Iteach WIKI - Внесок користувача [uk]

Тренінг для учителів Охтирської ЗОШ №5(м. Охтирка, 28 січня - 03 лютого 2013 року)

2013-02-01T10:52:15Z

Інна Миколаївна: /* 11. Качайло Інна Миколаївна */

=Дати проведення тренінгу=

28.01 - 03.02.2013
=Місце проведення тренінгу=
=Прізвища тренерів=

[[Наконечна Людмила Миколаївна]]

Рома Марина Миколаївна

=Список учасників в вигляді посилань на персональні cторінки=

==1. [[Користувач:Шатоха Світлана Миколаївна|Шатоха Світлана Миколаївна]]==

[http://______.com блог-щоденник навчання]

[[Портфоліо ПІП "__"]]

==2. [[Користувач:Шейко Марина Вячеславівна|Шейко Марина Вячеславівна]]==

[http://5175355.blogspot.com/ блог-щоденник навчання]

[[Портфоліо Шейко Марини Вячеславівни з теми "Давньогрецький театр – колиска сучасного драматичного мистецтва"]]

==3. [[Користувач:Валентина Олексіївна|Токаренко Валентина Олексіївна]]==

[http://5175355.blogspot.com/ блог-щоденник навчання]

[[Портфоліо ПІП з теми " "]]

==4. [[Користувач:Валентина Іванівна|Кудіна Валентина Іванівна]]==

[http://__________.blogspot.com блог-щоденник навчання]

[[Портфоліо ПІП з теми " "]]

==5. [[Користувач:Віра Іванівна|Думчикова Віра Іванівна]]==

[http://__________.blogspot.com блог-щоденник навчання]

[[Портфоліо ПІП з теми " "]]

==6. [[Користувач:Ніна Василівна|Орехова Ніна Василівна]]==

[http://__________.blogspot.com блог-щоденник навчання]

[[Портфоліо Орехової Ніни Василівни з теми "Національні природні парки - вікно у світ природи"]]

==7. [[Користувач:Інна Михайлівна|Проскурова Інна Михайлівна]]==

[http://__________.blogspot.com блог-щоденник навчання]

[[Портфоліо Проскурової Інни Михайлівни з теми "Причини виникнення пожежі.Правила поведінки під час пожежі в квартирі чи власному будинку"]]

==8. [[Користувач:Лариса Іванівна|Марченко Лариса Іванівна]]==

[http://__________.blogspot.com блог-щоденник навчання]

[[Портфоліо ПІП з теми " "]]

==9. [[Користувач:Наталія Петрівна|Соловйова Наталія Петрівна]]==

[http://__________.blogspot.com блог-щоденник навчання]

[[Портфоліо Соловйової Наталії Петрівни з теми "Гриби - частина живої природи"]]

==10. [[Користувач:Лариса Віталіївна|Романенко Лариса Віталіївна]]==

[http://__________.blogspot.com блог-щоденник навчання]

[[Портфоліо ПІП з теми " "]]

==11. [[Користувач:Інна Миколаївна|Качайло Інна Миколаївна]]==

[http://kachailoinna.blogspot.com/ Щоденник навчання]

[[Портфоліо Качайло Інни Миколаївни з теми "Ми будемо пам'ятати"]]

==12. [[Користувач:Алла Володимирівна|Данилюк Алла Володимирівна]]==

[http://__________.blogspot.com блог-щоденник навчання]

[[Портфоліо ПІП з теми " "]]

==13. [[Користувач:Людмила Олександрівна|Кучерява Людмила Олександрівна]]==

[http://__________.blogspot.com блог-щоденник навчання]

[[Портфоліо Кучерявої Людмили Олександрівни з теми "Форми збереження культурної спадщини"]]

==14. [[Користувач:Надія Митрофанівна|Бунякіна Надія Митрофанівна]]==

[http://__________.blogspot.com блог-щоденник навчання]

[[Портфоліо Бунякіної Надії Митрофанівни з теми " ...з порога смерті"(Письменники Охтирщини - жертви сталінських репресій)"]]

==15. [[Користувач:Наталія Михайлівна|Ткаченко Наталія Михайлівна]]==

[http://__________.blogspot.com блог-щоденник навчання]

[[Портфоліо Ткаченко Наталії Михайлівни з теми " Побутові хімікати - користь чи небезпека? "]]

[[Категорія:10 версія]]

=Шаблони=

[[Шаблон:Персональна сторінка]]

[[Шаблон:Опис Портфоліо і його складових.10 версія]]

[[Шаблон:Форма оцінювання демонстрації Портфоліо]]

[[Категорія:10 версія]]

Портфоліо Качайло Інни Миколаївни з теми "Ми будемо пам'ятати"

2013-02-01T10:46:08Z

Інна Миколаївна: /* Стислий опис проекту */

=Назва проекту=
«Ми будемо пам’ятати»

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Історія, «Я і Україна», українська мова, «Сходинки до інформатики»

=Навчальна тема=
Україна в ХІХ – ХХ ст.

=Вік учнів, клас=

11 – 12 років, 5 клас

==Стислий опис проекту==

У відповідності до навчальної програми з історії було визначено тему проекту «Ми будемо пам’ятати». Для того, щоб учні зрозуміли, що таке проектна діяльність, та ознайомилися з темою дослідження створено [https://docs.google.com/file/d/0B98se7uvCu5vQkJ4ZkplZzRNckU/edit учительську презентацію], головна мета якої – зацікавити дітей та визначити мету та завдання роботи. На базі 5 – А класу був організований пошуковий загін «Пам’ять». Учнів об’єднано в три групи. Перша група – «Соціологи» – з’ясовує, які свідчення про голодомор 1932 – 1933 років збереглися у родинах учнів школи,провівши [https://docs.google.com/forms/d/1yKxlK9qIyifrdbQcT3_H-SeboHYYI2Rcp8w5RSAAnbw/edit опитування]. Друга група – «Програмісти» – визначає, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років, створивши блог. Третя група – «Досдідники» – з’ясовує причини, масштаби та наслідки голоду і створює презентацію. Для оцінювання діяльності було розроблено форми оцінювання:[https://docs.google.com/file/d/0B98se7uvCu5vdUVJU2wzNHRlSGs/edit схема «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався»], [https://docs.google.com/file/d/0B98se7uvCu5vMThMSFdtaFBMZ1U/edit "Асоціативний кущ"],[https://docs.google.com/file/d/0B98se7uvCu5vT1JlUl80enptbG8/edit форма оцінювання учнівського блогу] та [https://docs.google.com/file/d/0B98se7uvCu5vODktSF92NmlCMnM/edit форма оцінювання учнівської презентації]. На початку проекту було проведено анкетування учнів за запитаннями в рамках теми «Україна ХІХ – ХХ століттях». Було встановлено рівень знань учнів. Після оголошення теми проекту був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався». Дані, отримані в результаті цього методу, використовуються на початку проекту, в ході обговорень і в особистих щоденниках, а потім переглядаються наприкінці вивчення теми. У ході реалізації проекту був використаний метод «Асоціативний кущ», що допомогло з’ясувати, на якому рівні перебувають учнівські дослідження, а також скоординувати роботу учнів. Впродовж цього етапу учитель проводить спостереження за діяльністю учнів, допомагає і координує їх роботу. Результати спостереження учитель занотовує у щоденник спостережень. Це допомагає учителеві виявити труднощі, які виникають у дітей в ході реалізації проекту. У ході роботи над проектом учні створили [https://docs.google.com/file/d/0B98se7uvCu5vTmQ3eW0yeEItNlU/edit презентацію "Непрощенний злочин"] та [http://dashainna.blogspot.com/ блог "Винуватці голоду 1932 - 1933 років"]. Наприкінці роботи над проектом був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався», що дозволило проаналізувати, чого навчилися учнів, які навички та вміння отримали. Було здійснено оцінювання презентації та блогу за розробленими вчителем формами оцінювання.

==Повний План вивчення теми==
[https://docs.google.com/file/d/0B98se7uvCu5vV1ZxSXhhaEVEaDQ/edit План вивчення теми]

=Навчальні цілі=
1. Учні проаналізують причини голодомору 1932 – 1932 років.
2. Визначать масштаби та наслідки голоду 1932 – 1933 років.
3. Проведуть опитування серед учнів школи та з’ясують стан їх поінформованості про голодомор.
4. Визначать, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років.
5. З’ясують, чи був голодомор 1932 – 1933 років цілеспрямованим процесом проти українців.
6. Учні навчаться знаходити інформацію та обговорювати всією групою план реалізації проекту з метою підвищення його ефективності.
7. Навчаться працювати у команді таким чином, щоб учні усвідомили творчу взаємозалежність членів колективу, інтенсивно спілкувались між собою, зрозуміли особисту участь і відповідальність за успіх спільної роботи.

=Опис оцінювання=
Оцінювання до початку проекту:
На початку проекту було проведено анкетування учнів за запитаннями в рамках теми «Україна ХІХ – ХХ століттях». Було встановлено рівень знань учнів. Після оголошення теми проекту був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався». Таблиці З-Х-Д дають учням можливість відмічати те, що вони вже знають, що хочуть дізнатися, і нарешті те, що вони вже дізналися, і що ще потрібно дізнатися. Вони дозволяють учням встановлювати власні зв'язки з матеріалом, що вивчається, до початку роботи. Дані, отримані в результаті цього методу, використовуються на початку проекту, в ході обговорень і в особистих щоденниках, а потім переглядаються наприкінці вивчення теми.
Оцінювання впродовж навчання:
В ході проекту оцінювання слугує досягненню наступних цілей: заохочення самостійності та взаємодії учнів, контроль розуміння та засвоєння учнями навчального матеріалу. Був використаний метод «Асоціативний кущ». Схема, що була складена на дошці учителем разом з учнями, допомогла з’ясувати, на якому рівні перебувають учнівські дослідження, а також скоординувати роботу учнів. Впродовж цього етапу учитель проводить спостереження за діяльністю учнів, допомагає і координує їх роботу. Результати спостереження учитель занотовує у щоденник спостережень. Це допомагає учителеві виявити труднощі, які виникають у дітей в ході реалізації проекту.
Оцінювання наприкінці роботи над проектом:
Наприкінці роботи над проектом був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався», що дозволило проаналізувати, чого навчилися учнів, які навички та вміння отримали. Було здійснено оцінювання презентації та блогу за розробленими вчителем формами оцінювання.

=Діяльність учнів і вчителя=
Для реалізації проекту на базі 5 – А класу був створений пошуковий загін «Пам’ять», який складається з трьох підрозділів.
Завдання для групи «Соціологи»: здійснити опитування учнів школи та зібрати свідчення про голодомор, що збереглися у їхніх родинах.
Завдання для групи «Програмісти»: з’ясувати, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років.
Завдання для групи «Дослідники»: дослідити причини та наслідки голоду 1932 – 1933 років та з’ясувати, чи був це дійсно геноцид проти українського народу.

=Відомості про автора=

==Ім'я, прізвище==
Інна Качайло

==Фах, навчальний предмет==
Учитель історії

==Навчальний заклад==
Охтирська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 11

==Місто\село, район, область==
м. Охтирка, Сумська область

==Контактні дані==
Адреса школи: Сумська область, м. Охтирка, вул. Фрунзе, 223.

==ТРЕНІНГИ==

Дата проведення тренінгу

28.01.2013 – 03.02.2013

Місце провведення тренінгу
Охтирська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 5

Тренери

Наконечна Людмила Миколаївна
Рома Марина Миколаївна

Портфоліо Качайло Інни Миколаївни з теми "Ми будемо пам'ятати"

2013-02-01T10:41:39Z

Інна Миколаївна: /* Стислий опис проекту */

=Назва проекту=
«Ми будемо пам’ятати»

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Історія, «Я і Україна», українська мова, «Сходинки до інформатики»

=Навчальна тема=
Україна в ХІХ – ХХ ст.

=Вік учнів, клас=

11 – 12 років, 5 клас

==Стислий опис проекту==

У відповідності до навчальної програми з історії було визначено тему проекту «Ми будемо пам’ятати». Для того, щоб учні зрозуміли, що таке проектна діяльність, та ознайомилися з темою дослідження створено [https://docs.google.com/file/d/0B98se7uvCu5vQkJ4ZkplZzRNckU/edit учительську презентацію], головна мета якої – зацікавити дітей та визначити мету та завдання роботи. На базі 5 – А класу був організований пошуковий загін «Пам’ять». Учнів об’єднано в три групи. Перша група – «Соціологи» – з’ясовує, які свідчення про голодомор 1932 – 1933 років збереглися у родинах учнів школи,провівши [https://docs.google.com/forms/d/1yKxlK9qIyifrdbQcT3_H-SeboHYYI2Rcp8w5RSAAnbw/edit опитування]. Друга група – «Програмісти» – визначає, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років, створивши блог. Третя група – «Досдідники» – з’ясовує причини, масштаби та наслідки голоду і створює презентацію. Для оцінювання діяльності було розроблено форми оцінювання:[https://docs.google.com/file/d/0B98se7uvCu5vdUVJU2wzNHRlSGs/edit схема «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався»], [https://docs.google.com/file/d/0B98se7uvCu5vMThMSFdtaFBMZ1U/edit "Асоціативний кущ"],[https://docs.google.com/file/d/0B98se7uvCu5vT1JlUl80enptbG8/edit форма оцінювання учнівського блогу] та [https://docs.google.com/file/d/0B98se7uvCu5vODktSF92NmlCMnM/edit форма оцінювання учнівської презентації]. На початку проекту було проведено анкетування учнів за запитаннями в рамках теми «Україна ХІХ – ХХ століттях». Було встановлено рівень знань учнів. Після оголошення теми проекту був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався». Дані, отримані в результаті цього методу, використовуються на початку проекту, в ході обговорень і в особистих щоденниках, а потім переглядаються наприкінці вивчення теми. У ході реалізації проекту був використаний метод «Асоціативний кущ», що допомогло з’ясувати, на якому рівні перебувають учнівські дослідження, а також скоординувати роботу учнів. Впродовж цього етапу учитель проводить спостереження за діяльністю учнів, допомагає і координує їх роботу. Результати спостереження учитель занотовує у щоденник спостережень. Це допомагає учителеві виявити труднощі, які виникають у дітей в ході реалізації проекту. У ході роботи над проектом учні створили [https://docs.google.com/file/d/0B98se7uvCu5vTmQ3eW0yeEItNlU/edit презентацію "Непрощенний злочин"] та блог «Винуватці голоду 1932 – 1933 років». Наприкінці роботи над проектом був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався», що дозволило проаналізувати, чого навчилися учнів, які навички та вміння отримали. Було здійснено оцінювання презентації та блогу за розробленими вчителем формами оцінювання.

==Повний План вивчення теми==
[https://docs.google.com/file/d/0B98se7uvCu5vV1ZxSXhhaEVEaDQ/edit План вивчення теми]

=Навчальні цілі=
1. Учні проаналізують причини голодомору 1932 – 1932 років.
2. Визначать масштаби та наслідки голоду 1932 – 1933 років.
3. Проведуть опитування серед учнів школи та з’ясують стан їх поінформованості про голодомор.
4. Визначать, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років.
5. З’ясують, чи був голодомор 1932 – 1933 років цілеспрямованим процесом проти українців.
6. Учні навчаться знаходити інформацію та обговорювати всією групою план реалізації проекту з метою підвищення його ефективності.
7. Навчаться працювати у команді таким чином, щоб учні усвідомили творчу взаємозалежність членів колективу, інтенсивно спілкувались між собою, зрозуміли особисту участь і відповідальність за успіх спільної роботи.

=Опис оцінювання=
Оцінювання до початку проекту:
На початку проекту було проведено анкетування учнів за запитаннями в рамках теми «Україна ХІХ – ХХ століттях». Було встановлено рівень знань учнів. Після оголошення теми проекту був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався». Таблиці З-Х-Д дають учням можливість відмічати те, що вони вже знають, що хочуть дізнатися, і нарешті те, що вони вже дізналися, і що ще потрібно дізнатися. Вони дозволяють учням встановлювати власні зв'язки з матеріалом, що вивчається, до початку роботи. Дані, отримані в результаті цього методу, використовуються на початку проекту, в ході обговорень і в особистих щоденниках, а потім переглядаються наприкінці вивчення теми.
Оцінювання впродовж навчання:
В ході проекту оцінювання слугує досягненню наступних цілей: заохочення самостійності та взаємодії учнів, контроль розуміння та засвоєння учнями навчального матеріалу. Був використаний метод «Асоціативний кущ». Схема, що була складена на дошці учителем разом з учнями, допомогла з’ясувати, на якому рівні перебувають учнівські дослідження, а також скоординувати роботу учнів. Впродовж цього етапу учитель проводить спостереження за діяльністю учнів, допомагає і координує їх роботу. Результати спостереження учитель занотовує у щоденник спостережень. Це допомагає учителеві виявити труднощі, які виникають у дітей в ході реалізації проекту.
Оцінювання наприкінці роботи над проектом:
Наприкінці роботи над проектом був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався», що дозволило проаналізувати, чого навчилися учнів, які навички та вміння отримали. Було здійснено оцінювання презентації та блогу за розробленими вчителем формами оцінювання.

=Діяльність учнів і вчителя=
Для реалізації проекту на базі 5 – А класу був створений пошуковий загін «Пам’ять», який складається з трьох підрозділів.
Завдання для групи «Соціологи»: здійснити опитування учнів школи та зібрати свідчення про голодомор, що збереглися у їхніх родинах.
Завдання для групи «Програмісти»: з’ясувати, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років.
Завдання для групи «Дослідники»: дослідити причини та наслідки голоду 1932 – 1933 років та з’ясувати, чи був це дійсно геноцид проти українського народу.

=Відомості про автора=

==Ім'я, прізвище==
Інна Качайло

==Фах, навчальний предмет==
Учитель історії

==Навчальний заклад==
Охтирська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 11

==Місто\село, район, область==
м. Охтирка, Сумська область

==Контактні дані==
Адреса школи: Сумська область, м. Охтирка, вул. Фрунзе, 223.

==ТРЕНІНГИ==

Дата проведення тренінгу

28.01.2013 – 03.02.2013

Місце провведення тренінгу
Охтирська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 5

Тренери

Наконечна Людмила Миколаївна
Рома Марина Миколаївна

Портфоліо Качайло Інни Миколаївни з теми "Ми будемо пам'ятати"

2013-02-01T10:38:59Z

Інна Миколаївна: /* Стислий опис проекту */

=Назва проекту=
«Ми будемо пам’ятати»

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Історія, «Я і Україна», українська мова, «Сходинки до інформатики»

=Навчальна тема=
Україна в ХІХ – ХХ ст.

=Вік учнів, клас=

11 – 12 років, 5 клас

==Стислий опис проекту==

У відповідності до навчальної програми з історії було визначено тему проекту «Ми будемо пам’ятати». Для того, щоб учні зрозуміли, що таке проектна діяльність, та ознайомилися з темою дослідження створено [https://docs.google.com/file/d/0B98se7uvCu5vQkJ4ZkplZzRNckU/edit учительську презентацію], головна мета якої – зацікавити дітей та визначити мету та завдання роботи. На базі 5 – А класу був організований пошуковий загін «Пам’ять». Учнів об’єднано в три групи. Перша група – «Соціологи» – з’ясовує, які свідчення про голодомор 1932 – 1933 років збереглися у родинах учнів школи,провівши [https://docs.google.com/forms/d/1yKxlK9qIyifrdbQcT3_H-SeboHYYI2Rcp8w5RSAAnbw/edit опитування]. Друга група – «Програмісти» – визначає, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років, створивши блог. Третя група – «Досдідники» – з’ясовує причини, масштаби та наслідки голоду і створює презентацію. Для оцінювання діяльності було розроблено форми оцінювання:[https://docs.google.com/file/d/0B98se7uvCu5vdUVJU2wzNHRlSGs/edit схема «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався»], [https://docs.google.com/file/d/0B98se7uvCu5vMThMSFdtaFBMZ1U/edit "Асоціативний кущ"],[https://docs.google.com/file/d/0B98se7uvCu5vT1JlUl80enptbG8/edit форма оцінювання учнівського блогу] та [https://docs.google.com/file/d/0B98se7uvCu5vODktSF92NmlCMnM/edit форма оцінювання учнівської презентації]. На початку проекту було проведено анкетування учнів за запитаннями в рамках теми «Україна ХІХ – ХХ століттях». Було встановлено рівень знань учнів. Після оголошення теми проекту був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався». Дані, отримані в результаті цього методу, використовуються на початку проекту, в ході обговорень і в особистих щоденниках, а потім переглядаються наприкінці вивчення теми. У ході реалізації проекту був використаний метод «Асоціативний кущ», що допомогло з’ясувати, на якому рівні перебувають учнівські дослідження, а також скоординувати роботу учнів. Впродовж цього етапу учитель проводить спостереження за діяльністю учнів, допомагає і координує їх роботу. Результати спостереження учитель занотовує у щоденник спостережень. Це допомагає учителеві виявити труднощі, які виникають у дітей в ході реалізації проекту. У ході роботи над проектом учні створили презентацію «Непрощенний злочин» та блог «Винуватці голоду 1932 – 1933 років». Наприкінці роботи над проектом був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався», що дозволило проаналізувати, чого навчилися учнів, які навички та вміння отримали. Було здійснено оцінювання презентації та блогу за розробленими вчителем формами оцінювання.

==Повний План вивчення теми==
[https://docs.google.com/file/d/0B98se7uvCu5vV1ZxSXhhaEVEaDQ/edit План вивчення теми]

=Навчальні цілі=
1. Учні проаналізують причини голодомору 1932 – 1932 років.
2. Визначать масштаби та наслідки голоду 1932 – 1933 років.
3. Проведуть опитування серед учнів школи та з’ясують стан їх поінформованості про голодомор.
4. Визначать, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років.
5. З’ясують, чи був голодомор 1932 – 1933 років цілеспрямованим процесом проти українців.
6. Учні навчаться знаходити інформацію та обговорювати всією групою план реалізації проекту з метою підвищення його ефективності.
7. Навчаться працювати у команді таким чином, щоб учні усвідомили творчу взаємозалежність членів колективу, інтенсивно спілкувались між собою, зрозуміли особисту участь і відповідальність за успіх спільної роботи.

=Опис оцінювання=
Оцінювання до початку проекту:
На початку проекту було проведено анкетування учнів за запитаннями в рамках теми «Україна ХІХ – ХХ століттях». Було встановлено рівень знань учнів. Після оголошення теми проекту був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався». Таблиці З-Х-Д дають учням можливість відмічати те, що вони вже знають, що хочуть дізнатися, і нарешті те, що вони вже дізналися, і що ще потрібно дізнатися. Вони дозволяють учням встановлювати власні зв'язки з матеріалом, що вивчається, до початку роботи. Дані, отримані в результаті цього методу, використовуються на початку проекту, в ході обговорень і в особистих щоденниках, а потім переглядаються наприкінці вивчення теми.
Оцінювання впродовж навчання:
В ході проекту оцінювання слугує досягненню наступних цілей: заохочення самостійності та взаємодії учнів, контроль розуміння та засвоєння учнями навчального матеріалу. Був використаний метод «Асоціативний кущ». Схема, що була складена на дошці учителем разом з учнями, допомогла з’ясувати, на якому рівні перебувають учнівські дослідження, а також скоординувати роботу учнів. Впродовж цього етапу учитель проводить спостереження за діяльністю учнів, допомагає і координує їх роботу. Результати спостереження учитель занотовує у щоденник спостережень. Це допомагає учителеві виявити труднощі, які виникають у дітей в ході реалізації проекту.
Оцінювання наприкінці роботи над проектом:
Наприкінці роботи над проектом був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався», що дозволило проаналізувати, чого навчилися учнів, які навички та вміння отримали. Було здійснено оцінювання презентації та блогу за розробленими вчителем формами оцінювання.

=Діяльність учнів і вчителя=
Для реалізації проекту на базі 5 – А класу був створений пошуковий загін «Пам’ять», який складається з трьох підрозділів.
Завдання для групи «Соціологи»: здійснити опитування учнів школи та зібрати свідчення про голодомор, що збереглися у їхніх родинах.
Завдання для групи «Програмісти»: з’ясувати, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років.
Завдання для групи «Дослідники»: дослідити причини та наслідки голоду 1932 – 1933 років та з’ясувати, чи був це дійсно геноцид проти українського народу.

=Відомості про автора=

==Ім'я, прізвище==
Інна Качайло

==Фах, навчальний предмет==
Учитель історії

==Навчальний заклад==
Охтирська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 11

==Місто\село, район, область==
м. Охтирка, Сумська область

==Контактні дані==
Адреса школи: Сумська область, м. Охтирка, вул. Фрунзе, 223.

==ТРЕНІНГИ==

Дата проведення тренінгу

28.01.2013 – 03.02.2013

Місце провведення тренінгу
Охтирська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 5

Тренери

Наконечна Людмила Миколаївна
Рома Марина Миколаївна

Портфоліо Качайло Інни Миколаївни з теми "Ми будемо пам'ятати"

2013-02-01T10:35:25Z

Інна Миколаївна: /* Стислий опис проекту */

=Назва проекту=
«Ми будемо пам’ятати»

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Історія, «Я і Україна», українська мова, «Сходинки до інформатики»

=Навчальна тема=
Україна в ХІХ – ХХ ст.

=Вік учнів, клас=

11 – 12 років, 5 клас

==Стислий опис проекту==

У відповідності до навчальної програми з історії було визначено тему проекту «Ми будемо пам’ятати». Для того, щоб учні зрозуміли, що таке проектна діяльність, та ознайомилися з темою дослідження створено учительську презентацію, головна мета якої – зацікавити дітей та визначити мету та завдання роботи. На базі 5 – А класу був організований пошуковий загін «Пам’ять». Учнів об’єднано в три групи. Перша група – «Соціологи» – з’ясовує, які свідчення про голодомор 1932 – 1933 років збереглися у родинах учнів школи,провівши [https://docs.google.com/forms/d/1yKxlK9qIyifrdbQcT3_H-SeboHYYI2Rcp8w5RSAAnbw/edit опитування]. Друга група – «Програмісти» – визначає, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років, створивши блог. Третя група – «Досдідники» – з’ясовує причини, масштаби та наслідки голоду і створює презентацію. Для оцінювання діяльності було розроблено форми оцінювання:[https://docs.google.com/file/d/0B98se7uvCu5vdUVJU2wzNHRlSGs/edit схема «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався»], [https://docs.google.com/file/d/0B98se7uvCu5vMThMSFdtaFBMZ1U/edit "Асоціативний кущ"],[https://docs.google.com/file/d/0B98se7uvCu5vT1JlUl80enptbG8/edit форма оцінювання учнівського блогу] та [https://docs.google.com/file/d/0B98se7uvCu5vODktSF92NmlCMnM/edit форма оцінювання учнівської презентації]. На початку проекту було проведено анкетування учнів за запитаннями в рамках теми «Україна ХІХ – ХХ століттях». Було встановлено рівень знань учнів. Після оголошення теми проекту був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався». Дані, отримані в результаті цього методу, використовуються на початку проекту, в ході обговорень і в особистих щоденниках, а потім переглядаються наприкінці вивчення теми. У ході реалізації проекту був використаний метод «Асоціативний кущ», що допомогло з’ясувати, на якому рівні перебувають учнівські дослідження, а також скоординувати роботу учнів. Впродовж цього етапу учитель проводить спостереження за діяльністю учнів, допомагає і координує їх роботу. Результати спостереження учитель занотовує у щоденник спостережень. Це допомагає учителеві виявити труднощі, які виникають у дітей в ході реалізації проекту. У ході роботи над проектом учні створили презентацію «Непрощенний злочин» та блог «Винуватці голоду 1932 – 1933 років». Наприкінці роботи над проектом був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався», що дозволило проаналізувати, чого навчилися учнів, які навички та вміння отримали. Було здійснено оцінювання презентації та блогу за розробленими вчителем формами оцінювання.

==Повний План вивчення теми==
[https://docs.google.com/file/d/0B98se7uvCu5vV1ZxSXhhaEVEaDQ/edit План вивчення теми]

=Навчальні цілі=
1. Учні проаналізують причини голодомору 1932 – 1932 років.
2. Визначать масштаби та наслідки голоду 1932 – 1933 років.
3. Проведуть опитування серед учнів школи та з’ясують стан їх поінформованості про голодомор.
4. Визначать, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років.
5. З’ясують, чи був голодомор 1932 – 1933 років цілеспрямованим процесом проти українців.
6. Учні навчаться знаходити інформацію та обговорювати всією групою план реалізації проекту з метою підвищення його ефективності.
7. Навчаться працювати у команді таким чином, щоб учні усвідомили творчу взаємозалежність членів колективу, інтенсивно спілкувались між собою, зрозуміли особисту участь і відповідальність за успіх спільної роботи.

=Опис оцінювання=
Оцінювання до початку проекту:
На початку проекту було проведено анкетування учнів за запитаннями в рамках теми «Україна ХІХ – ХХ століттях». Було встановлено рівень знань учнів. Після оголошення теми проекту був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався». Таблиці З-Х-Д дають учням можливість відмічати те, що вони вже знають, що хочуть дізнатися, і нарешті те, що вони вже дізналися, і що ще потрібно дізнатися. Вони дозволяють учням встановлювати власні зв'язки з матеріалом, що вивчається, до початку роботи. Дані, отримані в результаті цього методу, використовуються на початку проекту, в ході обговорень і в особистих щоденниках, а потім переглядаються наприкінці вивчення теми.
Оцінювання впродовж навчання:
В ході проекту оцінювання слугує досягненню наступних цілей: заохочення самостійності та взаємодії учнів, контроль розуміння та засвоєння учнями навчального матеріалу. Був використаний метод «Асоціативний кущ». Схема, що була складена на дошці учителем разом з учнями, допомогла з’ясувати, на якому рівні перебувають учнівські дослідження, а також скоординувати роботу учнів. Впродовж цього етапу учитель проводить спостереження за діяльністю учнів, допомагає і координує їх роботу. Результати спостереження учитель занотовує у щоденник спостережень. Це допомагає учителеві виявити труднощі, які виникають у дітей в ході реалізації проекту.
Оцінювання наприкінці роботи над проектом:
Наприкінці роботи над проектом був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався», що дозволило проаналізувати, чого навчилися учнів, які навички та вміння отримали. Було здійснено оцінювання презентації та блогу за розробленими вчителем формами оцінювання.

=Діяльність учнів і вчителя=
Для реалізації проекту на базі 5 – А класу був створений пошуковий загін «Пам’ять», який складається з трьох підрозділів.
Завдання для групи «Соціологи»: здійснити опитування учнів школи та зібрати свідчення про голодомор, що збереглися у їхніх родинах.
Завдання для групи «Програмісти»: з’ясувати, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років.
Завдання для групи «Дослідники»: дослідити причини та наслідки голоду 1932 – 1933 років та з’ясувати, чи був це дійсно геноцид проти українського народу.

=Відомості про автора=

==Ім'я, прізвище==
Інна Качайло

==Фах, навчальний предмет==
Учитель історії

==Навчальний заклад==
Охтирська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 11

==Місто\село, район, область==
м. Охтирка, Сумська область

==Контактні дані==
Адреса школи: Сумська область, м. Охтирка, вул. Фрунзе, 223.

==ТРЕНІНГИ==

Дата проведення тренінгу

28.01.2013 – 03.02.2013

Місце провведення тренінгу
Охтирська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 5

Тренери

Наконечна Людмила Миколаївна
Рома Марина Миколаївна

Портфоліо Качайло Інни Миколаївни з теми "Ми будемо пам'ятати"

2013-02-01T10:29:10Z

Інна Миколаївна: /* Стислий опис проекту */

=Назва проекту=
«Ми будемо пам’ятати»

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Історія, «Я і Україна», українська мова, «Сходинки до інформатики»

=Навчальна тема=
Україна в ХІХ – ХХ ст.

=Вік учнів, клас=

11 – 12 років, 5 клас

==Стислий опис проекту==

У відповідності до навчальної програми з історії було визначено тему проекту «Ми будемо пам’ятати». Для того, щоб учні зрозуміли, що таке проектна діяльність, та ознайомилися з темою дослідження створено учительську презентацію, головна мета якої – зацікавити дітей та визначити мету та завдання роботи. На базі 5 – А класу був організований пошуковий загін «Пам’ять». Учнів об’єднано в три групи. Перша група – «Соціологи» – з’ясовує, які свідчення про голодомор 1932 – 1933 років збереглися у родинах учнів школи. Друга група – «Програмісти» – визначає, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років, створивши блог. Третя група – «Досдідники» – з’ясовує причини, масштаби та наслідки голоду і створює презентацію. Для оцінювання діяльності було розроблено форми оцінювання:[https://docs.google.com/file/d/0B98se7uvCu5vdUVJU2wzNHRlSGs/edit схема «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався»], [https://docs.google.com/file/d/0B98se7uvCu5vMThMSFdtaFBMZ1U/edit "Асоціативний кущ"],[https://docs.google.com/file/d/0B98se7uvCu5vT1JlUl80enptbG8/edit форма оцінювання учнівського блогу] та [https://docs.google.com/file/d/0B98se7uvCu5vODktSF92NmlCMnM/edit форма оцінювання учнівської презентації]. На початку проекту було проведено анкетування учнів за запитаннями в рамках теми «Україна ХІХ – ХХ століттях». Було встановлено рівень знань учнів. Після оголошення теми проекту був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався». Дані, отримані в результаті цього методу, використовуються на початку проекту, в ході обговорень і в особистих щоденниках, а потім переглядаються наприкінці вивчення теми. У ході реалізації проекту був використаний метод «Асоціативний кущ», що допомогло з’ясувати, на якому рівні перебувають учнівські дослідження, а також скоординувати роботу учнів. Впродовж цього етапу учитель проводить спостереження за діяльністю учнів, допомагає і координує їх роботу. Результати спостереження учитель занотовує у щоденник спостережень. Це допомагає учителеві виявити труднощі, які виникають у дітей в ході реалізації проекту. У ході роботи над проектом учні створили презентацію «Непрощенний злочин» та блог «Винуватці голоду 1932 – 1933 років». Наприкінці роботи над проектом був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався», що дозволило проаналізувати, чого навчилися учнів, які навички та вміння отримали. Було здійснено оцінювання презентації та блогу за розробленими вчителем формами оцінювання.

==Повний План вивчення теми==
[https://docs.google.com/file/d/0B98se7uvCu5vV1ZxSXhhaEVEaDQ/edit План вивчення теми]

=Навчальні цілі=
1. Учні проаналізують причини голодомору 1932 – 1932 років.
2. Визначать масштаби та наслідки голоду 1932 – 1933 років.
3. Проведуть опитування серед учнів школи та з’ясують стан їх поінформованості про голодомор.
4. Визначать, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років.
5. З’ясують, чи був голодомор 1932 – 1933 років цілеспрямованим процесом проти українців.
6. Учні навчаться знаходити інформацію та обговорювати всією групою план реалізації проекту з метою підвищення його ефективності.
7. Навчаться працювати у команді таким чином, щоб учні усвідомили творчу взаємозалежність членів колективу, інтенсивно спілкувались між собою, зрозуміли особисту участь і відповідальність за успіх спільної роботи.

=Опис оцінювання=
Оцінювання до початку проекту:
На початку проекту було проведено анкетування учнів за запитаннями в рамках теми «Україна ХІХ – ХХ століттях». Було встановлено рівень знань учнів. Після оголошення теми проекту був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався». Таблиці З-Х-Д дають учням можливість відмічати те, що вони вже знають, що хочуть дізнатися, і нарешті те, що вони вже дізналися, і що ще потрібно дізнатися. Вони дозволяють учням встановлювати власні зв'язки з матеріалом, що вивчається, до початку роботи. Дані, отримані в результаті цього методу, використовуються на початку проекту, в ході обговорень і в особистих щоденниках, а потім переглядаються наприкінці вивчення теми.
Оцінювання впродовж навчання:
В ході проекту оцінювання слугує досягненню наступних цілей: заохочення самостійності та взаємодії учнів, контроль розуміння та засвоєння учнями навчального матеріалу. Був використаний метод «Асоціативний кущ». Схема, що була складена на дошці учителем разом з учнями, допомогла з’ясувати, на якому рівні перебувають учнівські дослідження, а також скоординувати роботу учнів. Впродовж цього етапу учитель проводить спостереження за діяльністю учнів, допомагає і координує їх роботу. Результати спостереження учитель занотовує у щоденник спостережень. Це допомагає учителеві виявити труднощі, які виникають у дітей в ході реалізації проекту.
Оцінювання наприкінці роботи над проектом:
Наприкінці роботи над проектом був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався», що дозволило проаналізувати, чого навчилися учнів, які навички та вміння отримали. Було здійснено оцінювання презентації та блогу за розробленими вчителем формами оцінювання.

=Діяльність учнів і вчителя=
Для реалізації проекту на базі 5 – А класу був створений пошуковий загін «Пам’ять», який складається з трьох підрозділів.
Завдання для групи «Соціологи»: здійснити опитування учнів школи та зібрати свідчення про голодомор, що збереглися у їхніх родинах.
Завдання для групи «Програмісти»: з’ясувати, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років.
Завдання для групи «Дослідники»: дослідити причини та наслідки голоду 1932 – 1933 років та з’ясувати, чи був це дійсно геноцид проти українського народу.

=Відомості про автора=

==Ім'я, прізвище==
Інна Качайло

==Фах, навчальний предмет==
Учитель історії

==Навчальний заклад==
Охтирська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 11

==Місто\село, район, область==
м. Охтирка, Сумська область

==Контактні дані==
Адреса школи: Сумська область, м. Охтирка, вул. Фрунзе, 223.

==ТРЕНІНГИ==

Дата проведення тренінгу

28.01.2013 – 03.02.2013

Місце провведення тренінгу
Охтирська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 5

Тренери

Наконечна Людмила Миколаївна
Рома Марина Миколаївна

Портфоліо Качайло Інни Миколаївни з теми "Ми будемо пам'ятати"

2013-02-01T10:25:36Z

Інна Миколаївна: /* Стислий опис проекту */

=Назва проекту=
«Ми будемо пам’ятати»

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Історія, «Я і Україна», українська мова, «Сходинки до інформатики»

=Навчальна тема=
Україна в ХІХ – ХХ ст.

=Вік учнів, клас=

11 – 12 років, 5 клас

==Стислий опис проекту==

У відповідності до навчальної програми з історії було визначено тему проекту «Ми будемо пам’ятати». Для того, щоб учні зрозуміли, що таке проектна діяльність, та ознайомилися з темою дослідження створено учительську презентацію, головна мета якої – зацікавити дітей та визначити мету та завдання роботи. На базі 5 – А класу був організований пошуковий загін «Пам’ять». Учнів об’єднано в три групи. Перша група – «Соціологи» – з’ясовує, які свідчення про голодомор 1932 – 1933 років збереглися у родинах учнів школи. Друга група – «Програмісти» – визначає, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років, створивши блог. Третя група – «Досдідники» – з’ясовує причини, масштаби та наслідки голоду і створює презентацію. Для оцінювання діяльності було розроблено форми оцінювання:[https://docs.google.com/file/d/0B98se7uvCu5vdUVJU2wzNHRlSGs/edit схема «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався»], [https://docs.google.com/file/d/0B98se7uvCu5vMThMSFdtaFBMZ1U/edit "Асоціативний кущ"],[https://docs.google.com/file/d/0B98se7uvCu5vT1JlUl80enptbG8/edit форма оцінювання учнівського блогу] та фома оцінювання учнівської презентації. На початку проекту було проведено анкетування учнів за запитаннями в рамках теми «Україна ХІХ – ХХ століттях». Було встановлено рівень знань учнів. Після оголошення теми проекту був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався». Дані, отримані в результаті цього методу, використовуються на початку проекту, в ході обговорень і в особистих щоденниках, а потім переглядаються наприкінці вивчення теми. У ході реалізації проекту був використаний метод «Асоціативний кущ», що допомогло з’ясувати, на якому рівні перебувають учнівські дослідження, а також скоординувати роботу учнів. Впродовж цього етапу учитель проводить спостереження за діяльністю учнів, допомагає і координує їх роботу. Результати спостереження учитель занотовує у щоденник спостережень. Це допомагає учителеві виявити труднощі, які виникають у дітей в ході реалізації проекту. У ході роботи над проектом учні створили презентацію «Непрощенний злочин» та блог «Винуватці голоду 1932 – 1933 років». Наприкінці роботи над проектом був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався», що дозволило проаналізувати, чого навчилися учнів, які навички та вміння отримали. Було здійснено оцінювання презентації та блогу за розробленими вчителем формами оцінювання.

==Повний План вивчення теми==
[https://docs.google.com/file/d/0B98se7uvCu5vV1ZxSXhhaEVEaDQ/edit План вивчення теми]

=Навчальні цілі=
1. Учні проаналізують причини голодомору 1932 – 1932 років.
2. Визначать масштаби та наслідки голоду 1932 – 1933 років.
3. Проведуть опитування серед учнів школи та з’ясують стан їх поінформованості про голодомор.
4. Визначать, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років.
5. З’ясують, чи був голодомор 1932 – 1933 років цілеспрямованим процесом проти українців.
6. Учні навчаться знаходити інформацію та обговорювати всією групою план реалізації проекту з метою підвищення його ефективності.
7. Навчаться працювати у команді таким чином, щоб учні усвідомили творчу взаємозалежність членів колективу, інтенсивно спілкувались між собою, зрозуміли особисту участь і відповідальність за успіх спільної роботи.

=Опис оцінювання=
Оцінювання до початку проекту:
На початку проекту було проведено анкетування учнів за запитаннями в рамках теми «Україна ХІХ – ХХ століттях». Було встановлено рівень знань учнів. Після оголошення теми проекту був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався». Таблиці З-Х-Д дають учням можливість відмічати те, що вони вже знають, що хочуть дізнатися, і нарешті те, що вони вже дізналися, і що ще потрібно дізнатися. Вони дозволяють учням встановлювати власні зв'язки з матеріалом, що вивчається, до початку роботи. Дані, отримані в результаті цього методу, використовуються на початку проекту, в ході обговорень і в особистих щоденниках, а потім переглядаються наприкінці вивчення теми.
Оцінювання впродовж навчання:
В ході проекту оцінювання слугує досягненню наступних цілей: заохочення самостійності та взаємодії учнів, контроль розуміння та засвоєння учнями навчального матеріалу. Був використаний метод «Асоціативний кущ». Схема, що була складена на дошці учителем разом з учнями, допомогла з’ясувати, на якому рівні перебувають учнівські дослідження, а також скоординувати роботу учнів. Впродовж цього етапу учитель проводить спостереження за діяльністю учнів, допомагає і координує їх роботу. Результати спостереження учитель занотовує у щоденник спостережень. Це допомагає учителеві виявити труднощі, які виникають у дітей в ході реалізації проекту.
Оцінювання наприкінці роботи над проектом:
Наприкінці роботи над проектом був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався», що дозволило проаналізувати, чого навчилися учнів, які навички та вміння отримали. Було здійснено оцінювання презентації та блогу за розробленими вчителем формами оцінювання.

=Діяльність учнів і вчителя=
Для реалізації проекту на базі 5 – А класу був створений пошуковий загін «Пам’ять», який складається з трьох підрозділів.
Завдання для групи «Соціологи»: здійснити опитування учнів школи та зібрати свідчення про голодомор, що збереглися у їхніх родинах.
Завдання для групи «Програмісти»: з’ясувати, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років.
Завдання для групи «Дослідники»: дослідити причини та наслідки голоду 1932 – 1933 років та з’ясувати, чи був це дійсно геноцид проти українського народу.

=Відомості про автора=

==Ім'я, прізвище==
Інна Качайло

==Фах, навчальний предмет==
Учитель історії

==Навчальний заклад==
Охтирська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 11

==Місто\село, район, область==
м. Охтирка, Сумська область

==Контактні дані==
Адреса школи: Сумська область, м. Охтирка, вул. Фрунзе, 223.

==ТРЕНІНГИ==

Дата проведення тренінгу

28.01.2013 – 03.02.2013

Місце провведення тренінгу
Охтирська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 5

Тренери

Наконечна Людмила Миколаївна
Рома Марина Миколаївна

Портфоліо Качайло Інни Миколаївни з теми "Ми будемо пам'ятати"

2013-02-01T10:22:40Z

Інна Миколаївна: /* Стислий опис проекту */

=Назва проекту=
«Ми будемо пам’ятати»

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Історія, «Я і Україна», українська мова, «Сходинки до інформатики»

=Навчальна тема=
Україна в ХІХ – ХХ ст.

=Вік учнів, клас=

11 – 12 років, 5 клас

==Стислий опис проекту==

У відповідності до навчальної програми з історії було визначено тему проекту «Ми будемо пам’ятати». Для того, щоб учні зрозуміли, що таке проектна діяльність, та ознайомилися з темою дослідження створено учительську презентацію, головна мета якої – зацікавити дітей та визначити мету та завдання роботи. На базі 5 – А класу був організований пошуковий загін «Пам’ять». Учнів об’єднано в три групи. Перша група – «Соціологи» – з’ясовує, які свідчення про голодомор 1932 – 1933 років збереглися у родинах учнів школи. Друга група – «Програмісти» – визначає, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років, створивши блог. Третя група – «Досдідники» – з’ясовує причини, масштаби та наслідки голоду і створює презентацію. Для оцінювання діяльності було розроблено форми оцінювання:[https://docs.google.com/file/d/0B98se7uvCu5vdUVJU2wzNHRlSGs/edit схема «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався»], [https://docs.google.com/file/d/0B98se7uvCu5vMThMSFdtaFBMZ1U/edit "Асоціативний кущ"], форма оцінювання учнівського блогу та фома оцінювання учнівської презентації. На початку проекту було проведено анкетування учнів за запитаннями в рамках теми «Україна ХІХ – ХХ століттях». Було встановлено рівень знань учнів. Після оголошення теми проекту був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався». Дані, отримані в результаті цього методу, використовуються на початку проекту, в ході обговорень і в особистих щоденниках, а потім переглядаються наприкінці вивчення теми. У ході реалізації проекту був використаний метод «Асоціативний кущ», що допомогло з’ясувати, на якому рівні перебувають учнівські дослідження, а також скоординувати роботу учнів. Впродовж цього етапу учитель проводить спостереження за діяльністю учнів, допомагає і координує їх роботу. Результати спостереження учитель занотовує у щоденник спостережень. Це допомагає учителеві виявити труднощі, які виникають у дітей в ході реалізації проекту. У ході роботи над проектом учні створили презентацію «Непрощенний злочин» та блог «Винуватці голоду 1932 – 1933 років». Наприкінці роботи над проектом був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався», що дозволило проаналізувати, чого навчилися учнів, які навички та вміння отримали. Було здійснено оцінювання презентації та блогу за розробленими вчителем формами оцінювання.

==Повний План вивчення теми==
[https://docs.google.com/file/d/0B98se7uvCu5vV1ZxSXhhaEVEaDQ/edit План вивчення теми]

=Навчальні цілі=
1. Учні проаналізують причини голодомору 1932 – 1932 років.
2. Визначать масштаби та наслідки голоду 1932 – 1933 років.
3. Проведуть опитування серед учнів школи та з’ясують стан їх поінформованості про голодомор.
4. Визначать, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років.
5. З’ясують, чи був голодомор 1932 – 1933 років цілеспрямованим процесом проти українців.
6. Учні навчаться знаходити інформацію та обговорювати всією групою план реалізації проекту з метою підвищення його ефективності.
7. Навчаться працювати у команді таким чином, щоб учні усвідомили творчу взаємозалежність членів колективу, інтенсивно спілкувались між собою, зрозуміли особисту участь і відповідальність за успіх спільної роботи.

=Опис оцінювання=
Оцінювання до початку проекту:
На початку проекту було проведено анкетування учнів за запитаннями в рамках теми «Україна ХІХ – ХХ століттях». Було встановлено рівень знань учнів. Після оголошення теми проекту був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався». Таблиці З-Х-Д дають учням можливість відмічати те, що вони вже знають, що хочуть дізнатися, і нарешті те, що вони вже дізналися, і що ще потрібно дізнатися. Вони дозволяють учням встановлювати власні зв'язки з матеріалом, що вивчається, до початку роботи. Дані, отримані в результаті цього методу, використовуються на початку проекту, в ході обговорень і в особистих щоденниках, а потім переглядаються наприкінці вивчення теми.
Оцінювання впродовж навчання:
В ході проекту оцінювання слугує досягненню наступних цілей: заохочення самостійності та взаємодії учнів, контроль розуміння та засвоєння учнями навчального матеріалу. Був використаний метод «Асоціативний кущ». Схема, що була складена на дошці учителем разом з учнями, допомогла з’ясувати, на якому рівні перебувають учнівські дослідження, а також скоординувати роботу учнів. Впродовж цього етапу учитель проводить спостереження за діяльністю учнів, допомагає і координує їх роботу. Результати спостереження учитель занотовує у щоденник спостережень. Це допомагає учителеві виявити труднощі, які виникають у дітей в ході реалізації проекту.
Оцінювання наприкінці роботи над проектом:
Наприкінці роботи над проектом був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався», що дозволило проаналізувати, чого навчилися учнів, які навички та вміння отримали. Було здійснено оцінювання презентації та блогу за розробленими вчителем формами оцінювання.

=Діяльність учнів і вчителя=
Для реалізації проекту на базі 5 – А класу був створений пошуковий загін «Пам’ять», який складається з трьох підрозділів.
Завдання для групи «Соціологи»: здійснити опитування учнів школи та зібрати свідчення про голодомор, що збереглися у їхніх родинах.
Завдання для групи «Програмісти»: з’ясувати, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років.
Завдання для групи «Дослідники»: дослідити причини та наслідки голоду 1932 – 1933 років та з’ясувати, чи був це дійсно геноцид проти українського народу.

=Відомості про автора=

==Ім'я, прізвище==
Інна Качайло

==Фах, навчальний предмет==
Учитель історії

==Навчальний заклад==
Охтирська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 11

==Місто\село, район, область==
м. Охтирка, Сумська область

==Контактні дані==
Адреса школи: Сумська область, м. Охтирка, вул. Фрунзе, 223.

==ТРЕНІНГИ==

Дата проведення тренінгу

28.01.2013 – 03.02.2013

Місце провведення тренінгу
Охтирська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 5

Тренери

Наконечна Людмила Миколаївна
Рома Марина Миколаївна

Портфоліо Качайло Інни Миколаївни з теми "Ми будемо пам'ятати"

2013-02-01T10:18:28Z

Інна Миколаївна: /* Стислий опис проекту */

=Назва проекту=
«Ми будемо пам’ятати»

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Історія, «Я і Україна», українська мова, «Сходинки до інформатики»

=Навчальна тема=
Україна в ХІХ – ХХ ст.

=Вік учнів, клас=

11 – 12 років, 5 клас

==Стислий опис проекту==

У відповідності до навчальної програми з історії було визначено тему проекту «Ми будемо пам’ятати». Для того, щоб учні зрозуміли, що таке проектна діяльність, та ознайомилися з темою дослідження створено учительську презентацію, головна мета якої – зацікавити дітей та визначити мету та завдання роботи. На базі 5 – А класу був організований пошуковий загін «Пам’ять». Учнів об’єднано в три групи. Перша група – «Соціологи» – з’ясовує, які свідчення про голодомор 1932 – 1933 років збереглися у родинах учнів школи. Друга група – «Програмісти» – визначає, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років, створивши блог. Третя група – «Досдідники» – з’ясовує причини, масштаби та наслідки голоду і створює презентацію. Для оцінювання діяльності було розроблено форми оцінювання:[https://docs.google.com/file/d/0B98se7uvCu5vdUVJU2wzNHRlSGs/edit схема «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався»], «Асоціативний кущ», форма оцінювання учнівського блогу та фома оцінювання учнівської презентації. На початку проекту було проведено анкетування учнів за запитаннями в рамках теми «Україна ХІХ – ХХ століттях». Було встановлено рівень знань учнів. Після оголошення теми проекту був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався». Дані, отримані в результаті цього методу, використовуються на початку проекту, в ході обговорень і в особистих щоденниках, а потім переглядаються наприкінці вивчення теми. У ході реалізації проекту був використаний метод «Асоціативний кущ», що допомогло з’ясувати, на якому рівні перебувають учнівські дослідження, а також скоординувати роботу учнів. Впродовж цього етапу учитель проводить спостереження за діяльністю учнів, допомагає і координує їх роботу. Результати спостереження учитель занотовує у щоденник спостережень. Це допомагає учителеві виявити труднощі, які виникають у дітей в ході реалізації проекту. У ході роботи над проектом учні створили презентацію «Непрощенний злочин» та блог «Винуватці голоду 1932 – 1933 років». Наприкінці роботи над проектом був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався», що дозволило проаналізувати, чого навчилися учнів, які навички та вміння отримали. Було здійснено оцінювання презентації та блогу за розробленими вчителем формами оцінювання.

==Повний План вивчення теми==
[https://docs.google.com/file/d/0B98se7uvCu5vV1ZxSXhhaEVEaDQ/edit План вивчення теми]

=Навчальні цілі=
1. Учні проаналізують причини голодомору 1932 – 1932 років.
2. Визначать масштаби та наслідки голоду 1932 – 1933 років.
3. Проведуть опитування серед учнів школи та з’ясують стан їх поінформованості про голодомор.
4. Визначать, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років.
5. З’ясують, чи був голодомор 1932 – 1933 років цілеспрямованим процесом проти українців.
6. Учні навчаться знаходити інформацію та обговорювати всією групою план реалізації проекту з метою підвищення його ефективності.
7. Навчаться працювати у команді таким чином, щоб учні усвідомили творчу взаємозалежність членів колективу, інтенсивно спілкувались між собою, зрозуміли особисту участь і відповідальність за успіх спільної роботи.

=Опис оцінювання=
Оцінювання до початку проекту:
На початку проекту було проведено анкетування учнів за запитаннями в рамках теми «Україна ХІХ – ХХ століттях». Було встановлено рівень знань учнів. Після оголошення теми проекту був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався». Таблиці З-Х-Д дають учням можливість відмічати те, що вони вже знають, що хочуть дізнатися, і нарешті те, що вони вже дізналися, і що ще потрібно дізнатися. Вони дозволяють учням встановлювати власні зв'язки з матеріалом, що вивчається, до початку роботи. Дані, отримані в результаті цього методу, використовуються на початку проекту, в ході обговорень і в особистих щоденниках, а потім переглядаються наприкінці вивчення теми.
Оцінювання впродовж навчання:
В ході проекту оцінювання слугує досягненню наступних цілей: заохочення самостійності та взаємодії учнів, контроль розуміння та засвоєння учнями навчального матеріалу. Був використаний метод «Асоціативний кущ». Схема, що була складена на дошці учителем разом з учнями, допомогла з’ясувати, на якому рівні перебувають учнівські дослідження, а також скоординувати роботу учнів. Впродовж цього етапу учитель проводить спостереження за діяльністю учнів, допомагає і координує їх роботу. Результати спостереження учитель занотовує у щоденник спостережень. Це допомагає учителеві виявити труднощі, які виникають у дітей в ході реалізації проекту.
Оцінювання наприкінці роботи над проектом:
Наприкінці роботи над проектом був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався», що дозволило проаналізувати, чого навчилися учнів, які навички та вміння отримали. Було здійснено оцінювання презентації та блогу за розробленими вчителем формами оцінювання.

=Діяльність учнів і вчителя=
Для реалізації проекту на базі 5 – А класу був створений пошуковий загін «Пам’ять», який складається з трьох підрозділів.
Завдання для групи «Соціологи»: здійснити опитування учнів школи та зібрати свідчення про голодомор, що збереглися у їхніх родинах.
Завдання для групи «Програмісти»: з’ясувати, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років.
Завдання для групи «Дослідники»: дослідити причини та наслідки голоду 1932 – 1933 років та з’ясувати, чи був це дійсно геноцид проти українського народу.

=Відомості про автора=

==Ім'я, прізвище==
Інна Качайло

==Фах, навчальний предмет==
Учитель історії

==Навчальний заклад==
Охтирська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 11

==Місто\село, район, область==
м. Охтирка, Сумська область

==Контактні дані==
Адреса школи: Сумська область, м. Охтирка, вул. Фрунзе, 223.

==ТРЕНІНГИ==

Дата проведення тренінгу

28.01.2013 – 03.02.2013

Місце провведення тренінгу
Охтирська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 5

Тренери

Наконечна Людмила Миколаївна
Рома Марина Миколаївна

Портфоліо Качайло Інни Миколаївни з теми "Ми будемо пам'ятати"

2013-02-01T10:09:19Z

Інна Миколаївна: /* Повний План вивчення теми */

=Назва проекту=
«Ми будемо пам’ятати»

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Історія, «Я і Україна», українська мова, «Сходинки до інформатики»

=Навчальна тема=
Україна в ХІХ – ХХ ст.

=Вік учнів, клас=

11 – 12 років, 5 клас

==Стислий опис проекту==

У відповідності до навчальної програми з історії було визначено тему проекту «Ми будемо пам’ятати». Для того, щоб учні зрозуміли, що таке проектна діяльність, та ознайомилися з темою дослідження створено учительську презентацію, головна мета якої – зацікавити дітей та визначити мету та завдання роботи. На базі 5 – А класу був організований пошуковий загін «Пам’ять». Учнів об’єднано в три групи. Перша група – «Соціологи» – з’ясовує, які свідчення про голодомор 1932 – 1933 років збереглися у родинах учнів школи. Друга група – «Програмісти» – визначає, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років, створивши блог. Третя група – «Досдідники» – з’ясовує причини, масштаби та наслідки голоду і створює презентацію. Для оцінювання діяльності було розроблено форми оцінювання: схема «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався», «Асоціативний кущ», форма оцінювання учнівського блогу та фома оцінювання учнівської презентації. На початку проекту було проведено анкетування учнів за запитаннями в рамках теми «Україна ХІХ – ХХ століттях». Було встановлено рівень знань учнів. Після оголошення теми проекту був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався». Дані, отримані в результаті цього методу, використовуються на початку проекту, в ході обговорень і в особистих щоденниках, а потім переглядаються наприкінці вивчення теми. У ході реалізації проекту був використаний метод «Асоціативний кущ», що допомогло з’ясувати, на якому рівні перебувають учнівські дослідження, а також скоординувати роботу учнів. Впродовж цього етапу учитель проводить спостереження за діяльністю учнів, допомагає і координує їх роботу. Результати спостереження учитель занотовує у щоденник спостережень. Це допомагає учителеві виявити труднощі, які виникають у дітей в ході реалізації проекту. У ході роботи над проектом учні створили презентацію «Непрощенний злочин» та блог «Винуватці голоду 1932 – 1933 років». Наприкінці роботи над проектом був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався», що дозволило проаналізувати, чого навчилися учнів, які навички та вміння отримали. Було здійснено оцінювання презентації та блогу за розробленими вчителем формами оцінювання.

==Повний План вивчення теми==
[https://docs.google.com/file/d/0B98se7uvCu5vV1ZxSXhhaEVEaDQ/edit План вивчення теми]

=Навчальні цілі=
1. Учні проаналізують причини голодомору 1932 – 1932 років.
2. Визначать масштаби та наслідки голоду 1932 – 1933 років.
3. Проведуть опитування серед учнів школи та з’ясують стан їх поінформованості про голодомор.
4. Визначать, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років.
5. З’ясують, чи був голодомор 1932 – 1933 років цілеспрямованим процесом проти українців.
6. Учні навчаться знаходити інформацію та обговорювати всією групою план реалізації проекту з метою підвищення його ефективності.
7. Навчаться працювати у команді таким чином, щоб учні усвідомили творчу взаємозалежність членів колективу, інтенсивно спілкувались між собою, зрозуміли особисту участь і відповідальність за успіх спільної роботи.

=Опис оцінювання=
Оцінювання до початку проекту:
На початку проекту було проведено анкетування учнів за запитаннями в рамках теми «Україна ХІХ – ХХ століттях». Було встановлено рівень знань учнів. Після оголошення теми проекту був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався». Таблиці З-Х-Д дають учням можливість відмічати те, що вони вже знають, що хочуть дізнатися, і нарешті те, що вони вже дізналися, і що ще потрібно дізнатися. Вони дозволяють учням встановлювати власні зв'язки з матеріалом, що вивчається, до початку роботи. Дані, отримані в результаті цього методу, використовуються на початку проекту, в ході обговорень і в особистих щоденниках, а потім переглядаються наприкінці вивчення теми.
Оцінювання впродовж навчання:
В ході проекту оцінювання слугує досягненню наступних цілей: заохочення самостійності та взаємодії учнів, контроль розуміння та засвоєння учнями навчального матеріалу. Був використаний метод «Асоціативний кущ». Схема, що була складена на дошці учителем разом з учнями, допомогла з’ясувати, на якому рівні перебувають учнівські дослідження, а також скоординувати роботу учнів. Впродовж цього етапу учитель проводить спостереження за діяльністю учнів, допомагає і координує їх роботу. Результати спостереження учитель занотовує у щоденник спостережень. Це допомагає учителеві виявити труднощі, які виникають у дітей в ході реалізації проекту.
Оцінювання наприкінці роботи над проектом:
Наприкінці роботи над проектом був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався», що дозволило проаналізувати, чого навчилися учнів, які навички та вміння отримали. Було здійснено оцінювання презентації та блогу за розробленими вчителем формами оцінювання.

=Діяльність учнів і вчителя=
Для реалізації проекту на базі 5 – А класу був створений пошуковий загін «Пам’ять», який складається з трьох підрозділів.
Завдання для групи «Соціологи»: здійснити опитування учнів школи та зібрати свідчення про голодомор, що збереглися у їхніх родинах.
Завдання для групи «Програмісти»: з’ясувати, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років.
Завдання для групи «Дослідники»: дослідити причини та наслідки голоду 1932 – 1933 років та з’ясувати, чи був це дійсно геноцид проти українського народу.

=Відомості про автора=

==Ім'я, прізвище==
Інна Качайло

==Фах, навчальний предмет==
Учитель історії

==Навчальний заклад==
Охтирська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 11

==Місто\село, район, область==
м. Охтирка, Сумська область

==Контактні дані==
Адреса школи: Сумська область, м. Охтирка, вул. Фрунзе, 223.

==ТРЕНІНГИ==

Дата проведення тренінгу

28.01.2013 – 03.02.2013

Місце провведення тренінгу
Охтирська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 5

Тренери

Наконечна Людмила Миколаївна
Рома Марина Миколаївна

Портфоліо Качайло Інни Миколаївни з теми "Ми будемо пам'ятати"

2013-02-01T09:58:50Z

Інна Миколаївна:

=Назва проекту=
«Ми будемо пам’ятати»

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Історія, «Я і Україна», українська мова, «Сходинки до інформатики»

=Навчальна тема=
Україна в ХІХ – ХХ ст.

=Вік учнів, клас=

11 – 12 років, 5 клас

==Стислий опис проекту==

У відповідності до навчальної програми з історії було визначено тему проекту «Ми будемо пам’ятати». Для того, щоб учні зрозуміли, що таке проектна діяльність, та ознайомилися з темою дослідження створено учительську презентацію, головна мета якої – зацікавити дітей та визначити мету та завдання роботи. На базі 5 – А класу був організований пошуковий загін «Пам’ять». Учнів об’єднано в три групи. Перша група – «Соціологи» – з’ясовує, які свідчення про голодомор 1932 – 1933 років збереглися у родинах учнів школи. Друга група – «Програмісти» – визначає, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років, створивши блог. Третя група – «Досдідники» – з’ясовує причини, масштаби та наслідки голоду і створює презентацію. Для оцінювання діяльності було розроблено форми оцінювання: схема «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався», «Асоціативний кущ», форма оцінювання учнівського блогу та фома оцінювання учнівської презентації. На початку проекту було проведено анкетування учнів за запитаннями в рамках теми «Україна ХІХ – ХХ століттях». Було встановлено рівень знань учнів. Після оголошення теми проекту був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався». Дані, отримані в результаті цього методу, використовуються на початку проекту, в ході обговорень і в особистих щоденниках, а потім переглядаються наприкінці вивчення теми. У ході реалізації проекту був використаний метод «Асоціативний кущ», що допомогло з’ясувати, на якому рівні перебувають учнівські дослідження, а також скоординувати роботу учнів. Впродовж цього етапу учитель проводить спостереження за діяльністю учнів, допомагає і координує їх роботу. Результати спостереження учитель занотовує у щоденник спостережень. Це допомагає учителеві виявити труднощі, які виникають у дітей в ході реалізації проекту. У ході роботи над проектом учні створили презентацію «Непрощенний злочин» та блог «Винуватці голоду 1932 – 1933 років». Наприкінці роботи над проектом був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався», що дозволило проаналізувати, чого навчилися учнів, які навички та вміння отримали. Було здійснено оцінювання презентації та блогу за розробленими вчителем формами оцінювання.

==Повний План вивчення теми==

=Навчальні цілі=
1. Учні проаналізують причини голодомору 1932 – 1932 років.
2. Визначать масштаби та наслідки голоду 1932 – 1933 років.
3. Проведуть опитування серед учнів школи та з’ясують стан їх поінформованості про голодомор.
4. Визначать, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років.
5. З’ясують, чи був голодомор 1932 – 1933 років цілеспрямованим процесом проти українців.
6. Учні навчаться знаходити інформацію та обговорювати всією групою план реалізації проекту з метою підвищення його ефективності.
7. Навчаться працювати у команді таким чином, щоб учні усвідомили творчу взаємозалежність членів колективу, інтенсивно спілкувались між собою, зрозуміли особисту участь і відповідальність за успіх спільної роботи.

=Опис оцінювання=
Оцінювання до початку проекту:
На початку проекту було проведено анкетування учнів за запитаннями в рамках теми «Україна ХІХ – ХХ століттях». Було встановлено рівень знань учнів. Після оголошення теми проекту був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався». Таблиці З-Х-Д дають учням можливість відмічати те, що вони вже знають, що хочуть дізнатися, і нарешті те, що вони вже дізналися, і що ще потрібно дізнатися. Вони дозволяють учням встановлювати власні зв'язки з матеріалом, що вивчається, до початку роботи. Дані, отримані в результаті цього методу, використовуються на початку проекту, в ході обговорень і в особистих щоденниках, а потім переглядаються наприкінці вивчення теми.
Оцінювання впродовж навчання:
В ході проекту оцінювання слугує досягненню наступних цілей: заохочення самостійності та взаємодії учнів, контроль розуміння та засвоєння учнями навчального матеріалу. Був використаний метод «Асоціативний кущ». Схема, що була складена на дошці учителем разом з учнями, допомогла з’ясувати, на якому рівні перебувають учнівські дослідження, а також скоординувати роботу учнів. Впродовж цього етапу учитель проводить спостереження за діяльністю учнів, допомагає і координує їх роботу. Результати спостереження учитель занотовує у щоденник спостережень. Це допомагає учителеві виявити труднощі, які виникають у дітей в ході реалізації проекту.
Оцінювання наприкінці роботи над проектом:
Наприкінці роботи над проектом був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався», що дозволило проаналізувати, чого навчилися учнів, які навички та вміння отримали. Було здійснено оцінювання презентації та блогу за розробленими вчителем формами оцінювання.

=Діяльність учнів і вчителя=
Для реалізації проекту на базі 5 – А класу був створений пошуковий загін «Пам’ять», який складається з трьох підрозділів.
Завдання для групи «Соціологи»: здійснити опитування учнів школи та зібрати свідчення про голодомор, що збереглися у їхніх родинах.
Завдання для групи «Програмісти»: з’ясувати, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років.
Завдання для групи «Дослідники»: дослідити причини та наслідки голоду 1932 – 1933 років та з’ясувати, чи був це дійсно геноцид проти українського народу.

=Відомості про автора=

==Ім'я, прізвище==
Інна Качайло

==Фах, навчальний предмет==
Учитель історії

==Навчальний заклад==
Охтирська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 11

==Місто\село, район, область==
м. Охтирка, Сумська область

==Контактні дані==
Адреса школи: Сумська область, м. Охтирка, вул. Фрунзе, 223.

==ТРЕНІНГИ==

Дата проведення тренінгу

28.01.2013 – 03.02.2013

Місце провведення тренінгу
Охтирська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 5

Тренери

Наконечна Людмила Миколаївна
Рома Марина Миколаївна

Портфоліо Качайло Інни Миколаївни з теми "Ми будемо пам'ятати"

2013-02-01T09:57:42Z

Інна Миколаївна: /* Мій внесок */

=Назва проекту=
«Ми будемо пам’ятати»

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Історія, «Я і Україна», українська мова, «Сходинки до інформатики»

=Навчальна тема=
Україна в ХІХ – ХХ ст.

=Вік учнів, клас=

11 – 12 років, 5 клас

==Стислий опис проекту==

У відповідності до навчальної програми з історії було визначено тему проекту «Ми будемо пам’ятати». Для того, щоб учні зрозуміли, що таке проектна діяльність, та ознайомилися з темою дослідження створено учительську презентацію, головна мета якої – зацікавити дітей та визначити мету та завдання роботи. На базі 5 – А класу був організований пошуковий загін «Пам’ять». Учнів об’єднано в три групи. Перша група – «Соціологи» – з’ясовує, які свідчення про голодомор 1932 – 1933 років збереглися у родинах учнів школи. Друга група – «Програмісти» – визначає, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років, створивши блог. Третя група – «Досдідники» – з’ясовує причини, масштаби та наслідки голоду і створює презентацію. Для оцінювання діяльності було розроблено форми оцінювання: схема «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався», «Асоціативний кущ», форма оцінювання учнівського блогу та фома оцінювання учнівської презентації. На початку проекту було проведено анкетування учнів за запитаннями в рамках теми «Україна ХІХ – ХХ століттях». Було встановлено рівень знань учнів. Після оголошення теми проекту був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався». Дані, отримані в результаті цього методу, використовуються на початку проекту, в ході обговорень і в особистих щоденниках, а потім переглядаються наприкінці вивчення теми. У ході реалізації проекту був використаний метод «Асоціативний кущ», що допомогло з’ясувати, на якому рівні перебувають учнівські дослідження, а також скоординувати роботу учнів. Впродовж цього етапу учитель проводить спостереження за діяльністю учнів, допомагає і координує їх роботу. Результати спостереження учитель занотовує у щоденник спостережень. Це допомагає учителеві виявити труднощі, які виникають у дітей в ході реалізації проекту. У ході роботи над проектом учні створили презентацію «Непрощенний злочин» та блог «Винуватці голоду 1932 – 1933 років». Наприкінці роботи над проектом був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався», що дозволило проаналізувати, чого навчилися учнів, які навички та вміння отримали. Було здійснено оцінювання презентації та блогу за розробленими вчителем формами оцінювання.

==Повний План вивчення теми==

=Навчальні цілі=
1. Учні проаналізують причини голодомору 1932 – 1932 років.
2. Визначать масштаби та наслідки голоду 1932 – 1933 років.
3. Проведуть опитування серед учнів школи та з’ясують стан їх поінформованості про голодомор.
4. Визначать, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років.
5. З’ясують, чи був голодомор 1932 – 1933 років цілеспрямованим процесом проти українців.
6. Учні навчаться знаходити інформацію та обговорювати всією групою план реалізації проекту з метою підвищення його ефективності.
7. Навчаться працювати у команді таким чином, щоб учні усвідомили творчу взаємозалежність членів колективу, інтенсивно спілкувались між собою, зрозуміли особисту участь і відповідальність за успіх спільної роботи.

=Опис оцінювання=
Оцінювання до початку проекту:
На початку проекту було проведено анкетування учнів за запитаннями в рамках теми «Україна ХІХ – ХХ століттях». Було встановлено рівень знань учнів. Після оголошення теми проекту був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався». Таблиці З-Х-Д дають учням можливість відмічати те, що вони вже знають, що хочуть дізнатися, і нарешті те, що вони вже дізналися, і що ще потрібно дізнатися. Вони дозволяють учням встановлювати власні зв'язки з матеріалом, що вивчається, до початку роботи. Дані, отримані в результаті цього методу, використовуються на початку проекту, в ході обговорень і в особистих щоденниках, а потім переглядаються наприкінці вивчення теми.
Оцінювання впродовж навчання:
В ході проекту оцінювання слугує досягненню наступних цілей: заохочення самостійності та взаємодії учнів, контроль розуміння та засвоєння учнями навчального матеріалу. Був використаний метод «Асоціативний кущ». Схема, що була складена на дошці учителем разом з учнями, допомогла з’ясувати, на якому рівні перебувають учнівські дослідження, а також скоординувати роботу учнів. Впродовж цього етапу учитель проводить спостереження за діяльністю учнів, допомагає і координує їх роботу. Результати спостереження учитель занотовує у щоденник спостережень. Це допомагає учителеві виявити труднощі, які виникають у дітей в ході реалізації проекту.
Оцінювання наприкінці роботи над проектом:
Наприкінці роботи над проектом був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався», що дозволило проаналізувати, чого навчилися учнів, які навички та вміння отримали. Було здійснено оцінювання презентації та блогу за розробленими вчителем формами оцінювання.

=Діяльність учнів і вчителя=
Для реалізації проекту на базі 5 – А класу був створений пошуковий загін «Пам’ять», який складається з трьох підрозділів.
Завдання для групи «Соціологи»: здійснити опитування учнів школи та зібрати свідчення про голодомор, що збереглися у їхніх родинах.
Завдання для групи «Програмісти»: з’ясувати, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років.
Завдання для групи «Дослідники»: дослідити причини та наслідки голоду 1932 – 1933 років та з’ясувати, чи був це дійсно геноцид проти українського народу.

=Відомості про автора=

==Ім'я, прізвище==
Інна Качайло

==Фах, навчальний предмет==
Учитель історії

==Навчальний заклад==
Охтирська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 11

==Місто\село, район, область==
м. Охтирка, Сумська область

==Контактні дані==
Адреса школи: Сумська область, м. Охтирка, вул. Фрунзе, 223.

== Про мене ==

==ТРЕНІНГИ==

Портфоліо Качайло Інни Миколаївни з теми "Ми будемо пам'ятати"

2013-02-01T09:56:37Z

Інна Миколаївна: /* Контактні дані */

=Назва проекту=
«Ми будемо пам’ятати»

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Історія, «Я і Україна», українська мова, «Сходинки до інформатики»

=Навчальна тема=
Україна в ХІХ – ХХ ст.

=Вік учнів, клас=

11 – 12 років, 5 клас

==Стислий опис проекту==

У відповідності до навчальної програми з історії було визначено тему проекту «Ми будемо пам’ятати». Для того, щоб учні зрозуміли, що таке проектна діяльність, та ознайомилися з темою дослідження створено учительську презентацію, головна мета якої – зацікавити дітей та визначити мету та завдання роботи. На базі 5 – А класу був організований пошуковий загін «Пам’ять». Учнів об’єднано в три групи. Перша група – «Соціологи» – з’ясовує, які свідчення про голодомор 1932 – 1933 років збереглися у родинах учнів школи. Друга група – «Програмісти» – визначає, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років, створивши блог. Третя група – «Досдідники» – з’ясовує причини, масштаби та наслідки голоду і створює презентацію. Для оцінювання діяльності було розроблено форми оцінювання: схема «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався», «Асоціативний кущ», форма оцінювання учнівського блогу та фома оцінювання учнівської презентації. На початку проекту було проведено анкетування учнів за запитаннями в рамках теми «Україна ХІХ – ХХ століттях». Було встановлено рівень знань учнів. Після оголошення теми проекту був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався». Дані, отримані в результаті цього методу, використовуються на початку проекту, в ході обговорень і в особистих щоденниках, а потім переглядаються наприкінці вивчення теми. У ході реалізації проекту був використаний метод «Асоціативний кущ», що допомогло з’ясувати, на якому рівні перебувають учнівські дослідження, а також скоординувати роботу учнів. Впродовж цього етапу учитель проводить спостереження за діяльністю учнів, допомагає і координує їх роботу. Результати спостереження учитель занотовує у щоденник спостережень. Це допомагає учителеві виявити труднощі, які виникають у дітей в ході реалізації проекту. У ході роботи над проектом учні створили презентацію «Непрощенний злочин» та блог «Винуватці голоду 1932 – 1933 років». Наприкінці роботи над проектом був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався», що дозволило проаналізувати, чого навчилися учнів, які навички та вміння отримали. Було здійснено оцінювання презентації та блогу за розробленими вчителем формами оцінювання.

==Повний План вивчення теми==

=Навчальні цілі=
1. Учні проаналізують причини голодомору 1932 – 1932 років.
2. Визначать масштаби та наслідки голоду 1932 – 1933 років.
3. Проведуть опитування серед учнів школи та з’ясують стан їх поінформованості про голодомор.
4. Визначать, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років.
5. З’ясують, чи був голодомор 1932 – 1933 років цілеспрямованим процесом проти українців.
6. Учні навчаться знаходити інформацію та обговорювати всією групою план реалізації проекту з метою підвищення його ефективності.
7. Навчаться працювати у команді таким чином, щоб учні усвідомили творчу взаємозалежність членів колективу, інтенсивно спілкувались між собою, зрозуміли особисту участь і відповідальність за успіх спільної роботи.

=Опис оцінювання=
Оцінювання до початку проекту:
На початку проекту було проведено анкетування учнів за запитаннями в рамках теми «Україна ХІХ – ХХ століттях». Було встановлено рівень знань учнів. Після оголошення теми проекту був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався». Таблиці З-Х-Д дають учням можливість відмічати те, що вони вже знають, що хочуть дізнатися, і нарешті те, що вони вже дізналися, і що ще потрібно дізнатися. Вони дозволяють учням встановлювати власні зв'язки з матеріалом, що вивчається, до початку роботи. Дані, отримані в результаті цього методу, використовуються на початку проекту, в ході обговорень і в особистих щоденниках, а потім переглядаються наприкінці вивчення теми.
Оцінювання впродовж навчання:
В ході проекту оцінювання слугує досягненню наступних цілей: заохочення самостійності та взаємодії учнів, контроль розуміння та засвоєння учнями навчального матеріалу. Був використаний метод «Асоціативний кущ». Схема, що була складена на дошці учителем разом з учнями, допомогла з’ясувати, на якому рівні перебувають учнівські дослідження, а також скоординувати роботу учнів. Впродовж цього етапу учитель проводить спостереження за діяльністю учнів, допомагає і координує їх роботу. Результати спостереження учитель занотовує у щоденник спостережень. Це допомагає учителеві виявити труднощі, які виникають у дітей в ході реалізації проекту.
Оцінювання наприкінці роботи над проектом:
Наприкінці роботи над проектом був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався», що дозволило проаналізувати, чого навчилися учнів, які навички та вміння отримали. Було здійснено оцінювання презентації та блогу за розробленими вчителем формами оцінювання.

=Діяльність учнів і вчителя=
Для реалізації проекту на базі 5 – А класу був створений пошуковий загін «Пам’ять», який складається з трьох підрозділів.
Завдання для групи «Соціологи»: здійснити опитування учнів школи та зібрати свідчення про голодомор, що збереглися у їхніх родинах.
Завдання для групи «Програмісти»: з’ясувати, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років.
Завдання для групи «Дослідники»: дослідити причини та наслідки голоду 1932 – 1933 років та з’ясувати, чи був це дійсно геноцид проти українського народу.

=Відомості про автора=

==Ім'я, прізвище==
Інна Качайло

==Фах, навчальний предмет==
Учитель історії

==Навчальний заклад==
Охтирська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 11

==Місто\село, район, область==
м. Охтирка, Сумська область

==Контактні дані==
Адреса школи: Сумська область, м. Охтирка, вул. Фрунзе, 223.

== Про мене ==

== Мій внесок ==

''Мої проекти ''

''Портфоліо з теми ''

''Мої файли''

''Мої закладки''

==ТРЕНІНГИ==

Портфоліо Качайло Інни Миколаївни з теми "Ми будемо пам'ятати"

2013-02-01T09:52:29Z

Інна Миколаївна: /* Місто\село, район, область */

=Назва проекту=
«Ми будемо пам’ятати»

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Історія, «Я і Україна», українська мова, «Сходинки до інформатики»

=Навчальна тема=
Україна в ХІХ – ХХ ст.

=Вік учнів, клас=

11 – 12 років, 5 клас

==Стислий опис проекту==

У відповідності до навчальної програми з історії було визначено тему проекту «Ми будемо пам’ятати». Для того, щоб учні зрозуміли, що таке проектна діяльність, та ознайомилися з темою дослідження створено учительську презентацію, головна мета якої – зацікавити дітей та визначити мету та завдання роботи. На базі 5 – А класу був організований пошуковий загін «Пам’ять». Учнів об’єднано в три групи. Перша група – «Соціологи» – з’ясовує, які свідчення про голодомор 1932 – 1933 років збереглися у родинах учнів школи. Друга група – «Програмісти» – визначає, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років, створивши блог. Третя група – «Досдідники» – з’ясовує причини, масштаби та наслідки голоду і створює презентацію. Для оцінювання діяльності було розроблено форми оцінювання: схема «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався», «Асоціативний кущ», форма оцінювання учнівського блогу та фома оцінювання учнівської презентації. На початку проекту було проведено анкетування учнів за запитаннями в рамках теми «Україна ХІХ – ХХ століттях». Було встановлено рівень знань учнів. Після оголошення теми проекту був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався». Дані, отримані в результаті цього методу, використовуються на початку проекту, в ході обговорень і в особистих щоденниках, а потім переглядаються наприкінці вивчення теми. У ході реалізації проекту був використаний метод «Асоціативний кущ», що допомогло з’ясувати, на якому рівні перебувають учнівські дослідження, а також скоординувати роботу учнів. Впродовж цього етапу учитель проводить спостереження за діяльністю учнів, допомагає і координує їх роботу. Результати спостереження учитель занотовує у щоденник спостережень. Це допомагає учителеві виявити труднощі, які виникають у дітей в ході реалізації проекту. У ході роботи над проектом учні створили презентацію «Непрощенний злочин» та блог «Винуватці голоду 1932 – 1933 років». Наприкінці роботи над проектом був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався», що дозволило проаналізувати, чого навчилися учнів, які навички та вміння отримали. Було здійснено оцінювання презентації та блогу за розробленими вчителем формами оцінювання.

==Повний План вивчення теми==

=Навчальні цілі=
1. Учні проаналізують причини голодомору 1932 – 1932 років.
2. Визначать масштаби та наслідки голоду 1932 – 1933 років.
3. Проведуть опитування серед учнів школи та з’ясують стан їх поінформованості про голодомор.
4. Визначать, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років.
5. З’ясують, чи був голодомор 1932 – 1933 років цілеспрямованим процесом проти українців.
6. Учні навчаться знаходити інформацію та обговорювати всією групою план реалізації проекту з метою підвищення його ефективності.
7. Навчаться працювати у команді таким чином, щоб учні усвідомили творчу взаємозалежність членів колективу, інтенсивно спілкувались між собою, зрозуміли особисту участь і відповідальність за успіх спільної роботи.

=Опис оцінювання=
Оцінювання до початку проекту:
На початку проекту було проведено анкетування учнів за запитаннями в рамках теми «Україна ХІХ – ХХ століттях». Було встановлено рівень знань учнів. Після оголошення теми проекту був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався». Таблиці З-Х-Д дають учням можливість відмічати те, що вони вже знають, що хочуть дізнатися, і нарешті те, що вони вже дізналися, і що ще потрібно дізнатися. Вони дозволяють учням встановлювати власні зв'язки з матеріалом, що вивчається, до початку роботи. Дані, отримані в результаті цього методу, використовуються на початку проекту, в ході обговорень і в особистих щоденниках, а потім переглядаються наприкінці вивчення теми.
Оцінювання впродовж навчання:
В ході проекту оцінювання слугує досягненню наступних цілей: заохочення самостійності та взаємодії учнів, контроль розуміння та засвоєння учнями навчального матеріалу. Був використаний метод «Асоціативний кущ». Схема, що була складена на дошці учителем разом з учнями, допомогла з’ясувати, на якому рівні перебувають учнівські дослідження, а також скоординувати роботу учнів. Впродовж цього етапу учитель проводить спостереження за діяльністю учнів, допомагає і координує їх роботу. Результати спостереження учитель занотовує у щоденник спостережень. Це допомагає учителеві виявити труднощі, які виникають у дітей в ході реалізації проекту.
Оцінювання наприкінці роботи над проектом:
Наприкінці роботи над проектом був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався», що дозволило проаналізувати, чого навчилися учнів, які навички та вміння отримали. Було здійснено оцінювання презентації та блогу за розробленими вчителем формами оцінювання.

=Діяльність учнів і вчителя=
Для реалізації проекту на базі 5 – А класу був створений пошуковий загін «Пам’ять», який складається з трьох підрозділів.
Завдання для групи «Соціологи»: здійснити опитування учнів школи та зібрати свідчення про голодомор, що збереглися у їхніх родинах.
Завдання для групи «Програмісти»: з’ясувати, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років.
Завдання для групи «Дослідники»: дослідити причини та наслідки голоду 1932 – 1933 років та з’ясувати, чи був це дійсно геноцид проти українського народу.

=Відомості про автора=

==Ім'я, прізвище==
Інна Качайло

==Фах, навчальний предмет==
Учитель історії

==Навчальний заклад==
Охтирська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 11

==Місто\село, район, область==
м. Охтирка, Сумська область

==Контактні дані==

== Про мене ==

== Мій внесок ==

''Мої проекти ''

''Портфоліо з теми ''

''Мої файли''

''Мої закладки''

==ТРЕНІНГИ==

Портфоліо Качайло Інни Миколаївни з теми "Ми будемо пам'ятати"

2013-02-01T09:51:55Z

Інна Миколаївна: /* Навчальний заклад */

=Назва проекту=
«Ми будемо пам’ятати»

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Історія, «Я і Україна», українська мова, «Сходинки до інформатики»

=Навчальна тема=
Україна в ХІХ – ХХ ст.

=Вік учнів, клас=

11 – 12 років, 5 клас

==Стислий опис проекту==

У відповідності до навчальної програми з історії було визначено тему проекту «Ми будемо пам’ятати». Для того, щоб учні зрозуміли, що таке проектна діяльність, та ознайомилися з темою дослідження створено учительську презентацію, головна мета якої – зацікавити дітей та визначити мету та завдання роботи. На базі 5 – А класу був організований пошуковий загін «Пам’ять». Учнів об’єднано в три групи. Перша група – «Соціологи» – з’ясовує, які свідчення про голодомор 1932 – 1933 років збереглися у родинах учнів школи. Друга група – «Програмісти» – визначає, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років, створивши блог. Третя група – «Досдідники» – з’ясовує причини, масштаби та наслідки голоду і створює презентацію. Для оцінювання діяльності було розроблено форми оцінювання: схема «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався», «Асоціативний кущ», форма оцінювання учнівського блогу та фома оцінювання учнівської презентації. На початку проекту було проведено анкетування учнів за запитаннями в рамках теми «Україна ХІХ – ХХ століттях». Було встановлено рівень знань учнів. Після оголошення теми проекту був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався». Дані, отримані в результаті цього методу, використовуються на початку проекту, в ході обговорень і в особистих щоденниках, а потім переглядаються наприкінці вивчення теми. У ході реалізації проекту був використаний метод «Асоціативний кущ», що допомогло з’ясувати, на якому рівні перебувають учнівські дослідження, а також скоординувати роботу учнів. Впродовж цього етапу учитель проводить спостереження за діяльністю учнів, допомагає і координує їх роботу. Результати спостереження учитель занотовує у щоденник спостережень. Це допомагає учителеві виявити труднощі, які виникають у дітей в ході реалізації проекту. У ході роботи над проектом учні створили презентацію «Непрощенний злочин» та блог «Винуватці голоду 1932 – 1933 років». Наприкінці роботи над проектом був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався», що дозволило проаналізувати, чого навчилися учнів, які навички та вміння отримали. Було здійснено оцінювання презентації та блогу за розробленими вчителем формами оцінювання.

==Повний План вивчення теми==

=Навчальні цілі=
1. Учні проаналізують причини голодомору 1932 – 1932 років.
2. Визначать масштаби та наслідки голоду 1932 – 1933 років.
3. Проведуть опитування серед учнів школи та з’ясують стан їх поінформованості про голодомор.
4. Визначать, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років.
5. З’ясують, чи був голодомор 1932 – 1933 років цілеспрямованим процесом проти українців.
6. Учні навчаться знаходити інформацію та обговорювати всією групою план реалізації проекту з метою підвищення його ефективності.
7. Навчаться працювати у команді таким чином, щоб учні усвідомили творчу взаємозалежність членів колективу, інтенсивно спілкувались між собою, зрозуміли особисту участь і відповідальність за успіх спільної роботи.

=Опис оцінювання=
Оцінювання до початку проекту:
На початку проекту було проведено анкетування учнів за запитаннями в рамках теми «Україна ХІХ – ХХ століттях». Було встановлено рівень знань учнів. Після оголошення теми проекту був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався». Таблиці З-Х-Д дають учням можливість відмічати те, що вони вже знають, що хочуть дізнатися, і нарешті те, що вони вже дізналися, і що ще потрібно дізнатися. Вони дозволяють учням встановлювати власні зв'язки з матеріалом, що вивчається, до початку роботи. Дані, отримані в результаті цього методу, використовуються на початку проекту, в ході обговорень і в особистих щоденниках, а потім переглядаються наприкінці вивчення теми.
Оцінювання впродовж навчання:
В ході проекту оцінювання слугує досягненню наступних цілей: заохочення самостійності та взаємодії учнів, контроль розуміння та засвоєння учнями навчального матеріалу. Був використаний метод «Асоціативний кущ». Схема, що була складена на дошці учителем разом з учнями, допомогла з’ясувати, на якому рівні перебувають учнівські дослідження, а також скоординувати роботу учнів. Впродовж цього етапу учитель проводить спостереження за діяльністю учнів, допомагає і координує їх роботу. Результати спостереження учитель занотовує у щоденник спостережень. Це допомагає учителеві виявити труднощі, які виникають у дітей в ході реалізації проекту.
Оцінювання наприкінці роботи над проектом:
Наприкінці роботи над проектом був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався», що дозволило проаналізувати, чого навчилися учнів, які навички та вміння отримали. Було здійснено оцінювання презентації та блогу за розробленими вчителем формами оцінювання.

=Діяльність учнів і вчителя=
Для реалізації проекту на базі 5 – А класу був створений пошуковий загін «Пам’ять», який складається з трьох підрозділів.
Завдання для групи «Соціологи»: здійснити опитування учнів школи та зібрати свідчення про голодомор, що збереглися у їхніх родинах.
Завдання для групи «Програмісти»: з’ясувати, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років.
Завдання для групи «Дослідники»: дослідити причини та наслідки голоду 1932 – 1933 років та з’ясувати, чи був це дійсно геноцид проти українського народу.

=Відомості про автора=

==Ім'я, прізвище==
Інна Качайло

==Фах, навчальний предмет==
Учитель історії

==Навчальний заклад==
Охтирська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 11

==Місто\село, район, область==

==Контактні дані==

== Про мене ==

== Мій внесок ==

''Мої проекти ''

''Портфоліо з теми ''

''Мої файли''

''Мої закладки''

==ТРЕНІНГИ==

Портфоліо Качайло Інни Миколаївни з теми "Ми будемо пам'ятати"

2013-02-01T09:51:02Z

Інна Миколаївна: /* Фах, навчальний предмет */

=Назва проекту=
«Ми будемо пам’ятати»

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Історія, «Я і Україна», українська мова, «Сходинки до інформатики»

=Навчальна тема=
Україна в ХІХ – ХХ ст.

=Вік учнів, клас=

11 – 12 років, 5 клас

==Стислий опис проекту==

У відповідності до навчальної програми з історії було визначено тему проекту «Ми будемо пам’ятати». Для того, щоб учні зрозуміли, що таке проектна діяльність, та ознайомилися з темою дослідження створено учительську презентацію, головна мета якої – зацікавити дітей та визначити мету та завдання роботи. На базі 5 – А класу був організований пошуковий загін «Пам’ять». Учнів об’єднано в три групи. Перша група – «Соціологи» – з’ясовує, які свідчення про голодомор 1932 – 1933 років збереглися у родинах учнів школи. Друга група – «Програмісти» – визначає, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років, створивши блог. Третя група – «Досдідники» – з’ясовує причини, масштаби та наслідки голоду і створює презентацію. Для оцінювання діяльності було розроблено форми оцінювання: схема «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався», «Асоціативний кущ», форма оцінювання учнівського блогу та фома оцінювання учнівської презентації. На початку проекту було проведено анкетування учнів за запитаннями в рамках теми «Україна ХІХ – ХХ століттях». Було встановлено рівень знань учнів. Після оголошення теми проекту був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався». Дані, отримані в результаті цього методу, використовуються на початку проекту, в ході обговорень і в особистих щоденниках, а потім переглядаються наприкінці вивчення теми. У ході реалізації проекту був використаний метод «Асоціативний кущ», що допомогло з’ясувати, на якому рівні перебувають учнівські дослідження, а також скоординувати роботу учнів. Впродовж цього етапу учитель проводить спостереження за діяльністю учнів, допомагає і координує їх роботу. Результати спостереження учитель занотовує у щоденник спостережень. Це допомагає учителеві виявити труднощі, які виникають у дітей в ході реалізації проекту. У ході роботи над проектом учні створили презентацію «Непрощенний злочин» та блог «Винуватці голоду 1932 – 1933 років». Наприкінці роботи над проектом був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався», що дозволило проаналізувати, чого навчилися учнів, які навички та вміння отримали. Було здійснено оцінювання презентації та блогу за розробленими вчителем формами оцінювання.

==Повний План вивчення теми==

=Навчальні цілі=
1. Учні проаналізують причини голодомору 1932 – 1932 років.
2. Визначать масштаби та наслідки голоду 1932 – 1933 років.
3. Проведуть опитування серед учнів школи та з’ясують стан їх поінформованості про голодомор.
4. Визначать, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років.
5. З’ясують, чи був голодомор 1932 – 1933 років цілеспрямованим процесом проти українців.
6. Учні навчаться знаходити інформацію та обговорювати всією групою план реалізації проекту з метою підвищення його ефективності.
7. Навчаться працювати у команді таким чином, щоб учні усвідомили творчу взаємозалежність членів колективу, інтенсивно спілкувались між собою, зрозуміли особисту участь і відповідальність за успіх спільної роботи.

=Опис оцінювання=
Оцінювання до початку проекту:
На початку проекту було проведено анкетування учнів за запитаннями в рамках теми «Україна ХІХ – ХХ століттях». Було встановлено рівень знань учнів. Після оголошення теми проекту був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався». Таблиці З-Х-Д дають учням можливість відмічати те, що вони вже знають, що хочуть дізнатися, і нарешті те, що вони вже дізналися, і що ще потрібно дізнатися. Вони дозволяють учням встановлювати власні зв'язки з матеріалом, що вивчається, до початку роботи. Дані, отримані в результаті цього методу, використовуються на початку проекту, в ході обговорень і в особистих щоденниках, а потім переглядаються наприкінці вивчення теми.
Оцінювання впродовж навчання:
В ході проекту оцінювання слугує досягненню наступних цілей: заохочення самостійності та взаємодії учнів, контроль розуміння та засвоєння учнями навчального матеріалу. Був використаний метод «Асоціативний кущ». Схема, що була складена на дошці учителем разом з учнями, допомогла з’ясувати, на якому рівні перебувають учнівські дослідження, а також скоординувати роботу учнів. Впродовж цього етапу учитель проводить спостереження за діяльністю учнів, допомагає і координує їх роботу. Результати спостереження учитель занотовує у щоденник спостережень. Це допомагає учителеві виявити труднощі, які виникають у дітей в ході реалізації проекту.
Оцінювання наприкінці роботи над проектом:
Наприкінці роботи над проектом був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався», що дозволило проаналізувати, чого навчилися учнів, які навички та вміння отримали. Було здійснено оцінювання презентації та блогу за розробленими вчителем формами оцінювання.

=Діяльність учнів і вчителя=
Для реалізації проекту на базі 5 – А класу був створений пошуковий загін «Пам’ять», який складається з трьох підрозділів.
Завдання для групи «Соціологи»: здійснити опитування учнів школи та зібрати свідчення про голодомор, що збереглися у їхніх родинах.
Завдання для групи «Програмісти»: з’ясувати, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років.
Завдання для групи «Дослідники»: дослідити причини та наслідки голоду 1932 – 1933 років та з’ясувати, чи був це дійсно геноцид проти українського народу.

=Відомості про автора=

==Ім'я, прізвище==
Інна Качайло

==Фах, навчальний предмет==
Учитель історії

==Навчальний заклад==

==Місто\село, район, область==

==Контактні дані==

== Про мене ==

== Мій внесок ==

''Мої проекти ''

''Портфоліо з теми ''

''Мої файли''

''Мої закладки''

==ТРЕНІНГИ==

Портфоліо Качайло Інни Миколаївни з теми "Ми будемо пам'ятати"

2013-02-01T09:49:15Z

Інна Миколаївна: /* Ім'я, прізвище */

=Назва проекту=
«Ми будемо пам’ятати»

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Історія, «Я і Україна», українська мова, «Сходинки до інформатики»

=Навчальна тема=
Україна в ХІХ – ХХ ст.

=Вік учнів, клас=

11 – 12 років, 5 клас

==Стислий опис проекту==

У відповідності до навчальної програми з історії було визначено тему проекту «Ми будемо пам’ятати». Для того, щоб учні зрозуміли, що таке проектна діяльність, та ознайомилися з темою дослідження створено учительську презентацію, головна мета якої – зацікавити дітей та визначити мету та завдання роботи. На базі 5 – А класу був організований пошуковий загін «Пам’ять». Учнів об’єднано в три групи. Перша група – «Соціологи» – з’ясовує, які свідчення про голодомор 1932 – 1933 років збереглися у родинах учнів школи. Друга група – «Програмісти» – визначає, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років, створивши блог. Третя група – «Досдідники» – з’ясовує причини, масштаби та наслідки голоду і створює презентацію. Для оцінювання діяльності було розроблено форми оцінювання: схема «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався», «Асоціативний кущ», форма оцінювання учнівського блогу та фома оцінювання учнівської презентації. На початку проекту було проведено анкетування учнів за запитаннями в рамках теми «Україна ХІХ – ХХ століттях». Було встановлено рівень знань учнів. Після оголошення теми проекту був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався». Дані, отримані в результаті цього методу, використовуються на початку проекту, в ході обговорень і в особистих щоденниках, а потім переглядаються наприкінці вивчення теми. У ході реалізації проекту був використаний метод «Асоціативний кущ», що допомогло з’ясувати, на якому рівні перебувають учнівські дослідження, а також скоординувати роботу учнів. Впродовж цього етапу учитель проводить спостереження за діяльністю учнів, допомагає і координує їх роботу. Результати спостереження учитель занотовує у щоденник спостережень. Це допомагає учителеві виявити труднощі, які виникають у дітей в ході реалізації проекту. У ході роботи над проектом учні створили презентацію «Непрощенний злочин» та блог «Винуватці голоду 1932 – 1933 років». Наприкінці роботи над проектом був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався», що дозволило проаналізувати, чого навчилися учнів, які навички та вміння отримали. Було здійснено оцінювання презентації та блогу за розробленими вчителем формами оцінювання.

==Повний План вивчення теми==

=Навчальні цілі=
1. Учні проаналізують причини голодомору 1932 – 1932 років.
2. Визначать масштаби та наслідки голоду 1932 – 1933 років.
3. Проведуть опитування серед учнів школи та з’ясують стан їх поінформованості про голодомор.
4. Визначать, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років.
5. З’ясують, чи був голодомор 1932 – 1933 років цілеспрямованим процесом проти українців.
6. Учні навчаться знаходити інформацію та обговорювати всією групою план реалізації проекту з метою підвищення його ефективності.
7. Навчаться працювати у команді таким чином, щоб учні усвідомили творчу взаємозалежність членів колективу, інтенсивно спілкувались між собою, зрозуміли особисту участь і відповідальність за успіх спільної роботи.

=Опис оцінювання=
Оцінювання до початку проекту:
На початку проекту було проведено анкетування учнів за запитаннями в рамках теми «Україна ХІХ – ХХ століттях». Було встановлено рівень знань учнів. Після оголошення теми проекту був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався». Таблиці З-Х-Д дають учням можливість відмічати те, що вони вже знають, що хочуть дізнатися, і нарешті те, що вони вже дізналися, і що ще потрібно дізнатися. Вони дозволяють учням встановлювати власні зв'язки з матеріалом, що вивчається, до початку роботи. Дані, отримані в результаті цього методу, використовуються на початку проекту, в ході обговорень і в особистих щоденниках, а потім переглядаються наприкінці вивчення теми.
Оцінювання впродовж навчання:
В ході проекту оцінювання слугує досягненню наступних цілей: заохочення самостійності та взаємодії учнів, контроль розуміння та засвоєння учнями навчального матеріалу. Був використаний метод «Асоціативний кущ». Схема, що була складена на дошці учителем разом з учнями, допомогла з’ясувати, на якому рівні перебувають учнівські дослідження, а також скоординувати роботу учнів. Впродовж цього етапу учитель проводить спостереження за діяльністю учнів, допомагає і координує їх роботу. Результати спостереження учитель занотовує у щоденник спостережень. Це допомагає учителеві виявити труднощі, які виникають у дітей в ході реалізації проекту.
Оцінювання наприкінці роботи над проектом:
Наприкінці роботи над проектом був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався», що дозволило проаналізувати, чого навчилися учнів, які навички та вміння отримали. Було здійснено оцінювання презентації та блогу за розробленими вчителем формами оцінювання.

=Діяльність учнів і вчителя=
Для реалізації проекту на базі 5 – А класу був створений пошуковий загін «Пам’ять», який складається з трьох підрозділів.
Завдання для групи «Соціологи»: здійснити опитування учнів школи та зібрати свідчення про голодомор, що збереглися у їхніх родинах.
Завдання для групи «Програмісти»: з’ясувати, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років.
Завдання для групи «Дослідники»: дослідити причини та наслідки голоду 1932 – 1933 років та з’ясувати, чи був це дійсно геноцид проти українського народу.

=Відомості про автора=

==Ім'я, прізвище==
Інна Качайло

==Фах, навчальний предмет==

==Навчальний заклад==

==Місто\село, район, область==

==Контактні дані==

== Про мене ==

== Мій внесок ==

''Мої проекти ''

''Портфоліо з теми ''

''Мої файли''

''Мої закладки''

==ТРЕНІНГИ==

Портфоліо Качайло Інни Миколаївни з теми "Ми будемо пам'ятати"

2013-02-01T09:48:23Z

Інна Миколаївна: /* Діяльність учнів і вчителя */

=Назва проекту=
«Ми будемо пам’ятати»

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Історія, «Я і Україна», українська мова, «Сходинки до інформатики»

=Навчальна тема=
Україна в ХІХ – ХХ ст.

=Вік учнів, клас=

11 – 12 років, 5 клас

==Стислий опис проекту==

У відповідності до навчальної програми з історії було визначено тему проекту «Ми будемо пам’ятати». Для того, щоб учні зрозуміли, що таке проектна діяльність, та ознайомилися з темою дослідження створено учительську презентацію, головна мета якої – зацікавити дітей та визначити мету та завдання роботи. На базі 5 – А класу був організований пошуковий загін «Пам’ять». Учнів об’єднано в три групи. Перша група – «Соціологи» – з’ясовує, які свідчення про голодомор 1932 – 1933 років збереглися у родинах учнів школи. Друга група – «Програмісти» – визначає, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років, створивши блог. Третя група – «Досдідники» – з’ясовує причини, масштаби та наслідки голоду і створює презентацію. Для оцінювання діяльності було розроблено форми оцінювання: схема «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався», «Асоціативний кущ», форма оцінювання учнівського блогу та фома оцінювання учнівської презентації. На початку проекту було проведено анкетування учнів за запитаннями в рамках теми «Україна ХІХ – ХХ століттях». Було встановлено рівень знань учнів. Після оголошення теми проекту був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався». Дані, отримані в результаті цього методу, використовуються на початку проекту, в ході обговорень і в особистих щоденниках, а потім переглядаються наприкінці вивчення теми. У ході реалізації проекту був використаний метод «Асоціативний кущ», що допомогло з’ясувати, на якому рівні перебувають учнівські дослідження, а також скоординувати роботу учнів. Впродовж цього етапу учитель проводить спостереження за діяльністю учнів, допомагає і координує їх роботу. Результати спостереження учитель занотовує у щоденник спостережень. Це допомагає учителеві виявити труднощі, які виникають у дітей в ході реалізації проекту. У ході роботи над проектом учні створили презентацію «Непрощенний злочин» та блог «Винуватці голоду 1932 – 1933 років». Наприкінці роботи над проектом був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався», що дозволило проаналізувати, чого навчилися учнів, які навички та вміння отримали. Було здійснено оцінювання презентації та блогу за розробленими вчителем формами оцінювання.

==Повний План вивчення теми==

=Навчальні цілі=
1. Учні проаналізують причини голодомору 1932 – 1932 років.
2. Визначать масштаби та наслідки голоду 1932 – 1933 років.
3. Проведуть опитування серед учнів школи та з’ясують стан їх поінформованості про голодомор.
4. Визначать, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років.
5. З’ясують, чи був голодомор 1932 – 1933 років цілеспрямованим процесом проти українців.
6. Учні навчаться знаходити інформацію та обговорювати всією групою план реалізації проекту з метою підвищення його ефективності.
7. Навчаться працювати у команді таким чином, щоб учні усвідомили творчу взаємозалежність членів колективу, інтенсивно спілкувались між собою, зрозуміли особисту участь і відповідальність за успіх спільної роботи.

=Опис оцінювання=
Оцінювання до початку проекту:
На початку проекту було проведено анкетування учнів за запитаннями в рамках теми «Україна ХІХ – ХХ століттях». Було встановлено рівень знань учнів. Після оголошення теми проекту був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався». Таблиці З-Х-Д дають учням можливість відмічати те, що вони вже знають, що хочуть дізнатися, і нарешті те, що вони вже дізналися, і що ще потрібно дізнатися. Вони дозволяють учням встановлювати власні зв'язки з матеріалом, що вивчається, до початку роботи. Дані, отримані в результаті цього методу, використовуються на початку проекту, в ході обговорень і в особистих щоденниках, а потім переглядаються наприкінці вивчення теми.
Оцінювання впродовж навчання:
В ході проекту оцінювання слугує досягненню наступних цілей: заохочення самостійності та взаємодії учнів, контроль розуміння та засвоєння учнями навчального матеріалу. Був використаний метод «Асоціативний кущ». Схема, що була складена на дошці учителем разом з учнями, допомогла з’ясувати, на якому рівні перебувають учнівські дослідження, а також скоординувати роботу учнів. Впродовж цього етапу учитель проводить спостереження за діяльністю учнів, допомагає і координує їх роботу. Результати спостереження учитель занотовує у щоденник спостережень. Це допомагає учителеві виявити труднощі, які виникають у дітей в ході реалізації проекту.
Оцінювання наприкінці роботи над проектом:
Наприкінці роботи над проектом був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався», що дозволило проаналізувати, чого навчилися учнів, які навички та вміння отримали. Було здійснено оцінювання презентації та блогу за розробленими вчителем формами оцінювання.

=Діяльність учнів і вчителя=
Для реалізації проекту на базі 5 – А класу був створений пошуковий загін «Пам’ять», який складається з трьох підрозділів.
Завдання для групи «Соціологи»: здійснити опитування учнів школи та зібрати свідчення про голодомор, що збереглися у їхніх родинах.
Завдання для групи «Програмісти»: з’ясувати, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років.
Завдання для групи «Дослідники»: дослідити причини та наслідки голоду 1932 – 1933 років та з’ясувати, чи був це дійсно геноцид проти українського народу.

=Відомості про автора=

==Ім'я, прізвище==

==Фах, навчальний предмет==

==Навчальний заклад==

==Місто\село, район, область==

==Контактні дані==

== Про мене ==

== Мій внесок ==

''Мої проекти ''

''Портфоліо з теми ''

''Мої файли''

''Мої закладки''

==ТРЕНІНГИ==

Портфоліо Качайло Інни Миколаївни з теми "Ми будемо пам'ятати"

2013-02-01T09:46:48Z

Інна Миколаївна: /* Опис оцінювання */

=Назва проекту=
«Ми будемо пам’ятати»

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Історія, «Я і Україна», українська мова, «Сходинки до інформатики»

=Навчальна тема=
Україна в ХІХ – ХХ ст.

=Вік учнів, клас=

11 – 12 років, 5 клас

==Стислий опис проекту==

У відповідності до навчальної програми з історії було визначено тему проекту «Ми будемо пам’ятати». Для того, щоб учні зрозуміли, що таке проектна діяльність, та ознайомилися з темою дослідження створено учительську презентацію, головна мета якої – зацікавити дітей та визначити мету та завдання роботи. На базі 5 – А класу був організований пошуковий загін «Пам’ять». Учнів об’єднано в три групи. Перша група – «Соціологи» – з’ясовує, які свідчення про голодомор 1932 – 1933 років збереглися у родинах учнів школи. Друга група – «Програмісти» – визначає, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років, створивши блог. Третя група – «Досдідники» – з’ясовує причини, масштаби та наслідки голоду і створює презентацію. Для оцінювання діяльності було розроблено форми оцінювання: схема «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався», «Асоціативний кущ», форма оцінювання учнівського блогу та фома оцінювання учнівської презентації. На початку проекту було проведено анкетування учнів за запитаннями в рамках теми «Україна ХІХ – ХХ століттях». Було встановлено рівень знань учнів. Після оголошення теми проекту був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався». Дані, отримані в результаті цього методу, використовуються на початку проекту, в ході обговорень і в особистих щоденниках, а потім переглядаються наприкінці вивчення теми. У ході реалізації проекту був використаний метод «Асоціативний кущ», що допомогло з’ясувати, на якому рівні перебувають учнівські дослідження, а також скоординувати роботу учнів. Впродовж цього етапу учитель проводить спостереження за діяльністю учнів, допомагає і координує їх роботу. Результати спостереження учитель занотовує у щоденник спостережень. Це допомагає учителеві виявити труднощі, які виникають у дітей в ході реалізації проекту. У ході роботи над проектом учні створили презентацію «Непрощенний злочин» та блог «Винуватці голоду 1932 – 1933 років». Наприкінці роботи над проектом був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався», що дозволило проаналізувати, чого навчилися учнів, які навички та вміння отримали. Було здійснено оцінювання презентації та блогу за розробленими вчителем формами оцінювання.

==Повний План вивчення теми==

=Навчальні цілі=
1. Учні проаналізують причини голодомору 1932 – 1932 років.
2. Визначать масштаби та наслідки голоду 1932 – 1933 років.
3. Проведуть опитування серед учнів школи та з’ясують стан їх поінформованості про голодомор.
4. Визначать, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років.
5. З’ясують, чи був голодомор 1932 – 1933 років цілеспрямованим процесом проти українців.
6. Учні навчаться знаходити інформацію та обговорювати всією групою план реалізації проекту з метою підвищення його ефективності.
7. Навчаться працювати у команді таким чином, щоб учні усвідомили творчу взаємозалежність членів колективу, інтенсивно спілкувались між собою, зрозуміли особисту участь і відповідальність за успіх спільної роботи.

=Опис оцінювання=
Оцінювання до початку проекту:
На початку проекту було проведено анкетування учнів за запитаннями в рамках теми «Україна ХІХ – ХХ століттях». Було встановлено рівень знань учнів. Після оголошення теми проекту був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався». Таблиці З-Х-Д дають учням можливість відмічати те, що вони вже знають, що хочуть дізнатися, і нарешті те, що вони вже дізналися, і що ще потрібно дізнатися. Вони дозволяють учням встановлювати власні зв'язки з матеріалом, що вивчається, до початку роботи. Дані, отримані в результаті цього методу, використовуються на початку проекту, в ході обговорень і в особистих щоденниках, а потім переглядаються наприкінці вивчення теми.
Оцінювання впродовж навчання:
В ході проекту оцінювання слугує досягненню наступних цілей: заохочення самостійності та взаємодії учнів, контроль розуміння та засвоєння учнями навчального матеріалу. Був використаний метод «Асоціативний кущ». Схема, що була складена на дошці учителем разом з учнями, допомогла з’ясувати, на якому рівні перебувають учнівські дослідження, а також скоординувати роботу учнів. Впродовж цього етапу учитель проводить спостереження за діяльністю учнів, допомагає і координує їх роботу. Результати спостереження учитель занотовує у щоденник спостережень. Це допомагає учителеві виявити труднощі, які виникають у дітей в ході реалізації проекту.
Оцінювання наприкінці роботи над проектом:
Наприкінці роботи над проектом був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався», що дозволило проаналізувати, чого навчилися учнів, які навички та вміння отримали. Було здійснено оцінювання презентації та блогу за розробленими вчителем формами оцінювання.

=Діяльність учнів і вчителя=

=Відомості про автора=

==Ім'я, прізвище==

==Фах, навчальний предмет==

==Навчальний заклад==

==Місто\село, район, область==

==Контактні дані==

== Про мене ==

== Мій внесок ==

''Мої проекти ''

''Портфоліо з теми ''

''Мої файли''

''Мої закладки''

==ТРЕНІНГИ==

Портфоліо Качайло Інни Миколаївни з теми "Ми будемо пам'ятати"

2013-02-01T09:44:30Z

Інна Миколаївна: /* Навчальні цілі */

Портфоліо Качайло Інни Миколаївни з теми "Ми будемо пам'ятати"

2013-02-01T09:42:49Z

Інна Миколаївна: /* Вік учнів, клас */

Портфоліо Качайло Інни Миколаївни з теми "Ми будемо пам'ятати"

2013-02-01T09:42:38Z

Інна Миколаївна: /* Вік учнів, клас */

Портфоліо Качайло Інни Миколаївни з теми "Ми будемо пам'ятати"

2013-02-01T09:41:49Z

Інна Миколаївна: /* Стислий опис проекту */

Портфоліо Качайло Інни Миколаївни з теми "Ми будемо пам'ятати"

2013-02-01T09:40:38Z

Інна Миколаївна: /* Вік учнів, клас */

Портфоліо Качайло Інни Миколаївни з теми "Ми будемо пам'ятати"

2013-02-01T09:39:43Z

Інна Миколаївна: /* Стислий опис проекту */

Портфоліо Качайло Інни Миколаївни з теми "Ми будемо пам'ятати"

2013-02-01T09:36:41Z

Інна Миколаївна: /* Навчальна тема */

=Назва проекту=
«Ми будемо пам’ятати»

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Історія, «Я і Україна», українська мова, «Сходинки до інформатики»

=Навчальна тема=
Україна в ХІХ – ХХ ст.

=Вік учнів, клас=

==Стислий опис проекту==

==Повний План вивчення теми==

=Навчальні цілі=

=Опис оцінювання=

=Діяльність учнів і вчителя=

=Відомості про автора=

==Ім'я, прізвище==

==Фах, навчальний предмет==

==Навчальний заклад==

==Місто\село, район, область==

==Контактні дані==

== Про мене ==

== Мій внесок ==

''Мої проекти ''

''Портфоліо з теми ''

''Мої файли''

''Мої закладки''

==ТРЕНІНГИ==

Портфоліо Качайло Інни Миколаївни з теми "Ми будемо пам'ятати"

2013-02-01T09:35:51Z

Інна Миколаївна: /* Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети */

=Назва проекту=
«Ми будемо пам’ятати»

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=
Історія, «Я і Україна», українська мова, «Сходинки до інформатики»

=Навчальна тема=

=Вік учнів, клас=

==Стислий опис проекту==

==Повний План вивчення теми==

=Навчальні цілі=

=Опис оцінювання=

=Діяльність учнів і вчителя=

=Відомості про автора=

==Ім'я, прізвище==

==Фах, навчальний предмет==

==Навчальний заклад==

==Місто\село, район, область==

==Контактні дані==

== Про мене ==

== Мій внесок ==

''Мої проекти ''

''Портфоліо з теми ''

''Мої файли''

''Мої закладки''

==ТРЕНІНГИ==

Портфоліо Качайло Інни Миколаївни з теми "Ми будемо пам'ятати"

2013-02-01T09:34:44Z

Інна Миколаївна: /* Назва проекту */

=Назва проекту=
«Ми будемо пам’ятати»

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=

=Навчальна тема=

=Вік учнів, клас=

==Стислий опис проекту==

==Повний План вивчення теми==

=Навчальні цілі=

=Опис оцінювання=

=Діяльність учнів і вчителя=

=Відомості про автора=

==Ім'я, прізвище==

==Фах, навчальний предмет==

==Навчальний заклад==

==Місто\село, район, область==

==Контактні дані==

== Про мене ==

== Мій внесок ==

''Мої проекти ''

''Портфоліо з теми ''

''Мої файли''

''Мої закладки''

==ТРЕНІНГИ==

Портфоліо Качайло Інни Миколаївни з теми "Ми будемо пам'ятати"

2013-02-01T09:32:27Z

Інна Миколаївна:

=Назва проекту=

=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети=

=Навчальна тема=

=Вік учнів, клас=

==Стислий опис проекту==

==Повний План вивчення теми==

=Навчальні цілі=

=Опис оцінювання=

=Діяльність учнів і вчителя=

=Відомості про автора=

==Ім'я, прізвище==

==Фах, навчальний предмет==

==Навчальний заклад==

==Місто\село, район, область==

==Контактні дані==

== Про мене ==

== Мій внесок ==

''Мої проекти ''

''Портфоліо з теми ''

''Мої файли''

''Мої закладки''

==ТРЕНІНГИ==

Портфоліо Качайло Інни Миколаївни з теми "Ми будемо пам'ятати"

2013-02-01T09:30:06Z

Інна Миколаївна: Створена сторінка: Портфоліо Качайло Інни Миколаївни з теми "Ми будемо пам'ятати"

[[Портфоліо Качайло Інни Миколаївни з теми "Ми будемо пам'ятати"]]

Тренінг для учителів Охтирської ЗОШ №5(м. Охтирка, 28 січня - 03 лютого 2013 року)

2013-02-01T09:25:53Z

Інна Миколаївна: /* 11. Качайло Інна Миколаївна */

=Дати проведення тренінгу=

28.01 - 03.02.2013
=Місце проведення тренінгу=
=Прізвища тренерів=

[[Наконечна Людмила Миколаївна]]

Рома Марина Миколаївна

=Список учасників в вигляді посилань на персональні cторінки=

==1. [[Користувач:Шатоха Світлана Миколаївна|Шатоха Світлана Миколаївна]]==

[http://______.com блог-щоденник навчання]

[[Портфоліо ПІП "__"]]

==2. [[Користувач:Шейко Марина Вячеславівна|Шейко Марина Вячеславівна]]==

[http://5175355.blogspot.com/ блог-щоденник навчання]

[[Портфоліо Шейко Марини Вячеславівни з теми "Давньогрецький театр – колиска сучасного драматичного мистецтва"]]

==3. [[Користувач:Валентина Олексіївна|Токаренко Валентина Олексіївна]]==

[http://5175355.blogspot.com/ блог-щоденник навчання]

[[Портфоліо ПІП з теми " "]]

==4. [[Користувач:Валентина Іванівна|Кудіна Валентина Іванівна]]==

[http://__________.blogspot.com блог-щоденник навчання]

[[Портфоліо ПІП з теми " "]]

==5. [[Користувач:Віра Іванівна|Думчикова Віра Іванівна]]==

[http://__________.blogspot.com блог-щоденник навчання]

[[Портфоліо ПІП з теми " "]]

==6. [[Користувач:Ніна Василівна|Орехова Ніна Василівна]]==

[http://__________.blogspot.com блог-щоденник навчання]

[[Портфоліо ПІП з теми " "]]

==7. [[Користувач:Інна Михайлівна|Проскурова Інна Михайлівна]]==

[http://__________.blogspot.com блог-щоденник навчання]

[[Портфоліо Проскурової Інни Михайлівни з теми "Причини виникнення пожежі.Правила поведінки під час пожежі в квартирі чи власному будинку"]]

==8. [[Користувач:Лариса Іванівна|Марченко Лариса Іванівна]]==

[http://__________.blogspot.com блог-щоденник навчання]

[[Портфоліо ПІП з теми " "]]

==9. [[Користувач:Наталія Петрівна|Соловйова Наталія Петрівна]]==

[http://__________.blogspot.com блог-щоденник навчання]

[[Портфоліо Соловйової Наталії Петрівни з теми "Гриби - частина живої природи"]]

==10. [[Користувач:Лариса Віталіївна|Романенко Лариса Віталіївна]]==

[http://__________.blogspot.com блог-щоденник навчання]

[[Портфоліо ПІП з теми " "]]

==11. [[Користувач:Інна Миколаївна|Качайло Інна Миколаївна]]==

[http://__________.blogspot.com блог-щоденник навчання]

[[Портфоліо Качайло Інни Миколаївни з теми "Ми будемо пам'ятати"]]

==12. [[Користувач:Алла Володимирівна|Данилюк Алла Володимирівна]]==

[http://__________.blogspot.com блог-щоденник навчання]

[[Портфоліо ПІП з теми " "]]

==13. [[Користувач:Людмила Олександрівна|Кучерява Людмила Олександрівна]]==

[http://__________.blogspot.com блог-щоденник навчання]

[[Портфоліо Кучерява Людмила Олександрівна з теми "Форми збереження культурної спадщини"]]

==14. [[Користувач:Надія Митрофанівна|Бунякіна Надія Митрофанівна]]==

[http://__________.blogspot.com блог-щоденник навчання]

[[Портфоліо Бунякіна Надія Митрофанівна з теми " ...з порога смерті"(Письменники Охтирщини - жертви сталінських репресій)"]]

==15. [[Користувач:Наталія Михайлівна|Ткаченко Наталія Михайлівна]]==

[http://__________.blogspot.com блог-щоденник навчання]

[[Портфоліо Ткаченко Наталія Михайлівна з теми " Побутові хімікати - користь чи небезпека? "]]

[[Категорія:10 версія]]

=Шаблони=

[[Шаблон:Персональна сторінка]]

[[Шаблон:Опис Портфоліо і його складових.10 версія]]

[[Шаблон:Форма оцінювання демонстрації Портфоліо]]

[[Категорія:10 версія]]

Портфоліо ПІП з теми " "

2013-02-01T09:13:18Z

Інна Миколаївна: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Портфоліо}}

Користувач:Інна Миколаївна

2013-02-01T09:00:53Z

Інна Миколаївна:

[[Файл:4.jpg|thumb|200 px|left|Тут може бути ваша фотографія]]

== Про мене ==

''Качайло Інна Миколаївна''

''Охтирська загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів № 11 ''

''вчитель історії''

== Мій внесок ==

''Мої проекти''

== Корисні посилання ==

[http://wiki.iteach.com.ua/%D0%A2%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%BD%D0%B3_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D1%83%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B2_%D0%9E%D1%85%D1%82%D0%B8%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%97%D0%9E%D0%A8_%E2%84%965(%D0%BC._%D0%9E%D1%85%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BA%D0%B0,_28_%D1%81%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%8F_-_03_%D0%BB%D1%8E%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE_2013_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83) Тренінг для учителів Охтирської ЗОШ №5(м. Охтирка, 28 січня - 03 лютого 2013 року)]

Файл:4.jpg

2013-02-01T08:58:06Z

Інна Миколаївна: завантажив нову версію «Файл:4.jpg»

Школа
[[Файл:11.jpg]]

Користувач:Інна Миколаївна

2013-02-01T08:46:44Z

Інна Миколаївна:

[[Файл:__________|thumb|200 px|left|Тут може бути ваша фотографія]]

== Про мене ==

''Качайло Інна Миколаївна''

''Охтирська загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів № 11 ''

''вчитель історії''

== Мій внесок ==

''Мої проекти''

== Корисні посилання ==

[http://wiki.iteach.com.ua/%D0%A2%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%BD%D0%B3_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D1%83%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B2_%D0%9E%D1%85%D1%82%D0%B8%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%97%D0%9E%D0%A8_%E2%84%965(%D0%BC._%D0%9E%D1%85%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BA%D0%B0,_28_%D1%81%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%8F_-_03_%D0%BB%D1%8E%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE_2013_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83) Тренінг для учителів Охтирської ЗОШ №5(м. Охтирка, 28 січня - 03 лютого 2013 року)]