Iteach WIKI - Внесок користувача [uk]

Портфоліо Балагури Юлії з теми "Багатогранність мистецького таланту Т.Шевченка"

2013-06-18T08:11:02Z

Балагура Юлія: /* Оцінювання */

=Назва навчальної теми=
'''''Т.Шевченко'''''

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
'''Основний навчальний предмет''': УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

'''Дрогорядні (дотичні) навчальні предмети''': ІНФОРМАТИКА, ІСТОРІЯ

=Вік учнів, клас=
14-15 років

9 клас

=Стислий опис проекту=

Даний проект розрахований на учнів 9 класу з предмету українська література для вивчення теми «Т. Шевченко». Працюючи над темою, учні детально познайомляться з біографією митця, розглянуть ідейно-художній зміст, особливості образної системи творів. Дев’ятикласники створять власний творчий проект (вікі-статтю) та предствалять його. Виконуючи поставленні завдання, учні зможуть закріпити набуті знання з української літератури в попередніх класах, а також розвивати вміння роботи з інформаційними технологіями.

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FSmg1cmRLbUowOG8/edit?usp=sharing План вивчення теми]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FN0xuc1A4Q0xTYlU/edit?usp=sharing План впровадження]

=Оцінювання=
На початку роботи над проектом учні заповнюють [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FejdLTVl0cHJXMjA/edit?usp=sharing «З-Х-Д» («Знаю-Хочу дізнатися-Дізнався»)], [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FMGRQVTFjNEtNXzg/edit?usp=sharing організаційну діаграму] та працюють над [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FNnM2akJXMHJGWWc/edit?usp=sharing асоціативним кущем]. Це дозволить визначити рівень обізнаності дітей та їхнього зацікавлення у вивченні даної теми. Дев’ятикласникам також буде запропоновано [https://docs.google.com/forms/d/1-XQTc96xSmzCbio9UwhHesV2ijexkSwgstMrQN7quYM/viewform опитування] та заповнення контрольного списку самоспрямування у навчанні, з метою визначення рівня контролю власного навчання.
Протягом роботи над проектом використовуються різноманітні форми оцінювання, списки для сомаооцінки взаємооцінки, оцінки результатів дослідження, з метою забезпечення звязку вчитель-учні, учень-група проводяться консультації-зустрічі та онлайн-консультації, під час яких плануються наступні кроки, редагується метеріал, вносяться пропозиції.
Учні оцінюються і на підсумковуму обговоренні Ключового запитання.

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FS2JDZG03c0RLQ1U/edit?usp=sharing Контрольний список оцінювання веб-ресурсів]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FQXBTTWV5bnhXdlU/edit?usp=sharing Форма оцінювання веб-ресурсів]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FN2hSM1I0QTZmeTg/edit?usp=sharing Форма оцінювання вміння робити висновки з даних]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FbC04WUczdUJBZUk/edit?usp=sharing Контрольний список оцінки участі в обговореннях]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FUnJ0NGstVXBuNkE/edit?usp=sharing Форма оцінювання участі в обговореннях]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FRnRvWWEwWFVpV00/edit?usp=sharing Контрольний список оцінки свого внеску у групову роботу]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FVXZ6Zm11TVZ1N3M/edit?usp=sharing Форма оцінювання групової роботи]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FOEV4LUZqT19zWWs/edit?usp=sharing Контрольний список оцінювання вікі-статті]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FNkpwYXhjblB2QVk/edit?usp=sharing Форма оцінювання вікі-статті]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FUDRhUmNQTElaOG8/edit?usp=sharing Форма оцінювання дослідження]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FejRVQUQ3RktUS00/edit?usp=sharing Контрольний список оцінювання для усного виступу.]

=Діяльність учнів та вчителя=

'''Підготовчий етап'''

Вивчення теми починається з демонстрації вчителем '''буклету «Метод проектів на уроках української літератури»''' [[Файл:П2.jpg|400px|thumb|left]][[Файл:Пуб2.jpg2.jpg|400px|thumb|center]].
Це допоможе сформулювати в учнів уявлення про подальшу роботу.
Вчитель демонструє [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FSk96ckUwMG83bW8/edit?usp=sharing вступну (вчительську) презентацію] та пропонує учням для обговорення '''ключове питання теми: «Чи існує вічність у слові?»'''. За допомогою [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FMGRQVTFjNEtNXzg/edit?usp=sharing організаційної діаграми] вчитель визначає рівень обізнаності учнів з даної теми. [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FejdLTVl0cHJXMjA/edit?usp=sharing Таблиця «З-Х-Д»] дасть змогу доповнити та скоригувати результати попереднього оцінювання. Для того щоб визначити, чому вивчення творчості Т. Шевченка цікаве для учнів, дев’ятикласникам пропонується [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FNnM2akJXMHJGWWc/edit?usp=sharing вправа «Асоціативний кущ».]
Далі учні знайомляться з '''тематичними запитаннями''':
Як відображено в творах Т.Г.Шевченка історію українського народу?
Жіноча доля у творчості митця.
Шевченкова ідея Бога: яка вона?
Внесок Т. Шевченка у скарбницю української поезії, у розвиток української літературної мови, у світовий мистецький поступ.
На основі результатів організаційної діаграми, таблиці «З-Х-Д» та відповідей до вправи «Асоціативний кущ», а також зважаючи на бажання та зацікавленість учнів у розробці того чи іншого питання, '''клас поділяється на 4 групи'''.
Учні знайомляться з правилами роботи в групах, ведення диспутів. Учасники групи формулюють мету дослідження, обговорюють план роботи групи, творчі теми майбутніх пректів. Учасники груп можуть звернутися за допомогою до вчителя історії, світової літератури, вчителя інформатики, бібліотекаря.

'''Основний етап'''

''Модуль 1''

Дослідження, пошук інформації у різних джерелах (за групами):

'''1 група.''' На основі програмових творів розкрити складність історичної долі українського народу, невідворотність його боротьби за визволення, глибокі роздуми поета про минуле й майбутнє України, протистояння імперського режиму і вільнодумної, національно свідомої особистостіявище конформізму значної частини української еліти, критичний перегляд національної історії задля перспективи її кращого майбутнього.

'''2 група.''' Розкрити захоплення поета красою жінки, мрію бачити жінку щасливою. [[Файл:Image-shevchenko_kateryna_olia_1842_large-tzzds.jpg|100px|thumb|left]]Розглянути еволюцію жіночого образу в поезії Шевченка, тему матері й сина. Творча інтерпретація поетом образу жінки і пієтет християнина. Різні типи втілення теми жіночої долі: романтичний (“Катерина”), реалістично-побутовий (“Наймичка”, “На панщині пшеницю жала...”), символічно-узагальнений (“Марія”).

'''3 група.''' Спробувати обґрунтувати розуміння Шевченком ідеї Бога,[[Файл:75442437_kingdavid.jpg|100px|thumb|right]] зiставити переспів Шевченка і оригінальні біблійні тексти псалмів, визначити домінанти поетового почуття.

'''4 група.''' Учасники групи готують узагальюючий проект з вивченої теми, підводять підсумки роботи, розробляють анкетування за темою проекту.

Оцінювання та коригування планів роботи у групах, самооцінювання та взаємоцінювання з опорою на «Критерії оцінювання результатів» у бланках оцінювання. Проводиться консультативна робота з учнями по їх роботі над проектом, роздача довідкових матеріалів по використанню ІКТ для роботи над своїми міні проектами.

''Модуль 2''
Консультування щодо створення вікі-сторінок, блогів, презентацій та буклетів.

'''Заключний етап'''

Демонстрація та захист учнівських проектів за темами: «Історія України у творах Т.Шевченка», «Жіноча доля у творчості митця», «Шевченкова ідея Бога: яка вона?», «Світова велич Кобзаря» (анкетування за творчістю Т.Шевченка). Учні публікують свої роботи у вигляді вікі-статті. Для цього вони повинні отримати [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FWEFRY011ZktpUlU/edit?usp=sharing дозвіл батьків].

Після закінчення роботи над проектом: учні створюють «Фотогалерею події», яка розміщується на сайті школи, учитель проводить анкетування батьків, у якому вони висвітлюють думки щодо результативності уведення проектної методики до навчального процесу на уроках української літератури у 9 класі.
Протягом всього часу роботи над проектом вчитель проводить консультації для груп, перевіряє плани робіт, надає додаткові завдання обдарованим учням, а у слабких учнів перевіряє щоденні плани роботи, вносить в них корективи.

[[Приклад учнівської вікі-статті "Жіноча доля у творчості митця"]]

=Відомості про автора=

'''Юлія Балагура'''

Вчитель української мови та літератури
Харківськівської гімназії №152

==Контактні дані==
solnce.julija на yandex.ru

=Відомості про тренінг=

03-14 червня 2013 року

[http://gymnasium152.edu.kh.ua Харківська гімназія №152]

==Тренери==
Куфлєй Марина Миколаївна

[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]
[[Категорія:Проект для учнів 9 класу]]
[[Категорія:Українська література]]

Портфоліо Балагури Юлії з теми "Багатогранність мистецького таланту Т.Шевченка"

2013-06-18T07:37:58Z

Балагура Юлія: /* Оцінювання */

=Назва навчальної теми=
'''''Т.Шевченко'''''

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
'''Основний навчальний предмет''': УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

'''Дрогорядні (дотичні) навчальні предмети''': ІНФОРМАТИКА, ІСТОРІЯ

=Вік учнів, клас=
14-15 років

9 клас

=Стислий опис проекту=

Даний проект розрахований на учнів 9 класу з предмету українська література для вивчення теми «Т. Шевченко». Працюючи над темою, учні детально познайомляться з біографією митця, розглянуть ідейно-художній зміст, особливості образної системи творів. Дев’ятикласники створять власний творчий проект (вікі-статтю) та предствалять його. Виконуючи поставленні завдання, учні зможуть закріпити набуті знання з української літератури в попередніх класах, а також розвивати вміння роботи з інформаційними технологіями.

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FSmg1cmRLbUowOG8/edit?usp=sharing План вивчення теми]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FN0xuc1A4Q0xTYlU/edit?usp=sharing План впровадження]

=Оцінювання=
На початку роботи над проектом учні заповнюють [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FejdLTVl0cHJXMjA/edit?usp=sharing «З-Х-Д» («Знаю-Хочу дізнатися-Дізнався»)], [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FMGRQVTFjNEtNXzg/edit?usp=sharing організаційну діаграму] та працюють над [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FNnM2akJXMHJGWWc/edit?usp=sharing асоціативним кущем]. Це дозволить визначити рівень обізнаності дітей та їхнього зацікавлення у вивченні даної теми. Дев’ятикласникам також буде запропоновано [http://balagura.blogspot.com/2013/06/blog-post_10.html опитування] та заповнення контрольного списку самоспрямування у навчанні, з метою визначення рівня контролю власного навчання.
Протягом роботи над проектом використовуються різноманітні форми оцінювання, списки для сомаооцінки взаємооцінки, оцінки результатів дослідження, з метою забезпечення звязку вчитель-учні, учень-група проводяться консультації-зустрічі та онлайн-консультації, під час яких плануються наступні кроки, редагується метеріал, вносяться пропозиції.
Учні оцінюються і на підсумковуму обговоренні Ключового запитання.

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FS2JDZG03c0RLQ1U/edit?usp=sharing Контрольний список оцінювання веб-ресурсів]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FQXBTTWV5bnhXdlU/edit?usp=sharing Форма оцінювання веб-ресурсів]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FN2hSM1I0QTZmeTg/edit?usp=sharing Форма оцінювання вміння робити висновки з даних]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FbC04WUczdUJBZUk/edit?usp=sharing Контрольний список оцінки участі в обговореннях]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FUnJ0NGstVXBuNkE/edit?usp=sharing Форма оцінювання участі в обговореннях]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FRnRvWWEwWFVpV00/edit?usp=sharing Контрольний список оцінки свого внеску у групову роботу]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FVXZ6Zm11TVZ1N3M/edit?usp=sharing Форма оцінювання групової роботи]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FOEV4LUZqT19zWWs/edit?usp=sharing Контрольний список оцінювання вікі-статті]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FNkpwYXhjblB2QVk/edit?usp=sharing Форма оцінювання вікі-статті]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FUDRhUmNQTElaOG8/edit?usp=sharing Форма оцінювання дослідження]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FejRVQUQ3RktUS00/edit?usp=sharing Контрольний список оцінювання для усного виступу.]

=Діяльність учнів та вчителя=

'''Підготовчий етап'''

Вивчення теми починається з демонстрації вчителем '''буклету «Метод проектів на уроках української літератури»''' [[Файл:П2.jpg|400px|thumb|left]][[Файл:Пуб2.jpg2.jpg|400px|thumb|center]].
Це допоможе сформулювати в учнів уявлення про подальшу роботу.
Вчитель демонструє [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FSk96ckUwMG83bW8/edit?usp=sharing вступну (вчительську) презентацію] та пропонує учням для обговорення '''ключове питання теми: «Чи існує вічність у слові?»'''. За допомогою [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FMGRQVTFjNEtNXzg/edit?usp=sharing організаційної діаграми] вчитель визначає рівень обізнаності учнів з даної теми. [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FejdLTVl0cHJXMjA/edit?usp=sharing Таблиця «З-Х-Д»] дасть змогу доповнити та скоригувати результати попереднього оцінювання. Для того щоб визначити, чому вивчення творчості Т. Шевченка цікаве для учнів, дев’ятикласникам пропонується [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FNnM2akJXMHJGWWc/edit?usp=sharing вправа «Асоціативний кущ».]
Далі учні знайомляться з '''тематичними запитаннями''':
Як відображено в творах Т.Г.Шевченка історію українського народу?
Жіноча доля у творчості митця.
Шевченкова ідея Бога: яка вона?
Внесок Т. Шевченка у скарбницю української поезії, у розвиток української літературної мови, у світовий мистецький поступ.
На основі результатів організаційної діаграми, таблиці «З-Х-Д» та відповідей до вправи «Асоціативний кущ», а також зважаючи на бажання та зацікавленість учнів у розробці того чи іншого питання, '''клас поділяється на 4 групи'''.
Учні знайомляться з правилами роботи в групах, ведення диспутів. Учасники групи формулюють мету дослідження, обговорюють план роботи групи, творчі теми майбутніх пректів. Учасники груп можуть звернутися за допомогою до вчителя історії, світової літератури, вчителя інформатики, бібліотекаря.

'''Основний етап'''

''Модуль 1''

Дослідження, пошук інформації у різних джерелах (за групами):

'''1 група.''' На основі програмових творів розкрити складність історичної долі українського народу, невідворотність його боротьби за визволення, глибокі роздуми поета про минуле й майбутнє України, протистояння імперського режиму і вільнодумної, національно свідомої особистостіявище конформізму значної частини української еліти, критичний перегляд національної історії задля перспективи її кращого майбутнього.

'''2 група.''' Розкрити захоплення поета красою жінки, мрію бачити жінку щасливою. [[Файл:Image-shevchenko_kateryna_olia_1842_large-tzzds.jpg|100px|thumb|left]]Розглянути еволюцію жіночого образу в поезії Шевченка, тему матері й сина. Творча інтерпретація поетом образу жінки і пієтет християнина. Різні типи втілення теми жіночої долі: романтичний (“Катерина”), реалістично-побутовий (“Наймичка”, “На панщині пшеницю жала...”), символічно-узагальнений (“Марія”).

'''3 група.''' Спробувати обґрунтувати розуміння Шевченком ідеї Бога,[[Файл:75442437_kingdavid.jpg|100px|thumb|right]] зiставити переспів Шевченка і оригінальні біблійні тексти псалмів, визначити домінанти поетового почуття.

'''4 група.''' Учасники групи готують узагальюючий проект з вивченої теми, підводять підсумки роботи, розробляють анкетування за темою проекту.

Оцінювання та коригування планів роботи у групах, самооцінювання та взаємоцінювання з опорою на «Критерії оцінювання результатів» у бланках оцінювання. Проводиться консультативна робота з учнями по їх роботі над проектом, роздача довідкових матеріалів по використанню ІКТ для роботи над своїми міні проектами.

''Модуль 2''
Консультування щодо створення вікі-сторінок, блогів, презентацій та буклетів.

'''Заключний етап'''

Демонстрація та захист учнівських проектів за темами: «Історія України у творах Т.Шевченка», «Жіноча доля у творчості митця», «Шевченкова ідея Бога: яка вона?», «Світова велич Кобзаря» (анкетування за творчістю Т.Шевченка). Учні публікують свої роботи у вигляді вікі-статті. Для цього вони повинні отримати [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FWEFRY011ZktpUlU/edit?usp=sharing дозвіл батьків].

Після закінчення роботи над проектом: учні створюють «Фотогалерею події», яка розміщується на сайті школи, учитель проводить анкетування батьків, у якому вони висвітлюють думки щодо результативності уведення проектної методики до навчального процесу на уроках української літератури у 9 класі.
Протягом всього часу роботи над проектом вчитель проводить консультації для груп, перевіряє плани робіт, надає додаткові завдання обдарованим учням, а у слабких учнів перевіряє щоденні плани роботи, вносить в них корективи.

[[Приклад учнівської вікі-статті "Жіноча доля у творчості митця"]]

=Відомості про автора=

'''Юлія Балагура'''

Вчитель української мови та літератури
Харківськівської гімназії №152

==Контактні дані==
solnce.julija на yandex.ru

=Відомості про тренінг=

03-14 червня 2013 року

[http://gymnasium152.edu.kh.ua Харківська гімназія №152]

==Тренери==
Куфлєй Марина Миколаївна

[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]
[[Категорія:Проект для учнів 9 класу]]
[[Категорія:Українська література]]

Обговорення:Портфоліо Балагури Юлії з теми "Багатогранність мистецького таланту Т.Шевченка"

2013-06-14T13:18:13Z

Балагура Юлія: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Форма оцінювання демонстрації Портфоліо}}

'''Як його використовувати?<br>'''
Ви маєте перейти на закладку '''Обговорення''' статті з вашим розробленим Портфоліо.

=План вивчення теми (Ключові і Тематичні запитання, Стислий опис, Діяльність учнів, Навчальні цілі)=
==Вдалі моменти==

==Ідеї для покращення==

=План оцінювання (графік і опис)=

==Вдалі моменти==

==Ідеї для покращення==

=Приклад учнівської роботи=
==Вдалі моменти==

==Ідеї для покращення==

=Форма оцінювання прикладу учнівської роботи=

==Вдалі моменти==

==Ідеї для покращення==

=Допоможні матеріали для фасилітації=
==Вдалі моменти==

==Ідеї для покращення==
=Інші складові Портфоліо (документи)=
==Вдалі моменти==

==Ідеї для покращення==

=ПОРТФОЛІО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ В ЦІЛОМУ=
==Вдалі моменти==

==Ідеї для покращення==

==Закони з авторського права були дотримані (визначені власники авторських прав там, де використовуються різні джерела)==

=ІНШІ КОМЕНТАРІ=
[[Категорія:10 версія]]
[[Категорія: Шаблони]]

Приклад учнівської вікі-статті "Жіноча доля у творчості митця"

2013-06-14T13:07:13Z

Балагура Юлія: /* Роль жінки у житті Т.Шевченка */

==Назва проекту==
'''''"Жіноча доля в творчості митця"'''''

==Автори проекту==
'''Статтю розробили й презентували учні 9-А класу:'''
Шопін Дмитро,
Гребенюк Юлія,
Щербак Анна,
Басіста Аліна,
Павленко Олексій

==Мета дослідження==
Розкрити захоплення поета красою жінки, мрію бачити жінку щасливою.

Розглянути різноманітність жіночих образів в поезії Шевченка, тему матері й сина.

Продемонструвати різні типи втілення теми жіночої долі: романтичний (“Катерина”), реалістично-побутовий (“Наймичка”, “На панщині пшеницю жала...”), символічно-узагальнений (“Марія”).

==Роль жінки у житті Т.Шевченка ==
«Не весело на світі жить,

Коли нема кого любить».

Т. Шевченко

Багатьох зацікавить тема про зв'язки Тараса Шевченка з жінками, його захоплення, ставлення до жінок та його спроби одружитися.

Ті перші чисті пориви дитячих чи напівдитячих інтимних почувань, які видатні шевченкознавці називають першим коханням, у Шевченка бачимо до дівчинки Оксани [[Файл:Kovalenko.jpg|200px|thumb|left|Оксана Коваленко]], з якою були пов'язані його спогади про дитячі й молодечі роки на тлі безрадісного кріпацького життя. А що вони були дуже сильні, це бачимо з того, як ім'я його Оксаночки відбивалося з найніжнішим співчуттям в його творах. Це ж Оксана Коваленко зворушила його дитяче серце, коли він, пасучи панські вівці, з розпуки заплакав, а вона прийшла, втерла йому сльози и поцілувала. Постать тієї Оксаночки перевтілювалась у йою творах і в черницю Мар'яну, і в Катерину. Та приязнь до Оксани не погасла в його серці і через 15 років, коли він повернувся до рідної Кирилівки. Найперше він запитав про долю його приятельки і був тяжко пригнічений. коли почув, що через москалів пропало її життя.

Почуття до Оксани, як уосіблення нещасної скривдженої дівчини, не покинули нашого співця й на засланні і в подальші роки. їх ми бачимо і в «Гайдамаках», і в вірші «Мені тринадцятий минало», і в «Катерині», і навіть у житті в постатях Катрусі Піунової чи Лукері, які може нагадували йому Оксану.

У 1829-му році, приїхавши з Тарасом до Варшави, поміщик Енґельгардт, віддає свого 16-річного козачка Тараса до відомого там маляра Франца Лямпі, щоб мати свого власного маляра. Його одягли, як панича, бо туди ходили більше вчитися панські діти. Отже у Варшаві відчув Тарас себе людиною. Тут він і закохався в гарненьку прачку польку Дуню Гусаківську, яка прала йому білизну, прасувала краватки та манишки. Але за цю любов чи прихильність Дуні Тарас теж мав платити данину: він мусив, на її вимогу, розмовляти з нею ТІЛЬКИ ПОЛЬСЬКОЮ МОВОЮ. Тарас швидко опанував її. Зрозуміло, що це кохання не могло не блиснути ясним промінням у його чутливому серці. Ця приязнь, як він признавався пізніше своєму приятелеві маляреві Сошенкові, облагородила його душу, піднісши його самого у власних очах. «Я вперше тоді подумав, — казав Тарас, — чому і нам, кріпакам, не бути такими ж людьми, як інші вільні люди».

Та це захоплення Дунею тривало недовго: 20-го листопада 1830 року у Варшаві вибухнуло повстання проти російського окупанта, і пан швидко виїхав до Петербургу, а через якийсь час і вся челядь разом з Тарасом помандрувала туди ж. Тарас іще мав нагоду побачити з горища бій польських повстанців проти московського війська.

З різних спогадів бачимо, що Шевченко до заслання не збирався одружуватись, хоч любив жіноче товариство і жартома казав, що любить таких жінок, щоб під ними земля на три сажні горіла. Проте, після викупу з кріпацтва у 1838-му році Шевченко, мешкаючи в маляра Сошенка, захопився молодою й дуже милою німкенею Машею, яка жила в того ж Сошенка і з якою Сошенко збирався одружитися. Сошенко був значно старший, і Тарасові легко пощастило переманити дівчину на свій бік. Сошенко за це розгнівався на Тараса і, щоб перешкодити зв'язкам Тараса з Машею, видворив його з свого мешкання. Проте, почувши, що, за порадою лікаря, Сошенко має їхати лікуватися в Україну, Шевченко, почуваючи перед ним провину, відвідав Сошенка, допоміг йому, і вони лишились друзями.

Поет Чужбинський згадує інше захоплення Шевченка однією красивою дівчиною. Змальовуючи Лавру в Києві, Шевченко познайомився з родиною оогомольців, що приїхали до Києва. Вечорами він почав зникати й не казав, де просиджував до півночі. Якось на мальовничій стежці, що вела з Царського саду на Поділ, Чужбинський побачив Тараса в незнайомому товаристзі, що складалося з двох старілих жінок кількох дітей і гарненької дівчини. Дівчина в той час відхилила вуаль, і він побачив її розчервоніле чудове личко, обрамлене русявим волоссям. Сміючись чистим, майже дитячим сміхом, вона слухала Тараса Шевченка, який розповідав їй, мабуть, щось цікаве. На третій день Тарас уже був сумний і розповів Чужбинському, що та родина з дівчиною вже виїхала, до того ж дівчина була вже за когось засватана. І ІЛав-ченко про неї скоро заоув. А як Чужбинський іноді нагадував про його минуле захоплення, то той відповідав: «Ах, дурниця! Поки з нею балакаю, то оуцім то щось і ворушиться в в.серці, а там і не дуже».

Лкось захопився Тарас Григорович у Києві однією відомою красунею, яка дубила голови всім, хто потрапляв у її зачароване коло. Захоплення оуло сильне. Шевченко не на жарт замислився, малював її голівку і кілька разів писав про це вірші, «а завжди радів — пише Чужбинський, — коли йому хтось подобався, олагородна його натура робилася ще художнішою, і він працював тоді з великим завзяттям», проте в цій красуні Шевченко швидко розчарувався. Запросила вона його якось вранці прочитати їй одну поему й сказала, що в неї нікого не буде, що вона бажала б зазнати насолоди від його читання, і арас Шевченко йшов до неї з якимсь тремтінням, але яка ж чекала на нього несподіванка: він застав красуню, що сиділа на канапі в товаристві трьох залицяльників: студента, гусара і товстелезного генерала й майстерно маневрувала, дурячи всіх трьох, то тішачи їх по черзі, то кидаючи в розпач. Побачивши це товариство, поет зніяковів і, як чарівна господиня не атакувала його люб'язністю він пішов з твердим наміром ніколи більше не повертатися до красуні. Проте, Шевченко ще довго згадував її і навіть написав такі рядки з приводу неї:

Не журюся, а не спиться Часом до півночі, Усе світять ті блискучі Твої чорні очі.

Шевченко дуже шанував й княжну, присвятив їй одну з кращих своїх поем, «Тризну» і подарував дві свої картини. Але кохання в його серці до неї не спалахнуло. Може тут багато значило й те, що йому було 29 років, а їй 35 і її походження. Проте в листах він називав її янголом, а, повертаючись із заслання, він відвідав її в Москві.

Поминувши дрібні захоплення Шевченка Кошицівною та Усковою, варто згадати його спроби одружитися з Катериною Піуновою. Повертаючись із заслання, поет побачив її на виставі в 1857-му році в Нижньому Новгороді. Сюди тоді на зустріч з Шевченком приїхав відомий артист Щепкін. Вирішили поставити там жарт «Москаль чарівник» Котляревського. Шевченко, чекаючи дозволу їхати до Петербургу, мав уже нагоду бачити й перед тим молоденьку красуню артистку Піунову в театрі. Одного разу керівник театру запросив Шевченка за лаштунки, щоб показати сцену. Тут Шевченко и познайомився з Піуновою. Як згадує вона сама, «Я зробила перед Тарасом Григоровичем реверанс — він подав мені руку... посміхнувся і сказав: «Вами я завжди милуюсь, коли бачу на сцені». Під гримом — згадує вона, — я почервоніла до вух». До речі, Піунова швидко вивчила українську мову, коли грала Тетяну в «Москалеві чарівникові». Шевченко разом з Щепкіном допомагав їй у вивченні української мови. Як видно з Шевченкового щоденника, Піунова зіграла свою ролю так, що глядачі ревіли від захоплення, та й сам Шевченко, за словами Щепкіна, більше всіх оплескував, кричав і тупав ногами.

Тарас Шевченко хотів навіть одружитися з нею, але різниця в роках — їй було лише 15 років, а йому 43 роки — була перешкодою. Тож ці залицяння скоро припинились. Він побачив, що ні вона, ні її батьки не бажають такого жениха. Він розгнівався й викинув її з свого серця. Професор Зайцев вважає, що в особі Катерини Піунової Шевченко бачив нібито частку своєї колишньої Оксани.
Повернувшись до Петербургу і з'їздивши потім в Україну, поет після всього пережитого почуває знову самотність, прагне родинного спокою, хоче одружитися:

...Хоча б на чортовій сестрі, бо доведеться одуріти на самоті... — пише він.

Отак бачимо, яке животворне значення для людини-поета мали окремі жінки чи дівчата, як це відбивалося на його житті і творчості. Ці інтимні сторінки життя нашого пророка показують ще глибше його надзвичайно чутливу душу, його смаки й уподобання, а разом і любов до України, до всього рідного, даючи синтетичний образ великого творця літературних скарбів, які для нас стали символом і дороговказом.

==Типи жінок у творах митця ==

'''Коли ми говоримо про жіночу долю в творах Т. Шевченка, на думку спадають перш за все три його знамениті поеми: «Катерина», «Наймичка» і «Марія».'''

Написані в різні періоди, ці поеми істотно відрізняються за стилем, за авторськими настановами.
У '''«Катерині»''' переважає романтична піднесеність, у '''«Наймичці»''' — змалювання конкретної життєвої ситуації, у '''«Марії»''' — прагнення символічного узагальнення. Однак всі три твори дуже тісно пов’язані між собою cхожістю життєвого конфлікту вони немовби становлять цілісний триптих. Євген Сверстюк писав з цього приводу: «Якщо «Катерина» —поема-притча про зневажену й зруйновану любов, що не вміла шануватися, здатну світити за всяких обставин, то «Марія» — поема-міф про святу любов, яка в людській душі возобновилась і досі світить в «душі скорбящій і убогій».

==Порівняльна характеристика жіночих образів==

В образах трьох жінок Шевченко немовби подає три сходинки наближення людини до вічних істин, до мудрості й краси.

Усі три жінки опинилися в однаковій ситуації — народили позашлюбну дитину, і це стосується навіть біблійної Марії, яку поет робить земною жінкою і, водночас, символом чистої жіночності, материнства.

Усі три жінки — Катерина, наймичка Ганна [[Файл:526909.jpg|200px|thumb|left|Наймичка]], Марія — вродливі, добрі, лагідні, смиренні. Вони через свою наївну щирість чинять гріх і стають покритками.

В образі Марії це суперечить біблійній оповіді, адже ми знаємо про непорочне зачаття її. Однак не слід вбачати в цьому атеїстичних поглядів Т. Шевченка, скоріше за все, таке навмисне «зниження» образу потрібне було йому для більшої правдивості зображення.

Катерина стоїть ніби на найнижчій сходинці цього душевного очищення. Найтяжчий гріх її полягає в тому, що вона наклала на себе руки і відступила перед силою зла, уособленого в образі москаля, тобто мимоволі дала йому більшу силу, прирікаючи на смерть свого власного сина. Отже, Катерина виявила слабкість, схибила перед своїм материнським обов’язком.[[Файл:Image-shevchenko_kateryna_olia_1842_large-tzzds.jpg|200px|thumb|right| Катерина]],

Автор не засуджує героїню за її слабкість, а навпаки, жаліє. Бо вона є уособленням усіх слабких і беззахисних, тих, хто потребує опіки сильних, хто потребує віри й терпіння.

Наймичка Ганна — це сильніша людина, яка віддала своє життя синові, виховала його, була з ним поруч. Тобто вона спокутувала свій гріх щоденним стражданням і працею, зробивши все задля щастя сина.

Іван Франко так оцінив цей образ: «Наймичка — натура безмірно глибока, чуття у неї не тільки живе, але сильне та високе, любов до дитини така могуча, що перемагає все інше, заслонює перед нею весь світ, заставляє забувати про себе саму, віддати все своє життя не для хвилевої покути, але для довгої жертви на користь своєї дитини».

І найвищий щабель краси материнської любові, чистоти почуття — це Марія.

==Образ Марії==

Марія - це найдовершеніший жіночий образ у творчості Кобзаря. Плід її жіночого гріха став спасінням для всього людства. А після розп’яття Христа, свого Сина, Пречиста Діва знайшла в собі сили надихнути своїм «святим огненним словом» апостолів, що виявилися «нетвердими й душеубогими» людьми. Ця слабка й змучена жінка єдина в тяжку годину не втратила віру, понесла естафету добра, не дала йому зникнути, тобто віддала себе у жертву людству, яке вбило її сина. Жертва цієї матері — це символ всепрощення й любові до всього сущого, символ вищої мудрості, яка цінніша за сьогоденні інтереси, почуття й образи.
[[Файл:Madonna777.jpg|100px|thumb|right|Марія]]
Іван Франко дав дуже високу оцінку третій поемі Т. Шевченка: «Шевченкову поему «Марія» треба зачислити до найкращих, найглибше задуманих та гармонійно викінчених поем Шевченка. Вона займає визначне, з деякого погляду навіть перше місце між поемами Шевченкової поетичної творчості» .

Марія стала загальним ідеалом людини у Шевченковому «Кобзарі»:

О світе наш незаходимий!

О ти, пречистая в женах!

Благоуханний сельний крине!

[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]
[[Категорія:Проект для учнів 9 класу]]
[[Категорія:Українська література]]

Приклад учнівської вікі-статті "Жіноча доля у творчості митця"

2013-06-14T13:06:38Z

Балагура Юлія: /* Роль жінки у житті Т.Шевченка */

==Назва проекту==
'''''"Жіноча доля в творчості митця"'''''

==Автори проекту==
'''Статтю розробили й презентували учні 9-А класу:'''
Шопін Дмитро,
Гребенюк Юлія,
Щербак Анна,
Басіста Аліна,
Павленко Олексій

==Мета дослідження==
Розкрити захоплення поета красою жінки, мрію бачити жінку щасливою.

Розглянути різноманітність жіночих образів в поезії Шевченка, тему матері й сина.

Продемонструвати різні типи втілення теми жіночої долі: романтичний (“Катерина”), реалістично-побутовий (“Наймичка”, “На панщині пшеницю жала...”), символічно-узагальнений (“Марія”).

==Роль жінки у житті Т.Шевченка ==
«Не весело на світі жить,

Коли нема кого любить».

Т. Шевченко

Багатьох зацікавить тема про зв'язки Тараса Шевченка з жінками, його захоплення, ставлення до жінок та його спроби одружитися.

Ті перші чисті пориви дитячих чи напівдитячих інтимних почувань, які видатні шевченкознавці називають першим коханням, у Шевченка бачимо до дівчинки Оксани [[Файл:Kovalenko.jpg|200px|thumb|left]], з якою були пов'язані його спогади про дитячі й молодечі роки на тлі безрадісного кріпацького життя. А що вони були дуже сильні, це бачимо з того, як ім'я його Оксаночки відбивалося з найніжнішим співчуттям в його творах. Це ж Оксана Коваленко зворушила його дитяче серце, коли він, пасучи панські вівці, з розпуки заплакав, а вона прийшла, втерла йому сльози и поцілувала. Постать тієї Оксаночки перевтілювалась у йою творах і в черницю Мар'яну, і в Катерину. Та приязнь до Оксани не погасла в його серці і через 15 років, коли він повернувся до рідної Кирилівки. Найперше він запитав про долю його приятельки і був тяжко пригнічений. коли почув, що через москалів пропало її життя.

Почуття до Оксани, як уосіблення нещасної скривдженої дівчини, не покинули нашого співця й на засланні і в подальші роки. їх ми бачимо і в «Гайдамаках», і в вірші «Мені тринадцятий минало», і в «Катерині», і навіть у житті в постатях Катрусі Піунової чи Лукері, які може нагадували йому Оксану.

У 1829-му році, приїхавши з Тарасом до Варшави, поміщик Енґельгардт, віддає свого 16-річного козачка Тараса до відомого там маляра Франца Лямпі, щоб мати свого власного маляра. Його одягли, як панича, бо туди ходили більше вчитися панські діти. Отже у Варшаві відчув Тарас себе людиною. Тут він і закохався в гарненьку прачку польку Дуню Гусаківську, яка прала йому білизну, прасувала краватки та манишки. Але за цю любов чи прихильність Дуні Тарас теж мав платити данину: він мусив, на її вимогу, розмовляти з нею ТІЛЬКИ ПОЛЬСЬКОЮ МОВОЮ. Тарас швидко опанував її. Зрозуміло, що це кохання не могло не блиснути ясним промінням у його чутливому серці. Ця приязнь, як він признавався пізніше своєму приятелеві маляреві Сошенкові, облагородила його душу, піднісши його самого у власних очах. «Я вперше тоді подумав, — казав Тарас, — чому і нам, кріпакам, не бути такими ж людьми, як інші вільні люди».

Та це захоплення Дунею тривало недовго: 20-го листопада 1830 року у Варшаві вибухнуло повстання проти російського окупанта, і пан швидко виїхав до Петербургу, а через якийсь час і вся челядь разом з Тарасом помандрувала туди ж. Тарас іще мав нагоду побачити з горища бій польських повстанців проти московського війська.

З різних спогадів бачимо, що Шевченко до заслання не збирався одружуватись, хоч любив жіноче товариство і жартома казав, що любить таких жінок, щоб під ними земля на три сажні горіла. Проте, після викупу з кріпацтва у 1838-му році Шевченко, мешкаючи в маляра Сошенка, захопився молодою й дуже милою німкенею Машею, яка жила в того ж Сошенка і з якою Сошенко збирався одружитися. Сошенко був значно старший, і Тарасові легко пощастило переманити дівчину на свій бік. Сошенко за це розгнівався на Тараса і, щоб перешкодити зв'язкам Тараса з Машею, видворив його з свого мешкання. Проте, почувши, що, за порадою лікаря, Сошенко має їхати лікуватися в Україну, Шевченко, почуваючи перед ним провину, відвідав Сошенка, допоміг йому, і вони лишились друзями.

Поет Чужбинський згадує інше захоплення Шевченка однією красивою дівчиною. Змальовуючи Лавру в Києві, Шевченко познайомився з родиною оогомольців, що приїхали до Києва. Вечорами він почав зникати й не казав, де просиджував до півночі. Якось на мальовничій стежці, що вела з Царського саду на Поділ, Чужбинський побачив Тараса в незнайомому товаристзі, що складалося з двох старілих жінок кількох дітей і гарненької дівчини. Дівчина в той час відхилила вуаль, і він побачив її розчервоніле чудове личко, обрамлене русявим волоссям. Сміючись чистим, майже дитячим сміхом, вона слухала Тараса Шевченка, який розповідав їй, мабуть, щось цікаве. На третій день Тарас уже був сумний і розповів Чужбинському, що та родина з дівчиною вже виїхала, до того ж дівчина була вже за когось засватана. І ІЛав-ченко про неї скоро заоув. А як Чужбинський іноді нагадував про його минуле захоплення, то той відповідав: «Ах, дурниця! Поки з нею балакаю, то оуцім то щось і ворушиться в в.серці, а там і не дуже».

Лкось захопився Тарас Григорович у Києві однією відомою красунею, яка дубила голови всім, хто потрапляв у її зачароване коло. Захоплення оуло сильне. Шевченко не на жарт замислився, малював її голівку і кілька разів писав про це вірші, «а завжди радів — пише Чужбинський, — коли йому хтось подобався, олагородна його натура робилася ще художнішою, і він працював тоді з великим завзяттям», проте в цій красуні Шевченко швидко розчарувався. Запросила вона його якось вранці прочитати їй одну поему й сказала, що в неї нікого не буде, що вона бажала б зазнати насолоди від його читання, і арас Шевченко йшов до неї з якимсь тремтінням, але яка ж чекала на нього несподіванка: він застав красуню, що сиділа на канапі в товаристві трьох залицяльників: студента, гусара і товстелезного генерала й майстерно маневрувала, дурячи всіх трьох, то тішачи їх по черзі, то кидаючи в розпач. Побачивши це товариство, поет зніяковів і, як чарівна господиня не атакувала його люб'язністю він пішов з твердим наміром ніколи більше не повертатися до красуні. Проте, Шевченко ще довго згадував її і навіть написав такі рядки з приводу неї:

Не журюся, а не спиться Часом до півночі, Усе світять ті блискучі Твої чорні очі.

Шевченко дуже шанував й княжну, присвятив їй одну з кращих своїх поем, «Тризну» і подарував дві свої картини. Але кохання в його серці до неї не спалахнуло. Може тут багато значило й те, що йому було 29 років, а їй 35 і її походження. Проте в листах він називав її янголом, а, повертаючись із заслання, він відвідав її в Москві.

Поминувши дрібні захоплення Шевченка Кошицівною та Усковою, варто згадати його спроби одружитися з Катериною Піуновою. Повертаючись із заслання, поет побачив її на виставі в 1857-му році в Нижньому Новгороді. Сюди тоді на зустріч з Шевченком приїхав відомий артист Щепкін. Вирішили поставити там жарт «Москаль чарівник» Котляревського. Шевченко, чекаючи дозволу їхати до Петербургу, мав уже нагоду бачити й перед тим молоденьку красуню артистку Піунову в театрі. Одного разу керівник театру запросив Шевченка за лаштунки, щоб показати сцену. Тут Шевченко и познайомився з Піуновою. Як згадує вона сама, «Я зробила перед Тарасом Григоровичем реверанс — він подав мені руку... посміхнувся і сказав: «Вами я завжди милуюсь, коли бачу на сцені». Під гримом — згадує вона, — я почервоніла до вух». До речі, Піунова швидко вивчила українську мову, коли грала Тетяну в «Москалеві чарівникові». Шевченко разом з Щепкіном допомагав їй у вивченні української мови. Як видно з Шевченкового щоденника, Піунова зіграла свою ролю так, що глядачі ревіли від захоплення, та й сам Шевченко, за словами Щепкіна, більше всіх оплескував, кричав і тупав ногами.

Тарас Шевченко хотів навіть одружитися з нею, але різниця в роках — їй було лише 15 років, а йому 43 роки — була перешкодою. Тож ці залицяння скоро припинились. Він побачив, що ні вона, ні її батьки не бажають такого жениха. Він розгнівався й викинув її з свого серця. Професор Зайцев вважає, що в особі Катерини Піунової Шевченко бачив нібито частку своєї колишньої Оксани.
Повернувшись до Петербургу і з'їздивши потім в Україну, поет після всього пережитого почуває знову самотність, прагне родинного спокою, хоче одружитися:

...Хоча б на чортовій сестрі, бо доведеться одуріти на самоті... — пише він.

Отак бачимо, яке животворне значення для людини-поета мали окремі жінки чи дівчата, як це відбивалося на його житті і творчості. Ці інтимні сторінки життя нашого пророка показують ще глибше його надзвичайно чутливу душу, його смаки й уподобання, а разом і любов до України, до всього рідного, даючи синтетичний образ великого творця літературних скарбів, які для нас стали символом і дороговказом.

==Типи жінок у творах митця ==

'''Коли ми говоримо про жіночу долю в творах Т. Шевченка, на думку спадають перш за все три його знамениті поеми: «Катерина», «Наймичка» і «Марія».'''

Написані в різні періоди, ці поеми істотно відрізняються за стилем, за авторськими настановами.
У '''«Катерині»''' переважає романтична піднесеність, у '''«Наймичці»''' — змалювання конкретної життєвої ситуації, у '''«Марії»''' — прагнення символічного узагальнення. Однак всі три твори дуже тісно пов’язані між собою cхожістю життєвого конфлікту вони немовби становлять цілісний триптих. Євген Сверстюк писав з цього приводу: «Якщо «Катерина» —поема-притча про зневажену й зруйновану любов, що не вміла шануватися, здатну світити за всяких обставин, то «Марія» — поема-міф про святу любов, яка в людській душі возобновилась і досі світить в «душі скорбящій і убогій».

==Порівняльна характеристика жіночих образів==

В образах трьох жінок Шевченко немовби подає три сходинки наближення людини до вічних істин, до мудрості й краси.

Усі три жінки опинилися в однаковій ситуації — народили позашлюбну дитину, і це стосується навіть біблійної Марії, яку поет робить земною жінкою і, водночас, символом чистої жіночності, материнства.

Усі три жінки — Катерина, наймичка Ганна [[Файл:526909.jpg|200px|thumb|left|Наймичка]], Марія — вродливі, добрі, лагідні, смиренні. Вони через свою наївну щирість чинять гріх і стають покритками.

В образі Марії це суперечить біблійній оповіді, адже ми знаємо про непорочне зачаття її. Однак не слід вбачати в цьому атеїстичних поглядів Т. Шевченка, скоріше за все, таке навмисне «зниження» образу потрібне було йому для більшої правдивості зображення.

Катерина стоїть ніби на найнижчій сходинці цього душевного очищення. Найтяжчий гріх її полягає в тому, що вона наклала на себе руки і відступила перед силою зла, уособленого в образі москаля, тобто мимоволі дала йому більшу силу, прирікаючи на смерть свого власного сина. Отже, Катерина виявила слабкість, схибила перед своїм материнським обов’язком.[[Файл:Image-shevchenko_kateryna_olia_1842_large-tzzds.jpg|200px|thumb|right| Катерина]],

Автор не засуджує героїню за її слабкість, а навпаки, жаліє. Бо вона є уособленням усіх слабких і беззахисних, тих, хто потребує опіки сильних, хто потребує віри й терпіння.

Наймичка Ганна — це сильніша людина, яка віддала своє життя синові, виховала його, була з ним поруч. Тобто вона спокутувала свій гріх щоденним стражданням і працею, зробивши все задля щастя сина.

Іван Франко так оцінив цей образ: «Наймичка — натура безмірно глибока, чуття у неї не тільки живе, але сильне та високе, любов до дитини така могуча, що перемагає все інше, заслонює перед нею весь світ, заставляє забувати про себе саму, віддати все своє життя не для хвилевої покути, але для довгої жертви на користь своєї дитини».

І найвищий щабель краси материнської любові, чистоти почуття — це Марія.

==Образ Марії==

Марія - це найдовершеніший жіночий образ у творчості Кобзаря. Плід її жіночого гріха став спасінням для всього людства. А після розп’яття Христа, свого Сина, Пречиста Діва знайшла в собі сили надихнути своїм «святим огненним словом» апостолів, що виявилися «нетвердими й душеубогими» людьми. Ця слабка й змучена жінка єдина в тяжку годину не втратила віру, понесла естафету добра, не дала йому зникнути, тобто віддала себе у жертву людству, яке вбило її сина. Жертва цієї матері — це символ всепрощення й любові до всього сущого, символ вищої мудрості, яка цінніша за сьогоденні інтереси, почуття й образи.
[[Файл:Madonna777.jpg|100px|thumb|right|Марія]]
Іван Франко дав дуже високу оцінку третій поемі Т. Шевченка: «Шевченкову поему «Марія» треба зачислити до найкращих, найглибше задуманих та гармонійно викінчених поем Шевченка. Вона займає визначне, з деякого погляду навіть перше місце між поемами Шевченкової поетичної творчості» .

Марія стала загальним ідеалом людини у Шевченковому «Кобзарі»:

О світе наш незаходимий!

О ти, пречистая в женах!

Благоуханний сельний крине!

[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]
[[Категорія:Проект для учнів 9 класу]]
[[Категорія:Українська література]]

Файл:Kovalenko.jpg

2013-06-14T13:06:20Z

Балагура Юлія:

Приклад учнівської вікі-статті "Жіноча доля у творчості митця"

2013-06-14T13:04:29Z

Балагура Юлія: /* Порівняльна характеристика жіночих образів */

==Назва проекту==
'''''"Жіноча доля в творчості митця"'''''

==Автори проекту==
'''Статтю розробили й презентували учні 9-А класу:'''
Шопін Дмитро,
Гребенюк Юлія,
Щербак Анна,
Басіста Аліна,
Павленко Олексій

==Мета дослідження==
Розкрити захоплення поета красою жінки, мрію бачити жінку щасливою.

Розглянути різноманітність жіночих образів в поезії Шевченка, тему матері й сина.

Продемонструвати різні типи втілення теми жіночої долі: романтичний (“Катерина”), реалістично-побутовий (“Наймичка”, “На панщині пшеницю жала...”), символічно-узагальнений (“Марія”).

==Роль жінки у житті Т.Шевченка ==
«Не весело на світі жить,

Коли нема кого любить».

Т. Шевченко

Багатьох зацікавить тема про зв'язки Тараса Шевченка з жінками, його захоплення, ставлення до жінок та його спроби одружитися.

Ті перші чисті пориви дитячих чи напівдитячих інтимних почувань, які видатні шевченкознавці називають першим коханням, у Шевченка бачимо до дівчинки Оксани, з якою були пов'язані його спогади про дитячі й молодечі роки на тлі безрадісного кріпацького життя. А що вони були дуже сильні, це бачимо з того, як ім'я його Оксаночки відбивалося з найніжнішим співчуттям в його творах. Це ж Оксана Коваленко зворушила його дитяче серце, коли він, пасучи панські вівці, з розпуки заплакав, а вона прийшла, втерла йому сльози и поцілувала. Постать тієї Оксаночки перевтілювалась у йою творах і в черницю Мар'яну, і в Катерину. Та приязнь до Оксани не погасла в його серці і через 15 років, коли він повернувся до рідної Кирилівки. Найперше він запитав про долю його приятельки і був тяжко пригнічений. коли почув, що через москалів пропало її життя.

Почуття до Оксани, як уосіблення нещасної скривдженої дівчини, не покинули нашого співця й на засланні і в подальші роки. їх ми бачимо і в «Гайдамаках», і в вірші «Мені тринадцятий минало», і в «Катерині», і навіть у житті в постатях Катрусі Піунової чи Лукері, які може нагадували йому Оксану.

У 1829-му році, приїхавши з Тарасом до Варшави, поміщик Енґельгардт, віддає свого 16-річного козачка Тараса до відомого там маляра Франца Лямпі, щоб мати свого власного маляра. Його одягли, як панича, бо туди ходили більше вчитися панські діти. Отже у Варшаві відчув Тарас себе людиною. Тут він і закохався в гарненьку прачку польку Дуню Гусаківську, яка прала йому білизну, прасувала краватки та манишки. Але за цю любов чи прихильність Дуні Тарас теж мав платити данину: він мусив, на її вимогу, розмовляти з нею ТІЛЬКИ ПОЛЬСЬКОЮ МОВОЮ. Тарас швидко опанував її. Зрозуміло, що це кохання не могло не блиснути ясним промінням у його чутливому серці. Ця приязнь, як він признавався пізніше своєму приятелеві маляреві Сошенкові, облагородила його душу, піднісши його самого у власних очах. «Я вперше тоді подумав, — казав Тарас, — чому і нам, кріпакам, не бути такими ж людьми, як інші вільні люди».

Та це захоплення Дунею тривало недовго: 20-го листопада 1830 року у Варшаві вибухнуло повстання проти російського окупанта, і пан швидко виїхав до Петербургу, а через якийсь час і вся челядь разом з Тарасом помандрувала туди ж. Тарас іще мав нагоду побачити з горища бій польських повстанців проти московського війська.

З різних спогадів бачимо, що Шевченко до заслання не збирався одружуватись, хоч любив жіноче товариство і жартома казав, що любить таких жінок, щоб під ними земля на три сажні горіла. Проте, після викупу з кріпацтва у 1838-му році Шевченко, мешкаючи в маляра Сошенка, захопився молодою й дуже милою німкенею Машею, яка жила в того ж Сошенка і з якою Сошенко збирався одружитися. Сошенко був значно старший, і Тарасові легко пощастило переманити дівчину на свій бік. Сошенко за це розгнівався на Тараса і, щоб перешкодити зв'язкам Тараса з Машею, видворив його з свого мешкання. Проте, почувши, що, за порадою лікаря, Сошенко має їхати лікуватися в Україну, Шевченко, почуваючи перед ним провину, відвідав Сошенка, допоміг йому, і вони лишились друзями.

Поет Чужбинський згадує інше захоплення Шевченка однією красивою дівчиною. Змальовуючи Лавру в Києві, Шевченко познайомився з родиною оогомольців, що приїхали до Києва. Вечорами він почав зникати й не казав, де просиджував до півночі. Якось на мальовничій стежці, що вела з Царського саду на Поділ, Чужбинський побачив Тараса в незнайомому товаристзі, що складалося з двох старілих жінок кількох дітей і гарненької дівчини. Дівчина в той час відхилила вуаль, і він побачив її розчервоніле чудове личко, обрамлене русявим волоссям. Сміючись чистим, майже дитячим сміхом, вона слухала Тараса Шевченка, який розповідав їй, мабуть, щось цікаве. На третій день Тарас уже був сумний і розповів Чужбинському, що та родина з дівчиною вже виїхала, до того ж дівчина була вже за когось засватана. І ІЛав-ченко про неї скоро заоув. А як Чужбинський іноді нагадував про його минуле захоплення, то той відповідав: «Ах, дурниця! Поки з нею балакаю, то оуцім то щось і ворушиться в в.серці, а там і не дуже».

Лкось захопився Тарас Григорович у Києві однією відомою красунею, яка дубила голови всім, хто потрапляв у її зачароване коло. Захоплення оуло сильне. Шевченко не на жарт замислився, малював її голівку і кілька разів писав про це вірші, «а завжди радів — пише Чужбинський, — коли йому хтось подобався, олагородна його натура робилася ще художнішою, і він працював тоді з великим завзяттям», проте в цій красуні Шевченко швидко розчарувався. Запросила вона його якось вранці прочитати їй одну поему й сказала, що в неї нікого не буде, що вона бажала б зазнати насолоди від його читання, і арас Шевченко йшов до неї з якимсь тремтінням, але яка ж чекала на нього несподіванка: він застав красуню, що сиділа на канапі в товаристві трьох залицяльників: студента, гусара і товстелезного генерала й майстерно маневрувала, дурячи всіх трьох, то тішачи їх по черзі, то кидаючи в розпач. Побачивши це товариство, поет зніяковів і, як чарівна господиня не атакувала його люб'язністю він пішов з твердим наміром ніколи більше не повертатися до красуні. Проте, Шевченко ще довго згадував її і навіть написав такі рядки з приводу неї:

Не журюся, а не спиться Часом до півночі, Усе світять ті блискучі Твої чорні очі.

Шевченко дуже шанував й княжну, присвятив їй одну з кращих своїх поем, «Тризну» і подарував дві свої картини. Але кохання в його серці до неї не спалахнуло. Може тут багато значило й те, що йому було 29 років, а їй 35 і її походження. Проте в листах він називав її янголом, а, повертаючись із заслання, він відвідав її в Москві.

Поминувши дрібні захоплення Шевченка Кошицівною та Усковою, варто згадати його спроби одружитися з Катериною Піуновою. Повертаючись із заслання, поет побачив її на виставі в 1857-му році в Нижньому Новгороді. Сюди тоді на зустріч з Шевченком приїхав відомий артист Щепкін. Вирішили поставити там жарт «Москаль чарівник» Котляревського. Шевченко, чекаючи дозволу їхати до Петербургу, мав уже нагоду бачити й перед тим молоденьку красуню артистку Піунову в театрі. Одного разу керівник театру запросив Шевченка за лаштунки, щоб показати сцену. Тут Шевченко и познайомився з Піуновою. Як згадує вона сама, «Я зробила перед Тарасом Григоровичем реверанс — він подав мені руку... посміхнувся і сказав: «Вами я завжди милуюсь, коли бачу на сцені». Під гримом — згадує вона, — я почервоніла до вух». До речі, Піунова швидко вивчила українську мову, коли грала Тетяну в «Москалеві чарівникові». Шевченко разом з Щепкіном допомагав їй у вивченні української мови. Як видно з Шевченкового щоденника, Піунова зіграла свою ролю так, що глядачі ревіли від захоплення, та й сам Шевченко, за словами Щепкіна, більше всіх оплескував, кричав і тупав ногами.

Тарас Шевченко хотів навіть одружитися з нею, але різниця в роках — їй було лише 15 років, а йому 43 роки — була перешкодою. Тож ці залицяння скоро припинились. Він побачив, що ні вона, ні її батьки не бажають такого жениха. Він розгнівався й викинув її з свого серця. Професор Зайцев вважає, що в особі Катерини Піунової Шевченко бачив нібито частку своєї колишньої Оксани.
Повернувшись до Петербургу і з'їздивши потім в Україну, поет після всього пережитого почуває знову самотність, прагне родинного спокою, хоче одружитися:

...Хоча б на чортовій сестрі, бо доведеться одуріти на самоті... — пише він.

Отак бачимо, яке животворне значення для людини-поета мали окремі жінки чи дівчата, як це відбивалося на його житті і творчості. Ці інтимні сторінки життя нашого пророка показують ще глибше його надзвичайно чутливу душу, його смаки й уподобання, а разом і любов до України, до всього рідного, даючи синтетичний образ великого творця літературних скарбів, які для нас стали символом і дороговказом.

==Типи жінок у творах митця ==

'''Коли ми говоримо про жіночу долю в творах Т. Шевченка, на думку спадають перш за все три його знамениті поеми: «Катерина», «Наймичка» і «Марія».'''

Написані в різні періоди, ці поеми істотно відрізняються за стилем, за авторськими настановами.
У '''«Катерині»''' переважає романтична піднесеність, у '''«Наймичці»''' — змалювання конкретної життєвої ситуації, у '''«Марії»''' — прагнення символічного узагальнення. Однак всі три твори дуже тісно пов’язані між собою cхожістю життєвого конфлікту вони немовби становлять цілісний триптих. Євген Сверстюк писав з цього приводу: «Якщо «Катерина» —поема-притча про зневажену й зруйновану любов, що не вміла шануватися, здатну світити за всяких обставин, то «Марія» — поема-міф про святу любов, яка в людській душі возобновилась і досі світить в «душі скорбящій і убогій».

==Порівняльна характеристика жіночих образів==

В образах трьох жінок Шевченко немовби подає три сходинки наближення людини до вічних істин, до мудрості й краси.

Усі три жінки опинилися в однаковій ситуації — народили позашлюбну дитину, і це стосується навіть біблійної Марії, яку поет робить земною жінкою і, водночас, символом чистої жіночності, материнства.

Усі три жінки — Катерина, наймичка Ганна [[Файл:526909.jpg|200px|thumb|left|Наймичка]], Марія — вродливі, добрі, лагідні, смиренні. Вони через свою наївну щирість чинять гріх і стають покритками.

В образі Марії це суперечить біблійній оповіді, адже ми знаємо про непорочне зачаття її. Однак не слід вбачати в цьому атеїстичних поглядів Т. Шевченка, скоріше за все, таке навмисне «зниження» образу потрібне було йому для більшої правдивості зображення.

Катерина стоїть ніби на найнижчій сходинці цього душевного очищення. Найтяжчий гріх її полягає в тому, що вона наклала на себе руки і відступила перед силою зла, уособленого в образі москаля, тобто мимоволі дала йому більшу силу, прирікаючи на смерть свого власного сина. Отже, Катерина виявила слабкість, схибила перед своїм материнським обов’язком.[[Файл:Image-shevchenko_kateryna_olia_1842_large-tzzds.jpg|200px|thumb|right| Катерина]],

Автор не засуджує героїню за її слабкість, а навпаки, жаліє. Бо вона є уособленням усіх слабких і беззахисних, тих, хто потребує опіки сильних, хто потребує віри й терпіння.

Наймичка Ганна — це сильніша людина, яка віддала своє життя синові, виховала його, була з ним поруч. Тобто вона спокутувала свій гріх щоденним стражданням і працею, зробивши все задля щастя сина.

Іван Франко так оцінив цей образ: «Наймичка — натура безмірно глибока, чуття у неї не тільки живе, але сильне та високе, любов до дитини така могуча, що перемагає все інше, заслонює перед нею весь світ, заставляє забувати про себе саму, віддати все своє життя не для хвилевої покути, але для довгої жертви на користь своєї дитини».

І найвищий щабель краси материнської любові, чистоти почуття — це Марія.

==Образ Марії==

Марія - це найдовершеніший жіночий образ у творчості Кобзаря. Плід її жіночого гріха став спасінням для всього людства. А після розп’яття Христа, свого Сина, Пречиста Діва знайшла в собі сили надихнути своїм «святим огненним словом» апостолів, що виявилися «нетвердими й душеубогими» людьми. Ця слабка й змучена жінка єдина в тяжку годину не втратила віру, понесла естафету добра, не дала йому зникнути, тобто віддала себе у жертву людству, яке вбило її сина. Жертва цієї матері — це символ всепрощення й любові до всього сущого, символ вищої мудрості, яка цінніша за сьогоденні інтереси, почуття й образи.
[[Файл:Madonna777.jpg|100px|thumb|right|Марія]]
Іван Франко дав дуже високу оцінку третій поемі Т. Шевченка: «Шевченкову поему «Марія» треба зачислити до найкращих, найглибше задуманих та гармонійно викінчених поем Шевченка. Вона займає визначне, з деякого погляду навіть перше місце між поемами Шевченкової поетичної творчості» .

Марія стала загальним ідеалом людини у Шевченковому «Кобзарі»:

О світе наш незаходимий!

О ти, пречистая в женах!

Благоуханний сельний крине!

[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]
[[Категорія:Проект для учнів 9 класу]]
[[Категорія:Українська література]]

Приклад учнівської вікі-статті "Жіноча доля у творчості митця"

2013-06-14T13:03:41Z

Балагура Юлія: /* Порівняльна характеристика жіночих образів */

==Назва проекту==
'''''"Жіноча доля в творчості митця"'''''

==Автори проекту==
'''Статтю розробили й презентували учні 9-А класу:'''
Шопін Дмитро,
Гребенюк Юлія,
Щербак Анна,
Басіста Аліна,
Павленко Олексій

==Мета дослідження==
Розкрити захоплення поета красою жінки, мрію бачити жінку щасливою.

Розглянути різноманітність жіночих образів в поезії Шевченка, тему матері й сина.

Продемонструвати різні типи втілення теми жіночої долі: романтичний (“Катерина”), реалістично-побутовий (“Наймичка”, “На панщині пшеницю жала...”), символічно-узагальнений (“Марія”).

==Роль жінки у житті Т.Шевченка ==
«Не весело на світі жить,

Коли нема кого любить».

Т. Шевченко

Багатьох зацікавить тема про зв'язки Тараса Шевченка з жінками, його захоплення, ставлення до жінок та його спроби одружитися.

Ті перші чисті пориви дитячих чи напівдитячих інтимних почувань, які видатні шевченкознавці називають першим коханням, у Шевченка бачимо до дівчинки Оксани, з якою були пов'язані його спогади про дитячі й молодечі роки на тлі безрадісного кріпацького життя. А що вони були дуже сильні, це бачимо з того, як ім'я його Оксаночки відбивалося з найніжнішим співчуттям в його творах. Це ж Оксана Коваленко зворушила його дитяче серце, коли він, пасучи панські вівці, з розпуки заплакав, а вона прийшла, втерла йому сльози и поцілувала. Постать тієї Оксаночки перевтілювалась у йою творах і в черницю Мар'яну, і в Катерину. Та приязнь до Оксани не погасла в його серці і через 15 років, коли він повернувся до рідної Кирилівки. Найперше він запитав про долю його приятельки і був тяжко пригнічений. коли почув, що через москалів пропало її життя.

Почуття до Оксани, як уосіблення нещасної скривдженої дівчини, не покинули нашого співця й на засланні і в подальші роки. їх ми бачимо і в «Гайдамаках», і в вірші «Мені тринадцятий минало», і в «Катерині», і навіть у житті в постатях Катрусі Піунової чи Лукері, які може нагадували йому Оксану.

У 1829-му році, приїхавши з Тарасом до Варшави, поміщик Енґельгардт, віддає свого 16-річного козачка Тараса до відомого там маляра Франца Лямпі, щоб мати свого власного маляра. Його одягли, як панича, бо туди ходили більше вчитися панські діти. Отже у Варшаві відчув Тарас себе людиною. Тут він і закохався в гарненьку прачку польку Дуню Гусаківську, яка прала йому білизну, прасувала краватки та манишки. Але за цю любов чи прихильність Дуні Тарас теж мав платити данину: він мусив, на її вимогу, розмовляти з нею ТІЛЬКИ ПОЛЬСЬКОЮ МОВОЮ. Тарас швидко опанував її. Зрозуміло, що це кохання не могло не блиснути ясним промінням у його чутливому серці. Ця приязнь, як він признавався пізніше своєму приятелеві маляреві Сошенкові, облагородила його душу, піднісши його самого у власних очах. «Я вперше тоді подумав, — казав Тарас, — чому і нам, кріпакам, не бути такими ж людьми, як інші вільні люди».

Та це захоплення Дунею тривало недовго: 20-го листопада 1830 року у Варшаві вибухнуло повстання проти російського окупанта, і пан швидко виїхав до Петербургу, а через якийсь час і вся челядь разом з Тарасом помандрувала туди ж. Тарас іще мав нагоду побачити з горища бій польських повстанців проти московського війська.

З різних спогадів бачимо, що Шевченко до заслання не збирався одружуватись, хоч любив жіноче товариство і жартома казав, що любить таких жінок, щоб під ними земля на три сажні горіла. Проте, після викупу з кріпацтва у 1838-му році Шевченко, мешкаючи в маляра Сошенка, захопився молодою й дуже милою німкенею Машею, яка жила в того ж Сошенка і з якою Сошенко збирався одружитися. Сошенко був значно старший, і Тарасові легко пощастило переманити дівчину на свій бік. Сошенко за це розгнівався на Тараса і, щоб перешкодити зв'язкам Тараса з Машею, видворив його з свого мешкання. Проте, почувши, що, за порадою лікаря, Сошенко має їхати лікуватися в Україну, Шевченко, почуваючи перед ним провину, відвідав Сошенка, допоміг йому, і вони лишились друзями.

Поет Чужбинський згадує інше захоплення Шевченка однією красивою дівчиною. Змальовуючи Лавру в Києві, Шевченко познайомився з родиною оогомольців, що приїхали до Києва. Вечорами він почав зникати й не казав, де просиджував до півночі. Якось на мальовничій стежці, що вела з Царського саду на Поділ, Чужбинський побачив Тараса в незнайомому товаристзі, що складалося з двох старілих жінок кількох дітей і гарненької дівчини. Дівчина в той час відхилила вуаль, і він побачив її розчервоніле чудове личко, обрамлене русявим волоссям. Сміючись чистим, майже дитячим сміхом, вона слухала Тараса Шевченка, який розповідав їй, мабуть, щось цікаве. На третій день Тарас уже був сумний і розповів Чужбинському, що та родина з дівчиною вже виїхала, до того ж дівчина була вже за когось засватана. І ІЛав-ченко про неї скоро заоув. А як Чужбинський іноді нагадував про його минуле захоплення, то той відповідав: «Ах, дурниця! Поки з нею балакаю, то оуцім то щось і ворушиться в в.серці, а там і не дуже».

Лкось захопився Тарас Григорович у Києві однією відомою красунею, яка дубила голови всім, хто потрапляв у її зачароване коло. Захоплення оуло сильне. Шевченко не на жарт замислився, малював її голівку і кілька разів писав про це вірші, «а завжди радів — пише Чужбинський, — коли йому хтось подобався, олагородна його натура робилася ще художнішою, і він працював тоді з великим завзяттям», проте в цій красуні Шевченко швидко розчарувався. Запросила вона його якось вранці прочитати їй одну поему й сказала, що в неї нікого не буде, що вона бажала б зазнати насолоди від його читання, і арас Шевченко йшов до неї з якимсь тремтінням, але яка ж чекала на нього несподіванка: він застав красуню, що сиділа на канапі в товаристві трьох залицяльників: студента, гусара і товстелезного генерала й майстерно маневрувала, дурячи всіх трьох, то тішачи їх по черзі, то кидаючи в розпач. Побачивши це товариство, поет зніяковів і, як чарівна господиня не атакувала його люб'язністю він пішов з твердим наміром ніколи більше не повертатися до красуні. Проте, Шевченко ще довго згадував її і навіть написав такі рядки з приводу неї:

Не журюся, а не спиться Часом до півночі, Усе світять ті блискучі Твої чорні очі.

Шевченко дуже шанував й княжну, присвятив їй одну з кращих своїх поем, «Тризну» і подарував дві свої картини. Але кохання в його серці до неї не спалахнуло. Може тут багато значило й те, що йому було 29 років, а їй 35 і її походження. Проте в листах він називав її янголом, а, повертаючись із заслання, він відвідав її в Москві.

Поминувши дрібні захоплення Шевченка Кошицівною та Усковою, варто згадати його спроби одружитися з Катериною Піуновою. Повертаючись із заслання, поет побачив її на виставі в 1857-му році в Нижньому Новгороді. Сюди тоді на зустріч з Шевченком приїхав відомий артист Щепкін. Вирішили поставити там жарт «Москаль чарівник» Котляревського. Шевченко, чекаючи дозволу їхати до Петербургу, мав уже нагоду бачити й перед тим молоденьку красуню артистку Піунову в театрі. Одного разу керівник театру запросив Шевченка за лаштунки, щоб показати сцену. Тут Шевченко и познайомився з Піуновою. Як згадує вона сама, «Я зробила перед Тарасом Григоровичем реверанс — він подав мені руку... посміхнувся і сказав: «Вами я завжди милуюсь, коли бачу на сцені». Під гримом — згадує вона, — я почервоніла до вух». До речі, Піунова швидко вивчила українську мову, коли грала Тетяну в «Москалеві чарівникові». Шевченко разом з Щепкіном допомагав їй у вивченні української мови. Як видно з Шевченкового щоденника, Піунова зіграла свою ролю так, що глядачі ревіли від захоплення, та й сам Шевченко, за словами Щепкіна, більше всіх оплескував, кричав і тупав ногами.

Тарас Шевченко хотів навіть одружитися з нею, але різниця в роках — їй було лише 15 років, а йому 43 роки — була перешкодою. Тож ці залицяння скоро припинились. Він побачив, що ні вона, ні її батьки не бажають такого жениха. Він розгнівався й викинув її з свого серця. Професор Зайцев вважає, що в особі Катерини Піунової Шевченко бачив нібито частку своєї колишньої Оксани.
Повернувшись до Петербургу і з'їздивши потім в Україну, поет після всього пережитого почуває знову самотність, прагне родинного спокою, хоче одружитися:

...Хоча б на чортовій сестрі, бо доведеться одуріти на самоті... — пише він.

Отак бачимо, яке животворне значення для людини-поета мали окремі жінки чи дівчата, як це відбивалося на його житті і творчості. Ці інтимні сторінки життя нашого пророка показують ще глибше його надзвичайно чутливу душу, його смаки й уподобання, а разом і любов до України, до всього рідного, даючи синтетичний образ великого творця літературних скарбів, які для нас стали символом і дороговказом.

==Типи жінок у творах митця ==

'''Коли ми говоримо про жіночу долю в творах Т. Шевченка, на думку спадають перш за все три його знамениті поеми: «Катерина», «Наймичка» і «Марія».'''

Написані в різні періоди, ці поеми істотно відрізняються за стилем, за авторськими настановами.
У '''«Катерині»''' переважає романтична піднесеність, у '''«Наймичці»''' — змалювання конкретної життєвої ситуації, у '''«Марії»''' — прагнення символічного узагальнення. Однак всі три твори дуже тісно пов’язані між собою cхожістю життєвого конфлікту вони немовби становлять цілісний триптих. Євген Сверстюк писав з цього приводу: «Якщо «Катерина» —поема-притча про зневажену й зруйновану любов, що не вміла шануватися, здатну світити за всяких обставин, то «Марія» — поема-міф про святу любов, яка в людській душі возобновилась і досі світить в «душі скорбящій і убогій».

==Порівняльна характеристика жіночих образів==

В образах трьох жінок Шевченко немовби подає три сходинки наближення людини до вічних істин, до мудрості й краси.

Усі три жінки опинилися в однаковій ситуації — народили позашлюбну дитину, і це стосується навіть біблійної Марії, яку поет робить земною жінкою і, водночас, символом чистої жіночності, материнства.

Усі три жінки — Катерина [[Файл:Image-shevchenko_kateryna_olia_1842_large-tzzds.jpg|200px|thumb|right| Катерина]], наймичка Ганна [[Файл:526909.jpg|200px|thumb|left|Наймичка]], Марія — вродливі, добрі, лагідні, смиренні. Вони через свою наївну щирість чинять гріх і стають покритками.

В образі Марії це суперечить біблійній оповіді, адже ми знаємо про непорочне зачаття її. Однак не слід вбачати в цьому атеїстичних поглядів Т. Шевченка, скоріше за все, таке навмисне «зниження» образу потрібне було йому для більшої правдивості зображення.

Катерина стоїть ніби на найнижчій сходинці цього душевного очищення. Найтяжчий гріх її полягає в тому, що вона наклала на себе руки і відступила перед силою зла, уособленого в образі москаля, тобто мимоволі дала йому більшу силу, прирікаючи на смерть свого власного сина. Отже, Катерина виявила слабкість, схибила перед своїм материнським обов’язком.

Автор не засуджує героїню за її слабкість, а навпаки, жаліє. Бо вона є уособленням усіх слабких і беззахисних, тих, хто потребує опіки сильних, хто потребує віри й терпіння.

Наймичка Ганна — це сильніша людина, яка віддала своє життя синові, виховала його, була з ним поруч. Тобто вона спокутувала свій гріх щоденним стражданням і працею, зробивши все задля щастя сина.

Іван Франко так оцінив цей образ: «Наймичка — натура безмірно глибока, чуття у неї не тільки живе, але сильне та високе, любов до дитини така могуча, що перемагає все інше, заслонює перед нею весь світ, заставляє забувати про себе саму, віддати все своє життя не для хвилевої покути, але для довгої жертви на користь своєї дитини».

І найвищий щабель краси материнської любові, чистоти почуття — це Марія.

==Образ Марії==

Марія - це найдовершеніший жіночий образ у творчості Кобзаря. Плід її жіночого гріха став спасінням для всього людства. А після розп’яття Христа, свого Сина, Пречиста Діва знайшла в собі сили надихнути своїм «святим огненним словом» апостолів, що виявилися «нетвердими й душеубогими» людьми. Ця слабка й змучена жінка єдина в тяжку годину не втратила віру, понесла естафету добра, не дала йому зникнути, тобто віддала себе у жертву людству, яке вбило її сина. Жертва цієї матері — це символ всепрощення й любові до всього сущого, символ вищої мудрості, яка цінніша за сьогоденні інтереси, почуття й образи.
[[Файл:Madonna777.jpg|100px|thumb|right|Марія]]
Іван Франко дав дуже високу оцінку третій поемі Т. Шевченка: «Шевченкову поему «Марія» треба зачислити до найкращих, найглибше задуманих та гармонійно викінчених поем Шевченка. Вона займає визначне, з деякого погляду навіть перше місце між поемами Шевченкової поетичної творчості» .

Марія стала загальним ідеалом людини у Шевченковому «Кобзарі»:

О світе наш незаходимий!

О ти, пречистая в женах!

Благоуханний сельний крине!

[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]
[[Категорія:Проект для учнів 9 класу]]
[[Категорія:Українська література]]

Приклад учнівської вікі-статті "Жіноча доля у творчості митця"

2013-06-14T12:59:16Z

Балагура Юлія: /* Порівняльна характеристика жіночих образів */

==Назва проекту==
'''''"Жіноча доля в творчості митця"'''''

==Автори проекту==
'''Статтю розробили й презентували учні 9-А класу:'''
Шопін Дмитро,
Гребенюк Юлія,
Щербак Анна,
Басіста Аліна,
Павленко Олексій

==Мета дослідження==
Розкрити захоплення поета красою жінки, мрію бачити жінку щасливою.

Розглянути різноманітність жіночих образів в поезії Шевченка, тему матері й сина.

Продемонструвати різні типи втілення теми жіночої долі: романтичний (“Катерина”), реалістично-побутовий (“Наймичка”, “На панщині пшеницю жала...”), символічно-узагальнений (“Марія”).

==Роль жінки у житті Т.Шевченка ==
«Не весело на світі жить,

Коли нема кого любить».

Т. Шевченко

Багатьох зацікавить тема про зв'язки Тараса Шевченка з жінками, його захоплення, ставлення до жінок та його спроби одружитися.

Ті перші чисті пориви дитячих чи напівдитячих інтимних почувань, які видатні шевченкознавці називають першим коханням, у Шевченка бачимо до дівчинки Оксани, з якою були пов'язані його спогади про дитячі й молодечі роки на тлі безрадісного кріпацького життя. А що вони були дуже сильні, це бачимо з того, як ім'я його Оксаночки відбивалося з найніжнішим співчуттям в його творах. Це ж Оксана Коваленко зворушила його дитяче серце, коли він, пасучи панські вівці, з розпуки заплакав, а вона прийшла, втерла йому сльози и поцілувала. Постать тієї Оксаночки перевтілювалась у йою творах і в черницю Мар'яну, і в Катерину. Та приязнь до Оксани не погасла в його серці і через 15 років, коли він повернувся до рідної Кирилівки. Найперше він запитав про долю його приятельки і був тяжко пригнічений. коли почув, що через москалів пропало її життя.

Почуття до Оксани, як уосіблення нещасної скривдженої дівчини, не покинули нашого співця й на засланні і в подальші роки. їх ми бачимо і в «Гайдамаках», і в вірші «Мені тринадцятий минало», і в «Катерині», і навіть у житті в постатях Катрусі Піунової чи Лукері, які може нагадували йому Оксану.

У 1829-му році, приїхавши з Тарасом до Варшави, поміщик Енґельгардт, віддає свого 16-річного козачка Тараса до відомого там маляра Франца Лямпі, щоб мати свого власного маляра. Його одягли, як панича, бо туди ходили більше вчитися панські діти. Отже у Варшаві відчув Тарас себе людиною. Тут він і закохався в гарненьку прачку польку Дуню Гусаківську, яка прала йому білизну, прасувала краватки та манишки. Але за цю любов чи прихильність Дуні Тарас теж мав платити данину: він мусив, на її вимогу, розмовляти з нею ТІЛЬКИ ПОЛЬСЬКОЮ МОВОЮ. Тарас швидко опанував її. Зрозуміло, що це кохання не могло не блиснути ясним промінням у його чутливому серці. Ця приязнь, як він признавався пізніше своєму приятелеві маляреві Сошенкові, облагородила його душу, піднісши його самого у власних очах. «Я вперше тоді подумав, — казав Тарас, — чому і нам, кріпакам, не бути такими ж людьми, як інші вільні люди».

Та це захоплення Дунею тривало недовго: 20-го листопада 1830 року у Варшаві вибухнуло повстання проти російського окупанта, і пан швидко виїхав до Петербургу, а через якийсь час і вся челядь разом з Тарасом помандрувала туди ж. Тарас іще мав нагоду побачити з горища бій польських повстанців проти московського війська.

З різних спогадів бачимо, що Шевченко до заслання не збирався одружуватись, хоч любив жіноче товариство і жартома казав, що любить таких жінок, щоб під ними земля на три сажні горіла. Проте, після викупу з кріпацтва у 1838-му році Шевченко, мешкаючи в маляра Сошенка, захопився молодою й дуже милою німкенею Машею, яка жила в того ж Сошенка і з якою Сошенко збирався одружитися. Сошенко був значно старший, і Тарасові легко пощастило переманити дівчину на свій бік. Сошенко за це розгнівався на Тараса і, щоб перешкодити зв'язкам Тараса з Машею, видворив його з свого мешкання. Проте, почувши, що, за порадою лікаря, Сошенко має їхати лікуватися в Україну, Шевченко, почуваючи перед ним провину, відвідав Сошенка, допоміг йому, і вони лишились друзями.

Поет Чужбинський згадує інше захоплення Шевченка однією красивою дівчиною. Змальовуючи Лавру в Києві, Шевченко познайомився з родиною оогомольців, що приїхали до Києва. Вечорами він почав зникати й не казав, де просиджував до півночі. Якось на мальовничій стежці, що вела з Царського саду на Поділ, Чужбинський побачив Тараса в незнайомому товаристзі, що складалося з двох старілих жінок кількох дітей і гарненької дівчини. Дівчина в той час відхилила вуаль, і він побачив її розчервоніле чудове личко, обрамлене русявим волоссям. Сміючись чистим, майже дитячим сміхом, вона слухала Тараса Шевченка, який розповідав їй, мабуть, щось цікаве. На третій день Тарас уже був сумний і розповів Чужбинському, що та родина з дівчиною вже виїхала, до того ж дівчина була вже за когось засватана. І ІЛав-ченко про неї скоро заоув. А як Чужбинський іноді нагадував про його минуле захоплення, то той відповідав: «Ах, дурниця! Поки з нею балакаю, то оуцім то щось і ворушиться в в.серці, а там і не дуже».

Лкось захопився Тарас Григорович у Києві однією відомою красунею, яка дубила голови всім, хто потрапляв у її зачароване коло. Захоплення оуло сильне. Шевченко не на жарт замислився, малював її голівку і кілька разів писав про це вірші, «а завжди радів — пише Чужбинський, — коли йому хтось подобався, олагородна його натура робилася ще художнішою, і він працював тоді з великим завзяттям», проте в цій красуні Шевченко швидко розчарувався. Запросила вона його якось вранці прочитати їй одну поему й сказала, що в неї нікого не буде, що вона бажала б зазнати насолоди від його читання, і арас Шевченко йшов до неї з якимсь тремтінням, але яка ж чекала на нього несподіванка: він застав красуню, що сиділа на канапі в товаристві трьох залицяльників: студента, гусара і товстелезного генерала й майстерно маневрувала, дурячи всіх трьох, то тішачи їх по черзі, то кидаючи в розпач. Побачивши це товариство, поет зніяковів і, як чарівна господиня не атакувала його люб'язністю він пішов з твердим наміром ніколи більше не повертатися до красуні. Проте, Шевченко ще довго згадував її і навіть написав такі рядки з приводу неї:

Не журюся, а не спиться Часом до півночі, Усе світять ті блискучі Твої чорні очі.

Шевченко дуже шанував й княжну, присвятив їй одну з кращих своїх поем, «Тризну» і подарував дві свої картини. Але кохання в його серці до неї не спалахнуло. Може тут багато значило й те, що йому було 29 років, а їй 35 і її походження. Проте в листах він називав її янголом, а, повертаючись із заслання, він відвідав її в Москві.

Поминувши дрібні захоплення Шевченка Кошицівною та Усковою, варто згадати його спроби одружитися з Катериною Піуновою. Повертаючись із заслання, поет побачив її на виставі в 1857-му році в Нижньому Новгороді. Сюди тоді на зустріч з Шевченком приїхав відомий артист Щепкін. Вирішили поставити там жарт «Москаль чарівник» Котляревського. Шевченко, чекаючи дозволу їхати до Петербургу, мав уже нагоду бачити й перед тим молоденьку красуню артистку Піунову в театрі. Одного разу керівник театру запросив Шевченка за лаштунки, щоб показати сцену. Тут Шевченко и познайомився з Піуновою. Як згадує вона сама, «Я зробила перед Тарасом Григоровичем реверанс — він подав мені руку... посміхнувся і сказав: «Вами я завжди милуюсь, коли бачу на сцені». Під гримом — згадує вона, — я почервоніла до вух». До речі, Піунова швидко вивчила українську мову, коли грала Тетяну в «Москалеві чарівникові». Шевченко разом з Щепкіном допомагав їй у вивченні української мови. Як видно з Шевченкового щоденника, Піунова зіграла свою ролю так, що глядачі ревіли від захоплення, та й сам Шевченко, за словами Щепкіна, більше всіх оплескував, кричав і тупав ногами.

Тарас Шевченко хотів навіть одружитися з нею, але різниця в роках — їй було лише 15 років, а йому 43 роки — була перешкодою. Тож ці залицяння скоро припинились. Він побачив, що ні вона, ні її батьки не бажають такого жениха. Він розгнівався й викинув її з свого серця. Професор Зайцев вважає, що в особі Катерини Піунової Шевченко бачив нібито частку своєї колишньої Оксани.
Повернувшись до Петербургу і з'їздивши потім в Україну, поет після всього пережитого почуває знову самотність, прагне родинного спокою, хоче одружитися:

...Хоча б на чортовій сестрі, бо доведеться одуріти на самоті... — пише він.

Отак бачимо, яке животворне значення для людини-поета мали окремі жінки чи дівчата, як це відбивалося на його житті і творчості. Ці інтимні сторінки життя нашого пророка показують ще глибше його надзвичайно чутливу душу, його смаки й уподобання, а разом і любов до України, до всього рідного, даючи синтетичний образ великого творця літературних скарбів, які для нас стали символом і дороговказом.

==Типи жінок у творах митця ==

'''Коли ми говоримо про жіночу долю в творах Т. Шевченка, на думку спадають перш за все три його знамениті поеми: «Катерина», «Наймичка» і «Марія».'''

Написані в різні періоди, ці поеми істотно відрізняються за стилем, за авторськими настановами.
У '''«Катерині»''' переважає романтична піднесеність, у '''«Наймичці»''' — змалювання конкретної життєвої ситуації, у '''«Марії»''' — прагнення символічного узагальнення. Однак всі три твори дуже тісно пов’язані між собою cхожістю життєвого конфлікту вони немовби становлять цілісний триптих. Євген Сверстюк писав з цього приводу: «Якщо «Катерина» —поема-притча про зневажену й зруйновану любов, що не вміла шануватися, здатну світити за всяких обставин, то «Марія» — поема-міф про святу любов, яка в людській душі возобновилась і досі світить в «душі скорбящій і убогій».

==Порівняльна характеристика жіночих образів==

В образах трьох жінок Шевченко немовби подає три сходинки наближення людини до вічних істин, до мудрості й краси.

Усі три жінки опинилися в однаковій ситуації — народили позашлюбну дитину, і це стосується навіть біблійної Марії, яку поет робить земною жінкою і, водночас, символом чистої жіночності, материнства.

Усі три жінки — Катерина [[Файл:Image-shevchenko_kateryna_olia_1842_large-tzzds.jpg|200px|thumb|right| Катерина]], наймичка Ганна [[Файл:5526909.jpg|200px|thumb|left|Наймичка]], Марія — вродливі, добрі, лагідні, смиренні. Вони через свою наївну щирість чинять гріх і стають покритками.

В образі Марії це суперечить біблійній оповіді, адже ми знаємо про непорочне зачаття її. Однак не слід вбачати в цьому атеїстичних поглядів Т. Шевченка, скоріше за все, таке навмисне «зниження» образу потрібне було йому для більшої правдивості зображення.

Катерина стоїть ніби на найнижчій сходинці цього душевного очищення. Найтяжчий гріх її полягає в тому, що вона наклала на себе руки і відступила перед силою зла, уособленого в образі москаля, тобто мимоволі дала йому більшу силу, прирікаючи на смерть свого власного сина. Отже, Катерина виявила слабкість, схибила перед своїм материнським обов’язком.

Автор не засуджує героїню за її слабкість, а навпаки, жаліє. Бо вона є уособленням усіх слабких і беззахисних, тих, хто потребує опіки сильних, хто потребує віри й терпіння.

Наймичка Ганна — це сильніша людина, яка віддала своє життя синові, виховала його, була з ним поруч. Тобто вона спокутувала свій гріх щоденним стражданням і працею, зробивши все задля щастя сина.

Іван Франко так оцінив цей образ: «Наймичка — натура безмірно глибока, чуття у неї не тільки живе, але сильне та високе, любов до дитини така могуча, що перемагає все інше, заслонює перед нею весь світ, заставляє забувати про себе саму, віддати все своє життя не для хвилевої покути, але для довгої жертви на користь своєї дитини».

І найвищий щабель краси материнської любові, чистоти почуття — це Марія.

==Образ Марії==

Марія - це найдовершеніший жіночий образ у творчості Кобзаря. Плід її жіночого гріха став спасінням для всього людства. А після розп’яття Христа, свого Сина, Пречиста Діва знайшла в собі сили надихнути своїм «святим огненним словом» апостолів, що виявилися «нетвердими й душеубогими» людьми. Ця слабка й змучена жінка єдина в тяжку годину не втратила віру, понесла естафету добра, не дала йому зникнути, тобто віддала себе у жертву людству, яке вбило її сина. Жертва цієї матері — це символ всепрощення й любові до всього сущого, символ вищої мудрості, яка цінніша за сьогоденні інтереси, почуття й образи.
[[Файл:Madonna777.jpg|100px|thumb|right|Марія]]
Іван Франко дав дуже високу оцінку третій поемі Т. Шевченка: «Шевченкову поему «Марія» треба зачислити до найкращих, найглибше задуманих та гармонійно викінчених поем Шевченка. Вона займає визначне, з деякого погляду навіть перше місце між поемами Шевченкової поетичної творчості» .

Марія стала загальним ідеалом людини у Шевченковому «Кобзарі»:

О світе наш незаходимий!

О ти, пречистая в женах!

Благоуханний сельний крине!

[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]
[[Категорія:Проект для учнів 9 класу]]
[[Категорія:Українська література]]

Приклад учнівської вікі-статті "Жіноча доля у творчості митця"

2013-06-14T12:58:05Z

Балагура Юлія: /* Порівняльна характеристика жіночих образів */

==Назва проекту==
'''''"Жіноча доля в творчості митця"'''''

==Автори проекту==
'''Статтю розробили й презентували учні 9-А класу:'''
Шопін Дмитро,
Гребенюк Юлія,
Щербак Анна,
Басіста Аліна,
Павленко Олексій

==Мета дослідження==
Розкрити захоплення поета красою жінки, мрію бачити жінку щасливою.

Розглянути різноманітність жіночих образів в поезії Шевченка, тему матері й сина.

Продемонструвати різні типи втілення теми жіночої долі: романтичний (“Катерина”), реалістично-побутовий (“Наймичка”, “На панщині пшеницю жала...”), символічно-узагальнений (“Марія”).

==Роль жінки у житті Т.Шевченка ==
«Не весело на світі жить,

Коли нема кого любить».

Т. Шевченко

Багатьох зацікавить тема про зв'язки Тараса Шевченка з жінками, його захоплення, ставлення до жінок та його спроби одружитися.

Ті перші чисті пориви дитячих чи напівдитячих інтимних почувань, які видатні шевченкознавці називають першим коханням, у Шевченка бачимо до дівчинки Оксани, з якою були пов'язані його спогади про дитячі й молодечі роки на тлі безрадісного кріпацького життя. А що вони були дуже сильні, це бачимо з того, як ім'я його Оксаночки відбивалося з найніжнішим співчуттям в його творах. Це ж Оксана Коваленко зворушила його дитяче серце, коли він, пасучи панські вівці, з розпуки заплакав, а вона прийшла, втерла йому сльози и поцілувала. Постать тієї Оксаночки перевтілювалась у йою творах і в черницю Мар'яну, і в Катерину. Та приязнь до Оксани не погасла в його серці і через 15 років, коли він повернувся до рідної Кирилівки. Найперше він запитав про долю його приятельки і був тяжко пригнічений. коли почув, що через москалів пропало її життя.

Почуття до Оксани, як уосіблення нещасної скривдженої дівчини, не покинули нашого співця й на засланні і в подальші роки. їх ми бачимо і в «Гайдамаках», і в вірші «Мені тринадцятий минало», і в «Катерині», і навіть у житті в постатях Катрусі Піунової чи Лукері, які може нагадували йому Оксану.

У 1829-му році, приїхавши з Тарасом до Варшави, поміщик Енґельгардт, віддає свого 16-річного козачка Тараса до відомого там маляра Франца Лямпі, щоб мати свого власного маляра. Його одягли, як панича, бо туди ходили більше вчитися панські діти. Отже у Варшаві відчув Тарас себе людиною. Тут він і закохався в гарненьку прачку польку Дуню Гусаківську, яка прала йому білизну, прасувала краватки та манишки. Але за цю любов чи прихильність Дуні Тарас теж мав платити данину: він мусив, на її вимогу, розмовляти з нею ТІЛЬКИ ПОЛЬСЬКОЮ МОВОЮ. Тарас швидко опанував її. Зрозуміло, що це кохання не могло не блиснути ясним промінням у його чутливому серці. Ця приязнь, як він признавався пізніше своєму приятелеві маляреві Сошенкові, облагородила його душу, піднісши його самого у власних очах. «Я вперше тоді подумав, — казав Тарас, — чому і нам, кріпакам, не бути такими ж людьми, як інші вільні люди».

Та це захоплення Дунею тривало недовго: 20-го листопада 1830 року у Варшаві вибухнуло повстання проти російського окупанта, і пан швидко виїхав до Петербургу, а через якийсь час і вся челядь разом з Тарасом помандрувала туди ж. Тарас іще мав нагоду побачити з горища бій польських повстанців проти московського війська.

З різних спогадів бачимо, що Шевченко до заслання не збирався одружуватись, хоч любив жіноче товариство і жартома казав, що любить таких жінок, щоб під ними земля на три сажні горіла. Проте, після викупу з кріпацтва у 1838-му році Шевченко, мешкаючи в маляра Сошенка, захопився молодою й дуже милою німкенею Машею, яка жила в того ж Сошенка і з якою Сошенко збирався одружитися. Сошенко був значно старший, і Тарасові легко пощастило переманити дівчину на свій бік. Сошенко за це розгнівався на Тараса і, щоб перешкодити зв'язкам Тараса з Машею, видворив його з свого мешкання. Проте, почувши, що, за порадою лікаря, Сошенко має їхати лікуватися в Україну, Шевченко, почуваючи перед ним провину, відвідав Сошенка, допоміг йому, і вони лишились друзями.

Поет Чужбинський згадує інше захоплення Шевченка однією красивою дівчиною. Змальовуючи Лавру в Києві, Шевченко познайомився з родиною оогомольців, що приїхали до Києва. Вечорами він почав зникати й не казав, де просиджував до півночі. Якось на мальовничій стежці, що вела з Царського саду на Поділ, Чужбинський побачив Тараса в незнайомому товаристзі, що складалося з двох старілих жінок кількох дітей і гарненької дівчини. Дівчина в той час відхилила вуаль, і він побачив її розчервоніле чудове личко, обрамлене русявим волоссям. Сміючись чистим, майже дитячим сміхом, вона слухала Тараса Шевченка, який розповідав їй, мабуть, щось цікаве. На третій день Тарас уже був сумний і розповів Чужбинському, що та родина з дівчиною вже виїхала, до того ж дівчина була вже за когось засватана. І ІЛав-ченко про неї скоро заоув. А як Чужбинський іноді нагадував про його минуле захоплення, то той відповідав: «Ах, дурниця! Поки з нею балакаю, то оуцім то щось і ворушиться в в.серці, а там і не дуже».

Лкось захопився Тарас Григорович у Києві однією відомою красунею, яка дубила голови всім, хто потрапляв у її зачароване коло. Захоплення оуло сильне. Шевченко не на жарт замислився, малював її голівку і кілька разів писав про це вірші, «а завжди радів — пише Чужбинський, — коли йому хтось подобався, олагородна його натура робилася ще художнішою, і він працював тоді з великим завзяттям», проте в цій красуні Шевченко швидко розчарувався. Запросила вона його якось вранці прочитати їй одну поему й сказала, що в неї нікого не буде, що вона бажала б зазнати насолоди від його читання, і арас Шевченко йшов до неї з якимсь тремтінням, але яка ж чекала на нього несподіванка: він застав красуню, що сиділа на канапі в товаристві трьох залицяльників: студента, гусара і товстелезного генерала й майстерно маневрувала, дурячи всіх трьох, то тішачи їх по черзі, то кидаючи в розпач. Побачивши це товариство, поет зніяковів і, як чарівна господиня не атакувала його люб'язністю він пішов з твердим наміром ніколи більше не повертатися до красуні. Проте, Шевченко ще довго згадував її і навіть написав такі рядки з приводу неї:

Не журюся, а не спиться Часом до півночі, Усе світять ті блискучі Твої чорні очі.

Шевченко дуже шанував й княжну, присвятив їй одну з кращих своїх поем, «Тризну» і подарував дві свої картини. Але кохання в його серці до неї не спалахнуло. Може тут багато значило й те, що йому було 29 років, а їй 35 і її походження. Проте в листах він називав її янголом, а, повертаючись із заслання, він відвідав її в Москві.

Поминувши дрібні захоплення Шевченка Кошицівною та Усковою, варто згадати його спроби одружитися з Катериною Піуновою. Повертаючись із заслання, поет побачив її на виставі в 1857-му році в Нижньому Новгороді. Сюди тоді на зустріч з Шевченком приїхав відомий артист Щепкін. Вирішили поставити там жарт «Москаль чарівник» Котляревського. Шевченко, чекаючи дозволу їхати до Петербургу, мав уже нагоду бачити й перед тим молоденьку красуню артистку Піунову в театрі. Одного разу керівник театру запросив Шевченка за лаштунки, щоб показати сцену. Тут Шевченко и познайомився з Піуновою. Як згадує вона сама, «Я зробила перед Тарасом Григоровичем реверанс — він подав мені руку... посміхнувся і сказав: «Вами я завжди милуюсь, коли бачу на сцені». Під гримом — згадує вона, — я почервоніла до вух». До речі, Піунова швидко вивчила українську мову, коли грала Тетяну в «Москалеві чарівникові». Шевченко разом з Щепкіном допомагав їй у вивченні української мови. Як видно з Шевченкового щоденника, Піунова зіграла свою ролю так, що глядачі ревіли від захоплення, та й сам Шевченко, за словами Щепкіна, більше всіх оплескував, кричав і тупав ногами.

Тарас Шевченко хотів навіть одружитися з нею, але різниця в роках — їй було лише 15 років, а йому 43 роки — була перешкодою. Тож ці залицяння скоро припинились. Він побачив, що ні вона, ні її батьки не бажають такого жениха. Він розгнівався й викинув її з свого серця. Професор Зайцев вважає, що в особі Катерини Піунової Шевченко бачив нібито частку своєї колишньої Оксани.
Повернувшись до Петербургу і з'їздивши потім в Україну, поет після всього пережитого почуває знову самотність, прагне родинного спокою, хоче одружитися:

...Хоча б на чортовій сестрі, бо доведеться одуріти на самоті... — пише він.

Отак бачимо, яке животворне значення для людини-поета мали окремі жінки чи дівчата, як це відбивалося на його житті і творчості. Ці інтимні сторінки життя нашого пророка показують ще глибше його надзвичайно чутливу душу, його смаки й уподобання, а разом і любов до України, до всього рідного, даючи синтетичний образ великого творця літературних скарбів, які для нас стали символом і дороговказом.

==Типи жінок у творах митця ==

'''Коли ми говоримо про жіночу долю в творах Т. Шевченка, на думку спадають перш за все три його знамениті поеми: «Катерина», «Наймичка» і «Марія».'''

Написані в різні періоди, ці поеми істотно відрізняються за стилем, за авторськими настановами.
У '''«Катерині»''' переважає романтична піднесеність, у '''«Наймичці»''' — змалювання конкретної життєвої ситуації, у '''«Марії»''' — прагнення символічного узагальнення. Однак всі три твори дуже тісно пов’язані між собою cхожістю життєвого конфлікту вони немовби становлять цілісний триптих. Євген Сверстюк писав з цього приводу: «Якщо «Катерина» —поема-притча про зневажену й зруйновану любов, що не вміла шануватися, здатну світити за всяких обставин, то «Марія» — поема-міф про святу любов, яка в людській душі возобновилась і досі світить в «душі скорбящій і убогій».

==Порівняльна характеристика жіночих образів==

В образах трьох жінок Шевченко немовби подає три сходинки наближення людини до вічних істин, до мудрості й краси.

Усі три жінки опинилися в однаковій ситуації — народили позашлюбну дитину, і це стосується навіть біблійної Марії, яку поет робить земною жінкою і, водночас, символом чистої жіночності, материнства.

Усі три жінки — Катерина [[Файл:Image-shevchenko_kateryna_olia_1842_large-tzzds.jpg|200px|thumb|right| Катерина]], наймичка Ганна [[Файл:526909.jpg.|200px|thumb|left|Наймичка]], Марія — вродливі, добрі, лагідні, смиренні. Вони через свою наївну щирість чинять гріх і стають покритками.

В образі Марії це суперечить біблійній оповіді, адже ми знаємо про непорочне зачаття її. Однак не слід вбачати в цьому атеїстичних поглядів Т. Шевченка, скоріше за все, таке навмисне «зниження» образу потрібне було йому для більшої правдивості зображення.

Катерина стоїть ніби на найнижчій сходинці цього душевного очищення. Найтяжчий гріх її полягає в тому, що вона наклала на себе руки і відступила перед силою зла, уособленого в образі москаля, тобто мимоволі дала йому більшу силу, прирікаючи на смерть свого власного сина. Отже, Катерина виявила слабкість, схибила перед своїм материнським обов’язком.

Автор не засуджує героїню за її слабкість, а навпаки, жаліє. Бо вона є уособленням усіх слабких і беззахисних, тих, хто потребує опіки сильних, хто потребує віри й терпіння.

Наймичка Ганна — це сильніша людина, яка віддала своє життя синові, виховала його, була з ним поруч. Тобто вона спокутувала свій гріх щоденним стражданням і працею, зробивши все задля щастя сина.

Іван Франко так оцінив цей образ: «Наймичка — натура безмірно глибока, чуття у неї не тільки живе, але сильне та високе, любов до дитини така могуча, що перемагає все інше, заслонює перед нею весь світ, заставляє забувати про себе саму, віддати все своє життя не для хвилевої покути, але для довгої жертви на користь своєї дитини».

І найвищий щабель краси материнської любові, чистоти почуття — це Марія.

==Образ Марії==

Марія - це найдовершеніший жіночий образ у творчості Кобзаря. Плід її жіночого гріха став спасінням для всього людства. А після розп’яття Христа, свого Сина, Пречиста Діва знайшла в собі сили надихнути своїм «святим огненним словом» апостолів, що виявилися «нетвердими й душеубогими» людьми. Ця слабка й змучена жінка єдина в тяжку годину не втратила віру, понесла естафету добра, не дала йому зникнути, тобто віддала себе у жертву людству, яке вбило її сина. Жертва цієї матері — це символ всепрощення й любові до всього сущого, символ вищої мудрості, яка цінніша за сьогоденні інтереси, почуття й образи.
[[Файл:Madonna777.jpg|100px|thumb|right|Марія]]
Іван Франко дав дуже високу оцінку третій поемі Т. Шевченка: «Шевченкову поему «Марія» треба зачислити до найкращих, найглибше задуманих та гармонійно викінчених поем Шевченка. Вона займає визначне, з деякого погляду навіть перше місце між поемами Шевченкової поетичної творчості» .

Марія стала загальним ідеалом людини у Шевченковому «Кобзарі»:

О світе наш незаходимий!

О ти, пречистая в женах!

Благоуханний сельний крине!

[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]
[[Категорія:Проект для учнів 9 класу]]
[[Категорія:Українська література]]

Приклад учнівської вікі-статті "Жіноча доля у творчості митця"

2013-06-14T12:57:41Z

Балагура Юлія: /* Порівняльна характеристика жіночих образів */

==Назва проекту==
'''''"Жіноча доля в творчості митця"'''''

==Автори проекту==
'''Статтю розробили й презентували учні 9-А класу:'''
Шопін Дмитро,
Гребенюк Юлія,
Щербак Анна,
Басіста Аліна,
Павленко Олексій

==Мета дослідження==
Розкрити захоплення поета красою жінки, мрію бачити жінку щасливою.

Розглянути різноманітність жіночих образів в поезії Шевченка, тему матері й сина.

Продемонструвати різні типи втілення теми жіночої долі: романтичний (“Катерина”), реалістично-побутовий (“Наймичка”, “На панщині пшеницю жала...”), символічно-узагальнений (“Марія”).

==Роль жінки у житті Т.Шевченка ==
«Не весело на світі жить,

Коли нема кого любить».

Т. Шевченко

Багатьох зацікавить тема про зв'язки Тараса Шевченка з жінками, його захоплення, ставлення до жінок та його спроби одружитися.

Ті перші чисті пориви дитячих чи напівдитячих інтимних почувань, які видатні шевченкознавці називають першим коханням, у Шевченка бачимо до дівчинки Оксани, з якою були пов'язані його спогади про дитячі й молодечі роки на тлі безрадісного кріпацького життя. А що вони були дуже сильні, це бачимо з того, як ім'я його Оксаночки відбивалося з найніжнішим співчуттям в його творах. Це ж Оксана Коваленко зворушила його дитяче серце, коли він, пасучи панські вівці, з розпуки заплакав, а вона прийшла, втерла йому сльози и поцілувала. Постать тієї Оксаночки перевтілювалась у йою творах і в черницю Мар'яну, і в Катерину. Та приязнь до Оксани не погасла в його серці і через 15 років, коли він повернувся до рідної Кирилівки. Найперше він запитав про долю його приятельки і був тяжко пригнічений. коли почув, що через москалів пропало її життя.

Почуття до Оксани, як уосіблення нещасної скривдженої дівчини, не покинули нашого співця й на засланні і в подальші роки. їх ми бачимо і в «Гайдамаках», і в вірші «Мені тринадцятий минало», і в «Катерині», і навіть у житті в постатях Катрусі Піунової чи Лукері, які може нагадували йому Оксану.

У 1829-му році, приїхавши з Тарасом до Варшави, поміщик Енґельгардт, віддає свого 16-річного козачка Тараса до відомого там маляра Франца Лямпі, щоб мати свого власного маляра. Його одягли, як панича, бо туди ходили більше вчитися панські діти. Отже у Варшаві відчув Тарас себе людиною. Тут він і закохався в гарненьку прачку польку Дуню Гусаківську, яка прала йому білизну, прасувала краватки та манишки. Але за цю любов чи прихильність Дуні Тарас теж мав платити данину: він мусив, на її вимогу, розмовляти з нею ТІЛЬКИ ПОЛЬСЬКОЮ МОВОЮ. Тарас швидко опанував її. Зрозуміло, що це кохання не могло не блиснути ясним промінням у його чутливому серці. Ця приязнь, як він признавався пізніше своєму приятелеві маляреві Сошенкові, облагородила його душу, піднісши його самого у власних очах. «Я вперше тоді подумав, — казав Тарас, — чому і нам, кріпакам, не бути такими ж людьми, як інші вільні люди».

Та це захоплення Дунею тривало недовго: 20-го листопада 1830 року у Варшаві вибухнуло повстання проти російського окупанта, і пан швидко виїхав до Петербургу, а через якийсь час і вся челядь разом з Тарасом помандрувала туди ж. Тарас іще мав нагоду побачити з горища бій польських повстанців проти московського війська.

З різних спогадів бачимо, що Шевченко до заслання не збирався одружуватись, хоч любив жіноче товариство і жартома казав, що любить таких жінок, щоб під ними земля на три сажні горіла. Проте, після викупу з кріпацтва у 1838-му році Шевченко, мешкаючи в маляра Сошенка, захопився молодою й дуже милою німкенею Машею, яка жила в того ж Сошенка і з якою Сошенко збирався одружитися. Сошенко був значно старший, і Тарасові легко пощастило переманити дівчину на свій бік. Сошенко за це розгнівався на Тараса і, щоб перешкодити зв'язкам Тараса з Машею, видворив його з свого мешкання. Проте, почувши, що, за порадою лікаря, Сошенко має їхати лікуватися в Україну, Шевченко, почуваючи перед ним провину, відвідав Сошенка, допоміг йому, і вони лишились друзями.

Поет Чужбинський згадує інше захоплення Шевченка однією красивою дівчиною. Змальовуючи Лавру в Києві, Шевченко познайомився з родиною оогомольців, що приїхали до Києва. Вечорами він почав зникати й не казав, де просиджував до півночі. Якось на мальовничій стежці, що вела з Царського саду на Поділ, Чужбинський побачив Тараса в незнайомому товаристзі, що складалося з двох старілих жінок кількох дітей і гарненької дівчини. Дівчина в той час відхилила вуаль, і він побачив її розчервоніле чудове личко, обрамлене русявим волоссям. Сміючись чистим, майже дитячим сміхом, вона слухала Тараса Шевченка, який розповідав їй, мабуть, щось цікаве. На третій день Тарас уже був сумний і розповів Чужбинському, що та родина з дівчиною вже виїхала, до того ж дівчина була вже за когось засватана. І ІЛав-ченко про неї скоро заоув. А як Чужбинський іноді нагадував про його минуле захоплення, то той відповідав: «Ах, дурниця! Поки з нею балакаю, то оуцім то щось і ворушиться в в.серці, а там і не дуже».

Лкось захопився Тарас Григорович у Києві однією відомою красунею, яка дубила голови всім, хто потрапляв у її зачароване коло. Захоплення оуло сильне. Шевченко не на жарт замислився, малював її голівку і кілька разів писав про це вірші, «а завжди радів — пише Чужбинський, — коли йому хтось подобався, олагородна його натура робилася ще художнішою, і він працював тоді з великим завзяттям», проте в цій красуні Шевченко швидко розчарувався. Запросила вона його якось вранці прочитати їй одну поему й сказала, що в неї нікого не буде, що вона бажала б зазнати насолоди від його читання, і арас Шевченко йшов до неї з якимсь тремтінням, але яка ж чекала на нього несподіванка: він застав красуню, що сиділа на канапі в товаристві трьох залицяльників: студента, гусара і товстелезного генерала й майстерно маневрувала, дурячи всіх трьох, то тішачи їх по черзі, то кидаючи в розпач. Побачивши це товариство, поет зніяковів і, як чарівна господиня не атакувала його люб'язністю він пішов з твердим наміром ніколи більше не повертатися до красуні. Проте, Шевченко ще довго згадував її і навіть написав такі рядки з приводу неї:

Не журюся, а не спиться Часом до півночі, Усе світять ті блискучі Твої чорні очі.

Шевченко дуже шанував й княжну, присвятив їй одну з кращих своїх поем, «Тризну» і подарував дві свої картини. Але кохання в його серці до неї не спалахнуло. Може тут багато значило й те, що йому було 29 років, а їй 35 і її походження. Проте в листах він називав її янголом, а, повертаючись із заслання, він відвідав її в Москві.

Поминувши дрібні захоплення Шевченка Кошицівною та Усковою, варто згадати його спроби одружитися з Катериною Піуновою. Повертаючись із заслання, поет побачив її на виставі в 1857-му році в Нижньому Новгороді. Сюди тоді на зустріч з Шевченком приїхав відомий артист Щепкін. Вирішили поставити там жарт «Москаль чарівник» Котляревського. Шевченко, чекаючи дозволу їхати до Петербургу, мав уже нагоду бачити й перед тим молоденьку красуню артистку Піунову в театрі. Одного разу керівник театру запросив Шевченка за лаштунки, щоб показати сцену. Тут Шевченко и познайомився з Піуновою. Як згадує вона сама, «Я зробила перед Тарасом Григоровичем реверанс — він подав мені руку... посміхнувся і сказав: «Вами я завжди милуюсь, коли бачу на сцені». Під гримом — згадує вона, — я почервоніла до вух». До речі, Піунова швидко вивчила українську мову, коли грала Тетяну в «Москалеві чарівникові». Шевченко разом з Щепкіном допомагав їй у вивченні української мови. Як видно з Шевченкового щоденника, Піунова зіграла свою ролю так, що глядачі ревіли від захоплення, та й сам Шевченко, за словами Щепкіна, більше всіх оплескував, кричав і тупав ногами.

Тарас Шевченко хотів навіть одружитися з нею, але різниця в роках — їй було лише 15 років, а йому 43 роки — була перешкодою. Тож ці залицяння скоро припинились. Він побачив, що ні вона, ні її батьки не бажають такого жениха. Він розгнівався й викинув її з свого серця. Професор Зайцев вважає, що в особі Катерини Піунової Шевченко бачив нібито частку своєї колишньої Оксани.
Повернувшись до Петербургу і з'їздивши потім в Україну, поет після всього пережитого почуває знову самотність, прагне родинного спокою, хоче одружитися:

...Хоча б на чортовій сестрі, бо доведеться одуріти на самоті... — пише він.

Отак бачимо, яке животворне значення для людини-поета мали окремі жінки чи дівчата, як це відбивалося на його житті і творчості. Ці інтимні сторінки життя нашого пророка показують ще глибше його надзвичайно чутливу душу, його смаки й уподобання, а разом і любов до України, до всього рідного, даючи синтетичний образ великого творця літературних скарбів, які для нас стали символом і дороговказом.

==Типи жінок у творах митця ==

'''Коли ми говоримо про жіночу долю в творах Т. Шевченка, на думку спадають перш за все три його знамениті поеми: «Катерина», «Наймичка» і «Марія».'''

Написані в різні періоди, ці поеми істотно відрізняються за стилем, за авторськими настановами.
У '''«Катерині»''' переважає романтична піднесеність, у '''«Наймичці»''' — змалювання конкретної життєвої ситуації, у '''«Марії»''' — прагнення символічного узагальнення. Однак всі три твори дуже тісно пов’язані між собою cхожістю життєвого конфлікту вони немовби становлять цілісний триптих. Євген Сверстюк писав з цього приводу: «Якщо «Катерина» —поема-притча про зневажену й зруйновану любов, що не вміла шануватися, здатну світити за всяких обставин, то «Марія» — поема-міф про святу любов, яка в людській душі возобновилась і досі світить в «душі скорбящій і убогій».

==Порівняльна характеристика жіночих образів==

В образах трьох жінок Шевченко немовби подає три сходинки наближення людини до вічних істин, до мудрості й краси.

Усі три жінки опинилися в однаковій ситуації — народили позашлюбну дитину, і це стосується навіть біблійної Марії, яку поет робить земною жінкою і, водночас, символом чистої жіночності, материнства.

Усі три жінки — Катерина [[Файл:Image-shevchenko_kateryna_olia_1842_large-tzzds.jpg|200px|thumb|right| Катерина]], наймичка Ганна [[Файл:526909.jpg.jpg|200px|thumb|left|Наймичка]], Марія — вродливі, добрі, лагідні, смиренні. Вони через свою наївну щирість чинять гріх і стають покритками.

В образі Марії це суперечить біблійній оповіді, адже ми знаємо про непорочне зачаття її. Однак не слід вбачати в цьому атеїстичних поглядів Т. Шевченка, скоріше за все, таке навмисне «зниження» образу потрібне було йому для більшої правдивості зображення.

Катерина стоїть ніби на найнижчій сходинці цього душевного очищення. Найтяжчий гріх її полягає в тому, що вона наклала на себе руки і відступила перед силою зла, уособленого в образі москаля, тобто мимоволі дала йому більшу силу, прирікаючи на смерть свого власного сина. Отже, Катерина виявила слабкість, схибила перед своїм материнським обов’язком.

Автор не засуджує героїню за її слабкість, а навпаки, жаліє. Бо вона є уособленням усіх слабких і беззахисних, тих, хто потребує опіки сильних, хто потребує віри й терпіння.

Наймичка Ганна — це сильніша людина, яка віддала своє життя синові, виховала його, була з ним поруч. Тобто вона спокутувала свій гріх щоденним стражданням і працею, зробивши все задля щастя сина.

Іван Франко так оцінив цей образ: «Наймичка — натура безмірно глибока, чуття у неї не тільки живе, але сильне та високе, любов до дитини така могуча, що перемагає все інше, заслонює перед нею весь світ, заставляє забувати про себе саму, віддати все своє життя не для хвилевої покути, але для довгої жертви на користь своєї дитини».

І найвищий щабель краси материнської любові, чистоти почуття — це Марія.

==Образ Марії==

Марія - це найдовершеніший жіночий образ у творчості Кобзаря. Плід її жіночого гріха став спасінням для всього людства. А після розп’яття Христа, свого Сина, Пречиста Діва знайшла в собі сили надихнути своїм «святим огненним словом» апостолів, що виявилися «нетвердими й душеубогими» людьми. Ця слабка й змучена жінка єдина в тяжку годину не втратила віру, понесла естафету добра, не дала йому зникнути, тобто віддала себе у жертву людству, яке вбило її сина. Жертва цієї матері — це символ всепрощення й любові до всього сущого, символ вищої мудрості, яка цінніша за сьогоденні інтереси, почуття й образи.
[[Файл:Madonna777.jpg|100px|thumb|right|Марія]]
Іван Франко дав дуже високу оцінку третій поемі Т. Шевченка: «Шевченкову поему «Марія» треба зачислити до найкращих, найглибше задуманих та гармонійно викінчених поем Шевченка. Вона займає визначне, з деякого погляду навіть перше місце між поемами Шевченкової поетичної творчості» .

Марія стала загальним ідеалом людини у Шевченковому «Кобзарі»:

О світе наш незаходимий!

О ти, пречистая в женах!

Благоуханний сельний крине!

[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]
[[Категорія:Проект для учнів 9 класу]]
[[Категорія:Українська література]]

Приклад учнівської вікі-статті "Жіноча доля у творчості митця"

2013-06-14T12:57:10Z

Балагура Юлія: /* Порівняльна характеристика жіночих образів */

==Назва проекту==
'''''"Жіноча доля в творчості митця"'''''

==Автори проекту==
'''Статтю розробили й презентували учні 9-А класу:'''
Шопін Дмитро,
Гребенюк Юлія,
Щербак Анна,
Басіста Аліна,
Павленко Олексій

==Мета дослідження==
Розкрити захоплення поета красою жінки, мрію бачити жінку щасливою.

Розглянути різноманітність жіночих образів в поезії Шевченка, тему матері й сина.

Продемонструвати різні типи втілення теми жіночої долі: романтичний (“Катерина”), реалістично-побутовий (“Наймичка”, “На панщині пшеницю жала...”), символічно-узагальнений (“Марія”).

==Роль жінки у житті Т.Шевченка ==
«Не весело на світі жить,

Коли нема кого любить».

Т. Шевченко

Багатьох зацікавить тема про зв'язки Тараса Шевченка з жінками, його захоплення, ставлення до жінок та його спроби одружитися.

Ті перші чисті пориви дитячих чи напівдитячих інтимних почувань, які видатні шевченкознавці називають першим коханням, у Шевченка бачимо до дівчинки Оксани, з якою були пов'язані його спогади про дитячі й молодечі роки на тлі безрадісного кріпацького життя. А що вони були дуже сильні, це бачимо з того, як ім'я його Оксаночки відбивалося з найніжнішим співчуттям в його творах. Це ж Оксана Коваленко зворушила його дитяче серце, коли він, пасучи панські вівці, з розпуки заплакав, а вона прийшла, втерла йому сльози и поцілувала. Постать тієї Оксаночки перевтілювалась у йою творах і в черницю Мар'яну, і в Катерину. Та приязнь до Оксани не погасла в його серці і через 15 років, коли він повернувся до рідної Кирилівки. Найперше він запитав про долю його приятельки і був тяжко пригнічений. коли почув, що через москалів пропало її життя.

Почуття до Оксани, як уосіблення нещасної скривдженої дівчини, не покинули нашого співця й на засланні і в подальші роки. їх ми бачимо і в «Гайдамаках», і в вірші «Мені тринадцятий минало», і в «Катерині», і навіть у житті в постатях Катрусі Піунової чи Лукері, які може нагадували йому Оксану.

У 1829-му році, приїхавши з Тарасом до Варшави, поміщик Енґельгардт, віддає свого 16-річного козачка Тараса до відомого там маляра Франца Лямпі, щоб мати свого власного маляра. Його одягли, як панича, бо туди ходили більше вчитися панські діти. Отже у Варшаві відчув Тарас себе людиною. Тут він і закохався в гарненьку прачку польку Дуню Гусаківську, яка прала йому білизну, прасувала краватки та манишки. Але за цю любов чи прихильність Дуні Тарас теж мав платити данину: він мусив, на її вимогу, розмовляти з нею ТІЛЬКИ ПОЛЬСЬКОЮ МОВОЮ. Тарас швидко опанував її. Зрозуміло, що це кохання не могло не блиснути ясним промінням у його чутливому серці. Ця приязнь, як він признавався пізніше своєму приятелеві маляреві Сошенкові, облагородила його душу, піднісши його самого у власних очах. «Я вперше тоді подумав, — казав Тарас, — чому і нам, кріпакам, не бути такими ж людьми, як інші вільні люди».

Та це захоплення Дунею тривало недовго: 20-го листопада 1830 року у Варшаві вибухнуло повстання проти російського окупанта, і пан швидко виїхав до Петербургу, а через якийсь час і вся челядь разом з Тарасом помандрувала туди ж. Тарас іще мав нагоду побачити з горища бій польських повстанців проти московського війська.

З різних спогадів бачимо, що Шевченко до заслання не збирався одружуватись, хоч любив жіноче товариство і жартома казав, що любить таких жінок, щоб під ними земля на три сажні горіла. Проте, після викупу з кріпацтва у 1838-му році Шевченко, мешкаючи в маляра Сошенка, захопився молодою й дуже милою німкенею Машею, яка жила в того ж Сошенка і з якою Сошенко збирався одружитися. Сошенко був значно старший, і Тарасові легко пощастило переманити дівчину на свій бік. Сошенко за це розгнівався на Тараса і, щоб перешкодити зв'язкам Тараса з Машею, видворив його з свого мешкання. Проте, почувши, що, за порадою лікаря, Сошенко має їхати лікуватися в Україну, Шевченко, почуваючи перед ним провину, відвідав Сошенка, допоміг йому, і вони лишились друзями.

Поет Чужбинський згадує інше захоплення Шевченка однією красивою дівчиною. Змальовуючи Лавру в Києві, Шевченко познайомився з родиною оогомольців, що приїхали до Києва. Вечорами він почав зникати й не казав, де просиджував до півночі. Якось на мальовничій стежці, що вела з Царського саду на Поділ, Чужбинський побачив Тараса в незнайомому товаристзі, що складалося з двох старілих жінок кількох дітей і гарненької дівчини. Дівчина в той час відхилила вуаль, і він побачив її розчервоніле чудове личко, обрамлене русявим волоссям. Сміючись чистим, майже дитячим сміхом, вона слухала Тараса Шевченка, який розповідав їй, мабуть, щось цікаве. На третій день Тарас уже був сумний і розповів Чужбинському, що та родина з дівчиною вже виїхала, до того ж дівчина була вже за когось засватана. І ІЛав-ченко про неї скоро заоув. А як Чужбинський іноді нагадував про його минуле захоплення, то той відповідав: «Ах, дурниця! Поки з нею балакаю, то оуцім то щось і ворушиться в в.серці, а там і не дуже».

Лкось захопився Тарас Григорович у Києві однією відомою красунею, яка дубила голови всім, хто потрапляв у її зачароване коло. Захоплення оуло сильне. Шевченко не на жарт замислився, малював її голівку і кілька разів писав про це вірші, «а завжди радів — пише Чужбинський, — коли йому хтось подобався, олагородна його натура робилася ще художнішою, і він працював тоді з великим завзяттям», проте в цій красуні Шевченко швидко розчарувався. Запросила вона його якось вранці прочитати їй одну поему й сказала, що в неї нікого не буде, що вона бажала б зазнати насолоди від його читання, і арас Шевченко йшов до неї з якимсь тремтінням, але яка ж чекала на нього несподіванка: він застав красуню, що сиділа на канапі в товаристві трьох залицяльників: студента, гусара і товстелезного генерала й майстерно маневрувала, дурячи всіх трьох, то тішачи їх по черзі, то кидаючи в розпач. Побачивши це товариство, поет зніяковів і, як чарівна господиня не атакувала його люб'язністю він пішов з твердим наміром ніколи більше не повертатися до красуні. Проте, Шевченко ще довго згадував її і навіть написав такі рядки з приводу неї:

Не журюся, а не спиться Часом до півночі, Усе світять ті блискучі Твої чорні очі.

Шевченко дуже шанував й княжну, присвятив їй одну з кращих своїх поем, «Тризну» і подарував дві свої картини. Але кохання в його серці до неї не спалахнуло. Може тут багато значило й те, що йому було 29 років, а їй 35 і її походження. Проте в листах він називав її янголом, а, повертаючись із заслання, він відвідав її в Москві.

Поминувши дрібні захоплення Шевченка Кошицівною та Усковою, варто згадати його спроби одружитися з Катериною Піуновою. Повертаючись із заслання, поет побачив її на виставі в 1857-му році в Нижньому Новгороді. Сюди тоді на зустріч з Шевченком приїхав відомий артист Щепкін. Вирішили поставити там жарт «Москаль чарівник» Котляревського. Шевченко, чекаючи дозволу їхати до Петербургу, мав уже нагоду бачити й перед тим молоденьку красуню артистку Піунову в театрі. Одного разу керівник театру запросив Шевченка за лаштунки, щоб показати сцену. Тут Шевченко и познайомився з Піуновою. Як згадує вона сама, «Я зробила перед Тарасом Григоровичем реверанс — він подав мені руку... посміхнувся і сказав: «Вами я завжди милуюсь, коли бачу на сцені». Під гримом — згадує вона, — я почервоніла до вух». До речі, Піунова швидко вивчила українську мову, коли грала Тетяну в «Москалеві чарівникові». Шевченко разом з Щепкіном допомагав їй у вивченні української мови. Як видно з Шевченкового щоденника, Піунова зіграла свою ролю так, що глядачі ревіли від захоплення, та й сам Шевченко, за словами Щепкіна, більше всіх оплескував, кричав і тупав ногами.

Тарас Шевченко хотів навіть одружитися з нею, але різниця в роках — їй було лише 15 років, а йому 43 роки — була перешкодою. Тож ці залицяння скоро припинились. Він побачив, що ні вона, ні її батьки не бажають такого жениха. Він розгнівався й викинув її з свого серця. Професор Зайцев вважає, що в особі Катерини Піунової Шевченко бачив нібито частку своєї колишньої Оксани.
Повернувшись до Петербургу і з'їздивши потім в Україну, поет після всього пережитого почуває знову самотність, прагне родинного спокою, хоче одружитися:

...Хоча б на чортовій сестрі, бо доведеться одуріти на самоті... — пише він.

Отак бачимо, яке животворне значення для людини-поета мали окремі жінки чи дівчата, як це відбивалося на його житті і творчості. Ці інтимні сторінки життя нашого пророка показують ще глибше його надзвичайно чутливу душу, його смаки й уподобання, а разом і любов до України, до всього рідного, даючи синтетичний образ великого творця літературних скарбів, які для нас стали символом і дороговказом.

==Типи жінок у творах митця ==

'''Коли ми говоримо про жіночу долю в творах Т. Шевченка, на думку спадають перш за все три його знамениті поеми: «Катерина», «Наймичка» і «Марія».'''

Написані в різні періоди, ці поеми істотно відрізняються за стилем, за авторськими настановами.
У '''«Катерині»''' переважає романтична піднесеність, у '''«Наймичці»''' — змалювання конкретної життєвої ситуації, у '''«Марії»''' — прагнення символічного узагальнення. Однак всі три твори дуже тісно пов’язані між собою cхожістю життєвого конфлікту вони немовби становлять цілісний триптих. Євген Сверстюк писав з цього приводу: «Якщо «Катерина» —поема-притча про зневажену й зруйновану любов, що не вміла шануватися, здатну світити за всяких обставин, то «Марія» — поема-міф про святу любов, яка в людській душі возобновилась і досі світить в «душі скорбящій і убогій».

==Порівняльна характеристика жіночих образів==

В образах трьох жінок Шевченко немовби подає три сходинки наближення людини до вічних істин, до мудрості й краси.

Усі три жінки опинилися в однаковій ситуації — народили позашлюбну дитину, і це стосується навіть біблійної Марії, яку поет робить земною жінкою і, водночас, символом чистої жіночності, материнства.

Усі три жінки — Катерина [[Файл:Image-shevchenko_kateryna_olia_1842_large-tzzds.jpg|200px|thumb|right| Катерина]], наймичка Ганна [[Файл:526909.jpg.jpg|200px|thumb|left| Наймичка]], Марія — вродливі, добрі, лагідні, смиренні. Вони через свою наївну щирість чинять гріх і стають покритками.

В образі Марії це суперечить біблійній оповіді, адже ми знаємо про непорочне зачаття її. Однак не слід вбачати в цьому атеїстичних поглядів Т. Шевченка, скоріше за все, таке навмисне «зниження» образу потрібне було йому для більшої правдивості зображення.

Катерина стоїть ніби на найнижчій сходинці цього душевного очищення. Найтяжчий гріх її полягає в тому, що вона наклала на себе руки і відступила перед силою зла, уособленого в образі москаля, тобто мимоволі дала йому більшу силу, прирікаючи на смерть свого власного сина. Отже, Катерина виявила слабкість, схибила перед своїм материнським обов’язком.

Автор не засуджує героїню за її слабкість, а навпаки, жаліє. Бо вона є уособленням усіх слабких і беззахисних, тих, хто потребує опіки сильних, хто потребує віри й терпіння.

Наймичка Ганна — це сильніша людина, яка віддала своє життя синові, виховала його, була з ним поруч. Тобто вона спокутувала свій гріх щоденним стражданням і працею, зробивши все задля щастя сина.

Іван Франко так оцінив цей образ: «Наймичка — натура безмірно глибока, чуття у неї не тільки живе, але сильне та високе, любов до дитини така могуча, що перемагає все інше, заслонює перед нею весь світ, заставляє забувати про себе саму, віддати все своє життя не для хвилевої покути, але для довгої жертви на користь своєї дитини».

І найвищий щабель краси материнської любові, чистоти почуття — це Марія.

==Образ Марії==

Марія - це найдовершеніший жіночий образ у творчості Кобзаря. Плід її жіночого гріха став спасінням для всього людства. А після розп’яття Христа, свого Сина, Пречиста Діва знайшла в собі сили надихнути своїм «святим огненним словом» апостолів, що виявилися «нетвердими й душеубогими» людьми. Ця слабка й змучена жінка єдина в тяжку годину не втратила віру, понесла естафету добра, не дала йому зникнути, тобто віддала себе у жертву людству, яке вбило її сина. Жертва цієї матері — це символ всепрощення й любові до всього сущого, символ вищої мудрості, яка цінніша за сьогоденні інтереси, почуття й образи.
[[Файл:Madonna777.jpg|100px|thumb|right|Марія]]
Іван Франко дав дуже високу оцінку третій поемі Т. Шевченка: «Шевченкову поему «Марія» треба зачислити до найкращих, найглибше задуманих та гармонійно викінчених поем Шевченка. Вона займає визначне, з деякого погляду навіть перше місце між поемами Шевченкової поетичної творчості» .

Марія стала загальним ідеалом людини у Шевченковому «Кобзарі»:

О світе наш незаходимий!

О ти, пречистая в женах!

Благоуханний сельний крине!

[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]
[[Категорія:Проект для учнів 9 класу]]
[[Категорія:Українська література]]

Файл:526909.jpg

2013-06-14T12:55:53Z

Балагура Юлія:

Приклад учнівської вікі-статті "Жіноча доля у творчості митця"

2013-06-14T12:54:16Z

Балагура Юлія: /* Образ Марії */

==Назва проекту==
'''''"Жіноча доля в творчості митця"'''''

==Автори проекту==
'''Статтю розробили й презентували учні 9-А класу:'''
Шопін Дмитро,
Гребенюк Юлія,
Щербак Анна,
Басіста Аліна,
Павленко Олексій

==Мета дослідження==
Розкрити захоплення поета красою жінки, мрію бачити жінку щасливою.

Розглянути різноманітність жіночих образів в поезії Шевченка, тему матері й сина.

Продемонструвати різні типи втілення теми жіночої долі: романтичний (“Катерина”), реалістично-побутовий (“Наймичка”, “На панщині пшеницю жала...”), символічно-узагальнений (“Марія”).

==Роль жінки у житті Т.Шевченка ==
«Не весело на світі жить,

Коли нема кого любить».

Т. Шевченко

Багатьох зацікавить тема про зв'язки Тараса Шевченка з жінками, його захоплення, ставлення до жінок та його спроби одружитися.

Ті перші чисті пориви дитячих чи напівдитячих інтимних почувань, які видатні шевченкознавці називають першим коханням, у Шевченка бачимо до дівчинки Оксани, з якою були пов'язані його спогади про дитячі й молодечі роки на тлі безрадісного кріпацького життя. А що вони були дуже сильні, це бачимо з того, як ім'я його Оксаночки відбивалося з найніжнішим співчуттям в його творах. Це ж Оксана Коваленко зворушила його дитяче серце, коли він, пасучи панські вівці, з розпуки заплакав, а вона прийшла, втерла йому сльози и поцілувала. Постать тієї Оксаночки перевтілювалась у йою творах і в черницю Мар'яну, і в Катерину. Та приязнь до Оксани не погасла в його серці і через 15 років, коли він повернувся до рідної Кирилівки. Найперше він запитав про долю його приятельки і був тяжко пригнічений. коли почув, що через москалів пропало її життя.

Почуття до Оксани, як уосіблення нещасної скривдженої дівчини, не покинули нашого співця й на засланні і в подальші роки. їх ми бачимо і в «Гайдамаках», і в вірші «Мені тринадцятий минало», і в «Катерині», і навіть у житті в постатях Катрусі Піунової чи Лукері, які може нагадували йому Оксану.

У 1829-му році, приїхавши з Тарасом до Варшави, поміщик Енґельгардт, віддає свого 16-річного козачка Тараса до відомого там маляра Франца Лямпі, щоб мати свого власного маляра. Його одягли, як панича, бо туди ходили більше вчитися панські діти. Отже у Варшаві відчув Тарас себе людиною. Тут він і закохався в гарненьку прачку польку Дуню Гусаківську, яка прала йому білизну, прасувала краватки та манишки. Але за цю любов чи прихильність Дуні Тарас теж мав платити данину: він мусив, на її вимогу, розмовляти з нею ТІЛЬКИ ПОЛЬСЬКОЮ МОВОЮ. Тарас швидко опанував її. Зрозуміло, що це кохання не могло не блиснути ясним промінням у його чутливому серці. Ця приязнь, як він признавався пізніше своєму приятелеві маляреві Сошенкові, облагородила його душу, піднісши його самого у власних очах. «Я вперше тоді подумав, — казав Тарас, — чому і нам, кріпакам, не бути такими ж людьми, як інші вільні люди».

Та це захоплення Дунею тривало недовго: 20-го листопада 1830 року у Варшаві вибухнуло повстання проти російського окупанта, і пан швидко виїхав до Петербургу, а через якийсь час і вся челядь разом з Тарасом помандрувала туди ж. Тарас іще мав нагоду побачити з горища бій польських повстанців проти московського війська.

З різних спогадів бачимо, що Шевченко до заслання не збирався одружуватись, хоч любив жіноче товариство і жартома казав, що любить таких жінок, щоб під ними земля на три сажні горіла. Проте, після викупу з кріпацтва у 1838-му році Шевченко, мешкаючи в маляра Сошенка, захопився молодою й дуже милою німкенею Машею, яка жила в того ж Сошенка і з якою Сошенко збирався одружитися. Сошенко був значно старший, і Тарасові легко пощастило переманити дівчину на свій бік. Сошенко за це розгнівався на Тараса і, щоб перешкодити зв'язкам Тараса з Машею, видворив його з свого мешкання. Проте, почувши, що, за порадою лікаря, Сошенко має їхати лікуватися в Україну, Шевченко, почуваючи перед ним провину, відвідав Сошенка, допоміг йому, і вони лишились друзями.

Поет Чужбинський згадує інше захоплення Шевченка однією красивою дівчиною. Змальовуючи Лавру в Києві, Шевченко познайомився з родиною оогомольців, що приїхали до Києва. Вечорами він почав зникати й не казав, де просиджував до півночі. Якось на мальовничій стежці, що вела з Царського саду на Поділ, Чужбинський побачив Тараса в незнайомому товаристзі, що складалося з двох старілих жінок кількох дітей і гарненької дівчини. Дівчина в той час відхилила вуаль, і він побачив її розчервоніле чудове личко, обрамлене русявим волоссям. Сміючись чистим, майже дитячим сміхом, вона слухала Тараса Шевченка, який розповідав їй, мабуть, щось цікаве. На третій день Тарас уже був сумний і розповів Чужбинському, що та родина з дівчиною вже виїхала, до того ж дівчина була вже за когось засватана. І ІЛав-ченко про неї скоро заоув. А як Чужбинський іноді нагадував про його минуле захоплення, то той відповідав: «Ах, дурниця! Поки з нею балакаю, то оуцім то щось і ворушиться в в.серці, а там і не дуже».

Лкось захопився Тарас Григорович у Києві однією відомою красунею, яка дубила голови всім, хто потрапляв у її зачароване коло. Захоплення оуло сильне. Шевченко не на жарт замислився, малював її голівку і кілька разів писав про це вірші, «а завжди радів — пише Чужбинський, — коли йому хтось подобався, олагородна його натура робилася ще художнішою, і він працював тоді з великим завзяттям», проте в цій красуні Шевченко швидко розчарувався. Запросила вона його якось вранці прочитати їй одну поему й сказала, що в неї нікого не буде, що вона бажала б зазнати насолоди від його читання, і арас Шевченко йшов до неї з якимсь тремтінням, але яка ж чекала на нього несподіванка: він застав красуню, що сиділа на канапі в товаристві трьох залицяльників: студента, гусара і товстелезного генерала й майстерно маневрувала, дурячи всіх трьох, то тішачи їх по черзі, то кидаючи в розпач. Побачивши це товариство, поет зніяковів і, як чарівна господиня не атакувала його люб'язністю він пішов з твердим наміром ніколи більше не повертатися до красуні. Проте, Шевченко ще довго згадував її і навіть написав такі рядки з приводу неї:

Не журюся, а не спиться Часом до півночі, Усе світять ті блискучі Твої чорні очі.

Шевченко дуже шанував й княжну, присвятив їй одну з кращих своїх поем, «Тризну» і подарував дві свої картини. Але кохання в його серці до неї не спалахнуло. Може тут багато значило й те, що йому було 29 років, а їй 35 і її походження. Проте в листах він називав її янголом, а, повертаючись із заслання, він відвідав її в Москві.

Поминувши дрібні захоплення Шевченка Кошицівною та Усковою, варто згадати його спроби одружитися з Катериною Піуновою. Повертаючись із заслання, поет побачив її на виставі в 1857-му році в Нижньому Новгороді. Сюди тоді на зустріч з Шевченком приїхав відомий артист Щепкін. Вирішили поставити там жарт «Москаль чарівник» Котляревського. Шевченко, чекаючи дозволу їхати до Петербургу, мав уже нагоду бачити й перед тим молоденьку красуню артистку Піунову в театрі. Одного разу керівник театру запросив Шевченка за лаштунки, щоб показати сцену. Тут Шевченко и познайомився з Піуновою. Як згадує вона сама, «Я зробила перед Тарасом Григоровичем реверанс — він подав мені руку... посміхнувся і сказав: «Вами я завжди милуюсь, коли бачу на сцені». Під гримом — згадує вона, — я почервоніла до вух». До речі, Піунова швидко вивчила українську мову, коли грала Тетяну в «Москалеві чарівникові». Шевченко разом з Щепкіном допомагав їй у вивченні української мови. Як видно з Шевченкового щоденника, Піунова зіграла свою ролю так, що глядачі ревіли від захоплення, та й сам Шевченко, за словами Щепкіна, більше всіх оплескував, кричав і тупав ногами.

Тарас Шевченко хотів навіть одружитися з нею, але різниця в роках — їй було лише 15 років, а йому 43 роки — була перешкодою. Тож ці залицяння скоро припинились. Він побачив, що ні вона, ні її батьки не бажають такого жениха. Він розгнівався й викинув її з свого серця. Професор Зайцев вважає, що в особі Катерини Піунової Шевченко бачив нібито частку своєї колишньої Оксани.
Повернувшись до Петербургу і з'їздивши потім в Україну, поет після всього пережитого почуває знову самотність, прагне родинного спокою, хоче одружитися:

...Хоча б на чортовій сестрі, бо доведеться одуріти на самоті... — пише він.

Отак бачимо, яке животворне значення для людини-поета мали окремі жінки чи дівчата, як це відбивалося на його житті і творчості. Ці інтимні сторінки життя нашого пророка показують ще глибше його надзвичайно чутливу душу, його смаки й уподобання, а разом і любов до України, до всього рідного, даючи синтетичний образ великого творця літературних скарбів, які для нас стали символом і дороговказом.

==Типи жінок у творах митця ==

'''Коли ми говоримо про жіночу долю в творах Т. Шевченка, на думку спадають перш за все три його знамениті поеми: «Катерина», «Наймичка» і «Марія».'''

Написані в різні періоди, ці поеми істотно відрізняються за стилем, за авторськими настановами.
У '''«Катерині»''' переважає романтична піднесеність, у '''«Наймичці»''' — змалювання конкретної життєвої ситуації, у '''«Марії»''' — прагнення символічного узагальнення. Однак всі три твори дуже тісно пов’язані між собою cхожістю життєвого конфлікту вони немовби становлять цілісний триптих. Євген Сверстюк писав з цього приводу: «Якщо «Катерина» —поема-притча про зневажену й зруйновану любов, що не вміла шануватися, здатну світити за всяких обставин, то «Марія» — поема-міф про святу любов, яка в людській душі возобновилась і досі світить в «душі скорбящій і убогій».

==Порівняльна характеристика жіночих образів==

В образах трьох жінок Шевченко немовби подає три сходинки наближення людини до вічних істин, до мудрості й краси.

Усі три жінки опинилися в однаковій ситуації — народили позашлюбну дитину, і це стосується навіть біблійної Марії, яку поет робить земною жінкою і, водночас, символом чистої жіночності, материнства.

Усі три жінки — Катерина [[Файл:Image-shevchenko_kateryna_olia_1842_large-tzzds.jpg|100px|thumb|right| Катерина]], наймичка Ганна, Марія — вродливі, добрі, лагідні, смиренні. Вони через свою наївну щирість чинять гріх і стають покритками.

В образі Марії це суперечить біблійній оповіді, адже ми знаємо про непорочне зачаття її. Однак не слід вбачати в цьому атеїстичних поглядів Т. Шевченка, скоріше за все, таке навмисне «зниження» образу потрібне було йому для більшої правдивості зображення.

Катерина стоїть ніби на найнижчій сходинці цього душевного очищення. Найтяжчий гріх її полягає в тому, що вона наклала на себе руки і відступила перед силою зла, уособленого в образі москаля, тобто мимоволі дала йому більшу силу, прирікаючи на смерть свого власного сина. Отже, Катерина виявила слабкість, схибила перед своїм материнським обов’язком.

Автор не засуджує героїню за її слабкість, а навпаки, жаліє. Бо вона є уособленням усіх слабких і беззахисних, тих, хто потребує опіки сильних, хто потребує віри й терпіння.

Наймичка Ганна — це сильніша людина, яка віддала своє життя синові, виховала його, була з ним поруч. Тобто вона спокутувала свій гріх щоденним стражданням і працею, зробивши все задля щастя сина.

Іван Франко так оцінив цей образ: «Наймичка — натура безмірно глибока, чуття у неї не тільки живе, але сильне та високе, любов до дитини така могуча, що перемагає все інше, заслонює перед нею весь світ, заставляє забувати про себе саму, віддати все своє життя не для хвилевої покути, але для довгої жертви на користь своєї дитини».

І найвищий щабель краси материнської любові, чистоти почуття — це Марія.

==Образ Марії==

Марія - це найдовершеніший жіночий образ у творчості Кобзаря. Плід її жіночого гріха став спасінням для всього людства. А після розп’яття Христа, свого Сина, Пречиста Діва знайшла в собі сили надихнути своїм «святим огненним словом» апостолів, що виявилися «нетвердими й душеубогими» людьми. Ця слабка й змучена жінка єдина в тяжку годину не втратила віру, понесла естафету добра, не дала йому зникнути, тобто віддала себе у жертву людству, яке вбило її сина. Жертва цієї матері — це символ всепрощення й любові до всього сущого, символ вищої мудрості, яка цінніша за сьогоденні інтереси, почуття й образи.
[[Файл:Madonna777.jpg|100px|thumb|right|Марія]]
Іван Франко дав дуже високу оцінку третій поемі Т. Шевченка: «Шевченкову поему «Марія» треба зачислити до найкращих, найглибше задуманих та гармонійно викінчених поем Шевченка. Вона займає визначне, з деякого погляду навіть перше місце між поемами Шевченкової поетичної творчості» .

Марія стала загальним ідеалом людини у Шевченковому «Кобзарі»:

О світе наш незаходимий!

О ти, пречистая в женах!

Благоуханний сельний крине!

[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]
[[Категорія:Проект для учнів 9 класу]]
[[Категорія:Українська література]]

Приклад учнівської вікі-статті "Жіноча доля у творчості митця"

2013-06-14T12:48:46Z

Балагура Юлія: /* Порівняльна характеристика жіночих образів */

==Назва проекту==
'''''"Жіноча доля в творчості митця"'''''

==Автори проекту==
'''Статтю розробили й презентували учні 9-А класу:'''
Шопін Дмитро,
Гребенюк Юлія,
Щербак Анна,
Басіста Аліна,
Павленко Олексій

==Мета дослідження==
Розкрити захоплення поета красою жінки, мрію бачити жінку щасливою.

Розглянути різноманітність жіночих образів в поезії Шевченка, тему матері й сина.

Продемонструвати різні типи втілення теми жіночої долі: романтичний (“Катерина”), реалістично-побутовий (“Наймичка”, “На панщині пшеницю жала...”), символічно-узагальнений (“Марія”).

==Роль жінки у житті Т.Шевченка ==
«Не весело на світі жить,

Коли нема кого любить».

Т. Шевченко

Багатьох зацікавить тема про зв'язки Тараса Шевченка з жінками, його захоплення, ставлення до жінок та його спроби одружитися.

Ті перші чисті пориви дитячих чи напівдитячих інтимних почувань, які видатні шевченкознавці називають першим коханням, у Шевченка бачимо до дівчинки Оксани, з якою були пов'язані його спогади про дитячі й молодечі роки на тлі безрадісного кріпацького життя. А що вони були дуже сильні, це бачимо з того, як ім'я його Оксаночки відбивалося з найніжнішим співчуттям в його творах. Це ж Оксана Коваленко зворушила його дитяче серце, коли він, пасучи панські вівці, з розпуки заплакав, а вона прийшла, втерла йому сльози и поцілувала. Постать тієї Оксаночки перевтілювалась у йою творах і в черницю Мар'яну, і в Катерину. Та приязнь до Оксани не погасла в його серці і через 15 років, коли він повернувся до рідної Кирилівки. Найперше він запитав про долю його приятельки і був тяжко пригнічений. коли почув, що через москалів пропало її життя.

Почуття до Оксани, як уосіблення нещасної скривдженої дівчини, не покинули нашого співця й на засланні і в подальші роки. їх ми бачимо і в «Гайдамаках», і в вірші «Мені тринадцятий минало», і в «Катерині», і навіть у житті в постатях Катрусі Піунової чи Лукері, які може нагадували йому Оксану.

У 1829-му році, приїхавши з Тарасом до Варшави, поміщик Енґельгардт, віддає свого 16-річного козачка Тараса до відомого там маляра Франца Лямпі, щоб мати свого власного маляра. Його одягли, як панича, бо туди ходили більше вчитися панські діти. Отже у Варшаві відчув Тарас себе людиною. Тут він і закохався в гарненьку прачку польку Дуню Гусаківську, яка прала йому білизну, прасувала краватки та манишки. Але за цю любов чи прихильність Дуні Тарас теж мав платити данину: він мусив, на її вимогу, розмовляти з нею ТІЛЬКИ ПОЛЬСЬКОЮ МОВОЮ. Тарас швидко опанував її. Зрозуміло, що це кохання не могло не блиснути ясним промінням у його чутливому серці. Ця приязнь, як він признавався пізніше своєму приятелеві маляреві Сошенкові, облагородила його душу, піднісши його самого у власних очах. «Я вперше тоді подумав, — казав Тарас, — чому і нам, кріпакам, не бути такими ж людьми, як інші вільні люди».

Та це захоплення Дунею тривало недовго: 20-го листопада 1830 року у Варшаві вибухнуло повстання проти російського окупанта, і пан швидко виїхав до Петербургу, а через якийсь час і вся челядь разом з Тарасом помандрувала туди ж. Тарас іще мав нагоду побачити з горища бій польських повстанців проти московського війська.

З різних спогадів бачимо, що Шевченко до заслання не збирався одружуватись, хоч любив жіноче товариство і жартома казав, що любить таких жінок, щоб під ними земля на три сажні горіла. Проте, після викупу з кріпацтва у 1838-му році Шевченко, мешкаючи в маляра Сошенка, захопився молодою й дуже милою німкенею Машею, яка жила в того ж Сошенка і з якою Сошенко збирався одружитися. Сошенко був значно старший, і Тарасові легко пощастило переманити дівчину на свій бік. Сошенко за це розгнівався на Тараса і, щоб перешкодити зв'язкам Тараса з Машею, видворив його з свого мешкання. Проте, почувши, що, за порадою лікаря, Сошенко має їхати лікуватися в Україну, Шевченко, почуваючи перед ним провину, відвідав Сошенка, допоміг йому, і вони лишились друзями.

Поет Чужбинський згадує інше захоплення Шевченка однією красивою дівчиною. Змальовуючи Лавру в Києві, Шевченко познайомився з родиною оогомольців, що приїхали до Києва. Вечорами він почав зникати й не казав, де просиджував до півночі. Якось на мальовничій стежці, що вела з Царського саду на Поділ, Чужбинський побачив Тараса в незнайомому товаристзі, що складалося з двох старілих жінок кількох дітей і гарненької дівчини. Дівчина в той час відхилила вуаль, і він побачив її розчервоніле чудове личко, обрамлене русявим волоссям. Сміючись чистим, майже дитячим сміхом, вона слухала Тараса Шевченка, який розповідав їй, мабуть, щось цікаве. На третій день Тарас уже був сумний і розповів Чужбинському, що та родина з дівчиною вже виїхала, до того ж дівчина була вже за когось засватана. І ІЛав-ченко про неї скоро заоув. А як Чужбинський іноді нагадував про його минуле захоплення, то той відповідав: «Ах, дурниця! Поки з нею балакаю, то оуцім то щось і ворушиться в в.серці, а там і не дуже».

Лкось захопився Тарас Григорович у Києві однією відомою красунею, яка дубила голови всім, хто потрапляв у її зачароване коло. Захоплення оуло сильне. Шевченко не на жарт замислився, малював її голівку і кілька разів писав про це вірші, «а завжди радів — пише Чужбинський, — коли йому хтось подобався, олагородна його натура робилася ще художнішою, і він працював тоді з великим завзяттям», проте в цій красуні Шевченко швидко розчарувався. Запросила вона його якось вранці прочитати їй одну поему й сказала, що в неї нікого не буде, що вона бажала б зазнати насолоди від його читання, і арас Шевченко йшов до неї з якимсь тремтінням, але яка ж чекала на нього несподіванка: він застав красуню, що сиділа на канапі в товаристві трьох залицяльників: студента, гусара і товстелезного генерала й майстерно маневрувала, дурячи всіх трьох, то тішачи їх по черзі, то кидаючи в розпач. Побачивши це товариство, поет зніяковів і, як чарівна господиня не атакувала його люб'язністю він пішов з твердим наміром ніколи більше не повертатися до красуні. Проте, Шевченко ще довго згадував її і навіть написав такі рядки з приводу неї:

Не журюся, а не спиться Часом до півночі, Усе світять ті блискучі Твої чорні очі.

Шевченко дуже шанував й княжну, присвятив їй одну з кращих своїх поем, «Тризну» і подарував дві свої картини. Але кохання в його серці до неї не спалахнуло. Може тут багато значило й те, що йому було 29 років, а їй 35 і її походження. Проте в листах він називав її янголом, а, повертаючись із заслання, він відвідав її в Москві.

Поминувши дрібні захоплення Шевченка Кошицівною та Усковою, варто згадати його спроби одружитися з Катериною Піуновою. Повертаючись із заслання, поет побачив її на виставі в 1857-му році в Нижньому Новгороді. Сюди тоді на зустріч з Шевченком приїхав відомий артист Щепкін. Вирішили поставити там жарт «Москаль чарівник» Котляревського. Шевченко, чекаючи дозволу їхати до Петербургу, мав уже нагоду бачити й перед тим молоденьку красуню артистку Піунову в театрі. Одного разу керівник театру запросив Шевченка за лаштунки, щоб показати сцену. Тут Шевченко и познайомився з Піуновою. Як згадує вона сама, «Я зробила перед Тарасом Григоровичем реверанс — він подав мені руку... посміхнувся і сказав: «Вами я завжди милуюсь, коли бачу на сцені». Під гримом — згадує вона, — я почервоніла до вух». До речі, Піунова швидко вивчила українську мову, коли грала Тетяну в «Москалеві чарівникові». Шевченко разом з Щепкіном допомагав їй у вивченні української мови. Як видно з Шевченкового щоденника, Піунова зіграла свою ролю так, що глядачі ревіли від захоплення, та й сам Шевченко, за словами Щепкіна, більше всіх оплескував, кричав і тупав ногами.

Тарас Шевченко хотів навіть одружитися з нею, але різниця в роках — їй було лише 15 років, а йому 43 роки — була перешкодою. Тож ці залицяння скоро припинились. Він побачив, що ні вона, ні її батьки не бажають такого жениха. Він розгнівався й викинув її з свого серця. Професор Зайцев вважає, що в особі Катерини Піунової Шевченко бачив нібито частку своєї колишньої Оксани.
Повернувшись до Петербургу і з'їздивши потім в Україну, поет після всього пережитого почуває знову самотність, прагне родинного спокою, хоче одружитися:

...Хоча б на чортовій сестрі, бо доведеться одуріти на самоті... — пише він.

Отак бачимо, яке животворне значення для людини-поета мали окремі жінки чи дівчата, як це відбивалося на його житті і творчості. Ці інтимні сторінки життя нашого пророка показують ще глибше його надзвичайно чутливу душу, його смаки й уподобання, а разом і любов до України, до всього рідного, даючи синтетичний образ великого творця літературних скарбів, які для нас стали символом і дороговказом.

==Типи жінок у творах митця ==

'''Коли ми говоримо про жіночу долю в творах Т. Шевченка, на думку спадають перш за все три його знамениті поеми: «Катерина», «Наймичка» і «Марія».'''

Написані в різні періоди, ці поеми істотно відрізняються за стилем, за авторськими настановами.
У '''«Катерині»''' переважає романтична піднесеність, у '''«Наймичці»''' — змалювання конкретної життєвої ситуації, у '''«Марії»''' — прагнення символічного узагальнення. Однак всі три твори дуже тісно пов’язані між собою cхожістю життєвого конфлікту вони немовби становлять цілісний триптих. Євген Сверстюк писав з цього приводу: «Якщо «Катерина» —поема-притча про зневажену й зруйновану любов, що не вміла шануватися, здатну світити за всяких обставин, то «Марія» — поема-міф про святу любов, яка в людській душі возобновилась і досі світить в «душі скорбящій і убогій».

==Порівняльна характеристика жіночих образів==

В образах трьох жінок Шевченко немовби подає три сходинки наближення людини до вічних істин, до мудрості й краси.

Усі три жінки опинилися в однаковій ситуації — народили позашлюбну дитину, і це стосується навіть біблійної Марії, яку поет робить земною жінкою і, водночас, символом чистої жіночності, материнства.

Усі три жінки — Катерина [[Файл:Image-shevchenko_kateryna_olia_1842_large-tzzds.jpg|100px|thumb|right| Катерина]], наймичка Ганна, Марія — вродливі, добрі, лагідні, смиренні. Вони через свою наївну щирість чинять гріх і стають покритками.

В образі Марії це суперечить біблійній оповіді, адже ми знаємо про непорочне зачаття її. Однак не слід вбачати в цьому атеїстичних поглядів Т. Шевченка, скоріше за все, таке навмисне «зниження» образу потрібне було йому для більшої правдивості зображення.

Катерина стоїть ніби на найнижчій сходинці цього душевного очищення. Найтяжчий гріх її полягає в тому, що вона наклала на себе руки і відступила перед силою зла, уособленого в образі москаля, тобто мимоволі дала йому більшу силу, прирікаючи на смерть свого власного сина. Отже, Катерина виявила слабкість, схибила перед своїм материнським обов’язком.

Автор не засуджує героїню за її слабкість, а навпаки, жаліє. Бо вона є уособленням усіх слабких і беззахисних, тих, хто потребує опіки сильних, хто потребує віри й терпіння.

Наймичка Ганна — це сильніша людина, яка віддала своє життя синові, виховала його, була з ним поруч. Тобто вона спокутувала свій гріх щоденним стражданням і працею, зробивши все задля щастя сина.

Іван Франко так оцінив цей образ: «Наймичка — натура безмірно глибока, чуття у неї не тільки живе, але сильне та високе, любов до дитини така могуча, що перемагає все інше, заслонює перед нею весь світ, заставляє забувати про себе саму, віддати все своє життя не для хвилевої покути, але для довгої жертви на користь своєї дитини».

І найвищий щабель краси материнської любові, чистоти почуття — це Марія.

==Образ Марії==

Марія - це найдовершеніший жіночий образ у творчості Кобзаря. Плід її жіночого гріха став спасінням для всього людства. А після розп’яття Христа, свого Сина, Пречиста Діва знайшла в собі сили надихнути своїм «святим огненним словом» апостолів, що виявилися «нетвердими й душеубогими» людьми. Ця слабка й змучена жінка єдина в тяжку годину не втратила віру, понесла естафету добра, не дала йому зникнути, тобто віддала себе у жертву людству, яке вбило її сина. Жертва цієї матері — це символ всепрощення й любові до всього сущого, символ вищої мудрості, яка цінніша за сьогоденні інтереси, почуття й образи.
[[Файл:Madonna777.jpg|100px|thumb|right]]
Іван Франко дав дуже високу оцінку третій поемі Т. Шевченка: «Шевченкову поему «Марія» треба зачислити до найкращих, найглибше задуманих та гармонійно викінчених поем Шевченка. Вона займає визначне, з деякого погляду навіть перше місце між поемами Шевченкової поетичної творчості» .

Марія стала загальним ідеалом людини у Шевченковому «Кобзарі»:

О світе наш незаходимий!

О ти, пречистая в женах!

Благоуханний сельний крине!

[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]
[[Категорія:Проект для учнів 9 класу]]
[[Категорія:Українська література]]

Файл:Image-shevchenko kateryna olia 1842 large-tzzds.jpg

2013-06-14T12:48:18Z

Балагура Юлія: завантажив нову версію «Файл:Image-shevchenko kateryna olia 1842 large-tzzds.jpg»

Приклад учнівської вікі-статті "Жіноча доля у творчості митця"

2013-06-14T12:45:56Z

Балагура Юлія: /* Порівняльна характеристика жіночих образів */

==Назва проекту==
'''''"Жіноча доля в творчості митця"'''''

==Автори проекту==
'''Статтю розробили й презентували учні 9-А класу:'''
Шопін Дмитро,
Гребенюк Юлія,
Щербак Анна,
Басіста Аліна,
Павленко Олексій

==Мета дослідження==
Розкрити захоплення поета красою жінки, мрію бачити жінку щасливою.

Розглянути різноманітність жіночих образів в поезії Шевченка, тему матері й сина.

Продемонструвати різні типи втілення теми жіночої долі: романтичний (“Катерина”), реалістично-побутовий (“Наймичка”, “На панщині пшеницю жала...”), символічно-узагальнений (“Марія”).

==Роль жінки у житті Т.Шевченка ==
«Не весело на світі жить,

Коли нема кого любить».

Т. Шевченко

Багатьох зацікавить тема про зв'язки Тараса Шевченка з жінками, його захоплення, ставлення до жінок та його спроби одружитися.

Ті перші чисті пориви дитячих чи напівдитячих інтимних почувань, які видатні шевченкознавці називають першим коханням, у Шевченка бачимо до дівчинки Оксани, з якою були пов'язані його спогади про дитячі й молодечі роки на тлі безрадісного кріпацького життя. А що вони були дуже сильні, це бачимо з того, як ім'я його Оксаночки відбивалося з найніжнішим співчуттям в його творах. Це ж Оксана Коваленко зворушила його дитяче серце, коли він, пасучи панські вівці, з розпуки заплакав, а вона прийшла, втерла йому сльози и поцілувала. Постать тієї Оксаночки перевтілювалась у йою творах і в черницю Мар'яну, і в Катерину. Та приязнь до Оксани не погасла в його серці і через 15 років, коли він повернувся до рідної Кирилівки. Найперше він запитав про долю його приятельки і був тяжко пригнічений. коли почув, що через москалів пропало її життя.

Почуття до Оксани, як уосіблення нещасної скривдженої дівчини, не покинули нашого співця й на засланні і в подальші роки. їх ми бачимо і в «Гайдамаках», і в вірші «Мені тринадцятий минало», і в «Катерині», і навіть у житті в постатях Катрусі Піунової чи Лукері, які може нагадували йому Оксану.

У 1829-му році, приїхавши з Тарасом до Варшави, поміщик Енґельгардт, віддає свого 16-річного козачка Тараса до відомого там маляра Франца Лямпі, щоб мати свого власного маляра. Його одягли, як панича, бо туди ходили більше вчитися панські діти. Отже у Варшаві відчув Тарас себе людиною. Тут він і закохався в гарненьку прачку польку Дуню Гусаківську, яка прала йому білизну, прасувала краватки та манишки. Але за цю любов чи прихильність Дуні Тарас теж мав платити данину: він мусив, на її вимогу, розмовляти з нею ТІЛЬКИ ПОЛЬСЬКОЮ МОВОЮ. Тарас швидко опанував її. Зрозуміло, що це кохання не могло не блиснути ясним промінням у його чутливому серці. Ця приязнь, як він признавався пізніше своєму приятелеві маляреві Сошенкові, облагородила його душу, піднісши його самого у власних очах. «Я вперше тоді подумав, — казав Тарас, — чому і нам, кріпакам, не бути такими ж людьми, як інші вільні люди».

Та це захоплення Дунею тривало недовго: 20-го листопада 1830 року у Варшаві вибухнуло повстання проти російського окупанта, і пан швидко виїхав до Петербургу, а через якийсь час і вся челядь разом з Тарасом помандрувала туди ж. Тарас іще мав нагоду побачити з горища бій польських повстанців проти московського війська.

З різних спогадів бачимо, що Шевченко до заслання не збирався одружуватись, хоч любив жіноче товариство і жартома казав, що любить таких жінок, щоб під ними земля на три сажні горіла. Проте, після викупу з кріпацтва у 1838-му році Шевченко, мешкаючи в маляра Сошенка, захопився молодою й дуже милою німкенею Машею, яка жила в того ж Сошенка і з якою Сошенко збирався одружитися. Сошенко був значно старший, і Тарасові легко пощастило переманити дівчину на свій бік. Сошенко за це розгнівався на Тараса і, щоб перешкодити зв'язкам Тараса з Машею, видворив його з свого мешкання. Проте, почувши, що, за порадою лікаря, Сошенко має їхати лікуватися в Україну, Шевченко, почуваючи перед ним провину, відвідав Сошенка, допоміг йому, і вони лишились друзями.

Поет Чужбинський згадує інше захоплення Шевченка однією красивою дівчиною. Змальовуючи Лавру в Києві, Шевченко познайомився з родиною оогомольців, що приїхали до Києва. Вечорами він почав зникати й не казав, де просиджував до півночі. Якось на мальовничій стежці, що вела з Царського саду на Поділ, Чужбинський побачив Тараса в незнайомому товаристзі, що складалося з двох старілих жінок кількох дітей і гарненької дівчини. Дівчина в той час відхилила вуаль, і він побачив її розчервоніле чудове личко, обрамлене русявим волоссям. Сміючись чистим, майже дитячим сміхом, вона слухала Тараса Шевченка, який розповідав їй, мабуть, щось цікаве. На третій день Тарас уже був сумний і розповів Чужбинському, що та родина з дівчиною вже виїхала, до того ж дівчина була вже за когось засватана. І ІЛав-ченко про неї скоро заоув. А як Чужбинський іноді нагадував про його минуле захоплення, то той відповідав: «Ах, дурниця! Поки з нею балакаю, то оуцім то щось і ворушиться в в.серці, а там і не дуже».

Лкось захопився Тарас Григорович у Києві однією відомою красунею, яка дубила голови всім, хто потрапляв у її зачароване коло. Захоплення оуло сильне. Шевченко не на жарт замислився, малював її голівку і кілька разів писав про це вірші, «а завжди радів — пише Чужбинський, — коли йому хтось подобався, олагородна його натура робилася ще художнішою, і він працював тоді з великим завзяттям», проте в цій красуні Шевченко швидко розчарувався. Запросила вона його якось вранці прочитати їй одну поему й сказала, що в неї нікого не буде, що вона бажала б зазнати насолоди від його читання, і арас Шевченко йшов до неї з якимсь тремтінням, але яка ж чекала на нього несподіванка: він застав красуню, що сиділа на канапі в товаристві трьох залицяльників: студента, гусара і товстелезного генерала й майстерно маневрувала, дурячи всіх трьох, то тішачи їх по черзі, то кидаючи в розпач. Побачивши це товариство, поет зніяковів і, як чарівна господиня не атакувала його люб'язністю він пішов з твердим наміром ніколи більше не повертатися до красуні. Проте, Шевченко ще довго згадував її і навіть написав такі рядки з приводу неї:

Не журюся, а не спиться Часом до півночі, Усе світять ті блискучі Твої чорні очі.

Шевченко дуже шанував й княжну, присвятив їй одну з кращих своїх поем, «Тризну» і подарував дві свої картини. Але кохання в його серці до неї не спалахнуло. Може тут багато значило й те, що йому було 29 років, а їй 35 і її походження. Проте в листах він називав її янголом, а, повертаючись із заслання, він відвідав її в Москві.

Поминувши дрібні захоплення Шевченка Кошицівною та Усковою, варто згадати його спроби одружитися з Катериною Піуновою. Повертаючись із заслання, поет побачив її на виставі в 1857-му році в Нижньому Новгороді. Сюди тоді на зустріч з Шевченком приїхав відомий артист Щепкін. Вирішили поставити там жарт «Москаль чарівник» Котляревського. Шевченко, чекаючи дозволу їхати до Петербургу, мав уже нагоду бачити й перед тим молоденьку красуню артистку Піунову в театрі. Одного разу керівник театру запросив Шевченка за лаштунки, щоб показати сцену. Тут Шевченко и познайомився з Піуновою. Як згадує вона сама, «Я зробила перед Тарасом Григоровичем реверанс — він подав мені руку... посміхнувся і сказав: «Вами я завжди милуюсь, коли бачу на сцені». Під гримом — згадує вона, — я почервоніла до вух». До речі, Піунова швидко вивчила українську мову, коли грала Тетяну в «Москалеві чарівникові». Шевченко разом з Щепкіном допомагав їй у вивченні української мови. Як видно з Шевченкового щоденника, Піунова зіграла свою ролю так, що глядачі ревіли від захоплення, та й сам Шевченко, за словами Щепкіна, більше всіх оплескував, кричав і тупав ногами.

Тарас Шевченко хотів навіть одружитися з нею, але різниця в роках — їй було лише 15 років, а йому 43 роки — була перешкодою. Тож ці залицяння скоро припинились. Він побачив, що ні вона, ні її батьки не бажають такого жениха. Він розгнівався й викинув її з свого серця. Професор Зайцев вважає, що в особі Катерини Піунової Шевченко бачив нібито частку своєї колишньої Оксани.
Повернувшись до Петербургу і з'їздивши потім в Україну, поет після всього пережитого почуває знову самотність, прагне родинного спокою, хоче одружитися:

...Хоча б на чортовій сестрі, бо доведеться одуріти на самоті... — пише він.

Отак бачимо, яке животворне значення для людини-поета мали окремі жінки чи дівчата, як це відбивалося на його житті і творчості. Ці інтимні сторінки життя нашого пророка показують ще глибше його надзвичайно чутливу душу, його смаки й уподобання, а разом і любов до України, до всього рідного, даючи синтетичний образ великого творця літературних скарбів, які для нас стали символом і дороговказом.

==Типи жінок у творах митця ==

'''Коли ми говоримо про жіночу долю в творах Т. Шевченка, на думку спадають перш за все три його знамениті поеми: «Катерина», «Наймичка» і «Марія».'''

Написані в різні періоди, ці поеми істотно відрізняються за стилем, за авторськими настановами.
У '''«Катерині»''' переважає романтична піднесеність, у '''«Наймичці»''' — змалювання конкретної життєвої ситуації, у '''«Марії»''' — прагнення символічного узагальнення. Однак всі три твори дуже тісно пов’язані між собою cхожістю життєвого конфлікту вони немовби становлять цілісний триптих. Євген Сверстюк писав з цього приводу: «Якщо «Катерина» —поема-притча про зневажену й зруйновану любов, що не вміла шануватися, здатну світити за всяких обставин, то «Марія» — поема-міф про святу любов, яка в людській душі возобновилась і досі світить в «душі скорбящій і убогій».

==Порівняльна характеристика жіночих образів==

В образах трьох жінок Шевченко немовби подає три сходинки наближення людини до вічних істин, до мудрості й краси.

Усі три жінки опинилися в однаковій ситуації — народили позашлюбну дитину, і це стосується навіть біблійної Марії, яку поет робить земною жінкою і, водночас, символом чистої жіночності, материнства.

Усі три жінки — Катерина, наймичка Ганна, Марія — вродливі, добрі, лагідні, смиренні. Вони через свою наївну щирість чинять гріх і стають покритками.

В образі Марії це суперечить біблійній оповіді, адже ми знаємо про непорочне зачаття її. Однак не слід вбачати в цьому атеїстичних поглядів Т. Шевченка, скоріше за все, таке навмисне «зниження» образу потрібне було йому для більшої правдивості зображення.

Катерина стоїть ніби на найнижчій сходинці цього душевного очищення. Найтяжчий гріх її полягає в тому, що вона наклала на себе руки і відступила перед силою зла, уособленого в образі москаля, тобто мимоволі дала йому більшу силу, прирікаючи на смерть свого власного сина. Отже, Катерина виявила слабкість, схибила перед своїм материнським обов’язком.

Автор не засуджує героїню за її слабкість, а навпаки, жаліє. Бо вона є уособленням усіх слабких і беззахисних, тих, хто потребує опіки сильних, хто потребує віри й терпіння.

Наймичка Ганна — це сильніша людина, яка віддала своє життя синові, виховала його, була з ним поруч. Тобто вона спокутувала свій гріх щоденним стражданням і працею, зробивши все задля щастя сина.

Іван Франко так оцінив цей образ: «Наймичка — натура безмірно глибока, чуття у неї не тільки живе, але сильне та високе, любов до дитини така могуча, що перемагає все інше, заслонює перед нею весь світ, заставляє забувати про себе саму, віддати все своє життя не для хвилевої покути, але для довгої жертви на користь своєї дитини».

І найвищий щабель краси материнської любові, чистоти почуття — це Марія.

==Образ Марії==

Марія - це найдовершеніший жіночий образ у творчості Кобзаря. Плід її жіночого гріха став спасінням для всього людства. А після розп’яття Христа, свого Сина, Пречиста Діва знайшла в собі сили надихнути своїм «святим огненним словом» апостолів, що виявилися «нетвердими й душеубогими» людьми. Ця слабка й змучена жінка єдина в тяжку годину не втратила віру, понесла естафету добра, не дала йому зникнути, тобто віддала себе у жертву людству, яке вбило її сина. Жертва цієї матері — це символ всепрощення й любові до всього сущого, символ вищої мудрості, яка цінніша за сьогоденні інтереси, почуття й образи.
[[Файл:Madonna777.jpg|100px|thumb|right]]
Іван Франко дав дуже високу оцінку третій поемі Т. Шевченка: «Шевченкову поему «Марія» треба зачислити до найкращих, найглибше задуманих та гармонійно викінчених поем Шевченка. Вона займає визначне, з деякого погляду навіть перше місце між поемами Шевченкової поетичної творчості» .

Марія стала загальним ідеалом людини у Шевченковому «Кобзарі»:

О світе наш незаходимий!

О ти, пречистая в женах!

Благоуханний сельний крине!

[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]
[[Категорія:Проект для учнів 9 класу]]
[[Категорія:Українська література]]

Приклад учнівської вікі-статті "Жіноча доля у творчості митця"

2013-06-14T12:44:46Z

Балагура Юлія: /* Образ Марії */

==Назва проекту==
'''''"Жіноча доля в творчості митця"'''''

==Автори проекту==
'''Статтю розробили й презентували учні 9-А класу:'''
Шопін Дмитро,
Гребенюк Юлія,
Щербак Анна,
Басіста Аліна,
Павленко Олексій

==Мета дослідження==
Розкрити захоплення поета красою жінки, мрію бачити жінку щасливою.

Розглянути різноманітність жіночих образів в поезії Шевченка, тему матері й сина.

Продемонструвати різні типи втілення теми жіночої долі: романтичний (“Катерина”), реалістично-побутовий (“Наймичка”, “На панщині пшеницю жала...”), символічно-узагальнений (“Марія”).

==Роль жінки у житті Т.Шевченка ==
«Не весело на світі жить,

Коли нема кого любить».

Т. Шевченко

Багатьох зацікавить тема про зв'язки Тараса Шевченка з жінками, його захоплення, ставлення до жінок та його спроби одружитися.

Ті перші чисті пориви дитячих чи напівдитячих інтимних почувань, які видатні шевченкознавці називають першим коханням, у Шевченка бачимо до дівчинки Оксани, з якою були пов'язані його спогади про дитячі й молодечі роки на тлі безрадісного кріпацького життя. А що вони були дуже сильні, це бачимо з того, як ім'я його Оксаночки відбивалося з найніжнішим співчуттям в його творах. Це ж Оксана Коваленко зворушила його дитяче серце, коли він, пасучи панські вівці, з розпуки заплакав, а вона прийшла, втерла йому сльози и поцілувала. Постать тієї Оксаночки перевтілювалась у йою творах і в черницю Мар'яну, і в Катерину. Та приязнь до Оксани не погасла в його серці і через 15 років, коли він повернувся до рідної Кирилівки. Найперше він запитав про долю його приятельки і був тяжко пригнічений. коли почув, що через москалів пропало її життя.

Почуття до Оксани, як уосіблення нещасної скривдженої дівчини, не покинули нашого співця й на засланні і в подальші роки. їх ми бачимо і в «Гайдамаках», і в вірші «Мені тринадцятий минало», і в «Катерині», і навіть у житті в постатях Катрусі Піунової чи Лукері, які може нагадували йому Оксану.

У 1829-му році, приїхавши з Тарасом до Варшави, поміщик Енґельгардт, віддає свого 16-річного козачка Тараса до відомого там маляра Франца Лямпі, щоб мати свого власного маляра. Його одягли, як панича, бо туди ходили більше вчитися панські діти. Отже у Варшаві відчув Тарас себе людиною. Тут він і закохався в гарненьку прачку польку Дуню Гусаківську, яка прала йому білизну, прасувала краватки та манишки. Але за цю любов чи прихильність Дуні Тарас теж мав платити данину: він мусив, на її вимогу, розмовляти з нею ТІЛЬКИ ПОЛЬСЬКОЮ МОВОЮ. Тарас швидко опанував її. Зрозуміло, що це кохання не могло не блиснути ясним промінням у його чутливому серці. Ця приязнь, як він признавався пізніше своєму приятелеві маляреві Сошенкові, облагородила його душу, піднісши його самого у власних очах. «Я вперше тоді подумав, — казав Тарас, — чому і нам, кріпакам, не бути такими ж людьми, як інші вільні люди».

Та це захоплення Дунею тривало недовго: 20-го листопада 1830 року у Варшаві вибухнуло повстання проти російського окупанта, і пан швидко виїхав до Петербургу, а через якийсь час і вся челядь разом з Тарасом помандрувала туди ж. Тарас іще мав нагоду побачити з горища бій польських повстанців проти московського війська.

З різних спогадів бачимо, що Шевченко до заслання не збирався одружуватись, хоч любив жіноче товариство і жартома казав, що любить таких жінок, щоб під ними земля на три сажні горіла. Проте, після викупу з кріпацтва у 1838-му році Шевченко, мешкаючи в маляра Сошенка, захопився молодою й дуже милою німкенею Машею, яка жила в того ж Сошенка і з якою Сошенко збирався одружитися. Сошенко був значно старший, і Тарасові легко пощастило переманити дівчину на свій бік. Сошенко за це розгнівався на Тараса і, щоб перешкодити зв'язкам Тараса з Машею, видворив його з свого мешкання. Проте, почувши, що, за порадою лікаря, Сошенко має їхати лікуватися в Україну, Шевченко, почуваючи перед ним провину, відвідав Сошенка, допоміг йому, і вони лишились друзями.

Поет Чужбинський згадує інше захоплення Шевченка однією красивою дівчиною. Змальовуючи Лавру в Києві, Шевченко познайомився з родиною оогомольців, що приїхали до Києва. Вечорами він почав зникати й не казав, де просиджував до півночі. Якось на мальовничій стежці, що вела з Царського саду на Поділ, Чужбинський побачив Тараса в незнайомому товаристзі, що складалося з двох старілих жінок кількох дітей і гарненької дівчини. Дівчина в той час відхилила вуаль, і він побачив її розчервоніле чудове личко, обрамлене русявим волоссям. Сміючись чистим, майже дитячим сміхом, вона слухала Тараса Шевченка, який розповідав їй, мабуть, щось цікаве. На третій день Тарас уже був сумний і розповів Чужбинському, що та родина з дівчиною вже виїхала, до того ж дівчина була вже за когось засватана. І ІЛав-ченко про неї скоро заоув. А як Чужбинський іноді нагадував про його минуле захоплення, то той відповідав: «Ах, дурниця! Поки з нею балакаю, то оуцім то щось і ворушиться в в.серці, а там і не дуже».

Лкось захопився Тарас Григорович у Києві однією відомою красунею, яка дубила голови всім, хто потрапляв у її зачароване коло. Захоплення оуло сильне. Шевченко не на жарт замислився, малював її голівку і кілька разів писав про це вірші, «а завжди радів — пише Чужбинський, — коли йому хтось подобався, олагородна його натура робилася ще художнішою, і він працював тоді з великим завзяттям», проте в цій красуні Шевченко швидко розчарувався. Запросила вона його якось вранці прочитати їй одну поему й сказала, що в неї нікого не буде, що вона бажала б зазнати насолоди від його читання, і арас Шевченко йшов до неї з якимсь тремтінням, але яка ж чекала на нього несподіванка: він застав красуню, що сиділа на канапі в товаристві трьох залицяльників: студента, гусара і товстелезного генерала й майстерно маневрувала, дурячи всіх трьох, то тішачи їх по черзі, то кидаючи в розпач. Побачивши це товариство, поет зніяковів і, як чарівна господиня не атакувала його люб'язністю він пішов з твердим наміром ніколи більше не повертатися до красуні. Проте, Шевченко ще довго згадував її і навіть написав такі рядки з приводу неї:

Не журюся, а не спиться Часом до півночі, Усе світять ті блискучі Твої чорні очі.

Шевченко дуже шанував й княжну, присвятив їй одну з кращих своїх поем, «Тризну» і подарував дві свої картини. Але кохання в його серці до неї не спалахнуло. Може тут багато значило й те, що йому було 29 років, а їй 35 і її походження. Проте в листах він називав її янголом, а, повертаючись із заслання, він відвідав її в Москві.

Поминувши дрібні захоплення Шевченка Кошицівною та Усковою, варто згадати його спроби одружитися з Катериною Піуновою. Повертаючись із заслання, поет побачив її на виставі в 1857-му році в Нижньому Новгороді. Сюди тоді на зустріч з Шевченком приїхав відомий артист Щепкін. Вирішили поставити там жарт «Москаль чарівник» Котляревського. Шевченко, чекаючи дозволу їхати до Петербургу, мав уже нагоду бачити й перед тим молоденьку красуню артистку Піунову в театрі. Одного разу керівник театру запросив Шевченка за лаштунки, щоб показати сцену. Тут Шевченко и познайомився з Піуновою. Як згадує вона сама, «Я зробила перед Тарасом Григоровичем реверанс — він подав мені руку... посміхнувся і сказав: «Вами я завжди милуюсь, коли бачу на сцені». Під гримом — згадує вона, — я почервоніла до вух». До речі, Піунова швидко вивчила українську мову, коли грала Тетяну в «Москалеві чарівникові». Шевченко разом з Щепкіном допомагав їй у вивченні української мови. Як видно з Шевченкового щоденника, Піунова зіграла свою ролю так, що глядачі ревіли від захоплення, та й сам Шевченко, за словами Щепкіна, більше всіх оплескував, кричав і тупав ногами.

Тарас Шевченко хотів навіть одружитися з нею, але різниця в роках — їй було лише 15 років, а йому 43 роки — була перешкодою. Тож ці залицяння скоро припинились. Він побачив, що ні вона, ні її батьки не бажають такого жениха. Він розгнівався й викинув її з свого серця. Професор Зайцев вважає, що в особі Катерини Піунової Шевченко бачив нібито частку своєї колишньої Оксани.
Повернувшись до Петербургу і з'їздивши потім в Україну, поет після всього пережитого почуває знову самотність, прагне родинного спокою, хоче одружитися:

...Хоча б на чортовій сестрі, бо доведеться одуріти на самоті... — пише він.

Отак бачимо, яке животворне значення для людини-поета мали окремі жінки чи дівчата, як це відбивалося на його житті і творчості. Ці інтимні сторінки життя нашого пророка показують ще глибше його надзвичайно чутливу душу, його смаки й уподобання, а разом і любов до України, до всього рідного, даючи синтетичний образ великого творця літературних скарбів, які для нас стали символом і дороговказом.

==Типи жінок у творах митця ==

'''Коли ми говоримо про жіночу долю в творах Т. Шевченка, на думку спадають перш за все три його знамениті поеми: «Катерина», «Наймичка» і «Марія».'''

Написані в різні періоди, ці поеми істотно відрізняються за стилем, за авторськими настановами.
У '''«Катерині»''' переважає романтична піднесеність, у '''«Наймичці»''' — змалювання конкретної життєвої ситуації, у '''«Марії»''' — прагнення символічного узагальнення. Однак всі три твори дуже тісно пов’язані між собою cхожістю життєвого конфлікту вони немовби становлять цілісний триптих. Євген Сверстюк писав з цього приводу: «Якщо «Катерина» —поема-притча про зневажену й зруйновану любов, що не вміла шануватися, здатну світити за всяких обставин, то «Марія» — поема-міф про святу любов, яка в людській душі возобновилась і досі світить в «душі скорбящій і убогій».

==Порівняльна характеристика жіночих образів==

В образах трьох жінок Шевченко немовби подає три сходинки наближення людини до вічних істин, до мудрості й краси.

Усі три жінки опинилися в однаковій ситуації — народили позашлюбну дитину, і це стосується навіть біблійної Марії, яку поет робить земною жінкою і, водночас, символом чистої жіночності, материнства.

Усі три жінки — Катерина, наймичка Ганна, Марія — вродливі, добрі, лагідні, смиренні. Вони через свою наївну щирість чинять гріх і стають покритками.

В образі Марії це суперечить біблійній оповіді, адже ми знаємо про непорочне зачаття її. Однак не слід вбачати в цьому атеїстичних поглядів Т. Шевченка, скоріше за все, таке навмисне «зниження» образу потрібне було йому для більшої правдивості зображення.

Катерина стоїть ніби на найнижчій сходинці цього душевного очищення. Найтяжчий гріх її полягає в тому, що вона наклала на себе руки і відступила перед силою зла, уособленого в образі москаля, тобто мимоволі дала йому більшу силу, прирікаючи на смерть свого власного сина. Отже, Катерина виявила слабкість, схибила перед своїм материнським обов’язком.

Автор не засуджує героїню за її слабкість, а навпаки, жаліє. Бо вона є уособленням усіх слабких і беззахисних, тих, хто потребує опіки сильних, хто потребує віри й терпіння.

Наймичка Ганна — це сильніша людина, яка віддала своє життя синові, виховала його, була з ним поруч. Тобто вона спокутувала свій гріх щоденним стражданням і працею, зробивши все задля щастя сина.

Іван Франко так оцінив цей образ: «Наймичка — натура безмірно глибока, чуття у неї не тільки живе, але сильне та високе, любов до дитини така могуча, що перемагає все інше, заслонює перед нею весь світ, заставляє забувати про себе саму, віддати все своє життя не для хвилевої покути, але для довгої жертви на користь своєї дитини».

І найвищий щабель краси материнської любові, чистоти почуття — це Марія. Плід її жіночого гріха став спасінням для всього людства. А після розп’яття Христа, свого Сина, Пречиста Діва знайшла в собі сили надихнути своїм «святим огненним словом» апостолів, що виявилися «нетвердими й душеубогими» людьми. Ця слабка й змучена жінка єдина в тяжку годину не втратила віру, понесла естафету добра, не дала йому зникнути, тобто віддала себе у жертву людству, яке вбило її сина. Жертва цієї матері — це символ всепрощення й любові до всього сущого, символ вищої мудрості, яка цінніша за сьогоденні інтереси, почуття й образи.

==Образ Марії==

Марія - це найдовершеніший жіночий образ у творчості Кобзаря. Плід її жіночого гріха став спасінням для всього людства. А після розп’яття Христа, свого Сина, Пречиста Діва знайшла в собі сили надихнути своїм «святим огненним словом» апостолів, що виявилися «нетвердими й душеубогими» людьми. Ця слабка й змучена жінка єдина в тяжку годину не втратила віру, понесла естафету добра, не дала йому зникнути, тобто віддала себе у жертву людству, яке вбило її сина. Жертва цієї матері — це символ всепрощення й любові до всього сущого, символ вищої мудрості, яка цінніша за сьогоденні інтереси, почуття й образи.
[[Файл:Madonna777.jpg|100px|thumb|right]]
Іван Франко дав дуже високу оцінку третій поемі Т. Шевченка: «Шевченкову поему «Марія» треба зачислити до найкращих, найглибше задуманих та гармонійно викінчених поем Шевченка. Вона займає визначне, з деякого погляду навіть перше місце між поемами Шевченкової поетичної творчості» .

Марія стала загальним ідеалом людини у Шевченковому «Кобзарі»:

О світе наш незаходимий!

О ти, пречистая в женах!

Благоуханний сельний крине!

[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]
[[Категорія:Проект для учнів 9 класу]]
[[Категорія:Українська література]]

Файл:Madonna777.jpg

2013-06-14T12:44:28Z

Балагура Юлія:

Приклад учнівської вікі-статті "Жіноча доля у творчості митця"

2013-06-14T12:41:19Z

Балагура Юлія: /* Образ Марії */

==Назва проекту==
'''''"Жіноча доля в творчості митця"'''''

==Автори проекту==
'''Статтю розробили й презентували учні 9-А класу:'''
Шопін Дмитро,
Гребенюк Юлія,
Щербак Анна,
Басіста Аліна,
Павленко Олексій

==Мета дослідження==
Розкрити захоплення поета красою жінки, мрію бачити жінку щасливою.

Розглянути різноманітність жіночих образів в поезії Шевченка, тему матері й сина.

Продемонструвати різні типи втілення теми жіночої долі: романтичний (“Катерина”), реалістично-побутовий (“Наймичка”, “На панщині пшеницю жала...”), символічно-узагальнений (“Марія”).

==Роль жінки у житті Т.Шевченка ==
«Не весело на світі жить,

Коли нема кого любить».

Т. Шевченко

Багатьох зацікавить тема про зв'язки Тараса Шевченка з жінками, його захоплення, ставлення до жінок та його спроби одружитися.

Ті перші чисті пориви дитячих чи напівдитячих інтимних почувань, які видатні шевченкознавці називають першим коханням, у Шевченка бачимо до дівчинки Оксани, з якою були пов'язані його спогади про дитячі й молодечі роки на тлі безрадісного кріпацького життя. А що вони були дуже сильні, це бачимо з того, як ім'я його Оксаночки відбивалося з найніжнішим співчуттям в його творах. Це ж Оксана Коваленко зворушила його дитяче серце, коли він, пасучи панські вівці, з розпуки заплакав, а вона прийшла, втерла йому сльози и поцілувала. Постать тієї Оксаночки перевтілювалась у йою творах і в черницю Мар'яну, і в Катерину. Та приязнь до Оксани не погасла в його серці і через 15 років, коли він повернувся до рідної Кирилівки. Найперше він запитав про долю його приятельки і був тяжко пригнічений. коли почув, що через москалів пропало її життя.

Почуття до Оксани, як уосіблення нещасної скривдженої дівчини, не покинули нашого співця й на засланні і в подальші роки. їх ми бачимо і в «Гайдамаках», і в вірші «Мені тринадцятий минало», і в «Катерині», і навіть у житті в постатях Катрусі Піунової чи Лукері, які може нагадували йому Оксану.

У 1829-му році, приїхавши з Тарасом до Варшави, поміщик Енґельгардт, віддає свого 16-річного козачка Тараса до відомого там маляра Франца Лямпі, щоб мати свого власного маляра. Його одягли, як панича, бо туди ходили більше вчитися панські діти. Отже у Варшаві відчув Тарас себе людиною. Тут він і закохався в гарненьку прачку польку Дуню Гусаківську, яка прала йому білизну, прасувала краватки та манишки. Але за цю любов чи прихильність Дуні Тарас теж мав платити данину: він мусив, на її вимогу, розмовляти з нею ТІЛЬКИ ПОЛЬСЬКОЮ МОВОЮ. Тарас швидко опанував її. Зрозуміло, що це кохання не могло не блиснути ясним промінням у його чутливому серці. Ця приязнь, як він признавався пізніше своєму приятелеві маляреві Сошенкові, облагородила його душу, піднісши його самого у власних очах. «Я вперше тоді подумав, — казав Тарас, — чому і нам, кріпакам, не бути такими ж людьми, як інші вільні люди».

Та це захоплення Дунею тривало недовго: 20-го листопада 1830 року у Варшаві вибухнуло повстання проти російського окупанта, і пан швидко виїхав до Петербургу, а через якийсь час і вся челядь разом з Тарасом помандрувала туди ж. Тарас іще мав нагоду побачити з горища бій польських повстанців проти московського війська.

З різних спогадів бачимо, що Шевченко до заслання не збирався одружуватись, хоч любив жіноче товариство і жартома казав, що любить таких жінок, щоб під ними земля на три сажні горіла. Проте, після викупу з кріпацтва у 1838-му році Шевченко, мешкаючи в маляра Сошенка, захопився молодою й дуже милою німкенею Машею, яка жила в того ж Сошенка і з якою Сошенко збирався одружитися. Сошенко був значно старший, і Тарасові легко пощастило переманити дівчину на свій бік. Сошенко за це розгнівався на Тараса і, щоб перешкодити зв'язкам Тараса з Машею, видворив його з свого мешкання. Проте, почувши, що, за порадою лікаря, Сошенко має їхати лікуватися в Україну, Шевченко, почуваючи перед ним провину, відвідав Сошенка, допоміг йому, і вони лишились друзями.

Поет Чужбинський згадує інше захоплення Шевченка однією красивою дівчиною. Змальовуючи Лавру в Києві, Шевченко познайомився з родиною оогомольців, що приїхали до Києва. Вечорами він почав зникати й не казав, де просиджував до півночі. Якось на мальовничій стежці, що вела з Царського саду на Поділ, Чужбинський побачив Тараса в незнайомому товаристзі, що складалося з двох старілих жінок кількох дітей і гарненької дівчини. Дівчина в той час відхилила вуаль, і він побачив її розчервоніле чудове личко, обрамлене русявим волоссям. Сміючись чистим, майже дитячим сміхом, вона слухала Тараса Шевченка, який розповідав їй, мабуть, щось цікаве. На третій день Тарас уже був сумний і розповів Чужбинському, що та родина з дівчиною вже виїхала, до того ж дівчина була вже за когось засватана. І ІЛав-ченко про неї скоро заоув. А як Чужбинський іноді нагадував про його минуле захоплення, то той відповідав: «Ах, дурниця! Поки з нею балакаю, то оуцім то щось і ворушиться в в.серці, а там і не дуже».

Лкось захопився Тарас Григорович у Києві однією відомою красунею, яка дубила голови всім, хто потрапляв у її зачароване коло. Захоплення оуло сильне. Шевченко не на жарт замислився, малював її голівку і кілька разів писав про це вірші, «а завжди радів — пише Чужбинський, — коли йому хтось подобався, олагородна його натура робилася ще художнішою, і він працював тоді з великим завзяттям», проте в цій красуні Шевченко швидко розчарувався. Запросила вона його якось вранці прочитати їй одну поему й сказала, що в неї нікого не буде, що вона бажала б зазнати насолоди від його читання, і арас Шевченко йшов до неї з якимсь тремтінням, але яка ж чекала на нього несподіванка: він застав красуню, що сиділа на канапі в товаристві трьох залицяльників: студента, гусара і товстелезного генерала й майстерно маневрувала, дурячи всіх трьох, то тішачи їх по черзі, то кидаючи в розпач. Побачивши це товариство, поет зніяковів і, як чарівна господиня не атакувала його люб'язністю він пішов з твердим наміром ніколи більше не повертатися до красуні. Проте, Шевченко ще довго згадував її і навіть написав такі рядки з приводу неї:

Не журюся, а не спиться Часом до півночі, Усе світять ті блискучі Твої чорні очі.

Шевченко дуже шанував й княжну, присвятив їй одну з кращих своїх поем, «Тризну» і подарував дві свої картини. Але кохання в його серці до неї не спалахнуло. Може тут багато значило й те, що йому було 29 років, а їй 35 і її походження. Проте в листах він називав її янголом, а, повертаючись із заслання, він відвідав її в Москві.

Поминувши дрібні захоплення Шевченка Кошицівною та Усковою, варто згадати його спроби одружитися з Катериною Піуновою. Повертаючись із заслання, поет побачив її на виставі в 1857-му році в Нижньому Новгороді. Сюди тоді на зустріч з Шевченком приїхав відомий артист Щепкін. Вирішили поставити там жарт «Москаль чарівник» Котляревського. Шевченко, чекаючи дозволу їхати до Петербургу, мав уже нагоду бачити й перед тим молоденьку красуню артистку Піунову в театрі. Одного разу керівник театру запросив Шевченка за лаштунки, щоб показати сцену. Тут Шевченко и познайомився з Піуновою. Як згадує вона сама, «Я зробила перед Тарасом Григоровичем реверанс — він подав мені руку... посміхнувся і сказав: «Вами я завжди милуюсь, коли бачу на сцені». Під гримом — згадує вона, — я почервоніла до вух». До речі, Піунова швидко вивчила українську мову, коли грала Тетяну в «Москалеві чарівникові». Шевченко разом з Щепкіном допомагав їй у вивченні української мови. Як видно з Шевченкового щоденника, Піунова зіграла свою ролю так, що глядачі ревіли від захоплення, та й сам Шевченко, за словами Щепкіна, більше всіх оплескував, кричав і тупав ногами.

Тарас Шевченко хотів навіть одружитися з нею, але різниця в роках — їй було лише 15 років, а йому 43 роки — була перешкодою. Тож ці залицяння скоро припинились. Він побачив, що ні вона, ні її батьки не бажають такого жениха. Він розгнівався й викинув її з свого серця. Професор Зайцев вважає, що в особі Катерини Піунової Шевченко бачив нібито частку своєї колишньої Оксани.
Повернувшись до Петербургу і з'їздивши потім в Україну, поет після всього пережитого почуває знову самотність, прагне родинного спокою, хоче одружитися:

...Хоча б на чортовій сестрі, бо доведеться одуріти на самоті... — пише він.

Отак бачимо, яке животворне значення для людини-поета мали окремі жінки чи дівчата, як це відбивалося на його житті і творчості. Ці інтимні сторінки життя нашого пророка показують ще глибше його надзвичайно чутливу душу, його смаки й уподобання, а разом і любов до України, до всього рідного, даючи синтетичний образ великого творця літературних скарбів, які для нас стали символом і дороговказом.

==Типи жінок у творах митця ==

'''Коли ми говоримо про жіночу долю в творах Т. Шевченка, на думку спадають перш за все три його знамениті поеми: «Катерина», «Наймичка» і «Марія».'''

Написані в різні періоди, ці поеми істотно відрізняються за стилем, за авторськими настановами.
У '''«Катерині»''' переважає романтична піднесеність, у '''«Наймичці»''' — змалювання конкретної життєвої ситуації, у '''«Марії»''' — прагнення символічного узагальнення. Однак всі три твори дуже тісно пов’язані між собою cхожістю життєвого конфлікту вони немовби становлять цілісний триптих. Євген Сверстюк писав з цього приводу: «Якщо «Катерина» —поема-притча про зневажену й зруйновану любов, що не вміла шануватися, здатну світити за всяких обставин, то «Марія» — поема-міф про святу любов, яка в людській душі возобновилась і досі світить в «душі скорбящій і убогій».

==Порівняльна характеристика жіночих образів==

В образах трьох жінок Шевченко немовби подає три сходинки наближення людини до вічних істин, до мудрості й краси.

Усі три жінки опинилися в однаковій ситуації — народили позашлюбну дитину, і це стосується навіть біблійної Марії, яку поет робить земною жінкою і, водночас, символом чистої жіночності, материнства.

Усі три жінки — Катерина, наймичка Ганна, Марія — вродливі, добрі, лагідні, смиренні. Вони через свою наївну щирість чинять гріх і стають покритками.

В образі Марії це суперечить біблійній оповіді, адже ми знаємо про непорочне зачаття її. Однак не слід вбачати в цьому атеїстичних поглядів Т. Шевченка, скоріше за все, таке навмисне «зниження» образу потрібне було йому для більшої правдивості зображення.

Катерина стоїть ніби на найнижчій сходинці цього душевного очищення. Найтяжчий гріх її полягає в тому, що вона наклала на себе руки і відступила перед силою зла, уособленого в образі москаля, тобто мимоволі дала йому більшу силу, прирікаючи на смерть свого власного сина. Отже, Катерина виявила слабкість, схибила перед своїм материнським обов’язком.

Автор не засуджує героїню за її слабкість, а навпаки, жаліє. Бо вона є уособленням усіх слабких і беззахисних, тих, хто потребує опіки сильних, хто потребує віри й терпіння.

Наймичка Ганна — це сильніша людина, яка віддала своє життя синові, виховала його, була з ним поруч. Тобто вона спокутувала свій гріх щоденним стражданням і працею, зробивши все задля щастя сина.

Іван Франко так оцінив цей образ: «Наймичка — натура безмірно глибока, чуття у неї не тільки живе, але сильне та високе, любов до дитини така могуча, що перемагає все інше, заслонює перед нею весь світ, заставляє забувати про себе саму, віддати все своє життя не для хвилевої покути, але для довгої жертви на користь своєї дитини».

І найвищий щабель краси материнської любові, чистоти почуття — це Марія. Плід її жіночого гріха став спасінням для всього людства. А після розп’яття Христа, свого Сина, Пречиста Діва знайшла в собі сили надихнути своїм «святим огненним словом» апостолів, що виявилися «нетвердими й душеубогими» людьми. Ця слабка й змучена жінка єдина в тяжку годину не втратила віру, понесла естафету добра, не дала йому зникнути, тобто віддала себе у жертву людству, яке вбило її сина. Жертва цієї матері — це символ всепрощення й любові до всього сущого, символ вищої мудрості, яка цінніша за сьогоденні інтереси, почуття й образи.

==Образ Марії==

Марія - це найдовершеніший жіночий образ у творчості Кобзаря. Плід її жіночого гріха став спасінням для всього людства. А після розп’яття Христа, свого Сина, Пречиста Діва знайшла в собі сили надихнути своїм «святим огненним словом» апостолів, що виявилися «нетвердими й душеубогими» людьми. Ця слабка й змучена жінка єдина в тяжку годину не втратила віру, понесла естафету добра, не дала йому зникнути, тобто віддала себе у жертву людству, яке вбило її сина. Жертва цієї матері — це символ всепрощення й любові до всього сущого, символ вищої мудрості, яка цінніша за сьогоденні інтереси, почуття й образи.

Іван Франко дав дуже високу оцінку третій поемі Т. Шевченка: «Шевченкову поему «Марія» треба зачислити до найкращих, найглибше задуманих та гармонійно викінчених поем Шевченка. Вона займає визначне, з деякого погляду навіть перше місце між поемами Шевченкової поетичної творчості» .

Марія стала загальним ідеалом людини у Шевченковому «Кобзарі»:

О світе наш незаходимий!

О ти, пречистая в женах!

Благоуханний сельний крине!

[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]
[[Категорія:Проект для учнів 9 класу]]
[[Категорія:Українська література]]

Приклад учнівської вікі-статті "Жіноча доля у творчості митця"

2013-06-14T12:40:25Z

Балагура Юлія:

==Назва проекту==
'''''"Жіноча доля в творчості митця"'''''

==Автори проекту==
'''Статтю розробили й презентували учні 9-А класу:'''
Шопін Дмитро,
Гребенюк Юлія,
Щербак Анна,
Басіста Аліна,
Павленко Олексій

==Мета дослідження==
Розкрити захоплення поета красою жінки, мрію бачити жінку щасливою.

Розглянути різноманітність жіночих образів в поезії Шевченка, тему матері й сина.

Продемонструвати різні типи втілення теми жіночої долі: романтичний (“Катерина”), реалістично-побутовий (“Наймичка”, “На панщині пшеницю жала...”), символічно-узагальнений (“Марія”).

==Роль жінки у житті Т.Шевченка ==
«Не весело на світі жить,

Коли нема кого любить».

Т. Шевченко

Багатьох зацікавить тема про зв'язки Тараса Шевченка з жінками, його захоплення, ставлення до жінок та його спроби одружитися.

Ті перші чисті пориви дитячих чи напівдитячих інтимних почувань, які видатні шевченкознавці називають першим коханням, у Шевченка бачимо до дівчинки Оксани, з якою були пов'язані його спогади про дитячі й молодечі роки на тлі безрадісного кріпацького життя. А що вони були дуже сильні, це бачимо з того, як ім'я його Оксаночки відбивалося з найніжнішим співчуттям в його творах. Це ж Оксана Коваленко зворушила його дитяче серце, коли він, пасучи панські вівці, з розпуки заплакав, а вона прийшла, втерла йому сльози и поцілувала. Постать тієї Оксаночки перевтілювалась у йою творах і в черницю Мар'яну, і в Катерину. Та приязнь до Оксани не погасла в його серці і через 15 років, коли він повернувся до рідної Кирилівки. Найперше він запитав про долю його приятельки і був тяжко пригнічений. коли почув, що через москалів пропало її життя.

Почуття до Оксани, як уосіблення нещасної скривдженої дівчини, не покинули нашого співця й на засланні і в подальші роки. їх ми бачимо і в «Гайдамаках», і в вірші «Мені тринадцятий минало», і в «Катерині», і навіть у житті в постатях Катрусі Піунової чи Лукері, які може нагадували йому Оксану.

У 1829-му році, приїхавши з Тарасом до Варшави, поміщик Енґельгардт, віддає свого 16-річного козачка Тараса до відомого там маляра Франца Лямпі, щоб мати свого власного маляра. Його одягли, як панича, бо туди ходили більше вчитися панські діти. Отже у Варшаві відчув Тарас себе людиною. Тут він і закохався в гарненьку прачку польку Дуню Гусаківську, яка прала йому білизну, прасувала краватки та манишки. Але за цю любов чи прихильність Дуні Тарас теж мав платити данину: він мусив, на її вимогу, розмовляти з нею ТІЛЬКИ ПОЛЬСЬКОЮ МОВОЮ. Тарас швидко опанував її. Зрозуміло, що це кохання не могло не блиснути ясним промінням у його чутливому серці. Ця приязнь, як він признавався пізніше своєму приятелеві маляреві Сошенкові, облагородила його душу, піднісши його самого у власних очах. «Я вперше тоді подумав, — казав Тарас, — чому і нам, кріпакам, не бути такими ж людьми, як інші вільні люди».

Та це захоплення Дунею тривало недовго: 20-го листопада 1830 року у Варшаві вибухнуло повстання проти російського окупанта, і пан швидко виїхав до Петербургу, а через якийсь час і вся челядь разом з Тарасом помандрувала туди ж. Тарас іще мав нагоду побачити з горища бій польських повстанців проти московського війська.

З різних спогадів бачимо, що Шевченко до заслання не збирався одружуватись, хоч любив жіноче товариство і жартома казав, що любить таких жінок, щоб під ними земля на три сажні горіла. Проте, після викупу з кріпацтва у 1838-му році Шевченко, мешкаючи в маляра Сошенка, захопився молодою й дуже милою німкенею Машею, яка жила в того ж Сошенка і з якою Сошенко збирався одружитися. Сошенко був значно старший, і Тарасові легко пощастило переманити дівчину на свій бік. Сошенко за це розгнівався на Тараса і, щоб перешкодити зв'язкам Тараса з Машею, видворив його з свого мешкання. Проте, почувши, що, за порадою лікаря, Сошенко має їхати лікуватися в Україну, Шевченко, почуваючи перед ним провину, відвідав Сошенка, допоміг йому, і вони лишились друзями.

Поет Чужбинський згадує інше захоплення Шевченка однією красивою дівчиною. Змальовуючи Лавру в Києві, Шевченко познайомився з родиною оогомольців, що приїхали до Києва. Вечорами він почав зникати й не казав, де просиджував до півночі. Якось на мальовничій стежці, що вела з Царського саду на Поділ, Чужбинський побачив Тараса в незнайомому товаристзі, що складалося з двох старілих жінок кількох дітей і гарненької дівчини. Дівчина в той час відхилила вуаль, і він побачив її розчервоніле чудове личко, обрамлене русявим волоссям. Сміючись чистим, майже дитячим сміхом, вона слухала Тараса Шевченка, який розповідав їй, мабуть, щось цікаве. На третій день Тарас уже був сумний і розповів Чужбинському, що та родина з дівчиною вже виїхала, до того ж дівчина була вже за когось засватана. І ІЛав-ченко про неї скоро заоув. А як Чужбинський іноді нагадував про його минуле захоплення, то той відповідав: «Ах, дурниця! Поки з нею балакаю, то оуцім то щось і ворушиться в в.серці, а там і не дуже».

Лкось захопився Тарас Григорович у Києві однією відомою красунею, яка дубила голови всім, хто потрапляв у її зачароване коло. Захоплення оуло сильне. Шевченко не на жарт замислився, малював її голівку і кілька разів писав про це вірші, «а завжди радів — пише Чужбинський, — коли йому хтось подобався, олагородна його натура робилася ще художнішою, і він працював тоді з великим завзяттям», проте в цій красуні Шевченко швидко розчарувався. Запросила вона його якось вранці прочитати їй одну поему й сказала, що в неї нікого не буде, що вона бажала б зазнати насолоди від його читання, і арас Шевченко йшов до неї з якимсь тремтінням, але яка ж чекала на нього несподіванка: він застав красуню, що сиділа на канапі в товаристві трьох залицяльників: студента, гусара і товстелезного генерала й майстерно маневрувала, дурячи всіх трьох, то тішачи їх по черзі, то кидаючи в розпач. Побачивши це товариство, поет зніяковів і, як чарівна господиня не атакувала його люб'язністю він пішов з твердим наміром ніколи більше не повертатися до красуні. Проте, Шевченко ще довго згадував її і навіть написав такі рядки з приводу неї:

Не журюся, а не спиться Часом до півночі, Усе світять ті блискучі Твої чорні очі.

Шевченко дуже шанував й княжну, присвятив їй одну з кращих своїх поем, «Тризну» і подарував дві свої картини. Але кохання в його серці до неї не спалахнуло. Може тут багато значило й те, що йому було 29 років, а їй 35 і її походження. Проте в листах він називав її янголом, а, повертаючись із заслання, він відвідав її в Москві.

Поминувши дрібні захоплення Шевченка Кошицівною та Усковою, варто згадати його спроби одружитися з Катериною Піуновою. Повертаючись із заслання, поет побачив її на виставі в 1857-му році в Нижньому Новгороді. Сюди тоді на зустріч з Шевченком приїхав відомий артист Щепкін. Вирішили поставити там жарт «Москаль чарівник» Котляревського. Шевченко, чекаючи дозволу їхати до Петербургу, мав уже нагоду бачити й перед тим молоденьку красуню артистку Піунову в театрі. Одного разу керівник театру запросив Шевченка за лаштунки, щоб показати сцену. Тут Шевченко и познайомився з Піуновою. Як згадує вона сама, «Я зробила перед Тарасом Григоровичем реверанс — він подав мені руку... посміхнувся і сказав: «Вами я завжди милуюсь, коли бачу на сцені». Під гримом — згадує вона, — я почервоніла до вух». До речі, Піунова швидко вивчила українську мову, коли грала Тетяну в «Москалеві чарівникові». Шевченко разом з Щепкіном допомагав їй у вивченні української мови. Як видно з Шевченкового щоденника, Піунова зіграла свою ролю так, що глядачі ревіли від захоплення, та й сам Шевченко, за словами Щепкіна, більше всіх оплескував, кричав і тупав ногами.

Тарас Шевченко хотів навіть одружитися з нею, але різниця в роках — їй було лише 15 років, а йому 43 роки — була перешкодою. Тож ці залицяння скоро припинились. Він побачив, що ні вона, ні її батьки не бажають такого жениха. Він розгнівався й викинув її з свого серця. Професор Зайцев вважає, що в особі Катерини Піунової Шевченко бачив нібито частку своєї колишньої Оксани.
Повернувшись до Петербургу і з'їздивши потім в Україну, поет після всього пережитого почуває знову самотність, прагне родинного спокою, хоче одружитися:

...Хоча б на чортовій сестрі, бо доведеться одуріти на самоті... — пише він.

Отак бачимо, яке животворне значення для людини-поета мали окремі жінки чи дівчата, як це відбивалося на його житті і творчості. Ці інтимні сторінки життя нашого пророка показують ще глибше його надзвичайно чутливу душу, його смаки й уподобання, а разом і любов до України, до всього рідного, даючи синтетичний образ великого творця літературних скарбів, які для нас стали символом і дороговказом.

==Типи жінок у творах митця ==

'''Коли ми говоримо про жіночу долю в творах Т. Шевченка, на думку спадають перш за все три його знамениті поеми: «Катерина», «Наймичка» і «Марія».'''

Написані в різні періоди, ці поеми істотно відрізняються за стилем, за авторськими настановами.
У '''«Катерині»''' переважає романтична піднесеність, у '''«Наймичці»''' — змалювання конкретної життєвої ситуації, у '''«Марії»''' — прагнення символічного узагальнення. Однак всі три твори дуже тісно пов’язані між собою cхожістю життєвого конфлікту вони немовби становлять цілісний триптих. Євген Сверстюк писав з цього приводу: «Якщо «Катерина» —поема-притча про зневажену й зруйновану любов, що не вміла шануватися, здатну світити за всяких обставин, то «Марія» — поема-міф про святу любов, яка в людській душі возобновилась і досі світить в «душі скорбящій і убогій».

==Порівняльна характеристика жіночих образів==

В образах трьох жінок Шевченко немовби подає три сходинки наближення людини до вічних істин, до мудрості й краси.

Усі три жінки опинилися в однаковій ситуації — народили позашлюбну дитину, і це стосується навіть біблійної Марії, яку поет робить земною жінкою і, водночас, символом чистої жіночності, материнства.

Усі три жінки — Катерина, наймичка Ганна, Марія — вродливі, добрі, лагідні, смиренні. Вони через свою наївну щирість чинять гріх і стають покритками.

В образі Марії це суперечить біблійній оповіді, адже ми знаємо про непорочне зачаття її. Однак не слід вбачати в цьому атеїстичних поглядів Т. Шевченка, скоріше за все, таке навмисне «зниження» образу потрібне було йому для більшої правдивості зображення.

Катерина стоїть ніби на найнижчій сходинці цього душевного очищення. Найтяжчий гріх її полягає в тому, що вона наклала на себе руки і відступила перед силою зла, уособленого в образі москаля, тобто мимоволі дала йому більшу силу, прирікаючи на смерть свого власного сина. Отже, Катерина виявила слабкість, схибила перед своїм материнським обов’язком.

Автор не засуджує героїню за її слабкість, а навпаки, жаліє. Бо вона є уособленням усіх слабких і беззахисних, тих, хто потребує опіки сильних, хто потребує віри й терпіння.

Наймичка Ганна — це сильніша людина, яка віддала своє життя синові, виховала його, була з ним поруч. Тобто вона спокутувала свій гріх щоденним стражданням і працею, зробивши все задля щастя сина.

Іван Франко так оцінив цей образ: «Наймичка — натура безмірно глибока, чуття у неї не тільки живе, але сильне та високе, любов до дитини така могуча, що перемагає все інше, заслонює перед нею весь світ, заставляє забувати про себе саму, віддати все своє життя не для хвилевої покути, але для довгої жертви на користь своєї дитини».

І найвищий щабель краси материнської любові, чистоти почуття — це Марія. Плід її жіночого гріха став спасінням для всього людства. А після розп’яття Христа, свого Сина, Пречиста Діва знайшла в собі сили надихнути своїм «святим огненним словом» апостолів, що виявилися «нетвердими й душеубогими» людьми. Ця слабка й змучена жінка єдина в тяжку годину не втратила віру, понесла естафету добра, не дала йому зникнути, тобто віддала себе у жертву людству, яке вбило її сина. Жертва цієї матері — це символ всепрощення й любові до всього сущого, символ вищої мудрості, яка цінніша за сьогоденні інтереси, почуття й образи.

==Образ Марії==

Марія - це найдовершеніший жіночий образ у творчості Кобзаря. Плід її жіночого гріха став спасінням для всього людства. А після розп’яття Христа, свого Сина, Пречиста Діва знайшла в собі сили надихнути своїм «святим огненним словом» апостолів, що виявилися «нетвердими й душеубогими» людьми. Ця слабка й змучена жінка єдина в тяжку годину не втратила віру, понесла естафету добра, не дала йому зникнути, тобто віддала себе у жертву людству, яке вбило її сина. Жертва цієї матері — це символ всепрощення й любові до всього сущого, символ вищої мудрості, яка цінніша за сьогоденні інтереси, почуття й образи.

Іван Франко дав дуже високу оцінку третій поемі Т. Шевченка: «Шевченкову поему «Марія» треба зачислити до найкращих, найглибше задуманих та гармонійно викінчених поем Шевченка. Вона займає визначне, з деякого погляду навіть перше місце між поемами Шевченкової поетичної творчості» .

Марія стала загальним ідеалом людини у Шевченковому «Кобзарі»:

О світе наш незаходимий!

О ти, пречистая в женах!

Благоуханний сельний крине!

[[Категорія: Шаблони]]

Приклад учнівської вікі-статті "Жіноча доля у творчості митця"

2013-06-14T12:32:07Z

Балагура Юлія: /* =Порівняльна характеристика образів */

==Назва проекту==
'''''"Жіноча доля в творчості митця"'''''

==Автори проекту==
'''Статтю розробили й презентували учні 9-А класу:'''
Шопін Дмитро,
Гребенюк Юлія,
Щербак Анна,
Басіста Аліна,
Павленко Олексій

==Мета дослідження==
Розкрити захоплення поета красою жінки, мрію бачити жінку щасливою.

Розглянути різноманітність жіночих образів в поезії Шевченка, тему матері й сина.

Продемонструвати різні типи втілення теми жіночої долі: романтичний (“Катерина”), реалістично-побутовий (“Наймичка”, “На панщині пшеницю жала...”), символічно-узагальнений (“Марія”).

==Роль жінки у житті Т.Шевченка ==
«Не весело на світі жить,

Коли нема кого любить».

Т. Шевченко

Багатьох зацікавить тема про зв'язки Тараса Шевченка з жінками, його захоплення, ставлення до жінок та його спроби одружитися.

Ті перші чисті пориви дитячих чи напівдитячих інтимних почувань, які видатні шевченкознавці називають першим коханням, у Шевченка бачимо до дівчинки Оксани, з якою були пов'язані його спогади про дитячі й молодечі роки на тлі безрадісного кріпацького життя. А що вони були дуже сильні, це бачимо з того, як ім'я його Оксаночки відбивалося з найніжнішим співчуттям в його творах. Це ж Оксана Коваленко зворушила його дитяче серце, коли він, пасучи панські вівці, з розпуки заплакав, а вона прийшла, втерла йому сльози и поцілувала. Постать тієї Оксаночки перевтілювалась у йою творах і в черницю Мар'яну, і в Катерину. Та приязнь до Оксани не погасла в його серці і через 15 років, коли він повернувся до рідної Кирилівки. Найперше він запитав про долю його приятельки і був тяжко пригнічений. коли почув, що через москалів пропало її життя.

Почуття до Оксани, як уосіблення нещасної скривдженої дівчини, не покинули нашого співця й на засланні і в подальші роки. їх ми бачимо і в «Гайдамаках», і в вірші «Мені тринадцятий минало», і в «Катерині», і навіть у житті в постатях Катрусі Піунової чи Лукері, які може нагадували йому Оксану.

У 1829-му році, приїхавши з Тарасом до Варшави, поміщик Енґельгардт, віддає свого 16-річного козачка Тараса до відомого там маляра Франца Лямпі, щоб мати свого власного маляра. Його одягли, як панича, бо туди ходили більше вчитися панські діти. Отже у Варшаві відчув Тарас себе людиною. Тут він і закохався в гарненьку прачку польку Дуню Гусаківську, яка прала йому білизну, прасувала краватки та манишки. Але за цю любов чи прихильність Дуні Тарас теж мав платити данину: він мусив, на її вимогу, розмовляти з нею ТІЛЬКИ ПОЛЬСЬКОЮ МОВОЮ. Тарас швидко опанував її. Зрозуміло, що це кохання не могло не блиснути ясним промінням у його чутливому серці. Ця приязнь, як він признавався пізніше своєму приятелеві маляреві Сошенкові, облагородила його душу, піднісши його самого у власних очах. «Я вперше тоді подумав, — казав Тарас, — чому і нам, кріпакам, не бути такими ж людьми, як інші вільні люди».

Та це захоплення Дунею тривало недовго: 20-го листопада 1830 року у Варшаві вибухнуло повстання проти російського окупанта, і пан швидко виїхав до Петербургу, а через якийсь час і вся челядь разом з Тарасом помандрувала туди ж. Тарас іще мав нагоду побачити з горища бій польських повстанців проти московського війська.

З різних спогадів бачимо, що Шевченко до заслання не збирався одружуватись, хоч любив жіноче товариство і жартома казав, що любить таких жінок, щоб під ними земля на три сажні горіла. Проте, після викупу з кріпацтва у 1838-му році Шевченко, мешкаючи в маляра Сошенка, захопився молодою й дуже милою німкенею Машею, яка жила в того ж Сошенка і з якою Сошенко збирався одружитися. Сошенко був значно старший, і Тарасові легко пощастило переманити дівчину на свій бік. Сошенко за це розгнівався на Тараса і, щоб перешкодити зв'язкам Тараса з Машею, видворив його з свого мешкання. Проте, почувши, що, за порадою лікаря, Сошенко має їхати лікуватися в Україну, Шевченко, почуваючи перед ним провину, відвідав Сошенка, допоміг йому, і вони лишились друзями.

Поет Чужбинський згадує інше захоплення Шевченка однією красивою дівчиною. Змальовуючи Лавру в Києві, Шевченко познайомився з родиною оогомольців, що приїхали до Києва. Вечорами він почав зникати й не казав, де просиджував до півночі. Якось на мальовничій стежці, що вела з Царського саду на Поділ, Чужбинський побачив Тараса в незнайомому товаристзі, що складалося з двох старілих жінок кількох дітей і гарненької дівчини. Дівчина в той час відхилила вуаль, і він побачив її розчервоніле чудове личко, обрамлене русявим волоссям. Сміючись чистим, майже дитячим сміхом, вона слухала Тараса Шевченка, який розповідав їй, мабуть, щось цікаве. На третій день Тарас уже був сумний і розповів Чужбинському, що та родина з дівчиною вже виїхала, до того ж дівчина була вже за когось засватана. І ІЛав-ченко про неї скоро заоув. А як Чужбинський іноді нагадував про його минуле захоплення, то той відповідав: «Ах, дурниця! Поки з нею балакаю, то оуцім то щось і ворушиться в в.серці, а там і не дуже».

Лкось захопився Тарас Григорович у Києві однією відомою красунею, яка дубила голови всім, хто потрапляв у її зачароване коло. Захоплення оуло сильне. Шевченко не на жарт замислився, малював її голівку і кілька разів писав про це вірші, «а завжди радів — пише Чужбинський, — коли йому хтось подобався, олагородна його натура робилася ще художнішою, і він працював тоді з великим завзяттям», проте в цій красуні Шевченко швидко розчарувався. Запросила вона його якось вранці прочитати їй одну поему й сказала, що в неї нікого не буде, що вона бажала б зазнати насолоди від його читання, і арас Шевченко йшов до неї з якимсь тремтінням, але яка ж чекала на нього несподіванка: він застав красуню, що сиділа на канапі в товаристві трьох залицяльників: студента, гусара і товстелезного генерала й майстерно маневрувала, дурячи всіх трьох, то тішачи їх по черзі, то кидаючи в розпач. Побачивши це товариство, поет зніяковів і, як чарівна господиня не атакувала його люб'язністю він пішов з твердим наміром ніколи більше не повертатися до красуні. Проте, Шевченко ще довго згадував її і навіть написав такі рядки з приводу неї:

Не журюся, а не спиться Часом до півночі, Усе світять ті блискучі Твої чорні очі.

Шевченко дуже шанував й княжну, присвятив їй одну з кращих своїх поем, «Тризну» і подарував дві свої картини. Але кохання в його серці до неї не спалахнуло. Може тут багато значило й те, що йому було 29 років, а їй 35 і її походження. Проте в листах він називав її янголом, а, повертаючись із заслання, він відвідав її в Москві.

Поминувши дрібні захоплення Шевченка Кошицівною та Усковою, варто згадати його спроби одружитися з Катериною Піуновою. Повертаючись із заслання, поет побачив її на виставі в 1857-му році в Нижньому Новгороді. Сюди тоді на зустріч з Шевченком приїхав відомий артист Щепкін. Вирішили поставити там жарт «Москаль чарівник» Котляревського. Шевченко, чекаючи дозволу їхати до Петербургу, мав уже нагоду бачити й перед тим молоденьку красуню артистку Піунову в театрі. Одного разу керівник театру запросив Шевченка за лаштунки, щоб показати сцену. Тут Шевченко и познайомився з Піуновою. Як згадує вона сама, «Я зробила перед Тарасом Григоровичем реверанс — він подав мені руку... посміхнувся і сказав: «Вами я завжди милуюсь, коли бачу на сцені». Під гримом — згадує вона, — я почервоніла до вух». До речі, Піунова швидко вивчила українську мову, коли грала Тетяну в «Москалеві чарівникові». Шевченко разом з Щепкіном допомагав їй у вивченні української мови. Як видно з Шевченкового щоденника, Піунова зіграла свою ролю так, що глядачі ревіли від захоплення, та й сам Шевченко, за словами Щепкіна, більше всіх оплескував, кричав і тупав ногами.

Тарас Шевченко хотів навіть одружитися з нею, але різниця в роках — їй було лише 15 років, а йому 43 роки — була перешкодою. Тож ці залицяння скоро припинились. Він побачив, що ні вона, ні її батьки не бажають такого жениха. Він розгнівався й викинув її з свого серця. Професор Зайцев вважає, що в особі Катерини Піунової Шевченко бачив нібито частку своєї колишньої Оксани.
Повернувшись до Петербургу і з'їздивши потім в Україну, поет після всього пережитого почуває знову самотність, прагне родинного спокою, хоче одружитися:

...Хоча б на чортовій сестрі, бо доведеться одуріти на самоті... — пише він.

Отак бачимо, яке животворне значення для людини-поета мали окремі жінки чи дівчата, як це відбивалося на його житті і творчості. Ці інтимні сторінки життя нашого пророка показують ще глибше його надзвичайно чутливу душу, його смаки й уподобання, а разом і любов до України, до всього рідного, даючи синтетичний образ великого творця літературних скарбів, які для нас стали символом і дороговказом.

==Типи жінок у творах митця ==

'''Коли ми говоримо про жіночу долю в творах Т. Шевченка, на думку спадають перш за все три його знамениті поеми: «Катерина», «Наймичка» і «Марія».'''

Написані в різні періоди, ці поеми істотно відрізняються за стилем, за авторськими настановами.
У '''«Катерині»''' переважає романтична піднесеність, у '''«Наймичці»''' — змалювання конкретної життєвої ситуації, у '''«Марії»''' — прагнення символічного узагальнення. Однак всі три твори дуже тісно пов’язані між собою cхожістю життєвого конфлікту вони немовби становлять цілісний триптих. Євген Сверстюк писав з цього приводу: «Якщо «Катерина» —поема-притча про зневажену й зруйновану любов, що не вміла шануватися, здатну світити за всяких обставин, то «Марія» — поема-міф про святу любов, яка в людській душі возобновилась і досі світить в «душі скорбящій і убогій».

==Порівняльна характеристика жіночих образів==

В образах трьох жінок Шевченко немовби подає три сходинки наближення людини до вічних істин, до мудрості й краси.

Усі три жінки опинилися в однаковій ситуації — народили позашлюбну дитину, і це стосується навіть біблійної Марії, яку поет робить земною жінкою і, водночас, символом чистої жіночності, материнства.

Усі три жінки — Катерина, наймичка Ганна, Марія — вродливі, добрі, лагідні, смиренні. Вони через свою наївну щирість чинять гріх і стають покритками.

В образі Марії це суперечить біблійній оповіді, адже ми знаємо про непорочне зачаття її. Однак не слід вбачати в цьому атеїстичних поглядів Т. Шевченка, скоріше за все, таке навмисне «зниження» образу потрібне було йому для більшої правдивості зображення.

Катерина стоїть ніби на найнижчій сходинці цього душевного очищення. Найтяжчий гріх її полягає в тому, що вона наклала на себе руки і відступила перед силою зла, уособленого в образі москаля, тобто мимоволі дала йому більшу силу, прирікаючи на смерть свого власного сина. Отже, Катерина виявила слабкість, схибила перед своїм материнським обов’язком.

Автор не засуджує героїню за її слабкість, а навпаки, жаліє. Бо вона є уособленням усіх слабких і беззахисних, тих, хто потребує опіки сильних, хто потребує віри й терпіння.

Наймичка Ганна — це сильніша людина, яка віддала своє життя синові, виховала його, була з ним поруч. Тобто вона спокутувала свій гріх щоденним стражданням і працею, зробивши все задля щастя сина.

Іван Франко так оцінив цей образ: «Наймичка — натура безмірно глибока, чуття у неї не тільки живе, але сильне та високе, любов до дитини така могуча, що перемагає все інше, заслонює перед нею весь світ, заставляє забувати про себе саму, віддати все своє життя не для хвилевої покути, але для довгої жертви на користь своєї дитини».

І найвищий щабель краси материнської любові, чистоти почуття — це Марія. Плід її жіночого гріха став спасінням для всього людства. А після розп’яття Христа, свого Сина, Пречиста Діва знайшла в собі сили надихнути своїм «святим огненним словом» апостолів, що виявилися «нетвердими й душеубогими» людьми. Ця слабка й змучена жінка єдина в тяжку годину не втратила віру, понесла естафету добра, не дала йому зникнути, тобто віддала себе у жертву людству, яке вбило її сина. Жертва цієї матері — це символ всепрощення й любові до всього сущого, символ вищої мудрості, яка цінніша за сьогоденні інтереси, почуття й образи.

==Корисні ресурси==

[[Категорія: Шаблони]]

Приклад учнівської вікі-статті "Жіноча доля у творчості митця"

2013-06-14T12:31:45Z

Балагура Юлія: /* Типи жінок у творах митця */

==Назва проекту==
'''''"Жіноча доля в творчості митця"'''''

==Автори проекту==
'''Статтю розробили й презентували учні 9-А класу:'''
Шопін Дмитро,
Гребенюк Юлія,
Щербак Анна,
Басіста Аліна,
Павленко Олексій

==Мета дослідження==
Розкрити захоплення поета красою жінки, мрію бачити жінку щасливою.

Розглянути різноманітність жіночих образів в поезії Шевченка, тему матері й сина.

Продемонструвати різні типи втілення теми жіночої долі: романтичний (“Катерина”), реалістично-побутовий (“Наймичка”, “На панщині пшеницю жала...”), символічно-узагальнений (“Марія”).

==Роль жінки у житті Т.Шевченка ==
«Не весело на світі жить,

Коли нема кого любить».

Т. Шевченко

Багатьох зацікавить тема про зв'язки Тараса Шевченка з жінками, його захоплення, ставлення до жінок та його спроби одружитися.

Ті перші чисті пориви дитячих чи напівдитячих інтимних почувань, які видатні шевченкознавці називають першим коханням, у Шевченка бачимо до дівчинки Оксани, з якою були пов'язані його спогади про дитячі й молодечі роки на тлі безрадісного кріпацького життя. А що вони були дуже сильні, це бачимо з того, як ім'я його Оксаночки відбивалося з найніжнішим співчуттям в його творах. Це ж Оксана Коваленко зворушила його дитяче серце, коли він, пасучи панські вівці, з розпуки заплакав, а вона прийшла, втерла йому сльози и поцілувала. Постать тієї Оксаночки перевтілювалась у йою творах і в черницю Мар'яну, і в Катерину. Та приязнь до Оксани не погасла в його серці і через 15 років, коли він повернувся до рідної Кирилівки. Найперше він запитав про долю його приятельки і був тяжко пригнічений. коли почув, що через москалів пропало її життя.

Почуття до Оксани, як уосіблення нещасної скривдженої дівчини, не покинули нашого співця й на засланні і в подальші роки. їх ми бачимо і в «Гайдамаках», і в вірші «Мені тринадцятий минало», і в «Катерині», і навіть у житті в постатях Катрусі Піунової чи Лукері, які може нагадували йому Оксану.

У 1829-му році, приїхавши з Тарасом до Варшави, поміщик Енґельгардт, віддає свого 16-річного козачка Тараса до відомого там маляра Франца Лямпі, щоб мати свого власного маляра. Його одягли, як панича, бо туди ходили більше вчитися панські діти. Отже у Варшаві відчув Тарас себе людиною. Тут він і закохався в гарненьку прачку польку Дуню Гусаківську, яка прала йому білизну, прасувала краватки та манишки. Але за цю любов чи прихильність Дуні Тарас теж мав платити данину: він мусив, на її вимогу, розмовляти з нею ТІЛЬКИ ПОЛЬСЬКОЮ МОВОЮ. Тарас швидко опанував її. Зрозуміло, що це кохання не могло не блиснути ясним промінням у його чутливому серці. Ця приязнь, як він признавався пізніше своєму приятелеві маляреві Сошенкові, облагородила його душу, піднісши його самого у власних очах. «Я вперше тоді подумав, — казав Тарас, — чому і нам, кріпакам, не бути такими ж людьми, як інші вільні люди».

Та це захоплення Дунею тривало недовго: 20-го листопада 1830 року у Варшаві вибухнуло повстання проти російського окупанта, і пан швидко виїхав до Петербургу, а через якийсь час і вся челядь разом з Тарасом помандрувала туди ж. Тарас іще мав нагоду побачити з горища бій польських повстанців проти московського війська.

З різних спогадів бачимо, що Шевченко до заслання не збирався одружуватись, хоч любив жіноче товариство і жартома казав, що любить таких жінок, щоб під ними земля на три сажні горіла. Проте, після викупу з кріпацтва у 1838-му році Шевченко, мешкаючи в маляра Сошенка, захопився молодою й дуже милою німкенею Машею, яка жила в того ж Сошенка і з якою Сошенко збирався одружитися. Сошенко був значно старший, і Тарасові легко пощастило переманити дівчину на свій бік. Сошенко за це розгнівався на Тараса і, щоб перешкодити зв'язкам Тараса з Машею, видворив його з свого мешкання. Проте, почувши, що, за порадою лікаря, Сошенко має їхати лікуватися в Україну, Шевченко, почуваючи перед ним провину, відвідав Сошенка, допоміг йому, і вони лишились друзями.

Поет Чужбинський згадує інше захоплення Шевченка однією красивою дівчиною. Змальовуючи Лавру в Києві, Шевченко познайомився з родиною оогомольців, що приїхали до Києва. Вечорами він почав зникати й не казав, де просиджував до півночі. Якось на мальовничій стежці, що вела з Царського саду на Поділ, Чужбинський побачив Тараса в незнайомому товаристзі, що складалося з двох старілих жінок кількох дітей і гарненької дівчини. Дівчина в той час відхилила вуаль, і він побачив її розчервоніле чудове личко, обрамлене русявим волоссям. Сміючись чистим, майже дитячим сміхом, вона слухала Тараса Шевченка, який розповідав їй, мабуть, щось цікаве. На третій день Тарас уже був сумний і розповів Чужбинському, що та родина з дівчиною вже виїхала, до того ж дівчина була вже за когось засватана. І ІЛав-ченко про неї скоро заоув. А як Чужбинський іноді нагадував про його минуле захоплення, то той відповідав: «Ах, дурниця! Поки з нею балакаю, то оуцім то щось і ворушиться в в.серці, а там і не дуже».

Лкось захопився Тарас Григорович у Києві однією відомою красунею, яка дубила голови всім, хто потрапляв у її зачароване коло. Захоплення оуло сильне. Шевченко не на жарт замислився, малював її голівку і кілька разів писав про це вірші, «а завжди радів — пише Чужбинський, — коли йому хтось подобався, олагородна його натура робилася ще художнішою, і він працював тоді з великим завзяттям», проте в цій красуні Шевченко швидко розчарувався. Запросила вона його якось вранці прочитати їй одну поему й сказала, що в неї нікого не буде, що вона бажала б зазнати насолоди від його читання, і арас Шевченко йшов до неї з якимсь тремтінням, але яка ж чекала на нього несподіванка: він застав красуню, що сиділа на канапі в товаристві трьох залицяльників: студента, гусара і товстелезного генерала й майстерно маневрувала, дурячи всіх трьох, то тішачи їх по черзі, то кидаючи в розпач. Побачивши це товариство, поет зніяковів і, як чарівна господиня не атакувала його люб'язністю він пішов з твердим наміром ніколи більше не повертатися до красуні. Проте, Шевченко ще довго згадував її і навіть написав такі рядки з приводу неї:

Не журюся, а не спиться Часом до півночі, Усе світять ті блискучі Твої чорні очі.

Шевченко дуже шанував й княжну, присвятив їй одну з кращих своїх поем, «Тризну» і подарував дві свої картини. Але кохання в його серці до неї не спалахнуло. Може тут багато значило й те, що йому було 29 років, а їй 35 і її походження. Проте в листах він називав її янголом, а, повертаючись із заслання, він відвідав її в Москві.

Поминувши дрібні захоплення Шевченка Кошицівною та Усковою, варто згадати його спроби одружитися з Катериною Піуновою. Повертаючись із заслання, поет побачив її на виставі в 1857-му році в Нижньому Новгороді. Сюди тоді на зустріч з Шевченком приїхав відомий артист Щепкін. Вирішили поставити там жарт «Москаль чарівник» Котляревського. Шевченко, чекаючи дозволу їхати до Петербургу, мав уже нагоду бачити й перед тим молоденьку красуню артистку Піунову в театрі. Одного разу керівник театру запросив Шевченка за лаштунки, щоб показати сцену. Тут Шевченко и познайомився з Піуновою. Як згадує вона сама, «Я зробила перед Тарасом Григоровичем реверанс — він подав мені руку... посміхнувся і сказав: «Вами я завжди милуюсь, коли бачу на сцені». Під гримом — згадує вона, — я почервоніла до вух». До речі, Піунова швидко вивчила українську мову, коли грала Тетяну в «Москалеві чарівникові». Шевченко разом з Щепкіном допомагав їй у вивченні української мови. Як видно з Шевченкового щоденника, Піунова зіграла свою ролю так, що глядачі ревіли від захоплення, та й сам Шевченко, за словами Щепкіна, більше всіх оплескував, кричав і тупав ногами.

Тарас Шевченко хотів навіть одружитися з нею, але різниця в роках — їй було лише 15 років, а йому 43 роки — була перешкодою. Тож ці залицяння скоро припинились. Він побачив, що ні вона, ні її батьки не бажають такого жениха. Він розгнівався й викинув її з свого серця. Професор Зайцев вважає, що в особі Катерини Піунової Шевченко бачив нібито частку своєї колишньої Оксани.
Повернувшись до Петербургу і з'їздивши потім в Україну, поет після всього пережитого почуває знову самотність, прагне родинного спокою, хоче одружитися:

...Хоча б на чортовій сестрі, бо доведеться одуріти на самоті... — пише він.

Отак бачимо, яке животворне значення для людини-поета мали окремі жінки чи дівчата, як це відбивалося на його житті і творчості. Ці інтимні сторінки життя нашого пророка показують ще глибше його надзвичайно чутливу душу, його смаки й уподобання, а разом і любов до України, до всього рідного, даючи синтетичний образ великого творця літературних скарбів, які для нас стали символом і дороговказом.

==Типи жінок у творах митця ==

'''Коли ми говоримо про жіночу долю в творах Т. Шевченка, на думку спадають перш за все три його знамениті поеми: «Катерина», «Наймичка» і «Марія».'''

Написані в різні періоди, ці поеми істотно відрізняються за стилем, за авторськими настановами.
У '''«Катерині»''' переважає романтична піднесеність, у '''«Наймичці»''' — змалювання конкретної життєвої ситуації, у '''«Марії»''' — прагнення символічного узагальнення. Однак всі три твори дуже тісно пов’язані між собою cхожістю життєвого конфлікту вони немовби становлять цілісний триптих. Євген Сверстюк писав з цього приводу: «Якщо «Катерина» —поема-притча про зневажену й зруйновану любов, що не вміла шануватися, здатну світити за всяких обставин, то «Марія» — поема-міф про святу любов, яка в людській душі возобновилась і досі світить в «душі скорбящій і убогій».

==Порівняльна характеристика образів=

В образах трьох жінок Шевченко немовби подає три сходинки наближення людини до вічних істин, до мудрості й краси.

Усі три жінки опинилися в однаковій ситуації — народили позашлюбну дитину, і це стосується навіть біблійної Марії, яку поет робить земною жінкою і, водночас, символом чистої жіночності, материнства.

Усі три жінки — Катерина, наймичка Ганна, Марія — вродливі, добрі, лагідні, смиренні. Вони через свою наївну щирість чинять гріх і стають покритками.

В образі Марії це суперечить біблійній оповіді, адже ми знаємо про непорочне зачаття її. Однак не слід вбачати в цьому атеїстичних поглядів Т. Шевченка, скоріше за все, таке навмисне «зниження» образу потрібне було йому для більшої правдивості зображення.

Катерина стоїть ніби на найнижчій сходинці цього душевного очищення. Найтяжчий гріх її полягає в тому, що вона наклала на себе руки і відступила перед силою зла, уособленого в образі москаля, тобто мимоволі дала йому більшу силу, прирікаючи на смерть свого власного сина. Отже, Катерина виявила слабкість, схибила перед своїм материнським обов’язком.

Автор не засуджує героїню за її слабкість, а навпаки, жаліє. Бо вона є уособленням усіх слабких і беззахисних, тих, хто потребує опіки сильних, хто потребує віри й терпіння.

Наймичка Ганна — це сильніша людина, яка віддала своє життя синові, виховала його, була з ним поруч. Тобто вона спокутувала свій гріх щоденним стражданням і працею, зробивши все задля щастя сина.

Іван Франко так оцінив цей образ: «Наймичка — натура безмірно глибока, чуття у неї не тільки живе, але сильне та високе, любов до дитини така могуча, що перемагає все інше, заслонює перед нею весь світ, заставляє забувати про себе саму, віддати все своє життя не для хвилевої покути, але для довгої жертви на користь своєї дитини».

І найвищий щабель краси материнської любові, чистоти почуття — це Марія. Плід її жіночого гріха став спасінням для всього людства. А після розп’яття Христа, свого Сина, Пречиста Діва знайшла в собі сили надихнути своїм «святим огненним словом» апостолів, що виявилися «нетвердими й душеубогими» людьми. Ця слабка й змучена жінка єдина в тяжку годину не втратила віру, понесла естафету добра, не дала йому зникнути, тобто віддала себе у жертву людству, яке вбило її сина. Жертва цієї матері — це символ всепрощення й любові до всього сущого, символ вищої мудрості, яка цінніша за сьогоденні інтереси, почуття й образи.

==Корисні ресурси==

[[Категорія: Шаблони]]

Приклад учнівської вікі-статті "Жіноча доля у творчості митця"

2013-06-14T12:31:32Z

Балагура Юлія: /* Типи жінок у творах митця */

==Назва проекту==
'''''"Жіноча доля в творчості митця"'''''

==Автори проекту==
'''Статтю розробили й презентували учні 9-А класу:'''
Шопін Дмитро,
Гребенюк Юлія,
Щербак Анна,
Басіста Аліна,
Павленко Олексій

==Мета дослідження==
Розкрити захоплення поета красою жінки, мрію бачити жінку щасливою.

Розглянути різноманітність жіночих образів в поезії Шевченка, тему матері й сина.

Продемонструвати різні типи втілення теми жіночої долі: романтичний (“Катерина”), реалістично-побутовий (“Наймичка”, “На панщині пшеницю жала...”), символічно-узагальнений (“Марія”).

==Роль жінки у житті Т.Шевченка ==
«Не весело на світі жить,

Коли нема кого любить».

Т. Шевченко

Багатьох зацікавить тема про зв'язки Тараса Шевченка з жінками, його захоплення, ставлення до жінок та його спроби одружитися.

Ті перші чисті пориви дитячих чи напівдитячих інтимних почувань, які видатні шевченкознавці називають першим коханням, у Шевченка бачимо до дівчинки Оксани, з якою були пов'язані його спогади про дитячі й молодечі роки на тлі безрадісного кріпацького життя. А що вони були дуже сильні, це бачимо з того, як ім'я його Оксаночки відбивалося з найніжнішим співчуттям в його творах. Це ж Оксана Коваленко зворушила його дитяче серце, коли він, пасучи панські вівці, з розпуки заплакав, а вона прийшла, втерла йому сльози и поцілувала. Постать тієї Оксаночки перевтілювалась у йою творах і в черницю Мар'яну, і в Катерину. Та приязнь до Оксани не погасла в його серці і через 15 років, коли він повернувся до рідної Кирилівки. Найперше він запитав про долю його приятельки і був тяжко пригнічений. коли почув, що через москалів пропало її життя.

Почуття до Оксани, як уосіблення нещасної скривдженої дівчини, не покинули нашого співця й на засланні і в подальші роки. їх ми бачимо і в «Гайдамаках», і в вірші «Мені тринадцятий минало», і в «Катерині», і навіть у житті в постатях Катрусі Піунової чи Лукері, які може нагадували йому Оксану.

У 1829-му році, приїхавши з Тарасом до Варшави, поміщик Енґельгардт, віддає свого 16-річного козачка Тараса до відомого там маляра Франца Лямпі, щоб мати свого власного маляра. Його одягли, як панича, бо туди ходили більше вчитися панські діти. Отже у Варшаві відчув Тарас себе людиною. Тут він і закохався в гарненьку прачку польку Дуню Гусаківську, яка прала йому білизну, прасувала краватки та манишки. Але за цю любов чи прихильність Дуні Тарас теж мав платити данину: він мусив, на її вимогу, розмовляти з нею ТІЛЬКИ ПОЛЬСЬКОЮ МОВОЮ. Тарас швидко опанував її. Зрозуміло, що це кохання не могло не блиснути ясним промінням у його чутливому серці. Ця приязнь, як він признавався пізніше своєму приятелеві маляреві Сошенкові, облагородила його душу, піднісши його самого у власних очах. «Я вперше тоді подумав, — казав Тарас, — чому і нам, кріпакам, не бути такими ж людьми, як інші вільні люди».

Та це захоплення Дунею тривало недовго: 20-го листопада 1830 року у Варшаві вибухнуло повстання проти російського окупанта, і пан швидко виїхав до Петербургу, а через якийсь час і вся челядь разом з Тарасом помандрувала туди ж. Тарас іще мав нагоду побачити з горища бій польських повстанців проти московського війська.

З різних спогадів бачимо, що Шевченко до заслання не збирався одружуватись, хоч любив жіноче товариство і жартома казав, що любить таких жінок, щоб під ними земля на три сажні горіла. Проте, після викупу з кріпацтва у 1838-му році Шевченко, мешкаючи в маляра Сошенка, захопився молодою й дуже милою німкенею Машею, яка жила в того ж Сошенка і з якою Сошенко збирався одружитися. Сошенко був значно старший, і Тарасові легко пощастило переманити дівчину на свій бік. Сошенко за це розгнівався на Тараса і, щоб перешкодити зв'язкам Тараса з Машею, видворив його з свого мешкання. Проте, почувши, що, за порадою лікаря, Сошенко має їхати лікуватися в Україну, Шевченко, почуваючи перед ним провину, відвідав Сошенка, допоміг йому, і вони лишились друзями.

Поет Чужбинський згадує інше захоплення Шевченка однією красивою дівчиною. Змальовуючи Лавру в Києві, Шевченко познайомився з родиною оогомольців, що приїхали до Києва. Вечорами він почав зникати й не казав, де просиджував до півночі. Якось на мальовничій стежці, що вела з Царського саду на Поділ, Чужбинський побачив Тараса в незнайомому товаристзі, що складалося з двох старілих жінок кількох дітей і гарненької дівчини. Дівчина в той час відхилила вуаль, і він побачив її розчервоніле чудове личко, обрамлене русявим волоссям. Сміючись чистим, майже дитячим сміхом, вона слухала Тараса Шевченка, який розповідав їй, мабуть, щось цікаве. На третій день Тарас уже був сумний і розповів Чужбинському, що та родина з дівчиною вже виїхала, до того ж дівчина була вже за когось засватана. І ІЛав-ченко про неї скоро заоув. А як Чужбинський іноді нагадував про його минуле захоплення, то той відповідав: «Ах, дурниця! Поки з нею балакаю, то оуцім то щось і ворушиться в в.серці, а там і не дуже».

Лкось захопився Тарас Григорович у Києві однією відомою красунею, яка дубила голови всім, хто потрапляв у її зачароване коло. Захоплення оуло сильне. Шевченко не на жарт замислився, малював її голівку і кілька разів писав про це вірші, «а завжди радів — пише Чужбинський, — коли йому хтось подобався, олагородна його натура робилася ще художнішою, і він працював тоді з великим завзяттям», проте в цій красуні Шевченко швидко розчарувався. Запросила вона його якось вранці прочитати їй одну поему й сказала, що в неї нікого не буде, що вона бажала б зазнати насолоди від його читання, і арас Шевченко йшов до неї з якимсь тремтінням, але яка ж чекала на нього несподіванка: він застав красуню, що сиділа на канапі в товаристві трьох залицяльників: студента, гусара і товстелезного генерала й майстерно маневрувала, дурячи всіх трьох, то тішачи їх по черзі, то кидаючи в розпач. Побачивши це товариство, поет зніяковів і, як чарівна господиня не атакувала його люб'язністю він пішов з твердим наміром ніколи більше не повертатися до красуні. Проте, Шевченко ще довго згадував її і навіть написав такі рядки з приводу неї:

Не журюся, а не спиться Часом до півночі, Усе світять ті блискучі Твої чорні очі.

Шевченко дуже шанував й княжну, присвятив їй одну з кращих своїх поем, «Тризну» і подарував дві свої картини. Але кохання в його серці до неї не спалахнуло. Може тут багато значило й те, що йому було 29 років, а їй 35 і її походження. Проте в листах він називав її янголом, а, повертаючись із заслання, він відвідав її в Москві.

Поминувши дрібні захоплення Шевченка Кошицівною та Усковою, варто згадати його спроби одружитися з Катериною Піуновою. Повертаючись із заслання, поет побачив її на виставі в 1857-му році в Нижньому Новгороді. Сюди тоді на зустріч з Шевченком приїхав відомий артист Щепкін. Вирішили поставити там жарт «Москаль чарівник» Котляревського. Шевченко, чекаючи дозволу їхати до Петербургу, мав уже нагоду бачити й перед тим молоденьку красуню артистку Піунову в театрі. Одного разу керівник театру запросив Шевченка за лаштунки, щоб показати сцену. Тут Шевченко и познайомився з Піуновою. Як згадує вона сама, «Я зробила перед Тарасом Григоровичем реверанс — він подав мені руку... посміхнувся і сказав: «Вами я завжди милуюсь, коли бачу на сцені». Під гримом — згадує вона, — я почервоніла до вух». До речі, Піунова швидко вивчила українську мову, коли грала Тетяну в «Москалеві чарівникові». Шевченко разом з Щепкіном допомагав їй у вивченні української мови. Як видно з Шевченкового щоденника, Піунова зіграла свою ролю так, що глядачі ревіли від захоплення, та й сам Шевченко, за словами Щепкіна, більше всіх оплескував, кричав і тупав ногами.

Тарас Шевченко хотів навіть одружитися з нею, але різниця в роках — їй було лише 15 років, а йому 43 роки — була перешкодою. Тож ці залицяння скоро припинились. Він побачив, що ні вона, ні її батьки не бажають такого жениха. Він розгнівався й викинув її з свого серця. Професор Зайцев вважає, що в особі Катерини Піунової Шевченко бачив нібито частку своєї колишньої Оксани.
Повернувшись до Петербургу і з'їздивши потім в Україну, поет після всього пережитого почуває знову самотність, прагне родинного спокою, хоче одружитися:

...Хоча б на чортовій сестрі, бо доведеться одуріти на самоті... — пише він.

Отак бачимо, яке животворне значення для людини-поета мали окремі жінки чи дівчата, як це відбивалося на його житті і творчості. Ці інтимні сторінки життя нашого пророка показують ще глибше його надзвичайно чутливу душу, його смаки й уподобання, а разом і любов до України, до всього рідного, даючи синтетичний образ великого творця літературних скарбів, які для нас стали символом і дороговказом.

==Типи жінок у творах митця ==

'''Коли ми говоримо про жіночу долю в творах Т. Шевченка, на думку спадають перш за все три його знамениті поеми: «Катерина», «Наймичка» і «Марія».'''
Написані в різні періоди, ці поеми істотно відрізняються за стилем, за авторськими настановами.
У '''«Катерині»''' переважає романтична піднесеність, у '''«Наймичці»''' — змалювання конкретної життєвої ситуації, у '''«Марії»''' — прагнення символічного узагальнення. Однак всі три твори дуже тісно пов’язані між собою cхожістю життєвого конфлікту вони немовби становлять цілісний триптих. Євген Сверстюк писав з цього приводу: «Якщо «Катерина» —поема-притча про зневажену й зруйновану любов, що не вміла шануватися, здатну світити за всяких обставин, то «Марія» — поема-міф про святу любов, яка в людській душі возобновилась і досі світить в «душі скорбящій і убогій».

==Порівняльна характеристика образів=

В образах трьох жінок Шевченко немовби подає три сходинки наближення людини до вічних істин, до мудрості й краси.

Усі три жінки опинилися в однаковій ситуації — народили позашлюбну дитину, і це стосується навіть біблійної Марії, яку поет робить земною жінкою і, водночас, символом чистої жіночності, материнства.

Усі три жінки — Катерина, наймичка Ганна, Марія — вродливі, добрі, лагідні, смиренні. Вони через свою наївну щирість чинять гріх і стають покритками.

В образі Марії це суперечить біблійній оповіді, адже ми знаємо про непорочне зачаття її. Однак не слід вбачати в цьому атеїстичних поглядів Т. Шевченка, скоріше за все, таке навмисне «зниження» образу потрібне було йому для більшої правдивості зображення.

Катерина стоїть ніби на найнижчій сходинці цього душевного очищення. Найтяжчий гріх її полягає в тому, що вона наклала на себе руки і відступила перед силою зла, уособленого в образі москаля, тобто мимоволі дала йому більшу силу, прирікаючи на смерть свого власного сина. Отже, Катерина виявила слабкість, схибила перед своїм материнським обов’язком.

Автор не засуджує героїню за її слабкість, а навпаки, жаліє. Бо вона є уособленням усіх слабких і беззахисних, тих, хто потребує опіки сильних, хто потребує віри й терпіння.

Наймичка Ганна — це сильніша людина, яка віддала своє життя синові, виховала його, була з ним поруч. Тобто вона спокутувала свій гріх щоденним стражданням і працею, зробивши все задля щастя сина.

Іван Франко так оцінив цей образ: «Наймичка — натура безмірно глибока, чуття у неї не тільки живе, але сильне та високе, любов до дитини така могуча, що перемагає все інше, заслонює перед нею весь світ, заставляє забувати про себе саму, віддати все своє життя не для хвилевої покути, але для довгої жертви на користь своєї дитини».

І найвищий щабель краси материнської любові, чистоти почуття — це Марія. Плід її жіночого гріха став спасінням для всього людства. А після розп’яття Христа, свого Сина, Пречиста Діва знайшла в собі сили надихнути своїм «святим огненним словом» апостолів, що виявилися «нетвердими й душеубогими» людьми. Ця слабка й змучена жінка єдина в тяжку годину не втратила віру, понесла естафету добра, не дала йому зникнути, тобто віддала себе у жертву людству, яке вбило її сина. Жертва цієї матері — це символ всепрощення й любові до всього сущого, символ вищої мудрості, яка цінніша за сьогоденні інтереси, почуття й образи.

==Корисні ресурси==

[[Категорія: Шаблони]]

Приклад учнівської вікі-статті "Жіноча доля у творчості митця"

2013-06-14T12:31:09Z

Балагура Юлія: /* Типи жінок у творах митця */

==Назва проекту==
'''''"Жіноча доля в творчості митця"'''''

==Автори проекту==
'''Статтю розробили й презентували учні 9-А класу:'''
Шопін Дмитро,
Гребенюк Юлія,
Щербак Анна,
Басіста Аліна,
Павленко Олексій

==Мета дослідження==
Розкрити захоплення поета красою жінки, мрію бачити жінку щасливою.

Розглянути різноманітність жіночих образів в поезії Шевченка, тему матері й сина.

Продемонструвати різні типи втілення теми жіночої долі: романтичний (“Катерина”), реалістично-побутовий (“Наймичка”, “На панщині пшеницю жала...”), символічно-узагальнений (“Марія”).

==Роль жінки у житті Т.Шевченка ==
«Не весело на світі жить,

Коли нема кого любить».

Т. Шевченко

Багатьох зацікавить тема про зв'язки Тараса Шевченка з жінками, його захоплення, ставлення до жінок та його спроби одружитися.

Ті перші чисті пориви дитячих чи напівдитячих інтимних почувань, які видатні шевченкознавці називають першим коханням, у Шевченка бачимо до дівчинки Оксани, з якою були пов'язані його спогади про дитячі й молодечі роки на тлі безрадісного кріпацького життя. А що вони були дуже сильні, це бачимо з того, як ім'я його Оксаночки відбивалося з найніжнішим співчуттям в його творах. Це ж Оксана Коваленко зворушила його дитяче серце, коли він, пасучи панські вівці, з розпуки заплакав, а вона прийшла, втерла йому сльози и поцілувала. Постать тієї Оксаночки перевтілювалась у йою творах і в черницю Мар'яну, і в Катерину. Та приязнь до Оксани не погасла в його серці і через 15 років, коли він повернувся до рідної Кирилівки. Найперше він запитав про долю його приятельки і був тяжко пригнічений. коли почув, що через москалів пропало її життя.

Почуття до Оксани, як уосіблення нещасної скривдженої дівчини, не покинули нашого співця й на засланні і в подальші роки. їх ми бачимо і в «Гайдамаках», і в вірші «Мені тринадцятий минало», і в «Катерині», і навіть у житті в постатях Катрусі Піунової чи Лукері, які може нагадували йому Оксану.

У 1829-му році, приїхавши з Тарасом до Варшави, поміщик Енґельгардт, віддає свого 16-річного козачка Тараса до відомого там маляра Франца Лямпі, щоб мати свого власного маляра. Його одягли, як панича, бо туди ходили більше вчитися панські діти. Отже у Варшаві відчув Тарас себе людиною. Тут він і закохався в гарненьку прачку польку Дуню Гусаківську, яка прала йому білизну, прасувала краватки та манишки. Але за цю любов чи прихильність Дуні Тарас теж мав платити данину: він мусив, на її вимогу, розмовляти з нею ТІЛЬКИ ПОЛЬСЬКОЮ МОВОЮ. Тарас швидко опанував її. Зрозуміло, що це кохання не могло не блиснути ясним промінням у його чутливому серці. Ця приязнь, як він признавався пізніше своєму приятелеві маляреві Сошенкові, облагородила його душу, піднісши його самого у власних очах. «Я вперше тоді подумав, — казав Тарас, — чому і нам, кріпакам, не бути такими ж людьми, як інші вільні люди».

Та це захоплення Дунею тривало недовго: 20-го листопада 1830 року у Варшаві вибухнуло повстання проти російського окупанта, і пан швидко виїхав до Петербургу, а через якийсь час і вся челядь разом з Тарасом помандрувала туди ж. Тарас іще мав нагоду побачити з горища бій польських повстанців проти московського війська.

З різних спогадів бачимо, що Шевченко до заслання не збирався одружуватись, хоч любив жіноче товариство і жартома казав, що любить таких жінок, щоб під ними земля на три сажні горіла. Проте, після викупу з кріпацтва у 1838-му році Шевченко, мешкаючи в маляра Сошенка, захопився молодою й дуже милою німкенею Машею, яка жила в того ж Сошенка і з якою Сошенко збирався одружитися. Сошенко був значно старший, і Тарасові легко пощастило переманити дівчину на свій бік. Сошенко за це розгнівався на Тараса і, щоб перешкодити зв'язкам Тараса з Машею, видворив його з свого мешкання. Проте, почувши, що, за порадою лікаря, Сошенко має їхати лікуватися в Україну, Шевченко, почуваючи перед ним провину, відвідав Сошенка, допоміг йому, і вони лишились друзями.

Поет Чужбинський згадує інше захоплення Шевченка однією красивою дівчиною. Змальовуючи Лавру в Києві, Шевченко познайомився з родиною оогомольців, що приїхали до Києва. Вечорами він почав зникати й не казав, де просиджував до півночі. Якось на мальовничій стежці, що вела з Царського саду на Поділ, Чужбинський побачив Тараса в незнайомому товаристзі, що складалося з двох старілих жінок кількох дітей і гарненької дівчини. Дівчина в той час відхилила вуаль, і він побачив її розчервоніле чудове личко, обрамлене русявим волоссям. Сміючись чистим, майже дитячим сміхом, вона слухала Тараса Шевченка, який розповідав їй, мабуть, щось цікаве. На третій день Тарас уже був сумний і розповів Чужбинському, що та родина з дівчиною вже виїхала, до того ж дівчина була вже за когось засватана. І ІЛав-ченко про неї скоро заоув. А як Чужбинський іноді нагадував про його минуле захоплення, то той відповідав: «Ах, дурниця! Поки з нею балакаю, то оуцім то щось і ворушиться в в.серці, а там і не дуже».

Лкось захопився Тарас Григорович у Києві однією відомою красунею, яка дубила голови всім, хто потрапляв у її зачароване коло. Захоплення оуло сильне. Шевченко не на жарт замислився, малював її голівку і кілька разів писав про це вірші, «а завжди радів — пише Чужбинський, — коли йому хтось подобався, олагородна його натура робилася ще художнішою, і він працював тоді з великим завзяттям», проте в цій красуні Шевченко швидко розчарувався. Запросила вона його якось вранці прочитати їй одну поему й сказала, що в неї нікого не буде, що вона бажала б зазнати насолоди від його читання, і арас Шевченко йшов до неї з якимсь тремтінням, але яка ж чекала на нього несподіванка: він застав красуню, що сиділа на канапі в товаристві трьох залицяльників: студента, гусара і товстелезного генерала й майстерно маневрувала, дурячи всіх трьох, то тішачи їх по черзі, то кидаючи в розпач. Побачивши це товариство, поет зніяковів і, як чарівна господиня не атакувала його люб'язністю він пішов з твердим наміром ніколи більше не повертатися до красуні. Проте, Шевченко ще довго згадував її і навіть написав такі рядки з приводу неї:

Не журюся, а не спиться Часом до півночі, Усе світять ті блискучі Твої чорні очі.

Шевченко дуже шанував й княжну, присвятив їй одну з кращих своїх поем, «Тризну» і подарував дві свої картини. Але кохання в його серці до неї не спалахнуло. Може тут багато значило й те, що йому було 29 років, а їй 35 і її походження. Проте в листах він називав її янголом, а, повертаючись із заслання, він відвідав її в Москві.

Поминувши дрібні захоплення Шевченка Кошицівною та Усковою, варто згадати його спроби одружитися з Катериною Піуновою. Повертаючись із заслання, поет побачив її на виставі в 1857-му році в Нижньому Новгороді. Сюди тоді на зустріч з Шевченком приїхав відомий артист Щепкін. Вирішили поставити там жарт «Москаль чарівник» Котляревського. Шевченко, чекаючи дозволу їхати до Петербургу, мав уже нагоду бачити й перед тим молоденьку красуню артистку Піунову в театрі. Одного разу керівник театру запросив Шевченка за лаштунки, щоб показати сцену. Тут Шевченко и познайомився з Піуновою. Як згадує вона сама, «Я зробила перед Тарасом Григоровичем реверанс — він подав мені руку... посміхнувся і сказав: «Вами я завжди милуюсь, коли бачу на сцені». Під гримом — згадує вона, — я почервоніла до вух». До речі, Піунова швидко вивчила українську мову, коли грала Тетяну в «Москалеві чарівникові». Шевченко разом з Щепкіном допомагав їй у вивченні української мови. Як видно з Шевченкового щоденника, Піунова зіграла свою ролю так, що глядачі ревіли від захоплення, та й сам Шевченко, за словами Щепкіна, більше всіх оплескував, кричав і тупав ногами.

Тарас Шевченко хотів навіть одружитися з нею, але різниця в роках — їй було лише 15 років, а йому 43 роки — була перешкодою. Тож ці залицяння скоро припинились. Він побачив, що ні вона, ні її батьки не бажають такого жениха. Він розгнівався й викинув її з свого серця. Професор Зайцев вважає, що в особі Катерини Піунової Шевченко бачив нібито частку своєї колишньої Оксани.
Повернувшись до Петербургу і з'їздивши потім в Україну, поет після всього пережитого почуває знову самотність, прагне родинного спокою, хоче одружитися:

...Хоча б на чортовій сестрі, бо доведеться одуріти на самоті... — пише він.

Отак бачимо, яке животворне значення для людини-поета мали окремі жінки чи дівчата, як це відбивалося на його житті і творчості. Ці інтимні сторінки життя нашого пророка показують ще глибше його надзвичайно чутливу душу, його смаки й уподобання, а разом і любов до України, до всього рідного, даючи синтетичний образ великого творця літературних скарбів, які для нас стали символом і дороговказом.

==Типи жінок у творах митця ==

'''Коли ми говоримо про жіночу долю в творах Т. Шевченка, на думку спадають перш за все три його знамениті поеми: «Катерина», «Наймичка» і «Марія».'''
Написані в різні періоди, ці поеми істотно відрізняються за стилем, за авторськими настановами.
У '''«Катерині»''' переважає романтична піднесеність, у '''«Наймичці»''' — змалювання конкретної життєвої ситуації, у '''«Марії»''' — прагнення символічного узагальнення. Однак всі три твори дуже тісно пов’язані між собою cхожістю життєвого конфлікту вони немовби становлять цілісний триптих. Євген Сверстюк писав з цього приводу: «Якщо «Катерина» —поема-притча про зневажену й зруйновану любов, що не вміла шануватися, здатну світити за всяких обставин, то «Марія» — поема-міф про святу любов, яка в людській душі возобновилась і досі світить в «душі скорбящій і убогій».

==Порівняльна характеристика образів=

В образах трьох жінок Шевченко немовби подає три сходинки наближення людини до вічних істин, до мудрості й краси.

Усі три жінки опинилися в однаковій ситуації — народили позашлюбну дитину, і це стосується навіть біблійної Марії, яку поет робить земною жінкою і, водночас, символом чистої жіночності, материнства.

Усі три жінки — Катерина, наймичка Ганна, Марія — вродливі, добрі, лагідні, смиренні. Вони через свою наївну щирість чинять гріх і стають покритками.

В образі Марії це суперечить біблійній оповіді, адже ми знаємо про непорочне зачаття її. Однак не слід вбачати в цьому атеїстичних поглядів Т. Шевченка, скоріше за все, таке навмисне «зниження» образу потрібне було йому для більшої правдивості зображення.

Катерина стоїть ніби на найнижчій сходинці цього душевного очищення. Найтяжчий гріх її полягає в тому, що вона наклала на себе руки і відступила перед силою зла, уособленого в образі москаля, тобто мимоволі дала йому більшу силу, прирікаючи на смерть свого власного сина. Отже, Катерина виявила слабкість, схибила перед своїм материнським обов’язком.

Автор не засуджує героїню за її слабкість, а навпаки, жаліє. Бо вона є уособленням усіх слабких і беззахисних, тих, хто потребує опіки сильних, хто потребує віри й терпіння.

Наймичка Ганна — це сильніша людина, яка віддала своє життя синові, виховала його, була з ним поруч. Тобто вона спокутувала свій гріх щоденним стражданням і працею, зробивши все задля щастя сина.

Іван Франко так оцінив цей образ: «Наймичка — натура безмірно глибока, чуття у неї не тільки живе, але сильне та високе, любов до дитини така могуча, що перемагає все інше, заслонює перед нею весь світ, заставляє забувати про себе саму, віддати все своє життя не для хвилевої покути, але для довгої жертви на користь своєї дитини».

І найвищий щабель краси материнської любові, чистоти почуття — це Марія. Плід її жіночого гріха став спасінням для всього людства. А після розп’яття Христа, свого Сина, Пречиста Діва знайшла в собі сили надихнути своїм «святим огненним словом» апостолів, що виявилися «нетвердими й душеубогими» людьми. Ця слабка й змучена жінка єдина в тяжку годину не втратила віру, понесла естафету добра, не дала йому зникнути, тобто віддала себе у жертву людству, яке вбило її сина. Жертва цієї матері — це символ всепрощення й любові до всього сущого, символ вищої мудрості, яка цінніша за сьогоденні інтереси, почуття й образи.

==Корисні ресурси==

[[Категорія: Шаблони]]

Приклад учнівської вікі-статті "Жіноча доля у творчості митця"

2013-06-14T12:30:06Z

Балагура Юлія: /* Висновки */

==Назва проекту==
'''''"Жіноча доля в творчості митця"'''''

==Автори проекту==
'''Статтю розробили й презентували учні 9-А класу:'''
Шопін Дмитро,
Гребенюк Юлія,
Щербак Анна,
Басіста Аліна,
Павленко Олексій

==Мета дослідження==
Розкрити захоплення поета красою жінки, мрію бачити жінку щасливою.

Розглянути різноманітність жіночих образів в поезії Шевченка, тему матері й сина.

Продемонструвати різні типи втілення теми жіночої долі: романтичний (“Катерина”), реалістично-побутовий (“Наймичка”, “На панщині пшеницю жала...”), символічно-узагальнений (“Марія”).

==Роль жінки у житті Т.Шевченка ==
«Не весело на світі жить,

Коли нема кого любить».

Т. Шевченко

Багатьох зацікавить тема про зв'язки Тараса Шевченка з жінками, його захоплення, ставлення до жінок та його спроби одружитися.

Ті перші чисті пориви дитячих чи напівдитячих інтимних почувань, які видатні шевченкознавці називають першим коханням, у Шевченка бачимо до дівчинки Оксани, з якою були пов'язані його спогади про дитячі й молодечі роки на тлі безрадісного кріпацького життя. А що вони були дуже сильні, це бачимо з того, як ім'я його Оксаночки відбивалося з найніжнішим співчуттям в його творах. Це ж Оксана Коваленко зворушила його дитяче серце, коли він, пасучи панські вівці, з розпуки заплакав, а вона прийшла, втерла йому сльози и поцілувала. Постать тієї Оксаночки перевтілювалась у йою творах і в черницю Мар'яну, і в Катерину. Та приязнь до Оксани не погасла в його серці і через 15 років, коли він повернувся до рідної Кирилівки. Найперше він запитав про долю його приятельки і був тяжко пригнічений. коли почув, що через москалів пропало її життя.

Почуття до Оксани, як уосіблення нещасної скривдженої дівчини, не покинули нашого співця й на засланні і в подальші роки. їх ми бачимо і в «Гайдамаках», і в вірші «Мені тринадцятий минало», і в «Катерині», і навіть у житті в постатях Катрусі Піунової чи Лукері, які може нагадували йому Оксану.

У 1829-му році, приїхавши з Тарасом до Варшави, поміщик Енґельгардт, віддає свого 16-річного козачка Тараса до відомого там маляра Франца Лямпі, щоб мати свого власного маляра. Його одягли, як панича, бо туди ходили більше вчитися панські діти. Отже у Варшаві відчув Тарас себе людиною. Тут він і закохався в гарненьку прачку польку Дуню Гусаківську, яка прала йому білизну, прасувала краватки та манишки. Але за цю любов чи прихильність Дуні Тарас теж мав платити данину: він мусив, на її вимогу, розмовляти з нею ТІЛЬКИ ПОЛЬСЬКОЮ МОВОЮ. Тарас швидко опанував її. Зрозуміло, що це кохання не могло не блиснути ясним промінням у його чутливому серці. Ця приязнь, як він признавався пізніше своєму приятелеві маляреві Сошенкові, облагородила його душу, піднісши його самого у власних очах. «Я вперше тоді подумав, — казав Тарас, — чому і нам, кріпакам, не бути такими ж людьми, як інші вільні люди».

Та це захоплення Дунею тривало недовго: 20-го листопада 1830 року у Варшаві вибухнуло повстання проти російського окупанта, і пан швидко виїхав до Петербургу, а через якийсь час і вся челядь разом з Тарасом помандрувала туди ж. Тарас іще мав нагоду побачити з горища бій польських повстанців проти московського війська.

З різних спогадів бачимо, що Шевченко до заслання не збирався одружуватись, хоч любив жіноче товариство і жартома казав, що любить таких жінок, щоб під ними земля на три сажні горіла. Проте, після викупу з кріпацтва у 1838-му році Шевченко, мешкаючи в маляра Сошенка, захопився молодою й дуже милою німкенею Машею, яка жила в того ж Сошенка і з якою Сошенко збирався одружитися. Сошенко був значно старший, і Тарасові легко пощастило переманити дівчину на свій бік. Сошенко за це розгнівався на Тараса і, щоб перешкодити зв'язкам Тараса з Машею, видворив його з свого мешкання. Проте, почувши, що, за порадою лікаря, Сошенко має їхати лікуватися в Україну, Шевченко, почуваючи перед ним провину, відвідав Сошенка, допоміг йому, і вони лишились друзями.

Поет Чужбинський згадує інше захоплення Шевченка однією красивою дівчиною. Змальовуючи Лавру в Києві, Шевченко познайомився з родиною оогомольців, що приїхали до Києва. Вечорами він почав зникати й не казав, де просиджував до півночі. Якось на мальовничій стежці, що вела з Царського саду на Поділ, Чужбинський побачив Тараса в незнайомому товаристзі, що складалося з двох старілих жінок кількох дітей і гарненької дівчини. Дівчина в той час відхилила вуаль, і він побачив її розчервоніле чудове личко, обрамлене русявим волоссям. Сміючись чистим, майже дитячим сміхом, вона слухала Тараса Шевченка, який розповідав їй, мабуть, щось цікаве. На третій день Тарас уже був сумний і розповів Чужбинському, що та родина з дівчиною вже виїхала, до того ж дівчина була вже за когось засватана. І ІЛав-ченко про неї скоро заоув. А як Чужбинський іноді нагадував про його минуле захоплення, то той відповідав: «Ах, дурниця! Поки з нею балакаю, то оуцім то щось і ворушиться в в.серці, а там і не дуже».

Лкось захопився Тарас Григорович у Києві однією відомою красунею, яка дубила голови всім, хто потрапляв у її зачароване коло. Захоплення оуло сильне. Шевченко не на жарт замислився, малював її голівку і кілька разів писав про це вірші, «а завжди радів — пише Чужбинський, — коли йому хтось подобався, олагородна його натура робилася ще художнішою, і він працював тоді з великим завзяттям», проте в цій красуні Шевченко швидко розчарувався. Запросила вона його якось вранці прочитати їй одну поему й сказала, що в неї нікого не буде, що вона бажала б зазнати насолоди від його читання, і арас Шевченко йшов до неї з якимсь тремтінням, але яка ж чекала на нього несподіванка: він застав красуню, що сиділа на канапі в товаристві трьох залицяльників: студента, гусара і товстелезного генерала й майстерно маневрувала, дурячи всіх трьох, то тішачи їх по черзі, то кидаючи в розпач. Побачивши це товариство, поет зніяковів і, як чарівна господиня не атакувала його люб'язністю він пішов з твердим наміром ніколи більше не повертатися до красуні. Проте, Шевченко ще довго згадував її і навіть написав такі рядки з приводу неї:

Не журюся, а не спиться Часом до півночі, Усе світять ті блискучі Твої чорні очі.

Шевченко дуже шанував й княжну, присвятив їй одну з кращих своїх поем, «Тризну» і подарував дві свої картини. Але кохання в його серці до неї не спалахнуло. Може тут багато значило й те, що йому було 29 років, а їй 35 і її походження. Проте в листах він називав її янголом, а, повертаючись із заслання, він відвідав її в Москві.

Поминувши дрібні захоплення Шевченка Кошицівною та Усковою, варто згадати його спроби одружитися з Катериною Піуновою. Повертаючись із заслання, поет побачив її на виставі в 1857-му році в Нижньому Новгороді. Сюди тоді на зустріч з Шевченком приїхав відомий артист Щепкін. Вирішили поставити там жарт «Москаль чарівник» Котляревського. Шевченко, чекаючи дозволу їхати до Петербургу, мав уже нагоду бачити й перед тим молоденьку красуню артистку Піунову в театрі. Одного разу керівник театру запросив Шевченка за лаштунки, щоб показати сцену. Тут Шевченко и познайомився з Піуновою. Як згадує вона сама, «Я зробила перед Тарасом Григоровичем реверанс — він подав мені руку... посміхнувся і сказав: «Вами я завжди милуюсь, коли бачу на сцені». Під гримом — згадує вона, — я почервоніла до вух». До речі, Піунова швидко вивчила українську мову, коли грала Тетяну в «Москалеві чарівникові». Шевченко разом з Щепкіном допомагав їй у вивченні української мови. Як видно з Шевченкового щоденника, Піунова зіграла свою ролю так, що глядачі ревіли від захоплення, та й сам Шевченко, за словами Щепкіна, більше всіх оплескував, кричав і тупав ногами.

Тарас Шевченко хотів навіть одружитися з нею, але різниця в роках — їй було лише 15 років, а йому 43 роки — була перешкодою. Тож ці залицяння скоро припинились. Він побачив, що ні вона, ні її батьки не бажають такого жениха. Він розгнівався й викинув її з свого серця. Професор Зайцев вважає, що в особі Катерини Піунової Шевченко бачив нібито частку своєї колишньої Оксани.
Повернувшись до Петербургу і з'їздивши потім в Україну, поет після всього пережитого почуває знову самотність, прагне родинного спокою, хоче одружитися:

...Хоча б на чортовій сестрі, бо доведеться одуріти на самоті... — пише він.

Отак бачимо, яке животворне значення для людини-поета мали окремі жінки чи дівчата, як це відбивалося на його житті і творчості. Ці інтимні сторінки життя нашого пророка показують ще глибше його надзвичайно чутливу душу, його смаки й уподобання, а разом і любов до України, до всього рідного, даючи синтетичний образ великого творця літературних скарбів, які для нас стали символом і дороговказом.

==Типи жінок у творах митця ==

'''Коли ми говоримо про жіночу долю в творах Т. Шевченка, на думку спадають перш за все три його знамениті поеми: «Катерина», «Наймичка» і «Марія».
'''
Написані в різні періоди, ці поеми істотно відрізняються за стилем, за авторськими настановами.
У '''«Катерині»''' переважає романтична піднесеність, у '''«Наймичці»''' — змалювання конкретної життєвої ситуації, у '''«Марії»''' — прагнення символічного узагальнення. Однак всі три твори дуже тісно пов’язані між собою cхожістю життєвого конфлікту вони немовби становлять цілісний триптих. Євген Сверстюк писав з цього приводу: «Якщо «Катерина» —поема-притча про зневажену й зруйновану любов, що не вміла шануватися, здатну світити за всяких обставин, то «Марія» — поема-міф про святу любов, яка в людській душі возобновилась і досі світить в «душі скорбящій і убогій».

==Порівняльна характеристика образів=

В образах трьох жінок Шевченко немовби подає три сходинки наближення людини до вічних істин, до мудрості й краси.

Усі три жінки опинилися в однаковій ситуації — народили позашлюбну дитину, і це стосується навіть біблійної Марії, яку поет робить земною жінкою і, водночас, символом чистої жіночності, материнства.

Усі три жінки — Катерина, наймичка Ганна, Марія — вродливі, добрі, лагідні, смиренні. Вони через свою наївну щирість чинять гріх і стають покритками.

В образі Марії це суперечить біблійній оповіді, адже ми знаємо про непорочне зачаття її. Однак не слід вбачати в цьому атеїстичних поглядів Т. Шевченка, скоріше за все, таке навмисне «зниження» образу потрібне було йому для більшої правдивості зображення.

Катерина стоїть ніби на найнижчій сходинці цього душевного очищення. Найтяжчий гріх її полягає в тому, що вона наклала на себе руки і відступила перед силою зла, уособленого в образі москаля, тобто мимоволі дала йому більшу силу, прирікаючи на смерть свого власного сина. Отже, Катерина виявила слабкість, схибила перед своїм материнським обов’язком.

Автор не засуджує героїню за її слабкість, а навпаки, жаліє. Бо вона є уособленням усіх слабких і беззахисних, тих, хто потребує опіки сильних, хто потребує віри й терпіння.

Наймичка Ганна — це сильніша людина, яка віддала своє життя синові, виховала його, була з ним поруч. Тобто вона спокутувала свій гріх щоденним стражданням і працею, зробивши все задля щастя сина.

Іван Франко так оцінив цей образ: «Наймичка — натура безмірно глибока, чуття у неї не тільки живе, але сильне та високе, любов до дитини така могуча, що перемагає все інше, заслонює перед нею весь світ, заставляє забувати про себе саму, віддати все своє життя не для хвилевої покути, але для довгої жертви на користь своєї дитини».

І найвищий щабель краси материнської любові, чистоти почуття — це Марія. Плід її жіночого гріха став спасінням для всього людства. А після розп’яття Христа, свого Сина, Пречиста Діва знайшла в собі сили надихнути своїм «святим огненним словом» апостолів, що виявилися «нетвердими й душеубогими» людьми. Ця слабка й змучена жінка єдина в тяжку годину не втратила віру, понесла естафету добра, не дала йому зникнути, тобто віддала себе у жертву людству, яке вбило її сина. Жертва цієї матері — це символ всепрощення й любові до всього сущого, символ вищої мудрості, яка цінніша за сьогоденні інтереси, почуття й образи.

==Корисні ресурси==

[[Категорія: Шаблони]]

Приклад учнівської вікі-статті "Жіноча доля у творчості митця"

2013-06-14T12:26:03Z

Балагура Юлія: /* Роль жінки у житті Т.Шевченка */

Приклад учнівської вікі-статті "Жіноча доля у творчості митця"

2013-06-14T12:21:16Z

Балагура Юлія: /* */

==Назва проекту==
'''''"Жіноча доля в творчості митця"'''''

==Автори проекту==
'''Статтю розробили й презентували учні 9-А класу:'''
Шопін Дмитро,
Гребенюк Юлія,
Щербак Анна,
Басіста Аліна,
Павленко Олексій

==Мета дослідження==
Розкрити захоплення поета красою жінки, мрію бачити жінку щасливою.

Розглянути різноманітність жіночих образів в поезії Шевченка, тему матері й сина.

Продемонструвати різні типи втілення теми жіночої долі: романтичний (“Катерина”), реалістично-побутовий (“Наймичка”, “На панщині пшеницю жала...”), символічно-узагальнений (“Марія”).

==Роль жінки у житті Т.Шевченка ==
«Не весело на світі жить,

Коли нема кого любить».

Т. Шевченко

Багатьох зацікавить тема про зв'язки Тараса Шевченка з жінками, його захоплення, ставлення до жінок та його спроби одружитися.

Ті перші чисті пориви дитячих чи напівдитячих інтимних почувань, які видатні шевченкознавці називають першим коханням, у Шевченка бачимо до дівчинки Оксани, з якою були пов'язані його спогади про дитячі й молодечі роки на тлі безрадісного кріпацького життя. А що вони були дуже сильні, це бачимо з того, як ім'я його Оксаночки відбивалося з найніжнішим співчуттям в його творах. Це ж Оксана Коваленко зворушила його дитяче серце, коли він, пасучи панські вівці, з розпуки заплакав, а вона прийшла, втерла йому сльози и поцілувала. Постать тієї Оксаночки перевтілювалась у йою творах і в черницю Мар'яну, і в Катерину. Та приязнь до Оксани не погасла в його серці і через 15 років, коли він повернувся до рідної Кирилівки. Найперше він запитав про долю його приятельки і був тяжко пригнічений. коли почув, що через москалів пропало її життя.

Почуття до Оксани, як уосіблення нещасної скривдженої дівчини, не покинули нашого співця й на засланні і в подальші роки. їх ми бачимо і в «Гайдамаках», і в вірші «Мені тринадцятий минало», і в «Катерині», і навіть у житті в постатях Катрусі Піунової чи Лукері, які може нагадували йому Оксану.

У 1829-му році, приїхавши з Тарасом до Варшави, помі-шик Енґельгардт, віддає свого 16-річного козачка Тараса до відомого там маляра Франца Лямпі, щоб мати свого власного маляра. Його одягли, як панича, бо туди ходили більше вчитися панські діти. Отже у Варшаві відчув Тарас себе людиною. Тут він і закохався в гарненьку прачку польку Дуню Гусаківську, яка прала йому білизну, прасувала краватки та манишки. Але за цю любов чи прихильність Дуні Тарас теж мав платити данину: він мусів, на її вимогу, розмовляти з нею ТІЛЬКИ ПОЛЬСЬКОЮ МОВОЮ. Тарас швидко опанував її. Зрозуміло, що це кохання не могло не блиснути ясним промінням у його чутливому серці. Ця приязнь, як він признавався пізніше своєму приятелеві маляреві Сошенкові, облагородила його душу, піднісши його самого у власних очах. «Я вперше тоді подумав, — казав Тарас, — чому і нам, кріпакам, не бути такими ж людьми, як інші вільні люди».

Та це захоплення Дунею тривало недовго: 20-го листопада 1830 року у Варшаві вибухнуло повстання проти російського окупанта, і пан швидко виїхав до Петербургу, а через якийсь час і вся челядь разом з Тарасом помандрувала туди ж. Тарас іще мав нагоду побачити з горища бій польських повстанців проти московського війська.

З різних спогадів бачимо, що Шевченко до заслання не збирався одружуватись, хоч любив жіноче товариство і жартома казав, що любить таких жінок, щоб під ними земля на три сажні горіла. Проте, після викупу з кріпацтва у 1838-му році Шевченко, мешкаючи в маляра Сошенка, захопився молодою й дуже милою німкенею Машею, яка жила в того ж Сошенка і з якою Сошенко збирався одружитися. Сошенко був значно старший, і Тарасові легко пощастило переманити дівчину на свій бік. Сошенко за це розгнівався на Тараса і, щоб перешкодити зв'язкам Тараса з Машею, видворив його з свого мешкання. Проте, почувши, що, за порадою лікаря, Сошенко має їхати лікуватися в Україну, Шевченко, почуваючи перед ним провину, відвідав Сошенка, допоміг йому, і вони лишились друзями.

Поет Чужбинський згадує інше захоплення Шевченка однією красивою дівчиною. Змальовуючи Лавру в Києві, Шевченко познайомився з родиною оогомольців, що приїхали до Києва. Вечорами він почав зникати й не казав, де просиджував до півночі. Якось на мальовничій стежці, що вела з Царського саду на Поділ, Чужбинський побачив Тараса в незнайомому товаристзі, що складалося з двох старілих жінок кількох дітей і гарненької дівчини. Дівчина в той час відхилила вуаль, і він побачив її розчервоніле чудове личко, обрамлене русявим волоссям. Сміючись чистим, майже дитячим сміхом, вона слухала Тараса Шевченка, який розповідав їй, мабуть, щось цікаве. На третій день Тарас уже був сумний і розповів Чужбинському, що та родина з дівчиною вже виїхала, до того ж дівчина була вже за когось засватана. І ІЛав-ченко про неї скоро заоув. А як Чужбинський іноді нагадував про його минуле захоплення, то той відповідав: «Ах, дурниця! Поки з нею балакаю, то оуцім то щось і ворушиться в в.серці, а там і не дуже».

Лкось захопився Тарас Григорович у Києві однією відомою красунею, яка дубила голови всім, хто потрапляв у її зачароване коло. Захоплення оуло сильне. Шевченко не на жарт замислився, малював її голівку і кілька разів писав про це вірші, «а завжди радів — пише Чужбинський, — коли йому хтось подобався, олагородна його натура робилася ще художнішою, і він працював тоді з великим завзяттям», проте в цій красуні Шевченко швидко розчарувався. Запросила вона його якось вранці прочитати їй одну поему й сказала, що в неї нікого не буде, що вона бажала б зазнати насолоди від його читання, і арас Шевченко йшов до неї з якимсь тремтінням, але яка ж чекала на нього несподіванка: він застав красуню, що сиділа на канапі в товаристві трьох залицяльників: студента, гусара і товстелезного генерала й майстерно маневрувала, дурячи всіх трьох, то тішачи їх по черзі, то кидаючи в розпач. Побачивши це товариство, поет зніяковів і, як чарівна господиня не атакувала його люб'язністю він пішов з твердим наміром ніколи більше не повертатися до красуні. Проте, Шевченко ще довго згадував її і навіть написав такі рядки з приводу неї:

Не журюся, а не спиться Часом до півночі, Усе світять ті блискучі Твої чорні очі.

«Мов говорять тихесенько:

Хоч, небоже, раю?

Він у мене тут — у серці»,

А серця немає

Й не було його ніколи,

Тільки шматок м'яса.

Нащо ж хороше і пишно Так ти розцвілася?.. Не журюся, а не спиться Часом і до світа Усе думка побиває, Як би так прожити, Щоб ніколи такі очі Серця не вразили.

писати, потім простягнув мені цей папір, кажучи, що це присвята до одного твору, який він вручить мені пізніше. На цьому аркуші був написаний вірш на 13 рядків і підпис «На пам'ять про 9-те листопада». Він звучить так:

«Княжній Варварі Миколаївні Рєпніній, Душі з небес благословенній Дано любить, терпіть, страждать, І дар приречений, надхнення, Дано сльозами поливать.

Ви розумієте це слово!.. Для Вас я радо відложив Життя буденного окови. Священнодіяв я ізнову І сльози в звуки перелив.
Ваш добрий ангел надлетів, Обвіяв крилами і снами, І тихограйними річами З душею чудо сотворив.

«Він передав мені аркуш, — пише княжна, — я прочитала; чиста й солодка радість сповнила моє серце. І якби мені спало на думку виявити свої почуття, я кинулась би йому на шию. Та я сказала собі: треба подумати; щоб виграти час, я вдруге перечитала вірш, потім підхопилась з місця. Він у цей час ходив по кімнаті, я сказала йому: «Дайте мені своє чоло», — і поцілувала його чистим поцілунком, тому що це відбулось в присутності Тані і Глафіри. Наступного дня я розповіла мамі все, крім поцілунка».

Загалом Княжна приховувала від матері своє захоплення й любов до Шевченка. Але одного разу, коли Варвара прочитала свій твір, повість «Дівчинка», в якому висловила щире захоплення Шевченком, мати зробила зауваження, що вона дуже легко ділиться своїми сердечними справами. На це Варвара відповіла, що Шевченко їй не чужий, що вона любить його й вірить йому. На це мати відповіла: «Безсоромність!»

Княжна все тяжче переживала своє кохання до Шевченка, він розумів її, та не міг відповісти тим же. Вихід з того стану був один: лишити Яготин, що Шевченко й зробив 10-го січня 1844 року. Про це Княжна писала до свого вчителя Ей-нара так: «...Настав день і час його від'їзду. Я з сльозами кинулась йому на шию, перехрестила йому лоб, і він вибіг з кімнати...»

Шевченко дуже шанував княжну, присвятив їй одну з кращих своїх поем, «Тризну» і подарував дві свої картини. Але кохання в його серці до неї не спалахнуло. Може тут багато значило й те, що йому було 29 років, а їй 35 і її походження. Проте в листах він називав її янголом, а, повертаючись із заслання, він відвідав її в Москві.

Поминувши дрібні захоплення Шевченка Кошицівною та Усковою, варто згадати його спроби одружитися з Катериною Піуновою. Повертаючись із заслання, поет побачив її на виставі в 1857-му році в Нижньому Новгороді. Сюди тоді на зустріч з Шевченком приїхав відомий артист Щепкін. Вирішили поставити там жарт «Москаль чарівник» Котляревського. Шевченко, чекаючи дозволу їхати до Петербургу, мав уже нагоду бачити й перед тим молоденьку красуню артистку Піунову в театрі. Одного разу керівник театру запросив Шевченка за лаштунки, щоб показати сцену. Тут Шевченко и познайомився з Піуновою. Як згадує вона сама, «Я зробила перед Тарасом Григоровичем реверанс — він подав мені руку... посміхнувся і сказав: «Вами я завжди милуюсь, коли бачу на сцені». Під гримом — згадує вона, — я почервоніла до вух». До речі, Піунова швидко вивчила українську мову, коли грала Тетяну в «Москалеві чарівникові». Шевченко разом з Щепкіном допомагав їй у вивченні української мови. Як видно з Шевченкового щоденника, Піунова зіграла свою ролю так, що глядачі ревіли від захоплення, та й сам Шевченко, за словами Щепкіна, більше всіх оплескував, кричав і тупав ногами.

Тарас Шевченко хотів навіть одружитися з нею, але різниця в роках — їй було лише 15 років, а йому 43 роки — була перешкодою. Тож ці залицяння скоро припинились. Він побачив, що ні вона, ні її батьки не бажають такого жениха. Він розгнівався й викинув її з свого серця. Проф. Зайцев вважає, що в особі Катерини Піунової Шевченко бачив нібито частку своєї колишньої Оксани. Проте Шевченко з Щепкіном намовили її переїхати грати на сцені до Харкова. 22-го лютого 1858 р. Шевченко пише в щоденникові: «Втретє сниться Піунова і весь час у вигляді обідраної сліпої жебрачки», а за день він довідується, що вона зрадила обіцянку, підписавши контракт з місцевим театром. Після цього поет навіть не вітався з нею при зустрічах.

Повернувшись до Петербургу і з'їздивши потім в Україну, поет після всього пережитого почуває знову самотність, прагне родинного спокою, хоче одружитися:

...Хоча б на чортовій сестрі, бо доведеться одуріти на самоті... — пише він. А 10-го травня посилає листа у справі одруження до дружини свого приятеля Марії Максимович, де пише: «Посилаю Вам свій портрет, тільки будьте ласкаві не показуйте його дівчатам, а то вони злякаються — подумають, що я гайдамацький батько, то ні одна заміж не піде за такого паливоду. А тим часом одній найкращій скажіть, щоб рушники дбала та щоб на своєму городі гарбузів не саджала..., а покищо, де побачите гарбузи, то так з коренем і виривайте».

Листується поет і з названим братом Варфоломеєм, проси-іь його підшукати йому дівчину для одруження. Але й ці спроби не дали позитивних наслідків. Тим часом Шевченко залицявся до наймички Лукері, що працювала в панства Карташевських, українців, що мали у Петербурзі салон. Там збирались видатні письменники, поети, мистці. Лукеря була красива, струнка, і йому сподобалась. Вона теж походила з України. Він їй справив український одяг, намалював з неї портрет. Але незабаром він побачив, що вона була цинічна, непорядна й розпутна, і він лишив її сам. Але через багато років, лишившись вдовою, Лукеря з пошани до Шевченка переїхала в Україну, до Канева, і часто згадувала про своє знайомство з поетом, а люди, побачивши її, коли вона ходила на могилу Шевченка, казали: «Шевченчиха пішла, Шев-ченчиха пішла».

Як Шевченко тужив за українською людиною, за рідною стихією, бачимо з розповіді маляра Честахівського, який на прохання поета, знайшов йому 17-річну дівчину Одарочку, щоб вона позувала йому в українському одязі для портрета. Українська родина, що жила в Петербурзі, спершу не хотіла пустити доньки для позування, тому сам Честахівський мусив писати листи в Україну й питати її братів, бо мати, Гор-пина, сама не зважувалась дати дозволу. Нарешті, дозвіл одержали, Одарочка прийшла до Шевченка разом з матір'ю, одягнена в білу чохлату сорочку з червоною стрічкою, в пла-хотці, в запасці, стрічках у кісниках, а голівка квітами заквітчана, як маківка на городі... зацвіла в кобзаревій майстерні. Як же зрадів Тарас Шевченко, побачивши таку рідну квітку — Одарочку! Побачивши наступного дня Честахівського, він з якоюсь побожністю й захопленням казав, дякуючи:

«Учора у мене був Великдень у перший раз після того, як вигнала лиха долі з України... Учора я так зрадів, звеселів, обновився серцем, як радіють віруючі, що до Христа дочитались на Великдень! — наче важке тягло з грудей зсунулось. Десять років просидівши в Оренбурзі, наче в густім тумані, як кайданник в мурах, не бачивши сонця, ні живої людини, а вчора несподівано — чорнява Одарочка, як маків цвіт на сонечку, загорілась на моїх очах, пилом припалих, і, як те сонечко ясне, освітила мої очі, прогнала туман з душі заснулого серця... Хвалити Бога, що не вмер на чужині, оце довелось побачити, подивитись на маків цвіт з козацького городу. Що за люба дівчинка ота Одарочка, який голосочок, яка мова, дзвенить краще срібла, а душа яка славна, чиста... Як пташка з Божого раю, нащебетала мені в оцих мурах сумних. Наче ненька Україна дихнула мені в серце теплим, легким духом, пахучими нивами, запашнистим квітом вишневих садків і трави зеленої, як побачив чистісіньку свою людину, почув рідну мову».*

Як бачимо, що ця дівоча краса, чудова, не зіпсута рідна мова, національний український одяг глибоко сколихнули Кобзареве серце, і він від захоплення вигукнув: «Ох, Боже мій, коли б скорше літо, помандрував би на Вкраїну»...

Отак бачимо, яке животворне значення для людини-поета мали окремі жінки чи дівчата, як це відбивалося на його житті і творчості. Ці інтимні сторінки життя нашого пророка показують ще глибше його надзвичайно чутливу душу, його смаки й уподобання, а разом і любов до України, до всього рідного, даючи синтетичний образ великого творця літературних скарбів, які для нас стали символом і дороговказом.

==Висновки==

==Корисні ресурси==

[[Категорія: Шаблони]]

Приклад учнівської вікі-статті "Жіноча доля у творчості митця"

2013-06-14T12:10:53Z

Балагура Юлія: /* Результати дослідження */

Приклад учнівської вікі-статті "Жіноча доля у творчості митця"

2013-06-14T12:09:20Z

Балагура Юлія: /* Мета дослідження */

Приклад учнівської вікі-статті "Жіноча доля у творчості митця"

2013-06-14T12:08:01Z

Балагура Юлія: /* Проблема дослідження */

==Назва проекту==
'''''"Жіноча доля в творчості митця"'''''

==Автори проекту==
'''Статтю розробили й презентували учні 9-А класу:'''
Шопін Дмитро,
Гребенюк Юлія,
Щербак Анна,
Басіста Аліна,
Павленко Олексій

==Мета дослідження==

==Результати дослідження==

==Висновки==

==Корисні ресурси==

[[Категорія: Шаблони]]

Приклад учнівської вікі-статті "Жіноча доля у творчості митця"

2013-06-14T12:07:46Z

Балагура Юлія: /* Гіпотеза дослідження */

==Назва проекту==
'''''"Жіноча доля в творчості митця"'''''

==Автори проекту==
'''Статтю розробили й презентували учні 9-А класу:'''
Шопін Дмитро,
Гребенюк Юлія,
Щербак Анна,
Басіста Аліна,
Павленко Олексій

==Проблема дослідження==

==Мета дослідження==

==Результати дослідження==

==Висновки==

==Корисні ресурси==

[[Категорія: Шаблони]]

Приклад учнівської вікі-статті "Жіноча доля у творчості митця"

2013-06-14T12:07:06Z

Балагура Юлія: /* Тема дослідження */

==Назва проекту==
'''''"Жіноча доля в творчості митця"'''''

==Автори проекту==
'''Статтю розробили й презентували учні 9-А класу:'''
Шопін Дмитро,
Гребенюк Юлія,
Щербак Анна,
Басіста Аліна,
Павленко Олексій

==Проблема дослідження==

==Гіпотеза дослідження==

==Мета дослідження==

==Результати дослідження==

==Висновки==

==Корисні ресурси==

[[Категорія: Шаблони]]

Приклад учнівської вікі-статті "Жіноча доля у творчості митця"

2013-06-14T12:05:37Z

Балагура Юлія: /* Автори проекту */

==Назва проекту==
'''''"Жіноча доля в творчості митця"'''''

==Автори проекту==
'''Статтю розробили й презентували учні 9-А класу:'''
Шопін Дмитро,
Гребенюк Юлія,
Щербак Анна,
Басіста Аліна,
Павленко Олексій

==Тема дослідження==

==Проблема дослідження==

==Гіпотеза дослідження==

==Мета дослідження==

==Результати дослідження==

==Висновки==

==Корисні ресурси==

[[Категорія: Шаблони]]

Приклад учнівської вікі-статті "Жіноча доля у творчості митця"

2013-06-14T12:05:10Z

Балагура Юлія: /* Автори проекту */

==Назва проекту==
'''''"Жіноча доля в творчості митця"'''''

==Автори проекту==
Статтю розробили й презентували учні 9-А класу:
Шопін Дмитро,
Гребенюк Юлія,
Щербак Анна,
Басіста Аліна,
Павленко Олексій

==Тема дослідження==

==Проблема дослідження==

==Гіпотеза дослідження==

==Мета дослідження==

==Результати дослідження==

==Висновки==

==Корисні ресурси==

[[Категорія: Шаблони]]

Приклад учнівської вікі-статті "Жіноча доля у творчості митця"

2013-06-14T12:03:13Z

Балагура Юлія: /* Назва проекту */

==Назва проекту==
'''''"Жіноча доля в творчості митця"'''''

==Автори проекту==

==Тема дослідження==

==Проблема дослідження==

==Гіпотеза дослідження==

==Мета дослідження==

==Результати дослідження==

==Висновки==

==Корисні ресурси==

[[Категорія: Шаблони]]

Приклад учнівської вікі-статті "Жіноча доля у творчості митця"

2013-06-14T12:02:57Z

Балагура Юлія: /* Назва проекту */

==Назва проекту==
'''''Жіноча доля в творчості митця'''''

==Автори проекту==

==Тема дослідження==

==Проблема дослідження==

==Гіпотеза дослідження==

==Мета дослідження==

==Результати дослідження==

==Висновки==

==Корисні ресурси==

[[Категорія: Шаблони]]

Приклад учнівської вікі-статті "Жіноча доля у творчості митця"

2013-06-14T12:01:24Z

Балагура Юлія: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Вікі-стаття учня}}

==Назва проекту==

==Автори проекту==

==Тема дослідження==

==Проблема дослідження==

==Гіпотеза дослідження==

==Мета дослідження==

==Результати дослідження==

==Висновки==

==Корисні ресурси==

[[Категорія: Шаблони]]

Портфоліо Балагури Юлії з теми "Багатогранність мистецького таланту Т.Шевченка"

2013-06-14T12:01:08Z

Балагура Юлія: /* Діяльність учнів та вчителя */

=Назва навчальної теми=
'''''Т.Шевченко'''''

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
'''Основний навчальний предмет''': УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

'''Дрогорядні (дотичні) навчальні предмети''': ІНФОРМАТИКА, ІСТОРІЯ

=Вік учнів, клас=
14-15 років

9 клас

=Стислий опис проекту=

Даний проект розрахований на учнів 9 класу з предмету українська література для вивчення теми «Т. Шевченко». Працюючи над темою, учні детально познайомляться з біографією митця, розглянуть ідейно-художній зміст, особливості образної системи творів. Дев’ятикласники створять власний творчий проект (вікі-статтю) та предствалять його. Виконуючи поставленні завдання, учні зможуть закріпити набуті знання з української літератури в попередніх класах, а також розвивати вміння роботи з інформаційними технологіями.

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FSmg1cmRLbUowOG8/edit?usp=sharing План вивчення теми]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FN0xuc1A4Q0xTYlU/edit?usp=sharing План впровадження]

=Оцінювання=
На початку роботи над проектом учні заповнюють [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FejdLTVl0cHJXMjA/edit?usp=sharing «З-Х-Д» («Знаю-Хочу дізнатися-Дізнався»)], [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FMGRQVTFjNEtNXzg/edit?usp=sharing організаційну діаграму] та працюють над [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FNnM2akJXMHJGWWc/edit?usp=sharing асоціативним кущем]. Це дозволить визначити рівень обізнаності дітей та їхнього зацікавлення у вивченні даної теми. Дев’ятикласникам також буде запропоновано заповнити контрольний список самоспрямування у навчанні, з метою визначення рівня контролю власного навчання.
Протягом роботи над проектом використовуються різноманітні форми оцінювання, списки для сомаооцінки взаємооцінки, оцінки результатів дослідження, з метою забезпечення звязку вчитель-учні, учень-група проводяться консультації-зустрічі та онлайн-консультації, під час яких плануються наступні кроки, редагується метеріал, вносяться пропозиції.
Учні оцінюються і на підсумковуму обговоренні Ключового запитання.

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FS2JDZG03c0RLQ1U/edit?usp=sharing Контрольний список оцінювання веб-ресурсів]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FQXBTTWV5bnhXdlU/edit?usp=sharing Форма оцінювання веб-ресурсів]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FN2hSM1I0QTZmeTg/edit?usp=sharing Форма оцінювання вміння робити висновки з даних]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FbC04WUczdUJBZUk/edit?usp=sharing Контрольний список оцінки участі в обговореннях]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FUnJ0NGstVXBuNkE/edit?usp=sharing Форма оцінювання участі в обговореннях]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FRnRvWWEwWFVpV00/edit?usp=sharing Контрольний список оцінки свого внеску у групову роботу]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FVXZ6Zm11TVZ1N3M/edit?usp=sharing Форма оцінювання групової роботи]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FOEV4LUZqT19zWWs/edit?usp=sharing Контрольний список оцінювання вікі-статті]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FNkpwYXhjblB2QVk/edit?usp=sharing Форма оцінювання вікі-статті]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FUDRhUmNQTElaOG8/edit?usp=sharing Форма оцінювання дослідження]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FejRVQUQ3RktUS00/edit?usp=sharing Контрольний список оцінювання для усного виступу.]

=Діяльність учнів та вчителя=

'''Підготовчий етап'''

Вивчення теми починається з демонстрації вчителем '''буклету «Метод проектів на уроках української літератури»''' [[Файл:П2.jpg|400px|thumb|left]][[Файл:Пуб2.jpg2.jpg|400px|thumb|center]].
Це допоможе сформулювати в учнів уявлення про подальшу роботу.
Вчитель демонструє [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FSk96ckUwMG83bW8/edit?usp=sharing вступну (вчительську) презентацію] та пропонує учням для обговорення '''ключове питання теми: «Чи існує вічність у слові?»'''. За допомогою [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FMGRQVTFjNEtNXzg/edit?usp=sharing організаційної діаграми] вчитель визначає рівень обізнаності учнів з даної теми. [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FejdLTVl0cHJXMjA/edit?usp=sharing Таблиця «З-Х-Д»] дасть змогу доповнити та скоригувати результати попереднього оцінювання. Для того щоб визначити, чому вивчення творчості Т. Шевченка цікаве для учнів, дев’ятикласникам пропонується [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FNnM2akJXMHJGWWc/edit?usp=sharing вправа «Асоціативний кущ».]
Далі учні знайомляться з '''тематичними запитаннями''':
Як відображено в творах Т.Г.Шевченка історію українського народу?
Жіноча доля у творчості митця.
Шевченкова ідея Бога: яка вона?
Внесок Т. Шевченка у скарбницю української поезії, у розвиток української літературної мови, у світовий мистецький поступ.
На основі результатів організаційної діаграми, таблиці «З-Х-Д» та відповідей до вправи «Асоціативний кущ», а також зважаючи на бажання та зацікавленість учнів у розробці того чи іншого питання, '''клас поділяється на 4 групи'''.
Учні знайомляться з правилами роботи в групах, ведення диспутів. Учасники групи формулюють мету дослідження, обговорюють план роботи групи, творчі теми майбутніх пректів. Учасники груп можуть звернутися за допомогою до вчителя історії, світової літератури, вчителя інформатики, бібліотекаря.

'''Основний етап'''

''Модуль 1''

Дослідження, пошук інформації у різних джерелах (за групами):

'''1 група.''' На основі програмових творів розкрити складність історичної долі українського народу, невідворотність його боротьби за визволення, глибокі роздуми поета про минуле й майбутнє України, протистояння імперського режиму і вільнодумної, національно свідомої особистостіявище конформізму значної частини української еліти, критичний перегляд національної історії задля перспективи її кращого майбутнього.

'''2 група.''' Розкрити захоплення поета красою жінки, мрію бачити жінку щасливою. [[Файл:Image-shevchenko_kateryna_olia_1842_large-tzzds.jpg|100px|thumb|left]]Розглянути еволюцію жіночого образу в поезії Шевченка, тему матері й сина. Творча інтерпретація поетом образу жінки і пієтет християнина. Різні типи втілення теми жіночої долі: романтичний (“Катерина”), реалістично-побутовий (“Наймичка”, “На панщині пшеницю жала...”), символічно-узагальнений (“Марія”).

'''3 група.''' Спробувати обґрунтувати розуміння Шевченком ідеї Бога,[[Файл:75442437_kingdavid.jpg|100px|thumb|right]] зiставити переспів Шевченка і оригінальні біблійні тексти псалмів, визначити домінанти поетового почуття.

'''4 група.''' Учасники групи готують узагальюючий проект з вивченої теми, підводять підсумки роботи, розробляють анкетування за темою проекту.

Оцінювання та коригування планів роботи у групах, самооцінювання та взаємоцінювання з опорою на «Критерії оцінювання результатів» у бланках оцінювання. Проводиться консультативна робота з учнями по їх роботі над проектом, роздача довідкових матеріалів по використанню ІКТ для роботи над своїми міні проектами.

''Модуль 2''
Консультування щодо створення вікі-сторінок, блогів, презентацій та буклетів.

'''Заключний етап'''

Демонстрація та захист учнівських проектів за темами: «Історія України у творах Т.Шевченка», «Жіноча доля у творчості митця», «Шевченкова ідея Бога: яка вона?», «Світова велич Кобзаря» (анкетування за творчістю Т.Шевченка). Учні публікують свої роботи у вигляді вікі-статті. Для цього вони повинні отримати [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FWEFRY011ZktpUlU/edit?usp=sharing дозвіл батьків].

Після закінчення роботи над проектом: учні створюють «Фотогалерею події», яка розміщується на сайті школи, учитель проводить анкетування батьків, у якому вони висвітлюють думки щодо результативності уведення проектної методики до навчального процесу на уроках української літератури у 9 класі.
Протягом всього часу роботи над проектом вчитель проводить консультації для груп, перевіряє плани робіт, надає додаткові завдання обдарованим учням, а у слабких учнів перевіряє щоденні плани роботи, вносить в них корективи.

[[Приклад учнівської вікі-статті "Жіноча доля у творчості митця"]]

=Відомості про автора=

'''Юлія Балагура'''

Вчитель української мови та літератури
Харківськівської гімназії №152

==Контактні дані==
solnce.julija на yandex.ru

=Відомості про тренінг=

03-14 червня 2013 року

[http://gymnasium152.edu.kh.ua Харківська гімназія №152]

==Тренери==
Куфлєй Марина Миколаївна

[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]
[[Категорія:Проект для учнів 9 класу]]
[[Категорія:Українська література]]

Портфоліо Балагури Юлії з теми "Багатогранність мистецького таланту Т.Шевченка"

2013-06-14T11:58:10Z

Балагура Юлія: /* Діяльність учнів та вчителя */

=Назва навчальної теми=
'''''Т.Шевченко'''''

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
'''Основний навчальний предмет''': УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

'''Дрогорядні (дотичні) навчальні предмети''': ІНФОРМАТИКА, ІСТОРІЯ

=Вік учнів, клас=
14-15 років

9 клас

=Стислий опис проекту=

Даний проект розрахований на учнів 9 класу з предмету українська література для вивчення теми «Т. Шевченко». Працюючи над темою, учні детально познайомляться з біографією митця, розглянуть ідейно-художній зміст, особливості образної системи творів. Дев’ятикласники створять власний творчий проект (вікі-статтю) та предствалять його. Виконуючи поставленні завдання, учні зможуть закріпити набуті знання з української літератури в попередніх класах, а також розвивати вміння роботи з інформаційними технологіями.

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FSmg1cmRLbUowOG8/edit?usp=sharing План вивчення теми]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FN0xuc1A4Q0xTYlU/edit?usp=sharing План впровадження]

=Оцінювання=
На початку роботи над проектом учні заповнюють [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FejdLTVl0cHJXMjA/edit?usp=sharing «З-Х-Д» («Знаю-Хочу дізнатися-Дізнався»)], [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FMGRQVTFjNEtNXzg/edit?usp=sharing організаційну діаграму] та працюють над [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FNnM2akJXMHJGWWc/edit?usp=sharing асоціативним кущем]. Це дозволить визначити рівень обізнаності дітей та їхнього зацікавлення у вивченні даної теми. Дев’ятикласникам також буде запропоновано заповнити контрольний список самоспрямування у навчанні, з метою визначення рівня контролю власного навчання.
Протягом роботи над проектом використовуються різноманітні форми оцінювання, списки для сомаооцінки взаємооцінки, оцінки результатів дослідження, з метою забезпечення звязку вчитель-учні, учень-група проводяться консультації-зустрічі та онлайн-консультації, під час яких плануються наступні кроки, редагується метеріал, вносяться пропозиції.
Учні оцінюються і на підсумковуму обговоренні Ключового запитання.

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FS2JDZG03c0RLQ1U/edit?usp=sharing Контрольний список оцінювання веб-ресурсів]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FQXBTTWV5bnhXdlU/edit?usp=sharing Форма оцінювання веб-ресурсів]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FN2hSM1I0QTZmeTg/edit?usp=sharing Форма оцінювання вміння робити висновки з даних]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FbC04WUczdUJBZUk/edit?usp=sharing Контрольний список оцінки участі в обговореннях]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FUnJ0NGstVXBuNkE/edit?usp=sharing Форма оцінювання участі в обговореннях]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FRnRvWWEwWFVpV00/edit?usp=sharing Контрольний список оцінки свого внеску у групову роботу]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FVXZ6Zm11TVZ1N3M/edit?usp=sharing Форма оцінювання групової роботи]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FOEV4LUZqT19zWWs/edit?usp=sharing Контрольний список оцінювання вікі-статті]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FNkpwYXhjblB2QVk/edit?usp=sharing Форма оцінювання вікі-статті]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FUDRhUmNQTElaOG8/edit?usp=sharing Форма оцінювання дослідження]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FejRVQUQ3RktUS00/edit?usp=sharing Контрольний список оцінювання для усного виступу.]

=Діяльність учнів та вчителя=

'''Підготовчий етап'''

Вивчення теми починається з демонстрації вчителем '''буклету «Метод проектів на уроках української літератури»''' [[Файл:П2.jpg|400px|thumb|left]][[Файл:Пуб2.jpg2.jpg|400px|thumb|center]].
Це допоможе сформулювати в учнів уявлення про подальшу роботу.
Вчитель демонструє [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FSk96ckUwMG83bW8/edit?usp=sharing вступну (вчительську) презентацію] та пропонує учням для обговорення '''ключове питання теми: «Чи існує вічність у слові?»'''. За допомогою [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FMGRQVTFjNEtNXzg/edit?usp=sharing організаційної діаграми] вчитель визначає рівень обізнаності учнів з даної теми. [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FejdLTVl0cHJXMjA/edit?usp=sharing Таблиця «З-Х-Д»] дасть змогу доповнити та скоригувати результати попереднього оцінювання. Для того щоб визначити, чому вивчення творчості Т. Шевченка цікаве для учнів, дев’ятикласникам пропонується [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FNnM2akJXMHJGWWc/edit?usp=sharing вправа «Асоціативний кущ».]
Далі учні знайомляться з '''тематичними запитаннями''':
Як відображено в творах Т.Г.Шевченка історію українського народу?
Жіноча доля у творчості митця.
Шевченкова ідея Бога: яка вона?
Внесок Т. Шевченка у скарбницю української поезії, у розвиток української літературної мови, у світовий мистецький поступ.
На основі результатів організаційної діаграми, таблиці «З-Х-Д» та відповідей до вправи «Асоціативний кущ», а також зважаючи на бажання та зацікавленість учнів у розробці того чи іншого питання, '''клас поділяється на 4 групи'''.
Учні знайомляться з правилами роботи в групах, ведення диспутів. Учасники групи формулюють мету дослідження, обговорюють план роботи групи, творчі теми майбутніх пректів. Учасники груп можуть звернутися за допомогою до вчителя історії, світової літератури, вчителя інформатики, бібліотекаря.

'''Основний етап'''

''Модуль 1''

Дослідження, пошук інформації у різних джерелах (за групами):

'''1 група.''' На основі програмових творів розкрити складність історичної долі українського народу, невідворотність його боротьби за визволення, глибокі роздуми поета про минуле й майбутнє України, протистояння імперського режиму і вільнодумної, національно свідомої особистостіявище конформізму значної частини української еліти, критичний перегляд національної історії задля перспективи її кращого майбутнього.

'''2 група.''' Розкрити захоплення поета красою жінки, мрію бачити жінку щасливою. [[Файл:Image-shevchenko_kateryna_olia_1842_large-tzzds.jpg|100px|thumb|left]]Розглянути еволюцію жіночого образу в поезії Шевченка, тему матері й сина. Творча інтерпретація поетом образу жінки і пієтет християнина. Різні типи втілення теми жіночої долі: романтичний (“Катерина”), реалістично-побутовий (“Наймичка”, “На панщині пшеницю жала...”), символічно-узагальнений (“Марія”).

'''3 група.''' Спробувати обґрунтувати розуміння Шевченком ідеї Бога,[[Файл:75442437_kingdavid.jpg|100px|thumb|right]] зiставити переспів Шевченка і оригінальні біблійні тексти псалмів, визначити домінанти поетового почуття.

'''4 група.''' Учасники групи готують узагальюючий проект з вивченої теми, підводять підсумки роботи, розробляють анкетування за темою проекту.

Оцінювання та коригування планів роботи у групах, самооцінювання та взаємоцінювання з опорою на «Критерії оцінювання результатів» у бланках оцінювання. Проводиться консультативна робота з учнями по їх роботі над проектом, роздача довідкових матеріалів по використанню ІКТ для роботи над своїми міні проектами.

''Модуль 2''
Консультування щодо створення вікі-сторінок, блогів, презентацій та буклетів.

'''Заключний етап'''

Демонстрація та захист учнівських проектів за темами: «Історія України у творах Т.Шевченка», «Жіноча доля у творчості митця», «Шевченкова ідея Бога: яка вона?», «Світова велич Кобзаря» (анкетування за творчістю Т.Шевченка). Учні публікують свої роботи у вигляді вікі-статті. Для цього вони повинні отримати [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FWEFRY011ZktpUlU/edit?usp=sharing дозвіл батьків].

Після закінчення роботи над проектом: учні створюють «Фотогалерею події», яка розміщується на сайті школи, учитель проводить анкетування батьків, у якому вони висвітлюють думки щодо результативності уведення проектної методики до навчального процесу на уроках української літератури у 9 класі.
Протягом всього часу роботи над проектом вчитель проводить консультації для груп, перевіряє плани робіт, надає додаткові завдання обдарованим учням, а у слабких учнів перевіряє щоденні плани роботи, вносить в них корективи.

Приклад учнівської вікі-статті "Жіноча доля у творчості митця"

=Відомості про автора=

'''Юлія Балагура'''

Вчитель української мови та літератури
Харківськівської гімназії №152

==Контактні дані==
solnce.julija на yandex.ru

=Відомості про тренінг=

03-14 червня 2013 року

[http://gymnasium152.edu.kh.ua Харківська гімназія №152]

==Тренери==
Куфлєй Марина Миколаївна

[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]
[[Категорія:Проект для учнів 9 класу]]
[[Категорія:Українська література]]

Портфоліо Балагури Юлії з теми "Багатогранність мистецького таланту Т.Шевченка"

2013-06-14T11:57:20Z

Балагура Юлія: /* Діяльність учнів та вчителя */

=Назва навчальної теми=
'''''Т.Шевченко'''''

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
'''Основний навчальний предмет''': УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

'''Дрогорядні (дотичні) навчальні предмети''': ІНФОРМАТИКА, ІСТОРІЯ

=Вік учнів, клас=
14-15 років

9 клас

=Стислий опис проекту=

Даний проект розрахований на учнів 9 класу з предмету українська література для вивчення теми «Т. Шевченко». Працюючи над темою, учні детально познайомляться з біографією митця, розглянуть ідейно-художній зміст, особливості образної системи творів. Дев’ятикласники створять власний творчий проект (вікі-статтю) та предствалять його. Виконуючи поставленні завдання, учні зможуть закріпити набуті знання з української літератури в попередніх класах, а також розвивати вміння роботи з інформаційними технологіями.

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FSmg1cmRLbUowOG8/edit?usp=sharing План вивчення теми]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FN0xuc1A4Q0xTYlU/edit?usp=sharing План впровадження]

=Оцінювання=
На початку роботи над проектом учні заповнюють [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FejdLTVl0cHJXMjA/edit?usp=sharing «З-Х-Д» («Знаю-Хочу дізнатися-Дізнався»)], [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FMGRQVTFjNEtNXzg/edit?usp=sharing організаційну діаграму] та працюють над [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FNnM2akJXMHJGWWc/edit?usp=sharing асоціативним кущем]. Це дозволить визначити рівень обізнаності дітей та їхнього зацікавлення у вивченні даної теми. Дев’ятикласникам також буде запропоновано заповнити контрольний список самоспрямування у навчанні, з метою визначення рівня контролю власного навчання.
Протягом роботи над проектом використовуються різноманітні форми оцінювання, списки для сомаооцінки взаємооцінки, оцінки результатів дослідження, з метою забезпечення звязку вчитель-учні, учень-група проводяться консультації-зустрічі та онлайн-консультації, під час яких плануються наступні кроки, редагується метеріал, вносяться пропозиції.
Учні оцінюються і на підсумковуму обговоренні Ключового запитання.

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FS2JDZG03c0RLQ1U/edit?usp=sharing Контрольний список оцінювання веб-ресурсів]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FQXBTTWV5bnhXdlU/edit?usp=sharing Форма оцінювання веб-ресурсів]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FN2hSM1I0QTZmeTg/edit?usp=sharing Форма оцінювання вміння робити висновки з даних]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FbC04WUczdUJBZUk/edit?usp=sharing Контрольний список оцінки участі в обговореннях]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FUnJ0NGstVXBuNkE/edit?usp=sharing Форма оцінювання участі в обговореннях]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FRnRvWWEwWFVpV00/edit?usp=sharing Контрольний список оцінки свого внеску у групову роботу]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FVXZ6Zm11TVZ1N3M/edit?usp=sharing Форма оцінювання групової роботи]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FOEV4LUZqT19zWWs/edit?usp=sharing Контрольний список оцінювання вікі-статті]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FNkpwYXhjblB2QVk/edit?usp=sharing Форма оцінювання вікі-статті]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FUDRhUmNQTElaOG8/edit?usp=sharing Форма оцінювання дослідження]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FejRVQUQ3RktUS00/edit?usp=sharing Контрольний список оцінювання для усного виступу.]

=Діяльність учнів та вчителя=

'''Підготовчий етап'''

Вивчення теми починається з демонстрації вчителем '''буклету «Метод проектів на уроках української літератури»''' [[Файл:П2.jpg|400px|thumb|left]][[Файл:Пуб2.jpg2.jpg|400px|thumb|center]].
Це допоможе сформулювати в учнів уявлення про подальшу роботу.
Вчитель демонструє [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FSk96ckUwMG83bW8/edit?usp=sharing вступну (вчительську) презентацію] та пропонує учням для обговорення '''ключове питання теми: «Чи існує вічність у слові?»'''. За допомогою [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FMGRQVTFjNEtNXzg/edit?usp=sharing організаційної діаграми] вчитель визначає рівень обізнаності учнів з даної теми. [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FejdLTVl0cHJXMjA/edit?usp=sharing Таблиця «З-Х-Д»] дасть змогу доповнити та скоригувати результати попереднього оцінювання. Для того щоб визначити, чому вивчення творчості Т. Шевченка цікаве для учнів, дев’ятикласникам пропонується [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FNnM2akJXMHJGWWc/edit?usp=sharing вправа «Асоціативний кущ».]
Далі учні знайомляться з '''тематичними запитаннями''':
Як відображено в творах Т.Г.Шевченка історію українського народу?
Жіноча доля у творчості митця.
Шевченкова ідея Бога: яка вона?
Внесок Т. Шевченка у скарбницю української поезії, у розвиток української літературної мови, у світовий мистецький поступ.
На основі результатів організаційної діаграми, таблиці «З-Х-Д» та відповідей до вправи «Асоціативний кущ», а також зважаючи на бажання та зацікавленість учнів у розробці того чи іншого питання, '''клас поділяється на 4 групи'''.
Учні знайомляться з правилами роботи в групах, ведення диспутів. Учасники групи формулюють мету дослідження, обговорюють план роботи групи, творчі теми майбутніх пректів. Учасники груп можуть звернутися за допомогою до вчителя історії, світової літератури, вчителя інформатики, бібліотекаря.

'''Основний етап'''

''Модуль 1''

Дослідження, пошук інформації у різних джерелах (за групами):

'''1 група.''' На основі програмових творів розкрити складність історичної долі українського народу, невідворотність його боротьби за визволення, глибокі роздуми поета про минуле й майбутнє України, протистояння імперського режиму і вільнодумної, національно свідомої особистостіявище конформізму значної частини української еліти, критичний перегляд національної історії задля перспективи її кращого майбутнього.

'''2 група.''' Розкрити захоплення поета красою жінки, мрію бачити жінку щасливою. [[Файл:Image-shevchenko_kateryna_olia_1842_large-tzzds.jpg|100px|thumb|left]]Розглянути еволюцію жіночого образу в поезії Шевченка, тему матері й сина. Творча інтерпретація поетом образу жінки і пієтет християнина. Різні типи втілення теми жіночої долі: романтичний (“Катерина”), реалістично-побутовий (“Наймичка”, “На панщині пшеницю жала...”), символічно-узагальнений (“Марія”).

'''3 група.''' Спробувати обґрунтувати розуміння Шевченком ідеї Бога,[[Файл:75442437_kingdavid.jpg|100px|thumb|right]] зiставити переспів Шевченка і оригінальні біблійні тексти псалмів, визначити домінанти поетового почуття.

'''4 група.''' Учасники групи готують узагальюючий проект з вивченої теми, підводять підсумки роботи, розробляють анкетування за темою проекту.

Оцінювання та коригування планів роботи у групах, самооцінювання та взаємоцінювання з опорою на «Критерії оцінювання результатів» у бланках оцінювання. Проводиться консультативна робота з учнями по їх роботі над проектом, роздача довідкових матеріалів по використанню ІКТ для роботи над своїми міні проектами.

''Модуль 2''
Консультування щодо створення вікі-сторінок, блогів, презентацій та буклетів.

'''Заключний етап'''

Демонстрація та захист учнівських проектів за темами: «Історія України у творах Т.Шевченка», «Жіноча доля у творчості митця», «Шевченкова ідея Бога: яка вона?», «Світова велич Кобзаря» (анкетування за творчістю Т.Шевченка). Учні публікують свої роботи у вигляді вікі-статті. Для цього вони повинні отримати [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FWEFRY011ZktpUlU/edit?usp=sharing дозвіл батьків].

Після закінчення роботи над проектом: учні створюють «Фотогалерею події», яка розміщується на сайті школи, учитель проводить анкетування батьків, у якому вони висвітлюють думки щодо результативності уведення проектної методики до навчального процесу на уроках української літератури у 9 класі.
Протягом всього часу роботи над проектом вчитель проводить консультації для груп, перевіряє плани робіт, надає додаткові завдання обдарованим учням, а у слабких учнів перевіряє щоденні плани роботи, вносить в них корективи.

Приклад учнівської вікі-статті

=Відомості про автора=

'''Юлія Балагура'''

Вчитель української мови та літератури
Харківськівської гімназії №152

==Контактні дані==
solnce.julija на yandex.ru

=Відомості про тренінг=

03-14 червня 2013 року

[http://gymnasium152.edu.kh.ua Харківська гімназія №152]

==Тренери==
Куфлєй Марина Миколаївна

[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]
[[Категорія:Проект для учнів 9 класу]]
[[Категорія:Українська література]]

Портфоліо Балагури Юлії з теми "Багатогранність мистецького таланту Т.Шевченка"

2013-06-14T11:56:14Z

Балагура Юлія: /* Діяльність учнів та вчителя */

=Назва навчальної теми=
'''''Т.Шевченко'''''

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
'''Основний навчальний предмет''': УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

'''Дрогорядні (дотичні) навчальні предмети''': ІНФОРМАТИКА, ІСТОРІЯ

=Вік учнів, клас=
14-15 років

9 клас

=Стислий опис проекту=

Даний проект розрахований на учнів 9 класу з предмету українська література для вивчення теми «Т. Шевченко». Працюючи над темою, учні детально познайомляться з біографією митця, розглянуть ідейно-художній зміст, особливості образної системи творів. Дев’ятикласники створять власний творчий проект (вікі-статтю) та предствалять його. Виконуючи поставленні завдання, учні зможуть закріпити набуті знання з української літератури в попередніх класах, а також розвивати вміння роботи з інформаційними технологіями.

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FSmg1cmRLbUowOG8/edit?usp=sharing План вивчення теми]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FN0xuc1A4Q0xTYlU/edit?usp=sharing План впровадження]

=Оцінювання=
На початку роботи над проектом учні заповнюють [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FejdLTVl0cHJXMjA/edit?usp=sharing «З-Х-Д» («Знаю-Хочу дізнатися-Дізнався»)], [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FMGRQVTFjNEtNXzg/edit?usp=sharing організаційну діаграму] та працюють над [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FNnM2akJXMHJGWWc/edit?usp=sharing асоціативним кущем]. Це дозволить визначити рівень обізнаності дітей та їхнього зацікавлення у вивченні даної теми. Дев’ятикласникам також буде запропоновано заповнити контрольний список самоспрямування у навчанні, з метою визначення рівня контролю власного навчання.
Протягом роботи над проектом використовуються різноманітні форми оцінювання, списки для сомаооцінки взаємооцінки, оцінки результатів дослідження, з метою забезпечення звязку вчитель-учні, учень-група проводяться консультації-зустрічі та онлайн-консультації, під час яких плануються наступні кроки, редагується метеріал, вносяться пропозиції.
Учні оцінюються і на підсумковуму обговоренні Ключового запитання.

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FS2JDZG03c0RLQ1U/edit?usp=sharing Контрольний список оцінювання веб-ресурсів]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FQXBTTWV5bnhXdlU/edit?usp=sharing Форма оцінювання веб-ресурсів]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FN2hSM1I0QTZmeTg/edit?usp=sharing Форма оцінювання вміння робити висновки з даних]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FbC04WUczdUJBZUk/edit?usp=sharing Контрольний список оцінки участі в обговореннях]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FUnJ0NGstVXBuNkE/edit?usp=sharing Форма оцінювання участі в обговореннях]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FRnRvWWEwWFVpV00/edit?usp=sharing Контрольний список оцінки свого внеску у групову роботу]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FVXZ6Zm11TVZ1N3M/edit?usp=sharing Форма оцінювання групової роботи]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FOEV4LUZqT19zWWs/edit?usp=sharing Контрольний список оцінювання вікі-статті]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FNkpwYXhjblB2QVk/edit?usp=sharing Форма оцінювання вікі-статті]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FUDRhUmNQTElaOG8/edit?usp=sharing Форма оцінювання дослідження]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FejRVQUQ3RktUS00/edit?usp=sharing Контрольний список оцінювання для усного виступу.]

=Діяльність учнів та вчителя=

'''Підготовчий етап'''

Вивчення теми починається з демонстрації вчителем '''буклету «Метод проектів на уроках української літератури»''' [[Файл:П2.jpg|400px|thumb|left]][[Файл:Пуб2.jpg2.jpg|400px|thumb|center]].
Це допоможе сформулювати в учнів уявлення про подальшу роботу.
Вчитель демонструє [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FSk96ckUwMG83bW8/edit?usp=sharing вступну (вчительську) презентацію] та пропонує учням для обговорення '''ключове питання теми: «Чи існує вічність у слові?»'''. За допомогою [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FMGRQVTFjNEtNXzg/edit?usp=sharing організаційної діаграми] вчитель визначає рівень обізнаності учнів з даної теми. [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FejdLTVl0cHJXMjA/edit?usp=sharing Таблиця «З-Х-Д»] дасть змогу доповнити та скоригувати результати попереднього оцінювання. Для того щоб визначити, чому вивчення творчості Т. Шевченка цікаве для учнів, дев’ятикласникам пропонується [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FNnM2akJXMHJGWWc/edit?usp=sharing вправа «Асоціативний кущ».]
Далі учні знайомляться з '''тематичними запитаннями''':
Як відображено в творах Т.Г.Шевченка історію українського народу?
Жіноча доля у творчості митця.
Шевченкова ідея Бога: яка вона?
Внесок Т. Шевченка у скарбницю української поезії, у розвиток української літературної мови, у світовий мистецький поступ.
На основі результатів організаційної діаграми, таблиці «З-Х-Д» та відповідей до вправи «Асоціативний кущ», а також зважаючи на бажання та зацікавленість учнів у розробці того чи іншого питання, '''клас поділяється на 4 групи'''.
Учні знайомляться з правилами роботи в групах, ведення диспутів. Учасники групи формулюють мету дослідження, обговорюють план роботи групи, творчі теми майбутніх пректів. Учасники груп можуть звернутися за допомогою до вчителя історії, світової літератури, вчителя інформатики, бібліотекаря.

'''Основний етап'''

''Модуль 1''

Дослідження, пошук інформації у різних джерелах (за групами):

'''1 група.''' На основі програмових творів розкрити складність історичної долі українського народу, невідворотність його боротьби за визволення, глибокі роздуми поета про минуле й майбутнє України, протистояння імперського режиму і вільнодумної, національно свідомої особистостіявище конформізму значної частини української еліти, критичний перегляд національної історії задля перспективи її кращого майбутнього.

'''2 група.''' Розкрити захоплення поета красою жінки, мрію бачити жінку щасливою. [[Файл:Image-shevchenko_kateryna_olia_1842_large-tzzds.jpg|100px|thumb|left]]Розглянути еволюцію жіночого образу в поезії Шевченка, тему матері й сина. Творча інтерпретація поетом образу жінки і пієтет християнина. Різні типи втілення теми жіночої долі: романтичний (“Катерина”), реалістично-побутовий (“Наймичка”, “На панщині пшеницю жала...”), символічно-узагальнений (“Марія”).

'''3 група.''' Спробувати обґрунтувати розуміння Шевченком ідеї Бога,[[Файл:75442437_kingdavid.jpg|100px|thumb|right]] зiставити переспів Шевченка і оригінальні біблійні тексти псалмів, визначити домінанти поетового почуття.

'''4 група.''' Учасники групи готують узагальюючий проект з вивченої теми, підводять підсумки роботи, розробляють анкетування за темою проекту.

Оцінювання та коригування планів роботи у групах, самооцінювання та взаємоцінювання з опорою на «Критерії оцінювання результатів» у бланках оцінювання. Проводиться консультативна робота з учнями по їх роботі над проектом, роздача довідкових матеріалів по використанню ІКТ для роботи над своїми міні проектами.

''Модуль 2''
Консультування щодо створення вікі-сторінок, блогів, презентацій та буклетів.

'''Заключний етап'''

Демонстрація та захист учнівських проектів за темами: «Історія України у творах Т.Шевченка», «Жіноча доля у творчості митця», «Шевченкова ідея Бога: яка вона?», «Світова велич Кобзаря» (анкетування за творчістю Т.Шевченка). Учні публікують свої роботи у вигляді вікі-статті. Для цього вони повинні отримати [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FWEFRY011ZktpUlU/edit?usp=sharing дозвіл батьків].

Після закінчення роботи над проектом: учні створюють «Фотогалерею події», яка розміщується на сайті школи, учитель проводить анкетування батьків, у якому вони висвітлюють думки щодо результативності уведення проектної методики до навчального процесу на уроках української літератури у 9 класі.
Протягом всього часу роботи над проектом вчитель проводить консультації для груп, перевіряє плани робіт, надає додаткові завдання обдарованим учням, а у слабких учнів перевіряє щоденні плани роботи, вносить в них корективи.

=Відомості про автора=

'''Юлія Балагура'''

Вчитель української мови та літератури
Харківськівської гімназії №152

==Контактні дані==
solnce.julija на yandex.ru

=Відомості про тренінг=

03-14 червня 2013 року

[http://gymnasium152.edu.kh.ua Харківська гімназія №152]

==Тренери==
Куфлєй Марина Миколаївна

[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]
[[Категорія:Проект для учнів 9 класу]]
[[Категорія:Українська література]]

Портфоліо Балагури Юлії з теми "Багатогранність мистецького таланту Т.Шевченка"

2013-06-14T11:55:53Z

Балагура Юлія: /* Діяльність учнів та вчителя */

=Назва навчальної теми=
'''''Т.Шевченко'''''

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
'''Основний навчальний предмет''': УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

'''Дрогорядні (дотичні) навчальні предмети''': ІНФОРМАТИКА, ІСТОРІЯ

=Вік учнів, клас=
14-15 років

9 клас

=Стислий опис проекту=

Даний проект розрахований на учнів 9 класу з предмету українська література для вивчення теми «Т. Шевченко». Працюючи над темою, учні детально познайомляться з біографією митця, розглянуть ідейно-художній зміст, особливості образної системи творів. Дев’ятикласники створять власний творчий проект (вікі-статтю) та предствалять його. Виконуючи поставленні завдання, учні зможуть закріпити набуті знання з української літератури в попередніх класах, а також розвивати вміння роботи з інформаційними технологіями.

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FSmg1cmRLbUowOG8/edit?usp=sharing План вивчення теми]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FN0xuc1A4Q0xTYlU/edit?usp=sharing План впровадження]

=Оцінювання=
На початку роботи над проектом учні заповнюють [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FejdLTVl0cHJXMjA/edit?usp=sharing «З-Х-Д» («Знаю-Хочу дізнатися-Дізнався»)], [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FMGRQVTFjNEtNXzg/edit?usp=sharing організаційну діаграму] та працюють над [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FNnM2akJXMHJGWWc/edit?usp=sharing асоціативним кущем]. Це дозволить визначити рівень обізнаності дітей та їхнього зацікавлення у вивченні даної теми. Дев’ятикласникам також буде запропоновано заповнити контрольний список самоспрямування у навчанні, з метою визначення рівня контролю власного навчання.
Протягом роботи над проектом використовуються різноманітні форми оцінювання, списки для сомаооцінки взаємооцінки, оцінки результатів дослідження, з метою забезпечення звязку вчитель-учні, учень-група проводяться консультації-зустрічі та онлайн-консультації, під час яких плануються наступні кроки, редагується метеріал, вносяться пропозиції.
Учні оцінюються і на підсумковуму обговоренні Ключового запитання.

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FS2JDZG03c0RLQ1U/edit?usp=sharing Контрольний список оцінювання веб-ресурсів]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FQXBTTWV5bnhXdlU/edit?usp=sharing Форма оцінювання веб-ресурсів]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FN2hSM1I0QTZmeTg/edit?usp=sharing Форма оцінювання вміння робити висновки з даних]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FbC04WUczdUJBZUk/edit?usp=sharing Контрольний список оцінки участі в обговореннях]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FUnJ0NGstVXBuNkE/edit?usp=sharing Форма оцінювання участі в обговореннях]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FRnRvWWEwWFVpV00/edit?usp=sharing Контрольний список оцінки свого внеску у групову роботу]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FVXZ6Zm11TVZ1N3M/edit?usp=sharing Форма оцінювання групової роботи]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FOEV4LUZqT19zWWs/edit?usp=sharing Контрольний список оцінювання вікі-статті]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FNkpwYXhjblB2QVk/edit?usp=sharing Форма оцінювання вікі-статті]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FUDRhUmNQTElaOG8/edit?usp=sharing Форма оцінювання дослідження]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FejRVQUQ3RktUS00/edit?usp=sharing Контрольний список оцінювання для усного виступу.]

=Діяльність учнів та вчителя=

'''Підготовчий етап'''

Вивчення теми починається з демонстрації вчителем '''буклету «Метод проектів на уроках української літератури»'''
[[Файл:П2.jpg|400px|thumb|left]] [[Файл:Пуб2.jpg2.jpg|400px|thumb|center]].
Це допоможе сформулювати в учнів уявлення про подальшу роботу.
Вчитель демонструє [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FSk96ckUwMG83bW8/edit?usp=sharing вступну (вчительську) презентацію] та пропонує учням для обговорення '''ключове питання теми: «Чи існує вічність у слові?»'''. За допомогою [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FMGRQVTFjNEtNXzg/edit?usp=sharing організаційної діаграми] вчитель визначає рівень обізнаності учнів з даної теми. [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FejdLTVl0cHJXMjA/edit?usp=sharing Таблиця «З-Х-Д»] дасть змогу доповнити та скоригувати результати попереднього оцінювання. Для того щоб визначити, чому вивчення творчості Т. Шевченка цікаве для учнів, дев’ятикласникам пропонується [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FNnM2akJXMHJGWWc/edit?usp=sharing вправа «Асоціативний кущ».]
Далі учні знайомляться з '''тематичними запитаннями''':
Як відображено в творах Т.Г.Шевченка історію українського народу?
Жіноча доля у творчості митця.
Шевченкова ідея Бога: яка вона?
Внесок Т. Шевченка у скарбницю української поезії, у розвиток української літературної мови, у світовий мистецький поступ.
На основі результатів організаційної діаграми, таблиці «З-Х-Д» та відповідей до вправи «Асоціативний кущ», а також зважаючи на бажання та зацікавленість учнів у розробці того чи іншого питання, '''клас поділяється на 4 групи'''.
Учні знайомляться з правилами роботи в групах, ведення диспутів. Учасники групи формулюють мету дослідження, обговорюють план роботи групи, творчі теми майбутніх пректів. Учасники груп можуть звернутися за допомогою до вчителя історії, світової літератури, вчителя інформатики, бібліотекаря.

'''Основний етап'''

''Модуль 1''

Дослідження, пошук інформації у різних джерелах (за групами):

'''1 група.''' На основі програмових творів розкрити складність історичної долі українського народу, невідворотність його боротьби за визволення, глибокі роздуми поета про минуле й майбутнє України, протистояння імперського режиму і вільнодумної, національно свідомої особистостіявище конформізму значної частини української еліти, критичний перегляд національної історії задля перспективи її кращого майбутнього.

'''2 група.''' Розкрити захоплення поета красою жінки, мрію бачити жінку щасливою. [[Файл:Image-shevchenko_kateryna_olia_1842_large-tzzds.jpg|100px|thumb|left]]Розглянути еволюцію жіночого образу в поезії Шевченка, тему матері й сина. Творча інтерпретація поетом образу жінки і пієтет християнина. Різні типи втілення теми жіночої долі: романтичний (“Катерина”), реалістично-побутовий (“Наймичка”, “На панщині пшеницю жала...”), символічно-узагальнений (“Марія”).

'''3 група.''' Спробувати обґрунтувати розуміння Шевченком ідеї Бога,[[Файл:75442437_kingdavid.jpg|100px|thumb|right]] зiставити переспів Шевченка і оригінальні біблійні тексти псалмів, визначити домінанти поетового почуття.

'''4 група.''' Учасники групи готують узагальюючий проект з вивченої теми, підводять підсумки роботи, розробляють анкетування за темою проекту.

Оцінювання та коригування планів роботи у групах, самооцінювання та взаємоцінювання з опорою на «Критерії оцінювання результатів» у бланках оцінювання. Проводиться консультативна робота з учнями по їх роботі над проектом, роздача довідкових матеріалів по використанню ІКТ для роботи над своїми міні проектами.

''Модуль 2''
Консультування щодо створення вікі-сторінок, блогів, презентацій та буклетів.

'''Заключний етап'''

Демонстрація та захист учнівських проектів за темами: «Історія України у творах Т.Шевченка», «Жіноча доля у творчості митця», «Шевченкова ідея Бога: яка вона?», «Світова велич Кобзаря» (анкетування за творчістю Т.Шевченка). Учні публікують свої роботи у вигляді вікі-статті. Для цього вони повинні отримати [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FWEFRY011ZktpUlU/edit?usp=sharing дозвіл батьків].

Після закінчення роботи над проектом: учні створюють «Фотогалерею події», яка розміщується на сайті школи, учитель проводить анкетування батьків, у якому вони висвітлюють думки щодо результативності уведення проектної методики до навчального процесу на уроках української літератури у 9 класі.
Протягом всього часу роботи над проектом вчитель проводить консультації для груп, перевіряє плани робіт, надає додаткові завдання обдарованим учням, а у слабких учнів перевіряє щоденні плани роботи, вносить в них корективи.

=Відомості про автора=

'''Юлія Балагура'''

Вчитель української мови та літератури
Харківськівської гімназії №152

==Контактні дані==
solnce.julija на yandex.ru

=Відомості про тренінг=

03-14 червня 2013 року

[http://gymnasium152.edu.kh.ua Харківська гімназія №152]

==Тренери==
Куфлєй Марина Миколаївна

[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]
[[Категорія:Проект для учнів 9 класу]]
[[Категорія:Українська література]]

Портфоліо Балагури Юлії з теми "Багатогранність мистецького таланту Т.Шевченка"

2013-06-14T11:55:34Z

Балагура Юлія: /* Діяльність учнів та вчителя */

=Назва навчальної теми=
'''''Т.Шевченко'''''

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
'''Основний навчальний предмет''': УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

'''Дрогорядні (дотичні) навчальні предмети''': ІНФОРМАТИКА, ІСТОРІЯ

=Вік учнів, клас=
14-15 років

9 клас

=Стислий опис проекту=

Даний проект розрахований на учнів 9 класу з предмету українська література для вивчення теми «Т. Шевченко». Працюючи над темою, учні детально познайомляться з біографією митця, розглянуть ідейно-художній зміст, особливості образної системи творів. Дев’ятикласники створять власний творчий проект (вікі-статтю) та предствалять його. Виконуючи поставленні завдання, учні зможуть закріпити набуті знання з української літератури в попередніх класах, а також розвивати вміння роботи з інформаційними технологіями.

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FSmg1cmRLbUowOG8/edit?usp=sharing План вивчення теми]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FN0xuc1A4Q0xTYlU/edit?usp=sharing План впровадження]

=Оцінювання=
На початку роботи над проектом учні заповнюють [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FejdLTVl0cHJXMjA/edit?usp=sharing «З-Х-Д» («Знаю-Хочу дізнатися-Дізнався»)], [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FMGRQVTFjNEtNXzg/edit?usp=sharing організаційну діаграму] та працюють над [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FNnM2akJXMHJGWWc/edit?usp=sharing асоціативним кущем]. Це дозволить визначити рівень обізнаності дітей та їхнього зацікавлення у вивченні даної теми. Дев’ятикласникам також буде запропоновано заповнити контрольний список самоспрямування у навчанні, з метою визначення рівня контролю власного навчання.
Протягом роботи над проектом використовуються різноманітні форми оцінювання, списки для сомаооцінки взаємооцінки, оцінки результатів дослідження, з метою забезпечення звязку вчитель-учні, учень-група проводяться консультації-зустрічі та онлайн-консультації, під час яких плануються наступні кроки, редагується метеріал, вносяться пропозиції.
Учні оцінюються і на підсумковуму обговоренні Ключового запитання.

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FS2JDZG03c0RLQ1U/edit?usp=sharing Контрольний список оцінювання веб-ресурсів]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FQXBTTWV5bnhXdlU/edit?usp=sharing Форма оцінювання веб-ресурсів]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FN2hSM1I0QTZmeTg/edit?usp=sharing Форма оцінювання вміння робити висновки з даних]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FbC04WUczdUJBZUk/edit?usp=sharing Контрольний список оцінки участі в обговореннях]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FUnJ0NGstVXBuNkE/edit?usp=sharing Форма оцінювання участі в обговореннях]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FRnRvWWEwWFVpV00/edit?usp=sharing Контрольний список оцінки свого внеску у групову роботу]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FVXZ6Zm11TVZ1N3M/edit?usp=sharing Форма оцінювання групової роботи]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FOEV4LUZqT19zWWs/edit?usp=sharing Контрольний список оцінювання вікі-статті]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FNkpwYXhjblB2QVk/edit?usp=sharing Форма оцінювання вікі-статті]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FUDRhUmNQTElaOG8/edit?usp=sharing Форма оцінювання дослідження]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FejRVQUQ3RktUS00/edit?usp=sharing Контрольний список оцінювання для усного виступу.]

=Діяльність учнів та вчителя=

'''Підготовчий етап'''

Вивчення теми починається з демонстрації вчителем '''буклету «Метод проектів на уроках української літератури»'''

[[Файл:П2.jpg|400px|thumb|left]] [[Файл:Пуб2.jpg2.jpg|400px|thumb|center]].
Це допоможе сформулювати в учнів уявлення про подальшу роботу.
Вчитель демонструє [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FSk96ckUwMG83bW8/edit?usp=sharing вступну (вчительську) презентацію] та пропонує учням для обговорення '''ключове питання теми: «Чи існує вічність у слові?»'''. За допомогою [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FMGRQVTFjNEtNXzg/edit?usp=sharing організаційної діаграми] вчитель визначає рівень обізнаності учнів з даної теми. [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FejdLTVl0cHJXMjA/edit?usp=sharing Таблиця «З-Х-Д»] дасть змогу доповнити та скоригувати результати попереднього оцінювання. Для того щоб визначити, чому вивчення творчості Т. Шевченка цікаве для учнів, дев’ятикласникам пропонується [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FNnM2akJXMHJGWWc/edit?usp=sharing вправа «Асоціативний кущ».]
Далі учні знайомляться з '''тематичними запитаннями''':
Як відображено в творах Т.Г.Шевченка історію українського народу?
Жіноча доля у творчості митця.
Шевченкова ідея Бога: яка вона?
Внесок Т. Шевченка у скарбницю української поезії, у розвиток української літературної мови, у світовий мистецький поступ.
На основі результатів організаційної діаграми, таблиці «З-Х-Д» та відповідей до вправи «Асоціативний кущ», а також зважаючи на бажання та зацікавленість учнів у розробці того чи іншого питання, '''клас поділяється на 4 групи'''.
Учні знайомляться з правилами роботи в групах, ведення диспутів. Учасники групи формулюють мету дослідження, обговорюють план роботи групи, творчі теми майбутніх пректів. Учасники груп можуть звернутися за допомогою до вчителя історії, світової літератури, вчителя інформатики, бібліотекаря.

'''Основний етап'''

''Модуль 1''

Дослідження, пошук інформації у різних джерелах (за групами):

'''1 група.''' На основі програмових творів розкрити складність історичної долі українського народу, невідворотність його боротьби за визволення, глибокі роздуми поета про минуле й майбутнє України, протистояння імперського режиму і вільнодумної, національно свідомої особистостіявище конформізму значної частини української еліти, критичний перегляд національної історії задля перспективи її кращого майбутнього.

'''2 група.''' Розкрити захоплення поета красою жінки, мрію бачити жінку щасливою. [[Файл:Image-shevchenko_kateryna_olia_1842_large-tzzds.jpg|100px|thumb|left]]Розглянути еволюцію жіночого образу в поезії Шевченка, тему матері й сина. Творча інтерпретація поетом образу жінки і пієтет християнина. Різні типи втілення теми жіночої долі: романтичний (“Катерина”), реалістично-побутовий (“Наймичка”, “На панщині пшеницю жала...”), символічно-узагальнений (“Марія”).

'''3 група.''' Спробувати обґрунтувати розуміння Шевченком ідеї Бога,[[Файл:75442437_kingdavid.jpg|100px|thumb|right]] зiставити переспів Шевченка і оригінальні біблійні тексти псалмів, визначити домінанти поетового почуття.

'''4 група.''' Учасники групи готують узагальюючий проект з вивченої теми, підводять підсумки роботи, розробляють анкетування за темою проекту.

Оцінювання та коригування планів роботи у групах, самооцінювання та взаємоцінювання з опорою на «Критерії оцінювання результатів» у бланках оцінювання. Проводиться консультативна робота з учнями по їх роботі над проектом, роздача довідкових матеріалів по використанню ІКТ для роботи над своїми міні проектами.

''Модуль 2''
Консультування щодо створення вікі-сторінок, блогів, презентацій та буклетів.

'''Заключний етап'''

Демонстрація та захист учнівських проектів за темами: «Історія України у творах Т.Шевченка», «Жіноча доля у творчості митця», «Шевченкова ідея Бога: яка вона?», «Світова велич Кобзаря» (анкетування за творчістю Т.Шевченка). Учні публікують свої роботи у вигляді вікі-статті. Для цього вони повинні отримати [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FWEFRY011ZktpUlU/edit?usp=sharing дозвіл батьків].

Після закінчення роботи над проектом: учні створюють «Фотогалерею події», яка розміщується на сайті школи, учитель проводить анкетування батьків, у якому вони висвітлюють думки щодо результативності уведення проектної методики до навчального процесу на уроках української літератури у 9 класі.
Протягом всього часу роботи над проектом вчитель проводить консультації для груп, перевіряє плани робіт, надає додаткові завдання обдарованим учням, а у слабких учнів перевіряє щоденні плани роботи, вносить в них корективи.

=Відомості про автора=

'''Юлія Балагура'''

Вчитель української мови та літератури
Харківськівської гімназії №152

==Контактні дані==
solnce.julija на yandex.ru

=Відомості про тренінг=

03-14 червня 2013 року

[http://gymnasium152.edu.kh.ua Харківська гімназія №152]

==Тренери==
Куфлєй Марина Миколаївна

[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]
[[Категорія:Проект для учнів 9 класу]]
[[Категорія:Українська література]]

Портфоліо Балагури Юлії з теми "Багатогранність мистецького таланту Т.Шевченка"

2013-06-14T11:55:07Z

Балагура Юлія: /* Діяльність учнів та вчителя */

=Назва навчальної теми=
'''''Т.Шевченко'''''

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
'''Основний навчальний предмет''': УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

'''Дрогорядні (дотичні) навчальні предмети''': ІНФОРМАТИКА, ІСТОРІЯ

=Вік учнів, клас=
14-15 років

9 клас

=Стислий опис проекту=

Даний проект розрахований на учнів 9 класу з предмету українська література для вивчення теми «Т. Шевченко». Працюючи над темою, учні детально познайомляться з біографією митця, розглянуть ідейно-художній зміст, особливості образної системи творів. Дев’ятикласники створять власний творчий проект (вікі-статтю) та предствалять його. Виконуючи поставленні завдання, учні зможуть закріпити набуті знання з української літератури в попередніх класах, а також розвивати вміння роботи з інформаційними технологіями.

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FSmg1cmRLbUowOG8/edit?usp=sharing План вивчення теми]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FN0xuc1A4Q0xTYlU/edit?usp=sharing План впровадження]

=Оцінювання=
На початку роботи над проектом учні заповнюють [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FejdLTVl0cHJXMjA/edit?usp=sharing «З-Х-Д» («Знаю-Хочу дізнатися-Дізнався»)], [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FMGRQVTFjNEtNXzg/edit?usp=sharing організаційну діаграму] та працюють над [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FNnM2akJXMHJGWWc/edit?usp=sharing асоціативним кущем]. Це дозволить визначити рівень обізнаності дітей та їхнього зацікавлення у вивченні даної теми. Дев’ятикласникам також буде запропоновано заповнити контрольний список самоспрямування у навчанні, з метою визначення рівня контролю власного навчання.
Протягом роботи над проектом використовуються різноманітні форми оцінювання, списки для сомаооцінки взаємооцінки, оцінки результатів дослідження, з метою забезпечення звязку вчитель-учні, учень-група проводяться консультації-зустрічі та онлайн-консультації, під час яких плануються наступні кроки, редагується метеріал, вносяться пропозиції.
Учні оцінюються і на підсумковуму обговоренні Ключового запитання.

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FS2JDZG03c0RLQ1U/edit?usp=sharing Контрольний список оцінювання веб-ресурсів]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FQXBTTWV5bnhXdlU/edit?usp=sharing Форма оцінювання веб-ресурсів]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FN2hSM1I0QTZmeTg/edit?usp=sharing Форма оцінювання вміння робити висновки з даних]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FbC04WUczdUJBZUk/edit?usp=sharing Контрольний список оцінки участі в обговореннях]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FUnJ0NGstVXBuNkE/edit?usp=sharing Форма оцінювання участі в обговореннях]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FRnRvWWEwWFVpV00/edit?usp=sharing Контрольний список оцінки свого внеску у групову роботу]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FVXZ6Zm11TVZ1N3M/edit?usp=sharing Форма оцінювання групової роботи]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FOEV4LUZqT19zWWs/edit?usp=sharing Контрольний список оцінювання вікі-статті]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FNkpwYXhjblB2QVk/edit?usp=sharing Форма оцінювання вікі-статті]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FUDRhUmNQTElaOG8/edit?usp=sharing Форма оцінювання дослідження]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FejRVQUQ3RktUS00/edit?usp=sharing Контрольний список оцінювання для усного виступу.]

=Діяльність учнів та вчителя=

'''Підготовчий етап'''

Вивчення теми починається з демонстрації вчителем '''буклету «Метод проектів на уроках української літератури»'''

[[Файл:П2.jpg|300px|thumb|left]] [[Файл:Пуб2.jpg2.jpg|300px|thumb|center]].

Це допоможе сформулювати в учнів уявлення про подальшу роботу.
Вчитель демонструє [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FSk96ckUwMG83bW8/edit?usp=sharing вступну (вчительську) презентацію] та пропонує учням для обговорення '''ключове питання теми: «Чи існує вічність у слові?»'''. За допомогою [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FMGRQVTFjNEtNXzg/edit?usp=sharing організаційної діаграми] вчитель визначає рівень обізнаності учнів з даної теми. [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FejdLTVl0cHJXMjA/edit?usp=sharing Таблиця «З-Х-Д»] дасть змогу доповнити та скоригувати результати попереднього оцінювання. Для того щоб визначити, чому вивчення творчості Т. Шевченка цікаве для учнів, дев’ятикласникам пропонується [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FNnM2akJXMHJGWWc/edit?usp=sharing вправа «Асоціативний кущ».]
Далі учні знайомляться з '''тематичними запитаннями''':
Як відображено в творах Т.Г.Шевченка історію українського народу?
Жіноча доля у творчості митця.
Шевченкова ідея Бога: яка вона?
Внесок Т. Шевченка у скарбницю української поезії, у розвиток української літературної мови, у світовий мистецький поступ.
На основі результатів організаційної діаграми, таблиці «З-Х-Д» та відповідей до вправи «Асоціативний кущ», а також зважаючи на бажання та зацікавленість учнів у розробці того чи іншого питання, '''клас поділяється на 4 групи'''.
Учні знайомляться з правилами роботи в групах, ведення диспутів. Учасники групи формулюють мету дослідження, обговорюють план роботи групи, творчі теми майбутніх пректів. Учасники груп можуть звернутися за допомогою до вчителя історії, світової літератури, вчителя інформатики, бібліотекаря.

'''Основний етап'''

''Модуль 1''

Дослідження, пошук інформації у різних джерелах (за групами):

'''1 група.''' На основі програмових творів розкрити складність історичної долі українського народу, невідворотність його боротьби за визволення, глибокі роздуми поета про минуле й майбутнє України, протистояння імперського режиму і вільнодумної, національно свідомої особистостіявище конформізму значної частини української еліти, критичний перегляд національної історії задля перспективи її кращого майбутнього.

'''2 група.''' Розкрити захоплення поета красою жінки, мрію бачити жінку щасливою. [[Файл:Image-shevchenko_kateryna_olia_1842_large-tzzds.jpg|100px|thumb|left]]Розглянути еволюцію жіночого образу в поезії Шевченка, тему матері й сина. Творча інтерпретація поетом образу жінки і пієтет християнина. Різні типи втілення теми жіночої долі: романтичний (“Катерина”), реалістично-побутовий (“Наймичка”, “На панщині пшеницю жала...”), символічно-узагальнений (“Марія”).

'''3 група.''' Спробувати обґрунтувати розуміння Шевченком ідеї Бога,[[Файл:75442437_kingdavid.jpg|100px|thumb|right]] зiставити переспів Шевченка і оригінальні біблійні тексти псалмів, визначити домінанти поетового почуття.

'''4 група.''' Учасники групи готують узагальюючий проект з вивченої теми, підводять підсумки роботи, розробляють анкетування за темою проекту.

Оцінювання та коригування планів роботи у групах, самооцінювання та взаємоцінювання з опорою на «Критерії оцінювання результатів» у бланках оцінювання. Проводиться консультативна робота з учнями по їх роботі над проектом, роздача довідкових матеріалів по використанню ІКТ для роботи над своїми міні проектами.

''Модуль 2''
Консультування щодо створення вікі-сторінок, блогів, презентацій та буклетів.

'''Заключний етап'''

Демонстрація та захист учнівських проектів за темами: «Історія України у творах Т.Шевченка», «Жіноча доля у творчості митця», «Шевченкова ідея Бога: яка вона?», «Світова велич Кобзаря» (анкетування за творчістю Т.Шевченка). Учні публікують свої роботи у вигляді вікі-статті. Для цього вони повинні отримати [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FWEFRY011ZktpUlU/edit?usp=sharing дозвіл батьків].

Після закінчення роботи над проектом: учні створюють «Фотогалерею події», яка розміщується на сайті школи, учитель проводить анкетування батьків, у якому вони висвітлюють думки щодо результативності уведення проектної методики до навчального процесу на уроках української літератури у 9 класі.
Протягом всього часу роботи над проектом вчитель проводить консультації для груп, перевіряє плани робіт, надає додаткові завдання обдарованим учням, а у слабких учнів перевіряє щоденні плани роботи, вносить в них корективи.

=Відомості про автора=

'''Юлія Балагура'''

Вчитель української мови та літератури
Харківськівської гімназії №152

==Контактні дані==
solnce.julija на yandex.ru

=Відомості про тренінг=

03-14 червня 2013 року

[http://gymnasium152.edu.kh.ua Харківська гімназія №152]

==Тренери==
Куфлєй Марина Миколаївна

[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]
[[Категорія:Проект для учнів 9 класу]]
[[Категорія:Українська література]]

Портфоліо Балагури Юлії з теми "Багатогранність мистецького таланту Т.Шевченка"

2013-06-14T11:54:30Z

Балагура Юлія: /* Діяльність учнів та вчителя */

=Назва навчальної теми=
'''''Т.Шевченко'''''

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
'''Основний навчальний предмет''': УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

'''Дрогорядні (дотичні) навчальні предмети''': ІНФОРМАТИКА, ІСТОРІЯ

=Вік учнів, клас=
14-15 років

9 клас

=Стислий опис проекту=

Даний проект розрахований на учнів 9 класу з предмету українська література для вивчення теми «Т. Шевченко». Працюючи над темою, учні детально познайомляться з біографією митця, розглянуть ідейно-художній зміст, особливості образної системи творів. Дев’ятикласники створять власний творчий проект (вікі-статтю) та предствалять його. Виконуючи поставленні завдання, учні зможуть закріпити набуті знання з української літератури в попередніх класах, а також розвивати вміння роботи з інформаційними технологіями.

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FSmg1cmRLbUowOG8/edit?usp=sharing План вивчення теми]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FN0xuc1A4Q0xTYlU/edit?usp=sharing План впровадження]

=Оцінювання=
На початку роботи над проектом учні заповнюють [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FejdLTVl0cHJXMjA/edit?usp=sharing «З-Х-Д» («Знаю-Хочу дізнатися-Дізнався»)], [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FMGRQVTFjNEtNXzg/edit?usp=sharing організаційну діаграму] та працюють над [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FNnM2akJXMHJGWWc/edit?usp=sharing асоціативним кущем]. Це дозволить визначити рівень обізнаності дітей та їхнього зацікавлення у вивченні даної теми. Дев’ятикласникам також буде запропоновано заповнити контрольний список самоспрямування у навчанні, з метою визначення рівня контролю власного навчання.
Протягом роботи над проектом використовуються різноманітні форми оцінювання, списки для сомаооцінки взаємооцінки, оцінки результатів дослідження, з метою забезпечення звязку вчитель-учні, учень-група проводяться консультації-зустрічі та онлайн-консультації, під час яких плануються наступні кроки, редагується метеріал, вносяться пропозиції.
Учні оцінюються і на підсумковуму обговоренні Ключового запитання.

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FS2JDZG03c0RLQ1U/edit?usp=sharing Контрольний список оцінювання веб-ресурсів]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FQXBTTWV5bnhXdlU/edit?usp=sharing Форма оцінювання веб-ресурсів]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FN2hSM1I0QTZmeTg/edit?usp=sharing Форма оцінювання вміння робити висновки з даних]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FbC04WUczdUJBZUk/edit?usp=sharing Контрольний список оцінки участі в обговореннях]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FUnJ0NGstVXBuNkE/edit?usp=sharing Форма оцінювання участі в обговореннях]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FRnRvWWEwWFVpV00/edit?usp=sharing Контрольний список оцінки свого внеску у групову роботу]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FVXZ6Zm11TVZ1N3M/edit?usp=sharing Форма оцінювання групової роботи]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FOEV4LUZqT19zWWs/edit?usp=sharing Контрольний список оцінювання вікі-статті]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FNkpwYXhjblB2QVk/edit?usp=sharing Форма оцінювання вікі-статті]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FUDRhUmNQTElaOG8/edit?usp=sharing Форма оцінювання дослідження]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FejRVQUQ3RktUS00/edit?usp=sharing Контрольний список оцінювання для усного виступу.]

=Діяльність учнів та вчителя=

'''Підготовчий етап'''

Вивчення теми починається з демонстрації вчителем '''буклету «Метод проектів на уроках української літератури»'''

[[Файл:П2.jpg|200px|thumb|left]] [[Файл:Пуб2.jpg2.jpg|200px|thumb|center]].

Це допоможе сформулювати в учнів уявлення про подальшу роботу.
Вчитель демонструє [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FSk96ckUwMG83bW8/edit?usp=sharing вступну (вчительську) презентацію] та пропонує учням для обговорення '''ключове питання теми: «Чи існує вічність у слові?»'''. За допомогою [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FMGRQVTFjNEtNXzg/edit?usp=sharing організаційної діаграми] вчитель визначає рівень обізнаності учнів з даної теми. [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FejdLTVl0cHJXMjA/edit?usp=sharing Таблиця «З-Х-Д»] дасть змогу доповнити та скоригувати результати попереднього оцінювання. Для того щоб визначити, чому вивчення творчості Т. Шевченка цікаве для учнів, дев’ятикласникам пропонується [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FNnM2akJXMHJGWWc/edit?usp=sharing вправа «Асоціативний кущ».]
Далі учні знайомляться з '''тематичними запитаннями''':
Як відображено в творах Т.Г.Шевченка історію українського народу?
Жіноча доля у творчості митця.
Шевченкова ідея Бога: яка вона?
Внесок Т. Шевченка у скарбницю української поезії, у розвиток української літературної мови, у світовий мистецький поступ.
На основі результатів організаційної діаграми, таблиці «З-Х-Д» та відповідей до вправи «Асоціативний кущ», а також зважаючи на бажання та зацікавленість учнів у розробці того чи іншого питання, '''клас поділяється на 4 групи'''.
Учні знайомляться з правилами роботи в групах, ведення диспутів. Учасники групи формулюють мету дослідження, обговорюють план роботи групи, творчі теми майбутніх пректів. Учасники груп можуть звернутися за допомогою до вчителя історії, світової літератури, вчителя інформатики, бібліотекаря.

'''Основний етап'''

''Модуль 1''

Дослідження, пошук інформації у різних джерелах (за групами):

'''1 група.''' На основі програмових творів розкрити складність історичної долі українського народу, невідворотність його боротьби за визволення, глибокі роздуми поета про минуле й майбутнє України, протистояння імперського режиму і вільнодумної, національно свідомої особистостіявище конформізму значної частини української еліти, критичний перегляд національної історії задля перспективи її кращого майбутнього.

'''2 група.''' Розкрити захоплення поета красою жінки, мрію бачити жінку щасливою. [[Файл:Image-shevchenko_kateryna_olia_1842_large-tzzds.jpg|100px|thumb|left]]Розглянути еволюцію жіночого образу в поезії Шевченка, тему матері й сина. Творча інтерпретація поетом образу жінки і пієтет християнина. Різні типи втілення теми жіночої долі: романтичний (“Катерина”), реалістично-побутовий (“Наймичка”, “На панщині пшеницю жала...”), символічно-узагальнений (“Марія”).

'''3 група.''' Спробувати обґрунтувати розуміння Шевченком ідеї Бога,[[Файл:75442437_kingdavid.jpg|100px|thumb|right]] зiставити переспів Шевченка і оригінальні біблійні тексти псалмів, визначити домінанти поетового почуття.

'''4 група.''' Учасники групи готують узагальюючий проект з вивченої теми, підводять підсумки роботи, розробляють анкетування за темою проекту.

Оцінювання та коригування планів роботи у групах, самооцінювання та взаємоцінювання з опорою на «Критерії оцінювання результатів» у бланках оцінювання. Проводиться консультативна робота з учнями по їх роботі над проектом, роздача довідкових матеріалів по використанню ІКТ для роботи над своїми міні проектами.

''Модуль 2''
Консультування щодо створення вікі-сторінок, блогів, презентацій та буклетів.

'''Заключний етап'''

Демонстрація та захист учнівських проектів за темами: «Історія України у творах Т.Шевченка», «Жіноча доля у творчості митця», «Шевченкова ідея Бога: яка вона?», «Світова велич Кобзаря» (анкетування за творчістю Т.Шевченка). Учні публікують свої роботи у вигляді вікі-статті. Для цього вони повинні отримати [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FWEFRY011ZktpUlU/edit?usp=sharing дозвіл батьків].

Після закінчення роботи над проектом: учні створюють «Фотогалерею події», яка розміщується на сайті школи, учитель проводить анкетування батьків, у якому вони висвітлюють думки щодо результативності уведення проектної методики до навчального процесу на уроках української літератури у 9 класі.
Протягом всього часу роботи над проектом вчитель проводить консультації для груп, перевіряє плани робіт, надає додаткові завдання обдарованим учням, а у слабких учнів перевіряє щоденні плани роботи, вносить в них корективи.

=Відомості про автора=

'''Юлія Балагура'''

Вчитель української мови та літератури
Харківськівської гімназії №152

==Контактні дані==
solnce.julija на yandex.ru

=Відомості про тренінг=

03-14 червня 2013 року

[http://gymnasium152.edu.kh.ua Харківська гімназія №152]

==Тренери==
Куфлєй Марина Миколаївна

[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]
[[Категорія:Проект для учнів 9 класу]]
[[Категорія:Українська література]]

Портфоліо Балагури Юлії з теми "Багатогранність мистецького таланту Т.Шевченка"

2013-06-14T11:53:09Z

Балагура Юлія: /* Діяльність учнів та вчителя */

=Назва навчальної теми=
'''''Т.Шевченко'''''

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
'''Основний навчальний предмет''': УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

'''Дрогорядні (дотичні) навчальні предмети''': ІНФОРМАТИКА, ІСТОРІЯ

=Вік учнів, клас=
14-15 років

9 клас

=Стислий опис проекту=

Даний проект розрахований на учнів 9 класу з предмету українська література для вивчення теми «Т. Шевченко». Працюючи над темою, учні детально познайомляться з біографією митця, розглянуть ідейно-художній зміст, особливості образної системи творів. Дев’ятикласники створять власний творчий проект (вікі-статтю) та предствалять його. Виконуючи поставленні завдання, учні зможуть закріпити набуті знання з української літератури в попередніх класах, а також розвивати вміння роботи з інформаційними технологіями.

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FSmg1cmRLbUowOG8/edit?usp=sharing План вивчення теми]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FN0xuc1A4Q0xTYlU/edit?usp=sharing План впровадження]

=Оцінювання=
На початку роботи над проектом учні заповнюють [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FejdLTVl0cHJXMjA/edit?usp=sharing «З-Х-Д» («Знаю-Хочу дізнатися-Дізнався»)], [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FMGRQVTFjNEtNXzg/edit?usp=sharing організаційну діаграму] та працюють над [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FNnM2akJXMHJGWWc/edit?usp=sharing асоціативним кущем]. Це дозволить визначити рівень обізнаності дітей та їхнього зацікавлення у вивченні даної теми. Дев’ятикласникам також буде запропоновано заповнити контрольний список самоспрямування у навчанні, з метою визначення рівня контролю власного навчання.
Протягом роботи над проектом використовуються різноманітні форми оцінювання, списки для сомаооцінки взаємооцінки, оцінки результатів дослідження, з метою забезпечення звязку вчитель-учні, учень-група проводяться консультації-зустрічі та онлайн-консультації, під час яких плануються наступні кроки, редагується метеріал, вносяться пропозиції.
Учні оцінюються і на підсумковуму обговоренні Ключового запитання.

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FS2JDZG03c0RLQ1U/edit?usp=sharing Контрольний список оцінювання веб-ресурсів]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FQXBTTWV5bnhXdlU/edit?usp=sharing Форма оцінювання веб-ресурсів]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FN2hSM1I0QTZmeTg/edit?usp=sharing Форма оцінювання вміння робити висновки з даних]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FbC04WUczdUJBZUk/edit?usp=sharing Контрольний список оцінки участі в обговореннях]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FUnJ0NGstVXBuNkE/edit?usp=sharing Форма оцінювання участі в обговореннях]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FRnRvWWEwWFVpV00/edit?usp=sharing Контрольний список оцінки свого внеску у групову роботу]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FVXZ6Zm11TVZ1N3M/edit?usp=sharing Форма оцінювання групової роботи]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FOEV4LUZqT19zWWs/edit?usp=sharing Контрольний список оцінювання вікі-статті]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FNkpwYXhjblB2QVk/edit?usp=sharing Форма оцінювання вікі-статті]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FUDRhUmNQTElaOG8/edit?usp=sharing Форма оцінювання дослідження]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FejRVQUQ3RktUS00/edit?usp=sharing Контрольний список оцінювання для усного виступу.]

=Діяльність учнів та вчителя=

'''Підготовчий етап'''

Вивчення теми починається з демонстрації вчителем '''буклету «Метод проектів на уроках української літератури»'''

[[Файл:П2.jpg|200px|thumb|center]] [[Файл:Пуб2.jpg2.jpg|200px|thumb|center]].

Це допоможе сформулювати в учнів уявлення про подальшу роботу.
Вчитель демонструє [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FSk96ckUwMG83bW8/edit?usp=sharing вступну (вчительську) презентацію] та пропонує учням для обговорення '''ключове питання теми: «Чи існує вічність у слові?»'''. За допомогою [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FMGRQVTFjNEtNXzg/edit?usp=sharing організаційної діаграми] вчитель визначає рівень обізнаності учнів з даної теми. [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FejdLTVl0cHJXMjA/edit?usp=sharing Таблиця «З-Х-Д»] дасть змогу доповнити та скоригувати результати попереднього оцінювання. Для того щоб визначити, чому вивчення творчості Т. Шевченка цікаве для учнів, дев’ятикласникам пропонується [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FNnM2akJXMHJGWWc/edit?usp=sharing вправа «Асоціативний кущ».]
Далі учні знайомляться з '''тематичними запитаннями''':
Як відображено в творах Т.Г.Шевченка історію українського народу?
Жіноча доля у творчості митця.
Шевченкова ідея Бога: яка вона?
Внесок Т. Шевченка у скарбницю української поезії, у розвиток української літературної мови, у світовий мистецький поступ.
На основі результатів організаційної діаграми, таблиці «З-Х-Д» та відповідей до вправи «Асоціативний кущ», а також зважаючи на бажання та зацікавленість учнів у розробці того чи іншого питання, '''клас поділяється на 4 групи'''.
Учні знайомляться з правилами роботи в групах, ведення диспутів. Учасники групи формулюють мету дослідження, обговорюють план роботи групи, творчі теми майбутніх пректів. Учасники груп можуть звернутися за допомогою до вчителя історії, світової літератури, вчителя інформатики, бібліотекаря.

'''Основний етап'''

''Модуль 1''

Дослідження, пошук інформації у різних джерелах (за групами):

'''1 група.''' На основі програмових творів розкрити складність історичної долі українського народу, невідворотність його боротьби за визволення, глибокі роздуми поета про минуле й майбутнє України, протистояння імперського режиму і вільнодумної, національно свідомої особистостіявище конформізму значної частини української еліти, критичний перегляд національної історії задля перспективи її кращого майбутнього.

'''2 група.''' Розкрити захоплення поета красою жінки, мрію бачити жінку щасливою. [[Файл:Image-shevchenko_kateryna_olia_1842_large-tzzds.jpg|100px|thumb|left]]Розглянути еволюцію жіночого образу в поезії Шевченка, тему матері й сина. Творча інтерпретація поетом образу жінки і пієтет християнина. Різні типи втілення теми жіночої долі: романтичний (“Катерина”), реалістично-побутовий (“Наймичка”, “На панщині пшеницю жала...”), символічно-узагальнений (“Марія”).

'''3 група.''' Спробувати обґрунтувати розуміння Шевченком ідеї Бога,[[Файл:75442437_kingdavid.jpg|100px|thumb|right]] зiставити переспів Шевченка і оригінальні біблійні тексти псалмів, визначити домінанти поетового почуття.

'''4 група.''' Учасники групи готують узагальюючий проект з вивченої теми, підводять підсумки роботи, розробляють анкетування за темою проекту.

Оцінювання та коригування планів роботи у групах, самооцінювання та взаємоцінювання з опорою на «Критерії оцінювання результатів» у бланках оцінювання. Проводиться консультативна робота з учнями по їх роботі над проектом, роздача довідкових матеріалів по використанню ІКТ для роботи над своїми міні проектами.

''Модуль 2''
Консультування щодо створення вікі-сторінок, блогів, презентацій та буклетів.

'''Заключний етап'''

Демонстрація та захист учнівських проектів за темами: «Історія України у творах Т.Шевченка», «Жіноча доля у творчості митця», «Шевченкова ідея Бога: яка вона?», «Світова велич Кобзаря» (анкетування за творчістю Т.Шевченка). Учні публікують свої роботи у вигляді вікі-статті. Для цього вони повинні отримати [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FWEFRY011ZktpUlU/edit?usp=sharing дозвіл батьків].

Після закінчення роботи над проектом: учні створюють «Фотогалерею події», яка розміщується на сайті школи, учитель проводить анкетування батьків, у якому вони висвітлюють думки щодо результативності уведення проектної методики до навчального процесу на уроках української літератури у 9 класі.
Протягом всього часу роботи над проектом вчитель проводить консультації для груп, перевіряє плани робіт, надає додаткові завдання обдарованим учням, а у слабких учнів перевіряє щоденні плани роботи, вносить в них корективи.

=Відомості про автора=

'''Юлія Балагура'''

Вчитель української мови та літератури
Харківськівської гімназії №152

==Контактні дані==
solnce.julija на yandex.ru

=Відомості про тренінг=

03-14 червня 2013 року

[http://gymnasium152.edu.kh.ua Харківська гімназія №152]

==Тренери==
Куфлєй Марина Миколаївна

[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]
[[Категорія:Проект для учнів 9 класу]]
[[Категорія:Українська література]]

Портфоліо Балагури Юлії з теми "Багатогранність мистецького таланту Т.Шевченка"

2013-06-14T11:52:37Z

Балагура Юлія: /* Діяльність учнів та вчителя */

=Назва навчальної теми=
'''''Т.Шевченко'''''

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
'''Основний навчальний предмет''': УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

'''Дрогорядні (дотичні) навчальні предмети''': ІНФОРМАТИКА, ІСТОРІЯ

=Вік учнів, клас=
14-15 років

9 клас

=Стислий опис проекту=

Даний проект розрахований на учнів 9 класу з предмету українська література для вивчення теми «Т. Шевченко». Працюючи над темою, учні детально познайомляться з біографією митця, розглянуть ідейно-художній зміст, особливості образної системи творів. Дев’ятикласники створять власний творчий проект (вікі-статтю) та предствалять його. Виконуючи поставленні завдання, учні зможуть закріпити набуті знання з української літератури в попередніх класах, а також розвивати вміння роботи з інформаційними технологіями.

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FSmg1cmRLbUowOG8/edit?usp=sharing План вивчення теми]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FN0xuc1A4Q0xTYlU/edit?usp=sharing План впровадження]

=Оцінювання=
На початку роботи над проектом учні заповнюють [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FejdLTVl0cHJXMjA/edit?usp=sharing «З-Х-Д» («Знаю-Хочу дізнатися-Дізнався»)], [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FMGRQVTFjNEtNXzg/edit?usp=sharing організаційну діаграму] та працюють над [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FNnM2akJXMHJGWWc/edit?usp=sharing асоціативним кущем]. Це дозволить визначити рівень обізнаності дітей та їхнього зацікавлення у вивченні даної теми. Дев’ятикласникам також буде запропоновано заповнити контрольний список самоспрямування у навчанні, з метою визначення рівня контролю власного навчання.
Протягом роботи над проектом використовуються різноманітні форми оцінювання, списки для сомаооцінки взаємооцінки, оцінки результатів дослідження, з метою забезпечення звязку вчитель-учні, учень-група проводяться консультації-зустрічі та онлайн-консультації, під час яких плануються наступні кроки, редагується метеріал, вносяться пропозиції.
Учні оцінюються і на підсумковуму обговоренні Ключового запитання.

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FS2JDZG03c0RLQ1U/edit?usp=sharing Контрольний список оцінювання веб-ресурсів]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FQXBTTWV5bnhXdlU/edit?usp=sharing Форма оцінювання веб-ресурсів]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FN2hSM1I0QTZmeTg/edit?usp=sharing Форма оцінювання вміння робити висновки з даних]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FbC04WUczdUJBZUk/edit?usp=sharing Контрольний список оцінки участі в обговореннях]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FUnJ0NGstVXBuNkE/edit?usp=sharing Форма оцінювання участі в обговореннях]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FRnRvWWEwWFVpV00/edit?usp=sharing Контрольний список оцінки свого внеску у групову роботу]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FVXZ6Zm11TVZ1N3M/edit?usp=sharing Форма оцінювання групової роботи]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FOEV4LUZqT19zWWs/edit?usp=sharing Контрольний список оцінювання вікі-статті]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FNkpwYXhjblB2QVk/edit?usp=sharing Форма оцінювання вікі-статті]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FUDRhUmNQTElaOG8/edit?usp=sharing Форма оцінювання дослідження]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FejRVQUQ3RktUS00/edit?usp=sharing Контрольний список оцінювання для усного виступу.]

=Діяльність учнів та вчителя=

'''Підготовчий етап'''

Вивчення теми починається з демонстрації вчителем '''буклету «Метод проектів на уроках української літератури»'''

[[Файл:П2.jpg|200px|thumb|centr]] [[Файл:Пуб2.jpg2.jpg|200px|thumb|centr]].

Це допоможе сформулювати в учнів уявлення про подальшу роботу.
Вчитель демонструє [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FSk96ckUwMG83bW8/edit?usp=sharing вступну (вчительську) презентацію] та пропонує учням для обговорення '''ключове питання теми: «Чи існує вічність у слові?»'''. За допомогою [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FMGRQVTFjNEtNXzg/edit?usp=sharing організаційної діаграми] вчитель визначає рівень обізнаності учнів з даної теми. [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FejdLTVl0cHJXMjA/edit?usp=sharing Таблиця «З-Х-Д»] дасть змогу доповнити та скоригувати результати попереднього оцінювання. Для того щоб визначити, чому вивчення творчості Т. Шевченка цікаве для учнів, дев’ятикласникам пропонується [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FNnM2akJXMHJGWWc/edit?usp=sharing вправа «Асоціативний кущ».]
Далі учні знайомляться з '''тематичними запитаннями''':
Як відображено в творах Т.Г.Шевченка історію українського народу?
Жіноча доля у творчості митця.
Шевченкова ідея Бога: яка вона?
Внесок Т. Шевченка у скарбницю української поезії, у розвиток української літературної мови, у світовий мистецький поступ.
На основі результатів організаційної діаграми, таблиці «З-Х-Д» та відповідей до вправи «Асоціативний кущ», а також зважаючи на бажання та зацікавленість учнів у розробці того чи іншого питання, '''клас поділяється на 4 групи'''.
Учні знайомляться з правилами роботи в групах, ведення диспутів. Учасники групи формулюють мету дослідження, обговорюють план роботи групи, творчі теми майбутніх пректів. Учасники груп можуть звернутися за допомогою до вчителя історії, світової літератури, вчителя інформатики, бібліотекаря.

'''Основний етап'''

''Модуль 1''

Дослідження, пошук інформації у різних джерелах (за групами):

'''1 група.''' На основі програмових творів розкрити складність історичної долі українського народу, невідворотність його боротьби за визволення, глибокі роздуми поета про минуле й майбутнє України, протистояння імперського режиму і вільнодумної, національно свідомої особистостіявище конформізму значної частини української еліти, критичний перегляд національної історії задля перспективи її кращого майбутнього.

'''2 група.''' Розкрити захоплення поета красою жінки, мрію бачити жінку щасливою. [[Файл:Image-shevchenko_kateryna_olia_1842_large-tzzds.jpg|100px|thumb|left]]Розглянути еволюцію жіночого образу в поезії Шевченка, тему матері й сина. Творча інтерпретація поетом образу жінки і пієтет християнина. Різні типи втілення теми жіночої долі: романтичний (“Катерина”), реалістично-побутовий (“Наймичка”, “На панщині пшеницю жала...”), символічно-узагальнений (“Марія”).

'''3 група.''' Спробувати обґрунтувати розуміння Шевченком ідеї Бога,[[Файл:75442437_kingdavid.jpg|100px|thumb|right]] зiставити переспів Шевченка і оригінальні біблійні тексти псалмів, визначити домінанти поетового почуття.

'''4 група.''' Учасники групи готують узагальюючий проект з вивченої теми, підводять підсумки роботи, розробляють анкетування за темою проекту.

Оцінювання та коригування планів роботи у групах, самооцінювання та взаємоцінювання з опорою на «Критерії оцінювання результатів» у бланках оцінювання. Проводиться консультативна робота з учнями по їх роботі над проектом, роздача довідкових матеріалів по використанню ІКТ для роботи над своїми міні проектами.

''Модуль 2''
Консультування щодо створення вікі-сторінок, блогів, презентацій та буклетів.

'''Заключний етап'''

Демонстрація та захист учнівських проектів за темами: «Історія України у творах Т.Шевченка», «Жіноча доля у творчості митця», «Шевченкова ідея Бога: яка вона?», «Світова велич Кобзаря» (анкетування за творчістю Т.Шевченка). Учні публікують свої роботи у вигляді вікі-статті. Для цього вони повинні отримати [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FWEFRY011ZktpUlU/edit?usp=sharing дозвіл батьків].

Після закінчення роботи над проектом: учні створюють «Фотогалерею події», яка розміщується на сайті школи, учитель проводить анкетування батьків, у якому вони висвітлюють думки щодо результативності уведення проектної методики до навчального процесу на уроках української літератури у 9 класі.
Протягом всього часу роботи над проектом вчитель проводить консультації для груп, перевіряє плани робіт, надає додаткові завдання обдарованим учням, а у слабких учнів перевіряє щоденні плани роботи, вносить в них корективи.

=Відомості про автора=

'''Юлія Балагура'''

Вчитель української мови та літератури
Харківськівської гімназії №152

==Контактні дані==
solnce.julija на yandex.ru

=Відомості про тренінг=

03-14 червня 2013 року

[http://gymnasium152.edu.kh.ua Харківська гімназія №152]

==Тренери==
Куфлєй Марина Миколаївна

[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]
[[Категорія:Проект для учнів 9 класу]]
[[Категорія:Українська література]]

Портфоліо Балагури Юлії з теми "Багатогранність мистецького таланту Т.Шевченка"

2013-06-14T11:51:46Z

Балагура Юлія: /* Діяльність учнів та вчителя */

=Назва навчальної теми=
'''''Т.Шевченко'''''

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
'''Основний навчальний предмет''': УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

'''Дрогорядні (дотичні) навчальні предмети''': ІНФОРМАТИКА, ІСТОРІЯ

=Вік учнів, клас=
14-15 років

9 клас

=Стислий опис проекту=

Даний проект розрахований на учнів 9 класу з предмету українська література для вивчення теми «Т. Шевченко». Працюючи над темою, учні детально познайомляться з біографією митця, розглянуть ідейно-художній зміст, особливості образної системи творів. Дев’ятикласники створять власний творчий проект (вікі-статтю) та предствалять його. Виконуючи поставленні завдання, учні зможуть закріпити набуті знання з української літератури в попередніх класах, а також розвивати вміння роботи з інформаційними технологіями.

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FSmg1cmRLbUowOG8/edit?usp=sharing План вивчення теми]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FN0xuc1A4Q0xTYlU/edit?usp=sharing План впровадження]

=Оцінювання=
На початку роботи над проектом учні заповнюють [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FejdLTVl0cHJXMjA/edit?usp=sharing «З-Х-Д» («Знаю-Хочу дізнатися-Дізнався»)], [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FMGRQVTFjNEtNXzg/edit?usp=sharing організаційну діаграму] та працюють над [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FNnM2akJXMHJGWWc/edit?usp=sharing асоціативним кущем]. Це дозволить визначити рівень обізнаності дітей та їхнього зацікавлення у вивченні даної теми. Дев’ятикласникам також буде запропоновано заповнити контрольний список самоспрямування у навчанні, з метою визначення рівня контролю власного навчання.
Протягом роботи над проектом використовуються різноманітні форми оцінювання, списки для сомаооцінки взаємооцінки, оцінки результатів дослідження, з метою забезпечення звязку вчитель-учні, учень-група проводяться консультації-зустрічі та онлайн-консультації, під час яких плануються наступні кроки, редагується метеріал, вносяться пропозиції.
Учні оцінюються і на підсумковуму обговоренні Ключового запитання.

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FS2JDZG03c0RLQ1U/edit?usp=sharing Контрольний список оцінювання веб-ресурсів]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FQXBTTWV5bnhXdlU/edit?usp=sharing Форма оцінювання веб-ресурсів]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FN2hSM1I0QTZmeTg/edit?usp=sharing Форма оцінювання вміння робити висновки з даних]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FbC04WUczdUJBZUk/edit?usp=sharing Контрольний список оцінки участі в обговореннях]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FUnJ0NGstVXBuNkE/edit?usp=sharing Форма оцінювання участі в обговореннях]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FRnRvWWEwWFVpV00/edit?usp=sharing Контрольний список оцінки свого внеску у групову роботу]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FVXZ6Zm11TVZ1N3M/edit?usp=sharing Форма оцінювання групової роботи]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FOEV4LUZqT19zWWs/edit?usp=sharing Контрольний список оцінювання вікі-статті]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FNkpwYXhjblB2QVk/edit?usp=sharing Форма оцінювання вікі-статті]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FUDRhUmNQTElaOG8/edit?usp=sharing Форма оцінювання дослідження]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FejRVQUQ3RktUS00/edit?usp=sharing Контрольний список оцінювання для усного виступу.]

=Діяльність учнів та вчителя=

'''Підготовчий етап'''

Вивчення теми починається з демонстрації вчителем '''буклету «Метод проектів на уроках української літератури»'''

[[Файл:П2.jpg|200px|thumb|left]] [[Файл:Пуб2.jpg2.jpg|200px|thumb|left]].

Це допоможе сформулювати в учнів уявлення про подальшу роботу.
Вчитель демонструє [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FSk96ckUwMG83bW8/edit?usp=sharing вступну (вчительську) презентацію] та пропонує учням для обговорення '''ключове питання теми: «Чи існує вічність у слові?»'''. За допомогою [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FMGRQVTFjNEtNXzg/edit?usp=sharing організаційної діаграми] вчитель визначає рівень обізнаності учнів з даної теми. [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FejdLTVl0cHJXMjA/edit?usp=sharing Таблиця «З-Х-Д»] дасть змогу доповнити та скоригувати результати попереднього оцінювання. Для того щоб визначити, чому вивчення творчості Т. Шевченка цікаве для учнів, дев’ятикласникам пропонується [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FNnM2akJXMHJGWWc/edit?usp=sharing вправа «Асоціативний кущ».]
Далі учні знайомляться з '''тематичними запитаннями''':
Як відображено в творах Т.Г.Шевченка історію українського народу?
Жіноча доля у творчості митця.
Шевченкова ідея Бога: яка вона?
Внесок Т. Шевченка у скарбницю української поезії, у розвиток української літературної мови, у світовий мистецький поступ.
На основі результатів організаційної діаграми, таблиці «З-Х-Д» та відповідей до вправи «Асоціативний кущ», а також зважаючи на бажання та зацікавленість учнів у розробці того чи іншого питання, '''клас поділяється на 4 групи'''.
Учні знайомляться з правилами роботи в групах, ведення диспутів. Учасники групи формулюють мету дослідження, обговорюють план роботи групи, творчі теми майбутніх пректів. Учасники груп можуть звернутися за допомогою до вчителя історії, світової літератури, вчителя інформатики, бібліотекаря.

'''Основний етап'''

''Модуль 1''

Дослідження, пошук інформації у різних джерелах (за групами):

'''1 група.''' На основі програмових творів розкрити складність історичної долі українського народу, невідворотність його боротьби за визволення, глибокі роздуми поета про минуле й майбутнє України, протистояння імперського режиму і вільнодумної, національно свідомої особистостіявище конформізму значної частини української еліти, критичний перегляд національної історії задля перспективи її кращого майбутнього.

'''2 група.''' Розкрити захоплення поета красою жінки, мрію бачити жінку щасливою. [[Файл:Image-shevchenko_kateryna_olia_1842_large-tzzds.jpg|100px|thumb|left]]Розглянути еволюцію жіночого образу в поезії Шевченка, тему матері й сина. Творча інтерпретація поетом образу жінки і пієтет християнина. Різні типи втілення теми жіночої долі: романтичний (“Катерина”), реалістично-побутовий (“Наймичка”, “На панщині пшеницю жала...”), символічно-узагальнений (“Марія”).

'''3 група.''' Спробувати обґрунтувати розуміння Шевченком ідеї Бога,[[Файл:75442437_kingdavid.jpg|100px|thumb|right]] зiставити переспів Шевченка і оригінальні біблійні тексти псалмів, визначити домінанти поетового почуття.

'''4 група.''' Учасники групи готують узагальюючий проект з вивченої теми, підводять підсумки роботи, розробляють анкетування за темою проекту.

Оцінювання та коригування планів роботи у групах, самооцінювання та взаємоцінювання з опорою на «Критерії оцінювання результатів» у бланках оцінювання. Проводиться консультативна робота з учнями по їх роботі над проектом, роздача довідкових матеріалів по використанню ІКТ для роботи над своїми міні проектами.

''Модуль 2''
Консультування щодо створення вікі-сторінок, блогів, презентацій та буклетів.

'''Заключний етап'''

Демонстрація та захист учнівських проектів за темами: «Історія України у творах Т.Шевченка», «Жіноча доля у творчості митця», «Шевченкова ідея Бога: яка вона?», «Світова велич Кобзаря» (анкетування за творчістю Т.Шевченка). Учні публікують свої роботи у вигляді вікі-статті. Для цього вони повинні отримати [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FWEFRY011ZktpUlU/edit?usp=sharing дозвіл батьків].

Після закінчення роботи над проектом: учні створюють «Фотогалерею події», яка розміщується на сайті школи, учитель проводить анкетування батьків, у якому вони висвітлюють думки щодо результативності уведення проектної методики до навчального процесу на уроках української літератури у 9 класі.
Протягом всього часу роботи над проектом вчитель проводить консультації для груп, перевіряє плани робіт, надає додаткові завдання обдарованим учням, а у слабких учнів перевіряє щоденні плани роботи, вносить в них корективи.

=Відомості про автора=

'''Юлія Балагура'''

Вчитель української мови та літератури
Харківськівської гімназії №152

==Контактні дані==
solnce.julija на yandex.ru

=Відомості про тренінг=

03-14 червня 2013 року

[http://gymnasium152.edu.kh.ua Харківська гімназія №152]

==Тренери==
Куфлєй Марина Миколаївна

[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]
[[Категорія:Проект для учнів 9 класу]]
[[Категорія:Українська література]]

Портфоліо Балагури Юлії з теми "Багатогранність мистецького таланту Т.Шевченка"

2013-06-14T11:42:51Z

Балагура Юлія:

=Назва навчальної теми=
'''''Т.Шевченко'''''

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
'''Основний навчальний предмет''': УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

'''Дрогорядні (дотичні) навчальні предмети''': ІНФОРМАТИКА, ІСТОРІЯ

=Вік учнів, клас=
14-15 років

9 клас

=Стислий опис проекту=

Даний проект розрахований на учнів 9 класу з предмету українська література для вивчення теми «Т. Шевченко». Працюючи над темою, учні детально познайомляться з біографією митця, розглянуть ідейно-художній зміст, особливості образної системи творів. Дев’ятикласники створять власний творчий проект (вікі-статтю) та предствалять його. Виконуючи поставленні завдання, учні зможуть закріпити набуті знання з української літератури в попередніх класах, а також розвивати вміння роботи з інформаційними технологіями.

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FSmg1cmRLbUowOG8/edit?usp=sharing План вивчення теми]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FN0xuc1A4Q0xTYlU/edit?usp=sharing План впровадження]

=Оцінювання=
На початку роботи над проектом учні заповнюють [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FejdLTVl0cHJXMjA/edit?usp=sharing «З-Х-Д» («Знаю-Хочу дізнатися-Дізнався»)], [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FMGRQVTFjNEtNXzg/edit?usp=sharing організаційну діаграму] та працюють над [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FNnM2akJXMHJGWWc/edit?usp=sharing асоціативним кущем]. Це дозволить визначити рівень обізнаності дітей та їхнього зацікавлення у вивченні даної теми. Дев’ятикласникам також буде запропоновано заповнити контрольний список самоспрямування у навчанні, з метою визначення рівня контролю власного навчання.
Протягом роботи над проектом використовуються різноманітні форми оцінювання, списки для сомаооцінки взаємооцінки, оцінки результатів дослідження, з метою забезпечення звязку вчитель-учні, учень-група проводяться консультації-зустрічі та онлайн-консультації, під час яких плануються наступні кроки, редагується метеріал, вносяться пропозиції.
Учні оцінюються і на підсумковуму обговоренні Ключового запитання.

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FS2JDZG03c0RLQ1U/edit?usp=sharing Контрольний список оцінювання веб-ресурсів]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FQXBTTWV5bnhXdlU/edit?usp=sharing Форма оцінювання веб-ресурсів]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FN2hSM1I0QTZmeTg/edit?usp=sharing Форма оцінювання вміння робити висновки з даних]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FbC04WUczdUJBZUk/edit?usp=sharing Контрольний список оцінки участі в обговореннях]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FUnJ0NGstVXBuNkE/edit?usp=sharing Форма оцінювання участі в обговореннях]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FRnRvWWEwWFVpV00/edit?usp=sharing Контрольний список оцінки свого внеску у групову роботу]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FVXZ6Zm11TVZ1N3M/edit?usp=sharing Форма оцінювання групової роботи]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FOEV4LUZqT19zWWs/edit?usp=sharing Контрольний список оцінювання вікі-статті]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FNkpwYXhjblB2QVk/edit?usp=sharing Форма оцінювання вікі-статті]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FUDRhUmNQTElaOG8/edit?usp=sharing Форма оцінювання дослідження]

[https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FejRVQUQ3RktUS00/edit?usp=sharing Контрольний список оцінювання для усного виступу.]

=Діяльність учнів та вчителя=

'''Підготовчий етап'''

Вивчення теми починається з демонстрації вчителем '''буклету «Метод проектів на уроках української літератури»'''

[[Файл:П2.jpg|200px|thumb|left]] [[Файл:Пуб2.jpg2.jpg|200px|thumb|left]].

Це допоможе сформулювати в учнів уявлення про подальшу роботу.
Вчитель демонструє [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FSk96ckUwMG83bW8/edit?usp=sharing вступну (вчительську) презентацію] та пропонує учням для обговорення '''ключове питання теми: «Чи існує вічність у слові?»'''. За допомогою [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FMGRQVTFjNEtNXzg/edit?usp=sharing організаційної діаграми] вчитель визначає рівень обізнаності учнів з даної теми. [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FejdLTVl0cHJXMjA/edit?usp=sharing Таблиця «З-Х-Д»] дасть змогу доповнити та скоригувати результати попереднього оцінювання. Для того щоб визначити, чому вивчення творчості Т. Шевченка цікаве для учнів, дев’ятикласникам пропонується [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FNnM2akJXMHJGWWc/edit?usp=sharing вправа «Асоціативний кущ».]
Далі учні знайомляться з '''тематичними запитаннями''':
Як відображено в творах Т.Г.Шевченка історію українського народу?
Жіноча доля у творчості митця.
Шевченкова ідея Бога: яка вона?
Внесок Т. Шевченка у скарбницю української поезії, у розвиток української літературної мови, у світовий мистецький поступ.
На основі результатів організаційної діаграми, таблиці «З-Х-Д» та відповідей до вправи «Асоціативний кущ», а також зважаючи на бажання та зацікавленість учнів у розробці того чи іншого питання, '''клас поділяється на 4 групи'''.
Учні знайомляться з правилами роботи в групах, ведення диспутів. Учасники групи формулюють мету дослідження, обговорюють план роботи групи, творчі теми майбутніх пректів. Учасники груп можуть звернутися за допомогою до вчителя історії, світової літератури, вчителя інформатики, бібліотекаря.

'''Основний етап'''

''Модуль 1''

Дослідження, пошук інформації у різних джерелах (за групами):

'''1 група.''' На основі програмових творів розкрити складність історичної долі українського народу, невідворотність його боротьби за визволення, глибокі роздуми поета про минуле й майбутнє України, протистояння імперського режиму і вільнодумної, національно свідомої особистостіявище конформізму значної частини української еліти, критичний перегляд національної історії задля перспективи її кращого майбутнього.

'''2 група.''' Розкрити захоплення поета красою жінки, мрію бачити жінку щасливою. [[Файл:Image-shevchenko_kateryna_olia_1842_large-tzzds.jpg|100px|thumb|left]]Розглянути еволюцію жіночого образу в поезії Шевченка, тему матері й сина. Творча інтерпретація поетом образу жінки і пієтет християнина. Різні типи втілення теми жіночої долі: романтичний (“Катерина”), реалістично-побутовий (“Наймичка”, “На панщині пшеницю жала...”), символічно-узагальнений (“Марія”).

'''3 група.''' Спробувати обґрунтувати розуміння Шевченком ідеї Бога,[[Файл:75442437_kingdavid.jpg|100px|thumb|left]] зiставити переспів Шевченка і оригінальні біблійні тексти псалмів, визначити домінанти поетового почуття.

'''4 група.''' Учасники групи готують узагальюючий проект з вивченої теми, підводять підсумки роботи, розробляють анкетування за темою проекту.

Оцінювання та коригування планів роботи у групах, самооцінювання та взаємоцінювання з опорою на «Критерії оцінювання результатів» у бланках оцінювання. Проводиться консультативна робота з учнями по їх роботі над проектом, роздача довідкових матеріалів по використанню ІКТ для роботи над своїми міні проектами.

''Модуль 2''
Консультування щодо створення вікі-сторінок, блогів, презентацій та буклетів.

'''Заключний етап'''

Демонстрація та захист учнівських проектів за темами: «Історія України у творах Т.Шевченка», «Жіноча доля у творчості митця», «Шевченкова ідея Бога: яка вона?», «Світова велич Кобзаря» (анкетування за творчістю Т.Шевченка). Учні публікують свої роботи у вигляді вікі-статті. Для цього вони повинні отримати [https://docs.google.com/file/d/0B_j18Pcr9l2FWEFRY011ZktpUlU/edit?usp=sharing дозвіл батьків].

Після закінчення роботи над проектом: учні створюють «Фотогалерею події», яка розміщується на сайті школи, учитель проводить анкетування батьків, у якому вони висвітлюють думки щодо результативності уведення проектної методики до навчального процесу на уроках української літератури у 9 класі.
Протягом всього часу роботи над проектом вчитель проводить консультації для груп, перевіряє плани робіт, надає додаткові завдання обдарованим учням, а у слабких учнів перевіряє щоденні плани роботи, вносить в них корективи.

=Відомості про автора=

'''Юлія Балагура'''

Вчитель української мови та літератури
Харківськівської гімназії №152

==Контактні дані==
solnce.julija на yandex.ru

=Відомості про тренінг=

03-14 червня 2013 року

[http://gymnasium152.edu.kh.ua Харківська гімназія №152]

==Тренери==
Куфлєй Марина Миколаївна

[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]
[[Категорія:Проект для учнів 9 класу]]
[[Категорія:Українська література]]