://docs.google.com/forms/d/16Y7AWF79lK-kR_ER6Eh_854odow6vo9wSAtSZLlf54A/viewform опитувальника]. Після остаточного уточнення списків груп, в кожній з них буде обрано командира. Кожна з груп отримує своє унікальне завдання та можливість за необхідності залучати до виконання конкретної роботи вільних на цей час учасників інших груп. Після організаційного моменту вчитель нагадує учням, що упродовж всього дослідження вони заповнюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWFVYWm02QkMtcWc/edit журнал дослідженння].

'''Тиждень 2.'''

Перед початком роботи вчитель ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQbWNiOGRyamVnR1U/edit презентацією Авторське право та правомірне використання джерел] та пропонує учням пройти [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWI4VnB6ZkpNdVU/edit Тест про авторське право], проводить бесіду із учнями щодо безпеки і правил роботи в мережі Інтернет, ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRldHLVpYMFdWWFU/edit Формою оцінювання Інтернет-ресурсів]. Учитель пропонує учням використовувати [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQc0lsU1pQcHNPUkk/edit Інтернет-ресурси] для спільного використання. Перший тиждень виконання проекту – пошуково-дослідницький, учні збирають інформацію, аналізують її, висувають гіпотези та перевіряють їх.

На цьому тижні учні отримують такі завдання: • '''І група''' – «Історики»: - Зібрати матеріали про ісорію писанки; - Пояснити занепад та відродження писанки • '''ІІ група''' –«Етнографи»: - Виділити символіку яка використовується на писанках; - Визначити найбільш поширені символи. • '''ІІІ група'''– «Писанкарі»: - Порівняти способи написання писанки; - Обрати найбільш оптимальний спосіб написання писанки.

'''Тиждень 3.'''

Утвореним групам дається завдання:

Історики:

1) Проаналізувати поняття писанки та писанкарства.

2) Опрацювати різні джерела і дослідити історичне минуле писанки.

3) Опрацювати різні джерела які стосуються писанкарства і дізнатись якими були перші писанки.

4) Дізнатися про відомих писанкарів сучасності.

5) Дослідити історію писанкарства і визначити коли писанкарство набуло найбільшого поширення на теренах України.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](історія писанки, обрядова функція писанки).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/3.html завдань] групою створюється вікі-стаття.

Етнографи:

1) Дослідити яку роль відігравала писанка для наших предків.

2) Опрацювати різні джерела і визначити які символи були найпоширенішими для писанок.

3) Дослідити обряд написання писанок.

4) З’ясувати символіку малюнку та кольору на писанках.

5) Опрацювати джерела та відзначити техніки писанок.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](призначення, кольори, символи) та проводять оппитування за [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQa19EcmZ0bTgzejQ/edit шаблоном] створюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVDZ2Y1NNaWdEcEE/edit діаграму до вивчення теми] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWQ1cEFqS3VtZlE/edit діаграму після вивчення].

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/blog-page_8.html завдань] групою створюється презентація.

Писанкарі:

1) Опрацювати джерела та визначити які існують фарби для писанок.

2) З’ясувати які інструменти використовують для написання писанки.

3) З’ясувати як відбувається процес написання та фарбування писанки.

4) Виробити практичні навички написання писанок. Виконуючи це завдання учні можуть користуватися [http://www.youtube.com/watch?v=afk9dNksMxA відео].

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](технологія виготовлення, інструменти та матеріали, техніки розпису).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/2_8.html завдань] групою створюється блог.

Рефлексія та консультації, взаємооцінювання відбувається протягом всієї роботи. Для забезпечення диференціації у навчанні вчитель рекомендує учням використовувати форму оцінювання самоспрямування власного навчання. Для забезпечення диференційованого підходу у навчанні вчитель використовує у роботі доцільні стратегії навчання і оцінювання [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRWJ1TEc3VXNIX0E/edit обдарованих учнів] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQdVBHbU05TEMxaW8/edit учнів з обмеженими можливостями].

'''Тиждень 4.'''

Щоб перевірити рівень володіння учнями навчальним матеріалом, відбувається підсумкове оцінювання вмінь і навичок та заповнюється і обговорюється таблиця З-Х-Д. Використовують лист-контроль [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQzE3Q1E5b0REWlE/edit Оцінювання навичок спільної діяльності роботи в групі] та вклад, який зробив кожен учень в роботу групи і наскільки його вклад був цінним. Після представлення всіх результатів відбувається обговорення ключового питання. Доцільно для подальшої участі учнів у навчальних проектах здійснити [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQd09OYzdFaVlCLWs/edit рефлексію].

Для оцінювання результатів проекту вчитель використовує всі здані учнями форми оцінювання і самооцінювання, а також - [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEZyWjNWZjFwN2s/edit Загальні критерії оцінювання проекту].

Відбувається заключний етап роботи, на якому кожна з груп презентує свої результати роботи:

'''І група''' – «Історики» працюють над завданнями: -Підготувати та презентувати матеріали з історії писанкарства; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді вікі-статті. Для узагальнення та оцінювання знань учнів виконується ними [http://LearningApps.org/display?v=pzrzfibs201 вікторина]

'''ІІ група''' –«Етнографи» працюють над завданням: -Підготувати та презентувати матеріали, щодо символів та кольорів які використовують для написання писанки; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді презентації. Для узагальнення та оцінювання знань учнів виконується [http://LearningApps.org/display?v=p333z38z201 тестування].

'''ІІІ група''' – «Писанкарі» працюють над завданням: -Підготувати матеріали для практичного виготовлення писанки звертаючись до [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUGV6ZExhSGlwZUU/edit інструкції з виготовлення писанки]; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді блогу. Для того щоб узагальнити та оцінити знаня учнів проведемо [http://LearningApps.org/display?v=pp80g87gt01 гру].

[http://wiki.iteach.com.ua/Учнівська_вікі-стаття:_Історія_писанкарства#.D0.9A.D0.BE.D1.80.D0.B8.D1.81.D0.BD.D1.96_.D1.80.D0.B5.D1.81.D1.83.D1.80.D1.81.D0.B8 Учнівська вікі-стаття] – група Історики

[http://prezi.com/urpf5bllaiqv/?utm_campaign=share&utm_medium=copy Учнівська презентація] – група Етнографи

[http://pusankari.blogspot.com/ Учнівський блог] – група Писанкарі

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Браславець Ірина Олексіївна

==Фах, навчальний предмет==
Студент ОКР "Магістр". Спеціальність "Технологічна освіта". Спеціалізація "Основи дизайну".

==Навчальний заклад==
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Місто\село, район, область==
м. Вінниця

==Контактні дані==
irkabraslavec92 на gmail.com

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
25.02.2014 – 14.05.2014

==Місце проведення тренінгу==
Вінниця, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Тренери==
Кобися Алла Петрівна

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Браславець Ірини з теми "Основи технології писанкарства"

2014-05-14T20:00:06Z

Браславець Ірина: /* Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи) */

=Назва навчальної теми=
Тема. "Основи технології писанкарства"

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Українознавство, інформатика.

=Вік учнів, клас=

9 клас, 13-14 років

=Стислий опис проекту=
Навчальний проект "Великодний сувенір" розроблено відповідно до навчальної програми варіативного модуля з трудового навчання для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Проект має на меті:
- розширити і поглибити наявні знання учнів з теми «Основи технології писанкарства» ;
- познайомити учнів з історією писанкарства на теренах України;
- навчити розпізнавати техніки писанкарства та символи які використовуються в писанкарстві та виготовляти писанку;
- розгорнути знання про застосування писанки в побуті;
- застосувати на практиці отримані знання щодо виготовлення писанки;
- розвити логічне мислення , навички роботи в колективі та естетичний смак.
Учні класу будуть розбиті на 3 групи за сферою інтересів: історики, етнографи та писанкарі. Протягом роботи над проектом учні дізнаються про історію виникнення та застосування в побуті писанки, про символіку яка використовується на писанці та практично зможуть самі виготовити писанку. Результати дослідження будуть представлені в вигляді презентацій та майстер-класу.

=План вивчення теми =

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQWpwSTdQWjJNSzQ/edit План вивчення теми]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEdoeXhySVVNdUU/edit План впровадження]

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
На протязі усього проекту відбувається його оцінювання. На початку виконання проекту і відповідної йому теми вчитель організовує колективне обговорення ключового питання, для полегшення розуміння учнів вчитель пропонує переглянути створену ним [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQU1VpTXB6SXV3VDQ/edit презентацію]. Наступним етапом попереднього оцінювання є робота учнів над таблицею [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQckItaGktUXV4a3c/edit З-Д-Х] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit Т-схемою], які допоможуть краще виявити наявний рівень знань учнів. Під час роботи над проектом учні аналізують і опрацьовують інформацію з різних доступних їм джерел інформації, зокрема з Інтернету, при цьому заповнюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN0kzSFNibEdRamM/edit таблицю Контрольний список для оцінки Веб-сайтів] [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUnIzUHZhVGttbjg/edit (Приклад 1)]. Учні під час роботи над проектом здійснюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeGlnaXBadXZsUmM/edit самооцінку свого просування у навчанні] за допомогою розробленої вчителем Форми самооцінювання блогу. Роботу над проектом учні супроводжують постійним проведенням самооцінки виконаної роботи опираючись на [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit контрольний список самоспрямування у навчанні] заповнюючи схему [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQcHMxYUdZcW5kamc/edit Форма самоспрямування роботи у проекті]. При цьому вчитель проводить оцінку роботи учнів в вигляді усних опитувань. Наприкінці роботи над проектом проводиться оцінювання діяльності за формами оцінювання учнівських робіт ([https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit блогу], [http://wiki.iteach.com.ua/Створення_та_оформлення_вікі-статті вікі-статті], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit презентації])

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQNXJLcnQ3bnQwV28/edit Форма для оцінювання обраних стандартів, програм та сформульованих навчальних цілей]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWRWV3pQLVYzUDA/edit Форма для оцінювання моєї роботи з учнями при колективному обговоренні в Інтернеті]

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Перед початком роботи над проектом потрібно перевірити чи учні знайомі (знають) з основними поняттями, які будуть розкриватись у проекті; чи учні знають основи роботи в Інтернеті [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVZ0NU5MMVpCelU/edit (інструкція для пошуку в інтернеті)] та роботи з текстовими документами і презентаціями. За тиждень до проекту вчитель роздає [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQXpYTEh2RHlWMzA/edit брошуру] по проектній діяльності батькам та отримує [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTHY3RFAzNF9NNDg/edit дозвіл від батьків] для користування інтернетом. Усі завдання, що будь задані учням під час проекту можна переглянути на [http://blogvchytela.blogspot.com/ Блозі вчителя "Великодній сувенір"]. Після організаційного моменту вчитель роздає учням [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN3lQMmRyeU13dkE/edit Інструкцію про правила роботи за комп’ютером], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWnB5NzlEN3V6R3M/edit Форму реєстрації роботи на комп'ютері].

'''Тиждень 1.'''

На початку роботи вчитель ставить перед учнями ключове запитання: Що є духовним багатством рідного народу? Обговорення цього питання можна провести у вигляді дискусії, мозкового штурму. Для правильного та чіткого усвідомлення учнями сутті проблеми вчитель знайомить учнів з [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVRnb1JVZ25jR2c/edit презентацією],в якій вказано тематичні питання:

1. Історія писанкарства – цікавість чи духовна потреба?

2. Як ми можемо реалізувати свій творчий потенціал?

3. Яким чином ми можемо зберегти національну спадщину?

Після розгляду і обговорення питань учні об’єднуються у 3 групи: Історики, Етнографи, Писанкарі (за інтересами). Учитель пропонує учням дати відповіді на запитання [https://docs.google.com/forms/d/16Y7AWF79lK-kR_ER6Eh_854odow6vo9wSAtSZLlf54A/viewform опитувальника]. Після остаточного уточнення списків груп, в кожній з них буде обрано командира. Кожна з груп отримує своє унікальне завдання та можливість за необхідності залучати до виконання конкретної роботи вільних на цей час учасників інших груп. Після організаційного моменту вчитель нагадує учням, що упродовж всього дослідження вони заповнюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWFVYWm02QkMtcWc/edit журнал дослідженння].

'''Тиждень 2.'''

Перед початком роботи вчитель ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQbWNiOGRyamVnR1U/edit презентацією Авторське право та правомірне використання джерел] та пропонує учням пройти [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWI4VnB6ZkpNdVU/edit Тест про авторське право], проводить бесіду із учнями щодо безпеки і правил роботи в мережі Інтернет, ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRldHLVpYMFdWWFU/edit Формою оцінювання Інтернет-ресурсів]. Учитель пропонує учням використовувати [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQc0lsU1pQcHNPUkk/edit Інтернет-ресурси] для спільного використання. Перший тиждень виконання проекту – пошуково-дослідницький, учні збирають інформацію, аналізують її, висувають гіпотези та перевіряють їх.

На цьому тижні учні отримують такі завдання: • '''І група''' – «Історики»: - Зібрати матеріали про ісорію писанки; - Пояснити занепад та відродження писанки • '''ІІ група''' –«Етнографи»: - Виділити символіку яка використовується на писанках; - Визначити найбільш поширені символи. • '''ІІІ група'''– «Писанкарі»: - Порівняти способи написання писанки; - Обрати найбільш оптимальний спосіб написання писанки.

'''Тиждень 3.'''

Утвореним групам дається завдання:

Історики:

1) Проаналізувати поняття писанки та писанкарства.

2) Опрацювати різні джерела і дослідити історичне минуле писанки.

3) Опрацювати різні джерела які стосуються писанкарства і дізнатись якими були перші писанки.

4) Дізнатися про відомих писанкарів сучасності.

5) Дослідити історію писанкарства і визначити коли писанкарство набуло найбільшого поширення на теренах України.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](історія писанки, обрядова функція писанки).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/3.html завдань] групою створюється вікі-стаття.

Етнографи:

1) Дослідити яку роль відігравала писанка для наших предків.

2) Опрацювати різні джерела і визначити які символи були найпоширенішими для писанок.

3) Дослідити обряд написання писанок.

4) З’ясувати символіку малюнку та кольору на писанках.

5) Опрацювати джерела та відзначити техніки писанок.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](призначення, кольори, символи) та проводять оппитування за [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQa19EcmZ0bTgzejQ/edit шаблоном] створюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVDZ2Y1NNaWdEcEE/edit діаграму до вивчення теми] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWQ1cEFqS3VtZlE/edit діаграму після вивчення].

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/blog-page_8.html завдань] групою створюється презентація.

Писанкарі:

1) Опрацювати джерела та визначити які існують фарби для писанок.

2) З’ясувати які інструменти використовують для написання писанки.

3) З’ясувати як відбувається процес написання та фарбування писанки.

4) Виробити практичні навички написання писанок. Виконуючи це завдання учні можуть користуватися [http://www.youtube.com/watch?v=afk9dNksMxA відео].

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](технологія виготовлення, інструменти та матеріали, техніки розпису).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/2_8.html завдань] групою створюється блог.

Рефлексія та консультації, взаємооцінювання відбувається протягом всієї роботи. Для забезпечення диференціації у навчанні вчитель рекомендує учням використовувати форму оцінювання самоспрямування власного навчання. Для забезпечення диференційованого підходу у навчанні вчитель використовує у роботі доцільні стратегії навчання і оцінювання [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRWJ1TEc3VXNIX0E/edit обдарованих учнів] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQdVBHbU05TEMxaW8/edit учнів з обмеженими можливостями].

'''Тиждень 4.'''

Щоб перевірити рівень володіння учнями навчальним матеріалом, відбувається підсумкове оцінювання вмінь і навичок та заповнюється і обговорюється таблиця З-Х-Д. Використовують лист-контроль [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQzE3Q1E5b0REWlE/edit Оцінювання навичок спільної діяльності роботи в групі] та вклад, який зробив кожен учень в роботу групи і наскільки його вклад був цінним. Після представлення всіх результатів відбувається обговорення ключового питання. Доцільно для подальшої участі учнів у навчальних проектах здійснити [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQd09OYzdFaVlCLWs/edit рефлексію].

Для оцінювання результатів проекту вчитель використовує всі здані учнями форми оцінювання і самооцінювання, а також - [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEZyWjNWZjFwN2s/edit Загальні критерії оцінювання проекту].

Відбувається заключний етап роботи, на якому кожна з груп презентує свої результати роботи:

'''І група''' – «Історики» працюють над завданнями: -Підготувати та презентувати матеріали з історії писанкарства; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді вікі-статті. Для узагальнення та оцінювання знань учнів виконується ними [http://LearningApps.org/display?v=pzrzfibs201 вікторина]

'''ІІ група''' –«Етнографи» працюють над завданням: -Підготувати та презентувати матеріали, щодо символів та кольорів які використовують для написання писанки; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді презентації. Для узагальнення та оцінювання знань учнів виконується [http://LearningApps.org/display?v=p333z38z201 тестування].

'''ІІІ група''' – «Писанкарі» працюють над завданням: -Підготувати матеріали для практичного виготовлення писанки звертаючись до [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUGV6ZExhSGlwZUU/edit інструкції з виготовлення писанки]; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді блогу. Для того щоб узагальнити та оцінити знаня учнів проведемо [http://LearningApps.org/display?v=pp80g87gt01 гру].

[http://wiki.iteach.com.ua/Учнівська_вікі-стаття:_Історія_писанкарства#.D0.9A.D0.BE.D1.80.D0.B8.D1.81.D0.BD.D1.96_.D1.80.D0.B5.D1.81.D1.83.D1.80.D1.81.D0.B8 Учнівська вікі-стаття] – група Історики

[http://prezi.com/urpf5bllaiqv/?utm_campaign=share&utm_medium=copy Учнівська презентація] – група Етнографи

[http://pusankari.blogspot.com/ Учнівський блог] – група Писанкарі

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Браславець Ірина Олексіївна

==Фах, навчальний предмет==
Студент ОКР "Магістр". Спеціальність "Технологічна освіта". Спеціалізація "Основи дизайну".

==Навчальний заклад==
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Місто\село, район, область==
м. Вінниця

==Контактні дані==
irkabraslavec92 на gmail.com

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
25.02.2014 – 14.05.2014

==Місце проведення тренінгу==
Вінниця, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Тренери==
Кобися Алла Петрівна

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Браславець Ірини з теми "Основи технології писанкарства"

2014-05-14T19:49:47Z

Браславець Ірина: /* Оцінювання (стислий опис і інструменти) */

=Назва навчальної теми=
Тема. "Основи технології писанкарства"

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Українознавство, інформатика.

=Вік учнів, клас=

9 клас, 13-14 років

=Стислий опис проекту=
Навчальний проект "Великодний сувенір" розроблено відповідно до навчальної програми варіативного модуля з трудового навчання для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Проект має на меті:
- розширити і поглибити наявні знання учнів з теми «Основи технології писанкарства» ;
- познайомити учнів з історією писанкарства на теренах України;
- навчити розпізнавати техніки писанкарства та символи які використовуються в писанкарстві та виготовляти писанку;
- розгорнути знання про застосування писанки в побуті;
- застосувати на практиці отримані знання щодо виготовлення писанки;
- розвити логічне мислення , навички роботи в колективі та естетичний смак.
Учні класу будуть розбиті на 3 групи за сферою інтересів: історики, етнографи та писанкарі. Протягом роботи над проектом учні дізнаються про історію виникнення та застосування в побуті писанки, про символіку яка використовується на писанці та практично зможуть самі виготовити писанку. Результати дослідження будуть представлені в вигляді презентацій та майстер-класу.

=План вивчення теми =

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQWpwSTdQWjJNSzQ/edit План вивчення теми]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEdoeXhySVVNdUU/edit План впровадження]

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
На протязі усього проекту відбувається його оцінювання. На початку виконання проекту і відповідної йому теми вчитель організовує колективне обговорення ключового питання, для полегшення розуміння учнів вчитель пропонує переглянути створену ним [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQU1VpTXB6SXV3VDQ/edit презентацію]. Наступним етапом попереднього оцінювання є робота учнів над таблицею [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQckItaGktUXV4a3c/edit З-Д-Х] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit Т-схемою], які допоможуть краще виявити наявний рівень знань учнів. Під час роботи над проектом учні аналізують і опрацьовують інформацію з різних доступних їм джерел інформації, зокрема з Інтернету, при цьому заповнюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN0kzSFNibEdRamM/edit таблицю Контрольний список для оцінки Веб-сайтів] [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUnIzUHZhVGttbjg/edit (Приклад 1)]. Учні під час роботи над проектом здійснюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeGlnaXBadXZsUmM/edit самооцінку свого просування у навчанні] за допомогою розробленої вчителем Форми самооцінювання блогу. Роботу над проектом учні супроводжують постійним проведенням самооцінки виконаної роботи опираючись на [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit контрольний список самоспрямування у навчанні] заповнюючи схему [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQcHMxYUdZcW5kamc/edit Форма самоспрямування роботи у проекті]. При цьому вчитель проводить оцінку роботи учнів в вигляді усних опитувань. Наприкінці роботи над проектом проводиться оцінювання діяльності за формами оцінювання учнівських робіт ([https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit блогу], [http://wiki.iteach.com.ua/Створення_та_оформлення_вікі-статті вікі-статті], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit презентації])

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQNXJLcnQ3bnQwV28/edit Форма для оцінювання обраних стандартів, програм та сформульованих навчальних цілей]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWRWV3pQLVYzUDA/edit Форма для оцінювання моєї роботи з учнями при колективному обговоренні в Інтернеті]

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Перед початком роботи над проектом потрібно перевірити чи учні знайомі (знають) з основними поняттями, які будуть розкриватись у проекті; чи учні знають основи роботи в Інтернеті [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVZ0NU5MMVpCelU/edit (інструкція для пошуку в інтернеті)] та роботи з текстовими документами і презентаціями. За тиждень до проекту вчитель роздає [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQXpYTEh2RHlWMzA/edit брошуру] по проектній діяльності батькам та отримує [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTHY3RFAzNF9NNDg/edit дозвіл від батьків] для користування інтернетом. Усі завдання, що будь задані учням під час проекту можна переглянути на [http://blogvchytela.blogspot.com/ Блозі вчителя "Великодній сувенір"]. Після організаційного моменту вчитель роздає учням [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN3lQMmRyeU13dkE/edit Інструкцію про правила роботи за комп’ютером], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWnB5NzlEN3V6R3M/edit Форму реєстрації роботи на комп'ютері].

'''Тиждень 1.'''

На початку роботи вчитель ставить перед учнями ключове запитання: Що є духовним багатством рідного народу? Обговорення цього питання можна провести у вигляді дискусії, мозкового штурму. Для правильного та чіткого усвідомлення учнями сутті проблеми вчитель знайомить учнів з [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVRnb1JVZ25jR2c/edit презентацією],в якій вказано тематичні питання:

1. Історія писанкарства – цікавість чи духовна потреба?

2. Як ми можемо реалізувати свій творчий потенціал?

3. Яким чином ми можемо зберегти національну спадщину?

Після розгляду і обговорення питань учні об’єднуються у 3 групи: Історики, Етнографи, Писанкарі (за інтересами). Учитель пропонує учням дати відповіді на запитання [https://docs.google.com/forms/d/16Y7AWF79lK-kR_ER6Eh_854odow6vo9wSAtSZLlf54A/viewform опитувальника]. Після остаточного уточнення списків груп, в кожній з них буде обрано командира. Кожна з груп отримує своє унікальне завдання та можливість за необхідності залучати до виконання конкретної роботи вільних на цей час учасників інших груп. Після організаційного моменту вчитель нагадує учням, що упродовж всього дослідження вони заповнюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWFVYWm02QkMtcWc/edit журнал дослідженння].

'''Тиждень 2.'''

Перед початком роботи вчитель ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQbWNiOGRyamVnR1U/edit презентацією Авторське право та правомірне використання джерел] та пропонує учням пройти [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWI4VnB6ZkpNdVU/edit Тест про авторське право], проводить бесіду із учнями щодо безпеки і правил роботи в мережі Інтернет, ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRldHLVpYMFdWWFU/edit Формою оцінювання Інтернет-ресурсів]. Учитель пропонує учням використовувати [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQc0lsU1pQcHNPUkk/edit Інтернет-ресурси] для спільного використання. Перший тиждень виконання проекту – пошуково-дослідницький, учні збирають інформацію, аналізують її, висувають гіпотези та перевіряють їх.

На цьому тижні учні отримують такі завдання: • '''І група''' – «Історики»: - Зібрати матеріали про ісорію писанки; - Пояснити занепад та відродження писанки • '''ІІ група''' –«Етнографи»: - Виділити символіку яка використовується на писанках; - Визначити найбільш поширені символи. • '''ІІІ група'''– «Писанкарі»: - Порівняти способи написання писанки; - Обрати найбільш оптимальний спосіб написання писанки.

'''Тиждень 3.'''

Утвореним групам дається завдання:

Історики:

1) Проаналізувати поняття писанки та писанкарства.

2) Опрацювати різні джерела і дослідити історичне минуле писанки.

3) Опрацювати різні джерела які стосуються писанкарства і дізнатись якими були перші писанки.

4) Дізнатися про відомих писанкарів сучасності.

5) Дослідити історію писанкарства і визначити коли писанкарство набуло найбільшого поширення на теренах України.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](історія писанки, обрядова функція писанки).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/3.html завдань] групою створюється вікі-стаття.

Етнографи:

1) Дослідити яку роль відігравала писанка для наших предків.

2) Опрацювати різні джерела і визначити які символи були найпоширенішими для писанок.

3) Дослідити обряд написання писанок.

4) З’ясувати символіку малюнку та кольору на писанках.

5) Опрацювати джерела та відзначити техніки писанок.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](призначення, кольори, символи) та проводять оппитування за [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQa19EcmZ0bTgzejQ/edit шаблоном] створюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVDZ2Y1NNaWdEcEE/edit діаграму до вивчення теми] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWQ1cEFqS3VtZlE/edit діаграму після вивчення].

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/blog-page_8.html завдань] групою створюється презентація.

Писанкарі:

1) Опрацювати джерела та визначити які існують фарби для писанок.

2) З’ясувати які інструменти використовують для написання писанки.

3) З’ясувати як відбувається процес написання та фарбування писанки.

4) Виробити практичні навички написання писанок. Виконуючи це завдання учні можуть користуватися [http://www.youtube.com/watch?v=afk9dNksMxA відео].

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](технологія виготовлення, інструменти та матеріали, техніки розпису).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/2_8.html завдань] групою створюється блог.

Рефлексія та консультації, взаємооцінювання відбувається протягом всієї роботи. Для забезпечення диференціації у навчанні вчитель рекомендує учням використовувати форму оцінювання самоспрямування власного навчання. Для забезпечення диференційованого підходу у навчанні вчитель використовує у роботі доцільні стратегії навчання і оцінювання [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRWJ1TEc3VXNIX0E/edit обдарованих учнів] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQdVBHbU05TEMxaW8/edit учнів з обмеженими можливостями].

'''Тиждень 4.'''

Щоб перевірити рівень володіння учнями навчальним матеріалом, відбувається підсумкове оцінювання вмінь і навичок та заповнюється і обговорюється таблиця З-Х-Д. Використовують лист-контроль [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQzE3Q1E5b0REWlE/edit Оцінювання навичок спільної діяльності роботи в групі] та вклад, який зробив кожен учень в роботу групи і наскільки його вклад був цінним. Після представлення всіх результатів відбувається обговорення ключового питання. Доцільно для подальшої участі учнів у навчальних проектах здійснити [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQd09OYzdFaVlCLWs/edit рефлексію].

Для оцінювання результатів проекту вчитель використовує всі здані учнями форми оцінювання і самооцінювання, а також - [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEZyWjNWZjFwN2s/edit Загальні критерії оцінювання проекту].

Відбувається заключний етап роботи, на якому кожна з груп презентує свої результати роботи:

'''І група''' – «Історики» працюють над завданнями: -Підготувати та презентувати матеріали з історії писанкарства; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді вікі-статті. Для узагальнення та оцінювання знань учнів виконується ними [http://LearningApps.org/display?v=pzrzfibs201 вікторина]

'''ІІ група''' –«Етнографи» працюють над завданням: -Підготувати та презентувати матеріали, щодо символів та кольорів які використовують для написання писанки; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді презентації. Для узагальнення та оцінювання знань учнів виконується [http://LearningApps.org/display?v=p333z38z201 тестування].

'''ІІІ група''' – «Писанкарі» працюють над завданням: -Підготувати матеріали для практичного виготовлення писанки; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді блогу. Для того щоб узагальнити та оцінити знаня учнів проведемо [http://LearningApps.org/display?v=pp80g87gt01 гру].

[http://wiki.iteach.com.ua/Учнівська_вікі-стаття:_Історія_писанкарства#.D0.9A.D0.BE.D1.80.D0.B8.D1.81.D0.BD.D1.96_.D1.80.D0.B5.D1.81.D1.83.D1.80.D1.81.D0.B8 Учнівська вікі-стаття] – група Історики

[http://prezi.com/urpf5bllaiqv/?utm_campaign=share&utm_medium=copy Учнівська презентація] – група Етнографи

[http://pusankari.blogspot.com/ Учнівський блог] – група Писанкарі

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Браславець Ірина Олексіївна

==Фах, навчальний предмет==
Студент ОКР "Магістр". Спеціальність "Технологічна освіта". Спеціалізація "Основи дизайну".

==Навчальний заклад==
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Місто\село, район, область==
м. Вінниця

==Контактні дані==
irkabraslavec92 на gmail.com

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
25.02.2014 – 14.05.2014

==Місце проведення тренінгу==
Вінниця, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Тренери==
Кобися Алла Петрівна

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Браславець Ірини з теми "Основи технології писанкарства"

2014-05-14T19:34:41Z

Браславець Ірина: /* Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи) */

=Назва навчальної теми=
Тема. "Основи технології писанкарства"

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Українознавство, інформатика.

=Вік учнів, клас=

9 клас, 13-14 років

=Стислий опис проекту=
Навчальний проект "Великодний сувенір" розроблено відповідно до навчальної програми варіативного модуля з трудового навчання для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Проект має на меті:
- розширити і поглибити наявні знання учнів з теми «Основи технології писанкарства» ;
- познайомити учнів з історією писанкарства на теренах України;
- навчити розпізнавати техніки писанкарства та символи які використовуються в писанкарстві та виготовляти писанку;
- розгорнути знання про застосування писанки в побуті;
- застосувати на практиці отримані знання щодо виготовлення писанки;
- розвити логічне мислення , навички роботи в колективі та естетичний смак.
Учні класу будуть розбиті на 3 групи за сферою інтересів: історики, етнографи та писанкарі. Протягом роботи над проектом учні дізнаються про історію виникнення та застосування в побуті писанки, про символіку яка використовується на писанці та практично зможуть самі виготовити писанку. Результати дослідження будуть представлені в вигляді презентацій та майстер-класу.

=План вивчення теми =

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQWpwSTdQWjJNSzQ/edit План вивчення теми]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEdoeXhySVVNdUU/edit План впровадження]

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
На протязі усього проекту відбувається його оцінювання. На початку виконання проекту і відповідної йому теми вчитель організовує колективне обговорення ключового питання, для полегшення розуміння учнів вчитель пропонує переглянути створену ним [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQdThzVmxnT2ctdXM/edit презентацію]. Наступним етапом попереднього оцінювання є робота учнів над таблицею [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQckItaGktUXV4a3c/edit З-Д-Х] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit Т-схемою], які допоможуть краще виявити наявний рівень знань учнів. Під час роботи над проектом учні аналізують і опрацьовують інформацію з різних доступних їм джерел інформації, зокрема з Інтернету, при цьому заповнюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN0kzSFNibEdRamM/edit таблицю Контрольний список для оцінки Веб-сайтів] [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUnIzUHZhVGttbjg/edit (Приклад 1)]. Учні під час роботи над проектом здійснюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeGlnaXBadXZsUmM/edit самооцінку свого просування у навчанні] за допомогою розробленої вчителем Форми самооцінювання блогу. Роботу над проектом учні супроводжують постійним проведенням самооцінки виконаної роботи опираючись на [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit контрольний список самоспрямування у навчанні] заповнюючи схему [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQcHMxYUdZcW5kamc/edit Форма самоспрямування роботи у проекті]. При цьому вчитель проводить оцінку роботи учнів в вигляді усних опитувань. Наприкінці роботи над проектом проводиться оцінювання діяльності за формами оцінювання учнівських робіт ([https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit блогу], [http://wiki.iteach.com.ua/Створення_та_оформлення_вікі-статті вікі-статті], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit презентації])

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQNXJLcnQ3bnQwV28/edit Форма для оцінювання обраних стандартів, програм та сформульованих навчальних цілей]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWRWV3pQLVYzUDA/edit Форма для оцінювання моєї роботи з учнями при колективному обговоренні в Інтернеті]

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Перед початком роботи над проектом потрібно перевірити чи учні знайомі (знають) з основними поняттями, які будуть розкриватись у проекті; чи учні знають основи роботи в Інтернеті [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVZ0NU5MMVpCelU/edit (інструкція для пошуку в інтернеті)] та роботи з текстовими документами і презентаціями. За тиждень до проекту вчитель роздає [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQXpYTEh2RHlWMzA/edit брошуру] по проектній діяльності батькам та отримує [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTHY3RFAzNF9NNDg/edit дозвіл від батьків] для користування інтернетом. Усі завдання, що будь задані учням під час проекту можна переглянути на [http://blogvchytela.blogspot.com/ Блозі вчителя "Великодній сувенір"]. Після організаційного моменту вчитель роздає учням [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN3lQMmRyeU13dkE/edit Інструкцію про правила роботи за комп’ютером], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWnB5NzlEN3V6R3M/edit Форму реєстрації роботи на комп'ютері].

'''Тиждень 1.'''

На початку роботи вчитель ставить перед учнями ключове запитання: Що є духовним багатством рідного народу? Обговорення цього питання можна провести у вигляді дискусії, мозкового штурму. Для правильного та чіткого усвідомлення учнями сутті проблеми вчитель знайомить учнів з [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVRnb1JVZ25jR2c/edit презентацією],в якій вказано тематичні питання:

1. Історія писанкарства – цікавість чи духовна потреба?

2. Як ми можемо реалізувати свій творчий потенціал?

3. Яким чином ми можемо зберегти національну спадщину?

Після розгляду і обговорення питань учні об’єднуються у 3 групи: Історики, Етнографи, Писанкарі (за інтересами). Учитель пропонує учням дати відповіді на запитання [https://docs.google.com/forms/d/16Y7AWF79lK-kR_ER6Eh_854odow6vo9wSAtSZLlf54A/viewform опитувальника]. Після остаточного уточнення списків груп, в кожній з них буде обрано командира. Кожна з груп отримує своє унікальне завдання та можливість за необхідності залучати до виконання конкретної роботи вільних на цей час учасників інших груп. Після організаційного моменту вчитель нагадує учням, що упродовж всього дослідження вони заповнюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWFVYWm02QkMtcWc/edit журнал дослідженння].

'''Тиждень 2.'''

Перед початком роботи вчитель ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQbWNiOGRyamVnR1U/edit презентацією Авторське право та правомірне використання джерел] та пропонує учням пройти [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWI4VnB6ZkpNdVU/edit Тест про авторське право], проводить бесіду із учнями щодо безпеки і правил роботи в мережі Інтернет, ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRldHLVpYMFdWWFU/edit Формою оцінювання Інтернет-ресурсів]. Учитель пропонує учням використовувати [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQc0lsU1pQcHNPUkk/edit Інтернет-ресурси] для спільного використання. Перший тиждень виконання проекту – пошуково-дослідницький, учні збирають інформацію, аналізують її, висувають гіпотези та перевіряють їх.

На цьому тижні учні отримують такі завдання: • '''І група''' – «Історики»: - Зібрати матеріали про ісорію писанки; - Пояснити занепад та відродження писанки • '''ІІ група''' –«Етнографи»: - Виділити символіку яка використовується на писанках; - Визначити найбільш поширені символи. • '''ІІІ група'''– «Писанкарі»: - Порівняти способи написання писанки; - Обрати найбільш оптимальний спосіб написання писанки.

'''Тиждень 3.'''

Утвореним групам дається завдання:

Історики:

1) Проаналізувати поняття писанки та писанкарства.

2) Опрацювати різні джерела і дослідити історичне минуле писанки.

3) Опрацювати різні джерела які стосуються писанкарства і дізнатись якими були перші писанки.

4) Дізнатися про відомих писанкарів сучасності.

5) Дослідити історію писанкарства і визначити коли писанкарство набуло найбільшого поширення на теренах України.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](історія писанки, обрядова функція писанки).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/3.html завдань] групою створюється вікі-стаття.

Етнографи:

1) Дослідити яку роль відігравала писанка для наших предків.

2) Опрацювати різні джерела і визначити які символи були найпоширенішими для писанок.

3) Дослідити обряд написання писанок.

4) З’ясувати символіку малюнку та кольору на писанках.

5) Опрацювати джерела та відзначити техніки писанок.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](призначення, кольори, символи) та проводять оппитування за [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQa19EcmZ0bTgzejQ/edit шаблоном] створюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVDZ2Y1NNaWdEcEE/edit діаграму до вивчення теми] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWQ1cEFqS3VtZlE/edit діаграму після вивчення].

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/blog-page_8.html завдань] групою створюється презентація.

Писанкарі:

1) Опрацювати джерела та визначити які існують фарби для писанок.

2) З’ясувати які інструменти використовують для написання писанки.

3) З’ясувати як відбувається процес написання та фарбування писанки.

4) Виробити практичні навички написання писанок. Виконуючи це завдання учні можуть користуватися [http://www.youtube.com/watch?v=afk9dNksMxA відео].

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](технологія виготовлення, інструменти та матеріали, техніки розпису).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/2_8.html завдань] групою створюється блог.

Рефлексія та консультації, взаємооцінювання відбувається протягом всієї роботи. Для забезпечення диференціації у навчанні вчитель рекомендує учням використовувати форму оцінювання самоспрямування власного навчання. Для забезпечення диференційованого підходу у навчанні вчитель використовує у роботі доцільні стратегії навчання і оцінювання [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRWJ1TEc3VXNIX0E/edit обдарованих учнів] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQdVBHbU05TEMxaW8/edit учнів з обмеженими можливостями].

'''Тиждень 4.'''

Щоб перевірити рівень володіння учнями навчальним матеріалом, відбувається підсумкове оцінювання вмінь і навичок та заповнюється і обговорюється таблиця З-Х-Д. Використовують лист-контроль [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQzE3Q1E5b0REWlE/edit Оцінювання навичок спільної діяльності роботи в групі] та вклад, який зробив кожен учень в роботу групи і наскільки його вклад був цінним. Після представлення всіх результатів відбувається обговорення ключового питання. Доцільно для подальшої участі учнів у навчальних проектах здійснити [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQd09OYzdFaVlCLWs/edit рефлексію].

Для оцінювання результатів проекту вчитель використовує всі здані учнями форми оцінювання і самооцінювання, а також - [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEZyWjNWZjFwN2s/edit Загальні критерії оцінювання проекту].

Відбувається заключний етап роботи, на якому кожна з груп презентує свої результати роботи:

'''І група''' – «Історики» працюють над завданнями: -Підготувати та презентувати матеріали з історії писанкарства; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді вікі-статті. Для узагальнення та оцінювання знань учнів виконується ними [http://LearningApps.org/display?v=pzrzfibs201 вікторина]

'''ІІ група''' –«Етнографи» працюють над завданням: -Підготувати та презентувати матеріали, щодо символів та кольорів які використовують для написання писанки; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді презентації. Для узагальнення та оцінювання знань учнів виконується [http://LearningApps.org/display?v=p333z38z201 тестування].

'''ІІІ група''' – «Писанкарі» працюють над завданням: -Підготувати матеріали для практичного виготовлення писанки; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді блогу. Для того щоб узагальнити та оцінити знаня учнів проведемо [http://LearningApps.org/display?v=pp80g87gt01 гру].

[http://wiki.iteach.com.ua/Учнівська_вікі-стаття:_Історія_писанкарства#.D0.9A.D0.BE.D1.80.D0.B8.D1.81.D0.BD.D1.96_.D1.80.D0.B5.D1.81.D1.83.D1.80.D1.81.D0.B8 Учнівська вікі-стаття] – група Історики

[http://prezi.com/urpf5bllaiqv/?utm_campaign=share&utm_medium=copy Учнівська презентація] – група Етнографи

[http://pusankari.blogspot.com/ Учнівський блог] – група Писанкарі

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Браславець Ірина Олексіївна

==Фах, навчальний предмет==
Студент ОКР "Магістр". Спеціальність "Технологічна освіта". Спеціалізація "Основи дизайну".

==Навчальний заклад==
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Місто\село, район, область==
м. Вінниця

==Контактні дані==
irkabraslavec92 на gmail.com

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
25.02.2014 – 14.05.2014

==Місце проведення тренінгу==
Вінниця, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Тренери==
Кобися Алла Петрівна

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Браславець Ірини з теми "Основи технології писанкарства"

2014-05-14T19:14:07Z

Браславець Ірина: /* Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи) */

=Назва навчальної теми=
Тема. "Основи технології писанкарства"

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Українознавство, інформатика.

=Вік учнів, клас=

9 клас, 13-14 років

=Стислий опис проекту=
Навчальний проект "Великодний сувенір" розроблено відповідно до навчальної програми варіативного модуля з трудового навчання для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Проект має на меті:
- розширити і поглибити наявні знання учнів з теми «Основи технології писанкарства» ;
- познайомити учнів з історією писанкарства на теренах України;
- навчити розпізнавати техніки писанкарства та символи які використовуються в писанкарстві та виготовляти писанку;
- розгорнути знання про застосування писанки в побуті;
- застосувати на практиці отримані знання щодо виготовлення писанки;
- розвити логічне мислення , навички роботи в колективі та естетичний смак.
Учні класу будуть розбиті на 3 групи за сферою інтересів: історики, етнографи та писанкарі. Протягом роботи над проектом учні дізнаються про історію виникнення та застосування в побуті писанки, про символіку яка використовується на писанці та практично зможуть самі виготовити писанку. Результати дослідження будуть представлені в вигляді презентацій та майстер-класу.

=План вивчення теми =

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQWpwSTdQWjJNSzQ/edit План вивчення теми]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEdoeXhySVVNdUU/edit План впровадження]

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
На протязі усього проекту відбувається його оцінювання. На початку виконання проекту і відповідної йому теми вчитель організовує колективне обговорення ключового питання, для полегшення розуміння учнів вчитель пропонує переглянути створену ним [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQdThzVmxnT2ctdXM/edit презентацію]. Наступним етапом попереднього оцінювання є робота учнів над таблицею [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQckItaGktUXV4a3c/edit З-Д-Х] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit Т-схемою], які допоможуть краще виявити наявний рівень знань учнів. Під час роботи над проектом учні аналізують і опрацьовують інформацію з різних доступних їм джерел інформації, зокрема з Інтернету, при цьому заповнюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN0kzSFNibEdRamM/edit таблицю Контрольний список для оцінки Веб-сайтів] [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUnIzUHZhVGttbjg/edit (Приклад 1)]. Учні під час роботи над проектом здійснюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeGlnaXBadXZsUmM/edit самооцінку свого просування у навчанні] за допомогою розробленої вчителем Форми самооцінювання блогу. Роботу над проектом учні супроводжують постійним проведенням самооцінки виконаної роботи опираючись на [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit контрольний список самоспрямування у навчанні] заповнюючи схему [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQcHMxYUdZcW5kamc/edit Форма самоспрямування роботи у проекті]. При цьому вчитель проводить оцінку роботи учнів в вигляді усних опитувань. Наприкінці роботи над проектом проводиться оцінювання діяльності за формами оцінювання учнівських робіт ([https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit блогу], [http://wiki.iteach.com.ua/Створення_та_оформлення_вікі-статті вікі-статті], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit презентації])

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQNXJLcnQ3bnQwV28/edit Форма для оцінювання обраних стандартів, програм та сформульованих навчальних цілей]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWRWV3pQLVYzUDA/edit Форма для оцінювання моєї роботи з учнями при колективному обговоренні в Інтернеті]

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Перед початком роботи над проектом потрібно перевірити чи учні знайомі (знають) з основними поняттями, які будуть розкриватись у проекті; чи учні знають основи роботи в Інтернеті [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVZ0NU5MMVpCelU/edit (інструкція для пошуку в інтернеті)] та роботи з текстовими документами і презентаціями. За тиждень до проекту вчитель роздає [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQXpYTEh2RHlWMzA/edit брошуру] по проектній діяльності батькам та отримує [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTHY3RFAzNF9NNDg/edit дозвіл від батьків] для користування інтернетом. Усі завдання, що будь задані учням під час проекту можна переглянути на [http://blogvchytela.blogspot.com/ Блозі вчителя "Великодній сувенір"]. Після організаційного моменту вчитель роздає учням [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN3lQMmRyeU13dkE/edit Інструкцію про правила роботи за комп’ютером], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWnB5NzlEN3V6R3M/edit Форму реєстрації роботи на комп'ютері].

'''Тиждень 1.'''

На початку роботи вчитель ставить перед учнями ключове запитання: Що є духовним багатством рідного народу? Обговорення цього питання можна провести у вигляді дискусії, мозкового штурму. Для правильного та чіткого усвідомлення учнями сутті проблеми вчитель знайомить учнів з [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVRnb1JVZ25jR2c/edit презентацією],в якій вказано тематичні питання:

1. Історія писанкарства – цікавість чи духовна потреба?

2. Як ми можемо реалізувати свій творчий потенціал?

3. Яким чином ми можемо зберегти національну спадщину?

Після розгляду і обговорення питань учні об’єднуються у 3 групи: Історики, Етнографи, Писанкарі (за інтересами). Учитель пропонує учням дати відповіді на запитання [https://docs.google.com/forms/d/16Y7AWF79lK-kR_ER6Eh_854odow6vo9wSAtSZLlf54A/viewform опитувальника]. Після остаточного уточнення списків груп, в кожній з них буде обрано командира. Кожна з груп отримує своє унікальне завдання та можливість за необхідності залучати до виконання конкретної роботи вільних на цей час учасників інших груп. Після організаційного моменту вчитель нагадує учням, що упродовж всього дослідження вони заповнюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWFVYWm02QkMtcWc/edit журнал дослідженння].

'''Тиждень 2.'''

Перед початком роботи вчитель ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQbWNiOGRyamVnR1U/edit презентацією Авторське право та правомірне використання джерел] та пропонує учням пройти [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWI4VnB6ZkpNdVU/edit Тест про авторське право], проводить бесіду із учнями щодо безпеки і правил роботи в мережі Інтернет, ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRldHLVpYMFdWWFU/edit Формою оцінювання Інтернет-ресурсів]. Учитель пропонує учням використовувати [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQc0lsU1pQcHNPUkk/edit Інтернет-ресурси] для спільного використання. Перший тиждень виконання проекту – пошуково-дослідницький, учні збирають інформацію, аналізують її, висувають гіпотези та перевіряють їх.

На цьому тижні учні отримують такі завдання: • '''І група''' – «Історики»: - Зібрати матеріали про ісорію писанки; - Пояснити занепад та відродження писанки • '''ІІ група''' –«Етнографи»: - Виділити символіку яка використовується на писанках; - Визначити найбільш поширені символи. • '''ІІІ група'''– «Писанкарі»: - Порівняти способи написання писанки; - Обрати найбільш оптимальний спосіб написання писанки.

'''Тиждень 3.'''

Утвореним групам дається завдання:

Історики:

1) Проаналізувати поняття писанки та писанкарства.

2) Опрацювати різні джерела і дослідити історичне минуле писанки.

3) Опрацювати різні джерела які стосуються писанкарства і дізнатись якими були перші писанки.

4) Дізнатися про відомих писанкарів сучасності.

5) Дослідити історію писанкарства і визначити коли писанкарство набуло найбільшого поширення на теренах України.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](історія писанки, обрядова функція писанки).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/3.html завдань] групою створюється вікі-стаття.

Етнографи:

1) Дослідити яку роль відігравала писанка для наших предків.

2) Опрацювати різні джерела і визначити які символи були найпоширенішими для писанок.

3) Дослідити обряд написання писанок.

4) З’ясувати символіку малюнку та кольору на писанках.

5) Опрацювати джерела та відзначити техніки писанок.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](призначення, кольори, символи) та проводять оппитування за [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQa19EcmZ0bTgzejQ/edit шаблоном] створюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVDZ2Y1NNaWdEcEE/edit діаграму до вивчення теми] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWQ1cEFqS3VtZlE/edit діаграму після вивчення].

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/blog-page_8.html завдань] групою створюється презентація.

Писанкарі:

1) Опрацювати джерела та визначити які існують фарби для писанок.

2) З’ясувати які інструменти використовують для написання писанки.

3) З’ясувати як відбувається процес написання та фарбування писанки.

4) Виробити практичні навички написання писанок. Виконуючи це завдання учні можуть користуватися [http://www.youtube.com/watch?v=afk9dNksMxA відео].

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](технологія виготовлення, інструменти та матеріали, техніки розпису).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/2_8.html завдань] групою створюється блог.

Рефлексія та консультації, взаємооцінювання відбувається протягом всієї роботи. Для забезпечення диференціації у навчанні вчитель рекомендує учням використовувати форму оцінювання самоспрямування власного навчання. Для забезпечення диференційованого підходу у навчанні вчитель використовує у роботі доцільні стратегії навчання і оцінювання [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRWJ1TEc3VXNIX0E/edit обдарованих учнів] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQdVBHbU05TEMxaW8/edit учнів з обмеженими можливостями].

'''Тиждень 4.'''

Щоб перевірити рівень володіння учнями навчальним матеріалом, відбувається підсумкове оцінювання вмінь і навичок та заповнюється і обговорюється таблиця З-Х-Д. Використовують лист-контроль [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQzE3Q1E5b0REWlE/edit Оцінювання навичок спільної діяльності роботи в групі] та вклад, який зробив кожен учень в роботу групи і наскільки його вклад був цінним. Після представлення всіх результатів відбувається обговорення ключового питання. Доцільно для подальшої участі учнів у навчальних проектах здійснити [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQd09OYzdFaVlCLWs/edit рефлексію].

Для оцінювання результатів проекту вчитель використовує всі здані учнями форми оцінювання і самооцінювання, а також - [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEZyWjNWZjFwN2s/edit Загальні критерії оцінювання проекту].

Відбувається заключний етап роботи, на якому кожна з груп презентує свої результати роботи:

'''І група''' – «Історики» працюють над завданнями: -Підготувати та презентувати матеріали з історії писанкарства; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді вікі-статті. Для узагальнення та оцінювання знань учнів виконується ними [http://LearningApps.org/display?v=pzrzfibs201 вікторина]

'''ІІ група''' –«Етнографи» працюють над завданням: -Підготувати та презентувати матеріали, щодо символів та кольорів які використовують для написання писанки; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді презентації. Для узагальнення та оцінювання знань учнів виконується [http://LearningApps.org/display?v=p333z38z201 тестування].

'''ІІІ група''' – «Писанкарі» працюють над завданням: -Підготувати матеріали для практичного виготовлення писанки; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді блогу.

[http://wiki.iteach.com.ua/Учнівська_вікі-стаття:_Історія_писанкарства#.D0.9A.D0.BE.D1.80.D0.B8.D1.81.D0.BD.D1.96_.D1.80.D0.B5.D1.81.D1.83.D1.80.D1.81.D0.B8 Учнівська вікі-стаття] – група Історики

[http://prezi.com/urpf5bllaiqv/?utm_campaign=share&utm_medium=copy Учнівська презентація] – група Етнографи

[http://pusankari.blogspot.com/ Учнівський блог] – група Писанкарі

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Браславець Ірина Олексіївна

==Фах, навчальний предмет==
Студент ОКР "Магістр". Спеціальність "Технологічна освіта". Спеціалізація "Основи дизайну".

==Навчальний заклад==
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Місто\село, район, область==
м. Вінниця

==Контактні дані==
irkabraslavec92 на gmail.com

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
25.02.2014 – 14.05.2014

==Місце проведення тренінгу==
Вінниця, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Тренери==
Кобися Алла Петрівна

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Браславець Ірини з теми "Основи технології писанкарства"

2014-05-14T19:03:12Z

Браславець Ірина: /* Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи) */

=Назва навчальної теми=
Тема. "Основи технології писанкарства"

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Українознавство, інформатика.

=Вік учнів, клас=

9 клас, 13-14 років

=Стислий опис проекту=
Навчальний проект "Великодний сувенір" розроблено відповідно до навчальної програми варіативного модуля з трудового навчання для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Проект має на меті:
- розширити і поглибити наявні знання учнів з теми «Основи технології писанкарства» ;
- познайомити учнів з історією писанкарства на теренах України;
- навчити розпізнавати техніки писанкарства та символи які використовуються в писанкарстві та виготовляти писанку;
- розгорнути знання про застосування писанки в побуті;
- застосувати на практиці отримані знання щодо виготовлення писанки;
- розвити логічне мислення , навички роботи в колективі та естетичний смак.
Учні класу будуть розбиті на 3 групи за сферою інтересів: історики, етнографи та писанкарі. Протягом роботи над проектом учні дізнаються про історію виникнення та застосування в побуті писанки, про символіку яка використовується на писанці та практично зможуть самі виготовити писанку. Результати дослідження будуть представлені в вигляді презентацій та майстер-класу.

=План вивчення теми =

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQWpwSTdQWjJNSzQ/edit План вивчення теми]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEdoeXhySVVNdUU/edit План впровадження]

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
На протязі усього проекту відбувається його оцінювання. На початку виконання проекту і відповідної йому теми вчитель організовує колективне обговорення ключового питання, для полегшення розуміння учнів вчитель пропонує переглянути створену ним [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQdThzVmxnT2ctdXM/edit презентацію]. Наступним етапом попереднього оцінювання є робота учнів над таблицею [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQckItaGktUXV4a3c/edit З-Д-Х] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit Т-схемою], які допоможуть краще виявити наявний рівень знань учнів. Під час роботи над проектом учні аналізують і опрацьовують інформацію з різних доступних їм джерел інформації, зокрема з Інтернету, при цьому заповнюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN0kzSFNibEdRamM/edit таблицю Контрольний список для оцінки Веб-сайтів] [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUnIzUHZhVGttbjg/edit (Приклад 1)]. Учні під час роботи над проектом здійснюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeGlnaXBadXZsUmM/edit самооцінку свого просування у навчанні] за допомогою розробленої вчителем Форми самооцінювання блогу. Роботу над проектом учні супроводжують постійним проведенням самооцінки виконаної роботи опираючись на [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit контрольний список самоспрямування у навчанні] заповнюючи схему [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQcHMxYUdZcW5kamc/edit Форма самоспрямування роботи у проекті]. При цьому вчитель проводить оцінку роботи учнів в вигляді усних опитувань. Наприкінці роботи над проектом проводиться оцінювання діяльності за формами оцінювання учнівських робіт ([https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit блогу], [http://wiki.iteach.com.ua/Створення_та_оформлення_вікі-статті вікі-статті], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit презентації])

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQNXJLcnQ3bnQwV28/edit Форма для оцінювання обраних стандартів, програм та сформульованих навчальних цілей]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWRWV3pQLVYzUDA/edit Форма для оцінювання моєї роботи з учнями при колективному обговоренні в Інтернеті]

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Перед початком роботи над проектом потрібно перевірити чи учні знайомі (знають) з основними поняттями, які будуть розкриватись у проекті; чи учні знають основи роботи в Інтернеті [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVZ0NU5MMVpCelU/edit (інструкція для пошуку в інтернеті)] та роботи з текстовими документами і презентаціями. За тиждень до проекту вчитель роздає [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQXpYTEh2RHlWMzA/edit брошуру] по проектній діяльності батькам та отримує [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTHY3RFAzNF9NNDg/edit дозвіл від батьків] для користування інтернетом. Усі завдання, що будь задані учням під час проекту можна переглянути на [http://blogvchytela.blogspot.com/ Блозі вчителя "Великодній сувенір"]. Після організаційного моменту вчитель роздає учням [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN3lQMmRyeU13dkE/edit Інструкцію про правила роботи за комп’ютером], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWnB5NzlEN3V6R3M/edit Форму реєстрації роботи на комп'ютері].

'''Тиждень 1.'''

На початку роботи вчитель ставить перед учнями ключове запитання: Що є духовним багатством рідного народу? Обговорення цього питання можна провести у вигляді дискусії, мозкового штурму. Для правильного та чіткого усвідомлення учнями сутті проблеми вчитель знайомить учнів з [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVRnb1JVZ25jR2c/edit презентацією],в якій вказано тематичні питання:

1. Історія писанкарства – цікавість чи духовна потреба?

2. Як ми можемо реалізувати свій творчий потенціал?

3. Яким чином ми можемо зберегти національну спадщину?

Після розгляду і обговорення питань учні об’єднуються у 3 групи: Історики, Етнографи, Писанкарі (за інтересами). Учитель пропонує учням дати відповіді на запитання [https://docs.google.com/forms/d/16Y7AWF79lK-kR_ER6Eh_854odow6vo9wSAtSZLlf54A/viewform опитувальника]. Після остаточного уточнення списків груп, в кожній з них буде обрано командира. Кожна з груп отримує своє унікальне завдання та можливість за необхідності залучати до виконання конкретної роботи вільних на цей час учасників інших груп. Після організаційного моменту вчитель нагадує учням, що упродовж всього дослідження вони заповнюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWFVYWm02QkMtcWc/edit журнал дослідженння].

'''Тиждень 2.'''

Перед початком роботи вчитель ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQbWNiOGRyamVnR1U/edit презентацією Авторське право та правомірне використання джерел] та пропонує учням пройти [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWI4VnB6ZkpNdVU/edit Тест про авторське право], проводить бесіду із учнями щодо безпеки і правил роботи в мережі Інтернет, ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRldHLVpYMFdWWFU/edit Формою оцінювання Інтернет-ресурсів]. Учитель пропонує учням використовувати [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQc0lsU1pQcHNPUkk/edit Інтернет-ресурси] для спільного використання. Перший тиждень виконання проекту – пошуково-дослідницький, учні збирають інформацію, аналізують її, висувають гіпотези та перевіряють їх.

На цьому тижні учні отримують такі завдання: • '''І група''' – «Історики»: - Зібрати матеріали про ісорію писанки; - Пояснити занепад та відродження писанки • '''ІІ група''' –«Етнографи»: - Виділити символіку яка використовується на писанках; - Визначити найбільш поширені символи. • '''ІІІ група'''– «Писанкарі»: - Порівняти способи написання писанки; - Обрати найбільш оптимальний спосіб написання писанки.

'''Тиждень 3.'''

Утвореним групам дається завдання:

Історики:

1) Проаналізувати поняття писанки та писанкарства.

2) Опрацювати різні джерела і дослідити історичне минуле писанки.

3) Опрацювати різні джерела які стосуються писанкарства і дізнатись якими були перші писанки.

4) Дізнатися про відомих писанкарів сучасності.

5) Дослідити історію писанкарства і визначити коли писанкарство набуло найбільшого поширення на теренах України.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](історія писанки, обрядова функція писанки).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/3.html завдань] групою створюється вікі-стаття.

Етнографи:

1) Дослідити яку роль відігравала писанка для наших предків.

2) Опрацювати різні джерела і визначити які символи були найпоширенішими для писанок.

3) Дослідити обряд написання писанок.

4) З’ясувати символіку малюнку та кольору на писанках.

5) Опрацювати джерела та відзначити техніки писанок.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](призначення, кольори, символи) та проводять оппитування за [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQa19EcmZ0bTgzejQ/edit шаблоном] створюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVDZ2Y1NNaWdEcEE/edit діаграму до вивчення теми] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWQ1cEFqS3VtZlE/edit діаграму після вивчення].

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/blog-page_8.html завдань] групою створюється презентація.

Писанкарі:

1) Опрацювати джерела та визначити які існують фарби для писанок.

2) З’ясувати які інструменти використовують для написання писанки.

3) З’ясувати як відбувається процес написання та фарбування писанки.

4) Виробити практичні навички написання писанок. Виконуючи це завдання учні можуть користуватися [http://www.youtube.com/watch?v=afk9dNksMxA відео].

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](технологія виготовлення, інструменти та матеріали, техніки розпису).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/2_8.html завдань] групою створюється блог.

Рефлексія та консультації, взаємооцінювання відбувається протягом всієї роботи. Для забезпечення диференціації у навчанні вчитель рекомендує учням використовувати форму оцінювання самоспрямування власного навчання. Для забезпечення диференційованого підходу у навчанні вчитель використовує у роботі доцільні стратегії навчання і оцінювання [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRWJ1TEc3VXNIX0E/edit обдарованих учнів] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQdVBHbU05TEMxaW8/edit учнів з обмеженими можливостями].

'''Тиждень 4.'''

Щоб перевірити рівень володіння учнями навчальним матеріалом, відбувається підсумкове оцінювання вмінь і навичок та заповнюється і обговорюється таблиця З-Х-Д. Використовують лист-контроль [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQzE3Q1E5b0REWlE/edit Оцінювання навичок спільної діяльності роботи в групі] та вклад, який зробив кожен учень в роботу групи і наскільки його вклад був цінним. Після представлення всіх результатів відбувається обговорення ключового питання. Доцільно для подальшої участі учнів у навчальних проектах здійснити [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQd09OYzdFaVlCLWs/edit рефлексію].

Для оцінювання результатів проекту вчитель використовує всі здані учнями форми оцінювання і самооцінювання, а також - [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEZyWjNWZjFwN2s/edit Загальні критерії оцінювання проекту].

Відбувається заключний етап роботи, на якому кожна з груп презентує свої результати роботи:

'''І група''' – «Історики» працюють над завданнями: -Підготувати та презентувати матеріали з історії писанкарства; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді вікі-статті. Для узагальнення та оцінювання знань учнів виконується ними [http://LearningApps.org/display?v=pzrzfibs201 вікторина]

'''ІІ група''' –«Етнографи» працюють над завданням: -Підготувати та презентувати матеріали, щодо символів та кольорів які використовують для написання писанки; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді презентації.

'''ІІІ група''' – «Писанкарі» працюють над завданням: -Підготувати матеріали для практичного виготовлення писанки; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді блогу.

[http://wiki.iteach.com.ua/Учнівська_вікі-стаття:_Історія_писанкарства#.D0.9A.D0.BE.D1.80.D0.B8.D1.81.D0.BD.D1.96_.D1.80.D0.B5.D1.81.D1.83.D1.80.D1.81.D0.B8 Учнівська вікі-стаття] – група Історики

[http://prezi.com/urpf5bllaiqv/?utm_campaign=share&utm_medium=copy Учнівська презентація] – група Етнографи

[http://pusankari.blogspot.com/ Учнівський блог] – група Писанкарі

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Браславець Ірина Олексіївна

==Фах, навчальний предмет==
Студент ОКР "Магістр". Спеціальність "Технологічна освіта". Спеціалізація "Основи дизайну".

==Навчальний заклад==
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Місто\село, район, область==
м. Вінниця

==Контактні дані==
irkabraslavec92 на gmail.com

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
25.02.2014 – 14.05.2014

==Місце проведення тренінгу==
Вінниця, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Тренери==
Кобися Алла Петрівна

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Браславець Ірини з теми "Основи технології писанкарства"

2014-05-14T18:01:22Z

Браславець Ірина: /* Оцінювання (стислий опис і інструменти) */

=Назва навчальної теми=
Тема. "Основи технології писанкарства"

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Українознавство, інформатика.

=Вік учнів, клас=

9 клас, 13-14 років

=Стислий опис проекту=
Навчальний проект "Великодний сувенір" розроблено відповідно до навчальної програми варіативного модуля з трудового навчання для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Проект має на меті:
- розширити і поглибити наявні знання учнів з теми «Основи технології писанкарства» ;
- познайомити учнів з історією писанкарства на теренах України;
- навчити розпізнавати техніки писанкарства та символи які використовуються в писанкарстві та виготовляти писанку;
- розгорнути знання про застосування писанки в побуті;
- застосувати на практиці отримані знання щодо виготовлення писанки;
- розвити логічне мислення , навички роботи в колективі та естетичний смак.
Учні класу будуть розбиті на 3 групи за сферою інтересів: історики, етнографи та писанкарі. Протягом роботи над проектом учні дізнаються про історію виникнення та застосування в побуті писанки, про символіку яка використовується на писанці та практично зможуть самі виготовити писанку. Результати дослідження будуть представлені в вигляді презентацій та майстер-класу.

=План вивчення теми =

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQWpwSTdQWjJNSzQ/edit План вивчення теми]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEdoeXhySVVNdUU/edit План впровадження]

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
На протязі усього проекту відбувається його оцінювання. На початку виконання проекту і відповідної йому теми вчитель організовує колективне обговорення ключового питання, для полегшення розуміння учнів вчитель пропонує переглянути створену ним [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQdThzVmxnT2ctdXM/edit презентацію]. Наступним етапом попереднього оцінювання є робота учнів над таблицею [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQckItaGktUXV4a3c/edit З-Д-Х] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit Т-схемою], які допоможуть краще виявити наявний рівень знань учнів. Під час роботи над проектом учні аналізують і опрацьовують інформацію з різних доступних їм джерел інформації, зокрема з Інтернету, при цьому заповнюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN0kzSFNibEdRamM/edit таблицю Контрольний список для оцінки Веб-сайтів] [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUnIzUHZhVGttbjg/edit (Приклад 1)]. Учні під час роботи над проектом здійснюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeGlnaXBadXZsUmM/edit самооцінку свого просування у навчанні] за допомогою розробленої вчителем Форми самооцінювання блогу. Роботу над проектом учні супроводжують постійним проведенням самооцінки виконаної роботи опираючись на [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit контрольний список самоспрямування у навчанні] заповнюючи схему [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQcHMxYUdZcW5kamc/edit Форма самоспрямування роботи у проекті]. При цьому вчитель проводить оцінку роботи учнів в вигляді усних опитувань. Наприкінці роботи над проектом проводиться оцінювання діяльності за формами оцінювання учнівських робіт ([https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit блогу], [http://wiki.iteach.com.ua/Створення_та_оформлення_вікі-статті вікі-статті], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit презентації])

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQNXJLcnQ3bnQwV28/edit Форма для оцінювання обраних стандартів, програм та сформульованих навчальних цілей]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWRWV3pQLVYzUDA/edit Форма для оцінювання моєї роботи з учнями при колективному обговоренні в Інтернеті]

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Перед початком роботи над проектом потрібно перевірити чи учні знайомі (знають) з основними поняттями, які будуть розкриватись у проекті; чи учні знають основи роботи в Інтернеті [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVZ0NU5MMVpCelU/edit (інструкція для пошуку в інтернеті)] та роботи з текстовими документами і презентаціями. За тиждень до проекту вчитель роздає [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQXpYTEh2RHlWMzA/edit брошуру] по проектній діяльності батькам та отримує [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTHY3RFAzNF9NNDg/edit дозвіл від батьків] для користування інтернетом. Усі завдання, що будь задані учням під час проекту можна переглянути на [http://blogvchytela.blogspot.com/ Блозі вчителя "Великодній сувенір"]. Після організаційного моменту вчитель роздає учням [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN3lQMmRyeU13dkE/edit Інструкцію про правила роботи за комп’ютером], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWnB5NzlEN3V6R3M/edit Форму реєстрації роботи на комп'ютері].

'''Тиждень 1.'''

На початку роботи вчитель ставить перед учнями ключове запитання: Що є духовним багатством рідного народу? Обговорення цього питання можна провести у вигляді дискусії, мозкового штурму. Для правильного та чіткого усвідомлення учнями сутті проблеми вчитель знайомить учнів з [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVRnb1JVZ25jR2c/edit презентацією],в якій вказано тематичні питання:

1. Історія писанкарства – цікавість чи духовна потреба?

2. Як ми можемо реалізувати свій творчий потенціал?

3. Яким чином ми можемо зберегти національну спадщину?

Після розгляду і обговорення питань учні об’єднуються у 3 групи: Історики, Етнографи, Писанкарі (за інтересами). Учитель пропонує учням дати відповіді на запитання [https://docs.google.com/forms/d/16Y7AWF79lK-kR_ER6Eh_854odow6vo9wSAtSZLlf54A/viewform опитувальника]. Після остаточного уточнення списків груп, в кожній з них буде обрано командира. Кожна з груп отримує своє унікальне завдання та можливість за необхідності залучати до виконання конкретної роботи вільних на цей час учасників інших груп. Після організаційного моменту вчитель нагадує учням, що упродовж всього дослідження вони заповнюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWFVYWm02QkMtcWc/edit журнал дослідженння].

'''Тиждень 2.'''

Перед початком роботи вчитель ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQbWNiOGRyamVnR1U/edit презентацією Авторське право та правомірне використання джерел] та пропонує учням пройти [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWI4VnB6ZkpNdVU/edit Тест про авторське право], проводить бесіду із учнями щодо безпеки і правил роботи в мережі Інтернет, ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRldHLVpYMFdWWFU/edit Формою оцінювання Інтернет-ресурсів]. Учитель пропонує учням використовувати [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQc0lsU1pQcHNPUkk/edit Інтернет-ресурси] для спільного використання. Перший тиждень виконання проекту – пошуково-дослідницький, учні збирають інформацію, аналізують її, висувають гіпотези та перевіряють їх.

На цьому тижні учні отримують такі завдання: • '''І група''' – «Історики»: - Зібрати матеріали про ісорію писанки; - Пояснити занепад та відродження писанки • '''ІІ група''' –«Етнографи»: - Виділити символіку яка використовується на писанках; - Визначити найбільш поширені символи. • '''ІІІ група'''– «Писанкарі»: - Порівняти способи написання писанки; - Обрати найбільш оптимальний спосіб написання писанки.

'''Тиждень 3.'''

Утвореним групам дається завдання:

Історики:

1) Проаналізувати поняття писанки та писанкарства.

2) Опрацювати різні джерела і дослідити історичне минуле писанки.

3) Опрацювати різні джерела які стосуються писанкарства і дізнатись якими були перші писанки.

4) Дізнатися про відомих писанкарів сучасності.

5) Дослідити історію писанкарства і визначити коли писанкарство набуло найбільшого поширення на теренах України.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](історія писанки, обрядова функція писанки).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/3.html завдань] групою створюється вікі-стаття.

Етнографи:

1) Дослідити яку роль відігравала писанка для наших предків.

2) Опрацювати різні джерела і визначити які символи були найпоширенішими для писанок.

3) Дослідити обряд написання писанок.

4) З’ясувати символіку малюнку та кольору на писанках.

5) Опрацювати джерела та відзначити техніки писанок.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](призначення, кольори, символи) та проводять оппитування за [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQa19EcmZ0bTgzejQ/edit шаблоном] створюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVDZ2Y1NNaWdEcEE/edit діаграму до вивчення теми] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWQ1cEFqS3VtZlE/edit діаграму після вивчення].

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/blog-page_8.html завдань] групою створюється презентація.

Писанкарі:

1) Опрацювати джерела та визначити які існують фарби для писанок.

2) З’ясувати які інструменти використовують для написання писанки.

3) З’ясувати як відбувається процес написання та фарбування писанки.

4) Виробити практичні навички написання писанок. Виконуючи це завдання учні можуть користуватися [http://www.youtube.com/watch?v=afk9dNksMxA відео].

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](технологія виготовлення, інструменти та матеріали, техніки розпису).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/2_8.html завдань] групою створюється блог.

Рефлексія та консультації, взаємооцінювання відбувається протягом всієї роботи. Для забезпечення диференціації у навчанні вчитель рекомендує учням використовувати форму оцінювання самоспрямування власного навчання. Для забезпечення диференційованого підходу у навчанні вчитель використовує у роботі доцільні стратегії навчання і оцінювання [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRWJ1TEc3VXNIX0E/edit обдарованих учнів] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQdVBHbU05TEMxaW8/edit учнів з обмеженими можливостями].

'''Тиждень 4.'''

Щоб перевірити рівень володіння учнями навчальним матеріалом, відбувається підсумкове оцінювання вмінь і навичок та заповнюється і обговорюється таблиця З-Х-Д. Використовують лист-контроль [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQzE3Q1E5b0REWlE/edit Оцінювання навичок спільної діяльності роботи в групі] та вклад, який зробив кожен учень в роботу групи і наскільки його вклад був цінним. Після представлення всіх результатів відбувається обговорення ключового питання. Доцільно для подальшої участі учнів у навчальних проектах здійснити [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQd09OYzdFaVlCLWs/edit рефлексію].

Для оцінювання результатів проекту вчитель використовує всі здані учнями форми оцінювання і самооцінювання, а також - [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEZyWjNWZjFwN2s/edit Загальні критерії оцінювання проекту].

Відбувається заключний етап роботи, на якому кожна з груп презентує свої результати роботи:

'''І група''' – «Історики» працюють над завданнями: -Підготувати та презентувати матеріали з історії писанкарства; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді вікі-статті.

'''ІІ група''' –«Етнографи» працюють над завданням: -Підготувати та презентувати матеріали, щодо символів та кольорів які використовують для написання писанки; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді презентації.

'''ІІІ група''' – «Писанкарі» працюють над завданням: -Підготувати матеріали для практичного виготовлення писанки; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді блогу.

[http://wiki.iteach.com.ua/Учнівська_вікі-стаття:_Історія_писанкарства#.D0.9A.D0.BE.D1.80.D0.B8.D1.81.D0.BD.D1.96_.D1.80.D0.B5.D1.81.D1.83.D1.80.D1.81.D0.B8 Учнівська вікі-стаття] – група Історики

[http://prezi.com/urpf5bllaiqv/?utm_campaign=share&utm_medium=copy Учнівська презентація] – група Етнографи

[http://pusankari.blogspot.com/ Учнівський блог] – група Писанкарі

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Браславець Ірина Олексіївна

==Фах, навчальний предмет==
Студент ОКР "Магістр". Спеціальність "Технологічна освіта". Спеціалізація "Основи дизайну".

==Навчальний заклад==
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Місто\село, район, область==
м. Вінниця

==Контактні дані==
irkabraslavec92 на gmail.com

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
25.02.2014 – 14.05.2014

==Місце проведення тренінгу==
Вінниця, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Тренери==
Кобися Алла Петрівна

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Учнівська вікі-стаття: Історія писанкарства

2014-05-14T17:58:45Z

Браславець Ірина:

==Назва проекту==

[[Файл:Opariy-13.jpg]]

Великодний сувенір

==Автори проекту==

Учні 9 класу, група Історики

==Тема дослідження==

Що ви знаєте про історію писанки?

==Проблема дослідження==

Історичні передумови сучасного писанкарства.

==Гіпотеза дослідження==

Писанка символізує культурну та духову спадщину нашого народу. Традиції, побут, вірування все це відображалося в різноманітні символіці.

==Мета дослідження==

Проаналізувати історію виникнення та розвиток народного мистецтва на теренах України.

==Результати дослідження==

Яйце існувало у повір'ях і побуті багатьох народів як символ сонця, яке займало перше місце в дохристиянських культах. Шанування яйця було зумовлене уявленнями про весняне відродження творчих сил природи. У стародавніх народів були поширені оповіді про яйце як джерело життя і всесвіту. Металеві зображення яєць зберігали в храмах, яйця закопували на місці побудови міст. Існує, наприклад, переказ про те, що місто Неаполь в Італії зведено на яйці.
Пташине яйце, розписане мініатюрним орнаментом, називають писанкою. Назва її походить від слова "писати", тобто прикрашати орнаментом. Оздоблюються писанки геометричним, рослинним, зооморфним (риби, птахи, звірі, людина), пейзажним орнаментами, християнськими символами. Писанка - одна зі стародавніх форм українського народного розпису, у якому наші пращури втілювали свої прагнення, віру.

Писанки характерні майже для всіх європейських народів, як і для давніх народів Африки та Азії (під час розкопок знайдено розписані страусині та гусячі яйця, в тому числі й глиняні, а також золоте яйце страуса, датоване 3300 р. до н. е., що свідчить про початок писанкарства ще в далекому доісторичному періоді.

Звідки ж пішла традиція оздоблювати яйце в Україні? Досліджуючи матеріали археологічних експедицій з вивчення трипільської культури (V-II тис. до н. е.), вчені побачили на кераміці орнаментальні малюнки, які дуже нагадують орнамент на сучасних українських писанках. Так, зображена на малюнку богиня Лада дуже нагадує образ Берегині, їх поєднують благальне піднесені догори руки та інші характерні елементи.

Біля села Лука Врублівецька було знайдено декілька керамічних яєць з так званими торохкальцями - маленькими камінчиками, що вільно торохтіли всередині яйця, їх використовували як засоби, що відлякують злих духів. Завдяки цій важливій знахідці вчені змогли визначити, коли почав розвиватися рослинний і геометричний орнамент.
У І тисячолітті н. е., коли відбувався перехід від первіснообщинного ладу до феодалізму, мистецтво східних слов'ян було важливою потребою побуту, що виявилося в орнаментах, які мали певний зміст у системі язичницьких вірувань. Декоративні візерунки, створені людиною, мали призначення - оберігати її від лиха, допомагати в житті та праці. Найбільш поширеними й улюбленими орнаментами давніх слов'ян були: розетка - символ Сонця, хвиляста лінія - вода, жінка з руками-гілками, яка знаменувала велику богиню землі, праматір Берегиню[мал.№5].
На території України писанкарство набуло найбільшого поширення за часів Київської Русі, в X-XIII ст.
Запроваджуючи християнство на Русі, церква вдало використала язичницькі вірування і народні звичаї, в тому числі й святкування Великодня навесні як пробудження всього живого на землі, що збіглося з християнськими пасхальними святами на честь воскресіння Ісуса Христа.
Через крихкість матеріалу давні розписані пташині яйця не збереглися. Від XI -XIII століть до наших днів дійшли керамічні писанки, на які нерідко натрапляють археологи під час розкопок. Ці писанки робились звичайно порожніми всередині. В порожнину майже завжди вставлялась керамічна кулька. Вони мали досить значне поширення у Київській Русі і зустрічаються як під час розкопок поселень, так і в похованнях.
В Україні й дотепер писанка функціонує у християнсько-обрядовому дійстві . Червоні яйця пишуться під час великоднього посту, але в різних регіонах України це роблять по-різному, залежно від місцевих традицій. Їх могли писати протягом усього великоднього посту або тільки в останній його тиждень, особливо в чистий четвер. У деяких селах Західної України писанки починали писати на сам Великдень після обіду. Закінчували писати теж по-різному. Переважно це було у Страсну суботу, але, наприклад, на Львівщині писали і після Великодня, аж до Провідної неділі, а в деяких селах і до Зелених свят.

Також в Україні писанки відзначаються поліфункціональністю, виконуючи обрядову, ігрову, декоративну та інші функції. Обрядова функція писанки пов'язана зі святкуванням перших днів Пасхи. Зі свячених писанок починався великодній обід, їх дарували на знак поваги, любові, з побажанням добра. Писанки були своєрідним оберегом у хаті, тому їх намагалися зберегти до наступної весни. Схована під стріху писанка оберігала житло від пожежі; закопана під поріг хати, вона охороняла від злих духів; захована в хаті між мисниками, допомагала у ведені господарства, оберігала рід від всілякої напасті; дівчата вмивалися водою, в якій лежала писанка, щоб бути привабливими; знахарки використовували писанки для лікування всіляких недуг, чарування та закликань. Боячись злого око, від якого вони могли б втратити цю силу, їх не писали гуртом. Кожна жінка писала писанку сама і, як правило, ввечері, щоб до хати ніхто не зайшов і не наврочив.

У давнину писання писанок було огорнене святістю. Тому жінки і дівчата готувалися до цього обряду заздалегідь. Вони мали упорядкувати думки, викинути зло із серця та налаштуватися на святу дію. Тільки із за таких умов виходила гарна, без похибу писанка.

При писанні обов’язково щось приговорювалося. Одні наспівували веснянки чи гаївки, інші читали молитви. Уже в кінці ХІХ століття перед початком роботи жінки говорили «Боже поможи».
У ХІХ столітті дослідники зафіксували писання писанок на замовлення. Жінок, які добре володіли цим ремеслом називали писанкарками чи писарками. Плату за свою роботу вони брали яйцями, продуктами або грошима. Цікаво, що писанкарки носили продавати свої писанки на ярмарок в Угорщину.

Писанки служили об'єктом забави для дітей та молоді. З ними проводили ігри "навбитки" (з двох гравців виграє той, у кого яйце після вдаряння одне об одне залишається цілим), "навкатки" (необхідно з відстані влучити в писанку іншого, котячи своєю по землі) та ін.

Прикрашені відповідними узорами, писанки водночас були яскравою оздобою кошика з харчами, який несли до церкви святити, а потім їх виставляли на видному місці на столі. З випорожнілих писанок виготовляли так звані голуби, додаючи з кольорового паперу хвіст, крила, а голову робили з тіста. Цими голубами та писанками, нанизаними на шнурочки, прикрашали житло, насамперед поблизу ікон.
У 20-30-х роках XX ст., у часи войовничо-атеїстичної пропаганди, писанки були зараховані до шкідливих культових атрибутів, а ті, хто їх виготовляв, заслуговували зневаги, висміювання, а пізніше - покарання.
Виготовлення писанок припинилося у центральних та східних, а потім і західних областях, за винятком віддалених карпатських сіл.
У 60-х роках XX ст. у зв'язку з посиленням інтересу до народного мистецтва відновилося й писанкарство. Навесні, перед великодніми святами, у Вижниці, Косові та Коломиї народні майстри продавали писанки на ярмарках, сприяючи цим стихійному виникненню писанкарського промислу. Проте писанкарство не сягало далі Прикарпаття і відроджувалося дуже повільно, оскільки було майже повністю забуте і втрачене.

У 70-х роках писанки як твори народного мистецтва вже експонувалися на виставках. З'явилися приватні колекції писанок. Відновилося виготовлення писанок із дерева, відоме у XVIII-XIX ст.

У 80-х роках до писанкарства звертаються професійні художники, народні майстри старшого покоління.

У містах виникають музеї писанок (м. Коломия). Великі експозиції писанок має Львівський музей етнографії та художніх промислів України - понад 11 000 штук з 20 областей України. Українські писанки можна побачити за межами України: в Лондонському королівському музеї, у Санкт-Петербурзі в колишньому музеї етнографії народів СРСР, в музеях Праги і Кракова.

Нові знахідки зроблені в останні роки. Дві керамічні писанки знайдені під час археологічних розкопок влітку 1983 року біля села Липове Талалаївського району Чернігівської області, які проводила експедиція Інституту археології Національної Академії наук України під керівництвом О.П.Моці за участю співробітників Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського. Вони знаходились у різних місцях поховання часів Київської Русі.

Ще одна писанка віднайдена науковим співробітником відділу археології Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарновського О.В.Шекуном під час обстеження давньоруського поселення біля села Сибереж Ріпкинського району на Чернігівщині. Влітку 1987 року працівниками того ж таки відділу археології під керівництвом А.Л.Казакова на території стародавнього Передгороддя також знайдена керамічна писанка з глиняною кулькою всередині. Оздоблена вона полив'яними фігурними скобками між лініями, що з'єднують полюси яйця. У цьому випадку попередньо зроблені в глині заглиблення заповнили поливою. Оболонка яйця досить товста (7-8 мм). Подібні зразки були знайдені і в інших місцях

==Висновки==

Писанкарство виникло як своєрідне відображення уявлення людини про Всесвіт. Ще з часів язичництва для одних орнаментальна писанка символізувала світ, що пішов від яйця, була схемою його побудови, іншим вона нагадувала сонце, служила його символом (згадаймо, наші предки - язичники - то сонцепоклонники, які за головного бога мали Сонце). З прийняттям християнства почалося витравлювання колишньої релігії, внаслідок чого загинуло багато стародавніх пам'яток - храмів, скульптур, рукописів, власне, загинула ціла культура. Але християнство не змогло здолати багатьох атрибутів і ритуалів язичництва: згадаймо язичницьке свято Івана Купала, писанки, що стали атрибутом християнства, символом Великодня.

==Корисні ресурси==

[ Вікіпедія http://uk.wikipedia.org/wiki/Писанка]

[ Рукотворне диво https://sites.google.com/site/rukotvornedivopisanka/istoria-pisanki]

[ Мандрівка часом http://travel-in-time.org/uk/istoriya-vinahodiv/kult-yaytsya-ta-pisanka-v-istoriyi/]

[[Категорія: Шаблони]]

Учнівська вікі-стаття: Історія писанкарства

2014-05-14T17:58:36Z

Браславець Ірина:

==Назва проекту==

[[Файл: Opariy-13.jpg]]

Великодний сувенір

==Автори проекту==

Учні 9 класу, група Історики

==Тема дослідження==

Що ви знаєте про історію писанки?

==Проблема дослідження==

Історичні передумови сучасного писанкарства.

==Гіпотеза дослідження==

Писанка символізує культурну та духову спадщину нашого народу. Традиції, побут, вірування все це відображалося в різноманітні символіці.

==Мета дослідження==

Проаналізувати історію виникнення та розвиток народного мистецтва на теренах України.

==Результати дослідження==

Яйце існувало у повір'ях і побуті багатьох народів як символ сонця, яке займало перше місце в дохристиянських культах. Шанування яйця було зумовлене уявленнями про весняне відродження творчих сил природи. У стародавніх народів були поширені оповіді про яйце як джерело життя і всесвіту. Металеві зображення яєць зберігали в храмах, яйця закопували на місці побудови міст. Існує, наприклад, переказ про те, що місто Неаполь в Італії зведено на яйці.
Пташине яйце, розписане мініатюрним орнаментом, називають писанкою. Назва її походить від слова "писати", тобто прикрашати орнаментом. Оздоблюються писанки геометричним, рослинним, зооморфним (риби, птахи, звірі, людина), пейзажним орнаментами, християнськими символами. Писанка - одна зі стародавніх форм українського народного розпису, у якому наші пращури втілювали свої прагнення, віру.

Писанки характерні майже для всіх європейських народів, як і для давніх народів Африки та Азії (під час розкопок знайдено розписані страусині та гусячі яйця, в тому числі й глиняні, а також золоте яйце страуса, датоване 3300 р. до н. е., що свідчить про початок писанкарства ще в далекому доісторичному періоді.

Звідки ж пішла традиція оздоблювати яйце в Україні? Досліджуючи матеріали археологічних експедицій з вивчення трипільської культури (V-II тис. до н. е.), вчені побачили на кераміці орнаментальні малюнки, які дуже нагадують орнамент на сучасних українських писанках. Так, зображена на малюнку богиня Лада дуже нагадує образ Берегині, їх поєднують благальне піднесені догори руки та інші характерні елементи.

Біля села Лука Врублівецька було знайдено декілька керамічних яєць з так званими торохкальцями - маленькими камінчиками, що вільно торохтіли всередині яйця, їх використовували як засоби, що відлякують злих духів. Завдяки цій важливій знахідці вчені змогли визначити, коли почав розвиватися рослинний і геометричний орнамент.
У І тисячолітті н. е., коли відбувався перехід від первіснообщинного ладу до феодалізму, мистецтво східних слов'ян було важливою потребою побуту, що виявилося в орнаментах, які мали певний зміст у системі язичницьких вірувань. Декоративні візерунки, створені людиною, мали призначення - оберігати її від лиха, допомагати в житті та праці. Найбільш поширеними й улюбленими орнаментами давніх слов'ян були: розетка - символ Сонця, хвиляста лінія - вода, жінка з руками-гілками, яка знаменувала велику богиню землі, праматір Берегиню[мал.№5].
На території України писанкарство набуло найбільшого поширення за часів Київської Русі, в X-XIII ст.
Запроваджуючи християнство на Русі, церква вдало використала язичницькі вірування і народні звичаї, в тому числі й святкування Великодня навесні як пробудження всього живого на землі, що збіглося з християнськими пасхальними святами на честь воскресіння Ісуса Христа.
Через крихкість матеріалу давні розписані пташині яйця не збереглися. Від XI -XIII століть до наших днів дійшли керамічні писанки, на які нерідко натрапляють археологи під час розкопок. Ці писанки робились звичайно порожніми всередині. В порожнину майже завжди вставлялась керамічна кулька. Вони мали досить значне поширення у Київській Русі і зустрічаються як під час розкопок поселень, так і в похованнях.
В Україні й дотепер писанка функціонує у християнсько-обрядовому дійстві . Червоні яйця пишуться під час великоднього посту, але в різних регіонах України це роблять по-різному, залежно від місцевих традицій. Їх могли писати протягом усього великоднього посту або тільки в останній його тиждень, особливо в чистий четвер. У деяких селах Західної України писанки починали писати на сам Великдень після обіду. Закінчували писати теж по-різному. Переважно це було у Страсну суботу, але, наприклад, на Львівщині писали і після Великодня, аж до Провідної неділі, а в деяких селах і до Зелених свят.

Також в Україні писанки відзначаються поліфункціональністю, виконуючи обрядову, ігрову, декоративну та інші функції. Обрядова функція писанки пов'язана зі святкуванням перших днів Пасхи. Зі свячених писанок починався великодній обід, їх дарували на знак поваги, любові, з побажанням добра. Писанки були своєрідним оберегом у хаті, тому їх намагалися зберегти до наступної весни. Схована під стріху писанка оберігала житло від пожежі; закопана під поріг хати, вона охороняла від злих духів; захована в хаті між мисниками, допомагала у ведені господарства, оберігала рід від всілякої напасті; дівчата вмивалися водою, в якій лежала писанка, щоб бути привабливими; знахарки використовували писанки для лікування всіляких недуг, чарування та закликань. Боячись злого око, від якого вони могли б втратити цю силу, їх не писали гуртом. Кожна жінка писала писанку сама і, як правило, ввечері, щоб до хати ніхто не зайшов і не наврочив.

У давнину писання писанок було огорнене святістю. Тому жінки і дівчата готувалися до цього обряду заздалегідь. Вони мали упорядкувати думки, викинути зло із серця та налаштуватися на святу дію. Тільки із за таких умов виходила гарна, без похибу писанка.

При писанні обов’язково щось приговорювалося. Одні наспівували веснянки чи гаївки, інші читали молитви. Уже в кінці ХІХ століття перед початком роботи жінки говорили «Боже поможи».
У ХІХ столітті дослідники зафіксували писання писанок на замовлення. Жінок, які добре володіли цим ремеслом називали писанкарками чи писарками. Плату за свою роботу вони брали яйцями, продуктами або грошима. Цікаво, що писанкарки носили продавати свої писанки на ярмарок в Угорщину.

Писанки служили об'єктом забави для дітей та молоді. З ними проводили ігри "навбитки" (з двох гравців виграє той, у кого яйце після вдаряння одне об одне залишається цілим), "навкатки" (необхідно з відстані влучити в писанку іншого, котячи своєю по землі) та ін.

Прикрашені відповідними узорами, писанки водночас були яскравою оздобою кошика з харчами, який несли до церкви святити, а потім їх виставляли на видному місці на столі. З випорожнілих писанок виготовляли так звані голуби, додаючи з кольорового паперу хвіст, крила, а голову робили з тіста. Цими голубами та писанками, нанизаними на шнурочки, прикрашали житло, насамперед поблизу ікон.
У 20-30-х роках XX ст., у часи войовничо-атеїстичної пропаганди, писанки були зараховані до шкідливих культових атрибутів, а ті, хто їх виготовляв, заслуговували зневаги, висміювання, а пізніше - покарання.
Виготовлення писанок припинилося у центральних та східних, а потім і західних областях, за винятком віддалених карпатських сіл.
У 60-х роках XX ст. у зв'язку з посиленням інтересу до народного мистецтва відновилося й писанкарство. Навесні, перед великодніми святами, у Вижниці, Косові та Коломиї народні майстри продавали писанки на ярмарках, сприяючи цим стихійному виникненню писанкарського промислу. Проте писанкарство не сягало далі Прикарпаття і відроджувалося дуже повільно, оскільки було майже повністю забуте і втрачене.

У 70-х роках писанки як твори народного мистецтва вже експонувалися на виставках. З'явилися приватні колекції писанок. Відновилося виготовлення писанок із дерева, відоме у XVIII-XIX ст.

У 80-х роках до писанкарства звертаються професійні художники, народні майстри старшого покоління.

У містах виникають музеї писанок (м. Коломия). Великі експозиції писанок має Львівський музей етнографії та художніх промислів України - понад 11 000 штук з 20 областей України. Українські писанки можна побачити за межами України: в Лондонському королівському музеї, у Санкт-Петербурзі в колишньому музеї етнографії народів СРСР, в музеях Праги і Кракова.

Нові знахідки зроблені в останні роки. Дві керамічні писанки знайдені під час археологічних розкопок влітку 1983 року біля села Липове Талалаївського району Чернігівської області, які проводила експедиція Інституту археології Національної Академії наук України під керівництвом О.П.Моці за участю співробітників Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського. Вони знаходились у різних місцях поховання часів Київської Русі.

Ще одна писанка віднайдена науковим співробітником відділу археології Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарновського О.В.Шекуном під час обстеження давньоруського поселення біля села Сибереж Ріпкинського району на Чернігівщині. Влітку 1987 року працівниками того ж таки відділу археології під керівництвом А.Л.Казакова на території стародавнього Передгороддя також знайдена керамічна писанка з глиняною кулькою всередині. Оздоблена вона полив'яними фігурними скобками між лініями, що з'єднують полюси яйця. У цьому випадку попередньо зроблені в глині заглиблення заповнили поливою. Оболонка яйця досить товста (7-8 мм). Подібні зразки були знайдені і в інших місцях

==Висновки==

Писанкарство виникло як своєрідне відображення уявлення людини про Всесвіт. Ще з часів язичництва для одних орнаментальна писанка символізувала світ, що пішов від яйця, була схемою його побудови, іншим вона нагадувала сонце, служила його символом (згадаймо, наші предки - язичники - то сонцепоклонники, які за головного бога мали Сонце). З прийняттям християнства почалося витравлювання колишньої релігії, внаслідок чого загинуло багато стародавніх пам'яток - храмів, скульптур, рукописів, власне, загинула ціла культура. Але християнство не змогло здолати багатьох атрибутів і ритуалів язичництва: згадаймо язичницьке свято Івана Купала, писанки, що стали атрибутом християнства, символом Великодня.

==Корисні ресурси==

[ Вікіпедія http://uk.wikipedia.org/wiki/Писанка]

[ Рукотворне диво https://sites.google.com/site/rukotvornedivopisanka/istoria-pisanki]

[ Мандрівка часом http://travel-in-time.org/uk/istoriya-vinahodiv/kult-yaytsya-ta-pisanka-v-istoriyi/]

[[Категорія: Шаблони]]

Учнівська вікі-стаття: Історія писанкарства

2014-05-14T17:57:55Z

Браславець Ірина:

==Назва проекту==

Opariy-13.jpg

Великодний сувенір

==Автори проекту==

Учні 9 класу, група Історики

==Тема дослідження==

Що ви знаєте про історію писанки?

==Проблема дослідження==

Історичні передумови сучасного писанкарства.

==Гіпотеза дослідження==

Писанка символізує культурну та духову спадщину нашого народу. Традиції, побут, вірування все це відображалося в різноманітні символіці.

==Мета дослідження==

Проаналізувати історію виникнення та розвиток народного мистецтва на теренах України.

==Результати дослідження==

Яйце існувало у повір'ях і побуті багатьох народів як символ сонця, яке займало перше місце в дохристиянських культах. Шанування яйця було зумовлене уявленнями про весняне відродження творчих сил природи. У стародавніх народів були поширені оповіді про яйце як джерело життя і всесвіту. Металеві зображення яєць зберігали в храмах, яйця закопували на місці побудови міст. Існує, наприклад, переказ про те, що місто Неаполь в Італії зведено на яйці.
Пташине яйце, розписане мініатюрним орнаментом, називають писанкою. Назва її походить від слова "писати", тобто прикрашати орнаментом. Оздоблюються писанки геометричним, рослинним, зооморфним (риби, птахи, звірі, людина), пейзажним орнаментами, християнськими символами. Писанка - одна зі стародавніх форм українського народного розпису, у якому наші пращури втілювали свої прагнення, віру.

Писанки характерні майже для всіх європейських народів, як і для давніх народів Африки та Азії (під час розкопок знайдено розписані страусині та гусячі яйця, в тому числі й глиняні, а також золоте яйце страуса, датоване 3300 р. до н. е., що свідчить про початок писанкарства ще в далекому доісторичному періоді.

Звідки ж пішла традиція оздоблювати яйце в Україні? Досліджуючи матеріали археологічних експедицій з вивчення трипільської культури (V-II тис. до н. е.), вчені побачили на кераміці орнаментальні малюнки, які дуже нагадують орнамент на сучасних українських писанках. Так, зображена на малюнку богиня Лада дуже нагадує образ Берегині, їх поєднують благальне піднесені догори руки та інші характерні елементи.

Біля села Лука Врублівецька було знайдено декілька керамічних яєць з так званими торохкальцями - маленькими камінчиками, що вільно торохтіли всередині яйця, їх використовували як засоби, що відлякують злих духів. Завдяки цій важливій знахідці вчені змогли визначити, коли почав розвиватися рослинний і геометричний орнамент.
У І тисячолітті н. е., коли відбувався перехід від первіснообщинного ладу до феодалізму, мистецтво східних слов'ян було важливою потребою побуту, що виявилося в орнаментах, які мали певний зміст у системі язичницьких вірувань. Декоративні візерунки, створені людиною, мали призначення - оберігати її від лиха, допомагати в житті та праці. Найбільш поширеними й улюбленими орнаментами давніх слов'ян були: розетка - символ Сонця, хвиляста лінія - вода, жінка з руками-гілками, яка знаменувала велику богиню землі, праматір Берегиню[мал.№5].
На території України писанкарство набуло найбільшого поширення за часів Київської Русі, в X-XIII ст.
Запроваджуючи християнство на Русі, церква вдало використала язичницькі вірування і народні звичаї, в тому числі й святкування Великодня навесні як пробудження всього живого на землі, що збіглося з християнськими пасхальними святами на честь воскресіння Ісуса Христа.
Через крихкість матеріалу давні розписані пташині яйця не збереглися. Від XI -XIII століть до наших днів дійшли керамічні писанки, на які нерідко натрапляють археологи під час розкопок. Ці писанки робились звичайно порожніми всередині. В порожнину майже завжди вставлялась керамічна кулька. Вони мали досить значне поширення у Київській Русі і зустрічаються як під час розкопок поселень, так і в похованнях.
В Україні й дотепер писанка функціонує у християнсько-обрядовому дійстві . Червоні яйця пишуться під час великоднього посту, але в різних регіонах України це роблять по-різному, залежно від місцевих традицій. Їх могли писати протягом усього великоднього посту або тільки в останній його тиждень, особливо в чистий четвер. У деяких селах Західної України писанки починали писати на сам Великдень після обіду. Закінчували писати теж по-різному. Переважно це було у Страсну суботу, але, наприклад, на Львівщині писали і після Великодня, аж до Провідної неділі, а в деяких селах і до Зелених свят.

Також в Україні писанки відзначаються поліфункціональністю, виконуючи обрядову, ігрову, декоративну та інші функції. Обрядова функція писанки пов'язана зі святкуванням перших днів Пасхи. Зі свячених писанок починався великодній обід, їх дарували на знак поваги, любові, з побажанням добра. Писанки були своєрідним оберегом у хаті, тому їх намагалися зберегти до наступної весни. Схована під стріху писанка оберігала житло від пожежі; закопана під поріг хати, вона охороняла від злих духів; захована в хаті між мисниками, допомагала у ведені господарства, оберігала рід від всілякої напасті; дівчата вмивалися водою, в якій лежала писанка, щоб бути привабливими; знахарки використовували писанки для лікування всіляких недуг, чарування та закликань. Боячись злого око, від якого вони могли б втратити цю силу, їх не писали гуртом. Кожна жінка писала писанку сама і, як правило, ввечері, щоб до хати ніхто не зайшов і не наврочив.

У давнину писання писанок було огорнене святістю. Тому жінки і дівчата готувалися до цього обряду заздалегідь. Вони мали упорядкувати думки, викинути зло із серця та налаштуватися на святу дію. Тільки із за таких умов виходила гарна, без похибу писанка.

При писанні обов’язково щось приговорювалося. Одні наспівували веснянки чи гаївки, інші читали молитви. Уже в кінці ХІХ століття перед початком роботи жінки говорили «Боже поможи».
У ХІХ столітті дослідники зафіксували писання писанок на замовлення. Жінок, які добре володіли цим ремеслом називали писанкарками чи писарками. Плату за свою роботу вони брали яйцями, продуктами або грошима. Цікаво, що писанкарки носили продавати свої писанки на ярмарок в Угорщину.

Писанки служили об'єктом забави для дітей та молоді. З ними проводили ігри "навбитки" (з двох гравців виграє той, у кого яйце після вдаряння одне об одне залишається цілим), "навкатки" (необхідно з відстані влучити в писанку іншого, котячи своєю по землі) та ін.

Прикрашені відповідними узорами, писанки водночас були яскравою оздобою кошика з харчами, який несли до церкви святити, а потім їх виставляли на видному місці на столі. З випорожнілих писанок виготовляли так звані голуби, додаючи з кольорового паперу хвіст, крила, а голову робили з тіста. Цими голубами та писанками, нанизаними на шнурочки, прикрашали житло, насамперед поблизу ікон.
У 20-30-х роках XX ст., у часи войовничо-атеїстичної пропаганди, писанки були зараховані до шкідливих культових атрибутів, а ті, хто їх виготовляв, заслуговували зневаги, висміювання, а пізніше - покарання.
Виготовлення писанок припинилося у центральних та східних, а потім і західних областях, за винятком віддалених карпатських сіл.
У 60-х роках XX ст. у зв'язку з посиленням інтересу до народного мистецтва відновилося й писанкарство. Навесні, перед великодніми святами, у Вижниці, Косові та Коломиї народні майстри продавали писанки на ярмарках, сприяючи цим стихійному виникненню писанкарського промислу. Проте писанкарство не сягало далі Прикарпаття і відроджувалося дуже повільно, оскільки було майже повністю забуте і втрачене.

У 70-х роках писанки як твори народного мистецтва вже експонувалися на виставках. З'явилися приватні колекції писанок. Відновилося виготовлення писанок із дерева, відоме у XVIII-XIX ст.

У 80-х роках до писанкарства звертаються професійні художники, народні майстри старшого покоління.

У містах виникають музеї писанок (м. Коломия). Великі експозиції писанок має Львівський музей етнографії та художніх промислів України - понад 11 000 штук з 20 областей України. Українські писанки можна побачити за межами України: в Лондонському королівському музеї, у Санкт-Петербурзі в колишньому музеї етнографії народів СРСР, в музеях Праги і Кракова.

Нові знахідки зроблені в останні роки. Дві керамічні писанки знайдені під час археологічних розкопок влітку 1983 року біля села Липове Талалаївського району Чернігівської області, які проводила експедиція Інституту археології Національної Академії наук України під керівництвом О.П.Моці за участю співробітників Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського. Вони знаходились у різних місцях поховання часів Київської Русі.

Ще одна писанка віднайдена науковим співробітником відділу археології Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарновського О.В.Шекуном під час обстеження давньоруського поселення біля села Сибереж Ріпкинського району на Чернігівщині. Влітку 1987 року працівниками того ж таки відділу археології під керівництвом А.Л.Казакова на території стародавнього Передгороддя також знайдена керамічна писанка з глиняною кулькою всередині. Оздоблена вона полив'яними фігурними скобками між лініями, що з'єднують полюси яйця. У цьому випадку попередньо зроблені в глині заглиблення заповнили поливою. Оболонка яйця досить товста (7-8 мм). Подібні зразки були знайдені і в інших місцях

==Висновки==

Писанкарство виникло як своєрідне відображення уявлення людини про Всесвіт. Ще з часів язичництва для одних орнаментальна писанка символізувала світ, що пішов від яйця, була схемою його побудови, іншим вона нагадувала сонце, служила його символом (згадаймо, наші предки - язичники - то сонцепоклонники, які за головного бога мали Сонце). З прийняттям християнства почалося витравлювання колишньої релігії, внаслідок чого загинуло багато стародавніх пам'яток - храмів, скульптур, рукописів, власне, загинула ціла культура. Але християнство не змогло здолати багатьох атрибутів і ритуалів язичництва: згадаймо язичницьке свято Івана Купала, писанки, що стали атрибутом християнства, символом Великодня.

==Корисні ресурси==

[ Вікіпедія http://uk.wikipedia.org/wiki/Писанка]

[ Рукотворне диво https://sites.google.com/site/rukotvornedivopisanka/istoria-pisanki]

[ Мандрівка часом http://travel-in-time.org/uk/istoriya-vinahodiv/kult-yaytsya-ta-pisanka-v-istoriyi/]

[[Категорія: Шаблони]]

Портфоліо Браславець Ірини з теми "Основи технології писанкарства"

2014-05-14T17:28:00Z

Браславець Ірина: /* Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи) */

=Назва навчальної теми=
Тема. "Основи технології писанкарства"

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Українознавство, інформатика.

=Вік учнів, клас=

9 клас, 13-14 років

=Стислий опис проекту=
Навчальний проект "Великодний сувенір" розроблено відповідно до навчальної програми варіативного модуля з трудового навчання для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Проект має на меті:
- розширити і поглибити наявні знання учнів з теми «Основи технології писанкарства» ;
- познайомити учнів з історією писанкарства на теренах України;
- навчити розпізнавати техніки писанкарства та символи які використовуються в писанкарстві та виготовляти писанку;
- розгорнути знання про застосування писанки в побуті;
- застосувати на практиці отримані знання щодо виготовлення писанки;
- розвити логічне мислення , навички роботи в колективі та естетичний смак.
Учні класу будуть розбиті на 3 групи за сферою інтересів: історики, етнографи та писанкарі. Протягом роботи над проектом учні дізнаються про історію виникнення та застосування в побуті писанки, про символіку яка використовується на писанці та практично зможуть самі виготовити писанку. Результати дослідження будуть представлені в вигляді презентацій та майстер-класу.

=План вивчення теми =

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQWpwSTdQWjJNSzQ/edit План вивчення теми]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEdoeXhySVVNdUU/edit План впровадження]

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
На протязі усього проекту відбувається його оцінювання. На початку виконання проекту і відповідної йому теми вчитель організовує колективне обговорення ключового питання, для полегшення розуміння учнів вчитель пропонує переглянути створену ним [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQdThzVmxnT2ctdXM/edit презентацію]. Наступним етапом попереднього оцінювання є робота учнів над таблицею [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQckItaGktUXV4a3c/edit З-Д-Х] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit Т-схемою], які допоможуть краще виявити наявний рівень знань учнів. Під час роботи над проектом учні аналізують і опрацьовують інформацію з різних доступних їм джерел інформації, зокрема з Інтернету, при цьому заповнюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN0kzSFNibEdRamM/edit таблицю Контрольний список для оцінки Веб-сайтів] [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUnIzUHZhVGttbjg/edit (Приклад 1)]. Учні під час роботи над проектом здійснюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeGlnaXBadXZsUmM/edit самооцінку свого просування у навчанні] за допомогою розробленої вчителем Форми самооцінювання блогу. Роботу над проектом учні супроводжують постійним проведенням самооцінки виконаної роботи опираючись на [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit контрольний список самоспрямування у навчанні] заповнюючи схему [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQcHMxYUdZcW5kamc/edit Форма самоспрямування роботи у проекті]. При цьому вчитель проводить оцінку роботи учнів в вигляді усних опитувань. Наприкінці роботи над проектом проводиться оцінювання діяльності за формами оцінювання учнівських робіт ([https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit блогу], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQzdWNFB0YVN2SkU/edit публікації], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit презентації])

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQNXJLcnQ3bnQwV28/edit Форма для оцінювання обраних стандартів, програм та сформульованих навчальних цілей]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWRWV3pQLVYzUDA/edit Форма для оцінювання моєї роботи з учнями при колективному обговоренні в Інтернеті]

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Перед початком роботи над проектом потрібно перевірити чи учні знайомі (знають) з основними поняттями, які будуть розкриватись у проекті; чи учні знають основи роботи в Інтернеті [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVZ0NU5MMVpCelU/edit (інструкція для пошуку в інтернеті)] та роботи з текстовими документами і презентаціями. За тиждень до проекту вчитель роздає [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQXpYTEh2RHlWMzA/edit брошуру] по проектній діяльності батькам та отримує [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTHY3RFAzNF9NNDg/edit дозвіл від батьків] для користування інтернетом. Усі завдання, що будь задані учням під час проекту можна переглянути на [http://blogvchytela.blogspot.com/ Блозі вчителя "Великодній сувенір"]. Після організаційного моменту вчитель роздає учням [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN3lQMmRyeU13dkE/edit Інструкцію про правила роботи за комп’ютером], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWnB5NzlEN3V6R3M/edit Форму реєстрації роботи на комп'ютері].

'''Тиждень 1.'''

На початку роботи вчитель ставить перед учнями ключове запитання: Що є духовним багатством рідного народу? Обговорення цього питання можна провести у вигляді дискусії, мозкового штурму. Для правильного та чіткого усвідомлення учнями сутті проблеми вчитель знайомить учнів з [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVRnb1JVZ25jR2c/edit презентацією],в якій вказано тематичні питання:

1. Історія писанкарства – цікавість чи духовна потреба?

2. Як ми можемо реалізувати свій творчий потенціал?

3. Яким чином ми можемо зберегти національну спадщину?

Після розгляду і обговорення питань учні об’єднуються у 3 групи: Історики, Етнографи, Писанкарі (за інтересами). Учитель пропонує учням дати відповіді на запитання [https://docs.google.com/forms/d/16Y7AWF79lK-kR_ER6Eh_854odow6vo9wSAtSZLlf54A/viewform опитувальника]. Після остаточного уточнення списків груп, в кожній з них буде обрано командира. Кожна з груп отримує своє унікальне завдання та можливість за необхідності залучати до виконання конкретної роботи вільних на цей час учасників інших груп. Після організаційного моменту вчитель нагадує учням, що упродовж всього дослідження вони заповнюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWFVYWm02QkMtcWc/edit журнал дослідженння].

'''Тиждень 2.'''

Перед початком роботи вчитель ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQbWNiOGRyamVnR1U/edit презентацією Авторське право та правомірне використання джерел] та пропонує учням пройти [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWI4VnB6ZkpNdVU/edit Тест про авторське право], проводить бесіду із учнями щодо безпеки і правил роботи в мережі Інтернет, ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRldHLVpYMFdWWFU/edit Формою оцінювання Інтернет-ресурсів]. Учитель пропонує учням використовувати [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQc0lsU1pQcHNPUkk/edit Інтернет-ресурси] для спільного використання. Перший тиждень виконання проекту – пошуково-дослідницький, учні збирають інформацію, аналізують її, висувають гіпотези та перевіряють їх.

На цьому тижні учні отримують такі завдання: • '''І група''' – «Історики»: - Зібрати матеріали про ісорію писанки; - Пояснити занепад та відродження писанки • '''ІІ група''' –«Етнографи»: - Виділити символіку яка використовується на писанках; - Визначити найбільш поширені символи. • '''ІІІ група'''– «Писанкарі»: - Порівняти способи написання писанки; - Обрати найбільш оптимальний спосіб написання писанки.

'''Тиждень 3.'''

Утвореним групам дається завдання:

Історики:

1) Проаналізувати поняття писанки та писанкарства.

2) Опрацювати різні джерела і дослідити історичне минуле писанки.

3) Опрацювати різні джерела які стосуються писанкарства і дізнатись якими були перші писанки.

4) Дізнатися про відомих писанкарів сучасності.

5) Дослідити історію писанкарства і визначити коли писанкарство набуло найбільшого поширення на теренах України.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](історія писанки, обрядова функція писанки).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/3.html завдань] групою створюється вікі-стаття.

Етнографи:

1) Дослідити яку роль відігравала писанка для наших предків.

2) Опрацювати різні джерела і визначити які символи були найпоширенішими для писанок.

3) Дослідити обряд написання писанок.

4) З’ясувати символіку малюнку та кольору на писанках.

5) Опрацювати джерела та відзначити техніки писанок.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](призначення, кольори, символи) та проводять оппитування за [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQa19EcmZ0bTgzejQ/edit шаблоном] створюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVDZ2Y1NNaWdEcEE/edit діаграму до вивчення теми] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWQ1cEFqS3VtZlE/edit діаграму після вивчення].

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/blog-page_8.html завдань] групою створюється презентація.

Писанкарі:

1) Опрацювати джерела та визначити які існують фарби для писанок.

2) З’ясувати які інструменти використовують для написання писанки.

3) З’ясувати як відбувається процес написання та фарбування писанки.

4) Виробити практичні навички написання писанок. Виконуючи це завдання учні можуть користуватися [http://www.youtube.com/watch?v=afk9dNksMxA відео].

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](технологія виготовлення, інструменти та матеріали, техніки розпису).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/2_8.html завдань] групою створюється блог.

Рефлексія та консультації, взаємооцінювання відбувається протягом всієї роботи. Для забезпечення диференціації у навчанні вчитель рекомендує учням використовувати форму оцінювання самоспрямування власного навчання. Для забезпечення диференційованого підходу у навчанні вчитель використовує у роботі доцільні стратегії навчання і оцінювання [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRWJ1TEc3VXNIX0E/edit обдарованих учнів] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQdVBHbU05TEMxaW8/edit учнів з обмеженими можливостями].

'''Тиждень 4.'''

Щоб перевірити рівень володіння учнями навчальним матеріалом, відбувається підсумкове оцінювання вмінь і навичок та заповнюється і обговорюється таблиця З-Х-Д. Використовують лист-контроль [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQzE3Q1E5b0REWlE/edit Оцінювання навичок спільної діяльності роботи в групі] та вклад, який зробив кожен учень в роботу групи і наскільки його вклад був цінним. Після представлення всіх результатів відбувається обговорення ключового питання. Доцільно для подальшої участі учнів у навчальних проектах здійснити [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQd09OYzdFaVlCLWs/edit рефлексію].

Для оцінювання результатів проекту вчитель використовує всі здані учнями форми оцінювання і самооцінювання, а також - [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEZyWjNWZjFwN2s/edit Загальні критерії оцінювання проекту].

Відбувається заключний етап роботи, на якому кожна з груп презентує свої результати роботи:

'''І група''' – «Історики» працюють над завданнями: -Підготувати та презентувати матеріали з історії писанкарства; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді вікі-статті.

'''ІІ група''' –«Етнографи» працюють над завданням: -Підготувати та презентувати матеріали, щодо символів та кольорів які використовують для написання писанки; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді презентації.

'''ІІІ група''' – «Писанкарі» працюють над завданням: -Підготувати матеріали для практичного виготовлення писанки; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді блогу.

[http://wiki.iteach.com.ua/Учнівська_вікі-стаття:_Історія_писанкарства#.D0.9A.D0.BE.D1.80.D0.B8.D1.81.D0.BD.D1.96_.D1.80.D0.B5.D1.81.D1.83.D1.80.D1.81.D0.B8 Учнівська вікі-стаття] – група Історики

[http://prezi.com/urpf5bllaiqv/?utm_campaign=share&utm_medium=copy Учнівська презентація] – група Етнографи

[http://pusankari.blogspot.com/ Учнівський блог] – група Писанкарі

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Браславець Ірина Олексіївна

==Фах, навчальний предмет==
Студент ОКР "Магістр". Спеціальність "Технологічна освіта". Спеціалізація "Основи дизайну".

==Навчальний заклад==
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Місто\село, район, область==
м. Вінниця

==Контактні дані==
irkabraslavec92 на gmail.com

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
25.02.2014 – 14.05.2014

==Місце проведення тренінгу==
Вінниця, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Тренери==
Кобися Алла Петрівна

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Браславець Ірини з теми "Основи технології писанкарства"

2014-05-14T17:09:39Z

Браславець Ірина: /* Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи) */

=Назва навчальної теми=
Тема. "Основи технології писанкарства"

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Українознавство, інформатика.

=Вік учнів, клас=

9 клас, 13-14 років

=Стислий опис проекту=
Навчальний проект "Великодний сувенір" розроблено відповідно до навчальної програми варіативного модуля з трудового навчання для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Проект має на меті:
- розширити і поглибити наявні знання учнів з теми «Основи технології писанкарства» ;
- познайомити учнів з історією писанкарства на теренах України;
- навчити розпізнавати техніки писанкарства та символи які використовуються в писанкарстві та виготовляти писанку;
- розгорнути знання про застосування писанки в побуті;
- застосувати на практиці отримані знання щодо виготовлення писанки;
- розвити логічне мислення , навички роботи в колективі та естетичний смак.
Учні класу будуть розбиті на 3 групи за сферою інтересів: історики, етнографи та писанкарі. Протягом роботи над проектом учні дізнаються про історію виникнення та застосування в побуті писанки, про символіку яка використовується на писанці та практично зможуть самі виготовити писанку. Результати дослідження будуть представлені в вигляді презентацій та майстер-класу.

=План вивчення теми =

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQWpwSTdQWjJNSzQ/edit План вивчення теми]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEdoeXhySVVNdUU/edit План впровадження]

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
На протязі усього проекту відбувається його оцінювання. На початку виконання проекту і відповідної йому теми вчитель організовує колективне обговорення ключового питання, для полегшення розуміння учнів вчитель пропонує переглянути створену ним [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQdThzVmxnT2ctdXM/edit презентацію]. Наступним етапом попереднього оцінювання є робота учнів над таблицею [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQckItaGktUXV4a3c/edit З-Д-Х] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit Т-схемою], які допоможуть краще виявити наявний рівень знань учнів. Під час роботи над проектом учні аналізують і опрацьовують інформацію з різних доступних їм джерел інформації, зокрема з Інтернету, при цьому заповнюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN0kzSFNibEdRamM/edit таблицю Контрольний список для оцінки Веб-сайтів] [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUnIzUHZhVGttbjg/edit (Приклад 1)]. Учні під час роботи над проектом здійснюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeGlnaXBadXZsUmM/edit самооцінку свого просування у навчанні] за допомогою розробленої вчителем Форми самооцінювання блогу. Роботу над проектом учні супроводжують постійним проведенням самооцінки виконаної роботи опираючись на [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit контрольний список самоспрямування у навчанні] заповнюючи схему [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQcHMxYUdZcW5kamc/edit Форма самоспрямування роботи у проекті]. При цьому вчитель проводить оцінку роботи учнів в вигляді усних опитувань. Наприкінці роботи над проектом проводиться оцінювання діяльності за формами оцінювання учнівських робіт ([https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit блогу], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQzdWNFB0YVN2SkU/edit публікації], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit презентації])

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQNXJLcnQ3bnQwV28/edit Форма для оцінювання обраних стандартів, програм та сформульованих навчальних цілей]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWRWV3pQLVYzUDA/edit Форма для оцінювання моєї роботи з учнями при колективному обговоренні в Інтернеті]

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Перед початком роботи над проектом потрібно перевірити чи учні знайомі (знають) з основними поняттями, які будуть розкриватись у проекті; чи учні знають основи роботи в Інтернеті [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVZ0NU5MMVpCelU/edit (інструкція для пошуку в інтернеті)] та роботи з текстовими документами і презентаціями. За тиждень до проекту вчитель роздає [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQXpYTEh2RHlWMzA/edit брошуру] по проектній діяльності батькам та отримує [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTHY3RFAzNF9NNDg/edit дозвіл від батьків] для користування інтернетом. Усі завдання, що будь задані учням під час проекту можна переглянути на [http://blogvchytela.blogspot.com/ Блозі вчителя "Великодній сувенір"]. Після організаційного моменту вчитель роздає учням [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN3lQMmRyeU13dkE/edit Інструкцію про правила роботи за комп’ютером], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWnB5NzlEN3V6R3M/edit Форму реєстрації роботи на комп'ютері].

'''Тиждень 1.'''

На початку роботи вчитель ставить перед учнями ключове запитання: Що є духовним багатством рідного народу? Обговорення цього питання можна провести у вигляді дискусії, мозкового штурму. Для правильного та чіткого усвідомлення учнями сутті проблеми вчитель знайомить учнів з [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVRnb1JVZ25jR2c/edit презентацією],в якій вказано тематичні питання:

1. Історія писанкарства – цікавість чи духовна потреба?

2. Як ми можемо реалізувати свій творчий потенціал?

3. Яким чином ми можемо зберегти національну спадщину?

Після розгляду і обговорення питань учні об’єднуються у 3 групи: Історики, Етнографи, Писанкарі (за інтересами). Учитель пропонує учням дати відповіді на запитання [https://docs.google.com/forms/d/16Y7AWF79lK-kR_ER6Eh_854odow6vo9wSAtSZLlf54A/viewform опитувальника]. Після остаточного уточнення списків груп, в кожній з них буде обрано командира. Кожна з груп отримує своє унікальне завдання та можливість за необхідності залучати до виконання конкретної роботи вільних на цей час учасників інших груп. Після організаційного моменту вчитель нагадує учням, що упродовж всього дослідження вони заповнюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWFVYWm02QkMtcWc/edit журнал дослідженння].

'''Тиждень 2.'''

Перед початком роботи вчитель ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQbWNiOGRyamVnR1U/edit презентацією Авторське право та правомірне використання джерел] та пропонує учням пройти [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWI4VnB6ZkpNdVU/edit Тест про авторське право], проводить бесіду із учнями щодо безпеки і правил роботи в мережі Інтернет, ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRldHLVpYMFdWWFU/edit Формою оцінювання Інтернет-ресурсів]. Учитель пропонує учням використовувати [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQc0lsU1pQcHNPUkk/edit Інтернет-ресурси] для спільного використання. Перший тиждень виконання проекту – пошуково-дослідницький, учні збирають інформацію, аналізують її, висувають гіпотези та перевіряють їх.

На цьому тижні учні отримують такі завдання: • '''І група''' – «Історики»: - Зібрати матеріали про ісорію писанки; - Пояснити занепад та відродження писанки • '''ІІ група''' –«Етнографи»: - Виділити символіку яка використовується на писанках; - Визначити найбільш поширені символи. • '''ІІІ група'''– «Писанкарі»: - Порівняти способи написання писанки; - Обрати найбільш оптимальний спосіб написання писанки.

'''Тиждень 3.'''

Утвореним групам дається завдання:

Історики:

1) Проаналізувати поняття писанки та писанкарства.

2) Опрацювати різні джерела і дослідити історичне минуле писанки.

3) Опрацювати різні джерела які стосуються писанкарства і дізнатись якими були перші писанки.

4) Дізнатися про відомих писанкарів сучасності.

5) Дослідити історію писанкарства і визначити коли писанкарство набуло найбільшого поширення на теренах України.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](історія писанки, обрядова функція писанки).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/3.html завдань] групою створюється вікі-стаття.

Етнографи:

1) Дослідити яку роль відігравала писанка для наших предків.

2) Опрацювати різні джерела і визначити які символи були найпоширенішими для писанок.

3) Дослідити обряд написання писанок.

4) З’ясувати символіку малюнку та кольору на писанках.

5) Опрацювати джерела та відзначити техніки писанок.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](призначення, кольори, символи) та проводять оппитування для створення [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQaE1vT0NZUGdHWXc/edit порівняльної діаграми].

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/blog-page_8.html завдань] групою створюється презентація.

Писанкарі:

1) Опрацювати джерела та визначити які існують фарби для писанок.

2) З’ясувати які інструменти використовують для написання писанки.

3) З’ясувати як відбувається процес написання та фарбування писанки.

4) Виробити практичні навички написання писанок. Виконуючи це завдання учні можуть користуватися [http://www.youtube.com/watch?v=afk9dNksMxA відео].

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](технологія виготовлення, інструменти та матеріали, техніки розпису).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/2_8.html завдань] групою створюється блог.

Рефлексія та консультації, взаємооцінювання відбувається протягом всієї роботи. Для забезпечення диференціації у навчанні вчитель рекомендує учням використовувати форму оцінювання самоспрямування власного навчання. Для забезпечення диференційованого підходу у навчанні вчитель використовує у роботі доцільні стратегії навчання і оцінювання [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRWJ1TEc3VXNIX0E/edit обдарованих учнів] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQdVBHbU05TEMxaW8/edit учнів з обмеженими можливостями].

'''Тиждень 4.'''

Щоб перевірити рівень володіння учнями навчальним матеріалом, відбувається підсумкове оцінювання вмінь і навичок та заповнюється і обговорюється таблиця З-Х-Д. Використовують лист-контроль [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQzE3Q1E5b0REWlE/edit Оцінювання навичок спільної діяльності роботи в групі] та вклад, який зробив кожен учень в роботу групи і наскільки його вклад був цінним. Після представлення всіх результатів відбувається обговорення ключового питання. Доцільно для подальшої участі учнів у навчальних проектах здійснити [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQd09OYzdFaVlCLWs/edit рефлексію].

Для оцінювання результатів проекту вчитель використовує всі здані учнями форми оцінювання і самооцінювання, а також - [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEZyWjNWZjFwN2s/edit Загальні критерії оцінювання проекту].

Відбувається заключний етап роботи, на якому кожна з груп презентує свої результати роботи:

'''І група''' – «Історики» працюють над завданнями: -Підготувати та презентувати матеріали з історії писанкарства; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді вікі-статті.

'''ІІ група''' –«Етнографи» працюють над завданням: -Підготувати та презентувати матеріали, щодо символів та кольорів які використовують для написання писанки; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді презентації.

'''ІІІ група''' – «Писанкарі» працюють над завданням: -Підготувати матеріали для практичного виготовлення писанки; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді блогу.

[http://wiki.iteach.com.ua/Учнівська_вікі-стаття:_Історія_писанкарства#.D0.9A.D0.BE.D1.80.D0.B8.D1.81.D0.BD.D1.96_.D1.80.D0.B5.D1.81.D1.83.D1.80.D1.81.D0.B8 Учнівська вікі-стаття] – група Історики

[http://prezi.com/urpf5bllaiqv/?utm_campaign=share&utm_medium=copy Учнівська презентація] – група Етнографи

[http://pusankari.blogspot.com/ Учнівський блог] – група Писанкарі

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Браславець Ірина Олексіївна

==Фах, навчальний предмет==
Студент ОКР "Магістр". Спеціальність "Технологічна освіта". Спеціалізація "Основи дизайну".

==Навчальний заклад==
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Місто\село, район, область==
м. Вінниця

==Контактні дані==
irkabraslavec92 на gmail.com

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
25.02.2014 – 14.05.2014

==Місце проведення тренінгу==
Вінниця, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Тренери==
Кобися Алла Петрівна

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Браславець Ірини з теми "Основи технології писанкарства"

2014-05-14T17:08:55Z

Браславець Ірина: /* Оцінювання (стислий опис і інструменти) */

=Назва навчальної теми=
Тема. "Основи технології писанкарства"

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Українознавство, інформатика.

=Вік учнів, клас=

9 клас, 13-14 років

=Стислий опис проекту=
Навчальний проект "Великодний сувенір" розроблено відповідно до навчальної програми варіативного модуля з трудового навчання для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Проект має на меті:
- розширити і поглибити наявні знання учнів з теми «Основи технології писанкарства» ;
- познайомити учнів з історією писанкарства на теренах України;
- навчити розпізнавати техніки писанкарства та символи які використовуються в писанкарстві та виготовляти писанку;
- розгорнути знання про застосування писанки в побуті;
- застосувати на практиці отримані знання щодо виготовлення писанки;
- розвити логічне мислення , навички роботи в колективі та естетичний смак.
Учні класу будуть розбиті на 3 групи за сферою інтересів: історики, етнографи та писанкарі. Протягом роботи над проектом учні дізнаються про історію виникнення та застосування в побуті писанки, про символіку яка використовується на писанці та практично зможуть самі виготовити писанку. Результати дослідження будуть представлені в вигляді презентацій та майстер-класу.

=План вивчення теми =

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQWpwSTdQWjJNSzQ/edit План вивчення теми]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEdoeXhySVVNdUU/edit План впровадження]

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
На протязі усього проекту відбувається його оцінювання. На початку виконання проекту і відповідної йому теми вчитель організовує колективне обговорення ключового питання, для полегшення розуміння учнів вчитель пропонує переглянути створену ним [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQdThzVmxnT2ctdXM/edit презентацію]. Наступним етапом попереднього оцінювання є робота учнів над таблицею [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQckItaGktUXV4a3c/edit З-Д-Х] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit Т-схемою], які допоможуть краще виявити наявний рівень знань учнів. Під час роботи над проектом учні аналізують і опрацьовують інформацію з різних доступних їм джерел інформації, зокрема з Інтернету, при цьому заповнюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN0kzSFNibEdRamM/edit таблицю Контрольний список для оцінки Веб-сайтів] [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUnIzUHZhVGttbjg/edit (Приклад 1)]. Учні під час роботи над проектом здійснюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeGlnaXBadXZsUmM/edit самооцінку свого просування у навчанні] за допомогою розробленої вчителем Форми самооцінювання блогу. Роботу над проектом учні супроводжують постійним проведенням самооцінки виконаної роботи опираючись на [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit контрольний список самоспрямування у навчанні] заповнюючи схему [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQcHMxYUdZcW5kamc/edit Форма самоспрямування роботи у проекті]. При цьому вчитель проводить оцінку роботи учнів в вигляді усних опитувань. Наприкінці роботи над проектом проводиться оцінювання діяльності за формами оцінювання учнівських робіт ([https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit блогу], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQzdWNFB0YVN2SkU/edit публікації], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit презентації])

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQNXJLcnQ3bnQwV28/edit Форма для оцінювання обраних стандартів, програм та сформульованих навчальних цілей]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWRWV3pQLVYzUDA/edit Форма для оцінювання моєї роботи з учнями при колективному обговоренні в Інтернеті]

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Перед початком роботи над проектом потрібно перевірити чи учні знайомі (знають) з основними поняттями, які будуть розкриватись у проекті; чи учні знають основи роботи в Інтернеті [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVZ0NU5MMVpCelU/edit (інструкція для пошуку в інтернеті)] та роботи з текстовими документами і презентаціями. За тиждень до проекту вчитель роздає [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQXpYTEh2RHlWMzA/edit брошуру] по проектній діяльності батькам та отримує [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTHY3RFAzNF9NNDg/edit дозвіл від батьків] для користування інтернетом. Усі завдання, що будь задані учням під час проекту можна переглянути на [http://blogvchytela.blogspot.com/ Блозі вчителя "Великодній сувенір"]. Після організаційного моменту вчитель роздає учням [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN3lQMmRyeU13dkE/edit Інструкцію про правила роботи за комп’ютером], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWnB5NzlEN3V6R3M/edit Форму реєстрації роботи на комп'ютері].

'''Тиждень 1.'''

На початку роботи вчитель ставить перед учнями ключове запитання: Що є духовним багатством рідного народу? Обговорення цього питання можна провести у вигляді дискусії, мозкового штурму. Для правильного та чіткого усвідомлення учнями сутті проблеми вчитель знайомить учнів з [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVRnb1JVZ25jR2c/edit презентацією],в якій вказано тематичні питання:

1. Історія писанкарства – цікавість чи духовна потреба?

2. Як ми можемо реалізувати свій творчий потенціал?

3. Яким чином ми можемо зберегти національну спадщину?

Після розгляду і обговорення питань учні об’єднуються у 3 групи: Історики, Етнографи, Писанкарі (за інтересами). Учитель пропонує учням дати відповіді на запитання [https://docs.google.com/forms/d/16Y7AWF79lK-kR_ER6Eh_854odow6vo9wSAtSZLlf54A/viewform опитувальника]. Після остаточного уточнення списків груп, в кожній з них буде обрано командира. Кожна з груп отримує своє унікальне завдання та можливість за необхідності залучати до виконання конкретної роботи вільних на цей час учасників інших груп. Після організаційного моменту вчитель нагадує учням, що упродовж всього дослідження вони заповнюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWFVYWm02QkMtcWc/edit журнал дослідженння].

'''Тиждень 2.'''

Перед початком роботи вчитель ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQbWNiOGRyamVnR1U/edit презентацією Авторське право та правомірне використання джерел] та пропонує учням пройти [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWI4VnB6ZkpNdVU/edit Тест про авторське право], проводить бесіду із учнями щодо безпеки і правил роботи в мережі Інтернет, ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRldHLVpYMFdWWFU/edit Формою оцінювання Інтернет-ресурсів]. Учитель пропонує учням використовувати [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQc0lsU1pQcHNPUkk/edit Інтернет-ресурси] для спільного використання. Перший тиждень виконання проекту – пошуково-дослідницький, учні збирають інформацію, аналізують її, висувають гіпотези та перевіряють їх.

На цьому тижні учні отримують такі завдання: • '''І група''' – «Історики»: - Зібрати матеріали про ісорію писанки; - Пояснити занепад та відродження писанки • '''ІІ група''' –«Етнографи»: - Виділити символіку яка використовується на писанках; - Визначити найбільш поширені символи. • '''ІІІ група'''– «Писанкарі»: - Порівняти способи написання писанки; - Обрати найбільш оптимальний спосіб написання писанки.

'''Тиждень 3.'''

Учні обирають спосіб представлення результатів, попередньо ознайомившись з формами оцінювання учнівських робіт ([https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit блогу], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQzdWNFB0YVN2SkU/edit публікації], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit презентації])
Утвореним групам дається завдання:

Історики:

1) Проаналізувати поняття писанки та писанкарства.

2) Опрацювати різні джерела і дослідити історичне минуле писанки.

3) Опрацювати різні джерела які стосуються писанкарства і дізнатись якими були перші писанки.

4) Дізнатися про відомих писанкарів сучасності.

5) Дослідити історію писанкарства і визначити коли писанкарство набуло найбільшого поширення на теренах України.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](історія писанки, обрядова функція писанки).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/3.html завдань] групою створюється вікі-стаття.

Етнографи:

1) Дослідити яку роль відігравала писанка для наших предків.

2) Опрацювати різні джерела і визначити які символи були найпоширенішими для писанок.

3) Дослідити обряд написання писанок.

4) З’ясувати символіку малюнку та кольору на писанках.

5) Опрацювати джерела та відзначити техніки писанок.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](призначення, кольори, символи) та проводять оппитування для створення [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQaE1vT0NZUGdHWXc/edit порівняльної діаграми].

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/blog-page_8.html завдань] групою створюється презентація.

Писанкарі:

1) Опрацювати джерела та визначити які існують фарби для писанок.

2) З’ясувати які інструменти використовують для написання писанки.

3) З’ясувати як відбувається процес написання та фарбування писанки.

4) Виробити практичні навички написання писанок. Виконуючи це завдання учні можуть користуватися [http://www.youtube.com/watch?v=afk9dNksMxA відео].

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](технологія виготовлення, інструменти та матеріали, техніки розпису).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/2_8.html завдань] групою створюється блог.

Рефлексія та консультації, взаємооцінювання відбувається протягом всієї роботи. Для забезпечення диференціації у навчанні вчитель рекомендує учням використовувати форму оцінювання самоспрямування власного навчання. Для забезпечення диференційованого підходу у навчанні вчитель використовує у роботі доцільні стратегії навчання і оцінювання [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRWJ1TEc3VXNIX0E/edit обдарованих учнів] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQdVBHbU05TEMxaW8/edit учнів з обмеженими можливостями].

'''Тиждень 4.'''

Щоб перевірити рівень володіння учнями навчальним матеріалом, відбувається підсумкове оцінювання вмінь і навичок та заповнюється і обговорюється таблиця З-Х-Д. Використовують лист-контроль [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQzE3Q1E5b0REWlE/edit Оцінювання навичок спільної діяльності роботи в групі] та вклад, який зробив кожен учень в роботу групи і наскільки його вклад був цінним. Після представлення всіх результатів відбувається обговорення ключового питання. Доцільно для подальшої участі учнів у навчальних проектах здійснити [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQd09OYzdFaVlCLWs/edit рефлексію].

Для оцінювання результатів проекту вчитель використовує всі здані учнями форми оцінювання і самооцінювання, а також - [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEZyWjNWZjFwN2s/edit Загальні критерії оцінювання проекту].

Відбувається заключний етап роботи, на якому кожна з груп презентує свої результати роботи:

'''І група''' – «Історики» працюють над завданнями: -Підготувати та презентувати матеріали з історії писанкарства; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді вікі-статті.

'''ІІ група''' –«Етнографи» працюють над завданням: -Підготувати та презентувати матеріали, щодо символів та кольорів які використовують для написання писанки; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді презентації.

'''ІІІ група''' – «Писанкарі» працюють над завданням: -Підготувати матеріали для практичного виготовлення писанки; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді блогу.

[http://wiki.iteach.com.ua/Учнівська_вікі-стаття:_Історія_писанкарства#.D0.9A.D0.BE.D1.80.D0.B8.D1.81.D0.BD.D1.96_.D1.80.D0.B5.D1.81.D1.83.D1.80.D1.81.D0.B8 Учнівська вікі-стаття] – група Історики

[http://prezi.com/urpf5bllaiqv/?utm_campaign=share&utm_medium=copy Учнівська презентація] – група Етнографи

[http://pusankari.blogspot.com/ Учнівський блог] – група Писанкарі

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Браславець Ірина Олексіївна

==Фах, навчальний предмет==
Студент ОКР "Магістр". Спеціальність "Технологічна освіта". Спеціалізація "Основи дизайну".

==Навчальний заклад==
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Місто\село, район, область==
м. Вінниця

==Контактні дані==
irkabraslavec92 на gmail.com

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
25.02.2014 – 14.05.2014

==Місце проведення тренінгу==
Вінниця, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Тренери==
Кобися Алла Петрівна

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Браславець Ірини з теми "Основи технології писанкарства"

2014-05-14T12:49:40Z

Браславець Ірина: /* Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи) */

=Назва навчальної теми=
Тема. "Основи технології писанкарства"

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Українознавство, інформатика.

=Вік учнів, клас=

9 клас, 13-14 років

=Стислий опис проекту=
Навчальний проект "Великодний сувенір" розроблено відповідно до навчальної програми варіативного модуля з трудового навчання для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Проект має на меті:
- розширити і поглибити наявні знання учнів з теми «Основи технології писанкарства» ;
- познайомити учнів з історією писанкарства на теренах України;
- навчити розпізнавати техніки писанкарства та символи які використовуються в писанкарстві та виготовляти писанку;
- розгорнути знання про застосування писанки в побуті;
- застосувати на практиці отримані знання щодо виготовлення писанки;
- розвити логічне мислення , навички роботи в колективі та естетичний смак.
Учні класу будуть розбиті на 3 групи за сферою інтересів: історики, етнографи та писанкарі. Протягом роботи над проектом учні дізнаються про історію виникнення та застосування в побуті писанки, про символіку яка використовується на писанці та практично зможуть самі виготовити писанку. Результати дослідження будуть представлені в вигляді презентацій та майстер-класу.

=План вивчення теми =

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQWpwSTdQWjJNSzQ/edit План вивчення теми]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEdoeXhySVVNdUU/edit План впровадження]

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
На протязі усього проекту відбувається його оцінювання. На початку виконання проекту і відповідної йому теми вчитель організовує колективне обговорення ключового питання, для полегшення розуміння учнів вчитель пропонує переглянути створену ним [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQdThzVmxnT2ctdXM/edit презентацію]. Наступним етапом попереднього оцінювання є робота учнів над таблицею [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQckItaGktUXV4a3c/edit З-Д-Х] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit Т-схемою], які допоможуть краще виявити наявний рівень знань учнів. Під час роботи над проектом учні аналізують і опрацьовують інформацію з різних доступних їм джерел інформації, зокрема з Інтернету, при цьому заповнюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN0kzSFNibEdRamM/edit таблицю Контрольний список для оцінки Веб-сайтів] [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUnIzUHZhVGttbjg/edit (Приклад 1)]. Учні під час роботи над проектом здійснюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeGlnaXBadXZsUmM/edit самооцінку свого просування у навчанні] за допомогою розробленої вчителем Форми самооцінювання блогу. Роботу над проектом учні супроводжують постійним проведенням самооцінки виконаної роботи опираючись на [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit контрольний список самоспрямування у навчанні] заповнюючи схему [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQcHMxYUdZcW5kamc/edit Форма самоспрямування роботи у проекті]. При цьому вчитель проводить оцінку роботи учнів в вигляді усних опитувань. Наприкінці роботи над проектом проводиться оцінювання діяльності учнів вчителем за допомогою [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit форми оцінювання презентацій].

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQNXJLcnQ3bnQwV28/edit Форма для оцінювання обраних стандартів, програм та сформульованих навчальних цілей]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWRWV3pQLVYzUDA/edit Форма для оцінювання моєї роботи з учнями при колективному обговоренні в Інтернеті]

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Перед початком роботи над проектом потрібно перевірити чи учні знайомі (знають) з основними поняттями, які будуть розкриватись у проекті; чи учні знають основи роботи в Інтернеті [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVZ0NU5MMVpCelU/edit (інструкція для пошуку в інтернеті)] та роботи з текстовими документами і презентаціями. За тиждень до проекту вчитель роздає [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQXpYTEh2RHlWMzA/edit брошуру] по проектній діяльності батькам та отримує [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTHY3RFAzNF9NNDg/edit дозвіл від батьків] для користування інтернетом. Усі завдання, що будь задані учням під час проекту можна переглянути на [http://blogvchytela.blogspot.com/ Блозі вчителя "Великодній сувенір"]. Після організаційного моменту вчитель роздає учням [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN3lQMmRyeU13dkE/edit Інструкцію про правила роботи за комп’ютером], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWnB5NzlEN3V6R3M/edit Форму реєстрації роботи на комп'ютері].

'''Тиждень 1.'''

На початку роботи вчитель ставить перед учнями ключове запитання: Що є духовним багатством рідного народу? Обговорення цього питання можна провести у вигляді дискусії, мозкового штурму. Для правильного та чіткого усвідомлення учнями сутті проблеми вчитель знайомить учнів з [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVRnb1JVZ25jR2c/edit презентацією],в якій вказано тематичні питання:

1. Історія писанкарства – цікавість чи духовна потреба?

2. Як ми можемо реалізувати свій творчий потенціал?

3. Яким чином ми можемо зберегти національну спадщину?

Після розгляду і обговорення питань учні об’єднуються у 3 групи: Історики, Етнографи, Писанкарі (за інтересами). Учитель пропонує учням дати відповіді на запитання [https://docs.google.com/forms/d/16Y7AWF79lK-kR_ER6Eh_854odow6vo9wSAtSZLlf54A/viewform опитувальника]. Після остаточного уточнення списків груп, в кожній з них буде обрано командира. Кожна з груп отримує своє унікальне завдання та можливість за необхідності залучати до виконання конкретної роботи вільних на цей час учасників інших груп. Після організаційного моменту вчитель нагадує учням, що упродовж всього дослідження вони заповнюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWFVYWm02QkMtcWc/edit журнал дослідженння].

'''Тиждень 2.'''

Перед початком роботи вчитель ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQbWNiOGRyamVnR1U/edit презентацією Авторське право та правомірне використання джерел] та пропонує учням пройти [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWI4VnB6ZkpNdVU/edit Тест про авторське право], проводить бесіду із учнями щодо безпеки і правил роботи в мережі Інтернет, ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRldHLVpYMFdWWFU/edit Формою оцінювання Інтернет-ресурсів]. Учитель пропонує учням використовувати [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQc0lsU1pQcHNPUkk/edit Інтернет-ресурси] для спільного використання. Перший тиждень виконання проекту – пошуково-дослідницький, учні збирають інформацію, аналізують її, висувають гіпотези та перевіряють їх.

На цьому тижні учні отримують такі завдання: • '''І група''' – «Історики»: - Зібрати матеріали про ісорію писанки; - Пояснити занепад та відродження писанки • '''ІІ група''' –«Етнографи»: - Виділити символіку яка використовується на писанках; - Визначити найбільш поширені символи. • '''ІІІ група'''– «Писанкарі»: - Порівняти способи написання писанки; - Обрати найбільш оптимальний спосіб написання писанки.

'''Тиждень 3.'''

Учні обирають спосіб представлення результатів, попередньо ознайомившись з формами оцінювання учнівських робіт ([https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit блогу], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQzdWNFB0YVN2SkU/edit публікації], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit презентації])
Утвореним групам дається завдання:

Історики:

1) Проаналізувати поняття писанки та писанкарства.

2) Опрацювати різні джерела і дослідити історичне минуле писанки.

3) Опрацювати різні джерела які стосуються писанкарства і дізнатись якими були перші писанки.

4) Дізнатися про відомих писанкарів сучасності.

5) Дослідити історію писанкарства і визначити коли писанкарство набуло найбільшого поширення на теренах України.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](історія писанки, обрядова функція писанки).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/3.html завдань] групою створюється вікі-стаття.

Етнографи:

1) Дослідити яку роль відігравала писанка для наших предків.

2) Опрацювати різні джерела і визначити які символи були найпоширенішими для писанок.

3) Дослідити обряд написання писанок.

4) З’ясувати символіку малюнку та кольору на писанках.

5) Опрацювати джерела та відзначити техніки писанок.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](призначення, кольори, символи) та проводять оппитування для створення [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQaE1vT0NZUGdHWXc/edit порівняльної діаграми].

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/blog-page_8.html завдань] групою створюється презентація.

Писанкарі:

1) Опрацювати джерела та визначити які існують фарби для писанок.

2) З’ясувати які інструменти використовують для написання писанки.

3) З’ясувати як відбувається процес написання та фарбування писанки.

4) Виробити практичні навички написання писанок. Виконуючи це завдання учні можуть користуватися [http://www.youtube.com/watch?v=afk9dNksMxA відео].

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](технологія виготовлення, інструменти та матеріали, техніки розпису).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/2_8.html завдань] групою створюється блог.

Рефлексія та консультації, взаємооцінювання відбувається протягом всієї роботи. Для забезпечення диференціації у навчанні вчитель рекомендує учням використовувати форму оцінювання самоспрямування власного навчання. Для забезпечення диференційованого підходу у навчанні вчитель використовує у роботі доцільні стратегії навчання і оцінювання [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRWJ1TEc3VXNIX0E/edit обдарованих учнів] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQdVBHbU05TEMxaW8/edit учнів з обмеженими можливостями].

'''Тиждень 4.'''

Щоб перевірити рівень володіння учнями навчальним матеріалом, відбувається підсумкове оцінювання вмінь і навичок та заповнюється і обговорюється таблиця З-Х-Д. Використовують лист-контроль [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQzE3Q1E5b0REWlE/edit Оцінювання навичок спільної діяльності роботи в групі] та вклад, який зробив кожен учень в роботу групи і наскільки його вклад був цінним. Після представлення всіх результатів відбувається обговорення ключового питання. Доцільно для подальшої участі учнів у навчальних проектах здійснити [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQd09OYzdFaVlCLWs/edit рефлексію].

Для оцінювання результатів проекту вчитель використовує всі здані учнями форми оцінювання і самооцінювання, а також - [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEZyWjNWZjFwN2s/edit Загальні критерії оцінювання проекту].

Відбувається заключний етап роботи, на якому кожна з груп презентує свої результати роботи:

'''І група''' – «Історики» працюють над завданнями: -Підготувати та презентувати матеріали з історії писанкарства; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді вікі-статті.

'''ІІ група''' –«Етнографи» працюють над завданням: -Підготувати та презентувати матеріали, щодо символів та кольорів які використовують для написання писанки; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді презентації.

'''ІІІ група''' – «Писанкарі» працюють над завданням: -Підготувати матеріали для практичного виготовлення писанки; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді блогу.

[http://wiki.iteach.com.ua/Учнівська_вікі-стаття:_Історія_писанкарства#.D0.9A.D0.BE.D1.80.D0.B8.D1.81.D0.BD.D1.96_.D1.80.D0.B5.D1.81.D1.83.D1.80.D1.81.D0.B8 Учнівська вікі-стаття] – група Історики

[http://prezi.com/urpf5bllaiqv/?utm_campaign=share&utm_medium=copy Учнівська презентація] – група Етнографи

[http://pusankari.blogspot.com/ Учнівський блог] – група Писанкарі

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Браславець Ірина Олексіївна

==Фах, навчальний предмет==
Студент ОКР "Магістр". Спеціальність "Технологічна освіта". Спеціалізація "Основи дизайну".

==Навчальний заклад==
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Місто\село, район, область==
м. Вінниця

==Контактні дані==
irkabraslavec92 на gmail.com

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
25.02.2014 – 14.05.2014

==Місце проведення тренінгу==
Вінниця, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Тренери==
Кобися Алла Петрівна

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Браславець Ірини з теми "Основи технології писанкарства"

2014-05-14T12:39:37Z

Браславець Ірина: /* Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи) */

=Назва навчальної теми=
Тема. "Основи технології писанкарства"

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Українознавство, інформатика.

=Вік учнів, клас=

9 клас, 13-14 років

=Стислий опис проекту=
Навчальний проект "Великодний сувенір" розроблено відповідно до навчальної програми варіативного модуля з трудового навчання для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Проект має на меті:
- розширити і поглибити наявні знання учнів з теми «Основи технології писанкарства» ;
- познайомити учнів з історією писанкарства на теренах України;
- навчити розпізнавати техніки писанкарства та символи які використовуються в писанкарстві та виготовляти писанку;
- розгорнути знання про застосування писанки в побуті;
- застосувати на практиці отримані знання щодо виготовлення писанки;
- розвити логічне мислення , навички роботи в колективі та естетичний смак.
Учні класу будуть розбиті на 3 групи за сферою інтересів: історики, етнографи та писанкарі. Протягом роботи над проектом учні дізнаються про історію виникнення та застосування в побуті писанки, про символіку яка використовується на писанці та практично зможуть самі виготовити писанку. Результати дослідження будуть представлені в вигляді презентацій та майстер-класу.

=План вивчення теми =

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQWpwSTdQWjJNSzQ/edit План вивчення теми]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEdoeXhySVVNdUU/edit План впровадження]

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
На протязі усього проекту відбувається його оцінювання. На початку виконання проекту і відповідної йому теми вчитель організовує колективне обговорення ключового питання, для полегшення розуміння учнів вчитель пропонує переглянути створену ним [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQdThzVmxnT2ctdXM/edit презентацію]. Наступним етапом попереднього оцінювання є робота учнів над таблицею [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQckItaGktUXV4a3c/edit З-Д-Х] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit Т-схемою], які допоможуть краще виявити наявний рівень знань учнів. Під час роботи над проектом учні аналізують і опрацьовують інформацію з різних доступних їм джерел інформації, зокрема з Інтернету, при цьому заповнюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN0kzSFNibEdRamM/edit таблицю Контрольний список для оцінки Веб-сайтів] [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUnIzUHZhVGttbjg/edit (Приклад 1)]. Учні під час роботи над проектом здійснюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeGlnaXBadXZsUmM/edit самооцінку свого просування у навчанні] за допомогою розробленої вчителем Форми самооцінювання блогу. Роботу над проектом учні супроводжують постійним проведенням самооцінки виконаної роботи опираючись на [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit контрольний список самоспрямування у навчанні] заповнюючи схему [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQcHMxYUdZcW5kamc/edit Форма самоспрямування роботи у проекті]. При цьому вчитель проводить оцінку роботи учнів в вигляді усних опитувань. Наприкінці роботи над проектом проводиться оцінювання діяльності учнів вчителем за допомогою [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit форми оцінювання презентацій].

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQNXJLcnQ3bnQwV28/edit Форма для оцінювання обраних стандартів, програм та сформульованих навчальних цілей]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWRWV3pQLVYzUDA/edit Форма для оцінювання моєї роботи з учнями при колективному обговоренні в Інтернеті]

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Перед початком роботи над проектом потрібно перевірити чи учні знайомі (знають) з основними поняттями, які будуть розкриватись у проекті; чи учні знають основи роботи в Інтернеті [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVZ0NU5MMVpCelU/edit (інструкція для пошуку в інтернеті)] та роботи з текстовими документами і презентаціями. За тиждень до проекту вчитель роздає [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQXpYTEh2RHlWMzA/edit брошуру] по проектній діяльності батькам та отримує [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTHY3RFAzNF9NNDg/edit дозвіл від батьків] для користування інтернетом. Усі завдання, що будь задані учням під час проекту можна переглянути на [http://blogvchytela.blogspot.com/ Блозі вчителя "Великодній сувенір"]. Після організаційного моменту вчитель роздає учням [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN3lQMmRyeU13dkE/edit Інструкцію про правила роботи за комп’ютером], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWnB5NzlEN3V6R3M/edit Форму реєстрації роботи на комп'ютері].

'''Тиждень 1.'''

На початку роботи вчитель ставить перед учнями ключове запитання: Що є духовним багатством рідного народу? Обговорення цього питання можна провести у вигляді дискусії, мозкового штурму. Для правильного та чіткого усвідомлення учнями сутті проблеми вчитель знайомить учнів з [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVRnb1JVZ25jR2c/edit презентацією],в якій вказано тематичні питання:

1. Історія писанкарства – цікавість чи духовна потреба?

2. Як ми можемо реалізувати свій творчий потенціал?

3. Яким чином ми можемо зберегти національну спадщину?

Після розгляду і обговорення питань учні об’єднуються у 3 групи: Історики, Етнографи, Писанкарі (за інтересами). Учитель пропонує учням дати відповіді на запитання [https://docs.google.com/forms/d/16Y7AWF79lK-kR_ER6Eh_854odow6vo9wSAtSZLlf54A/viewform опитувальника]. Після остаточного уточнення списків груп, в кожній з них буде обрано командира. Кожна з груп отримує своє унікальне завдання та можливість за необхідності залучати до виконання конкретної роботи вільних на цей час учасників інших груп. Після організаційного моменту вчитель нагадує учням, що упродовж всього дослідження вони заповнюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWFVYWm02QkMtcWc/edit журнал дослідженння].

'''Тиждень 2.'''

Перед початком роботи вчитель ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQbWNiOGRyamVnR1U/edit презентацією Авторське право та правомірне використання джерел] та пропонує учням пройти [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWI4VnB6ZkpNdVU/edit Тест про авторське право], проводить бесіду із учнями щодо безпеки і правил роботи в мережі Інтернет, ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRldHLVpYMFdWWFU/edit Формою оцінювання Інтернет-ресурсів]. Учитель пропонує учням використовувати [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQc0lsU1pQcHNPUkk/edit Інтернет-ресурси] для спільного використання. Перший тиждень виконання проекту – пошуково-дослідницький, учні збирають інформацію, аналізують її, висувають гіпотези та перевіряють їх.

На цьому тижні учні отримують такі завдання: • '''І група''' – «Історики»: - Зібрати матеріали про ісорію писанки; - Пояснити занепад та відродження писанки • '''ІІ група''' –«Етнографи»: - Виділити символіку яка використовується на писанках; - Визначити найбільш поширені символи. • '''ІІІ група'''– «Писанкарі»: - Порівняти способи написання писанки; - Обрати найбільш оптимальний спосіб написання писанки.

'''Тиждень 3.'''

Учні обирають спосіб представлення результатів, попередньо ознайомившись з формами оцінювання учнівських робіт ([https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit блогу], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQzdWNFB0YVN2SkU/edit публікації], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit презентації])
Утвореним групам дається завдання:

Історики:

1) Проаналізувати поняття писанки та писанкарства.

2) Опрацювати різні джерела і дослідити історичне минуле писанки.

3) Опрацювати різні джерела які стосуються писанкарства і дізнатись якими були перші писанки.

4) Дізнатися про відомих писанкарів сучасності.

5) Дослідити історію писанкарства і визначити коли писанкарство набуло найбільшого поширення на теренах України.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](історія писанки, обрядова функція писанки).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/3.html завдань] групою створюється вікі-стаття.

Етнографи:

1) Дослідити яку роль відігравала писанка для наших предків.

2) Опрацювати різні джерела і визначити які символи були найпоширенішими для писанок.

3) Дослідити обряд написання писанок.

4) З’ясувати символіку малюнку та кольору на писанках.

5) Опрацювати джерела та відзначити техніки писанок.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](призначення, кольори, символи) та проводять оппитування для створення [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQaE1vT0NZUGdHWXc/edit порівняльної діаграми].

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/blog-page_8.html завдань] групою створюється презентація.

Писанкарі:

1) Опрацювати джерела та визначити які існують фарби для писанок.

2) З’ясувати які інструменти використовують для написання писанки.

3) З’ясувати як відбувається процес написання та фарбування писанки.

4) Виробити практичні навички написання писанок.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](технологія виготовлення, інструменти та матеріали, техніки розпису).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/2_8.html завдань] групою створюється блог.

Рефлексія та консультації, взаємооцінювання відбувається протягом всієї роботи. Для забезпечення диференціації у навчанні вчитель рекомендує учням використовувати форму оцінювання самоспрямування власного навчання. Для забезпечення диференційованого підходу у навчанні вчитель використовує у роботі доцільні стратегії навчання і оцінювання [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRWJ1TEc3VXNIX0E/edit обдарованих учнів] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQdVBHbU05TEMxaW8/edit учнів з обмеженими можливостями].

'''Тиждень 4.'''

Щоб перевірити рівень володіння учнями навчальним матеріалом, відбувається підсумкове оцінювання вмінь і навичок та заповнюється і обговорюється таблиця З-Х-Д. Використовують лист-контроль [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQzE3Q1E5b0REWlE/edit Оцінювання навичок спільної діяльності роботи в групі] та вклад, який зробив кожен учень в роботу групи і наскільки його вклад був цінним. Після представлення всіх результатів відбувається обговорення ключового питання. Доцільно для подальшої участі учнів у навчальних проектах здійснити [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQd09OYzdFaVlCLWs/edit рефлексію].

Для оцінювання результатів проекту вчитель використовує всі здані учнями форми оцінювання і самооцінювання, а також - [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEZyWjNWZjFwN2s/edit Загальні критерії оцінювання проекту].

Відбувається заключний етап роботи, на якому кожна з груп презентує свої результати роботи:

'''І група''' – «Історики» працюють над завданнями: -Підготувати та презентувати матеріали з історії писанкарства; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді вікі-статті.

'''ІІ група''' –«Етнографи» працюють над завданням: -Підготувати та презентувати матеріали, щодо символів та кольорів які використовують для написання писанки; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді презентації.

'''ІІІ група''' – «Писанкарі» працюють над завданням: -Підготувати матеріали для практичного виготовлення писанки; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді блогу.

[http://wiki.iteach.com.ua/Учнівська_вікі-стаття:_Історія_писанкарства#.D0.9A.D0.BE.D1.80.D0.B8.D1.81.D0.BD.D1.96_.D1.80.D0.B5.D1.81.D1.83.D1.80.D1.81.D0.B8 Учнівська вікі-стаття] – група Історики

[http://prezi.com/urpf5bllaiqv/?utm_campaign=share&utm_medium=copy Учнівська презентація] – група Етнографи

[http://pusankari.blogspot.com/ Учнівський блог] – група Писанкарі

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Браславець Ірина Олексіївна

==Фах, навчальний предмет==
Студент ОКР "Магістр". Спеціальність "Технологічна освіта". Спеціалізація "Основи дизайну".

==Навчальний заклад==
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Місто\село, район, область==
м. Вінниця

==Контактні дані==
irkabraslavec92 на gmail.com

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
25.02.2014 – 14.05.2014

==Місце проведення тренінгу==
Вінниця, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Тренери==
Кобися Алла Петрівна

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Браславець Ірини з теми "Основи технології писанкарства"

2014-05-14T12:39:00Z

Браславець Ірина: /* Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи) */

=Назва навчальної теми=
Тема. "Основи технології писанкарства"

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Українознавство, інформатика.

=Вік учнів, клас=

9 клас, 13-14 років

=Стислий опис проекту=
Навчальний проект "Великодний сувенір" розроблено відповідно до навчальної програми варіативного модуля з трудового навчання для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Проект має на меті:
- розширити і поглибити наявні знання учнів з теми «Основи технології писанкарства» ;
- познайомити учнів з історією писанкарства на теренах України;
- навчити розпізнавати техніки писанкарства та символи які використовуються в писанкарстві та виготовляти писанку;
- розгорнути знання про застосування писанки в побуті;
- застосувати на практиці отримані знання щодо виготовлення писанки;
- розвити логічне мислення , навички роботи в колективі та естетичний смак.
Учні класу будуть розбиті на 3 групи за сферою інтересів: історики, етнографи та писанкарі. Протягом роботи над проектом учні дізнаються про історію виникнення та застосування в побуті писанки, про символіку яка використовується на писанці та практично зможуть самі виготовити писанку. Результати дослідження будуть представлені в вигляді презентацій та майстер-класу.

=План вивчення теми =

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQWpwSTdQWjJNSzQ/edit План вивчення теми]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEdoeXhySVVNdUU/edit План впровадження]

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
На протязі усього проекту відбувається його оцінювання. На початку виконання проекту і відповідної йому теми вчитель організовує колективне обговорення ключового питання, для полегшення розуміння учнів вчитель пропонує переглянути створену ним [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQdThzVmxnT2ctdXM/edit презентацію]. Наступним етапом попереднього оцінювання є робота учнів над таблицею [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQckItaGktUXV4a3c/edit З-Д-Х] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit Т-схемою], які допоможуть краще виявити наявний рівень знань учнів. Під час роботи над проектом учні аналізують і опрацьовують інформацію з різних доступних їм джерел інформації, зокрема з Інтернету, при цьому заповнюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN0kzSFNibEdRamM/edit таблицю Контрольний список для оцінки Веб-сайтів] [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUnIzUHZhVGttbjg/edit (Приклад 1)]. Учні під час роботи над проектом здійснюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeGlnaXBadXZsUmM/edit самооцінку свого просування у навчанні] за допомогою розробленої вчителем Форми самооцінювання блогу. Роботу над проектом учні супроводжують постійним проведенням самооцінки виконаної роботи опираючись на [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit контрольний список самоспрямування у навчанні] заповнюючи схему [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQcHMxYUdZcW5kamc/edit Форма самоспрямування роботи у проекті]. При цьому вчитель проводить оцінку роботи учнів в вигляді усних опитувань. Наприкінці роботи над проектом проводиться оцінювання діяльності учнів вчителем за допомогою [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit форми оцінювання презентацій].

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQNXJLcnQ3bnQwV28/edit Форма для оцінювання обраних стандартів, програм та сформульованих навчальних цілей]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWRWV3pQLVYzUDA/edit Форма для оцінювання моєї роботи з учнями при колективному обговоренні в Інтернеті]

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Перед початком роботи над проектом потрібно перевірити чи учні знайомі (знають) з основними поняттями, які будуть розкриватись у проекті; чи учні знають основи роботи в Інтернеті [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVZ0NU5MMVpCelU/edit (інструкція для пошуку в інтернеті)] та роботи з текстовими документами і презентаціями. За тиждень до проекту вчитель роздає [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQXpYTEh2RHlWMzA/edit брошуру] по проектній діяльності батькам та отримує [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTHY3RFAzNF9NNDg/edit дозвіл від батьків] для користування інтернетом. Усі завдання, що будь задані учням під час проекту можна переглянути на [http://blogvchytela.blogspot.com/ Блозі вчителя "Великодній сувенір"]. Після організаційного моменту вчитель роздає учням [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN3lQMmRyeU13dkE/edit Інструкцію про правила роботи за комп’ютером], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWnB5NzlEN3V6R3M/edit Форму реєстрації роботи на комп'ютері].

'''Тиждень 1.'''

На початку роботи вчитель ставить перед учнями ключове запитання: Що є духовним багатством рідного народу? Обговорення цього питання можна провести у вигляді дискусії, мозкового штурму. Для правильного та чіткого усвідомлення учнями сутті проблеми вчитель знайомить учнів з [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVRnb1JVZ25jR2c/edit презентацією],в якій вказано тематичні питання:

1. Історія писанкарства – цікавість чи духовна потреба?

2. Як ми можемо реалізувати свій творчий потенціал?

3. Яким чином ми можемо зберегти національну спадщину?

Після розгляду і обговорення питань учні об’єднуються у 3 групи: Історики, Етнографи, Писанкарі (за інтересами). Учитель пропонує учням дати відповіді на запитання [https://docs.google.com/forms/d/16Y7AWF79lK-kR_ER6Eh_854odow6vo9wSAtSZLlf54A/viewform опитувальника]. Після остаточного уточнення списків груп, в кожній з них буде обрано командира. Кожна з груп отримує своє унікальне завдання та можливість за необхідності залучати до виконання конкретної роботи вільних на цей час учасників інших груп. Після організаційного моменту вчитель нагадує учням, що упродовж всього дослідження вони заповнюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWFVYWm02QkMtcWc/edit журнал дослідженння].

'''Тиждень 2.'''

Перед початком роботи вчитель ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQbWNiOGRyamVnR1U/edit презентацією Авторське право та правомірне використання джерел] та пропонує учням пройти [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWI4VnB6ZkpNdVU/edit Тест про авторське право], проводить бесіду із учнями щодо безпеки і правил роботи в мережі Інтернет, ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRldHLVpYMFdWWFU/edit Формою оцінювання Інтернет-ресурсів. Учитель пропонує учням використовувати [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQc0lsU1pQcHNPUkk/edit Інтернет-ресурси] для спільного використання. Перший тиждень виконання проекту – пошуково-дослідницький, учні збирають інформацію, аналізують її, висувають гіпотези та перевіряють їх.

На цьому тижні учні отримують такі завдання: • '''І група''' – «Історики»: - Зібрати матеріали про ісорію писанки; - Пояснити занепад та відродження писанки • '''ІІ група''' –«Етнографи»: - Виділити символіку яка використовується на писанках; - Визначити найбільш поширені символи. • '''ІІІ група'''– «Писанкарі»: - Порівняти способи написання писанки; - Обрати найбільш оптимальний спосіб написання писанки.

'''Тиждень 3.'''

Учні обирають спосіб представлення результатів, попередньо ознайомившись з формами оцінювання учнівських робіт ([https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit блогу], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQzdWNFB0YVN2SkU/edit публікації], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit презентації])
Утвореним групам дається завдання:

Історики:

1) Проаналізувати поняття писанки та писанкарства.

2) Опрацювати різні джерела і дослідити історичне минуле писанки.

3) Опрацювати різні джерела які стосуються писанкарства і дізнатись якими були перші писанки.

4) Дізнатися про відомих писанкарів сучасності.

5) Дослідити історію писанкарства і визначити коли писанкарство набуло найбільшого поширення на теренах України.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](історія писанки, обрядова функція писанки).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/3.html завдань] групою створюється вікі-стаття.

Етнографи:

1) Дослідити яку роль відігравала писанка для наших предків.

2) Опрацювати різні джерела і визначити які символи були найпоширенішими для писанок.

3) Дослідити обряд написання писанок.

4) З’ясувати символіку малюнку та кольору на писанках.

5) Опрацювати джерела та відзначити техніки писанок.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](призначення, кольори, символи) та проводять оппитування для створення [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQaE1vT0NZUGdHWXc/edit порівняльної діаграми].

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/blog-page_8.html завдань] групою створюється презентація.

Писанкарі:

1) Опрацювати джерела та визначити які існують фарби для писанок.

2) З’ясувати які інструменти використовують для написання писанки.

3) З’ясувати як відбувається процес написання та фарбування писанки.

4) Виробити практичні навички написання писанок.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](технологія виготовлення, інструменти та матеріали, техніки розпису).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/2_8.html завдань] групою створюється блог.

Рефлексія та консультації, взаємооцінювання відбувається протягом всієї роботи. Для забезпечення диференціації у навчанні вчитель рекомендує учням використовувати форму оцінювання самоспрямування власного навчання. Для забезпечення диференційованого підходу у навчанні вчитель використовує у роботі доцільні стратегії навчання і оцінювання [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRWJ1TEc3VXNIX0E/edit обдарованих учнів] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQdVBHbU05TEMxaW8/edit учнів з обмеженими можливостями].

'''Тиждень 4.'''

Щоб перевірити рівень володіння учнями навчальним матеріалом, відбувається підсумкове оцінювання вмінь і навичок та заповнюється і обговорюється таблиця З-Х-Д. Використовують лист-контроль [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQzE3Q1E5b0REWlE/edit Оцінювання навичок спільної діяльності роботи в групі] та вклад, який зробив кожен учень в роботу групи і наскільки його вклад був цінним. Після представлення всіх результатів відбувається обговорення ключового питання. Доцільно для подальшої участі учнів у навчальних проектах здійснити [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQd09OYzdFaVlCLWs/edit рефлексію].

Для оцінювання результатів проекту вчитель використовує всі здані учнями форми оцінювання і самооцінювання, а також - [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEZyWjNWZjFwN2s/edit Загальні критерії оцінювання проекту].

Відбувається заключний етап роботи, на якому кожна з груп презентує свої результати роботи:

'''І група''' – «Історики» працюють над завданнями: -Підготувати та презентувати матеріали з історії писанкарства; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді вікі-статті.

'''ІІ група''' –«Етнографи» працюють над завданням: -Підготувати та презентувати матеріали, щодо символів та кольорів які використовують для написання писанки; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді презентації.

'''ІІІ група''' – «Писанкарі» працюють над завданням: -Підготувати матеріали для практичного виготовлення писанки; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді блогу.

[http://wiki.iteach.com.ua/Учнівська_вікі-стаття:_Історія_писанкарства#.D0.9A.D0.BE.D1.80.D0.B8.D1.81.D0.BD.D1.96_.D1.80.D0.B5.D1.81.D1.83.D1.80.D1.81.D0.B8 Учнівська вікі-стаття] – група Історики

[http://prezi.com/urpf5bllaiqv/?utm_campaign=share&utm_medium=copy Учнівська презентація] – група Етнографи

[http://pusankari.blogspot.com/ Учнівський блог] – група Писанкарі

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Браславець Ірина Олексіївна

==Фах, навчальний предмет==
Студент ОКР "Магістр". Спеціальність "Технологічна освіта". Спеціалізація "Основи дизайну".

==Навчальний заклад==
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Місто\село, район, область==
м. Вінниця

==Контактні дані==
irkabraslavec92 на gmail.com

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
25.02.2014 – 14.05.2014

==Місце проведення тренінгу==
Вінниця, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Тренери==
Кобися Алла Петрівна

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Браславець Ірини з теми "Основи технології писанкарства"

2014-05-14T12:38:21Z

Браславець Ірина: /* Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи) */

=Назва навчальної теми=
Тема. "Основи технології писанкарства"

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Українознавство, інформатика.

=Вік учнів, клас=

9 клас, 13-14 років

=Стислий опис проекту=
Навчальний проект "Великодний сувенір" розроблено відповідно до навчальної програми варіативного модуля з трудового навчання для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Проект має на меті:
- розширити і поглибити наявні знання учнів з теми «Основи технології писанкарства» ;
- познайомити учнів з історією писанкарства на теренах України;
- навчити розпізнавати техніки писанкарства та символи які використовуються в писанкарстві та виготовляти писанку;
- розгорнути знання про застосування писанки в побуті;
- застосувати на практиці отримані знання щодо виготовлення писанки;
- розвити логічне мислення , навички роботи в колективі та естетичний смак.
Учні класу будуть розбиті на 3 групи за сферою інтересів: історики, етнографи та писанкарі. Протягом роботи над проектом учні дізнаються про історію виникнення та застосування в побуті писанки, про символіку яка використовується на писанці та практично зможуть самі виготовити писанку. Результати дослідження будуть представлені в вигляді презентацій та майстер-класу.

=План вивчення теми =

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQWpwSTdQWjJNSzQ/edit План вивчення теми]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEdoeXhySVVNdUU/edit План впровадження]

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
На протязі усього проекту відбувається його оцінювання. На початку виконання проекту і відповідної йому теми вчитель організовує колективне обговорення ключового питання, для полегшення розуміння учнів вчитель пропонує переглянути створену ним [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQdThzVmxnT2ctdXM/edit презентацію]. Наступним етапом попереднього оцінювання є робота учнів над таблицею [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQckItaGktUXV4a3c/edit З-Д-Х] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit Т-схемою], які допоможуть краще виявити наявний рівень знань учнів. Під час роботи над проектом учні аналізують і опрацьовують інформацію з різних доступних їм джерел інформації, зокрема з Інтернету, при цьому заповнюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN0kzSFNibEdRamM/edit таблицю Контрольний список для оцінки Веб-сайтів] [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUnIzUHZhVGttbjg/edit (Приклад 1)]. Учні під час роботи над проектом здійснюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeGlnaXBadXZsUmM/edit самооцінку свого просування у навчанні] за допомогою розробленої вчителем Форми самооцінювання блогу. Роботу над проектом учні супроводжують постійним проведенням самооцінки виконаної роботи опираючись на [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit контрольний список самоспрямування у навчанні] заповнюючи схему [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQcHMxYUdZcW5kamc/edit Форма самоспрямування роботи у проекті]. При цьому вчитель проводить оцінку роботи учнів в вигляді усних опитувань. Наприкінці роботи над проектом проводиться оцінювання діяльності учнів вчителем за допомогою [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit форми оцінювання презентацій].

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQNXJLcnQ3bnQwV28/edit Форма для оцінювання обраних стандартів, програм та сформульованих навчальних цілей]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWRWV3pQLVYzUDA/edit Форма для оцінювання моєї роботи з учнями при колективному обговоренні в Інтернеті]

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Перед початком роботи над проектом потрібно перевірити чи учні знайомі (знають) з основними поняттями, які будуть розкриватись у проекті; чи учні знають основи роботи в Інтернеті [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVZ0NU5MMVpCelU/edit (інструкція для пошуку в інтернеті)] та роботи з текстовими документами і презентаціями. За тиждень до проекту вчитель роздає [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQXpYTEh2RHlWMzA/edit брошуру] по проектній діяльності батькам та отримує [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTHY3RFAzNF9NNDg/edit дозвіл від батьків] для користування інтернетом. Усі завдання, що будь задані учням під час проекту можна переглянути на [http://blogvchytela.blogspot.com/ Блозі вчителя "Великодній сувенір"]. Після організаційного моменту вчитель роздає учням [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN3lQMmRyeU13dkE/edit Інструкцію про правила роботи за комп’ютером], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWnB5NzlEN3V6R3M/edit Форму реєстрації роботи на комп'ютері].

'''Тиждень 1.'''

На початку роботи вчитель ставить перед учнями ключове запитання: Що є духовним багатством рідного народу? Обговорення цього питання можна провести у вигляді дискусії, мозкового штурму. Для правильного та чіткого усвідомлення учнями сутті проблеми вчитель знайомить учнів з [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVRnb1JVZ25jR2c/edit презентацією],в якій вказано тематичні питання:

1. Історія писанкарства – цікавість чи духовна потреба?

2. Як ми можемо реалізувати свій творчий потенціал?

3. Яким чином ми можемо зберегти національну спадщину?

Після розгляду і обговорення питань учні об’єднуються у 3 групи: Історики, Етнографи, Писанкарі (за інтересами). Учитель пропонує учням дати відповіді на запитання [https://docs.google.com/forms/d/16Y7AWF79lK-kR_ER6Eh_854odow6vo9wSAtSZLlf54A/viewform опитувальника]. Після остаточного уточнення списків груп, в кожній з них буде обрано командира. Кожна з груп отримує своє унікальне завдання та можливість за необхідності залучати до виконання конкретної роботи вільних на цей час учасників інших груп. Після організаційного моменту вчитель нагадує учням, що упродовж всього дослідження вони заповнюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWFVYWm02QkMtcWc/edit журнал дослідженння].

'''Тиждень 2.'''

Перед початком роботи вчитель ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQbWNiOGRyamVnR1U/edit презентацією Авторське право та правомірне використання джерел] та пропонує учням пройти [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWI4VnB6ZkpNdVU/edit Тест про авторське право], проводить бесіду із учнями щодо безпеки і правил роботи в мережі Інтернет, ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRldHLVpYMFdWWFU/edit Формою оцінювання Інтернет-ресурсів. Учитель пропонує учням використовувати [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQc0lsU1pQcHNPUkk/edit Інтернет-ресурси] для спільного використання. Перший тиждень виконання проекту – пошуково-дослідницький, учні збирають інформацію, аналізують її, висувають гіпотези та перевіряють їх.

На цьому тижні учні отримують такі завдання: • '''І група''' – «Історики»: - Зібрати матеріали про ісорію писанки; - Пояснити занепад та відродження писанки • '''ІІ група''' –«Етнографи»: - Виділити символіку яка використовується на писанках; - Визначити найбільш поширені символи. • '''ІІІ група'''– «Писанкарі»: - Порівняти способи написання писанки; - Обрати найбільш оптимальний спосіб написання писанки.

'''Тиждень 3.'''

Учні обирають спосіб представлення результатів, попередньо ознайомившись з формами оцінювання учнівських робіт ([https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit блогу], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQzdWNFB0YVN2SkU/edit публікації], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit презентації])
Утвореним групам дається завдання:

Історики:

1) Проаналізувати поняття писанки та писанкарства.

2) Опрацювати різні джерела і дослідити історичне минуле писанки.

3) Опрацювати різні джерела які стосуються писанкарства і дізнатись якими були перші писанки.

4) Дізнатися про відомих писанкарів сучасності.

5) Дослідити історію писанкарства і визначити коли писанкарство набуло найбільшого поширення на теренах України.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](історія писанки, обрядова функція писанки).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/3.html завдань] групою створюється вікі-стаття.

Етнографи:

1) Дослідити яку роль відігравала писанка для наших предків.

2) Опрацювати різні джерела і визначити які символи були найпоширенішими для писанок.

3) Дослідити обряд написання писанок.

4) З’ясувати символіку малюнку та кольору на писанках.

5) Опрацювати джерела та відзначити техніки писанок.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](призначення, кольори, символи) та проводять оппитування для створення [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQaE1vT0NZUGdHWXc/edit порівняльної діаграми].

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/blog-page_8.html завдань] групою створюється презентація.

Писанкарі:

1) Опрацювати джерела та визначити які існують фарби для писанок.

2) З’ясувати які інструменти використовують для написання писанки.

3) З’ясувати як відбувається процес написання та фарбування писанки.

4) Виробити практичні навички написання писанок.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](технологія виготовлення, інструменти та матеріали, техніки розпису).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/2_8.html завдань] групою створюється блог.

Рефлексія та консультації, взаємооцінювання відбувається протягом всієї роботи. Для забезпечення диференціації у навчанні вчитель рекомендує учням використовувати форму оцінювання самоспрямування власного навчання. Для забезпечення диференційованого підходу у навчанні вчитель використовує у роботі доцільні стратегії навчання і оцінювання [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRWJ1TEc3VXNIX0E/edit обдарованих учнів] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQdVBHbU05TEMxaW8/edit учнів з обмеженими можливостями].

'''Тиждень 4.'''

Щоб перевірити рівень володіння учнями навчальним матеріалом, відбувається підсумкове оцінювання вмінь і навичок та заповнюється і обговорюється таблиця З-Х-Д. Використовують лист-контроль [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQzE3Q1E5b0REWlE/edit Оцінювання навичок спільної діяльності роботи в групі] та вклад, який зробив кожен учень в роботу групи і наскільки його вклад був цінним. Після представлення всіх результатів відбувається обговорення ключового питання. Доцільно для подальшої участі учнів у навчальних проектах здійснити [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQd09OYzdFaVlCLWs/edit рефлексію].

Для оцінювання результатів проекту вчитель використовує всі здані учнями форми оцінювання і самооцінювання, а також - [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEZyWjNWZjFwN2s/edit Загальні критерії оцінювання проекту].

Відбувається заключний етап роботи, на якому кожна з груп презентує свої результати роботи:

'''І група''' – «Історики» працюють над завданнями: -Підготувати та презентувати матеріали з історії писанкарства; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді вікі-статті.

'''ІІ група''' –«Етнографи» працюють над завданням: -Підготувати та презентувати матеріали, щодо символів та кольорів які використовують для написання писанки; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді презентації.

'''ІІІ група''' – «Писанкарі» працюють над завданням: -Підготувати матеріали для практичного виготовлення писанки; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді блогу.

[http://wiki.iteach.com.ua/Учнівська_вікі-стаття:_Історія_писанкарства#.D0.9A.D0.BE.D1.80.D0.B8.D1.81.D0.BD.D1.96_.D1.80.D0.B5.D1.81.D1.83.D1.80.D1.81.D0.B8 Учнівська вікі-стаття] – група Історики

[http://prezi.com/urpf5bllaiqv/?utm_campaign=share&utm_medium=copy Учнівська презентація] – група Етнографи

[http://pusankari.blogspot.com/ Учнівський блог] – група Писанкарі

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Браславець Ірина Олексіївна

==Фах, навчальний предмет==
Студент ОКР "Магістр". Спеціальність "Технологічна освіта". Спеціалізація "Основи дизайну".

==Навчальний заклад==
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Місто\село, район, область==
м. Вінниця

==Контактні дані==
irkabraslavec92 на gmail.com

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
25.02.2014 – 14.05.2014

==Місце проведення тренінгу==
Вінниця, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Тренери==
Кобися Алла Петрівна

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Браславець Ірини з теми "Основи технології писанкарства"

2014-05-14T12:37:26Z

Браславець Ірина: /* Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи) */

=Назва навчальної теми=
Тема. "Основи технології писанкарства"

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Українознавство, інформатика.

=Вік учнів, клас=

9 клас, 13-14 років

=Стислий опис проекту=
Навчальний проект "Великодний сувенір" розроблено відповідно до навчальної програми варіативного модуля з трудового навчання для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Проект має на меті:
- розширити і поглибити наявні знання учнів з теми «Основи технології писанкарства» ;
- познайомити учнів з історією писанкарства на теренах України;
- навчити розпізнавати техніки писанкарства та символи які використовуються в писанкарстві та виготовляти писанку;
- розгорнути знання про застосування писанки в побуті;
- застосувати на практиці отримані знання щодо виготовлення писанки;
- розвити логічне мислення , навички роботи в колективі та естетичний смак.
Учні класу будуть розбиті на 3 групи за сферою інтересів: історики, етнографи та писанкарі. Протягом роботи над проектом учні дізнаються про історію виникнення та застосування в побуті писанки, про символіку яка використовується на писанці та практично зможуть самі виготовити писанку. Результати дослідження будуть представлені в вигляді презентацій та майстер-класу.

=План вивчення теми =

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQWpwSTdQWjJNSzQ/edit План вивчення теми]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEdoeXhySVVNdUU/edit План впровадження]

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
На протязі усього проекту відбувається його оцінювання. На початку виконання проекту і відповідної йому теми вчитель організовує колективне обговорення ключового питання, для полегшення розуміння учнів вчитель пропонує переглянути створену ним [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQdThzVmxnT2ctdXM/edit презентацію]. Наступним етапом попереднього оцінювання є робота учнів над таблицею [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQckItaGktUXV4a3c/edit З-Д-Х] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit Т-схемою], які допоможуть краще виявити наявний рівень знань учнів. Під час роботи над проектом учні аналізують і опрацьовують інформацію з різних доступних їм джерел інформації, зокрема з Інтернету, при цьому заповнюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN0kzSFNibEdRamM/edit таблицю Контрольний список для оцінки Веб-сайтів] [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUnIzUHZhVGttbjg/edit (Приклад 1)]. Учні під час роботи над проектом здійснюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeGlnaXBadXZsUmM/edit самооцінку свого просування у навчанні] за допомогою розробленої вчителем Форми самооцінювання блогу. Роботу над проектом учні супроводжують постійним проведенням самооцінки виконаної роботи опираючись на [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit контрольний список самоспрямування у навчанні] заповнюючи схему [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQcHMxYUdZcW5kamc/edit Форма самоспрямування роботи у проекті]. При цьому вчитель проводить оцінку роботи учнів в вигляді усних опитувань. Наприкінці роботи над проектом проводиться оцінювання діяльності учнів вчителем за допомогою [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit форми оцінювання презентацій].

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQNXJLcnQ3bnQwV28/edit Форма для оцінювання обраних стандартів, програм та сформульованих навчальних цілей]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWRWV3pQLVYzUDA/edit Форма для оцінювання моєї роботи з учнями при колективному обговоренні в Інтернеті]

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Перед початком роботи над проектом потрібно перевірити чи учні знайомі (знають) з основними поняттями, які будуть розкриватись у проекті; чи учні знають основи роботи в Інтернеті [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVZ0NU5MMVpCelU/edit (інструкція для пошуку в інтернеті)] та роботи з текстовими документами і презентаціями. За тиждень до проекту вчитель роздає [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQXpYTEh2RHlWMzA/edit брошуру] по проектній діяльності батькам та отримує [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTHY3RFAzNF9NNDg/edit дозвіл від батьків] для користування інтернетом. Усі завдання, що будь задані учням під час проекту можна переглянути на [http://blogvchytela.blogspot.com/ Блозі вчителя "Великодній сувенір"]. Після організаційного моменту вчитель роздає учням [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN3lQMmRyeU13dkE/edit Інструкцію про правила роботи за комп’ютером], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWnB5NzlEN3V6R3M/edit Форму реєстрації роботи на комп'ютері].

'''Тиждень 1.'''

На початку роботи вчитель ставить перед учнями ключове запитання: Що є духовним багатством рідного народу? Обговорення цього питання можна провести у вигляді дискусії, мозкового штурму. Для правильного та чіткого усвідомлення учнями сутті проблеми вчитель знайомить учнів з [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVRnb1JVZ25jR2c/edit презентацією],в якій вказано тематичні питання:

1. Історія писанкарства – цікавість чи духовна потреба?

2. Як ми можемо реалізувати свій творчий потенціал?

3. Яким чином ми можемо зберегти національну спадщину?

Після розгляду і обговорення питань учні об’єднуються у 3 групи: Історики, Етнографи, Писанкарі (за інтересами). Учитель пропонує учням дати відповіді на запитання [https://docs.google.com/forms/d/16Y7AWF79lK-kR_ER6Eh_854odow6vo9wSAtSZLlf54A/viewform опитувальника]. Після остаточного уточнення списків груп, в кожній з них буде обрано командира. Кожна з груп отримує своє унікальне завдання та можливість за необхідності залучати до виконання конкретної роботи вільних на цей час учасників інших груп. Після організаційного моменту вчитель нагадує учням, що упродовж всього дослідження вони заповнюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWFVYWm02QkMtcWc/edit журнал дослідженння].

'''Тиждень 2.'''

Перед початком роботи вчитель ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQbWNiOGRyamVnR1U/edit презентацією Авторське право та правомірне використання джерел] та пропонує учням пройти [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWI4VnB6ZkpNdVU/edit Тест про авторське право], проводить бесіду із учнями щодо безпеки і правил роботи в мережі Інтернет, ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRldHLVpYMFdWWFU/edit Формою оцінювання [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQc0lsU1pQcHNPUkk/edit Інтернет-ресурсів]. Учитель пропонує учням використовувати Інтернет-ресурси для спільного використання. Перший тиждень виконання проекту – пошуково-дослідницький, учні збирають інформацію, аналізують її, висувають гіпотези та перевіряють їх.

На цьому тижні учні отримують такі завдання: • '''І група''' – «Історики»: - Зібрати матеріали про ісорію писанки; - Пояснити занепад та відродження писанки • '''ІІ група''' –«Етнографи»: - Виділити символіку яка використовується на писанках; - Визначити найбільш поширені символи. • '''ІІІ група'''– «Писанкарі»: - Порівняти способи написання писанки; - Обрати найбільш оптимальний спосіб написання писанки.

'''Тиждень 3.'''

Учні обирають спосіб представлення результатів, попередньо ознайомившись з формами оцінювання учнівських робіт ([https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit блогу], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQzdWNFB0YVN2SkU/edit публікації], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit презентації])
Утвореним групам дається завдання:

Історики:

1) Проаналізувати поняття писанки та писанкарства.

2) Опрацювати різні джерела і дослідити історичне минуле писанки.

3) Опрацювати різні джерела які стосуються писанкарства і дізнатись якими були перші писанки.

4) Дізнатися про відомих писанкарів сучасності.

5) Дослідити історію писанкарства і визначити коли писанкарство набуло найбільшого поширення на теренах України.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](історія писанки, обрядова функція писанки).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/3.html завдань] групою створюється вікі-стаття.

Етнографи:

1) Дослідити яку роль відігравала писанка для наших предків.

2) Опрацювати різні джерела і визначити які символи були найпоширенішими для писанок.

3) Дослідити обряд написання писанок.

4) З’ясувати символіку малюнку та кольору на писанках.

5) Опрацювати джерела та відзначити техніки писанок.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](призначення, кольори, символи) та проводять оппитування для створення [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQaE1vT0NZUGdHWXc/edit порівняльної діаграми].

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/blog-page_8.html завдань] групою створюється презентація.

Писанкарі:

1) Опрацювати джерела та визначити які існують фарби для писанок.

2) З’ясувати які інструменти використовують для написання писанки.

3) З’ясувати як відбувається процес написання та фарбування писанки.

4) Виробити практичні навички написання писанок.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](технологія виготовлення, інструменти та матеріали, техніки розпису).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/2_8.html завдань] групою створюється блог.

Рефлексія та консультації, взаємооцінювання відбувається протягом всієї роботи. Для забезпечення диференціації у навчанні вчитель рекомендує учням використовувати форму оцінювання самоспрямування власного навчання. Для забезпечення диференційованого підходу у навчанні вчитель використовує у роботі доцільні стратегії навчання і оцінювання [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRWJ1TEc3VXNIX0E/edit обдарованих учнів] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQdVBHbU05TEMxaW8/edit учнів з обмеженими можливостями].

'''Тиждень 4.'''

Щоб перевірити рівень володіння учнями навчальним матеріалом, відбувається підсумкове оцінювання вмінь і навичок та заповнюється і обговорюється таблиця З-Х-Д. Використовують лист-контроль [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQzE3Q1E5b0REWlE/edit Оцінювання навичок спільної діяльності роботи в групі] та вклад, який зробив кожен учень в роботу групи і наскільки його вклад був цінним. Після представлення всіх результатів відбувається обговорення ключового питання. Доцільно для подальшої участі учнів у навчальних проектах здійснити [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQd09OYzdFaVlCLWs/edit рефлексію].

Для оцінювання результатів проекту вчитель використовує всі здані учнями форми оцінювання і самооцінювання, а також - [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEZyWjNWZjFwN2s/edit Загальні критерії оцінювання проекту].

Відбувається заключний етап роботи, на якому кожна з груп презентує свої результати роботи:

'''І група''' – «Історики» працюють над завданнями: -Підготувати та презентувати матеріали з історії писанкарства; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді вікі-статті.

'''ІІ група''' –«Етнографи» працюють над завданням: -Підготувати та презентувати матеріали, щодо символів та кольорів які використовують для написання писанки; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді презентації.

'''ІІІ група''' – «Писанкарі» працюють над завданням: -Підготувати матеріали для практичного виготовлення писанки; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді блогу.

[http://wiki.iteach.com.ua/Учнівська_вікі-стаття:_Історія_писанкарства#.D0.9A.D0.BE.D1.80.D0.B8.D1.81.D0.BD.D1.96_.D1.80.D0.B5.D1.81.D1.83.D1.80.D1.81.D0.B8 Учнівська вікі-стаття] – група Історики

[http://prezi.com/urpf5bllaiqv/?utm_campaign=share&utm_medium=copy Учнівська презентація] – група Етнографи

[http://pusankari.blogspot.com/ Учнівський блог] – група Писанкарі

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Браславець Ірина Олексіївна

==Фах, навчальний предмет==
Студент ОКР "Магістр". Спеціальність "Технологічна освіта". Спеціалізація "Основи дизайну".

==Навчальний заклад==
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Місто\село, район, область==
м. Вінниця

==Контактні дані==
irkabraslavec92 на gmail.com

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
25.02.2014 – 14.05.2014

==Місце проведення тренінгу==
Вінниця, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Тренери==
Кобися Алла Петрівна

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Браславець Ірини з теми "Основи технології писанкарства"

2014-05-14T12:36:07Z

Браславець Ірина: /* Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи) */

=Назва навчальної теми=
Тема. "Основи технології писанкарства"

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Українознавство, інформатика.

=Вік учнів, клас=

9 клас, 13-14 років

=Стислий опис проекту=
Навчальний проект "Великодний сувенір" розроблено відповідно до навчальної програми варіативного модуля з трудового навчання для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Проект має на меті:
- розширити і поглибити наявні знання учнів з теми «Основи технології писанкарства» ;
- познайомити учнів з історією писанкарства на теренах України;
- навчити розпізнавати техніки писанкарства та символи які використовуються в писанкарстві та виготовляти писанку;
- розгорнути знання про застосування писанки в побуті;
- застосувати на практиці отримані знання щодо виготовлення писанки;
- розвити логічне мислення , навички роботи в колективі та естетичний смак.
Учні класу будуть розбиті на 3 групи за сферою інтересів: історики, етнографи та писанкарі. Протягом роботи над проектом учні дізнаються про історію виникнення та застосування в побуті писанки, про символіку яка використовується на писанці та практично зможуть самі виготовити писанку. Результати дослідження будуть представлені в вигляді презентацій та майстер-класу.

=План вивчення теми =

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQWpwSTdQWjJNSzQ/edit План вивчення теми]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEdoeXhySVVNdUU/edit План впровадження]

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
На протязі усього проекту відбувається його оцінювання. На початку виконання проекту і відповідної йому теми вчитель організовує колективне обговорення ключового питання, для полегшення розуміння учнів вчитель пропонує переглянути створену ним [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQdThzVmxnT2ctdXM/edit презентацію]. Наступним етапом попереднього оцінювання є робота учнів над таблицею [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQckItaGktUXV4a3c/edit З-Д-Х] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit Т-схемою], які допоможуть краще виявити наявний рівень знань учнів. Під час роботи над проектом учні аналізують і опрацьовують інформацію з різних доступних їм джерел інформації, зокрема з Інтернету, при цьому заповнюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN0kzSFNibEdRamM/edit таблицю Контрольний список для оцінки Веб-сайтів] [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUnIzUHZhVGttbjg/edit (Приклад 1)]. Учні під час роботи над проектом здійснюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeGlnaXBadXZsUmM/edit самооцінку свого просування у навчанні] за допомогою розробленої вчителем Форми самооцінювання блогу. Роботу над проектом учні супроводжують постійним проведенням самооцінки виконаної роботи опираючись на [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit контрольний список самоспрямування у навчанні] заповнюючи схему [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQcHMxYUdZcW5kamc/edit Форма самоспрямування роботи у проекті]. При цьому вчитель проводить оцінку роботи учнів в вигляді усних опитувань. Наприкінці роботи над проектом проводиться оцінювання діяльності учнів вчителем за допомогою [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit форми оцінювання презентацій].

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQNXJLcnQ3bnQwV28/edit Форма для оцінювання обраних стандартів, програм та сформульованих навчальних цілей]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWRWV3pQLVYzUDA/edit Форма для оцінювання моєї роботи з учнями при колективному обговоренні в Інтернеті]

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Перед початком роботи над проектом потрібно перевірити чи учні знайомі (знають) з основними поняттями, які будуть розкриватись у проекті; чи учні знають основи роботи в Інтернеті [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVZ0NU5MMVpCelU/edit (інструкція для пошуку в інтернеті)] та роботи з текстовими документами і презентаціями. За тиждень до проекту вчитель роздає [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQXpYTEh2RHlWMzA/edit брошуру] по проектній діяльності батькам та отримує [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTHY3RFAzNF9NNDg/edit дозвіл від батьків] для користування інтернетом. Усі завдання, що будь задані учням під час проекту можна переглянути на [http://blogvchytela.blogspot.com/ Блозі вчителя "Великодній сувенір"]. Після організаційного моменту вчитель роздає учням [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN3lQMmRyeU13dkE/edit Інструкцію про правила роботи за комп’ютером], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWnB5NzlEN3V6R3M/edit Форму реєстрації роботи на комп'ютері].

'''Тиждень 1.'''

На початку роботи вчитель ставить перед учнями ключове запитання: Що є духовним багатством рідного народу? Обговорення цього питання можна провести у вигляді дискусії, мозкового штурму. Для правильного та чіткого усвідомлення учнями сутті проблеми вчитель знайомить учнів з [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVRnb1JVZ25jR2c/edit презентацією],в якій вказано тематичні питання:

1. Історія писанкарства – цікавість чи духовна потреба?

2. Як ми можемо реалізувати свій творчий потенціал?

3. Яким чином ми можемо зберегти національну спадщину?

Після розгляду і обговорення питань учні об’єднуються у 3 групи: Історики, Етнографи, Писанкарі (за інтересами). Учитель пропонує учням дати відповіді на запитання [https://docs.google.com/forms/d/16Y7AWF79lK-kR_ER6Eh_854odow6vo9wSAtSZLlf54A/viewform опитувальника]. Після остаточного уточнення списків груп, в кожній з них буде обрано командира. Кожна з груп отримує своє унікальне завдання та можливість за необхідності залучати до виконання конкретної роботи вільних на цей час учасників інших груп. Після організаційного моменту вчитель нагадує учням, що упродовж всього дослідження вони заповнюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWFVYWm02QkMtcWc/edit журнал дослідженння].

'''Тиждень 2.'''

Перед початком роботи вчитель ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQbWNiOGRyamVnR1U/edit презентацією Авторське право та правомірне використання джерел] та пропонує учням пройти [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWI4VnB6ZkpNdVU/edit Тест про авторське право], проводить бесіду із учнями щодо безпеки і правил роботи в мережі Інтернет, ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRldHLVpYMFdWWFU/edit Формою оцінювання [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQc0lsU1pQcHNPUkk/edit Інтернет-ресурсів]. Учитель пропонує учням використовувати Інтернет-ресурси для спільного використання. Перший тиждень виконання проекту – пошуково-дослідницький, учні збирають інформацію, аналізують її, висувають гіпотези та перевіряють їх.

На цьому тижні учні отримують такі завдання: • '''І група''' – «Історики»: - Зібрати матеріали про ісорію писанки; - Пояснити занепад та відродження писанки • '''ІІ група''' –«Етнографи»: - Виділити символіку яка використовується на писанках; - Визначити найбільш поширені символи. • '''ІІІ група'''– «Писанкарі»: - Порівняти способи написання писанки; - Обрати найбільш оптимальний спосіб написання писанки.

'''Тиждень 3.'''

Учні обирають спосіб представлення результатів, попередньо ознайомившись з формами оцінювання учнівських робіт ([https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit блогу], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQzdWNFB0YVN2SkU/edit публікації], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit презентації])
Утвореним групам дається завдання:

Історики:

1) Проаналізувати поняття писанки та писанкарства.

2) Опрацювати різні джерела і дослідити історичне минуле писанки.

3) Опрацювати різні джерела які стосуються писанкарства і дізнатись якими були перші писанки.

4) Дізнатися про відомих писанкарів сучасності.

5) Дослідити історію писанкарства і визначити коли писанкарство набуло найбільшого поширення на теренах України.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](історія писанки, обрядова функція писанки).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/3.html завдань] групою створюється вікі-стаття.

Етнографи:

1) Дослідити яку роль відігравала писанка для наших предків.

2) Опрацювати різні джерела і визначити які символи були найпоширенішими для писанок.

3) Дослідити обряд написання писанок.

4) З’ясувати символіку малюнку та кольору на писанках.

5) Опрацювати джерела та відзначити техніки писанок.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](призначення, кольори, символи) та проводять оппитування для створення [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQaE1vT0NZUGdHWXc/edit порівняльної діаграми].

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/blog-page_8.html завдань] групою створюється презентація.

Писанкарі:

1) Опрацювати джерела та визначити які існують фарби для писанок.

2) З’ясувати які інструменти використовують для написання писанки.

3) З’ясувати як відбувається процес написання та фарбування писанки.

4) Виробити практичні навички написання писанок.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](технологія виготовлення, інструменти та матеріали, техніки розпису).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/2_8.html завдань] групою створюється блог.

Рефлексія та консультації, взаємооцінювання відбувається протягом всієї роботи. Для забезпечення диференціації у навчанні вчитель рекомендує учням використовувати форму оцінювання самоспрямування власного навчання. Для забезпечення диференційованого підходу у навчанні вчитель використовує у роботі доцільні стратегії навчання і оцінювання [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRWJ1TEc3VXNIX0E/edit обдарованих учнів] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQdVBHbU05TEMxaW8/edit учнів з обмеженими можливостями].

'''Тиждень 4.'''

Щоб перевірити рівень володіння учнями навчальним матеріалом, відбувається підсумкове оцінювання вмінь і навичок та заповнюється і обговорюється таблиця З-Х-Д. Використовують лист-контроль [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQzE3Q1E5b0REWlE/edit Оцінювання навичок спільної діяльності роботи в групі] та вклад, який зробив кожен учень в роботу групи і наскільки його вклад був цінним. Після представлення всіх результатів відбувається обговорення ключового питання. Доцільно для подальшої участі учнів у навчальних проектах здійснити [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQd09OYzdFaVlCLWs/edit рефлексію].

Для оцінювання результатів проекту вчитель використовує всі здані учнями форми оцінювання і самооцінювання, а також - [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEZyWjNWZjFwN2s/edit Загальні критерії оцінювання проекту].

Відбувається заключний етап роботи, на якому кожна з груп презентує свої результати роботи:

'''І група''' – «Історики» працюють над завданнями: -Підготувати та презентувати матеріали з історії писанкарства; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді вікі-статті.

'''ІІ група''' –«Етнографи» працюють над завданням: -Підготувати та презентувати матеріали, щодо символів та кольорів які використовують для написання писанки; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді презентації.

'''ІІІ група''' – «Писанкарі» працюють над завданням: -Підготувати матеріали для практичного виготовлення писанки; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді блогу.

[http://wiki.iteach.com.ua/Учнівська_вікі-стаття:_Історія_писанкарства#.D0.9A.D0.BE.D1.80.D0.B8.D1.81.D0.BD.D1.96_.D1.80.D0.B5.D1.81.D1.83.D1.80.D1.81.D0.B8 Учнівська вікі-стаття] – група Історики

[http://prezi.com/urpf5bllaiqv/?utm_campaign=share&utm_medium=copy Учнівська презентація] – група Етнографи

[http://pusankari.blogspot.com/ Учнівський блог] – група Писанкарі

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Браславець Ірина Олексіївна

==Фах, навчальний предмет==
Студент ОКР "Магістр". Спеціальність "Технологічна освіта". Спеціалізація "Основи дизайну".

==Навчальний заклад==
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Місто\село, район, область==
м. Вінниця

==Контактні дані==
irkabraslavec92 на gmail.com

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
25.02.2014 – 14.05.2014

==Місце проведення тренінгу==
Вінниця, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Тренери==
Кобися Алла Петрівна

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Браславець Ірини з теми "Основи технології писанкарства"

2014-05-14T12:35:37Z

Браславець Ірина: /* Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи) */

=Назва навчальної теми=
Тема. "Основи технології писанкарства"

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Українознавство, інформатика.

=Вік учнів, клас=

9 клас, 13-14 років

=Стислий опис проекту=
Навчальний проект "Великодний сувенір" розроблено відповідно до навчальної програми варіативного модуля з трудового навчання для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Проект має на меті:
- розширити і поглибити наявні знання учнів з теми «Основи технології писанкарства» ;
- познайомити учнів з історією писанкарства на теренах України;
- навчити розпізнавати техніки писанкарства та символи які використовуються в писанкарстві та виготовляти писанку;
- розгорнути знання про застосування писанки в побуті;
- застосувати на практиці отримані знання щодо виготовлення писанки;
- розвити логічне мислення , навички роботи в колективі та естетичний смак.
Учні класу будуть розбиті на 3 групи за сферою інтересів: історики, етнографи та писанкарі. Протягом роботи над проектом учні дізнаються про історію виникнення та застосування в побуті писанки, про символіку яка використовується на писанці та практично зможуть самі виготовити писанку. Результати дослідження будуть представлені в вигляді презентацій та майстер-класу.

=План вивчення теми =

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQWpwSTdQWjJNSzQ/edit План вивчення теми]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEdoeXhySVVNdUU/edit План впровадження]

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
На протязі усього проекту відбувається його оцінювання. На початку виконання проекту і відповідної йому теми вчитель організовує колективне обговорення ключового питання, для полегшення розуміння учнів вчитель пропонує переглянути створену ним [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQdThzVmxnT2ctdXM/edit презентацію]. Наступним етапом попереднього оцінювання є робота учнів над таблицею [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQckItaGktUXV4a3c/edit З-Д-Х] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit Т-схемою], які допоможуть краще виявити наявний рівень знань учнів. Під час роботи над проектом учні аналізують і опрацьовують інформацію з різних доступних їм джерел інформації, зокрема з Інтернету, при цьому заповнюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN0kzSFNibEdRamM/edit таблицю Контрольний список для оцінки Веб-сайтів] [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUnIzUHZhVGttbjg/edit (Приклад 1)]. Учні під час роботи над проектом здійснюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeGlnaXBadXZsUmM/edit самооцінку свого просування у навчанні] за допомогою розробленої вчителем Форми самооцінювання блогу. Роботу над проектом учні супроводжують постійним проведенням самооцінки виконаної роботи опираючись на [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit контрольний список самоспрямування у навчанні] заповнюючи схему [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQcHMxYUdZcW5kamc/edit Форма самоспрямування роботи у проекті]. При цьому вчитель проводить оцінку роботи учнів в вигляді усних опитувань. Наприкінці роботи над проектом проводиться оцінювання діяльності учнів вчителем за допомогою [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit форми оцінювання презентацій].

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQNXJLcnQ3bnQwV28/edit Форма для оцінювання обраних стандартів, програм та сформульованих навчальних цілей]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWRWV3pQLVYzUDA/edit Форма для оцінювання моєї роботи з учнями при колективному обговоренні в Інтернеті]

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Перед початком роботи над проектом потрібно перевірити чи учні знайомі (знають) з основними поняттями, які будуть розкриватись у проекті; чи учні знають основи роботи в Інтернеті [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVZ0NU5MMVpCelU/edit (інструкція для пошуку в інтернеті)] та роботи з текстовими документами і презентаціями. За тиждень до проекту вчитель роздає [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQXpYTEh2RHlWMzA/edit брошуру] по проектній діяльності батькам та отримує [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTHY3RFAzNF9NNDg/edit дозвіл від батьків] для користування інтернетом. Усі завдання, що будь задані учням під час проекту можна переглянути на [http://blogvchytela.blogspot.com/ Блозі вчителя "Великодній сувенір"]. Після організаційного моменту вчитель роздає учням [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN3lQMmRyeU13dkE/edit Інструкцію про правила роботи за комп’ютером], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWnB5NzlEN3V6R3M/edit Форму реєстрації роботи на комп'ютері].

'''Тиждень 1.'''

На початку роботи вчитель ставить перед учнями ключове запитання: Що є духовним багатством рідного народу? Обговорення цього питання можна провести у вигляді дискусії, мозкового штурму. Для правильного та чіткого усвідомлення учнями сутті проблеми вчитель знайомить учнів з [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVRnb1JVZ25jR2c/edit презентацією],в якій вказано тематичні питання:

1. Історія писанкарства – цікавість чи духовна потреба?

2. Як ми можемо реалізувати свій творчий потенціал?

3. Яким чином ми можемо зберегти національну спадщину?

Після розгляду і обговорення питань учні об’єднуються у 3 групи: Історики, Етнографи, Писанкарі (за інтересами). Учитель пропонує учням дати відповіді на запитання [https://docs.google.com/forms/d/16Y7AWF79lK-kR_ER6Eh_854odow6vo9wSAtSZLlf54A/viewform опитувальника]. Після остаточного уточнення списків груп, в кожній з них буде обрано командира. Кожна з груп отримує своє унікальне завдання та можливість за необхідності залучати до виконання конкретної роботи вільних на цей час учасників інших груп. Після організаційного моменту вчитель нагадує учням, що упродовж всього дослідження вони заповнюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWFVYWm02QkMtcWc/edit журнал дослідженння].

'''Тиждень 2.'''

Перед початком роботи вчитель ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQbWNiOGRyamVnR1U/edit презентацією Авторське право та правомірне використання джерел] та пропонує учням пройти [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWI4VnB6ZkpNdVU/edit Тест про авторське право], проводить бесіду із учнями щодо безпеки і правил роботи в мережі Інтернет, ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRldHLVpYMFdWWFU/edit Формою оцінювання [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQc0lsU1pQcHNPUkk/edit Інтернет-ресурсів]. Учитель пропонує учням використовувати Інтернет-ресурси для спільного використання. Перший тиждень виконання проекту – пошуково-дослідницький, учні збирають інформацію, аналізують її, висувають гіпотези та перевіряють їх.

На цьому тижні учні отримують такі завдання: • '''І група''' – «Історики»: - Зібрати матеріали про ісорію писанки; - Пояснити занепад та відродження писанки • '''ІІ група''' –«Етнографи»: - Виділити символіку яка використовується на писанках; - Визначити найбільш поширені символи. • '''ІІІ група'''– «Писанкарі»: - Порівняти способи написання писанки; - Обрати найбільш оптимальний спосіб написання писанки.

'''Тиждень 3.'''

Учні обирають спосіб представлення результатів, попередньо ознайомившись з формами оцінювання учнівських робіт ([https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit блогу], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQzdWNFB0YVN2SkU/edit публікації], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit презентації])
Утвореним групам дається завдання:

Історики:

1) Проаналізувати поняття писанки та писанкарства.

2) Опрацювати різні джерела і дослідити історичне минуле писанки.

3) Опрацювати різні джерела які стосуються писанкарства і дізнатись якими були перші писанки.

4) Дізнатися про відомих писанкарів сучасності.

5) Дослідити історію писанкарства і визначити коли писанкарство набуло найбільшого поширення на теренах України.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](історія писанки, обрядова функція писанки).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/3.html завдань] групою створюється вікі-стаття.

Етнографи:

1) Дослідити яку роль відігравала писанка для наших предків.

2) Опрацювати різні джерела і визначити які символи були найпоширенішими для писанок.

3) Дослідити обряд написання писанок.

4) З’ясувати символіку малюнку та кольору на писанках.

5) Опрацювати джерела та відзначити техніки писанок.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](призначення, кольори, символи) та проводять оппитування для створення [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQaE1vT0NZUGdHWXc/edit порівняльної діаграми].

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/blog-page_8.html завдань] групою створюється презентація.

Писанкарі:

1) Опрацювати джерела та визначити які існують фарби для писанок.

2) З’ясувати які інструменти використовують для написання писанки.

3) З’ясувати як відбувається процес написання та фарбування писанки.

4) Виробити практичні навички написання писанок.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](технологія виготовлення, інструменти та матеріали, техніки розпису).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/2_8.html завдань] групою створюється блог.

Рефлексія та консультації, взаємооцінювання відбувається протягом всієї роботи. Для забезпечення диференціації у навчанні вчитель рекомендує учням використовувати форму оцінювання самоспрямування власного навчання. Для забезпечення диференційованого підходу у навчанні вчитель використовує у роботі доцільні стратегії навчання і оцінювання [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRWJ1TEc3VXNIX0E/edit обдарованих учнів] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQdVBHbU05TEMxaW8/edit учнів з обмеженими можливостями].

'''Тиждень 4.'''

Щоб перевірити рівень володіння учнями навчальним матеріалом, відбувається підсумкове оцінювання вмінь і навичок та заповнюється і обговорюється таблиця З-Х-Д. Використовують лист-контроль [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQzE3Q1E5b0REWlE/edit Оцінювання навичок спільної діяльності роботи в групі] та вклад, який зробив кожен учень в роботу групи і наскільки його вклад був цінним. Після представлення всіх результатів відбувається обговорення ключового питання. Доцільно для подальшої участі учнів у навчальних проектах здійснити [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQd09OYzdFaVlCLWs/edit рефлексію].

Для оцінювання результатів проекту вчитель використовує всі здані учнями форми оцінювання і самооцінювання, а також - [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEZyWjNWZjFwN2s/edit Загальні критерії оцінювання проекту].

Відбувається заключний етап роботи, на якому кожна з груп презентує свої результати роботи:

'''І група''' – «Історики» працюють над завданнями: -Підготувати та презентувати матеріали з історії писанкарства; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді вікі-статті.

'''ІІ група''' –«Етнографи» працюють над завданням: -Підготувати та презентувати матеріали, щодо символів та кольорів які використовують для написання писанки; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді презентації.

'''ІІІ група''' – «Писанкарі» працюють над завданням: -Підготувати матеріали для практичного виготовлення писанки; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді блогу.

[http://wiki.iteach.com.ua/Учнівська_вікі-стаття:_Історія_писанкарства#.D0.9A.D0.BE.D1.80.D0.B8.D1.81.D0.BD.D1.96_.D1.80.D0.B5.D1.81.D1.83.D1.80.D1.81.D0.B8 Учнівська вікі-стаття] – група Історики

[http://prezi.com/urpf5bllaiqv/?utm_campaign=share&utm_medium=copy Учнівська презентація] – група Етнографи

[http://pusankari.blogspot.com/ Учнівський блог] – група Писанкарі

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Браславець Ірина Олексіївна

==Фах, навчальний предмет==
Студент ОКР "Магістр". Спеціальність "Технологічна освіта". Спеціалізація "Основи дизайну".

==Навчальний заклад==
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Місто\село, район, область==
м. Вінниця

==Контактні дані==
irkabraslavec92 на gmail.com

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
25.02.2014 – 14.05.2014

==Місце проведення тренінгу==
Вінниця, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Тренери==
Кобися Алла Петрівна

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Браславець Ірини з теми "Основи технології писанкарства"

2014-05-14T06:51:52Z

Браславець Ірина: /* Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи) */

=Назва навчальної теми=
Тема. "Основи технології писанкарства"

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Українознавство, інформатика.

=Вік учнів, клас=

9 клас, 13-14 років

=Стислий опис проекту=
Навчальний проект "Великодний сувенір" розроблено відповідно до навчальної програми варіативного модуля з трудового навчання для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Проект має на меті:
- розширити і поглибити наявні знання учнів з теми «Основи технології писанкарства» ;
- познайомити учнів з історією писанкарства на теренах України;
- навчити розпізнавати техніки писанкарства та символи які використовуються в писанкарстві та виготовляти писанку;
- розгорнути знання про застосування писанки в побуті;
- застосувати на практиці отримані знання щодо виготовлення писанки;
- розвити логічне мислення , навички роботи в колективі та естетичний смак.
Учні класу будуть розбиті на 3 групи за сферою інтересів: історики, етнографи та писанкарі. Протягом роботи над проектом учні дізнаються про історію виникнення та застосування в побуті писанки, про символіку яка використовується на писанці та практично зможуть самі виготовити писанку. Результати дослідження будуть представлені в вигляді презентацій та майстер-класу.

=План вивчення теми =

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQWpwSTdQWjJNSzQ/edit План вивчення теми]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEdoeXhySVVNdUU/edit План впровадження]

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
На протязі усього проекту відбувається його оцінювання. На початку виконання проекту і відповідної йому теми вчитель організовує колективне обговорення ключового питання, для полегшення розуміння учнів вчитель пропонує переглянути створену ним [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQdThzVmxnT2ctdXM/edit презентацію]. Наступним етапом попереднього оцінювання є робота учнів над таблицею [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQckItaGktUXV4a3c/edit З-Д-Х] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit Т-схемою], які допоможуть краще виявити наявний рівень знань учнів. Під час роботи над проектом учні аналізують і опрацьовують інформацію з різних доступних їм джерел інформації, зокрема з Інтернету, при цьому заповнюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN0kzSFNibEdRamM/edit таблицю Контрольний список для оцінки Веб-сайтів] [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUnIzUHZhVGttbjg/edit (Приклад 1)]. Учні під час роботи над проектом здійснюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeGlnaXBadXZsUmM/edit самооцінку свого просування у навчанні] за допомогою розробленої вчителем Форми самооцінювання блогу. Роботу над проектом учні супроводжують постійним проведенням самооцінки виконаної роботи опираючись на [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit контрольний список самоспрямування у навчанні] заповнюючи схему [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQcHMxYUdZcW5kamc/edit Форма самоспрямування роботи у проекті]. При цьому вчитель проводить оцінку роботи учнів в вигляді усних опитувань. Наприкінці роботи над проектом проводиться оцінювання діяльності учнів вчителем за допомогою [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit форми оцінювання презентацій].

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQNXJLcnQ3bnQwV28/edit Форма для оцінювання обраних стандартів, програм та сформульованих навчальних цілей]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWRWV3pQLVYzUDA/edit Форма для оцінювання моєї роботи з учнями при колективному обговоренні в Інтернеті]

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Перед початком роботи над проектом потрібно перевірити чи учні знайомі (знають) з основними поняттями, які будуть розкриватись у проекті; чи учні знають основи роботи в Інтернеті [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVZ0NU5MMVpCelU/edit (інструкція для пошуку в інтернеті)] та роботи з текстовими документами і презентаціями. За тиждень до проекту вчитель роздає [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQXpYTEh2RHlWMzA/edit брошуру] по проектній діяльності батькам та отримує [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTHY3RFAzNF9NNDg/edit дозвіл від батьків] для користування інтернетом. Усі завдання, що будь задані учням під час проекту можна переглянути на [http://blogvchytela.blogspot.com/ Блозі вчителя "Великодній сувенір"]. Після організаційного моменту вчитель роздає учням [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN3lQMmRyeU13dkE/edit Інструкцію про правила роботи за комп’ютером], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWnB5NzlEN3V6R3M/edit Форму реєстрації роботи на комп'ютері].

'''Тиждень 1.'''

На початку роботи вчитель ставить перед учнями ключове запитання: Що є духовним багатством рідного народу? Обговорення цього питання можна провести у вигляді дискусії, мозкового штурму. Для правильного та чіткого усвідомлення учнями сутті проблеми вчитель знайомить учнів з [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVRnb1JVZ25jR2c/edit презентацією],в якій вказано тематичні питання:

1. Історія писанкарства – цікавість чи духовна потреба?

2. Як ми можемо реалізувати свій творчий потенціал?

3. Яким чином ми можемо зберегти національну спадщину?

Після розгляду і обговорення питань учні об’єднуються у 3 групи: Історики, Етнографи, Писанкарі (за інтересами). Учитель пропонує учням дати відповіді на запитання [https://docs.google.com/forms/d/16Y7AWF79lK-kR_ER6Eh_854odow6vo9wSAtSZLlf54A/viewform опитувальника]. Після остаточного уточнення списків груп, в кожній з них буде обрано командира. Кожна з груп отримує своє унікальне завдання та можливість за необхідності залучати до виконання конкретної роботи вільних на цей час учасників інших груп. Після організаційного моменту вчитель нагадує учням, що упродовж всього дослідження вони заповнюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWFVYWm02QkMtcWc/edit журнал дослідженння].

'''Тиждень 2.'''

Перед початком роботи вчитель ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQbWNiOGRyamVnR1U/edit презентацією Авторське право та правомірне використання джерел] та пропонує учням пройти [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWI4VnB6ZkpNdVU/edit Тест про авторське право], проводить бесіду із учнями щодо безпеки і правил роботи в мережі Інтернет, ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRldHLVpYMFdWWFU/edit Формою оцінювання Інтернет-ресурсів]. Учитель пропонує учням використовувати Інтернет-технології для спільного використання (створення, редагування) з іншими учнями документів та інших електронних ресурсів (зокрема текстових файлів, електронних таблиць, презентацій) як в режимі реального часу, так і відстроченого в часі. Перший тиждень виконання проекту – пошуково-дослідницький, учні збирають інформацію, аналізують її, висувають гіпотези та перевіряють їх.

На цьому тижні учні отримують такі завдання: • '''І група''' – «Історики»: - Зібрати матеріали про ісорію писанки; - Пояснити занепад та відродження писанки • '''ІІ група''' –«Етнографи»: - Виділити символіку яка використовується на писанках; - Визначити найбільш поширені символи. • '''ІІІ група'''– «Писанкарі»: - Порівняти способи написання писанки; - Обрати найбільш оптимальний спосіб написання писанки.

'''Тиждень 3.'''

Учні обирають спосіб представлення результатів, попередньо ознайомившись з формами оцінювання учнівських робіт ([https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit блогу], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQzdWNFB0YVN2SkU/edit публікації], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit презентації])
Утвореним групам дається завдання:

Історики:

1) Проаналізувати поняття писанки та писанкарства.

2) Опрацювати різні джерела і дослідити історичне минуле писанки.

3) Опрацювати різні джерела які стосуються писанкарства і дізнатись якими були перші писанки.

4) Дізнатися про відомих писанкарів сучасності.

5) Дослідити історію писанкарства і визначити коли писанкарство набуло найбільшого поширення на теренах України.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](історія писанки, обрядова функція писанки).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/3.html завдань] групою створюється вікі-стаття.

Етнографи:

1) Дослідити яку роль відігравала писанка для наших предків.

2) Опрацювати різні джерела і визначити які символи були найпоширенішими для писанок.

3) Дослідити обряд написання писанок.

4) З’ясувати символіку малюнку та кольору на писанках.

5) Опрацювати джерела та відзначити техніки писанок.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](призначення, кольори, символи) та проводять оппитування для створення [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQaE1vT0NZUGdHWXc/edit порівняльної діаграми].

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/blog-page_8.html завдань] групою створюється презентація.

Писанкарі:

1) Опрацювати джерела та визначити які існують фарби для писанок.

2) З’ясувати які інструменти використовують для написання писанки.

3) З’ясувати як відбувається процес написання та фарбування писанки.

4) Виробити практичні навички написання писанок.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](технологія виготовлення, інструменти та матеріали, техніки розпису).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/2_8.html завдань] групою створюється блог.

Рефлексія та консультації, взаємооцінювання відбувається протягом всієї роботи. Для забезпечення диференціації у навчанні вчитель рекомендує учням використовувати форму оцінювання самоспрямування власного навчання. Для забезпечення диференційованого підходу у навчанні вчитель використовує у роботі доцільні стратегії навчання і оцінювання [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRWJ1TEc3VXNIX0E/edit обдарованих учнів] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQdVBHbU05TEMxaW8/edit учнів з обмеженими можливостями].

'''Тиждень 4.'''

Щоб перевірити рівень володіння учнями навчальним матеріалом, відбувається підсумкове оцінювання вмінь і навичок та заповнюється і обговорюється таблиця З-Х-Д. Використовують лист-контроль [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQzE3Q1E5b0REWlE/edit Оцінювання навичок спільної діяльності роботи в групі] та вклад, який зробив кожен учень в роботу групи і наскільки його вклад був цінним. Після представлення всіх результатів відбувається обговорення ключового питання. Доцільно для подальшої участі учнів у навчальних проектах здійснити [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQd09OYzdFaVlCLWs/edit рефлексію].

Для оцінювання результатів проекту вчитель використовує всі здані учнями форми оцінювання і самооцінювання, а також - [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEZyWjNWZjFwN2s/edit Загальні критерії оцінювання проекту].

Відбувається заключний етап роботи, на якому кожна з груп презентує свої результати роботи:

'''І група''' – «Історики» працюють над завданнями: -Підготувати та презентувати матеріали з історії писанкарства; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді вікі-статті.

'''ІІ група''' –«Етнографи» працюють над завданням: -Підготувати та презентувати матеріали, щодо символів та кольорів які використовують для написання писанки; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді презентації.

'''ІІІ група''' – «Писанкарі» працюють над завданням: -Підготувати матеріали для практичного виготовлення писанки; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді блогу.

[http://wiki.iteach.com.ua/Учнівська_вікі-стаття:_Історія_писанкарства#.D0.9A.D0.BE.D1.80.D0.B8.D1.81.D0.BD.D1.96_.D1.80.D0.B5.D1.81.D1.83.D1.80.D1.81.D0.B8 Учнівська вікі-стаття] – група Історики

[http://prezi.com/urpf5bllaiqv/?utm_campaign=share&utm_medium=copy Учнівська презентація] – група Етнографи

[http://pusankari.blogspot.com/ Учнівський блог] – група Писанкарі

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Браславець Ірина Олексіївна

==Фах, навчальний предмет==
Студент ОКР "Магістр". Спеціальність "Технологічна освіта". Спеціалізація "Основи дизайну".

==Навчальний заклад==
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Місто\село, район, область==
м. Вінниця

==Контактні дані==
irkabraslavec92 на gmail.com

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
25.02.2014 – 14.05.2014

==Місце проведення тренінгу==
Вінниця, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Тренери==
Кобися Алла Петрівна

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]

Портфоліо Браславець Ірини з теми "Основи технології писанкарства"

2014-05-14T06:50:40Z

Браславець Ірина: /* Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи) */

=Назва навчальної теми=
Тема. "Основи технології писанкарства"

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Українознавство, інформатика.

=Вік учнів, клас=

9 клас, 13-14 років

=Стислий опис проекту=
Навчальний проект "Великодний сувенір" розроблено відповідно до навчальної програми варіативного модуля з трудового навчання для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Проект має на меті:
- розширити і поглибити наявні знання учнів з теми «Основи технології писанкарства» ;
- познайомити учнів з історією писанкарства на теренах України;
- навчити розпізнавати техніки писанкарства та символи які використовуються в писанкарстві та виготовляти писанку;
- розгорнути знання про застосування писанки в побуті;
- застосувати на практиці отримані знання щодо виготовлення писанки;
- розвити логічне мислення , навички роботи в колективі та естетичний смак.
Учні класу будуть розбиті на 3 групи за сферою інтересів: історики, етнографи та писанкарі. Протягом роботи над проектом учні дізнаються про історію виникнення та застосування в побуті писанки, про символіку яка використовується на писанці та практично зможуть самі виготовити писанку. Результати дослідження будуть представлені в вигляді презентацій та майстер-класу.

=План вивчення теми =

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQWpwSTdQWjJNSzQ/edit План вивчення теми]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEdoeXhySVVNdUU/edit План впровадження]

=Оцінювання (стислий опис і інструменти)=
На протязі усього проекту відбувається його оцінювання. На початку виконання проекту і відповідної йому теми вчитель організовує колективне обговорення ключового питання, для полегшення розуміння учнів вчитель пропонує переглянути створену ним [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQdThzVmxnT2ctdXM/edit презентацію]. Наступним етапом попереднього оцінювання є робота учнів над таблицею [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQckItaGktUXV4a3c/edit З-Д-Х] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit Т-схемою], які допоможуть краще виявити наявний рівень знань учнів. Під час роботи над проектом учні аналізують і опрацьовують інформацію з різних доступних їм джерел інформації, зокрема з Інтернету, при цьому заповнюючи [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN0kzSFNibEdRamM/edit таблицю Контрольний список для оцінки Веб-сайтів] [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQUnIzUHZhVGttbjg/edit (Приклад 1)]. Учні під час роботи над проектом здійснюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeGlnaXBadXZsUmM/edit самооцінку свого просування у навчанні] за допомогою розробленої вчителем Форми самооцінювання блогу. Роботу над проектом учні супроводжують постійним проведенням самооцінки виконаної роботи опираючись на [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRkNqUUMyd1UxT2s/edit контрольний список самоспрямування у навчанні] заповнюючи схему [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQcHMxYUdZcW5kamc/edit Форма самоспрямування роботи у проекті]. При цьому вчитель проводить оцінку роботи учнів в вигляді усних опитувань. Наприкінці роботи над проектом проводиться оцінювання діяльності учнів вчителем за допомогою [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit форми оцінювання презентацій].

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQNXJLcnQ3bnQwV28/edit Форма для оцінювання обраних стандартів, програм та сформульованих навчальних цілей]

[https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWRWV3pQLVYzUDA/edit Форма для оцінювання моєї роботи з учнями при колективному обговоренні в Інтернеті]

=Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)=
Перед початком роботи над проектом потрібно перевірити чи учні знайомі (знають) з основними поняттями, які будуть розкриватись у проекті; чи учні знають основи роботи в Інтернеті [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVZ0NU5MMVpCelU/edit (інструкція для пошуку в інтернеті)] та роботи з текстовими документами і презентаціями. За тиждень до проекту вчитель роздає [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQXpYTEh2RHlWMzA/edit брошуру] по проектній діяльності батькам та отримує [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTHY3RFAzNF9NNDg/edit дозвіл від батьків] для користування інтернетом. Усі завдання, що будь задані учням під час проекту можна переглянути на [http://blogvchytela.blogspot.com/ Блозі вчителя "Великодній сувенір"]. Після організаційного моменту вчитель роздає учням [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQN3lQMmRyeU13dkE/edit Інструкцію про правила роботи за комп’ютером], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWnB5NzlEN3V6R3M/edit Форму реєстрації роботи на комп'ютері].

'''Тиждень 1.'''

На початку роботи вчитель ставить перед учнями ключове запитання: Що є духовним багатством рідного народу? Обговорення цього питання можна провести у вигляді дискусії, мозкового штурму. Для правильного та чіткого усвідомлення учнями сутті проблеми вчитель знайомить учнів з [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQZVRnb1JVZ25jR2c/edit презентацією],в якій вказано тематичні питання:

1. Історія писанкарства – цікавість чи духовна потреба?

2. Як ми можемо реалізувати свій творчий потенціал?

3. Яким чином ми можемо зберегти національну спадщину?

Після розгляду і обговорення питань учні об’єднуються у 3 групи: Історики, Етнографи, Писанкарі (за інтересами). Учитель пропонує учням дати відповіді на запитання [https://docs.google.com/forms/d/16Y7AWF79lK-kR_ER6Eh_854odow6vo9wSAtSZLlf54A/viewform опитувальника]. Після остаточного уточнення списків груп, в кожній з них буде обрано командира. Кожна з груп отримує своє унікальне завдання та можливість за необхідності залучати до виконання конкретної роботи вільних на цей час учасників інших груп. Після організаційного моменту вчитель нагадує учням, що упродовж всього дослідження вони заповнюють [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQWFVYWm02QkMtcWc/edit журнал дослідженння].

'''Тиждень 2.'''

Перед початком роботи вчитель ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQbWNiOGRyamVnR1U/edit презентацією Авторське право та правомірне використання джерел] та пропонує учням пройти [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQVWI4VnB6ZkpNdVU/edit Тест про авторське право], проводить бесіду із учнями щодо безпеки і правил роботи в мережі Інтернет, ознайомлює учнів із [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRldHLVpYMFdWWFU/edit Формою оцінювання Інтернет-ресурсів]. Учитель пропонує учням використовувати Інтернет-технології для спільного використання (створення, редагування) з іншими учнями документів та інших електронних ресурсів (зокрема текстових файлів, електронних таблиць, презентацій) як в режимі реального часу, так і відстроченого в часі. Перший тиждень виконання проекту – пошуково-дослідницький, учні збирають інформацію, аналізують її, висувають гіпотези та перевіряють їх.

На цьому тижні учні отримують такі завдання: • '''І група''' – «Історики»: - Зібрати матеріали про ісорію писанки; - Пояснити занепад та відродження писанки • '''ІІ група''' –«Етнографи»: - Виділити символіку яка використовується на писанках; - Визначити найбільш поширені символи. • '''ІІІ група'''– «Писанкарі»: - Порівняти способи написання писанки; - Обрати найбільш оптимальний спосіб написання писанки.

'''Тиждень 3.'''

Учні обирають спосіб представлення результатів, попередньо ознайомившись з формами оцінювання учнівських робіт ([https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit блогу], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQzdWNFB0YVN2SkU/edit публікації], [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQeUdyQ3gtS05sRVU/edit презентації])
Утвореним групам дається завдання:

Історики:

1) Проаналізувати поняття писанки та писанкарства.

2) Опрацювати різні джерела і дослідити історичне минуле писанки.

3) Опрацювати різні джерела які стосуються писанкарства і дізнатись якими були перші писанки.

4) Дізнатися про відомих писанкарів сучасності.

5) Дослідити історію писанкарства і визначити коли писанкарство набуло найбільшого поширення на теренах України.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](історія писанки, обрядова функція писанки).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/3.html завдань] групою створюється вікі-стаття.

Етнографи:

1) Дослідити яку роль відігравала писанка для наших предків.

2) Опрацювати різні джерела і визначити які символи були найпоширенішими для писанок.

3) Дослідити обряд написання писанок.

4) З’ясувати символіку малюнку та кольору на писанках.

5) Опрацювати джерела та відзначити техніки писанок.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](призначення, кольори, символи) та проводять оппитування для створення [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQaE1vT0NZUGdHWXc/edit порівняльної діаграми].

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/blog-page_8.html завдань] групою створюється презентація.

Писанкарі:

1) Опрацювати джерела та визначити які існують фарби для писанок.

2) З’ясувати які інструменти використовують для написання писанки.

3) З’ясувати як відбувається процес написання та фарбування писанки.

4) Виробити практичні навички написання писанок.

На основі отриманих знань учні заповнюють [http://www.mindmeister.com/414589060/_ гілку карті знань](технологія виготовлення, інструменти та матеріали, техніки розпису).

За результатами виконаних [http://blogvchytela.blogspot.com/p/2_8.html завдань] групою створюється блог.

Рефлексія та консультації, взаємооцінювання відбувається протягом всієї роботи. Для забезпечення диференціації у навчанні вчитель рекомендує учням використовувати форму оцінювання самоспрямування власного навчання. Для забезпечення диференційованого підходу у навчанні вчитель використовує у роботі доцільні стратегії навчання і оцінювання [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQRWJ1TEc3VXNIX0E/edit обдарованих учнів] та [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQdVBHbU05TEMxaW8/edit учнів з обмеженими можливостями].

'''Тиждень 4.'''

Щоб перевірити рівень володіння учнями навчальним матеріалом, відбувається підсумкове оцінювання вмінь і навичок та заповнюється і обговорюється таблиця З-Х-Д. Використовують лист-контроль [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQQzE3Q1E5b0REWlE/edit Оцінювання навичок спільної діяльності роботи в групі] та вклад, який зробив кожен учень в роботу групи і наскільки його вклад був цінним. Після представлення всіх результатів відбувається обговорення ключового питання. Доцільно для подальшої участі учнів у навчальних проектах здійснити [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQd09OYzdFaVlCLWs/edit рефлексію].

Для оцінювання результатів проекту вчитель використовує всі здані учнями форми оцінювання і самооцінювання, а також - [https://docs.google.com/file/d/0B4YAt0HRlalQTEZyWjNWZjFwN2s/edit Загальні критерії оцінювання проекту].

Відбувається заключний етап роботи, на якому кожна з груп презентує свої результати роботи:
І група – «Історики» працюють над завданнями: -Підготувати та презентувати матеріали з історії писанкарства; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді вікі-статті.
• ІІ група –«Етнографи» працюють над завданням: -Підготувати та презентувати матеріали, щодо символів та кольорів які використовують для написання писанки; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді презентації.
• ІІІ група – «Писанкарі» працюють над завданням: -Підготувати матеріали для практичного виготовлення писанки; -Підготувати до показу результат своєї роботи в проекті у вигляді блогу.

[http://wiki.iteach.com.ua/Учнівська_вікі-стаття:_Історія_писанкарства#.D0.9A.D0.BE.D1.80.D0.B8.D1.81.D0.BD.D1.96_.D1.80.D0.B5.D1.81.D1.83.D1.80.D1.81.D0.B8 Учнівська вікі-стаття] – група Історики

[http://prezi.com/urpf5bllaiqv/?utm_campaign=share&utm_medium=copy Учнівська презентація] – група Етнографи

[http://pusankari.blogspot.com/ Учнівський блог] – група Писанкарі

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Браславець Ірина Олексіївна

==Фах, навчальний предмет==
Студент ОКР "Магістр". Спеціальність "Технологічна освіта". Спеціалізація "Основи дизайну".

==Навчальний заклад==
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Місто\село, район, область==
м. Вінниця

==Контактні дані==
irkabraslavec92 на gmail.com

=Відомості про тренінг=

==Дати проведення тренінгу==
25.02.2014 – 14.05.2014

==Місце проведення тренінгу==
Вінниця, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

==Тренери==
Кобися Алла Петрівна

[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]